“Пошуково-дослідницька

діяльність дітей

дошкільного віку”

Зайцева Олена Анатоліївна

Рік народження: 18 липня 1979 р;Освіта: вища;Стаж педагогічної роботи: 14 років;Посада: вихователь;Кваліфікаційна категорія: спеціаліст II категорії

Своє головне завдання вбачаю у створенні умов для формування у дітей дошкільного віку екологічних знань і уявлень , розуміння цілісності всіх природних явищ. Ознайомлення дітей зі світом природи є найкращим способом формування гармонійної , всебічно розвиненої особистості , яка володіє знаннями і навичками екологічно-доцільної поведінки в природі, сприймає її як морально-естетичну цінність, одвічну красу і гармонію.

«ПЕРЕД ЛЮДИНОЮ ВІДКРИЛАСЯ РАДІСТЬ ЖИТТЯ

ТОМУ, ЩО ВОНА ПОЧУЛА ШЕПІТ ЛИСТЯ І СЮРЧАННЯ

КОНИКА, ДЗЮРЧАННЯ ВЕСНЯНОГО СТРУМОЧКА І

ПЕРЕЛИВИ СРІБНИХ ДЗВІНОЧКІВ ЖАЙВОРОНКА В

ГАРЯЧОМУ ЛІТНЬОМУ НЕБІ, ШЕРХІТ СНІЖИНОК І СТОГІН

ЗАВІРЮХИ, ЛАГІДНЕ ХЛЮПАННЯ ХВИЛІ І УРОЧИСТУ

ТИШУ НОЧІ – ПОЧУЛА І, ЗАТАМУВАВШИ ПОДИХ, СЛУХАЄ

СОТНІ Й ТИСЯЧІ РОКІВ ЧУДОВУ МУЗИКУ ЖИТТЯ.

УМІЙ І ТИ СЛУХАТИ ЦЮ МУЗИКУ.

ДОРОЖИ КРАСОЮ, БЕРЕЖИ ЇЇ.»

В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ДОСВІДУ.I. Актуальність проблеми.

Любов людини до природи формується через самоусвідомлення.

Становлення категорії «Я» відбувається через усвідомлення дитиною

значущості природи для неї, як матеріального і духовного елементу

Всесвіту. Але цей процес не спонтанний. Значною мірою він залежить від

умілого керівництва з боку дорослого. При вдумливому, без поспіху

сприйнятті природи, забарвленому позитивними емоціями, вона постає

перед дитиною як частина її самої; тобто відбувається ототожнення й

гармонійне єднання з природним довкіллям. Порушення гармонії в природі

сприймається як негативний вплив на «Я».

Над проблемами застосування цього методу в роботі з

дошкільнятами в Україні працювали: Надія Яришева, Зоя Плохій, Неллі

Лисенко, Ганна Бєлєнька, Наталя Кот, Світлана Єлманова та ін. Вони

розробили структуру, умови та зміст дослідницької діяльності з

дошкільнятами.

ІІ. Теоретичне обґрунтування

Головним принципом ознайомлення дітей дошкільного віку знеживою природою є безпосереднє вивчення об’єктів та явищ,результати якого повинні узагальнюватися, фіксуватися тавідбиватися в діяльності дошколят.

Обсяг знань дітей, які мають бути сформовані в дошкільному віці,визначається такими вимогами:

широта орієнтації в довкіллі, енциклопедичність уявлень, понять;

розвиток пізнавальної діяльності, перехід до найскладніших форммислення в межах дошкільного віку;

науковість;

доступність;

наочність.

Завдання :

Створити умови для розвитку пізнавальних психічних процесів дошкільників, активізації розумових операцій, організації та проведення пошуково-дослідницької діяльності та виховання в дітей ініціативності, кмітливості, допитливості, критичності, самостійності.

Розширити знання дітей про довкілля, формувати в них уміння та навички їх самостійного набуття.

Розвивати діалектичне мислення дошкільнят, тобто здатність бачити різноманітність світу в системі взаємозв’язків та взаємозалежностей.

Збагачувати власний пізнавальний досвід дітей через засвоєння ними еталонів, символів, виконання дій, заміщення та моделювання.

Формувати у дітей здатність креативно використовувати знання та власний дослідницький досвід у розумових, моделювальних та перетворювальних діях.

Тематичні напрями організації роботи з дітьми:

Нежива природа: повітря, вода, ґрунт, електрика, звук, вага,світло, тепло тощо.

Жива природа: характерні особливості природно-кліматичних зон,різноманітність живих організмів та їх пристосування донавколишнього середовища тощо.

Людина: будова та функції організму.

Рукотворний світ: матеріали та їхні властивості, результатипродуктивної діяльності.

Програмовий зміст з кожної теми ускладнюється відповідно дозростання вікових можливостей дітей і набуття ними власногопізнавального досвіду в пошуково-дослідницькій діяльності.

Запропоновані форми роботи забезпечують особистісно орієнтованудіяльність педагога, спрямовану на створення особливої атмосфери,яка дає дитині можливість реалізувати свою пізнавальну активністьта самостійність.

Форми, методи, прийоми роботи з дітьми:

• спостереження, милування;• досліди, експерименти;• дидактичні ігри та вправи;• сюжетно-рольові ігри;• ігри - загадки, ігри - описи;• конструктивні ігри;• бесіди;• використання схем, моделей;• ігрові проблемні ситуації;• розгляд картин, ілюстрацій, макетів;• фіксація результатів дослідів;• читання дитячої художньої та енциклопедичної літератури;• образотворча діяльність;• трудова діяльність;• перетворювальна діяльність (макетування, моделювання );• складання розповідей, казок; • різні види занять.

Це організована педагогом діяльність дітей,у якій вони шляхом самостійного відкриттяприроди, розв’язання проблемних завдань,практично перетворювальних дій одночаснооволодівають новими знаннями, а такожвміннями та навичками їх подальшогосамостійного набуття. (Н. В. Лисенко)

В результаті дослідницької діяльності в дітейформуються елементарні навички пошукової роботи,виникає посилений інтерес до природи, то оптимізуєтьсяй розумова активність. Дослідницька діяльність значноюмірою залежить від уміння педагога своєчасноспрямувати увагу дітей на визначення внутрішніхвластивостей об’єктів та їх залежності від зовнішніх умов.

ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Дослід - особливий вид спостереження, щоорганізується у спеціально створених умовах.Залучення дітей до проведення нескладних дослідівна заняттях, прогулянках чи в куточку природи і наділянці дитячого садка має дуже велике значення длярозвитку спостережливості і допитливості дітей,виховання у них правильного і активного ставленнядо об’єктів іявищ природи. Задопомогоюелементарних дослідівможна показати дітямтакі явища неживоїприроди, як замерзанняводи, перетворенняснігу і льоду на воду,утворення райдуги таін.

Структура досліду

підготовка до пошукової діяльності в природі

початок досліду

перебіг досліду та подальший обмін думками

обговорення результатів досліду

Експеримент для дітей дошкільного віку визначаємо як такийдослід, у якому під час підбиття підсумків через порівняння ізіставлення дослідного і контрольного об’єктів виділяєтьсясуттєва ознака чи їх група, які виникли в результаті діяльності.

Отже, основу процесу пошуково-дослідницької діяльності, якаорганізовується в межах освітньої роботи дошкільного закладу,становлять пошукові методи, тобто такі, що дозволяютьоб’єднати в трансформований варіант безпосередньо йопосередковано набуті знання, в яких інформація дидактичноперероблена і викладена в доступних для дітей формі та змістіна основі врахування їхніх вікових особливостей та рівнярозвитку пізнавальних процесів кожної дитини.

Очікувані результати від роботи:

Сформованість у дітей умінь і навичок набуття знаньпро довкілля.

Прояв пізнавальної активності та пошук причинно-наслідкових зв’язків.

Набуття дітьми вміння самостійно вести пошуково-дослідницьку роботу.

• Здійснюючи пошуково-дослідницьку роботу по

ознайомленню дітей з чарівним світом природи

навесні, провела цікаве заняття з квіткотерапії на

свіжому повітрі «Казкова галявина»

• Під час ознайомлення дітей з властивостями води,

провела ряд занять, серед яких можна відмітити:

«Граємось з водичкою», «Подорож краплинки»,

«Вода – рідина».

• Серію дослідів з водою підсумувала екологічно

спрямованою бесідою з дітьми про нерозривні

зв’язки між організмом людини і навколишнім

середовищем.

Цікавими для дітей виявилися досліди, що були проведені з піском. Про його

властивості вони дізналися на занятті «Подорож на острів Джарилгач», а також під

час самостійних ігор в дослідницькому центрі.

Під час реалізації проекту «Буду я природі другом», діти мали змогу узагальнити

знання про живі і неживі об’єкти природи, про елементарні взаємозв’язки та

взаємозалежності між явищами та об’єктами природи та людиною. Метою проекту

було: формувати здатність захоплюватись красою природи, відчувати себе

невід’ємною частиною природи, оберігати її раціонально використовувати її ресурси.

Під час проведення проекту були проведені екскурсії «Стежинами дитячого

садка», «У гості до моря». Мною були проведені тематичні заняття «День землі», де

діти познайомилися з представниками рослинного світу географічних зон Землі, «День

довкілля» з метою розвивати у дітей любов до прекрасного, емоційну чуйність. Дуже

цікавими для дітей були дидактичні ігри «Відгадай яка рослина», «Живе-неживе», «Які

є знаряддя для праці у природі» та ін.

Під час спостереження за явищами природи користуюсь такою схемою:

Оцінка краси, своєрідності явища природи.

Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

Значення цього явища в житті природи, діяльності людини..

Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

• На початку і в кінці року проводжу обстеження дітей. Діагностика показує динаміку розвитку дитячого експериментування.

• Кількісні дані дозволять простежити ефективність роботи, відстежити дитячий результат і планувати свою подальшу роботу.

Екологічна стежина

• У своїй подальшій роботі планую облаштувати

«екологічну стежину» на території нашого садочка

під назвою «Рідний край» з такими ділянками:

• - «Куточок саду»,

• - «Смачна ділянка»,

• - «Пташина їдальня»,

• -«Привітні берізки»,

• -«Ділянка дотику»,

• -«Ділянка для відпочинку».

• Беру постійну участь у педагогічних нарадах

Батьківських зборах

Районних та Всеукраїнських семінарах.

Маю сертифікати на друковані роботи: