CMYK

8 червня 2007 р.

(Закінчення. Поч. на 1 стор.)Учасників з’їзду молоді привітав

начальник Львівської залізниці Михайло Мостовий:

– Хочу, щоб цей форум мо-лоді став відвертим діалогом між молодим та старшим поколінням. Сподіваюся почути конкретні про-позиції щодо вашої плідної роботи на залізниці, покращення побутових умов, збільшення дохідності, що визначає ріст зарплатні.

Сьогодні у трудовому колек-тиві залізниці працює 950 молодих спеціалістів, які закінчили вищі нав-чальні заклади І-ІV рівня акредита-ції, і 314 молодих спеціалістів, які закінчили навчальні заклади ІІІ-IV рівня акредитації. 178 із них працює на посадах за фахом, 86 – на техніч-них і 50 – на робітничих посадах.

Перед цією зустріччю я спілку-вався з деякими вашими колегами. Ці молоді фахівці мені сподобали-ся. Ми повели відверту розмову з пропозиціями, зауваженнями. Мені розповіли, що молоді фахівці вно-сять раціоналізаторські пропозиції. А коли підписую накази про заохо-чення раціоналізаторів, то молоді я серед них не бачив.

Зараз ми відчуваємо дефіцит хороших спеціалістів, і звичайних робітників, й інженерів. Багато хлоп-ців та дівчат виїжджає за кордон у пошуках кращої долі.

Розумію, що перед молоддю стоять непрості проблеми: – це не-висока заробітна плата, відсутність житла, кар’єрний ріст. Прийшовши на роботу, молоді фахівці одразу отримуватимуть половину від поса-

дового окладу. На такий захід вже витрачено більш, ніж 650 тисяч грн, – зазначив Михайло Мостовий.

– За останні роки Львівська залізниця значно помолодшала, – продовжив зустріч голова дор­п­рофсожу Андрій сенишин. – Ще п’ять років тому середній вік залізничників становив приблиз-но п’ятдесят років. Зараз він трохи більший за 45. Нині ставку робимо на молодь.

Профспілка проводить чима-ло акцій з участю молодді, але це переважно культурні та спортивні заходи. Сьогодні акцент потрібно ставити на активній участі молодих фахівців у виробничій діяльності ма-гістралі. Турбота про працевлашту-вання молоді, прийняття на роботу дітей залізничників, підтримання сімейних династій – один з пріори-тетів у кадровій політиці залізниці та діяльності дорожньої профспілки.

Ми не змогли працевлаштувати всіх випускників 2005-2006 років. Багато молодих спеціалістів працю-ють на робітничих посадах. Ми ви-мушені і надалі застосовувати сти-мулювання до звільнення на пенсію працюючих пенсіонерів з наданням всіх пільг – як один із механізмів забезпечення зайнятості молодих спеціалістів.

Ми не повинні втрачати імід-жу соціально орієнтованої галузі під час реорганізації залізниці. Для удосконалення соціальної політики в найближчі рік-два будуть розроб-лені галузеві програми підвищення мотивації до праці й молодіжна про-грама.

Виступи молодих фахівців із відокремлених підрозділів заліз-ниці були різними у своїй суті, одні – доволі позитивні, інші – досить таки критичні. Та проблеми усіх тур-бують однакові – якісне навчання і працевлаштування, відсутність жит-ла, толерантне ставлення старших колег, умови праці тощо.

Свою точку зору на питання ос-віти та житла висловили директор Львівського технікуму залізничного транспорту Євген Чорний і директор Львівської філії Дніпропетровського національного університету ін-женерів залізничного транспорту Степан Довганюк, а також началь-ник житлового відділу залізниці Валентина Саєнко. Вона вбачає розв’язання житлової проблеми молодих спеціалістів в іпотечному кредитуванні.

Після обговорення делегати з’їзду обрали склад та голову ради молодих спеціалістів Львівської за-лізниці. Ним став Анатолій Попіка, старший майстер вагонного депо Клепарів. Начальник залізниці Михайло Мостовий гарантував йому свою підтримку.

орися тесЛЮК,Ірина МиКоЛАЄнКо

Фото Юрія ЮхницьКого

Детальний звіт про зус-тріч керівництва залізниці і дорпрофсожу з молоддю буде надруковано у спеціаль-ному випуску “Львівського залізничника”.

(Закінчення. Поч. на 1 стор.)– До їхніх обов’язків входить перевірка

проїзних документів у пасажирів перед посад-кою в поїзд на перонах, платформах станцій та зупиночних пунктах, а також здійснення пере-вірок приміських поїздів та поїздів підвищено-го комфорту. Виявивши порушення, перонні контролери складають акти, наприклад, при виявленні випадків: перевезенні безквиткових пасажирів, надлишкового ручного багажу та неоплаченого багажу, дефектів в оформленні проїзних квитків, неправильної видачі пільго-вих квитків...

– А якщо п­асажир відмовиться куп­ува­ти квиток, як це зараз буває у п­риміському трансп­орті?

– На відмову безквиткових пасажирів від оплати проїзду перонний контролер може пропонувати їм залишити поїзд на станціях та вокзалах, де є зали очікування пасажирів та квиткові каси.

– Чи має п­раво п­еронний контролер штрафувати у п­оїзді п­асажирів, які не ма­ють п­роїзних документів, чи оформляти тариф за п­роїзд?

– Ні, таких прав перонний контролер не має.

– Чи п­еронні контролери вже розп­очали свою роботу?

– Так. У кожній дирекції працює група пе-ронних контролерів. У Львівській дирекції пра-цює 20 осіб, у Тернопільській – 7, у Рівненській – 11 і по 13 контролерів в Івано-Франківській та Ужгородській дирекціях. На місцях перонні контролери поїздів приміського сполучення та вокзалів безпосередньо підпорядковані на-чальникам станцій, але координацію роботи та оперативне керівництво роботою перонних контролерів здійснюватиме інспекція з контро-лю при начальнику залізниці.

– Чи можна вже говорити п­ро результа­ти їхньої роботи?

– За кілька днів роботи перонні контроле-ри склали 85 актів про порушення, зокрема, щодо безквиткових пасажирів, недостачі або надлишку грошей у провідників чи перевезен-ня ручної поклажі понад норму тощо. Я завжди був переконаний, що контроль над посадови-ми особами, які мають справу із грошима, не можна послаблювати. Бо як тільки контроль

слабшає, одразу ж зменшується надходження коштів від реалізації квитків в поїздах.

– Як, на вашу думку, можна зап­обігти п­роникненню у вагони п­оїздів п­риміського сп­олучення п­асажирів без п­роїзних доку­ментів і їхнього п­роїзду без квитків?

– Ми повинні основну свою увагу зосере-дити на процесі посадки пасажирів у поїзд. Перонні контролери повинні стояти біля две-рей вагона дизель- чи електропоїзда і впускати

пасажирів у поїзд з квитками чи іншими доку-ментами, що дають право на проїзд. Корисно робити раптові перевірки у поїздах. Виїжджати автомобілем на лінію, сідати у поїзд на одній із проміжних станцій і перевіряти роботу провід-ників. Такі заходи повинні призвести до змен-шення безквиткового проїзду в приміському дизель-, електротранспорті та підвищити дохо-ди від приміських пасажирських перевезень.

Дмитро ПеЛих

Êîëèøí³ ðåâ³çîðè ñòàëè ïåðîííèìè êîíòðîëåðàìè

вІД реДАКцІї: Вбачаємо дві проблеми, які виникнуть під час роботи перонних кон-тролерів. Проблема перша – безквитковий проїзд. Перонні контролери працюють в основному на початкових станціях, де переважна більшість пасажирів сідають у поїзд із квитками. Поза їхньою увагою залишаються ті пасажири, які сідають у поїзд на про-міжних станціях, зупиночних пунктах, де нема квиткових кас. І якщо такий пасажир відмовиться платити за проїзд, то провідник не зможе примусити його заплатити, чи висадити з поїзда. Дотепер такі повноваження мали ревізори. Зараз таких повнова-жень не мають ні провідники, ні новостворені групи перонних контролерів, ні транспор-тна міліція, ні воєнізована охорона.

Проблема друга. Припускаємо, що найчастіше “крайніми” під час контролю будуть провідники. Якщо складається акт про безквиткового пасажира, який, наприклад, від-мовився платити, то хтось же мусить бути винним у цій ситуації. Найзручніше пе-реадресувати усі претензії провідникові, хоча той не завжди може змусити пасажира заплатити за проїзд.

“Діагноз” рівненської лікарні:бракує нових мебліві медичної ап­аратури

в еликі, добре освітлені ко-ридори, просторі і чисті палати. Так після ремонту

виглядає Рівненська залізнична лікарня, у якій мають змогу ліку-ватися не тільки залізничники з дирекції, але й мешканці міста та області.

За словами заступника го-ловного лікаря з медичної час-тини, кандидата медичних наук, лікаря-хірурга вищої категорії Володимира Дрозда, минулого року на ремонт медзакладу ос-воїли 300 тис. гривень, привів-ши до євростандартів хірургічне відділення. Цьогоріч на ремонт виділено понад 250 тис. гривень. За ці кошти планують з першого на другий поверхи перенести ре-анімацію і відремонтувати їдаль-ню. Це необхідно зробити тому, що основний операційний блок знаходиться саме на другому по-версі. Хоча, для того, щоб вико-нати внутрішні роботи і оплатити працю будівельникам, потрібно близько 300 000 гривень, не ка-жучи вже про вкрай необхідне медичне обладнання і меблі, які збереглися ще з радянських часів.

За словами завідувача хірургічного відділення Степана Рудика, у всіх відділеннях лікарні оновлюють палати за спонсорські кошти. Тут створено всі умови для хворих, зокрема встановле-

но нові меблі та техніку. Палати для двох осіб обладнані ванною кімнатою, є унітаз, умивальник, душова кабінка та бойлер для на-грівання води. Також у палатах є холодильник, мікрохвильова піч, тепловентилятор і телевізор.

– Лікарня функціонує і може надавати допомогу хворим. Хоча нам бракує апарату УЗД та ехо-кардіографії. Без них ми не пов-ністю дієздатна лікарня, бо відси-лаємо пацієнтів обстежуватися в інші рівненські лікарні, – говорить Степан Рудик. – Кілька років тому нам обіцяли, що забезпечать цією апаратурою, але питання досі не вирішене.

Виробничий лікар-терапевт, голова профкому Олександр Шагера додав, що недавно у лі-карні скоротили ліжкомісця зі 150 до 120.

– Ми скорочували лікарню та-ким чином, щоб зберегти всі від-ділення. Щодо заселеності мед-закладу, то вона складає понад 30 відсотків. У святкові, спекотні та зимові дні заселеність значно вища. Майже усі ліжка зайняті. До речі, є пацієнти, які лікують-ся у нас постійно, починаючи з 90-х років. Якщо ж говорити про співвідношення хворих, які тут лі-куються, то із загальної кількості близько 60 відсотків – залізнич-ники.

Дмитро ПеЛих

Ïðî ìàéáóòíº çàë³çíèö³ –ó ä³àëîç³ ïîêîë³íü