egorov p v_bilopolska_v_n_universitetska_osvita

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра «Фінанси і банківська справа»

Єгоров П.В., д.е.н., професор

Білопольська В.М., к.е.н., доцент

УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА

Навчальний посібник

з модульного контролю знань студентів

(для студентів бакалаврату денного і заочного відділень)

Галузь знань: 0305 “Економіка та підприємництво”

Напрямок підготовки 6.030508 “Фінанси та кредит”

Під загальною редакцією

д-ра. економ. наук, професора П.В. Єгорова

Видавництво „Вебер”

Донецька філія

Донецьк, 2010

2

УДК 336 (075)

ББК 65.261

УО

Рекомендовано до видання Вченою Радою

Донецького національного університету

(Протокол № від 30.06.2010 року)

Автори: Єгоров П.В., д.е.н., професор

Білопольска В.Н., к.е.н., доцент.

Рецензенти: Омелянович Л.О., д.е.н., професор

Дмитриченко Л.І., д.е.н., професор;

Скафа О.І., д.п.н., професор.

Університетська освіта: навчальний посібник з модульного контролю знань

студентів (для студентів спеціальності „Фінанси і кредит”) / Під заг. ред. П.В. Єгорова;

[авт. П.В. Єгоров, В.М. Білопольська], Донецький нац. ун-т. – Донецьк: „Вебер”

(Донецька філія), 2010. - с.

ISBN

В посібнику представлені завдання поточного модульного контролю знань студентів;

професійної термінології, теоретичних основ організації та функціонування університетської

освіти, формування та розвитку логіки мислення, навичок в виконанні творчих завдань та

проведення досліджень по проблемі фінансово-економічної освіти, а також питання, які

підлягають модульному контролю. Видання підготовлено відповідно навчального плану Спеціальності

«Фінанси і кредит», а також програми курсу „Університетська освіта” і „Вступ до фаху”

спеціальність „Фінанси і кредит”. Дане видання охоплює всі теми, які передбачені галузевими

стандартами, які регламентують механізм вищої (університетської) освіти в Україні: освітньо-

професійна програма підготовки бакалаврів з напрямку «Економіка і підприємництво», а також

освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) спеціальності «Фінанси і кредит». В посібнику по

кожній темі мають місце: глосарій; завдання для самостійної роботи студентів (СРС); зміст

індивідуальних творчих завдань (ІТЗ), тести для контролю знань студентів та критерії оцінки знань

студентів по усіх видах завдань, які виконують студенти в умовах кредитно-модульної системи

(КМС); методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю; модульне планування

дисципліни; список основної та додаткової літератури.

Рекомендовано для студентів університетів та інших вищих навчальних закладів, які

навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки „Фінанси і

кредит” та інших напрямів підготовки бакалаврів в галузі знань „Економіка і підприємництво”, а також

для тих, хто цікавиться питаннями модернізації університетської освіти в умовах її інтеграції в

Європейський простір.

3

ЗМІСТ

Вступ 6

Розділ 1. Методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю 8

Розділ 2. Модульне планування дисципліни

2.1 Зміст тем дисципліни

2.2 Опорні конспекти лекцій

11

Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю 14

3.1. Перша частина модулю: університетська освіта: її роль та значення в

підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства

Тема 1. Університет - як вищий навчальний заклад: історія створення

та розвиток на сучасному етапі

1.1. Форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію

б)питання для модульного контролю знань студентів

в) складання логіко-структурних схем

г) завдання для самостійної роботи студентів

д) тести

Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХI

столітті: її зміст і стратегія реалізації

2.1 Форми модульного контролю знань студентів





д) тести

Тема 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес

3.1 Форми модульного контролю знань студентів а) складання глосарію




д) тести

Тема 4. Університетська освіта в контексті Болонського процесу



б) питання для модульного контролю знань студентів



д) тести

Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з

вищою освітою






4

д) тести

Тема 6. Організація навчального процесу в університеті






д) тести

Тема 7. Управління вищою освітою в Україні: стратегія його вдосконалення





д) тести

Тема 8. Вищи навчальні заклади України та світу






д) тести

Тема 9. Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність вдосконалення






д) тести

3.2. Друга частина модулю: організація фінансово-економічної освіти (вступ

до фаху)

Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан,

досягнення, модернізація та проблеми розвитку






д) тести

Тема 11. Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної освіти

в Україні: вдосконалення та розвиток його змісту





д) тести

5

Тема 12. Сфери професійної діяльності фахівців з фінансів, грошового

обігу та кредиту






д) тести

3.3. Третя частина модулю: студентське самоврядування та соціально-

культурна інфраструктура університету

Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її

фондами 13.1 Форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію б)питання для модульного контролю знань студентів в) складання логіко-структурних схем г) завдання для самостійної роботи студентів

д) тести

Тема 14. Соціально-культурна інфраструктура університету 14.1 Форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію б)питання для модульного контролю знань студентів в) складання логіко-структурних схем г) завдання для самостійної роботи студентів

д) тести

Тема 15. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої освіти України

15.1 Форми модульного контролю знань студентів а) складання глосарію б)питання для модульного контролю знань студентів в) складання логіко-структурних схем г) завдання для самостійної роботи студентів

д) тести

3.4. Контрольні питання по дисципліні

3.5. Теми контрольних робіт для студентів першого курсу бакалаврату заочного

відділення напрямку «Фінанси і кредит» по дисципліні «Університетська

освіта» і методичні вказівки по їх виконанню

Розділ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах кредитно-

модульної системи

Методичні вказівки та тематика контрольних робіт

„Університетська освіта” для студентів заочної та дистанційної

форми навчання, які навчаються в бакалавраті по спеціальності 0508

„Фінанси і кредит”

Висновки

Література

Додатки

6

ВСТУП

Загальновідомо, що суттєвою ознакою зрілості будь-якої держави є наявність

системи відтворення національної освіти. Як підкреслюють в своїх роботах

академіки НАН України Віктор Бар’яхтар і Володимир Шевченко «Саме

національні провідники освіти, являючи собою відносно тонкий прошарок

суспільства, практично формують і репрезентують образ своєї держави в світі і її

майбутнє». Як раз в цьому і полягає місія університету і університетської освіти в

цілому.

Слід зазначити, що університетська освіта – найголовніша складова вищої

освіти України. Університет – це найстаріша і в той же час сучасна форма

навчального закладу вищої якості, яка дає людині високий рівень освіти. На думку

провідних вчених України, університет – це дух творчості, дух гуманізму,

просвітництва і високої культури, це новаторство, поєднання педагогіки з

науковими досягненнями сучасного рівня. І з цим не можна не погодитись. Нова

місія університетської освіти полягає в відтворенні належних умов для досягнення в

суспільстві більшої справедливості і соціальної стабільності за рахунок

забезпечення громадянам рівних прав в одержані вищої освіти і доступу до знань,

яких потребує кожна людина, а також формування якісно нового інноваційного

потенціалу молодого покоління, якому належить майбутнє нашої незалежної

держави. Ми розуміємо, що університетська освіта і її ключова роль на сучасному

етапі полягає в відтворенні і збільшенні інтелектуального капіталу держави,

використання якого дасть їй можливість стати одною з провідних держав Європи і

світу. Сучасному суспільству потрібен високорозвинений громадянин, який міг би

самостійно і критично мислити, бути освіченим фахівцем і своєчасно приймати на

якісній професійній основі управлінські рішення. А це під силу тільки сильній

особистості, яка розуміє, що освіта це те від чого завжди залежав і залежить рівень

соціально-економічного розвитку будь-якої держави світу.

Дисципліна «Університетська освіта», яка є однією з нормативних

дисциплін циклу гуманітарної підготовки, і яку вивчають студенти на першому

7

курсі в бакалавраті, покликана розкрити методологічні, теоретичні і історичні

основи університетської освіти в державі і обґрунтувати з наукової точки зору її

роль, місце і значення в підготовці фахівців вищого ґатунку в сфері «Фінансів і

кредиту».

Вивчення курсу «Університетська освіта» з урахуванням вимог Міністерства

освіти і науки України базується на вивченні таких нормативних актів, як:

Конституція України, Закони України «Про освіту» і «Про вищу освіту»;

«Національна доктрина розвитку вищої освіти в Україні в ХХІ столітті»; Концепція

реформування вищої освіти в Україні в умовах Болонського процесу; Послання

Президента України до української спільноти від 3 червня 2010 року та інших

нормативно-правових актах, у яких викладена стратегія по модернізації і розвитку

вітчизняної вищої освіти на сучасному етапі, інструменти і механізми її реалізації.

Мета вивчення курсу: формування у студентів глибокого розуміння суті

університетської освіти і їх підготовка до безпосередньої участі в сучасних

інтеграційних процесах вітчизняної освіти в Європейський простір в контексті

Болонської декларації і Концепції розвитку економічної освіти в Україні до 2020

року.

Завдання вивчення курсу:

сформувати у студентів систему знань щодо суті й соціального значення

вищої (університетської) освіти, а також розуміння сучасних тенденцій її

реформування, модернізації і розвитку;

прищепити студентам навички самостійного й ефективного навчання в

університеті з урахуванням світових освітніх тенденцій;

сформувати у майбутніх фахівців, які навчаються в бакалавраті, а потім

будуть навчатися в магістратурі професійне усвідомлення ролі і значення

університетської освіти у формування високоінтелектуального прошарку

українського суспільства;

глибоко усвідомити історію розвитку університетської освіти в світі і

Україні та використовувати ці знання для інтелектуального збагачення свого

8

народу;

сформувати у студентів першого курсу високу мотивацію самостійно і

відповідально працювати над вивченням дисциплін, які передбачені навчальним планом;

усвідомити студентами основні напрямки реформування університетської

(вищої освіти) в Україні в умовах Болонського процесу, сутність кредитно-

модульної системи та критерії оцінки знань студентів за 100 бальною системою;

навчити майбутніх фахівців добре розуміти зміст фінансово-економічної освіти і ті

завдання, які вона ставить в сфері підготовки висококваліфікованих економістів,

фінансистів і банкірів;

знати стандарти вищої освіти України та зміст державної політики в сфері

освіти в умовах її модернізації;

надати таку систему знань, використання якої дасть змогу майбутньому

фахівцю добре орієнтуватись в освітньо кваліфікаційних рівнях (бакалавр, спеціаліст,

магістр) та в навичках, уміннях і завданнях, які вони в майбутньому повинні виконувати

на своїх посадах;

довести до кожного студента фундаментальні принципи забезпечення

якості університетської освіти та відповідальність викладача і студента за їх

виконання;

основі тісного спілкування з провідними фахівцями, вченими, викладачами

університету, сформувати у студентів уяву про свою майбутню професійну

діяльність в сфері фінансів, грошового обігу та кредиту.

Предметом курсу є відношення, які виникають в системі організації ,

управління і навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх

фахівців в сфері економіки, фінансів і кредиту в університеті в умовах кредитно-

модульної системи.

На сучасному етапі велика увага приділяється фундаменталізації та індивідуалізації

підготовки майбутніх фахівців. Як стверджує в своїй роботі доктор педагогічних.

наук Семеріков О.С.: „Нова освітня парадигма, в основі якої лежить

фундаменталізація навчання, передбачає якісно нові цілі вищої освіти, нові

9

принципи добору та систематизації знань: на базі цих принципів не стільки

розширюється обсяг професійних та загальнонаукових знань, скільки визначаються

їх зв’язки та способи формування і функціонування в практичній діяльності„ [113; 114].

Фундаменталізація предметної підготовки майбутніх економістів, фінансистів,

банкірів є актуальною задачею сучасної університетської освіти, оскільки характерною

ознакою інформаційного суспільства є те, що в ньому покоління речей та ідей змінюються

швидше, ніж покоління людей. Підготовка фінансистів та банкірів за суттю є

професійною освітою, проте в сучасних соціально-економічних умовах традиційне

протиріччя між фундаментальним та професійним навчанням набуває нового і достатньо

гострого змісту: якщо в минулому вузька профілізація була показником високої соціальної

захищеності, то сьогодні таким показником стає мобільність, якої може набути лише

широко освічена людина, здатна гнучко реагувати на зміну технологій і механізмів.

Орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого століття, поступово зникає

з виробничої сфери: у ХХІ столітті потрібен спеціаліст, здатний гнучко перебудовувати

напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів чи вимог ринку.

Досягнення мобільності (зокрема, навчальної та професійної) є однією з найважливіших

задач Болонського процесу, розв’язання якої можливе лише за умови фундаментального

характеру вищої освіти. Ми спостерігаємо, як вузькопрофесійна підготовка фахівців

поступово витісняється з системи вищої освіти України. Проявом вказаної тенденції є

заходи Міністерства освіти та науки України, спрямовані на зближення вищої

педагогічної та класичної університетської освіти [113; 114].

Питанню фундаменталізації навчання у вищій школі присвячені роботи А.А. Аданнікова,

С.І.Архангельського, Т.О.Адрєєва, О.В.Балахонова, С.А.Баляєвої, С.У. Гончаренка, А.П.

Загнітко, Г.Я. Дутки, Л.І.Дмитриченко, О.В. Євця, Л.С.Йолгіної, С.Я.Казанцева, В.Г.Кінельова,

В.В.Кондратьєва, Н.Г.Кошелевої, О.Г.Кучерявого, С.В. Носирєва, А.Б. Ольневої, Л.О.

Омелянович, М.В. Садовнікова, С.О. Семерікова, О.І. Скафи, О.В. Сергєєва, Н.Ф. Тализіної, В.Д.

Шадрикова, В.П. Шевченка, М.О. Читаліна та ін. [113; 114].

Фундаменталізація фінансово-економічної вищої освіти впливає на всі

компоненти системи навчання фінансово-економічних дисциплін: цілі, зміст,

10

методи, засоби, форми організації навчання. Це визначає два основних напрями

модифікації методичної системи навчання таких дисциплін. Перший –

фундаменталізацію змісту навчання через надання йому властивостей стійкості,

стабільності, збережуваності, тривалості. Другий – підвищення мобільності

(навчальної, професійної, технологічної) [113; 114]..

Основними напрямами фундаменталізації фінансово-економічної освіти є:

1) інноваційність змісту навчання та розвиток нових моделей фінансово-економічної

освіти в умовах кредитно-модульної системи; 2) методологічне забезпечення

фінансово-економічної освіти в університеті з урахуванням Болонського процесу.

Досягнення цілі фундаменталізації фінансово-економічної освіти можливе

через організовану цілеспрямовану високоінтелектуальну діяльність учасників

освітнього процесу, що забезпечить реалізацію функцій фундаменталізації освіти.

Опанування методологічно важливими та інваріантними знаннями з довгим

терміном життя, необхідними для професійної діяльності фахівця в галузі

економіки, фінансів і кредиту – є методологічна функція [113; 114]..

В умовах Болонського процесу, який передбачає впровадження кредитно-

модульної системи вивчення дисципліни „Університетська освіта” супроводжується

лекціями, проведенням проблемних семінарів, міні-конференцій, семінарів-

дискусій, виконанням індивідуальних творчих завдань, творчим обговоренням

актуальних проблем теорії і практики університетської освіти як в аудиторії та і

поза нею. Різні активні методи навчання дають змогу в повному обсязі засвоїти

програму та своєчасно пройти поточний і підсумковий модульний контроль знань з

дисципліни. Вважаємо, що пропонований алгоритм вивчення такої важливої в

професійному відношенні дисципліни буде всіляко сприяти підвищенню якості

підготовки фахівців в сфері економіки, фінансів і кредиту, а компетентісний підхід

стане одним із ефективних засобів реалізації і індивідуальної їх підготовки.

РОЗДІЛ 1. Методичні вказівки по виконанню завдань модульного

контролю

11

Вивчення в університеті студентами першого курсу бакалаврату

дисципліни «Університетська освіта» здійснюється шляхом відвідування лекцій,

семінарських занять, участі в міні-конференціях, олімпіадах, круглих столах із

проблем освіти, а також виконання цілого ряду завдань, що передбачені

навчальним планом конкретної спеціальності 6.030508 „Фінанси і кредит”.

Модернізація університетської освіти в рамках Болонської конвенції,

припускає, що якість вищої професійної освіти повинна забезпечуватися

комплексом таких складових як: рівень викладання, високою мотивацією тих,

хто навчається, до знань; ефективним механізмом контролю знань студентів, а

також сучасним менеджментом у сфері організації, навчально-методичного

забезпечення і проведення навчального процесу. Особлива увага повинна

приділятися самостійній роботі студента: її організації, методичній

забезпеченості, використанню сучасних інформаційних систем і технологій.

Контроль знань студентів по досліджуваній дисципліні здійснюється протягом

усього курсу по одному модулю, який складається з трьох частин та 15 тем, а саме:

Перша частина модуля: „Університетська освіта: її роль та значення в

підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства” (теми 1 - 9);

Друга частина модуля: „Організація фінансово-економічної освіти (вступ до

фаху)” (теми 10 – 12);

Третя частина модуля: „Студентське самоврядування та соціально-

культурна інфраструктура університету” (теми 13 - 15).

Контроль протягом кожної частини модуля повинен бути системним та

об’єктивним, і відтворювати своєчасно перевірку засвоєння студентом

навчального матеріалу, одержаних навичок, здібностей в осмисленні ролі

впровадження Болонського процесу та кредитно-модульної системи в

вітчизняний освітянський простір, уміння презентувати аудиторії підготовлені

проекти і індивідуальні творчі завдання (ІТЗ), тощо.

12

Організація модульного контролю знань студентів по курсу «Університетська

освіта» передбачає виконання студентами завдань по кожній з досліджуваних

тем у формі:

Виконання глосарію передбачене по кожній темі курсу. Термінологічний

словник ключових понять складається студентом у зошиті для самостійної

роботи з обов'язковим посиланням на інформаційне джерело: підручник,

монографію, словник, Інтернет, журнали, енциклопедії та інші джерела.

Усне опитування (УО) проводиться на кожній лекції і кожному

семінарському занятті. При цьому важливо продемонструвати здатність у

повному обсязі передати максимально вірний зміст відповіді на питання.

Результати оцінки знань студентів повинні бути доведені до кожного з них, що

дозволить тому, хто навчається, відслідковувати процес накопичення балів по

всьому курсу і співставляти їх суму з оцінками за 100-бальною шкалою, а потім –

5-бальною.

«Логіко-структурні схеми (ЛСС)» можуть виконуватися письмово як в

аудиторії, так і у виді домашнього завдання. Вони передбачають перевірку

здатності студентів самостійно осмислити матеріал і за допомогою логіко-

структурної схеми передати зміст окремих механізмів, їх склад; показати

механізм взаємодії окремих складових в сфері управління освітою; зміст

класифікацій, форм і видів навчального процесу, окремих ланок ВНЗ,

хронологію Болонського процесу, складових КТС, а також інших систем,

елементів і принципів, що вивчаються в цьому курсі.

«Індивідуальне творче завдання (ІТЗ)» припускає виконання конкретних

розрахунків з розгорнутим коментарієм виявлених тенденцій і закономірностей і

глосарію;

усної відповіді;

контрольних диктантів;

логіко-структурних схем;

індивідуальних творчих завдань;

тестів.

13

поясненням отриманих оцінок того або іншого механізму, або системи в цілому.

особливу увагу слід приділити тому. як при його виконаннф проявляються творчі

здібності студента.

Тести виконуються як в аудиторії, так і у виді домашнього завдання. При

цьому з 4 - 6 варіантів пропонованих відповідей студент повинен вибрати один

або декілька вірних відповідей. Правильний варіант обраної відповіді варто

науково обґрунтувати або довести рішенням. Тести виконуються письмово в

зошиті для самостійної роботи.

Викладач веде облік виконання студентами усіх видів завдань модульного

контролю в спеціальній відомості (див. табл. 1.1)

Таблиця 1.1

Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного

контролю

№

з/п

П.І.Б.

студента,

спеціальність,

курс, група

Види завдання / теми

Глосарій УО ЛСС ІТЗ КД Тести Інші види

контролю

Т.1 Т.2 і

т.д.

Т.1 Т.2 і

т.д.

Т.1 Т.2 і

т.д.

Т.1

Т.2

Т.1

Т.2

Т.1 Т.2

Т.3 і

т.д.

Співбесіда

Захист ІТЗ, яке

носить

комплексний

характер

1. Шевченко

Т.Г.

У кожного студента повинна бути аналогічна відомість для ведення свого

обліку і контролю його результатів у системі вивчення курсу.

Крім зазначених видів контролю знань студентів можуть

використовуватися й інші. Наприклад, тест на ерудицію, диктант, ЕSSЕ,

презентація проектів, підготовка: анотацій на статті в наукових журналах і

монографіях, рефератів. Виконання таких завдань підвищує рейтинг студента.

Варто пам'ятати про те, що максимальна кількість балів по першій частині

14

модулю - 50, по другій – 30, і по третій – 20. Усього за результатами модулю

студент може набрати 100 балів. Наприкінці вивчення курсу студент в

залежності від набраної кількості балів отримує залік з дисципліни

„Університетська освіта” може отримати залік, якщо він протягом модуля

одержав не менше 50 балів.

Студенти мають бути заохочені в якості своїх знань, що буде підвищувати

їх рейтинг і як наслідок – суму одержаних балів. Максимальна кількість балів за

шкалою – 100, мінімальна – 50. За високу активність в обговоренні дискусійних

питань; за оригінальність і змістовність відповідей; за якість оформлення ІТЗ та

оригінальність в презентаціях проектів по кращим АНЗ України і світу; за

відсутність пропусків лекційних і семінарських занять без поважних причин

студент може підвищити свій рейтинг на 1-3 бали. У той же час рейтинг студента

буде знижений на 0,2 бали за кожне пропущене лекційне або семінарське заняття

без поважних причин. У цілому, пропуски занять без поважних причин значно

знизять результати модульного контролю, що для студента зовсім не бажано.

Слід зазначити, що семінарські заняття можуть проводитися не тільки за

розкладом, але і у день самостійної роботи студента, який зазначений в розкладі

занать. Загальні результати модульного контролю виставляється згідно розкладу

на тому тижні семестру, на якому вони повинні виставлятися відповідно до

календарного графіка проведення модульного контролю.

У випадку пропуску занять з поважної причини студент може надолужити

пропущене заняття під час консультації викладача відповідно графіка, який

затверджено кафедрою, яка відповідає за дисципліну.

У разі невиконання передбачених завдань модульного контролю з

об'єктивної причини, студент має право з дозволу завідуючого кафедрою, декана,

або його заступника підготувати та здати їх до останнього семінарського заняття.

Час і порядок здачі визначають деканат і викладачі, які проводять лекційні і

семінарські заняття з цієї дисципліні.

15

Підсумковий модульний контроль (ПМК) передбачає здачу заліку. В

процесі модульного контролю знань студента викладачами враховуються якість,

зміст і оформлення виконаних завдань в системі поточного модульного

контролю, які заохочуються додатковими балами (1-3 бали).

Студент, який не набрав 30 балів по модулю, отримує оцінку

„незадовільно” та обов’язково повторно вивчає дисципліну „Університетська

освіта”. При отриманні студентом від 30 до 49 балів, також виставляється оцінка

„незадовільно”, однак, на рівні кафедри і деканату надається можливість

підготуватися, підвищити свій рейтинг і отримати залік. При отриманні

студентом більш більш ніж 50 балів, - студент отримує залік з дисципліни

„Університетська освіта”.

Загальна підсумкова оцінка по дисципліні «Університетська освіта»

виставляється відповідно до методики накопичення балів за результатами

поточного модульного контролю знань. Підсумкова оцінка заноситься у

відомість обліку поточної і підсумкової успішності з урахуванням критеріїв

оцінки знань студентів по 100-бальній шкалі, що відповідає вимогам кредитно-

модульної системи. Кожен студент повинен знати і пам’ятати, що висока

відповідальність і мотивація навчання принесуть бажаний результат – високий

професіоналізм і компетентність в майбутній професії.

Бажаємо успіху!

16

РОЗДІЛ 2. Модульне планування дисципліни «Університетська освіта»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ „ФІНАНСИ І КРЕДИТ” ОКР 6.030508

Усього годин за навчальним планом – 36 ПМК залік – 2

семестр у тому числі: Модуль 1 – 100

балів Лекції - 28 годин;

Семінарські заняття - 8 годин;

СРС – 19,66 годин.

Порядковий

номер і

назва модулю

Короткий зміст модуля (назва

тем, що включені у модуль)

Кількість годин

Форми модульного

контролю знань

студентів

Лек

ції

Сем

іна

рсь

кі

занят

тя

СР

С

Перша

частина

модуля:

«Університет

ська освіта: її

роль та

значення в

підготовці

фахівців для

всіх сфер

діяльності

суспільства»

Тема 1: Університет - як вищий

навчальний заклад: історія створення

та розвиток на сучасному етапі 2 0,5 2

Перевірка глосарію,

оцінка усного і

письмового опитувань;

тестування Тема 2: Національна доктрина

розвитку освіти в Україні в ХХI

столітті: її зміст і стратегія

реалізації

2 0,5 1

Бліц-опитування;

контрольна письмова

робота; складання логіко-

структурних схем

Тема 3: Реформування вищої освіти

Україні і Болонський процес

2 0,5 2

Перевірка глосарію,

проведення усного і

письмового опитування в

аудиторії; складання

логіко-структурних схем;

тестування

Тема 4: Університетська освіта в

контексті Болонського процесу

2 0,5 1,66

Перевірка глосарію, усне і

письмове

опитування в аудиторії;

складання логіко-

структурних схем за

темою; тестування

Тема 5: Фундаменталізація та

індивідуалізація підготовки фахівців з

вищою освітою 2 0,5 1

Усне опитування;


Тема 6: Організація навчального

процесу в університеті 2 0,5 1 Бліц-опитування;

тестування; письмове

контрольне опитування

Тема 7: Управління вищою освітою в

Україні: стратегія його

вдосконалення 2 0,5 1

Тестування; усне

опитування; критичний

огляд літератури та

інформаційних баз даних

Тема 8: Вищі навчальні заклади

України та світу

2 0,3 2

Усне опитування;

тестування;

заслуховування

інформації студентів за

проблемами фінансів

підприємств України на

етапі, що діє нині

Тема 9: Стандарти вищої освіти

України: зміст та необхідність 2 0,2 1 Перевірка глосарію, усне і

письмове

опитування в аудиторії;

17

вдосконалення складання логіко-

структурних схем за

темою; тестування

Друга

частина

модуля:

«Організація

фінансово-

економічної

освіти (вступ

до фаху)»

Тема 10: Фінансово-економічна

освіта на сучасному етапі: стан,

досягнення, модернізація та проблеми

розвитку

2 0,5 1

Тестування; реферат,

доповіді; контрольне

письмове опитування

Тема 11: Науково-методичне забезпечення

вищої фінансово-економічної освіти в

Україні: вдосконалення та розвиток його

змісту 2 0,5 1

Усне опитування в

аудиторії; тестування;

підготовка доповідей за

темою, що вивчається, на

прикладі Україні та країн

з високо розвиненою

ринковою економікою

Тема 12: Сфери професійної

діяльності фахівців з фінансів,

грошового обігу та кредиту

2 1 2

Тестування; міні-

конференція по

проблемам

працевлаштування

випускників університету

та встановлення

взаємозв’язку між

роботодавцем,

університетом

(випускниками) і

суспільством

Третя

частина

модуля:

«Студентське

самоврядуванн

я та

соціально-

культурна

інфраструкту

ра

університету»

Тема 13: Бібліотека університету:

порядок та правила користування її

фондами 1 0,5 1

Бліц-опитування;

тестування; підготовка

доповідей

Тема 14: Соціально-культурна

інфраструктура університету 1 0,5 1 Тести; реферати;

контрольне письмове

опитування в аудиторії

Тема 15: Студентське

самоврядування як невід’ємна

складова демократизації вищої школи

України 2 1 1

Економічна оцінка нині

діючого

механізму, контрольна

позааудиторна

робота

М1 Разом 28 8 19,66

2.1. Зміст тем дисципліни

№ н

авч

ал

ьн

ого

ти

жн

я

Короткий зміст модуля (назва тем, що включені у

модуль)

Кількість

годин Форми

модульног

о

контролю

знань

студентів

Лек

ції

Сем

іна

рсь

кі

занят

тя

СР

С

Перша частина модуля:

«Університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер

діяльності суспільства»

Лекція 1: Університет - як вищий навчальний

заклад: історія створення та розвиток на

сучасному етапі

2 0,5 2

Перевірка

глосарію,

оцінка усного і

письмового

18

Університет як стародавня і в той же час

сучасна форма навчального закладу вищого ґатунку.

Історія університетської освіти в Україні та в інших

країнах світу. Національний характер вищої освіти –

велика перевага українського суспільства.

Конституція України про освіту.

Механізм управління університетською

освітою в Україні: Закон України „Про освіту” від

23.05.1991 (зі змінами): його втілення в освітянську

практику; Закон України „Про вищу освіту” від

17.01.2002 № 2984-ІІІ/Відомості Верховної Ради –

2003р., його зміст і механізми реалізації; Національна

доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті: її

зміст і стратегія реалізації; Болонський процес:

основна стратегія в модернізації вищої освіти в

Україні; Концепція Державної програми розвитку

вищої освіти в Україні на 2006-2010 роки; наказ

МОНУ за № 49 від 23 січня 2004 року «Про

затвердження Програми дій щодо реалізації в системі

вищої освіти і науки України на 2010-2005 роки»: її

зміст і оцінка реалізації. Комплексна цільова програма

(ЦКП) розвитку єдиної освітньої інформаційної сфери

2010-2015 роки на прикладі України, Росії та США.

Стратегія розвитку кращих університетів України:

інструменти і механізми її реалізації; наказ МОН

України за № 414 від 21 травня 2004 року „Про

затвердження Програми у вищих навчальних закладах

навчальної дисципліни „Вища освіта і Болонський

процес”.

опитувань;


Лекція 2: Національна доктрина розвитку освіти в

Україні в ХХI столітті: її зміст і стратегія


Освіта – стратегічний ресурс поліпшення

добробуту людей, забезпечення національних

інтересів, зміцнення авторитету і

конкурентоспроможності держави на міжнародній

арені. «Національна доктрина розвитку освіти» про

систему концептуальних ідей та поглядів на

стратегію і основні напрями розвитку освіти на

початку XXI століття. Мета, пріоритети і принципи

розвитку освіти в Україні.

Національний характер освіти та рівновеликий

доступ до якісної української освіти. Неприривність

освіти та механізми її забезпечення. Освіта і наука: їх

взаємозв’язок. Управління вищою освітою в Україні:

оцінка його ефективності на сучасному етапі.

Міністерство освіти і науки України: його функції,

завдання, права та обов’язки в сфері управління

вищою освітою в Україні. Механізм фінансування

2 0,5 1

Бліц-

опитування;

контрольна

письмова

робота;

складання

логіко-

структурних

схем

19

вищої освіти в Україні: необхідність його

вдосконалення. Основні джерела фінансування вищої

освіти в Україні: кошти Державного бюджету;

кошти фізичних, юридичних осіб та громадських

організацій і фондів; спонсорські та доброчинні внески

та пожертвування; гранти; кошти галузей народного

господарства, плата за додаткові освітні послуги та

інші послуги, що надаються вищими навчальним

закладами. Мовна стратегія в освіті в Україні –

задача національної ваги. Лекція 3: Реформування вищої освіти Україні і

Болонський процес

Основні задачі розвитку вищої освіти Україні в

контексті Болонського процесу. Підходи та етапи

формування зони Європейської вищої освіти.

Хронологія подій Болонського процесу та основні

тенденції щодо створення зони Європейської вищої

освіти: Сорбонська декларація від 25 травня 1998

року (м. Париж). Болонська конвенція: спільна заява

європейських Міністрів освіти 18-19 червня 1999 року

м. Болон’я; конференція вищих навчальних закладів і

освітніх організацій 29-30 березня 2001 року, м.

Саламанка; комюніке зустрічі європейських Міністрів,

відповідальних за вищу освіту, 19-20 вересня 2003

року, м. Берлін; 19 травня 2005 року - дата підписання

згоди про перехід Донецького національного

університету на кредитно-модульну систему в умовах

Болонського процесу (Італія).

Матеріали Міністерства освіти і науки

України, які регламентують процес впровадження

кредитно-модульної системи в підготовку: бакалаврів,

спеціалістів та магістрів. Положення МОН України

про організацію навчального процесу в умовах

кредитно-модульної системи підготовки фахівців:

наказ МОН № 49 від 23.01.2004 р. „Про затвердження

Програми дій щодо реалізації положень Болонської

декларації в системі вищої освіти і науки України на

2004-2005 роки”; Програма дій щодо реалізації

положень Болонської декларації в системі вищої

освіти і науки України; заходи щодо реалізації

положень Болонської декларації в системі вищої

освіти і науки України на 2005-2010 роки. Концепція

розвитку вищої освіти України до 2020 року: механізм

та інструменти її реалізації. Накази МОН України

про реформування процесу підготовки бакалаврів,

спеціалістів та магістрів в сучасних умовах і на

середньострокову перспективу.

2 0,5 2

Перевірка

глосарію,

проведення

усного і

письмового

опитування в

аудиторії;

складання

логіко-


схем;


Лекція 4: Університетська освіта в контексті

Болонського процесу 2 0,5 1,66

Перевірка

глосарію, усне

20

Євроінтеграція України як чинник соціально-

економічного розвитку держави. Роль вищої освіти

(зокрема економічної) у побудові соціально

орієнтованої ринкової економіки України та при

входженні до ЄС.

Сучасні принципи побудови та завдання вищої

освіти в країнах Європи. Болонський процес як засіб

інтеграції систем вищої освіти європейських країн.

Хронологія подій та основні документи Болонського

процесу.

Основні цілі, завдання, принципи формування

європейського освітнього простору та дії з їх

практичної реалізації. Сутність Європейської

кредитно-трансфертної та акумулюючої системи

(ECTS) і школа оцінювання навчальних досягнень.

Зміст кредитно-модульної системи організації

навчального процесу та її запровадження у ВНЗ

України. Безперервна освіта як одна з провідних вимог

Болонського процесу, її необхідність та роль у житті

сучасної людини.

і письмове


аудиторії;

складання

логіко-


схем за темою;


Лекція 5: Фундаменталізація та індивідуалізація

підготовки фахівців з вищою освітою

Сучасні основні тенденції розвитку світової

вищої освіти (глобалізація, інтеграція,

демократизація, фундаменталізація, гуманізація та

особистісна орієнтація тощо). Сучасне трактування

освіти як загальнолюдської цінності, еволюція

парадигм вищої освіти; гуманістична парадигма як

основа вищої освіти в XXI столітті: її суть, роль,

функції і значення. Національна доктрина розвитку

освіти в Україні – цілі і пріоритети: національний

характер освіти; інтеграція вітчизняної освіти в

європейській і світовій простір; очікувані результати.

Гуманістично орієнтована модель підготовки

фахівців у віщій школі як база для розвитку

особистісного,інтелектуального і професійного

потенціалу майбутніх економістів. Зміст та

основоположні принципи особистісно орієнтованого

навчання економістів у вищій школі. Методологія та

методика використання особистісно орієнтованого

підходу в освітньому процесі ВНЗ. Проектування

майбутньої фахової діяльності як системо

утворюючий елемент моделі професійної підготовки

фінансистів та банкірів в університеті.

2 0,5 1 Усне



Лекція 6: Організація навчального процесу в

університеті

Статут та структура університету: ректор;

проректори; навчально-методичне управління;

планово-економічне управління; фінансове управління;

2 0,5 1

Бліц-



письмове

контрольне

опитування

21

кадрове управління тощо.

Факультет – основний організаційний і

навчально-науковий структурний підрозділ ВНЗ.

Деканати. Кафедра – базовий структурний підрозділ

ВНЗ. Випускаючи кафедри. Учасники навчального

процесу в університеті: викладачі, куратори

співробітники, студенти.

Графік навчального процесу, бюджет часу,

особливості навчально-виховної роботи в семестрі.

Види навчальної діяльності: лекції, практичні,

семінарські та лабораторні заняття, самостійна

робота студентів, виконання індивідуальних творчих

завдань (ІТЗ), консультації. Модульний контроль,

підготовка і захист дипломних та магістерських

робіт; специфіка складання сесії; держіспити;

проходження виробничої та переддипломної практик.

Лекція 7: Управління вищою освітою в Україні:

стратегія його вдосконалення

Система управління вищою освітою та її

складові. Модель управління у галузі вищої освіти.

Органи управління вищою освітою і наукою в Україні:

Верховна Рада України; Уряд України;обласні

державні адміністрації; Міністерство освіти і науки

України: його департаменти і управління; Вища

атестаційна комісія України; Вчена рада вищого

навчального закладу; Управління організацією

навчального процесу в ВНЗ; управління про

впровадження кредитно-модульної системи в умовах

Болонського процесу; Деканати та кафедри на

факультетах.

2 0,5 1

Тестування;

усне


критичний

огляд

літератури та

інформаційних

баз даних

Лекція 8: Вищі навчальні заклади України та світу

Мета і головні завдання діяльності вищого

навчального закладу. Правовий статус вищого

навчального закладу. Рівні акредитації. Типи ВНЗ:

університет; академія; інститут; консерваторія;

коледж; технікум (училище). Національний вищий

навчальний заклад, його завдання та пріоритети.

Структура управління в вищому навчальному закладі.

Сучасний фінансовий менеджмент в національному

закладі та інструменти його впровадження.

Флагмани української освіти: Київський

Національний університет імені Т.Г. Шевченка;

Національний університет «Київська політехніка»;

Києво-Могилянська академія (НАУКМА); Львівська

політехніка; Київський національний економічний

університет (КНЕУ); Харківський національний

університет (ХНУ); Донецький Національний

університет; Одеський національний економічний

університет (ОНЕУ) та інші.

2 0,3 2

Усне



заслуховуванн

я інформації

студентів за

проблемами

фінансів

підприємств

України на

етапі, що діє

нині

22

Лекція 9: Стандарти вищої освіти України: зміст та

необхідність вдосконалення

Система стандартів вищої освіти – основа

оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки

фахівців, якості освітньої діяльності вищих

навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів

акредитації та форм навчання. Складові державного

стандарту вищої освіти в Україні. Галузеві

стандарти вищої освіти в Україні. Освітньо-

кваліфікаційні характеристики та освітньо-

професійні програми підготовки фахівців. Паспорт

спеціальності. Науково-методичне забезпечення вищої

освіти.

2 0,2 1

Перевірка

глосарію, усне

і письмове


аудиторії;

складання

логіко-


схем за темою;


Друга частина модуля:

«Організація фінансово-економічної освіти (вступ до фаху)»

Лекція 10: Фінансово-економічна освіта на

сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та

проблеми розвитку

Основні характеристики потенціалу сучасного

фахівця в сфері фінансів, грошового обігу та кредиту,

підготовленого університетом. Зміст сучасної

фінансово-економічної підготовки: відповідність

державним (соціальним), професійним вимогам в

умовах ринкового середовища, вимогам часу до

особистості майбутнього фахівця; задоволення

основних потреб особистості у професійній

самореалізації.

Створення в державі передумов для побудови

студентами індивідуальної освітньої траєкторії

психолого-педагогічна діагностика особистих та

потенційних професійних якостей студента

економіста - фінансиста та банкіра, діагностика та

узагальнення результатів. Формування та розвиток

навчальної та професійної мотивації студентів-

економістів. Формування системи професійних

пріоритетів та цінностей. Актуалізація майбутньої

професійної діяльності для тих, хто має стати

гарним, високопрофесійним фахівцем. Формування

державницької позиції в своїй професії та вміння

захищати і відстоювати свої рішення.

2 0,5 1


реферат,

доповіді;


письмове

опитування

Лекція 11: Науково-методичне забезпечення вищої

фінансово-економічної освіти в Україні: вдосконалення та

розвиток його змісту

Стандартизація вищої економічної освіти та

напрямки її розвитку. Розвиток науково-методичного

забезпечення навчального процесу. Активізація

навчального процесу на основі запровадження

сучасних методик навчання. Упровадження кредитно-

2 0,5 1

Усне


аудиторії;


підготовка

доповідей за

темою, що

вивчається, на

прикладі

Україні та

країн з високо

23

модульної системи організації навчального процесу.

Інформатизація навчального процесу та розвиток

дистанційних технологій навчання. Діагностика знань

студентів в умовах кредитно-модульної системи та

способи підвищення її об’єктивності. Використання

кращих результатів наукових досліджень у

навчальному процесі. Поглиблення зв’язків між

фінансово-економічною освітою та практикою.

Підвищення конкурентоспроможності

випускників на ринку праці та розвиток системи їх

працевлаштування. Розвиток підготовки та видання

навчальної літератури для фінансово-економічних

спеціальностей. Підвищення ролі науково-методичних

комісій університетів, факультетів у розвитку змісту

та якості економічної (фінансової) освіти. Розвиток

наукових досліджень в сфері фінансів, грошового обігу

і кредиту та залучення до їх проведення талановитої

молоді. Впровадження нових підходів на рівні Уряду

України та МОН України до забезпечення

університетів місцями для проходження студентами

виробничої та переддипломної практики.

розвиненою

ринковою

економікою

Лекція 12: Сфери професійної діяльності фахівців з

фінансів, грошового обігу та кредиту

Фінансова система: Уряд України. Верховна

рада України. Міністерство фінансів України та його

підрозділи на місцях; Міністерство праці;

Міністерство економіки та інші міністерства та

відомства народногосподарського комплексу України;

Державне казначейство України та його підрозділи на

місцях; Державна податкова адміністрація України

та її підрозділи на місцях; Страхові товариства та

компанії; Українська фондова біржа; Рахункова

палата України; Аудиторські палати; Фінансовий

ринок; Консалтингові фірми; Підприємства всіх форм

власності; Контрольно-ревізійна служба України та її

підрозділи на місцях; Обласні та місцеві

адміністрації; Пенсійний фонд України та його

підрозділи на місцях; Фонд соціального страхування

від нещасних випадків; Фонд державного майна

України; Бюджетні установи.

Грошово-кредитна система України: Уряд

України. Верховна рада України. НБУ і комерційні

банки. Консалтингові компанії та фірми. Інвестиційні

компанії, корпорації і холдинги. Лізингові компанії.

Аудиторська палата України. Контрольно-ревізійна

служба України. Міністерства та відомства

народногосподарського комплексу України.

Фінансовий та фондовий ринок. Міжнародні

організації. Валютна біржа. Вищі навчальні заклади,

2 1 2


міні-

конференція по

проблемам

працевлаштува

ння

випускників

університету та

встановлення

взаємозв’язку

між

роботодавцем,

університетом

(випускниками

) і

суспільством

24

які готують економістів, фінансистів, банкірів,

менеджерів. Науково-дослідницькі інститути

економічного профілю. Рахункова палата України та

інші.

Третя частина модуля:

«Студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура

університету»

Лекція 13: Бібліотека університету: порядок та

правила користування її фондами

Правила користування бібліотекою

університету та науковими бібліотеками. Основи

бібліотечно-бібліографічних знань: складання

бібліографічного опису літературних джерел. Робота

з абетковим та систематичним каталогами

бібліотеки, абетково-предметний покажчик,

довідковий апарат книги, оформлення чи татської

вимоги. Електронний каталог.

Сутність роботи з навчальною та спеціальною

літературою: правильна постановка цілей роботи.

Пошук інформації в довідковій літературі. Специфіка

роботи з періодичними виданнями.

Орієнтування в книзі та швидкий пошук

потрібної інформації (раціональне читання).

Рекомендації щодо використання методів «активного

читання».

Пошук інформації в Internet. Найбільші

пошукові сервери та правила користування ними;

отримання та збереження інформації. Бібліотечні

web-сайти та правила користування ними.

1 0,5 1

Бліц-



підготовка

доповідей

Лекція 14: Соціально-культурна інфраструктура

університету

Організація діяльності студентів у поза

аудиторний час. Наявність умов для розвитку

творчих здібностей, культурного відпочинку,

спортивно-масових заходів, самостійної роботи,

спілкування, дозвілля. Концепція виховної роботи в

Донецькому національному університеті: механізми,

методи і інструменти її реалізації.

Редакційна колегія журналу «Учфиновская

страна». Виховна місія газети «Університетські

вісті». Участь молоді у конкурсах студентської

творчості, спортивних змаганнях. Бібліотека,

читальні зали, редакційно-видавнича лабораторія,

комп’ютерні класи, спортивні зали, буфети-їдальні,

тренажерні зали, гуртожитки – складові

інфраструктури Донецького національного

університету.

1 0,5 1

Тести;

реферати;


письмове


аудиторії

Лекція 15: Студентське самоврядування як 2 1 1 Економічна

оцінка нині

25

невід’ємна складова демократизації вищої школи

України

Актуальність студентського самоврядування.

Питання студентського самоврядування у

законодавчих та нормативно-правових документах з

вищої освіти: стратегія їх вирішення.

Організація студентського самоврядування на

рівні області, вищого навчального закладу,

факультету, гуртожитку. Обласна студентська

рада, Студентська рада Донецького національного


Мета та завдання, права та обов’язки органів

студентського самоврядування. Участь лідерів

студентства у роботі Вченої ради ДонНУ; Вчених рад

факультетів.

Положення ДонНУ «Про студентську раду».

Склад студентської ради Донецького національного

університету: сектори, форми і напрями роботи.

План роботи студентської ради в університеті та на

факультетах.

діючого

механізму,

контрольна

позааудиторна

робота

М1 Разом 28 8 19,66

2.2. Опорні конспекти лекцій

Лекція 1: Університет - як вищий навчальний заклад: історія створення та

розвиток на сучасному етапі

План

Лекція 2: Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХI столітті: її

зміст і стратегія реалізації

План

Лекція 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес

План

26

Концепція розвитку економічної освіти в Україні виходить із необхідності

підготовки висококваліфікованих фахівців з фінансово-банківських спеціальностей,

здатних професійно аналізувати проблеми, правильно ухвалювати рішення й

прогнозувати їхнього наслідку, грамотно здійснювати банківський і фінансовий

менеджмент в умовах ринкової економіки.

У результаті перетворень Україна дуже сильно змінилася. Тому від економістів

потрібне вміння керувати й управляти по-новому фінансовою, грошовою,

кредитною, банківською, валютною системою, використовуючи ринкові й державні

методи її регулювання. При цьому нові знання й уміння сучасних студентів повинні

бути підкріплені серйозним фундаментом минулого досвіду попередніх поколінь

економістів. Відомо, що перипетії політичного життя в ХХI столітті прямо впливали

на фінансово-економічну освіту в Україні. У кінці 20 століття відношення

суспільства до фінансистів, банкірів і аудиторам було неоднозначним, у чинність

чого підготовка фахівців з економічних спеціальностей на обліково-фінансовому

факультеті в роки реформ розширювалася. Останній етап радикальних перетворень в

Україні пов'язаний з перехід до ринкової економіки, зростанням ролі фінансових

механізмів у керуванні економічними процесами.

Сьогодні очевидно, що економічна міць і безпека держави в ХХI столітті

значною мірою будуть забезпечені інтелектуальним потенціалом, рівнем професійної

освіти його громадян. Академік Патон Б.Е. у своєму посланні Верховній Раді

України відзначив, що країна маємо гостру потребу а кадрах нової генерації й

насамперед у сучасних менеджерах, економістах ринкового типу, фінансових

аналітиках, фахівцях, що володіють новими міжнародними стандартами обліку й

аудита, а також у вчених, які могли б здійснювати теоретичні й методологічні

розробки в сфері керування економічною( фінансовою) базою нашої держави. Цю ж

стратегію підтримує й академік Геєць В.М., який так багато зробив і робить для

економічної ( фінансової науки) і який завжди визначав стратегію на інтеграцію

27

академічної й вузівської науки, а його постійний зв'язок з обліково-фінансовим

факультетом свідчить про те, що ведучий учений чітко усвідомлює роль науки в

освіті й підготовці кадрів для вищої школи й народногосподарського комплексу

нашої країни.

Серед найбільш важливих і перспективних професій в умовах ринкової

економіки можна назвати фінансиста, банкіра, аналітика, менеджера, аудитора,

фахівця в області обліку, антикризового керування. Понад 50% вузів України

готовлять працівників цього профілю.

На обліково-фінансовому факультеті в цей час здійснюється підготовка

студентів на рівні бакалаврату по таких спеціальностях як: «Фінанси й кредит»,

«Облік і аудит», «Прикладна статистика» і «Економічна теорія». У липні 2009 року

перед випускниками бакалаврату денної, заочної й прискореної форм навчання

відкриє свої двері магістратура.

Девізом XXI століття з повним правом можна вважати боротьбу за високу

якість: якість продукції, якість освіти, якість життя, якість управління. Якість

служить задоволенню потреб людей, але вона й створюється людьми. Не випадково

головне завдання державної освітньої політики України на сучасному етапі

сформована як забезпечення високої якості освіти на основі її відповідності

актуальним і перспективним потребам особистості, суспільства й держави.

Підвищення якості економічної освіти є найважливішою цільовою настановою

всього колективу обліково-фінансового факультету, що сполучається зі стратегією

підйому нашої держави. Не менш важливим завданням є забезпечення сприятливих

умов для розвитку творчого потенціалу студентства й насамперед магістрів, від рівня

освіченості яких залежить ефективність прийняття управлінських рішень по

стабілізації економіки, фінансової й банківської систем.

Економічна,фінансова криза, яка в умовах глобалізації вибухнула майже у всіх

країнах високорозвиненої ринкової економіки перед ученими-економістами,

провідними спеціалістами в різних сферах діяльності було порушено питання: «Якою

28

може бути економіка нового миру ? І що треба зробити для того, щоб у світі й нашій

країні зокрема почалося поступове оздоровлення економіки й настала стабілізація

фінансової й банківської системи. Економісти, керівники, фінансисти, менеджери

задають собі питання: «Якою буде економіка й фінанси нового миру?». И на багато

цих питань, я сподіваюся, спробують дати відповідь наші магістри, які в цей час під

керівництвом своїх наукових керівників уже приступилися до написання своїх

магістерських дисертацій і проводять дослідження в сфері економіки, фінансів,

банківської справи, страхового, фінансового й фондового ринку, обліку, аудита й

прикладної статистики.

Сьогодні в центрі уваги вузівської громадськості перебувають актуальні

проблеми підготовки економістів у світлі реалізації» «Концепції реформування й

модернізації української освіти на період до 2020 року». Обговорюється досвід вузів,

що реалізують багаторівневу систему підготовки кадрів: бакалавр – фахівець -

магістр. Підвищений інтерес викликають питання, пов'язані із приєднанням України

до Європейської конвенції створення єдиного освітнього простору . Саме ця

тенденція червоною ниткою проходить через усі документи Болонського процесу, у

числі провідних принципів якого – забезпечення високої якості освіти (Quality

Assurance) за допомогою введення єдиної методології й технології керування якістю,

розвитку зв'язків у рамках Європейської асоціації по забезпеченню якості вищої

освіти (European Network for Quality Assurance in Higher Education). На великий жаль,

така тенденція в цей час простежується не зовсім чітко.

Важливо всім нам взяти участь у модернізації вітчизняної освіти, з тою метою,

щоб ми не втратили тих більших досягнень, придбань які є у вітчизняній системі

освіти й обов'язково привнести те краще, передове, що нагромадило попереднє

покоління в освітній сфері.

Вважаємо, що українська освіта повинна бути доступною, відкритою,

високоякісною і ефективною. Ми повинні вписатися у світове освітнє середовище, і

29

стати країною-лідером у використанні найсучасніших інноваційних технологій в

освіті.,ідучи своїм національним шляхом.

Глобальні зміни в освітній сфері не можуть обійти стороною й обліково-

фінансовий факультет. Вузівська підготовка в цей час 3-х рівнева: бакалавр –

фахівець – магістр. Ми тримаємо руку на пульсі часу, стежимо за тенденціями на

ринку праці й активно розвиваємося. На факультеті міняється структура управління,

впроваджується сучасний менеджмент, реалізується стратегія на відкриття нових

ринкових спеціальностей. Так у рамках факультету в 2008 році була відкрита

спеціальність «Економічна теорія». З'явилася ідея про необхідність відкриття

магістратури за фахом «Фінансова безпека». Усе робиться для того, щоб підсилити

інтелектуальну складову нашого факультету в сфері підготовки необхідних

народному господарству фахівців. Адже наші випускники повинні бути не тільки

професійно грамотними, але й інтелігентними людьми. На факультеті відкрита й

функціонує денна і заочна аспірантура, під керівництвом доктора економічних наук,

професора, академіка Академії економічних наук України, працює Спеціалізована

рада по захисту кандидатських і докторських дисертацій, що створює умови для

випускників магістратури продовжити навчання в аспірантурі по вибраній ними

спеціальності. Тільки за останні п'ять років підготували й захистили кандидатські

дисертації дванадцять випускників магістратури. Більшість із них працюють на

кафедрах нашого факультету,а частина в корпораціях, холдингах і компаніях.

Інтеграція України у світове співтовариство, її участь у Болонському процесі,

входження у Всесвітню організацію торгівлі об'єктивно неможливо без усвідомлення

важливості рішення цих завдань. Ми виходимо з того, що професорсько-

викладацький склад нашого факультету, його професійно-кваліфікаційний рівень – є

ключовим чинником у забезпеченні підготовки висококваліфікованих магістрів у

сфері управління економікою, фінансами й грошово-кредитною системою.

30

У цей час на обліково-фінансовому факультеті активно ведеться пошук нових

підходів, що стимулюють професійну активність і професійний розвиток усього

нашого колективу.

Стратегія й механізми її реалізації спрямована на те, щоб: гарантувати в

магістратурі підготовку високопрофесійних фахівців, зберігати й розбудовувати

потенціал, який ми маємо вже сьогодні; зробити процес освіти творчим і

інтелектуально наповненим; створити таку модель освіти при реалізації якої будуть

гармонійно сполучатися інтереси тих, що навчаються, вузу й держави в цілому.

Ми сподіваємося, що нова генерація фахівців, яку готовить факультет через

магістратуру по всіх спеціальностях питання подолання економічної кризи, що нині

вибухнула, буде вирішувати більш упевнено й професійно. Уважаємо, що в справі

підвищення якості фінансово-економічної освіти немає дріб'язків і тому її проблеми

необхідно розглядати як завдання національної важливості. Нам ще має бути дати

оцінку результатів експерименту по проведенню єдиного тестування, проаналізувати

можливості змішаного фінансування вузів, а також тих нововведень, з яким ми

зустрічаємося в умовах Болонського процесу.

Починаю, що в цей час передова частина економістів, фінансистів, бізнесменів,

аудиторів, аналітиків, керівників, прагне не тільки пройти професійну підготовку, але

й одержати другу вищу освіту для того, щоб стати справжніми професіоналами,

здатними ефективно працювати в умовах ринкової економіки. Це слідує не тільки

вітати, але й найближчим часом розробити Цільову програму реалізації такої

перепідготовки в рамках нашого факультету.

Викладачі й студенти нашого факультету єдині в думці, що ХХI століття в

цілому – це вік економіки, фінансів, аудита й банківської справи, заснованих на

знаннях і сучасних інноваційних і інформаційних технологіях. Із цією формулою

важко не погодиться. Для доказу її вірності варто прикласти максимум зусиль усіх

учасників сфери освіти.

31

Ми пишаємося тим, що вчимося й працюємо в Донецьком національному

університеті на обліково-фінансовому факультеті. Ми прагнемо бути корисними не

тільки рідному університету, але й суспільству в цілому. Навіть у тих умовах, коли

університетська освіта переживає труднощів, які пов'язані з його реформою,

недостатнім фінансуванням, репродуктивним алгоритмом освіти, складною

демографічною ситуацією в країні ми намагаємося примножити ті досягнення й

цінності, які в нас є. Ми працюємо над тим як зберегти історію нашого факультету,

колектив, його традиції.

Лекція 4: Університетська освіта в контексті Болонського процесу

План

Лекція 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з

вищою освітою

План

1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу –

невід’ємна складова Болонського процесу

2. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою

освітою: їх застосування в університетській освіті

3. Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів

прикладних програм, електронних книг, як інноваційних засобів і мобільного навчання в

університеті

4. Основні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті:

механізм їх впровадження

32

В умовах ускладнення виробництва, прискорення науково-технічного

прогресу та формування інформаційного суспільства вузькоспеціалізовані

фахівці, підготовлені за скороченою програмою, швидко переставали б бути

конкурентоспроможними на ринку праці. При цьому на початку ХХІ століття

екстенсивними шляхом – подовженням терміну навчання та ускладненням

навчального матеріалу – так і не вдалося розв’язати проблему швидкого

застарівання знань, яка особливо гостро постала у сфері високих технологій –

отримання нових матеріалів та здобування нових знань [113; 114].

Аналіз вітчизняних та зарубіжних педагогічних досліджень показує, що на

сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме

загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не

технологічні, утилітарні знання та вміння застосування інформаційних

технологій в навчальному процесі, як це має місце в останні десятиліття. Слід

відмітити, що повернення до фундаментальної освіти в тому вигляді, в якому

вона існувала в СРСР, є неможливим, оскільки змінилися соціально-економічні

умови, роль знань у суспільстві, сама система освіти. Однак без фундаментальної

освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної

природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного,

здатного до навчання протягом всього життя фахівця з фінансів та кредиту також

неможлива.

Як стверджує доктор педагогічних наук Семеріков С.О., розв’язанню

протиріччя між радянським та сучасним підходами до визначення

фундаментальної освіти відносить чимало освітніх технологій – насамперед, це

технології електронного і дистанційного навчання та тренінгові технології.

Однак нова освітня парадигма, в основі якої лежить фундаменталізація

навчання, передбачає якісно нові цілі вищої освіти, нові принципи добору та

систематизації знань: на базі цих принципів не стільки розширюється обсяг

33

професійних та загальнонаукових знань, скільки визначаються їх зв’язки та

способи формування і функціонування в практичній діяльності [113; 114].

Спрямування системи університетської освіти на особистість як головний

соціальний орієнтир проявляється в різних напрямах, і провідним серед них є

створення для будь-якого члена суспільства можливості отримання освіти будь-

якого характеру та рівня в будь-який період його життя. Становлення

особистісно орієнтованої системи освіти в Україні, на наш погляд, неможливе

без підготовки для неї спеціалістів нового покоління – викладачів, здатних у

своїй педагогічній діяльності в університеті реалізувати нову освітню парадигму.

Фундаменталізація предметної підготовки майбутніх економістів,

фінансистів, банкірів є актуальною задачею сучасної університетської освіти,

оскільки характерною ознакою інформаційного суспільства є те, що в ньому

покоління речей та ідей змінюються швидше, ніж покоління людей. Підготовка

фінансистів та банкірів за суттю є професійною освітою, проте в сучасних

соціально-економічних умовах традиційне протиріччя між фундаментальним та

професійним навчанням набуває нового і достатньо гострого змісту: якщо в

минулому вузька профілізація була показником високої соціальної захищеності,

то сьогодні таким показником стає мобільність, якої може набути лише широко

освічена людина, здатна гнучко реагувати на зміну технологій. Орієнтація на

вузьких професіоналів, характерна для минулого століття, поступово зникає з

виробничої сфери: у ХХІ столітті потрібен спеціаліст, здатний гнучко

перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих

орієнтирів чи вимог ринку. Досягнення мобільності (зокрема, навчальної та

професійної) є однією з найважливіших задач Болонського процесу, розв’язання

якої можливе лише за умови фундаментального характеру вищої освіти. Ми

спостерігаємо, як вузькопрофесійна підготовка фахівців поступово витісняється з

системи вищої освіти України. Проявом вказаної тенденції є заходи Міністерства

освіти та науки України, спрямовані на зближення вищої педагогічної та

34

класичної університетської освіти. Як відмічає Міністр освіти і науки України

Дмитро Табачник: «Освіта сьогодні – це освіта, яку треба модернізувати і

адаптувати до вимог європейських стандартів» [113; 114].

Таким чином, усунення існуючого протиріччя між соціальним замовленням

суспільства, сучасними вимогами до підготовки фахівців в сфері економіки,

фінансів та кредиту, необхідністю підвищення їх фундаментальної підготовки та

більш широкого використання дистанційних (мобільних) технологій в

освітянській практиці з одного боку, та існуючою теорією і практикою навчання

в університеті, з іншого, є суспільно значущою проблемою.

Питанню фундаменталізації навчання у вищій школі присвячені роботи

А.А. Аданнікова, С.І. Архангельського, О.В. Балахонова, С.А. Баляєвої,

С.У. Гончаренка, А.П. Загнітко, Г.Я. Дутки, Л.І. Дмитриченко, О.В. Євця, Л.С.

Йолгіної, С.Я. Казанцева, В.Г. Кінельова, В.В. Кондратьєва, Н.Г. Кошелевої, О.Г.

Кучерявого С.В. Носирєва, А.Б. Ольневої, Л.О. Омелянович, М.В. Садовнікова,

С.О. Семерікова, О.І. Скафи, О.В. Сергєєва, Н.Ф. Тализіної, В.Д. Шадрикова,

В.П. Шевченка В.П., М.О. Читаліна та ін. [113; 114].

Фундаменталізація фінансово-економічної вищої освіти впливає на всі

компоненти системи навчання фінансово-економічних дисциплін: цілі, зміст,

методи, засоби, форми організації навчання. Це визначає два основних напрями

модифікації методичної системи навчання таких дисциплін. Перший –

фундаменталізацію змісту навчання через надання йому властивостей стійкості,

стабільності, збережуваності, тривалості. Другий – підвищення мобільності

(навчальної, професійної, технологічної).

Розроблена на основі наукового дослідження Семеріковим С.О. концепція

фундаментальності для вищої освіти, на наш погляд, є системо утворюючою, а

фундаменталізація університетської освіти є одним із пріоритетів Болонської

системи і найважливішим напрямом реформування вищої освіти України.

Головною причиною необхідності фундаменталізації навчання в університеті є

35

прискорення науково-технічного прогресу, що вимагає навчати фахівця швидко

адаптуватися в динамічно мінливих ситуаціях. Саме тому, як стверджує д.п.н.

Семеріков О.С, фундаментальна підготовка має бути спрямована на посилення

взаємозв’язків теоретичної й практичної підготовки молодого фахівця до

професійної діяльності; на формування цілісної наукової картини навколишнього

світу, на індивідуально-професійний розвиток студента, що в сукупності і

забезпечує високу якість освіти [113; 114].

Ми розуміємо, що в умовах перманентної науково-технологічної революції

життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної

діяльності фахівця. За цих умов домінуючим стає формування здатності фахівця

на основі фахової фундаментальної підготовки перебудовувати систему власної

професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних

обмежень – тобто формування особистісних характеристик майбутнього фахівця.

Якщо визначити головним призначенням системи вищої освіти підготовку такого

фахівця, то процес навчання слід спрямувати на гармонійний розвиток

особистості майбутнього фахівця. А в нашому випадку мова йде про фінансиста,

банкіра, економіста. Засобом формування особистості при цьому стають освітні

технології, а продуктом діяльності - колектив викладачів. Особистість

випускника університету, який повинен бути компетентним не лише в

професійній галузі, але й мати активну життєву позицію, високий рівень

громадянської свідомості, бути компетентним при вирішенні проблем, які

ставить перед ним життя повинна бути у центрі уваги всього професорсько

викладацького складу університету.

Отже, перехід до нового покоління галузевих стандартів вищої освіти на

основі компетентнісного підходу створює умови для наближення

фундаментальної освіти до потреб та вимог ринку праці, подальшого розвитку

освітніх технологій та системи освіти в цілому.

36

Під терміном «фундаменталізація фінансово-економічної освіти» будемо

розуміти діяльність всіх суб’єктів освітнього процесу, спрямовану на підвищення

якості фундаментальної підготовки студента, його системоутворюючих та

інваріантних знань і вмінь у галузі економіки, фінансів та кредиту, що надають

можливість сформувати якості мислення, необхідні для повноцінної діяльності в

інформаційному суспільстві, для динамічної адаптації людини до цього

суспільства, для формування внутрішньої потреби в безперервному саморозвитку

та самоосвіти, за рахунок відповідних змін змісту навчальних дисциплін та

методології реалізації навчального процесу.

Основними напрямами фундаменталізації фінансово-економічної освіти є:

1) інноваційність змісту навчання та розвиток нових моделей фінансово-

економічної освіти в умовах кредитно-модульної системи;

2) методологічне забезпечення фінансово-економічної освіти в університеті

з урахуванням Болонського процесу.

Досягнення цілі фундаменталізації фінансово-економічної освіти можливе

через організовану цілеспрямовану високоінтелектуальну діяльність учасників

освітнього процесу, що забезпечує реалізацію функцій фундаменталізації освіти.

Опанування методологічно важливими та інваріантними знаннями з довгим

терміном життя, необхідними для професійної діяльності фахівця в галузі

економіки, фінансів і кредиту – є методологічна функція.

Тісний зв’язок фінансово-економічної освіти з професійною практичною

діяльністю структур фінансово - кредитної системи України є професійно-

орієнтувальна функція, а розвиток пізнавальної активності та самостійності

студентів свідчить про те, що існує пізнавальна функція. Як стверджує Семерінов

О.С., дисциплін з урахуванням перспектив розвитку «економіки знань» та

інформаційного суспільства відтворює прогностичну функцію.

37

Системність засвоєння фінансово-економічних дисциплін на основі

глибокого розуміння сучасних проблем інформатики і комп’ютерної техніки,

свідчить про те, що на сьогодні реалізується інтегративна функція.

Принцип наскрізної інтеграції навчальних дисциплін на основі формування

професійних компетентностей є ключовим у концепції фундаменталізації змісту

навчальної дисципліни, цінність якої полягає в переході від навчального

елемента (універсальної навчальної дії) на рівні «даних» до його глибокого

теоретичного узагальнення на рівні «сутності» для навчального процесу у

вищому навчальному закладі та в майбутній професійній діяльності. Саме тому,

як зазначає Семерінов О.С, фундаменталізація змісту навчальної дисципліни

надає можливість визначити стійке (інваріантне) ядро її змісту, а

фундаментальність може бути досягнута, якщо в змісті навчання чітко визначені

фундаментальні основи навчального предмета, що відповідають

фундаментальним основам предметної галузі. Таким чином, показником

інтегративності навчальних дисциплін є наступність у розгортанні навчального

змісту й структури навчальних дисциплін на основі фундаментальних концепцій

науки фінансово-економічної та науки, яка називається «Гроші, кредит, банки».

І на кінець, фундаменталізація змісту дисциплін характеризується

наступним компонентним складом:

освоєння сучасних галузей науки на основі виявлення генезису базових

навчальних елементів і способів діяльності суб’єктів навчального процесу;

наступність змістових ліній навчальних дисциплін і варіативність

способів розв’язування навчальних та практичних завдань на рівні

міждисциплінарних взаємозв’язків;

створення умов (психологічних, педагогічних, організаційно-

методичних, матеріально-технічних) для розвитку пошукової і творчої активності

студентів при розв’язуванні навчальних і професійно-орієнтованих завдань.

38

Висновок: у фундаменталізації змісту навчального предмета в контексті

професійно-орієнтувальної функції фундаменталізації фінансово-економічної

освіти простежуються три лінії: 1) визначення змісту дисципліни, виходячи з її

особливостей; 2) наступності та теоретичного узагальнення базових навчальних

елементів; 3) психологічних і педагогічних особливостей сприйняття, засвоєння,

застосування, аналізу й синтезу навчального матеріалу суб’єктом навчання.

Ефективність опанування дисциплін, які вивчаються студентами, на основі

концепції фундаменталізації змісту може бути визначена шляхом вимірювання

(оцінювання): а) рівня засвоєння базового знання (професійно-предметний

рівень); б) рівня засвоєння фундаментального знання (фундаментальний рівень);

в) рівня розвитку загальнонавчальних і професійних умінь, творчої активності

студентів (загальнопрофесійний рівень); г) рівня розвитку особистісних якостей

та інтересів студентів: інтелектуальних, мотиваційних (рівень самореалізації);

д) рівня професійної ідентичності особистості (професійна самооцінка,

задоволеність професією, взаєминами, рівень тривожності й т.п.); е) рівня

соціалізації й взаємодії в процесі професійної діяльності.

Стабілізація ядра навчальних курсів на основі відокремлення їх

фундаментальної складової від технологічної є одним з найбільш перспективних

напрямів підготовки фахівців в університеті.

Концепція фундаментальності для вищої освіти є системоутворюючою,

тому процес фундаменталізації вищої освіти є і поверненням до витоків сучасної

університетської освіти, і рухом до інтеграції у загальноєвропейський освітній

простір.

Досягнення цілей фундаменталізації фінансово-економічної освіти

можливе через організовану цілеспрямовану викладацьку діяльність учасників

освітнього процесу, що забезпечує реалізацію методологічної, професійно-

орієнтованої, розвивальної, прогностичної та інтегративної функцій

фундаменталізації університетської освіти:

39

тісний зв’язок фінансово-економічної освіти з професійною практичною

діяльністю;

розвиток пізнавальної активності та самостійності студентів;

розвиток методичних систем навчання економічних та фінансово-

кредитних дисциплін з урахуванням перспектив розвитку «економіки знань» та

інформаційного суспільства;

системність засвоєння дисциплін студентами на основі глибокого

розуміння сучасних проблем інформатики.

Фундаменталізація фінансово-економічної освіти впливає на всі

компоненти методичної системи навчання дисциплін: цілі, зміст, методи, засоби,

форми організації навчання. Це визначає два основних напрями модифікації

методичної системи навчання економічних, фінансових дисциплін. Перший –

фундаменталізація змісту навчання: надання йому властивостей стійкості,

стабільності, збережуваності, тривалості. Другий – підвищення мобільності через

надання: навчанню властивості контекстності (чутливості до часу та місця);

суб’єкту навчання більшої кількості «ступенів вільності» (вищої інтерактивності,

більшої свободи руху, більшої кількості технічних засобів); засобам навчання

властивостей відкритих систем (розширюваності, масштабованості, мобільності

та «люб’язності») [113; 114].

Фундаменталізація змісту навчальної дисципліни надає можливість

визначити стійке (інваріантне) ядро змісту, а фундаментальність може бути

досягнута, якщо в змісті навчання чітко визначені фундаментальні основи

навчального предмета, які відповідають фундаментальним основам предметної

галузі. Компетентнісний підхід до вивчення фінансово-економічних дисциплін є

одним із засобів їх фундаменталізації: ключовим у концепції фундаменталізації є

принцип наскрізної інтеграції навчальних дисциплін на основі формування

професійних компетентностей у майбутніх фахівців з фінансів та кредиту [113;

114].

40

Лекція 6: Організація навчального процесу в університеті

План

Лекція 7: Управління вищою освітою в Україні: стратегія його

вдосконалення

План

Лекція 8: Вищі навчальні заклади України та світу

План

Лекція 9: Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність


План

Лекція 10: Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан,

досягнення, модернізація та проблеми розвитку

План

Лекція 11: Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної

освіти в Україні: вдосконалення та розвиток його змісту

План

Лекція 12: Сфери професійної діяльності фахівців з фінансів, грошового

обігу та кредиту

План

Лекція 13: Бібліотека університету: порядок та правила користування

її фондами

План

41

Лекція 14: Соціально-культурна інфраструктура університету

План

Лекція 15. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації

вищої освіти України

План

Самоврядування студентів Донецький національний університет - це

самостійна громадська діяльність студентів, яка спрямована на захист та задоволення

законних соціальних, творчих, духовних та інших інтересів студентів університету, а

також реалізації функцій управління університетом, визначених Положенням про

Студентське самоврядування в Донецькому національному університеті і

затверджених ректором Донецького національного університету.

Самоврядування має на меті сприяти сумлінному виконанню студентами своїх

обов'язків, захищати їхні законні права та інтереси, а також надавати їм можливості

гармонійного, творчого й інтелектуального розвитку, умови для самореалізації в

інтересах особистості, суспільства і держави.

Студентська Рада Донецького національного університету діє на основі

принципів добровільності, демократичності, законності та гласності і виражає

інтереси всіх студентів університету, незалежно від раси, політичних, релігійних та

інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, громадянства,

майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. У своїй діяльності

студентська рада керується чинним законодавством України, рішеннями Міністерства

освіти і науки України, Статутом Донецького національного університету та

Положенням про Студентську Раду Донецького національного університету.

У вищих навчальних закладах створюються органи студентського

самоврядування. Органи студентського самоврядування сприяють гармонійному

42

розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього

організатора, керівника. Органи студентського самоврядування вирішують питання,

що належать до їх компетенції.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються

законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу

виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний

заклад, статутом вищого навчального закладу.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно

організації навчального процесу;

- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку

студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за

інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних

закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи,

факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту

студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське

самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського

містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори

43

(конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

- ухвалюють Положення про студентське самоврядування;

- обирають виконавчі органи студентського самоврядування та

- заслуховують їх звіти;

- визначають структуру, повноваження та порядок обрання

виконавчих органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат,

парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати,

ради тощо).

Задля забезпечення умов всебічного і вільного розвитку особистості студента

студентська рада спрямовує свою діяльність за різними напрямками: науково-

дослідницький, культурний, громадський, спортивний тощо. Найактуальнішим

питанням для кожного студента всіх часів залишається порозуміння з адміністрацією

університету та його професорсько-викладацьким складом, і саме зв'язуючою ланкою

в цій системі є Студентська Рада, яка сприяє встановленню гармонійних відносин та

захищає права і інтереси студентів. Важливим аспектом в діяльності студентської

ради є пропаганда здорового способу життя та активного, цікавого і корисного

використання вільного часу. Студентська Рада Донецького національного

університету плідно співпрацює зі студентськими організаціями інших вищих

навчальних закладів, представляє університет у місцевих, регіональних і

всеукраїнських студентських та молодіжних організаціях, що надає можливості

встановленню нових контактів, реалізації спільних проектів, обміну досвідом.

Основні функції, завдання та напрями діяльності студентського

самоврядування.

Студентське самоврядування:

сприяє формуванню у студентів університету патріотичних почуттів,

поваги до України, рідного міста та альма-матер, а також почуттів національної

свідомості, гідності;

44

- забезпечує захист прав та інтересів студентів, сприяє задоволенню їх

потреб у сфері навчання, побуту, оздоровлення, відпочинку тощо;

- допомагає адміністрації університету в організації навчально-виховної

роботи в університету та на факультетах і сприяє її проведенню;

координує діяльність старост академічних груп;

- здійснює контроль за дотриманням студентами дисципліни та правил

внутрішнього розпорядку;

- сприяє створенню умов для вільного розвитку особистості студента

шляхом його залучення до різноманітних видів творчої діяльності - науково-

дослідницької, технічної, культурної, громадської, спортивної тощо;

бере участь в організації дозвілля та відпочинку студентів: проводить

вечори відпочинку, дискотеки, конкурси, огляди, свята, конференції, спортивні

заходи, днів факультетів, тощо;

- пропагує здоровий спосіб життя, запобігає вчиненню студентами

правопорушень, а також вживанню ними алкоголю, наркотиків, тютюну, тощо;

- залучає студентів до участі в охороні громадського порядку на території

університету;

- створює за узгодженням з адміністрацією університету у встановленому

чинним законодавством порядку різні студентські гуртки, об'єднання, клуби за

інтересами, конструкторські бюро, студентські підприємства тощо;

- може виступати засновником благодійних фондів;

- організовує співробітництво зі студентськими організаціями інших вищих

навчальних закладів, представляє університет у місцевих, регіональних і

всеукраїнських студентських та молодіжних організаціях;

- представляє університет у міжнародних студентських та молодіжних

організаціях, взаємодіє з органами студентського самоврядування університетів

зарубіжних країн, займається організацією міжнародних освітніх, наукових,

культурних та спортивних студентських обмінів;

45

- здійснює пошук робочих місць для студентів університету, сприяє

створенню нових робочих місць для студентів у рамках університету, а також

сприяє працевлаштуванню випускників.

Права та обов'язки органів студентського самоврядування

Органи студентського самоврядування:

- допомагають адміністрації університету у виконанні завдань навчально-

виховної роботи;

- допомагають адміністрації університету у роботі, спрямованій на

поліпшення умов, якості навчання та відпочинку студентів, реалізації їх творчого

потенціалу;

- регулярно інформують студентів з усіх питань життя університету, що їх

стосуються;

- звітують перед студентами університету про виконану роботу;

- беруть участь у формуванні студентських фракцій у Вченій Раді


- аналізують та узагальнюють зауваження та пропозиції студентів щодо

організації навчального процесу та інших питань життєдіяльності університету і

звертаються до адміністрації з пропозиціями щодо їх вирішення;

- вносять пропозиції щодо контролю за якістю навчального процесу, беруть

участь у вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають між студентами,

студентами та представниками адміністрації або викладачами;

- вносять пропозиції щодо залучення коштів університету для реалізації

заходів, передбачених програмою діяльності органів студентського самоврядування;

- беруть участь у вирішенні спірних питань пов'язаних з накладанням

дисциплінарних стягнень на студентів, що порушили правила внутрішнього

розпорядку університету;

- одержують від адміністрації університету об'єктивну і повну інформацію з

питань, що стосуються студентів, здійснюють її аналіз та пропонують відповідні

46

заходи;

- беруть участь у розробці документів, що регламентують діяльність

університету з усіх питань, пов'язаних із студентським життям;

беруть участь в інформатизації університету;

- проводять роботу, спрямовану на підтримання високого рівня іміджу


Організаційна структура студентського самоврядування

Студентське самоврядування функціонує на рівні: академічних груп,

курсів та університету в цілому.

Головною структурною одиницею системи студентського самоврядування

є: на рівні курсу - академічна група. В університеті створюються і діють органи

студентського самоврядування: Студентська рада університету; Виконавчий комітет

Студентської ради університету; Студентські ради курсів.

Студентське самоврядування університету

Конференція студентів університету: Вищим органом студентського

самоврядування університету є Конференція студентів університету. На розгляд

Конференції виносять найважливіші питання студентського життя, визначені

основними напрямами діяльності студентського самоврядування.

Делегатів на Конференцію студентів університету обирають на Конференціях

студентів академічних груп за нормою представництва, яку визначає Студентська рада


Загальна кількість делегатів має бути не менше 3% від кількості студентів


До складу делегатів Конференції студентів університету за посадами входять

члени Студентської ради університету, голова профспілкового комітету студентів

університету (за згодою).

Конференцію студентів університету скликає Студентська рада університету за

власним рішенням або на вимогу не менше ніж 30% студентів університету, або за

47

ініціативою ректорату університету.

Конференцію студентів університету проводять не рідше одного разу на

навчальний рік. Засідання Конференції є правомочним за наявності не менше 2/3 від

загальної кількості делегатів.

Рішення Конференції приймають шляхом прямого голосування простою

більшістю голосів присутніх делегатів Конференції. Протокол Конференції

підписують головуючий та секретар Конференції. Рішення Конференції студентів

університету є обов'язковими для виконання органами студентського

самоврядування та носять рекомендаційний характер для адміністрації університету.

Конференція студентів університету:

- обирає голову Студентської ради університету;

- обирає заступника голови та секретаря Студентської ради університету за

поданням голови Студентської ради університету;

- заслуховує звіт голови Студентської ради університету;

- ухвалює Положення про студентське самоврядування ХНТУ, вносить

зміни та доповнення до нього;

- визначає чергові завдання, стратегію і напрями дій студентського

самоврядування університету.

Студентська рада університету: Вищим представницьким органом

студентського самоврядування університету є Студентська рада університету. До

складу Студентської ради університету входять голова Студентської ради

університету, секретар Студентської ради університету, заступники голови

Студентської ради університету, голови Студентських рад курсів, повноважний

представник профспілкового комітету студентів університету (за згодою).

Засідання Студентської ради університету відбуваються не рідше одного разу на

місяць. Позачергові засідання скликає голова Студентської ради університету за

власним рішенням або на вимогу не менше ніж 1/3 членів Студентської ради

університету. Засідання Студентської ради університету є правомочним за наявності

48

не менше 2/3 членів Студентської ради університету. Рішення Студентської ради

університету приймають шляхом прямого голосування простою більшістю голосів

присутніх членів Студентської ради університету. Рішення Студентської ради

університету підписує голова Студентської ради університету та секретар

Студентської ради університету. Рішення Студентської ради університету є

обов'язковими для виконання головою Студентської ради університету, членами

Студентської ради університету та членами виконавчого комітету Студентської ради


Студентська рада університету:

- організовує діяльність студентського самоврядування університету;

- здійснює організаційне керівництво діяльністю студентського

самоврядування в університеті;

- визначає позицію студентського самоврядування в університеті з

актуальних питань студентського життя;

- представляє студентське самоврядування університету в органах

управління університетом, органах місцевої та державної влади, місцевих,

регіональних, всеукраїнських та міжнародних громадських організаціях;

- приймає рішення в межах своїх повноважень;

- скликає Конференцію студентів університету;

- формує перелік відділів Виконавчого комітету Студентської ради


- обирає керівників відділів Виконавчого комітету Студентської ради

університету за поданням голови Студентської ради університету;

- щомісяця заслуховує звіти керівників відділів Виконавчого комітету

Студентської ради університету;

- бере участь у формуванні студентської фракції у Вченій Раді університету

згідно з квотами, передбаченими Статутом Донецького національного


49

- вирішує питання про входження до регіональних, всеукраїнських та

міжнародних об'єднань, спілок та союзів, укладає з ними відповідні угоди;

- заслуховує щорічні звіти керівників органів студентського

самоврядування університету;

- звітує про свою роботу на Конференції студентів університету.

Голова Студентської ради університету: Голова Студентської ради

університету обирається на Конференції студентів університету з числа студентів і

аспірантів університету прямим голосуванням терміном на один рік. Реєстрація

кандидатів на посаду голови Студентської ради університету здійснюється

Студентською радою університету на підставі особистої заяви кандидата або

подання студентських колективів (котре оформлюються протоколом), які

подаються не пізніше 5 робочих днів до дати проведення Конференції студентів


Розпорядження голови Студентської ради університету є обов'язковими

для членів Студентської ради університету та членів Виконавчого комітету

Студентської ради університету.

Голова Студентської ради університету:

- дотримується чинного законодавства;

- виконує рішення Конференції студентів університету;

- виконує рішення Студентської ради університету;

- щорічно звітує про результати діяльності Студентської ради


- здійснює організаційне керівництво Студентською радою університету;

- здійснює організаційне керівництво Виконавчим комітетом

Студентської ради університету;

- розподіляє обов'язки між заступниками голови Студентської ради


- головує на засіданнях Студентської ради університету;

50

- здійснює представницькі функції;

- підписує від імені Студентської ради університету усі види угод та інші

документи;

- може делегувати окремі повноваження своїм заступникам, іншим членам

Студентської

ради університету та членам Виконавчого комітету університету.

Секретар Студентської ради університету: Секретаря Студентської ради

університету обирає Конференція студентів університету за поданням голови

Студентської ради університету терміном на один рік. Секретар є обраним, якщо за

нього проголосувала більшість членів Конференції студентів університету.

Секретар Студентської ради університету:

- веде протокол засідань Студентської ради університету;

- разом із головою Студентської ради університету підписує від імені

Студентської ради університету усі види угод та інші документи;

- організовує роботу секретаріату.

Перший заступник голови Студентської ради університету: Першого

заступника голови Студентської ради університету обирає Конференція студентів

університету за поданням голови Студентської ради університету терміном на один

рік. Перший заступник голови Студентської ради університету:

- здійснює повноваження голови Студентської ради університету за

відсутності голови Студентської ради університету;

- здійснює їхні повноваження за дорученням голови Студентської ради


- допомагає голові Студентської ради університету у його повсякденній

роботі.

Заступник голови ради університету; Заступника голови Студентської

ради університету обирає:

Студентська рада університету з числа студентів і аспірантів університету за

51

поданням голови Студентської ради університету терміном на один рік.

Заступник голови Студентської ради університету:

- здійснює повноваження голови Студентської ради університету відповідно

до розподілу обов'язків;

- здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою напрямів

діяльності Студентської ради університету;

- здійснює інші повноваження за дорученням голови Студентської ради


- допомагає голові Студентської ради університету у його поточній

роботі.

Виконавчий комітет Студентської ради університету: Вищим виконавчим

органом студентського самоврядування університету є Виконавчий комітет

Студентської ради університету.

Виконавчий комітет Студентської ради університету складається з

відділів, перелік яких затверджує Студентська рада університету.

Керівників відділів Виконавчого комітету Студентської ради університету

обирає Студентська рада університету за поданням голови Студентської ради

університету. Особовий склад відділу Виконавчого комітету Студентської ради

університету формує керівник відповідного відділу.

Керівники відділів Виконавчого комітету Студентської ради університету

щомісяця звітують перед Студентською радою університету.

Відділи Виконавчого комітету Студентської ради університету виконують

завдання відповідно до напряму їх діяльності.

Виконавчий комітет Студентської ради університету:

- представляє студентське самоврядування університету в органах

управління університетом, місцевої та державної влади;

- приймає рішення в межах своїх повноважень;

52

- щомісячно звітує Студентській раді університету;

- перевіряє і поширює позитивний досвід роботи органів студентського

самоврядування;

- організовує роботу з методичного забезпечення органів студентського

самоврядування;

- систематично організовує зустрічі з членами адміністрації та

співробітниками університету.

Умови діяльності студентського самоврядування

Студентська рада університету має статус самоврядної неприбуткової

організації. Фінансування діяльності Студентської ради університету може

здійснюватися за рахунок:

- коштів, отриманих за рахунок самостійної господарської

діяльності органів студентського самоврядування в межах Статуту ХНТУ;

- спонсорських коштів;

- добровільних студентських внесків;

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної

фінансової допомоги або добровільних пожертвувань;

- цільових коштів, спрямованих на основну діяльність студентського

самоврядування.

Адміністрація університету, факультетів всебічно сприяє роботі органам

студентського самоврядування університету на всіх рівнях.

Адміністрація університету надає органам студентського самоврядування

приміщення та необхідні технічні засоби для проведення заходів, пов'язаних з їх

діяльністю.

У ході роботи, з метою оперативного покращення процесу організації

самоврядування в університеті, Студентська рада університету може приймати окремі

положення, що не виходять за рамки цього положення.

53

РОЗДІЛ 3. Зміст завдань модульного контролю

3.1. Перша частина модуля: університетська освіта: її роль та значення в

підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства

Тема 1. Університет - як вищий навчальний заклад: історія створення та

розвиток на сучасному етапі

1.1.Форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

Університет – це...

Місія університету – це...

Вищій навчальний заклад – це...

Історія розвитку університетів української держави - це...

Історія Болонського процесу - це...

Високоякісна освіта – це...

Гармонійно розвинена особистість – це...

Патріот української держави – це...

Модернізація університетської освіти – це...

Позацерковні спілки – це...

Спеціальні школи-університети – це...

Лекція – це...

Диспут – це...

Читання канонічних книг – це...

Фома Аквінський та П’єр Абеляр – це...

Просвітництво – це...

Просвітницькі заклади - це...

Титул бакалавра – це...

Титул магістра - це...

Титул доктора філософії – це...

Кращі університети незалежної України – це...

54

Університети української міграції – це...

Національна освіта - це...

Українська еліта - це...

Братерства - це...

Києво-Могилянська колегія - це...

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що таке університет?

2. Коли і де починається історія університетської освіти?

3. В якому році в Україні було створено перший навчальний заклад?

4. Коли на західноукраїнських землях було створено Львівський університет?

5. Які прогресивні педагоги України внесли вагомий внесок у розвиток просвітництва і

педагогічної думки?

6. Як Ви розумієте місію університету?

7. В якому році було створено: Київський національний університет ім.. Т.Г. Шевченка;

Донецький національний університет і Харківський національний університет ім. Каразіна?

8. Які Ви знаєте основні нормативно-правові акти, які регламентують механізм

управління університетською освітою?

9. В якому році був затверджений Закон України «Про вищу освіту України»?

10. Які кращі державні університети готують українську еліту?

11. В чому полягає провідна роль державних університетів в підготовці

висококваліфікованих фахівців?

в) складання логіко-структурних схем:

г) завдання для самостійної роботи студентів:

д) тести:

1. Один з перших прообразів вищого учбового закладу був заснований:

а) імператором Константинополя;

б) Платоном в Стародавній Греції;

в) римским кесарем;

г) Аристотелем.

55

2. Витоком зародження більшості університетів Європи була:

а) система церковних шкіл;

б) система світських шкіл;

в) система виховних закладів;

г) всі відповіді вірні.

3. Хто з перелічених діячів формував основи Університетської освіти в Україні:

а) князь Ярослав Мудрий і Петро Могила;

б) Михайло Грушевський і Туган Барановський;

в) Борис Патон і Володимир Мономах;

г) Іван Мазепа і Роман Йосипович Шухевич.

4. Еліту українського суспільства формують такі вищі навчальні заклади, як:

а) Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка та Києво – Могилянська

Академія;

б) Національний університет „Київська політехніка” та Національний університет

„Львівська політехніка”;

в) Київський національний економічний університет;

г) всі відповіді вірні (а, б, в).

5. Класичний університет – це:

а) структурована сукупність функціонально зв’язаних підсистем, скоординоване

поєднання яких забезпечує досягнення стратегічних цілей освітнього процесу;

б) найстаріший, найпоширеніший та автономний вищий навчальний заклад,

який об’єднує низку факультетів та учасників навчального процесу для підготовки

фахівців високої кваліфікації з точних, природничих і гуманітарних наук;

56

в) приватна установа, яка забезпечує професійну підготовку осіб відповідно до їх

інтересів;


6. Згідно Закону України “Про вищу освіту”, вища освіта в Україні є:

а) 5-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: молодший

спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, доктор філософії;

б) 4-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: молодший

спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

в) 3-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: бакалавр,

магістр, доктор філософії;

г) 2-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: молодший

спеціаліст, спеціаліст.

7. Коли була підписана Болонська декларація?

а) 19 червня 1999 р.;

б) лютий 2001 р.;

в) травень 1998 р.;

г) вересень 2003 р.

8. Велика Хартія університетів прийнята у:

а) травні 2003 року;

б) січні 1988 року;

в) вересні 1988 року;

г) травні 2005 року;

Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХI столітті: її

57




Національна доктрина розвитку освіти – це...

Освіта – це...

Національні інтереси – це...

Конкурентоспроможність держави – це...

Економічний потенціал суспільства - це...

Пріоритети сталого розвитку сучасної вищої освіти – це...

Мета розвитку освіти – це...

Особистісна орієнтація освіти – це...

Розширення україномовного освітнього простору - це...

Поєднання освіти і науки – це...

Освітні інновації – це...

Інформаційні технології в освіті – це...

Сучасні засоби навчання – це...

Інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового простору – це...

Українські культурно-історичні традиції – це...

Самоосвіта – це...

Національний характер освіти – це...

Національна духовність – це...

Стратегія мовної освіти - це...

Модернізація освіти - це...

Дистанційна освіта - це...

Джерела фінансування освіти - це...

Обдарована студентська молодь - це...

Міжнародне співробітництво у галузі освіти - це...


1. Що таке освіта?

2. В чому полягає національний характер освіти?

58

3. Яким чином в Україні забезпечується безперервність освіти і який механізм її

забезпечення?

4. В чому проявляється зв'язок освіти і науки?

5. Хотіли б Ви працювати Міністерстві фінансів України або в Національному банку

України?

6. Які функції та задачі виконує Міністерство освіти і науки України в сучасних

умовах?

7. Із яких джерел фінансується освіті України на сучасному етапі?

8. В чому полягає зміст мовної стратегії в Україні?

9. Яка мовна політика України?

10. Чому так багато приділяється уваги використанню в навчальному процесі сучасних

інформаційних технологій і систем?

11. Як Ви розумієте тезу: „Здоров’я нації через освіту”?

12. В чому проявляється зв’язок освіти з розвитком громадянського суспільства?



д) тести:

1. Зміст стратегії та основні напрямки реформування, модернізації та

розвитку освіти в Україні – затверджені у:

а) Законі України „Про вищу освіту в Україні”;

б) Національній доктрині розвитку освіти в ХІ столітті;

в) Указі Президента України «Про Національну доктрину розвитку

освіти в ХІ столітті»;

г) Конституції України;

д) Концепції розвитку освіти України до 2020 року.

2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:

а) програма підготовки фахівців з різних спеціальностей;

б) противага європейським освітнім тенденціям;

59

в) основний документ, в якому має місце стратегія модернізації і розвитку вищої

освіти в ХІ столітті;

г) перелік заходів з підготовки та оновлення видань навчального характеру.

3. Освіта - це:

а) основа розвитку особливості, суспільства, нації та держави, запорука

майбутнього України;

б) стратегічний ресурс поліпшення добробуту людей;

в) ресурс забезпечення національних інтересів;

г) ресурс зміцнення авторитету і конкурентоспроможності України на

міжнародній арені;

д) всі відповіді вірні (а,б,в,г).

4. До пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку

освіти відносяться:

а) створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

б) особистісна орієнтація і фундаменталізація освіти;

в) інтеграція вітчизняної освіти до Європейського та світового освітніх

просторів;

г) інноваційний підхід в підготовці фахівців вищої кваліфікації;

д) всі відповіді вірні (а,б,в,г).

5. Держава повинна забезпечувати:

а) виховання людини нової генерації з прогресивними демократичними

поглядами;

б) збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій та

шанобливого відношення до української мови і національних святинь;

в) виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до великого

60

Українського народу;

г) правову основу освіти і її ефективний вплив на розвиток суспільства;

д) неоднакові умови для формування у молоді сучасного світогляду на роль і

зміст вітчизняної освіти.

6. Освіта, як рушійна сила розвитку громадського суспільства, сприяє:

а) формуванню нової ціннісної системи суспільства;

б) відкритої духовно та культурно наповненої системи, здатної забезпечити

становлення громадянина і водночас патріота своєї країни;

в) консолідації суспільства на засадах прав кожного громадянина України;

г) зростанню суспільної нерівності та бідності населення.

7. Стратегія мовної освіти полягає в:

а) обов’язковому володінні громадянами України державною мовою;

б) створенні у державі системи безперервної мовної освіти;

в) наявності можливості опановувати рідну (національну) мову;

г) збереженні та розвитку етнокультури, забезпеченні її захисту державною;

д) всі відповіді вірні (а, б, в, г).

8. Який із розділів „Національної доктрини розвитку освіти” базується на

Конституції України, у відповідності з якою гарантовано право кожного

громадянина нашої держави одержувати освіту протягом всього

життя:

а) „Інформаційні технології в освіті”;

б) „Управляння освітою”;

в) „Економіка освіти”;

г) «Безперервність освіти, навчання протягом життя»;

д) „Освіта і наука”.

61

9. Який з нижчеперелічених чинників перешкоджає модернізації освіти і

науки в Україні?

а) розвиток освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень;

б) інноваційність та освітня діяльність у всіх вищих навчальних закладах

(ВНЗ) України;

в) постійне зниження обсягів фінансування вищої освіти на фоні зростання

потреб в розвитку та зміцненні її матеріально-технічної основи;

г) запровадженням цільових програм, які сприятимуть інтеграції науки і

освіти до Європейського та світового освітніх просторів;

д) залученням до наукової діяльності обдарованої учнівської та студентської

молоді, талановитих викладачів.

10. Громадянам, які навчаються у ВНЗ України, не гарантується:

а) захист життя, збереження здоров'я, фізичне виховання;

б) надання адресної допомоги, академічних і соціальних стипендій;

в) пільговий проїзд у громадському транспорті;

г) працевлаштування випускників, які навчались на бюджетній і

договірній формі навчання.

11. Що очікує суспільство від реалізації „Національної доктрини розвитку

освіти у ХІ столітті” в найближчому майбутньому?

а) перехід до нового типу гуманітарно-інноваційної освіти;

б) зростання інтелектуального потенціалу держави;

в) зміцнення демографічних основ громадського суспільства та прискорення

його розвитку;

г) конкурентоспроможність вітчизняної освіти в Європейському та

світовому освітньому просторі;

62

д) всі відповіді вірні (а, б, в, г).

Тема 3. Реформування вищої освіти Україні і Болонський процес



Демократизація вищої освіти України – це...

Реформування вищої освіти – це...

Модернізація освіти – це...

Розвиток освіти – це...

Мета реформування університетської освіти - це...

Міністерство освіти – це...

Кабінет Міністрів – це...

Професійно-економічна освіта – це...

Фінансово-економічна освіта - це...

Оптимізація мережі університетів – це...

Інноваційна університетська освіта – це...

Потенціал університетської освіти – це...

Потенціал фінансово-економічної освіти – це...

Система управління освітою – це...

Ступенева освіта – це...

Механізм працевлаштування випускників бакалаврату (магістратури) – це...

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення вищого навчального закладу – це...

Пріоритети в галузі університетської освіти – це...

Інтегрованість університетської освіти в світовий простір - це...

Рівний доступ до якісної освіти - це...

Університетська автономія - це...

Права державного національного університету - це...

Якість освітніх послуг - це...

ECTS – це...

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це...

63

Заліковий кредит – це...

Модуль – це...

Змістовий модуль – це...

Заліковий модуль – це...

Блок модулів – це...

Модульна побудова навчального матеріалу – це...

Модульна програма – це...

Модульна технологія навчання – це...


1. Що таке Болонський процес?

2. В чому полягає суть процесу інтеграції України в європейський простір?

3. Що таке зона Європейської вищої освіти?

4. Коли і в якому році та де була підписана Булонська декларація щодо створення

єдиного Європейського простору освіти?

5. Що Ви знаєте про Булонську конвенцію, яка була підписана в м. Болон’я 19 червня

1999 року?

6. В якому році і де ректором Донецького національного університету була підписана

згода про перехід Донецького національного університету на кредитно-модульну систему в

умовах Болонського процесу?

7. Які Ви знаєте офіційні документи Міністерства освіти і науки України, які

регламентують впровадження Болонської системи в освітянський простір України?

8. Що таке кредитно-модульна система організації навчального процесу?

9. В якому документі розписана Програма дій щодо реалізації положень Болонської

декларації в системі вищої освіти України на 2010-2015 роки?

10. Зробіть перелік основних етапів реформування вищої освіти України, починаючи з

2001 року.

11. Які освітньо-кваліфікаційні рівні введені в систему вищої освіти України у зв’язку з

впровадженням Болонської системи?

12. Які Ви знаєте накази Міністерства освіти і науки України про реформування процесу

підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів?

64



д) тести:

1. Ефективними напрямками реформування вітчизняної вищої освіти,

в найближчому майбутньому, є:

а) фундаменталізація і індивідуалізація підготовки фахівців;

б) впровадження дистанційної форми навчання;

в) суцільна комп’ютеризація і інформатизація процесу освіти;

г) якісна зміна позиції і відношення студента до процесу навчання у

напрямку його самостійності і творчого підходу до освіти в цілому,

д) вивчення студентом тих дисциплін, які формують його компетентність і

професіоналізм, як майбутнього фахівця в сфері економіки, фінансів,

банківської справи, управління і т.д.;

є) всі відповіді вірні (а, б, в, г,д).

2. Яке з нижче приведених міністерств несе пряму відповідальність за

реформування вищої освіти в Україні?

а) Міністерство освіти і науки України;

б) Міністерство праці і соціальної політики;

в) Міністерство економіки;

г) Міністерство вугільної промисловості;

д) Міністерство транспорту та зв’язку.

3. До основних завдань реформування вищої освіти в Україні не відносяться:

а) збереження потенціалу вітчизняної вищої освіти;

б) посилення державної підтримки пріоритетних напрямів освіти і науки;

65

в) приведення у відповідність вітчизняних стандартів в сфері вищої освіти

із найновішими світовими стандартами;

г) зниження обсягу підготовки фахівців усіх галузях народного господарства;

д) збереження ОКР (спеціаліст).

4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та

відомствами в умовах реформування вищої освіти повинне розробити:

а) державні вимоги щодо якості вищої освіти в умовах її модернізації;

б) освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) підготовки фахівців в

умовах кредитно-модульної системи;

в) освітньо-професійні програми (ОПП), які будуть відповідати фундаменталізації

підготовки фахівців вищої кваліфікації;

г) Бюджетний кодекс України;

д) правильної відповіді не має.

5. Для забезпечення конкурентоздатності вітчизняної вищої освіти

необхідно:

а) забезпечити інноваційно-інвестиційний напрям її розвитку;

б) вкладати в розвиток освіти і науки не менше 5 % ВВП;

в) розробити цільову комплексну програму (ЦКП) реструктуризації

освітньої галузі, визначивши при цьому пріоритети її розвитку з

урахуванням національних інтересів нашої держави;

г) створити такий механізм управління ВНЗ і наукою України, реалізація

якого дозволила б системно, з урахуванням потреб

народногосподарського комплексу, відтворювати необхідний

кадровий потенціал і ефективно його використовувати;

д) скоротити фінансування освіти до 3% ВВП.

66

6. Які державні установи в Україні не несуть відповідальності за

фінансове забезпечення університетів:

а) Кабінет міністрів України;

б) Міністерство фінансів України;

в) Міністерство освіти і науки України;

г) Національна академія наук (НАН) України;

д) Міністерство праці і соціальної політики.

7. До основних завдань МОН України не відноситься:

а) формування та забезпечення реалізації державної політики в сфері

освіти та науки;

б) розробка державних стандартів освіти;

в) створення умов для здобуття громадянами освіти продовж всього життя;

г) контроль за додержанням державних стандартів освіти;

д) формування фінансової політики держави і забезпечення її

національної безпеки.

8. Який із напрямів реалізації концептуальних засад Болонського

процесу в Україні не відноситься до Програми дій в цьому напрямі?

а) удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

б) прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій;

в) використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома

бакалавра і магістра;

г) започаткувати в Україні європейську практику організації акредитації

та контролю якості освіти;

д) підтримувати реформи тільки на підґрунті українського досвіду.

67

9. Програма дій по реалізації Болонської декларації надасть українському

суспільству можливість:

а) провести системну модернізацію системи освіти в цілому;

б) наблизити якість освіти до вимог стандартів, що напрацьовані європейською

спільнотою, для впровадження до 2010 року;

в) не впроваджувати в Україні загальноєвропейську систему наукових

ступенів магістра наук та доктора філософії;

г) запровадити систему кредитів сумісну із Європейською кредитно-трансфертною

системою навчання і сприяти мобільності громадян України, які здобувають

освіту або надають освітні послуги;

д) скоротити фінансування освітніх програм щодо обміну фахівцями,

викладачами і студентами на рівні країн і ВНЗ.

10. Реформу вищої освіти і підготовки висококваліфікованих кадрів в

Україні необхідно здійснювати по таким напрямам, як:

а) створення елітних університетів, фінансування яких візьме на себе

держава;

б) послаблення зв’язків в системі «роботодавець – випускник університету

– суспільство»;

в) забезпечення конкурентоздатності нашої держави у сфері науки,

освіти, економіки, охорони здоров'я і т.д.;

г) проведення реструктуризації спеціальностей з орієнтацією на

збільшення підготовки фахівців з інженерно-технічних

спеціальностей;

д)правильних відповідей не має.

11. Стратегічним завданням реформування вищої освіти в Україні є:

а) трансформація кількісних показників освітніх послуг в якісні;

68

б) збереження національних освітніх традицій та їх примноження;

в) збереження всіх приватних ВНЗ;

г) розвиток університетської освіти у відриві від Європейського освітнього

простору.

Тема 4. Університетська освіта в контексті Болонського процесу



Університетська освіта – це...

Вищий навчальний заклад - це...

Початкова загальна освіта – це...

Базова загальна середня освіта – це...

Повна загальна середня освіта – це...

Професійно - технічна освіта – це...

Базова вища освіта – це...

Повна вища освіта – це...

Освітні рівні – це...

Освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) – це...

Освітньо-кваліфікаційні рівні згідно Болонської декларації – це...

Болонський процес – це...

Булонська декларація – це...

Європейська інтеграція – це...

Європейський простір вищої освіти – це...

Система вищої освіти в Україні – це...

Європейський Союз – це...

Кредитно – модульна система організації навчального процесу (КМС ОНП)– це...

Державна політика в сфері університетської освіти – це...

Велика Хартія університетів (Magna Charta Universitatum) – це...

Європейська кредитно-трасферна система (ESTS) – це...

Модуль – це...

69

Змістовий модуль – це...

Заліковий кредит – це...

Інформаційний пакет навчальної дисципліни – це...

Дистанційна освіта – це...

А 91-100 балів – це оцінка ”____________”

В 80-90 балів – це оцінка ”____________”

С 70-79 балів – це оцінка ”____________”

D 60-69 балів – це оцінка ”____________”

E 50-59 балів – це оцінка ”____________”

FX 25-49 балів – це оцінка ”____________”

F 0-25 балів – це оцінка ”____________”


1. Що таке євроінтеграція?

2. Яку роль університетська освіта відіграє у побудові в Україні соціально-орієнтованої

ринкової економіки?

3. Охарактеризуйте основні принципи та завдання вищої освіти в країнах Європи.

4. Чому Болонський процес виступає як засіб інтеграції систем вищої освіти в країнах

Європи?

5. Які Ви знаєте основні документи, які висвітлюють етапи і механізм його реалізації?

6. В чому полягає сутність Європейської кредитно-трансфертної системи (ECTS)?

7. По якій шкалі оцінюються знання студентів в умовах Болонського процесу?

8. Що Ви знаєте про Велику Хартію університетів (Magna Charta Universitatum) і для

чого вона була створена?

9. Яку державну політику в сфері університетської (вищої) освіти реалізує Україна на

сучасному етапі?

10. Що таке кредит і скільки кредитів відведено на першому курсі для студентів, які

навчаються в бакалавраті по напрямку „Фінанси і кредит”?

11. На Вашу думку, як слід відносити до кращіх надбань і цінностей в сфері культури,

науки і освіти в зв’язку з тим, що має місце інтеграція України в європейський простір?


70


д) тести:

1. Якому поняттю відповідає наступне визначення: «сукупність загальнонаукових і

спеціальних знань, отримання яких дозволяє вирішувати актуальні завдання на

виробництві, вести науково – дослідницьку або педагогічну діяльність у відповідності зі

спеціальністю»:

а) базова загальна середня освіта;

б) повна загальна середня освіта;

в) професійно - технічна освіта;

г) університетська освіта.

2. Болонський процес викликаний до життя:

а) конкуренцією вузів;

б) переходом до типу суспільства, для якого освіта і фундаментальні знання

стають вирішальними чинниками прогресу;

в) прагненням до стандартизації у сфері освіти;

г) політичною спрямованістю країн в галузі освіти;

д) прагнення нав’язати освіті України переваги і цінності своїх країн.

3. В освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціальності викладено:

а) умови договіру на навчання між студентом і вищим навчальним закладом;

б) рівень основних вимог до якості знань, умінь і навичок у студентів, необхідний для

успішного виконання своїх професійних функцій в майбутньому с конкретної

спеціальності;

в) програми лекційних курсів; зміст модулів по дисциплінам; форми контролю знань

студентів;

71

г) структурована система елементів, які формують навчально-методичне

забезпечення дисципліни, яку вивчають студенти.

4. Із скількох ступенів і яких має складатися система вищої освіти країн

Європи згідно Болонської Декларації?

а) трьох ступенів: бакалавр, спеціаліст, магістр;

б) двох ступенів: бакалавр, спеціаліст;

в) двох ступенів: бакалавр, магістр;

г) двох ступенів: спеціаліст, магістр.

5. У якому місті та в якому році Україна приєдналася до Болонського процесу:

а) у м. Болонья (Італія) в 1999 році;

б) у м. Лісабон (Португалія) в 2004 році;

в) у м. Берген (Норвегія) в 2005 році;

г) у м. Саламанка (Іспанія) в 2006 році.

6. Головна мета Болонського процесу - це:

а) створення ідентичної системи освіти у різних країнах Європи і світу;

б) сприяння кращим європейським вимірам у вищій освіті України;

в) формування єдиного центру управління вищою освітою в Європі;

г) адаптація Болонської системи в освітній простір України;

д)скоротити фінансування освіти в країнах Європи.

7. Кредитно – модульна система організації навчального процесу ґрунтується на:

а) кредитах ЕСТS;

б) поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць

(залікових кредитів);

в) змістовних підручниках і монографіях;

72

г) принципах досягнення високої якості освіти, її фундаменталізації і

індивідуалізації.

8. Яка шкала оцінювання якості знань за шкалою ECTS та бальною системою

використовується в ДонНУ?

а) задовільно, добре, відмінно;

б) незадовільно і задовільно, добре, відмінно;

в) А (відмінно) – 89-100 балів; ВС (добре) – 75-89 балів; DЕ (задовільно) – 60-80

балів; FX (незадовільно) – 30-59 балів; F (незадовільно) – 1-34 бали;

г) А (відмінно) - 90 – 100 балів; ВС (добре) – 70 – 89 балів; DЕ (задовільно) – 50

– 69 балів; FX (незадовільно) 30 – 49 балів (перездача); F (незадовільно) - 0 –

29 балів (повторний курс).

9. Яке має значення для удосконалення вищої фінансово - економічної освіти

України Болонський процес:

а) пошук «шляхів до Європи»;

б) застарілі національні освітні стандарти і традиції;

в) інтеграція до навчання в закордонних університетах;

г) розвиток і набуття нової якості освіти.

10. До цілей Болонського процесу не відноситься:

а) побудова європейської зони вищої освіти;

б) сприяння розвитку співпраці між європейськими закладами вищої освіти;

в) формування і зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-

технічного потенціалу Європи;

г) створення різних систем освіти у країнах Європи.

Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою

освітою

73

5.1. Форми модульного контролю знань студентів


Фундаменталізація освітнього процесу – це...

Фундаментальні знання – це...

Фундаментальна освіта – це...

Функції фундаменталізації освіти – це...

Індивідуалізація підготовки фахівців – це...

Демократизація освіти – це...

Інтеграція освіти в європейський простір – це...

Гуманістично-орієнтована модель підготовки фахівців – це...

Професійний потенціал фахівця – це...

Інтелектуальний потенціал фахівця – це...

Методологія освітнього процесу – це...

Загальнотеоретичні знання – це...

Міждисциплінарні знання – це...

Інформатизація вищої освіти – це...

Технології дистанційного навчання – це...

Принципи добору та систематизації знань – це...

Особистісно орієнтована система освіти – це...

Технологія мобільного навчання – це...

Мобільні програмні засоби фундаменталізації вивчання фінансово-економічних дисциплін

– це...

Мікронавчання – це...

Системне програмне забезпечення навчальних дисциплін – це...

Електронна книга – це...

Інформаційні системи університету – це...

Компетентнісний підхід в університетській освіті


1. Що Ви розумієте під фундаменталізацію та індивідуалізацією підготовки фахівців з

74

вищою освітою? В чому вони проявляються в університетській сфері?

2. Які Ви знаєте основні тенденції розвитку світової вищої освіти на сучасному етапі?

3. Чому гуманістично-орієнтована модель підготовки фахівців в університеті є основою

розвитку особистісного, інтелектуального і професійного потенціалу майбутніх економістів,

фінансистів і банкірів?

4. Що таке глобалізація і як вона впливає на розвиток сучасної світової освіти?

5. На Вашу думку чому буде сприяти інтеграція України в світовий (європейський)

освітянський простір?

6. Чому проектування майбутньої фахової діяльності, на думку вчених і фахівців, є

центральним системо - утворюючим елементом сучасної моделі професійної підготовки

фінансистів і банкірів в університеті?

7. За допомогою яких функцій забезпечується реалізація фундаменталізації

університетської освіти?

8. Які Ви знаєте сучасні прогресивні технології фундаменталізації навчання фінансово-

економічних і управлінських дисциплін?

9. Чи всі соціальні групи студентів в університеті мають рівні можливості в

використанні доступу до сучасних комунікацій?

10. Що Ви розумієте під мобільним навчанням (Mobile learning, M - Learning) і чи слід

його використовувати в дистанційній освіті?



д) тести:

1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:

а) процес якісної зміни вищої освіти на основі принципу її фундаментальності;

б) необхідність переходу від “підтримуючої” до “випереджальної”

інноваційної освіти;

в) процес зміни співвідношення фундаментальних дисциплін, професійних

за фахом та вибіркових;

г) впровадження в сферу вищої освіти України інноваційно-інвестиційних

проектів.

75

2. Індивідуалізація навчання - це:

а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів,

змісту дисциплін і мотивації по їх вивченню;

б) навчання за індивідуальним графіком;

в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів.

г) система засобів, яка сприяє усвідомленню студентом своїх сильних і

слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності

з метою самостійного вибору власної мети навчання.

3. До основних завдань КМСОНП не відноситься:

а) створення умов для активної участі студентів у навчальному процесі;

б) збільшення обсягу об’єму самостійної роботи студентів;

в) досягнення прозорості навчального процесу і підвищення якості знань

студентів;

г) контроль за кількістю спеціальностей у ВНЗ.

4. Якому поняттю відповідає наступне визначення: «Система, яка

створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру

й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів,

їх академічного визнання»:

а) КМСОНП (кредитно – модульна система організації навчального процесу);

б) модульна технологія навчання;

в) ECTS;

г) система безперервної освіти.

5. Що не відноситься до основних елементів Європейської системи

переведення і накопичення кредитів (ECTS):

76

а) інформаційний пакет дисципліни;

б) навчальний Контракт на навчання в ВНЗ;

в) додаток до диплому бакалавра, магістра;

г) змістовий модуль.

6. У системі ECTS один рік навчання відповідає:

а) 30 кредитам;

б) 60 кредитам;

в) 54 кредитам;

г) 240 кредитам.

7. Модуль – це:

а) логічно завершена система теоретичних знань і практичних умінь з

певної дисципліни, адаптованих до індивідуальних особливостей

суб'єктів навчання, і визначеним оптимальним часом на організацію

їх засвоєння;

б) проведення тестового контролю за результатами вивченого блоку

навчального матеріалу;

в) одиниця виміру навчального навантаження;

г) система навчальних елементів, поєднаних за ознакою.

8. Заліковий кредит – це:

а) одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для

засвоєння навчального матеріалу;

б) оцінка знань студента з дисципліни;

в) кількість аудиторних годин, відведених для вивчення дисципліни;

г) частина освітньо - професійної програми дисципліни, яку виконав

студент.

77

9. До форм організації навчального процесу в умовах КМСОНП

відноситься:

а) лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття;

б) навчальна та переддипломна практики;

в) самостійна робота студентів;


10. Самостійна робота студента здійснюється:

а) під час семінарських, практичних та лабораторних занять;

б) поза аудиторією під час підготовки до занять;

в) під час виконання індивідуальних творчих завдань (ІТЗ);

г) під час лекції і консультації;

д)під час екзаменів і заліків.

11. Індивідуалізація навчання не передбачає:

а) мету навчання і вік тих, хто навчається;

б) особливості дисциплін, що вивчаються;

в) чинників, які не впливають на формування якості майбутнього фахівця;

г) індивідуально-психологічні особливості тих, хто навчається.

Тема 6. Організація навчального процесу в університеті



Вища освіта – це...

Структура вищої освіти – це...

Стандарти вищої освіти – це...

Система державних стандартів вищої освіти – це...

78

Галузеві стандарти освіти - це...

Професійна підготовка – це...

Освітньо-кваліфікаційні рівні (ОКР)– це...

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це...

Освітньо-професійна програма (ОПП) – це...

Молодший спеціаліст – це...

Спеціаліст – це...

Бакалавр – це...

Магістр – це...

Аспірант – це...

Доктор філософії – це...

Науково-методичне забезпечення навчального процесу в університеті - це...

Лекція – це…

Семінар – це…

Самостійна робота студента (СРС)– це…

Лабораторна робота – це…

Консультація – це…

Індивідуальна робота студента (ІРС) – це…

Підсумковий модульний контроль (ПМК) – це…

Іспит – це…

Залікова книжка – це…

Навчальна дисципліна – це...

Навчальній план спеціальності – це...

Основні елементи ECTS – це...

Індивідуальний навчальний план студента – це...


1. Що таке університет? Яка основна мета його функціонування в суспільстві, державі?

2. Які нормативно-правові акти і офіційні документи Кабінету міністрів України та

МОН України регламентують організацію навчального процесу в ВНЗ України?

3. Що Ви відносите до Стандартів вищої освіти в Україні?

79

4. Яка структура університету, в якому Ви навчаєтесь?

5. Які функції притаманні ректорові університету?

6. Яка структура управління в університеті, в якому Ви навчаєтесь?

7. На якому факультеті Ви навчаєтесь, яка його структура?

8. Що таке факультет?

9. Деканати: їх роль в організації і проведенні навчального процесу на факультеті.

10. Структура і склад деканатів.

11. Чим відрізняється випускаюча кафедра від обслуговуючої навчальний процес?

12. Хто є учасниками організації навчального процесу в університеті?

13. Підсумковий модульний контроль: його мета, призначення і механізм реалізації.

14. Що таке графік навчального процесу?

15. Що таке лекція, семінар, самостійна робота студента (СРС)?

16. Як Ви тлумачите „професійну підготовку майбутніх фахівців з фінансів і кредиту”?

17. Що таке освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) та освітньо-професійна

підготовка (ОПП)? Дайте пояснення.



д) тести:

1. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в

університеті є:

а) лекція;

б) семінар;

в) практичне заняття;

г) міні конференція.

2. Безперервність освіти забезпечується:

а) спадкоємністю змісту освіти на різних її ступенях;

б) успішностю засвоєння знань;

в) наявністю державного замовлення на фахівців;

80

г) Конституцією України;

д) Законом України «Про вищу освіту».

3. Основними елементами Концепції освітньої діяльності в Донецькому

національному університеті є:

а) система високопрофесійної ступеневої освіти, інтегрованої в Європейський

(міжнародний) простір;

б) розробка і впровадження інноваційних технологій навчання, в т.ч. дистанційного з

орієнтацією на розвиток самоосвіти і посилення ролі самоосвіти;

в) розробка і впровадження в навчальний процес навчально-методичних і

науково-методичних комплексів з модульного контролю знань студентів;


4. Процес інформатизації освіти – це:

а) забезпечення навчальних закладів комп'ютерами;

б) застосування сучасних систем і інформаційно-комунікаційних технологій в

системі освіти;

в) створення глобальних інформаційно-освітніх мереж в світі і

використання їх ресурсів в освітянському просторі;


5. Зменшення частки аудиторних занять останніми роками в більшості

ВУЗів України пов'язане з:

а) економією коштів на зарплату викладачам;

б) загальносвітовою тенденцією зростання значущості самостійної

роботи студентів в набутті фундаментальних знань;

в) копіюванням європейських зразків;

г) скороченням чисельності ВУЗів, внаслідок не проходження акредитації.

81

Тема 7. Управління вищою освітою в Україні: стратегія його вдосконалення



Місія вищого навчального закладу – це...

Управління – це...

Керуюча система наукою і освітою в Україні – це...

Керована система в сфері освіти – це...

Верховна Рада в Україні – це...

Кабінет міністрів Україні (КМУ) – це...

Міністерство освіти і науки України (МОНУ) – це...

Вища атестаційна комісія (ВАК) України – це...

Керівництво ВНЗ – це...

Ректор університету – це...

Проректор ВНЗ – це...

Декан факультету – це...

Заступник декана – це...

Завідувач кафедри – це...

Завідувач навчальної лабораторії – це...

Методист деканату – це...

Інноваційне управління університетською освітою – це...

Апарат управління вищою освітою в Україні – це...

Управління стратегічним розвитком ВНЗ – це...

Управління науково-досліднцькою і навчально-методичною діяльністю в університеті –

це...

Управління фінансово-економічною діяльністю в університеті – це...

Управління рекламно-інформаційною і видавничою діяльністю в університеті – це...



82


д) тести:

1. До державних органів управління вищою освітою в Україні не належить:


б) Центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані

навчальні заклади освіти;

в) Вища атестаційна комісія та Державна акредитаційна комісія;

г) Міністерство фінансів України.

2. Центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює

керівництво у сфері вищої освіти, є:


б) Вища атестаційна комісія України;

в) Державна акредитаційна комісія;

г) Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.

3. До органів громадського самоврядування вищої освіти України не відноситься:

а) Всеукраїнський з'їзд працівників освіти та з'їзд працівників освіти

Автономної Республіки Крим;

б) Загальні збори колективу навчального закладу;

в) Районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;

г) Міністерство освіти і науки України.

4. Який з приведених органів управління вищою освітою в Україні організовує

атестацію педагогічних і науково - педагогічних працівників щодо присвоєння

їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань:


б) Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

83

в) Вища атестаційна комісія України;

г) Державна акредитаційна комісія.

5. Який з приведених органів організовує і проводить атестацію наукових і

науково-педагогічних кадрів, керує роботою щодо присудження наукових

ступенів, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника:


б) Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

в) Вища атестаційна комісія України;

г) Державна акредитаційна комісія.

6. До документів, які регламентують зміст вищої освіти, відносяться:

а) державні і галузеві освітні стандарти;

б) освітньо-кваліфікаційні характеристики та освітньо-професійні програми;

в) навчальні плани і програми;


7. У відповідності з яким законодавчим актом встановлені такі рівні

освіти, як бакалавр, спеціаліст і магістр:

а) Національна доктрина розвитку освіти;

б) Закон України «Про вищу освіту»;

в) Положення МОН України «Про освітньо – кваліфікаційні рівні»;

г) Закону України «Про освіту».

8. Хто несе відповідальність за функціонування університету?

а) декан факультету;

б) ректор університету;

в) проректори;

84

г) начальник управління навчальним процесом;

д) Міністр освіти і науки України..

9.Управління вищої освітою в Україні – це:

а)організація, планування, контроль і регулювання процесу підготовки

кадрів у ВНЗ України;

б)забезпечення фінансування ВНЗ України;

в)система заходів по акредитації університетів;

г)процес впливу керуючої системи на керовану;

д)процес прийняття адміністративних рішень в сфері освіти.

10. Який із перелічених підрозділів в університеті відповідає за

впровадження КМС?

а)фінансове управління;

б)планово-економічне управління;

в)відділ міжнародних зв’язків;

г)управління навчальним процесом в умовах КМС;

д)юридичний відділ.

Тема 8. Вищі навчальні заклади України та світу



Вищий навчальний заклад (ВНЗ) – це...

Основною метою ВНЗ є...

Рівень акредитації ВНЗ – це...

Вищі навчальні заклади першого рівня акредитації – це...

Вищі навчальні заклади другого рівня акредитації – це...

Вищі навчальні заклади третього рівня акредитації – це...

Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації – це...

85

Національний вищий заклад – це ...

Кафедра – це ....

Факультет – це ...

Деканат – це ...

ВНЗ державної форми власності – це ...

ВНЗ комунальної форми власності – це...

Університет – це ...

Академія – це ...

Інститут – це...

Коледж – це...

Консерваторія – це ...

Денна форма навчання – це ...

Дистанційна форма навчання – це ...

Екстернатна форма навчання – це ...

Лекція – це ...

СРС – це...

Управління ВНЗ – це ...

Ректорат ВНЗ – це ...

Деканат – це ...

Приймальна комісія ВНЗ – це ...

Статут ВНЗ – це...




д) тести:

1. Вищий навчальний заклад – це:

а) юридична особа, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати

майнових і особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у суді;

86

б) установа державної форми власності, яка фінансується з

державного бюджету і основна функція якої – підготовка фахівців з

вищою освітою;

в) університети, академії, інститути, міжгалузеві регіональні центри

підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки кадрів;

г)установа, яка готує абітурієнтів.

2. Яка кількість рівнів акредитації відповідно до статусу вищих

навчальних закладів встановлено для ВНЗ освіти в Україні:

а) 2 рівні (ІІІ і ІV);

б) 4 рівні (І, ІІ, ІІІ, ІV);

в) 3 рівні (бакалавр, спеціаліст, магістр);

г) 4 освітньо - кваліфікаційні рівні.

3. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (ОКР) в системі університетської

освіти України не відноситься:

а) молодший спеціаліст;

б) бакалавр;

в) спеціаліст;

г) магістр.

4. Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації – це:

а) вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за

напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня: бакалавра, спеціаліста;

б) вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців

вищого ґатунку за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня: бакалавра,

спеціаліста; магістра; доктора філософії; кандидата наук; доктора наук;

в) вищий навчальний заклад, у якому готують молодшого спеціаліста;

87

г) вищий навчальний заклад, у якому тільки бакалаврів і спеціалістів.

5. Які дві тенденції домінують у структурі світової вищої освіти:

а) університетська та середня професійна освіта;

б) унітарна освіта (тільки університети);

в) бінарна або подвійна система з університетським та не університетським

сектором вищої освіти;

г) унітарна та бінарна системи вищої освіти.

6. Назвіть п’ять країн Європи з бінарною (подвійною) системою вищої освіти:

а) Бельгія, Франція, Швеція, Австрія, Данія;

б) Данія, Швеція, Норвегія, Ірландія, Великобританія;

в) Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія;

г) Німеччина, Франція, Австрія, Норвегія, Швеція.

7. Назвіть п’ять країн Європи з унітарною (єдиною) системою вищої освіти:

а) Італія, Іспанія, Україна, Австрія, Англія;

б) Італія, Швеція, Іспанія, Англія, Фінляндія;

в) Італія, Іспанія, Австрія, Фінляндія, Швеція;

г) Австрія, Швеція, Італія, Англія, Україні.

8. Основною метою діяльності вищого навчального закладу є:

а) забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти

та підготовка висококваліфікованих фахівців для потреб України;

б) забезпечення обороноздатності нашої країни;

в) вивчення ринку праці та його попиту на фахівців;

г) створення умов для кар’єрного росту фахівця.

88

9. Які із названих показників характеризують низький рівень ВНЗ в

сфері підготовки фахівців?

а) становище і змога випускників ВНЗ знайти себе на ринку праці;

б) достатньо висока оплата праці випускників ВНЗ;

в) високий попит на випускників ВНЗ у роботодавців;

г) низький попит на фахівців і відсутність змоги працевлаштування по

спеціальності.

10. Європейська інтеграція – це:

а) освоєння європейського ринку товарів та послуг;

б) входження до єдиної сім'ї європейських народів;

в) адаптація до європейських політичних стандартів;

г) відокремлення від європейської зони торгівлі.

Тема 9. Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність




Стандарт вищої освіти – це ...

Система стандартів вищої освіти – це ...

Державні стандарти вищої освіти – це ...

Галузевий стандарт вищої освіти – це ...

Освітньо – кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це ...

Освітньо – професійна програма (ОПП) – це ...

Стандарти вищих навчальних закладів (ВНЗ) – це ...

Навчальний план – це ...

Освітньо – кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти – це...

Закон України „Про вищу освіту” – це ...

Вища освіта – це ...

89

Базова вища освіта – це ...

Повна вища освіта – це ...

Молодший спеціаліст – це ...

Бакалавр – це ...

Спеціаліст – це ...

Магістр – це ...

Якість вищої освіти – це ...

Кваліфікація – це ...

Зміст вищої освіти – це ...

Професійна підготовка – це ...

Освітня діяльність – це ...

Акредитований вищий навчальний заклад – це ...

Державна політика в сфері освіти – це ...

Принципи державної політики в сфері освіти – це ...




д) тести:

1. Метою стандартизації вищої освіти є:

а) задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів суспільства на

основі поєднання їх особистих та колективних інтересів;

б) відображення сучасних тенденцій розвитку освіти;

в) модернізація стандартів різних галузей діяльності суспільства;

г) оптимізація навантаження на викладачів технічних наук.

2. Основними принципами реалізації стандартизації вищої освіти є:

а) диверсифікація, випереджуваність, безперервність, інформатизація;

б) адаптація, оптимізація, підпорядкованість, субсидіарність;

90

в) обґрунтованість, справедливість, ефективність, самостійність;

г) повнота, прозорість, публічність, збалансованість.

3. Стратегія стандартизації вищої освіти полягає в наступному:

а) відображення сучасних тенденцій розвитку різних галузей країни;

б) створення єдиних підходів до формування змісту освіти;

в) всебічне комплексне вивчення проблем сучасної економіки України;

г) державне управління та регулювання виробничої сфери.

4. До напрямків стандартизації вищої освіти відноситься розробка:

а) навчально – методичної документації;

б) наскрізних програм навчання;

в) підручників та навчальних посібників;


5. Яким органом влади затверджуються державні стандарти вищої освіти:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Міністерством вугільної промисловості;

г) Міністерством транспорту та зв’язку?.

6. На кого покладається відповідальність за відповідність рівня підготовки

студента вимогам державних стандартів вищої освіти?

а) Міністра фінансів України;

б) Президента України;

в) Декана факультету;

г) Завідуючого кафедрою.

91

7. «Сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо –

кваліфікаційного рівня» - це визначення:

а) державного стандарту вищої освіти;

б) галузевого стандарту вищої освіти;

в) місцевого стандарту вищої освіти;

г) компоненти навчального закладу.

8. Зміст освітньо – кваліфікаційної характеристики визначається для

кожного освітньо – кваліфікаційного рівня:

а) Міністром фінансів України;

б) Міністерством освіти України;

в) Державною атестаційною комісією;

г) управління методичним забеспеченням.

9. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (ОКР) в системі університетської

освіти України в умовах Болонського процесу не відноситься:

а) молодший спеціаліст;

б) бакалавр;

в) спеціаліст;

г) магістр.

10. Нормативні навчальні дисципліни визначаються:

а) вищим навчальним закладом (ВНЗ);

б) освітньо – професійною програмою підготовки (державним стандартом освіти);

в) вченою радою університету;

г) навчально-методичною комісією факультету.

92

3.2. Друга частина модуля: організація фінансово-економічної освіти (вступ до

фаху)

Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення,

модернізація та проблеми розвитку



Професія – це...

Професійна свідомість – це...

Професійні методи особистості – це...

Професійні знання – це...

Професійні цінності – це...

Фахівець – це...

Фахівець з фінансів і кредиту – це...

Схеми майбутньої професійної діяльності – це...

Фінанси – це...

Фінансова система – це...

Бюджетна система – це...

Казначейська система – це...

Податкова система – це...

Грошово-кредитна система – це...

Гроші – це...

Кредит – це...

Бюджет – це...

Фінансові відносини – це...

Фінансові ресурси – це...

Органи оперативного управління фінансами – це...

Фінансовий ринок – це...

Фінанси підприємств – це...


93



д) тести:

1. Який з перерахованих принципів не відноситься до навчального плану з

вивчення дисципліни „Фінанси: вступ до спеціальності”:

а) збалансованості гуманітарної, професійної і практичної підготовки,

забезпечення безперервної практичної та економічної підготовки;

б) забезпечення логічної послідовності вивчення дисципліни, що викладається, за

семестрами з урахуванням взаємозалежності та взаємо забезпечення;

в) індивідуалізації навчання, розширення форм і методів самостійної роботи

при навчанні;

г) посилення розгалуженості знань, заснованих на підготовці за різними

напрямками спеціальності.

2. Який з перерахованих критеріїв професіоналізму фахівця з фінансів не

забезпечує сприятливий психологічний клімат та не дозволяє створити

кращі умови для вдосконалення професійних знань з фінансів:

а) високий рівень фінансово – правової підготовки;

б) не уміння працювати в колективі;

в) володіння сучасними комп’ютерними технологіями;

г) здатність у максимально короткий термін адаптуватися до умов практичної

діяльності.

3. До основних спеціалізацій підготовки магістрів в сфері „Фінанси і кредит”

за оцінкою Міністерства фінансів України відноситься:

а) безпека життєдіяльності; регіональна економіка; виробничий менеджмент;

мікроекономіка;

б) бюджетний менеджмент; фінансовий менеджмент; податковий

94

менеджмент; страховий менеджмент; банківський менеджмент;

в) менеджмент; прикладна статистика; аудит; макроекономіка;

г) економічна теорія; математика; філософія; маркетинг.

4. До умінь фахівців з фінансів і кредиту не відноситься:

а) розробляти і проводити фінансову політику держави в умовах ринкових

відносин;

б) володіти методами визначення фінансових потреб держави і уміти

використовувати їх на практиці;

в) розробляти стратегію розвитку науково – технічного прогресу в державі;

г) здійснювати управління фінансами на державному і регіональному рівнях.

5. Основною метою розвитку сучасної системи фінансово – економічної освіти в

Україні є:

а) формування механізму функціонування народногосподарського комплексу

держави;

б) підготовка фахівців вищого ґатунку, професіоналізм і компетентність яких

забезпечить ефективне функціонування фінансової і банківської систем

держави;

в) формування кадрового потенціалу фахівців для забезпечення високого рівня

національної безпеки держави;

г) виховання таких фахівців, рівень знань яких не відповідав би потребам фінансової

та банківської систем.

6. До завдань фінансово – економічної освіти не відноситься:

а) створення умов для безперервної фінансово – економічної освіти і самореалізації

особи як активного члена українського суспільства, здатного свідомо включатися в

фінансово - економічне життя країни;

95

б) підготовка висококваліфікованих економістів, які вміють, розуміють та здатні

оцінювати економічні, фінансові та соціальні процеси в державі;

в) забезпечення обороноздатності держави;

г) розвиток вузівської фінансово - економічної науки як основи для кадрового

забезпечення фахівцями фінансової та банківської систем.

7. Адаптація світового досвіду, збереження кращих вітчизняних традицій та

розширення міжнародного співробітництва не налаштовано на:

а) реформування системи фінансово – економічної освіти в Україні;

б) рішення завдань по модернізації фінансово – економічної освіти в Україні;

в) реалізацію принципу розвитку фінансово – економічної освіти в Україні;

г) використання тільки вітчизняного досвіду і обмеження міжнародних зв’язків

в сфері фінансово – економічної освіти.

8. До основних принципів розвитку фінансово – економічної освіти в Україні не

відноситься:

а) задоволення попиту на отримання освітніх послуг з боку особи, різних соціальних,

професійних, етнічних груп населення країни;

б) інтеграція наукових досліджень і професійного навчання економічних кадрів;

в) забезпечення безперервності економічної освіти впродовж життя;

г) незбалансованість інтересів громадянина, держави та ВНЗ України.

9. Вдосконалення системи управління за якістю фінансово – економічної

освіти через налагодження взаємодії між органами влади, місцевого

самоврядування та громадськими організаціями – це:

а) мета модернізації (розвитку) системи фінансово – економічної освіти;

б) спосіб оптимізації структури спеціальностей та спеціалізацій, що готують

фахівців за напрямком фінансово – економічної освіти;

96

в) спосіб оптимізації мережі вищих навчальних закладів, що готують фахівців з

фінансово – економічних спеціальностей;

г) стратегія удосконалення управління вищою фінансово – економічною

освітою в Україні на всіх рівнях управління.

10. Чи регулюється загальними законами попиту і пропозиції, в умовах

ринкової економіки, вища фінансово - економічна освіта:

а) так;

б) ні;

в) частково;

г) час від часу.

Тема 11. Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної освіти в

Україні: вдосконалення та розвиток його змісту



Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної освіти – це...

Науково-методичні комплекси фінансово-економічних дисциплін – це...

Ступенева система підготовки фінансистів і банкірів – це...

Способи оптимізації структури спеціальностей та спеціалізацій – це...

Оптимізація мережі вищих навчальних закладів України – це...

Конкурентоспроможність випускників – це...

Система управління якістю фінансово-економічної освіти – це...

Відкритість та публічність діяльності вищих навчальних закладів(ВНЗ), які готують

фахівців з фінансів та кредиту – це...

Стандартизація вищої фінансово-економічної освіти – це...

Сучасні тенденції розвитку фінансово-економічної освіти – це...

Інформація фінансово-економічної освіти – це...

Інноваційність фінансово-економічної освіти – це...

97

Диверсифікація фінансово-економічної освіти – це...

Випереджуваність в сфері фінансово-економічної освіти – це...

Модернізація вищої освіти – це...

ОПП – це...

ОКХ – це...

Шляхи підвищення якості фінансово-економічної освіти – це...

Європейська зона вищої освіти – це...

Проблемний семінар – це...

Рольові ігри – це...

Семінари-дискусії – це...

Сучасні технології дистанційного навчання – це..

Пакети прикладних програм – це...




д) тести:

1. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної

освіти в Україні є:

а) сприяння самостійній роботі студента (СРС) із засвоєння знань, умінь і навичок;

б) обґрунтування організаційно – економічного механізму функціонування сфери

вищої фінансово – економічної освіти України;

в) гармонійний розвиток особистості;

г) систематизація інформаційних ресурсів.

2. Які з приведених завдань не відносяться до завдань розвитку науково –

методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні:

а) створення інформаційного банку даних;

98

б) формування комплексу навчально – методичних матеріалів для викладання

загальноекономічних та професійних фінансових дисциплін;

в) вирішення ресурсо – екологічних проблем;

г) контроль за якістю освіти та вдосконалення майстерності викладання

економічних та фінансових дисциплін у вищих навчальних закладах.

3. Що включає науково – методичне забезпечення:

а) державні стандарти освіти;

б) навчальні плани і програми;

в) підручники і навчальні посібники;


4. До державних складових навчально – методичного забезпечення вищої

фінансово – економічної освіти в Україні не відноситься:

а) державні стандарти освіти;

б) підручники і навчальні посібники з грифом Міністерства освіти;

в) навчальні програми з усіх нормативних навчальних дисциплін;

г) навчальні посібники без грифу Міністерства освіти.

5. До складових навчально – методичного забезпечення, які розробляються

вищим навчальним закладом відносяться:

а) робочі навчальні плани та програми;

б) навчальні посібники без грифу Міністерства освіти;

в) контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;


99

6. Розробка навчально – методичної документації, наскрізних програм

навчання, підручників, навчальних посібників та іншого навчально –

методичного забезпечення – це:

а) мета вищої фінансово – економічної освіти;

б) стратегія вищої фінансово – економічної освіти;

в) напрямки стандартизації вищої фінансово – економічної освіти;

г) інформатизаційний принцип стандартизації вищої фінансово – економічної

освіти.

7. До шляхів підвищення якості вищої фінансово – економічної освіти в Україні

не відноситься:

а) гармонізація чинної нормативно – правової бази України в галузі вищої освіти

з законодавством країн ЄС;

б) поглиблення інтеграційних процесів, розвиток партнерства і співробітництва у

галузі освіти;

б) впровадження сучасних інформаційних технологій;

г) зниження якості підготовки кандидатів і докторів наук у ВНЗ.

8. Активними методами навчання, які використовуються в процесі

підготовки економістів і фінансистів у ВНЗ України, є:

а) ділові і рольові ігри;

б) семінари – дискусії;

в) колоквіуми та ситуаційні вправи;


9. До основних напрямків підвищення якості навчання шляхом упровадження у

навчальний процес новітніх освітніх технологій та розвитку педагогічної

майстерності не відноситься:

100

а) запровадження активних методів навчання;

б) розробка і впровадження сучасних технологій дистанційного навчання;

в) застосування програмно – технічних комплексів на базі комп’ютерної техніки;

г) не забезпечення студента навчальними посібниками та підручниками.

10. Що не відноситься до системи діагностики:

а) організація національних конкурсів якості знань;

б) система поєднання поточного та підсумкового контролю знань;

в) запровадження методики складання іспитів за допомогою комплексних

екзаменаційних білетів;

г) формування ненаукового мислення у студента.

Тема 12. Сфери професійної діяльності фахівців з фінансів, грошового обігу та

кредиту



Верховна Рада України - це...

Кабінет Міністрів України - це...

Рахункова Палата України - це...

Міністерство фінансів України - це...

Національний банк України - це...

Комерційні банки - це...

Державна податкова адміністрація - це...

Контрольно-ревізійна служба України - це...

Державне казначейство України - це...

Міністерство праці і соціальної політики України - це...

Пенсійний фонд України - це...

Фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття - це...

Фонд загальнообов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві і професійного захворювання - це...

101

Страхові компанії - це...

Місцеві органи влади - це...

Аудиторська палата - це...

Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку - це...

Фінансові відділи підприємств - це...

Фонд державного майна - це...

Інвестиційні компанії - це...

Вищі навчальні заклади - це...

Галузеві міністерства і відомства - це...

Фінансист - це...

Банкір - це...

Економіст - це...

Фінансовий менеджер - це... - це...




д) тести:

3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-

культурна інфраструктура університету

Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її

фондами



Бібліотека – це...

Бібліотека у Стародавньому Єгипті – це...

Найбільша бібліотека Стародавнього Єгипту – це...

102

Книгодрукування – це...

Державні бібліотеки – це...

Національні бібліотеки – це...

Університетська бібліотека - це...

Наукова бібліотека - це...

Фонди бібліотеки – це...

Універсальні фонди бібліотеки – це...

Бібліографія – це...

Бібліографічні джерела інформації – це...

Праці відомих представників економічної думки – це...

Статистичні матеріали – це...

Науково-дослідна література – це...

Монографія – це...

Науково-популярна література – це...

Методична література – це...

Навчальні посібники - це...

Довідкова література - це...

Каталог - це...

Систематичний каталог - це...

Алфавітний каталог - це...

Бібліографічний запис - це...

Реферат - це...

Структура і організація гномічної бібліографії - це...

Інформаційно-пошукові системи - це...

Управління бібліографічними фондами - це...




д) тести:

1. Первинна роль бібліотек:

103

а) закрите книгосховище;

б) загальноосвітня підготовка;

в) книгосховище для вільного користування;

г) творча лабораторія.

2. Першими бібліотеками, створеними у дореволюційній Росії, були:

а) ізби – читальні;

б) бібліотеки гімназій;

в) бібліотеки російських монастирів;

г) особисті бібліотеки багатих дворян.

3. У який період часу в Росії з'явилися публічні бібліотеки:

а) у 17 ст.;

б) у 2-гій половині 19 ст.;

в) у 18 ст.;

г) у 1-гій половині 19 ст.

4. Національні бібліотеки – це:

а) бібліотеки, розташовані у столиці держави;

б) бібліотеки з літературою тільки на державній мові;

в) найбільші бібліотеки країни, що виконують роль державних (національних)

книгосховищ;

г) бібліотеки, що забезпечують навчально – виховний процес.

5. Які види каталогів використовуються у наукових і навчальних бібліотеках:

а) алфавітний та систематичний;

б) каталог періодики;

в) електронний каталог;

104


6. Призначення вузівських бібліотек - забезпечити:

а) студентів підручниками;

б) літературою навчально-виховний процес і науково-дослідні роботи кафедр і

лабораторій;

в) духовне зростання студентів;

г) вільне дозвілля студента.

7. Метою створення Фонду електронних документів є надання доступу до:

а) нових підручників та посібників;

б) документів з елементами мультімедіа;

в) електронних книжок та журналів;


8. До методів виховної роботи бібліотек ВНЗ не належить:

а) виставки нової літератури, періодичних видань;

б) конкурси;

в) відвідування концертів;

г) круглі тематичні столи.

9. До складу вступної частини книги не відноситься:

а) вступна стаття;

б) передмова;

в) вихідні дані книги;

г) історико - біографічний нарис.

10. Система нумерації структурних підрозділів основної частини видання буває:

а) наскрізна;

105

б) роздільна;

в) індексована;


Тема 14. Соціально-культурна інфраструктура університету



Інфраструктура – це...

Бібліотека – це...

Профспілка студентів – це...

Стипендія – це...

Підвищена стипендія – це...

Інтереси студентів – це...

Профспілковий комітет викладачів та співробітників – це...

Студентський клуб – це...

Спортивний комплекс – це...

Спортивний комплекс університету – це...

Спортивне життя – це...

Спортивно-оздоровчий комплекс – це...

Їдальня, кафе, комплекс харчування в університеті – це...

Гуртожиток – це...

Соціальна допомога студентові – це...

Студентське містечко – це...

Колективний договір – це...

Соціально-економічні відносини в університеті – це...

Механізм захисту інтересів людини (студента) – це...

Трудові відносини в університеті – це...

Премія – це...

Матеріальна допомога – це...

Міжнародна декларація прав людини – це...

106

Соціально-правова держава – це...

Творчий колектив студентів в університеті – це...




д) тести:

1. До складу соціально – культурної інфраструктури університету відносяться:

а) профспілкові комітети викладачів, співробітників та студентів ВНЗ;

б) студентський клуб, спортивний комплекс;

в) музей, бібліотека, їдальня;


2. Що не входить до компетенцій профспілкових комітетів:

а) вирішення соціальних проблем;

б) надання допомоги;

в) фінансове забезпечення навчального процесу;

г) захист прав працюючих та навчаючихся.

3. Механізм захисту працюючих у ВНЗ визначається:

а) колективним договором;

б) контрактом;

в) угодою;

г) меморандумом.

4. До зобов’язань профспілки у ВНЗ не входить:

а) вирішення питань підвищення заробітної плати;

б) атестація робочих місць;

в) медичний огляд;

г) контроль за виконанням навчального плану.

107

5. Центром виховної роботи студентів у вищих навчальних закладах України є:

а) буфет - їдальня;

б) бібліотека;

в) гуртожиток;

г) тренажерний зал.

6. Які видання освітлюють соціально – культурне життя Донецького

національного університету:

а) газета «Університетські вісті»;

б) журнал «Учфиновская страна»;

г) газета «Жизнь»;

д) журнал «Бурда».

7. У культурній інфраструктурі університету студент приймає участь в:

а) аудиторний час;

б) поза аудиторний час;

в) період захисту ІТЗ;

г) час, відведений для самостійної роботи.

8. Соціально - культурна інфраструктура університету сприяє:

а) розвитку творчих здібностей;

б) культурному відпочинку та дозвіллю;

в) реалізації спортивно – масових заходів;


Тема 15. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації

вищої освіти України

108



Закон України „Про студентське самоврядування – це...

Інститут студентського самоврядування – це...

Академічна громада – це...

Академічне слухання – це...

Загальні збори – це...

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) – це...

Студентська рада – це...

Виконавчий орган студентської ради – це...

Член академічної громади – це...

Делегат студентської ради – це...

Адміністрація ВНЗ – це...

Студентське самоврядування – це...

Принципи студентського самоврядування – це...

Система студентського самоврядування – це...

Первинним суб’єктом студентського самоврядування є...

Контрольно-ревізійна комісія в системі студентського самоврядування – це...

Органи студентського самоврядування – це...

Фінансовою основою студентського самоврядування є...

Виборча комісія академічної громади – це...

Секретар студентської ради – це...

Українська академія студентського самоврядування – це...

Студентське самоврядування у Європі – це...

Студентський парламент – це...

Студентська рада – це...

Лідери студентського самоврядування – це...

Юридичний інструментарій студентського самоврядування – це...

Студентські профспілки – це...

109




д) тести:

1. Студентське самоврядування – це:

а) право та реальна здатність академічної громади, яке гарантується

державою, самостійно або через представницькі органи вирішувати

питання, віднесені до компетенції студентського самоврядування;

б) організація роботи академічної групи по контролю за успішністю студентів;

в) право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах

закону здійснювати регулювання й управління суттєвого часткою суспільних

справ, які належать до їхньої компетенції в інтересах студентів;

г) специфічне соціальне явище, яке тісно пов’язане з державою, державною

владою, але має принципово інший характер ніж влада державна.

2. Згідно Закону України «Про вищу освіту» (ст. 37) вищим колегіальним органом

студентського самоврядування ВНЗ ІІІ або IV рівня акредитації є:

а) старостат;

б) загальні збори (конференція);

в) студентський деканат;

г) сенат.

3. Вищий колегіальний орган студентського самоврядування скликається:

а) не рідше ніж один раз на рік;

б) один раз на два роки;

в) не частіше ніж один раз на рік;

г) не скликається.

4. У яких формах створюється виконавчий орган студентського самоврядування:

110

а) студентської спілки;

б) студентської навчальної (наукової) частини;

в) студентської ради;


5. Первинним рівнем здійснення студентського самоврядування є:

а) академічна група;

б) факультет;

в) гуртожиток;

г) вуз.

6. Членами студентської суспільної організації – органу самоврядування

можуть бути:

а) студенти і представники адміністрації;

б) студенти і викладачі вузу;

в) всі студенти і аспіранти від 18 до 30 років, що навчаються в даному вузі;

г) студенти та профспілкові організації.

7. Основним документом для створення студентської суспільної організації є:

а) статут організації;

б) рішення установчих зборів;

в) концепція організації;

г) програма розвитку організації.

8. Створення органу студентського самоврядування починається з:

а) проведення установчих зборів;

б) створення ініціативної групи;

в) планування роботи організації;

111

г) розробки стратегії розвитку організації.

9. «Форма прийняття академічною громадою рішень з питань, що належать

до відання студентського самоврядування, шляхом прямого голосування» - це:

а) студентське самоврядування;

б) академічне слухання;

в) загальні збори;

г) студентська рада.

10. Член академічної громади – це особа, яка:

а) здобуває освіту в вищому навчальному закладі;

б) здобула освіту в вищому навчальному закладі;

в) є абітурієнтом ВНЗ;

г) є викладачем у ВНЗ.

3.4. Контрольні питання по дисципліні

1. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 (зі змінами): його втілення в

освітянську практику

2. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III/ Відомості

Верховної Ради – 2003 р.: його зміст і механізм реалізації (зі змінами і

доповненнями)

3. Що Ви розумієте під університетом, університетською освітою?

4. Стислий аспект історії університетської освіти в Україні (див. список

літератури)

5. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в XXI столітті: її


6. Мета, пріоритети і принципи розвитку університетської освіти на

112

сучасному етапі

7. Національний характер освіти – велика перевага українського

суспільства

8. Університетська освіта і наука

9. Механізм управління університетською освітою в Україні

10. Фінансування вищої освіти в Україні: стратегія його вдосконалення.

Мовна стратегія в університетській освіті в Україні.

11. Інформаційна стратегія в університетській освіті: механізми її


12. Зв’язок університетської освіти з розвитком громадянського

суспільства

13. Міжнародна співпраця та інтеграція в сфері освіти

14. Болонський процес: основна стратегія в модернізації вищої освіти в

Україні

15. Освітньо-кваліфікаційні рівні університетської освіти в Україні: їх

характеристика та необхідність впровадження (бакалавр, спеціаліст, магістр).

16. Концепція Державної програми розвитку вищої освіти в Україні на

2006-2010 роки.

17. Наказ МОН України “Про затвердження Програми дій щодо реалізації

в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки” № 49 від 23 січня

2004 року: його зміст і оцінка реалізації на сучасному етапі.

18. Університетська освіта в країнах високорозвиненої ринкової економіки:

США, Британія, Германія, Франція та інші.

19. Дистанційна освіта в університеті: її роль та значення в підготовці

фахівців вищої кваліфікації

20. Концепція модернізації російської освіти на період до 2010 року (наказ

МОРФ від 11.02.2002 року № 393 “Про концепцію модернізації російської освіти

на період до 2010 року”).

113

21. Зміст учбових планів по спеціальностям: “Фінанси і кредит”

“Банківська справа”: освітньо-кваліфікаційні рівні – “Бакалавр”, “Спеціаліст” і

“Магістр”.

22. Університет, його місія і задачі в сфері підготовки кадрів для

фінансово-банківської системи України

23. Комплексна цільова програма розвитку єдиної освітньої інформаційної

сфери 2001-2005 роки на прикладі України, Росії та США.

24. Стратегія розвитку кращих університетів України: інструменти її


25. Об’єднання традиційного та інноваційного підходів в освіті – запорука

успішного розвитку сучасного університету

26. Київський національний економічний університет: його історія і

розвиток на сучасному етапі. Київський національний університет ім. Т.Г.

Шевченка: його ключова роль в університетській освіті України і Європи

27. Донецький національний університет – член Євразійської асоціації

університетів. Його роль і значення в підготовці фахівців вищої кваліфікації для

України та інших країн світу

28. Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”:

економічна оцінка фінансування видатків на вищу освіту в 2008 та 2009 роках.

3.5. Теми контрольних робіт для студентів першого курсу бакалаврату

заочного відділення напрямку «Фінанси і кредит» по дисципліні

«Університетська освіта» і методичні вказівки по їх виконанню

114

РОЗДІЛ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах

кредитно-модульної системи

Оцінка якості виконаних завдань модульного контролю здійснюється

відповідно до критеріїв оцінки, що представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерії оцінки завдань в системі модульного контролю по дисципліні

«Університетська освіта»

№

п/п

Вид завдання

модульного

контролю

Критерії оцінки Кількість

балів

1 Глосарій

вірна відповідь із посиланням на джерело 0,04 вірна відповідь без посилання на джерело 0,02

відповідь не вірна, немає посилання на джерело 0,00

2

Усна відповідь

на контрольні

запитання за

темами

повна 1,00 в загалі освітлено достатньо повно, але окремі

положення відповіді потребують уточнення 0,80

не повна, але основні положення проблеми, що

розглядається, освітлені 0,50

не повна, освітлено лише окремі положення

проблеми, що розглядається 0,20

не розкриває основні положення проблеми, що

розглядається 0,00

3

Логіко-

структурні

схеми

в повному обсягу розкриває зміст поставленої

задачі 0,20

розкриває зміст поставленої задачі, але окремі

положення не знайшли відображення 0,10-0,05

не розкриває зміст поставленої задачі 0,00

4

Індивідуальне

творче завдання

(ІТЗ)

в повному обсягу розкриває зміст поставленої

задачі 1,00

розкриває зміст поставленої задачі, але

коментарії не в повні мірі характеризують

тенденції і особливості, що були виявлені

0,80-0,50

виконана частина завдання не містить

коментарів за тенденціями і особливостями,

що були виявлені

0,40

не розкриває зміст поставленої задачі 0,00

5 Тести відповіді вірні 0,05

відповіді не вірні на більшість тестів 0,00

115

Оцінка виконаних завдань у системі модульного контролю знань студентів

виконується за бальною системою, відповідно таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка виконаних завдань у системі модульного контролю знань

студентів по дисципліні «Університетська освіта»

№

з/п

Вид завдання в

системі

модульного контролю

Аудиторна

(поза

аудиторією)

робота

Кількість

завдань

Форма

виконання

завдання

Кількість балів

За одне

завдання

За

одну

тему

Всього

за

модуле

м

Поточний контроль Перша частина модуля:

«Університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності

суспільства»

1 Глосарій поза

аудиторією 10 письмово 0,08 0,80 6,00

2 Усне опитування

(аудиторне, поза

аудиторією) аудиторна - усно 2,00 2,00 15,00

3 Логіко-структурні

схеми

аудиторна/

поза


4 Індивідуальні творчо-

аналітичні завдання поза


5 Тести аудиторна/

поза


6 Інші додаткові види

контролю

аудиторна/

поза

аудиторією -

письмово/

усно - - 1,40

Всього - - - - - 50,00 Друга частина модуля:

«Організація фінансово-економічної освіти (вступ до фаху)»







схеми

аудиторна/

поза





116


поза



контролю

аудиторна/

поза


письмово/

усно - - 1,20

Всього - - - - - 30,00

Третя частина модуля:

«Студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету»







схеми

аудиторна/

поза






поза



контролю

аудиторна/

поза


письмово/

усно - - 0,20

Всього - - - - 3,3 20,00 Додаткові показники

1 Висока активність в

обговоренні

дискусійних питань

усно

2 Оригінальність і

змістовність

відповідей

письмово/

усно

3 Якість оформлення

письмового завдання письмово

4 Відвідуваність:

а) немає пропусків

лекційних і

семінарських

занять без поважних

причин;

б) за кожне пропущене

лекційне або

семінарське

заняття, але не більш

30 % загальної їхньої

кількості: для

спеціальності

117

6.030508:

5 Інші показники Підсумковий контроль

Разом

Усього за курсом

Загальна оцінка знань студентів по курсу «Університетська освіта»

приводиться у таблиці 3

Таблиця 3

Загальна оцінка знань студентів по курсу «Університетська освіта»

Оцінка за

шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою,

що використовується

ДонНУ

Оцінка за національною

шкалою

A 90-100 відмінно

B 80-89 добре

C 70-79 добре

D 60-69 задовільно

E 50-59 задовільно

FX 30-49 незадовільно (з можливістю

повторної здачі)

F 0-29 незадовільно (з обов'язковим

повторним вивченням

дисципліни)

Методичні вказівки та тематика контрольних робіт „Університетська освіта”

для студентів заочної та дистанційної форми навчання, які навчаються в

бакалавраті по спеціальності 0508 „Фінанси і кредит”

Презентація кращих ВНЗ України, Європи та світу

Гарна презентація - щось більше, ніж доповідь, яка супроводжується

малюнками, фото, слайдами.

слайд 1 слайд 2

118

Добрий промовець не завжди є гарним доповідачем. Презентація зі слайдами

вимагає різних навичок усного мовлення. Будучи неправильно використані,

слайди швидше заважають, ніж допомагають доповідачеві.

Ефективний доповідач репетирує і готує план.

Впевненість виростає з практики. Це означає, що необхідно прорепетирувати

презентацію не менш ніж 3 рази:

1. Вивчіть кожен слайд і повторіть, як ви будете коментувати його зміст.

2. Підтримуйте безперервний хід презентації: використовуйте непомітні

переходи між слайдами.

3. Репетирує презентацію перед несправжньої аудиторією, це дозволить вам

перевірити чи встигнете ви закінчити її вчасно.

Зробіть місто зустрічі в студентській аудиторії, яка обладнана сучасних

комп'ютером, екраном, ноутбуком і мікрофоном.

Не сприймайте місце проведення презентації як щось задане і незмінне.

Доповідач повинен змінити невідповідні умови:

1. Розсадіть глядачів у формі букви U, якщо це можливо. Це полегшує

спілкування з усією аудиторією. Крім того, екран не повинен затулятися

ніякими перешкодами.

2. Приберіть непотрібні споруди (наприклад, стіл, кафедра), які є фізичним

бар'єром між доповідачем та аудиторією. Простір перед аудиторією не

повинен бути захаращений. Використовуйте маленький стіл як підставку для

проектора та презентаційних матеріалів.

слайд 6

Структура ВНЗ: Ректор;

Проректори; Управління;

Факультети; Деканат; Кафедри;

Бібліотеки і лабораторії;

Соціальна інфраструктура

слайд 5

Назва та рік створення ВНЗ

(слайд-фото презентує мого

ВНЗ)

слайд3

слайд 4

119

3. Перевірте все обладнання та матеріали (наприклад, маркери, указки). Ви не

повинні переривати презентацію для встановлення апаратури або пошуку

матеріалів - це дратує аудиторію.

Виберіть місце, де ви будете стояти і обмірковуйте свої рухи. Це дуже

важливо!

Позиція

Стійте поруч з екраном, пояснюючи що-небудь на слайді, використовуйте

при цьому указку або руку. Але не повертайтеся при цьому спиною до аудиторії.

Деякі вважають за краще проводити пояснення на самому проекторі. Якщо ви так

робите - не дивіться на проектор. Розповідаючи що-небудь, покладіть ручку на

проектор і зрушуйте її в міру необхідності так, щоб аудиторія могла бачити

екран.

Рух

Для того, щоб підкреслити що-небудь, відповісти на питання або почати

спілкування, Пересуньтеся в центр аудиторії.

Ознайомте присутню аудиторію з всіма слайдами

Охарактеризуйте слайд перед тим, як показати його

У кількох словах поясніть зв'язок з попереднім слайдом або поставте

риторичне питання, яке б передбачало наступну тему (наприклад, «Які критерії

покупки існують у наших споживачів?»). Таким чином, аудиторія знає, чого

чекати, а це підготує її до сприйняття потрібного вам виводу.

слайд 8

Перелік магістерських

програм: 1. Державні фінанси

2. Податковий менеджмент

3. Бюджетний менеджмент

4. Страховий менеджмент

5. Фінансова безпека держави

6. Регіональні фінанси

слайд 7

Презентація ВНЗ,

факультету, на якому

готують фінансистів,

банкірів, менеджерів,

аналітиків, економістів та

інших близьких до

економіки, фінансів, грошей

та кредиту фахівців

слайд 9

Міжнародні зв’язки ВНЗ та

міжнародні проекти та

гранти в реалізації яких він

приймає участь (перелік та

коротка характеристика)

слайд 10

120

Покажіть слайд

Дайте аудиторії деякий час для ознайомлення зі слайдом (наприклад, поки

ви йдете до екрану).

Систематично коментуйте слайд

Оголосіть висновок так, як він представлений на слайді або трохи змініть

формулювання.

Дайте коротке пояснення графіків (наприклад, у прикладі даному вище,

поясніть, що розташовується по осях і в легенді).

Підкресліть найбільш важливі моменти. Найбільш поширена помилка -

швидкий перехід до деталей.

Змінюйте ритм та засоби показу з метою підтримання зацікавленості

студентської аудиторії в презентованій інформації про конкретні ВНЗ.

Використовуйте багаторівневі прозрачкі, щоб не показувати занадто багато

інформації одночасно. Ця техніка особливо ефективна під час комп'ютерної

презентації. Вимикайте проектор, щоб привернути увагу до себе, коли ви не

пояснюєте що-небудь на слайді (наприклад, під час вступу чи відповідей на

запитання).

Маскуйте частину слайда. Зазвичай аудиторії не подобаються подібні дії, так

як людям цікава саме «захована» частина. Щоб ефективно використовувати цю

техніку, спочатку покажіть весь слайд цілком, а потім частково закривайте його.

Вмійте заінтригувати аудиторію, коли це потрібно:

Міняйте засоби показу (діаграми, відео фрагменти, вибірки даних)

Робіть несподівані перерви

Міняйте доповідачів

Спровокують обговорення або дайте аудиторії якесь завдання.

Виберіть найбільш підходящий засіб показу презентації.


121

Прозрачкі

До цих пір залишається найпоширенішим засобом. Їх легко виготовити і

можна використовувати навіть при яскравому освітленні. Доповідач може

прибрати, поміняти або відновити порядок слайдів. Прозрачкі ідеальні для

використання під час робочих нарад в маленькій або середньої аудиторії.

35мм слайди

Вони більш привабливі через яскраві кольорові картинки, але більш

трудомісткі у виготовленні. Їх краще використовувати в затемнених

приміщеннях. Так як спілкування з аудиторією менше цілеспрямовано, 35мм

слайди краще використовувати у великих аудиторіях, коли потрібно інформувати

і вразить глядача.

Мультимедійні презентації багатофункціональні, але можуть відволікати

слухачів.

В теперішній час все частіше застосовуються комп'ютерні мультимедіа

презентації з використанням рідкокристалічних панелей і проекторів. Цей метод

має свої переваги перед прозрачкамі. По-перше, не потрібно в останній момент

додруковувати слайди, намагаючись внести останні зміни. По-друге, доповідач

може влаштувати комплексні графіки та діаграми, поступово додаючи нові

елементи до вже наявних. Нарешті, презентація може включати анімацію та звук.

Використовуючи вищезазначені методи, пам'ятайте наступне:

1. Не дозволяйте увазі аудиторії фокусуватися на засобах показу.

2. Використовуйте більше графіки. Текст важче читати з-за більш низької

роздільної здатності і яскравості проектованого зображення.

3. Заздалегідь перевіряйте працездатність обладнання.

Підготуйте проспект презентації ВНЗ студентській аудиторії.


слайд 15

122

Багато слухачів можуть попросити копію вашої презентації. Однак не

роздавайте копії до її закінчення. Маючи на руках проспект презентації, люди

зможуть переглянути її зміст і швидше будуть читати, ніж слухати. Однак

короткі анотації можуть виявитися корисними, коли аудиторія являє собою

маленьку групу, яка працює над складним питанням.

Додатково до повноекранних слайдів можна використовувати:

Проспекти з 2-8 графіками на сторінці. Такий формат корисний, якщо ви

роздаєте проспекти до презентації. Оскільки на картинках буде важко

залишити місце на полях для позначок, які можливо, захоче зробити слухач.

Примітки повинні допомогти доповідачеві у підготовці коментарів, вони

також можуть служити «інтелектуальним» проспектом для аудиторії. Крім

того, вони можуть замінити письмовий доповідь.

Висновки

123

Література по курсу «Університетська освіта»

1. Конституція України – К: Преса України, 1997. – 80 с.

2. Закон України “Про освіту ” від 23.05.1991 (зі змінами та

доповненнями).

3. Закон України “Про вищу освіту ” від 17.01.2002 № 2984-ІІІ / Відомості

Верховної Ради – 2003 ( зі змінами і доповненнями).

4. Указ Президента України “Про національну доктрину розвитку освіти”

від 17.04.2002 № 347/2002.

5. Національна доктрина розвитку освіти. - К.: Шкільний світ, 2001.

6. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про проведення

педагогічного експерименту у кредитно-модульній системі організації

навчального процесу» від 23.01.2004 № 48.

7. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження

Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої

освіти і науки України» вів 23.01.2004 № 49.

8. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про запровадження у

вищих навчальних закладах навчальної дисципліни «Вища освіта і Болонський

процес» від 21.05.2004 № 414.

9. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про впровадження

кредитно-модульної системи організації навчального процесу» від 30.01.2004 №

774.

10. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про особливості

впровадження кредитно-модульної системи навчального процесу» від 20.10.2004

№ 812.

11. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про Концепцію

124

організації підготовки магістрів в Україні» від 10.02.2010 № 99.

12. Послання Президента України до Верховної Ради України.

Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального

розвитку України на 2002 – 2011 роки // Урядовий кур’єр. – 4 червня 2002. - №

100.-с.6.

13. Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27

квітня 2010 року N 2154-VI // Урядовий кур'єр вiд 30.04.2010 - № 80.

14. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої

освіти і науки України на 2004-2005 роки // Освіта, - 2004, - № 8, с. 6-7.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. за №

548-р “Про схвалення концепції Державної цільової програми „Наука в

університетах” на 2008-2012 роки”

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882

“Порядок призначення і виплати стипендій ” (зі змінами, внесеними згідно з

Постановами Кабінету Міністрів України у 2005-2010 рр.).

16. Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних

закладах // Інформаційний вісник. Вища освіта. - № 7, 2008.

17. Концепція розвитку економічної освіти. – К.: МОН України, 2003.

18. Концепція фінансової безпеки держави: проект // Київ . – Інститут

стратегічних досліджень. – 2006. – С.53 с.

19. Регламент роботи університету на 2009-2010 навчальний рік:

Затверджено рішенням Вченої ради Донецького національного університету,

2009 р. – Донецьк, ДонНУ, 2009 . – 54 с.

20. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна

характеристика освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму

підготовки 0501 «Економіка і підприємництво». – К.: ВЦ КНТЕУ, 2006. – 128 с.

125

(зі змінами і доповненнями).

21. Навчальний план підготовки бакалавра з «Фінансів і кредиту». Галузь

знань 0305 «Економіка і підприємництво», напрям підготовки 6.030508 «Фінанси

і кредит» / Затверджено 26.04.2007 р.

22. Вища освіта і Болонський процес // навчальна програма. – Київ –

Тернопіль, - 2003. – 55 с.

23. Болонський процес: документи. – К.: вид-во Європ. Університету, 2004.

– 169 с.

24. Ректоры национальных ВУЗов: авторитетно о Болонском процессе //

СтуДень. – 2005. - №2. – 5 c.

25. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті

Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004рр.) // За ред.В.Г.

Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш та інші. - Київ -

Тернопіль, 2004. – 147 c.

26. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника

розвитку та інтеграції в європейське співтовариство: Рішення колегії МОН

України// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, - 2004 -

№7,- С.3-15.

27. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень

Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки

// Освіта, - 2004, - № 8, - С.6-7.

28. Створюючи Зону вищої освіти Європи. // Комюніке конференції

міністрів вищої освіти. - Берлін, 19 вересня 2003 року

29. Спільна декларація міністрів освіти Європи. - Болон'я, 19 червня 1999

року // Маркетинг в Україні, - 2004, - № 13, - с. 66-68.

30. Сорбонська Декларація. / Узгодження структури системи вищої

освіти в Європі. - Париж, Сорбонна, 25 травня 1998 року

126

31. Науково-практичний семінар. "Кредитно-модульна система

підготовки фахівців у контексті Болонської декларації" // Вища школа. – 2004. -

№ 1. - С.41.

32. Европейское пространство высшего образования. Болонская

декларация // Телекоммуникации и информатизация образования,- 2008. - № 6. -

С. 9-12.

33. Про проведення експерименту щодо запровадження кредитно-

модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах

ІІІ-ІV рівнів акредитації: Рішення колегії МОН України // Інформаційний збірник

Міністерства освіти і науки України, - 2003. - № 11.- С. 13-21.

34. Матеріали Всеукраїнської наради ректорів вищих технічних

навчальних закладів „Вища технічна освіта України і Болонський процес. –

Харків: НТУ, 2004 – 198 с.

35. Доповідна записка про проведення педагогічного експерименту щодо

запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у

вищих навчальних закладах 3-4 рівнів акредитації // Вища школа, - 2003, - № -5. -

С.113-115.

36. Інтеграція вищої освіти в європейській освітній простір // Вища

освіта. – 2007. - № 1. – 107

37. Модулі, рейтинги та інші таємниці. Словник // Аудиторія. - 2004. -

№23. - С.5.

38. Модулі, рейтинги та інші таємниці. Словник. Продовження //

Аудиторія .- 2004, - №24, - С.7.

39. Студентська науково-практична конференція "Болонський процес і

європейський вибір України" // Новий колегіум.- 2004, - №3, - С.74-77.

40. Абрекова Л., Худоянц М. О формировании готовности личности к

экономической деятельности // Высшее образование в России. – 2006. - № 3. – с.

100-102.

127

41. Андрусь О. Модульно-проектувальний комплекс: освітнє завдання та

методологічна основа // Вища освіта України. - 2004. - №1. - С.97-101.

42. Андрущенко В. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої

освіти в Україні на рубежі століть. // Вища освіта України. - № 2. – 2001. – С.5.

43. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті

Болонського процесу // Вища освіта України. - 2004,- №1,- С.5-9.

44. Андрущенко В. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського

процес// Освіта України, - 2004,- №13.- С.4

45. Андрущенко В. Наука і вища освіта в Україні: міра інтеграції / Ін-т

вищої освіти України. - К., 2009. - 308 с.

46. Андрущенко В., Руденко Ю. Характер особистості: гармонія

національних і загальнолюдських цінностей, шляхи формування // Вища освіта

України. - 2009. - № 1. - С.13 - 19

47. Антошкіна Л.І. Еволюція освітньої парадигми: генерація соціального

капіталу і фінансові проблеми// Формування ринкових відносин в Україні.-2004.-

№7(38).-С.52-56.

48. Афанасьев А.Н. Болонский процесс в Германии// Высшее образование

сегодня.- 2003.- №5,- С.54-57.

49. Берсуцкий Я.Г. Подготовка студентов в европейских институтах //

Вісник ДонУЕП – 2004. - № 2.

50. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К.: АБУ,

2002. – 480 с.

51. Білопольська В.М. Стратегія розвитку магістратури на обліково-

фінансовому факультеті в умовах модернізації вищої освіти України // Збірник

матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції 22 квітня 2009 року

«Інноваційні процеси та технології в сучасному університеті» Т.1. Якість

університетської освіти / за заг. ред. акад. НАН України В.П. Шевченка у 3-х

томах. – Том 1. – Донецьк, ДонНУ, 2009. – 172 с. – с. 9-12.

128

52. Бобров В. Дослідження проблем економіки і управління вищої освіти -

стратегічне завдання перспективного період // Вища освіта України. - 2009. - №

1 .- С. 119-123.

53. Болонский процесс пошел // Обучение за рубежом – 2004.- № 4. - С.45 -

46.

54. Болюбаш Я. Чи визнаватиме Європа українські дипломи про вищу

освіту? // Сучасна освіта. - 2004.- № 3. - С.10 - 11

55. Болюбаш Я. Болонський процес: подолання стереотипів// Освіта

України ,- 2004.- № 21.- С.5.

56. Бордюк Н. Системність як запорука виконання освітньої доктрини //

Урядовий кур’єр. – 2002. - №159. – С.5.

57. Будик І.М. Теоретично-методологічні аспекти продуктивного

навчання студентів інженерно-технічним дисциплінам // Нові технології

навчання. – 2007.- Вип. 47.

58. Буряк Б. Методологічний аспект побудови навчального процесу// Вища

освіта. – 2007. - № 1

59. Буяльська Т.Б. Європейська практика студентського самоврядування

в університетах України. / Вінниця, Методичні матеріали 2005. – 82с.

60. Вакарчук І.А. Вища освіта – джерело соціально-економічного і

культурного розвитку. – К.: Знання, 2009.

61. Важливий крок до визнання України членом європейського освітнього

простору // Освіта України,- 2004,- №42-43.

62. Верба Б. Система освіти в Швеції // Україна: аспекти праці. -2002.-

№1.-С.38-41.

63. Владимир Янковый. Болонский процесс: путем европейской

интеграции // Зеркало недели.– № 40 (465) 18 - 24 октября 2003 г.

64. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальний посібник / ред..

В.Г. Кремінь. – Тернопіль, «Богдан», 2004. – 368 с.

129

65. Внукова Н.М., Успаленко В.І. Фінанси: вступ до фаху: Навчальний

посібник – Харків: БУРУНІК, 2005. – с.352.

66. Внукова Н.М., Проноза П.В., Методичні рекомендації з підготовки і

захисту магістерської роботи для магістра денної та заочної форми навчання

спеціальності „Фінанси” за програмою „Фінансовий менеджмент” – Х.:ХДЕУ,

2002. – 32с.

67. Гребенюк В. Болонський процес і традиції української освіти /

В.Гребенюк, Є.Євсєєв // Новий колегіум. – 2004. - № 3. - С.43-48.

68. Дем'яченко Н. Класичний університет України і Болонський процес:

реалізація принципу автономії в управлінні // Рідна школа. - 2004,- № 5.- С.53-56.

69. Дем'яненко Н.Світова інтерпретація ідеї університету // Вища

освіта України.- 2009. - № 1.- С. 60-66.

70. Жовта І. Українські вищі навчальні заклади впроваджують кредитно-

модульну систему підготовки студентів // Освіта України, - 2004, - № 7, - С.5-6.

71. Журавський В. Вища школа як чинник державного розвитку //

Урядовий кур’єр. – 2003. - №34. – с.6.

72. Журавский В. Чого ми чекаемо від Болонського процесу і що він

вимагає від нас? // Аудиторія, - 2003, - № 37.- С.4-5.

73. Журавський В. Проблеми модернізації освіти в контексті Болонського

процесу // Освіта України, - 2004, - С.1-2

74. Журавський В. Болонський процес: головні принципи входження в

європейський простір вищої освіти. - К.: ІВЦ "Політехніка", 2003. – 200 с.

75. Загірняк М. Критичні зауваження щодо введення стандартів вищої

освіти в Україні // Вісник Fulbright. – 2002. - №8. – С.15-19.

76. Згуровский М. Болонский процесс: путем европейской интеграции //

Зеркало недели. – 2003. - № 40.

77. Золотарьова І.М. Курс лекцій, тестові завдання, методичні вказівки

до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Університетська

130

освіта». – Харків. – ХНАМГ, 2008.

78. Карлін М.І. Фінанси України та сусідніх держав: Навч. посіб. – К.:

знання, 2007. – 589 с.

79. Касьянов Г. "Болонізація": поспішай повільно // Дзеркало тижня, -

2004. - № 20, - С. 14.

80. Клименко Л.П., Мещанінов О.П. Синергія університетської освіти

«Києво-Могилянська академія».- К.: Вид. дім: НаУКМА, 2007. – 2007. – С. 286-

299.

81. Коваль П.М. Ринкові відносини в освітній сфері// Фінанси України.-

2004.-№8.-С.76-78.

82. Козлакова Г. Інформатизація навчального процесу - передумова

інтеграції до європейського освітнього простору // Освіта. – 2004. - № 33. - С.2.

83. Колот А.М. Реализация основных принципов Болонской декларации

при подготовке специалистов экономического профиля // Высшая школа. – 2004.

- № 2-3. – С.90 -101.

84. Колот А.М. Реалізація засад Болонської декларації при підготовці

фахівців економічного профілю // Маркетинг в Україні,- 2004. - № 3.- С. 59-65.

85. Корольов Б. Методична складова Болонського процесу // Освіта,-

2004,- №26.- С.2

86. Корсак К. Образование нового тысячелетия: применимы ли

стандарты?// Стандарты и мониторинг. - №6. – 2001. С.31.

87. Кошелева Н.Г. Педагогічні основи проектування фахової економічної

діяльності: Навчально-методичний посібник / Н.Г. Кошелева. – Донецьк: Дон

УЕП, 2009. – 240 с.

88. Кремень В.Г. Модернізація системи освіти як важливий чинник

інноваційного розвитку держави // Освіта України. 2003. - № 34. -С.2.

89. Кремінь В.Г. Вища освіта України і Болонський процес. / Навч. посіб. -

Тернопіль, "Богдан" , 2004. - 368 с.

131

90. Кремень В.Г. Основні засади розвитку вищої освіти України в

контексті Болонського процесу / документи і матеріали 2003-2004 рр. / Київ-

Тернопіль: вид-во ТДПУ, 2004 – 147 с.

91. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму у світлі національної ідеї //

Вища освіта України. - 2009.- № 1. - С. 5-12.

92. Кучко А.М., Скафа О.І. Проектування внутрішньої системи

рейтингування якості діяльності університету. // Збірник матеріалів

Всеукраїнської науково-методичної конференції 22 квітня 2009 року «Інноваційні

процеси та технології в сучасному університеті» Т.1. Якість університетської

освіти / за заг. ред. акад. НАН України В.П. Шевченка у 3-х томах. – Том 1. –

Донецьк, ДонНУ, 2009. – 172 с. – с. 9-12.

93. Кучерявий О.Г. Сутнісні характеристики якості освіти в контексті

впровадження у ВНЗ кредитно-модульної системи // Збірник матеріалів

Всеукраїнської науково-методичної конференції 22 квітня 2009 року «Інноваційні

процеси та технології в сучасному університеті» Т.1. Якість університетської

освіти / за заг. ред. акад. НАН України В.П. Шевченка у 3-х томах. – Том 1. –

Донецьк, ДонНУ, 2009. – 172 с. – с. 19-27.

94. Литвин О. Болонський процес і наші державні стандарти // Вища

освіта України. - 2004,- № 3,- С.42-44.

95. Лозинский О. Концептуальні засади кредитно-модульної системи

організації навчального процесу та особливості формування навчальної

програми підготовки фахівця // Вища школа,- 2004, - № 1,- С.66-68.

96. Луговий В. Системна модернізація педагогічної і науково-педагогічної

освіти - необхідна умова за6езпечення освітньої якості // Вища освіта України.-

2009. - № 1. - С. 20 -26.

97. Лузік Е. Інтегративно-діяльнісний підхід як методологічна основа

управлінської діяльності /освітнім процесом у вищих технічних навчальних

132

закладах // Вища освіта України. - 2009. - № 1, - С. 113-118.

98. Лутай В. Розробка сучасної філософії освіти на засадах синергетики

// Вища освіта у України. - 2009. - № 1. - С. 33-36.

99. Мещанінов О.П. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в

Україні: Монографія. - Миколаїв: вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – 460с.

100. Мінецька І. Українська вища школа - складова загальноєвропейської

освіт // Освіта України ,- 2004,- №41,- С.2.

101. Михальченко М. Вища освіта України як фактор цивілізаційного

визначення молоді в контексті політичних реалій // Вища освіта України. - 2009.

- № 1. - С. 27-32.

102. Ніколаєнко С.М. Вища освіта – джерело соціально-економічного і

культурного розвитку суспільства. – К.: Освіта України, 2005. – 319 с.

103. Никольский В. Тенденции Болонского процесса // Высшее образование

в России. – 2005. - № 10. – С. 156-164.

104. Онищенко В. Методичні засади організації дистанційної форми

навчання. // Менеджер. - № 5 (21). – 2002. – С. 53.

105. Онкович Г. Міждисциплінарна інтеграція в гуманітарних

дослідженнях // Вища освіта країни. - 2009. - № 1. - С. 73 - 81.

106. Орєхова М.В., Власова М.В. Європейські технології формування

соціального партнерства між університетами, роботодавцями та

суспільством // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної

конференції 22 квітня 2009 року «Інноваційні процеси та технології в сучасному

університеті» Т.1. Якість університетської освіти / за заг. ред. акад. НАН

України В.П. Шевченка у 3-х томах. – Том 1. – Донецьк, ДонНУ, 2009. – 172 с.

107. Півняк Г. Стандарти вищої освіти у контексті Болонської декларації

// Освіта України, - 2004, - № 42-43, - С.6.

108. Пінчук Є. Роль сучасних ціннісних орієнтацій в реформуванні освіти //

Вища освіта України. - 2009. - № 1. - С. 53-59.

133

109. Рогальський, Ф.Б., Чуйко Г.П., Приймак Т.М.. Збірник нормативних

документів з впровадження кредитно-модульної системи організації

навчального процесу – Херсон: ХНТУ, 2006. – 99с.

110. Рудавський Ю. Реалії та проблеми інтеграції вищої школи України в

європейський освітній та науковий простір (на прикладі "Львівської

політехніки”) // Вища школа.- 2004,- №1,- С.45-49.

111. Рудавський Ю. Кредитно-модульна система організації навчального

процесу як необхідна умова інтеграції вищої технічної освіти в Україні в

європейський освітній простір // Аудиторія, - 2004, - № 10,- С.4-5.

112. Сайдаметова З.С. Кредитно-модульна система і вибір навчальної

траєкторії // Нові технології навчання. – 2006. – Вип. 43

113. Семеріков С.О. Фундаменталізація навчання інформатичних

дисциплін у вищій школі: Монографія / Науковий редактор академік АПН

України, д.пед.н., проф. М.І. Жалдак. – Кривий Ріг: Мінерал; К.: НПУ ім. М.П.

Драгоманова, 2009. – 340 с.

114. Семеріков С.О. Теоретико-методологічні основи фундаменталізація

навчання інформаційних дисциплін у вищих навчальних закладах // Автореф. дис.

на здобуття наукового ступ. д.п.н. (13.00.02),Національний педагогічний

університет імені М.П. Драгоманова, - м. Київ, 2009 р.- 40 с.

115. Семиноженко В. Освіта має починатися зі статусу вчителя в

суспільстві // Освіта. - 2004, - №7, - С.1.

116. Сікорський П. Дидактичні поняття кредиту і модуля в контексті

Болонського процесу // Шлях освіти, - 2004, - №2 - С. 15-19.

117. Сікорський П. Кредитно-модульна технологія у вищих навчальних

закладах// Шлях освіти, - 2004. - №3, - С.29-38.

118. Сітшаєва З.З. Організаційно-методичне забезпечення кредитно-

модульної системи організації навчального процесу // Нові технології навчання. –

2006. - № 44.

134

119. Сидоренко С. Європейська інтеграція: справа за українськими

університетами // Сучасна освіта - 2004, - №5 - С.56- 57.

120. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я. та інші. Болонський процес у фактах і

документах (Сорбонна – Болон’я - Саламатка - Прага – Берлін) - Київ –

Тернопіль: вид-во ТДПУ ім.. Гнатюка, 2003. - 52 с.

121. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Товажнянський Л.Л. Болонський процес і

навчання впродовж життя. – Харків: НТУ, 2004. – 111 с.

122. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Левківський К.М., Сухарніков Ю.В.

Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Інформація до першої

лекції 2004-2005 навчального року // Освіта України,- 2004,- № 60-61- С. 7-11.

123. Степко М.Ф. Вища освіта України: наступні етапи модернізації //

Освіта України, - 2004, - № 54-55, - С.4-5.

124. Степко М.Ф. Компетентісний підхід: його сутність. Що є

прийнятним, а що проблемним для вищої освіти України? // Вища освіта

України. - 2009. - № 1. - С. 43-52.

125. Таланова Ж. Взаємозв'язок підготовки кадрів вищої кваліфікації і

дослідницько-інноваційного потенціалу в регіонах України та країнах ОЕСР:

статистично-кореляційний і порівняльний аналіз // Вища освіта України. - 2009.

- N 1. - С. 106 - 112.

126. Тимошенко О. Особистісна спрямованість освіти як відповідь на

виклики глобалізації // Вища освіта України. - 2009. - № 1. - С. 67-72.

127. Технології забезпечення мобільності студентів, викладачів та

науковців // Аудиторія ,- 2004, - № 14, - С.4-6.

128. Управління навчальним процесом за кредитно-модульною системою в

Донецькому національному університеті. Випуск 2: Тематичний збірник для

професорсько-викладацького складу / За редакцією академіка НАН України

В.П. Шевченка. Укладачі: А.М. Кучко, В.В. Христіановський, О.В. Мазнєв, О.І.

Скафа, О.В. Євтухова, - Донецьк, ДонНУ, 2008. – 292 с.

135

129. Шевченко В.П., Христіановський В.В., Кучерявий О.Г., Іваніцин М.Т.,

Єгоров П.В., Черніченко Г.О. та інші. Науково-практичні аспекти організації

навчальної і методичної роботи в університеті: Монографія / Загальна редакція

академіка НАН України В.П. Шевченка. – Донецьк: ООО «Юго-Восток - ЛТД»,

2004. – 256 с.

130. Шумлянська Т.А. Аспекти інноваційної діяльності університету //

Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції 22 квітня

2009 року «Інноваційні процеси та технології в сучасному університеті» Т.1.

Якість університетської освіти / за заг. ред. акад. НАН України В.П. Шевченка

у 3-х томах. – Том 1. – Донецьк, ДонНУ, 2009. – 172 с.

131. Яблонський В. "... З болонською зачіскою та в українській

вишиванці..." // Освіта, - 2004, - №40, - С.6.

132. Яблонський В. Українська вища школа і Болонські стандарти //

Українська газета .- 2004,- № 34, - С. 7.

133. Янковий В.В. Болонський процес: шляхом європейської інтеграції//

Джерело тижня. – 2003. - № 40. – 18 – 24 жовтня

134. Яковенко Т.В. Методика навчання майбутніх інженерів-педагогів

проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології:

Автореф, дис. к.п.н. (13.00.02)/ Українська інженерно-педагогічна академія. –

Харків, 2006. – 20 с.

135. Яшменко Ю. Кредитно-модульна система як важлива складова

інтеграції вищої освіти України до загальноєвропейського освітнього простору

// Вища школа, - 2004, - №1, - С.50-62.

136. htthp: www.mon.gov.ua/

137. htthp:www.tspu.edu.ua/

138. htthp: www.enic-naric.net

139. htthp: www.europa.eu.int/comm../education/recognition/

136

Фахові періодичні видання

1. Журнал „Фінанси”

2. Журнал „Финансы, учет, банки”

3. Журнал ”Вісник Національного банку України”

4. Журнал ”Економіка України”

5. Журнал „Схід”

6. Журнал „Вища школа”

7. Журнал „Вища освіта України”

8. Журнал ”Шлях України”

9. Журнал „Науковий світ”

10. Журнал „Высшее образование Украины”

11. Журнал „Университетское образование”

12. Газета „Освіта”

13. Газета „Освіта України”

137

Додатки

ДСВО МОН України

Таблиця 1

РОЗПОДІЛ ЗМІСТУ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЗА

ЦИКЛАМИ ДИСЦИПЛІН ТА КРИТЕРІЯМИ НОРМАТИВНОСТІ І

ВІБІРКОВОСТІ

Цикли дисциплін

Нормативна

кількість

навчальних

годин/кредитів (один кредит дорівнює

36 академічним

годинам)

У тому числі

нормативні

дисципліни,

годин/кредитів

Вибіркові

дисципліни

(варіативна

компонента),

годин/кредитів

Гуманітарної

підготовки 2160 год. / 60 кред.

(25 %)

1836 год. / 51 кред.

(85 %)

324 год. / 9 кред.

(15 %)

Природничо-

наукової та

загальноекономічної

підготовки

4320 год. / 120 кред.

(50 %)

3660 год. / 100 кред.

(83 %)

720 год. / 20 кред.

(17 %)

Професійної

підготовки 2160 год. / 60 кред.

(25 %)

1296 год. / 36 кред.

(60 %)

864 год. / 24 кред.

(40 %)

Усього

8640 год. / 240 кред.

(100 %)

6732 год. / 187 кред.

(78 %)

1908 год. / 53 кред.

(22 %)

138

ДСВО МОН України

Таблиця 2

НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ ЦИКЛУ

ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ

Навчальна дисципліна Загальний обсяг Форма

контролю годин кредитів

1. Філософія 216 6 екзамен

2. Культурологія 144 4 екзамен

3. Психологія та педагогіка 108 3 екзамен

4. Фізичне виховання 216 6 ПМК

5. Українська мова 144 4 екзамен

6. Іноземна мова 360

(684)

10

(19) ПМК, екзамен

7. Правознавство 108 3 екзамен

8. Політологія 108 3 екзамен

9. Історія України 144 4 екзамен

10. Соціологія 108 3 екзамен

11. Безпека життєдіяльності 144 4 екзамен

12. Університетська освіта 36 1 ПМК

Усього 1836 51

Дисципліни за вибором

студента 324 9

Разом 2160 60