ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ»

201811192180 Реєстраційний номер справи

про оцінку впливу на довкілля планової діяльності

Звіт на тему:

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПРИ ДОСЛІДНО-ПРОМИСЛОВІЙ

РОЗРОБЦІ НА ПЕРЕПРОСТИНЕЦЬКОЇ ПЛОЩІ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ З МЕТОЮ ВИДОБУТКУ НАФТИ

м. Львів – 2019

2

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

А.В. Сергієнко, провідний геолог розділи 1, 3, 9, 10

В.І. Павлюк, головний геолог розділ 4, 6, 7

Г.В. Татарин, провідний геолог розділи 2, 5

М.І. Паучок, економіст розділи 12, 13

Н.М. Павлюк, геолог ІІ кат. розділи 8, 11

3

ЗМІСТ

1.Опис планованої діяльності………………………………………………. 5

1.1.Опис місця провадження планованої діяльності……………………… 5

1.2.Цілі планованої діяльності……………………………………………… 8

1.2. 1.3.Опис характеристик діяльності………………………………………… 9

1.4. Опис основних етапів планованої діяльності………………………… 10

2. Альтернативні варіанти освоєння площі відповідно до особливостей її

геологічної будови………………………………………………………… 14

3. Опис поточного стану довкілля………………………………………….. 16

3.1 Прогноз зміни стану довкілля без здійснення планованої діяльності 17

3. 4. Опис факторів довкілля, що зазнають впливу…………………………. 19

4. 5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля…………………………... 21

5.1. Характеристика навколишнього соціального середовища та оцінка

впливу на нього ……………………………………………...………………. 25

5.2.Характеристика передбачуваного забруднення поверхневих і

підземних вод………………………………………………………………… 26

5.3. 5.3. Характеристика передбачуваного впливу на землі 31

5.4. Характеристика передбачуваного забруднення атмосферного повітря

5.5. Характеристика передбачуваного впливу на геологічне середовище 42

5.6. Характеристика рослинного та тваринного світу та оцінка впливу на

нього…………………………………………………………………………… 47

5.7. Характеристика передбачуваного впливу на довкілля……………… 48

6 Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки

впливу на довкілля ………………………………………………………….. 52

7 Опис заходів на усунення негативного впливу на довкілля……………. 54

7.1.Заходи з охорони атмосферного повітря ……………………………… 56

7.2. Заходи для забезпечення нормативного стану підземних та

поверхневих вод………………………………………………………............

62

7.3.Заходи для забезпечення нормативного стану ґрунту ……………… 66

7.4.Аналіз характеристики шуму від свердловини та заходи щодо

зменшення рівнів шуму……………………………………………………... 63

7.5.Аналіз впливів теплових викидів, ультразвуку, електромагнітних та

іонізуючих випромінюва……………………………. 68

8. Опис очікуваного негативного впливу діяльності на довкілля………… 69

9. Труднощі у процесі підготовки звіту з ОВД…………………………….. 72

10. Зауваження і пропозиції громадськості………………………………… 73

11. Програми моніторингу та контролю……………………………………. 74

12. Резюме…………………………………………………………………... 75

13. Список посилань………………………………………………………….. 77

4

Додатки:………………………………………………………………………

Додаток А – Скріншот повідомлення про планову діяльність…………… 79

Додаток Б – Національний природний парк «Сколівські Бескиди»……... 80

Додаток В – Аналіз результатів нафти свердловини 4-Завода ………….. 81

Додаток Г – Схема противикидного обладнання свердловини………….. 82

Додаток Д. – Схема конструкції свердловини…………………………… 83

Додаток Е – Повідомлення підтвердження реєстрації планової діяльності 84

Додаток Є – Довідка величин фонових концентрацій……………………

Додаток Ж – Повідомлення в джерелах масової інформації……………

85

86

Додаток З – Об’ява про громадські обговорення…………………………

Додаток К – Звіт результатів розсіювання шкідливих речовин…….…… 90

91

5

1. Опис планової діяльності

1.1.Опис місця провадження планованої діяльності

В адміністративному відношенні Перепростинецька площа розташована на

території Дрогобицького та Сколівського районів Львівської області на відстані

10 км від м. Борислав.

Таблиця 1.1. Географічні координати ділянки Перепростинецької площі:

№ точки Пн. Ш. Сх. Д.

1 49° 10' 39" 23° 19' 13"

2 49° 12' 02" 23° 20' 47"

3 49° 09' 16" 23° 26' 03"

4 49° 07' 58" 23° 25' 03"

S=24,67 км.2

Найбільшими населеними пунктами, розташованими поблизу площі є

міста Борислав (36.7 тис.чол.), Трускавець (29,9 тис.чол.), села Перепростиня,

Новий Кропивник, Рибник, Урич, Підгородці, Сопіт, Довге, селище міського

типу Східниця, тощо. Район має розвинуту сітку транспортних комунікацій, які

зєднують його з усіма промислово-культурними центрами західного регіону

України. Майже всі дороги мають тверде покриття. Крупні населені пункти

зв’язані сіткою асфальтових доріг (рисунок 1.1). Поруч з Перепростинецькою

площею проходить шосейна дорога Борислав-Східниця-Підгородці. Між

селами прокладені переважно грунтові дороги та з гравійним покриттям.

Неподалік від площі проходить залізниця із станціями в містах Борислав,

Стрий, Трускавець, Дрогобич та Самбір. Найближчі залізничні станції

розташовані у містах Борислав та Стрий.

На північний схід від Перепростинецької площі розташовані

Верхньомасловецьке та Заводівське, на півночі – Новосхідницьке та

Східницьке нафтові родовища. В районі діє нафтопровідна система для

збору і перекачування нафти на нафтозбірні пункти (рисунок 1.2).

6

Рисунок 1.1 – Оглядова карта Масштаб 1:100 000

7

Рисунок 1.2 – Оглядова карта району робіт

Масштаб 1:500 000

8

Район густозаселений. Основне населення – українці. Населення зайняте

на підприємствах нафтовидобувної, нафтопереробної, лісової та легкої

промисловості. У смт. Східниця є нафтопромисел, два лісопильні заводи,

газолінове та швейне виробництво, працює бальнеологічний курорт на базі

родовища мінеральних вод типу “Нафтуся”. У м. Бориславі, що

знаходиться на північний схід від родовища розташовані експедиція

Прикарпатського управління бурових робіт та нафтогазовидобувне

управління “Бориславнафтогаз”. Бориславське промислове родовище

озокериту (відкрите у 1853 році) одне з найбільших у світі за запасами та

рівнем видобутку.

Основні напрями сільського господарства Дрогобицького та

Сколівського районів — м’ясо-молочне тваринництво, вівчарство,

вирощування цукрових буряків, льону і картоплі. У межах розташування

площі ведення сільського господарства ускладнене несприятливими

грунтовими і рельєфними умовами. Проте, останнім часом велика увага

приділяється розвитку садівництва і ягідників.

1.2.Цілі планованої діяльності.

По Перипростинецькій площі підприємством ТОВ «Нафто-Газова

Компанія» виконана попередня геолого-економічна оцінка доцільності

видобування вуглеводнів на даній площі з метою наступного отримання

спецдозволу на користування надрами. За результатами проведених

досліджень, Перипростинецька площа визнана перспективною в плані

подальшого геологічного вивчення, пошуків та розвідки покладу нафти на

ній. Перспективи нафтогазоносності Перепростинецької площі пов’язуються

з ямненською світою палеогену (Р1jm) за аналогією з покладами

Східницького родовища, розкритими в інтервалі глибин 300-600м.

Освоєння ресурсів Перепростинецької площі неможливе без буріння

нових свердловин, оптимальна кількість яких при мінімальних обсягах

буріння повинна дозволити залучити до розробки максимальну кількість

ресурсів, досягати прийнятні терміни розробки (за економічними

9

розрахунками).

Термін спорудження нових свердловин, включаючи переміщення

обладнання, буріння, випробування, прокладання шлейфу, прийнято рівним

6 місяців. В межах Перепростинецької площі передбачається, що буріння

проектних свердловин відбуватиметься одним буровим верстатом.

1.3. Опис характеристик діяльності

Для освоєння запасів вуглеводнів виділених об’єктів Перепростинецької

площі розглядається один експлуатаційний об’єкт: нафтовий поклад пласта

P1jm. Перепростинецька структура розділена поперечним порушенням на дві

частини: південно-східну - припідняту і північно-західну - занурену. Розміри

структури по покрівлі ямненської світи палеоцену (Р1) в межах ізогіпси

мінус 800 м становлять 1,7 км х 3,5 км. У межах виділеної

Перипростинецької структури, згідно запропонованого варіанту

попереднього ТЕО розробки передбачається буріння та введення в

експлуатацію однієї незалежної пошукової свердловини № 100 та однієї

залежної розвідувальної свердловини № 101 глибиною 1360м. Перспективи

нафтогазоносності Перепростинецької площі пов’язуються з ямненською

світою палеогену (Р1jm) за аналогією з покладами Східницького родовища,

розкритими в інтервалі глибин 300-600м.

Площа ліцензійної ділянки 24,67 км2 .

Глибини проектних свердловин від 1360 м.

Потреба в ресурсах при будівництві і експлуатації:

земельних: 1,0 га в тимчасове користування на буріння однієї

свердловини;

енергетичних: дизпаливо – 15т;

водних: 1,07 м3/добу води для технічних потреб, 0,8 м3/добу води для

санітарно- гігієнічних потреб;

трудових: бурова бригада.

10

1.4. Опис основних етапів планованої діяльності

Призначення проектних свердловин полягає в розкритті перспективних

нафтоносних горизонтів ямненської світи в межах Перепростинецької площі.

Результати буріння проектних свердловин дають змогу встановити такі

параметри:

- уточнити наявність покладів вуглеводнів, їх кількість та положення в

розрізі;

- уточнити стратиграфічний розріз продуктивного комплексу, характер і

обсяги його розвитку;

- виділити в розрізі продуктивної частини породи-колектори та

флюїдоупори;

- з’ясувати речовинний склад порід-колекторів, їх фільтраційно-ємнісні

властивості.

Загальний стан довкілля, в зоні розміщення майбутнього будівництва

свердловин є задовільним.

Відвід землі здійснюватиметься відповідно до вимог "Земельного

кодексу України" та ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 "Охорона довкілля.

Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин".

Земельні ділянки, які у встановленому порядку будуть відведені для

спорудження свердловин, передбачені для облаштування родовищ, в ході

планованої діяльності, повинні відповідати наступним умовам:

-мати площу достатню для розміщення необхідного обладнання;

-в межах майданчиків проведення робіт не повинні спостерігатися

несприятливі фізико-геологічні процеси та явища;

-відстань від найближчого джерела викиду забруднюючих речовин в

повітряне середовище до житлової забудови повинна складати не менше 500

м при бурінні буровим верстатом з дизельним приводом;

-не менше 300 м при бурінні буровим верстатом з електричним

приводом, відстань від установок комплексної підготовки газу-не менше

1000 м, відстань від свердловин не менше 300 м;

11

-бурові та інші промислові майданчики повинні бути вільні від забудов;

-в межах майданчиків відсутні будівельні, промислові, зрошувальні,

осушувальні та природно-заповідні об’єкти, а також зелені насадження;

-бурові та інші майданчики повинні відповідати санітарно-гігієничним

нормам та нормам пожежної безпеки.

Необхідними елементами буріння свердловин є: вишка, блок силового

приводу, насосний блок, склад під хімреагенти, склад під обважнювач,

паливна ємкість, дегазаційна ємкість, блок приготування розчину, бункер-

шламовловлювач, глиномішалка, фрезерно-струминний млин, вібросита,

центробіжний насос, інструментальний майданчик, кран, циркуляційна

система, дегазатор, ємність хімреагентів, ємність чистої води, блок очистки

бурових стічних вод і нейтралізації відходів, господарські приміщення,

майданчик під вантажі, контейнер для шламу, ємності для збору і

відстоювання стічних вод, ємності для коагуляції і відстоювання

скоагульованої суспензії, ємність для коагулянту, насос для подачі води на

очистку, насос для підкачки освітленої (очищеної) води, приямок для збору

атмосферних опадів, вихід превентора.

Технологія спорудження свердловини і природоохоронні заходи,

передбачаються технічними проектами з орієнтуванням на попередження

можливих причин і шляхів забруднення довкілля при спорудженні

свердловини, ліквідацію джерел і наслідків негативної дії до гранично-

допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Виконавець бурових робіт у відповідності до чинних законів і

нормативних документів організує контроль за охороною надр, грунтів,

поверхневих і підземних вод, атмосферним повітрям, за очищенням,

нейтралізацією і вивезенням у відведені місця виробничих відходів,

виявленням та ліквідацією джерел забруднення.

Загальне керівництво організацією робіт по розробці та виконанню

природоохоронних заходів відповідно до законів України і нормативних

документів здійснює керівник підприємства або його заступник.

12

Повсякденний контроль за станом устаткування і технологічних засобів,

попередження забруднення навколишнього середовища проводить майстер

бурової установки. Він розподіляє між членами бурової бригади обов'язки по

контролю за станом обладнання і його впливом на навколишнє середовище.

При виявленні джерел забруднення довкілля буровою бригадою повинні

бути вжиті заходи по ліквідації причин забруднення. У випадку, коли

усунути причини забруднення довкілля без припинення робіт неможливо,

начальник бурової повинен зупинити виробничий процес для проведення

ремонтних робіт.

Облаштування (підключення) проектних свердловин необхідно

проводити в межах відведеної у тимчасове користування земельної ділянки і

у відповідності до екологічних та санітарно-епідеміологічних нормативних

документів.

При облаштуванні проектних свердловин та прокладанні трубопроводів

необхідне обов’язкове виконання проектних рішень по збереженню ґрунту,

водоймищ, флори та фауни.

Для цього необхідно:

-чітко витримувати межі територій, що відведені під будівництво;

-проїзд транспорту дозволити тільки в межах відведених доріг;

-робочі місця будівельного майданчика облаштувати контейнерами для

відходів;

-злив паливно-мастильних матеріалів дозволити тільки в спеціально

відведених та обладнаних для цього місцях;

-тимчасові будівлі і споруди влаштовувати у відведених місцях.

При експлуатації об′єкту для запобігання аварійних ситуацій та для

забезпечення безпеки праці повинні враховуватися наступні рішення:

-обладнання та трубопроводи повністю герметичні;

-передбачаються майданчики обслуговування для безпечного доступу до

запірної арматури і проведення геологічних операцій;

13

-на всіх технологічних лініях передбачені манометри для контролю за

тиском;

-передбачається захист трубопроводу від атмосферної та ґрунтової

корозії;

-усі операції на свердловинах, установках комплексної підготовки газу

повинні проводитись з дотриманням заданого технологічного режиму.

-експлуатація установок повинна здійснюватись у відповідності до

Технологічного регламенту.

Для гасіння можливих пожеж передбачено необхідний запас засобів

Пожежогасіння та води на усіх етапах планованої діяльності з видобування

вуглеводнів. На підприємстві передбачено ряд організаційно-технічних

заходів, з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій, можливості

забезпечення оперативного локалізування та ліквідації аварійних ситуацій,

забезпечення мінімізації можливого негативного впливу на довкілля.

Впроваджуються заходи з метою дотримання вимог Закону України «Про

об’єкти підвищеної небезпеки».

14

2 Альтернативні варіанти освоєння площі відповідно до

особливостей її геологічної будови

Технічна альтернатива 1:

Передбачає вилучення запасів ресурсів вуглеводнів за рахунок буріння

однієї пошукової свердловини №100. За результатами буріння пошукової

свердловини №100 визначиться подальша розробка площі.

Технічна альтернатива 2:

Не розглядалася. Згідно проекту, планована діяльність є найбільш

ефективною з економічної та з технологічної точок зору для забезпечення

роботи підприємства при незначному негативному впливу на навколишнє

природне середовище.

Територіальна альтернатива 1:

можливість провадження ДПР вуглеводнів у північно-східній частині

ліцензійної ділянки, у межах сіл Рибник та Перепростиня. За всіма

показниками геолого-економічної оцінки та результатів оцінки можливого

впливу на довкілля варіант територіальної альтернативи 1 поступається

планованій діяльності.

Територіальна альтернатива 2:

не розглядалася.

15

Рисунок 2.1. Ситуаційний план. Масштаб 1:50000

16

3 Опис поточного стану довкілля

В орогідрографічному відношенні район робіт розчленований густою

гідросіткою, що належить до обширного басейну ріки Дністер. Для річок

району досліджень характерний гірський тип. В межах ділянки гідросітка

представлена річками Стрий, Перепростинка – ліва притока р. Стрий, нижче

села Підгородці в р. Стрий вливається р. Уричанка та менш мілкі притоки.

Вони характеризуються значним нахилом долин, швидкою течією,

бурхливим повноводдям і живляться атмосферними опадами та ґрунтовими

водами. Останні широко розповсюджені та приурочені до алювіальних

піщано-галькових утворень древніх і молодих терас. Рівень ґрунтових вод

не є постійним і залежить від пори року і кількості атмосферних опадів.

Водні ресурси району повністю забезпечують потреби населення, населених

пунктів, а за потреби і бурових робіт.

Клімат території розташування Перепростинецької площі помірно-

континентальний (помірно теплий ) із підвищеною вологістю. Середньорічна

температура плюс 7,6°С. Найспекотніші місяці - липень і серпень з

середньомісячною температурою близько плюс 20°С. Найбільш холодним

вважається січень з середньомісячною температурою мінус 4,1 °С. Період з

температурою понад плюс 10°С становить 150 днів. Характерна висока

вологість повітря (близько 80%) і понижений атмосферний тиск, який

коливається протягом року в межах 725-742 мм рт. ст. Висока вологість

особливо відчутна зранку і ввечері, вдень вона наближається до оптимальної.

Кількість туманних днів не перевищує 25 на рік. Приблизно стільки ж днів з

грозами. Річна кількість опадів досягає 600-800 мм, а в горах – до 1000-

1200 мм. На даній території напрям вітру непостійний, переважно західний і

південно-західний. Найбільша швидкість вітру - 35 м/с.

Атмосферне повітря в районі провадження планованої діяльності

характеризується задовільним станом. Фонові концентрації вибраних

речовин згідно довідки не перевищують 0,4 ГДК (табл.. 3.1).

Таблиця 3.1. Фонові концентрації забруднюючих речовин.

17

Забруднююча речовина Гігієнічні

нормативи,

ГДК, мг/м3

Фонова

концентрація,

мг/м3 код найменування

речовини

301 Азоту діоксид 0,2 0,008

337 Вуглецю оксид 5 0,4

330 Ангідрид сірчистий 0,5 0,02

328 Сажа 0,15 0,06

2754 Граничні

вуглеводні С12-С19

1 0,4

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в районі

планованої діяльності є сільське господарство, деревообробні підприємства

та автотранспорт.

Площа розташована у Високих Бескидах Східних Карпат. Бескиди

складаються з серії паралельних гірських хребтів, витягнутих з північного

заходу на південний схід і розділених широкими поздовжніми долинами.

Північно-східні схили хребтів більш круті, ніж південно-західні. На

Перепростинцькій площі виділяються гори Вершище (+879,9 м), Товста

(+823,5 м) і Кичера (+755,4 м).

Територія площі на 60% покрита лісами, переважно смереки та буки.

У верхніх шарах геологічного середовища (менілітова світа)

Східницького нафтопромислу знаходиться родовище мінеральної води типу

“Нафтуся”. У процесі більш як столітньої розробки продуктивних

відкладів встановилась рівновага між нафтовими покладами та

родовищем мінеральних вод. Цю гідродинамічну рівновагу необхідно

зберігати, щоб не зашкодити мінеральним джерелам.

3.1 Прогноз зміни стану довкілля без здійснення планованої

діяльності

Атмосферне повітря чисте і практично незабруднене, оскільки в селах

немає промислових підприємств. Без подальшої експлуатації родовища

показники якості довкілля скоріш за все залишаться на рівні даних наведених

у таблиці 3.1. Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі,

18

поверхневих підземних водах та ґрунтах залишаться на рівні фонових

значень, шумовий вплив відсутній.

19

4 Опис факторів довкілля, що зазнають впливу

Планована діяльність з видобування вуглеводнів на Перепростинецької

площі може впливати на компоненти довкілля і надра. Впливу можуть

зазнати:

-геологічне середовище;

-водне середовище;

-повітряне середовище;

-ґрунт;

-рослинний і тваринний світ;

-здоров’я населення;

-матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину;

-ландшафт - негативних впливів не передбачається;

-соціально-економічні умови.

Вплив на геологічне середовище виявляється у вигляді порушення

нормативного стану геологічного розрізу в процесі буріння свердловин до

проектних глибин.

Водне середовище зазнає впливу бурового розчину при розкритті

підземних горизонтів з прісними водами.

Родючий шар ґрунту в межах бурових майданчиків зазнає впливу від

техніки, що використовується для монтажних, підіймально-транспортних та

землекопальних робіт, а також у випадку забруднення рідкими відходами

буріння, що вміщують хімреагенти.

Повітряне середовище зазнає впливу продуктами згорання електродів

при зварюванні під час монтажних робіт; продуктами згорання дизельного

палива при роботі ДВЗ бурового верстата, дизель-електростанції та

спецтехніки; продуктами згорання природного газу на факелі при

випробуванні свердловини, при здійсненні технологічних операцій для

попередження гідратоутворення і виникнення аварійних ситуацій у процесі

експлуатації установки попередньої підготовки газу; пилевикидами при

20

приготуванні бурового розчину; продуктами випаровування з ємностей для

зберігання дизельного палива; продуктами вільного випаровування з

поверхні гідроізольованих шламових амбарів, технологічними при роботі

енергетичних установок, що забезпечують підігрів теплоносія і обігрів

приміщень на промислових майданчиках і працюють на природному газі.

Негативний вплив на рослинний і тваринний світ відсутній, оскільки

земельні ділянки, які передбачається відводити під бурові майданчики

знаходяться на сільськогосподарських угіддях, в межах яких природної

флори і фауни немає.

Виконані розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі показали, що максимальні приземні концентрації

забруднюючих речовин на межі нормативної санітарно-захисної зони

складуть менше, ніж значення ГДК (з урахуванням фону), що відповідає

санітарним та екологічним вимогам. Розрахункові ризики розвитку

неканцерогенних та індивідуального канцерогенного ефектів для здоров’я

населення при впливі забруднюючих речовин, що викидаються джерелами

викидів на буровому майданчику кожної свердловини, є припустимими,

ймовірність виникнення шкідливих ефектів у населення надзвичайно мала.

Соціальний рівень ризику відсутній. Шумове навантаження, вплив

вібрації та інших негативних чинників на житлові території при спорудженні

свердловин, експлуатаціїУПГ та свердловин, а також при проведенні

будівельних робіт,у межах норми.

На ландшафт негативних впливів не передбачається.

Позитивним впливом планованої діяльності на соціальні умови

життєдіяльності населення є створення додаткових робочих місць та

забезпечення держави енергетичними ресурсами власного видобутку

(природний газ і нафта).

21

5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля

При будівництві свердловини, її освоєнні та в аварійних ситуаціях

основними забруднювачами повітря є пластові флюїди. Потенційними

джерелами забруднення, при спорудженні свердловини також можуть бути

рідкі та газоподібні забруднюючі речовини, зокрема:

- бурові та тампонажні розчини;

- бурові стічні води та буровий шлам;

- продукти видування та випробування свердловин (пластові флюїди);

- продукти згорання палива в двигунах внутрішнього згорання;

- матеріали та хімреагенти для приготування бурових і тампонажних

розчинів;

- паливно-мастильні матеріали;

- побутові і забруднені стічні води;

- металеві, бетонні та інші відходи спорудження бурової установки.

При проведенні пошуково-розвідувальних робіт найчастіше можуть

виникати такі види забруднень: експлуатаційні (відпрацьовані води для

миття обладнання, підлоги, вібросит), технологічні та аварійні.

Аварійними причинами є:

- нафтогазоводопрояви;

- відкриті фонтани;

- порушення технології випробування свердловини.

Технологічними причинами є:

- геофільтрація рідких відходів;

- забруднення підземних вод питної якості в результаті перетоків через

негерметичність колон та неякісне цементування;

- неякісне виконання або порушення гідроізоляції технологічних

майданчиків;

- прориви трубопроводів високомінералізованих пластових вод;

- розливи паливно-мастильних матеріалів;

22

- порушення вимог при навантаженні, транспортуванні і зберіганні

хімреагентів для приготування промивних рідин і тампонажних розчинів;

- спалювання продуктів випробування свердловини.

- забруднення атмосферного повітря при роботі двигунів внутрішнього

згорання;

В результаті планової діяльності потенційними джерелами негативного

впливу на навколишнє середовище є:

- порушені ґрунти в межах виділеної під спорудження свердловини

земельної ділянки площею 1,0 га. Родючий шар ґрунту і ґрунт вийнятий під

котловани і траншеї складені в окремі кагати. Порушення ґрунтів має

тимчасовий вплив на навколишнє середовище обмежений часом

спорудження свердловини і рекультивації землі;

- викидні труби колекторів відпрацьованих газів дизелів привід, насосів,

дизель-генераторної станції. Висота викидних труб дозволяє досягти

розсіювання викидів шкідливих речовин на рівні ГДК на межі розрахункової

санітарно-захисної зони (СЗЗ). Негативний вплив викидів шкідливих речовин

в повітря носить тимчасовий характер, обмежений часом спорудження

свердловини;

- ємності бурових відходів: бурового шламу, відпрацьованого бурового

розчину і бурових стічних вод гідроізолюються і в процесі буріння ємності

заповнюються не більше ніж 2/3 їх об’єму, щоб уникнути переливу. Бурові

відходи мають тимчасовий негативний вплив в межах відведеної ділянки,

обмежений часом вивезення відходів і рекультивації земель;

- склад хімреагентів, площадки для заправки транспорту. Ці об’єкти

мають тимчасовий вплив на довкілля в межах ділянки, обмежений часом

буріння і випробування свердловини;

- ємність побутових стічних вод. По мірі заповнення ємності. Побутові

стічні води вивозяться на очисні споруди;

23

Основні хімічні речовини, що утворюються при згоранні дизпалива та

газу і забруднюють атмосферу це - оксиди вуглецю, азоту і сірки, вуглеводні

та аерозолі у вигляді сажі та кіптяви.

Гранично допустимі концентрації основних шкідливих речовин в повітрі

робочої зони, промислової площадки і населених пунктів та клас їх

небезпечності наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, які

утворюються при роботі дизелів і спалюванні газу та клас їх небезпечності

Назва шкідливих

речовин

Клас

небез-

печ-

ності

ГДК або ОБРВ

населених

пунктів, мг/м3

ГДК

робочої

зони

(р.з.),

мг/м3

ГДК

промислової

площадки,

мг/м3 (ГОСТ

12.1.005-88) Код

ГДК,

макс.

разова,

мг/м3

1 2 3 4 5 6

Оксид вуглецю 4 00337 0,5 20,0 6,0

Двоокис азоту 2 00301 0,085 2,0 0,6

Оксид азоту 3 00304 0,4 5,0 1,5

Двоокис сірки 3 00330 0,5 10,0 3,0

Сажа 3 00328 0,15 4,0 1,2

Насичені вуглеводні 4 02754 50,0

ОБРВ 333 100

Максимальна концентрація шкідливих речовин в робочій зоні та на межі

СЗЗ (300 м від джерела викиду), як правило не перевищує відповідно ГДК

р.з. та ГДК м.р. (таблиця 5.2.).

На підставі досвіду і за даними фактичних вимірювань на бурових

майданчиках ВАТ "Укрнафта", можна зробити висновки:

- локальні забруднення атмосферного повітря від джерел, які існують на

території родовища, виникають тільки поблизу свердловин при

несприятливих метеорологічних умовах;

- розсіювання шкідливих речовин, що виділяються в процесі

будівництва свердловин, відбувається повністю в межах СЗЗ поблизу джерел

викидів.

24

Таблиця 5.2. Максимальна концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі робочої зони та на межі СЗЗ

Речовина

Сумарний

викид

шкідливих

речовин, г/с

Робоча зона СЗЗ (віддаль 300 м)

Віддаль Хм від джерела

викиду, на якій приземна

концентрація шкідливих

речовин при

несприятливих

метеорологічних умовах

досягає максимального

значення, м

Максимальна

концентрація

шкідливих

речовин на віддалі

Хм від джерела

викиду, мг/м3

ГДК

робочої

зони,

мг/м3

Максимальна

концентрація

шкідливих

речовин на межі

СЗЗ, мг/м3

ГДК

максимальна

разова

концентрація

шкідливої

речовини в

повітрі

населених

місць, мг/м3

1 2 3 4 5 6 7

Окис вуглецю 0,4600 81,85 0,30900 20,0 0,12700 5,000

Двоокис азоту 0,2940 81,85 0,19700 2,0 0,08120 0,085

Зола 0,0454 81,85 0,09150 3,5 0,01290 0,150

Сірчистий ангідрит 0,5680 81,85 0,38100 5,0 0,15700 0,500

Вуглеводні 0,0470 81,85 0,03160 300 0,01300 5,000

Акролеїн 0,0052 81,85 0,00349 0,5 0,00143 0,025

25

5.1. Характеристика навколишнього соціального середовища та

оцінка впливу на нього

Район робіт досить густозаселений. Більшість населення зайнята в

сільському господарстві, нафтогазовидобувній, лісовій, деревообробній та

харчовій галузях промисловості.

Види і ступінь захворюваності місцевого населення не відрізняється

ніякими особливостями у порівнянні з показниками суміжних районів.

У межах впливу об′єкту житлова забудова, об’єкти і споруди інших

галузей промисловості та споруди соціально-економічного призначення

відсутні.

Проектована діяльність з будівництва свердловин здійснюватиметься у

межах відводу земельної ділянки.

Гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі на межі санітарно-захисної зони не повинні перевищувати ГДК для

населених пунктів. Рівень шуму як на території об′єкту, так і на території

ближньої житлової забудови, не повинен перевищувати значень, що

допускаються санітарними нормами.

Допустимі рівні звукового тиску та еквівалентні рівні звуку наведені в

таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Допустимі рівні звукового тиску та еквівалентні рівні звуку

Характеристика

середовища

Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з

середньогеометричними астотами, Гц Рівні звуку,

дБА

31,5 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Еквіва-

лентний

Макси-

мальний

Постійні робочі

місця в

приміщеннях і

на території

підприємства 107 95 87 84 78 75 73 71 69 80 -- Території, які

безпосередньо

прилягають до

житлових

будинків:

в денний час

в нічний час

89

83

75

67

66

57

59

49

54

44

50

40

47

37

45

35

43

33

55

45

70

60

26

Радіаційний стан на робочих місцях обслуговуючого персоналу находиться

на безпечному рівні і негативних змін не зафіксовано.

Внаслідок діяльності з видобування корисних копалин радіонукліди

природного походження можуть забруднювати внутрішні поверхні

технологічного обладнання й устаткування, що надалі може стати джерелом

додаткового опромінення персоналу.

Радіоактивне забруднення промислового обладнання на

Перепростинецькій площі не виявлено.

У відповідності з технологічними режимами та здійснення на промислових

майданчиках виробничої діяльності у відповідності до діючих технологічних

регламентів ведення робіт не створюють вібраційного, світлового та теплового

забруднення довкілля.

При дотриманні розмірів санітарно-захисних зон навколо об'єктів

родовища (відповідно до ДСП № 379/1404-96 (Державні санітарні правила

планування та забудови населених місць), затверджених наказом Міністерства

охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. № 173 із змінами, внесеними згідно

з наказом цього ж Міністерства за № 362 від 02.07.2007 р., нормативний розмір

санітарно-захисної зони – 300 м), процес розвідки, видобутку та збору нафти є

безпечним для місцевого населення і відповідає вимогам діючого

природоохоронного законодавства.

Позитивними соціальними та економічними аспектами проведення

геологорозвідувальних робіт на Перепростинецькій площі є ймовірність

відкриття нових покладів ВВ та зміцнення паливно-енергетичної бази України,

забезпечення роботою населення регіону, поповнення коштів в державний та

місцевий бюджети.

5.2. Характеристика передбачуваного забруднення поверхневих і

підземних вод.

Підземні води зони активного водообміну використовуються для

водопостачання, у зв’язку з цим вони підлягають охороні від забруднення при

27

розбурюванні свердловин та розробці родовищ.

На усіх етапах освоєння покладів вуглеводнів виникає загроза забруднення

найуразливіших елементів природної екосистеми - природних вод, внаслідок

недосконалості процесів будівництва свердловин та виникнення небезпечних

аварійних ситуацій. Під впливом негативних факторів при здійсненні

виробничої діяльності, в першу чергу, опиняються ділянки, які відведені під

буріння та експлуатацію свердловин.

Охорона поверхневих водоймищ та підземних вод здійснюється на всіх

етапах спорудження свердловин, враховуючи будівельно-монтажні роботи,

буріння, кріплення, закінчення (випробування).

Охорона водного середовища передбачає:

– дотримання основ водного законодавства і нормативних документів в

області використання та охорони водних ресурсів;

– здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації витоку стічних вод і

забруднюючих речовин на поверхню, ґрунтові води, а також у водні горизонти;

– здійснення систематичного контролю за станом водного середовища.

Основними забруднювачами поверхневих і підземних водних джерел при

бурінні свердловин є хімічні реагенти, які застосовуються для приготування і

обробки бурового розчину, паливно-мастильні матеріали, високо мінералізовані

пластові води і промстічні води.

При ДПР площі вплив виробничих об’єктів на водне середовище території

в робочому режимі мінімальний і може бути помітним лише у випадках

порушення нормального технологічного процесу.

Потенційними негативними факторами впливу при дослідно-промисловій

розробці свердловин можуть бути:

- попадання в грунт і ґрунтові води флюїдів через нещільність фланцевих

з'єднань несправного обладнання, дренування забруднюючих речовин в

підземні горизонти види;

- забруднення ґрунтових вод при недбалому виконанні ремонтних робіт.

28

Вплив зазначених факторів має випадковий характер, локальний за місцем

надходження, нетривалий у часі і попереджається насамперед

регламентуванням технологічного процесу в межах проектного режиму та

організацією надійного контролю за технічним станом обладнання.

Попередження забруднення горизонтів з прісними водами при їх розкритті

в процесі буріння свердловин передбачається за рахунок використання

бурового розчину, який готується з бентонітового глинопорошку на прісній

воді, обробленого малотоксичними хімреагентами.

При бурінні свердловини, для приготування бурового розчину

використовувалися речовини, які відносяться за токсичністю до ІІІ та IV класів.

Фізико-хімічна характеристика реагентів, що використовуються при бурінні

свердловин наведені у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Фізико-хімічна характеристика реагентів, що

використовуються при бурінні свердловин.

Назва

хімреагента

ГОСТ,

ГСТУ або

ТУ

Фізико-хімічна характеристика Функціональне

призначення

Клас

токсич

-ності

Глинопорошок

бентонітовий

ТУ 39-01-08-

658

Висушена і подрібнена глина Структуро-

утворювач IV

КМЦ ОСТ 6-05-

386-80

Біла або жовтувата ватоподібна

маса. Вологість 11-12%.

Продукт обробки целюлози

монохлороцтовою кислотою

Регулятор

водовіддачі III

КССБ ТУ 39-095-

75

Рідина темно-коричневого

кольору. Продукт конденсації

лігносульфонатів.

Знижувач

водовіддачі IV

Кальцинована

сода (Na2CO3)

ГОСТ 17022-

81

Порошкоподібна речовина

білого кольору

Нейтралізатор

цементу III

Графіт ГОСТ 17022-

81

Кристалічний сріблястий

порошок не розчинний у воді

Покращує

змащувальні

властивості

бурового розчину

IV

29

Сульфанол ГОСТ 6867-

67

Рідина порошок або паста

розчинні у воді і нерозчинні у

керосині

Змащувальна і

миюча речовина III

ВЛР

ТУ 24.6-

24709453-

001-2001

Порошок темно-коричневий або

рідина 20% концентрації

Зниження

фільтрації і

покращення

властивостей

промивних рідин

IV

Небезпечність дозволених до використання хімічних речовин

регламентується галузевим стандартом СОУ 73.1-41-11.00.01-2005.

Визначення класу небезпечності бурового розчину і бурових відходів для

свердловин здійснюється згідно методичних вказівок, наведених в додатку Д

СОУ 73.1-41-11.00.01-2005 «Методичні вказівки щодо визначення класу

небезпеки відходів буріння». Оскільки К 30, то бурові розчини і бурові

відходи, малонебезпечні.

Клас небезпеки розраховувася в інтервалі буріння 40-1360 м, де

запроектовано добавку хімреагентів до бурового розчину. До глибини 40 м,

для попередження забруднення верхніх водоносних горизонтів, буріння

проводиться тільки на глинистому розчині без добавок хімічних речовин.

При бурінні імовірне забруднення підземних вод компонентами бурових

розчинів лише при нештатних ситуаціях, (викиди, порушення технології і т. п.).

Імовірний вплив на водне середовище - локальний, тимчасовий.

При розкритті в процесі буріння свердловини підземних горизонтів, що

можуть бути використані як джерела господарсько-питного водопостачання,

хімреагенти І та ІІ класу токсичності для обробки бурового розчину, згідно

вимог ГСТУ 41-00 032 626-00-007-97 не використовуються.

Об’єм бурового розчину розраховується за нормативними вимогами. При

бурінні вони проникають в породи на відстані у декілька діаметрів свердловини

і не здійснюють негативного впливу на надра.

Для уникнення забруднення поверхневих і підземних прісних вод, згідно

передбачено ряд технічних заходів:

30

- облаштування бурової ділянки нагірно-вловлюючою канавою для

захисту від дощових і талих вод;

- відведення дощових і талих стічних вод з бурової ділянки через систему

лотків в металеву ємність. З метою запобігання проникнення в підземні і

поверхневі води фільтрату промивної рідини, ПММ, хімреагентів, стічних вод

площадка під обладнання буде викладатися залізобетонними плитами, а щілини

герметизуватися бетоном. Бетоновані площадки будуть укладатися з нахилом

8-10° від центра. Стічні води будуть збиратися в закритих металевих ємностях з

допомогою бетонних або металевих лотків;

- очистка господарсько-побутових стоків на гравійно-піщаному фільтрі з

наступними відведенням в закриту металеву ємкість об’ємом 3 м3. Періодичне

вивезення господарсько-побутових стоків на очисні споруди згідно угоди;

- відведення виробничих стоків і бурових стічних вод в закриті металеві

ємності. Бурові стічні води після очистки відстоюванням або коагуляцією

будуть використовуватися для технічних потреб. Повторне використання

очищених БСВ здійснюється через систему трубопроводів;

- накопичення шламу в закритих металевих ємкостях. По мірі накопичення

шлам буде тужавитися цементом і вивозитися на сміттєзвалище;

- облаштування площадки під ПММ згідно вимог пожежної безпеки.

Підлога площадки викладатиметься залізобетонними плитами з нахилом 3 в

бік заглибленої в землю металевої ємності обємом 0,5 м3. Відпрацьовані оливи

будуть зливатися в металеву ємність обємом 0,2 м3 і після закінчення буріння

передаватися місцевому населенню для потреб сільського господарства.

Відходи буріння включають бурові стічні води, відпрацьовану промивну

рідину та розчин для випробовування свердловин.

Відходи буріння зберігаються в закритих ємностях і періодично (після

закінчення буріння) знешкоджуються і вивозяться за межі бурової в місця

захоронення. Забруднення відходами в межах ділянки відводу може виникнути

лише у випадку переливів, при несвоєчасному вивезенні відходів та аварій.

31

При застосовуванні безамбарного способу буріння, шлам зберігається в

ємностях. По мірі накопичення, шлам стужавлюється цементом і вивозитися на

сміттєзвалище.

Індивідуальними робочими проектами на спорудження свердловин на

родовищі передбачались оптимальні технологічні і технічні заходи, які

забезпечують екологічну безпеку експлуатаційного об'єкту, орієнтовані на

попередження можливих причин і шляхів забруднення водоносних горизонтів

та інших водних об'єктів.

Для оцінки впливу нафтогазовидобувної діяльності на поверхневі та

підземні води необхідно здійснювати постійний моніторинг їх стану. Концепція

екологічного моніторингу передбачає спеціальну систему спостережень,

контролю, оцінки, короткострокового прогнозу і визначення довгострокових

тенденцій у стані навколишнього середовища під впливом техногенних

процесів, пов’язаних з розвідкою і розробкою родовищ.

В нафтогазовій галузі діють галузеві нормативні документи, які спрямовані

на мінімізацію на усіх етапах промислової діяльності впливу на навколишнє

середовище.

Для здійснення контролю за станом водного середовища на ділянці

розташування родовища і для оцінки його впливу на поверхневі та ґрунтові

води, повинні регулярно відбиратися для лабораторних аналізів проби води з

джерел, ставків та колодязів. Результати аналізів слугують фактичним

матеріалом для оцінки рівня та динаміки забруднення вод в ході видобутку

вуглеводнів.

5.3. Характеристика передбачуваного впливу на землі

В процесі буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини, а також

експлуатації та технічного обслуговування обладнання, можливе забруднення

родючого шару землі ПММ, відпрацьованими маслами, тощо.

32

Особливе місце в біосфері займають ґрунти, які найбільш чуткі до

антропогенного впливу і які є однією з небезпечних ланок циркуляції

забруднюючих речовин.

Негативний вплив на рельєф та ґрунти на території Перепростинецької

площі може виникати при проведені робіт по будівництву свердловин та

трубопроводів.

Основними потенційними забруднювачами ґрунтів є:

- паливно-мастильні матеріали;

- хімреагенти, які використовуються для обробки бурових та

тампонажних розчинів;

- бурові та тампонажні розчини, буровий шлам;

- пластові флюїди (потрапляння при випробуваннях та при аварійних

нафтогазопроявах і відкритих фонтанах);

- витоки конденсату крізь розщільності фланцевих з'єднань;

- тампонажні розчини та конденсатопродукти при неякісному проведенні

ремонтних робіт;

- стічні води.

При будівництві об'єктів повинні виконуватися вимоги наступних

нормативних документів:

- ГСТУ 41-00032626-00-007-97 «Охрана окружающей среды. Сооружение

разведывательных и эксплуатационных скважин на нефть и газ на суше»;

- ГОСТ 17.5.3.04-83 «Охрана природы. Земли. Общие требования к

рекультивации земель»;

- ГОСТ 17.5.3.06-85 «Охорона природи. Землі. Вимоги до визначення норм

зняття родючого шару ґрунту під час виконання земляних робіт»;

- ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та

затвердження проектної документації для будівництва».

З метою запобігання забруднення ґрунтів у робочих проектах на

спорудження свердловин був передбачений комплекс охоронних заходів:

33

- зниження до мінімуму кількості і розмірів промислових майданчиків,

під'їзних шляхів;

- зняття верхнього, найбільш родючого (рослинного) шару ґрунту;

- облаштування складу хімреагентів та ПММ;

- облаштування площадки під основою вишки, силовим приводом та

насосним приміщенням залізобетонними плитами;

- відокремлення шламу від бурових стічних вод і вивезення його у

спеціально відведені місця (шламосховища);

- повторне використання бурових і промислових стічних вод, поліпшення

їхнього очищення;

-використання відпрацьованого розчину для приготування

швидкотверднучих сумішей, необхідних для боротьби з поглинанням під час

буріння;

- зберігання бурових стічних вод, відходи бурового розчину та бурового

шламу тільки в ємностях-відстійниках при амбарному способі буріння. Після

завершення спорудження свердловини відходи нейтралізуються і

захороняються в ємностях-відстійниках;

- в разі забруднення ґрунтів ПММ, нафтою або конденсатом – обробка їх

адсорбентом;

- для обробки бурових розчинів використання хімреагентів з мінімальною

токсичністю (не вище III-IV) класів небезпеки;

- зберігання відходів виробництва, згідно класів небезпеки, в окремих

контейнерах та передача їх на утилізацію та захоронення відповідно до

укладених договорів.

Найбільш ефективним засобом попередження забруднення родючого шару

ґрунту являється зняття і складування його в кагати, які розташовані по

периметру площадки бурової. Відповідно СОУ 73.1-41-11.00.02:2011 (п 6.3),

родючий шар ґрунту дозволяється знімати на відведеній земельній ділянці

тільки в місцях можливого забруднення його нафтопродуктами та іншими

хімічними речовинами, які погіршують його агрохімічні властивості.

34

Зняття родючого шару ґрунту здійснюється до початку будівельно-

монтажних робіт. Родючий шар знімається бульдозером і складується в відвали

висотою до 3 м з кутом відкосу до 25-30о.

Знімання проводиться селективно, за два заходи, не допускаючи

змішування шарів ґрунту.

Першим знімається верхній найбільш родючий (рослинний) шар ґрунту на

глибину 0,3 м з переміщенням його за зону технічної рекультивації та

складування у відвали висотою 3 м.

За другий захід знімається потенційно родючий шар ґрунту товщиною

0,3 м з складуванням у відвали.

При знятті, переміщенні та збереженні родючого шару ґрунту не

допускається змішування його з підстилаючими породами, забруднення

рідиною або матеріалами, розмив або видування.

Для зберігання знятого родючого шару ґрунту в кагатах вибираються

підвищені ділянки, на яких немає застою води і відсутня загроза затоплення їх

паводковими водами.

В разі, якщо термін зберігання родючого ґрунту перевищує 2 роки (ГОСТ

17.4.3.02), для підтримки біологічної активності в складованому ґрунтовому

шарі, запобігання вітрової та водної ерозії, поверхню кагатів і його укоси

необхідно спланувати і засіяти багаторічними травами.

Після закінчення буріння, випробування свердловини та її облаштування

для дослідно-промислової експлуатації, виконуються заходи по відновленню

земельних ділянок.

Роботи з технічної рекультивації проводяться у відповідності до «Робочого

проекту землеустрою щодо технічної рекультивації родючого шару ґрунту».

Метою рекультивації є запобігання та ліквідація токсичної дії на ґрунт і

ґрунтові води хімічних реагентів, бурового розчину та інших матеріалів, які

застосовуються при будівництві свердловин.

Землекористувачі, яким передають (повертають) рекультивовані землі для

подальшого використання в сільському господарстві, несуть відповідальність за

35

якісне виконання робіт з відновлення їх родючості (внесення добрив, висівання

сільськогосподарських культур) у відповідності до затвердженого проекту, а

також за своєчасне їх введення в господарський обіг.

Імовірність забруднення довкілля під час будівництва та випробування

свердловини зведена до мінімуму завдяки комплексу технічних, технологічних

та природоохоронних заходів, розроблених у робочому проектах. Надходження

забруднюючих речовин в довкілля можливе лише у випадку порушення

технології та виникнення аварійних ситуацій.

5.4. Характеристика передбачуваного забруднення атмосферного

повітря

Оцінка впливу промислової діяльності Перепростинецької площі на

атмосферне повітря виконана згідно діючих нормативних документів.

Джерелами забруднюючих атмосферу речовин в процесі буріння та ДПР

свердловин є бурові установки, газові свердловини та установки комплексної

підготовки газу (УКПГ).

Серед шкідливих речовин, які надходять до атмосфери від роботи

нафтогазових свердловин, основна частка припадає на природний газ

(переважно метан) і продукти його згорання (оксиди азоту, оксид вуглецю).

Крім того, додаткове забруднення створюють пари газового конденсату та

метанолу.

На енергетичних установках утворюються вуглекислий газ і оксид діазоту,

які відносяться до парникових газів.

Організацію робіт по охороні атмосферного повітря в районі бурових робіт

необхідно проводити з дотриманням вимог Закону України “Про охорону

атмосферного повітря” від 21 червня 2001р. і Закону України “Про

охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. №

1264-ХІІ, зі змінами та доповненнями.

36

При нормальному технологічному режимі проведення робіт з будівництва

(буріння) та експлуатації свердловин викиди шкідливих речовин в атмосферу

не перевищують допустимих концентрацій.

Екологічні обмеження техногенного впливу розробки на атмосферу

передбачають розрахунок і встановлення розмірів санітарно-захисних зон (СЗЗ)

навколо промислових об'єктів. Конфігурація СЗЗ враховує швидкість і розу

домінуючих у районі вітрів.

Заходи з охорони атмосферного повітря наводяться в робочих проектах до

кожної пошукової свердловини.

Для попередження забруднення повітряного середовища при спорудженні

свердловин необхідно проводити такі технологічні заходи:

-періодично (1 раз на три місяці) проводити регулювання паливної

апаратури ДВЗ;

-використовувати дизельне палива з низьким вмістом азоту і сірки;

-зберігати ПММ у герметично закритих ємностях;

-для запобігання газових фонтанів – обладнувати устя свердловини

противикидним обладнанням;

-дослідження свердловин проводити в стислі терміни;

-схемою обв'язки ПВО передбачити напрямок викидних ліній в

протилежну сторону від населеного пункту;

-виконання критерію не перевищення ГДК всіх інгредієнтів, які

викидаються в атмосферу в результаті діяльності нафтогазопромислового

обладнання. На виробничих об'єктах концентрація шкідливих речовин не

повинна перевищувати ГДК робочих зон;

-визначення розмірів санітарно-захисних зон (СЗЗ) промислових об'єктів,

що враховують їх перспективи розвитку і забезпечують потрібні параметри

стану повітряного середовища за межами СЗЗ.

Основними джерелами забруднення повітряного середовища при

спорудженні свердловини є: буровий верстат, дизель-електростанція, ємність

для зберігання дизельного палива, блок приготування бурового розчину.

37

Можливими джерелами забруднення атмосферного повітря у випадку

виникнення аварійних ситуацій можуть виступати гирла свердловин та шлейфи

трубопроводів. Слід зазначити, що обв'язка гирла свердловин унеможливлює

просочення вуглеводнів на денну поверхню та виконана з урахування усіх

нормативно-правових документів.

Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря є:

вуглеводні насичені, оксиди азоту, оксид вуглецю, сажа, сірчистий ангідрид.

Гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі населених місць приведені в таблиці 5.1.

Шкідливі речовини, що виділяються в атмосферу, відрізняються за своїми

властивостями і чинять різноманітний вплив на навколишнє середовище і

здоров’я людини.

Дані речовини характеризуються наступним впливом на організм людини:

Діоксид азоту – бурий газ з удушливим запахом (клас небезпеки – 2).

Патологічні зміни при отруєнні людини, особливо в органах дихання, - набряк

слизових оболонок, дихальних шляхів, набряк легень, крововилив. Інші

внутрішні органи повнокровні, з дрібними крововиливами.

Оксид азоту. Газ без кольору, в зрідженому етапі – синя рідина. Токсична

дія. Кров’яна отрута, чинить пряму дію на центральну нервову систему.

Початковий прояв при гострому отруєнні – загальна слабість, запаморочення,

оніміння ніг. При легкому отруєнні, ці симптоми на протязі декількох хвилин

зникають при виході на свіже повітря. При більш сильному – приєднуються до

симптом нудота, деколи блювота. При важкому отруєнні з’являється

синюшність губ, ослаблений пульс, зміна кольору крові. Наслідки отруєння

проявляються тривалий час (більше року) у вигляді порушення асоціативних

здібностей, ослаблення пам’яті, м’язової сили.

Оксид вуглецю (клас небезпеки – 4) – отруйний газ без кольору, без смаку,

зі слабким запахом. Отруйна дія оксиду вуглецю відома під назвою чаду,

38

пояснюється тим, що він легко з’єднується з гемоглобіном крові і робить його

нездатним переносити кисень від легень до тканин. При потраплянні свіжого

повітря, гемоглобін відновлює здатність поглинати кисень. Якщо вдихаються

невеликі концентрації, приблизно до 1 мл/л, то проявляється відчуття важкості

голови, стиснення лобу ніби “кліщами”, потім сильна головна біль, мерехтіння

перед очима і пульсація у скронях.

При подальшому перебуванні в атмосфері газу, наростає сонливість і

ціпеніння з запамороченням. Більше всього, при отруєнні потерпає центральна

нервова система. По мірі розвитку аноксемії, людина поступово втрачає

здатність міркувати, порушується координація руху.

Заходи попередження. Загальні заходи для всіх місць отримання і

можливого виділення оксиду вуглецю: герметизація апаратури, швидке

видалення виділеного оксиду вуглецю.

Сажа (клас небезпеки – 3). Високодисперсний порошок. Сажа викликає

важкі хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, хронічний гепатит.

Вона може викликати пневмоконіоз, антракоз: втомлюваність, кашель, біль в

грудях, задишку, бронхіт в наслідок чого розвивається емфізема, зміни зі

сторони серця.

Ангідрид сірчистий (клас небезпеки – 3). Газ без кольору з різким запахом.

Загальний характер дії виявляється в захворюванні дихальних шляхів,

викликають спазми бронхів.

При впливі ангідриду сірчистого у вигляді аерозолю, утворюваного при

туманах і підвищеній вологості повітря, подразнюючий ефект сильніший.

Волога поверхня поглинає сірчистий ангідрид, потім послідовно утворюється

сірчана кислота. Загальна дія полягає в порушенні вуглеводного і білкового

обміну, пригніченні окислювальних процесів в головному мозку, печінці,

селезінці, м’язах, подразнює кровоносні органи.

Вуглеводні насичені С12-С19 (клас небезпеки – 4). Входять в склад

пластових флюїдів та палива, рідина без кольору з характерним запахом.

Хімічний склад: парафіни, циклопарафіни, алкілбензоли, нафтени. Дія

39

токсична. У великих дозах викликає тошноту та запаморочення. При тривалому

контакті організму людини в невеликих дозах, наслідки досить тяжкі. В цьому

випадку отруєння може стати причиною лейкемії, або раку крові, і анемії -

зменшення кількості червоних кров’яних тілець.

Забруднення повітряного середовища під час будівництва та випробування

свердловин зумовлене викидами при роботі дизельних агрегатів,

випаровуванням паливно-мастильних матеріалів при зберіганні та

перекачуванні, сплюванням газу при випробовуваннях.

При роботі дизельних двигунів в атмосферу викидаються: оксид вуглецю,

діоксид азоту, оксид азоту, сірчаний ангідрид, сажа, граничні вуглеводні.

Кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу по головних

інгредієнтах при роботі дизелів за період спорудження свердловини наведено в

таблиці 5.5.

Таблиця 5.5. Кількість викидів шкідливих речовин при роботі дизелів

Назва шкідливих

речовин

Витрати

ДП, т Викиди, т/т

Кількість викидів за період

будівництва свердловин, т

Оксид вуглецю 15,0 0,035 0,0525

Двоокис азоту 15,0 0,0408 0,0612

Сірчаний

ангідрид

15,0 0,004 0,006

Сажа 15,0 0,005 0,0075

Оксид азоту 15,0 0,0102 0,0153

Насичені

вуглевод.

15,0 0,011 0,0165

Витрати дизпалива для роботи бурового агрегату складають 15 т за період

роботи бурової установки. Коефіцієнт використання двигунів і витрати

дизпалива на добу взятий 0,34, згідно з СНиП V-5-82, збірник 49, розділ 3, стор.

10 та СНиП ІV-2-82, збірник 49, частина 4, глава 2, стор. 229.

Валові викиди і потужність викидів в атмосферу показано в табл. 5.6

Від ємності для зберігання дизпалива в атмосферу надходять вуглеводні

граничні. Забруднюючі речовини потрапляють в повітряне середовище через

дихальний клапан при зберіганні та перекачуванні дизпалива.

40

Таблиця 5.6. Склад викидів в атмосферу при роботі дизелів

Назва забруднюючих

речовин

ГДК м.р.,

мг/м3

Клас

токсичності

Викиди забруднюючих

речовин

т/рік г/с Оксид вуглецю 0,5 4 1,0458 0,1

Діоксид азоту 0,2 2 1,0458 0,1

Діоксид сірки

ангідрид

0,5 3 0,4183 0,04

Сажа 0,15 3 0,5229 0,05

Оксид азоту 0,4 3 1,0458 0,1

Насичені вуглеводні 1,0 4 1,150364 0,11

Дані про заміри фонових забруднень в межах ділянки розміщення

свердловини відсутні, тому при розрахунках враховано значення фонових

забруднень згідно додатку Є, характерне для населеного пункту, що не

перевищує 0,4 ГДК для кожної із забруднюючих речовин. Фонові концентрації

вибраних речовин згідно довідки Департаменту екології та природних ресурсів

Львівської області не перевищують 0,4 ГДК (табл.. 3.1).

Розрахунки концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі

атмосфери виконувалися на програмному комплексі "ЕОЛ 2000 (h) версія 4"

(Додаток Ж). За програмою "ЕОЛ" вводилися вихідні дані маси викидів за

період буріння і випробування (т/рік) та (г/с) для діоксиду і оксиду азоту,

оксиду вуглецю, сірчистого газу, сажі і граничних вуглеводнів. Ступінь впливу

кожного компонента на чистоту атмосферного повітря виконана на основі

«Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредних веществ,

содержащихся в выбросах предприятий» (ОНД-86).

Для свердловин розмір розрахункового прямокутника розсіювання

вибрано 1000 х 1000 м, крок сітки 100 м.

Розташування джерел викидів визначено в системі координат "Х-Y",

орієнтованій по сторонах світу (вісь "Y" спрямована на Північ, вісь "Х" - на

Схід). Розрахунок розсіювання проведений для зимового періоду, коли умови

розсіювання найбільш несприятливі.

Аналіз розрахунку викидів в атмосферу і їх розсіювання показує, що на

відстані 300 м (на межі СЗЗ) від свердловини концентрації забруднюючих

41

речовин (з врахуванням фону) не перевищують ГДК, в т.ч. по групі сумації.

Таким чином, величина викидів не перевищуватиме нормативних показників

ГДК населених пунктів на межі розрахункової СЗЗ, а на проммайданчику не

перевищуватиме ГДК робочої зони. Викиди шкідливих речовин при

спалюванні газу, при переливі дизпалива і при зборі нафти незначні і

концентрації шкідливих речовин в приземному шарі не перевищують фонових

значень в межах проммайданчика.

На Перепростинецької площі немає джерел, які значно забруднюють

атмосферу, отже функціонування родовища не підвищить забруднення

атмосферного повітря в найближчих населених пунктах. Для періодів

несприятливих метеорологічних умов заплановане виконання заходів, що

запобігають підвищенню рівня приземної концентрації забруднюючих речовин.

Для зниження рівня негативного впливу на атмосферу вуглеводневого газу і

супутніх компонентів розроблені графіки профілактичного огляду запірного і

герметизуючого устаткування, його ремонту і заміни.

Для запобігання забруднення навколишнього середовища в процесі

випробування свердловин до початку випробування перевіряються герметичність

і надійність роботі фонтанної арматури та вимірних пристроїв.

Функціонування Перепростинецької площі не підвищить забруднення

атмосфери в найближчих населених пунктах і не вимагає спеціальних заходів

щодо охорони атмосферного повітря. Для періодів несприятливих

метеорологічних умов заплановане виконання заходів, що запобігають

підвищенню рівня концентрації забруднюючих речовин.

При бурінні нових свердловин вплив їх буде розраховуватися за окремими

проектами відповідно до нормативних вимог.

42

5.5. Характеристика передбачуваного впливу на геологічне

середовище

За даними рекогносцировочного обстеження ділянки робіт несприятливих

геодинамічних процесів (просадки грунту, зсуву) не виявлено. Враховуючи

літологічний склад порід, глибину залягання газових покладів від поверхні

землі, досвід експлуатації родовищ району робіт розташованих в аналогічних

умовах очікується незначний вплив при запроектованих роботах та подальшій

експлуатації.

Вплив на геологічне середовище на Перепростинецької площі полягає у

порушенні природного стану геологічних порід та підземних вод при бурінні

свердловин на проектні глибини.

Вплив на геологічне середовище виявляється у вигляді порушення

нормативного стану геологічного розрізу, який вміщує стратиграфічні

комплекси і підземні горизонти з відмінними по величині пластовими

параметрами. До них відносяться: градієнти гідророзриву порід, градієнти

пластових тисків, пластові температури, горизонти з прісними і

мінералізованими водами, газоносні і поглинаючі горизонти та інші.

При сумісному розкритті таких горизонтів можуть створюватися умови

виникнення інтенсивних газопроявів, що буде негативно впливати на

геологічне середовище у вигляді міжпластових перетоків пластових вод і

природного газу, забруднюючи надра.

Крім того можуть створюватися умови для негативного впливу на перший

від поверхні водоносний горизонт з прісними водами у випадку проникнення в

нього хімреагентів, ПММ і рідких продуктів фонтанування свердловин.

Можливими джерелами і причинами забруднень є міжпластові перетоки

нафти, газу, конденсату, питних і мінералізованих вод по причинах:

− невідповідність питомої ваги бурового розчину пластовим тискам;

− неякісне цементування обсадних колон;

− порушення технології спорудження свердловини і як наслідок

виникнення нафтогазоводопроявів і перехід їх у відкриті фонтани;

43

− поглинання бурового розчину в пласти.

Попередження негативного впливу на геологічне середовище в робочому

проекті до кожної свердловини передбачається за рахунок застосування

конструкції свердловини, яка включає послідовне перекриття пробурених

інтервалів з сумісними умовами до проектної глибини обсадними колонами.

Кожна обсадна колона після спуску в свердловину цементується високоміцним

тампонажним портландцементом до гирла.

Виходячи з геологічної будови, глибини залягання проектного горизонту і

враховуючи умови буріння, а також з врахуванням вимог до охорони надр і

навколишнього середовища для свердловини була прийнята наступна

конструкція проектної свердловини:

Таблиця 5.7. Констркукція проектної свердловини

№

з/п

Найменування

колони

Діаметр

свердловини,мм

Діаметр

колони,мм

Інтервал

спуску,

м

Висота

підйому

цементу,м

1 Подовжене

технічне

направлення

393,7 324 40 0-40

2 Кондуктор 295,3 245 550 0-550

3 Експлуатаційна

колона

215,9 146 1360 0-1360

При проходженні четвертинних відкладів свердловини (інтервал буріння 0-

40 м) можливе осипання стінок свердловини, поглинання розчину, розмивання

гирла свердловини. Для усунення цих ускладнень передбачено перекриття

нестійких порід 324 мм подовженим направленням на глибину 40 м із

цементуванням до гирла. В інтервалі буріння 40 –550 м можливі обвали стінок

свердловини, водопроявлення. Для попередження цих ускладнень

запроектовано спуск 245 мм проміжної колони і його цементування до гирла,

введення структуруючих добавок в буровий розчин, використання бурового

розчину з густиною 1,15 г/см3. На гирлі свердловини проектується

встановлення противикидного обладнання для безпечного розкриття

продуктивних горизонтів (Додатки Г і Д). Для розділення продуктивних

44

горизонтів, забезпечення якісного випробування свердловини запроектовано

спуск 146 мм експлуатаційної колони з цементуванням до гирла. При бурінні з

550м до 1360 м проектується застосування бурового розчину з густиною 1,08

г/см3.

Випробування обсадних колон на герметичність проводиться у

відповідності до «Інструкції по випробуванню обсадних колон на

герметичність» РД 39-093-91.

Випробування на герметичність проводити тиском, що на 10 % перевищує

максимальний тиск, який може виникнути під час нафтопроявлень.

Буріння свердловини проводитиметься на бурових розчинах, параметри

яких визначатимуться геолого-технічними умовами проводки, очікуваними

пластовими тисками, що передбачено індивідуальним робочим проектом на

будівництво свердловини.

Для очищення промивної рідини буде використовуватися циркуляційна

система закритого типу, яка дозволяє механізувати цей процес і збір вибуреної

породи.

Збір бурових стічних вод і пролитих паливно-мастильних матеріалів

здійснюватиметься з допомогою системи бетонних і металевих лотків.

Заходи по охороні надр в процесі буріння і ДПР з видобутку газу і нафти

являються одним із головних вимог раціональної розробки площі і

регламентуються законом України «Про охорону навколишнього середовища»,

Кодексом України «Про Надра» і іншими діючими нормативними документами

по охороні довкілля.

Охорона надр та безпека навколишнього середовища в процесі

спорудження свердловин забезпечується організаційно-технічними рішеннями,

технологічними заходами і операціями, які передбачені технічними проектами

та повинні бути реалізованими в процесі здійснення робіт.

Найбільш небезпечними для геологічного середовища можуть бути

інтенсивні газопроявлення у випадку переходу їх у фонтанування при розкритті

газоносних горизонтів.

45

Для попередження виникнення фонтанування в процесі буріння в

робочому проекті передбачаються технічні рішення, які відповідають вимогам

діючого СОУ 11.2-30019775-035:2004 «Свердловини на нафту та газ.

Попередження нафтогазоводопроявлень і відкритих фонтанів при бурінні».

Для мінімізації негативного впливу на надра при бурінні свердловини

передбачаються наступні заходи:

– вибір за графіком суміщених тисків, конструкції свердловини, що

відповідають геологічним умовам буріння;

– розрахунок і підбір обсадних труб на максимально можливі пластові

тиски;

– цементування обсадних колон високоякісними тампонажними

матеріалами;

– установка на обсадні колони центраторів, скребків і турболізаторів для

утворення надійного цементного кільця.

Для попередження виникнення газопроявів (ГП) і перехід їх у відкриті

фонтани (ВФ) передбачається:

− підбір бурового розчину за типом та його параметрами у відповідності

з прогнозованими геологічними умовами;

− навчання членів бурової бригади діям по виявленню ГП і

недопущенню переходу їх у відкрите фонтанування;

− робота субпідрядної організації (загону СВАРЗ) з профілактики і

ліквідації відкритих фонтанів;

− встановлення на гирлі свердловини противикидного обладнання, яке

відповідає параметрам безпечного спорудження свердловини;

− забезпечення бурової запасним буровим розчином в кількості, що

відповідає об’єму свердловини з проектними параметрами;

− забезпечити проведення комплексу глибинних досліджень

свердловини для збору повного об’єму інформації про геолого-геофізичні

характеристики пластів.

46

Приведені заходи і технічні рішення дозволяють зберігати геологічне

середовище від негативного впливу процесів і явищ геологічного і

техногенного походження.

47

5.6. Характеристика передбачуваного впливу на рослинний та

тваринний світ

Вилучення невеликої території дещо збільшить техногенне навантаження

на рослинний і тваринний світ. Територія навколо свердловини за потреби буде

спланована, озасіяна травою, зрізання існуючих дерев не передбачається.

Фактично відбудеться окультурення ділянки, яке зробить її більш естетично

привабливою.

Рослинний і тваринний світ є основними компонентами навколишнього

середовища. Згідно Закону України «Про рослинний та тваринний світ»

необхідно здійснювати комплексні заходи, спрямовані на збереження і охорону

об’єктів рослинного і тваринного світу.

Історичні пам'яткив межах Перепростинецької площі відсутні.

Основну масу рослинності складають сільськогосподарські культури, ліс

та різнотрав'я. Основні породи дерев: ялиця, дуб, бук, граб.

Тваринний світ представлений тваринами характерними для даної

території. Характерними представниками ссавців є: лисиця, заєць, дикий кабан,

вовк, ласка. Серед птахів слід відмітити такі види: ворони, горобці, зозулі,

сороки, сови, дятел, дрімлюг. Представниками герпетофауни являються: вуж,

гадюка звичайна, ящірки, мідянка. Серед земноводних характерні: жаби,

тритони. Цінних мисливських, а також таких, що охороняються законом видів,

серед тварин немає.

При будівництві свердловин негативний вплив на рослинний світ

зумовлений порушенням земель внаслідок зняття родючого шару ґрунту і

будівництва під´їздних доріг. Після закінчення робіт і рекультивації рослинний

світ самовідновиться протягом двох років.

В зоні розташування свердловин Перепростинецької площі відсутні

реліктові види рослин та рідкісні тварини.

Компактне розміщення об’єктів спорудження свердловин забезпечує

мінімальний вплив на рослинний світ навколишньої території.

48

Також охорона довкілля забезпечується за рахунок комплексу

організаційно-технічних рішень і технологічних операцій, що передбачені

проектами на будівництво свердловин на даному родовищі.

Заходами щодо охорони рослинного і тваринного світу передбачено:

-проведення повної технічної та біологічної рекультивації порушених

земель;

-збір відходів виробництва згідно класів небезпеки в контейнери з

подальшою передача на захоронення та утилізацію;

-огородження технологічних майданчиків;

-заходи по ліквідації аварійних розливів флюїдів і паливно-мастильних

матеріалів.

На тваринний світ здійснюється опосередкований вплив, серед яких

найважливіше місце посідає шумове забруднення при спорудженні свердловин:

від бурової установки і присутності людей. Негативний вплив внаслідок

розміщення обладнання і можливого забруднення території обмежений

відведеною ділянкою і часом будівництва свердловин.

Для зменшення рівня акустичного впливу передбачено встановлення

глушників шуму та звукоізолюючих кожухів на обладнання.

Процес будівництва і експлуатації свердловин з дотриманням вимог щодо

охорони навколишнього середовища не носить шкідливого характеру для

рослинного і тваринного світу.

5.7. Характеристика передбачуваного впливу на довкілля

Будівництво свердловин і освоєння родовища не має негативного впливу

для умов життєдіяльності населення за межами промділянок завдяки

дотриманню СЗЗ і виконанню природоохоронних заходів.

Освоєння родовища матиме позитивний соціальний вплив завдяки появі

нових робочих місць. Основні характеристики навколишнього середовища

наведені в таблиці 5.8.

49

Таблиця 5.8. Основні характеристики навколишнього середовища

Компоненти

середовища

перебування

Санітарно-

гігієнічні

характеристики

Заходи по забезпеченню нормативного стану

навколишнього середовища

1 2 3 1. 1.Атмосфера,

повітря

Хімічне

забруднення

атмосфери

викидами при

роботі дизелів і

спалюванні

газу на факел,

не перевищує

ГДК на

межі СЗЗ.

Радіаційні

забруднення

відсутні.

Рівень шуму на

межі СЗЗ і

населених

пунктів

менший

допустимого.

Для запобігання та зменшення забруднення

повітряного середовища проектною

документацією передбачено:

– зберігання ПММ проводити в закритих

ємностях, перед встановленням наземних

ємностей, підлогу складу покривають

залізобетонними плитами, шви між ними

цементуються, склад обваловується (h =

0,6м), обваловка обкладається тротуарною

плиткою (шви між нею цементуються);

– приготування бурового розчину проводити з

використанням блоку приготування розчину;

– схемою обв’язки ПВО передбачається

напрямок викидних ліній в протилежну

сторону від населеного пункту;

– періодично (1 раз в три місяці) проводити

регулювання паливної апаратури ДВЗ;

– обладнання устя свердловин противикидним

обладнанням під час випробувань;

– використовування дизельного пального з

низьким вмістом азоту і сірки;

– вихлопні колектори двигунів внутрішнього

згорання облаштовувати глушниками;

– обладнання клапанів-розрядників системи

управління буровою лебідкою

звукопоглинаючими кожухами;

– розміщування компресорної установки в

звукоізолюючому контейнері (рівень шуму

становитиме 70 дБ).

50

Продовження таблиці 5.8.

1 2 3

Водойми,

вода

Хімічне

забруднення

прісних водних

горизонтів в

межах

відведених

ділянок можливе

при виникненні

аварій,

порушень

технології тощо.

Для попередження забруднення водойм і

прісних вод в процесі буріння і освоєння

родовища запроектовані заходи:

– буріння під кондуктор на глибину залягання

прісних вод, які використовуються

населенням (20-30 м) без застосування

хімреагентів;

– з метою запобігання забруднення горизонтів

з прісними водами в геологічному розрізі

при бурінні свердловини передбачено

перекриття їх обсадними колонами з

наступним цементуванням. Розкриття

горизонтів з прісними водами на буровому

розчині обробленому нетоксичними

хімреагентами;

– обладнання гирла свердловин

противикидним обладнанням;

– для попередження попадання атмосферних

опадів в підземні води поза технічною

колоною й перетікання вод різних

водоносних горизонтів і захисту наміченого

до експлуатації водоносного горизонту

передбачається тампонаж затрубного

простору;

– обвалування складу ПММ, складів

хімреагентів;

– гідроізоляція площадок під склади і

обладнання з допомогою бетонних плит,

герметизація стиків між ними;

– обвалування території бурових і площадок

під склади;

– невикористані залишки бурових стічних вод

нейтралізують розчином сірчанокислого

алюмінію, коагулянтами і вивозять в місця

утилізації;

– зберігання відходів бурового і цементного

розчинів, бурових стічних вод і бурового

шламу (вибуреної породи) в земляних

ємностях облаштованих протифільтраційним

екраном. Використання хімреагенти ІІІ – ІV

класу небезпеки.

51

Закінчення таблиці 5.8.

1 2 3

2. Рослинність

В межах

бурового

майданчика

зелені

насадження

відсутні.

Заходи з лісонасадження та озеленення

територій не передбачені. Рослинний покрив

самовідновиться протягом 2-х років.

3. Територія

Населена

територія в

межах

будівництва

свердловин і

освоєння

родовища

відсутня.

Заходи з будівництва нових споруд

соціального призначення не передбачені,

тому що свердловини проектуються за

межами населених пунктів і з дотриманням

СЗЗ.

4. Ландшафт В межах

виділених

земельних

ділянок зміна

ландшафту

зумовлена

зняттям

родючого шару

ґрунту в місцях

установки

обладнання і

плануванням

промділянок.

Для повернення ґрунтів і ландшафтів до

первісного стану передбачається технічна і

біологічна рекультивація землі (зняття і

складування ґрунту в кагати, обробка

органічними і мінеральними добривами).

52

6 Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки

впливу на довкілля

Для оцінки впливу на довкілля при проведенні бурових робіт і

випробування свердловин використовувались розрахунки: концентрацій

забруднюючих речовин та межі санітарно-захисної зони, викидів

забруднюючих речони та водоспоживання й водовідведення – згідно

методик:

ОНД – 86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе

вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий – Госкомгидромет,

1996.

Шум. Затухання звуку під час розповсюдження на місцевості.

Розрахунок поглинання звуку атмосферою (ГОСТ 31295.1-2005 (ИСО 9613-

1:1993), ІDT; ІSO 9613-1:1993, MOD)

Розрахунок водоспоживання і водовідведення: СОУ 09.1-20077720-

020:2014 “Водоспоживання та водовідведення при бурінні свердловин,

видобуванні нафти і газу. Правила розроблення норм і нормативів”.

Категорію небезпеки підприємства (свердловини) визначали згідно

«Рекомендаций по делению предприятий по категории опасности в

зависимости от массы и видового состава выбрасываемых в атмосферу

веществ»

Розрахунки концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі

атмосфери виконувалися на програмному комплексі "ЕОЛ 2000 (h) версія 4".

За програмою "ЕОЛ" вводилися вихідні дані маси викидів під час буріння і

випробування (т/рік) та (г/с) для двоокису і оксиду азоту, оксиду вуглецю,

сірчистого газу, сажі і насичених вуглеводнів.

Розрахунок викидів нафтопродуктів за рахунок випаровування

проведено згідно “Сборника методик по расчету выбросов в атмосферу

загрязняющих веществ различными производствами” ( Л. , Гидрометеоиздат,

1986)

53

Небезпечність, дозволених до використання хімічних речовин

регламентується стандартом СОУ 73.1-41-11.00.01-2005. Визначення класу

небезпечності бурового розчину і бурових відходів для свердловини

проведено згідно методичних вказівок, наведених в СОУ 73.1-41-11.00.01-

2005

СОУ 11.2-30019775-032:2004 Викиди забруднювальних речовин в

атмосферне повітря від основних виробництв та технологічних процесів ДК

"Укргазвидобування". Методика визначення питомих показників.

Основною метою прогнозу є оцінка можливого впливу на стан

навколишнього середовища, вирішення задач раціонального природо-

користування у відповідності з очікуваним впливом на довкілля.

На основі проведеної оцінки зроблено висновок, що планована

діяльність з видобування вуглеводневої сировини, подальшої розробки

родовища, яка може включати пошук, розвідку, дорозвідку з бурінням

свердловин, в тому числі експлуатаційних, не створить істотного впливу на

стан навколишнього середовища.

Планована діяльність буде здійснюватися у відповідності до вимог

природоохоронного законодавства України.

54

7 Опис заходів на усунення негативного впливу на довкілля

В результаті проведення комплексної оцінки впливу планової діяльності

встановлено, що ряд несприятливих екологічних процесів, частина яких

відбувається і за рахунок природних факторів, може впливати на стан

навколишнього природного, соціального і техногенного середовищ.

В зв’язку з цим передбачено низку природоохоронних заходів,

виконання яких повинно зменшити негативний вплив на довкілля до

мінімально можливих значень.

Виконання природоохоронних вимог при будівництві свердловин

досягається шляхом впровадження комплексу технологічних та економічних

заходів, дотримання регламентів та нормативів з урахуванням природно-

кліматичних умов.

З метою покращення екологічної ситуації і забезпечення вимог

екологічної безпеки для впровадження рекомендуються наступні

природоохоронні заходи та технічні рішення:

1 Виконання природоохоронних законів та нормативів щодо подолання

соціально-економічних та техногенних наслідків нафтовидобутку.

2 Проведення екологічної інвентаризації та паспортизації нових джерел

надходження шкідливих речовин.

3 Застосування герметизованої системи збору, сепарації і підготовки

продукції на всьому технологічному потоці та максимальна утилізація

попутного нафтового газу.

4 Впровадження та застосування комплексу протишумових заходів.

5 Припинення експлуатації свердловин з негерметичними колонами,

грифонами, витіканнями нафти та води, повернення їх до технологічного

процесу лише після усунення всіх негараздів під час ремонту.

6 Проведення профілактично-попереджувальних ремонтів запірної

арматури на резервуарах, сепараторах, трубопроводах, свердловинах.

7 Експлуатацію видобувних свердловин слід проводити у відповідності

з технологічними режимами.

55

8 Відбір флюїдів та депресія на пласт повинні забезпечувати

збереження скелету пласта і не допускати підтягування язиків та конусів

води до вибою видобувних свердловин, а також передчасного розвитку в

покладах режиму розчиненого газу.

9 Збір розливів передбачено здійснювати за допомогою техніки, а також

спеціальними нафтозбірними застосуваннями різних конструкцій.

10 Під'їзні шляхи та інженерні комунікації між ділянкою під бурову і

існуючими транспортними та інженерними мережами на землях сільсько-

господарських або лісових угідь повинні прокладатися у відповідності з

діючими нормами по оптимально-найкоротших віддалях з максимальним

використанням вже існуючих польової, шляхової або інженерної мереж.

11 При приготуванні і обробці бурових і цементних розчинів,

транспортуванні і зберіганні хімреагентів, нафтопродуктів, порошкоподібних

матеріалів не допускати розмиву, витоку і розсипу токсичних речовин на

земельних ділянках і під'їзних шляхах.

12 Підвищення надійності технологічного процесу і обладнання,

забезпечення їх належним об'ємом засобів контролю і автоматизації, з

допомогою яких витримується проектний технологічний режим,

попереджуються аварійні ситуації і, таким чином, зменшуються до

мінімуму викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище.

13 Застосування комплексу протикорозійних заходів:

– використання обладнання і трубопроводів, стійких до корозійної і

абразивної дії стічних вод;

– антикорозійна ізоляція та електрохімічний захист внутрішньої

поверхні резервуарів та трубопроводів;

– контроль за корозійною стійкістю обладнання і трубопроводів.

14 Буріння при необхідності в радіусі від 5 м до 100 м від бурової

однієї-двох спостережних водяних свердловин глибиною до 30 м. Аналіз

проб води здійснювати один раз на місяць з визначенням хімічного складу,

густини, загальної мінералізації, вмісту мехдомішок та наявності

56

нафтопродуктів. У випадку виявлення у воді нафтопродуктів, мехдомішок і

зміненого хімічного складу необхідно зробити повторний хімічний аналіз та

визначити джерело забруднення з метою його локалізації.

15 З метою контролю за станом атмосферного повітря на території

розміщення нафтозбірних об'єктів 1-2 рази на рік необхідно робити прямі

заміри стану забруднення повітря.

16 Заходи з ліквідації аварійних розливів нафти:

– при невеликих розливах – оконтурювання ділянки глибиною на 20-

25см;

– при середніх розливах – шляхом встановлення земельних бар'єрів;

– при великих розливах – шляхом влаштування по контуру ділянки

траншей.

Для більш повного збирання шкідливих розливів одночасно з

механічними засобами мають використовуватися хімічні сорбенти різних

видів у вигляді: рулонів, матів, порошків тощо. Після того, як шкідливі

речовини будуть зібрані з поверхні ґрунту, проводиться технічна та

біологічна рекультивація території.

7.1. Заходи з охорони атмосферного повітря

- ведення постійного контролю за технічним станом системи збору,

підготовки і транспорту продукції та усунення всіх виявлених негараздів;

- відведення продуктів згорання палива при роботі двигунів

внутрішнього згоряння в загальний колектор з гідрозатвором, в кінці якого

встановлюється ємність об’ємом 1 м3;

- встановлення на усті свердловини противикидового обладнання;

- зберігання паливно-мастильних матеріалів в герметично закритих

ємностях;

- вирішення питання утилізації нафтового газу завдяки будівництву

нового нафтозбірного пункту та прокладання трубопроводів.

Отже, при нормальній експлуатації та застосуванні вищезгаданих

заходів концентрація шкідливих речовин в санітарно-захисних зонах і на

57

промислових майданчиках буде залишатися безпечною для навколишнього

природного середовища.

7.2. Заходи для забезпечення нормативного стану підземних та

поверхневих вод

На території розташування Перепростинецької площі річкова мережа

належить до обширного басейну ріки Дністер. Для річок району досліджень

характерний гірський тип, з живленням за рахунок атмосферних та ґрунтових вод.

В межах ділянки гідросітка представлена річками Стрий, Перепростинка – ліва

притока р. Стрий, нижче села Підгородці в річку Стрий вливається р. Уричанка

та менш мілкі притоки. Це типові гірські ріки, що мають глибоко врізані долини,

швидкі течії. Рівень води непостійний і залежить від атмосферних опадів.

Живлення річок відбувається, в основному, за рахунок атмосферних опадів.

Ресурси місцевого поверхневого стоку складають від 500 тис. м3 до

600 тис. м3 на 1 км2. Водозабезпеченість даної території становить понад 5 тис. м3

води поверхневого стоку на одну людину за рік.

В районі розташування Перепростинецької ділянки водоносні горизонти

можуть спостерігатись у відкладах і крейди і палеогену.

Питання водопостачання та водовідведення виникають лише при бурінні

свердловин і вирішуються в межах робочого проекту на кожну з них окремо,

а також у проектах на облаштування родовища. В межах даної роботи ці

питання можна висвітлити лише в загальних рисах.

На всіх етапах будівництва свердловини, включаючи будівельно-

монтажні роботи, буріння, кріплення і випробовування, повинна

здійснюватися охорона підземних вод та поверхневих водоймищ.

Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у воді водних

об'єктів наведені в таблиці 7.1.

Водопостачання технічних потреб при бурових роботах буде

проводитись зазвичай за рахунок привізної води або рік на території

родовища. Система зворотного водозабезпечення передбачає двоконтурне

водопостачання, перший контур (закритий) забезпечує точки споживання

58

чистої води, другий - забезпечує водою після відстоювання в ємностях-

відстійниках. Для забезпечення життєвих потреб буде використовуватись

вода привізна з найближчого до місця робіт водогону. Забір води буде

здійснюватись після погодження та укладання договорів з відповідними

установами.

Для зменшення витрат води в процесі буріння свердловини необхідно:

– змащувати штоки бурових насосів машинним маслом;

– не допускати переливу води із ємностей;

– підтримувати справною арматуру водяних ліній і

використовувати воду тільки в межах технологічної необхідності;

– при проведенні спуско-підіймальних операцій обладнувати ротор

обтирачем свічок;

– щодобово перевіряти справність запірної арматури, герметичність

водопровідних ліній та ємностей.

Таблиця 7.1. Гранично допустимі концентрації забруднюючих

речовин у воді водних об'єктів

Назва

Од

ин

иц

і ви

мір

у

Гранично допустимі концентрації

за Сан НіП 4630

Для р

иб

ого

спод

арсь

ки

х

потр

еб

для г

осп

од

арсь

кого

пи

тного

во

до

по

стач

ання

для к

уп

анн

я,

спор

ту і

від

поч

ин

ку

нас

елен

ня

клас

неб

езп

еки

1 2 3 4 5 6

Завислі

речовини мг/дм3 0,25 0,75 - -

Запах бал до 1 до 1 - -

Колірність без кольору в

20 см

без кольору в

10 см - -

Водневий

показник (рН) 6,5–8,5 6,5–8,5

59

Сухий залишок мг/дм3 до 1000 до 1000 - -

Нафта мг/дм3 0,3 0,3 4 -

Хлориди (СІ1-) мг/дм3 350 350 4 -

Сульфати

(SO42-)

мг/дм3 500 500 4 -

Кальцій (Са2+) мг/дм3 - - - 180

Магній (Mg2+) мг/дм3 - - - 40

Калій (К+) мг/дм3 - - - 50

Натрій (Na+) мг/дм3 200 200 2 -

Залізо (Fe2+) мг/дм3 0,3 0,3 3 -

Хром (Сr3+)

(Сr6+) мг/дм3

0,5

0,05

0,5

0,05

3

3

-

-

В Західному нафтогазовидобувному регіоні для забезпечення охорони

підземних вод використовуються конструкції свердловин, які містять

перекриття верхніх горизонтів спуском кондуктора на глибину ~ 540 м із

цементуванням його до гирла свердловини. Буріння до глибини 100 м

проводиться на глинистому розчині з мінімальною водовіддачею. Для

якісного цементування обсадні колони обладнуються центраторами,

скребками, турбулізаторами та іншими елементами технологічного

оснащення.

При бурінні свердловин утворюються промислові води із специфічними

фізико-хімічним властивостями. При цьому передбачається система збору

стічних промислових вод для повторного їх використання, а також система

відведення дощових і талих вод.

В бурових стічних водах можуть бути присутні компоненти, що входять до

складу бурових розчинів, але в значно менших концентраціях. Більшість з них

належить до IV класу токсичності, а ті, що мають III клас токсичності,

складають незначну частину (до 2 %) відходів буріння.

При знешкодженні відходів буріння можуть застосовуватись методи

термічної обробки, стужавлення, хімічної нейтралізації, компостування.

Вибір методу і технології нейтралізації відходів передбачається робочим

проектом на будівництво свердловин і залежить від ступеня токсичності

60

відходів і технологічних можливостей бурового підприємства, але з

забезпеченням виконання усіх вимог екологічної безпеки. Для очищення

бурових стічних вод доцільно застосовувати метод хімічної коагуляції, при

якому відбувається осадження суспензованих мінеральних та органічних

забруднювачів. В якості коагулянту, як правило, використовується сульфат

алюмінію (Al2(SO4)3).

Господарсько-побутові стоки від котлопункту, культбудки і душової

мережею побутової каналізації, а також їх залишки відводяться в більшості

випадків у металеву ємність з об'ємом 10 м3, звідки вивозяться в місця скиду

комбінатом комунальних підприємств (згідно відповідного договору).

При випробовуванні свердловини в її обв'язку, здебільшого, долучається

трапна установка для розділу багатофазної рідини і відділення газу. Для

збору пластової рідини (нафти, мінералізованої води) встановлюються

спеціальні ємності.

Для запобігання забруднення водяних об’єктів, проектами на буріння

передбачаються наступні технологічні заходи по охороні надр:

- буріння під кондуктор здійснювати на водяному буровому розчині;

- застосувати вертикальний сталевий резервуар з об'ємом, який

дорівнює трикратному запроектованому об'єму стічних вод, для акумуляції

аварійних скидів стічних вод з наступною перекачкою їх на очистку;

- технологічний майданчик по периметру бурової повинен

підійматися над рівнем землі не менше, ніж на 25 см, а територія,

відведена під будівництво бурової, огороджується водовідвідною канавою

і обвалуванням, яке попереджує попадання води при таненні снігу і

випадінні дощу;

- плити під буровою вежею, агрегатним і насосним сараями

укладаються з нахилом до центру і з виведенням звідтіля стічних лотків до

місця збирання стічних вод;

61

- потрібно здійснювати будівництво на рівчаках спеціальних

загороджень, нафтовловлювачів для збирання нафтопродуктів та

попередження їх попадання в ріки;

- з метою недопущення аварійних викидів при бурінні свердловини

необхідно тримати густину бурового розчину такою, щоб гідростатичний

тиск стовпа бурового розчину перевищував пластовий тиск на 5 %;

- режим спуску обсадних колон та гідравлічна програма цементування

розраховуються з умовою недопущення гідророзриву пласта.

Робочим проектом також повинні передбачатись технологічні заходи з

запобігання забруднення водних ресурсів, а саме:

1. Застосування нетоксичних хімреагентів в розчині при бурінні під

кондуктор.

2. Забезпечення утворення рівномірного позатрубного цементного

кільця, при кріпленні свердловини обсадними колонами в зонах залягання

високомінералізованих вод, застосування центруючих елементів.

3. З метою запобігання міграції підземної води і пластових флюїдів всі

обсадні колони повинні цементуватися до устя.

4. При проведенні випробування устя свердловини повинно

обладнуватись плашковим превентором.

5. Для запобігання викиду пластового флюїду на усті свердловини, в

умовах буріння під експлуатаційну колону, повинно встановлюватись

противикидне обладнання.

Всі ці заходи мають забезпечити захист прісної і мінералізованої води

від:

-проникнення поверхневих забруднювачів;

-забруднення токсичними компонентами бурових розчинів і

бактеріального забруднення;

-попадання флюїдів під час аварійних ситуацій на свердловині.

Для технічного постачання водою на період будівництва глибокої

свердловини проектується водна свердловина.

62

Водна свердловина будується відповідно до спеціально розробленого

проекту, затвердженого згідно встановленого законодавством порядку.

Для скорочення витрат технічної води в процесі будівництва

свердловини, необхідно передбачити систему зворотного двоконтурного

водопостачання та передбачити системи збору стічних промислових вод,

відводу дощової і талої води.

7.3. Заходи для забезпечення нормативного стану ґрунту

Основними факторами, що впливають на ґрунти, будуть механічні

пошкодження і забруднення, пов'язані з необхідністю проведення земляних

робіт, роботою транспорту.

Земельну ділянку необхідно підготувати до проведення земляних робіт,

очистивши її від сторонніх предметів. З метою захисту родючого шару

ґрунту, необхідно забезпечити пошарове його зняття і складання у кагати, а з

метою попередження розмиву і вивітрювання родючого шару – засіяти

багаторічними травами. По закінченні робіт родючий шар необхідно у

зворотному порядку пошарово повернути на ділянку.

Джерелами забруднення можуть бути хімічні реагенти та ПММ. На

території будівництва свердловин необхідно провести будівництво бетонних

майданчиків під склади хімреагентів і технологічне обладнання. Для

перевезення хімреагентів на весь період будівництва свердловин

використовується спеціальна техніка.

Для охорони ґрунту:

- провести інженерну підготовку ділянки до буріння, в тому числі

визначити межі території роботи та спланувати робочі майданчики, під’їздні

дороги, інженерні комунікації;

- майданчики під буровою, агрегатним і насосним сараями, блоком

приготування розчину викладаються залізобетонними плитами, щілини

герметизуються бетоном на товщину плит або бітумом. Ці плити

вкладаються з нахилом до центру і з виведенням стічних лотків до місця

збирання стічних вод.

63

- для запроектованої свердловини, враховуючи її місцеположення,

може бути рекомендовано тип покриття, характерний для районів гірської

місцевості (більш детально - у робочому проекті на будівництво

свердловини).

Для запобігання попаданню в ґрунт відходів буріння та випробування

свердловини, господарчо-побутових стоків, забруднених дощових стоків з

бурової ділянки буде організована система накопичення і збереження

відходів буріння, яка включає:

- формування шляхом відповідного планування технологічних

майданчиків, їх гідроізоляцію та установку лотків для транспортування

стоків до вузла збирання;

- будівництво накопичувальних амбарів, які забезпечують окремий

збір відходів буріння та продуктів випробування свердловин за їх видами.

Забруднення в ґрунтах поблизу свердловин може відбуватись при

складуванні та використанні цементу, глинопорошку, щебеню, різноманітних

реагентів, при втратах з циркуляційної системи, при переливах вмісту

технологічних резервуарів тощо. Можливе поширення поверхневих форм

забруднення при проектуванні будівництва обмежується контуром

бурового майданчика, має випадковий, локальний характер, нетривалий в

часі. Загущені гіпсоцементом вибурена порода, БШ і тверда частина ВБР,

будівельне сміття, розбиті бутобетонні фундаменти вивозяться за межі

родовища на спеціальне місце захоронення після погодження з відповідними

органами. Негативні наслідки буріння ліквідовуються в результаті

проведення рекультивації земель.

Під час рекультивації необхідно:

-демонтувати і вивезти бурове, допоміжне обладнання і залізобетонні

вироби (дорожні плити, фундаментні блоки і ін.);

- розбити монолітні бетонні фундаменти, лотки, приямки і вивезти їх, а

звільнені місця їх знаходження засипати ґрунтом і вирівняти;

64

-очистити земельну ділянку від металобрухту, електродів контурів

заземлення, залишків хімреагентів, будівельного сміття та інших матеріалів;

-ліквідувати водну свердловину у відповідності до ДБН Д.2.2-4-99

Збірник 4 «Свердловини» п.4 Тампонажні роботи;

-провести очищення бурових стічних вод (БСВ);

-провести знешкодження відпрацьованої промивальної рідини (БПР) і

бурового шламу в залежності від їх складу та ступеню забруднення

обробкою їх органічними та мінеральними домішками за одним із методів;

-провести очищення відповідних ділянок ґрунту мікробіологічним

методом, обробкою адсорбентами;

-надлишковий ґрунт, який утворився під час будівництва шламових

ємностей, траншей тощо, рівномірно розподілити і розпланувати на ділянці

знятого родючого шару перед нанесенням останнього;

-після нанесення мінерального ґрунту і планування майданчика

необхідно здійснити заходи щодо виявлення і видалення випадково

залишеного металобрухту та інших сторонніх предметів з метою

попередження можливого псування інвентарю в процесі майбутнього

сільськогосподарського обробітку ґрунту та провести повторне чистове

планування;

-виконання етапу технічної рекультивації земель, що завершують

нанесенням мінерального ґрунту, необхідно оформити Актом про виконання

етапу технічної рекультивації земельної ділянки, на якій завершені бурові;

-перед нанесенням гумусованого шару ґрунту необхідно визначити

реакцію водної витяжки ґрунту - pH і в залежності від цього провести

гіпсування (якщо pH ~ 8,2) або вапнування згідно з ДСТУ 4768 (якщо pH ~

5,5). Для цього треба відбирати середню ґрунтову пробу з не менш, ніж п'яти

різних місць, рівномірно розташованих на буровому майданчику, загальною

масою не менше 1 кг;

-після чистового планування поверхні бурового майданчику нанести

родючий шар із кагатів.

65

Нанесення родючого шару ґрунту треба виконувати бульдозерами в

теплий сухий час за нормальної вологості і достатньої несучої здатності

ґрунту для проходу машин. Кінцеве планування можна виконати

автогрейдером. Насипний ґрунт після планування його поверхні ущільнити

за допомогою гусеничних тракторів (не менше (3-5) проходів по засипаному

ґрунту).

Провести рекультивацію земель на площах, зайнятих тимчасовими

дорогами, або передати їх постійному землекористувачу (власнику землі) на

узгоджених з ним умовах.

Біологічна рекультивація, як завершальний етап загальної рекультивації,

що здійснюється після технічної рекультивації і передбачає комплекс

агротехнічних та фітомеліоративних заходів для відновлення родючості

порушених земель. Біологічний етап рекультивації проводить власник землі

(землекористувач) за рахунок коштів, передбачених проектно-кошторисною

документацією на спорудження свердловини на нафту і газ.

Для зменшення негативних наслідків різноманітних земляних робіт та

хімічного забруднення ґрунтів додатково рекомендуються наступні

природоохоронні заходи:

– територія, відведена під будівництво бурової, огороджується

водовідною канавою і обвалуванням, яка запобігає попаданню води на

територію бурової і в очисні споруди при таненні снігу та випаданні дощу;

– для зберігання обважнювача, хімреагентів та інших сипучих

матеріалів влаштовується критий сарай з підлогою, викладеною з плит, по

периметру з трьох сторін сарай викладається залізобетонними блоками,

щілини між плитами герметизуються бетоном;

– відпрацьовані ПММ збираються у спеціальну тару і

відправляються на регенерацію, тому вони не забруднюють ґрунт;

– при проведенні соляно-кислотних обробок у свердловині при

інтенсифікації, з метою запобігання попадання розчину в ґрунт,

використовується спеціальна техніка, обладнана спеціальними герметичними

66

ємностями. Всі операції проводяться за замкнутим циклом, а перед початком

робіт вся система підлягає випробуванню на герметичність.

Для нейтралізації шкідливого впливу на ґрунт забрудненнями нафти та

нафтопродуктами територію обробляють адсорбентами. З метою запобігання

витратам адсорбенту та його ефективного використання – місце забруднень

необхідно попередньо злущити бульдозером, а адсорбент засипати в складки

ґрунту. Обробку необхідно проводити в безвітряну погоду. Основні місця

забруднення – розміщення ПМУ, ємності для нафти, розміщення агрегатного

і насосного сараїв та інші місця, визначені візуальним обстеженням. Площа

поверхні забрудненого ґрунту не повинна бути меншою загальної площі

відводу землі під будівництво бурової, виключаючи площу, зайняту

земельними амбарами, відвалами землі, кагатами родючого ґрунту.

7.4. Аналіз характеристики шуму від свердловини та заходи щодо

зменшення рівнів шуму

Джерелами шуму на свердловині являються:

- привід бурової установки і насосів;

- цементно-змішувальна установка;

- блок приготування бурового розчину;

- дизель-генераторна станція;

- вентилятори обдуву бурової лебідки і ротора;

- система пневмоуправління бурової лебідки;

- викидний патрубок бурового ключа АКБ;

- компресорна установка;

Для зменшення рівнів шуму і вібрації від обладнання на буровій

робочим проектом передбачено технічні заходи наведені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2. Заходи для зменшення шуму на буровій

№

з/п Назва заходів по зменшенню шуму

Зменшення

рівня звуку,

дБА

1 Установка обладнання на гумові прокладки 8

2 Установка обладнання в звукоізолюючому корпусі 8

67

3 Клапани-розрядники пневмоуправління буровою

лебідкою в звукоізолюючих кожухах

10

4 Вентилятор СВН-5 в звукоізолюючому кожусі із

глушником

15

5 Глушник на патрубок пневматичного бурового ключа

16

6 Вентиляційна система обдуву бурової лебідки і ротора

обладнана насадками-глушниками

12

7 Компресорна установка в звукоізоляційному корпусі і

викидний патрубок обладнаний глушником

16

Згідно з ДСТУ ГОСТ 31295.2-2007 рівень звуку LA тер , дБА в

розрахунковій точці на території об’єкту визначається по формулі:

LA тер = LA екв - LA рас - LA екр - LA зел ,

де LA екв – шумова характеристика джерела шуму в дБА, що визначається

шляхом інструментального вимірювання та розрахована в залежності від

часу впливу шуму;

LA рас - зниження рівня звуку, дБА в залежності від відстані між джерелом

шуму та розрахунковою точкою;

LA екр – зниження рівня звуку екранами на шляху розповсюдження звуку,

дБА;

LA зел – зниження рівня звуку смугами зелених насаджень, дБА;

Буровий верстат БУ-75 Бр генерує шум на буровій площадці в 50 дБА

екв , що відповідає допустимій величині в межах робочої зони . Відстань від

джерела шуму до розрахункової точки на межі житлової зони становить 500

м.

Зниження рівня звуку для відстані 500 м складає 25 дБА екв .

Таким чином, формула для визначення LA тер приймає вигляд:

LA тер = 50 - 25 - LA екр - LA зел = 25 - LA екр - LA зел .

Розрахунок для LA екр не проводився тому, що на шляху

розповсюдження звуку від двигунів бурового верстата штучних та природних

елементів рельєфу місцевості здатних відіграти роль екрану (горби, насипи)

не зустрічається.

68

Зниження рівня звуку відбувається за рахунок смуг зелених насаджень,

які знаходяться на шляху розповсюдження звуку від працюючого

обладнання. Ці зелені насадження знижують рівень звуку при ширині смуги

зелених насаджень 20-25 м на LA зел . = 10 дБА.

Отже на відстані 500 м від свердловини LA тер = 25 -10 = 15 дБА.

Допустимий еквівалентний рівень звуку в дБА для території безпосередньо

прилягаючої до житлових забудівель складає 45 дБА. Отже на межі

населеного пункту рівень шуму зменшується практично до фонових значень і

шкідливого впливу шуму на населення не буде.

7.5. Аналіз впливів теплових викидів , ультразвуку, електромагнітних та

іонізуючих випромінювань

Наднормових теплових викидів, ультразвуку і іонізуючих

випромінювань на буровій немає.

Нешкідливі для людини рівні інтенсивності електромагнітних

випромінювань встановлені "Державними санітарними нормами і правилами

захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань", Київ, наказ

Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 р. № 239.

Згідно ГОСТ 12.1.002.84 електромагнітні випромінювання можуть

шкідливо впливати на навколишнє середовище при використанні струму

промислової частоти напругою 220 кВ і більше. В комплекті бурової

установки використовується електрообладнання промислової частоти

напругою лише 220 В.

Все електрообладнання оснащене металічними кожухами, які являються

надійним захистом від можливого впливу електромагнітного

випромінювання.

Оскільки шкідливого впливу електромагнітного випромінювання на

обслуговуючий персонал і навколишнє середовище не буде, то додаткових

заходів по його запобіганню не передбачається.

69

8 Опис очікуваного негативного впливу діяльності на довкілля

В результаті проведення оцінки впливу на довкілля, значного

негативного впливу на довкілля в результаті видобування вуглеводнів на

Перепростинцькій площі при дотриманні технічних та технологічних

нормативів і вимог нормативно-правових документів не очікується.

Характер негативного впливу на довкілля – тимчасовий, обмежений

ділянками відведеної землі і тривалістю будівництва та випробування

свердловин.

Основними джерелами можливого негативного впливу на навколишнє

середовище під час випробувань і ДПР являються флюїди (імовірний

аварійний викид нафти або газу в пригирловій зоні), технологічні причини

зумовлені вірогідною негерметичністю колон і трубопроводів, а також

неякісним цементуванням, що може приводити до забруднення підземних

вод і повітря.

Для попередження аварійного викиду вуглеводнів робочим проектом на

спорудження свердловини передбачають густину бурового розчину достатню

для створення протитиску на пласт, обв´язку гирла свердловини на період

розкриття продуктивних горизонтів противикидним обладнанням,

фонтанною арматурою. При бурінні свердловини не допускається порушення

технологічних процесів, що можуть привести до відкритого фонтанування.

Буріння свердловини буде проводитися згідно робочого проекту, ГТН і

режимно-технологічної карти.

Комплекс технологічних, технічних, організаційних рішень, забезпечує

надійну безаварійну роботу технологічних об’єктів на площі. Проектні

рішення забезпечують високий ступінь надійності функціонування

технологічних споруд.

Вплив експлуатаційних чинників на виникнення аварійних ситуацій має

випадковий характер, локальний по розміщенню об’єктів, короткочасний і

попереджається, насамперед, суворим регламентом технологічного процесу в

70

рамках проектного режиму; організацією надійного контролю за технічним

станом устаткування.

Небезпечні і аварійні ситуації при ДПР, видобуванні та підготовці нафти

і газу можуть виникати, головним чином, через порушення технологічного

регламенту експлуатації обладнання, виконання ремонтних і вогневих робіт

без дотримання інструкцій з техніки безпеки.

До аварійних причин відносяться:

– порушення технології облаштування та обладнання;

– пориви трубопроводів;

– зловмисні пошкодження трубопроводів та технологічних ємностей.

Основні причини, що створюють технічний ризик відмов трубопроводів:

техногенні, природні, антропогенні,

Техногенні причини включають в собі внутрішню корозію труб, дефекти

будівельного походження: риски, задири, вм’ятини, подряпини, дефекти

металургійного походження: осадочні раковини, флокери, пухирці, осьові

пори, малозернисті тріщини, надрізи, дефекти зварювальних швів: напливи,

кратери, тріщини, перериви у шві, непровари.

Природні причини включають в собі зсуви та просідання земної

поверхні, інтенсивні опади.

Антропогенні причини включають в собі помилки при: проектуванні,

будівництві, техобслуговуванні, експлуатації трубопроводів, землерийні

роботи, зловмисні пошкодження.

Основне екологічне навантаження при проведенні робіт прийме на себе

геологічне середовище, ґрунти і підземні води. Вплив будівництва

свердловини на повітряне середовище, рослинний і тваринний світ

незначний.

Залишкових впливів зазнає геологічне середовище внаслідок залишку в

землі обсадних труб і ґрунти внаслідок порушення родючого шару і

рекультивації. Ці впливи обмежені ділянкою буріння і не впливають на

прилегле довкілля, тому їх можна характеризувати, як допустимі.

71

За умови реалізації запроектованого комплексу заходів щодо

забезпечення нормативного стану навколишнього середовища ступінь

екологічного ризику будівництва свердловини буде мінімальним і не

впливатиме негативно на умови життєдіяльності людей та стан природних

комплексів.

Винекнення аварійних ситуацій в наслідок землетрусів мало ймовірне.

Потенційно аварійна ситуація можлива також у разі дії ураганів (смерчів).

Враховуючи статистику виникнення ураганів у Львівській області, цей

чинник також можна вважати малоймовірним.

72

9 Труднощі у процесі підготовки звіту з ОВД

На стадії проектування розробки родовищ вуглеводнів відсутні

остаточні вихідні дані для проведення розрахунків. Такі дані для планової

діяльності передбачаються робочими проектами на стадії будівництва

конкретних геологорозвідувальних об’єктів. Тому, за вихідні дані,

використовуючи метод аналогій та досвід, беруться подібні умови сусідніх,

подібних за геологічною будовою ділянок.

73

10 Зауваження і пропозиції громадськості

Повідомлення про планову діяльність (реєстраційний номер справи про

оцінку впливу на довкілля планованої діяльності), що підлягає оцінці впливу

на довкілля опубліковано в газеті «Бойківська Думка» м. Сколе № 45 (2246)

від 17.11. 2018 р. та «Галицька Зоря» м. Дрогобич № 46 (13966) від 15

листопада 2018 р., а також на сайті Міністерства екології та природних

ресурсів України http://eia.menr.gov.ua/places/view/2180

У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України "Про оцінку впливу на

довкілля" протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення

повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному

органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки

впливу на довкілля. Протягом 20 робочих днів з дня офіційного

оприлюднення повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці

впливу на довкілля, зауважень і пропозицій від громадськості не надходило.

74

11 Програми моніторингу та контролю

Система спостережень і контролю (моніторингу) передбачає організацію

відомчого контролю за охороною надр, ґрунтів, поверхневих та підземних

вод, атмосферою, за очищенням, нейтралізацією та ліквідацією виробничих

відходів, повсякденний контроль за станом устаткування і технологічних

засобів попередження забруднення навколишнього середовища.

За результатами контрольно-вимірювальних спостережень, при

виникненні джерел забруднення, приймаються рішення відповідно до

конкретних обставин.

Розрахункові значення приземних концентрацій шкідливих речовин

нижчі ГДК для населених пунктів на межі найближчого населеного пункту і

відповідають нормам в межах проммайданчика, тому моніторинг і контроль

стану атмосферного повітря при штатних ситуаціях не передбачається. У

випадку аварійних ситуацій контроль за станом атмосферного повітря буде

проводитися на території проммайданчика, на межі розрахункової СЗЗ.

Точки відбору проб і кількість необхідних замірів будуть погоджуватися з

місцевими санітарними і природоохоронними органами. Для проведення

моніторингу будуть використовуватися стандартизовані методи і засоби

контролю.

В Україні діє Державна система моніторингу довкілля, яка передбачає

дотримання вимог екологічної безпеки для запобігання негативним змінам

стану довкілля. Функціонування системи моніторингу ґрунтується на

систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними

об’єктами, що впливають на нього.

Крім суб’єктів Державного моніторингу відповідно до пункту 10

“Положення про Державну систему моніторингу” екологічний контроль за

виробничими процесами зобов’язані здійснювати підприємства, установи і

організації, діяльність яких призведе чи може призвести до погіршення стану

довкілля.

75

12 Резюме

Для освоєння запасів вуглеводнів виділених об’єктів Перепростинецької

площі розглядається один експлуатаційний об’єкт: нафтовий поклад пласта

P1jm. У межах виділеної Перипростинецької структури, згідно

запропонованого варіанту попереднього ТЕО розробки передбачається

буріння та введення в експлуатацію однієї незалежної пошукової

свердловини № 100 та однієї залежної розвідувальної свердловини № 101.

Конструкції свердловин розроблятимуться із врахуванням геологічних

умов площі. Кількість і глибина спуску колон визначатимуться, виходячи з

умов можливості успішного проведення розкриття горизонтів, які складають

розріз свердловини, вимог щодо охорони надр і навколишнього середовища

при існуючих технологіях.

При бурінні свердловини не допускається порушення технологічних

процесів, що можуть привести до аварійних ситуацій, особливо до відкритого

фонтанування. Буріння свердловини буде проводитися згідно робочого

проекту, ГТН і Режимно-технологічної карти.

Основне екологічне навантаження при проведенні робіт прийме на себе

геологічне середовище, грунти і підземні води. Вплив спорудження

свердловин на повітряне середовище обмежений розміром розрахункової СЗЗ

– 300 м. Негативний вплив на рослинний і тваринний світ незначний і

обмежений промисловою ділянкою.

За умови реалізації запроектованого комплексу заходів щодо

забезпечення нормативного стану навколишнього середовища ступінь

екологічного ризику будівництва свердловини буде мінімальним і не

впливатиме негативно на умови життєдіяльності людей та стан природних

комплексів.

Технологічна схема збору і промислової підготовки нафти та газу

відповідатиме вимогам охорони навколишнього середовища (що

забезпечується повною її герметичністю) та безпеки обслуговування

обладнання.

76

Під час буріння свердловин бурові відходи-шлами, відпрацьовані бурові

розчини, бурові стічні води, побутові стоки збиратимуться на бурових в

закриті металеві ємності.

Клас небезпеки відходів розраховувався згідно чинних нормативних

документів. Згідно з СОУ 73.1-41-11.00.01-2005 бурові відходи

класифікуються як малонебезпечні.

В районі проектованих свердловин відсутні історичні, геологічні і

культурні пам’ятки.

Джерелами вихідних даних для розробки розділу екологічного

обгрунтування кондицій на вуглеводні становлять: геологічні та робочі

проекти на пошуково-розвідувальне буріння в межах родовища та на

суміжних родовищах, проекти ДПР та розділи „Охорона надр і

навколишнього природного середовища (ОВНС)” до цих проектів.

Частину екологічного обґрунтування кондицій на вуглеводні розроблено

згідно з законодавчими та нормативно-правовими актами.

77

13 Список посилань

Закон України “Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VII від 18 грудня

2017 року

Постанова КМ України від 13.12.2017 р. №989 “Про затвердження

Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на

довкілля”

Постанова КМ України від 13.12.2017 р. № 1010 “Про затвердження

критеріїв визначення планової діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на

довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які

не підлягають оцінці впливу на довкілля”

Постанова КМ України від 13.12.2017 р. № 1026 “Про затвердження

Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на

довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення

Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля”

ОНД – 86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе

вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий – Госкомгидромет,

1996.

Рекомендации по делению предприятий по категории опасности в

зависимости от массы и видового состава выбрасываемых в атмосферу

загрязняющих веществ. – Новосибирск, 1987, УДК50255.

Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих

веществ различными производствами. – Л., Гидрометиздат, 1986.

Водний кодекс України № 213/95-ВР від 06.06.1995

Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25.10.2001

Кодекс України "Про надра" № 132/94-ВР від27.07.1994

Лісовий кодекс України № 3852-ХІІ від21.01.1994

Закон України "Про охорону земель" № 962 від 19.06.2003

Закон України " Про охорону атмосферного повітря" № 2707-ХІІ від

16.10.1992

Закон України "Про оренду землі" № 161-ХІV від 06.10.1998

78

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-технические требования к

воздуху рабочей зоны.

ГОСТ 17.1.3.12-86 Охрана природы. Гидросфера.Общие правила охраны

вод от загрязнения при бурении и добыче нефти и газа на суше.

ГОСТ 17.4.3.02.-85 Охрана природы. Почвы. Требования к охране

плодородного слоя почвы при производстве земляных работ.

ГОСТ 17.2.301-77 Правила контроля качества воздуха.

ДБН А.2.2-1-2003 Державні будівельні норми України. Проектування.

Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)

при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні

положення проектування.

ДСанПін 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з

промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я

населення.

Державні санітарні правила планування та забудови населених

пунктів,1996.

СОУ 11.2-30019775-032:2004 Викиди забруднювальних речовин в

атмосферне повітря від основних виробництв та технологічних процесів ДК

"Укргазвидобування". Методика визначення питомих показників.

СОУ 73.1-41-11.00.01.2005 Охорона довкілля. Природоохоронні заходи

під час споруджування свердловин на нафту та газ.

ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 Охорона довкілля. Рекультивація земель

під час спорудження нафтових і газових свердловин.

РД 520452-85 Руководство по нормированию выбросов загрязняющих

веществ в атмосферу на объектах транспорта и хранения газа. Мингазпром

СССР.

Сайт «Природно-заповідний фонд України»

http://pzf.land.kiev.ua/pzf4.html.

79

Додаток А. Скріншот повідомлення про плановану діяльність

80

Додаток Б. Національний природний парк «Сколівські Бескиди»

81

Додаток В. Аналіз результатів нафти свердловини 4-Завода

82

Додаток Г. Схема противикидного обладнання свердловини

83

Додаток Д. Схема конструкції свердловини

84

Додаток Е. Повідомлення підтвердження реєстрації планової діяльності

85

Додаток Є. Довідка величин фонових концентрацій

86

Додаток Ж. Повідомлення в джерелах масової інформації

87

88

89

90

Додаток З. Об’ява про громадські обговорення

91

Додаток К. Звіт результатів розсіювання шкідливих речовин

92

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, ЛІЦЄНЗІЯ №133567236

Завдання на розрахунок.

Найменування міста Коди пром. майданчиків Коди речовин Коди груп сумації Швидкість вітру (м/с)

Швидкість вітру (част. U сер. зв.) Швидкість вітру (частки U сер.надфакельної) Крок перебору напр. вітру Фіксов. напр.

вітру Кількість найб. вкладн. Кількість макс. конц. Чи врахований фон ?

Будувати розрахункову СЗЗ/зону впливу підприємства Висота розрахунку (м)

Nb-100 3 301 304 328 330 337 2754 31 0.5 2.2 2.5 0.5 1 1.5

5

10 Так Ні/Ні 0

Параметри розрахункових майданчиків

№ п/п

Коорд. X

Коорд. Y

Довжина Ширина

Кут. пов. розр. майд.

відн. вісі OX осн.

сист. коорд.

Крок по сітці

вісь OX

Крок по сітці

вісь OY

Особл.

вимоги

1 0.0 0.0 1000.0 1000.0 0.0 100.0 100.0 0

Код міста

Найменування міста

Сер. температура

самого теплого

місяця (град С)

Сер. температура

самого холодного

місяця (град С)

Гранична

швидкість

вітру (м/с)

Регіональний

коефіцієнт

стратифікації

Кут між північним напрям.

та віссю OX осн. сист.

коорд. (град)

Площа міста (кв.

км)

1 Перипростинська 30.0 -30.0 2.2 180 90 0.01

Широта (град.,хв.,сек.)

Широта (пнш. чи

пдш.) Довгота

(град.,хв.,сек.) Довгота (зд.

чи сд.)

Ймовірність

повтору

вітру(Пн)

Ймовірність

повтору

вітру(ПнСх)

Ймовірність

повтору

вітру(Сх)

Ймовірність

повтору

вітру(ПдСх)

Ймовірність

повтору

вітру(Пд)

49град.10'13" сш 23град.21'56'' зд 6 9 20.5 23.5 9

Ймовірність повтору

вітру(ПдЗх)

Ймовірність повтору вітру(Зх)

Ймовірність повтору

вітру(ПнЗх)

8 12 12

Код

пр.

майд.

Найменування

промислового

майданчика

Код речовин

(групи сумації)

Найменування речовини (Коди речовин, що

входять у групу сумації ).

Потужність

викиду

(г/с)

Потужність

викиду

(т/рік)

3 Перипростинська 1 Гр. сум. № 31 301 330 0.2900 3.0328 Код р-ни 301 Азота двуокись 0.1000 1.0458 Код р-ни 304 Азота окись 0.1000 1.0458 Код р-ни 328 Сажа 0.0500 0.5229 Код р-ни 330 Ангидрид сернистый 0.0400 0.4183 Код р-ни 337 Углерода окись 0.1000 1.0458 Код р-ни 2754 Углеводороды предельные с12-с19 ...

0.1100 1.1504

Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

301 Азота двуокись 0.20000000

93 - 3 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, ЛІЦЄНЗІЯ №133567236

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для речовини : Азота двуокись. Варіант завдання фону : а.

Коорд.

X

поста

спостереження

Коорд.

Y

поста

спостереження

U<2 м/с

(штиль) Швидкість

вітру

2<U<U*

ПН

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПНС

Швидкість

вітру

2<U<U*

С

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПдС

Швидкість

вітру

2<U<U*

Пд

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПдЗ

Швидкість

вітру

2<U<U*

З

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПНЗ

0.00 0.00 0.008 0.008 0.008 0.008 0.008 0.008 0.008 0.008 0.008

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для речовини : Азота двуокись. Варіант завдання фону : а.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження ПН ПНС С ПдС Пд ПдЗ З ПНЗ

0.00 0.00 0.0080 0.0080 0.0080 0.0080 0.0080 0.0080 0.0080 0.0080 0.0080 - - - - - - - - -

94

- 4 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, ЛІЦЄНЗІЯ №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Азота двуокись

Код джерела

Технологічні

параметри

30001

Викид г/с 0.1000

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0662

XМ (м) 102.61

UМ (м/с) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 1.04579

Розрахункові концентрації речовини: Азота двуокись у визначених точках розрах. площадки № 1

Таблиця концентрацій в розрахункових точках не надрукована, так як

максимальна розрахункова концентрація в долях ГДК менше 0.40000

95

- 5 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій речовини Азота двуокись На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.0742 0.0 100.0 90 0.50 0.0662 30001

0.0742 -100.0 0.0 180 0.50 0.0662 30001

0.0742 100.0 0.0 0 0.50 0.0662 30001

0.0742 0.0 -100.0 270 0.50 0.0662 30001

0.0679 -100.0 100.0 135 0.50 0.0599 30001

0.0679 100.0 100.0 45 0.50 0.0599 30001

0.0679 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0599 30001

0.0679 100.0 -100.0 315 0.50 0.0599 30001

0.0580 0.0 200.0 90 0.50 0.0500 30001

0.0580 -200.0 0.0 180 0.50 0.0500 30001

96

- 6 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Азота двуокись Карта-схема

Нормативна санітарно-захисна зона

97

- 7 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

304 Азота окись 0.40000000

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для

речовини : Азота окись. Варіант завдання фону : a.

Коорд. X

поста спостереження

Коорд. Y

поста спостереження

U<2 м/с (штиль) Швидкість

вітру 2<U<U*

Пн

Швидкість вітру

2<U<U* ПнС

Швидкість вітру

2<U<U* С

Швидкість вітру

2<U<U* ПдС

Швидкість вітру

2<U<U* Пд

Швидкість вітру

2<U<U* ПдЗ

Швидкість вітру

2<U<U* З

Швидкість вітру

2<U<U* ПнЗ

0.00 0.00 0.16 0.16 0.16 0.16 0.16 0.16 0.16 0.16 0.16

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для речовини : Азота окись. Варіант завдання фону : a.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

0.00 0.00 0.1600 0.1600 0.1600 0.1600 0.1600 0.1600 0.1600 0.1600 0.1600 - - - - - - - - -

98

- 8 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Азота окись

Код джерела

Технологічні

параметри

30001

Викид г/с 0.1000

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0331

ХМ (м) 102.61

иМ (м/с) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 1.0458

Розрахункові концентрації речовини: Азота окись у визначених точках розрах. площадки № 1

Таблиця концентрацій в розрахункових точках не надрукована, так як

максимальна розрахункова концентрація в долях ГДК менше 0.40000

99

- 9 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій речовини Азота окись На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.1931 0.0 100.0 90 0.50 0.0331 30001

0.1931 -100.0 0.0 180 0.50 0.0331 30001

0.1931 100.0 0.0 0 0.50 0.0331 30001

0.1931 0.0 -100.0 270 0.50 0.0331 30001

0.1900 -100.0 100.0 135 0.50 0.0300 30001

0.1900 100.0 100.0 45 0.50 0.0300 30001

0.1900 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0300 30001

0.1900 100.0 -100.0 315 0.50 0.0300 30001

0.1850 0.0 200.0 90 0.50 0.0250 30001

0.1850 -200.0 0.0 180 0.50 0.0250 30001

100

- 10 - 14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, ЛІЦЄНЗІЯ №133567236

Азота окись

Карта-схема

Нормативна санітарно-захисна зона

101

- 11 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, ЛІЦЄНЗІЯ №133567236

Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

328 Сажа 0.15000000

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для речовини : Сажа. Варіант завдання фону : a.

Коорд. X

поста спостереження

Коорд. Y

поста спостереження

U<2 м/с (штиль) Швидкість

вітру 2<U<U*

Пн

Швидкість вітру

2<U<U* ПнС

Швидкість вітру

2<U<U* С

Швидкість вітру

2<U<U* ПдС

Швидкість вітру

2<U<U* Пд

Швидкість вітру

2<U<U* ПдЗ

Швидкість вітру

2<U<U* З

Швидкість вітру

2<U<U* ПнЗ

0.00 0.00 0.06 0.06 0.06 0.06 0.06 0.06 0.06 0.06 0.06

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для речовини : Сажа. Варіант завдання фону : a.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

0.00 0.00 0.0600 0.0600 0.0600 0.0600 0.0600 0.0600 0.0600 0.0600 0.0600 - - - - - - - - -

102

- 12 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Сажа

Код джерела

Технологічні

параметри

30001

Викид г/с 0.0500

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0442

ХМ (м) 102.61

иМ (м/с) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 0.5229

Розрахункові концентрації речовини: Сажа у визначених точках розрах. площадки № 1

Таблиця концентрацій в розрахункових точках не надрукована, так як

максимальна розрахункова концентрація в долях ГДК менше 0.40000

103

- 13 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій речовини Сажа На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.1042 0.0 100.0 90 0.50 0.0442 30001

0.1042 -100.0 0.0 180 0.50 0.0442 30001

0.1042 100.0 0.0 0 0.50 0.0442 30001

0.1042 0.0 -100.0 270 0.50 0.0442 30001

0.1000 -100.0 100.0 135 0.50 0.0400 30001

0.1000 100.0 100.0 45 0.50 0.0400 30001

0.1000 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0400 30001

0.1000 100.0 -100.0 315 0.50 0.0400 30001

0.0933 0.0 200.0 90 0.50 0.0333 30001

0.0933 -200.0 0.0 180 0.50 0.0333 30001

104

- 14 - 14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Сажа

Карта-схема

Нормативна санітарно-захисна зона

105

- 15 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

330 Ангидрид сернистый 0.50000000

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для

речовини : Ангидрид сернистый. Варіант завдання фону : a.

Коорд. X

поста спостереження

Коорд. Y

поста спостереження

U<2 м/с (штиль) Швидкість

вітру 2<U<U*

Пн

Швидкість вітру

2<U<U* ПнС

Швидкість вітру

2<U<U* С

Швидкість вітру

2<U<U* ПдС

Швидкість вітру

2<U<U* Пд

Швидкість вітру

2<U<U* ПдЗ

Швидкість вітру

2<U<U* З

Швидкість вітру

2<U<U* ПнЗ

0.00 0.00 0.02 0.02 0.02 0.02 0.02 0.02 0.02 0.02 0.02

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для речовини : Ангидрид сернистый. Варіант завдання фону : a.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

0.00 0.00 0.0200 0.0200 0.0200 0.0200 0.0200 0.0200 0.0200 0.0200 0.0200 - - - - - - - - -

106

- 16 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Ангидрид сернистый

Код джерела

Технологічні

параметри

30001

Викид г/с 0.0400

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0106

XМ (м) 102.61

UМ (м/c) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 0.4183

Розрахункові концентрації речовини: Ангидрид сернистый у визначених точках розрах. площадки № 1

Таблиця концентрацій в розрахункових точках не надрукована, так як

максимальна розрахункова концентрація в долях ГДК менше 0.40000

107

- 17 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій речовини Ангидрид сернистый На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.0306 0.0 100.0 90 0.50 0.0106 30001

0.0306 -100.0 0.0 180 0.50 0.0106 30001

0.0306 100.0 0.0 0 0.50 0.0106 30001

0.0306 0.0 -100.0 270 0.50 0.0106 30001

0.0296 -100.0 100.0 135 0.50 0.0096 30001

0.0296 100.0 100.0 45 0.50 0.0096 30001

0.0296 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0096 30001

0.0296 100.0 -100.0 315 0.50 0.0096 30001

0.0280 0.0 200.0 90 0.50 0.0080 30001

0.0280 -200.0 0.0 180 0.50 0.0080 30001

108

- 18 - 14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Ангидрид сернистый Карта-схема

Нормативна санітарно-захисна зона

109

- 19 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

337 Углерода окись 5.00000000

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для

речовини : Углерода окись. Варіант завдання фону : a.

Коорд. X

поста спостереження

Коорд. Y

поста спостереження

U<2 м/с (штиль) Швидкість

вітру 2<U<U*

Пн

Швидкість вітру

2<U<U* ПнС

Швидкість вітру

2<U<U* С

Швидкість вітру

2<U<U* ПдС

Швидкість вітру

2<U<U* Пд

Швидкість вітру

2<U<U* ПдЗ

Швидкість вітру

2<U<U* З

Швидкість вітру

2<U<U* ПнЗ

0.00 0.00 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для речовини : Углерода окись. Варіант завдання фону : a.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

0.00 0.00 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 - - - - - - - - -

110

- 20 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Углерода окись

Код джерела

Технологічні

параметри

30001

Викид г/с 0.1000

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0026

ХМ (м) 102.61

иМ (м/с) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 1.0458

111

- 24 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій речовини Углерода окись На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.4026 0.0 100.0 90 0.50 0.0026 30001

0.4026 -100.0 0.0 180 0.50 0.0026 30001

0.4026 100.0 0.0 0 0.50 0.0026 30001

0.4026 0.0 -100.0 270 0.50 0.0026 30001

0.4024 -100.0 100.0 135 0.50 0.0024 30001

0.4024 100.0 100.0 45 0.50 0.0024 30001

0.4024 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0024 30001

0.4024 100.0 -100.0 315 0.50 0.0024 30001

0.4020 0.0 200.0 90 0.50 0.0020 30001

0.4020 -200.0 0.0 180 0.50 0.0020 30001

112

- 25 - 14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Углерода окись Карта-схема

Нормативна санітарно-захисна зона

113

- 26 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

2754 Углеводороды предельные с12-с19 ... 1.00000000

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для речовини : Углеводороды

предельные с12-с19 (растворительРПК-266611 и др.). Варіант завдання фону : а.

Коорд. X

поста спостереження

Коорд. Y

поста спостереження

U<2 м/с (штиль) Швидкість

вітру 2<U<U*

ПН

Швидкість вітру

2<U<U* ПНС

Швидкість вітру

2<U<U* С

Швидкість вітру

2<U<U* ПдС

Швидкість вітру

2<U<U* Пд

Швидкість вітру

2<U<U* ПдЗ

Швидкість вітру

2<U<U* З

Швидкість вітру

2<U<U* ПНЗ

0.00 0.00 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40 0.40

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для речовини : Углеводороды

предельные с12-с19 (растворительРПК-266611 и др.). Варіант завдання фону : а.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження ПН ПНС С ПдС Пд ПдЗ З ПНЗ

0.00 0.00 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 0.4000 - - - - - - - - -

114

- 27 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Углеводороды предельные с12-с19 (растворительРПК-266611 и др.)

Код джерела

Технологічні

параметри

30001

Викид г/с 0.1100

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0146

XМ (м) 102.61

UМ (м/c) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 1.1504

115

- 31 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій речовини Углеводороды предельные с12-с19 (растворительРПК-266611 и др.) На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.4146 0.0 100.0 90 0.50 0.0146 30001

0.4146 -100.0 0.0 180 0.50 0.0146 30001

0.4146 100.0 0.0 0 0.50 0.0146 30001

0.4146 0.0 -100.0 270 0.50 0.0146 30001

0.4132 -100.0 100.0 135 0.50 0.0132 30001

0.4132 100.0 100.0 45 0.50 0.0132 30001

0.4132 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0132 30001

0.4132 100.0 -100.0 315 0.50 0.0132 30001

0.4110 0.0 200.0 90 0.50 0.0110 30001

0.4110 -200.0 0.0 180 0.50 0.0110 30001

116

- 32 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Углеводороды предельные с12-с19 (растворительРПК-266611 и др.) Карта-

схема

500,00

400.00

300.00

200.00

100. 00

0.00

-100.00

-200.00

-300.00

-ИНЬОО

-500.00 -100.00 -300.00 -200.00 -100.00 0.00 100.00 200.00 300.00 400.00 500.00

Нормативна санітарно-захисна зона

117

- 33 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Код гр. сум. Код речовини Найменування речовини ГДК (мг/м.куб)

31 301 Азота двуокись 0.20000000 330 Ангидрид сернистый 0.50000000

Фонові концентрації, які вміщують внески діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Вихідні рівні забруднення) для групи сумації № 31. Варіант завдання фону : a.

Коорд.

X

поста

спостереження

Коорд.

Y

поста

спостереження

U<2 м/с

(штиль) Швидкість

вітру

2<U<U*

Пн

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПнС

Швидкість

вітру

2<U<U*

С

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПдС

Швидкість

вітру

2<U<U*

Пд

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПдЗ

Швидкість

вітру

2<U<U*

З

Швидкість

вітру

2<U<U*

ПнЗ

0.00 0.00 0.028 0.028 0.028 0.028 0.028 0.028 0.028 0.028 0.028

Фонові концентрації без урахування внесків діючих джерел (Частки ГДК) (частки ГДК) (Власне фон - верхнє число, вклад - нижнє) для групи сумації № 31. Варіант завдання фону : a.

Коорд. Коорд. U<2 м/с Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість Швидкість X Y (штиль) вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру вітру

поста поста 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* 2<U<U* спостереження спостереження Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

0.00 0.00 0.0280 0.0280 0.0280 0.0280 0.0280 0.0280 0.0280 0.0280 0.0280 - - - - - - - - -

118

- 34 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Перелік джерел, у викидах яких є Група сумації № 31

Код джерела

Технологічні

параметри

***30001

Викид г/с 0.289999992

Клас небезпечн. 3

СМ (частки ГДК) СМ

мг/м. куб СМ/М мс/м.

куб

0.0768

ХМ (м) 102.61

иМ (м/с) 0.50

X Y

Коорд. точеч. початок лін-го, центр симетр.

пл-го (м)

0.00 0.00

X

Y

Коорд. кінця лін-го,

дов. і ширина пл-го(м)

100.00 100.00

Коеф-т рель'єфу 1.0000

Витрата ПГПС(м.

куб/с) 0.0560

Шв-ть вихіду ПГПС:

м/с 1.7825

Діаметр (м) 0.2000

Висота (м) 40.0000

Температура (С) 70.0000

Коеф-т впоряд. осід. 1.0000

Викид т/р 3.032774925

Розрахункові концентрації групи сумації № 31 у визначених точках розрах. площадки № 1

Таблиця концентрацій в розрахункових точках не надрукована, так як

максимальна розрахункова концентрація в долях ГДК менше 0.40000

119

- 35 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" ЕОЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Точки найбільших концентрацій групи сумації № 31 На розрахун. площадці № 1 та номера джерел, що надають найбільший внесок

Концентрації у

точці частки

ГДК

Коорд.

розр.

точки

X

Коорд.

розр.

точки

Y

Напрям. вітру

Швидкість вітру

Розмір внеску

Q0

№

джерела

N0

Розмір внеску

Q1

№

джерела

N1

Розмір внеску

Q2

№

джерела

N2

Розмір внеску

Q3

№

джерела

N3

0.1048 0.0 100.0 90 0.50 0.0768 30001

0.1048 -100.0 0.0 180 0.50 0.0768 30001

0.1048 100.0 0.0 0 0.50 0.0768 30001

0.1048 0.0 -100.0 270 0.50 0.0768 30001

0.0975 -100.0 100.0 135 0.50 0.0695 30001

0.0975 100.0 100.0 45 0.50 0.0695 30001

0.0975 -100.0 -100.0 225 0.50 0.0695 30001

0.0975 100.0 -100.0 315 0.50 0.0695 30001

0.0860 0.0 200.0 90 0.50 0.0580 30001

0.0860 -200.0 0.0 180 0.50 0.0580 30001

120

- 36 -

14.12.2018 "ДП "Західукргеологія"" EOЛ 2000 [h] v4.0, Ліцензія №133567236

Група сумації № 31

Карта-схема

500,00

400.00

300.00

200.00

100. 00

0.00

-100.00

-200.00

-300.00

-500.00 -100.00 -300.00 -200.00 -100.00 0.00 100.00 200.00 300.00 400.00 500.00

Нормативна санітарно-захисна зона

121