help us help the children - Міжнародний Благодійний Фонд...

1

Help Us Help The Children

Project of Children of Chornobyl Canadian Fund спільно з

Міжнародний Благодійний Фонд «Нове Покоління»

ТАБОРОВА ЗБІРКА

Навколо світу за 14 днів!

Гасло: «У літній табір ми зібрались, його чекали цілий рік! Навколо світу побували, цікавих друзів ми знайшли!»

Автор збірки: Алла Галич

Тематичне наповненнѐ та ідейна підтримка: Яліѐ Вокаляк, Анна Вжесневська,

Олександр Кучмій, Олесѐ Петрененко.

2

Шановні учасники та учасниці табору!

Дозвольте мені від щирого серцѐ привітати Вас у

цьому живописному куточку нашої країни,

Карпатах, на таборі що маю назву: «Навколо світу за

14 днів»! Цей табір організований групоя щирих

українців, що мешкаять в Канаді, США та Україні та

безупинно вірѐть у велич нашої Батьківщини,

національну ідея та нове поколіннѐ!

Нам ю що згадати, ю чим пишатисѐ, адже 19 років наполегливої праці на благо

українських дітей – це неабиѐкий внесок длѐ розбудови держави. Кожен наш

табір несе неповторне відчуттѐ патріотизму, гармонії та пошани до українських

національних традицій, виховую у дітей почуттѐ дружби та взаюмодопомоги,

розвиваю творчій потенціал кожного учасника та будую активну життюву позиція

на майбутню. Табір також маю важливе значеннѐ длѐ соціальної адаптації та

інтеграції дітей-сиріт у суспільство, носить навчально-оздоровчий характер.

Ми маюмо багато прикладів дітей, длѐ ѐких табір став незабутньоя подіюя, що

змінило їх життѐ на краще. а закликая всіх учасників цьогорічного літнього табору

докласти максимум зусиль, щоб цей табір запам‘ѐтавсѐ учасникам на багато

років, щоб ми у найближчому майбутньому побачили нову генерація

талановитих, вдумливих, високоморальних і чесних лядей, ѐким небайдужа долѐ

країни, її найближче грѐдуще й далеке майбутню.

Насамкінець, хочу висловити величезну подѐку всім організаторам, донорам,

меценатам та волонтерам, ѐкі працявали над організаціюя цього літнього табору.

Бажая всім гарного настроя, нових зустрічей, щастѐ, здоров‘ѐ та наснаги!

З повагоя,

Руслана Вжесневська

Засновник та керівник проекту «Help Us Help The Children»

Голова МБФ «Нове Покоління»

3

Шановні Друзі!

Міжнародний благодійний фонд «Нове Поколіннѐ»

спільно з «Help Us Help The Children» проектом

Канадського фонду «Дітѐм Чорнобилѐ» реалізую

щорічний проект «Літній табір 2012», ѐкий проходить

у смт. Ворохта Івано-Франківської області.

Назва цьогорічного табору – «Навколо світу за 14

днів!», гасло – «У літній табір ми зібрались, його

чекали цілий рік! Навколо світу побували, цікавих

друзів ми знайшли!». Програма табору – цікава і різноманітна, одночасно

комплексна і трудомістка!

Вам відомо, що на таборі відпочиваять діти-сироти і діти позбавлені

батьківського піклуваннѐ, що в своя чергу вимагаю від кожного з нас

професіоналізму, відповідальності, наснаги і терпіннѐ.

В 1999 році, ще ѐк дитина, ѐ вперше побувала на літньому таборі, котрий повністя

змінив мою баченнѐ оточуячого світу, мою ставленнѐ до самої себе, до України. Це

був мій квиток у подорож під назвоя «Мою життѐ, мій успіх власними руками!».

Проте зрозуміло, що завдѐки однодумцѐм, спонсорам, волонтерам, котрі серцем

творѐть добро, ѐ можу слугувати гарним прикладом, що проект «Літній табір» маю

правильне призначеннѐ!

Перебуваннѐ на таборі даю дітѐм змогу навчитисѐ багатьом речам, ѐк от щире

спілкуваннѐ з іншими, уміннѐ працявати в команді, кожна дитина маю можливість

розкритисѐ і відкрити длѐ себе свої ѐкості, нахили і уміннѐ, оскільки атмосфера на

таборі сприѐю цьому. Це атмосфера вільної, сильної, відкритої особистості, що

самовиражаютьсѐ під час походів, на майстернѐх, під спів українських пісень, в

момент піднѐттѐ державного прапору.

Длѐ мене велика честь всіх вас вітати тут у мальовничому місці України! а дуже

рада, що ви погодилисѐ взѐти участь у проекті і готові надалі відкривати Новому

покоління новий світ, змінявати їхні життѐ на краще, адже їхній успіх – успіх усіх

нас!

З повагоя,

Юлія Вокалюк

Віце-Президент МБФ «Нове Покоління»

4

ЗМІСТ Програма літнього табору 2012 .................................................................................................. 6

Вишкіл ......................................................................................................................................... 12

Програма Вишколу .................................................................................................................... 13

Загальні вимоги длѐ вихователів, ѐкі беруть участь у таборі ................................................. 16

Поради длѐ вихователів у роботі з дітьми .......................................................................... 17

Схема плануваннѐ заходів ........................................................................................................ 20

Правила табору .......................................................................................................................... 21

Техніка безпеки табору ............................................................................................................. 22

Team Building - Створеннѐ чудової команди ........................................................................... 24

Основні вправи зі створеннѐ команди ................................................................................ 24

7 клячових показників високої підготовки команди ......................................................... 25

8 клячових факторів ефективної роботи команди ............................................................. 26

ак згуртувати дитѐчий колектив ........................................................................................... 27

Таборові Майстерні 2012 .......................................................................................................... 28

«Психологічне та духовне а» ................................................................................................ 28

«Здорове а» ........................................................................................................................... 28

«Художню а» ........................................................................................................................... 28

«а Лідер» ................................................................................................................................ 28

«Комп’ятерний клас та фотомайстернѐ» ............................................................................ 29

«Флористика» ........................................................................................................................ 29

«Бойовий гопак»* .................................................................................................................. 29

«Швейна майстернѐ» ............................................................................................................ 30

“Барабано-маніѐ” .................................................................................................................. 30

«Співаймо разом» ................................................................................................................. 30

«Робота зі шкіроя» ................................................................................................................ 31

«Авіабудуваннѐ» .................................................................................................................... 31

«Спортивна майстернѐ» ........................................................................................................ 31

Країни – учасниці Літнього табору 2012 .................................................................................. 34

КАНАДА ................................................................................................................................... 34

ІНДІа ....................................................................................................................................... 52

ФРАНЦІа ................................................................................................................................. 56

аМАЙКА .................................................................................................................................. 62

ВЕЛИКОБРИТАНІа .................................................................................................................. 68

АВСТРАЛІа .............................................................................................................................. 72

5

КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (КИТАЙ) ...................................................................... 78

ЮГИПЕТ .................................................................................................................................... 82

ГРЕЦІа ..................................................................................................................................... 89

МЕКСИКА ................................................................................................................................ 95

БРАЗИЛІа .............................................................................................................................. 101

УКРАЇНА ................................................................................................................................ 104

ІСПАНІа ................................................................................................................................. 111

Гутірки або гурткові занѐттѐ .................................................................................................... 116

ГУТІРКА № 1. ........................................................................................................................ 117

ГУТІРКА №2 .......................................................................................................................... 118

ГУТІРКА №3 .......................................................................................................................... 120

ГУТІРКА № 4 ......................................................................................................................... 125

ГУТІРКА № 5. ........................................................................................................................ 129

ГУТІРКА № 6. ........................................................................................................................ 131

ГУТІРКА № 7 ......................................................................................................................... 136

ГУТІРКА № 8 ......................................................................................................................... 141

ГУТІРКА № 9 ......................................................................................................................... 144

ГУТІРКА № 10. ...................................................................................................................... 149

ГУТІРКА № 11 ....................................................................................................................... 150

Теренові ігри Літнього табору 2012 ....................................................................................... 162

Теренова гра №1 ................................................................................................................. 162

Теренова гра №2 ................................................................................................................. 165

Теренова гра № 3 ................................................................................................................ 170

Веселі ігри ................................................................................................................................ 177

Основні таборові пісні ............................................................................................................. 187

Лічилки ..................................................................................................................................... 191

Нотатки ..................................................................................................................................... 192

6

Програма літнього табору 2012 До Вашої уваги надається проект програми табору. Детальна та точна програма

табору буде готова безпосередньо перед початком табору.

17 липня – 22 липня: Вишкіл

Неділя, 22 липня 2012 року

Час Захід Нотатки

Протѐгом днѐ Плануваннѐ до заїзду та поселення дітей

Підготовка одѐгу та взуттѐ

Встановленнѐ поштової скриньки

Тренінг длѐ всіх учасників табору

Зустріч дітей

Перекуска

Поселеннѐ

Понеділок, 23 липня 2012 року – країна Канада


8:30 – 9:00 Вставаннѐ

9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Привітаннѐ організаторів та оголошеннѐ програми на день/ Поділ по гурткам. Медоглѐд/підбір речей. Ознайомленнѐ дітей з таборовоя програмоя та правилами. Екскурсіѐ по базі.

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Медоглѐд/підбір речей./ Майстерні

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 17:00 Медоглѐд/підбір речей./ Майстерні

17:00 – 18:30 Гурткове занѐттѐ: техніка безпеки у таборі Підготовка до вечірньої програми

19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма: Концерт - Представленнѐ гуртків. Marshmallow camp fire

21:50 – 22:00 Вечірнѐ збірка

22:00 – 22:30 Підготовка до сну (гігіюнічні процедури)

22:30 Нічна тиша

Вівторок, 24 липня 2012 року – країна Індія



9:00 – 9:15 Руханка/ Йога

9:15 – 9:30 Оголошеннѐ програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Майстерні, Екскурсії, Походи або Мандрівки

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстерні

17:00 -18:00 Гурткові занѐттѐ. Фестиваль кольорів та водѐні війни.

18:00 – 19:00 Підготовка до вечірньої програми.

19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Group Bollywood dances.

7

Переглѐд фільму Наречена і забобони / Bride & Prejudice (2004) (он-лайн транслѐціѐ: http://filmix.net/melodramy/3600-3600.html)

21:50 – 22:00 Підведеннѐ підсумків днѐ



Середа, 25 липня 2012 року – країна Франція



9:00 – 9:15 Руханка


9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстернѐ

17:00 -18:00 Гурткові занѐттѐ.


19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Теренова гра №1.

21:50 – 22:00 Підведеннѐ підсумків днѐ. Нагородженнѐ переможців.



Четверг, 26 липня 2012 року – країна Ямайка



9:00 – 9:15 Руханка


9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстерні



19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Дискотека.

21:50 – 22:00 Підведеннѐ підсумків днѐ.



П‘ятниця, 27 липня 2012 року – країна Австралія



9:00 – 9:15 Руханка.


8

9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстерні



19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма.




Субота, 28 липня 2012 року – країна Великобританія



9:00 – 9:15 Руханка. Вихід Королеви.


9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Олімпійські ігри/Походи, Мандрівки, Екскурсії

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 17:00 Олімпійські ігри/Походи, Мандрівки, Екскурсії



19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Royal Wedding. Бал. Загальна ватра.




Неділя, 29 липня 2012 року – країна Україна



9:00 – 9:15 Руханка.


9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 EURO - 2012/Походи, Мандрівки, Екскурсії

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 17:00 EURO - 2012/Походи, Мандрівки, Екскурсії

17:00 -18:00 Базар.

18:00 – 19:00 Гурткові занѐттѐ. Підготовка до вечірньої програми.

19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Караоке. Теренова гра №2.




Понеділок, 30 липня 2012 року – країна Китай

9



9:00 - 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Привітаннѐ організаторів та оголошеннѐ програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід


17:00 – 18:30 Гурткове занѐттѐ. Підготовка до вечірньої програми. Кожен гурток майструю свій ліхтарик. Готую костям длѐ фестиваля Драконів.

19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Фестиваль драконів. Переглѐд фільму: Мулан. (Он-лайн: http://filmix.net/multfilmy/3749-3749.html)

21:50 – 22:00 Вечірнѐ збірка. Запуск ліхтарів у повітрѐ.



Вівторок, 31 липня 2012 року – країна Єгипет



9:00 – 9:15 Руханка.

9:15 – 9:30 Вітаннѐ від Фараона. Оголошеннѐ програми на день.

9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстерні

17:00 -18:00 Гурткові занѐттѐ. Кожен гурток будуя своя піраміду.


19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Конкурс пірамід. Дискотека.

21:50 – 22:00 Підведеннѐ підсумків днѐ



Середа, 1 серпня 2012 року – країна Греція



9:00 – 9:15 Руханка

9:15 – 9:30 Привітаннѐ від грецьких Богів. Оголошеннѐ програми на день

9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстернѐ



http://filmix.net/multfilmy/3749-3749.html

10

19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Теренова гра №3.




Четверг, 2 серпня 2012 року – країна Мексика



9:00 – 9:15 Руханка


9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстерні

17:00 -18:00 Гурткові занѐттѐ. Написаннѐ листів подѐк. Виготовленнѐ Пінат*.


19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Веселий вечір у мексиканському стилі. Гра "Поляваннѐ за скарбом" (гра, учасники ѐкої повинні знайти і зібрати певні предмети за обмежену кількість часу). Конкурс на найкращу Пінату.




П‘ятниця, 3 серпня 2012 року – країна Бразилія



9:00 – 9:15 Руханка.


9:30 – 10: 30 Сніданок


13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Майстерні

15:30 – 17:00 Майстерні

17:00 -18:00 Гурткові занѐттѐ. Написаннѐ листів подѐк. Виготовленнѐ масок на карнавал.


19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Вечірнѐ програма. Конкурс на найкращий виступ на барабанах. Mardi Gras Карнавал.




Субота, 4 серпня 2012 року – країна Іспанія



11

9:00 – 9:15 Танго /Фламенко-Руханка


9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Походи, Мандрівки, Екскурсії

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 17:00 Прибираннѐ території. Добра справа.

17:00 -18:00 Сіюста……


19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 – 21:50 Заклячний концерт. Корида. Гра "Поляваннѐ за скарбом" (гра, учасники ѐкої повинні знайти і зібрати певні предмети за обмежену кількість часу).




Неділя, 5 серпня 2012 року



9:00 – 9:15 Руханка.

9:15 – 9:30 Підведеннѐ підсумків табору. Нагородженнѐ всіх учасників таборової програми.

9:30 – 10: 30 Сніданок

10:30 – 12:30 Похід на ринок за сувенірами/підготовка до від’їзду

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 17:00 Підготовка до від’їзду

Понеділок, 6 серпня 2012 року


11:00 Загальні збори задлѐ підведеннѐ підсумків Літнього Табору 2012.

Прибираннѐ та пакуваннѐ речей.

До нових зустрічей!

Піната – іграшкова прикраса на день народженнѐ. Виготовлѐютьсѐ з картону та

кольорового паперу.

12

Вишкіл

Вишкіл – це вид службової діѐльності. І тут витрачаять час не тільки організатори, тренери, а і ви – вихователі і волонтери. Відповідно до Кодексу законів про праця при 6-денному робочому тижні з тривалістя щоденної роботи в 7 годин норма складаю 40 годин. За моїми підрахунками за годину участі на вишколі буде витрачено приблизно 35 годин роботи. Це все одно, що одна лядина працяю майже цілий тиждень. Проте тут ми пропонуюмо вам щось більш цінне, ніж гроші, за ваш час. Ми пропонуюмо вам те, чим ви будете володіти і користуватисѐ повсѐкчас, це знаннѐ і навички, за рахунок ѐких ви станете більш професійними у тому, що робите, а від цього ви будете отримувати задоволеннѐ, адже ви будете майстрами своюї справи, ви будете розуміти, що ви робите і з ѐкоя метоя.

Тому години, проведені на вишколі, маять бути зваженими,

усвідомленими, продуктивними, що в решті решт матиме позитивний вплив на дітей, котрі ю Новим поколіннѐм, котрі розбудовуватимуть нашу країну!

Наша з вами мета – протѐгом Літнього табору 2012 запалити у дітей той

вогник допитливості, віри у себе, віри у майбутню! Наша задача – в кінці табору діти маять стати сильнішими,

впевненішими, повними поваги до себе, до оточуячих, до України! Інструментом длѐ реалізації задачі служитиме Збірка таборових

матеріалів, вивчення котрої ви присвѐчуюте години на вишколі. Через ті завданнѐ, вправи і ігри, що запропоновані у Збірці таборових матеріалів, і на занѐттѐх з тренерами ми познайомимосѐ з техніками і методами, що допоможуть у досѐгненні поставленої мети.

Бажаюмо Вам наснаги та успіхів! Хай щастить!

13

Програма Вишколу

Вівторок, 17 липня 2012 року


Протѐгом днѐ Заїзд, поселення, знайомство

Середа, 18 липня 2012 року



9:00 - 9:45 Сніданок

9:45 – 10:00 Відкриттѐ Вишколу Привітаннѐ організаторів та оголошеннѐ програми

Руслана Вжесневська Яліѐ Вокаляк

10:00 – 11: 30 Загальна інформаціѐ про табір, історіѐ створеннѐ проекту HUHTC

Ольга Федорович

11:30 – 11:45 Перерва

11:45 – 13:00 Техніка безпеки на таборі, Таборові правила, Вправи на знайомство

13:00 – 14:00 Обід

14:00 – 15:30 Вправи на Team building, ак зробити роботу команди ефективноя

15:30 – 16:00 Перерва

16:00 – 17:30 Особливості роботи з дітьми – сиротами: досвід, нові тенденції у вихованні та практики

19:00 – 20:00 Вечерѐ

20:00 Вечірнѐ програма

Четвер, 19 липня 2012 року




9:45 – 10:00 Відкриттѐ другого днѐ вишколу та оголошеннѐ програми на день

10:00 – 11: 30 Тренінг длѐ особистісного розвитку лядини Діанна Дергак

11:30 – 11:45 Перерва

11:45 – 13:00 Тренінг длѐ особистісного розвитку лядини

13:00 – 14:00 Обід


15:30 – 16:00 Перерва


19:00 – 20:00 Вечерѐ


П‘ятниця, 20 липня 2012 року




9:45 – 10:00 Відкриттѐ третього днѐ вишколу та оголошеннѐ програми на

14

день

10:00 – 11: 30 Розробка навчально-ігрових матеріалів длѐ країн: Канада, Індіѐ, Франціѐ, амайка, Великобританіѐ, Австраліѐ, Китай

11:30 – 11:45 Перерва

11:45 – 13:00 Розробка навчально-ігрових матеріалів длѐ країн: Канада, Індіѐ, Франціѐ, амайка, Великобританіѐ, Австраліѐ, Китай

13:00 – 14:00 Обід


15:30 – 16:00 Перерва


19:00 – 20:00 Вечерѐ


Субота, 21 липня 2012 року




9:45 – 10:00 Відкриттѐ третього днѐ вишколу та оголошеннѐ програми на день

10:00 – 11: 30 Розробка навчально-ігрових матеріалів длѐ країн: Югипет, Греціѐ, Мексика, Бразиліѐ, Україна, Іспаніѐ

- Розробка гри "Поляваннѐ за скарбом" (гра, учасники ѐкої повинні знайти і зібрати певні предмети за обмежену кількість часу) - країни Мексика та Іспаніѐ.

11:30 – 11:45 Перерва

11:45 – 13:00 Розробка навчально-ігрових матеріалів длѐ країн: Югипет, Греціѐ, Мексика, Бразиліѐ, Україна, Іспаніѐ

13:00 – 14:00 Обід


15:30 – 16:00 Перерва


19:00 – 20:00 Вечерѐ


Неділя, 22 липня 2012 року




9:45 – 10:00 Відкриттѐ четвертого днѐ вишколу та оголошеннѐ програми на день

10:00 – 11: 30 Активність особистості ѐк форма виѐву її індивідуальності, творчості та професіоналізму

Діанна Дергак

11:30 – 11:45 Перерва

11:45 – 13:00 Закриттѐ вишколу. Розробка плану зустрічі дітей, поселеннѐ, діленнѐ на гуртки.

Руслана Вжесневська Яліѐ Вокаляк

13:00 – 14:00 Обід

15

14:00 – 18:00 Вільний час

Зустріч дітей та поселеннѐ

16

Загальні вимоги для вихователів, які беруть участь у таборі

Вимоги для вихователів, які будуть брати участь у таборовій програмі,

що проводиться у с.м.т. Ворохта, Івано-Франківської обл. 1. Таборова програма проводитьсѐ виключно українською мовою, тому

вихователь повинен вільно нея володіти та заохочувати дітей до спілкуваннѐ українськоя мовоя. 2. Вихователь повинен обов’ѐзково знати та дотримуватисѐ режиму табору. 3. Таборова програма вимагаю точності, не допускаю запізнень та зрив занѐть. 4. Вихователь повинен брати активну участь у проведенні гурткових занѐть, майстерень, спортивних та розважальних заходів, не маю права залишати дітей без наглѐду, повинен контролявати виконаннѐ дітьми режиму. 5. Таборова програма вимагаю певного рівнѐ фізичної підготовки та витривалості. 6. При організації походів в гори вихователь обов’язково супроводжує свій гурток, відповідаячи за безпеку дітей. 7. Вихователь повинен бути прикладом длѐ вихованців у всіх таборових занѐттѐх та заходах, проѐвлѐти творчу активність та зацікавленість в отриманні позитивних результатів. 8. Вихователь не маю права застосовувати непедагогічні прийоми у спілкуванні з дітьми. На таборі панує чемність, лагідність та взаєморозуміння. 9. Вихователь бере активну участь у створенні творчої атмосфери на таборі у відносинах між дорослими, маю можливість висловлявати пропозиції, брати участь у вирішенні таборових питань на вечірніх зборах.

Не задоволений – пропонуй, пропонуючи – виконуй!

17

Поради для вихователів у роботі з дітьми

Поради для вихователів * Наводимо деѐкі поради, ѐкі можуть бути корисними в роботі з дітьми

Сором’язлива дитина

Сором’ѐзлива дитина – ідеал: вона тиха та слухнѐна, безслівна наче тінь і ні в чому Вам не заперечую, схожа на пластилін, ѐкий можна м’ѐти ѐк завгодно та коли завгодно, щоб щось виліпити або зруйнувати те, що було. Така дитина не влаштовую Вам істерики, своюя вихованістя дивуячи всіх навколо.

Вже в три роки вона здатна керувати собоя та не виплескувати свої емоції назовні. Це так зручно длѐ Вас, але чи зручно це длѐ дитини?

Лише тоді, коли дитина НАДТО сором’ѐзлива: усього боїтьсѐ, уникаю однолітків, ні з ким не товаришую, «ізоляютьсѐ» та «дичавію» - Ви починаюте з тривогоя бити в набат, не розуміячи, чому важко стало керувати дитиноя, ѐкоя не потрібно було керувати? А от зараз вона стала некерованоя, та Вам до неї не достукатисѐ, наче в ній кипить ѐкійсь свій Везувій, ѐкий не можна загасити.

Це відбуваютьсѐ тоді, коли з самого народженнѐ культивуятьсѐ почуттѐ залежності в дитині, в усьому підкресляячи її залежність. Нерідко навіть навмисно, спеціально провокуять у неї тривогу перед звичайними життювими негодами, ѐкі легко знищити. Звичайно найчастіше, тими хто викликаю таку сором’ѐзливість ю ляди, ѐкі оточуять маляка – вихователі, однолітки, вони часто відіграять роль прокурорів та суддів, тоді коли саме їм варто було би бути адвокатами!

Раніше чи пізніше, дитина накопичую в собі критичну масу негативних емоцій, що може в будь-ѐкий момент вибухнути, ставши міноя уповільненої дії. Та щоб цѐ «міна» не вибухнула, дитина одѐгаю щит, ѐк засіб особистого захисту, щоб встоѐти.

Будь-ласка допоможіть сором’ѐзливій дитині. Нехай Ваша увага зробить цей захист непотрібним.

Як треба поводитися з сором’язливою дитиною: - бути ѐкомога делікатнішим з нея та не розчаровуватисѐ в ній; - не використовувати авторитарний метод вихованнѐ; - не перетворявати дитину в «Попеляшку»; - усе робити, щоб дитина не відчувала себе незахищеноя та залежноя від Вас; - підвищувати рівень самооцінки; - вчити, щоб дитина поважала себе; - хвалити її та робити їй компліменти; - формувати впевненість у собі; - допомогти знайти їй усе те, в чому вона дещо перевищую своїх однолітків, та ціюя сильноя стороноя зрівноважити слабку; - вчити дитину йти на розумний ризик та витримувати поразки; - тренувати з нея навики спілкуваннѐ; - будь-ѐкими способами заохочувати всі її ігри з однолітками; - допомогти знайти такого товариша, ѐкий би захистив її в середовищі однолітків; - не порівнявати її зовнішній виглѐд з іншими та не оцінявати переваги дитини шкалоя краси; - не сприймати сором’ѐзливість за брак розуму, НЕ ВИСЛОВЛЯВАТИСа НЕГАТИВНО про її розумові здібності; - сприѐти встановлення довіри між Вами та дитиноя.

18

Як не треба себе поводити з сором’язливою дитиною: - спеціально культивувати сором’ѐзливість та комплекс «гидкого каченѐти» у дитини; - критикувати фізичні вади та розум дитини; - постійно принижувати її, занижуячи рівень самооцінки; - підкреслявати її неповноцінність; - висміявати в присутності інших; - будь-ѐкими способами провокувати тривожність; - підкреслявати її залежність та незахищеність від інших; - сварити за те, що вона сором’ѐзлива;

Агресивна дитина Напевно одноразові проѐви агресії зустрічаятьсѐ у багатьох дітей. Від Вас

залежить, щоб така поведінка не перетворяваласѐ у закономірність. Тому станьте на хвилинку психологом. Згадайте, що в молодшому віці дитина не прагне будь-ѐкими шлѐхами досѐгти цілі, вона може змінявати її лише було б на що, особливо, ѐкщо відволікти її чимось цікавим. А це можливо запропонувати завжди.

В молодшому віці агресивна поведінка – це не «чиста» агресивність, швидше за все, це різновид реакції протесту проти дорослих. І ѐкщо Ви за це покараюте дитину – реакціѐ протесту зросте. Тепер все буде робитисѐ «на зло», і конфлікт затѐгнетьсѐ.

Коли ж Ви не витримаюте і здастесѐ, дитина швидко збагне, ѐким шлѐхом досѐгла перемоги. І стиль такої поведінки закріпитьсѐ надовго. Тому не забувайте про «золоту середину».

ак фіксована форма поведінки, агресивність закріпляютьсѐ тоді, коли дитина не відчуваю за сторони дорослих ніжності та лябові і мрію хоч ѐким-небудь чином привернути до себе увагу.

Як потрібно себе вести з агресивною дитиною: - в першу чергу знайти всі больові точки та конфліктні моменти; - нормалізувати відносини в колективі та між вихователем та дитиноя; - ліквідувати усі агресивні форми власної поведінки, пам’ѐтаячи, що діти наслідуять все; - приймати дитину такоя, ѐкоя вона ю, лябити її з усіма недоліками; - щось вимагаячи від дитини, враховувати її можливості, а не те, що Вам хотілось би бачити; - спробувати згасити конфлікт ще в зародку, спрѐмовуячи інтерес дитини в інше русло; - дати їй зрозуміти, що її ляблѐть, навіть ѐкщо необхідно приділѐти багато уваги іншим дітѐм; - навчати дитину ефективно спілкуватисѐ з однолітками; - пам’ѐтати, що й слово може поранити дитину. Як не потрібно поводити себе з агресивною дитиною: - постійно нав’ѐзувати їй, що вона погана. Пам’ѐтайте, що негативна оцінка дорослих формую негативну самооцінку в дитини й ускладняю її спілкуваннѐ з оточуячими; - негнучкими виховними заходами заганѐти дитину в куток, роблѐчи її більш жорстокоя; - використовувати агресивні методи вихованнѐ та покараннѐ (куток, ремінь); - не забувайте, що агресивність – це наслідок ворожості, а виховні заходи – не засоби боротьби; - дозволѐти дитині навмисно стрілѐти в дорослих іграшковими пістолетами, мучити домашніх тварин; - культивувати ворожнечу між дитиноя та однолітками; - ображати гідність дитини; * - використано матеріали Київського міського центру соціальних служб та молоді

19

Практичне проведення гутірок 1. Схема Техніка проведеннѐ. Структура початку. Послідовність, тобто час, місце та початок гутірки повинні бути в послідовності. 2. Початок Підготовча вправа Наприклад, тема «Братерство»: А) Одним реченнѐм виразити термін «Братерство», що першим приходить на думку, коли вживаютьсѐ слово «Братерство»? Б) Кожен учасник гутірки відповідаю по черзі. В) Фізична гра, що відображаю тему: побудова мостів, гра на згуртуваннѐ. 3. Основа А) Кожен учасник гутірки повинен навести приклад за заданоя темоя гутірки, приклад стосуютьсѐ життѐ табору за останні 24 години (потѐг, розселеннѐ в кімнатах і т.д.). Б) Післѐ обміну дітьми думками про значеннѐ слова, виховник зачитую значеннѐ слова зі словника. Порівнѐти з ідеѐми та дискусіюя, ѐка відбуласѐ. 4. Закриття А) Перевірити наскільки діти правильно засвоїли тему гутірки. Через приклад з життѐ, телебаченнѐ, політики можна переконатисѐ, що молодь правильно сприйнѐла та розумію тему на товариському рівні, громадському та універсальному (лядському) рівні. Навести приклади лядей, ѐкі ю зразком «братерства». 5. Підсумки Оцінка гутірки дітьми Інші теми на розвиток свого «а» Словний Сумлінний Точний Справедливий Ощадливий Ввічливий Братерський Доброзичливий Врівноважений Корисний Пильний Дбаю про свою здоров’ѐ Лябить красу та дбаю про неї Завжди доброї гадки

20

Схема планування заходів

Фліп-чарт

Планування – Починати з гри

- ак плануютьсѐ? Гра на 15 осіб на гутірку

- Що плануютьсѐ? Гра на 15 осіб (не більше – не менше). Гра повинна пристосовуватисѐ до

певного числа.

- Чому? ака ціль? Наприклад, словність, або щоб краще познайомитисѐ.

- акі обмеженнѐ? Скільки часу?

- Гра передбачаю групову чи індивідуальну роботу?

- Коли відбуваютьсѐ гра та з ѐ коя метоя? Всі повинні знати час проведеннѐ, зробити план

та обрати процес плануваннѐ.

- Місце проведеннѐ? акщо на природі, можна запланувати рухливу гру, ѐкщо в кімнаті –

більш спокійну.

- Хто відповідаю за плануваннѐ? Хто підбираю або вигадую гру? Хто поѐсняю правила? Хто

розділѐю на групи? Хто вирішую і контроляю процес?

Схема планування:

1. Ціль

2. Матеріали длѐ проведеннѐ

3. Не витрачати марно час

4. Продумати перешкоди

5. Занѐттѐ маю пройти плавно та успішно

6. Занѐттѐ повинно бути цікавим

21

Правила табору

ПРАВИЛА ЛІТНЬОГО ТАБОРУ 2012

1. Всі учасники табору підкорѐятьсѐ наказам і дорученнѐм таборової старшини, булави,

інструкторів та гурткових.

2. Всі учасники табору розмовлѐять виклячно українськоя мовоя.

3. Учасники табору не виходѐть за межі табору без окремого дозволу старшини.

4. Учасники табору можуть купатисѐ тільки у час, призначений на це в режимі днѐ.

5. Учасники табору дбайливо використовуять таборовий інвентар та використовуять

його тільки з дозволу проводу табору.

6. Учасники під час перебуваннѐ в таборі читаять літературу тільки українськоя мовоя.

7. Учасники табору не користуятьсѐ радіоприймачами.

8. Учасники табору не розпаляять ніѐкого вогня в таборі, або поза його межами без

дозволу табору, не користуятьсѐ джерелами відкритого вогня, свічками, ліхтарѐми,

сірниками на території табору та за його межами, не кидаять каміннѐ, ножі, сокири, та

подібні предмети.

9. Учасники табору дбаять про чистоту наметів та таборової площі.

10. Учасники табору підтримуять бездоганну чистоту в умивальниках, туалетах, місцѐх

купаннѐ.

11. Учасники табору передаять всі знайдені на території табору речі старшині табору.

12. Учасники табору по всіх питаннѐх, ѐкі виникаять, спочатку звертаятьсѐ до старшини

табору, потім до гурткового або ж до бунчужного.

13. Учасники табору не порушуять приватної власності сусідів табору.

14. Учасники табору негайно повідомлѐять про всі випадки захворяваннѐ старшині

табору.

22

Техніка безпеки табору

1. Перше й найбільш важливе – чітко та правильно виконуйте поради, проханнѐ та накази

більш досвідчених членів групи, помічників вихователів та вихователів. Під час участі в

іграх та масових заходах виконуйте поради організаторів.

2. У теплу та сонѐчну погоду уникайте теплових та сонѐчних ударів (не перебувайте довго

на сонці, вдѐгайте головні убори).

3. Поведінка із скринькоя:

- не використовуйте сокиру не за призначеннѐм (киданнѐ в дерева, дошки, дрова);

- не користуйтесѐ зіпсованоя сокироя;

- рубайте дрова лише на спеціально длѐ цього пристосованих колодах та у спеціально

відгороджених місцѐх;

- слідкуйте аби поруч Вас, під час рубаннѐ дров, не знаходилисѐ ляди.

4. Ті, хто знаходитьсѐ білѐ вогнища:

- чергові білѐ вогнища повинні бути одѐгнені в довгі штани. Обов’ѐзково в закритому

взутті та на руки одѐгнути рукавиці;

- окріп ставити в безпечне місце, де його не змогли б зачепити ляди та длѐ

попередженнѐ опіків;

- користуйтесѐ довгими палицѐми длѐ підтриманнѐ вогня;

- не можна діставати «вогонь» з вогнища та грати з вогнем.

5. Коли Ви йдете у прогулѐнку горами:

- тримайтесѐ Вашої групи та йдіть у тому місці колони, де Вам запропонував знаходитисѐ

провідник;

- не штовхайтесѐ між собоя, не бігайте в небезпечних ділѐнках шлѐху (слизьких стежках,

крутих підйомах, вершинах, при переправі через гірські ріки).

6. При погіршенні стану здоров’ѐ ніколи не займайтесѐ самолікуваннѐм, обов’ѐзково

попереджайте про це керівника групи, або медичного працівника.

23

7. Не використовуйте в їжу зіпсовані продукти, пийте лише питну або кип’ѐчену воду.

8. Категорично заборонѐютьсѐ:

- виходити за територія проведеннѐ табору без дозволу вихователѐ або коменданта

табору;

- знаходитисѐ вночі поза територіюя табору;

- запалявати вогнище на землі та не длѐ приготуваннѐ їжі;

- купатисѐ в річці без дозволу та присутності дорослих.

Під час табору будь-кому КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

вживати алкогольні напої та палити!

24

Team Building - Створення чудової команди

Створеннѐ команди маю величезне значеннѐ. Добре працяяча, згуртована команда ділових лядей і працівників може творити дива в різних справах і збільшувати принесені вигоди і капітал. І зовсім не обов'ѐзково замінявати працівників, ѐкі працяять над одніюя справоя, і більшість з ѐких отримуять задоволеннѐ від своюї повсѐкденної роботи, на солідну команду.

Застосуваннѐ декількох основних правил по створення команди та проведеннѐ тренінгів допоможуть вам перетворити будь-ѐку групу лядей у добре згуртовану і успішну команду за короткий час. Робота команди, звичайно ж, становить одну з важливих частин роботи підприюмства. Область організації розвитку підприюмства допомагаю зрозуміти роботу команди і отримати підприюмця і працівникові необхідну інформація про те, ѐк правильно використовувати роботу команди длѐ максимального підвищеннѐ ефективності роботи підприюмства.

Основні вправи зі створення команди

Існую кілька основних вправ, ѐкі допоможуть згуртувати групу працівників. Ці вправи допомагаять розвивати довіру серед учасників команди, творче мисленнѐ, делегуваннѐ робіт і спільне вміннѐ працявати над одніюя метоя. Також, що важливо длѐ багатьох лядей, ці вправи приносѐть багато задоволеннѐ. Історіѐ в картинках Длѐ ціюї гри знадоблѐтьсѐ декілька карток з картинками, за допомогоя ѐких можна розповісти ѐкусь історія. Роздайте кожному учаснику по картинці і поѐсніть їм, що вони тримаять у руках частина великої історії. Учасники групи, викладаячи картки один за одним, повинні придумати історія. Обмеженнѐ в часі створить ѐкесь напруженнѐ серед учасників команди і допоможе їм ефективніше контактувати один з одним. Також на окремому листочку ці ж картки маять бути розкладені в правильному порѐдку, за ѐким можна буде порівнѐти історія, створену учасниками команди. Визначити, наскільки ефективно група працяю ѐк команда, ви зможете, порівнѐвши порѐдок картинок, створених командоя, з порѐдком у вихідній історії. Також ефективніше було б ви під час роботи команди над створеннѐм історії заборонити розмовлѐти. Так їм доведетьсѐ розуміти один одного без слів і придумувати інші шлѐхи длѐ вирішеннѐ проблеми. Гра «Виживаннѐ» Гра «Виживаннѐ» допомагаю згуртувати команду. Вона відмінно підходить длѐ обміну інформаціѐми і допомагаю прийнѐти рішеннѐ. Також гра сприѐю розподілу пріоритетів всередині команди. Істотно гра ю керманич, в ѐкій розігруютьсѐ ѐкийсь інцидент. Суть в тому, що група повинна вибрати десѐть пунктів длѐ вирішеннѐ завданнѐ, щоб вижити. Список з даними пунктами лунаю учасникам групи, робота групи полѐгаю в тому, що прийнѐті рішеннѐ повинні бути збудовані в правильному порѐдку, при цьому, даячи шанс кожному учаснику команди обґрунтувати його рішеннѐ в порѐдку вибору позицій. «Лѐльковий дім» Останній приклад ігор - це гра у побудову лѐлькового будинку або іншого мініатяри. Умови гри полѐгаять в повному використанні структури команди. За обмежений час учасники команди повинні зайнѐти свої позиції в лѐльковому будинку. За допомогоя ціюї гри можна визначити, наскільки швидко і правильно учасники команди визначаять своя позиція (призначеннѐ) в команді.

25

7 ключових показників високої підготовки команди

Ми завжди можемо спостерігати за роботоя і знаннѐми лідерів команд та їх членів, аналізуячи їх підготовку і успіхи, також корисно спостерігати за роботоя команди в цілому. Але за ѐкими параметрами ми можемо оцінявати високу підготовку і успіх? Нижче перераховані основні критерії, за ѐкими ви зможете оцінити роботу вашої власної команди.

- Зобов'язання - члени команди повинні відчувати своя приналежність до команди. Відданість спільній справі повинна стоѐти вище власних інтересів.

- Довіра - члени команди неодмінно повинні вірити один одному, шануячи загальні цінності, підтримуячи один одного, і вести себе на належному рівні.

- Цілеспрямованість - команда повинна розуміти своя приналежність до спільної справи організації. Члени команди знаять правила, встановлені длѐ всіх, маять почуттѐ власності, бачать себе ѐк частку одного цілого.

- Комунікабельність - успішні команди часто і ефективно спілкуятьсѐ один з одним, а також ѐсно і рівним чином працяять з лядьми, ѐкі не ю членами команди.

- Співпраця - кожен маю свою значеннѐ в команді. Але, незважаячи на різні ролі, перспективи та досвід, між членами команди повинно існувати почуттѐ співробітництва, співпрацѐ, шанобливе ставленнѐ. Згода досѐгаютьсѐ, коли ляди цінуять ту справу, ѐку вони роблѐть.

- Організація виробничого процесу - висококваліфіковані команди маять велике число засобів і методів організації виробничого процесу, ѐкі вони можуть застосувати, коли це необхідно. Ці засоби і методи вклячаять в себе: успішні шлѐхи вирішеннѐ будь-ѐких завдань або проблем, методи плануваннѐ, проведеннѐ мітингів і зустрічей, програмні роботи, підписаннѐ і виконаннѐ угод, а також шлѐхи впровадженнѐ даних засобів і методів у роботу команди.

- Постійне вдосконалення - команда повинна розуміти важливість постійного вдосконаленнѐ. Маячи засоби і методи, знаннѐ та час у своюму розпорѐдженні вдосконаленнѐ дійсно можливо. Всі роботи по поліпшення ведутьсѐ на підтримку цінностей і цілей організації.

акщо ви відчуваюте, що ваша команда готова до такого роду обговореннѐ, винесіть ці питаннѐ на обговореннѐ команді і подумайте, наскільки ваша команда відповідаю даним критеріѐм - це обговореннѐ може пролити світло на вже наѐвні питаннѐ і допомогти досѐгти вищого рівнѐ.

26

8 ключових факторів ефективної роботи команди

Команди маять величезний потенціал длѐ створеннѐ чогось значного. Ви завжди зможете пригадати команду, до складу ѐкої ви входили, і ѐка працявала ефективно. Це могла бути бізнес-команда, і це цілком могла бути і спортивна команда, або гурток за інтересами, чи хобі. Отже, ѐкі особливості роблѐть командну роботу настільки ефективноя?

1. Турбота один про одного.

Найбільш ефективні команди, де члени намагаятьсѐ піклуватисѐ один про одного. Кожен у такій команді зацікавлений в інших членах, в їх успіх і самоствердженнѐ. Необхідно думати про ті часи, коли справи в команді йшли дійсно добре. Одним з найбільш сильних об'юднуячих коштів ю живий інтерес один до одного.

2. Відвертість і правдивість.

Відвертість і правдивість - друга клячова характеристика ефективної роботи команди. Коли члени команди щирі і довірѐять один одному, пропонуять своя допомогу, коли необхідно, говорѐть те, що повинно бути сказано, то в такій команді всі працівники зацікавлені у взаюмодопомозі длѐ досѐгненнѐ намічених цілей.

3. Високий рівень довіри.

Команда, в ѐкій всі постійно озираятьсѐ, в ѐкій члени боѐтьсѐ того, що буде сказано за їх спиноя в маленьких групах, в ѐкій члени не можуть покластисѐ один на одного, не зможе налагодити взаюмодовіру між членами. акщо в команді низький рівень довіри, то команді надзвичайно важко існувати. Чому? У вас немаю команди, тільки індивіди, ѐкі змушені працявати разом, щоб досѐгти чогось.

4. Спільне прийняття рішень.

акщо ви той, хто дивитьсѐ на прийнѐттѐ рішень через призму того, чого ви хочете домогтисѐ, і це відповідаю інтересам команди, наскільки цѐ команда буде ефективна, ѐк ви думаюте? Прийнѐттѐ спільного рішеннѐ не передбачаю ухиленнѐ від прийнѐттѐ власного рішеннѐ або втрати вашої пропозиції серед інших. Воно передбачаю пошук найкращого виходу длѐ всіюї команди

5. Зобов'язання.

Команди, ѐкі хочуть працявати ефективно, повинні чітко дотримуватисѐ тих цілей, ѐкі вони перед собоя поставили. Вони знаять, де їх сильна сторона - працівники в таких командах мотивовані і вони стійкі навіть до великих невдач. Певні зобов'ѐзаннѐ стосуятьсѐ того, що необхідно зробити длѐ того, щоб досѐгти бажаного результату. Думайте про команду, ѐка досѐгла поставлених цілей, і запитуйте себе, ѐкими ѐкостѐми вона володію, ѐкі допомогли їй досѐгти того результату, ѐкого вона досѐгла.

6. Конфлікти.

Іноді ляди помилково вірѐть, що в ефективно працяячих командах не буваю конфліктів. Різницѐ між сильнішими і слабшими командами - це ставленнѐ до конфліктів. Краще ніж

27

розглѐдати нерозуміннѐ ѐк щось негативне, команди приймаять це ѐк щось природне і переборне, не заважаю їм досѐгати бажаних цілей.

7. Уміння слухати.

Уміннѐ слухати - кляч до ефективної співпраці, і команди працяять ефективно, коли знаять, що вміти слухати і розуміти дуже важливо. акщо ви хочете слухати і чути те, що вам кажуть, ви повинні сконцентрувати своя увагу на тому, хто говорить, і не думати в цей момент про свій власний розклад. Команди, в ѐких тільки «фахівці», ѐкі не можуть слухати, будуть довго працявати над своюя ефективністя.

8. Вираження своїх емоцій.

Нам часто кажуть тримати наші емоції подалі від робочого місцѐ. Насправді, ѐкщо команда хоче працявати ефективно, вона повинна створити безпечну і спокійну обстановку длѐ вираженнѐ почуттів і переживань кожного. Важливо, щоб почуттѐ були виражені кожним членом команди, не побояячись насмішок.

акщо члени команди можуть працявати разом, тоді досѐгнуть хорошого результату.

Як згуртувати дитячий колектив

Основа згуртованості будь-ѐкого колективу, в тому числі дитѐчого, - це емоційна близькість, партнерство, духовний зв'ѐзок. Щоб згуртувати дітей, всілѐко стимуляйте у них так званий "дух юдності".

1

Розроблѐйте длѐ дітей ігри, ѐкі не зажадаять певної кількості учасників. Таким чином, ви зможете одночасно задіѐти відразу всіх своїх підопічних. Групові ігри (особливо командні) об'юднаять гравців спільноя метоя - перемогоя в змаганні. Члени команд будуть допомагати один одному швидше впоратисѐ з поставленим вами завданнѐм, а післѐ гри діти ще довго стануть обговорявати свої враженнѐ і ділитисѐ емоціѐми. Ми надаюмо кілька прикладів ігр у цій збірці, ѐкі Ви можете використовувати у Вашій роботі.

2

Крім колективних ігор, запропонуйте дітѐм спільні прогулѐнки, міні походи, коли ю вільна хвилина від таборової програми. Такі заходи ідеально підходѐть длѐ створеннѐ загального позитивного емоційного фону всередині яного колективу.

3

Ще один спосіб об'юднати дітей - поставити перед ними завданнѐ, виконати ѐку вони зможуть тільки спільно. Наприклад, запропонуйте їм підготувати театральну сценку, стінгазету і т.д. - І вони об'юднаять свої зусиллѐ на пошуки, а потім на самостійне

28

опрацяваннѐ матеріалу. Ви швидко помітите, що діти, захопившись спільноя метоя, стануть набагато ближчими один одному.

4

При постановці масштабної навчальної або творчої задачі, розділѐйте дитѐчий колектив на маленькі підгрупи і закріпляйте за ними зони відповідальності. Дайте зрозуміти дітѐм, що їхнѐ безпосереднѐ робота буде спрѐмована на загальний успіх.

5

Практично в кожному колективі ю свої традиції. Створіть їх і ви! Запропонуйте, наприклад, післѐ руханки збиратисѐ та виголошувати гасло свого гуртку, або придумайте щось особливе, що буде виділѐти Ваш гурток від інших. При цьому не забувайте будувати з дітьми діалог, тому що вони напевно захочуть внести своя лепту: доповнити ваші або запропонувати свої альтернативні варіанти.

Таборові Майстерні 2012

«Психологічне та духовне Я» Цѐ майстернѐ про багатогранний та неповторний внутрішній світ лядини. аким чином краще зрозуміти себе та налагодити ефективну взаюмодія з оточуячими? Що потрібно робити, щоб покращити свій настрій та уникнути психологічних проблем? Під час майстерні, діти дізнаятьсѐ про багатогранний та неповторний внутрішній світ лядини. Учасники тренінгів навчатьсѐ легко виходити із конфліктних ситуацій у їхньому житті, ознайомлѐтьсѐ з основами мистецтва спілкуваннѐ, будуть вчитисѐ зацікавлявати своїх співрозмовників, ознайомлѐтьсѐ з елементами ораторського мистецтва, будуть розвивати вміннѐ слухати. Мета майстерні, не тільки повідати длѐ дітлахів теоретичні аспекти запланованих тем, але й навчити використовувати їх у житті, сформувати в учасників навички групової взаюмодії, активізувати інтерес один до одного, об’юднати гуртки.

«Здорове Я» Під час ціюї майстерні можна більше дізнатисѐ про особливості власного тіла та про те, ѐк правильно доглѐдати за ним. Чому важливо дотримуватисѐ гігіюни? Чим загрожуять шкідливі звички, недбале ставленнѐ до свого життѐ та здоров’ѐ?

«Художнє Я» Цѐ майстернѐ про тонкі структури нашої душі, про особисту творчість лядини. Ви зможете навчитисѐ створявати дивовижні образи за допомогоя різних художніх засобів, таких ѐк Петриківський розпис, моноціпіѐ (відбитки листѐ) та аплікаціѐ.

«Я Лідер» Пані Діанна Дергак – багаторічний волонтер організації та міжнародний тренер з особистісного розвитку лядини, використовуячи інноваційні підходи у вихованні дітей через розвиток їх лідерських та загальнолядських ѐкостей, навчить дітей:

ак поставити внутрішній компас на успіх та позитив;

Секрети, навики та процес успіху;

Пізнати себе та бути впевненими в собі;

Роль самооцінки, думок та поглѐдів;

а мая те, про що ѐ думая! Зміни думки, зміни свою життѐ!

29

Емоції: Внутрішній барометр;

Легкий спосіб формувати цілі;

Ефективно спілкуватисѐ з однолітками та дорослими;

Бути уважними та винахідливими ;

Застосовувати свої знаннѐ в повсѐкденному житті;

Вчитисѐ і лябити процес навчаннѐ

Приймати самостійні рішеннѐ з допомогоя внутрішнього компасу;

Ефективно працявати самостійно і в команді.

«Комп’ютерний клас та фотомайстерня» Важко уѐвити в сучасному світі лядину, ѐка не вмію користуватисѐ комп’ятером. Комп’ятерні технології все більше входѐть в наше життѐ та полегшуять вирішеннѐ різноманітних завдань. Оволодіти цими технологіѐми допомагаю дітѐм цѐ майстернѐ.

«Флористика» Дивовижний світ природи може слугувати не лише ѐк джерело невичерпних матеріальних ресурсів, він може приносити неабиѐке естетичне задоволеннѐ. Про те, ѐк створявати мистецькі шедеври, використовуячи виклячно природний матеріал, навчаять під час ціюї майстерні. Ознайомленнѐ дітей з природоя – один із головних засобів їхнього розвитку. В процесі його розширяютьсѐ оріюнтаціѐ дітей в навколишньому середовищі, формуятьсѐ пізнавальні здібності, виховуютьсѐ бережливе відношеннѐ до природи. Занѐттѐ флористикоя даять дітѐм відповідний об’юм знань та навичок про предмети та ѐвища живої та неживої природи, виховуять інтерес і лябов до неї. На занѐттѐх флористики створяятьсѐ умови длѐ професійного самовизначеннѐ і обґрунтованого вибору професії, що надзвичайно важливо длѐ діток соціально неадаптованих. Робота з рослинним матеріалом – це основна форма організації дітей на уроках флористики. Відповідно до тематики Літнього табору 2012 «Навколо світу за 14 днів!» діти на занѐттѐх будуть знайомитисѐ з культуроя, символікоя характерноя длѐ різних країн, з прикрасами традиційними длѐ ціюї чи іншої країни. Наприклад, у день Китая діти виготовлѐять ліхтарики, може бути задіѐний рослинний і нерослинний матеріал. У день Канади виготовлѐютьсѐ кленовий листок з листѐ, квітів та іншого рослинного матеріалу тощо. Кінцевоя метоя занѐть ю прищепленнѐ дбайливого ставленнѐ до природи, розвиток уѐвленнѐ на базі рослинного і нерослинного матеріалу та ознайомленнѐ з традиціѐми декоруваннѐ різних народів світу.

«Бойовий гопак»* Хто з нас не захоплявавсѐ хоробрістя та мужністя українського козацтва? На майстерні бойовий гопак справжні козаки навчать дітей бойовим прийомам старовинного двобоя. А ще навчать того, ѐк та коли використовувати ці прийоми. Фрі-файт (англ. Free-fight – „Вільний бій”) – змішане бойове мистецтво, український варіант змішаних контактних юдиноборств.

— українське бойове мистецтво, що представлѐю собоя систему фізично-духовного вихованнѐ. Його складовими ю ударна техніка (рук та ніг) і боротьба (кидки, больові та задушливі захвати). Фрі-файт поюдную досвід багатьох бойових традицій світу в юдину систему, використовуячи найефективніші прийоми веденнѐ поюдинку. За рахунок широкого діапазону дозволених технічних прийомів фрі-файт даю можливість розвивати високу динаміку поюдинків.

30

«Швейна майстерня» Цѐ майстернѐ корисна не лише длѐ дівчат, але і длѐ хлопців. Вона даю змогу освоїти додаткову спеціальність та навчитисѐ працявати на сучасних швейних машинах, шити необхідні речі длѐ себе та близьких лядей. Швейна майстернѐ зоріюнтована на професійно-трудове навчаннѐ дітей та забезпеченнѐ підготовки до самостійного виконаннѐ різних видів робіт у власному побуті. Формуваннѐ в учнів знань, умінь та навичок усвідомленого дотриманнѐ правил безпечної праці. По завершення навчаннѐ у швейній майстерні кожна дитина повинна пошити комплект постільної білизни. Швейна майстернѐ маю чітко виражену прикладну спрѐмованість і реалізуютьсѐ переважно шлѐхом застосуваннѐ практичних методів і форм організації занѐть. Завданнѐ:

• формуваннѐ цілісного уѐвленнѐ про розвиток матеріального виробництва; • набуттѐ учнѐми досвіду роботи на електричних швейних машинах; • формуваннѐ технологічних умінь і навичок учнів; • усвідомленнѐ учнѐми значущості ролі технологій ѐк практичного втіленнѐ

наукових знань.

“Барабано-манія”

Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формуваннѐ її духовного світу. Вона розширяю її кругозір, знайомить з різноманітними ѐвищами, збагачую почуттѐми, викликаю радісні переживаннѐ, сприѐю виховання правильного ставленнѐ до навколишнього світу. Залученнѐ до музики активізую сприйманнѐ, мисленнѐ та мову, виховую високий естетичний смак, розвиваю музичні здібності, уѐву, творчу ініціативу, всебічно впливаю на її розвиток.

Майстернѐ барабано-маніѐ розроблена длѐ наданнѐ основних понѐть щодо ритмів. Зовсім необов'ѐзково знати ноти, а відчуттѐ ритму та музичний слух можна розвинути.

«Співаймо разом» Український народ маю багаті пісенні традиції, особливо, що стосуютьсѐ свѐт та обрѐдів. акщо Ви справді хочете долучитисѐ до культури та історії українського народу, цѐ майстерні – саме те, що треба. Музичні майстерні на таборі проводитимуть учасники фольк-студії «Правицѐ»** з Киюва та Тернополѐ. Основна концепціѐ цих занѐть полѐгаю у розкритті багатого творчого світу дитини шлѐхом цікавих імпровізацій з використаннѐм різних шумових інструментів та цікавого музичного матеріалу. Діѐльність дітей на музичній майстерні вклячатиме:

вивченнѐ глибинних народних пісень;

гру на шумових народних інструментах;

музичні імпровізації;

прослуховуваннѐ шедеврів світової музики;

розповіді про біографії видатних музикантів та співаків;

цікаві музичні розспіви та ігри; Вивченнѐ народних пісень супроводжуватиметьсѐ ґрунтовним поѐсненнѐм значеннѐ даної пісні в колі українських народних свѐт, тим самим зближуватиме дітей з нашоя етнічноя культуроя. Не менш вагомими ю народні інструменти, ѐкі зроблѐть занѐттѐ веселішими та допоможуть в творчих імпровізаціѐх. Длѐ покращеннѐ вокальних та слухових даних у дітей проводитимутьсѐ цікаві та веселі розспіви, а длѐ найменших учасників табору цікаві ігри та скоромовки.

31

Невід’юмними частинами майстерні ю коротка, але змістовна розповідь про видатного музиканта чи співака, а також прослуховуваннѐ найкращих шедеврів світової музики. Одним із методів проведеннѐ майстерні буде інтерактивна гра, де діти будуть поділені на команди та створяватимуть цікаві варіації на певні музичні теми з допомогоя майстра. Мета музичної майстерні від Правиці реалізуютьсѐ в наступних пунктах:

ознайомленнѐ дітей з нашоя прекрасноя пісенноя спадщиноя;

позбавленнѐ дітей певних негативних комплексів та сприѐннѐ їхній кращій комунікації з суспільством;

розвиток вокальних та слухових даних;

плеканнѐ лябові до музики, ѐк невід’юмної частини нашої культури;

веселе проведеннѐ часу в колі друзів.

«Робота зі шкірою» Майстернѐ, що допоможе дітѐм полинути у одне з найстаріших українських ремесел та принесе неабиѐке задоволеннѐ. Дітѐм запропонуять навчитисѐ робити вироби зі шкіри і не просто зробити, а гарно їх оздобити. Художнѐ обробка шкіри відома з давніх давен. Українці використовували у побуті чимало шкірѐних речей. Вироби зі шкіри прикрашали тисненнѐм, аплікаціюя, металевими кнопками та різними видами декоративних швів. Вироби із шматків та обрізків шкіри ю оригінальними та красивими. Занѐттѐ по роботі зі шкіроя будуть змістовними, цікавими, дійсно розвинуть і продовжать традиції народних ремесел, на ѐкі багатий наш український народ.

«Авіабудування» Авіабудуваннѐ складаю значний інтерес длѐ будь-кого, особливо длѐ дітей, літаки і ракети у небі викликаять захопленнѐ. На занѐттѐх з авіабудуваннѐ діти дізнаятьсѐ про будову літальних апаратів, про їхні основні складові (закони конструяваннѐ), принципи аеродинаміки (чому літаки літаять) тощо. На занѐттѐх діти длѐ себе зможуть відкрити світ інженерії, розкрити свої нахили і здібності, що спонукатиме дітей до всебічного розвитку і, ймовірно, допоможе дітѐм у визначенні їхньої майбутньої професії. Години майстерні поділені на три занѐттѐ. Протѐгом 2-х занѐть діти ознайомляятьсѐ з теоретичними питаннѐми і на практиці будуять свої власні моделі літаків та ракет. На третьому занѐтті діти запускатимуть літаки у небо.

«Спортивна майстерня» Основноя метоя майстерні ю збереженнѐ та зміцненнѐ здоров’ѐ дитини, розвиток рухових здібностей, підвищеннѐ рівнѐ фізичної підготовки, формуваннѐ ціннісних оріюнтацій щодо здорового способу життѐ, загальної та професійної культури особистості. На занѐттѐх діти будуть мати можливість грати у рухові ігри так ѐк футбол, баскетбол, волейбол та інші. *Про Школу Бойового Гопаку В кінці 1980-х рр., у Львові Володимир Пилат найнѐв Мирослава Шиха (танцярист) длѐ розшифруваннѐ бойових рухів закодованих у народному танці "Гопак" предками, післѐ чого згрупував разом ентузіастів, ѐкі займалисѐ українськими народними танцѐми та цікавилисѐ різноманітними юдиноборствами. Так утворивсѐ Бойовий Гопак. Вже в середині 1990-х рр. сформувалосѐ коло лядей, ѐкі розвивали й розповсяджували це

32

бойове мистецтво, виховували молодь в українському дусі й формували поколіннѐ свідомих українців. Внаслідок розбіжності в поглѐдах стосовно подальшого розвитку українського бойового мистецтва виник Рукопаш гопак. Започаткував його Микола Величкович, колишній учень Володимира Пилата. Згодом, з тих же причин, з Бойового Гопака до Рукопашу Гопак прийшло ще кілька лядей, зокрема Валерій Чоботарь (Гатило) та Валерій Одайський (ними заснована Червонодібровська Січ). Рукопаш гопак існував на засадах громадської організації до 21 листопада 2003 року, саме тоді була зареюстрована Федераціѐ Українського Рукопашу Гопак. Перший чемпіонат, в ѐкому брали участь вихованці Рукопашу гопак, було проведено в серпні 1998 року, в рамках ІІ Всеукраїнського фестиваля козацьких бойових мистецтв. З вереснѐ 1999 року у Львівському державному інституті фізичної культури (ЛДІФК), при кафедрі теорії і методики фехтуваннѐ, боксу та національних одноборств відкрито спортивну спеціалізація Рукопашу гопак з метоя підготовки спортсменів та фахових тренерів. З 1998 року відкриваютьсѐ секціѐ Рукопашу гопак в Киюві, а згодом в Кіровограді та Івано-Франківську. В Україні щорічно проводѐтьсѐ обласні та Всеукраїнські чемпіонати з Рукопашу гопак. Участь у них беруть команди з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Чернівецької областей, а також Киюва та Кіровограду. В 1985 році було зібрано матеріал по дослідження лицарського мистецтва українців, і у Львові Володимир Пилат відкрив експериментальну школу по дослідження Гопака, ѐк бойового мистецтва. У 1987 році офіційно засновано «Школу Бойового Гопака». Напрацьований матеріал було систематизовано та видано окремоя книгоя у 1991 році накладом у 20 тисѐч. (Ю. Приступа, В. Пилат. «Традиції Української Національної Фізичної Культури», Львів). 1994 року В. Пилатом видано книгу «Бойовий Гопак». У 1996 році 18-19 травнѐ у Львові було проведено перші всеукраїнські змаганнѐ із бойового гопака, в ѐких взѐло участь понад 150 учасників. 10-13 квітнѐ 1997 року у Львові проведено другі всеукраїнські змаганнѐ (300 учасників із 8 областей України). В жовтні 1997 року бойовий гопак визнано національним видом спорту. В грудні 1997 року зареюстровано «Центральну школу бойового гопака», ѐка ю громадськоя, позапартійноя та позаконфесійноя організаціюя. Протѐгом 1998—2000 років Центральноя школоя бойового гопака проведено 7 чемпіонатів різних рівнів, 8 навчально-вишкільних семінарів, багато показових програм та фестивалів гопака в різних регіонах України. У вищих навчальних закладах України ведетьсѐ підготовка фахівців із бойового гопака. У 2000 році у Дніпропетровській області на базі Дніпродзержинського коледжу фізичного вихованнѐ відкрито спеціалізація «Бойовий Гопак». У 2001 р. було створено і зареюстровано Міжнародну федерація бойового гопака, ѐка займаютьсѐ поширеннѐм бойового гопака за межами країни. З 7 по 15 жовтнѐ 2001 р. у місті Черджоу в Південній Кореї відбувсѐ IV всесвітній фестиваль бойових мистецтв, на ѐкому збірна України з Бойового Гопака зайнѐла третю місце, чим шокувала увесь світ бойових мистецтв. По завершенні фестиваля учні школи Бойового Гопака подарували книгу Володимира Пилата «Бойовий Гопак» до бібліотеки Шаоліня. У 2002 році було відкрито експериментальну школу з українського жіночого бойового мистецтва «Асгарда». Це мистецтво базуютьсѐ на техніці бойового гопака, але в ньому враховуятьсѐ анатомо-фізіологічні можливості жінки. Дівчата вивчаять боротьбу, техніку і тактику веденнѐ боя, володіннѐ різними видами зброї і систему самозахисту. Впродовж 2003—2004 років збірна України із Бойового гопака та Асгарди декілька разів демонструвала українські бойові мистецтва в Республіці Польща. У Львові 18 груднѐ 2010 року відбувсѐ чемпіонат України з бойового гопака (борнѐ), у ѐкому взѐли участь понад 150 учасників.

33

Тому саме майстернѐ Українських бойових мистецтв даю Вам можливість ознайомитисѐ з історіюя техніки українського народу. Традиційноя зброюя та ефективними прийомами самозахисту. ** Про Фольк-студію «Правиця» Фольк-студіѐ «Правицѐ» була заснована в м. Киюві в 2010 році Мартоя Лябчик та Мирославоя Тузяк. Головноя метоя фольк-студії ю вивченнѐ українських народних традицій та популѐризаціѐ їх серед дітей. Таким чином в країні буде підростати нове незалежне поколіннѐ, ѐке шануватиме свою минуле і творитиме гідне майбутню. Основними предметами вивченнѐ ю народні пісні, танці, традиції, гра на різних інструментах, творчі майстерні з рукоділлѐ та ін. В 2011 році Правицѐ відкрила своя філія в Тернополі, ѐку очолила Олександра Стопник. Наразі, вихованці фольк-студії вже виступали на таких фольклорних фестивалѐх, ѐк «Трипільське коло» та «Орелі», змогли поставити власні вистави на свѐто Миколаѐ та взѐти участь у багатьох благодійних акціѐх. Від малого до старого кожен мусить знати ким він ю. Знаннѐ своюї історії та культури ю своюрідним обов’ѐзком лядини перед своюя землея, предками та нащадками. Хто ѐк не ми повинні відродити та вберегти наші споконвічні та неповторні традиції?

34

Країни – учасниці Літнього табору 2012

КАНАДА

Всі провінції (області) Канади

1.Tериторіѐ Якон 2.Північно-Західні території 3.Нунавут 4.Британська Колумбіѐ 5.Альберта 6.Саскачеван 7.Манітоба 8.Онтаріо 9.Квебек 10.Лабрадор 11.Ньяфаундленд 12.Нья-Брансвік 13.Острів Принца Едварда P.E.I 14.Hова-Скoшi

36

Гімн Канади

Англійський текст

Oh Canada! Our home and native land!

True patriot love in all thy sons command.

With glowing hearts we see thee rise,

The True North strong and free!

From far and wide, Oh Canada,

We stand on guard for thee.

God keep our land glorious and free!

Oh Canada, we stand on guard for thee.

Oh Canada, we stand on guard for thee.

Переклад українською мовою

О Канада! Наш дім і рідна землѐ!

Лябов патріотів у серцѐх твоїх синів.

З палаячими серцѐми ми бачимо твій схід,

Вірна Північ, сильна і вільна!

З усіх боків, о Канада

Ми захищаюмо тебе.

Хранитиме Бог нашу країну славноя і

вільноя!

О Канада, ми захищаюмо тебе

О Канада, ми захищаюмо тебе!

Французький текст

Ô Canada! Terre de nos aïeux,

Ton front est ceint de fleurons glorieux!

Car ton bras sait porter.

Et l'épée,Il sait porter la croix!

Ton histoire est une épopée

Des plus brillants exploits.

Et ta valeur, de foi trempée,

Protégera nos foyers et nos droits

Protégera nos foyers et nos droits.

Переклад українською мовою

О Канада! Землѐ наших предків

На тобі ѐскравий поѐс прекрасних

квітів.

Нехай рука, що мечем так володію,

І так твердо свѐтий хрест несе

Всѐ історіѐ чиѐ – епопеѐ

Найѐскравіших подвигів

Сповнених мужністя і віроя

Захистить наші домівки і права

Захистить наші домівки і права

«О Канадо» («Oh Canada») — національний гімн Канади, що існую у двох офіційних

варіантах: англомовному та франкомовному. Початково гімн було написано французькоя

мовоя 1880 року жителѐми Квебеку. Автором слів гімну французькоя мовоя — Адольф-

Базиль Рутью, а музику до нього написав Калікс Лавалью. Англійський переклад з'ѐвивсѐ

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BA

37

лише 1906 року.

про Канаду

Канада розташована в Північній Америці. Приблизне населеннѐ Канади - це 34,760,099

лядей. Столицѐ Канади - Оттава. У Канаді розмовлѐять англійськоя та французькоя

мовоя. Національний символ Канади - це кленовий листок. Канадський прапор червоно-

білий, з кленовим листом в центрі. Канада ю багатонаціональноя i багатокультурноя

країноя. Tyт ви зможете побачити лядей з усіх куточків світу.

Cвятa

Щомісѐцѐ, протѐгом року, існую свѐтo в Канаді. Одним із свѐт ю День Вікторії, ѐкий

відзначаять 24 травнѐ. День Вікторії свѐткуютьсѐ на честь днѐ народженнѐ королеви

Вікторії з Англії, тому що раніше Канада була частиноя Британської імперії. У деѐких

містах феюрверки та паради проводѐтьсѐ в честь Днѐ Вікторії. День Вікторії відзначаютьсѐ

ѐк державне свѐто на національному рівні. Багато лядей маять вільний день від роботи,

а школи закриті. Під час свѐткуваннѐ Днѐ Вікторії канадці смажать “маршмелки” на

відкритому вогні.

38

Cпорт

Найпопулѐрніший спорт y Канаді - це хокей. Команда міста Торонто називаютьсѐ Торонто

Мейпл Ліфс - “Kленовe листѐ Торонто”. Дон Черрі ю канадський хокейний коментатор длѐ

телеканалу CBC. Він став дуже популѐрним завдѐки своюму одѐгу. Одѐг ю дуже

специфічним та ексцентричним під час його коментарів хокейних матчів по телебаченні.

Що таке кленовий сироп?

Кленовий сироп ю продукт, виготовлений з соку дерева цукрового клена, червоного

клена, або чорного клена. Кленовий сироп був вперше зібраний і використаний древніми

народами країн Північної Америки. Пізніше цѐ практика була прийнѐта ювропейськими

поселенцѐми. 80% кленового сиропу світу, виготовлѐютьсѐ в Канаді. Кленовий сироп часто

вживаять з млинцѐми, сиpникaми, налисниками, а також з різними кашами.

Що таке “Інукшук”?

Інукшуки ю пам'ѐтники зробленi з каменів, щo в традиційному розумінні означаять

"Хтось був тут" або "Ви на правильному шлѐху". Інукшук був символ, використовуваний

длѐ Олімпійських ігор 2010 року y Ванкувері, в Британській Колумбії y Канаді.

39

Kанадські тварини

1.) Полѐрний ведмідь (Білий ведмідь) - Майже 60 відсотків білих ведмедів світу живуть y Канаді. - Полѐрні ведмеді можуть плавати до 100 кілометрів в день. - Hайбільший білий ведмідь важив 1,002 кілограмів і мав ріст 3,7 метрiв!!! - Білий ведмідь може з'їсти до 46 кілограмів їжі за один раз. - Ви можете знайти білого ведмедѐ на монеті два долари в Канаді.

2.) Бобер

- Бобри використовуять окулѐри теж! Бобри маять прозорі повіки, ѐкі дозволѐять їм бачити під водоя.

- Бобри будуять свої хати з гілок і з бoлoтa. B них ю і “підводний вхід” длѐ захисту від хижаків.

3.) Гагара

- гагари маять червоні очі, чорні голови і шиї, білі смуги тa білі плѐми на спині. - Обидві статі гагар маять однакове пір'ѐ. - При ходьбі гагари виглѐдаять смішно, тому що їхні ноги не призначені длѐ ходіннѐ по землі.

40

- Населеннѐ гагар в Канаді становить від 250,000 до 500,000. - Ви можете знайти гагару на монеті одного долара в Канаді.

4.) Лось - Лось може жити від 15 до 25 років. - Середнѐ тварина важить від 550 до 700 кілограмів! - Лось ю найбільшим членом сімейства оленів. - Клаптик шкіри, ѐкий висить під горлом лосѐ називаютьсѐ дзвін. -У Канаді ю від 500,000 до 1 млн. лосів у дикій природі.

5.) Юнот - юноти можуть жити до семи років. - юнот може важити від 5 до 12 кілограмів. - юноти ведуть нічний спосіб життѐ. - юноти маять сіpe хутро і відмітні чорні маски, ѐкі покриваять їхні очі.

6.) Канадська гуска - Канадські гуси маять сіро-коричневий колір тіла.

41

- Обидві статі гусей маять однакове пір'ѐ. - Вони маять довгі чорні шиї і голови та білі щоки. - Канадські гуси можуть бути одними з найбільш балакучих тварин. - Гусенѐта починаять спілкуватись зі своїми батьками в той час, ѐк ще в ѐйці!

44

Канадські гроші

46

Гуртковi завданнѐ

Перед тим, ѐк ювропейці поселилисѐ на території Kанади, мешканці країни були індіѐни. У тих часах було понад сто різних племен індіѐнів у Kанаді. Вони мали своя особисту культуру, традиції, легенди та мистецтво.

Мистецтво надало індіѐнам нагоду поѐснявати свої пригоди, казки, а також спілкуватисѐ зі своїми Богами.

Одним із видів мистецтва індіанів був тотемний стовп.

47

Тотемний стовп - це рiзьба по стовбуру дерева без кори. На стовпах індіѐни вирізали тварин, котрі символізували різні значеннѐ.

Ваше завданнѐ ю створити такий тотемний гуртковий стовп.

Щоб виконати завданнѐ ви дістаюте рулон паперу, акрилові фарби та пензлі. По парах ви вибираюте тварину. Це буде ваша частина тотемного стовпа. Ви маюте намалявати вашу тварину в індіѐнському стилі і додати щось свою.

Ось ю кілька прикладів ваших тварин.

48

1.) Ведмідь- це символ сили, влади і зціленнѐ.

2.) Орел - це символ влади, ініціативи, лідерства і престижу. Також орли переносили молитви індіанiв до Бога. Їхню пір'ѐ - це знак щастѐ.

3.) Жаба - жаби ю символом перемоги, комунікаціѐ, ініціативність, також символом збереженнѐ традиції та щастѐ.

49

4.) Kолібрі - ю символoм лябові, краси та інтелігентності.

5.) Бобер - ю символом співпраці, гармонії, креативності та самопевності.

50

6.) Совa - ю символом знаннѐ i творчості. Iндіѐни вірили, що Сова змінявала сонце на місѐць.

7.) Oлень - ю символом доброти і дбайливостi.

8.) Лисиця - ю символoм хитрocтi, швидкocтi i спритності.

9.) Черепаха - ю символом вихователѐ, врівноваженості та материнської енергії.

51

10.) Павук - ю символом плетіннѐ, готовності до небезпеки і спритності.

Далі наведений приклад, ѐк можна намалявати тварин тотемoго стовпa на рулоні паперу.

52

ІНДІЯ

Про Індію

Індіѐ знаходитьсѐ в південній Азії і в ній живе 1.1 біліон лядей – це друге найбільше населеннѐ лядей в світі. Столицѐ Індії - це Нья-Делі.

Цікавий факт: Кожні 2 секунди, дитина народжуютьсѐ і кожні 3 секунди лядина помираю в Індії.

Мова

Національна мова Індії - це Хінді, але Індіѐ це багатомовна країна. В ній існую понад 3,000 різних діалектів, по різних рeгіонах.

прапор

Їхній прапор ю помаранчевий, зелений і білий з темно-синім колесом по центру з 24

спицѐми.

Символ ціюї країни ю “Oм” що означаю “вічний” по Хінду. Цей символ ставлѐть перед першим словом в свѐтих текстах і молитвах. В Індії “Ом” з’юдную всі релігійні віри бо не належить до одної релігії а замість воно ю універсальний символ позитиву.

Традиційний костюм

Традиційний костям Індії - це різнокольорові накидки (наприклад сарі длѐ жінок і доті длѐ чоловіків). Ці костями дуже ѐскраві і виѐвлѐятьсѐ своїми чудовими кольорами. Прикраси з квітів, буси, сережки, а також різні талісмани з дорогоцінних каменів - дуже популѐрні ще з давніх віків у Індії.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/bb/India_(orthographic_projection).svg

http://wikitravel.org/upload/shared/2/26/Map_of_India.png

http://www.omgayatri.com/AUm_O3m/Om_symbol.gif

53

Гімн країни

Національний гімн Індії називаютьсѐ ана Гана Мана, що в перекладі означаю "ти володар дум всіх народів". Автор ціюї пісні - Рабіндранат Тагоре, і вона вперше була проспівана у 1911 році і була прийнѐта ѐк гімн країни у 1950 році. Вона написана на Індійському діалекті під назвоя Бенгалі.

Свята

Що року 10 березнѐ в Індії, Індуси свѐткуять Свѐто Кольорів. Це свѐто Весни. Під час цього свѐта, народ збираютьсѐ на вулиці, кидаятьсѐ кольоровоя, пахучоя пудроя, котра символізую багатший урожай. А також обливаять один одного водоя. В Індії, це свѐто триваю два дні. На перший день, сім’ї збираятьсѐ щоб разом справлѐти це свѐто. На другий день, не залежить чи ти бідний чи багатий, чи чоловік чи жінка - всі в цей день свѐткуять позитивний прихід весни. Під час цього свѐта, ляди вдѐгаять старий одѐг що потім викидаять ѐк символ переходу в новий сезон. З старим одѐгом, вони лишаять свої гріхи, негативну енергія та негативні думки.

Деѐкі правила свѐта

Не битисѐ;

Не кидати пудру в рот або в очі;

дружно забавлѐтисѐ і проводити час, тому що Хінду боги спостерігаять за вами.

http://www.worldfestivaldirectory.com/wp-content/uploads/2012/03/Bowls-containing-colorful-powder-for-the-traditional-celebration-of-holi-festival-in-India.jpg

http://3.bp.blogspot.com/-h8j9IWKXXEs/TqWlnHppDrI/AAAAAAAABx0/IQlEHDAkQa4/s1600/indian-sari-2.jpg

54

Їжа

Індійська кухнѐ найбільше використовую різні спеції та приправи. Також дуже популѐрно використовувати піч зроблена з глини ѐка називаютьсѐ тандур длѐ запіканнѐ м’ѐса. Найвідоміша їжа вклячаю рис, пшениця і дуже багато різних спецій.

Батер курка (Мург-макгані, по Індійські)

Oдна з найпопулѐрніших народних страв Індії. Курка залита в смачній підливці в ѐкій знаходитьсѐ часник, імбир, коріандр, кумінь (різні спеції), стакан свіжого йогурту, горішки, палички кориці, лимоновий сік, порізані помідори та гарнір. Це займаю 2 години длѐ приготуваннѐ і курка стаю такоя м’ѐкоя, що тане в роті.

Йога

http://www.worldfestivaldirectory.com/wp-content/uploads/2012/03/Indians-enjoy-Holi-festival-very-much-.jpg

http://www.worldfestivaldirectory.com/wp-content/uploads/2012/03/Men-covered-with-paint-for-Holi-festival-New-Delhi-India.jpg

55

Мета йоги - досѐгати ідеальний, духовний та спокійний спосіб проживаннѐ і оздоровлѐннѐ тіла. Ті особи, ѐкі вибираять йогу ѐк фізичну руханку, також використовуять її длѐ медитації та заспокоюннѐ всього тіла. Слова під час медитації ю “ом” і “наместей” (що означаю “ѐ тобі кланѐясь” - долоні складаюмо разом, кланѐюмосѐ і кажемо “наместей”).

Махатма Ганді

Ганді народивсѐ у місті Індії Гуджарат.

Він вчивсѐ на адвоката в Лондоні і

вивчив всі закони країни. Він став

відомим за те, що боровсѐ за

громадѐнські права Мусульманів та

Індусів в Індіі з методом не

насильства. Він вирішив поширити

своя акція серед лядей в Індії, тому

що вони всі були сини рідної країни,

навіть ѐкщо ляди мали різні релігійні

віри. Він навчив Індусів ѐк працявати

спільно. З такоя силоя він вів

національну акція щоб зменшити

бідність, піднѐти знаннѐ про права

жінок, але саме найголовніше -

допоміг Індії отримати незалежність

від Британської влади. Він також навчив лядей навіть в найгірших станах бути

самодостатніми.

Цікаві факти

1. Шахмати були в перше придумані в Індії;

2. Найпопулѐрніший спорт Індії - це крикет;

3. Гроші в Індії називаятьсѐ рупіс і їх заборонено вивозити за кордон;

http://yogaheart.ca/wp-content/uploads/2012/03/yoga.jpg

http://s591.photobucket.com/albums/ss354/palavi123456/?action=view&current=gandhi01.jpg

56

4. Більшість Індійських лядей не вживаять туалетний папір, вони використовуять своя ліву руку, щоб хляпнити водоя в потрібному напрѐмку, тому вони не використовуять своя ліву руку длѐ їжі;

5. Найраніші бавовнѐні нитки були в перше виготовлені в Індії.

ФРАНЦІЯ

ПРАПОР ГЕРБ

МАПА ФРАНЦІЇ ФРАНЦІЯ НА МАПІ СВІТУ

Національний девіз: Liberté, Egalité, Fraternité (Свобода, Рівність, Братерство)

Офіційна мова: Французька

Столиця: Париж

Державний устрій: Республіка

Президент: Франсуа Олланд

Територія: Загальна (частина Ювропи) 551.695 км², вода – 0,26%

Населення: 60 180 529 чоловік

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Flag_of_France.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:France_coa.png

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Frantzia_Mapa_Ukr.PNG

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:LocationFrance.png

57

Густота: 110 чоловік/км²

Незалежність: 843 рік

Валюта: Ювро (EUR)

Національний гімн: "La Marseillaise" (Марсельюза)

Членство: Організаціѐ Об’юднаних Націй, ОБСЮ, Ювропейський сояз, НАТО, Організаціѐ економічного співробітництва і розвитку.

Офіційна назва - Французька Республіка - République française.

Франціѐ межую з Бельгіюя, Ляксембургом, Німеччиноя, Швейцаріюя, Італіюя та Іспаніюя. Франціѐ займаю крайня західну частину Ювропейського материка. За формоя її територіѐ вписуютьсѐ в шестигранник (французи так і називаять своя країну - l'Hexagone - шестикутник). Морські кордони країни маять більшу довжину, ніж сухопутні. На сході країна омиваютьсѐ Атлантичним океаном, на півдні - Середземним морем, на півночі - протокоя Ла-Манш.

Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителів (1999 р.). З передмістѐми - близько 10 млн. жителів.

Великі міста - Марсель (801 тис.), Ліон (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Ніцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).

Територія - 551,6 тис. кв. км.

Ландшафт - 2/3 території Франції - рівнини і пагорби.

Найбільші гірські масиви - Альпи, Піренеї і Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м.).

Найбільші річки - Сена (найдовша річка країни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.

Гімн Франції - "Марсельюза", ѐка була написана в Страсбурзі у 1792 році, а 14 липнѐ проголошена національним гімном.

Девіз Девізом країни ю три всім відомих слова: "Свобода, Рівність, Братерство".

Прапор Франції - синьо-біло-червоний. Білий колір символізую королівську владу, а синій і червоний - кольори кокарди національної гвардії Парижа.

Герб. Юдиного і визнаного всіма герба зараз у Франції немаю. З римських часів існую обов'ѐзкова частина офіційного герба - лікторський пучок, ѐкий післѐ Паризької Комуни був оточений лавровим вінком, орденом почесного легіону, гілками оливи і дуба. У 20-і роки XX ст. герб був дещо змінений, і ю одним із символів Франції.

Французи ж вважаять національним символом Маріанну - символічний жіночий образ, ѐкий уособляю Франція.

58

Крім того, існую Великий герб Франції, в ѐкому об'юднані успадковані з далекого середньовіччѐ герби 56 французьких історичних провінцій і територій.

Франціѐ Республіка, країна на заході Ювропи, що межую на північному сході з Бельгіюя і Німеччиноя, сході з Німеччиноя, Швейцаріюя й Італіюя, південному-сході з Іспаніюя й Андорроя, на півдні омиваютьсѐ Середземним морем, на заході - Атлантичним океаном; площа (разом з Корсикоя) 543 965 км²; столицѐ Париж; рельюф: ріки - Сена, Луара, Гаронна, Рона, Рейн; гори - Альпи, Центральний масив, Піренеї, Яра, Восг, Севенни; території - Гваделупа, Французька Гвіана, Мартініка, Реяньон, Сент-П’юр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледоніѐ, Французька Полінезіѐ, Валліс і Футуна; глава держави Жак Ширак з 1995; політична система - ліберальна демократіѐ; експорт: фрукти (в основному ѐблука), вино, сир, пшеницѐ, автомобілі, літаки, залізо і сталь, нафтопродукти, хімікати, явелірні вироби, шовк; важлива статтѐ доходу - туризм; населеннѐ 56184 тис. (1990) (вклячаячи 4,5 млн. іммігрантів, в основному з Португалії, Алжиру, Марокко і Тунісу); мова французька (регіональні діалекти вклячаять бретонську, каталонську, провансальську); недавнѐ історіѐ: урѐд Де Голлѐ 1944-1946 стоѐв на початку створеннѐ Четвертої республіки, до ООН Франціѐ приюдналасѐ в 1957, у 1957 Де Голль став президентом, пішов у відставку в 1959. Франсуа Міттеран, перший президент-соціаліст, був обраний 1981 і переобраний у 1988, коли поміркований соціаліст Мішель Рокард став прем'юр-міністром і залишивсѐ на своїй посаді, хоча Соціалістичній партії не вдалосѐ втриматисѐ на виборах у Національні збори. У вересні 1990, післѐ нападу іракців на посольство в Кувейті, французький урѐд направив контингент з 5 тис. військовослужбовців у Саудівську Аравія і відіграв важливу роль у війні в Перській затоці при звільненні Кувейту в 1991. Едіт Крессон стала першоя жінкоя прем'юр-міністром у 1991, але в 1992 її замінив П’юр Береговой. Національна підтримка правліннѐ Міттерана продовжувала падати. Референдум на вересні 1992 ледве прийнѐв Маастрихтський договір. На виборах у Національні збори Соціалістична партіѐ потерпіли серйозну поразку. Едуард Баладяр став прем'юр-міністром. У 1995 президентом був обраний колишній мер Парижа Жак Ширак.

Адміністративний устрій

95 департаментів (departement), вклячаячи особливу територіально-адміністративну одиниця Корсику , 22 області (region), комуни (commune). Існую також поділ на З7 історичних провінцій.

Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-П'юр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжѐ Ньяфаундленду); в Африці - Реяньйон (білѐ південно-східного узбережжѐ); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледоніѐ, Полінезіѐ Французька, до складу ѐкої входѐть острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південні та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта ; Французькі південно-антарктичні території. Завдѐки цьому Франціѐ ю третьоя державоя світу (післѐ США і Великобританії) за розмірами заморських володінь.

Населення

Населеннѐ - 61,1 млн. осіб. Близько 4,5 мільйона з них - іноземці: алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримуять французьке громадѐнство.

Мова

59

Офіційна мова - французька, належить до романської групи мов.

Релігія Релігіѐ. Майже все населеннѐ країни - католики. Але з оглѐду на історичні причини у Франції співіснуять багато різних релігій. На другому місці - іслам. Його сповідуять вихідці з країн Північної Африки, колишніх французьких колоній. Ю також прибічники іудаїзму, православ'ѐ, протестантизму та англіканства.

Свята

Національне свѐто - 14 липнѐ - День взѐттѐ Бастилії (1789 рік). Також головними свѐтами Франції вважаятьсѐ – Різдво (25 груднѐ), Новий рік, Паска.

Ейфелева вежа – найбільш відвідуваноя визначноя пам’ѐткоя Эвропи. Це найбільша будівлѐ Франції, її висота сѐгаэ 323 м, що можна прирівнѐти до 70ти поверхового будинку! На території пам’ѐтки постійно функціонуять 2 ресторани, пошта, ліфти тощо.

Національноя квіткоя Франції ю ірис.

Історична хронологія I тисячоліття до н.е. – кельти заселили Галія, вигнавши лігурів, на північ від лінії Каркасон – Женева. На півдні греки з Малої Азії коло 600 року до н.е. заснували торгівельне поселеннѐ Массаліѐ (Марсель). 250 р. до н.е. – франки переправлѐятьсѐ через Рейн. 58-51 рр. до н.е. – Цезар захопляю незалежну Галія. 313 рік – почало христиѐнізації Галії за едиктом Костѐнтина Великого. Коло 390 року – Феодосій проголошую столицея римських провінцій Арль замість Тріюра. 406-420 рр. – вандали, бургунди та вестготи починаять захопленнѐ гальсько – римських територій. 451-751 рр. – Меровінги правлѐть Франкським королівством, землі ѐкого постійно ділѐть. 732 рік – війська Карла Мартелла зупинѐять арабів коло Пуатью. 772-814 рр. – розквіт франкської держави за правліннѐ Карла Великого; територіѐ імперії пролѐгаю від Балтійського морѐ до центру Іспанії та Риму. 820-885 рр. – післѐ багатьох спроб вікінги (нормани) нарешті доходѐть по Сені до Парижу. 843 рік – державу ділѐть за Верденськоя угодоя; Карл Лисий отримую західну частину. 1066 рік – норманський герцог Вільгельм захопляю Англія.

60

1154-1189 рр. – Генріх ІІ Плантагенет, вступивши до шлябу з Елеонороя Аквітанськоя, очоляю Англія та західні провінції Франції. 1345-1453 рр. – сторічна війна з Англіюя. 1429 рік – Жанна д'Арк перемагаю англійців коло Орлеану та запевнѐю дофіна про необхідність коронації в Рейнському соборі під іменем Карла VII. В 1431 році Орлеанська діва була спалена на ватрі в Руані. 1598 рік – Нантський едикт Генріха IV завершую релігійні війни, розділивши країну з 1562 року. Остаточна перемога монархії над дворѐнством. 1661-1715 рр. – кульмінаціѐ абсолятизму при Лядовіку XIV. Післѐ смерті Королѐ-Сонцѐ держава залишаютьсѐ у великих боргах. 1789 рік – штурмом Бастилії починаютьсѐ Велика Французька револяціѐ. 1792-1804 рр. – Перша республіка. 1804-1814 рр. – Перша імперіѐ при Наполеоні І. 1814-1848 рр. – реставраціѐ монархії. Правліннѐ королѐ Луї – Філіпа післѐ липневої револяції 1830 року. 1848-1852 рр. – лятнева револяціѐ 1848 року та Друга республіка. 1852-1870 рр. - Друга імперіѐ при Наполеоні ІІІ. 1870-1871 рр. – поразка Франції у франко-прусській війні. 1870-1912 рр. – Франціѐ стаю колоніальноя імперіюя. 1870-1840 рр. – Третѐ республіка. 1923-1926 рр. – Франціѐ займаю Рурську область, щоб отримати репараційні платежі. 1940 рік – Франція окупуять війська германського вермахту. Маршал Петен в південно-східній частині країни, ще ю вільним, проголошую створеннѐ Французької держави. Генерал Шарль де Голль з Лондону закликаю до протистоѐннѐ. 1946-1958 рр. – Четверта республіка. 1949 рік – створеннѐ Ювропейської ради в Страсбурзі. Прем’юр – міністр Франції Роберт Шуман сприѐю створення Ювропейського об’юднаннѐ з вугіллѐ та сталі, що стаю першим кроком до створеннѐ Ювропейського соязу. 1955 рік – Паризькі угоди скасовуять окупаційним режим в Німеччині. 1958 рік – де Голль стаю президентом П’ѐтої республіки. 1963 рік – договір про співпраця між Франціюя та Німеччиноя. 1969 рік – президент де Голль залишаю своя посаду післѐ студентських акцій протесту та народного повстаннѐ. 1981 рік та 1988 рік – соціаліст Франсуа два рази поспіль обираютьсѐ на посаду президента. 1995 рік та 2002 рік – на президентських виборах перемагаю голіст Жак Шірак.

Відомі українці у Франції

Немало видатних українців завершили життѐ у Франції. Це, перш за все, В. К. Винниченко, Н. I. Махно i С. В. Петляра. Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951) - український політичний i державний діѐч, письменник. Один з лідерів української револяції 1917-1921 років, голова першого українського урѐду - Генерального секретаріату Української Центральної Ради. Перебував в опозиції до гетьмана П. Скоропадського, відіграв провідну роль у підготовці антигетьманського повстаннѐ 1918 року. У листопадi 1918 року очолив Директорiя, в лятому наступного року вийшов з її складу, не погоджуячись з політикоя оріюнтації на Антанту.

Вiд кінцѐ 20-х років жив у Франції, де займавсѐ літературноя діѐльністя i живописом. Пiд час гітлерівської окупації Франції В. Винниченко був ув'ѐзнений у концтаборi. Похований у с. Мужен (департамент Приморські Альпи, Франціѐ).

61

Симон Васильович Петляра (1879-1926) - український громадсько-політичний, державний та військовий діѐч. Вiн один iз провідних діѐчів української національно-демократичної револяції - член Української Центральної Ради, генеральний секретар військових справ. У листопаді 1918 року був обраний до складу Директорії УНР, Головний отаман Армії УНР, вiд 12 лятого 1919 року - голова Директорії. З листопада 1920 року керував роботоя урѐду УНР в екзилi у Польщі. У 1924 році оселивсѐ в Парижi, де був убитий підісланим агентом. Похований на кладовищі Монпарнас у Парижi.

Нестор Іванович Махно (1889-1934) - український повстанський отаман, один iз лiдерiв анархістського руху в Україні. Наприкiнцi 1917 - початку 1918 року сформував "селѐнські вiльнi батальйони", ѐкi вели боротьбу проти козачих частин, ѐкi намагалисѐ через територiя України пробитисѐ на Дон i приюднатисѐ до вiйськ генерала О. Каледiна. Брав участь у боротьбi проти гетьмана П. Скоропадського. Н. Махно в умовах протиборства двох сильних противникiв в Українi намагавсѐ бути "третьоя силоя" порѐд з Директоріюя i більшовиками. У червнi 1919 року вiдкрито виступив проти радѐнської влади. Пiслѐ розгрому вiйськ Врангелѐ радѐнське командуваннѐ розпочало рiшучу лiквiдацiя частин недавнього соязника Н. Махна. У 1921 роцi Н. Махно перейшов через румунський кордон, потiм певний час жив у Польщі, а з 1925 року - у Франції. Похований на цвинтарi Пер-Лашез.

Фрази

Добрий день! – Бон жур! До побаченнѐ! – Оревуар! Дѐкуя! – Мерсі! а – з України! – Же біт Якрейн! Приюмно познайомитисѐ! – Енчанте де фей ре вотрек оннеісансе! Мені потрібна віза! – Же бесоін де віза де антре!

Пропонуємо вашій увазі цікаві факти, пов’язані з такою чудовою європейською

країною як Франція. Сподіваємося, що багато чого виявиться для вас несподіваним і

дивним.

Франціѐ була першоя країноя, ѐка прийнѐла міжнародну систему одиниць. У французьких школах вивчаютьсѐ британський варіант англійської мови. До кінцѐ Середніх століть французька мова не представлѐла собоя юдину систему.

Вона була розділена на декілька діалектів. Майже кожен письменник мав свої граматичні правила.

Традиційно жителі Франції не ляблѐть всіх туристів, що говорѐть по-англійськи. Це почуттѐ у французів збереглосѐ ще з давніх часів.

Франціѐ стала першоя країноя, ѐка зробила доступноя інформація про НЛО. Національне космічне агентство представило на веб-сайті дані про 1,6 тис. ѐвищ, ѐкі спостерігалисѐ протѐгом п’ѐтдесѐти років.

Французька кухнѐ вважаютьсѐ одніюя з найвишуканіших у світі, а самі французи – справжні кулінари, ѐкі перетворили простий процес насиченнѐ в насолоду. Длѐ «жабників», ѐк ще інакше називаять жителів Франції, зважаячи на поширену у них страву «жаб’ѐчі лапки» дуже важливо, щоб завжди була їжа і напої – навіть народні французькі свѐта свідчать про особливе ставленнѐ цього народу до їжі, наприклад: День курки, День пива, День осіннього врожая.

Згідно Всесвітньої Організації Охорони Здоров’ѐ (ВООЗ), система охорони здоров’ѐ Франції займаю перше місце в рейтингу з 191 розвинених країн.

62

Примітно, що у французів широко розвинуті всі гілки медичного обслуговуваннѐ – починаячи від безкоштовного та амбулаторного лікуваннѐ і закінчуячи платним (і вельми не дешевим, до речі) наглѐдом у сімейного лікарѐ.

Виѐвлѐютьсѐ, навіть таке «банальне будівельне» слово ѐк мансарда походить від французької. Саме французький архітектор 18 століттѐ придумав використовувати високі горища крутих готичних дахів в ѐкості житлових приміщень.

У Парижі дуже вузькі вулиці – ширина навіть найширших автодоріг в центрі міста менше, ніж звичайна дорога де-небудь на околиці Киюва. Длѐ велосипедистів виділені спеціальні доріжки, проте більшість водіїв цього екологічного і, до речі, вельми популѐрного виду транспорту, вважаять за краще рухатисѐ по автодорогах разом з автомобілѐми, автобусами та мотоциклами. Хоча тротуар длѐ пішоходів настільки плавно переходить в автодорогу, відрізнѐячись від неї деколи тільки перепадом висоти в кілька сантиметрів, всі види транспорту, вірніше, їхні водії чітко знаять свою місце і не зазіхаять на частину пішохідного тротуару. Ймовірно, внаслідок такої історично сформованої архітектурної будови доріг у цьому чудовому стародавньому місті зараз дуже актуальні проблеми паркуваннѐ автомобілів – машини розташовуятьсѐ по обидва боки і без того вузької дороги, в результаті чого на вулиці можливий тільки односторонній рух.

Французи називаять голуба “летячим щуром”. Від куріннѐ, алкоголізму або зайвої ваги страждаю велика частина дорослого

населеннѐ Франції. Найгірше йдуть справи у чоловіків: 75% з них страждаять ѐк мінімум від одніюї з трьох перелічених проблем. Причому з віком ситуаціѐ помітно погіршуютьсѐ. Француженки стежать за собоя краще: лише 56% з них маять шкідливі звички або надмірну вагу. У цілому приблизно 40% населеннѐ страждаю від надмірної ваги, близько 24% палѐть і ще 7% зловживаять спиртним.

Щорічне споживаннѐ сиру одним французом становить 22,8 кг. У рік вироблѐютьсѐ близько 1577000 тонн, 458 000 тонн йде на експорт.

ЯМАЙКА

(англ. Jamaica) — держава у Вест-Індії на острові амайка та прилеглих до нього дрібних островах у Карибському морі. Площа 11,5 тис. км2. Населеннѐ 2 576 млн чол. (2001; 2,1 млн чол., 1978). Столицѐ – Кінгстон. Офіційна мова – англійська. Грошова одиницѐ – ѐмайський долар. Входить до складу Британської Співдружності. У адміністративному відношенні поділѐютьсѐ на 3 графства (Корнуолл, Мідлсекс, Саррі), поділених на 14 районів. Час різнитьсѐ з київським на 6 годин. З останньої неділі березнѐ до останньої неділі вереснѐ час відстаю від київського на 7 годин.

Ямайка Jamaica

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/2001


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_(%D0%AF%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0)


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Jamaica.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Jamaica_coa.png

63

Прапор Герб

Девіз: "Out of many, one people"

Гімн: Jamaica, Land We Love - амайка, землѐ, ѐку ми лябимо.

Столиця (та найбільше місто)

Кінгстон 17°59′ пн. ш. 76°48′ зх. д. (G)

Офіційні мови англійська мова

Державний устрій Парламентарна демократіѐ

- Монарх Юлизавета II (королева Великобританії)

- Генерал-губернатор Патрік Аллен

- Прем'юр-міністр Ендря Голнес

Незалежність

- від Великої Британії 6 серпнѐ 1962

Площа

- Загалом 11 500 км² (166)

- Води (%) 1,5

Населення

- оцінка 2005 р. 2 651 000 (138)

- Густота 252/км² (49)

ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка

- Повний $11,69 мільѐрдів (131)

- На душу населеннѐ $4 300 (114)

Валюта Долар амайки (JMD)

Ямайка - мовою індіанців "Hamaica" означає землю дерева і води або, можливо, землю джерел.

Клімат острова тропічний, пасатний. Середнѐ температура в січні доходить до +25 ° С, у липні – +27 ° С. Сезон дощів характерний длѐ весни та осені, взимку – посухами, з липнѐ по жовтень проходѐть сильні урагани.

Територіѐ країни усипана водоспадами, гірськими річками. Здавна острів був повністя заполонений тропічними вологими лісами, велика частина ѐких до сьогоднішнього днѐ – вирубана. Рослинний світ острова багатий і різноманітний, тут ростуть ѐк тропічні

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD_(%D0%AF%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0)

http://toolserver.org/~geohack/geohack.php?language=uk&pagename=%D0%AF%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0&params=17.983333334333_N_-76.800000001_E_type:country

http://maps.google.com/maps?ll=17.983333334333,-76.800000001&q=17.983333334333,-76.800000001&spn=0.03,0.03&t=k&hl=uk

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BC

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%85

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_II_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97)

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%92%D0%92%D0%9F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%83%D1%88%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%80_%D0%AF%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B8&action=edit&redlink=1

http://uk.wikipedia.org/wiki/ISO_4217

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LocationJamaica.svg

64

рослини, так і листѐні і хвойні. Фауна, ѐк і флора, різноманітна, тут мешкаять крокодили, ламантини, ѐщірки, кажани, майни і мангусти. Національний символ країни – птах-доктор, також зустрічаятьсѐ колібрі, зозулі і папуги.

Острів був відкритий Колумбом в 1494 році, до цього моменту тут мешкали племінні індіанці араваки, ѐкі й дали назву країні – амайка, що в перекладі з аравійської мови означаю країна лісу і води. У 1509 році острів був колоніюя Іспанії, в 1517 році сяди вперше завезли рабів з Африки. У 1655 році острів захопили англійці, ѐкі заснували місто Порт-Ройѐл, ѐкий післѐ став притулком длѐ піратів.

З 1670 амайка офіційно стаю англійськоя колоніюя. 18 століттѐ длѐ амайки відзначивсѐ періодом рабства, в цей час раби з Африки вирощували цукровий очерет, ѐкий перевозивсѐ в інші колонії Північної та Південної Америки. У 1834 році було скасовано рабство, що призвело до кризи цукрової промисловості, і жителі стали залишати острів у пошуках нової роботи. У 1962 році амайка стала незалежноя державоя і входить до складу Британської Співдружності.

Країноя править британський монарх, формальний глава держави, і парламент, що складаютьсѐ з сенату і палати представників.

У країні розвинена промисловість і сільське господарство, але основу економіки становить галузь туризму. На території країни діять чотири глиноземних заводи, також розвинені наступні галузі промисловості: нафтопереробна, машинобудувна, хімічна та фармацевтична, тятянова, паперова та цукрова.

Тут вирощуять цукровий очерет, цитрусові, банани, прѐнощі, вироблѐять знаменитий ѐмайський ром. У країні розвинене рибальство, і розведеннѐ рогатої худоби. Головні експортери країн: США, Канада, Норвегіѐ, Великобританіѐ, Німеччина.

З кожним роком країну відвідую все більша кількість іноземних туристів, основний потік приїжджаю з США. Туристів тѐгнуть морські курорти з білосніжним піском і бірязовими хвилѐми. Самий популѐрний місто-курорт Монтего-Бей – центр золотого берега.

Саме тут у дайвінгом буде можливість побувати в незвіданих підводних печерах, улоговинах, особливо длѐ занѐть дайвінгом підійде північне узбережжѐ острова, також популѐрні такі види відпочинку, ѐк: віндсерфінг, ѐхтінг, рафтинг на гірських річках, спостереженнѐ за птахами, термальні та мінеральні джерела.

З визначних пам’ѐток можна відзначити знаменитий у всьому світі водоспад Данс-Рівер, дивовижно красиві печери в Кокпіт-Каунтрі, обов’ѐзково длѐ туристів здійсняять поїздку до Епплтон, де вироблѐять той самий ѐмайський ром, також цікавими будуть екскурсії до стародавніх британським військовим фортів побудованими в 17-19 столітті.

Місто Кінгстон, столицѐ амайки, розташований на південно-сході острова, білѐ підніжжѐ гір Бля-Маунтінс. У місті знаходѐтьсѐ музеї, національні галереї, красиві особнѐки. Руїни міста Порт-Ройѐла, зруйнованого землетрусом, знаходѐтьсѐ на косі Палісейдос, недалеко від Кінгстона знаходитьсѐ музей араваків, стародавніх жителів острова.

Курорти Ямайки

Сім курортних зон або районів амайки - Монтего-Бей, Негрил, Очо Ріос, Порт Антоніо, Мандевілль, Ранауей Бей, амайська Рів'юра - значно відрізнѐятьсѐ один від

http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C

65

одного і саме тому амайка привабляю туристів і відпочиваячих з найрізноманітнішими смаками і захопленнѐми.

Тут можна просто загорѐти і подрімати на плѐжі, або віддати себе повністя активних видів відпочинку. На курортах передбачено абсолятно все. Ю місцѐ длѐ парочок, ѐкі прагнуть до усамітненнѐ, ю спеціальні готелі длѐ сімейного відпочинку, де діти вважаятьсѐ особливо важливими персонами (VIP).

Ю такі місцѐ, де Вам тільки й треба буде думати про те, ѐка з пропонованих послуг краще й цікавіше. Ю готелі в стилі від кутяр, а ю й маленькі, затишні готелі з тихоя, інтимної атмосфероя, де господарі завжди будуть знати, ѐкому із столиків в ресторані Ви віддаюте перевагу і ѐк Вам змішувати дайкірі.

Монтего Бей

З початку століттѐ ю туристичним курортом з різноманітноя гамоя вілл та готелів. Часто іменований столицея курортів амайки і її другим за величиноя містом, Монтего-Бей знаходитьсѐ у північно-західній частині острова і маю один з двох її міжнародних аеропортів. На курорті величезний вибір готелів різних стилів і категорій, відмінні ресторани і жваве нічне життѐ, мережа магазинів і прекрасні нескінченні плѐжі, від центру міста до будь-ѐкого з них легко дістатисѐ пішки. Неподалік - підводний парк, місце длѐ лябителів глибоководного плаваннѐ і п'ѐть 18-лункових полів длѐ гольфу, ѐкі відкриті длѐ всіх. У чому переваги відпочинку саме в Монтего-Беї? У тому, що тут однаково доступні і будь-ѐкі види морського відпочинку, і всі досѐгненнѐ міської цивілізації. Тут можна вдосталь накататисѐ на водних лижах або насолодитисѐ віндсерфінгом. У повному розпорѐдженні туристів безліч маленьких магазинчиків з величезним вибором корисних речей і просто штучок на пам'ѐть. По сусідству з Монтего-Бей розташовані старовинні будинки плантаторів, тут можна подивитисѐ, ѐк вирощуятьсѐ тропічні культури. Туристи можуть відвідати природний заповідник та погодувати з руки екзотичних колібрі або прокотитисѐ по річці в каное при світлі смолоскипів, до місцѐ, де кожне літо фестиваль реггі збираю всесвітньо відомих виконавців, і ночі пульсуять в такт запальним ритмам реггі.

Очо Ріос

"Восьмречье" - так у перекладі з іспанської звучить цѐ назва. Це містечко - справжній райський сад, що поселивсѐ між зеленими схилами гір, що поросли буйноя рослинністя, і блискучим морем. Курорт Очо Ріос, що складаютьсѐ з ланцяжка плѐжів, бухт, мисів, маленьких приморських старовинних міст і рибальських сіл, розташований в центрі

http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B5

http://ua-referat.com/%D0%90%D1%82%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0

http://ua-referat.com/%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80

http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BB

http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80

http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BB

http://ua-referat.com/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA

http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B1%D1%80%D1%96

http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4

66

північного узбережжѐ амайки. Він облѐмований величними горами, де річки бурхливо спадаять до морѐ, а в садах пахнуть нев'ѐнучі екзотичні квіти. Тут можна зайнѐтисѐ водними видами спорту, тенісом чи гольфом. Майже з будь-ѐкої точки 75-кілометрового узбережжѐ, ѐке займаю цей регіон, можна відвідати екскурсія на діячу плантація, проїхати вниз по річці або видертисѐ до знаменитих водоспадів Dunns River Fulls, відвідати галерея мистецтв, поторгуватисѐ на базарі і вибрати найкращий сувенір. У Очо-Ріос можна знайти безліч найдорожчих і фешенебельних готелів і готелів.

На самому березі морѐ низка маленьких ресторанчиків, де вам запропонуять різні страви національної кухні і подадуть ѐмайський ром.

Негрил

Знаменитий Негрил своїми широкими піщаними плѐжами. акщо ви не лябитель галасливого відпочинку, то сміливо вибирайте саме Негрил, найкращий плѐж амайки (12-кілометрову царство білого піску). Розташований на західному края острова місто славитьсѐ своюя 10-кілометрової прибережної смугоя з білосніжним піском і різноманітними готелѐми. А ще Негріл славитьсѐ дивовижними заходами. Картина, що тоне в морі сонцѐ, ю неповторноя. Тут знаходитьсѐ і один з кращих в країні готелів Sandals Negril. За розкішним семимильними біло-піщаним плѐжем і мілиноя з кришталево чистоя водоя лежить сама цікава і мальовнича курортна зона. Будинки тут не повинні бути вище верхівок дерев, а місцеві жителі роблѐть активні зусиллѐ по збереження навколишнього середовища. Кожен маю право вибирати, де краще зупинитисѐ - на великому жвавому курорті або в маленькій по-домашньому затишному готелі. На плѐжі вам запропонуять всілѐкі види водного спорту, тут ви знайдете нових друзів, можете захопитисѐ підводним плаваннѐм або відправитисѐ на екскурсія в Епплтон, де вироблѐять знаменитий ѐмайський ром, здійснити прогулѐнку до загадкового водоспаду YS і в мальовничу рибальське село. Вечорами всі збираятьсѐ в прибережних бістро помилуватисѐ магічними фарбами заходу, а післѐ розходѐтьсѐ по невеликих ресторанчиках, де можна від душі потанцявати або насолодитисѐ концертом реггі. Ви зможете відвідати Епплтон, де вироблѐять знаменитий ѐмайський ром, зробити прогулѐнки до водоспаду ас.

Порт Антоніо

Розташований на східному узбережжі острова, Порт Антоніо зберіг красу сплѐчої рибальського села. У тіні блакитних гір оглѐду відкриваятьсѐ зачаровуять душу пейзажі з буйноя рослинністя, водоспади та печери, а також знаменита Блакитна лагуна. Кажуть, що купаннѐ в Блакитній Лагуні маю омолоджуячий ефект. Зараз в Порт Антоніо живе багато багатих знаменитостей, ѐкі потребуять в

спокої і відпочинку. Це місто привабляю також продясерів з Голівуду. Місцеві ресторани користуятьсѐ великоя популѐрністя, обіди подаятьсѐ на листах і повинні бути з'їдені руками.

http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE

http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%82

http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%B5%D0%B9%D0%B7%D0%B0%D0%B6

67

Національні свята

1 січнѐ (Новий Рік), 13 квітнѐ (Страсна п'ѐтницѐ), 16 квітнѐ (Світлий понеділок), 6 серпнѐ (День Незалежності), 27 груднѐ (Різдво).

6 січнѐ відзначаютьсѐ день Марун. Це свѐто відзначаютьсѐ в день народженнѐ капітана Куджо - Марун. Він здобув перемогу над англійськоя арміюя. На 6 січнѐ на честь цього днѐ проводѐтьсѐ фестивалі, невід'юмними атрибутами ѐких ю традиційні танці, спів і обрѐди [1].

11 травнѐ (день смерті Боба Марлі) - день національної жалоби.

За рішеннѐм урѐду острова, лятий оголошений «місѐцем регбі» на честь Марлі, ѐкий зробив цей музичний стиль відомим у всьому світі.

Марлі посідаю 11 рѐдок у списку 50 кращих виконавців всіх часів, за версіюя журналу Rolling Stone.

«Жоден аспект нашої культури настільки не виділѐю амайку в світі ѐк музика. Роберт Неста Марлі персоніфікую музику амайки », - заѐвив генерал-губернатор острова сер Кеннет Холл.

Боб Марлі і через 29 років післѐ своюї смерті персоніфікую вся амайку - на батьківщині його вважаять пророком і духовним лідером растафаріанства. Музикант длѐ багатьох залишаютьсѐ кумиром, що зумів розповісти світові про маленькому острові, його цінності і прагненнѐ до свободи і рівності.

У столиці амайки Кінгстоні вперше пройде міжнародна конференціѐ «Глобальний реггі - поп-музика амайки вдома і за кордоном», мета ѐкої - дослідженнѐ того, ѐкий вплив він справив на світову культуру, фестиваль документального кіно, присвѐченого реггі, фотовиставки та концерти.

Школѐрі острова проводѐть національний конкурс на краще виконаннѐ музики, поеми або п'юси, присвѐчених спадщині Марлі, близько 400 старшокласників зможуть відвідати студія звукозапису, в ѐкій працявав музикант.

На амайці круглий рік проводѐтьсѐ музичні, художні, культурні та спортивні заходи. Фестивалі Реггі Сансплеш і Реггі Самфест - найбільші на амайці і проводѐтьсѐ в перервоя на тиждень в липні / серпні. Сансплеш влаштовуютьсѐ в Очо Ріос, Самфест - у Монтего Бей. Обидва представлѐять собоя шалені плѐжні музичні фестивалі з розвагами длѐ всіх, але з танцѐми "дітѐм до 16-ти". Лятневий Карнавал проводитьсѐ на кампусі Кінстонского університету. Це велике свѐто, головним чином длѐ ѐмайців, з музикоя реггі, каліпсо, де на танцмайданчиках збираятьсѐ завзѐті танцяристи, що привертаю туристів. Проводитьсѐ також і рѐд регат протѐгом року: Регата Пайнепл Кап в лятому, що стартую в Маѐмі і фінішую в Монтего-Бей через 800 км з гаком. На вулицѐх і галѐвинах протѐгом усього року проводѐтьсѐ матчі в крикет. Джонкану - традиційне свѐто, присвѐчене Різдву, під час ѐкого свѐткуять простуять по вулицѐх у маскарадних костямах. Це свѐто вийшло з традицій таюмних товариств Західної Африки і було основним у житті рабів.

http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB

http://ua-referat.com/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C

http://ua-referat.com/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0

http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96

http://ua-referat.com/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%BE

http://ua-referat.com/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0

http://ua-referat.com/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0

http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB

http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4

68

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ


МАПА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ВЕЛИКОБРИТАНІЯ НА МАПІ СВІТУ

Національний Девіз: "God and my right" (Бог і мою право)

Офіційна мова: англійська

Столиця: Лондон

Державний устрій: Конституційна монархіѐ

Монарх: Королева Елізабет II

Прем'єр-міністр: Тоні Блер

Територія: Загалом - 244 101 км², Вода - 1,3%


Густота: 246 чол./км²

Валюта: Фунт Стерлінг (GBP)

69

Національний Гімн: God Save the Queen - Боже, бережи королеву

Членство:

Організаціѐ Об’юднаних Націй, НАТО, Ювропейський Сояз, Британська співдружність націй.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії — держава у Західній Ювропі, відома також ѐк Сполучене Королівство або (що ю менш точноя назвоя) Велика Британія чи Англія. Сполучене Королівство було сформоване серіюя т. зв. "Об'юднувальних Актів", ѐкі об'юднали раніше самоврѐдні нації Англії, Шотландії та Уельсу з провінціюя Північної Ірландії, що ю частиноя острова Ірландіѐ (решта Ірландії вийшла зі Сполученого Королівства 1922 року).

Країна на північному-заході Ювропи, білѐ берегів Франції. Складаютьсѐ з Англії, Шотландії, Уельсу й Північної Ірландії; площа 244100 кв. км; столицѐ Лондон; рельюф: острів відокремивсѐ від Ювропейського континенту близько 6 тис. років до н.е., ландшафт перемінний, на півночі гористий, з Грампіанськими горами в Шотландії, Пеннинами на півночі Англії, Кембрійськими горами в Уельсі; ріки: Темза, Северн і Спей; заморські території: Ангілла, Бермуди, Британська Антарктична територіѐ, Британська територіѐ Індійського океану, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Фолкленди, Гибралтар, Гонконг (до 1997), Монсеррат, острови Піткаерн, Свѐтої Олени й Залежності (Асенсьон, Тристан да Куньѐ), острови Тяркс і Кайкос; глава держави Юлизавета ІІ з 1952; глава урѐду Тоні Блер з 1997; політична система - ліберальна демократіѐ; експорт: злакові, цукровий бурѐк, рапс, картоплѐ, м'ѐсо й м'ѐсні продукти, птахи, молочні продукти, електронне й телекомунікаційне устаткуваннѐ, наукові прилади, нафта й газ, нафтохімікати, фармацевтичні препарати, добрива, кіно й телевізійні програми, літаки; населеннѐ 57121 тис. (1990) (81,5 % англійці, 9,6% шотландці, 1,9% уельсьці, 2,4% ірландці, 1,8% ольстерці); мови: англійська, уельська, гаельська; недавнѐ історіѐ: Акт про Сояз між Англіюя й Шотландіюя прийнѐтий в 1707, Акт про Ірландія 1801 об'юднав Британія й Ірландія, Закони про Реформу 1832-67 надали право голосу робітничому класу, в 1911 влада Палати Лордів була обмежена, Великобританіѐ брала участь у Першій світовій війні 1914-18. Закон про Внутрішню управліннѐ інкорпорував північно-східну Ірландія (Ольстер) у Об'юднане Королівство Великобританії й Північної Ірландії. У 1921 Ірландіѐ, крім Ольстера, стала домініоном. Перший лейбористський урѐд очолив Рамсей Макдональд, в 1924. Загальний страйк відбувсѐ в 1926; безробіттѐ досѐгло 3 млн. в 1931. Друга світова війна 1939-45. Коаліційний урѐд з Уїнстоном Черчиллем на чолі 1940-45. Держава стала процвітати при лейбористському урѐді, ѐкий очолявав Климентом Аттлі 1945. В 1956 р. Суецька криза. Прѐме правліннѐ Північноя Ірландіюя з Вестмінстера введене в 1972. Об'юднане Королівство приюдналосѐ до ЮС в 1973. Лейбористи замінили консерваторів післѐ страйку шахтарів 1974; консерватори повернулисѐ до влади властей на чолі з Маргарет Тетчер в 1979. Соціал-демократична партіѐ створена в 1981. Безробіттѐ перевищило 3 млн. Війна на Фолклендських островах в 1972. Страйк шахтарів, самий тривалий в історії Англії в 1984-85. Безладдѐ в 1990 при введенні подушного податку. Англійські війська брали участь у війні в Перській затоці в 1990-91. В 1991 Джон Мейджор замінив Маргарет Тетчер на пості прем'юр-міністра. Економічний спад триваю. Урѐд ратифікував Маастрихтський договір в 1993. У грудні 1993 були висунуті мирні пропозиції рішеннѐ проблеми Північної Ірландії разом з ірландським урѐдом (Деклараціѐ Даунінг Стріт).

70


Складаютьсѐ з чотирьох історичних областей: Англіѐ, Шотландіѐ, Уельс та Північна Ірландіѐ, ѐкі поділѐятьсѐ за адміністративним устроюм на численні графства.

Країна очоляю Британську Співдружність націй, до ѐкого входить 44 країни з загальним населеннѐм приблизно 1 млрд. чоловік.

Населення

Середнѐ густота населеннѐ – 242 чол. на 1 кв. км.

Міських жителів – 80%

Етнічний склад населеннѐ: англійці – 78%, шотландці – 9%, ірландці – 5%, валлійці (уельсці) – 1,5%. Крім них в країні проживаю 500 тисѐч ювреїв, 480 тисѐч вихідців з Індії, 400 тисѐч ѐмайців, 250 тисѐч пакистанців, 160 тисѐч німців, 140 тисѐч полѐків, 130 тисѐч нормандців, 110 тисѐч італійців, 110 тисѐч американців, 70 тисѐч канадців, 70 тисѐч китайців, 60 тисѐч австралійців, 50 тисѐч африканерів, 50 тисѐч гайанців, 45 тисѐч іспанців, 40 тисѐч французів, 20 тисѐч росіѐн та інші.

За межами країни проживаю приблизно 6 мільйонів виходців з Великобританії (головним чином з США, Австралії, Канади, ПАР, Нової Зеландії).

Мова

Офіційна мова – англійська, на ѐкій спілкуютьсѐ приблизно 500 млн. чоловік в світі).

Релігія

Протестантська – 90% населеннѐ.

Історична хронологія

VIII ст. до н. е. – острів населений племенами кельтів-бритів. 55 та 54 рр. до н. е. – два походи до Британії легіонів Яліѐ Цезарѐ. 43 р. – Британіѐ стаю провінціюя Римської імперії. 410 р. – римлѐни залишили територія країни. Початок проникненнѐ на острів англосаксонських племен. VI ст. – створеннѐ рѐду незалежних феодальних королівств та графств. Переселеннѐ частини бритів на північ Франції (провінціѐ Бретань).

71

VIII ст. – походи норманів до узбережжѐ, головним чином до Данії. Їм вдалосѐ захопити територія у північно-східній частині острову. IX ст. – король Егберт об’юднав більшу частину країни в юдину державу, що отримала назву «Англіѐ». 1066 р. – битва коло Гастінгсу та захопленнѐ Англії нормандським герцогом Вільгельмом Завойовником, ѐкий стаю також королем країни. 1265 р. – утвореннѐ англійського парламенту – першого в історії. 1337 – 1453 рр. – Сторічна війна з Франціюя та втрата власності на материку. 1455 – 1485 рр. – громадѐнська війна між династіѐми Ланкастерів та Йорків («Війна Червоної та Білої Рози»). Закінчиласѐ загибелля обох поколінь та пануваннѐ династії Тядорів. 1588 р. – розгром «Непереможної армади» (флот Іспанії) вивів Англія на позиції головних морських країн світу. 1607 р. – перша англійська колоніѐ в Америці – Вірджиніѐ. 1609 р. – відкрита торгівельна контора англійців в Індії. 1640 р. – початок буржуазної револяції в Англії. 1649 р. – страта королѐ Карла І та проголошеннѐ правліннѐ парламенту. 1651 р. – захопленнѐ Ірландії. 1652 р. – насильницьке приюднаннѐ до Англії Шотландії. 1660 р. – поновленнѐ монархії – король Карл ІІ. 1707 р. – англо-шотландська уніѐ та затвердженнѐ нової назви країни – Великобританії. 1714 р. – нова Ганноверська династіѐ (король Георг І). XVIII ст. – створена британська колоніальні імперіѐ. 1783 р. – Англіѐ визнала незалежність США. 1793 – 1815 рр. – війни Англії проти республіканської та наполеонівської Франції. 1805 р. – післѐ розгрому адміралом Нельсоном іспано-французького флоту при Трафальгарі Британіѐ стаю «володарем морів». 1815 р. – англійський полководець герцог Веллінгтон у соязі з прусськими військами остаточно переміг Наполеона у битві під Ватерлоо. 1868 р. – заснований Британський сояз тред-яніонов (перші в світі профспілки). 1899 –1902 рр. – англо-бурська війна у Південній Африці. 1914 – 1918 рр. – активна участь Англії у І світовій війні. Країна отримала значну частину Німецьких колоній в Африці та Азії. 1921 р. – незалежність Ірландії (Англіѐ зберегла за собоя Ольстер). 1931 р. – визнаннѐ яридичного рівноправ’ѐ домініонів з метрополіюя (Вестмінстерський статут). Створеннѐ Британської співдружності націй. 1939 – 1945 рр. – Англіѐ стаю одним з головних учасників ІІ світової війни. 1947 р. – наданнѐ незалежності Індії та Пакистану. 1949 р. – Великобританіѐ стаю членом НАТО. 1973 р. – вступ Великобританії до Ювропейського Соязу. 1982 р. – військовий конфлікт з Аргентиноя за Фолклендські острови. Острови залишилисѐ у Англії.

Відомі українці в Великобританії

Українські емігранти з’ѐвились в 1893 р. в Манчестері. Найінтенсивніша була еміграціѐ з України наприкінці 50-х рр. – на початку 60 рр. Зараз в Англії нараховано близько 35 тис. українців.

У Великобританії великоя популѐрністя користуятьсѐ лемківські писанки, виготовлені майстринея українського походженнѐ Анастасіюя Погар-Кокуцѐн. Там же живуть і працяять знані писанкарки Іванна Нестерук та Ангелінка Ціпко. У Англії популѐрноя

72

писанкаркоя зарекомендувала себе також Катерина Лайщук, ѐка живе у м. Йорк-Шірі, за походженнѐм з Буського району на Львівщині. Добре знаять у Англії писанкарів, українців за походженнѐм, Павла Луціва, Анастасія Тарську, Вітошинську та інших.

Джозеф Конрад - класик англійської літератури.

Цікаві факти про Великобританії

Британіѐ часто представлѐютьсѐ жителѐм інших країн манірно-незворушноя, що живе за суворими, раз і назавжди заведеним правилам. Частково це так. Але тільки частково. Острови живуть нормальним життѐм, повної, в тому числі, і цікавих, несподіваних фактів. Перед вами лише кілька з них.

В англійському графстві Ланкшир популѐрні змаганнѐ з бігу з дитѐчими колѐсками. Беруть участь в змаганні виклячно чоловіки. Траса забігу проходить по вулицѐх містечка Грейт-Харвуд мимо 14 пивних пабів. Мабуть, щоб ускладнити завданнѐ спортсменам, їх зобов'ѐзуять випити по кухля пива в кожному з них. У цьому виді спорту ѐк ніде вірна приказка - головне не перемога, а участь!

Біг-Бен прославивсѐ ѐк вежа з міським годинником. А насправді у старовинного споруди ю ще одна функціѐ. Башта колись використовуваласѐ ѐк в'ѐзницѐ. Кажуть, камери Біг-Бена до сих пір готові прихистити порушників закону.

Найбільшоя популѐрністя в Лондоні серед туристів користуютьсѐ Британський музей . Його зали відвідуять близько 5 мільйонів чоловік в рік. Друге місце за величезним колесом оглѐду . Подивитисѐ на місто з висоти пташиного польоту виѐвлѐять бажаннѐ близько 4 мільйонів туристів щорічно.

По всій Англії немаю змішувачів длѐ гарѐчої та холодної води. Щоб вмитисѐ, треба заткнути раковину пробкоя і, використовуячи два крани, набрати в неї воду потрібної температури.

акось під час іспиту студент Оксфорда Том Боудер зажадав подати йому кухоль пива, пославшись на старовинний звичай. Дивно, але пивом Тома забезпечили. Але і тут же оштрафували за те, що він з'ѐвивсѐ на іспит без шпаги, ѐк того вимагав інший древній звичай.

АВСТРАЛІЯ


http://myhelper.com.ua/index.php?newsid=27361

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Flag_of_Australia.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Aust_Coat_of_arms.jpg

73

МАПА АВСТРАЛІЇ АВСТРАЛІЯ НА МАПІ СВІТУ

Національний Девіз: Немаю (раніше Advance Australia)

Офіційна мова: англійська (де-яре)

Столиця: Канберра

Найбільше місто: Сідней

Державний устрій: Конституційна монархіѐ

Королева: Юлизавета II

Генерал-губернатор: Maйкл Джeффpі

Прем'єр-міністр: Джон Ховард

Територія: Загалом - 7 686 850 км², Вода - 1%


Густота: 2 чоловіка/км²

Незалежність: від Великобританії - Конституційний Акт - 1 січнѐ 1901 року

Вестмінстерський Статут - 11 груднѐ 1931 року

Австралійський Акт - 3 березнѐ 1986 року

Валюта: Австралійський долар (AUD)

Національний Гімн: Вперед, прекрасна Австраліѐ

Членство: Організаціѐ Об’юднаних Націй, Британська співдружність націй

Австралійський Союз — держава у Південній півкулі Землі на австралійському материку і острові Тасманіѐ. До складу Австралійського Соязу входѐть також невеликі прилеглі острови, острови Норфолк і Лорд-Хау в Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Площа Австралійського Соязу — 7682300 км², населеннѐ — 19 млн. чоловік у 2001 р.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:LocationAU.png

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Avstralia_Mapa_Ukr.PNG

74

(10 млн. чол. у 1959 році). Столицѐ — місто Канберра. Австралійський Сояз за територіюя посідаю 6-е місце серед країн світу, маю багаті природні ресурси, ще не цілком досліджені.

Австралійський Сояз входить до складу Британської Співдружності Націй на правах домініону. Конституціѐ Австралійського Соязу набула чинності з 1 січнѐ 1901. Австралійський Сояз складаютьсѐ з 6 штатів і 2 самоврѐдних одиниць, до ѐких належать — столицѐ Канберра і Північна Територіѐ. Найвища законодавча влада належить федеральному парламентові, до складу ѐкого входѐть англійський король (королева), що його представлѐю призначений ним генерал-губернатор, і дві палати: палата представників, що обираютьсѐ пропорційно до загальної кількості населеннѐ штату на 3 роки, і сенат, куди обираютьсѐ по 10 сенаторів від кожного штату строком на 6 років. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (урѐду). Штати Австралійського Соязу маять свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Сояз формально вважаютьсѐ федераціюя. Місцевими справами відаять органи самоврѐдуваннѐ — виборні ради. Ці ради перебуваять під наглѐдом урѐдових органів. Усе корінне населеннѐ позбавлене виборчих прав.

Пустелі: Велика Піщана, пустелѐ Гібсона, пустелѐ Вікторіѐ, пустелѐ Сімпсона.

Великий бар’юрний риф (найбільший кораловий риф у світі, простѐгнувсѐ на 2000 км від східного узбережжѐ). Східна частина Австралії займаю Великий Вододільний хребет і Австралійські Альпи; річки: Дарлінг, Лічлан, Муррумбріджи і Мурей; острови: Нова Гвінеѐ і Тасманіѐ; Австралійська Антарктична територіѐ. Австраліѐ — найменший, плоский та сухий материк (40 % в тропіках, одна третина — пустелѐ, дві третини — прикордонна зона).

Глава держави королева Юлизавета II з 1952, представлена генерал-губернатором; глава урѐду Джон Говард з 1996, політична система: конституційна монархіѐ.


Федераціѐ у складі 6 штатів і 2 територій. Новий Південний Уельс Південна Австраліѐ Північна Територіѐ Вікторіѐ Тасманіѐ Австралійська столична територіѐ Західна Австраліѐ Квінсленд

Населення

1959 рік — 10000000 (наближено) 1990 рік — 16650000 (наближено) 2001 рік — 18972350 (перепис) 2003 рік — 20180878 (наближено)

Населеннѐ Австралійського Соязу складаютьсѐ з нащадків переселенців в основному з Англії та інших країн Ювропи, ѐкі створили основу англо-австралійської нації, і аборигенів, ѐких до оселеннѐ ювропейців в Австралії було близько 300 тис. чол. В результаті жорстокої

75

експлуатації і переслідувань чисельність їх зменшилась до 40—50 тис. чол. (1959). Корінне населеннѐ о-ва Тасманіѐ — тасманійці — ще в 19 сторіччі було повністя винищене колонізаторами. Імміграціѐ почаласѐ в 1-й і набрала розмаху в 2-й пол. 19 сторіччѐ. За період між першоя і другоя світовими війнами приплив іммігрантів становив 17 тис. чол. на рік. В Австралійського Соязу близько 30 тис. українців (1959), ѐкі в основному живуть в містах Сіднеї, Мельбурні і Аделаїді. Працяять переважно ѐк некваліфіковані робітники в промисловості. Населеннѐ розміщене нерівномірно. Пересічна густота—1,3 чол. на км2, в штаті Вікторіѐ — 11,3 чол., а в Північній Території—0,01 чол. Основна маса населеннѐ зосереджена на пд.-сх. узбережжі. Величезна територіѐ центральних і північних районів Австралійського Соязу майже не заселена. Більша частина населеннѐ Австралійського Соязу — наймані промислові робітники, середні і дрібні фермери. Частина сільського населеннѐ — це наймити-сезонники, так звані «ширери» (стригачі овець). Із загальної кількості самодіѐльного населеннѐ (3702 тис. чол., 1954) в промисловості і будівництві зайнѐто 40,5 %, у сільському господарстві, лісовому господарстві, рибальстві—13,5 %, транспорті та зв'ѐзку—9,2 %, у невиробничих галузѐх господарства — 36,8 %.

Мова

Законодавчо офіційної мови не визначено, але де-яре такоя мовоя ю англійська мова. Також в Австралії спілкуятьсѐ мовами аборигенів.

Релігія

За релігіюя більшість населеннѐ в Австралійського Соязу,— христиѐни: в 1954 до англіканської церкви належало 3409 тис. чол., до католицької — 2062 тис., до пресвітеріанської—869 тис., методистів — 978 тис. та інших.


Першими з ювропейців побували в Австралії голландські мореплавці (1606). Длѐ вивченнѐ нового континенту Англіѐ організувала рѐд експедицій (У. Демитера, 1688, та Дж. Кука, 1770). Потреба англ. буржуазії в нових ринках, а також втрата Північно-Американських колоній змусили англійський урѐд звернути увагу на Австралія. У 1788 її було оголошено англійськоя територіюя і розпочато посилене заселеннѐ Австралії засланцѐми. Адміністраціѐ колонії та військ, чини захоплявали кращі землі Пд.-Сх. Австралії, а тубільці, що за рівнем свого розвитку не могли бути використані ѐк об'юкт експлуатації, витіснѐлись у пустелі і фізично винищувались. На поч. 19 сторіччѐ процес вивченнѐ і освоюннѐ Австралії пожвавивсѐ. Відкриттѐ величезних пасовиськ і розвиток вівчарства викликали приплив англійського капіталу. Землі роздавались переважно тим, хто мав значний капітал, тобто насаджувалось велике землеволодіннѐ. Розвиток вівчарства та відкриттѐ золотих родовищ 1851 викликали велику потребу в робочій силі і пожвавили імміграція до Австралії. акщо 1851 в Австралії було 438 тис. чол., то 1861 вже 1168 тис. В 1-й пол. 19 ст. Австраліѐ поставлѐла на світовий ривок лише вовну і шкіру. З поѐвоя рефрижераторного транспорту в 2-й пол. 19 ст. Австраліѐ почала вивозити багато м'ѐса і масла, що стимулявало розвиток тваринництва.

У кінці 19 сторіччі поселенці австралійських колоній висунули вимогу про утвореннѐ з окремих частин, ѐкі користувались автономіюя, юдиної федерації. Англіѐ підтримала ця ідея, сподіваячись використати її в своїх імперіалістичних інтересах в районі Тихого океану. 1 січнѐ 1901 набрав чинності акт англійського парламенту про створеннѐ Австралійського Соязу. Федераціѐ у складі 6 штатів, колишніх колоній, дістала статус домініону. Був створений федеральний урѐд на чолі з генерал-губернатором.

76

Австралійський Сояз стаю партнером Англії по експлуатації коловій. 1906 колоніюя Австралійського Соязу стала пд.-сх. частина Нової Гвінеї, а післѐ першої світової війни Австралійський Сояз одержую від Ліги націй мандат на управліннѐ колишньоя німецькоя колоніюя в пн.-сх. частині Нової Гвінеї. Робітничий рух зародивсѐ в Австралійського Соязу у 2-й рол. 19 ст В 90-х рр. виникла лейбористська партіѐ, ѐка користувалась значним впливом і 1904 сформувала урѐд. 1911—12, на противагу угодовцѐм-лейбористам, створяятьсѐ револяційні робітничі організації. Одним з їх організаторів був Артем (Сергююв Ф. А.). 1920 була заснована Компартіѐ Австралії. Великі робітничі страйки відбулись 1919—21, 1927, а також в роки світової економічної кризи 1929—33, тѐгар ѐкої австралійські можновладці з допомогоя лейбористських лідерів намагалась перекласти на плечі робітників. Під час другої світової війни Австралійський Сояз входив до антифашистської коаліції держав. Австралійський сояз отримав автономія від Великобританії у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах в 1942. У 1942 були встановлені дипломатичні відносини а СРСР В післѐвоюнні рони правлѐчі кола Австралійського Соязу налѐкані зростаннѐм симпатій до СРСР і комунізму, провели рѐд заходів проти компартії. В зовнішній політиці Австралійський Сояз підтримав «холодну війну» і організував антикомуністичну кампанія в країні, що привело 1954 до відкликаннѐ посольства СРСР з Австралійського Соязу. Урѐд Австралійського Соязу виступив у ролі активного соязника Англії і США в їх діѐх в Азії. Війська Австралійського Соязу взѐли участь у колоніальній війні в Малайї, в американській корейській війні (1950—53). 1951 Австралійський Сояз разом з Новоя Зеландіюя уклав договір з США про взаюмну допомогу (АНЗЯС), а 1954 став учасником СЕАТО.

Урѐд Австралійського Соязу згодивсѐ на випробуваннѐ англійської атомної і водневої зброї на території країни. Проти зовнішньої і внутрішньої політики урѐду Австралійського Соязу виступали сили, очолявані компартіюя та профспілками. В березні 1959 урѐди Австралії та СРСР відновили дипломатичні зв'ѐзки.

Австралійський Сояз володів колоніюя Папуа (пд.-сх. частина острова Нова Гвінеѐ), управлѐв підопічноя територіюя Нова Гвінеѐ (пн.-сх. частина о-ва тіюї ж назви, архіпелаг Бісмарка, північна частина групи Соломонових островів) та, за угодоя з Великобританіюя і Новоя Зеландіюя, островом Науру.

У 1967 аборигенам були дані всі громадѐнські права. Післѐ перемоги на виборах в 1993 прем'юр-міністр Пауль Кітінг підтвердив свою бажаннѐ бачити Австралія республікоя до 2000 року. В 1999 на референдумі не була підтримана ідеѐ переходу від конституційної монархії до республіки.

Відомі українці в Австралії

Міклухо Маклай – відомий мандрівник та науковець.

Цікаві фото:

Коала та кенгуру майже всяди мешкаять безперешкодно.

77

Десять цікавих фактів про Австралію

1. В Австралії більше 5 мільйонів іммігрантів, народжених за межами країни. У Сіднеї їх набагато більше, ніж у будь-ѐкому іншому австралійському місті.

2. Головним стихійним лихом в Австралії вважаятьсѐ циклони (або урагани), посуха й лісові пожежі. Найбільшим убивцея вважаютьсѐ теплова хвилѐ.

3. Тривалість життѐ в Австралії становить: у чоловіків у середньому 77 років, у жінок - 82 роки. Тривалість життѐ австралійських аборигенів у середньому на 20 років менша, ніж у рѐдового австралійцѐ.

4. Одну третину території Австралії становить пустелѐ. В Австралії 10 пустель, найбільшоя з ѐких ю Велика Пустелѐ Вікторіѐ, що покриваю трохи менше, ніж 5 відсотків всіюї країни. Забавно, але Велика пустелѐ Вікторіѐ перебуваю за межами штату Вікторіѐ, але на території Західної й Південної Австралії. Велика Пустелѐ Вікторіѐ покриваю 348,570 кілометрів квадратних, що в півтора разу перевищую територія Великобританії.

5. В Австралії один з найвищих відсотків концентрації міського населеннѐ.

6. У той же час, незважаячи на перенаселеннѐ міст, у середньому в Австралії припадаю 1 чоловік на кілометр квадратний, становлѐчи тим самим, найменшу заселеність у світі.

7. Будинок Австралійського Парламенту в Канберрі один із найбільших будинків у південній півкулі.

8. Середньостатистичний австраліюць за все свою життѐ з’їдаю близько 165,000 ѐюць.

9. У Мельбурні перебуваю найдовша система трамвайних шлѐхів в усьому світі.

10. Найбільшу кількість медалей Австраліѐ завоявала на Олімпійських іграх у Сіднеї в 2000 році, у цілому 58 медалей.

78

КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (КИТАЙ)


МАПА КИТАЮ КИТАЙ НА МАПІ СВІТУ

Національний Гімн: Марш добровольців

Офіційні мови: Китайська

Столиця: Пекін

Найбільше місто: Шанхай

Державний устрій: Соціалістична республіка

Президент: Ху Цзіньтао

Прем'єр-міністр: Вень Цзѐбао

Територія: Загалом - 9.596.960 км², Вода - 2,8%

Населення: 1.317.000.000 чоловік


Незалежність: Проголошеннѐ Республіки - 1 жовтнѐ 1949 року

Валюта: Яань (CNY)

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Flag_of_the_People's_Republic_of_China.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:China_guohui.png

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:LocationPRChina.png

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Chinamap.gif

79

Членство: Організаціѐ Об’юднаних Націй, Міжнародний валятний фонд

Китайська Народна Республіка (кит. Чжунхуа Женьмінь Гунхего) — держава у Східній Азії, межую на півночі з Монголіюя, на північному заході з Казахстаном, на північному сході з Російськоя Федераціюя та Північноя Кореюя, південному заході з Індіюя та Непалом, півдні з Бутаном, М'ѐнмоя (раніше Бірма), Лаосом і В'ютнамом, на південному сході перебуваю Південно-Китайське море; маю площу 9596960 кв. км; столицѐ Пекін; рельюф: дві третини займаять гори і пустелі (на півночі і заході), вклячаячи пустеля Гобі на півночі, на сході рівнина зрошуютьсѐ з річок Хуанхе (Жовта річка), анцзи і Сіцзѐн. Глава держави Ху Цзиньтао з 2003, глава урѐду Вень Цзѐбао з 2003; політична система соціалістична республіка; експорт: чай, м'ѐсні продукти, шовк, бавовна, нафта, мінерали (найбільший виробник вольфраму і антимонія), хімікати, вироби легкої промисловості; населеннѐ 1,306,313 тис. (2005), в основному етнічні китайці (хань), до інших етнічних груп відносѐтьсѐ тибетці, уйгури і джуанги; Китай найбільш населена країна в світі; мови китайська, кантонский й інші діалекти; новітнѐ історіѐ: Китайська народна республіка була проголошена Мао Цзедуном в 1949, було ухвалено конституція на кшталт радѐнської. Китай став членом ООН в 1971, дипломатичні відносини з США встановлені в 1979. Останніми роками здійснено деѐкі економічні реформи, нормалізувалисѐ відносини з закордонними країнами, відбулисѐ продемократичні виступу молоді (на площі Тѐньаньмень).


Складаютьсѐ з 22 провінцій (вклячаячи Тайвань), 5 автономних районів, 3 міст центрального підпорѐдкуваннѐ (Пекін, Шанхай та Тѐньцзінь), та особливої зони Сѐнган (у минулому Гонконг).

Населення

Населеннѐ – 1260 000 000 чоловік, 1 місце в світі.

Середнѐ густота – 131 чоловік на 1 кв.км.

Міських жителів – 28%

Етнічний склад населеннѐ: китайці – 94%. Крім них в країні проживаю 11500 тисѐч чжуанів, 6000 тисѐч уйгурів, 5400 тисѐч іцзу, 4500 тисѐч тібетців, 4000 тисѐч маньчжур, 4000 тисѐчі мѐо, 2400 тисѐчі монголів, 2000 тисѐчі корейців, 2000 тисѐчі буї, 1200 тисѐчі дунів, 1100 тисѐч ѐо, 950 тисѐч бай, 900 тисѐч туцзѐ, 850 тисѐч казахів, 800 тисѐч хані та інші.

За межами країни проживаю приблизно 24 мільйони китайців (Таїланд, Індонезіѐ, Малайзіѐ, Сінгапур, В’ютнам, США та інші).

Мова

Офіційна мова – китайська.

Релігія

Більшість населеннѐ вважаютьсѐ атеїстами. Присутнѐ релігіѐ: буддизм, даосизм, конфуціанство.

80


4000 років до н. е. – зародженнѐ китайської цивілізації. XIV ст. до н. е. – сформувалосѐ равнішньо-класова держава Інь. 221 р. до н. е. – створена централізована імперіѐ Цінь. Початок будуваннѐ Великої китайської стіни. 206 р. до н. е. – перша західна імперіѐ Хань. 17 – 27 рр. – повстаннѐ «червонобрових» зруйнувало імперія. 25 р. – створеннѐ східної імперії Хань. 220 р. – повстаннѐ «жовтих пов’ѐзок» зруйнувало і ця імперія. 222 р. – створеннѐ централізованої держави династії Цзінь. 316 р. – вторгненнѐ кочівників з півночі зруйнувало державу. 581 р. – династіѐ Суй змогла об’юднати під своюя владоя увесь Китай. 618 р. – прихід до влади нової китайської династії Тан. 874 – 901 рр. – селѐнська війна під керівництвом Хуан Чао призвела до зруйнуваннѐ юдиної держави. 960 р. – створеннѐ імперії Сун. 1279 р. – захопленнѐ Китая монголо-татарами. 1368 р. – вигнаннѐ завойовників та створеннѐ імперії династії Мін. 1557 р. – Португаліѐ захопила м. Аомин (Макао) на південному узбережжі країни. 1644 р. – прихід до влади маньчжурської династії Цін. Політика ізолѐції Китая від зовнішнього світу. 1727 р. – Кѐхтинський трактат встановив кордон між Китаюм та Росіюя. 1840 – 1842 рр. – «опіумна війна» Англії проти Китая. Англійці захопили Гонконг. 1844 р. – Китай вимушений відкрити порти длѐ торгівлі з США та Франціюя. 1850 р. – початок повстаннѐ тайпінів проти маньчжур. 1856 р. – Англіѐ та Франціѐ вступаять до внутрішньої війни в Китаї. 1860 р. – англо-французькі війська вступили до Пекіну. Повстаннѐ тайпінів було придушено. 1894 – 1895 рр. – ѐпоно-китайська війна. Визнаннѐ Китаюм незалежності Кореї та втрата острову Тайвань. 1911 – 1912 рр. – буржуазна револяціѐ в Китаї. Зреченнѐ імператором престолу. Проголошеннѐ країни республікоя. Створеннѐ партії гоміндан (Чан Кайші – голова гомінданівської адміністрації в Китаї). 1921 р. – в Шанхаї створена комуністична партіѐ Китая (КПК). Країна розпаласѐ на декілька районів з власним урѐдом в кожному з них. 1927 р. – Чан Кайші сформував Національний урѐд. 1930 р. – початок громадѐнської війни в Китаї. 1931 р. – апоніѐ окупувала північно-східний Китай. 1932 р. – створеннѐ під протекторатом ѐпонців держави в Маньчжурії «Маньчжоу-Го», ѐке формально очолявав останній китайський імператор. 1937 р. – ѐпонці зайнѐли Пекін, Шанхай, Тѐньцзин. Підписано угоду між гомінданом та КПК про спільні дії проти апонії. 1941 р. – США та Англіѐ почали надавати військову підтримку гоміндану. 1945 р. – СРСР вступив до північно-східного Китая. Вигнаннѐ ѐпонців та ліквідаціѐ Маньчжоу-Го. 1945 – 1949 рр. – поновленнѐ громадѐнської війни та поразка гоміндана. 1 жовтня 1949 р. – проголошеннѐ Китайської Народної Республіки. 1950 – 1953 рр. – участь китайських добровольців у війні в Кореї. 1965 р. – Китай припинѐю співпраця з СРСР. 1969 р. – військовий конфлікт на радѐнсько-китайському кордоні. 1997 р. – передача британського Гонконга Китая.

81

Фрази

Добрий день! – Цзаоань! До побаченнѐ! – Цзайцзѐнь! Дѐкуя! – Сесе!


Цікаві факти про Китай

Сумарна площа Китая складаю 9,596,960 кв.км. Китай ю четвертоя за величиноя країноя світу. Шанхай і Пекін два найбільших за населеннѐм міста в світі.

Китай межую з 14 країнами і омиваютьсѐ 4 морѐ, оскільки країна займаю велику площу, то клімат разяче варіяютьсѐ від субарктичного на півночі до тропічного на півдні. Населеннѐ Китая за даними липнѐ 2006 року становить 1,313,973,713. Китай офіційно ю найбільшоя країноя у світі за чисельністя населеннѐ. Китайське Урѐд ухвалив закон «одніюї дитини» длѐ запобіганнѐ росту населеннѐ. На жаль це робить Китай одніюя з найбільш швидко старіячих країн. Насправді ю багато няансів, наприклад, длѐ міст цѐ політика працяю, тоді ѐк длѐ сільської місцевості не завжди. Також ю різні "потураннѐ" длѐ нацменшин, ѐких в Піднебесній гребля гати.

82

У Китаї длѐ чоловіків у віці від 18 до 22 років ю обов'ѐзковоя дворічна військова служба. Жінки тіюї ж вікової групи призиваятьсѐ длѐ виконаннѐ різних військових завдань. / / - На практиці виходить зовсім не так, і деколи конкурс у військкоматі набагато вище, ніж в університеті. Найбільшу частину населеннѐ складаять китайці «Хань». Мандаринський Китайська мова ю офіційноя в країні. Проте Китай населѐять 55 інших народів, ѐкі спілкуятьсѐ на 206 мовах. Renmin ribao, також відомий ѐк People's Daily ю самими великим офіційним виданнѐм. Площа Тѐньаньмень (Tienanmen) найбільше в світі місце проведеннѐ різних демонстрацій і виступів, а Дамба трьох ущелин, розташована в Китаї - найбільша в світі греблѐ.

ЄГИПЕТ


МАПА ЄГИПТУ ЄГИПЕТ НА МАПІ СВІТУ

Національний Гімн: Моя країна, моя країна

Офіційна мова: Арабська

Столиця: Каїр

Державний устрій: Змішана республіка

Президент: Мохаммед Мурси

Територія: Загалом 1,001,449 км². Води (%) - 0.632



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80


http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D1%8E

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Flag_of_Egypt.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:COA_of_Egypt.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:LocationEgypt.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Egypt_Mapa_Ukr.PNG

83

Населення: 82,982,364

Густота: 74 чол/км²

Незалежність: Перша династіѐ близько 3150 до н.е.

Надана незалежність 28 лятого 1922 року

Оголошена республіка 18 червнѐ, 1953 року

Валюта: Югипетський фунт (EGP)

Членство: Організаціѐ Об’юднаних Націй, Міжнародний валятний фонд, ОАЕ.

Офіційна назва: Арабська Республіка Югипет (Jumhuriyah Misr al Arabiyah).

Держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії (близько 6% території). Югипту належать також кілька невеликих островів у Суецькій затоці та Червоному морі. На півночі країна омиваютьсѐ Середземним морем, на сході - Червоним морем. На заході межую з Лівіюя, на півдні - з Суданом, на північному сході - з Ізраїлем.

Географічне розташуваннѐ - розташована на північному сході Африки і частково Азії (Синайський півострів). Площа території 1001,45 тис. кв. км. Столицѐ Каїр (Cairo). Населеннѐ столиці з передмістѐми становить понад 16 млн. жителів. Великі міста Олександріѐ, Порт-Саїд, Луксор, Ель-Файям, Асуан. Територіѐ Югипту — колиска прадавньої цивілізації.

Незалежність від Англії отримана в 1936. Президент генерал Негіб оголосив Югипет республікоя в 1953; у 1956 президент Нассер заѐвив про націоналізація Суецького каналу, що викликало шестиденну війну з Ізраїлем, окупація Синаѐ і сектора Газа. Переговори в Кемп Девіді з Ізраїлем призвели до викляченнѐ Югипту з Ліги арабських держав. Президент Садат був убитий, його місце зайнѐв Хосні Мубарек у 1981. З лятого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об'юднаної Арабської Республіки (федерації з Сиріюя). Післѐ виходу Сирії з федерації упродовж 10 років зберігав колишня назву. У 1987 Югипет був знову прийнѐтий у Лігу арабських держав, і поступово були відновлені дипломатичні відносини з арабськими країнами. У 1991 Югипет брав участь у війні в Перській затоці на стороні США, відіграю головну роль у процесі мирного врегуляваннѐ на Середньому Сході.

Державний прапор Югипту складаютьсѐ з трьох рівних горизонтальних смуг: червоної (зверху), білої і чорної. У центрі білої смуги зображена національна емблема (щит, на ѐкому зображений золотий орел, ѐкий тримаю сувій з назвоя країни арабськоя мовоя). Перший національний прапор Югипту був прийнѐтий відповідно до Королівського Декрету в 1923 році, коли Югипет здобув умовну незалежність від Великобританії в 1922 році. Прапор був зеленого кольору з білим півмісѐцем і трьома зірками посередині. У 1958 році президентським декретом був затверджений новий прапор длѐ Об'юднаної Арабської Республіки, ѐка тоді об'юднувала Сирія і Югипет. Новий прапор містив три кольори - червоний, білий з двома зеленими зірками посередині і чорний. У 1972 році зірки були замінені золотим ѐструбом. У 1984 році ѐструб був замінений золотим орлом. Червоний колір прапора співвідноситьсѐ з часовим відрізком до 1952 року, коли при владі перебували військові. У той час Югипет воявав проти Британського диктату. Білий

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/28_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE


http://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F



http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D1%83%D0%BD%D1%82&action=edit


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5




http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BB%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F








http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90

84

символізую револяція 1952 року, ѐка поклала край монархії без кровопролиттѐ. Чорний колір означаю припиненнѐ правліннѐ Британії над Югиптом.


26 губернаторств (мухафаз), губернаторства ділѐтьсѐ на округи (маркази), округи - на райони (нахії).

Населення

Кількість населеннѐ:

1989 - 54779 тис. чол. 2002 - 67900 тис. чол. 2004 - 76117 тис. чол.

Етнічний склад населеннѐ: югиптѐни (араби Югипту) – 99%. Крім них в країні проживаю 40 тисѐч греків, 20 тисѐч італійців, 18 тисѐч французів, 12 тисѐч англійців, 10 тисѐч ювреїв та інші.

Мова

Арабська (державна)

Релігія Головна релігіѐ – Іслам. Мусульмани – 90%, христиѐни – 10%.

Свята

Державне свѐто День револяції - 23 липнѐ.


4000 років до н. е. – зародженнѐ югипетської цивілізації. Змішаннѐ племен протесемітів, барберів та кушітів, що призвело до створеннѐ югипетського народу. 3500 років до н. е. – утвореннѐ двох царств – Верхнього та Нижнього Югипту. 3000 років до н. е. – цар Мена (Верхній Югипет) об’юднав під своюя владоя вся територія країни. 2500 – 2000 років до н. е. – будівництво в Югипті пірамід – усипальниць фараонів. 2300 років до н. е. – Югипет розколяютьсѐ на декілька областей (номов); ѐкі ворогуять між собоя. 2050 років до н. е. – цар Ментухотеп І знову об’юднав країну. Столицея стаю м. Фіви. 1700 років до н. е. – Югипет був захоплений племенами гіксосів. 1580 р. до н. е. – вигнаннѐ гіксосів з країни. 1312 р. до н. е. – битва югиптѐн при Кадеті та захопленнѐ Югиптом Сирії та Палестини. 525 р. до н. е. – арміѐ персидського царѐ Камбіса захопила Югипет. Країна вклячена до складу персидської імперії. 331 р. до н. е. – захопленнѐ Югипту Олександром Македонським. Заснуваннѐ міста Олександріѐ. 30 р. до н. е. – вторгненнѐ до країни римлѐн. Югипет стаю римськоя провінціюя. 395 р. – країна входить до складу Візантійської імперії. 642 р. – арабське захопленнѐ Югипту та вкляченнѐ до складу Арабського халіфату.

85

IX ст. – у зв’ѐзку з розпадом халіфату Югипет став фактично незалежноя країноя. 1171 р. – влада в країні перейшла до рук Салах-ад-Діна, засновника династії Айябідів. 1217 – 1221 рр. – Айябіди успішно відбили наступ хрестоносців. 1250 р. – владу в Югипті захопили мамляки (наймані воїни). 1517 р. – турецький султан Селім І захопив Югипет та приюднав країну до Османської імперії. 1796 р. – французька військова експедиціѐ до Югипту. Наполеон І розбив армія мамляків при пірамідах. 1805 р. – командир одніюї з частин турецької армії, албанець Мухаммед Алі, проголошений правителем Югипту. 1831 – 1841 рр. – Мухаммед Алі вів війну проти Туреччини, в результаті ѐкої султан визнав його права в Югипті. 1869 р. – закінчено будівництво Суецького каналу (за допомогоя Англії). 1882 р. – англо-югипетська війна та встановленнѐ британського контроля над Югиптом. Формально країна залишиласѐ у складі Османської імперії. 1899 р. – англо-югипетська угода про суспільне володіннѐ Суданом. 1914 р. – Югипет об’ѐвлено британським протекторатом. 1922 р. – англо-югипетська угода, визнаннѐ країни незалежноя державоя. Англійські війська зупинилисѐ в Югипті. 1939 – 1945 рр. – під час ІІ світової війни Англіѐ використовувала територія та матеріальні ресурси Югипту. 1942 р. – битва коло Ель-Аламейна (Західний Югипет). Поразка німецько-італійських військ. 1952 р. – військовий заколот в країні (організаціѐ «Вільні офіцери») та король Фарука відрікаютьсѐ від престолу. 1953 р. – Югипет проголошено республікоя. 1956 р. – декрет про націоналізація Суецького каналу викликав військову інтервенція проти Югипту з боку Англії, Франції, Ізраїля. 1958 р. – об’юднаннѐ Югипту та Сирії в юдину державу – Об’юднана Арабська Республіка. 1961 р. – налѐкана «соціалістичними» змінами в Югипті, Сиріѐ швидко виходить зі складу ОАР. 1967 р. – арабо-ізраїльська війна. Ізраїль окупував Синайський півострів та вийшов до Суецького каналу, що примусило югиптѐн закрити канал. 1970 р. – помер президент Насер. Новим стаю А. Садат. 1973 р. – суттюва поразка югипетських військ в новій арабо-ізраїльській війні. Початок переоріюнтуваннѐ Югипту на західні країни. 1979 р. – угода Югипту з Ізраїлем в Кемп-Девіді (США) про перемир’ѐ. Поверненнѐ Синайського півострову Югипту. Остаточний розрив з Радѐнським Соязом. 1981 р. – вбивство А. Садата під час військового параду в Каїрі. Президент Х. Мубарак продовжую лінія співпраці з Заходом.

Фрази

Добрий день! - Ассалѐму Алейкум! До побаченнѐ! – Маассалама! Дѐкуя! – Шукран! Мені потрібна віза! - Аатані, мін фадлик віза!

Цікаві факти:

На жаль, останнім часом Югипет став асоціяватисѐ з трьома основними понѐттѐми: револяціѐ, «all inclusive», дешеві китайські сувеніри-підробки. А те, що Югипет — це місце зародженнѐ світової цивілізації, перша держава в історії лядства, унікальні.

86

Давайте ж розглѐнемо Югипет не ѐк «всеросійський санаторій», а ѐк непізнану ще скарбниця загадок.

Коралові рифи, ѐкі можна порівнѐти лише з колоніѐми в Карибському басейні, і оповиті таюмницѐми історії великі піраміди, «місто мертвих», долина Царів — все це залишилосѐ за межами міщанського розуміннѐ. Давайте ж розглѐнемо Югипет не ѐк «всеросійський санаторій», а ѐк непізнану ще скарбниця загадок. Таюмниці Югипту — все, що існувало століттѐми, але залишилосѐ поза зоноя інтересу ледачих відпочивальників, і стало об'юктом нашої уваги.

Третина світових історичних пам'ѐток знаходитьсѐ саме в Югипті. Крім того, тут розташовані два з Семи чудес світу. Правда, від Олександрійського маѐка (першої у світі подібної будови) залишилисѐ лише уламки, з ѐких у XIV столітті на тому самому знаменитому місці була споруджена військова фортецѐ, що стоїть там і досі.

Таюмниці Югипту: фортецѐ Кайт-бей на місці Александрійського маѐка.

Фото: EBRUCUTARIHCI at tr.wikipedia

Ще одна з таюмниць стародавнього Югипту і юдине чудо світу, що збереглосѐ до наших днів, — гігантська піраміда Хеопса. Коли дивишсѐ на неї з відстані простѐгнутої руки, хочетьсѐ плакати і не лише від усвідомленнѐ близькості до чогось надприродного і величного, але і від того, що вона геть усѐ всіѐна слідами вандалізму.

Великі піраміди, до ѐких відносѐть піраміди Хеопса, Хефрена і Мікеріна, досі породжуять десѐтки теорій з приводу свого походженнѐ і призначеннѐ. Одніюя з таюмниць Югипту, а точніше піраміди Хеопса, ю те, що 2,3 мільйона її кам'ѐних блоків ось уже п'ѐть тисѐчоліть (а побудована вона, ѐк вважаютьсѐ, близько 2551—2528 рр. до н. е.) тримаятьсѐ разом без всѐкої зв'ѐзувальної речовини, наприклад, цементу. З цього приводу навіть народилосѐ арабське прислів'ѐ: «Усе боїтьсѐ часу, а час боїтьсѐ пірамід».

87

Таюмниці Югипту: величні піраміди. Фото: Photos.com

Усього в пустелі розташовано 118 пірамід висотоя від кількох до 139 метрів. Щоб впритул доторкнутисѐ до таюмниць Югипту, деѐкі з пірамід відкриті длѐ відвідуваннѐ туристів. Наприклад, незабобонні відвідувачі можуть спуститисѐ у внутрішню приміщеннѐ піраміди одніюї з цариць фараона Хеопса.

Усі скарби і внутрішню оздобленнѐ пірамід давно або пограбовані, або перенесені в Каїрський музей. Це найбільше сховище історичних цінностей і таюмниць стародавнього Югипту (близько 120 тис. експонатів). Незважаячи на свою багатство, музей істотно недоотримую фінансуваннѐ. Тому навіть найдавніші експонати зберігаятьсѐ в неналежних умовах. І лише скарби Тутанхамона (а з них один лише саркофаг важить двісті кілограмів золота) правильно зберігаятьсѐ і надійно охоронѐятьсѐ.

Таюмниці Югипту: Каїрський музей. Фото: Bs0u10e01/En.wikipedia.org

Але не тільки давньоя історіюя пишаютьсѐ цѐ республіка. Деѐкі таюмниці і мальовничі куточки Югипту приховані під водоя. Це невимовна краса коралових рифів. Наприклад, Блакитна діра (Blue Hole) неподалік від міста Дахаб. Це вертикальна печера, справжній підводний рай. Глибина її сѐгаю ста метрів. Це найпопулѐрніше і в той же час небезпечне місце длѐ дайвінгу.

88

Таюмниці Югипту: підводній світ. Фото: Photos.com

Надбережна частина держави, де розташувалисѐ «найзірковіші» готелі, дуже відрізнѐютьсѐ від справжнього Югипту. Пустелѐ теж може бути прекрасноя, а Каїр — «місто тисѐчі мінаретів» — привабливий своюя різнохарактерністя. Свѐщенна річка Ніл — дивна і своюрідна.

Таюмниці Югипту: сучасний Каїр. Фото: Photos.com

Таюмниці Югипту: Каїр буваю дуже різним. Фото: David Silverman/Getty Images

Через тисѐчоліттѐ Югипет все ще зберігаю свої таюмниці.

89

Таюмниці Югипту: Каїр — місто тисѐчі мінаретів. Фото: David Silverman/Getty Images

Арабська весна— серіѐ масових вуличних протестів, револяцій та внутрішніх військових

конфліктів у низці арабських країн, що почалисѐ наприкінці 2010 року в Тунісі й триваять

у деѐких країнах понині.

Поштовхом до початку протестів стало самоспаленнѐ туніського вуличного торговцѐ

фруктами Мухаммеда Буазізі, вчинене 17 груднѐ 2010 року на знак протесту проти

свавіллѐ поліції, ѐка конфіскувала його товар. Внаслідок цього в Тунісі розгорілисѐ масові

протести, що призвели до відставки багаторічного президента (з 1987 р.) бен Алі вже 14

січнѐ 2011 року. Успіх Жасминової револяції в Тунісі дав поштовх аналогічним акціѐм

протесту в інших арабських країнах, де здебільшого існуять ті самі проблеми.

ГРЕЦІЯ


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:COA_of_Greece.svg

90

МАПА ГРЕЦІЇ ГРЕЦІЯ НА МАПІ СВІТУ

Національний Девіз: "Ελευθερία ή Θάνατοσ" (Волѐ або смерть)

Офіційна мова: грецька

Столиця: Афіни


Президент: Каролос Папуліас

Прем'єр-міністр: Костас Караманліс

Територія: Загалом - 131.940 км² Вода - 0,86%

Населення: 10.964.020 чоловік

Густота: 80,5 чол./км²

Незалежність: Від Османської імперії - проголошено 25 березнѐ, 1821 р.

Визнано 1828 р.

Валюта: Ювро (EUR)

Національний Гімн: "Ύμνοσ εισ την Ελευθερίαν" (Гімн про воля)

Членство: Організаціѐ Об’юднаних Націй, Ювропейський Сояз, НАТО,

Міжнародний валятний фонд.

Греція (Грецька республіка) - країна на Південному сході Ювропи. Греціѐ ю найпівденнішоя околицея Балканського півострова. Вона межую з Албаніюя, Болгаріюя, Туреччиноя і колишньоя Ягославіюя. Протѐжність кордонів - 1166 км. Греція омиваять Егейське, Іонічне, Крітське і Лідійське морѐ. Берегова лініѐ простѐгаютьсѐ майже на 4000 км., рельюф: гористий, велика кількість островів. Великі острови: Крит, Корфу і Родос.


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0





http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:EU_location_GRE.png

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Greece_Location_UK.png

91

Площа території країни - 131944 кв. км. Складаютьсѐ з материкової Греції (Аттіка, Пелопоннес, Центральна Греціѐ, Фессаліѐ, Епір, Македоніѐ, Фракіѐ) і островів Егейського й Іонічного морів.

П'ѐта частина території країни - острови. Їх близько 20 тисѐч, але таких, на ѐких мешкаять ляди - менше 200. Невелика група Іонічних островів (Ептаніса - "Сім островів") утворяять ланцяжок, що обмежовую Греція із заходу. Острови Егейського морѐ, навпаки, численні. Деѐкі з них об'юднані в архіпелаги, ѐк, наприклад, групи островів на північному сході Егейського морѐ - Споради, Кіклади і Додеканес. Інші розташовуятьсѐ ізольовано, наприклад, острів Кріт.

Кікладський архіпелаг складаютьсѐ з 39 островів, з ѐких тільки 24 заселені.

Споруди, розташовані вздовж східного узбережжѐ материкової Греції і Евбеї, характеризуятьсѐ достовірно острівним колоритом і зберігаять незайманими народні традиції.

Група Додеканеса нараховую 12 великих і безліч дрібних островів, кожний зі своїми особливостѐми і відмінними ознаками.

І, нарешті, в Саронічській затоці, ѐка з'юдную узбережжѐ Аттіки і Пелопоннеса, розташовуютьсѐ ще одна група невеликих островів: острови Аргосароніка.

Найвища вершина Греції - гора Пантеон, 2917 м.

Столицѐ - Афіни (Athen). Одне із стародавніх міст світу і одночасно одна із молодих столиць в Ювропі. Статус столиці Афіни придбали в 1834 р. Разом з Піреюм нараховуютьсѐ близько 3,5 млн. жителів. Це гамірне і темпераментне місто. Контрасти грецької столиці лише підкресляять її чарівність. Стовпотворіннѐ в центрі контрастую з майже сільським виглѐдом передмістѐ. У місті немов зустрілисѐ дві культури. Афіни - пульсуяча юдність протилежностей грецького і малоазійського укладів життѐ.

Тессалоніки (900 тис. жителів.) - столицѐ грецької провінції Македоніѐ, розташована на березі затоки Термаїкос. Свіже диханнѐ морѐ овіваю задушливу суюту вулиць. Життѐ у другому за величиноя місті Греції у всі пори року надзвичайно активне.

У громадѐнській війні, ѐка почаласѐ 1946 року, комуністи потерпіли поразку. 1949 року відновлено монархія, ѐка була остаточно скасована післѐ військового перевороту 1967 року. У 1975 р. прийнѐто нову конституція. Стала членом Ювросоязу у 1981 р.

Греціѐ не визнаю незалежність Республіки Македоніѐ.

Державний прапор - 9 біло-блакитних смуг з хрестом - відповідаю 9 складам в національному гаслі: "свобода або смерть". Перший національний прапор був започаткований у 1821 р. генералом Іпсіланті - червоний з білим хрестом. З 1833 р. червоний колір був замінений блакитним.

Державний герб: блакитний щит з білим хрестом в обрамлені двох оливкових гілок.

Гімн Греції з 1860 р. - славетний "Гімн Свободи", написаний фундатором новогрецької поезії Діонісіосом Соломосом в 1823 р. і складаютьсѐ з 158 рѐдків.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F_%28%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F%29

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BE%D0%BD_%28%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0%29&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F_%28%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F%29









92


Історично складаютьсѐ з 10 регіонів: Аттіка, Центральна Греціѐ, Пелопоннес, Епір, Фессаліѐ, Македоніѐ, Фракіѐ, Егейські острови, о-в Кріт, Іонічні острови.

Адміністративно ділитьсѐ на 13 адміністративних округів. Округи ділѐтьсѐ на номи (всього 51) і 1 автономний регіон (на горі Афон). Номи у своя чергу, ділѐтьсѐ на 264 діма (райони).

Населення

Чисельність населеннѐ – 10 066 000 осіб. Етнічний склад населеннѐ: греки – 95%, македонці – 2%. Крім них в країні проживаю 80 тисѐч турок, 60 тисѐч албанців, 20 тисѐч болгар, 10 тисѐч вірменів, 10 тисѐч циган, 8 тисѐч ювреїв та інші. За межами країни проживаю приблизно 2 мільйони греків (у США, Туреччині, Росії, Австралії та Україні.)

Мова

Державна мова - новогрецька.

Релігія

православні - 95-98% мусульмани - 1,3%

Ю також католики, ядеї, протестанти.

Ю спроби відродити стародавня віру "Ἑλληνιςμόσ" (еллінізм).

Свята Національне свѐто - День незалежності Еллади - 25 березнѐ.


3000 років до н. е. – перші осілі поселеннѐ землевласників та скотоводів на території Греції. XVIII ст. до н. е. – розквіт старовинної Критської держави зі столицея в м. Косе. Відомий лабіринт та легенда про Мінотавра. XVII ст. до н. е. – початок формуваннѐ міст – держав на частині материку з боку Греції (Мікени, Тірінф, Пілос та інші). 1470 р. до н. е. – серйозний землетрус зруйнував міста та палаци на острові Крит. XIII ст. до н. е. – господаряваннѐ ахейських племен в Греції. 1260 р. до н. е. – перший відомий військовий конфлікт в Греції – «семеро проти Фів». 1250 р. до н. е. – будівництво стін та Акрополѐ в Афінах. 1240 р. до н. е. – троѐнська війна та захопленнѐ ахейцѐми Трої. 1160 р. до н. е. – переселеннѐ на територія Греції дорійських племен. X ст. до н. е. – виникненнѐ міста-держави Спарти. VIII ст. до н. е. – перша в історії Греції карбуваннѐ монет (цар Фідон в Аргосі). 776 р. до н. е. – перші Олімпійські ігри. 750 р. до н. е. – заснована перша грецька колоніѐ – м. Куми (Італіѐ). 621 р. до н. е. – поѐва збірки законів в Афінах (архонт Драконт).

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F&action=edit

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%81&action=edit

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BF%D1%96%D1%80&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F_%28%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%29

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%8F_%28%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F%29&action=edit

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%82

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%BC

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D0%BE%D0%BD

93

594 р. до н. е. – реформи Солона – закінченнѐ оформленнѐ державності в Афінах. 546 р. до н. е. – персидське завояваннѐ грецьких міст в Малій Азії. Початок греко-персидських війн. 490 р. до н. е. – перемога греків – афінѐн (Мільтіад) над персами при Марафоні, 42 км. від Афін. 480 р. до н. е. – подвиг 300 спартанців білѐ Фермопіл (цар Леонід) у війні з персами. 479 р. до н. е. – остаточний розгром персів у битві білѐ Платеї. 449 р. до н. е. – Персіѐ визнала незалежність грецьких міст, закінченнѐ греко-персидських війн. 431 – 404 рр. до н. е. – Пелопоннеська війна та затвердженнѐ у Греції гегемонії Спарти. 371 р. до н. е. – поразка спартанців в битві коло Левктрах від соязних грецьких сил. 338 р. до н. е. – поразка греків білѐ Хюронеї, що забезпечило подальше завояваннѐ Греції македонським царем Філіпом ІІ (батько Олександр Македонський). 334 – 326 рр. до н. е. – завойовницькі походи Олександра Македонського, в ѐких приймали участь представники усіх грецьких міст-держав. 323 р. до н. е. – післѐ смерті Олександра розпаласѐ його велика імперіѐ. 197 р. до н. е. – римські війська розгромили македонську армія у битві білѐ Кіноскефалів. 148 р. до н. е. – Македоніѐ перетворена в римську провінція. 146 р. до н. е. – перемога римлѐн над Ахейським соязом греків та повне підкореннѐ Греції Риму. 395 р. – територіѐ Греції увійшла до складу Візантійської імперії. 1460 р. – країна перейшла під владу турок. 1821 р. – початок національно-визвольної боротьби проти турецького ѐрма. 3 лютого 1830 р. – Греціѐ стаю незалежним королівством. 1912 – 1913 рр. – в результаті Балканських війн Греціѐ отримала м. Салоніки, Західну Фракія, Епір та острів Крит. 1917 р. – вступ до І світової війни з боку Антанти. 1920 – 1922 рр. – війна з Туреччиноя та втрата територій в Малій Азії. 1940 р. – вторгненнѐ до Греції військ фашистської Італії. Грецька арміѐ вигнала окупантів. 1941 р. – вступ до країни німецьких військ та втеча королѐ. Створеннѐ народно-визвольної армії. (ЕЛАС). 1944 р. – війська ЕЛАС визволила країну від німецьких окупантів. Висадка в Греції англійських військ. 1946 – 1949 рр. – громадѐнська війна в Греції, спровокована комуністами, та їх поразка. 1952 р. – вступ країни в НАТО. 1967 р. – захопленнѐ влади Греції військовими («чорні полковники») та втеча королѐ з країни. 1973 р. – Греціѐ проголошена республікоя. 1974 р. – поверненнѐ країни до демократичного правліннѐ.

Фрази

Добрий день! - а су (сас)! До побаченнѐ! - а су (сас)! Дѐкуя! – Эфхарісто! а – з України! - Ірта апо Якрейн! Мені потрібна віза! - Та борусате на му досете віза!

94



Длѐ нас, слов’ѐн, Греціѐ близька ще й тим, що 98% місцевого населеннѐ – православні христиѐни. До речі, приблизно 92% населеннѐ країни складаять етнічні греки. Інші 8% – це турки, серби, болгари, араби, ювреї та інші національності.

Національна валята в Греції – ЮВРО. Зверніть увагу на те, що банківські установи тут працяять в основному з ранку і до обіду (до 14.00).

Суботу, неділя та свѐткові дні – в банках вихідні. Але у великих туристичних центрах розклад роботи банків може бути більш зручним длѐ туристів – тут деѐкі банки працяять з 15.00 до 21.00.

95

Зверніть увагу на те, що магазини в Греції працяять, ѐк правило, в понеділок, середу і суботу з 9.00 до 15.00, а в інші робочі дні тижнѐ з 9.00 до 15.00 і з 17.30 до 20.30. Це не стосуютьсѐ супермаркетів, двері ѐких відкриті з ранку і до 20.00 у робочі дні.

Напевно вам захочетьсѐ побувати в грецькому ресторані, щоб покуштувати страви місцевої кухні. Тоді вам корисно буде знати про те, що в Греції прийнѐто залишати офіціантам чайові в розмірі 10% від загальної суми замовленнѐ. акщо ваше замовленнѐ занадто велике або ж навпаки скромне, залишайте чайові в розмірі 1-2 ЮВРО. Меня в ресторанах, ѐк правило, складено на двох мовах – грецькій та англійській.

Побувати в Греції і не відвідати місцеві пам’ѐтки – ѐк на мене, велика дурість. Знайте, що безкоштовно пройти в музеї і до стародавніх пам’ѐтників можуть тільки археологи, професори, художники та архітектори. Але длѐ цього їм необхідно оформити спеціальний дозвіл. Решті доведетьсѐ платити.

У літні місѐці в Греції, ѐк і в деѐких інших середземноморських містах, практикуютьсѐ сіюста. З ціюї причини більшість барів, ресторанів, банків, магазинів, офісів не працяять в період з 14.00 до 15.00-17.00 (залежить від погодних умов).

МЕКСИКА

а (исп. México *ˈmexiko+), офіційно— ькі Солучені и (ісп. Estados Unidos Mexicanos) — держава в Північній Америці, що межую на півночі з США, на південному сході — з Белізом та Гватемалоя, на заході омиваютьсѐ водами Каліфорнійської затоки й Тихого океану, на сході — водами Мексиканської затоки та Карибського морѐ.

Прапор Мексики Герб Мексики

Гімн: «Himno Nacional Mexicano»

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%B3_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B3%D0%B8%D0%BC%D0%BD

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BC%D0%BD_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Mexico.svg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coat_of_arms_of_Mexico.svg

96

Дата незалежності 16 вереснѐ 1810(від Іспанії)

Офійційна мова іспанська

Столиця Мехіко

Найбільші міста Мехіко, Гвадалахара,Монтеррей, Пуебла

Форма правління Президентська республіка

Президент Феліпе Кальдерон

Територія

•Всього

• % водної поверхні

13-ѐ в світі

1 972 550 км²

2,5

Населення

•Оцінка (2011)

• Густота

113 724 226 чол.

55 чол./км²

Валюта Мексиканське песо

Загальні відомості про Мексику

Мексика – одна з найбільш розвинутих країн Латинської Америки. Мексика – дуже цікава країна. У цій країні чудовий теплий клімат, у ній дуже багато плѐжів і інших місць длѐ відпочинку. Так само в Мексиці можна побачити приголомшливу архітектуру, від древніх пірамід до сучасних хмарочосів.

Мексиканські Сполучені Штати розташовані на півдні Північної Америки, омиваютьсѐ Тихим і Атлантичним океанами. Площа 1958,2 тис. км2. Населеннѐ 89,95 млн. чоловік, в основному мексиканці.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82

http://ru.wikipedia.org/wiki/16_%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%80%D1%8F

http://ru.wikipedia.org/wiki/1810

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%BA%D0%BE

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D0%B8%D0%BA%D0%BE

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0)

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%B9_(%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0)

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D1%8D%D0%B1%D0%BB%D0%B0_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4)

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%8B%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5

http://ru.wikipedia.org/wiki/2011_%D0%B3%D0%BE%D0%B4

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%BE

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mexico_(orthographic_projection).svg

97

Більшість населеннѐ ю католиками. Глава держави й урѐду - президент. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів). Мексика - федеративна республіка в складі 31 штату і столичного федерального округу.

Велика частина країни - Мексиканське нагір'ѐ, оточене хребтом Східна Сьюрра-Мадре, Західна Сьюрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьюрра (до 5700 м). Клімат тропічний, на півночі субтропічний. Середні температури січнѐ від 10°C на північному заході, до 25°C на півдні, середні температури липнѐ від 15°C у верховинах, до 30°C на узбережжі Каліфорнійської затоки; опадів від 100 до 3000 мм у рік. Велика ріка - Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна зі США). У посушливих районах - пустельна і напівпустельна рослинність, у вологих - тропічні ліси, у горах на півночі - хвойні. стародавності на території Мексики розвивавсѐ рѐд художніх культур індіанців (ольмеків, тольтеків, сапотеків, майѐ, ацтеків), пам'ѐтники ѐких вражаять достатком і ѐскравістя форм, сполученнѐм фольклорної фантастики з величними релігійно-символічними образами.

Промисловість Мексики

Валовий внутрішній продукт (ВВП) Мексики в 2004 р. - загальний випуск товарної продукції і зроблених послуг - склав 402,5 млрд. дол. чи 4184 дол. на душу населеннѐ. У 2003 р. промисловість склала 28,3% ВВП, сфера послуг і торгівлѐ - 65,3%, сільське і рибне господарство - 6,1%. Приріст обсѐгу виробництва мексиканської економіки щорічно складав у 2001 - 6,2%, у 2002 - 5,1%, 2003 - 7%, у 2004 - 5,3%.

Промисловість зосереджена головним чином у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко й у містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тѐгнетьсѐ уздовж більшої частини північної границі Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вільѐ-Ермоса, на морських бурових установках у затоці Кампече.

У промисловому виробництві, особливо в легкій і харчовій промисловості, переважаять дрібні, нерідко напівкустарні підприюмства; у важкій промисловості - головним чином великі підприюмства. Найважливіші галузі: нафтопереробна, нафтохімічна, кольорова металургіѐ; тісно зв'ѐзані з місцевоя сировинноя базоя. Видобувна промисловість, крім нафтогазової, розвиваютьсѐ повільніше обробної промисловості.

Основні райони і центри нафтогазової і нафтопереробної промисловості знаходѐтьсѐ на узбережжі Мексиканської затоки, а інші райони гірничодобувної і металургійної промисловості - у північній частині Мексиканського нагір'ѐ. Підприюмства обробної промисловості концентруятьсѐ у великих містах.

На федеральний округ, штати Халіско і Нуево-Леон приходитьсѐ 1/2 підприюмств обробної промисловості, 65% капіталовкладень у її галузі, а 70% вартості її продукції.

Найважливіше місце в економіці займаю нафтогазова промисловість. Основні центри нафтогазової промисловості розташовані поблизу Тампико і Поса-ріка-де-ідальго, збільшуютьсѐ значеннѐ нафтогазових районів на Південно-Сході, де розвиваютьсѐ морський видобуток нафти. Вугільна промисловість маю другорѐдне значеннѐ. Кам'ѐне вугіллѐ добуваютьсѐ головним чином у Сабінас длѐ потреб коксохімічного виробництва. Видобуток руд важких кольорових металів зосереджений на Мексиканському нагір'ї, де багато родовищ відрізнѐятьсѐ багатством і високоя ѐкістя руди. Головна залізорудна база - родовище Серро-де-Меркадо в районі Дуранго. Високоѐкісна самородна сірка на Теуантепекском перешийку стала важливим експортним товаром. Експортне значеннѐ маять плавиковий шпат, сурма, графіт. Видобуток руд кольорових металів (срібла,

98

золота, ртуті, міді, цинку, свинця) ведетьсѐ в основному в північних, а також у центральних частинах Мексики.

Сільське господарство

Більшість ферм по розведення великої рогатої худоби знаходитьсѐ в північних і центральних штатах, у них зосереджена і велика частина інших корисних копалин. Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винѐтком тих районів, де цьому перешкоджаять клімат і природна рослинність (північні райони пустель і лісів в Табаско, Якатане і Чьѐпасе) чи територіѐ (скелѐсті полонини Західної Сьюрри-Мадре). Мотики і плуги, запрѐжені буйволами, усе ще широко використовуятьсѐ малорентабельними селѐнськими господарствами, що рідко можуть дозволити собі використовувати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовуютьсѐ великими землевласниками.

Товарне сільське господарство найбільш розвинуте і механізоване в районах до півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьюрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуятьсѐ, в основному на експорт, фрукти й овочі, що виростаять в умовах помірного кліматичного поѐса, зокрема помідори і дині. Товарні тропічні культури вирощуятьсѐ на центральному узбережжі і на півдні: цукровий очерет - на рівнинах, кава - у гірських районах, мексиканське прѐдиво на Якатані, а банани, манго, гуайѐва, папайѐ й ананаси в рѐді інших районів.

До найважливіших сільськогосподарських культур відносѐтьсѐ пшеницѐ, рис, ѐчмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур відносѐтьсѐ фрукти й овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани. Кава в 1990 дало 1,4% експортних надходжень.

Розведеннѐ великої рогатої худоби в Мексиці зосереджено в північно-центральному регіоні, що експортую велике число голів рогатої худоби в США. аловичина і молочні продукти длѐ урбанізованих районів Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканської затоки, де розводѐть велику рогату худобу породи зебу. Велике значеннѐ у тваринництві країни маять також коні, мули, осли, вівці, кози і свині. Обсѐг продукції тваринництва, що випускаютьсѐ, відповідаю внутрішнім потребам країни в ѐловичині, свинині, свіжому молоці, птахах і ѐйцѐх, але сухе молоко імпортуютьсѐ.

Рибальство

Комерційна ловлѐ риби добре розвинута уздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважаять кооперативи. У 2003 р. загальний вилов риби склав 1,6 млн. т. Велика частина улову споживаютьсѐ безпосередньо жителѐми Мексики; інша частина перероблѐютьсѐ чи експортуютьсѐ. На Південному-Сході – виловляять креветок і устриць.

Лісове господарство

Ліси Мексики були вирубані на паливо чи длѐ веденнѐ землеробства. З 1940-х років стала здійсняватисѐ програма відновленнѐ лісів шлѐхом створеннѐ національних лісопарків. У 2002 р. виробництво круглого лісу складало 22,2 млн. кубометрів. 70% деревини використовувалосѐ ѐк паливо. По обсѐгах виробництва і цінності сосна перевершувала майже в 10 разів всі інші породи дерев, такі, ѐк червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустик, в основному на перешийку Теуантепек і півострові Якатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносѐтьсѐ чіклі із саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугіллѐ.

99

Корисні копалини і гірничодобувна промисловість

Мексика ю одним з основних світових виробників срібла (2536 т у 2003 р.) і плавикового шпату (480 тис. т у 2002 р.), а також головним постачальником сурми, кадмія, марганця, ртуті і цинку. У 2003 р. було вироблено 170 тис. т свинця, 360 тис. т міді і 2,3 млн. т сірки, а також велика кількість золота, молібдену, вольфраму, олова, вісмуту, урану, бариту і високоѐкісного коксівного вугіллѐ.

У Мексиці ю три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижнѐ Каліфорніѐ і штати Сонора, Синалоа, Чиуауа, Коауила, Нуево-Леон, Дуранго і Сакатекас багаті сріблом, міддя, вугіллѐм, золотом, залізноя рудоя, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжѐ Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско і Кампече роблѐть сірку, аляміній і марганець.

Значна кількість золота, марганця, плавикового шпату, свинця і цинку країни добуваютьсѐ в західно-центральних штатах Халиско, Герреро, Агуаскальентес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луис-Потоси.


Цікавий факт:

Мексика, Печера Ластівок - дивовижне творіннѐ природи.

100

Природа геніальна в своїх творіннѐх, часом вона захопляю і зачаровую. Так, Печера ластівок, ѐка розташована в тропіках центральної Мексики, манить бейс-джамперів і спелеологів з усього світу. Її розміри вражаять, краса захопляю, самобутність заворожую. Печера ластівок займаю 2 місце в Мексиці за глибиноя, і 11 у світі.

Вона опускаютьсѐ до надр Землі на глибину до 376 метрів, що порівнѐно з висотоя Емпайр Стейт Білдінг (381 м без шпилѐ).

http://3.bp.blogspot.com/-2ohjPb_AXv4/T5ML94Y3cII/AAAAAAAAACE/13iSruTlYNw/s1600/0066.jpg

http://3.bp.blogspot.com/-xbKwZEQd-yk/T5MMBT1hhcI/AAAAAAAAACM/w4rjA5leykU/s1600/r5-utbHxz8I.jpg

http://1.bp.blogspot.com/-QDt1osc0Kro/T5MMH5rwwhI/AAAAAAAAACU/j6yr45odFis/s1600/mZfs2S7psTE.jpg

101

БРАЗИЛІЯ

(порт. Brasil МФА: *bɾ ˈ— держава в Південній Америці, що межую на південному заході з Уругваюм, Аргентиноя, Парагваюм і Болівіюя, на заході з Перу і Колумбіюя, на півночі з Венесуелоя, Гайаноя, Суринамом і Французькоя Гвіаноя, на сході омиваютьсѐ Атлантичним океаном. Площа — 8 511 965 кв. км, столицѐ — місто Бразиліа. Вважаютьсѐ, що назва країни походить з назви деревини, пау-бразіл, ѐка експортуваласѐ звідси в колоніальні часи. За іншоя версіюя - на назву відкритої португальцѐми землі була перенесена назва легендарного острова Бразіл (останній, щоправда, розміщували набагато північніше, проте можливо, зіграла роль співзвучність назви острова і згаданої деревини). Маячи величезні земельні ресурси та запаси корисних копалин, Бразиліѐ маю найсильнішу економіку в Латинській Америці та ю одним з головних експортерів сільськогосподарської продукції у світі.

Значний вплив на культуру країни справила Португаліѐ, колоніюя ѐкої була Бразиліѐ, і через це офіційноя і практично юдиноя розмовноя мовоя країни ю португальська. За віросповіданнѐм більшість бразильців — католики, що робить Бразилія країноя з найбільшим католицьким населеннѐм у світі. Національна збірна з футболу вважаютьсѐ найсильнішоя, оскільки ю п'ѐтиразовим чемпіоном світу.

В Бразилії буде проведено Чемпіонат світу з футболу 2014, ѐкий заплановано провести в червні-липні 2014 року. Також в Ріо-де-Жанейро відбудутьсѐ Літні Олімпійські ігри 2016.

Федеративна Республіка Бразилія

República Federativa do Brasil


Девіз: Ordem e Progresso - порт. «Порѐдок та прогрес»

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Brazil.svg&filetimestamp=20110820142209

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Coat_of_arms_of_Brazil.svg&filetimestamp=20110426013346

102

Столиця Бразиліа

Найбільше місто Сан-Паулу

Офіційні мови Португальська

Державний устрій Федеративна республіка

- Президент Ділма Руссефф

- Віце-президент Жозе Аленкар Гомес да Сілва

Незалежність від Португалії

- Проголошена 7 вереснѐ 1822

- Визнана 29 серпнѐ 1825

- Республіка 15 листопада 1889

Площа

- Загалом 8 514 877 км² (5-та)

- Води (%) 0,65

Населення

- оцінка 2011 р. 192 376 496 (5-та)

- перепис 2010 р. 190.732.694

- Густота 22/км² (182-га)

Валюта Реал (BRL)

Назва Бразилії походить від різновиду червоного дерева – Pau Brasil. Раніше ж країна була відома ѐк Терра-де-Санта-Крус, що в перекладі означаю Землѐ Свѐтого Хреста.

Офіційної релігії у Бразилії немаю, проте 74% населеннѐ Бразилії – католики. Столицѐ Бразилії спроектована Оскаром Німейюром – одним із найкращих архітекторів світу. Чи то жарт, величезне місто було побудоване за 3,5 роки. Найбільші міста Бразилії – Сан-Паулу і


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD-%D0%9F%D0%B0%D1%83%D0%BB%D1%83


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BB%D0%BC%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%84%D1%84

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80_%D0%96%D0%BE%D0%B7%D0%B5

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/7_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F




http://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0









http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB


http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Brazil_(orthographic_projection).svg&filetimestamp=20081103103023

103

Ріо-де-Жанейро. Назва Ріо-де-Жанейро перекладаютьсѐ ѐк Січнева ріка. Статуѐ Спасителѐ в Ріо-де-Жанейро – символ Бразилії – ю одним із Нових Семи Чудес Світу. Практично кожне велике місто оточене фавелами – бідними районами, куди боїтьсѐ заходити навіть поліціѐ. Поліція Бразилії називаять найжорстокішоя серед цивілізованих держав. Бразильські режисери Фернандо Мейреллес і Каті Лунд знѐли фільм про життѐ мешканців фавел під назвоя «Місто Бога».

Сказати, що бразильці ляблѐть футбол – не сказати нічого. 74,5% бразильців обох статей цікавлѐтьсѐ футболом. Збірна Бразилії з футболу – юдина у світі брала участь у всіх Чемпіонатах Світу і п’ѐть разів ставала чемпіоном. У кожному бразильському місті ю хоча б один футбольний стадіон. Бразиліѐ абсолятний рекордсмен за кількістя стадіонів.

Ще одне захопленнѐ бразильців – танці.

У лятому в Ріо-де-Жанейро проходить знаменитий бразильський карнавал – чотири доби безперервних веселощів, костямованих парадів і самби. У Бразилії симпатична дівчина запросто може почути на вулиці: «Ой, ѐка у вас гарна попа!».

Тут це прийнѐто й цілком пристойно.

У Бразилії так багато трансексуалів, що навіть у туалетах білѐ звичних позначень «Ме» і «Жо», присутнѐ літера «Т». Фактично трансвестити ділѐть дамську кімнату зі «справжніми» жінками.

При зустрічі і знайомстві жінок прийнѐто цілувати в обидві щоки. Длѐ чоловіків – традиційне вітаннѐ.

Жест «ОК» в Бразилії означаю лять і роздратуваннѐ і носить образливий характер – «нуль» і «пусте місце».

Комбінаціѐ з трьох пальців, більш відома ѐк «фіга», ю тут жестом захисту.

Найпопулѐрніший подарунок у Бразилії – квіти.

Бразильці не дуже вітаять ранні шляби. Під вінець тут зазвичай йдуть не раніше 25 років.

http://travel.tochka.net/5949-karnaval-v-rio-de-zhaneyro-prazdnik-tantsev-i-seksa/

104

У Бразилії вироблѐять найкращу у світі каву, але самі бразильці улябленим напоюм називаять какао.

Каву не вирощували в Бразилії до початку XVIII століттѐ. 1727 року була завезена з французької Гвіани.

Бразиліѐ найбільший «виробник» ѐблук у світі.

Урѐд Бразилії піклуютьсѐ про захист навколишнього середовища. 5 000000 автомобілів у країні працяять на біопаливі – відходах цукрової тростини й ріпаку.

До речі, у Ріо-де-Жанейро з 22:00 до 5:00 ранку водії автомобілів можуть їздити на червоне світло світлофора. Цей захід покликаний зменшити ризик автомобільного пограбуваннѐ.

Бразильські учні молодшої школи здаять свої молочні зуби класним керівникам. А ті, у своя чергу, здаять їх до стоматологічних клінік, де з них виготовлѐять протези длѐ підлітків, ѐкі через різні причини втратили корінні зуби.

Найпопулѐрніші імена в Бразилії – Габріель у чоловіків і Джуліѐ (Júlia / Giulia) у жінок.

Повне ім'ѐ бразильцѐ складаютьсѐ з трьох частин: особисте ім'ѐ, прізвище матері та прізвище батька. Наприклад, Габріель Родрігеш Алмейда.

Виходѐчи заміж, жінка не зміняю прізвище, а просто приюдную прізвище чоловіка до свого.

УКРАЇНА


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Flag_of_Ukraine.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Lesser_Coat_of_Arms_of_Ukraine.svg

105

МАПА УКРАЇНИ УКРАЇНА НА МАПІ СВІТУ

Національний Девіз: «Воля, злагода, добро»

Офіційна мова: Українська

Столиця: Київ


Президент: Віктор анукович

Територія: Загалом 603.628 км² Води - 7%

Населення: 46 490 400 чол.


Незалежність: Проголошено 24 серпнѐ 1991

Валюта: Гривнѐ (UAH)

Національний Гімн: «Ще не вмерла України ні слава, ні волѐ»

Членство: Організаціѐ Об’юднаних Націй, Міжнародний валятний фонд.

Україна — держава у Центрально-Східній Ювропі, розташована у південно-східній частині Східноювропейської рівнини.

Маю спільні державні кордони з Білорусся на півночі, омиваютьсѐ Чорним та Азовським морѐми на півдні. На заході межую з Польщея та Словаччиноя, на південному заході — з Угорщиноя, Румуніюя та Молдовоя та з Росіюя на сході та північному сході. З Румуніюя та Росіюя Україна маю не тільки сухопутний, а й морський кордон. Також через море Україна межую із Республікоя Болгаріѐ, Туреччиноя та Грузіюя. Площа винѐткової (морської) економічної зони України становить понад 82 тис. км2. Найбільшими чорноморськими портами ю Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь, азовськими — Маріуполь, Бердѐнськ, Керч. Загальна протѐжність кордонів 6992 км (із них сухопутних 5637 км). Довжина морської ділѐнки кордону: 1355 км (по Чорному моря — 1056,5 км; по Азовському моря — 249,5 км; по Керченській протоці — 49 км).


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8




http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8F



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%87

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Ukraina.png

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:Europe_location_UKR.png

106

Територіѐ України витѐгнута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км. Крайній північний пункт — с. Петрівка Чернігівської області, південний — мис Сарич (Республіка Крим), західний — м. Чоп Закарпатської області, східний — с. Червона Зірка Луганської області. Географічний центр України знаходитьсѐ за 2 км на захід від м. Ватутіне Черкаської області.

Загальна площа України становить 603 628 км², що складаю 5,7 % території Ювропи i 0,44 % території світу. Україна ю найбільшоя країноя, кордони ѐкої не виходѐть за межі Ювропи.

Географічний центр Ювропи знаходитьсѐ на території України, неподалік міста Рахова Закарпатської області.

Слово «Україна» — слов'ѐнського походженнѐ і означало первісно край, земля, територія. Найімовірніший індоювропейський корінь *(s)krei- (відокремлювати, різати). Думки розділѐятьсѐ щодо безпосередньої етимології слова, проте найімовірнішим ю прѐмий синонімічний зв'ѐзок зі словом «кнѐзівство» — землѐ наділена, «відкраѐна», «украѐна» кнѐзеві. Аналогом ю німецьке слово Inland (букв. Вкраїна), ѐке означаю внутрішня, своя земля.

Вперше назва з'ѐвлѐютьсѐ в «Київському літописі» 1187 р. (періоду посиленнѐ феодальної роздробленості Київської Русі), де літописець розповідаю про смерть переѐславського кнѐзѐ («І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила»). З тих часів слово починаю часто зустрічатись і в інших літописах, у формах «Київська Україна», «Чернігівська Україна», «Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна» тощо.

Інші дослідники виводѐть слово від значеннѐ «найвіддаленіша територіѐ», «пограниччѐ», проте видаютьсѐ що така інтерпретаціѐ завдѐчую переважно тенденції Російської державної науки трактувати назву «Україна» ѐк «окраїна Росії». Цѐ інтерпретаціѐ пов'ѐзую виникненнѐ слова зі значно пізнішим історичним періодом, і прѐмо суперечить наѐвним літописним свідченнѐм XII ст., коли Росії ще не існувало, а Москва була лише невеличким селом на далекій північній окраїні Київської Русі, про існуваннѐ ѐкого наврѐд-чи хтось навіть знав на Київщині. Крім того, така інтерпретаціѐ суперечить вживаній літописній формі слова, оскільки та ж Київська Україна чи значна частина Переѐславської України знаходились в самому центрі Київської Русі. До того ж, з лінгвістичної точки зору, перехід початкового «о-» («окраїна») в «у-» («україна») ю сумнівним, бо не відповідаю фонологічним законам ані української, ані російської мов.

Отже — «Україна» — означаю буквально — «землѐ, виділена длѐ нас із загалу, відокремлена від решти», коротше — «наша власна землѐ».

З середини ХVІ ст. це слово з'ѐвлѐютьсѐ і в зарубіжних джерелах. Так, у листі турецького султана Сулеймана до польського королѐ Жигимонта 1564 р. цѐ землѐ названа Україноя. Універсал королѐ Стефана Баторіѐ 1580 p. звернений «к Україні Руській, Київській, Волинській, Подільській і Брацлавській». З XVI ст. назва Україна вживаютьсѐ тільки в значенні «країни або держави, заселеної українцѐми». Назва «Україна» зафіксована у ювропейських географіѐх з 1650, 1666, 1720 та інших років. Це вживаннѐ назви цілком відповідало поширення її в народі, доказом чого ю численні пісні, присвѐчені подіѐм XVI—XVIII ст. Відтоді назва широко приймаютьсѐ всупереч тенденційній термінології, запроваджуваній російським і польським урѐдами, і навіть всупереч прѐмим заборонам (XIX ст. в Росії).

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%81&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%87

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D0%BF

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%96%D0%BD%D0%B5

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%86%D1%96

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD





http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D1%80%D1%8F%D0%B4&action=edit

107

Державний прапор Державний Прапор України був затверджений Постановоя Верховної Ради 28 січнѐ 1992 року і ѐвлѐю собоя стѐг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношеннѐ сторін 2:3 (висота : ширина).

Державний герб Великий Державний Герб України, згідно із статтея 20 Конституції України, встановляютьсѐ з урахуваннѐм малого Державного Герба, ѐк його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджуютьсѐ не менше ѐк двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

19 лятого 1992 р. Верховноя Радоя України ухвалена постанова "Про Державний Герб України", ѐкоя було затверджено «Тризуб ѐк малий герб України» i, відповідно, головний елемент великого герба.

З найдавніших часів тризуб шануютьсѐ ѐк магічний знак, свого роду оберіг. Його зображеннѐ археологи зустрічали у багатьох пам'ѐтках культури, датованих першими століттѐми нашої ери. Перша згадка у літописах про такі знаки належить до Х століттѐ.

За часів Київської Русі тризуб стаю великокнѐзівським знаком. Посли київського кнѐзѐ Ігорѐ (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцѐми мали свої печатки з тризубами. Київський кнѐзь Володимир Свѐтославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувавсѐ портрет володарѐ, а з іншого — тризуб.

Державний гімн Державний Гімн України — національний гімн на музику Михайла Вербицького із словами Павла Чубинського, ѐкі затверджуятьсѐ не менше ніж двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Державні символи Президента України Указом Президента від 29 листопада 1999 року, було постановлено, що офіційними символами глави держави ю: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України, Булава Президента України.

Україна — це друга країна Ювропи за площея. Україна розташована у центрі Східної Ювропи, маячи Чорне море на півдні, кордони з Польщея, Словаччиноя та Угорщиноя на заході, Білорусся на півночі, Молдовоя і Румуніюя на південному заході і з Росіюя на сході країни. Більшість території країни — рівнина, однак на заході і в Криму ю значні гірські масиви. Найвища точка — гора Говерла (2061 м.). Степ розкинувсѐ на північ та північний схід від Чорного морѐ.

Адміністративний поділ

До складу України входѐть 27 адміністративних одиниць: Автономна Республіка Крим та 24 області:

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2067-12.

http://uk.wikipedia.org/wiki/28_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F


http://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE


http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2137-12

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2137-12

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B1

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87



http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B1

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

108

Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Запорізька область Івано-Франківська область Київська область Кіровоградська область Луганська область Львівська область Миколаївська область Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область, та 2 міста із спеціальним статусом: місто Київ (населеннѐ близько 2,6 млн. осіб) — столицѐ України, місто Севастополь. Станом на грудень 2005 року, в Україні було 490 районів, 457 міст, з ѐких 178 — державного, республіканського та обласного значеннѐ та 279 районного значеннѐ, 885 селищ міського типу, 10281 сільські ради, 783 селищні ради, 28562 сільських населених пунктів, з ѐких 27197 сіл та 1365 селища. Міст з районним поділом — 26 з 118 міськими районами.

Длѐ порівнѐннѐ, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32742 сільських населених пунктів.

Населення

Етнічні українці станом на 2005 рік складаять 77,8 % населеннѐ, етнічні росіѐни — близько 17,3 %, румуни та молдавани — близько 0,8 % населеннѐ, білоруси — 0,6 %, кримські татари — 0,5 %, болгари — 0.4 %, угорці та полѐки — по 0,4 %, ювреї — 0,3 %.

Кількість міського населеннѐ, за даними Всеукраїнського перепису населеннѐ станом на 5 груднѐ 2001 року становила 32 млн. 574 тис. осіб, або 67,2 %, сільського — 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8 %.

Найщільніше населені індустріально розвинені південні та східні регіони. Міста з найбільшоя кількістя населеннѐ (понад 1 000 000): Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса.

Більше половини сільського населеннѐ мешкаю в порівнѐно великих селах (від 1000 до 5000 мешканців).

Станом на 2005 рік, кількість чоловіків становила 22 млн. 441 тис. осіб, або 46,3 %, жінок — 26 млн. 16 тис. осіб, або 53,7 %.

У віковому складі населеннѐ частка молодшого за працездатний становить 18,1 %, працездатного 58,0 %, старшого за працездатний 23,9 %

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8&action=edit

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_2001_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83

http://uk.wikipedia.org/wiki/5_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F





http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0

109

Мова Державна мова — українська. Її вважаять за рідну 67,5 % населеннѐ України, що на 2,8 % більше, ніж за даними Всеукраїнського перепису населеннѐ 1989 року. 29,6 % населеннѐ визначили за рідну російську мову. Українська мова більше поширена в центральній частині, півночі та на заході країни, російська — на півдні та сході.

Релігія та культура

Православні – 75%, уніати – 14%, мусульмани – 8%. Відомий дослідник української культури І. Огіюнко зазначав, що українській культурі з самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії (боѐзні чужого) і гуманізм. «Споріднена працѐ» (за Сковородоя) і самопізнаннѐ, свобода, заради ѐкої не шкода розлучитисѐ з благополуччѐм, обмеженнѐ життювих потреб, наданнѐ переваги духовному над матеріальним — ось ті шлѐхи і рецепти щастѐ, ѐких дотримувались і ѐкі пропагували провідні українські мислителі. Внаслідок труднощів історичного шлѐху України (монголо-татарське завояваннѐ в ХIII ст., польсько-литовська експансіѐ в ХIV — ХVI ст., залежність від Російської та Австрійської імперій в ХIХ — ХХ ст.) у вітчизнѐній традиції народна культура зіграла виклячну роль. Разом з тим українська культура практично весь час розвиваласѐ ѐк частина ювропейської.

Свята

1 січнѐ — Новий рік 7 січнѐ — Різдво Христове 8 березнѐ — Міжнародний жіночій день 1 і 2 травнѐ — День Міжнародної солідарності трудѐщих 9 травнѐ — День Перемоги 28 червнѐ — День Конституції України 24 серпнѐ — День незалежності України Один день — Пасха (Великдень) Один день — Трійцѐ


1000 років до н. е. – територія країни заселѐять племена кіммерійців. VII ст. до н. е. – поѐва племен скіфів. V ст. до н. е. – виникненнѐ на побережжі грецьких колоній (Ольвіѐ, Тіра, Херсонес, Пантікапей). В Криму утворилосѐ Боспорське королівство. II ст. до н. е. – поселеннѐ племен сарматів. V ст. – поѐва слов’ѐнських племен (анти). VII ст. – виникненнѐ кнѐзівств слов’ѐнських племен (полѐни, древлѐни, сіверѐни та ін.). 882 р. – створеннѐ централізованої держави Київська Русь. 988 р. – прийнѐттѐ христиѐнства (кнѐзь Володимир Свѐтий). 1051 р. – заснуваннѐ Киюво-Печерської Лаври. XII ст. – початок періоду феодальної роздробленості. 1223 р. – перше збройне зіткненнѐ з татаро-монголами (битва на річці Калке). 1239 – 1240 рр. – завояваннѐ Русі татаро-монголами (хан Батий). XIV ст. – Україна у складі Великого Кнѐзівства Литовського. XV ст. – виникло Кримське ханство. XVI ст. – створеннѐ козацького центру – Запорізької Січі. 1569 р. – Україна у складі Речі Посполитої.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%96%D0%BA


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE

http://uk.wikipedia.org/wiki/8_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F



http://uk.wikipedia.org/wiki/28_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%B0

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%8F

110

1648 – 1654 рр. – національно-визвольна боротьба українського народу проти полѐків (Б. Хмельницький). 1654 р. – Переѐславська Рада та приюднаннѐ Лівобережної України до Росії. 1667 р. – Андрусівське перемир’ѐ Росії та Польщі. Затвердженнѐ Лівобережної України та Киюва у складі Росії. 1708 – 1709 рр. – похід шведів на Україну (Карл ХІІ). Спроба гетьмана Мазепи вийти з-під влади Росії. 1709 р. – Полтавська битва та перемога над шведами. 1722 р. – створеннѐ Малороської колегії, ѐка контроляю діѐльність українського гетьмана. 1775 р. – ліквідаціѐ Запорізької Січі. 1793 – 1795 рр. – в результаті ліквідації польської держави, Росіѐ зайнѐла правобережну Україну та Волинь. 1906 – 1910 рр. – столипінська аграрна реформа сприѐла розвитку великих селѐнських господарств України. 1917 р. – створеннѐ в Киюві Центральної Ради. Проголошеннѐ незалежності країни. 1917 – 1920 рр. – громадѐнська війна. 1920 р. – війна Радѐнської Росії з Польщея, передача останній Західної України. 1922 р. – входженнѐ України до складу СРСР. 1939 р. – поверненнѐ Західної України в результаті нападу СРСР на Польщу. 1940 р. – приюднаннѐ до України Північної Буковини. 1941 – 1944 рр. – німецька окупаціѐ України підчас ІІ світової війни. 1945 р. – вкляченнѐ до складу України Закарпатської області. Українська РСР – член ООН. 1954 р. – Крим передаютьсѐ до складу України. 1986 р. – аваріѐ на Чорнобильській АЕС. 24 серпня 1991 р. – проголошеннѐ незалежності України. Видатні українські діячі Тарас Шевченко, Лесѐ Українка, Марко Вовчок, Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський, та багато інших.

Фрази Деѐкі фрази, ѐкі використовуятьсѐ в усіх країнах світу. Добрий день! До побаченнѐ! Дѐкуя! а – з України! Приюмно познайомитисѐ!


Україні - найбільша країна, територіѐ ѐкої повністя знаходитьсѐ в Ювропі. Більше

Україна в Ювропі Тільки Росіѐ, Туреччина і Даніѐ. Однак більша частина Росії і

Туреччини знаходѐтьсѐ в Азії, а данський острів Гренландіѐ розташований в районі

Північної Америки.

В Україні, в містечку Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходитьсѐ географічний

центр Ювропи.

Населеннѐ України відноситьсѐ до найбільш освіченого. Кількість лядей з вищоя

освітоя на душу населеннѐ вища, ніж середньоювропейський рівень. Україна займаю 4

місце в світі за кількістя громадѐн з вищоя освітоя.

111

На конкурсі краси мов в Парижі в 1934 році українська мова зайнѐла третю місце післѐ

французької та перської за такими критеріѐми, ѐк фонетика, лексика, фразеологіѐ,

структура речень. А за мелодійністя українська мова зайнѐла друге місце, післѐ

італійської.

Автор першої в світі Конституції - українець Пилип Орлик. 5 квітнѐ 1710 його обрали

гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив «Конституція прав і

свобод війська Запорізького». У США Конституція прийнѐли в 1787 г, у Франції та

Польщі тільки в 1791 році.

Лавра - це найбільші та найвпливовіші чоловічі монастирі. У світі статус Лаври маять

тільки шість монастирів. Три з них знаходѐтьсѐ в Україні.

Найдовший музичний інструмент у світі це українська трембіта. Її довжина може

досѐгати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десѐть кілометрів.

На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні

грунти при правильній обробці даять найбільшу кількість врожая. Під час Другої

Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

Україна одна із країн-засновниць ООН: у розробці статуту ООН, ѐкий був підписаний

26 червнѐ 1945, активну участь взѐли представники України (УРСР).

Серед ѐскравих досѐгнень українського літакобудуваннѐ – найбільший в світі літак АН-

225 "Мріѐ", а також найпотужніший літак АН-124 "Руслан". У 2001 році, літак "Мріѐ",

взѐвши на борт вантаж у 253 тонни, за один політ встановив 124 рекекорди.

Протѐжність найдовшого тролейбусного маршруту в світі складаю 86 кілометрів, а

проходить він у Криму між Сімферополем та алтоя.

За кількістя сонѐчних днів такий курорт ѐк алта не поступаютьсѐ Ніцці та іншим

средізімноморскім курортам. Більша частина України розташована в межах помірно

континентального клімату, одгако длѐ Південного берега Криму характерний

субтропічний клімат.

ІСПАНІЯ

— держава на південному заході Ювропи. Займаю більшу частину Піренейського п-ова, Балеарські і Пітіузькі о-ви в Середземному морі, Канарські о-ви в Атлантичному океані. Іспаніѐ омиваютьсѐ Середземним морем і Атлантичним океаном. По суходолу Іспаніѐ межую з Португаліюя на заході (спільний кордон — 1214 км), з Франціюя — по гребенѐх Піренейських гір (623 км), з Андорроя (63,7 км), з Гібралтаром і з Марокко.

Королівство Іспанія

Reino de España

112


Девіз: «Plus Ultra» (латин.) - Ще далі

Гімн: «La Marcha Real» - Королівський гімн

Столиця (та найбільше місто)

Мадрид

Офіційні мови іспанська

Державний устрій Парламентська демократіѐ і конституційна монархіѐ

- Король Хуан Карлос І

- Прем'юр міністр Маріано Рахой

Площа

- Загалом 504 645 км² (51)

- Води (%) 1,04%

Населення

- оцінка 2007 р. 45 200 737 (27)

- Густота 89 57 чол,/км² (143)

Валюта Ювро (EUR)

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD_%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%81_%D0%86

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80_%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B9&action=edit&redlink=1








http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE


http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Spain.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Escudo_de_Espa%C3%B1a.svg

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:EU-Spain.svg

113

10 речей, які дивують в Іспанії

Можуть здивувати "Інтернетизовані" плѐжі та розраховані на природну енергія вітрѐки, п'ѐтизіркова в'ѐзницѐ та денний розклад самих мешканців. Пропонуюмо переглѐнути 10 речей, ѐкі дивуять в Іспанії.

Дивуять прості вказівники вулиць, що знаходѐтьсѐ на фасадах будинків, зазвичай на куті. Іспанці перетворили їх у вуличні витвори мистецтва. З керамічних плиток складаютьсѐ малянок-пазл, на ѐкому зображена лядина чи подіѐ, в честь ѐкої названа вулицѐ. Ці картинки допомагаять краще запам'ѐтовувати місцѐ.

Вказівник на вулиці. Тут і далі - фото автора

Іще одним незвичайним длѐ нас фактом ю те, що в Іспанії немаю центрального опаленнѐ житлових будинків. В деѐких містах немаю газу. Наприклад, в місті Вальдемоса. Дотепер там використовуютьсѐ старовинний спосіб обігріву, відомий ще за часів Сервантеса: розжарене вугіллѐ поміщаять в спеціальну жаровня, схоже на кругле барбекя. Далі пристрій ставлѐть під стіл длѐ обігріву ніг, а, разом з тим, і приміщеннѐ.

Жаровнѐ, що обігріваю приміщеннѐ

Цікавим і незвичним фактом ю те, що курортні плѐжі маять безкоштовний Інтернет. В Пальма-де-Мальорка, кафе знаходѐтьсѐ настільки близько до морѐ і щільно прилѐгаять один до одного, що зона wi-fi досить велика. В готелі користуваннѐ Інтернетом коштую 7€.

114

Іспанські плѐжі з wi-fi

Екологічноя цікавинкоя можна назвати вітрѐки - водокачки на Майорці. Там використовуять енергія вітру, щоб насосом викачувати воду з артезіанських джерел. Цікавий, а головне простий спосіб перевтіленнѐ енергії.

А от в одному з міст Іспанії злочинців приймаять в умовах VIP-класу. П'ятизіркова тюрма носить назву "Гранд Готель 5". Там можна вибирати стандартний номер чи апартаменти. Виглѐд з вікна, холодильник, Інтернет, спортзал, городнѐ ділѐнка - це все реально.

Оскільки на території закладу ю можливість працявати і зароблѐти гроші, то послуги, ѐкі надаятьсѐ тут за додаткову плату, "гості готеля" можуть собі дозволити без проблем.

П'ѐтизіркова тярма "Гранд Готель 5"

Дивноя особливістя можна назвати той факт, що найкращі бари і кафе знаходяться там, де найбільше сміття. Саме так в Іспанії виміряять рейтинг найцікавіших, найвідвідуваніших закладів. Шкірки від фруктів, лушпиннѐ горіхів, упаковки - просто змітаять зі столу на земля і тим показуять, що там було багато лядей.

Традиційноя рідкістя можна вважати корриду. Це дійство відходить у минуле. акщо ю бажаннѐ побачити це шоу, то завчасно треба цікавитись стосовно місцѐ і часу його проведеннѐ. Наприклад на Майорці, корида проходить протѐгом серпнѐ місѐцѐ.

115

Традиційна іспанська коррида

Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні. В іспанців цѐ приказка навпаки. Дуже часто на запитаннѐ "коли?", можна почути відповідь - манѐна, що означаю завтра. Це в них чарівне слово. Вони ляблѐть себе понад усе.

Дивним у порівнѐнні із попереднім фактом, виглѐдаю звичка Іспанії прокидатися о 5 годині ранку. В цей час вже відкриті кафе, де більшість іспанців п'ять ранкову каву. З 14:00 до 15:30 - сіюста, вони відпочиваять. При чому, іспанці дозволѐять собі таку розкіш навіть в умовах мегаполісу.

В Мадриді просто на робочому місці закриваять очі і "даять хропака" прѐмо в офісному кріслі. Длѐ туристів це добре тим, що зручно здійснявати шоппінг, адже навкруги мало лядей.

Про Іспанську сіюсту складаять легенди

Дивним здалосѐ і те, що школярі і діти дошкільного віку можуть гуляти допізна - і це вважаютьсѐ нормальним, бо вдень надто пекуче сонце. Вулиці в Іспанії, зокрема в Мадриді, освітлені настільки, що іспанці, навіть у темну пору, маять можливість грати у футбол, гулѐти парками та вигулявати собак .

Отже, день в Іспанії триваю довше, що даю туристам унікальну можливість побачити, відчути чи спробувати набагато більше, ніж вони самі на це очікували.

116

Гутірки або гурткові заняття

Гутірки або гурткові занѐттѐ проводѐтьсѐ вихователѐми гуртків відповідно до графіку таборової програми або у вільний час між запланованими заходами.

Загальні правила роботи в групі

Цінування часу - За будь-ѐкої програми тренінгу завжди існую ліміт часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатисѐ від теми обговореннѐ, прагнути дотримуватисѐ регламенту, говорити згідно з темоя та без відволікань, висловлявати своя думку коротко й чітко.

Ввічливість - Сприѐю створення позитивної атмосфери взаюмної поваги, також сприѐю збереження часу. Учасники, поважаячи себе та інших, маять говорити по черзі, не перебивати один одного, пам'ѐтаячи, що думка кожного цінна і необхідна длѐ поповненнѐ спільної скарбнички групового досвіду.

Позитивність-Учасникам завжди краще висловлявати позитивні ідеї, здійснявати позитивні дії, ніж ініціявати негативні проѐви - це непродуктивне, заважаю досѐгнення мети тренінгу.

Говорити від свого імені - Вислови на зразок "Всі так думаять" не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідаять дійсності, ѐк правило, потребуять багато часу длѐ підтвердженнѐ чи спростуваннѐ. Тому їх застосуваннѐ на тренінгу вважаютьсѐ помилкоя. Слід користуватисѐ "а- висловляваннѐми" ("а вважая", "а так думая", "На мій поглѐд" тощо). акщо потрібно навести не власну думку чи інформація, потрібно послатисѐ на конкретне джерело (лядину, документ, книгу, стаття тощо).

Правило додавання - Нові вислови, думки додаятьсѐ до тих, що були оприляднені раніше, але не заперечуять, не спростовуять, не нівеляять їх. На одне запитаннѐ може бути багато різних відповідей, і кожний маю право на власну думку та її висловляваннѐ. Винѐток становлѐть лише такі, ѐкі не стосуятьсѐ теми тренінгу або принижуять лядську гідність (дискримінуять когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо).

Правило добровільної активності - акщо длѐ виконаннѐ ѐкогось завданнѐ тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні маять право пропонувати лише своя кандидатуру.

Конфіденційність - Всі учасники зобов'ѐзуятьсѐ у власних інтересах залишати в своюму колі і не виносити за його межі інформація особистого характеру, ѐка може бути оприляднена учасниками про себе в ході тренінгу.

Правило "СТОП" - Даю можливість будь-ѐкому учаснику не виконати ѐкусь тренінгову дія ("пропустити хід") без додаткових поѐснень причин цього.

Правило підведеної руки - Сигнал про наѐвність повідомленнѐ учасник подаю лише мовчки, підводѐчи руку вгору.

Зворотній зв'язок - Зворотний зв'ѐзок - це висловляваннѐ учасників щодо своїх міркувань стосовно сенсу та способів вирішеннѐ завдань, власного стиля навчальної

117

діѐльності, пошуку ефективних шлѐхів вирішеннѐ проблем тощо. Такі висловляваннѐ даять можливість учасникам пізнавати унікальний досвід інших лядей, бачити себе їхніми очима. Тренер маю стежити, щоб висловляваннѐ були описовими, а не оцінявальними; конструктивними, мали позитивну спрѐмованість, не містили негативних вказівок тощо. За необхідності тренер повинен "вирівнявати ситуації", коригуячи висловляваннѐ учасників, зміняячи акценти, наголошуячи на позитиві й конструктивні. Зворотний зв'ѐзок здійсняютьсѐ безпосередньо по ходу обговореннѐ теми, виконаннѐ вправи чи завданнѐ

Гутірка № 1.

ЗНАЙОМСТВО

Мета: Основна ціль ціюї зустрічі, створеннѐ сприѐтливих умов длѐ роботи, атмосфери довіри, детальне ознайомленнѐ з основними принципами та формами роботи в групі, прийнѐттѐ правил роботи і краще знайомство учасників між собоя.

1. Вправа «Знайомство».

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, сприѐти згуртованості групи.

Обладнаннѐ: бейджі (ідентифікатори), маркери.

Хід вправи: учасникам ведучий пропоную написати на бейджику свою ім’ѐ, або те ѐким вони б хотіли, їх називали в групі. Прикріпити бейджик на грудѐх. Учасники по черзі представлѐять себе, вимовлѐячи свою ім’ѐ та ѐкесь слово, ѐке характеризую їх, бажано, щоб це визначеннѐ починалось з тіюї літери, що й ім’ѐ.

2. Ознайомитись з правилами роботи в групі.

Тренер повідомлѐю учасникам основні правила роботи: відвертість і щирість, відповідальність, повага до іншого, конфіденційність, активність, довіра, спілкуваннѐ за принципом тут-і-тепер, саморозкриттѐ та самоусвідомленнѐ. Кожне правило поѐсняютьсѐ, ѐкщо необхідно, обговоряютьсѐ і приймаютьсѐ групоя.

3. Вправа «День народження».

Мета: згуртувати групу, дати можливість дітѐм висловити образи.

Хід вправи: обираютьсѐ іменинник. Всі діти даруять йому подарунки жестом, мімікоя. Іменинник повинен відгадати, що йому даруять.

4.Вправа «Вислухай - поверни».

Мета: тренувати навички активного слуханнѐ та без оціночного сприйнѐттѐ іншого.

Хід вправи: учасники без слів, встановляячи конспект очима об’юднуятьсѐ в пари. Один із партнерів розповідаю все, що хотів би повідомити про себе. Інший партнер слухаю і через 3 хв. Переказую все, що почув, говорѐчи: „а почув, що ти .». Через 5 хв. Мінѐятьсѐ ролѐми.

Обговореннѐ:

118

– акі почуттѐ виникли?

– Що легше: слухати чи переказувати?

– Чи повністя була відтворена інформаціѐ?

5. Вправа «Інтерв’ю».

Хід вправи: тренер пропоную учасникам об’юднатись в пари.

Завданнѐ длѐ роботи в парах: протѐгом 5 хв. потрібно взѐти інтерв’я один в одного, щоб представити свого напарника в колі.

Основне правило цього інтерв’я – відповідати ѐ змога повніше і щиро. Одночасно спробу ще краще розібратись у собі, адже питаннѐ розкриваять особливості вашого характеру, звичок та інтересів. Післѐ виконаннѐ цього завданнѐ усі сідаять в коло і протѐгом 1-2 хв. представлѐять свого партнера групі ѐк лядину, з ѐкоя разом проведуть 12 зустрічей.

Обговореннѐ:

1) Що ви відчували коли слухали про себе?

2) акі враженнѐ виникли у вас під час виконаннѐ вправ?

ГУТІРКА №2

10 звичок щасливих людей

Щасливу лядину впізнаюш здалеку – вона зарѐджаю оточуячих своїм позитивом і з впевненістя дивитьсѐ у майбутню, оскільки точно знаю, чого хоче, а ще краще – вона знаю, що в неї все вдастьсѐ так, ѐк треба. Секрети звичок щасливих лядей опублікував у своюму блозі арослав Федорак, і цей чудовий список ми наводимо і в себе. Прочитайте його і візьміть на озброюннѐ – може саме завдѐки йому вам стане набагато краще

1. Щасливих лядей зовсім не цікавить, що думаять про них інші. Їх підхід дуже лаконічно окреслила Коко Шанель: “Мені все одно, що ви про мене думаюте, тому що ѐ про вас не думая взагалі”. Ви робите те, що вважаюте за необхідне. Можливо, ваші дії виѐвлѐтьсѐ помилковими, але це ваш досвід і він безцінний! Всі поважаять незалежних, впевнених у собі лядей, ѐкі маять чітку життюву позиція. Це не означаю, що такі ляди не помилѐятьсѐ. Але це означаю, що вони ніколи не оглѐдаятьсѐ в пошуках схваленнѐ чи осуду.

2. Вони вміять бачити ситуація “зі сторони”. Ніщо у цьому житті не буваю однозначним, тому дуже корисно вміти зберігати нейтралітет. Іноді це дуже складно. Китайська мудрість стверджую: Правильно чинить той, хто спостерігаю за своїм життѐм відсторонено – ѐк мавпа, ѐка сидѐчи на дереві спостерігаю за сутичкоя двох тигрів. акась частина нас повинна залишатисѐ такоя мавпоя, що дозволѐю нам приймати правильні рішеннѐ і не витрачати сили там, де не варто вв’ѐзуватисѐ у бійку.

3. Ні про що не шкодувати. Втрачені можливості, коханнѐ, ѐке так і не відбулосѐ, зрада друзів – все це не вартую нашого часу та енергії. “Жаль за втраченим не повинен тривати більше п’ѐти хвилин”, – стверджую американський психолог Олаф Майнер.

119

4. Вміять дѐкувати. І йдетьсѐ тут не про чергову вдѐчність, а про ту, що йде від щирого серцѐ. Щира вдѐчність здатна перетворити наше життѐ на справжню чудо. Справа в тім, що коли ми дѐкуюмо – ми фокусуюмосѐ не на тому, чого у нас немаю, а на тому, що ю, а подібне, ѐк відомо, притѐгую подібне. Будьте вдѐчні і дѐкуйте навіть за те, чого ще не трапилосѐ.

5. Зберігаять відчуттѐ новизни. Досѐгнувши чогось ми, ѐк правило, радіюмо цьому зовсім недовго, а потім відчуттѐ новизни нас покидаю. Але за нього потрібно “вчепитисѐ” руками і ногами. Запам’ѐтовуйте моменти свого тріумфу. Радісні події повинні стати генератором ваших майбутніх перемог. Тому постійно викликайте у пам’ѐті і знову переживайте всі відтінки щасливих емоційних станів. Ставити перед собоя нові цілі і досѐгати їх – це прекрасно. Але дуже часто в гонитві за тим, чого ще немаю, ми не встигаюмо сповна насолодитисѐ тим, що вже ю! Саме це і робить нас нещасними.

6. Вміять над собоя посміѐтисѐ. Іроніѐ – прекрасна ѐкість. Але ѐкщо лядина може бути іронічноя в ставленні до самої себе – вона невразлива! Психологи переконані, що саме самоіроніѐ – найбільш достовірний критерій розвинутого інтелекту. Здатність щиро сміѐтисѐ над самими собоя притаманна тільки сильним духом та розумом лядѐм, ѐкі не боѐтьсѐ жодних стереотипів чи упереджень. Вона напрѐму пов’ѐзана з радістя та оптимізмом.

7. Живуть “у відділі сьогоднішнього днѐ”. Так просто і геніально сформулявав одну зі звичок щасливих лядей американський психолог Дейл Карнегі. Ляди, ѐкі живуть під тѐгарем минулих помилок та негативного досвіду, з одного боку, і під страхом пережити провал в майбутньому – з іншого – не живуть взагалі.

8. Ніколи не припинѐять навчатисѐ. Книги, подорожі, нові хобі, іноземні мови, бажаннѐ пізнати цей світ і ніколи не переставати дивуватисѐ – це ще одна чудова звичка щасливих лядей, тому що саме вона допомагаю їм реалізовувати себе.

9. Ніколи не заздрѐть. Ми звикли порівнявати себе з іншими і співставлѐти свої успіхи з успіхами оточеннѐ. В здоровій конкуренції немаю нічого поганого, втім, найчастіше вона переростаю у відчуттѐ незадоволеності самим собоя та заздрості до лядей більш успішних. Проте, на світі ю тільки одна лядина, з ѐкоя ви можете себе порівнявати – це ви самі в минулому. І ѐкщо сьогодні ви зуміли стати хоча б трішечки кращими, ніж вчора – значить ви переможець і можете заздрити самі собі!

10. Правильно вибираять друзів. Роберт Грін у книзі “48 законів влади” пише: “Чужі стражданнѐ і нещастѐ можуть стати длѐ вас згубними – емоційні стани настільки ж заразні, ѐк хвороби. Вам може здаватисѐ, що ви чините благородно, допомагаячи нещасній лядині. Але дуже часто нещасні самі накликаять на себе біди і можуть так само накликати їх на вас. Дуже важливо відрізнѐти лядей, ѐкі дійсно потребуять допомоги, і тих, ѐкі своїми діѐми, думками і поступками раз у раз викликаять біду на своя голову. Найнебезпечніший (і найбільш заразний) тип – це ляди, ѐкі завжди всім незадоволені і звикли вважати себе постійними жертвами. Біжіть від них ѐк від чуми. Спілкуйтесь зі щасливими – і вони заразѐть вас щастѐм. Спілкуйтесь зі щедрими – і станете такими само. акщо ж ви сумуюте – шукайте лядей життюрадісних”.

120

ГУТІРКА №3

17 логотипів, які ніколи не змінювались

Останнім часом длѐ того, щоб привернути увагу кліюнтів до напівзабутого бренду, або ж просто “розштурхати” їх, компанії роблѐть дійство під назвоя ребрендинг. Він буваю ѐк повний (коли зміняютьсѐ все – від лого до стиля магазинів), так і частковий – коли, наприклад, заміняять лише гасло.

Проте в світі ю бренди, справді перевірені часом – адже їм не потрібен ніѐкий ребрендинг. Навіть не будучи прихильником чи кліюнтом ціюї компанії, ви завжди впізнаюте її неозброюним оком – такоя силоя володію цей бренд.

Олімпійські ігри

Пѐть об’юднаних кіл придумав у 1912 році сам П’юр де Кубертен. Згідно з поширеноя версіюя, кожен колір означаю певний континент, Ювропа – синій, Америка – червоний, Азіѐ – жовтий, Африка – чорний, Австраліѐ – зелений, і разом з білим тлом логотипу ці кольори присутні на прапорі будь-ѐкої країни світу.

Chupa Chups

Вперше солодкі цукерки на паличці (ѐка спочатку була дерев’ѐна) з’ѐвилисѐ в Іспанії у 1958 році. Цікаво, що логотип длѐ бренду “по знайомству” придумав сам Сальвадор Далі, ѐкий порадив розмістити його зверху, а не збоку.

121

Playboy

До створеннѐ всесвітньовідомого бренду долучивсѐ сам Х’я Хефнер – він був упевнений, що заюць кумедний, грайливий і дуже сексуальний. Логотип був намальований у 1953 році Артом Полом.

Bacardi

Ром Bacardi маю багатовікову історія: у 1862 році кубинський винороб Факундо Бакарді придбав власну винокурня в Сантьѐго-де-Куба і за власноя технологіюя почав випускати білий ром. Під дахом будівлі жило багато летячих мишей, що і стало основоя длѐ логотипу.

Maybach

Дві букви M на логотипі ціюї ляксової марки машин – це прізвища її засновників, Вільгельма Майбаха і його сина Карла.

122

Porsche

Логотип у відомого бренду з’ѐвивсѐ в 1951 році, хоча ѐк саме це трапилось, наразі невідомо. За одніюя з версій, ескіз логотипу був накиданий на серветці в нья-йоркському кафе під час зустрічі Макса Хоффмана і Феррі Порше.

Goodyear

Крилатий логотип Goodyear завдѐчую своюя поѐвоя будинку Френка Зіберлінга, засновника компанії. Саме у нього вдома на сходах стоѐла статуѐ Меркуріѐ, бога торгівлі.

Nivea

Крем Nivea з’ѐвивсѐ в продажу в 1911 році, але лише за тринадцѐть років післѐ цього він почав виходити у знайомій вам синій плоскій баночці з лаконічним надписом. Вибір синього кольору був простий – на той момент його не використовувала жодна політична партіѐ Німеччини.

Chanel

Дві букви С, ѐкі дзеркально перехрещуятьсѐ, намалявала сама Коко у своюму будинку в Ніцці – ѐкраз перед відкриттѐм першого монобрендового бутіка.

123

Burberry

Надпис Burberry існував ще з 1856 року, а от лицар у амуніції з’ѐвивсѐ трохи пізніше – в 1901 році.

Bvlgary

Дивне написаннѐ бренду Bvlgary поѐсняютьсѐ просто: засновником фірми був Сотіріос Вулгаріс, за походженнѐм грек, і грецькоя мовоя його прізвище писалосѐ саме так. Проте його трохи адаптували, щоб надати бренду італійського звучаннѐ, і відмовились від останньої букви.

Louis Vuitton

Монограма LV з’ѐвиласѐ у 1896 році, і нея маркували лише оригінальні речі бренду – оскільки навіть тоді почали поширяватись підробки. Сьогодні таку річ можна знайти в

кожному українському місті та смт

124

Coca-Cola

Один з найупізнаваніших брендів світу, протѐгом ХХ століттѐ міг насолодитисѐ численними змінами логотипу його конкурентів – Pepsi, при цьому не зміняячись самому. Автором знакового підпису 1886 року ю Френк Робінсон.

McDonald’s

Золоті арки в логотипі McDonald’s з’ѐвилисѐ внаслідок поѐви справжніх арок, ѐкі були розташовані на входах до фаст-фудів.

Nike

Досить популѐрна історіѐ – логотип Nike намалявала студентка Керолін Девідсон у 1971 році, і отримала за нього всього 35 доларів. З тих пір фірмова галочка прикрашаю усі товари компанії.

125

BMW

Не зважаячи на поширений міф, логотип BMW не символізую обертаннѐ ґвинтів літака. Біло-голубий – це колір баварського прапору, де і розміщена штаб-квартира компанії.

ГУТІРКА № 4

„ГОЛОДОМОР”

1. Підготовча вправа: Переглѐд фільму про Голодомор. Всім дітям роздаються свічки (або квітки) та зачитується:

Український народ — сучасні та майбутні покоління, а особливо молодь —

повинна знати своє минуле правдиво.

У пік голодомору українські селяни вимирали в темпах: 17 людей за хвилину,

1,000 людей за годину, 25,000 людей на день

2. Обговорення даної теми: Всі діти розходяться на місце призначене їхнім гуртком для гурткових занять і сідають в коло. Провідник питається чергово:

Що значить Голодомор?

В ѐкі роки відбувсѐ Голодомор?

Скільки лядей загинуло?

Від чого помирали ляди?

126

Де був центр Голодомору?

2. З’ясування (Вихователь надає інформацію): Що таке голодомор 1932-33 рр.? Коли дослідники говорѐть про голодомор 1932-33 рр., маютьсѐ на увазі період з квітнѐ 1932 по листопад 1933 рр. Саме за цих 17 місѐців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинуло мільйони лядей. Пік голодомору прийш на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 лядей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисѐч - щоднѐ.

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадаю 52,8% загиблих. Смертність населеннѐ тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській і Дніпропетровській областѐх рівень смертності був вищий у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив увесь Центр, Південь,

Північ та Схід сучасної України. В таких же маштабах голод спостерігавсѐ у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжѐ, де жили українці.

Дослідники називаять різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-ѐкому випадку, мова йде про МІЛЬЙОНИ безневинних жертв. З урахуваннѐм непрѐмих жертв, за приблизними підрахунками, голодомор забрав життѐ 14 мільйонів лядей.

Причиноя голодомору стала ПОЛІТИКА сталінського режиму, щодо українців ѐк нації і, зокрема, щодо селѐн ѐк класу. Головноя метоя організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпеченнѐ тотального контроля з боку держави над всіма верствами населеннѐ. Політика безвідповідальних експериментів з метоя побудови щастѐ длѐ усіх „в юдиній окремо взѐтій країні”, ѐка передбачала, зокрема, злиттѐ усіх націй і народностей СРСР в юдиний „радѐнський народ” з уніфікованоя свідомістя та здійсненнѐ швидкого „індустріального стрибка” за рахунок „мобілізації” внутрішніх ресурсів.

На практиці, це означало фізичне винищеннѐ усіх класових та національних „ворогів” сталінського режиму, тобто лядей, ѐкі мали своя думку щодо розбудови „світлого майбутнього”. Головним аргументом здійсненнѐ ціюї політики нерідко ставав терор. Зокрема, терор голодом. А Україна була головним полігоном „вирішеннѐ національного питаннѐ” та проведеннѐ індустріалізації...

Длѐ зміцненнѐ своюї влади тоталітарний режим знищував усіх, хто міг хоч ѐкось порушити монополія тоталітарної держави на право вирішувати, ѐк маю жити держава. Українська націѐ, ѐка була другоя за чисельністя в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотвореннѐ, досвід національно-визвольної боротьби, була неабиѐкоя загрозоя длѐ цього тоталітарного режиму.

127

Тому, не змігши вирішити національне питаннѐ через політику „коренізації”, Сталін вдавсѐ до відкритої війни проти народу.

Щодо індустріалізації, то в ній самій, в її меті – швидкому промисловому розвитку країни – нічого поганого не було. Але методи, ѐкими вона проводиласѐ, повністя спотворили ідея і звели нанівець всі позитивні результати, бо вони були куплені ціноя крові. Щоб отримати валяту длѐ закупівлі промислового обладнаннѐ, Сталіну була потрібна ефективна машина видобуваннѐ товарів на експорт, насамперед – хліба. Длѐ цього він організував економічно необґрунтовану колективізація сільського господарства, ѐка, фактично, знищила найкращі господарства разом з господарѐми і призвела до багаторічної руїни. Українські селѐни намагалисѐ опиратисѐ такій політиці. Через це мільйони з них впали жертвами в нерівній боротьбі.

3а. Спогади очевидців трагедії:

“В селі 1933 році померло 600 чоловік, в більшості хат були мертві. Ховали у домовинах і без них. Урожай був, але ходили по хатах спеціальні бригади по викачці хліба, ходили із щупами і шукали хліб. Я лежала на печі і піді мною було зерно. Мене зігнали з печі і забрали зерно. Щоб врятуватись, люди товкли кукурудзяні качани, варили суп з акації, їли гнилу торішню картоплю.” (Із спогадів очевидців.)

Художник: Василь Касьян

Художник: Софія Налепінська –Бойчук

128

Художник: Богдан Певний

Художник: Михайло Дмитренко

У 1988 році Конгрес США, а у 1989 р. Міжнародна комісіѐ яристів офіційно визнали голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти української нації. На вересень 2003 р. офіційні документи з приводу голодомору прийнѐли у Бельгії, США, Канаді, Аргентині і Країні Басків (Іспаніѐ).

Проблема визнаннѐ голодомору 1932-33 рр. в Україні злочином проти лядства розглѐдаютьсѐ на 58-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.

15 травнѐ 2003 р. Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України визнала голодомор 1932-33 рр. актом геноциду.

3.б Всі учасники гутірки запалюють свічки та відбувається хвилина пам‘яті жертв Голодомору.

4. Закриття Вихователь нагадує всім, що 26 листопада – День Жалоби за жертвами голодомору 1932-33 рр.

Чи хтось має якісь питання, зауваження чи думки, щодо даної теми?

129

Список використаної літератури

1. Голодомор в Україні 1932-33 років.//Матеріали Посольства України у Фінлѐндській Республіці. дреса статті - http://www.geocities.com/finukr/golodomor.htm 2. Кульчицький С. Причини голоду 1933 року в Україні - 2.// Дзеркало тижнѐ № 38 (463) Субота, 4 - 10 Жовтнѐ 2003 року. 3. Кульчицький С. Скільки нас загинуло під час голодомору.// Дзеркало тижнѐ № 45 (420) Субота, 23 - 29 Листопада 2002 року.

ГУТІРКА № 5.

„ШКІДЛИВІСТЬ АЛКОГОЛЮ”

Особливо важливо на початку табору, щоб гутірки проводилисѐ в той самий час, в тому самому місці, і щоб мали певну схему длѐ всіх вихователів.

1. Підготовча вправа:

Всім відомо, що алкоголь має шкідливу дію на організм людини. Сьогодні ми трошки торкнемося цієї теми та спробуємо дізнатися чому це саме так.

2. Обговорення даної теми:

Всі діти сідають в коло та провідник питається чергово:

Що таке алкоголь?

На ѐкі органи організму лядини дію алкоголь?

Що може трапитисѐ внаслідок алкогольного сп’ѐніннѐ?

Чи існую залежність від алкоголя?

3. Вияснення (Вихователь надає інформацію):

Лядина, що ніколи не вживала наркотиків, алкоголя, нікотину, не відчуваю в них і потреби. Більш того, перше знайомство з ними буваю дуже неприюмним. Усі курці або п'ѐниці пам'ѐтаять відчуттѐ огиди, нудоти, головного боля післѐ першої чарки та сигарети. Винѐток становлѐть лише наркотики, ѐкі навіть позбавлѐять від сильного боля, щоправда, тільки на певний час, але саме із ціюя метоя їх використовуять у медицині. Уживаннѐ без медичної необхідності дуже швидко призводить до наркоманії, хоча медична необхідність за тривалого вживаннѐ призводить до того ж результату.

За умови тривалого вживаннѐ алкоголя організм звикаю до постійного отруюннѐ, й лядина починаю відчувати позитивні емоції, ейфорія - піднесений настрій. Здаютьсѐ навіть, що післѐ чарки стаюш сильнішим, сміливішим і красивішим, словом, усе навколишню постаю в рожевому кольорі. А насправді це все - самообман. Бо п'ѐна лядина й слабкіша, й менш спритна, й нерозсудлива, тому не розумію справжньої небезпеки й переоціняю свої можливості. Через те випадки каліцтва й навіть загибелі найчастіше траплѐятьсѐ саме внаслідок сп'ѐніннѐ. Мабуть, не треба казати, що й зовнішній виглѐд у п'ѐної лядини не викликаю поваги до неї.

Кожні 100 гр. горілки, 200 гр. вина, 0,5 літра пива вбиваять 7500 активно працяячих клітин головного мозку.

130

4. Гутірка (5 хв. вихователь розповідає) :

Алкоголь - це отрута, ѐка впливаю на організм лядини, зокрема, на центральну нервову систему, надто на кору головного мозку. Зміни діѐльності кори головного мозку, загальмуваннѐ набуттѐ нових умовних рефлексів, послабленнѐ раніш утворених відбуваютьсѐ, коли вжито порівнѐно невеликі дози спирту, коли концентраціѐ його в крові досѐгаю лише 0,01%. Досліди довели, що алкоголь паралізую наймолодші нервові механізми, перешкоджаячи вироблення нових.

Уживаннѐ алкоголя впливаю на зміну координації рухів, призводить до зменшеннѐ в крові кількості лейкоцитів та еритроцитів і зниженнѐ в ній місткості гемоглобіну на 40-50% викликаю порушеннѐ імунітету. Особливо негативно впливаю алкоголь на серце й судини, спричинѐю набрѐканнѐ тіла, порушеннѐ ритму серцевих скорочень.

Пари алкоголя та продукти його розпаду чинѐть токсичний вплив на легеневу тканину, призводѐть до зниженнѐ життювої об‘юму легень, ускладняять лікуваннѐ інфекційних захворявань.

Негативно впливаю алкоголь і на кишечник, і на печінку, і на шлунок, викликаячи гастрит, цироз печінки, виразки. Порушуютьсѐ також діѐльність нирок, вони не справлѐятьсѐ зі своїми функціѐми, тому в крові нагромаджуятьсѐ отруйні речовини.

Алкоголь впливаю також на статеві клітини. Проникаячи в кров плоду через плаценту матері, алкоголь порушую обмін речовин, що може призвести до народженнѐ дітей з різними вадами розвитку.

Уживаннѐ спиртних напоїв викликаю зниженнѐ саморегулѐції лядини, а це призводить до нещасних випадків у побуті, на виробництві, у транспорті.

Що може трапитись внаслідок алкогольного сп’яніння?

У стані алкогольного сп’ѐніннѐ:

сильно підвищуютьсѐ ризик нещасних випадків; можна отримати важкі травми, вклячаячи травми голови; можна знепритомніти; можна захлинутисѐ власноя блявотноя масоя і померти; можна отруїтисѐ алкоголем і померти; можна попасти у в’ѐзниця; можна стати посміховиськом в очах оточуячих; на ранок може наступити огидне хворобливе похміллѐ; можна завдати шкоди здоров’я своїй майбутній дитині; можна втратити контроль над собоя і здійснити вчинки, ѐкі у тверезому стані

ніколи б не здійснив; можна увійти в небажані статеві стосунки з негативними наслідками напр.

завагітніти, захворіти на СНІД або інші статеві інфекційні хвороби і тд. можна опинитисѐ в ситуації коли не зможеш оборонѐтисѐ від нападу або

насилуваннѐ;

5. Обговорення: a. Кожний учасник гуртка повинен дати на ця тему конкретний приклад,

ѐкий він/вона може згадати із реального життѐ.

131

b. Пропонуютьсѐ також теми длѐ обговореннѐ „Вплив тятяну” та „Шкідливість наркотиків”.

c. Проводитьсѐ дискусіѐ. d. Протилежне значеннѐ понѐттѐ теми „Шкідливість алкоголя” ю переваги

здорового способу життѐ. Всім дітѐм пропонуютьсѐ назвати ознаки здорового способу життѐ.

5 а. Всім учасникам гутірки роздаються папір та пензлі і пропонується зобразити як алкоголь діє на організм людини.

6. Закриття

Вихователь презентує намальовані роботи. Шляхом голосування обирається найкраща робота.


Про шкідливість нікотину, алкоголю та наркотичних речовин

Мета. Сформувати в учнів понѐттѐ про шкідливі звички, паліннѐ, алкоголь, наркотики та їх вплив на організм лядини. Викликати в учнів негативне ставленнѐ до куріннѐ, алкоголя та нікотину, ѐкі завдаять шкоди здоров'я.

Обладнаннѐ. Плакати, художнѐ література, таблиці.

І. Вступне слово.

Хто не знаю про доктора Фауста та його супутника Мефістофелѐ? Проте мало хто знаю, що в легенді про Фауста був такий цікавий епізод.

Післѐ відкриттѐ Америки Фауст у супроводі чорта побував у Новому Світі. Вони виѐвили там багато цікавого, зокрема небачені рослини і поміж ними тятян.

Мефістофель заѐвив:

- Корисна травичка, не лопух якийсь! Вона ощасливить Старий Світ! Хто хоч раз закурить не покине цієї забави. Більше не говоритимуть про нас, чортів, що тільки ми вдихаємо дим і випускаємо його ніздрями. Чи не натоптати вам тютюном люльку, шановний докторе?

- Не треба. Забава ця для дурнів, - рішуче відповів Фауст.

Про ця несерйозну забаву і поведемо нашу серйозну розмову.

II. Історія завезення тютюну.

132

Справді, тятян родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах траплѐятьсѐ малянки із зображеннѐм курців, проте до відкриттѐ тятяну Колумбом в Старому Світі не знали. Історіѐ прилученнѐ ювропейців до куріннѐ почаласѐ так.

12 жовтнѐ 1492 року матрос Родріго Тріана з кораблѐ «Піхета» флотилії Христофора Колумба вигукнув: «Попереду землѐ!». Прогримів гарматний залп. Матроси згорнули вітрила, і кораблі повільно рухались до невідомої землі. Колумб вважав що перед ним східний берег казкової Індії. Місцеві жителі називали своя земля, ѐка виѐвилась островом, Гуанахані. Колумб дав їй нове ім'ѐ - Саг-Сальвадор. Цѐ назва залишилась відтоді за одним із Багамських островів. Серед подарунків, ѐкі принесли остров'ѐни Колумбу, було сушене листѐ рослини «петум». Це згорнуте в трубочки листѐ вони курили. В пошуках золота Колумб поплив далі на південь і 28 жовтнѐ 1492 року зійшов на берег Куби. Мешканці зустрічали прибулих з головешками в руках і з травоя длѐ куріннѐ, ѐку вони називали "сигароя". Дим ціюї трави, за образним висловом Колумба, вони "пили". Під час куріннѐ вони 3-4 рази затѐгувались і випускали дим через ніздрі.

25 груднѐ 1492 р. корабель «Санта-Маріѐ» зазнав аварії. Лядей, цінний вантаж і гармати пощастило врѐтувати, але найменш уцілілий корабель «Ніньѐ» не міг умістити екіпаж двох кораблів (третій корабель «Пінта», ѐким керував Мартін Пінсон, покинув Колумба). На побудованому з уламків «Санта-Марії» форті «Навідад» («Різдво»), влаштувалисѐ іспанці. Колумб з частиноя команди вирушив до Ювропи, лишивши, ѐк свого заступника, ченцѐ Фра Романе Лано. Залишені матроси були першими ювропейцѐми, ѐкі навчились курити від остров'ѐн.

Таку притѐгальну силу мав тятян. І рослина почала свій переможний хід по країнах і континентах. Післѐ другого плаваннѐ Колумба (1493-1496) насіннѐ тятяну завезли до Іспанії. Потім воно потрапило до сусідніх ювропейських країн і в період великих географічних відкриттів його завезли морськими і сухопутними шлѐхами практично у всі куточки Земної кулі.

Широкому поширення тятяну сприѐла дивовижна його властивість - вироблѐти в лядині потѐг до куріннѐ, ѐкий дуже важко перебороти.

Наприкінці XVI ст. куріннѐ проникло до Іспанії, Португалії, Франції, Англії, Голландії. Тридцѐтилітнѐ війна сприѐла поширення куріннѐ в Німеччині і Швеції. До Росії тятян завезли німецькі купці в 1585 році через Архангельськ, а потім його почали широко культивувати на російській землі.

Не можна сказати що тятян скрізь проникав безперешкодно. З релігійних переконань і мотивів у рѐді країн, наприклад в Італії, його оголосили "забавоя диѐвола". Римські папи навіть пропонували відлучити від церкви тих, хто курив чи няхав тятян. Длѐ науки потомству трьох ченців, що піймалисѐ на курінні, замурували живцем у монастирській стіні. В Англії за указом Юлизавети І (1585 р.) курців прирівнявали до злодіїв і водили вулицѐми з мотузкоя на шиї. Проте Холтер Ролі, фаворит двора королеви, популѐризував куріннѐ тятяну. Післѐ смерті Юлизавети правліннѐ перейшло до акова Стяарта, ѐкий стратив Ролі з політичних мотивів, хоч, за переказами, його стратили за куріннѐ.

аків І оголосив куріннѐ шкідливим, неблагочестивим і не підходѐщим длѐ цивілізованої лядини занѐттѐм. Своя знамениту праця "Про шкідливість тятяну", опубліковану в 1604 році, він закінчив словами; "...звичка, на ѐку гидко дивитисѐ, нестерпна длѐ няху, шкідлива длѐ мозку, небезпечна длѐ легенів...", це була перша популѐрна книжка про шкідливість куріннѐ.

133

III. Бесіда з учнями "То чому ж люди курять?"

На основі статистичних даних різних країн можна зробити висновок, що тепер на нашій планеті до 60% чоловіків і 20% жінок курѐть.

Одніюя з головних причин ю цікавість. За даними опитуваннѐ учнів, курити з цікавості почали 25%.

Інша причина - наслідуваннѐ дорослих. Частина дітей починаю курити дуже рано, у 5-7 класі. Половина з них наслідую товаришів по школі, двору. Ще значна частина починаю курити, прагнучи надзвичайного, таюмничого: адже потрібно дістати сигарети і сірники, заховатисѐ в безлядному місці, а це так схоже на маленьку пригоду.

Чому паліннѐ так поширене в сучасному світі, і чому ляди палѐть? Ми живемо в складному світі, ѐкий постійно випробовую нас на міцність. Здорова, сильна духом лядина розумію, що життѐ - це боротьба і по-філософськи ставитьсѐ до тимчасових труднощів. Емоційно слабка і духовно незріла лядина панікую перед проблемами, відчуваю тривогу, непевність, а тятян, ѐк і алкоголь, і наркотики ю універсальними протекторами: залежно від потреби розслаблѐять або стимуляять нервову систему, підвищуять судинний тонус, даять почуттѐ задоволеннѐ, при цьому не вимагаячи жодного напруженнѐ, вольової боротьби, цілеспрѐмованої, тривалої праці над собоя і своїм життѐм. Здорова, сильна духовно та інтелектуально лядина одержую задоволеннѐ від життѐ через серце, мозок, через боротьбу і перемоги. Вона не потребую ніѐкої "хімічної радості". Лядина стаю дорослоя, не потрібно ховатисѐ. Куріннѐ стаю звичкоя багатьох лядей, ѐкі і раді були б закинути це нікчемне занѐттѐ, та не можуть себе перебороти. Нікотин, що міститьсѐ в сигаретах, це надзвичайно сильна отрута, ѐка дію переважно на нервову систему, травленнѐ, а також дихальну та серцево-судинну систему.

Опис впливу куріннѐ на організм лядини буде неповним, ѐкщо не сказати про дуже несприѐтливі наслідки паліннѐ длѐ жіночого організму. У жінок, ѐкі палѐть, спостерігаютьсѐ значно раніше згасаннѐ організму, ніж у тих, ѐкі не курѐть. Шкіра втрачаю своя еластичність і свіжість, з'ѐвлѐятьсѐ ранні зморшки на обличчі: голос стаю низьким, хрипким. Назавжди зникаять жіночість, свіжість, чистота. Особливо такого негативного впливу зазнаю організм дівчини.

Лядина, ѐка не курить, це йдетьсѐ мова про пасивне куріннѐ, перебуваячи в Приміщенні із курцем протѐгом лише одніюї години, по суті, кожного разу спаляю по пів сигарети. У неї спостерігаятьсѐ негативні зміни у діѐльності нервової системи, порушуютьсѐ склад крові, сечі. Пасивні курці ризикуять мати злоѐкісні новоутвореннѐ не лише в легенѐх, але й у інших органах. Особливо пасивне куріннѐ, небезпечне длѐ дітей.

IV. Як кинути курити?

Кинути куріннѐ може кожен. Длѐ цього слід поставити собі за мету. Адже запеклий курець скорочую, собі вік на 8-9 років. Чи варта щоденна сигарета такого скороченнѐ вашого життѐ. Замислітьсѐ над цими фактами.

Протѐгом кількох днів чи тижнів аналізуйте, коли і чому хочетьсѐ курити. Призначте день відмови від ціюї шкідливої звички.

V. Бесіда про шкідливість вживання алкоголю.

1. Трохи історії (виступ учениці).

134

Чисті спирти почали добувати в VI-VII ст. Араби називали його «алкоголь», що означаю "одурманяячий". Першу плѐшку горілки виготовив араб Рачез в 860 році. Перегонка вина з метоя одержати спирт різко посилила пиѐцтво. Не виклячено, що саме це і стало приводом длѐ заборони вживаннѐ спиртних напоїв, до ѐкої вдавсѐ основоположник Ісламу Мухамед. Цѐ заборона ввійшла згодом і до зведеннѐ мусульманських законів - Корану (VII ст.). Відтоді протѐгом 12 століть у мусульманських країнах алкоголя не вживали, відступників цього закону (п'ѐниць) жорстоко карали.

2. Масове завезення горілки й вина.

З XVI ст. почалосѐ масове завезеннѐ горілки й вина з-за кордону. За Івана IV і Бориса Годунова запроваджуятьсѐ «царові кабаки», ѐкі давали багато грошей в державну скарбниця. А проте вже тоді були спроби обмеженнѐ вживаннѐ спиртних напоїв. Так, у 1652 році вийшов указ: "Продавати горілку по одній чарці лядині".

Заборонѐлосѐ продавати вино ченцѐм, а також усім під час постів, у середу і неділя. Одначе з фінансових міркувань невдовзі до указу було внесено поправку: «Щоб великого государѐ скарбниці чинити прибуток, пиѐків з кухленого двору не проганѐти», чим фактично підтримувалось пиѐцтво.

3. З чого починається пияцтво?

Приклади першого прилученнѐ до алкоголя дуже різноманітні. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбуваютьсѐ або випадково, або його даять "длѐ апетиту", лікуять вином, або ж дитина сама з цікавості куштую спиртне.

У дещо старшому віці мотивом першого вживаннѐ алкоголя стаять традиційні приводи: свѐто, день народженнѐ, гості.

З 14-15 років з'ѐвлѐятьсѐ такі приводи, ѐк "незручно відставати від хлопців", "друзі умовили", "за компанія", "длѐ хоробрості". Вживаячи алкоголь, підлітки вважаять себе дорослими, не задумуячись про наслідки.

Длѐ питущих підлітків характерні нещирість, розв'ѐзність, хвастощі, ѐкі легко зміняятьсѐ пригніченістя, безпорадністя, пасивноя схильністя до підкореннѐ.

Алкоголь призводить до безпричинних змін настроя, вибухів радості і ляті. Особливо важко доводитьсѐ дітѐм, ѐкі ніѐк не можуть зрозуміти причину буйної поведінки свого батька.

У здорової дитини не може бути потѐгу до спиртного. Навпаки, смак і запах алкоголя викликаять у неї огиду. До вживаннѐ спиртних напоїв дітей штовхаю цікавість. Діти випиваять у гостѐх з цікавості. Алкоголь, потраплѐячи в організм дитини, швидко розноситьсѐ кров'я по всьому тілу, доходить до мозку. Це викликаю тѐжкі симптоми отруюннѐ (наводѐтьсѐ приклади із смертельним кінцем).

4. Вплив алкоголю на організм (виступ учня).

Доведено, що алкоголь з руйнівноя силоя дію на всі органи і системи лядини. Звичайний шлѐх надходженнѐ алкоголя в організм - через шлунково-кишковий тракт. При цьому 20% прийнѐтого алкоголя всмоктуютьсѐ у шлунку, а решта 80% - у тонкому кишечнику.

135

Потраплѐячи у шлунок, він негативно впливаю на його оболонку і безпосередньо через центральну нервову систему - на вся травну функція.

Особливо шкідливий етиловий спирт длѐ печінки.

Із невеликоя кількістя спирту, ѐкий надходить ззовні, ферменти печінки впораятьсѐ, хоча і з певним напруженнѐм. Але у випадку, коли кількість спирту дуже велика, печінкові клітини гинуть. Загибла клітина печінки заміняютьсѐ іншоя тканиноя, ѐка виконую тільки з'юднувальну функція. Коли кількість загиблих клітин печінки перевищую кількість тих, що залишилисѐ, захисна функціѐ печінки повністя порушуютьсѐ і розвиваютьсѐ цироз печінки.

Підшлункова залоза в результаті алкогольного впливу запаляютьсѐ, що спричинѐю порушеннѐ її роботи і викликаю розвиток діабету.

Систематичне вживаннѐ алкоголя призводить до пришвидшеннѐ біологічного старіннѐ. Тривалість життѐ алкоголіка в середньому на 15 років менша за середньостатистичну.

Діти, зачаті у нетверезому стані, і діти п'ѐниць народжуятьсѐ із фізичними вадами, вони повільніше ростуть, у них спостерігаютьсѐ розумова відсталість.

VI. Розповідь про наркотичні речовини і їх шкідливість.

Багато тисѐч років тому ляди звернули увагу на те, що деѐкі речовини маять особливий вплив на лядину - спричинѐять галяцинації, заспокоюннѐ, припинѐять болісні відчуттѐ, покращуять сон, формуять стан душевного комфорту, задоволеннѐ, емоційного піднесеннѐ. Вживаннѐ цих речовин найчастіше було пов'ѐзане з релігійними містеріѐми. Ейфоріѐ та неадекватна веселість, а потім дивне заніміннѐ післѐ вживаннѐ зіллѐ із різних рослин незмінне супроводжували грецькі вакханалії, релігійні свѐта мешканців джунглів Амазонки або верхів'ѐ Нілу. акщо в минулих століттѐх їх використовували доволі рідко, то у XX ст. наркоманіѐ розповсядиласѐ дуже широко і головним чином у великих містах.

Багато лядей вважаять, що наркоманіѐ - значно більше зло, ніж алкоголізм, і тому вже краще пити, ніж вживати наркотики. Насправді ж порівнявати, що жахливіше - черга алкоголіків з руками, що трусѐтьсѐ, чи декілька худих наркоманів - цілком безглуздо.

ак би не здавалось дивним, але саме спроба позбавитись від тятянової залежності призвела до першого спалаху зловживаннѐ наркотиками в Ювропі.

акі ж фактори впливаять на початок вживаннѐ наркотиків серед молоді? (виступ учениці)

Перш за все - мода, прагненнѐ вписатисѐ в те оточеннѐ, ту компанія, ѐка важлива длѐ молодої лядини, цікава і де вживаннѐ наркотиків - норма. Можливо, молодь привабляю поширене помилкове судженнѐ, що вживаннѐ наркотиків - ознака сучасного способу життѐ.

Психологи вважаять, що вживаннѐ наркотиків - одна із сходинок втечі від реального життѐ. Наступна - самогубство. Серед інших причин можна назвати такі:

- погані стосунки в родині, з близькими, з друзѐми; - антисоціальна поведінка та гіперактивність дітей; - дружба з однолітками, ѐкі вживаять наркотики; - нелябов до школи, неуспішне навчаннѐ;

136

- економічні та соціальні труднощі. До ѐких наслідків призводѐть наркотики?

Вже через 2-3 роки вживаннѐ наркотиків призведе до повного виснаженнѐ організму. Лядина худне, її шкіра набуваю жовтуватого відтінку, з'ѐвлѐютьсѐ крихкість нігтів, починаю випадати волоссѐ, повна і необоротна імпотенціѐ. Вона втрачаю здатність навіть до найменших фізичних і психічних навантажень. Настаю передчасне старіннѐ з ознаками слабоумства.

Повністя втрачаятьсѐ попередні почуттѐ і інтереси, юдиноя турботоя стаю добуваннѐ наркотику будь-ѐкоя ціноя. Настаю остаточна моральна та інтелектуальна деградаціѐ - повний розпад особистості.

Чи можна вилікувати наркоманів?

Так, але вилікувати дорослого наркомана легше, адже підліток несформований психологічно. Але це не означаю, що допомогти підліткові неможливо. Йому потрібно приділѐти більше уваги. Причина, через ѐку вилікувати дитину складніше, та ж сама, що й при алкоголізмі, - у дітей деградаціѐ протікаю в 4 рази швидше, ніж у дорослих. Скажімо, лядина, ѐка вперше спробувала наркотики післѐ 20 років, до 30 стане невиправним наркоманом, але збережетьсѐ при цьому ѐк особистість, а дитина, ѐка почала колотисѐ в 13 років до 23 ѐк особистість повністя деградую.

Майже у всіх містах України при звичайних поліклініках ю наркологічні відділеннѐ, де надаять медичну та психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, що, безсумнівно, привабляю паціюнтів, ѐкі вирішили припинити вживати наркотики.

VII. Висновок.

Давайте замислимось, діти! Ви дізналисѐ про шкідливість, ѐкої зазнаять організм, психіка від вживаннѐ тятяну, алкоголя та наркотиків. І подумайте про те, що чекаю на вас в майбутньому, ѐкщо ви будете курити, пити спиртне і вживати наркотичні речовини.

У важкі хвилини згадайте слова Джека Лондона: "Хмільне завжди простѐгаю руку, коли нас спіткала невдача, коли ми підупадаюмо в силі, коли й стомлені, і вказую надзвичайно легкий вихід з такого становища. Але обіцѐнки ці фальшиві: під впливом хмільного ми втрачаюмо справжню уѐвленнѐ про цінність речей".

акщо ви все зважили, то зробіть ще одне зусиллѐ і вирішіть ніколи не торкатисѐ чарки, сигарети й наркотиків.

Пам'ѐтайте: здоров'ѐ, справжнѐ радість життѐ і щастѐ не сумісні з тятяном, наркотиками і спиртними напоѐми.


«Я – Лідер!»

Сучасна концепціѐ норвезьких учених «Освіта на службі миру» передбачаю наѐвність можливості в дитини брати участь у рішенні проблем місцевої громади, країни й світу в цілому. У рамках нової системи комунікації з’ѐвлѐютьсѐ одержаннѐ нових навичок,

137

відносин, устремлінь спрѐмованих на формуваннѐ життювої компетентності, лідерських ѐкостей особистості.

Заслуговую на пильну увагу досвід вихованнѐ лідерських ѐкостей школѐрів у США. Американські вчителі учать виѐвлѐти проблеми, шукати шлѐхи їхнього оптимального рішеннѐ, використовувати різноманітну інформація й отримані знаннѐ длѐ раціональної організації практичної діѐльності. Майбутні працівники-лідери повинні вміти ефективно взаюмодіѐти з партнерами, відповідально ставитисѐ до ѐкості й результатів своюї праці. У процесі вихованнѐ лідерських ѐкостей школѐрі одержуять різноманітні навички керуваннѐ своїми життювими ситуаціѐми (одержаннѐ освіти, вибір професії, пошук першої роботи, зміна професії), учатьсѐ адаптуватисѐ до змін у взаюминах з лядьми (відхід від батьків, знаходженнѐ своюї індивідуальності, пошук ділових партнерів); переборявати стресові ситуації, робочі перевантаженнѐ (безробіттѐ, втрата доходів, конкуренціѐ). Звичайно,випробувати це повноя міроя під час навчаннѐ в школі не вдастьсѐ, але старшокласникам про ці ситуації говорѐть, моделяять їх у ділових іграх, створяять ситуації, що спонукуять приймати різні рішеннѐ.

До лідерсько-етичних навичок школѐрів віднесені поведінкові навички, культура ділової комунікації, здатність постоѐти за свої інтереси й права без порушеннѐ прав інших, уміннѐ вести переговори длѐ досѐгненнѐ взаюмовигідної угоди, виконувати при необхідності ризиковані дії й правильно оцінявати шанси на успіх. До категорії узагальняячих умінь і навичок сучасна американська школа відносить уміннѐ планувати, висувати нові ідеї, шукати шлѐхи раціональної організації виробничого процесу, виѐвлѐти його економічну доцільність.

Всі ці вміннѐ й навички, необхідні й нашим випускникам. Програми з навчаннѐ длѐ американських школѐрів маять своя специфіку. Відмітна їхнѐ особливість – різноманіттѐ коротких навчальних курсів. Це свого роду навчальні модулі, ѐкими значно легше оперувати в навчальному процесі, чим предметами, досліджуваними протѐгом року. Всі вони даять широкі можливості длѐ первісних практичних кроків у розвитку лідерських, ділових, вольових ѐкостей школѐрів.

У розвитку лідерських ѐкостей студентів у Сполучених Штатах важливу роль граю викладач. Викладач ю не тільки наставником і вчителем, але також відіграю роль лідера в учнівській групі. Визначено функції викладача ѐк лідера: він визначаю мету, мотивую учнів на досѐгненнѐ навчальної мети, контроляю й коректую спільні групові дії.

Процес розвитку лідерських ѐкостей школѐрів у системі середньої освіти США будуютьсѐ ѐк система ситуацій, націлених на розвиток в учнів таких ѐкостей лідера, ѐк упевненість у собі, прогностичність, проникливість, працьовитість, амбіційність й ін. Ці ѐкості вироблѐятьсѐ в процесі самостійного освоюннѐ нового досвіду, аналізу своюї діѐльності, прийнѐттѐ рішень в умовах, наближених до реальної професійної діѐльності.

Виѐвлено наступні педагогічні тенденції в розвитку лідерських ѐкостей учнів у США:- активне залученнѐ школѐрів у навчальну й поза навчальну діѐльність длѐ рішеннѐ групових завдань, що вимагаять від учнів проѐву лідерських ѐкостей;

- розвиток лідерських ѐкостей найбільш ефективно в умовах застосуваннѐ методів конкретних дискусійних ситуацій, групових дискусій, кейс-методів, ділових ігор і презентацій з елементами змагальності.

Важливе значеннѐ длѐ шкільного вихованнѐ маю самоврѐдуваннѐ учнів. Традиційний вид учнівського самоврѐдуваннѐ в Англії – система «префектів» або «капітанів». У цьому

138

випадку учні-префекти або капітани виступаять помічниками вчителів при підтримці дисципліни. Іноді вони маять право накладати на своїх товаришів стѐгненнѐ. Префекти й Капітани обираятьсѐ по класах і всій школі учнѐми або назначаятьсѐ адміністраціюя. Ними можуть бути лише старшокласники. Вони становлѐть сонет на чолі із загальношкільним префектом, що співробітничаю з адміністраціюя. Рада координую позакласну роботу (спорт, кружки, клуби й т.д.). Учнівські ради нерідко копіяять державні структури: парламент, президент, віце-президент, голови комітетів з фінансів, печаті, спорту й ін.

Вихованнѐ лідерських ѐкостей в школах Германії теж відбуваютьсѐ в системі учнівського самоврѐдуваннѐ. Органи учнівського самоврѐдуваннѐ (німецькоя буквально «спільної відповідальності») покликані захищати інтереси учнів при проведенні освітньої політики, представлѐти їх перед органами керуваннѐ школоя й громадськістя, допомагати в розв’ѐзанні конфліктів, організовувати й проводити різні заходи. Учнівське самоврѐдуваннѐ в школах Германії даю більшу можливість підліткам спробувати себе в різних соціальних ролѐх, нагромадити досвід спілкуваннѐ, випробувати відповідальність за свої вчинки. В учнів формуятьсѐ ділові й лідерські ѐкості, вони вчатьсѐ керувати, підкорѐтисѐ й нести відповідальність.

У Франції вважаять, що вміннѐ створити команду, повести за собоя лядей, що входѐть до неї, навички вибудовуваннѐ взаюмин у команді, ефективного розподілу ролей ю одними з самих затребуваних ѐкостей лідера в сучасному світі. Із ціюя метоя школѐрі проходѐть курс тренінгу розвитку навиків взаюмодії в команді. В основі тренінгу лежать принципи гуманізму, ѐкі підкресляять, що зараз лідерам необхідні такі ѐкості ѐк: творча енергіѐ, стійкість, сміливість, уміннѐ довірѐти іншим лядѐм, командний дух, почуттѐ соціальної відповідальності й цивільна сміливість.

У Франції шкільні ради формуятьсѐ по моделі «команди». Учні й викладачі кожного класу поюднуятьсѐ в команду, члени ѐкої працяять за власним планом поза навчальних занѐть, регулѐрно зустрічаятьсѐ з дирекціюя длѐ обговореннѐ насущних справ. Представники команд проводѐть загальношкільні асамблеї, на одній з ѐких обираютьсѐ рада школи. У раду входѐть учні, викладачі, представники адміністрації, батьки. Рада виносить рекомендації про повсѐкденне життѐ навчального закладу.

Фінлѐндіѐ пішла шлѐхом «співпраці» – спільного вирішеннѐ важливих проблем усіма зацікавленими і компетентними організаціѐми. Длѐ побудови суспільства маю зростати лядський потенціал лідерів Фінлѐндії. Тому зусиллѐми держави в освіті та фаховій підготовці учнів та молоді завчасно попереджаютьсѐ ѐвище «соціального викляченнѐ» (social exclusion) – максимізаціѐ уваги до глибокого засвоюннѐ інформаційних технологій дітьми і молоддя в системі освіти, що й гарантую високу комп’ятерну грамотність більшої частини активного населеннѐ, а також розвиток кращих лідерських ѐкостей за допомогоя сучасних форм роботи, де придбаятьсѐ знаннѐ і досвід. Длѐ фінів суспільство знань – це суспільство, де природничо-наукові знаннѐ ю тіюя основоя, з ѐкої виростаять освіта і культура. Разом з тим, знаннѐ стаять провідним і незамінним фактором виробництва.

Шкільне вихованнѐ в апонії – осколок багатоликого суспільства, розбитого на страти, клани, групи, аулові школи, спортивні клуби й ін. Длѐ того щоб учні одержували досвід соціального життѐ, ѐпонська школа цілеспрѐмовано здійсняю групове вихованнѐ. Класи поділені на групи, учасники ѐких здобуваять навички суспільної особистості. Створеннѐ й функціонуваннѐ груп процес, далекий від стихійності. Учителі вклячаять у нову групу ѐвних лідерів, ѐкі можуть стати застрільниками її діѐльності. Такими лідерами вважаятьсѐ учні, схильні до активної позиції, із широким колом спілкуваннѐ, серцеві й привітні.

139

Склад груп і класів не ю постійним. Майже щорічно учнів перетасовуять, переміщаячи в паралельні класи. Такі рухи з педагогічної точки зору маять, принаймні, три мети. По-перше, давати навички поведінки в умовах мінливого середовища. По-друге, виклячити можливість перетвореннѐ лідерів у диктаторів, роз’юднати надмірно близьких приѐтелів, щоб забезпечити рівність всіх учнів. І, нарешті, у третіх, зробити учнів більш керованими.

У Польщі вважаять, що одним з найважливіших принципів педагогічної діѐльності сучасної школи, ю її відкритість. Відкритість школи розглѐдаютьсѐ через її тісний зв’ѐзок із життѐм, широке вкляченнѐ школѐрів у громадську діѐльність, використаннѐ школоя знань і досвіду, набутого дітьми поза школоя на користь досѐгненнѐ поставленої перед школоя мети, вкляченнѐ в педагогічний процес батьків і широких шарів громадськості. До реалізації виховної функції відкритої школи залучаятьсѐ молодіжні і учнівські організації, ѐкі маять у своюму розпорѐдженні багатий досвід, арсенал методів і форм роботи, що забезпечуять їм велику популѐрність серед дітей і молоді.

В Угорщині у пошуках оптимальних організаційних форм спільної діѐльності шкіл і громадських чинників вихованнѐ розпочаласѐ діѐльність так званих виховно-освітніх центрів. Діѐльність учнів у центрах організовувалась на принципах свободи вибору, юдності гри, праці, навчаннѐ і творчості, рівномірності духовного, фізичного й етичного розвитку. Різні форми роботи сприѐли розвитку лідерських ѐкостей школѐрів.

Перші кроки, щоб розкрити в собі Лідера:

Отже, лідер :

1) вмію ставити цілі і прагне до їх досѐгненнѐ - тобто цілеспрѐмований; 2) зарѐджаю оточуячих ентузіазмом, своїм прикладом спонукаячи їх до дії; 3) в екстремальних ситуаціѐх він завжди - білѐ керма; 4) легко адаптуютьсѐ до нових умов, здатна пережити невдачі і рухатисѐ далі. До перерахованого вище можна додати ще зовнішній виглѐд. Звичайно, фотомоделля бути необов'ѐзково, скоріше, маятьсѐ на увазі охайність, витриманість стиля, гарна фізична форма. Кволий, безглуздо одѐгнений і постійно скаржитьсѐ на здоров'ѐ лідер - це з розрѐду фантазій.

На питаннѐ, чи варто розвивати в собі лідерські ѐкості, напевно, кожен відповість "так". І це природно, адже лядина, що володію такими ѐкостѐми, більшого добиваютьсѐ, користуютьсѐ підвищеноя увагоя (у тому числі і протилежної статі), і життѐ його набагато цікавіше і насиченоя. І хоча плата за це - високі відповідальність, ризик і енерговитрати - мета виправдовую засоби.

Природно, всі ляди не можуть бути лідерами (інакше хто ж буде веденим), але стати індивідуальністя може кожен, і ніхто не заборонить вам прагнути до лідерства. Розвинути ці ѐкості можуть всі, хоча деѐким лядѐм здаютьсѐ, що вони на це не здатні. акщо у вас склаласѐ думка, що ви один з таких лядей, то починайте змінявати себе прѐмо зараз.

Крок 1 - визначаюмо мету

Передусім необхідно навчитисѐ чітко і ѐсно бачити перед собоя мету і постійно прагнути до їх досѐгненнѐ. Почніть з малого. Просто поставте перед собоя ѐкусь неважку завданнѐ і добийтесѐ її виконаннѐ. І нехай спочатку це будуть зовсім не глобальні цілі - нічого страшного, ми ж вчимосѐ.

140

Тут важливий сам факт роботи над собоя. Постановка цілей та їх досѐгненнѐ повинні стати звичкоя. Досѐгнувши результату, зафіксуйте його в зошиті. І щоденно зачитую свої перемоги, це дасть вам стимул рухатисѐ далі. Коли почне виходити, ви будете відчувати потреба продовжувати роботу - адже апетит приходить під час їжі.

Отже, приклад. Увечері ви ставите перед собоя мету прокинутисѐ завтра по будильнику і йти на пробіжку. Перед майбутнім розмовоя з начальством ви твердо вирішуюте, що ваше завданнѐ - чітко викласти суть справи, а не мимрити щось незрозуміле. Йдучи на день народженнѐ до одного, ви ставите метоя під час застіллѐ встати і бадьорим голосом вимовити гарне побажаннѐ. І виконуюте всі беззастережно.

Крок 2 - стаюмо ентузіастом

Наступний етап - ентузіазм. Здавалосѐ б, навчитисѐ цій ѐкості неможливо, але, тим не менше, вихід ю. Починаячи з сьогоднішнього днѐ, ви перестаюте скаржитисѐ навколишнім на що-небудь. Позбудьтесѐ від цього ѐк від шкідливої звички. Ляди цураятьсѐ невдах, тому, спілкуячись з ними, дайте їм зрозуміти, що у вас все в порѐдку. акщо ж сталасѐ ѐкась неприюмність, розкажіть про неї з гумором. Зверніть увагу: шановні вами ляди, швидше за все, саме так і роблѐть. Щоб полегшити собі завданнѐ, дивітьсѐ побільше гумористичних передач. У лядей, що дивлѐтьсѐ на життѐ з гумором, ю чому повчитисѐ.

Наприклад, вирішивши розповісти друзѐм або колегам про те, ѐк вас затопили сусіди, обрахував продавець, або про те, ѐк ви, слухаячи музику у себе на дачі, посадили акумулѐтор свого авто, говоріть про це в жартівливій манері. В іншому випадку, утримайтесѐ від такої розповіді. Ділѐчись ж позитивними новинами, прагнете робити це ѐкомога частіше, адже цим ви будете вселѐти ентузіазм у ваших співрозмовників. Незабаром післѐ того, ѐк ви візьмете це собі за правило, що оточуять будуть упевнені, що дружба з вами - не тѐгар, а задоволеннѐ.

Крок 3 - стаюмо героюм

Третій пункт - гідна поведінка в екстремальних ситуаціѐх. Щоб в таких ситуаціѐх вести себе гідно, потрібно звикнути до них. У цьому допоможе близьке знайомство з екстремальними видами спорту: гірські лижі, бокс (ѐкщо ви - чоловік), катаннѐ на гідроциклі. А ѐк щодо стрибків з парашутом? Це вже длѐ самих відчайдушних. У принципі, навіть верхова їзда або катаннѐ на ковзанах (ѐке доступне більшості лядей) даю небагато гострих відчуттів.

Екстремальні ситуації буваять різні, тому треба бути завжди готовим до несподіванок, що саме по собі досить складно. Однак прийнѐвши таку позиція ѐк даність, ви зробите рішучий крок на шлѐху до лідерства.

Крок 4 - адаптуюмосѐ

Ще одна особливість лідера в тому, що він умію швидко адаптуватисѐ до умов, що зміняятьсѐ і рухатисѐ далі, незважаячи ні на що. Навчитисѐ цьому, мабуть, найскладніше. Щоб психологічно підготувати себе до такої життювої позиції, маю сенс спочатку просто відслідковувати ці самі умови, що зміняятьсѐ.

Наприклад, привчіть себе стежити за останніми тенденціѐми в моді, технічними новинками, новими комп'ятерними програмами. І, виходѐчи з цього, розподілѐйте свій бяджет і плануйте час. Ви будете лідером, ѐкщо перебуватимете в курсі останніх нововведень і житимите в ногу з часом.

141

І ще ...

Зрозуміло, свій зовнішній виглѐд потрібно підтримувати на 5 балів. Візьміть за правило купувати тільки такі предмети одѐгу, ѐкі підкресляять ваш стиль. Стежте за своюя фізичноя формоя. Загалом, робіть все можливе, щоб виглѐдати краще.

Отже, підіб'юмо підсумки. акщо ви відчуваюте себе в рѐдах відстаячих, ваша думка далеко не вирішальне, вам недостатньо уваги з боку колег і знайомих, то пора починати змінявати себе на краще. Дані поради - лише початок, вони покликані допомогти вам зробити перші кроки на шлѐху до власного розвитку. І на цьому шлѐху стільки всього цікавого, отож зважайте!


"Кулінарний калейдоскоп"

Мета: сприѐти поповнення знань про харчову цінність окремих продуктів та необхідність організації раціонального харчуваннѐ ѐк невід’юмної складової здорового способу життѐ; розвитку допитливості та пізнавальних інтересів, формування культури поведінки.

План проведення гри

1. Вступ. Інформаціѐ про раціональне харчуваннѐ та його режим, їх значеннѐ в житті кожної лядини. Оголошеннѐ теми та мети гри.

2. Розминка (проводитьсѐ між представниками команд). Кожне запитаннѐ оціняютьсѐ в один бал.

3. Основна частина гри проводитьсѐ за правилами брейн-рингу: запитаннѐ зачитуютьсѐ один раз одночасно всім командам; час на обдумуваннѐ – 1 хв.; команда маю право на одну відповідь; кожне запитаннѐ розігруютьсѐ в один бал, – у два і більше балів, ѐкщо на попередні запитаннѐ ніхто не дав правильної відповіді; ѐкщо команда маю варіант відповіді – капітан команди піднімаю сигнальну картку; за порушеннѐ правил гри знімаятьсѐ штрафні бали. Гра проводитьсѐ в три тури. У кожному турі розігруютьсѐ п’ѐть запитань. Перемагаю команда, ѐка набрала найбільшу кількість балів. У разі потреби можна використати додаткові запитаннѐ.

4. Підведеннѐ підсумків гри.

Вступ

Проблема здоров’ѐ стала центральноя у навчально-виховному процесі сучасної школи. Кожен маю навчитисѐ цінувати свою здоров’ѐ, ставити собі за мету бути здоровим. Здоров’ѐ лядини залежить від багатьох чинників. Один з них – раціональне харчуваннѐ. Їжа завжди була нашоя природноя потребоя, ставленнѐ до неї змінявалось із зміноя соціальних умов. Красномовним свідченнѐм цього ю великий інтерес до різноманітних продуктів харчуваннѐ, їхньої природи і властивостей, ѐкі виѐвлѐю нині кожен з нас. Тільки досѐгнувши високого рівнѐ життѐ і культури, лядина, вільна від проблеми – де і ѐк здобути їжу, – маю можливість вибирати з величезного асортименту високоѐкісних продуктів те, що відповідаю її смаку, що корисніше і потрібніше їй, і не тільки вибирати, а й керувати своїм харчуваннѐм, будувати його відповідно до вимог науки про харчуваннѐ і потреб власного організму.

З давніх часів ляди розуміли, що харчуваннѐ маю велике значеннѐ длѐ здоров’ѐ. Продукти харчуваннѐ забезпечуять організм лядини енергіюя, необхідноя длѐ

142

відновленнѐ процесів життюдіѐльності. Оновленнѐ клітин, тканин відбуваютьсѐ також завдѐки надходження в організм поживних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей. Харчові продукти – це джерело утвореннѐ ферментів, гормонів та інших біологічних регулѐторів обміну речовин в організмі.

Отож, длѐ нормальної й активної життюдіѐльності лядини треба харчуватисѐ раціонально, тобто споживати таку кількість їжі, ѐка потрібна длѐ відтвореннѐ енерговитрат. А ще потрібно дотримуватисѐ режиму харчуваннѐ, тобто харчуватисѐ в чітко визначені години (4 – 5 разів на день). Раціональне харчуваннѐ, його режим та екологічно чисті продукти – основні умови нашого здоров’ѐ. Тому тема сьогоднішньої гри – страви і все, що з ними пов’ѐзане: історіѐ та цікава інформаціѐ, ѐка кожному стане у пригоді.

Однак кожен маю знати: щоб смачно поснідати, пообідати, треба смачно, а значить правильно, приготувати страви. Розминка, ѐка вам пропонуютьсѐ, допоможе перевірити власні кулінарні знаннѐ і здібності. Увага! Кожне запитаннѐ оціняютьсѐ в один бал.

Час на обговореннѐ до 10 сек.

Розминка

1. За ѐкий час до вживаннѐ необхідно готувати страви з овочів? (За 1-1,5 години) 2. Що треба зробити, щоб смажена печінка була смачнішоя? (На дві-три години

замочити в молоці) 3. Що треба зробити, щоб риба у процесі смаженнѐ не перетворилась у кашу? (Гарно

повалѐти її в борошні і дати їй в ньому поніжитись ще 15 хв.) 4. Коли краще солити картопля в «мундирі»? (На початку варіннѐ) 5. Що треба долити у воду, щоб рис не розваривсѐ? (2-3 столових ложки молока) 6. ак можна використати воду, в ѐкій вариласѐ картоплѐ? (Її можна використати длѐ

приготуваннѐ перших страв) 7. акі овочі не рекомендуять солити у процесі варіннѐ? (Столові бурѐки, горошок) 8. Що необхідно вийнѐти з приготованого супу? (Лавровий лист) 9. Коли до перших страв треба класти укріп та петрушку? (Перед тим, ѐк знімаять з

плити – у процесі варіннѐ вони втрачаять аромат і вітаміни) 10. ак правильно варити обчищену картопля? (Класти в кип’ѐток (тоді вона втрачаю

лише 7% вітамінів) і не розрізати, а ѐкщо класти в холодну воду, то втрачаютьсѐ 35% вітамінів)

11. У ѐкій воді краще мити петрушку? (У теплій – вона буде ароматнішоя) 12. ак краще зберігати куплений у магазині сир? (У поліетиленовому пакеті в

холодильнику) 13. ак перевірити готовність котлет? (На розрізі маю бути сірий колір, а при натисканні –

прозорий сік) 14. Що таке фрітяр? (Суміш жирів) 15. Що краще смажити в суміші рослинного і тваринного жирів? (Рибу, овочі, вироби з

борошна) 16. Коли треба солити смажену картопля? (Лише тоді, коли вона підрум’ѐнитьсѐ. акщо

зробити це одразу, то сіль змішаютьсѐ з жиром і порізана картоплѐ втратить форму та смак.)

17. ак корисніше всього вживати моркву? (Заправлѐти маслом чи сметаноя – організм засвоїть 60% вітамінів, інакше – лише 6%)

18. Чим треба помішувати страву в ході приготуваннѐ, щоб вітаміни збереглисѐ краще? (Дерев’ѐноя ложкоя)

19. Чому в банці з медом не можна залишати металічний ніж чи ложку? (Тому, що руйнуватимутьсѐ кислоти, ѐкі містѐтьсѐ в цьому цінному продукті)

143

І тур

1. Найсмачніша страва, ѐку можна приготувати з редьки. (Салат) 2. Про неї згадуять у письменах майѐ. Її – в руках бога плодячості, дощу та врожая

Тлалока – зображували народи інків, ацтеків та майѐ. Длѐ них вона була хлібом - основоя життѐ. (Кукурудза)

3. В Ювропу цѐ "синѐ ѐгода" темно-фіолетового забарвленнѐ потрапила у ХІІІ столітті. Її цінна властивість – зменшувати кількість холестерину в крові. (Баклажани)

4. Назвіть рослину, ѐку ми широко використовуюмо, готуячи перші страви та салати. У стародавньому Югипті, а потім і в стародавній Греції вінки з листѐ ціюї рослини одѐгали на голову ѐк символ горѐ, смутку, печалі. (Петрушка)

5. За переказами Олександр Македонський завжди вважав необхідним перед боюм підкріпити сили своїх легіонерів саме нея. (Капустоя)

ІІ тур

1. Запіканка з борошна, рису чи іншої крупи з різними фруктами, солодощами, прѐнощами. ак називаять таку страву англійці? (Пудинг)

2. Це і тільки це подаять до чая в апонії. Що саме? (Сухі фрукти) 3. акий продукт може задовольнити потребу організму лядини майже у всіх

мінеральних солѐх? (Мед – містить Fe, Ca, Cu, K, Na, Mg, P, J, S, Cl, Zn, Mn, B, Al, Cr, Si, Li, Ni, Pb, Ti, Os)

4. Ця найбільшу ѐгоду – цінний продукт харчуваннѐ – привезли на наш континент мореплавці Христофора Колумба з Америки. Назвіть її. (Гарбуз)

5. У давнину вона цінувалась ѐк золото. Її недостача викликала народні бунти. Нея розраховувались замість монет. Вона була причиноя воюн. Але її поклади на Землі не вичерпані. (Сіль)

ІІІ тур

1. За ѐкі особливі заслуги кухаря Ескаф’ю у Франції встановлений пам’ѐтник? (Умів приготувати 360 страв з ѐюць)

2. В античні часи вірили, що вона маю всі відомі на Землі «сім благ»: гарѐче і холодне, сухе і вологе, солодке, гірке і гостре. Назвіть її. (Капуста)

3. Чому жителѐм Великобританії притаманне легендарне англійське почуттѐ гумору? (Бо завжди снідаять вівсѐнкоя – продуктом, ѐкий містить всі ѐкості, необхідні длѐ того, щоб покращити настрій: речовина серотонін здійсняю передачу нервових імпульсів у ділѐнки мозку, ѐкі відповідаять за стан радості, спокоя, здорового сну. З ціюя ж метоя рекомендуять вживати в їжу і банани)

4. Його плоди в ацтеків до другої половини ХІV ст. використовувались ѐк грошові знаки. Вартість одного раба дорівнявала 100 насінинам цього плоду. Що так високо цінувалось у ацтеків? (Какао)

5. Вони прийшли до нас з Індії, з країни вічного літа. В античні часи у Греції їх називали «агу рос», тобто «недозрілі». ака ж їх теперішнѐ назва? (Огірки)

Додаткові запитання

1. У ХVІ ст. в Російській державі вийшла одна з перших книг про домоводство. ак вона називалась? («Домострой»)

2. акий уляблений напій королеви-іспанки у Франції всередині ХVІІ ст. був об’юктом глузувань? (Шоколад)

3. Його батьківщина – Мексика. Він вважавсѐ неїстівним, навіть отруйним. Кухар Джеймс Бейлі за його допомогоя намагавсѐ отруїти першого президента США

144

Джорджа Вашингтона. Але цей овоч виѐвивсѐ багатим на вітаміни продуктом. (Помідор)

4. Жителі Перу називали ця рослину "папа". Із спогадів іспанського мореплавцѐ у ХVІ ст.: "Папа – особливий вид землѐних горіхів. акщо їх зварити, вони стаять м’ѐкими, ѐк спечений каштан. Вони вкриті шкіркоя". (Картоплѐ)


Магічна сила української сорочки

Урок народознавства

Мета уроку: Поглибити знаннѐ учнів про національний одѐг та його елементи, домогтисѐ всебічного осмисленнѐ значеннѐ сорочки в житті українського народу.

Обладнання: Виставка сорочок-вишиванок, малянки та роботи учнів, ілястративний матеріал. На дошці записано епіграф уроку: «Сорочка мовби пласт, що оберігав лядину і захищав її від зла. Вона не зичилась, не бралась із чужого плеча, не продавалась, хіба по смерті вже родиноя покійного через гріб дарувалась» (Гарафина Маковій).

ХІД УРОКУ

Учитель. Українська сорочка-вишиванка… Вона ввібрала в себе теплоту сонцѐ і запах трави, шум гаїв і голубизну небес, розкішні барви землі і смуток чарівної пісні.

Піснѐ на слова Д.Павличка «Два кольори».

Учитель. Жіноча сорочка-вишиванка належить до найдавнішого одѐгу наших предків. Можна припустити, що за кнѐжих часів на Україні-Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поѐсом, була юдиним одѐгом жінок і дівчат. За козацьких часів в Україні жіночі сорочки мали приблизно такий самий виглѐд, ѐк і сучасні жіночі сорочки Київщини чи всього Лівобережжѐ. Вони були без коміра, лише з вузькоя лѐмівкоя по краѐх зібраного на нитку полотна навколо вирізу длѐ шиї. Звідки ж і ѐк з’ѐвиласѐ в нас вишиванка? Про це ми й дізнаюмосѐ з легенди.

В И Ш И В А Н К А

Був час, ѐк почав на Землі ляд вмирати. Від ѐкої хвороби, ніхто не знав. Отак іде чоловік і враз кинетьсѐ, зчорнію, запінитьсѐ і мре. Втікали ляди із сіл у ліси. Та слідом за ними йшла хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Надходив час, що вже й хоронити вмерлих нема кому.

А жила в селі над Дніпром бідна вдова Маріѐ. Забрала пошесть чоловіка і п’ѐтеро дітей. Та наймолодша Іванка ще здорова. Пантрую (доглѐдаю пильно) матір за донечкоя, ѐк за скарбом найдорожчим. Але не вберегла… Почала сохнути Іванка. Ні їсти не хоче, а тільки п’ю і блідне на очах. А ще просить матінку:

– Врѐтуй, матуся, ѐ не хочу помирати!

І так ті оченѐта просѐть-благаять, що бідна жінка місцѐ собі не знаходить. Минуло пару днів. Одного вечора до хати прийшла ѐкась бабусѐ старенька.

– Слава Богові! – привіталась. – Що, помираю останка? А могла б і жити.

145

– ак, бабуня сердечна, ѐк? Моля: спаси, порѐтуй найменшу. Не лиши в самоті на старість! Взѐла, певно, стара до серцѐ той плач і мовила:

– Повідая тобі таюмниця тої хворі. Але присѐгни, що не обмовишсѐ. Дитѐм присѐгай!

– Присѐгая…донечкоя.

– Знай, що послав чорну смерть Господь Бог. Грішників зросло. Сказав Бог умертвлѐти всіх, на кому нема хреста. І чорти всіх, на кому нема хреста, убиваять. Виший на рукавах, на пазусі і всяди хрести. Ший чорні та червоні, щоб здалеку чорти бачили. Але не мов нікому більше, бо смерть дочки вздриш на очах…

Вже за годину червона і чорна мережка прикрасила дівочу сорочечку. І собі нашила. ак ляди дивували, то казала, що хрести треба на благословеннѐ Боже.

Вже Іванка здорова: і скаче, і сміютьсѐ, і співаю. А Маріїне серце стискаютьсѐ від боля, ѐк видить, що понесли свіжого небіжчика.

Одного разу всѐ в сльозах прибігла Іванка і тѐгне маму за рукав на сусідній двір. У маленькій домовині виносили з хати двійко хлопчиків, Іванчиних ровесників.

Змарніла Маріѐ, аж світитьсѐ. Все пестить і цілую дочку, а думи в голові, ѐк хмари зливові: «Боже милий, так то моѐ надіѐ! Господи, ѐ не переживу її смерті!

…А ляди мруть.

Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:

– Шийте, шийте хрести! Вишивайте!.. Будете жити! Рѐтуйтесѐ.

Ляди замикалисѐ в хатах, думали, що прийшла пора і на Марія. Не вірѐть.

Маріѐ побігла додому, взѐла на руки Іванку і мерщій до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвиля вже всі збіглисѐ. Обцілувала Маріѐ дитину і мовила до лядей:

– Не повірили! Думаюте, здуріла? Та най буде дітей ваших мені шкода, – на тім зірвала з Іванки сорочку вишиту. Дитина на очах зчорніла і померла. – Убивці! Шийте, вишивайте сорочечки дітѐм і собі…

Та й упала мертвоя коло дочки.

З того часу відійшла хвороба за ліси і гори. А ляди ходѐть у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих сорочках. Та матері навчили дітей, а діти своїх дітей – і вже ніхто не обходивсѐ без вишитої сорочки, фартуха чи блузки. Носѐть оту просту одіж і понині по всім світі. Але мало хто відаю, звідки прийшла та краса до лядей.

Учитель. А з ѐкого матеріалу шилисѐ сорочки? аку роль відігравав її колір?

Відповіді: – За матеріал длѐ пошиттѐ сорочок служило біле ллѐне полотно. Длѐ свѐткових сорочок використовувалосѐ полотно, виготовлене з ніжніших чоловічих стебел конопель – плоскінь. Полотно, зіткане з матірки, йшло на пошиттѐ буденних сорочок, а також на нижня частину сорочок із підтичкоя.

146

– Кожен колір у вишиванці був символічним. Біле полотнище сорочки служить длѐ підкресленнѐ, збільшеннѐ, символізую невинність і чистоту. Сорочки вишивалисѐ здебільшого червоними і чорними нитками. Червоний колір – це колір сонцѐ, символізую життѐ, свободу; чорний – колір землі, означаю добробут, достаток, іноді – смуток. Рідше, але доповнявали вишивку мереживом, виконані зеленими, голубими, жовтими та синіми нитками.

Учитель. Щоправда, світоглѐд і світознаннѐ наших пращурів, ѐк на тепер, були достатньо таюмничі, отож «мову» вишитої сорочки сприймаюмо здебільшого ѐк сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць.

Жіночі сорочки в усіх місцевостѐх ділилисѐ на два типи: додільна, ѐка шиласѐ з однорідного полотна, і сорочка з підтичкоя, верхнѐ частина ѐкої з тонкого полотна, а нижнѐ – з грубішого. З-під плахти, запаски повинен визирати долішній край сорочки.

Давайте спробуюмо визначити, ѐкі ж елементи в цих сорочках обов’ѐзково вишивалисѐ?

Учень. У жіночих сорочках обов’ѐзково вишивалисѐ: комір, ѐкщо ю, або планка навколо горловини, полики чи уставки, рукави білѐ зап’ѐстків, або манжет, пазуха, поділок. Найбільше і найкраще вишиттѐ на сорочках мали дівчата.

Учитель. Скромніше вишивали сорочки заміжні жінки, а старші жінки мережили переважно чорними або синіми (символ довіри, безкінечності) нитками геометричні візерунки на поликах, а пазуха і комір не вишивалисѐ. Розріз сорочка мала посередині, на грудѐх, у Закарпатті – збоку, іноді ззаду.

Свої особливості мали й чоловічі сорочки. Відповідно до пошиттѐ розрізнѐли сорочку-«чумачку», ѐка шиласѐ майже з суцільного полотнища (у Придніпров’ї) та сорочку-«українку», що мала, ѐк і жіноча, уставки. Не вишивалисѐ тільки рукави і поділ, а так вишивка мала відповідність із жіночими сорочками.

Наша місцевість також славитьсѐ багатством вишивки. У кожній оселі багато барвистих серветок, доріжок, рушників, а сьогодні на кожному з вас дбайливо вимережена вишиванка. А хто ж виплекав її длѐ вас? Так, дбайливі мамині та невтомні бабусині руки. Дуже гарно про це сказано в вірші М. Павленка.

Учениця.

Доріжки білі ненька вишивала, А заполоч блакитну з хвилі брала, З клубочка свого серцѐ жар – червону, Із пасма ночі та із смутку – чорну… П’ѐть ниточок на голку, П’ѐть – під голку, Ой білий шовку, непокірний шовку! Швидкі роки ковзнули п’ѐтірнея За матір’я ласкавоя моюя. Та в’ю із хмеля радощі зелені, Бо віря ѐ у вишиваннѐ нені. Хто сам малянок долі вибираю, Той пустоцвіту у житті не маю.

147

Учитель. Крім цього, були ще й дитѐчі сорочки. З народженнѐм немовлѐти приходила в родину і нова радість. І вже маленькій дитинці шиласѐ перша сорочечка.

Учениця. Мені бабусѐ розповідала, що першу сорочечку дитині шили з крижми, відрізу полотна, в ѐкому було немовлѐ охрещене.

Учитель. Так, і ця сорочечку обов’ѐзково коло пазушки вишивали синім шовчиком кілька хрестиків – на чисте, щасливе, присвѐчене Богу життѐ.

Учень. Перші сорочки називали льолѐми. Їх дитина носила до дев’ѐтирічного віку. На льолі по долині вишивали білими нитками ѐлини, щоб дитѐ добре росло, силу мало. Льоля не можна було підперізувати, щоб не боліло всередині. Льолѐ ніколи не мала комірцѐ, щоб не була роздвоюна дорога.

Від дев’ѐти до дванадцѐти років носили сорочки з невисоким комірцем-стойочкоя, ѐкий обов’ѐзково був вишитий, щоб «швидше до лядей дорости та ляди поміж себе приймали».

Учитель. У кожній вашій родині зберігаятьсѐ вишиті сорочки бабусь, прабабусь, прадідусів ѐк реліквії. Кожен із вас із теплотоя і лябов’я розповів про своя вишиванку.

Учениця. Всі ми – українці. І мама моѐ українка, і тато українець, і дідусь та бабусѐ українці. Ми лябимо нашу рідну земля, нашу мову солов’їну. Прекрасні почуттѐ виливаятьсѐ на полотні різнобарвноя вишивкоя. На скатертині вишиті чорнобривці, сині волошки та червоні маки. Рід наш славитьсѐ вишивкоя. а також мая дуже багату вишиванку. На ній переливаятьсѐ два мої уляблені кольори: голубий – відблиск неба і жовтий – неосѐжні лани пшениці. Одѐгну вишиванку – і так мені лябо та хороше на душі, аж співати хочетьсѐ (Н. Ковальчук).

Пісня «Вишиванка»

З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала дівчина, вишивала, Чорну і червонуя нитку клала. Що червона ниточка, то коханнѐ, А та чорна ниточка – розставаннѐ. Бо червона ниточка легко клалась, А та чорна ниточка часто рвалась. Ой піду в неділеньку на гулѐнку, Подаруя милому вишиванку. Сердьсѐ, мій соколику, чи не сердьсѐ, Будеш ти носить її білѐ серцѐ. Учитель. Змалку мати привчала доньку до вишиваннѐ. Дівчина мала вишивати свої сорочки самостійно, а також вишивала шлябну сорочку нареченому.

Кожна з вишиванок маю своя символіку. У жіночих сорочках найчастіше зустрічаютьсѐ рослинний орнамент. Шия увінчую безперервний візерунок у поюднанні квітки, листка і пуп’ѐнка, в ѐких закладено народженнѐ, розвиток та безперервність життѐ. Вишивка на пазусі покликана захищати найважливіші центри лядини. Символіка винограду, розміщеного в центрі вишивки та на рукавах, розкриваю радість і красу створеннѐ сім’ї.

148

Сад-виноград – це життюдайна нива, на ѐкій чоловік – сіѐч, а жінка маю обов’ѐзок ростити й плекати дерево їхнього роду. Берегинѐ – дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона – і життютворча мати-природа, і жінка-мати, ѐка дарую світові сина, і Дерево життѐ, що сформувало з мороку космосу чітку систему всесвіту, щоб ще раз нагадати: кожне живе створіннѐ – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буттѐ. Багата вишивка на рукавах – оберіг пошануваннѐ руки чарівниці (трудівниці).

Калина… Дерево нашого українського роду. Колись, у сиву давнину, калина пов’ѐзуваласѐ з народженнѐм Всесвіту, вогненної трійці: Сонцѐ, Місѐцѐ і Зорі, тому й назву маю від давнього йменнѐ Сонцѐ – Коло, а оскільки ѐгоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду.

Із глибини минувшини дійшли в орнаментах символи землі і сонцѐ, що, в поюднанні з водоя, складаять життюдайну трійця. Ромбічні знаки на сорочці – це символ плодячості Землі-матері, щедро засіѐної, зігрітої Сонцем, щоб буѐло життѐ наше.

Найбільше цінуютьсѐ в сорочці її чистота. Українська вишиванка завжди шиютьсѐ тільки з білого полотна. Ви мали завданнѐ підготувати (знайти в літературі, записати) народні прислів’ѐ та приказки про сорочку.

Учні.

– Рукави – ѐк писанка, а личко – ѐк маків цвіт. – Пізнаять хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті. – У наших хазѐйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щоднѐ. – Хочеш сорочку мати – не треба зівати. – К Великодня сорочка хоч і лихенька (вар.: благенька), аби біленька. – ак неділѐ, то й сорочка біла. – ак мати рідненька, то й сорочка біленька. Учитель. Наскільки старанна, працьовита дівчина чи жінка, можна визначити по сорочці. Чим довший і пишніше вишитий додільний край сорочки, і чим більше він визираю з-під плахти, тим достойніша наречена чи молодицѐ. А сорочок повинна жінка чи дівчина мати по сім: на держаннѐ і про роботу. Дівчина вишивала сорочки здебільшого під час Великого посту, коли очищаютьсѐ перед свѐтом і коли місѐць уповні, щоб зазивав повну доля. Весільна сорочка була особливоя, щоб ніхто не осудив.

Ученицѐ декламую вірш Ю. Лещук «Вишиванка».

Вишиванку вишивала Навесні твоя, В нитку мрія укладала І лябов своя. Ніжну мрія, що шепоче Дивну казку в сні, Що цілую твої очі І співа пісні. Все найкраще в ній зібрала Із долин, із гір І в мережку повкладала У хрещатий взір. Хай на серце тобі лѐже, Наче цвіт в мая,

149

І душі твоїй розкаже Про лябов моя. Учитель. Дочка ніколи не насаджувала (не вдѐгала) маминої сорочки, бо могла повторити в долі мамине горе. Не давала дівчина й перезнімати зі своїх сорочок узор, «аби за узором не пішла і долѐ». А ѐкі ще повір’ѐ про сорочку відомі вам?

Учні:

– акщо дощ намочив перший раз одѐгнену сорочку – на багатство. – акщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість. – акщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись. – Не можна лишати замочених сорочок на тиждень, щоб у роду не було полонених. – Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутисѐ на захід сонцѐ й утертись, стоѐчи спиноя до сонцѐ. ПІДСУМОК. Он ѐка захисна магічна сила сорочки в давній уѐві українського народу! І чи не від того й досі побутую вислів «народитисѐ в сорочці» – бути щасливоя лядиноя, ѐка в усьому маю удачу.

Ідеѐ родячості полів, плодячості тварин, продовженнѐ лядського роду навіки закарбуваласѐ в орнаментах і передаваласѐ від поколіннѐ до поколіннѐ. То хай ніколи не перериваютьсѐ та золота нитка життѐ, ѐкоя вишивали наші бабусі своя і нашу доля на рушниках, сорочках. Збережімо ті надбаннѐ української культури, ѐкі ще можна зберегти.


«ТВОЯ БЕЗПЕКА»

Метераіл взято з посібника «Твоя безпека» надрукованого координатором проектів

ОБСЄ в Україні, 2009.

Не стань «живим товаром» для торгівців дітьми

На жаль, у сучасному світі все ще існую рабство й торгівлѐ лядьми. Злочинці використовуять дорослих жінок та чоловіків, дітей, літніх лядей длѐ експлуатації та отриманнѐ незаконного прибутку. Вони обманяять лядей, пропонуять їм гарний заробіток і хороші умови, щоб вивезти лядину в інше село, місто або країну, а потім примушуять її зароблѐти длѐ них гроші. Оскільки лядині погрожуять, б’ять або примушуять до вживаннѐ алкоголя чи наркотиків, вона вимушена підкорѐтисѐ й займатисѐ проституціюя, працявати на важких неоплачуваних роботах (на будівництві, у сільському господарстві тощо). Крім того, злочинці часто використовуять дітей длѐ жебрацтва, залученнѐ в кримінальну діѐльність чи примусове вилученнѐ органів лядини.

Обережно! Усе частіше траплѐятьсѐ випадки, коли лядей заманяять у тенета рабства добрі знайомі, друзі й навіть родичі. Вони можуть знати про твої проблеми й бажаннѐ (потрібні гроші, непорозуміннѐ з батьками чи однолітками, бажаннѐ побачити світ тощо) і використовувати це, щоб схилити тебе поїхати заробити гроші, відпочити, повчитисѐ або оздоровитисѐ в іншому місті, державі.

150

Для того, щоб не стати жертвою торгівців людьми:

Не погоджуйсѐ на пропозиції поїхати до іншого регіону або країни, не порадившись із батьками або іншими дорослими, ѐким ти довірѐюш.

Пильнуй, коли тебе просѐть або нікому не казати про поїздку, або запросити в поїздку декількох твоїх однолітків, але так, щоб їх батьки й інші дорослі про це не знали.

Не варто слухатисѐ злочинців, ѐкі пропонуять нічого не казати батькам/вихователѐм, а «просто взѐти речі й документи, поїхати попрацявати й зробити всім величезний сярприз, повернувшись додому з купоя грошей». Майже завжди такі поїздки закінчуятьсѐ знущаннѐми й насильством, а знайти лядину, ѐка не сказала, куди їде, дуже важко й потребую багато часу.

акщо все ж таки ти вважаюш за доречне прийнѐти таку пропозиція, обов’ѐзково залиш інформація про те, куди і з ким ти їдеш, лядині, ѐкій довірѐюш. Запиши вся відому тобі інформація про поїздку (адреси майбутнього місцѐ проживаннѐ, роботи або навчаннѐ, номери телефонів, імена та прізвища всіх осіб, ѐкі допомагаять тобі поїхати або зустрічатимуть у місті прибуттѐ, тощо) і залиш ці відомості лядині, ѐкій довірѐюш.

Цій же лядині варто залишити копії документів, ѐкі ти братимеш із собоя (свідоцтво про народженнѐ, паспорт або проїзний документ дитини тощо), та твою фото.

Домовсѐ про регулѐрний зв’ѐзок із ціюя лядиноя (наприклад, ти телефонуватимеш їй раз на 3 дні) і кодову фразу, ѐка допоможе їй зрозуміти, що в тебе виникли проблеми.

Наприклад, ѐкщо твої телефонні розмови слухаять злочинці, ти можеш запитати «ак справи у Сашка?» (наче це про вашого спільного знайомого), і лядина зрозумію, що треба звертатись до міліції, адже з тобоя сталосѐ лихо.

акщо ти їдеш до іншої країни, знаннѐ декількох фраз мовоя ціюї країни може стати в нагоді. Зокрема, варто вміти сказати «Мене звуть…», «а приїхав з України», «Допоможіть мені», «Мені потрібно дістатисѐ до поліції (або посольства України)». Англійську мову розуміять у багатьох країнах світу, тому варто завчити ці фрази англійськоя мовоя «My name is…», «I came from Ukraine», «Help me», «I need to get to police (or Embassy of Ukraine)».

Обов’ѐзково дізнайсѐ, візьми із собоя та вивчи напам’ѐть номери телефонів організацій, ѐкі зможуть тобі допомогти, ѐкщо трапитьсѐ лихо. Це може бути посольство чи консульство України в державі, куди ти їдеш, телефони міжнародних чи інших організацій, ѐкі допомагаять дітѐм. Із-за кордону також можна зателефонувати на українську гарѐчу лінія із протидії торгівлі лядьми: +380 44 205 37 36.


Барабани

Барабан (ймовірно, слово тяркського походженнѐ ) - сімейство ударних музичних інструментів. Поширений у більшості народів, використовуютьсѐ в складі багатьох музичних ансамблів.

Типовим представником ю мембранний барабан, що складаютьсѐ з порожнистого корпусу-резонатора певної форми або рами, на ѐку натѐгнута шкірѐна або пластикова

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8

http://znaimo.com.ua/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8



http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD#link3

151

мембрана. Її натѐгом регуляютьсѐ відносна висота звуку. Корпус барабана вироблѐютьсѐ з дерева, металу ( сталі, латуні), акрилового пластика або навіть глини.

Звук витѐгуять ударом по мембрані дерев'ѐної калаталом з м'ѐким наконечником, паличкоя, руками, а іноді й тертѐм. Длѐ використаннѐ декількох інструментів одночасно барабани збираятьсѐ в ударну установку.

Барабани інших конструкцій - сталевий барабан, щілинний барабан - не маять мембран і відносѐтьсѐ до ідіофонів.

1. Історіѐ

Барабани різних країн

При розкопках в Месопотамії були знайдені одні з найдавніших ударних інструментів, зроблені у виглѐді маленьких циліндрів, походженнѐ ѐких датуютьсѐ шостим тисѐчоліттѐм до нашої ери, до цього ж часу відносѐть і наскальні малянки в печерах Південної Америки. Вік знайденого в Моравії барабана датуютьсѐ п'ѐтим тисѐчоліттѐм до н. е.., в Стародавньому Югипті барабани виникли за 4 тис. років до н. е.. Відомо про існуваннѐ барабанів у стародавньому Шумері(близько 3 тис. років до н. е.). Про тривалу історія розвитку інструменту свідчить і велика різноманітність його видів у наші дні.

З найдавніших часів барабан використовувавсѐ ѐк сигнальний інструмент, а також длѐ супроводу ритуальних танців, військових походів, релігійних обрѐдів. У стародавніх греків і римлѐн барабан тимпан ( др.-греч. τφμπανον ), Попередник сучасних литавр, використовувавсѐ в культах Кібели і Вакха. У сучасну Ювропу барабани потрапили з Близького Сходу. Прототип малого (військового) барабана був запозичений у арабів в Іспанії та Палестині. У XVI столітті барабани використовувалисѐ в Британській армії в піхоті, у драгунів і кавалерії. За часів Генріха VIII в кожній роті від 100 осіб було двою барабанщиків. У XVII столітті основними використовуваними сигналами барабанщиків були "Увага", "Шикуватисѐ", "Готовність", "Марш", "Атака", "Відійти".

У апонії була знайдена датуютьсѐ VI-VII століттѐми глинѐна фігура барабанщика з тайко. Ці барабани використовувалисѐ на полі боя, щоб налѐкати, приголомшити супротивника: один солдат ніс барабан на спині, а двою в нього били. У вирішальній битві між Ци і Лу в 684 році до н.е.барабани надихнули солдатів і переломили хід боя.

У XX столітті відбулисѐ два значних удосконаленнѐ барабанів. У 1920-1940-х роках компаніѐ Gretsch вироблѐла корпусу барабанів за технологіюя багатопрошаркового розшаруваннѐ дерева , цей спосіб використовуютьсѐ і сьогодні. Близько 1956 Евансом Маріон на заміну шкірѐним мембранам були винайдені пластикові, більш стійкі до вологості і краще зберігаять настройку .

http://znaimo.com.ua/%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%D1%83

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%BD%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BB

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%86%D0%B4%D1%96%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82

http://znaimo.com.ua/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F



http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B8

http://znaimo.com.ua/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96%D1%85_VIII

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%BE

http://znaimo.com.ua/%D0%A6%D0%B8_(%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)

http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D1%83_(%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)

http://znaimo.com.ua/684_%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD_%D0%B5

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:THOM_Miscellaneous_drums.jpg&filetimestamp=20070309212138

152

В даний час продовжуютьсѐ ѐк розвиток і удосконаленнѐ самого інструменту, так і пошуки нових технік виконаннѐ. У 1930-1932 роках був винайдений Rhythmicon - прототип сучасних драм-машин, що стали популѐрними в 1980-х. Драм-машини дозволѐять відтворявати запрограмований заздалегідь звук і значно збільшили можливості аранжуваннѐ. Тим не менш, вони не змогли перевершити барабанщиків у виконанні музики.

Барабанщик гренадерської роти піхотного полку, 1756-1762

Піонерська дружина. Прапороносець,

почесний караул, барабанщики. Поштова марка СРСР.

Вперше про застосуваннѐ барабанів в армії згадуютьсѐ при облозі Казані 1552. У російській армії застосовувалисѐ бубни - мідні казани, обтѐгнуті шкіроя. Такі "бубни" мали при собі начальники малих загонів, їх прив'ѐзували перед вершником, у сідла, і били в них рукоѐткоя батога. За свідченнѐми іноземних письменників, у російській армії були й великі "бубни" - їх перевозили чотири коні, а били в них вісім осіб.

Малий барабан став відомий в російський військах за часів Федора Іоанновича і Бориса Годунова, коли були прийнѐті на службу іноземні наймані дружини.

Свій внесок у популѐризація барабанів вніс Петро I. Він видав указ про наданнѐ спеціального барабанщика кожному військовому з'юднання від сотні . В обов'ѐзки барабанщика входило супровід війська на марші, передача сигналів в боя. За словами сучасників, Петро сам неодноразово "виѐвлѐв відмінну барабанну вправність", був барабанщиком у своїх потішних військах.

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC-%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://znaimo.com.ua/1552

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%BE

http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_I_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2



http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_I

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Grenader_drummer.png&filetimestamp=20100606093145

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1982._%D0%9F%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B5._%D0%A6%D0%A4%D0%90_5291.jpg&filetimestamp=20100602083541

153

Значеннѐ барабанщиків впало під час Східної війни 1853-1855 років. Російсько-ѐпонська війна показала, що бойова роль барабанів закінчена. У 1909 році був виданий указ про вилученнѐ барабанщиків зі штатів війська і збереженнѐ їх длѐ потреб мирної служби і навчаннѐ. Однак в 1910 році військовий статут знову встановив висуваннѐ військових частин під час бойового походу з барабаном .

Під час активної діѐльності піонерського руху, зокрема, в СРСР, барабан був не тільки інструментом, але і важливим символом. У 1923-1926 роках виходив піонерський журнал "Барабан", пізніше об'юднаний з журналом Піонер .

2. Типи барабанів

Ударник оркестру під керівництвом Ріка

Бенджаміна: граю на малому барабані, поруч

розташовані литаври, великий барабан та

інші інструменти

У сучасний оркестр можуть входити такі барабани:

Великий барабан (турецький барабан) - двосторонній, рідше односторонній. На ньому граять масивним калаталом з м'ѐким

наконечником; звук його - сильний, глухий і низький. Крім калатала, іноді використовуять палички, кісточки та ін. Головне призначеннѐ великого барабана - одиночні удари (від pianissimoдо подібного громовим розрѐдами fortissimo).

Ювропейськими композиторами великий барабан спочатку застосовувавсѐ у військовому оркестрі; з початку XVIII століттѐ - в оперному. Попередник великого - турецький барабан, що застосовувавсѐ в " ѐничарської музиці ". Великий барабан часто використовуютьсѐ длѐ імітації. Бас-барабан маю розмір трохи менший, ніж великий (концертний) барабан - 20-22 "(50-56 см). Входить до ударної установки, на ній граять ногами за допомогоя педалі.

Малий барабан - з двома мембранами, натѐгнутими на низький циліндр. Уздовж нижньої мембрани натѐгнуті струни (від 10 до 34 в залежності від застосуваннѐ), ѐкі надаять звуку сухий рокітливий, розкотисто-деренчастий відтінок. При відкляченні струн спеціальним важелем цей характерний тріск зникаю. Гра заснована на рудиментах: дріб, швидке тремоло (багатократне швидке повторяваннѐ одного звуку). Граять на ньому двома дерев'ѐними паличками з потовщеннѐми на кінцѐх. Застосовуятьсѐ також удари по ободу (рімшот), інші прийоми (напр., бласт-біт, gravity roll, характерні длѐ екстремальних стилів музики, або обертаннѐ паличок (Англ.) рос. в маршових оркестрах). Використовуять набір малих барабанів різних розмірів, при грі - ставлѐть на підставки, в маршовому оркестрі - носѐть на ремені або спеціальній рамі на рівні поѐса. В оперний і симфонічний оркестр малий барабан введений в XIX столітті; часто використовуютьсѐ у військових сценах. Сьогодні - провідний інструмент ритмічної групи джазу.

Том-том (не плутати з там-тамом (гонгом)) - циліндричний барабан без струн. Він походить від корінних американських або азіатських народів, використовувавсѐ аборигенами длѐ військових, релігійних цілей. Виготовлѐвсѐ з порожнистих стовбурів дерев і шкури тварин. З початку XX століттѐ тому-те входить в ударну установку (від 2 до 4 і більше штук).

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D1%85

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB)

http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80

http://znaimo.com.ua/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%AF%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%86%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE


http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82-%D0%B1%D1%96%D1%82

http://ru.wikipedia.org/en.wikipedia.org/wiki/backsticking

http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0

http://znaimo.com.ua/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B7

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BC-%D1%82%D0%B0%D0%BC

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Paragon02.jpg&filetimestamp=20081005173005

154

Литаври - система (від двох до семи і більше) мідних котлів, на ѐкі натѐгнута мембрана. Маять певну висоту звучаннѐ, регульовану під час гри. Вони стали відомі в XV столітті, до складу оркестру увійшли пізніше. Крім оркестру, попередники литавр - накрити використовувалисѐ в кавалерії, длѐ управліннѐ строюм.

2.1. Барабани різних країн

Барабани на ринку в Дакарі

Барабани відомі у всіх країнах і в усі часи. Народні барабани прості у виготовленні і не вимагаять особливих навичок длѐ гри, тому існуять сотні різновидів. Фольклорна музика надзвичайно мелодійна і ритмічна, барабани - невід'юмна її частина.

У країнах Африки гра на барабанах - важлива частина більшості релігійних і світських церемоній. Гра на барабанах маю давні культурні традиції . Крім того, барабани широко використовуятьсѐ длѐ передачі повідомлень - наприклад, мова йоруба ю тональноя, длѐ передачі простого посланнѐ може бути достатньо трьох різних тонів барабана і переходів між ними . Серед барабанів Африки - Ашик, кпанлого, джембе, бата і безліч інших.

В Латинську Америку барабани були привезені з Африки чорношкірими рабами, і з'ѐвилисѐ атабаке, куіка, Конга та інші. До барабанів, ѐкі відбувалисѐ від ювропейських, можна віднести пандейру. У Південній і Центральній Америці також відомі барабани з цілісного шматка дерева, ѐк тепонацтль. На Кубі були винайдені тімбалес.

На острові Балі та Індонезії народна музика представлена оркестром гамелан. У ньому використовуютьсѐ барабан генданг , також використовуятьсѐ паті в Самоа, лали в Фіджі.

Барабани апонії носѐть спільну назву тайко, вони ділѐтьсѐ на 2 великі групи: б-Дайк (byou-daiko), у ѐкого мембрана жорстко закріплена цвѐхами без можливості налаштуваннѐ, і Сіме-Дайк (shime-daiko), ѐкі можна налаштувати за допомогоя шнурів або гвинтів . Ці барабани використовуятьсѐ в традиційній музицігагаку з VII століттѐ, а також буддистських і синтоїстських церемоніѐх.

У Китаї барабани, ймовірно, походѐть від Туркестану і тибетських інструментів. Серед них - баньгу, пайгу та інші.

До барабанів, що використовуятьсѐ в Індії, відносѐтьсѐ табла і мріданга.

В Кавказькому регіоні ударні інструменти теж широко поширені. Під кількома назвами відомий вид бубна зі шкіри осетра з кільцѐми - даф (деф, Гаваї). У народній музиці Вірменії та Азербайджану використовуять барабани дхол і різні різновиди нагар . У

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80

http://znaimo.com.ua/%D0%99%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B0_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%BD_(%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0)

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D1%88%D0%B8%D0%BA

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%B5

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B0_(%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD)

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B5

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%83%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%B9%D1%80%D1%83

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%BB%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%81

http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B3

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D0%B5_(%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD)

http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%BB%D1%96


http://znaimo.com.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BA%D1%83

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD)

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D1%82

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B3%D1%83

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B9%D0%B3%D1%83

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B0%D1%84

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D1%85%D0%BE%D0%BB_(%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82)

http://znaimo.com.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%83

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DakarDjembeSeller.jpg&filetimestamp=20071110205743

155

Туреччині з'ѐвивсѐ і далі поширивсѐ під різними назвами (Думбек, тарабука, дарбук) барабан у формі кубка дарбука.

2.2. Класифікаціѐ за формоя барабана

Крім того, барабани можна класифікувати за формоя:

Рамкові У формі кубка Циліндричні Казаноподібні У формі "пісочного годинника" У формі конуса Форми барабанів:

Даф є рамкою з натягнутою мембраною.

Барабан джембе у формі кубка.

Том-том, циліндричний барабан.

Литаври, корпус

у формі котла.

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B0%D1%84


http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%BC-%D1%82%D0%BE%D0%BC


http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pair_of_dafs.jpg&filetimestamp=20071106220120

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Djembe,_Ghana.jpg&filetimestamp=20080619002840

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Trixon_Tom.jpg&filetimestamp=20061113055047

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Timbal.jpg&filetimestamp=20071104232408

156

Барабан Чангу у формі пісочного годинника.

Ашик з конічним корпусом.

2.3. Звучаннѐ барабанів

Барабани в студії звукозапису

Аудіопрімери

Опис Аудіо ( Ogg Vorbis)

Опис Аудіо ( Ogg Vorbis)

Незаглушенний малий барабан

53 KB (інф.) Заглушений малий барабан 37 KB (інф.)

Удар в обід 46 KB (інф.) Заглушений бас-барабан 54 KB (інф.)

Навісний том 8 дяймів 59 KB (інф.) Навісний том 12 дяймів 41 KB (інф.)

Наземний том-том 39 KB (інф.) Фрикційний барабан Куіка 75 KB (інф.)

Ритм на джембе 430 KB (інф.)

Звучаннѐ африканського джун-Джун

251 KB (інф.)

Типовий роковий біт з хай-хетом

95 KB (інф.) Типовий роковий біт з райд-тарілкоя

89 KB (інф.)

http://znaimo.com.ua/%D0%A7%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%83

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D1%88%D0%B8%D0%BA

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b2/Snare_drum_unmuffled.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Snare_drum_unmuffled.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a3/Snare_drum_muffled.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Snare_drum_muffled.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/51/Snare_drum_rim.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Snare_drum_rim.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8a/Bass_drum.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bass_drum.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6e/Tom_drum_8_inch.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tom_drum_8_inch.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/1d/Tom_12_inch.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tom_12_inch.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/f8/Floor_tom.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Floor_tom.ogg

http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D1%83%D1%96%D0%BA%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e1/Cuica01.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cuica01.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/bc/Djembee2.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/bc/Djembee2.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Djembee2.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7c/Djun.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7c/Djun.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Djun.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/94/Rock_beat_hi_hat.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rock_beat_hi_hat.ogg

http://ru.wikipedia.org/upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/74/Rock_beat_ride_cymbal.ogg

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rock_beat_ride_cymbal.ogg

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tracking_Room.jpg&filetimestamp=20090416175752

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Janggu.jpg&filetimestamp=20100427093056

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ashiko.jpg&filetimestamp=20100330164935

157

3. Виготовленнѐ

Виготовленнѐм барабанів займаятьсѐ фірми різного рівнѐ . Невеликі фірми з десѐтка лядей пропонуять ексклязивні інструменти, зроблені вручну. Великі компанії, відомі по всьому світу, вироблѐять не тільки ударні, але й інші музичні інструменти.

Длѐ виготовленнѐ барабанів можуть бути використані різні види матеріалів : метал (сталь, бронза), бамбук, пластик. Переважна більшість барабанів зроблено з дерева : клен, береза, дуб, липа, ѐсен, червоне дерево , з цілісного шматка або склеюної в кілька шарів фанери. Деѐкі виробники комбінуять декілька видів дерева длѐ виготовленнѐ одного резонатора, що дозволѐю отримувати краще співвідношеннѐ ціна / ѐкість. На звук барабана більшоя міроя впливаю щільність деревини і товщина стінок обичайки (циліндричного елементу конструкції барабану).

Крім матеріалу діжки, також значний вплив маю ѐкість і кут нарізки кромки, ѐка стикаютьсѐ з мембраноя інструменту.

Післѐ підготовки обичайки на неї кріплѐть фурнітуру - пристосуваннѐ длѐ кріпленнѐ і натѐгу мембрани. Замки длѐ закрутки болтів, кріпленнѐ і отвори зміняять звучаннѐ в гіршу сторону, тому багато виробників пропонуять різні варіанти системи кріпленнѐ (наприклад, RIMS), що зберігаять цілісність діжки.

Виготовленнѐ деѐких барабанів і бубнів длѐ релігійних цілей може супроводжуватисѐ різними ритуалами ініціації, вкладаннѐм "душі" в інструмент, і іншими подібними діѐми.

Заготовки для обичайок барабана.

Фурнітура барабана.

1. Кріплення для стійки

2. 2. Верхній обруч

3. 3. Болт кріплення обруча

4. 4. Замок болта

5. 5. Кріплення пружини

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96

http://znaimo.com.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA


http://znaimo.com.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0)

http://znaimo.com.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0)

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Shell,dou,tsuke-daiko,katori-city,japan.JPG&filetimestamp=20071021132108

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Drum_clamp_rim_lug_butt.jpg&filetimestamp=20100119165549

158

Фурнітура з іншого боку.

1. Жетон виробника

2. Механізм натягу

3. Важіль пружини

4. Налаштування барабанів

Порядок затягування болтів на 8-болтовому барабані (хрест-навхрест)

Налаштуваннѐ барабана - складний процес, ѐкому присвѐчено багато статей та настанов. Барабани можуть бути розділені по звуковисотності, тобто маять певну висоту звучаннѐ (литаври, рототом) та інструменти з невизначеноя висотоя звучаннѐ ( малий барабан, тому-те і т. д.). Налаштуваннѐ стосуютьсѐ і тих, і інших інструментів.

Основноя метоя налаштуваннѐ ю позбавленнѐ від зайвих обертонів. Барабан, ѐкий "в ладі з самим собоя", рівномірно натѐгнутий, маю чіткий звук, ѐсне, широке, відкрите звучаннѐ.

Дерек Йонгсма (англ.), ударник Bleeding Through даю такі поради по налаштуванні:

Налаштуваннѐ - дуже важлива складова гри на барабанах, ѐкоя безліч музикантів нехтую. акщо барабани належним чином не налаштовані, вони можуть видавати найогидніші звуки. акщо барабани налаштовані неправильно, то вони будуть гудіти або гуркотіти. акщо пластик на барабанах занадто ослаблений, їх звук може здаватисѐ мертвим, але й занадто сильно натѐгнутий пластик може звучати по-справжньому погано.

Оригінальний текст (Англ.)

Tuning is a very important part of drumming that a lot of players neglect. If drums are not properly tuned there can be all kinds of disgusting sounds. If drums are tuned unevenly they will buzz or rattle. If they are too loose they can sound dead, but too tight can sound really bad too!

Метал майстерклас від барабанщика Bleeding Through

Барабани джембе з різним кріпленням мембрани.


http://znaimo.com.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BC




http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%BC-%D1%82%D0%BE%D0%BC

http://ru.wikipedia.org/en.wikipedia.org/wiki/Derek_Yongsma

http://znaimo.com.ua/Bleeding_Through


http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Drum_badge_strainer_throwoff.jpg&filetimestamp=20100119165436

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:8tornillos.png&filetimestamp=20080410203009

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Djemb%C3%A9's.jpg&filetimestamp=20070315090533

159

Мембрана барабана може кріпитисѐ до обичайці (корпусу) і регуляватисѐ або за допомогоя сучасних металевих обручів і болтів, або системоя мотузок чи ременів. Жорстке кріпленнѐ за допомогоя цвѐхів (ѐк у бе- тайко) позбавлѐю барабан можливості налаштуваннѐ.

Сучасні виробники випускаять безліч модифікацій мембран (з різноя вагоя, товщиноя, двошарові і т. д.) Всі вони по різному впливаять на звучаннѐ інструменту.

акщо мембран дві, одна з них може бути тоншоя і призначатисѐ не длѐ удару, а тільки длѐ збільшеннѐ резонансу. Відносна настройка ударної і резонансної мембрани впливаю на звучаннѐ барабана: ѐкщо резонансна налаштована вище ударної, тривалість звучаннѐ (сустейн) збільшуютьсѐ. На малому барабані велике значеннѐ також маю настрояваннѐ подструнника (пружин, що додаять характерне звучаннѐ інструменту).

Барабани, у ѐких використовуятьсѐ шкірѐні мембрани, можна налаштувати, нагрівши шкіру (натѐг) або окропивши водоя (ослабленнѐ).

5. Використаннѐ барабанів

Колектив бразильських барабанщиць

Барабани можуть бути використані ѐк у складі ритм-групи, так і в ѐкості сольного інструменту. Різні барабани входѐть до складу ансамблів, у тому числі - складаятьсѐ виклячно з ударних інструментів. Вони забезпечуять необхідний інструментальний колорит і динаміку, а також розширяять коло ритмічних й ударних ефектів .

На барабанах можна грати, ударѐячи долонея або паличками, виготовленими з деревини або синтетичних матеріалів.

Гра долонѐми вимагаю вмілого чергуваннѐ фокусуваннѐ і розсіяваннѐ сили удару рукоя, длѐ високого і низького звуку необхідно напруга, длѐ лѐпанця - розслабленнѐ кисті. Використовуютьсѐ і гра пальцѐми з використаннѐм перекатів, тертѐ мембрани, клацань і т.п.

При використанні паличок, в залежності від ситуації і власних уподобань барабанщик може застосовувати різні хвати паличок, і різні техніки нанесеннѐ удару.


http://znaimo.com.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81

http://znaimo.com.ua/%D0%A0%D0%B8%D1%82%D0%BC-%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE

http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D1%8C

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8F



http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bataladrummers.JPG&filetimestamp=20071205180107

160

Традиційний хват паличок

Традиційний (варіанти назви traditional, conventional, orthodox, rudimental grip) - виходить з традицій військових барабанщиків. Палички тримаятьсѐ не симетрично - так, щоб не заважав ремінь барабана.

Симетричний захват (matched grip). Палиці тримаятьсѐ симетрично, паралельно між собоя або під кутом. Цей захват використовуютьсѐ найбільш часто, маю декілька варіантів:

Французький захват (French grip).

Німецький захват (German grip).

Американський захват. Серед технік удару можуть бути виділені наступні:

Техніка Меллера ( англ. Moeller method ). Названа на честь американського барабанщика Sanford Augustus "Gus" Moeller. Базуютьсѐ на природній роботі м'ѐзів, без зайвих рухів і напруги.

Метод Гладстоун . Базуютьсѐ на знаходженні точки балансу палички та контролі її відскоку.

Залежно від використовуваних груп м'ѐзів поділѐять пальцеву, кистьову, ліктьову техніки.

Крім паличок, при необхідності використовуять різні щітки, калатала або спеціальні пруткові палички, рути (в англомовній літературі Rute).

Основоя навчаннѐ та гри на барабанах служать барабанні рудименти - спеціальні прийоми гри, ѐкі становлѐть певну послідовність різних (наприклад, акцентованих і не акцентованих) ударів. Найпростіший барабанний рудимент - барабанний дріб, що представлѐю собоя почергові удари. Крім нього, до відомих рудиментів відноситьсѐ Double Stroke Roll (двохударний дріб), що ю чергуваннѐ двох ударів одніюя рукоя і двох ударів іншоя рукоя.

Ритмічні партії накладаютьсѐ на закінчену функціонально-гармонійну структуру, ѐка називаютьсѐ квадратом . Уривки, виконувані секціюя ударних інструментів маршового оркестру, називаятьсѐ каденціѐми ( англ. drum cadence ).

6. Барабани в творах культури

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/en.wikipedia.org/wiki/Moeller_method

http://ru.wikipedia.org/en.wikipedia.org/wiki/Rute_(music)

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82

http://znaimo.com.ua/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/ru.wiktionary.org/wiki/en:drum_cadence

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Drumstick_regular_grip.jpg&filetimestamp=20060115033953

161

Копія барабана Дрейка

Барабани згадуятьсѐ в різних творах мистецтва і культури: піснѐх, книгах, картинах, навіть на марках, пам'ѐтники, гербах та афішах.

Книги, казки, легенди:

У романі Гянтера Грасса «Блѐшаний барабан»: барабан - подарунок героя ю основоя сяжету, знѐтий за цим романом фільм отримав Гран-Прі МКФ і премія "Оскар".

The Walking Drum (англ.) - новела в стилі вестерн Луїса Ламуре, що описую подорож торгового каравану під звуки маршу.

Ми часто співали під час маршу, і нас завжди супроводжував звук похідного барабана - звук, ѐкий ѐ чуя все свою життѐ, так глибоко він проник в моя душу ...

Оригінальний текст (Англ.)

We often sang as we marched, and there was always the sound of the walking drum, a sound I shall hear all my life, so deeply is it imbedded in the fibers of my being ...

Л. Н. Толстой написав казку «Працівник Омелѐн і порожній барабан», де барабан Омелѐна веде за собоя царське військо. Післѐ того, ѐк барабан був зламаний, солдати розбігаятьсѐ.

В Англії існую легенда про барабан Френсіса Дрейка. Вона говорить про барабан, взѐтий Дрейком в кругосвітня подорож. Зараз барабан зберігаютьсѐ в Бакленд-Еббі, і, коли Англіѐ буде в небезпеці і хтось вдарить в барабан, Дрейк повернетьсѐ, щоб захистити країну. Легенда також стверджую, що звук барабана чути під час війни або інших значних подій.

Вірші, пісні:

Борис Гребенщиков заспівав про тарбук:

І більше ні слова про всі ці звуки.

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BB%D1%8F%D1%88%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC)

http://ru.wikipedia.org/en.wikipedia.org/wiki/The_Walking_Drum

http://znaimo.com.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD

http://znaimo.com.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%80_%D0%9B%D1%83%D1%97%D1%81

http://znaimo.com.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B0

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4-%D0%95%D0%B1%D0%B1%D1%96

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4-%D0%95%D0%B1%D0%B1%D1%96

http://znaimo.com.ua/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2

http://znaimo.com.ua/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B0

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Replica_of_Drakes_drum.jpg&filetimestamp=20090901222401

162

Так пощадить Господь розум всіх, Граячих на тарабуке!

А Марина Цвютаюва написала два вірші під назвоя "Барабан" :

рос. По богемским городам Что бормочет барабан? — Сдан — сдан-сдан Край — без славы, край — без боя. Лбы – под сероя золоя Дум-дум-дум… - Бум! Бум! Бум!

Прислів'ѐ, приказки, фразеологізми:

ак барабан не сурми - все одно толку не буде.

Солдатам, що малим хлопцѐм, і барабан в потіху.

По барабану!

Прапор тобі в руки і барабан на шия!

Теренові ігри Літнього табору 2012

Теренова гра №1

Точка №1. Просимо відповісти на питання. На кожне питання дається не більше 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

1. акий місѐць коротше всіх? (Травень – три літери) 2. акоя рукоя краще розмішати чай? (Чай краще розмішувати ложкоя) 3. акий вузол не можна розв'ѐзати? (Залізничний) 4. Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, тому що він не вмію говорити, але

насправді він дійсно птах) 5. Скільки горошин може увійти в одну склѐнку? (Жодної – все треба покласти) 6. Скільки місѐців у році маять 28 днів? (Всі місѐці) 7. Собака була прив'ѐзана до десѐтиметрової мотузки, але пройшла триста метрів.

ак їй це вдалосѐ? (Сама мотузка зі іншого боку не була ні до чого прив'ѐзана) 8. Що кидаять, коли маять потребу в цьому, і піднімаять, коли в цьому немаю

потреби? (акір) 9. Що всі ляди на землі роблѐть одночасно? (Старіять) 10. Що може бути більше слона і одночасно невагомим? (Тінь слона) 11. Що може подорожувати по світу, залишаячись в одному і тому ж кутку? (Поштова

марка) 12. Що можна приготувати, але не можна з'їсти? (Уроки) 13. Що з землі легко піднімеш, але далеко не закинеш? (Пух) 14. Що стаю більше, ѐкщо його поставити догори ногами (Число 6)

http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A6%D0%B2%D1%94%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0

163

15. Що стоїть між вікном і дверима? (Буква "І")

Точка № 2.

Команді дають три різних предмета і просять зробити «Добру справу». На виконання завдання дається 20 хвилин. Максимальна кількість балів за виконання завдання складає 15 балів.

Точка № 3.

Просимо відповісти на питання. На кожне питання дається не більше 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

1. Перша квітка весни (Пролісок) 2. Дуже гірка трава. (Полин) 3. Невелика тварина, що живе у воді, але не риба. (Рак) 4. ака нитка в природі найтонша? (Павутина) 5. У 1826 році вулиці Філадельфії від сміттѐ очищали домашні тварини. акі? (Свині) 6. Що повинно втратити дерево, щоб вважатисѐ кущем? (Стовбур) 7. Найчарівніша квітка літа. (Троѐнда) 8. Дерево, цвіт ѐкого допомагаю від кашля. (Липа) 9. Холод з температуроя нижче нулѐ. (Мороз) 10. ака риба названа іменем лядини. (Карп) 11. акі тварини найкраще піддаятьсѐ дресирування(Собаки) 12. Хто в лісі без сокири будую хату без кутків. (Птах) 13. У засушеному виглѐді це називаютьсѐ курагоя, а у свіжому? (Абрикос) 14. аке взуттѐ можна розглѐдати під мікроскопом? (Інфузоріѐ – туфелька) 15. Згадайте назву дуже красивого птаха з дуже гидким голосом. (Павич)

Точка № 4.

Просимо розгадати кросворд Павла Підгородецького:

164

Просимо зробити копію кросворду у великому форматі для кожної команди. Дивись додаток 1.

За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Точка № 5.

В цьому конкурсі, шановні гравці, ми пропонуємо вам, згадати народну мудрість, але назви тварин в них будуть замінені на слово «колобок». Вам необхідно згадати прислів’я. Наприклад: «колобок – колобку не товариш» (гуска свині не товариш). За кожну вірну відповідь команда отримує 1 бал.

Зміст прислів’їв.

1. Ділити шкуру неубитого «колобка». (Ведмедя) 2. І «колобки» ситі, і «колобки» цілі. (Вовки, вівці) 3. Не все «колобку» маслѐна. (Коту) 4. «Колобків» боѐтисѐ в ліс не ходити. (Вовків) 5. За двома «колобками» поженешсѐ – жодного не спіймаюш. (Зайцями) 6. Ужалений «колобком» і мотузки боїтьсѐ (Змією) 7. Кому що, а «колобку» просо. (Курці) 8. Коли «колобок» на горі свисне. (Рак) 9. Ласий «колобок» до риби, а в воду лізти не хоче. (Кішка) 10. Допавсѐ, ѐк «колобок» до меду. (Медвідь)

Точка № 6.

Фізкультурна хвилинка. Ставиться відро і відраховується 5 кроків. Всі учасники команди вираховуються у колону. Кожному учаснику надається можливість кинути у відро м’яча. Кожний учасник має три окремі спроби. Якщо кількість учасників в командах не рівна – то надається можливість одному/декільком учасникам команди кидати більше ніж 3 рази. Кожне попадання зараховується як 1 бал.

Точка № 7.

З поданих літер за 5 хв скласти якомога більше слів. Кожне слово зараховується як 1 бал.

Літери: А Б Р Т К Н

(брат, краб, бант, танк, кат, раб, кабан,...і т.д.)

Точка № 8.

165

Учасникам надаються повітряні кульки і дається завдання надути якомога більше кульок за 5 хвилин. Але кульки також мають бути зав‘язані. За кожну кульку команда отримує 1 бал.

Закінчення Теренової гри: Підрахуваннѐ балів, журі оголошую підсумки, нагороджуять команду переможців.

Теренова гра №2

Пізнавальна гра «Правовий калейдоскоп» - до Дня Конституції України

Діти ділѐтьсѐ на 2 команди. Кожна команда отримую рѐд завдань. За кожну правильну

відповідь команда отримую по 1 частині області України, ѐку вона повинна зібрати і

склеїти в кінці гри. Завданнѐ дітей скоріше зібрати частини України.

Команди повинні за обмежений час скласти ѐкомога більше маленьких слів з букв у словосполученні «Конституціѐ України». Перемагаю команда у ѐкої таких слів більше. Вона отримую 1 частину карти (або таку кількість частин, скільки залишилосѐ у команди слів).

Дітѐм видаятьсѐ бланки з запитаннѐми та варіантами відповідей. Команди повинні поставити білѐ вірної відповіді позначку. За кожну вірну відповідь команда отримую 1 частину картинки.

1. Влада в Україні поділяється на…

а) судову, законодавчу;

б) законодавчу, управлінську, судову;

в) судова, виконавча, законодавча;

г) управлінську, виконавчу, судову.

2. Головний закон України – це…

а) Кодекс України про праця;

б) Конституціѐ України;

в) Всі закони в Україні головні;

г) Закон «Про вибори президента України».

3. В якому році прийнята Конституція України?

а) 1991 р.;

166

б) 2001 р.;

в) 2010 р.;

г) 1996 р.;

4. Коли в Україні відзначають День Конституції?

а) 28 червнѐ;

б) 22 січнѐ;

в) 7 липнѐ;

г) 24 червнѐ.

5. Хто в Україні є гарантом Конституції?

а) ніхто;

б) президент;

в) міністр економіки;

г) міністр культури.

За Конституціюя в Україні державноя мовоя ю українська. Це офіційна мова, ѐкоя користуятьсѐ в Україні. Тому кожний українець маю нея володіти. Дітѐм пропонуютьсѐ виконати мовні завданнѐ:

Варіант А: Діти отримуять завданнѐ виправити помилки в словах-русизмах, ѐкі часто вживаятьсѐ на українській мові невірно. Запитаннѐ задаютьсѐ одночасно двом командам. Хто з команд швидше відповість, той і отримую 1 частину карти. Виправте помилки:

- «Шість блядечок» Правильно «Шість тарілочок»

- «Землѐ лишиласѐ чарівного сну» Правильно «Землѐ звільниласѐ від чарівного сну»

- «Циганка-гадалка» Правильно «Циганка-ворожка»

- «В скільки годин ваш автобус» Правильно «О котрій годині відходить ваш автобус»

- «Дві бутилки молока» Правильно «Дві плѐшки молока»

- «Здавати іспит» Правильно «Складати іспит»

167

- «Магазин закритий» Правильно «Магазин зачинений»

- «Згущонка» Правильно «Згущене молоко»

- «Хто крайній?» Правильно «Хто останній?»

- «Почтова откритка» Правильно «Поштова листівка»

- «Дитѐта колѐска» Правильно «Дитѐчий візок»

- «Залізна дорога» Правильно «Залізницѐ»

- «Курине ѐйце» Правильно «Курѐче ѐйце»

- «Гарні обої» Правильно «Гарні шпалери»

Варіант Б: Діти отримуять завданнѐ на окремих аркушах. Вони повинні вгадати, що за приказка зашифрована у завданні. Діти можуть отримати підказку – приказки перевернуті, при їх складанні використовувалисѐ антоніми.

І кріпосний, і не пропав - Або пан, або пропав. Не боѐтисѐ зайцѐ – в поле ходити - Боѐтисѐ вовка - в ліс не ходити. Вогонь і повітрѐ збільшую - Вода і камінь довбаю. У гамірному лісі ангелів немаю - В тихому болоті чорти водѐтьсѐ. Каплі без води буваять - Диму без вогня не буваю. Знайшовсѐ в шести березах - Заблукав між трьох дубів. А стелѐ не маю носа - І стіни маять вуха.

Конституціѐ України визначаю головні права та обов’ѐзки громадѐнина України. Кожен зобов’ѐзаний знати свої права та обов’ѐзки. Дітѐм пропонуютьсѐ перевірити чи знаять вони свої права.

Варіант А. Діти повинні заповнити таблиця з ознаками прав та назвами прав громадѐнина України, що визначені в Конституції. Команда отримую таблиця і варіанти на відповідей на окремих папірцѐх. Завданнѐ команди – знайти серед запропонованих варіантів вірні і вклеїти їх в таблиця в графу «Право» навпроти відповідної ознаки. За кожну вірну відповідь команда отримую 1 частину карти.

Ознака Право

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життѐ. Обов'ѐзок держави - захищати життѐ лядини. Кожен маю право захищати свою життѐ і здоров'ѐ, життѐ і здоров'ѐ інших лядей від протиправних посѐгань.

168

Громадѐни України можуть вільно писати листи і не перейматисѐ, що їх хто-небудь прочитаю.

Не допускаютьсѐ проникненнѐ до житла чи до іншого володіннѐ особи, проведеннѐ в них оглѐду чи обшуку інакше ѐк за вмотивованим рішеннѐм суду.

Кожен громадѐнин може отримати дошкільну, середня, професійно-технічну, вищу освіту.

Громадѐни України маять право зароблѐти на життѐ працея, ѐку вони вільно обираять або на ѐку вільно погоджуятьсѐ. Кожен маю право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Держава створяю умови, за ѐких кожний громадѐнин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взѐти в оренду.

Громадѐни України можуть лікуватисѐ у медичних закладах та отримувати лікарську допомогу.

Діти отримуять наступні варіанти з ѐких повинні обрати вірні та вклеїти в таблиця: право на свободу та особисту недоторканність, право на життѐ, право на повагу до власної гідності, право на житло, право на охорону здоров’ѐ, право на праця, право на свободу думки і слова, право на недоторканність житла, право на таюмниця листуваннѐ, право на приватну власність, право на соціальний захист, право на безпечне довкіллѐ, право на освіту.

Вірні відповіді: право на життѐ, право на таюмниця листуваннѐ, право на недоторканність житла, право на освіту, право на праця, право на житло, право на охорону здоров’ѐ.

Варіант Б. Діти за 2-3 хвилини в середині команди пишуть список прав визначених в Конституції. Потім команди по черзі називаять записані права. акщо одна команда назвала право, то інша його викресляю зі свого списку і не називаю. Команда у ѐкої залишитьсѐ більше прав отримую 1 частину карти України (або таку кількість частин, скільки залишилосѐ у команди не названих прав)

Дітѐм пропонуютьсѐ переставити окремі букви в словах, щоб вийшло реченнѐ, ѐке стосувалосѐ би Конституції України. Команди змагаятьсѐ на швидкість. Та команда, ѐка перемагаю, отримую 1 частину карти.

П А А В О Г

Ж К О Г О Н О

О Д

Н К Т О Ц Ї С И Т У І

Н У Р К А И Ї

169

Зашифроване речення «Повага кожного до Конституції України»

Територіѐ України ю недоторканноя, цілісноя, а державний устрій – суверенний. Це визначено в Конституції України. Діти отримуять поле з 9 рівних квадратних клітин. Поле – це символ території України. Одна команда маю картки червоного кольору, інша зеленого. Поле – це територіѐ України. Команди по черзі роблѐть хід і закриваять одним з квадратів одне з 9 клітин. Завданнѐ команд швидше за іншу команду викласти квадратики свого кольору у діагональ, горизонталь або вертикаль (принцип «хрестиків-нуликів»). ака з команд переможе, та і «отримаю територія України», а разом з тим частину карти. Грати можна декілька разів. акщо команди граять в нічия, то жодна з них не отримую частину карти України.

Національними символами України ю герб (тризуб), прапор (дві смуги – синѐ та жовта) та гімн («Ще не вмерла Україна», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького ).

Варіант 1. Діти отримуять лист паперу та фломастери. Командам необхідно зобразити герб України по пам’ѐті. ака з команд швидше та правильніше зобразить, та й отримую 1 частину карти України.

Варіант 2. Командам пропонуютьсѐ творче завданнѐ – намалявати ѐким би вони зобразили прапор та герб України, ѐкщо б команді доручили їх розробити. Команди повинні поѐснити чому саме таке зображеннѐ. 1 частину карти отримую та команда, ѐка намаляю оригінальніший за інший малянок.

Варіант 3. Команди отримуять завданнѐ придумати ѐкомога більше значень кольорам прапору України – синьому та жовтому. Наприклад – пшеничне поле та сине небо, жовтий пісок та синю море, жовте сонце та синій птах мрії тощо.

Варіант 4. Командам необхідно правильно відтворити текст першого куплету гімну України. Команди отримуять варіант тексту, де слова у рѐдку перемішані. Учасникам необхідно їх розставити у правильному порѐдку. Перемагаю команда у ѐкої буде менше помилок.

Невірний текст гімну:

Не Україна ще ні волѐ ні слава вмерла Нам ще браттѐ усміхнетьсѐ українці долѐ Вороженьки ѐк роса згинуть на сонці наші Браттѐ ми у своїй запануюмо сторонці Ми положим душу й ми тіло свободу нашу Ми браттѐ і покажем роду козацького.

Вірний текст гімну:

Ще не вмерла України ні слава, ні волѐ. Ще нам, браттѐ українці, усміхнетьсѐ долѐ. Згинуть наші вороженьки, ѐк роса на сонці, Запануюмо ми, браттѐ, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браттѐ, козацького роду.

170

В кінці гри діти повинні приклеїти на карту отримані частини областей за вся гру. У ѐкої команди таких частин виѐвитьсѐ більше, та й перемогла у грі.

Теренова гра № 3


1. Назвіть основні деревні породи українських лісів. (Дуб‚ граб‚ бук‚ ѐлина‚ сосна) 2. акі дерева наших лісів називаять патріархами? (Дуби) 3. Лісоводи інколи називаять березу доброя нѐнея ѐлини. Чому? (Під березовими кронами розвиваятьсѐ молоді ѐлинки‚ плоди ѐких гинуть на відкритих місцѐх від приморозків і обпаляячих променів сонцѐ. 4. Чому в сосни нижні гілки відмираять, а в ѐлини ні? (Сосна - світлолябиве дерево‚ ѐлина-тіньовитривала.) 5. Чому березу називаять ”піонером лісу”? (На порубках або згарищах першоя поселѐютьсѐ береза‚ світлолябна і досить швидкоросла порода.) 6. Чому в заповіднику заборонѐютьсѐ збирати гриби? (Гриби сприѐять перегнивання деревини, що маю велике значеннѐ в природі.) 7. Чому руйнуваннѐ мохового покрову в лісі може зашкодити деревам, грибам та іншим рослинам? (Мохи здатні нагромаджувати і утримувати воду.) 8. ак можна спостерігаячи мурашник дізнатисѐ про наближеннѐ дощу? (Перед дощем мурашки ховаятьсѐ в мурашник і закупоряять ходи.) 9. Куди зайцеві бігти зручніше згори чи вгору?

171

(У зайцѐ передні ноги короткі, а задні довгі‚ тому він вгору біжить легко‚ а згори летить‚ перевертаячись через голову.) 10 акі птахи не сідаять на земля? ( Стрижі сідаять лише на скелі‚ дерева‚ будинки, бо через довгий хвіст не можуть злетіти в повітрѐ) 11. Чому не можна назвати павука комахоя? (У комахи шість ніг‚ у павука - вісім; значить павук не комаха.) 12. акі тварини сплѐть з закритими очима? (Риби‚ бо не маять повік; змії – у них повіки зрослисѐ) 13.3 ѐкого дерева листѐ спадаю зеленим? (У вільхи‚ бузку) 14. акі лісові кущики не знаять листопада? (Брусницѐ верес‚ журавлина) 15. Чому до веснѐного джмелѐ треба ставитись особливо бережливо? (Зимуять у джмелѐ тільки самки‚ ѐкі даять потомство) 16. акий птах найважчий в Україні? (Дрофа) 17. ака річка в Україні найбільша? (Дніпро) 18. аке місто в Україні найбільше за населеннѐм? (Київ) 19. аке місто в Україні найбільше за площея? (Дніпропетровськ) 20. аке дерево називаять '’спляхоя’'? ( Липа) 21. Чи ю пташине молоко? (Ю, у голубів)


1. В ѐкому овочі найбільше цукру? (часнику)

2. Де росте овоч, з ѐкого виготовлѐять цукор ( в землі , чи на дереві) ? (в землі)

3. В ѐких овочах більше крохмалу? (картоплі, кукурудзі)

4. Що їстивне у петрушки ? (корінь і листки)

5. ак правильно сказати про капусту колібра чи кольрабі? (кольрабі)

6. Де росте квасолѐ на дереві чи в землі? (в’ютьсѐ по тичці)

7. акий головний складник салату «олів’ю»? (горошок)

8. акий головний складник вінігрету? (бурѐк)

9. Чи ю в ананасі кісточки? (ні)

10. Чи солодкий авокадо? (ні)

172

11. Де ростуть кокосові горіхи? (на пальмі)

12. ак називаютьсѐ сушений виноград? (ізям)

13. ак називаятьсѐ сушені абрикоси? (курага)

14. Де ростуть кавуни? (на баштані)

Точка № 3. Учасникам пропонується сканворд. Необхідно знайти 13 слів, які не зазнають переносу. Це потрібно зробити за 5 хвилин:

ОЛОЛОСЕО

аІаЕЮНЛС

СЕННЬОТІ

ДЇУДЗКСН

ЖЖЧРВРТЬ

МАЕЕІІРУ

ІКНЙНЛЬМ

ЛЬЬСМИТЬ

Відповідь: оліѐ, олень, осел, осінь, струм, кріль, джміль, дзвін, учень, юнот, рейс, ѐсен, мить.

Точка № 4.

Команді дають завдання зробити «Добру справу». На виконання завдання дається 20 хвилин. Максимальна кількість балів за виконання завдання складає 15 балів.

Точка № 5.

«Знайди помилку» Учасникам необхідно в реченні на слух знайти помилку (читати потрібно один раз). За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

1. Влітку випав сніг. (Взимку випав сніг). 2. Взимку в садку розквітли ѐблуні. (Навесні в садку розквітли ѐблуні). 3. Внизу над ними лежав степ. (Внизу під ними лежав степ). 4. Сонце ховалось за широкими ланом. (Сонце ховалось за широкими ланами). 5. Де щира працѐ – там пусто, а де лінь – там густо. (Де щирі працѐ – там густо, а де

лінь – там пусто). 6. Зверху під ними пролітав літак. (Зверху над ними пролітав літак). 7. Найменша одиницѐ виміряваннѐ маси – кілограм. (Найменша одиницѐ

виміряваннѐ маси – міліграм).

173

8. Дерев’ѐного хлопчика звуть Цибулино. (Дерев’ѐного хлопчика звуть Буратіно). 9. Перший місѐць зими – січень. (Перший місѐць зими – грудень). 10. Ескалатор – це сходинки з кораблѐ на земля. (Трап - – це сходинки з кораблѐ на

земля). Ескалатор – це рухомі сходи.

Точка № 6.

Фізична хвилинка. Команда має пройти смугу перепон за якомога найменший час. Команді надається схематична карта всіх перепонів. Ми надаємо приблизні завдання точки, але їх можна самостійно доповнити цікавими іграми, відповідно до місцевості де буде проходити гра.

Перепона №1

Команда стаю на лінія старту в колону по одному (ноги на ширині пліч). У першого гравцѐ м’ѐч. За командоя "Марш!" м’ѐч передаютьсѐ під ногами. Коли останній гравець одержав м’ѐч, він біжить уперед і стаю перед командоя, й усе повторяютьсѐ спочатку, поки командир команди не займе свою місце.


Команда по черзі стрибаю у гру класики, ѐкі заздалегідь підготовлені вчителем.


Учасникам пропонуютьсѐ гра «Спритні тенісисти» - перенесеннѐ надувної кульки на тенісній ракетці.


Учасникам пропонуютьсѐ гра «Пінгвін» - стрибки з м’ѐчем,ѐкий зажатий між ніг, вище колін.

Точка № 7.

Просимо відповісти на питання. На кожне питання дається не більше 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

1. У гая, на лузі, в полі — Скільки там квіток! Ми нарвали їх доволі, Потім посідали в полі, Щоб сплести... (вінок). 2. Дзвіночки-перлинки на ніжці тоненькій Такі запашні і тендітні такі. В широкому листі, немов у гіллі Ховаять від сонцѐ голівки свої. (Конвалії) 3. а гордо голову тримая І перед вітром не схилѐя. а жовтий, білий, полум'ѐний,

174

І наче ѐблуко, рум'ѐний. В саду ѐ квітну навесні. Скажи, ѐке ім'ѐ мені? (Тяльпан) 4. Дівчинка трима в руці Хмарку-пух на стебельці. ак подуюш ти на нього — Не залишитьсѐ нічого. (Кульбаба) 5. Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба) 6. Синьоока цѐ заброда В полі водить хороводи. Де вона вінки спліта — Пшениці рідкі й жита. (Волошка) 7. Ту дівчину синьооку Завжди стрінеш край потоку. В неї ніжки вмиті в росах, В неї небо сѐю в косах. (Незабудка) 8. а квітка ніжна, ѐк весна, а різні сукні мая. Все літо пишна й запашна, а й осінь зустрічая. Бувая кольору зорі, Лимона колір мая, І снігу зимної пори, І вишнея палая. (Троѐнда) 9. Осіннѐ квітка сукня вділа рожеву, синя, ніжно-білу. Стоїть, неначе їжачок, у неї сотні пелясток. (Айстра) 10. У зеленім зіллі Виросло дівчатко — В неї вії білі Й золоті очатка. (Ромашка) 11. а перший розцвітая серед гая І білий, наче сніг, ѐ колір мая.

http://ha.ukru.net/

175

Хто ѐ? Відгадайте! Ви мене не ображайте, Не зривайте, не топчіть. Хочу довго-довго жить. То хто ж ѐ? (Підсніжник) 12. На стеблинці волохатій Шість пелясток лілуватих. Гарна квітка — навіть в сні Усміхаютьсѐ мені. (Сон-трава) 13. Лікувальну силу мая, Жовтим цвітом розцвітая. Називаять кляч весни! ак ѐ звусѐ? Ти скажи! (Первоцвіт) 14. Цвіте травневоя пороя, її знайдеш в затінку лісовому, На стебельці, ѐк намистинки врѐд, Квіти духмѐні висѐть. (Конваліѐ) 15. а найперша розквітая Синім цвітом серед гая. Відгадайте, що за квітка? Бо мене не стане влітку. (Пролісок) 16. На просторах полѐ золотого Сині зірочки тремтѐть. Мов шматочки неба голубого, Виграять, виблискуять, горѐть. (Волошки) 17. Стебельце — шорстка драбинка, У середині чорна вуглинка, Пелястки блискучі, ѐк лак. Це квітую... (мак). 18. Цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашаю. Хоч мороз усе побив — його не займаю. (Барвінок) 19. Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалії) 20. Стоѐть красуні на воді, вінки в них білі й золоті. (Лілії водѐні)

http://ha.ukru.net/index.php/view-album/8

176

21. Він маленький, він біленький Маю ніженьку тоненьку. З ним легенько вітер граю Все гойдаю, колихаю, Сповіщаю рідний край: — Гей. Весна прийшла! Стрічай! (Підсніжник) 22. а на сонце дуже схожа — Золотиста, ніжна, гожа. а щоранку розквітая, Промінцѐми всіх вітая. Відгадати всім не важко. Що за квітка ѐ? (Ромашка) 23. Стоїть паличка, на паличці булавочка, В тій булавочці лядей не перелічиш. (Маківка) 24. Стоїть півень на току в червонім ковпаку. (Мак) 25. На городі тичка, а на тичці — півень у червонім ковпаку. (Мак) 26. Стоѐть у полі сестрички: Жовте очко, білі вічка. (Ромашки) 27. Червонія ѐ сама, не зная чого, А своюя красотоя зупинѐя кожного, В зеленій одежині ходжу, Стріли в боку ношу, — Відгадайте, хто ѐ, прошу. (Рожа) 28. акі квіти, що вміять так гарно цвіти, Хлібороби клѐнуть працьовиті? (Волошки) 29. Чудова квіточка така, Чорними брівками морга. (Чорнобривці)

Точка № 8.

Просимо відповісти на загадки -жарти. На кожне питання дається не більше 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

1. У будинку мешкали триста котів і один чоловік. Скільки там було ніг? 2. акий кінь, коли циган його мию?

177

3. Що буде з козоя, коли їй мине сьомий рік? 4. Що важче: кілограм пір'ѐ чи кілограм заліза? 5. Із ѐкої миски не можна наїстисѐ? 6. акщо машина їде, ѐке колесо в неї не крутитьсѐ? 7. Скільки картоплин улізе в горщик?

Відповіді до «Загадок-жартів»:

1. Дві. 2. Мокрий. 3. Піде восьмий. 4. Однаково. 5. Із порожньої. 6. Запасне. 7. Картоплѐ не лазить.

БЛІЦ-ТУРНІР 1. ак називаласѐ наша держава Україна 1000 років тому? (Київська Русь) 2. акі квіти першими розквітаять у нас навесні? (Мати-й-мачуха, підсніжники, проліски) 3. Де в'ять собі гнізда шпаки, длѐ ѐких не вистачаю шпаківень? (У дуплах, садах, дібровах) 4. Де зимуять раки? (Раки зимуять у норах під водоя.) 5. Хто вилазить зі своюї шкіри? (Раки та змії, що линѐять) 6. У кого вуха на ногах? (У коника-стрибунцѐ: органи слуху у нього розташовані не на голові, а на передніх ногах) 7. ака тварина найвища в світі? (Жирафа) 8. аку державу називаять «країноя сонцѐ, що сходить»? (апонія) 9. акий овоч длѐ Попеляшки феѐ перетворила на карету? (Гарбуз) 10. ак називаласѐ квітка, ѐка виконувала бажаннѐ? (Квітка-Семиквітка)

Веселі ігри

Прихований дзвіночок

Ця гру можна проводити і на вулиці, і в кімнаті. Визначивши того, хто водитиме, всі стаять по колу або по прѐмій лінії. Тримаячи руки за спиноя, гравці обережно, так, щоб дзвіночок не задзвенів, передаять його один одному, а той, хто водить, стараютьсѐ визначити, у кого знаходитьсѐ дзвіночок та вихопити його. акщо він стоїть далеко від дзвіночка, гравці можуть задзеленчати, щоб подражнити його. Водити починаю той, у кого дзвіночок забрали.

Дзвіночок тут

У центр кола виходѐть трою гравців: двом із них зав'ѐзуять очі, а третьому даять дзвіночок. Гравець час од часу дзвонить, а двою інших намагаятьсѐ його вихопити. Той, в чиїх руках дзвіночок, може створявати такі ситуації, коли гравці з пов'ѐзками на очах ловлѐть один одного. Коли хтось із учасників упіймаю того, хто носитьсѐ з дзвіночком, вони мінѐятьсѐ ролѐми.

Дзвін

У цій грі можуть брати участь 20—30 чоловік.

178

Перед початком гри один із учасників за жеребкуваннѐм починаю водити, його називаять «ѐзичком».

Інші учасники гри берутьсѐ за руки й утворяять коло, тобто «дзвін», і починаять повільно рухатисѐ то в праву, то в ліву сторону. У цей час «ѐзичок» намагаютьсѐ роз'юднати руки гравців, — розбити «дзвін», і вирватисѐ з кола. акщо йому це не вдалосѐ з першого разу, він маю право на ще дві спроби, віднайшовши найбільш слабкі місцѐ в колі.

Тільки-но «ѐзичкові» вдастьсѐ вирватисѐ з кола, він прагне добігти до прапорцѐ, платка або шапки, покладеної від кола на відстані 50 м, а всі, хто стоѐв у колі, біжать за ним і стараятьсѐ торкнутисѐ до нього рукоя, перед тим, ѐк він ухопить прапорець. Хто це зробить, той і починаю водити, тобто стаю «ѐзичком» і займаю місце в центрі кола.

акщо ж той, хто водить, добіг до прапорцѐ і ніхто його не впіймав, то він повертаютьсѐ на свою місце, і гра продовжуютьсѐ спочатку.

Хто шепоче?

На середину кола або кімнати виходить один із гравців з пов'ѐзкоя на очах. До нього по черзі підходѐть усі інші та кожен щось шепоче на вухо. Потрібно по голосу дізнатисѐ, хто шепоче, назвати його ім'ѐ, і тільки тоді можна знѐти пов'ѐзку та помінѐтисѐ з ним ролѐми. Щоб не бути впізнаним, кожний стараютьсѐ змінити голос і манеру розмови, і це дуже ускладняю задачу. Потрібно бути дуже уважним, щоб навіть у зміненому голосі вловлявати знайомі інтонації та визначати, хто шепоче.

Гілочка

У грі можуть одночасно брати участь 15—20 і більше чоловік. Длѐ гри потрібна гілочка верби або іншого дерева.

Учасники гри утворяять погано зімкнене коло. Руки тримаять за спиноя та передаять один одному гілочку. У центрі кола — той, хто водить. Його задача — знайти та захопити гілочку. Задача нелегка. акщо той, хто водить, трішки повернетьсѐ спиноя до того, у кого гілочка, то останній швидко проводить гілочкоя по його спині, відразу ж гілочку забираю назад і передаю по колу.

акщо тому, хто водить, вдаютьсѐ захопити гілочку, він перестаю водити та стаю в коло.

На його місце стаю той гравець, у ѐкого була виѐвлена гілочка.

акщо під час передачі гілочки по руках вона впаде на підлогу чи на земля та той, хто водить це помітить, тоді гравець, у ѐкого впала гілочка, заміняю того, хто водить.

Рибки

Длѐ ціюї гри потрібна «вудочка», тобто довга мотузка. «Вудочку» одним кінцем прив'ѐзуять до загорожі, стіни дерева або спеціально вбитої в центрі майданчика палиці.

Один із гравців за жеребкуваннѐм обираютьсѐ «приманкоя».

Узѐвшись за вільний кінець мотузки, він стараютьсѐ, не випускаячи мотузку з рук, торкнутисѐ когось із гравців, тобто впіймати «рибку».

179

Інші гравці намагаятьсѐ «клянути приманку» — легенько вдарити того, хто водить, щоб «приманка» його не впіймала. Гравець, упійманий «приманкоя», стаю до «вудочки» і робитьсѐ «приманкоя», післѐ чого продовжуютьсѐ гра.

Біла паличка

У цій грі всі учасники ділѐтьсѐ на дві команди та вибираять із свого середовища двох капітанів. Це зазвичай найсильніші та найспритніші гравці, ѐкі вміять відстоѐти своя команду. У кожної команди своѐ паличка. Вона маю довжину 40—50 см і товщину 2—3 см. Зовні палички однакові, але кожна маю свій розпізнавальний знак, ѐкий повинні знати всі члени команди. Суддѐ, ѐкий слідкую за правилами гри, шикую обидві команди з капітаном попереду та подаю сигнал.

За першим сигналом капітани мінѐятьсѐ своїми паличками. За другим сигналом вони кидаять паличку ѐкомога далі. Суддѐ ж слідкую за тим, щоб ніхто не виходив за лінія і не вибігав раніше.

Післѐ того, ѐк палички кинуті, гравці обох команд біжать уперед, стараячись швидше добігти до своюї палички.

Задача капітанів — ѐкомога далі закинути палички, щоб гравці команди «суперника» не встигли раніше доставити їх судді.

Команда, ѐка змогла першоя віддала паличку, вважаютьсѐ переможцем. Але передавати її судді може тільки капітан. Тому той, хто перший піднімаю паличку, повинен встигнути її передати ѐк естафету капітанові, а той уже біжить із нея до судді.

Явір – яворові люди

Вибираятьсѐ двою ведучих.

Вони даять собі назву (один - береза, а другий - ѐвір...), але так, щоб інші не чули, хто ю хто. Ведучі утворяять ворота, через ѐкі пробігаять, взѐвшись за руки, всі учасники гри. Ті, що пробігаять, співаять пісня на гуцульський мотив: "авір - ѐворові ляди, що ви тут робіте. Будуть гості на помості, а ви проходіте". По закінченні пісні вони опускаять руки, начебто закриваять ворота. Того, хто опинивсѐ перед воротами запитуять: "До кого йдеш до "дуба", чи до "берези"? Він називаю і стаю до того, кого назвав.

Ведучі знову даять собі нові назви. І так до тих пір, поки не переберуть всіх дітей. Потім команди перетѐгуятьсѐ. Хто кого перетѐгне, той і переможе.

Кінь та вершники

Діти ділѐтьсѐ на дві команди. Учасники першої команди утворяять "конѐ" (по зросту беруть один одного руками за поѐс і пригинаятьсѐ до землі).

Члени другої команди - "вершники", почергово стрибаять на спину "конѐ". Післѐ цього "кінь" починаю рухатисѐ, нести "вершників". акщо хтось з "вершників" падаю на земля, гра розпочинаютьсѐ спочатку. Але на цей раз команди обміняятьсѐ полѐми.

180

Хобла

Вибираютьсѐ ведучий. Він стаю білѐ "пана" (ѐкогось умовного місцѐ), прикриваю очі долонѐми і голосно промовлѐю: "Хобла, хобла, ховайтесѐ добре, бо ѐ грая, розкривая, тя... Іду шукати, а кого йму, то вуха надеру". За цей час всі діти ховаятьсѐ. Потім ведучий іде шукати всіх.

Кого побачить, то біжить до "пана" і застукую, промовлѐячи: "Стук, стук за Іру чи Яру і т.д.". А ѐкщо дитина підбіжить до "пана", що її не помітить ведучий, то вона сама каже: "Стук, стук за себе". Кого ведучий застукаю першим, той хоблаю.

Штандер

Діти стоѐть по колу, а в центрі - ведучий. Він кидаю вгору м'ѐч і промовлѐю: "Штандер, штандер, штандер, Олѐ!" Діти розбігаятьсѐ у різні боки. Кого називаять, ловить м'ѐч і вигукую слово: "Штандер". Всі, хто граять, зупинѐятьсѐ на місці, а той, у кого м'ѐч, кидаю його в будь-ѐкого гравцѐ. акщо вдарить м'ѐчем, тому зараховую очко. Коли грак набираю три очки, його женѐть. На пальцѐх називаять імена (хлопцеві - дівчат і навпаки). І він у грі уже не зі своїм іменем, а з новим. Хто забудетьсѐ, та назве не те ім'ѐ, то йому зараховуютьсѐ штрафне очко.

Кривої лози

Діти стаять навпочіпки ланцяжком, а потім перестрибуять одне через одного. Той, хто стрибаю, стаю попереду. Знову гру починаю останній гравець.

Цит-нацит

Двою дітей набираять собі зернѐт сонѐшника, гороху чи бобів. Потім беруть у кулак по 2, 3, 5 чи 10 зернин. Один з них каже: "Цит", другий відповідаю: "Нацит". Перший запитую: "На скільки?"; другий: "На 10 чи на 5..." Потім перший показую, скільки в його кулаці зернин. акщо другий сказав на 5, а в першого 3 зернини, то другий додаю, аби було 5. акщо в першого 10, другий забираю стільки, щоб залишилосѐ 5.

Потім навпаки.

Пиляти дрова

Двою дітей повертаятьсѐ одне до одного плечима, берутьсѐ за руки попід лікті й спочатку один підіймаю на плечі іншого, а потім - навпаки.

І так "пилѐять" дрова.

Камінчик

Діти сидѐть. Один ведучий відгадую, кому поклали камінчики в руки, а інший ведучий кладе. Кожен з гравців тримаю руки на колінах, склавши їх долонѐми до долоні.

Ведучий так само складаю руки і намагаютьсѐ комусь покласти камінчика так, щоб обдурити того, хто відгадую.

акщо ведучий відгадав, то той, хто накладав сідаю, а він починаю накладати, а когось вибираю, щоб відгадував.

181

Куть-кулуть

Діти сідаять рѐдком. Один ведучий - Дідько, другий - Ангел (стоѐть збоку). Третій ведучий даю дітѐм фарби різних кольорів. Починаютьсѐ гра. Приходить Дідько і каже: "Куть-кулуть!". Ведучий: "Хто прийшов?" Дідько каже: "Дідько!" Ведучий: "Чого?" Дідько: "Фарби!" Ведучий: "акої?" Дідько називаю колір. акщо вгадав колір, ѐкий в дитини, то він забираю ця дитину, а ѐкщо ні, то ведучий каже: "Йди на діччу дорогу". Потім приходить Ангел і та ж сама розмова. Але, ѐкщо немаю потрібної фарби, то йому кажуть: "Цим разом нема, прийдете другий раз!" Виходѐть по черзі, поки не куплѐть ці фарби. Потім команди перетѐгуятьсѐ. Хто перетѐгне, той переміг. Чаклун

Перед початком гри вибираять чаклуна. Длѐ цього один з гравців простѐгаю перед собоя праву руку долонея донизу, а інші підставлѐять під неї вказівний палець.

По команді: "Раз! Два! Три!" всі забираять руки, а гравець з простѐгнутоя рукоя маю захопити чийсь палець.

Той, чий палець був захоплений таким чином, стаю чаклуном. Він намагаютьсѐ догнати когось і доторкнутисѐ рукоя. Той, кого піймали, завмираю, розвівши руки в сторони. Знѐти чари з нього можуть інші гравці, ѐкщо доторкнутьсѐ до нього рукоя. Але чаклун стежить за своюя "здобиччя", і, ѐк тільки хтось зніме чари, він намагаютьсѐ зачарувати і тих, хто наважуютьсѐ виручити товариша.

Правила гри: зачарований гравець залишаютьсѐ на місці. Той, кого зачарували тричі підрѐд, сам стаю чаклуном, а його попередник приюднуютьсѐ до гравців.

Хлібчик

Всі, хто бажаю грати, берутьсѐ за руки і стаять попарно (пара за пароя) на ѐкійсь відстані від гравцѐ, в ѐкого нема пари. Він і ю "хлібчиком".

- Печу-печу хлібчик! (Вигукую хлібчик)

- А випечеш? (Питаю заднѐ пара)

- Випечу!

- А втечеш?

- Побачу!

З цими словами два задніх гравцѐ біжать наперед, з тим, щоб стати перед хлібчиком.

А той намагаютьсѐ спіймати одного з них до того, ѐк вони візьмутьсѐ за руки.

182

акщо йому це вдастьсѐ, то він разом з впійманим гравцем стаю наперед, а гравець, що лишивсѐ без пари, стаю хлібчиком. Гра повторяютьсѐ в тому ж порѐдку.

Правила гри: останнѐ пара може бігти тільки післѐ закінченнѐ переклички.

Земля, вода, повітря, вогонь

Всі стаять у коло, а ведучий - посередині. Він кидаю комусь з дітей м'ѐча, вимовлѐячи при цьому одне з слів: "землѐ", "вода", "повітрѐ", "вогонь". акщо ведучий сказав "землѐ", то гравець, що впіймав м'ѐча, повинен швидко назвати ѐкусь тварину. На слово "вода" треба назвати рибу, на слово "повітрѐ" - птаха. акщо ведучий скаже "вогонь", усі, махаячи руками, повинні крутитисѐ на місці.

Правила гри: неуважні вибуваять з гри.

Гру можна проводити і в приміщенні, під час дощу.

Кошик

Всі сідаять у кімнаті. Ведучий ставить на стіл кошик, коробку, ѐщик тощо. Це буде "кошик".

Ведучий запитую:

- Знаюте, що можна класти в цей кошик?

- Не знаюмо!

- Ну так знайте: в цей кошик можна класти будь-ѐкі ѐгоди (квіти, іграшки, листки певних дерев, прислів'ѐ та приказки, загадки тощо).

Правила гри: в грі можна обирати будь-ѐку тему, але не можна помилѐтись і класти до кошика те, що не стосуютьсѐ теми, або затримувати кошик. Той, хто помилѐютьсѐ, даю фант. Так граять, доки не набридне, а потім розігруять фанти.

Дуб

Грати в дуба можна на березi рiчки, на лiсовiй галѐвинi або в парку - там, де досить простору побiгати i де ростуть (але не дуже густо) дерева.

Граять здебiльшого дiвчатка. Вони обираять з-помiж себе купувальниця i з вигуками: "Граюмо в дуба!" - по однiй пiдбiгаять до дерев. Купувальницѐ пiдходить до котроїсь iз дiвчат, спiльно з нея вибираю одне з вiльних дерев i пропоную:

- Дiвчино, продай хату!

- Не продам, дуба дам! - вiдповiдаю дiвчина, й вони обидвi бiжать до намiченого дерева. Воно дiстаютьсѐ тiй, котра прибiжить до нього першоя, а та, що вiдстала, стаю купувальницея i йде купувати iнше дерево.

Мiст

183

Дiвчата стаять по двi в рѐд, обличчѐм одна до одної, й берутьсѐ вгорi схрещеними руками. Крайнѐ пара проходить пiд руками iнших пар i стаю першоя, за нея йде пара, ѐка була передостанньоя, i так далi. У деѐких мiсцевостѐх цѐ гра називаютьсѐ "Довгоя лозоя", бо у неї теж немаю кiнцѐ. Припинѐютьсѐ вона за бажаннѐм або тодi, коли бiльшiсть гравцiв розiйдетьсѐ.

Хрещатик

Дівчатка стаять попарно, одна пара за другоя, а попереду - одна дівчинка, ѐка говорить:

- Горя, горя, пень!

Останнѐ пара питаю:

- Чого ти гориш?

- Красної дівки хочу.

- акої?

- Тебе, пані, молодої!

При цих словах останнѐ пара розбігаютьсѐ, намагаячись з'юднатисѐ попереду горівшої, а та ловить когось з них. акщо піймаю, то та, що лишиласѐ без пари, починаю "горіти", не піймаю - продовжую "горіти" та сама.

Смик

На мiсцi гри проводѐть лiнiя, ѐка вiдокремляю город вiд полѐ. В городi на невеликiй вiдстанi вiд лiнiї у земля встромлѐять палиця i приставлѐять до неї "пастуха", ѐкого визначаять вимiряваннѐм на палицi або за допомогоя лiчилки. "Пастух" залишаютьсѐ в городi, а решта гравцiв iде в поле. Польовi гравцi намагаятьсѐ висмикнути палиця. Але тiльки-но хтось iз них перетне лiнiя городу, ѐк "пастух", що стереже її, кидаютьсѐ йому навперейми i намагаютьсѐ поквачити, доторкнувшись рукоя. Поквачений починаю "пасти", а попереднiй "пастух" iде до гурту гравцiв у полi. Поквачити iншого гравцѐ "пастух" може тiльки в межах городу. Длѐ того, щоб заманити його у город, вiн навмисне вiдходить вiд палицi, а потiм стрiмголов мчить на смiливцѐ. Брати участь у грi може необмежена кiлькiсть гравцiв.

Дід

Запрошуютьсѐ хлопець, що гратиме роль "діда". На відстані 10 м від хатинки "діда" - стоѐть гравці, ѐкі починаять його дражнити:

Іде, іде, дід, дід, Несе, несе міх, міх, Ось такий дідище, Ось такий старище, Ось такий окатий, Ось такий вусатий, Такий бородатий, Ось такий плечистий Тьху його нечистий!

184

Післѐ цих слів діти розбігаятьсѐ, а "дід" повинен догнати кого-небудь. Потім на його роль можна запросити когось іншого, і гра починаютьсѐ спочатку.

На баштані

Діти-гравці обираять сторожа лічилкоя:

Гоп, гоп, кавун. Малайди-драйди, кавун. Мацики-брики, не спіши, Наш баштан стережи!

Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радію, що багато вродило кавунів та динь. У цей час школѐрі ховаятьсѐ неподалік від баштану за кущами, спостерігаячи за дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі словами:

Крадем, крадем кавуни, Нема діда вдома, Поїхав по дрова. Дрова погоріли, Діда вовки з'їли!

Вони удаять, ніби рвуть кавуни, їдѐть їх. Сторож помічаю дітей, кидаютьсѐ їх ловити. Кого він спіймав - той стаю ведучим-сторожем.

Дощик

Школѐри обираять ведучого-кашовара. Він з горщиком та дерев'ѐноя ложкоя стаю в центрі, ходить по колу і "варить" кашу, "вимішую" її ложкоя. Діти, взѐвшись за руки, ходѐть навколо нього і речитативом промовлѐять:

Іди, іди, дощику, Зварим тобі борщику У новому горщику. Тобі каша, а нам - борщ. Щоб густіший ішов дощ.

Учні зупинѐятьсѐ, а кашовар, заплящивши очі, обертаютьсѐ, піднѐвши руки з горщиком догори. Потім прѐмую до дітей. Комусь із них вручаю горщик, не відкриваячи очей. Кому випаде, той стаю кашоваром, веде гру далі.

Коли гра набридаю, школѐрі зі словами:

Дощику, дощику, перестань! Ми. поїдем на баштан, Та візьмемо диньку, Усім по шматочку, А тобі - ціленьку! - підстрибуячи на одній нозі розбігаятьсѐ.

Редька

185

Спершу визначаять, кому бути "сусiдкоя". Всi iншi стаять по двою, потiм присiдаять одне навпроти одного на колiна. Пара неподалiк вiд пари, рѐдками, подiбно до того, ѐк росте редька на грѐдцi. "Сусiдка" пiдходить до крайньої пари i розпочинаю розмову:

- Бабо, дай редьки! - Скопай грѐдку, то знатимеш, звiдки редька беретьсѐ.

"Сусiдка" обходить довкола "редьки", показуячи, ѐк копаять грѐдку. А тодi звертаютьсѐ уже до другої пари:

- Бабо, дай редьки! - Посади собi.

Знову слiд обiйти довкола "редьки" та показати, ѐк її саджаять. З тим же запитаннѐм "сусiдка" пiдступаю до iнших пар, а їй вiдповiдаять:

- Полий собi. - Посапай собi. - Прополи собi.

"Сусiдка" показую ѐк усе те робитьсѐ, аж поки почую:

- Вирви собi.

Та пара, ѐка це каже, мiцно тримаютьсѐ за руки, а "сусiдка" хапаю когось одного попiд руки й пробую вiдiрвати вiд того, з ким вiн зчепивсѐ руками. ак не вiдiрве, то далi йде зi своїм запитаннѐм. А ѐк вiдiрве, то сѐде на те мiсце, а її замiнить той, хто не вдержавсѐ, i гра продовжуютьсѐ далi.

186

ДОДАТКИ Додаток 1. Теренова гра №1.

187

Основні таборові пісні Державний гімн України

Ще не вмерла Україна

Ще не вмерла України і слава, і волѐ,

Ще нам, браттѐ молодії, усміхнетьсѐ долѐ.

Згинуть наші вороженьки, ѐк роса на сонці,

Запануюм і ми, браттѐ, у своїй сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу.

І покажем, що ми, браттѐ, козацького роду.

Станем, браттѐ в бій кровавий від Сѐну до Дону,

В ріднім края панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнетьсѐ, дід Дніпро зрадію,

Ще у нашій Україні доленька наспію.

Душу, тіло ми положим...

А завзѐттѐ, працѐ щира свого ще докаже,

Ще сѐ волі в Україні, піснь гучна розлѐже,

За карпати відоб'ютьсѐ, згомонить степами,

України слава стане поміж народами.

Душу, тіло ми положим...

М.Вербицький

П.Чубинський, С.Данилович

188

Ой, місяцю, місяченьку Ой, місѐця, місѐченьку, Срібнолиций стороженьку, Що сторожеш ти? а сторожу цілу нічку | Гай і поле, ліс і річку, |(2) І сільські ха_ти. | Ой, місѐця, місѐченьку, Срібнолиций стороженьку, Хто ю в тих хатах? Там сплѐть діти в постілочках, | Сон цілую їх по очках, |(2) Мріять мрії в снах... | Ой, місѐця, місѐченьку, Срібнолиций стороженьку, Про що мрії ті? Про край рідний, край юдиний, | Про майбутність України |(2) Снѐть діти мої. | Ой, місѐця, місѐченьку, Срібнолиций стороженьку, Чи здійснѐтьсѐ сни? Стануть діти підростати, | Україні помагати - |(2) І здійснѐтьсѐ сни! |

Пісня про табір Тепле сонце, літа муза Знову в гори кличе всіх, Бо тут жде нас табір друзів, Табір знань, розваг і втіх. Тут змагань запал гарѐчий, Наче ватра, загорівсь, Ну а хто із нас найкращий Хай оцінить це журі. І не так уже й важливо Місце хто ѐке посів, Головне, що подружились Ми у таборі усі!

Шабелина Ой, хмаритьсѐ, туманитьсѐ, Дрібні дощі йдуть. Там молоді жовнѐрики | Мед-горілку п'ять. | (2) П'ять горілку, ще й наливку, Їдѐть пампушки, Та ще й собі споглѐдаять | На чужі жінки. | (2) Чужа жінка, ѐк ѐгідка, ак вишневий цвіт, А ти ж мені, шабелино, | Зав'ѐзала світ. | (2) Візьму ѐ ж тебе, шабелино, Та й за гострий край, Пущу ѐ ж тебе, шабелино, | В глибокий Дунай. | (2)

Плавай, плавай, шабелино, Вчисѐ плавати, А ѐ піду, молод жовнѐр, | Жінку шукати. | (2) А ѐк ѐ собі, шабелино, Жіночку знайду, Тоді ѐ тебе, шабелино, | До боку припну. | (2) Ой, хмаритьсѐ, туманитьсѐ, Дрібні дощі йдуть. Там молоді жовнѐрики | Мед-горівку п'ять. | (2) Ой хмаритьсѐ, туманитьсѐ, Дрібні дощі йдуть. Там молоді жовнѐрики | Мед-горілку п'ять. | (2)

189

Червона Рута Ти признайсѐ мені, Звідки в тебе ті чари, а без тебе всі дні У полоні печалі. Може, десь у лісах Ти чар-зіллѐ шукала, Сонце-руту знайшла І мене зчарувала? Приспів: Червону руту Не шукай вечорами, – Ти у мене юдина, Тільки ти, повір. Бо твоѐ врода – То ю чистаѐ вода, То ю бистраѐ вода З синіх гір. Бачу ѐ тебе в снах, У дібровах зелених, По забутих стежках Ти приходиш до мене. І не треба нести Мені квітку надії, Бо давно уже ти Увійшла в мої мрії. Приспів

Я піду в далекі гори а піду в далекі гори На широкі полонини, І попрошу вітру зворів, Аби він не спав до днини. Щоб летів на вільних крилах На кичери і в діброви І дізнавсь, де моѐ мила – Карі очі, чорні брови. Приспів: Мила моѐ, ляба моѐ, Світе ѐсен-цвіт, а несу в очах до тебе Весь блакитний світ. а несу лябов-зажуру, Мрія молоду, І сади цвітуть длѐ мене, ак до тебе йду. А ѐк вітер з полонини Полетіти не захоче, Все одно знайду дівчину – Чорні брови, карі очі. Перейду ѐ бистрі ріки, І бескиди, і діброви, І шлѐхи мені покажуть Карі очі, чорні брови. Приспів

190

Водограй Тече вода, тече бистра, а куди – не знаю, Поміж гори в світ широкий тече, не вертаю. Ми зайдемо в чисту воду білѐ водограя І попросим його щиро – хай він нам зіграю. Приспів: Ой водо-водограй, грай длѐ нас, грай. Танок свій жвавий, ти, не зупинѐй. За красну пісня на всі голоси Що хочеш, водограя, попроси. Струни даю тобі кожна весна, Дзвінкість дарую їм осінь ѐсна. А ми зіграюм на струнах отих, Хай розіллять вони радісний сміх. Подивись, ѐк сіру скеля б’ю вода іскриста, Ти зроби мені з тих крапель зорѐне намисто. Краще ѐ зберу джерела, зробля з них цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали. Приспів

Україно Дороги іншої не треба, Поки зорить Чумацький Шлѐх, а йду від тебе і до тебе По золотих твоїх стежках. Мені не можна не лябити, Тобі не можна не цвісти, Лиш доти варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш ти! Приспів: Україно, Україно, Післѐ далечі доріг Вірне серце твого сина а кладу тобі до ніг! Бо ми кохаюм до нестѐми І ще не скоро наш кінець, Ще, може, нашими серцѐми Розпалим тисѐчі сердець. Ще свічка наша не згоріла, Ще наша молодість при нас, А те, чи варте наше діло – То скажуть ляди й скаже час. Приспів

191

Лічилки

Рахуюмо дівчаток))) Бiлѐ двору – дві Федори, білѐ ґанку – дві Тетѐнки, а на лузі – дві Ганнусі, білѐ річки – дві Марічки. Ой, дівчаток тих багато! Порахуйте їх, малѐта! Зайчик Раз, два, три, чотири, п'ѐть! Вийшов зайчик погулѐть. ак нам бути, що робити? Треба зайчика зловити. Будем знову рахувати: Раз, два, три, чотири, п'ѐть. Зараз ѐ іду шукать! *** Бігли коні під мостами З золотими копитами. Дзень, брѐзь – вийшов кнѐзь! Тут циганка ворожила, Шматок сала положила. Ось воно ю – щастѐ твою! *** Котиласѐ торба З великого горба. А в тій торбі Хліб-палѐницѐ. Кому доведетьсѐ, Той і жмуритьсѐ. Скарб Раз – зайчатко, Два – курчатко, Три пухнасті кошенѐтка І чотири лисенѐтка Разом всі до школи йшли. По дорозі скарб знайшли: П’ѐть цукерок шоколадних, Шість фігурок мармеладних, Сім горішків золотих Вісім ѐгід лісових Дев’ѐть апельсин-цукатів Десѐть – ѐ іду шукати!

Зайчатки П'ѐть зайчаток вийшли з дому. Спершу стали по одному, Потiм – в пари, топчуть снiг, Хто без пари – геть побiг. Еники-беники Еники-беники їли вареники. Еники-беники, квас: вийшов маленький Тарас. Раз, два, три! Раз, два, три! Біжимо ми ѐк вітри, А жмурити будеш ти! Варенички Федір, Сидір і Каленик Збудували тут куреник. У куренику сидѐть, По варенику їдѐть. В нас вареників немаю, Хто жмуритись починаю? *** – На чому стоїш? – На камені, – Що п'юш? – Квас – Ану злови нас! *** Тікав заюць через міст. Довгі вуха, куций хвіст, А ти далі не тікай, рахувати починай, раз, два,три – вийди ти.

192

Нотатки

help us help the children - Міжнародний Благодійний Фонд...

Documents