cmyk

№1–2 (45) 17 січня – 13 лютого 2012 року

Вийшов із друку навчальний посіб-ник «Організація, планування та управ-ління на підприємствах лісового та садово-паркового господарств». Автор посібника – доцент кафедри економі-ки і менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного універси-тету України Сенько Євген Іванович.

У навчальному посібнику висвітлені теорія і практика організації, плануван-ня і управління на під-приємствах лісового та садово-паркового господарств.

Організація, пла-нування і управління в навчальному посіб-нику розглядають-

ся в контексті лісової політики, спрямованої на сталий

розвиток лісового господарства і подо-лання глобальних екологічних загроз. Автор вдало поєднує теорію організації, планування і управління з галузевою спе-цифікою економічної діяльності підпри-ємств лісового та садово-паркового гос-подарств.

Навчальний посібник складається з трьох частин. У першій частині є такі роз-діли: організація виробництва як при-кладна економічна дисципліна; характе-ристика підприємств лісового та садово-паркового господарств; склад і структура виробничо-господарської діяльності під-приємств лісового та садово-паркового господарств; організація виробничого процесу на підприємстві; перспективне управління виробництвом; режим роботи підприємств; використання засобів вироб-ництва в лісовому та садово-парковому господарствах; технічне нормування як інструмент удосконалення організації праці й планування виробництва; органі-зація праці й заробітної плати.

Друга частина навчального посібни-ка складається з таких розділів: значення лісу та склад лісогосподарської діяльності; організація сталого розвитку лісового гос-подарства; організація лісокультурних робіт; організація охорони лісу від пожеж; боротьба зі шкідниками та хворобами лісу; організація мисливських угідь; організа-ція відпуску деревини на пні; поліпшення якісного складу лісів рубаннями; організа-ція рубань головного користування.

Третя частина навчального посібника поділена такі розділи: особливості об’єктів садово-паркового господарства; органі-зація планування на підприємствах СПГ; організація виконання будівельних робіт з благоустрою території; утримання міських зелених насаджень; організація менедж-менту; основи обліку в садово-парковому господарстві.

Навчальний посібник рекомендова-ний до видання Міністерством освіти і науки, молоді і спорту України та призна-чений для студентів, викладачів і праців-ників лісового та садово-паркового гос-подарств.

Підсумки роботи Держлісагентства за 2011 рік і плани на майбутнє

Продовження на c. 2

Вийшов у світ навчальний посібник 26 січня 2012 р. під керівництвом

Голови Державного агентства лісо-вих ресурсів України Віктора Сівця відбулося розширене засідання колегії Держлісагентства, де лісів-ники підбили підсумки роботи за 2011 рік.

НАГОрОДжеННя крАщих ПрАцівНиківколегія розпочалася з урочистої

частини: вручення державних наго-род України з нагоди Дня Соборності та Свободи України. Званням «Заслу-жений будівельник України» було наго-роджено Пристая Олексія, заступника генерального директора Українського державного проектного лісовпорядно-го виробничого об’єднання «Укрдерж-ліспроект» (київська область). Почес-не звання «Заслужений лісівник Украї-ни» отримали воронюк володимир, начальник Управління Державного агентства лісових ресурсів України, Боровець Дмитро, лісничий Бистри-цького лісництва державного підпри-ємства «Соснівське лісове господарс-тво» рівненського обласного управ-ління лісового та мисливського госпо-дарства, Присяжнюк василь, лісничий Баранівського лісництва державного підприємства «Баранівське лісомис-ливське господарство» житомирсько-го обласного управління лісового та мисливського господарства і Шпига Григорій, лісничий державного підпри-ємства «київське лісове господарство» київського обласного управління лісо-вого та мисливського господарства. Орденом «За заслуги» іі ступеня було нагороджено Лісового віталія, началь-ника хмельницького обласного управ-ління лісового та мисливського госпо-дарства.

як ПрАцювАЛА ГАЛУЗь У 2011 рОцііз доповіддю про підсумки госпо-

дарсько-фінансової діяльності підпри-ємств галузі за 2011 рік виступив перший заступник Голови Держлісагентства ярос-лав Макарчук.

«Закінчився 2011 рік, який був дуже непростий – як для всієї країни, так і для галузі загалом. Але, незважаючи на всі труднощі, можна з гордістю відзначити, що галузь працювала стабільно. Основ-ними показниками є зростання реалізації продукції на 36%, а це більше 4,9 млрд грн, підвищення на 28% середньомісячної зарплати в галузі, яка становить у серед-ньому понад 2,5 тис. грн. Завдяки уряду України у 2011 році наші підприємства були профінансовані майже стовідсо-тково. Галузь отримала 113,5 млн грн із державного бюджету на капітальні ви- трати, як наслідок, було побудовано 126 км доріг та придбано 37 нових лісо-пожежних комплексів, 17 бульдозерів, 17 екскаваторів, 601 трактор та іншу лісогос-подарську й пожежну техніку», – наголо-сив доповідач.

виконано всі лісогосподарські заходи, висаджено лісові культури на площі 48

тис. га, що становить 107% річного завдан-ня, у тому числі лісорозведення на площі 22,4 тис. га. Загалом ліси закладено на площі 51,5 тис. га – це 109% річного завдання та в 1,9 разу більше від площі минулорічних суцільних рубок.

Під час рубок формування і оздо-ровлення лісів заготовлено 7 млн м3 від-повідної деревини, що становить 116% до завдання і на 3% більше від торішніх показників.

Лісогосподарські підприємства у 2011 році в повному обсязі виконали заплано-вані профілактичні, запобіжні та протипо-жежні заходи. Проведено 27 тис. рейдів щодо дотримання пожежних вимог у лісовому фонді. виявлено і притягнуто до адміністративної відповідальності 4,1 тис. порушників, які сплатили понад 104 тис. грн штрафу.

Незважаючи на тривалий пожежо- небезпечний період, у лісах Держагент-ства зареєстровано найменше лісових пожеж за останнє десятиріччя. Значно покращили роботу з охорони лісів від пожеж волинське, Дніпропетровське, Полтавське та херсонське управління.

Мисливським тваринам допомагають пережити люті морози

Цьогоріч зима лютує по-справж-ньому. Проте пережити екстремаль-ну температуру диким тваринам допомагають працівники державної лісової охорони та єгерська служба користувачів мисливських угідь.

На кіровоградщині триває зимова підгодівля диких мисливських тварин в угіддях. це той обов’язок, до якого мисливствознавці завжди ставляться дуже відповідально.

користувачі завчасно попіклувалися про тварин, заготовивши у достатній кіль-кості корми, привівши в належний стан підгодівельні майданчики, солонці. Єгері уважно стежать за тим, аби мисливські тварини почувалися якомога комфортні-ше, а тому постійно підгодовують їх сіном

та зерновими відходами у спеціально обладнаних годівницях.

Увесь цей процес відбувається за участі та під контролем районних мисливствоз-навців лісогосподарських підприємств.

Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ

В с е у к р а ї н с ь к а г а л у з е В а г а з е т а

17 січня – 13 лютого 2012 року� лісівник україни №1-� (45) • з офіційних джерел•

Підсумки роботи Держлісагентства за 2011 рік і плани на майбутнєЗакінчення. Поч. на c. 1

За власні кошти лісогосподарськими під-приємствами придбано 2642 ранцевих лісо-вих оприскувачів, 20 телевізійних систем, 23 пожежних автомобілі та 60 помп.

За 2011 рік у лісах Держагентс-тва виявлено незаконних рубок на 19 880 м3, що на 4,7 тис. м3, або на 23% більше, ніж у відповідний період 2010 року. При цьому кількість таких рубок зменши-лася на 9,8%. «Ми сподіваємося, що комп-лексні заходи, яких буде вжито у 2012 році, а саме: введення електронного обліку дере-вини, рейдова робота та інші, сприятимуть їх зменшенню», – запевнив ярослав івано-вич.

За посвідчення мисливця підприємства отримали 961 тис. грн, а від щорічного конт-рольного обліку добутої дичини і порушен-ня правил полювання надходження стано-вили 3 млн грн. Значно зросли доходи від видавання ліцензій – з 3 млн до 8 млн грн, тобто 246% зростання.

За 2011 рік підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 13 739 тис. м3 деревини, що порівняно з минулим роком на 841 тис. м3 або на 6,5% більше. від рубок головного користування заготовлено 6803 тис. м3, що на 10% більше порівняно з 2010 роком. із загального об’єму заготовленої деревини споживачам круг-лої деревини реалізовано 12 212 тис. м3, у тому числі на внутрішній ринок поставлено 8927 тис. м3, що на 740 тис. м3 більше ніж торік. «економічна ефективність вико-ристання ресурсів – це один із основних критеріїв, за якими будуть оцінювати роботу лісогосподарських підприємств, – зауважив ярослав Марчук. – Аналізуючи результати роботи лісівників за 2011 рік, хочу відзначи-ти, що в галузі постійно зростає обсяг реалі-зованої продукції, середньомісячну заробіт-ну плату виплачують своєчасно і повністю підвищується продуктивність праці. Ліде-рами за обсягом реалізації продукції є такі обласні управління лісового та мисливсько-го господарства: Черкаське (53%), Донецьке (58%), Закарпатське (52%), івано-Франківсь-ке та Тернопільське (по 50%), Чернівецьке (45%), Чернігівське (42%)».

реОрГАНіЗАція ДеревООБрОБНОГО вирОБНицТвАПро стан реорганізації деревооб-

робного виробництва галузі розповів начальник відділу охорони праці руслан крикун. «За 2011 рік деревооброб-ними підприємствами перероблено 1234 тис. м3 деревини, що на що на 39% більше ніж торік. Найбільше деревини перероблено підприємствами житомирського управління (309 тис. м3), волинського (161 тис. м3) і Львівського 127 тис. м3). Таким чином щороку галузь переробляє приблизно 1200 тис. м3 деревини. випущено продукції переробки деревини на 618,8 млн грн, що на 16,7% більше 2010 року, – зазначив доповідач. – Але не тільки завдяки збільшенню перероб-ки деревини ми досягли цих показників. ефективність виготовлення продукції з 1 м3 переробленої деревини зросла на 56 грн за минулий рік і сягнула 501 грн».

На підприємствах галузі випущено 79,2 тис. м3 деревини, що на 12,9 тис. м3 більше

ніж у 2010 році. Майже половина всіх обсягів висушеної деревини припадає на підпри-ємства житомирського управління. Скоро-тили випуск сухої продукції підприємства Львівського та Чернігівського управлінь.

Продовжуючи доповідь руслан Петро-вич зазначив, що про необхідність реор-ганізовувати деревообробне виробництво галузі говорять протягом 10 останніх років. щоб забезпечити високу економічну ефек-тивність, у квітні 2011 року було проведено колегію на підставі якої були прийняті від-повідні рішення щодо прискорення реор-ганізації. Передбачалось концентрувати й інтенсифікувати деревообробні виробниц-тва, реконструювати технологічні лінії про-цесів, оптимізувати кількість виробничих підрозділів, узгодити сортименти продукції з технічними і сировинними ресурсами під-приємств. Більшість управліннь з розумін-ням поставились до цих проблем, зокрема, відбувається плановий процес реорганізації у Львівському управлінні.

«На нашу думку, недостатньо ефективно реорганізовують деревообробні виробниц-тва у харківському управлінні – там лише заплановане передавання обладнання і розширюють асортимент продукції. Єдиним управлінням, з яким поки що немає поро-зуміння щодо доцільності та необхідності реорганізації деревообробного виробниц-тва, стало Луганське», – зазначив допові-дач.

Підсумовуючи доповідь руслан крикун зауважив, що необхідно і надалі оптимізову-вати переробку деревини на підприємствах галузі, продовжувати процес реорганізації деревообробних виробництв.

реЗУЛьТАТи ревіЗії НА ПіДПриЄМСТвАх ГАЛУЗііз результатами планової ревізії фінансо-

во-господарської діяльності Держлісагент-ства за 2009–2011 роки учасників колегії ознайомив представник Держфінінспекції Олександр Білоус.

Загалом ревізією було охоплено близько 300 підприємств, на більшості з яких було виявлено фінансові порушення. це, зок-рема, безпідставні вилучення земельних ділянок лісового фонду, незаконні рубки, порушення під час укладання договорів, залісення земельних ділянок раніше, ніж на це було оформлено відповідні документи, реалізація лісових ресурсів за нижчою від собівартості і ринкової ціни вартістю, неви-конання нормативних документів щодо продажу необробленої лісопродукції на аукціонах. Масовими стали випадки надан-ня держлісгоспами різних спонсорських і благодійних допомог без відповідності таких витрат фінансовим планам або з їх перевищенням.

Доповідач завершив виступ такими словами: «Питання дотримання фінансо-во-бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна, усунення виявлених недоліків за результатами прове-дення контрольних заходів – на постійному контролі у державної фінансової інспекції. Тому, користуючись нагодою, хочу попро-сити керівництво Держлісагентства макси-мально усунути порушення, вжити заходів для запобігання їм і притягнути недбалих керівників до відповідальності».

Суперечливі факти розглядатимуть у судовому порядку, після чого стануть

відомими реальні результати контрольно-ревізійних перевірок лісогосподарських підприємств і буде ухвалено відповідні рішення щодо відповідальності винних осіб. Про це повідомив віктор Сівець, під-сумовуючи доповідь. «Ми також зацікавлені в підвищенні фінансової дисципліни наших підприємств, тому сподіваємося на конс-труктивну співпрацю у 2012 році», – запев-нив представника Держфінінспекції голова Агентства.

Про підсумки контрольно-ревізійної роботи за 2011 рік доповів начальник від-ділу контрольно-ревізійної роботи ігор Буд-зінський. контрольно-ревізійною службою було проведено 288 перевірок на 220 під-приємства галузі, з яких на 121 було вияв-лено фінансові порушення на загальну суму 2553 тис. грн. Найбільше їх було в Лугансь-кому, волинському і Донецькому обласних управліннях, найменше, відповідно, у Дніп-ропетровському, Сумському та івано-Фран-ківському управліннях. «Аналізуючи струк-туру фінансових порушень слід відзначити, що найбільша питома вага таких порушень: недоотримання доходів унаслідок зани-ження відпускних цін на лісопродукцію, незаконні рубки, порушення санітарних правил», – зауважив доповідач.

За результатами контрольних заходів за 2011 рік, до правоохоронних органів пере-дано 16 справ для відшкодування збитків на загальну суму 873 тис. грн. відсоток від-шкодування фінансових порушень з ура-хуванням переданих до правоохоронних органів справ становить 67%. Притягнуто до дисциплінарної і матеріальної відпові-дальності за результатами контрольних заходів у 2011 році 359 осіб, причому, 12 з них звільнено з посад.

ігор Будзінський зазначив, що з 2012 року, відповідно до постанови кабі-нету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001, в Держлісагентстві та його територіальних органах працювати-муть підрозділи внутрішнього аудиту, які утворюватимуть шляхом реорганізації підрозділів контрольно-ревізійної роботи.

відповідно до вимог статті 26 Бюджетно-го кодексу України, розпорядники бюджет-них коштів в особі керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит у своїх організаціях і установах.

внутрішній контроль і внутрішній аудит – одні з елементів системи держав-ного внутрішнього фінансового контролю, яка в Україні представлена трирівневою моделлю. Найвищим рівнем контролю є зовнішній від імені уряду та парламенту. відповідно, основою цієї системи є внут-рішній контроль.

внутрішній аудит, який буде запрова- джений з 2012 року, – це діяльність, яка допомагає керівнику досягти поставлених перед організацією цілей, використовуючи систематизований і послідовний підхід до оцінювання та підвищення ефективності системи внутрішнього контролю.

Підрозділи внутрішнього аудиту про-водитимуть три види аудиту: відповідності, ефективності та фінансовий аудит.

«Певна річ, така діяльність системи внут-рішнього аудиту є новою для нас, її потрібно буде будувати з чистого аркуша, тому ніхто не застрахований від помилок, – зазначив доповідач. – Необхідно буде розробити нові регламенти з проведення внутрішніх аудитів у галузі, але сподіваюся, що з вашою допомогою та з вашим розуміння ми з цим впораємось і будемо гідно виглядати порів-няно з іншими відомствами та міністерс-твами».

Підсумовуючи доповідь, віктор Сівець зауважив, що потрібно збільшити кількість ревізорів в областях, запропонував роз-глянути питання створення в територіаль-них органах Держлісагентства юридичних служб. За його словами, це дало б змогу уникнути багатьох правових непорозумінь у роботі лісогосподарських підприємств та під час контрольно-ревізійних перевірок.

У заключному слові Голова Держліс-агентства віктор Сівець наголосив, що фінансова дисципліна з кожним роком буде суворішати і до цього потрібно готу-ватись. «Ми плануємо у 2012 році повністю перейти на електронний облік деревини, що значно обмежить можливість вико-ристання деревини незаконної вирубки. Ми фактично цілком контролюватимемо заготівлю та реалізацію деревини», – сказав віктор Сівець. він також подякував праців-никам лісової галузі за виконану протягом 2011 року.

Марічка МАТВІЄНКО

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник»

Директор Михайло Ковальчук

Шеф-редактор Петро Баландюх------------

Головний редактор Оксана Оприск

Поштова адреса:а/с 5911, м. Львів, 79054

Адреса редакції:вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна

Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65

e-mail: derevo@derevo.com.uawww.derevo.com.ua

Передплатний індекс:89283

© ТзОВ «Деревообробник», 2011Свідоцтво про державну реєстрацію

КВ 15901-5671 Р від 19.07.2010

Періодичність – двічі на місяць.Тираж – 2 000 примірників.

Ціна договірна.--------------

Погляди авторів публікаційне завжди збігаються з думкою редакції.

Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами.

Рукописи не рецензуємо і не повертаємо.За достовірність поданої у матеріалах

інформації відповідають автори матеріалів.

За зміст і достовірність інформації у рекламнихта інших повідомленняхі за якість рекламовано-

го товару відповідає рекламодавець.Передрук дозволено з письмової згоди редакції.

-----------Газета «Лісівник України»

є учасникоммедіа-групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua-----------

Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б).

Замовлення №

cmyk

лісівник україни №1-� (45) �17 січня – 13 лютого 2012 року • регіони•

на Полтавщині поповнили лісопожежну технікуЗадля вдосконалення системи захис-

ту лісів від пожеж працівники лісової охорони області вже зараз розробляють основні плани роботи.

Насамперед, це перевірка готов-ності техніки до експлуатації, поповнен-ня пожежного інвентарю, поновлення наочної агітації, ремонт старих та створен-ня нових шлагбаумів і аншлагів. Окрім того, важливе значення має організація рекре-аційних зон відпочинку.

Для ефективної боротьби з лісовими пожежами Держлісагентство у новому році надало 2 нових пожежних модулі для Ново-санжарського і кременчуцького лісгоспів.

Малий лісопожежний комплекс (МЛПк-0,7-7) на базі автомобіля УАЗу має об’єм цистерни 700 л. Завдяки цьому без про-блем можна гасити пожежу на відстані 30 м. Лісопожежний модуль має тривалий термін експлуатації і не потребує особливих умов зберігання.

Зазначимо, що уникнути лісових пожеж у наступному сезоні допоможе лише чітко

спланована та правильно організована робота лісівників.

5 мільйонів гривень – на мисливське господарствоСтільки коштів минулоріч витратили

підприємства Житомирського обласно-го управління лісового та мисливського господарства на ведення мисливського господарства.

На охорону та відтворення диких тварин, зокрема, спрямовано півтора мільйона гривень. Так, у радомишльському лісомис-ливському господарстві на охорону та від-творення звірів витратили по 27 тис. грн на кожну тисячу гектарів, у Новоград-волинсь-кому – по 15 тис. грн.

Надходження ж від ведення мисливсь-кого господарства за 2011 рік загалом по управлінню становили 622 тис. грн. це лише 15% загальних витрат.

За 2011 рік посадові особи підприємств на порушників правил полювання склали 223 протоколи, вилучили 39 одиниць вог-непальної зброї, наклали більше 42 тис. грн штрафів. Майже 37 тис. грн уже стягнено.

Зараз мисливствознавці та єгері працю-ють над підрахунком диких тварин.

Водій Володимир Чорногуз із ДП «Берегометське ЛГ» – кращий оператор гідроманіпулятора в Україні. А нещодав-но він підтвердив свою майстерність на міжнародному конкурсі в російському місті Вологда, посівши там друге місце.

Почесний диплом і мотоцикл – така нагорода переможцеві від організаторів, холдингової компанії ЗАТ «Підйомні машини». Попередня сходинка до успіху – перемога на четвертому всеукраїнсько-му змаганні на звання «кращий оператор гідроманіпулятора», де володимир Чор-ногуз виборов перше місце.

Гідроманіпуляторами обладнуються лісовози, які працюють на заготівлі дере-вини, її сортуванні на нижніх складах. Тому професійній вправності водіїв на підприємствах Чернівецького обласного управління лісового та мисливського гос-подарства приділяють належну увагу – від підвищення кваліфікації до перенавчан-ня у Сторожинецькому лісовому коледжі, який готує кадри для лісової галузі області й регіону.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

Володимир чорногуз – другий на міжнародному

конкурсі

Прес-служба Полтавського ОУЛМГ

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

17 січня – 13 лютого 2012 року4 лісівник україни №1-� (45) • лісоВа техніка •

надійна техніка для лісозаготівельних робіт

Компанія «Junkkari Oy», що вхо-дить до складу концерну «MSK Group», є одним із найбільших виробників лісогосподарської техніки. «Junkkari Oy» першою із фінських компаній, що діють у цій сфері, отримала сер-тифікат відповідності ISO 9001. П’ятдесятирічний досвід роботи ком-панії демонструє непохитний успіх обраної діяльності.

Маніпулятори та причіпи марки «Patruuna» виробляють і комплекту-ють на «Junkkari Oy» на індивідуальне

замовлення, згідно з потребами клієн-та. Перед поставкою кожен маніпулятор належно випробовують. Маніпулятори «Patruuna» можуть бути укомплектовані різними модифікаціями розподільників, ротаторів для захоплення й аутригерів. Є широкий вибір додаткового обладнан-ня, що дає змогу запропонувати замов-никові найкраще рішення, зважаючи на його потреби і оброблювану сировину.

Маніпулятори 700 і 800 серій облад-нані поворотною рейкою із загартованої сталі й обертовим зубчастим колесом. Шарніри оснащені бронзовими втул-

ками і пальцями із загартованої сталі. Змінні L-подібні ковзні модулі забезпе-чують надійну опору для стрілки мані-пулятора. Підіймальні циліндри 800 серії обладнані ковзальним захистом і міцни-ми ширококутними шарнірами.

Маніпулятори серії 900 і 1000 ство-рені для роботи у складних умовах. Механізм повороту колони (чотири гідроциліндри) і виготовлена із загар-тованої сталі поворотна зубчаста рейка дають змогу швидко та зручно викону-вати роботи навіть на стрімких схилах, при цьому зберігаючи запас вантажно-

го моменту в усій робочій зоні маніпу-лятора. Усі шарнірні з’єднання мають бронзові підшипники із загартованими пальцями. Міцний сферичний шарнір плавно розподіляє вантажопідіймаль-ність на всьому вильоту стріли.

Модель 5769 устаткована литою основою і механізмом повороту колони (чотири гідроциліндри) – це надійний вибір для замовників, що цінують точ-ність геометрії підіймання.

Модель 1084 розроблена спеціально для рубок догляду, забезпечена швид-кодіючою і міцною стрілою шестикутно-го профілю, в якій перше коліно облад-нане ланцюгом, а друге – гідравлічним циліндром.

Удосконалена підіймальна геомет-рія та конструктивні рішення «Patruuna» гарантують винятково високу ванта-жопідіймальність у всій робочої зоні маніпулятора, яка зберігається також при роботі на максимальному вильоті стріли.

Система керування маніпулятором оснащена подвійним демпфіруванням «Comfort Drive Patruuna» (рис. 1), яке значно знижує динамічні навантаження й удари. керування стрілою маніпулятора і захопленням здійснюється окремими важелями керування (рис. 2) і нахилами джойстика (рис. 3). Маніпулятор працює завдяки системі клапанів попередньо-го керування, що дає змогу заощадити простір у кабіні трактора, забезпечує хорошу видимість і зручне положення для роботи оператора. розподільник монтують на колоні маніпулятора, а в

Технічні характеристики трелювальних візків «Patruuna»Трелювальні візки «Patruuna» Фермер 8+ 9+ 10+ 12+

Рейкове навантаження, кг 7000 8000 9000 10000 12000

Питома вага, кг 950 1200 1600 1800/2100 2300/2700

Навантажувальна щільність, 2,0 2,0 2,0 2,3 2,5

Довжина вантажного сектора, мм 3480 3520 3520 4000 4000

Загальна довжина, мм 5560 5560 5560 6280 6280

Ширина колії, мм 1700 1700 1700 1850 1900

Загальна ширина, мм 2160 2160 2160 2250/2450 2300/2450/2580

Кількість огороджень 2 3 3 3 4

Поворотні циліндри, шт. 1 2 2 2 2

Тягове зусилля (200 бар), кп - - - 1700 1800

Швидкість (40–80 л/хв), км/год - - - 2,55 2,55

Дорожній просвіт, мм 510 510 510 550/600 600/650

Труба рами, мм 6 х 150 х 150 8 х 160 х 160 8 х 160 х 160 10 х 200 х 200 10 х 200 х 200

Колеса 400/60-15,5 ELS400/60-15,5 ELS500/60-15,5 ELS500/55-17 ELS

400/60-15,5 ELS500/60-15,5 ELS500/55-17 ELS

400/60-15,5 ELS500/55-17 ELS16,0/70-20 ELS

400/55-22,5 ELS500/60-22,5 ELS600/50-22,5 ELS

Рис. 1 Подвійне демпфірування Рис. 2 Важелі керування Рис. 3 Patruuna Ergo Електронна сиcтема попереднього керування Рис. 5 Гідравлічна система попереднього керування

Рис. 4

лісівник україни №1-� (45) 517 січня – 13 лютого 2012 року • лісоВа техніка •

ТерМіНи ТА СЛОвОСПОЛУЧеННя

ППорода (Holzart; gatunek) – у лісівництві синонім поняття «вид рослин».Порода головна (Hauptholzart; gatunek drzewny główny) – порода, яка в певних лісорослинних й екологічних умовах най­краще відповідає господарській меті.Порода деревна (Baumart, Holzart; gatunek drzewny)– рід або вид деревної рослини. За господарським значенням розрізняють лісові, лісомеліоратив­ні, плодові та декоративні деревні породи.Порода другорядна (Nebenbaumart; gatunek drzewny podrzędny) – деревна порода, що має меншу господарську та економічну цінність порівняно з голов­ною.П о р о д а л і с о у т в о р ю ю ч а (bestandesbildende Holzart; gatunek lasotwórczy) – деревна порода, здатна в межах свого ареалу, у властивих для неї едафічних умовах забезпечити форму­вання зімкнутих корінних деревостанів, саморегуляцію і біологічну стійкість лісових угруповань і має вагоме еколо­гічне та економічне значення.Пост уПові рубки (Schirmschlag; częściowe cięcie rębne) – система рубок, при яких стиглий деревостан вирубують за декілька прийомів упродовж одного, двох і більше класів віку. Розрізняють рівномірно­поступові і нерівномірно­поступові рубки (групово­вибіркова, улоговинна, групово­поступова).

Порода деревна Панівна (herrschende Holzart; gatunek drzewny panujący) – 1. Особини наступних поколінь відносно попередніх. 2. Сукупність потомків однієї особини або пари особин.Порода Переважаюча (herrschende Holzart; gatunek drzewny przeważający) – деревна порода, що займає більшу час­тину площі лісостану або складає більшу частину його деревинного запасу.Порода Підгінна (Treibholzart; gatunek wypełniający) – деревна або чагарникова порода, що виконує роль підгону, сти­мулює ріст у висоту та очищення від сучків дерев головної породи. Порода суПутня (Begleitholzart; gatunek drzewny domieszkowy) – деревна порода, яка росте разом з лісоутворювальною породою як домішка, як правило, у 2– 3­му ярусі насадження, а інколи і в підліс­ку. В окремих випадках супутня порода може виступити як лісоутворювальний, формуючи перший ярус разом з головною породою.Потужність ґрунту (Bodentiefe; głębokość gleby) – товщина генетично пов’язаних ґрунтових горизонтів, що формуються під впливом води, повітря і живих організ­мів та характеризуються родючістю.. Що потужніший ґрунт, то він багатший. Потужність ґрунту, за П.С. Погребняком (1968), є одним із факторів, що визнача­ють трофогенний ряд в едафічній сітці.Походження деревостану (Entstehung des Bestandes; pochodzenie drzewostanu) –

спосіб утворення деревостану. Розріз­няють деревостани природного і штуч­ного походження; які виросли з насіння, називають насінними, а які утворилися з парості – паростковими. Пояс рослинності (Höhenstufe; strefa roślinna) – відносно однорідна рослин­ність в межах певної висоти над р. м.Праліс (Urwald; las pierwotny) – ліси, що розвивалися тільки під впливом при­родних факторів. ґрунт, клімат, флора, фауна і процеси розвитку П. не були ні зруйновані, ні змінені через лісокористу­вання, випас худоби або інший прямий чи непрямий вплив людини.П р е д м е т д о с л і д ж е н н я (Untersuchungsobjekt; objekt badań) – певний аспект дослідження процесів чи явищ в межах об’єкта досліджень.Прилягання лісосіки (Schlaganschluß, Schlagordnung; przyleganie zrębu) – поря­док закладання лісосік на ділянці стигло­го лісу або в лісовому кварталі. Розрізня­ють чотири способи прилягання лісосік: безпосередній, черезсмужний, кулісний і шаховий.ПринциП географізму в лісовій тиПології (geographisches Prinzip in der Waldtypologie; zasada geografizmu w leśnej typologii) – закономірна зміна лісів від­повідно до зміни природних зон. Обґрун­тований Г. Морозовим (1914).Приріст біомаси (Biomassenzuwachs; przyrost biomasy) – кількісне за річний період збільшення живої речовини популя­

ції, виражене в одиницях маси на одиницю площі.Приріст річний (jährlicher Zuwachs; przyrost roczny) – шар деревини, що наростає за рік.Природа (Natur; gatunek) – все, що без­посередньо не відноситься до людини і її діяльності.ПриродозаПовідний фонд (Пзф) ( N a t u r s c h u t z g e b i e t e ; n a t u r a l n y przyrodochronny fundusz) – ділянки суші і водного простору, природні комплек­си та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різно­манітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтри­мання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.П р и р о д н е П о н о в л е н н я (Naturverjüngung; odnowienie naturalne) – процес утворення нового покоління лісу природним шляхом.Природокористування (Naturnutzung; przyrodoużytkowanie) – сукупність усіх форм діяльності людини, пов’язаної з використанням ресурсів довкілля для задоволення потреб суспільства. Раціо­нальне природокористування – науково обґрунтоване використання природних ресурсів без втрати ними кількісного і якісного потенціалу; включає охорону і відтворення природних ресурсів.

Технічні характеристики маніпуляторів «Patruuna»Маніпулятори «Patruuna» 5785 5771 966 866 762 751

Максимальний виліт стріли, м 8,5 8,5 6,6 6,6 6,2 5,1

Вантажний момент, брутто, кН/м

57 57 41 37 28 28

Вантажний момент, нетто, кН/м 39 42 30 27 22 23

Момент повороту, кН/м 16 16 9,2 7,8 6 6

Поворотний циліндр, шт. 4 4 4 2 2 2

Кут повороту, 0 380 380 380 360 360 360

Захоплення, м2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2

Тип ротора FR 10 FR 10FR 10

FR 7 FR 7 FR 7

Робочий тиск, бар 185 175 175 175 175 175

Рекомендована продуктивність гідронасоса, л/хв

45–80

45–80

45–80

30–60

30–60

30–60

Подовжувач, шт 2 1 1 1 1 –

Вантажопідіймальність без захоплення, кг, 4 м

950 1050 750 645 550 575

Вантажопідіймальність без захоплення, кг, 6 м

610 690 500 430 390450/5,1

m

Маса з фланцевим кріпленням, кг

1340 950 900 800 700 670

Маса з триточковим кріплен-ням, кг

– – 1000 850 750 720

кабіну встановлюють лише джойстики попереднього керування. Для маніпу-лятора «Patruuna» можна вибрати елек-тронну (рис. 4) або гідравлічну (рис. 5) систему попереднього керування.

У причіпних форвардерах «Patruuna» висока вантажопідіймальність поєднуєть-ся з маневреністю, стійкістю і добре зба-лансованим розвантажувачем. Усі моделі причіпних форвардерів «Patruuna» мають однобалкову раму, яка забезпечує зруч-ність переміщення огорож.

Причіпний форвардер обладнаний двома циліндрами і конічними роли-ковими підшипниками для керування рамою, що дає змогу легко маневрувати в лісі по траєкторії руху трактора.

Завдяки симетричній балці можна подолати найскладніші перешкоди. Міцна конструкція і низький центр ваги забезпечують стійкість і надійний баланс. При рубках догляду великі та широкі колеса оберігають від пошкод-жень при наїзді на коріння.

«Patruuna» 8+ у комбінації з маніпу-лятором 700 серії – розумне рішення для різних цілей. «Patruuna» 9+ або 10+ у комбінації з маніпулятором 800 серії вирізняються підвищеною потужністю і мають кращі характеристики, необхідні для роботи у складних експлуатаційних умовах.

Приводний механізм причіпних фор-вардерів «Patruuna» 10+ 4WD і 12+ 4WD створює тягове зусилля 18 кН. керу-вання тягою здійснюється за допомо-гою важелів керування або електрич-ного приводу з кабіни трактора. При ввімкненні повного приводу обидва тягових двигуни візка мостів і керуван-ня тягою опускаються між колесами фор-вардера, і всі колеса стають ведучими. У разі обертання коліс швидше від тягових двигунів система клапанів автоматично знижує зусилля на привід коліс. Після зниження швидкості пересування авто-матика відновлює колишнє зусилля.

комбінація причіпного форвардера 4WD з маніпулятором 900 або 1000 серії дає змогу отримати систему потужного класу для виконання високопродуктив-них лісових робіт.

Д ля причіпних форвардерів «Patruuna» можна придбати автономне гідравлічне обладнання, яке забезпечує достатню продуктивність у тих випад-ках, коли гідравліка трактора є недостат- ньою.

Техніка «Junkkari Patruuna» ідеально підходить як для сільськогосподарських потреб, так і для професійного вико-ристання при лісозаготівельних роботах.

Марічка МАТВІЄНКО

17 січня – 13 лютого 2012 року� лісівник україни №1-� (45) • постаті•

Євген Іванович Цурик: науковець і поетМи і надалі знайомимо читачів

«Лісівника України» з людьми, які зро-били вагомий внесок у розвиток лісо-вого сектора національної економіки. Вони є особистостями, мало відоми-ми широкому загалу, але такими, про яких Україна повинна знати. Профе-сор, доктор сільськогосподарських наук Євген Іванович Цурик належить саме до цієї когорти. Його доробок, відданість науці, принциповість і людяність заслуговують великої пошани.

Євген іванович цурик– колоритна фігура в науковому світі лісівників: про-фесор, доктор сільськогосподарських наук, дійсний член Лісівничої Академії наук України, автор багатьох монографій, наукових статей, підручників, навчаль-них посібників та методичних розробок, серед яких «ялинники карпат» (1980), «еколого-економічна ефективність лісо-користування» (1991), «Лісовпорядкуван-ня. Організація виконання робіт» (2006), «Таксація динаміки деревостанів» (2008) та інші.

я познайомився з Євгеном іванови-чем на кафедрі економіки, організації та планування лісової промисловості та лісового господарства Львівського лісо-технічного інституту (тепер Національ-ний лісотехнічний університет України).

Працюючи впродовж багатьох років з Євгеном івановичем, я знав його як викладача і науковця, котрий завзя-то «гризе» граніт лісівничої науки. Та зовсім недавно відкрив для себе його як поета. Ознайомившись з його збір-ками віршів «Пробні акорди» (1992) та «відгуки серця» (1998), я побачив його в цілком іншому амплуа.

У поезії Євгена івановича криється щось загадкове і неземне. в ній відоб-ражені його юнацькі роки, біль душі та рани, що з роками не гояться. Загадковим залишається для мене і сам поет. Навіть

у зрілому віці він постійно дивує неор-динарністю, перш за все великою силою волі, яка дає йому змогу долати повсяк-денні труднощі самотнього життя.

Сподіваюся, що широкому колу читачів «Лісівника України» цікаво буде ознайомитися з думками працівників Національного лісотехнічного універси-тету України, котрі разом працювали з Євгеном івановичем і добре знають його творчий доробок. На моє запитання: «що вас найглибше вражає в поезіях і життє-вому шляху професора Євгена цурика», вони відповіли по-різному.

Старший науковий співробітник науково-дослідного сектору Націо-нального лісотехнічного університету України Ніна Синякевич:

– Євген іванович цурик асоціюєть-ся з каменярем, який невтомно і непо-хитно довбає скелю науки, долаючи постійний фізичний біль. що особливо вражає: будучи незаперечним авторите-том у власній справі, професор прагнув

поділитися своїми знаннями на користь загальної справи. Пригадую цікаві момен-ти в роботі Євгена івановича: коли йому скоротили кількість «годин», він записав свої лекції на магнітофон і таким чином допоміг студентам краще засвоїти важ-ливий матеріал.

Євген іванович дуже коректний у дискусіях, пошуку істини, а ще – добрий порадник. він завжди радо відгукнеться, якщо до нього звернутися за науковою консультацією. Можливо, якби кожен з нас намагався так чесно жити і твори-ти, не розраховуючи на винагороду, нам вдалося б змінити світ на краще.

Декан лісогосподарського факуль-тету, проф., д-р сільськогосподарських наук Степан Миклуш:

– Євген іванович – людина твердого духу, наполегливий, упевнений у влас-ній правоті дослідник. вражає глибина досліджень широкого кола лісівничих проблем з екологічної та економічної точок зору. Професор уміло впорядко-

вує і використовує вислови видатних людей та перли народної творчості у своїх доробках.

Доцент кафедри економіки і менеджменту лісових підприємств, канд. екон. наук Євген Сенько:

– Професор Євген цурик є трудоголі-ком, який постійно відшукує як задо-волення, так і розраду в роботі. Будь-яке поставлене перед ним завдання він завжди вирішує. Поет-науковець – скромна людина, що веде аскетичний спосіб життя, не терпить фальші і лукавс-тва.

Закінчуючи роздуми про наукове життя і творчість Євгена івановича, хочу наголосити, що серед нас таких людей мало, вони заслуговують великої пошани та високих державних нагород.

Ігор СИНЯКЕВИЧ, завідувач кафедри економіки і

менеджменту лісових підприємств НЛТУ України, проф., д-р екон. наук

ДовідкаЦурик Євген Іванович народився 3 травня 1937 р. в с. Бобівці Сторожинець­

кого району Чернівецької області. У 1952 р. закінчив сільську семирічну школу, 1958 р. – Сторожинецький лісовий технікум. Після завершення навчання працював техніком­лісівником, бухгалтером, помічником лісничого. У 1962–1967 рр. навчався на лісогосподарському факультеті Львівського лісотехнічного інституту. Потім пра­цював старшим лаборантом, інженером науково­дослідного сектору. У 1970–1973 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі лісової таксації Української сільськогосподарської академії (м. Київ). У 1973 р. успішно захистив дисертацію і здобув вчений ступінь кан­дидата сільськогосподарських наук. Закінчивши аспірантуру, працював молодшим науковим співробітником відділу інформації і матеріального забезпечення АСУВ Інсти­туту кібернетики АН УРСР (1973–1974), науковим співробітником Поліської АЛДС в м. Житомирі (1974–1975), молодшим співробітником Львівського інституту ботаніки АН УРСР (1975–1979), асистентом кафедри економіки й організації лісової промисловості і лісового господарства Львівського лісотехнічного інституту (1979–1982), а з 1982 року – доцентом цієї ж кафедри.

У липні 1989 року Євген Іванович перейшов працювати до Львівського державного університету ім. І. Франка, на посаду доцента кафедри раціонального природокористу­вання. Згодом повернувся до Українського державного лісотехнічного університету (м. Львів) на кафедру лісової таксації та лісо­ впорядкування, де в 2000 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора сільськогосподарських наук.

Зараз Є.І. Цурик – на заслуженому відпочинку, він і надалі збільшує власний творчий доробок.

ПІшОВ ІЗ Життя тВерДОхЛІБ ПАВЛО тиМОфІЙОВиЧНа 83-му році пішов із життя добре відомий в Україні й на Вінниччині лісівник

тВерДОхЛІБ Павло тимофійовичНародився Павло Тимофійович 12 вересня 1929 р. в с. Орлівка Тульчинсь-

кого району вінницької області. Закінчив Малинський лісотехнічний технікум,

Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю інженер-технолог.

У 1949–1951 рр. працював техніком-технологом кПП Будівельного тресту

№2 у Ленінградській області. З 1951 р. до 1954 р. був на дійсній військовій стро-

ковій службі. У 1954–1963 рр. – працював інженером лісосічного фонду, това-

рознавцем, начальником дільниці, техкерівником дільниці, майстром першої

категорії, економістом у Тульчинському ліспромгоспі №12 тресту «київлісзаг».

З 1963 р. – слухач вПШ при цк компартії України, завідувач відділу Тульчинсько-

го рк кПУ, другий секретар Піщанського рк кПУ, з 1968 р. до 1991 р. – начальник

обласного управління лісового господарства і лісозаготівель, генеральний дирек-

тор обласного виробничого лісогосподарського об’єднання «вінницяліс».

Під керівництвом Павла Тимофійовича було значно підвищено продуктив-

ність лісів, покращено їхній санітарний стан, істотно збільшено площу технічно

цінних лісових насаджень. Було облаштовано багато лісових розсадників, де

впроваджено комплексну механізацію робіт для вирощування посадкового

матеріалу. введено в експлуатацію 5 лісовиробничих комплексів, збудовано 10

нових і реконструйовано 11 цехів деревообробки. Повністю було укомплекто-

вано підприємства директорами і головними спеціалістами.

За високий професіоналізм і вагомий особистий внесок у розвиток лісового

господарства Твердохлібу П.Т присвоєно високе звання «Заслужений лісовод

Української рСр», його відзначено орде-

ном «Знак пошани», медалями «За доб-

лесну працю», «ветеран праці», відзна-

кою вінницького ОУЛМГ «За сумлінну

працю», ювілейними медалями з нагоди

Перемоги у великій вітчизняній війні.

Павло Тимофійович був по-справж-

ньому мудрою і скромною людиною,

великим оптимістом, життєлюбом з чудовим почуттям гумору. він житиме в

серці кожного із нас.

щирі співчуття сім’ї, рідним, друзям покійного висловили голова вінницької

облдержадміністрації М.в. Джига, голова обласної ради С.П. Татусяк, керівни-

ки обласного управління лісового та мисливського господарства, директори

держпідприємств лісового господарства області, ветерани лісового господарс-

тва, профспілкова організація лісівників.

Перестало битися серце справжнього патріота України, знаного організатора

лісогосподарського виробництва. Павло Тимофійович залишив по собі добру

пам’ять – могутні подільські ліси, згуртовану команду лісівників, професіоналів

високого класу.

Поховали Павла Тимофійовича 18 січня на його батьківщині, в с. Орлівка

Тульчинського району.

лісівник україни №1-� (45) �17 січня – 13 лютого 2012 року • досВід•

Затонулі ліси: лісозаготівля у водосховищахУ водосховищах світу криються

справжні скарби: мільйони кубічних метрів деревини. І часто її якість, як це не дивно, дуже висока.

У південноамериканському Суринамі, наприклад, у водосховищі Брокопондо, вже п’ять років заготовляють дорогу та рідкісну тропічну деревину. і при цьому не треба знищувати вологих тропічних лісів, адже деревостан уже затонув у водосховищі. Ульріх Бік з інституту Лісо-вого господарства світу, що є складовою інституту Йоганна Генріха фон Тюнена в Гамбургу, говорить про це так: «якраз у суринамському водоймищі дуже висо-коякісна деревина. Такої нині, в умовах екологічно раціонального ведення лісо-вого господарства, десь інде майже не знайти. Там, зокрема, є дерева, що під-падають під конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнен-ня і які не можна звалювати у звичайних лісах».

За наявними даними, у величезному внутрішньому морі площею 1500 км2, утричі більшому за Боденське озеро, стоять дерева, об’єм деревини в яких налічує 10 млн м3. це водосховище ство-рили у 1960–1964 рр., щоб скористати-ся його гідроенергією для отримання струму, необхідного для роботи алю-мінієвого заводу. Ліс тоді просто залиши-ли на своєму місці. «вартість цих дерев тоді просто не усвідомлювали. Нині подумали б передусім про те, як вико-ристати деревину», – розповідає Ульріх Бік. Права на її використання належать виробникові дерев’яної підлоги Джосові Деннебосу з Нідерландів, генеральним

імпортером на німецький ринок є фірма «Bart & Co. GmbH» з коршенбройха.

виСОкА якіСТь ДеревиНи як би там не було, та навіть після 40

років перебування під водою якість деревини дуже не погіршилась. Арно Фрювальд з інституту технології дере-вообробки та біології дерева, ще однієї складової інституту Йоганна Генріха фон Тюнена в Гамбургу, з 1980-х років дослід-жує якість деревини, що затонула під час

сплавляння і десятки років пролежала на дні річок та озер. А.Фрювальд констатує: «Ми встановили, що навіть після 50 років перебування у воді деревина ще досить добре зберігає свої властивості, приблиз-но на 80–90%». Дослідження фахівців з інституту Йоганна Генріха фон Тюнена, додамо, зосереджені на таких властивос-тях, як твердість, еластичність, міцність і гігроскопічність деревини.

У випадку водосховища Брокопондо можна говорити навіть про покращен-ня властивостей деяких видів дереви-ни. «Деревина у водосховищах загалом у кращому стані ніж та, що затонула під час сплавляння, оскільки її ще не звалю-вали. це, однак, залежить ще й від виду деревини», – вважає Фрювальд. Передусім слід враховувати, що темні види деревини краще переносять перебування під водою, ніж світлі. У деревині за цей час можуть відкластися деякі види мінеральних речо-вин, і навпаки, деякі речовини, які вона містить, можуть вимитися звідти.

ДеревиНУ кОНСервУюТь Ульріх Бік коментує: «За результатами

певних досліджень, якість деревини зі суринамського водоймища від перебу-вання у воді, що тривало десятки років, навіть покращилася, завдяки тому, що деякі небажані речовини, які вона містила, звідти вимилися». Перебування під водою дає деревині вирішальну перевагу з точки зору стійкості, позаяк грибки тут жодних шансів не мають. У такий спосіб в букваль-ному сенсі цього слова відбувається кон-сервація деревини.

Подібні до суринамського проекти реалізують, наприклад, у канаді, Гані та Малайзії. Заготівля у водосховищі цінної тропічної деревини прибутковіша, ніж господарська діяльність, яку здійснюють із ялинками та ялицями, позаяк тропічна деревина на ринку значно дорожча.

Звалювати затонулі ліси, однак, не так вже й легко і безпечно, адже роботу дово-

диться виконувати глибоко під водою. Джос Деннебос задіяв для цього водолазів, які під водою на глибині до 35 м роблять це гідравлічними ланцюговими пилами. щоби після спилювання стовбури не йшли одразу на дно, пірнальники-звалюваль-ники попередньо обмотують їх дротяним канатом. За його допомогою їх підіймають і на човнах транспортують безпосеред-ньо на лісопилку, що на березі. розпові-дає Ульріх Бік: «Для заготівлі у водоймах не потрібно розбудовувати жодної інф-раструктури, наприклад, трелювальних шляхів. Завдяки цьому трелювання лісу значно спрощується і завдає менше шкоди навколишньому середовищу».

Завдяки тропічній деревині з водо-сховища ринок збагачується високо- якісною продукцією, використання якої, крім того, ще й виправдане з екологічних міркувань. Адже затонулі ліси у водосхо-вищах світу колись таки розкладуться, вивільнивши при цьому величезну кіль-кість метану. А болотний газ у 25 разів шкідливіший для клімату, ніж двоокис вуглецю. Арно Фрювальд робить висно-вок: «краще будемо добувати біомасу з річок і водоймищ, ніж залишатимемо її там гнити».

Водолаз із ланцюговою пилою. Робота під водою криє небезпеку, адже її виконують на глибині до 35 м. Для гідравлічних ланцюгових пил це, звісно, не проблема, та водолазові важко

Буксирування: щодня пірнальники-звалюваль-ники Джоса Деннебоса заготовляють у водосховищі Брокопондо близько 150 м3 деревини та буксирують її до лісопилки, що на березі

Лісозаготівельна робота під водою. Спочатку обрізають надводну частину стовбура, далі, перед тим як звалити, водолази фіксують дерево ланцюгами і спилюють його під водою. На завершення – підіймають на човен. Переклад редакції

Водосховище Брокопондо

cmyk

17 січня – 13 лютого 2012 року� лісівник україни №1-� (45) • наостанок•

ліс, що затонув

Підготувала Ольга СЕрЕдА

KaMpOnG pluK (КАМБОДЖА)ще один затонулий, але живий ліс можна побачити в камбоджі, лише у воді

ростуть не кипариси, а мангрові дерева. ці джунглі є прихистком для багатьох представників дикої природи.

«На плаву» тримаються не тільки зарості мангрових дерев, а й село на палях, жителі якого виловлюють креветок. Тільки тут можна помилуватися унікальними мангровими лісами, які ростуть в озері, а інколи – і на ділянках зі солоною водою.

До речі, представники місцевої фауни теж змушені були пристосуватися до «водяних» умов. Так, місцеві макаки навчилися ловити крабів. щоб не тривожити тварин, усі екскурсії проводять на звичайному човні, а до села курсує швидкісніший транспорт – моторні катери.

Звичайно, це не всі затонулі ліси, але запевняємо, що наймальовничіші. Тому майте на увазі: у світі ще багато цікавого!

КАДДО (техАС, СшА)На відміну від розглянутих вище мертвих підводних лісів, ліс на озері каддо

(Техас) – живий або, як ще його називають, плавучий. Дерева все ще ростуть і тішать око незвичною красою. хвойні та кипариси чудово почувають себе у воді, вік деяких із них – понад 1000 років. Більше того, плавучий ліс на озері каддо вважають одним із найбільших кипарисових лісів.

Саме озеро неглибоке, вода у ньому досить прозора навіть влітку, коли воно покрите ряскою, заростями водяних лілій та індійських лотосів. На вигляд – справж-нє болото, а пахне свіжою водою і травою. На зиму поля лілій та лотосів ховаються під воду, і тоді поверхня озера схожа на дзеркало площею 106 км2.

На озері ростуть 189 видів дерев і кущів, найвідомішими із яких є «лисі» кипа-риси, 75 видів трав, 42 види ліан, 216 видів птахів, 90 видів риб і рептилій та 42 види тварин.

«Лисі» кипариси – це те, що робить озеро унікальним. Лисими їх називають тому, що, на відміну від своїх сухопутних родичів, вони є листяними і на зиму скидають листя. Насіння кипарисів не може проростати у воді, тому вік кипарисів, що ростуть в озері, становить не менше 100 років.

кипариси, особливо ті, що у воді, мають спеціальні утворення, які називають «коліна». це нарости, схожі на пеньки, які ростуть від коренів. вчені поки що досте-менно не з’ясували, для чого вони деревам. За однією із гіпотез, їхнє основне при-значення – додаткове постачання коріння киснем, за іншою – вони допомагають деревам краще закріпитися в землі, щоб їх не вирвало ураганом.

З кипарисів звисають довгі пасма іспанського моху, сірі влітку і зелені взимку, що надають ще більш незвичного і навіть містичного вигляду цьому місцю, тому не дивно, що на озері каддо завжди багато туристів.

ПерІяр (ІНДІя)ще одне підводне захоронення лісу – в індійському штаті керала. як і на каїнді,

тут можна побачити верхівки дерев, які то тут, то там стирчать із води. Але на відміну від казахського озера, Періяр розташований не високо в горах, а в націо-нальному парку Періяр серед вічнозелених тропічних лісів, які покривають 75% території парку.

Озеро виникло внаслідок будівництва дамби через ріку Мулаперіяр у 1895 році. Його площа – 26 км². Періяр вважають однією з особливостей парку не тільки завдяки його красі, а й підводному лісу. Стовбури мертвих дерев надають йому особливого шарму. Місцеві жителі називають це місце «цвинтарем лісових духів» і під час свят прикрашають сухі гілки різнобарвними стрічками. Незважаючи на похмуру назву, озеро є основним джерелом питної води для диких тварин парку, тому в обов’язки персоналу входить контроль за станом озера. Але для туристів організовують екскурсії, під час яких вони можуть по-справжньому відчути красу цього неповторного місця.

Аналогічними Періяру є водосховища із затопленим лісом Удавалаве на Шрі-Ланці та вольта в республіці Гані, які також виникли внаслідок діяльності Людини.КАїНДІ (КАЗАхСтАН)

кам’яні схили, круті скелі, густий хвойний ліс… із гребеня скель відкриваєть-ся чудова панорама ущелин каїнді, Сати та долини річки Чилик. А за 5 км зеленіє березовий ліс, який і дав назву озеру – у перекладі з казахської «каїнді» означає «там, де багато берез».

Та добратися до цього дива природи непросто – треба піднятися на висоту 1867 м. Саме там, посеред хвойного лісу в ущелині кунгей Алатау розташоване загадко-ве та містичне озеро каїнді. Подекуди його глибина сягає 30 м. А під водою …ліс. коріння дерев розгалужене на дні озера, а верхівки, прагнучи світла, прориваються крізь його темні води вгору і стирчать, ніби щогли затонулих кораблів.

У 1911 році у цій місцевості стався землетрус, унаслідок якого зсув перекрив ріку. Долина перед цією природною перешкодою наповнилася водою. Так утво-рилося озеро. вода у ньому настільки холодна (навіть влітку її температура не перевищує 6°С), що сосни чудово збереглися й досі. Особливо добре їх видно крізь смарагдову воду в тиху погоду.

Найчастіші гості тут – драйвери, які з насолодою прогулюються стежками під-водного лісу.

У попередньому номері ми розповідали про закам’янілий ліс. А тепер роз-повімо про не меншу дивовижу – ліс… що затонув.

Гадаєте, це неможливо? Помиляєтесь! Унаслідок природних і техногенних катаклізмів таке трапляється, хоча й нечасто. Отож, до вашої уваги четвірка наймальовничіших озер (чи, правильніше, підводних лісів?).