inside ukraine 56 (ukrainian version)

Inside Ukraine

6 квітня 2016 рокуВипуск 56

6 квітня 2016 року

ЗмістСТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНИ ............................................... 1ГОЛОВНІ СИГНАЛИ .......................................................................................................... 1УРЯДОВА КРИЗА:ПОЗИЦІЇ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН .................................................. 2ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ ............................................................. 3ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ............................................................................... 5МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛІЗАЦІЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 2015 РОКУ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ В ДВОХ ПЕРШИХ МІСЯЦЯХ 2016 РОКУ .................................... 8БЮДЖЕТ 2016 – ЩЕ Є РЕЗЕРВ ДО НАПОВНЕННЯ ................................................... 8БОРГОВА ПОЛІТИКА УРЯДУ .........................................................................................12ОЦІНКА СПІВВІДНОШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ДО ВВП .................................13ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗМІНИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ..................................................14

Inside Ukraine 56


1

ГОЛОВНІ СИГНАЛИ

Криза, що триває сьогодні в Україні, є, на-самперед, кризою пост-Майданівських полі-тичних сил, лідери яких два роки тому об’єд-налися у проєвропейську парламентську ко-аліцію на фоні загрози широкомасштабної російської агресії та під зовнішнім тиском західних партнерів України. Однак, лідери цих політичних сил не виправдали кредит довіри населення, виявившись морально не готовими до широкомасштабного рефор-мування держави, погрузли у корупції, ви-рішивши грати за правилами олігархічних кланів України.

Уряд Яценюка є баластом, який не працює, його необхідно міняти

Як засвідчили два роки перебування при владі А.Яценюка, уряд, який він очолює, виявився недієспроможним. У суспільстві формується імідж А.Яценюка як людини, яка наживається на корупційних схемах, за-тягуючи час і не віддаючи владу, свідомо по-глиблюючи таким чином політичну кризу в країні.

Найбільш вірогідні кандидатури на пост Прем’єр-міністра – Н.Яресько та В.Гройсман

Питання призначення технократичного уряду на чолі з Н.Яресько не було підтри-мано фракціями парламентської коаліції. Призначення ж на посаду Прем’єр-міністра України В.Гройсмана, кандидатура якого

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНИ

Inside Ukraine 56


2

наразі широко обговорюється і є предме-том політичних торгів, не вирішить про-блему політичної кризи в Україні у страте-гічному плані і не відповідає очікуванням населення.

В.Гройсман – це той самий «Яценюк», але більш підконтрольний Президенту

За відсутності політичної волі та підтрим-ки В.Гройсман не стане тим двигуном, який зрушить з місця та вирішить пробле-му впровадження радикальних реформ і боротьби з корупцією, яка поглинула кра-їну.

Тривалий та триваючий процес створення нової парламентської коаліції та призна-чення Прем’єр-міністра свідчить про те, що політичний клас України сьогодні явно не спроможний впоратися із завданнями управління країною, а влада не зацікавлена у реальних глибинних реформах та зломі пострадянської системи управління. Затя-гування та безкінечні дискусії навколо при-значення нового прем’єр-міністра та уряду свідчать лише про намагання певних полі-тичних сил та їх лідерів утримати контроль над фінансовими потоками, отримати мож-ливі політичні дивіденди від поточної ситу-ації у світлі можливих парламентських ви-борів.

УРЯДОВА КРИЗА: ПОЗИЦІЇ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН

Політичні та бізнесові протиріччя між ко-мандами Президента та Прем’єр-міністра не дозволяють знайти консенсус щодо фор-мування нового уряду та коаліції. Маневри та популістські вимоги Ю.Тимошенко пара-лізували міжфракційний діалог і практично унеможливили призначення В.Гройсмана на посаду Прем’єр-міністра.

За таких умов шанси А.Яценюка зберегти своє крісло залишаються доволі високими. Ймовірність проведення дострокових пар-ламентських виборів, які вигідні передусім «Батьківщині» та «Опозиційному блоку», – суттєво зростає.

Дострокові вибори вигідні «Батьківщині» та «Опозиційному блоку»

29 березня 2016 року Верховна Рада України звільнила В.Шокіна з посади Генерального прокурора, проте, на цьому співпраця пар-ламентських політичних сил припинилася. Потенційні партнери нового формату коа-ліції – «Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт» та «Батьківщина» почали висувати свої вимоги, які категорично не влаштову-ють інші сторони.

Позиція ВО «Батьківщина» – депутатська більшість має підтримати пакет з 18 соціаль-них законопроектів (спочатку було 12 ініціа-тив), які передбачають здешевлення тарифів для населення, зниження рентних ставок на видобування природного газу, заборону на продаж земель сільськогосподарського при-значення, збільшення заробітних плат і пен-сій у півтора рази. Ю.Тимошенко зазначила,

Inside Ukraine 56


3

що лише після голосування за відповідні законопроекти «Батьківщина» підтримає В.Гройсмана і сформує нову коаліцію. Крім того, партія претендує на ряд парламент-ських комітетів, заступника спікера, одну квоту в новому уряді, посади в адміністраці-ях і центральних органах виконавчої влади.

Стратегічна мета Ю.Тимошенко – дострокові парламентські вибори

Позиція «Народного Фронту» – «БПП» має представити непопулістську програму дій нового уряду, під якою підпишеться 150 де-путатів інших фракцій (крім Опозиційного блоку), які погодяться разом з «НФ» сфор-мувати нову коаліцію. За умови добровіль-ної відставки А.Яценюка «НФ» претендує на посаду спікера парламенту, найвпливовіші комітети, 6 квот в уряді (серед них – МВС, інфраструктура та юстиція), збереження впливу в сфері енергетики та оборони. «НФ» відмовляється голосувати за пакет соціаль-них законопроектів Ю.Тимошенко.

Стратегічна мета А.Яценюка – якомога довше втриматися на посаді

Позиція «Блоку Петра Порошенка» - «БПП» також відмовляється підтримати по-пулістські ініціативи Ю.Тимошенко і, в разі відсутності компромісу, - погрожує вийти з коаліції. Паралельно продовжується тиск на «НФ», який у випадку дострокових виборів ризикує втратити доступ до влади та ресур-сів.

У якості альтернативного варіанта «Банкова» зможе спробувати перекупити депутатські групи та окремих депутатів-мажоритарни-ків, які вступлять у фракцію «БПП». За таких

умов парламентську коаліцію можуть сфор-мувати «НФ» та «БПП». Якщо компромісу не буде досягнуто, то А.Яценюк залишиться на посаді, а єдиним можливим варіантом вихо-ду з кризи стануть дострокові вибори.

Стратегічна мета П.Порошенка – формування нового уряду на чолі з В.Гройсманом

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Наразі існує два сценарії вирішення урядової та парламентської кризи на короткотерміно-ву перспективу.

Перший сценарій є більш ймовірним. Це - формування нової парламентської коалі-ції та утворення уряду на базі двох фрак-цій - «НФ» і «БПП». З метою забезпечення простої депутатської більшості до «БПП» і «НФ» будуть вступати позафракційні депу-тати і, можливо, члени депутатських груп. За таких умов існує висока ймовірність того, що уряд на чолі з В.Гройсманом буде сформова-но, проте, нова політична коаліція буде неді-євою. Погана явка парламентарів, неоргані-зованість роботи Верховної Ради, складність

Inside Ukraine 56


4

у пошуках компромісів щодо прийняття за-конопроектів буде негативно впливати на стабільність нової коаліції. Наявність у пар-ламенті опозиційних фракцій різного спря-мування - від «Опоблоку» і «Самопомочі» до «РПЛ» і «Батьківщини» може паралізувати роботу уряду і призвести до дострокових ви-борів. Уряд на чолі з В.Гройсманом – це лише часткове відтермінування, «заморожування» політичної кризи.

Другий сценарій є менш ймовірним. Це – дострокові парламентські вибори. Однак, такий розвиток подій не вигідний ані П.По-рошенку, ані А.Яценюку. Проте, існує ризик того, що домовитися про створення коаліції все ж таки не вдасться. Політика «вибірко-вої деолігархізації» зіпсувала стосунки Пре-зидента з головними олігархами, тому існує ймовірність того, що ці «акціонери» захочуть «перезавантаження» влади та гри за нови-ми правилами. У такому випадку А.Яценюк залишається на посаді Прем’єр-міністра, а

П.Порошенко після повернення із закордон-ного відрядження оголосить про початок консультацій щодо формування коаліції та, у разі їх провалу, ініціюватиме проведення дострокових виборів.

У середньостроковій перспективі ситуація виглядає більш критичною. У разі справ-дження наших прогнозів, за будь-якого роз-витку подій Україну попереду очікують пар-ламентські вибори: або влітку – восени 2016 року – у разі, якщо не буде знайдений компро-міс щодо формування парламентської коалі-ції, або навесні 2017 року – у разі, якщо май-бутній уряд покаже незадовільні результати у впровадженні реформ та у боротьбі з коруп-цією. У такому випадку в парламенті збіль-шиться кількість представників радикальних й опозиційних політичних сил. Не виключе-но, що новий Уряд 2017 року буде формувати-ся саме під їх впливом, що призведе до черго-вої політичної кризи та позачергових виборів Президента України.

Inside Ukraine 56


5

Політична криза відбувається на фоні складної економічної ситуації

2016 рік стане для економіки України роком чергових випробувань. Основні тенденції, які визначатимуть траєкторію розвитку економі-ки, у значній мірі закладені та сформовані в минулому році. Зокрема, йдеться про незадо-вільні результати реформ, бюджет на 2016 рік, який був прийнятий на основі реструктуриза-ції зовнішнього боргу, неоднозначної податко-вої реформи, яка знизила ризик дефолту в 2016 році, а також незначної макроекономічної ста-білізації, яка була досягнута у кінці року.

Основні тенденції, які визначатимуть траєкторію розвитку економіки, у значній мірі закладені в 2015 році

Однак, слід враховувати появу й інших чин-ників, здатних впливати на економічну ди-наміку країни. Якщо в 2014-2015 роках укра-їнська економіка скорочувалася переважно внаслідок внутрішніх проблем: війни (АТО і торгова війна з Росією) і накопичених еконо-мічних дисбалансів, то в 2016-му вона, крім вже традиційних внутрішніх ризиків, несе ще й істотні труднощі, що обумовлені зов-нішньою кон’юнктурою й «охолодженням» відносин з міжнародними донорами.

Крім того, до них додасться вступ в дію полі-тично мотивованих рішень з боку РФ щодо продовольчого ембарго й припинення ЗВТ з Україною, потенційне припинення транзиту країн третього світу через територію РФ, а та-кож можливе розширення меж торгової війни, як на інші групи товарів і послуг з боку РФ, так і на інші країни-члени СНД. У сукупності ці фактори можуть ускладнити завдання віднов-

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Inside Ukraine 56


6

лення економіки в 2016 році, хоча в довгостро-ковій перспективі будуть сприяти зростанню конкурентоспроможності наших виробників.

Теоретично, у поточному році є шанс обій-тися без потрясінь і негативних процесів, які спостерігалися в попередньому. На початку року МВФ і Всесвітній банк прогнозували зростання української економіки на 2%, упо-вільнення інфляції та порівняльну стабіль-ність курсу національної валюти. Схожі про-гнози зробили також вітчизняні експерти - вони очікують незначне відновлення еко-номічного зростання на рівні 1-2%. Очіку-ваний експертами рівень інфляції - близько 10-14%. Утім, як і в минулому році, існують передумови для того, щоб ці прогнози ви-явилися занадто оптимістичними.

Прогноз і його чинники

Базовий сценарій розвитку української еко-номіки передбачає незначне зростання ВВП

у розмірі 0.5-1,5%, річний рівень інфляції на рівні 14-17%, середньорічний курс гривні в межах 26-29 гривень за долар.

Базовий сценарій розвитку економіки передбачає зростання ВВП у розмірі 0.5-1,5%, річний рівень інфляції - 14-17%

Даний сценарій базується та випливає з та-ких передумов:

−загальний дефіцит державного сектора (включаючи дефіцит Нафтогазу) складе до 4% ВВП 2016 року. Він буде частково профінансований НБУ;

−податкова реформа продовжиться. Вико-ристання спрощеної системи оподатку-вання в подальшому буде скорочуватися;

−території, які контролюються україн-ською владою на Донбасі, істотно не змі-няться, і не очікується повернення ак-

Inside Ukraine 56


7

тивних масштабних бойових дій. У інших областях України «гарячі точки» не з’яв-ляться і масованої військової інтервенції Росії не буде. Диверсії по всій території України можливі протягом усього про-гнозного періоду;

−значне підвищення адміністративно регу-льованих тарифів не викличе значного наро-щування боргів за комунальні послуги. Не-вдоволення населення через падіння реаль-них доходів не переросте в масові протести;

−складна політична ситуація буде нега-тивно впливати на інвестиційний клімат. Припливу приватних інвестицій в Украї-ну в істотних обсягах не буде;

Складна політична ситуація негативно впливатиме на інвестиційний клімат

−відбуватиметься поступовий перехід до таргетування інфляції і подальше очи-щення банківського сектора. Обмінний курс залишатиметься умовно плаваючим;

−світова економіка буде рости на рівні близько 3,5% протягом прогнозного пе-ріоду. Відбуватиметься поступове упо-вільнення в Китаї, падіння в Росії і не-значне зростання в ЄС;

−надійдуть кредити від МВФ й інша макро-фінансова допомога, яку обіцяли наддер-жавні організації та уряди окремих країн, що забезпечить обслуговування зовніш-ніх платежів;

−доступ на ринки капіталу залишатиметь-ся вкрай обмеженим;

Доступ до ринків капіталу є обмеженим

−світові ціни на сировину будуть низь-кими. Світові ціни на нафту коливати-муться в межах 20-40 дол. США за ба-рель. Триватиме зниження цін на залізну руду та чорні метали, перш за все, через уповільнення економічного зростання в Китаї;

−відбудеться поступове поглиблення співпраці України з ЄС, зокрема в рамках Угоди про асоціацію, зростання ваги ЄС у зовнішньому товарообігу і збільшення припливу інвестицій і фінансової допо-моги з ЄС;

−надалі зменшуватимуться торговельні й інші економічні зв’язки з Росією;

−триватиме диверсифікація поставок при-родного газу в Україну, але РФ залишить-ся основним постачальником (прямим і через реекспорт). Ціна на газ знизиться через падіння цін на нафту.

Основними негативними ризиками прогно-зу для економічного розвитку можуть стати: ескалація військового конфлікту, прихована інтервенція Росії; припинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організація-ми; популістське збільшення соціальних ви-датків бюджету без адекватного збільшення доходів; різка зміна цін на основні експортні або імпортні товари; несприятливі погодні умови, які впливають значною мірою на уро-жай, припинення реформ, посилення торго-вої війни з Росією.

Поточна економічна ситуація

Макроекономічна стабілізація, яка мала місце в другій половині 2015 року, знайшла продовження в двох перших місяцях 2016 року.

Inside Ukraine 56


8

Макроекономічна стабілізація другої половини 2015 року продовжується в двох перших місяцях 2016 року

За результатами січня-лютого спостерігається зростання промисловості і невеликий рівень дефляції.

Ключові поточні макропоказники:

У лютому ціни споживачів знизились на 0,4% м/м. Основна причина – зниження цін на продукти харчування на 0,7% м/м. Є під-стави вважати, що дана тенденція буде акту-альною і для березня.

У січні-лютому 2015 року індекс промислової продукції збільшився на 2,6% р/р. У лютому обсяг промислового виробництва зріс (упер-ше за три роки) на 7,6% р/р після падіння на 1,7% р/р у січні.

У січні-лютому обіг оптової торгівлі скоро-тився на 6,2% р/р (у січні зменшення стано-вило 7%).

У лютому, вперше за останні три роки, спо-стерігалося зростання індексу промислово-го виробництва на 7,6%. Частково це ефект впливу високосного року, проте, навіть піс-ля коригування на ефект календарних днів зростання становило 4,9%.

У лютому у видобувній промисловості відбу-лося зростання на 10,6% р/р. Динаміка суттє-во покращилася проти січня через зростан-ня видобутку вугілля – на 27,9% р/р у лютому (проти падіння на 3,5% р/р у січні ) та мета-левих руд – на 8,9% р/р (проти скорочення на 0,3% р/р у січні). Видобуток нафти та газу

скоротився на 0,1% р/р (після зменшення на 4% в січні).

У переробній промисловості зростання ста-новило 8,1% р/р у лютому (порівняно з па-дінням на 2,6% р/р в січні). У харчовій про-мисловості обсяг виробництва зріс на 5%, металургії – на 14,2%, машинобудуванні – на 3,9%, виробництві коксу та продуктів нафто-переробки – на 30% р/р. Серед основних га-лузей промисловості падіння в лютому від-булося лише в хімічній – на 8%.

БЮДЖЕТ 2016 – ЩЕ Є РЕЗЕРВ ДО НАПОВНЕННЯ

Нещодавно Міністерство фінансів України презентував звіт про виконання Державно-го бюджету за 2015 рік, і можна констатува-ти, що річний план за доходами виконаний вперше за 4 роки і цьому значно посприяли інфляційні та девальваційні процеси, а та-кож введення деяких нових податків, зокре-ма додаткового імпортного збору, справлян-ня військового збору та зростання акцизів.

Бюджет за січень-лютий 2016 року виконано

Державна фіскальна служба в січні-лютому, відповідно до оперативної інформації, пе-

Inside Ukraine 56


9

ревиконала встановлені Мінфіном індика-тиви на 14,5% і перерахувала до державного бюджету додатково 8,2 млрд грн, а місцеві бюджети за цей період отримали додатково 6 млрд грн. Виходить, що економіка ледве жива, українці затягли паски майже вщерть, але з них податків стягують помітно у біль-ших обсягах, ніж це потрібно для балансу-вання бюджету. Фіскальні надходження до зведеного бюджету України в січні-лютому 2016 року зросли на 33,6%, у порівнянні з січ-нем-лютим 2015 року, до 83,4 мільярда гри-вень.

Незважаючи на позитивну динаміку, існують ризики його невиконання у 2016 році. Ос-новними причинами цьому є:

1) Динаміка ВВП та курс гривні - закладе-на цифра в 2% росту ВВП є доволі опти-

містичною, навіть на фоні прогнозів між-народних організацій. Крім того, важли-вим фактором виконання основних мак-ропоказників буде ситуація на зовнішніх ринках, що є поза зоною контролю мо-нетарної політики з боку НБУ. Ціни на основні експортні товари вітчизняного агросектору на світових ринках будуть на найнижчому за останні 23-25 років рівні. Вони падають не так стрімко, як ціни на вуглеводні, але це взаємопов’яза-ні речі. Погіршує ситуацію ще й той факт, що ми спостерігаємо падіння аграрного виробництва в Україні. У минулому році загальне падіння в АПК становило при-близно 5%. Валютні надходження з 16,9 млрд. доларів у 2014 році зменшилися приблизно до 13,9-14 млрд. доларів у 2015 році. Ціни знижуються як на руду, так і на зернові. Особливо стрімке зниження

Inside Ukraine 56


10

можна спостерігати у ситуації з чорни-ми металами — ціна досягла мінімуму за останні 20 років, якщо проаналізувати абсолютне падіння, то воно перевищило навіть падіння вартості нафти. Відповід-но, приплив валюти в країну істотно ско-рочується, навіть без урахування інших проблем утримати курс на рівні 24,1 грн/дол., як закладено в бюджеті, до кінця року буде досить складно.

Курс валют, який закладено в бюджет, підлягає перегляду

2) Зростання соціальних стандартів на 12.1% - Уряд закладає в проект бюдже-ту зростання мінімальних соціальних стандартів приблизно на 12%. За слова-ми прем’єр-міністра, доходи українців таким чином «наздоженуть» рівень ін-фляції. Однак, це станеться лише у тому

випадку, якщо інфляція не перевищить ті ж 12%. Крім того, слід розуміти, що внас-лідок високої інфляції в 2015 році, реаль-ний рівень соціальних стандартів в 2015 році суттєво впав. Це негативно відобра-зилось на купівельній спроможності на-селення та внутрішньому попиті. Крім того, існує ймовірність, що зростання цін за результатами 2016 року знову суттєво випередить підвищення рівня життя не-заможних українців. Підвищення показ-ника соцстандартів на 12%, що закладе-но в бюджеті, це, фактично, індексація соціальних виплат на показник інфляції, оскільки ця цифра відповідає прогноз-ному показнику інфляції. Якщо інфляція буде вищою, то це вже не індексація, а компенсація інфляційних втрат.

План приватизації навряд чи буде виконаний

Inside Ukraine 56


11

3) Приватизація - у держбюджеті закладе-ний дохід від приватизації – 17,1 мільяр-да гривень. На 2015 рік уряд закладав доходи від приватизації на 10 мільярдів гривень, а реально отримано близько 200 млн. Очевидно, що через громадські і політичні настрої в наступному році нас чекає зміна уряду і, можливо, достроко-ві вибори – парламентські чи президент-ські. У таких умовах масштабної прива-тизації реалізовано не буде А це фактич-но означає, що ця сума в 17 мільярдів гривень, яку уряд розраховує отримати від приватизації, додасться до дефіциту бюджету в 84 млрд гривень, і ми будемо мати реальний дефіцит, як мінімум, 100 мільярдів гривень.

4) Доходи від реалізації конфіскованого майна - Уряд пропонує наповнювати цей фонд та кілька інших важливих напря-мів з примарного джерела поповнення спецфонду - коштів від реалізації кон-фіскованого майна, яке було привласне-не корупційними методами – 7 млрд. грн. Сумнівним є існування самого плану з реалізації конфіскованого майна в умовах відсутності рішень суду та за економічної кризи. До того ж невідомо, чи знайдуться покупці на конфісковані статки корупці-онерів, адже мова йде про мільярди. На-слідки схожого «планування» у 2015 році такі – план виконали на 0,01%. Зібрали 94,7 тис грн з 1,5 млрд грн передбачених.

5) Існування «прихованого» дефіциту бю-джету - у бюджеті закладені ризики існу-вання «прихованого» дефіциту бюджету шляхом випуску державних цінних па-перів, а саме: можливість кредитування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; для капіталізації банків; для капіта-лізації НАК «Нафтогаз України».

6) Податкові надходження і податкова ре-форма - податкова реформа в тому ви-гляді, в якому вона знаходиться зараз,

особливо не вплине на бізнес. Оскільки не змінено підходи до роботи ДФС, ос-новною метою якої і надалі буде виконан-ня поставлених планів, податкове наван-таження на бізнес не зменшиться.

З огляду на вище зазначені проблеми, у яко-сті основних компенсаторів бюджету варто відзначити:

• Подальше зменшення видатків держав-ного сектора у ВВП, що призводить до низького рівня економічного розвитку та бідності.

Зменшення видатків державного сектора у ВВП є найголовнішим заходом у збалансуванні бюджету

• Прозоре податкове адміністрування з використанням електронних сервісів та мінімальним контактом з платниками податків, що призведе до детінізації та збільшення довіри платників податків до держави.

• Інвентаризація державного майна, у тому числі, яке використовується на по-задоговірній основі та на пільгових умо-вах, укладання нових договорів найму, які відповідають сучасним вимогам.

• Перегляд принципів оподаткування нерухомості, у тому числі «податку на розкіш» - базою оподаткування є площа, а не нормативно-грошова оцінка майна, тому, не є соціально справедливим, що однакові суми податків платить власник квартири в Києві і в якомусь районному центрі. Втім поки в Україні не налагодже-ний ринок оцінки, а значить, і ця модель, у разі її реалізації, до нашої країни ще непридатна. Зокрема, в результаті підви-щення податку занадто великий ризик

Inside Ukraine 56


12

корупції при оцінці вартості будинків і квартир.

• Повернення так званих коштів «сім’ї Януковича» - 2 млрд. дол. США.

• Запровадження мінімальних роздріб-них цін на тютюнові вироби - Кабмін повинен був до 1 березня встановити мінімальні роздрібні ціни на сигарети. В умовах бездіяльності Кабміну бюджет втрачає податки через безперервні цінові війни. В цілому, з 15 березня ціни на 22% сигарет дешевого сегмента були зниже-ні, у результаті чого державний бюджет недоотримав 200 млн. грн. ПДВ і 60 млн. грн. місцевого акцизу з роздрібної торгів-лі. Крім того, тут важливою є проблема цінової доступності до сигарет низької цінової категорії.

Через бездіяльність Кабміну бюджет втрачає надходження

• Запровадження ринкових умов для грального бізнесу - – ініціативи Мінфіну щодо легалізації азартних ігор не знайш-ли підтримки у суспільстві та спричинили гостру критику щодо низки відповідних законопроектів у парламенті. Поряд з цим, не проводилася належна робота щодо під-тримки єдиного на сьогодні легального грального бізнесу – лотерейного. Такі дії поряд із непрозорим застосуванням анти-російських санкцій до двох («М.С.Л», «Па-тріот») із трьох операторів лотерейного ринку спричинили фактичну монополію на ринку однієї компанії (УНЛ) і скоро-чення надходжень до державного бюдже-ту від проведення лотерейної діяльності у 2015 році у понад 10 разів.

• Встановлення недискримінаційних рентних ставок для підприємств на-

фтогазової галузі – протягом 2015 року стратегія Уряду базувалася на припу-щенні, що високі рентні ставки мають забезпечити додаткові надходження до державного бюджету та посилити кон-троль держави над формуванням та роз-поділом фінансових потоків у цій галузі. Однак, це сприяло скороченню у компа-ній обігових коштів та збільшенню по-даткових зобов’язань, змусило їх обме-жувати свою діяльність та переглядати інвестиційні плани. Наприклад, тільки заборгованість ПАТ «Укрнафта» перед Державним бюджетом України на поча-ток цього року склала понад 10,4 млрд грн., що, в основному, сформувалася за рахунок несплати самостійно задекларо-ваних сум рентних платежів, ПДВ і по-датку на прибуток. На межі виживання опинилися газовидобувні компанії, які працюють у рамках договорів про спіль-ну діяльність, - для них рентна ставка залишається на рівні 70%. За таких умов надходження рентних платежів не є га-рантованим, а зменшення обсягів видо-бутку нафти і газу спричинятиме недо-отримання державою податкових надхо-джень у цілому.

• Легалізація видобутку бурштину – втрати бюджету 2 млрд. грн. мінімум щорічно.

БОРГОВА ПОЛІТИКА УРЯДУ

У контексті оцінки системи управління дер-жавними фінансами на увагу заслуговує боргова політика Уряду. Незважаючи на ре-структуризацію частини зовнішнього бор-гу України у 2015 році на 20% (понад 3 млрд

Inside Ukraine 56


13

дол. США), загальна сума державного боргу за підсумками минулого року у гривнево-му еквіваленті збільшилася на 42,77% у по-рівнянні з 2014 роком. Тенденція зростання державного боргу залишається загрозливою для національної економіки, враховуючі па-діння ВВП у 2014 і 2015 роках на рівні 6,3 і 10% відповідно.

Влада продовжує посилювати борговий тягар

ОЦІНКА СПІВВІДНОШЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ ДО ВВПЗ огляду на малооптимістичний прогноз зростання ВВП у 2016 році – на рівні 1-2% і наближення співвідношення державного боргу до ВВП до 100 %, зростають ризики не-виконання Україною своїх боргових зобов’я-

зань у середньостроковій перспективі та дестабілізації економічної ситуації у цілому. Крім того, при суттєвому перевищення цьо-го року темпів зростання Індексу споживчих цін над темпами зростання дохідної частини державного бюджету (48,7% і 36,83%, відпо-відно, у 2015 році у порівнянні з 2014 роком) збільшуватимуться потреби держави у но-вих запозиченнях. Це може призвести до по-дальшого зростання запланованого у держ-бюджеті на 2016 рік граничного обсягу боргу України - 1,9 трлн грн.

Співвідношення державного боргу до ВВП на кінець року може скласти понад 100%

При цьому прецедент з призупиненням ви-плат за борговими зобов’язаннями перед РФ на суму понад 3 млрд дол. США може обме-жити можливості виходу України на міжна-родні ринки капіталу і довіру з боку інвесто-рів, у т.ч. МВФ.

0 20 40 60 80 100 12000000 202020202020202020202020202020 404040404040 606060606060606060606060606060 80808080808080 100100100100100100100100100100100100100100100100100100

2012 35,33%

38,38%

69,37%

85,83%

104,21%

2013

2014

2015

2016

Inside Ukraine 56


14

Загострення внутрішньополітичної ситуації підриває довіру до України з боку інвесторів і кредиторів

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗМІНИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУЗ метою недопущення загострення боргової ситуації важливо дотримуватися політики,

зокрема, обмеження боргових зобов’язань, зростання частки довгострокових боргових зобов’язань у структурі державного бор-гу, скорочення частки державного боргу по відношенню до ВВП, забезпечення випере-дження темпів зростання ВВП над темпами зростання державного боргу і забезпечення профіциту державного бюджету.

0

500

1000

1500

2000

2012

млрд грн. млрд грн.

млрд грн.

млрд грн.

млрд грн.1946,26

2013 2014 2015 2016

515,51 584,37

1100,83

1571,71

Inside Ukraine 56


15

Метою публікації є оцінка основних зовнішньополітичних кроків України, аналіз представлення України у контексті глобальних процесів у регіоні та світі, а також огляд основних світових подій, що можуть мати вплив на подальший розвиток України та країн регіону. Окрема увага приділяється оцінці процесу європейської інтеграції України, зокрема питанням імплементації Угоди про асоціа-цію між Україною та ЄС.

© 2016 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)У разі цитування обов’язкове посилання на МЦПД

Колектив експертів МЦПД: Анатолій ОктисюкВасиль ПоворозникАнгела БочіВадим Перебийніс

Міжнародний центр перспективних дослідженьТелефон: +38 (044) 253-44-82

Факс: +38 (044) 253-44-82Електронна пошта: [email protected]

www.icps.com.ua

inside ukraine 56 (ukrainian version)

Documents