iсторiя Украiни. Методичнi вказiвки для студентiв...
TRANSCRIPT
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний університет будівництва і архітектури
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Методичні вказівки
для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання
Київ 2014
2
УДК 947
ББК 36.3 (2Ук)
І-90
Укладачі: В.Ф.Деревінський, доцент
В.В.Єгоров, доцент
В.П.Макогон, доцент
А.В.Панібудьласка, доцент
А.В.Тороп, доцент
Рецензент: В.М.Лич, д-р екон. наук, професор
Відповідальний за випуск Є.В .Перегуда, д-р політ. наук.
Затверджено на засіданні кафедри політичних наук, протокол
№ … від … березня 2014 р.
Видається в авторській редакції.
І-90 Історія України: Методичні вказівки /Уклад. В.Ф.Деревінський,
В.П. Макогон, А.В.Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2014. – 29 с.
Містить плани семінарських занять, тематику індивідуальних
завдань та контрольних робіт, завдання для самостійної роботи
студентів і модульного контролю, список рекомендованої літератури.
Пропоновані методичні вказівки спрямовані на вдосконалення
навчально-виховного процесу, поглиблення вивчення студентами
закономірностей історичного розвитку, оволодіння практичними
навичками пошуку джерел та літератури, відбору історичного
матеріалу, аналізу подій і фактів, з`ясування основних тенденцій
історичного процесу.
Призначені для студентів усіх спеціальностей стаціонарної
форми навчання.
3
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ
Під час відродження та розбудови незалежної Української держави
відбувається активне зростання національної свідомості українського народу,
пробудження інтересу до його історичного минулого, яке протягом
тривалого часу фальсифікувалося. Виникає необхідність не лише повернути
історичну правду, але й знову переосмислити найважливіші події і факти
нашої історії. Адже в минулому знаходяться причини багатьох проблем, що
хвилюють суспільство сьогодні. Без глибоких знань історії України
неможливо зрозуміти її сучасне становище. Тому однією із ключових
гуманітарних дисциплін, що вивчаються нині у вищих навчальних закладах,
є курс „Історія України‖.
Курс „Історія України‖ у вищому навчальному закладі не є простим
повторенням шкільної програми, а становить принципово нову дисципліну,
яка передбачає вивчення, у першу чергу, етнічних, державотворчих,
національно-визвольних, соціально-політичних аспектів історії українського
народу.
При підготовці видання автори опиралися на сучасну концепцію історії
України, використали багаторічний досвід колективу кафедри у викладанні
суспільних наук, намагалися врахувати пропозиції та побажання студентів
щодо вдосконалення навчального процесу та організації самостійної роботи.
Основними формами вивчення курсу „Історія України‖ є: лекції,
семінарські заняття, самостійна робота студентів над джерелами і навчально-
методичною літературою, написання індивідуальних завдань (курсових
робіт), виконання індивідуальних робіт, модульний контроль, складання
іспиту.
Важливу роль у вивчені курсу належить лекції, що є провідною
організаційною формою навчання, засобом спрямування спільної діяльності
викладачів і студентів на досягнення цілей навчання. Під час лекцій
визначається зміст і наукова спрямованість предмета, розглядаються
найважливіші проблеми, прокладається шлях до самостійного вивчення
джерел та історичної літератури.
Студент повинен уважно слухати і конспектувати лекційний курс в
окремому зошиті. Не радимо записувати лекцію слово в слово. Необхідно
збагнути зміст проблем, коротко, тезисно занотувати сутність основних
закономірностей та тенденцій історичного розвитку в період, що
4
розглядається лектором, стисло відобразити в конспекті цікаві факти та
хронологію подій, визначення і висновки, що звучали в лекції. Для швидкості
запису бажано розробити та застосовувати особисту систему скорочень
найбільш вживаних історичних термінів та понять.
Семінар – це колективна форма аудиторних занять, активний метод
перевірки знань, якому передує самостійне вивчення студентами різних
історичних джерел і посібників. На семінарських заняттях студенти, під
керівництвом викладача, шляхом творчого обміну думок у процесі
товариської дискусії поглиблюють і узагальнюють знання, здобуті на лекціях
і під час самостійної роботи, вчаться давати об'єктивну оцінку суспільним
явищам, формувати власні погляди та активну життєву позицію, здобувають
досвід усного виступу перед аудиторією.
Плани семінарських занять для студентів денної форми навчання всіх
спеціальностей охоплюють 5 тем із курсу «Історія України» і розраховані на
20 годин. Кожна тема розбита на окремі питання і підпитання, які є
розгорнутим планом для висвітлення певної проблеми. Плани семінарів не
дублюють лекційного курсу, а розширюють і доповнюють його.
Готуючи кожну тему семінарів, студент обов’язково повинен
ознайомитись з формулюваннями теми, питаннями плану, а вже потім,
відбирати в літературі, що пропонується, саме той історичний матеріал, який
висвітлює вказану проблему, а не проблему взагалі. При цьому важливо
використовувати не один найбільш поширений та вдало написаний
підручник, а саме список, комплекс літератури, який включав би і підручник,
і збірники документів, і наукові дослідження. Важливо також орієнтуватися
на найновіші видання, написані у світлі сучасної концепції історії Україні.
Така література широко і в достатній кількості представлена в читальному
залі бібліотеки університету, а особливо в методичному кабінеті кафедри
(ауд. № 432), де й бажано готуватися до наступного семінарського заняття. У
процесі пошуку та відбору літератури для підготовки до семінару студент
може розширити оптимальний список літератури за рахунок найновіших
наукових публікацій, що з`явилися після видання даного посібника.
Роботу із книгою умовно можна поділити на кілька етапів. Спочатку
радимо уважно прочитати повну назву праці, переглянути зміст, з'ясувати
структуру. Потім прочитайте вступ і заключну частину (висновки), бо в них
можуть подаватися пояснення, чи доповнення, які допоможуть краще
зрозуміти зміст усієї праці. За тим іде опрацювання тексту, відбір
5
історичного матеріалу для висвітлення питань, що вказані в плані семінару.
На завершальному етапі результати роботи з літературою оформляються в
письмовому вигляді, у формі стислого конспекту.
Під час роботи на семінарських заняттях студенти повинні викладати
свої думки конкретно, висвітлювати питання, опираючись на вивчений та
законспектований матеріал і відповідний понятійний апарат, не просто
перераховувати історичні події і факти, а вміти їх узагальнювати, намагатися
знаходити закономірності та тенденції історичного розвитку, учитися
аргументувати сказане, обов’язково робити висновки, що випливають зі
сказаного. Під час відповіді можна користуватись конспектом. Високу оцінку
студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, користуючись
конспектом, висвітлює питання своїми словами, а не читає, не відриваючись
від тексту. Тому потрібно намагатися адаптувати книжну мову до розмовної,
у своїх доповідях чи доповненнях уникати звичного зі школи стилю
історичного оповідання, надмірної кількості епітетів та метафор, а до записів
слід звертатися лише при цитуванні джерел, чи статистичних даних.
Перший виступ на семінарі по одному з питань, що розглядаються,
зазвичай називають доповіддю. Доповідачу для виступу відводять 10–12
хвилин, як правило із трибуни, перед групою. Під час виступу доповідача всі
студенти уважно слухають колегу, а потім бажаючі беруть участь у
колективному обговоренні доповіді (з місця). Формами участі в обговоренні
доповіді можуть бути зауваження, запитання, доповнення, позитивний, чи
негативний аналіз доповіді та її розгорнута оцінка. Регламент участі в
обговоренні доповіді – до 5 хвилин.
Важливою складовою підготовки до семінарського заняття є
самостійна робота студента з історичними джерелами та літературою.
Зміст і спрямованість цієї роботи визначається на лекціях. Самостійна
навчальна робота не лише формує в студентів навички і вміння самостійного
здобування знань, що важливо для здійснення неперервної освіти протягом
усієї подальшої трудової діяльності, а й має важливе виховне значення,
оскільки формує самостійність як рису характеру, що відіграє істотну роль у
структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації.
Обов’язковою складовою самостійної роботи студентів є: конспектування
передбачених до кожного семінарського заняття основних історичних джерел
в окремому зошиті.
6
Модульний контроль проводиться після завершення семінарських
занять і здійснюється за навчальним матеріалом, який розглядався в курсі
«Історія України». Формою модульного контролю є письмові контрольні
роботи та усне опитування студентів. Тривалість виконання письмових
завдань модульного контролю не повинна перевищувати двох академічних
годин. До модульного контролю допускаються студенти незалежно від
результату поточного контролю. Студентам, які не з’явилися на модульний
контроль, виставляється нуль балів. Для студентів, які не з’явилися на
модульний контроль із поважної причини, деканат призначає додатковий час
для проведення модульного контролю.
Семестровий (підсумковий) контроль із навчальної дисципліни
«Історія України» проводиться у формі письмового або усного іспиту за
навчальним матеріалом предмету. Студент вважається допущенним до
екзамену з дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені
робочою програмою дисципліни.
Вимоги до модульних контрольних та екзаменаційних робіт
Робота (письмова) повинна бути виконана самостійно, охайно, без
закреслень та інших помарок, розбірливо і грамотно. Використання в процесі
виконання роботи будь-яких допоміжних матеріалів (довідників, навчальних
посібників, підручників і таке ін.) не допускається. У роботі студент
повинен:
чітко сформулювати визначення того чи іншого історичного терміна або
поняття;
продемонструвати розуміння обумовленості історичних явищ і процесів,
уміти аналізувати їх у динаміці (передумови, причини, етапи розвитку), у
зв’язку з іншими історичними явищами і процесами та з точки зору
історичного значення, досвіду та уроків;
відповіді на запитання мають засвідчити розуміння студентом
закономірностей історичних процесів в Україні в контексті європейської
та світової історії, уміння висловлювати власну оцінку тих чи інших подій
та фактів, пов’язувати минуле із сучасністю.
МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
Вивчення курсу «Історія України» здійснюється за модульно-
рейтинговою системою організації навчального процесу: поетапному
вивченні навчальної дисципліни та рейтинговому оцінюванні якості
7
засвоєння студентами знань. Курс «Історія України» складається з одного
модуля, в складі якого три змістових модулі та індивідуальне завдання.
Рейтингова система оцінки знань студентів враховує: доповнення та виступи
з доповідями на семінарських заняттях, конспекти лекцій, семінарів та
історичних джерел, написання і захист індивідуального завдання (курсової
роботи), виконання індивідуальних робіт, результати модульного контролю
та іспиту. В КНУБА при оцінюванні знань студентів використовується
національна (чотирибальна) числова шкала оцінювання (5,4,3,2), приведена у
відповідність до Європейської шкали оцінювання ЕСTS шляхом введення
проміжних балів.
Розподіл балів, які отримують студенти
Поточне оцінювання та самостійна робота
Екзамен Сума Змістовий
модуль №1
Змістовий
модуль №2
Змістовий
модуль № 3
Інд. завд.
20 20 20 10 30 100
Шкала оцінювання: національна та ECTS Сума балів за всі
види навчальної
діяльності
Оцінка
ECTS
Оцінка за національною шкалою
для екзамену для заліку
90 – 100 А відмінно
зараховано 82-89 В
добре 74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 Е
35-59 FX
незадовільно з
можливістю повторного
складання
не зараховано з
можливістю
повторного складання
0-34 F
незадовільно з
обов’язковим повторним
вивченням дисципліни
не зараховано з
обов’язковим
повторним вивченням
дисципліни
8
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1. Історичні корені українського народу.
Основні етапи та особливості його етно- та націогенезу.
Семінар №1. Стародавні етнічні процеси на території України та їх роль в
етногенезі українців:
1. Передумови українського етногенезу.
2. Трипільська протоцивілізація та її місце в історії українського етносу.
3. Кіммерійці, скіфи, сармати, греки, готи, гуни та їх роль в українському
етногенезі.
4. Теорії прабатьківщини слов’ян та основні етапи слов’янського
етногенезу: венедський (І – V ст.), анто-склавинський (V – VІІ ст.), союзи
слов’янських племен (VІІІ – ІХ).
Семінар №2. Особливості етнічного розвитку в князівський період
української історії:
1. Ппоходження назв «Русь», «Україна».
2. Еетнічний склад населення, панівний етнос, мова в Київській Русі та
Галицько-Волинській державі.
3. Формування трьох східнослов’янських етносів, теорія „давньоруської
народності».
Семінар № 3. Етнічний розвиток українських земель в період Козаччини.
1. Виникнення козаччини як етносоціального явища.
2. Роль козацтва в українському етнонаціотворенні.
Семінар № 4. Боротьба українського народу за збереження своєї етнічності:
1. Етнічні процеси на українських землях в ХІХ ст.
2. Становище українського етносу та нації в ХХ-ХХІ ст.:
Л і т е р а т у р а :
1. Вівчарик М.М., Капелюшний В.П., Українська нація: витоки, становлення і
сьогодення. Навч. посібник. – К.: Олан, 2003. – 280 с.
2. Залізняк Л. Л. Від склавинів до української нації. – К.: Бібліотека українця,
2004. – 256 с.
3. Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник / Залізняк Л.Л. – К.:
Вища школа, 1999. – 263 с.
4. Історія України: навчальний посібник. / В.Ф.Панібудьласка, В.Ф.
Деревінський, А.В. Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2010. – 140 с.
9
5. Петров В.П. Походження українського народу. К.: МП „Фенікс‖, 1992. –
192 с.
6. Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993. –
200 с.
7. Савчук Б. Українська етнологія. – Ів.- Франківськ: Лілея-НВ, 2004. – 559 с.
8. Смолій В. А., Гуржій О. І. Як і коли почала формуватися українська нація.
− К.: Наукова думка, 1991. – 63 с.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2. Український національно-визвольний рух
Семінар №5. Українська національно-визвольна революція середини ХVII
ст.
1. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. – генеральна
репитиція революції.
2. Причини, характер, рушійні сил, етапи та хронологічні рамки революції;
3. Роль та місце в революції визвольної війни під проводом Б.Хмельницького;
4. Причини поразки революції середини ХVІІ ст., її історичне значення та
уроки;
Семінар №6. Національно-визвольна боротьба у ХVIIІ - ХІХ ст. ст.
1. Гайдамаччина, Коліївщина, Опришківство.
2. Українське національне відродження ХІХ ст.,його передумови, причини,
сутність та зміст.
3. Створення та діяльність українських громадських та політичних
об’єднань у ХІХ – на початку ХХ ст.
Семінар №7. Українська національно-демократична революція 1917 – 1921
рр.:
1. Становище українського національного руху з 1900 до початку 1917 р.
2. Вплив українських лідерів та громадськості на революційний процес 1917 –
1921 років;
3. Вплив зовнішніх факторів на хід революційних подій 1917 – 1921 років;
4. Історичне значення, причини поразки та уроки української революції 1917
– 1921 рр.
Семінар №8. Український національно-визвольний рух у 1920 –90-х рр.
та на поч.. ХХІ ст.:
1. Політика „українізації” в 1920-х рр.: причини, сутність, наслідки.
2. Створення та діяльність ОУН у 1920 – 30-х рр.
3. Національно-визвольний рух в Україні в роки Другої світової війни.
10
4. Основні напрямки та особливості національно-демократичного руху
(шістдесятники, дисиденти та ін.) в Україні в 60 – 90-х рр. ХХ ст. та на
5. Помаранчева революція 2004 р. та Революція гідності 2013 – 2014рр., їх
вплив на формування національної свідомості українців.
Л і т е р а т у р а :
1. Грицак Я. Що залишилось після Помаранчевої революції. – К.: Вид. дім
«Києво-Могилянська академія», 2010. – 31 с.
2. Мірчук П. Причини загибелі УНР // Державність. – 1993. – № 2.
3. Касьянов Г. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз// УІЖ.–2004.
– № 1.
4. Квіт С. Помаранчева революція як комутаційна проблема // Визвольний
шлях. – 2005. – № 3.
5. Історія України: навчальний посібник. / В.Ф.Панібудьласка, В.Ф.
Деревінський, А.В. Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2010. – 140 с.
6. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648–1676
рр. крізь призму століть // УІЖ. – 1991. – № 5.
7. Степанков В.С. Українська революція 1648–1676 рр. у контексті
європейського революційного процесу // УІЖ. – 1997. – № 1.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 3. Державотворчі процеси в Україні
Семінар №9. Київська Русь та Галицько-Волинське князівство –
давньоукраїнські державні утворення.
1.Утворення етапи формування та періоди історичного розвитку Київської
Русі.
2. Політичний, соціальний та територіальний устрій Київської Русі.
3. Причини занепаду та ліквідації державності Київської Русі та її
історичне історичне значення.
4. Галицько- Волинська держава, особливості її внутрішньої та зовнішньої
політики та місце в історії українського народу.
3. Стан української державності в литовсько-польський період української
історії.
Семінар №10. Козацький період українського державотворення:
1. Запорозька Січ – козацька республіка модель української державності.
2. Українська козацька держава – Військо Запорозьке та Гетьманщина
(кінець ХVІІ – ХVІІІ ст.);
11
3.Сутність Переяславсько-Московської угоди в контексті державотворчих
процесів другої половини ХVІІ ст.
4. Наступ російського царизму на українську державність в другій половині
ХVІІ – ХVІІІ ст.
Семінар №11. Українське державотворення в період Української революції
1917 – 1921 рр.:
1. Сутність владних структур, що утворювалися в ході революції.
Досягнення і прорахунку в державотворчій діяльності Центральної Ради,
гетьмана П.Скоропадського та Директорії;
2. Державотворча діяльність Західноукраїнської народної республіки
(ЗУНР).
Семінар №12. Українська державність в 1920 – 80-х рр.
1.Утворення СРСР, стан української державності у 20-ті – 30-ті рр..
2. Проголошення української державності в Закарпатті (1938 – 1939 рр.).
3.Українське питання в міждержавній політиці напередодні Другої світової
війни.
Семінар №13. Новітня Українська держава.
1 .Прийняття документів про суверенітет та незалежність України.
Грудневий референдум 1991 р.
2. Міжнародне визнання незалежності України.
3. Запровадження основних атрибутів і символів державності України,
реорганізація системи влади та управління.
4. Особливості розвитку української державності на сучасному етапі.
Л і т е р а т у р а :
1. Батюк В. Українська державність напередодні та в роки визвольної
війни 1648 – 1654 рр. //УІЖ. – 1993. – № 1. – С. 50 – 57.
2. Гамрецький Ю. М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ради
//УІЖ. – 1991. – № 8. – С. 23 – 30; № 9. – С. 23 – 30.
3. Ковальчук М. Гетьман Скоропадський і українське державотворення
доби визвольних змагань // Пам’ять століть. – 2002. – № 1. С. 38 – 54.
4. Нариси з історії українського державотворення. – К.: Генеза,1995.– 608с.
5. Державна символіка України. Навч. посібник. / В.Ф. Панібудьласка,
В.П. Макогон, А.В. Тороп та ін. – К.: КНУБА; „Довіра‖, 2004. – 156 с.
6. Історія України: навчальний посібник. / В.Ф.Панібудьласка, В.Ф.
Деревінський, А.В. Тороп та ін – К.: КНУБА, 2010. – 140 с.
12
7. Смолій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з
Московською державою (1654–1764 рр.) // УІЖ. – 1993. – № 4/6.
8. Шевчук В. П., Тараненко М. Г. Історія української державності: Курс
лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Методичні рекомендації та вимоги
Індивідуальне завдання студенти виконують під керівництвом
викладача, який проводить у них практичні заняття за тематикою, що
подається в даному виданні. Якість виконання індивідуального завдання
враховується при складанні іспиту з історії України.
Індивідуальні завдання – це студентська наукова робота, що має на
меті: поглибити знання студента з окремої важливої та особливо цікавої
проблеми української історії, дати йому навички найпростіших форм
наукового дослідження в галузі суспільних наук.
Виконання індивідуального завдання включає в себе чотири основні
етапи: 1) вибір теми дослідження; 2) збирання матеріалів; 3) написання
тексту; 4) оформлення роботи.
На першому етапі студент отримує тему індивідуального завдання на
основі поданої в даному виданні тематики або пропонує свою тему.
Далі вибрана тема узгоджується з викладачем, остаточно
формулюється, після цього міняти тему не бажано.
На першому етапі виконання індивідуального завдання визначається
структура роботи, складається її план, формується список літератури та
джерел. План роботи повинен включати 3-4 питання, що висвітлюють
вибрану тему дослідження. Питання обов`язково повинні бути
проблемними, науково сформульованими. У структурі роботи слід
передбачити коротку вступну частину, у якій мотивується вибір теми та її
актуальність, формулюється мета й основні напрямки дослідження. У кінці
роботи рекомендується мати заключну частину, у якій були б узагальнені
основні положення та висновки із проведеного дослідження. Список
літератури та джерел повинен включати широке коло різноманітної
літератури (підручників, наукових праць, збірників документів, довідкових
видань та статей у наукових журналах) не менше 8-10 найменувань.
Другий етап – це початок творчої роботи із джерелами та літературою.
Студент опрацьовує збірники документів, можливо, архівні матеріали,
13
ресурси Інтернету, знайомиться з науковими працями та публікаціями з
вибраної теми, робить відповідні виписки, складає структурно-логічні схеми,
таблиці, графіки, робить фотокопії, картосхеми і т.п.
На цьому етапі в студента повинно скластися чітке уявлення про
основні напрямки висвітлення вибраної теми у світлі сучасної концепції
історії України.
Третій етап – це узагальнення зібраного матеріалу, його компонування
у відповідності зі структурою та планом роботи, написання тексту. Усе це
творчий процес, що вимагає від студента зосередженості, мобілізації та
реалізації всіх здібностей. Робота має бути творчою, виконаною на основі
залучення широкого кола підручників, наукової літератури та документів.
Студент повинен продемонструвати вміння відбирати історичний матеріал,
всебічно його аналізувати, робити висновки із проведеного аналізу, виявляти
тенденції історичного розвитку. Робота не повинна зводитись лише до
простого переліку подій, фактів і відповідей на питання: що? де? коли? як? У
роботі повинні з`ясовуватися передумови і причини історичних явищ та
подій, етапи їхнього розвитку, зв`язок з іншими явищами та подіями,
кінцевий результат розвитку, історичне значення та уроки, зв`язок із
сучасними подіями.
Четвертий етап – це правильне оформлення виконаного
індивідуального завдання. Для написання роботи слід використати папір
формату А-4. Обсяг роботи 25-30 сторінок рукописного тексту або 15-20
сторінок друкованого тексту.
Зразок титульної сторінки індивідуального завдання подається в
дод 1. Обов`язковим у роботі має бути план роботи. У текстовій частині
обов`язково слід виділити вступ, питання плану, заключну частину
(висновки).
У кінці роботи оформляється список використаної літератури, що
включає в себе не менше 6 – 8 найменувань Зразком правильного його
оформлення може служити подібний список у даному виданні.
Складовою частиною оформлення індивідуального завдання можуть
бути власні чи скопійовані ілюстрації, малюнки, картосхеми, а також окремі
документи чи таблиці у вигляді додатків.
Тематика індивідуальних завдань
1. Трипільська культура та її роль в історії українського народу.
2. Українські землі в стародавніх описах іноземних авторів.
14
3. Назви предків українців у зарубіжних писемних джерелах та їхнє сучасне
прочитання.
4. Літописні слов’янські племена в Україні.
5. Етнотворча роль українського козацтва.
6. Державотворча роль українського козацтва.
7. Національно-визвольний рух в Україні в ХVІІІ ст.
8. Ліквідація Запорізької Січі.
9. Діяльність українських ―громад‖ в ХІХ ст.
10. Парламентська діяльність українців у російській та австрійській
державах.
11. Перший універсал Центральної Ради.
12. Другий універсал Центральної Ради.
13. Третій універсал Центральної Ради.
14. Четвертий універсал Центральної Ради.
15. Питання національно-державного будівництва в програмах політичних
партій України початку ХХ ст.
16. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
17. ОУН: ідеологія та методи боротьби за Українську державність.
18. Молодіжне підпілля в Україні під час Другої світової війни.
19. Вклад України в перемогу над нацизмом та фашизмом.
20. Рух шістдесятників та дисидентів в 50-х – 70-х рр. ХХ ст. в Україні.
21. Зростання суспільно-політичної активності студентської молоді України
наприкінці 80-х – на початку 90-х рр.
22. Особливості багатопартійності в незалежній Україні.
23. Забезпечення прав національних меншин в сучасній Україні.
24. Українська діаспора та іі роль в історії України.
25. Незалежна Україна і європейський інтеграційний процес.
26. Українська національно-державна символіка: зародження, становлення й
утвердження.
Питання до модульного контролю
1. Поясніть суть предмета історії України.
2. Назвіть основні методологічні принципи вивчення курсу історії України.
3. Назвіть основні періоди історії України.
4. Назвіть основні літописи IX—XIV ст.
5. Назвіть основні літописи періоду XV—XVIII ст.
15
6. Назвіть основних істориків української історичної школи, а також
зарубіжних істориків-українознавців.
7. Назвіть основні праці М.С.Грушевського.
8. Перелічіть основні досягнення трипільців.
9. Причини припинення існування трипільської культури.
10. Яке історичне значення трипільської культури.
11. Якого типу державність мали кіммерійці, скіфи, сармати?
12. Назвіть причини грецької колонізації Північного Причорномор'я.
13. Назвіть основні античні міста-держави Північного Причорномор'я.
14. Назвіть основні види господарської діяльності населення античних міст-
держав Північного Причорномор'я.
15. Які власні назви слов’янських племен відомі Вам з писемних джерел
(літописних та іноземних авторів)?
16. Який тип державності мали союзи східно-слов´янських племен?
17. Які передумови утворення Київської держави?
18. Назвіть основні етапи формування державності Київської Русі.
19. Які етапи розвитку Давньоруської держави?
20. Охарактеризуйте державність Київської Русі.
21. Охарактеризуйте політичний устрій Київської Русі.
22. Якою була соціально-класова структура Київської Русі?
23. Чому деякі історики називають державність Київської Русі примітивною.
24. Причини занепаду та ліквідації Київської Русі?
25. Назвіть особливості політичного та соціально-економічного розвитку
Галицького та Волинського князівств до їх об’єднання.
26. Коли і ким була створена Галицько-Волинська держава.
27. Причини припинення існування Галицько-Волинської держави.
28. Історичне значення Галицько-Волинської держави.
29. Назвіть етапи об’єднання Литовського князівства і Польського
королівства в єдину державу.
30. Причини та передумови об’єднання Литви та Польщі в одну державу. Як
називалася новостворена держава?
31. Назвіть найтрагічніший для України наслідок перебування у складі Речі
Посполитої.
32. Які причини виникнення козацтва в Україні?
33. Поясніть два аспекти поняття „козаччина‖.
16
34. Які дві події сприяли перетворенню козаччини з побутового явища в
соціальний стан і чому?
35. Назвіть ватажків козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку
ХVІІ століть.
36. Причини поразки та історичне значення козацько-селянських повстань
кінця ХVІ – початку ХVІІ століть.
37. Типи українських козаків.
38. Визначте причини появи реєстрових козаків та які вони мали привілеї.
39. Складіть схему військової організації Запорозької Січі.
40. Що переважає у визначеннях: Запорозька Січі як державне утворення,
чи як соціальна організація?
41. Назвіть основні традиції та звичаї запорозьких козаків.
42. Які козацькі символи вам відомі?
43. Назвіть основні етапи Української національної революції середини ХVІІ
ст..
44. Визначте хронологічні рамки Української національно-визвольної
революції середини ХVІІ ст.
45. Визначте, яке місце в подіях революції ХVІІ ст. займало повстання під
проводом Б.Хмельницького.
46. Визначте хронологічні рамки повстання під проводом Б.Хмельницького.
47. В який момент революції середини ХVІІ ст. була утворена Козацька
держава? В якому документі було юридично закріплено утворення цієї
держави? Яка її офіційна назва?
48. Назвіть основні ознаки, що підтверджують утворення повноцінної
Козацької держави – Військо Запорозьке.
49. Що свідчить про воєнізований характер Козацької держави, утвореної в
ході повстання під проводом Хмельницького?
50. Яким був політичний устрій Козацької держави, утвореної в ході
повстання під проводом Хмельницького?
51. Яким був адміністративно-територіальний устрій Козацької держави,
утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?
52. Назвіть причини поразки та уроки Української національної революції
середини ХУІІ ст.
53. Назвіть основні заходи наступу російського царизму на українську
автономію за Петра І.
17
54. Назвіть заходи Катерини II щодо остаточної ліквідації автономного уст-
рою України, ліквідації Гетьманщини.
55. Назвіть, які політичні організації виникли в Наддніпрянській Україні у
XIX ст.
56. Сутність та зміст українського культурно-національного відродження
ХІХ ст.
57. Назвіть основні суспільно-політичні та національно-визвольні рухи в
Україні в XIX ст.
58. Назвіть загальноросійські та суто українські суспільно-політичні та
національно-визвольні рухи в Україні в XIX ст.
59. Назвіть партії, які створились в результаті активізації революційно-
визвольної боротьби в Україні на початку ХХ ст. Хто був їх лідерами?
60. Назвіть найвизначніші події революції 1905-І907 pp. в Україні.
61. Визначте здобутки національного руху в Україні в період
революції 1905-1907 pp. в Росії.
62. Назвіть основні заходи столипінської аграрної реформи. Чому вона мала
найбільший успіх в Україні.
63. Які обставини посилювали трагізм українського народу в першій світовій
війні?
64. Коли і за яких обставин була створена Центральна Рада?
65. Якою була сутність державності УНР з Центральною Радою начолі?
66. Які суспільно-політичні сили увійшли до складу Центральної Ради?
67. Яка головна ідея, з точки зору української державності, була закладена в
І та II Універсалах?
68. Розкрийте основні положення III Універсалу Центральної Ради, дайте
йому історичну оцінку.
69. Коли було створено Українську Радянську Республіку? Назвіть її
столицю. Яку назву мав радянський уряд України? Хто його очолював?
70. Розкрийте основні положення ІУ Універсалу Центральної Ради, дайте
йому історичну оцінку.
71. Назвіть причини падіння Центральної Ради.
72. Яку назву отримала держава та головні її органи за часів П.
Скоропадського? Яка сутність цієї державності?
73. Назвіть основні досягнення та прорахунки П.Скоропадського у
зовнішній політиці.
18
74. Назвіть основні здобутки політики П. Скоропадського в галузі культури,
освіти та в духовній сфері.
75. Якою була сутність відновленої державності УНР після падіння
Гетьманату П.Скоропадського?
76. Сутність та основні заходи політики воєнного комунізму, якою владою і
коли вона проводилася.
77. Коли і на яких принципах було утворено СРСР?
78. Назвіть причини голодомору в Україні 1933 р.
79. Назвіть різні форми масових репресій сталінського тоталітарного режиму
в Україні. Чому масові репресії були важливою умовою функціонування
тоталітарного режиму?
80. Коли, ким і за яких обставин була створена Карпатська Україна?
81. Назвіть групи країн, що були зацікавлені у вирішенні українського
питання напередодні Другої світової війни. Визначте їх інтереси.
82. Плани Німеччини стосовно України напередодні Другої світової війни.
83. Структура руху опору нацистському окупаційному режиму в Україні.
84. Назвіть головні з'єднання українського партизанського руху і їх
командирів.
85. Якою була реакція Берліна на відновлення Української держави та
формування уряду під проводом Я.Стецька?
86. Ким і коли було утворено УПА? Якою була мета її діяльності?
87. Назвіть втрати України у Другої світової війні та її внесок у перемогу.
88. Які територіальні зміни сталися в Україні після Другої світової війни?
89. Визначте роль і місце України в процесі створення ООН.
90. Характерні риси й особливості руху «шестидесятників» в Україні.
91. Хто був автором праці «Інтернаціоналізм чи русифікація»?
92. Назвіть міста України, де розміщені АЕС.
93. Назвіть причини наростання кризових явищ (політичних, економічних) в
господарстві України в 60—80-ті роки ХХ ст.
94. Визначте причини зміни партійного керівництва в республіці у другій
половині 60-х років ХХ ст. Хто зайняв головні керівні посади в УРСР?
95. Якими були наслідки русифікації в Україні?
96. Назвіть три течії дисидентського руху в 70-х роках, окресліть їх
характерні риси.
97. Коли було утворено «Народний Рух України»? Які дві течії існували в
ньому?
19
98. Розкрийте зміст Декларації про державний суверенітет України. Коли її
було проголошено?
99. Охарактеризуйте позицію українського керівництва щодо серпневого
заколоту в Москві (1991 p.).
100. Коли і за яких обставин було прийнято Акт проголошення незалежності
України? Розкрийте його зміст.
101. Назвіть перші кроки України в новітньому державотворенні. Які власні
атрибути державності було запроваджено? Які старі елементи держави були
трансформовано?
102. Коли і за яких умов Верховна Рада прийняла нову Конституцію
України?
103. Визначте характерні риси й особливості становлення багатопартійності
в Україні 90-х рр. ХХ ст.
104. Назвіть класичні напрями, на які можна поділити багатопартійну сис-
тему сучасної України.
105. Назвіть найбільш масові й впливові сучасні політичні партії в Україні,
їхніх лідерів і приналежність до партійного «спектру»: праві, центристи, ліві.
106. Хто з українських літераторів став активним учасником новітніх
державотворчих процесів в Україні?
107. Охарактеризуйте пріоритетні напрями зовнішньої політики сучасної
України.
108. Чи можна вважати сучасну Україну активним суб'єктом міжнародних
відносин? Чому?
109. Назвіть основні проблеми сучасних українсько-російських відносин.
110. Сутність та наслідки політичних криз в Україні в кінці 2004 р. та у кінці
2013 – на поч.. 2014 рр.
Екзаменаційні питання
1. Предмет, завдання та значення курсу історії України.
2. Методи, принципи та джерела вивчення історії України.
3. Сутність понять „етнос", „народність", „народ, „нація". Основні
концепції формування українського народу.
4. Основні етапи та особливості етно- та націогенезу українців.
5. Стародавні етнічні процеси на території України та їх роль в етногенезі
українців.
6. Теорії прабатьківщини слов'ян та основні етапи слов'янського
етногенезу.
20
7. Особливості етнічного розвитку в князівський період української
історії.
8. Проблема формування трьох східнослов'янських етносів, теорія
„давньоруської народності‖: міф, чи реальність.
9. Етнічний розвиток українських земель в період Козаччини.
10. Походження назв „Україна", „Малоросія", „Великоросія", „Росія".
11. Становище українського етносу в XIX - XX ст.
12. Особливості формування української нації.
13. Роль і значення української діаспори в сучасному українському
націогенезі.
14. Сучасний стан українського етносу та нації.
15. Зародження українського визвольного руху (XIV - початок XVII ст.).
16. Створення та діяльність братств у XVI - початку XVII ст.
17. Козаччина та її роль в історії українського народу.
18. Козацько-селянські повстання кінця XVI - початку XVII ст.
19. Українська національно-визвольна революція середини XVII ст.
20. Визвольна війна під проводом Б.Хмельницького.
21. Національно-визвольна і антифеодальна боротьба на Правобережній та
Західній Україні наприкінці XVII - XVIII ст.
22. Українське національне відродження XIX ст., його сутність та зміст.
23. Особливості українського національного відродження ХІХ ст.
Західній Україні ..
24. Роль Кирило-Мефодіївське братство в українському національному
відродженні XIX ст.
25. Вплив ідей Т.Шевченка, М.Драгоманова, М.Міхновського на розвиток
українського національного руху.
26. Створення та діяльність політичних партій в Україні на рубежі ХІХ – ХХ
ст.
27. Українська національно-демократична революція 1917-1921 pp.
28. Причини поразки та уроки української революції 1917-1921 pp., її
історичне значення.
29. Політика "українізації'' в Україні у 20-х рр., XX ст.
30. Розгортання українського руху опору в 1920 - 1930-х pp. Створення та
діяльність ОУН.
31. Українське питання в міждержавній політиці напередодні Другої
світової війни.
21
32. Рух опору в Україні у роки Другої світової війни.
33. Діяльність ОУН і УПА у другій половині 40-х - першій половині 50-х pp.
XX ст.
34. Дисидентський рух в Україні.
35. Українські визвольні та суспільні рухи наприкінці 80-х - на початку
90-х pp. XX ст.
36. Політична криза в Україні у 2004 р., кінці 2013 – на початку 2014 р.,
наслідки та уроки.
37. Стародавні державотворчі процеси на території України.
38. Перші слов'янські державні утворення на території України.
39. Основні етапи формування державності Київської Русі.
40. Історична періодизація розвитку Київської Русі.
41. Політичний, економічний, соціальний та територіальний устрій
Київської Русі.
42. Причини занепаду та припинення існування Київської Русі, її історичне
значення.
43. Галицько-Волинська держава: утворення, внутрішня і зовнішня
політика та історичне значення.
44. Стан української державності в литовсько-польський період
української історії.
45. Запорозька Січ - козацька республіка.
46. Українська козацька держава – Військо Запорожське.
47. Сутність переяславсько-московської угоди.
48. Гетьманщина в історії українського державотворення.
49. Наступ російського царизму на українську державність.
50. Утворення та діяльність Центральної Ради.
51. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.
52. Українська Народна Республіка під час правління Директорії.
53. Західноукраїнська народна республіка (ЗУHP).
54. Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР.
55. Карпатська Україна (1938 - 1939 pp.).
56. Досягнення і прорахунки в діяльності різних українських урядів
періоду Української революції 1917- 1921 pp.
57. Державотврча діяльність Організації Українських Націоналістів в роки
Другої світової війни.
58. Державний Центр Української Народної Республіки в еміграції.
22
59. Новітня Українська держава.
60. Прийняття Конституції України. Сутність конституційної
реформи 2004 р., змін до Конституції в 2010 р. та на початку
2014 р.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Підручники
1. Археологія історії України: Навч. посібник /Л.Л.Залізняк, О.П.Моця,
В.М.Зубар та ін.: за ред.. Л.Л.Залізняка. – К.: Либідь, 2005. – 504 с.
2. Бойко О.Д.. Історія України: Навч. посібник для студентів вищих
навчальних закладів. Видання 3-тє, виправлене, доповнене. – К.:
Академвидав, 2005. – 688 с.
3. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття. Навчальний
посібник. / В.Й. Борисенко – 2-ге вид.: – К.: Либідь, 1998. – 616 с.
4. Бунятян К.П.Давнє населення України: Навчальний посібник. – К.:
Либідь, 1999. – 228 с.
5. Українська нація: витоки, становлення і сьогодення. Навч.посібник./
М.М.Вівчарик, В.П. Капелюшний– К.: Олан, 2003. – 280 с.
6. Ґудзь В.В. Історія України: Підручник для студентів неісторичних
спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім
„Слово‖, 2003. – 616 с.
7. Давня історія України: Навчальний посібник: У 2 кн. / П.П. Толочко
(керівник авторського колективу), Д.Н.Козак, С.Д. Крижицький та ін. –
К.: Либідь, 1994. – Кн.1 / П.П.Толочко, С.Д Крижицький., В.Ю. Мурзін та
ін. – 240 с.; Кн.2 / П.П.Толочко, Д.Н.Козак, О.П. Моця та ін. – К.: Либідь,
1994. – 224 с.
8. Історія України. ХХ – початку ХХІ століття: навч. посібник /За заг. ред.
В.А.Смолія. – К.: Знання, 2004. – 582 с.
9. Українська етнологія / Б. Савчук – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. –
559 с.
10. Історія України: навчальний посібник / В.Ф. Панібудьласка., В.Ф
Деревінський., А.В Тороп та ін. – 2-ге вид., доп. – К.: КНУБА, 2010. – 140
с.
23
11. Історія України: Навчальний посібник ./ В.М.Литвин, В.М.Мордвинцев,
А.Г. Слюсаренко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 669 с.
12. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних
спеціальностей вищих закладів освіти / В.В. Світлична. Видання 3-тє – К.:
Каравела; Львів: Новий світ-2000, Магнолія плюс, 2003. – 308 с.
13. Історія української державності: Навчальний посібник. В.П.Шевчук, М.Г.
Тараненко– К.: Либідь, 1999. – 480 с.
14. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ
ст. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.
15. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України.
2-ге вид., перероблене і розширене. К.: Критика, 2005. – 584 с.
Довідкові видання
16. Довідник з історії України (А-Я): Посібн. / За заг. ред. І. Підкови, Р.
Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.
17. Довідник історії України. У 3-х т. К.: Генеза, 1995-1998.
18. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посібн./
В.М.Литвин, В.І.Гусєв, А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Вища школа, 2002. –
430 с.
19. Малий словник історії України. / В.Смолій, С.Кульчицький, О.Майборода
та ін. К.: Либідь, 1997. – 464 с.
20. Українське козацтво: Мала енциклопедія. – К: Ґенеза; Запоріжжя:
Прем’єр, 2002. – 568 с.
21. Яблонський В.М. Сучасні політичні партії України: Довідник. – К.:
―Лексикон‖, 1996. – 149 с.
Збірники документів
22. Голод 1932–1933 років на Україні: Очима істориків, мовою документів. /
Кер. кол. упоряд. Р.Я. Пиріг – К.: Політвидав України, 1990. – 605 с.
23. Конституційні акти України. 1917–1920. Невідомі конституції України. –
К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. – 272 с.
24. Конституція України: Прийняття на п’ятий сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
24
25. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і
матеріали. Довідник. У 2 ч. / За ред. В.Ф.Панібудьласка. – К.: Вища
школа, 1997. – Ч. 1. – 583 с.
26. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і
матеріали: Довідник. У 2 ч. / За ред. В.Ф.Панібудьласка. – К.: Вища
школа, 1997. – Ч. 2. – 704 с.
27. Самостійна Україна. / Збірник програм українських політичних партій
початку XX ст. – Тернопіль, 1991. – 82 с.
28. Українські політичні партії XIX – початку XX ст. / Програмові і довідкові
матеріали / Упоряд. В.Ф.Шевченко та ін. – К.: Фенікс, 1993. – 336 с.
Узагальнюючі праці
29. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української
нації ХІХ – ХХ ст. – К.: Ґенеза, 2000. – 360 с.
30. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К.: Вид. т-во
―Знання‖ України, 1991. – 240 с.
31. Державна символіка України. – Навч. посібник. – К.: КНУБА; „Довіра‖,
2004. – 156 с.
32. Залізняк Л. Л. Від склавинів до української нації. – К.: Бібліотека
українця, 2004. – 256 с.
33. Залізняк Л. Походження українського народу. – К.: Вища шк.,1999. – 264
с.
34. Культура і побут населення України. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.
35. Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка – Запорозька Січ у
Західноєвропейських історико-літературних пам’ятках. К.: Дніпро, 1992.
– 495 с.
36. Нариси з історії українського державотворення. – К.: Генеза, 1995. – 608
с.
37. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький (Соціально-
політичний портрет). – К.: Либідь, 1995. – 624 с.
38. Українська державність у XX столітті: Історико-політологічний аналіз. –
К.: Політична думка, 1996. – 448 с.
25
39. Шевчук В. П., Тараненко М. Г. Історія української державності:
Курс лекцій: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.
Журнальні статті
40. Бадзьо Ю. Національна ідея і національне питання – 10 років
невизначеності // Політична думка. – 2001. – № 1/2.
41. Батюк В. Українська державність напередодні та в роки визвольної війни
1648 – 1654 рр. // УІЖ. – 1993. – № 1.
42. Борисенко В. Анти, руси, українці // Віче. – 1993. – № 7.
43. Бородухін В. Українська державність у монголо-татарську добу // Історія
України. – 1999. – № 42.
44. Брицький П., Юрійчук Є. Утворення СРСР: радянський стереотип та
історико-правова діяльність // Пам’ять століть. – 2003. – № 4.
45. Васильєв В. Україна в політиці керівництва СРСР напередодні Другої
світової війни // УІЖ. – 2005. – № 1.
46. Верстюк В.Ф. Українська революція і доба Центральної Ради // УІЖ. –
1995. – № 2.
47. Волковинський В.М., Лівенець Ю.А. Столипін: з життя та державної
діяльності // УІЖ. – 1991. – № 4.
48. Гамрецький Ю.М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ради //
УІЖ. – 1991. – № 8, 9.
49. Горак В.С. Зліт і падіння Директорії // Віче. – 1995. – № 4.
50. Гошуляк І. Причини поразки Центральної Ради // УІЖ. – 1994. – № 1.
51. Гуржій О.І. До питань про кількість та етнічний склад населення України
у другій половині ХVІІ ст. // УІЖ. – 1993. – № 4/6.
52. Залізняк Л. Де, як і коли виникла давньоруська народність // Пам`ять
століть. – 1998. – № 6.
53. Здіорик О. УПА: між ідеологічними стереотипами і правом // Віче. –
2002. – № 10.
54. Касьянов Г. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз // УІЖ. –
2004. – № 1.
26
55. Квіт С. Помаранчева революція як комутаційна проблема // Визвольний
шлях. – 2005. – № 3.
56. Ковальчук М. Гетьман Скоропадський і українське державотворення доби
визвольних змагань // Пам’ять століть. – 2002. – № 1.
57. Кульчицький С.В. Центральна Рада. Утворення УНР // УІЖ. – 1992. – №
5,6.
58. Лозицький В.С. Політика українізації в 20–30-х рр.: історія, проблеми,
уроки // Сторінки політичної історії України. – К., 1990.
59. Мельник Л. Нариси козацької держави в українській суспільній думці в
переддень Хмельниччини // Розбудова держави. – 1998. – № 9/10.
60. Мірчук П. Причини загибелі УНР // Державність. – 1993. – № 2.
61. Наумов С.А. Братство Тарасівців // УІЖ. – 1999. – № 5,6.
62. ОУН – УПА: Між ―Третім рейхом‖ і сталінським тоталітаризмом // УІЖ.
– 1994. – № 2, 3.
63. Патриляк І. Державне будівництво в планах ОУН (травень 1941) //
Київська старовина. – 2003. – № 2.
64. Рафальський О. Друга світова війна. Етнонаціональний аспект // Віче. –
2001. – № 7.
65. Романенко Є. Проблема парламентизації в діяльності українських
національних партій (1905–1907) // Нова політика. – 2002. – № 1.
66. Романенко Є. Українські національні партії в Російській імперії // Нова
політика. – 2001. – № 3.
67. Світленко С. Українські громади до половини ХІХ – початку ХХ ст. //
Київська старовина. – 1998. – № 2.
68. Сергієнко Г.Я. Кирило-Мефодіївське товариство: утвердження ідеї
національного відродження України в слов`янському світі // УІЖ. – 1996.
– № 1.
69. Сергієнко Г.Я. Правобережна Україна: відродження козацької
державності й визвольний рух проти панування Речі Посполитої (80–90-ті
рр. ХVII ст. – поч. XVIII ст.) // УІЖ. – 1996. – № 3.
70. Смолій В., Гуржій О. Становлення української державності // УІЖ. –
1990. – № 10.
27
71. Смолій В.А. Богдан Хмельницький особистість в контексті епохи // УІЖ.
– 1995. – № 4.
72. Смолій В.А. Феномен українського козацтва в загальноісторичному
контексті // УІЖ. – 1991. – № 5.
73. Смолій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з
Московською державою (1654–1764 рр.) // УІЖ. – 1993. – № 4/6.
74. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648–
1676 рр. крізь призму століть // УІЖ. – 1991. – № 5.
75. Степанков В.С. Богдан Хмельницький і проблеми державності України //
УІЖ. – 1991. – № 9.
76. Степанков В.С. Українська революція 1648–1676 рр. у контексті
європейського революційного процесу // УІЖ. – 1997. – № 1.
77. Стороженко І. Еволюція етнічного складу українського козацтва //
Київська старовина. – 2005. – № 5.
78. Сушко О. Вплив помаранчевої революції на міжнародні відносини //
Визвольний шлях. – 2005. – № 3.
79. Щербак В.О. Запорозька Січ як фактор консолідації українських козаків
до середини XVII ст. // УІЖ. – 1995. – № 5.
28
Додаток №1
Зразок оформлення титульної сторінки
індивідуального завдання студента стаціонару
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра політичних наук
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
з історії України
на тему:
Міжнародні відносини Запорозької Січі
Студента І курсу
Архітектурного факультету
Гр. ОМ-12
Петренка О.М.
Київ – 2007
29
Навчально-методичне видання
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Методичні вказівки
для студентів усіх спеціальностей
денної форми навчання
Укладачі:
ДЕРЕВІНСЬКИЙ Василь Федорович
ЄГОРОВ Владислав Володимирович
МАКОГОН Віктор Петрович
ПАНІБУДЬЛАСКА Андрій Володимирович
ТОРОП Анатолій Васильович