РОЗРАХУНОК ТРАНЗИТНИХ ОБСЯГІВ І СТАВОК

Василь Горбачук

Кейс 1: “Транснефть”

Кейс 2: транзит природного газу в ЄС

Дослідимо міждержавний ланцюг постачання

продукту , використовуючи підходи

багаторівневої оптимізації [1, 2].

Коли держава експортує обсяг (продукту)

через державу до держави , а також обсяг

через держави , до держави , то прибуток

держави становить

,

де:

– ціна (одиниці) продукту з для держави ;

– ціна продукту для держави ;

, – додатні параметри;

– обсяг продукту з для через ;

– обсяг продукту для держави з інших держав;

– собівартість продукту для держави ;

– (чиста) плата державі за транзит продукту з ;

– плата державі за транзит продукту з .

Якщо держава продає обсяг (продукту) до

держави , то прибутком держави є

,

де:

– ціна продукту з для держави ;

– собівартість продукту для держави ;

– плата державі за транзит продукту з .

Нехай держава максимізує по свій прибуток :

.

Припустимо, одночасно держава по свій

прибуток :

.

Тоді в рівновазі Неша (Nash) обсяги експорту до

держави становлять

,

.

Якщо держава максимізує по , прибуток від

транзиту , то

,

,

,

.

Список літератури

1. Гоpбачук В. М. К решению проблемы транзита

ресурса // Компьютеpная математика. – 2006. – № 3.

– С. 141–148.

2. Yegorov Y., Wirl F. Gas transit, geopolitics and

emergence of games with application to CIS countries

// United States Association for Energy Economics –

International Association for Energy Economics

Working Paper 10-044. – 2010. – 27 p.

Необхідні засоби дослідження

Дисципліни та предмети MIT у курсі економіки

За класифікацією MIT, найкращого університету

світу за рейтингом Webometrics станом на червень

2011 р., до курсу (course) економіки належать вісім

дисциплін:

1) загальна економіка і теорія (General Economics

and Theory);

2) індустріальна організація (Industrial

Organization);

3) статистика та економетрика (Statistics and

Econometrics);

4) національний доход і фінанси (National Income

and Finance);

5) міжнародна, міжрегіональна та міська економіка

(International, Interregional, and Urban

Economics);

6) економіка праці та виробничі відносини (Labor

Economics and Industrial Relations);

7) економічна історія (Economic History);

8) економічний розвиток (Economic Development).

Серед викладачів курсу відомі Нобелівські

лауреати

доктор економіки (Harvard) П. Самуельсон (1970 р.),

доктор юриспруденції (University of Rome) і доктор

економіки (New School of Social Research)

Ф. Модільяні (1985 р.),

доктор економіки (МІТ) П. Даймонд (2010 р.)

2) Індустріальна організація включає такі

предмети:

індустріальна організація та громадська

політика (Industrial Organization and Public Policy);

індустріальна організація та конкурентна стратегія

(Industrial Organization and Competitive Strategy);

економіка здоров’я (Health Economics);

урядове регулювання промисловості (Government

Regulation of Industry);

економіка стимулів (Economics of Incentives:

Theory and Applications);

економіка та електронна комерція (Economics and

E-Commerce);

індустріальна організація (Industrial Organization);

новітні теми індустріальної організації (Advanced

Topics in Industrial Organization);

конкуренція в телекомунікаціях (Competition in

Telecommunications);

економіка контрактів (Contract Economics);

організаційна економіка (Introduction to

Organizational Economics);

новітні теми організаційної економіки (Advanced

Topics in Organizational Economics);

семінар з економіки здоров’я (Health Economics

Seminar);

колективний вибір (Collective Choice).

Матеріали

Горбачук В. М. Методи індустріальної організації.

Кейси та вправи. Економіка та організація

виробництва. Економічна кібернетика. Економіка

підприємства. – К.: А.С.К., 2010. – 224 с.

Вивчення індустріальної організації в Україні //

Світ. – 2010. – № 37–38, жовтень.