eba br a5 catalogue 2011 short › static › committees › agro › pre... ·...

ОБЕРЕЖНО: ПІДРОБКИ!

Програма боротьби

з контрафактними засобами захисту рослинЛютий 2011 р.

Бюлетень виданий Агрохімічним комітетом Європейської Бізнес Асоціації

EBA_Br_A5_Catalogue_2011_short.indd 1EBA_Br_A5_Catalogue_2011_short.indd 1 27.01.2011 13:04:2227.01.2011 13:04:22

2

Цей Бюлетень виданий Агрохімічним комітетом Європейської Бізнес Асоціації й

призначений для інформування аграріїв та громадськості про небезпеку та на-

слідки застосування підроблених пестицидів та агрохімікатів.

У разі виникнення сумнівів щодо автентичності придбаних вами засобів захис-ту рослин (ЗЗР) рекомендуємо звертатися до компаній-виробників за контак-тними телефонами, наведеними на ст. 22 бюлетеня.



3

ЗМІСТ

ЄВРОПЕЙСЬКА БІЗНЕС АСОЦІАЦІЯ .......................................................................4

АГРОХІМІЧНИЙ КОМІТЕТ ЄБА ...................................................................................5

Пріоритети Агрохімічного комітету .................................................................. 11

ЩО ТАКЕ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН? ............................................................ 13

Що таке шкідливі організми? ............................................................................. 13

Навіщо застосовувати пестициди? .................................................................... 14

Чи безпечні пестициди? ........................................................................................ 14

НЕЛЕГАЛЬНІ ПЕСТИЦИДИ: ПРОБЛЕМА ЗРОСТАЄ ТА ПОТРЕБУЄ УВАГИ .... 14

Наочні приклади .................................................................................................... 15

Правові аспекти ..................................................................................................... 16

Ризики, пов’язані із застосуванням підробленої продукції ......................... 17

Що таке препарат? .............................................................................................. 18

Чим же фальсифікат відрізняється від оригінального продукту?................. 18

Основні види підробок ......................................................................................... 20

Проблема безпеки та наслідки застосування контрафактної продукції .......20

ПОРОЖНЯ ТАРА З-ПІД ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ ............................ 21

ШЛЯХИ ЗАХИСТУ ВІД ПІДРОБОК .......................................................................... 21

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ/ КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ .......................................................... 22

ПУБЛІКАЦІЇ АГРОХІМІЧНОГО КОМІТЕТУ ............................................................ 24

«Представники Агрохімічного Комітету ЄБА б’ють на сполох:

підроблених ЗЗР стає більше», «Агроексперт», № 12 (29) / 2010 ........... 24

«Боремося з підробками!»,

«Агробізнес сьогодні», № 24 (199), грудень 2010 року ............................... 25

«Прихована небезпека»,

«Агробізнес сьогодні», № 21-22 листопада 2010 року ............................... 28

«Україна – полігон для неякісних пестицидів?!»,

«Агроексперт», № 11 (28) / 2010 ...................................................................... 33

«Яблука доспіли, яблука червоні…», «Агроексперт», № 11 (28) / 2010... ......42

«Обережно – підробки!», «Агроном», № 4, листопад 2010 ....................... 44

Використання фальсифікованих пестицидів: скупий платить двічі,

«Пропозиція», № (185) 11/10 ............................................................................ 51

Зупинімо ходу підробок!, «Пропозиція», № 1/2011 ..................................... 55

Защита от «средств защиты растений»,

Веб-портал Online-Agro, ноябрь 2010 г.. ........................................................ 62

ГОВОРЯТЬ КОЛЕГИ… ................................................................................................. 67

Дорого коштує не інформація, а її відсутність ................................................ 67

Не все те золото, що блищить! .......................................................................... 71


4

Європейська Бізнес Асоціація

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) була заснована у 1999 році, як форум для об-

говорення та вирішення проблем, з якими зустрічаються бізнесмени в Україні. Ця

ініціатива ділових людей, які побачили переваги та користь від спільних дій євро-

пейської бізнес-спільноти в Україні, була підтримана Європейською комісією.

Сьогодні Європейська Бізнес Асоціація є провідною організацією міжнародного

бізнесу в Україні та об’єднує біля 800 європейських, українських та міжнародних

компаній, що здійснюють свою господарську та інвестиційну діяльність в Україні,

пропонуючи їм:

колективний захист інтересів у центральних та місцевих органах державно-

го управління України, в іноземних та міжнародних організаціях;

можливість брати участь у процесі прийняття рішень на рівні Європейського Союзу через тісні робочі стосунки з Європейською комісією та посольства-

ми країн Європейського Союзу у Києві;

регулярну інформаційну підтримку щодо процесів, які впливають на ведення

бізнесу в Україні, а також семінари та презентації;

соціальні та розважальні заходи, що надають можливість представникам єв-

ропейської бізнесової спільноти зустрічатися неформально та сприяти роз-

витку бізнесу;

інші послуги, серед яких також: дисконтна система, що надає членам ЄБА

знижки на послуги та товари, які користуються великим попитом.



5

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) діє як незалежна установа та підзвітна своїм

членам. Як неприбуткове об’єднання юридичних осіб, Європейська Бізнес Асоціація

бачить свою ключову місію у представництві інтересів європейських та вітчизняних

інвесторів в Україні. Кроки, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, є

основною справою Асоціації з моменту її заснування.

Агрохімічний комітет ЄБА

Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації був заснований у 2001 році і

з січня 2004 року є членом Європейської асоціації захисту рослин (ЕСРА).

Комітет об’єднує представників 9 агрохімічних компаній, що працюють в Україні:

«Аріста ЛайфСайенс»

«БАСФ CE»

«Байєр КропСайєнс»

«Доу АгроСайенсіс»

«Дюпон Інтернешнл Оперейшнз Сарл.»

«Мактешим-Аган Україна»

«Монсанто»

«Самміт-Агро Юкрейн»

«Сингента»

«Аріста ЛайфСайенс» — одна з найбільших приватних

мультинаціональних компаній в галузі, яка провадить ді-

яльність у понад 100 країнах світу. Штаб-квартира компа-

нії розташована в м.Токіо (Японія). Компанія «Аріста ЛайфСайенс» є лідером

на ринках, що розвиваються, та входить у десятку найбільших агрохімічних

компаній світу. Вона має унікальну сегменто- та клієнтоорієнтовану корпора-

тивну стратегію, спрямовану на специфічні культури та ринкові ніші. «Аріста

ЛайфСайенс» має великий диверсифікований портфель продуктів, який поєд-

нує світові та локальні бренди, а також торгові марки інших виробників.

В Україні «Аріста ЛайфСайенс» представлена 15 років. Препарати виробляються

та поставляються в Україну безпосередньо з власного заводу, розташованого на

півдні Франції (м. По), заводів бізнес-партнерів у Японії, США, Ірландії.


6

BASF – The Chemical Company – лідер світової хімічної промисло-

вості. До портфоліо пропозицій концерну входять: нафта, природ-

ний газ, хімікати, пластмаси, продукти для сільського господарства та продукти

тонкої хімії. БАСФ є надійним партнером та сприяє успіху компаній, що провадять

свою діяльність у різних царинах. Високоякісні продукти та “кмітливі” системні роз-

робки, що пропонує концерн БАСФ, відіграють важливу роль у вирішенні глобаль-

них задач, серед яких: захист навколишнього середовища, ефективне використан-

ня енергії, виробництво продуктів харчування та мобільність.

Загальна кількість працівників компаній, що входять до концерну, становить при-

близно 105 000 осіб. БАСФ працює майже у всіх країнах світу. Виробнича мере-

жа включає 6 комплексів Verbund (інтегрований виробничий комплекс) та при-

близно 380 підприємств, що розміщенія в різних регіонах нашої планети. Дочірні

структури концерну функціонують більш ніж у 80 країнах.

Представництво «БАСФ-СЕ» в Україні було відкрите в 1992 році в Києві й стало

однією з перших місій великих західних концернів у нашій країні.

З 2007 року вся діяльність «BASF SE» в Україні ведеться через «БАСФ ТОВ» (Товариство

з обмеженою відповідальністю). Основними напрямами діяльності BASF в Україні є :

засоби захисту рослин;

ветеринарні та харчові добавки;

спеціальні хімікати, в тому числі продукти для лакофарбової, текстильної, шкі-

ряної та нафтопереробної промисловості;

різноманітні пластмаси;

полімерні дисперсії та сировинні матеріали для лакофарбової та паперової

промисловості;

базова хімія;

матеріали будівельної хімії та багато іншого.

У співпраці з сільгоспвиробниками Підрозділ засобів захисту рослин концерну BASF до-

помагає захистити запаси продовольства для зростаючого населення світу. З діючими

речовинами, які спеціально призначені максимально знищувати шкідників, при цьому не

уражаючи корисні організми та екосистеми; з ефективними рішеннями щодо всіх гло-

бально значущих хвороб сільськогосподарських культур від зернових до фруктів, овочів,

соняшнику і ріпаку, а також бавовни та сої – засоби захисту рослин концерну БАСФ

сприяють підвищенню врожайності та поліпшенню якості продуктів харчування.



7

Підгрупа «Байєр КропСайєнс» хімічного концерну «Байєр» є одним із провідних підприємств світу, що спеціалізується в

інноваційному розвитку технологій захисту врожаю, насіння,

біотехнологій. Зі штаб-квартирою в Монхаймі, Німеччина, «Байєр КропСайєнс»

прямує вперед, виробляючи високоякісні продукти, виступаючи піонером іннова-

цій та приділяючи велику увагу роботі з клієнтами. «Байєр КропСайєнс» представ-

лена у 122 країнах світу, має понад 18700 співробітників і, таким чином, завжди

перебуває поряд зі своїми клієнтами. «Байєр КропСайєнс» ставить собі за мету

стабільний розвиток сільського господарства в усьому світі, зосереджуючи свої зу-

силля на дослідженнях, маркетингу, знаходженні інноваційних рішень для сучасних

потреб галузі (більші врожаї, краща якість харчових продуктів) і постійно бореться

за збереження навколишнього середовища. Наразі біотехнологічний прогрес, зо-

крема застосування генетичних технологій для покращання якості насіння, дає

змогу нам мати справу із все складнішими проблемними питаннями, що стосують-

ся безпеки, якості та безперервного постачання продовольчих товарів. Оскільки

робота «Байєр КропСайєнс» базується на наукових дослідженнях, компанія ві-

рить, що отримання якісного врожаю є високотехнологічним та інноваційним біз-

несом і процесом.

В Україні компанія веде свою діяльність із 1992 року, представлена ТОВ “Байєр”

та налічує 63 співробітники.

Компанія «Доу АгроСайенсіс» входить у десятку провідних сві-

тових компаній – виробників засобів захисту рослин. До складу

компанії також входять підрозділи, які створюють високоврожайні, стійкі до хво-

роб, шкідників та стресових ситуацій сорти та гібриди сільськогосподарських куль-

тур. Маючи потужний науково-виробничий потенціал створення, виробництва та

продажу засобів захисту рослин, компанія «Доу АгроСайенсіс» пропонує комп-

лексні технології боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами багатьох сіль-

ськогосподарських культур, зокрема зернових, кукурудзи, цукрових буряків, ріпа-

ку, льону, соняшнику, овочевих, плодових, виноградників та інших.

Компанія «Дюпон» (www.dupont.com) — наукова компа-

нія, яка розробляє та постачає новітні продукти та надає

технологічний супровід. Заснована в 1802 році, компанія

DuPont пропонує наукові рішення для покрашання та створення безпечнішого,

більш здорового життя для людей у всьому світі.


8

Основними цінностями компанії «Дюпон» упродовж багатьох років є безпека, по-

вага до людей, етичне ведення бізнесу та захист довкілля.

Працюючи в понад 90 країнах світу, DuPont пропонує широкий діапазон іннова-

ційних продуктів та послуг для багатьох сфер діяльності, у тому числі сільського гос-

подарства та продовольства; будівництва; комунікації та транспортування.

В Україні компанія веде свою діяльність з 1992 року, представлена ТОВ “Дюпон

Україна”.

«Мактешим-Аган» – одна з компаній–лідерів із виробни-

цтва засобів захисту рослин. Компанія №1 із виготовлення

постпатентних продуктів захисту рослин. Компанія №4 в

Європі та № 7 у світі з дистрибуції засобів захисту рослин.

«Мактешим-Аган» має найбільший портфель продуктів, що

синтезуються, — понад 100 активних інгредієнтів, а також

більше 4000 реєстрацій у 125 країнах. Компанія застосовує інноваційний під-

хід у створенні препаративних форм з наявними та новими діючими речовина-

ми та має 60-річний досвід роботи на варті бездоганної репутації, якості про-

дукції, виваженої ціни та поваги до партнерів.

Компанія «Монсанто» — міжнародний концерн, основним на-

прямом діяльності якого є задоволення зростаючих потреб

людства в продуктах харчування. Шлях до цього лежить через

впровадження сучасних фундаментальних наукових розробок та новітніх техноло-

гій у сільському господарстві, харчуванні та охороні здоров’я.

Щорічно «Монсанто» інвестує в наукові розробки, спрямовані на підвищення

продуктивності аграрного сектору, сотні мільйонів доларів.

Компанія «Монсанто» має свої представництва більш ніж у 100 країнах світу. В

штаті компанії – високопрофесійні фахівці, які впроваджують високоякісну науко-

містку продукцію у виробництво.

«Монсанто» є лідером у галузі біотехнології рослин, це стало можливим завдяки

досягненням генної інженерії, молекулярної біології, генетики та селекції.



9

Після проголошення Україною незалежності «Монсанто» стала першою компані-

єю, яка підписала контракт на поставку пестицидів в Україну. В 1991 році було від-

крито київський офіс «Монсанто».

Нині «Монсанто» широко відома українському сільгоспвиробникові ефективними

й безпечними гербіцидами Раундап, Харнес та Монітор, високоякісним гібридним

насінням кукурудзи та ріпаку.

ТОВ «Самміт-Агро Юкрейн» засноване в 1999 році японською

корпорацією «СУМІТОМО КОРПОРЕЙШН» та є офіційним

представником та імпортером в Україну засобів захисту рослин

від таких світових компаній-виробників, як: «Ніппон Сода Ко. Лтд.», Японія;

«Ніссан Кемікл Індастріз Лтд.», Японія;

«Мітцуї Кемікалз», Японія;

«Куміай Кемікал Індастрі Ко. Лтд.», Японія;

«Ніхон Нояку Ко. Лтд.», Японія;

«Органіка-Азот С.А.», Польща;

«Агропак», Польща;

«Гарда Кемікелз Лімітед», Індія;

«Мактешим-Аган Індастріз Лтд.», Ізраїль;

«Кемінова А/С», Данія.

Історія групи «СУМІТОМО» сягає своїм корінням початку XVII століття, коли

Масатомо Сумітомо та Ріемон Сога об’єднались у спільній справі – видобутку та

плавці міді. Компанія «СУМІТОМО КОРПОРЕЙШН» була заснована в 1919 р. і на

сьогодні входить у п’ятірку найкрупніших транснаціональних корпорацій світу (кор-

порація представлена у 67 країнах світу та має понад 72 000 співробітників).

Основні напрями бізнесу корпорації — металургія, транспортування та будівни-

цтво, інфраструктура та комунікації, енергетика та хімія, споживчі товари тощо.

Агрохімічний напрям бізнесу корпорації активно розвивається починаючи з

1962 р. ТОВ «САММІТ-АГРО ЮКРЕЙН» дотримується японських традицій та про-

понує українському виробникові сільгосппродукції лише якісні, перевірені досвідом

і часом, безпечні для людини і довкілля засоби захисту рослин. Метою компанії є

органічне поєднання якісних продуктів у комплексні технології захисту культур, ре-

тельний контроль та посилена допомога аграріям щодо правильного їхнього

застосування.


10

Компанія «САММІТ-АГРО ЮКРЕЙН» входить до групи компаній «СУМІ-АГРО

ЄВРОПА», члени якої представлені у семи країнах Європи та у Росії. З 2010 року

всі компанії групи переходять на єдиний корпоративний стиль та єдиний логотип.

Звертаємо увагу на те, що частина продукції все ще постачається в Україну зі ста-

рим логотипом. Поступово впродовж 2010 та 2011 років компанія планує заміни-

ти всі етикетки на нові.

«Сингента» — одна з провідних компаній світу, в якій пра-

цює більше 25 000 фахівців у понад 90 країнах світу задля

досягнення однієї мети: розкрити потенціал рослин. Завдяки

передовим науковим знанням, глобальним дослідженням та зобов’язанням пе-

ред своїми клієнтами, компанія допомагає збільшувати врожайність сільсько-

господарських культур, захищати навколишнє середовище та покращувати

здоров’я і якість життя. Щоб отримати більше інформації, будь ласка, завітайте

на сайт: www.syngenta.com.

Хоча «Сингента» є досить молодою компанією, оскільки створена у 2000 році, ми

маємо довгу і вражаючу історію. Фактично наша історія починається в 1758 ро-

ці, коли Рудольф Георгі-Гемусеус заснував хімічний бізнес у місті Базель, Швейцарія.

Успадкувавши здобутки і традиції таких сильних компаній, як Novartis Аgribusiness

та Zeneca Agrochemicals, «Сингента» стала провідною компанією на світовому

агрохімічному ринку.

Метою ТОВ «Сингента» в Україні є пропозиція комплексних рішень, що задоволь-

няють потреби українських аграріїв, та партнерство, якому віддають перевагу

українські та міжнародні переробні компанії. «Сингенту» вирізняють високоякісна

продукція, гнучкість та інтегрований підхід до вирішення проблем та використання

переваг сільського господарства України. Щороку компанія інвестує у наукові

розробки мільйони доларів.

Портфоліо ТОВ «Сингента» налічує понад 50 препаратів. За результатами опиту-

вання 1500 сільгосппідприємств, проведеного Українським клубом аграрного біз-

несу (УКАБ) та АТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» у 2009 році,

ТОВ «Сингента» перемогла у номінації: «Виробник засобів агрохімії».



11

Пріоритети Агрохімічного комітету

Пріоритети комітету на 2011 рік

Підтримка органів влади України в розробці та впровадженні системи управ-

ління порожньою тарою з-під пестицидів та агрохімікатів

Продовження обговорення з відповідними органами влади України запропо-

нованих поправок до чинного законодавства в сфері регулювання пестицидів

та агрохімікатів, спрямованих на підвищення прозорості системи реєстрації,

забезпечення захисту прав інтелектуальної власності в цьому секторі та вдо-

сконалення законодавчих положень, що регулюють контрафактні пестициди

Реалізація кампанії Агрохімічного комітету щодо боротьби з підробками,

спрямованої на припинення імпорту підробленої продукції та інформування

кінцевих споживачів, фермерів й аграріїв

Пріоритети комітету на 2010 рік

Проведення ефективної інформаційної кампанії із боротьби з контрафактни-

ми пестицидами та агрохімікатами

Робота над вдосконаленням чинного законодавства щодо врегулювання сектору

пестицидів і агрохімікатів, спрямована на підвищення прозорості системи реє-

страції та забезпечення захисту прав інтелектуальної власності в цьому секторі

Моніторинг реальних можливостей і потреб у створенні системи вилучення

та утилізації порожньої тари з-під пестицидів в Україні


12

Упродовж 2010 р. у рамках інформаційної кампанії із боротьби з контрафактними

пестицидами та агрохімікатами Агрохімічний комітет здійснив низку заходів, а саме:

тренінги щодо запобігання потраплянню та поширенню фальсифікованих пес-

тицидів та агрохімікатів на території України та захисту прав інтелектуальної

власності компаній-виробників. Тренінги проводилися для працівників

Державної інспекції захисту рослин України, Державної митної служби

України та Міністерства внутрішніх справ України. З-поміж іншого, учасники

отримали практичні поради та інформацію щодо того, як вирізняти продукти,

що можуть застосовуватися під час виробництва контрафактних пестицидів та

агрохімікатів, та як відрізняти оригінальний продукт від підробки;

публікації в провідних аграрних виданнях України на тему боротьби з підроб-

ками та інформування про загрози, ризики та наслідки застосування фальси-

фікованих пестицидів;

прес-конференції щодо конкретних випадків виявлення великих партій фаль-

сифікованих препаратів;

міжнародний семінар для представників зацікавлених органів влади України

за участю фахівців Європейської асоціації захисту рослин;

налагодження тісної співпраці з працівниками правоохоронних органів щодо

конкретних випадків виявлення фальсифікату;

постійні переговори з Міністерством охорони навколишнього природного

середовища з удосконалення законодавчої бази, що регулює реєстрацію

пестицидів та агрохімікатів, збір та утилізацію порожньої тари з-під пестици-

дів та знищення контрафактної продукції;

інформування громадськості за допомогою бюлетеня «Обережно: підробки!».



13

Що таке засоби захисту рослин?

Харчові продукти складають основу нашого життя. Аби ми могли радіти життю,

фермери тяжко працюють, вирощуючи врожаї, які перетворюються на здорові та

смачні продукти харчування. І хоча клімат, в якому вирощуються сільськогосподар-

ські культури, перебуває поза нашим контролем, бур’яни, шкідливі організми та

хвороби, що атакують культурні рослини, можна контролювати. Фактично сільське

господарство неможливе без боротьби зі шкідниками. Наші пращури застосову-

вали різні методи захисту продовольчих ресурсів від поїдання тваринами, уражен-

ня хворобами або руйнування комахами. Змочування насіння у власноруч приго-

тованій рідині або попелі та обробка рослин тертим листям чи оцтом, а також про-

полювання вручну – все це використовувалося в минулому. Проте методи з мину-

лого ніколи не забезпечували достатнього захисту від шкідливих організмів.

Сьогодні наука та технологія пропонують нам набагато ефективніші інструменти

захисту сільськогосподарських культур – пестициди. За умови розумного їхнього

використання пестициди — це ключ до забезпечення здорової, доступної за ціною

та наявної впродовж всього року їжі.

Засоби захисту рослин (ЗЗР), які також часто називають пестицидами, — це хімічні

речовини, покликані забезпечувати здоров’я рослин та захист від шкідливих орга-

нізмів. Ці хімічні засоби зустрічаються або в природному вигляді, або виготовля-

ються штучно (синтетичним шляхом).

Засоби захисту рослин включають в себе гербіциди, інсектициди, фунгіциди та

препарати для протруювання насіння. Гербіциди – це пестициди, спрямовані на

боротьбу з бур’янами, інсектициди призначені для контролю шкідників (шкідливих

комах), фунгіциди — засоби для профілактики, лікування та викорінення хвороб, а

препарати для протруювання насіння – для запобігання передачі хвороб рослин

через насіння та запобігання пошкодженню рослин шкідниками.

Що таке шкідливі організми?

Це організми, які становлять загрозу для продовольчих ресурсів: комахи, гриби,

гризуни, бактерії, віруси та бур’яни.


14

Навіщо застосовувати пестициди?

Шкідники, хвороби та бур’яни можуть значно скоротити врожайність або перетворити

продовольчі культури на неїстівні. Застосування пестицидів допомагає контролювати

бур’яни, шкідників та хвороби, захищати та обробляти продовольчі культури на етапі

росту (наприклад, фрукти, овочі та зернові), а також забезпечувати високу якість та леж-

кість (здатність до тривалого зберігання) свіжих фруктів та овочів з доступними цінами.

Чи безпечні пестициди?

Пестициди та фармацевтичні препарати є тими хімічними речовинами, які піддають-

ся найбільш ретельному контролю в світі, і лише ті з них, що пройшли суворі дер-

жавні випробування, допускаються до використання у високорозвинутих країнах.

Ретельні державні випробування гарантують безпечність препаратів як для здоров’я

людини, так і для довкілля. Відповідно, Генеральний Директорат ЄС з питань охоро-

ни здоров’я та захисту споживачів зазначає, що «в Європейському союзі жоден

препарат захисту рослин не може застосовуватися, допоки не було науковим шля-

хом доведене наступне: застосування препарату не матиме шкідливих наслідків для

споживачів, фермерів та місцевих мешканців; не чинитиме неприйнятний вплив на

довкілля; матиме достатню ефективність у боротьбі зі шкідниками».

Будь-які залишки препаратів в сільськогосподарських культурах також підлягають

ретельній перевірці, аби переконатися, що харчові продукти є безпечними для

споживання.

Нелегальні пестициди: проблема зростає та потребує уваги

Якщо уявити собі підробки, що перше спадає на думку? Звичайно, фальшива ва-

люта, підроблені сумки та окуляри модних брендів, піратські диски та футболки. А

як щодо підробних пестицидів? Про них згадують не завжди і не так часто. Як ре-

зультат, Євросоюз та багато національних правових структур не встигають за ци-

ми тенденціями і недостатньо контролюють ситуацію.



15

Досягнення у технологіях виробництва, послаблення торгівельного законодавства

та «лазівки» у митних органах на місцях сприяють збільшенню виробництва та обі-

гу цих потенційно небезпечних продуктів. Нелегальні пестициди наразі виробля-

ються підпільно та розповсюджуються по всьому світу за організованою злочин-

ною схемою, приносячи ділкам величезні прибутки — понад мільярд євро щороку

в одній лише Європі.

Наочні приклади

Приклад 1

Провінція Альмерія, що розташована на півдні Іспанії, сама пережила наслідки ці-

єї проблеми. Альмерія є одним із найважливіших у Європі регіонів з виробництва

томатів, перцю, огірків та інших овочів. Завдяки сільському господарству, надхо-

дження у бюджет регіону сягають 30% від загальних, 150 000 людей працевлашто-

вані. Репутація Альмерії бездоганна і повинна сумлінно оберігатися.

В 2007 році у поставках перцю, що експортувався по всій Європі, було зна-

йдено заборонений пестицид. Це завдало неабияку економічну шкоду сіль-

ськогосподарському сектору Альмерії: європейські торговці зменшили свої за-

купки, тому за перші шість місяців 2007 року експорт перцю з цього регіону

впав на 19%.

Три роки потому, після гучного розслідування і проведення роз’яснювальних ро-

біт та суворого дотримання законів, виробники пишаються тим, що використан-

ня нелегальних пестицидів у Альмерії — в минулому. Виробники, дистриб’ютори

та керівництво провінції нині чітко заявляють: «У нас не буде другого шансу. Уся

галузь тепер під ризиком, включаючи доходи фермерів та репутацію наших

фруктів та овочів».

Приклад Альмерії доводить, що припинення торгівлі підробленими пестицидами

можливе. Більше того, їхній досвід означає, що сільськогосподарські регіони по

всій Європі починають серйозно ставитися до цієї проблеми. Фермери, коопера-

тиви та торгівельні асоціації роблять наголос на тому, що спільні зусилля та добре

налагоджені структури є ключовими факторами успіху.


16

Приклад 2

У 2009 році в аеропорту Будапешту та десь на трасі в Угорщині було конфіскова-

но декілька партій підроблених гербіцидів. Розслідування встановило, що сирови-

ну, в основному, було завезено через Гамбург (Німеччина) та інші портові міста, а

на розмитнення вантаж було направлено на невеличкий митний пост поблизу

українського кордону. Недобросовісні виробники, байдужі до загрози людському

життю, перевозили підроблені пестициди літаком — за їхньої температури заго-

ряння всього 24 градуси,— піддаючи небезпеці екіпаж та громадськість.

Співробітництво з органами влади Гамбургу виявило, що тонни подібного «мате-

ріалу» пройшли через цей порт у 2009 році. Факти стверджують, що нелегальні

пестициди, вироблені у Китаї, потрапляють у Європу через Гамбург та інші порти

і згодом збираються на центральному складі у Східній Європі для перепакування,

маркування та подальшого розповсюдження по всій Європі. Ведеться такий «біз-

нес», як організована злочинність, за такою самою схемою, як і підпільна торгівля

наркотиками. Силові структури продовжують виявляти різні шляхи постачання та

багато працюють над закриттям такої торгівлі, але їм заважає відсутність доско-

налої та ефективної законодавчої бази.

Правові аспекти

В Європі законодавство щодо регулювання ринку пестицидів є дуже суворим. Це

робиться з метою забезпечення найвищих стандартів захисту здоров’я та довкіл-

ля. Проте для того, щоб бути ефективними, ці жорсткі норми повинні підлягати

контролю з боку органів державного управління з метою їхнього примусового

впровадження у повсякденне життя.

Нелегальні пестициди з’являються через те, що існують слабкі сторони норматив-

ної бази митного контролю та вантажоперевезення. Як результат, торгівля неле-

гальними пестицидами значною мірою перебуває поза впливом чинного законо-

давства. Це частково спричинено тим, що заходи проти підробок сфокусовані, в

основному, на порушенні прав інтелектуальної власності, що більш властиво сфе-

рі фірмового одягу, а не хімічних сполук. Тому дуже важливо розвинути ширшу за-

конодавчу базу, яка охопила б нелегальні хімікати, забезпечуючи не лише найви-

щий рівень захисту здоров’я та довкілля, але також швидкі процеси конфіскації під-



17

робок, розслідування та судових розглядів та знищення контрафактної продукції

без шкоди для довкілля.

Митниця та силові відомства також потребують ефективної платформи для спро-

щення розповсюдження інформації, досвіду та передової практики між країнами

ЄС. Усі ключові учасники — промисловість, регулятивні, митні та силові структури

— повинні зібратися разом для визначення найкращих шляхів вирішення цієї про-

блеми. В свою чергу, уряди мають бути готовими реагувати та діяти.

Нарешті, компанії-перевізники, які свідомо або несвідомо співпрацюють з вироб-

никами фальсифікату, транспортуючи ці матеріали в країну, повинні робити кро-

ки для припинення цієї протиправної й небезпечної для здоров’я людей і довкілля

діяльності.

Іспанія показала приклад, як об’єднаними діями виробників, дистриб’юторів, про-

мисловості, митних та силових відомств, працюючи за сприяння правових норм,

можна подолати таку серйозну проблему.

Настав час цьому позитивному прикладу стати нормою для інших країн.

Ризики, пов’язані із застосуванням підробленої продукції

На ринок пестицидів в Україні потрапляє величезна кількість контрафактної про-

дукції. Під назвами найбільш відомих препаратів продають все що завгодно.

Серед препаратів підроблюють найбільш популярні та знані бренди.

Якість такої продукції сумнівна — відомі випадки повного знищення посівів від вико-

ристання неякісного гербіциду, відсутність ефекту від підробних інсектицидів,

фунгіцидів.

З кожним роком зростає непоправна шкода, завдана фальсифікованими засоба-

ми захисту рослин аграріям, які застосовують контрафактну продукцію. Цієї шко-

ди також зазнають всі споживачі кінцевої сільськогосподарської продукції, котрі

стають заручниками і потенційними жертвами небезпечних пестицидів.


18

Що таке препарат?

Діюча речовина –молекула, яка має

здатність знищувати

шкідливий об’єкт

(комаху, мікро-

організм, бур’ян

тощо)

Компоненти препаративної

форми: наповнювачі

емульгатори

прилипачі

розчинники

барвники

тощо

Препарат, якому

надаєтьсяторгова назва

Чим фальсифікат відрізняється від оригінального продукту?

Показники, за якими вирізняють фальсифікат,— це: склад продукту, упаковка,

якість і чистота діючої речовини, якість і стабільність формуляцій, параметри за-

бруднення, параметри домішок, а головне – вплив на довкілля та здоров’я людей

і тварин. Більш того, наявність в препараті відповідної кількості діючої речовини

не гарантує його оригінальності.

На відміну від зареєстрованих продуктів, які перед тим, як потрапляють на ринок, під-

даються ретельній перевірці, нелегальні пестициди жодним чином не перевіряються

та не є придатними до використання. Немає жодних гарантій, що вміст підробленого

препарату відповідає тому, що написано на його етикетці; дійсність може мати шкід-

ливі наслідки для сільськогосподарських культур, людського здоров’я й життя, а також

довкілля. Підробки становлять загрозу для фермерів, знищуючи посіви та підриваючи

їхню репутацію, а також наражаючи людей на небезпеку під час внесення. У харчо-

вих продуктах, сировина яких оброблялась підробленими пестицидами, можуть бути

шкідливі залишки, які потрапляють з продуктами до споживачів. За такими продукта-

ми не стоїть якась відповідальна за них компанія, отже, вони не забезпечують найви-

щого рівня захисту для людського здоров’я та довкілля. Саме тому світова торгівля

підробленими пестицидами є джерелом зростаючої тривоги для митниць, силових

структур, фермерів, харчової промисловості та виробників засобів захисту рослин.

Існування ринку фальсифікованих пестицидів зводить нанівець намагання держави

забезпечити розвиток сільськогосподарського сектору економіки та сформувати

цивілізований ринок засобів захисту рослин.



19

Основні види підробок

Продаж генериків під назвою оригінальних препаратів

Нелегальне фасування оригінальних продуктів

Відсутність діючої речовини в імітації препаративної форми

Зниження вмісту діючої речовини

Продаж замість препарату невідомих речовин

Проблема безпеки та наслідки застосування контрафактної продукції

Біологічна небезпека: використання сільгоспвиробниками контрафактних засо-

бів захисту рослин несе в собі загрозу значних пошкоджень посівів аж до повної

їхньої втрати.

Харчова небезпека: невідповідність складу контрафактних ЗЗР загальноприйня-

тим нормам безпеки призводить до накопичення залишків небезпечних речовин у

харчових продуктах, що загрожує здоров’ю споживачів.

Екологічна небезпека: невивчені і невідомі за своїм хімічним складом контрафактні

пестициди спричиняють непередбачувані небезпеки для існування агробіоценозів.

Фінансова небезпека: збитки для фермерів, а також для компаній, що легально

займаються виробництвом, розповсюдженням та продажем пестицидів.

Соціально-економічна небезпека: 1) значне засилля контрафактних пестицидів на вітчизняному ринку створює непо-

правний негативний імідж України, як вагомого гравця на світових ринках якісної

сільськогосподарської продукції;

2) існування ринку контрафактних засобів захисту рослин є живильним субстратом для

розвитку корупції на всіх рівнях та недоотримання значних фінансових надходжень до

державної скарбниці через несплачені податки від реальної митної вартості ЗЗР.


20

Порожня тара з-під пестицидів та агрохімікатів Через те, що хімічні речовини, які входять до складу пестицидів та агрохімікатів, мо-

жуть бути небезпечними для здоров’я людини та осідають на стінках порожньої та-

ри з-під ЗЗР, необхідно вдаватися до потрійного промивання порожньої тари. Тричі промита водою тара становитиме мінімальний ризик для здоров’я лю-дини та довкілля. Проте в жодному разі не варто застосовувати по-рожню тару з-під засобів захисту рослин в побутових цілях!

Пам’ятайте: збирання, знезараження, перевезення та утилізація використа-

ної тари з-під небезпечних хімічних речовин — сплачено.

За контактною інформацією, що міститься на стор. 22 цього бюлетеня, проси-

мо повідомляти компанії-виробники та/або ДП «Національний центр пово-

дження з небезпечними речовинами» про місцезнаходження, тип, кількість по-

рожньої тари та адресу, за якою її зможе забрати спеціально уповноважений

орган з метою утилізації.

Шляхи захисту від підробокЄ низка простих рекомендацій, дотримуючись яких споживачі можуть захистити

себе від контрафактної продукції, а саме:

Купуйте пестициди лише в офіційних дистриб’юторів Компанії-виробники засобів захисту рослин застерігають: купуйте пестициди

лише в офіційних дистриб’юторів! Покупка в офіційних дистриб’юторів – пер-

ший крок до отримання оригінального продукту. У разі виникнення сумнівів

щодо того, чи справжній пестицид ви тримаєте в руках, завжди звертайтеся

до компанії-виробника.

Захисні елементи упаковкиЗвертайте особливу увагу на наявність захисних елементів на упаковці, таких

як голограми, захисні плівки, номер партії, спеціальні позначки на кришці то-

що. Оригінальну голограму неможливо зняти неушкодженою з упаковки!



21

У разі виникнення сумнівів щодо автентичності придбаних вами засобів захисту

рослин (ЗЗР) рекомендуємо звертатися до компаній-виробників за контактними

телефонами, наведеними на ст. 22 бюлетеня.

Звертайте особливу увагу на тару, в яку розфасовані засоби захисту рослин: дата виробництва тари (каністри), що зазначена на дні упаковки, не може

бути пізнішою за дату виробництва вмісту каністри (тобто самої речовини).

Роздрібні засоби захисту рослин не розфасовуються в медичну тару.

«Гарячі лінії» компаній-розробників засобів захисту рослин Призначені для здійснення зворотного зв’язку з учасниками ринку, для опе-

ративного інформування та реагування на появу підробок. Мета — забезпе-

чення фермерів справжніми пестицидами та уникнення небезпеки, пов’язаної

з використанням контрафактних пестицидів.

Підвищення обізнаності учасників ринку Підвищення обізнаності учасників ринку (насамперед, аграріїв) з характер-

ними маркувальними ознаками, що відрізняють оригінальні пестициди від

фальсифікату. Компанії-виробники приділяють значну увагу інформуванню

ринку про проблему підробок, ведуть активну роз’яснювальну роботу через

ЗМІ, семінари та Дні поля, інформаційні листи, друковані матеріали тощо.


22

«Гарячі лінії»/ контактна інформація

«Гарячі лінії»/ контактна інформація членів Агрохімічного комітету Європейської

Бізнес Асоціації:

Представництво «Аріста ЛайфСайенс»

Контактні телефони: (+380 44) 490 26 93; (+380 44) 258 17 08

Поштова адреса: 03040, Україна, Київ, вул.Васильківська, 1, оф. 212

Представництво «БАСФ-СЕ» в Україні

Контактний телефон: (+38 044) 591 55 99

Поштова адреса: вул. Набережно-Хрещатицька 9, Київ, Україна, 04070

www.agro.basf.ua

ТОВ «Байєр»

«Гаряча лінія»: (+380 44) 220 33 72 (Відділ охорони здоров’я та навколишнього

середовища)


www.bayercropscience.com.ua

Поштова адреса: вул. Верхній Вал, 4б, Київ, 04071

«Гаряча лінія» «Байєр АГ» (Німеччина): +44 1603 40 10 30

Представництво “Доу АгроСайенсіс Компані”



ТОВ “Дюпон Україна”

«Гаряча лінія»: 0-800-309-309

Контактний телефон: (+38-044) 495 26 70

Поштова адреса: вул. Спаська, 30а, Київ, Україна, 04070

www.zzr.dupont.ua



23

ТОВ «Мактешим-Аган Україна»

Контактний телефон: +380 44 4960545

Факс: +380 44 4960222

Поштова адреса: вул. Васильківська, 14, оф. 404, Київ 03040

e-mail: [email protected]

ТОВ «Монсанто Україна»

Контактний телефон: (+38 044) 490 7575

Факс: (+38 044) 490 0145

Поштова адреса: вул. Радіщева, 10/14, корп. Б, пов.7, Київ 03680

ТОВ «Самміт-Агро Юкрейн»

Контактний телефон: (+ 38 044) 494 37 04

Поштова адреса: 03040 Київ, вул. Васильківська, 14, офіс 411.

www.sumiagro.com

ТОВ «Сингента»

«Гаряча лінія»: (+38 044) 494 17 71, факс: (+38 044) 494 17 70, ТОВ «Сингента»,

Поштова адреса: Київ, вул. Васильківська, 14

www.syngenta.ua

Контактний телефон: +44 1484 538 444, факс: +44 1484 554 093,

Центр з позаштатних ситуацій компанії «Сингента»,

м. Хаддерсфілд, Великобританія

ДП «Національний центр поводження з небезпечними речовинами»

Тел./факс (+38 044) 206 31 92; (+38 044) 270 49 36

e-mail: [email protected]

Поштова адреса: 03110 Київ, пр-т Червонозоряний, 57


24

Представники Агрохімічного комітету ЄБА б’ють на сполох: підроблених ЗЗР стає більше

«Агроексперт», № 12 (29) / 2010

Голова комітету, керівник агробізнесу

БАСФ СЕ Ханс Бестман зазначив, що

пестициди та фармпрепарати є такими

хімічними речовинами, які контролю-

ються дуже ретельно. До виходу препа-

рату на ринок проводять дослідження і

суворі державні випробування. А ті су-

міші, що потрапляють на територію

країни через «дірки» на кордонах, — не

вивчені, тому становлять загрозу не ли-

ше для усіх нас, а й для митників, кримі-

нальних ділків, їхніх дітей та онуків.

За оцінками Комітету, обсяг ринку

фальсифікованих агрохімічних препа-

ратів сягає 120 млн доларів.

За словами Тобіаса Менне, генераль-

ного директора ТОВ «Байєр» в Україні,

найбільшим постачальником підробок

є Китай, де працює понад 1500 хіміч-

них заводів. Лише 170 з них пройшли

китайську сертифікацію. І в результаті,

український ринок наводнюють небез-

печні підробки. Так, у серпні у Тальному,

що на Черкащині, співробітники МВС

викрили склад, де зберігали 100 т під-

робок близько 40 продуктів. Поки що

компанії не мали доступу до цього

складу, щоб точно визначити, які про-

дукти збиралися підробити. Склад охо-

роняється, час іде, гарантії безпеки для

жителів Тального немає.

Публікації Агрохімічного комітету



25

Людмила Седокур, директор департа-

менту реєстрації та технічного розвитку

препаратів «Сингента», відзначила роль

спецслужб, зокрема СБУ: «Нещодавно

співробітники спецрозділу з боротьби з

корупцією та організованою злочинніс-

тю СБУ в Київській області виявили 74 т

фальсифікованих пестицидів компаній

«Син гента», «Байєр» та «Монсанто» у м.

Біла Церква. Препарати, призначені

для виготовлення фальсифікату, є гене-

риками оригінальних препаратів, виго-

товленими у Китаї, зареєстрованими в

Україні фірмою «Ранголі» та проданими

компанії «Діг-Віледлж». Остання не має

ліцензії на торгівлю ЗЗР. Етикетки фірми

«Ранголі» замінюють на етикетки фірм-

оригінаторів, і фальсифікат еле гантно

перетворюється на Реглон Супер,

Раундап, Ламардор та Раксил Ультра.

Генерики містять такі ж діючі речовини,

як і у вказаних препаратів, але найбіль-

ша проблема полягає у недостатньому

ступені очищення, наявності токсичних

домішок. Склад ське приміщення розта-

шоване неподалік житлого масиву.

Ігор Тесленко, генеральний директор

ТОВ «Дюпон Україна» додав, що зане-

покоєння викликає і використання ме-

режі Інтернет для розповсюдження

контрафактного товару та сировини

для створення фальсифікату.

Олександр Мамуня, старший юрист

юрфірми «Василь Кисіль і партнери»,

акцентував увагу на тому, що реєстра-

ція генеричних препаратів в Україні

проходить нецивілізовано. Адже ком-

панія-оригінатор не має змоги вплину-

ти на процес, дізнаючись про пору-

шення своїх прав за фактом реєстра-

ції. Щоб запобігти цьому пропонується

використати практику реєстрації фар-

мацевтичних препаратів, коли фірма-

заявник пише гарантійного листа, де

вказано, що дане подання на реєстра-

цію не порушить інтелектуальних прав

інших компаній. Також Мінприроди за-

пропонувало публікувати списки пре-

паратів та компаній, які проходять

реєстрацію.

Боремося з підробками!

«Агробізнес сьогодні», № 24 (199), грудень 2010 року

Олена СТЕПАНЮК, журналіст «АБС»

Проблема фальсифікату надзвичайно актуальна. Це стосується не лише про-дуктів, пов’язаних із життєдіяльністю

людини, а й з хімічними препаратами, без яких на сьогодні важко обійтися у щоденній діяльності пересічному сіль-госпвиробникові. Вкотре привертаючи увагу громадськості до цього питання, Європейська Бізнес Асоціація провела низку заходів, пов’язаних із питання-ми боротьби з підробленими пестици-дами й агрохімікатами.


26

Про серйозність проблеми на нещо-

давній прес-конференції наголошува-

ли представники провідних компаній-

виробників ЗЗР, Європейської асоціа-

ції захисту рослин та юридичних фірм. І

справді, частка фальсифікату просто

вражає: 30% всього ринку пестицидів.

Відтак, робити вигляд, що ніби нічого не

відбувається, — справжній злочин про-

ти всього суспільства. Про це у своєму

виступі наголосив і голова Агрохімічного

комітету ЄБА, керівник агробізнесу

«БАСФ СЕ» Ханс БЕСТМАН:

— Виробництво фальсифікату на сьо-

годні вийшло на досить професійний рі-

вень. Це вже не поодинокі випадки під-

пільного виробництва, а відпрацьова-

на система. Тому дуже важко відрізнити

оригінальний препарат від підробки.

Крім того, хвилює ще й те, що не всі ви-

робники і користувачі фальсифікованої

продукції не до кінця усвідомлюють не-

безпеку, яку вона несе для здоров’я

людини, забруднення довкілля. На мою

думку, держава має посилити контроль

над розповсюдженням підробок і вста-

новити більш жорстке покарання за їх-

ню реалізацію.

В чому ж криється небезпека підробле-

ного пестициду? Зі слів директора де-

партаменту реєстрації та технічного

розвитку препаратів ТОВ «Сингента»

Людмили СЕДОКУР, фальсифікований

продукт може містити одну і ту саму ак-

КОМЕНТАР«Український ринок засобів захисту рос-

лин доволі великий, відповідно, цікавість

до нього аж ніяк не зменшується, а навпа-

ки, з кожним роком зростає. Разом із ком-

паніями, які виробляють оригінальні пре-

парати, високими темпами розвиваються

і ті, які випускають та продають в Україні

підроблену продукцію. І це нас, виробни-

ків, дуже непокоїть,

позаяк, окрім іміджу

компаній, які чесно

працюють на ринку,

потерпають і сільгоспвиробники, котрі ви-

користовують фальсифікат на своїх полях

для вирощування різних культур, і люди,

які потім споживають вироблену продук-

цію. Ну, звичайно, не можна не згадати і

про шкоду, завдану навколишньому

середовищу.

Окрім звичних шляхів продажу підробле-

них пестицидів, на сьогодні неабиякого

розмаху набуває реалізація фальсифіка-

ту через Інтернет. Оскільки ця проблема

не зовсім вивчена в Україні, відповідно,

методи боротьби з нею не досконалі. А

тому конче важлива

спів праця всіх задія-

них державних

структур для бороть-

би з підробленими пестицидами. Я пере-

конаний: якщо не звернути увагу на цю

проблему у законодавчому руслі, вона

може набути досить серйозних

масштабів».

Ігор ТЕСЛЕНКО, генеральний директор ТОВ «Дюпон Україна»



27

тивну молекулу, що й оригінальний

продукт, проте це не означає, що вони

ідентичні. Тут варто звернути увагу на

питання синтезу, методів очищення то-

що. Найстрашніше те, що молекули у

підроблених препаратах часто супро-

воджуються досить небезпечними до-

бавками (діоксани, азабензол), які ви-

кликають онкозахворювання. І саме

тому надзвичайно важливо перевести

питання небезпеки торгівлі фальсифі-

кованими пестицидами з площини ко-

мерційної у соціальну.

Під час розмови з журналістами пані

Седокур відзначила ефективну роботу

СБУ, співробітники якої нещодавно вия-

вили неліцензований склад, на якому

зберігалося 74 т фальсифікату продуктів

компаній «Синтента», «Байєр»,

«Монсанто», який розташований у жит-

ловій зоні. Препарати, призначені для

виготовлення підробки, є генериками

оригінальних препаратів, виготовлених у

Китаї. В Україні їх зареєструвала фірма

«РАНГОЛІ», згодом вона продала їх ком-

панії «ДІГ-ВІЛЛЕДЖ». Остання замінюва-

ла етикетки фірми «РАНГОЛІ» на фаль-

сифіковані етикетки фірм-виробників, які

виробляють оригінальні препарати

«Супер», «Реглон», «Ламардор» тощо.

Окремо Людмила Седокур зупинилася і

на законодавчих питаннях.

— На мою думку, існує великий роз-

рив між двома законами: «Про пести-

циди та агрохімікати», та «Про охо-

рону прав на винаходи і корисні мо-

делі», — говорить представник ком-

панії «Сингента». — Останнім, зокре-

ма, не передбачено, що винаходи,

захищені патентом, можуть викорис-

товуватися для експериментальних та

наукових цілей. І саме тут відсутній

зв’язок із законом, який регламентує,

що ці препарати не можуть реєстру-

ватися на державному рівні для вико-

ристання у сільському господарстві

до закінчення строків патентного за-

хисту. Всі наші звернення до

Мінприроди стосовно цих супереч-

ностей у законодавстві, на превели-

кий жаль, ігноруються.

Справді, недосконалість українського

законодавства породжує чимало про-

блем, починаючи з процесу реєстрації

та закінчуючи невиконанням судових

рішень стосовно порушення прав інте-

лектуальної власності. Більш детально

на правових аспектах проблеми

контрафактної продукції у галузі агро-

хімії зупинився старший юрист юри-

дичної фірми «Василь Кисіль і партне-

ри» Олександр МАМУНЯ.

— Дехто в Україні може сказати, що

всім гравцям ринку забезпечені рівні

умови, а також надані всі правові меха-

нізми для того, щоб захищати свої пра-

ва інтелектуальної власності, зокрема і

на агрохімічному ринку, — каже прав-

ник. — Однак цього ви ніколи не почує-

те від компаній-оригінаторів, які розро-


28

бляють інноваційні ЗЗР. Чому так відбу-

вається? Справа в тому, що на сьогодні

в Україні процес реєстрації пестицидів

та введення їх в обіг жодним чином не

пов’язаний із дотриманням прав інте-

лектуальної власності інших осіб. І це є

проблема.

З огляду на це юристи запропонували

чиновникам кілька шляхів вирішення

цього питання. Зокрема, внесення змін

до чинної процедури реєстрації препа-

ратів, якими передбачені підстави для

відмови у реєстрації, якщо доведений

факт порушення прав інтелектуальної

власності. Крім того, звернулися з про-

ханням відкрито публікувати переліки

тих препаратів, які заплановані на дер-

жавні випробування.

Висловили свою стурбованість стосов-

но неконтрольованого процесу вве-

зення в Україну підроблених пестицидів

і голова експертної групи з питань бо-

ротьби з контрафактом Європейської

асоціації захисту рослин Герольд

МАРТІ та генеральний директор ТОВ

«Байєр» в Україні Тобіас МЕННЕ. Вони

переконані, що лише за умови злагод-

женої співпраці між державними та

правоохоронними органами, митною

службою та виробниками можна зупи-

нити надходження підробок та розпо-

всюдження їх у країні.

Прихована небезпека

«Агробізнес сьогодні», № 21-22 (197), листопад 2010 року

Загальновідомо, що несправжнє, підроблене, фальсифіковане — завжди при-ховує у собі загрозу здоров’ю людини і значні збитки для суспільства. Однак, попри це, наші громадяни іноді свідомо надають перевагу підробленим това-рам сумнівної якості. Своєрідний парадокс. Все б нічого, якби це не стосувало-ся людського здоров’я, забруднення довкілля, економічних втрат, іміджу країни тощо. З-поміж лідерів підробок — засоби захисту рослин, без яких вести су-часне землеробство в аграрній країні на сьогодні просто неможливо.

На жаль, сьогоднішній український ринок

пестицидів перенасичений підробленими

препаратами. Потрапляючи в країну різ-

ними, не завжди законними, шляхами,

вони зайняли досить значну його частку.

Так, за різними даними, обсяг фальсифі-

кованих засобів захисту рослин сягає

тридцяти-сорока відсотків. Товарообіг

компаній, які виробляють підробки, цьо-

горіч становить $120 млн. Про яку здоро-

ву конкуренцію може йти мова?!



29

Відчуйте різницю

Засоби захисту рослин умовно можна

поділити на три групи: оригінальні пре-

парати, що виробляються компаніями,

які створюють нові продукти та поста-

чають їх на світові ринки (компанії-ори-

гінатори), генерики (препарати, виго-

товлені з діючої речовини, патент якої

уже закінчився) та підробки.

Компанії-оригінатору, аби вивести но-

вий препарат на ринок, потрібні роки

наукових досліджень та випробувань.

Це величезні капіталовкладення.

Фахівці, маючи наукову базу, спочатку

серед десятків тисяч молекул відпра-

цьовують одну-єдину, ефективну проти

певного шкідливого об’єкта. Аби ця ді-

юча речовина діяла на повну силу і да-

ла очікуваний ефект, її «одягають» у

прилипачі, розчинники, сурфактанти,

стабілізатори, наповнювачі тощо. І са-

ме ці складові стають своєрідною «род-

зинкою» пестициду, сприяють повному

розкриттю тієї молекули і разом з нею

забезпечують ефективність препарату

та швидкий розклад у довкіллі до без-

печних речовин. Так виготовляються

оригінальні продукти.

Найбільшу небезпеку становлять під-

роблені препарати, які, крім шкоди, ні-

чого не несуть, позаяк створюються не-

зрозуміло з чого і невідомо в яких умо-

вах. Порушники закону, користуючись

завойованою репутацією компанії-

оригінатора, фальсифікують відомі

бренди та продають так звані «анало-

ги» , які насправді ні від чого не захища-

ють, за нижчими цінами.

На відміну від легальних, зареєстрова-

них, засобів захисту рослин, які прохо-

дять суворий контроль як з боку компа-

нії-виробника, так і державних органів,

підроблені оминають експертизу на

ступінь впливу на здоров’я людини та

навколишнє середовище, потрапляючи

одразу до споживача.

Небезпека полягає у тому, що невідомі

та неперевірені сполуки накопичуються

у зібраному врожаї та у кінцевих про-

дуктах споживання, які ми купуємо на

ринку чи в магазині. Про нас, спожива-

чів, звичайно, думають найменше. Адже

основною метою виробників підробок

є заробити якомога більше грошей.

— Ця проблема на сьогодні досягла та-

кого рівня небезпеки, що спокійно про

Посіви цукрових буряків, оброблені підробленим пестицидом


30

неї говорити неможливо, — розповідає

заступник директора з наукової робо-

ти, заввідділу фітопатології та ентомо-

логії селекційно-генетичного інституту

— Національного центру насіннєзнав-

ства та сортовивчення Ольга БАБАЯНЦ.

— Донедавна у державі були створені

такі умови, коли оцінювати біологічну

ефективність пестицидів та агрохімікатів

могла будь-яка наукова установа, і ніх-

то навіть не цікавився, а чи можливо без

наявності певної дослідницької бази за-

йматися такою надто важливою спра-

вою. В Україні є лише кілька установ,

забезпечених усім необхідним для від-

повідних перевірок: інфекційні та інва-

зійні фони, на яких і можна визначити іс-

тинну біологічну ефективність. Це наш

інститут, Інститут рослинництва

ім. В. Юр’єва у Харкові, Інститут захисту

рослин та невелика кількість закладів, у

яких працюють науковці, котрі володі-

ють знаннями із захисту рослин. Однак

до таких поважних установ зазвичай

звертаються тільки ті фірми, які впевнені

в якості своїх препаратів.

Не зашкодь!

Розглядаючи цю проблему загалом, не

можна недооцінювати роль аграріїв,

які є своєрідною проміжною ланкою

між виробниками-фальсифікаторами

та нами, кінцевими споживачами сіль-

госппродукції. Оскільки саме від них за-

лежить, наскільки безпечними та еко-

логічно чистими будуть продукти, виро-

щені на їхніх полях.

На жаль, для аграрія ціновий чинник

почасти стає головним у виборі певно-

го продукту, залишаючи поза увагою

найголовніше — наслідки такої сумнів-

ної економії. А вони бувають дуже різ-

ними. В кращому випадку — це відсут-

ність будь-якої дії препарату, в гіршому

— часткове або повне знищення куль-

тури. Найгірше – це шкода здоров’ю

людей та навколишньому середовищу,

оскільки склад і дія фальсифікованого

пестициду загадкові і непередбачувані.

Якщо у такому пестициді діюча речови-

на і міститиметься у потрібній кількості,

то у переважній більшості випадків від-

сутні необхідні інгредієнти, які забезпе-

чують сталий стан цієї речовини та нор-

мальне її надходження, стабільність

препаративної форми пестициду, тоб-

то визначають ефективність дії. Крім то-

го, ці препарати можуть містити супутні

Сезон «весна, 2010»

Поле, оброблене фальсифікованим

препаратом

Поле, оброблене оригінальним протруйником



31

продукти синтезу діючої речовини, які є

небезпечними для людей, котрі з цими

препаратами працюють або вживають

сільгосппродукцію, а також і для сіль-

госпкультур, позаяк «супутні речовини

можуть мати негативні наслідки на куль-

туру і на наступну сівозміну». У цьому

переконаний завідувач відділу фізіоло-

гії дії гербіцидів Інституту фізіології рос-

лин і генетики НАН України, доктор бі-

ологічних наук Євген МОРДЕРЕР.

— При використанні пестицидів як і ліків

важливо дотримуватися відомого прави-

ла — «не зашкодь», — вважає науко-

вець. — Тому й досконало вивчається дія

цих препаратів, аби визначити чіткі ре-

комендації щодо їхнього застосування.

Проте це стосується тільки оригінальних

засобів захисту рослин. Фальсифіковані

продукти оминають всі перевірки, оскіль-

ки виробники підробок знають кінцевий

результат, який буде не на їхню користь.

Тому, я переконаний, що у такому ви-

падку система регулювання якості про-

дуктів повинна стосуватися всіх: і тих, хто

їх продає, і тих, хто їх купує.

Влада…

Безсумнівно, державний контроль має

спрямовуватися на очищення ринку засо-

бів захисту рослин від підробок. Вал

фальсифікату завдає шкоди не лише імі-

джу нашої країни, а й її економіці, оскіль-

ки держава недоотримує чималу кількість

коштів у вигляді несплаченого ввізного

мита. Річні втрати від ненадходжень по-

датків до бюджету за оцінками експертів

становлять майже 30 млн грн. На словах

усі розуміють важливість проблеми: і

владні структури, і виробники. Однак по-

трібні рішучі державні заходи, аби випра-

вити ситуацію. Державна підтримка на-

стільки мізерна, що майже не відчутна.

Наче б то існує система реєстрації, коли

усі продукти перевіряються, випробову-

ються на біологічну ефективність, вста-

новлюються гігієнічні регламенти, дослі-

джується вплив на довкілля, водні об’єкти

тощо. Проводиться велика робота.

Врешті-решт, препарат дозволений, вне-

сений у список. А хто потім контролює,

що саме під назвою препарату-оригіналу

завозиться?… На жаль, державні структу-

ри у нас настільки «ліберальні», що часом

ситуація доходить до абсурду. Мабуть, ні

для кого не буде секретом, що лобіюван-

ня інтересів фірм-одноденок, які реалізу-

ють підробки, українськими чиновниками

— явище звичне та поширене.

Не можна обминути увагою і питання

утилізації тари. Згідно з Законом України

«Про відходи», всі імпортери, які ввозять

продукцію в упаковці, зокрема і з-під не-

безпечних хімічних речовин, зобов’язані

передбачити заходи щодо її утилізації

на території України або вивіз цієї тари

назад на кордон. Компанії-оригінатори

та сумлінні генеричні компанії добросо-

вісно виконують вимогу закону, сплачу-

ючи державі кошти за цю послугу (хоча,


32

як свідчить практика, тара утилізується

лише «на папері»). А що вже говорити

про ті компанії, які нелегально завозять

фасильсифікат, не здійснюючи ніяких

офіційних платежів? Куди, врешті-решт,

зникає тара з-під фальсифікату і хто по-

винен оплачувати її утилізацію?!..

Бандит має сидіти у в’язниці

Попри все, фальсифікаціям потрібно

протидіяти. Зокрема, за допомогою за-

конодавства. Виробники і реалізатори

підробок мають знати: скоїв правопо-

рушення — відповідатимеш відповідно

до закону! На жаль, наші закони дуже

ліберально ставляться до таких

правопорушень.

Приміром, нині поширений продаж

фальсифікованих пестицидів через

Інтернет. Заступник начальника управ-

ління з боротьби з економічною злочин-

ністю у сфері захисту прав інтелектуаль-

ної власності та комп’ютерних техноло-

гій МВС України Андрій ЧИГАРСЬКИХ

зауважує, що протидіяти цьому процесу

важко, але можливо. Полегшує справу,

якщо хостинг сайту (технічна площа) зна-

ходиться на території України. У цьому

випадку правоохоронні органи здійсню-

ють перевірки, ведуть розслідування.

Зі слів правоохоронця, вони реагують

на випадки фальсифікату у разі звер-

нення до них із заявою правовласника

товарного знаку. Спочатку у вигляді

письмового попередження, потім у ви-

КОМЕНТАР

«У нашій практиці провокації з боку ви-

робників та реалізаторів підроблених пре-

паратів виникають доволі часто. Проте ми

на це вже не реагуємо. І протягом останніх

п’яти років тісно співпрацюємо лише з ком-

паніями-оригінаторами, препарати яких

жодного разу нас не підвели.

Років чотири тому вирішили зекономити і

придбали пестицид-підробку оригінально-

го препарату однієї відомої компанії, який,

на наше щастя, ніяк не спрацював.

Економія виявилася не такою, як очікува-

ли. Витрати наші подвоїлись, оскільки піс-

ля цього ми таки купили оригінальний ін-

сектицид, внесли його на культуру, що-

правда, згаяли чимало часу, але він подіяв

і забезпечив захист наших зернових від

шкідників.

Вирішили більше не ризикувати і не плати-

ти, врешті-решт, більше. Краще не потра-

пляти в таку ситуацію, позаяк наслідки бу-

вають набагато гіршими, коли пошкоджу-

ються або повністю знищуються посіви».

Ігор ДЕГТЯРЬОВ, ТОВ «Влада-Агро», Кіровоградська область



33

падку продовження діяльності поруш-

ників розпочинаються слідчі дії, які і за-

кінчуються покаранням.

Приміром, за період 2003-2009 років

порушено 56 кримінальних справ за

фактами незаконного використання

товарних знаків при виробництві та

розповсюдженні підроблених пестици-

дів, припинено діяльність 16 підпільних

цехів з виробництва препаратів.

До правопорушників застосовується

покарання, передбачене ч. 3 ст. 229

Кримінального кодексу України «Неза-

кон не використання товарного знаку»,

а саме: позбавлення волі від 3 до 6 ро-

ків. Правопорушення, передбачене ст.

51-2 Кодексу України про адміністра-

тивні правопорушення «Порушення

прав на об’єкт права інтелектуальної

власності», тягне за собою накладання

штрафу у розмірі від 10 до 200 неопо-

датковуваних мінімумів доходів грома-

дян з конфіскацією незаконно виготов-

леної продукції та обладнання.

На думку представника МВС, потрібно

ще більше посилити кримінальну та ад-

міністративну відповідальності. Крім то-

го, лише комплексний підхід до вирі-

шення проблеми зі сторони виробни-

ків, держави, правоохоронних органів

зможе зрушити справу з мертвої точки.

Ольга Сидоренко, Agroexpert (Україна)

Наявність фальсифікатів на ринку ЗЗР збільшується не лише в Україні, а й в усьому світі. Підробки, які приваблю-ють ціною, насправді є загрозою для здоров’я фермерів і споживачів про-довольчої продукції, для навколиш-нього середовища. Пропонуємо по-дивитися на проблему з боку законо-давства, виробників ЗЗР, токсикологів та сільгоспвиробників.

Як правило, підробляють товари фірм,

добре знаних на ринку. Це й відомі мар-

ки годинників, дизайнерського одягу та

аксесуарів, дорогі парфуми, оргтехніка

і комплектуючі, цигарки. Так, ці підробки

значно дешевші, не якісні, але дуже схо-

жі. Пересічні громадяни, купуючи такі

речі, мало чим ризикують і мають задо-

волення від буцімто фірмових речей.

Дещо інша ситуація з підробками ме-

дичних препаратів і засобів захисту

рослин. У кращому випадку вони не по-

діють, у гіршому – спричинять отруєння.

Україна – полігон для неякісних пестицидів?!

«Агроексперт», № 11 (28) / 2010


34

За даними Європейської асоціації за-

хисту рослин (ECPA), 5–7% загального

річного обороту ЗЗР у Європі станов-

лять фальсифікати. У грошовому вира-

женні це – 360–510 млн євро. У деяких

країнах частка підробок сягає 25%. За

припущеннями фахівців, 86% фальсифі-

катів надходить із Китаю.

Фальсифікати бувають різними. Це мо-

же бути вода з тальком або розбавлені

прострочені продукти зі шкідливими до-

мішками, запаковані у просту тару з мі-

німальною інформацією на етикетках.

Та нині ринок наводнили добре викона-

ні копії оригінальних продуктів у високо-

якісній упаковці. Іноді наклейки яскраві-

ші, ніж на оригінальних продуктах.

Лабораторний аналіз показує наяв-

ність діючої речовини, аналогічної ори-

гінальній. Головна проблема у таких

ЗЗР – недостатній ступінь очищення,

токсичні домішки, що можуть спричини-

ти побічні ефекти і пошкодження культу-

ри після оброблення. Не слід забувати

й про нелегальний паралельний імпорт

(контрабанда) – завезення на терито-

рію України копій препаратів, які потім

розфасовують і продають як оригіналь-

ні продукти. У 90-х саме з цього почина-

лося заповнення українського ринку

ЗЗР-підробками. Тоді це були десятки

тонн на рік, на початку 2000-го обсяги

зросли до сотень. Нині – до сотень ти-

сяч тонн. Причому виробники фальси-

фікату дуже швидко вдосконалюють

своє виробництво слідом за компанія-

ми-оригінаторами. Вони почали вико-

ристовувати діючі речовини, аналогічні

оригінальним, тару, копіювати захисні

елементи – голограми тощо.

Невеселі історії, або трохи криміналу

Кілька років тому п’ять великих сіль-

госппідприємств у Росії та України по-

Результат використання фальсифікату Реглон (дикват) для десикації ріпаку на сусідньому полі. Врожай цибулі знищено на 60–90% залежно від відстані



35

страждали від використання підробок

тpифлycyльфypoн-мeтилу на посівах

цукрових буряків. Виробники звернули-

ся до компанії-оригінатора з реклама-

ціями. Та провела розслідування і вия-

вила (за зовнішнім виглядом тари), що

то підробка і за залишками в каністрах

дійшли висновку, що там була сульфо-

ніл-сечовина з домішками. Кожен під-

приємець у середньому втратив по 75

га посівів цукрових буряків!

Минулого року у Запорізькій області за

фактом незаконного використання то-

варного знаку компанії «Сингента» по-

рушено кримінальну справу. Під час

санкціонованих судом обшуків знайде-

но та вилучено фальсифіковані ЗЗР з

етикетками Базудин, Банвел, Фюзілад

форте 150 ЕС, Мілагро, Реглон Супер.

Своїми діями фальсифікатори завдали

компанії-оригінатору шкоди на суму

понад 125 тис. грн.

Цього року на Донеччині співробітники

МВС виявили у складських приміщеннях

3755 л продукту компанії «Байєр». Така

кількість фальсифікату завдала власни-

кові торговельної марки збитків на су-

му 2 млн грн. Аналогічні історії трапи-

лися на Вінниччині, Черкащині.

Злочин – покарання

Чим загрожує використання підробок

виробникам, цілком зрозуміло. А ось як

карають ділків, які фасують і реалізують

фальсифікати? Про це докладно розпо-

вів Андрій Чигарський, заступник на-

чальника управління з боротьби з еко-

номічною злочинністю у сфері захисту

прав інтелектуальної власності та

комп’ютерних технологій МВС України.

Такі правопорушення, як виробництво,

фасування, пакування та поширення

фальсифікованих ЗЗР визначаються як


36

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ВІД ВИКОРИСТАННЯ ФАЛЬСИФІКАТІВ

Про це ми спілку-

валися із Сергієм

Омельчуком, док-

тором медичних

наук, професором,

заступником ди-

ректора Інституту

гігієни харчування

та екології НМУ. Пан Омельчук звер-

нув увагу на такі наслідки:

1. Можлива загроза здоров’ю спо-

живачів та фермерів. Оригінальні

препарати ретельно вивчаються

компаніями, що іх створили, про-

ходять державні випробування в

Украіні і лише тільки після цього

отримують державну реєстрацію,

тобто дозвіл на ввезення, продаж

та застосування.Підробки не ви-

вчаються спеціальними організа-

ціями щодо впливу на здоров’я

людини і можуть містити токсичні

домішки. Залишки невідомих ре-

човин можуть потрапляти у зібра-

ний врожай і труїти споживачів

харчів і фермерів під час обпри-

скування полів.

2. Загроза довкіллю. Токсичні до-

мішки невивчених препаратів по-

трапляють у довкілля у дедалі біль-

ших розмірах, накопичуються у

поверхневих та підземних водах,

потрапляють до водних артерій,

отже, негативно впливають на

флору і фауну. Залишки у ґрунті

позначаються на наступних куль-

ту рах – так звана післядія.

3. Економічні збитки та зіпсована

репутація виробників. Підробки

часто-густо спричинюють знижен-

ня врожайності або навіть зни-

щення посівів. Поважні перероб-

ні підприємства, що переймають-

ся власною репутацією, не бажа-

ють мати справу з постачальника-

ми, які використовують фальсифі-

кати.Така продукція не може екс-

портуватись за кордон.

4. Втрати на рівні держави. Через те,

що оригінальні препарати не про-

даються (натомість – нелегальний

імпорт, підробки та фальсифікат),

європейські держави недоотриму-

ють у вигляді податків та ввізного

мита до 30 млн євро щороку.

Страждає також репутація країни

як експортера сільгосппродукції.

Ось про іспанський перець із за-

лишками ізофенфос-метилу не мо-

жуть забути з 2006 року, експорт

скоротився на 20%, а ціни впали

на всі 40%.



37

порушення прав власності компаній-

оригінаторів на знак для товарів і по-

слуг. Якщо компанія – власник торго-

вельної марки має відомості про пору-

шення своїх прав, необхідно письмово

повідомити продавця про те, що він по-

рушує права компанії, попросити при-

пинити незаконні дії і попередити, що в

разі продовження реалізації контра-

фактного товару правовласник буде

змушений звернутися до суду. Міліція,

своєю чергою, в разі виявлення місць

фасування чи виробництва підроблених

ЗЗР звертається до компаній-виробників

за відповідними заявами про порушен-

ня прав. Зразки продуктів передають на

аналіз до лабораторії в Києві.

МВС у своїй роботі керується чинними

нормами законодавства, а саме:

Конституцією України, Митним,

Цивільним, Господарським, Кримінальним

кодексами, Кодексом України про адміні-

стративні правопорушення, Законами

України «Про авторське право і суміжні

права», «Про охорону прав на зазначен-

ня походження товару», «Про охорону

прав на знаки для товарів та послуг»,

«Про охорону прав на промислові зраз-

ки», «Про охорону прав на сорти рос-

лин». Відповідальність за порушення за-

конодавства може бути адміністратив-

ною і кримінальною. Кримінальна відпові-

дальність, згідно зі ст. 229 Кримінального

кодексу, настає, якщо власнику прав інте-

лектуальної власності завдано шкоду у

значному, великому або особливо вели-

кому розмірі. Якщо злочин вчинено по-

вторно або з використанням службового

становища, з обтяжливими обставинами,

то передбачено покарання позбавлен-

ням волі на строк від 3 до 6 років. Шкоду

вважають завданою у значному розмірі,

якщо вона у 20 і більше разів перевищує

неоподатковуваний мінімум (17 грн 20

= 340 грн), у великому розмірі – у 200 і

більше разів (17 грн 200 = 3400 грн) і в

особливо великому розмірі – у 1000 і

більше разів (17 грн 1000 = 17000 грн).

Адміністративна відповідальність за ви-

користання об’єкта права інтелекту-

альної власності, згідно зі ст. 51 части-

ни 2 Кодексу України про адміністра-

тивні правопорушення, може бути у ви-

гляді штрафу від десяти до двохсот нео-

податковуваних мінімумів із конфіскаці-

єю незаконно виготовленої продукції

та обладнання і матеріалів, призначе-

них для виготовлення такої продукції.

У результаті вжитих, починаючи з 2003

року, заходів щодо викриття правопо-

рушень, пов’язаних із виробництвом і

розповсюдженням фальсифікованої

продукції з незаконним використанням

знаків для товарів і послуг відомих віт-

чизняних та іноземних виробників, по-

рушено 56 кримінальних справ.

Викрито 16 підпільних цехів. Минулого

року виявлено 7 фактів незаконного

використання торговельних знаків під

час виробництва та розповсюдження

фальсифікованих ЗЗР. Постраждали


38

торговельні знаки компаній ТОВ

БАСФ, ТОВ «Байєр», ТОВ «Дюпон

Україна», ТОВ «Сингента Україна».

Виявлено факти підробки препаратів

Престиж, Базис, Гранстар, Дуал Голд,

Конфідор, Раундап тощо. Підробляють

препарати, що добре зарекомендува-

ли себе на ринку, популярні серед ви-

робників, які легко продати.

Є й приклади судових розглядів. Так,

Токмакський районний суд Запорізької

області визнав громадянина винним у

скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.

229 ККУ, за реалізацію фальсифікова-

них ЗЗР Гранстар і Дуал Голд з неза-

конним використанням торговельної

марки «Дюпон». Було накладено

штраф у розмірі 34 тис. грн.

Представники МВС вважають занадто

м’якими заходи покарання, що існують.

Як правило, покарання несуть продавці,

а не власники бізнесу, які заробляють

мільйони доларів, а штрафи зовсім неве-

ликі. Тому в процесі гармонізації вітчиз-

няного законодавства до європейського

на порядку денному стоїть питання поси-

лення заходів покарання за порушення

прав інтелектуальної власності.

Чому фермери використовують підробки?

Вивчаючи літературу щодо проблеми

використання фальсифікату в різних

країнах, ми з’ясували, що як причину

використання підробок зазначають

економічну кризу, необхідність виро-

бляти продукцію меншої собівартості.

Саме тому фермерів усього світу при-

ваблюють низькі ціни на підроблені

ЗЗР. Але ж хороше дешевим не буває!

Тож чому ми не вчимося на помилках

сусідів, а прагнемо обов’язково насту-

пити на граблі самі? Чому не рахуємо

заздалегідь збитки від недоотримання

врожаю через бур’яни чи хвороби,

яких не знищить неякісний препарат?

Збитки від можливого повного знищен-

ня посівів через високу токсичність за-

собу? Збитки від можливої тривалої

післядії препарату на основну культу-

ру, яку посіємо на цьому полі наступно-

го року? Тоді, можливо, не здасться та-

кою привабливою пропозиція купити

дешевий ЗЗР, а якщо він не подіє, то

гроші повернуть.

Як не пошитися в дурні?

Виробники мають пильнувати, які про-

дукти, в кого і де вони купують. У разі пі-

дозри щодо походження товару слід по-

відомляти органи МВС чи компанію-ори-

гінатора. Та краще за все – працювати з

офіційними дистриб’юторами ЗЗР.

Звичайно, компанії – виробники оригі-

нальних препаратів теж не сидять

склавши руки. Вони проводять просвіт-

ницьку роботу серед сільгоспвиробни-



39

А ЯК У НИХ?

Не все ідеально й

за кордоном. Про

це ми говорили із

Джерольдом Марті,

головою експертної

групи з питань бо-

ротьби з контра-

фактом Євро пейсь-

кої асоціації захисту рослин. В осно-

вному, через європейські порти контр-

абанда йде транзитом до Східної

Європи. У цих портах завезенню

контра фактної продукції протидіють

досить активно. Наприклад, минулого

року за підозрою у контрабанді сига-

рет стежили за вантажівкою в Угорщині.

Митники знайшли в ній підроблені ЗЗР.

За документами, відправник – китай-

ська компанія від імені панамської фір-

ми. Тоді ж у аеропорту Будапешту за-

тримали вантаж із нелегальним трибе-

нурон-метилом, 10 тис. порожніх плас-

тикових банок, 1 тис. літрових пляшок

«емульгатора». Під його виглядом за-

везли речовину, надзвичайно небез-

печну для літаків, бо вона має темпера-

туру займання 24 °С. Просто щастя,

що ніхто не постраждав.

Виявлено поставки через словацький

Копер такого самого «емульгатора»

обсягом понад 283 т, який, на жаль,

не конфісковано. Перевірка панам-

ської компанії Tx Ltd виявила, що такої

компанії за зазначеною адресою не

існує. У квітні минулого року три кон-

тейнери з фальсифікатом прибули на

митницю м. Копер. Відчувши розсліду-

вання, ділки швидко забрали товар і

доправили через італійський Джойя

Тауро до Іллічівська. Там, за інформа-

цією колег, митники затримали контр-

афакт. Що з ним сталося після конфіс-

кації, – не відомо.

У порту Гамбурга (Німеччина) прово-

дять моніторинг контейнерів на підста-

ві інформації від компаній-оригінато-

рів. Уже конфісковано 28 т нелегаль-

них пестицидів (за порушення прав на

використання торговельних знаків).

Відправниками є завжди одні й ті самі

компанії з Китаю. Матеріал здебільшо-

го декларують як «емульгатор». Якщо ж

товар іде транзитом, митники повідо-

мляють колег країни-адресата про свої

підозри. У Німеччині на оформлення

вантажу витрачають щонайбільше 2

доби. Тож митникам необхідно досить

швидко проаналізувати вантаж.

Нещодавно в Іспанії конфіскували 24 т

нелегальних пестицидів китайського

походження. Кримінальна організація,

яка займалася фальсифікатом, мала

військову структуру і, за даними полі-

ції, завезла до країни близько 150 т

нелегальних пестицидів на суму понад


40

ків, представників правоохоронних ор-

ганів, митниці, розповідають про різни-

цю в тарі, вигляд справжнього препа-

рату, про те, де його купити, тощо.

Навіть у Китаї контроль за використан-

ням пестицидів дуже суворий. На вну-

трішньому ринку, на власних землях во-

ни не використовують неякісних хіміка-

тів. Невже ми дурніші?

Інтернет-магазини є лише верхівкою ай-

сберга. Фізичні особи, які залишають

там свої контактні телефони, не є влас-

никами товару, великі партії якого збері-

гають на нелегальних складах. Із прода-

жами контрафакту через Інтернет мож-

на боротися лише, виховуючи культуру

споживачів. Оригінальні ЗЗР за низькою

ціною через сайти не продають!!!

Розділяють фальсифікат, розфасований в

Україні, та «імпортний», що надходить із

Росії, Польщі, Туреччини, Румунії, Угор щи-

ни, країн Латинської Америки та Китаю.

Де перевірити якість ЗЗР

Провідні фахівці Інституту екогігієни і

токсикології ім. Л. І. Медведя Ігор

Лєпьошкін і Алла Гринько вже не один

рік працюють над аналізом пестицидів

та агрохімікатів, що є на ринку України.

В Інституті зберігають найбільшу в

Україні колекцію діючих речовин, зраз-

ків оригінальних ЗЗР, аналітичних стан-

30 млн євро на рік. Ватажок бандитів

мав зв’язки з бізнесменом, який деше-

во продавав фермерам ЗЗР. До речі,

саме в Іспанії фермери, продаючи

продукцію, повинні надати повну ін-

формацію про використання пестици-

дів та агрохімікатів. Тому застосовува-

ти неякісні продукти тут невигідно.

Пан Марті вважає, що у будь-якому

разі слід докласти зусиль, щоб не про-

пустити вантажі з фальсифікатом на

територію своєї країни. Адже потім

боротися з підробниками значно

складніше. Тому такою важливою є

співпраця між державними органами,

асоціаціями та підприємцями.

Ігор Лєпьошкін та Алла Гринько в лабораторії



41

дартів син тезу та формуляції препара-

тів. Сюди звертаються сільгоспвироб-

ники, які постраждали від використання

підробок, а також відповідні органи

правопорядку, що розслідують злочини

щодо порушення прав на використан-

ня торговельних марок. Бо саме тут вмі-

ють відрізняти підробки від оригіналь-

них препаратів. Вивчають рідкі, грану-

льовані, порошкові продукти навіть з

однаковою д.р. за фізико-хімічними по-

казниками (їх близько 20). Визначають

оригінальність протруйників для насін-

ня за допомогою методики порівняння

ідентичності барвника. Гранули оціню-

ють за фізичними ознаками: розміром,

кольором, відсутністю пилу тощо. Ця

робота, звісно, дуже трудомістка і від-

повідальна. Можна також зробити еле-

ментний аналіз. Для цього потрібен

зразок оригінального препарату.

Використовуючи хроматографічне об-

ладнання, за методом «відбитків паль-

ців» порівнюють спектри оригінальних і

фальсифікованих препартів. Інакше ка-

жучи, аналізують «кардіограму» зраз-

ка: наприклад, оригінал має 5 піків, а

фальсифікат – 7. Проте такі складні ме-

тоди застосовують рідко. Як правило,

відмінність можна побачити за кольо-

ром, гранулометричним складом.

Емульга тори можуть відрізнятися, анти-

пінників може взагалі не бути .

Чим загрожує використання контрафак-

ту? Не лише підробки, а й препарати, за-

стосування яких обмежено чи взагалі за-

боронено, вже кілька років становлять

пряму небезпеку для здоров’я людей.

Нерідко шахраї змішують автентичні

продукти з наповнювачами, що впливає

і на ефективність засобу, і на безпеч-

ність. Використовують етикетки, як в ори-

гінаторів, з назвами відомих продуктів.

Найстрашніше те, що ми не знаємо, які

домішки використовували під час синте-

зу, отже, не можемо спрогнозувати їх-

ню токсичність і післядію взагалі! На при-

клад, барвник може бути просто канце-

рогенним. То чи варто ризикувати?!

Виробники оригінальних ЗЗР вклада-

ють мільйони в розробку і просування

на ринок безпечних продуктів, але са-

ме аграріям вирішувати, яке довкілля

мати, наскільки безпечними будуть про-

дукти харчування. Пам’ятаймо: майбут-

нє здоров’я нації – справа спільна!

Фальсифікований протруйник – «дружні» сходи


42

Коли ми купуємо українські яблука чи

помідори на найближчому базарі, ми

свято віримо, що це екологічно чистий

продукт. Адже імпортні фрукти та овочі

занадто гарно виглядають, щоб бути

«справжніми». Та, виявляється, що вони

є більш безпечними, бо засоби захисту

рослин (ЗЗР), які використовуються для

їхнього вирощування, є якісними. Що ж

до українських «вітамінів», то такої пев-

ності немає.

Виявляється, що найбільш чутливим до

підробок ЗЗР є ринок дрібної упаковки.

За оцінками експертів, близько 50%

пестицидів, які продають в Україні, є під-

робкою. Причому препарат може бути

як ефективним, так і не дуже залежно від

його вмісту . Основних збитків від вико-

ристання підробок, які все-таки мають

необхідний вміст діючої речовини та не

мають шкідливих домішок, звісно, за-

знають компанії — власники торговель-

ної марки. А от від використання на при-

садибних ділянках явного фальсифікату

сумнівного вмісту страждають зростаю-

чі організми ваших дітей та онуків. Адже

найсмачніші фрукти та овочі — відразу з

грядки. Хоча навіть після миття токсичні

речовини нікуди не подінуться.

Порошкоподібні препарати підробля-

ють додаванням пилоподібних напо-

внювачів або повною заміною препа-

рату. Водорозчинний і водно-суспен-

зійний концентрати, водний і водно-

спиртовий розчини підробляють, вико-

ристовуючи воду та спирт. Емульсії та

суспензії (водні, масляні, масляно-

водні, концентрати емульсій та суспен-

зій) розводять технічними оливами або

порошками. Мікрокапсульовані емуль-

сії та суспензії, гранульовані препара-

ти підробляти складніше.

Яблука доспіли, яблука червоні...

«Агроексперт», № 11 (28) / 2010



43

Відрізнити підробку від оригінального

препарату можна за тарою. Компанія

«Сингента» попереджає: «Оригінальні

препарати не випускають у медичній

тарі!!!» Це ж правило стосується й інших

виробників пестицидів. Наприклад, ду-

же популярний препарат Конфідор

Максі (виробник — компанія «Байєр»)

оригінальний — це крупнозернистий

порошок (гранули) світло жовтого ко-

льору, а підробки зустрічаються у ви-

гляді рідини в ампулах або у вигляді та-

блеток чи капсул.

Часто-густо фальсифікатори викорис-

товують тару та етикетки, які вигляда-

ють привабливіше і яскравіше, ніж у

оригінальних препаратів.

Компанія «Дюпон» створила гарячу лі-

нію, куди можна зателефонувати для

перевірки оригінальності гербіцидів за

унікальним кодом з 10 знаків, який на-

несений на тарній упаковці. Тож не по-

лінуйтеся перевірити. Хоча якщо ви ку-

пуєте ЗЗР на стихійних ринках, на лот-

ках, дешевше, ніж у фірмовому мага-

зині, то можна не утруднювати себе

перевірками, а бути певними – ви ку-

пуєте підробку.

Найстрашніше у фальсифікатах – не-

відомі, невивчені домішки, які можуть

бути дуже токсичними і мати тривалу

післядію, тобто пригнічувати культуру,

яку ви посієте у наступному сезоні.

Фальси фіковані пестициди не прохо-

дять всіх необхідних етапів реєстрацій-

них випробувань та досліджень, і ніхто

не може спрогнозувати, як ця невідо-

ма хімічна суміш вплине на ваш вро-

жай та на ваше здоров’я. Ніхто не за-

страхований від подібних ризиків.

Адже сусід міг скористатися дешевою

підробкою, а вітерець звіяв препарат

під час обприскування на ваш садок, і

той осів на плодах та городині.

Результатом можуть бути видимі опіки

культурних рослин та плодів або ж не-

видимі токсичні речовини.

Тому радимо: купуйте ЗЗР лише у фір-

мових магазинах або у офіційних дис-

трибуторів відомих фірм-виробників,

які мають розгалужену мережу регіо-

нальних представників.

Пам’ятайте: слід акуратно поводитися

з тарою з-під ЗЗР. Ні в якому разі її не

можна використовувати в якості ємнос-

ті для зберігання. Коли таку тару миють

десятки разів, то, зазвичай, воду із за-

лишками препарату виливають непо-

далік від джерела води: озера чи, ще

гірше, колодязя, а потім труяться пит-

ною водою. Слід ретельно дотримува-

тися інструкції щодо норми викорис-

тання, заходів індивідуальної безпеки

за заходів знешкодження тари, які

обов’язково повинні бути вказані на

етикетці препарату.

Тоді гарантовано скуштуєте смачних і безпечних яблучок!


44

Кожен аграрій, який займається виро-

щуванням сільгоспкультур, в першою

чергою прагне отримати певний при-

буток від своєї діяльності. Враховуючи,

що ціни на насіння, добрива та ЗЗР з

кожним роком зростають, а ціна на

сільгосппродукцію не завжди стабільна

і влаштовує сільгоспвиробників, вони

шукають нові шляхи для збереження

рентабельності.

Дехто намагається всіляко мінімізувати

затрати, інші основну увагу приділяють

підвищенню врожайності тощо. Але в

сучасному землеробстві для отримання

високих та якісних врожаїв не обійтись

без застосування хімічних засобів за-

хисту рослин. І аграрії про це дуже до-

бре знають. Відомо, що сільськогоспо-

дарським культурам та продукції рос-

линництва в Україні шкодять понад 400

видів шкідників, 200 збудників хвороб,

300 видів бур’янів. За підрахунками на-

укових установ Української академії

аграрних наук, в Україні втрати від

шкідників, хвороб і бур’янів обчислю-

ються в розмірі 30-45% потенційного

врожаю. Відповідно, ринок засобів за-

хисту рослин постійно зростає. Але, не-

зважаючи на цей ріст, купівельна спро-

можність деяких виробників сільсько-

господарської продукції залишається

низькою, тому при виборі ЗЗР осно-

вним фактором часто є не якість про-

дукту, а його ціна. Таким станом речей

активно користуються комерсанти-

шахраї, які отримують надприбутки,

продаючи підробні препарати. В цій

статті ми ще раз хочемо звернути увагу

аграріїв на проблему підробок пести-

цидів, адже, незважаючи на численні

застереження, та роз’яснення вона в

Україні не зникла, особливо в післякри-

зових умовах.

Сьогодні від підробок пестицидів по-

терпають практично всі країни Європи,

однак Україна серед них посідає пер-

ше місце. За даними Європейської

Асоціації Захисту Рослин, близько 20%

українського ринку ЗЗР промислового

фасування становлять підробки.

Найбільшу партію підробок в Європі,

також було виявлено саме в Україні.

Отже, ця проблема набула в Україні

надзвичайних масштабів.

Як у світі?

Спробуємо розібратися з даною ситу-

ацією на прикладі країн Західної

Європи. Застосування пестицидів там

дуже чітко регламентоване і перебуває

Обережно – підробки!

«Агроном», № 4 (30), листопад 2010



45

під постійним контролем відповідних

державних служб. Продукція аграрно-

го сектору підлягає жорсткому моніто-

рингу, який контролює безпечність то-

варів для споживачів. Ринок пестицидів

прозорий і дає змогу прослідкувати рух

партій препаратів від їхнього завезен-

ня в країну до їх внесення на полях.

Випадкові комерсанти на такий ринок

не потраплять, оскільки торгівля пести-

цидами потребує спеціальних дозволів

та дотримання певних вимог, які конт-

ролюються державними службами. В

результаті цього торгівля та застосу-

вання пестицидів упорядковані, а отри-

мана продукція відповідає всім вимогам

санітарних норм..

Що у нас?

В Україні ситуація дещо інша. Більшість

сільгоспвиробників, особливо у складні

часи фінансових потрясінь, зіштовху-

ються з проблемою браку коштів на

проведення посівної кампанії, догляду

за посівами чи збирання врожаю. Тож

у певних господарників виникає споку-

са заощадити на ЗЗР за рахунок при-

дбання препаратів сумнівної якості та

походження. А якщо є попит — буде і

пропозиція. Адже офіційний дозвіл на

торгівлю пестицидами в Україні мають

декілька тисяч суб’єктів підприємниць-

кої діяльності, серед яких більшість ста-

новлять фізичні особи-підприємці.

Звичайно, що частина з них це різної

величини дистриб’юторські компанії,

які дбають про свій авторитет і працю-

ють прозоро з дотриманням вимог за-

конодавства. Інше питання — дрібні

„фірмочки” з сумнівною репутацією та

фізичні особи-підприємці, які діють

практично безконтрольно. Звідки вони

беруть препарати, кому і як їх реалізу-

ють, насправді ніхто не контролює. В

результаті, в Україні за останнє десяти-

річчя утворилася розгалужена мережа

реалізації фальсифікованих пестицидів,

учасники якої інколи користуються при-

криттям окремих посадовців.

Фальсифіковані пестициди у більшості

випадків потрапляють в Україну з-за

кордону під виглядом інших товарів.

Фузаріоз колосу пшениці. Для захисту застосовували контрафактний Альто Супер. Результат – відсутність фунгіцидного ефекту + опік колоскових лусок.


46

Вони, як правило, вже відповідним чи-

ном розфасовані, однак можуть фасу-

ватися і в Україні (що особливо стосу-

ється препаратів, які застосовують на

присадибних ділянках). Якість та ефек-

тивність підробок буває різною. Як пра-

вило, це здешевлений замінник оригі-

нального препарату з тотожною або

подібною діючою речовиною. Однак

застосування таких препаратів може

зашкодити культурним рослинам вна-

слідок агресивних хімічних домішок, які

наявні в їхньому складі. В значно рід-

ших випадках підробка може бути ре-

човиною, основним призначенням якої

є візуальна схожість з оригінальним

препаратом, при тому що будь-якої

пестицидної дії від неї очікувати не вар-

то. Відсутність будь-якого ефекту від за-

стосування т кого препарату призведе

до втрат врожаю та його якості, оскіль-

ки відповідна проблема захисту не бу-

де вчасно вирішена. У ще гіршому разі

використання такого препарату „попа-

лить” культуру внаслідок дії агресивних

хімічних домішок.

Однак, крім правових проблем та

економічних втрат від застосування

підробок, існує ще й інший надзвичай-

но важливих аспект. Це вплив від їх-

нього застосування на здоров’я лю-

дей та довкілля. Адже повний хімічний

склад таких препаратів часто досте-

менно не відомий навіть їхнім вироб-

никам. Такі «ЗЗР» можуть бути не ли-

ше неефективними, а й небезпечни-

Оригінальний протруйник

Конфідор оригінальний (ліворуч) і контрафактний (праворуч)

Фальсифікат



47

ми. Тому наявність основної діючої

речовини в препараті ще не гарантує

ні його якості ні, тим більше, безпеч-

ності для людей та довкілля. На жаль,

на сьогодні в Україні немає лаборато-

рій, які можуть провести глибокий

аналіз пестицидів на наявність токсич-

них домішок.

Хто ж користується такою продукцією?

Тут можна виділити дві категорії покупців.

Перша — люди, які купують підробки під

виглядом оригінальних препаратів, не

знаючи про це. Друга – свідомі покупці

фальсифікату, які хочуть зекономити або

отримати „відкат”. Для аграріїв, які хо-

чуть уберегти себе від підробок, є проста

відома рекомендація – купувати препа-

рати у надійних постачальників, які заре-

комендували себе на ринку. Крім цього,

перелік офіційних дистриб’юторів того

чи іншого виробника завжди можна ді-

знатися, звернувшись до нього безпосе-

редньо. Також у виробника можна дізна-

тися про походження окремої партії пес-

тициду, адже вони відслідковують реалі-

зацію кожної партії своїх продуктів.

Потрібно пам’ятати, що, купуючи товар

за готівку без супроводжувальних доку-

ментів, у разі виникнення проблем ви бу-

дете позбавлені можливості висунути

претензії до продавця.

Купуючи підробку, ви можете не тільки

втратити власний врожай культури, на

якій використовувався фальсифікат,

але й забруднити ґрунт, тим самим за-

вдаючи шкоди навколишньому середо-

вищу та наступним культурам, які бу-

дуть вирощувати на даному полі. Також

ви наражаєте на небезпеку й людей,

які працюватимуть з препаратом, і лю-

дей, які будуть споживати продукцію зі

шкідливими хімічними залишками. Не

виключенням є і ви, і ваші діти.

Підроблений препарат може містити

найрізноманітніші домішки, наприклад

діоксини, які викликають вроджені калі-

цтва протягом багатьох поколінь.

Оригінальні препарати виробляють

компанії-виробники відповідно до за-

тверджених специфікацій вмісту всіх

складників, які попередньо проходять

сувору токсикологічну та екологічну

експертизу, тому вони не можуть місти-

ти шкідливих домішок. На відміну від не-

відомого походження препаратів, в

яких, як правило, використовують недо-

очищені діючі речовини та сумнівні або

токсичні додаткові компоненти.

Вважається, що сьогодні більшість агра-

ріїв, які купують фальсифікат, свідомо

йдуть на це. Ми ще раз хочемо зверну-

тись до всіх, хто має відношення до цієї

проблеми. Давайте навчимося жи-ти не тільки сьогоднішнім днем і станемо поважати здоров’я ото-чуючих нас людей та природу. Ми

всі чекаємо від нашої держави кроків

щодо покращання нашого життя, але,

на нашу думку, в цьому разі є добрий

шанс почати з себе.


48

КОМЕНТАРІ СПЕЦІАЛІСТІВ

Недопитанська Надія Миколаївна — вчений секретар Комісії з питань дер-жавної санітарно-епіде міоло гічної екс пертизи пестицидів та агрохіміка-тів при Головному державному сані-тарному лікареві України, Мініс-терство охорони здоров’я України

Наслідки застосування фальсифікова-

них пестицидів не передбачувані, на-

самперед, для здоров’я працюючих з

такими пестицидами та для споживачів

вирощеної із їхнім використанням сіль-

ськогосподарської продукції (це може

бути кожен з нас). Загроза для

здоров’я не обмежується лише гостри-

ми отруєннями фактично невідомими

речовинами, що ускладнює надання

медичної допомоги постраждалим,

оскільки невідомо, які антидоти по-

трібні. Не виключені такі страшні від-

далені наслідки, як онкологічні захво-

рювання або вади розвитку в кількох

наступних поколіннях. Слід пам’ятати,

що пестициди є біологічно високоак-

тивними речовинами, основне при-

значення яких – вбивати. Саме тому

вони мають бути ретельно досліджені,

щоб чітко визначити правила їхньго

безпечного застосування. І саме цьо-

го немає для фальсифікованих пести-

цидів, тому вони становлять пряму за-

грозу життю і здоров’ю людини.

Окрім безпосередньої, існують і

приховані загрози застосування

фальсифікованих пестицидів, пов’я-

зані з їхнім розповсюдженням та

довготривалою циркуляцією в до-

вкіллі. Оскільки джерелом виготов-

лення фальсифікованих пестицидів

можуть бути залишки заборонених

та прострочених пестицидів, серед

яких величезна кількість хлорорга-

нічних сполук, заборонених Сток-

гольм ською конвенцією як стійкі ор-

ганічні забруднювачі, проблема на-

буває катастрофічних рис.

Досить часто у вільному продажу зу-

стрічаються незареєстровані (отже,

заборонені для використання) пести-

циди. Насамперед, це стосується пре-

паратів, які використовують на приса-

дибних ділянках. Серед них можуть бу-

ти як контрабандні, так і фальсифіко-

вані. Це означає, що належного контр-

олю за тим, що поступає у роздрібний

продаж населенню, немає. З іншого

боку, населення недостатньо поін-

формоване про небезпеки, пов’язані

із застосуванням „нелегальних” пести-

цидів. У разі отруєнь відповідальних не

знайти, тоді як при роботі з дозволени-

ми до використання в Україні пестици-

дами відповідальність несе заявник,

його координати вказані на етикетці. А

про віддалені наслідки впливу таких

продуктів і говорити не варто, тому,



49

для прикладу, на рак хворіють завжди

зненацька, без видимих причин.

Проблема утилізації використаної

тари з-під пестицидів, на мою дум-

ку, також пов’язана з низькою куль-

турою населення щодо викорис-

тання пестицидів в нашій країні. В

Україні відсутнє вітчизняне вироб-

ництво пестицидів, за виключенням

регуляторів росту рослин. Стосов-

но імпортованих пестицидів в Зако-

ні „Про пестициди і агрохімікати” в

ст.10 чітко прописано: ”Пестициди,

агрохімікати і тара іноземного ви-

робництва, що ввозяться на тери-

торію України, повинні супрово-

джуватися даними про технологію

їх знешкодження та утилізацію.”

Абсолютно недопустиме викорис-

тання тари від пестицидів „для гос-

подарських потреб” населення. На

мою думку, основними шляхами ви-

рішення цієї проблеми є роз’ясню-

вальна робота серед населення, з

одного боку, та створення сертифі-

кованих підприємств з переробки

та утилізації тари, з іншого боку.

Чигарський Андрій Вікторович, за-ступник начальника управління по бо-ротьбі з економічною злочинністю в сфері захисту прав інтелектуальної власності і комп’ютерних технологій, Міністерство внутрішніх справ України

Аналіз криміногенної ситуації на спо-

живчому ринку України свідчить, що ви-

робництво та реалізація фальсифіко-

ваної продукції з незаконним викорис-

танням знаків для товарів і послуг є од-

ним з основних видів правопорушень у

сфері інтелектуальної власності.

Одним з небезпечних фактів є розпо-

всюдження фальсифікованих препа-

ратів захисту рослин.

Виготовлення фальсифікованої про-

дукції здійснюється як за межами

України, так і на її території. Основними

джерелами надходження “імпортного”

фальсифікату на споживчий ринок дер-

жави є сусідні країни (Російська

Федерація, Польща, Туреччина,

Румунія, Угорщина) та Китай.

Користуючись незадовільним фінансо-

вим станом споживачів, правопоруш-

ники активно продають нелегально вве-

зені засоби захисту рослин, наражаю-

чи людей на небезпеку. Від таких проти-

правних дій страждає не тільки репута-

ція компаній-виробників оригінальної

продукції, а й сільськогосподарська га-

лузь, і економіка України у цілому, яка

втрачає мільйонні надходження у бю-

джет у вигляді ввізного мита та ПДВ.

У продажу також з’являються не лише

підробки, а й препарати, використан-


50

ня яких обмежено чи взагалі заборо-

нено в Україні. Вони становлять пряму

загрозу здоров’ю людей, які з ними

працюють і які вживають у їжу продук-

ти, на яких вони використовувалися.

Ще один спосіб порушення прав інте-

лектуальної власності компаній офі-

ційних виробників — нелегальна роз-

фасовка наявних препаратів. Пра-

вопорушники купують агрохімікати у

великих упаковках, призначених для

професійного використання, і розфа-

совують їх у дрібні упаковки, незакон-

но маркуючи знаками відомих вироб-

ників, перепродаючи власникам при-

садибних ділянок та дачникам.

Нерідко шахраї змішують автентичні

препарати з різноманітними наповню-

вачами, що впливає як на ефективність

засобу, так і на його безпеку. Пра-

вопорушники, використовуючи досяг-

нення поліграфічної галузі друкують ети-

кетки, майже ідентичні оригінальним, та

використовують для своїх “препаратів”

назви відомих на ринку товарів.

Департаментом ДСБЕЗ вжито низку-

організаційних і практичних заходів із

організації роботи регіональних під-

розділів ДСБЕЗ за напрямом викрит-

тя правопорушень, пов’язаних з ви-

робництвом і розповсюдженням

фальсифікованої продукції з неза-

конним використанням знаків для то-

варів і послуг відомих вітчизняних і

іноземних виробників.

У результаті вжитих заходів з 2003 ро-

ку по 2009 рік за матеріалами підроз-

ділів ДСБЕЗ порушено 56 криміналь-

них справ за фактами незаконного ви-

користання товарних знаків при ви-

робництві та розповсюдженні фальси-

фікованих засобів захисту рослин, при

цьому припинено діяльність 16 “підпіль-

них” цехів із виробництва фальсифіко-

ваних засобів захисту рослин.

У минулому році підрозділами ДСБЕЗ

виявлено 7 фактів незаконного вико-

ристання товарних знаків при вироб-

ництві та розповсюдженні фальсифі-

кованих засобів захисту рослин.

Згідно з статею 229 Кримінльного

Кодексу України, максимальне пока-

рання за виготовлення та реалізацію

підробних пестицидів — штраф від

двох тисяч до трьох тисяч неоподатко-

вуваних мінімумів доходів громадян

або позбавлення волі

на строк від трьох до шести років з по-

збавленням права обіймати певні по-

сади чи займатися певною діяльністю

на строк до трьох років або без такого

та з конфіскацією відповідної продукції

та знарядь і матеріалів, які спеціально



51

використовували для її виготовлення.

Контрабанда, тобто переміщення то-

варів через митний кордон України

поза митним контролем або з прихо-

вуванням від митного контролю, згідно

з статею 201 Кримінального Кодексу

України, карається позбавленням волі

на строк від п’яти до дванадцяти років

з конфіскацією предметів контрабан-

ди та з конфіскацією майна.

Сучасне сільське господарство не-можливо уявити без використання за-собів захисту рослин. Навіть в орга-нічному землеробстві, яке позиціонує себе як “без пестицидів“, насправді існує перелік ЗЗР, дозволених до використання.

Сучасні за со би за хи сту рослин мають

відповідати од но часно низці кри теріїв:

препа рат має бу ти ефективним,

безпечним для довкілля та здоров’я

лю дей, бу ти доступним за ціною для

сільгоспви робників, бу ти сталим за

фізи ко-хі мічни ми па ра ме тра ми, йо го

зберігання не по винно по требу ва ти

надто особ ли вих умов, а засто-

сування — призводи ти до швид ко го

розвитку ре зи стент ності до нього у

цільових ор га нізмів (бур’янів, хвороб,

шкідників).

У постійному процесі поліпшен ня на-

явних препа ратів та ство рення но вих

дію чих ре чо вин бе руть участь вели ка

кількість вчених і техно логів різних га лу-

Використання фальсифікованих пестицидів: скупий платить двічі

«Пропозиція», № (185), 11/10


52

зей на уки: хімії, біології, ме ди ци ни.

Вартість розробки но вої діючої ре чо-

ви ни, що відповідати ме всім ви мо гам,

сьогодні ся гає кількох мільйонів до-

ларів; різноманітні досліджен ня на

безпечність препа ра ту трива ють ро ка-

ми. Пре па ра ти, ретельно протестовані

та оф і ційно зареєстро вані, га ранту ють

сіль госпви робни кам потрібний ефект

за правиль но го їхньо го ви ко ри стання і

мінімізу ють ри зи ки для довкілля і

здоров’я лю дей.

Нинішній ри нок за собів за хи сту рослин

в Україні оцінюється в $300–400 млн, а

от же, є ла сим шмат ком для ша храїв. За

оцінка ми Європейської Бізнес Асоціації,

до 20% ринку пе сти цидів — це підроб ки.

Тоб то мова йде про $60—80 млн

щорічно.

При чин ши ро ко го ви ко ри стання фаль-

сифіко ва них пе сти цидів мо же бу ти

кілька, але ос новна — скрутний

фінансо вий стан ба га ть ох сільгосп ви-

робників. Сільське госпо дарст во ду же

силь но за ле жить від банківсь ко го

креди ту вання, ад же ве ликі ко шти

потрібні майже од но часно на за-

купівлю паль но-ма стиль них ма теріалів,

добрив, на сіння, за собів за хи сту

рослин то що. Але ду же складно ве сти

бізнес, якщо бан ківська став ка пе-

ревищує 20 відсотків.

Звідси випли ває ба жання сільгоспви-

робників еконо ми ти на всьо му. Замість

насіння висівається зерно “ен ної” ре-

продукції, внесення до брив зводить ся

до мініму му, ба га то сільгоспви робників

ки да ють ся на першу-ліпшу пропо зицію

де ше вих пе сти цидів, ма ло ду ма ю чи про

наслідки. А наслідки від ви ко ри стання

фаль сифіко ва них пе сти цидів мо жуть бу-

ти будь-яки ми — від не приємних до не-

безпечних — за лежно від то го, що са ме

бу ло вико ри ста но для ви го товлення

фаль сифіка ту. У всіх ви падках ре зуль-

тат бу де один і той са мий — втра та

коштів і ча сти ни або всьо го врожаю.

Не ви клю че но, що фаль сифікат містить

якусь ча сти ну справжньої дію чої ре чо ви-

ни. Але ж, окрім дію чої ре чови ни, ефек-

тивність препа ра ту виз на чається ще й

ад’юванта ми (по верхне во-ак тивни ми

ре чо ви на ми, які поліпшують процес дії

діючої ре чо ви ни), розчинниками,

стабілізаторами тощо. Що бу ло ви ко-

ри ста но в підроб ле но му пре па раті в

якості ад’ювантів — не відо мо.

Взагалі доволі дивним фактом при

оцінці пестицидів на побутовому рівні

виглядає оцінка лише за вмістом діючої

речовини. Чомусь мало кого з фахівців

аграрного виробництва, споживачів

ЗЗР та пересічних громадян цікавить

таке питання, як чистота діючої ре чо-

вини, що застосовується у виробництві

пестицидів. Чи обізнані вони і чи мо жуть

оцінити ту загрозу, що мають до мішки

діючої речовини та їхні мета бо літи, які

несуть у собі загрози інколи ку ди



53

серйозніші, ніж сама діюча речо ви на?

Напевно, настав час поінформувати

на ших громадян і про цей аспект не-

безпеки їхньому здоров’ю та довкіллю.

Зазвичай фірми-оригінатори при

формуляції своїх препаратів вико-

ристовують діючі речовини якомога

вищої чистоти (>95%). А хто може

сказати, яка чистота діючих речовин у

фаль си фі кованих пестицидів?

Дедалі частішають випадки, ко ли

“препа рат“ спра цю вав, але в грунті за -

ли ши ли ся решт ки діючої ре чо ви ни або

ад’ю вантів (а ча с то ад’юванта ми є ін ші

діючі ре чо ви ни), які призводять до втра -

ти врожаю куль тур, що бу дуть ви сіва ти-

ся на цих землях на ступ но го ро ку. І

потім довго до ве деть ся розби ра ти ся

ве ликій кількості фахівців, що ж стало

причи ною за ги белі врожаю.

Вико ри стання фаль сифікатів ство рює за-

грозу довкіллю та здоров’ю лю дей че рез

їхнє можли ве потрапляння в грун тові во-

ди з по даль шим от руєнням питної во ди.

Напрошується єди ний висно вок: га-

рантією ви со ких урожаїв є ви ко ри-

стання ли ше якісних за собів захисту

рослин, які ре алізу ють ся че рез офіційну

ме ре жу дистрибу ції фірм-виробників.

Тут постає ще од на проблема: на сьо-

годні дозвіл на ре алізацію за собів за хи-

сту рослин в Україні ма ють ти сячі

дистрибу торів, більшість із яких є

приватни ми підприємця ми — фізични ми

особа ми. Купу ю чи пе сти ци ди в них, ви

на ра жаєтесь на ве ли кий ри зик от ри ма-

ти са ме фаль си фі ко ва ний препа рат. Не

пожалійте ча су і пе ревірте, чи справді

дистрибу тор, який пропо нує за со би за-

хи сту рослин за привабливою ціною, є

офі ційним пред став ни ком компанії-ви-

робни ка. На сторінках “Про по зиції”

розміщені контакти фірм-ви робників

за собів за хи сту рослин і їхніх офіційних

дистрибу торів. Не покладайте ся ли ше

на зовнішній ви гляд та ри з пе сти ци дом.

На сьогодні рівень підробок пласти ко-

вої тари, го ло грам і поліграфічної

продукції — ду же ви со кий.

Редакція “Про по зиції” звер ну ла ся з

проханням да ти свої ко ментарі до двох

найвпливовіших експертів — Юрія

Кундієва і Сергія Реть ма на.

Юрій Кундієв:

— Фальсифікація то варів, у то му

числі ліків і пе сти цидів, має місце в

усьому світі — Україна в цьому не є

унікаль ною. Відмінність ли ше у

масштабах фаль сифікацій. Більше то-

го, фаль сифікація пе сти цидів ма ла

місце навіть за часів Радянської влади.

Наве ду та кий приклад.

Років со рок то му мешканці Москви бо-

ро ли ся з блощи ця ми (клопа ми) і ку пу ва-

ли на ринках у пля шечках ефек тивний


54

препа рат для бо роть би з па ра зи та ми

під на звою “Хло ро фос” (іноді йо го на зи-

ва ли “Малатіон”). Пре па рат був

надзвичайно ефек тивним і ко ри сту вався

ве ли чезним по пи том. Вия ви ло ся, проте,

що на справді це бу ла ви со ко токсична

фо сфо рорганічна ре чо ви на тіофос (па-

ра тіон). Клопів тіофос знищу вав, але од-

но часно за вдавав ве ли чезної шкоди

здоров’ю лю дей, так що, зрештою, до-

ве ло ся навіть відкри ва ти спеціальне

відділення при одній із клінічних ліка рень

для ліку вання по ст ражда лих. Це є

прикладом то го, до чо го мо же призводи-

ти ви ко ри стання фаль сифікатів.

Мене як ліка ря-токси ко ло га це

надзвичайно турбує, оскільки, що

продається за мість препа ра ту, який

прой шов усі ек сперти зи, увесь складний

процес реєстрації, ми не знаємо. Про-

блема ви ко ри стання фальсифіко ва них

препа ратів (у то му числі за собів за хи-

сту рослин) ус клад нюється екологічними

чинника ми. При од но часно му ви ко ри-

станні двох різних чинників можна го-

во ри ти або про су мацію (до дії однієї

ре чо ви ни до дається дія іншої), або про

по тенцію вання (си нергію) ефек ту, і в

на шо му ви падку за стосу вання за собів

за хи с ту рослин мо ва мо же йти якраз

про ос таннє.

Нашим другим експертом є заступник

директора Інституту захисту рослин

НААНУ, доктор сільськогосподар-

ських наук Сергій Ретьман.

Сергій Ретьман:

— З одного боку,

завданням Інсти ту-

ту захисту рослин є

проведення дослі-

джень, розробка

новітніх інтегрова-

них систем захисту

рослин і методів їх-

нього моніторингу на основі препара-

тів, що пройшли випробування (в тому

числі токсикологічні дослідження) в

Україні. Крім того, в Інституті захисту

КОРОТКА ДОВІДКА

Кундієв Юрій Ілліч

— член-кореспондент РАМН, академік НАНУ, академік АМНУ, доктор медичних наук, професор.

Двічі лауреат Державної премії України в

галузі науки і техніки (1997, 2002), лауре-

ат премії АМН СРСР імені Ф.Ф.Ерісмана

(1980), Премії АМН України в галузі про-

філактичної медицини (2001).

Директор Інституту медицини праці АМН

України (до 1992 року — Київський НДІ гі-

гієни праці та профзахворювань) з 1964 р.



55

Примітка. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі — якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому

розмірі — якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Шановні сільгоспвиробники! Робіть висновки — купуйте і використовуйте справжнє!

ДО УВАГИ ФАЛЬСИФІКАТОРІВ!

Виготовлення та збут фальсифікованих засобів захисту рослин підпадає під дію

Кримінального кодексу України, а саме — статті 229 “Незаконне використання

знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазна-

чення походження товару”:

Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування,

кваліфікованого зазначення походження товару або інше умисне порушення

права на ці об’єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі,

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням

волі на той самий строк з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та

знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою

осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом

від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ви-

правними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від

двох до п’яти років з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та зна-

рядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою

особою з використанням службового становища, або організованою групою,

або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, кара-

ються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавлен-

ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням відповідної продукції

та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.


56

рослин розроблений агро-екото кси-

ко логічний індекс, який дає змогу роз-

рахувати, яку небезпеку навколиш-

ньому середовищу несе та чи інша

система захисту, і рекомендувати для

застосування тільки ту систему захис-

ту, яка не завдасть шкоди довкіллю.

З іншого боку, до нас звертаються ви-

робничники з проханням з’ясувати, чо-

му використаний ними препарат не

дав очікуваного результату. І справді,

непоодинокими є випадки, коли, за-

мість фірмового препарату, на поле

вносили невідомо що, і наслідки цього

було видно неозброєним оком.

Друга проблема — це потрапляння хі-

мічних речовин у грунтові води, що мо-

же вести (і часто призводить) до отру-

єння людей у цілих населених пунктах.

Зупинімо ходу підробок!

«Пропозиція», № 1/2011

Виробники та постачальники підробних засобів захисту рослин мають бути покарані, адже їхня діяльність — злочин

Проблема підробок на ринку засобів

захисту рослин в Україні не втрачає

своєї актуальності впродовж кількох ро-

ків. Боротьба з нечистими на руку ділка-

ми об’єднала практично всіх знаних ви-

робників галузі. Вітчизняний споживач

часто-густо не надто прискіпливо ста-

виться до оригінальності продуктів.

Відтак, і має головний біль. Адже під-

робки можуть становити серйозну за-

грозу як довкіллю, так і здоров’ю лю-

дей. За оцінками фахівців Агрохімічного

комітету ЄБА, обсяг ринку фальсифіко-

ваних агрохімічних препаратів в Україні

перевищує 120 млн доларів.

Світові виробники оригінальних продуктів

щороку інвестують мільйони доларів у на-

укові розробки, покликані вивести на ри-

нок якнайдосконаліший продукт. На-

томість нелегальні виробництва не обтя-

жують себе такими витратами й не пере-

ймаються науковим супроводом своїх

бізнесових “досягнень”. Для них важливо

заробити тут і зараз. Аграрій, набивши

гулі, звісно, потроху приходить до розу-

міння того, що працювати треба виключ-

но з оригінальними продуктами. Але фі-

нансова скрута, на жаль, не сприяє тяжін-

ню до якісних препаратів, і забувається

народна мудрість: «Скупий платить двічі».

Адже сьогодні, ситуативно зекономивши

на засобах захисту рослин, завтра сіль-

госптоваровиробник не дорахується вро-

жайних дивідендів і в підсумку витратить

набагато більше, ніж зекономив.

Агрохімічний комітет Європейської

Бізнес-Асоціації наполегливо бореться

за позбавлення ринку пестицидів і агро-



57

хімікатів від низькоякісного бруду. Та до

перемоги відстань наразі не близька.

Проблему підробок обговорювали учас-

ники чергової прес-конференції, що від-

булася наприкінці минулого року в сто-

личному готелі “Опера”. Промовці за-

пропонували чимало способів боротьби

з фальсифікатом і фаль си фікаторами.

Голова Агро хі міч-

ного комітету ЄБА,

керівник агробізне-

су (Україна, Мол до-

ва, країни Кавказу)

БАСФ СЕ Ханс

Бестман зазначив:

“Держава має по-

силити контроль над поширенням під-

робок і встановити суворіше покаран-

ня за торгівлю фальсифікатом. Навіть

за недосконалості законодавчої бази

політична воля здатна успішно проти-

стояти підробкам”.

Директор Депар-

таменту реєстрації

та технічного роз-

витку препаратів

ТОВ “Сингента”

Людмила Седокур:

“За даними ВОЗ,

серед усіх забруд-

нювачів навколишнього середовища

пестициди займають лише 5%. Однак

компанії, що створюють нові оригіналь-

ні продукти, чудово розуміють свою со-

ціальну відповідальність. Ми не можемо

сказати те саме про виробників гене-

ричних продуктів, а, тим паче, про тих,

хто виробляє фальсифікат. Молекули,

які є у фальсифікатах, дуже часто су-

проводжуються небезпечними техноло-

гічними домішками. Вони можуть спри-

чинити захворювання на рак, порушен-

ня нервового апарату, каліцтва, позба-

вити людей можливості відтворення.

Треба змінити ставлення до цієї пробле-

ми владних структур. В Україні немає

потужностей для знищення засобів за-

хисту рослин або непридатних до за-

стосування, або фальсифікованих. Ті,

хто виробляє фальсифікат, займаються

цинічним диким убивством, спрямова-

ним проти всього народу України. Тому,

ймовірно, варто змінювати законодав-

ство й класифікувати таку діяльність як

свідомий організований злочин, спря-

мований проти здоров’я жителів

України”.

Голова експертної групи з питань бо-

ротьби з контрафактом Європейської


58

асоціації захисту рослин Герольд Марті

наголосив на потребі злагодженої

співпраці між державними органами,

бізнесом, правоохоронними органами

та митною службою для виявлення й бо-

ротьби з підробками.

Олександр Мамуня, старший юрист

юридичної фірми “Василь Кісіль і парт-

нери”: “Дехто в Україні може сказати,

що гравцям на ринку забезпечено всі

умови, а також надано всі правові ме-

ханізми, щоб захищати свої права інте-

лектуальної власності, зокрема й на аг-

рохімічному ринку. Однак такого ви ні-

коли на почуєте від тих, хто безпосеред-

ньо на цьому ринку працює — компаній-

виробників, які розробляють інноваційні

засоби захисту рослин. Чому так відбу-

вається? Тому що в Україні процес на-

дання державою дозволу на введення

пестицидів у цивільний обіг жодним чи-

ном не пов’язаний із дотриманням прав

інтелектуальної власності інших осіб. І

це є проблемою. Приміром, компанія-

виробник звертається до суду й дово-

дить факт того, що певний препарат по-

рушує права інтелектуальної власності.

З цим рішенням компанія звертається

далі, до Міністерства екології та при-

родних ресурсів України, щоб скасува-

ти державну реєстрацію відповідного

продукту. Міністерство, своєю чергою,

відповідає, що воно не має підстав для

відміни такої реєстрації. Отже, препа-

рат-порушник залишається в цивільно-

му обігу в Україні. Так, певній компанії

заборонено його поширювати, прода-

вати й таке інше, але наступного дня

з’являється інша компанія і під новою

назвою починає його продаж. Ще один

приклад: Міністерство екології та при-

родних ресурсів не публікує переліку

препаратів, що заплановані для дер-

жавних випробувань. Це призводить до

того, що компанії-оригінатори дізна-

ються про препарати, що порушують їх-

ні права, лише за фактом наявності під-

робки на ринку, що, зазвичай, буває за-

пізно. Тому компанія-виробник змушена

“ганятися” за цими порушниками, дово-

дити в суді свою правоту. І ми потрапля-

ємо в зачароване коло, коли

Міністерство знову ж таки не скасовує

реєстрації препарату. Дана ситуація,

вважаємо, є такою, що не сприяє ефек-

тивному захисту прав виробників. Саме

тому ми запропонували державним дія-

чам кілька способів розв’язання про-

блеми. Зокрема, перший — це внесення

змін до чинної процедури реєстрації

препарату, в якій потрібно передбачити

підстави для відмови в реєстрації або її

скасування за доведеного факту пору-

шення прав інтелектуальної власності.

Запропонували також відкрито публіку-

вати переліки тих препаратів, які запла-

новані для державних випробувань.

Пореко мендували вивчити досвід фар-

мацевтичної індустрії, де вже публікують

перелік препаратів, і той препарат,

який не влаштовує власника прав, може

бути оскаржений у судовому порядку,

тобто буде доведено факт порушення



59

прав інтелектуальної власності. А ще —

заявники із фарміндустрії України пода-

ють гарантійні листи, в яких

зобов’язуються не порушувати прав ін-

ших осіб. Коли такий факт доведено в

суді, виявляється, що заявник порушує

свою гарантію, а відтак, є підстави для

скасування реєстрації. Ці способи бо-

ротьби з підробками ми запропонували

Міністерству екології та природних ре-

сурсів України й деяким органам вико-

навчої влади. Однак поки що жодних

зрушень у розв’язанні цієї проблеми, на

жаль, ми не побачили”.

Генеральний дирек-

тор ТОВ “Дюпон

Україна” Ігор

Тесленко:

“ О б г о в о р ю в а н а

про блема набирає

актуальності саме в

Україні. Нині ми ба-

чимо, що для реалізації фальсифікатів

використовують такий потужний інстру-

мент, як Інтернет. Тож проблема стає

дедалі серйознішою. Фальсифіковані

продукти пропонують за неадекватни-

ми комерційними умовами і, якщо пря-

мо зараз звернутися до пошукових ме-

реж, то можна знайти чимало таких

пропозицій. Можуть постачати як гото-

вий продукт, так і сировину, можна за-

мовити тару, тарну етикетку. Тобто для

пошуку підроблених продуктів не дове-

деться докладати надзусиль. Отже, без

змін у законодавчій базі, без участі

правоохоронних органів цю проблему

буде вкрай важко подолати. За наши-

ми оцінками, 20–30% усього обігу аг-

рохімічних продуктів становить

фальсифікат”.

Генеральний дирек-

тор ТОВ “Байєр” в

Україні Тобіас

Менне: “Основне

джерело контра-

фактної продукції —

Китай. Із 1,5 тисячі

китайських заводів

з виробництва засобів захисту рослин

лише 170 мають принаймні китайську

сертифікацію. Нині на українському

ринку — величезна кількість китайських

підробок, особливо це стосується дріб-

ного фасування”.

Зухвалі дії виробників і продавців фаль-

сифікатів на українському ринку потре-

бують пильної уваги органів внутрішніх

справ. Здоров’я нації — у небезпеці!

Вкрай важливо, щоб оцінку нечистим

на руку ділкам дали, передусім, покупці

засобів захисту рослин. Не варто зва-

блюватися невисокою ціною деяких

підробних препаратів. Треба думати

про майбутнє своїх дітей і онуків.

Купуйте лише визнану світом продук-

цію, ефективно захищайте свої посіви й

одержуйте високий урожай!

Олексій Рижков


60

Порожня тара з-під пестицидів та агрохімікатів: куди подіти?

Агрохімічний комі-

тет Європейської

Бізнес Асоціації

звертає увагу ор-

ганів влади та гро-

мадськості на про-

блему збору та

утилізації порожньої тари з-під пестици-

дів і агрохімікатів в Україні.

Опікуючись проблемою управління по-

рожньою тарою з-під засобів захисту

рослин (ЗЗР) в Україні, Агрохімічний ко-

мітет Європейської Бізнес Асоціації за-

пропонував Міністерству охорони на-

вколишнього природного середовища

України та іншим зацікавленим сторо-

нам, а саме: Державній екологічній ін-

спекції в м. Києві, Інституту екогігієни і

токсикології ім. Л. І. Медведя та

Національному центру поводження з

небезпечними речовинами — створити

робочу групу з питань управління по-

рожньою тарою для розробки концепції

системи управління порожньою тарою в

Україні, зокрема, механізму збору по-

рожньої тари, якого наразі немає.

Нині агрохімічні компанії, які працюють

на українському ринку засобів захисту

рослин, визнають, що порожня тара

з-під пестицидів — це небезпека для на-

вколишнього середовища, для країни й

майбутніх поколінь. Тому вони готові

брати участь у розробці механізмів збо-

ру й утилізації порожньої тари, надаючи

проектні матеріали, напрацьовані у ві-

домих концернах і великих компаніях.

Завдяки підтримці та участі в українській

програмі великих агрохімічних концер-

нів, є можливість ознайомитися з пере-

довим досвідом європейських країн у

цьому напрямі і, що важливо, запозичи-

ти його для наших реалій.

На початку 2010 р. було прийнято рі-

шення щодо видання погоджень для

отримання імпортних ліцензій на вве-

зення засобів захисту рослин лише за

наявності у компаній-імпортерів укладе-

них договорів зі спеціально уповнова-

женим підприємством, яке має відповід-

ну ліцензію Міністерства охорони на-

вколишнього природного середовища

на утилізацію небезпечних відходів упа-

ковки засобів захисту рослин. Компанії-

виробники звертають особливу увагу

на той факт, що на момент здійснення

імпорту ЗЗР на територію України, вони

апріорі не можуть знати про майбутнє

місцезберігання використаної порож-

ньої тари з об’єктивних причин, оскільки

засоби захисту рослин здебільшого

продають не безпосередньо кінцевому

користувачеві, а через дистрибуторські

мережі. Кінцевим власником такої тари

з моменту придбання засобу захисту

рослин стає кінцевий покупець, який

придбав засоби захисту рослин не в ім-



61

портера або виробника, а в компанії-

дистрибутора. Таким чином, компанії-

виробники та імпортери надалі не мо-

жуть контролювати рух товару і не мо-

жуть відповідати за весь процес збору

та утилізації тари. До того ж, попередня

оплата за утилізацію порожньої тари на

етапі ввезення її на територію України

теж досить ефемерна з тих самих при-

чин, про які йшлося вище. Бо на момент

імпорту неможливо навіть передбачити,

чи буде товар проданий і застосований

взагалі. Введення цієї схеми з авансова-

ною оплатою за ще не надану послугу є

досить суперечливим кроком, що ство-

рює простір для зловживань.

Отже, з огляду на недосконалість і су-

перечливість законодавчих документів,

які регулюють сферу поводження з та-

рою з-під пестицидів і агрохімікатів,

брак практичних механізмів і процедур

збору й утилізації порожньої тари та

нестачу потужностей для здійснення

утилізації на території України, відпо-

відні законодавчі документи й практичні

механізми потребують доопрацюван-

ня, а умови та положення “Договору

про надання послуг з організації зби-

рання, знезараження, перевезення й

утилізації використаної тари з-під не-

безпечних хімічних речовин” — перегля-

ду для уможливлення практичного вико-

нання цих положень.

Агрохімічний комітет Європейської

Бізнес Асоціації сподівається на актив-

ний та плідний діалог з участю всіх заці-

кавлених сторін та якнайскоріше врегу-

лювання цього питання.

Крім того, Агрохімічний комітет застері-

гає аграріїв, фермерів, приватні госпо-

дарства й населення про таке: через те,

що хімічні речовини, які входять до скла-

ду пестицидів та агрохімікатів, можуть

бути небезпечними для здоров’я людини

й осідають на стінках порожньої тари

з-під ЗЗР, слід вдаватися до потрійного

промивання порожньої тари. Тричі про-мита тара становитиме мінімальний ри-зик для здоров’я людини й довкілля. Проте в жодному разі не варто засто-

совувати порожню тару з-під засобів

захисту рослин в побутових цілях!

Також, Агрохімічний комітет ЄБА реко-

мендує повідомляти компанії-виробни-ки про місцезберігання, тип, кількість порожньої тари та адресу, за якою її

зможе забрати спеціально уповнова-

жений орган для утилізації.


62

Времена, когда тракторный керосин

могли использовать в качестве сред-

ства защиты растений (СЗР), давно уже

прошли. Сегодня агрохимия – это слож-

нейшая отрасль, по энерге тическим и

финансовым затратам не уступающая

фармацевтике. Крупнейшие произво-

дители используемой в сельском хозяй-

стве химии тратят 10-15 лет и более

250 млн долларов США на выведение

нового вида продукции на рынок. Они

тщательно изучают влияние нового ве-

щества на здоровье человека и среду

его обитания.

По оценкам Всемирной организации

здравоохранения, всего 3% от мирово-

го объема выброса химических загряз-

нителей, пестициды являются наиболее

изученными с точки зрения потенциаль-

ной опасности и риска веществами.

Борцы за выращивание продуктов без

использования средств современной

химии, несомненно, имеют право на

свою позицию. Однако следует пом-

нить, что вследствие влияния различных

факторов, более 40% еды в современ-

ном мире просто не существовало бы

без СЗР. Более того, для сельского хо-

зяйства своеобразная «точка невоз-

врата» уже пройдена – по мнению ря-

да специалистов, после 1975 года у

аграриев уже нет возможности про-

кормить все население Земли без ис-

пользования СЗР.

Население планеты интенсивно растет,

тогда как объем используемых в сель-

ском хозяйстве площадей остается

относительно неизменным. Таким обра-

зом, единственная возможность обес-

печить достаточное количество пищи

Защита от “средств защиты растений”

Веб-портал Online-Agro, ноябрь 2010 г



63

состоит в том, чтобы собирать больший

урожай с одного гектара земли. Если в

середине прошлого века перед аграри-

ями стояла задача прокормить двух че-

ловек с гектара, то через 20 лет это ко-

личество превысит пять человек.

Для Украины вопрос стоит не так

остро, но не следует забывать, что в

мире существуют целые народы, среди

которых голод не просто случается

время от времени, а несколько поколе-

ний подряд регулярно ощущают недо-

статок пищи.

Осторожно: фальсификат

Сегодня мы употребляем пищу, выра-

щенную с помощью минеральных удо-

брений и пестицидов. Но основная опас-

ность исходит от низко качествен ных, а,

порой, и откровенно опасных для конеч-

ного потребителя средств агрохимии.

Если годовой объем рынка средств за-

щиты растений в Украине в этом году пе-

ревалил за отметку в 400 млн долларов,

то было бы странно отсутствие рынка

нелегального. По оценкам экспертов,

сегодня объем этого опаснейшего для

здоровья людей и природы сегмента

превышает 120 млн долларов. От под-

делок страдают не только официальные

производители и экспортеры, неся

огромные экономические потери и теряя

репутацию. Основная опасность фаль-

сификатов заключается в том, что мы да-

же не можем прогнозировать угрозу, ко-

торую они представляют. Аграрии, при-

меняя низкокачественные поддельные

пестициды, могут в лучшем случае поте-

рять значительную часть урожая, а в худ-

шем – вырастить продукцию настолько

опасную, что она будет полностью под-

лежать уничтожению. Более того, невоз-

можно даже оценить вред, который мо-

жет быть нанесет природе.

Непоправимый урон понесут земельные

и водные ресурсы, могут пострадать жи-

вотные и, естественно, человек. Для не-

которых представителей фауны контакт

с поддельными пестицидами заканчива-

ется плачевно – мумификацией или даже

разрывом тела на сегменты.

Поддельная агрохимическая продукция

попадает в организм с продуктами пи-

тания, водой или даже с воздухом и мо-

жет стать причиной онкологических за-

болеваний, проблем с репродуктивной

функцией человека или вызвать врож-

денные уродства. Если сертифициро-


64

ванные вещества проходят массу про-

верок, то производители подделок на

это смотрят «сквозь пальцы», изменяя

рецептуру и концентрацию. При этом

угрозе подвергаются не только люди,

работающие с такими препаратами,

но и конечные потребители продуктов

питания.

Особое внимание следует уделить

«генерикам». Это препараты, кото-

рые появляются после истечения сро-

ка патентной защиты молекулы, раз-

работанной и изученной компанией-

оригинатором. После этого каждый

может начать производство химиче-

ский препаратов, содержащих эти

молекулы. К сожалению, наряду с до-

брокачественными генериками суще-

ствуют генерики недоброкачествен-

ные, производство которых далеко не

всегда происходит с соблюдением

всех технологий. Таким образом, хотя

и не являясь подделкой, подобная

продукция может быть низкого каче-

ства, содержать опасные примеси

(например, диоксины),что опять же не-

гативно скажется на урожае, природе

и здоровье человека.

Кроме официальных производителей и

экспортеров, заинтересованных в со-

хранении собственной прибыли, сдер-

живает наплыв фальсификата

Таможенная служба Украины. К сожа-

лению, в Украине отсутствуют необхо-

димые мощности и технологии для про-

изводства современных СЗР, а после

распада СССР все потенциальные

мощности остались за новой границей:

в Чебоксарах, Уфе и Волгограде.

Поэтому весь необходимый для сель-

ского хозяйства ассортимент и объем

данной агрохимической продукции

ввозится в Украину.

По словам Тобиаса Менне — члена

Агрохимического комитета Евро пей-

ской Бизнес Ассоциации, генерально-

го директора фирмы Bayer, которая

является одним из мировых лидеров

производства средств агрохимии,—

основным источником контрафактной

продукции является Китай. Там распо-

ложены около полутора тысяч заводов

по производству пестицидов, но лишь

170 из них прошли хотя бы китайскую

сертификацию. Поэтому украинский

рынок просто наводнен низкокаче-

ственными китайскими подделками,

особенно это касается мелкой фасов-

ки, где количество контрафактной

превосходит 50%, а по некоторым

данным даже достигает 80%.

Особую сложность для таможенной

службы составляют случаи, когда низ-

кокачественные СЗР сопровождаются

вполне легальными документами, поэ-

тому объективных причин задерживать

товар нет. А уже после пересечения

украинской границы продукция фасует-

ся и получает этикетки ведущих между-

народных производителей.



65

Как остановить подделку?

Хотя проблема фальсифицирования

СЗР является международной, в

Украине ситуация значительно хуже,

чем в европейских странах. Дело в том,

что украинское законодательство осо-

бенно уязвимо для подобных махина-

ций. Не стоит забывать и о коррупции.

В результате часто за торговлю этими

опаснейшими подделками виновный

несет только административную ответ-

ственность, а относительно невысокая

сумма штрафов не соответствует воз-

можной выгоде махинаторов.

Комментируя сложившуюся ситуацию,

глава Регистрационной группы

Агрохимического комитета Европей-

ской Бизнес Ассоциации, директор де-

партамента регистрации и техническо-

го развития препаратов компании

«Сингента Украина» Людмила Седокур

отмечает: «Наши законодатели не за-

думываются еще о социальной опасно-

сти такой продукции, не думают о том

что риску подвергаются они сами, их

дети и внуки. Наказание за торговлю

фальсификатами недостаточное.

Более того, существует маса приме-

ров, когда уголовные дела закрыва-

лись или так и не были открыты из-за

отсутствия состава преступления, хотя

обнаруженный фальсификат измерял-

ся тоннами. Бывали даже случаи, когда

суды принимали решение о возврате

фальсификата своим хозяевам. Также

писали, что контрафакт уничтожен, в

то время как в Украине нет необходи-

мых для этого мощностей. А значит, он

попадал обратно на рынок».

Кроме таможенной службы и силови-

ков, в Украине с контрафактной агро-

химпродукцией активно борются и

бизнес-структуры. Европейская Бизнес

Ассоциация и производители препара-

тов постоянно проводят работу по обу-

чению государственных служащих рас-

познаванию подделок, для них прово-

дятся семинары и тренинги. Самый све-

жий из них состоялся 21 октября в

Глебовке под Киевом. Его организато-

ром выступила Европейская Бизнес

Ассоциация, а участниками стали спе-

циалисты таможенных служб всех реги-

онов Украины. С целью разносторон-

него освещения проблемы борьбы с

фальсификатом в сфере агрохимии, для

участия в тренинге был приглашен спе-

циалист Европейской Ассоциации

Защиты Растений (ЕСРА), который поде-

лился с представителями Таможенной

службы европейским опытом и успеха-

ми в борьбе с подделками.

Вместе с тем, усилия производителей и

таможенников не снимают ответствен-

ности с аграриев. Ведь их обществен-

ное призвание состоит в производстве

безопасной агропродукции. Конечно,

отличить подделки не просто, ведь они

постоянно совершенствуются. По сло-


66

вам руководителя отдела по работе с

ключевыми клиентами фирмы Bayer

Эдуарда Муляра, иногда полиграфиче-

ское исполнение упаковки контрафак-

та даже более высокого качества, чем

оригинала.

Но, несмотря на это, свести риск покупки

подделок к минимуму можно. Для этого,

считают эксперты, аграриям необходимо

придерживаться ряда простых правил.

Не стоит гнаться за сиюминутной выго-

дой и покупать СЗР по дешевке у сомни-

тельных поставщиков. В конечном итоге

это обойдется гораздо дороже (пробле-

мы со здоровьем, погибший урожай, за-

грязненные поля). Необходимо покупать

средства агрохимии в специализирован-

ных точках, исключительно у официаль-

ных дистрибьютеров. В случае возникно-

вения хоть малейших сомнений лучше не

полениться позвонить по контактному те-

лефону в представительство компании-

производителя в Украине, где с готовно-

стью ответят на все ваши вопросы.

Номера необходимых телефонов можно

найти на сайтах компаний и у официаль-

ных дистрибьютеров.

Следует помнить главное: оригиналь-

ные пестициды никогда не выпускаются

расфасованными, как фармацевтиче-

ская продукция. Следовательно, если

перед вами таблетки, желатиновые

капсулы или ампулы с этикетками миро-

вых брендов, – можете быть уверены:

это подделка, недостойная применения

на ваших полях.



67

Щоразу, коли мова заходить про май-

бутній урожай, кожен із нас підсвідомо

намагається зробити максимум, аби

нива була ще врожайнішою.

Сучасне сільськогосподарське виробни-

цтво потребує не лише набору ґрунто-

обробних машин, палива, якісного по-

сівного матеріалу, мінеральних та орга-

нічних добрив, а й пестицидів. Останнє

слово може викликати негативні емоції в

читача. Звичайно, кожен з нас хотів би

мати екологічно чисті яблука, картоплю,

помідори, хліб… Та поміркуймо, чи здат-

не суспільство прогодувати себе, якщо

не буде захищати урожай сільськогос-

подарських культур від шкідливих орга-

нізмів? На жаль, відповідь негативна.

Сьогодні людство вже не може обійти-

ся без використання пестицидів.

Багаторічна практика засвідчила в ці-

лому їхнє безпечне використання за

умови чіткого дотримання регламентів.

З літературних джерел відомо, що най-

більше пестицидів застосовують Японія

та Голландія, проте це не позбавляє їх

можливості мати найдовшу на планеті

тривалість життя своїх громадян.

Дефіциту засобів захисту рослин в Україні

сьогодні немає. Ми звикли, що кожного

року з’являються нові, більш сучасні, пре-

парати, удосконалюються формуляції та

додаються складові компоненти до існую-

чих. Зазвичай пропозиція перевищує по-

пит. Для забезпечення потреб сільського

господарства в пестицидах на ринку діє

багато учасників – як виробників, так і

дистри б’юторів: потужних організацій та

дрібних постачальників.

Хімічні препарати, що широко застосову-

ються в агровиробництві, до певної міри

можна назвати хімічною зброєю. Маємо

розуміти: виробництво оригінальних про-

дуктів — складний виробничий процес,

пов’язаний з суворим дотриманням фір-

мової технології, забезпеченням необхід-

них режимів і рецептури. Глибоко помиля-

ємось, коли вважаємо, що змішування ді-

ючої речовини та будь-якого наповнюва-

ча дасть гарний продукт. Оригінальний

препарат – це складна композиція, яка

створюється на основі комплексу хімічних

сполук, а не лише діючих речовин. Це і

розчинники, і поверхнево-активні речо-

вини для кращої фіксації та проникнення

в рослини, і антидоти для зменшення ток-

сичного впливу на культурну рослину, і

Ph–регулятори робочого розчину, і стабі-

лізатори, і полімери з емульгаторами та

інші, що дають змогу максимально реалі-

зувати можливості препарату.

Говорять колеги…

Дорого коштує не інформація, а її відсутність


68

Революційним кроком на ринку засобів

захисту рослин в 90–х роках стала поява

розробки від компанії «Дюпон» — гербі-

циду Гранстар®, послідовники якого і досі

гідно конкурують в агровиробництві.

Варто знати: ні рецептура Гранстару®

Про, ні рецептура його попередника

Гранстару® ніколи і нікому не передава-

лись, оскільки становлять комерційну та-

ємницю фірми «Дюпон» і охороняються

відповідним законодавством. Науковці

компанії працюють над вдосконаленням

препарату, для того щоб зробити його ще

безпечнішим та ще більш дієвим. Надійні

компанії – виробники реєструють та виго-

товляють свою продукцію згідно з вимога-

ми ФАО щодо її компонентів, захищаючи

таким чином здоров’я людей та довкілля.

Проте кризові явища в економіці часто

штовхають виробничника до «дешевих»

рішень. Багато господарств через «еко-

номію» коштів вдаються до придбання

підробки під препарат Гранстар®.

Виникає логічне питання не стільки в

економічній площині, скільки в мораль-

но-етичній. Той, хто купує підробку, здо-

гадується про те, що йому продають

фальсифікат? Як правило, так.

А чому ж тоді купує? Очевидно: бажан-

ня зекономити. Та чи хотів би він сам,

щоб його діти і онуки споживали продук-

ти з поля, обробленого невідомим пре-

паратом? Звичайно – ні. То чому своїх

дітей та онуків йому шкода, а сусідських

— ні? Чи ж то не такі самі діти?...

Ми повинні були б уже навчитися і зна-

ти, що дешевше згодом обертається

ще дорожчим, зводячи нанівець саму

ідею захисту.

Дія та вплив діючих речовин препаратів

на довкілля та здоров’я людей більш-

менш відомі і можуть бути спрогнозова-

ними, проте дія побічних продуктів син-

тезу є «котом у мішку». Саме очищення

від цих продуктів є дуже дорогою скла-

довою процесу виготовлення препара-

ту. Це пов’язано з дуже малою кількістю

таких продуктів синтезу. Але ці речови-

ни можуть бути надзвичайно токсични-

ми, навіть у таких малих дозах, які важко

визначити. Крім того, в Україні, на жаль,

практично неможливо провести аналіз

на вміст більшості небезпечних речо-

вин, тому що немає відповідного облад-

нання, бо ж коштує воно дуже дорого.

Дешева пропозиція – це практично тех-

нічний неочищений продукт.

Існує мудрий вислів: «Дешеві продукти

не Ви купуєте, а вони купують Вас за

безцінь». Треба пам’ятати, що за еко-

номією в придбанні високоякісних за-

собів захисту рослин стоїть загроза

життю та здоров’ю як ваших працівни-

ків, так і людей, які споживають вашу

продукцію. І в тому, що механізатор у

господарстві не доживає до пенсії, і що

здорові діти в країні — вже рідкість, і що

поширюються такі небезпечні хвороби,

як рак, алергія та інші, може бути част-

ка і вашої безвідповідальності.



69

Застосування підробок і різного роду

фальсифікатів може мати наслідки, які

важко спрогнозувати. Вже тепер маємо

багато прикладів негативу, який ще довго

буде нагадувати про себе. Досвід підтвер-

джує: не все те, що пропонують замість

оригінального препарату, є селективним

чи дієвим. Не відомий наповнювач, діюча

речовина з домішками інших сульфонілсе-

човин або невідомих діючих речовин, не-

відповідність мірної ємності чи питомої ва-

ги препарату – ось лише неповний пере-

лік ризиків, прихований у бажанні «зеко-

номити» , що в кінцевому результаті може

обернутися пригніченням культури (недо-

бором урожаю) чи недостатньою ефек-

тивністю (доведеться переробляти або за-

стосовувати агротехнічні заходи). А це —

недоотримані кошти або додаткові ви-

трати. Та головне те, що підробки можуть

зробити землю «безплідною». Чи можна

тут говорити про «економію»? Звичайно,

вартість рішення – це важливо. І все ж, ку-

пуючи оригінальний препарат, ви убезпе-

чуєтеся від зазначених ризиків.

В умовах жорсткої конкуренції окремі по-

стачальники засобів захисту рослин вда-

ються до дій, не завжди повністю усвідом-

люючи їхні наслідки. Окрім цього, вико-

ристовуючи недосконале законодав-

ство, з’явилось багато посередників, які

пропонують насправді за безцінь будь-які

препарати. Негативна ситуація погли-

блюється необізнаністю нових керівників,

які, маючи на озброєнні лише ази спеці-

альної науки та невеликий практичний

досвід, не переймаються серйозністю на-

явної проблеми. Чи не тому сьогодні в ба-

гатьох господарствах відсутня посада аг-

ронома із роботи з засобами захисту

рослин? Втрати від несвоєчасного хіміч-

ного захисту посівів можуть в рази пере-

вищувати фонд оплати праці спеціаліста.

Компанія «Дюпон» захищає власну про-

дукцію і завжди акцентує увагу на можли-

вості споживача (звичайно, за бажання з

боку останнього) визначитися з похо-

дженням препарату. Забез печення госпо-

дарників справжніми препаратами є най-

вищим пріоритетом компанії «Дюпон».

Унікальна тривимірна голограма з зо-браженням чотиригранника була розро-блена для використання на препаратах «Дюпон», що продаються у різних краї-нах світу. Ця захисна марка допомагає споживачам швидко та легко ідентифіку-вати справжні препарати «Дюпон».

Якщо повільно обертати голографічний знак у різних площинах, можна поба-чити низку крапок на кожній бічній по-верхні. Одна крапка – на лівому боці, дві крапки – на правому, три крапки – вгорі, чотири крапки – знизу.

Починаючи з 2007 року, компанія «Дюпон» впровадила додатковий за-хист своїх продуктів. Відтоді на захисну голограму кожної упаковки гербіциду нанесено свій, унікальний, цифровий код, за допомогою якого можна визна-


70

чити, чи справжній препарат «Дюпон» ви тримаєте у руках.

Коли вам пропонують обмін «оригіналь-

ного» препарату на сільськогосподарську

продукцію, низьку ціну, продаж за готівку

(щоб не було доказів продажу пестициду),

міфи про постсезонний розпродаж та ін-

ше – все це має насторожувати.

В Україні працює Гаряча лінія від

«Дюпон»: 0 800 309 309. Телефонуйте

та дізнавайтесь!

Оригінальну голограму неможливо

зняти неушкодженою з упаковки!

Для надання оперативних консультацій

на місцях працює високопрофесійна ко-

манда представників та консультантів у

регіонах. Звертайтесь по БЕЗ КОШТО-

ВНУ допомогу і пам’ятайте: «Дорого ко-

штує не інформація, а її відсутність!»

Пам’ятайте: покупка у офіційних дистри-

б’юторів компанії є першим кроком до

отримання оригінального продукту.

Маємо пам’ятати: вирощування, напри-

клад, зернових — це не лише гербіцид, а

й інвестиції в насіннєвий матеріал, що

має потенційно високу урожайність,

якісний протруйник насіння, заправка

грунту органо-мінеральним підживлен-

ням, без чого потенціал не буде зреалі-

зованим та інше. Усі капіталовкладення

за подібного підходу будуть перекрес-

лені уявною економією. Виробничі ви-

пробування доводять перевагу оригі-

нального продукту. Навіть за мінімаль-

ної прибавки від оригінального

Гранстару®, 3 ц/га, порівняно з підроб-

кою чи генериком, за ціни зерна 1000

грн/т. маємо: високу ефективність від

застосування, повну окупність препа-

рату та повністю знімаємо тривогу на

майбутнє.

Варто звернути увагу саме на безпеч-

ність застосування пестицидів, на відпо-

відальність людей, причетних до цього

процесу, бо ця проблема останнім ча-

сом відійшла на задній план. Можна по-

чути заклики окремих посадовців до від-

криття шляхів для завезення дешевої хі-

мічної продукції. В основі цих закликів

лежить необізнаність щодо небезпеки-

безконтрольного завезення і застосу-

вання пестицидів, і саме усвідомлення

цієї небезпеки, (а не оманлива сього-

денна вигода) має керувати і посадовця-

ми, і господарниками нашої держави.

Хочеться, щоб прочитавши матеріал,

люди замислились над своєю відпові-

дальністю перед суспільством і перед

майбутніми поколіннями. Будьмо госпо-

дарями у своїй державі!

Олександр Дубовий, Регіональний консультант ТОВ «Дюпон Україна», в минулому – агроном із рослинництва, головний агроном, Вінницька область



71

Використайте цей контрольний

лист елементарних запитань до

постачальника препарату, перш

ніж прийняти рішення про

закупівлю:

Цей препарат-підробка та-

кий же ефективний і без-

печний для довкілля, як

препарат-оригінатор?

Чи містить він в своєму складі

такі ж інгридієнти та чи відпо-

відають вони всім характе-

ристикам оригінального

продукту?

Чи має «аналог» таку ж формуля-

цію, хімічну чистоту, як і оригіналь-

ний препарат?

Чи діє він ефективно на широкий

спектр бур’янів, як оригінальний

гербіцид, і чи є тому підтвердження?

Наскільки добре такий продукт змі-

шується з іншими препаратами, які

будете використовувати для бако-

вих сумішей, і чи стабільним буде

такий продукт та така суміш?

Чи безпечний такий препарат для

культурної рослини на різних етапах

її розвитку як гербіци д-оригінатор?

Чи несуть відповідальність поста-

чальники цього препарату за його

ефективність, стабільність та без-

печність, як компанії-виробники

оригінальних продуктів?

Не все те золото, що блищить!

Вироб ниц тво ори гі наль них препа ратів — склад не вироб-ниц тво, яке пов’я за не з суво рим дот ри ман ням фір мо вої тех но-ло гії, забез пе чен ням необхід-них режи мів і рецептури. Не слід вва жа ти, що достат ньо змі-ша ти діючу речо ви ну та якийсь напов ню вач, і отри ма єш до-брий про дукт.


72

Як препарат витримує екстремальні

умови зберігання і чи буде він відпо-

відати якісним характеристикам піс-

ля тривалого зберігання?

Яку гарантію якості може надати

вам постачальник такого про дукту?

Чи впевнені ви в тому, що всі скла-

дові такого продукту не викличуть

післядії в сівозміні на наступні

культури, на користувача та на

довкілля?

Чи зможете ви отримати вчасну

підтримку на полі, консультації та

кваліфіковані рекомендації від

виробників?

Який досвід постачальника у виробни-

цтві засобів захисту рослин та чи може

він бути гарантом якості та нести відпо-

відальність за можливі негативні наслід-

ки від застосування?

Виробництво орігінальних препаратів

— складне виробництво, яке пов’язане

з суворим дотриманням фірмової тех-

нології, забезпеченням необхідних ре-

жимів і рецептури.

Не слід вважати, що достатньо змішати

діючу речовину та якийсь наповнювач і

отримаєш гарний продукт.

Орігінальний препарат — це складна

композиція, яка створюється на основі

комплексу хімічних сполук, а не лише ді-

ючих речовин. Це і розчинники, і напо-

внювачі, і поверхнево-активні речови-

ни, і антидоти для рослин, і Ph-

регулятори, і антибактеріальні добав-

ки, і полімери з емульгаторами та інші.

Рецептура оригінальних продуктів за-

патентована і удосконалюється з року

в рік, сотні тисяч «розумних голів» пра-

цюють для того, щоб удосконалити дію

продуктів і зробити продукт ще кращим

і ще безпечнішим. Ніякі «аналогічні»

властивості «схожого продукту» не змо-

жуть допомогти виростити врожай якіс-

ним і багатим. А найважливіше — це те,

що всілякі «дуже схожі» підробки не мо-

жуть виконати функції захисту, але мо-

жуть дуже нашкодити і рослинам, і

здоров’ю людини, і, головне, можуть

зробити землю «безплідною».

Ніхто з нас не хоче бути обдуреним,

але, купуючи неоригінальні продукти,

не від виробника, а «дуже схожі», ви

обдурюєте себе самі!

Шановний читачу, дешевше — не озна-

чає якісніше. Ми повинні вже знати і

звикати до того, що все, що дешеве,

потім обертається ще дорожчим, спо-

творюючи саму ідею захисту. Поганий,

шокуючий результат після застосуван-

ня підробленого продукту не вартий то-

го, щоб перекреслювати працю бага-

тьох людей. Ризик використання під-

робки, ще і сумнівної якості, не виправ-

довує того, хто зважується нанести

шкоду не тільки собі, своїй землі, а ще і

наступним поколінням.



73

Нижче наведено кілька фотографій, що

наглядно та переконливо демонстру-

ють наслідки після застосування так

званих «аналогів».

Результати польових випробувань під-

твердили лабораторні аналізи.

Оригінальний продукт спрацьовує

ефективно і якісно, в той час як «ана-

лог» може спрацювати погано, або зо-

всім не спрацювати. До того ж, ніхто не

може передбачити реальних наслідків

від такого «захисту»!

Євгенія Устименко

Відділ охорони здоров’я та навколиш-нього середовища ТОВ «Байєр», під-розділ «Байєр КропСайєнс».

Результати польових випробувань підтвердили лабораторні аналізи.

Оригінальний гербіцид спрацьовує ефективно і якісно, в той час, як «аналог» може спрацювати погано або зовсім не спрацювати. До того ж, ніхто не може передбачити реальних наслідків від такого «захисту»!

Фітотоксичність після обробки «дешевою» підробкою

Біологічна ефективність «дешевої» підробки

Післядія в сівозміні, де використовувався «дешевий» аналог

Результат обробки оригінальним продуктом


74



75

Для нотаток


eba br a5 catalogue 2011 short › static › committees › agro › pre... ·...

Documents