Медіаосвіта в Україні (результати дослідження)

Медіаосвіта в Україні(результати дослідження)

Інститут соціальної та політичної психології

Національної академії педагогічних наук України

лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти

Низький рівень медіакультури в сучасному українському суспільстві:

вразливість до медіаманіпуляцій,

слабкий спротив насадженню низькопробної медіа продукції, аморальних цінностей

поширення медіазалежності

Зміни молодіжних медіапрактик

•

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, що спрямована на вивчення закономірностей масової комунікації

преси, телебачення,

радіо, кіно, відео,

комп’ютерно опосередкованого спілкування, інтернету,

мобільної телефонії тощо.

Основні завдання медіаосвіти – підготувати особистість до

•

життя в інформаційному суспільстві, до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, до сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку, формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів, оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів

Мапа експериментубілим кольором позначено загальноосвітні навчальні заклади

чорним – вищі навчальні заклади (Київська, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Миколаївська,

Черкаська обл., Київ, АР Крим)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

• По-перше, медіа пропонують нам зразки поведінки і моделі міжособових стосунків (частота подій)

• По-друге, медіа здатні компенсувати негаразди реальних стосунків, виконують функцію заміщення реальних стосунків на віртуальні (анестезія).

• По-третє всі негативні впливи медіа можна долати, якщо реальна комунікація безпосереднє спілкування з людиною має лідерство впливу.

Етапи реалізації медіаосвітніх підходів

одержання знань про історію, структуру, мову і теорії медіа (освітня складова);

розвиток сприйняття медіатекстів, їх „читання”, активізація уяви, зорової пам’яті,

розвиток різних видів мислення (у тому числі й критичного, логічного, творчого, образного,

інтуїтивного), умінь для розуміння ідей (моральних, філософських проблем), образів

тощо; розвиток креативних практичних умінь

на матеріалі медіа.

Вітчизняна модель медіаосвіти: матриця змістових

складових

Дослідження уявлення щодо ризиків споживання

телепродукції

1

2

3

4

5

6

І. Думки батьків про ризики впливу телебачення на дітей

• Фоновий перегляд– мати дивиться телевізор, годуючи

дитину груддю– Включає телевізор, щоб у дитини не

було відчуття самотності– Дитина грається іграшками при

паралельному перегляді програм дорослими в кімнаті

– Дитину годують, відволікаючи увагу мультиком

• Це окремий напрям досліджень

ІІ. Існують ризики для дітей до 4-х років

•

ІІ. Ризики для дітей 5-7 років Надмірна вразливість (все, що в телевізорі

показують, все є, все відбувається; вірять в то, що показують, думають то реально; «мамо я боюся, навіщо вони так роблять?)

Моральний розвиток (що не показують – то все добре, так треба робити, приймає все на віру)

Копіювання виразів, імітація дій (Вони ж між собою спілкуються тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, як тільки зійдуться на дитячому майданчику,

починають битися, імітувати вбивства з якихось фільмів; починає перетворюватись на Губку Боба

•

ІІ. Ризики для дітей від 7 до 9-10 років

Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і всьо, навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираємо – все купляємо. Бакуганів ми купуємо, картки купуємо)

Телевізор дуже захоплює (не відірвати; навіть не чує, що ти до нього говориш; це спосіб відтягнути час, щоб не робити уроків)

Вплив від дитини, яка дивилася (треба дивитися зомбі, бо всі дивляться)

Страх, що зі мною це станеться (Земля загине, погано спить)

•

Висока залежність від думки однолітків (це всі дивляться і я хочу, тиск: звонять, чого «Універ» не дивишся)

Копіювання моделей поведінки (може слугувати ідеями: знущання, вбивства специфічні, суїцид, коли п’ятеро на одного, і впав, а б’ють; брат брата підколює; захоплення героями)

Вважають, що це є нормою життя, що це так і повинно бути (це подобається, це адреналін; кримінал – норма, вживання алкоголю)

Отупіння, деградація (не інтелектуальний гумор, «овощ пасивний», нема міркування, розвитку)

ІІ. Ризики для дітей 11-13 років

•

Копіювання моделей стосунків із перекрученими людськими цінностями (пародія на сім’ю замість материнства, доброти, що треба берегти близьких і себе; демонструється безвідповідальність, якісь розборки між людьми, що вважались недостойними, невістка не зрозуміла свекруху; всі з усіма сплять і всім добре, це така крутизна)

Спрощене розуміння подій (Оксана Макар: не сприймають, що це про правоохоронну систему, а про подію; спотворене бачення соціального життя; рисує нереальний світ, переноситься в нього)

ІІ. Ризики для дітей 14-16 років

•

ІІ. Думки дітей про телебачення

Діти проти психотравмуючого впливу

телебачення•«Найбільший страх викликають програми, у яких показують вбивства, насилля, жахи, стриптиз». •«Пугают фильмы ужасов, потому что после них кажется, что с тобой может произойти то же самое».

Сцени насильства викликають звикання до

них• «Неприємно, коли

демонструють сварки і бійки політичних діячів. Зовсім не хочеться бути такими, як вони. Погано тільки, що я сам до цього потроху звикаю.”

• «Складається враження, що вбивства на екрані вже не лише норма, але й розвага, від якої ми починаємо отримувати задоволення»

Бажання наслідувати героївБути героєм = вбивати ?

• цитую хлопчика: «Хочу, как в том фильме, где всех убивают, а в конце и я бы был в тюрьме, убил бы себя, это было б супер!».

страждають від страшних повідомлень про дійсність

• • Новини лякають

більше, ніж фільми• Десятикласники

підрахували: У новинах до 40 відсотків позитиву і понад 60 відсотків негативу. (катастрофи, аварії, злодіяння із загибеллю людей).

• Якими позначками промаркувати новинні передачі?

• Шокують сюжети передач про реальні події

Розпізнання батьками значення графічних позначок

• Батьків дітей різного віку турбують різні ризики негативного впливу телебачення

• Існуюча система позначок не задовольняє потреб батьків у інформуванні про зміст ризиків

• Кількісне статистично достовірне підтвердження рівня підтримки нової системи позначок методом репрезентативного масового опитування батьків дітей різного віку має враховувати такі параметри: – Ступінь задоволеності батьків телеконтентом і впливом сучасного

телебачення на інтеектуальний, емоційний і соціальний розвиток дитини,її психологічне благополуччя

– Рівень зацікавеності батьків у покращенні ситуації– Рівень медіакультури батьків та особливості їх медіапрактик– Ступінь інтуїтивного роз уміння, точності розпізнання і прийняття

графічних образів позначок– Рівень готовності батьків до відповідального споживання і

використання системи розумних позначок– Рівень активності батьків у випадку впровадження нової системи

ВИСНОВКИ

Дякуємо за увагу!

• Автор – Любов Найденова, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, к.псих.н

• mediasicolo@gmail.com