Цілую руки своєму народу
Post on 19-Jul-2015
1.869 Views
Preview:
TRANSCRIPT
Серед користувачів бібліотеки, які зробили
величезний внесок у Велику Перемогу, хочеться
назвати ім’я Івана Івановича СЕЛІФОНОВА .
Людина – легенда, льотчик І.І.Селіфонов здійснив
375 бойових вилетів, в тому числі 170 – в тил ворога.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного
прапора, орденами Вітчизняної війни першого і
другого ступеня, орденом Олександра Невського,
двома орденами Червоної Зірки та багатьма
медалями, в тому числі Чехословацькою медаллю «За
хоробрість». Герой Радянськького Союзу. Збив 8
літаків противника. Учасник звільнення Луганська,
Донецька, Харкова, Дніпропетровська Кривого Рога,
Одеси, Львова. З нагоди святкування Дня Перемоги, в
2014 році Іван Іванович передав бібліотеці унікальні
відеоматеріали, в яких зібрано всі його виступи на
різних каналах телебачення, а також унікальні
кадри кінохроніки 1941 – 1945рр. Тепер на уроках
мужності і годинах пам’яті можна знайомити
молоде покоління не тільки з багатьма виданнями
книги І.І.Селіфонова «Истребители ведут бой» з
дарчим написом автора, але й з кіно – і
телематеріалами, фрагменти з яких пропонуємо
вашій увазі.
Бібліотека дбає про патріотичне виховання молоді, приділяючи велику увагу
темі патріотизму і героїзму в світовій літературі.
11 травня 2014 року виповнилося 150 років від дня народження видатної
письменниці, англійки за походженням Етель-Ліліан Войнич (1864 – 1960).
Письменниця подарувала світу героя, який живе більш як 100 років в пам’яті
поколінь і ще довго буде жити, бентежити, кликати до боротьби. Дивовижне
творіння авторки, її ОВОД, в образі якого втілилися найзаповітніші мрії людей
про свободу і світло, став взірцем і уособленням ПОДВИГУ.
Бібліотека імені В.Чкалова відзначила цю ювілейну дату створенням книжкової
виставки-розвідки про долю роману «ОВОД» та сповнений героїзму життєвий і
творчий шлях авторки роману, що видавався в десятках країн тиражами
загальною кількістю мільйони примірників.
Роман «ОВОД» двічі екранізувався, на сюжет його написано оперу нащадком
гарібальдійця, радянським композитором Антоніо Спадавеккіа в 1961 році.
Бібліотека представляє широкому загалу фотокадри з незабутніх кінострічок –
екранізацій роману «Овод», в одній з яких (1955р.) роль головного героя
створив легендарний Олег Стриженов, а в другій – наш земляк, корінний киянин
Андрій Харитонов (1981 р.). Роль Овода в екранізації режисера Миколи
Мащенка, знятій на кіностудії імені Олександра Довженка, принесла Андрію
Харитонову світову славу. В 1981 році актор одержав «Золоту німфу» на
міжнародному кінофестивалі в Монте-Карло. В 1982 р. став лауреатом
Державної премії України імені Т.Шевченка. На виставці представлені також
численні видання роману.
Продовжується життя,
продовжуються різні за своїм
наповнням часи в житті окремих
особистостей, в житті держав
та цілих континентів. Нині
Україна переживає найскладніші й
найтрагічніші роки за 23 – річну
історію незалежності. Нові часи
народили нових героїв.
Як колись ОВОД, англієць за походженням, вихований в
англійській буржуазній родині, герой, створений генієм Е.- Л.
Войнич, віддав життя за свободу Італії, так і нині вірменин за
національністю, Сергій Нігоян загинув у боях за незалежність
України, ставши одним з перших героїв Небесної Сотні. І подвиг
нового героя нашої новітньої історії надихає нових авторів до
творчості. І бібліотека обов’язково збереже і донесе до молоді
щемливі рядки Оксани Максимишин - Корабель.
Патріотизм - любов до своєї батьківщини,
відданість своєму народові, готовність на
жертви і подвиги.
Батьківщина починається з
власної домівки, вулиці,
мікрорайону.
Одним із напрямків роботи
бібліотеки є вивчення
героїчних і трагічних сторінок
історії мікрорайону, оповіді
про видатних її мешканців,
допомога в розкритті творчого
потенціалу обдарованих
особистостей.
Бібліотекою створено літературознавчі нариси
про видатних солом’янчан: письменника
Василя Шевчука, відомого біолога Василя
Мотузного, видатного письменника сучасності
Валерія Шевчука, а також декілька статей про
обдарованих аматорів.
Вперше було детально висвітлено
трагічні сторінки історії Солом’янки і складено
списки солом’янчан – жертв Бабиного Яру.
Побачили світ дві версії матеріалу – газетна
(скорочена) і журнальна (повна)
Патріоти і меценати від
дня заснування бібліотеки
і до сьогодення
Бібліотеку засновано майже
80 років тому у домоволодінні
заможної солом’янчанки Лідії
Стрекалової (Гридіної).
Вона ж не дала загинути
книжковому фонду бібліотеки
під час Великої Вітчизняної
війни. Бібліотека спілкується з
прямими нащадками цієї
непересічної жінки і зберігає
унікальні матаріали про неї.
На прикладі таких
особистостей, як Лідія
Стрекалова, виховується
молодь.
Любов до рідної землі – основна
риса патріота.
Бібліотека проводить низку
заходів: зустрічі з ученими,
ліквідаторами Чорнобильської
аварії, пропагує здоровий спосіб
життя і побуту, практикує заходи
на вулиці
Єдина родина, єдина країна
Бібліотека приділяє увагу роботі з нацменшинами – болгарами.
Літературознавчі розвідки про болгаристку з Кіровоградщини Лідію Горячко, яка останні роки
свого життя мешкала на Солом’янці; участь в заходах по
вшануванню 100-річного ювілею письменниці -
перекладачки, коли районній бібліотеці в смт. Вільшанка було
присвєно ім’я Лідії Горячко. Бібліотека підготувала і
передала в дар вільшанцям велику фотовиставку і картини
художниці Алли Дмитрієвої.
Рядки написаних книг
Найвищим проявом любові до
своєї маленької Батьківщини
Солом’янки стало вдале
завершення великого
культурологічного проекту
«Береги мого життя»,
присвяченого життю і
творчості актора театру і кіно
Валентина Кобаса. Книга,
співавторами якої стали
солом'янчани – користувачі
бібліотеки, стала справжнім
пам’ятником неповторним
рокам другої половини ХХ
століття.
Органи влади: Київська міська рада, Вільшанська
райдержадміністрація, Територіальний центр
соціального обслуговування малозабезпечених
Громадські організації: Національна спілка
театральних діячів України, Міжнародний центр
мультимедійних мистецтв, Спілка журналістів України,
Чернігівське земляцтво
Заклади культури: Національний музей літератури,
Польський інститут в Києві, Музей видатних діячів
української культури
ЗМІ: Редакція газети «Солом’янка», Редакція газети
Чернігівського земляцтва «Отчий поріг», редакція
журналу «SUB ROSA», Видавничий Дім Дмитра Бураго.
top related