презентация медіа

Методичні рекомендації щодо створення шкільної

медіатеки

Створення бібліотечної медіатеки як сучасного центра інформаційної

служби– справа тривала і потребує великих

матеріальних витрат та творчості всього колективу установи. Головним принципом її роботи повинно стати сприяння пошуку гармонії між новими формами доступу до інформації, знань, з одного боку, і гуманістичними основами бібліотечної справи через популяризацію друкованого слова, читання кращих творів вітчизняної та світової літератури – з іншого.

Застосування терміну “медіатека”.

Пов’язано це із збагаченням видової структури фондів книгозбірень електронними носіями інформації – мультимедіа (Європейська Комісія у 1988 р. визначила, що мультимедіа – це колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими аудіовізуальними ефектами, враховуючи інтерактивний інтерфейс та інші механізми управління)

Термін “медіа” (лат. “media”)

трактують як комунікативні засоби і ресурси, що використовуються для передачі інформації, накопичення знань. До них відносять телебачення, радіо, кіно, електронні носії інформації, мову, друковані джерела, а також зображення.

У сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі:

Медіатека – це загальна назва зібрання цифрових носіїв інформації (CD/DVD, дискет) або наявність комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет з її мегаресурсами і вільним доступом до них користувачів.

Медіатека - інтегруючий структурний підрозділ бібліотеки, що дає можливість користуватися виключно мультимедіа, електронними ЗМІ, Інтернетом та сервісом комп’ютерних послуг.

Теоретично-практичні поради щодо концептуальних та організаційних

підходів до створення медіатеки як багатофункціонального структурного

підрозділу на базі бібліотеки у контексті всього інформаційно-бібліотечного сервісу установи:

І. Створення медіатеки, що відповідатиме сучасним вимогам

потребує:- окремого приміщення, - відповідного фонду на різних носіях інформації та

сучасних технічних засобів для користування ним, - забезпечення користувачам прямого доступу як до

віртуальних ресурсів самої бібліотеки (її електронних баз даних, каталогів або картотек, власного веб-сайту), так і до зовнішнього електронно-інформаційного простору за допомогою Інтернет (освітні веб-сайти і портали, дистанційні форми навчання, електронні бібліотеки художньої літератури, тощо), ЗМІ (перегляд та прослуховування теле,– радіопередач, участь у їх інтерактивних формах).

ІІ. Обов’язки між фахівцями, які мають чітко розподілятися

1. Допомога користувачам у пошуку або орієнтації у світі наявної друкованої та електронної інформації, навчати навичкам її ефективного використання, забезпечувати індивідуальне чи групове обслуговування відвідувачів медіатеки, роботу і модернізацію відповідного технічного оснащення.

2. Облік наявних і віртуальних користувачів3. Доукомплектування фонду медіатеки друкованими

та машинозчитуваними документами (відеокасетами, аудіо, СD/DVD), його облік, надійне зберігання, створення нових власних відео- та фонозаписів, електронних версій документів, накопичення відповідних ресурсів з мережі Інтернет

ІІІ. Соціальні функції та завдання медіатеки

розподіл зон роботи користувачів з окремими носіями інформації (місця для читання книг і періодичних видань, комп’ютерний та телерадіокомунікаційний блок, фоновідеотека),

напрацювання форм індивідуального, масового та інформаційного обслуговування користувачів; репертуар послуг,

навчання і підвищення кваліфікації фахівців відділу,

партнерська взаємодія з освітніми закладами, музеями, благодійними організаціями і фондами тощо.

Переваги медіатеки для користувачів:

• безмежні документальні ресурси;

• відвідувач залучається до самостійної діяльності з отримання різних видів інформації;

• формування та створення електронних версій підручників, журналів, художньої літератури

Розподілу освітніх електронних ресурсів (ОЕР) за групами:

1. Навчальні програми, тренажери. ОЕР цієї категорії – це цілісний завершений програмний продукт, призначений для вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни, її розділів, тем, відпрацьовування і вироблення певних навичок. Як правило, такі ОЕР включають: навчальні матеріали, методичні рекомендації з їх використання, системи контролю вивчення, тести, тренажери тощо. Їх доцільно встановлювати для забезпечення колективного або індивідуального доступу до них.

2. . Предметні електронні бази даних.

• Оскільки в Україні ринок мультимедійних освітніх джерел тільки починає формуватися, доцільно в рамках медіатеки створювати також свої комплексні або предметні електронні бази даних (ПЕБД). Це може бути універсальний набір окремих навчальних, методичних, ілюстративних, звукових матеріалів, що належать до відповідних освітніх програм (галузей знань).

• Систематизація їх за темами, типовими і видовими ознаками дозволить у подальшому максимально полегшити бібліотекарю пошук необхідних джерел і покращити сервісне обслуговування користувачів.

3. Довідники, енциклопедії, програми, бібліотечки з аудіо- або

відеовідтворенням. Електронні довідники та енциклопедії,

навчальні програми, тексти художніх творів у візуальному або звуковому вигляді можуть бути представлені як самостійними програмними продуктами на окремих CD/DVD, так і у вигляді Інтернет-ресурсів, про які йтиметься нижче.

4. Інтернет-ресурси. Використання ресурсів Інтернету передбачає два режими:

off-line і on-line.

• Режим off-line не потребує постійного безпосереднього контакту з віддаленим джерелом інформації у реальному часі. Достатньо “скачати” цей ресурс і працювати з ним автономно (електронні збірки рефератів, дипломних проектів, посібників тощо)

• Робота в режимі on-line передбачає постійний зв’язок, під час якого відбувається обмін інформацією. У мережі Інтернет існує багато пропозицій щодо мультимедійних навчальних курсів, інтерактивних шкіл, навчальних програм, тестів тощо.

• Бази даних в Інтернеті – це набір однорідної інформації з тієї чи іншої теми. • Архіви навчальних програм – це ресурси, що призначені спеціально для

“скачування” і саморозархівуються.• Текст або текстові файли, на сайтах Інтернету – це тексти, виконані за

допомогою HTML. • Гіпертекст – текст, що має гіперпосилання (фрагмент тексту, або ілюстрацію),

що є посиланням на інший ресурс в цьому ж документі або на інший сайт, портал.

• Графіка – схеми, фотографії, картини.• Анімаційні фільми, відеоролики, об’єкти, що рухаються або якимось чином

трансформуються, – це, наприклад, віртуальні конструктори, формули хімічних процесів тощо.

Формування мультимедійних документів.Принципи відбору і загальні критерії:

зібрання мультимедіа – дотримуватися видового, кількісного і тематичного балансу масиву документів;

• чистота зібрання – уникати непрофільних документів при формуванні медіатеки;

• внутрішня цінність – збирати документи, що не втратять своєї цінності протягом певного часу;

• обставини, пов’язані з авторським правом – якщо документ має якісь обмеження щодо надання користувачу послуги копіювання, то варто вирішити, чи потрібен він узагалі для медіатеки;

• термін зберігання – документи потребують періодичної переоцінки, порівняння з новими надходженнями та зіставлення із загальною стратегією розвитку зібрання.

При формуванні фонду мультимедіа необхідно враховувати такі важливі

фактори, як:

регулярне вивчення ринку електронних видавництв;

відстеження новинок мультимедійного ринку;

постійне вивчення інформаційного попиту користувачів.

Суттєва ланка роботи медіатеки – створення її довідково-

бібліографічного апарату (ДБА).ДБА має відображати всі види носіїв

інформації, що безпосередньо наявні у фонді відділу, а також його внутрішні та зовнішні віртуальні ресурси, і формуватися на двох рівнях: бібліотечному, тобто картки з бібліографічним описом друкованих документів медіатеки заносять у загальні каталоги в залежності від їх змісту, і ДБА, що відображатиме всі види документів, які складатимуть її фонд.

Функції ДБА медіатеки:

інформаційна (відображає наявність конкретного документа у фонді); адресна (відображає місцезнаходження цього документа);

ціннісно-орієнтуюча (підбір джерел за певною темою, проблемою).

Вимоги до ДБА:

повнота і адекватність фонду; розкриття фонду в різних аспектах,

відповідність бібліографічного опису документів існуючим стандартам; своєчасне поповнення і редагування (поточне, планове);

взаємозв’язок складових ДБА медіатеки між собою та їх зв’язок із ДБА бібліотеки; доступність для користувачів.

Склад ДБА:

• тематична картотека,

• алфавітно-видові картотеки,

• ДБА віртуального ресурсу.

Тематична картотека

• Тематична картотека створюється на основі аналітичного опису і повинна розкрити фонд з точки зору його змісту, незалежно від того, на якому із носіїв знаходиться інформація. Формується на основі розробленого рубрикатора. Бібліографічний опис документів, що мають політематичний зміст, дублюється в усіх необхідних рубриках тематичної картотеки.

Алфавітно-видова картотека

• відображає документ у цілому. Її функція – розкрити фонд медіатеки з усіма видами недрукованих носіїв інформації, що входять до його складу: аудіокасетами, відеокасетами, дискетами, діафільмами, СD/DVD, слайдами, мікрофішами, віртуальними ресурсами. Всередині кожного виду документи мають бути розташовані за алфавітом назв. Дублювання бібліографічного опису у цій картотеці не передбачається.

Віртуальний довідково-бібліографічний апарат

• складається з посилань, наприклад, на веб-сайти бібліотек, навчальних закладів, музеїв, мистецьких, інформаційних центрів, електронні адреси з довідковими, повнотекстовими, бібліографічними джерелами, електронними підручниками, енциклопедіями, словниками тощо, які знаходяться за межами даної бібліотеки. Використовується в режимі віддаленого доступу і є доповненням до традиційного ДБА.

• Щодо нормативно-методичної бази каталогізації бібліографічного опису електронних ресурсів існують спеціально розроблені організацією ІФЛА рекомендації під назвою: “Міжнародний бібліографічний опис електронних ресурсів” – ISBD (CF). Можна також послатися на методичні рекомендації Російської державної бібліотеки.

На національному рівні відповідні документи наразі не існують.

Медіатека буде важливим помічником педагогам

які на її базі сможуть і самі готуватися до уроків, лекцій, розробляти веб-квести (webquest – з англ. – ігрові навчальні програми), у своїх “папках” збирати методичні рекомендації, повнотекстові, ілюстративні БД, а також проводити заняття із застосовуванням технічних засобів, організовуючи самостійну діяльність учнів за конкретною темою з використанням книг і мультимедійних ресурсів.

Певна частка користувачів медіатеки буде зацікавлена можливістю пограти у

комп’ютерні ігри Це так звані геймери” (від англ. game – гра).

Тому завдання працівників медіатеки полягає в тому, щоб подбати про ігротеку (підбір сайтів, CD/DVD тощо) з різножанровими, побудованими на сюжетах літературних творів іграми, що впливають на розвиток інтелектуальних здібностей, а також про організацію відповідних об’єднань за інтересами, чемпіонатів на звання кращого геймера у тій чи іншій грі тощо. У цій справі доречно порадитися із психологами, вчителями інформатики.

Медіатека. Передовой педагогічний досвід

Яка мета медіатеки ?

Створення та рекламно-інформаційний Створення та рекламно-інформаційний супровідсупровід фонду відео – та мультимедійної

інформації про педагогічну діяльність працівників.

Популяризація Популяризація перспективного педагогічного досвіду.

Сприяння впровадженнюСприяння впровадженню його в практику роботи закладів освіти.

Які завдання медіатеки ? Завдання полягає у пошуку і розвитку інноваційних дієвих

форм:– досвіду впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес та методології національної

освіти;– утвердження авторитету і престижу педагогічних

працівників;– подальший розвиток інтелектуального потенціалу учнівської молоді, інформаційної культури та педагогічної

майстерності освітян ліцею;– активізація найефективніших форм і методів педагогічного

керівництва процесом розвитку національної свідомості педагогів та ліцеїстів;

– проведення методичних заходів з використанням напрацьованих матеріалів :

науково-практичних семінарів, конференцій, засідань круглих столів, майстер –класів, презентацій тощо.

• .

Шкільний конкурс матеріалів “Педагогічний досвід

освітян ліцею ”

Медіатека є центромінформаційної інфраструктури

освітньої установи

Організовані спеціальні умови

Нові інформаційні технології

Формування інформаційної

культури

Рівний доступ до якісної освіти

Розширення інформаційного

простору

Медіатека є частиною інформаційно-педагогічного

середовища

Презентації матеріалів на педагогічній раді

Шкільний семінар

Шкільна медіатека

Картка обліку об’єкта педагогічного досвідуВідомості про автора

1.ПІБ.2.Рік народження.3.Звання, нагороди.4.Посада.5.Адреса досвіду.

- кольоровий портрет (розмір 9Х4);1.Фотографії :

- три жанрові фотографії кольорові.

Про досвід

1.Тема.2.Мета.3.Короткий зміст.4.Схвалено:5.Місце збереження.6. Інформація по використання

досвіду.

Вимоги до електронних носіїв 

1. Використовувати диск CD-RW.2. Усі записи робити у програмі NERO.3. Усю документацію представляти у форматі rtf. 4. Для текстових файлів необхідно використати

шрифт Times New Roman, 14 розмір, міжстроковий  інтервал – одинарний, поля: верхнє, нижнє- 2см, ліве –3см, праве – 1,5см Microsoft Office 2003, 2007.

5. Не представляти документацію в архівованому вигляді .

6. Коробка для диска з інформаційним листком, на якому вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, район (місто), назву навчального закладу.

Мультимедіафільм

Мультимедіафільм презентації досвіду маєвраховувати такі вимоги щодо матеріалів:

- відомості про автора педагогічного досвіду; - матеріал викладається стисло, з

максимальною інформативністю тексту, в чіткому порядку, без нагромаджень;

- інформація ретельно структурується; - важлива інформація (висновки, визначення,

правила тощо) подається крупним планом, бажано з ілюстраціями;

- другорядна інформація розміщується внизу сторінки; - для унаочнення інформації використовуються

діаграми, схеми тощо; - графіки, схеми, малюнки, ілюстрації тощо

повинні органічно доповнювати текст; - графіки, схеми тощо повинні мати чітке

пояснення; - рядок має містити 6 – 8 слів; - всього на слайді має бути приблизно 6 – 9

рядків; - загальна кількість слів не повинна перевищувати

50-ти;

- у заголовках повинні бути великі і малі літери;- слайди мають бути не надто яскравими, бажано

витриманими в одному стилі;- під кожним слайдом має бути підпис автора українською мовою.

1. Робити у програмі Microsoft Power Point.2. Аудіосупровід презентації досвіду.3. Обсяг презентації – від 30 до 50 слайдів.4. Для текстових файлів необхідно використати

шрифт Times New Roman, Вооkman Old Style.5. Заголовок ( розмір шрифта –TNR – 24-28, BOS – 28-32).6. Текст (розмір шрифта –TNR, BOS – 24-26). 7. Використовувати диск CD-RW.8. Усі записи робити у програмі NERO.9. Усю документацію представляти у форматі rtf. 10.Коробка для диска з інформаційним листком, на

якому вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, тему досвіду, район (місто), назву навчального закладу.

 Вимоги до електронних носіїв

Відеофільм

Відеофільм презентації досвіду має

враховувати такі вимоги щодо матеріалів

1. Назва фільму.2. Тема досвіду.3. Відеозапис уроків.• план-конспект   уроків;• відеозапис коментарів до уроку вчителя;• підбір авторських дидактичних матеріалів уроку;• матеріали біографічного характеру про вчителя;• додаткові методичні відомості   (розробки вчителя

з предмету, публікації, презентації);  • коментар до уроку методиста, науковця;• матеріали про ЗНЗ, у якому працює вчитель.

Тривалість відеофільму презентації досвіду

- Презентація досвіду директора ЗНЗ, заступника директора, педагога-організатора близько двох годин.

- Презентація досвіду вчителя близько трьох- чотирьох годин.

Вимоги до цифрових носіїв

1. Використовувати диск DVD-RW.2. Усі записи на диск робити у програмі NERO.3. Для монтажу відеозаписів використовувати

програму Movie Maker.4. Усі відеозаписи робити у форматі AVI. 5. Відеозапис робити з використанням цифрових

відеокамер формату miniDV або DVCAM і штативів.

6. Коробка для диска з інформаційним листком, на якому вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, назву фільму. тему досвіду, район (місто), назву навчального закладу.

Примірне Положення

• 1. Загальні положення– Медіатека (відділ) є окремим структурним

підрозділом бібліотеки і входить до її єдиного інформаційно-бібліотечного простору…

2. Функції медіатеки Вивчення інформаційних потреб різних категорій юних

користувачів у сфері освіти, культури та інших сферах соціальної життєдіяльності молоді, проведення маркетингових досліджень щодо подальшого поповнення електронного, мультимедійного та друкованого документного ресурсу відділу, його систематизація, зберігання та організація комфортних умов для роботи користувача з ним…..

• 3. Структура медіатеки• 3.1. Відділ надає доступ до своїх документних ресурсів у

спеціально призначених для цього зонах (секторах):• - зоні, що облаштована комп’ютеризованими робочими місцями;• - зоні для роботи з друкованими документами; • - зоні для роботи з мультимедійними і фотодокументами:

CD/DVD, відеокасетами, аудіокасетами, платівками, слайдами, фотографіями, діапозитивами…..

• 4. Управління відділом• 4.1. Відділом керує завідувач …• 4.2. Завідувач відділу визначає напрями його діяльності і несе

відповідальність перед керівництвом….

На допомогу:http://edc.samara.ru/~mediateka/kn

iga/book_00.htm