МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Б. С. Беззуб, О. М. Міхатуліна

ТрудОве правО україни

Опорний конспект лекцій

Київ 2007

ББК 67.9(4УКР)305я73

Б39

Рецензенти:М. К. Галянтич,канд.юрид.наук,доц. Н. А. Бура,канд.юрид.наук,проф.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом(протокол№6від05.07.07)

Беззуб Б. С., Міхатуліна О. М.Б39 ТрудовеправоУкраїни:Опорнийконспектлекцій.—К.:

МАУП,2007.—344с.—Бібліогр.:с.321–327.

ISBN978-966-608-738-9 У виданні висвітлено загальнотеоретичні та практичні аспекти сус-

пільнихвідносин,щоєпредметомправовогорегулюваннятрудовогопра-ваУкраїни,йогометод,функції,принципи,джерела,системутаправовіінститути.Розглянутопитаннятрудовихправовідносин,їхструктуритазмісту.ОсобливучастинутрудовогоправаподановідповіднодоположеньКонституціїУкраїни,КЗпПУкраїнитачинногозаконодавства.

Для студентів, які навчаються за спеціальністю “Правознавство”,та студентівнеюридичнихспеціальностей,яківивчають“Основиправо-знавства”. Прислужиться викладачам права, спеціалістам-практикам,усім,хтоцікавитьсяпитаннямиправовогорегулюваннятрудовихвідно-синвумовахринковоїекономіки.

ББК 67.9(4УКР)305я73+67.305я73

© Б.С.Беззуб,О.М.Міхатуліна,2007 © МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняISBN978-966-608-738-9 персоналом(МАУП),2007

3

вСТуп

ЗпроголошеннямУкраїнинезалежноюдемократичноюдер-жавою виникає необхідність не лише структурних соціально-політичнихзмін,айпошукуновихнетрадиційнихзасобівупід-готовцітаформуванніособистостіправознавця.

Уцьомупроцесіважливемісценалежитьвивченню“Трудо-вогоправаУкраїни”якнавчальноїдисципліниіякрегуляторатрудових відносин в умовах ринкової економіки. Отже, чіткарегламентаціяправіобов’язківучасниківтрудовихправовідно-синєосновнимзавданнямнаціональногозаконодавства,нащозвертаютьособливуувагуавторипропонованоговидання.

Опорний конспект підготовлено насамперед для допомогистудентам,якінавчаютьсязаспеціальністю“Правознавство”,увивченнітрудовогоправаякоднієїзпровіднихгалузейусистеміправаУкраїни.Він такожприслужиться студентамнеюридич-нихспеціальностейпідчасвивченнянимиосновтрудовогопра-ва.

Цейконспектвідповідаєпрограмікурсу“ТрудовеправоУк-раїни”. У ньому стисло викладено основні засади трудовихправовідносин,змістізасобирегулюванняпрацівсучаснихумо-вах.Використанняматеріалівопорногоконспектувнавчально-му процесі (читання лекцій, проведення практичних занятьтощо) сприятимекращомузасвоєннюстудентамицієїнавчаль-ноїдисципліни.Наведеніувиданнісхеминелишедоповнюютьтекст конспекту, а й дають можливість глибше осмислити тазасвоїтиматеріал.Проблемніпитаннявиділенокурсивом,щобзосередитиувагучитачівнанайважливішому.

Авторисподіваються,щоматеріали,зібранівопорномуконс-пекті, сприятимуть формуванню у студентів сталих поглядів ізнаньугалузітрудовогоправаУкраїни.Навички,набутіупро-цесівивченнядисципліни,вонизможутьзастосуватиупрактич-нійдіяльностійущоденномужитті.

4

Загальна чаСТина

5

Розділ 1

пОняТТя, предМеТ, МеТОд, СиСТеМа і функції ТрудОвОгО права

1.1. Поняття і предмет трудового права.1.2. Особливості методу трудового права в ринкових відносинах.1.3. Система трудового права.1.4. Відмежування трудового права від суміжних галузей права.1.5. Функції трудового права.

1.1. Поняття і предмет трудового права

Трудове право— це сукупність правових норм,що регулю-ютьтрудовіправовідносинипрацівниківпідприємств,установ,організацій� незалежно від форм власності, виду діяльності тагалузевоїналежності(схема1).

Схема 1. Трудове право

Предметом трудового права Україниєсуспільнітрудовівід-носини,щовиникаютьізвикористаннямздатнихдопрацівсус-

� Далі—підприємство.

Предметправовогорегулюваннятрудовогоправа

Методправовогорегулюваннятрудовогоправа

колективно-договірний(локальний)

державно-нормативний

6

пільному виробництві найманих працівників�, відносини,пов’язанізпрацевлаштуванням,колективніправовівідносиниівідносини щодо матеріального забезпечення працівників узв’язку з тимчасовою або постійною втратою працездатності,безпосередні трудові відносини між працівником і роботодав-цем.

ЗаконодавствоУкраїнипропрацюрегулюєтрудовівідносинипрацівників усіх підприємств незалежно від форм власності,видудіяльностіігалузевоїналежності,атакожосіб,якіпрацю-ютьзатрудовимдоговоромуфізичнихосіб.

Особливостіпрацічленівкооперативівтаїхоб’єднань,колек-тивних сільськогосподарських підприємств, фермерських гос-подарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціямивизначаються законодавством та їх статутами. Гарантії щодозайнятості,охоронипраці,праціжінок,молоді,інвалідівнада-ютьсявпорядку,передбаченомузаконодавствомпропрацю.

Вумовахринкової економікивУкраїніфункціонуютьрізніформи власності: державна (комунальна), кооперативна і при-ватна��.Аотже,трудовівідносинисталирізноманітнішими,ос-кількиз’явилосядекількавідносносамостійнихкатегорійпра-цюючих:

а)найманіпрацівники(залежнапраця);б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою—

підприємці, члени кооперативів, кооперативних господарств,членигосподарськихтовариствіфермерськихгосподарств,гро-мадяни, зайняті творчою діяльністю, приватні адвокати, при-ватнінотаріуситощо;

в)працівники,подібні донайманих (залежнапраця з вико-наннямособливихфункцій)—державніслужбовці,судді,про-курорсько-слідчіпрацівники,атестовані співробітникиорганіввнутрішніхсправ,службибезпеки,військовослужбовці;

г)громадяни,якіпрацюютьзацивільно-правовимиугодами.

� Згіднозіст.1ЗаконуУкраїни“Пропорядоквирішенняколективнихтрудо-вихспорів(конфліктів)”від3березня1999р.танаступнимизаконаминай-манимпрацівникомєфізичнаособа,якапрацюєзатрудовимдоговоромнапідприємстві, вустанові, організації, в їхоб’єднанняхабоуфізичнихосіб,яківикористовуютьнайманупрацю.

�� Див.ст.41КонституціїУкраїниіст.93–100ГосподарськогокодексуУкраї-ни.

7

Однак праця зазначених працюючих осіб не завжди ре-гулюєтьсянормамитрудовогоправа,якезасвоєюсуттюєпра-вом захисту інтересів людини праці та захисту найманих пра-цівниківвідексплуатаціїроботодавцями.Метанормтрудовогоправа—регламентаціятрудовихвідносинупроцесіпраці,вста-новленнямінімальних гарантій (мінімальної заробітної плати,мінімальноївідпустки),відповіднихпроцедурзахиступравпра-цівників (підстав і порядку розірвання трудового договору зініціативипрацівникатароботодавця).Згіднозоднимізприн-ципівтрудовогоправадоговірпропрацю,щоміститьумови,якіпогіршуютьправовестановищепрацівникапорівнянозчиннимзаконодавствомУкраїнипропрацю,єнедійсним(ст.9Кодексузаконівпропрацю(КЗпП)).

Уст.9–1КЗпПнаголошено,щопідприємстваумежахсвоїхповноваженьізарахуноквласнихкоштівможутьвстановлюва-ти додаткові порівняно з чинним законодавством трудові і со-ціально-побутовіпільгидляпрацівників.

У зв’язку з прийняттям України в листопаді 1993 року доРади Європи та її участю в роботі Європейського союзу на неїпокладено певні зобов’язання щодо приведення свого законо-давствадовимогєвропейськогоіміжнародногоправа,оскількипредметомправовогорегулюваннязарубіжноготрудовогоправаєнайманапраця.

ТрудовівідносининайманихпрацівниківвУкраїніуціломурегулюютьсяКЗпПтаіншимизаконамиУкраїниіпідзаконни-минормативнимиактами,якімаютьзагальнезначення.Стосов-но працівників, що підпадають під категорію “працівники,подібнідонайманих” (залежнапрацязвиконаннямособливихфункцій),тоїхняпрацярегулюєтьсяспеціальнимизаконами,авчастині,неврегульованійтакимчином,—законодавствомпропрацюУкраїни.

Так, трудові відносинидержавних службовціврегулюютьсяЗакономУкраїни“Продержавнуслужбу”від16грудня1993р.іпідзаконними нормативно-правовими актамищодо проведен-няконкурсуприприйняті їх на роботу, стажування, атестаціїтощо.

Особливості трудових відносин суддів і прокурорів регулю-ються Законами України “Про статус суддів” від 15 грудня1992р., “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991р. Правовий

8

статуспосадовихосібмісцевогосамоврядуваннярегулюєтьсяза-кономУкраїни“Прослужбуворганахмісцевогосамоврядуван-ня”від7червня2002р.

Трудове законодавство не поширюється на проходженняслужби військовослужбовцями, оскільки їх трудові відносинирегулюютьсяСтатутамивнутрішньоїслужбиЗбройнихсилУк-раїни, Стройовим статутом, Статутом гарнізонної та вартовоїслужби,затвердженимиЗакономУкраїнивід24березня1999р.,а також Положенням про матеріальну відповідальність війсь-ковослужбовцівзашкоду,заподіянудержаві�.

Соціальнігарантіївійськовослужбовцям,якірегламентуютьїх права при проходженні служби, службовий час і час відпо-чинку, відпустки, охорону здоров’я, соціальні гарантії правчленівсімейвійськовослужбовців,передбаченовЗаконіУкраї-ни “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців ічленівїхсімей”від20грудня1991р.

Відносини,щорегламентуютьсяворганахМВСУкраїни,ре-гулюютьсятакиминормативно-правовимиактами:ЗакономУк-раїни“Проміліцію”від20грудня1990р.,Положеннямпропро-ходження служби рядовим, начальницьким складом органіввнутрішніх справ, затвердженим Постановою Верховної РадиУкраїни 25 грудня 1990р., Дисциплінарним статутом органіввнутрішніхсправУкраїни,затвердженимПрезидієюВерховноїРадиУРСРвід29липня1991р.Участині,неврегульованійспе-ціальниминормативно-правовимиактами,наслужбово-трудовівідносиниатестованихспівробітниківорганіввнутрішніхсправпоширюються певні норми трудового законодавства, а на пра-цівників, які працюють у цих органах за трудовим договором(вільнонаймані),—трудовезаконодавство.

На осіб, які працюють за цивільно-правовими угодами, по-ширюютьсянормицивільногоправаіположення,прийнятісто-ронамиприукладенніцихугод,завиняткомположень,щосу-перечатьчинномузаконодавствуУкраїни.

Уст.8КЗпПзазначено,щотрудовівідносинигромадянУк-раїни, які працюють за її межами, а також трудові відносиниіноземнихгромадян,якіпрацюютьнапідприємствахУкраїни,

� Див. відповідний Закон України від 24 березня 1994р. // ВВР 1995.—Ст.193.

9

регулюютьсязаконодавствомдержави,вякійздійсненопраце-влаштування(наймання)працівника,таміжнароднимидогово-рамиУкраїни.

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, вякихбереучастьУкраїни,встановленоіншіправила,ніжті,щоїхміститьзаконодавствоУкраїнипропрацю,застосовуютьпра-вила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1КЗпП).

Відносини зайнятості і працевлаштування не є предметомтрудового права. Однак у рамках навчального курсу доцільнорозглядатиправоверегулюваннявційсфері.Відносининаглядуіконтролюзадодержаннямзаконодавствапропрацюєпредме-томадміністративногоправа.Цеслідузятидоувагиприприй-няттіновогоТрудовогокодексуУкраїни.

Вищезазначене дає підстави для такого висновку: предметтрудовогоправаУкраїнивстановлюєпорядоквиникнення,змі-ни іприпиненнятрудовихвідносинпрацівників,міру їхпрацітамірувинагородизапрацю,правилавнутрішньоготрудовогорозпорядкупідприємств, правила охоронипраці, порядок роз-глядутрудовихспорів,укладанняколективнихдоговорівтощо.

1.2. Особливості методу трудового права в ринкових відносинах

Кожнагалузьправамаєвідповідніюридичніспособи ізасо-би,що відображають особливості предмета регулювання та за-безпеченняналежноїповедінкиучасниківвідповіднихсуспіль-нихвідносин і поєднуютьу собі елементи єдиногоюридичногометоду(припис,заборона,дозвіл,стимулюваннятощо).Сукуп-ність цих засобів (прийомів, способів регулювання), обумовле-нихспецифікоюрегулювальнихвідносин,іхарактеризуєметодпевноїгалузіправа.

Унауцітрудовогоправаметод—цеспосіб,спеціальнийпра-вовий процес, за допомогою якого право впливає на суспільнівідносини,установлюютьсяправа,обов’язкиіхарактервзаємо-відносин суб’єктів, визначаються правові засоби впливу в разіпорушенняцихправіобов’язків.

10

В основі методу трудового права— договірний характерпраці, встановлення її умов.Найпоширенішою підставою ви-никнення трудових правовідносин є трудовий договір (конт-ракт). В умовах переходу України до ринкових відносинзростаєзначеннянелишеколективнихдоговорів іугод(гене-ральних, галузевих, регіональних), а й індивідуальних дого-ворівпрорегулюваннятрудовихправіобов’язків,умовпраціта її оплати, соціально-побутового забезпечення працівниківрізнихгалузейнародногогосподарства.Договірнийспосібре-гулювання поєднується з рекомендаційним та імперативнимспособами�.

Важливонаголосити,щометодтрудовогоправамаєсвоюспе-цифікузахистутрудовихправізабезпеченнявиконаннятрудо-вихобов’язків.ЗпереходомУкраїнидоринковихвідносинпо-силюєтьсязахиснафункціяпрофспілок.

Для захисту трудових прав працівників на підприємствахобираютькомісії з трудовихспорів,розширеносудовийзахисттрудових прав громадян.Відповідно до ст. 55КонституціїУк-раїнипрацівникмаєправооскаржитивсудібудь-якепорушен-ня норм трудового законодавства.Нагляд і контроль за додер-жаннямзаконодавствапропрацю,охоронуздоров’япрацівниківнавиробництвіздійснюютьоргани,щодіютьзамежамипідпри-ємстваінезалежатьвідвласникаабоуповноваженогониморга-ну. Неналежне виконання працівниками трудових обов’язківпередбачаєзаходидисциплінарноїтаматеріальноївідповідаль-ності��.

Метод правового регулювання трудового права визна-чаєтьсянормативнимрегулюваннямтрудовихвідносин,особли-вимрежимомвиконаннявзаємнихобов’язківізпідпорядкуван-ням працівника роботодавцю у процесі застосування праці,поєднанняцентралізованоготалокальногопорядкувстановлен-няправовихнорм,участіпрофспілокітрудовихколективівуїхприйнятті та контролю за додержанням трудового законодав-ства.

� Див.:БолотінаН.Б.,ЧанишеваГ.І.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.—К.:“Знання”,2000.—С.48.

�� Тамсамо.

11

Існуютьтаківидиметодівправовогорегулюваннятрудовогоправа:

1.Державно-нормативний — передбачаєрозробленняіпри-йняття державою законів та інших форм нормативних актів,спрямованихназдійсненнясистемидержавногоуправліннясус-пільством.

2.Колективно-договірний (локальний) — передбачаєукла-денняколективногодоговору,щоміститьосновніположеннязпитань зміни в організації виробництва і праці, забезпеченняпродуктивноїзайнятості,нормуваннятаоплатипраці,встанов-ленняформ,системи,розмірівзаробітноїплатитаіншихвидівтрудовихвиплат(доплат,надбавок,премій,тощо),атакожвста-новленнягарантій,компенсацій,пільг;участітрудовогоколек-тивууформуванні,розподілітавикористанніприбуткупідпри-ємства, установи, організації (за умови, що це передбаченовідповіднимстатутом),режимуроботи,тривалостіробочогочасуівідпочинку,умовіохоронипраці,забезпеченняжитлово-побу-товоготамедичногообслуговування,організаціїоздоровленняівідпочинкупрацівників,умоврегулюванняфондівоплатипрацітавстановленняміжкваліфікаційних(міжпосадових)співвідно-шеньвоплатіпраціідодатковихпорівнянозчиннимзаконодав-ствомтаугодамигарантій,соціально-побутовихпільг,розробле-нихвласникомабоуповноваженимниморганоміпрофспілковимкомітетомумежахнаданихїмправтаповноважень.

Отже,особливостями методу трудового права є:а)поєднан-няцентралізованого ілокальногорегулюваннясуспільнихвід-носин у сфері праці, договірного, рекомендаційного та імпера-тивного способів регулювання; б) участь працівників управовому регулюванні праці через трудові колективи, проф-спілковіабоіншіуповноваженінапредставництвотрудовимко-лективоморгани:свободавиборусторінпідчасукладаннятру-довогодоговорузпідпорядкуваннямїхупроцесіпраціправиламвнутрішнього трудового розпорядку, наявність специфічнихспособівзахистутрудовихправізабезпеченнявиконаннятрудо-вихобов’язків.

12

1.3. Система трудового права

Система трудового права —об’єктивнийрозподілулогічнійпослідовностівзаємопов’язаногонормативногоматеріалузавід-повідними структурними частинами і правовими інститутами,щорегулюютьокремусферусуспільнихвідносин—трудовівід-носини.

Трудовеправоподіляютьнатричастини(схема2): 1)загальна—норми,щоєспільнимидлявсіхтрудовихвід-

носин,визначаютьпринципиправовогорегулювання,джерелатрудовогоправа,класифікуютьсуб’єктівтрудовогоправа,виз-начаютьправовестановищепрофспілокітрудовихколективів,визначають поняття, порядок підготовки та укладання колек-тивнихдоговорів;

2)особлива—норми,щорегулюютьпевніелементитрудовихвідносин, порядок виникнення, зміни і припинення трудовихвідносин, тривалість праці та відпочинку, види оплати праці,трудовудисципліну,матеріальнувідповідальністьпрацівниківзашкоду,заподіянупідприємству,охоронупрацітощо.

3)правові інститути.Донихналежать:• колективнідоговоритаугоди;• забезпеченнязайнятостівивільненихпрацівників;• трудовийдоговір;• робочийчас;• часвідпочинку;• нормуванняпраці;• оплатапраці;• гарантіїікомпенсації;• дисциплінапраці;• матеріальнавідповідальністьсторінтрудовихвідносин;

Систематрудовогоправа

Загальначастина Особливачастина Правовіінститути

Схема 2. Система трудового права

13

• охоронапраці;• працямолоді;• працяжінок;• пільги для працівників, які поєднують роботу з навчан-

ням;• трудовіспори;• професійні спілки. Участь працівників в управлінні під-

приємствами,установами,організаціями;• трудовийколектив;• загальнообов’язкове державне соціальне страхування і

пенсійнезабезпечення;• наглядіконтрользадодержаннямзаконодавствапропра-

цю.

1.4. Відмежування трудового права від суміжних галузей права

Трудове право за предметом і методом треба відмежовувативідсуміжнихгалузейправа:цивільного,адміністративного,аг-рарногоіправасоціальногозабезпечення.

Досферицивільногоправаналежатьякмайнові,такінемай-новівідносининезалежновідтого,чипов’язанінемайновівід-носинизмайновими.Предметомтрудовогоправаєіндивідуаль-нііколективнітрудовівідносини.Якужезазначалося,предметтрудових відносин— процес праці, жива праця, а предметцивільно-правових відносин, зокрема тих,що пов’язані з пра-цею і випливають з договору підряду (доручення, авторськогодоговору),— матеріалізований результат праці. За трудовимивідносинами працівник зобов’язується виконувати роботу пев-ного роду (за конкретною спеціальністю, посадою, кваліфіка-цією), тоді як у цивільно-правових відносинах,щопов’язані звикористанням праці, він виконує індивідуально-конкретнезавдання(побудуватипевнийоб’єкт,виконатипевнедоручення,надрукуватитвіртощо).

Утрудовихвідносинахпрацівниквходитьдоскладутрудово-го колективу підприємства і, отже, зобов’язаний виконуватипевнийобсягроботи,дотримуватисяправилвнутрішньоготру-

14

дового розпорядку, дисципліни праці тощо.У цивільно-право-вихвідносинахцімоментивідсутні, оскількипрацівниквико-нуєвідповіднізавданнянавласнийрозсудіризик.Томунормитакихінститутів,якробочийчас,часвідпочинку,оплатапраці,дисципліна праці та дисциплінарна відповідальність, насуб’єктівцивільно-правовихвідносиннепоширюються.

Особи,якіпрацюютьзацивільно-правовимдоговором,нема-ютьправавимагатинаданняїмщорічноїоплачуваноївідпустки,виплатидопомогиузв’язкузтимчасовоюнепрацездатністю,оп-латинадурочнихробіттаіншихгарантій,передбаченихчиннимзаконодавством про працю для суб’єктів трудових відносин.Сліднаголосититакож,щозашкоду,заподіянуроботодавцюпідчасвиконаннятрудовихобов’язків,працівникнесевідповідаль-ністьнапідставінормтрудовогоправа(матеріальнувідповідаль-ність), а в цивільно-правових відносинах— на підставі нормцивільногоправа(майновуцивільно-правовувідповідальність).

Трудове право відмінне від цивільного і методом правовогорегулювання,проякийужейшлося.Характернимирисамиме-тодуцивільногоправає:

• юридичнарівністьсторін;• ініціативасторінпривстановленніправовідносин;• диспозитивністьправовогорегулювання;• можливістьвиборуваріантаповедінки,щонесуперечить

чинномузаконодавству.Подібністьтрудовогоіадміністративногоправавиявляється

внаявностіунихспільнихрисщодопредметаіметодуправово-горегулювання.Однаксамепредметоміметодомвонирізнять-ся. Предметом трудового права є індивідуальні та колективнітрудовівідносини,щомаютьорганізаційно-управлінськийеле-мент,апредметадміністративногоправаутворюютьвідносиниусфері державного управління, тоді як трудове право регулюєуправління в процесі праці всередині підприємства. Отже,суб’єктиіоб’єктиуправління(мовоюадміністративногоправа)взаємопов’язанідоговірнимивідносинами.Працівникисамі,якчленитрудовогоколективу,берутьбезпосереднюучастьвуправ-лінні підприємством. В умовах переходу України до ринковоїекономіки організаційні відносини у сфері соціально-трудовихвідносинвийшлизарамкиорганізацій,алесуттєвоювідмінніс-тюутакомуразієвідсутністьвладногоприпису,щовидається

15

органамивиконавчоївладиабоорганамимісцевого самовряду-ванняієобов’язковимдовиконання�.

Спільноюрисоютрудовогоіаграрногоправаєте,щовонире-гулюютьконкретнийпроцеспраці.Однактрудовеправорегулюєтрудовівідносининайманихпрацівників(несамостійнапраця),а аграрне право— трудові відносини власників засобів вироб-ництва (членів колективних сільськогосподарських підпри-ємств—товариств,агрофірм,фермерськихгосподарств).

Трудовеправо слід відмежовувативідправа соціального за-безпечення. Донедавна відносини соціального забезпеченнябулипредметомтрудовогоправа.Теперправосоціальногозабез-печення виділено в окрему галузь права, предметом якої єсуспільні відносини,що виникають у сфері соціального забез-печенняпереважнонепрацездатнихгромадян.Восновіцихвід-носин—відносинипенсійногозабезпечення.Навідмінувідтру-довихвідносин,десуб’єктомєпрацівник,тобтоособа,здатнадопраці, і роботодавець, суб’єкти відносин права соціального за-безпечення— непрацездатний громадянин та його сім’я, якапотребуєсоціальноїдопомоги, ідержавнийорган,щоздійснюєсоціальне забезпечення.Слід наголосити,що за трудовимпра-вомзаробітнаплатавиплачуєтьсяпрацівниковізавиконанунимроботузфондузаробітноїплатипідприємства,азгіднозправомсоціальногозабезпеченняпенсіїтадопомогивиплачуютьізспе-ціальнихцентралізованихфондів(Пенсійногофонду,Фондусо-ціальногострахуваннятощо).Крімцього,зазначенігалузіпра-варізнятьсяіметодамиправовогорегулювання.

Трудове право пов’язане з цивільно-процесуальнимправом,оскільки індивідуальні трудові спори розглядаються судом напідставінормцивільно-процесуальногоправа.

1.5. Функції трудового права

Функції трудового права— це основні напрями правовоговпливу на суспільні відносини, що визначають службове при-значенняправавжиттісуспільства.

� Див.:БолотінаН.Б.,ЧанишеваГ.І.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.—К.:“Знання”,2000.—С.55.

16

Трудовеправовиконуєтакіосновніфункції:1)регулювальну—більшістьсуспільнихвідносин,щовини-

кають у сфері використання найманої праці, підлягають регу-люваннюнормамитрудовогоправа,черезякіреалізуютьсякон-ституційні права і гарантії громадян на працю, відпочинок,матеріальнезабезпеченнятощо;

2) соціальну — реалізується через застосування договірногометоду регулювання трудових відносин, установлення нормумовпраці тавідпочинку,матеріального стимулюванняпраці,підвищеннякваліфікаціїпрацівників,забезпеченнязайнятості,наглядутаконтролюзадотриманнямтрудовогозаконодавства;

3)захисну — нормамитрудовогоправапередбаченосистемузаходів,спрямованихназахисттрудовихправізаконнихінте-ресівпрацівників, їхчестітагідностіяквідповіднимидержав-нимиорганами,такігромадськимиорганізаціями;

4) виробничу (економічну, управлінську) — здійснення за-ходів,спрямованихнараціональневикористанняпраціпраців-ників, на зміцнення трудової дисципліни шляхом заохоченняїхньоїпраці,научастьтрудовихколективіввуправліннівироб-ництвомтощо;

5) виховну — передбачає розвиток особистості працівника,виховання у нього потреби в суспільно-корисній праці та сум-лінногоставленнядовиконаннясвоїхобов’язків,обумовленихтрудовим договором (контрактом) та іншими локальними нор-мативнимиактами.Значнаувагаприділяєтьсяправовомувихо-ваннюпрацівниківчерезнормитрудовогоправашляхомпере-конання,стимулюваннявисокопродуктивноїпраці,здійсненняконтролюзадодержаннямчинногозаконодавстватазастосуван-няпримусу,передбаченогонормамиадміністративногоікримі-нальногоправа.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтесутьтрудовогоправаякгалузі івизначтейогомісцевсистемііншихгалузейправаУкраїни.

2. ЯкіправовідносинирегулюєтрудовеправоУкраїни? 3. Проаналізуйте методи правового регулювання у галузі

трудовогоправа.

17

4. Розкрийтеосновніфункціїтрудовогоправа. 5. Зякихосновнихінститутівскладаєтьсясистематрудового

права? 6. Учомувідмінністьтрудовогоправавідіншихгалузейпра-

ва? 7. Охарактеризуйте основні тенденції розвитку трудового

праваУкраїни.

18

Розділ 2

джерела ТрудОвОгО права

2.1. Поняття джерел трудового права.2.2. Класифікація джерел трудового права.2.3. Види джерел трудового права. 2.3.1. Конституція України як джерело трудового права. 2.3.2. Кодекс законів про працю України та інші закони, що

регулюють трудові відносини, як джерело трудового права.

2.3.3. Підзаконні нормативні акти як джерело трудового пра-ва.

2.3.4. Обов’язковість рішень і висновків Конституційного Суду України.

2.3.5. Нормативні акти колишнього Союзу РСР. 2.3.6. Нормативні акти органів державної місцевої влади та

місцевого самоврядування. 2.3.7. Локальні нормативні акти. 2.3.8. Міжнародно-правові акти про працю.

2.1. Поняття джерел трудового права

Джерела трудового права — це офіційний акт нормотвор-чостідержавиабоприйнятийзїїдозволу,якимустановлюють-ся, змінюються і скасовуються правові норми, що регулюютьтрудовівідносини,якієпредметомтрудовогоправа.Цінормо-творчіактиобов’язковідлявиконанняізабезпечуютьсяприму-совоюсилоюуразіневиконання.

КонституціяУкраїнивизначаєкомпетентніорганидержави,наділенінормотворчимиповноваженнями,таперелікнорматив-нихактів,якіприймаютьсяцимиорганами.

Джереламитрудовогоправає:• КонституціяУкраїни;• міжнародніправовіактипропрацю,ратифікованіВерхов-

ноюРадоюУкраїни;

19

• КодексзаконівпропрацюУкраїни;• закониУкраїни,щомістятьнормитрудовогоправа;• підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють тру-

довівідносини;• актисоціальногопартнерства;• актимісцевихорганіввиконавчоївладитаорганівмісце-

вогосамоврядування;• локальнінормативно-правовіакти.

2.2. Класифікація джерел трудового права

Джерелатрудовогоправакласифікуютьзатакимиознаками:органиправотворчості,формаакта,сферадії,ступіньйогоуза-гальненнятощо.

Заорганами правотворчості джерелатрудовогоправаподі-ляютьнаакти,яківидають:

• вищі органи державної влади та управління (ВерховнаРадаУкраїни,ПрезидентУкраїни,КабінетМіністрівУк-раїни);

• центральніорганидержавноївладитауправління (мініс-терства,державнікомітети,департаменти,відомства);

• місцевіорганивладитаорганимісцевогосамоврядування;• керівникиоб’єднаньпідприємств,організаційспільночи

запогодженнямізпрофспілковимикомітетамиітрудови-ми колективами, тобто локальні нормативно-правовіакти.

Заформою акта джерелатрудовогоправаподіляютьназако-ни,укази,декрети,постанови,розпорядження,накази,інструк-ції,правила,положення,рішеннятощо.

Засферою дії джерелаправаподіляютьна:• загальнодержавні;• галузеві(відомчі);• локальні(місцеві).Заступенем узагальнення джерелаправаподіляютьна:• кодифіковані(КЗпП);• комплексні— одночасно є джерелами декількох галузей

права (так, Закони України “Про власність”, “Про зай-

20

нятість населення”, “Про охорону праці”, “Про госпо-дарськітовариства”,якізагалузевоюналежністюєакта-ми цивільного та господарського права, містять такожнорми,щостосуютьсятрудовогоправа);

• базові—законичипостанови,прийнятіВерховноюРадоюУкраїни,щомістятьзагальніположення,детальнерегла-ментуванняякихпередбаченопідзаконнимиактами.

Основнимкритеріємрозмежуванняджерелтрудовогоправаєкласифікаціязаїхюридичноюсилою:

• КонституціяУкраїни;• міжнародніправовіакти,ратифікованіВерховноюРадою

України;• закониУкраїни;• підзаконнінормативно-правовіакти,доякихналежать:

а) указиПрезидентаУкраїни;б) декрети,постановиКабінетуМіністрівУкраїни;в) накази, інструкції, правила, прийняті відповідними

міністерствами, державними комітетами, департамен-тами,відомствами;

г) нормативніактипрофспілокщодоохоронипраці;ґ) локальнінормативніакти.

Отже, місце відповідного органу в структурі державних ор-ганіввладичиуправліннявизначаємісцепевногонормативно-правовогоактаусистеміджерелтрудовогоправа.

2.3. Види джерел трудового права

2.3.1. Конституція України як джерело трудового права

ЦентральнемісцевсистемізаконодавстваУкраїниналежитьКонституціїУкраїни,нормиякоїмаютьвищуюридичнусилу.Зоглядунаце ізнабраннямчинностіКонституцієюУкраїниКо-декс законівпропрацю, інші законитапідзаконнінормативніакти,щорегулюютьтрудовіправовідносини,збереглиюридич-нучинністьутійчастині,вякійвонинесуперечатьположеннямКонституції(п.1РозділуXV“ПерехідніположенняКонституціїУкраїни”, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України

21

“Про застосуванняКонституції України при здійсненні право-суддя”від1листопада1996р.№9)�.

УКонституціїУкраїнизакріплено,відповіднодоміжнарод-нихправовихнорм,основніправа,свободиобов’язкилюдиниігромадянина(ст.ст.3,8,19,21,22–24,36,43–46,55–61,64,68таінші).

ОсобливуувагувКонституціїУкраїниприділенозабезпечен-нюекономічнихісоціальнихправосіб,зайнятихсуспільно-пра-вовоюпрацею.КонституціяУкраїнигарантує:

• рівністьгромадянпередзаконом;• заборонупримусовоїпраці;• належні,безпечнійздоровіумовипраці;• своєчаснеотриманнязаробітноїплати,ненижчоївідміні-

мальногорозміру,встановленогозаконом;• заборонувикористанняпраціжінокінеповнолітніхнане-

безпечнихдляїхньогожиттяіздоров’яроботах;• захиствіднезаконногозвільнення;• правонавідпочиноккожному,хтопрацює;• правонастрайкдлязахиступрацівникамиїхекономічних

ісоціальнихінтересів;• право на участь громадян у професійних спілках для за-

хистусвоїхтрудових і соціально-економічнихправта ін-тересів;

• правонасоціальнийзахист,щоохоплюєправоназабезпе-чення їх у разі повної, часткової або тимчасової втратипрацездатності, втрати годувальника, безробіття з неза-лежнихвіднихобставин,атакожустаростітавіншихви-падках,передбаченихзаконом;

• право на підприємницьку діяльність, не заборонену чин-нимзаконодавством;

• рівнеправодоступудодержавноїслужби;• право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності

органівдержавноївлади, органівмісцевогосамоврядуван-ня,посадовихіслужбовихосіб.

� ПостановиПленумуВерховногоСудуУкраїни(1995–1998).Правовіпозиціїщодорозглядусудамиокремихкатегорійцивільнихсправ//Бюлетеньзако-нодавстваіюридичноїпрактикиУкраїни.—1998.—№8.—С.50.

22

Відповіднодоч.1ст.9Конституціїчинніміжнароднідогово-ри, згодана обов’язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУк-раїни,єчастиноюнаціональногозаконодавстваУкраїни.Отже,доджерелтрудовогоправаналежатьтізних,щомістятьнормитрудовогоправа.

ДжереламитрудовогоправаУкраїни,якзазначалосявище,є пактипро права людини (1996р.), конвенції і рекомендаціїМОП, ратифіковані ВерховноюРадоюУкраїни, а також актирегіональногоєвропейськогорівня.УкраїнаратифікувалаЄв-ропейськуконвенціюпрозахистправлюдини і основнихсво-бодвід4листопада1950р.,якупідписалидержави-члениРадиЄвропи. При цьому треба брати до уваги положення ст. 8-1КЗпПУкраїнипроспіввідношенняміжнароднихдоговорівпропрацю і законодавства України, в яких зазначено, що колиміжнароднимдоговоромабоміжнародноюугодою,вякихбереучастьУкраїна, встановлено інші правила, ніж ті,що їхміс-титьзаконодавствоУкраїнипропрацю,тозастосовуютьсяпра-виламіжнародногодоговоруабоміжнародноїугоди.

2.3.2. Кодекс законів про працю України та інші закони, що регулюють правові відносини, як джерело трудового права

КодексзаконівпропрацюУкраїни(КЗпП)визначаєправовізасадиігарантіїздійсненнягромадянамиУкраїниправарозпо-ряджатисясвоїмиздібностямидопродуктивноїітворчоїпраці.

Кодекс законів про працю є основним нормативним актом.Доньогобуловнесеночисленнізміниідоповнення,пов’язанізпереходомУкраїнидоринковоїекономіки.Вінрегулюєтрудовівідносини працівників усіх підприємств незалежно від формвласності, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліп-шенню якості роботи, зростанню ефективності суспільного ви-робництва і, отже, підвищенню матеріального та культурногорівнівпрацівників,зміцненнютрудовоїдисципліни,поступово-муперетвореннюпрацінаблагосуспільстванажиттєвупотребукожноїпрацездатноїлюдини.

23

Кодексзаконівпропрацюскладаєтьсяз18глав:• Глава1.Загальніположення.• Глава2.Колективнийдоговір.• Глава3.Трудовийдоговір.• Глава 3-А. Забезпечення зайнятості вивільнюваних пра-

цівників.• Глава4.Робочийчас.• Глава5.Часвідпочинку.• Глава6.Нормуванняпраці.• Глава7.Оплатапраці.• Глава8.Гарантіїікомпенсації.• Глава 9. Гарантії при покладанні на працівників ма-

теріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підпри-ємству,установі,організації.

• Глава10.Трудовадисципліна.• Глава11.Охоронапраці.• Глава12.Працяжінок.• Глава13.Працямолоді.• Глава14.Пільгидляпрацівників,якіпоєднуютьроботуз

навчанням.• Глава15.Індивідуальнітрудовіспори.• Глава16.Професійніспілки.Участьпрацівниківвуправ-

лінніпідприємствами,установами,організаціями.• Глава16-А.Трудовийколектив.• Глава17.Загальнообов’язковедержавнесоціальнестраху-

ваннятапенсійнезабезпечення.• Глава 18. Нагляд і контроль за додержанням законодав-

ствапропрацю.ХарактерноюособливістюКЗпПУкраїниєте,щовінвідмін-

нийзаюридичноюприродоюнелишевідпідзаконнихактів,айвідзаконів,оскількист.4КЗпПдопускаєможливістьприйнят-тяіншихактівзаконодавстваУкраїнипропрацюлишевідповід-нодойогоположень.Отже,нормиспеціальнихзаконів,щодо-повнюютьКЗпП, але прямо йому не суперечать, такожмаютьюридичнучинність.Однакзанаявностітакоїсуперечностіпріо-ритетвіддаєтьсяКЗпП.

ТрудовівідносинивУкраїнірегулюютьсятакимиЗаконамиУкраїни:“Провласність”від7лютого1991р.,“Прозайнятістьнаселення”від1березня1991р.,“Проосновисоціальноїзахи-

24

щеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991р., “Про се-лянськетафермерськегосподарство”від20грудня1991р.,“Проколективне сільськогосподарське підприємство” від 14 лютого1992р.,“Проспоживчукооперацію”від4квітня1992р.,“Проохоронупраці”від14жовтня1992р.,“Проколективнідоговориі угоди” від 1 червня 1993р., “Про основні засади соціальногозахистуветеранівпрацітаіншихгромадянпохилоговікувУк-раїні”від16грудня1993р.,“Просприяннясоціальномустанов-ленню та розвитку молоді на Україні” від 3 березня 1993р.,“Продержавнуслужбу”від16грудня1993р.,“Прооплатупра-ці” від 24 березня 1995р., “Про відпустки” від 15 листопада1996р., “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17 липня1997р.,“Пропорядоквирішенняколективнихтрудовихспорів(конфліктів)”від3березня1998р.,“Пропрофесійніспілки, їхправатагарантіїдіяльності”від15вересня1999р.

Названізакониєспеціальнимиіприсвяченіокремимінсти-тутамтрудовогоправа.

2.3.3. Підзаконні нормативні акти як джерело трудового права

Підзаконниминормативно-правовимиактамиєакти,щома-ютьнормативнийхарактеріприймаютьсяорганамидержавногоуправліннядлярозвиткуйнавиконанняположеньКонституціїтазаконівУкраїни,дляроз’ясненнямеханізмуїхзастосування.Вониобов’язковідлявиконаннянавсійтериторіїдержавиінеповиннісуперечитиКонституціїтазаконамУкраїни.

Допідзаконнихнормативнихактівякджерелтрудовогопра-вавідносятьнормативніактиорганіввиконавчоївладиіорганівмісцевогосамоврядування.

Укази Президента України маютьхарактерпідзаконнихак-тів.ВонинеможутьсуперечитизаконамУкраїни.Такиминор-мативно-правовимактомє,зокрема,УказПрезидентаУкраїнивід26квітня1995р.“ПрозапровадженнянатериторіїУкраїнирегіональнихграфіківпочаткуробочогодня”�.

� Див.КПС“НормативніактиУкраїни”.—1999.—№3.

25

Нормативні акти Кабінету Міністрів України. Відповіднодост.117КонституціїУкраїниКабінетМіністрівУкраїнивме-жах своєї компетенції наділений правом видавати постанови ірозпорядженнящодорегулюваннярізнихпитаньтрудовихвід-носин,зокрема:

• “Положення про державну службу зайнятості”, затвер-дженопостановоюКМУвід24червня1991р.№47;

• “Положенняпропорядокукладанняконтрактуприприй-нятті(наймі)нароботупрацівників”від19березня1994р.№170;

• “Положення про державну експертизу умов праці” від1грудня1990р.;

• “Порядокорганізаціїтапроведеннямедико-соціальноїек-спертизи втрати працездатності” від 4 квітня 1994р.№221;

• “Порядокобчисленьсередньоїзаробітноїплати”від8лю-того1995р.№100;

• “Положенняпроосвітньо-кваліфікаційнірівні(ступеневуосвіту)”від20січня1998р.

Постанови і розпорядженняКабінетуМіністрівУкраїнина-бираютьчинностізмоментуїхприйняття.Унихможевстанов-люватисяйіншийпорядокнабраннячинності.

Міністри, керівники інших центральних органів державноївиконавчої влади в межах своєї компетенції можуть видаватинормативно-правовіактизнаступноюреєстрацієюуМіністерс-твіюстиціїУкраїни.

МіністерствопрацітасоціальноїполітикиіДержавнийкомі-тетУкраїнизнаглядузаохороноюпрацінаділеніправомзатвер-дження нормативних актів, що регулюють трудові відносини.Так, відповідно до п. 8 “ПоложенняпроМіністерство праці тасоціальноїполітики”,затвердженогоУказомПрезидентаУкраї-нивід1грудня1997р.№1319/97�,воноумежахсвоїхповнова-женьнаосновітанавиконанняактів законодавствамаєправоприймати рішення з питань праці, зайнятості, соціального за-хистунаселення,обов’язковідляцентральнихімісцевихорга-ніввиконавчоївлади,атакожпідприємств,установтаорганіза-ційусіхформвласності,фізичнихосіб-підприємцівігромадян.

� Див.ОВУ,1997.—№43.—Ст.13.

26

Цірішенняприймаютьуформінаказів,щовидаютьсянавико-наннячинногозаконодавства.

МіністерствопрацітасоціальноїполітикиУкраїнизапотре-бивидаєразомзіншимицентральнимитамісцевимиорганамивладиспільнінормативніакти.

Відповіднодоп.6Положення“ПроМіністерствопрацітасо-ціальної політики” Державний комітет України з нагляду заохороноюпраціумежахсвоєїкомпетенціїопрацьовуєізатверд-жуєправила,норми,стандарти,іншінормативно-правовіактизпитаньохоронипраці.

Нормативніакти,щоприймаютьсяміністерствамитавідомс-твами, мають правовий характер, є підзаконними і обов’язко-вимидлявиконаннянавсійтериторіїУкраїнитапідлягаютьобо-в’язковійдержавнійреєстраціїуМіністерствіюстиціїУкраїни.

2.3.4. Обов’язковість рішень і висновків Конституційного Суду України

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про КонституційнийСудУкраїни”КонституційнийСудУкраїниприймаєрішенняідаєвисновки,зокремаусправахщодо:конституційностіправо-вихактівВерховноїРадиУкраїни,ПрезидентаУкраїни,Кабіне-ту Міністрів України, Верховної Ради Автономної РеспублікиКрим;відповідностіКонституціїУкраїничиннихміжнароднихдоговорівУкраїниаботихміжнароднихдоговорів,щовиносять-сянарозглядВерховноїРадиУкраїнидлянаданнязгодинаїхобов’язковість; офіційного тлумачення Конституції та законівУкраїни. Рішення і висновки Конституційного Суду України,зазначеноуст.64цьогоЗакону,єобов’язковимдлявиконаннявсімадержавнимиінедержавнимиорганамитаорганізаціями,їхпосадовимиособамита іншимисуб’єктами.Будь-які спробиневиконаннячинедодержанняцихдокументівєправопорушен-нямітягнутьзасобоююридичнувідповідальність.

Отже, рішення і висновкиКонституційного СудуУкраїни зрозглянутихнимпитаньщодотлумаченняізастосуванняправо-вихположеньзаконодавствапропрацюєнормативно-правови-миактами.

Судовапрактикарозглядутрудовихспорівсвідчить,щовлас-никабоуповноваженийниморган(роботодавець)іправоохорон-

27

ніорганинезавждиправильнотлумачатьізастосовуютьправовіположеннязаконодавствопропрацю.Підчасвирішеннятрудо-вихспорівсудовіорганирізних інстанційнелишездійснюютьконтроль за правильним застосуванням нормативно-правовихактів,якірегулюютьтрудовівідносини,айузагальнюютьсудо-вупрактикущодовирішеннятакихспорів.Вивченняцієїпрак-тикиуможливлюєнаданняВерховнимСудомУкраїникінцевихроз’яснень щодо застосування норм трудового законодавства.Відповіднодост.55ЗаконуУкраїни“Просудоустрій”від7лю-того2002р.цеправонаданоПленумуВерховногоСудуУкраїни,який дає роз’яснення судам загальноїюрисдикції з питань за-стосування законодавства, а у разі потреби визнає нечиннимивідповідні роз’яснення вищих спеціалізованих судів. Отже,керівніроз’ясненняПленумуВерховногоСудуУкраїниєзагаль-ними,розрахованінаїхзастосуванняпідчасрозглядусудамитаіншимиправоохороннимиорганами трудових спорів.Однакціроз’ясненнянепідміняютьнормчинногозаконодавства,незмі-нюютьйогосуть,вониєлишедопоміжнимиположеннями.Ви-даннятакихроз’ясненьненаділяєвищийсудовийорганкраїниправотворчимифункціямиінепідміняєправотворчіоргани.До-казомцьогоєположенняп.7ст.55ЗаконуУкраїни“Просудоус-трій”, в яких зазначено,щоПленумВерховногоСудуУкраїнимаєправоприйматирішенняпрозверненнядоКонституційногоСудуУкраїнизпитаньконституційностізаконівтаіншихпра-вовихактів,атакожщодоофіційноготлумаченняКонституціїізаконівУкраїни.

2.3.5. Нормативні акти колишнього Союзу РСР

ВУкраїнідосічинноюєзначнакількістьнормативнихактівколишньогоСоюзуРСРщодо регулювання трудових відносин.Поступово їх замінюютьнормативнимиактамиУкраїни.Межіїхньої дії визначеніПостановоюВерховноїРадиУкраїни “Пропорядок тимчасової дії на територіїУкраїниокремихактів за-конодавства Союзу РСР” від 12 вересня 1991р.� Це передусімактизпитань,неурегульованихчиннимзаконодавствомУкраї-

� Див.ВВР.—1991.—№46.—Ст.621.

28

ни,заумови,щовонинесуперечатьКонституціїізаконамУк-раїни.

Генеральні, галузеві і регіональні угоди. Генеральні, галу-зевіірегіональніугодимаютьбагатоспільногознормативнимиактами, однак їх не відносять до категорії законодавства, ос-кількивонидіютьбезпосередньоієобов’язковимидлясуб’єктів,щоперебуваютьусферідіїсторін,якіїхпідписали.Відповіднодост.9ЗаконуУкраїни“Проколективнідоговори іугоди”га-лузеві і регіональні угоди підлягають повідомчій реєстраціїМіністерствомпрацітасоціальноїполітики,аколективнідого-вори реєструють місцеві органи державної виконавчої влади.Практика свідчить,щоупроцесі виконанняколективнихугодрізних рівнів виникає чимало ускладнень, оскільки в них від-сутня інформація про джерела фінансування заходівщодо на-дання працівникам додаткових (порівняно з чинним законо-давством)соціальнихпільгігарантій.Однакпрактиціневідомівипадки,колизатакихобставинМіністерствопрацітасоціаль-ноїполітикивідмовилобуреєстраціїгалузевихчирегіональнихугод.

2.3.6. Нормативні акти органів державної місцевої влади та місцевого самоврядування

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про місцеві державні ад-міністрації”місцевадержавнаадміністрація:

• забезпечуєреалізаціюдержавнихгарантійусферіпраці,втомучислійнаправосвоєчасногоодержаннявинагородизапрацю;

• розробляєтаорганізовуєвиконаннятериторіальнихпрог-рамзайнятостітазаходищодосоціальноїзахищеностіріз-нихгрупнаселеннявідбезробіття;забезпечуєпроведеннязгідноіззакономоплачуванихгромадськихробітдляосіб,зареєстрованихякбезробітні;

• забезпечуєсоціальнийзахистпрацюючих,зайнятихнаро-ботах ізшкідливими умовами праці на підприємствах, вустановах,організаціяхусіхформвласності,якіснепрове-денняатестаціїробочихмісць;

29

• береучастьуведенніколективнихпереговорівтаукладен-нітериторіальнихтарифнихугод,вирішенніколективнихтрудовихспорів(конфліктів).

НавиконанняКонституції,законівУкраїни,актівПрезиден-таУкраїни,КабінетуМіністрівУкраїни,міністерствівідомств,центральних органів виконавчої влади, власних і делегованихповноважень голова місцевої держадміністрації в межах своїхповноваженьвидаєрозпорядження,акерівникиуправлінь,від-ділівтаіншихструктурнихпідрозділів—накази.Розпоряджен-ня голів місцевих держадміністрацій, прийняті в межах їхкомпетенції,єобов’язковимидлявиконаннянавідповіднійте-риторіївсімаорганами,підприємствами,установамитаоргані-заціями,посадовимиособамиігромадянами.

Повноваженняорганівмісцевогосамоврядуванняусферіза-хисту трудових прав населення визначено Законом України“ПромісцевесамоврядуваннявУкраїні”.Власними(самовряд-ними) повноваженнями виконавчих органів сільських, селищ-них,міськихрадусферісоціальногозахистунаселенняє:

• здійсненняконтролюзазабезпеченнямсоціальногозахис-тупрацівників, зайнятихнароботах ізшкідливимиумо-вамипраці,заякістюпроведенняатестаціїробочихмісць,за умовами праці та надання працівникам відповідно дозаконодавствапільгікомпенсаційзароботуушкідливихумовах;

• участьуведенніколективнихпереговорівтаукладенніте-риторіальнихтарифнихугод,вирішенніколективнихтру-довихспорів(конфліктів)міжпідприємствами,установамиіорганізаціями,розташованиминавідповіднійтериторії;

• реєстраціяколективнихдоговорів і здійсненняконтролюзаїхвиконанням;

• вирішення питань зайнятості населення на підпорядко-ванійїмтериторії.

Доцієїгрупиджерелтрудовогоправатакожналежатьрозпо-рядженняголівмісцевихдержавнихадміністрацій,прийнятіумежахїхкомпетенціїтавідповіднодоЗаконуУкраїни“Проміс-цевесамоврядуваннявУкраїні”,обов’язковідлявиконаннянапідпорядкованій їм території всіма органами, підприємстваминезалежно від форм власності, а також посадовими особами ігромадянами.

30

2.3.7. Локальні нормативні акти

Локальна норма в трудовому праві країни— це правилозагальнообов’язкової поведінки, що санкціоноване державою,прийняте у встановленому законом порядку безпосередньо напідприємствахідієвїїмежах.Локальнінормативніактиприй-мають для врегулювання особливих відносин у сфері праці зурахуваннямспецифікиорганізаціїпрацітапроведенняроботинакожномупідприємстві,вустанові,організації.

Основнимилокальнимидокументаминапідприємствахє:ко-лективнийдоговір,якийпідлягаєобов’язковомуобговореннюісхваленню трудовим колективом на загальних зборах (конфе-ренції) працівників підприємства. Однак більшість локальнихактівприймаєвласник (роботодавець) спільночи запогоджен-ням з профспілковимкомітетом; правила внутрішнього трудо-вогорозпорядкуяківідповіднодост.142КЗпПзатверджуютьсятрудовим колективом за поданням власника (роботодавця) іпрофспілковогокомітетунаосновітиповихігалузевихправил.

Управилахвнутрішньоготрудовогорозпорядкувизначено:• загальніположеннящодоорганізаціїпраці;• порядокприйомуізвільненняпрацівників;• основніобов’язкипрацівників;• основніобов’язкивласникаабоуповноваженогониморга-

ну(роботодавця);• режимробочогочасу;• заохоченняпрацівниківзауспіхивроботі;• відповідальністьпрацівників запорушеннятрудовоїдис-

ципліни.Правила внутрішнього трудового розпорядку як локальний

нормативнийактубільшостівипадківдоповнюютьсяпосадови-миінструкціями,технічнимиправиламитаінструкціями,поло-женнями про структурні підрозділи підприємства. Ці нормиприймаютьдлянеухильногозабезпеченнярозміщенняізастосу-ванняякісноїпраціпрацівників,досягненняєдностіувизначе-ностіїхніхправ,обов’язківікваліфікаційнихвимог,рівнівїх-ніх загальноосвітніх і професійних знань, навичок і вмінь, атакож відповідальності в разі порушення ними трудової дис-ципліни.

Тарифно-кваліфікаційніхарактеристики,щорегулюютьпра-цю робітників, і кваліфікаційні характеристики службовців,

31

якієзмістомзазначенихнорм,якііншітехніко-юридичнінор-ми, сформульовано з урахуванням положень чинного законо-давства.

Долокальнихнормативно-правовихактівтакожналежать:• нормування і оплатапраці,встановленняформ, системи,

розмірівзаробітноїплатитаіншихвидівтрудовихвиплат(доплат,надбавок,премій);

• положенняпропреміюванняівиплатувинагородизапід-сумкамироботизарік;

• списокпрофесійіпосад,доякихможезастосовуватисяне-нормованийробочийчас;

• графікищорічнихвідпустокпрацівників;• положенняпрокомісіюзохоронипраціпідприємства;• положення про уповноваженого трудового колективу з

охоронипраці;• посадовіінструкціїтощо.Від того, наскільки повно враховуватимуться у процесі ло-

кальної нормотворчості характер виробництва цеху, дільниці,зміни,оптимальноопрацьованіпоказникиівстановленірозмірипреміювання, залежить ефективність застосування матеріаль-ногостимулювання.Положенняпровиплатувинагородизапід-сумкамироботипідприємствазарік,якінизкаіншихлокальнихактів,єнормативноюугодоюміжвласникомабоуповноваженимниморганоміпрофспілковимкомітетом.Уцихположенняхвиз-наченоколо осіб,якімаютьправона винагороду, спосіб обчис-леннявинагороди,мінімальнийтрудовийстаж,якийдаєправона винагороду, розмір сум, що виплачуються працівникові за-лежновідйогобезперервногостажуроботинапідприємстві,ви-падки,колипрацівникможебутипозбавленийвинагородизаре-зультатамироботизамісяцьчирік.

Власник підприємства, установи, організації або уповнова-женийниморган (роботодавець)уразівідсутностівнорматив-нихактахпроохоронупрацівимог,якінеобхідновиконатидлязабезпеченнябезпечнихінешкідливихумовпрацінапевнихро-ботах,зобов’язанийвжитипогодженихзорганамидержавногонагляду за охороною праці заходів, що забезпечують безпекупрацівників(ч.4ст.157КЗпП).Такізаходирозробляєвласникабоуповноваженийниморган(роботодавець)зучастюпрофспі-лок(ст.161КЗпП).

32

Отже, локальні норми, які приймає власник підприємства,установи, організації або уповноважений ним орган спільно зтрудовимколективомабозапогодженнямзпрофспілковимко-мітетом, є складовоючастиноюсистемитрудовогоправа.Вонимаютьбутивнутрішньоузгодженізбільшзагальнимиправови-минормами,щоєпровідними,визначальнимивієрархіїправо-вихнорм�.

2.3.8. Міжнародно-правові акти про працю

Відповіднодоч.1ст.9КонституціїУкраїничинніміжнарод-нідоговори,згоданаобов’язковістьякихнаданаВерховноюРа-доюУкраїни,єчастиноюнаціональногозаконодавстваУкраїни.Отже,доджерелтрудовогоправаналежатьтізних,щомістятьнормитрудовогоправа.

Ст. 81 КЗпП визначено співвідношення міжнародних дого-ворів про працю і законодавстваУкраїни.Якщоміжнароднимдоговоромабоміжнародноюугодою,вякійбереучастьУкраїна,встановленііншіправила,ніжті,якіміститьзаконодавствоУк-раїнипропрацю,застосовуютьсяправиламіжнародногодогово-руабоміжнародноїугоди.

Дотакихдоговоріву сферіпраціпередусімналежатьпактипроправалюдини1966 р. іналежнимчиномратифікованіабосхваленіконвенціїтарекомендаціїМОП(Міжнародноїорганіза-ціїпраці),офіційноопублікованівУкраїні.

Конвенція—цеправовийакт,якийнабуваєсилиміжнарод-ногозобов’язаннялишепісляратифікаціїйогонеменшякдво-макраїнами-членамиМОП.Ратифіковані нормиконвенціїма-ютьобов’язковусилудлятихчленівМОП,якіїїратифікували.УкраїнаратифікувалабільшяксімдесятконвенційМОП.

Рекомендація МОП не покладає на держави будь-якихзобов’язань.ПрийняттямрекомендаціїМОПзакликаєдержави,висловлює пропозицію, тобто рекомендує їм, щоб національнінормитрудовогоправабулипоможливостіприведеніувідповід-ністьзнормами,закріпленимиврекомендації.Аналогічнийха-рактермають і конвенції для держав, які їх не ратифікували.

� Прокопенко В.І. Трудове право України:Підручник.—Харків: “Консул”,1998.—С.77.

33

Прийнятовважати,щоусвоїйсукупностіконвенції ірекомен-даціїутворюютьМіжнароднийкодекспраціуформісистемати-зованого, але позбавленого обов’язкової сили збірника міжна-роднихнорм,прийнятихГенеральноюконференцієюМОП.

Міжнародний кодекс праці охоплює такі питання, як три-валістьробочогочасу,охоронаматеринства,соціальнезабезпе-чення,нічнапрацяжінок, охоронапраціпідлітків,міграціяупошукахроботи,інспекціяпраці,ліквідаціяпримусовоїпраці,правопрацівниківстворюватисвоїпрофесійніорганізації,рівнаоплатажіночоїпраці,взаємовідносиниміжпрацівникамиіад-міністрацією, охорона праці моряків, охорона праці рибалок.ЦейКодексрегулюєтакожпитанняоплачуванихвідпусток,без-робіття,мінімальнихставокзаробітноїплати,виробничоготрав-матизмуіпрофесійнихзахворювань.

Доджерелтрудовогоправаналежатьіактирегіональногоєв-ропейськогорівня.УкраїнаратифікувалаЄвропейськуконвен-ціюпрозахистправлюдиниіосновнихсвобод,підписану4лис-топада1950р.державами-членамиРадиЄвропи.

ВажливоювсистеміміжнародноготрудовогоправаєХартіяосновних соціальних прав трудящих, прийнята ЄвропейськимСоюзому1998р.Унійзакріпленоосновнісоціальніправатру-дящихСпівтовариства:свободапересування,вибірродуроботиіпрофесії, право на справедливу винагороду і поліпшення умовжиттятапраці,правонасоціальнийзахист,професійненавчан-няіохоронупраці.Хартіявизнаєрівнеставленнядочоловіківіжінокусферітрудовихвідносин,свободуоб’єднань іправосо-ціальнихпартнеріввестипереговорийукладатиколективнідо-говори.Вонаміститьдирективищодо статевої дискримінації зпитань зайнятості, оплатипраці,масовихзвільнень,правпра-цівників у разі банкрутств і передання компанії, договірнізобов’язаннящодоотриманняінформації.

Джерелом трудового права міжнародного походження є та-кож двосторонні і багатосторонні договори, мета яких— регу-люванняпевнихпитаньугалузітрудовогоправа.Так,у1994р.міжкраїнамиСНДзучастюУкраїнибулопідписаноУгодупровзаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяноїпрацівникам каліцтвом, професійним захворюванням або ін-шимушкодженнямздоров’я,щопов’язанезвиконаннямнимитрудовихобов’язків.

34

Доміжнароднихактівякджерелтрудовогоправаналежатьідвосторонніміжнародніугоди:

• УгодаміжУрядомУкраїниіУрядомСловацькоїРеспублі-кипровзаємнепрацевлаштуваннягромадян�від4лютого1998р.;

• УгодаміжУрядомУкраїни іУрядомСоціалістичноїРес-публікиВ’єтнампровзаємнепрацевлаштуваннягромадянтаїхсоціальнийзахист��від4лютого1998р.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтесутністьпоняттяджерелатрудовогоправа. 2. Яккласифікуютьджерелатрудовогоправа? 3. Який нормативний акт є основним джерелом трудового

права? 4. Охарактеризуйте джерела права, що належать до підза-

коннихнормативно-правовихактів,якірегулюютьроботупрацівників.

5. Назвітьіпроаналізуйтелокальнінормативніакти.

� Див.ВВР.—1998.—№24.—Ст.140.�� Див.ВВР.—1998.—№24.—Ст.141.

35

Розділ 3

принципи ТрудОвОгО права україни

3.1. Поняття і значення основних принципів трудового права.3.2. Зміст принципів трудового права.

3.1. Поняття і значення основних принципів трудового права

ТрудовеправоУкраїниякскладовачастиназагальноїстадіїнаціонального права є самостійною галуззю права і наділенапевнимипринципамиправовогорегулюванняпраці.

Термін “принципи” походить від лат. principium— основа.Отже, принцип— це те, що покладено в основу певної стадіїнауки.

Принципи трудового права України — закріплені в йогонормахосновнікерівніположення,щовиражаютьсутність,най-важливіші властивості та загальну спрямованість норм трудо-вого праващодо стратегічних напрямів держави в реалізації ігарантіяхсоціально-економічнихправісвободїїгромадян.

Отже,правовіпринципищодотрудовихвідносин,закріпленівзаконодавствіУкраїни,маютьважливезначеннядляправово-го регулювання процесу праці та правозастосовної діяльності,оскільки:

• єосновоюоб’єднанняокремихправовихнормуєдинуло-гічну систему, уможливлюють визначення специфічнихрис галузі трудового права України порівняно з іншимигалузямиправа;

• дають змогу глибше усвідомити зміст конкретних нормтрудового законодавства і визначити загальну спрямова-ністьітенденціїрозвиткутрудовогоправаУкраїни;

36

• забезпечують правильне розуміння змісту законодавствапропрацюійоговзаємозв’язокзекономікою,політикою,моральністюіправосвідомістю;

• допомагають роботодавцям і працівникам, фізичним іюридичнимособамналежнимчиномзастосовуватичиннінорми права, здійснювати правозастосовну діяльність занестандартнихжиттєвихситуацій,щонедостатньоврегу-льованізаконодавством,застосовуватианалогіюзакону,авнеобхіднихвипадках—аналогіюправа;

• єосновоюдлятлумачення,зокремаувипадках,коливріз-них нормативних актах існують різного роду супереч-ності�.

ПравовіпринципитрудовогоправазакріпленівКонституціїУкраїни,уміжнародно-правовихактахпропрацю,ратифікова-нихВерховноюРадоюУкраїни,законахУкраїнитаіншихнор-мативно-правовихактах, випливають із змістунормтрудовогозаконодавства.

Визначення і система принципів трудового права. У сучас-нихумовахнормитрудовогоправаУкраїнимаютьгарантуватиздійсненняширокого комплексу соціально-економічнихправ ісвобод,якиминаділенийгромадянинякучасникпроцесупраці.ДляуспішноїінтеграціїУкраїниусвітовеспівтовариствопостаєнеобхідність акцентувати на правах людини, підвищенні ролізагальнодемократичнихцінностей,міжнароднихтрудовихстан-дартів,закріпленихвактахООН,МОП, РадиЄвропи,Європей-ськогоСоюзу,удосконаленнітрудовогозаконодавствоУкраїни,закладаючивйогоосновупринциписвітовогоспівтовариства.

Аналіззмістузначноїкількостінормативнихактів,прийня-тихпісляпроголошеннянезалежностіУкраїни,даєпідставидлявисновку,щоосновоположнимидлятрудовогоправаУкраїниєтакі найважливіші напрямиправової соціальної політики дер-жави:

• удосконаленняорганізаціїпрацівумовахринковоїеконо-міки;

• підвищеннясоціальноїзахищеностіпрацівниківісприян-нязайнятостінаселення;

� Див.:ПрокопенкоВ.І.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.—С.37.

37

• удосконаленняорганізаціїоплатипрацітаїїохорони,за-безпеченнядисциплінипраці;

• захисттрудовихправізаконнихінтересівпрацівників.Правові принципи трудових відносин, закріплені в законо-

давствіУкраїни,маютьдужеважливе значеннядляправовогорегулюванняпроцесупраці таправозастосовної діяльності, ос-кільки:

• єосновоюоб’єднанняокремихправовихнормуєдинуло-гічнусистему і,отже,даютьзмогувизначитиспецифічнірисигалузітрудовогоправаУкраїнипорівняноз іншимигалузямиправа;

• сприяють глибшому усвідомленню змісту конкретнихнормтрудовогозаконодавства,визначаютьзагальнуспря-мованістьітенденціїрозвиткутрудовогоправаУкраїни;

• уможливлюють правильне розуміння змісту законодавс-твапропрацюійоговзаємозв’язкузекономікою,політи-кою,мораллютаправосвідомістю;

• націлюютьроботодавців,працівників,фізичнихіюридич-нихосібнанеухильнедодержаннянормчинного законо-давства;

• єосновоюдлятлумаченнянормативнихактів,якізасвоїмзмістомінодімістятьсуперечності�.

ПравовіпринципитрудовогоправазакріпленівКонституціїУкраїни, міжнародно-правових актах про працю, ратифікова-нихВерховноюРадоюУкраїни,КЗпПтавіншихзаконахУкраї-ни, а також в нормативно-правових актах, що випливають іззмістуКонституціїУкраїни.

У теорії права всі принципи поділяють на: 1) загальнопра-вові; 2) міжгалузеві; 3) галузеві; 4) принципи окремих інсти-тутівправа.

Дозагальноправовихвідносятьпринципи,щодіютьурамкахусієї системи права (принципи законності, демократизму, за-хисту прав людини, пріоритету загальнолюдських цінностей,рівних прав, свобод і можливостей громадян державищодо їхреалізації тощо). До міжгалузевих— принципи, що поширю-ються на низку галузей (наприклад, принцип свободи праці,

� Див.:ПрокопенкоВ.П.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.—С.38.

38

принципзаборонипримусовоїпрацієкерівнимиугалузяхпра-ва,що регулюють відносини, пов’язані з працею у трудовому,цивільному, адміністративному праві). Такими принципами,крім названих, є принципи щодо права на охорону здоров’я,охоронупраці,наоб’єднанняпрацівниківу громадськіоргані-зації.Догалузевих—принципи,властивіпевнійгалузі.

Трудове право має свої правові принципи, пов’язані з біль-шістюйогоправовихінститутів,тобтоправовимрегулюваннямпраці:

• свободапрацііможливістьвільнорозпоряджатисясвоїмиздібностямидопраці,заборонапримусовоїпраці:

• рівноправністьгромадянупраційзаборонадискримінаціївпраці:

• соціальнепартнерство;• недійсністьумовдоговорівпропрацю,щопогіршуютьпра-

вовестановищепрацівникапорівнянозумовами,встанов-ленимичиннимзаконодавствомпропрацю;

• правонасправедливувинагородупрацівниківзалежновідвиконаноїнимироботичивнескуурозвитоквиробництва,установленогодержавногомінімумуоплатипраці;

• право на охорону праці, її безпеку, захист від трудовогокаліцтваівідшкодуванняшкоди,заподіяноїпрацівниковіпідчасвиконанняслужбовихобов’язків,посиленуохоро-ну праці жінок (вагітних і тих, хто має дітей у віці дотрьох років; одинокихматерів, якімають дітей віком дочотирнадцяти років або дитину-інваліда), неповнолітніх,інвалідів,молодихспеціалістівтаіншихпрацівників,щопотребуютьспеціальногозахистувідшкідливихумовпра-ці;матеріальнезабезпеченняувипадкунепрацездатностіпрацівника,узв’язкузматеринствомчиусиновленнямді-тей;

• правоназахисттрудовихправгромадянУкраїни;• свободаоб’єднанняроботодавцівіпрацівниківдлязахисту

своїхправісвободтощо.Теоретичнеіпрактичнезначенняпринципівтрудовогоправа

полягає в тому, що вони виражені у формі правової норми, аотже, є приписами, обов’язковими для виконання, оскількиправові норми зобов’язують органи державної влади та управ-ління, керівників підприємств незалежно від форм власності,

39

власників і громадян розуміти основні принципи як керівнівказівкищодоорганізаціїпраці.Организрозглядуіндивідуаль-нихтаколективнихтрудовихспорів(конфліктів)основніприн-ципитрудовогоправавикористовуютьдлятлумаченнятазасто-суваннявідповіднихнормативнихактів.

У юридичній літературі сучасні принципи трудового праваподіляютьначотиригрупи:

1)ті,щовиражаютьполітикудержавивгалузіправовогоре-гулюванняринкупрацітаефективноїзайнятості;

2) ті,щомістять керівні засади в галузі встановлення умовпраціпрацівників;

3)ті,щовизначаютьправоверегулюваннявикористанняпра-ціпрацівників;

4)ті,щовідображаютьголовнінапрямиправовоїполітикивгалузіохорониздоров’яізахистутрудовихправпрацівників.

Основні принципи забезпечують цілеспрямовану дію всієїсистеми права. Вони не можуть існувати ізольовано від нормправа,оскількивідображаютьєднальнусутністьокремихнорм,об’єднуючиїхвінститути,вгалузьправа.ПротежоднаправованорманезалежновідгалузіправанеможесуперечитиОсновно-му Закону—КонституціїУкраїни.Отже, принципи трудовогоправапередусім закріпленовКонституціїУкраїни, законах таіншихнормативно-правовихактахуформіосновнихположеньізасадправовогорегулюваннятрудовихвідносин.

Конституція України— найважливіший правовий акт дер-жави, її основний правовий документ, який є стабілізуючимчинником правових положень, навколо яких розвиваютьсязаконодавчінормирізнихгалузейправа.

Особливим предметом регулювання Конституції України єзакріплення пріоритету прав і свобод людини,що визнаютьсянайбільшою соціальною цінністю.Ці права і свободи визнача-ють правовий стан особи і основи правопорядку. В системізагальнолюдськихцінностейвизначальнимєправонапрацю.Уст.43КонституціїУкраїнизакріпленопринципсвободипраці:“Коженмаєправонапрацю,щовключаєможливістьзароблятисобінажиттяпрацею,якувінвільнообираєабонаякувільнопогоджується”.Унійтакожідетьсяпрозаборонувикористанняпримусової праці: “Використання примусової праці заборо-няється.Невважаєтьсяпримусовоюпрацеювійськоваабоаль-

40

тернативна(невійськова)служба,атакожроботачислужба,якавиконуєтьсяособоюзавирокомчиіншимрішеннямсудуабовід-повіднодозаконівпровоєннийіпронадзвичайнийстан”.

Правонапрацювизнаєтьсязакожноюлюдиною.Цеозначаєможливістьзароблятисобінажиттяпрацею,якулюдинасамадлясебеобираєчинаякупогоджується.Державастворюєумовидлязайнятостіпрацездатногонаселення,рівніможливостідлягромадянувиборіпрофесії іродутрудовоїдіяльності,реалізуєпрограми професійно-технічного навчання і підготовки, пере-профілювання працівників відповідно до їх інтересів і потребсуспільства.Працямаєналежнимчиномоплачуватисявідповід-нодоїїкількостітаякості.

Оплатапраціповиннабутисправедливоюізабезпечуватигід-ні умовижиття працівникові та його сім’ї. Винагорода визна-чається трудовим договором, виходячи з тривалості робочогочасу—не більше від встановленої законом норми 40 годин натиждень,маєзабезпечуватипрожитковийрівеньінеможебутинижчоюзавстановленийдержавоюмінімальнийрозмір.Заборо-няється використання примусової праці, за винятком роботи,визначеноїдляпевнихосібвирокомсуду,абозазапровадженнявідповіднодозаконунадзвичайногочивоєнногостану.

Усім,хтопрацюєзанаймом,гарантуютьсявстановленізако-ном мінімальна тривалість щодобового вільного часу, щотиж-неві вихідні дні, святкові дні, щорічна оплачувана відпустка,скорочений робочий день для певних професій і робіт, для не-повнолітніх,осібзобмеженоюпрацездатністю,атакождляжі-нок (одногозбатьків),якімаютьмалолітніхдітей.Коженгро-мадянин, який працює, має право на умови праці, щовідповідаютьвимогамбезпекитагігієнипраціінеєшкідливи-ми для здоров’я. Умови праці, визначені чинним законодавс-твом,можутьдоповнюватисяколективнимитаіндивідуальнимитрудовими договорами, укладеними під час вільних перего-ворів.

Кожниймаєправонавідшкодуваннядержавоюматеріальноїіморальноїшкоди.

У старості, у разі хвороби, повної або часткової втратипрацездатності, інвалідності, нещасного випадку, втрати году-вальника, безробіття з незалежних від громадянина обставинвінмаєправонасоціальнезабезпечення.Цеправогарантується

41

загальнообов’язковим соціальним страхуванням за рахунокстрахових внесків державних установ, бюджетних та іншихджерелсоціального забезпечення.Пенсії та іншівидисоціаль-ної допомоги повинні забезпечувати рівень життя людини, ненижчийвідпрожитковогомінімуму.

ГромадяниУкраїнимаютьправона свободу об’єднаннядляздійснення і захисту своїхправ і свобод та задоволення еконо-мічних,політичних,соціальних,культурнихтаіншихінтересів.

Праваісвободигромадянгарантуються,охороняються,захи-щаються державою. Трудові відносини вУкраїні регулюютьсясистемою законодавчих актів, серед яких визначальним є Ко-дексзаконівпропрацюУкраїни(КЗпП).

3.2. Зміст принципів трудового права

Основнимипринципамитрудовогоправає:1. Принцип добровільності і свободи праці— працездатні

громадяни, які постійно проживають на території Українивідповідно до ч. 1 ст. 43КонституціїУкраїни,маютьправонапрацю,якувонивільнообираютьабонаякувільнопогоджують-ся.Використанняпримусовоїпрацізабороняється.Невважаєть-сяпримусовоюпрацеювійськоваабоальтернативна(невійсько-ва)служба,атакожроботачислужба,якавиконуєтьсяособоюза вирокомчи іншимрішеннямсудуабо відповіднодо законівпровоєннийчинадзвичайнийстан(ч. 3ст.43КонституціїУк-раїни).

2. Принцип права на працю—відповіднодоч.2ст.43Конс-титуціїУкраїнидержавастворюєумовидляповногоздійсненнягромадянамиправанапрацюзавдяки:

• безплатномусприяннюдержавнимислужбамизайнятостіупідборіпідходящоїроботиіпрацевлаштуваннівідповід-нодопокликання,здібностей,професійноїпідготовки,ос-вітитазурахуваннямсуспільнихпотреб;

• наданнюпідприємствами,установами,організаціямивід-повіднодопопередньоподанихзаявокроботизафахомви-пускникам вищих навчальних, професійних навчально-виховнихзакладів;

42

• безплатному навчанню безробітних новим професіям,перепідготовці у навчальних закладах або в системі дер-жавноїслужбизайнятостізвиплатоюстипендії;

• компенсації, відповідно до законодавства, матеріальнихвитрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу міс-цевість;

• правовомузахистувіднеобґрунтованоївідмовиуприйнят-тінароботуінезаконногозвільнення,атакожсприяннюузбереженніроботи(ст.5-1КЗпПУкраїни).

3. Принцип рівноправності—відповіднодоКонституціїУк-раїнибудь-якепрямеабонепрямеобмеженняправчивстанов-ленняпрямихперевагпідчасукладання,змінитаприпиненнятрудовогодоговорузалежновідпоходження,соціальногоімай-нового стану, расової та національної належності, статі, мови,політичних поглядів, релігійних переконань, членства у про-фесійнійспілцічивіншомуоб’єднаннігромадян,родуіхарак-терузанять,місцяпроживаннянедопускається.Однакпідчасприйняттяна роботу законодавствомможуть установлюватисявимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника(ст.22КЗпПУкраїни).

4. Принцип договірного характеру праці—відповіднодоч.1ст.21КЗпПУкраїнитрудовийдоговірєугодаміжпрацівникомі власникомпідприємства або уповноваженимним органом чифізичною особою. У ньому визначаються умови використанняпраці,взаємніправатаобов’язкисторінтощо.Особливаформатрудовогодоговору—контракт,вякомутермінйогодії,права,обов’язкиівідповідальністьсторін,умовиматеріальногозабез-печеннятаорганізаціїпраціпрацівника,умовирозірваннятру-довогодоговору,утомучислідостроково,можутьвстановлюва-тисьугодоюсторін.Сферазастосуванняконтрактувизначаєтьсятількизаконом.

5. Принцип визначеності трудової функції—трудовафунк-ція визначається за згодою сторін установленням у трудовомудоговоріпрофесії,спеціальності,кваліфікаціїдляробітника.Зазагальним правилом трудова функція визначається відповіднодоКласифікаторапрофесій, затвердженогонаказомДержстан-дартуУкраїнивід27липня1995р.,щонабравчинностіз1лип-ня 1996р.Цяфункціямає відповідатипрофесійнійпідготовціпрацівника (його освіті, стажу роботи за спеціальністю тощо).

43

Вонаєголовноюумовоютрудовогодоговоруінеможебутизмі-ненаводносторонньомупорядку.Водночасякпідчасукладеннятрудовогодоговору,таківпроцесіроботиможебутиобумовленосуміщення професій (посад), розширення зони обслуговуванняабозменшенняобсягуроботи,виконаннянарівнізосновноюро-ботоюобов’язківтимчасововідсутньогопрацівникатощо.Згід-нозіст.31КЗпПУкраїнивласникабоуповноваженийнимор-ганнемаєправавимагативідпрацівникавиконанняроботи,необумовленоїтрудовимдоговором.

6. Принцип стабільності трудових відносин— зміна умовтрудовогодоговоруможливалишеза згодипрацівника, айогоприпинення чи розірвання— лише у випадках, передбаченихзаконом.

7. Принцип матеріальної зацікавленості в результатах пра-ці—коженпрацівникмаєправоназаробітнуплату,передбаче-нузазгодоюсторінтрудовимдоговором.Їїрозмірзалежитьвідскладності та умов виконуваної роботи, професійно-діловихякостей працівника, результатів його праці та господарськоїдіяльностіпідприємства,установи,організаціїімаксимальнимрозміромнеобмежується.Питаннядержавногоідоговірногоре-гулюванняпраці,правпрацівниківнаоплатупрацітаїхзахис-турегулюєтьсязаконодавствомУкраїни.

8. Принцип безпеки праці—відповіднодо ст.4ЗаконуУк-раїни“Проохоронупраці”державнаполітикавгалузіохоронипраціґрунтуєтьсянапринципах:

• пріоритетужиття і здоров’я працівників, повної відпові-дальностівласниказаствореннябезпечнихінешкідливихумовпраці;

• комплексногорозв’язанняпроблемохоронипраці;• соціальногозахиступрацівників,повноговідшкодування

шкодиособам,якіпотерпіливіднещаснихвипадківнави-робництвітапрофесійнихзахворювань;

• установленняєдинихнормативівзохоронипрацідлявсіхпідприємствнезалежновідформвласностітавидівдіяль-ності;

• використанняекономічнихметодівуправлінняохороноюпраці;

• проведеннянавчаннянаселення,професійноїпідготовкиіпідвищення кваліфікації працівників з питань охоронипраці;

44

• забезпечення координації діяльності державних органів,установ,організаційтаоб’єднаньгромадян(профспілок),щорозв’язуютьрізніпроблемиохорониздоров’я,гігієниібезпекипрацітощо;

• міжнародноїспівпрацівгалузіохоронипраці,використан-ня світовогодосвіду організації роботищодополіпшенняумовтапідвищеннябезпекипраці.

9. Принцип участі трудових колективів і профспілок у вирі-шенні питань щодо встановлення умов праці та здійснення кон-тролю за додержанням законодавства про працю—здійснюєть-ся укладанням колективних договорів, затвердженням правилвнутрішнього трудовогорозпорядкупідприємств, установ і ор-ганізацій та прийняттям інших локальних нормативних актівспільночизапогодженнямзпрофспілковимиорганізаціями.

10. Принцип свободи об’єднання працівників для здійснення та захисту своїх прав і свобод через вільне об’єднання в проф-спілки, кооперативи, молодіжні організації, різноманітні това-риства, спілки тощо— чинне законодавство надає аналогічніможливостіроботодавцямщодозахистунимисвоїхправтаінте-ресів(створенняоб’єднанняроботодавцівтощо).

11. Принцип права на відпочинок—згіднозіст.45Консти-туціїУкраїникожен,хтопрацює,маєправонавідпочинок.Цеправозабезпечуєтьсянаданнямднівщотижневоговідпочинку,атакожоплачуваноїщорічноївідпустки,установленнямскороче-ногоробочогоднядляокремихпрофесійівиробництв,скороче-ноїтривалостіроботиунічнийчас.Максимальнатривалістьро-бочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваноїщорічної відпустки, вихідні, святкові танеробочі дні, а такожіншіумовиреалізаціїцьогоправавизначаютьсязаконом.

12. Принцип матеріального забезпечення працівників у ви-падку непрацездатності, хвороби та у зв’язку з материнством—відповідно до чинного законодавства всі наймані працівникипідлягаютьобов’язковомудержавному соціальному страхуван-ню.Зарахунокцихкоштівзабезпечуєтьсявиплатадопомогиувипадку хвороби, у зв’язку з вагітністю і пологами, при наро-дженнідитинитаузв’язкуздоглядомзанеюдодосягненнятри-річноговіку,атакожвідповідніпенсії.

Важливим для трудового права є конституційний принципзбереженняіснуючихправ ісвобод (ст.ст.22,157Конституції

45

України). Він має бути закріплений у новому Трудовому ко-дексі,оскількивсучаснихумовахпостановамиуряду,інструк-ціями центральних органів виконавчої влади нерідко передба-чається звуження існуючих трудових прав працівників. Так,відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Націо-нальногобанкуУкраїнивід31серпня1996р.№1033“Прозахо-дищодозалученнядодатковихнадходженьдобюджетутапідви-щення соціальних виплат населенню” на період погашеннязаборгованості із заробітної платипрацівникамбюджетнихус-танов доплата за суміщення професій (посад), виконанняобов’язків тимчасово відсутніх працівників встановлена у роз-мірі до 30% посадового окладу працівника, який виконуєобов’язки тимчасово відсутнього працівника; обмежено три-валістьробочогочасунароботізасумісництвом—небільшяк4годиннаденьтощо.

Слідназватиіпринципнедопущенняпогіршеннястановищапрацівникапорівнянозпередбаченимзаконодавствомрівнем.Узарубіжномутрудовомуправіцейпринципєзагальновизнанимізастосовуєтьсянелишедоспіввідношеннядоговорівпропрацюіз законодавством. Він є універсальним, стосується будь-якогонижчестоящогонормативногоакта,якийможелишеполіпшу-ватистановищепрацівникапорівнянознормативнимиактамибільшвисокогорівня.Цейпринципєівзаконодавствіпропра-цюУкраїни(ст.9і9-1КЗпП).

Досистемиосновнихпринципівтрудовогоправатребавклю-читипринципсоціальногопартнерства.Цейпринципміжнарод-но-правового регулювання праці (діяльність МОП ґрунтуєтьсяна трипартизмі)набувпоширення і вУкраїні.Соціальнепарт-нерство існуєнарізнихрівнях—державному(Генеральнауго-да),галузевому(галузевіугоди),регіональному(регіональніуго-ди), виробничому (колективний договір) — і покликанерозв’язатисуперечності,узгодитиінтересинайманихпрацівни-ків і власників (роботодавців).Відбулосястановленнямеханіз-мусоціальногопартнерства,якийзаконодавчозакріпленийЗа-конамиУкраїни“Просоціальнепартнерство”і“Проколективнітрудовіспори(конфлікти)”.

46

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтепоняттяпринципівтрудовогоправа. 2. УякихстаттяхКонституціїУкраїнизакріпленопринципи

трудовогоправа? 3. Проаналізуйте норми забезпечення додержання принци-

півтрудовогоправа. 4. Якіпринципивиражаютьполітикудержавивгалузіпра-

вовогорегулювання ринкупрацітаефективноїзайнятостінаселення?

47

Розділ 4

ТрудОві правОвіднОСини Та їх СуБ’єкТи

4.1. Поняття трудових правовідносин, умови і підстави їх виник-нення.

4.2. Зміст трудових правовідносин.4.3. Поняття суб’єктів трудового права, їх класифікація.4.4. Наймані працівники як суб’єкти трудового права.4.5. Власник підприємства, установи, організації або уповноваже-

ний ним орган (роботодавець) як суб’єкт трудового права.4.6. Підприємство, установа, організація як суб’єкти трудового

права.4.7. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права.4.8. Професійні спілки як суб’єкт трудового права.4.9. Державні органи, місцеві органи виконавчої влади та органи

місцевого самоврядування як суб’єкти трудового права.

4.1. Поняття трудових правовідносин, умови і підстави їх виникнення

Правовідносини утеоріїдержави іправа—цеврегульованінормамиправавольовісуспільнівідносини,щовиражаютьсявконкретному зв’язку між правомочними і зобов’язальнимисуб’єктами—носіямисуб’єктивнихюридичнихправ,обов’язків,повноваженьівідповідальностітазабезпечуютьсядержавою.

Основнимиознакамибудь-якихправовідносин,утомучислітрудових,є:

1.Правовідносинивиникаютьміжлюдьмиабоколективами,зокрематрудовими,яксуб’єктамиправазприводусоціальнихблагабозабезпеченняїхінтересів.

2.Правовідносини—результатсвідомоїдіяльності(поведін-ки)людей,оскількинормиправанеможутьвплинутиналюди-

48

ну(працівника),їїповедінкудоти,докизмістправовихнормнеусвідомитьсялюдьми,нестанеїхньоюправосвідомістю.

3.Длятрудовихправовідносинхарактернимиє вольові від-носини,щовиявляютьсяу:

• втіленніунихволідержави,оскількиціправовідносинивиникаютьнапідставіправовихнорм;

• втіленніволі(інтересів)учасниківправовідносин(робото-давцяіпрацівника).

4.Трудовіправовідносинивиникають, змінюютьсяабопри-пиняютьсязазвичайнапідставінормправа.

5.Правовідносини у трудовомуправі є двоаспектними— їхсуб’єктинаділенівідповіднимиправами,повноваженнями,ма-ютьпевніобов’язкиінесутьюридичнувідповідальністьзавчи-ненняпротиправнихдій.

6.Трудовіправовідносиниохороняютьсядержавою,забезпе-чуютьсязаходамидержавноговпливуаждозастосуванняпри-мусузметоюсоціальноїзахищеності,безпекиідотриманняза-конності.

Якужейшлося,об’єктомрегулюваннятрудовогоправаєпро-цеспрацітайогорезультати.Такимоб’єктомможутьбутиумо-ви праці, процес праці, трудова дисципліна тощо, регламенто-вані КЗпП України, правилами внутрішнього трудовогорозпорядку, колективним договором. Тому ці відносини требавідмежовувати від інших відносин, пов’язаних із працею лю-дей,—цивільних,адміністративних,кооперативнихтощо.

Елементами трудових правовідносин, як і будь-яких іншихсуспільних відносин, є суб’єкт, об’єкт і зміст правовідносин.Суб’єкттрудовихправовідносин—цепередусімпрацівник(ро-ботодавець).

Отже,трудові відносини — відносини,щоформуютьсяміжпрацівником і власником чи уповноваженимним органом (ро-ботодавцем) і ґрунтуються на змісті трудового договору, поро-джуютьсукупністьюридичнихправіобов’язківсторін,закріп-лених у трудовому законодавстві, правилах внутрішньоготрудового розпорядку і колективному договорі, посадових інс-трукціяхтощо.

Трудові правовідносинивиникаютьнапідставіпевнихюри-дичнихфактівірегулюютьсукупністьсуспільнихвідносин,щостосуються трудового договору (контракту), з приводу роботи

49

працівниканапідприємстві,вустанові,організаціїабоуфізич-ної особи, а також щодо виробничого навчання, підвищеннякваліфікації,охоронипрацітощо.

Працівникомможебутитількигромадянин(фізичнаособа),якамаєпевнийцивільнийстатус(правоздатністьідієздатність),тобтосукупністьобставинфактичногопорядку,щохарактери-зують цю особу як учасника юридичного спілкування. Отже,щобвступитиутрудовівідносини,громадянинповиненволоді-типравосуб’єктністю(трудовоюправоздатністюідієздатністю).

Трудова правоздатність —гарантованазакономможливістьмати трудові права. Для громадян України вона є рівною длявсіх,оскількиїїобсягвизначаєтьсяєдиноюознакою—особис-тоюздатністюдопрацінезалежновідпоходження,соціальногоімайнового стану, расової та національної належності, статі,мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і ха-рактерузанятьтощо.

Трудова дієздатність — здатністьособисвоїмидіяминабу-ватиіреалізовуватиправатаобов’язкиінестизаїхневиконан-няабоненалежневиконанняюридичнувідповідальність.

ЧиннезаконодавствоУкраїнивстановлюєгарантіїздійснен-нягромадянамисвоїхправнапрацю.Так,відповіднодост.5-1КЗпПУкраїнидержавагарантуєпрацездатнимгромадянам,якіпостійнопроживаютьнатериторіїУкраїни:

• вільнийвибірвидудіяльності;• безплатне сприяння державними службами зайнятості у

працевлаштуваннівідповіднодопокликання,здібностей,професійноїпідготовки,освітитазурахуваннямсуспіль-нихпотреб;

• надання підприємствами, установами, організаціями ро-боти за фахом випускникам державних вищих закладівосвіти,професійнихнавчально-виховнихзакладів;

• безплатне навчання безробітних новим професіям, пере-підготовкувзакладахосвітиабоусистемідержавноїслуж-бизайнятостізвиплатоюстипендії;

• компенсацію відповідно до законодавства матеріальнихвитрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу міс-цевість;

• правовийзахиствіднеобґрунтованоївідмовиуприйняттіна роботу і незаконного звільнення, а також сприяння узбереженніроботи.

50

Працівники,усвоючергу,зобов’язаніпрацюватичесноісум-лінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власникаабо уповноваженого ним органу (роботодавця), дотримуватисятрудової і технологічноїдисципліни,вимогнормативнихактівщодоохоронипраці,дбайливоставитисядомайнароботодавця,зякимукладенотрудовийдоговір.

Детальнішеправатаобов’язкипрацівниківрозкритовТипо-вих правилах внутрішнього трудового розпорядку, на якихґрунтуються галузеві правила внутрішнього трудового розпо-рядку підприємств, установ і організацій. Здатність особи допрацівизначаєтьсянелишевіковимцензом,айїїфізичнимста-ном.Так,чиннимзаконодавствомзабороняєтьсяукладаннятру-дового договору (контракту) з громадянином, якому за медич-нимвисновкомзапропонованароботапротипоказаназа станомздоров’я.

Іншою стороною трудових правовідносин є власник підпри-ємства,установи,організаціїабоуповноваженийниморган(ро-ботодавець), фізична особа. Щоб стати суб’єктом трудовихправовідносин,роботодавцюнеобов’язковобутиюридичноюосо-бою(йдетьсяпроокреміцехи,дільницітощо).Важливо,щобвінбувнаділенийвідповідноююридичноюособоюправомприйому,переведення,переміщеннятазвільненнязроботипрацівників.

Роботодавцями— суб’єктами трудових правовідносин мо-жутьбутитакожфізичніособи,тобтогромадяниУкраїни,особибезгромадянстватагромадяниіншихдержав,якінеобмеженічиннимзаконодавствомуправоздатностітадієздатності.

Отже,умовамивиникненнятрудовихправовідносинахє:• трудова правосуб’єктність (правоздатність і дієздатність)

учасниківцихвідносин;• наявність відповідної правової норми—норми трудового

права;• наявність певного юридичного факту, з яким чинне за-

конодавствопов’язуєвиникненняправовихнаслідків,на-приклад:- адміністративного акта про призначення на посаду(держслужбовці);

- зарезультатамипроведенихвиборівчиконкурсуназа-міщенняпевнихпосад;

51

- адміністративногоактапророзподілнароботумолодихспеціалістів після закінчення відповідних навчальнихзакладівтаін.

Щодоостанньоїумовислідзазначити,що,вирішуючипитан-ня наявності певного юридичного факту, треба керуватися за-гальнимправиломстосовнотого,щотрудовівідносинивиника-ютьнаосновідвосторонніхюридичнихактів,які,зодногобоку,єволевиявленнямособи,якабажаєотримативідповіднуроботувроботодавця,азіншого—відповіднимрішеннямроботодавцящодоприйняттяцьогогромадянинанароботузгідноздосягну-тоюзгодою.

Юридичніпідставивиникненнятрудовихвідносинвизнача-ютьсяформамиреалізаціїгромадянамиконституційногоправанапрацю(ст.43КонституціїУкраїни)іформамизалученнягро-мадян до праці. Основною підставою виникнення трудовихправовідносин є факт укладення трудового договору (контрак-ту), конкретний зміст якого встановлюється волевиявленням іугодоюсторін.Прицьомуслідпам’ятати,щотрудовийдоговір(контракт) укладається з працівником і в разі видання ад-міністративногоактащодоприйняттяйогонароботу.

Укладеннятрудовогодоговору(контракту)даєсторонампід-ставиздійснюватипевнітрудовівідносини,зокрема:

• застосовуватисистемупреміальноїоплатипраці,передба-ченуколективнимдоговором;

• надавати відпустки працівникам згідно з положеннямичинногозаконодавства;

• стягуватиматеріальнушкоду,заподіянупрацівникомпід-приємству, установі, організації, а такожматеріальну таморальнушкоду, заподіяну власникомжиттю і здоров’юпрацівника.

В окремих випадках трудові відносини працівника можутьвиникати і на підставі його членства в кооперативах та іншихоб’єднаннях, фермерських господарствах, у колективних сіль-ськогосподарськихпідприємствах.Однакцівідносининеєпред-метомтрудовогоправаірегулюютьсяокремимизаконодавчиминормамиістатутамизазначенихпідприємств,установтаоргані-зацій.

Уразіукладеннятрудовогодоговору(контракту)міжпраців-никомівласникомпідприємстваабоуповноваженимниморга-

52

номчифізичноюособою(роботодавцем)визначаєтьсяправовийстатусйогосторін,асаме:

• працівник зобов’язується виконувати роботу, визначенуцимдоговором,зпідпорядкуваннямвнутрішньомутрудо-вомурозпорядку;

• роботодавецьзобов’язуєтьсявиплачуватипрацівниковіза-робітну плату і забезпечувати відповідні умови праці длявиконанняроботи,передбаченічиннимзаконодавствомпропрацю, колективним договором або угодою сторін. Відпо-віднодочинногозаконодавстваУкраїнивласникабоупов-новаженийниморган(роботодавець)маєправосамостійнозастосовувати заходи примусу (дисциплінарні стягнення)стосовнопідпорядкованогойомупрацівникавразіневико-нанняабоненалежноговиконанняпрацівникомсвоїхтру-довихобов’язківзатрудовимдоговором(контрактом).

Вокремихвипадкахчиннезаконодавствопередбачаєприйомнароботунезаволевиявленнямсторін,анапідставівідповіднихнормативнихактівмісцевихорганівдержавноївиконавчоївла-ди,щовстановлюютьдляпідприємствквотуприйомунароботупевнихкатегорій громадян (молоді,жінок, інвалідів), а такожколитакийобов’язокнароботодавцяпокладенонормоюзакону.Так,відповіднодоп.5ст.24КЗпПособі,запрошенійнароботувпорядку переведення з іншого підприємства за погодженнямміжкерівникамипідприємств,неможебутивідмовленовукла-деннітрудовогодоговору(контракту).Уразівідмовисудпонов-люєїїнароботізнаступногодняпіслязвільненнязпопередньо-гомісцяроботи.

Трудовівідносини,щовиникаютьнапідставітрудовогодого-вору,існуютьучасі.Тобтовонивиникаютьзмоментуукладан-нятрудовогодоговоруйіснують(хочаможутьзмінюватисявре-зультаті переведення, переміщення тощо) до моменту йогоприпиненнячирозірвання.

4.2. Зміст трудових правовідносин

Змістомтрудовихправовідносинєюридичнісуб’єктивніпра-ватаобов’язкиучасниківтрудовихвідносин.

53

Ізустановленнямтрудовихправовідносинкожназісторінна-буває певних суб’єктивних прав, і на неї покладаються певніобов’язки,закріпленівКонституціїтазаконодавствіУкраїни.

ОсновнимитрудовимиправамигромадянУкраїниє:• правонапрацю,тобтонаотриманняроботизоплатоюпра-

ціненижчевідвстановленогодержавоюмінімальногороз-міру, в тому числі право на вільний вибір професії, родузанятьіроботи;

• правонавідпочиноквідповіднодозаконівпрообмеженняробочого дня і робочого тижня і прощорічні оплачуванівідпустки;

• правонаоб’єднанняупрофесійніспілкидлязахистусвоїхтрудовихправ;

• правонавирішенняколективнихтрудовихспорів (конф-ліктів)увстановленомузакономпорядку;

• право на участь в управлінні підприємством, установою,організацією;

• правонаматеріальнезабезпеченнявпорядкусоціальногострахування,атакожуразіхвороби,повноїабочастковоївтратипрацездатності;

• правонаматеріальнудопомогувразібезробіття;• правоназверненнядосудудлявирішеннятрудовихспорів

незалежно від характеру виконуваної роботи або посади,якуобіймаєпрацівник.

Держава створюєумовидляефективної зайнятостінаселен-ня, сприяє працевлаштуванню, підготовці та підвищенню тру-дової кваліфікації, а в разі потреби забезпечує перепідготовкуосіб, вивільнених внаслідок переходу до ринкової економіки.Державатакожзабезпечуєрівністьтрудовихправусімгромадя-намнезалежновідпоходження,соціальногоімайновогостану,расової та національної належності, статі, мови, політичнихпоглядів,релігійнихпереконань,членстваупрофесійнійспілцічиіншомуоб’єднаннігромадян,родуіхарактерузанять,місцяпроживаннятощо.

Слідзазначити,щообсягіхарактертрудовихобов’язківпра-цівникабагатовчомузалежитьвідйогоспеціальності,кваліфі-кації,посади,стажуроботи,стануздоров’ятаособистихіділо-вихякостей.

54

Найважливішітрудовіобов’язкипрацівникасформульованов КЗпП України, Типових правилах внутрішнього трудовогорозпорядкупідприємства,установи,організації,посадовихінс-трукціях(ст.ст.131,139,159КЗпПУкраїни).

УтрудовомузаконодавствіУкраїничітковизначеноправатаобов’язкивласникаабоуповноваженогониморгану(роботодав-ця):

• до початку роботи за укладеним трудовим договоромроз’яснити працівникові його права і обов’язки та поін-формувати під розписку про умови праці, наявність найогоробочомумісцінебезпечнихішкідливихвиробничихфакторів,якіщенеусунуто,таможливінаслідкиїхвпли-вуназдоров’я,йогоправанапільгиікомпенсаціїзаробо-ту в таких умовах відповідно до чинного законодавства іколективногодоговору;

• ознайомити з колективним договором і правилами внут-рішньогорозпорядкутощо(ст.29КЗпП).

• вчасновиплачуватипрацівниковізаробітнуплатуізабез-печитипередбачені закономпропрацю,колективнимдо-говороміугодоюсторінумовипрацідлявиконанняроботи(ст.ст.13,115,153КЗпП);

• правильно організовуватипрацюпрацівників, забезпечу-ватитрудовуівиробничудисципліну,неухильнододержу-ватися законодавства про працю і правил охорони працітощо(ст.141КЗпП);

• здійснюватиконтрользадодержаннямпрацівникамипра-вилвнутрішньоготрудовогорозпорядку,трудової,вироб-ничої,виконавськоїдисциплінитавиконанняіншихтру-дових обов’язків, покладених на працівників чиннимзаконодавством,авразіневиконаннячиненалежногови-конаннянимицихобов’язків—вживатидонихпередба-ченізаконодавствомзаходипримусу(позбавлятиповністюабо частково премії, застосовувати заходи громадськоговпливу,дисциплінарністягнення,відшкодуваннязаподія-ноїшкодипідприємствутощо).

Сторонитрудовихвідносинповинніповажатиоднаоднуіви-конуватиюридичніобов’язки,щовиниклинапідставіукладен-нятрудовогодоговору(контракту),відповіднодовстановленихчиннимзаконодавствомнорм.

55

4.3. Поняття суб’єктів трудового права, їх класифікація

Суб’єкти трудового права— учасники індивідуальних і ко-лективнихтрудовихвідносин,якінаосновічинногозаконодавс-тва мають трудові права і відповідні обов’язки. Основнимисуб’єктамитрудовогоправаєпрацівниківласникпідприємства,установи,організаціїабоуповноваженийниморганчифізичнаособа—роботодавецьяксторонитрудовихвідносин.

Суб’єктамитрудовогоправає:• найманіпрацівники;• власникабоуповноваженийнимиорган(роботодавець)—

фізичнаособазправомнаймупрацівників;• підприємства,установи,організації;• трудовіколективи;• професійніспілкитаїхоб’єднання;• державніоргани,місцевіорганивиконавчоївладитаорга-

нимісцевогосамоврядування.Суб’єктитрудовогоправаволодіютьтрудовоюправосуб’єкт-

ністю,тобтосукупністютрудовихправіобов’язків.Чиннезако-нодавство закріплює юридичні гарантії здійснення прав і обо-в’язківсуб’єктівтрудовогоправаівстановлюєвідповідальністьзаїхпорушення.

Отже,суб’єктитрудовогоправамаютьвідповіднийправовийстатус,змістякогостановлятьтакіосновніелементи:

• трудоваправосуб’єктність;• основні(статутні)трудовіправатаобов’язки;• юридичнігарантіїцихправіобов’язків;• юридичнавідповідальністьзапорушеннятрудовихправі

обов’язків,передбаченачиннимзаконодавством.Залежновідвидівсуспільнихвідносин,щоєпредметомтру-

довогоправа,суб’єктитрудовогоправаподіляютьна:1)суб’єк-ти індивідуальних трудових відносин (індивідуальні суб’єктитрудового права); 2) суб’єкти колективних трудових відносин(колективнісуб’єктитрудовогоправа);3)іншісуб’єктитрудово-гоправа.

Суб’єктами індивідуальних трудових відносинєвласникабоуповноваженийниморган(роботодавець)тафізичнаособаінай-манийпрацівник, а суб’єктами колективних трудових відно-син— роботодавці, організації роботодавців та їх об’єднання;

56

трудовіколективи,профспілкитаїхоб’єднання;виборніорганипрофспілковихорганізацій,іншіуповноваженінапредставниц-твотрудовимколективоморгани;органисоціальногопартнерс-тва;примирніорганизвирішенняколективнихтрудовихспорів.Чинним законодавством врегульовано юридичний статус усіхцихсуб’єктів.

До інших суб’єктів трудового права належать: органи дер-жавногонаглядуіконтролюзадодержаннямзаконодавствапропрацютаохоронупраці,охоронуздоров’янавиробництві,дер-жавнаслужбазайнятості,іншідержавніоргани,місцевіорганивиконавчоївлади,органимісцевогосамоврядування.

Змістомколективних трудовихправовідносин є суб’єктивніколективніправатасуб’єктивніколективніобов’язкисуб’єктів,спрямовані на виконання представницької і захисної функційстосовнопрацівниківіроботодавців,атакожщодоузгодженняколективнихінтересівміжпрацівникамиіроботодавцями,міжпрацівниками,роботодавцямиідержавою.

Зазмістомтрудовіправовідносиниподіляютьнаматеріальні,процедурнііпроцесуальні.

Матеріальні правовідносинивиникаютьурезультатідіїма-теріальних норм трудового права, змістом яких є суб’єктивніправа та обов’язкищодо оплати праці, надання відпусток, за-охоченняпрацівників.

Процедурні правовідносини виникають у зв’язку з реаліза-цією нормщодо процедури оформлення прийняття працівникана роботу, його переведення і звільнення, притягнення до дис-циплінарноїтаматеріальноївідповідальності,встановленняпра-вилвнутрішньоготрудовогорозпорядку,укладенняколективно-го договору, процедури утворення первинної профспілковоїорганізаціїнапідприємстві,виборногоорганупрофспілкитощо.

Процесуальні правовідносинивиникаютьупроцесірозглядуіндивідуальнихтрудовихспорів,діяльностіпримирноїкомісії,трудовогоарбітражупривирішеніколективноготрудовогоспо-рутощо.

Усіхсуб’єктів,якіберутьучастьусуспільнихвідносинах,щоєпредметомтрудовогоправа,поділяютьнатакігрупи:

1)громадяни;2)підприємства,установи,організації;3)трудовіколективи;4)уповноваженінапредставництвооргани.

57

Кожнузцихгрупсуб’єктівтрудовогоправавизначаютьзаїїправовимстатусом.Однаківсерединікожноїгрупивиокремлю-ютьсуб’єктів,якімаютьспецифічнірисиіособливеправовеста-новище. Наприклад, громадян— суб’єктів трудового права—поділяють на: працівників; осіб, зареєстрованих у службізайнятостіяктаких,щошукаютьроботу;роботодавців.

Працівників, у свою чергу, класифікують на робітників,службовців, молодших спеціалістів, неповнолітніх, працівни-ків-жінок,осібзізниженоюпрацездатністютощо.

Осіб,зареєстрованихуслужбізайнятостіяктаких,щошука-ютьроботу,поділяютьнатих,щонабуваютьстатусубезробітно-го,ітих,щонеможутьнабутицьогостатусу.

Фізичніособиякроботодавці—окремігромадяни,певнагру-пагромадяніоб’єднаннягромадян.

Організаціїкласифікуютьна державні,колективні, приват-ні, спільні підприємства, господарські товариства, громадськіорганізації,державніорганитощо.Трудовіколективи—нако-лективибригад,відділів,цехів,підприємств,виробничихоб’єд-наньтощо.

Уповноваженінапредставництвоорганиподіляютьнаорга-ни, уповноважені трудовим колективом (профспілковий комі-тет,рада трудовогоколективу,комітетпідприємства, страйко-вий комітет, інші органи чи уповноважені особи); органи,уповноважені власником (об’єднанням власників) підприємс-тва,установи,організації.

4.4. Наймані працівники як суб’єкти трудового права

Змоменту,колиособауклалатрудовийдоговіріприступиладовиконаннятрудовоїфункції,вонастаєпрацівником,аотже—суб’єктомнелишеіндивідуальнихтрудовихвідносин,айтрудо-вогоправавцілому�.

� Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України “Про порядок вирішення колективнихтрудовихспорів (конфліктів)”від3березня1998р.найманий працівник —фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в уста-нові, організації, в їхоб’єднанняхабоуфізичнихосіб,щовикористовуютьнайманупрацю.

58

Яксторонатрудовихправовідносинпрацівникволодієтрудо-воюправосуб’єктністю.Затрудовимправомтрудоваправоздат-ністьідієздатністьвиникаютьвособиодночасноздосягненнямнеюпевноговіку.Узаконодавствіпередбаченозагальнівимогидо набуття трудової правосуб’єктності, а також встановленоособливості правового статусу працівників залежно від віку,стану здоров’я, статі, рівня освіти, наявності вченого ступеняабовченогозвання,громадянства,родиннихзв’язків,наявностісудимостітощо.

Згідно з трудовим законодавством за загальним правиломтрудова правосуб’єктність працівників виникає з 16 років. Зазгодиодногозбатьківабоособи,якайогозамінює,можуть,яквиняток,прийматинароботуосіб,якимвиповнилося15років.Дляпідготовкимолодідопродуктивноїпрацідопускаєтьсяпри-йняття на роботу учнів з 14 років у порядку, передбаченомуст.188КЗпПУкраїни.

Правовий статус неповнолітніх працівників (такими вонивважаютьсядодосягнення18-річноговіку(ст.187КЗпП))уці-ломуприрівнюєтьсядоправовогостатусуповнолітніхпрацівни-ків.Однак існуютьпевніобмеження,зокрема:1)обов’язковоюумовоюприйняттянароботунеповнолітньогоєйогопопередніймедичнийогляд(ст.191КЗпП);2)батькиабоособа,щоїхзамі-нює,атакождержавніорганитаслужбовіособи,наякихпокла-денонаглядіконтрользадодержаннямзаконодавствапропра-цю, мають право вимагати розірвання трудового договору, втому числі й строкового, з неповнолітнім працівником, колипродовженняйогочинностізагрожуєздоров’юнеповнолітньогоабо порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП); 3) заборо-няєтьсязалученнянеповнолітніхдоробітізшкідливими,небез-печнимиіважкимиумовамипраці,атакождопідземнихробіт(ст. 190 КЗпП), до роботи у нічний час, надурочних робіт, увихіднідні(ст.192КЗпП),атакожукладеннядоговорупропов-ну матеріальну відповідальність з неповнолітнім працівником(ст.135-1КЗпП).Цеєсвідченнямтого,щотрудовадієздатністьнеповнолітніх працівників обмежена, залежить від волевияв-ленняідійіншихосіб.Отже,трудовадієздатністьуповномуоб-сязівиникаєзповноліттям—досягненнямпрацівником18-річ-ного віку. Неповнолітні працівники мають низку гарантій:правонаскороченийробочийчас,правонатривалішувідпустку

59

(31календарнийдень) у зручнийдлянихчас, їмможуть бутизниженінормивиробіткутощо.

Зазагальнимправиломтрудоваправосуб’єктністьнемаєгра-ничного вікового обмеження, тобто трудове законодавство Ук-раїнинепередбачаєтакоїпідставидлязвільненнязроботи,якдосягненняпевногограничноговіку.ВідповіднодоЗаконуУк-раїни“Проосновні засади соціального захистуветеранівпраціта інших осіб похилого віку” від 13 грудня1993р. забороненовідмову від прийняття на роботу і звільнення працівника зініціатививласниказмотивівдосягненняпенсійноговіку.Вод-ночас в окремих випадках законодавствомпро працюУкраїнивстановлено граничний вік для виконання деяких робіт. Так,ст.23ЗаконуУкраїни“Продержавнуслужбу”встановлюєгра-ничнийвікперебуваннянадержавнійслужбі—60роківдлячо-ловіківі55роківдляжінок(ціобмеженнянепоширюютьсянаосіб, обраних на виборні посади відповідно до ЗаконуУкраїни“Про місцеве самоврядування в Україні”). У разі необхідностікерівникдержавногоорганузапогодженнямзначальникомГо-ловного управління державної служби при Кабінеті МіністрівУкраїни може подовжити термін перебування на державнійслужбі,аленебільшякна5років.Однакцейтаіншівипадки,передбаченізаконодавством,—виняткиіззагальногоправила.

Трудова правосуб’єктність у певних випадках обмежена нелишевіком,айстаномздоров’я,статтю.Так,уст.9Основзако-нодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада1992р.встановленообмеженняправгромадян,пов’язанізіста-номїхздоров’я.Уч.1зазначено,щонапідставахівпорядку,передбачених законами України, громадяни можуть бути виз-нанітимчасовоабопостійнонепридатнимизастаномздоров’ядо професійної або іншої діяльності, пов’язаної з підвищеноюнебезпекоюдляоточення,атакожзвиконаннямпевнихдержав-нихфункцій.

Законодавством про працю встановлено певні обмеження,спрямовані на охорону здоров’я працівника на виробництві.Згіднозч.5ст.24КЗпПзабороняєтьсяукладеннятрудовогодо-говорузгромадянином,якомузапропонованароботапротипока-заназастаномздоров’я.Дляпевнихкатегорійпрацівниківвлас-ник зобов’язаний створити пільговий режим праці. Зокрема,особливий характер має правосуб’єктність інвалідів. Згідно із

60

КЗпП(ст.172таін.)увипадках,передбаченихзаконодавством,навласникапокладенообов’язокстворенняпільговихумовпра-цітакимпрацівникам,встановленняскороченогоабонеповногоробочогочасу,організаціїнавчання,перекваліфікаціїтапраце-влаштування.

Законодавствомпередбаченоширокекологарантійдляпра-цівників-жінок(ст.ст.174–186-1КЗпП).

Трудову правоздатність може обмежувати суд (ст. ст. 174–186-1 КЗпП). Зокрема, у разі скоєння громадянином певногозлочину— позбавити його на строк до 5 років права обійматипевніпосадиабозайматисяпевноюдіяльністю.Однакцелишечасткове і тимчасове обмеження трудової правосуб’єктності.Повнепозбавленнятрудовоїправосуб’єктностінедопускається.Крімтого,роботодавецьмаєправо запроваджуватиобмеженнящодо прийняття на посади, пов’язані з безпосередньою підпо-рядкованістю або підконтрольністю, для близьких родичів чисвояків(ст.25-1КЗпП).

Обсягтрудовоїправосуб’єктностістановлятьтрудовіправатаобов’язкипрацівника.Найважливішітрудовіправапрацівникавстановленоуст.43–45КонституціїУкраїни,уст.2КЗпП:пра-вонапрацю,навідпочинок,наздоровійбезпечніумовипраці,наоб’єднанняупрофесійніспілкиінавирішенняколективнихтрудовихспорів(конфліктів)увстановленомузакономпорядку,научастьвуправлінніпідприємством,установою,організацією,наматеріальнезабезпеченнявпорядкусоціальногострахуванняустарості,атакожуразіхвороби,повноїабочастковоївтратипрацездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, направо звернення до суду для вирішення трудових спорів неза-лежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади,крім випадків, передбачених законодавством, та інші права,встановленізаконодавством.

Державазабезпечуєрівністьтрудовихправусіхгромадянне-залежновідпоходження,соціальногоімайновогостану,расовоїта національної належності, статі,мови, політичнихпоглядів,релігійнихпереконань, роду і характеру занять,місцяпрожи-вання та інших обставин. Засади рівності прав закріплено уст.21КонституціїУкраїни,апринципрівностітрудовихправ—уст.2-1КЗпПУкраїни.

61

Згідно із ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані працюватичесноісумлінно,своєчасноіточновиконуватирозпорядженнявласника або уповноваженого ним органу, дотримуватися тру-довоїітехнологічноїдисципліни,вимогнормативнихактівпроохоронупраці, дбайливо ставитисядомайнавласника, зякимукладенотрудовийдоговір.

Чиннимтрудовимзаконодавствомпередбаченогарантіїздій-сненняпрацівникамисвоїхправівідповідальністьзавиконаннятрудових обов’язків. Гарантії трудових прав встановлено приприйняттінароботу,змінітрудовогодоговору,йогоприпинен-ні.

Законодавствопропрацюзабороняєнеобґрунтованувідмовувприйняттінароботу,надаєгромадянамправоїїоскарженнявсудовомупорядку,передбачаєможливістьпереведеннянаіншуроботу лише за згоди працівника, обмежує звільнення праців-никазініціатививласникаабоуповноваженогониморгану(ро-ботодавця), передбачаєнеобхідність отриманнявласником (ро-ботодавцем) попередньої згоди профспілкового органу, крімдеяких випадків. Суттєвою ознакою правового становища гро-мадян як суб’єктів трудового права є заборона використанняпримусовоїпраці(ч.3ст.43КонституціїУкраїни).

ТрудовезаконодавствоУкраїнипередбачаєособливостірегу-люванняпраціокремихкатегорійпрацівників,зокрематих,якіпрацюютьурайонахзособливимиприроднимигеографічнимиігеологічними умовами та умовами підвищеного ризику дляздоров’я,тимчасових і сезоннихпрацівників,працівників,якіпрацюютьуфізичнихосіб затрудовимидоговорами (ст. ст.7 і24-1КЗпП).

Кодекс законів про працю України регулює також трудовівідносини громадян, які працюють за межами своїх держав.Так, трудові відносини громадян України, які працюють за їїмежами, а також трудові відносини іноземних громадян, щопрацюютьнапідприємствах,вустановах,організаціяхУкраїни,регулюютьсязаконодавствомдержави,вякійздійсненопраце-влаштування(наймання)працівника,таміжнароднимидогово-рамиУкраїни(ст.8КЗпП).

Слід зазначити,щовсіпрацівникимаютьоднаковийправо-вийстатус,завиняткомтрьохкатегорійосіб:жінок,неповноліт-ніхіпрацівниківзізниженоюпрацездатністю(інвалідів,пенсіо-

62

нерів, ветеранів праці). Правовий статус цих категорійпередбачає підвищені гарантії права на працю та підвищенийзахистїхорганізмувідшкідливихвиробничихфакторів.Такийзахист регламентується законодавством з моменту прийняттязазначенихосібнароботуівиявляєтьсявзаборонізастосуванняїхпрацінашкідливих,важкихіпідземнихроботах.

Згіднозіст.139КЗпПУкраїнипрацівникизобов’язаніпра-цювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпо-рядженнявласникаабоуповноваженогониморгану,дотримува-тися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативнихактівпроохоронупраці,дбайливоставитисядомайнавласника,зякимукладенотрудовийдоговір.

ОсновнітрудовіправапрацівниківзакріпленівКЗпП:правонапрацю,навідпочинок,наздоровійбезпечніумовипраці,наоб’єднання в професійні спілки і на вирішення колективнихтрудовихспорів(конфліктів)увстановленомузакономпорядку,научастьвуправлінніпідприємством,установою,організацією,наматеріальнезабезпеченнявпорядкусоціальногострахуваннявстарості,атакожуразіхвороби,повноїабочастковоївтратипрацездатності,наматеріальнудопомогувразібезробіття,пра-во на звернення до суду для вирішення трудових спорів неза-лежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади,крімвипадків,передбаченихзаконодавством,таіншіправа.

ПравоздійснюватитрудовудіяльністьзгідноізЗакономУк-раїни “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994р.маютьтакожіноземці.Відповіднодост.8Закону іноземціма-ютьрівнізгромадянамиУкраїниправатаобов’язкивтрудовихвідносинах,якщоіншенепередбаченозаконодавствомУкраїниіміжнароднимидоговорамиУкраїни.

4.5. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (роботодавець) як суб’єкт трудового права

Відповіднодост.5ЗаконуУкраїни“Провласність”власникмаєправонадоговірнихзасадахвикористовуватипрацюгрома-дян. Конституцією України передбачено існування державної

63

(комунальної) і приватної власності, а Законом України “Провласність”іГосподарськимкодексомУкраїни(ст.ст.93–112)—і колективної власності.Отже, згідно з ГКУкраїни роботодав-цями є: держава (для державних службовців, військово-службовців, співробітників органів внутрішніх справ, суддів,прокурорськихпрацівників),державніікомунальніпідприємс-тва,установитаорганізації,колективніпідприємстватаоргані-зації,приватніорганізації,фізичніособи.

Представникамидержавиусферівикористанняпрацієвід-повідніміністерства,ФонддержавногомайнаУкраїни,органимісцевої влади та місцевого самоврядування. Колективнийвласникреалізуєсвоєправочереззагальнізбориспіввласників.Приватнийвласникякокремийгромадянинреалізуєсвоєпра-во роботодавця безпосередньо. Власник зобов’язаний забезпе-чити громадянинові,працюякоговінвикористовує, соціальнітаекономічнігарантії іправа,передбаченічиннимзаконодав-ством.

Власник здійснює управління виробництвом як безпосеред-ньо, так і за допомогою уповноваженого ним органу.Цеможебутиодноосібнийорган(посадовіособи)абоколегіальніоргани(ради,правління,комітети).Структуруорганівуправліннявиз-начаєсамепідприємство.

Уповноваженоювласникомособоюєкерівникпідприємства,якогонаймає(призначає)власникабообираютьвласникимайнаізякимукладаютьконтракт(договір,угоду).

Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяль-ностіпідприємства,завиняткомпитань,віднесенихстатутомдокомпетенції інших органів управління цього підприємства.Власникмайнанемаєправавтручатисявоперативнудіяльністькерівникапідприємства.Керівниктакожнаділенийправомса-мостійноукладатигосподарськідоговори,алевідіменіпідпри-ємства,вирішуватипитанняприйомунароботусвоїхзаступни-ків, керівників структурних підрозділів, інших працівниківпідприємства, а також їх звільнення. Крім керівника підпри-ємства,якийвиконуєголовнуфункціювуправлінніпідприємс-твом,владно-розпорядчіповноваженнямаєвизначенеколопо-садовихосіб,якітакожздійснюютьумежахсвоїхповноваженьоперативнеуправлінняпроцесомпрацінапідприємстві.Доних,крімкерівникапідприємства,належатьйогозаступники,керів-

64

ники і фахівці підрозділів апарату управління і структурнихпідрозділів, майстри і старші майстри. Вони утворюють ад-міністрацію,яка і єуповноваженимвласникомвиконавчо-роз-порядчим органом підприємства. Посадові особи адміністраціїразом з іншими найманими працівниками входять до складутрудового колективу, є суб’єктами трудових відносин як най-маніпрацівники, їхвідмінністьвід іншихпрацівниківутому,щовсилусвогослужбовогостановищаівиконуваноїфункціїціособинесутьвідповідальністьзаздійсненнявиробничогопроце-суабоокремогойогоциклу.

Уповноваженийвласникоморган(посадоваособа)єсуб’єктомтрудовогоправа—стороноюколективнихправовідносинзтру-довим колективом і уповноваженим на представництво трудо-вим колективом органом із встановлення умов праці, застосу-вання чинного законодавства про працю. У господарськихтовариствахправоприйняття і звільненнямає виконавчийор-ганцихюридичнихосіб(правління,дирекція).

Згіднозіст.21КЗпПстороноютрудовогодоговоруможебутироботодавець—фізичнаособа.

Відповіднодост.24–1КЗпПуразіукладаннятрудовогодого-вору між працівником і фізичною особою фізична особа зобо-в’язана у тижневий строк з моменту фактичного допущенняпрацівникадороботизареєструватиукладенийтрудовийдоговірудержавнійслужбізайнятостізамісцемсвогопроживанняупо-рядку,визначеномуМіністерствомпрацітасоціальноїполітикиУкраїни.

Фізичнихосібякроботодавцівумовноподіляютьнадвігрупи:1) фізичніособи,якіможутьреалізуватисвоєправонаймуна

роботу,однаквикористанняпраці іншихосібнепередба-чаєотриманнядоходів(громадяни-власники,яківикорис-товують працю найманих працівників для роботи у до-машньому господарстві, для догляду за малими дітьми,важкохворимичленамисім’їтощо);

2) фізичні особи, вид занять яких потребує використаннянайманоїпраці.

Здебільшого суспільно корисна діяльність таких роботодав-цівпов’язаназотриманнямдоходу.

Роботодавці є суб’єктами індивідуальних і колективнихправовідносин.Так,роботодавецьє стороноюколективногодо-

65

говору,якийукладаютьнапідприємстві;разомабозапогоджен-ням з виборним органом первинної профспілкової організаціївирішуєпитаннявстановленняформ, системоплатипраці,ре-жимуробочогочасутаіншихумовпраці,заохоченняпрацівни-ків.

Роботодавціутрудовихправовідносинахмаютьпевнісуб’єк-тивніправаінесутьсуб’єктивніобов’язки.

Роботодавець має такі основні права:• укладати,змінюватитаприпинятитрудовідоговоризпра-

цівниками;• затверджуватиправилавнутрішньоготрудовогорозпоряд-

ку;• вестиколективніпереговоритаукладатиколективнийдо-

говір;• заохочуватипрацівниківзасумліннупрацю;• вимагативідпрацівниківвиконаннятрудовихобов’язків,

дотриманнявнутрішньоготрудовогорозпорядку,дбайли-вогоставленнядомайнароботодавця;

• притягати працівників до дисциплінарної і матеріальноївідповідальності у порядку, передбаченому трудовим за-конодавством;

• прийматилокальнінормативно-правовіакти;• створюватиібратиучастьворганізаціяхроботодавцівдля

представництватазахистусвоїхінтересів.Роботодавець несе такі основні обов’язки:• дотримуватисязаконівтаіншихнормативно-правовихак-

тів, локальних актів про працю, колективного договору,колективнихугодтаумовтрудовогодоговору;

• надаватипрацівниковіроботу,обумовленутрудовимдого-вором;

• забезпечувати безпеку праці та умови, що відповідаютьвимогамохоронитагігієнипраці;

• забезпечуватипрацівниківнеобхіднимизасобамиохоронипраці,спецодягом,спецвзуттям,засобамизахисту;

• забезпечувати працівників необхідними засобами індиві-дуальноготаколективногозахистудлявиконанняроботи(обладнанням,інструментом,сировиною);

• виплачуватипрацівниковіуповномуобсязізаробітнупла-ту в строки, встановлені КЗпП, колективним і трудовимдоговорами;

66

• вестиколективніпереговори,атакожукладатиколектив-нийдоговірупорядку,встановленомузаконодавством;

• розглядати подання профспілкових органів, а також ін-ших повноважних представників працівників про вияв-лені порушення законодавства про працю, про охоронупрацітаповідомлятипровжитізаходи;

• забезпечувати соціальне страхування працівників у по-рядку,встановленомузаконодавством;

• забезпечуватипобутовіпотребипрацівників;відшкодову-ватипрацівниковішкоду, заподіянуйомупривиконаннітрудовихобов’язків,тощо.

Узарубіжномутрудовомуправіневживаєтьсятермін“влас-никабоуповноваженийниморган”.Сторонамиіндивідуальноготрудового правовідношення є найманий працівник і роботода-вець.

Згідно зі ст. 10 Основ законодавства України про загально-обов’язковедержавнесоціальнестрахуваннявід14січня1996р.№16/98-ВР роботодавцем є: власник підприємства, установи,організації або уповноважений ним орган незалежно від формвласності, виду діяльності та господарювання; фізична особа,якавикористовуєнайманупрацю;власникрозташованоговУк-раїні іноземного підприємства, установи, організації (зокрема,міжнародних), філії або представництва, який використовуєпрацюнайманихпрацівників,якщоіншенепередбаченоміжна-роднимидоговорамиУкраїни,згоданаобов’язковістьякихна-данаВерховноюРадоюУкраїни.

У трудових правовідносинах працівник наділений певнимисуб’єктивними правами та обов’язками. До основних суб’єк-тивних прав працівника відносятьправа:наукладення,змінуіприпиненнятрудовогодоговорувпорядкуінаумовах,передба-ченихчиннимзаконодавством;нанаданняроботидлявиконан-нятрудовоїфункції,обумовленоїтрудовимдоговором;наробочемісце,якевідповідаєумовамохоронипраці,виробничоїбезпекита гігієни; на своєчасну і в повному обсязі виплату заробітноїплативідповіднодокваліфікації,складностіпраці,кількостітаякостівиконаноїроботи;навідпочинок,щозабезпечуєтьсявста-новленням нормальної тривалості робочого часу, скороченогоробочогочасудляокремихпрофесійікатегорійпрацівників,на-данням днів щотижневого відпочинку, святкових неробочих

67

днів,оплачуваноїщорічноївідпустки;наінформаціюпроумовипрацітавимогизохоронипрацінаробочомумісці;напідвищен-нясвоєїкваліфікаціїіперепідготовкувпорядку,встановленомутрудовимзаконодавством;назахистсвоїхправісвободусімане-забороненимизасобами;навирішеннятрудовихспорів;навід-шкодуванняшкоди,заподіяноїпрацівниковіпривиконаннінимсвоїхтрудовихобов’язків;наобов’язковесоціальнестрахуван-няупередбаченихзаконодавствомвипадках.

Відповіднодочинногозаконодавствана працівника покладе-но такі обов’язки: сумлінно виконувати трудові обов’язки,передбаченітрудовимдоговороміправиламивнутрішньоготру-дового розпорядку; дотримуватися трудової дисципліни; вико-нувати установлені норми праці; дотримуватися вимог щодоохоронипрацітазабезпеченнябезпекипраці;сумлінноставити-сядомайнароботодавцяімайнаіншихпрацівників.

4.6. Підприємство, установа, організація як суб’єкт трудового права

Згідно зі ст. 62 Господарського кодексу України підприєм-ство—цесамостійнийгосподарюючийстатутнийсуб’єкт,якиймає права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-до-сліднуікомерційнудіяльністьдляотриманнявідповідногопри-бутку(доходу).

Підприємстводієнапідставістатуту,затвердженоговласни-ком(власниками)майна,адлядержавнихпідприємств—влас-никоммайназучастютрудовогоколективу.

Трудова правосуб’єктність підприємства виникає з моментуйогодержавноїреєстраціїітриваєдоповноїліквідації.Підпри-ємство як суб’єкт трудового права зазвичай є юридичною осо-бою. Воно здійснює підбір та розстановку кадрів, організовуєпрацю працівників і управляє процесом праці (встановлює ре-жимробочогочасутавідпочинку,системуоплатипраці,здійс-нюєзаходищодоохоронипраці,забезпечуєтрудовудисциплінутощо),створюєвідповіднодовимогчинногозаконодавстваумо-випраці,необхіднідлявиконанняпрацівникамипокладеноїнанихроботи.

68

Майнопідприємствавідповіднодо законівУкраїни, статутупідприємства та укладенихугодналежитьйомунаправі влас-ності,повного господарськоговіданняабооперативногоуправ-ління.Однакдляправовоїправосуб’єктностімаєзначеннянаяв-ність фонду оплати праці, з якого працівникам виплачуютьзаробітну плату, надбавки і доплати, премію, а також іншівиплати.

Згідно із КЗпП підприємства самостійно встановлюютьформиісистемиоплатипраці,нормипраці,розцінки,тарифнісітки,ставки,схемипосадовихокладів,умовизапровадженняірозміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохо-чувальних,компенсаційнихігарантійнихвиплат;режимиро-бочого часу і часу відпочинку. На всіх підприємствах маютьбутистворенібезпечнітанешкідливіумовипраці,забезпеченімінімальназаробітнаплататаіншісоціальнігарантіїпрацівни-кам.

УсферісоціальноїдіяльностіГосподарськийкодексУкраїни(ст.69)надаєпідприємствуправонавирішенняпитаньщодо:

• поліпшення умов праці, життя і здоров’я, гарантії обо-в’язкового медичного страхування працівників підпри-ємстватаїхсімей,атакожіншихпитаньсоціальногороз-витку колективу за участі власника або уповноваженогониморганувідповіднодозаконодавства,установчихдоку-ментівпідприємства,колективногодоговору;

• забезпечення підприємством підготовки кваліфікованихробітників і спеціалістів, їх економічного і професійногонавчанняякувласнихнавчальнихзакладах,таківіншихнавчальних закладах за відповідними угодами. Підпри-ємствонадаєпільгивідповіднодозаконупрацівникам,якінавчаютьсябезвідривувідвиробництва;

• забезпеченнявласником,органамиуправлінняпідприєм-ствадлявсіхпрацівниківпідприємстваналежнихтабез-печнихумовпраці.Підприємствонесевідповідальністьвустановленому законом порядку за шкоду, заподіянуздоров’юіпрацездатностіпрацівників;

• створення підприємством сприятливих умов праці дляжінокінеповнолітніх,забезпеченняїхроботоюпереважнов денний час, переведення жінок, які мають малолітніхдітей, вагітних жінок на легшу роботу з нешкідливими

69

умовами праці, надання їм інших пільг, передбаченихзаконом. Підприємство із шкідливими умовами працістворює окремі цехи, дільниці для надання жінкам,неповнолітнімтаокремимкатегоріямпрацюючихлегшоїроботи;

• встановленнядляпрацівниківдодатковихвідпусток,ско-роченогоробочогоднятаіншихпільг,атакожзаохоченняпрацівниківіншихпідприємств,установ,організацій,якійогообслуговують;

• забезпеченнядодатковоюпенсієюнезалежновідрозмірівдержавної пенсії працівника, який став інвалідом напідприємстві внаслідокнещасноговипадкуабопрофесій-ногозахворювання.Уразісмертіпрацівникапідприємствапід час виконання ним службових обов’язків власник,підприємство добровільно чи за рішенням суду забезпе-чуютьсім’юпрацівникадопомогоювідповіднодозакону;

• створення підприємством з правом найму робочої силивідповідно до закону визначеної кількості робочихмісцьдля працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, іншихкатегорій громадян,що потребують соціального захисту.Відповідальністьпідприємствазаневиконанняцієївимогивстановленачиннимзаконодавством.

Трудова правосуб’єктність підприємства не збігається зознаками юридичної особи. Підприємство, яке не має ознакюридичноїособи,можебутисуб’єктомтрудовогоправа.Наприк-лад, філія підприємства, установи може не бути юридичноюособою,алематитрудовуправосуб’єктність,тобтоправоприй-матинароботу тазвільнятипрацівників.

Трудова правосуб’єктність підприємства припиняється узв’язкузйоголіквідацією.Ліквідаціюіреорганізацію(злиття,приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємстваздійснюють з дотриманням вимог антимонопольного законо-давствазарішеннямвласника,аувипадках,передбаченихчин-нимзаконодавством,—зарішеннямвласникаізаучастютрудо-вого колективу або органу, уповноваженого створювати такіпідприємства,чизарішеннямсудуабоарбітражногосуду.Під-приємство ліквідується також у випадках: 1) визнання його банкрутом;2)із прийняттям рішення про заборону діяльностіпідприємства через невиконання умов, встановлених законо-

70

давством, і в передбачений рішенням строк недотримано цихумовабонезміненовиддіяльності;3)визнаннярішеннямсудунедійснимиустановчихдокументівірішенняпростворенняпід-приємства;4)наіншихпідставах,передбаченихзаконодавчимиактамиУкраїни.

Зареорганізаціїіліквідаціїпідприємствазвільненимпраців-никамгарантуєтьсядотриманняїхніхправтаінтересіввідповід-нодотрудовогозаконодавстваУкраїни.

4.7. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права

ДоприйняттяЗаконуУкраїни“Протрудовіколективи”чин-нимиєокремірозрізненіположеннявзаконодавчихактах,щовизначаютьправовийстатуструдовогоколективупідприємства.Низку повноважень трудового колективу передбачено в главіXVI-АКЗпПУкраїни“Трудовийколектив”.Окреміположеннящодоцихпитаньмістятьсятакожуст.ст.13,140,142,152,160,223і247КЗпПУкраїниіЗаконахУкраїни“Проколективнідо-говориіугоди”,“Проохоронупраці”вредакціївід21листопада2001р., “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяль-ності”.Щодо Закону колишнього Союзу РСР “Про трудові ко-лективиіпідвищенняїхролівуправлінніпідприємствами,ус-тановами та організаціями” від 28 червня 1983р., то йогоположення майже втратили чинність, за винятком положеньпропритягненнядовідповідальностіпрацівниківзапорушеннядисципліни праці: трудової, виконавської, технічної, техноло-гічноїтафінансової (ст.152КЗпП),атакожпрозатвердженняправилвнутрішньоготрудовогорозпорядку(ст.142КЗпП).

Визначеннятрудовогоколективуданоуст.252-1КЗпПіп.8ст. 65ГКУкраїни.Зазначено,щотрудовий колектив створю-ютьусігромадяни,якісвоєюпрацеюберутьучастьуйогодіяль-ностінаосновітрудовогодоговору (контракту,угоди),атакожінших форм, що регулюють трудові відносини працівника іпідприємства.Отже, громадянин,прийнятийнароботузатру-довим, а не цивільно-правовим договором, незалежно від йоговолевиявленнястаєчленомтрудовогоколективу.Структурними

71

підрозділами трудового колективу є колективи бригади, цеху,відділу,дільницітощо.

Повноваження трудового колективу щодо його участі в уп-равлінніпідприємством, зазначеноу ст.65Господарськогоко-дексуУкраїни, встановлено статутомабо іншимиустановчимидокументамивідповіднодовимогцьогоКодексу,законодавствапроокремівидипідприємств,законупротрудовіколективи.Устатутіпідприємствавизначеноорган,якиймаєправопредстав-ляти інтереси трудовогоколективу (рада трудовогоколективу,рада підприємства, профспілковий орган тощо). Трудовий ко-лективможедіятинарівніпідприємства,цехів та іншихйогоструктурнихпідрозділів.Утрудовомуколективіфункціонуютьйогоорганиуправління (загальні збори,рада трудовогоколек-тиву), а такожстворені громадськіорганізації.Отже,повнова-женнятрудовогоколективуяк суб’єкта трудовогоправа здійс-нюють:загальнізбори(конференція)трудовогоколективу;радатрудовогоколективу,комісіязтрудовихспорівтаіншігромад-ськіорганізації—профспілковіоргани,радаветеранівпідпри-ємстватощо.

Трудовийколективяксуб’єкттрудовогоправазасвоєюсут-тю є складним правовим явищем, оскільки характеризуєтьсяспецифічною соціально-правовою структурою, виконує відпо-відні функції, наділений широкими соціально-економічнимиповноваженнями. Важлива функція трудового колективу—участь в управлінні підприємством, установою, організацією(зокрема, вирішення соціально-економічних питань, питань у сферіпраці,виробництватощо).Виховнафункціятрудовогоко-лективу реалізується через його вплив у процесі застосуваннязаохочувальнихзаходівзадосягненняпрацівникомуспіхівуро-ботічизаходівгромадськоговпливузапереданнявласникомпи-танняпропорушенняпрацівникомтрудовоїдисциплінинароз-глядтрудовогоколективу.

Трудовийколективяксуб’єкттрудовогоправа,крімзазначе-них,маєйіншіповноваження,обсягякихзалежитьвідформивласностітавідсферийогодії.Засферамидіїсоціально-еконо-мічніповноваженнятрудовогоколективукласифікуютьнапов-новаженняу сферахвиробництва,праці, соціальногорозвиткупідприємства;заобсягомправ—насамостійні,спільні,дорад-чі.Першагрупаповноваженьуможливлюєсамостійневирішен-

72

ня трудовим колективом управлінських питань (розгляд і за-твердженняпроектуколективногодоговору,вирішенняпитаньзгіднозістатутомпідприємства,щодосамоврядуваннятрудово-гоколективутощо).Другагрупаповноваженьстосуєтьсяприй-няття спільних із роботодавцем рішень щодо управління під-приємством (організацією), зокрема таких, як внесення змін ідоповнень до статуту підприємства, визначення умов наймукерівника,вступабовихідпідприємствазоб’єднаннятощо.Тре-тягрупаповноважень—висловленнядумкитрудовогоколекти-вущодовирішенняокремихпитаньусферіуправлінняпрацеюнапідприємстві,вустанові,організації (встановленнявидуро-бочоготижня,розподілівикористаннячастиниприбутку,обго-воренняісхваленнякомплекснихпланівполіпшенняумовпра-ці,їїохоронитощо).

Учасниками самоуправління трудового колективу є органисамоуправліннятрудовимколективом(загальнізбори,радатру-дового колективу тощо), організації та їх органи (профспілки,радаветеранівтощо).

Організаційно-правовоюформоюздійсненнятрудовимколек-тивомсвоїхповноваженьєзагальнізбори(конференції),щови-рішують найважливіші питання участі трудового колективу вуправлінніпідприємством(організацією).Їхпроводятьзанеоб-хідності, аленерідшеякдваразинарік.Допускаєтьсяпрове-дення зборів трудового колективу у структурних підрозділахпідприємства(організації)—цехах,дільницях,бригадахтощо.Конференціюпроводятьувипадках,колискликаннязагальнихзборівутрудненечерезтериторіальнувідокремленістьструктур-них підрозділів, багатозмінну роботу тощо. Обрання делегатівнаконференціютрудовогоколективумаєбутиналежнимчиномоформлене.Порядоквиборівінормиделегатівнаконференціювизначає рада трудового колективу. Загальні збори трудовогоколективувважаютьсяправомочними,якщов нихбереучастьбільшеніжполовина членів трудовогоколективу, а конферен-ція—неменшякдвітретиниделегатів.Рішенняназагальнихзборах (конференції) трудового колективу приймають відкри-тимголосуваннямбільшістюголосівучасниківзборів(делегатівконференції).

Загальні збори (конференція) трудовогоколективу є вищиморганом,якийобираєрадутрудовогоколективуізаслуховуєзві-

73

типроїїдіяльність,розглядаєіншіважливіпитаннядіяльностітрудовогоколективу.Зусіхповноваженьтрудовихколективів,визначених у Законі “Про трудові колективи і підвищення їх ролівуправлінніпідприємствами,установами,організаціями”від 28 червня 1983 р., реальне значеннямають лише повнова-ження трудового колективу щодо забезпечення трудової дис-ципліни:затверджуватиправилавнутрішньоготрудовогорозпо-рядку; застосовувати громадські стягнення; передавати нарозгляд товариського суду матеріали про порушення трудовоїдисципліни;ставитипитанняпропритягненняпорушниківтру-довоїдисциплінидовідповідальності.

Членіввиборногоорганутрудовогоколективуобираютьтаєм-нимголосуваннямназборах(конференції)трудовогоколективустрокомна2–3рокинеменшякдвоматретинамиголосів.Ви-борнийоргантрудовогоколективунеможевирішуватипитан-ня, віднесені до компетенції загальних зборів (конференцій)трудовогоколективутакомпетенціївиробничогопрофспілково-гооргану.

Взаємовідносинитрудовогоколективузроботодавцем(охоро-напраці,участьпрацівниківуприбуткахпідприємства,органі-зації) визначаються чинним законодавством, статутом підпри-ємства,організаціїтаколективнимдоговором.

Чиннимзаконодавствомпропрацюпередбаченоповноважен-ня трудового колективу щодо: 1) встановлення колективнихумовпрацітаукладанняколективногодоговору(гл.ІІКЗпПУк-раїни);2)встановленняп’яти-чишестиденногоробочоготижня;3) забезпечення трудової дисципліни; 4) затвердження правилвнутрішньоготрудовогорозпорядку;5)схваленнякомплекснихпланівполіпшенняумовпраці,охоронипрацітасанітарно-оздо-ровчихзаходівіконтролюзаїхвиконанням;6)обраннякомісійізтрудовихспорівворганізаціяхізчисломпрацюючихукіль-костінеменшяк15осібтощо.

УглавіXVІ-АКЗпПУкраїнивстановленозагальніпринципиматеріальноїзацікавленостітрудовогоколективуврезультатахгосподарської діяльності. Зарахування у бригаду новихпрацівниківпровадитьсязазгодоюколективубригади.Питаннярозподілуколективного заробітку,участі врозподіліприбуткутавзаємноївідповідальностіроботодавцяібригадирегулюютьсяст. 252-6, 252-7, 252-8 КЗпП України. Розподіл колективного

74

заробітку в бригаді може здійснюватись із застосуваннямкоефіцієнта трудової участі. У цьому разі заробітна платапрацівниканеможебутинижчоювідвстановленогодержавоюмінімальногорозміру.

Аналіз чинного законодавства України і практики йогозастосування свідчить, що трудовий колектив підприємства зправомнаймуробочоїсилиуповноважений:

• розглядатиізатверджуватипроектколективногодоговоруіправилвнутрішньоготрудовогорозпорядку;

• розглядатитавирішуватизгіднозістатутомпідприємствапитанняйогосамоврядування;

• разом із власником або уповноваженим ним органом(роботодавцем) визначати і затверджуватиперелік та по-рядок надання працівникам підприємства соціальнихпільг;

• братиучастьуматеріальномутаморальномустимулюван-ніпродуктивноїпраці;

• порушувати клопотання перед відповідними органамищодопредставленняпрацівниківдодержавнихнагород.

Рішення із соціально-економічних питань щодо діяльностіпідприємствавиробляютьіприймаютьйогоорганиуправліннязаучастютрудовогоколективутауповноваженихниморганів.Особливостіуправлінняпідприємствамиокремихвидів(органі-заційнихформпідприємств)установленоГосподарськимкодек-сомУкраїнитавідповіднимизаконамипротакіпідприємства.

Трудовимколективамнадано право за участю власника абоуповноваженогониморганувідповіднодостатутупідприємства,колективного договору та законодавства України вирішуватипитаннясоціальногорозвиткупідприємства,утомучисліумов праці,життяіздоров’я,гарантіїобов’язковогомедичногостра-хуваннячленів трудовогоколективу та їхніх сімей.У главі10ГосподарськогокодексуУкраїнивизначеноповноваженнятру-довогоколективупідприємстваколективноївласності(виробни-чогокооперативу).Відповіднодост.98Кодексучленвиробни-чого кооперативу обов’язковомає брати трудову участь у йогодіяльності.Однієюзпідставприпиненнячленстваувиробничо-мукооперативієприпиненнятрудовоїучастівдіяльностікоопе-ративу.Отже, членивиробничогокооперативуєйоготрудовимколективом.

75

Згіднозіст.ст.101і102ГКУкраїни управліннявиробничимкооперативом здійснюється на основі самоврядування, глас-ності,участійогочленівувирішенніпитаньдіяльностікоопера-тиву. Вищим органом управління виробничого кооперативу єзагальнізборичленівкооперативу.Органиуправліннякоопера-тиву—правління(голова)кооперативуіревізійнакомісія(реві-зор)кооперативу.

Повноваженнятрудовогоколективувсіхвидівпідприємств,наякихвикористовуєтьсянайманапраця,реалізуються,якщоіншенепередбачено статутом, загальнимизборами (конферен-цією)таїхвиборнимиорганами.Слідзазначити,щопереважначастинаположеньчиннихзаконівщодоповноваженьтрудовогоколективуміститьпосиланнянастатутпідприємства,колектив-нийдоговірізаконодавчіакти,щоунеможливлюєїхпрямеза-стосування.Якщо,наприклад,устатутінезакріпленоконкрет-не повноваження трудового колективу, то викладене в законіположення не наповнюється змістом. Більшість норм чинногозаконодавстваУкраїнищодоповноваженьтрудовогоколективумістить посилання на статут підприємства, колективний до-говір,щовиключаєїхпрямезастосування.Томуякщовстатутінезакріпленопевніположеннящодоповноваженьтрудовогоко-лективузтихчиіншихпитань,то зазначенівзаконодавствіпо-ложеннянацьомупідприємствінедіють.

Отже, відносини трудового колективу з власником абоуповноваженимниморганом (роботодавцем) єправовими,анетрудовими,оскількиїхзмістомєнепраця,алишеїїорганізаціятаумови,вякихпрацявиконується.

4.8. Професійні спілки як суб’єкт трудового права

Відповідно до ст. 36КонституціїУкраїни громадянимаютьправонаучастьупрофесійнихспілкахдлязахистусвоїхтрудо-вихісоціально-економічнихправтаінтересів.

Правовий статус профспілок визначено і в ЗаконахУкраїни“Прооб’єднаннягромадян”,“Пропрофесійніспілки,їхправаіга-рантіїдіяльності”,КЗпПУкраїнитаіншихзаконодавчихактах.

76

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про професійні спілки, їхправаігарантіїдіяльності”від15вересня1999р.уредакціївід10липня2003р.професійна спілка —добровільнанеприбутко-ва громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язанихспільнимиінтересамизародомїхпрофесійної(трудової)діяль-ності(навчання).Діяльністьпрофспілокґрунтуєтьсянапринци-пахзаконності та гласності.Членамипрофспілокможутьбутиособи, які працюють на підприємстві, в установі, організації,незалежновідформивласностіівидугосподарюванняабоуфі-зичноїособи,якавикористовуєнайманупрацю,атакожособи,якізабезпечуютьсебероботоюсамостійно,таособи,якінавча-ютьсяунавчальномузакладі.

ГромадяниУкраїнивільнообираютьпрофспілку,доякоїба-жають вступити. Однак статутами (положеннями) профспілокможебутипередбаченообмеженняподвійногочленстваупроф-спілках.Щодо роботодавців, то вони згідно з чинним законо-давствомнеможутьбутичленамивиборнихорганівпрофспілкибудь-якогорівня.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можутьстворювати профспілки, але можуть вступати до профспілок,якщоцепередбаченоїхстатутами.

Дляпредставництваізахиступравтаінтересівчленівпроф-спілкинавідповідномурівнідоговірногорегулюваннятрудовихі соціально-економічних відносин профспілки, організаціїпрофспілок можуть мати статус первинних, місцевих, облас-них,всеукраїнських.

Професійніспілки,їхоб’єднанняусвоїйдіяльностінезале-жатьвідорганівдержавноївладиіорганівмісцевогосамовряду-вання, роботодавців, інших громадських організацій, політич-нихпартій,їмнепідзвітніінепідконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність від-повіднодочинногозаконодавстваісвоїхстатутів.Законзаборо-няєвтручанняорганівдержавноївладиіорганівсамоврядуван-ня, їх посадових осіб, роботодавців та їх об’єднань у статутнудіяльність профспілок, їх організацій та об’єднань. Основнимзавданнямпрофспілокєпредставництвоізахистінтересівпра-цівників перед власником, уповноваженим ним органом чироботодавцем.Крімцього, вонинаділеніконтрольнимиповно-важеннямизадодержаннямзаконодавствапропрацю,проохо-

77

ронупраці,положеньколективнихітрудовихдоговорів.Проф-спілки виконують також низку делегованих їм державнихфункцій: виробничо-економічну, соціальну, культурно-вихов-ну.Профспілкимаютьправонаправотворчуіправозастосуваль-нудіяльність.

Профспілки,їхоб’єднаннянаділенітакимиправами:• представлятиізахищатиправатазаконніінтересичленів

профспілок.Відповіднодозаконодавстватасвоїхстатутіввони представляють і захищають трудові, соціально-еко-номічні права та інтереси членів профспілок в органахдержавної влади і органах місцевого самоврядування, увідносинахзроботодавцями,зіншимиоб’єднаннямигро-мадян;

• представляти інтереси своїх членів при реалізації нимиконституційного права на звернення за захистом своїхправдо судовихорганів,УповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюдини,атакожміжнароднихсудовихус-танов;

• упитанняхколективних інтересівпрацівниківпрофспіл-ки представляти інтереси працівників незалежно від їхчленства у профспілках. Здійснюючи представництво назахисттрудовихісоціально-економічнихправтаінтересівсвоїхчленів,профспілкиповиннідотримуватисяКонсти-туціїУкраїни,законівтаіншихнормативно-правовихак-тів,атакожвиконуватиколективнідоговоритаугоди,яківониуклали,івзятінасебезобов’язання;

• встановлюватинавиробничому,регіональному,галузево-му,державномурівняхколективніумовипраці(укладан-ня колективних договорів, генеральної, галузевої, регіо-нальної, міжгалузевих угод від імені працівників упорядку,встановленомузаконодавством);

• вноситипропозиціїсуб’єктамправазаконодавчоїініціати-виівідповідниморганамдержавноївладипроприйняттяабовнесеннязміндозаконівтаіншихнормативнихактів,якістосуютьсясоціально-трудовоїсфери;

• здійснюватиконтроль за додержаннямтрудового законо-давстваізаконодавствапроохоронупраці. Профспілки,їхоб’єднання здійснюють контроль за виконанням колек-тивних договорів. У разі порушення роботодавцями, їх

78

об’єднаннями,органамивиконавчоївлади,органамиміс-цевого самоврядуванняумовколективногодоговору,уго-дипрофспілки,їхоб’єднаннямаютьправонаправлятиїмподанняпроусуненняцихпорушень,якерозглядаєтьсявтижневий термін. У разі відмови усунути ці порушенняабо недосягнення згоди у зазначений термін профспілкимаютьправооскаржитинеправомірнідіїабобездіяльністьпосадовихосібдомісцевогосуду;

• здійснювати громадський контроль за виплатою заробіт-ноїплати, додержанням законодавствапропрацютапроохоронупраці,створеннямбезпечнихінешкідливихумовпраці, належних виробничих та санітарно-побутовихумов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзут-тям, іншими засобами індивідуального та колективногозахисту. У разі загрозижиттю або здоров’ю працівниківпрофспілкимаютьправовимагативідроботодавцянегай-ного припинення робіт на робочих місцях, виробничихдільницях,уцехахтаіншихструктурнихпідрозділахабонапідприємствівціломуначас,необхіднийдляусуненнязагрозижиттюабоздоров’юпрацівників;

• правомнапроведеннянезалежноїекспертизиумовпраці,а також об’єктів виробничого призначення, що проекту-ються, будуютьсячиексплуатуються,навідповідність їхнормативно-правовимактамзпитаньохоронипраці;бра-ти участь у розслідуванні причин нещасних випадків іпрофзахворюваньнавиробництвітадаватисвоївисновкипро них. Для здійснення цих функцій профспілки, їхоб’єднанняможутьстворюватислужбиправовоїдопомогитавідповідніінспекції,комісії,затверджуватиположенняпроних;

• уповноваженіпредставникипрофспілокмаютьправовно-ситироботодавцям,доорганіввиконавчоївладитаорганівмісцевого самоврядування подання про усунення пору-шень законодавства про працю, які є обов’язковими длярозгляду,івмісячнийтермінодержувативіднихаргумен-тованівідповіді;

• у разі ненадання аргументованої відповіді у зазначенийтерміндіїчибездіяльністьпосадовихосібможутьбутиос-карженідомісцевогосуду.Уразіпорушеннякерівником

79

підприємства, установи, організації законодавства пропрацю,проколективнідоговори іугоди,ЗаконуУкраїни“Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”профспілковийорганмаєправовимагатирозірваннязта-кимкерівникомтрудовогодоговору(ст.45КЗпП);

• братиучастьувирішеннітрудовихспорів.Профспілки,їхоб’єднаннямаютьправопредставлятиінтересипрацівни-ківворганах,щорозглядаютьіндивідуальнітрудовіспо-ри, а такожпривирішенніколективнихтрудових спорів(конфліктів) у порядку, встановленому законодавством.Представникипрофспілокберутьучастьудіяльностіпри-мирних комісій, трудових арбітражів та інших органів,які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).Вони також мають право на організацію та проведеннястрайків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на за-хист трудових і соціально-економічних прав та інтересівпрацівниківвідповіднодозаконодавства;

• братиучастьурозробленнідержавноїполітикизайнятостінаселення, державних і територіальних програм зайня-тості, проводити спільні консультації з цих проблем ізроботодавцями, їх об’єднаннями, а такожз органамиви-конавчої влади та органами місцевого самоврядування,пропонувати заходи щодо соціального захисту членівпрофспілок, яких вивільняють внаслідок реорганізаціїпідприємств, установ та організацій, здійснювати конт-рользавиконаннямзаконодавствапрозайнятість.Лікві-дація, реорганізація підприємства, зміна форм власностіабочастковезупиненнявиробництва,щотягнутьзасобоюскороченнячисельностіабоштатупрацівників,погіршен-няумовпраці,можутьздійснюватисятількипіслязавчас-ного, не пізніше як за три місяці до намічуваних звіль-нень,наданняпервиннимпрофспілкамінформаціїзцьогопитання, у тому числі інформації про причини такихзвільнень,прокількість ікатегоріїпрацівників,якихцеможестосуватися,протермінпроведеннязвільнення;ро-ботодавецьнепізнішякзатримісяцізчасуприйняттярі-шенняпроводитьконсультаціїзпрофспілкамипрозаходищодозапобіганнязвільненнямчизведенняїхчисельностідо мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків

80

будь-якого звільнення.Профспілкимаютьправовноситипропозиціївідповідниморганампроперенесеннятермінівабо тимчасове припинення чи скасування заходів, пов’я-занихізвивільненнямпрацівників,атакожбратиучастьіпроводити відповідні консультації з питань залученняівикористаннявУкраїнііноземноїробочоїсили;

• представлятиправатаінтересипрацівниківувідносинахзроботодавцем в управлінні підприємствами, установами,організаціями, а також у ході приватизації об’єктів дер-жавноїтакомунальноївласності,братиучастьуроботіко-місіїзприватизації;

• братиучастьувирішеніпитаньщодосоціально-економіч-ногорозвиткуісоціальногозахиступрацюючих:увизна-ченніголовнихкритеріївжиттєвогорівня,прожитковогомінімуму,атакожмінімальногорозмірузаробітноїплати,пенсій, соціальних виплат, розробленні соціальнихпрог-рам,управліннідержавнимсоціальнимстрахуванням.

• маютьправона інформацію зпитаньпраці та соціально-економічногорозвитку.

Повноваження виборного органу первинної профспілковоїорганізаціїнапідприємстві,вустанові,організаціїзакріпленоуст. 38ЗаконуУкраїни “Пропрофесійні спілки, їх права та га-рантіїдіяльності”від15вересня1999р.іззмінами,внесенимиЗакономУкраїнивід13 грудня2001р., та відповіднодоцьогоЗаконууст.247КЗпПУкраїни.

Виборний орган первинної профспілкової організації, якимзазвичайєкомітет,напідприємстві,вустанові,організаціїви-конуєтакіфункції:

• укладаєтаконтролюєвиконанняколективногодоговору,звітуєпройоговиконанняназагальнихзборахтрудовогоколективу, звертаєтьсязвимогоюдовідповіднихорганівпропритягненнядовідповідальностіпосадовихосібзане-виконанняумовколективногодоговору;

• разом з роботодавцем вирішує питання запровадження,переглядутазміннормпраці;

• разом з роботодавцемрозробляєнапрямирозподілукош-тівфондуспоживання,береучастьувирішенніпитаньоп-латипраціпрацівниківпідприємства,формісистемопла-ти праці, розробленні тарифних сіток, схем посадових

81

окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, до-плат, премій, винагород та інших заохочувальних, ком-пенсаційнихвиплат;

• разом з роботодавцем вирішує питання робочого часу ічасу відпочинку,погоджує графіки змінності танаданнявідпусток, запровадження підсумкового обліку робочогочасу, дає дозвілнапроведеннянадурочнихробіт, робіт увихідніднітощо;

• разом з роботодавцем вирішує питання соціального роз-виткупідприємства,поліпшенняумовпраці,матеріально-побутового,медичногообслуговуванняпрацівників;

• бере участь у вирішенні соціально-економічних питань,визначенні та затвердженні переліку і порядку наданняпрацівникамсоціальнихпільг;

• береучастьурозробленніправилвнутрішньоготрудовогорозпорядкупідприємства,установи,організації;

• представляєінтересипрацівниківзаїхдорученнямпідчасрозглядуіндивідуальнихтрудовихспорівтауколективно-мутрудовомуспорі,сприяєйоговирішенню;

• приймає рішення про вимогу до роботодавця розірватитрудовий договір (контракт) з керівником підприємства,установи, організації, якщо він порушує законодавствопро профспілки, законодавство про працю, про охоронупраці,ухиляєтьсявідучастіупереговорахщодоукладен-ня або зміни колективного договору, не виконуєзобов’язаньзаколективнимдоговором,допускаєіншіпо-рушеннязаконодавствапроколективнідоговори;

• даєзгодуабовідмовляєунійнарозірваннятрудовогодо-говору з ініціативи роботодавця з працівником, який єчленомпрофспілкипідприємства,установи,організації,упередбаченихзакономвипадках;

• береучастьурозслідуваннінещаснихвипадків,професій-нихзахворюваньіаварій,уроботікомісіїзпитаньохоро-нипраці;

• здійснюєгромадськийконтрользавиконаннямроботодав-цемзаконодавствапропрацютапроохоронупраці,заза-безпеченнямнапідприємстві, в установі, організації без-печних і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії,

82

правильним застосуванням установлених умов оплатипраці,вимагаєусуненнявиявленихнедоліків;

• здійснюєконтрользапідготовкоютанаданнямроботодав-цемдокументів,необхіднихдляпризначенняпенсійпра-цівникамічленамїхсімей;

• здійснюєконтрользанаданнямпенсіонерамтаінвалідам,якідовиходунапенсіюпрацювалинапідприємстві,вус-танові, організації, права користування нарівні з йогопрацівниками наявними можливостями щодо медичногообслуговування,забезпеченняжитлом,путівкамидооздо-ровчихіпрофілактичнихзакладівтаіншимисоціальнимипослугамиіпільгамизгідноізстатутомпідприємства,ус-танови,організаціїтаколективнимдоговором;

• представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із со-ціальногострахування,направляєпрацівниківнаумовах,передбаченихколективнимдоговоромабоугодою,досана-торіїв,профілакторіївібудинківвідпочинку,туристичнихкомплексів,базтаоздоровчихзакладів,перевіряєоргані-заціюмедичногообслуговуванняпрацівниківтачленівїхсімей;

• разомзроботодавцемвідповіднодоколективногодоговорувизначає розмір коштів, що будуть спрямовані на будів-ництво,реконструкцію,утриманняжитла,здійснюєоблікгромадян, які потребують поліпшення житлових умов,розподіляєувстановленомузаконодавствомпорядкужилуплощувбудинках,збудованихзакоштиабозаучастюпід-приємства,установи,організації,атакожту,щонадаєть-ся власникові у розпорядженняв іншихбудинках,конт-ролюєжитлово-побутовеобслуговуванняпрацівників;

• представляєінтересипрацівниківпідприємства-боржникапідчаспроцедурибанкрутства.

Виборні органи профспілкової організації,що діють на під-приємстві,вустанові,організації,маютьтакожіншіправа,пе-редбаченізаконодавствомУкраїни.

Висловлюючиволютрудовогоколективу,профспілковийор-ганможевиступатияквідсвогоімені(здійсненнягромадськогоконтролю і нагляду), так і від імені відповідного колективу(розробленняіпідписанняколективногодоговору).

83

4.9. Державні органи, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти трудового права

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створюєумови для повного здійснення громадянами права на працю.Для цього на відповідні державні органи покладено обов’язкищодоздійсненняниминагляду іконтролюзадодержаннямза-конодавствапропрацю,охоронупраці,пожежнутарадіаційнубезпеку.Ціорганизгіднозчиннимзаконодавствомнаділеніпев-нимивладнимиповноваженнямиусферізастосуваннянайманоїпраці,атакожєсуб’єктамитрудовогоправа.Прицьомуприн-ципиїхдіяльностінезалежатьвідвласникапідприємства,уста-нови,організаціїнавітьувипадку,коливласникомєдержава.

Вищийнаглядзадодержанняміправильнимзастосуваннямзаконодавства про працю здійснює Генеральний прокурор Ук-раїниіпідпорядкованійомупідрозділи.

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюютьконтроль задодержаннямзаконодавствапропрацюнапідпри-ємствах,вустановахіорганізаціях,щоперебуваютьуфункціо-нальному підпорядкуванні. Важливим державним органом—суб’єктомтрудовогоправа—єМіністерствопрацітасоціальноїполітикиУкраїниійогоорганинамісцях.Відповіднодопоста-новиКабінетуМіністрівУкраїнивід30серпня2000р.№1351ускладі Міністерства праці та соціальної політики на базі йогоструктурнихпідрозділівіголовноїдержавноїінспекціїпрацітаДержавноїекспертизиумовпраціствореноДержавнийдепарта-ментзнаглядузадодержаннямзаконодавствапропрацю.Поло-женняпроДержавний департамент з нагляду за додержаннямзаконодавства про працю затверджено постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід18січня2003р.№50.

Зметоюупорядкуваннянаглядовоїдіяльності,посиленняна-глядової функції за станом охорони праці Указом ПрезидентаУкраїни від 18 вересня 2002р. №834/2002 утворено на базіДержавногодепартаментузнаглядузаохороноюпраціякцент-ралізованийорганвиконавчоївлади,оскількидоцьоговищеза-значеніпитанняналежалидокомпетенціїрізнихдепартаментівускладіМінпрацітасоціальноїполітикиУкраїни,Держнагляд-праці таДержохорони праці. Отже,Держкомітет з нагляду за

84

охороноюпрацієтеперповноважнимцентральниморганомви-конавчоївлади,якийздійснюєуправлінняуційсфері,атакожміжгалузевукоординаціютафункціональнерегулюваннязпи-тань,віднесенихдойоговідання.

Функціїдержавногоорганущодоорганізаціїуправлінняна-глядузадодержаннямзаконодавствапроохоронупрацінапід-приємствах, в установах та організаціях незалежно від формвласності,атакожзавиробничоюдіяльністюпідприємцівуга-лузінатериторіїрегіонуздійснюєДержавнаінспекціяохоронипраці згідно з Типовим положенням, затвердженим наказомДержкомітетуУкраїнизнаглядузаохороноюпрацівід19черв-ня1995р.№92.

ЗакономУкраїни“Прозайнятістьнаселення”визначенопра-вовийстатусІнспекціїзконтролюзадодержаннязаконодавствапро зайнятість населення, яка входить до складу державноїслужбизайнятості.

Обов’язок контролю за додержанням встановлених норма-тивів робочих місць, призначених для працевлаштування ін-валідів,покладеновідповіднодоПоложенняпроФондУкраїнисоціальногозахисту інвалідів,затвердженогопостановоюКабі-нетуМіністрівУкраїнивід18липня1991р.№92“Простворен-няФондуУкраїнисоціальногозахистуінвалідів”.

Окрім зазначеного, державний нагляд за охороною праціздійснюють,аотже,єсуб’єктамитрудовогоправа,такіоргани:

• Державний комітет з ядерного регулювання України якцентральнийорганвиконавчоївладизіспеціальнимстату-сомнабазіголовноїдержавноїінспекціїзнаглядузаядер-ною безпекою і Департаменту з ядерного регулюванняМіністерстваекологіїтаприроднихресурсівУкраїни;

• органи державного пожежного нагляду управління по-жежноїохорониМіністерстванадзвичайнихситуацій;

• органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерстваохорониздоров’яУкраїни.

Місцеві державні органи виконавчої влади та органи само-врядування у межах відповідної території також є суб’єктамитрудовогоправа,коли:забезпечуютьреалізаціюдержавноїполі-тики в галузі охорони праці; формують за участю профспілокпрограмизаходівзпитаньбезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовища,щомаютьміжгалузевезначення;здійснюютьконт-

85

роль за додержанням нормативних актів про охорону праці,встановлюютьквотудляприйомунароботумолоді,інвалідів.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтепоняттятрудовихправовідносин. 2. Визначтескладовітрудовихправовідносин. 3. Охарактеризуйте відмінності між трудовими правовідно-

синами і суміжними правовідносинами (цивільними, ад-міністративнимитощо).

4. Проаналізуйте умови та підстави виникнення трудовихправовідносин.

5. Розкрийтезмісттрудовихправовідносин,основніправатаобов’язкисуб’єктівцихвідносин.

6. Визначтесутністьпоняттясуб’єктатрудовогоправа. 7. Хто є суб’єктами трудового права? Яке існує співвідно-

шенняміжсуб’єктамитрудовогоправаісторонамитрудо-вихправовідносин?

8. Щотакеправоваправосуб’єктність? 9. Охарактеризуйтеосновніправа,обов’язкитавідповідаль-

ністьроботодавцяутрудовихправовідносинах. 10. Проаналізуйтеосновніправапрофспілокяксуб’єктівтру-

довогоправа.

86

Розділ 5

кОлекТивний дОгОвір, угОда

5.1. Поняття колективного договору, угоди та їх сторони.5.2. Зміст колективного договору.5.3. Колективні угоди: поняття, сторони та їх зміст.5.4. Порядок укладення колективного договору, угоди.5.5. Дія колективного договору, угоди.5.6. Відповідальність за порушення у сфері дії колективного дого-

вору, угоди.

5.1. Поняття колективного договору, угоди та їх сторони

Одним із напрямів соціально-партнерських відносин в Ук-раїнієукладанняколективнихдоговорівіколективнихугод.Цідоговориіугодиукладаютьнавиробничомурегіональному,га-лузевомуінаціональномурівнях.

ВУкраїніправоверегулюванняколективнихдоговорівіугодздійснюютьвідповіднодоЗаконуУкраїни“Проколективнідо-говори і угоди”� від 1 липня 1993р. Прийняття цього ЗаконудалозмогуВерховнійРадіУкраїниратифікуватинизкуконвен-цій МОП щодо колективно-договірних відносин: №93 “Прозастосуванняпринципівправанаорганізацію і веденняколек-тивних переговорів” (1949р.); №154 “Про сприяння колек-тивним переговорам” (1981р.); №155 “Про тристоронні Кон-сультації”.ЦесприялоприйняттюЗаконуУкраїни“Прооплатупраці”від24березня1995р.,якимпередбаченотакісферипра-вовогорегулюванняоплатипраці,якдержавнуідоговірну.

3березня1998р.булоприйнятоЗаконУкраїни“Пропорядоквирішенняколективнихтрудовихспорів(конфліктів)”.Дляре-

� ЗаконУкраїни“Проколективнідоговори іугоди”від1липня1993р.зна-ступнимизмінамиідоповненнями.

87

алізації його положень Президент України видав Указ від17листопада1998р.проутворенняНаціональноїслужбипосе-редництваіпримирення.Зметоюрозвиткузаконодавствазсо-ціальногопартнерствабулоприйнятоЗакониУкраїни“Пропро-фесійні спілки, їх права і гарантії діяльності” від 15 вересня1999р. і “Про організації роботодавців” від 24 травня 2001р.УВерховнійРадіУкраїнизнаходятьсяпідготовленідорозглядупроектизаконів“Просоціальнепартнерство”,“Протрудовіко-лективи”тапроектновоїредакціїЗаконуУкраїни“Проколек-тивнідоговориіугоди”.Зїхприйняттямбудерозв’язанопробле-муправовогорегулюваннясоціальногопартнерствавУкраїні.

Колективнийдоговірєстабілізаторомправвласника(робото-давця) і працівників підприємства, установи, організації�, ос-кільки закріплені в ньому інтереси сторін набувають формивзаємних зобов’язань не лише через взаємну відповідальністьсторін,авразінеобхідності—йпримусзбокудержави.

Згіднозіст.10Закону“Проколективнідоговориіугоди”ко-лективнийдоговірукладаютьнаосновічинногозаконодавства,прийнятих сторонами зобов’язань щодо трудових і соціально-економічнихвідносиніузгодженихінтересівпрацівників,влас-никівтауповноваженихнимиорганів(роботодавців).

Колективний договір—целокальнийнормативно-правовийакт,щорегулюєтрудовітасоціально-економічнівідносиниміжвласникоміпрацівникамипідприємства.ВідповіднодоЗаконутап. 7 ст. 65ГКУкраїниколективнийдоговір укладаєтьсянапідприємствахнезалежновідформивласностітагосподарюван-ня,яківикористовуютьнайманупрацюімаютьправаюридич-ноїособи.УЗаконіневизначеномінімальнуграничнукількістьнайманихпрацівниківнапідприємстві,заякоїмаєбутиукладе-ноколективнийдоговір.Однакузагальненняпрактикидаєпід-ставистверджувати,щовстановленняуЗаконітакоїнормиєдо-цільним, оскільки на невеликих підприємствах, зокрема наприватних,колективнідоговоривбільшостівипадківнеукла-дають.Отже,нормаЗаконуневиконується,хочайЗаконуційчастиніневідповідаєринковимвідносинам.

Відповіднодост.2Закону“Проколективнідоговориіугоди”іст.11КЗпПколективнийдоговірможеукладатисявструктур-

� Далі—підприємство.

88

нихпідрозділахпідприємств,алеціпідрозділимаютьбутиеко-номічнотафінансовосамостійнимиіматиорганізаційнітама-теріальніможливостідлявстановленняіреалізаціїдодатковихпільгтаіншихумоврегулюваннясоціально-економічнихітру-довихвідносинзурахуваннямспецифікипідрозділу.

Колективнийдоговірукладаютьнелишенавиробничихпід-приємствах,айубюджетнихустановах,закладахосвіти,охоро-низдоров’я,органахвиконавчоївладитамісцевогосамовряду-вання.

Колективний договір поєднує риси договору і нормативно-правовогоакта.Насьогодніценайважливішийлокальнийнор-мативно-правовийакт,щовизначаєумовипраці,умовиїїопла-ти,соціальнігарантіїдляпрацівниківнапідприємстві.Водночасвінєйактомсоціальногопартнерстванарівніпідприємстваміжпрацівникомівласникомабоуповноваженимниморганом(ро-ботодавцем),результатомузгодженняїхніхдійтаінтересів.

Регульовані колективним договором взаємовідносини йогосторін ґрунтуютьсяна тому,щовстановлені законодавчимитаіншиминормативно-правовимиактамиположення ємінімаль-ними. Ст. 9і КЗпП надає право підприємствам, установам, ор-ганізаціям у межах своїх повноважень і за рахунок власнихкоштів встановлювати додаткові порівняно з чинним законо-давствомтрудовітасоціально-побутовіпільгидляпрацівників.

Водночасколективнийдоговірнеєєдинимспособомфіксаціїумов праці. Існує також індивідуальний трудовий договір,щовизначаєумовинаймупрацівниканароботу.Однакщобціумо-вибулисприятливимидляпрацівника,взаємообумовленими,ане встановленими односторонньо власником (роботодавцем),вонимаютьбутивизначеніколективнимдоговором.

Згідно зі ст. 12 Закону сторонами колективного договору євласник(роботодавець)іоднаабодекількапрофспілокчиіншийуповноваженийнапредставництвотрудовимколективоморган(радатрудовогоколективу,страйковийкомітет),азавідсутностітакогооргану—представникипрацюючих,обранітауповнова-жені трудовим колективом для соціального захисту інтересівтрудовогоколективу.

Трудові колективи на загальних зборах (конференції) упов-новажуютьпрофкомабоіншийорганпредставлятисвоїінтересиупроцесіпідготовкиколективногодоговору.

89

Занаявностінапідприємствікількохпрофспілковихорганіза-ційвонимаютьсформуватизагальнийпредставницькийоргандляведенняпереговорів.Недопускаєтьсяведенняпереговорівіукла-денняколективнихдоговорівтаугодвідіменіпрацівниківоргані-заціямиабоорганами,щофінансуютьсявласником,політичнимипартіями. У випадку, якщо інтереси трудового колективу пред-ставляєпрофспілковийорган,інтересивласниканеможутьпред-ставлятиособи,якієчленамивиборногооргануцієїпрофспілки.

5.2. Зміст колективного договору, угоди

Зміст колективного договору визначається сторонами в ме-жах їх компетенції, тобто узгоджені ними умови (положення)спрямовані на врегулювання соціально-трудових відносин наконкретномупідприємстві.Ціумовиподіляютьна:інформацій-ні,нормативні,зобов’язальні,організаційні.

Інформаційні умови— норми централізованого законодавс-тва,атакожколективнихугодбільшвисокогорівня(генераль-ної,галузевої,регіональноїугод).

Нормативні умови—локальнінормиправа,встановленісто-ронамивмежахїхкомпетенції,щопоширюютьсянапрацівни-ківпідприємства.Нормативніумовидіютьпротягомусьоготер-міну,наякийукладаєтьсяколективнийдоговір.

Зобов’язальні умови— конкретні зобов’язання сторін із за-значеннямтермінівїхвиконанняісуб’єктів,відповідальнихзавиконання.Ціумовидіютьдоїхвиконанняізавершуютьсяви-конанням.У ст.7ЗаконуУкраїни“Проколективнідоговори іугоди”,ст.13КЗпПміститьсяорієнтовнийперелікпитань,згід-нозякимдодоговоруможутьвключатисявзаємнізобов’язаннясторін. У колективному договорі встановлюються, зокрема,зобов’язаннящодо:

• змін в організації виробництва і праці (скорочення чи-сельностіабоштатупрацівників;переведенняпідприємс-тванабагатозміннийрежимроботичинанеповнийробо-чийчас);

• забезпечення продуктивної зайнятості (створення новихробочихмісцьдля інвалідів (переведенняпрацівниківнаіншуроботу,переміщеннятощо));

90

• нормуванняіоплатипраці,встановленняформи,системи,розмірівзаробітноїплати,доплат,надбавок,преміальнихтаіншихзаохочувальнихвиплат;

• встановлення гарантій, компенсацій, пільг (наприклад,частковооплачуванихвідпустокдляжінок,якімаютьді-тей, на триваліші терміни, ніж передбачено законодавс-твом,заводськихпенсій,допомог)тощо;

• участітрудовогоколективууформуваннітарозподіліпри-бутку(якщоцепередбаченостатутомпідприємства);

• режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку(конкретизація відпусток за ненормований режим робо-ти);

• умов і охоронипраці (впровадженнясучаснихзасобів за-хисту здоров’я працівників; встановлення підвищеноїкомпенсації потерпілому в разі його травмування на ви-робництві);

• забезпеченняжитлово-побутового,культурного,медично-го обслуговування, організації оздоровленняпрацівників(виділеннякоштівнажитловебудівництво,оплатамедич-ноїстраховкидляпрацівниківпідприємства);

• гарантіїдіяльностівиборнихчленівпрофспілковоїабоін-шоїпредставницькоїорганізаціїпрацівників(членіврадитрудовогоколективу,радипідприємства);

• умов регулювання фондів оплати праці, встановленняміжкваліфікаційнихспіввідношеньвоплатіпраці.

Колективнийдоговірможепередбачитидодаткові,порівняноз чинним законодавством і угодами, гарантії, соціально-побу-товіпільгитощо(ст.9КЗпП).

Змістколективногодоговорусуттєвозалежитьвідфінансово-економічногостанупідприємства.Томудляведенняколектив-них переговорів, формування та виконання вимог до змістовоїчастиниколективногодоговорупрофспілковийкомітетмаєво-лодітиосновною інформацієюпрогосподарськудіяльністьпід-приємства,йогоприбуткитощо.

Наосновіаналізуцієїдіяльності,атакожзурахуваннямнорміположеньгалузевоїтарегіональноїугодмаютьбутисформованівимоги працівників, профспілкового комітету до змісту колек-тивного договору або розроблений профспілковим комітетомвласнийваріантпроектуколективногодоговору(див.Додаток2).

91

5.3. Колективні угоди: поняття, сторони та їх зміст

Основою цивілізованих відносин профспілок з державою єукладанняколективнихугод.Поняттяколективнаугодаузако-нодавствіУкраїниз’явилосяпорівнянонедавно—зприйняттямЗаконуУкраїни“Проколективнідоговори іугоди”.Доти існу-вали тарифні угоди, які укладали на міжгалузевому, тери-торіальномутавиробничомурівнях.Тарифнаугодавизначаласьякдоговірміжпредставникамисторінпереговорівзпитаньоп-латипрацітасоціальнихгарантій.

ЗаконУкраїни“Проколективнідоговори і угоди”визначивправовізасадирозроблення,укладаннятавиконанняколектив-нихугодзметоюсприяннярегулюваннютрудовихвідносинтасоціально-економічнихінтересівпрацівниківівласників.Метаукладанняколективнихугод—нелишевирішенняпитаньоп-лати праці та соціальних гарантій, регулювання виробничих,трудових і соціальних гарантій, а й регулювання виробничих,трудовихісоціально-економічнихвідносинтаузгодженняінте-ресівпрацівників,власниківіуповноваженихнимиорганів(ро-ботодавців).

Законодавецьрозрізняєпоняттяколективногодоговоруіуго-ди,хочазасуттюколективнийдоговірєрізновидомколектив-ноїугоди,щоукладаєтьсянавиробничомурівні.Однак,незва-жаючи на спільні риси колективної угоди і договору, такерозмежування зумовлено певними відмінностями,що існуютьміжними,іособливостями.Основноювідмінністюєте,щоко-лективнаугодамаєспецифічнусферуукладання.Відповіднодост. 2 названогоЗаконуУкраїниколективна угода укладаєтьсяна державному, галузевому, регіональному рівнях на двосто-роннійоснові.

Колективна угода— це правовий акт, що укладається міжсоціальними партнерамиіміститьїхнізобов’язаннящодовста-новленняумовпраці, зайнятостітасоціальнігарантіїдляпра-цівниківдержави,галузі,регіону.Угодитакожєправовоюфор-моюсоціальногопартнерстваірегулюютьсоціально-партнерськівідносиннабільшвисокомурівні.

Сторонами колективної угоди на державному рівні— гене-ральноїугоди—єКабінетМіністрівУкраїни,професійні спіл-

92

ки, що об’єдналися для ведення колективних переговорів таукладаннягенеральноїугоди, івласникиабоуповноваженіни-миоргани,щооб’єдналисязтієюжметою.

Сторонамиугодинагалузевомурівнієвласники,об’єднаннявласниківабоіншіпредставницькіорганізаціїроботодавців.Напідприємствахдержавноївласностіінтересивласникапредстав-ляютьміністерстватавідомства,об’єднанняроботодавців,інте-ресипрацівників—галузевіоб’єднанняпрофспілок.

Угодунарегіональномурівніукладаютьміжмісцевимиорга-намидержавноївиконавчоївладиаборегіональнимиоб’єднан-нями підприємців, якщо вони створені й мають відповідніповноваження,іоб’єднаннямипрофспілокчиіншимиуповнова-женимитрудовимиколективамиорганами.

Колективнаугодаєнормативнимактом:їїположеннядіютьбезпосередньоіобов’язковідлявсіхсуб’єктів,щоперебуваютьусферідії сторін.Водночасвонаєлокальнимактом,оскільки їїположення поширюються на певне коло суб’єктів, обмеженесфероюдії сторін,щопідписалиугоду.Колективнаугода є та-кож багатоплановим актом, томущо регулює всі відносининапідприємствах,наякіпоширюєтьсяїїдія.

Особливістьколективноїугоди—наявністьуїїзмістінорма-тивнихзобов’язальнихположень.

Нормативні положення угоди— це сукупність локальнихнормзосновнихпитаньпраці,їїоплати,умовтаохоронипраці,соціально-побутовихпитань.

Змістколективнихугод—взаємнізобов’язаннясторін.Згід-нозіст.8Законугенеральнаугода надержавномурівнірегулюєосновні принципи та норми реалізації соціально-економічноїполітикиітрудовихвідносин,зокрема:

• гарантіїпраціізабезпеченняпродуктивноїзайнятості;• мінімальнісоціальнігарантіїоплатипрацітадоходівусіх

груп і верств населення щодо забезпечення достатньогорівняжиття;

• розмірпрожитковогомінімуму;• соціальнестрахування;• трудовівідносини,режимроботиівідпочинку;• умовиохоронипраціінавколишньогосередовища;• задоволеннядуховнихпотребнаселення;

93

• умови зростання фондів оплати праці та встановленняміжгалузевихспіввідношеньвоплатіпраці.

Угоданагалузевомурівнірегулюєгалузевінормищодо:• нормуваннятаоплатипраці;• установленнядляпідприємствгалузімінімальнихгаран-

тій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основієдиноїтарифноїсіткизамінімальноюмежеюрозмірівдо-платінадбавокзурахуваннямспецифікиумовпраціокре-михкатегорійпрацівниківгалузі;

• трудовихвідносин;• умовохоронипраці;• умовзростанняфондівоплатипрацітощо.Галузеві угодинеможуть передбачатипогіршення станови-

щапрацівниківпорівнянозгенеральнимиугодами.Угодинарегіональномурівнірегулюютьнормисоціального

захистунайманихпрацівниківпідприємств,можутьміститипо-ложенняпровищіпорівнянозгенеральноюугодоюсоціальніга-рантії,компенсації,пільгитощо.

5.4. Порядок укладення колективного договору, угоди

Правонаведенняпереговорівіукладенняколективнихдого-ворів,угодвідіменінайманихпрацівниківнадаєтьсяпрофесій-ним спілкам, об’єднанням профспілок в особі їх виборних ор-ганів або іншим представницьким органам (раді трудовогоколективу, страйковому комітету), якщо трудовий колективнаділив їх відповіднимиповноваженнями за рішенням загаль-нихзборівабоконференціїтрудовогоколективуголосуванням.

За наявності на підприємстві, державному, галузевому, ре-гіональному рівнях кількох профспілок чи їх об’єднань вониповинні сформувати спільний представницький орган для ве-денняпереговорівщодоукладенняугодиабоколективногодого-вору.

У разі недосягнення згоди у створенні спільного представ-ницькогооргануугодавважаєтьсяукладеною,якщоїїпідписа-липредставникипрофспілокчиїхоб’єднаньабоіншіуповнова-

94

жені трудовими колективами органи, до яких входить більшеполовининайманихпрацівниківдержави,галузі,території.

Згідно зі ст. 5 Закону “Про колективні договори і угоди”умовиколективнихдоговорівіугодєобов’язковимидляпідпри-ємств,наяківонипоширюються,тасторін,якіїхуклали.

Умовиколективнихдоговорівіугод,щопогіршуютьпорівня-нозчиннимзаконодавствомстановищепрацівників,єнедійсни-ми,ізабороняєтьсявключатиїхдодоговорівіугод(ст.9КЗпП).

Відповідно до ст. 10 цього Закону укладенню колективногодоговору, угодипередуютьколективні переговори.Будь-яка зісторіннеранішякзатримісяцідозакінченнястрокудіїколек-тивногодоговору,угодиабоустроки,визначеніцимидокумен-тами, письмово повідомляє інші сторони про початок перего-ворів. Друга сторона, у свою чергу, протягом семи днівзобов’язана розпочати переговори. Процедура ведення колек-тивнихпереговорів,механізмвирішеннярозбіжностей,щови-никаютьуходіпереговорів,регламентуютьсяст.10і11Закону.Правона веденняколективнихпереговорів уперше закріпленоЗакономвід1липня1993р. івідповіднодо нормМіжнародноїорганізаціїпраці(КонвенціяМОП№154“Просприянняколек-тивнимпереговорам”).Цеправоєоднієюзнайважливішихга-рантійзабезпеченнясоціальногопартнерства.

Після досягнення сторонами домовленості про початок ко-лективнихпереговоріввонимаютьоперативностворитиробочукомісіюдля веденняпереговорів і розробленняпроектуколек-тивногодоговорузповноважнихпредставниківсторін,визначи-тистрокиіпорядок(регламент)веденняпереговорів,гарантіїїхучасникам,прощовласниквидаєпогодженийізпрофспілковимкомітетомнаказ.

УзаконодавствіУкраїнивідсутнянорма,якоюбпокладавсяобов’язокпочатипереговоринаодну із сторін.Напрактиціцепризвелодотого,щонадержавнихпідприємствахроботазпід-готовкиколективногодоговорунерідкозапізнюється,анапри-ватнихпідприємствахколективнідоговоризазвичайнеуклада-ють.Набагатьохприватнихпідприємствахнемаєпрофспілковихорганізацій,апрацівникивумовахзростаючогобезробіття,ці-нуючисвоєробочемісце,непорушуютьпитанняпроукладенняколективного договору. Власник (роботодавець), у свою чергу,незацікавленийвукладенніколективногодоговору.Іякнаслі-

95

док— обмеження прав працівників щодо їх соціального за-хисту.

Відповідно до Закону сторони колективних переговорівзобов’язанінадаватиробочійкомісії,якастворюєтьсясторона-ми для підготовки проекту колективного договору, всю інфор-мацію,необхіднудлявизначенняйогозмісту.Учасникиперего-ворівпідписуютьзобов’язанняпронерозголошуванняданих,щостановлятьдержавнуабокомерційнутаємницю.

Сторониможутьперериватипереговоридляпроведеннякон-сультацій, експертиз, отримання потрібних даних для вироб-леннявідповіднихрішеньіпошукупевнихкомпромісів.

Для врегулювання розбіжностей під час ведення колектив-нихпереговорів сторонивикористовуютьпримирніпроцедури.Якщовходіпереговорівсторонинедійшлизгодизнезалежнихвіднихпричин,вонискладаютьпротоколрозбіжностей,дояко-го вносять точно сформульовані пропозиції сторін про заходи,необхіднідляусуненняцихпричин,атакожпрострокивіднов-ленняпереговорів.

Протягом трьох днівпісля складанняпротоколурозбіжнос-тей сторонипроводятьконсультації,формують із свого складупримирнукомісію,азанедосягненнязгодизвертаютьсядообра-ного ними посередника. Примирна комісія або посередник усемиденний термінрозглядаєпротоколрозбіжностей і вноситьрекомендаціїщодосутіспору.

Законпередбачаєтакіпримирніпроцедуридляврегулюван-нярозбіжностей:складанняпротоколурозбіжностей,створенняпримирноїкомісії,правозверненнядопосередниказавиборомсторін.Уразінедосягненняугодипіслявжиттяцихзаходівдо-пускаєтьсяорганізаціяіпроведеннястрайківупорядку,щонесуперечитьзаконодавствуУкраїни.Дляпідтримкисвоїхвимогпрофспілки можуть провести у встановленому порядку збори,мітинги,пікетування,демонстрації.

Для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів(конфліктів) у державі створено спеціальний орган — Націо-нальну службу посередництва і примирення, яка вивчає ви-сунуті працівниками вимоги і дає оцінку їх обґрунтуванню,консультує сторони, сприяє встановленню контактів між ни-ми,звертаєтьсядосудуіззаявоюпровирішеннятрудовогоспо-ру.

96

Проектколективногодоговоруобговорюютьутрудовомуко-лективітайогопідрозділах,авідтаквиносятьнарозглядзагаль-нихзборів(конференції)трудовогоколективу.Якщозбори(кон-ференція)трудовогоколективувідхиляютьпроектколективногодоговоруабоокремійогоположення,сторонипоновлюютьпере-говоридляпошукунеобхідногорішення.Термінпереговорівнеповиненперевищувати10днів.Післяцьогопроектуціломуви-носятьнарозглядзагальнихзборів(конференції)трудовогоко-лективу.

Схвалений загальними зборами (конференцією) проект ко-лективного договору підписують уповноважені представникисторіннепізнішякчерез5днівзмоментуйогосхвалення,якщоінше не встановлено зборами (конференцією) трудового колек-тиву.

Угоду (генеральну, галузеву, регіональну) підписують упов-новаженіпредставникисторіннепізнішякчерез10днівпіслязавершенняколективнихпереговорів.

Колективнийдоговір,угоданабираютьчинностіздняпідпи-санняїхпредставникамисторінабоздня,вказаноговколектив-номудоговорі,угоді.Післязакінченнятермінудіїколективнийдоговірпродовжуєдіятидоти,докисторониукладутьновийабопереглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Уст.9Законунезазначенотерміну,наякийукладаютьколектив-ний договір. Його визначають угодою сторін. На практиці ко-лективнідоговориукладаютьна1–3роки.

Галузевійрегіональніугодипідлягаютьповідомчійреєстра-ціїМіністерством праці та соціальної політикиУкраїни, а ко-лективнідоговориреєструютьмісцевіорганивиконавчоївладивідповіднодост.9ЗаконутаПоложенняпропорядокповідомчоїреєстрації галузевих і регіональних угод, колективних дого-ворів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід5квітня1994р.№255.Реєстраціюздійснюютьдлязабезпе-ченняможливостіврахуванняумовцихнормативнихдокумен-тівпідчасрозглядутрудовихспорів(індивідуальнихіколектив-них),щоможутьвиникнутизарезультатамизастосуваннянормцихугод (договорів)уповноважениминатеорганами.Цідоку-менти:

• неповиннісуперечитивимогамчинногозаконодавстватаумовам угод вищого рівня, обов’язковим для всіх су-

97

б’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які їх підпи-сали;

• маютьміститиінформаціюпроджерелафінансуванняза-ходівщодонаданнядодатковихпільг ігарантій:зараху-ноквласнихкоштівпідприємств,установ,організацій,га-лузі,місцевогобюджетутощо;

• мають відповідати вимогам законодавства про мови івикладатисязазагальниминормамиправопису.

Разом із колективним договоромна реєстраціюподають усідодаткидонього,протоколирозбіжностей,атакожінформаціюпроскладповноважнихпредставниківсторін,якібралиучастьуколективнихпереговорах.Реєстраціюпроводятьудвотижне-вийтермінздняотриманняколективногодоговору.Непізнішенаступногодняпісляреєстраціїчиприйняттярішенняпровід-мовувреєстраціїпершийідругийпримірникиколективногодо-говоруповертаютьсторонам,якіподалиїхнареєстрацію.

Колективнідоговориіугодиєстроковиминормативнимиак-тами,оскількиукладаютьсянавизначенийтермінінабираютьчинностіздняїхпідписанняпредставникамисторін,аокреміїхположення—здати,зазначеноївцихдокументах.

Зміниідоповненнядоколективногодоговоруможутьвноси-тисяпротягомтермінуйогодіїлишезавзаємноюзгодоюсторінувстановленомунимипорядку.Цейпорядокдоцільновизначи-тиуколективномудоговорі.Жодназісторінпротягомдіїколек-тивногодоговорунеможеводносторонньомупорядкуприйматирішенняпрозмінучиннихнорміположень,обов’язківзадого-воромабопризупинятиїхвиконання.

5.5. Дія колективного договору, угоди

Положення колективного договору поширюються на всіхпрацівниківпідприємстванезалежновідтого,чиєвоничлена-мипрофспілки, іобов’язковіякдлявласникаабоуповноваже-ногониморгану(роботодавця),такідляпрацівниківпідприємс-тва.Положеннягенеральної,галузевої,регіональноїугоддіютьбезпосередньоіобов’язковідлявсіхсуб’єктів,щоперебуваютьусферідіїсторін,якіпідписалиугоду.

98

Колективнийдоговір,угодазберігаютьчинністьуразізмінискладу, структури, найменування уповноваженого власникоморгану,відіменіякогоїхукладено.Увипадкуреорганізаціїпід-приємстваколективнийдоговір,угодазберігаютьчинністьпро-тягомстроку,наякийїхукладено,абоможутьбутипереглянутізазгодоюсторін.

Зазмінивласникапідприємстваколективнийдоговірчиннийпротягомстрокуйогодії,аленебільшякодинрік.Зацейперіодсторониповиннірозпочатипереговорипроукладенняновогочизмінуабодоповненнячинногоколективногодоговору.

Уразіліквідаціїпідприємстваколективнийдоговірдієпро-тягомусьогострокупроведенняліквідації,аждодняпідписан-нявідповідногоакта.

Нановоствореномупідприємствіколективнийдоговір,угодуукладаютьзініціативиоднієїзісторінутримісячнийстрокпіс-ляреєстраціїпідприємства.

Усіпрацюючі,атакожщойнонайнятінапідприємствопра-цівникимаютьбутиознайомленізколективнимдоговором,уго-дою власником або уповноваженим ним органом (роботодав-цем).

Сторони,щоуклаликолективнуугоду,повинніінформуватигромадянчереззасобимасовоїінформаціїпрозмінуугодитахідїїреалізації.

Контрользавиконаннямколективногодоговоруздійснюютьбезпосередньо сторони, що його укладали, чи уповноваженіними представники у порядку, визначеному договором. Дляздійснення контролю сторони зобов’язані надавати одна однійнеобхіднудляцьогонаявнуінформацію.

5.6. Відповідальність за порушення у сфері дії колективного договору, угоди

Сторони,щопідписаликолективнийдоговір,угоду,щорічновстроки,передбаченіколективнимдоговором,угодою,звітуютьпроїхвиконання.Дляздійсненняконтролюзавиконаннямко-лективногодоговору,угодиможутьстворюватисякомісії,якіза

99

наслідкамиперевіркискладаютьакт.Цейактєосновнимдоку-ментом,який свідчитьпрорезультатироботищодовиконанняколективного договору, угоди. Водночас він є підставою длявжиттязаходівщодоусуненнявиявленихнедоліків.

Актперевіркиобговорюютьнаспільномузасіданністорінізарезультатами обговорення приймають відповідне рішення, вякомувизначаютьзаходищодоусуненнявиявленихнедоліківіпрорахунків,даютьоцінкудіяльностіпрацівників,якідопусти-ли невиконання двосторонніх зобов’язань, вказують строки їхвиконанняіосіб,якимдорученоздійснюватиконтрользареалі-зацієюнаміченого.

Чинним законодавствомпередбачено такі види відповідаль-ностізапорушенняусферідіїколективногодоговору,угоди:

• запорушеннявимогзаконодавстватаіншихнормативнихактів про охорону праці— накладення на працівникаштрафу в розмірі від двох до п’яти неоподатковуванихмінімумів доходів громадян, на посадових осіб підпри-ємств,установ,організаційнезалежновідформвласності,громадян, які володіють приватнимипідприємствами,—відп’ятидодесятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян (ст. 41 Кодексу України про адміністративніправопорушення);

• за ухилення від участі в переговорах (ст. 17 Закону) іст.41-1КодексуУкраїнипро адміністративніправопору-шеннящодоукладення,зміничидоповненняколективно-го договору, умисного порушення встановленого законо-давством строку початку переговорів або незабезпеченняроботикомісіїзпредставниківсторінувизначенийсторо-намипереговорівстрок—штрафурозмірівідтрьохдоде-сятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян;

• за порушення чи невиконання колективного договору (ст.18Закону і ст.41-2КодексуУкраїнипроадміністра-тивніправопорушення)—штрафвідп’ятдесятидостане-оподатковуванихмінімумівдоходівгромадян;

• за ненадання інформації, необхідної для ведення колек-тивнихпереговорівіздійсненняконтролюзавиконаннямколективних договорів (ст. 19 Закону і ст. 41-3 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення)— штраф

100

відодногодоп’ятинеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян.

Ст. 20 Закону України “Про професійні спілки, їх права ігарантіїдіяльності”профспілкамнаданоправоздійсненняконт-ролюзавиконаннямколективнихдоговорів.Уразіпорушенняумов договорів профспілки мають право направляти сторонівласникаподанняпроусуненняцихпорушень,якерозглядаєть-ся в тижневий термін. У разі відмови усунути порушення абонедосягненнязгодиузазначенийтермінпрофспілкиможутьос-каржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб досуду.

Згіднозіст.45цьогозаконуроботодавцізобов’язанівтижне-вийтерміннадаватиназапитпрофспілокінформацію,якувонимаютьу своємурозпорядженні, зпитаньумовта оплатипраціпрацівників,соціально-економічногорозвиткупідприємстватавиконанняколективногодоговору.

У разі затримки виплати заробітної плати роботодавецьзобов’язанийнавимогувиборногопрофспілковогоорганунада-ватиінформаціюпронаявністькоштівнарахункахпідприємс-тва. Якщо роботодавець відмовиться надати таку інформацію,профспілковийорганможеоскаржитийогодіїабобездіяльністьдосуду.

Частиною7ст. 43 КонституціїУкраїнивстановлено,щопра-во на своєчасне отримання винагороди за працю захищаєтьсязаконом.

Частиною7ст. 24ЗаконуУкраїні“Прооплатупраці”ічасти-ною1ст.115КЗпПпередбачено,щозаробітнаплатавиплачуєть-сяпрацівникамрегулярновробочідніувизначеністроки.

Крім адміністративної відповідальності за зазначені вищеправопорушення, особи несуть дисциплінарну, матеріальну такримінальнувідповідальність.

Дисциплінарна відповідальність— накладання власникомабо уповноваженим ним органом на працівника за порушеннядисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку стяг-нення:оголошеннядоганиабозвільненнязроботи.Ст.45КЗпПпередбаченотакож,щонавимогупрофспілковогооргану,якийза дорученням трудового колективу підписав колективний до-говір,власникабоуповноваженийниморганповиненрозірватитрудовий договір з керівним працівником або усунути його із

101

займаноїпосади,якщовінпорушуєзаконодавствопропрацюіневиконуєзобов’язаньзаколективнимдоговором.

Спори з питань притягнення до відповідальності розгляда-ютьсясудомзаподаннямоднієїзісторінколективногодоговору,угоди,відповіднихкомісійабозініціативипрокурора.

Відповідно доп. 9 ст. 134КЗпПповнуматеріальну відпові-дальність несе керівник підприємства, установи, організації,виннийунесвоєчаснійвиплатізаробітноїплатипонадодинмі-сяць,щопризвелодовиплатикомпенсаціїзапорушеннястроківїївиплати,ізаумови,щоДержавнийбюджетУкраїнитамісцевібюджети,юридичніособидержавноїформивласностінемаютьзаборгованостіпередцимпідприємством.

Кримінальним кодексом України передбачено відповідаль-ністьзавчиненнятакихзлочиннихдій:

• умисне перешкоджання законній діяльності профспілок,політичнихпартій,громадськихорганізацій(ст.170КК);

• грубепорушеннязаконодавствапропрацю(ст.172КК);• грубепорушенняугодипропрацюслужбовоюособоюпід-

приємства, установи, організації незалежно від формивласності(ст.173КК);

• запримушуваннядоучастівстрайкуабоперешкоджанняучасті у страйкушляхом насильства чи погрози застосу-вання насильства або шляхом інших незаконних дій(ст.174КК);

• безпідставнуневиплатузаробітноїплати,стипендії,пенсіїчи іншоїустановленоїзакономвиплатигромадянамбіль-ше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником під-приємства, установи організації незалежно від формивласності(ст.175КК).

Крім юридичних видів відповідальності, особи, які ухиля-ютьсявідучастівпереговорах,ненадаютьнеобхідноїінформа-ції, порушують і не виконують зобов’язань за колективнимдоговором, можуть бути притягнуті також до громадської від-повідальності.Трудовіколектививтакомуразіможутьзастосо-вуватидосвоїхчленівзаходигромадськоговпливу—товарись-кезауваження,громадськудоганутощо.

УЗаконіУкраїни“Проколективнідоговориіугоди”закріп-ленотакожзобов’язаннясторін,якіпідписаликолективнийдо-говір, щорічно в строки, передбачені колективним договором,

102

звітуватипройоговиконання.Передусімтаказвітністьпередба-ченапередтрудовимколективом,наякийпоширюєтьсяцейдо-говір.Крімтого,ст.16цьогоЗаконупередбаченонаправленнястатистичнихданихпровиконанняколективногодоговору,уго-ди в органи державної статистики в порядку, встановленомуМіністерствомстатистикиУкраїни.

Ст. 36 цього Закону встановлено,що за порушення законо-давствапрооплатупрацівинніособипритягаютьсядодисциплі-нарної,матеріальної,адміністративноїтакримінальноївідпові-дальностізгідноіззаконом.

Аналізпрактикиукладаннятавиконанняколективнихдого-ворівсвідчить,щопрофспілковікомітетинедостатньовикорис-товують своє право звертатися до Державної інспекції праці зпропозицієюпропроведеннянапідприємствахперевірокщододотриманнязаконодавствапропрацю.Державнаінспекціяпра-ціпрацюєувзаємодіїзпрофспілкамиінаїхпропозиціюпрово-дитьперевіркипідприємств.

За підсумками перевірок інспекція складає протоколи проадміністративніправопорушеннявимогзаконодавствапропра-цю.Державніінспекторимаютьправодаватироботодавцюпри-писи щодо усунення виявлених порушень, які підлягаютьобов’язковому виконанню у місячний термін з повідомленнямпровжитізаходи.

Контрольні запитання і завдання

1. Якінормативно-правовіактирегулюютьколективнідого-вори,угоди?

2. Розкрийте порядок укладання колективного договору,угодиіпорядоквирішеннярозбіжностейуразіїхукладан-ня.

3. Які норми реалізації соціально-економічної політики ітрудовихвідносинмістятьсявгенеральних,галузевихтарегіональнихугодах?

4. Хтоздійснюєконтрользавиконаннямколективногодого-вору,угоди?

5. Які види юридичної відповідальності застосовують досторінзапорушенняколективногодоговору?

103

ОСОБлива чаСТина

104

Розділ 6

ТрудОвий дОгОвір

6.1. Поняття, зміст, умови та форми трудового договору.6.2. Зміна умов трудового договору.6.3. Види трудового договору.6.4. Контракт як особлива форма трудового договору.

6.4.1. Поняття контракту як особливої форми трудового дого-вору.

6.4.2. Порядок укладання та умови контракту. 6.4.3. Умови розірвання контракту.

6.5. Припинення трудового договору.6.6. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений

строк, та строкового трудового договору з ініціативи праців-ника.

6.7. Розірвання трудового договору з ініціативи власника (робото-давця).

6.8. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціати-ви власника (роботодавця) з окремими категоріями працівни-ків за певних умов.

6.1. Поняття, зміст, умови та форми трудового договору

Відповіднодоч.1ст.21КЗпПтрудовий договір—цеугодаміжпрацівникомівласником(роботодавцем)чифізичноюосо-бою,заякоюпрацівникзобов’язуєтьсявиконуватироботу,виз-наченуцієюугодою, зпідпорядкуваннямвнутрішньомутрудо-вому розпорядку, а власник (роботодавець) підприємства чифізичнаособазобов’язуєтьсявиплачуватипрацівниковізаробіт-нуплатуізабезпечуватиумовипраці,необхіднідлявиконанняроботи,передбаченоїзаконодавствомпропрацютаохоронупра-ці,колективнимдоговороміугодоюсторін.

Особливоюформою трудового договору є контракт, в якомустрокйого дії, права, обов’язки і відповідальність сторін вста-

105

новлюютьсяугодоюсторін.Сферазастосуванняконтрактувиз-начаєтьсязаконамиУкраїни.

Змістом трудового договору є сукупність умов,щовизнача-ютьвзаємніправатаобов’язкийогосторін(умови,встановленіяксамимисторонами,такінормативно-правовимиактамипропрацю).

Унауцітрудовогоправаумовитрудовогодоговору,погодженіміжйогосторонами,поділяютьнаобов’язкові (необхідні) іфа-культативні (додаткові)�.

Обов’язковими умовами єфактприйняттянароботу,атакожпро місце роботи, встановлення трудової функції працівника,розміроплатипраці,строкдіїтрудовогодоговору,часпочаткуроботитощо.

Місце роботи— конкретне підприємство, розташоване впевніймісцевості,якеналежитьвласнику.Утрудовомудоговоріможебутиконкретизованопевнийпідрозділ,філію,відділпід-приємства,атакожіншеробочемісце,дебезпосередньовикону-ватимероботупрацівник.

Трудова функція як головнаумова трудовогодоговорувиз-начається встановленням у ньому професії, спеціальності,кваліфікаціїдляробітника іпосадидляслужбовця.За загаль-нимправиломтрудовуфункціювизначаютьвідповіднодоКла-сифікатора професій, затвердженого наказом ДержстандартуУкраїнивід27липня1995р.,якийнабравчинності з1липня1996р.��.

Професія — широка сфера трудової діяльності, що відобра-жаєгалузевийабородовийподілпраці,вякійпрацівникможезастосовуватисвоїтрудовіздібностівідповіднодонаявнихуньо-гознань,навичоківмінь.Виконанняроботипевноїпрофесіїви-магаєспеціалізаціїпрофесійнихнавичокабознаньзавизначе-ним профілем. Тому виконувана робота однієї професії можематирізніспеціальності.

Спеціальність —частинатрудовоїдіяльностівмежахпевноїпрофесії,щонайбільшглибокотавсебічноопанованапрацівни-ком.Спеціальністьєосновноюознакою,щохарактеризуєтрудо-

� Советскоетрудовоеправо:Учебник/Подред.А.С.Пашкова,О.В.Смирно-ва.—М.:Юрид.лит.,1988.—С.254.

�� Державний класифікатор України. Класифікатор професій/ ДержстандартУкраїни.—К.,1995.

106

ву функцію працівника, оскільки охоплює спеціалізацію пра-цівників за професіями і специфіку роботи в умовах певноговиду діяльності. Однак сама по собі спеціальність не завжди єтією конкретною роботою, для виконання якої було найнятопрацівника.Требавраховуватитакожйогокваліфікацію.

Кваліфікація — рівень теоретичних і практичних знань завідповідноюпрофесією та спеціальністю,що відповідає тариф-номурозряду,класу,категорії,вченомуступенютощо.Кваліфі-каційний розряд дає змогу власнику (роботодавцю) доручитипрацівникові роботу відповідної складності. Коло трудовихобов’язків працівника та кваліфікаційні характеристики міс-тятьсявтарифно-кваліфікаційнихдовідникахівдеякихнорма-тивнихактах.

Трудова функція службовців визначається найменуваннямпосад,щопередбаченіструктуроюіштатнимрозписомдержав-ногоорганучипідприємства,установи,організації.

Посадапередбачаєпевнеколослужбовихобов’язків,повно-важень,відповідальність,щонастаєуразіневиконанняабоне-належноговиконанняобов’язків.Трудовіобов’язкислужбовцівзазначені в посадових інструкціях, розроблених і затвердже-нихнапідприємствах, вустановах, організаціях їхкерівника-ми.

Оплата праці найманих працівників регулюється ЗакономУкраїни“Прооплатупраці”,КЗпПтаіншиминормативно-пра-вовимиактами,атакожактамисоціальногопартнерства—ге-неральноюугодою,галузевими,регіональнимиугодами,колек-тивнимітрудовимдоговорамитаконтрактами.

Строк дії трудового договору передбачаєтьсяугодоюсторініможевизначатисяякйоготривалістю,такінастаннямпевноїподії.У п.7 постановиПленумуВерховногоСудуУкраїни№9від6листопада1992р.�дотакихподійвіднесеноповерненнянароботупрацівницізвідпусткиузв’язкузвагітністю,пологамиідоглядомзадитиною;працівника,якийзвільнивсяузв’язкузпризовомнастроковувійськовуабо(альтернативну)невійсько-вуслужбу;начасобраннянароднимдепутатомабонапевнуви-борну посаду. Строковий трудовий договір може бути обмеже-нийтакожвиконаннямпевногообсягуробіт.

� Далі—постановаПленуму.

107

Угода про додержання таємниці. Новоютенденцієюутру-довомудоговорієукладанняугодипрододержаннякомерційноїтаємниці. Відповідно до чинного законодавства комерційна таємниця підприємства — відомості, пов’язані з виробниц-твом,технологічноюінформацією,управлінням,фінансовоютаіншоюдіяльністюпідприємства,якінеєдержавноютаємницею,розголошування(передання,витік)якихможезаподіятишкодуйогоінтересам.Складіобсягвідомостей,щостановлятькомер-ційнутаємницю,визначаютьсякерівникомпідприємства.Кабі-нетомМіністрівУкраїнипостановоювід9серпня1993р.вста-новленоперелік відомостей, які не є комерційною таємницею:установчі документи, інформація за всіма формами звітності,даніпрокількістьіскладпрацюючих,їхзарплатузагаломізапрофесіями та посадами, наявність вільнихробочихмісць, до-кументипросплатуподатківтадеякіінші.

Угода про час початку роботи. Трудовий договір починаєдіятивіддня,обумовленогосторонами.Цейденьзазначаютьунаказі про прийом на роботу. Якщо його не вказано в наказі,днемпочаткуроботиєденьвиданнянаказу.Якщонебуловида-нонаказу,такимднемвважаютьденьфактичногодопускуособидороботи.

Додаткові (факультативні) умови трудового договору.Утру-довомудоговоріможутьбутивстановленійумовипропопереднєвипробування,прозабезпеченняжитлом,місцемудошкільнійустановідитинипрацівниканапільговихумовахтощо.

Відповідність умов трудового договору чинному законодавс-тву. Умови трудового договору (контракту) не можуть міститиположення,щоневідповідаютьзаконодавствупропрацю,погір-шують становищепрацівникапорівняно з чинним законодавс-твом. Такі умови визнаються недійсними. Водночас роботода-вець за власні кошти має право встановлювати додатковіпорівняноіззаконодавствомтрудовітасоціально-побутовіпіль-гидляпрацівників(ст.ст.9та9-1КЗпП).

Відмова у прийомі особи на роботу.ВідповіднодоКонститу-ціїУкраїниіКЗпПзабороняєтьсянеобґрунтованавідмоваупри-йомі громадяннароботу, а такожбудь-якепряме абонепрямеобмеженняправчивстановленняпрямихабонепрямихперевагприукладенні,змінійприпиненнітрудовогодоговорузалежно

108

відпоходження,соціальногоімайновогостану,расовоїінаціо-нальноїналежності, статі,мови,політичнихпоглядів,релігій-них переконань, членства в профспілці або іншому об’єднаннігромадян, роду і характеру занять, місця проживання (ст. 22КЗпП).

Незаконнавідмовауприйомінароботугромадянможебутиоскарженадосуду.ПленумВерховногоСудуУкраїнироз’яснив,щосудирозглядаютьпозовипроукладеннятрудовихдоговорівнелишеувипадках,коливласник(роботодавець)зобов’язанийбувукластитрудовийдоговір(наприклад,змолодимиспеціаліс-тами,направленимиувстановленомупорядкунапідприємство;працівниками,запрошениминароботувпорядкупереведення;працівниками,якимнаданеправоповоротногоприйомунаро-боту;інвалідамиінеповнолітніми,направлениминапідприємс-твоврахунокброні;особами,звільненимузв’язкуізпризовомна строковувійськовуабоальтернативну (невійськову) службутощо),атакожувипадках,колиособавважає,щоїйбуловідмов-леновукладеннітрудовогодоговорувсуперечгарантіям,перед-баченимст.22КЗпП(п.4постанови№15ПленумуВерховногоСудуУкраїнивід25травня1998р.)�.

Відмову в прийомі на роботу вагітнимжінкам або жінкам,якімаютьдітейувіцідо3років,одинокимматерям,щомаютьдитинуувіцідо14роківабодитину-інваліда,власникповиненоформитиуписьмовійформі.Такавідмоваможебутиоскарже-навсудовомупорядку(ст.184КЗпП).

Відмовауприйомінароботужінкичерез вагітність абома-тері,якамаєгруднудитину,таксамо,якізменшеннязаробіт-ної плати або звільненняжінки з роботи з тих самихмотивів,тягнутьзасобоюкримінальнувідповідальністьпосадовоїособи.

Забороняється також відмова у прийомі на роботу громадя-нинаузв’язкуздосягненнямнимпенсійноговіку(ст.11ЗаконуУкраїни“Проосновнізасадисоціальногозахистуветеранівпра-ці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня1993р.).Забороняєтьсявідмовауприйомінароботуіпрофесій-не навчання на виробництві молоді,що закінчила загальноос-вітнішколи,професійнінавчально-виховнізаклади,атакожін-

� ВісникВерховногоСудуУкраїни.—1998.—№3.

109

шим особам, які не досягли 18-річного віку, направленим урахунокброні(ст.196КЗпП).

Власник(роботодавець)маєправовстановлюватиобмеженнящодоспільноїроботинаодномупідприємствіосіб,якієблизь-кими родичами— подружжя, батьків, братів, сестер, дітей, атакожбатьків,братів,сестерідітейподружжя,якщоузв’язкузвиконанням своїх трудових обов’язків вони безпосередньопід-контрольніабопідзвітніодинодному.

На державних підприємствах такі обмеження є обов’язко-вими�.Ціобмеженнянепоширюютьсянапрацівників,щообій-мають виборні посади, спеціалістів сільського господарства,працівниківплавскладусуденрічковогофлоту,лікарів,науко-вихіпедагогічнихпрацівників,артистів,художників,музикан-тівдержавнихтеатрів,спеціалістівлісового,водногогосподарс-тва,працівниківосвіти,щопрацюютьусільськіймісцевості, ідеякихіншихкатегорійпрацівників.

Умови медичного огляду.Законзабороняєукладеннятрудо-вогодоговору(контракту)згромадянином,якомузамедичнимвисновком запропонована робота протипоказана за станомздоров’я(ст.24КЗпП).

Законодавством передбачено перелік робіт, прийом на якідозволяється лише після обов’язкового медичного огляду пра-цівника.Осіб,якимневиповнилося18років,приймаютьнаро-боту післямедичного огляду й надалі, до досягнення 21 року,вони щорічно підлягають медичному огляду (ст. 191 КЗпП).Працівникипідприємствхарчовоїпромисловості,громадськогохарчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-про-філактичних дошкільних і навчальних виховних установ,об’єктівкомунально-побутовогообслуговування,іншихпідпри-ємств, установ та організацій, професійна діяльність якихпов’язаназобслуговуваннямнаселенняіможеспричинитипо-ширення інфекційних захворювань, виникнення харчових от-руєнь,атакожпрацівники,зайнятінаважкихроботахінаро-ботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, або

� Див.ПостановуРНКУРСРвід4червня1933р.зізмінами,внесени-ми постановоюРадиМіністрівУРСР від 3 листопада 1980р.№59(3бірник законів УРСР.— 1933.—№32.— Ст. 413; ЗПУРСР.—1980.—№11.—Ст.83).

110

таких, де є потреба упрофесійномудоборі, повинніпроходитиобов’язковіпопередні(доприйняттянароботу)іперіодичніме-дичніогляди(ст.26ЗаконуУкраїни“Прозабезпеченнясанітар-ногоіепідеміологічногоблагополуччянаселення”)�.Витратинаорганізаціюмедичногооглядунесевласникабоуповноваженийниморган(роботодавець).

Відповіднодост.31ОсновзаконодавстваУкраїнипроохоро-ну здоров’я КабінетМіністрів України затвердив перелік про-фесій і видів діяльності, для яких є обов’язковим первинний(переддопускомдороботи)іперіодичнийпрофілактичнийнар-кологічнийоглядидляпевнихкатегорійпрацівників��.

Випробування при прийомі на роботу.Приукладеннітрудо-вогодоговору(контракту)сторонамиможебутиобумовленовип-робування з метою перевірки відповідності працівника роботі,якайомудоручається.Встановлювативипробування—цепра-во,анеобов’язоквласника(роботодавця),томувоновизначаєть-ся угодою сторін.Якщо працівник відмовляється від випробу-вання, трудовий договір не може вважитись укладеним. Такаумовамаєбутизастереженавнаказі (розпорядженні)пропри-йом на роботу. У період випробування на працівника поши-рюєтьсязаконодавствопропрацю.

Випробування не встановлюється: при прийнятті на роботуосіб, які не досягли 18 років; молодих робітників після закін-ченняпрофесійнихнавчальних закладів;молодих спеціалістівпіслязакінченнявищихнавчальнихзакладів;осіб,звільнениху запас з військової чи альтернативної служби; інвалідів, на-правлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-со-ціальноїекспертизи;приприйомінароботув іншумісцевість;припереведеннінаіншепідприємство;приприйомізаконкур-сомівіншихпередбаченихзаконодавствомвипадках.

Термінвипробування,якщоіншеневстановленозаконодавс-твомУкраїни,неможеперевищувати3місяців,авокремихви-падках,передбаченихзаконодавством,заузгодженнямзпроф-комом—6місяців,дляробітників—1місяць.Якщопрацівникуперіодвипробуваннябуввідсутнійнароботізповажнихпри-

� ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.—1994.—№27.—Ст.126.�� Див.постановуКабінетуМіністрівУкраїнивід6листопада1997р.№1238

“Прообов’язковийпрофілактичнийнаркологічнийоглядіпорядокйогопро-ведення”.

111

чин, термін випробуванняможе бутиподовженона відповіднукількістьднів.Випробувальнийтермінобчислюютьукалендар-нихднях.Колипіслявипробувальноготермінупрацівникпро-довжуєпрацювати,вінвважаєтьсятаким,щовитримаввипро-бування, і його подальше звільнення можливе лише назагальних підставах. Якщо у процесі випробування була вста-новленаневідповідністьпрацівникароботі,длявиконанняякоїйогобулонайнято,власник(роботодавець)маєправорозірватитрудовийдоговір(ст.28КЗпП).

Форма трудового договору. Трудовийдоговірукладається,якправило, у письмовій формі, дотримання якої є обов’язковим(ст.24КЗпП)уразі:

1) організованогонаборупрацівників;2) укладаннятрудовогодоговорупропрацюврайонахзособ-

ливими природними, географічними і геологічними умо-вами,умовамипідвищеногоризикудляздоров’я;

3) укладанняконтракту;4) наполяганняпрацівниканаукладаннітрудовогодоговору

вписьмовійформі;5) укладання трудового договору з неповнолітнім (ст. 187

КЗпП);6) укладаннятрудовогодоговорузфізичноюособою;7) віншихпередбаченихзаконодавствомУкраїнивипадках.Трудовий договір (контракт) у письмовій формі укладають

при наймі на роботу інших працівників. Наприклад, постано-воюКабінетуМіністрівУкраїнивід16листопада1994р.№779встановленописьмовуформутрудовихдоговорів зпрацівника-ми,пов’язанимиздержавноютаємницею.Державнийкомітетзпитань державних таємниць за погодженням з Міністерствомюстиції України затвердив Типову форму трудового договору,яка відповідно до Закону України “Про державну таємницю”передбачає письмову згоду працівника на встановлені законо-давствомобов’язкитаобмеженняправузв’язкуздопускомдодержавноїтаємниці.

Приукладаннітрудовогодоговоругромадянинзобов’язанийподатипаспортабоіншийдокумент,щозасвідчуєособу(непов-нолітнідо16років—свідоцтвопронародження),трудовукниж-ку,аувипадках,передбаченихзаконодавством,ідокументпроосвіту(спеціальність,класифікацію),простанздоров’ятаінші

112

документи.Однакприукладаннітрудовогодоговоруроботодав-цюзабороняєтьсявимагативідосібвідомостіпро їхпартійну інаціональнуналежність,соціальнийстан,пропискуйдокумен-ти,поданняякихнепередбаченозаконодавством(ст.25КЗпП).

Укладення трудового договору оформляється наказом чирозпорядженнямвласника (роботодавця)прозарахуванняпра-цівника на роботу. Слід пам’ятати, що трудовий договір вва-жається укладеним і в тому випадку, коли наказ чи розпоря-дженнянебуливидані,алепрацівникафактичнобулодопущенодороботи.Особі,запрошенійнароботувпорядкупереведеннязіншогопідприємствазапогодженнямміжкерівникамипідпри-ємств,неможебутивідмовленовукладаннітрудовогодоговору.Забороняється укладання трудового договору з громадянином,якомузамедичнимвисновкомзапропонованароботапротипока-заназастаномздоров’я(ст.24КЗпП).

Відповіднодост.24-1КЗпПУкраїниуразіукладеннятрудо-вогодоговоруміжпрацівникоміфізичноюособоюфізичнаособаповинна у тижневий строк з моменту фактичного допущенняпрацівникадороботизареєструватиукладенийуписьмовійфор-мі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцемсвогопроживанняупорядку,визначеномуМіністерствомпрацітасоціальноїполітикиУкраїни.

Допочаткуроботизаукладенимтрудовимдоговоромвласник(роботодавець)зобов’язаний:

1)роз’яснитипрацівниковійогоправаіобов’язкитапоінфор-мувати під розписку про умови праці, наявність на робочомумісці,девінбудепрацювати,небезпечнихішкідливихвиробни-чихфакторів,якіщенеусунуто,таможливінаслідкиїхвпливуназдоров’я,йогоправанапільгиікомпенсаціїзароботувтакихумовахвідповіднодочинногозаконодавстваіколективногодо-говору;

2)ознайомитипрацівниказправиламивнутрішньогорозпо-рядкуіколективнимдоговором;

3)визначитипрацівниковіробочемісце,забезпечитийогоне-обхіднимидляроботизасобами;

4)проінструктуватипрацівниказтехнікибезпеки,виробни-чоїсанітарії,гігієнипрацітапротипожежноїохорони.

Відповіднодост.30КЗпПпрацівникповиненвиконуватидо-ручену йому роботу особисто і не має права передоручати її

113

виконання іншій особі, за винятком випадків, передбаченихчиннимзаконодавством.

Принципово важливе положення закріплене у ст. 31КЗпП:власник (роботодавець) не має права вимагати від працівникавиконанняроботи,необумовленоїтрудовимдоговором.

6.2. Зміна умов трудового договору

Переведення на іншу роботу. Переміщення. Зміна істотних умов праці. Переведенняна іншуроботунатомужпідприємс-тві,атакожпереведеннянароботуна іншепідприємствоабовіншу місцевість навіть разом із підприємством допускаєтьсялишезазгодипрацівника,завиняткомвипадків,передбаченихуст.33КЗпПтаіншихпередбаченихзаконодавствомвипадках(ч.1ст.32КЗпП).

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребуєзгодипрацівникапереміщення йогона томужпідприємстві, вустанові,організаціїнаіншеробочемісце,віншийструктурнийпідрозділутійжемісцевості,дорученняроботина іншомуме-ханізміабоагрегатіумежахспеціальності,кваліфікаціїчипо-сади,обумовленоїтрудовимдоговором,оскількипідприємствовумовахринковоїекономікинаділеноширокимиправами.Зог-лядунаце,якщоцьоговимагаютьумовивиробництва,такіпе-реміщення є обов’язковими для всіх працівників. Відмова безповажнихпричинвідроботиприпереміщеннівважаєтьсяпору-шенням трудової дисципліни. Водночас законодавець звертаєувагунате,щовласник(роботодавець)немаєправапереміщатипрацівниканароботу,протипоказануйомузастаномздоров’я.

Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумо-влену трудовим договором. Такепереведеннядопускаєтьсялишезазгодипрацівника.Власник(роботодавець)маєправоперевес-типрацівникастрокомдоодногомісяцянаіншуроботу,необу-мовленутрудовимдоговором,безйогозгоди,якщовонанепро-типоказана працівникові за станом здоров’я, лише длязапобіганняаболіквідаціїнаслідківстихійноголиха,епідемій,епізоотій,виробничихаварій,атакожіншихобставин,щоста-новлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним

114

життєвимумовамлюдей, з оплатоюпраці за виконануроботу,але не нижчою від середнього заробітку на попередній роботі(ч.2ст.33КЗпП). Увипадках,зазначенихуч.2ст.33КЗпП,забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітнихжінок,жінок,якімаютьдитину-інвалідаабодитинувікомдо6років,танеповнолітніхбезїхньоїзгоди.

Тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою. Про-стій,зазначеноуст.34КЗпП,—цезупиненняроботичерезвід-сутність організаційних або технічних умов, необхідних для їївиконання,спричинененевідворотноюсилоюабоіншимиобста-винами.Уразіпростоюпрацівникиможутьбутипереведенізаїхзгодоюзурахуваннямспеціальностітакваліфікаціїна іншуроботунатомужпідприємствінавесьчаспростоюабонаіншепідприємство,алевтійсаміймісцевостінастрокдоодногоміся-ця(ст.34КЗпП).

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про охорону праці” від24жовтня1992р.звідповіднимизмінами ідоповненнямиста-номна 21 листопада 2002р. працівникмає право відмовитисявіддорученоїроботи,якщоствориласявиробничаситуація,не-безпечна для його життя чи здоров’я або для виробничого се-редовищачидовкілля.Заперіодпростоюіззазначенихпричин,щовиниклинезвинипрацівника,занимзберігаєтьсясереднійзаробіток.Уч.6ст.6цьогоЗаконузазначенотакож,щоначасзупиненняексплуатаціїпідприємства,цеху,дільниці,окремоговиробництва або устаткування органом державного нагляду заохороноюпрацічислужбоюохоронипрацізапрацівникомзбері-гаєтьсямісцероботиісереднійзаробіток.

Переведення на іншу роботу за станом здоров’я. Трудовеза-конодавствопередбачаєпереведенняпрацівниківналегшуробо-ту за станом здоров’я (ст. 170 КЗпП). Власник (роботодавець)зобов’язанийперевестипрацівниказайогозгодоюнароботувід-повідно до медичного висновку тимчасово або без обмеженнястроку.Медичнийвисновокіззазначеннямтермінупереведеннявидає лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК), а для ін-валідів—медико-соціальнаекспертнакомісія(МСЕК).Умедич-номувисновкумаєбутивказаноконкретнийвидчихарактерро-боти, яку рекомендують працівникові з урахуванням йогокваліфікації.Цейвисновокєобов’язковимдлявласника(робото-давця),якийзобов’язанийпідшукативідповіднуроботунапід-

115

приємстві.Якщо з об’єктивнихпричиннемає змогиперевестипрацівника на легшу роботу або він відмовляється від переве-дення, власник має право поставити питання про розірваннятрудовогодоговорузап.2ст.40КЗпП(невідповідністьпраців-никазайманійпосадізастаномздоров’я,якеперешкоджаєпро-довженнюданоїроботи).

Згіднозіст.178КЗпПУкраїнивагітнимжінкамвідповіднодо медичного висновку знижують норми виробітку, норми об-слуговуванняабоїхпереводятьнаіншу,легшуроботуітаку,щовиключаєвпливнесприятливихвиробничихфакторів,іззбере-женнямсередньогозаробіткузарахунокпідприємства.Жінок,якімаютьдітейвікомдотрьохроків,занеможливостівиконан-нянимипопередньоїроботипереводятьнаіншуроботуіззбере-женнямсередньогозаробіткузапопередньоюроботоюдодосяг-нення дитиною віку трьох років. З метою охорони життя,здоров’я і працездатності працівників у Законі України “Проохоронупраці”вч.5ст.6наголошено,щопрацівника,якийзастаномздоров’явідповіднодомедичноговисновкупотребуєна-дання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за йогозгодоюнатакуроботунатермін,зазначенийумедичномувис-новку, івразіпотребивстановитискороченийробочийденьтаорганізуватинавчанняпрацівниказнабуттяіншоїпрофесіївід-повіднодочинногозаконодавства.

Зміна істотних умов праці. Уч.3ст.32КЗпПУкраїнивиз-начено,щоузв’язкузізмінамиворганізаціївиробництваіпра-цідопускаєтьсязмінаістотнихумовпраціприпродовженніро-боти за тієюж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.Прозміну істотних умов праці, системи та розмірів оплати праці,пільг, режимуроботи, встановлення або скасуваннянеповногоробочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і наймену-ванняпосад тощопрацівникмає бутиповідомленийне пізнішякзадвамісяці.

Якщоколишніістотніумовипрацінеможутьбутизбережені,апрацівникне згоденнапродовженняроботивновихумовах,трудовийдоговірприпиняєтьсязап.6ст.36КЗпП(завідмовувідпродовженняроботиузв’язкуіззміноюістотнихумовпра-ці).

Важливо зазначити,що перелік істотних умов праці у ч. 3ст.32КЗпПУкраїнинеєвичерпним.Питанняпроте,чиістот-

116

но змінюютьсяумовипраціприпродовженніроботи за тієюжспеціальністю, кваліфікацією чи посадою, треба вирішувати вкожному окремому випадку з урахуванням усіх обставин,пов’язанихзізмінамиворганізаціївиробництваіпраціпраців-ників на конкретному підприємстві. Тому, якщо при розглядітрудовогоспорубудевстановлено,щозмінаістотнихумовтру-довогодоговорунеєнаслідкомзміниворганізаціївиробництваіпрацінапідприємстві,таказміназурахуваннямконкретнихоб-ставинможебутивизнанасудомнеправомірноюзпокладеннямна власника зобов’язання поновити для працівника попередніумовипраці�.

6.3. Види трудового договору

Трудовезаконодавствопропрацюрозрізняєзагальноправовумодельтрудовогодоговорутаїїмодифікаціїзалежновідтермі-ну,особливостей,характеруроботи,щовиконується,кількостівиконуванихтрудовихфункцій,порядкувиникненнятрудовихправовідносинтощо��.

Ст.23КЗпПпередбачаєтаківидитрудовогодоговорузалеж-новідтерміну,наякийвониукладаються:

Трудовий договір на невизначений строк (безстроковий)—укладаєтьсязазгодоюсторінувсіхвипадках,якщозаконодавс-твом не передбачено спеціальні нормищодо конкретного видуробітабокатегорійпрацівників.

Трудовий договір на визначений строк (строковий).ЗакономУкраїни від 19 січня 1995р. внесено зміни до ст. 23 КЗпП.Уньомузазначено,щостроковийдоговірукладаєтьсяувипад-ках,колитрудовівідносининеможутьбутивстановленінане-визначений строк з урахуванням наступної роботи або умов їївиконання,абоінтересівпрацівникатавіншихвипадках,перед-баченихвідповіднимизаконодавчимиактами.

� Пропрактикурозглядусудамитрудовихспорів:ПостановаВерховногоСудуУкраїнивід6листопада1992р.// Урядовийкур’єр.—1993.—21січ.

�� Н.Б.Болотіна.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.—К.:“Вікар”,2004.—С.235.

117

Контракт як різновид строкового трудового договору,оскіль-ки трудові контракти укладаються від одного до п’яти років.Згідно із Законом України “Про внесення змін і доповнень доКодексузаконівпропрацюУкраїни”від24грудня1999р.сфе-разастосуванняконтрактувизначаєтьсялишезаконамиУкраї-ни.

Трудовий договір на час виконання певної роботи— різно-вид строкового договору. Однак його припинення пов’язане іззакріпленнямобумовленоїдоговоромроботи.Такимидоговора-миєдоговорипротимчасовітасезоніроботи�.

Дотимчасовихпрацівниківзаконодавецьвідноситьосіб,при-йнятихнароботуна строкдодвохмісяців, авразі заміщеннятимчасововідсутніхпрацівників,заякимизберігаєтьсяїхмісцероботи(посада),—дочотирьохмісяців(наприклад,начасвико-нання державних або громадських доручень, хвороби). Отже,тимчасовимиєпрацівники,роботаякихобумовленапевним,ус-тановленим законом строком, а не її характером. Тимчасовийхарактерроботизазначаютьунаказіпідчасукладеннятрудово-го договору, де, зокрема, вказують, що працівника прийнятотимчасовоабонаконкретнийстрокугоди(вмежахдвохабочо-тирьохмісяців).Власникзобов’язанийознайомитизцимнака-зомпрацівникапідрозписку.Занедотриманняцихвимогпра-цівникможевважати,щойогозарахованонапостійнуроботу,ітака угода не визначається тимчасовою (умови праці тимчасо-вих працівників визначені Указом Президії Верховної РадиСРСРвід24вересня1974р.“Проумовипрацітимчасовихробіт-никівіслужбовців”(ВідомостіВерховноїРадиСРСР.—1974.—№40.—Ст.662)).

Трудовий договір з тимчасовими працівниками вважаєтьсяпродовженим на невизначений строк і вони не вважаютьсятимчасовими з дняйогоукладення,якщо: тимчасовийпраців-ник пропрацював більш як два або чотири місяці і жодна ізсторіннезажадалаприпиненнятрудовихвідносин;якщозвіль-неноготимчасовогопрацівниказновубулоприйнятонароботунатесамепідприємствопісляперерви,щостановиланебільш

� Див.УказиПрезидіїВерховноїРадиРСРвід24вересня1974р.№310і311,якими затверджені Положення про тимчасові та сезоні роботи // ВВРСРСР.—1974.—№40.—Ст.661,662.

118

якодинтиждень,азагальнатривалістьроботидоіпіслязвіль-неннявідповідноперевищуваладваабочотиримісяці.

Сезоннимивизначаютьсяроботи,якічерезприродніікліма-тичніумовивиконуютьсянецілийрік,апротягомпевногопе-ріоду(сезону),щонеперевищуєшестимісяців.

Робота визначається сезонноюлишеу томуразі, якщовоназатвердженаКабінетомМіністрівУкраїни�.Роботи,якіневне-сеніувказанісписки,неєсезонниминезалежновідтого,вякийперіодрокувонивиконуються(лишеулітнійчизимовий).

Укладаючи трудовий договір, власник (роботодавець) зобо-в’язанийпопередитипрацівникапросезоннийхарактерроботи,щомаєбутивідображеновнаказіпроприйомнароботу,якийдоводятьдопрацівникапідрозписку.

Трудовийдоговірзсезоннимипрацівникамиможебутиукла-денонавесьсезон,наневизначенийстрок,щонеперевищуєтри-валостісезону,абонавиконанняпевноїроботи,алеувсіхвипад-ках—небільшякнашістьмісяців.

Трудовий договір про суміщення професій (посад).Трудовийдоговірприприйняттінароботузасуміщеннямпрофесій(посад)укладають за згодоюсторін і обумовлюютьуньомусуміщенняпрофесій(посад).Згіднознимпрацівникпротягомвстановленоїзаконом нормальної тривалості робочого часу (робочої зміни)крім своєї основної роботи, обумовленої трудовим договором,виконуєнатомужпідприємствідодатковуроботуз іншоїпро-фесії і посади за умови,що вонане призводить до погіршенняякостіпродукції,виконуванихробіт.Прицьомуроботамаєви-конуватисьізсуворимдотриманнямвимогчинногозаконодавс-тваУкраїнипроохоронупраці.

Суміщенняроботидопускаєтьсязазгодоюпрацівниканавиз-начений строк або без вказівки на нього. Згоду працівника навиконання додаткової роботи за суміщенням професій (посад)можебутиоформленоякприукладаннітрудовогодоговору,таківперіодроботи��.

� Див.Положенняпропорядокорганізаціїсезоннихробіт(Урядовийкур’єр.—1998.—Ст.85–86)тасписоксезоннихробітісезоннихгалузей,затвердже-нийКабінетомМіністрівУкраїнивід28березня1998р.№278(Організацій-нийвісникУкраїни.—1997.—№14.).

�� Розмір доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язківтимчасововідсутньогопрацівникавстановлюєтьсянаумовах,передбаченихуколективномудоговорі(ч.2ст.105КЗпП).

119

Трудовий договір про сумісництво. ВідповіднодопостановиКабінетуМіністрівУкраїнивід3квітня1993р.№245“Проро-боту за сумісництвомпрацівників державнихпідприємств, ус-тановіорганізацій”�робітники,спеціалістиіслужбовцідержав-нихпідприємствмаютьправопрацюватизасумісництвом.Підсумісництвомрозуміютьвиконанняпрацівником,крімсвоєїос-новної роботи, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовахтрудовогодоговоруувільнийвідосновноїроботичаснатомужабоіншомупідприємствічиугромадянинапідприємця,приват-ноїособизанаймом.

Дляроботизасумісництвомзгодаадміністраціїзамісцемос-новноїроботинепотрібна.

Обмеженнянасумісництвоможутьвстановлюватикерівникидержавних підприємств разом із профспілковими комітетамилишестосовнопрацівниківокремихпрофесійіпосад,зайнятихнаважкихроботахінароботахізшкідливимиабонебезпечнимиумовами праці, додаткова робота яких може призвести до на-слідків,щонегативнопозначаютьсянастаніїхньогоздоров’ятабезпеці виробництва.Обмеження такожпоширюютьсяна осіб,якінедосягла18років,івагітнихжіноктажінок,якімаютьді-тейдотрьохроків.

Узазначенійпостановізверненоувагунате,що,окрімпра-цівників,якимзаконодавчимиактамизабороненопрацюватизасумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом ікерівники державних підприємств, їх заступники, керівникиструктурнихпідрозділів(цехів,відділів,лабораторійтощо)таїхзаступники,завиняткомнаукової,викладацької,методичної ітворчоїдіяльності.

ЗгіднозПоложеннямпроумовироботизасумісництвомпра-цівниківдержавнихпідприємств,установ,організацій,затвер-дженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну України від28червня 1993р. №43��, висококваліфікованим спеціалістамнародногогосподарствадозволенозапогодженнямізвласником(роботодавцем) здійснювати педагогічну діяльність у вищихнавчальнихзакладахінавчальнихзакладах(підрозділах)підви-щеннякваліфікаціїтаперепідготовкикадрівзасумісництвому

� ЗПУкраїни.—1993.—№9.—С.184.�� БюлетеньМінпраціУкраїни.—1993.—№8.

120

робочийчасдо4годиннатиждень іззбереженнямзанимиза-робітноїплатизамісцемосновноїроботи.

ЦеПоложенняміститьперелікробіт,якінеєсумісництвом.Звільненнязроботизасумісництвомпроводятьнапідставах,

передбаченихчиннимзаконодавством,атакожуразіприйняттяпрацівника,якийнеє сумісником,чивразіобмеженнясуміс-ництва у зв’язку з особливими умовами та режимомпраці безвиплативихідноїдопомоги.

Згіднозп.12Положеннявідповідальністьзапорушенняпо-рядкуприйняттянароботузасумісництвомпокладенонавлас-ника підприємства, який приймає працівника на роботу засумісництвом.

Трудові договори, що укладаються з інвалідами.Відповіднодост.1Закону“ПроосновисоціальноїзахищеностіінвалідіввУкраїні”від15червня2004р.інвалідиволодіютьусієюповно-тою соціально-економічних, політичних, особистих прав і сво-бод, закріпленихКонституцієюУкраїни та іншими законодав-чими актами. З метою реалізації творчих і виробничихздібностейтазурахуванняміндивідуальнихпрограмреабіліта-ціїїмзабезпечуєтьсяправопрацюватинапідприємствахіззви-чайнимиумовамипраці,вцехахінадільницях,дезастосовуєть-сяпрацяінвалідів атакожздійснюватиіндивідуальнутаіншутрудовудіяльність,щонезабороненазаконом.

Відмовавукладеннітрудовогодоговоруабовпросуванніпослужбі,звільненнязініціатививласника,переведенняінвалідана іншуроботу без його згоди змотивів інвалідності не допус-кається, за винятком випадків, коли за висновком медико-со-ціальноїекспертноїкомісіїстанйогоздоров’яперешкоджаєви-конанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеціпрацііншихосіб,оскількипродовженнятрудовоїдіяльностічизмінаїїхарактерутаобсягузагрожуєпогіршеннямздоров’яін-валіда.

Працевлаштування інвалідів здійснюють органи Міністерс-твапрацітасоціальноїполітикиУкраїни,місцевіради, громад-ськіорганізаціїінвалідів.

Робочемісцедля інвалідапідбираютьпереважнонапідпри-ємстві,денасталаінвалідність,зурахуваннямпобажаньінвалі-да,наявнихуньогопрофесійнихнавичокізнань,атакожреко-мендаціїмедико-соціальноїекспертноїкомісії.

121

Підприємства(незалежновідформвласностіігосподарюван-ня),яківикористовуютьпрацюінвалідів,зобов’язаністворюва-тидлянихумовипрацізурахуванняміндивідуальнихпрограмреабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гаран-тії,передбаченічиннимзаконодавством(ст.18Закону).

Місцевірадидепутатів,зазначеноуст.19Закону,спільнозпідприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями,громадськимиорганізаціямиінвалідів,заучастювідділеньФон-дуУкраїнисоціальногозахистуінвалідівуАвтономнійРеспуб-ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставіпропозицій органів Міністерства праці та соціальної політикиУкраїнищорічновизначаютьнормативиробочихмісць,призна-ченихдляпрацевлаштуванняінвалідів.Цінорматививизнача-ютьдлявсіхпідприємств(незалежновідформвласностітагос-подарювання)урозмірінеменшяк4%відзагальноїчисельностіпрацюючих. Якщо на підприємстві працюють 8–15 осіб, вста-новлюютьнормативукількостіодногоробочогомісця.Підпри-ємства,наякихпрацюєінвалідівменше,ніжвстановленонор-мативом,зобов’язаніщорічновідраховуватидовідділеньФондуУкраїни соціального захисту інвалідів цільові кошти на ство-рення робочих місць для їх працевлаштування і здійсненнязаходів щодо соціальної трудової та професійної реабілітаціїінвалідів.Розмірвідрахуваньвизначаєтьсявідповіднодопоста-новиКабінетуМіністрівУкраїнивід6грудня2000р.№1780.

Згідно зі ст.21Законупрофесійнупідготовкучиперепідго-товкуінвалідівздійснюютьзурахуванняммедичнихпоказаньіпротипоказаньдлянаступноїтрудовоїдіяльності.Формиімето-дипрофесійноїпідготовкиобираютьзгіднозвисновкамимеди-ко-соціальної експертизи. У навчанні, професійній підготовціабо перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускаютьальтернативніформинавчання.

Відповіднодост.24Законупіслязакінченнянавчальногоза-кладуінвалідамнадаєтьсяправовиборумісцяроботизнаявнихваріантівабоправовільногопрацевлаштування.

Законзобов’язуєвласникапідприємства(незалежновідформвласностіігосподарювання)створюватибезпечнійнешкідливідляздоров’яумовипраці,вживатизаходівщодозапобіганняін-валідності,відновленняпрацездатностіінвалідів(ст.25).

122

Інші форми укладання трудових договорів.Чиннимзаконо-давствомУкраїнипередбаченотакіформиукладаннятрудовихдоговорів:угода,контракт,конкурс,обраннявласникоммайна,призначення, затвердження тощо. Найм (призначення, обран-ня)керівникапідприємстваєправомвласника(власників)май-напідприємстваіреалізуєтьсябезпосередньоабочерезуповно-важеніниморгани.Керівникапідприємстванаймає(призначає)абообираєвласникмайна.Приприйняті(призначенні,обранні)власником керівника з ним укладають контракт (договір, уго-ду).

Трудовий договір про надомну роботу.Відповіднодочинногозаконодавстванадомникомєособа,щоуклалатрудовийдоговірпровиконанняроботивдомаособистоюпрацеюзматеріалів ізвикористаннямзнарядьізасобівпраці,щовиділяютьсявласни-ком, або за рахунок коштів власника. На надомників поши-рюється трудове законодавство з урахуванням особливостей,встановленихПоложеннямпроумовипрацінадомників,затвер-дженимпостановоюДержкомпраціСРСРіСекретаріатуВЦРПСвід 29 вересня 1981 p.№275 /1799 (Бюлетень ДержкомпраціСРСР.—1982.—№6).Працянадомниківрегулюєтьсятакожколективнимітрудовимдоговорами.

Переважне право на укладення трудового договору пронадомнуроботунадається:жінкам,якімаютьдітейувіцідо15років;інвалідаміпенсіонерам(незалежновідвидупризначеноїпенсії); особам,якідосяглипенсійноговіку, аленеотримуютьпенсію; особам із зниженою працездатністю, яким у встанов-леномупорядкурекомендованапрацявдомашніхумовах;осо-бам,якідоглядаютьзаінвалідамиабочленомсім’ї,щотривалийчас хворіє і за станом здоров’я потребує догляду; особам,зайнятим на роботах із сезонним характером виробництва (уміжсезоннийперіод),атакожучнямочнихнавчальнихзакладів;особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайнятібезпосередньонавиробництвівданіймісцевості (наприклад,урайонахімісцевостях,щомаютьвільнітрудовіресурси).

Трудовийдоговірпронадомнуроботуукладаютьзазвичайуписьмовій формі. У трудовому договорі з надомником маютьбутиякнайповнішевикладеніосновніідодатковіумови,щовиз-начаютьвзаємнізобов’язаннясторін.Прийомнароботунадом-ника оформляють наказом (розпорядженням) власника або

123

уповноваженогониморгану.Нанадомників,щоранішенепра-цювали в суспільному виробництві, заводять трудові книжкипісляздачінимипершоговиконаногозавдання.Утакомужпо-рядку роблять записи у трудових книжках надомників, які їхмають.Оплатупрацінадомниківздійснюютьзавідряднимироз-цінкамизафактичновиконаніроботиабовиробленупродукцію,щовідповідаєвстановленимвимогамдоїїякості�.

Трудовий договір з державним службовцем. Йогоукладаютьвідповідно до вимог Закону України “Про державну службу”,якимпередбаченопевніобмеженнящодоприйомунадержавнуслужбу.Неможутьбутиобраніабопризначенінапосадувдер-жавномуорганітайогоапаратіособи:визнанінедієздатними;тіщомаютьсудимість,несуміснуізперебуваннямнаційпосаді;близькіродичітасвоякинапосадах,щобезпосередньопідвідом-чіабопідпорядкованіоднаодній.Особа,якапретендуєнапоса-дудержавногослужбовця3–7категорій,повиннаподатизаміс-цеммайбутньоїслужбивідомостіпросвоїдоходи,втомучислійзакордоном,ідоходичленівсвоєїсім’ї.Особа,якапретендуєнапосадудержавногослужбовця1–2категорій,маєподатитакожвідомостіпронерухомеіціннерухомемайно,вкладивбанкахіцінніпапери,щоналежатьїйічленамїїсім’ї.

Прийняттянадержавнуслужбунапосади3–7категорійвід-буваєтьсянаконкурснійосновізгіднозПоложеннямпропоря-док проведення конкурсу при прийомі на роботу до органівдержавноївиконавчоївлади,затвердженимпостановоюКабіне-туМіністрівУкраїнивід20грудня1993р.��.Законкурсомза-міщуютьсявакантніпосадидержавнихслужбовців:вАдмініст-рації Президента України, в апаратах Кабінету МіністрівУкраїни,міністерствах,іншихцентральнихорганахдержавноївиконавчоївладиімісцевихдержавнихадміністрацій,крімпо-сад, для яких встановлено інший порядок, посад за сумісниц-твом,посадтехнічноготаобслуговуючогоперсоналу.

Рішенням керівника органу державної виконавчої владистворюється конкурсна комісія. Всю інформаціюпро конкурс,професійні та кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посадуоприлюднюють замісяць до встановленої дати.На основі вив-

� Див.: Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник.— К.: “Вікар”,2004.—С.258.

�� Див.ЗПУкраїни.—1994.—№4.—С.101.

124

ченняподанихдокументів,рефератів,співбесідкомісіяприймаєрішення стосовнокожного учасникаконкурсушляхом голосу-вання на закритому засіданні. За результатами конкурсу ко-місіяготуєпропозиціїдлякерівникапроприйомнароботу,ста-жування або зарахування до кадрового резерву кожногоучасника конкурсу. Рішення конкурсної комісії є рекоменда-ційним, воно може бути підставою для укладення керівникомтрудового договору з кандидатом. Остаточне рішення приймаєкерівникдержавногооргану.

Трудовий договір з молодим спеціалістом.Цітрудовіправо-відносини регулюються низкою нормативно-правових актів,прийнятихвУкраїніостаннімироками.

УказомПрезидентаУкраїни “Про заходи по реформуваннюсистемипідготовкиспеціалістівіпрацевлаштуваннявипускни-ківвищихнавчальнихзакладів”від23січня1996р.�№77/96вредакціїУказу від 16 травня 1996 року№342/96 встановленотри способи фінансового забезпечення підготовки фахівців ви-щиминавчальнимизакладами:

1) задержавнимзамовленням(зарахуноккоштівДержавно-го бюджету України, республіканського бюджету Авто-номноїРеспублікиКримімісцевихбюджетів);

2) зарахуноккоштівюридичнихіфізичнихосіб;3) зарахуноквласнихкоштівстудента.Особи, які навчаються за державний рахунок, укладають з

адміністрацієювищогонавчальногозакладуугоду,заякоювонизобов’язуються після закінчення навчання і отримання від-повідної кваліфікації відпрацювати в державному секторі на-родногогосподарстванеменшяк3роки.

Порядокпрацевлаштуваннявипускників,якінавчаютьсязарахуноккоштіввідповіднихюридичнихіфізичнихосіб,визна-чаєтьсяугодоюміжними.

Випускники, які навчалися за власні кошти, мають правообиратимісцепрацевлаштуваннянавласнийрозсуд.

Працевлаштуваннямолодихфахівцівздійснюєтьсявідповід-нодоПоложенняпросприяннявпрацевлаштуваннівипускни-ківдержавнихвищихнавчальнихіпрофесійнихнавчально-ви-ховнихзакладівУкраїни,затвердженогонаказомМіністерства

� Див.Урядовийкур’єр.—1996.—25січня.

125

освітиУкраїнивід23березня1994р.№79(іззмінами,внесени-минаказомвід9грудня1996р.№379)�.

Випускники працевлаштовуються на місця, доведені до ви-щого навчального закладу за держзамовленням. Керівництвовищогонавчальногозакладунепізнішякзарікдозакінченнянавчанняпропонуєвипускникупосадувідповіднодоукладеноїугоди. При цьому оформляють картку працевлаштування ви-пускника. Замовник (міністерство, обласні держадміністрації,державніорганізаціїтаустанови)за2місяцідозакінченнянав-чання повинні підтвердити вищому навчальному закладу до-стовірністьмісцьдляпрацевлаштування.

Випускнику після закінчення вищого навчального закладувручаютьдипломпройогозакінчення,направленнянароботуівидаютьналежнійомукошти,перерахованівищомунавчально-музакладузамовником.Направленнянароботуєпідставоюдляукладення трудового договору між молодим спеціалістом і за-мовником. Молодий фахівець зобов’язаний прибути до місцяпризначеннявтермін,визначенийунаправленнінароботу.

Випускнику, який виявив бажання працевлаштуватися са-мостійно(увипадку,якщознимнеукладеноцільовийдоговір),найогописьмовепроханнявидаютьдовідкупроможливістьса-мостійногопрацевлаштування.Такудовідкувидаютьіувипад-ку, якщо навчальний заклад не вирішив питання про праце-влаштуваннявипускника.

Іншуправовуприродумаютьвідносиниособи,яканавчаласязадоговоромзюридичнимиіфізичнимиособамизарахунокїхгрошовихкоштів.Уразіпорушеннявипускникомумовдогово-русумазаподіяногозбиткуповиннабутивідшкодована.Випуск-ник має відшкодувати транспортні та компенсаційні витратиорганізаціям іфізичнимособам,пов’язанізпроїздоммолодогофахівцядомісцяроботи,якщовіннеприбувтудибезповажнихпричин.

Випускнику, якому відмовлено в прийомі на роботу післяприбуття домісцяпризначення, замовниккомпенсує витрати,пов’язанізпереїздомвипускникаічленівйогосім’їякдомісцяпризначення, так і з поверненням домісця постійного прожи-

� Див.ІнформаційнийбюлетеньУкраїнськогодержавногосекторуправовоїін-формації.—1994.—№43.

126

вання(якщовінбувнаправленийвіншумісцевість)відповіднодопевнихумовугоди.

Молодимфахівцям,якіотрималинаправленнянароботу,на-дається відпустка тривалістю30календарних днів з виплатоюдопомогиврозмірімісячноїстипендіїзарахунокзамовника.Наних поширюються всі соціальні пільги, передбачені колектив-нимдоговоромпідприємства.Наданняжитлавизначаєтьсяуго-доюічиннимзаконодавством�.

Трудовий договір про роботу з фізичною особою.Відповіднодост.24-1КЗпПтрудовийдоговірнайманогопрацівниказпід-приємцем,щоневолодієправамиюридичної особи, абофізич-ною особою підлягає реєстрації в тижневий строк з моментуфактичного допускупрацівника до роботиу державній службізайнятостізамісцемпроживанняпрацівникаупорядку,визна-ченомуМінпрацітасоціальноїполітикиУкраїни.Трудовікниж-кина цих працівників не ведуться, їх робота підтверджуєтьсядовідкоюслужбизайнятостійдовідкоюпросплатунимивнесківна соціальне страхування— доФонду державного соціальногострахуванняіПенсійногофондуУкраїни.

Трудовийдоговірпророботузфізичноюособоюєзвичайнимтрудовимдоговором,якийзазвичайукладаютьнаневизначенийстрок.Натакихпрацівниківпоширюєтьсятрудовезаконодавс-тво.Наймач зобов’язаний дотримуватися всіх гарантій, перед-бачених чинним законодавством стосовно найманих працівни-ків. Цей трудовий договір складають у трьох автентичнихпримірниках, один з яких знаходиться у фізичної особи, дру-гий— у працівника, третій— у державній службі зайнятості,щозареєструвалайогодляздійсненнявідповідногоконтролюзавчасноювиплатоюзаробітноїплатипрацівниковітавідповіднихвідрахуваньстраховихвнесків.

Трудовий договір з трудящим-мігрантом. Працевлаштуванняіноземнихгромадянрегулюєтьсяст.2ЗаконуУкраїни“Пропра-вовийстатусіноземців”,оскількиіноземцімаютьтакіжправаісвободиінесутьтіжобов’язки,щойгромадяниУкраїни,якщоіншенепередбаченоКонституцієюта іншимизаконамиУкраї-ни, а також міжнародними договорами України. Порядокоформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на

� Див.: Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник.— К.: “Вікар”,2004.—С.263.

127

працевлаштування в Україні затверджений постановою Кабі-нетуМіністрівУкраїнивід1листопада1999р.№2028�,якапе-редбачає,щодозвілнапрацевлаштуванняоформляють інозем-номугромадяниновіабоособібезгромадянства,якімаютьнамірздійснювативУкраїнітрудовудіяльність,заумови,щовкраїні(регіоні)немаєпрацівників,якіможутьвиконуватицейвидро-боти, або є достатні обґрунтування доцільності використанняпрацііноземнихфахівців,якщоіншенепередбаченоміжнарод-ними договорами України. Дозвіл видають центри зайнятостіАРКрим,м.КиєваіСевастополятаобластей.

Це положення поширюється і на іноземних громадян, якіпроходитимутьпрофесійненавчанняабопідвищуватимутьква-ліфікацію із залученням їх до роботи (стажування), направле-нихзакордоннимироботодавцямивУкраїнудлявиконанняпев-ного обсягу робіт або надання послуг на основі контрактів,укладених між українськими і іноземними суб’єктами госпо-дарськоїдіяльності.Дозвілнапрацевлаштуванняєосновоюдлявидачі іноземномугромадянинувізинав’їздвУкраїну.Дозвілнапрацевлаштуваннянепотрібнийіноземнимгромадянам,якіпостійно проживають в Україні, та іншим іноземцям у випад-ках,передбачених законамитаміжнароднимидоговорамиУк-раїни.Дозвілзазвичайвидаютьнаодинрік.Вінможебутипро-довжений,алемаксимальнийтермінбезперервногоперебуванняіноземцявУкраїнінапідставідозволівнапрацевлаштуваннянеможеперевищувати4років.Післяперервинеменшяк6місяцівпроцедураможебутиповторена.Роботодавецьпротягом3днівзмоментупочаткутаприпиненняроботиіноземцемзобов’язанийписьмовоповідомитипроцевобласнийцентрзайнятості.

УрамкахСНДбулоукладенонизкуугодзпитаньтрудовогоісоціального забезпечення. Так, 15 квітня 1994р. 12 держав-учасниць,утомучисліУкраїна,підписалиУгодупроспівпрацюв галузі трудовоїміграції і соціального захисту трудящих-міг-рантів. Нею передбачено, що порядок працевлаштування пра-цівників-мігрантів, які постійно проживають на території сто-рони виїзду і на законних підставах здійснюють оплачуванудіяльність у країні працевлаштування, встановлює сторонапрацевлаштування, виходячи з чинногона її території законо-давства. При цьому кожна зі сторін визнає (без легалізації)

� Див.Урядовийкур’єр.—1999.—№230.—8грудня.

128

дипломи, посвідчення про освіту, документи про присвоєннязвань, розряду, кваліфікації та інші необхідні документи і за-вірений у встановленому порядку на території сторони виїздуперекладїхнадержавнумовуабонаросійськумову.

Трудовадіяльністьпрацівникаоформляєтьсятрудовимдого-вором(контрактом),якийвручаютьйомудовиїздунароботу.Утрудовомудоговорі(контракті)маютьбутивсіосновніреквізитироботодавцяіпрацівника,професійнівимогидопрацівника,ві-домостіпрозмістроботи,умовипрацітаїїоплату,тривалістьро-бочогодняівідпочинку,умовипроживання,атакожтерміндіїтрудового договору, умовийого розірвання, порядок відшкоду-ваннятранспортнихвитрат.Якщотрудовийдоговіррозірваноузв’язку з ліквідацією або реорганізацієюпідприємства (устано-ви, організації), скороченням чисельності абоштату працівни-ків,напрацівника-мігрантапоширюютьсявсіпільгиікомпенса-ції відповідно до законодавства сторони працевлаштування. Утакомувипадкупрацівникпідлягаєповерненнюусторонувиїздузарахуноккоштівроботодавця.Трудовийдоговір(контракт)неможепередаватисявідодногороботодавця(наймача)доіншого.

Трудящі-мігрантимаютьправонасоціальнестрахуванняісо-ціальне забезпечення (крім пенсійного, що регулюється спе-ціальноюУгодоюврамкахСНДвід13березня1992р.ідвосто-роннімиугодами)законодавствомсторонипрацевлаштування.

Трудовий стаж, у тому числі на пільгових умовах і за спе-ціальністю,взаємновизнаєтьсясторонами.

У разі остаточного виїзду трудящого-мігранта зі сторонипрацевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідкуабоіншийдокумент,якийміститьданіпротривалістьроботиізаробітнуплатупомісячно.

Уразі смертіпрацівникароботодавець (наймач)організовуєперевезення тіла й особистого майна померлого на територіюсторонивиїзду,несевсіпов’язанізцимвитрати,інформуєдип-ломатичнеабоконсульськепредставництвоцієїсторонизнадан-нямматеріалівпрофактсмерті.

ПодібногородудвосторонніугодибулиукладеніУкраїноюзРосійською Федерацією, Республікою Білорусь, РеспублікоюМолдовоютаіншимидержавами�.

� Див.: Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник.— К.: “Вікар”,2004.—С.249.

129

6.4. Контракт як особлива форма трудового договору

6.4.1. Поняття контракту як особливої форми трудового договору

Контракт, пов’язаний з прийняттям на роботу, маєширокезастосуваннявкраїнахсвітуіякдвосторонняугодаєпідставоюдлявиникненнятрудовихвідносин.

УпершевУкраїніконтрактпочалиукладатизкерівникамипідприємств з 1990 р. на підставі Постанови Ради МіністрівСРСР“Пропорядокнайманняізвільненнякерівникадержавно-го підприємства”. Надалі Законом України від 20.03.1991р.буливнесенізмінивКЗпП,асаме:уст.21КЗпП,щобуладопов-нена третьою частиною, в якій контракт — особлива форматрудовогодоговору,вякомутермінйогодії,права,обов’язкиівідповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови ма-теріальногозабезпеченнятаорганізаціїпраціпрацівника,умо-ви розірвання трудового договору, в тому числі дострокового,можуть встановлюватися угодою сторін. Контракт має бутиспрямований на забезпечення умов для виявлення ініціатив-ності та самостійності працівника з огляду на індивідуальніздібності тапрофесійнінавички,підвищеннявзаємної відпові-дальностісторін,правовутасоціальнузахищеністьпрацівника.Умовиконтракту,щопогіршуютьстановищепрацівникапорів-нянозчиннимзаконодавством,угодамиіколективнимдогово-ром,вважаютьсянедійсними.

Напочатковомуетапівиникненняконтрактнабувдужеши-рокого застосування, що викликало багато питань і непоро-зуміньзбокуучасниківтрудовогодоговору.Надмірнезахоплен-няниммогломатинелишепозитивні,айнегативнінаслідки.Головною загрозою для працівників став строковий характерконтракту та підвищені вимоги, що були закладені в йогозмісті.

В умовах економічних труднощів та обмеження попиту напрацівниканаринкупрацівиниклисумнівищодоефективногозастосуванняконтрактноїформидоговору,апримусовийхарак-терйогоукладення,підтвердженийзначноюкількістюзаконо-давчихіпідзаконнихактів,ускладнивстановищепрацівникаізробивйогонайбільшуразливимнаринкупраці.Такимчином,

130

посталопитанняпросферуйогозастосування.КонституційнийСудУкраїнидавофіційнетлумаченнятерміна“законодавство”,застосованевч.3 ст.21КЗпП,якеохоплюєтьсязаконамиУк-раїни,міжнароднимидоговорами,згоданаякіданаВерховноюРадою, постановамиВерховної РадиУкраїни,УказамиПрези-дента,декретамитапостановамиКабінетуМіністріввідповіднодоКонституціїтазаконівУкраїни.ОднакцетлумаченняКонс-титуційногоСуду не конкретизувало, а навпаки—розширилосферу дії контракту. З прийняттям Закону України від24.12.1999р. буловнесено змінидоч.3 ст.21, згідно зякими“сфера застосування контракту визначається законами”, щозначно звужує сферу його дії. Лист Міністерства праці та со-ціальноїполітики№06/2—4/66від6.05.2000р.міститьпере-лікзаконівіпосад,згіднозякимидозволяєтьсяукладеннятру-довогодоговорууформіконтракту.

КабінетМіністрівУкраїнисвоєюпостановою“Провнесеннязмін і визнання такими,що втратили чинність, деяких актівКабінетуМіністрівУкраїнизпитаньзастосуванняконтрактноїформитрудовогодоговору”від27червня2000р.№1038внісвідповіднізмінидобагатьохпостанов,якіранішепередбачалиукладанняконтрактівзпрацівниками,апостановоюКабінетуМіністріввід21.01.2000р.№83булипереведенізконтрактунабезстроковийдоговіртавиключене зфункціональнихпов-новаженьслово“контракт”стосовно:Прем’єр-міністраУкраї-ни, першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, урядового секретаря Кабінету МіністрівУкраїни.

Так,ЗакономУкраїни“Провнесеннязмінудеякізаконодав-чіактиУкраїнипрозастосуванняконтрактноїформитрудовогодоговору”від26квітня2001р.внесенозміни:доЗаконуУкраї-ни“Проспоживчукооперацію”,уПоложенняпро Інститутза-конодавстваВерховноїРадиУкраїни,затвердженеПостановоюПрезидіїВерховноїРадиУкраїнивід7жовтня1994р.,уПоло-женняпроконсультантадепутатськоїгрупи(фракції)ВерховноїРадиУкраїни,затвердженеПостановоюВерховноїРадиУкраї-ни від 13жовтня 1995р., уПоложенняпро помічника—кон-сультанта народного депутата України, затверджене Постано-воюВерховноїРадиУкраїнивід13жовтня1995р.таін.Зцихактів вилучено слово “контракт” або іншим способом вказано,

131

що контракт застосовується тільки у випадках, установленихзаконами.

Зміни аналогічного характеру було внесено Указом Прези-дентаУкраїни“Прозміниівизнаннятакими,щовтратилисилу,деяких актів Президента України” від 1 серпня 2000р. ЦимУказомвилученовказівкунаможливістьзастосуванняконтрак-тної форми трудового договору в таких актах: в Указі Пре-зидента України “Про національні заклади культури” від11жовтня1994р.№587;узатвердженихУказамиПрезидентаУкраїни— Положенні про національний заклад (установу)культуриУкраїни від 16 червня 1999р.№70,Положенні проУкраїнськуакадеміюдержавногоуправлінняприПрезидентовіУкраїнивід2серпня1995р.№682,ПоложенніпронаціональнекосмічнеагентствоУкраїнивід22серпня1997р.№665,СтатутіНаціонального інституту українсько-російських відносин від29липня1997р.№719,ПоложенніпроДержавнийкомітетар-хітектури і житлової політики України від 9 грудня 1997р.№1342, Статуті Київського національного університету іменіТарасаШевченкавід14січня2000р.№64,атакожвизнанота-ким,щовтратилосилу,РозпорядженняПрезидентаУкраїнивід31 грудня1991р.№15 “Про структуру,штатий оплатупраціпрацівниківАдміністраціїПрезидентаУкраїни”.

Суттєві зміни відбулись у сфері застосування контрактноїформитрудовогодоговорузкерівникомпідприємства,щопере-буває у державній власності. Тепер керівників призначають(обирають)напосадузарезультатамиконкурсноговідбору,про-веденоговідповіднодоПорядку,затвердженогопостановоюКа-бінетуМіністрів№234від04.04.2005р.

Таким чином, як уже зазначалося, контракт може впрова-джуватисятількинапідставіЗаконівУкраїни,аненапідставіактів центральних і місцевих органів виконавчої влади та ло-кальнихнормативно-правовихактів.

Переведення працівника на контракт передбачає зміну іс-тотнихумовпраці,йтомуйогоможнавпроваджувати,лишепо-передившипрацівниказадвамісяці(ч.3ст.32КЗпП).

Контракт—двосторонняугодащовимагаєзгодипрацівника,іякщопрацівник,зякимзазакономобов’язковомаєбутиукла-дено контракт, не погоджується його укласти, він може бутизвільненийзап.6ст.36КзППяктакий,щовідмовивсявідпро-

132

довженняроботиузв’язкузі змінами істотнихумовпраці,аувипадкахвідмовивласникавідукладенняконтрактузконкрет-нимпрацівникомтрудовийдоговірзнимприпиняєтьсязап.1ст.40КЗпП.

6.4.2. Порядок укладання та умови контракту

Відповіднодост.24КодексузаконівпропрацюУкраїнитапостановиКабінетуМіністрівУкраїнивід19.03.1994р.№170“Провпорядкуваннязастосуванняконтрактноїформитрудо-вого договору” контракт укладають у письмовій формі, йогопідписуютьроботодавецьіпрацівник,якогоприймають(най-мають)нароботузаконтрактом.

Контрактоформляютьудвохпримірниках,щомаютьодна-ковуюридичнусилуізберігаютьсяукожноїзісторінконтракту.

За згодою працівника копію укладеного з ним контрактуможебутипереданопрофспілковомучиіншомуоргану,уповно-важеномупрацівникомпредставлятийого інтереси,для здійс-ненняконтролюзадодержаннямумовконтракту.Контрактна-бирає чинності з моменту його підписання або з дати,визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений зазгодоюсторін,складеноюуписьмовійформі.

Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження)проприйняття(найняття)працівниканароботуздня,встанов-леногоуконтрактізаугодоюсторін.

У контракті передбачаються: обсяги пропонованої роботитавимогидоякостійстроківїївиконання;строкдіїконтрак-ту;права,обов’язкитавзаємнавідповідальністьсторін;умовиоплати та організації праці; підстави для припинення тарозірвання контракту; соціально-побутові та інші умови, не-обхіднідлявиконаннявзятихнасебесторонамизобов’язань,з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостейтафінансовихможливостейпідприємства,установи,організа-ціїчироботодавця.Умовиоплатипрацітаматеріальногоза-безпечення працівників, з якими укладають контракт, виз-начаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бутименшимизапередбаченічиннимзаконодавством,угодамиіко-

133

лективнимдоговоромізалежатьвідвиконанняумовконтрак-ту.

Контрактможетакожміститиумовипідвищенняабозни-женняобумовленогосторонамирозміруоплатипраці,встанов-леннядоплатінадбавок,премій,винагородзапідсумкамиро-ботизарікчиіншийперіод,участіуприбуткахпідприємства,установи, організації (якщо це передбачено чинним законо-давствомтаїхнімистатутами)чигромадянина-підприємця.

НаосновіТиповоїформиконтрактузпрацівникомуконт-рактіможутьбутизафіксованіособливіумовипрацізаокре-мимипрофесіямиівидамиробітзурахуваннямїхспецифіки,професійнихособливостей.

Уконтрактітакожможутьбутипередбаченідодатковіпіль-ги,гарантіїтакомпенсації,невстановленічиннимзаконодавс-твом,зарахуноккоштівроботодавця.

Уконтрактівизначаютьірежимиробочогочасутачасувід-починку працівника. Тривалість відпустки працівника неможе бути меншою від встановленої законодавством для цієїкатегоріїпрацівників.Якщодляслужбовихпоїздокпрацівниквикористовуватиме власний автомобіль, сторони передбача-ютьумовивідповідноїкомпенсації.

За угодою сторін у контракті може бути визначено й іншіумовиорганізаціїпраці,необхіднідлявиконаннязобов’язань,взятихнасебесторонами.

Уконтрактіможутьвизначатисядодаткові,крімвстанов-ленихчиннимзаконодавством,підставийогорозірвання.

Контрактповиненміститизобов’язанняроботодавцящодокомпенсаціїморальноїтаматеріальноїшкоди,заподіяноїпра-цівниковіуразідостроковогорозірванняконтракту:

• працівником—черезневиконаннячиненалежневико-нанняроботодавцемзобов’язань,передбаченихконтрак-том;

• роботодавцем—зпідстав,непередбаченихчиннимзако-нодавствомтаконтрактом.

Контрактомможебутивстановленододатковігарантіїпра-цівникові на випадок дострокового припинення контракту знезалежнихвідпрацівникапричин.Контрактомнеможебути:змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів;встановленостосовнопрацівникаповноїматеріальноївідпові-дальності,крімвипадків,передбаченихст.134КЗпПУкраїни.

134

6.4.3. Умови розірвання контракту

Уразірозірванняконтрактузініціативироботодавцязпід-став, установлених у контракті, але не передбачених чиннимзаконодавством,звільненняздійснюютьзап.8ст.36КодексузаконівпропрацюУкраїни,зурахуваннямгарантій,встанов-ленихчиннимзаконодавствоміконтрактом.

У разі невиконання або неналежного виконання сторона-мизобов’язань,передбаченихуконтракті,йогоможебутидо-строковорозірванозпопередженнямвідповідноїсторонизадватижні.

Контракт підлягає розірванню достроково на вимогу пра-цівникавразійогохворобиабоінвалідності,щоперешкоджа-ють виконанню роботи за контрактом, порушення роботодав-цем законодавства про працю, невиконання чи неналежноговиконанняроботодавцемзобов’язань,передбаченихконтрак-том,таз іншихповажнихпричин.Звільненняпрацівникауцьомуразіздійснюютьвідповіднодостатті39КодексузаконівпропрацюУкраїни.

Задвамісяцідо закінченнястрокучинностіконтрактузаугодоюсторінйогоможебутипродовженоабоукладенонано-вийстрок.

Спориміжсторонамиконтрактурозглядаютьсявустанов-леномучиннимзаконодавствомпорядку.

6.5. Припинення трудового договору

Трудовезаконодавствочіткорегламентуєпідставиіпорядокприпинення трудового договору та звільнення працівників завзаємною угодою сторін, волевиявлення однієї зі сторін (з іні-ціативипрацівника або власника), на вимогу органів, які не єсторонамидоговору(втомучислінавимогупрофспілковогоор-ганутощо).

Підстави припинення трудового договору.Перелікзагальнихпідстав припинення трудового договору міститься у ст. 36КЗпП.

Припиненнятрудовогодоговорузаугодоюсторінпередбаче-ноп.1ст.36КЗпП.Заугодоюсторінзацихобставинможебути

135

припиненотрудовийдоговір,укладенийякнавизначений,такінаневизначенийстрок.Навідмінувідрозірваннятрудовогодо-говору,укладеногонавизначенийстрокз ініціативипрацівни-ка,зацихпідставнеобхіднеспільневолевиявленнясторін.Прицьомунемаєзначення,кому(працівниковічивласнику)нале-житьініціативаприпиненнятрудовогодоговору.

За досягнення домовленості між працівником і власником(роботодавцем)проприпиненнятрудовогодоговорузгіднозп.1ст.36КЗпПдоговірприпиняєтьсявстрок,визначенийсторона-ми.Анулюваннятакоїдомовленостіможливелишезавзаємноїзгодивласникаіпрацівника.Самапособізгодавласниказадо-вольнитизаявупрацівникапрозвільненнядозакінченнястрокупопередженнянеозначає, зазначеноупостановіПленумуВер-ховного Суду Україні від 6 листопада 1992р. “Про практикурозглядусудамитрудовихспорів”�,щотрудовийдоговірприпи-ненозгіднозп.1 ст.36КЗпП,якщонебулодомовленостіпроцюпідставуприпиненнятрудовогодоговору.Востанньомуви-падкузвільненнявважаєтьсяпроведенимзініціативипрацівни-ка(ст.38КЗпП).

Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням його строку або часу виконання певної роботі (ч. 2 ст. 36 КЗпП України).Підставоюдляприпиненнятрудовогодоговорузпра-цівникомможебутиувизначенихЗакономвипадкахзакінчен-няйогостроку(п.п.2і3ст.23КЗпП),крімвипадків,колитру-довівідносинифактичнотриваютьіжоднаізсторіннепоставилавимогупроїхприпинення.Ініціативазвільненнявцьомувипад-кузазвичайвиходитьвідвласника,алеможевиходитиівідпра-цівника.Підставоюбудезакінченнястрокутрудовогодоговоруабочасувиконанняпевноїроботи, обумовленої трудовимдого-вором.

Однакслідвраховувати,зазначеновпостановіПленумуВер-ховногоСуду,щозвільненнязцихпідставвагітнихжінокіжі-нок,якімаютьдітейвікомдотрьохроків(абопонадтрироки,аленебільшеніждо6років,якщодитиназамедичнимвиснов-комвцейперіодпотребує домашнього догляду), одинокихма-терів (жінка,яканеперебуваєушлюбійусвідоцтвіпронаро-дженнядитиниякоївідсутнійзаписпробатькадитиниабозапис

� Урядовийкур’єр.—1993.—21січня.

136

пробатьказробленовустановленомупорядкузавказівкоюма-тері), вдови, іншоїжінки, яка виховує і утримує дитину сама(дитину віком до 14 років або дитину-інваліда) провадиться зобов’язковимпрацевлаштуванням(ч.3ст. 184КЗпП). Неможебути визнано, що власник (роботодавець) виконав обов’язокщодопрацевлаштування,якщопрацівниковінебулонаданонатомужабоіншомупідприємствііншуроботучизапропонованороботу,відякоївінвідмовивсязповажнихпричин(наприклад,застаномздоров’ятощо).Передбаченіч.3ст.184КЗпПУкраї-ни гарантії жінкам поширюються на випадки звільнення узв’язкуіззакінченнямстроковоготрудовогодоговору.

Припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, направленням на аль-тернативну (невійськову) службу. Призовпрацівниківнавійсь-кову службу, направлення на альтернативну (невійськову)службу, зарахування їх до військовихнавчальних закладів чиприйняттянавійськовуслужбу доЗбройнихсилУкраїниєбезу-мовноюпідставоюдляприпиненнявласникомтрудовогодогово-рузцимиособами(п.3ст.36КЗпП).

Відповідно до Закону України “Про загальний військовийобов’язоківійськовуслужбу”від28березня1992р.(ст.25п.6)завійськовослужбовцямистроковоїслужбиікурсантамивійсь-ковихнавчальнихзакладів,якізвільняються(відчисляються)звійськовоїслужби(навчальногозакладу)застаномздоров’яабосімейнимиобставинами,зберігаєтьсяправонапопереднємісцероботи(посаду)протягомтрьохмісяцівздняпризовучизараху-ваннянавійськовуслужбу,невраховуючичасупроїздудомісцяпостійногопроживання.Отже,приповерненніособи,призваноїна дійсну військову службу, власник (роботодавець)маєправорозірватитрудовийдоговірзпрацівником,прийнятимнароботузамість призваного на дійсну військову службу, відповідно доп.6ст.40КЗпПУкраїни.

За особами, що працювали до призову на дійсну військовуслужбу на підприємствах, зберігається право на роботу на то-муж підприємстві з урахуванням їх спеціальності не пізнішемісячногострокузднязвернення.

Припинення трудового договору у зв’язку з переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду. В цьому випадку мають на увазі переведення

137

працівниківзарішеннямміністерств,відомств,концернівтощоза погодженням між керівниками окремих підприємств, а та-кож звільнення з колишньої роботи особи, обраної на виборнупосаду(п.5ст.36КЗпП).

Припинення трудового договору у зв’язку з відмовою праців-ника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з під-приємством та відмовою від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці. У постановіПленуму ВерховногоСудуУкраїнивказано,щоприпиненнятрудовогодоговорузгід-нозп.6ст.36КЗпПУкраїнизавідмовипрацівникавідпродов-женняроботизізміненимиістотнимиумовамипраціможебутивизнано обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці припродовженніроботізацієюжспеціальністю,кваліфікацієючипосадою зумовлена змінами в організації виробництва і праці(раціоналізація робочихмісць, запровадженняновихформ ор-ганізаціїпраці,втомучисліперехіднабригаднуформуоргані-зації, і,навпаки,впровадженняпередовихметодів, технологійтощо).

Відмовапрацівникаукластиконтракт,зазначеновназванійпостановіПленумуВерховногоСуду,можебутипідставоюдляприпиненнятрудовогодоговорузгіднозп.6ст.36КЗпПвтомуразі, якщо відповідно до законодавства така форма трудовогодоговорудляпрацівникабулаобов’язковою.Увипадках,колипідставидлязмінизазначенихумовбули,алепрацівник,якийвідмовився від продовження роботи, не був попереджений за2місяціпроїхзмінуабозвільненийдозакінченняцьогострокупісляпопередження,судвідповіднозмінитьдатузвільнення.

Якщопідчасрозглядусправипропоновленнянароботіосо-би,звільненоїзгіднозп.3чи4ст.40КЗпП,зазначеновпоста-новіПленумуВерховногоСуду,будевстановлено,щопідставоюрозірвання трудового договору стала відмова працівника відпродовженняроботиузв’язкузізміноюістотнихумовпраці,зу-мовленоюзмінамиворганізаціївиробництваіпраці,працівникнезгоденпрацювативновихумовах,судвправізвласноїініціа-тиви змінитиформулювання причин звільнення на п. 6 ст. 36КЗпП

Припинення трудового договору у зв’язку з набранням за-конної сили вироком суду.Зцихпідставтрудовийдоговірпри-пиняєтьсязанабраннязаконноїсиливироком,якимпрацівни-

138

ка засуджено до позбавлення волі або позбавлення праваобійматипевніпосадичиздійснюватипевнудіяльність,якіуне-можливлюютьпродовженняроботи.Днемзвільненнявважаєть-сяостаннійденьфактичноговиконанняпрацівникомтрудовихобов’язків.

Припинення трудового договору з підстави, передбаченої контрактом. У Положенні про порядок укладання контрактупри прийнятті (наймі) на роботу працівників, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів Україні від 19 березня 1994р.№170,значнуувагуприділенопитаннямрозірванняконтракту.Так,уразірозірванняконтрактузініціативироботодавцязпід-став, установлених у контракті, але не передбачених законо-давством, звільнення проводять згідно з п. 8 ст. 36 КЗпПУкраїнизурахуваннямгарантій,встановленихчиннимзаконо-давствоміконтрактом.

Слідзвернутиувагуйнате,щоуразіневиконанняабонена-лежноговиконаннясторонамизобов’язань,передбаченихукон-тракті,йогоможе бутидостроковорозірвано зпопередженнямвідповідноїсторонизадватижні(п. 22 Положення).

Контрактпідлягаєдостроковомурозірваннюнавимогупра-цівникаувипадкуйогохворобиабо інвалідності,якіперешко-джають виконанню роботи за контрактом, порушення робото-давцемзаконодавствапропрацю,невиконаннячиненалежноговиконання роботодавцем зобов’язань, передбачених контрак-том, та з інших поважних причин. Звільнення працівника уцьомуразіпроводятьвідповіднодост.39КЗпПУкраїні.

Оскількинапрацівників,зякимиукладеноконтракт,поши-рюєтьсязаконодавствопропрацю,щорегулюєвідносинизатру-довимдоговором, крім винятків, встановлених дляцієїформитрудовогодоговору,їхтрудовийдоговірможебутиприпиненоізіншихпередбаченихзаконодавствомпідстав(ст.ст.36,39,40і41КЗпПУкраїни).

Сліднаголосити,щозадвамісяцідозакінченнястрокучин-ностіконтрактузаугодоюсторінйогоможебутипродовженоабоукладенонановийстрок.

Спориміжсторонамиконтрактурозглядаютьувстановлено-музакономпорядку.

Принципововажливавказівкаміститьсявч.2 ст.38КЗпПУкраїни:змінапідпорядкованостіпідприємстванеприпиняєдії

139

трудовогодоговору.Зоглядунаце із зміноювласникапідпри-ємства,а такожуразійогореорганізації (злиття,приєднання,поділу,виділення,перетворення)трудовийдоговірпрацівникаєчинним.Припиненнятрудовогодоговорузініціатививласника,зазначеноуч.3ст.38КЗпПУкраїни,можливелишеуразіско-роченнячисельностіабоштатупрацівників(п.1ст.40КЗпП).

Припинення трудового договору з працівником, направле-ним за постановою суду на примусове лікування (ст. 37 КЗпП).Примусовелікуванняітрудовеперевихованнявлікарсько-тру-дових профілакторіях (ЛТП) строком від одного до двох роківзастосовуютьдохронічнихалкоголіків,якіухиляютьсявідлі-куванняабопродовжуютьпиячитипіслялікування,порушуютьтрудову дисципліну, громадський порядок, незважаючи на за-стосування до них заходів дисциплінарного, громадського абоадміністративноговпливу.

Питанняпронаправленнявлікарсько-трудовіпрофілакторіїцих осіб розглядає районний суд занаявності відповідногоме-дичного висновку за клопотанням громадських організацій,трудовихколективів абодержавнихорганів.Працевлаштуван-няосіб,якіповернулисязЛТП, здійснюєтьсязазвичайзаміс-цемпопередньоїроботиіпокладаєтьсянамісцевіради.

6.6. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, та строкового трудового договору з ініціативи працівника

Відповіднодоч.1ст.38КЗпПУкраїнипрацівникмаєправорозірватитрудовийдоговір,укладенийнаневизначенийстрок,попередившипроцевласникаписьмовозадватижнізтим,щобвласник міг підібрати нового працівника на місце особи, яказвільняється.Томутакепопередженняможебутизробленепра-цівникомнелишепідчасроботи,айпідчасвідпустки,хвороби,виконаннядержавнихабогромадськихобов’язків.

Протягомвказаногострокутрудовийдоговірєчинним.Типо-вимиправиламивнутрішнього трудового розпорядку (п. 9) пе-редбачено, що за домовленістю між працівником і власником

140

трудовийдоговірможебутирозірваноідозакінченнястрокупо-передженняпрозвільнення.Отже,колитакадомовленістьсто-суєтьсястрокурозірваннядоговору,анепідставйогоприпинен-ня, то за зазначених обставин трудовий договір розриваютьзгіднозіст.38,анеч.1ст.36КЗпП.

Призвільненнізроботизповажнихпричинвласникповиненрозірвати трудовий договір у строк, про який просить праців-ник.Зазаконодавствомповажнимипричинамиє:

• переїзднановемісцепроживання; переведеннячоловікаабодружининароботувіншумісцевість;

• вступдонавчальногозакладу;• неможливість проживання в певній місцевості, підтвер-

дженамедичнимвисновком;вагітність;• доглядзадитиноюдодосягненнянеючотирнадцятирічно-

говікуабодитиною-інвалідом;• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного

висновкуабоінвалідомпершоїгрупи;вихіднапенсію;• прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших по-

важнихпричин. Зацих обставин власник (роботодавець)повиненрозірватитрудовийдоговірустрок,проякийпро-ситьпрацівник,згіднозч.1ст.38КЗпП.

Прирозірваннітрудовогодоговорузініціативипрацівниказповажних причин, з якими законодавство пов’язує не лишестрокипопередженняпрозвільнення,айнаданняпевнихпільгабопереваг,записдотрудовоїкнижкироблятьзпосиланнямнаціпричини.

Уч.2ст.38КЗпПУкраїнизазначено,щоколипрацівникпіс-лязакінченнястрокупопередженняпрозвільненняпродовжуєпрацюватиіневимагаєрозірваннятрудовогодоговору,власник(роботодавець)не вправі звільнитийого заподаноюраніше за-явою,крімвипадків,колинайогомісцезапрошеноіншогопра-цівника,якомувідповіднодозаконодавстванеможебутивідмов-леновукладеннітрудовогодоговору(ч.4ст.24КЗпП).

Слід звернути увагу на те, що законодавець доповнив ч. 3ст.38КЗпПУкраїни: “працівникмаєправо у визначенийнимстрок розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщовласникабоуповноваженийнаморганневиконуєзаконодавствопропрацю,умовиколективногочитрудовогодоговору“.

141

Заявапрозвільненняподаєтьсяпрацівникомлишедобровіль-но.Зоглядунацесудиповинніперевірятидоказипрацівника,щовласникзмусивйогоподатизаявупророзірваннятрудовогодоговору.Поданняпрацівником заяви зметоюуникнення від-повідальностізавчиненнявиннихдійнеможерозцінюватисьякпримусдоцьогоінепозбавляєвласникаправазвільнитийогозавинні дії з підстав,передбачених законом, до закінченнявста-новленогост.38КЗпПстроку,атакожнакладатинаньогопро-тягом цього строку в установленому порядку дисциплінарнестягнення.

Забороняється звільнення з роботи за власним бажаннямосіб,засудженихдовиправнихробітбезпозбавленняволі,про-тягомстрокувідбуттянимипокараннябездозволуорганів,щовідаютьвиконаннямцьоговидупокарання.

Строкпопередженняпро звільненнязроботипочинаєтьсязнаступногодняпісляподаннявідповідноїзаяви.Днемзвільнен-нявважаєтьсяостаннійденьроботи.Якщоостаннійденьстрокупопередженняприпадаєнанеробочийдень,тоднемйогозакін-ченнявважаєтьсянаступнийзанимробочийдень.

Розірвання строкового трудового договору з ініціативи пра-цівника.Уст.39КЗпПУкраїнизазначено,щостроковийтрудо-вийдоговір(п.2і3ст.23КЗпПУкраїни)можебутирозірванодостроковонавимогупрацівникачерезйогохворобуабоінвалід-ність,якіперешкоджаютьвиконаннюроботизадоговором,по-рушеннявласникомзаконодавствапропрацю,колективногоаботрудовогодоговорутазіншихповажнихпричин,передбаченихч.1ст.38КЗпП.

Спорипродостроковерозірваннятрудовогодоговорувирішу-ються в загальномупорядку, встановленомудлярозгляду тру-довихспорів.

Уст.39-1КЗпПУкраїнинаголошено,щоувипадку,колипозакінченністрокутрудовогодоговору(п.2і3ст.23)трудовівід-носинифактичнотриваютьіжодназісторінневимагаєїхпри-пинення,діяцьогодоговорувважаєтьсяпродовженоюнаневиз-наченийстрок.Трудовідоговори,переукладеніодинчидекількаразів,завиняткомвипадків,передбаченихч.2ст.23КЗпПУк-раїни, вважаються такими, що укладені на невизначенийстрок.

142

6.7. Розірвання трудового договору з ініціативи власника (роботодавця)

Трудовийдоговір,укладенийнаневизначенийстрок,атакожстроковийтрудовийдоговірдозакінченнястрокуйогочинностіможутьбутирозірванівласникомлишеунаведенихнижчеви-падках.

У разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП).Узаконодавствізазна-чено,що підприємства мають право проводити атестацію і ра-ціоналізаціюробочихмісць,визначатиїхнеобхіднукількістьіскорочуватизайвіробочімісця,атакожвизначатизагальнучи-сельністьпрацівників,їхпрофесійнийікваліфікаційнийсклад,затверджувати штати. Умови ліквідації, реорганізації і банк-рутства підприємств регулюються ГКУкраїни.При вирішенніцьогопитаннятребапам’ятати,щоувипадкахреорганізаціїпід-приємства (злиття з іншимпідприємством,приєднанняодногопідприємствадо іншого,поділупідприємства,виділеннязпід-приємстваодногоабокількохновихпідприємств,перетворенняодного підприємства на інше, наприклад, державного підпри-ємства на орендне, його перепрофілювання) або банкрутствазвільненнязгіднозп.1ст.40КЗпПможематимісце,якщоціпроцеси супроводжуються скороченням чисельності абоштатупрацівників, змінами у складі працівників за посадами, спе-ціальністю, кваліфікацією, за професіями. З огляду на це прирозгляді трудових спорів, пов’язаних із звільненням згідно зп.1ст.40КЗпПУкраїни,зазначеновпостановіВерховногоСудуУкраїни, суди зобов’язані з’ясовувати у власника, чи дійсномали місце зміни в організації виробництва і праці, зокремаліквідація, реорганізація, перепрофілювання або банкрутствопідприємства, скорочення чисельності або штату працівників,чи дотримано власником норм законодавства, що регулюютьвивільненняпрацівника,якієдоказипрозміниворганізаціїви-робництваіпраці,проте,щопрацівниквідмовивсявідпереве-деннянаіншуроботуабовласникнемавможливостіперевестипрацівниказайогозгодина іншуроботунатомужпідприємс-тві, чи не користувався працівник,що звільняється, переваж-

143

нимправомназалишеннянароботійчибуввінпопередженийза2місяціпрозвільнення.

Уразіліквідаціїпідприємстваправилап.1ст.40КЗпПмо-жуть застосовуватись, зазначається в постанові Пленуму Вер-ховного Суду України, й тоді, коли після припинення йогодіяльностіодночасноутворюєтьсяновепідприємство.Вцихви-падкахпрацівникневправівимагатипоновленняйогонароботіна новоутвореномупідприємстві, якщо вінне бувпереведенийтудивустановленомупорядку.

УпостановіПленумуВерховногоСудуУкраїнивказанойнате,щопрививільненнівласникмаєправовмежаходноріднихпрофесій і посад провести перестановку (перегрупування) пра-цівниківіперевестибільшкваліфікованогопрацівника,посадаякогоскорочується,зайогозгодоюнаіншупосаду,звільнившизнеїзцихпідставменшкваліфікованогопрацівника.Якщоцеправо не використовувалося, суд не повинен обговорювати пи-танняпродоцільністьтакоїперестановки(перегрупування).

Відповіднодоправилп.1ст.40КЗпПтрудовийдоговірможебутирозірванозавідмовипрацівникаукластидоговірпроповнуматеріальнувідповідальністьзповажнихпричин(абоколирані-шевиконанняобов’язківзатрудовимдоговоромневимагалоук-ладеннядоговорупроповнуматеріальнувідповідальність),ата-кож з особою, яку було прийнято на заміщення відсутньогопрацівника,заякимзберігаєтьсяробота,наневизначенийстрокчитимчасово,алеякапропрацювалабільшякчотиримісяці,уразіповерненняцьогопрацівниканароботу,якщонемаємож-ливостіпереведеннязаїїзгодоюнаіншуроботу.Увсіхвипадкахзвільненнязгіднозп.1ст.40КЗпПУкраїниздійснюєтьсязна-даннямгарантій,пільгікомпенсацій,передбаченихст.492і494КЗпПУкраїни.

У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП України).Звільненняпрацівниківзроботизтакихпричинможливелишевтомуразі,якщобудевстановлено,щовоно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджу-ють,щовнаслідокнедостатньоїкваліфікаціїабостануздоров’я(стійкогозниженняпрацездатності)працівникнеможеналеж-новиконуватипокладенінаньоготрудовіобов’язкичиїхвико-

144

нання протипоказано за станом здоров’я або небезпечне длячленівтрудовогоколективучигромадян,якихвінобслуговує,інеможливоперевестицьогопрацівниказайогозгодоюнаіншуроботу. З цихпідстав, зокрема,може бути розірвано трудовийдоговірзкерівництвомпідприємстваабопідрозділуузв’язкузйогонеспроможністюзабезпечитиналежнудисциплінупраціувідповіднійструктурі.

Важливонаголосити,щонепідлягаєзвільненнюпрацівник,який не має спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно дочинногозаконодавствавонанеєобов’язковоюумовоювиконан-няроботи,обумовленоїтрудовимдоговором.Однакувипадках,коли згідно із законодавством виконанняпевної роботи допус-кається після надання в установленому порядку спеціальногоправа(водіїавтомобільноготаелектротранспортутощо),позбав-ленняцьогоправаможебутипідставоюдлязвільненняпраців-никазмотивівневідповідностіпосаді,якувінобіймає,абовико-нуванійроботіздотриманнямправилч.2ст.40КЗпП.

Висновкиатестаційноїкомісіїпрокваліфікаціюпрацівникапідлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами усправі.

У разі систематичного невиконання працівником без поваж-них причин обов’язків, покладених на нього трудовим догово-ром або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Привирішенняпитанняпрозвіль-ненняпрацівниказпідстав,передбаченихп.3ст.40КЗпП,не-обхідно враховувати заходи дисциплінарного стягнення, вста-новлені чинним законодавством, які не втратили юридичноїсилизадавністюабонезнятідостроково(ст.151КЗпП),йтігро-мадськістягнення,якізастосованодопрацівниказапорушеннятрудової дисципліни відповідно до положення або статуту,щовизначає діяльність громадської організації, з днянакладенняякихдовиданнянаказупрозвільненняминувнебільшякодинрік.Заходамигромадськоговпливуєстягненнязаневиконаннятрудовихобов’язків,якізастосовуєдопрацівниківтрудовийко-лективабойогоорган.Заходигромадськоговпливу,щобулиза-стосовані до працівникане за порушення трудової дисципліни(а, наприклад, за порушення громадського порядку, амораль-нийпроступокупобуті),привирішенніпитанняпрозвільненняіз зазначених підстав не беруться до уваги.Не враховують та-

145

кожзаходидисциплінарногоабогромадськоговпливу,щобуливустановленомупорядкупогашенізадавністю,зняті,скасованіабо не були своєчасно доведені до відома працівника, а оголо-шенійомулишеразоманаказомпрозвільнення.

У разі прогулу (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Від-повіднодоп.4ст.40КЗпПУкраїнипрогуломєвідсутністьпра-цівниканароботіякпротягомусьогоробочогодня,такібільшяктригодинибезперервноабосумарнопротягомусьогоробочо-годнябезповажнихпричин,асаме:узв’язкузнаправленнямдомедвитверезника,самовільневикористаннябезпогодженнязвласникомдніввідгулів,черговоївідпустки,залишенняроботидо закінчення строку трудового договору чи строку, якийпра-цівник зобов’язаний відпрацювати після закінчення спеціаль-ногонавчальногозакладучипіслянавчанняновійпрофесіївід-повіднодоукладеногодоговору.Прогуломтакожєнез’явленнянароботубезповажнихпричин,наякупрацівникбувпереведе-нийвідповіднодочинногозаконодавства(ст.33і34КЗпП);не-вихіднароботупрацівникавйоговихіднийдень,якщовласни-ком видано наказ згідно з чинним законодавством. Однаквласник не має права без згоди працівника переводити його уразі виробничої потреби (ст. 33 КЗпП) і простою на роботу,пов’язанузповноюматеріальноювідповідальністю.Невихіднароботуузв’язкузвідмовоювідтакогопереведеннянеможевва-жатисяпрогулом.Слідзвернутиувагунате,щоневихідпраців-никанароботуузв’язкузнезаконнимпереведеннямнеможнавважатипрогуломбезповажнихпричин.

Працівник,якийвідмовивсявідпереведенняналегшуробо-ту,зазначеноупостановіПленумуВерховногоСуду,якоївінвід-повіднодомедичноговисновкупотребувавзастаномздоров’я,неможебутизвільненийзап.3ст.40чип.4ст.40КЗпПУкраїни.У зв’язкузцимвласникможерозірватитрудовийдоговірзгіднозп.2ст.40КЗпПУкраїни,якщонаявніпередбаченінимумови.

З метою недопущення порушення законодавства при звіль-ненніпрацівниківвідповіднодоп.4ст.40КЗпПУкраїнислідретельно і всебічно перевірити причини невиходу працівниківнароботу.Звільненнязазазначенихобставиндопускаєтьсяне-залежновідтого,чизастосовувалисядопрацівникавминуломузаходидисциплінарногоабогромадськоговпливузапорушеннятрудовоїдисципліни.

146

У разі не з’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, за ви-няткомвідпусткиначасвагітностііпологів,якщозаконодавс-твомневстановленотривалішийстрокзбереженнямісцяроботи(посади) при певному захворюванні. Відповідно до п. 5 ст. 40КЗпПУкраїнизапрацівниками,яківтратилипрацездатністьузв’язкузтрудовимкаліцтвомабопрофесійнимзахворюванням,місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездат-ностіабовстановлення інвалідності.Дотакихзахворюваньна-лежитьтуберкульоз.Дляйоголікуванняпрацівникамвидаютьлікарняний листок до 10 місяців, а в окремих випадках і до1року—доповногоїходужання.

Згіднозп.5ст.40КЗпПУкраїнизапрацівниками,яківтра-тили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або про-фесійнимзахворюванням,місцероботи,посадазберігаютьсядовідновленняпрацездатностіабовстановленняінвалідності.

Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Звільненнявідповіднодоп.6 ст.40КЗпПУкраїнизастосовуютьувипадках,колипрацівник,щовиконувавцюро-боту, був поновлений на попередній роботі власником підпри-ємстваабосудом.Поновленнюнапопереднійроботіпідлягаютьособи,якізвільнилисьузв’язкузнезаконнимзасудженнямабонезаконним притягненням до кримінальної відповідальності,якщовонивимагаютьпоновленнянапопереднійроботііцяви-моганимибулазаявленапротягомтрьохмісяцівзмоментуна-брання законної силивиправдувальнимвирокомчи винесенняпостанови(ухвали)проприпиненнякримінальноїсправизавід-сутністюскладузлочинуабонедоведеністюйогоучастіускоєннізлочину.

Поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.Відповіднодоп.7ст.40КЗпПзцихпідставможуть бути звільнені з роботипрацівники за появу унетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’я-ніннявбудь-якийчасробочогодня(навітьза10–15хвилиндойогозакінчення)незалежновідтого,буливонивідстороненівідроботи чи продовжували виконувати трудові обов’язки. Дляпрацівника,робочийденьякогоненормований,часперебуваннянароботіпонадвстановленуйогозагальнутривалістьвважаєть-сяробочим.

147

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичнесп’янінняможуть бути підтверджені як медичним висновком,такііншимивидамидоказів,якимсудмавдативідповіднуоцін-ку.

Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дріб-ного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого вхо-дить накладання адміністративного стягнення. Відповідно доп.8ст.40КЗпПУкраїнивласникмаєправорозірватитрудовийдоговірнапідставівчиненняпрацівникомзамісцемроботироз-крадання (в тому числі дрібного) майна власника лише післятого,якйоговинабудевстановленавирокомсуду,щонабравза-конної сили, чи постановою органу, компетенцією якого є на-кладанняадміністративногостягнення,незалежновідтого,чизастосовувалисядопрацівникаранішезаходидисциплінарногоабогромадськогостягнення,вробочийчинеробочийчасвчине-норозкрадання.

Зазмістомп.8ст.40КЗпПУкраїнидозазначенихуційнор-мівипадківвчиненнярозкраданнямайнаналежитьрозкрадан-няйогоякворганізації,зякоюпрацівникперебувавутрудовихвідносинах,таківорганізації,вякійвінвиконуєроботузацимитрудовимивідносинами.

Відповіднодост.148КЗпПУкраїнитрудовийдоговірможебутирозірваний(іззазначенихпідстав)непізнішеодногоміся-ця з дня набрання законної сили вироком суду чи прийняттяпостановипронакладенняадміністративногостягненняабоза-ходівгромадськоговпливузавчиненнякрадіжки,безурахуван-нячасу звільненняпрацівникавідроботиу зв’язку з тимчасо-воюнепрацездатністюабоперебуванняйогоувідпустці.

Принципововажливеположенняміститьсявч.2ст.40КЗпПУкраїни:звільненнязпідстав,зазначенихуп.1,2 і6цієїстат-ті, допускаєтьсялишеувипадках,якщонеможливоперевестипрацівниказайогозгодоюнаіншуроботу.

Згідноізч.3ст.40КЗпПнедопускаєтьсятакожзвільненняпрацівника з ініціативи власника (роботодавця) у період йоготимчасовоїнепрацездатності(крімзвільненнявідповіднодоп.5цієїстатті),атакожуперіодперебуванняпрацівникаувідпуст-ці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації

148

підприємства.Прицьомумаютьнаувазіщорічні,атакожіншівипадкивідпусток,щонадаютьсяпрацівникамякіззбережен-ням,такібеззбереженнязаробітку.

Розірваннятрудовогодоговорузініціатививласниканеможебути визнане обґрунтованим, зазначено у постанові ПленумуВерховногоСудуУкраїни,якщовдень звільненняпрацівникувиданолікарнянийлисток(довідкувустановленихзакономви-падках)протимчасовунепрацездатність.

Слід звернутиувагунатуобставину,щозгідно зч.3 ст.40КЗпП звільнення працівників з підстав, вказаних у п. 1, 2 і 6цієї статті, допускається, якщо їх неможливо перевести за їх-ньоюзгодоюнаіншуроботу.Ідалізазначено,щонедопускаєть-сязвільненняпрацівниказініціативироботодавцявперіодйоготимчасовоїнепрацездатності(крімзвільненнявідповіднодоп.5ст.40КЗпП),атакожуперіодперебуванняпрацівникаувідпуст-ці,завиняткомвипадківповноїліквідаціїпідприємства.

6.8. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника (роботодавця) з окремими категоріями працівників за певних умов

Крімпідстав, передбачених ст. 40КЗпПУкраїни, трудовийдоговірзініціатививласника(роботодавця)можебутирозірва-нотакожзанаведенихнижчеумов.

Розірвання трудового договору у випадку одноразового грубо-го порушення трудових обов’язків керівним працівником (керів-ником підприємства всіх форм власності і його заступником (п. 1 ст. 41 КЗпП)).Доцієїкатегоріїкерівнихпрацівниківзаконода-вець відносить керівників підприємств, установ, організацій(філіалів, представництв, відділень та інших відокремленихпідрозділів), їхзаступників,головнихбухгалтерівпідприємств,їхзаступників,атакожслужбовихосібмитнихорганів,держав-нихорганів,державнихподаткових інспекцій,якимприсвоєноперсональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійноїслужбитаорганівдержавногоконтролюзацінами.

149

Згіднозп.1-1ст.41КЗпПцеправилостосуєтьсявиннихдійкерівникапідприємства,щопризвелидонесвоєчасноївиплатизаробітноїплатиабоїївиплативрозмірах,нижчихвідустанов-леногозакономрозмірумінімальноїзаробітноїплати.

Сліднаголосити,щоЗаконнерозкриваєпоняттяодноразово-го грубого порушення трудових обов’язків зазначеними вищеособами.З оглядунаце, вирішуючипитання,чи єпорушеннятрудових обов’язків грубими, зазначено у постанові ПленумуВерховного Суду України, суд має виходити з характеру про-ступку, обставин, за яких його вчинено, шкоди, яку ним за-подіяно(моглобутизаподіяно).

Розірвання трудового договору внаслідок винних дій праців-ника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цін-ності.Доцієїкатегоріїналежатьпрацівники,якібезпосередньообслуговують грошові або товарніцінності (зайняті прийомом,зберіганням, транспортуванням і розподілом цих цінностей),якщовонивчинилидії,якідаютьпідставидлявтратидовір’ядонихзбокувласника(п.2ст.41КЗпП).Длявирішенняпитання,чиналежитьпрацівникдоосіб,щобезпосередньообслуговуютьгрошові абоматеріальні цінності, необхідне детальне ознайом-леннязколомйогопосадовихобов’язківчивиконуваноюробо-тою,щовизначаютьсявідповіднимипосадовимиінструкціямиіположеннями.Зоглядунаценеможутьбутизвільненінапід-ставівтратидовір’ярахівники,бухгалтери,товарознавці,конт-ролери,маркувальникитаіншіпрацівники,діяльністьякихнепов’язаназобслуговуваннямгрошовихітоварнихцінностей.

Втратадовір’ямаєбутиобґрунтованаконкретнимифактамивчиненняпрацівникомвиннихдій,асаме:отриманняоплатизапослугибезвідповіднихдокументів,продажтоварівбезпосеред-ньо зі складу,підсобнихприміщень, обмірювання, обважуван-ня,обраховуванняпокупцівтощо.Дотакихдійвідносять:зло-вживання службовим становищем, халатне ставлення до своїхтрудових обов’язків, використання працівником довіреногойомудлябезпосередньогообслуговуваннямайнавособистихко-риснихцілях.

Звільненнязпідставвтратидовір’я(п.2ст.40КЗпП),зазна-чено впостановіПленумуВерховногоСудуУкраїни, судможевизнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньообслуговуєгрошовіаботоварніцінності (зайнятийїхприйман-

150

ням,зберіганням,транспортуванням,розподіломтощо),вчинивумисно або необережно дії, які дають власнику підстави длявтратидоньогодовір’я,зокремапорушенняправилздійсненняоперацій зматеріальнимицінностями.При встановленні у пе-редбаченому законом порядку факту вчинення працівникамирозкрадання, хабарництва та інших корисних правопорушеньціпрацівникиможутьбутизвільненізпідставвтратидовір’ядонихіувипадку,колизазначенідіїнепов’язанізїхроботою.

Розірвання трудового договору у випадках вчинення праців-ником аморального проступку.Зпідставвчиненняаморальногопроступку,несумісногозпродовженнямпевноїроботи(п.3ст.41КЗпП),можутьбутизвільненнілишепрацівники,якіздійс-нюють виховну діяльність (наприклад, вихователі, вчителі,викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстривиробничогонавчання,методисти,педагогічніпрацівникипоза-шкільних закладів). Таке звільнення допускається як за вчи-нення аморального проступку під час виконання трудовихобов’язків,такінепов’язаногозним(вчиненнятакогопроступ-кувгромадськихмісцяхабовпобуті).Звільненнянеможебутивизнаноправильним,йдетьсяупостановіПленумуВерховногоСуду України, якщо воно здійснене лише на основі загальноїоцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретнимифактами.

Привирішенніпитанняпророзірваннядоговоруувипадках,передбаченихст.41КЗпП,необхіднододержуватисявимог,за-значенихуч.3ст.40,аувипадках,передбаченихпунктами2і3,такожвимогст.43КЗпПУкраїни.Прицьомуслідзвернутиувагуйнате,щорозірваннятрудовогодоговорузцихпідставнеє заходом дисциплінарного стягнення, і тому вимоги ст. 148 і149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарнихстягнень на ці випадки не поширюються. Водночас при вирі-шенніпитанняпрозвільненнязцихпідставтребабратидоува-гичас,щоминувзмоментувчиненнявиннихдійчиаморально-гопроступку,наступнуповедінкупрацівникатаіншіконкретніобставини, які мають значення для правильної кваліфікаціївчиненого.

Додаткові підстави щодо припинення трудового договору з окремими категоріями працівників за певних умов. Відповід-но до ст. 45 КЗпП на вимогу профспілкового органу власник

151

(роботодавець)повиненрозірватитрудовийдоговірзкерівникомпідприємства,якщовінпорушуєзаконодавствопропрацю,проколективні договори і угоди, Закон України “Про професійніспілки,їхправаігарантіїдіяльності”.

Якщо власник (роботодавець) або керівник, стосовно якогопред’явленовимогупророзірваннятрудовогодоговору,незго-дензцієювимогою,вінможеоскаржитирішенняпрофспілко-вогоорганудосудуудвотижневийстрокздняотриманнярішен-ня. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудовогодоговорузупиняєтьсядовинесеннясудовогорішення.

Увипадку,колирішенняпрофспілковогооргануневиконаноінеоскарженоузазначенийстрок,профспілковийоргануцейстрокможеоскаржитидосудудіяльністьабобездіяльністьпо-садовихосіб,органів,докомпетенціїякихналежитьрозірваннятрудовогодоговорузкерівникомпідприємства.

Особливості припинення трудових договорів з деякими кате-горіями працівників. Відповіднодост.7КЗпПУкраїниприпи-неннятрудовогодоговоруможливеувипадкахпорушеннявста-новленихправилприйомунароботу,зокрема:

• прийняттянароботуосіб,позбавленихвирокомсудупра-ваобійматипевніпосадиабоздійснюватипевнудіяльністьпротягомпризначеногосудомстроку;

• прийняття на роботу, що пов’язана з матеріальною від-повідальністю,осіб,ранішезасудженихзакрадіжки,ха-барництво або іншікорисливі злочини, з яких судимістьнезнятоінепогашено;

• прийняття на роботу осіб, які є близькими родичами чисвояками, якщо у зв’язку з виконанням трудових обо-в’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконт-рольніодинодному,крімвипадків,колизгіднозчиннимзаконодавствомнаявністьцихобставинєперешкодоюдляукладеннятрудовогодоговору(ст.25-1КЗпП);

• укладення трудового договору з молодими спеціалістамиабомолодимиробітникамипіслязакінченнянимидержав-нихнавчальнихзакладівзпорушеннямустановленогопо-рядкунаправленнянароботу.

Припинення трудового договору з підстав порушення вста-новленихправилприйняттянароботуможливеівіншихвипад-ках, зокрема договір розривається, якщо він був укладений з

152

порушенням законодавства про обмеження сумісництва; зако-нодавствапрозаборонупраціжінок(ст.ст.174і178КЗпПУк-раїни);законодавствапровикористанняпрацімолоді(ст.ст.190і 192КЗпП), а також за відсутності документа про спеціальнуосвіту, спеціальність, якщо вони є обов’язковою умовою приприйняттінавідповіднуроботу, та в іншихпередбаченихчин-нимзаконодавствомвипадках.

Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Вирішуючи це питання, треба керуватися ст. 42 КЗпПУкраїни, в якій зазначено,щопри скороченні чисельності абоштатупрацівниківузв’язкузізмінамиворганізаціївиробниц-тва іпраціпереважнеправона залишеннянароботінадаєтьсяпрацівникам з більшвисокоюкваліфікацією іпродуктивністюпраці.

Зарівнихумовпродуктивностіпраціікваліфікаціїперевагавзалишеннінароботінадається:

1) сімейним—якщовонимаютьнаутриманнідвіабобільшеособи;

2) особам,всім’їякихнемаєіншихпрацівниківізсамостій-нимзаробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажемроботинацьомупідприємстві;

4) працівникам,якінавчаютьсяувищихісередніхспеціаль-нихнавчальнихзакладахбезвідривувідвиробництва;

5) учасникамбойовихдій,інвалідамвійнитаособам,наякихпоширюєтьсячинністьЗаконуУкраїни“Про статусвете-раніввійни,гарантіїїхсоціальногозахисту”;

6) авторамвинаходів,кориснихмоделей,промисловихзраз-ківіраціоналізаторськихпропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудовекаліцтвоабопрофесійнезахворювання;

8) особам з числа депортованих з України (протягом п’ятироківзчасуповерненняїхнапостійнемісцепроживаннядоУкраїни);

9) працівникамзчислаколишніхвійськовослужбовцівстро-ковоїслужбитаосіб,якіпроходилиальтернативну(невій-ськову)службу—протягомдвохроківзднязвільненнязіслужби.

153

Перевагавзалишеннінароботіможенадаватисяйіншимка-тегоріямпрацівників,якщоцепередбаченочиннимзаконодавс-твомУкраїни.

Слід зазначити, що КЗпП доповнено новою ст. 42-1, якапередбачаєпереважнеправонаукладеннятрудовогодоговорувразіповоротногоприйняттянароботу.Унійзазначено,щопра-цівник,зякимрозірванотрудовийдоговірнапідставах,перед-баченихуп.1ст.40КЗпПУкраїни(крімвипадкуліквідаціїпід-приємства), протягом одного року має право на укладеннятрудового договору в разі поворотного прийняття на роботу,якщо власник наймає на роботу працівників аналогічної ква-ліфікації.

Переважнеправонаукладеннятрудовогодоговорувразіпо-воротногоприйняттянароботунадаєтьсяособам,зазначенимуст.42Кодексу,тавіншихвипадках,передбаченихколективнимдоговором.Відновленняпобутовихпільгцимпрацівникам,яківонималидоїхвивільнення,визначаєтьсяколективнимдогово-ром.

Відсторонення від роботи. Відповіднодост.46КЗпПУкраїнивідстороненняпрацівників відроботивласником(роботодавцем)з припиненням виплати заробітної плати допускається у разі:появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного аботоксичного сп’яніння, відмови або ухилення від обов’язковихмедичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань зохоронипрацітапожежноїбезпеки;запостановоюсуду;органа-мидержавногосанітарногонагляду;державноюавтоінспекцію;службоюохоронипраціпідприємства;віншихпередбаченихза-конодавствомвипадках.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника за по-передньою згодою профспілкового органу. Вст.43КЗпПУкраї-ни зазначено,що розірвання трудового договору на підставах,передбаченихп.п.1(крімвипадкуліквідаціїпідприємства),2–5,7ст.40іп.п.2і3ст.41КЗпП,можливелишезапопередньоїзгоди виборного (профспілкового) органу, членом якого він є.Дляотриманнязгодинарозірваннятрудовогодоговорузініціа-тиви власника він повинен у 15-денний строк звернутися допрофспілкового органупідприємства з письмовимподанням, вякомузазначеноконкретніпричинитапідставидлязвільненняпрацівника,передбаченічиннимзаконодавством.Поданнявлас-

154

ника(роботодавця)розглядаєтьсяуприсутностіпрацівника,наякоговоновнесене.Розглядподанняуразівідсутностіпраців-ника допускається лише за його письмовою заявою. За бажан-ням працівника його інтереси може захищати адвокат. Якщопрацівникабойогопредставникнез’явилисяназасідання,роз-гляд заяви відкладається до наступного засідання у 15-деннийстрок.Заповторноїнеявкипрацівника(йогопредставника)безповажних причин подання може розглядатися за його відсут-ності.Увипадку,якщовиборнийорганпрофорганізаціїнеутво-рюється, згодунарозірваннятрудовогодоговорудаєпрофспіл-ковийпредставник,уповноваженийнапредставництвоінтересівчленів професійної спілки згідно зі статутом. Виборний проф-спілковий орган у письмовій формі повідомляє власника (ро-ботодавця) про прийняте рішення у 3-денний строк після йогоприйняття.Уразіпропускуцьогострокувважається,щопроф-спілковийоргандавзгодунарозірваннятрудовогодоговору.

Якщопрацівникєчленомкількохпервиннихпрофспілковихорганізацій,щодіютьнапідприємстві,згодунайогозвільненнядаєвиборнийоргантієїпервинноїпрофспілковоїорганізації,доякоїзвернувсявласник(роботодавець).

Рішенняцьогопрофспілковогоорганупровідмовудатизгодуна розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим.Уразі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданнізгоди на розірванні трудового договору, власник (роботодавець)маєправозвільнитипрацівникабеззгодивиборногоорганупер-винноїпрофспілковоїорганізації(профспілковогопредставника).

Власник(роботодавець)маєправорозірватитрудовийдоговірнепізнішякчерезмісяцьздняотриманнязгодипрофспілково-гооргану.

Якщо трудовийдоговір з працівникомрозірвано власником(роботодавцем)беззверненнядовиборногопрофспілковогоорга-ну,судзупиняєпровадженняпосправі,запитуєзгодувиборногопрофспілковогооргануіпісляїїодержаннячивідмовивиборно-гопрофспілкового органу (профспілковогопредставника) у на-даннізгодиназвільненняпрацівникарозглядаєспірпосуті.

Відповіднодост.43-1КЗпПрозірваннятрудовогодоговорузініціатививласника(роботодавця)безпопередньоїзгодивибор-ногоорганупервинноїпрофспілковоїорганізаціїдопускаєтьсяувипадках:

155

• ліквідаціїпідприємства,установи,організації;• незадовільного результату випробування, обумовленого

приприйняттінароботу;• звільненнязроботизасумісництвомузв’язкузприйнят-

тямнароботуіншогопрацівника,якийнеєсумісником,атакожузв’язкузобмеженнямнароботузасумісництвом,передбаченимзаконодавством;

• поновленнянароботіпрацівника,якийранішевиконувавцюроботу;

• звільненняпрацівника,якийнеєчленомпервинноїпроф-організаціїпідприємства;

• звільненнязпідприємства,денемаєпрофспілковоїоргані-зації;

• звільненняпрацівниківзпідприємств,передбаченихуп.1ст.41КЗпП;

• звільненняпрацівниківзпідприємств,передбаченихуп.8ст.40КЗпП.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадкирозірваннятрудовогодоговорузініціатививласника(роботодав-ця)беззгодивідповідногопрофспілковогооргану.

Тимчасованепрацездатністьпрацівникаіперебуванняйогоущорічнійвідпустцінеперериваютьмісячногостроку,протягомякого власник, отримавши згоду профспілкового органу, маєправорозірватитрудовийдоговір.

Призвільненніз ініціатививласникадеякихкатегорійпра-цівників, крім отримання згодина звільненняпрофспілковогооргану, висуваються додаткові вимоги, спрямовані на охоронуїх трудовихправ.Так, звільненняпрацівників,щоне досягли18-річного віку, зазначено у ст. 198КЗпП, допускається,крімдотримання загального порядку звільнення, лише за згодоюрайонної (міської)службиусправахнеповнолітніх.Прицьомузвільненнянапідставах,зазначенихуп.п.1,2і6ст.40КЗпПУкраїни,можливелишеувинятковихвипадкахінедопускаєть-сябезїхпрацевлаштування.

Чинне законодавство передбачає додаткові гарантії для ви-борних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) під-приємств(ст.252КЗпПУкраїни).Так,звільненнязініціатививласника працівників, обраних до складу профспілкових ор-ганівінезвільненихвідвиробничоїроботи,допускається,крім

156

дотримання загального порядку звільнення, лише за поперед-ньою згодою профспілкового органу, членами якого вони є, аголівічленівпрофспілковихорганівнапідприємстві,крімтого,лишезазгодоювідповідногооб’єднанняпрофспілок;звільненняпрофспілковихорганізаторів—лишезазгодоюорганувідповід-ногопрофспілковогооб’єднання.

Важливим є й те,що звільнення з ініціативи власника (ро-ботодавця)працівників,якихбулообранодопрофспілковихор-ганів,недопускаєтьсяпротягомрокупіслязакінченняїхвибор-нихповноважень,крімвипадківповноїліквідаціїпідприємства,атакожнапідставах,передбаченихуп.2ст.40КЗпП,абовчи-ненняпрацівникомвиннихдій,заякіпередбаченаможливістьзвільнення(п.п.3,4,7і8ст.40КЗпП).

Члениради(правління)підприємства,обранідоїїскладувідтрудового колективу, не можуть бути з ініціативи власниказвільненізпідприємствабеззгодизагальнихзборів(конферен-ції)трудовогоколективу,якіїхобрали.

Якщо власникрозірвав трудовий договір з працівником беззверненнядопрофспілковогооргану,судзупиняєпровадженняпо справі, запитує згоду профспілкового органу і після її от-римання або відмови профспілкового органу дати згоду назвільненняпрацівникарозглядаєспірпосуті(ч.3ст.43КЗпПУкраїни).

Порушеннявласникомпорядкузвільненняпрацівниківєне-законнимітягнезасобоюпоновленняпрацівниканароботізоп-латоювимушеногопрогулу(ст.235КЗпПУкраїни).

Проведення розрахунків зі звільненими працівникам. Післявиданнянаказупрозвільненняпрацівникавласникпроводитьзним розрахунок. У разі невиплати з вини власника належноїзвільненому працівникові суми у строки, зазначені у ст. 116КЗпП, за відсутності спору щодо їх розміру підприємствозобов’язаневиплатитипрацівниковійогосереднійзаробітокзавесьчасзатримкиподеньфактичногорозрахунку(ч.1ст.117К3пП).

Крімналежноїпрацівниковізаробітноїплати,грошовоїком-пенсаціїзаневикористанувідпустку,внизцівипадківвласникзобов’язаний виплатити вихідну допомогу, передбачену ст. 44КЗпПУкраїни.Так,приприпиненнітрудовогодоговорунапід-

157

ставах,зазначенихуп.6ст.36іп.1,2і6ст.40цьогоКодексу,працівниковівиплачуєтьсявихіднадопомогаурозмірінеменшяксередньогомісячногозаробітку;уразіпризовуабовступунавійськовуслужбу,направленнянаальтернативну(невійськову)службу (п.3 ст.36)—неменшякдвомісячногосередньогоза-робітку;внаслідокпорушеннявласником(роботодавцем)законо-давствапроохоронупраці,умовколективногочитрудовогодо-говору (ст. 38 і 39)— у розмірі, передбаченому колективнимдоговором,аленеменшяктримісячного середнього заробітку.Якщоуколективномудоговорінепередбаченозазначенірозмі-ривиплативихідноїдопомоги,працівникмаєправозвернутисязпозовомдосудущодоїївиплатиубільшомурозмірі.Вихіднудопомогу тимчасовим працівникам виплачують у розмірі три-денного середнього заробітку, а сезонним— тижневого серед-нього заробітку у разі їх звільнення через скорочення обсягуробіт або їх припинення з причин виробничого характеру настрокпонадодинтиждень(сезонні—понаддватижні).

Вихідну допомогу не виплачують особам, які працюють засумісництвом,призвільненнізсуміщуваноїроботи.

Учинномузаконодавствіпередбаченіобмеженнявідрахуваньіззаробітноїплити.Зоглядунацепризвільненніпрацівникадозакінченняробочогороку,врахунокякоговінужеотримаввід-пустку,заневідпрацьованіднівідрахуваннянепроводитьсязаумови,якщопрацівникзвільняєтьсязроботизпідстав,зазначе-нихуп.п.3,5і6ст.36іп.п.1,2і5ст.40КЗпП,атакожуразінаправленнянанавчаннятаузв’язкузвиходомнапенсію(п.2ст.127КЗпП).Недопускаєтьсявідрахуваннязвихідноїдопомо-ги,компенсаційнихтаіншихвиплат,наякізгіднозчиннимза-конодавствомнезвертаєтьсястягнення(ст.129КЗпПУкраїни).

Видача трудової книжки у разі звільнення.Трудовакнижкаєосновнимдокументомпротрудовудіяльністьпрацівника.Тру-довікнижкиведутьнавсіхпрацівниківпідприємствусіхформвласності,якіпропрацювалинанихбільшяк5днів,утомучис-лі осіб, що є співвласниками (власниками) підприємств, се-лянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасовихпрацівників, а також позаштатних працівників за умови, щовонипідлягаютьдержавномусоціальномустрахуванню.Наосіб,якіпрацюютьзасумісництвом,трудовікнижкиведутьлишезамісцемїхосновноїроботи.

158

Уразізвільненняпрацівникавсізаписипророботуінагоро-ди,щовнесенідотрудовоїкнижкизачасроботинацьомупід-приємстві, засвідчують підписом керівника підприємства абоспеціальноуповноваженоюнимособоютапечаткоюпідприємс-тва або печаткою відділу кадрів. Для осіб працездатного вікувказують час, тривалість і місце проходження підвищеннякваліфікації працівника за останні два роки перед звільнен-ням.

Уразізвільненняосіб,якіпрацювалиуфермерськомугоспо-дарствізатрудовимдоговором,абоприпиненнячленствауфер-мерському господарстві після відповідних записів у трудовихкнижках, зроблених головою фермерського господарства, тру-довий стаж у цьому господарстві підтверджується підписомкерівника,заступника, іншоїуповноваженоїнацеособитаза-віряєтьсяпечаткоюмісцевогоорганудержавноївиконавчоївла-ди.

Трудовукнижкузаповнюютьодночасноукраїнськоюіросій-ськоюмовами і засвідчують окремообидва тексти.Записипропричини звільнення у трудовій книжці роблять у точній від-повідностізформулюваннямчинногозаконодавстваізпосилан-нямнавідповіднустаттю,пунктзакону.Наприклад:“Звільне-нийузв’язкузпрогуломбезповажнихпричин,п.4ст.40КЗпПУкраїни”.

За розірвання трудового договору з ініціативипрацівника зпричин,зякимизаконодавствопов’язуєнаданняпевнихпільгіпереваг,записпрозвільненняроблятьутрудовійкнижціізза-значеннямцихпричин.Наприклад:“Звільненийзавласнимба-жаннямузв’язкуіззарахуваннямдовищогонавчальногозакла-ду,ст.38КЗпПУкраїни”.Власник(роботодавець)зобов’язанийвидатипрацівниковійоготрудовукнижкувденьзвільненняіззробленимунійзаписомпрозвільнення.Проотриманнятрудо-воїкнижкиузв’язкузізвільненнямпрацівникрозписуєтьсявособистійкартцітаукнизіобліку.Увипадкузатримкивидачітрудової книжки з вини власника (роботодавця) працівниковівиплачуєтьсясереднійзаробітокзавесьчасвимушеногопрогу-лу(ч.4ст.235КЗпП).Утакомуразіднемзвільненнявважаєть-сяденьвидачітрудовоїкнижки.Проновийденьзвільненняви-даєтьсянаказ і робиться запис у трудовійкнижціпрацівника.

159

Записпроденьзвільнення,зробленийраніше,визнаєтьсянедій-снимупорядку,встановленомуінструкцією�.

Якщопрацівникуденьзвільненнявідсутнійнароботі,влас-никцього дня надсилає йому поштове повідомлення про необ-хідність отримання трудової книжки. Пересилання трудовоїкнижкипоштоюздоставкоюназазначенуадресудопускаєтьсялишезаписьмовоюзгодоюпрацівника.Вразійогосмертітрудо-ву книжку видаютьна рукинайближчимродичампрацівникапідрозпискуабонадсилаютьпоштоюна їхвимогу.Утрудовійкнижціпомерлогопрацівникаврозділі“Відомостіпророботу”роблятьзапис:“Роботуприпиненоузв’язкузісмертю”ізасвід-чуютьйогоувстановленомупорядку.

Відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку,зберігання і видачі трудових книжок покладено на керівникапідприємства, який своїм наказом призначає спеціально упов-новаженуособу(наприклад, інспекторвідділукадрів),якавід-повідаєзасвоєчаснеіправильнеоформленнятрудовихкнижок,їх облік, зберігання і видачу. За порушення встановленого по-рядкуведенняобліку,зберіганняівидачітрудовихкнижокпо-садові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених закономвипадках—адміністративнучикримінальнувідповідальність.

Обчислення строків, передбачених КЗпП України.Відповід-нодост.241–1КЗпПУкраїнистрокивиникненняіприпиненнятрудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями,тижнямиіднями.

Строк,що обчислюється роками, закінчується відповідногомісяцяостанньогорокустроку (наприклад,контрактукладенонаодинрік).

Строк,щообчислюєтьсямісяцями,закінчуєтьсявідповідно-гочислаостанньогомісяцястроку.Якщокінецьстрокуобчис-люваного місяця припадає на місяць, що не має відповідногочисла,строкзакінчуєтьсяостанньогодняцьогомісяця.

Строк,щообчислюєтьсятижнями,закінчуєтьсявідповідногоднятижня.

� Інструкціяпропорядокведеннятрудовихкнижокнапідприємствах,вуста-новах і організаціях, затвердженанаказомМінпраці,Мін’юсту іМінсоцза-хисту29липня1993р.№58//БюлетеньМінпраці.—1993.—№9–10.

160

Строки,щообчислюютьсяднями,обчислюютьіздня,наступ-ного за днем, з якого починається строк. Якщо останній деньстроку припадає на святковий, вихідний або неробочий день,днемзакінченнястрокуєнайближчийробочийдень.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення трудового договору. З’ясуйте його від-мінність від суміжних цивільно-правових договорів,пов’язанихзпрацею.

2. Які існують форми і види трудового договору за законо-давствомУкраїни?

3. Розкрийте особливості укладання трудового договору таконтрактузокремимикатегоріямипрацівників.

4. Дайте визначення переведення на іншу роботу. У чомуйоговідмінністьвідпереміщенняпрацівника?

5. Які існують додаткові підстави припинення трудовихправовідносин,передбаченихст.48КЗпП?

6. Чим робота за сумісництвом відрізняється від роботи засуміщенням?

7. Проаналізуйте порядок і підстави розірвання трудовогодоговорузініціативипрацівника.

8. Якийпорядоктапідставирозірваннятрудовогодоговорувласником(роботодавцем)?

9. Якііснуютьпідставидлявідстороненняпрацівникавідро-боти?

10. У чому відмінність контракту від строкового трудовогодоговору?

161

Розділ 7

ЗаБеЗпечення ЗайняТОСТі вивільнюваних працівників

7.1. Поняття і правове регулювання зайнятості населення.7.2. Державні гарантії права на вибір професії та виду діяльності.7.3. Працевлаштування і його правові форми.7.4. Державна служба зайнятості та організація працевлашту-

вання службою зайнятості.7.5. Правовий статус безробітних громадян та їх соціальний за-

хист.7.6. Компенсації і гарантії матеріального забезпечення у разі

втрати роботи.7.7. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випа-

док безробіття.

7.1. Поняття і правове регулювання зайнятості населення

Основиправового регулювання зайнятості населення закла-деновЗаконіУкраїни“Прозайнятістьнаселення”від1березня1991р. №804-ХІІ (із змінами, внесеними згідно із законом№3483-ІVвід23.02.2006р.).

Зайнятість—цедіяльністьгромадян,пов’язанаіззадоволен-ням особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило,приноситьїмдохідугрошовійабоіншійформі.

ГромадяниУкраїнивільнообираютьвидидіяльності,не за-бороненізаконодавством,утомучислійнепов’язанізвиконан-ням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи від-повіднодосвоїхздібностей.

Примушуваннядопрацівбудь-якійформінедопускається,за винятком випадків, передбачених законодавствомУкраїни.Добровільнанезайнятістьгромадяннеєпідставоюдляпритяг-

162

нення їх до адміністративної або кримінальної відповідаль-ності.

ВУкраїні до зайнятого населенняналежать громадяни, якіпроживаютьнатериторіїдержавиназаконнихпідставахіякі:

• працюютьзанаймомнаумовахповногоабонеповногоро-бочогодня(тижня)напідприємствах,вустановахіоргані-заціях незалежно від форм власності, у міжнародних таіноземнихорганізаціяхвУкраїні і закордоном,уфізич-нихосіб;

• самостійно забезпечують себе роботою, у тому числі під-приємці, особи, зайняті індивідуальною трудовою діяль-ність, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермеритачлениїхсімей,якіберутьучастьувиробництві;

• обрані,призначеніабозатвердженінаоплачуванупосадув органах державної влади, управління та громадськихоб’єднаннях;

• проходятьслужбувЗбройнихсилахУкраїни,Службібез-пекиУкраїни,ПрикордоннихвійськахУкраїни,військахвнутрішньоїтаконвойноїохорониіЦивільноїоборониУк-раїни, органах внутрішніх справ, інших військовихфор-муваннях, створених відповідно до законодавства Украї-ни,альтернативну(невійськову)службу;

• проходятьпрофесійнупідготовку,перепідготовкуіпідви-щеннякваліфікаціїзвідривомвідвиробництва;навчають-сявденнихзагальноосвітніхшколахівищихнавчальнихзакладах;

• єгромадянамиіншихкраїн,тимчасовоперебуваютьвУк-раїнітавиконуютьфункції,непов’язанііззабезпеченнямдіяльностіпосольствімісій.

Законодавство України може передбачати й інші категоріїзайнятогонаселення.

7.2. Державні гарантії права на вибір професії та виду діяльності

Держава гарантуєпрацездатномунаселеннюупрацездатно-мувіцівУкраїні:

163

• добровільність праці, вибір або зміну професії та видудіяльності;

• захиствіднеобґрунтованоївідмовиуприйняттінароботуінезаконного звільнення, а також сприяння у збереженніроботи;

• безплатне сприянняупідборіпідходящоїроботи іпраце-влаштуванні відповідно до покликання, здібностей, про-фесійноїпідготовки,освітизурахуваннямсуспільнихпот-реб усіма доступними засобами, у тому числі професійнуорієнтаціюіперепідготовку;

• компенсаціюматеріальнихвитрату зв’язкузнаправлен-нямнароботувіншумісцевість;

• виплату вихідної допомоги працівникам, які втратилипостійну роботу на підприємствах, в установах, органі-заціях, у випадках і на умовах, передбачених чиннимзаконодавством;

• безплатне навчання безробітних новим професіям, пере-підготовкувнавчальнихзакладахабовсистемідержавноїслужбизайнятостізвиплатоюматеріальноїдопомоги;

• виплатубезробітнимвустановленомупорядкудопомогиуразі безробіття, матеріальної допомоги у разі безробіття,матеріальноїдопомогичленамсім’ї,якіперебуваютьнаїхутриманні,таіншихвидівдопомоги;

• включення періодів перепідготовки та навчання новимпрофесіям,участівоплачуванихгромадськихроботах,от-риманнядопомогиуразібезробіттятаматеріальноїдопо-могиуразібезробіттядоробочогостажу,атакождобезпе-рервноготрудовогостажу;

• наданняроботизафахомнаперіоднеменшяк3рокимо-лодим спеціалістам— випускникам державних навчаль-нихзакладів,ранішезаявленимпідприємствами,устано-вами,організаціями.

Державні органи забезпечують публікацію статистичнихданихтаінформаційнихматеріалівпропропозиціїтапопитнаробочусилу,можливостіпрацевлаштування,професійноїпідго-товки та перепідготовки, професійної орієнтації та соціально-трудовоїреабілітації,втомучисліінвалідів.

Держава забезпечує надання додаткових гарантій праце-влаштування працездатним громадянам у працездатному віці,

164

якіпотребуютьсоціальногозахистуінездатнінарівнихконку-руватинаринкупраці,зокрема:

• жінкам,якімаютьдітейвікомдо6років;• одинокимматерям,якімаютьдітейвікомдо14роківабо

дітей-інвалідів;• молоді,щозакінчилаабоприпиниланавчанняусередніх

загальноосвітніхшколах,професійно-технічнихнавчаль-нихзакладах,звільниласязістроковоївійськовоїабоаль-тернативної (невійськової) служби і якій надають першеробоче місце, дітям-сиротам, які залишилися без піклу-ваннябатьків,атакожособам,якимвиповнилося15роківіякихзазгодоюодногозбатьківабоособи,щеїхзамінює,можуть,яквиняток,прийматинароботу;

• особампередпенсійноговіку (чоловікамподосягненні58років,жінкам—53років);

• особам,звільненимпіслявідбуттяпокаранняабопримусо-воголікування;

• інвалідам,якінедосяглипенсійноговіку.Для працевлаштування цих категорій громадян (крім інва-

лідів,якінедосяглипенсійноговіку)місцевідержавніадмініст-рації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрівзайнятостівстановлюютьквотуробочихмісцьдляпідприємств(об’єднань),установіорганізаційнезалежновідформвласностітаорганізаційнихформзчисельністюпрацюючихпонад20осібдлябронюваннянимидо5%загальноїкількостіробочихмісць,утомучислізгнучкимиформамизайнятості.

Порядок квотування і бронювання робочих місць та праце-влаштуваннянанихзазначенихкатегорійгромадянвстановлюєКабінетМіністрівУкраїни.

Уразівідмовиуприйомінароботугромадянізчислацихка-тегорійгромадян(крімінвалідів,якінедосяглипенсійноговіку)умежахустановленоїбронізпідприємств,установтаорганіза-цій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну такувідмовуврозмірічотирьохмінімальнихзаробітнихплат.Отри-манікоштиспрямовуютьсядоФондузагальнообов’язковогодер-жавногосоціальногострахуванняУкраїнинавипадокбезробіт-тя і можуть використовуватися для фінансування витратпідприємств,установтаорганізацій,якістворюютьробочіміс-цядляозначенихкатегорійнаселенняпонадвстановленуквоту.

165

7.3. Працевлаштування і його правові форми

ГромадяниУкраїнимаютьправонапрацевлаштуванняіви-бірмісцяроботичереззверненнядопідприємства,установи,ор-ганізації, індивідуальногофермерського господарства та до ін-ших роботодавців або за безплатного сприяння державноїслужбизайнятості.

Іноземцітаособибезгромадянства,крімнайнятихвідповід-но до угоди про розподіл продукції, які прибули вУкраїну навизначений термін, отримують право на трудову діяльністьлише за наявності в них дозволу на працевлаштування, вида-ного державною службою зайнятості України, якщо інше непередбаченоміжнароднимидоговорамиУкраїни.Працевлашту-вання в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і запосадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподілпродукції, здійснюється без отримання дозволу на праце-влаштування.

Уразівикористанняпраці іноземцівабоосіббезгромадянс-твабездозволудержавноїслужбизайнятостіУкраїнизпідпри-ємств, установ і організацій незалежно від форм власностідержавнаслужбазайнятостістягуєштрафзакожнутакуособууп’ятдесятикратномурозмірінеоподатковуваногомінімумудо-ходів громадян. Ці кошти спрямовують до державного Фондузагальнообов’язковогодержавногосоціальногострахуванняУк-раїнинавипадокбезробіття.

Регулювання зайнятості.Зметоюстворенняумовдляповно-гоздійсненнягромадянамиправанапрацюдержавапередбачає:

• заходи інвестиційної та податкової політики, створенняновихтехнологій,заохоченняпідприємництва,створеннямалихпідприємств,застосуваннягнучкихрежимівпрацітапрацівдоматощо;

• забезпечення прав та інтересів працівників, створеннясприятливихумовнавиробництві,удосконаленнязаконо-давствапропрацюізайнятістьнаселення;

• регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частинізалучення і використання іноземної робочої сили в Ук-раїнінаосновіквотуванняталіцензування;

• сприяннязапотребиствореннюдодатковихробочихмісцьпідприємствами, установами, організаціями всіх форм

166

власності,атакожполіпшеннюумовпрацівсуспільномувиробництві;

• організаціюпрофесійноїорієнтації.• прийняттядержавноїітериторіальноїпрограмзайнятості

населеннядлясприяннязайнятостінаселення,задоволен-няпотребгромадянупраці;

• добровільне переселення громадян і членів їх сімей.Длязабезпеченнязайнятостінаселенняірозвиткуокремихре-гіонів України держава вживає заходів щодо сприяннядобровільномупереселеннюгромадянУкраїни ічленів їхсімейзвиділеннямвідповіднихматеріальнихресурсівтафінансовихкоштів;

• території пріоритетного розвитку. Кабінет Міністрів Ук-раїнивизначаєтериторії,дерозвитокробочихмісцьзаохо-чується державою. Такі території (насамперед праценад-лишковіізвисокимрівнембезробіття,сільськітагірськірайони) на певний період набувають статусу територійпріоритетного розвитку.Підприємства, установи, органі-зації,щостворюютьнацихтериторіяхсвоївиробництва,філіали,додатковіробочімісця,користуютьсяпільгамивпорядкуінаумовах,визначенихзаконодавствомУкраїнитарішенняммісцевихдержавнихадміністрацій,виконав-чихорганіввідповіднихрад.

Слід також зазначити, що на території України запрова-джуєтьсядержавнастатистичназвітність,якавідображаєстанринкупрацітастановищеусферізайнятостінаселення.

Участь підприємств, установ і організацій у реалізації дер-жавної політики зайнятості. Підприємства,установитаоргані-зації незалежно від форм власності зобов’язані сприяти здійс-неннюдержавноїполітикизайнятостінаоснові:

• дотриманнязаконодавствапропрацю,атакожприйнятихвідповіднодоньогоумовдоговорівтаугод;

• організації професійної підготовки, перепідготовки тапідвищеннякваліфікаціїпрацівників, а такожпрофесій-ногоперенавчаннятих,хтопідлягаєвивільненнюзвироб-ництва;

• працевлаштуваннявизначеноїмісцевимидержавнимиад-міністраціями, виконавчими органами відповідних рад

167

кількості осіб, які потребують соціального захисту і нездатнінарівнихумовахконкуруватинаринкупраці;

• інформуванняпрацівниківпронаявністьвакантнихробо-чихмісць(посад),зокремазнеповнимробочимчасом.

Професійні спілки беруть участь у розробленні державноїполітикизайнятості,відповіднихзаконодавчихактівУкраїниірішеньмісцевихдержавнихадміністрацій,виконавчихорганіввідповіднихрад.

7.4. Державна служба зайнятості та організація працевлаштування службою зайнятості

Для реалізації державної політики зайнятості населення,професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, праце-влаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючихгромадянупорядку,визначеномуКабінетомМіністрівУкраїни,створюється державна служба зайнятості, яка здійснює своюдіяльність під керівництвом Міністерства праці та соціальноїполітикиУкраїни,місцевихдержавнихадміністраційіорганівмісцевогосамоврядування.

Державнаслужбазайнятості:• аналізує і прогнозує попит на робочу силу та її пропози-

цію, інформує населення і державні органи управлінняпростанринкупраці;

• консультує громадян, власників підприємств, установ іорганізаційабоуповноваженінимиоргани,якізвертають-сядослужбизайнятості,щодоможливостіотриманняро-боти,забезпеченняробочоюсилою,вимогдопрофесіїтазінших питань, корисних для сприяння зайнятості насе-лення;

• веде облік вільних робочихмісць і громадян, які зверта-ютьсязпитаньпрацевлаштування;

• надаєдопомогугромадянамупідборіпідходящоїроботиівласникампідприємств,установ,організаційабоуповно-важенимнимиорганамупідборіпотрібнихпрацівників;

• організовуєзапотребипрофесійнупідготовкуіперепідго-товкугромадянусистеміслужбизайнятостіабонаправляє

168

їхдоіншихнавчальнихзакладів,щоздійснюютьпідготов-куіперепідготовкупрацівників,сприяєпідприємствамурозвиткутавизначеннізмістукурсівнавчанняіперенав-чання;

• надає послуги з працевлаштування та професійної орієн-таціїпрацівникам,якібажаютьзмінитипрофесіюабоміс-цероботи(узв’язкузпошукамивищеоплачуваноїроботи,зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним пра-цівникамінезайнятомунаселенню;реєструєбезробітнихінадаєїмумежахсвоєїкомпетенціїдопомогу,зокремагро-шову;

• береучастьупідготовціперспективнихіпоточнихдержав-ної і територіальних програм зайнятості та заходівщодосоціальної захищеності різних груп населення від без-робіття.

ДержавнаслужбазайнятостіскладаєтьсязДержавногоцент-рузайнятостіМіністерствапрацітасоціальноїполітикиУкраї-ни,ЦентрузайнятостіАвтономноїРеспублікиКрим,обласних,Київського та Севастопольського міських, районних, мiськра-йонних,міськихiрайоннихумістахцентрiвзайнятості,центріворганiзацiїпрофесійногонавчаннянезайнятогонаселенняiцен-трiвпрофесiйноїорiєнтацiїнаселення,iнспекцiйзконтролюзадодержаннямзаконодавствапрозайнятiстьнаселення.

Правове становищедержавних службовцiв, які працюютьузазначених пiдроздiлах державної служби зайнятості, ре-гулюєтьсявiдповiднодоЗаконуУкраїни“Продержавнуслуж-бу”.

Доскладудержавноїслужбизайнятостiвходятьтакожнав-чальнізакладипрофесійноїпідготовкинезайнятогонаселення,iнформацiйно-обчислювальнiцентри,територiальнiтаспецiалi-зованiбюрозайнятостi,центриреабiлiтацiїнаселення,пiдпри-ємства, установи та органiзацiї, пiдпорядкованi службi зайня-тостi.

Послуги, пов’язанi iз забезпеченням зайнятостi населення,надаютьсядержавноюслужбоюзайнятостiбезплатно.

Дiяльнiстьдержавноїслужбизайнятостiфiнансуєтьсязара-хуноккоштiвФондузагальнообов’язковогодержавногосоцiаль-ногострахуванняУкраїнинавипадокбезробіття,передбаченихнатакiцiлi.

169

У складi державної служби зайнятостi створюється iнспек-цiя, що здiйснює контроль за виконанням законодавства прозайнятiстьпiдприємствами,установамитаорганiзацiяминеза-лежно вiд форм власностi i господарювання, фермерами та ін-шимироботодавцями.

Державнаслужбазайнятостімаєправо:• отримувати від підприємств, установ і організацій неза-

лежновідформвласності статистичніданіпронаявністьвакантнихробочихмісць,характеріумовипрацінаних,про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільненихпраців-никівтаінформаціюпропередбачуванізміниворганізаціївиробництваіпраці,іншізаходи,щоможутьпризвестидовивільненняпрацівників;

• розроблятиівиноситинарозглядмісцевихдержавнихад-міністрацій,виконавчихорганіввідповіднихрадпропози-ціїщодовстановленнядляпідприємств,установ,організа-цій незалежно від форм власності квоти прийняття нароботуосіб,якіпотребуютьсоціальногозахистуінездатнінарівнихумовахконкуруватинаринкупраці,танаправ-лятитакихгромадяндляїхпрацевлаштування;

• направлятидляпрацевлаштуваннянапідприємства,вус-тановитаорганізаціївсіхформвласностізанаявностітамвільних робочих місць (вакантних посад) громадян, якізвертаютьсядослужбизайнятості,відповіднодорівняїхосвітиіпрофесійноїпідготовки;

• направлятибезробітнихгромадянзаїхбажаннямнаопла-чуванігромадськіроботи;

• укладати за дорученнямпідприємств, установ і організа-ційусіхформвласностідоговоризгромадянамипідчасїхпрацевлаштуваннязпопереднім(уразіпотреби)професій-нимнавчанням, оплатоювартості проїзду, добових, а та-кожнадаватидопомогууразіпереїздунановемісцепро-живаннятапрацізарахуноккоштівпідприємств,установіорганізацій;

• оплачувати вартість професійної підготовки осіб, праце-влаштування яких потребує здобуття нової професії(спеціальності), а також надавати їм на період навчанняматеріальну допомогу в розмірах, передбачених законо-давствомУкраїнипрозайнятістьнаселення;

170

• вустановленомузаконодавствомпорядкунадаватигрома-дянамдопомогунавипадокбезробіттяіматеріальнудопо-могу на випадок безробіття, припиняти і відкладати їхвиплати;

• вноситипропозиціїдомісцевихдержавнихадміністрацій,виконавчих органів відповідних рад про зупинення настрокдо6місяціврішенняпідприємствпровивільненняпрацівниківуразіутрудненняїхподальшогопрацевлаш-туваннязодночасноючастковоюабоповноюкомпенсацієювитратпідприємств,спричиненихцієювідстрочкою,упо-рядку,визначеномузаконодавствомУкраїни;

• стягуватизпідприємств,установіорганізаційнезалежновід форм власності суми прихованих або заниженихобов’язкових зборів та недоїмок до Державного фондусприяннязайнятостінаселення;

• компенсуватидо50%витратпідприємствам,установаміорганізаціямнаперепідготовкупрацівників,якіпідляга-ютьскороченнюузв’язкузізмінамиворганізаціївироб-ництваіпраці,заумовиїхпрацевлаштування.

Обов’язки державної служби зайнятості. Державна службазайнятості:

• аналiзуєiпрогнозуєпопитнаробочусилутапропозицiю,інформує населення і державні органи управлiння простанринкупраці;

• консультує громадян, власникiв пiдприємств, установ іорганiзаційабоуповноваженінимиоргани,якiзвертають-сядослужбизайнятостi,проможливiстьотриманняробо-тиiзабезпеченняробочоюсилою,вимогидопрофесiїтазiншихпитань,щосприяютьзайнятостiнаселення;

• веде облiк вiльних робочихмiсць i громадян, якi зверта-ютьсязпитаньпрацевлаштування;

• здiйснюєувстановленомузаконодавствомпорядкузбiртаопрацювання адмiнiстративних даних, що вiдображаютьстанринкупрацiтастановищеусферiзайнятостiнаселен-ня;

• надаєдопомогугромадянамупiдборiпідходящоїроботиівласникампiдприємств,установ,органiзацiйчиорганамупідборінеобхіднихпрацівникiв;

171

• органiзовуєзапотребипрофесiйнупiдготовкуіперепідго-товкугромадянусистемiслужбизайнятостi;

• надаєпослугиізпрацевлаштуваннятапрофесiйноїорiєн-тацiїпрацiвникам,якiбажаютьзмiнитипрофесіюабомiс-це роботи (у зв’язку з пошуком високооплачуваної робо-ти);

• реєструєбезробiтнихiнадаєїмумежахсвоєїкомпетенцiїдопомогу,втомучислігрошову;

• береyчастьупідготовціперспективнихiпоточнихдержав-ної i територiальних програм зайнятостi та заходiвщодосоцiальногозахистурiзнихгрупнаселеннявiдбезробiття.

7.5. Правовий статус безробітних громадян та їх соціальний захист

Безробітнимивизнаютьсяпрацездатнігромадянипрацездат-ноговіку,якічерезбракроботинемаютьзаробіткуабо іншихпередбаченихзаконодавствомдоходівізареєстрованіудержав-ній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові таздатні приступити до підходящої роботи. До безробітних від-носять також інвалідів, які не досягли пенсійного віку, непрацюютьізареєстрованіяктакі,щошукаютьроботу(згідноізЗаконом України “Про зайнятість населення” №804-ХІІ від01.03.1991р.зізмінами,внесенимиЗакономУкраїни№3483-ІVвід23.02.2006р.).

За неможливості надати підходящу роботу безробітномуможебутизапропонованопройтипрофесійнуперепідготовкуабопідвищитикваліфікацію.

Неможутьбутивизнанібезробітнимигромадяни:• вікомдо16років,завиняткомтих,якіпрацювалиібули

вивільненіузв’язкузізмінамиворганізаціївиробництваіпраці, реорганізацією, перепрофілюванням, ліквідацієюпідприємства, установи, організації або скороченням чи-сельності(штату);

• яківпершешукаютьроботуінемаютьпрофесії(спеціаль-ності),зокремавипускникизагальноосвітніхшкіл,уразіїхвідмовивідпроходженняпрофесійноїпідготовкиабовід

172

оплачуваноїроботи,утомучислітимчасової,щонепотре-буєпрофесійноїпідготовки;

• яківідмовилисявіддвохпропозиційпідходящоїроботизмоментуреєстраціїїхуслужбізайнятостіякосіб,щошу-каютьроботу;

• які мають право на пенсію за віком, в тому числі й напільговихумовах,відповіднодозаконодавстваУкраїни.

Якщопідходящоїроботинемає,рішенняпронаданнягрома-дянамстатусубезробітнихприймаєдержавнаслужбазайнятостізаїхособистимизаявамизвосьмогодняпісляреєстраціїуцент-різайнятостізамісцемпроживанняяктаких,щошукаютьро-боту. Для реєстрації громадяни повинні пред’явити паспорт ітрудову книжку, а в разі потреби— військовий квиток, доку-ментпроосвітуабодокументи,якіїхзамінюють.

Порядокреєстрації,перереєстраціїтаведенняоблікугрома-дян, які шукають роботу, і безробітних державною службоюзайнятостівизначаєКабінетМіністрівУкраїни.

7.6. Компенсації і гарантії матеріального забезпечення у разі втрати роботи

Державастворюєумовинезайнятимгромадянамупоновлен-ніїхтрудовоїдіяльностітазабезпечуєїмтаківидикомпенсацій:

• надання особливих гарантій працівникам, що вивільня-ютьсязпідприємств,установ,організацій;

• виплатаматеріальноїдопомогивперіодпрофесійноїпідго-товки,перепідготовкиабопідвищеннякваліфікації;

• виплата в установленому порядку допомоги на випадокбезробіття.

ЗгідноізЗакономУкраїни“Прозагальнообов’язковедержав-не соціальне страхування на випадок безробіття” безробітнимтакожможебутинадано:

• допомогунавипадокбезробіття;• допомогунавипадокчастковогобезробіття;• матеріальну допомогу в період професійної підготовки,

перепідготовкичипідвищеннякваліфікаціїбезробітного;• допомогунапохованнявразісмертібезробітногоабоосо-

би,якаперебуваланайогоутриманні(схема1).

173

Схема 1. Види матеріального забезпечення

Існують такі види соціальних послуг відповідно до ЗаконівУкраїни “Про загальнообов’язкове державне соціальне страху-ваннянавипадокбезробіття”та“Прозайнятістьнаселення”:

• професійна підготовка або перепідготовка, підвищеннякваліфікаціїтапрофесійнаорієнтація;

• пошукпідходящоїроботиісприянняупрацевлаштуванні,зокрема надання роботодавцеві дотацій на створення до-даткових робочихмісць для працевлаштування безробіт-нихтафінансуванняорганізаціїоплачуванихгромадськихробітдлябезробітних.

Умови і тривалість виплати допомоги на випадок безробіття. Застрахованіособи,визнаніувстановленомупорядкубезробіт-ними,якіпротягом12місяців,щопередувалипочаткубезробіт-тя, працювали на умовах повного або неповного робочого дня(тижня)неменшяк26календарнихтижнівісплачувалистра-ховівнески,маютьправонадопомогунавипадокбезробіттяза-лежновідстраховогостажу.Особи,якіпрацювалименшяк26календарнихтижнів,атакожособи,якібажаютьвідновититру-довудіяльністьпіслятривалої(більшяк6місяців)перерви,тазастрахованіособи,звільненізостанньогомісцяроботинапід-ставах,передбаченихст.37,п.п.3,4,7,8ст.40,ст.ст.41,45КЗпП,маютьправонадопомогунавипадокбезробіттябезура-хуваннястраховогостажу.

Допомоганапохованняуразісмертібезробітногоабоособи,якаперебуваланайогоутриманні

Види забезпечення

Допомоганавипадокбезробіття

Допомоганавипадокчастковогобезробіття

Матеріальнадопомогауперіодпрофесійноїпідготовки,перепідго-товкичипідвищеннякваліфікаціїбезробітного

Матеріальнадопомоганавипадокбезробіття

174

Такудопомогувиплачуютьз8дняпісляреєстраціїзастрахо-ваноїособивустановленомупорядкувдержавнійслужбізайня-тості.

Загальнатривалістьвиплатидопомогинавипадокбезробіттяне може перевищувати 360 календарних днів протягом двохроків. Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настанняправанапенсію)тривалістьвиплатицієїдопомогинеможепе-ревищувати720календарнихднів.

Уразі чергового визнання в установленомупорядку застра-хованої особи безробітною умежах двох років, протягом якихвиплачують допомогу на випадок безробіття, тривалість їївиплативраховуютьсумарно.

Допомоганавипадокбезробіттяможевиплачуватисяоднора-зоводляорганізаціїпідприємницькоїдіяльностібезробітними,якінеможутьбутипрацевлаштованіузв’язкузвідсутністюнаринкупраціпідходящоїроботи.Цюдопомогувиплачуютьосо-бам,якимвиповнилося18років,заїхбажанням.

Розмір допомоги на випадок безробіття. Застрахованимосо-бамйогообчислюютьувідсоткахдоїхсередньоїзаробітноїпла-ти (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення се-редньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат зазагальнообов’язковимдержавнимсоціальнимстрахуванням,за-твердженогоКабінетомМіністрівУкраїни,залежновідстрахо-вогостажу:

• до2років—50%;• від2до6років—55%;• від6до10років—60%;• більшяк10років—70%.Допомогунавипадокбезробіттявиплачуютьзалежновідтри-

валостібезробіттяувідсоткахдовизначеногорозміру:• перші90календарнихднів—100%;• протягомнаступних90календарнихднів—80%;• уподальшому—70%.Її визначають у розмірі прожитковогомінімуму, встановле-

ногоЗаконом.Допомогунавипадокбезробіттяособам,якізвільнилисязос-

таннього місця роботи за власним бажанням без поважнихпричин,призначаютьвідповіднодоч.1,2ЗаконуУкраїни“Прозагальнообов’язкове державне соціальне страхування на випа-

175

докбезробіття”,іпочинаютьвиплачуватиз91-гокалендарногодня.

У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчисленняцієїдопомогивраховуютьусівидивиплат,наякінараховували-ся страхові внески. Допомога на випадок безробіття не можебути вища за середню заробітну плату,що склалася в галузяхнаціональноїекономікивідповідноїобластізаминулиймісяць,інижчазапрожитковиймінімум,встановленийЗаконом.

Допомогунавипадокчасткового безробіттянадають застра-хованим особам у разі втрати ними частини заробітної плативнаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чивстановленої на підприємстві відповідно до законодавства Ук-раїнитривалостіробочогочасута(або)перервивотриманніза-робітноїплатичизменшенніїїрозмірівузв’язкузтимчасовимприпиненнямвиробництвабезперериваннятрудовихвідносинзпричинекономічного,технологічноготаструктурногохаракте-ру.

Умоваминаданнядопомогинавипадокчастковогобезробіт-тяє:

• простійнапідприємствіабовцеху,дільницііззамкнутимцикломвиробництва,щомаєневідворотнийітимчасовийхарактер,якийтриваєнеменшякодинмісяць,непереви-щуєшестимісяцівінезалежитьвідпрацівникатаробото-давця;

• простійпротягоммісяця,щоохопивнеменшяк30відсот-ків чисельності працівників або цеху, дільниці, в якихпростоїстановлять20ібільшевідсотківробочогочасу.

Про можливий простій роботодавець зобов’язаний повідом-лятидержавнуслужбузайнятості.

Уразі,якщопростіймаєсезоннийхарактерабовиникаєви-нятково з організаційно-виробничих причин, а також у разіможливості працевлаштування працівників на інших дільни-цях,уцехах,напідприємствахдопомоганавипадокчастковогобезробіттяненадається.

Правонацюдопомогумаютьзастрахованіособи,якіпротя-гом12місяців,щопередувалимісяцю,вякомупочавсяпростій,працювали не менш як 26 календарних тижнів, сплачувалистраховівнески івякихціпростої становлять20 і більшевід-сотківробочогочасу.

176

Допомога на випадок часткового безробіття не надається,якщопрацівник:

• відмовився від підходящої роботи на цьому або іншомупідприємствізповнимробочимднем(тижнем);

• працюєнапідприємствізасумісництвом;• проходитьальтернативну(невійськову)службу.Матеріальна допомога у період професійної підготовки,

перепідготовки або підвищення кваліфікації. Застрахованимособам у період професійної підготовки, перепідготовки абопідвищення кваліфікації за направленням державної службизайнятостівиплачуютьматеріальнудопомогувідповіднодоумовнаданнядопомогинавипадокбезробіттяврозмірах,передбаче-нихст.ст.22і23Закону“Прозагальнообов’язковедержавнесо-ціальне страхування на випадок безробіття”, яка не підлягаєзменшенню. Її виплату здійснюють з першого дня навчання.Тривалість виплати зараховується до загальної тривалостівиплатидопомогинавипадокбезробіттяінеможеїїперевищу-вати.

Допомоганапохованняуразісмертібезробітногоабоособи,яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, якіздійснювалипоховання,урозміріпрожитковогомінімуму.

Припинення, відкладення виплат матеріального забезпечен-ня на випадок безробіття і скорочення їх тривалості. Виплатадопомогинавипадокбезробіттяіматеріальноїдопомогинави-падокбезробіттяприпиняєтьсяуразі:

• працевлаштуваннябезробітного;• поновленнябезробітногонароботізарішеннямсуду;• вступудонавчальногозакладунанавчаннязвідривомвід

виробництва;• проходженняпрофесійноїпідготовки,перепідготовкиабо

підвищення кваліфікації за направленням державноїслужбизайнятості;

• призовуна строкову військову або альтернативну (невій-ськову)службу;

• набрання законної сили вироком суду про позбавленняволібезробітногоабонаправленняйогозарішеннямсудунапримусовелікування;

• отримання права на пенсію відповідно до законодавстваУкраїни;

177

• призначеннявиплатинапідставі документів,щомістятьнеправдивівідомості;

• поданняписьмовоїзаявипробажанняздійснюватидоглядзадитиноюдодосягненнянеютрирічноговіку;

• поданняписьмовоїзаявипровідмовувідпослугдержавноїслужбизайнятості;

• переїздунапостійнемісцепроживаннявіншумісцевість;• закінченнястрокуїхвиплати;• зняття з обліку за невідвідування без поважних причин

державної служби зайнятості 30 і більше календарнихднів;

• смертібезробітного.Виплата матеріальної допомоги у період професійної підго-

товки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припи-няєтьсязпричин,передбаченихчастиноюпершоюстатті22,тауразівиключенняізнавчальногозакладузанеуспішністьіпо-рушеннядисципліни.

Виплатадопомогинавипадокбезробіття,матеріальноїдопо-могиуперіодпрофесійноїпідготовки,перепідготовкиабопідви-щеннякваліфікації,матеріальноїдопомогинавипадокбезробіт-тя припиняється на період призначення безробітній жінцідопомогиузв’язкузвагітністютапологами,допомогиуразідог-лядубезробітнимзадитиноюдодосягненнянеютрирічноговіку.

Тривалість виплати допомоги на випадок безробіття, ма-теріальноїдопомогиуперіодпрофесійноїпідготовки,перепідго-товкиабопідвищеннякваліфікаціїтаматеріальноїдопомогинавипадок безробіття скорочується на строк до 90 календарнихднівуразі:

• звільнення з останнього місця роботи за власним бажан-нямбезповажнихпричин(на90календарнихднів);

• звільненнязостанньогомісцяроботинапідставах,перед-баченихст.37,п.п.3,4,7,8ст.40,ст.ст.41і45КЗпП(на90календарнихднів);

• відмови безробітного від двох пропозицій підходящої ро-боти або професійної підготовки, перепідготовки, підви-щеннякваліфікації;

• приховування відомостей про працевлаштування натимчасовуроботувперіодотриманнядопомогинавипадокбезробіття;

178

• порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації якбезробітного, а також недотримання рекомендацій щодосприянняпрацевлаштуванню;

• перереєстрації безробітного, якого було знято з обліку заневідвідуваннядержавноїслужбизайнятостібільшяк30календарнихднівбезповажнихпричиніякийнесприявсвоємупрацевлаштуванню;

• відмовивідроботи за спеціальністю,професією,набутоюпісляпроходженняпрофесійноїпідготовки,перепідготов-киабопідвищеннякваліфікаціїзанаправленнямдержав-ноїслужбизайнятості;

• припинення без поважних причин професійної підготов-ки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за на-правленнямдержавноїслужбизайнятості.

7.7. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахуваннянави-падок безробіття регулюється нормами Закону України “Прозагальнообов’язкове державне соціальне страхування на випа-докбезробіття”від2березня2000р.№1533-ІІІ(зізмінамивід-повіднодоЗаконуУкраїни3428-ІVвід9.02.2006р.)

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на ви-падок безробіття — системаправ,обов’язківігарантій,якапе-редбачаєматеріальнезабезпеченнянавипадокбезробіттязнеза-лежнихвідзастрахованихосібобставинтанаданнясоціальнихпослугзарахуноккоштівФондузагальнообов’язковогодержав-ногосоціальногострахуванняУкраїнинавипадокбезробіття.

Загальнообов’язковому державному соціальному страхуван-ню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють наумовахтрудовогодоговору(контракту),втомучисліті,щопро-ходятьальтернативну(невійськову)службу,атакожті,щопра-цюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень,танаіншихпідставах,передбаченихзаконодавствомпропрацю.

Особи,якізабезпечуютьсебероботоюсамостійно(членитвор-чихспілок,творчіпрацівники,щонеєчленамитворчихспілок),

179

фізичні особи— суб’єкти підприємницької діяльності, особи,які виконують роботи (послуги) згідно із цивільно-правовимиугодами,маютьправоназабезпеченнязацимЗакономзаумовисплатистраховикустраховихвнесків.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладеннятрудовогодоговору,ізцьогодняпочинаєтьсясплатастраховихвнесків (припиняєтьсявоназднярозірваннятрудовогодогово-ру).

РоботодавецьнабуваєстатусуплатникастраховихвнесківдоФонду загальнообов’язкового державного соціального страху-ванняУкраїнинавипадокбезробіттяздняреєстрації.

Особам,якіпідлягаютьстрахуваннюнавипадокбезробіття,видаєтьсясвідоцтвопрозагальнообов’язковедержавнесоціаль-нестрахування,якеєєдинимдлявсіхвидівсоціальногостраху-вання.ПорядоквидачітазразоксвідоцтвазатверджуєКабінетМіністрівУкраїни.

Правонаматеріальнезабезпеченнянавипадокбезробіттятасоціальніпослугимаютьзастрахованіособи,атакожнезастра-хованіособи—військовослужбовціЗбройнихсилУкраїни,При-кордоннихвійськУкраїни,внутрішніхвійськ,військцивільноїоборони,іншихвійськовихформувань,утворенихвідповіднодозаконівУкраїни,СлужбибезпекиУкраїни,органіввнутрішніхсправУкраїни,звільненізвійськовоїслужбиузв’язкузіскоро-ченнямчисельностіабоштатубезправанапенсію,таособи,яківперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їхреєстраціївустановленомупорядкуякбезробітних.

ГромадяниУкраїни,що працюють за межамиУкраїни і незастрахованівсистемісоціальногострахуваннянавипадокбез-робіттякраїни,вякійвониперебувають,маютьправоназабез-печеннязацимЗакономзаумовисплатистраховихвнесківдозазначеногоФонду,якщоіншенепередбаченоміжнароднимдо-говоромУкраїни,згоданаобов’язковістьякогонаданаВерхов-ноюРадоюУкраїни.Законодавчимиактами,щорегулюютьдер-жавне соціальне страхування, також є: Закони України “Пророзмірвнесківнадеяківидизагальнообов’язковогодержавногосоціальногострахування”від4.11.2004р.;“ПровнесеннязміндодеякихзаконівУкраїнищодореалізаціїінвалідамиправанатрудовузайнятість”від23.02.2006р.;“Прозайнятістьнаселен-ня”від01.03.1991р.зізмінамивід23.02.2006р.

180

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтесутьпоняттязайнятості. 2. Які громадяни належать до зайнятого населення Украї-

ни? 3. Розкрийте повноваження державної служби зайнятості

України. 4. Якіпільгитакомпенсаціївстановленозаконодавствомдля

безробітнихгромадян? 5. Охарактеризуйтеправовийстатусбезробітнихгромадян. 6. Розкрийтеособливостізагальнообов’язковогодержавного

соціальногострахуваннянавипадокбезробіттявУкраїні.

181

Розділ 8

рОБОчий чаС

8.1. Поняття і нормативи робочого часу.8.2. Види робочого часу та їх характеристика.

8.2.1. Нормальна тривалість робочого часу.8.2.2. Скорочений робочий час.8.2.3. Неповний робочий час.8.2.4. Чергування.

8.3. Поняття режиму робочого часу.8.4. Спеціальні режими робочого часу.

8.4.1. Робота змінами.8.4.2. Підсумковий облік робочого часу.8.4.3. Ненормований робочий час.8.4.4. Гнучкий графік роботи.8.4.5. Надурочні роботи.8.4.6. Режим роботи вахтовим методом.

8.1. Поняття і нормативи робочого часу

Чиннетрудове законодавствощодоробочогочасу ічасувід-починкуспрямованенелишенаповне,раціональнетаефектив-невикористаннятрудовогопотенціалупідприємства,айназа-хист працівників від надмірних перевантажень, забезпеченнявідновленняїхпрацездатностітазбереженняїїпротягомтрива-лого часу. Неухильне дотримання законодавства про робочийчасічасвідпочинкудаєзмогуефективновикористовуватиздат-ність людини до продуктивної праці, відтворювати фізичні тапсихологічніхарактеристикипрацівника,комплексно застосо-вувативиробничіпотужностітаіншемайнороботодавця.

Ст.45КонституціїУкраїнигарантуєпрацівниковівстановле-нузакономтривалістьробочогочасу.Тобтозаконодавствомпропрацювстановленопевнумежутривалостіробочогочасу,щонеможе бути збільшена у локальнихнормах, які у більшості ви-

182

падківрегулюютьтривалістьробочогочасунаконкретнихпід-приємствах,вустановах,організаціях.

Робочий час— встановлений законом або на його основі зазгодоюсторінчас,протягомякогопрацівникзобов’язанийвико-нуватисвоїтрудовіфункціїзгіднозтрудовимдоговором(конт-рактом)таправиламивнутрішньоготрудовогорозпорядкупід-приємства,установи,організаціївпевнийкалендарнийперіод.

Робочий час має конкретне вираження в робочому дні, ро-бочійзміні,робочомутижні,місяці,році.Ціпоняттярозкрива-ютьрізністорониробочогочасутайогонормативи.

Робочий день— встановлена законом норма робочого часупротягомдоби,покладенавосновуйогоправовогорегулювання.Якщо робочий час нормується протягом календарного тижня,йогонормоюєробочийтиждень,протягомдоби—робочазміна.

Робоча зміна— норма робочого часу протягом доби,що ре-гулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку абографікамизмінностіздодержаннямустановленоїзакономтри-валостіробочогочасувмежахобчислюваногоперіоду.

Норма робочого часу—одназнайважливішихумовпраці.Зоглядунацетривалістьробочогочасунормуєдержавазучастюпрофспілок—централізованотанарівнілокальногорегулюван-ня (правил внутрішнього трудового розпорядку, колективногодоговору).

Вумовахринковоїекономікидедалібільшогорозвиткунабу-вають колективно-договірне та індивідуальне регулюваннятривалостіробочогочасуврамкахколективнихітрудовихдого-ворів(контрактів).Держававзаконодавчомупорядкувстановлюєлишемежутривалостіробочогочасу,яканеможебутизбільшенавласникомабоуповноваженимниморганом(роботодавцем).

8.2. Види робочого часу та їх характеристика

Чиннимзаконодавствомпередбаченотаківидиробочогочасу:• робочийчас(день,тиждень)нормальноїтривалості;• скороченийробочийчас(день,тиждень);• неповнийробочийчас(день,тиждень);• чергування.Нижченаведеноїххарактеристики.

183

8.2.1. Нормальна тривалість робочого часу

КонституцієюУкраїни(ст.45)передбачено,щомаксимальнатривалість робочого часу визначається законом. Відповідно доч.1ст.50КЗпПнормальнатривалістьробочогочасупрацівни-ків не може перевищувати 40 годин на тиждень. Установленізаконодавством гарантії щодо тривалості робочого часу поши-рюються на всіх найманих працівників підприємств, установ,організаційнезалежновідформвласності,видудіяльностітага-лузевоїналежності,атакожосіб,якіпрацюютьзатрудовимдо-говоромзфізичнимиособами(ст.3КЗпП).

Однакпідприємства та організації при укладенні колектив-ного договоруможуть встановлюватименшу норму тривалостіробочогочасу,ніжпередбаченоч.1ст.50КЗпП.

8.2.2. Скорочений робочий час

Установлюєтьсядлявсіхбезвиняткунайманихпрацівниківірегулюєтьсязаконамита іншиминормативно-правовимиакта-ми. Згідно зі ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часувстановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років— 36 годин натиждень,дляосібвікомвід15до16років(учніввікомвід14до15років,якіпрацюютьвперіодканікул)—24годининатиж-день. Тривалість робочого часу учнів, що працюють протягомнавчальногорокуувільнийвіднавчаннячас,неможепереви-щуватиполовинимаксимальноїтривалостіробочогочасу,перед-баченоївищедляосібвідповідноговіку;

2)дляпрацівників,зайнятихнароботахізшкідливимиумо-вамипраці,—небільшяк36годиннатиждень.Переліквироб-ництв,цехів,професійіпосадізшкідливимиумовамипраці,ро-бота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу,затверджується в порядку, встановленому законодавством�.Слід зазначити, що право на скорочений робочий день маютьпрацівники,якіпрацюютьушкідливихумовахнеменшякпо-ловинуробочогодня.

� ПерелікзазначенихробітзатвердженийпостановоюКабінетуМіністрівУк-раїнивід21квітня2001р.№163.

184

Крімтого,законодавствомвстановленоскороченутривалістьробочогочасудляокремихкатегорійпрацівників(учителів,лі-карівтаін.).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватисяколективнимдоговором зарахуноквласнихкоштівнапідпри-ємствахіворганізаціяхдляжінок,якімаютьдітейвікомдо14роківабодитину-інваліда(ст.51КЗпП).

Скороченатривалістьробочогочасу(36годиннатиждень)ус-тановлена для окремих категорій працівників, трудова діяль-ністьякихпов’язаназособливимхарактеромпраціабостаномздоров’я:

• дляінвалідівпозоруІіIIгруп,якіпрацюютьнадержав-нихінавчально-виробничихпідприємствах;

• дляінвалідівІіIIгруп,якіпрацюютьнапідприємствах,уцехах і на дільницях, що відповідно до законодавствапризначені для використання праці саме цих осіб (36годиннатиждень);

• дляосіб,якіпрацюютьузонівідчуження�.• дляжінок,якімаютьдітейвікомдо14роківабодитину-

інваліда—встановлюєтьсяколективнимдоговоромзара-хуноквласнихкоштівнапідприємствахіворганізаціях.

Тривалість робочого часу скорочується напередодні святко-вихднівна1годинуякприп’ятиденному,такіпришестиден-номуробочомутижні (ст. 53КЗпП), за виняткомпрацівників,яким скорочений робочий час встановленона іншихпідставах(ст.51КЗпП).Напередоднівихіднихднівтривалістьроботипришестиденномуробочомутижнінеможеперевищувати5годин.Відповідно до ч. 1 ст. 54 КЗпП встановлена тривалість роботи(зміни) внічнийчас скорочуєтьсянаодну годину (нічнимвва-жаєтьсячасз22годинивечорадо6годиниранку).Цеправилонепоширюєтьсянапрацівників,дляякихвжепередбаченоско-роченняробочогочасу.

Чиннимзаконодавствомзабороненозалучатидороботиуніч-нийчас:

• вагітнихжінок іжінок,щомаютьдітейвікомдо3років(ст.176КЗпП);

� Див.постановуКабінетуМіністрівУкраїни“Продоплатиікомпенсаціїосо-бам,якіпрацюютьузонівідчуженняізонібезумовногообов’язковоговідсе-лення,післяповноговідселенняжителів”від7лютого2000р.№223.

185

• осіб,молодших18років(ст.192КЗпП);• працівників,щохворіютьнатуберкульоз.Роботаінвалідівунічнийчасдопускаєтьсялишезаїхзгодою

ізаумови,щоценесуперечитьмедичнимрекомендаціям(ст.55КЗпП).

Скорочена тривалість робочого тижня або скорочена три-валістьщоденноїроботиіззбереженнямзаробітноїплатиувста-новленомупорядкупередбаченадляпрацівників,якінавчають-сябезвідривувідвиробництваусередніхіпрофесійно-технічнихзакладахосвіти(ст.208КЗпП).

Згіднозі ст.209КЗпПдляпрацівників,якіуспішнонавча-ються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах,класах, групах з очною, заочною формами навчання при за-гальноосвітніх школах на період навчального року встанов-люєтьсяскороченийробочийтижденьнаодинробочийденьабонавідповіднуйомукількістьробочихгодин(прискороченніро-бочогодняпротягомтижня).Ціособизвільняютьсявідроботипротягомнавчальногорокунебільшякна36робочихднівпришестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількістьробочих годин. При п’ятиденному робочому тижні кількістьвільних від роботи днів змінюється залежно від тривалостіробочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи го-дин.

Працівникам,зазначенимуч.1ст.209,зачасзвільненнявідроботивиплачують50%середньоїзаробітноїплатизаосновниммісцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітноїплати.

8.2.3. Неповний робочий час

Заугодоюміжпрацівникомівласникомабоуповноваженимним органом (роботодавцем) може встановлюватись як приприйняттінароботу,такізгодомнеповнийробочийденьабоне-повнийробочийтиждень.Напроханнявагітноїжінки,жінки,яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у томучислі таку,щоперебуваєпід її опікою,або здійснюєдогляд захворимчленомсім’ївідповіднодомедичноговисновку,власникабо уповноважений ним орган зобов’язаний встановити їй не-повнийробочийденьабонеповнийробочийтиждень.

186

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно довідпрацьованогочасуабозалежновідвиробітку.

Привстановленнірежимівпраці знеповнимробочимчасомтривалістьробочогодня(зміни),якправило,немаєбутименше4годин,робочоготижня—неменше20–24годинивідповідноприп’ятиденномуішестиденномуробочомутижні.

Якзазначаєтьсяу ст.56КЗпП,роботанаумовахнеповногоробочогочасунетягнезасобоюбудь-якихобмеженьобсягутру-довихправпрацівників.

На умовах неповного робочого часу працюють сумісники.Відповіднодоп.2постановиКабінетуМіністрівУкраїни“Пророботу за сумісництвом працівників державних підприємств,установіорганізацій”від3квітня1993р.№245тривалістьро-боти за сумісництвомнеможеперевищувати4 годиннадень іповногоробочогодняувихіднийдень.Загальнатривалістьро-боти за сумісництвом протягоммісяця не може перевищуватиполовинумісячноїнормиробочогочасу.

Згіднозчиннимзаконодавствомвстановленнянеповногоро-бочого часу можливе не лише з ініціативи працівника, а й зініціатививласника(ч.3ст.32КЗпП).Якщопрацівникнезгод-нийпрацювативзапропонованомуйомурежиміроботи,трудо-вийдоговірзнимприпиняєтьсянапідставах,передбаченихп.6ст.36КЗпП.

Режимипраці, якіможуть бути встановлені за роботи з не-повнимробочимднем,передбачаютьскороченнятривалостіщо-денноїроботи(зміни)напевнукількістьробочихгодинувсідніробочоготижня,скороченнякількостіробочихднівнатижденьзазбереженнянормальноїтривалостіщоденноїроботи,атакожскороченнятривалостіщоденноїроботинапевнукількістьробо-чихгодинзаодночасногоскороченнякількостіробочихднівнатиждень.

За встановлення режимів праці з неповним робочим днемтривалістьробочогоднянеможебутименшою4годин,аробочо-готижня—меншою20–24годинвідповідноприп’яти-ішести-денномутижні.

У разі встановлення неповного робочого часу видається на-каз,вякомуобумовлено,вякіднійзаякимграфікомпрацюва-тимепрацівник.

187

Неповнийробочийчасможевстановлюватисьтакожзініціа-тививласника.Уцьомувипадкумаєбутидотриманопроцедуризміниістотнихумовпраці,передбаченоїч.3ст.32КЗпП.Слід,однак,нагадати,щозмінюватиістотніумовипрацівласникмаєправолишезанаявностізмінворганізаціївиробництваіпраці.

Оплатапрацівцихвипадкахздійснюєтьсяпропорційновід-працьованому часу або залежно від виробітку; премія нарахо-вуєтьсявзагальномупорядку.

Роботанаумовахнеповногоробочогочасунетягнезасобоюбудь-якихобмеженьобсягутрудовихправпрацівника.Так,назагальних підставах йому зараховується трудовий стаж, на-дається відпустка, у разі тимчасової непрацездатності випла-чується допомога. Однак при обчисленні середнього заробіткудляоплативідпустки,якідляоплатизачасхвороби,беретьсяфактичнийзаробітокпрацівника.

8.2.4. Чергування

Чергування—перебуванняпрацівниканапідприємствічивустановізарозпорядженнямвласникаабоуповноваженогониморганудопочаткуабопіслязакінченняробочогодня,увихіднічисвятковінеробочіднідлявирішенняневідкладнихорганіза-ційнихпитань,щоне входять до його посадових обов’язків затрудовимдоговором.

Порядок запровадження чергувань передбачено постановоюВЦРПС “Про чергування на підприємствах і в установах” від2квітня1954р.

Чергуванняможезапроваджуватисьувинятковихвипадкахілишезазгодоюпрофспілковогокомітету.Недопускаєтьсязалу-ченняпрацівникадочергуваннячастішеякодинразнамісяць.Черговінеповиннівиконуватиобов’язківщодоперевіркипере-пустокнавходійвиходізпідприємства,прийомупошти,приби-ранняприміщеньтощо.Уразізалученнядочергуванняпісляза-кінченняробочогодняпочатокнаступногоробочогоднямаєбутиперенесенонапізнішийчасвідповіднодотривалостічасучергу-вання.Тривалістьчергуванняабороботиразомзчергуваннямнеможеперевищуватинормальноїтривалостіробочогодня.

Чергуванняувихіднітасвятковінеробочіднікомпенсуютьсянаданнямвідгулу такоїжтривалості,щойчергування, внай-ближчі10днів.

188

Дочергуваньнезалучаютьосіб,якінеможутьбутизалученідонадурочнихробіт.Чергуванняслідвідрізнятивідвиконанняпрацівником його звичайних трудових обов’язків на зміннихроботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні,святковітанеробочідні,внічнийчас.

ВУкраїнізберігаютьсилуокреміспеціальніправилапрочер-гування,встановленіактамиколишньогоСоюзуРСР.Так,п.11Положенняпроробочийчасічасвідпочинкуплавскладусуденморськогофлотунастоянкахупортахзалежновідконкретнихумовівразівиводусудназексплуатації(ремонт,відстійтощо)длякомандногоскладувстановленочергуваннязнаданнямвід-гулутривалістюоднудобу.

В Україні також є нормативні акти, в яких вжито термін“чергування”.Зокрема,Державниймитнийкомітетвидавнаказ“Прочергуваннякерівногоскладумитниць”,відповіднодояко-гоначальникаммитницьбулодорученозабезпечитиобов’язковечергуваннякерівногоскладу(начальниківізаступниківначаль-никівмитницьімитнихпостів),атакожспівробітниківслужбзборотьбизконтрабандою іпорушенняммитнихправилу свят-кові, передсвяткові, вихідні та передвихідні дні. Чергування,часякоговключаютьдоробочогочасу,передбаченеп.5.3Пра-вил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажівповітрянихсуденцивільноїавіаціїУкраїни.

Доситьчастоусвятковітанеробочіднізапроваджуєтьсячер-гуваннякерівництваКабінетуМіністрівУкраїниікерівництваміністерствтаіншихцентральнихорганіввиконавчоївлади.

8.3. Поняття режиму робочого часу

Режим робочого часу—розподілроботиівідпочинкупротя-гомпевногокалендарногоперіоду.

Елементамирежимуробочогочасує:• часпочаткуізакінченнящоденноїроботи;• часітривалістьперерв;• роботазмінамиітривалістьперервміжзмінами.Чинне законодавствоУкраїни про працю визначає не лише

порядок установлення режиму робочого часу, а й окремі йогоелементи.Конкретні режими робочого часу та відпочинку для

189

повного використання трудового потенціалу і створення умовдля високопродуктивної діяльності кожного працівника вста-новлюєпідприємствозапогодженнямзмісцевимирадами.Так,УказомПрезидентаУкраїни“ПровведеннянатериторіїУкраї-ни регіональних графіків початку робочого дня” від 26 квітня1995р. передбачено введення рішенням виконкомів обласнихрадрегіональних(місцевих)графіківпочаткуробочогоднядляоднозміннихпідприємствусіхформвласності.

Режимробочогочасупередбаченолокальнимиправовимиак-тами:

• правилами внутрішнього трудового розпорядку підпри-ємства;

• колективнимдоговором;• графікамизмінності.Слід розрізняти режим робочого часу працівників і режим

роботи підприємства, оскільки підприємство з безперервнимцикломвиробництваможепрацюватицілодобовобеззупинкиувихідні та святкові дні; в одну, дві або три зміни, а працівни-ки—позмінно.

Режимробочогочасуможебутиєдинимдлявсіхпрацівниківпідприємства чи різним для окремих підрозділів (бухгалтерії,плановоговідділутощо).

Задомовленістюсторінтрудовогодоговорудопускається ін-дивідуальнийрежимроботидляокремихпрацівниківзаумови,що це не погіршує умов праці, передбачених чинним законо-давством.

Режимробочогочасузалежитьвідтипуробочоготижня,щозастосовується на підприємстві, в установі, організації. Три-валістьщоденноїроботиприп’ятиденному ішестиденномуро-бочомутижнірегулюєтьсяст.52КЗпП.Розпорядокдняіграфі-ки змінності можуть установлюватися на будь-який строк(місяць,квартал,рік).

Згіднозіст.57КЗпПчаспочаткуізакінченнящоденноїробо-ти(зміни)регулюєтьсяправиламивнутрішньоготрудовогороз-порядкуіграфікамизмінностівідповіднодозаконодавства.

190

8.4. Спеціальні режими робочого часу

Часпочаткуізакінченнящоденноїроботи(зміни)передбача-ютьсяправиламивнутрішньоготрудовогорозпорядкуіграфіка-мизмінностівідповіднодочинногозаконодавства(ст.57КЗпП).

8.4.1. Робота змінами

Призміннихроботахпрацівникичергуютьсяузмінахрівно-мірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього тру-довогорозпорядку.

Перехід з однієї зміни в іншу, як правило,має відбуватисячерез кожний робочий тиждень у години, визначені графікомзмінності(ст.58КЗпП).

Мінімальнатривалістьперервивроботіміжзмінамимаєбутинеменшоюподвійноїтривалостічасуроботивпопереднійзміні(зурахуваннямчасуперервинаобід).

Призначенняпрацівниканароботупротягомдвох змінпід-рядзабороняється(ст.59КЗпП).

Виняткизцьогоправиламожливізаумов:а)колипрацівникавикликаютьпозайогозміною(ранішеабо

пізнішевідйогочасуроботизаграфіком)увипадках:• стихійноголиха;• аварії;• длязамінипрацівника,якийзахворів,знаступнимпові-

домленнямпроцепрофкому;б)набезперервнихроботах,дезмінникузабороняєтьсязали-

шатироботудоприходупрацівника,якиййогозмінює.Увипад-ках нез’явлення цього працівника треба повідомити старшогопороботі,якийзобов’язанийтермінововжитизаходівщодоза-мінипрацівника,якийнез’явився,іншим.

Поділ робочого дня на частини існуєщодоробітзособливимиумовамиіхарактеромпрацівпорядкуівипадках,передбаченихзаконодавством.

Робочийденьможебутиподіленийначастинизтієюумовою,щоб загальна тривалість роботине перевищувала встановленоїтривалостіробочогодня(ст.60КЗпП).

Такийподілозначаєможливістьвстановленняперервивро-ботітривалістюбільшякдвігодини.Цейрежимпоширюється

191

нагалузі,вякихобсягробітнерівномірнорозподіляєтьсяпро-тягомдня.

Можливість поділу робочого часу на частини передбаченопостановою Ради Міністрів СРСР “Про режим роботи водіїв ікондукторівміського пасажирського транспорту”.ПостановоюРадиМіністрівСРСРвід11 січня1983р.№52 булорекомендо-вано розширити практику застосування режиму роботи, якийпередбачаєподіл робочого дняначастининапідприємствах, ворганізаціяхіустановах,зайнятихобслуговуваннямнаселення.Про можливість такого поділу йдеться в деяких нормативно-правовихактах,щорегулюютьпитанняробочогочасуічасувід-починкувокремихгалузяхнародногогосподарства(наприклад,уторгівлі,сільськомугосподарстві).

На роботах з особливими умовами і характером праці в по-рядку івипадках,передбаченихчиннимзаконодавством,робо-чий деньможе бутиподіленийна частини з тією умовою,щобзагальнатривалістьроботинеперевищувалатривалостіробочо-годня(ст.60КЗпП).

8.4.2. Підсумковий облік робочого часу

Уст.61КЗпПвизначено,щонабезперервнодіючихпідпри-ємствах,вустановах,організаціях,атакожнаокремихвироб-ництвах,цехах,дільницях,відділенняхінадеякихвидахробіт,дезаумовивиробництва(роботи)неможебутидодержанавста-новленадляданоїкатегоріїпрацівниківщоденнаабощотижне-ва тривалість робочого часу, допускається за погодженням звиборним органом первинної профспілкової організації (проф-спілковимпредставником)підприємства, установи, організаціїзапровадження підсумкового обліку робочого часу з тим, щобтривалість робочогочасу за обліковийперіоднеперевищуваланормальногочисларобочихгодин(див.ст.ст.50і51КЗпП).

8.4.3. Ненормований робочий час

Ненормованийробочийденьєособливимрежимомробочогочасудлякерівників,спеціалістів,державнихслужбовців,працяякихзахарактеромвиконуванихнимифункційнезавждиможебутиобмеженанормальноютривалістюробочогодня.

192

Особливість роботи працівників з ненормованим робочимднемполягаєвтому,щотривалістьїхпраціпонадвстановленийзаконодавствомчасобмеженанекількістюгодин,аколомфунк-ціональнихобов’язків.Ненормованийробочийденьвстановлю-ютьдляпевнихкатегорійпрацівників,зокрема:

• осіб,робочийчасякихзахарактеромроботиподіляєтьсяначастининевизначеноїтривалості;

• осіб,якірозподіляютьчасдляроботинавласнийрозсуд;• осіб,працяякихнепіддаєтьсяточномуоблікувчасі.Підставоюдля віднесенняпрацівника до осіб, робочий день

якихненормований,євключенняпосади,якувінобіймає,вза-тверджуваніміністерствамиівідомствамизапогодженнямзвід-повіднимипрофспілковимиорганамиперелікипосад,дляякихдопускається застосування ненормованого робочого дня (ад-міністративний,управлінський,технічний,господарськийпер-сонал;референти,консультанти,інструктори,ревізоритощо).

Спискипосад,робіт іпрофесійпрацівників зненормованимробочимднемзатверджуютьприприйняттіколективногодого-вору,угоди.Ці спискимаютьбезпосередньоміститисявугоді,колективномудоговоріабододаватисядоних.

Термін“ненормованийробочийдень”неозначає,щопраців-ники,дляякихйоговстановлено,повинніпрацюватинеобмеже-нийчас.Тривалість їхньоїроботи—40 годинз відповідним їхрозподіломнап’ятьчишістьробочихднів.Нацихпрацівниківпоширюється внутрішній трудовийрозпорядок.Зокрема, вонисвоєчасно повинні приходити на роботу, в установлені годиникористуватисяперервамидлявідпочинкутощо.

Працівники зненормованимробочимднем звільняютьсяназагальних засадах від роботи в дні щотижневого відпочинку ісвятковідні.Уразіїхзалученнядороботивцідніїммаєбутинадано інший день відпочинку або оплачено роботу в розміріподвійноїденноїставки.

Працівникзненормованимробочимднемможебутизалуче-ний власником до роботи після закінчення робочого дня вста-новленої тривалості. Таке розпорядження власника вінзобов’язанийвиконувати.Йогоневиконаннякваліфікуєтьсяякпорушеннятрудовоїдисципліни.

Робота працівника з ненормованим робочим днем після за-кінченняробочогоднянеєнадурочноюроботою.Водночасзалу-

193

ченняпрацівниківзненормованимробочимднемдороботипо-над норму робочого часу можливе лише на певних підставах(виробничанеобхідність,іншівинятковіобставини).

Працівниками з ненормованим робочим днем передусім єслужбовці. Робота понад встановлений час компенсується на-даннямїмдодатковоївідпусткидо7календарнихднів.Винятокстановлятьводії,якіпрацюютьналегковихавтомобілях,ата-кожнаіншихавтомобіляхвекспедиціяхірозвідувальнихпар-тіях,—їмвстановленодоплату15–25%тарифноїставки.

Тривалість додаткової відпусткипрацівникові визначаєтьсяколективнимдоговоромпідприємства.

8.4.4. Гнучкий графік роботи

Зазгодоюміжвласником(роботодавцем)іпрофспілковим ко-мітетом для окремих працівників (наприклад, для жінок, щомаютьдітей)можезастосовуватисягнучкийграфікроботи.Йогосуть у тому,щопрацівникам дозволеноприходитина роботу ізалишатироботувзручнийдлянихчас,атакожвідлучатисязроботизаумовиповноговідпрацюваннявсьогопропущеногоро-бочогочасу.

Суб’єктивнеправонавстановленнярежимугнучкогографікароботи законодавством не передбачено. Іншими словами, беззгодивласниканеможебутизапровадженийгнучкийграфікро-боти.Йогозапроваджуютьнаказомвласниканапроханняодно-го чи групипрацівників.Наказмає бутипогоджено з профко-мом. Ініціатива запровадження гнучкого графіка роботиможевиходитиівідпрофкому,трудовогоколективу.Якщопрацівникнезгоденпрацюватизатакимграфіком,вінбудедотримуватисятвердогографікароботи,щодіявраніше.

Основноючастиноюробочогочасузагнучкогографікаробо-чогочасуєфіксованийчас—часобов’язковоїприсутностіпра-цівниківнароботі.Фіксованийробочийчас за своєютриваліс-тю, у принципі, повинен становити основну частину робочогочасу.Ценеєвимогоюзакону,аобумовленонеобхідністюздійс-неннявідповіднихвиробничихконтактівіконтролюзапраців-никами,якіпрацюютьзатакимграфіком.

Друга частина робочого часу за гнучкого графіка роботи—зміннийчас,визначенийпрацівникомнавласнийрозсуд.При-

194

хідізалишенняроботирозтягуютьсядодвохгодин:хтосьбажаєприйтинароботуна8.00ізалишитиїїо17.00,ахтосьприйденароботуо10.00годині,алепрацюватимедо19.00(зобідньоюпе-рервою).

За такого графікароботи зникаєнапруженість, якапризво-дитьдопомилок і браку, скорочуєтьсякількістьнещаснихви-падків,витратиробочогочасунакороткочаснівідпусткитавід-лучки, немає запізненьна роботу і прогулів. Самаможливістьзмінюватичасроботиєкомфортноюдляпрацівників.

8.4.5. Надурочні роботи

Надурочнимиєроботипонадвстановленутривалістьробочо-го дня. Такі роботи зазвичай не допускаються. Вони можливілишезарозпорядженнямроботодавцяздозволупрофспілковогокомітету підприємства у виняткових випадках, передбаченихст.62КЗпП:

1)припроведенніробіт,необхіднихдляобороникраїни,ата-кожвідверненнягромадськогоабостихійноголиха,виробничоїаваріїінегайногоусуненняїхнаслідків;

2)припроведеннігромадськонеобхіднихробітповодопоста-чанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації,транспорту,зв’язку—дляусуненнявипадковихабонесподіва-нихобставин,щопорушуютьправилаїхфункціонування;

3)принеобхідності закінчитирозпочатуроботу,якавнаслі-докнепередбаченихобставинчивипадковоїзатримкизтехніч-нихумоввиробництванемоглабутизакінченавнормальнийро-бочийчас,якщоприпиненняїїможепризвестидопсуванняабозагибелідержавногочигромадськогомайна,атакожуразіне-обхідностіневідкладногоремонтумашин,верстатівабо іншогоустаткування,якщонесправність їхвикликаєзупиненняробітдлязначноїкількостітрудящих;

4)принеобхідностівиконаннявантажно-розвантажувальнихробіт з метою недопущення або усунення простою рухомогоскладучискупченнявантажівупунктахвідправленняіпризна-чення;

5)дляпродовженняроботипринез’явленніпрацівника,якийзаступає, коли робота не допускає перерви. У цих випадках

195

власник (роботодавець) зобов’язаний вжити заходів до замінизмінникаіншимпрацівником.

Власник (роботодавець) повинен звернутися до профспілко-вогокомітетузписьмовимподанням,вякомузазначено:кіль-кістьнадурочнихробіт,необхіднихдляпроведенняпевноїробо-ти;зякоюметоюцепотрібно;причини,щозумовилиїхпотребу;якікатегоріїпрацівниківслідзалучитидонадурочнихробіт,пе-релікцихробітічасїхпроведення.

Розглядаючитакіподанняназасіданніпрофспілковогокомі-тету, перевіряють дійсну необхідність у надурочних роботах,визначаютьпричини,щопризвелидонеобхідностіпроведеннянадурочнихробіт.

Дозвіл профспілкового комітету на проведення цих робітвласникабоуповноваженимниморганомповиненотриматидопочаткуїхпроведення.Унадзвичайнихвипадках,колинемож-ливоотриматипопереднюзгодупрофспілковогокомітету,наду-рочні роботипроводяться знаступнимповідомленнямпронихпрофспілковогокомітету.Такимивипадкамиє:стихійнелихо,аварії,терміновівантажно-розвантажувальніроботи,неявканароботу працівника, який замінює іншого, на безперервних ви-робництвах.

Підставидлянадурочнихробіт,крімКЗпП,можутьвстанов-люватися й іншими нормативно-правовими актами України.Так, у п. 15 Положення про порядок та умови проходженняслужбивмитнихорганах,затвердженогопостановоюКабінетуМіністрів України від 9 лютого 1993 р., вказано на службовунеобхідністьякпідставудлязастосуваннянадурочнихробіт.ВУкраїні збереглиюридичну чинність нормативно-правові актиколишньогоСоюзуРСР,щовстановлюютьпідставидлязастосу-ваннянадурочнихробіт:Положенняпроробочийчасічасвідпо-чинку плавскладу суден річкового флоту, п. 11 якого допус-кається можливість залучення до надурочних робіт длявиконанняробітзачленівекіпажу,якихневистачає.Аналогіч-не правило передбачено п. 8Положенняпро робочий час і часвідпочинкуплавскладусуденморськогофлоту.

Правилапроведеннянадурочнихробітпоширюютьсянапра-цівниківякзнормальною,такізіскороченоютривалістюробо-чогочасу.Надурочноюєроботапонадвстановленувідповіднодозаконодавства скорочену тривалість робочого часунапередодні

196

вихіднихтасвятковихінеробочихднів.Припідсумковомуоблі-куробочогочасунадурочноювважаютьроботупонаднормиро-бочогочасузаобліковийперіод(тиждень,місяць,рік).

Працівники, які уклали трудовий договір з умовою про не-повнийробочийчас,неможутьзалучатисядонадурочнихробіт.Вониможуть залучатисядо роботипонад встановлену запого-дженням сторін тривалість робочого часу лише на підставівзаємноїдомовленостізоплатоюроботи,виходячиіззвичайних(одинарних)розцінок.

Робота,якупрацівниквиконуєпонадвстановленутривалістьробочогочасу,алезвласноїініціативи,неєнадурочною.

Неєнадурочноютакожробота,щовиконуєтьсяутакихви-падках:

• робота, виконувана педагогічними працівниками понаднорму педагогічного навантаження, встановлену законо-давством,безобійманняштатноїпосадизадодатковупла-ту в одинарномурозмірі (наприклад, за завідуваннянав-чальним кабінетом, позакласну роботу з фізичноговиховання,закласнекерівництвотощо);

• робота,виконувананауково-педагогічнимипрацівникамиу зв’язку з обійманням посад деканів, їх заступників чикерівниківіншихпідрозділіввищихнавчальнихзакладівбез звільнення від основного викладацького навантажен-ня;

• робота, виконувана на підставі трудового договору у по-рядкусумісництва;

• робота, виконувана у зв’язку з режимом ненормованогоробочогодня;

• робота, виконуванаупорядкувідпрацюванняднів відпо-чинку,наданихвідповіднодоч.3ст.73КЗпП.

Згіднозіст.63КЗпПдонадурочнихробітзабороняєтьсяза-лучати:

1)вагітнихжінокіжінок,якімаютьдітейвікомдо3років;2)осіб,якимневиповнилося18років;3) працівників,щонавчаються у загальноосвітніхшколах і

професійно-технічнихучилищахбезвідривувідвиробництва,уднізанять.

Законодавством можуть бути передбачені й інші категоріїпрацівників,якихзабороняєтьсязалучатидонадурочнихробіт.

197

Це, зокрема, батьки, опікуни, які виховують дітей віком до3роківбезматері,утомучислівразітривалогоперебуванняма-терівлікувальномузакладі.

Жінки,якімаютьдітейвід3до14роківабодитину-інваліда,можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою(ст.177КЗпП).Цеправилопоширюєтьсятакожнабатьків,яківиховуютьдитинувід3до14роківбезматеріабомаютьдитину-інваліда,атакожнаопікунів(піклувальників).

Залученняінвалідівдонадурочнихробітможливелишезаїхзгодоюізаумови,щоценесуперечитьмедичнимрекомендаціям(ст.172КЗпП).

Законодавством(ст.65КЗпП)передбачено,щонадурочніро-ботинеповиннітриватидлякожногопрацівникабільшяк4го-динипротягомдвохднівпідряд і 120 годиннарік.Залученняпрацівника до надурочних робіт може компенсуватися лишепідвищеноюоплатою.Компенсаціятакихробітвідгуломнедо-пускається.

Навласниківпідприємств(роботодавців)покладенообов’язоквести облік надурочних робіт кожного працівника. Профспіл-ковікомітетиповинніздійснюватищоденнийконтрользадодер-жаннявласником(роботодавцем)законодавствапротривалістьробочогочасуічасувідпочинку,виявлятипричини,щопризво-дятьдонадурочнихробіт,ідомагатисявідвласника(роботодав-ця)вжиттязаходівщодоїхусунення.

8.4.6. Режим роботи вахтовим методом

Режим роботи вахтовим методом—особливаформаоргані-заціїробіт,щобазуєтьсянавикористаннітрудовихресурсівпозамісцемїхпостійногопроживаннязанеможливостізабезпеченнящоденногоповерненняпрацівниківдомісцяпостійногопрожи-вання.Роботуорганізовуютьзаспеціальнимрежимомпраці,пе-реважно підсумковим обліком робочого часу. Міжвахтовийвідпочинокнадаєтьсяпрацівникамумісцях їхпостійногопро-живання.

Вахтовий метод організації робіт застосовують за значноговіддаленнявиробничихоб’єктіввідмісцярозташуванняпідпри-ємства,організації(якщонапоїздкудомісцяроботиіназадпра-цівники витрачають більш як три години). Трудові відносини

198

завахтового методу на підприємствах усіх форм власності тагалузей народного господарства регулюються Типовими поло-женнямипровахтовийметодорганізаціїробіт,затвердженимипостановоюДержкомпраці,СекретаріатуВЦРПСтаМінохорон-здоров’я від 31 грудня 1987р., а такожТимчасовим положен-ням про вахтовий метод організації робіт на підприємствахМіністерстваУкраїнизпитаньнадзвичайнихситуаційтауспра-вахзахистунаселеннявіднаслідківЧорнобильськоїкатастрофиУкраїни, затвердженим наказом від 20 травня 1999р.№ 147.Рішенняпрозапровадженнявахтовогометодуорганізаціїробітприймаєкерівникпідприємствазапогодженнямзпрофспілко-вим комітетом на підставі техніко-економічних розрахунків зурахуваннямефективностійогозастосуванняпорівнянозінши-миметодамиведенняробіт.

Чинним законодавством України передбачено обмеженнящодоробітвахтовимметодом.Зокрема,забороняєтьсязалучатидоцихробіт:

• неповнолітніх;• вагітнихжінокіжінок,якімаютьдітейвікомдо3років;• осіб,якімаютьмедичніпротипоказаннядоцихробіт.Завахтовогометодуорганізаціїробітвстановлюютьпереваж-

но підсумковий облік робочого часу за місяць, квартал або затривалішийперіод, алене більшеяк зарік.Напідприємствахведуть спеціальний облік робочого часу і часу відпочинку накожногопрацівниказамісяцямизнаростаючимрезультатомзаувесьобліковийперіод.

Робочийчасічасвідпочинкувмежахобліковогоперіодурег-ламентуютьсяграфікомроботинавахті,якийзатверджуєвлас-ник (роботодавець) за погодженням з відповіднимпрофспілко-вим комітетом, як правило, на рік, який доводять до відомапрацівниківнепізнішякзаодинмісяцьдовведенняйоговдію.

Роботу на віддалених об’єктах виконує вахтовий (змінний)персонал, який у період роботи проживає у створених приоб’єктах вахтових селищах і систематично, через певний час,повертаєтьсядомісцярозташуванняпідприємства.

До виконання робіт вахтовим методом можуть залучатисяробітники,атакожмайстри,виконроби,начальникидільниць,змін,іншіпрацівники,якіналежатьдокатегоріїлінійногопер-соналу,щоздійснюютьбезпосереднєкерівництвонаоб’єкті.

199

Проїздпрацівниківвідмісцяпостійногопроживаннячиміс-ця розташування підприємства до місця роботи і назад здійс-нюєтьсязарахунокроботодавця.

Працівники,якихзалучаютьдоробітвахтовимметодом,під-лягають попередньому і періодичному медичним оглядам. Неможутьзалучатисядотакихробітнеповнолітні,атакожжінки,якімаютьдітейувіцідотрьохроків,абоособи,якімаютьме-дичнепротипоказаннядлявиконанняцихробіт.

Тривалістьобліковогоперіодузавахтовогометодуорганіза-ціїробітможестановитиодинмісяць. Увинятковихвипадкахнаокремихоб’єктах(дільницях)робітздозволуміністерствачивідомстваівідповідногоцентральногокомітетупрофспілкитри-валістьвахтиможебутизбільшенадодвохмісяців.Тривалістьробочогоднянеможеперевищувати10годин.

Дообліковогоперіодузараховуютьчасроботинавахті ічасміжвахтового відпочинку. Час перебування в дорозі (до місцяроботинавахтііназад)незараховуютьдоробочогочасу.Однакп.5.7Типовихположеньпередбачаєоплатучасуперебуваннявдорозі,атакожзаднізатримкивдорозізрозрахункутарифноїставки(окладу)ісемигодинногоробочогодня.

Тривалістьщоденноїроботи завахтовогометодуорганізаціїпрацінеможеперевищувати12годин.Узв’язкузподовженоютривалістющоденної роботи і наданнямпрацівникам днівщо-денноговідпочинкуєневикористанігодинивідпочинку.Їхпід-сумовуютьінадаютьпрацівникамувиглядідодатковихвільнихвідроботиднівпротягомобліковогоперіоду.

Крім заробітної плати, працівникам, які виконують роботивахтовимметодом,закоженденьперебуваннявмісцяхроботивиплачуютьнадбавкудотарифнихставокіпосадовихокладівурозміріневищеграничноїнормидобових,встановленихдлявід-рядженьумежахУкраїни.

Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядкупрацівникизобов’язанівчасноз’являтисьнароботу,дотримува-тися встановленої тривалості робочого часу, використовувативесь робочий час для продуктивної праці. Невиконання цихобов’язків розглядається як порушення трудової дисципліни іпередбачаєдисциплінарнувідповідальність.

Уробочийчасзабороняєтьсявідволікатипрацівниківвідбез-посередньоїроботи,викликатиабозніматиїхзроботидлявико-

200

нання громадських обов’язків і проведення заходів, не пов’я-занихізвиробничоюдіяльністю(семінари,спортивнізмагання,нарадизгромадськихсправтощо).

Контрольні запитання і завдання

1. Дайтевизначенняпоняттяробочогочасу. 2.Визначте,щотакережимробочогочасу. 3. Яківидиробочогочасупередбаченітрудовимзаконодавс-

твомУкраїни? 4. Учомуполягаєвідмінністьскороченогоінеповногоробо-

чогочасу? 5. Якіособливостіроботивнічнийчас? 6. За яких умов проводять роботу змінами і які її особли-

вості? 7. Заякихобставинзапроваджуютьпідсумковийоблікробо-

чогочасу? 8. За яких умов можливе застосування надурочних робіт і

якінормицихробітустановленозаконодавством?

201

Розділ 9

чаС відпОчинку

9.1. Поняття часу відпочинку і його види.9.2. Відпустки — найтриваліший вид відпочинку.9.3. Основні види відпусток.

9.1. Поняття часу відпочинку і його види

Час відпочинку — час,протягомякогопрацівниквільнийвідвиконаннясвоїхтрудовихобов’язківіякимвінрозпоряджаєть-сянавласнийрозсуд.

Чинним законодавством України установлено норму відпо-чинку—неменшяк42годининатиждень.

Правонавідпочинокзгіднозіст.44КонституціїУкраїнига-рантуєтьсявсімгромадянамУкраїни,іноземнимгромадянамтаособам без громадянства, які перебувають у трудових відноси-нахзпідприємствами,установами,організаціямиУкраїнинеза-лежновідформвласностітавидівдіяльностіабопрацюютьуфі-зичноїособи.

Передбачені законодавством види відпочинку наведено насхемі1.Коженвидмаєсвоїособливості.Законодавствовстанов-люєтаківидивідпочинку:

Схема 1. Види відпочинку

Святковітанеробочідні

Види відпочинку

Перервапротягомробочогодня(зміни)

Міжденні(міжзмінні)перерви,щоденнийвідпочинок

Вихіднідні,щотижневийвідпочинок

Відпустки

202

Перерва для відпочинку і харчування, визначена у ст. 66КЗпП,надаєтьсяпрацівникампереважночерез4 годинипісляпочатку роботи, тривалістю не більше двох годин і не зарахо-вуєтьсядоробочогочасу.Часпочаткуізакінченняперервивста-новлюєтьсяправиламивнутрішньоготрудовогорозпорядку.

Працівникивикористовуютьчасперервинавласнийрозсуд.Нацейчасвониможутьвідлучатисязмісцяроботи.

Нароботах,дечерезумовивиробництваперервувстановитинеможливо,працівниковімаєбутинаданаможливістьприйман-ня їжіпротягомробочогочасу.Переліктакихробіт,порядок імісцеприйманняїжівстановлюєтьсявласником(роботодавцем)або уповноваженим ним органом за погодженням із проф-спілковим комітетом підприємства, установи, організації(ст.66КЗпП).

Відповіднодочинногозаконодавствадодатковіперерви,якітакож зараховуються до робочого часу, надають таким кате-горіямосіб:

• працівникам, які працюють на відкритому повітрі в хо-лоднупоруроку(Правилаоработенаоткрытомвоздухевхолодное время года: Обязательное постановление НКТСССРот11декабря1929 г. //Кодекс законівпропрацюУкраїнизпостатейнимиматеріалами//Бюлетеньзаконо-давстваіюридичноїпрактикиУкраїни.—1997.—№11–12.—С.382);

• вантажникам,крімобідньоїперерви,надаютьсяспеціаль-ні перерви для відпочинку, які зараховують до робочогочасу(Правилапроумовипрацівантажниківпривантаж-но-розвантажувальнихроботах,затвердженихНКПСРСР20вересня1931р.//КодексзаконівпропрацюУкраїнизпостатейними матеріалами // Бюлетень законодавства іюридичної практики України.— 1997.— №11–12.—С.382);

• жінкам,якімаютьдітейдо1,5року,надаються,крімза-гальної перерви для відпочинку і харчування, додатковіперервидлягодуваннядитини.

В останньомувипадку згідно зі ст. 183КЗпПперервинада-ютьсянерідшеякчерезкожні3годинитривалістюнеменшяк30хвилинкожна,азанаявностідвохібільшегруднихдітей—неменшякгодину.

203

Строкиіпорядокнаданняперервдлягодуваннядитинивста-новлюєвласникзапогодженнямзпрофкомом і зурахуваннямбажанняматері.Ціперервизараховуютьдоробочогочасуіоп-лачують за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП) (Положение опорядкеиусловияхприменениятрудаженщин,имеющихдетейи работающих неполное рабочее время: Утв. ПостановлениемГоскомтрудаСССРиСекретариатаВЦСПСот29апреля1980г.№111/8–51//БюллетеньГоскомтрудаСССР.—1980.—№8).

Щотижневі вихідні дні. Тривалість щотижневого безпе-рервноговідпочинкуповиннабутинеменшою42годин (ст.70КЗпП).

Щотижневівихідніднівстановлюютьнапідприємствах,вус-тановах,організаціяхзгіднозіст.ст.67–69КЗпП:

• прип’ятиденномуробочомутижніпрацівникамнадають-сядвавихідніднінатиждень,апришестиденному—одинвихіднийдень(ст.67КЗпП);

• загальнимвихіднимднемєнеділя.Другийвихіднийденьприп’ятиденномуробочому тижні, якщовінне визначе-ний законодавством, визначається графіком роботи під-приємства, установи, організації, погодженим з її проф-спілковимкомітетомі,якправило,маєнадаватисяпідрядіззагальнимвихіднимднем;

• напідприємствах,вустановах,організаціях,дероботанеможебутиперерванавзагальнийвихіднийденьузв’язкуізнеобхідністюобслуговуваннянаселення(магазини,під-приємства побутового обслуговування, театри, музеїтощо), вихідні дні встановлюють місцеві ради народнихдепутатів;

• на підприємствах, в установах, організаціях, зупиненняроботи яких неможливе з виробничо-технічних умов абочерезнеобхідністьбезперервногообслуговуваннянаселен-ня, а також на вантажно-розвантажувальних роботах,пов’язанихізроботоютранспорту,вихідніднінадаютьсяврізні дні тижня почергово кожній групі працівників заграфікомзмінності,затвердженимвласникомабоуповно-важенимним органом за погодженням із профспілковимкомітетомпідприємства,установи,організації.

Відповіднодост.71КЗпПроботаувихідніднізабороняється.Залученняокремихпрацівниківдороботиуціднідопускається

204

лишездозволувиробничогоорганупервинноїпрофспілковоїор-ганізації підприємства, установи, організації і тільки у винят-ковихвипадках.

Залучення окремихпрацівників до роботи у вихідні дні до-пускаєтьсявтакихвинятковихвипадках:

1)длявідверненняаболіквідаціїнаслідківстихійноголиха,епідемій,епізоотій,виробничихаварійтанегайногоусуненняїхнаслідків;

2)длявідверненнянещаснихвипадків,якіставлятьабомо-жутьпоставитипідзагрозужиттячинормальніжиттєвіумовилюдей,загибельабопсуваннямайна;

3) для виконання невідкладних, наперед непередбаченихробіт, від негайного виконання яких залежить у подальшомунормальнароботапідприємства,установи,організаціївціломуабоїхокремихпідрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажуваль-нихробіт зметою запобігання або усуненняпростоюрухомогоскладучискупченнявантажівупунктахвідправленняіпризна-чення.

Залученняпрацівникадороботиувихіднідні здійснюєтьсязаписьмовимнаказом(розпорядженням)власникаабоуповно-важеногониморгану.

Робота у вихідний день компенсується за угодою сторін на-данняміншогоднявідпочинкуабоугрошовійформівподвійно-мурозмірі(ст.72КЗпП).

Оплата за роботу у вихідні дні обчислюється за правиламист.107КЗпП.

Святкові і неробочі дні. Відповіднодост.73КЗпПвУкраїніпередбаченотакісвятковідні:

• 1січня—Новийрік;• 8березня—Міжнароднийжіночийдень;• 1і2травня—Деньміжнародноїсолідарностітрудящих;• 9травня—ДеньПеремоги;• 28червня—ДеньКонституціїУкраїни;• 24серпня—ДеньнезалежностіУкраїни.Неробочимиєднірелігійнихсвят:• 7січня—РіздвоХристове;• одиндень(неділя)—Пасха(Великдень);• одиндень(неділя)—Трійця.

205

Заподаннямрелігійнихгромадінших(неправославних)кон-фесій, зареєстрованих вУкраїні, керівництво підприємств, ус-танов, організацій надає особам, які сповідують відповіднірелігії,дотрьохдніввідпочинкупротягомрокудлясвяткуван-няїхвеликихсвятізвідпрацюваннямзацідні(ст.73КЗпП).

Удні,зазначенівч.1і2ст.107КЗпП,допускаютьсяроботи:• припинення яких неможливе через виробничо-технічні

умови(безперервнодіючіпідприємства,установи,органі-зації);

• зумовленінеобхідністюобслуговуваннянаселення;• невідкладніремонтнітавантажно-розвантажувальніробо-

ти.Роботаузазначеніднікомпенсуєтьсявідповіднодочинного

законодавства у подвійному розмірі або наданням іншого днявідпочинку.

9.2. Відпустки — найтриваліший вид відпочинку

Відпустка—цечас відпочинку,який зачиннимзаконодав-ствомобчислюєтьсяукалендарнихднях інадаєтьсяпрацівни-камзаумовизбереженнямісцяроботитазаробітноїплати.

ОсновніправовіположенняпровідпусткивикладенівЗаконіУкраїни“Провідпустки”від15листопада1996р.№504/96-ВРіззмінамивід02.06.2005р.

ПравонавідпусткимаютьгромадяниУкраїни,якіперебува-ють у трудових відносинах з підприємствами, установами, ор-ганізаціями незалежно від форм власності, виду діяльності тагалузевоїналежності,атакожпрацюютьзатрудовимдоговоромуфізичноїособи.

Іноземнігромадянитаособибезгромадянства,якіпрацюютьвУкраїні,маютьправонавідпусткинарівнізгромадянамиУк-раїни.

Некористуютьсяправомнавідпусткуособи:• якіпрацюютьзацивільно-правовимиугодами;• засудженідовиправнихробітбезпозбавленняволі.Відповіднодост.2Законуправонавідпусткизабезпечується

гарантованимнаданнямвідпусткивизначеноїтривалості,збере-

206

женнямпрацівниковінаїїперіодмісцяроботи(посади),заробіт-ноїплати(допомоги)увипадках,передбаченихзаконом,таза-бороною заміни відпустки компенсацією за невикористаніщорічнівідпустки,крімвипадків,передбаченихст.24Закону.

Існуютьтакіосновнівидивідпусток:1)щорічнівідпустки:• щорічнаосновнавідпустка(ст.6Закону);• щорічнадодатковавідпустказароботуушкідливихіваж-

кихумовахпраці(ст.7Закону);• щорічнідодатковівідпусткизаособливийхарактерпраці

(ст.8Закону);• іншідодатковівідпустки,передбаченізаконодавством,ко-

лективнимдоговором,трудовимдоговором(контрактом).2)додатковівідпусткиузв’язкузнавчанням(ст.ст.14,15,

16Закону);3)творчівідпустки(ст.10Закону);4)соціальнівідпустки(ст.17Закону):• узв’язкузвагітністютапологами(ст.17Закону);• жінкам,якіусиновилиновонародженихдітейбезпосеред-

ньозпологовогобудинку(ст.17Закону);• подоглядузадитиноюдодосягненнянеютрирічногоабо

шестирічноговіку(ст.18Закону);• додатковівідпусткипрацівникам,якімаютьдітей(ст.19

Закону);• відпусткибеззбереженнязаробітноїплати(ст.ст.25і26

Закону).Тривалість зазначених відпусток визначається Законом, ін-

шиминормативно-правовимиактамиУкраїнинезалежновідре-жимівтаграфіківроботиірозраховуєтьсяукалендарнихднях.Святковітанеробочідні,зазначеніуст.73КЗпП,привизначен-нітривалостівідпустокневраховуються(ст.781КЗпП).

Порядок оплативідпусток. Заробітна плата працівникам зачасвідпусткивиплачуєтьсянепізнішеніжзатриднідоїїпочат-ку(ст.21Закону).

Порядок обчислення заробітної плати працівникам за часщорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчан-ням,творчоївідпустки,додатковоївідпусткипрацівникам,якімають дітей, та компенсації за невикористані відпустки вста-новлюєКабінетМіністрівУкраїни.

207

Працівникам,якімаютьправонасоціальнівідпустки,перед-баченіст.ст.17і18Закону,виплачуютьдержавнудопомоганаумовах,передбаченихЗакономУкраїни“Продержавнудопомо-гу сім’ям з дітьми” та іншими нормативно-правовими актамиУкраїни.

Державний нагляд і контроль за додержанням законодавс-тва про відпустки. Згіднозі ст.27Законунаглядзадодержан-ням законодавствапро відпустки здійснюють спеціальноупов-новаженінатедержавніорганитаінспекції,якієнезалежнимиусвоїйдіяльностівідвласникаабоуповноваженогониморгану.

Контрользадодержаннямзаконодавствапровідпусткиздій-снюютьумежахсвоєїкомпетенціїцентральнітамісцевіорганидержавноївиконавчоївладитапрофспілковіоргани.

ВищийнаглядзадодержанняміправильнимзастосуваннямзаконодавствапровідпусткиздійснюєтьсяГенеральнимпроку-роромУкраїнитапідпорядкованимийомупрокурорами.

Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, не-сутьвідповідальністьзгідноіззаконодавством(ст.28Закону).

9.3. Основні види відпусток

Щорічна відпустка.Можевключатиякосновну,такідодат-ковівідпустки.Основніщорічнівідпусткинадаютьсяпрацівни-камтривалістюнеменшяк24календарніднізавідпрацьованийробочийрік,якийвідлічуєтьсяздняукладеннятрудовогодого-вору.Окремимкатегоріямпрацівниківнадаютьтривалішівід-пусткивідповіднодост.6ЗаконутаіншихзаконодавчихактівУкраїни.

Щорічну додаткову відпустку за роботу вшкідливих і важ-кихумовахнадаютьтривалістюдо35календарнихднівзаспис-камивиробництв,робіт,цехів,професійіпосад,затвердженимиКабінетомМіністрівУкраїни№1290від17.11.1997р.,відповід-но доЗаконуУкраїни “Про статус гірськихнаселенихпунктівУкраїни”від15.02.1995р.,ПостановиКабінетуМіністрівУк-раїни№647від11.08.1995р.працівникам,роботаяких:

• пов’язана з негативним впливом на здоров’я шкідливихвиробничихфакторів;

208

• пов’язаназпідвищенимнервово-емоційнимта інтелекту-альнимнавантаженням;

• виконуєтьсявособливихприродних,географічнихігеоло-гічнихумовах.

Щорічні додаткові відпустки тривалістю до семи календар-них днів надаються також працівникам з ненормованим робо-чимднемзгіднозіспискамипосад,робітіпрофесій,визначенихколективнимдоговором,угодою(наказМіністерствапрацітасо-ціальної політикиУкраїни від 10. 10. 1997р.№7 зі змінами,внесениминаказомвід5.02.1998р.№18).

Тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюєтьсяколективним чи трудовим договором залежно від часу зайня-тостіпрацівникаувідповіднихумовахтавідрезультатіватеста-ціїробочихмісцьзаумовамипраці(тількидлявстановленнядо-датковоївідпусткизароботуушкідливихіважкихумовах).

Стажроботи,щодаєправонащорічні основнутадодатковівідпустки,обчислюютьвідповіднодост.9Закону.Порядокна-дання таких відпусток визначається ст. 10Закону, в якійміс-тяться,зокрема,таківажливіположення:

1. Щорічнадодатковавідпустканадаєтьсяпонадщорічнуос-новну відпустку за однією підставою, обраною працівни-ком.Порядокнаданнядодатковоївідпусткизкількохпід-ставвстановленопостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід17.11.1997р.№1290“Прозатвердженнясписківви-робництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість пра-цівниківуякихдаєправонащорічнідодатковівідпусткиза роботу ізшкідливими і важкими умовами праці та заособливийхарактерпраці”.

2. Щорічнідодатковівідпусткизабажаннямпрацівникамо-жутьнадаватисьодночаснозіщорічноюосновноювідпуст-коюабоокремовіднеї.

3. Загальнатривалістьщорічнихосновноїтадодатковихвід-пустокнеможеперевищувати59календарнихднів,адляпрацівників,зайнятихнапідземнихгірничихроботах,—69календарнихднів.Законодавствомпередбаченойіншіпідстави для надання додаткових відпусток, зокрема затривалий стаж роботи. Державним службовцям, які ма-ютьстажроботивдержавнихорганахбільшяк10років,надаєтьсядодатковавідпусткатривалістюдо15календар-нихднівзастажроботипонад10роківтощо.

209

4. Щорічніосновнатадодатковівідпусткинадаютьсяпраців-никовізтакимрозрахунком,щобвонибуливикористані,якправило,дозакінченняробочогороку(ст.10).

5. Право працівника на щорічні основну та додаткові від-пусткиповноїтривалостіупершийрікроботинастаєпіслязакінченняшестимісяцівбезперервноїроботинапідпри-ємстві.Донастанняцьоготермінувідпусткиповноїтрива-лостіможуть бутинадані лише окремимкатегоріямпра-цівників. Тривалість відпусток усіх інших працівниківвизначаєтьсяпропорційнодовідпрацьованогочасу.

6. Щорічнівідпусткинадругийтанаступнірокироботимо-жутьбутинаданіпрацівниковівбудь-якийчасвідповідно-горобочогороку.

7. Черговістьнаданнявідпустоквизначаєтьсяграфіками,за-твердженимивласникомабоуповноваженимниморганомзапогодженнямізпрофспілковимчиіншимуповноваже-ним на представництво трудовим колективом органом, ідоводитьсядовідомавсіхпрацівників.Прискладаннігра-фіківураховуютьсяінтересивиробництва,особистіінтере-сипрацівниківтаможливостідляїхвідпочинку.

8. Конкретнийперіоднаданнящорічнихвідпустокумежах,установленихграфіком,узгоджуєтьсяміжпрацівникомівласником або уповноваженим ним органом (роботодав-цем),якийзобов’язанийписьмовоповідомитипрацівникапродатупочаткувідпусткинепізнішякзадватижнідовстановленогографікомтерміну.

Законзобов’язуєвласникаабоуповноваженийниморганвес-тиоблікнаданихпрацівникамвідпусток.УцьомуЗаконіперед-баченопевніпільгищодонаданнявідпустококремимкатегоріямпрацівників(п.п.12–16ст.9).

Умови перенесення щорічної відпустки на інший період,поділуначастинитавідкликанняпрацівниківзвідпусткивиз-начаютьсяст.11Закону.Поділщорічноївідпусткиначастинитавідкликаннязвідпусткирегулюєтьсяст.12ЗаконуУкраїни“Провідпустки”.

Додаткові відпустки працівникам у зв’язку з їх навчанням регламентуютьсяст.ст.13–15Закону.Ними,зокрема,передба-ченочотиривидитакихвідпусток:

1) усередніхнавчальнихзакладах;2) упрофесійно-технічнихнавчальнихзакладах;

210

3) у вищих навчальних закладах, навчальних закладахпіслядипломноїосвітитаваспірантурі;

4) узв’язкузпрофспілковимнавчанням.Творчі відпустки (ст.16Закону) надаютьсяпрацівникамдля

закінченнядисертаційнихробітінаписанняпідручниківтавін-шихвипадках,передбаченихзаконодавством.

Тривалість,порядок, умовинадання та оплати творчихвід-пустоквстановленопостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід19.01.1998р.№45.

Соціальні відпустки, їхвиди,умовитапорядокнаданнявиз-начено в розділі IV Закону. Порядок надання соціальнихвідпустоквизначаєтьсяст.20Закону.Досоціальнихвідпустокналежать:

• відпусткаузв’язкузвагітністютапологами(ст.17);• відпусткадлядоглядузадитиноюдодосягненнянеютри-

річноговіку(ст.18);• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

(ст.19).Слід зазначити, що чинним законодавством соціальні від-

пусткиможутьбутинаданінелишематері,ай:• батькові,якийвиховуєдитинубезматері;• особам,якіусиновилиабовзялидитинупідопіку;• родичамжінки,якіфактичнодоглядаютьзадитиною.Відпусткадлядоглядузадитиноюдодосягненнянеютрьох

років не надається працівникові, якщо дитина перебуває надержавномуутриманні.

Додатковівідпусткипрацівникам,якімаютьдітей(ст.19За-кону),надаютьсяпонадщорічнівідпустки,передбаченіст.ст.6–8Закону,атакожпонадщорічнівідпустки,встановленііншимизаконамитанормативнимиактами,іпереносятьсянаіншийпе-ріодабопродовжуютьсявпорядку,визначеномуст.11Закону.

Відпустки без збереження заробітної плати за бажаннямпрацівниканадаються:

• вобов’язковомупорядку—окремимкатегоріямпрацівни-ків(ст.25Закону);

• за згодою сторін— усім іншим працівникам на термін,обумовлений угодою між працівником і власником абоуповноваженимниморганом,аленебільше15календар-нихднівнарік(ст.26Закону).

211

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтесутьпоняттячасувідпочинку. 2. Яківидичасувідпочинкупередбаченічиннимзаконодавс-

твомУкраїни? 3. Якііснуютьвидивідпусток? 4. Визначтепорядокнаданнящорічнихвідпусток. 5. Заякихумовнадаютьсявідпусткибеззбереженнязаробіт-

ноїплати? 6. Якііснуютьвидищорічнихдодатковихвідпусток? 7. Назвітьдодатковівідпусткиузв’язкузнавчанням. 8. Які види соціальних відпусток передбачені законодав-

ством?

212

Розділ 10

правОве регулювання ОплаТи праці

10.1. Поняття і види заробітної плати.10.2. Структура заробітної плати.10.3. Системи оплати праці. Преміювання працівників. Доплати і

надбавки.10.4. Сфери регулювання оплати праці.10.5. Тарифна система оплати праці.10.6. Особливості оплати праці і доплати в разі відхилення від нор-

мальних умов праці.10.7. Порядок виплати заробітної плати.10.8. Відрахування із заробітної плати.

10.1. Поняття і види заробітної плати

Заробітна плата—цевинагорода,обчислена,якправило,угрошовому виразі, яку власник або уповноважений ним органвиплачуєпрацівниковізавиконанунимроботу.

Розмірзаробітноїплатизалежитьвід:• складностітаумоввиконуваноїроботи;• професійно-діловихякостейпрацівника;• результатівйогопраці;• господарськоїдіяльностіпідприємства.Слід зазначити,щорозмір заробітноїплатине обмежується

максимальнимрозміром.Водночасзаконодавствомчітковрегу-льованопитаннямінімальноїтасередньоїзаробітноїплати.

Мінімальна заробітна плата— це законодавчо встановле-нийрозмірзаробітноїплатизапросту,некваліфікованупрацю,нижчеякогонеможепровадитисяоплатазавиконанупрацівни-коммісячну,погодиннунормупраці(обсягробіт).

213

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, ненижчому за вартісну величинумежімалозабезпеченості з роз-рахункунапрацездатнихосіб.

РозмірмінімальноїзаробітноїплативстановлюєтьсяВерхов-ноюРадоюУкраїнизаподаннямКабінетуМіністрівУкраїни,якправило,одинразнарікпідчасзатвердженняДержавногобюд-жету України з урахуванням пропозицій, вироблених під часпереговорів представників професійних спілок, власників абоуповноваженихними органів,що об’єдналися для веденняко-лективнихпереговорівіукладеннягенеральноїугоди.

Розмірмінімальноїзаробітноїплатипереглядаєтьсязалежновідзростанняіндексуціннаспоживчітовариітарифівнапослу-гизаугодоюсторінколективнихпереговорів.

Мінімальназаробітнаплатаєдержавноюгарантією,обов’яз-ковою на всій території України для підприємств усіх формвласностіігосподарювання.

Середня заробітна плата обчислюється за спеціальнимиправилами розмірів заробітної плати працівника, які відобра-жаютьрегулярнівиплати,обумовленісистемоюзаробітноїпла-ти,іякієтиповимитанормальнимидляцьогопрацівника(пос-тановаКабінетуМіністрівУкраїни“ПрозатвердженняПорядкуобчислення середньої заробітної плати” №100 від 8 лютого1995p.).

10.2. Структура заробітної плати

Структуразаробітноїплатиєтакою:Основна заробітна плата—цевинагорода за виконануро-

ботувідповіднодовстановленихнормпраці(нормчасу,виробіт-ку,обслуговування,посадовихобов’язків).Вонавстановлюєть-сяувиглядітарифнихставок,окладів,відряднихрозцінокдляробітниківтапосадовихокладівдляслужбовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода запрацюпо-над установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і заособливіумовипраці.Вонавключаєдоплати,надбавки,гаран-тійнітакомпенсаційнівиплати,премії,пов’язанізвиконаннямвиробничихзавданьіфункцій.

214

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати—цевинаго-родизапідсумкамироботизарік,премії,компенсаціїтавипла-ти,непередбаченінормативнимиактами.

Законодавство про оплату праці складається з такихправо-вихактів:

• КонституціїУкраїни;• КодексузаконівпропрацюУкраїни;• Закону України “Про оплату праці” від 24 березня

1995p.;• Закону України “Про колективні договори і угоди” від

1липня1993p.;• ЗаконуУкраїни“Проумовитарозміриоплатипрацівугле-

видобувних підприємств, яким надається державна під-тримка”від10травня1999p.;

• УказівПрезидентаУкраїни“Проневідкладнізаходищодозабезпеченнясвоєчасноївиплатизаробітноїплати,пенсії,стипендії та інших соціальних виплат” від 12 травня1996р.№333та“Прододатковізаходищодостримуванняштучногозростаннязаборгованостіззаробітноїплати”від30вересня1998р.№958.

Організаціясистемиоплатипраціздійснюєтьсянапідставі:• законодавчихтаіншихнормативнихактів;• генеральноїугоди;• галузевихірегіональнихугод;• колективнихдоговорів;• трудовихдоговорів.Заробітнаплатавиконуєтакіфункції:відновлювальну,сти-

мулювальнуісоціальну.

10.3. Системи оплати праці. Преміювання працівників. Доплати і надбавки

Існуютьдвіосновнісистемиоплатипраці—відряднаіпого-динна.

Відрядна система маєтакірізновиди:• пряма відрядна — полягаєвтому,щокожнаодиницяпро-

дукціїоплачуєтьсязанезмінноювідрядноюрозцінкою;

215

• непряма відрядна — застосовується для оплати праці до-поміжних працівників, які обслуговують основне вироб-ництво. Їх заробіток визначається за відрядними розцін-ками,щовстановленізаодиницюпродукції,виготовленуробітникамиосновноговиробництва;

• відрядно-прогресивна— полягає в тому, що працівник уразіперевиконаннянормивиробіткузадотриманняякіс-нихпоказниківотримуєвинагородузавідряднимирозцін-ками;

• акордна — винагорода виплачується за кінцевий резуль-таткомплексувиконуванихробіт.Наприклад,убудівниц-тві остаточний розрахунок за роботу проводиться післяприйомувсьогооб’єкта.

Розрізняють відрядну систему індивідуальну і колективну залежновідспособуорганізаціїпраці.

Погодинна системамаєтакірізновиди:• погодинна;• поденна;• помісячна.Погодинна система оплати праці застосовується переважно

для оплатипраці службовців.Уразіпомісячної оплати за від-працьований повний місяць виплачується тарифна ставка абопосадовийокладнезалежновідкількостіробочихднівуцьомумісяці.

Преміювання — виплата працівникам грошових сум понадосновнийзаробітокзметоюстимулюваннярезультатівпрацітаїхзаохочення.

Преміюванняздійснюютьудвохформах:• преміювання,передбаченесистемоюоплатипраці;• преміювання як вид заохочення (поза системою оплати

праці).За цільовимпризначеннямпремії в рамках системи оплати

праці поділяють на два види: 1) премії за основні результатигосподарської діяльності; 2) премії за поліпшення окремихсторінвиробничоїдіяльності.

Винагорода за підсумками роботи за рік— особливий видпреміювання (Постановление Госкомтруда СССР и ВЦСПС от10.08.1983г.).

Законодавство України передбачаєширокий вибір доплат інадбавок доосновноїзаробітноїплатипрацівників.

216

Постановою Кабінету Міністрів України від 30. 08. 2002р.№1298“ПрооплатупраціпрацівниківнаосновіЄдиноїтариф-ноїсіткирозрядівікоефіцієнтівзоплатипраціпрацівниківус-танов,закладівтаорганізаційокремихгалузейбюджетноїсфе-ри” також передбачено доплати, надбавки і підвищенняпосадовихокладів(ставокзаробітноїплати).

Законодавствомпередбаченотакінадбавки:• зависокупрофесійнумайстерність;• зависокідосягненняупраці;• завиконанняособливоважливоїроботинапевнийтермін;• удеякихгалузяхекономіки—працівникам,щомаютьпо-

чеснезвання“Майстерзапрофесією”,“Майстервисокогокласу”,“Майстер1-гокласу”;

• надбавказастажзаспеціальністюабовинагородазавис-лугуроків;

• напідприємстві—надбавкизавислугуроківабооднора-зовівинагороди;

• надбавкизавислугуроківдержавнимслужбовцям;• надбавки за вислугу років і доплати за кваліфікаційні

чинисуддям;• надбавки за вислугу років і класні чини прокурорським

працівникам;• надбавкизавислугуроківпрацівникаморганівконтроль-

но-ревізійної служби, які здійснюють державний конт-рользавитрачаннябюджетнихкоштів;

• надбавкизавислугуроківпедагогічнимтанауково-педа-гогічнимпрацівникамнавчальнихзакладівіустановосві-ти;

Нормативно-правовимиактамипередбаченотакідоплати:• засуміжніпрофесії;• зарозширеннязониобслуговуванняабозбільшенняобся-

гуробіт;• завиконанняроботитимчасововідсутньогопрацівника;• зароботууважкихішкідливихумовах;• за роботу в особливо важких і особливошкідливих умо-

вах;• заінтенсивністьроботи;• зароботувнічнийчас;• зароботуунадурочнігодини;• зароботуувихіднітасвятковіднітощо.

217

10.4. Сфери регулювання оплати праці

Сфера державного регулювання оплати праці. Державаздій-снює регулювання оплати праці працівників підприємств усіхформ власності шляхом встановлення розміру мінімальноїзаробітноїплатитаіншихдержавнихнормігарантій,встанов-ленняумовірозмірівоплатипрацікерівниківпідприємств,за-снованих на державній, комунальній власності, працівниківпідприємств, установ та організацій, що фінансуються чи до-туються з бюджету, регулювання фондів оплати праці праців-ників підприємств-монополістів згідно з переліком, що виз-начається Кабінетом Міністрів України, а також шляхомоподаткуваннядоходівпрацівників.

Умовирозміруоплатипраціпрацівниківустановтаорганіза-цій, що фінансуються з бюджету, визначаються КабінетомМіністрівУкраїни,крімвипадку,передбаченогоч.1ст.10За-конуУкраїни“Прооплатупраці”.

Сфера договірного регулювання оплати праці. Договірнере-гулюванняоплатипраціпрацівниківпідприємствздійснюєтьсяна основі системи угод,що укладаються на державному (гене-ральна угода), галузевому (регіональна угода) та виробничому(колективний договір) рівнях відповідно до Закону України“Проколективнідоговориіугоди”.

Нормиколективногодоговору,щодопускаютьоплатупрацінижчевіднорм,визначенихгенеральною,галузевоюаборегіо-нальноюугодами,алененижчевіддержавнихнормігарантійоплати праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на пе-ріод подолання фінансових труднощів підприємства терміномнебільшякшістьмісяців.

10.5. Тарифна система оплати праці

Тарифна система оплати праці—цесистемадержавнихнор-мативів, за допомогою яких здійснюється розподіл роботи за-лежновідскладностітакваліфікаціїпрацівників.

Тарифнасистемаоплатипрацієосновоюорганізаціїоплатипраціівключаєтарифнісітки,тарифніставки,схемипосадових

218

окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники)(ст.6ЗаконуУкраїни“Прооплатупраці”).

Тарифні сітки — шкала,задопомогоюякоївстановлюєтьсяспіввідношенняв оплаті праціпрацівників залежно від склад-ності роботи та їх кваліфікації. Вона складається з тарифнихрозрядів,тарифнихкоефіцієнтівтагруптарифнихкоефіцієнтів.Формуваннятарифноїсітки(схемипосадовихокладів)здійсню-ють на основі тарифної ставки робітника першого розряду таміжкваліфікаційних(міжпосадових)співвідношеньрозмірівта-рифнихставок(посадовихокладів),щовстановлюютьсяурозмі-рах,ненижчих,ніжвизначені генеральною, галузевою (регіо-нальною)угодою.

Тарифні ставки — виражаютьрозміроплатипрацінарізнихвидах робіт за одиницю часу залежно від кваліфікаційногорозряду працівника. Згідно з Генеральною тарифною угодою1993р.розміртарифноїставкипершоготарифногорозрядувиз-начаєтьсянарівнівстановленогодержавоюмінімальногорозмі-рузаробітноїплати.

Схеми посадових окладів—співвідношеннярозмірівтариф-нихставок.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики розробляютьсяМіністерствомпрацітасоціальноїполітикиУкраїни.Цідовід-ники—збірники,щомістятьсистематизованіперелікиоснов-нихвидівробіт здокладноюхарактеристикоюза складністю іважливістювкожнійгалузінародногогосподарства.Застосову-ютьдвавидитарифно-кваліфікаційнихдовідників:загальнийігалузевий.

Тарифнусистемуоплатипрацівикористовуютьдлярозподі-луробітзалежновід їхскладності,апрацівників—відповіднодоїхкваліфікаціїтазарозрядамитарифноїсітки.Вонаєосно-воюформуванняідиференціаціїрозмірівзаробітноїплати.

10.6. Особливості оплати праці і доплати в разі відхилення від нормальних умов праці

Напідприємствахіворганізаціях,якієгоспрозрахунковимиіотримуютьдотаціїзбюджету,організаціяоплатипраціздійс-нюєтьсявідповіднодост.15ЗаконуУкраїни“Прооплатупра-

219

ці”,алевмежах,визначенихдлянихувстановленомупорядкусумдотаційівласнихдоходівзурахуваннямвимог,встановле-нихКабінетомМіністрівУкраїни.

Для працівників підприємств, виробництв, цехів, дільницьта іншихпідрозділів,щовиконуютьроботи(надаютьпослуги),невластивіосновнійдіяльностігалузі(підгалузі),умовиоплатипрацівстановлюютьсявколективномудоговоріздотриманнямгарантій,визначенихугодамитихгалузей(підгалузей),доякихці підрозділи належать за характером виробництва, і в актахчинногозаконодавства.

Розміриставок(окладів)працівниківзагальних(наскрізних)професійіпосадвстановлюютьсянаумовах,визначенихколек-тивним договором, з дотриманням гарантій, встановленихзаконодавством і генеральною, галузевою, регіональною уго-дами.

Оплата праці у разі переведення на іншу роботу залежитьвідвидупереведення—постійногочитимчасового,атакожвідпід-ставпереведення.

Уразі постійногопереведенняпрацівникананижчеоплачу-вануроботузанимзберігаєтьсяйогопопереднійсереднійзаробі-токпротягомдвохтижнівздняпереведення.

Утихвипадках,колиурезультатіпереміщенняпрацівниказменшується його заробіток з незалежних від нього причин,провадиться доплата до попереднього заробітку протягом двохмісяцівздняпереміщення(ст.114КЗпП).

Оплатапраціуразітимчасовихпереведеньзалежитьвідпри-чин переведення. Якщо воно відбулося з виробничої потреби,оплатупраціздійснюютьзавиконувануроботу,алененижчевідсередньогозаробіткузапопередньоюроботою.

У разі переведення працівника внаслідок простою на іншуроботу заним,якщоробота єнижчеоплачуваною, зберігаєтьсясереднійзаробітокзапопередньоюроботоюзаумови,щовінви-конуєнормивиробітку.Запрацівником,якийневиконуєнормивиробітку або переведений на погодинну оплачувану роботу,зберігаєтьсяйоготарифнаставка(оклад)(ч.3ст.34КЗпП).

Вагітніжінкиіжінки,якімаютьдітейвікомдотрьохроків,уразінеможливостівиконаннянимипопередньоїроботипере-водятьсянаіншуроботуіззбереженнямсередньогозаробіткузапопередньоюроботою(ст.178КЗпП).

220

Оплата роботи за сумісництвом. ВідповіднодоЗаконуУкраї-ни“Прооплатупраці”працівники,якіпрацюютьзасумісниц-твом,отримуютьзаробітнуплатузафактичновиконануроботу.Умовироботизасумісництвомпрацівниківдержавнихпідпри-ємстввизначаютьсяКабінетомМіністрівУкраїни.Згіднозпос-тановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід3квітня1993р.№245оплатапровадиться зафактичновиконануроботу.Уразі вста-новленнясумісникамзпогодинноюоплатоюпрацінормованихзавданьнапідставі технічно обґрунтованихнорм оплатапраціпровадитьсязакінцевимирезультатамизафактичновиконанийобсягробіт.

Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторіннапідставічинногозаконодавства,умовколективногодоговоруіпов’язаназвиконаннямумовконтракту.

10.7. Порядок виплати заробітної плати

Заробітна плата працюючим громадянам України випла-чуєтьсяугрошовихзнаках,щомаютьзаконнийобігнатериторіїУкраїни.Виплатазаробітноїплатиуформіборговихзобов’язань,розписок чи інших форм зобов’язань власника забороняється.Водночасзаробітнаплатаможевиплачуватисьбанківськимиче-ками,якіпрацівникубудь-якийчасможеобмінятивустановахбанкунагрошовіасигнації.Крімтого,яквиняток,колективнимдоговоромможе бути передбачено часткову виплату заробітноїплатинатуроюзаненижчимивідсобівартостіцінамивтихга-лузях або за тими професіями, де така еквівалентна оплата завартістюоплатипраціугрошовомувираженнієзвичноюабоба-жаною для працівників, крім товарів, перелік яких встанов-люєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни.

Заробітнаплатапрацівникаммаєвиплачуватисярегулярновробочідні,визначеніколективнимдоговором.Ст.115КЗпПта-кожустановлено,що:

• зарплатамаєвиплачуватисьустроки,встановленіколек-тивним договором, але не рідше як два рази на місяцьчерезперіодчасу,щонеперевищує16календарнихднів;

• якщоденьзарплатизбігаєтьсязвихідним,святковимабонеробочимднем,зарплатувиплачуютьнапередодні;

221

• зарплатузачасщорічноївідпусткивиплачуютьнепізнішякзатриднідопочаткувідпустки.

Виплатузаробітноїплатиздiйснюютьзамісцемроботи.Забо-роняється здійснювати виплату заробiтної плати у магазинахроздрiбноїторгiвлi,питнихiрозважальнихзакладах,завинят-комвипадкiв,колизаробiтнуплатувиплачуютьособам,якіпра-цюютьуцихзакладах.

Заособистоюписьмовоюзгодоюпрацiвникавиплатазаробiт-ноїплатиможездiйснюватисячерезустановибанкiв,поштови-ми переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обо-в’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника абоуповноваженогониморгану.

Своєчаснiсть та обсяги виплати заробiтної плати працiвни-камнеможутьузалежнюватисявiдздійсненняiншихплатежiвтаїxчерговостi.

Уразізвільненняпрацівниказроботи,незалежновідпідставприпинення трудових відносин, виплата всіх належних йомусумпроводитьсяпідприємствомуденьзвільненняабонепізнішякнанаступнийденьпіслязаявленнязвільненимпрацівникомвимоги про розрахунок (днем звільнення вважається останнійденьроботи).

Увипадкуневиплатизвинивласникапідприємстваабоупов-новаженого ним органу належних звільненому працівниковісум у разі відсутності спору про їх розмір підприємство маєвиплатитипрацівниковійогосереднійзаробітокзавесьчасза-тримкидодняфактичногорозрахунку.

За наявності спору про розміри належних звільненому пра-цівниковісумвласникабоуповноваженийниморганмаєспла-титивідшкодуванняутомуразі,колиспірвирішенонакористьпрацівника.Якщоспірвирішенонакористьпрацівникачастко-во,розмірвідшкодуванняначасзатримкивизначаєорган,якийвиноситьрішенняпосутіспору.

10.8. Відрахування із заробітної плати

На власника або уповноважений ним орган покладаєтьсяобов’язокутримуватипевнісумиіззаробітноїплатизавиконав-

222

чимилисткаминапідставісудовихрішень,вироківсудовихор-ганів, виконавчих написів нотаріальних контор, постанов ад-міністративних органів про накладення адміністративнихштрафів.

Під час кожної виплати заробітної плати загальний розмірусіхвідрахуваньнеможеперевищувати20%,авокремихперед-баченихзаконодавствомвипадках,наприклад,уразівідшкоду-ваннязаподіяноїшкоди,—50%заробітноїплати,щоналежитьдовиплатипрацівникові.

Обмеження не поширюються на відрахування із заробітноїплатиуразівідбуванніпокаранняувиглядівиправнихробітіуразі стягнення аліментівнанеповнолітніх дітей.Уцих випад-кахрозмірвідрахуваньіззаробітноїплатинеможеперевищува-ти70%.

Недопускаютьсявідрахуваннязвихідноїдопомоги,компен-саційнихтаіншихвиплат,наякізгідноіззаконодавствомстяг-неннянезвертається.

Увипадкувідрахуванняіззаробітноїплатизадекількомави-конавчимидокументами запрацівникому будь-якомуразі по-виннобутизбережено50%заробітку.Обмеженнявутриманнііззаробітноїплатинепоширюютьсянавідрахуванняуразівід-буванняпрацівникомпокаранняувиглядівиправнихробіт і уразістягненняаліментівнанеповнолітніхдітей.

Відрахування із заробітної плати працівника з ініціатививласникаабоуповноваженогониморгануможепровадитисьта-кожуразі звільненняпрацівникадо закінчення тогоробочогороку,врахунокякоговінужеотримаввідпустку, заневідпра-цьованіднівідпустки.Нездійснюютьсявідрахуваннязацідніуразі:

• звільнення з роботи у зв’язку з призовом або вступомнавійськовуслужбу;

• переведенняпрацівниказайогозгодоюнаіншепідприємс-твоабопереходунавиборнупосаду;

• відмовипрацівникавідпереведеннянароботувіншуміс-цевість разом з підприємством, а також відмови від про-довженняроботичереззмінуістотнихумовпраціабозмі-ниворганізаціївиробництваіпраці;

• виявленоїневідповідностіпрацівникапосаді,якувінобій-має,абовиконуванійроботівнаслідокнедостатньоїквалі-

223

фікаціїчистануздоров’я,щоперешкоджаютьпродовжен-нюроботи;

• нез’явленняпрацівниканароботупротягомбільшяк4мі-сяцівпідрядунаслідоктимчасовоїнепрацездатності;

• направлення на навчання та у зв’язку з виходом напенсію.

Індексація заробітної плати.Вперіодміжпереглядомрозмі-румінімальної заробітноїплати індивідуальна заробітнаплатапідлягаєіндексаціїзгіднозчиннимзаконодавством.

Компенсаціяпрацівникамвтратичастинизаробітноїплатиузв’язкуззатримкоютермінівїївиплатипровадитьсявідповіднодоіндексузростанняціннаспоживчітовариітарифівнапослу-гиупорядку,встановленомучиннимзаконодавством.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайтевизначеннязаробітноїплатиіназвітьїївиди. 2. Якііснуютьсферирегулюванняоплатипраці? 3. Визначтесистемиоплатипраці. 4. Якіособливостітарифноїсистемиоплатипраці? 5. Охарактеризуйте особливості оплати праці у разі переве-

деннянаіншуроботу. 6. Який порядок виплати заробітної плати встановлений

чиннимзаконодавствомУкраїни? 7. Якіобмеженнярозмірувідрахуваньіззаробітноїплатипе-

редбаченізаконодавствомУкраїни?

224

Розділ 11

гаранТійні Та кОМпенСаційні виплаТи

ЧиннезаконодавствоУкраїнипередбачаєгарантіїтакомпен-сації працівникам під час виконання ними своїх трудовихобов’язків. Це можуть бути, зокрема, гарантії, гарантійні виплати ідоплати:

• виплатидляпрацівників,обранихнавиборніпосади;• виплатидляпрацівниківначасвиконаннянимидержав-

нихабогромадськихобов’язків;• виплатиуразіпереїздунароботувіншумісцевість;• виплатиуразіслужбовихвідряджень;• виплати для працівників, яких направляють для підви-

щеннякваліфікації;• виплатидляпрацівників,якихнаправляютьнаобстежен-

нядомедичногозакладу,длядонорів;• виплати для працівників— авторів винаходів, корисних

моделей,промисловихзразківіраціоналізаторськихпро-позиційтощо.

Гарантійні виплати для працівників, обраних на виборні по-сади. Працівникам,звільненимвідроботивнаслідокобранняїхнавиборніпосадивдержавнихорганах,атакожупрофспілко-вих, кооперативних та інших громадських організаціях, на-даєтьсяпіслязакінчення їхповноваженьзавиборноюпосадоюпопередняробота(посада),авразі їївідсутності—іншарівно-ціннаробота(посада)натомусамомуабо,зазгодоюпрацівника,наіншомупідприємстві,вустанові,організації(ст.118КЗпП).

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків. Начас виконаннядержавних або гро-мадськихобов’язків,якщозачиннимзаконодавствомУкраїниціобов’язкиможутьвиконуватисявробочийчас,працівникамгарантуєтьсязбереженнямісцяроботи(посади)ісередньогоза-робітку.

225

Працівникам,якізалучаютьсядовиконанняобов’язків,пе-редбачених Законами України “Про загальний військовийобов’язоківійськовуслужбу”і“Проальтернативну(невійсько-ву)службу”,надаютьсягарантіїтапільгивідповіднодоцихза-конів(ст.119КЗпП).

Завійськовослужбовцями,щодопризовупрацювалинапід-приємствах незалежно від форм власності та видів господарю-вання,уразізвільненнязвійськовоїабоальтернативноїслужбизберігаєтьсяправонапрацевлаштуванняутримісячнийтерміннатесамепідприємствоабойогоправонаступниканапосаду,ненижчузату,якувонизаймалидопризовунавійськовуабоаль-тернативну службу. У разі призову або вступу на військовуслужбу, направленим на альтернативну (невійськову) службувиплачується вихідна допомога не менше двомісячного серед-ньогозаробітку.

Гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу міс-цевість. Відповіднодост.120КЗпПпрацівникимаютьправонавідшкодуваннявитратіодержанняіншихкомпенсаційузв’язкузпереведенням,прийняттямабонаправленнямнароботувіншумісцевість.

Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли цепов’язанозпереїздомвіншумісцевість,виплачуються:

• вартістьпроїздупрацівникаічленівйогосім’ї;витратипоперевезеннюмайна;

• добовізачасперебуваннявдорозі;• одноразова допомога на самого працівника і на кожного

членасім’ї,якийпереїжджає;• заробітнаплатазаднізборувдорогуівлаштуваннянано-

вомумісціпроживання,аленебільшешестиднів;• заробітнаплатазачасперебуваннявдорозі.Працівникам, які переїжджають у зв’язку з прийомом їх

(запопередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість,виплачуютьсякомпенсаціїінадаютьсягарантії,зазначенівч.2ст.120КЗпП,крімвиплатиодноразовоїдопомоги,якацимпра-цівникамможебутивиплаченазапогодженнямсторін.

Розмірикомпенсацій,порядокїхвиплатиінаданнягарантійособам,зазначенимуч.2та3ст.120КЗпП,атакожгарантіїікомпенсаціїособамуразіпереїздуїхвіншумісцевістьузв’язкузнаправленнямнароботувпорядкурозподілупіслязакінчення

226

навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або впорядку організованого набору встановлюються законодав-ством.

Працівник зобов’язаний повністюповернути кошти, випла-чені йому у зв’язку з переїздом на роботу в іншу місцевість,якщовінне з’явивсянароботу безповажнихпричин.Праців-ник,якийнез’явивсяабовідмовивсястатидороботизповажноїпричини,зобов’язанийповернутивиплаченійомукошти,зави-няткомвартостіпроїзду іперевезеннямайнатадобовихначасперебуванняудорозі.

Працівникам, які переводяться на іншу роботу за власнимбажанням, витрати можуть бути компенсовані повністю абочастковозапогодженнямсторін.

Гарантії і компенсації при службових відрядженнях.Праців-ники мають право на відшкодування витрат та одержання ін-ших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями(ст.121КЗпП).

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачу-ються:добовізачасперебуванняувідрядженні,вартістьпроїздудомісцяпризначенняіназадтавитратинанаймжитловогопри-міщеннявпорядкуірозмірах,встановленихзаконодавством.

Завідрядженимипрацівникамизберігаютьсяпротягомусьо-гочасувідрядженнямісцероботи(посада)ісереднійзаробіток.

Добові з компенсацієюпрацівникові витрат, які він змуше-нийнестиузв’язкузвідірваністювідмісцяпроживаннятасім’ї,відповіднодопостановиКабінетуМіністрівУкраїни“Пронормивідшкодування витрат на відрядження в межахУкраїни та закордоном” від 23 квітня 1999р. №663 для працівниківпідприємств, установ організацій усіх форм власності (крімдержслужбовців та осіб,щоповністюутримуються за рахуноккоштівбюджету)встановленограничнінормидобовихвитрат.

Витратинапроїзд(утомучисліперевезеннявантажу)доміс-цявідрядженняіназадвідшкодовуютьсяпрацівниковіурозмірівартостіпроїздузурахуваннямстраховихплатежівнаобов’яз-ковеособистестрахуванняпасажирівнатранспорті,оплатупос-луг, пов’язаних з придбанням квитків та користуванням пос-тільнимиречамивпоїздах.

Гарантії для працівників, що направляються на підвищення кваліфікації. При направленні працівників для підвищення

227

кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігаєтьсямісце роботи (посада) і провадяться виплати, передбаченізаконодавством(ст.122КЗпП).

Цимпрацівникамоплачують вартістьпроїзду домісцянав-чанняіназад,добовізакожнийденьперебуваннявдорозіуроз-мірі,встановленомузаконодавствомдляслужбовихвідряджень.Начаснавчанняпрацівникзабезпечуєтьсягуртожитком (готе-лем),стипендієюурозмірі20%добових.

Порядокнаправленняпрацівниківнапідвищеннякваліфіка-ціїрегулюєтьсяпостановоюКабінетуМіністрів“Прогарантіїтакомпенсаціїдляпрацівників,якінаправляютьсядляпідвищен-ня кваліфікації і підготовки, перепідготовки, навчання іншихпрофесій з відривом від виробництва” від 28 червня 1997р.№695.

Гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу. Удеякихпередбачених законодавствомвипадках прийняттю громадянина на роботу передуєобов’язковиймедичний огляд, а під час трудової діяльності—періодичнімедичніогляди(ст.ст.169,191КЗпП).Зачаспере-бування в медичному закладі на обстеженні за працівниками,зобов’язанимипроходити таке обстеження, зберігається серед-нійзаробітокзамісцемроботи(ст.123КЗпП).

Гарантії для донорів. Запрацівниками-донорамизберігаєть-ся середній заробіток за дні обстеження в закладах охорониздоров’я і здавання крові для переливання.Цим працівникамбезпосередньопіслякожногодняздаваннякровідляпереливан-ня надається день відпочинку зі збереженням середнього за-робітку. На бажання працівника цей день приєднується дощорічноївідпустки(ст.124КЗпП).

Гарантії для працівників — авторів винаходів, корисних мо-делей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій. За такими працівниками зберігається середній заробіток призвільненнівідосновноїроботидляучастіувпровадженнівина-ходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналіза-торськоїпропозиціїнатомужпідприємстві,вустанові,органі-зації.

Привпровадженнівинаходу,корисноїмоделі,промисловогозразкаабораціоналізаторськоїпропозиціїнаіншомупідприємс-тві,вустанові,організаціїзапрацівникамизберігаєтьсяпосада

228

замісцемпостійноїроботи,ароботаповпровадженнювинаходу,корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторськоїпропозиції оплачується за погодженням сторін у розмірі ненижчесередньогозаробіткузамісцемпостійноїроботи(ст.126КЗпП).

Звинахідником (раціоналізатором)наперіодупровадженняйоговинаходунаіншомупідприємствіможебутиукладеноок-ремийтрудовийдоговір.

Догарантійнихвиплатслідтакожвіднестиоплатузачасви-мушеногопрогулувразінезаконногопереведенняабозвільнен-ня працівника, оплату за час щорічної основної та додатковоївідпустки,оплатузачаспростоютаіншівипадки.

Крімгарантійнихвиплат,законодавствомпередбаченігаран-тійні доплати,зокремапрацівникамтаслужбовцямвікомдо18років,працівникам,щопрацюютьухолоднупоруроку,навід-критомуповітрі,вантажникамтадеякимкатегоріямпрацівни-ків,якимнадаютьспеціальніперервидлявідпочинку.

Чинним законодавством передбачено також компенсаційні виплати працівникові за понесені ним матеріальні витрати узв’язкузвиконаннямсвоїхтрудовихобов’язків.

Компенсація за зношування інструментів, належних праців-никам. Працівники, які використовують свої інструменти дляпотребпідприємства,установи,організації,маютьправонаком-пенсаціїзаїхзношування(амортизацію).

Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони невстановленівцентралізованомупорядку,визначаютьсявласни-комабоуповноваженимниморганомзапогодженнямзпраців-ником(ст.125КЗпП).

В окремих випадках у разі використання музичних інстру-ментів, особистих легкових автомобілів для службових потребтощо розмір амортизації визначається у централізованому по-рядку (наказ Міністерства фінансів України та МіністерстваекономікиУкраїнивід12листопада1993р.№88).

Підлягає компенсації використання працівником власногоодягузаумови,щопідприємствозобов’язанебулозабезпечитийогоспеціальнимодягом.

Компенсація виплати у разі втрати частки заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати здійснюється від-

229

повіднодоіндексуціннатоваритапослугиупорядку,встанов-леномучиннимзаконодавством.

ПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід22квітня1997р.№922передбаченокомпенсацію окремимкатегоріямпрацівни-ків бюджетних установ і організацій витрат на проїзд у паса-жирськомутранспортіузв’язкузвиконаннямнимислужбовихобов’язків.

Контрольні запитання і завдання

1. Яківидигарантійтакомпенсаційвстановленодляпраців-никівтрудовимзаконодавствомУкраїни?

2. Проаналізуйте гарантії для працівників, обраних на ви-борніпосади.

3. Якііснуютьгарантіїтакомпенсаціїуразіпереїздунаро-ботувіншумісцевість?

4. Охарактеризуйтегарантіїдляпрацівників,щонаправленінаобстеженнядомедичногозакладу,длядонорів.

5. Якігарантіїпередбаченодляпрацівників—авторіввина-ходів,кориснихмоделей,промисловихзразківіраціоналі-заторськихпропозицій?

6. Якікомпенсаціїдляпрацівниківпередбаченочиннимза-конодавствомУкраїни?

230

Розділ 12

МаТеріальна відпОвідальніСТь СТОрін ТрудОвОгО дОгОвОру

12.1. Поняття, підстави і умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.

12.2. Види матеріальної відповідальності працівників.12.3. Визначення розміру заподіяної працівником шкоди і порядок

її відшкодування.12.4. Порядок відшкодування працівником шкоди, заподіяної під-

приємству.12.5. Матеріальна і моральна відповідальність роботодавця за за-

подіяну працівникові шкоду.

12.1. Поняття, підстави і умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору

Матеріальнавідповідальністьпрацівниківзашкоду,заподія-нупідприємству,визначаєтьсяст.ст.130–138КЗпПУкраїнитаіншиминормативно-правовимиактами.

В основі матеріальної відповідальності— обов’язок праців-никадбайливо ставитисядомайнапідприємства і вживати за-ходів для запобігання шкоді. Власник (роботодавець) зобов’я-занийстворюватипрацівникамумови,необхіднідлянормальноїроботиізабезпеченняповногозбереженнядорученогоїммайна(ст.131КЗпП), а такожвиконувативимоги законодавствапроохоронупраціщодобезпечнихінешкідливихумовпрацідляза-побігання виробничому травматизму і профзахворюванням(ст.153КЗпП).Порушення цих обов’язків тягне настанняма-теріальноївідповідальностісторінтрудовогодоговору(контрак-ту)вустановленомузаконодавствомрозмірітапорядку.

Суб’єктамиматеріальноївідповідальностізашкоду,заподія-нупідприємству,єлишепрацівники,якіперебуваютьутрудо-

231

вих відносинах з роботодавцем абофізичноюособою (ч. 2 ст. 2КЗпП). Отже, працівник матеріально відповідає за заподіянушкодунелишемайнупідприємства,аймайнучиздоров’юфі-зичної особи, з якою перебуває у трудових відносинах. Особа,яка працює за цивільно-правовим договором, матеріально від-повідаєзанормамицивільногоправатаіншимигалузямиправа.

Зазначенимисуб’єктамиможутьбутиінеповнолітніпраців-ники (п. 2 ст. 188 КЗпП), на яких поширюється положенняст.139КЗпП.Протеуразіпритягненняїхдоматеріальноївід-повідальності у визначенні розміру шкоди та вини щодо їїзаподіянняслідураховуватифізіологічні тапсихологічні особ-ливості неповнолітніх. З огляду на це ст. 135-1 КЗпП забо-роняється укладення договору про повну матеріальну відпо-відальність з особами, які не досягли 18 років. Матеріальнавідповідальність— самостійний вид юридичної відповідаль-ності,атомувідшкодуваннязбитківпідприємствувідбуваєтьсянезалежновідпритягненняпрацівникадо дисциплінарної, ад-міністративноїтакримінальноївідповідальності.Притягненняпрацівникадоматеріальноївідповідальностіможливезанаведе-нихнижчеумов.

1. Заподіяння прямої дійсної шкоди підприємству, яка може бути:

• наслідкомзіпсуттячизнищеннямайнапідприємства;• недоборомгрошовихсум—неповнимотриманнямпідпри-

ємством грошових надходжень через недбале ставленняпрацівниківдосвоїхобов’язків;

• знеціненнямдокументівунаслідокпорушеннястрокупо-зовноїдавностітанеможливостіузв’язкузцимстягненняза документами,що підтверджують наявність заборгова-ності;

• сплатоюпідприємствомштрафів,пенітощо;• оплатоювимушеногопрогулувразінезаконногозвільнен-

ня, переведення, затримки заробітної плати чи трудовоїкнижкиуразізвільнення;

• витратами,пов’язанимизушкодженнямунаслідоктрудо-вого каліцтва (смерті працівника) чи профзахворювання(оплатазалікування,втраченийзаробіток,додатковехар-чування,придбанняліків,санаторно-курортнелікування,відшкодуванняморальноїшкодитощо);

232

• відшкодуванням вартості особистих речей працівника,зіпсованихчизнищених (викрадених)унаслідокнезабез-печенняїхзбереженняроботодавцем.

Занормамитрудовогоправа(ст.130КЗпП)працівникзвіль-няється від матеріальної відповідальності зашкоду, яка можебути:

• віднесена до категорії нормального виробничо-госпо-дарськогоризику;

• заподіяна працівником, який перебував у стані крайньоїнеобхідності;

• заподіянавнаслідокстихійноголиха.Отже, на відміну від цивільно-правової відповідальності, де

діє принцип повного відшкодування заподіяної шкоди, ма-теріальна відповідальність працівника настає лише за прямудійснушкоду.Упущенавигодазатрудовимправомнестягуєть-ся.

2.Протиправні дії або бездіяльність однієї зі сторін трудо-вого договору. Полягаєвтому,щовонаневиконуєабоненалежновиконуєобов’язки,передбаченізаконодавством,трудовимдого-вором(контрактом),правиламивнутрішньоготрудовогорозпо-рядку,посадовимиінструкціями,наказамиірозпорядженнямивласника (роботодавця). Протиправними діями власника(роботодавця) є такі,щоне забезпечують здорових і безпечнихумовпраці,умов,потрібнихдлянормальноїроботипідприємс-тва ізабезпеченняповногозбереженнямайна,незаконнізвіль-нення, переведення, відсторонення від роботи, несвоєчаснавиплатазаробітноїплатитощо.

3. Причинний зв’язок. Протиправнадіячибездіяльністьпра-цівника створює умову покладення на нього матеріальної від-повідальності, якщо шкода настала не лише внаслідок зазна-чених дій, а й була заподіяна ними. Отже, між діями чибездіяльністю працівника і наслідками, що настали у виглядіпрямоїдійсноїшкоди,маєіснуватипричиннийзв’язок.Завід-сутності таких обставин працівник неможе бути притягненийдоматеріальноївідповідальності.

4. Вина працівника в заподіянні шкоди. Єсуб’єктивноюумо-воювідповідальності—певнимстаномволіособи,щовчинилапротиправнідіїчибездіяльність.Розрізняютьдвіформивини:умиселінеобережність.Залежновідформивинизаконодавство

233

проматеріальнувідповідальністьустановлюєнелишерізнівидивідповідальності,айрізнийпорядоквідшкодуванняшкоди.

Відсутністьпідставичихочабоднієїзумовматеріальноївід-повідальності виключає можливість притягнення до такої від-повідальності.

Відповідно до ст. 138 КЗпП обов’язок доведення наявностіумов для покладенняматеріальної відповідальності на праців-ника покладається на власника (роботодавця), крім випадківвідшкодування шкоди працівниками, які несуть повну мате-ріальнувідповідальністьзаспеціальнимизаконами,уклалидо-говірпроповнуматеріальнувідповідальністьабоотрималима-теріальніцінностізаразовимдорученням.Щодотакихвипадківдієпрезумпціявини, іпрацівниквважатиметьсявиннимдоти,докисамнедоведесвоюневинуватістьузаподіяннішкоди.

Наведене вище дає підстави для висновку,щоматеріальна відповідальність затрудовимправом—цевстановленийзаконо-давством обов’язок сторони трудового договору відшкодуватизбитки,заподіяні іншійстороніпротиправнимиівиннимидія-ми.

Матеріальну відповідальність слід відрізняти від майновоївідповідальності, передбаченої нормамицивільного права.Ма-теріальна відповідальність сторін трудового договору виникаєлишевразізаподіянняшкодиузв’язкузневиконаннямабоне-належнимвиконаннямтрудовихобов’язків.Утрудовомуправівідшкодуваннюпідлягаєтількипрямадійснашкодаізазвичайв обмеженому розмірі— не більшому за середньомісячний за-робітокпрацівника,якийзаподіявшкоду.Уцивільномуправізавжди діє принцип повного відшкодуванняшкоди.Межі ма-теріальної відповідальності працівників диференціюються за-лежновідформивини,видумайна,якомузаподіяношкоду,ха-рактеру трудової функції, яку виконує працівник (цього непередбачено цивільним правом). За нормами трудового правапрацівник звільняється від матеріальної відповідальності зашкоду,якаможебутивіднесенадокатегоріїнормальноговироб-ничо-господарськогоризику.Тягардоведеннянаявностіпідставі умов матеріальної відповідальності працівника покладено навласникаіроботодавця(ст.139КЗпП),тобтодієпрезумпціяне-винностіпрацівника,утойчасякуцивільномуправівстановле-напрезумпціявинизаподіянняшкоди.

234

Матеріальна відповідальність у трудовому праві має дво-сторонній, взаємний характер. Її складовими є: матеріальнавідповідальність працівників і матеріальна відповідальністьроботодавця— власника або уповноваженого ним органу, абофізичноїособи.Працівник,якийзаподіявшкодумайнувласни-кавнаслідокневиконанняабоненалежноговиконанняобов’яз-ківзатрудовимдоговором,зобов’язанийвідшкодуватизаподія-нушкоду.

Роботодавецьабоуповноваженийниморганматеріальновід-повідаєпередпрацівниками:

а) зашкоду, заподіяну їхньому здоров’ю унаслідок невико-нанняобов’язківщодозабезпеченняздоровихібезпечнихумовпраці;

б)запорушенняправапрацівниківнапрацюуразі:• необґрунтованоївідмовиуприйомінароботу;• незаконноговідстороненнявідроботи;• незаконногопереведеннянаіншуроботу;• незаконногозвільненнязроботи;• неправильногоаботакого,щоневідповідаєчинномузако-

нодавству,формулюванняпричинизвільненнявтрудовійкнижці;щоперешкоджаєпрацевлаштуваннюпрацівникау зв’язку із затримкою видачі трудової книжки у разізвільнення;

• затримкивиконаннярішенняпропоновленняпрацівниканароботі.

12.2. Види матеріальної відповідальності працівників

Матеріальну відповідальність працівників поділяють на ін-дивідуальнуіколективну(бригадну).

Індивідуальна матеріальна відповідальністьдиференціюєть-ся залежно від форми вини працівника, характеру вчиненогоним порушення трудових обов’язків, виду майна, якому за-подіяношкоду,ітрудовоїфункціїпрацівника.

Трудове законодавство передбачає такі види індивідуальноїматеріальноївідповідальності:обмеженуіповну.

235

Обмежена матеріальна відповідальність полягаєвобов’язкупрацівника,звиниякогобулозаподіянушкоду,відшкодувативласнику(роботодавцю)прямудійснушкоду,аленебільшейогосередньогомісячногозаробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній заробіток до-пускаєтьсялишевзазначенихузаконодавствівипадках(ст.132КЗпП).

Випадкиобмеженоїматеріальноївідповідальностіпрацівни-ків, у томучислікерівниківпідприємства та їх заступників, атакожкерівниківструктурнихпідрозділівтаїхзаступників,пе-редбаченіст.133КЗпПУкраїни.

За загальним правилом ці працівники відповідають за за-подіянушкоду в повному розмірі, але не більше їх середньогозаробітку,який ємаксимальноюмежеюобсягу їх відповідаль-ності.

Повна матеріальна відповідальність полягає у покладанніна працівників обов’язків відшкодувати пряму дійсну шкоду,заподіянузїхвини,вповномурозмірібезбудь-якихобмежень.Ця відповідальність настає лише у випадках, передбаченихст.134КЗпП,коли:

1)міжпрацівником іпідприємствомвідповіднодост.135-1КЗпПукладенописьмовийдоговірпровзяттянасебепрацівни-ком повної матеріальної відповідальності за незабезпеченняцілісностімайнатаіншихцінностей,переданихйомудлязбері-ганняабодляіншихцілей;

2)майнотаіншіцінностібулиотриманіпрацівникомпідзвітзаразовоюдовіреністюабозаіншимиразовимидокументами;

3) шкоду заподіяно діями працівника, які мають ознакидіянь,переслідуванихукримінальномупорядку;

4) шкоду заподіяно працівником, який був у нетверезомустані;

5) шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням абоумисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (про-дукції),утомучисліприїхвиготовленні,атакожінструментів,вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших пред-метів,виданихпрацівниковіпідприємством,установою,органі-зацієюукористування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладеноповнуматеріальнувідповідальністьзашкоду,заподіянупідпри-

236

ємству, установі, організації при виконанні трудових обов’яз-ків;

7)шкодузаподіянонепривиконаннітрудовихобов’язків;8)службоваособавиннавнезаконномузвільненніабопереве-

денніпрацівниканаіншуроботу;9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм

власностівиннийунесвоєчаснійвиплатізаробітноїплатипонадодинмісяць,щопризвелодовиплатикомпенсаційзапорушен-нястроківїївиплатиізаумови,щоДержавнийбюджетУкраїнитамісцевібюджети,юридичніособидержавноїформивласностінемаютьзаборгованостіпередцимпідприємством(п.9ст.134КЗпП).

Кратне обчислення матеріальної відповідальності праців-никіввідповіднодост.135-3КЗпПустановлюєтьсязаконодавс-твомзашкоду,заподіянупідприємствурозкраданням,умиснимзіпсуттям,недостачеюабо втратоюокремихвидівмайна та ін-ших цінностей, а також у випадках, коли фактичний розміршкодиперевищуєїїномінальнийрозмір.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність єрізно-видомповноїматеріальноївідповідальностіпрацівників,щоба-зуєтьсянадоговоріміжроботодавцеміпрацівником.Відповіднодост.135-1вонапередбаченавразіспільноговиконанняпраців-никамиокремихвидівробіт,пов’язанихіззберіганням,оброб-кою,продажем (відпуском),перевезеннямабо застосуваннямупроцесі виробництвапереданих їмцінностей,колинеможливорозмежуватиматеріальнувідповідальністькожногопрацівникаіукладаютьсядоговорипроколективну(бригадну)матеріальнувідповідальність.

Колективна(бригадна)матеріальнавідповідальністьустанов-люється власником або уповноваженим ним органом за пого-дженням із профспілковим комітетом. Письмовий договір проколективнуматеріальнувідповідальністьукладаєтьсяміжпід-приємством,установою,організацієюівсімачленамиколективу(бригади). Оскільки така відповідальність установлюється зазгодою всіх членів колективу (бригади), у разі включення доскладу бригади нових членів, а також у разі призначення їїкерівникавраховуєтьсядумкаколективубригади.

Перелікробіт,підчасвиконанняякихможезапроваджува-тисяколективна (бригадна)матеріальнавідповідальність,умо-

237

ви її застосування, а також Типовий договір про колективну(бригадну)матеріальну відповідальність затвердженнінаказомМіністерствапрацітасоціальноїполітикиУкраїнивід12трав-ня1996р.№43.ДоПерелікувключенітакіроботи,яквиконан-някасовихоперацій,прийманнявіднаселенняплатежів,прий-мання і відпуск матеріальних цінностей на складах, базах,автозаправнихстанціях,продажтоварівтощо.

Укладеннядоговорупроколективну(бригадну)матеріальнувідповідальністьнапосадахіроботах,непередбаченихцимПе-реліком,позбавляєйогоюридичноїсили.

Заподіянашкода,щопідлягаєвідшкодуванню,розподіляєть-сяміжчленамиколективу (бригади)пропорційномісячній та-рифнійставці(посадовомуокладу)іфактичновідпрацьованомучасузаперіодзостанньоїінвентаризаціїдоднявиявленняшко-ди. У разі встановлення безпосереднього винуватця— членабригади,щозаподіявшкоду,обов’язокїївідшкодуванняпокла-даєтьсянацьогоконкретногопрацівника,тобтоутакомувипад-ку шкода відшкодовується за правилами індивідуальної ма-теріальноївідповідальності.

12.3. Визначення розміру заподіяної працівником шкоди і порядок її відшкодування

Згіднозіст.135-3КЗпПрозмірзаподіяноїпідприємствушко-дивизначаєтьсязафактичнимиданими,напідставіданихбух-галтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівар-тості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно зустановлениминормами.

Такимчином,розмірпрямоїдійсноїшкодиспочаткувизна-чаєтьсявнатурі,авідтакпровадятьгрошовуоцінкувартостіма-теріальнихцінностей.Потребавизначенняшкодивнатурівід-падаєзанестачігрошовихсум.

разірозкрадання,нестачі,умисногознищенняабоумисно-гозіпсуттяматеріальнихцінностейшкодавизначаєтьсязаціна-ми,щодіютьуціймісцевостінаденьвідшкодуванняшкоди.Напідприємствах громадського харчування (на виробництві та вбуфетах) і в комісійній торгівлі розміршкоди, заподіяної роз-

238

краданням або нестачею продукції і товарів, визначається зацінами,установленимидляпродажу(реалізації)цієїпродукціїітоварів.

ПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід22січня1996р.№116 затверджено Порядок визначення розміру збитків відрозкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цін-ностей.Матеріальнавідповідальністьзатрудовимправом—цечасткова відповідальність, за якої кожна особа, що заподіялашкоду, відповідає тільки за себе і відшкодовує збитки лише упевнійчастині.Навітьуразіколективної(бригадної)матеріаль-ної відповідальності настає часткова матеріальна відповідаль-ність.Часткавідповідальностікожногочленаколективу(брига-ди)визначаєтьсязалежновідтермінуроботивскладібригадиіпропорційнорозмірузаробітноїплатипрацівника.

Солідарну матеріальну відповідальність застосовують лишезаумови,якщовирокомсудувстановлено,щошкодупідприємс-твузаподіяноспільнимиумиснимидіямикількохпрацівників,якімалиспільнуметузаподіятишкодуівинніускоєннізлочи-ну. Солідарна відповідальність означає, що особи, винні у за-подіянні шкоди, матеріально відповідають у повному розмірі,без визначення частки кожного. Установлення солідарної від-повідальностікількохосібзазаподіянупідприємствушкодуоз-начає,щоцяшкодаможебутистягнутазодногоізпритягнутихдосолідарноїматеріальноївідповідальності,якийпізнішевима-гатимевід іншихосіб,якіспільнознимзаподіялишкоду,від-шкодуванняврівнихчастках,завиняткомчастки,щоприпадаєособистонанього.

Уразіматеріальноївідповідальностівмежахсередньогомі-сячногозаробіткуйоговизначають,виходячиіззаробіткузадваостанні календарні місяці роботи працівника, що передувалиднювиявленняшкоди,якщошкодавиявленапісляйогозвіль-нення.Уразі,колипрацівникпрацювавнапідприємствіменшедвохмісяців,йогозаробітокобчислюютьіззаробіткузафактич-новідпрацьованийчас.

239

12.4. Порядок відшкодування працівником шкоди, заподіяної підприємству

Законодавство про матеріальну відповідальність надає пра-цівникові, який заподіяв шкоду, можливість добровільно від-шкодувати збитки повністю або частково. Це відшкодуванняпрацівник може здійснити внесенням певної грошової суми вкасупідприємстваабовідшкодуватизбиткивнатурі.Дляостан-нього потрібна згода власника (роботодавця). Відшкодовуючишкодувнатурі,працівникможепередативласникуабоуповно-важеному ним органу рівноцінне майно на заміну втраченогоабовідремонтуватипошкоджене.

Якщопрацівникдобровільноневідшкодувавзаподіянізбит-ки,законодавствомпередбаченопримусовийпорядоквідшкоду-ванняшкодиутриманнямсумизбитківіззаробітноїплатипра-цівниказарозпорядженнямвласникаабоуповноваженогониморгану.

Відшкодуванняшкодипрацівникамиврозмірі,щонепере-вищує середнього місячного заробітку, здійснюється за розпо-рядженням власника підприємства через відрахування із за-робітноїплати.Відшкодуванняшкодикерівникамипідприємствтаїхзаступникамивмежахсередньоїмісячноїзаробітноїплатиможездійснюватисязарозпорядженнямвищоговпорядкупід-леглостіоргану.

Розпорядження власника підприємства або роботодавця, атакожвищого в порядкупідлеглості органумає бути зробленонепізнішеякпротягомдвохтижнівзднявиявленнязаподіяноїпрацівникомшкодиізверненодовиконаннянеранішеякпро-тягомсемиднівздняповідомленняпроцепрацівникові.Цісімднівнадаютьсядлятого,щобуразінезгодизвідрахуваннямабойого розміром працівник міг оскаржити це розпорядження доорганузтрудовихспорів—йогокомісіюзтрудовихспорів,азаїївідсутності—дорайонного(міського)суду.

Судовомурозглядупідлягаютьзаявивласникапідприємствадопрацівникапровідшкодуванняшкодиврозмірі,щопереви-щуєсередніймісячнийзаробіток.Шкодаможеперевищуватийсереднюмісячнузаробітнуплату,алевідповіднодозаконодавс-твапрацівникможевідповідатитількивмежахсвогосередньо-гомісячногозаробітку.Досудувласник,роботодавецьповинен

240

звертатисятакожувипадку,колирозміршкодинеперевищуєсереднього місячного заробітку, але відшкодування не можебути здійснено за розпорядженням власника, роботодавця узв’язкуіззакінченнямстрокунавиданнярозпорядженняабоувипадкуприпиненняпрацівникомтрудовихвідносинзцимпід-приємством. Питання про відшкодування заподіяної шкодиможерозглядатися судом за заявоюпрацівника,якийне згод-нийзрозпорядженнямпровідрахування,зробленимвласником,роботодавцем,чизрозміромцьоговідрахуванняпіслярозглядуйоговкомісіїзтрудовихспорівабобезпосередньовсуді.

Виходячизвимогст.137КЗпПтаст.15ЦПКУкраїни,суд укожномувипадкузобов’язанийз’ясуватитакіобставини:

• чизаподіянідіямипрацівникаматеріальнізбиткипідпри-ємству;

• чистановлятьцізбиткипрямудійснушкодупрацівника;• чизаподіянівонинеправомірнимидіямипрацівника;• чивходятьдофункційпрацівникаобов’язки,неналежне

виконанняякихпризвелодозаподіянняшкоди;• уякійконкретнообстановціпідприємствузаподіянозбит-

ківічиєвцьомувинапрацівника;• чибулиствореніпрацівникуумови,якібзабезпечилизбе-

реження матеріальних цінностей і нормальну роботу зними.

Якщошкодасталанаслідкомнелишевинноїповедінкипра-цівника,айвідсутностіумов,щозабезпечуютьзбереженняма-теріальних цінностей, розмір її відшкодуваннямає бути змен-шено.Судтакожможезменшитирозмірвідшкодуванняшкоди,заподіяної працівником, залежно від йогомайнового стану, завинятком випадків, коли шкоду заподіяно злочинними діямипрацівника,вчиненимизкорисливоюметою.

Длязверненнядо суду власника,роботодавцяст.233КЗпПустановленорічнийстрокзднявиявленнязаподіяноїпрацівни-ком шкоди. Цей строк застосовують і при звернені до суду іззазначених питань вищестоящого органу або прокурора. Днемвиявленняшкодивважаєтьсядень,коливласникуабоуповно-важеному ним органу стало відомо про наявність шкоди, за-подіяноїпрацівником.Днемустановленняшкоди,виявленоїпідчас інвентаризаціїматеріальнихцінностей,ревізії абоперевір-ки фінансово-господарської діяльності підприємства, слід вва-жатиденьпідписаннявідповідногоактуабовисновку.

241

12.5. Матеріальна і моральна відповідальність роботодавця за заподіяну працівникові шкоду

ЗаконодавствоУкраїнипередбачаєматеріальнувідповідаль-ністьвласника(роботодавця)зазаподіяннянимшкодипраців-никові(ст.173КЗпП).Матеріальнашкода,заподіянапрацівни-ковіпідчасвиконаннянимтрудовихобов’язків,охоплює:

1)шкоду,заподіянупрацівниковівнаслідокпорушенняпра-ванапрацювразі:необґрунтованоївідмовиуприйняттінаро-боту (ст. ст. 5–1 і 22КЗпП),незаконногопереведенняна іншуроботу,відстороненнявідроботи,звільненняпрацівника,пору-шенняобов’язківвласника(роботодавця)щодовидачідокумен-тівпройогопрацю і заробітнуплату (уразінеправильного за-повнення, оформлення і затримання видачі трудової книжки,документівпропрацюізаробітнуплату);

2)шкоду,заподіянумайнупрацівника;3)моральнушкоду.У КЗпП передбачено обов’язок роботодавця відшкодувати

працівниковішкоду, заподіянунезаконнимпереведеннямпра-цівника на іншу роботу, відстороненням від роботи, звільнен-ням, неправильнимформулюванням підстав звільнення у тру-довій книжці, затримкою заробітної плати і розрахунку призвільненні (ст.ст.47–49,116,117,235 і236КЗпП).Уцихви-падках працівник втрачає певний заробіток, на який він мавправо,іцясумавизначаєтьсяякзаподіянайомушкода.

Відповіднодочинногозаконодавстванавласника(роботодав-ця)покладаютьсяобов’язкищодоствореннянапідприємствах,в установах, організаціях спеціальних місць, обладнаних длязберіганняодягутаіншихречейпрацівників(гардеробів,камерсховутазберіганняречейтощо).Невиконанняцьогообов’язку,щопризвелодопсування,знищенняаборозкраданняособистихречейпрацівникапідчасроботи,тягне за собоюобов’язоквід-шкодування заподіяноїшкоди (ст. ст. 141, 153КЗпП і ст. 116ЦКУкраїни)�.

� Див.п.4постановиПленумуВерховногоСудуУкраїнивід25травня1998р.та п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада1992р.//ПостановиПленумуВерховногоСудуУкраїнивкримінальнихтацивільних справах.—К., 1995.—С. 373; ВісникВерховного СудуУкраї-ни.—1998.—№3.

242

Чинним законодавством передбачено матеріальну відпові-дальність власника (роботодавця) зашкоду, заподіяну праців-никовікаліцтвомабоіншимушкодженнямздоров’я,пов’язанимізвиконаннямтрудовихобов’язків(ст.173КЗпП,ст.9ЗаконуУкраїни “Про охоронупраці” від14жовтня1992р. в редакціїзаконувід21листопада2002р.).Зквітня2001р.цівідносинитакож регулюються Законами України “Про загально-обов’язковедержавнесоціальнестрахуваннявіднещасногови-падку на виробництві та професійного захворювання, якіспричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999р.�;“Простраховітарифиназагальнообов’язковедержавнесоціаль-не страхування від нещасного випадку на виробництві та про-фесійного захворювання, які спричинили втрату працездат-ності” від 22 лютого 2001р.; Порядком визначення страховихтарифів для підприємств, установ і організацій на загально-обов’язковедержавнесоціальнестрахуваннявіднещасногови-падку на виробництві та професійного захворювання, затвер-дженимпостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід13вересня2000р.№423;Порядкомпроведеннявитратнапохованняуразісмерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві абопрофесійногозахворювання,затвердженимпостановоюКабіне-туМіністрівУкраїнивід11липня2001р.№826��.Отже,сплачу-ючи зазначені внески, підприємство вже не має матеріальнихвитратуразінещасноговипадку.Потерпіліособиповиннізвер-татисящодо відшкодування заподіяної їмшкоди доФонду со-ціальногострахуваннявіднещаснихвипадків.

Відшкодуваннявласником (роботодавцем)моральноїшкодирегулюєтьсяст.237-1КЗпПіЗакономУкраїни“Прозагально-обов’язковедержавнесоціальнестрахуваннявіднещасногови-падкунавиробництвітапрофесійногозахворювання,якіспри-чинили втратупрацездатності”.Цим закономпередбачено,щосумастрахової виплатизаморальну (немайнову)шкодувизна-чається у судовому порядку і не може перевищувати 200 роз-мірівмінімальноїзаробітноїплати,встановленоїнаденьвипла-ти,незалежновідбудь-якихіншихстраховихвиплат.

� ОфіційнийвісникУкраїни.—1999.—№42.—Ст.2080.�� Урядовийкур’єр.—2001.—№55.—28березня.

243

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтесутьпоняттяохоронипраці. 2. Якиминормативно-правовимиактамирегулюєтьсяохоро-

напраці? 3. Якими локальними нормативними актами регулюється

охоронапраці? 4. Якіосновніправаіобов’язкипрацівниківщододотриман-

нязаконодавствапропрацю? 5. Розкажіть, яку відповідальність за порушення законо-

давствапропрацюпередбаченозаконодавствомУкраїни.

244

Розділ 13

ТрудОва диСципліна

13.1. Поняття трудової дисципліни і методи її забезпечення.13.2. Внутрішній трудовий розпорядок.13.3. Дисциплінарна відповідальність.13.4. Порядок і строки застосування дисциплінарних стягнень.

13.1. Поняття трудової дисципліни і методи її забезпечення

Трудова дисципліна — це заснований на загальновизнанихпринципахморалітасанкціонованийправовиминормамипоря-доквзаємодіїміжсторонамищодонеухильноговиконанняучас-никамитрудовихфункційупроцесіпраці.

Дисциплінапрацірегламентуєтьсяпевнимиправилами.Згід-нознимиїїподіляютьнавиробничу,технологічну,дисциплінуробочогочасутощо.

Правовими нормами (правовими актами), що забезпечуютьтрудову дисципліну, є правила внутрішнього трудового розпо-рядку,статутиіположенняпродисципліну,технічніправила,посадові положення та інструкції, інші локальні нормативніакти.

ЧиннимзаконодавствомУкраїнипередбаченотриметоди(за-соби)впливущодозабезпеченнятрудовоїдисципліни(схема1):

• переконання;• виховання;• примус;• заохочення.

Методивпливу,спрямованіназабезпеченнятрудовоїдисципліни

Переконання Виховання Примус Заохочення

Схема 1. Методи забезпечення трудової дисципліни

245

Переконання і виховання— методи впливу, спрямовані настимулюваннясуб’єктаправадоповедінки,якавідповідаєйоговолі.Переконання передбачає засоби заохочення, а вихованнятіснопов’язанезпереконанняміґрунтуєтьсянавихованнісві-домостіпрацівника,йоговідповідальногоставленнядопрацітасумлінноговиконаннянимсвоїхобов’язків.

Примус — метод впливу, що забезпечує виконання певнихдій суб’єктамиправа всупереч їх волі.Примус здійснюютьна-кладаннямнапрацівникадисциплінарноївідповідальності.

Заохочення — методвпливу,щоґрунтуєтьсянапублічномувиявіповаги іпошанидопрацівникауформіматеріальноготаморальногостимулювання.

Чиннимзаконодавствомпередбаченодваосновнівидизаохо-чень(ст.ст.145,146КЗпП):

Заохочення за успіхи у роботі — пільги в галузі соціально-культурного, житлово-побутового обслуговування (путівки досанаторіївтабудинківвідпочинку,поліпшенняжитловихумов,просуванняпороботітощо).

Заохочення за особливі трудові заслуги — поданняувищіор-гани на заохочення, нагородження орденами, медалями, по-чеснимиграмотами,нагруднимизначкамиіприсвоєнняпочес-нихзвань,званнякращогопрацівниказапрофесієютощо.

Заохочення застосовують власник або уповноважений ниморганразомабозапогодженнямзпрофспілковимкомітетомпід-приємства, установи, організації. Його оголошують наказом(розпорядженням)вурочистійобстановціізаносятьдотрудовихкнижокпрацівниківвідповіднодоправилїхведення.Цівідно-сини регулюються Законом України “Про державні нагородиУкраїни” від 16 березня 2000р. (Відомості ВРУ— 2000.—№21.—ст.162.);ПоложеннямпропочеснізванняУкраїни,за-твердженимУказомПрезидентавід29.06.2001р.№476/2002;УказомПрезидентаУкраїни“Провідомчізаохочувальнівідзна-ки”від18.11.1996р.таін.

Деякiспецифiчнiвидизаохоченьпередбаченостатутамиiпо-ложеннямипродисциплiну.Так,вiдповiднодоДисциплiнарно-го статуту прокуратурипрокурорсько-слiдчi працiвники i пра-цiвникиiншихустановпрокуратуризаохочуютьсязасумлiннеiзразковевиконанняслужбовихобов’язкiв,iнiцiативутаопера-тивнiстьуроботiподякою,грошовоюпремiєю,подарунком,цiн-

246

нимподарунком, достроковимприсвоєннямкласногочину абопiдвищеннямукласномучині,нагородженнямнагруднимзна-ком“ПочеснийпрацівникпрокуратуриУкраїни”.Згідно зПо-ложеннямпродисциплінупрацівниківзалізничноготранспортузазразковевиконанняслужбовихобов’язківтаініціативністьуроботі встановлено такі види заохочення: оголошення подяки,преміювання,нагородженняціннимподарунком,Почесноюгра-мотою, присвоєння звання кращого працівника за професією,нагородженнянагруднимзначком інагруднимзнаком“Почес-нийзалізничник”.

Kpiмнормативногорегулюваннязаохоченьзасумлiннупра-цю,oстаннімчасомвикористовуютьiдоговiрнейогорегулюван-ня.Зокрема,вонохарактернедляконтрактноїформитрудовогодоговору.Укладаючиконтракт,сторонипередбачаютьдодатковiзаходизаохочення,кpiмвизначенихзаконодавством,уразiна-лежноговиконанняпрацiвникомузятихнасебезобов’язань.Цеможутьбути iразовiвинагороди, іпремії, і оплатапроїздупідчасвідпусткитощо.

13.2. Внутрішній трудовий розпорядок

Внутрішній трудовий розпорядок—цесистемавідносин,щовиникаютьміжроботодавцеміпрацівникомабоколективомусе-рединіпідприємства,установи,організаціївпроцесіпрацііре-гулюютьсятрудовимправом.

Правилавнутрішньоготрудовогорозпорядкуподіляютьна:1) такі,щомістятьнормизагальногозначення;2) такі,щорегулюютьособливостіпрацівокремійсферіна-

родногогосподарства(Дисциплінарнийстатутпрокурату-ри);

3) типовіправилавнутрішньоготрудовогорозпорядку;4) правилавнутрішньоготрудовогорозпорядкуконкретного

підприємства,установи,організації.Правила внутрішнього трудового розпорядку, що містять

нормизагальногозначення,ітиповіправилазатвердженіорга-намивиконавчоївладизапогодженнямізцентральнимипроф-спілковимиорганами.На їхосновізатверджуютьгалузевіпра-

247

вила внутрішнього трудового розпорядку за погодженням звідповіднимигалузевимипрофспілками.

Правила внутрішнього трудового розпорядку конкретногопідприємства,установи,організаціїзатверджуютьтрудовийко-лективзаподаннямвласникаабоуповноваженогониморгануіпрофспілковаорганізація.

Правила внутрішнього трудового розпорядку,що регламен-туютьособливостіпрацівокремихсферахнародногогосподарс-тва,діютьнапідставірозробленихстатутівіположеньпродис-ципліну,затвердженихпостановоюКабінетуМіністрівУкраїни№877від30.11.1996р.тапостановою№55від26.01.1993р.

Правила внутрішнього трудового розпорядку визначаютьобов’язкисторінтрудовогодоговору.

Так,згіднозіст.139КЗпПпрацівникиповинні:• чесноісумліннопрацювати;• своєчасноічітковиконуватирозпорядженнявласникаабо

уповноваженогониморгану;• дотримуватисятрудовоїтехнологічноїдисципліни;• дотримуватисявимогнормативнихактівпроохоронупра-

ці;• дбайливоставитисядомайнавласника.Власник або уповноважений ним орган, у свою чергу,

зобов’язаний(ст.141КЗпП):• правильноорганізуватипрацюпрацівника;• створюватиумовидлязростанняпродуктивностіпраці;• забезпечуватитрудовуівиробничудисципліну;• неухильнодотримуватисязаконодавствапропрацюіпра-

вилохоронипраці;• уважноставитисядопотребізапитівпрацівників;• поліпшуватиумовиїхпрацітапобуту.Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для

робітниківіслужбовцівпідприємств,установ,організаційбулозатверджено постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від20.07.1984р.

Галузевіправилавнутрішньоготрудовогорозпорядкузатвер-джуютьсяміністерствами і відомствами за погодженням з від-повіднимипрофспілковимиорганами.

248

13.3. Дисциплінарна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність— це вид юридичної від-повідальності, що полягає в обов’язку працівника, який вчи-нив дисциплінарний проступок, нести відповідальність передроботодавцем і зазнавати дисциплінарних санкцій, передбаче-нихнормамитрудовогоправа.

Підставоюдлявиникненнятакоївідповідальностієвчиненняпрацівником дисциплінарного проступку (ст. 147–152 КЗпП).Підставоюдлядисциплінарноївідповідальностієдисциплінар-нийпроступок,складякоготрадиційноохоплюєсуб’єкт,суб’єк-тивнусторону,об’єктіоб’єктивнусторону.

Спеціальнадисциплінарнавідповідальністьпрацівниківвід-міннавідзагальноїдисциплінарноївідповідальностібільшши-роким змістомдисциплінарногопроступку і суворішими санк-ціями.

Дисциплінарний проступок — винне, протиправне невико-нання або неналежне виконання працівником своїх трудовихобов’язків,заякедоньогоможебутизастосованадисциплінар-насанкція.

Ознакамидисциплінарногопроступкує:• протиправність(порушенняпрацівникамипевнихнорм);• винністьпрацівника;• антисуспільнаспрямованість;• установленнядисциплінарноївідповідальності.УтрудовомузаконодавствіУкраїнивизначенодвавидидис-

циплінарної відповідальності: загальна і спеціальна.Загальна дисциплінарна відповідальність виникає на підставі визначе-нихКЗпПнорм(ст.ст.147–152)іправилвнутрішньоготрудово-горозпорядку.Спеціальну дисциплінарну відповідальність не-сутьпрацівники,наякихпоширюєтьсядіястатутівіположеньпродисциплінупраці.

Запорушеннятрудовоїдисциплінизаконодавствомустанов-ленодисциплінарністягнення.

Дисциплінарне стягнення — захід примусового впливу, щозастосовуєтьсяорганом,якомунаданоправоприйматинаробо-тупрацівника,якийздійснивдисциплінарнийпроступок.

Згіднозіст.147КЗпПустановленодвавидидисциплінарнихстягнень:

249

• догана;• звільнення.Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну

можутьбутипередбаченідляокремихкатегорійпрацівниківйіншідисциплінарністягнення.

Догана— дисциплінарнийзахідособистогохарактеру,якийполягаєунегативнійоцінцітазасудженніповедінкипрацівни-катрудовимколективом.

Звільнення — дисциплінарний захід, пов’язаний із припи-ненням з працівником, який порушив дисципліну, трудовихвідносин.

Звільненнязастосовується,зокрема,увипадках:• систематичного порушення трудової дисципліни (п.3

ст.40КЗпП);• прогулубезповажноїпричини(п.4ст.40КЗпП);• появинароботів станінаркотичного, токсичногоабоал-

когольногосп’яніння(п.7ст.40);• розкраданнямайнавласника(п.8ст.40);• одноразовогогрубогопорушеннятрудовоїдисципліни(п.1

ст.41КЗпП);• винних дій працівника, який обслуговує грошові або то-

варніцінності(п.2ст.41КЗпП);• аморальногопроступкупрацівника,якийвиконуєвиховні

функції(п.3ст.41КЗпП).Слідзазначити,щозгіднозчиннимзаконодавствомзапору-

шеннятрудовоїдисциплінидопрацівникаможебутизастосова-нолишеодинізвидівдисциплінарногостягнення—абодогану,абозвільнення.

Відповіднодост.147-1КЗпПдисциплінарністягненнязасто-совуєорган,якомунаданоправоприйняттянароботу(обрання,затвердженняіпризначеннянапосаду)цьогопрацівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальністьза статутами, положеннями та іншими актами законодавствапродисципліну,дисциплінарністягненняможутьнакладатисятакож органами, вищестоящими щодо органів, зазначенихвище.

Працівники, які обіймають виборні посади, можуть бутизвільненітількизарішенняморгану,який їхобрав, ілишенапідставах,передбаченихзаконодавством.

250

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальністьза статутами, положеннями та іншими законодавчими актамипродисципліну,дисциплінарністягненняможутьнакладатисяорганами,якимнаданоправоприйняттянароботу,тавищесто-ящимиорганами,апрацівники,щообіймаютьвиборніпосади,можуть бути звільнені тільки зарішенняморгану,який їх об-рав,ілишенапередбаченихЗакономпідставах(ст.147-1КЗпП).

13.4. Порядок і строки застосування дисциплінарних стягнень

Порядок застосування дисциплінарних стягнень установле-нийст.149КЗпП.

По-перше,дозастосуваннядисциплінарногостягненнявлас-никабоуповноваженийниморганповинензажадативідпоруш-никатрудовоїдисципліниписьмовихпояснень.

По-друге, за кожне порушення трудової дисципліни можебутизастосованолишеоднедисциплінарнестягнення.

По-третє,упроцесіобраннявидустягненнявласникабоупов-новаженийниморганповиненурахуватиступіньтяжкостівчи-неного проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за якихучиненопроступок,іпопереднюроботупрацівника.

По-четверте,стягненняоголошуєтьсявнаказі(розпоряджен-ні)іповідомляєтьсяпрацівниковіпідрозписку,аледотрудовоїкнижкивідомостіпростягненнянезаносяться.

Строк застосування дисциплінарного стягнення визнача-ється ст. 148 КЗпП, яка передбачає накладання стягнень непізнішякпротягом1місяцязднявиявленняпроступкувлас-никомабоуповноважениморганом,безурахуваннячасузвіль-ненняпрацівника від роботиу зв’язку з тимчасовоюнепраце-здатністю або перебуванням у відпустці. Дисциплінарнестягненнянеможебутинакладенепізнішякза6місяцівзднявчиненняпроступку.

Якщопротягомодногорокузднянакладаннядисциплінар-ногостягненнянапрацівниканебудезастосованоноведисцип-лінарнестягнення,вінвважаєтьсятаким,щонемавдисциплі-нарнихстягнень.Протягомдіїстягненнязаходизаохоченнянезастосовують.

251

Заходи дисциплінарного впливу можуть застосовуватисяроботодавцем (крім дисциплінарних стягнень). До них нале-жать: позбавлення премії, винагород за підсумками роботи заріктощо.Заходидисциплінарноговпливуможутьнакладатисянапрацівникаразоміздисциплінарнимистягненнями.

Власникабоуповноваженийниморганмаєправозамістьна-кладаннядисциплінарногостягненняпередатипитанняпропо-рушення трудової дисциплінина розгляд трудового колективуабойогооргану(ст.152КЗпП).

ДисциплінапрацірегулюєтьсяпостановоюКабінетуМініст-рівУкраїнивід5.01.1998р.№17“Прозатвердженняположен-няпроПочеснуграмотуКабінетуМіністрівУкраїни”таіншиминормативнимиактами,ЗакономУкраїни“Продержавнінагоро-диУкраїни”від16.03.2000р.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтепоняттятрудовоїдисциплінитаумовиїїзабез-печеннянапідприємствах,вустановах,організаціях.

2. Якіє видизаохоченьзауспіхивроботітаособливітрудовізаслугиіякийпорядокїхзастосування?

3. Щотакедисциплінарнавідповідальністьізаякихумовїїзастосовують?

4. Розкрийте сутність дисциплінарного проступку і дис-циплінарнихстягнень.

5. Розкажітьпровидиіпорядокзастосуваннядисциплінар-нихстягненьіїхзняття.

6. Якіорганиправомочнізастосовуватидисциплінарністяг-нення?

252

Розділ 14

ОхОрОна праці

14.1. Поняття охорони праці як правового інституту трудового права.

14.2. Державна політика в галузі охорони праці.14.3. Гарантії прав працівників на охорону праці.14.4. Організація охорони праці на підприємствах, в установах,

організаціях.14.5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

14.1. Поняття охорони праці як правового інституту трудового права

Охорона праці якправовийінститут—цесистемаправових,соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічнихілікувально-профілактичнихзаходівізасобів,спря-мованихназбереженняжиття,здоров’ятапрацездатностігро-мадянупроцесіїхтрудовоїдіяльності.

Законодавство про охорону праці складається з КонституціїУкраїни, Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня1992р.,� КЗпП України, Закону України “Про загально-обов’язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадкунавиробництвітапрофесійногозахворювання,якіспри-чиниливтратупрацездатності”івідповіднихнормативно-право-вихактів:правил,норм,регламентів,положень,стандартів,інс-трукційтаіншихдокументів,обов’язковихдлявиконання.

ДіяЗаконуУкраїни “Про охоронупраці” в редакції Законувід 21 листопада 2002р. поширюється на всіх юридичних тафізичнихосіб,яківідповіднодозаконодавствавикористовуютьнайманупрацю,інавсіхпрацівників.

� Далі—Закон.

253

14.2. Державна політика в галузі охорони праці

Згідно з КонституцієюУкраїни державна політика в галузіохорони праці визначається Верховною Радою України, спря-мовананастворенняналежних,безпечнихіздоровихумовпра-ці, запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням іґрунтуєтьсянапринципах:

• пріоритетужиття і здоров’я працівників, повної відпові-дальностіроботодавцязастворенняналежних,безпечнихіздоровихумовпраці;

• підвищеннярівняпромислової безпекичерез забезпечен-нясуцільноготехнічногоконтролюзастаномвиробництвіствореннябезпечнихтанешкідливихумовпраці;

• комплексногорозв’язаннязавданьохоронипраці;• соціальногозахиступрацівників;• повного відшкодуванняшкоди особам, які потерпіли від

нещаснихвипадківнавиробництвітапрофзахворювань;• установленняєдинихвимогзохоронипрацідлявсіхпід-

приємствісуб’єктівпідприємницькоїдіяльностінезалеж-новідформвласностітавидівгосподарювання;

• адаптаціїтрудовихпроцесівдоможливостейпрацівниказурахуваннямйогоздоров’яіпсихологічногостану;

• використанняекономічнихметодівуправлінняохороноюпраці;

• інформування населення, профнавчання і підвищеннякваліфікаціїпрацівниківзпитаньохоронипрацітощо.

Державнеуправлінняохороноюпраціздійснюють:• КабінетМіністрівУкраїни;• спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої

владизнаглядузаохороноюпраці;• міністерстватаіншіцентральніорганивиконавчоївлади;• РадаміністрівАвтономноїРеспублікиКрим,місцевідер-

жавніадміністраціїтаорганимісцевогосамоврядування.

14.3. Гарантії прав працівників на охорону праці

ЗгідноізЗакономУкраїни“Проохоронупраці”умовитрудо-вогодоговорунеможутьміститиположень,щосуперечатьзако-намтаіншимнормативно-правовимактамзохоронипраці.

254

Підчасукладаннятрудовогодоговоруроботодавецьповиненпоінформуватипрацівникапідрозпискупроумовипрацітапронаявністьнайогоробочомумісцінебезпечних ішкідливихви-робничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їхвпливуназдоров’ятапроправапрацівниканапільгиікомпен-саціїзароботувтакихумовахвідповіднодозаконодавстваіко-лективногодоговору.

Працівникунеможепропонуватисяробота,яказамедичнимвисновкомпротипоказанайомузастаномздоров’я.Довиконан-няробітпідвищеноїнебезпекиітих,щопотребуютьпрофесійно-го добору, допускаються особи за наявності висновку психо-фізіологічноїекспертизи.

Усі працівники згідно із законом підлягають загально-обов’язковомудержавномусоціальномустрахуваннювіднещас-ноговипадкунавиробництвітапрофесійногозахворювання,якіспричиниливтратупрацездатності.

Умовипрацінаробочомумісці, безпека технологічнихпро-цесів,машин,механізмів,устаткуваннятаіншихзасобіввироб-ництва, стан засобівколективного та індивідуального захисту,щовикористовуютьсяпрацівником,атакожсанітарно-побутовіумови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівникмає право відмовитися від дорученої роботи, якщо створиласявиробничаситуація,небезпечнадляйогожиттячиздоров’я,абодлялюдей,якійогооточують,абодлявиробничогосередовищачидовкілля.Вінзобов’язанийнегайноповідомитипроцебезпо-середньогокерівникаабороботодавця.Фактнаявностітакоїси-туаціїзапотребипідтверджуєтьсяспеціалістамизохоронипра-ці підприємства за участю представника профспілки, членомякоївінє,абоуповноваженоїпрацівникамиособизпитаньохо-ронипраці(якщопрофесійнаспілканапідприємствінестворе-на),атакожстраховогоекспертазохоронипраці.

Зацихобставинчаспростоюнезвинипрацівникаоплачуєть-сяврозмірісередньомісячногозаробітку.

Відповіднодоч.3ст.38іст.39КЗпПУкраїнипрацівникмаєправорозірватитрудовийдоговір істроковийтрудовийдоговірзаумови,щороботодавецьневиконуєзаконодавствопропрацю,колективнийітрудовийдоговори.Зацихобставинпрацівниковівиплачуєтьсявихіднадопомога,передбаченаст.44КЗпП.

255

Якщопрацівниквідповіднодомедичноговисновкупотребуєнадання легшої роботи, роботодавець зобов’язаний перевестипрацівниказайогозгодоюнавідповіднуроботунатермін,зазна-ченийумедичномувисновку,азапотребивстановитискороче-нийробочийденьіорганізуватинавчанняпрацівниказнабуттяіншоїпрофесіївідповіднодозаконодавства.

Начасзупиненняексплуатаціїпідприємства,цеху,дільниці,окремоговиробництваабоустаткуванняорганомдержавногона-глядузаохороноюпрацічислужбоюохоронипрацізапрацівни-комзберігаютьсямісцероботиісереднійзаробіток.

Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкід-ливі умови праці. Працівники,зайнятінароботахзважкимиташкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються ліку-вально-профілактичнимхарчуванням,молокомаборівноцінни-ми харчовими продуктами, газованою солоною водою, маютьправонаоплачуваніперервисанітарно-оздоровчогопризначен-ня,скороченнятривалостіробочогочасу,додатковуоплачуванувідпустку,пільговупенсію,оплатупраціупідвищеномурозміріта інші пільги і компенсації, що надаються у визначеномузаконодавствомпорядку.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлюватиза колективним договором (угодою, трудовим договором) пра-цівниковіпільгиікомпенсації,непередбаченізаконодавством.

Уч.4ст.7Законузверненоувагунате,щопротягомдіїукла-деногозпрацівникомтрудовогодоговоруроботодавецьповиненне пізніше як за двамісяці письмово інформувати працівникапро зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій зурахуваннямтих,щонадаютьсяйомудодатково.

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами ін-дивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засо-бами. Нароботахізшкідливимиінебезпечнимиумовамипраці,атакожроботах,пов’язанихіззабрудненнямабонесприятливи-ми метеорологічними умовами, працівникам видаються безоп-латнозавстановлениминормамиспеціальнийодяг,спеціальневзуттятаіншізасобиіндивідуальногозахисту,атакожмийнітазнешкоджувальнізасоби.Працівники,якізалучаютьсядоразо-вихробіт,пов’язанихізліквідацієюнаслідківаварій,стихійно-голихатощо,якінепередбачені трудовимдоговором,повиннібутизабезпеченізазначенимизасобами.

256

Роботодавецьзобов’язанийзабезпечитизасвійрахунокпри-дбання,комплектування,видачутаутриманнязасобівіндивіду-альногозахистувідповіднодонормативно-правовихактівзохо-ронипрацітаколективногодоговору.

Уразіпередчасногозношенняцихзасобівнезвинипраців-никароботодавецьзобов’язанийзамінитиїхзасвійрахунок.Уразіпридбанняпрацівникомспецодягу,іншихзасобівіндивіду-альногозахисту,знешкоджувальнихзасобівзавласнікоштиро-ботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах,передбаченихколективнимдоговором.

Згіднозколективнимдоговоромроботодавецьможедодатко-во,понадустановленінорми,видаватипрацівниковіпевнізасо-би індивідуального захисту,якщофактичні умовипраціцьогопрацівникавимагаютьїхзастосування.

Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівни-ків або у разі їх смерті. ЗдійснюєтьсяФондомсоціальногостра-хування від нещасних випадків відповідно до Закону України“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування віднещасноговипадкунавиробництвітапрофесійногозахворюван-ня,якіспричиниливтратупрацездатності”.

Законнадаєправороботодавцевізарахуноквласнихкоштівздійснювати потерпілим і членам їх сімей додаткові виплативідповіднодоколективногочитрудовогодоговору.

Запрацівниками,яківтратилипрацездатністьузв’язкузне-щаснимвипадкомнавиробництвіабопрофесійнимзахворюван-ням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітнаплатанавесьперіоддовідновленняпрацездатностіабодовста-новлення стійкої втрати професійної працездатності. У разінеможливостівиконанняпотерпілимпопередньоїроботипрово-дятьсяйогонавчанняіперекваліфікація,атакожпрацевлашту-ваннявідповіднодомедичнихрекомендацій.

Часперебуваннянаінвалідностіузв’язкузнещаснимвипад-ком на виробництві або професійним захворюванням зарахо-вуєтьсядостажуроботидляпризначенняпенсіїзавіком,ата-кождостажуроботи ізшкідливимиумовами,щодаєправонапризначенняпенсіїнапільговихумовахівпільговихрозмірах.

Охорона праці жінок. Відповідно до законодавства застосу-ванняпраціжінокзабороняється:

257

• наважкихроботахінароботахізшкідливимиабонебез-печнимиумовамипраці�;

• напідземнихроботах,крімдеякихпідземнихробіт(нефі-зичнихробітаборобіт,пов’язанихізсанітарнимтапобу-товимобслуговуванням).

Забороняєтьсязалученняжінокдопідійманняіпереміщенняважких речей, маса яких перевищує встановлені для них гра-ничнінорми.Граничнінормипідійманняіпереміщенняважкихречей жінками затверджено наказом Міністерства охорониздоров’яУкраїнивід10грудня1993року№241(табл.1).

Таблиця 1Граничні норми підіймання і переміщення важких

речей жінками

ХарактерробітГраничнодопустимавага

вантажу,кг

Підійманняіпереміщеннявантажівпричергуваннізіншоюроботою(до2разівнагодину)

10

Підійманняіпереміщеннявантажівпостійнопротягомробочоїзміни

7

Сумарнавагавантажу,якийпереміщуєтьсяпротягомкожноїгодиниробочоїзміни,неповиннаперевищувати:зробочоїповерхнізпідлоги

—350кг—175кг

Примітки:1.Довагивантажу,щопереміщується,включаютьвагутариіупа-

ковки.2.Припереміщеннівантажунавізкахабоуконтейнерахдокладене

зусиллянеповинноперевищувати10кг.3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра,

стола, верстата тощо згідно з Держстандартами 12.2.032-78 та12.2.033-78.

� Перелікважкихробіттаробітізшкідливимиабонебезпечнимиумовамипра-ці, на яких забороняється застосуванняпраціжінок, затвердженонаказомМіністерстваохорониздоров’яУкраїнивід29грудня1993р.№256.

258

Праця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком дотрьохроків,регулюютьсяст.ст.174–186-1КЗпП.

Охорона праці неповнолітніх.Зурахуваннямпевнихфізич-них, фізіологічних, психологічних та інших особливостей не-повнолітніх законодавствомпропрацю (ст.187КЗпП) встанов-лено,що неповнолітні, тобто особи, які не досягли 18-річноговіку, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах доповнолітніх,авгалузіохоронипраці,робочогочасу,відпустоктадеякихіншихумовпрацікористуютьсяпільгами,встановле-нимизаконодавствомУкраїни.

Державніоргани,які здійснюютьнагляд іконтрользадо-держаннямзаконодавствапропрацю,втомучислійнормпроохоронупраці,маютьправовимагати,щобїмбулинаданідо-кументи,яківедутьсянапідприємстві впорядкуоблікупра-цівників,якінедосягли18-річноговіку.Такежправомаютьоргани Державної податкової служби та інші державні орга-ни.

Ст.191КЗпПвстановлено,щовсіособи,молодшівісімнадця-тироків,приймаютьсянароботулишепісляпопередньогоме-дичногооглядуівподальшому,додосягненнядвадцятиодногороку,вонищорокупідлягаютьобов’язковомумедичномуогля-дові.

Власникщорічнозобов’язанийвидатинаказпропроведеннямедичнихоглядівпрацівників,втомучисліосіб,якінедосягли21 року, призначати відповідальних за це осіб, забезпечуватипроведення медоглядів у строки, погоджені з лікувально-про-філактичною установою і визначені в наказі.Медогляд прово-диться за рахунокпідприємства.За вжепрацюючимиособамивікомдо21рокузаперіодмедичногооглядузберігаєтьсямісцероботиізаробітнаплата.

Чиннезаконодавствочітковизначаєконкретнівидиробіт,наяких забороняється застосуванняпраці осіб,щоне досягли18років,зокрема,цеважкіроботи,роботизішкідливимиабоне-безпечними умовами праці, а також підземні роботи. Перелікцих видів робіт визначений наказом Міністерства охорониздоров’яУкраїнивід31березня1994року№46іналічуєблизь-кодвохтисячнайменувань.

Прийняття неповнолітніх на навчання за спеціальностями,зазначенимиуПерелікуважкихробіт,робітізшкідливимиіне-безпечнимиумовамипраці,наякихзабороняєтьсязастосування

259

праці неповнолітніх, допускається лише за умови досягненняними18-річноговікунамоментзакінченнянавчання.Положен-няпронавчаннянеповнолітніхпрофесіям,щопов’язанізваж-кимироботамиіроботамиізшкідливимиабонебезпечнимиумо-вамипраці,затвердженонаказомДержнаглядохоронпраці.Підчаспроходженнявиробничоїпрактики(виробничогонавчання)неповнолітні,якінавчаютьсяпрофесіям,зазначенимуназвано-муПереліку,можутьперебуватинавиробництвах,нароботах,внесенихдоПереліку,небільшяк4годининаденьзаумовису-ворого дотримання встановлених санітарних норм і правил, атакожправилінормзохоронипраці.

Відповіднодоч.2ст.190КЗпПзабороняєтьсятакожзалучатиосіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщенняречей,масаякихперевищуєвстановленідлянихграничнінор-ми.ЗоглядунацеМіністерствоохорониздоров’яУкраїнинака-зомвід22березня1996р.№59затвердилоГраничнінормипідій-манняіпереміщенняважкихречейнеповнолітніми(табл.2).

Таблиця 2

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної і тривалої роботи

Календарнийвік,років

Граничнінормиваги(вкг)

Короткочаснаробота Триваларобота

юнаки дівчата юнаки дівчата

14 5 2,5 – –

15 12 6 8,4 4,2

16 14 7 11,2 5,6

17 16 8 12,6 6,3

Примітки:1.Короткочаснаробота—1–2 підняттятапереміщеннявантажу;тривала—більшяк2підняттяіпереміщенняпротягом1годиниро-

бочогочасу.2.Календарнийвіквизначаєтьсяякчислоповнихроків,щовідра-

ховуютьсявіддатинародження.3.Довагивантажувключаютьвагутариіупаковки.4.Докладенем’язовезусилляприутриманніабопереміщенніванта-

жузвикористаннямзасобівмалоїмеханізаціїнеповинноперевищува-тиграничноїнормивагивантажу,йоготривалість—небільшяк3хви-лини,подальшийвідпочинок—неменшяк2хвилини.

260

Цим нормативним актом встановлено, що Граничні нормидіють на всій територіїУкраїни і поширюютьсяна всі підпри-ємства, установи, організації, навчальні заклади, а також наюридичнихтафізичнихосіб,яківикористовуютьпрацюпідліт-ківвід14до18років.

Підлітків забороняється призначати на роботи, пов’язанівиключно з підійманням, утриманнямабопереміщеннямваж-кихречей.

Дороботи,щопотребуєпідійманнятапереміщенняважкихречей,допускаютьсяпідлітки,якінемаютьмедичнихпротипо-казань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. Дотривалоїтакоїроботипідліткидо15роківнедопускаються.

Роботапідлітківзвантажемнеповиннастановитибільшяк1/3робочогочасу.

Встановлено також граничні норми сумарної ваги вантажудляпідлітківурозрахункуна1годинуробочогочасу(задотри-мання граничних норм підіймання та переміщення окремихвантажів)(табл.3).

Таблиця 3

Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год робочого часу

Календарнийвік,років

Сумарнавагавантажів(кг),щопідіймаються(переміщуються)привиконанніроботи

Зрівняробочоїповерхні Зпідлоги

юнаки дівчата юнаки дівчата

14 10 5 7 3,5

15 48 12 24 6

16 160 40 80 20

17 272 72 130 32

Примітки:1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кіль-

кістьйогопідіймань(переміщень).2.Рівнемробочоїповерхнівважаєтьсяробочийрівеньстола,верста-

та,конвеєратаін.3.Висотапідійманнянеповиннаперевищувати1м.4.Відстаньпереміщеннявантажувручнунеповиннаперевищувати

5м.

261

Згіднозчиннимзаконодавствомзагальнатривалістьробочо-гочасупідлітківнеповиннаперевищувати24годиннатижденьдля підлітків 14–15 років і 36 годин— для підлітків 16–17років; учнів, які працюютьпротягомнавчального року у віль-нийвіднавчаннячас,—половинимаксимальноїтривалостіро-бочогочасу,передбаченоговищедляосібвідповідноговіку.

Згідно зі ст. 192КЗпП забороняється залучати працівниківмолодшевісімнадцятироківдонічних,надурочнихробітіробітувихіднідні.Нормуванняпрацімолодівзаємообумовленовина-городоюзавиконануроботу,якаприрівнюєтьсядовинагородизапрацюдорослихпрацівників.Так,нормивиробіткудляробіт-никіввікомдовісімнадцятироківвстановлюються,виходячизнорм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороче-номуробочомучасудляосіб,щонедосягливісімнадцятироків.

Охорона праці інвалідів. Важливоюгарантієюохоронипраціінвалідів є те,що відповідно до законодавчих актів інваліди вУкраїні володіютьповнотоювсіх соціально-економічних,полі-тичних,особистихправісвобод,закріпленихКонституцієюУк-раїни.ЗгідноізЗакономУкраїни“Проосновисоціальноїзахи-щеностіінвалідіввУкраїні”від21березня1991р.дискримінаціяінвалідівзабороняєтьсяіпереслідуєтьсязазаконом(ст.1).

Залученняінвалідівдонадурочнихробіттаробітунічнийчасбезїхзгодинедопускається(ст.ст.55,63КЗпП).Крімтого,напроханняінвалідароботодавецьзобов’язанийвстановитинепов-нийробочийчас.Дляінвалідіввстановленощорічніосновнівід-пустки подовженої тривалості залежно від групи інвалідності,додатковіобов’язковівідпусткибеззбереженнязаробітноїпла-ти, пільги щодо отримання щорічних відпусток. При праце-влаштуванніінвалідароботодавецьповиненкеруватисяйогоін-дивідуальноюреабілітаційноюпрограмою.Підприємства,якіневиконаливустановленістрокиреабілітаційнихзаходівщодоін-валіда,зарішенняммедико-соціальноїекспертноїкомісіївідра-ховуютькоштиврозмірівартостіреалізаціїцихзаходівдоФон-ду соціального захисту інвалідів України. Положення проіндивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда за-твердженопостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід22люто-го1992р.№83.

Працевлаштуванняінвалідівздійснюютьцентральнийорганвиконавчоївладизпитаньпрацітасоціальноїполітики,органимісцевогосамоврядування,громадськіорганізаціїінвалідів.

262

Робочемісце підбираютьпереважнона підприємстві, де на-сталаінвалідність,зурахуваннямпобажаньінваліда,наявнихуньогопрофесійнихзнаньінавичок,атакожрекомендаціймеди-ко-соціальноїекспертизи.

Підприємства, установи, організації (незалежно від формвласності і господарювання), що використовують працю ін-валідів,зобов’язаністворюватидлянихумовипрацізурахуван-ням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати іншісоціально-економічнігарантії,передбаченічиннимзаконодавс-твом.

Дляпідприємств, установ і організаційнезалежно відформвласності і господарювання встановлюється норматив робочихмісць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі4%відзагальноїчисельностіпрацюючих,аякщоунихпрацюєвід15до25осіб—укількостіодногоробочогомісця,якщоіншенепередбаченозаконом(ст.19ЗаконуУкраїни“Проосновисо-ціальноїзахищеностіінвалідів”).

Підприємства, установи і організації незалежно від формвласності і господарювання, де кількість працюючих інвалідівменша,ніжустановленопередбаченимвищенормативом,щоро-кусплачуютьвідповіднимвідділеннямФондуУкраїнисоціаль-ногозахистуінвалідівштрафнісанкції,сумаякихвизначаєтьсяурозмірісередньоїрічноїзаробітноїплатинавідповідномупід-приємстві,вустанові,організаціїзакожнеробочемісце,незай-нятеінвалідом.

ПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід3травня1995р.№314затвердженоПоложенняпроробочемісце інваліда іпропорядокпрацевлаштуванняінвалідів,якимпередбачено,щоро-боче місце інваліда —цеокремеробочемісцеабоділянкавироб-ничоїплощінапідприємстві,вустановітаорганізаціїнезалеж-но відформ власності і господарювання, де створенонеобхідніумовидляпраціінваліда.Робочиммісцемінвалідаможебути:

1)звичайнеробочемісце,якщозаумовамипрацітазураху-ванням фізичних можливостей інваліда воно може бути вико-ристанодляйогопрацевлаштування;

2) спеціалізоване робоче місце інваліда— робоче місце, об-ладнанеспеціальнимтехнічнимоснащенням,пристосуваннямиіпристроямидляпраціінвалідазалежновіданатомічнихдефек-тівчинозологічнихформзахворюваннятазурахуваннямреко-

263

мендаціїмедико-соціальноїекспертноїкомісії,професійнихна-вичокізнаньінваліда.Такеробочемісцеможебутиствореноякнавиробництві,таківдома.

Робочемісцеінвалідавважаєтьсяствореним,якщовоновід-повідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідіввідповідноїнозології,атестованеспеціальноюкомісієюпідпри-ємства за участю представників МСЕК, органів Держнагляд-охоронпраці,громадськихорганізаційінвалідівівведеновдіюшляхомпрацевлаштуваннянаньомуінваліда.

14.4. Організація охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях

Відповіднодост.13ЗаконуУкраїни“Проохоронупраці”ро-ботодавецьзобов’язаний створитинаробочомумісцівкожномуструктурномупідрозділіумовипрацівідповіднодочинногоза-конодавстватазабезпечитифункціонуваннясистемиуправлін-няохороноюпраці.Зокрема,він:

• створюєвідповідніслужбиіпризначаєпосадовихосіб,якізабезпечуютьвирішенняконкретнихпитаньохоронипра-ці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та від-повідальністьзавиконанняпокладенихнанихфункцій,атакожконтролюєїхдотримання;

• розробляє за участю сторін колективного договору і реа-лізовує комплексні заходи для досягнення встановле-них нормативів і підвищення існуючого рівня охоронипраці;

• забезпечує виконання відповідних профілактичних за-ходів;

• упроваджує прогресивні технології, досягнення науки ітехніки,засобимеханізаціїтаавтоматизаціївиробництва,позитивнийдосвідзохоронипраці;

• забезпечує належне утримання будівель і споруд, вироб-ничогообладнаннятаустаткування,моніторингзаїхтех-нічнимстаном;

• забезпечуєусуненняпричин,щопризводятьдонещаснихвипадків, професійних захворювань, та здійснення про-

264

філактичнихзаходів,визначенихкомісіямизапідсумка-мирозслідуванняцихпричин;

• організовує проведення аудиту охорони праці, атестаційробочихмісць на відповідність нормативно-правовим ак-там з охорони праці та за їх підсумками вживає заходівщодоусуненнянебезпечнихішкідливихдляздоров’яви-робничихфакторів;

• розробляєізатверджуєположення,інструкції,іншіактизохоронипраці,щодіютьумежахпідприємстватавстанов-люють правила виконання робіт і поведінкипрацівниківнатериторіїпідприємства,увиробничихприміщеннях,набудівельних майданчиках, робочих місцях відповідно донормативно-правових актів з охорони праці, забезпечуєбезоплатнопрацівниківнормативно-правовимиактамитаактамипідприємствазохоронипраці;

• здійснюєконтрользадодержаннямпрацівникомтехноло-гічнихпроцесів,заустаткуваннямтаіншимизасобамиви-робництва,використаннямзасобівколективноготаіндиві-дуальногозахисту,виконаннямробітвідповіднодовимогзохоронипраці;

• організовуєпропагандубезпечнихметодівпраці;• уживаєтерміновихзаходівдлядопомогипотерпілим.Роботодавецьбезпосередньовідповідаєзапорушенняцихви-

мог.Законодавецьтакожвизначаєобов’язкипрацівникащододо-

держання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.Так,відповіднодост.14Законупрацівникзобов’язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров’я, про безпеку іздоров’яоточуючихлюдейупроцесівиконаннябудь-якихробітчипідчасперебуваннянатериторіїпідприємства;

• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів зохоронипраці,правилаповодженнязмашинами,устатку-ванням та іншими засобами виробництва, користуватисязасобамиколективноготаіндивідуальногозахисту;

• проходити у встановленому законодавством порядку по-переднітаперіодичнімедичніогляди.

У цій статті наголошено, що працівник безпосередньо від-повідаєзапорушеннязазначенихвимог.

265

Служба охорони праці на підприємстві. ОсобливуувагувЗа-коні приділено питанням організації та функціонування цієїслужби.Так,на підприємствізкількістюпрацюючих50ібіль-шеосіброботодавецьстворюєслужбуохоронипрацівідповіднодотиповогоположення.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осібфункції служби охорони праці можуть виконувати в порядкусумісництва особи, які мають відповідну підготовку, а на під-приємствізкількістюпрацюючихменше20осібдлявиконанняцих функцій можуть залучатися сторонні спеціалісти на до-говірнихзасадах,якімаютьвідповіднупідготовку.

УЗаконінаголошено,щослужбаохоронипраціпідпорядко-вуєтьсябезпосередньороботодавцю.

СпеціалістислужбиохоронипрацівідповіднодоЗаконунаді-ленівладнимиповноваженнямиуразівиявленняпорушеньохо-ронипраці.Так,вонимаютьправо:

• видаватикерівникамструктурнихпідрозділівпідприємс-тваобов’язковідлявиконанняприписищодоусуненняна-явних недоліків, отримувати від них потрібні відомості,документаціюіпоясненнязпитаньохоронипраці;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшлипередбачених законодавством медичного огляду, навчан-ня, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску довідповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правовихактівзохоронипраці;

• зупинятироботувиробництва,дільниці,машин,механіз-мів,устаткуваннятаіншихзасобіввиробництвауразіпо-рушень, які створюють загрозужиттю або здоров’ю пра-цівників;

• надсилатироботодавцюподанняпропритягнення до від-повідальності працівників, які порушують вимоги щодоохоронипраці.

Особливуувагуслідзвернутинате,щоприписспеціалістазохоронипраціможескасуватилишероботодавець.Уст.15За-кону наголошено,що ліквідація служби охорони праці допус-кається тільки у разі ліквідації підприємства чи припиненнявикористаннянайманоїпраці.

Комісія з питань охорони праці підприємства.Окрімслужбиохоронипраці,напідприємствізарішеннямтрудовогоколекти-

266

вуможебутистворенакомісіязпитаньохоронипрацізметоюзабезпечення пропорційної участі працівників у вирішеннібудь-якихпитаньбезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередо-вища.

Комісія,зазначеноуст.16Закону,складаєтьсязпредставни-ківроботодавцятапрофесійноїспілки,атакожуповноваженоїнайманимипрацівникамиособи,спеціалістівзбезпеки,гігієнипрацітаіншихслужбпідприємствавідповіднодоТиповогопо-ложення,що затверджується спеціальноуповноваженимцент-ральниморганомвиконавчоївладизнаглядузаохороноюпраці.УЗаконінаголошено,щорішеннякомісіїєрекомендаційними.

Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій. Роботодавець зобов’язанийза своїкоштизабезпечитифінансу-вання та організувати проведення попереднього (під час прий-няттяроботу) іперіодичних(протягомтрудовоїдіяльності)ме-дичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах,роботахізшкідливимичинебезпечнимиумовамипраціабота-ких,деєпотребаупрофесійномудоборі,щорічногообов’язковогомедичногооглядуосібвікомдо21року.Зарезультатамиперіо-дичнихмедичнихоглядівуразіпотребироботодавецьповинензабезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Ме-дичні огляди проводять відповідні заклади охорони здоров’я,працівникиякихвідповідають згідно із законодавствомзавід-повідністьмедичноговисновкуфактичномустануздоров’япра-цівника.

УЗаконізазначено,щороботодавецьмаєправовустановле-номупорядкупритягнутипрацівника,якийухиляєтьсявідпро-ходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарноївідповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його відроботибеззбереженнязаробітноїплатидопроходженнямедич-ногоогляду.

Роботодавець зобов’язаний також забезпечити за свій раху-нокпозачерговиймедичнийоглядпрацівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає,що погіршеннястануйогоздоров’япов’язанезумовамипраці;

• з власної ініціативи, якщо стан здоров’я працівника недозволяєйомувиконуватисвоїтрудовіобов’язки.

Зачаспроходженнямедичногооглядузапрацівникамизбері-гаютьсямісцероботи(посада)ісереднійзаробіток.

267

Навчання з питань охорони праці. Працівникипідчасприй-няттянароботуівпроцесіроботиповинніпроходитизарахунокроботодавцяінструктаж,навчаннязпитаньохоронипраці,зна-данняпершоїмедичноїдопомогипотерпілимвіднещаснихви-падківіправилповедінкиуразіаварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекоюабо там, де є потреба у професійному доборі, повинні щорокупроходитизарахунокроботодавцяспеціальненавчанняіпере-вірку знань відповідних нормативно-правових актів з охоронипраці.

Перелікробітзпідвищеноюнебезпекоюзатверджуєтьсяспе-ціальноуповноваженимцентральниморганомвиконавчоївладизнаглядузаохороноюпраці.

Уст.18Законузазначено,щопосадовіособи,діяльністьякихпов’язаназорганізацієюбезпечноговеденняробіт,підчасприй-няттянароботу іперіодично,одинразнатрироки,проходятьнавчання, а також перевірку знань з питань охорони праці зучастюпрофспілок.

Акцентовано,щороботодавецьмаєправонедопускатидоро-ботипрацівників,зокремапосадовихосіб,якінепройшлинав-чання,інструктажіперевіркузнаньзохоронипраці.

Уразівиявленняупрацівників,зокремапосадовихосіб,не-задовільнихзнаньзпитаньохоронипрацівониповинніумісяч-нийстрокпройтиповторненавчанняіперевіркузнань.

Регулювання охорони пращі у колективному договорі, угоді. У колективномудоговорі, угоді сторонипередбачають забезпе-ченняпрацівникамсоціальнихгарантійугалузіохоронипраціна рівні, не нижчому за встановлений законодавством, їхобов’язки,атакожкомплекснізаходищододосягненнявстанов-ленихнормативівбезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередо-вища,підвищенняіснуючогорівняохоронипраці,запобіганнявипадкамвиробничоготравматизму,професійногозахворюван-ня,аваріяміпожежам,визначаютьобсягитаджерелафінансу-ванняцихзаходів.

У ст. 21 Закону особливу увагу приділено питанням додер-жаннявимогчинногозаконодавствазохоронипраціпідчаспро-ектування,будівництва(виготовлення)тареконструкціїпідпри-ємств, об’єктів і засобів виробництва. Так, виробничі будівлі,споруди, машини,механізми, устаткування, транспортні засо-

268

би, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) абореконструкції,капітальногоремонтутощо,татехнологічніпро-цесиповиннівідповідативимогамнормативно-правовихактівзохоронипраці.

Зазначено також, що проектування виробничих об’єктів,розробленняновихтехнологій,засобіввиробництва,засобівко-лективноготаіндивідуальногозахиступрацюючихповинніпро-вадитися з урахуванням вимогщодо охорони праці.Не допус-кається будівництво, реконструкція, технічне переоснащеннятощо виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур об’єктівсоціально-культурного призначення, виготовлення і впрова-дженняновихдляданогопідприємстватехнологійізазначенихзасобівбезпопередньоїекспертизиробочогопроектуаборобочоїдокументаціїна їхвідповідністьнормативно-правовимактамзохоронипраці.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних за-хворювань і аварій. Роботодавецьповинен організовуватироз-слідуваннятавестиоблікнещаснихвипадків,професійнихза-хворюваньіаварійвідповіднодозаконодавства.

Запідсумкамирозслідуваннянещасноговипадку,професій-ногозахворюванняабоаваріїроботодавецьскладаєактзавста-новленоюформою, одинпримірникякого він зобов’язанийви-дати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізнішетрьохднівзмоментузакінченнярозслідування.

Уразівідмовироботодавцяскластиактпронещаснийвипа-докчинезгодипотерпілогозйогозмістомпитаннявирішуєтьсяпосадовоюособоюорганудержавногонаглядузаохороноюпра-ці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця.Це рішенняможебутиоскарженевсудовомупорядку.

Економічне стимулювання охорони праці. УЗаконізазначе-но,що до працівниківможуть застосовуватися будь-які заохо-ченнязаактивнуучастьтаініціативууреалізаціїзаходівщодопідвищеннярівнябезпекитаполіпшенняумовпраці.Видиза-охоченьвизначаютьсяколективнимдоговором,угодою.

Прирозрахункурозмірустраховоговнескудлякожногопід-приємства Фондом соціального страхування від нещасних ви-падків,заумовидосягненняналежногостануохоронипрацітазниження рівня або відсутності травматизму і професійної за-хворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних

269

профілактичнихзаходівможебутивстановленознижкудоньо-гоабонадбавкудорозмірустраховоговнескузависокийрівеньтравматизму іпрофесійноїзахворюваностітаненалежнийстанохоронипраці.

Розрахунокрозмірустраховоговнескуіззастосуваннямзни-жок і надбавок для кожного підприємства, передбачених ч. 2ст.25 Закону, провадиться відповідно до законодавства прозагальнообов’язковедержавнесоціальнестрахуваннявіднещас-ноговипадкунавиробництвітапрофесійногозахворювання,якіспричиниливтратупрацездатності.

Значну увагу законодавець приділяє і відшкодуваннююри-дичним,фізичнимособамтадержавізбитків,заподіянихпору-шеннямвимогзохоронипраці.Так,роботодавецьвідповіднодост.26Законузобов’язанийвідшкодуватизбитки,заподіяніпо-рушеннямвимогзохоронипрацііншимюридичним,фізичнимособам і державі, на загальних підставах, передбачених Зако-ном.

Роботодавець відшкодовує також витрати на проведенняробіт з рятуванняпотерпілихпід час аварії та ліквідації її на-слідків, на розслідування і проведення експертизи причинаварії, нещасного випадку або професійного захворювання, наскладання санітарно-гігієнічної характеристики умов праціосіб,якіпроходятьобстеженнящодонаявностіпрофесійногоза-хворювання,атакожіншівитрати,передбаченічиннимзаконо-давством.

Нормативно-правові акти з охорони праці— це правила,норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та іншідокументи,обов’язковідлявиконаннявідповіднимиюридични-митафізичнимиособами.Опрацюванняіприйняттянових,пе-реглядіскасуваннячиннихнормативно-правовихактівзохоро-ни праці здійснює спеціально уповноважений центральнийорган виконавчої влади (ст. 28 Закону) з нагляду за охороноюпрацізаучастюпрофесійнихспілокіФондусоціальногостраху-вання від нещасних випадків та за погодженням з органамидержавногонаглядузаохороноюпраці.

Санітарніправилаінормизатверджуютьсяспеціальноупов-новаженимцентральниморганомвиконавчоївладиугалузіохо-рониздоров’я.

270

Нормативно-правовіактизохоронипраціпереглядаютьсявміру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяютьпідвищеннюбезпеки,поліпшеннюгігієнипрацітавиробничогосередовища,аленерідшеодногоразунадесятьроків.

Стандарти,технічніумовитаіншідокументиназасобипраціі технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охоронипрацііпогоджуватисязорганамидержавногонаглядузаохоро-ноюпраці.

Уст.29Законупередбаченаможливістьтимчасовогоприпи-нення чинності нормативно-правових актів з охорони праці уразі неможливості повного усунення небезпечних ішкідливихдля здоров’я умов праці. За цих обставин роботодавецьзобов’язанийповідомитипроце відповіднийоргандержавногонаглядузаохороноюпраці.Вінможезвернутисядоцьогоорга-нузклопотаннямпровстановленнянеобхідногострокудляви-конання заходівщодо приведення умов праці на конкретномувиробництвічиробочомумісцідонормативнихвимог.

Відповідний орган державного нагляду за охороною працірозглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потребиекспертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і занаявності підстав може, як виняток, прийняти рішення провстановлення іншого строку застосування вимог нормативнихактівзохоронипраці.

Роботодавецьзобов’язанийневідкладноповідомитизаінтере-сованихпрацівниківпрорішенняцьогоорганудержавногона-глядузаохороноюпраці.

Важливавказівкащодопоширеннянормативно-правовихак-тівзохоронипрацінасферутрудовогоіпрофспілковогонавчан-няміститьсяуст.30Закону,вякійзазначено,щонормативно-правовіактизохоронипрацієобов’язковимидлявиконанняувиробничихмайстернях,лабораторіях,цехах,надільницяхтавіншихмісцяхтрудовогоіпрофесійногонавчання,облаштованихубудь-якихнавчальнихзакладах.

Організація охоронипраці на зазначених об’єктах, а такожпорядокрозслідуваннятаоблікунещаснихвипадківзучнямиістудентами під час трудового та професійного навчання у нав-чальнихзакладахвизначаютьсяцентральниморганомвиконав-чоївладивгалузіосвітитанаукизапогодженнямзвідповіднимпрофспілковиморганом.

271

Доучнівістудентів,якіпроходятьтрудовеіпрофесійненав-чання(виробничупрактику)напідприємствахпідкерівництвомїхперсоналу,застосовуєтьсязаконодавствопроохоронупрацівтакомужпорядку,щойдопрацівниківпідприємства.

Державнеуправлінняохороноюпраціздійснюють:• КабінетМіністрівУкраїни;• ДержавнийкомітетУкраїнизохоронипраці;• міністерстватаіншіцентральніорганивиконавчоївлади.• Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві

державніадміністраціїтаорганимісцевогосамоврядуван-ня.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охоронипраціполягаєвтому,щовін:

• забезпечуєреалізаціюдержавноїполітикивгалузіохоро-нипраці;

• подаєназатвердженняВерховноюРадоюУкраїнизагально-державну програму поліпшення стану безпеки, гігієнипрацітавиробничогосередовища;

• спрямовуєікоординуєдіяльністьміністерств,іншихцент-ральнихорганіввиконавчоївладищодоствореннябезпеч-нихіздоровихумовпрацітанаглядузаохороноюпраці;

• встановлює єдину державну статистичну звітність з пи-таньохоронипраці.

Зметоюкоординаціїдіяльностіорганівдержавногоуправлін-няохороноюпрацістворюєтьсяНаціональнарадазпитаньбез-печної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єрміністрУкраїни.

Повноваженняміністерствтаіншихцентральнихорганівви-конавчоївладиполягаютьутому,щовони:

• проводять єдинунауково-технічнуполітикув галузі охо-ронипраці;

• розробляють і реалізують галузеві програми поліпшеннястанубезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовищазаучастюпрофспілок;

• здійснюють методичне керівництво діяльністю підпри-ємствгалузізохоронипраці;

• укладаютьзвідповіднимигалузевимипрофспілкамиуго-дизпитаньполіпшенняумовібезпекипраці;

• берутьучастьвопрацюваннітапереглядінормативно-пра-вовихактівзохоронипраці;

272

• організовуютьнавчанняіперевіркузнаньзпитаньохоро-нипраці;

• створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби,здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують ви-конанняіншихвимогзаконодавства,щорегулюєвідноси-ниусферірятувальноїсправи;

• здійснюютьвідомчийконтрользастаномохоронипрацінапідприємствахгалузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці іконтролю за цією роботою вміністерствах та інших централь-нихорганахвиконавчоївладистворюютьсяструктурніпідрозді-лизохоронипраці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчоївлади з питаньпраці та соціальної політики забезпечуєпрове-дення державної експертизи умов праці із залученням службсанітарного епідеміологічногонагляду спеціальноуповноваже-ного центрального органу виконавчої влади в галузі охорониздоров’я,визначаєпорядоктаздійснюєконтрользаякістюпро-веденняатестаціїробочихмісцьнаїхвідповідністьнормативно-правовимактамзохоронипраці.

ДержавнийкомітетУкраїнипонаглядузаохороноюпраці:• здійснюєкомплексне управління охороноюпраці на дер-

жавномурівні,реалізуєдержавнуполітикувційгалузітаздійснюєконтрользавиконаннямфункційдержавногоуп-равління охороною праці міністерствами, іншими цент-ральними органами виконавчої влади, Радою міністрівАвтономноїРеспублікиКрим,місцевимидержавнимиад-міністраціямитаорганамимісцевогосамоврядування;

• розробляє за участюміністерств, інших центральних ор-ганів виконавчої влади, Фонду соціального страхуваннявіднещаснихвипадків,всеукраїнськихоб’єднаньробото-давців та профспілок загальнодержавну програму поліп-шеннястанубезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередо-вищаіконтролюєїївиконання;

• здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затвер-джуєправила,норми,положення,інструкціїтаіншінор-мативно-правовіактизохоронипраціабозмінидоних;

• координуєроботуміністерств,іншихцентральнихорганіввиконавчоївлади,РадиміністрівАвтономноїРеспубліки

273

Крим,місцевих державних адміністрацій, органівмісце-вого самоврядування, підприємств, інших суб’єктів під-приємницькоїдіяльностівгалузібезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовища;

• одержує безоплатно від міністерств, інших центральнихорганіввиконавчоївлади,РадиміністрівАвтономноїРес-публікиКрим,місцевихдержавнихадміністрацій,органівстатистики,підприємств, іншихсуб’єктівпідприємниць-коїдіяльностівідомостіта інформацію,необхіднідляви-конанняпокладенихнаньогозавдань;

• береучастьуміжнародномуспівробітництвітаворганіза-ції виконання міжнародних договорів, згоду на обов’яз-ковістьякихнаданоВерховноюРадоюУкраїни,зпитаньбезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовища,вивчає,узагальнюєіпоширюєсвітовийдосвідзцихпитань,опра-цьовує іподаєувстановленомупорядкупропозиціїщодовдосконаленняіпоступовогонаближеннячинногозаконо-давствапроохоронупрацідовідповіднихміжнароднихтаєвропейськихнорм.

Рішення,прийнятіспеціальноуповноваженимцентральниморганомвиконавчоївладипонаглядузаохороноюпрацівмежахйого компетенції є обов’язковими для виконання всіма мініс-терствами, іншимицентральними органами виконавчої влади,РадоюміністрівАвтономної РеспублікиКрим,місцевими дер-жавними адміністраціями, органами місцевого самоврядуван-ня,юридичнимитафізичнимиособами,яківідповіднодозако-нодавствавикористовуютьнайманупрацю.

Закон визначає також повноваження Ради міністрів Авто-номноїРеспублікиКримтамісцевихдержавнихадміністраційвгалузіохоронипраці,якіумежахвідповіднихтериторій:

• забезпечуютьвиконаннязаконівтареалізаціюдержавноїполітикивгалузіохоронипраці;

• формуютьзаучастюпредставниківпрофспілок,Фондусо-ціальногострахуваннявіднещаснихвипадківізабезпечу-ютьвиконанняцільовихрегіональнихпрограмполіпшен-нястанубезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовища,атакожзаходівзохоронипраціускладіпрограмсоціаль-но-економічногоікультурногорозвиткурегіонів;

274

• забезпечують соціальний захист найманих працівників,зокремазайнятихнароботах ізшкідливимитанебезпеч-нимиумовамипраці,вживаютьзаходівщодопроведенняатестаціїробочихмісцьнавідповідністьнормативно-пра-вовимактамзохоронипраці;

• вносять пропозиції щодо створення регіональних (кому-нальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговуван-ня відповідних територій та об’єктів комунальної влас-ності;

• здійснюютьконтрользадодержаннямсуб’єктамипідпри-ємницькоїдіяльностінормативно-правовихактівпроохо-ронупраці.

Для виконання цих функцій у складі Ради міністрів Авто-номної Республіки Крим, місцевих державних адміністраційстворюються структурні підрозділи з охорони праці,що діютьзгідно з типовим положенням, яке затверджується КабінетомМіністрівУкраїни,атакожнагромадськихзасадах—радизпи-таньбезпечноїжиттєдіяльностінаселення(ст.34Закону).

Законуст.36такожвизначаєповноваженняоб’єднаньпід-приємствугалузіохоронипраці.Унійзазначено,щоповнова-женнявгалузіохоронипраціасоціацій,корпорацій,концернівта іншихоб’єднань визначаються їх статутами або договорамиміжпідприємствами,якіутворилиоб’єднання.Длявиконанняделегованих об’єднанням функцій в їх апаратах створюютьсяслужбиохоронипраці.

Органимісцевогосамоврядуваннящодогалузіохоронипрацівмежахсвоєїкомпетенції:

• затверджують цільові регіональні програми поліпшеннястану безпеки, умов праці та виробничого середовища, атакожзаходизохоронипраціускладіпрограмсоціально-економічногоікультурногорозвиткурегіонів;

• приймаютьрішенняпроствореннякомунальнихаварійно-рятувальнихслужбдляобслуговуваннявідповіднихтери-торійтаоб’єктівкомунальноївласності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забез-печують належну безпечну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслу-говування,транспортуізв’язку,щоперебуваютьукомунальнійвласності відповідних територіальних громад, додержання

275

вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цихоб’єктах.

ДлявиконанняпередбаченихЗакономфункційсільська,се-лищна,міськарадастворюєускладісвоговиконавчогоорганувідповіднийпідрозділабопризначаєспеціалістазохоронипраці(ст.35Закону).

1 1 1 1 1 1Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Державнийнаглядзадодержаннямзаконівтаіншихнорма-тивно-правовихактівпроохоронупраціздійснюють:

• спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчоївладизнаглядузаохороноюпраці;

• спеціально уповноважений державний орган з питаньрадіаційноїбезпеки;

• спеціальноуповноваженийдержавнийорганзпитаньпо-жежноїбезпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питаньгігієнипраці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежатьвідбудь-якихгосподарськихорганів,суб’єктівпідприємництва,об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих держав-нихадміністраційіорганівмісцевогосамоврядування,їмнепід-звітніінепідконтрольні.

Діяльністьорганівдержавногонаглядузаохороноюпраціре-гулюєтьсяЗаконамиУкраїни“Проохоронупраці”,“Провико-ристанняядерної енергії і радіаційнубезпеку”, “Пропожежнубезпеку”,“Прозабезпеченнясанітарноготаепідемічногоблаго-получчянаселення”,іншиминормативно-правовимиактамитаположеннямипро ці органи,що затверджуютьсяПрезидентомУкраїниабоКабінетомМіністрівУкраїни.

Закон України “Про охорону праці” чітко визначає права івідповідальність посадових осіб Державного комітету Українипонаглядузаохороноюпраці.Ціособимаютьправо:

• безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства(об’єкти),виробництвафізичнихосіб,яківідповіднодоза-

276

конодавствавикористовуютьнайманупрацю,таздійсню-вативприсутностіроботодавцяабойогопредставникапе-ревіркудодержаннязаконодавствазпитань,віднесенихдоїхкомпетенції;

• одержувативідроботодавця іпосадовихосібписьмовічиусніпояснення,висновкиекспертнихобстежень,аудитів,матеріалита інформаціюзвідповіднихпитань, звітипрорівень і стан профілактичної роботи, причини порушеньзаконодавстватавжитізаходищодоїхусунення;

• видавати в установленому порядку роботодавцям, керів-никамтаіншимпосадовимособамюридичнихіфізичнихосіб,яківідповіднодозаконодавствавикористовуютьнай-ману працю, міністерствам та іншим центральним орга-намвиконавчоївлади,РадіміністрівАвтономноїРеспуб-ліки Крим, місцевим державним адміністраціям таорганаммісцевого самоврядування обов’язкові для вико-нанняприписи(розпорядження)проусуненняпорушеньінедоліківугалузіохоронипраці,охоронинадр,безпечноїексплуатаціїоб’єктівпідвищеноїнебезпеки;

• забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуа-таціюпідприємств,окремихвиробництв,цехів,дільниць,робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск таексплуатацію машин, механізмів, устаткування, транс-портнихтаіншихзасобівпраці,виконанняпевнихробіт,застосуванняновихнебезпечнихречовин,реалізаціюпро-дукції, а також скасовувати або припиняти дію виданихнимидозволівіліцензійдоусуненняпорушень,якіство-рюютьзагрозужиттюпрацюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності за пору-шеннязаконодавствапроохоронупраці;

• надсилатироботодавцямподанняпроневідповідність ок-ремихпосадовихосібзайманійпосаді,передаватиматеріа-лиорганампрокуратуридляпритягненняцихосібдовід-повідальностізгідноіззаконом.

РішенняпосадовихосібДержавногокомітетуУкраїнипона-гляду за охороною праці за необхідності обґрунтовуються ре-зультатамироботитависновкамиекспертно-технічнихцентрів,дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів(груп)технічноїпідтримки,щофункціонуютьускладіорганів

277

державного нагляду за охороною праці відповідно до завданьінспекційної служби або створюються і діють згідно із законо-давствомякнезалежніекспертніорганізації.

Зметоюпосиленняконтролюзадодержаннямзаконодавствапроохоронупрацізаконодавецьуст.41Законупередбачивгро-мадськийконтрользадодержаннямзаконодавствапроохоронупраці.Йогоздійснюютьпрофесійніспілки,їхоб’єднаннявособісвоїхвиборнихорганівіпредставників.Вонимаютьправоздійс-нюватицейконтрольшляхомствореннябезпечнихінешкідли-вих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутовихумов, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, ін-шимизасобамиіндивідуальноготаколективногозахисту.Уразізагрозижиттюабоздоров’юпрацівниківпрофесійніспілкима-ютьправовимагативідроботодавцянегайногоприпиненняробітна робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та іншихструктурнихпідрозділахабонапідприємствахчивиробництвахфізичнихосіб,яківідповіднодозаконодавствавикористовуютьнайманупрацю,вціломунаперіод,необхіднийдляусуненняза-грозижиттюабоздоров’юпрацівників.

Професійні спілкимаютьправо і напроведеннянезалежноїекспертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призна-чення,щопроектуються,навідповідністьїхнормативно-право-вимактампроохоронупраці,братиучастьурозслідуванніпри-чин нещасних випадків і професійних захворювань навиробництвітанадаватисвоївисновкипроних,вноситиробото-давцям,державниморганамуправлінняінаглядуподаннязпи-тань охорони праці та одержувати від них аргументованувідповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві гро-мадськийконтрользадодержаннямзаконодавствапроохоронупраціздійснюєуповноваженанайманимипрацівникамиособа.

Дляполіпшенняорганізаціїроботиівиконаннявимогчинно-гозаконодавствазохоронипраціЗакономпередбаченотакийін-ститут,якуповноваженінайманимипрацівникамиособизпи-таньохоронипраці.Відповіднодост.42Законуціособимаютьправо безперешкодно перевіряти на підприємствах виконаннявимогщодо охорони праці і вносити обов’язкові для розглядуроботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушеньнормативно-правовихактівзбезпекиігігієнипраці.

278

Длявиконанняцихобов’язківроботодавецьзасвійрахунокорганізовуєнавчання,забезпечуєнеобхіднимизасобамиізвіль-няєуповноваженихнайманимипрацівникамиосібзпитаньохо-ронипрацівідроботинапередбаченийколективнимдоговоромстрокіззбереженнямзанимисередньогозаробітку.

Неможутьбутиущемленібудь-якізаконні інтересипраців-ників у зв’язку з виконаннямними обов’язків уповноваженихнайманимипрацівникамиосібзпитаньохоронипраці.Їхзвіль-ненняабопритягненнядодисциплінарноїчиматеріальноївід-повідальностіздійснюєтьсялишезазгодоюнайманихпрацівни-ківупорядку,визначеномуколективнимдоговором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з пи-таньохоронипрацівважають,щопрофілактичнізаходи,вжитіроботодавцем,єнедостатніми,вониможутьзвернутисяподопо-могудоорганудержавногонаглядузаохороноюпраці.Вонита-кожмаютьправо брати участь і вносити відповідні пропозиціїпідчас інспекційнихперевірокпідприємствчивиробництвфі-зичних осіб, які відповідно до законодавства використовуютьнайманупрацю,цимиорганами.

Уповноваженінайманимипрацівникамиособизпитаньохо-ронипрацідіютьвідповіднодотиповогоположення,затвердже-ногоспеціальноуповноваженимцентральниморганомвиконав-чоївладизпитаньпрацітасоціальноїполітики.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Згідно із ст. 43 Закону передбаченоштрафні санкції доюридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавствавикористовуютьнайманупрацю,атакожщодопосадовихосібіпрацівників.Так,запорушеннязаконодавствапроохоронупра-ці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів держав-ногонаглядузаохороноюпраціюридичнітафізичніособи,яківідповідно до законодавства використовують найману працю,притягаютьсяорганамидержавногонаглядузаохороноюпрацідосплатиштрафуупорядку,встановленомузаконом.

Максимальнийрозмірштрафунеможеперевищуватип’ятивідсотківмісячногофондузаробітноїплатиюридичноїчифізич-ної особи, яка згідно із законодавством використовує найманупрацю.Несплатанимиштрафутягне за собоюнарахуваннянасумуштрафупеніврозмірідвохвідсотківзакожнийденьпро-строчення.

279

Застосуванняштрафнихсанкційдопосадовихосіб іпраців-никівзапорушеннязаконівтаіншихнормативно-правовихак-тівзохоронипраціздійснюєтьсявідповіднодоКодексуУкраїнипроадміністративніправопорушення.Особи,наякихнакладеноштраф,вносятьйогодокасипідприємствазамісцемроботи.

Рішення про стягненняштрафуможе бути оскаржено в мі-сячнийстрокусудовомупорядку.

Коштивідзастосуванняштрафнихсанкційдоюридичнихчифізичнихосіб,яківідповіднодозаконодавствавикористовуютьнайманупрацю,посадовихосібіпрацівників,визначенихцієюстаттею,зараховуютьдоДержавногобюджетуУкраїни.

ОкрімЗаконуУкраїни“Проохоронупраці”,чиннимзаконо-давствомпередбаченавідповідальністьзапорушеннязаконівтаіншихнормативно-правовихактівпроохоронупраці,створенняперешкодудіяльностіпосадовихосіборганівдержавногонагля-дузаохороноюпраці,атакожпредставниківпрофспілок,їхор-ганізаційтаоб’єднань.Винніособипритягаютьсядодисциплі-нарної, адміністративної (ст. ст. 41,41–2, 42, 43, 93, 95, і 96Кодексу України про адміністративні правопорушення) ма-теріальної такримінальної відповідальності (ст. ст. 172 та173ККУкраїни).

Контрольні запитання і завдання

1. Дайтевизначенняпоняттяохоронипраціірозкрийтейогозміст.

2. Якими локальними актами регулюється охорона праці іякийпорядокїхприйняттяізатвердження?

3. Якіосновніобов’язкипрацівниківусферівідносинзохо-ронипраці?Розкрийтеїхзміст.

4. Проаналізуйте порядок оплати праці працівників у разіпереведенняїхнаіншуроботуузв’язкузкаліцтвомтаін-шими ушкодженнями здоров’я, пов’язаними з виконан-нямїхтрудовихобов’язків.

5. ЯкіповноваженняДержавногокомітетупоохороніпраці? 6. Які існують види відповідальності за порушення законо-

давствапроохоронупраці?

280

Розділ 15

ТрудОві СпОри

15.1. Поняття трудових спорів і їх види.15.2. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.15.3. Порядок вирішення колективних трудових спорів.15.4. Право на страйк та його реалізація.

15.1. Поняття трудових спорів і їх види

Трудовий спір—ценеврегульованірозбіжності,щовиника-ютьміжсуб’єктамитрудовихвідносинщодозастосуваннязако-нодавства про працю, установлення нових або зміни існуючихумовпраці,якізакріпленівнормативнихактахтрудовогозако-нодавстваіпереданінарозглядюрисдикційногооргану,допов-новаженьякогоналежитьїхвирішення.

Трудовіспорикласифікуютьзарізнимиознаками.Запорядком розгляду їхподіляютьнаспори,щовирішують-

ся:• узагальномупорядкузапослідовністюрозглядувкомісії

потрудовихспорах(КТС)таврайонних(місцевих)судах;• у судовому порядку (розгляд спору розпочинається звер-

неннямдосуду,минаючистадіюрозглядувКТС);• вособливомупорядку—окремікатегоріїпрацівниківви-

рішуютьтрудовіспоризаспеціальнимиправилами(спорисуддів,прокурорськихпрацівників).

Засуб’єктами розрізняють: індивідуальні іколективнітру-довіспори.Індивідуальнітрудовіспоривиникаютьміжвласни-комабоуповноваженимниморганоміпрацівником.

Колективнітрудовіспоривиникають:• на виробничому рівні— між найманими працівниками

підприємства, установи, організації чи їх структурнихпідрозділівабопервинноюпрофспілковоючиіншоюупов-

281

новаженоюнайманимипрацівникамиорганізацієюівлас-ником підприємства, установи, організації або уповнова-женимниморганомчипредставником;

• нагалузевому,територіальномурівнях—міжнайманимипрацівникамипідприємств,установ,організаційоднієїчидекількох галузей (професій) або адміністративно-тери-торіальниходиницьчипрофспілкою,об’єднаннямипроф-спілок або іншими уповноваженими цими найманимипрацівникамиорганамиівласниками,об’єднаннямивлас-никівабоуповноважениминимиорганамичипредставни-ками;

• нанаціональномурівні—міжнайманимипрацівникамиоднієї абодекількох галузей (професій)чипрофспілкамиабо їх об’єднаннями чи іншими уповноваженими найма-ними працівниками органами та власниками, об’єднан-нями власників або уповноваженими ними органами(представниками)натериторіїбільшостіадміністративно-територіальних одиниць України, передбачених ч.2ст.133КонституціїУкраїни.

Слід зазначити,щоособи,виннівпорушенні законодавствапроколективнітрудовіспори(конфлікти),несутьдисциплінар-ну,адміністративну,цивільно-правовуабокримінальнувідпові-дальністьзгідноіззаконодавством.

За характером індивідуальні трудові спори поділяють наспорипро:

• поновленнянароботітазмінупричинзвільнення;• прооплатувимушеногопрогулувразізатримкивиконан-

нярішенняпропоновленнянароботіпрацівника;• пропокладенняматеріальноївідповідальностінаслужбо-

ву особу, винну в незаконному звільнені або переведенніпрацівника.

3а критерієм предмета спору виокремлюють спори про за-стосуваннянормправа(юридичніспори)iспорипровстановлен-няумовпрацi(економічнiспори).3а способом розгляду — позов-ні (такі, що можуть розглядатися шляхом подання позову досуду)iнепозовні(такі,щорозглядаютьсявіншомуустановлено-му законом порядку, зазвичай це арбітражно-третейська про-цедура).

282

15.2. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів

Згідно зі ст. 221КЗпПорганами,щорозглядають індивіду-альнітрудовіспори,є(схема1):

• комісіїзтрудовихспорів(КТС);• районні(міські)суди.

Схема 1. Органи з розгляду індивідуальних трудових спорів

Такийпорядокрозглядутрудовихспорів,щовиникаютьміжпрацівником івласникомабоуповноваженимниморганом,за-стосовуєтьсянезалежновідформитрудовогодоговору.

Установлений порядок розгляду трудових спорів не поши-рюєтьсянаспорипродостроковезвільненнявідвиборноїплат-ноїпосадичленівгромадськихтаіншихоб’єднаньгромадянзарішенняморганів,щоїхобрали.

Комісія з трудових спорів обирається загальними зборамитрудовогоколективузкількістюпрацівниківнеменше15осіб.КТС є первинним органом для розгляду більшості трудовихспорів,щовиникаютьнапідприємствах,вустановах,організа-ціях,якіпрацівникисамостійноабозучастюпрофспілковихор-ганізацій не врегулювали під час безпосередніх переговорів звласником або уповноваженим ним органом. Проте, оскількивідповіднодост.55КонституціїУкраїнигромадянимаютьпра-вобезпосередньозвертатисязазахистомсвоїхправдосуду,ін-дивідуальні трудові спори розглядаються також районними(міськими)судами,якіможутьбутиякдругою(післяКТС),такіпершоюінстанцією.

Працівник може звертатися до КТС у тримісячний строк здня,коливіндізнавсяабоповиненбувдізнатисяпропорушення

Органи,щорозглядаютьіндивідуальнітрудовіспори

Комісіїпотрудовихспорах Районні(місцеві)суди

283

своїхправ.УразіпропускузповажноїпричинивстановленогострокуКТСможейогопоновити.

Порядокобрання,чисельність,складістрокповноваженько-місіїзтрудовихспоріввизначаютьсязагальнимизборамитрудо-вого колективу підприємства, установи, організації. Із свогоскладукомісіяобираєголову,йогозаступникатасекретаря.Ор-ганізаційно-технічнезабезпеченнякомісіїпокладаєтьсянавлас-никапідприємства,установи,організації.Комісіямаєсвоюпе-чаткувстановленогозразка.

Рішення Комісії з трудових спорів підлягає виконаннюроботодавцемутриденнийстрокпіслязакінчення10днів,перед-баченихнайогооскарження.Уразіневиконанняроботодавцемцьогорішенняувстановленийстроккомісіявидаєпрацівниковіпосвідчення,щомаєсилувиконавчоголиста.Напідставіцьогопосвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку доорганудержавноїсудовоївиконавчоїслужби,державнийвико-навецьвиконуєрішеннякомісіїзтрудовихспорівупримусово-мупорядку.

Другим органом, що розглядає трудові спори, є районний(міський) суд.Уцих судахрозглядаються трудові спори за за-явами:

• працівникачивласникаабоуповноваженогониморгану,коливонинезгоднізрішеннямкомісіїзтрудовихспорівпідприємства,установи,організації(підрозділу);

• прокурора,якщовінвважає,щорішеннякомісіїзтрудо-вихспорівсуперечитьчинномузаконодавству.

Безпосередньо в районних (міських) судах розглядаютьсятрудовіспоризазаявами:

1) працівниківпідприємств,установ,організацій,декомісіїзтрудовихспорівнеобираються;

2) працівниківпропоновленнянароботінезалежновідпід-ставприпиненнятрудовогодоговору,змінидатиіформу-люванняпричини звільнення, оплати за час вимушеногопрогулу або виконаннянизькооплачуваної роботи, за ви-няткомспорівпрацівників,указанихуч.3ст.221іст.222КЗпП;

3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу,представництва,відділутаіншоговідокремленогопідроз-ділу),його заступників, головногобухгалтерапідприємс-

284

тва, установи, організації, його заступників, а такожслужбових осіб, митних органів, державних податковихінспекцій,якимприсвоєноперсональнізвання,іслужбо-вих осіб державної контрольно-ревізійної служби та ор-ганівдержавногоконтролюзацінами;керівнихпрацівни-ків, які обираються, затверджуються або призначаютьсяна посади державними органами, органами місцевого тарегіональногосамоврядування,атакожгромадськимиор-ганізаціямита іншимиоб’єднаннямигромадян, зпитаньзвільнення,змінидатиіформулюванняпричинизвільнен-ня,переведеннянаіншуроботу,оплатизачасвимушеногопрогулуінакладеннядисциплінарнихстягнень,завинят-ком спорівпрацівників, указаниху ч. 3 ст. 221 і ст. 222КЗпП;

4) власника або уповноваженого ним органу про відшкоду-ванняпрацівникамиматеріальноїшкоди, заподіяноїпід-приємству,установі,організації;

5) працівників у питанні застосування законодавства пропрацю,якевідповіднодочинногозаконодавствапоперед-ньобуловирішеновласникомабоуповноваженимнимор-ганом і профспілковим органом підприємства, установи,організації(підрозділу)вмежахнаданихїмправ.

Безпосередньоурайонних(міських)судахрозглядаютьсята-кожспорипровідмовууприйняттінароботу:

1) працівників,запрошенихнароботувпорядкупереведен-нязіншогопідприємства,установи,організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальнийзакладівустановленомупорядкунаправленінароботунапідприємство,вустанову,організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьохроківабодитину-інваліда, іодинокихматерів,якімаютьдитинувікомдо14років;

4) виборних працівників після закінчення строку повнова-жень;

5) працівників, яким надано право поворотного прийняттянароботу;

6) іншихосіб, зякимивласникабоуповноваженийнимор-ганвідповіднодочинногозаконодавствазобов’язанийук-ластитрудовийдоговір.

285

Працівникможезвернутисьіззаявоюпровирішеннятрудо-вогоспорубезпосередньодорайонного (міського)судувтримі-сячнийстрокздня,коливіндізнавсяабоповиненбувдізнатисяпропорушеннясвогоправа,аусправахпрозвільнення—умі-сячнийстрокздняврученнякопіїнаказупрозвільненняабозднявидачітрудовоїкнижки.

Длязверненнявласникаабоуповноваженогониморгану(ро-ботодавця)досудузпитаньстягненнязпрацівникаматеріаль-ноїшкоди,заподіяноїпідприємству,установі,організації,уста-новлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяноїпрацівникомшкоди(ч.3ст.233КЗпП).

Відповідно до ч. 4 ст. 233 КЗпП зазначений строк застосо-вуєтьсяіпризверненнідосуду,вищестоящогосудуабопроку-рора.

Прирозглядііндивідуальнихтрудовихспорівслідкерувати-сякерівнимипостановамиПленумуВерховногоСудуУкраїни:“ПропрактикузастосуванняКонституціїУкраїниприздійснен-ніправосуддя”від1.11.1996р.№9;“Пропрактикурозглядусу-дамитрудовихспорів”від6.11.1992р.№9;“Просудовупрак-тику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди”від31.03.1995р.№4;“Пропрактикузастосуваннясу-дамизаконодавствапрооплатупраці”від24.12.1999р.№13.

15.3. Порядок вирішення колективних трудових спорів

Порядоквирішенняколективнихтрудовихспоріврегулюєть-сяЗакономУкраїни“Пропорядоквирішенняколективнихтру-дових спорів (конфліктів)” від3 березня1998р.Згідно зі ст.2цьогоЗаконуколективний трудовий спір (конфлікт)—це роз-біжності,щовиниклиміжсторонамисоціально-трудовихвідно-синщодовстановленняновихабозміниіснуючихсоціально-еко-номічнихумовпрацітавиробничогопобуту,укладеннячизміниколективногодоговору,угоди,виконанняколективногодогово-ру,угодиабоокремихїхположень,невиконаннявимогзаконо-давствапропрацю.

286

Колективнітрудовіспорирозглядаютьтакіоргани(схема2):• примирнакомісія;• незалежнийпосередник;• трудовийарбітраж;• Національна служба посередництва і примирення

(НСПП).

Схема 2. Розгляд колективних трудових спорів

Примирна комісія — орган, призначений для виробленнярішення, що може задовольнити сторони колективного трудо-вого спору (конфлікту), який складається з представниківсторін.

Примирна комісія утворюється з ініціативи однієї зі сторінна виробничому рівні— у триденний, на галузевому чи тери-торіальномурівні—уп’ятиденний,нанаціональномурівні—удесятиденнийстрокзмоментувиникненняколективноготрудо-вого спору (конфлікту) з однакової кількості представниківсторін.

Начасведенняпереговорів іпідготовкирішенняпримирноїкомісіїїїчленамнадаєтьсявільнийвідроботичас.

Уразіпотребипримирнакомісіязалучаєдосвогоскладуне-залежного посередника, а також консультується із сторонамиколективноготрудовогоспору(конфлікту),центральнимиіміс-цевими органами виконавчої влади та іншими зацікавленимиорганами.

Незалежний посередник — визначена за спільним виборомсторінособа,якасприяєвстановленнювзаємодіїміжсторонами,

Примирнакомісія

Національнаслужбапосередництваіпримирення

Органи,щорозглядаютьколективнітрудовіспори

Трудовийарбітраж

Незалежнийпосередник

287

проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирноюкомісієювзаємоприйнятногорішення.

Трудовий арбітраж — орган,якийскладаєтьсяіззалученихсторонамифахівців,експертівтаіншихосібіприймаєрішенняпосутітрудовогоспору.

Трудовийарбітражутворюєтьсяз ініціативиоднієїзісторінабонезалежнимпосередникомутриденнийстрокуразі:

• неприйняття примирною комісією погодженого рішеннящодо вирішенняколективного трудового спору зпитань,передбаченихп.“а”і“б”ст.2зазначеноговищеЗакону.

• виникненнятрудовогоколективногоспорузпитань,перед-баченихп.“в”і“г”ст.2цьогоЗакону.

Кількість і персональний склад арбітражу встановлюютьсязазгодоюсторін.Якщосторонинедосягализгоди,трудовийар-бітражскладаєтьсязтрьохарбітрів.Рішеннятрудовогоарбітра-жуприймаєтьсябільшістюголосів.Йогооформлюютьпротоко-ломіпідписуютьусічленитрудовогоарбітражу.

Національна служба посередництва і примирення (НСПП)утворенаУказомПрезидентомУкраїнивід17листопада1998р.№1258 для сприянняполіпшеннютрудових відносин і запобі-ганнювиникненнюколективнихтрудових спорів, їхпрогнозу-ваннятасприяннясвоєчасномуїхвирішенню,здійсненняпосе-редництвадлявирішеннятакихспорів.

Національнаслужбапосередництваіпримиренняскладаєть-сязвисококваліфікованихфахівцівтаекспертівзпитаньвирі-шенняколективнихтрудовихспорівімаєсвоївідділеннявАв-тономнійРеспубліціКримтаобластях.

РішенняНСППєрекомендаційнимиіповиннірозглядатисясторонамиколективноготрудовогоспорутавідповіднимицент-ральнимиабомісцевимиорганамивиконавчоївлади.

ДокомпетенціїНСППналежить:• реєстраціявисунутихпрацівникамивимогіколективних

трудовихспорів;• аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колек-

тивнихтрудовихспорів,підготовкапропозиційдляїхусу-нення;

• підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуютьсянавирішенніколективнихтрудовихспорів;

288

• формуваннясписківарбітрівіпосередників;• перевіркаповноваженьколективногоконфлікту;• посередництвоувирішенніколективногоконфлікту;• залученнядоучастівпримирнихпроцедурахнароднихде-

путатівУкраїни,представниківвлади.

15.4. Право на страйк та його реалізація

Згідно зі ст. 44Конституції України ті, хто працює, маютьправонастрайкдлязахистусвоїхекономічнихісоціальнихін-тересів.

Страйк—це тимчасове колективне добровільне припинен-ня роботи працівникамипідприємства, організації (структур-нихпідрозділів)длявирішенняколективноготрудовогоспору.Йогозастосовуютьяккрайнійзасібвирішенняконфліктупіс-лятого,якіншіпримирніпроцедуринедалибажаногорезуль-тату.

ВідповіднодоЗаконівУкраїни“Протранспорт”,“Провико-ристанняядерноїенергіїтарадіаційнубезпеку”,“Проелектро-енергетику”працівникицихгалузейнемаютьправанастрайк.Проведення страйку також забороняється працівникам (крімтехобслуговування) органів суду, прокуратури, збройних сил,органівслужбибезпекитаправопорядку.

ВУкраїнічинніблизько20законiв,якiзабороняютьпрове-деннястрайкiв.Так,згiднозч.3ст.35ЗаконуУкраїни“Прови-користанняядерноїенергіїтарадiацiйнубезпеку”вiд8лютого1995р.персоналядернихустановтаоб’єктiв,призначенихдляповодження з радiоактивними вiдходами, не має права настрайк.

Ст. 18 Закону України “Про транспорт” вiд 10 листопада1994р.передбачає,щоприпиненняроботи (страйк)напiдпри-ємствах транспортуможе бути у разi невиконання адмiнiстра-цiєю пiдприємства умов тарифних угод, окpiм випадкiв,пов’язаних з перевезеннямпасажирів, обслуговуванням безпе-рервнодіючихвиробництв, а такожколи страйк становить за-грозужиттюiздоров’юлюдини.

289

Відповідно до ст. 22ЗаконуУкраїни “Про електроенергети-ку” від 16 жовтня 1997р. страйки на підприємствах електро-енергетикизабороняютьсяувипадках,коливониможутьприз-вести до порушення сталості об’єднаної енергетичної системиУкраїниаботеплопостачаннявосінньо-зимовийперіод.

Забороняєтьсяпроведеннястрайкупрацівників(крімтехніч-ного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду,Збройних сил України, органів державної влади, безпеки таправопорядку.

Уразіоголошеннянадзвичайного,обов’язковоговійськовогостану автоматично настає заборона на проведення страйку дойоговідмінення.

Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов’язуєучасниківстрайкуприйнятирішенняпройогоприпинення.

Особи, які є організаторами страйку, визнаного судомнеза-конним, або які не виконують рішення про визнання страйкунезаконним, а також особи, що перешкоджають припиненнюнезаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або ад-міністративноївідповідальностізгідноіззаконодавством.

Збитки, заподіяні внаслідок страйку іншимпідприємствам,установам,організаціямчигромадянам,відшкодовуютьсязарі-шенням суду відповідно до законодавства. Збитки, заподіянівласникові або уповноваженому ним органу (представнику)страйком, який було визнано судом незаконним, відшкодову-ються органом, уповноваженим найманими працівниками напроведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межахкоштівімайна,щойомуналежать).

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийтезмістпоняттяіндивідуальноготрудовогоспоруіназвітьпричинийоговиникнення.

2. Якііснуютьвидитрудовихспорів? 3. Якийзагальнийпорядокрозгляду індивідуальнихтрудо-

вихспорів? 4. Охарактеризуйте порядок створення та компетенцію ко-

місіїзтрудовихспорів.

290

5. Проаналізуйте порядок розгляду колективних трудовихспорів.

6. Які органи уповноважені розглядати колективні трудовіспори?

7. Яківидиюридичноївідповідальностіпередбаченозапору-шеннязаконодавствапроколективнітрудовіспори?

291

Розділ 16

нагляд і кОнТрОль За дОдержанняМ ЗакОнОдавСТва прО працю

16.1. Поняття і основні види нагляду та контролю за додержан-ням законодавства про працю.

16.2. Органи державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці.

16.3. Громадський контроль у сфері трудового права.16.4. Відповідальність за порушення трудового законодавства і

правил охорони праці.

16.1. Поняття і основні види нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю

Відповіднодо ст. 259КЗпПнагляд іконтроль задодержан-нямзаконодавствапропрацюздійснюютьспеціальноуповнова-женінатеорганитаінспекції,якінезалежатьусвоїйдіяльностівідвласникаабоуповноваженогониморгану(роботодавця).

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюютьконтроль задодержаннямзаконодавствапропрацюнапідпри-ємствах,вустановахіорганізаціях,щоперебуваютьуїхфунк-ціональномупідпорядкуванні.Такимиорганамиє:

• Державна інспекціяпраціМіністерствапраці та соціаль-ноїполітикиУкраїни;

• ДержавнийкомітетУкраїнизнаглядузаохороноюпраці;• ДержавнийкомітетУкраїнизядерноїтарадіаційноїбез-

пеки;• органи державного пожежного нагляду управління по-

жежної охорони Міністерства з надзвичайних ситуаційУкраїни;

• органиізакладисанітарно-епідеміологічноїслужбиМініс-терстваохорониздоров’яУкраїни.

292

• органи державного енергетичного нагляду МіністерствапаливенергоУкраїни.

Ціорганиутворюютьсистемуорганівнаглядуіконтролюзадодержаннямзаконодавствапропрацю,охоронупрацітаохоро-ну здоров’я підприємствами (установами, організаціями) всіхформвласностіідіютьнаосновівідповіднихнормативно-право-вихактів,щорегламентуютьїхнюдіяльність.

ЧиннезаконодавствоУкраїнипередбачаєтакожповноважен-ня місцевих державних адміністрацій і місцевих рад у галузіохоронипраціумежахпідпорядкованоїїмтериторії.Вищийна-гляд за додержанням і правильним застосуванням законівпропрацютаохоронупраціздійснюєтьсяГенеральнимпрокуроромУкраїниіпідпорядкованимийомупрокурорамишляхомпрове-деннямперевірок за відповідними заявами таповідомленнямипропорушеннязаконності,щовимагаютьпрокурорськогореа-гування, а за наявності підстав— також із власної ініціатививідповідногопрокурора.Протеорганипрокуратуринепідміня-ютьорганівнаглядуіконтролюіневтручаютьсявгосподарськудіяльністьзаумови,якщотакадіяльністьнесуперечитьчинно-музаконодавству.Прокуратураздійснюєсвоїповноваженнянапідставі Закону України “Про прокуратуру” від 5 листопада1991р.незалежновідбудь-якихорганівдержавноївладиіпоса-довихосіб.Діяльністьпрокуратурипідконтрольна тількиВер-ховнійРадіУкраїни.

Виконуючифункціїнагляду,зокремазаточнимвиконаннямзаконодавствапроохоронупраці,прокурормаєправобезпереш-кодно входити у державні чи громадські установи, підприємс-тва, міністерства, відомства; мати доступ до документів і ма-теріалів, необхідних для проведення перевірки; вимагати дляперевіркинакази,розпорядження, інструкціїта іншіакти;от-римуватиінформаціюпростанзаконностітазаходищодоїїза-безпеченнятощо.Уразівиявленняпорушеньзаконупрокурормаєправоопротестовувативиданіакти;порушуватикриміналь-нусправу,дисциплінарнепровадженнятапровадженняпроад-міністративнеправопорушення;даватиприписиабовноситипо-данняпроусуненняпорушеньзаконутаумов,щоїмсприяли.

Протестпрокуроразупиняєдіюопротестованогоактаіпідля-гаєобов’язковомурозглядувідповідниморганомабопосадовоюособоюудесятиденнийстрокпісляйогонадходження.Прона-

293

слідки розгляду протесту в такий же строк повідомляється іпрокурор.

У більшості спеціальних законів щодо окремих інститутівтрудовогоправа(“Прооплатупраці”,“Проохоронупраці”,“Провідпустки”)містятьсявказівкищодоконтролюзадодержаннямвідповідногозакону.Зокрема,згіднозіст.35Закону“Проопла-ту праці” контроль за додержанням законодавства про оплатупрацінапідприємствахздійснюють:

• Міністерствопрацітасоціальноїполітикиійогооргани;• фінансовіоргани;• органиДержавноїподатковоїслужби;• профспілкитаіншіоргани(організації),щовиражаютьін-

тересипрацівників.Громадський контроль за додержанням законодавства про

працю та охорону праці здійснюють професійні спілки і їхоб’єднання(п.12ст.247іст.252КЗпП).

Державний нагляд і контроль за додержанням законодавс-тва про працю та охорону праці—цедіяльністькомпетентнихдержавнихігромадськихорганівабоїхпредставників,спрямо-вана на захист трудових прав працівників відповідно до нормчинногозаконодавства.

У процесі цієї діяльності вони попереджають і виявляютьпорушення законодавства про працю та охорону праці з бокуроботодавця, уповноваженихнимосіб і працівників, поновлю-ють порушені права працівників і притягають до відповідаль-ностіосіб,виннихупорушенніцихправ.

Хоча нагляд і контроль— різні поняття, проте завдання іметаїхздійсненняспільні.Вониспрямованіназабезпеченняза-конності,запобіганняправопорушеннямтаїхусунення.

Нагляд здійснюютьспеціальнідержавніструктурицільовогоспостереженнязадодержаннямвиконавчо-розпорядчимиорга-нами,підприємствами,установамитаорганізаціямиігромадя-намиправил,передбаченихчиннимзаконодавством.Контрольєнайпоширенішим і найдієвішим засобом забезпечення закон-ності.Йогосуть—суб’єктконтролюздійснюєоблікіперевіркутого,якконтрольованийсуб’єктвиконуєпокладенінаньогоза-вданняіреалізовуєсвоїфункціїщодододержаннячинногозако-нодавствапропрацютаохоронупраці.

294

Відмінностіміжорганаминагляду іконтролювиявляютьсяпереважновкомпетенціїтафункціях,яківонивиконують,ата-кож у методах виявлення порушень і способах реагування наних.Правоверегулюваннянаглядуіконтролюзадодержаннямзаконодавства про працю передбачено главою XVIII КЗпПУкраїни та іншими спеціальними нормативно-правовимиактами.

Суб’єктами правовідносин у сфері нагляду та контролю задодержаннямзаконодавствапропрацюєвласники(роботодавці)всіх без винятку підприємств, установ і організацій, а такожспеціально уповноважені органи державної виконавчої влади,наділені повноваженнями давати власникам і роботодавцямвказівкищодоусуненнявиявленихпорушеньзаконодавствапропрацю, невиконання яких тягне за собою юридичнувідповідальність(дисциплінарну,матеріальну,адміністративнутакримінальну).

На основі аналізу чинного законодавства і практики йогозастосування виокремлюють такі основні види нагляду іконтролю:

• державний, особливимивидамиякогоєвідомчийімуніци-пальний;

• судовий—наглядзадодержаннямконституційнихправісвободгромадяніпрацівників;

• прокурорський—проміжнийміждержавнимісудовим;• громадський контроль.Зазначені види контролю здійснюються різними органами,

які наділені певною компетенцією щодо підконтрольних їмоб’єктів.Підчасздійсненнянаглядовихіконтрольнихфункційза додержанням трудового законодавства уповноважені на цеорганивикористовуютьрізнівидинагляду іконтролю,а саме:попереджувальний(попередній),поточнийіподальший.

Попереджувальний (попередній) нагляд і контроль здійс-нюєтьсяпідчасустановленнялокальнихумовпрацізтим,щобвонинесуперечилизаконодавствупропрацюіправиламохоро-ни праці. Попередній нагляд і контроль сприяє недопущеннюпорушень законодавства про працю за умови, що власник абороботодавецьупроцесівирішенняпитаньумовпраціпогоджуєціпитаннязвиборнимпрофспілковиморганомабоіншимупов-новаженимнапредставництвотрудовимколективоморганом.

295

Поточний нагляд і контроль спрямований на запобіганняпорушеннямзаконодавствапропрацю,виявленнявжедопуще-нихпорушеньівжиттянеобхіднихзаходівщодоїхусунення.

Подальший нагляд і контроль здійснюютьпід час розглядуіндивідуальнихіколективнихтрудовихспорівівиявленнявжедопущенихпорушеньдляпоновленняпорушенихправпраців-никіворганипрокуратури,суду.

Контрользадодержаннямзаконодавствапропрацютаохоро-нупраціздійснюєтьсящодоосновнихінститутівтрудовогоправа:

• прийому на роботу (особливо стосовно неконкурсно-спроможних громадян: неповнолітніх, вагітних жінок,жінокякімаютьдітейвікомдо3роківідітей-інвалідів,атакожінвалідів)таведеннятрудовихкнижок;

• зміниумовтрудовогодоговору;• припиненнятарозірваннятрудовогодоговору;• робочогочасуічасувідпочинку;• оплатипраці,гарантійікомпенсацій;• укладення і виконання галузевих та регіональних угод,

колективнихітрудовихдоговорів;• регулюваннятрудовихвідносинуразібанкрутстватапри-

ватизаціїпідприємств;• відшкодуванняшкоди,заподіяноїпрацівниковікаліцтвом

абоіншимушкодженнямздоров’я;• праціжінок,молоді, інвалідівта іншихкатегорійгрома-

дян,якіпотребуютьсоціальногозахисту;• трудової дисципліни іматеріальної відповідальностіпра-

цівниківтавласниказазаподіянняшкодипідприємству,атакожжиттюіздоров’юпрацівників;

• виплатипрацівникамдопомогиздержавногосоціальногострахуваннятощо.

16.2. Органи державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці

Державнийнагляд задодержаннямзаконодавства та іншихнормативнихактівпроохоронупраціздійснюють:

296

Державний комітет України з нагляду за охороною праці, створенийнабазіГоловноїдержавноїінспекціїпрацітаДержав-ної експертизи умов праці України. Йому підвідомчі тери-торіальні державні інспекції праці в Автономної РеспубліціКрим,вобластях,містахКиєвітаСевастополі.Ціорганиутво-рюютьєдинусистемунаглядуіконтролюзадодержаннямзако-нодавствапропрацюнапідприємствах,вустановах іорганіза-ціяхнезалежновідформвласності.

ДержавнийкомітетУкраїнизнаглядузаохороноюпрацііте-риторіальніінспекціїзохоронипрацісвоюдіяльністьздійсню-ютьувзаємодіїзорганами:

• державноїподатковоїслужби;• правоохороннимиорганами;• місцевимиорганамидержавноївиконавчоївладитаорга-

намимісцевогосамоврядування;• профспілковимиоб’єднаннями;• представникамисторін,якіпідписалигалузеві,регіональ-

нітаколективнідоговори.ДержавнийкомітетУкраїнизнаглядузаохороноюпрацііте-

риторіальніінспекціїзохоронипрацівиконують,зокрема,такіфункції:

• контролюютьдодержаннячинногозаконодавствапропра-цюнапідприємствахівимагаютьусуненнявиявленихпо-рушень;

• виносятьнарозглядвласника(роботодавця),органівдер-жавної влади пропозиції щодо усунення і попередженняпорушеньзаконодавствапропрацю,авнеобхіднихвипад-ках доводять їх до відома органів прокуратури для від-повідногореагуваннянавиявленіпорушення;

• відповіднодонормативнихактівскладаютьпротоколипроадміністративні правопорушення за невиконання вимогзаконодавствапропрацю,атакожрозглядаютьцісправиінакладають адміністративні стягнення згідно із законо-давством;

• сприяють організації правового навчання власників(керівників) підприємств, роботодавців і проведеннюроз’яснювальної роботи щодо додержання законодавствапропрацютаохоронупраці;

297

• приймають громадян, розглядають листи, скарги грома-дянтапідприємствіззазначенихвищепитань;

• маютьправозалучатидоперевірокпідприємствгромадсь-кихінспекторівзпраці.

Важливарольусистеміорганівнаглядуіконтролюзадодер-жаннямзаконодавствапропрацюналежитьорганамдержавно-гонаглядузаохороноюпраці:

• ДержавномукомітетуУкраїнизнаглядузаохороноюпра-ці(Держнаглядохоронпраці);

• Державному комітету України з ядерної та радіаційноїбезпеки;

• МіністерствуекологіїтаприроднихресурсівУкраїни;• органу державного пожежного нагляду управління по-

жежноїохорониМіністерстванадзвичайнихситуаційУк-раїни;

• органам та закладам санітарно-епідеміологічної службиМіністерстваохорониздоров’яУкраїни;

• органудержавногоенергетичногонаглядуМінпаливенер-го.

НаДержнаглядохоронпраці та йогорегіональніорганипок-ладено завдання здійснення державного нагляду за додержан-нямзаконодавствапроохоронупрацівідповіднодоЗаконуУк-раїни “Про охорону праці” і Кодексу України про надра.Основнимзавданнямцьогоорганує:

• комплексне управління охороною праці на державномурівні;

• реалізація державної політики у сфері охорони праці тавиробничоїбезпеки;

• держнагляд за додержаннямвимогнормативно-правовихактівщодо безпеки, гігієнипраці та виробничого середо-вища,атакожзапроведеннямробіт,пов’язанихізгеоло-гічнимвивченнямнадр,їхохороною,використанняміпе-реробкоюмінеральноїсировини;

• підприємств,об’єктівізасобіввиробництва;• координаціяробітщодопрофілактикитравматизмуневи-

робничогохарактеру;• проведенняекспертизипроектноїдокументації тавидача

дозволівнавведеннявексплуатаціюновихіреконструйо-ванихпідприємств,об’єктівізасобіввиробництва;

298

• здійсненнядержнаглядузабезпечнимпроведеннямробітнавиробництвахтаоб’єктахпідвищеноїнебезпеки;

• здійснення держнагляду за своєчасним забезпеченнямпрацівниківспецодягомтаіншимизасобамиколективно-го та індивідуального їх захисту відповідно до вимогзаконодавстватощо.

Для реалізації покладених на Держнаглядохоронпраці за-вданьутворюютьтериторіальніоргани,якіздійснюютьдержна-глядзадодержаннямупроцесітрудовоїдіяльностізаконодавс-тва про охорону праці та гірничий нагляд на території всієїУкраїни. Для виконання покладених на них функцій тери-торіальніорганимаютьусвоємускладідержавніінспекції,якіє їх структурними підрозділами, що здійснюють функції дер-жавногоорганущодоорганізаціїуправлінняохороноюпрацітанаглядузадодержаннямзаконодавствапроохоронупраці.

Зазначені інспекції діють на підставі Типового положення,затвердженого наказом Комітету з нагляду за охороною працівід19червня1995р.№92.Вонимаютьправо:безперешкодновбудь-який час проводити перевірки підконтрольних підпри-ємств щодо додержання законодавства та інших нормативнихактівпроохоронупраці;отримувативідвласниканеобхідніпо-яснення, матеріали та інформацію; подавати керівникам під-приємств обов’язкові для виконання розпорядження про усу-нення порушень і недоліків у галузі охорони праці; зупинятиексплуатаціюпідприємств,об’єктів,окремихвиробництв,цехіві дільниць, робочих місць та устаткування до усунення пору-шеньвимогщодоохоронипраці,якістворюютьзагрозужиттюабоздоров’юпрацюючих;накладатинапідприємстваштрафизарезультатамикомплекснихперевіроківразіневиконанняпри-писівпроусуненняпорушеньінедоліківугалузіохоронипраціпритягати до адміністративної відповідальності працівників,виннихупорушеннізаконодавчихтаіншихнормативнихактівзохоронипраці;надсилативласникам,керівникампідприємствподанняпроневідповідністьокремихпосадовихосібпосаді,якувони обіймають, для вжиття заходів; перевіряти додержаннявстановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інс-труктажу,навчаннюбезпечнимметодампраці,перевіркизнаньз питань охоронипраці; відстороняти від виконаннянебезпеч-нихіспеціальнихробітосіб,якінемаютьнацеправа,тощо.

299

Інспекторськіперевіркизалежновідїхконкретнихзавдань,мети і тривалості поділяють на три види: 1) оперативні; 2) ці-льові;3)комплексні.

Оперативна перевірка—перевіркастануіорганізаціїробітзохоронипраці,додержаннявимогщодовикористанняустатку-вання та обладнання, відповіднсть технологій вимогам норма-тивнихактів з охоронипраці,щопроводитьсядержавним інс-пектором чи іншою посадовою особою протягом робочого дня(зміни).

Цільова перевірка—перевірканапідприємстві конкретнихпитань з охоронипраці,щопроводитьсяоднимчи групою інс-пекторів.Вонаможездійснюватисяпротягомодногоабодекіль-кохднів.

Комплексна перевірка— всебічна і детальна перевірка(ревізія)станубезпекиіумовпрацінапідприємстві.Головнаїїмета—оцінкаефективностісистемиуправлінняохороноюпра-ці, технічного стану об’єктів підприємства, стану безпеки таумовпраці,виконаннязаконодавчихтаіншихнормативнихак-тівпроохоронупраці.

Нагляд у сфері використання ядерної енергії. Відповіднодост. 5 Закону України “Про використання ядерної енергії тарадіаційну безпеку” державний нагляд за додержанням норм,правилістандартівз ядерноїтарадіаційноїбезпекиздійснюютьМіністерство екології та природних ресурсів України, Мініс-терствоохорониздоров’яУкраїни,іншіорганидержавноївико-навчоївладизгідноіззаконодавствомУкраїни.

ДержавнийкомітетУкраїнизядерноїтарадіаційноїбезпекина підставі Указу Президента України від 15 грудня 1994р.включенодоскладуМіністерстваекологіїтаприроднихресурсівУкраїни. На це міністерство покладено обов’язок здійснюватидержавнийконтрользадодержаннямнорм іправилядерноїтарадіаційноїбезпекиоб’єктівядерноїенергії;визначатикритерії,затверджуватинормиіправилаядерноїтарадіаційноїбезпеки;здійснювати нагляд за розробленням та реалізацією заходів,спрямованихназапобіганняаваріямнаоб’єктахядерноїенергіїтаін.

ДляорганізаціїтаздійсненнядержавногоконтролюугалузіядерноїтарадіаційноїбезпекиуМіністерствіекологіїтаприрод-них ресурсів України діють Головна державна та регіональніінспекції з нагляду за ядерною безпекою, на які покладено

300

держнаглядзадодержаннямвимог,передбаченихчиннимзако-нодавством щодо ядерної та радіаційної безпеки. Ці інспекціїдіють відповідно до положень, затверджених КабінетомМіністрівУкраїни.

Державний пожежний нагляд здійснюють управління Дер-жавноїпожежноїохорониМіністерстванадзвичайнихситуаційУкраїни, діяльність якого регулюється ЗакономУкраїни “Пропожежнубезпеку”таПоложеннямпроДержавнупожежнуохо-рону,затвердженимпостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід26 липня1994р.№508.Органидержавногопожежногонаглядуздійснюютьконтрользадодержаннямвимогзаконодавствазпи-тань пожежної безпеки керівниками органів державної вико-навчоївлади,керівникамитаіншимипосадовимиособамипід-приємств, громадянами, а також виконують деякі іншіпокладенінанихзавдання.

Посадові особи державногопожежногонагляду у разі вияв-ленняпорушенняпожежнихвимог,передбаченихстандартами,правилами і нормами, мають право заборонити ведення буді-вельно-монтажних робіт і вносити пропозиції про припиненняїхфінансування.

Прийнятірішенняможуть бутиоскарженіу вищомуорганіабо у посадової особи державного пожежного нагляду у п’яти-деннийстрокздняврученнярішення.Поданняскаргинепри-пиняєвиконанняпостанови.

ЗакономУкраїни“Прозабезпеченнясанітарноготаепідеміо-логічногоблагополуччянаселення”від24лютого1994р. вста-новлено,щосанітарнінорми,правила,гігієнічнінормативиза-тверджує та скасовує Головний державний санітарний лікарУкраїни.

ПостановоюГоловногодержавногосанітарноголікаряУкраї-ни від 9 березня 1995р. затверджено перелік державних сані-тарнихнорм іправил, обов’язковихдлявиконаннянапідпри-ємствахнезалежновідформвласності.

Посадовимособаморганів,установізакладівдержавноїсані-тарно-епідеміологічної служби надано право обмежувати,тимчасово забороняти чи припиняти діяльність підприємств,об’єктів будь-якого призначення внаслідок невідповідності ви-могам санітарних норм; вилучати з реалізації небезпечні дляздоров’япродуктихарчування,хімічнітарадіоактивніречови-нитощо.

301

За порушення санітарного законодавства або невиконанняпостанов,розпоряджень,приписів,висновківорганівсанітарно-епідеміологічноїслужбинаосіб,виннихувчиненніправопору-шень,можутьбутинакладеніадміністративніштрафи.

Вагомі повноваження щодо здійснення контролю за додер-жанням нормативних актів про охорону праці мають місцевідержавніадміністраціїірадинароднихдепутатів.Вониумежахвідповідної території забезпечують реалізацію державної полі-тики в галузі охорони праці, формують за участю профспілокпрограмизаходівзпитаньбезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовища,щомаютьміжгалузеве значення, організовують уразінеобхідностірегіональніаварійно-рятувальніформування.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимогнормативнихактівпроохоронупраціпокладаєтьсянавласникаабоуповноваженийниморган.Зцієюметоюнапідприємствахстворюються служби охорони праці, працівники яких прирів-нюютьсядопрацівниківосновнихвиробничо-технічнихслужб.

Працівники служби охорони праці мають право: видаватикерівникамструктурнихпідрозділівобов’язковідлявиконанняприписищодоусуненнянаявнихнедоліків;одержувативіднихнеобхіднівідомості,документаціютапоясненнязпитаньохоро-ни праці; вимагати відсторонення від роботи осіб, які непройшлимедичногоогляду,навчання, інструктажу,перевіркизнаньінемаютьдопускудовідповіднихробітабоневиконуютьнормативівзохоронипраці;зупинятироботувиробництв,діль-ниць,машин,механізмів,устаткуваннятаіншихзасобіввироб-ництва,щостворюютьзагрозужиттюабоздоров’юпрацюючих;надсилатикерівниковіпідприємстваподанняпропритягненнядо відповідальності працівників, які порушують вимоги щодоохоронипраці.Приписспеціалістазохоронипраціможескасу-ватилишекерівникпідприємства.

Ліквідація служби охоронипраці допускається лише у разіліквідаціїпідприємства.

Місцеві державні адміністрації. Відповіднодост.16ЗаконуУкраїни “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня1999р. і ст.263КЗпПмісцевідержавніадміністрації імісцевірадидепутатівумежахвідповідноїтериторії:

• забезпечуютьреалізаціюдержавноїполітикивгалузіохо-ронипраці;

302

• формуютьзаучастюпрофспілокпрограмизаходівзпитаньбезпеки,гігієнипрацітавиробничогосередовища,щома-ютьміжгалузевезначення;

• здійснюютьконтрользадодержаннямнормативнихактівпроохоронупраці.

Відповідні повноваження покладені й на виконавчі органисільських,селищнихіміськихрад.

16.3. Громадський контроль у сфері трудового права

Поряд з державним наглядом і контролем за додержаннямзаконодавствапропрацю суттєвароль відведена громадськомуконтролю, який відповідно до чинного законодавства здійсню-ють:

• професійніспілки;• трудовіколективи;• громадськіінспекторипраці.Згідно зі ст. 21 ЗаконуУкраїни “Про професійні спілки, їх

праваігарантіїдіяльності”іст.4ЗаконуУкраїни“Проохоронупраці”професійніспілкиздійснюютьгромадськийконтрользавиконаннямзаконодавствапрозайнятість,виплатоюзаробітноїплати, додержанням законодавства про працю та про охоронупраці, створення безпечних і нешкідливих умовпраці, належ-них виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченняспецодягом,спецвзуттям, іншимизасобамиіндивідуальноготаколективногозахисту.

Уразі загрозижиттюабо здоров’юпрацівниківпрофспілкимають право вимагати від роботодавця негайного припиненняробітнаробочихмісцях,виробничихдільницях,уцехахабонапідприємствівціломуначас,потрібнийдляусуненняцієїзагро-зи.Вонитакожмаютьправонапроведеннянезалежноїекспер-тизиумовпраці,об’єктіввиробничогопризначення,щопроек-туються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їхнормативно-правовим актам з питань охорони праці, братиучастьурозслідуванніпричиннещаснихвипадківіпрофзахво-рюваньнавиробництвітадаватисвоївисновкищодоних.Длявиконанняцихфункційпрофспілкистворюютьслужбиправової

303

допомоги та відповідні інспекції, комісії. Уповноважені пред-ставникипрофспілокмаютьправовноситироботодавцям,орга-намвиконавчоївладитамісцевогосамоврядуванняподанняпроусунення порушень законодавства про працю, які є обов’яз-ковими для розгляду, і вмісячний термін одержувати від нихаргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої від-повіді, дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскар-женідомісцевогосуду.

Громадський контроль за додержанням законодавства пропрацю профспілки здійснюють через утворені виборні органиабо профспілкового представника, а саме: укладають і контро-люють виконанняколективного договору чи ставлять питанняпропритягненнядовідповідальностіпосадовихосібзайогоне-виконання.

Разомзроботодавцемпрофспілкивирішуютьпитання:• оплатипраціпрацівників;• робочогочасуічасувідпочинку;• поліпшення умов праці, медичного обслуговування пра-

цівників.Разомізроботодавцемвониберутьучастьурозробленніпра-

вилвнутрішньоготрудовогорозпорядку,представляютьінтере-сипрацівників за їхдорученнямпідчасрозгляду індивідуаль-нихтаколективнихтрудовихспорів.

Профспілкимаютьправоприйматирішенняпророзірваннятрудового договору з керівником підприємства (ст. 45 КЗпП);даватизгодуабовідмовлятиузгодіназвільненняпрацівниканавимогуроботодавцятощо(ст.43КЗпП).

Відповіднодост.42ЗаконуУкраїни“Проохоронупраці”гро-мадськийконтрользадодержаннямзаконодавствапроохоронупраці здійснюють також трудові колективи, які мають правобезперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимогщодоохоронипраціівноситиобов’язковідлярозглядуробото-давцемпропозиціїпроусуненнявиявленихпорушеньнорматив-но-правовихактівзбезпекиігігієнипраці.Якщоуповноваженіособизпитаньохоронипрацівважають,щопрофілактичнізахо-ди,вжитіроботодавцем,єнедостатніми,вониможутьзвернути-ся до державного органу з охорони праці. Вони також маютьправобратиучасть і вноситивідповідніпропозиціїпідчас інс-

304

пекційнихперевірокпідприємствчивиробництвфізичнихосіб,яківикористовуютьнайманупрацю.

Уповноваженінайманимипрацівникамиособизпитаньохо-ронипрацідіютьвідповіднодоТиповогоположення,затвердже-ногоДержавнимкомітетомУкраїнизнаглядузаохороноюпра-цізапогодженнямзпрофспілками.

Для об’єднання зусиль найманих працівників, учених, спе-ціалістівзохоронипрацітаокремихгромадяндляполіпшенняохоронипраці,захиступрацівниківвідвиробничоготравматиз-муіпрофзахворюваньможутьстворюватисьасоціації,товарист-ва, фонди та інші добровільні об’єднання громадян, що діютьвідповіднодочинногозаконодавства.

16.4. Відповідальність за порушення трудового законодавства і правил охорони праці

Запорушеннязаконодавствапроохоронупраці,невиконан-нярозпорядженьпосадовихосіборганівдержнаглядузаохоро-ноюпраціюридичнітафізичніособи,яківикористовуютьнай-манупрацю,притягаютьсяорганамидержнаглядузаохороноюпрацідосплатиштрафувпорядку,встановленомузаконодавс-твом.Відповіднодо ст.43Закону“Проохоронупраці”макси-мальнийрозмірштрафунеможеперевищувати5%місячногофондузаробітноїплатиюридичноїчифізичноїособи,якавико-ристовує найману працю.Несплата ними зазначеногоштрафутягне за собою нарахування на сумуштрафу в розмірі 2% закожнийденьпрострочення.Штрафнісанкціїдопосадовихосібіпрацівниківзапорушеннязаконівінормативно-правовихак-тів з охоронипраці застосовуються відповідно доКодексуУк-раїнипроадміністративніправопорушення.Рішенняпростяг-нення штрафу може бути оскаржене в місячний строк усудовомупорядку.

Уст.44ЗаконуУкраїни“Проохоронупраці”зазначено,щоза порушення законодавства про охорону праці, створенняперешкод у діяльності посадових осіб органівДержнаглядохо-ронпраці,атакожпредставниківпрофспілок, їхорганізаційтаоб’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, ма-

305

теріальної, адміністративної та кримінальної відповідальностізгідноіззаконом.

ДисциплінарнавідповідальністьнастаєвідповіднодоКЗпП,законів і відповідних положень; матеріальна відповідальністьпрацівників зашкоду, заподіяну підприємству,— за нормамиКЗпП,авласників іроботодавцівзашкоду,заподіянужиттюіздоров’юпрацівників, ізаморальнушкоду—згідно іззаконо-давствомУкраїни.

Адміністративнавідповідальністьнастаєувипадках,перед-баченихКодексомУкраїнипроадміністративніправопорушен-ня. Зокрема, у ст. 44 цього Кодексу передбачено відповідаль-ністьзапорушеннявимогзаконодавствапропрацютаохоронупраці.

Кримінальна відповідальність за порушення трудового за-конодавства і правил охоронипраці передбачена відповіднимистаттямиКримінальногокодексуУкраїни,зокрема:

• загрубепорушеннязаконодавствапропрацю(ст.172КК);• загрубепорушенняугодипропрацю(ст.173КК);• заневиплатузаробітноїплати,стипендії,пенсіїчиінших

установленихзакономвиплат(ст.175КК);• запорушеннявстановленихзаконодавствомвимогпожеж-

ноїбезпеки(ст.270КК);• за порушення вимог законодавства про охорону праці

(ст.271КК).

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте суть понять контролю і нагляду за додержан-нямзаконодавствапропрацю.

2. На які державні органи законодавство покладає держав-нийнаглядзаохороноюпраці?

3. Дайте визначення громадського контролю за охороноюпраці.Наякігромадськіорганізаціїтаорганипокладаєть-сяйогоздійснення?

4. Яківидивідповідальностіпередбаченозаконодавствомзаневиконаннявимогзаконодавствапроохоронупраці?

306

Розділ 17

МіжнарОдна ОрганіЗація праці Та її рОль в універСаліЗації ТрудОвОгО ЗакОнОдавСТва

в ріЗних країнах СвіТу

Мiжнароднаорганiзацiяпрацi(МОП)булазаснованаразомiзЛігоюНаційнаосновіВерсальськогодоговорув1919році.Піс-лязакінченняПершоїсвітовоївiйнивсiчнi1919рокувПарижiзiбраласяконференцiякpaїн,якiперемоглиувiйнi,щобпiдго-тувати проект мирного договору з Нiмеччиною. На першомупленарному засiданнi конференцiї була створена комiсiя з пи-тань мiжнародного трудового законодавства. Перша cвiтoвaвiйна призвела до зубожiння населення i вкрай загострила су-перечностiмiжкласами.ВідбулисяреволюцiївPociїу1917р.,уНiмеччинi,Угорщинi,Фiнляндiї.Убагатьохкpaїнaxвиникликомунiстичнiпартії.Зметоюзняттяполiтичногонапруженняусвітібулостворенокомiсiюзпитаньмiжнародноготрудовогоза-конодавства.

ДоїїскладуувiйшлиподвапредставникивiдСША,Англiї,Францiї,Iталiї,ЯпонiїтаБельгiїiпоодному—вiдКуби,Чехо-словаччинитаПольщi.ВроботiКомісіїбралиучастьтакожде-якіпрофспiлки.Комiсiявивчиламожливiстьспiльнихдiйзпи-тань працi, розробила проект статуту нової мiжнародноїорганiзації, який з деякими змінами увійшов до XІІI розділуВерсальського мирного договору, а день підписання договоруставдатоюстворенняМОП.

Перша Міжнародна конференція праці відбулась у жовтнi-листопадi1919р.уВашингтонi.Результатомїїроботибулопри-йняття шести конвенцiй i шести рекомендацiй (у тому числіКонвенцiї№1протривалiстьробочогодня).

307

У 1934р. cтaтутні норми МОП включили в офiцiйнi акти,яким дали назву Статут Мiжнародної органiзацiї працi. ЦейСтатутбулопереглянутов1946р.ЦьогожрокуМОПсталаспе-цiалiзованоюустановоюОрганiзацiїОб’єднанихНацiй.У1969р.узв’язкуз50-рiчнимювiлеємМОПбулоприсудженоНобелiвсь-купремiюмиру.

СпочаткучленамиМОПбули44держави:31держава—членЛiги Нацiй i 13 держав, запрошених приєднатися до СтатутуЛiгиНацiйiМОП.У1954р.членамиМОПсталиСРСР,УРСРiБРСР. Після проголошення України правонаступницею УРСРвонаавтоматичносталачленомМiжнародноїорганiзацiїпрацi.МОПмaєпредставництваустолицяхдеякихдержав.Нинiчле-намиМОПє170країн.

Мету i завданняМiжнародноїорганiзацiїпрацiвикладеновпреамбулi до Статуту органiзацiї. Вiдповiдно до нього цiлямиМОПєдосягненнязагальногомиру“наосновісоцiальноїспра-ведливостi” iполiпшенняумовпрацi,щоможебутидосягнутотакимиметодами: регламентацiєюробочого часу, у томучислівстановленняммаксимальноїтривалостiробочогодняiробочоготижня;регламентацiєюнаборуробочоїсилидляборотьбизбез-робiттям;встановленнямгарантiйзаробiтноїплати,яказабезпе-чує задовiльнi умовижиття, тощо.Цi положенняСтатуту пiд-твердженiДекларацiєюпроцiлiiзавданняМОП,прийнятоюнадвадцятьшостiйсесіїГенеральноїконференцiїМОПуФiладель-фiї (США)10травня1944р.ПісляДругоїcвiтовоївiйнидiяль-нiстьООНщодозакрiпленняiзахиступравлюдини,утомучис-лi в соцiальнiй та економiчнiй сферах, подальша активiзацiянормотворчої дiяльностi МОП, прийняття норм працi, якi ви-роблялисярегiональнимиорганiзацiямидержавуЄвропi,Аме-рицi, Африцi, на Близькому Сходi, завершили формуванняМiжнародноготрудовогоправа.

ОсновнимистратегiчнимицiлямиМОПє:1.Розвитокіреалiзацiянормтаосновоположнихпринципiвi

правусферiпрацi.2. Створення максимальних можливостей для жiнок i чо-

ловiкiвщодозабезпеченняналежноїзайнятостi.3. Широкомасштабнiсть охоплення i пiдвищення ефектив-

ностiсоцiальногозахистунаселення.4.Змiцненнятристоронньоїструктуриiпiдтриманнясоцiаль-

ногодіалогу.

308

У Статуті організації закріплено основні принципи діяль-ностіМОП:1.Працянеєтоваром.2.Необхідноюумовоюпостій-ногопрогресуєсвободаслова ісвободаоб’єднань.3.Бідністьубудь-якомумісцісвітуєзагрозоюдлязагальногоблагополуччя,іборотьбазнеюповиннапостійновестисьукожнійдержавінаосновіузгодженихзусильуміжнародномумасштабі.

Мiжнароднаорганiзацiяпрацiскладаєтьсязтрьохосновнихоргaнів.ВищиморганоморганiзацiїєГенеральнаконференцiяiМiжнароднаконференцiяпрацi.ОсновнийнапрямроботиКон-ференцiї—розробленняiприйняттяконвенцiйiрекомендацiйзпитаньпрацi,упорядкуконтролювонарозглядаєдоповiдiдер-жавщодозастосуванняратифiкованихконвенцiйМОП,затвер-джуєдворiчнупрограмудiяльностiтабюджеторганiзацiї,якийфiнансується державами-членами. У щорiчних сесiях берутьучастьчотирипредставники(двавiдурядуiпоодномувiдтру-дящихiпрацедавцiв)вiдкожногочленаМОП.Ціделегатима-ютьправонезалежновисловлюватисьiголосувати.Мiжнароднаконференцiяпрацiможетакожзбиратись iнаспецiальнiсесії.ЗгiднозiСтатутомyciделегатимаютьpiвнiправа,втомучислiправоучастiвголосуваннi.

Виконавчим органом МОП є Адмiнiстративна рада. До їїскладувходять56членiв:28представляютьуряди,14—пред-ставники пiдприємцiв i 14 — представники трудящих. Із 28представникiв урядiв 10 призначаються урядами найважливi-шихупромисловому значеннiкpaїн, якими єБразилiя, Iндiя,КНР,CШA,Францiя,Росiя,Японiя,НімеччинатаІталія.IншiчлениАдміністративноїрадиобираютьсянаГенеральнiйконфе-ренцiїнатрироки.Виборивiдбуваютьсяокремовтрьохвибор-чихколегiях.ФункцiямиАдмiнiстративноїрадиє:визначенняпорядкуденногосесiйГенеральноїконференцiїтаiншихopгaнівМОП,призначеннягенеральногодиректораМiжнародногобюропрацi, створення допомiжних opгaнів, комiсiй, координуваннядiяльностiМОП з дiяльнiстю iншихмiжнародних органiзацiй,керуванняроботоюМОПнаперiодмiжсесiями,конференцiямитощо.

ПостiйнимceкpeтapiaтомМОПєМiжнароднебюропрацiначолiзгенеральнимдиректором,якийпризначаєтьсяАдмiнiстра-тивноюрадою.Він,усвоючергу,призначаєперсоналceкpетapia-тузосiбрiзнихнацiональностей,громадянрiзнихдержав.Цей

309

органготуєдокументацiю,збирає iпоширює iнформацiю,про-водитьдослiдження,органiзовуєнаради.

Kpiмосновнихopгaнів,доскладуМОПвходитьнизкапостiй-нихiтимчасовихкомітетів,комiсiйрегiональнихконференцiйтощо.Донихналежать:промисловiкомiтети,cтворенідлявив-ченняумовпрацiврiзнихгалузяхпромисловостi;комітетiзсво-боди об’єднань; комітет експертiв iз застосування конвенцiй iрекомендацiй;кореспондентськiкомiтети;комiтетиекспертiвзпитань професiйної пiдготовки, розвитку управлiння, технiкибезпекиiохоронипрацi,трудовихвiдносин,навчанняпрацiвни-кiв;комітетiзспецiальнихпроблем,щостосуютьсяжiнокiмо-лодихпрацiвникiв, тощо.ОрганиМОПповиннiформуватися зурахуваннямсправедливогогеографiчногорозподiлумiсцьiпо-сад.Держави-члениМОПперiодичнопроводятьpeгioнальнiна-радидлявивченняпитань,якi особливоважливiдлявiдповiд-нихрегіонів.

CeкpeтapiaтМОП,штаб-квартира, дослiдний центр i видав-ництвознаходятьсяуМiжнародномубюропрацiвЖеневi.Ад-мiнiструванняiуправлiнняздiйснюютьсячерезрегiональнi,об-ласнiтагалузевiбюро,якiєбiльшнiжусорокакpaїнах.

Мiжнародна органiзацiя працi здiйснює свою дiяльнiсть утрьохнапрямах:1)розробленняконвенцiйiрекомендацiйщодопитаньпрацi;2)наданнятехнiчноїдопомогикpaїнамАзiї,Аф-рики i Латинської Америки, що розвиваються; 3) навчання ioсвітaзпитань,якiвходятьдоколадiяльностiМОП.

Дiяльнiстьорганiзацiїзнаданнятехнiчноїдопомогиполягаєунаправленнi(напроханнязацiкавленихурядiв)у їхнікраїниекспертiв з органiзацiї працi та управління пiдприємствами, атакожупiдготовцiтрудовогозаконодавстватаін.

ДiяльнiстьМОПугалузiнавчанняiосвiтипов’язаназіство-реннямуЖеневiв1960р.Мiжнародногоiнститутусоцiальнихдослiдженьугалузiсоцiальноїiтрудовоїполiтикиназразокви-щогонавчальногозакладуунiверситетськоготипу.

Середпрограм,прийнятихoстаннімчасомурамкахМОП,—Глобальнапрограмазбезпекийохоронипрацiтанавколишньо-госередовища.Цяпрограмаставитьтакіосновніцiлi:1)розроб-ленняполiтикиіпрограмипрофiлактикидлязахистутрудящихунебезпечнихпрофесiях iгалузях;2)запровадженняефектив-ноїохоронипрацiстосовновразливоїкатегоріїпрацiвникiв,якi

310

неохоплюютьсятрадицiйнимиметодамизахисту;3)веденняро-боти з урядами та органiзацiями пiдприємцiв i трудящих, якiмаютьбiльшiможливостiдлярозв’язанняпроблем,пов’язанихзумовамижиттяiпрацi,охороноюздоров’ятрудящих;4)усвi-домлення представниками полiтичних i владних структур со-цiально-економiчного значення полiпшення охорони працi,якостiзвiтностiвцiйгалузi.Длякожноїзчотирьохцiлейбуларозробленаокремастратегiя,якаохоплюєроз’яснювальнуробо-ту, створення iнформацiйної бази, змiцненняпотенцiалу парт-нерiв iпiдтримкупрогрампрямоїдії.Програмаспрямовананате,щобувсьомусвітічiткоусвiдомилимасштабиiнаслiдкипро-фесiйнихзахворювань,нещаснихвипадкiвiтравмнавиробниц-твi,щобпитанняохорониiгiгiєнипрацiбуловинесененамiж-народний порядок денний, щоб на вcix рiвнях стимулювати iпiдтриматиконкретнікрокивцьомунапрямі.Виходячи iз за-значеного, в рамкахпрограмибудуть зiбранi статистичнi данi,вестиметься робота iз 3MI; в рамках глобальної програми тех-нiчної· допомоги здiйснюватиметься пiдтримка нацiональнихзусиль;будутьвстановленiтіснізв’язкизорганамисоцiальногозахисту,цiльовимипрограмамиМОПiпроектаминамiсцях.Їїключовими моментами стане глобальна програма технiчногоспiвробiтництва.

НайважливiшимнапрямомдiяльностiМОПє розроблення iприйняття конвенцiй i рекомендацiй. Можливiсть вiдкритоговисунення i обговорення вимог щодо створення мiжнароднихправовихaктів,норм,якiпевноюмiроюзможутьсприятиполiп-шеннюумовпрацi,умовжиттяпрацюючих,стимулюєдоучастiворганiзацiїпредставникiвтрудящихycixкраїн.Цiконвенцiїiрекомендацiї·єосновнимиформамимiжнародногоправовогоре-гулюванняпрацi,якездiйснюєМОП.Вониприймаютьсяпiсляконсультацiйзyciмaдержавами,щовходятьдоскладуМОП,наМiжнароднiйконференцiїпрацi.Допочатку2000р.Мiжнарод-ноюорганiзацiєюпрацiбулоприйнято181конвенцiюi189ре-комендацiй.СРСРратифiкував50конвенцiйМОП,знихблизь-ко30продовжуютьдiятинатериторiїУкраїни.

СтатутМОПпередбачає,щопiсляприйняттяконвенцiї(п.5ст.19Статуту)“а)конвенцiянадсилаєтьсявсімчленаморганiза-цiї для ратифiкацiї·; б) кожен член органiзацiї зобов’язуєтьсяпротягомрокупiслязакриттяконференціїподатиконвенцiюна

311

розглядвладичивлад,докомпетенцiїякихвходитьцепитання,дляоформленняїїякзаконучидлявжиттязаходiвiншогопо-рядку...Якщочленopгaнізацiїотримавзгодукомпетентноївла-дичивлад,вінповiдомляєпроратифiкацiюконвенціїГенераль-ногодиректораiвживаєтакихзаходiв,якiбудутьнеобхiднiдляефективного застосування положень цієї конвенції”. Держава,якаратифiкувалаконвенцiюМОП,зобов’язанарегулярнонада-ватизвiтищодоїївиконання.Цейпроцесконтролюютьдваор-гани:незалежнийекспертнийкомітетзвиконанняконвенцiйiрекомендацiй(20юристiв)iтристороннiйкомітетМіжнародноїконференцiї працiщодо виконання конвенцiй i рекомендацій,якийобговорюєпитаннянаосновідоповiдейекспертногокомі-тету. РекомендацiїМОПне покладають на держави будь-якихзобов’язань, тобто мають рекомендацiйний характер. ДержавасамавизначаєтьсящодорекомендацiйМОПзточкизоруприй-няттячинеприйняттязаходiвнацiональногохарактерузреалi-зацiїцихрекомендацiй.Рекомендаціїцiєїорганiзацiїєтиповою“заготовкою”,якадaєзмогудержавiвдосконалюватиcвоїнацiо-нальнiнормиусферiрегулюванняумовпрацi;вонитакожвико-нують роль “каталiзатора” прийняття рішень.При цьому дер-жавивиходятьзположенняСтатутуМОП(ст.19),щоприйняттяМОП певної конвенцiї чи рекомендації не може стосуватисябiльшвигiднихдлятрудящихумовпрацi,нiжтi,якiвжеiсну-ютьуцiйдержавi.ПрикладамирекомендаційМОПєРекомен-дацiя№122прополiтикувгалузiзайнятостi(1964р.);Рекомен-дацiя №136 про спецiальнi програми для забезпеченнязайнятостiмолодi(1970р.);Рекомендацiя№119проприпинен-ня трудових вiдносин (1963р.) та низка рекомендацiй про за-хистзаробiтноїплати,їїмiнiмальнийрозмiр,прогодинипрацiтавiдпочинкутощо.

Конвенцiї i рекомендації утворюють Мiжнародний кодекспрацi. Систематизований, але позбавлений обов’язкової чин-ностiзбiрникмiжнароднихнорм,прийнятихГенеральноюкон-ференцiєюМОП,видававсяу1939,1941та1951роках.Виданийу1951р.першийтомМiжнародногокодексупрацiподiленозатематичним принципом на дванадцять книг, якi у свою чергуподiляютьсянаглавитароздiли,кожнийзякихскладаєтьсяздвох частин: а) зобов’язання країн, якi ратифiкували конвен-цiю; б) рекомендацiї, вмiщенi в нормахМОП, кpaїнам-членам

312

органiзацiїзобов’язковимзазначенням,зякоїконвенцiїчире-комендаціївзятотучиiншунорму.

Мiжнародна органiзацiя працi була створена на основі ста-тутногопринципу,згiднозякимзагальнийiтривалиймирмож-ливий лише на основі соцiальної справедливостi. Органiзацiярозробилатакiкритерiїiндустрiальногосуспiльства,яквосьми-годиннийробочийдень,захистматеринстваiщебагатозаходiв,щосприяютьбезпецiнаробочихмiсцяхiнормальнимтрудовимвiдносинам.Основніправалюдини,якiналежатьдокомпетен-ціїМОП,можна згрупувати зачотирманапрямами:1) свободаасоцiацiй; 2) скасування примусової працi; 3) захист вiд диск-римiнацiївгалузiпрацi;4)соцiальнаполiтикаiсоцiальнезабез-печення.

Для першого напряму основоположними є Конвенцiї МОП№87i98.Конвенцiя№87“Свободаасоцiаційiзахистправанаорганiзацiю”(1948р.)гapaнтyєтрудящимiпiдприємцямвiльнездiйсненняправана асоцiацiющододержавної влади.Конвен-цiявстановлюєтакiосновнігарантії:забезпечуєвсімтрудящимi пiдприємцям право створювати органiзацiї за своїм виборомбезпопередньогодозволу,атакожчленствовтакихорганiзацiяхз метою захисту cвоїx інтересів. Цi органiзацiї мають праворозробляти статути та регламенти, вiльно обирати cвоїx пред-ставникiв,органiзовуватисвiйапаратiсвоюдiяльнiсть,атакожформулюватисвоюпрограмудiй.Державнавладаутримуєтьсявiд будь-якого втручання, яке обмежує це право чи перешко-джаєйогозаконномуздiйсненню.Органiзаціїпрацiвникiвiпiд-приємцiвнепiдлягаютьрозпускучитимчасовомузакрiпленнювадмiнiстративномупорядку.Вонимаютьправостворюватифе-дерацiїтаконфедерацiї,атакожвступативмiжнароднiоргані-зації. Працiвники, пiдприємцi та їх органiзацiї зобов’язанi уразiздiйсненняправ,якiпроголошенiвКонвенції,дотримува-тисянацiональногозаконодавства,проте i вононеповиннопо-рушуватигapaнтії,передбаченiвКонвенції.

Конвенцiя№98 “Право на органiзацiю i на ведення колек-тивних переговорiв” (1949р.) закрiплює положення про необ-хiднiсть захиступрацiвникiвуразi звiльненнянатiйпiдставi,що вони є членами асоцiацiй чи беруть участь у їx дiяльностi.Конвенцiязакрiплюєневтручанняорганiзацiйпрацiвникiвiор-ганiзацiйпiдприємцiвзбокуоднаодної,атакожпринципспри-

313

яння веденню колективних переговорів на добровiльних за-садах.

СуттєвурольвiдiграютьконвенцiїМОП,щостосуютьсясво-боди асоцiації: Конвенцiя №135 “Представники трудящих”(1971р.), яка встановлює захист представникiв трудящих напiдприємствi таколоправ, якимивониможутькористуватисядля виконання cвоїx функцiй; Конвенцiя №141 “Органiзацiясiльських трудящих” (1975р.), яка нaдaє свободу сiльськимпрацiвникамуcтвopeннicвoїxорганiзацiйiвступудоорганiза-цiйзавласнимвибором;Конвенцiя№151“Трудовiвiдносининадержавнiйслужбi” (1978р.),щовстановлюєзахистдержавнихслужбовцiв, якi беруть участь в органiзацiях державнихслужбовців.УцiйКонвенцiї зробленоакцентнатому,щодер-жавнi службовцi, як i iншi працiвники, користуються грома-дянськимиiполітичнимиправами,щомаютьсуттєвезначеннядлянормальногоздiйсненнясвободиоб’єднання,заєдиноїумо-ви— виконання ними обов’язкiв, що випливають зi статусуслужбовцiвiхарактеруфункцiй,якiвонивиконують.Органiза-цiїдержавнихслужбовцiвповиннiкористуватисяналежнимза-хистом проти будь-яких актів втручання з боку державнихopгaнів влади в їx створення, дiяльнiсть чи управлiння ними.Taкi організації повиннi мати повну незалежнiсть вiд держав-нихopгaніввлади.

Другийнапрям,характернийдлядiяльностiМОП,—прий-няття конвенцiй i рекомендацiй щодо скасування примусовоїпрацi.Уцiйсферiважливевизначенняпоняття“примусовапра-ця” i її скасування за допомогою Конвенції №29 “Примусовапраця”(1930р.).ЦяКонвенцiязобов’язуєдержавилiквiдуватипримусовучиобов’язковупрацю,пiдякоюрозумiютьбудь-якупрацючислужбу,щовимагаєтьсявiдособипiдзагрозоюпока-рання. Поза Конвенцiєю залишаються тaкi категорії працi числужби: обов’язкова вiйськова служба, деякi обов’язковi гро-мадськiслужби;виправнiроботиiтi,щоспричиненінадзвичай-ними (нездоланними) обставинами; робота общинного харак-теру в сiльському господарствi. Факт незаконної вимогипримусовоїчиобов’язковоїпрацi,згiднозКонвенцiєю,передба-чаєкримiнальнепокарання.Заходипокарання,встановленiза-коном,повиннiбутиефективними.ЦюКонвенцiюратифiкувалонеменшяк129держав,утомучислiйСРСР.Цьомужпитанню

314

присвяченайКонвенцiя№195“Скасуванняпримусовоїпрацi”(1957р.;набралачинностiв1959р.).ВонадоповнюєКонвенцiю№29 іКонвенцiю№105МОП i вимагає лiквiдацiї примусовоїчиобов’язковоїпрацiв будь-якiйформi,коливонавикористо-вуєтьсявтакихп’ятивипадках:1)якспосiбполiтичногойви-ховноговпливуабомipaпокараннязанаявнiстьчизависловлю-вання полiтичних поглядiв та iдеологiчних переконань,протилежних полiтичнiй, економiчнiй або соцiальнiй системі;2) як метод мобiлiзації використання робочої сили для потребекономiчного розвитку; 3) як засiб пiдтримання трудової дис-циплiни;4)якпокарання заучастьу страйку;5)як засiбдис-кримінації за ознаками pacoвої, соцiальної i нацiональної на-лежностiчивiросповiдання.

ТретiйнапрямдiяльностiМОП—захиствiддискримiнаціївгалузiпрацi.УцьомунапряміМОПприйнятозначнукiлькiстьконвенцiй i рекомендацiй.Укiлькох десятках aктівМОПмiс-тятьсяякзагальнiположенняпрорiвноправнiстьможливостей,такiспецiальніположеннящодолiквiдацiїдискримiнацiї.Так,Конвенцiя №100 “Рiвнозначна винагорода” (1951р.) встанов-люєрiвнозначнувинагородучоловiкам iжiнкам зарiвноцiннупрацю(ратифiкованаСРСР).Конвенцiя№111“Дискримiнацiяв галузi працi i зайнятостi” (1958р. ратифiкована СРСР)зобов’язуєнадаватиоднаковіможливостiвгалузiпрацiйзайня-тостi. Конвенцiя визначає для кожної держави, яка її ратифi-кує, основну мету— добиватися piвноправних можливостей iповодженняшляхомздiйсненняполiтики,спрямованоїналiквi-дацiюбудь-якоїдискримiнаціїусферiпрацiйзайнятостiзаоз-наками расової належностi, кольору шкiри, cтaтi, релiгії, заполiтичними переконаннями, iноземним чи соцiальним похо-дженням. Держава, яка ратифiкувала Конвенцiю, повиннаскасувативciзаконодавчiтаадмiнiстративнiположення,щоне-сумісні з такою полiтикою, розробити вiдповiдне нове законо-давство,заохочуватиосвітнiпрограми,встановлюватиконтрользаздiйсненнямсвоєїполiтикивгалузiлiквiдаціїдискримiнації.

На лiквiдацiю дискримiнацiї у сферi працi спрямованi такіконвенції:Конвенцiя№1581982р.,якавстановлюєзахистпро-ти припинення трудових вiдносин без законної пiдстави, Кон-венцiя№891948р.пропрацюжiнокунiчнийчас,Конвенцiя№129iРекомендацiя№1331969р.проiнспекцiюпрацiвсiль-

315

ському господарствi; Конвенцiя№9 1920р. про працевлашту-ванняморякiв.

Велика кiлькiсть конвенцiй МОП стосується соцiальноїполiтики та соцiального забезпечення. Зокрема, це Конвенцiя№117 1962р. про основні цiлi та норми соцiальної полiтики;Конвенцiя№130iРекомендацiя№1341969р.промедичнудо-помогуiдопомогувразiхвороби;Конвенцiя№128iРекоменда-цiя№1311967р.продопомогувразi iнвалiдностi, cтapocтi,уразiвтратигодувальника;Конвенцiя№171925р.провiдшко-дуванняпрацiвникамуразiнещаснихвипадкахнавиробництвiтощо.

УМiжнароднiйорганiзаціїпрацi iснуєпевнийнаглядзави-конаннямдержавами-членамиконвенцiйiрекомендацiйоргані-зації (але це не iдентично контролю). Він виражається у про-цедурi розгляду вiдповiдних доповiдей урядiв i opгaнів caмoїорганiзації.Право розгляду доповiдей уМОПщодо виконаннякраїнамиузятихнасебезобов’язаньналежитьдвомвищезгада-ним органам, якi вiдiграють головну роль у системi спостере-ження:комітетуекспертiвiззастосуванняконвенцiйiрекомен-дацiй та комітету Конференції щодо застосування конвенцiй iрекомендацiй.Комітетекспертiвiззастосуванняконвенцiйiре-комендацiйпризначаєтьсяАдмiнiстративноюрадоюiскладаєть-сязвiсiмнадцятинезалежнихчленiв.Вінрозглядаєповiдомлен-няiдоповiдiпрозастосуванняконвенцiй iрекомендацiйМОП,виходячизтакихзавдань:1)визначитирівеньвiдповiдностiза-конодавства iпрактикидержави-членацiєї органiзацiїратифi-кованимконвенцiям;2)з’ясуватистанзаконодавства iпракти-ки в державi щодо нератифiкованих конвенцiй; 3) визначитизаходи,щостосуютьсяподанняконвенцiй iрекомендацiйком-петентнiйвладi.

Iншийорган—комітетКонференцiїщодозастосуваннякон-венцiй i рекомендацiй— складається з представникiв урядiв,профспiлокiпідприємців.Дойогокомпетенцiїналежать:1)роз-глядзаходiв,вжитихдлявтiленнявжиттяположеньратифiко-ванихконвенцiй;2)розглядiнформацiїпрорезультатиiнспек-цiї; 3) розгляд iнформацiї i доповiдей про нератифiкованiконвенції i рекомендацiї; 4) розгляд заходiв, вжитих членамиМОПвiдповiднодост.35Статуту.Цейкомiтетневиконуєфунк-цiй суду, який би виносив обов’язковi рішення. Його сфера

316

дiяльностi—дiалог iузгодження.Тутвідбуваєтьсяосновнеоб-говорення вiдповiдних доповiдей урядiв, оцiнок експертiв,виступiвпредставникiвурядiвузв’язкузкоментарямиекспер-тiвщодовиконаннячленомМОПсвоїхобов’язкiв.Окрімцихдо-повiдей,держави-члениорганiзацiїюридичнозобов’язанiпода-вати Мiжнародному бюро працi доповiдi про стан свогозаконодавства i практики з питань, якi становлять змiст нера-тифiкованих конвенцiй. Крім того, кожна держава-член зобо-в’язується протягом року, змоменту закриття сесіїКонферен-цiї, подати такі конвенцiї на розгляд своїх opгaнів влади, докомпетенцiї яких належить це питання, для прийняття вiд-повiдногозаконуабовжиттяiншихзаходiв.Проте,щоконвен-цiяподананарозгляддержавнихopгaнів,члениорганiзацiїпо-виннi поiнформувати генерального директора Мiжнародногобюропрацi.

СтатутМОПнaдaєправопрофесiйнiйорганiзацiїпiдприємцiвчипрацiвникiвподаватипетицiї-скаргищодонедотриманняра-тифiкованої конвенцiї, учасником якої є певна держава-членцiєї органiзацiї. Адмiнiстративна рада МОП передає петицiюурядудержави,вiдякоїнадiйшласкарга.Адмiнiстративнарадамaєправопопросититакийурядзробитизаяву,якувінвважаєзанеобхiдне,атакожприйнятирiшенняпроствореннякомісіїдлявивченняпитанняiподаннязарезультатамивiдповiдноїдо-повiдi.Коливiдурядучерезпевнийчасненадходитьвiдповiдь,петицiя публiкується разом iз доповiддю комiсії, створеної зцьогопитання.Нацьомусправазавершується.

Держава-членМОПтакожмаєправозвертатисязiскаргоюдоМОПна iншу державу, яка, на її думку, не забезпечила вико-нання ратифiкованої ними конвенції МОП. Пiд егiдою Ад-мiнiстративноїрадиМОПскаргаперевiряється, iнадаєтьсяре-комендація стосовно заходiв, якi потрiбно застосувати щодоскарги.Уряди,щоберутьучастьуспорi,повиннiповiдомити,чиприймаютьвоницiрекомендацiї.Уразiнеприйняттярекомен-дацiйсторонимаютьправопередатисправущодоспорувМiж-народнийсудООН.

Hовіекономiчнiпроцеси,щовiдбуваютьсявУкраїнівoстан-ні роки, сприяють її приєднанню до мiжнародних трудовихстандартiв. Мiжнародно-правовi норми дають змогу не лишеадаптувати трудовi вiдносини до нових соцiально-економiчних

317

умов,айстворитимiцнийправовийбазисдляподальшогороз-витку трудового законодавства. З огляду на це, розробляючинове соцiально-трудове законодавство, необхiдно враховуватиположенняконвенцiйМОП(зякоюУкраїнаактивноспiвпрацюєзпочатку90-хpоків),навітьякщовонинератифiкованiУкраї-ною.Жоднихперепонуцьомунапрямінеіснує—такийпiдхiднадалi полегшить ратифiкацiю вiдповiдних конвенцiй МОП.Мiжнародна органiзацiя працi вже здiйснила проекти щодоаналiзустанусоцiальноїполiтики(спiльнозПРООНiСвiтовимбанком), кризового стану ринкупрацi вУкраїні (1995р.), роз-витку соцiального партнерства. Протягом усього часу МОПнадавалаiнадаєдопомогуурядувекспертнiйоцiнцiзаконопро-ектiв, ознайомленнiурядовцiв,представникiвпрофспiлок iро-ботодавцiвзмiжнароднимистандартамистатистикипрацiтаїїнацiональноюсистематизацією.

КонтролюючіорганиМОПвисунулинизкусерйознихпретен-зiй щодо застосування ратифiкованих Україною конвенцiйМОП.НинiМОПспiльнозПРООНтаiншимиагенціямиреалі-зуєвУкраїніважливiпроекти,пов’язанiзрозробленняммоделiсоцiальногобюджету,ринкомпрацiтапрофесiйнимнавчаннямбезробiтних, розвитком малого та середнього підприємництва,соцiальнимпартнерствомiдiалогом.

318

раТифікОвані українОю кОнвенції МОп

Номерконвенції

НазваконвенціїДатаратифікації

Україною

1 2 3

2 Безробіття 16.05.1994

11 Правонаоб’єднанняусільськомугосподарстві 14.09.1956

14 Щотижневийвідпочинокупромисловості 19.06.1968

16 Обов’язковиймедичнийоглядпідлітківнабортусуден

14.09.1956

23 Репатріаціяморяків 17.06.1970

27 Зазначеннявагивантажів,щоїхперевозятьнасуднах

17.06.1970

29 Примусовапраця 10.08.1956

32 Захистдокеріввіднещаснихвипадків(переглянута)

17.09.1970

45 Використанняпраціжінокнапідземнихроботах

04.08.1961

47 Сорокагодиннийробочийтиждень 10.08.1956

52 Оплачуванівідпустки 14.09.1956

69 Видачасудновимкухарямсвідоцтвапрокваліфікацію

17.06.1970

73 Медичнийоглядморяків 17.06.1970

77 Медичнийоглядпідлітківупромисловості 14.09.1956

78 Медичнийоглядпідлітківнанепромисловихроботах

14.09.1956

79 Нічнапрацяпідлітківнанепромисловихроботах

14.09.1956

87 Свободаасоціаціїтазахистправанаорганізацію

14.09.1956

90 Нічнапрацяпідлітківупромисловості(переглянута)

14.09.1956

92 Приміщеннядляекіпажу(переглянута) 17.06.1970

95 Охороназаробітноїплати 04.08.1961

319

1 2 3

98 Правонаорганізаціюіведенняколективнихпереговорів

14.09.1956

100 Рівнавинагорода 10.08.1956

103 Охоронаматеринства(переглянута) 14.09.1956

105 Скасуванняпримусовоїпраці 05.10.2000

106 Щотижневийвідпочинокуторгівлітаустановах

19.06.1968

108 Посвідченняособиморяків 17.06.1970

113 Медичнийоглядрибалок 17.06.1970

115 Захиствідрадіації 19.06.1968

116 Переглядзаключнихположень 17.06.1970

119 Забезпеченнямашинтрудовимипристроями 17.06.1970

120 Гігієнавторгівлітаустановах 19.06.1968

122 Політикавгалузізайнятості 19.06.1968

124 Медичнийоглядмолодихлюдейдляпідземнихробіт

17.06.1970

126 Приміщеннядлярибалокнабортусуден 17.06.1970

132 Оплачуванівідпустки(переглянута) 29.05.2001

133 Приміщеннядляекіпажу(додатковіположення)

24.08.1993

138 Мінімальнийвік 03.05.1978

142 Розвитоклюдськихресурсів 03.05.1978

144 Тристоронніконсультації(міжнароднітрудовінорми)

16.05.1994

147 Мінімальнінормивторгівельномуфлоті 01.03.1994

149 Сестринськийперсонал 03.05.1979

154 Колективніпереговори 16.05.1994

156 Працівникиізсімейнимиобов’язками 22.10.1995

158 Припиненнятрудовихвідносин 16.05.1994

160 Статистикапраці 15.08.1991

182 Найгіршіформидитячоїпраці 05.10.2000

320

Контрольні запитання і завдання

1. Що являє собою Міжнародна організація (МОП)? Які їїціліізавдання?

2. Дайте характеристику конвенцій і рекомендацій МОП усферізайнятості,укладанняколективнихдоговорів.

3. ЯкіконвенціїірекомендаціїМОПратифікувалаУкраїна?Чивходятьвонидосистеминаціональногозаконодавства?

321

СпиСОк викОриСТанОї Та рекОМендОванОї ліТераТури

1. КонституціяУкраїни.—К.,1996. 2. Загальна Декларація прав людини: Прийнята і проголо-

шенаГенеральноюАсамблеєюООН10.12.1991. 3. КодексзаконівпропрацюУкраїнизізмінамитадоповнен-

нямистаномна15листопада2005. 4. ЦивільнийкодексУкраїнивід16.01.2003. 5. ЦивільнийпроцесуальнийкодексУкраїнивід16.01.2003. 6. ГосподарськийкодексУкраїни. 7. КримінальнийкодексУкраїнивід05.04.2001. 8. Кодекс України про адміністративні правопорушення зі

змінамиідоповненнямистаномна01.06.06. 9. Закон України “Про основи соціальної захищеності ін-

валідіввУкраїні”від21.03.1991//www.rada.gov.ua 10. Закон України “Про організації роботодавців” від

24.05.2001//www.rada.gov.ua 11. ЗаконУкраїни “Про освіту” від 25.05.1991 //www.rada.

gov.ua 12. Закон України “Про господарські товариства” від

19.09.1991//www.rada.gov.ua 13. Закон України “Про міжнародні договори України” від

14.10.1992вредакціївід21.11.2002//www.rada.gov.ua 14. ЗаконУкраїни“Продіюміжнароднихдоговорівнатери-

торіїУкраїни”від10.12.1991//www.rada.gov.ua 15. Закон України “Про фермерське господарство” від

20.12.1991//www.rada.gov.ua 16. ЗаконУкраїни“Прозагальнийвійськовийобов’язоківій-

ськовуслужбу”від25.03.1992//www.rada.gov.ua 17. ЗаконУкраїни“Простатуссуддів”від15.12.1992//www.

rada.gov.ua 18. Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2002 //

www.rada.gov.ua 19. Закон України “Про колективні договори і угоди” від

01.07.1993//www.rada.gov.ua

322

20. ЗаконУкраїни“Пронотаріат”від02.09.1993//www.rada.gov.ua

21. ЗаконУкраїни“Продержавнуслужбу”від16.12.1993//www.rada.gov.ua

22. Закон України “Про правовий статус іноземців” від04.02.1994//www.rada.gov.ua

23. Закон України “Про кваліфікаційну комісію, кваліфіка-ційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддівсудівУкраїни”від02.02.1994//www.rada.gov.ua

24. ЗаконУкраїни“Прооплатупраці”від24.03.1995//www.rada.gov.ua

25. Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 // www.rada.gov.ua

26. Закон України “Про зайнятість населення” від21.11.1997//www.rada.gov.ua

27. ЗаконУкраїни“Пропорядоквирішенняколективнихтру-дових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998 // www.rada.gov.ua

28. ЗаконУкраїни “Про основи соціальної захищеності інва-лідіввУкраїні”від21.03.1998//www.rada.gov.ua

29. Закон України “Про професійно-технічну освіту” від10.12.1998//www.rada.gov.ua

30. ЗаконУкраїни“Пропрофесійніспілки,їхправаігарантіїдіяльності”від15.09.1999//www.rada.gov.ua

31. Закон України “Про загальнообов’язкове державне со-ціальнестрахуваннявіднещасноговипадкунавиробниц-твітапрофесійногозахворювання,якіспричиниливтратупрацездатності”від23.09.1999//www.rada.gov.ua

32. Закон України “Про загальнообов’язкове державнесоціальне страхування на випадок безробіття” від02.03.2000//www.rada.gov.ua

33. Закон України “Про державні нагороди України” від16.03.2000//www.rada.gov.ua

34. ЗаконУкраїни“ПровнесеннязміндодеякихзаконівУк-раїни щодо реалізації інвалідами права на трудову зай-нятість”від23.02.2006//www.rada.gov.ua

35. ЗаконУкраїни“Пропрокуратуру”//www.rada.gov.ua 36. УказПрезидентаУкраїнивід06.10.1999№1285/99“Про

заходищодозабезпеченняпрацевлаштуваннямолоді”.

323

37. Постанова Пленуму Верховного Суду України від06.11.1992№9“Пропрактикурозглядусудамитрудовихспорів”.

38. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.1993№245 “Пророботу за сумісництвомпрацівниківдержав-нихпідприємств,установіорганізацій”.

39. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.1994№43“ПродеякіпитаннязабезпеченнявиконанняЗаконуУкраїни“Проохоронупраці”.

40. ПостановаКабінетуМіністрівУкраїнивід1квітня2005р.№234“Проконкурснийвідбіркерівниківсуб’єктівгоспо-дарюваннядержавногосекторуекономіки,якімаютьстра-тегічнезначеннядляекономікиібезпекидержави”.

41. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.1996№992“ПроПорядокпрацевлаштуваннявипускниківви-щихнавчальнихзакладів,підготовкаякихздійснюваласьзадержавнимзамовленням”.

42. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.1998№45“Прозатвердженняумов,тривалості,порядкунадан-нятаоплатитворчихвідпусток”.

43. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.1998№578 “Про затвердження положень щодо застосуванняЗаконуУкраїни“Прозайнятістьнаселення”.

44. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002№1895“Провнесеннязміндоспискусезоннихробітісе-зоннихгалузей”.

45. Мінпраці України, Мін’юст України, Мінсоцзахист: На-каз, Інструкція від 29.07.1993№58 “Про затвердженняінструкціїпропорядокведеннятрудовихкнижокпраців-ників”.

46. Про затвердження Типової форми контракту з працівни-ком:НаказМіністерствапрацітасоціальноїполітикиУк-раїнивід15.04.1994№23//Людинаіпраця:Інформацій-нийбюлетеньМіністерствапраціУкраїни.—1994.—№6.

47. Положенняпродержавнуслужбузайнятості:Затвердже-непостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід24.06.1991№47//Працяізарплата.—1998.—№19.

48. Положення проНаціональну Раду соціального партнерс-тва: Затверджене Указом Президента України від23.05.1993//ГолосУкраїни.—1993.—15грудня.

324

49. Положенняпропорядокукладанняконтрактуприприй-нятті(наймі)нароботупрацівників:Затвердженепостано-воюКабінетуМіністрівУкраїни від 19.03.1994№170 //Зібрання постанов Уряду України.— 1994.— №7.—Ст.172.

50. Порядокнаданнящорічноїосновноївідпусткитривалістюдо56календарнихднівкерівним,педагогічним,науково-педагогічним працівникам освіти та науковим праців-никам:ЗатвердженийпостановоюКабінетуМіністрівУк-раїни від 14.04.1997 №346 // Офіційний вісникУкраїни.—1997.—Число16.—С.73.

51. Положенняпропорядокорганізаціїтапроведенняоплачу-ваних громадських робіт: Затверджене постановою Кабі-нетуМіністрівУкраїнивід27.04.1998№578//Інформа-ційний бюлетень Міністерства праці та соціальноїполітикиУкраїни.—1998.—№7.

52. ПоложенняпроНаціональнуслужбупосередництваіпри-мирення: Затверджене Указом Президента України від17.11.1998 №1258/98 // Праця і зарплата.— 1998.—№23(159).

53. Положенняпропримирнукомісію:ЗатверджененаказомНаціональної служби посередництва і примирення від04.05.1999№36.

54. Положенняпротрудовийарбітраж:ЗатверджененаказомНаціональної служби посередництва і примирення від04.05.1999№37.

55. Положення про посередника: Затверджене наказомНаціональної служби посередництва і примирення від11.11.1999№106.

56. ПоложенняпропочеснізванняУкраїни:ЗатвердженеУка-зом Президента України від 29.06.2001 №476/2001 //Урядовийкур’єр.—2001.—№124.—14липня.

57. Положення про порядок надання Фондом загальнообо-в’язковогодержавногоісоціальногострахуванняУкраїнина випадок безробіття послуг з професійної підготовки,перепідготовки або підвищення кваліфікації: Затвер-джененаказомМіністерствапрацітасоціальноїполітикиУкраїни та Міністерства освіти і науки України від13.12.2001 №53/59 // Праця і зарплата.— 2001.—№9.—Березень.

325

58. Рекомендаціїпропорядокнаданняпрацівникамзненор-мованимробочим днемщорічної додаткової відпустки заособливийхарактерпраці:ЗатвердженінаказомМінпрацітасоціальноїполітикиУкраїнивід10.10.1997№7.

59. Практикарозглядусудамисправпрооплатупрацітадеякіпитання, що виникли при застосуванні нових положеньтрудового законодавства // Вісн. Верховного СудуУкраїни.—1998.—№4.—Додатокдожурн.—С.36.

60. Правила про умови праці вантажників при вантажно-розвантажувальних роботах, затверджених НКП СРСР20.09.1931.

61. Правила о работе на открытом воздухе в холодное времягода: Обязательное постановление НКТ СССР от11.12.1929.

Додаткова

62. Бойко М. Д. Трудове право України: Навч. посіб.— К.:“Орлана”,2003.—355с.

63. Болотіна Н. Б.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.—3-тєвид.—К.:Вікар,2005.—725с.

64. Вишновецька С. В.Відносининесамостійноїпраціякпред-мет трудового права // Науковий вісник Чернівецькогоуніверситету.—Вип.55.Сер.:Правознавство.—Чернів-ці:ЧДУ,1999.—С.59–62.

65. Гирич О. Т. Трудове право: Курс лекцій для студ. юрид.вузівтаф-тів.К.:ТППрес,2003.—207с.

66. Єсіпов І. Співвідношення норм цивільного і трудовогозаконодавства//Юридичнийжурнал.—2005.—№4.

67. Жернаков В.Правоверегулюванняпраці:співвідношеннятрудовогоіцивільногоправа//ПравоУкраїни.—2000.—№7.—С.49–53.

68. Києвець О.Міжнародний правовий статус трудящихміг-рантів//Юридичнийжурнал.—2004.—№4.

69. Короткін І. М.Трудовеправо:прийняттянароботуізвіль-нення: Навч.-метод. розробка.— 2-е вид.— К.: МАУП,2000.—87с.

70. Корпенко Д. О. Основи трудового права:Навч. посіб. длястуд.вищ.навч.закл.—К.:Вид-воА.С.К.,2003.—655с.

326

71. Лавринчук І. П. Правовий статус державного службовцяякучасникатрудовихправовідносин:Автореф.дис.канд.юрид. наук: 12.00.05 // Національна юрид. академіяім.Я.Мудрого.—К.,1999.—20с.

72. Матюжко П.Цивільно-правовіугодиітрудовийдоговір:учомурізниця?//Юридичнийжурнал.—2004.—№18.

73. Международные акты о правах человека: Сб. докумен-тов.—М.:Изд.группа“НОРМА—ИНФРА-М”,1999.

74. Науково-практичнийкоментардозаконодавстваУкраїнипро працю/Б.С. Стичинський, І.В. Зуб,В. Г.Ротань—4-те вид., допов. та переробл.— К.: А.С.К., 2003.—1024с.

75. Неумивайченко Н. М. Особливості виконання, зміни таприпиненнятрудовихправовідносиндержавнихслужбов-ців: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.05 // Націо-нальнаюрид.академіяім.Я.Мудрого.—Харків,2002.—20с.

76. Орловський О. Я.Змісттрудовихправовідносинвсучаснихумовах: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.05 // К.:Націон.ун-тім.Т.Г.Шевченка.—К.,2001.—20с.

77. Панікаров В. Д. Трудовое право: Конспект лекций.—Xарьков,2002.—107с.

78. Пастухов В. П.ТрудовеправоУкраїни:порядокведеннята оформлення кадрових документів: Навч. посіб. длястуд.вищ.навч.закл.—К.:Алерта,2005.—279с.

79. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальнихтрудових правовідносин.— К.: Знання, КОО, 2003.—146с.

80. Порівняльне трудове право / За ред. А.С. Мацко.— К.:МАУП,2005.

81. Приходько С. Г.ТрудовеправоУкраїни:Навч.посіб. длясамостійного вивчення дисципліни; Київ. нац. економ.ун-т.—К.,2003.—211с.

82. Прокопенко B. I. Співвідношення понять “трудовий до-говір” і “контракт” у трудовому праві України // Вісн.Академії правових наук України.— Xарків, 1995.—№3.—С.109–117.

83. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник.—Xарків:“Консум”,2002.—С.175.

327

84. Сільченко С. О.Строковийтрудовийдоговірзазаконодавс-твомУкраїни:поняття,види,умовиукладання, змінатаприпинення: Монографія.— Xарків: Золоті сторінки,2004.—204с.

85. Трудовое право / Под ред. О. В Смирнова.— М.: “Про-спект”,1999.—512с.

86. Трудове право України / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурок,З.Я.Козактаін.—Львів.нац.ун-т.ім.І.Франка.—К.:Істина,2005.—206с.

87. Трудове право України: Академ. курс: Підручник /А.Ю.Бабаскін,Ю.В.Баранюк,С.В.Дріжчаната ін.:Зазаг.ред.Н.МХуторян.—К.:А.С.К.,2004.—608с.(Еко-номіка,фінанси,право).

88. ТрудовеправоУкраїни:Навч.посіб./Заред.П.Д.Пили-пенка.—К.:Істина,2005—208с.

89. ТрудовеправоУкраїни:Підручник/Заред.Н.Б.Болоті-ної,Г.І.Чанишевої.—К.:Знання,КОО,2001.—564с.

90. Фасанов М. М.ТрудовезаконодавствоУкраїниіЄвропей-ськасоціальнахартія.—К.:Знання,2005.—276с.

91. Чанишева Г. І.ТрудовеправоУкраїни:Практикум.Одес.Держ.юрид.акад.—Xарків:“Одиссей”,2004.—303с.

92. Шумляєва І. Д.ТрудовеправоУкраїни:Навч.посіб.—До-нецьк:ДРІДУ,2004.—139с.

328

дОдаТки

Додаток 1Лист Міністерства праці та соціальної політики

№ 06/2–4/66 від 6.05.2000 р.

Назва Категорії працівників або робіт

1 2

Пронауковуінауково-технічнудіяльність

Післявиходунапенсіюнауковецьможебутиприйнятийнароботувнауковуустановузастроковимтрудовимдоговором(контрактом)(ч.5ст.24)

Проколективнесільськогосподарськепідприємство

Найманіпрацівникизатрудовимдоговоромабоконтрактом(ст.19)

Прозагальніпринципистворенняіфункціонуванняспеціальних(вільних)економічнихзон

1.Виконавчийдиректорорганугосподарськогорозвиткуспеціальної(вільної)економічноїзони—застроковимконтрактом(ст.II).2.Забезпеченняспеціальної(вільної)економічноїзонипрацівникамиздійснюєтьсяроботодавцяминаконтрактнійоснові(ст.17)

Прокарантинрослин Спеціалістивгалузікарантинурослинпрацюютьнаумовахтрудовогодоговору(контракту)(ст.17)

ПрокомітетиВерховноїРадиУкраїни

Дороботивробочихгрупахзарішеннямкомітетуможутьзалучатисяспеціалістинаконтрактнійоснові(п.5ст.31)

Пронотаріат Стажистнотаріуса(ст.13)

Промісцевідержавніадміністрації

Зкерівникамипідприємств,установ,організацій,щоналежатьдосфериуправліннямісцевихдержавнихадміністрацій(ст.36)

Проконцесії Концесіонермаєправонаконтрактнійосновізалучатидовиконанняспеціальнихробітнаоб’єктіконцесіїтретіхосіб(п.1ст.18),зобов’язанийукладативідповіднодозаконодавстватрудовідоговоризпрацівниками(п.2ст.18)

Проугодипророзподіл Прийом(наймання)робітниківінвесторомнатериторіїУкраїнидляпотребугодипророзподілпродукціїздійснюєтьсячерезукладеннязнимитрудовогодоговору(контракту)(ст.35)

Прокультуру Укладеннядоговору(контракту)зюридичнимиіфізичнимиособаминабудь-якіформиспівпраціусферікультури(ст.30)

329

Продовження додатку 11 2

Проохоронуздоров’я Укладеннядоговору(контракту)зюридичнимиіфізичнимиособаминабудь-якіформиспівпраці(ст.79)

Протоварнібіржі Найманіпрацівники(ст.12)

Простатусиісоціальнийзахистгромадян,щопостраждаливнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи

Працівники,якіздійснюютьмедичнеобслуговування,працюютьузакладахосвітиікультуриназабрудненихтериторіях(ст.42)

Прозахиствідвпливуіонізуючоговипромінювання

Залученняосібдоліквідаціїрадіаційнихаварійтаїхнаслідківможливелишенадобровільнихзасадах,законтрактом(ст.7)

Проспоживчукооперацію

Найманняізвільненняпрацівників,зокремазаконтрактом,увипадках,передбаченихзаконодавством(п.2ст.14)

Проадвокатуру Помічникиадвоката(ст.8)

Профермерськігосподарства

Найманіпрацівникизатрудовимдоговором(контрактом,угодою)(ст.22)

Профізичнукультуруіспорт

Фаховіспортсмени(особи,щоздійснюютьфаховудіяльністьуспорті)(ст.23)

Прозв’язок Керівникиоб’єднань,підприємствіфілій

Прозалізничнийтранспорт

ПереліккатегорійробітниківзатверджуєКабінетМіністрівУкраїни(ст.15)

Проосвіту Керівникизакладівосвіти,педагогічнітанауково-педагогічніпрацівники(ст.ст.20,54)

Пропожежнубезпеку Працівникипожежноїохорони(ст.19)

Просільськогосподарськукооперацію

Виконавчийдиректор,виконавчадирекція,найманіпрацівники(зазгодоюсторін)(ст.ст.15,17,35)

Протелебаченняірадіомовлення

ПрацівникиапаратуНаціональноїрадизпитаньтелебаченняірадіомовлення(ст.5)

ПроНаціональнурадуУкраїнизпитаньтелебаченняірадіомовлення

ПредставникиНаціональноїрадивобластях(ст.14)

Пропрофесійно-технічнуосвіту

Директордержавногопрофесійно-технічногозакладу(ст.24)

330

Продовження додатку 11 2

ЗакономУкраїни“ПродержавнуПрограмуприватизації”затверджено

ФонддержавногомайнаведеоблікконтрактівізголовамиправліньВАТ,укладенихдопершихзборівакціонерів(п.108)

ДержавнуПрограмуприватизаціїна2000–2001pp.

Кодексторговельногомореплавства

Судновийекіпаж(ст.54)

Проміліцію Наслужбувміліціюприймаютьнаконтрактнійоснові(ст.17)

ПроСлужбубезпекиУкраїни

Умовиіпорядоквиконанняобов’язківспівробітниками—військовимиСБУвизначаєтьсяукладенимдоговором(контрактом)(ст.ст.19,20)

Прозагальновійськовийобов’язоківійськовуслужбу

Умирнийчасжінкиможутьдобровільнопітинавійськовуслужбузаконтрактом(п.7ст.7),прийомнавійськовуслужбу(ст.20)

Закінчення додатку 1

331

Змістколективногодоговору

Основні складові колективного договору:зміниорганізаціївиробництваіпраці;забезпеченняпродуктивноїзайнятості;нормуваннятаоплатапраці,установленняформ,системи,розмірівзаробітноїплатитаіншихвидівтрудовихвиплат,доплат,надбавок,премійтощо;установленнягарантій,компенсацій,пільг;участьтрудовогоколективууформуванні,розподілі,використанніприбуткупідприємства,установи,організації(якщоцепередбаченостатутом);режимроботи,тривалістьробочогочасуівідпочинку;умовиохоронипраці;забезпеченняжитлово-побутового,культурного,медичногообслуговування,організаціяоздоровлення,відпочинкупрацівників;гарантіїдіяльностіпрофспілковоїтаіншихпредставницькихорганізаційпрацівників;умовирегулюванняфондівоплатипрацітавстановленняміжкваліфікаційних(міжпосадових)співвідношеньвоплатіпраці.

Додатки до колективного договору:кошторисвитратфондуспоживання;кошторисвитратфондунакопичення;кошторисвитратфондусоціальногострахування;кошториспрофспілковогокомітету;положенняпрооплатупраці;тарифніставкитасхемипосадовихокладів;перелікдоплатінадбавокдотарифнихставокіпосадовихокладів;положенняпровиплатупремій,винагород;планосновнихінженерно-технічнихзаходівщодоохоронипраці;розрахунокбалансуробочогочасунарік(виробничийкалендар);перелікпрофесійіпосадзважкимиішкідливимиумовамипраці,роботавякихдаєправонадодатковувідпусткуіскороченийробочийдень;перелікдодатковооплачуванихвідпусток;перелікпрофесійіпосадзособливошкідливимиумовамипраці,роботавякихдаєправонабезплатнелікувально-профілактичнехарчування;перелікпрофесійіпосад,якимвідповіднодотиповихгалузевихнормпередбаченобезкоштовнувидачупідприємствомспецодягу,спецвзуттятаіншихзасобівіндивідуальногозахисту.

Додаток 2Зміст колективного договору

332

ЗМіСТ

Вступ............................................................................. 3

ЗаГаЛьНа ЧаСТиНа..................................................... 4

Розділ 1.Поняття, предмет, метод, система і функції трудового права..................................... 5

1.1. Поняттяіпредметтрудовогоправа.......................... 51.2. Особливостіметодутрудовогоправа

вринковихвідносинах........................................... 91.3. Систематрудовогоправа.......................................121.4. Відмежуваннятрудовогоправа

відсуміжнихгалузейправа...................................131.5. Функціїтрудовогоправа.......................................15

Контрольні запитання і завдання....................................16

Розділ 2.Джерела трудового права....................................18

2.1. Поняттяджерелтрудовогоправа............................182.2. Класифікаціяджерелтрудовогоправа....................192.3. Видиджерелтрудовогоправа................................202.3.1. КонституціяУкраїниякджерело

трудовогоправа..............................................202.3.2. КодексзаконівпропрацюУкраїни

таіншізакони,щорегулюютьправовівідносини,якджерелотрудовогоправа..............................................22

2.3.3. Підзаконнінормативніактиякджерелотрудовогоправа..............................24

2.3.4. Обов’язковістьрішеньівисновківКонституційногоСудуУкраїни.........................26

2.3.5. НормативніактиколишньогоСоюзуРСР...........272.3.6. Нормативніактиорганівдержавної

місцевоївладитамісцевогосамоврядування.......282.3.7. Локальнінормативніакти................................302.3.8. Міжнародно-правовіактипропрацю.................32

Контрольні запитання і завдання ....................................34

333

Розділ 3.Принципи трудового права України.....................35

3.1. Поняттяізначенняосновнихпринципівтрудовогоправа...................................................35

3.2. Змістпринципівтрудовогоправа...........................41

Контрольні запитання і завдання ....................................46

Розділ 4.Трудові правовідносини та їх суб’єкти ..................47

4.1. Поняттятрудовихправовідносин,умовиіпідставиїхвиникнення.......................................47

4.2.Змісттрудовихправовідносин................................524.3. Поняттясуб’єктівтрудовогоправа,

їхкласифікація...................................................554.4. Найманіпрацівникияксуб’єкти

трудовогоправа...................................................574.5. Власникпідприємства,установи,організації

абоуповноваженийниморган(роботодавець)яксуб’єкттрудовогоправа....................................62

4.6. Підприємство,установа,організаціяяксуб’єкттрудовогоправа....................................67

4.7. Трудовийколективяксуб’єкттрудовогоправа.........704.8. Професійніспілкияксуб’єкттрудовогоправа..........754.9. Державніоргани,місцевіорганивиконавчої

владитаорганимісцевогосамоврядуванняяксуб’єктитрудовогоправа..................................83

Контрольні запитання і завдання ....................................85

Розділ 5.Колективний договір, угода.................................86

5.1. Поняттяколективногодоговору,угодитаїхсторони........................................................86

5.2. Змістколективногодоговору,угоди........................895.3. Колективніугоди:поняття,сторони

таїхзміст...........................................................915.4. Порядокукладенняколективного

договору,угоди....................................................935.5. Діяколективногодоговору,угоди..........................975.6. Відповідальністьзапорушенняусферідії

колективногодоговору,угоди................................98

Контрольні запитання і завдання ..................................102

334

ОСОБЛиВа ЧаСТиНа..................................................103

Розділ 6.Трудовий договір.............................................104

6.1. Поняття,зміст,умовитаформитрудовогодоговору.............................................104

6.2. Змінаумовтрудовогодоговору.............................1136.3. Видитрудовогодоговору.....................................1166.4. Контрактякособливаформатрудового

договору...........................................................1296.4.1. Поняттяконтрактуякособливої

формитрудовогодоговору..............................1296.4.2. Порядокукладаннятаумови

контракту....................................................1326.4.3. Умовирозірванняконтракту..........................134

6.5. Припиненнятрудовогодоговору..........................1346.6.Розірваннятрудовогодоговору,укладеного

наневизначенийстрок,тастроковоготрудовогодоговорузініціативипрацівника...........139

6.7. Розірваннятрудовогодоговорузініціатививласника(роботодавця).......................................142

6.8. Додатковіпідставирозірваннятрудовогодоговорузініціатививласника(роботодавця)зокремимикатегоріямипрацівниківзапевнихумов...................................................148

Контрольні запитання і завдання ..................................160

Розділ 7.Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників .....................................................161

7.1. Поняттяіправоверегулюваннязайнятостінаселення.........................................................161

7.2. Державнігарантіїправанавибірпрофесіїтавидудіяльності..............................................162

7.3. Працевлаштуванняійогоправовіформи...............1657.4. Державнаслужбазайнятостітаорганізація

працевлаштуванняслужбоюзайнятості................1677.5. Правовийстатусбезробітнихгромадян

таїхсоціальнийзахист.......................................1717.6. Компенсаціїігарантіїматеріального

забезпеченняуразівтратироботи.........................172

335

7.7. Загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахуваннянавипадокбезробіття.......................178

Контрольні запитання і завдання..................................180

Розділ 8.Робочий час.....................................................181

8.1. Поняттяінормативиробочогочасу.......................1818.2. Видиробочогочасутаїххарактеристика...............1828.2.1. Нормальнатривалістьробочогочасу................1838.2.2. Скороченийробочийчас.................................1838.2.3. Неповнийробочийчас ...................................1858.2.4. Чергування..................................................187

8.3. Поняттярежимуробочогочасу............................1888.4. Спеціальнірежимиробочогочасу.........................1908.4.1. Роботазмінами.............................................1908.4.2. Підсумковийоблікробочогочасу....................1918.4.3. Ненормованийробочийчас.............................1918.4.4. Гнучкийграфікроботи..................................1938.4.5. Надурочніроботи..........................................1948.4.6. Режимроботивахтовимметодом.....................197

Контрольні запитання і завдання ..................................200

Розділ 9.Час відпочинку................................................201

9.1. Поняттячасувідпочинкуійоговиди....................2019.2. Відпустки—найтривалішийвидвідпочинку.........2059.3. Основнівидивідпусток.......................................207

Контрольні запитання і завдання ..................................211

Розділ 10.Правове регулювання оплати праці..................212

10.1. Поняттяівидизаробітноїплати...........................21210.2. Структуразаробітноїплати.................................21310.3. Системиоплатипраці.Преміювання

працівників.Доплатиінадбавки..........................21410.4. Сферирегулюванняоплатипраці.........................21710.5. Тарифнасистемаоплатипраці.............................21710.6. Особливостіоплатипраціідоплативразі

відхиленнявіднормальнихумовпраці.................21810.7. Порядоквиплатизаробітноїплати.......................220

336

10.8. Відрахуванняіззаробітноїплати.........................221

Контрольні запитання і завдання ..................................223

Розділ 11.Гарантійні та компенсаційні виплати...............224

Контрольні запитання і завдання ..................................229

Розділ 12.Матеріальна відповідальність сторін трудового договору.........................................230

12.1. Поняття,підставиіумовиматеріальноївідповідальностісторінтрудовогодоговору............230

12.2. Видиматеріальноївідповідальностіпрацівників.......................................................234

12.3. Визначеннярозмірузаподіяноїпрацівникомшкодиіпорядокїївідшкодування................................................237

12.4. Порядоквідшкодуванняпрацівникомшкоди,заподіяноїпідприємству..........................239

12.5. Матеріальнаіморальнавідповідальністьроботодавцязазаподіянупрацівниковішкоду...............................................................241

Контрольні запитання і завдання ..................................243

Розділ 13.Трудова дисципліна........................................244

13.1. Поняттятрудовоїдисципліниіметодиїїзабезпечення......................................244

13.2. Внутрішнійтрудовийрозпорядок.........................24613.3. Дисциплінарнавідповідальність..........................24813.4. Порядокістрокизастосування

дисциплінарнихстягнень....................................250

Контрольні запитання і завдання ..................................251

Розділ 14.Охорона праці................................................252

14.1. Поняттяохоронипраціякправовогоінститутутрудовогоправа...................................252

14.2. Державнаполітикавгалузіохоронипраці.............25314.3. Гарантіїправпрацівниківнаохоронупраці...........25314.4. Організаціяохоронипрацінапідприємствах,

вустановах,організаціях....................................263

337

Державнийнаглядігромадськийконтрользаохороноюпраці..............................................275

Контрольні запитання і завдання ..................................279

Розділ 15.Трудові спори................................................280

15.1. Поняттятрудовихспорівіїхвиди.........................28015.2. Порядоквирішенняіндивідуальних

трудовихспорів..................................................28215.3. Порядоквирішенняколективних

трудовихспорів..................................................28515.4. Правонастрайктайогореалізація........................288

Контрольні запитання і завдання ..................................289

Розділ 16.Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю................................291

16.1. Поняттяіосновнівидинаглядутаконтролюзадодержаннямзаконодавствапропрацю.............291

16.2. Органидержавногонаглядуіконтролюзадодержаннямзаконодавствапропрацютаохоронупраці................................................295

16.3. Громадськийконтрольусферітрудовогоправа................................................................302

16.4. Відповідальністьзапорушеннятрудовогозаконодавстваіправилзохоронипраці.................304

Контрольні запитання і завдання ..................................305

Розділ 17.Міжнародна організація праці та її роль щодо універсалізації трудового законодавства в різних країнах світу................306

РатифікованіУкраїноюКонвенціїМОП................318

Контрольні запитання і завдання ..................................320

Список використаної та рекомендованої літератури.................................................................321

Додатки ......................................................................328

338

ВідповідальнийредакторВ. Д. БондарРедакторЛ. М. ВороновичКоректорТ. М. Федосенко

Комп’ютерневерстанняС. В. БичковОформленняобкладинкиС. В. Бичков

Підп.додруку18.09.07.Формат60×84/16.Папірофсетний.Друкофсетний.Ум.друк.арк.19,64.Обл.вид.арк.18,25.Тираж5000пр.(1-йзавод).Зам.№96

МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП)03039Київ39,вул.Фрометівська,2,МАУП

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 8 від 23.02.2000

ПоліграфічнийцентрУТОГ03038Київ38,вул.Нововокзальна,8

Свідоцтво КІ № 35 від 02.08.2000

The edition deals with general-theoretical and practical aspects of socialrelations which are the subject of legal regulation of labour law of Ukraine, it’smethod,functions,principles,sources,systemandlegalinstitutions.Theaspectsoflabour relationship, it’s structure and contents. The special part of labour law isanalyzedinaccordancewiththeprovisionsofConstitutionofUkraine,LabourcodeofUkraineandcurrentlegislationofUkraine.

Forstudentsof legalspecialtiesaswellasforstudentsofnon-legalspecialtieswhichstudythebasicsof law.Fortheteachersof law,specialistsandexpertsandeveryoneinterestedinaspectsofregulationoflabourrelationshipinconditionsofmarketeconomy.

Навчальневидання

БеззубБорисСтепановичМіхатуліна ОленаМиколаївна

ТРУДОВЕ ПРаВО УКРаЇНи

Опорний конспект лекцій

Educationaledition

Bezzub,BorysS.Mikhatylina,OlenaM.

LABOUR LAW OF UKRAINE

Summary of lectures