розповідь викладача як модель педагогічної...

РОЗПОВІДЬ ВИКЛАДАЧА ЯК МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Підготувалавикладач

Герасимчук О.М.

РОЗПОВІДЬРозповідь як жива й образна форма усного

монологічного викладу широко застосовуються в усіх групах, у

викладанні всіх предметів з тих тем, де розглядаються головним чином фактичні

відомості.

Це сюжетний виклад думки – міркування з приводу певної ситуації, що містить важливу

для дитини проблему. Будь-яка розповідь викладача як педагогічна діяльність

зумовлена певною метою (навіщо вести розмову?) – поінформувати слухачів чи

переконати їх, а може, спонукати до певних дій.

ЗАВДАННЯ РОЗПОВІДІОзнайомлен

ня з інформацією

Збудження до слухання

Керування увагою

Осмислення

Оповідач має вбачати в своїй розповіді багатопланові завдання

Крім того, викладач, здійснюючи рефлексію діяльності учнів, має водночас аналізувати свою

діяльність, перебудовуючи зміст, методику виступу в зв’язку з проблемами, що виникають під час

сприймання інформації.

ФУНКЦІЇ РОЗПОВІДІ

Інформаційна функція забезпечується предметоцентристською спрямованістю, коли всю увагу зосереджено на засвоєнні

інформаціїВиховна функція забезпечується гуманістичною спрямованістю, коли

викладач дбає про здійснення впливу на учнів, створення умов для формування

їхнього ставлення до проблеми

ЕТАПИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО РОЗПОВІДІ

Вибір змісту

Розробка композиції (Вступна, головна та заключна частини)

ВИБІР ЗМІСТУ

Розповідь – це сюжетне повідомлення, і завдання викладача – знайти яскраві факти, які

спонукатимуть учнів до роздумів і переживань, пов’язаних з визначеною метою.

Важливим етапом під час підготовки до розповіді є вибір змісту

РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЇ

Вступна частина потрібна, щоб привернути увагу аудиторії, збудити

думку, показати важливість теми, викликати інтерес до неї.

Вступна частина

РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЇ

Для цього слід наводити конкретні факти, що свідчать самі про себе, уникати

загальних фраз.

Розробляючи головну частину, слід упорядкувати думки, накреслити

логіку розгортання подій, продумати деталі, щоб слухачі не лише чути та розуміти, а й бачили та переживали

події.

Головна частина

РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЇ

Добре сприймається у стильовій єдності з початком: проблему порушено – проблему

розв’язано – наведено приклад – нагадаємо про нього – відлунюється в кінцівці.

Заключна частина розповіді (кінцева) має бути самостійною і містити у

стислій формі суть викладу.

Заключна частина

ВИМОГИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО РОЗПОВІДІ

забезпечити якісність розповіді

для слухача, її новизну і

значущість

дібрати невеликий за обсягом

матеріал, що містить динамічний

сюжет

виокремити структурно та підкреслити інтонаційно головні факти, що несуть

найбільше змістове навантаження, пам’ятаючи, що

зміст і побудова, і характер викладу мають бути

підпорядковані надзавданню

логічно викладати думки від явища до його сутності,

уникати моралізування. Діти мусять самі дійти висновку, а викладач системою запитань,

узагальнень, показом власного ставлення

допомагає це зробити

стисло й динамічно вести розмову, що

створить атмосферу пошуку відповіді на порушену проблему

дбати про виразність мовлення, що забезпечує

мелодику розповіді (радісно, з сумом, гнівно,

стурбовано, захоплено тощо)

1 2

3 4

5 6

ГОЛОВНІ ОСОБЛИВОСТІРОЗПОВІДІ

не інформувати, а виховувати, впливати

Гуманістична спрямованість її

мети

дбати про активне сприймання, співроздуми і

співпереживання з аудиторією, досягнення

співзвучності надзавданю

Рефлексивний характер взаємодії

імпровізаційність мовлення, врахування особливостей

сприймання слова викладача

Публічний творчий характер

мовленнєвої діяльності

ВИСНОВКИОтже, педагогічна діяльність загалом і розповідь зокрема, маючі специфічні особливості, потребують дотримання певних правил, які забезпечують успіх взаємодії: ставити мету, спрямовану на

вплив, здійснити цей вплив через організацію життєдіяльності і стосунків дітей, систематично запроваджувати рефлексію для усвідомлення реальної

ситуації просування учнів до розв’язування надзавдання.

Ігнорування цих вимог може спричинити деформації у професійно-рольовій

позиції педагога.