СЦЕНАРІЙ ЛІНІЙКИ ВІДКРИТТЯ ТИЖНЯ ГЕОГРАФІЇ

«СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ І ЖИТТЯ НА НІЙ»

Слово вчителя: Послухай музику землі:

В ній запах трава і сонця ласка,

У синім небі журавлі,

А на долині дивна казка.

Послухай музику землі,

І таємничу і жадану її акорди чарівні –

То звуки дивного органу.

Протягом усієї історії людства різні вчені, філософи, жерці намагалися

знайти відповідь на питання, яка турбує майже всіх людей: «Як з'явилося

життя, вся ця краса на нашій планеті?». Наслідком цього є велика кількість

теорій і гіпотез щодо цієї проблеми. У шкільному курсі географії вивчається

тільки теорія еволюції (розвитку, перетворення), тому що вона підтримується

більшістю вчених, але це не значить, що вона більш обґрунтована, ніж теорія

креаціонізму. Саме про це ми сьогодні і зібрались поговорити.

Перший учень:

Креаціонізм. Згідно з цією теорією, життя виникло внаслідок дії Розуму в

минулому; її дотримуються послідовники майже всіх найбільш поширених

релігійних навчань. (учень розповідає про творіння Бога кожного дня під

музику, інсценування іншими учнями)

Другий учень:

Еволюціонізм. Згідно з цією теорією виникнення життя на Землі є

безпричинним і випадковим. І Згідно цієї теорії життя на Землі розвивалося

повільно і поступово ( від найпростіших форм життя до найскладніших. )

Більшість еволюціоністів вважають, що гідросфера сформувалася пізніше,

ніж літосфера, що відмінно від повідомлення книги Буття.

Еволюціоністи так описують виникнення планети Земля:

4—3,5 млрд років потому Земля бомбардувалася метеоритами; виникла

первинна атмосфера, яка була без кисневою. Початок розвитку органічного

життя спричинив появу кисню. Коли земна кора остигнула до температури

нижче кипіння води виникли перші озерні та морські басейни. З появою води

починають свій розвиток живі організми. Основним рушійним чинником

еволюції вважається відбір. (звучить космічна музика, як фон,

демонструється геохронологічна таблиця, малюнки)

Слово вчителя: ви дізнались про дві теорії з багатьох про створення світу.

Але сьогодні ми пропонуємо ще послухати і нашу власну.

(Звучить космічна музика.)

Автор:

Десь у космосі далекім

Серед тисячі зірок

Проживали у безкраїм

Кілька жвавих дівочок.

А дівчата ці кумедні

Були жриці і богині,

Кожна з них живе й понині.

Якось гожої із днини

Всі зібрались у гостини.

Кожна стала вихвалятись,

Для забави, чим зайнятись?

Перша мовила, як пані:

Літосфера:

Літа - я, а значить камінь,

Є моя одна планета,

Що з’явилась із комети.

Я зробила з газу кремінь,

Ну, а з нього вже, що хочеш:

І широкії рівнини,

Чудернацькії долини,

Кліви, карри і вулкани,

Що здіймаються, мов крани.

Гори, дюни, терикони,

Що займають вже мільйони.

Але годі! Досить цього!

Бо набридло, як ніколи.

Вже нема де розгулятись,

І як слід всім показатись.

Вже створила, що змогла,

Від печери до «баранячого чола»

Автор:

Ну, а потім обізвалась

Пустуниця, мов дитя,

Що як вітер веселиться,

В небі хмари розганя.

Атмосфера:

Звати мене можна Атма,

Бо я з газів і легка.

В мене є азон, фреон, кисень,

Водень і вуглець,

Пара, пил і камінець.

Можу бути я купчаста,

З піря, мов, і шарувата,

Можу буть суха й волога,

Теплою або волога,

З континенту чи із моря,

Але рухаюсь проворно.

Хоч легенька, як пушок,

Але приведу у шок,

Бо, хоч з газів я складаюсь,

Але силу добру маю.

Можу тиснуть на усе

З силою понад усе.

А під настрій гарний свій

Буде в мене повний штиль,

Лиш розгніваюся я,

Буде грім і буря вся.

Автор:

Не втерпіла і ота,

Що була прозора вся.

Гідросфера:

Я текуча, бо вода,

Тому кличуть Гідра.

Я теж дуже сильна:

Можу берег зруйнувати,

Можу села заливати,

Але більше я люблю,

В світі мандрувати.

Можу річкою плисти,

Морем кораблі нести,

В горах льодом побувати,

Під землей озерцем стати.

Річечки, озера, стави,

Всі болота і лимани

Прісні є або солоні,

Всі вони – краплини в морі.

Пам’ятайте, люди, назавжди,

Неможливо жити без води.

Це життя колиска, це – дощі,

Це роса і квітка на межі.

Це тумани, ріки і моря,

Джерело в спеку, це – життя.

Але в свої лише світі

Дуже сумно мені жити.

Фауна і Флора:

А нам сумно не буває,

Одне одне звеселяєм,

Папороть вночі шукаєм,

Голубом у зграї літаєм.

Ви вже певно здогадались,

Ми – царівни не прості,

Флора й Фауна – живі.

Від могутнього кита,

Мамонта або гепарда,

До беззахисних кролів,

Песиків або пінгвінів,

Все підкориться мені,

Бо я – Фауна – звірина.

В мене теж багато є,

І гриби, і мохи, й трави,

Є дерева і кущі,

Водорості – то окрема справа.

Може їх багато стати,

Як насіння буде літати.

Ну, а може і померти,

Спекою іспепеліти.

Все підкориться мені,

Бо я – Флора –рослини цариця.

Але трави, суккументи,

Зубри, іволги, козли,

Теж набридли нам усі.

Автор:

Всі потроху зажурились,

Позітхали, помовчали,

Ну, а потім…

ОБ’ЄДНАЛИСЬ!!!

Подружились, обнялись,

І з’явилась….

Земля:

Я – одна планета, сад

В цьому космосі безкраїм.

Тільки тут ліси шумлять,

Тільки тут птахи співають.

З океану хмари випливають,

Хвилі коси витворяють.

На одній мені ростуть

Звабні кетяги калини.

На одній мені живуть

Птахи, звірі і людина.

Разом:

Нам жить в одній сім’ї,

Співати в однім крузі.

Іти в однім строю.

Гуляти в однім лузі…

Якщо нам жить в одній сім’ї,

Повітрям дихати одним,

Давайте зараз всі

За руки поберемся.

(актори беруться за руки)

Тоді ми на Землі

Самі теж