psihologiya osobystosti

Психологія Психологія

Вчення про Вчення про індивідуальність.індивідуальність.

особистостіособистості.

ОсобистістьОсобистістьЛюдина як індивід – це кожна конкретна людина, індивідуальність

Людина як особистість – це свідомий індивід із своїм світоглядом, досвідом і який виконує свою суспільну функцію.

Особистість - сукупність усіх психічних якостей людини, що визначають її індивідуальну та соціальну сутність.

Структура особистостіСтруктура особистості

Структура особистості Структура особистості (продовження таблиці)

Психологічна сутність складових Психологічна сутність складових особистості: особистості:

Спрямованість – це її стержень і включає в себе потреби, мотиви, інтереси, світогляд, переконання, ідеали, неусвідомлені потягиСвітогляд – це система поглядів на природу, суспільство.Переконання – це суб’єктивна віра у правильність вчинку.Усвідомлені потреби – це мотив, тобто це вже акт діяльності.Ідеал – це те, до чого ми прагнемо.Потяги – неусвідомлені спонуки саморозвитку.

Можливості (потенції) – це здібності, які формуються із задатків і складають передумови вмінь та навичок.

3.Характер (елементи характеру: інтелектуальний, емоційно-вольовий, морально-етичний).

4.Темперамент.

5.Психічні процеси (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява, тобто пізнавальні), властивості (спостережливість, працелюбство, дисциплінованість, наполегливість, рішучість тощо), стани (тривоги, страху, піднесеного чи пониженого настрою тощо).

6.Система саморегуляції (система “Я”) – самовизначення, самовдосконалення, рефлексія (самоаналіз).

! Особистість формується в процесі діяльності.

Елементи характеруЕлементи характеру

Характер – сукупність найбільш істотних рис особистості, темпераменту, типу ВНД, життєвого досвіду, а також ставлення до себе, суспільства та праці, основний тип нервово психічного реагування в різноманітних ситуаціях.Формується характер в процесі виховання.

інтелектуальнийінтелектуальний емоційно-вольовийемоційно-вольовий морально-етичнийморально-етичний

Темперамент – індивідуальні особливості людини, що виявляються в її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості, швидкості перебігу її психічної діяльності.

Темперамент – це вроджена динаміка психічної діяльності.

Темперамент в перекладі з латинської мови означає належне, розмірне змішування.

Гіппократ (460 - 377 р.р. до н.е.) вбачав фізіологічну основу темпераментів в тій чи іншій пропорції основних рідин, з яких ніби складається природа тіла.

Теорія Гіппократа називається гуморальною (від латинського humor – рідина).

Типи темпераменту (загальні)Типи темпераменту (загальні)за Павловим

1. Сильний

неврівноважений)

2. Сильний врівноважений (рухливий)

3. Сильний малорухливий, врівноважений)

4. Слабкий

за Гіппократом

-холеричний (жовч)

-сангвінічний (кров)

- флегматичний (слиз ) (“інертний”)

- меланхолічний (чорна жовч)

Типи темпераментуТипи темпераменту

Глаза отображают внешнее состояние: сходятся вниз – беспокойность, активность; сходятся вверх – спокойность, пассивность. Рот отображает внутреннее состояние: изгиб вверх – беспокойность, переживания; изгиб вниз – спокойность, умиротворенность. Сангвиники и флегматики имеют крупное, полное тело, а холерики и

меланхолики – худощавое.

Типи Типи темпераментемперамен

туту

Позитивні риси Позитивні риси Негативні Негативні риси риси

ХолерикХолерик

активністьактивність

енергійністьенергійність

пристрастність пристрастність

нестриманістьнестриманість

різкістьрізкість

афективність афективність

СангвініСангвінік к

рухливістьрухливість

жвавістьжвавість

емоційність емоційність

нестійкістьнестійкість

легковажністьлегковажність

поверховість поверховість

ФлегматФлегматик ик

СпокійСпокій

стриманістьстриманість

неквапливість неквапливість

повільністьповільність

байдужістьбайдужість

в’ялість в’ялість

МеланхоМеланхолік лік

глибина і стійкість глибина і стійкість почуттів почуттів

замкнутість, замкнутість, сором’язливістьсором’язливість

““мімозоподібність” мімозоподібність”

Специфічно людські типи вищої нервової діяльності(за способом відображення дійсності)

Художній

Розумовий

Середній

дуже розважливі, схильні до детального аналізу дуже розважливі, схильні до детального аналізу життєвих явищ, до відверненого абстрактно-життєвих явищ, до відверненого абстрактно-логічного мислення. Почуття їх відрізняються логічного мислення. Почуття їх відрізняються помірністю, стриманістю і звичайно прориваються помірністю, стриманістю і звичайно прориваються назовні, лише пройшовши через «фільтр» розуму. назовні, лише пройшовши через «фільтр» розуму. Цікавляться математикою, філософією, їм Цікавляться математикою, філософією, їм подобається наукова діяльність.подобається наукова діяльність.мислення образне, на нього накладають відбиток мислення образне, на нього накладають відбиток велика емоційність, яскравість уяви, велика емоційність, яскравість уяви, безпосередність і жвавість сприйняття дійсності. безпосередність і жвавість сприйняття дійсності. Їх цікавить перш за все мистецтво, театр, поезія, Їх цікавить перш за все мистецтво, театр, поезія, музика, письменницьке і художня творчість. Вони музика, письменницьке і художня творчість. Вони прагнуть до широкого кола спілкування. Це типові прагнуть до широкого кола спілкування. Це типові лірики, а людей розумового типу вони скептично лірики, а людей розумового типу вони скептично розцінюють як «сухарів».розцінюють як «сухарів».Більшість (до 80%) відносяться до «золотої Більшість (до 80%) відносяться до «золотої середини», середнього типу. У їхньому характері середини», середнього типу. У їхньому характері незначно переважає раціональне чи емоційне незначно переважає раціональне чи емоційне начало, і це залежить від виховання (з самого начало, і це залежить від виховання (з самого раннього дитинства), від життєвих обставин.раннього дитинства), від життєвих обставин.

Критерії зрілості особистості Критерії зрілості особистості (М.Ю.Литвак)(М.Ю.Литвак)

Незріла особистість намагається змінити інших людей, пристосувати їх до себе.

Зріла особистість намагається змінити в першу чергу себе і переходить на гармонійну саморегуляцію у взаємовідносинах.

При конфліктах незріла особистість говорить: “Наді мною знущалися”.

Зріла особистість самокритично оцінює: “Я сам дозволив познущатись над собою”.

Незріла особистість понад усе намагається змінити обставини.

Зріла, в першу чергу, пристосуватись до них. В кожному мінусі вона намагається знайти і долю позитивного.

Незріла особистість часто знає, але не вміє. Зріла не лише знає, але і вміє. Ось чому

незріла особистість, в основному, критикує, а зріла робить справу (хоч інколи при цьому мовчить або злиться).

Незріла особистість намагається влаштувати в першу чергу своє особисте життя, а потім справи. В результаті не влаштовується ні те, ні інше і така людина попадає в залежність від інших людей.

Зріла особистість в першу чергу влаштовує свої справи і отримує незалежність. Особисте життя влаштовується само по собі на основі саморегуляції.

Потреби зрілої особистості витікають із потенційних можливостей, з її успіхів, її справ.

Незріла особистість, не роблячи справи, копіює потреби зрілої особистості, збільшує її розміри, не рахуючись зі своїми реальними потенційними можливостями. (Згадайте потреби дорослих дітей, котрі сидять на шиї своїх старіючих батьків).

Незріла особистість надіється, зріла діє. Незріла особистість хоче зайняти високе

положення, не займаючись самовдосконаленням. Зріла особистість турбується про самовдосконалення, особистісний ріст. Високе положення приходить саме по собі.

ОсобистістьОсобистість

Особистість – це те,

що людина хоче (її нужди і потреби), що людина може (її здібності і можливості) і що вона собою являє (її спрямованість, характер і ступінь зрілості)

С.Рубінштейн

Рангова градація психологічної Рангова градація психологічної важливості осіб для важливості осіб для індивідуумаіндивідуума

Найбільш важливою особою для людини є її власна особистість. Людина сама повинна здобувати блага, уміти ними користуватись, турбуватись про задоволення своїх потреб.

Друге місце займають партнери, які допомагають людині здобувати блага і захищатись, ті особи, які допомагають їй заробляти на життя, тобто співробітники.

У незрілих особистостей місце співробітника займають батьки, у яких вони сидять на шиї до їх смерті, або інші особи, на яких незрілі особистості паразитують.

Третє місце в градації ціннісних осіб займають сексуальні партнери. Не друге, а третє. Коли людина голодна, їй не до сексу. Якщо сексуальний партнер одночасно є і співпрацівником (на роботі, в сімейному бізнесі і т.п.) ця особа стає найбільш близькою і потрібною людиною.

Діти. Діти попадають на четверте місце. Це здається дикістю, але це є дійсно так. Якщо моє “Я” для мене є в центрі уваги, якщо я живу в першу чергу для себе, то що потрібно робити з дітьми? Потрібно виховувати їх так, щоб вони якнайшвидше стали незалежними від мене і я знову міг би зайнятись своїми справами. Тварини так і поступають. Вони вчать своє потомство самостійно здобувати їжу. І як тільки їх діти цьому навчились, вони йдуть із сім’ї, хоч досить часто лишаються в стаді чи зграї.

Батьки. Психологи ставлять їх на 5 місце. Дане положення особливо часто викликає бурхливе заперечення у осіб, старших 45 років. Особливо часто матері говорять синам: “Запам’ятай, дружин у тебе може бути багато, а мати одна”. Таке виховання, коли воно стає керівництвом до дії, призводить до великих бід. Скільки б не було дружин, чоловік живе з дружиною чи співжителькою, а не з матір’ю. Такий одвічний знак біології і самого буття.

Жити в першу чергу потрібно для себе. Це приносить користь і іншим, якщо робиться правильно.

“Возлюби ближнього, як самого себе” – гласить євангельська заповідь

Ви зможете полюбити ближнього і користуватись його взаємністю лише в тому випадку, коли будете любити і шанувати самого себе.

Якщо ви себе любите – у вас є самоповага. Ви не дозволите щоб вас ображали. Ви зробите все, щоб інші вас поважали, а отже не будете псувати життя іншим.

Якщо ви любите себе і шануєте своє здоров’я, ви зможете виростити дітей, допомогти їм стати на ноги. Ви доглянете за своїми старими батьками.

Якщо ви любите себе, то будете показувати приклад своїм дітям, як потрібно відноситись до старих батьків, адже і ви також постарієте.

Ви любите себе – не будете заважати дітям влаштовувати особисте життя, чим оберігаєте нервову систему і свою, і дітей.

Якщо ви себе любите, то ніколи не будете кричати на своїх підлеглих, псувати їм настрій, робити підлість. Адже тоді вони будуть погано працювати, а це, в кінцевому результаті, відіб’ється і на вас.Якщо ви себе любите, то не будете конфліктувати із своїм керівником, не має значення розумний він чи дурень. Дурня ви “обведете кругом пальця”, а з розумним домовитесь.

Головною умовою становлення зрілої особистості є щира любов до самого себе.

Це принцип “позитивного і раціонального егоїзму”.

О. Пушкін “Є.Онєгін”

Кого ж любить? Кому же верить?Кто не изменит нам один?Кто все дела, все речи меритУслужливо на наш аршин?Кто клеветы про нас не сеет?Кто нас заботливо лелеет?Кому порок наш не беда?Кто не наскучит никогда?Призрака суетный искатель,Трудов напрасно не губя,ЛЮБИТЕ САМОГО СЕБЯ,Достопочтенный мой читатель!Предмет достойный: ничегоЛюбезней, верно, нет его.

Дякую за увагу!Дякую за увагу!