№ 15 (482) 18-24 травня 2015 року

ДРУГА СЕСІЯВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ....................................................................................................1ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ...................................................................................................26У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ.........................................................................................29ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ................................58Презентація Плану законодавчого забезпечення реформ............................................................65Презентація відновленого Європейського Інформаційного Дослідницького Центру..............67Міжпарламентські зв'язки...............................................................................................................70"Інформаційний ярмаорк-2015" у Верховній Раді України.........................................................73ПРИВІТАННЯ..................................................................................................................................75

НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ

У ВІВТОРОК, 19 ТРАВНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман на початку ранкового засідання повідомив, що з сьогоднішнього дня на офіційному сайті Верховної Ради розміщуватиметься статистика відвідувань народними депутатами пленарних засідань і їх участі у голосуванні. Він зазначив, що "буде визначатися "топ 25" найкращих і найгірших результатів".

В.Гройсман нагадав, що учора під час Погоджувальної ради він звернувся до ЗМІ, громадських організацій з проханням ретельно аналізувати, як парламентарії відвідують засідання. "Ми з вами, з більшістю депутатів

Парламенту, з громадськістю, розпочали широку кампанію "Стоп прогульник!" Щоби прогульникам було дуже несолодко, і всі розуміли, хто обирався, щоб працювати і приймати рішення, а хто обирався, щоб сюди взагалі не приходити", - заявив він.

Голова Верховної Ради, звертаючись до депутатів, попросив їх відповідально ставитися до своїх обов'язків.

В.Гройсман далі зазначив, що сьогодні парламент голосуватиме за низку кадрових питань, зокрема щодо обрання двох членів Вищої ради юстиції за квотою Верховної Ради.

Він наголосив на тому, що є три кандидати, яких фракції мають подати. Сьогодні будуть розглядатися тільки дві кандидатури, які були подані відповідно до законодавства на розгляд депутатів.

Головуючий надав слово голові Лічильної комісії Олександру Черненку, який повідомив, що для організації проведення таємного голосування про призначення на посади членів Вищої ради юстиції необхідно провести перше засідання Лічильної комісії.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп.

Головуючий після закінчення виступів представників фракцій і груп запропонував включити до порядку денного сесії низку законопроектів, проголосувавши за них пакетом.

Парламентарії підтримували пропозицію за умови виключення зі списку двох законопроектів за №2698 і 2823.

Головуючий сказав, що стосовно цих проектів у деяких фракцій різні позиції. Він повідомив, що обидва проекти будуть розглянуті сьогодні на засіданні Ради коаліції і потім запропоновані для включення.

З урахуванням цієї пропозиції парламентарії 235 голосами підтримали включення до порядку денного пакету законопроектів.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.Верховна Рада прийняла Постанову "Про дострокове припинення

повноважень народного депутата України Куліча В.П." за №2612.Парламентарії далі розглянули законопроекти у першому читанні.Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про карантин

рослин" (щодо зменшення адміністративного навантаження)" за №2655 доповів народний депутат Вадим Івченко. Він зазначив, що згідно з міжнародними зобов'язаннями України експорт рослин, насіння та іншої сільськогосподарської продукції може здійснюватися виключно за наявності фітосанітарного сертифіката. Разом з тим, видача даного сертифіката та пов'язані з цим заходи адміністративного контролю є надмірно жорстким (якщо в ЄС аналогічний сертифікат видається протягом декількох годин, то в Україні на видачу такого сертифіката законодавство дає до 5 діб).

За словами доповідача, суттєвою проблемою також є відсутність єдиного розуміння між аграріями, перевізниками та контролюючими службами щодо об'єктів, на які має видаватися сертифікат. Суттєві проблеми також існують при перевезенні об'єктів карантинного контролю всередині країни.

В.Івченко повідомив, що проектом пропонується зменшити адміністративне навантаження у сфері карантину рослин. Зокрема, скоротити

2

строк видачі фітосанітарного та карантинного сертифікатів до 24 годин після завантаження транспортного засобу; запровадити окремі списки об'єктів карантинного контролю та перевезення рослин в цілях імпорту, експорту, реекспорту та перевезення всередині країни; запровадити публікацію на інтернет-сторінці відповідального центрального органу виконавчої влади повного переліку об'єктів карантинного контролю в розрізі країн; скасувати обов'язковість проходження перевірки для здійснення діяльності із перевезення та вирощування рослин; запровадити обов'язкову видачу карантинного сертифіката лише за умови вивезення рослин за межі карантинної зони.

Народний депутат наголосив, що прийняття законопроекту сприятиме зниженню адміністративного навантаження на аграріїв при перевезенні рослин в 3 рази або на 1,1 млрд. гривень.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий доповів рішення комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він також зазначив, що прийняття законопроекту дозволить знизити адміністративне навантаження на сільськогосподарського товаровиробника за рахунок суттєвого скорочення термінів видачі документів дозвільного характеру у галузі карантину рослин та вдосконалити процедуру функціонування центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері карантину рослин, а також сприятиме підвищенню ефективності виробництва та обігу продукції рослинного походження одночасно із дотриманням належного рівня фітосанітарної безпеки України.

Народні депутати 307 голосами підтримали законопроект за основу.Парламентарії розглянули два законопроекти стосовно внесення змін до

Податкового та Митного кодексів щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України деревообробного обладнання для відродження промислового виробництва за №№2617, 2617-1.

Законопроекти доповіли народні депутати Віктор Галасюк і Геннадій Кривошея.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету щодо обох законопроектів. Вона зазначила, що законопроектом №2617 пропонується тимчасово, до 1 січня 2017 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України деревообробного обладнання за кодами 8465 та 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. З цією метою пропонується підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнити новим пунктом відповідного змісту.

Альтернативним проектом передбачається більш тривалий термін (до 1 січня 2018 року) дії пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України деревообробного обладнання.

Н.Южаніна повідомила, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект за №2617.

Парламентарії 282 голосами підтримали рекомендацію профільного комітету.

3

Верховна Рада прийняла за основу похідний від щойно прийнятого законопроекту №2617 проект Закону "Про внесення змін до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України (щодо особливостей оподаткування ввізним митом деревообробного обладнання для відродження промислового виробництва)" за №2618.

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України" за №2742 доповів перший заступник Голови Національного банку Олександр Писарук. Він зазначив, що основні зміни до чинного закону стосуються збільшення фіскальної незалежності регулятора і оптимізації його управління та функціонування.

Проектом передбачається збільшити вплив Ради Національного банку щодо контролю за внутрішнім аудитом та ризик-менеджментом регулятора, а також зменшити чисельність членів Ради НБУ, збільшити кількість засідань і ввести платність роботи членів Ради, зменшити чисельність членів правління до 6 осіб.

Під час обговорення народні депутати загалом підтримали законопроект. Водночас вони висловили деякі суттєві зауваженні.

За підсумками голосування законопроект 231 голосом було прийнято за основу.

Парламентарії розглянули кадрові питання.Голова Лічильної комісії Олександр Черненко поінформував про

засідання комісії, на якому були затверджені бюлетені для голосування.Головуючий оголосив про початок процедури таємного голосування і

оголосив перерву на одну годину, під час якої народні депутати взяли участь у таємному голосуванні.

Після перерви головуючий надав слово голові Лічильної комісії Олександру Черненку для оголошення результатів таємного голосування.

Він повідомив, що за результатами таємного голосування Маловацького Олексія Володимировича обрано членом Вищої ради юстиції 269 голосами та Мамонтову Ірину Юріївну обрано членом Вищої ради юстиції 261 голосом.

В.Гройсман оголосив про призначення членами Вищої ради юстиції Маловацького Олексія Володимировича і Мамонтову Ірину Юріївну.

Новопризначені члени Вищої ради юстиції склали присягу перед Верховною Радою.

Головуючий повідомив про два подання Прем'єр-міністра про призначення Головою Антимонопольного комітету і про призначення Голови Фонду державного майна.

Народні депутати розглянули два проекти постанови про призначення Терентьєва Ю.О. Головою Антимонопольного комітету України за №2881 і про призначення Білоуса І.О. Головою Фонду державного майна України за №2882.

Народні депутати 266 голосами прийняли Постанову "Про призначення Терентьєва Ю.О. Головою Антимонопольного комітету України" за №2881 і 258 голосами - Постанову "Про призначення Білоуса І.О. Головою Фонду державного майна України" за №2882.

4

Головуючий запропонував зробити перерву на півгодини, а потім продовжити роботу з огляду на те, що на вечірньому засіданні доведеться приймати важливі рішення.

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого про початок вечірнього засідання о 15-й годині.

На цьому ранкове засідання завершилося.На початку вечірнього засідання народні депутати за пропозицією

фракцій коаліції включили до порядку денного і розглянули два законопроекти - про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом за №2898 і про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом" за 2899.

Законопроект за №2898 доповів Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.Глава Уряду, окресливши ситуацію із зовнішніми борговими

зобов'язаннями України, навів деякі цифри міжнародної допомоги, яка буде надана.

А.Яценюк повідомив, що за 4 роки Україна повинна віддати 30 млрд. дол. зовнішніх боргів та 17 млрд. внутрішніх боргів. "Маємо - 15, а 47 винні. Як платити? З кишень українців ці борги платити більше не можна", - наголосив він.

За словами Прем'єр-міністра, мова йде про виключно про приватних кредиторів, які є власниками зовнішнього боргу України. Ця боргова операція немає жодного негативного впливу ні на українські банки, ні на валютний курс.

"Ми просимо у наших зовнішніх приватних кредиторів прислухатися до пропозиції уряду Україну і реструктуризувати боргові зобов'язання України на умовах уряду України на суму близько 15 млрд. дол.", - заявив він.

А.Яценюк зазначив, що Уряд просить надати право Кабінету Міністрів приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за всіма або деякими державними зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою зовнішніми кредитами (позиками) та місцевими зовнішніми запозиченнями, та право вводити тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів за такими зобов'язаннями суб'єктів зовнішніх запозичень щодо яких Кабінетом Міністрів та/або відповідною міською радою було прийняте відповідне рішення.

А.Яценюк звернувся до народних депутатів з проханням прийняти два закони, якими ввести мораторій на виплати боргових зобов'язань.

В обговоренні законопроектів взяли участь представники фракцій. Більшість промовців підтримали законодавчі ініціативи уряду.

Верховна Рада 256 голосами прийняла за основу та в цілому законопроект за №2898, 246 голосами за основу та в цілому - законопроект №2899.

Проект Закону "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги)" за №1483 доповів народний депутат Ігор Насалик. Він обґрунтував необхідність прийняття законопроекту потребою створити реальний механізм розвитку нових відносин в охороні здоров'я, спрямованих на забезпечення права кожного на ефективне і доступне

5

для всіх громадян медичне обслуговування та початок конкретних дій держави у цьому напрямку.

Законопроектом пропонується запровадити договірні відносини між Міністерством охорони здоров'я з однієї сторони та органами місцевого самоврядування - з іншої, в межах яких передбачається співфінансування витрат на забезпечення безоплатної медичної допомоги населенню з державного та місцевого бюджетів.

Голова Комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець попросила народних депутатів підтримати цей законопроект і прийняти його за основу.

Законопроект за результатами голосування не набрав голосів для прийняття за основу і 235 голосами був направлений на доопрацювання.

Проект Закону "Про внесення змін до статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо відпусток військовослужбовцям) за №2234 доповів народний депутат Олександр Третьяков.

Він зазначив, що законопроектом пропонується удосконалити порядок надання щорічних основних відпусток військовослужбовцям в особливий період у разі їх ненадання протягом відповідного календарного року, а також уточнити строки надання відпусток тощо.

Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

254 голосами законопроект було прийнято за основу та в цілому.Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів у першому

читанні.За результатами розгляду та голосування за основу та в цілому прийнято

проекти законів: "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати" №2576; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки дитячо-юнацького спорту та фізичного виховання" №2067; "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" щодо соціального захисту сімей, члени яких мають у власності чи володінні земельні ділянки" №1350.

За основу було прийнято законопроекти: "Про внесення змін до Гірничого закону України щодо уточнення порядку компенсацій за оплату комунальних послуг" за №1634, "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №2166; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання гарантії" №1789; "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" №1466.

За результатами голосування відхилено законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення соціальної справедливості та недопущення зубожіння населення" №1085.

За результатами голосування не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих

6

актів України щодо забезпечення реалізації конституційних прав внутрішньо переміщених осіб" №1835.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій зачитав депутатські запити, які він не встиг оголосити минулої п'ятниці, і закрив вечірнє засідання.

* * *

У СЕРЕДУ, 20 ТРАВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

На початку ранкового засідання народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Парламентарії включили до порядку денного сесії декілька законопроектів.

Проект Постанови "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року №32-VII "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області за №2321 доповів народний депутат Сергій Тарута. Він зазначив, що метою проекту постанови є упорядкування адміністративно-територіальних відносин в сучасних умовах та забезпечення життєдіяльності в населених пунктах Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області.

За словами доповідача, прийняття проекту постанови дасть змогу упорядкувати адміністративні зв'язки між окремими населеними пунктами, які були розірвані внаслідок проведення антитерористичної операції.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Микола Федорук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови за основу та в цілому.

Проект постанови 239 голосами було прийнято в цілому.Верховна Рада прийняла Постанову "Про зміну і встановлення меж

Артемівського району Донецької області" №2792.Проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо

удосконалення механізму передачі земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності)" №1270 доповів народний депутат Віктор Бондар.

Він зазначив, що законопроект спрямований на створення правових передумов для належного функціонування механізму відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, та як наслідок - створення передумов для реалізації інвестиційних проектів загальнодержавного значення, які реалізуються, у тому числі, з залученням іноземних інвесторів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 122 Земельного кодексу, надавши повноваження органам, які прийняли рішення про викуп земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, передавати такі земельні ділянки у власність чи користування.

7

Народні депутати 291 голосом підтримали прийняття законопроекту за основу.

Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) №1201 доповів народний депутат Михайло Головко. Він зазначив, що проект спрямований на забезпечення безумовного виконання конституційної норми про всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, неухильного додержання Конституції України посадовими та службовими особами органів державної влади під час виконання ними службових обов'язків.

За його словами, проектом пропонується внести зміни до Закону "Про державну службу", відповідно до яких посадові та службові особи органів державної влади повинні володіти українською мовою на рівні, необхідному для виконання ними їхніх посадових і професійних обов'язків, не допускати публічних проявів зневаги до української мови, знущання чи глуму над нею, її дискредитації, а також зобов'язані складати іспит з української мови для підтвердження рівня володіння нею, необхідного для виконання ними службових обов'язків.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Альона Шкрум доповіла рішення Комітету, який підтримав законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу. Вона додала, що члени Комітету, підтримавши ідею законопроекту, зауважили, що аналіз мовної ситуації у сфері державної служби свідчить про наявність певних проблем, принаймні, щодо застосування української мови державними службовцями під час здійснення ними своїх службових повноважень.

Під час обговорення народні депутати звернули увагу на те, що автор пропонує внести зміни до чинного закону в той час, коли вже прийнято у першому читанні нову редакцію Закону "Про державну службу", у якому ця норма врахована.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття (за - 152).

Парламентарії підтримали пропозицію народного депутата Сергія Соболєва врахувати законодавчу пропозицію під час підготовки до другого читання законопроекту "Про державну службу".

Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров'я)" №1332 доповів народний депутат Андрій Шипко. Він пояснив необхідність прийняття потребою поліпшити соціальне становище працівників охорони здоров'я, які працюють у державних та комунальних закладах, установах, організаціях.

Доповідач запропонував надати право працівникам сфери охорони здоров'я на отримання надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу роботи у сфері охорони здоров'я в таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків; понад 10 років - 20 відсотків; понад 20 років - 30 відсотків; на щорічну грошову винагороду в

8

розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків; на виплату допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; на одержання доплати в розмірі щомісячно 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) за роботу в державних і комунальних закладах, підприємствах, організаціях охорони здоров'я розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу.

Перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я Оксана Корчинська у співдоповіді зазначила, що метою законопроекту є підвищення рівня оплати праці працівників державних і комунальних закладів, установ, організацій охорони здоров'я. Для цього пропонується доповнити статтю 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я відповідними положеннями.

О.Корчинська доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект. Вони називали нинішню зарплату лікаря "ганебною" і закликали відновити соціальну справедливість щодо медичних працівників, встановивши їм гідну заробітну плату.

Законопроект 257 голосами було прийнято за основу.Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України

(щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші)" №1868 доповів народний депутат Олег Барна. Він запропонував внести уточнення до Податкового кодексу у питанні оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші.

Автор обґрунтував необхідність внесення таких змін тим, що об'єктами оподаткування є легкові автомобілі, початкова вартість (вартість нового автомобіля відповідно до каталогу чи єдиної ціни в салонах країни на час купівлі) яких більша ніж 50000Є.

Цифра 50000 Є, за словами доповідача, випливає з середньої вартості машин відповідно до української/європейської систем класифікації легкових автомобілів: мікроавтомобіль, міський автомобіль (Клас А), суперміні (Клас В), малий середній автомобіль (Клас С).

Народний депутат також запропонував встановити сплату податку на мотоцикли, моторні човни, яхти, літаки і гелікоптери, початкова вартість (вартість нового мотоциклу, моторного човна, яхти, літака і гелікоптера відповідно до каталогу чи єдиної ціни в салонах країни на час купівлі) яких більша ніж 50000Є з розрахунку відповідно до формул, які він навів.

О.Барна зазначив, що прийняття такого закону забезпечить досягнення відносної соціальної справедливості, зменшить податкове навантаження на нижчий та середній прошарки суспільства.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Парламентарії під час обговорення, підтримуючи ідею законопроекту, водночас висловили до нього зауваження.

9

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу та направлення його на доопрацювання і був відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив про входження народного депутата Рефата Чубарова до складу депутатської фракції "Блок Петра Порошенка".

А.Парубій нагадав, що завтра День вишиванки і звернувся до народних депутатів з проханням прийти завтра на засідання у вишиванках.

Головуючий закрив пленарне засідання.* * *

У ЧЕТВЕР, 21 ТРАВНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, звернув увагу на те, що в порядку денному є ряд важливих законопроектів , які стосуються правоохоронної системи.

В.Гройсман зазначив, що ці законодавчі акти покликані перетворити пострадянську систему внутрішніх справ на сучасну систему, яка надасть можливості для забезпечення ефективної роботи правоохоронних органів, зокрема, поліції.

Головуючий повідомив, що окремо розглядатиметься питання щодо вдосконалення роботи прокуратури.

За його словами, сьогодні на розгляд народних депутатів вноситься законопроект про створення муніципальної варти, який він охарактеризував як дієвий механізм дотримання порядку у територіальних громадах.

В.Гройсман повідомив, що сьогодні стартує Ризький саміт, на який покладається багато надій. Він також повідомив, що майже 100 депутатів Європейського парламенту звернулися до саміту письмово щодо ухвалення рішення про безвізовий режим для України.

Головуючий попросив народних депутатів подякувати за таку позицію колег-європарламентаріїв.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.Проект Постанови "Про затвердження Заяви про відступ України від

зобов'язань, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою)" №2765 доповіла народний депутат Оксана Сироїд. Вона наголосила на тому, що війна продовжує диктувати парламенту порядок денний і тяжко впливає на дотримання і захист прав людини як на окупованих територіях, так і на територіях вздовж так званої лінії зіткнення. "Ми мусимо визнати, що ми приймаємо рішення, яких ми би ніколи не приймали, якби не умови війни. І сьогодні наше рішення уже є предметом спекуляцій нашого сусіда Росії, держави-агресора", - сказала вона.

О.Сироїд зазначила, що зважаючи на неможливість гарантування Україною прав людини в повному обсязі відповідно до зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Європейської соціальної хартії

10

(переглянутої), на території проведення антитерористичної операції у зв'язку з об'єктивною необхідністю вживати заходів для завдання відсічі збройній агресії Російської Федерації, Україні необхідно здійснити тимчасовий відступ від зобов'язань щодо гарантування певних прав людини в межах, дозволених відповідними міжнародними договорами.

Доповідач наголосила на тому, що Верховна Рада повинна бути свідомою і забезпечити за найперших можливостей якнайшвидший перегляд усіх законів, зазначених у постанові, які обумовили обмеження, відступ від зобов'язань України.

О.Сироїд зазначила, що й уряду потрібно докладати зусиль для того, аби забезпечувати дотримання і захист прав людини на території зіткнення. Передовсім потрібно дбати про евакуацію осіб і їх захист під час евакуації, забезпечити чітку і ефективну взаємодію між всіма органами виконавчої влади, які здійснюють сьогодні забезпечення і захист прав людини, а також подбати про дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови за основу та в цілому. Вона також зазначила, що постанова відповідає національним інтересам України та тому, що Україна виконує взяті на себе міжнародні зобов'язання.

Народні депутати підтримали проект постанови. Вони наголошували, що її прийняття є тимчасовим заходом і висловлювалися за можливість повернутися до повного гарантування прав і свобод людини на окупованій території в якомога стисліші терміни.

Парламентарії за пропозицією народного депутата І.Мосійчука хвилиною мовчання в річницю депортації чеченського народу вшанували пам'ять жертв трагедії.

Верховна Рада 249 голосами прийняла проект постанови в цілому.Головуючий запропонував народним депутатам включити до порядку

денного сесії низку законопроектів.Пропозиція була підтримана 245 голосами.Народні депутати розглянули питання денонсації.Проект Закону "Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом

Російської Федерації про транзит через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово перебувають на території Республіки Молдова" №0015 доповів народний депутат Михайло Головко. Він запропонував розірвати зазначену угоду з Російською Федерацією, висловивши думку, що ми мали це зробити якомога раніше, ще рік тому і це мала бути ініціатива уряду, але, на жаль, такого не сталося.

За словами доповідача, сьогодні є абсурдним, що через територію Української держави можуть спокійно пересуватися залізничними шляхами російські війська нібито до Республіки Молдова. "В час російсько-української війни, коли агресор є Москва, зараз воює на сході, фінансує терористів, і їхні солдати обстрілюють наші мирні міста, неприпустимо, що вони спокійно можуть пересікати територію України", - наголосив М.Головко.

Автори інших проектів постанов про денонсацію також обґрунтували пропозиції стосовно необхідності зробити такі кроки.

11

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко повідомила, що Комітет розглянув всі п'ять проектів постанов, які щойно були озвучені, зокрема представниками "Свободи" і Радикальної партії. Вона зазначила, що Комітет звернувся до МЗС для проведення відповідної внутрішньодержавної інвентаризації двосторонньої договірно-правової бази, що дасть змогу ефективніше реагувати на безпекові виклики та загрози від Російської Федерації. МЗС, Міністерство оборони, Рада національної безпеки і оборони, Міністерство юстиції не заперечують проти денонсації таких українсько-російських угод.

Г.Гопко попросила народних депутатів підтримати денонсацію цих угод. Вона повідомила, що Комітет чекає від МЗС висновків, яке приступило до другого етапу роботи над удосконаленням договірно-правової бази українсько-російських відносин та ініціювало питання підготовки причетними органами виконавчої влади України висновків щодо виконання російською стороною зобов'язань за всіма міжнародними договорами, їх ефективності та відповідності національним інтересам України.

Верховна Рада денонсувала всі п'ять угод, прийнявши відповідні проекти постанов за №0015, №0016, №0017, №0018, №0019.

Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень)" №2667 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він наголосив на тому, що реформа прокуратури в Україні занадто затягнулася. "Нарешті в жовтні 2014 року парламент спромігся увалити новий Закон "Про прокуратуру", який повинен був набрати чинності 25 квітня цього року.

Водночас 21 квітня 2015 року ми ухвалили закон, яким відстрочили введення в дію окремих положень нового Закону "Про прокуратуру". Це був вимушений крок, адже без цього неможливо було ані провести перше засідання Всеукраїнської конференції працівників прокуратури, ані створити місцеві прокуратури. І ось черговий проект Закону №2667 , сподіваюсь, останній, яким вносяться зміни до закону", - зазначив він.

Цим законопроектом, за словами доповідача, усуваються окремі недоліки нового закону. Члени Комітету звернули увагу на те, що з його прийняттям складається ситуація, коли прогресивні норми нового Закону "Про прокуратуру" щодо формування прокурорського корпусу, а також здійснення дисциплінарного провадження до запровадження у повній мірі системи органів прокурорського самоврядування та формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, створення системи органів прокуратури відтерміновується до 1 січня 2016 року.

А.Кожем'якін назвав законопроект політичним компромісом, проектом, який надасть можливість прокуратурі працювати.

265 голосами законопроект було прийнято за основу.Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо удосконалення окремих положень з питань судоустрою" №2860 доповів голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Він нагадав, що під час прийняття Закону "Про забезпечення права на справедливий суд" було зроблено виняток щодо переформатування Вищої ради

12

юстиції в частині з'їзду суддів. Це було усвідомлене рішення, оскільки з'їзд суддів відбувається раз на один рік, і останній з'їзд суддів відбувся фактично наприкінці минулого року. Для того, щоб не чекати заповнення цієї квоти рік, було зроблено цей виняток за консенсусним рішенням всіх політичних фракцій. Але в Законі написано, що кожна з частин, так би мовити, джерел формування Вищої ради юстиції, орган, який призначає на посади членів Вищої ради юстиції, - повинен прийняти присягу в них.

Р.Князевич зазначив, що проектом, зважаючи на те, що наступний з'їзд суддів відбудеться наприкінці 2015 року, щоб не чекати цього з'їзду суддів, пропонується внести зміни до "Перехідних положень" Закону "Про Вищу раду юстиції", де передбачити, що, як виняток ті члени Вищої ради юстиції, які були призначені до набуття чинності новою редакцією закону, складають свою присягу на засіданні Верховної Ради України.

Парламентарії 241 голосом підтримали законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати розглянули кілька законопроектів стосовно реформи правоохоронної системи.

Проекти законів "Про органи внутрішніх справ" №2561 і "Про Національну поліцію" №2822 доповів Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Він зазначив, що Міністерство внутрішніх справ пропонує розглянути пакет із п'яти законопроектів - про органи внутрішніх справ, про Національну поліцію, про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і про внесення змін до статті 29 Бюджетного кодексу.

В ході їх публічного обговорення, під час круглих столів, нарад, зустрічей та інших заходів було висловлено ряд слушних, ґрунтовних зауважень, пропозицій та рекомендацій, які були максимально враховані під час доопрацювання цих законопроектів.

Проекти законів спрямовані на викорінення корупційної складової, оптимізацію ресурсів, побудову ефективної структури МВС як цивільного та відкритого Home Office і національної поліції.

"Національна поліція буде окремим центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ. Витрати на управлінський апарат зведуться до мінімуму за рахунок впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем. Основним пріоритетом в роботі поліції є встановлення партнерських засад взаємодії з територіальними громадами в межах загальновизнаної в світі моделі сommunity policing", - зазначив доповідач, представляючи законопроект "Про національну поліцію" №2822.

За словами А.Авакова, прийняття запропонованих законопроектів надасть можливість підвищити рівень охорони прав, свобод і законних інтересів людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та забезпечення громадської безпеки і, що дуже суттєво, наблизити національне законодавство у сфері правоохоронної діяльності до правової системи Європейського Союзу.

13

В доопрацьованих редакціях законопроектів також враховані зауваження та пропозиції правозахисників, вчених та фахівців в галузі правознавства, міжнародних експертів Ради Європи, Консультативної місії ЄС UІМ США. Доповідач повідомив, що всі названі міжнародні інституції схвалили проекти законів.

А.Аваков доповів інші законопроекти і попросив народних депутатів підтримати їх. Він наголосив на тому, що їх прийняття надасть можливість втілити в життя основний меседж нової поліції - служити та захищати, реально розпочати реформи за декількома важливими напрямками роботи МВС.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету. Він зазначив, що необхідність прийняття закону про органи внутрішніх справ, який визначав би систему органів виконавчої влади, що відповідають за стан внутрішньої безпеки в країні, обумовлена потребою у докорінній модернізації чинної системи МВС, приведення її у відповідність до найкращих світових стандартів організації правоохоронної діяльності, відходом від досі чинної в Україні радянської моделі побудови правоохоронного механізму, в якому домінує міліція - каральний орган з усіма відомими суспільними вадами та проблемами, давно назріла.

А.Кожем'якін повідомив, що Комітет дуже уважно розглянув законопроект і висловив деякі зауваження і пропозиції. Перше - стосовно порушення умов Коаліційної угоди, якою передбачено передання повноважень щодо регулювання внутрішньої міграції та реєстрації місця проживання Державній реєстраційній службі Міністерства юстиції. В проекті цього не враховано. Також збережено чинну громіздку структуру МВС. У проекті не виписано повноважень Міністра внутрішніх справ щодо добору кадрів, а також фінансового, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення. І останнє - це порушення таємниці особистого і сімейного життя.

За словами голови Комітету, всі ці зауваження і пропозиції будуть ретельно обговорюватися і опрацьовуватися під час підготовки документа до другого читання. "Однак, зважаючи на те, що вже зараз конче необхідно запустити механізм продовження реформування Міністерства внутрішніх справ Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу", - повідомив А.Кожем'якін.

Народні депутати 245 голосами підтримали законопроект за основу.284 голосами народні депутати підтримали наступний із пакету

реформаторських законів - проект Закону "Про Національну поліцію" №2822.Законопроект "Про муніципальну варту" №2890 доповів народний

депутат Юрій Луценко. Він зазначив, що цей проект має стати елементом архітектури взаємовідносин між правоохоронними органами та місцевим самоврядуванням.

За словами Ю.Луценка, муніципальна варта - це спеціально створені підрозділи містами, котрі будуть виконувати функції щодо посилення правопорядку, тобто патрулювання разом із Національною поліцією, а також виконувати контролюючі функції, які тягнуть за собою адміністративні штрафи за порушення правил паркування, за неправильне встановлення малих архітектурних форм тощо.

14

"Цей законопроект дає можливість містам, котрі мають потребу, вводити, видавати кошти на збільшення порядку на своїх вулицях", - наголосив він.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Він додав, що документом надається визначення муніципальної варти як органу в системі місцевого самоврядування з метою забезпечення на території, що перебуває під юрисдикцією відповідної ради, охорони громадського порядку, законності, прав, свобод і законних інтересів громадян. Принциповим є положення проекту про те, що підрозділи муніципальної варти не входитимуть до структури територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

За результатами голосування законопроект було прийнято за основу (за - 288).

Головуючий зачитав проект постанови "Про обрання суддів" №2921.Народні депутати запропонували виключити зі списку деяких суддів.З урахуванням цих пропозицій проект постанови було поставлено на

голосування.Парламентарії не підтримали його.Головуючий після перерви запропонував продовжити ранкове засідання,

працювати без перерви з 14 години до 16 години.Народні депутати за результатами кількох голосувань не підтримали

пропозицію.Парламентарії розглянули два проекти закону "Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" №2562 і " 2562-1.

Законопроект №2562 доповіла Перший заступник Міністра внутрішніх справ Екатерина Згуладзе-Глуксманн.

Альтернативний проект доповів народний депутат Іван Рибак.Перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення

правоохоронної діяльності Микола Паламарчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити обидва законопроекти на доопрацювання.

За результатами голосування за основу було прийнято законопроект №2562.

За пропозицією головуючого народні депутати повернулися до раніше непідтриманого проекту постанови "Про обрання суддів" №2921 і 236 голосами з урахуванням деяких змін прийняли його в цілому.

Парламентарії не підтримали включення до порядку денного сесії проекту Закону "Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України" №2567.

До порядку денного сесії було включено проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №2862.

Проект Закону "Про Державне бюро розслідувань" №2114 доповів народний депутат Андрій Кожем'якін. Він назвав документ системним проектом з питань формування правоохоронних органів України. Його метою є

15

створення організаційно-правових засад діяльності Державного бюро розслідувань, головним завданням якого є запобігання і протидія злочинам.

Народний депутат доповів концептуальні положення проекту.Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення

правоохоронної діяльності Микола Паламарчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

М.Паламарчук також зазначив, що створення Державного бюро розслідувань передбачено положенням "Прикінцевих положень" Кримінального процесуального кодексу, згідно з яким окремі його норми набирають чинності з дня створення Державного бюро розслідувань.

Рядом положень Кримінального процесуального кодексу передбачено здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень поряд з іншими органами внутрішніх справ органів Служби безпеки, органів, що здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства слідчими Державного бюро розслідувань.

Відповідно до "Перехідних положень" прокуратура продовжує виконувати функцію попереднього слідства до сформування системи досудового слідства і набрання чинності законами, що регулюють її функціонування.

За словами представника профільного комітету, з метою формування системи досудового слідства є об'єктивною необхідністю прийняти законопроект "Про Державне бюро розслідувань".

За результатами голосування законопроект 247 голосами було прийнято за основу.

Головуючий закрив ранкове засідання.На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд

законопроектів у першому читанні.Проект Закону "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення"

Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами" №1912 доповів народний депутат Геннадій Кривошея. Він зазначив, що метою проекту є збільшення попиту на електромобілі серед населення, зменшення рівня споживання палива, поліпшення екологічної ситуації в країні та імплементації європейських правових норм в Україні.

Основним завданням законопроекту є зменшення податкового навантаження на імпорт транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, що дозволить знизити їх вартість до 20% та створити належну інфраструктуру для їх використання.

Законопроектом передбачається тимчасове, до 1 січня 2020 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.

Під час обговорення народні депутати підтримали прийняття законопроекту.

16

Парламентарії далі розглянули схожий з попереднім проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" щодо скасування ввізного мита на електромобілі" №1674.

242 голосами проект було прийнято за основу.Проект Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо

розбудови інституційної спроможності Національного банку України" №2743 доповів перший заступник Голови Національного банку Олександр Писарук. Він зазначив, що метою законопроекту є виключення з Бюджетного кодексу України положень, які послаблюють фінансову незалежність центрального банку країни та не відповідають взятим на себе Україною зобов'язанням за Меморандумом про економічну та фінансову політику.

Законопроектом передбачається внесення змін до Бюджетного кодексу в частині скасування вимог щодо необхідності включення до прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди показників валютно-курсової політики, наданих Національним банком України, а також скасування відповідних положень статті 33 щодо використання при розробці проекту закону про Державний бюджет України відповідної інформації, наданої Національним банком.

Проектом передбачається, що частина прибутку до розподілу Національного банку визначається та перераховується до Державного бюджету після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком резервів у порядку та розмірах, визначених Законом "Про Національний банк України". Такі зміни згідно з проектом застосовуватимуться, починаючи з розробки проекту Державного бюджету України на 2016 рік.

Народні депутати під час обговорення зазначали, що вони підтримають цей законопроект за умови прийняття у другому читанні прийнятого у першому читанні законопроекту №2742.

Вони також зауважували, що прийняття такого закону дасть змогу Національному банку усунутися від виконання важливих функцій, зокрема, підтримувати стабільність національної валюти.

За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу.

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері теплопостачання та сфері житлово-комунальних послуг" №2670 доповів Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Він зазначив, що відповідно до законів "Про житлово-комунальні послуги", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання" встановлення тарифів на комунальні послуги у сферах тепло- та водопостачання здійснюється органом державного регулювання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідними органами місцевого самоврядування (щодо суб'єктів господарювання, які не є ліцензіатами НКРЕКП).

17

Зазначеними законами закріплено основний принцип щодо встановлення цін/тарифів на рівні не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У цих законах містяться норми, що надають можливість встановлення тарифів з відхиленням від економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг із відшкодуванням до бюджету.

Законопроектом пропонується забезпечити єдиний підхід у сфері державного регулювання питань формування та встановлення тарифів та виконання заходів, визначених ключовою подією 8 програми (Матриці) стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту "Друга програмна позика на політику розвитку", узгодивши положення законів "Про житлово-комунальні послуги", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання" щодо основних засад установлення тарифів.

Заступник Голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

А.Бабак також повідомила, що під час обговорення члени Комітету зазначили, що з прийняттям такого закону залишиться невирішеним питання щодо погашення наявної заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, яка за станом на 1 квітня 2015 року становила 4,9 млрд. гривень. Тобто є потреба в відшкодуванні наявної заборгованості. Тож на думку Комітету, доцільно передбачити в розділі ІІ проекту доповнення щодо набуття чинності підпунктом першим пункту 1 розділу 1 законопроекту з 1 вересня 2015 року.

232 голосами законопроект було прийнято за основу.Верховна Рада 267 голосами прийняла за основу та в цілому проект

Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи" №2896.

Народні депутати розглянули законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні)" №2679.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття за основу.

Народний депутат Юрій Луценко запропонував застосувати процедуру ad hock і зараз розглянути проект Закону "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті" №1558-1, прийняти його в другому читанні та направити на третє читання.

Парламентарії підтримали пропозицію.Законопроект доповів голова Комітету з питань фінансової політики і

банківської діяльності Сергій Рибалка. Він нагадав, що Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні 9 квітня поточного року.

18

С.Рибалка повідомив, що під час підготовки до другого читання надійшло 54 пропозиції, які були опрацьовані і включені до порівняльної таблиці. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні.

Народні депутати розглянули ті поправки, на підтвердженні яких наполягали їх автори. Жодна з них не була підтримана.

Законопроект 227 голосами було прийнято в другому читанні.Головуючий поставив на голосування прийняття законопроекту в цілому.Пропозиція не була підтримана.Головуючий запропонував підтримати пропозицію народного депутата

Ю.Луценка про направлення законопроекту на третє читання.Дві спроби направити законопроект на третє читання не були

результативними.За результатами наступного голосування законопроект 242 голосами було

направлено на третє читання.Головуючий закрив вечірнє засідання.

* * *

У П'ЯТНИЦЮ, 22 ТРАВНЯ 2015 РОКУ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, нагадав - у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться "година запитань до Уряду". На сьогодні під час години запитань до уряду заплановано виступи міністра соціальної політики П.Розенка і міністра юстиції П.Петренка та відповіді членів уряду на усні запитання народних депутатів.

Міністр соціальної політики Павло Розенко розповів про реформу пенсійної системи. Він сконцентрував свій виступ на пропозиціях уряду щодо змін у ній.

За словами міністра, до Верховної Ради були внесені законопроекти щодо проведення комплексної реформи пенсійного забезпечення в Україні. Це було зроблено з тієї причини, що нинішній стан і рівень життя пересічних пенсіонерів є незадовільним, що спонукає уряд подумати і про майбутніх пенсіонерів. Натомість не поліпшуючи чинну пенсійну систему, відповіді на це запитання не знайти.

"Ми констатуємо факт, що солідарна система, яка не діє в країні, фактично вичерпала свій потенціал. При власних доходах Пенсійного фонду близько 170 млрд. грн. видатки Пенсійного фонду складають 250 млрд. грн. Наразі це виключно завдяки тому, що Державний бюджет України виділяє 80 млрд. грн. щороку на покриття цього розриву Пенсійного фонду. Тож нам вдається виплачувати своєчасно і в повному обсязі всі пенсійні виплати. Хоч і в тих мізерних сумах, які є", - зазначив П.Розенко.

Урядовець сказав, що внаслідок такої катастрофічної ситуації в Пенсійному фонді говорити про суттєве зростання пенсійних виплат, як і якості життя наших пенсіонерів неможливо. "Так, ми можемо проводити якісь мізерні індексації, трохи підвищувати прожитковий мінімум, але якісного прориву в пенсійному забезпеченні наших громадян при нинішній солідарній системі

19

держава забезпечити не може. І це треба чітко визнати перед суспільством", - наголосив він.

За його словами, мало говорити про те, що ми ні на що не здатні, що ми не знаємо що робити. Ні, влада має показати і показує, що ми маємо шлях європейського розвитку пенсійної системи, знаємо як змінити ситуацію в ній. Цей шлях вигаданий не нами, він існує в усіх цивілізованих країнах. Це шлях запровадження трьохрівневої системи пенсійного забезпечення. "Мета нашої політики - це розбудова багаторівневої, багатокомпонентної пенсійної системи, що дасть змогу підвищити якість життя наших співгромадян і виплачувати пенсії з трьох різних джерел - з солідарної системи, з накопичувальної системи та системи недержавного пенсійного забезпечення", - зазначив П.Розенко.

Міністр розповів про внесені урядом законопроекти, розроблені на виконання Коаліційної угоди, де виписано принципи накопичувальної системи і розвитку недержавних пенсійних фондів.

"Основні напрями пенсійної реформи - це наведення порядку і встановлення соціальної справедливості в солідарній системі; запровадження накопичувальної системи, призначення всіх видів пенсій відповідно до єдиного закону і перехід на єдині принципи нарахування пенсій і розвиток недержавного пенсійного забезпечення", - деталізував урядовець.

П.Розенко докладно поінформував про те, що система спецпенсій у країні має бути скасована, а всі, хто отримував пенсії за так званими спеціальними законами, отримуватимуть її за єдиним пенсійним законом.

Він також розповів, як запроваджуватиметься накопичувальна система, основною метою якої є зменшення навантаження на солідарну систему та формування індивідуальних накопичень громадян, персоніфікація пенсійної системи. Планується зміна ідеології підходу до пенсійної системи.

П.Розенко, завершуючи виступ, закликав народних депутатів зробити реальні кроки щодо запровадження пенсійної реформи і проголосувати за цю реформу на наступному пленарному тижні, на початку червня, щоб дати потужний сигнал, що ця влада, ця Верховна Рада здатні проводити реформи.

Міністр юстиції Павло Петренко у виступі торкнувся основної реформи, яку необхідно провести, - децентралізації влади. "Ця реформа полягає в тому, що коли простий українець приходить до державного органу і стикається з бюрократією, з тяганиною, з чергами, з демотивацією державних чиновників, які призначаються з Києва, будь-які інші реформи він не сприймає, тому, що відчуває, що держава не піклується про нього", - пояснив він.

П.Петренко повідомив, що Міністерство розробило два комплексних законопроекти, які знаходяться у Верховній Раді і підтримуються народними депутатами. Вони пов'язані з децентралізацією і наданням адміністративних послуг. Він коротко поінформував про ці законопроекти, висловивши сподівання, що найближчим часом вони будуть проголосовані.

За словами урядовця, суть цих законопроектів полягає в передачі повноважень щодо реєстрації нерухомості і бізнесу безпосередньо місцевим органам влади. "Ми принципово вважаємо, що міський голова, міські депутати і місцева влада, яка є найближчою до місцевої громади, є найбільш зацікавленими в наданні якісного сервісу, тому що саме ці люди підзвітні і підконтрольні безпосередньо місцевій громаді.

20

Тому основною філософією цього закону, який ми розробили спільно з фракціями коаліції, є те, що ми передаємо повноваження спільно з грошима і з відповідальністю місцевим громадам", - пояснив він.

Міністр наголосив на тому, що таким законом передбачається передавання відповідних послуг безпосередньо місцевим органам влади.

Ще один основний принцип, закладений у проекті, полягає в запровадженні принципу екстериторіальності, тобто реєстрації бізнесу по всій території України.

П.Петренко поінформував про ще один блок реформи, яку пропонує уряд - максимальне запровадження електронних сервісів у сфері адміністративних послуг.

Промовець зазначив, що всі функції будуть передані місцевим органам влади. "Ми провели дуже багато "круглих столів", обговорень і, знаєте, коли експерти розповідають, що наші місцеві органи влади не готові, що вони не зможуть це робити, що послуги надаватимуться неякісно, я хочу публічно з цієї трибуни заявити, що наші місцеві органи влади, як і громадяни на місцях є більш готовими до реформ, ніж навіть в центральних органах влади. Ми це побачили, коли передали повноваження щодо формування місцевих бюджетів місцевим громадам", - пояснив він.

Міністр повідомив, що лише за чотири місяці перевиконання місцевих бюджетів становить 40 відсотків, і висловив переконання, що наші місцеві громади є найбільш мотивовані для того, аби кожен українець, який проживає в маленькому містечку, селищі, районі, отримав якісний сервіс. За його словами, децентралізація передбачає не просто передачу повноважень і відповідальність, але й коштів. "Мова іде про півмільярда гривень, які сьогодні надходять до державного бюджету за адмінпослуги. Ці гроші перейдуть конкретним місцевим громадам, які будуть ці послуги надавати. Така децентралізація стане ще одним підтвердженням того, що українське місцеве самоврядування на сьогодні є інституційно спроможним створювати якісні послуги для українських громадян", - наголосив він.

Насамкінець П.Петренко попросив народних депутатів підтримати ці законопроекти щодо реальної децентралізації, передавання повноважень місцевим органам влади. "Ми отримаємо позитив буквально в перші місяці, коли закони почнуть працювати. Міністерство юстиції зі свого боку максимально швидко передаватиме ці функції, щоб кожен українець отримав позитив, щоб нарешті отримав відчуття тих реформ, які стосуються його квартири, будинку, земельної ділянки", - сказав міністр.

Члени Уряду відповіли на запитання народних депутатів.Перше запитання адресувалося Міністру закордонних справ П.Клімкіну і

стосувалося того, чому МЗС не призначає послів, яких немає, в таких країнах: Великобританія, Канада, Угорщина, Норвегія, Швеція, Австралія, Білорусь, і чому Чехія не підтримала ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС.

Через відсутність міністра закордонних справ П.Клімкіна, який у цей час перебував на Ризькому саміті Східного партнерства, на запитання відповіла Перший заступник Міністра закордонних справ Наталія Галібаренко.

Н.Галібаренко стосовно процедури призначення послів зазначила, що питання не в тому коли, а хто буде призначений. Вона сповістила, що тривають

21

відповідні консультації, кандидатури розглядаються, і завдання в тому, щоб не прискорити призначення, а обрати справжніх професійних і патріотичних людей, які зможуть виконувати відповідним чином свої обов'язки.

Стосовно непідтримки Чехією Угоди про асоціацію України з ЄС Н.Галібаренко зазначила, що питання заблоковано чеськими комуністами. "Це є прямим наслідком інформаційної пропаганди, яку веде Російська Федерація, тієї лобістської кампанії, яку веде Росія, у тому числі, в Чехії й інших країнах Східної Європи. Ми це розуміємо, ми з цим працюємо, але знову ж таки підкреслюю - це питання ширшого масштабу, ніж лише дії нашого посольства", - відповіла вона.

Члени Кабінету Міністрів також відповіли на інші запитання народних депутатів.

На цьому "година запитань до Уряду завершилася".В.Гройсман запропонував перенести оголошення депутатських запитів,

яке має відбутися зараз, на пізніше, а зараз - розглянути законопроекти.Народні депутати підтримали пропозицію.Парламентарії включили до порядку денного засідання законопроект

"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями" №2931 і повернення до розгляду раніше не підтриманого питання - проект Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України" №2743.

Законопроект було розглянуто на попередньому засіданні.Головуючий запропонував прийняти законопроект за основу з

поправками.267 голосами народні депутати підтримали проект за основу.Проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо

оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями" №2931 доповів народний депутат Юрій Вознюк. Він зазначив, що цей проект стосується звільнення від оподаткування доходів іноземних інвесторів, отриманих від операцій з державними та місцевими цінними паперами та доходів, які виникають за гарантованими державою або відповідною місцевою радою запозиченнями.

Прийняття такого закону, за його словами, забезпечить фінансування державного (місцевого) бюджетів за рахунок зовнішніх державних запозичень та залучення суб'єктами господарювання кредитів (позик) під державні (місцеві) гарантії.

Голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, доповідаючи рішення Комітету, зазначила, що цим проектом пропонується відновити норми, які діяли в Україні протягом 15 років до 1 січня 2015 року та були скасовані згідно з Законом №71, що спричинило негативні наслідки для інвестиційного клімату України. Для виправлення ситуації доцільно відновити норми Податкового кодексу. За її словами, для розв'язання проблеми доцільно відновити норми Податкового кодексу. Аналогічні пільги варто запровадити, у тому числі, щодо по податку на доходи фізичних осіб для нерезидентів - фізичних осіб, що й передбачено законопроектом.

22

Н.Южаніна повідомила, що Комітет пропонує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.

Під час обговорення парламентарії загалом підтримали прийняття законопроекту і 242 голосами прийняли його за основу та в цілому.

До порядку денного засідання було включено два законопроекти стосовно внесення зміни до Прикінцевих положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" стосовно перенесення термінів прийняття закону про призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах. Йдеться про законопроекти №2852 і №2852-1.

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №2862 доповів Міністр юстиції Павло Петренко. Він зазначив, законопроектом передбачено скасування пільг по судовому збору для прокуратури і для податкової служби, для фіскальної служби. За його словами, наразі органи прокуратури і фіскальна служба не сплачують судовий збір. Згідно з деякими статистичними даними, окружні адміністративні суди, система адміністративних судів, яка створювалася з метою захисту українських громадян від держави, на сьогодні розглядають 60 відсотків справ за позовами держави проти українського громадянина.

За словами міністра, фіскальні органи звертаються з кожним питанням, пов'язаним з перевірками українських підприємців, до окружних судів. "А чому? Все дуже просто - вони не сплачують жодних судових платежів, судового збору і для того, щоб шантажувати український бізнес, використовують українські суди", - пояснив він.

П.Петренко зазначив, що Міжнародний валютний фонд звернув на це увагу і вважає, що не може бути, щоб державні органи мали якісь преференції порівняно з українськими громадянами і підприємцями, які сплачують судовий збір, коли звертаються до судді з відповідними позовами.

"Ми це підтримуємо. І я прошу, щоб сьогодні ми проголосували цей проект за основу і в цілому. Профільний комітет зробив таке застереження, що якщо ми підтримаємо, щоб закон набрав чинності з 1 вересня 2015 року, а не з 1 січня 2016 року, то вони готові, щоб він був прийнятий в цілому", - зазначив доповідач.

Голова підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Ігор Алексєєв доповів рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому. Він уточнив, що в Комітеті відбулася дискусія, після якої було запропоновано, щоб закон набрав чинності не з 1 січня 2016 року, як пропонувалося спочатку автором, а з 1 вересня 2015 року. Комітет підтримав таку позицію.

Народні депутати під час обговорення, підтримуючи законодавчу ініціативу, висловлювалися проти збільшення судового збору.

Вони пропонували прийняти законопроект в цілому за умови скасування норми щодо збільшення судового збору та його верхньої планки.

Представники деяких фракцій висловилися за прийняття законопроекту в цілому з урахуванням їхніх пропозицій.

Міністр юстиції П.Петренко озвучив пропозиції, з якими він погодився і з урахуванням яких вважає за можливе прийняття законопроекту в цілому.

23

Перший заступник Голови Верховної Рад України Андрій Парубій зазначив: "Якщо законопроект не буде прийнятий до 29 травня, "Народний фронт" ініціюватиме скликання позачергової сесії Верховної Ради України".

В.Гройсман запропонував виділити по одному представнику з кожної фракції для узгодження всіх пропозицій до цього законопроекту, а потім проголосувати його в цілому.

Головуючий запропонував прийняти законопроект за основу і доопрацювати його.

238 голосами законопроект було прийнято за основу.Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами" №1165 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін.

Він зазначив, що за останні півроку Верховна Рада прийняла важливі закони стосовно боротьби з корупцією. На сьогодні вбачається доцільним до цього процесу долучити також представників громадськості і простих громадян України. "Ніхто не має жодних сумнівів в тому, що без участі громадян України, без громадянського суспільства, громадянського контролю за діяльністю органів влади корупцію не подолати. Причиною тому є відпрацьована роками корупційна солідарність працівників різних гілок влади: судів, прокурорів, слідчих, співробітників правоохоронних органів, а також державних службовців. Проектом пропонується запровадити в Кримінально-процесуальне законодавство інститут громадського обвинувача та інститут кримінального провадження у формі громадського обвинувачення у сфері службових злочинів зі знаками корупційних діянь. Тобто мова йде про дві статті Кримінального кодексу, за якими можуть бути притягнуті до відповідальності виключно службові особи, які перебувають на державній службі. Це статті 368 і 370 Кримінального кодексу", - пояснив А.Кожем'якін.

За його словами, важливо, що громадським обвинувачем може бути фізична або юридична особа, тобто будь-який громадянин України, який безпосередньо є потерпілим від кримінального правопорушення або, якому стало відомо про вчинення службових злочинів з ознаками корупційних діянь щодо інших осіб, передбачених статтею 368. Йдеться про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою", а також статтею 370 "Провокація підкупу" Кримінального кодексу. При цьому громадський обвинувач користується такими ж правами, що й слідчий та прокурор, та стає повноправним учасником розслідування кримінального провадження. Громадському обвинувачеві проектом закону надається юридична зброя у протидії корупції, яка полягає в такому - ініціювати особливий порядок кримінального провадження; користуватися технічними засобами для фіксування злочину, подавати клопотання про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні. Якщо слідчий, якому подали заяву-повідомлення або прокурор корумповані і вважають, що оголошувати про підозру щодо корупціонера вони не хочуть, то громадському обвинувачеві надається право цим законом іти до суду, слідчого і подавати таку заяву-повідомлення.

24

Важливим у проекті є те, що з моменту подачі заяви громадським обвинувачем про кримінальне правопорушення та внесення відповідних відомостей до реєстру прокурори мають 10 днів для того, щоб повідомити про підозру. Після цього вже наступає deadline, громадському обвинувачу надається право робити це самостійно. В разі встановлення підстав, передбачених статтею 284 Кримінально-процесуального кодексу, слідчий і прокурор зобов'язані закрити провадження, якщо інформація не підтвердилася.

А.Кожем'якін повідомив, що Комітет повністю підтримав законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його в цілому.

Після кількох сигнальних голосувань, які були нерезультативними, та нерезультативного голосування за прийняття в другому читанні та в цілому законопроект з другої спроби 231 голосом було прийнято в цілому.

Народні депутати повернулися до прийнятого у першому читанні законопроекту № 2862.

П.Петренко озвучив дві поправки, з урахуванням яких цей законопроект можна прийняти в цілому. Перша з них стосувалася зняття питання щодо фізичних осіб.

Він повідомив, що після консультацій з народними депутатами є пропозиція встановити для всіх фізичних осіб-підприємців і просто фізичних осіб верхню межу судового збору. "Один відсоток ціни позову, але не менше, 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше п'яти мінімальних заробітних плат. Це стосуватиметься всіх фізичних осіб-підприємців і звичайних фізичних осіб. Він озвучив під стенограму пропозицію фракції "Батьківщина" доручити уряду до 1 вересня 2015 року забезпечити фінансування державних органів, які позбавляються пільг на судовий збір.

Народний депутат Т.Острікова озвучила поправку фракції "Самопоміч" стосовно касаційних скарг.

П.Петренко погодився включити цю поправку до законопроекту.Головуючий поставив на голосування законопроект у другому читанні та

в цілому.Законопроект набрав 223 голоси з 226 необхідних.За результатами наступного голосування законопроект 229 голосами було

прийнято в цілому.Народні депутати розглянули два законопроекти стосовно внесення змін

до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення щодо перенесення термінів прийняття закону стосовно призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах.

Про суть законопроектів доповіли голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова та народний депутат Юрій-Богдан Шухевич.

Цими законопроектами пропонується перенести дату запровадження єдиних правил пенсійного забезпечення та призначення пенсій на загальних підставах для осіб, які працюють на "спецпосадах", з 1 червня 2015 року на 1 грудня 2015 року (законопроект №2852) або 1 липня 2015 року (законопроект №2852-1).

Л.Денісова доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроект №2852.

25

В.Гройсман після обговорення, під час якого народні депутати висловилися за прийняття альтернативного законопроекту №2852-1, зазначив, що в сесійному залі є консолідована позиція голосувати за законопроект №2852-1.

Він провів кілька сигнальних голосувань, результати яких показали недостатню кількість голосів для проведення основного голосування.

Головуючий сказав, що рішення щодо цих законопроектів буде прийнято на наступному пленарному засіданні.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд зачитала депутатські запити.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила

закритим пленарне засідання.Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться у вівторок, 2

червня.* * *

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

20 ТРАВНЯ 2015 РОКУ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ПРО ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНУ ДОКТРИНУ УКРАЇНИ".

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи захід, сказала, що ми мусимо визнати, що в Україні фактично немає військової медицини. "Вона була знищена задовго до того, як ми потрапили до цього залу. Знищувалася свідомо й методично. І, на жаль, ми зіткнулися з війною, маючи повну неспроможність рятувати наших військових", - зазначила вона.

За словами О. Сироїд, Україна й досі переживає цю неспроможність. "На жаль, знищувалася не лише військова медицина, а й уся система управління, тож ми стикаємося водночас з неспроможністю повноцінно відповідати цим викликам як Міністерством оброни, так і Міністерством охорони здоров'я. Система управління не лише в цих двох міністерствах, а в уряді в цілому так довго руйнувалася, що на сьогодні уряд не спроможний відповідати цим викликам. Ми намагаємося йому допомоги впоратися з цією проблемою. Найближчим часом, сподіваємося, ми зможемо розглядати законопроекти, які стосуватимуться поліпшення роботи Кабінету Міністрів", - сказала заступник Голови Верховної Ради.

О.Сироїд сповістила, що на цих слуханнях буде заслухано проект військової доктрини, підготовлений Міністерством оборони на виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 року щодо рішення Ради національної безпеки і оборони України, про невідкладні заходи і забезпечення державної безпеки України. Вона запросила всіх присутніх до обговорення проекту та надати свої рекомендації щодо його фіналізації і впровадження в життя.

26

Перед учасниками парламентських слухань виступив заступник міністра оброни України Юрій Гусєв.

За його словами, протягом 24 років незалежності України Збройні Сили, військово-медична служба Збройних Сил України методично знищувалися, тож часто в перший рік АТО поставали проблеми з плануванням діяльності військово-медичної служби, її координуванням з іншими силовими відомствами, із залученням цивільних закладів охорони здоров'я для до участі в порятунку бійців, які отримували травми, подекуди несумісні із життям. 14 листопада 2014 року Президент України підписав указ щодо визначення завдання на розробку воєнно-медичної доктрини. "Воєнно-медична доктрина - це як заповідь для військових медиків, куди і як має розвиватися військова медицина, а також куди і як має розвиватися взагалі медицина у випадку, коли країна стикається з нападом, зі збройними конфліктами, як мають координуватися дії військової і цивільної медицини для того, щоб якнайкраще зберегти життя наших героїв", - зазначив заступник Міністра.

Ю.Гусєв сказав, що проект воєнно-медичної доктрини, текст якого було роздано учасникам, не остаточний варіант. Останніми днями в Міністерстві оборони України проект був суттєво доопрацьований, бо воєнно-медична доктрина - значно ширше поняття, ніж просто військово-медичний департамент чи військово-медична служба Міністерства оборони, усі зауваження, пропозиції були враховані. "Ми обов'язково врахуємо всі поправки у зв'язку з тим, що потрібно сформувати такий документ, який чітко дасть напрям розвитку, реформування військово-медичної служби і бачення на десятки років наперед, як розвивати медицину, щоб кожен, хто захищає нашу державу - чи це прикордонник, чи це працівник Служби безпеки України, це нацгвардієць, чи військовослужбовець Збройних Сил України, - точно знав, що йому у випадку поранення обов'язково нададуть невідкладну медичну допомогу і госпіталізацію чи реабілітацію", - сказав заступник Міністра.

Ю.Гусєв висловив подяку волонтерам, які поряд з військовими витягували з поля бою поранених. "Хочу просто, щоб ви поплескали цій дівчині Олі Кросі, - яка на своїх плечах витягнула з аеропорту біля тисячі наших військовослужбовців", - наголосив він.

Заступник Міністра висловив подяку Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, передусім Ользі Богомолець і Оксані Корчинській, які "підставити плече Міністерству оборони".

Підсумовуючи виступ, О.Гусєв сказав. що війна змушує приймати воєнно-медичну доктрину, хоча слід було це зробити після прийняття Конституції. "Але, якщо перед нами такі виклики, то ми маємо виробити дуже якісний, цілісний і патріотичний документ, який чітко переконає наших військових, що вони отримають медичну допомогу. Уже створений координаційний штат, і взаємодія налагоджена. Це слід посилювати, удосконалювати. Хочу подякувати кожному, хто навіть у молитвах згадував наших хлопців, за той подвиг, який ми всі з вами зараз здійснюємо", - сказав він.

Головуюча запросила до слова голову Комітету з питань охорони здоров'я Ольгу Богомолець.

27

За словами О.Богомолець, військово-медична доктрина - це система поглядів і знань, яка дасть змогу врятувати життя військових і цивільних громадян в мирний і військовий час. "Кожен громадянин починає усвідомлювати свій обов'язок перед державою, точно знає своє місце в механізмі спільних дій і стає абсолютно свідомим волонтером, професійним, освіченим, і працює в чіткій системі координат", - зазначила співдоповідач.

На думку О.Богомолець, військово-медична доктрина - це той документ, який має створити "загальнодержавний абсолютно системний спокій на випадок того, що може відбутися - чи це терористичний акт, чи техногенна катастрофа, чи військові дії".

За її словами, учасником військово-медичної доктрини є кожен громадянин України.

О.Богомолець запропонувала повернути уроки військово-патріотичного виховання, початкову військову медичну підготовку в школи, в середні учбові заклади і робити акценти на тому, що саме ми, громадяни, є надійним захистом нашої держави.

"З Міністерства охорони здоров'я щойно надійшла інформація про те, що у нас близько 2 тисяч поранених цивільних і близько 500 вбитих цивільних. А ще на наших дорогах в цьому році загинули 4,5 тисячі людей. Тому згідно з новими законами, які має створити наша держава в межах військової медичної доктрини, базовими навичками з домедичної підготовки і тактичної медицини має володіти все населення. Кожен мусить знати, як надати першу невідкладну допомогу, і тоді правило золотої хвилини ми зможемо виконати не тільки на папері за стандартами НАТО, а реально розуміючи, що нам робити з людиною, яка втратила свідомість або отримала поранення поряд з нами", - сказала вона.

Співдоповідач показала діаграму непридатних до військової служби. "Психічні захворювання, захворювання нервової системи - понад 50 відсотків. Ми будуємо з вами здорову країну здорових психічно врівноважених людей. Це означає, що нам потрібен новий Закон про психіатричну службу, про психосоматичну реабілітацію, і ця допомога має здійснюватись не волонтерами, а державою абсолютно на системних засадах", - наголосила О.Богомолець.

Заступник Голови Верховної Ради сповістила про виступ Верби Андрія В'ячеславовича, директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, Головного державного санітарного лікаря Міністерства оборони України, полковника медичної служби.

Промовець зупинився на проблемах в медичному забезпеченні під час проведення АТО.

"Найважливіший з них - відсутність уніфікованих індивідуальних засобів медичного захисту, сучасних засобів розшуку поранених, броньованого санітарного транспорту для вивезення поранених з поля бою. Медичний комплект на табельне оснащення морально і фізично застаріло. Відсутні засоби зв'язку та комунікацій в польових умовах, недостатня кількість спеціального транспорту, а саме: автоперев'язувальних, пересувних рентгенологічних кабінетів, пересувних стоматологічних кабінетів" - сказав А.Верба..

Серед промовців виступив Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські.

28

Він озвучив основні принципи ізраїльської медицини, серед яких головний - порятунок життя кожного солдата." Це потрібно не лише з позиції людяності, але і з дуже практичної позиції. Ізраїльські солдати не бояться ризикувати своїм життям, адже знають, що Уряд Ізраїлю зробить все можливе, все залежне для того, щоб не допустити їхньої загибелі", - зазначив Е.Білоцерковські.

За його словами, військово-медична доктрина Ізраїлю базується на трьох основних принципах - поєднанні військових та цивільних медичних послуг, виділенні бюджету на застосування найкращих засобів та обладнання для забезпечення військових медиків, наданні медичних послуг максимально близько до поля бою, настільки близько, наскільки можливо.

"Ми відкриті, і щасливі ділитися нашим досвідом з українськими партнерами, вже розпочалися тренінги для психологів, які працюють з жертвами посттравматичного синдрому. Уже понад 250 осіб пройшли ці тренінги, і вони будуть проходити в майбутньому. І ще раз хотів би наголосити, що ми відкриті для обміну досвідом з нашими українськими партнерами", - наголосив Посол.

В ході парламентських слухань обговорювалися моделі військово-медичної доктрини різних держав. Учасники висловили бажання взяти краще з усіх моделей.

Насамкінець заступник Голови Верховної Ради подякувала всім за активну участь. "Послухавши всі ваші доповіді, я дійшла висновку, що таки так - це є воєнна доктрина, а не військова доктрина. Тож на мою думку. ви також мусите уніфікувати між собою цю термінологію. Це важливо, тому що слова дають смисли. Вживайте слова в їх правильному значенні. Безумовно, воєнна доктрина є щось, що дасть нам певну віру. Тобто це документ, який має певне сакральне значення", - підсумувала вона.

О.Сироїд закликала використовувати міжнародний досвід, стандарти НАТО, наш безцінний досвід, про який говорили промовці. "Усі слова, переживання і сприйняття вами реальності просто неоціненні" - зазначила заступник Голови Верховної Ради.

Вона щиро подякувала всім, хто взяв участь в парламентських слуханнях і поділився досвідом. О. Сироїд висловила сподівання на подальшу активну їх участь, зокрема, у доопрацюванні рекомендацій.

* * *

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону про Рахункову палату.

Законопроект №2072 5 березня 2015 року розглянуто Верховною Радою України у першому читанні та прийнято за основу.

Законопроект передбачає нову редакцію закону про Рахункову палату, що визначатиме засади діяльності Рахункової палати відповідно до вимог

29

Конституції України з урахуванням міжнародних стандартів аудиту державних фінансів, сучасних умов і політико-правових засад розвитку держави.

Згідно із статтею 116 Регламенту Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету надійшло 424 пропозиції народних депутатів України до законопроекту.

Сутність і мета основних пропозицій до законопроекту, які Комітетом з питань бюджету пропонуються для врахування в остаточній редакції законопроекту, полягає у такому:

закріпити за Рахунковою палатою здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом проведення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів;

упорядкувати повноваження та права Рахункової палати, забезпечивши їх узгодження з Конституцією України, Бюджетним кодексом України та іншими законами;

узгодити з нормами Бюджетного кодексу України питання щодо фінансового забезпечення Рахункової палати, при цьому встановивши, що у разі виникнення розбіжностей під час підготовки проекту державного бюджету щодо обсягу фінансового забезпечення діяльності Рахункової палати та неврегулювання їх Урядом Рахункова палата може подавати відповідні пропозиції Комітету з питань бюджету для прийняття відповідного рішення при розгляді проекту закону про державний бюджет;

зменшити склад Рахункової палати до 9 членів Рахункової палати та строк їх повноважень до 6 років, при цьому не можна обіймати таку посаду понад два строки;

запровадити новий прозорий порядок призначення Голови та інших членів Рахункової палати, встановивши, зокрема, такі особливості:

призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою за результатами конкурсу, який проводиться Комітетом з питань бюджету;

призначеним вважається той кандидат, який підтриманий більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради шляхом відкритого голосування, у разі непідтримки - проводиться повторний конкурс;

- Голова Рахункової палати обирається із складу її членів та призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови Верховної Ради;

- заступник Голови Рахункової палати обирається із складу її членів на засіданні Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати;

строк повноважень Голови Рахункової палати та його заступника становить 3 роки без права бути переобраними на новий строк у межах поточного строку їх повноважень як членів Рахункової палати;

встановити більш чіткі кваліфікаційні вимоги до членів Рахункової палати;

встановити, що на члена Рахункової палати поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім норм щодо порядку призначення (звільнення) та умов оплати праці члена Рахункової палати, що встановлюються цим Законом. Відповідно пропонується встановити розміри

30

заробітної плати членів Рахункової палати (Голови Рахункової палати - 30 мінімальних заробітних плат, його заступника - відповідно 27, інших членів - відповідно 25);

закріпити за кожним членом Рахункової палати патронатну службу, до складу якої належать не більше трьох радників;

встановити особливості щодо апарату Рахункової палати:- очолює Секретар Рахункової палати, який не є членом Рахункової

палати, та призначається відповідно до рішення Рахункової палати за поданням Голови Рахункової палати;

- гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності;

- посадові особи апарату Рахункової палати є державними службовцями;посилити відкритість, прозорість та публічність діяльності Рахункової

палати, встановивши, зокрема:- подання Верховній Раді до 1 травня року, наступного за звітним,

щорічного звіту про діяльність Рахункової палати (конкретизувавши перелік інформації, що міститься в такому звіті) та представлення його на засіданні Верховної Ради Головою Рахункової палати;

- оприлюднення у ЗМІ інформації щодо результати діяльності Рахункової палати, включаючи звіти про здійснені заходи державного зовнішнього фінансового контролю, а також розміщення такої інформації, планів роботи та рішень Рахункової палати на її веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації";

систематизувати положення щодо взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою, а також законодавчо унормувати відносини Рахункової палати з правоохоронними органами;

уточнити положення щодо здійснення зовнішнього аудиту Рахункової палати, передбачивши можливість його проведення лише за рішенням Верховної Ради, та запровадити здійснення зовнішнього оцінювання її діяльності щодо відповідності міжнародним стандартам аудиту одним із провідних членів міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) за зверненням Рахункової палати;

внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Регламенту Верховної Ради України, законів України "Про державну таємницю" та "Про запобігання корупції" з метою їх узгодження з положеннями цього Закону;

встановити, що Верховна Рада має призначити новий склад Рахункової палати у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом. При цьому, Голова та інші члени Рахункової палати, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, перебувають на посадах та виконують свої повноваження до призначення Верховною Радою нового складу Рахункової палати.

За підсумками опрацювання законопроекту за участю представників Адміністрації Президента України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України та громадських організацій Комітет 15 травня 2015 року ухвалив

31

рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект №2072 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.

* * *

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект Закону "Про внесення змін до статті 91 Бюджетного кодексу України щодо співфінансування доріг державного значення".

У законопроекті №2875 шляхом внесення змін до підпункту «в» пункту 10 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України передбачається доповнити перелік видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Законопроект системно пов'язаний із поданим цими ж авторами проектом Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо співфінансування доріг загального значення" №2874, згідно з яким пропонується внести зміни до законів України "Про автомобільні дороги" та "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо наділення органів місцевого самоврядування правом здійснювати капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення, та його фінансове забезпечення (за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів - як співфінансування на договірних засадах).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило певні застереження до законопроекту.

Міністерство фінансів України не заперечує щодо розгляду законопроекту, розуміючи, що реалізація його положень не потребує додаткового фінансового ресурсу з державного бюджету.

Зважаючи на викладене, Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому як закон.

* * *

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект Постанови "Про зміну і встановлення меж Артемівського району Донецької області".

Зазначеним законопроектом №2792 та відповідним поданням Донецької обласної державної адміністрації з метою упорядкування адміністративно-територіальних відносин у сучасних умовах та забезпечення життєдіяльності у населених пунктах Донецької області пропонується змінити межі Артемівського району Донецької області, збільшивши його територію на 1323 гектара земель за рахунок передачі до його складу 1111 гектарів земель, що перебувають у віданні Миронівської селищної ради Дебальцевської міської ради , у тому числі, територію селища міського типу Миронівський, 212 гектарів - Світлодарської міської ради Дебальцевської міської ради, у тому

32

числі, територію міста Світлодарськ та затвердити територію Артемівського району загальною площею 187300 гектарів.

Члени Комітету взяли до уваги, що питання про зміну меж Артемівського району Донецької області погоджено Миронівською селищною, Світлодарською міською, Артемівською районною радами Донецької області та Донецькою обласною державною адміністрацією.

* * *

У Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулися слухання на тему: "Питання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь".

Під час слухань було обговорено такі питання: політико-правові, соціально-економічні та гуманітарні наслідки тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь; правове забезпечення та реалізація прав і свобод громадян України, законних інтересів юридичних осіб та держави в умовах тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь; шляхи реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

За словами учасників, комітетські слухання стали першим за останній рік заходом такого високого публічного рівня, на якому всебічно, комплексно і з максимальною повнотою розглянуто практично увесь спектр питань, пов'язаних із різноплановими аспектами становища навколо тимчасової окупації Російською Федерацією території Кримського півострова, а також запропоновано шляхи до його реінтеграції в Україну.

Увагу учасників слухань було зосереджено на проекті рекомендацій, який, окрім констатуючої частини з аналізом фактичних обставин ситуації, законодавчої основи врегулювання окремих питань, наслідків її реалізації органами виконавчої влади, іншими державними інституціями, містить також блок рекомендацій вищим органам державної влади.

Згідно із проектом пропонується:Верховній Раді - восени 2015 року провести парламентські слухання

відповідного спрямування;Президенту України - до кінця 2015 року розглянути можливість

прийняття рішення про доцільність, засади та порядок утворення і роботи дорадчого органу з питань деокупації та реінтеграції в Україну території Кримського півострова;

Кабінету Міністрів - невідкладно оприлюднити повідомлення з висловленням офіційної позиції уряду про хід виконання прийнятих нормативно-правових актів стосовно тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, до кінця 2015 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про стратегію деокупації та реінтеграції в Україну території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь", а також Державну програму з деокупації та реінтеграції в Україну Кримського півострова, прийняти рішення щодо доцільності створення Фонду з реінтеграції в Україну Кримського півострова, а також джерел та обсягів його фінансування, розробити та внести

33

на розгляд Верховної Ради України нову редакцію Конституції Автономної Республіки Крим, що має силу і статус закону України тощо.

Було обговорено стан забезпечення прав кримськотатарського народу, ухвалення документів і вжиття заходів, котрі б дали змогу розв'язати проблеми, що накопичилися в питаннях його інтеграції в Україну як невід'ємної складової української політичної нації. Промовці взяли до уваги, що у день слухань було відзначено на державному рівні День пам'яті і скорботи з нагоди депортації кримських татар.

За результатами обговорення на одному з найближчих засідань Комітету будуть затверджені рекомендації слухань, які, за словами учасників заходу, покликані надати новий імпульс зусиллям з повернення тимчасово окупованих територій під юрисдикцію нашої держави.

* * *

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендує Верховній Раді України відхилити проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо вимоги політичної неупередженості)".

Законопроектом №1596 пропонується встановити вимогу щодо припинення державними службовцями членства в політичних партіях на час виконання своїх повноважень в органах виконавчої влади шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про державну службу" №4050-VІ від 17.11.2011, набрання чинності яким передбачається з 1 січня 2016 року.

Під час розгляду питання Комітет зазначив, що 23 квітня 2015 року Верховною Радою України було прийнято за основу поданий Урядом України проект Закону "Про державну службу" №2490, який вже містить вимогу щодо департизації державної служби.

Крім того, на думку членів Комітету, внесення будь-яких змін до Закону України "Про державну службу", який ще не набрав чинності та втратить її з прийняттям проекту Закону "Про державну службу" № 2490, є недоцільним.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує проект Закону "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (щодо розширення переліку суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору)".

Як зазначалося під час обговорення, метою законопроекту №2683 є належне представлення інтересів держави Міністерством екології та природних ресурсів, Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами в судових інстанціях.

Документом пропонується доповнити частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" новим пунктом 25, яким передбачається звільнення від сплати судового збору Мінприроди, Держекоінспекції та її територіальних органів - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

34

Члени Комітету також взяли до уваги, що законами "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" Мінприроди України, Держекоінспекції України та її територіальним органам не передбачено видатків на сплату судового збору.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув ряд законопроектів щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування.

Комітет розглянув проекти законів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій" №2767 та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних підходів до нарахування пенсій" №2767-1.

За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення: з метою збереження пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на рівні не нижчому, ніж передбачено чинним законодавством, рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, який при розгляді цих законопроектів визначено головним, зокрема, доповнити положення документів про пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членів їх сімей новими частинами такого змісту:

"Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 надається статус ветерана праці за умови наявності у них стажу роботи у жінок - 25 років, у чоловіків - 30 років.

Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).

Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій збільшуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому

35

частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування."

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо соціального захисту постраждалих осіб)".

Законопроектом №2093 пропонується частково відновити дію пунктів та статей Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зміни до яких внесені Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України2.

Зокрема, пропонується частково відновити редакцію статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у якій були визначені категорії зон радіоактивно забруднених територій, уточнити періоди проживання постраждалих на територіях зон безумовного (обов'язкового), гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю; відновити дію окремих норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які були виключені у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року, що набули чинності з 1 січня 2015 року, щодо першочергового безоплатного надання санаторно-курортних путівок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування громадянам, віднесеним до категорії 2,3,4, компенсацій та пільг громадянам, віднесеним до категорії 4, пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам (зокрема забезпечення потерпілих дітей безоплатним харчуванням у середніх загальноосвітніх закладах, які розташовані на території, яка до 1 січня 2015 року була зоною посиленого радіоекологічного контролю).

Проектом передбачено надати право неповнолітнім дітям та/або дружині (чоловіку) померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, на пільги, якими він користувався за життя (стаття 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), а також дітям та/або дружині (чоловіку) померлого учасника - одноразову компенсацію за втрату годувальника (стаття 48 цього Закону); дружинам (чоловікам) померлого учасника - щомісячну компенсацію за втрату годувальника та на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (статті 52, 54 цього Закону); дітям, які втратили одного з батьків із числа учасників ? на виплату щорічної допомоги на оздоровлення (стаття 48 цього Закону).

Документом пропонується запровадити щорічне медичне обстеження (диспансеризацію) та лікування у спеціалізованих медичних закладах особам,

36

які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин)".

Як зазначалося під час обговорення, законопроект №2604 спрямований на імплементацію європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин, а також захист від знищення середовища перебування (зростання) зазначених видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України "Про Червону книгу України", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України".

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому ряд постанов з кадрових питань.

Згідно з документами пропонується призначити:Терентьєва Юрія Олександровича - Головою Антимонопольного комітету

України (проект постанови № 2881);Білоуса Ігоря Олеговича - Головою Фонду державного майна України

(проект постанови № 2882).* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект Закону "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо залучення радників до приватизації)".

Законопроектом №2818 пропонується встановити, що підготовка до приватизації та продаж об'єкта приватизації може здійснюватися із залученням на конкурсних засадах радника, рішення щодо залучення якого має приймати Кабінет Міністрів України.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції на засіданні розглянув ряд законопроектів.

Чергове засідання Комітету відбулося 20 травня під головуванням першого заступника голови Комітету О.Семерака.

Під час засідання члени Комітету розглянули низку законопроектів на їх відповідність праву Європейського Союзу, зобов'язанням України в рамках Ради Європи та Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

37

Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Члени Комітету підтримали законопроекти №2202, №2203, якими пропонується на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану звільнити від оподаткування податком на додану вартість та ввізного мита тканини (матеріали) для виготовлення шоломів, групи 39 (пластмаси, полiмернi матерiали та вироби з них), товарної підкатегорії 3920 61 00 00 (іншi плити, листи, плiвки, стрiчки та пластини з пластмаси, непористi, неармованi, нешаруватi, без пiдкладки та не поєднанi подiбним способом з iншими матерiалами з полiкарбонатiв) згідно з УКТ ЗЕД.

Під час обговорення законопроектів №1105, №2244, №2591 члени Комітету визнали їх такими, що не суперечать праву Європейського Союзу.

* * *

Члени Комітету Верховної Ради України у закордонних справах провели зустріч з делегацією Комітету у закордонних справах Національних Зборів Французької Республіки.

З української сторони в зустрічі взяли участь голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, перший заступник голови Комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступники голови Комітету у закордонних справах Борис Тарасюк і Віктор Вовк, голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Світлана Заліщук, а також народні депутати Артур Герасимов та Сергій Висоцький. Французьку делегацію очолював член Комітету у закордонних справах, секретар групи міжпарламентських зв’язків Франція-Україна Тієрі Маріані. До складу делегації також входили члени Комітету у закордонних справах Національних Зборів Французької Республіки Жан-П'єр Дюфо, Марі-Лін Рейно, Жан-Люк Бльонвен.

Під час зустрічі обговорювалися питання щодо важливості європейської перспективи для України, ухвалення Сенатом Франції Угоди про Асоціацію України з ЄС, питання затвердження цієї Угоди нижньою палатою парламенту Франції - Національними зборами, питання безвізового діалогу, можливість вступу України до НАТО, а також участі нашої країни в системі європейської безпеки. Окрім того, увага акцентувалася на питанні необхідності врегулювання ситуації на сході України, забезпеченні надійного контролю над українсько-російським кордоном для деескалації ситуації на сході України.

Сторони під час зустрічі відзначили, що двосторонні французько-українські відносини характеризуються значним потенціалом і перспективами подальшого розвитку та висловили сподівання на майбутню плідну співпрацю на рівні відповідних комітетів і міжпарламентських груп парламентів обох країн, що може стати каталізатором системного поглиблення двостороннього економічного співробітництва між нашими країнами, у тому числі, на міжрегіональному рівні.

* * *

38

Комітет у закордонних справах провів комітетські слухання на тему: "Механізми контролю для забезпечення прозорості та ефективності використання міжнародної допомоги".

У комітетський слуханнях, які відбулися 20 травня, взяли участь народні депутати, представники органів виконавчої влади - Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства оборони, Служби безпеки, Державної фіскальної служби, Генерального Штабу Збройних Сил, представники Апарату Ради національної безпеки і оборони, ЗМІ, громадських організації, бізнесових та наукових кіл.

У вступному слові голова Комітету Ганна Гопко, зокрема, зазначила, що члени Комітету у закордонних справах вважають тематику слухань надзвичайно актуальною, зважаючи на внутрішнє становище та зовнішні обставини, у яких опинилася наша держава. Вона наголосила, що з 1992 року країнами-донорами та міжнародними організаціями було виділено Україні технічної допомоги більше ніж на 9 мільярдів доларів США, станом на 1 травня поточного року впроваджується 358 проектів загальною контрактною вартістю понад 3,3 мільярдів доларів США; за січень-березень цього року обсяг гуманітарної допомоги, яка надійшла в Україну, склав 7,8 тис. тонн.

Учасники комітетських слухань обговорили питання порядку денного, зокрема, процес формування та здійснення державної політики України у сфері залучення та використання міжнародної технічної та гуманітарної допомоги; проблемні питання правового і фінансового регулювання залучення, оформлення та використання міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, питання розбудови співпраці між органами виконавчої влади України і донорськими організаціями тощо.

Під час дебатів було наголошено на необхідності забезпечення кращої координації між державними органами влади, причетними до ввезення, зберігання й розподілу міжнародної гуманітарної допомоги в Україні, спрощення існуючих процедур її оформлення, а також підвищення прозорості цього процесу на усіх стадіях.

Учасники акцентували, що усі українські бенефіціари проектів міжнародної технічної допомоги мають відігравати активнішу роль на етапах залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, а також посилити нагляд за її цільовим використанням.

Велику увагу було присвячено обговоренню ініціативи Європейського Союзу щодо створення Спільного бюро Україна-ЄС з фінансових розслідувань та протидії шахрайству, яке, серед іншого, має забезпечувати прозорість використання міжнародної допомоги, що надається Україні Європейським Союзом.

* * *

39

Голова Комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко взяв участь у заходах з нагоди 150-річчя Міжнародного союзу електрозв'язку.

15 травня відбулося святкове засідання з нагоди річниці Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) за участі керівників органів влади у галузі інформаційно-комунікаційних технологій та представників профільних громадських організацій.

Голова Комітету Олександр Данченко зазначив, що Україна досить тривалий час є членом світової спільноти. МСЕ має стати майданчиком для запозичення та імплементації найкращих світових досягнень у розбудові галузі, законотворчості, програмах підтримки фахівців, технологічних рішень.

Також О.Данченко взяв участь у гасінні святкової марки, яка була виготовлена ДП "Укрпошта" лімітованим накладом.

Для довідки: Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) є структурним підрозділом Організації Об'єднаних Націй та унікальним форумом співробітництва урядів та приватного сектору з питань функціонування електрозв'язку, радіочастотного ресурсу, розвитку передових ІКТ технологій. На сьогодні МСЕ об'єднує 193 держави-члена та понад 700 організацій.

Україна є членом МСЕ з 7 травня 1947 року. За часи незалежності Україна двічі обиралася членом вищого керівного органу - Ради МСЕ (в 1994 та 2006 роках. Представники України беруть активну участь у роботі МСЕ - в розробці стандартів, документів стосовно розвитку електрозв'язку у світі, різних систем мереж, технологій та інфраструктури.

* * *

Комітет з питань науки і освіти підтримує проект Закону "Про заходи щодо підтримки центрів патріотичного виховання".

Законопроект №2626 передбачає створення і розвиток мережі молодіжних центрів патріотичного виховання по всій території України, а також поліпшення умов для підтримки високого рівня патріотизму, духовності та ініціативи молоді, широкого залучення її до процесів соціально-політичних та економічних перетворень у суспільстві та інтеграції України до європейської спільноти.

Прийняття такого закону має на меті забезпечити створення умов для посилення підтримки на загальнодержавному і місцевому рівні патріотизму української молоді, проявленій у тому числі в протидії серйозним викликам незалежності країни та розбудові демократичного суспільства.

В засіданні Комітету взяли участь члени Комітету, Перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України Володимир Луговий, заступник міністра освіти і науки Олег Дерев'янко, директор Департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій Міністерства освіти і науки Віктор Шовкалюк, директор Департаменту європейської інтеграції Міністерства економічного розвитку і торгівлі В'ячеслав Цимбал, голова Державної служби інтелектуальної власності України Алла Жарінова та ін.

* * *

40

Концептуальні засади нового закону про освіту обговорено під час слухань у Комітеті з питань науки і освіти.

Слухання на тему: "Про підготовку проекту нової редакції Закону України "Про освіту": концептуальні засади" відбулися в Комітеті з питань науки і освіти 20 травня. Свою розробку представила робоча група, яка складається з експертів-освітян, науковців, представників роботодавців і громадських організацій. Комітет рекомендував Кабінету Міністрів України врахувати обговорені пропозиції під час підготовки урядового закону "Про освіту".

"Як перед Україною, так і перед системою освіти сьогодні стоять нові виклики і цілі. І тому нам потрібен новий закон про освіту",- заявила голова Комітету Лілія Гриневич.

У представленому громадськими експертами законопроекті пропонується збільшити тривалість здобуття повної середньої освіти до 12 років. "Маємо навчити дітей застосовувати отримані знання на практиці. Це потребує компетентнісного підходу. Йдеться про такі компетентності, як знання хоча б однієї європейської мови на рівні В1 (незалежного користувача), володіння інформаційними технологіями, фінансова грамотність тощо. При цьому важливо не перевантажувати дітей", - вважає Л.Гриневич.

Початкова освіта має стати п'ятирічною, а після дев'ятого класу за результатами тестування діти вступатимуть до старшої школи академічного або професійного спрямування. Учні, які оберуть професійні заклади, зможуть разом із здобуттям середньої освіти отримати першу професію.

Законопроектом пропонується багато інших новацій. Зокрема, щодо створення сприятливих умов для розвитку різних форм навчання, зокрема, сімейної освіти. "Має бути палітра вибору для тих, хто хоче забезпечити своїй дитині індивідуальну освітню траєкторію", - наголосила Л.Гриневич. Проектом передбачається зрівнювання в правах навчальних закладів приватної та державної форм власності України. Пропонується збільшення різниці в оплаті праці вчителів залежно від їх рівня кваліфікації. У проекті містяться положення щодо децентралізації та дебюрократизації управління освітою, збільшення автономії навчальних закладів та забезпечення якості освіти.

Розробка нового базового закону про освіту належить до пріоритетних завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України і Коаліційної угоди. Згідно з рішенням слухань, напрацювання громадськості мають лягти в основу нового базового закону про освіту.

"Документ, який підготує виконавча влада, повинен ґрунтуватися на розробках громадянського суспільства, які цілком відповідають вимогам часу", - підсумувала голова Комітету.

У слуханнях взяли участь члени Комітету: О.В.Співаковський, О.О.Скрипник, І.Г.Кириленко, Т.Д.Кремінь, В.М.Литвин.

Перед учасниками слухань виступали Заступник Міністра освіти і науки України П.Б.Полянський, Президент Національної академії педагогічних наук України Т.Д.Кремень, перший заступник Голови Комітету з питань науки і освіти Співаковський О.В., ректор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Губерський Л.В., ректор Київського університету імені Бориса Грінченка В.О.Огнев'юк, ректор Національного університету

41

біоресурсів і природокористування України, голова Громадської ради освітян і науковців України С.М. Ніколаєнко, експерт Шведсько-Українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" Ян Герчиньскі та експерт Європейської програми ТАІЕХ Ар'єн Дей.

Учасниками слухань стали понад 130 освітян-практиків, науковців, представників від громадських організацій, профспілок, роботодавців і студентства.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони підтримав законопроекти про денонсацію ряду угод між Урядом України та Урядом Російської Федерації.

Члени Комітету на засіданні 20 травня ухвалили рішення звернутися до головного комітету - Комітету у закордонних справах - з пропозицією рекомендувати Верховній Раді прийняти в цілому проекти законів "Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про транзит через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово знаходяться на території Республіки Молдова" №0015, "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємну охорону секретної інформації №0016, "Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про організацію військових міждержавних перевезень та розрахунки за них" №0017, "Про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією про співробітництво в галузі воєнної розвідки" №0018, "Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво у військовій галузі" №0019.

За результатами голосування рішення прийнято всіма членами Комітету за винятком одного, який утримався.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо психологічної реабілітації військовослужбовців після виконання завдань у бойових умовах)".

Законопроектом №2686 пропонується надати право військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, а також особам звільненим у запас, після виконання ними службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах на безкоштовне проходження психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до них.

Один з авторів проекту - народний депутат Іван Спориш, представляючи проект на засіданні Комітету, обґрунтував необхідність його прийняття тим, що за чинним законодавством, нормативно-правовими актами силових структур, зокрема Національної гвардії України, Міністерства оборони України відсутні

42

правові підстави щодо направлення військовослужбовців на заходи психологічної (медико-психологічної) реабілітації після виконання ними службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах.

За його словами, умови виконання службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах значно відрізняються від звичайних повсякденних умов мирного часу, військовослужбовці зазнають впливу бойових стрес-факторів - "невидимі поранення", унаслідок чого зростає потреба щодо надання їм кваліфікованої психологічної допомоги, підтримки з подолання посттравматичних стресових розладів та проходження комплексної реабілітації: медико-психологічної, соціальної.

Доповідач навів деякі статистичні дані, згідно з якими учасники бойових дій після повернення до мирного життя впродовж наступних 10-20 років можуть стати загрозою як для власних сімей, так і для всього суспільства. За статистикою, 98% з них потребують кваліфікованої допомоги внаслідок впливу бойових стрес-факторів. Розлади у бійців характеризуються високим рівнем конфліктності, підвищеною агресією, апатією, низькою працездатністю, загостренням та розвитком хронічних захворювань, інсультами, інфарктами, зростанням рівня алкоголізму, наркоманії, асоціальною поведінкою, підвищенням імовірності суїцидів, скороченням тривалості життя тощо.

І.Спориш також зазначив, що зараз у силових структурах держави командир військової частини не має права направити на психологічну реабілітацію підлеглого бійця після перебування його в екстремальних (бойових) умовах. Таке можливо лише за умови, якщо боєць проявить кмітливість щодо влаштування в будь-який (навіть і відомчий) реабілітаційний центр під час власної відпустки власним коштом, а також візьме на себе витрати на проїзд.

Доповідач звернув увагу на те, що медичну реабілітацію мають право проходити військовослужбовці за наявним рішенням військово-лікарської комісії, водночас, психологічна реабілітація у силових структурах не регламентується жодним нормативно-правовим документом.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме відновленню психологічного здоров'я військовослужбовців після виконання завдань служби в екстремальних (бойових) умовах

* * *

Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами за борговими зобов'язаннями".

Члени Комітету розглянули законопроект №2931 на засіданні 21 травня.Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на

прибуток юридичних осіб та податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані нерезидентами (юридичними і фізичними особами) у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями.

43

Під час обговорення законопроекту члени Комітету зазначили, що аналогічні норми діяли в Україні протягом 15 років до 1 січня 2015 року та були скасовані згідно з Законом №71, що спричинило негативні наслідки для інвестиційного клімату України. На їх думку, для виправлення ситуації доцільно відновити норми Податкового кодексу, згідно з якими не підлягають оподаткуванню податком на прибуток юридичних осіб доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, продані або розміщені нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Аналогічні пільги доцільно запровадити й щодо податку на доходи фізичних осіб для нерезидентів - фізичних осіб, що й передбачено законопроектом.

Під час обговорення також було наголошено на тому, що прийняття такого закону сприятиме пожвавленню фінансування державного (місцевого) бюджетів за рахунок зовнішніх державних запозичень та залучення суб'єктами господарювання кредитів (позик) під державні (місцеві) гарантії та сприятиме проведенню Україною реструктуризації зовнішніх боргових зобов'язань.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув ряд питань порядку денного.

Під час сьогоднішнього засідання члени Комітету рекомендували Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до Закону "Про громадянство України" (щодо спрощення порядку прийняття до громадянства України окремих категорій осіб) №1901 (друге читання) в редакції, запропонованій Комітетом. На засіданні було розглянуто 7 поправок.

Було відхилено проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження мирних зібрань громадян на території проведення антитерористичної операції" №2073 та проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо прав Героїв України та ветеранів війни" №2428.

Члени Комітету прийняли рішення повернути на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні органами місцевого самоврядування" №2092.

Також відбулося обговорення рішення Кабінету Міністрів України щодо ліквідації посади Уповноваженого з питань етнонаціональної політики. Члени

44

Комітету прийняли рішення запросити на одне з наступних засідань Комітету Віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка.

На засіданні Комітету 20 травня були присутні члени Комітету: голова Комітету Григорій Немиря, перший заступник голови Комітету Валерій Пацкан, заступник голови Комітету Георгій Логвинський, член Комітету Василь Брензович, член Комітету Ірина Суслова.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань судоустрою".

Голова Комітету Руслан Князевич пояснив необхідність прийняття такого закону потребою чіткого визначення процедури складення присяги членами Вищої ради юстиції.

Законопроектом №2860 пропонується внести зміни до законів "Про Вищу раду юстиції", "Про забезпечення права на справедливий суд", якими визначити, що:

член Вищої ради юстиції складає присягу невідкладно після призначення на посаду перед органом, який його призначив;

член Вищої ради юстиції, який входить до її складу за посадою, невідкладно складає присягу на засіданні Верховної Ради України;

члени Вищої ради юстиції, призначені з'їздом суддів України набувають повноважень після складення ними присяги на засіданні Верховної Ради України.

Р.Князевич звернув увагу на те, що згідно із статтею 131 Основного Закону України в державі діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону "Про Вищу раду юстиції" член Вищої ради юстиції невідкладно після призначення на посаду складає перед органом, який його призначив, присягу.

Члени Комітету під час обговорення зазначили, що чинним законодавством не визначено спосіб складення присяги членами Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Вони підтримали пропозицію авторів законопроекту, що член Вищої ради юстиції, який входить до її складу за посадою, складає присягу на засіданні Верховної Ради України.

Комітет звернув увагу на те, що згідно з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону "Про забезпечення права на справедливий суд" припинено повноваження членів Вищої ради юстиції, за винятком тих, які призначені з'їздом суддів України. Зважаючи на це, призначені з'їздом суддів

45

України, члени Вищої ради юстиції не можуть здійснювати своїх повноважень, оскільки для складення ними присяги необхідно скликати відповідний з'їзд.

У цьому зв'язку Комітет підтримав пропозицію встановити як виняток, що члени Вищої ради юстиції, призначені з'їздом суддів України до набрання чинності Законом "Про забезпечення права на справедливий суд", набувають повноважень після складення ними присяги на засіданні Верховної Ради України як єдиного законодавчого та постійно діючого органу державної влади.

* * *

Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Під час засідання Комітету зазначалося, що метою законопроекту №2373 є забезпечення реалізації гарантованого Конституцією України права на правову допомогу особам, які були вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території України.

Проектом пропонується встановити, що особи, на яких поширюється дія Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", матимуть право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Члени Комітету під час обговорення звернули увагу на те, що забезпечення належним юридичним захистом законних інтересів громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях Луганської та Донецької областей (у тому числі тих, які тимчасово виїхали з зазначених територій) передбачено Угодою про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" та проектом Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні.

Крім того, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні неодноразово наголошувало на необхідності створення дієвої системи правових норм у сфері надання різних видів допомоги внутрішньо переміщеним особам, враховуючи при цьому Керівні принципи з питань щодо переміщення осіб в середині країни (1998 року).

Члени Комітету, загалом підтримуючи законодавчу ініціативу, зазначили, що за станом на 24 квітня 2015 року УВКБ ООН в Україні має інформацію про 1 236 500 внутрішньо переміщених осіб.

Пунктом 6 розділу VI Закону України "Про безоплатну правову допомогу" передбачається, що надання безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, зазначеним у статті 14 цього Закону, в повному обсязі забезпечується з 1 липня 2015 року.

Зважаючи на викладене, на даний час не можливо спрогнозувати точну кількість осіб, які матимуть право на безоплатну вторинну правову допомогу, у тому числі, з урахуванням надання такої допомоги внутрішньо переміщеним

46

особам, збільшення кількості яких безумовно призведе до значного збільшення навантаження на центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та необхідності додаткового державного фінансування.

* * *

Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк презентував економічний розділ Плану законодавчого забезпечення реформ

18 травня, в рамках презентації Плану законодавчого забезпечення реформ, координатор робочої групи з підготовки Розділу IV "Стабілізація макроекономічної ситуації та реформування економіки" Віктор Галасюк представив напрацювання групи.

Зазначений розділ є найширшим з семи та містить 280 з 494 законопроектів, включених до Плану - більш ніж 60% від загальної кількості. При цьому, 77 законопроектів є базовими, а 203 - будуть вносити зміни до існуючих законів України. Підготовка та подання 3/4 з них заплановано на 2015 рік, половина з яких - на друге півріччя.

До опрацювання найбільшого розділу Плану було залучено 26 народних депутатів - представників усіх фракцій Коаліції та 10 Комітетів ВРУ, профільне керівництво Адміністрації Президента України, Уряду, а також провідні виробничі об'єднання та громадські асоціації (Реанімаційний пакет реформ, Інститут суспільних досліджень (ISS), Рада підприємців при КМУ, УСПП, Асоціація "Інноваційний розвиток України" (UAID), Easy Business, EBA та інші).

"Наше завдання полягало в тому, щоб створити на базі п'яти фундаментальних документів, які визначають стратегію розвитку держави і економіки (Коаліційна угода, Стратегія-2020, Програма діяльності Уряду, Угода з ЄС (DCFTA), Щорічне Послання Президента) єдиний перелік законодавчих актів, який має бути прийнятий на виконання цих стратегічних планів. Це дозволить зробити діяльність законодавця більш плановою, прогнозованою та ефективною. Ідея була в тому, щоб у цей План включити великі магістральні законопроекти - не кон'юнктурні, не ті, які виникають, подаються і приймаються швидко, а ті, які ми маємо розпланувати на два кроки вперед для того, щоб наша робота була злагодженою", - підкреслив В.Галасюк.

Структурно Розділ IV складається з 21 підрозділу, якими передбачається проведення реформ за відповідною кількістю напрямів, а саме - 12 горизонтальних (міжгалузевих) та 9 вертикальних (секторальних). Для того, щоб зробити економічний розділ найбільш практичним, для кожного з 280 законопроектів були зазначені очікувані ефекти прийняття.

В цілому, законопроекти розділу спрямовані на:ліквідацію регуляторних та корупційних бар'єрів, що заважають бізнесу;зменшення фіскального навантаження на підприємництво;створення сприятливого середовища для інвестицій;відродження вітчизняної промисловості та стимулювання експорту;подолання безробіття та підвищення добробуту громадян.

47

Цілі розділу відповідають Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", затвердженої Президентом України, а також спираються на Модель промислової політики України, розроблену Комітетом з промислової політики та підприємництва, і передбачають досягнення таких показників, як входження в ТОП-40 за Рейтингом легкості ведення бізнесу, ТОП-20 за Індексом глобальної конкурентоспроможності, досягнення $16 тис. ВВП на душу населення (за ПКС), збільшення частки переробної промисловості у ВВП майже у 2 рази та зниження рівня безробіття вдвічі.

* * *

Комітет з питань промислової політики та підприємництва рекомендує парламенту прийняти в цілому проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи".

Під час чергового засідання Комітет розглянув проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи" №2896, покликаний розв'язати гостру для підприємців проблему щодо форми №4. Згідно з чинним законодавством до 26 травня вони зобов'язані подати відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. Понад 1 млн. 100 тис. підприємців ризикують застрягнути в чергах або наразитися на штраф у розмірі 8 500 грн. у разі несвоєчасного проходження цієї процедури.

Відтак, законопроектом пропонується подовжити на чотири місяці строки подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, зареєстрованими до 25 листопада 2014 року, що забезпечить можливість виконання вимог Закону всіма зареєстрованими юридичними особами, а також звільнити від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).

Тож прийняття такого Закону надасть можливість зняти напругу та зменшити справедливе невдоволення серед суб'єктів господарювання, юридичних осіб, знизити корупційні ризики, захистити добросовісних суб'єктів господарювання, забезпечити ефективне використання робочого часу державних реєстраторів та суб'єктів господарювання.

* * *

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами)".

Законопроектом №2702 пропонується уточнити та доповнити термінологічний апарат чинного Закону України "Про рекламу"; конкретизувати питання видачі, продовження строку дії, анулювання та переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами у населених

48

пунктах, за їх межами та у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування. Документом передбачається впровадження дозвільними органами відкритої електронно-інформаційної бази даних про місця розташування рекламних засобів, доповнюються положення статті 16 чинного Закону України "Про рекламу" в частині вимог, яким повинна відповідати зовнішня реклама тощо.

Під час обговорення члени Комітету зазначили, зокрема, що при підготовці документа до другого читання доцільно було б врахувати деякі положення альтернативного проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами" №2702-1.

Водночас народні депутати ухвалили рішення рекомендувати парламенту відхилити проект Закону "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про рекламу" (щодо впорядкування розміщення зовнішньої реклами на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів)" №1873.

* * *

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики заслухав інформацію Генеральної прокуратури щодо стану розслідування фактів перешкоджання законній професійній діяльності працівників телеканалу ZIK.

Заслухавши та обговоривши інформацію представників Генеральної прокуратури України про хід розслідування фактів перешкоджання законній професійній діяльності працівників телеканалу ZIK, народні депутати України - члени Комітету одностайно вирішили:

- звернути увагу Генеральної прокуратури на те, що порушена Обухівським райвідділом міліції кримінальна справа за фактом втручання в приватне життя за заявою громадянки В.Чеботар може бути використана для тиску на журналістів телеканалу ZIK у справі щодо нападу на журналістів родичів екс-заступника Міністра внутрішніх справ України С.Чеботаря;

- звернутися до Генеральної прокуратури з проханням перевірити правомірність порушення органами МВС кримінальної справи за зазначеною заявою В.Чеботар стосовно втручання в її приватне життя.

* * *

Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму підтримує проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання соціальних послуг)".

Законопроектом №2245 пропонується внести зміни до ряду законів з метою забезпечення права застрахованих осіб на відновлення здоров'я за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Під час обговорення зазначалося, зокрема, що з 1 січня 2015 року спортивні школи втратили майже 200 мільйонів гривень фінансування, яке раніше отримували від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За новими законодавчими змінами вони повинні фінансуватися за рахунок місцевих бюджетів, однак доходи багатьох місцевих бюджетів

49

суттєво зменшилися. Тож значна частина органів місцевого самоврядування не має змоги додатково фінансувати спортивні школи.

Крім того, втрачено фінансування оздоровлення та відпочинку дітей за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яке попередніми роками становило 350-380 мільйонів гривень.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до Державного бюджету України на 2015 рік" від 2 березня 2015 року було виділено субвенцію місцевим бюджетам на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які до 2015 року отримували підтримку з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у розмірі 100 мільйонів гривень, але ця субвенція була виділена лише на один рік, і цих коштів недостатньо для забезпечення належного функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Ще в гіршому становищі виявилася сфера оздоровлення і відпочинку дітей, яка крім фінансування з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності втратила також фінансування з Державного бюджету України в сумі 200 мільйонів гривень. Тож за розрахунками Міністерства соціальної політики України в 2015 році планується охопити оздоровленням та відпочинком на 670 тисяч дітей менше, ніж минулого року, зокрема оздоровлення передбачено на 310 тисяч дітей менше. Крім того, в умовах втрати фінансування із зазначеного Фонду під загрозою закриття опинилися більшість дитячих санаторіїв та оздоровчих закладів, що призведе до звільнення великої кількості кваліфікованих фахівців, втрати сферою лікування чималого кадрового потенціалу.

Члени Комітету підтримали зазначений законопроект, оскільки його реалізація дасть змогу відновити фінансування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та членів їх сімей, оздоровлення дітей, забезпечить належне функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Водночас члени Комітету вважають за доцільне при підготовці законопроекту до другого читання вилучити з нього норми щодо часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій за рахунок коштів Фонду.

* * *

Робоча група щодо напрацювання нової редакції проекту Трудового кодексу заслухала пропозиції роботодавців та об'єднань профспілок до проекту.

Робоча група створена на базі Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення за участі представників Міністерства соціальної політики, Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та Інституту законодавства Верховної Ради України.

Під час засідання 16 травня його учасники дійшли згоди щодо необхідності підготовки нового проекту Трудового кодексу на базі

50

законопроекту, поданого народним депутатом М.Папієвим, шляхом актуалізації його положень.

Члени робочої групи також заслухали ключові пропозиції від сторони роботодавців та об'єднань профспілок, які мають бути враховані в новому документі.

Було ухвалено рішення напрацювати необхідні зміни до законопроекту з урахуванням рішень, прийнятих Верховною Радою України, а також спільно з пропозиціями Мінсоцполітики, які були розроблені ще в 2014 році та широко обговорювалися з міжнародними експертами, та якнайшвидше внести його на розгляд Верховної Ради.

* * *

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на черговому засіданні планує розглянути законопроект щодо перенесення термінів прийняття закону стосовно призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 грудня 2015 року.

Голова Комітету Людмила Денісова повідомила про зареєстрований у Верховній Раді проект Закону "Про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" щодо перенесення термінів прийняття закону стосовно призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах" №2852, авторами якого є всі члени Комітету.

Голова Комітету зазначила, що цей законопроект необхідно доопрацювати та обговорити з громадськістю.

За її словами, уряд мав подати на розгляд депутатів законопроект щодо призначення всіх пенсій, у тому числі для державних службовців, суддів, прокурорів та інших чиновників, на загальних підставах, а Парламент - мав ухвалити його до 1 червня 2015 року.

"Уряд подав законопроект стосовно запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій №2767, яким передбачено також скасування норм щодо призначення спеціальних пенсій. Проте, на думку всіх членів Комітету, цей проект закону містить низку неузгодженостей та невирішених питань щодо запровадження саме накопичувальної системи", - зазначила голова Комітету Людмила Денісова.

За її словами, у проекті пропонується змінити умови щодо запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду, зокрема, вилучити одночасне підвищення заробітної плати застрахованих осіб, збалансування бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та сплату пенсій в солідарній системі не нижче прожиткового мінімуму.

"Законопроект не вирішує питання збалансування бюджету Пенсійного фонду. При запровадженні накопичувальної системи, працюючі особи віком до 35 років - це 3,2 млн. осіб, вийдуть із солідарної системи та сплачуватимуть внески лише до Накопичувального фонду. Це зменшить надходження до

51

Пенсійного фонду, для збалансування бюджету якого потрібно буде виділяти додаткові кошти з державного бюджету", - підкреслила Л.Денісова.

Крім того, у проекті не визначено державні гарантії щодо управління пенсійними накопиченнями, їх збереження та виплати у повному обсязі.

"Управління пенсійними коштами мають здійснювати компанії, діяльність яких гарантуватиметься державою, пенсійні активи повинні зберігатися виключно в державних банках. Також потрібно створити фонд гарантування накопичень або страхування накопичених сум", - наголосила голова Комітету.

Л.Денісова зазначила, що в урядовому проекті стосовно запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відсутні гарантії щодо захисту пенсійних накопичень, перерахованих до накопичувальної системи, від інфляційних процесів.

За її словами, до платників внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування віднесено військовослужбовців. Водночас, для них збережено діючі умови пенсійного забезпечення. Тому постає питання щодо сплати ними внесків до Накопичувального фонду, якщо пенсія сплачуватиметься з державного бюджету.

Л.Денісова також наголосила на тому, що умови участі в накопичувальній системі мають бути однакові для всіх громадян, незалежно від виду діяльності. "Не повинно бути встановлено, що для всіх працюючих осіб віком до 35 років запроваджується обов'язкова участь, для осіб віком від 35 до 55 років - добровільна, а для держслужбовців - обов'язкова, незалежно від віку".

У зв'язку з тим, що урядовий законопроект №2767 потребує значних змін та обов'язкового обговорення з громадськістю, Верховна Рада не встигне за два тижні його доопрацювати та прийняти до 1 червня 2015 року, члени Комітету пропонуватимуть перенести термін прийняття закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, до 1 грудня 2015 року, з введенням в дію окремих його положень з 1 січня 2016 року.

"У разі, якщо уряд до 1 червня подасть окремий законопроект щодо визначення єдиних принципів нарахування пенсій, то депутати обов'язково його розглянуть і приймуть рішення", - зазначила голова Комітету.

* * *

Робоча група Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення погодила напрацювання нової редакції проекту Трудового кодексу України.

18 травня відбулося чергове засідання робочої групи щодо напрацювання нової редакції проекту Трудового кодексу України.

Під час засідання між представниками Міністерства соціальної політики, Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок, Спільного представницького органу сторони роботодавців та Інституту законодавства Верховної Ради України були погоджені всі напрацювання та поправки до законопроекту №1658.

"Ми виробили компромісне рішення щодо всіх позицій проекту нового Трудового кодексу. Ні в кого немає сумнівів, що в країні, яка стала на

52

європейський шлях розвитку, не може бути Трудового кодексу 1971 року. Упевнена, що нинішній парламент розгляне та прийме сучасний європейський Трудовий кодекс, в якому будуть захищені права працівників", - наголосила голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова.

За її словами, під час опрацювання проекту Трудового кодексу до нього включено прогресивні положення. Зокрема, визначено основні принципи правового регулювання трудових відносин; збільшено тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів; передбачено умову припинення трудових відносин з підстав настання надзвичайних обставин (стихійного лиха, воєнних дій тощо).

"В проекті Трудового кодексу передбачено додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю. Також осучаснено положення, зміни до яких вносилися протягом останнього року - це гарантії мобілізованих, відпустки матерям, дітей інвалідів підгрупи А І підгрупи", - наголосила Л.Денісова.

Крім того, з проекту прибрано корупційну складову в частині визначення цивільно-правових або трудових відносин (зокрема, таким правом наділятимуться лише суди).

* * *

Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова представила розділ "Соціальна сфера" Плану законодавчого забезпечення реформ.

18 травня за участю Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана та Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка відбулася презентація Плану законодавчого забезпечення реформ.

"Робоча група розділу "Соціальна сфера" Плану законодавчого забезпечення реформ працювала без популізму. Всі розуміли, що потрібно напрацювати реформістські закони", - наголосила голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, координатор групи Людмила Денісова під час представлення відповідного розділу.

Як повідомила Л.Денісова, до розділу увійшло 5 підрозділів, які містять 27 законопроектів. Зокрема, це зайнятість та трудові відносини (у т.ч. трудова міграція), система соціального захисту, пенсійна реформа, реформа системи охорони здоров'я, молодіжна політика та охорона дитинства.

Голова Комітету зазначила, що робоча група виокремила три основні законопроекти, які потрібно прийняти терміново.

"Перший - це новий Трудовий кодекс. Жодна європейська держава не живе за кодексом 1971 року! Український Парламент вже 12 років намагається прийняти новий проект. Я впевнена, що нинішня Верховна Рада розгляне і прийме новий Трудовий кодекс", - підкреслила Л.Денісова.

Другий важливий законопроект, за її словами, стосується запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

53

"Поданий на розгляд Парламенту законопроект потрібно суттєво доопрацювати. Ми не можемо допустити звуження пенсійних прав наших громадян. Потрібно забезпечити захист пенсійних накопичень від інфляційних процесів. Тому наш Комітет спільно з Урядом, профспілками та громадськістю напрацюють необхідний законопроект", - додала Л.Денісова.

Третій законопроект стосується лікарських засобів. Його основною характеристикою є гарантії забезпечення прав пацієнта на безпечні, якісні та ефективні лікарські засоби та відповідальність суб'єктів фармацевтичного ринку.

"Держава зараз потребує серйозних реформ. Ми працюємо на захист нашої України", - наголосила Л.Денісова.

* * *

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований проект Трудового кодексу.

Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова зазначила, що до проекту Трудового кодексу №1658 включені нові прогресивні положення, спрямовані на забезпечення захисту прав працівників. "У доопрацьованому проекті визначено основні принципи правового регулювання трудових відносин. Зокрема, збільшено тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів; виписано порядок оприлюднення державними органами норм законодавства про працю; конкретизовано поняття сторін та суб'єктів трудових відносин", - доповнила вона.

За словами голови Комітету, в оновленому проекті також виписано поняття трудових відносин; встановлено порядок прийняття працівника на роботу за рішенням суду.

"Вперше у проекті Трудового кодексу визначено поняття "робоче місце", а також питання правонаступництва в трудовому законодавстві в разі злиття або поділу юридичної особи. Крім цього, проектом передбачено право на репатріацію та умови припинення трудових відносин за умови настання надзвичайних обставин (стихійного лиха, воєнних дій, тощо", - пояснила Л.Денісова.

Проект Трудового кодексу також передбачає додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю.

Ще однією новацією є пропозиція не вести облік робочого часу для працівників, які планують свій робочий час самостійно.

За словами Л.Денісової, в проекті Трудового кодексу виписано характеристики умов праці, зокрема, ті, які належать до шкідливих та небезпечних, особливого та роз'їзного характеру праці, легкої праці неповнолітніх тощо.

"Дуже важливо, що осучаснено положення, зміни до яких вносилися протягом останнього року - це гарантії для мобілізованих, відпустки матерям дітей інвалідів підгрупи А І підгрупи", - наголосила Л.Денісова.

54

З проекту видалено корупційну складову в частині визначення цивільно-правових або трудових відносин (зокрема, таким правом наділятимуться лише суди).

"Ми розробили такий Трудовий кодекс, який орієнтується на Європейську соціальну хартію, ратифіковану нашою державою, на Декларацію прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні, культурні права і Конвенцію Міжнародної організації праці", - підсумувала голова Комітету.

* * *

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення діяльності фондів" соціального страхування у період реорганізації".

Під час засідання Комітету зазначалося, що законопроектом №2775 передбачено укладення контракту з директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України; уточнення назв та одиниць структури виконавчих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Проектом також визначено низку заходів, які мають виконувати два фонди, що реорганізуються, до завершення утворення Фонду соціального страхування України та його робочих органів. Зокрема, виконавчі дирекції подаватимуть на затвердження Кабінету Міністрів України проекти бюджетів фондів; здійснюватимуть заходи з реорганізації, у тому числі, щодо утворення комісій з реорганізації фондів.

Голова Комітету Людмила Денісова зазначила, що до другого читання законопроект потрібно буде доопрацювати у частині щодо укладання контракту з директором виконавчої дирекції Фонду.

* * *

Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону "Про страхування".

Голова Комітету Сергій Рибалка, представляючи законопроект №1797-1 на засіданні Комітету 19 травня, зазначив: "З метою створення цивілізованого ринку страхування нам необхідно прийняти новий закон про страхування, який би підвищив рівень захисту прав споживачів страхових послуг. Закон повинен забезпечити моніторинг діяльності страховиків з посиленням контролю за дотриманням вимог щодо забезпечення платоспроможності та фінансової стійкості".

За його словами, на законодавчому рівні слід забезпечити ефективне державне регулювання у сфері страхового посередництва на основі європейських стандартів класифікації ризиків страхування та з удосконаленням порядку ліцензування страховиків.

55

Він також сказав, що законопроектом пропонується забезпечити розв'язання таких проблем:

визначення класифікації галузей та видів страхування відповідно до рекомендації Першої Директиви Ради 73/239/ЄЕС;

реєстрацію страховиків виключно у формі акціонерного товариства та введення нового порядку їх реєстрації;

створення інституту професійних перестраховиків та виділення у зв'язку з цим перестрахування окремо серед інших видів страхування, для здійснення якого необхідно отримати ліцензію.

Проектом передбачається встановити порядок розкриття інформації страховиками для забезпечення надійного захисту страхувальників та впровадження пруденційного нагляду за страховою діяльністю; визначити вимоги платоспроможності, що враховують якість активів страховика, його системи управління та розкриття інформації; встановити умови доступу до діяльності на території України страховиками-нерезидентами; надати дозвіл на здійснення транскордонного страхування у випадках, установлених законодавством України; визначити вимоги до власників істотної участі та порядку набуття істотної участі в страховика та вимоги до системи корпоративного управління страховика.

Проектом також пропонується визначити порядок регулювання посередницької діяльності на території України у відповідності до законодавства ЄС, визначити правовий статус актуаріїв, аудиторів у сфері страхування, надати можливості впровадження інституту саморегулювання для страховиків тощо.

У ході обговорення законопроекту секретар Комітету Максим Поляков нагадав, що чинний закон про страхування був прийнятий ще в 1996 році, тому він безперечно морально застарів.

Члени Комітету зазначили, що на сьогодні є маса проблем страхового ринку, розв'язання яких чинним законом не передбачено.

Народні депутати загалом підтримавши законопроект, водночас погодилися з необхідністю його доопрацювання при підготовці до другого читання.

* * *

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді розглянути у другому читанні проект Закону "Про реструктуризацію заборгованості за валютними кредитами в іноземній валюті".

Голова Комітету Сергій Рибалка під час розгляду законопроекту №1558-1 на засіданні Комітету зазначив: "Всі ми знаємо важливість цього проекту закону, всі ми бачимо валютних позичальників під стінами Верховної Ради і нашого Комітету, які були змушені піти на крайні заходи, оголосивши голодування. Проект закону вже підготовлений до другого читання. Але, на жаль, ми бачимо, що Нацбанк самоусунувся в переговорах з МВФ з цього питання. Я неодноразово звертався до регулятора та уряду з пропозицією провести з цього приводу додаткові переговори. Але цього не сталося. Тому у

56

нас пропозиція - внести проект закону на голосування в зал, щоб депутати визначилися", - сказав він.

Заступник голови Комітету Олег Лаврик повідомив, що до другого читання було подано близько 80 поправок до законопроекту, близько 60 з них буде представлено в порівняльній таблиці. За його словами, більшість з них відпрацьовано з представниками "Фінансового майдану".

Члени Комітету ухвалили рішення надати до проекту закону таблицю поправок, узгоджених робочою групою членів Комітету та "Фінансового майдану", а також подати окремо таблицю поправок і пропозицій члена Комітету Максима Полякова.

При цьому директор юридичного департаменту Нацбанку України Віктор Новіков повідомив, що регулятор не підтримує прийняття такого закону, тому що документ, на його думку, порушує баланс інтересів.

* * *

Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект Закону "Про внесення змін до Закону "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків".

Під час засідання Комітету зазначалося, що метою законопроекту є створення умов для забезпечення стабільної діяльності банків України та мінімізації негативного впливу складної економічної ситуації, девальвації національної валюти, а також бойових дій в окремих областях України на діяльність банківської системи.

Законопроектом №2449 пропонується надати право Національному банку України не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних у разі, якщо зменшення розміру регулятивного капіталу, значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, збільшення обсягу негативно класифікованих активів банку, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України, спричинене зростанням курсу іноземних валют до національної валюти України та/або формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Проектом також пропонується визначити, що зазначені нові положення Закону діятимуть до 1 січня 2019 року.

Члени Комітету підтримали рішення про прийняття такого закону, що сприятиме стабілізації роботи банківської системи України, посиленню захисту прав інших кредиторів банків.

* * *

57

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Питання довіри до тарифів, їх прозорості, є ключовим, тому потрібно, аби Уряд і Парламент знайшли відповідь на ці питання. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відповідаючи на запитання журналістів по завершенні засідання Погоджувальної ради.

"Питання тарифів, їх розміру і прозорості є актуальним", - сказав В.Гройсман, наголосивши, що Парламент готовий зробити усе, що необхідно, для нормативного забезпечення цього питання і прийняття відповідних законів.

"Тарифи мають бути відкритими, енергетичний ринок має бути відкритим і зрозумілим для людей", - заявив він.

В.Гройсман висловив думку, що питання щодо тарифів"«мають бути автоматизованими", пояснивши, що відповідна інформація щодня має розміщуватися на інформаційних ресурсах. "Тоді довіра людей до тарифної політики була би набагато більшою", - зазначив він.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

"Моє завдання як Голови Конституційної комісії - зробити усе, аби проект Конституції, який буде поданий як пропозиція Президенту, яку він розгляне для внесення, використовуючи своє законне право, полягає у тому, щоб ці пропозиції відповідали найсучаснішим рішенням, Європейській хартії про місцеве самоврядування, отримали схвальну позицію Венеціанської комісії і врегульовували міжнародний досвід", - сказав Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час засідання Погоджувальної ради у понеділок.

Він повідомив, що 15 травня відбулося засідання Конституційної комісії, і законопроект щодо внесення змін до Основного закону у частині децентралізації готовий "на 70%", і високо оцінив якість роботи Комісії, зазначивши, що її члени є фахівцями, які "надзвичайно якісно роблять свою роботу".

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман підпише розпорядження про продовження роботи робочої групи з перевірки фактів можливих зловживань у державному секторі економіки на два тижні.

Разом з тим, відповідаючи на запитання журналістів по завершенні засідання Погоджувальної ради, В.Гройсман зазначив: "На наступному пленарному тижні хотілося би почути реальний звіт, а не розмови про корупцію". "Я би дуже хотів, щоби факти, які будуть оприлюднені, були справедливими, відкритими, і врешті решт, якщо є факти корупції, - корупціонери мають бути покарані. Безкарність породжує зловживання у майбутньому", - сказав він, зауваживши, що на даний момент "відповідні факти не знайшли свого підтвердження", про що повідомила Генеральна прокуратура.

"Я хочу не розмови про корупцію, а реальну боротьбу з корупцією. Я хочу не розмови про тарифи, а реальні тарифи", - сказав В.Гройсман.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)58

* * *

Систематизація роботи Парламенту забезпечить якість, відкритість і зрозумілість його роботи для суспільства, сприятиме якнайшвидшій реалізації реформ.

Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час презентації Плану законодавчого забезпечення реформ у понеділок.

В.Гройсман зазначив, що Верховна Рада має працювати системно на виконання своїх завдань у частині реформування країни. "Верховна Рада має забезпечити системну і динамічну роботу", - зазначив він, зауваживши, що "потрібно перебудувати усю систему нашої держави" у сферах обороноздатності, державного управління, у тому числі, здійснити реформу з децентралізації влади, ухвалити рішення, спрямовані на забезпечення верховенства права, соціальної справедливості, відродження економіки.

Керівник Парламенту підкреслив, що нині Верховна Рада "перестала бути гальмом реформ, але має перетворитися на їх двигун", приймати професійні і якісні рішення, чому має сприяти План законодавчого забезпечення реформ.

Цей документ, сказав В.Гройсман, є "фактично календарним планом виконання завдань", його наявність дозволить системно організувати роботу комітетів і фракцій задля ефективної роботи і значно знизити вірогідність помилок.

Голова Верховної Ради поінформував про роботу над Планом законодавчого забезпечення реформ, нагадавши, що він базується на Стратегії 2020, Угоді про асоціацію Україна-ЄС і Плані її імплементації, позачерговому Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України", а також на Програмі діяльності Уряду та Коаліційній угоді.

В.Гройсман подякував керівникам семи робочих груп та представникам фракцій коаліції, Адміністрації Президента України та Уряду за проведену роботу, завдяки якій підготовано "професійний та інклюзивний План".

За словами керівника Парламенту, протягом тижня заплановано доопрацювати цей документ у фракціях коаліції, і після того було б доцільно затвердити його Постановою Верховної Ради, аби це "був дороговказ для нашої роботи". На його переконання, у сесійній залі мають ухвалюватися технічно відпрацьовані та політично узгоджені рішення. "Із того масиву матеріалів, який ми маємо, потрібно буде виокремити 20-30 нагальних першочергових антикризових документів в усіх сферах, які ми приймемо як позачергові завдання", - також наголосив Голова Верховної Ради.

"Для нас дуже важливо, щоб ми були адекватними у наданні відповіді на виклики, які є в усіх сферах нашого життя, - наголосив В.Гройсман. - Переконаний, що систематизація нашої роботи дозволить бути якісними, відкритими і зрозумілими для суспільства, оскільки суспільство чекає від нас не тільки назв законів, а реальних механізмів, які змінять у кращий бік життя людей у сьогоднішніх непростих умовах".

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

59

"Зміни до Конституції України важливо ухвалити восени цього року, аби "запустити" процес децентралізації і дати чіткий сигнал щодо незворотності змін".

На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час зустрічі зі співдоповідачами Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов'язків та зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) Майліс Репс та Жан-Клодом Міньйоном у понеділок.

Під час зустрічі В.Гройсман на прохання доповідачів детально поінформував про перебіг конституційного процесу, зокрема, щодо основних новел реформи з децентралізації. "Обговорюється базова модель місцевого самоврядування для усієї країни", - підкреслив він, висловивши переконання, що відповідний законопроект щодо внесення змін до Основного закону буде підтриманий Парламентом.

В.Гройсман також повідомив про законодавче забезпечення реформування системи прокуратури та судочинства, а також про роботу над законопроектом щодо місцевих виборів. Голова Верховної Ради у цьому контексті зазначив, що сьогодні було презентовано План законодавчого забезпечення реформ, завдяки якому робота Парламенту щодо імплементації реформ буде систематизована.

Сторони також обговорили питання щодо виконання Мінських угод. В.Гройсман наголосив на важливості продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію з метою безумовного виконання нею Мінських домовленостей.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

Формування Вищої ради юстиції є ключовим завданням у налагодженні роботи судової системи. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман у вівторок в інтерв'ю журналістам після голосування за обрання членів Вищої ради юстиції.

"Найголовніше - нам потрібно сформувати Вищу раду юстиції. Це надзвичайно важливо, оскільки маємо налагодити роботу судової гілки влади. Думаю, що у суспільства сьогодні дуже багато питань до судів, і має бути орган, який відслідковуватиме їх роботу", - заявив В.Гройсман.

Голова Верховної Ради нагадав, що сьогодні відбулося голосування за двох кандидатів, відповідні подання надійшли від фракцій "Партії "Блок Петра Порошенка" і "Політичної партії "Народний фронт". "Я одразу підписав ці подання відповідно до закону, бо вважаю, що позиція двох найбільших фракцій заслуговує на підтримку", - сказав В.Гройсман.

Відповідаючи на запитання щодо того, коли розглядатиметься остання, третя кандидатура, В.Гройсман висловив думку, що це питання "не треба затягувати, будемо проводити консультації". За словами керівника Парламенту, відповідні кандидатури обговорюються, "і як тільки надійде пропозиції, я

60

одразу її подам, щоб депутати могли визначитися щодо підтримки цих кандидатів".

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман презентував проект "Електронний Парламент".

"Переконаний, що саме впровадження електронних технологій в процес законотворення і роботу українського Парламенту зробить його роботу відкритою, зрозумілою, доступною громадянам України", - сказав він під час презентації відновленого Європейського Інформаційно-Дослідницького Центру при Верховній Раді України у середу.

Керівник Парламенту зазначив, що перед Верховною Радою стоять завдання щодо запровадження сучасного електронного врядування, що дозволить "автоматизувати процеси, підвищити якість, стати більш прозорими і доступними для людей". "І у цьому плані технології є надзвичайно важливими, щоб донести все те, чим ми займаємося, як працюємо, і яка мета стоїть перед нами", - зазначив В.Гройсман.

У цьому контексті Голова Верховної Ради України повідомив, що підписав Розпорядження щодо впровадження відповідних заходів для реалізації програми "Електронний парламент".

Одним з першочергових завдань, які потребують реалізації, керівник Парламенту назвав розгляд законодавчих актів у другому читанні у електронному вигляді. "Тільки цей невеликий крок дозволить зекономити 40 тон паперу - півтори тисячі дерев на рік. І найголовніше - те, що ми будемо робити в електронному вигляді, дасть зовсім іншу якість роботи парламентаріїв", - наголосив він, додавши, що таким чином будуть зекономлені значні фінансові ресурси.

В.Гройсман також назвав дуже важливим контроль громадськості за роботою Парламенту. У цьому контексті він повідомив про започаткування кампанії "Стоп прогульник!" у Верховній Раді України. "Ми відкрили дані щодо відвідування, голосування", - сказав керівник Парламенту.

Ще одним важливим проектом В.Гройсман назвав створення електронного протоколу, який буде містити стенограми, протоколи засідань комітетів, аудіо- та відео контент. "Це доступність до роботи Верховної Ради і контроль, форма якісної взаємодії з експертами і представниками громадськості", - зазначив він.

Нині, сказав керівник Парламенту, у стадії розробки і тестування перебуває проект нового уніфікованого веб-сайту парламентських комітетів, на якому розміщуватимуться, зокрема, дані щодо відвідування, стенограми і протоколи.

"Ми вперше запроваджуємо розробку порталу "Народна законотворчість", - сказав В.Гройсман, повідомивши, що у цій рубриці планується акумулювати пропозиції громадян до законопроектів. За його словами, цей проект планується актуалізувати вже цієї осені.

61

Портал "Відкриті дані", повідомив Голова Верховної Ради, заплановано запровадити влітку поточного року.

Також розробляється концепція електронного робочого місця народного депутата, із доступом до баз даних, можливістю здійснювати законотворчу діяльність та спілкуватися з виборцями, і розділ для розміщення онлайн-звернень громадян та петицій, який планується відкрити восени ц.р.

На завершення В.Гройсман подякував високим гостям за увагу і висловив сподівання на плідну і взаємовигідну співпрацю задля успішної реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

За його словами, Європейський Інформаційно-Дослідницький Центр при Верховній Раді України дозволить оперативно ознайомлюватися з більш ніж 30 базами даних законодавства Європейського Союзу, що сприятиме якнайшвидшій адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман відзначає підтримку з боку Словаччини у непростий для України час, зокрема, у питанні збереження територіальної цілісності нашої держави.

Під час зустрічі з Президентом Словацької Республіки Андрієм Кіскою у середу В.Гройсман подякував за всебічну підтримку позиції України і підкреслив, що сьогодні стосовно нашої країни "є не лише військова агресія з боку Росії, а й інформаційна, економічна, енергетична і політична".

При цьому В.Гройсман зазначив, що "Україна - мирна країна, і те, що робить Росія, очевидно для усього світу, через її дії проливається кров у суверенній державі". Він наголосив, що зупинити конфлікт на Сході означає не лише зберегти територіальну цілісність України, а й захистити Європу і її цінності. "Я переконаний, що ми отримаємо перемогу, і у нас, і в Європі запанує мир", - сказав Голова Верховної Ради.

Своєю чергою, пан А.Кіска заявив, що Словацька Республіка "завжди стоїть за Україну і вважає анексію Криму грубим порушенням міжнародного права".

Президент Словаччини зазначив, що його країна підтримує розширення Європейського Союзу, і Україна має право на членство в ЄС.

Він відзначив складність ситуації в Україні двома аспектами: війна і необхідність проведення складних реформ, зокрема, з децентралізації, демонополізації, дерегуляції, деолігархізації. Пан А.Кіска зауважив, що для сприйняття суспільством будь-яких реформ, а, особливо, непопулярних, вище керівництво держави - Президент, Парламент і Уряд - повинні постійно роз’яснювати їх необхідність. За його словами, для реформ «потрібен функціональний Парламент, який готовий буде ухвалити потрібні, хоча і непопулярні, закони». У цьому контексті він заявив про готовність Словацької Сторони надати Україні експертну допомогу.

Під час зустрічі В.Гройсман також поінформував про перебіг конституційної реформи у частині децентралізації. В основу децентралізації,

62

зазначив він, покладено основні принципи Європейської хартії місцевого самоврядування - субсидіарність, повсюдність, фінансова самодостатність.

Голова Верховної Ради висловився за необхідність внесення відповідних змін до Основного закону до осені, наголосивши на необхідності передбачити перехідний період для адаптації законодавства відповідно до зміненої Конституції.

"Реформа місцевого самоврядування підтримується суспільством. Без якісної системи управління не буде здійснення реформ в інших сферах", - сказав він.

Сторони були одностайними у питанні необхідності розвитку двосторонніх міжпарламентських відносин.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман заявляє про налаштованість коаліції щодо подальшого здійснення реформ.

"Коаліція тримається разом, бо є завдання для країни", - сказав В.Гройсман під час зустрічі з Президентом Словацької Республіки Андрієм Кіскою у середу.

"Ми не провалили жодного важливого рішення", - наголосив він, нагадавши, що коаліція вже проголосувала за пакет антикорупційних та дерегуляційних законів, закони щодо реформи силових відомств і судоустрою.

В.Гройсман наголосив, що Верховна Рада демонструє "ефективність прийняття рішень" у питаннях законодавчого забезпечення реформ. У цьому контексті він повідомив про підготовку Плану законодавчого забезпечення реформ, що сприятиме систематизації роботи вищого законодавчого органу. "Цей План доопрацьовується у фракціях, і ближчим часом буде ухвалений остаточно", - сказав він, заявивши про важливість перетворення України на сучасну європейську державу, боротьбу з корупцією, створення самодостатніх повноцінних місцевих громад.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

ЗверненняГолови Верховної Ради України В.Гройсмана з нагоди Дня пам'яті

жертв депортації кримськотатарського народу та Дня боротьби за його права

Шановні співвітчизники!18 травня 1944 року - одна з найтрагічніших дат в історії ХХ століття. Це

день, коли одним розчерком пера Сталіна весь народ було оголошено "зрадником" і за одну ніч вигнано з рідних домівок.

Майже півстоліття кримські татари не мали права навіть ступити на рідну землю. Той, хто наважувався повернутися, був заарештований і загнаний у табори.

63

Лише проголошення незалежної України дало змогу цілому народові повернутися на рідну землю. Однак, на жаль, історія йде по колу, і тисячі татар знову вимушені виїжджати з Криму після його окупації Росією. Російська Федерація створює на півострові гетто, в якому не місце українцям та кримським татарам, не місце українській та кримськотатарській мовам, не місце іншій думці.

Сьогодні ми маємо визнати, що свого часу Україна не надто переймалася долею кримських татар. Закон про визнання кримськотатарського народу корінним на півострові був прийнятий вже після російської окупації. Але за будь-якої української влади у кримських татар була можливість розвивати свою мову та культуру.

Шановні брати кримські татари! Сьогодні весь український народ схиляє голови в пам'ять про жертви депортації. Впевнений, що наші народи разом здобудуть гідне життя на рідній землі для себе і своїх дітей.

Крим - це Україна!(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)

* * *

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій у рамках участі у 61-ї весняній сесії Парламентської Асамблеї НАТО у Будапешті 18 травня зустрівся із заступником Генерального Секретаря НАТО Александром Вершбоу.

Під час зустрічі Сторони обговорили важливі кроки, що їх необхідно вжити для протидії агресії з боку Російської Федерації, та шляхи реформування сектора безпеки та оборони України.

Під час пленарного засідання ПА НАТО А.Парубій також виступив із доповіддю на тему стратегічної важливості ефективної співпраці Україна-НАТО як для європейської, так і для міжнародної безпеки і миру, особливо в сьогоднішніх умовах боротьби України з російською агресією.

Під час виступу Перший заступник Голови Верховної Ради наголосив, що сьогоднішня тісна співпраця України з НАТО відбувається в умовах комплексної російської агресії, анексії та окупації Росією частини території України. Це надає особливого значення взаєминам Україна-НАТО, зазначив він. Російська агресія, підкреслив А.Парубій, є загрозою і викликом не тільки Україні, а й усій Європі, всій системі колективної безпеки, світовому порядку і базовим принципам міжнародного права.

А.Парубій зазначив, що Україні вдалося заручитися підтримкою всіх 28 країн і внести поправки до тексту резолюції щодо розширення НАТО стосовно визнання зміни політики України у частині "поновлення її євроатлантичних прагнень".

"Спочатку в проекті резолюції не було згадки про Україну, але українська делегація протягом трьох днів роботи ПА НАТО доклала максимум зусиль і домоглася того, щоб в резолюцію була включена правка про визнання євроатлантичного прагнення України. Це один з ключових документів, на

64

якому базує свою діяльність НАТО", - сказав Перший заступник Голови Верховної Ради.

(Прес-служба Апарату Верховної Ради України)* * *

Презентація Плану законодавчого забезпечення реформ

У Верховній Раді України 18 травня відбулася презентація Плану законодавчого забезпечення реформ.

У заході взяли участь Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, керівники фракцій коаліції і комітетів, координатори підготовки розділів Плану, представники громадськості.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман на початку презентації зазначив, що Верховна Рада має працювати системно на виконання своїх завдань у частині реформування країни. За його словами, потрібно перебудувати всю систему нашої держави у сферах обороноздатності, державного управління, у тому числі, здійснити реформу з децентралізації влади, ухвалити рішення, спрямовані на забезпечення верховенства права, соціальної справедливості, відродження економіки.

В.Гройсман підкреслив, що нині Верховна Рада перестала бути гальмом реформ, але має перетворитися на їх двигун, приймати професійні і якісні рішення, чому має сприяти План законодавчого забезпечення реформ.

За його словами, цей документ, є фактично календарним планом виконання завдань, його наявність дасть змогу системно організувати роботу комітетів і фракцій задля ефективної роботи і значно знизити вірогідність помилок.

Голова Верховної Ради поінформував про роботу над Планом законодавчого забезпечення реформ, нагадавши, що він базується на Стратегії 2020, Угоді про асоціацію Україна-ЄС і Плані її імплементації, позачерговому Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України", а також на Програмі діяльності Уряду та Коаліційній угоді.

В.Гройсман подякував керівникам семи робочих груп та представникам фракцій коаліції, Адміністрації Президента України та уряду за проведену роботу.

Голова Верховної Ради запропоновував протягом тижня доопрацювати цей документ у фракціях коаліції, а після того затвердити його Постановою Верховної Ради. На його переконання, у сесійній залі мають ухвалюватися технічно відпрацьовані та політично узгоджені рішення. "Із того масиву матеріалів, який ми маємо, потрібно буде виокремити 20-30 нагальних першочергових антикризових документів в усіх сферах, які ми приймемо як позачергові завдання", - зазначив він.

65

"Для нас дуже важливо, щоб ми були адекватними у наданні відповіді на виклики, які є в усіх сферах нашого життя. Переконаний, що систематизація нашої роботи дозволить бути якісними, відкритими і зрозумілими для суспільства, оскільки суспільство чекає від нас не тільки назв законів, а реальних механізмів, які змінять у кращий бік життя людей у сьогоднішніх непростих умовах", - наголосив В.Гройсман.

Перед учасниками презентації виступив Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Він назвав План законодавчого забезпечення реформ чіткою дорожньою картою для вищого законодавчого органу України, зазначивши, що до кінця каденції цього парламенту потрібно прийняти 500 фахових законів, спрямованих на реформування країни, на наближення України до Європейського Союзу.

А.Яценюк стосовно змісту цих законів сказав, що вони будуть опрацьовуватися в профільних комітетах разом з урядом і висловив переконання, що спільний продукт буде прийматися парламентом.

Він звернув увагу на те, як приймаються закони і що необхідно для того, щоб вони приймалися. За його словами, в першу чергу необхідна єдність усієї коаліції.

А.Яценюк нагадав, що всього кілька місяців тому сформувалася перша в історії України конституційна коаліція європейського вибору України, яка формально налічує понад 300 народних депутатів. За його словами, важливо, щоб ця коаліція була не формальною, а фактичною. "Коли окремі політичні сили в коаліції займають уже зараз роль і місце опозиції, то їм треба вийти з коаліції і заявити на всю Україну: "Нас не цікавить доля України", - наголосив він.

"Зараз усе лежить в площині політичної відповідальності перед країною за те, що ми обіцяли на виборах. А ми обіцяли важку працю. Ми обіцяли складні реформи. Ми обіцяли закласти фундамент для майбутнього України. Ми обіцяли взяти на себе всю політичну відповідальність і заплатити своїми політичними рейтингами сьогодні, щоб завтра було зовсім іншим, щоб завтра країна була на одній щаблині з країнами Європейського Союзу", - зазначив А.Яценюк.

Прем'єр-міністр підтримав План законодавчого забезпечення реформ, зазначивши, що коаліції треба зібратися на серйозну і відверту розмову, під час якої, зокрема, обговорити план індексації грошових доходів громадян.

А.Яценюк нагадав, що коаліція прийняла рішення проіндексувати грошові доходи громадян з 1 грудня поточного року. "Ми готові до цієї індексації. Я перший, хто зацікавлений у тому, щоб перенести термін індексації на період раніше, але для цього треба винайти ресурс і разом, спільно, як правильно сказав Голова Парламенту, зустрітися з Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики, профільним комітетом і відверто сказати, чи є в нас сьогодні доходи, щоб проіндексувати грошові доходи громадян", - наголосив він.

А.Яценюк зазначив, що уряд зацікавлений у тому, щоб люди отримували більше. "Але сьогодні вранці мені надійшов запит від 12 правоохоронних органів та органів з питань національної безпеки і оборони, які вимагають

66

додаткового фінансування для силових структур до кінця поточного року 17,5 млрд. грн.", - повідомив він.

Прем'єр-міністр повідомив, що уряду вдалося накопичити певні кошти на Єдиному казначейському рахунку. Він нагадав, що левова частка виплат по субсидіях для малозабезпечених громадян - це четвертий квартал поточного року. За його словами, це 25 млрд. грн., які повинні бути на казначейських рахунках для того, щоб кожна людина отримала пільгу чи субсидію.

А.Яценюк, завершуючи виступ, висловив переконання, що всі члени коаліції, які думають про майбутнє держави, так само спільно будуть робити все, на що сподівається український народ.

Заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків у виступі нагадав, що цей змістовний документ неодноразово обговорювався на засіданнях Ради реформ при Президентові України. Він відзначив, що кожний законопроект із цього Плану має конкретні концептуальні засади, які опираються на певні стратегічні документи, визначені коаліцією, урядом і Президентом України. Все в комплексі закладає фундамент і дороговказ для наступних дій.

Д.Шимків висловив сподівання, що цей План буде прийнятий.Про результати роботи робочих груп доповіли їх координатори. Вони

поінформували про напрацьовані в групах пропозиції щодо необхідності прийняття першочергових законів у сферах забезпечення обороноздатності, системи управління, верховенство права, економіки, соціальної та гуманітарної політики, які мають забезпечити невідворотність задекларованих реформ.

Голова Верховної Ради України підсумовуючи, запропонував ще тиждень попрацювати над Планом законодавчого забезпечення реформ у фракціях, потім внести цей доопрацьований документ на засідання Ради реформ при Президентові України, а після цього прийняти відповідну постанову.

В.Гройсман звернувся до представників фракцій з проханням до наступного понеділка надати відповідні пропозиції.

* * *

Презентаціявідновленого Європейського Інформаційного Дослідницького Центру

У Верховній Раді України відбулася презентація відновленого Європейського Інформаційного Дослідницького Центру.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час відкриття заходу, зокрема, зазначив: "Переконаний, що саме впровадження електронних технологій у процес законотворення і роботу українського Парламенту зробить його роботу відкритою, зрозумілою, доступною громадянам України".

Він також повідомив, що підписав Розпорядження щодо впровадження відповідних заходів для реалізації програми "Електронний парламент".

За словами В.Гройсмана, одним з першочергових завдань, які потребують реалізації, є розгляд законодавчих актів у другому читанні в електронному

67

вигляді. "Тільки цей невеликий крок дозволить зекономити 40 тон паперу - півтори тисячі дерев на рік. І найголовніше - те, що ми будемо робити в електронному вигляді, дасть зовсім іншу якість роботи парламентаріїв", - наголосив він, додавши, що таким чином будуть заощаджені значні фінансові ресурси.

Ще одним важливим проектом В.Гройсман назвав створення електронного протоколу, який міститиме стенограми, протоколи засідань комітетів, аудіо- та відео контент.

Голова Верховної Ради зазначив, що Європейський Інформаційно-Дослідницький Центр при Верховній Раді України сприятиме оперативному ознайомленню з більш ніж 30 базами даних законодавства Європейського Союзу, що допоможе якнайшвидшій адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів.

Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі Р. Пайєтт на початку виступу наголосив, що Верховна Рада як представник волі народу - найбільш важливий елемент у контексті розвитку демократії в Україні.

Дипломат, зокрема, зазначив, що за останні 15 місяців Україна дуже змінилася, а, передусім, український Парламент, - проєвропейський, продемократичний, прореформаторський."Ми на порозі перезавантаження демократії в Україні", - підкреслив Надзвичайний і Повноважний Посол і висловив думку, що поновлення роботи Центру є початком такого перезавантаження.

"Я з Каліфорнії - батьківщини Силіконової долини. Тому я технологічний оптиміст", - наголосив Д.Пайєтт.

Він також підкреслив, що пишається тим, що в змозі надати підтримку для відкриття такого центру у Верховній Раді України.

"Мене надихає думка, що український Парламент використовуватиме новітні технології для поліпшення своєї роботи й України загалом", - зауважив дипломат.

На думку Д.Пайєтта, інвестиції в Інформаційний центр мають сприяти досягненню прозорості і зрозумілості в ухваленні законів і роботі керівництва держави.

Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт привітав присутніх з поновленням роботи Центру і зазначив, зокрема, що однією з найважливіших подій в Україні за останній час є вибори нового складу Верховної Ради України, більшість в якому належить проєвропейським силам. "Українська політика нарешті позбулася двозначності і обрала європейський вектор", - наголосив Посол. Він також наголосив, що найважливішими завданнями сьогодення для українського суспільства є забезпечення незалежності суддів, подолання корупції та створення належних умов для успішного ведення бізнесу.

Посол також висловив побажання Україні здійснити все задумане на шляху європейської інтеграції.

Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Алан Ремі висловив задоволення з приводу поновлення роботи Центру і зазначив, що за його допомогою можна буде значно краще зрозуміти, як працює Верховна Рада, як триває голосування і які його результати. Посол також звернув увагу

68

присутніх на те, що інтенсивність контактів між українськими і французькими парламентаріями останнім часом істотно збільшилася, як і співпраця українських депутатів зі своїми колегами в рамках Ради Європи.

Директор Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво" Едуард Рахімкулов розповів про механізм роботи Центру і закликав народних депутатів активно користуватися послугами сервісів. За його словами, на сайті Центру найближчим часом з'явиться близько 30 баз даних. Протягом 2015-2016 років, за словами Е.Рахімкулова, на підтримку роботи Центру планується витратити близько 5 млн. грн.

Довідково. Європейський інформаційно-дослідницький центр створено з метою надання народним депутатам України інформації, яка може бути використана ними в законотворчій діяльності. Центр здійснюватиме пошукову, аналітичну і дослідницьку роботу щодо принципів законодавчого регулювання інших держав (насамперед, країн ЄС) і міжнародних організацій.

Інфоцентр було створено ще у вересні 2011 року за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Українсько-Європейського дорадчого центру з питань законодавства (UEPLAC) та Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ) - Програми розвитку законотворчої політики Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основним завданням Інфоцентру було надання інформаційно-аналітичних матеріалів у відповідь на запити народних депутатів України для їхньої законотворчої роботи. Однак у зв'язку з закриттям Програми сприяння парламенту у липні 2013 року діяльність Інфоцентру було зупинено.

Програма "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво" як новий проект USAID взяла на себе зобов’язання відновити роботу центру щодо надання таких видів послуг за запитами народних депутатів України, їхніх помічників-консультантів, співробітників парламентських комітетів і структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України:

пошук інформації та здійснення досліджень щодо діяльності інституцій, окремих аспектів права і політики Європейського Союзу та Ради Європи, відносин Україна-ЄС;

підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів (policy briefs, policy papers, бюлетені, підбірки статей тощо) у відповідності до мети діяльності Інфоцентру;

забезпечення доступу до баз даних, на які Інфоцентр підписаний;організація навчальних та інших заходів (семінари, лекції, тренінги).

* * *

69

Міжпарламентські зв'язки

Голова парламентської делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ Артур Герасимов разом із членами української делегації та депутатами Європейського парламенту відвідали АТО.

Голова парламентської делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ Артур Герасимов разом з колегами, що представляють українську делегацію в ПАРЄ, Марією Іоновою, Андрієм Лопушанським та депутатами Європейського парламенту, що представляють різні політичні групи і входять до неформальної групи друзів в ЄП "Друзі європейської України", з її співголовою депутатом Петрасом Ауштрявічісом відвідали АТО, побували в найпроблемніших населених пунктах, зокрема, в Широкіно, Волновасі, Маріуполі.

Представники Європарламенту хотіли особисто пересвідчитися, чи дотримується режим припинення вогню, а також побачити на власні очі характер руйнувань мирних населених пунктів на Донбасі. Вони зізналися, що шоковані побаченим, а також переконалися в тому, що з боку бойовиків, підтримуваних Російською Федерацією, триває постійне порушення Мінських угод, зокрема, постійний обстріл українських позицій і населених пунктів, а режим припинення вогню не дотримується.

"Українські депутати будуть жорстко ставити питання порушення Мінських угод під час наступних сесій ПА ОБСЄ та ПАРЄ в червні", - заявили М.Іонова та А.Герасимов.

Українські та європейські політики зустрілися з 37-ю бригадою та батальйоном "Донбас " в Широкіно. Військові відзначили важку оперативну ситуацію і злагоджену роботу ЗСУ, батальйонів "Донбас" та Правого сектору. За годину до приїзду групи політиків позиції українських військових були обстріляні з мінометів бойовиками. Депутати Європарламенту підтвердили, що проти України ведуть війну добре підготовлені професійні військові, а не мирні ополченці, як це хоче представити РФ. Також депутатів Європарламенту особливо цікавило, наскільки спостережна місія ОБСЄ може виконувати свою роботу і чи має допуск на всю лінію зіткнення.

Політики також зустрілися з маріупольцями, постраждалими від обстрілів бойовиків, побували в центральній районній лікарні Волновахи і передали гуманітарний вантаж від данського благодійного фонду "Допоможемо українським дітям", зокрема, модульні ліжка, інвалідні візочки та інше необхідне лікарні обладнання.

А в Маріупольському приазовському державному технічному університеті поспілкувалися зі студентами. Депутати закликали їх більше використовувати ті можливості, що надають європейські програми співпраці "Горизонт" і "Темпус" в науковій і освітній сферах

Після відвідин Широкіно, Волновахи і Маріуполя європейські політики заявили , що ЄС повинен зайняти більш жорстку і послідовну політику щодо тиску на РФ задля виконання Міських угод. Вони пообіцяли поставити це питання в Європарламенті.

Делегацію депутатів Європарламенту очолював депутат ЄП Петрас Ауштрявічіус, співголова міжпарламентської групи "Друзі європейської

70

України" Разом з ним зону АТО відвідали Марк Демесмаекер, Франк Енгел, Урмас Паєт, Павел Свобода.

* * *

Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО на чолі з народним депутатом України І.Климпуш-Цинцадзе взяла участь у черговій сесії цієї Асамблеї, яка проходила 15-18 травня 2015 року в столиці Угорщини м. Будапешт.

Робота форуму, який об'єднав понад чотири сотні парламентаріїв з майже півсотні країн, включала пленарне засідання і засідання шести комітетів Асамблеї, на яких були розглянуті більш ніж півтора десятки тематичних доповідей з ключової проблематики діяльності Північноатлантичного альянсу. Значна частина з них представляє безпосередній інтерес для України, зокрема, доповіді Комітету з питань економіки і безпеки "Нинішня кон'юнктура в Україні та її перспективи" і "Санкції проти російської економіки: вартість і наслідки", доповідь Політичного комітету "Росія та євроатлантична безпека". В їх обговоренні свою позицію активно висловлювали українські парламентарії; при цьому було запропоновано внести деякі зміни до тексту документа, які було враховані.

Асамблея схвалила Декларацію "Про розширення НАТО", чим висловила підтримку прагненням ряду держав набути членство в Північноатлантичному альянсі. За ініціативою української делегації та за активної підтримки делегацій, зокрема, Великої Британії, Канади, Туреччини, Литви, Польщі, Латвії, Швеції, до тексту було внесено поправки, що мали на меті привернути увагу до євроатлантичних амбіцій України. Таким чином, Асамблея визнала офіційне відновлення євроатлантичних прагнень Української держави і закликала її парламент та уряд докласти максимум зусиль для реформування країни відповідно до демократичних євроатлантичних норм, що передусім важливо в умовах безпрецедентної агресії Російської Федерації.

Іншою вагомою подією на сесії став виступ на її пленарному засіданні Першого заступника Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Промовець детально виклав перед учасниками форуму поточну ситуацію в Україні, назва загрози її національній безпеці, конкретні заходи реагування на них з боку української влади, а також своє бачення подальшого співробітництва між Верховною Радою та ПА НАТО.

В рамках сесії члени української делегації також мали низку двосторонніх зустрічей зі своїми іноземними колегами. Так, глава делегації І.Климпуш-Цинцадзе поспілкувалася з Головою ПА НАТО, американським конгресменом М.Тернером. Вона поінформувала співрозмовника стосовно скасування Верховною Радою позаблокового статусу України, відновлення нею курсу євроатлантичної інтеграції, здійснення реформ з метою досягнення відповідності критеріям членства в НАТО. Зі свого боку, М.Тернер наголосив на праві України вирішувати будь-які свої питання без жодного втручання ззовні, а двері НАТО залишаються відкритими для неї.

* * *

71

Члени делегації Верховної Ради України провели ряд зустрічей під час візиту до Праги (Чехія).

Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде ратифікована Парламентом Чехії на початку червня, - про це заявили депутати чеського парламенту від фракцій більшості під час зустрічі зі своїми колегами з Верховної Ради України в Празі.

Верховну Раду України в делегації представляли народні депутати Мустафа Джемілєв, Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко та заступник - Марія Іонова.

Своєю чергою, українські політики висловили розчарування тим, що ратифікацію угоди було відтерміновано через демарш чеських комуністів.

"У далекому 1968 році Мустафа Джемілєв виступив проти окупації Чехословаччини радянськими військами і три роки відсидів у в'язниці за право на свободу чехів. Думаю, сьогодні чеським політикам варто брати приклад з Мустафи Джемілєва і підтримати Україну, яка відстоює європейські цінності, в першу чергу право держави і народу на свободу і незалежність,"- наголосила Ірина Геращенко на зустрічі з представниками міжпарламентської групи друзів "Україна-Чехія" , на якій були присутні і комуністи. Також вона наголосила на необхідності спільної протидії російській пропаганді, впливу якої, на жаль, піддаються навіть деякі політики. І закликала представників правлячої коаліції у чеському парламенті активніше працювати в цьому напрямі.

Під час усіх зустрічей Мустафа Джемілєв наголошував на численних порушеннях прав кримських татар в анексованому Криму та закликав чеську владу підтримати посилення санкцій проти Російської Федерації, яка продовжує агресивну політику проти України. Він заявив, що ЄС і всі члени цієї спільноти мають зайняти більш жорстку позицію щодо невизнання анексії Криму та перетворення півострова на збройний полігон РФ.

В ході візиту політики також обговорили підготовку до Ризького саміту і закликали чеську сторону підтримати європейські перспективи України і надання їй безвізового режиму. "Це працюватиме на користь ЄС, європейська Україна потрібна ЄС не менше, аніж ЄС Україні," - наголосили депутати Верховної Ради.

Також вони обговорили з головою комітету закордонних справ парламенту Чехії Карлом Шваценбергом, членом ПАРЄ Крістіною Зеленковою та іншими чеськими депутатами, присутніми на зустрічах, ситуацію на Донбасі і порушення Мінських угод з боку РФ та підтримуваних ними сепаратистів.

Цього ж дня за ініціативи народного депутата К.Зеленкової на центральній Карловій Площі в Празі було відкрито фотовиставку, присвячену подіям на Донбасі. Експозиція працюватиме до 8 червня, а потім буде виставлена в інших містах Чехії. На відкритті виставки були присутні народні депутати М.Джемілєв, І.Геращенко, М.Іонова, Посол України в Чехії Б.Зайчук та один з фотографів, чиї роботи представлені на виставці, Макс Левін.

Українські політики наголосили, що вважають цю фотовиставку важливим проектом у боротьбі з російською пропагандою. "Світ, у тому числі і Чехія, мають знати правду про Донбас",- наголосили вони.

* * *

72

Відбулося засідання депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Італійською Республікою.

21 травня відбулося засідання депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Італійською Республікою за участі голови Комітету у закордонних справах Ганни Гопко та представників першого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України. Про це повідомив співголова депутатської групи дружби Сергій Алєксєєв.

Члени групи дружби обговорили питання майбутнього візиту до Італії та проведення ряду офіційних зустрічей, а також порушили питання шляхів донесення української позиції стосовно російської агресії на сході України та в Криму і засобів подолання значного впливу російської пропаганди на формування суспільної думки в Італії щодо подій в Україні, налагодження системної роботи щодо висвітлення української позиції посольством України в Італії та першим європейським департаментом МЗС України.

"На даний час Італія - одна з чотирьох країн, яка ще й досі працює над ратифікацією Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Російське лобі в Італії дуже сильне. Ми повинні змінити ситуацію. Ми будемо говорити правду стосовно російської агресії в Україні", - заявив Сергій Алєксєєв.

С.Алєксєєв запропонував перенести візит групи дружби до Італії на осінь 2015 року, одразу після візиту Голови Італійського парламенту Лаури Болдіні, через складності в підготовці поїздки.

Слід нагадати, що С.Алєксєєвим був запропонований план заходів, які мають бути проведені під час візиту до Італії: організація фотовиставки "Жінки: війна і мир" та "Донбас: війна мир"; презентація брошури, яка детально демонструє беззаконня Росії стосовно України, та зустріч з українською діаспорою. Також планувалося проведення масштабного мітингу "За мир та зупинення російської агресії на сході України та у Криму".

* * *

"Інформаційний ярмаорк-2015" у Верховній Раді України

У Верховній Раді України відбулося відкриття "Інформаційного ярмарку-2015".

Виставка-презентація ресурсів громадянського суспільства та міжнародних організацій "Інформаційний ярмарок-2015" організована Апаратом Верховної Ради України та Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво".

Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд і директор Регіональної місії USAID Джед Бартон взяли участь у церемонії відкриття виставки.

О.Сироїд у вітальному слові зазначила, зокрема, таке: "Парламент - це не закриті кулуари. Парламент - це кулуари, в яких є те, що потрібно для формування політичної позиції. Тут повинна бути інформація, дискусія. Я

73

бажаю всім учасникам обміну думками, інформацією. Я бажаю вам знайти добрих партнерів - і серед працівників Апарату, і серед депутатів".

Під час церемонії зазначалося, зокрема, що організатори виставки дбали, насамперед, про те, щоб зробити законодавчу роботу українського парламенту ефективнішою. Для цього були залучені близько 50 міжнародних та українських організацій. Метою дводенного заходу є поширення інформації серед народних депутатів, їхніх помічників-консультантів, працівників Апарату про наявні ресурси, які представляють нові спектри для розвитку держави та популяризації ідей.

Проекти представляють муніципальну енергетичну реформу в Україні, місцеве самоврядування й верховенство права, гендерне бюджетування, освітні навчальні програми. Представництва організацій надають технічну, аналітичну та консультативну допомогу Верховній Раді України.

За словами Джеда Бартона, сьогоднішня подія є ще одним чудовим прикладом успішного партнерства" Програми "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво" з українським парламентом. "Мені особливо приємно бачити різні агентства й організації Уряду США, що реалізують проекти, наших європейських партнерів, ряд організацій громадянського суспільства, які зібралися тут сьогодні з інформацією та ідеями, якими вони хочуть поділитися з народними депутатами", - наголосив Бартон.

Директор Програми USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво" Едуард Рахімкулов сказав, що це - вже сьома виставка, організована Агентством США з міжнародного розвитку в тісній співпраці з Апаратом Верховної Ради України.

В рамках другого дня роботи виставки відбудеться відкриття оновленого Європейського інформаційно-дослідницького центру.

* * *

У Верховній Раді України відбулася фотовиставка з нагоди 20-річчя Програми стажування у Верховній Раді України.

Виконавчий директор громадського об'єднання (ГО) "Ліга інтернів" Марія Савіна під час відкриття виставки звернула увагу на те, що Програма, окрім основних її функцій, є потужним інтегратором молоді з усіх регіонів України в єдиний загальнополітичний простір держави.

Програма стажування у Верховній Раді України розпочалася за спільної ініціативи Верховної Ради України та Асоціації колишніх членів Конгресу США. У 2009 році засновано Асоціацію випускників - ГО "Ліга інтернів", яка з 2011 року опікується Програмою стажування спільно з Апаратом Верховної Ради України. З 2014 року Програма стала частиною проекту, що реалізує ГО "Ліга інтернів" за підтримки Програми USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво".

Під час презентації виставки відбувся ретроспективний екскурс Програмою стажування - від часів її започаткування у 1995 році до сьогодення, - та презентована мапа "Програма стажування об'єднує Україну".

74

На заході наголошувалося, що випускниками Програми є понад 1500 осіб. Близько 30% випускників продовжили свою професійну діяльність у сфері державної служби та політики, інші - успішні в науці, громадській діяльності, бізнесі тощо.

* * *

ПРИВІТАННЯ

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман привітав викладачів, студентів, аспірантів, випускників та працівників Харківського національного медичного університету з 210-річчям від дня заснування закладу.

Викладачам, студентам, аспірантам,випускникам та працівникамХарківського національного

медичного університету

Шановні друзі!Щиро вітаю вас із 210-річчям від дня заснування одного з найдавніших

вищих медичних навчальних закладів України!Народившись на початку позаминулого століття, Харківський медичний

гідно пройшов шлях глибинних перетворень, ставши знаним осередком підготовки висококваліфікованих фахівців медичних спеціальностей, напрацювавши вагомі наукові здобутки та перспективи.

Ваш університет здобув високий авторитет завдяки напруженій роботі професорсько-викладацького складу, застосуванню новітніх методів і технологій, широким міжнародним зв'язкам.

Бажаю всім вам успіхів, здоров'я, добра, щастя та миру!* * *

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман привітав мешканців міста Вознесенськ Миколаївської області з 220-річним ювілеєм міста.

Мешканцям міста ВознесенськМиколаївської області

Шановні друзі!Щиро вітаю вас із 220-річним ювілеєм міста.Вознесенськ - один із найважливіших індустріальних центрів

Миколаївщини з розвиненою інфраструктурою, потужним ресурсним потенціалом, що славиться вагомими здобутками місцевої влади, всієї міської

75

громади у справі динамічної розбудови міста, збереження та примноження славних трудових традицій.

Переконаний, завдяки вашій наполегливій праці та небайдужій громадянській позиції, особистому внеску кожного у зростання суспільного добробуту Вознесенськ і надалі розвиватиметься та процвітатиме, прославляючи Українську державу.

Зичу вам міцного здоров'я на довгі роки, любові до життя, оптимізму, щастя, добра, миру та злагоди!

* * *

Вітання Голови Верховної Ради України В.Гройсмана з нагоди Дня слов'янської писемності і культури.

Дорогі співвітчизники!24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності і культури та

вшановуємо пам'ять святих Кирила та Мефодія. У середині IX століття саме вони стали творцями нової азбуки, яку згодом назвали на честь одного з братів "кирилицею".

Більшість слов'янських країн або вже набули, або готуються до набуття членства в Європейському Союзі. Переконаний, що суверенний європейський вибір України посилить, з одного боку, нашу слов'янську ідентичність, а з іншого - солідарність європейських держав з Україною, адже гасло Європейського Союзу стверджує: "єдність у різноманітті".

Хай Господь дарує всім нам натхнення у творенні самобутньої та багатогранної української культури, що все яскравіше сяє у величному сузір’ї європейської духовності!

* * *

76