ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГОПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2017 РОЦІ

КИЇВ - 20181

СТРУКТУРАРегіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

Київської області у 2017 роціВступне слово 6

1. Загальні відомості 71.1 Географічне розташування та кліматичні особливості території 71.2 Соціальний та економічний розвиток області 8

2. Атмосферне повітря 452.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 45

2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 452.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в містах

46

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за видами економічної діяльності)

48

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря 522.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах 532.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 552.5 Використння озоноруйнівних речовин 562.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 572.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря 59

3. Зміна клімату 623.1. Тенденції зміни клімату 623.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

62

3.3. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату

64

4. Водні ресурси 654.1 Водні ресурси та їх використання 65

4.1.1 Загальна характеристика 654.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів 664.1.3 Водокористування та водовідведення 66

4.2 Забруднення поверхневих вод 674.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод

67

4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за сферами діяльності) 684.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод 69

4.3 Якість поверхневих вод 714.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 714.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 724.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 754.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод 75

4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 774.5 Заходи щодо покращення стану водних об'єктів 79

5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі

81

5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

81

5.1.1 Загальна характеристика 812

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

82

5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 835.1.4 Формування регіональної екомережі 855.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 87

5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 885.2.1 Загальна характеристика рослинного світу 885.2.2 Охорона, використання та відновлення лісів 905.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 905.2.4 Охорона та відновлення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

91

5.2.5 Чужорідні види рослин 1095.2.6 Охорона, використання та відтворення зелених насаджень 1105.2.7 Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на території природно-заповідного фонду

110

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 1115.3.1 Загальна характеристика тваринного світу 1115.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств 1265.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

128

5.3.4 Чужорідні види тварин 1305.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу 130

5.4 Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 1325.4.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду 1325.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення 1375.4.3 Біосферні резерванти та Всесвітня природна спадщина 1385.4.4 Формування української частини Смарагдової мережі Європи 140

5.5 Рекреаційна діяльність на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду

146

6. Земельні ресурси та ґрунти 1486.1 Структура та стан земель 148

6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь 1486.1.2 Стан ґрунтів 1506.1.3 Деградація земель 151

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти 1536.3 Охорона земель 154

7. Надра 1557.1. Мінерально-сировинна база 155

7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази 1557.2 Система моніторингу геологічного середовища 156

7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість 1567.2.2 Екзогенні геологічні процеси 158

7.3 Дозвільна діяльність у сфері використання надр 1597.4 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 169

8. Відходи 1708.1 Структура утворення та накопичення відходів 1708.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 1728.3 Транскордонне перевезення небезпечних відходів 175

9. Екологічна безпека 1759.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки 175

3

9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 1769.3 Радіаційна безпека 178

9.3.1 Стан радіаційного забруднення території Київської області 1789.3.2 Поводження з радіоактивними відходами 1819.3.3 Стан радіаційної безпеки у зони відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення

182

10. Промисловість та її вплив на довкілля 18910.1 Структура та обсяги промислового виробництва 18910.2 Вплив на довкілля 197

10.2.1 Гірничодобувна промисловість 19710.2.2 Металургійна промисловість 19810.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість 19910.2.4 Харчова промисловість 200

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва 20111. Сільське господарство та його вплив на довкілля 202

11.1 Тенденції розвитку сільського господарства 20211.2 Вплив на довкілля 204

11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження

204

11.2.2 Використання пестицидів 20411.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель 20611.2.4 Тенденції в тваринництві 207

11.3 Органічне сільське господарство 20712. Енергетика та її вплив на довкілля 209

12.1 Структура виробництва та використання енергії 20912.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження 20912.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля 21212.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики

214

13. Транспорт та його вплив на довкілля 21513.1 Транспортна мережа Київської області 215

13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень 21513.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів 217

13.2 Вплив транспорту на довкілля 21813.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 220

14. Стале споживання та виробництво 22114.1. Тенденції та характеристика споживання 22114.2 Запровадження елементів сталого споживання та виробництва 222

15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

224

15.1 Національна та регіональна екологічна політика 22415.2 Удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища

226

15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

227

15.4 Виконання обласних цільових екологічних програм 22715.5 Моніторинг навколишнього природного середовища 23415.6 Державна екологічна експертиза 23915.7 Економічні засади природокористування 240

15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності 240

4

15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі 24115.8 Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

242

15.9 Державне регулювання у сфері природокористування 24315.10 Екологічний аудит 24715.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 248

15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

250

15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій 25115.12.2 діяльність громадських рад 252

15.13 Екологічна освіта та інформування 25215.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 253Висновки 256

5

ВСТУПНЕ СЛОВОЛюдина відіграє важливу роль в якості стану навколишнього природного

середовища, оскільки від її дій залежить поліпшення або погіршення стану довкілля.

Раціональне використання природних ресурсів та охорона довкілля є виключною передумовою сталого суспільного розвитку. Оскільки природні ресурси є основою життєдіяльності населення та економіки держави, саме тому їх збереження, відтворення та невиснажливе використання має здійснюватись як з боку держави, так і з боку громадськості.

Для України, що стала на шлях побудови відкритого демократичного суспільства, потреба у доступній і достовірній інформації про стан довкілля набуває особливого значення.

Однією з умов сталого економічного і соціального розвитку області та України в цілому є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та збереження екологічної безпеки життєдіяльності населення.

В основу формування державної екологічної політики покладено принцип, згідно з яким екологічна безпека є складовою національної безпеки. Мета природоохоронної діяльності полягає в досягненні оптимального балансу між шкідливими для довкілля наслідками, що супроводжують розвиток суспільства, і можливостями природних ресурсів до самовідтворення.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища у Київській області – це щорічний випуск об’єктивної аналітичної інформації про екологічний стан Київської області, яка є необхідною для вирішення екологічних проблем області. Вона містить комплексну оцінку довкілля нашого регіону, що має сприяти зміцненню потенціалу суспільної свідомості, підвищенню компетентності всіх тих, хто ухвалює відповідальні для суспільства і сталого розвитку рішення.

Ознайомившись з цими матеріалами, кожен бажаючий може наочно побачити реальні здобутки та перспективи подальшої роботи у сфері охорони довкілля в контексті реалізації загальнодержавних та регіональних природоохоронних програм.

Доповідь містить узагальнені та аналітичні матеріали про використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження еколого-економічних реформ, здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведено підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в області на 2018 рік.

6

РОЗДІЛ1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості території.Київська область як адміністративно-територіальна одиниця в складі

України утворилась 27 лютого 1932 року. Вона розташована на півночі України у басейні середньої течії Дніпра. Київщина займає площу 28,1 тис. км² (без м. Києва), що становить 4,7 % площі України (з м. Києвом – 28,9 тис. км²). Центром Київської області є столиця України місто Київ. В адміністративному відношенні область поділяється на 25 районів, 9 об'єднаних територіальних громад, 13 міст обласного підпорядкування, 30 міст районного підпорядкування (селища міського типу), 1126 сільських населених пунктів. Чисельність населення на 1 грудня 2017 року складала 1 753,1 тис. осіб, щільність населення 62 особи на 1 км2.

Рельєф Київської області рівнинний із загальним похилом до долини Дніпра. Північна частина області лежить у межах Поліської низовини. На сході у межах області – частина Придніпровської низовини. Найбільш підвищені й розчленовані південна та південно-західна частини, зайняті Придніпровською височиною (висота біля 273 м. над рівнем моря). Ґрунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими є чорноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території перевищує 60%. Загальна площа лісів Київської області становить близько 649 тис. га. Для північної частини області характерні масиви хвойних і мішаних лісів, південна частина значною мірою розорана, на тих ділянках, які не зазнали сильного антропогенного впливу, переважають широколистяні ліси. Тваринний світ Київщини дуже різноманітний. Багатство видового складу пов’язане з тим, що область розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована у зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні. Природне середовище території Київщини протягом історичного часу відзначалося сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами.

На Київщині проводиться розробка, в основному, будівельних мінеральних матеріалів: граніту, гнейсів, каоліну, глини, кварцового піску, є невеликі поклади торфу.

В області є джерела мінеральних радонових вод (м. Миронівка, м. Біла Церква).

Річки Київщини належать, переважно, до басейну Дніпра. Дніпро тече територією області у межах 246 км, його притоки – Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Десна і Трубіж. Природний режим річок значною мірою змінений, що пов’язано з їх зарегульованістю, наявністю великої кількості ставків і водосховищ,в області їх 13. Найбільшими є Київське та Канівське водосховища, більша частина площі яких розташована у межах території Київщини.

У Київській області побудовано також понад 2 000 ставків та близько 750 невеликих озер. Довжина берегової лінії річок і водойм в межах області складає 17,8 тис.км.

7

Клімат – помірно континентальний, м’який з достатньою кількістю вологи.

Київщина – одна з провідних областей України. В регіоні зосереджена велика кількість промислових підприємств, об’єктів комунального господарства, магістралі міжнародного та загальнодержавного значення. Діяльність цього комплексу призводить до інтенсивного забруднення довкілля. Крім того, Київщина – одна з областей, що найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи. До значного виснаження навколишнього середовища, забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва долучилося радіаційне забруднення. У комплексі заходів, спрямованих на охорону довкілля, виділяється кілька напрямків, серед яких охорона повітряного басейну, водних ресурсів, збереження ґрунтів та лісового фонду.

1.2 Соціальний та економічний розвиток області.У 2017 році Київська облдержадміністрація спільно з місцевими органами

виконавчої влади спрямовувала свою діяльність на впровадження загальнодержавних реформ, організацію виконання положень Конституції та законів України, забезпечення реалізації заходів, визначених актами та дорученнями Президента України і Кабінету Міністрів України, зокрема Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 „Про Стратегію сталого розвитку „Україна – 2020” та постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385 ,,Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року”, Щорічним Посланням Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2017 році”, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України (затверджена постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 № 1099-VIII), Cередньостроковим Планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275-р), а також Стратегією розвитку Київської області на період до 2020 року (затверджена рішенням Київської обласної ради від 04.12.2014 № 856-44-VІ) та Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2017 рік (затверджена рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 319-14-VII).

Потенціал усіх сфер економіки області був спрямований на створення сприятливих умов для зростання якості життя мешканців Київщини шляхом активізації національно-патріотичного та духовного виховання, підтримки галузей культури, спорту і фізичної культури; реформування сфер освіти і охорони здоров'я; продовження роботи щодо процесу децентралізації; забезпечення енергоефективності; підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності Київської області, створення нових робочих місць; збільшення обсягів будівництва, реконструкції та ремонту доріг; покращення якості надання послуг щодо регулярних пасажирських перевезень; підвищення рівня безпеки населення Київської області; забезпечення охорони

8

навколишнього природного середовища та впровадження нових стандартів поводження з твердими побутовими відходами; посилення контролю за надрокористуванням.

Аналіз соціально-економічної ситуації в області у 2017 році засвідчив, що вжиті заходи щодо забезпечення стабільного функціонування господарського комплексу області, вирішення проблемних питань та усунення диспропорцій у розвитку територіальних одиниць регіону дозволили Київщині зберегти позитивні тенденції розвитку основних галузей (сфер діяльності) і утримати лідируючі позиції за основними показниками економічного і соціального розвитку.

Результати соціально-економічного розвитку області у 2017 році характеризуються такими показниками:

- індекс промислового виробництва склав 110,3%; обсяг реалізованої промислової продукції підприємств становив 94,3 млрд грн (у 2016 році – 82,6 млрд гривень);

- підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 5765,4 млн грн, індекс будівельної продукції становив 121,8 відсотка;

- оборот роздрібної торгівлі за всіма каналами реалізації збільшився, у порівнянних цінах, на 11,7% і склав майже 55,1 млрд гривень;

- загальний обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами у порівнянні з 2016 роком зріс на 2,5% і становив 1748,5 млн дол. США. Обсяг імпорту товарів збільшився на 15,3% та склав 3403,9 млн доларів США;

- загальний обсяг прямих іноземних інвестицій станом на 31.12.2017 (наростаючим підсумком) збільшився, у порівнянні з початком 2017 року, на 3,2% і становив 1565,1 млн доларів США;

- до місцевих бюджетів області надійшло 13762,4 млн грн доходів, що на 49,2% більше у порівнянні з 2016 роком;

- до загального та спеціального фондів державного бюджету від області (з урахуванням реверсної дотації) надійшло 52624,3 млн грн, що на 16,8% більше порівняно з 2016 роком;

- на вільні та новостворені робочі місця у 2017 році працевлаштовано 20,1 тис. незайнятих та безробітних осіб, що на 2,6% більше у порівнянні з 2016 роком, рівень працевлаштування безробітних склав 34,9% (у 2016 році – 30,9 відсотка);

- середньомісячна номінальна заробітна плата склала 7188,0 грн, що на 37,5% перевищує її розмір за 2016 рік та у 4,1 раза більше рівня прожиткового мінімуму на одну працездатну особу;

- середній розмір трудових пенсій збільшився на 655,1 грн або на 35,5% та склав 2501,1 гривень.

Разом з тим, за низкою показників не вдалося досягти позитивних результатів. Через несприятливі погодні умови, що склалися протягом 2017 року та істотно вплинули на збиральні роботи і врожайність сільськогосподарських культур, а також зниження виробництва молока внаслідок зменшення поголів`я великої рогатої худоби, обсяг виробництва

9

продукції сільського господарства, в усіх категоріях господарств, у 2017 році склав 14526,7 млн грн, що на 6,5% менше (у постійних цінах 2010 року), ніж у 2016 році. Водночас за обсягом сільськогосподарського виробництва Київщина посіла третє місце серед інших регіонів країни.

За рахунок усіх джерел фінансування у 2017 році підприємствами та організаціями області освоєно 31,0 млрд грн капітальних інвестицій, що у порівняних цінах становить 94,1% до 2016 року. Разом з тим, за обсягом капітальних інвестицій область посіла 3 місце по Україні. Зниження показника обумовлено завершенням у листопаді 2016 року будівництва об’єкту „Укриття” на Чорнобильській АЕС, фінансування якого здійснювалось за кошти міжнародних фінансових організацій.

Через зниження попиту на новозбудоване житло у розташованих навколо столиці районах та містах, а також збільшення обсягів незавершеного будівництва приватного житла у сільській місцевості, обсяги житлового будівництва за 2017 рік зменшилися на 11,4% і склали 1825,0 тис.кв.м загальної площі житла. Разом з тим, за обсягом житлового будівництва область продовжує займати 1 місце серед інших регіонів України.

Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати, у порівнянні з 01.01.2017, зросла на 8,3 млн грн або на 6,8% і станом на 01.01.2018 склала 129,7 млн грн, у тому числі борг підприємства-банкрута ПАТ ,,Авіакомпанія ,,Аеросвіт” склав 115,8 млн грн. (89,3% від загальної суми заборгованості).

Залишається невирішеним питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати у приватному акціонерному товаристві ,,Авіакомпанія ,,Аеросвіт” (Бориспільський район), відносно якого ще у 2015 році порушено справу про банкрутство. Забезпечення виплати заборгованої заробітної плати залежить виключно від ефективності роботи арбітражного керуючого в межах Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім цього, потребує вирішення питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам державних підприємств, яка становить 5,6 млн грн або 45,2% від суми заборгованості економічно активних підприємств Київщини, а саме: ДП ,,Завод порошкової металургії” у м.Бровари (сума боргу – 5,0 млн грн) та ДП ,,Дослідно-конструкторське бюро авіації цивільного призначення” у Києво-Святошинському районі (сума боргу – 0,6 млн гривень).

З метою забезпечення погашення заборгованості із виплати заробітної плати протягом 2017 року направлено 10 звернень до міністерств і відомств, у підпорядкуванні яких перебувають підприємства-боржники, проведено 11 засідань тимчасової комісії Київської облдержадміністрації з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, а також розглянуто вказане питання на засіданнях колегії облдержадміністрації.

У зв’язку з переходом з інших областей (міст) держави платників податків з податковим боргом на облік до Головного управління Державної фіскальної

10

служби у Київській області, а також у зв’язку з несплатою платниками податків самостійно задекларованих грошових зобов’язань по ПДВ, податку на прибуток, земельному податку та єдиному податку та виникненню податкового боргу у результаті контрольно-перевірочної роботи зі сплати податків, станом на 01 січня 2018 року загальна сума податкового боргу (з урахуванням боргу банкрутів) по Київській області становила 2178,7 млн грн, що порівняно з початком 2017 року більше на 279,9 млн грн або на 14,7 відсотка.

Проведений моніторинг соціально-економічного розвитку області виявив ряд проблемних питань, що потребують вирішення шляхом мобілізації спільних зусиль місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також суб’єктів господарювання області. Серед них основними є: гостра нестача інвестиційних ресурсів для модернізації та технологічного оновлення виробництва через зниження кредитної активності банків та обмежені обсяги іноземних інвестицій, високий рівень енергоємності житлово-комунального господарства, погіршення якісного стану земель сільськогосподарського призначення, невідповідність фахової структури трудових ресурсів потребам ринку, повільні темпи погашення заборгованості з виплати заробітної плати та податкового боргу до бюджетів усіх рівнів.

Демографічний розвиток, підтримка дітей та сім'ї. Чисельність наявного населення області станом на 01 січня 2018 року

становила 1754,3 тис. осіб. Фактично протягом 2017 року чисельність населення збільшилася на 19,8 тис. осіб, що у розрахунку на 1000 наявного населення становило 11,3 особи.

Середньорічна чисельність наявного населення склала 1744,4 тис. осіб, що на 11,0 тис. осіб більше у порівнянні з 2016 роком та на 7,5 тис. осіб більше прогнозованого показника.

Збільшення чисельності населення області відбулося виключно за рахунок міграційного приросту – 30,7 тис. осіб (прогноз – 11,5 тис. осіб), водночас зафіксовано природне скорочення населення – 10,9 тис. осіб.

Порівняно з 2016 роком обсяг природного скорочення збільшився на 1698 осіб, або з 5,3 до 6,2 осіб у розрахунку на 1000 наявного населення. У всіх районах та містах обласного значення спостерігалось природне скорочення населення, за виключенням міста Славутич. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 61 живонароджена дитина. Водночас зменшилась кількість померлих дітей у віці до 1 року з 99 до 90 осіб. Основними причинами смерті були хвороби системи кровообігу (70,5% від загальної кількості померлих), новоутворень (14,1%) та хвороб органів травлення (3,7 відсотка).

11

Коефіцієнт природного приросту, скорочення населенняпо районах:

Рис. 1.1

у містах обласного значення:Рис. 1.2

12

У 19 районах та 8 містах обласного значення зафіксовано міграційний приріст населення. Чисельність прибулих склала понад 54,9 тис. осіб, вибулих – 24,3 тис. осіб (у 2016 році відповідно 25,1 тис. осіб і 13,7 тис. осіб), міграційний приріст склав майже 30,7 тис. осіб.

Міграційне скорочення спостерігалось у Баришівському, Володарському, Поліському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському районах та у містах Переяслав-Хмельницький, Фастів і Славутич.

Грошові доходи населення Актуальним питанням, якому постійно приділяється увага в області, є

створення належних умов для підвищення рівня життя населення Київщини, недопущення зниження його грошових доходів, збільшення яких значною мірою залежить від зростання заробітної плати.

Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника області у 2017 році становила 7188 грн, що на 37,5% більше, ніж у 2016 році та у 4,1 раза перевищує рівень прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1762 гривень). Рівень заробітної плати перевищив прогнозний показник Програми на 558 грн або на 8,4 відсотка. За цим показником область зайняла 3 місце серед інших регіонів України, поступаючись лише м.Києву та Донецькій області.

Найвищий рівень заробітної плати у IV кварталі 2017 року зафіксовано у Макарівському (10988 грн), Броварському (9337 грн), Бориспільському (9571 грн) районах та у містах Бориспіль (11571 грн), Славутич (10800 грн), Березань (9319 грн), найнижчий – у Фастівському (5283 грн), Кагарлицькому (5393), Таращанському (5503 грн), Рокитнянському (5604 грн), Ставищенському (5852 грн) районах і у місті Ржищів (5326 гривень).

Реальна заробітна плата штатних працівників у 2017 році по відношенню до 2016 року збільшилась на 19,5 відсотка.

Разом з тим із збільшенням розміру середньої заробітної плати відбулось підвищення фінансової спроможності населення (рис. 1.3 та рис 1.4).

Рис.1.3 Індекс фінансової спроможності по районах, грн на особу

13

Індекс фінансової спроможності у містах обласного значення, грн на особу

Рис. 1.4

Залишається актуальним питання погашення боргів із виплати заробітної плати у провідних галузях економіки. Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати станом на 1 січня 2018 року становила 129,7 млн гривень. У порівнянні з 01.01.2017 сума боргу збільшилася на 8,3 млн грн або на 6,8 відсотка.

У структурі загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати борги економічно активних підприємств становили 9,6%, економічно неактивних підприємств – 0,3%, підприємств-банкрутів – 90,1 відсотка.

Заборгованість працівникам економічно активних підприємств, у порівнянні з 01.01.2017, зросла у 2,9 разa або на 8,1 млн грн і станом на 01.01.2018 склала 12,4 млн грн (у тому числі заборгованість на підприємствах державної форми власності – 5,6 млн гривень).

У 2017 році питання погашення заборгованості із виплати заробітної на підприємствах, в установах і організаціях області двічі розглядалося на колегії облдержадміністрації. За підсумками розгляду видано два доручення голови облдержадміністрації, якими передбачені заходи, спрямовані на забезпечення контролю за дотриманням норм трудового законодавства.

14

Протягом 2017 року забезпечено погашення заборгованості із виплати заробітної плати на 36 суб'єктах господарювання на загальну суму 14,9 млн гривень. Зокрема, забезпечено повне погашення боргів з оплати праці на дочірньому підприємстві „Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” НАК „Нафтогаз України” у сумі 3,4 млн грн., комунальному підприємстві Київської обласної ради „Київський академічний обласний музико-драматичний театр ім..Саксаганського” – 1,7 млн грн., комунальному підприємстві Білоцерківської міської ради „Тролейбусне управління” – у сумі 317,8 тис. гривень.

Соціальний захист населення З метою більш ефективної та налагодженої роботи облдержадміністрації у

сфері захисту конституційних прав дітей та підтримки сімей на Київщині у звітному періоді продовжувала діяти обласна комплексна Програма підтримки сім’ї та забезпечення прав дітей ,,Назустріч дітям” до 2017 року, яка затверджена рішенням Київської обласної ради від 02.04.2009 № 431-24-V. На реалізацію заходів вказаної Програми станом на 01.01.2018 спрямовано кошти у сумі 43,4 млн грн (у 2016 році – 51,9 млн гривень).

На Київщині активізовано роботу щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Станом на 01.01.2018 в області функціонувало 66 дитячих будинків сімейного типу та 106 прийомних сімей. Загалом в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях протягом 2017 року виховувалося 675 дітей або 25,9% від загальної кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у 2016 році – 655 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Станом на 01 січня 2018 року під опікою, піклуванням перебували 2607 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

На Київщині проводиться активна робота щодо усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У 2017 році було усиновлено 135 дітей (у 2016 році – 138 дітей), з них 112 усиновлено громадянами України, 23 – іноземними громадянами (у попередньому році – 111 та 27 дітей відповідно).

Протягом 2017 року в чотирьох соціальних гуртожитках, які функціонують на території Київської області, перебували 10 осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком 18-23 років, 4 матері та 4 дитини із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, а також 16 внутрішньо переміщених осіб.

Крім цього, в області діють 6 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей та сім’ї облдержадміністрації у селах Копилів (Макарівський район), Петрівське (Києво-Святошинський район), Сезенків (Баришівський район), Циблі (Переяслав-Хмельницький район) та у містах Узин (Білоцерківський район), Богуслав, а також міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Білоцерківського міськвиконкому. Станом на

15

01.01.2018 у даних закладах перебували 186 дітей (у 2016 році – 269 дітей), у тому числі 13 дітей, які переміщені із зони проведення АТО.

Для реалізації оздоровчої кампанії у 2017 році фактично використано 21,0 млн грн з обласного бюджету. За вказані кошти було закуплено 3074 путівки для дітей, які потребують особливої уваги та підтримки (у 2016 році – 5169 путівок).

На базі дитячого оздоровчого центру „Дніпро” (Обухівський район) організовано спеціалізовану зміну, під час якої для 200 дітей-інвалідів проведено обласний фестиваль творчості „Повір у себе”.

З метою забезпечення оздоровлення та відпочинку за кордоном дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, укладено 40 договорів з іноземними благодійними і громадськими організаціями. У результаті співпраці протягом 2017 року 1069 дітей Київщини мали змогу отримати послуги з оздоровлення та відпочинку в країнах Європи та США.

Крім того, у 2017 році до Республіки Хорватія на відпочинок та оздоровлення направлено 50 дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій.

Відповідно до протокольного рішення Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму від 2 вересня 2014 року № 38 щодо виконання Кабінетом Міністрів України вимог законодавства стосовно захисту прав дітей Донецької і Луганської областей, у тому числі забезпечення безпечного виїзду дітей із зони воєнних дій і збройних конфліктів та їх розміщення на мирній території, облдержадміністрацією вживалися заходи щодо розміщення громадян, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та сімей з дітьми, які виїхали із зони проведення антитерористичної операції.

Загалом у 2017 році постійною комісією з надання адресної допомоги сім'ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, розглянуто та затверджено 1960 заяв, в тому числі 919 заяв військовослужбовців, які беруть участь в АТО, 106 заяв від поранених в зоні проведення АТО, 16 заяв від сімей, родичі яких загинули в зоні проведення АТО, 1 заяву полоненого в зоні АТО, 665 заяв військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, 10 військовослужбовців, які були демобілізовані з військової служби, 243 сім’ям, загиблих в зоні АТО, які отримують щорічну допомогу. Загальна сума з усіх виплат для військовослужбовців та їх родин склала майже 18,0 млн грн (у 2016 році – 14,9 млн гривень).

Комісією протягом 2017 року затверджено 64 заяви сімей військовослужбовців, які загинули в Афганістані, на загальну суму 614,4 тис. грн (у 2016 році – 73 заяви на суму 603,6 тис. гривень).

Крім цього, вказаною комісією виплачено матеріальну допомогу 117 родинам, які опинилися в складних життєвих обставинах, на загальну суму 1,4 млн грн (у 2016 році – 483 родинам на суму 4,5 млн гривень).

Соціальний захист населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Станом на 01.01.2018 на території Київської області проживає 618,5 тис. осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі 26,3

16

тис. інвалідів-чорнобильців першої категорії, захворювання яких пов'язано з наслідками Чорнобильської катастрофи, 25,1 тис. учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 558,0 тис. потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з них 94,8 тис. дітей (у тому числі 165 дітей-інвалідів ЧАЕС).

Відповідно до Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” всі вищезазначені особи мають право на отримання пільг та компенсацій. Крім постраждалих, внаслідок Чорнобильської катастрофи право на пільги також має дружина (чоловік, опікун дитини) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (всього 9151 особа).

У 2017 році, за поданням райдержадміністрацій та міськвиконкомів (міст обласного значення), розглянуто 2,3 тис. справ мешканців області на оформлення посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Протягом 2017 року проведено 4 засідання комісії Київської облдержадміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, на яких було розглянуто 150 справ. Відбулося 5 засідань комісії Київської облдержадміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, на яких розглянуто 123 справи.

За програмою ,,Соціальний захист населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи” у 2017 році поточні видатки профінансовані на загальну суму 570,2 млн грн (на 18,6% або на 89,6 млн грн більше, ніж було передбачено Програмою), з них:

- доплата за роботу на радіоактивно забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу та у зв’язку з відселенням, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 293,3 млн грн;

- компенсація сім’ям з дітьми та витрати на безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 10,1 млн грн;

- щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування – 228,6 млн грн;

- компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомоги на оздоровлення, у випадку звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 11,9 млн грн;

- обслуговування банківських позик, наданих на пільгових умовах до 1999 року громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 25,9 тис. грн;

- оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 26,4 млн гривень.

Мінсоцполітики України на Київську область виділено кошти на загальну суму 25,9 млн грн, завдяки яким протягом 2017 року фактично оздоровлено

17

4975 постраждалих громадян, віднесених до першої категорії (Програмою було передбачено оздоровлення 4954 осіб), а також 45 дітей, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у супроводі одного із батьків (у 2016 році – 32 дитини).

Будівельна діяльність. Підвищення попиту на об’єкти нерухомості сприяло поліпшенню ситуації

у будівельному комплексі області. Підприємствами області протягом 2017 року виконано будівельних робіт на суму 5765,4 млн грн., що у порівнянних цінах на 21,8% більше, ніж за попередній рік. Обсяг робіт з будівництва будівель зріс на 31,7%, у тому числі житлових – на 3,5%, нежитлових – у 1,5 рази. Обсяг будівництва інженерних споруд збільшився на 10,0% у порівнянні з 2016 роком.

За видами будівельної продукції у 2017 році найбільше виконано робіт на будівництві будівель на суму 3375,0 млн.грн. (58,5% від загального обсягу), з них обсяги будівництва житлових будівель склали 945,5 млн.грн. та нежитлових – 2429,5 млн.грн. (відповідно 16,4% та 42,1% від загального обсягу). На будівництві інженерних споруд виконано робіт на суму 2390,5 млн.грн., їх частка склала 41,5% від загального обсягу по області.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння склали 79,2% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 14,7% та 6,1% відповідно.

Підприємствами Києво-Святошинського, Вишгородського, Переяслав-Хмельницького районів та міст Бориспіль, Бровари виконано дві третини загального обсягу будівництва.

У 2017 році в області прийнято в експлуатацію 1825,0 тис.кв.м загальної площі житла, у тому числі у міських поселеннях – 814,4 тис.кв.м і у сільській місцевості – 1010,6 тис.кв. метрів.

За вказаним показником область продовжує займати перше місце серед регіонів України. Водночас загальна площа прийнятого в експлуатацію житла у 2017 році порівняно з 2016 роком зменшилась на 11,4% (Програмою передбачався приріст на 2,4%), у тому числі у міських поселеннях – на 7,9% (передбачався приріст у розмірі 2,3%) і у сільській місцевості – на 14,1% (прогнозний показник – приріст у розмірі 2,5 відсотка). Основними причинами скорочення обсягів житлого будівництва є зниження попиту на новозбудоване житло, а також збільшення обсягів незавершеного будівництва приватного житла у сільській місцевості.

Переважну частину 51,1% загального обсягу житла прийнято в експлуатацію в одноквартирних будинках, (48,5%) – у будинках із двома й більше квартирами та 0,4% – у гуртожитках. У 2017 році прийнято в експлуатацію 23093 квартири (у 2016 році – 26018 квартир).

Більше половини загального обсягу житла (66,7%) введено в експлуатацію у Києво-Святошинському, Вишгородському районах та у містах Ірпінь, Бровари.

Крім того, прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки загальною площею 197,2 тис.кв.м, що у порівнянні з 2016 рокм у 1,5 раза більше.

18

Протягом 2017 року вживалися заходи щодо виконання Київської обласної програми індивідуального житлового будівництва на селі ,,Власний дім” (затверджена рішенням Київської обласної ради від 28.07.2005 №269-25-ІV), яка дає можливість вирішити одну з найважливіших і найбільш гострих проблем – забезпечення населення житлом у сільській місцевості. На виконання заходів цієї програми у 2017 році з державного бюджету надійшли кошти у сумі 2270,0 тис. грн (100 % від запланованого обсягу фінансування), що на 18,9% менше, ніж за 2016 рік. За рахунок вказаних коштів профінансовано 78 кредитних угод: на будівництво та добудову житла – 46, на купівлю – 31, на підведення інженерних мереж – 1 угода.

Внаслідок обмежених фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів у 2017 році на реалізацію заходів обласних цільових програм, спрямованих на забезпечення мешканців регіону житлом, а саме Київської обласної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки (затверджена рішенням Київської обласної ради від 16.05.2013 №593-32-VІ) та Програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки (затверджена рішенням Київської обласної ради від 21.10.2010 №843-35-V) кошти не надходили.

З метою забезпечення комплексного підходу з розвитку в області соціальної та транспортної інфраструктури у 2017 році виконувалися заходи, передбачені Програмою будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2018 роки (затверджена рішенням Київської обласної ради від 07.06.2016 № 129-05-VII зі змінами в редакції рішення Київської обласної ради від 22.06.2017 349-15-VII). У 2017 році відповідно до доведеного фінансового ресурсу передбачалась реалізація 151 заходу на загальну суму 319,2 млн грн, з яких 217,0 млн грн – кошти обласного бюджету, 102,2 млн грн – співфінансування за рахунок місцевих бюджетів (у 2016 році було передбачено фінансування 150 заходів на загальну суму 370,9 млн гривень).

За 2017 рік на виконання заходів Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2018 роки надійшло коштів у сумі 251,9 млн грн (78,9% від запланованого обсягу фінансування), з них з обласного бюджету – 169,2 млн грн, місцевих бюджетів – 82,7 млн гривень. За рахунок вказаних коштів виконано дорожньо-будівельних та ремонтних робіт на 90 дорогах та вулицях населених пунктів області, зокрема укладено 263,1 тис.кв.м дорожнього покриття міських вулиць та доріг, з яких у результаті робіт з капітального ремонту – 254,3 тис.кв.м, реконструкції – 8,3 тис.кв.м, поточного ремонту – 450,3 кв. метрів. Крім цього, проведено будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію 7 загальноосвітніх навчальних закладів, 3 дошкільних навчальних закладів, 3 закладів охорони здоров’я, 4 об’єктів культури та спорту.

Так, у повному обсязі реалізовано проектів з реконструкції та капітального ремонту закладів освіти, а саме: капітальний ремонт ДНЗ ясла-садок ,,Теремок” комбінованого типу у смт Баришівка, Сквирського ДНЗ (ясел-садка) комбінованого типу № 6 ,,Ромашка” у м. Сквира, ДНЗ ,,Калинка” у

19

м. Ржищів, приміщення СЗОШ І-ІІІ ступенів №1 у смт Бородянка, капітальний ремонт даху будівлі ,,Ксаверівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Васильківського району Київської області” у с.Ксаверівка Васильківського району, капітальний ремонт будівлі ,,Северинівського навчально-виховного комплексу ,,Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” у с. Северинівка Таращанського району, капітальний ремонт будівлі ,,Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Таращанської районної ради Київської області” у с. Володимирівка Таращанського району, капітальний ремонт з заміною вікон в Гостролуцькому навчально-виховному комплексі ,,Загальноосвітня школ І-ІІІ ступенів – Дитячий Садок” у с. Гостролуччя Баришівського району та реконструкція даху Сквирського навчально-виховного комплексу ,,Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 – дитячий садок” у м. Сквира, капітальний ремонт із заміною дверних та віконних блоків на енергоефективні будівлі ліцею у м. Славутич.

За напрямом з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів охорони здоров’я у звітному періоді було завершено будівництво фельдшерського пункту зі службовим житлом у с. Боденьки Вишгородського району за стандартом ,,пасивний дім”, капітальний ремонт хірургічного корпусу Броварської ЦРЛ (заміна вікон) у м. Бровари, а також будівництво та облаштування огорожі з воротами та шлагбаумом КЗ ,,Вишгородська ЦРЛ” у м. Вишгород.

В області продовжено роботу щодо будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів культури та спорту. У 2017 році завершено будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям у с. Зазим'є Броварського району, капітальний ремонт будинків культури у с. Розаліївка Білоцерківського району, с. Поправка Білоцерківського району та с.Велика Вовнянка Таращанського району.

Крім цього, у рамках реалізації заходів Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2018 роки реалізовано інвестиційний проект ,,Капітальний ремонт будівлі Центральної районної лікарні по вул. Воздвиженська, 7, смт Красятичі Поліського району Київської області”. Розроблена проектно-кошторисна документація на здійснення капітального ремонту будинку культури та опорного закладу на базі Бишівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – ,,Школа майбутнього” у с. Бишів Макарівського району, капітальний ремонт будівлі комунальної установи ,,Поліський районний Трудовий архів” у смт Красятичі Поліського району та будівлі Вовчківського будинку культури у с. Вовчків Поліського району.

Також у 2017 році передбачалась реалізація 19 інвестиційних проектів Київської області, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та співфінансування місцевих бюджетів на загальну суму 160,5 млн грн, з них: кошти ДФРР – 113,9 млн грн; місцевих бюджетів – 46,6 млн гривень. Реалізовано у повному обсязі 8 об’єктів, з них: 4 заклади освіти, 1 центр позашкільної роботи та 3 заклади охорони здоров’я, які

20

планується ввести в експлуатацію у І кварталі 2018 року. Готується необхідний пакет документів для отримання декларацій про готовність об’єктів до експлуатації. Касові видатки за 2017 рік за рахунок коштів ДФРР склали 89,0 млн грн, співфінансування місцевих бюджетів – 21,2 млн гривень. Відсоток використання коштів ДФРР склав 78,1 відсотка.

Так, за рахунок коштів ДФРР завершено реконструкцію будівлі ДНЗ у м. Вишневе Києво-Святошинського району, капітальний ремонт центру позашкільної роботи ,,Мрія” у смт Баришівка, реконструкцію приміщення амбулаторії на 30 відвідувань за зміну у с. Плесецьке Васильківського району, капітальний ремонт будівлі Центральної районної лікарні у смт Красятичі Поліського району, реконструкція з впровадженням енергозберігаючих технологій будівлі поліклінічного відділення у смт Ставище. У рамках реалізації проекту ,,Комплексна термомодернізація” було проведено утеплення фасаду із заміною вікон на металопластикові у будівлі ЗОШ І-ІІ ступенів у с. Дружня Бородянського району, капітальний ремонт будівлі (заміна вікон) ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Іванівка, Ставищенського району, капітальний ремонт будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Трипілля Обухівського району.

Житлово-комунальне господарство.Протягом звітного періоду у сфері розвитку житлово-комунального

господарства області вживалися заходи, спрямовані на поліпшення якості наданих населенню житлово-комунальних послуг, розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення для забезпечення населення питною водою відповідно до встановлених стандартів, забезпечення раціонального використання джерел питного водопостачання, реконструкцію технічно застарілих очисних споруд області, розвиток ринку послуг з ремонту та обслуговування житлового фонду шляхом широкого залучення приватних підприємств та управляючих компаній.

У 2017 році підприємствами житлово-комунальної галузі надано житлово-комунальних послуг на суму 2957,6 млн грн (на 41,3% більше, ніж у 2016 році, та на 4,8% більше програмного показника), сплачено 2931,0 млн грн, що складає 99,1% (у 2016 році – 108,3 відсотка).

У вартісній структурі житлово-комунальних послуг, наданих усім категоріям споживачів протягом 2017 року, послуги з теплопостачання становлять 61,4%, водопостачання та водовідведення – 23,7%, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирної плати) – 14,9 відсотка. Рівень оплати послуг з теплопостачання становить 100,0% (за 2016 рік – 86,7%), водопостачання та водовідведення – 99,0% (101,0%), квартирної плати – 95,5% (100,4 відсотка).

Заборгованість за надані житлово-комунальні послуги станом на 01.01.2018 з урахуванням боргів минулих років становила 616,8 млн грн, що на 16,7 млн грн або на 2,8% більше, ніж на відповідну дату попереднього року.

Найбільшим боржником за отримані послуги є населення, борг якого склав 446,7 млн грн або 72,4% від загального боргу (без урахування заборгованості за електричну енергію і природний газ), що на 18,7% більше

21

показника 2016 року. Також зросла заборгованість бюджетних установ та організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів, зокрема, станом на 01.01.2017 вони мали переплату за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 13,2 млн грн, проте станом на 01.01.2018 сума боргу склала 7,6 млн гривень.

Водночас протягом 2017 року зменшилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги по субсидіях на суму 46,2 млн грн, по пільгах – на 13,4 млн грн, госпрозрахункових організацій – на 11,9 млн грн, бюджетних установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, – на суму 3,0 млн гривень.

Питання приведення органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги до рівня економічно обґрунтованих витрат знаходиться під постійним контролем. Середньозважений рівень відшкодування затверджених тарифів фактичними витратами для населення по області складає 83,0%, у тому числі з теплопостачання – 72,8%, з водопостачання – 88,2%, водовідведення – 87,6%, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 83,6 відсотка.

Наявність різниці в тарифах негативно впливає на стан розрахунків підприємств житлово-комунального господарства за спожитий природний газ та електричну енергію.

З метою зменшення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги підприємствами житлово-комунального господарства здійснюється претензійно-позовна робота щодо боржників. За даними райдержадміністрацій, міськвиконкомів (міст обласного значення) станом на 10.01.2018 на розгляд судів подано 19,8 тис. позовів на загальну суму 86,8 млн грн, з них задоволено – 15,5 тис. позовів на суму 53,9 млн гривень. Для виконання судових рішень до відділів державної виконавчої служби передано 16,5 тис. судових рішень на загальну суму 70,5 млн гривень. Виконання органами державної виконавчої служби судових рішень по стягненню заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за 2017 рік склало 41,1% (за 2016 рік – 39,7 відсотка).

Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (зі змінами) ,,Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, протягом 2017 року проведено взаєморозрахунків на загальну суму 647,5 млн грн (за 2016 рік – 380,7 млн грн), у тому числі за спожитий природний газ – 359,9 млн грн та спожиту електричну енергію – 287,6 млн гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 (зі змінами) ,,Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання,

22

централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування” протягом 2017 року Державною казначейською службою України фактично профінансовано 36 договорів на загальну суму 71,8 млн грн, у тому числі 4 договори в рахунок погашення податкового боргу на суму 3,1 млн грн та 32 договори в рахунок погашення заборгованості за спожитий природний газ перед НАК ,,Нафтогаз України” на суму 68,7 млн гривень.

В області продовжується робота щодо стимулювання створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Станом на 01.01.2018 в області працює 83 приватних підприємства на ринку управління багатоквартирними будинками. Активна робота із співвласниками багатоквартирних житлових будинків, які не виявили бажання створити ОСББ з укладання договорів на обслуговування з управляючими компаніями, проводиться у містах Біла Церква, Бориспіль, Буча, Богуслав, Ірпінь, Обухів та у населених пунктах Києво-Святошинського району. Кількість багатоквартирних житлових будинків, співвласниками яких визначено управителя, становить 1730 одиниць.

Станом на 01.01.2018 створено 837 таких об’єднань, з яких за 2017 рік – 23 одиниці. Програмою передбачалося створити 400 вищевказаних об`єднань.

Відповідно до заходів Програми проведена робота з ремонту та обслуговування житлового фонду. Протягом 2017 року виконано робіт з капітального ремонту житлового фонду за рахунок місцевих бюджетів на суму 35,9 млн грн, що становить 83% від обсягів фінансування, передбачених місцевими бюджетами (у 2016 році було освоєно 31,3 млн грн, що становило 87% від запланованого), але на 12,2% більше, ніж прогнозувалося виконати згідно з Програмою.

На виконання Закону України ,,Про Загальнодержавну програму ,,Питна вода України” на 2006-2020 роки” в області діє Програма ,,Питна вода Київщини на 2017-2020 роки” (затверджена рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 312-14-VII).

З річного обсягу фінансування вказаної Програми (обласний, місцевий бюджети та інші джерела фінансування), згідно з уточненим кошторисом (плану використання коштів), за 2017 рік фактично освоєно майже 61234,4 тис. грн, з них: з обласного бюджету – 10040,9 тис.грн, з місцевих бюджетів – 20743,8 тис.грн, небюджетних джерел – 31414,0 тис. гривень. Відповідно до доведеного фінансового ресурсу у 2017 році проведено роботи з:

- будівництва водозабору з підземних вод з свердловини та двох бюветів для господарсько-питного водопостачання смт Глеваха Васильківського району;

- капітального ремонту водозабірної свердловини у с. Лісне Києво-Святошинського району;

- реконструкції мереж водопостачання у с. Дмитрівка Києво-Святошинського району;

23

- реконструкції водозабірних та водопровідних мереж з встановленням станції знезалізнення в с. Росава Миронівського району;

- реконструкції існуючого водогону у с. Руда Сквирського району.Крім цього, згідно з відповідними місцевими галузевими програмами

забезпечення населення якісною питною водою у достатній кількості:- проведені роботи з капітального ремонту водопровідної мережі від

станції другого підйому води у м. Переяслав-Хмельницький;- завершено реконструкцію каналізаційної насосної станції № 5 та

каналізаційної насосної станції № 12 у м. Ірпінь;- завершено реконструкцію самопливного каналізаційного колектору

d1000 (КП ,,Ірпіньводоканал”);- завершені роботи з реконструкції самопливного каналізаційного

колектору (d 600,d 800) у м. Буча (за кошти інвестора); - завершено будівництво резервуару чистої води 1000 куб.м у

смт Гостомель;- завершено будівництво станції водопідготовки і знезалізнення на

території станції другого підйому у смт Ворзель;- завершено реконструкцію аварійних ділянок мереж водопостачання у

м. Біла Церква;- проведено капітальний ремонт аварійної ділянки самопливної

каналізації в районі КНС № 2 в м. Українка Обухівського району.З метою поліпшення стану навколишнього природного середовища,

благоустрою, озеленення населених пунктів та прилеглих до них територій в Київській області протягом 2017 року організовувалося проведення весіннього та осіннього двомісячників благоустрою населених пунктів. Це дало змогу ліквідувати значну кількість стихійних і несанкціонованих сміттєзвалищ, привести у належних санітарний та естетичний стан території населених пунктів області, а також їх прилеглі території. На заходи з благоустрою протягом 2017 року витрачено 11,6 млн грн, у тому числі – 9,3 млн грн бюджетних та 2,3 млн грн позабюджетних коштів.

За результатами проведення весняного двомісячника на території області ліквідовано 1,6 тис. одиниць несанкціонованих сміттєзвалищ, обсяг яких складає понад 47 тис.куб.м сміття, приведено до належного санітарного стану майже 5 млн кв.м прибудинкових територій, 424 одиниць парків і скверів площею майже 9 млн кв.м, впорядковано 1055,2 тис.кв.м доріг та вулиць населених пунктів, впорядковано 1354 кладовища, 807 братських могил, 146 меморіальних комплексів та 919 місць почесних поховань (100% від запланованих обсягів).

Проведення осіннього місячника благоустрою населених пунктів дало змогу ліквідувати 873 одиниці несанкціонованих сміттєзвалищ, привести до належного санітарного стану 59 парків, 365 скверів, 676 спортивних та 879 дитячих майданчиків, 16 одиниць місць вигулу домашніх тварин (собак), прибрано та впорядковано 979,4 тис.кв.м дорігув населених пунктах області, (100% від запланованих робіт).

24

Туризм. Туристична галузь Київщини представлена майже 6 тис. пам’яток

історико-культурної спадщини, основою якої є 2010 пам’яток археології, 1164 пам'ятки історії, 164 пам'ятки архітектури, більшість з яких є культовими спорудами XVI-XIX століть. Протягом 2017 року вживалися заходи щодо ефективного використання туристичного потенціалу області, збереження пам’яток історико-культурної спадщини.

Серед найбільш відвідуваних туристами обласних музейних закладів області у 2017 році були Національний історико-етнографічний заповідник ,,Переяслав” (м.Переяслав-Хмельницький) з музейним комплексом з 24 музеїв, у тому числі під відкритим небом, Вишгородський історико-культурний заповідник (м.Вишгород), обласний археологічний музей Трипільської культури (с.Трипілля), Яготинський історичний музей, що включає музей-садибу народної художниці Катерини Білокур та ціла низка інших музеїв.

Незважаючи на обмежені реальні доходи населення, кількість розміщених осіб у 176 об’єктах колективного розміщення області (готелі, мотелі, хостели, туристські бази та ін.), за попередніми розрахунками, у 2017 році складе 305,0 тис. осіб, що на 3,5% більше, ніж у 2016 році.

Суттєве збільшилось відвідування туристами міст Чорнобиль та Прип’ять. За попередніми даними, у 2017 році у порівнянні з 2016 роком кількість відвідувань збільшиться у 1,5 рази та складе майже 50 тис. осіб. Серед відвідувачів дві третини становлять іноземні туристи, одну третину – внутрішні туристи (українці). У 2017 році було проведено інфотур для 30 французьких туристичних операторів, під час якого було презентовано найвідоміший техногенний об’єкт ,,Чорнобильська АЕС” з метою збільшення туристичного потоку між Україною та західноєвропейськими країнами.

У червні 2017 року Переяслав-Хмельницький район прийняв учасників Всеукраїнського туру ,,Вишиваний Шлях” – дивовижної подорожі туристичними місцями України від Ужгорода до Слав’янська. У цьому ж районі започатковано щорічний ,,Селфі Веломарафон 1187”.

Туристичний потенціал Київської області було презентовано на міжнародному туристичному тижні, що відбувся у м.Одеса, на запорізькому фестивалі ,,Zaporizhia happy place” у м.Запоріжжя, на виставці ,,Харківщина: туристичні відкриття”, що відбулася у м.Харків.

Крім цього, Київську область було представлено на міжнародному туристичному форумі ,,Харків: партнерство в туризмі” та на презентації туристичного порталу ,,Zruchno.Travel”, що організувала ,,Асоціація індустрії гостинності України”. Для презентації туристичного потенціалу області організовано функціонування стенду на виставці UITT-2017 ,,Україна – подорожі та туризм” та ,,Україна UITМ – 2017”.

Інвестиційна діяльність. Основною метою реалізації інвестиційної політики залишається

створення сприятливих умов для активізації та розвитку інвестиційної

25

діяльності в області, формування позитивного іміджу та підвищення інвестиційної привабливості, маркетинг та промоція інвестиційного потенціалу регіону, ресурсне та інформаційне забезпечення процесів залучення інвестицій, а також підвищення ефективності інвестування шляхом збільшення капітальних інвестицій у реалізацію інвестиційних проектів, що передбачають впровадження новітніх технологій, модернізацію застарілих виробництв, що дозволить підвищити конкурентоспроможність як економіки області у цілому, так і окремих її пріоритетних галузей.

Для створення сприятливих економічних умов щодо збільшення надходження інвестицій в економіку регіону реалізуються заходи Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2016-2018 роки (затверджена рішенням Київської обласної ради від 07.06.2016 № 141-05-VII).

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів зазначеної Програми на 2017 рік, складав 103624,0 тис. грн, з них кошти обласного бюджету передбачено у сумі 1134,0 тис. грн на виконання двох заходів, затверджених рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 294-14-VIІ:

- ,,Маркетингове дослідження Київської області на визначення потенціалу адміністративно-територіальних одиниць області”;

- ,,Розроблення проектів, прогнозних та програмних документів, аналітичних матеріалів з питань підвищення ефективності управлінської діяльності”.

Для сприяння збільшення інвестиційної привабливості Київської області на офіційному веб-сайті департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації постійно оновлюється інформація щодо актуальних інвестиційних пропозицій.

З метою обговорення шляхів активізації інвестиційної діяльності, запровадження дієвих механізмів залучення інвестицій та підтримки експорту, налагодження ефективного діалогу з представниками районів та міст області, визначення пріоритетів напрямків співпраці на 2017 рік проведено семінар ,,Економічний розвиток регіонів: стратегія та інструменти залучення інвестицій та підвищення експортного потенціалу”.

За участю представників міжнародних фінансових установ, банків, приватних інвесторів та ЕСКО-компаній у Київській облдержадміністрації відбулося засідання круглого столу на тему: ,,Залучення фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, у тому числі за ЕСКО-механізмом у бюджетній сфері Київської області”, де обговорено питання ефективності залучення ЕСКО-компаній у сфері енергозаощадження.

З метою налагодження співпраці, обговорення питання інвестування пріоритетних проектів в області проведено зустріч з представниками інвестиційних компаній Китайської Народної Республіки.

Для покращення інвестиційного клімату, підвищення показників соціально-економічного розвитку, об’єднання ідей підприємців та експертів з

26

можливостями, знаннями і досвідом інвесторів задля успішної реалізації інноваційних технологій та перспективних інвестиційних проектів відбувся Перший Інвестиційний форум ,,Фастівщина: погляд у перспективу” у м. Фастів.

У м. Біла Церква проведена бізнес-платформа ,,Біла Церква Інвестиційна”, організатором заходу виступила ,,Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви”, у рамках якої було презентовано економічний потенціал міста та обговорено шляхи покращенню інвестиційного клімату у місті.

Для налагодження контакту бізнесу та представників органів місцевого самоврядування з інвесторами з арабських країн, залучення значних інвестицій для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів відбувся Перший Інвестиційний Форум за підтримки Українсько-Арабської Ділової Ради у м.Тетіїв.

У Київській області у 2017 році реалізувався проект ,,Підвищення інвестиційної привабливості України та конкурентоспроможності регіонів” Міністерства розвитку Республіки Польща у рамках програми Польської допомоги з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. У рамках проекту реалізовано 7 візитів до Польщі щодо питань моніторингу; інструментів впровадження стратегії та операційних програм з особливим врахуванням фінансових інструментів; надання інформації та передачі досвіду в сфері моделей підтримки популяризації країни та закордонних інвестицій; стратегічного управління розвитком та механізмами реалізації регіональної політики; програмування фінансової підтримки, залучення і обслуговування іноземних інвестицій, інвестиційних проектів, фінансування у формі державно-приватного партнерства; стажування та навчання у центрах підтримки підприємництва; управління розвитком та реалізації регіональної політики.

Для захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств при Київській облдержадміністрації створена та функціонує ,,гаряча лінія”.

З метою введення у дію нових та модернізації діючих виробничих потужностей підприємств, збільшення виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції за рахунок усіх джерел фінансування за 2017 рік підприємствами та організаціями області освоєно 31,0 млрд грн капітальних інвестицій (відповідний показник Програми становив 34,8 млрд грн), що, у порівнянних цінах, на 5,9% менше, ніж у 2016 році. Не зважаючи на зниження показника, що обумовлено завершенням у листопаді 2016 року будівництва об’єкту ,,Укриття” на Чорнобильській АЕС, фінансування якого здійснювалось за кошти міжнародних фінансових організацій, область зайняла 3 місце серед регіонів України за обсягом капітальних інвестицій.

Капiтальнi інвестиції на одну особу склали майже 18,0 тис. грн (прогнозне значення – 20,1 тис. гривень).

Найвагомішу частку капітальних інвестицій (98,7% від загального обсягу) освоєно у матеріальні активи, з яких у будівлі та споруди – 60,4% усіх інвестицій, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 32,8 відсотка.

27

У структурі капітальних інвестицій за джерелами фінансування найбільшу частку становили власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2017 році освоєно 16954,1 млн грн або 54,7% від загального обсягу капітальних інвестицій (відповідно до прогнозу – 45,8 відсотка). Кошти населення на індивідуальне житлове будівництво склали 4503,0 млн грн або 14,5% (прогнозний показник – 12,7%), кошти іноземних інвесторів – 3958,8 млн грн або 12,8% (Програмою передбачалося 26,4%), бюджетні кошти – 1171,8 млн грн або 3,8% (програмний показник – 2,8%), банківські кредити – 570,9 млн грн або 1,8% (прогнозне значення – 3,0%), інші кошти – 3861,4 млрд грн або 12,4% (відповідно до Програми – 9,3 відсотка).

За видами економічної діяльності найбільшу частку інвестицій було спрямовано у розвиток промисловості (33,9% від загального обсягу капітальних інвестицій), будівництво (28,1%), а також сільське, лісове та рибне господарство (13,7 відсотка).

Найбільша частка освоєних капітальних інвестицій припадає на Києво-Святошинський (18,9%), Вишгородський (9,1%), Миронівський (7,6%), Бориспільський (5,9%) райони та міста Славутич (13,5%), Бориспіль (6,9%), Ірпінь (5,4%), Бровари (5,2 відсотка).

Завдяки проведеній роботі у напрямку залучення потенційних іноземних інвесторів до реалізації інвестиційних проектів обсяги прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених в економіку області з початку інвестування, станом на 31 грудня 2017 року склали 1565,1 млн дол. США (у розрахунку на одну особу населення – 900,2 дол. США), що на 3,2% більше, ніж на початок 2017 року, але на 7,7% менше програмного показника. За прогнозними розрахунками, обсяг прямих іноземних інвестицій передбачався у сумі 1696,2 млн дол. США, оскільки базувався на очікуваному значенні цього показника, виходячи з оприлюднених статистичних даних протягом 2016 року і попередніх років. На початку 2017 року органами статистики від Національного банку України були отримана уточнена адміністративна інформація, з урахуванням якої був зроблений перерахунок обсягів прямих іноземних інвестицій, і показник станом на кінець 2016 року виявився значно меншим (станом на 01.10.2016 обсяг прямих іноземних інвестицій складав 1657,8 млн дол. США, очікуваний показник станом на 31.12.2016 становив 1651,6 млн дол. США, а після проведених органами статистики перерахунків фактично він склав 1502,5 млн дол. США).

У 2017 році в економіку Київської області іноземними інвесторами вкладено понад 23,3 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Основні обсяги іноземних інвестицій надійшли з 62 країн світу. З країн Європейського Союзу з початку інвестування внесено майже 1411,0 млн дол. США, з інших країн – 154,1 млн дол. США.

Основними країнами-інвесторами були Нідерланди – 536,4 млн дол. США (34,3% загального обсягу прямих інвестицій в область), Кіпр – 340,5 млн дол. США (21,8%), Німеччина – 158,1 млн дол.США (10,1%),

28

Польща – 132,8 млн дол. США (8,5%), Велика Британія – 118,3 млн дол. США (7,6%) та Вiрґiнськi Острови (Брит.) – 52,7 млн дол. США (3,4 відсотка).

На підприємствах промисловості зосереджено 824,3 млн дол. США (52,7% загального обсягу прямих інвестицій в область), у тому числі переробної – 802,6 млн дол. США, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 13,5 млн дол. США, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 5,6 млн дол. США, з водопостачання, каналізації, поводження з відходами – 2,6 млн доларів США.

На підприємствах з оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів акумульовано 196,0 млн дол. США (12,5%) прямих інвестицій, в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, – 189,1 млн дол США (12,1%), у сільському, лісовому та рибному господарстві – 83,6 млн дол США (5,3%), на підприємствах, що здійснюють діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 82,1 млн дол. США (5,2%), у будівництві – 73,4 млн дол. США (4,7%), у транспорті, складському господарстві, поштовій та кур’єрській діяльності – 57,8 млн дол. США (3,7%), в організаціях, що здійснюють професійну, наукову та технічну діяльність – 23,4 млн дол. США (1,5 відсотка).

У регіональній структурі прямих іноземних інвестицій в економіку області найбільша частка припадала на Броварський (34,8%), Києво-Святошинський (9,6%), Бориспільський (7,3%), Вишгородський (4,8%) райони та міста Бровари (7,7%), Обухів (5,5%), Бориспіль (5,2 відсотка).

Промисловість.Реалізація заходів, визначених Програмою, щодо підвищення

ефективності функціонування промислового комплексу регіону шляхом введення у дію нових та модернізації діючих виробничих потужностей регіональних підприємств, збільшення виробництва експортоорієнтованої та імпортозамінної продукції, переорієнтації на нові ринки збуту продукції сприяли збереженню у звітному періоді позитивної динаміки розвитку промисловості області та перевиконанню прогнозованих показників.

За підсумками 2017 року індекс промислового виробництва у порівнянні з попереднім роком склав 110,3% (програмний показник – 104,4%, значення показника по Україні – 100,4 відсотка). Значного нарощування обсягів виробництва промислової продукції у звітному періоді вдалося досягти за рахунок збільшення випуску продукції підприємствами виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – на 32,4%, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування на 18,7% (Програмою було передбачено зростання на 4,8%), виробництва харчових продуктів і напоїв – на 15,8% (прогнозне значення – збільшення на 4,2%), виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 15,8% (програмний показник – ріст на 4,6%), виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної

29

діяльності – на 8,1% (відповідно до Програми – збільшення на 3,9%), виробництва хімічних речовин і хімічної продукції – на 5,2% (Програмою очікувався приріст у розмірі 1,2 відсотка).

Водночас внаслідок низького рівня завантаження виробничих потужностей на підприємствах легкої промисловості індекс промислової продукції у текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів у 2017 році становив лише 90,8% (передбачалося зростання на 4,1 відсотка).

У зв’язку з нестабільною роботою Трипільської ТЕС, що призвело до скорочення виробництва електроенергії на 44,8%, обсяги виробництва на підприємствах з постачання електроенергії, газу і пари та кондиційованого повітря зменшилися на 23,9% (відповідно до прогнозу – зростання на 4,6 відсотка).

Загалом підприємствами промислового комплексу області у звітному періоді було реалізовано продукції на суму 94,3 млрд грн (у 2016 році – 82,5 млрд грн, програмний показник – 88,2 млрд грн), що становить 4,4% від загальнодержавних обсягів.

За оперативною інформацією, суттєво збільшили обсяги виробництва та реалізації продукції у звітному періоді ПАТ ,,Росава”, ТОВ НВП ,,Білоцерківмаз” та ПрАТ ,,Білоцерківський завод залізобетонних виробів” (м.Біла Церква), ТОВ ,,Богуславський завод продтоварів” та ПАТ ,,Богуславська суконна фабрика” (Богуславський район), ТОВ ,,Марбет”, ТОВ ,,Київський завод бурової техніки” та ПрАТ ,,Діелектричні кабельні системи України” (Бориспільський район), ТОВ ,,Пісківський завод скловиробів” та ТОВ ,,Баліс” (Бородянський район), ВКФ ,,Укрпромпостач–95” ЛТД та ТОВ ,,Переяслав-Молпродукт” (Переяслав-Хмельницький район), ПП ,,Альтанка” та ТОВ ,,Комбінат здорового харчування” (Ставищенський район), ПП ,,Сімол” (Рокитнянський район), ТОВ ,,Компанія ,,Юнівест Маркетинг”(м.Фастів) та інші підприємства.

У регіональному аспекті більшу половину загальнообласного обсягу реалізованої продукції забезпечили підприємства Києво-Святошинського, Вишгородського, Миронівського районів та міст Біла Церква і Бориспіль.

З метою підвищення ефективності діяльності на підприємствах промисловості області у звітному періоді продовжувалася робота щодо реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на реконструкцію, технічне переснащення та розширення виробничих потужностей.

Як і передбачалося Програмою, нові цехи введено в експлуатацію на ТОВ ,,Бориспільський завод гумовотехнічних виробів” (Бориспільський район) та ТОВ ,,Завод пакувального обладнання ,,Термо-Пак” (Білоцерківський район), нову лінію з виробництва плодо-ягідного морозива запущено ПрАТ ,,Обухівський молочний завод” (м.Обухів), лінію стерилізації модернізовано на філії ПАТ ,,Яготинський маслозавод” ,,Яготинське для дітей” (Згурівський район), капітальний ремонт виробничих потужностей здійснено на ТОВ ,,Васильківхлібопродукт” (м.Васильків), масштабний проект з

30

модернізації виробничих потужностей запущено на ПАТ ,,Київський картонно-паперовий комбінат” (м.Обухів), продовжувалось будівництво ТОВ ,,Фастівський завод органічних рідин” (Фастівський район), кондитерського цеху ТОВ ,,Перший столичний хлібозавод” (Вишгородський район), цеху по виготовленню м’ясних напівфабрикатів ВКФ ,,Укрпромпостач-95” (Переяслав-Хмельницький район), цеху на ПП ,,Деліція” (м.Буча).

Нові види конкурентоспроможної продукції освоєні ВАТ ,,Вімм Біль Данн Україна”, ЗАТ ,,Вишнівська взуттєва фабрика”, ДП ,,ЖМЗ ,,Візар” (Києво-Святошинський район), ПАТ ,,Яготинський маслозавод” (м.Яготин), ТОВ ,,Пивоварня Зіберта”(м.Фастів), ТОВ ,,Омакс Інтернешнл” (м.Обухів) та компанією ,,Київгума” (м.Бровари).

Для стимулювання збуту виробленої промисловими підприємствами продукції проведено роботу щодо забезпечення їх участі у виставково-ярмаркових заходах. Підприємства регіону взяли участь у Міжнародній виставці ,,InterBuildExpo-2017”, XVІІ Міжнародній спеціалізованій виставці виробників вікон і дверей, XXІІІ Міжнародній виставці виробників і постачальників продуктів харчування та напоїв, XVІІІ Міжнародній виставці пакувальної промисловості, спеціалізованій виставці ,,ЄвроСтройЕкспо” 2017 та XVІ Міжнародному промисловому форумі. Також протягом 2017 року виробники продуктів харчування і товарів легкої промисловості здійснювали реалізацію своєї продукції на 6647 ярмаркових заходах, що проходили у районах та містах області.

З метою сприяння стабільній діяльності та розвитку промислових підприємств регіону, облдержадміністрацією щомісяця здійснюється моніторинг стратегічних та оперативних проблем діяльності промислового комплексу для опрацювання та пошуку шляхів їх вирішення

Агропромисловий комплекс.Протягом 2017 року з метою розвитку агропромислового комплексу

продовжувалася робота, спрямована на збільшення виробництва основних видів продукції до рівня норм споживання за рахунок підвищення врожайності сільгоспкультур, продуктивності ВРХ та свиней, ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та підвищення родючості ґрунтів, вживалися заходи щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері забезпечення прав власників та орендарів земельних паїв, охорони та використання земель сільськогосподарського призначення, а також залучення інвестицій для оснащення сільгоспвиробництва новою ефективною ресурсозберігаючою технікою та технологіями виробництва та переробки продукції, перш за все для малого та середнього агробізнесу.

Загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств у 2017 році склало понад 14,5 млрд грн (згідно з програмним значенням відповідний показник передбачався на рівні 15,9 млрд гривень). Виробництво продукції у порівнянні з 2016 роком зменшилось на 6,5% (за прогнозними розрахунками передбачався приріст у розмірі 2,0%), у тому

31

числі у сільськогосподарських підприємствах – на 8,1%, а у господарствах населення – на 3,5 відсотка.

За обсягом сільськогосподарського виробництва Київщина посіла третє місце серед інших регіонів країни, частка області у загальному виробництві валової продукції сільського господарства в Україні за 2017 рік склала 5,9 відсотка.

Обсяг виробництва продукції сільського господарства у розрахунку на одну особу населення становив 8381,0 грн, цей показник дозволив області посісти десяте місце поміж інших областей України.

Погодні умови (спека, мала кількість опадів, різкі перепади температури весною 2017 року) істотно вплинули на збиральні роботи та врожайність сільськогосподарських культур. За попередніми розрахунками, індекс обсягу виробництва продукції рослинництва у 2017 році порівняно з 2016 роком становив 86,3%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 81,5%, у господарствах населення – 94,5 відсотка.

З метою збільшення обсягу виробництва продукції сільського господарства та забезпечення продовольчої безпеки регіону господарствами області створені умови щодо організованого проведення в оптимальні строки необхідного комплексу польових робіт. Для проведення осінньо-польових робіт господарства області були забезпечені паливно-мастильними матеріалами на 102,0%, мінеральними добривами – на 101,0 відсотка.

За попередніми підсумками, станом на 01.01.2018 в області усіма категоріями господарств з площі 575,8 тис.га намолочено 2619,9 тис.т зернових та зернобобових культур, що на 21,3% менше, ніж у 2016 році та на 20,9% менше показника Програми. Середня урожайність зернових та зернобобових у 2017 році склала 45,5 ц/га (у 2016 році – 58,7 ц/га, Програмою передбачалося – 59,4 ц/га).

Усіма категоріями господарств накопано 1700,5 тис.т картоплі, що відповідає рівню показника 2016 року, але на 3,4% менше, ніж було передбачено Програмою. Урожайність картоплі склала 179,9 ц/га, що на 0,4 ц/га більше, ніж у 2016 році, але на 6,5 ц/га менше показника Програми. Обсяги виробництва овочів відкритого ґрунту становили 574,5 тис.т, що на 9,0% менше у порівнянні з 2016 роком та на 11,4% менше програмного показника. Урожайність овочів знизилась на 18,9 ц/га (відповідно до Програми очікувалося зростання цього показника на 7,0 ц/га) і становила 200,5 ц/га.

З метою проведення заходів, що покращують родючість ґрунтів, у 2017 році розроблено та затверджено Програму збереження та раціонального відтворення родючості ґрунтів еродованих орних земель у Київській області на 2017 – 2021 роки (рішення Київської обласної ради від 19.05.2017 № 281-14-VIІ).

У рамках проекту FORBIO відбувся семінар ,,Перспективи вирощування сталої сировини для виробництва біопалив другого покоління в Україні”. На семінарі представлені результати оцінки агрономічної та техніко-економічної доцільності вирощування енергетичних культур на покинутих та забруднених

32

землях в Україні на прикладі ділянки компанії ,,УкрАгроЕнерго” в Іванківському районі з подальшим використанням даної сировини для виробництва біопалива другого покоління.

Для організації контролю за дотриманням законодавства у сфері забезпечення прав власників та орендарів земельних паїв, охорони та використання земель сільськогосподарського призначення в області проводиться відповідна робота, на ефективність якої впливає наявність тіньового ринку земель (внаслідок відсутності системних обмежень землекористування), розпорошеність сільськогосподарських угідь унаслідок паювання, відсутність економічних стимулів і санкцій як важелів ефективності управління землекористуванням, недостатній рівень державного фінансування землеохоронних заходів, низька ефективність системи плати за землю, занедбаність державного обороту земель та інше.

Суттєвою проблемою є відсутність єдиної державної установи, що має здійснювати моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення з метою збирання, аналізу та опрацювання інформації про якісний стан ґрунтів та їх ерозійну безпеку, забруднення ґрунтів.

Через використання недоліків у земельному законодавстві в області мали місце порушення прав сільгоспвиробників, такі як рейдерські захоплення земельних ділянок та зібраного врожаю.

Розпорядженням голови облдержадміністрації від 11.08.2017 № 419 утворено оперативний штаб з питань захисту прав сільськогосподарських товаровиробників, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств аграрного сектору економіки при Київській обласній державній адміністрації, до складу якого увійшли представники Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області та прокуратури Київської області, представники громадських спілок „Аграрний союз України”, „Всеукраїнська аграрна рада”, Асоціації „Земельна спілка України”, Асоціації фермерів та приватних землевласників, Київської обласної дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. У 2017 році проведено 8 засідань оперативного штабу, під час яких по конфліктних ситуаціях, що стосувалися корпоративних прав та прав на збір урожаю, захоплення орендованих земель шляхом накладення подвійної оренди на земельні ділянки, прийнято конструктивні рішення для врегулювання проблемних питань.

Поліпшилася ситуація у галузі тваринництва. За попередніми розрахунками, у 2017 році індекс обсягу виробництва продукції тваринництва, порівняно з 2016 роком, становив 107,7%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 110,0%, господарствах населення – 100,8 відсотка.

Протягом 2017 року усіма категоріями господарств вироблено 309,1 тис.т м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), 436,5 тис.т молока, 2901,9 млн штук яєць. У порівнянні з 2016 роком виробництво м’яса збільшилось на 17,5% (Програмою передбачався приріст 0,1%), яєць – на 2,2% (прогнозний приріст складав 3,0%), проте через зниження поголів’я корів

33

виробництво молока зменшилось на 0,3% (передбачалося, що показник залишиться на рівні попереднього року).

За обсягами виробництва м’яса худоби та птиці всіма категоріями господарств область зайняла 4 місце по Україні, а за темпами приросту – 1 місце. Частка виробництва м’яса худоби та птиці у загальних обсягах виробництва по державі склала 9,5 відсотка. Частка виробництва яєць сільськогосподарськими підприємствами області по України становила 18,6%, що дало змогу Київщині посісти перше місце за цим показником.

Збільшено загальні обсяги виробництва м'яса сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) 16 районів, найсуттєвіше – в Яготинському (у 5,6 р.б.), Іванківському (у 3,1 р.б.), Васильківському (у 2,5 р.б.), Таращанському (на 37,1%) та Миронівському (на 33,7%) районах. Значне скорочення обсягів реалізації худоби та птиці на забій відбулося у сільськогосподарських підприємствах Броварського (на 25,4%), Ставищенського (на 12,1%), Бородянського (на 12,0%), Обухівського (на 11,3%) районів.

Вдалося збільшити виробництво молока сільськогосподарським підприємствам (крім малих) 16 районів, з них найбільше – в Іванківському (у 3,8 р.б.), Фастівському (на 17,9%), Переяслав-Хмельницькому (на 16,1%) та Володарському (на 15,0%) районах. Найбільш суттєво скорочено обсяги виробництва молока в Обухівському (на 31,8%), Бориспільському (на 13,5%) районах.

У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) середній надій молока від однієї корови становив 6978 кг (Програмою передбачалося 6224,1 кг), що на 754 кг або на 12,1% більше, ніж за 2016 рік.

Станом на 01 січня 2018 року поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, порівняно з аналогічним показником на початок 2017 року, зменшилось на 3,6%, у тому числі поголів’я корів – на 3,7% і відповідно склало 122,9 тис. голів (Програмою передбачалося 128,4 тис. голів) та 62,5 тис. голів (65,1 тис. голів).

Разом з тим, поголів’я великої рогатої худоби збільшилося у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) 8 районів, у тому числі корів – 9 районів. Найбільше зростання поголів’я великої рогатої худоби зафіксовано в Іванківському (на 38,4%), Бориспільському (на 22,1%) та Васильківському (на 11,5%) районах, зменшення – в Обухівському (на 41,9%), Макарівському (на 18,6%), Переяслав-Хмельницькому (на 15,2%) районах.

За 2017 рік чисельність поголів’я свиней зросла на 9,7% і склала 498,8 тис. голів (на 8,7% більше, ніж було передбачено Програмою). За вказаним показником область зайняла 1 місце по Україні, частка поголів’я свиней в загальній їх кількості по державі склала 8,1 відсотка.

Зростання чисельності свиней зафіксовано у сільськогосподарських підприємствах 12 районів, найбільше – Яготинського – (у 3,0 р.б.), Таращанського (в 1,8 р.б.), Бородянського (в 1,6 р.б.) та Згурівського (на 41,0% більше). Значне скорочення поголів’я свиней спостерігалося у Тетіївському районі (на 32,1 відсотка).

34

Питання ветеринарно-санітарного нагляду знаходиться під постійним контролем в області. Протягом 2017 року виявлено декілька випадків захворюваності свиней на африканську чуму, зокрема, на території с. Потік Миронівського району, с. Безп'яте Васильківського району, с. Лебедин Бориспільського району, а також на території колишнього складу хімічних добрив за межами с. Фарбоване Яготинського району. З метою недопущення розповсюдження африканської чуми свиней були вжиті відповідні заходи (визнано територію епізоотичним вогнищем щодо вказаної хвороби, встановлено карантин, проведено дезінфекцію).

Поголів’я птиці в усіх категоріях господарств становило 29406,7 тис. голів, що на 6,9% більше, ніж у 2016 році, та на 4,6% більше у порівнянні з програмним показником. Частка поголів’я птиці, вирощеної в усіх категоріях господарств області, на рівні України становила 14,3%, що дало змогу Київщині зайняти 2 місце.

Збільшити поголів`я птиці вдалося у сільськогосподарських підприємствах Баришівського (у 1,5 р.б.), Миронівського (на 12,3%) районів, водночас його зменшення допущено у сільгосппідприємствах Броварського (на 66,8%), Тетіївського (на 58,7%), Білоцерківського (на 36,9%) та Васильківського (на 11,2%) районів.

Важливим кроком для стабілізації та подальшого нарощування поголів'я худоби і птиці є інвестиції окремих господарств у будівництво нових та реконструкцію діючих приміщень великотоварних молочних та свинарських комплексів, що дасть змогу збільшити поголів’я корів та свиней.

Так, у 2017 році завершено реконструкцію свинорепродуктора на 460 основних свиноматок ТОВ ,,Агротехцентр-сервіс” у с. Дешки Богуславського району, завезено основне поголів’я, загальна вартість проекту склала 15,0 млн гривень.

Крім цього, з метою збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва протягом 2017 року продовжувалося будівництво тваринницького приміщення ПАТ ,,Жміївське” в Іванківському районі, тваринницької ферми ТОВ ,,Аграрний холдинг ,,Екотехнології” у Макарівському районі, молочних комплексів ТДВ ,,Терезине” і ТОВ ,,Острійківське” у Білоцерківському районі та ТОВ ,,Ван Хоф Юкрейн ЛТД” у Згурівському районі, другої черги тваринницького комплексу з виробництва молока ТОВ ,,Аграрний інвестиційний союз” у Таращанському районі, молочно-товарної ферми для створення репродуктора м’ясного напрямку ПП ,,Євросем” у Переяслав-Хмельницькому районі, об’єкту з оброблення, зберігання та переробки побічних продуктів тваринного походження на органічне добриво ТОВ ,,Стейкагро” у Переяслав-Хмельницькому районі, а також реконструкція телятника на 200 голів СТОВ ,,Відродження” у Фастівському районі. Тривають роботи з будівництва свиноферми СТОВ ,,Плосківське” у Таращанському районі та свинокомплексу на 1200 основних свиноматок ТОВ ,,Селекційний центр свинарства” у Білоцерківському районі.

35

З метою надання консультативної допомоги представникам дрібного та середнього фермерства проведено 14 нарад і семінарів за участю сільгосптоваровиробників та структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку райдержадміністрацій, де обговорено умови участі у державних програмах підтримки агропромислового комплексу. Крім цього, проведено 13 робочих виїздів у райони для зустрічі з керівниками сільгосппідприємств та фермерами. Інформаційні матеріали з питань виконання програм державної підтримки агропромислового комплексу розміщені на сайті профільного департаменту та у соціальній мережі Fаcebook. Крім цього, оголошення про участь у конкурсі розміщене у друкованих засобах масової інформації.

Підприємствами агропромислового комплексу області залучено 1028,6 млн грн кредитних коштів, у тому числі одержано 890,0 млн грн короткострокових, 84,3 млн грн – середньострокових та 54,3 млн грн – довгострокових кредитів. Відсоткові ставки за кредитами у національній валюті становлять від 6,0% до 25% річних.

Дорожнє господарство.Інфраструктура автомобільних доріг області складається з мережі доріг

загального користування Київської області, протяжність якої становить 8611,7 км, у тому числі 2484,7 км доріг державного значення (міжнародних – 428,6 км, національних – 249,5 км, регіональних – 855,6 км, територіальних – 951,0 км) та 6127,0 км доріг місцевого значення (обласних – 3923,3 км, районних – 2203,7 км), 485 мостів та шляхопроводів загальною протяжністю 15082 погонних метри. По території області пролягають 3 міжнародних транспортних коридори.

На фінансування дорожнього господарства області на 2017 рік передбачено кошти за рахунок державного бюджету у сумі 581,1 млн грн (у 2016 році – 455,8 млн гривень).

На поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автодоріг заплановані кошти у сумі 456,4 млн грн (у 2016 році – 379,7 млн гривень). Фактично у 2017 році виконано та профінансовано робіт на суму 551,0 млн грн (у 2016 році – 451,5 млн гривень).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 14 ,,Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 3111020 ,,Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування”, на 2017 рік” (зі змінами) запланований обсяг фінансування робіт з капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування області у 2017 році становить 124,6 млн грн, з яких капітальні видатки – 86,8 млн гривень. Фактично у 2017 році виконано і оплачено робіт з капітального ремонту на суму 66,5 млн грн (у тому числі на проектно-вишукувальні роботи майбутніх років у сумі 5,5 млн гривень). За рахунок вказаних коштів проведено капітальний ремонт автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса на 4-х ділянках (км 13+710 – км 15+600, на км 15+600 – км 17+740, км 36+500 – км 38+500, км 38+500 – км 42+000) та

36

капітальний ремонт мосту через р. Сквирка на км 301 + 579 автомобільної дороги Р-32 Кременець-Біла Церква-Ржищів.

На поточний середній ремонт у 2017 році передбачено кошти у сумі 37,8 млн грн, із них виконано та оплачено 28,0 млн гривень. За рахунок вказаних коштів виконані роботи з поточного середнього ремонту шляхопроводу через залізницю на км 107 + 443 автомобільної дороги Н-01 Київ – Знам’янка, влаштування світлофорного регулювання транспортних потоків на км 19 + 254 автомобільної дороги Р-03 Північно-Східний обхід м.Києва (примикання автодороги Під’їзд до автодороги М-03) Броварський район та роботи з поточного середнього ремонту мосту через р. Таль на км 72 + 685 автомобільної дороги Р-02 Київ – Іванків – Овруч.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303 ,,Деякі питання використання у 2017 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг” здійснюється проведення розрахунків за виконані роботи у минулих роках на суму 58,6 млн грн (оплачено 58,4 млн грн) та на виконання робіт з поточного середнього ремонту автомобільних доріг місцевого значення на суму 22,1 млн грн (оплачено 18,5 млн гривень).

Службою автомобільних доріг у Київській області за участю райдержадміністрацій та з урахуванням звернень громадян, органів місцевого самоврядування і депутатів всіх рівнів сформовано Перелік об'єктів капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування на 2017 рік, що затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.07.2017 № 379 ,,Про затвердження Переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в Київській області”, погоджено Державним агентством автомобільних доріг України, Міністерством інфраструктури України та Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

На здійснення заходів у рамках проведення експерименту з розвитку автомобільних доріг загального користування було передбачено річний обсяг фінансування з обласного бюджету у сумі 2234,5 млн гривень. Фактично у 2017 році проведено 163 заходи із капітального, поточного та середнього ремонту доріг на суму 835,9 млн грн, з яких капітальний ремонт доріг виконано на суму 109,2 млн грн, поточний та середній ремонт доріг – на суму 726,7 млн гривень.

Протягом 2017 року тривала робота з виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (ВКАД). Рівень готовності виготовлення вказаної документації на кінець 2017 року склав майже 95 відсотків.

Для вирішення проблемних питань, пов`язаних з будівництвом ВКАД, проведено низку розширених нарад за участю керівників райдержадміністрацій, державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Служби автомобільних доріг у Київській області, де обговорено та затверджено план виконання робіт щодо першочергових заходів з вирішення земельних питань та самовільного

37

будівництва у 500 метровому коридорі ВКАД. Крім того, облдержадміністрація спільно зі Службою автомобільних доріг у Київській області, Васильківською, Бородянською, Києво-Святошинською та Макарівською райдержад-міністраціями, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, державною архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області організувала і здійснила комісійне виїзне обстеження для визначення місць забудови ділянок ВКАД.

З метою покращення безпеки дорожнього руху та зниження аварійності на автомобільних дорогах загального користування області протягом 2017 року виконано робіт на загальну суму 43,5 млн грн (у 2016 році – 34,8 млн гривень). За рахунок вказаних коштів встановлено та замінено 5741 дорожніх знаків, встановлено 4203 напрямних стовпчиків, відремонтовано та встановлено 12,7 тис. п.м бар’єрного огородження, проведено видалення порослі, сухостійних дерев на дорогах протяжністю 162,5 кілометра.

Протягом звітного періоду профінансовано виконання робіт з ліквідації на автодорогах ямковості на суму 177,9 млн грн, що виконані на площі 390,2 тис.кв.м, у тому числі на дорогах державного значення – 262,0 тис.кв.м, місцевого значення – майже 128,1 тис.кв. метрів.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху на вулицях і дорогах комунальної власності у межах реалізації заходів Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2018 роки (затверджена рішенням Київської обласної ради від 07.06.2016 № 129-05-VІІ зі змінами в редакції рішення Київської обласної ради від 22.06.2017 349-15-VII) протягом 2017 року виконано дорожньо-будівельних та ремонтних робіт на 90 дорогах та вулицях населених пунктів області на суму майже 111,6 млн грн (84,9% від коштів, передбачених зазначеною Програмою на виконання заходу ,,Будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів дорожнього господарства” на 2017 рік). При цьому укладено майже 263,1 тис.кв.м дорожнього покриття, з яких після проведення капітального ремонту – 254,3 тис.кв.м, реконструкції – 8,3 тис.кв.м та поточного ремонту – 450,3 кв.м дорожнього покриття міських вулиць та доріг.

До роботи в складних погодних умовах осінньо-зимового періоду було заготовлено 155,6 тис. тон піско-соляної суміші, 4,7 тис. одиниць шанцевих інструментів для прибирання снігу, що становить 100 % від запланованих обсягів. Для оперативного реагування на несприятливі погодні умови опрацьована можливість залучення 807 одиниць спецтехніки (566 одиниць –спецтехніка комунальних служб області, 241 одиниця – спецтехніка сторонніх організацій)

Зовнішньоекономічна діяльністьУ сфері зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Київська облдержадміністрація протягом 2017 року продовжувала курс на подальше розширення та поглиблення взаємовигідного співробітництва з регіонами інших країн світу і створення позитивного міжнародного іміджу Київської області.

38

З метою розширення міжрегіонального співробітництва між Київською областю та Воєводством Нижня Сілезія, вивчення польського досвіду децентралізації та побудови вільної економіки відбулася зустріч керівництва Київської облдержадміністрації з делегацією Нижньосілезького Воєводства Республіки Польща.

Для налагодження плідної співпраці, збільшення обсягів залучених інвестицій проведено зустріч з Послом Сполучених Штатів Америки в Україні, під час якої обговорено хід реформ, впровадження децентралізації та застосування нових управлінських методик в роботі органів державної влади. Інвестиційну привабливість області продемонстровано на прикладі підприємств Бориспільського району – спеціалізованого фармацевтичного логістичного центру ,,Біокон” та фармацевтичного заводу ,,Фармекс-груп”.

З метою розвитку взаємовигідного співробітництва у сфері агропромислового розвитку проведено робочу зустріч з представниками ділових кіл Королівства Іспанія, на якій обговорені питання щодо можливості будівництва на території Київщини заводу з переробки овочів, імпорту сировини з Тунісу, Туреччини, Іспанії, Єгипту та експорту готової продукції в найближчі країни.

Крім цього, для збільшення обсягів інвестицій в агропромисловий комплекс області відбулася робоча зустріч керівництва облдержадміністрації з представниками Міністерства інфраструктури та сільського господарства земелі Бранденбург Федеративної Республіки Німеччина та керівником проекту ,,Німецько-український агрополітичний діалог” при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій та представником міністерства інфраструктури та сільського господарства землі Бранденбург (Німеччина), під час якої обговорено можливі напрями співробітництва щодо підтримки розвитку малого та середнього агробізнесу області німецькими інвесторами.

З метою збільшення обсягів інвестицій, залучених в економіку області, проведено робочу зустріч із представниками ділових кіл Федеративної Республіки Німеччина та Республіки Польща, під час якої обговорено питання впровадження сучасних систем поводження з твердими побутовими відходами. Під час засідання представники польської компанії Fabulaz Polska, що є Європейським лідером з будівництва сміттєспалювальних заводів, зокрема в Німеччині, представила проект такого заводу в Україні.

Проведено робочу зустріч з консультантами з Німеччини, під час якої обговорено питання започаткування нової кредитної програми ,,Енергоефективність в муніципалітетах”, що має у подальшому підтримати відновлення і модернізацію комунальної інфраструктури з метою скорочення бюджетних витрат на споживання енергії українськими містами.

З метою залучення до співпраці потенційних інвесторів відбулася зустріч з представниками Республіки Польща, на якій розглядалися питання щодо підвищення рівня компетентності в області моніторингу та оцінки реалізації регіональної політики, презентації кращих практик в рамках Проекту

39

Міністерства розвитку Республіки Польща ,,Підвищення інвестиційної привабливості України та конкурентоспроможності регіонів”.

З метою обговорення питання розвитку торгово-економічного співробітництва Київської області з республікою Молдова та відкриття Почесного консульства Молдови у м.Бориспіль проведено зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Молдова в Україні.

Для обговорення подальшої співпраці та обміну досвідом у реалізації інвестиційних проектів в екологічній сфері проведено зустрічі з представниками Посольства Японії в Україні та Японського агентства міжнародного співробітництва JICА, де розглянуто можливості впровадження в області сучасних інноваційних технологій з переробки та утилізації твердих побутових відходів.

З метою налагодження співпраці щодо інвестування пріоритетних проектів в області, а також надання підтримки у проведенні реформ у регіоні, впровадженні децентралізації та застосуванні нових управлінських методик в роботі органів державної влади відбулася зустріч голови облдержадміністрації з представниками Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.

З метою сприяння сталому розвитку, викорінення бідності, поліпшення становища жінок, ефективного управління та верховенства права підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо сталого розвитку між Програмою розвитку Організації Об`єднаних Націй (,,ПРООН”), Київською обласною державною адміністрацією і Київською обласною радою.

Протягом звітного періоду керівництво Київської області брало активну участь у засіданнях Спільної українсько-білоруської демаркаційної комісії з питань демаркації державного кордону України.

З метою висвітлення інформації про зовнішньоекономічну діяльність області на офіційному веб-сайті департаменту економічного розвитку і торгівлі Київської облдержадміністрації постійно оновлюється розділ ,,Транскордонне співробітництво”, де розміщується інформація про стан, проблеми та перспективи розвитку, а також розділ ,,Міжнародна виставково-ярмаркова діяльність” як інструмент презентації економічного потенціалу області на світовому рівні та інформування іноземних компаній про потенційних партнерів у Київській області, зацікавлених у налагодженні взаємовигідного співробітництва.

Для надання інформаційної підтримки підприємствам-експортерам у розширенні їхньої присутності на міжнародних торговельних ринках, насамперед тим, що зацікавлені у торгівлі з країнами Європейського Союзу, на офіційному веб-сайті Київської облдержадміністрації постійно оновлюється розділ ,,Торговельно-економічне співробітництво з Європейським Союзом”, де розміщується актуальна та корисна інформація для експортерів та імпортерів області.

Вжиті заходи сприяли поліпшенню основних показників зовнішньоекономічної діяльності. За рахунок освоєння нових ринків реалізації експортної продукції та сприятливої кон’юктури на зовнішніх товарних ринках

40

у 2017 році експортні поставки товарів становили 1748,5 млн доларів США, що у порівнянні з 2016 роком більше на 2,5%, проте на 17,4% менше програмного показника (обумовлено несприятливою кон’юктурою на зовнішніх товарних ринках та зниженням виробництва основних видів продукції сільського господарства, що експортуються сільгосппідприємствами області).

Через підвищення купівельної спроможності населення обсяг імпорту у 2017 році проти 2016 року збільшився на 15,3% та склав 3403,9 млн доларів США (менше показника Програми на 4,7 відсотка). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,51 (у 2016 році – 0,58). Суб’єкти господарювання області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами із 171 країни світу.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Німеччини – 8,1% від загального обсягу експорту, Нідерландів – 8,1% та Польщі – 4,3%; серед інших країн – до Російської Федерації – 6,6%, Єгипту – 6,2%, Індії – 5,6%, Китаю – 3,7% та Білорусі – 3,3 відсотка.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини – 17,6% від загального обсягу імпорту, Польщі – 7,2% та Франції – 3,8%; серед інших країн – з Китаю – 9,1%, США – 7,8%, Російської Федерації – 7,6% та Білорусі – 4,3 відсотка.

У товарній структурі експорту домінуючою залишається частка продовольчих товарів (64,8%), тоді як основу імпорту області складають непродовольчі товари (83,6 відсотка).

Основу товарної структури експорту області складали продукти тваринного походження – 23,3% від загального його обсягу, продукти рослинного походження – 20,2%, жири та олії тваринного або рослинного походження – 10,6%, готові харчові продукти – 10,7%, машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання – 6,6%, вироби з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів – 5,7%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 5,4 відсотка.

У структурі імпорту товарів частка машин і обладнання складала – 19,2%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 15,1%, засоби наземного транспорту, крім залізничного, – 13,4%, недорогоцінні метали та вироби з них – 9,9%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 8,8%, готові харчові продукти – 6,0%, мінеральні продукти – 5,6%, живi тварини; продукти тваринного походження – 5,4%, продукти рослинного походження – 4,9%, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів – 3,8 відсотка.

Фінансові ресурси.Протягом 2017 року у сфері фінансових ресурсів робота була спрямована

на забезпечення наповнюваності бюджетів усіх рівнів шляхом посилення стимулюючої функції податкової системи, поліпшення фінансового стану підприємств, підвищення конкурентоспроможності виробництва, проведення раціональної та результативної податково-бюджетної політики, залучення додаткових ресурсів для наповнення місцевих бюджетів, дотримання жорсткої

41

фінансової дисципліни, підвищення результативності бюджетних видатків із урахуванням фінансової децентралізації місцевих бюджетів.

За рахунок зростання податкових надходжень у результаті збільшення обсягів реалізації продукції (робіт та послуг) та підвищення грошових доходів населення у 2017 році, доходи зведеного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів з державного бюджету (без внутрішніх міжбюджетних трансфертів) склали 66386,7 млн грн, що на 12097,3 млн грн або на 22,3% більше, ніж у 2016 році, та на 19,3% більше, ніж було передбачено Програмою.

За даними казначейського звіту, надходження доходів до державного бюджету від області становлять 52624,3 млн. грн. (з урахуванням реверсної дотації – 382,8 млн грн), що на 7558,8 млн грн або на 16,8% більше, ніж у 2016 році (на 14,8% більше у порівнянні з показником Програми), у тому числі Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області забезпечені надходження у сумі 8528,1 млн грн (прогноз – 7548,1 млн грн), Київською митницею ДФС – 42757,7 млн грн (відповідно до Програми – 37504,3 млн грн) та іншими органами – 955,7 млн грн (Програмою передбачено – 770,0 млн гривень).

Доходи загального та спеціального фондів місцевих бюджетів склали 13762,4 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 4538,5 млн грн або на 49,2% більше, ніж у 2016 році та на 40,0% більше передбаченого Програмою показника.

Доходи загального фонду місцевих бюджетів області склали 10540,7 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 2615,2 млн грн або на 33,0% більше у порівнянні з 2016 роком.

Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок та збір на доходи фізичних осіб, питома вага якого у доходах загального фонду місцевих бюджетів становить 58,8 відсотка. Надходження цього податку по області порівняно з 2016 роком збільшились на 1686,3 млн грн або на 37,4% і склали 6196,5 млн грн (108,3% до уточненого плану на рік).

Земельного податку та орендної плати за землю надійшло 1197,8 млн грн (11,4% у загальній сумі надходжень до загального фонду), що на 185,6 млн грн або на 18,3% більше, ніж у 2016 році, і становить 108,8% до планових показників на рік.

Надходження єдиного податку склали 1337,2 млн грн (111,6% до плану на рік). Порівняно з 2016 роком надходження цього податку збільшились на 384,2 млн грн або на 40,3 відсотка.

Для поліпшення ситуації з виконання місцевих бюджетів, вишукування додаткових ресурсів для їх наповнення та зростання рейтингу області серед регіонів України у 2017 році вживалися відповідні заходи, зокрема:

- згідно з дорученням голови Київської облдержадміністрації від 04.01.2017 № 2-1 щодо впровадження загальнодержавних реформ у Київській області вжито заходів щодо подальшої реалізації державної політики стосовно фінансової децентралізації місцевих бюджетів області;

42

- на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 1206-р, яким був затверджений перспективний план формування територіальних громад Київської області, облдержадміністрацією спільно з райдержадміністраціями і міськвикомами (міст обласного значення) проведено роботу щодо доопрацювання перспективного плану у частині ,,фінансові ресурси” по територіальних громадах, які не були затверджені цією постановою;

- видано розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 02.03.2017 № 73 ,,Про затвердження складу обласної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення”;

- продовжено роботу комісії з питань погашення заборгованості із виплати заробітної плати, податків, зборів та інших платежів до бюджетів усіх рівнів, у тому числі місцевих бюджетів; проведено роз’яснювальну роботу із суб’єктами господарської діяльності та населенням стосовно переваг сплати податків до бюджету, неприпустимості виплат заробітної плати та інших доходів у ,,конвертах”, фіктивних документах тощо;

- спільно із фахівцями Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень проведено навчальні семінари щодо особливостей застосування програмно-цільового методу на місцевому рівні.

Крім цього, з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів протягом звітного періоду проводилася робота щодо підвищення рівня виплати заробітної плати. На засіданнях робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення при райдержадміністраціях та міськвиконкомах у 2017 році заслухано керівників 1050 підприємств та організацій, які виплачують заробітну плату менше встановленого чинним законодавством рівня, з яких 582 підприємства (50%) вже почали виплачувати підвищену заробітну плату.

За рахунок індивідуальної роз’яснювальної роботи, проведеної працівниками органів державних податкових інспекцій Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (заслуховування на засіданнях робочих груп в органах державних податкових інспекцій, проведення співбесід, направлення листів керівникам підприємств), ще 202 підприємства збільшили рівень виплаченої заробітної плати. За результатами проведеної роботи, спрямованої на збільшення рівня заробітної плати, до місцевих бюджетів додатково надійшли кошти у сумі майже 3,6 млн. гривень.

За результатами документальних перевірок суб`єктів господарювання з питань правильності нарахування, утримання і перерахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ) порушення встановлені в 137 випадках (87,3%) по ПДФО (донараховано ПДФО у сумі 41020,4 тис. грн) та в 97 випадках (61,8%) по ЄСВ (донараховано ЄСВ у сумі 8078,0 тис. гривень). Крім цього, виявлено 537 неоформлених найманих працівників. До бюджету додатково надійшло грошових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 913,4 тис. грн, єдиному соціальному внеску – у сумі 4,7 млн. гривень.

43

Також проведено 225 документальних перевірок фізичних осіб-підприємців, за результатами яких донараховано 71697,4 тис. грн, узгоджено податкових зобов’язань на суму 24709,7 тис. гривень. Всього за результатами проведених перевірок фізичних осіб-підприємців надійшло до бюджету 6022,3 тис. грн. або 24,4% від узгоджених сум.

Видатки зведеного бюджету області, без урахування внутрішніх трансфертів та кредитування, виконані у сумі 24345,4 млн грн, у тому числі видатки загального фонду – 19093,6 млн грн (95,1% до уточнених річних планових показників), спеціального – 5251,8 млн грн (69,7% до кошторисних призначень на рік з урахуванням внесених змін).

На фінансування установ соціально-культурної сфери та соціального захисту населення за 2017 рік направлено кошти у сумі 16359,7 млн грн, що склало 85,7% загального обсягу проведених видатків загального фонду, у тому числі на утримання:

- соціального захисту та соціального забезпечення (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) – 6604,8 млн грн;

- установ освіти – 5563,7 млн грн;- установ охорони здоров’я – 3342,9 млн грн;- установ культури і мистецтва – 614,8 млн грн;- установ фізичної культури і спорту – 233,5 млн гривень.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі фінансування установ соціальної сфери та соціального захисту займають видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення – 40,4%, освіту – 34,0% та на охорону здоров’я – 20,4 відсотка.

У зв’язку з переходом з інших областей (міст) держави платників податків з податковим боргом на облік до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (у січні 2017 року на облік перейшли платники податків з боргом у сумі майже 440,0 млн. гривень), а також у зв’язку з несплатою платниками податків самостійно задекларованих грошових зобов’язань по ПДВ, податку на прибуток, земельному податку та єдиному податку та виникнення податкового боргу у результаті контрольно-перевірочної роботи зі сплати податків, станом на 01 січня 2018 року загальна сума податкового боргу (з урахуванням боргу банкрутів) по Київській області становила 2178,7 млн грн, що порівняно з початком 2017 року більше на 279,9 млн грн або на 14,7 відсотка.

Зростання загальної суми податкового боргу допущено у 16 районах та 9 містах обласного значення.

З метою погашення податкового боргу протягом 2017 року вжито відповідні заходи, зокрема, направлено 9280 податкових вимог, описано майна в податкову заставу на суму 9,4 млн грн, направлено 62 позови до суду щодо звернення стягнення на активи боржників через Державну виконавчу службу на суму 34,0 млн грн, направлено 228 позовів до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення коштів на суму 204,7 млн грн, стягнуто коштів з банківських рахунків на суму 2,4 млн грн, за

44

рахунок вилучення готівки стягнуто 0,2 млн грн, направлено 8 звернень до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок заставленого майна боржника на суму 12,4 млн грн, реалізовано заставного майна боржників на суму 0,5 млн гривень.

РОЗДІЛ2. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітряДля забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого

середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забруднююча речовина – речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.Протягом 2017 року в атмосферу надійшло 48,188 тис.т забруднюючих

речовин від стаціонарних джерел забруднення (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на понад 50,0 тис.т меньше, ніж за 2016 рік. (табл. 2.1)У розрахунку на 1 км² території області припадає майже 1,7 т викинутих в атмосферу забруднюючих речовин, а на одну особу 27,5 кг.

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних джерел забруднення потрібно відмітити значне зменшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2017 році у порівнянні з минулим роком, що склало 49,1 %.

До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, тощо.

45

Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2017 рік та два попередніх

Таблиця 2.1

Показники 2015 рік

2016 рік2017 рік

Загальна кількість (одиниць) дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданих у поточному році суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до:

481 517 572

другої групи - 140 178третьої групи - 377 394Викиди забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел, тис. т

78,14600,0

98,25000,0

48,1883050,0

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т

2,8 3,5 1,7

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг

45,1 56,7 27,5

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах.

У річному ході спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентрацій у теплий період року: діоксиду азоту – з червня по вересень, діоксиду сірки – у червні-липні, оксиду вуглецю – з липня по вересень. Вміст завислих речовин змінювався незначно.

На рисунку 1 зображено річний хід середньомісячних концентрацій діоксиду азоту.

Поpівняно з 2016 p. рівень забpуднення атмосфеpного повітря дещо підвищився за рахунок зростання вмісту діоксиду азоту.

0,0

0,5

1,0

1,5

2,0

2,5

3,0

І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

ГДКс.д.БілаЦерква

Бровари

Обухів

Українка

Рис.1 Зміна середньомісячних концентрацій діоксиду азоту (в кратності ГДКс.д) в атмосферному повітрі міст Київської області протягом 2017 року.

46

Середньорічні і максимальні концентрації забруднювальних речовин за 2017 рік по містах Київської області,за даними Центральної геофізичної обсеваторії

Таблиця 2.2ГДК* м.Біла Церква м.Бровари м.Обухів м.Українка

Домішки с.д. м.р.

Середньорічні концентрації

Максимальні концентрації

Середньорічні концентрації

Максимальні концентрації

Середньорічні концентрації

Максимальні концентрації

Середньорічні концентрації

Максимальні концентрації

**абс.в.ГДКс.д. абс.в. ГДКм.р абс.в. ГДКс.д

. абс.в. ГДКм.р абс.в. ГДКс.д. абс.в. ГДКм.р абс.в. ГДКс.д

. абс.в. ГДКм.р.

Завислі речовини 0,15 0,50 0,11 0,7 0,20 0,4 0,05 0,3 0,10 0,2 0,05 0,3 0,10 0,2 0,06 0,4 0,10 0,2

Діоксид сірки 0,05 0,50 0,024 0,5 0,065 0,1 0,039 0,8 0,086 0,2 0,034 0,7 0,075 0,2 0,037 0,7 0,083 0,2

Оксид вуглецю 3,0 5,0 1,8 0,6 3,0 0,6 1,4 0,5 4,0 0,8 2,0 0,7 3,0 0,6 1,5 0,5 4,0 0,8

Діоксид азоту 0,04 0,20 0,09 2,3 0,22 1,1 0,08 2,0 0,16 0,8 0,07 1,8 0,19 1,0 0,08 2,0 0,16 0,8

Кадмій 0,3 - 0,002 0,0 0,003 0,0 0,003 0,0 0,010 0,0 0,000 0,0 0,000 0,0 0,001 0,0 0,010 0,0

Залізо 40,0 - 0,52 0,0 1,15 0,0 0,76 0,0 1,10 0,0 0,63 0,0 1,29 0,0 1,40 0,0 2,44 0,1

Манган 1,0 - 0,01 0,0 0,03 0,0 0,03 0,0 0,04 0,0 0,02 0,0 0,04 0,0 0,02 0,0 0,04 0,0

Мідь 2,0 - 0,01 0,0 0,02 0,0 0,04 0,0 0,06 0,0 0,04 0,0 0,09 0,0 0,05 0,0 0,07 0,0

Нікель 1,0 - 0,02 0,0 0,03 0,0 0,02 0,0 0,09 0,1 0,02 0,0 0,05 0,1 0,02 0,0 0,04 0,0

Свинець 0,3 - 0,01 0,0 0,04 0,1 0,02 0,1 0,04 0,1 0,02 0,1 0,07 0,2 0,02 0,1 0,04 0,1

Хром 1,5 - 0,01 0,0 0,04 0,0 0,01 0,0 0,05 0,0 0,02 0,0 0,06 0,0 0,03 0,0 0,06 0,0

Цинк 50,0 - 0,05 0,0 0,08 0,0 0,11 0,0 0,15 0,0 0,09 0,0 0,64 0,0 0,17 0,0 0,62 0,0* ГДКс.д. та ГДКм.р. в мг/м3, для важких металів – в мкг/м3;

** абс.в. – концентрація в абсолютних величинах (для основних домішок – в мг/м3, для важких металів – в мкг/м3)

47

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за видами економічної діяльності)

Основний внесок у забруднення атмосферного повітря Київської області вносять підприємства теплоенергетики – найбільші забруднювачі, викиди яких у 2017 році становили 56,18 % від загального валового обсягу викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Також найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишається транспорт та підприємства житлово-комунального господарства.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

Таблиця 2.3№з/п

Види економічної діяльності Обсяги викидів за регіономтис. т відсотків до

загального підсумку

1 2 3 4Усього 48,188 100,0

1 За видами економічної діяльності, у тому числі:1.1 Сільське, лісове та рибне господарство 9,647 20,021.2 Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 0,149 0,311.3 Переробна промисловість 4,242 8,801.4 Постачання електроенергії, газу, пари та 

кондиційованого повітря27,070 56,18

1.5 Водопостачання; каналізація, поводження з  відходами

2,227 4,62

1.6 Будівництво 0,166 0,341.7 Оптова та роздрібна торгівля; ремонт

автотранспортних засобів і мотоциклів0,220 0,46

1.8 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

3,820 7,93

1.9 Тимчасове розміщування й організація харчування 0,001 0,001.10 Інформація та телекомунікації - -1.11 Фінансова та страхова діяльність - -1.12 Операції з нерухомим майном 0,041 0,091.13 Професійна, наукова та технічна діяльність 0,007 0,011.14 Діяльність у сфері адміністративного та

допоміжного обслуговування0,008 0,02

1.15 Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

0,407 0,84

1.16 Освіта 0,112 0,231.17 Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 0,068 0,141.18 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - -1.19 Надання інших видів послуг 0,003 0,01

48

Основні забруднювачі атмосферного повітря за звітний рікТаблиця 2.4

№ з/п

Назва об’єкта Частка викидів забруднюючої речовини

Час

тка

осна

щен

ня д

жер

ел

вики

дів

газо

очис

ними

ус

тано

вкам

и (Г

ОУ

), %

Ефек

тивн

ість

роб

оти

Зменшення обсягів викидів

за рахунок впровадження

природоохоронних заходів,

т/рік *

усьо

го в

икид

ів, т

/рік

до з

агал

ьног

о об

сягу

ви

киді

в об

’єкт

а, %

до з

агал

ьног

о об

сягу

ви

киді

в на

селе

ного

очік

уван

е

фак

тичн

е

1 2 3 4 5 6 7 8 91 ПАТ Центренерго Трипільська ТЕС

Метали та їх сполуки 10,082 0,043Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

9638,157 41,410

Сполуки азоту 1799,518 7,731Діоксид та інші сполуки сірки 11695,865 50,251Оксид вуглецю 118,446 0,509Не метанові легкі органічні сполуки 2,393 0,010Метан 10,596 0,046Поліароматичні вуглеводні 0,002 0,000Хлор та сполуки хлору 0,001 0,000Фтор та його сполуки 0,055 0,000Всього 23275,115 100,0Вуглецю оксид 1022517,289

2 ТОВ «Комплекс Агромарс»**Залізо та його сполуки 0,015 0,00Манган та його сполуки 0,002 0,00Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

145,973 7,4

Оксиди азоту (в перерахунку на діоксин азоту)

70,364 3,57

Азоту (І) оксид 0,102 0,00Аміак 15,772 0,8Метил меркаптан 0,32 0,02Етил меркаптан 0,005 0,00Сірки діоксид 1,078 0,05Сірководень 3,694 0,19Вуглецю оксид 65,085 3,3Диметиламін 7,089 0,36Альдегід пропіоновий 1,741 0,09Диметилсульфід 3,266 0,17Кислота капронова 1,951 0,1Бензин 0,006 0,00Вуглеводні 0,309 0,02Кислота валеріанова 0,006 0,00Фуран 0,003 0,00Натрію гідрооксид 0,004 0,00Спирт аміловий 0,001 0,00

49

Спирт ізопропіловий 0,009 0,00Альдегід глутаровий 0,013 0,00Ацетон 0,005 0,00Спирт метиловий 0,014 0,00Фенол 0,324 0,02Формальдегід 4,555 0,23Метан 1650,586 83,68Хлористий водень 0,110 0,00Фтористий водень 0,002 0,00Всього 1972,404 100Діоксид вуглецю 55538,62

3 ПРАТ «Білоцерківська ТЕЦ»Ванадій та його сполуки (у перерахунку на п’ятиокис ванадію)

18,639 0,724

Залізо та його сполуки 0,016 0,001Ртуть та її сполуки 0,001 0,000Хром та його сполуки (у перерахунку на триоксид хрму)

0,001 0,000

Марганець та його сполуки 0,006 0,000Суспендовані тверді частинки 52,029 2,019Діоксид азоту 498,119 19,332Азоту (І) оксид 1,676 0,065Діоксид сірки 1894,977 73,542Сульфатна кислота (Н2SO4) 0,051 0,002Оксид вуглецю 100,758 3,910Не метанові легкі органічні сполуки 0,028 0,001Метан 10,405 0,404Фтористий водень 0,008 0,000Всього 2576,714 100Діоксид вуглецю 397333,987

4 Яготинське ЛВУМГЗалізо та його сполуки 0,005 0,00Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок більше 2,5мкм та менше 10мкм (пил деревини)

0,368 0,02

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2,5мкм та менше

0,103 0,01

Сажа 0,002 0,00Діоксид азоту [NO2] 430,907 19,71Азоту (1) оксид [N2O] 6,670 0,30Сірки діоксид 0,005 0,00Сульфатна кислота (H2SO4) [сірчана кислота]

0,001 0,00

Оксид вуглецю 655,242 29,98Не метанові легкі органічні сполуки 10,378 0,47Метан 1082,151 49,51Всього 2185,832 100Крім того, діоксид вуглецю 153200,209 -

1 2 3 4 5 6 7 8 95 ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»

Оксиди азоту 709,231 64,19 32,6 75

50

-99

Азоту (І) оксид 0,130 0,01Сірки діоксид 317,019 28,69Сульфатна кислота 0,048 0,00Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 66,138 6,00Сажа 0,434 0,04Оксид вуглецю 6,991 0,63Залізо та його сполуки 0,030 0,00Хром та його сполуки 0,007 0,00Кобальт та його сполуки 0,022 0,00Манган та його сполуки 0,002 0,00

Неметанові леткі органічні сполуки 2,897 0,26Метан 1,303 0,12Водню хлорид 0,568 0,05Кадмій та його сполуки 0,005 0,00Нікель та його сполуки 0,010 0,00Селен та його сполуки 0,065 0,01Свинець та його сполуки 0,005 0,00Фтор та його сполуки 0,001 0,00Усього: 1104,906 100Вуглецю діоксид 99038,514

6 ТДВ «ТЕРЕЗИНЕ»Сполуки азоту 7,460 0,28Азоту (1) оксид [N2O] 1,022 0,04Аміак 6,438 0,24Оксид вуглецю 2464,139 92,16Метан 162,653 6,08Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)

30,141 1,13

Метали та їх сполуки 0,029 0,00Манган та його сполуки (у перерахунку на діоксин мангану)

0,029 0,00

Діоксид та інші сполуки сірки 0,654 0,03Сірководень (Н2S) 0,654 0,03Не метанові легкі органічні сполуки 0,292 0,01Фенол 0,062 0,00Формальдегід 0,230 0,00Усього: 2673,803 100

7 Яготинське ЛВУМГ Компресорна станція КС-35 (Богуславський район)Залізо та його сполуки 0,039 0,00Манган та його сполуки 0,001 0,00Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

0,02 0,00

Оксид азоту 368,153 35,32Азоту (1) оксид [N2O] 9,980 0,96Аміак 0,007 0,00Оксид вуглецю 26,034 2,50Не метанові легкі органічні сполуки 5,418 0,52Фтор та цого сполуки 0,004 0,00Метан 632,595 60,70

51

Всього 1042,251 100

Примітка: * - Графи 8, 9 заповнюються тільки щодо виконаних заходів.** - зазначено узагальнену інформацію по ТОВ «Комплекс Агромарс», яка включає дані по: - Філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» с. Гаврилівка Вишгородського р-ну; - Філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» с. Тарасівщина Вишгородського р-ну; - Філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» смт. Димер Вишгородського р-ну; - Броварська філія с. Катюжанка Вишгородського р-ну; - Броварська філія с. Жукин Вишгородського р-ну;- Броварська філія с. Вища Дубечня Вишгородського р-ну;- Броварська філія с. Рудня Броварського р-ну;

- Філія «Бориспільський комбікормовий завод» м. Ботиспіль.

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищезазначеними підприємствами обумовлене, головним чином, зменшенням обсягів виробництва і впровадженням на підприємствах природоохоронних заходів, встановлених умовами дозволів на викиди та регіональними природоохоронними програмами.

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітряАтмосфера є однією з необхідних умов виникнення та існування життя на

Землі. Вона бере участь у формуванні клімату на планеті, регулює її тепловий режим, сприяє перерозподілу тепла біля поверхні.

Атмосферне повітря - це джерело дихання людини, тварин і рослинності, сировина для процесів горіння та синтезу хімічних речовин; він є матеріалом, застосовуваним для охолодження різних промислових і транспортних установок, а також середовищем, в яку викидаються відходи життєдіяльності людини, вищих і нижчих тварин і рослин. Важливу роль у всіх природних процесах відіграє атмосфера. Вона служить надійним захистом від шкідливих космічних випромінювань, визначає клімат даної місцевості і планети в цілому. Повітря атмосфери є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього середовища, її життєдайним джерелом. Берегти його, зберігати в чистоті - значить зберігати життя на Землі.

Науково-технічний прогрес, який торкнувся всіх сторін суспільного життя,значні темпи розвитку виробництва, урбанізація населених пунктів, збільшення щільності населення значно розширили масштаби згубної діяльності людини на навколишнє природне середовище. Цей вплив має негативні наслідки, які відображаються і на зменшенні кисню в атмосфері, і на погіршенні гідрологічного режиму планети та її клімату.

Природні ресурси в багатьох випадках є спільними і вплив на їх стан з боку однієї з держав може безпосередньо зачіпати інтереси інших, або й інтереси всього міжнародного співтовариства.

Забруднення окремих елементів навколишнього середовища часто має транскордонний характер. Це особливо актуально щодо забруднення атмосферного повітря.

Транскордонне забруднення повітря – це забруднення атмосфери, фізичне джерело якого розташоване повністю або частково на території, яка

52

знаходиться під національною юрисдикцією однієї держави, і негативна дія якого проявляється на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншої держави, на такій відстані, що в цілому неможливо визначити частку окремих джерел або груп джерел викидів.

Проблема транскордонного перенесення значного обсягу забруднювальних речовин антропогенного походження, яка виникла останнім часом, поставила завдання вирішення низки складних екологічних і технічних питань. Забруднення повітряного басейну антропогенними домішками, що виділяються джерелами у промислово розвинених країнах (регіонах), почало вселяти побоювання не тільки в областях, розташованих у безпосередній близькості від джерел викидів, але і на віддалених територіях, що часто належать іншим країнам (регіонам). Вперше проблема транскордонного перенесення виникла у зв'язку з поширенням на великі відстані радіоактивних викидів. На сьогодні основну увагу приділяють поширенню на великі відстані: діоксиду сірки і продуктів її перетворення, оксидів азоту і продуктів їх перетворень, важких металів (і особливо ртуті), пестицидів і радіоактивних речовин.

Щоб управляти процесом поширення транскордонного забруднення, Організація Об'єднаних Націй, Економічна Комісія для Європи ініціювали Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані(1979) (далі - Конвенція). Основними принципами діяльності сторін Конвенції є охорона людини й навколишнього природного середовища від забруднення повітря. Конвенція встановила необхідність проведення регулярних спостережень і досліджень впливу транскордонних повітряних потоків токсичних речовин, насамперед, на природні екосистеми, а також на соціально-екологічні системи.

2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктахМоніторинг забpуднення атмосфеpного повітpя в Київській області

пpоводився в чотиpьох містах: в Білій Цеpкві – на двох стаціонаpних постах спостеpежень (ПСЗ), в Бpоваpах, Обухові, Укpаїнці – на одному посту.

Визначався вміст чотиpьох основних домішок: завислих речовин (пилу), діоксиду сіpки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, а також восьми важких металів: заліза, кадмію, мангану, міді, нікелю, свинцю, хpому, цинку.

За звітний рік у Білій Церкві було відібрано 7004 проби атмосферного повітря, у Броварах – 3600, в Обухові – 3348, в Українці – 3232 проби, які були проаналізовані в лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА) ЦГО. Проби на вміст важких металів в повітрі (в кожному місті – 12 середньомісячних пpоб, 96 визначень) аналізувались в лабораторіях ЦГО: лабораторії спостережень за забрудненням ґрунтів та моніторингу важких металів (ЛСЗГ) та лабораторії фізико-хімічних методів аналізу (ЛФХМА).

У 2017 р. загальний рівень забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в містах Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка оцінювався, як низький.

53

Сеpедньоpічні концентрації домішок, що визначались не перевищували сеpедньодобову гpанично допустиму концентрацію (ГДКс.д.), за винятком діоксиду азоту (речовини 3-го класу небезпеки), вміст якого в контрольованих містах області протягом усього року був у межах 1,8-2,3 ГДКс.д. Основними джерелами викидів цієї домішки в атмосферу є підприємства енергетичного комплексу та автотранспорт.

м. Біла ЦеркваСпостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились на

двох постах: в районі вул.Леваневського (ПСЗ №1) та вул.В.Чорновола (ПСЗ № 2).

В атмосфері міста зафіксовано підвищений вміст діоксиду азоту, сеpедньоpічна концентpація якого пеpевищувала середньодобову гpанично допустиму концентpацію в 2,3 раза. Сеpедньоpічні концентpації інших домішок доpівнювали: завислих речовин – 0,7 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,6 ГДКс.д., діоксиду сіpки – 0,5 ГДКс.д..

Максимальні концентрації діоксиду азоту у серпні 2017 р. досягли 1,1 ГДКм.р. на ПСЗ № 2 та 1,0 ГДКм.р. на ПСЗ № 1. Всього за рік було зафіксовано 2 випадки перевищення ГДКм.р., що становило 0,1% від загальної кількості спостережень по місту.

Максимальні з pазових концентpацій інших забруднювальних домішок досягли: оксиду вуглецю – 0,6 ГДКм.р., завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., діоксиду сіpки – 0,1 ГДКм.р.

Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчими за відповідні ГДКс.д. і, в основному, не досягали 0,1 ГДКс.д.

Рівень забpуднення атмосферного повітpя (за середньорічними концентраціями) був однаковим на обох постах спостережень.

м. БровариСпостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в

районі вулиці С.Петлюри (ПСЗ №1).Сеpедньоpічна концентpація з діоксиду азоту пеpевищила відповідну

ГДКс.д. в 2,0 рази. Сеpедньоpічні концентpації інших забpуднювальних домішок становили: діоксиду сіpки – 0,8 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,5 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д..

Максимальні з pазових концентpацій доpівнювали: з діоксиду азоту та оксиду вуглецю – 0,8 ГДКм.р., з завислих речовин і діоксиду сіpки – 0,2 ГДКм.р.

Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчими за відповідні ГДКс.д.

У piчному ході спостерігалося деяке зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту з червня по серпень, оксиду вуглецю – у серпні-вересні, діоксиду сірки – у червні та серпні, завислих речовин – у липні.

Поpівняно з 2016 p.у повітрі міста спостерігалося підвищення вмісту діоксиду азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки. Рівень забpуднення атмосфеpного повітря завислими речовинами не змінився.

54

м. ОбухівСпостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в

районі вулиці Миру (ПСЗ №1).Сеpедньоpічні концентpації забpуднювальних pечовин становили:

діоксиду азоту – 1,8 ГДКс.д., діоксиду сіpки та оксиду вуглецю – 0,7 ГДКс.д.

завислих речовин – 0,3 ГДКс.д..Максимальна з pазових концентpацій діоксиду азоту доpівнювала 1,0

ГДКм.р., (зафіксована у червні), оксиду вуглецю – 0,6 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сіpки – 0,2 ГДКм.р..

По важких металах сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій були значно нижчими за відповідні ГДКс.д.

У piчному ході спостерігалося зростання середньомісячних концентpацiй діоксиду азоту з червня по вересень (з максимумом у серпні), діоксиду сірки – у липні-серпні, завислих речовин – у грудні; вміст оксиду вуглецю значних коливань не зазнав.

Поpівняно з 2016 p.у повітрі міста спостерігалося підвищення вмісту діоксиду азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки. Рівень забpуднення атмосфеpного повітря завислими речовинами не змінився.

м. Українка Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились в

районі вулиці Зв'язку (ПСЗ №1).Сеpедньоpічні концентpації шкідливих pечовин у повітpі міста

доpівнювали: діоксиду азоту – 2,0 ГДКс.д., діоксиду сіpки – 0,7 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,5 ГДКс.д., завислих речовин – 0,4 ГДКс.д..

Максимальні з pазових концентpацій діоксиду азоту і оксиду вуглецю становили 0,8 ГДКм.р., завислих речовин і діоксиду сіpки – 0,2 ГДКм.р..

Сеpедні за рік та максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчими за відповідні ГДКс.д.

У piчному ході спостерігалося зростання вмісту усіх домішок у липні - серпні.

Поpівняно з 2016 p. рівень забpуднення атмосфеpного повітря майже не змінився.

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітряСередньорічні значення потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-

випромінення по станціях спостережень і лабораторного контролю (СЛК) Київської області надає відділ радіаційно-екологічного контролю Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Наведені дані свідчать про те, що радіаційний фон практично на всій території області є сталим та знаходиться в межах доаварійних рівнів, обумовлених головним чином природними радіоактивними ізотопами та космічним випроміненням.

Середнє значення ПЕД гамма–випромінення на території Київської області у 2017 році становило 12 мкР/год. На пункті контролю Чорнобиль

55

гамма-фон визначається наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та складає 21 мкР/год (середньорічне значення).

Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на території Київської області, мкР/год

Таблиця 2.5

№ Пункт спостереженняПЕД, мкР/год

Максимально разовий рівень

Середньорічні значення

1 смт. Баришівка 16 122 м. Біла Церква 15 143 м. Бориспіль 13 114 м. Вишгород 14 115 с. Центральне Миронівського р-ну 15 136 смт. Пісківка Бородянського р-ну 10 97 м. Фастів 14 128 м. Чорнобиль (зона відчуження ЧАЕС) 22 219 м. Яготин 13 11

*Середнє значення по області 14 12*Без зони відчуження ЧАЕС

2.5 Використння озоноруйнівних речовинУкраїна, з метою вжиття необхідних заходів для збереження озонового

шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин, приєдналася до Монреальського протоколу по речовинам, що руйнують озоновий шар, (далі – Монреальський протокол) у 1988 році.

Вплив озоноруйнівних речовин на довкілля становить загрозу для здоров’я населення та для біосфери.

Міністерство екології та природних ресурсів забезпечує виконання Україною вимог Монреальського протоколу та міжнародних зобов`язань за ним щодо протоколу, контролюючи обіг озоноруйнівних речовин та продукції, що їх містить, беручи участь у приведенні національного законодавства із зазначених питань у відповідність до вимог Монреальського протоколу та законодавства Європейського Союзу, надаючи підтримку підприємствам у переведенні виробництва на озонобезпечні технології.

Відповідно до вимог Монреальського протоколу до 2020 року Мінприроди контролюється експорт та імпорт озоноруйнівних речовин та 40 продукції, що їх містить або може містити та виведення такої продукції з обігу або сприяння переведення її на озонобезпечні технології. Після 2020 року експорт та імпорт озоноруйнівних речовин забороняється, проте до 2030 року контролюється та моніториться обіг продукції, що містить або може містити озоноруйнівні речовини до виведення такої продукції з обігу або переведення її на озонобезпечні технології. Після 2030 забороняється ввезення та вивезення в країну продукції, що містить озоноруйнівні речовини.

2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

56

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено, насамперед, тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найширше розповсюдження та потрапляють у різні середовища. Наприклад, атмосферні опади спричиняють до 10 % забруднення водних об`єктів басейну Дніпра, значно забруднюють ґрунт, тощо. Крім того, людина споживає за добу, і в цілому за життя, в об’ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі.

Природні захисні бар`єри певною мірою захищають людину від потрапляння шкідливих речовин до організму через шлунково - кишковий тракт, але організм людини не захищений надійними природними механізмами від потрапляння шкідливих речовин через дихальні шляхи.

Забруднення атмосферного повітря впливає на здоров’я людини та біорізноманіття різними шляхами – від прямої негайної загрози до повільного поступового руйнування різних систем життєзабезпечення організму. Постійні атмосферні забруднення несприятливо впливають на загальну захворюваність населення. Доведено прямий зв’язок між інтенсивністю забруднення повітря і станом здоров’я, а також зростанням хронічних неспецифічних захворювань, зокрема, таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет, впливає на органи дихання, сприяючи виникненню респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Забруднення спричиняє серцево-судинні та інші захворювання, зумовлює виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну, канцерогенну, токсичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і атеросклеротичну дію. Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості, тощо. Забруднене атмосферне повітря значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, емфіземи легень, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує працездатність населення.

Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту – нітрити і нітрати, що потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час внесення мінеральних добрив. Оксиди азоту (перш за все, отруйні діоксид азоту NО2), що з'єднуються за участю ультрафіолетової сонячної радіації з вуглеводнями (серед найбільшою реакційною здатністю володіють олеофіни), утворюють пероксилацетілнітрат (ПАН) і інші фотохімічні окислювачі, у тому числі пероксибензоїлнітрат (ПБН), озон (О3), перекис водню (Н2О2), діоксид азоту. Ці окиснювачі - основні складові фотохімічного смогу, що часто спостерігається у сильно забруднених містах, розташованих у низьких широтах північної і південної півкулі. Також відомо, що окрім Лондонського та Лос-Анджелеського, в класифікації смогів існує також Український смог, який об`єднує особливості перших двох і є найнебезпечнішим за наслідками впливу на здоров`я людини та стан навколишнього середовища. Оцінка швидкості

57

фотохімічних реакцій, що призводять до утворення ПАН, ПБН і озону, показує її перевищення на території України. Максимальна швидкість утворення О3

досягла 0,70-0,86 мг/(м3/год), тоді як смог виникає вже при швидкості 0,35 мг/(м3 /год). Наявність у складі ПАН діоксиду азоту і йодистого калію додає смогу коричневий 60 відтінок. При великій концентрації ПАН випадає на землю у вигляді клейкої рідини, що згубно діє на рослинний покрив. Вдихання оксидів азоту є причиною розвитку емфіземи легенів, звуження дихальних шляхів, набряку легенів.

Наростаюче забруднення повітря свинцем сприяє накопиченню його в печінці, селезінці, нирках та інших органах. Свинець, що міститься у відпрацьованих газах автомобільного транспорту, прискорюючи розпад еритроцитів, діє як протоплазматична отрута. Свинцеве отруєння викликає також функціональні зміни вищої нервової діяльності. Основними скаргами внаслідок свинцевого отруєння є головний біль, запаморочення, підвищена роздратованість, швидка втомлюваність, порушення сну.

Діоксид сірки - безбарвний газ з гострим запахом. Токсична дія може виявлятися вже в малих концентраціях (20-30 мг/м3) і створює неприємний смак у роті, дратує слизові оболонки очей і дихальних шляхів Знижує опірність до респіраторних захворювань. При впливі на організм подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхів. Високі концентрації оксиду сірки в повітрі викликають у людини задишку, можуть призвести до утрати свідомості. Забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки особливо шкідливий для дерев, він призводить до хлорозу(пожовтінню або знебварвленню листя) і карликовості. У людини цей газ дратує верхні дихальні шляхи, оскільки легко розчиняється в слизі гортані і трахеї. Постійна дія сірчистого газу може викликати захворювання дихальної системи, що нагадує бронхіт. Сам по собі цей газ не завдає істотного збитку здоров'ю населення, але в атмосфері реагує з водяною парою з утворенням вторинного забрудника - сірчаної кислоти(Н2SО4). Краплі кислоти переносяться на значні відстані і, потрапляючи в легені, сильно їх руйнують. Найбільш небезпечна форма забруднення повітря спостерігається при реакції сірчистого ангідриду із зваженими частками, що супроводжується утворенням солей сірчаної кислоти, які при диханні проникають в легені і там осідають.

Здоров’я населення можна оцінити такими показниками, як середня тривалість життя при народженні або після досягнення певного віку, загальна смертність та смертність дітей до одного року життя, захворюваність і функціональні відхилення, поширеність хвороб. За даними Головного управління статистики в області станом на 1 грудня 2017р. становила 1753,1 тис. осіб.

2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря

58

Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові-, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.

З метою зменшення впливу діяльності теплоелектростанцій на навколишнє природне середовище у селищі Велика Димерка у серпні 2017 року запрацювала найбільша у Київській області сонячна електростанція потужністю 6 МВт.(рис. 2.1). Димерська СЕС-1 стала першим в Україні успішно реалізованим проектом компанії UDP Renewables у галузі відновлювальної енергетики.

Рис. 2.1 Димерська сонячна електростанція

Також департаментом екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації проведено процедуру держзакупівель за результатами якої з переможцем укладено договір. Закуплено обладнання (газоаналізатори (обчислювач) виміру CО, NО2, SО2 в атмосфері, метеорологічні сенсори, дозиметр для вимірювання радіаційного забруднення) для комплектації 4 стаціонарних постів моніторингу атмосферного повітря (рис. 2.2), які встановлено в містах Васильків, Вишгород, Бориспіль та Богуслав.

59

Рис.2.2. Автоматизований стаціонарний пост спостереження

Крім того, у 2018 році планується придбання та встановлення обладнання стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря у містах: Боярка, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Кагарлик, також у м. Переяслав – Хмельницький, м. Узин Білоцерківського району, смт Велика Димерка Броварського району та смт Іванків.(рис. 2.3)

Рис.2.3 Розташування автоматизованих стаціонарних постів спостереження у Київській області

60

Для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей, санітарно-захисних зон.

В рамках реалізації заходу передбаченою Програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на 2017-2018 роки 29 жовтня 2017 року в м. Богуслав Київської області проведено екологічний захід «Посади дерево» під керівництвом голови Київської обласної державної адміністрації Горгана О.Л. та участі Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, керівництва міста Богуслав та району. Також до заходу долучились студенти, учні та громадські активісти.

До заходів економічного характеру спрямованих на скорочення викидів в атмосферу належать: встановлення економічних санкцій (плата за викиди, плата за надмірні викиди, штрафи за заподіяння шкоди навколишньому середовищу); формування екологічних бірж, в рамках яких можна придбати чи продати право на додаткові викиди забруднюючих речовин в атмосферу; розробка заходів по стимулюванню впровадження нових технологічних процесів.

Важливим засобом охорони атмосферного повітря є правове регулювання державного обліку усіх об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів. Облік здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря». Державний облік включає: взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; ведення на об'єкті первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами; проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах. Взяття на державний облік об'єктів здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держкомстатом.

Для поліпшення якості атмосферного повітря та зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря насамперед має досягатися за рахунок скорочення обсягів виробництва промисловими підприємствами та переходу на роботу в режимі максимальної економії газу та вугілля. Для зниження обсягів викидів від пересувних джерел необхідно обмежити експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, поліпшення стану доріг.

61

РОЗДІЛ3. ЗМІНА КЛІМАТУ3.1 Тенденції зміни кліматуЗміна клімату — це найбільший виклик, з яким стикалося людство за всю

історію. Водночас, це і можливість збудувати кращий світ, без нерівності й насилля. Оскільки корені цих проблем, в тому числі і впливу людини на клімат, лежать в існуючій економічній системі, орієнтованій на постійний ріст споживання. Тому відвернення кліматичної загрози не можливе без злагодженої співпраці усіх країн і, зрештою, усіх людей заради спільного блага.

Найбільш характерними проявами змін клімату є аномальна спека влітку 2017 року, зміщення сезонів, підвищена кількість опадів, з якою не справляється зливова каналізація в містах. Так, згідно з даними Центральної геофізичної лабораторії, середньорічна температура у Києві на 2,1оС перевищила кліматичну норму. Загалом у 2017-му в Києві було зафіксовано 24 температурні рекорди, при чому всі в бік перевищення попередніх значень.

Також, це поява невластивих шкідників і хвороб рослин, що разом зі зміною погодних умов означає нові виклики для аграрного сектору області.

Варто зазначити, що значний вплив на навколишнє природне середовище, який в свою чергу призводить до зміни клімату є діяльність людини.

Суттєво покращило б ситуацію. скорочення викидів парникових газів та поступовий перехід до споживання чистої енергії, тобто енергії вітру, сонця, води та землі (геотермальна енергія). Це відновні джерела енергії (ВДЕ) планети, генерація енергії від відновлюваних джерел не супроводжується значними викидами небезпечних газів на відміну від викопного палива та атому.

Тому сьогодні вкрай важливо, щоб і українські громадяни, і влада чітко зрозуміли, що реформування вітчизняної енергетичної галуззі — це не лише можливість долучитися до світового тренду боротьби з глобальним потеплінням, а й шанс загалом на модернізацію Української держави, на досягнення нею реальної енергонезалежності.

3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

Законодавство про викиди та поглинання парникових газів ґрунтується на Конституції України, Цивільному та Господарському кодексах України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Рамковій конвенції ООН про зміну клімату, Кіотському протоколі до неї, законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", цьому та інших законах, указах Президента України, актах Кабінету Міністрів України та інших нормативних документах, прийнятих відповідно до законодавства.

З метою виконання вимог Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (далі - Кіотський протокол) та рішень Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, оцінки даних про антропогенні викиди та абсорбцію парникових газів розроблено Порядок

62

функціонування Національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2006 № 554.

Національна система охоплює всі види діяльності, які призводять (можуть призвести) до антропогенних викидів парникових газів в атмосферне повітря із джерел (підприємства, цехи, агрегати, установки, транспортні засоби тощо), а також ті, що пов'язані з абсорбцією парникових газів.

Інвентаризація викидів та абсорбції парникових газів як стадія державного обліку здійснюється на різних рівнях державного регулювання:

- на рівні підприємства відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінприроди №7 від 10.02.1995 р.;

- в державному (національному) масштабі на спеціальних правових засадах, закріплених ч. 1 а) ст. 4 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та ч. 3, 4 ст.3, ч. 1 ст. 5, ч.ч. 1, 2, 4. ст. 7 Кіотського протоколу.

З урахуванням зазначеного, термін "інвентаризація" має подвійне значення: як процес - система державних заходів по збиранню інформації щодо викидів і поглинання парникових газів, або як Кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів - формалізований звід даних, офіційне джерело інформації про об'єкт інвентаризації.

Відповідно до Порядку проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів, затвердженим наказом Держекоінвестагентства №58 від 24.10.2008 р., інвентаризація - це оцінка антропогенних викидів парникових газів, яка проводиться у відповідності з прийнятими Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та методичними принципами, викладеними в керівництвах Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Зважаючи на те, що суттєвої відмінності між поняттями інвентаризації та оцінки законодавство України не передбачає, доцільно врахувати визначення ним національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів як системи організаційно- технічних заходів щодо спостереження, збирання, оброблення, передачі і збереження інформації, передбачене постановою Уряду від 21.04.2006 р. № 554.

Аналіз чинного законодавства України свідчить про наявність правового забезпечення обліку та оцінки парникових газів. На виконання загальної функції Національної системи, визначено орган, який несе загальну відповідальність за підготовку щорічного Кадастру. Зокрема, координатором заходів по виконанню Рамкової конвенції ООН про зміну клімату визначено Мінприроди України. Відповідальність за здійснення координації та підготовки щорічної національної інвентаризації в Україні покладено на Держекоінвестагентство (ДЕІА) при Мінприроди в особі його структурного підрозділу - Департаменту національної системи обліку парникових газів.

До щорічного збору даних для складання кадастру долучаються й інші суб'єкти: міністерства, державні комітети, облдержадміністрації, Національна академія Наук України, науково-дослідні інститути, комерційні організації,

63

незалежні експерти, громадські та неурядові організації. Фактичне виконання кадастрових робіт здійснюється Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом на підставі довгострокового тендеру з ДАЕІ, яке за договорами субпідряду залучає до інвентаризації ті чи інші науково-дослідні інститути, приватні компанії та експертів. Фінансування інвентаризації здійснюється з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

3.3 Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату

Україною, як членом Енергетичного Співтовариства з 1 лютого 2011 року, прийнято зобов'язання дотримуватися положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та додатків до нього. Згідно з Додатком II до Договору всі великі спалювальні установки після 31 грудня 2017 року мають відповідати вимогам Директиви 2001/80/ЄC про обмеження викидів деяких забруднюючих речовин у повітря від великих спалювальних установок

Термін часу, що залишився до введення в дію вимог Директиви 2001/80/ЄC, поточний стан обладнання існуючих великих спалювальних установок в Україні, кількість яких перевищує 220, значний обсяг робіт та обмежені фінансові ресурси операторів, що обслуговують великі спалювальні установки, не дозволяють Україні вчасно виконати вимоги Директиви 2001/80/ЄC. Через недотримання вимог українського екологічного законодавства переважна більшість великих спалювальних установок має бути виведена з експлуатації, що призведе до зменшення наявних потужностей в національній енергетичній системі та зниження виробітку електричної і теплової енергії. Можливість для України тимчасового відступу від вимог Директиви 2001/80/ЄC (згідно зі статтею 4) шляхом впровадження Національного плану скорочення викидів має суттєве значення для енергетичної безпеки держави.

Для України зменшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу є одним із пріоритетних у галузі охорони довкілля. Зрозуміло, що українські підприємства не зменшать шкідливі викиди в один момент. Тому з метою поступового скорочення викидів забруднюючих речовин, діоксиду сірки (далі – SO2), оксидів азоту (далі – NOx) та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом, від існуючих великих спалювальних установок, номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше розроблено Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 796-р та набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Національний план скорочення викидів як документ представляє наміри України, як члена Енергетичного співтовариства, суттєво скоротити викиди від існуючих великих спалювальних установок. Відповідно до пункту 11 Висновків засідання Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 24 жовтня 2013

64

року – «на прохання України Рада Міністрів прагнутиме розглянути рішення на основі статті 24 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і врахувати конкретну ситуацію цієї Договірної Сторони, що стосується здійснення спільного доробку зі скорочення викидів від існуючих великих спалювальних установок». Національний план скорочення викидів визначає наміри України, як члена Енергетичного Співтовариства, суттєво скоротити викиди від існуючих великих спалювальних установок.

До часу завершення терміну дії Національного плану скорочення викидів протягом 16 років, Україна планує забезпечити дотримання вимог Директиви 2010/75/ЄС, у зв’язку з чим усі великі спалювальні установки повинні дотримуватися граничних значень викидів забруднюючих речовин.

РОЗДІЛ4. ВОДНІ РЕСУРСИ4.1 Водні ресурси та їх використання4.1.1 Загальна характеристикаПлоща земель водного фонду в Київській області становить – 232,6 тис.га

(8 % від загальної площі території 28,9 тис.км2). В тому числі під річками та струмками 10 тис га, під водосховищами з озерами та ставками – 158,4 тис. га, болотами – 50 тис. га.

На території Київської області протікає 1523 річки загальною довжиною 8,7 тис.км. На них розташовано 2596 водойм (без врахування дніпровських водосховищ) з площею водного дзеркала 25,36 тис. га, об¢ємом 411,6 млн.м3

води.Великі річки - Дніпро (243 км в межах області), Десна (66 км), Прип’ять

(68 км).Середні річки – Уж (94км), Тетерів(119км), Ірпінь(124км), Рось(192км),

Трубіж (125 км), Супій (125 км), Гнила Оржиця (38 км), Гнилий Тікич (40 км.Малі річки з струмками 1511 загальною довжиною – 7535 км.Річки завдовжки понад 10 км - 206, загальною протяжністю 4184 км.В області створено 2389 ставків та 58 водосховищ загальним об’ємом води

462,5 млн. м3. За запасами водних ресурсів область має достатньо поверхневих і

підземних водних ресурсів: у маловодний рік 95% забезпеченості на 1 км2 тут припадає 996,5 тис. м3 загальних і 26,4 тис. м3 місцевих поверхневих водних ресурсів, а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,18 тис. м3. Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6-11 раз більші і місцевими в 1,2-2,2 рази менші, ніж у середньому по Україні.

65

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонівПоверхневі водні ресурси Київської області у середній за водністю рік

складають 43,4 куб.км. Особливість найбільших річок області у тому, що всі вони беруть свій початок за її межами, а у межах області формується лише 1,8 км3 річного поверхневого стоку при потребі галузей економіки та населення 2,3 км3 води. Вищезазначені обставини зумовили будівництво в області значної кількості водосховищ та ставків для акумуляції води та перерозподілу стоку у меженний період. Регулювання сезонним стоком річок за рахунок акумуляції річкового стоку у водоймах дало можливість забезпечити потреби водокористувачів області на 100 %., господарсько-питні потреби населення області та підтримання водності річок.

Забезпеченість на 1 жителя складає 0,46 тис.м3 води на рік, що менше ніж у два рази аналогічного показнику в державі. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення по області дорівнюють 1,535 км3/рік.

4.1.3 Водокористування та водовідведенняДинаміка водокористування за 2017 рік та два попередніх

Таблиця 4.1

Показники Одиниця виміру

2015 рік 2016 рік 2017 рік

Забрано води з природних джерел, усього млн м3 722,4 680,3 323,6у тому числі: поверхневої млн м3 669,5 625,0 270,4

підземної млн м3 52,82 51,15 53,21Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу м3 417 392 184Використано свіжої води, усього млн м3 706,2 663,9 307,3у тому числі на потреби: господарсько-питні млн м3 41,44 42,82 41,72

виробничі млн м3 661,8 617,5 261,9сільськогосподарські млн м3 0,047 0,416 0,819зрошення млн м3 2,922 3,614 2,725

Використано свіжої води у розрахунку на одну особу м3 408 383 175Втрачено води при транспортуванні млн м3 10,08 8,84 11,19

% до забраної

води

1,5 1,3 3,5

Скинуто зворотних вод, усього млн м3 679,7 625,3 284,7у тому числі: у накопичувачі млн м3 12,99 1,4 -

у поверхневі водні об’єкти млн м3 666,7 623,9 270,8Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього млн м3 666,7 623,9 270,8з них: нормативно очищених, усього млн м3 43,92 40,24 40,83у тому числі: на спорудах біологічного очищення млн м3 37,58 34,25 36,72

на спорудах фізико-хімічного очищення млн м3 1,114 0,993 1,018на спорудах механічного очищення млн м3 5,229 4,904 3,095

нормативно (умовно) чистих без очищення млн м3 619,1 576,2 225,4 забруднених, усього млн м3 3,727 4,745 1,958у тому числі: недостатньо очищених млн м3 3,704 4,591 1,869без очищення млн м3 0,023 0,154 0,09

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

млн м3 0,00039 0,00036 0,00015

66

4.2 Забруднення повеневих водЗабруднення природних водойм небезпечне як для водних екосистем, так

і для людини, причому не тільки через зміну якості води, але внаслідок накопичення забруднюючих речовин у рибі та інших продуктах моря. Частина інгредієнтів, зокрема хімічні речовини, радіонукліди тощо, можуть залучатися до трофічних ланцюгів водойм, до вершини трофічної піраміди. Так, якщо вміст полютанта у воді прийняти за 1, то його у фітопланктоні буде в 5-10 разів більше, в нехижій рибі – ще більше в 10 разів, в хижій рибі – ще в 5-10 разів. Отже, явище біологічного накопичення слід враховувати при встановленні нормативів кількості скидів забруднюючих речовин у природні водойми.

Найбільш потужним джерелом забруднення природних водойм є промислові стічні води, які характеризуються великими об’ємами, різноманітними забруднювачами, часто мають підвищену температуру. Стічні води є найбільш багатотоннажним відходом промисловості. Стічні води утворюються на підприємствах різних галузей, а тому мають різний хімічний склад.

Разом з цим потужним джерелом забруднення природних водойм залишаються комунально-побутові стічні води, тобто стічні води міст і селищ. Ці стічні води характеризуються наявністю в них миючих засобів, органічних речовин, компонентів біогенного характеру тощо. Надходження їх у водойми викликає їх евтрофікацію.

4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

Моніторинг якості води поверхневих водойм свідчить про те, що незважаючи на значний спад промислового виробництва за останні роки та зменшення, у зв’язку з цим скиду у водойми стічних вод, в середньому по країні відмічається тенденція до погіршення екологічного стану водойм І та ІІ класу як за санітарно-хімічними так і за санітарно-бактеріологічними показниками.

На території області 40 об’єктів здійснюють скид у відкриті водойми (35- скид господарсько-побутових стічних вод, 5–промислових), з них 5 не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам у Іванівському (2), Фастівському (1), Бориспільському (1), Поліському(1) районах.

Фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти за звітний період склав 270,8 млн.м3, що на 353,1 млн.м3 менше ніж у 2016 році, з них 1,959 млн.м3 забруднених, 225,4 млн.м3 нормативно чистих без очистки, нормативно очищених 40,83 млн.м3.

67

4.2.2 Основні забруднювачі водних об’єктів( за сферами діяльності)Найбільшими забруднювачами водних об‘єктів області, як і в попередні

роки, залишаються підприємства комунального господарства, які підпорядковані органам місцевого самоврядування.

Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична зношеність та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення реконструкції під сучасні технології, поточних та капітальних ремонтів.

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин основними водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів

Таблиця 4.2

Най

мену

ванн

я во

доко

рист

увач

а-за

бруд

нюва

ча

Ная

вніс

ть, п

отуж

ніст

ь (м

3 /доб

у),

ефек

тивн

ість

вик

орис

танн

я (в

икор

иста

ння

поту

жно

сті)

очис

них

спор

уд

2015 рік 2016 рік 2017 рікоб

’єм

скид

ання

звор

отни

х во

д, т

ис. м

³

у т

ому

числ

і об

’єм

ски

данн

я з

абру

днен

их

(без

очи

щен

ня)

та

недо

стат

ньо

очищ

ених

зв

орот

них

вод,

тис

. м3

кіль

кіст

ь

забр

удню

ючи

х

речо

вин,

щ

о ск

идаю

тьс

я ра

зом

із

звор

отни

ми в

одам

и,

об’є

м ск

идан

ня зв

орот

них

вод,

тис

. м³

у т

ому

числ

і об

’єм

ски

данн

я за

бруд

нени

х (б

ез о

чищ

ення

) т

а не

дост

атнь

о оч

ищен

их

звор

отни

х во

д, т

ис. м

3

кіль

кіст

ь

забр

удню

ючи

х

речо

вин,

щ

о ск

идаю

тьс

я ра

зом

із

звор

отни

ми в

одам

и,

т об’є

м ск

идан

ня зв

орот

них

вод,

тис

. м³

у т

ому

числ

і об

’єм

ски

данн

я за

бруд

нени

х (б

ез о

чищ

ення

) т

а не

дост

атнь

о оч

ищен

их

звор

отни

х во

д, т

ис. м

3

кіль

кіст

ь

забр

удню

ючи

х

речо

вин,

щ

о ск

идаю

тьс

я ра

зом

із

звор

отни

ми в

одам

и,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11р. РосьКП «Рокитне водоканал»

4500 109,3 -/- - 103,4 -/- - 118,1

-/- -

р.Безим'яна (притока р.Узин)КП"Узинводоканал" 1327,0 165,3 -/165,3 140 179 -/179 284 184,

6 -/184,6 140

р.СтугнаКП «Васильківська шкірфірма»

3869 743,4 -/743,4 920 1368 -/1368 1816 994 -/994 990,8

р.ІрпіньКЖЕП смт Глеваха 900,4 420,0 -/420,0 220 415 -/415 206 427,

2 -/427,2 200

КП «Боярка-Водоканал»

11700 1374,1 - 273,6 1381,1 1381,1 за показником азот амоійн. в 1,1рази

251,5 1406,4 -/- 292,9

68

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11р.Дніпро

ТОВ «Чипси Люкс» с. Старі Петривці

326 - - - 164 -/164 47 161,1 -/161,1 47

р. УнаваКП КОР "Фастівводоканал", м. Фастів

3100,0 880,1 -/800,1 170 947 -/947 142 877,7

- 284,2

р. ТетерівКП ІРР «Іванківводоканал» - 127,1 127,1/- 71,23 153,8 153,8/- 86,29 151,

7 151,7/- 79,07

р. ЗдвижКП КОР «Бородянка тепловодопостачання»

5000,0 267,441 -/ 267,441

63,0 313,6 -/ 313,6 67,4 300,2 -/ 300,2 67,6

р. РосаваКП «Миронівкаводоканал»

250050%

273,4 - - 268,5 - - 278,5 - -

р. СупійКП «Яготинське ВУ ВКГ»

проектна-12000 м3/добу, від проектної – 20%

515,8 -/- 126,7 547,8 -/- 120,3 559,4 -/- 126,4

р. КрасилівкаКП «Броваритепловодоенергія»

22400 4941,21 -/- 1379,12

5001,01

-/- 1479,83 4991,12

-/- 1490,86

Канівське водосховищеКП Переяслав-Хмельницьке ВУКГ

500031%

564,2 -/- 765,2 574,1 -/- 771,8 568,4 -/- 770,6

4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих водСвоєчасне отримання інформації від Гідрометцентру України дозволило

розробити дієві заходи та безперешкодно пропустити паводкові води, що сформувалися на території Російської Федерації та в межах Чернігівської області.

У рамках виконання транскордонного моніторингу поверхневих вод у басейні Дніпра лабораторними службами в односторонньому порядку забезпечувався контроль гідрохімічних показників якості води 1 раз за квартал на українській території:

- Деснянським БУВР – річок Десна та її приток Снов, Судость, Ірпа, Цата, Ревна на кордоні з Російською Федерацією.

Вміст забруднюючих речовин знаходився на задовільному рівні.За результатами аналітичних визначень рівень забруднення

транскордонних поверхневих вод у порівнянні з минулим роком істотно не змінився.

69

Проаналізувавши дані про хімічний склад поверхневих вод за 2017 рік, можна зробити наступні висновки:

1. Основними забруднювачами водних ресурсів басейну у всіх транскордонних створах є природні біогенні елементи – гумінові, органічні та азотні сполуки, а також залізо, які надходять із заболочених територій водозбору річок. Спостереження якості води на притоках р. Прип'ять у Рівненській та Київській областях підтверджують, що основна частка природних забруднюючих речовин, у першу чергу високо гумінових органічних сполук, надходить до Прип'яті з прилеглих заболочених територій. Тут вода має підвищені показники за вмістом заліза загального, кольоровості, хімічного споживання кисню, показник якого відображає концентрацію у воді органічних речовин, тощо.

2. Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у транскордонних створах спостереження переважно відповідають гранично допустимим концентраціям (ГДК) для водойм рибогосподарського призначення, за винятком заліза загального, марганцю.

3. Підвищений вміст заліза та марганцю не пов'язаний з техногенним забрудненням водойм, а зумовлений природною геохімічною обстановкою. В умовах гумідного клімату, де розташовані витоки річок і де вони протікають в болотному середовищі і перших від поверхні водоносних горизонтах, що їх живлять, формуються води з високими концентраціями органічних речовин, які мають значні потенційні можливості накопичення заліза та марганцю.

4. Кисневий режим водних об’єктів був задовільний, концентрації кисню нижче норми ГДК (менше 4,0 мг/дм3) у 2017 році не були зафіксовані.

У басейні Дніпра в рамках програми державного моніторингу вод також контролювалась якість води за радіологічними показниками у створах транскордонних річок.

Радіологічні та гідрохімічні спостереження за станом поверхневих вод на водогосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого, сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій здійснювалися протягом 2017 року у відповідності з Програмою моніторингу поверхневих вод у басейні Дніпра, затвердженою наказом Держводагенства України від 31.08.2015р. № 90.

Радіологічні дослідження води в прикордонних створах у 2017 році були виконані у повному обсязі. Вміст радіонуклідів цезію та стронцію у водах річок на всіх прикордонних створах, як і протягом всього останнього десятиріччя був значно нижчим за встановлені нормативи (2,00 Бк/дм3).

70

4.3 Якість поверхневих вод4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показникамиРічки. За даними гідрохімічних спостережень середній вміст розчиненого

у воді кисню у більшості річок був задовільним і знаходився у межах 8,51 - 11,06 мгО2/дм3. Для річок Київської області характерними забруднювальними речовинами були сполуки азоту, сполуки важких металів, феноли.

Перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) у звітному році (за середнім вмістом) відмічено за сполуками азоту амонійного у межах 1,1 - 3,2 ГДК у річках області, крім р. Десна та р. Рось у створі 9 км вище м. Біла Церква, сполуками азоту нітритного у межах 1,1 - 4,6 ГДК - у пунктах річок Ірпінь, Трубіж, Недра, Рось.

Забруднення води важкими металами (сполуками міді, мангану, цинку, хрому шестивалентного, заліза загального) залишається суттєвим.

Середньорічні концентрації сполук міді перевищували ГДК у 1 - 5 разів, сполук цинку – у 1,2 - 2,9 рази, сполук мангану – у 3,1 – 8,8 рази у річках Ірпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква), заліза загального – у 1,8 - 3,4 рази - у річках Ірпінь, Унава - нижче м. Фастів.

Середній вміст фенолів був на рівні 1 - 2 ГДК у більшості пунктів контролю, крім р. Недра та р. Рось (м. Богуслав), максимальний вміст був в діапазоні від 1 до 7 ГДК.

В усіх річках та пунктах, де проводились спостереження середні за рік концентрації хрому шестивалентного коливались у межах від 6 до 18 ГДК, а максимальні разові від 6 до 18 ГДК.

Вміст легкоокисних органічних речовин по (БСК)5 на рівні 1,0 - 1,4 ГДК зафіксовано у річках Трубіж - смт Баришівка, Рось - м. Біла Церква та у нижньому створі м. Богуслав. У річках Ірпінь, Унава концентрації сполук мангану досягали рівня високого забруднення (ВЗ)1: протягом року на цих водних об’єктах відмічено 8 випадків ВЗ з перевищенням ГДК у 11 - 38 разів. У вересні на р. Трубіж в обох створах селища Баришівка зафіксовано два випадки ВЗ за сполуками хрому шестивалентного з концентраціями 93 та 87 ГДК, у верхньому створі селища максимальна разова концентрація сполук азоту нітритного перевищувала ГДК 11,4 рази. У р. Унава у нижньому створі м. Фастів вміст заліза загального перевищував відповідні нормативи у 11 разів.

У річках, де проводились спостереження за вмістом важких металів, зафіксовано зростання середніх и максимальних концентрацій сполук мангану, у річках Ірпінь та Унава - сполук заліза загального, у р. Трубіж – азоту нітритного та сполук хрому шестивалентного. Покращення якості води за рахунок зменшення вмісту сполук міді відбулось у р. Рось в районі м. Біла Церква.

Водосховища. Середньорічні концентрації розчиненого у воді кисню Київського і Канівського водосховищ знаходились у межах 7,52 - 12,4 мгО2/дм3.

1 - Під високим забрудненням поверхневих вод прийнято рівень, який перевищує ГДК у 10 разів, для нафтопродуктів, фенолів, сполук міді, хрому шестивалентного – у 30 разів; зниження розчиненого у воді кисню від 3 до 2 мгО2/дм3, значення БСК5 від 15 до 60 мгО2/ дм3.

71

Середній вміст сполук азоту амонійного перевищував ГДК у 1,0 – 1,9 рази у пунктах Київського водосховища та Канівського водосховища (крім створів у межах міста Київ та 1 км вище м. Ржищів), сполук азоту нітритного – у 1,0 - 2,1 рази у Київському водосховищі в районі с. Нові Петрівці, у Канівському водосховищі у нижньому створі міста Київ та у створах міст Українка і Ржищів.

Середні значення сполук міді були у межах 2 - 6 ГДК, цинку – 1,8 – 4,9 ГДК, мангану – 2,7 - 11,4 ГДК, хрому шестивалентного – 5 - 8 ГДК у пунктах і створах Київського та Канівського водосховищ.

Майже в усіх пунктах контролю зафіксовано вміст сполук заліза загального у діапазоні від 1,0 до 3,1 ГДК, крім пункту с. Нові Петрівці Київського водосховища та створу 1,5 км вище м. Київ Канівського водосховища, де середні концентрації не досягали рівня ГДК.

Забруднення води фенолами на рівні 1 - 2 ГДК (за середнім вмістом) і 2 - 5 ГДК (за максимальним вмістом) відмічено у пунктах і створах Київського та Канівського водосховищ.

У 2017 р. в обох водосховищах Київської області зафіксовано 38 випадків ВЗ: сполуками мангану з концентраціями від 12 до 29 ГДК (27 випадків), сполуками цинку з концентраціями від 10 до 18 ГДК (7 випадків) та сполуками заліза загального з концентраціями від 12 до 15 ГДК (4 випадки).

Порівняно з попереднім роком у воді Київського та Канівського водосховищ дещо збільшився вміст сполук заліза загального та фенолів, у Канівському водосховищі - сполук мангану, у Київському водосховищі та у верхньому створі міста Українка Канівського водосховища - сполук міді. Зафіксовано зменшення сполук міді у воді Канівського водосховища у нижньому створі м. Українка та у створах м. Ржищів, сполук азоту амонійного – у створі в межах міста Ржищів.

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозівСпостереження за екологічним станом водних об’єктів Київської області

за гідробіологічними показниками проводилися на річках Десна, Рось, Тетерів, Ірпінь, Трубіж, Недра, Київському та Канівському водосховищах.

Відбір проб здійснювався в 14-ти пунктах, 25 створах, на 37 вертикалях. З біоіндикації за показниками - фітопланктон, зоопланктон, макрозообентос фітобентос відібрано та проаналізовано 305 проб, для визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis відібрано та проаналізовано 180 проб.

Річки. На р. Десна зоопланктон був чисельним та різноманітним, сезонна динаміка його розвитку простежувалась, в пробі було знайдено 19-21 вид безхребетних, переважно розвивались коловертки оліго-β-мезосапробної зони. Стан альгоценозу був сталий, сезонна динаміка розвитку простежувалась. У червні до 26,7% зросла частка видів водоростей-індикаторів забруднення. В макрозообентосі влітку знайдено 21 «групу», були широко представлені молюски, бокоплави, личинки двокрилих комах та бабок. За сукупністю всіх

72

гідробіологічних показників стан якості вод відповідав 3-му класу - помірно забруднені води.

На р. Рось розвиток планктонних ценозів в районі міст Біла Церква та Богуслав підпорядковувався сезонній динаміці, основу угруповання складали β- мезосапробні організми, угруповання були чисельні та різноманітні (знайдено 19-48 видів організмів). У зоопланктоні домінували гіллястовусі і веслоногі ракоподібні. Якісний розвиток зообентосу в створах м. Біла Церква та м. Богуслав відповідав сезонній динаміці: знайдено 15-26 «груп», розвивались різноманітні молюски, водні комахи та їх личинки, вищі ракоподібні, одноденки, волохокрильці, бабки, водяні клопи тощо. Загалом стан планктонних ценозів р. Рось відповідав 3-му класу якості вод – помірно забруднені води, за макрозообентосом якість вод була вищою: в усіх створах м. Біла Церква – 2-й клас (чисті води), в створах м. Богуслав – 1-2-й клас (дуже чисті води).

На р. Тетерів (смт Іванків) пік розвитку планктонних ценозів спостерігався влітку. Зоопланктон р. Тетерів був структурований, різноманітний, чисельний. Переважали олігосапробні (індикатори чистих вод) гіллястовусі та веслоногі рачки. Кількісні показники розвитку фітопланктону були високими: знайдено 28 видів. В макрозообентосі знайдені різноманітні одноденки, бабки, молюски, ракоподібні, всього знайдено 18 «груп». Якість товщі води відповідала 3-му класу якості вод - помірно забруднені води, в придонних шарах якість вод була вищою – 2-й клас якості - чисті води.

В зоопланктоні р. Ірпінь (смт Гостомель) переважали оліго–β, β-мезосапробні коловертки та несапробні личинки веслоногих ракоподібних. Планктонні ценози були дуже багатими і різноманітними, було визначено 21 вид водоростей та 31 вид безхребетних. У фітопланктоні масово розвивались β-мезосапробні зелені, синьозелені та діатомові водорості, біомаса останніх відповідала слабкій стадії «цвітіння» води. В макрозообентосі знайдені молюски, водні жуки, личинки одноденок, бабок, двокрилих комах тощо, всього знайдено 9-10 «груп». Загалом стан якості вод відповідав 3-му класу – помірно забруднені води.

На р. Трубіж зоопланктон відзначався високими чисельністю та біомасою безхребетних, були знайдені коловертки, гіллястовусі та веслоногі ракоподібні. Основу рослинного планктону р. Трубіж у квітні в районі смт Баришівка складали α-мезосапробні водорості – індикатори сильного органічного забруднення, їх частка досягала 30 – 48 % від загальної чисельності (3–4-й клас якості вод, забруднені води). У створах м. Переяслав-Хмельницький якість вод була дещо кращою, індекс сапробності за фітопланктоном відповідав 3-му класу - помірно забруднені води. В зоопланктоні масово розвивались коловертки, переважали організми β- мезосапробної зони (оβ-, βо-, β-). Розвиток донних ценозів був нерівномірним, навесні якість вод у контрольованих створах відповідала 3-4-му класу (помірно забруднені, забруднені води). Влітку стан макрозообентосу поліпшився, розвивались чисельні та різноманітні молюски, личинки одноденок, волохокрильців, бабок,

73

двокрилих комах, водяні клопи та жуки тощо, всього знайдено 13-32 «групи». Стан якості вод, загалом, за показниками розвитку планктонних ценозів відповідав 3-му класу - помірно забруднені води.

На р. Недра зоопланктон відзначався високими чисельністю та біомасою організмів, були знайдені коловертки, гіллястовусі та веслоногі ракоподібні (всього 19 видів). В макрозообентосі розвивались молюски, личинки одноденок, волохокрильців, бабок, двокрилих комах тощо, всього знайдено 11 «груп», значення біотичного індексу вказували на 2-й клас якості. Загалом, за сукупністю гідробіологічних показників стан якості вод відповідав 3-му класу - помірно забруднені води.

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) проводилося на тест-об’єкті – Ceriodaphnia affinis. Найбільш забрудненою річкою серед тих, на яких проводилось біотестування вод у 2017 році, була р. Трубіж (токсичність встановлена у 33% проб). Найбільше погіршення якості вод за цим показником на р. Трубіж в районі смт Баришівка і м. Переяслав-Хмельницький спостерігалось у травні і липні. Поодинокі випадки погіршення якості вод та, як наслідок, наявність хронічної токсичності, спостерігались також на р. Рось та р. Десна.

Водосховища. Видове багатство альгофлори Київського водосховища було високим, знайдені всі систематичні групи водоростей (8-47 видів), переважно розвивались β-мезосапробні діатомові та зелені. В усіх створах протягом теплого періоду року спостерігалось «цвітіння» води. В зоопланктоні у верхній частині акваторії (створи м. Чорнобиль) домінувала β-α-мезосапробна коловертка – індикатор забруднених вод Brachionus calyciflorus. Частка видів-индикаторів органічного забруднення (βα-мезосапроби) у верхній частині водойми (створи м. Чорнобиль) складала 10-67% від загальної чисельності планктонних безхребетних. Якість вод на цій ділянці водосховища була значно гіршою за якість вод нижче розташованих створів. Загалом за результатами гідробіологічних спостережень стан водних ценозів відповідав 3-му класу якості вод – помірно забруднені води.

У Канівському водосховищі кількісний розвиток фітопланктону по акваторії водойми був неоднорідним. Домінуючою групою в складі альгофлори були β-мезосапробні діатомові водорості - індикатори помірного забруднення вод. В створах міст Українка та Ржищів кількісний розвиток альгофлори був значно нижчим. Розвиток зоопланктонного угруповання теж був нерівномірним, у травні в усіх пробах зоопланктону зустрічались поодинокі безхребетні. Влітку і восени кількісні та якісні показники розвитку зоопланктонного угруповання по всій акваторії водосховища були високими, в пробах знайдені коловертки, личинкові стадії веслоногих та гіллястовусі ракоподібні (16-26 видів). Якість вод відповідала 3 класу – помірно забруднені води. В середній частині водосховища (міста Українка та Ржищів) масово розвивались олігосапроби – показники чистоти вод. Загалом, стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені.

74

За результатами біотестування хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта на Київському водосховищі було визначено у 18,2% проб у червні та серпні, в основному, в нижній частині водосховища (сс. Страхолісся та Нові Петрівці). На Канівському водосховищі в районі міст Українка, Ржищів, хронічна токсична дія вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта у 2017 р. не спостерігалась.

4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

За результатами досліджень Київського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я України в 2017 році не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4–171–10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» 8,4% води за мікробіологічними та 16,2% за санітарно–гігієнічними показниками. Найбільше  відхилень за вмістом заліза, аміаку, хлоридів, нітратів та за показниками окисності, жорсткості, кольоровості, каламутності виявлено з водопровідних мереж у Васильківському, Фастівському, Обухівському, Кагарлицькому, Бородянському  та Києво – Святошинському районах.

В наслідок нездорового харчування та порущень питного режиму виникають патологічні зміни в системі кровообігу, органах травлення, що призводить до їх захворювань, серед яких переважають холецистит і  холангіт, гастрит і дуоденіт, виразка шлунку і 12 палої кишки та хвороби підшлункової залози.

4.3.4 Радіаційний стан поверхневих водПоказники радіоактивного забруднення поверхневих вод визначались у

створах на річках Дніпро та Десна. Спостереження за радіоактивним забрудненням дніпровських водосховищ гідрометеорологічні організації проводять в основному у їх нижніх частинах (у верхніх б’єфах ГЕС).

Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра у 2017 році, як і в інші роки після аварії на Чорнобильській АЕС, визначався переважно техногенними радіонуклідами, що змиваються із водозборів, що були забруднені внаслідок аварійних викидів.

Оскільки на теперішній час головним шляхом надходження радіонуклідів до Київського водосховища (з подальшою міграцією по каскаду дніпровських водосховищ) залишаються води р. Прип’ять, то умови формування поверхневого стоку в її басейні, (перш за все у межах зони відчуження) мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього дніпровського каскаду водосховищ.

Гідрометеорологічні умови, що склались у 30 км зоні відчуження у 2017 році, не призвели до ускладнень радіаційної ситуації на водних об'єктах зони та дніпровської водної системи. Весняне водопілля на пригирловій ділянці Прип’яті розпочалося в останні дні лютого. Протягом перших днів березня на річці відбувалося руйнування льодового покриву, що супроводжувалося

75

заторами і різким підвищенням рівня води. Максимуми весняного водопілля у нижній течії р. Прип’ять сформувалися у першій половині другої декади квітня. За висотою максимальні рівні води були нижчі за середні багаторічні показники. Встановлені критичні відмітки, за яких відбувається затоплення найбільш забруднених, не захищених водоохоронними дамбами ділянок заплави, не були перевищені.

Такі гідрологічні умови сприяли тому, що вміст радіонуклідів у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль у 2017 році був одним із найменших за весь період спостережень після аварії. За даними ДСП “Екоцентр” ДАЗВ України об’ємна активність стронцію-90 у воді річки протягом року коливалася від 34 до 140 Бк/м3 і в середньому за рік становила 68 Бк/м3 (у 2016 році – 89 Бк/м3); об’ємна активність цезію-137 була у межах 16-70 Бк/м3 за середнього значення 35 Бк/м3 (у 2016 році – 29 Бк/м3).

Винос стронцію-90 водами р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль у 2017 році становив 0,72×1012 Бк (19,5 Кі), що на 9% більше виносу у 2016 році. Річний винос цезію-137 дорівнював 0,40×1012 Бк (10,8 Кі) – на 67% більше виносу попереднього року. Показники виносу радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 у 2017 році були одними з найменших за період спостережень після аварії (менше було лише у 2015 та 2016 роках).

Певна кількість радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 потрапляє до дніпровських водосховищ із водним стоком Верхнього Дніпра і Десни, проте внесок цих річок у радіоактивне забруднення каскаду порівняно з р. Прип’ять значно менший.

Вміст радіонуклідів у поверхневих водах України у 2017 роціТаблиця 4.3.

Об’єкт та пунктспостереження

Концентрація, Бк/м3

цезій-137* стронцій-90мін. макс. серед. мін. макс. серед.

р. Прип’ять – м. Чорнобиль** 16,0 70,0 35,0 34,0 140,0 68,0Київське вдсх. - м. Вишгород 5,7 20,3 9,9 29,1 40,4 34,6Канівське вдсх.- м. Київ 3,8 15,8 7,5 24,4 34,7 29,6* - сумарна концентрація цезію-137 у зависі та розчині** - дані ДСП „Екоцентр”

Загальний внесок Верхнього Дніпра і Десни у забруднення дніпровських водосховищ стронцієм-90 та цезієм-137 становить відповідно 0,145х1012 Бк (3,92 Кі) та 0,063х1012 Бк (1,69 Кі), що складає 16 та 12% від внеску р. Прип’ять разом з річками Уж та Брагінка.

У каскаді дніпровських водосховищ під впливом різних природних факторів відбувається трансформація стоку радіонуклідів, що надходять з річковими водами із забруднених територій, та спостерігається поступове зменшення їх концентрацій внаслідок природних процесів самоочищення водних мас.

При проходженні забруднених прип’ятських вод від м. Чорнобиль через Київське водосховище середньорічна концентрація стронцію-90 знизилась

76

удвічі і в створі верхнього б’єфу Київської ГЕС (м. Вишгород) складала в середньому за рік 34,6 Бк/м3. Вниз по Дніпру внаслідок розбавлення більш чистими водами бокових приток вміст стронцію-90 у воді й далі зменшувався.

Зниження концентрації цезію-137 вздовж Дніпра відбувається більш інтенсивно, ніж стронцію-90. Вирішальну роль у цьому відіграють, окрім розбавлення, процеси седиментації (значна частина цезію-137 акумулюється у донних відкладах водосховищ). У 2017 році середня концентрація цезію-137 у Київському водосховищі становила 9,9 Бк/м3, що у 3,5 разів менше, ніж у прип’ятській воді; у Каховському водосховищі вона складала вже 0,70 Бк/м3, тобто була у 50 разів менша за вміст цього радіонукліду у воді р. Прип’ять (у 2016 році відповідно 7,9 і 0,72 Бк/м3).

Загалом вміст 90Sr у водах дніпровського каскаду у 2017 році був на рівні показників у 2016 році, вміст 137Cs – був близьким або відхилявся на 20-30% від показників попереднього року.

Таким чином, у 2017 році у контрольованих водних об’єктах не зареєстровано перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів, встановлених у «Допустимих рівнях вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у харчових продуктах та питній воді» (ДР-2006).

4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населенняЗгідно із Законом України “Про основні принципи та вимоги до

безпечності та якості харчових продуктів” – вода питна є харчовим продуктом, придатним для споживання людиною. Відповідно до вимог чинного законодавства, Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” – ДСанПіН 2.2.4-171-10 (із змінами) – систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю питної води від місця водозабору до місця її споживання здійснюють підприємства питного водопостачання.

Наявність високоякісної питної води в кількості, що задовольняє основні потреби людини, є однією з умов зміцнення здоров’я людей. Питна вода, що не відповідає нормативним вимогам несе загрозу виникнення серед населення інфекційних захворювань, злоякісних новоутворень, захворювань ендокринної та інших систем організму.

На виконання Указу Президента України «Про стан безпеки водних ресурсів та якість питної води в містах та селах України» від 04.02.2003 №75/2003 проводиться постійний моніторинг якості питної води джерел централізованого та децентралізованого водопостачання населених пунктів.

Під наглядом Управлінням державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області знаходяться:

- джерел централізованого водопостачання: 1550 водопроводи, з них 362– комунальних, 489 – відомчих та 661 – сільських;

- джерел децентралізованого водопостачання: 2193 джерел, з них 1499 колодязів, 628 артезіанських колодязів.

77

Централізоване водовідведення області включає 2399,2 км каналізаційних мереж, пропускною спроможністю 308,8 тис.м.³ стоків на добу.

Основною проблемою водопровідно-каналізаційного господарства є фізичний знос та енергоємність об’єктів. Так близько 40 % каналізаційних колекторів в області експлуатуються понад 40 років, третина систем централізованого водовідведення перебуває у ветхому та аварійному стані. Із 39 очисних споруд (33 - скид господарсько-побутових стічних вод, 6 - промислових) стоки після очищення скидаються у відкриті водойми, що негативно впливає на екологічну ситуацію в області.

Контроль якості очищення стічних вод здійснюється 17 атестованими лабораторіями підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та райсанепідслужбами згідно укладених договорів рештою підприємств, де лабораторії відсутні.

Для недопущення скидання недоочищених стоків у водні об’єкти Департаментом екології та природних ресурсів облдержадміністрації видаються дозволи на спеціальне водокористування, що надаються підприємствам, які здійснюють скиди стоків у відкриті водойми, виставляються обов’язкові умови дотримання встановлених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин у водні об’єкти. У разі перевищення встановлених нормативів ГДС підприємства зобов’язано розробляти заходи щодо досягнення встановлених нормативів.

Вода з підземних джерел, що переважно використовується в області з Бучакського і Сеноманського водоносних горизонтів, характеризується в більшості випадків надмірним вмістом заліза, сірководню, радону та жорсткістю.

Неякісна питна вода несприятливо впливає на здоров'я. Що стосується її хімічних компонентів, то лише деякі з них можуть привести до гострих захворювань. Вживання недоброякісної питної води (2–2,5 л на добу однією людиною) суттєво погіршує здоров’я, зумовлюючи виникнення специфічних хвороб.

Надлишок Fe3+ різко стимулює пероксидні процеси в цілому, зокрема і ті, що руйнують цитохром Р-450-залежну систему. Залізо допомагає виробляти та підтримувати імунітет організму у більшості захворювань, приймає участь у кровотворенні. При його дефіциті з'являється втома, болі в області серця, дискомфорт шлунково-кишкового тракту. Також при високому вмісті у питній воді заліза порушується процес кровотворення, можливий цироз печінки, гострі отруєння дітей, рак прямої кишки, цукровий діабет. Відноситься до III класу небезпечності. Саме тому надлишок заліза у питній воді є небезпечною домішкою.

Висока твердість погіршує органолептичні властивості води, надаючи їй гіркуватий смак та справляючи негативний вплив на органи травлення людини. Було доведено зв’язок між рівнем твердості води і ступенем поширення серцево-судинних захворювань. Солі твердості порушують всмоктування жирів внаслідок їхнього омилення й утворення в кишечнику нерозчинних кальцієво-

78

магнієвих мил. Також тверда вода погано милиться, дає великий накип в парових котлах, збільшує термін варіння овочів, м'яса тощо.

Кальцій відіграє важливу роль у формуванні кісток, впливає на процеси скорочення м'язів, підвищує захисні функції організму, знижує небезпеку появи алергії, зміцнює стінки кровоносних судин. Його надлишок в організмі призводить до негативних наслідків, насамперед, до закупорки кровоносних судин. А нестача може викликати розрідження кісткової тканини, демінералізацію кісток, а у людей похилого віку порушення функцій залоз внутрішньої секреції

З метою покращення забезпечення населення області питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного водопостачання, розвиток водопровідно-каналізаційної мережі, підвищення ефективності та надійності її функціонування, поліпшення на цій основі стану здоров'я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Київській області, відновлення, охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання Київська обласна рада затвердила програму «Питна вода Київщини на 2017-2020 рр». За три роки на реалізацію програми повинні витратити 797 млн. 830 тис. грн.

4.5 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля,

зменшення забруднення навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів області, збереження здоров’я населення та проведення інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності, а також реалізації операційної цілі 2.1. «Збереження навколишнього природного середовища», зокрема пріоритетного завдання 2.1.1. «Формування екологічного світосприйняття» та операційної цілі 2.4. «Забезпечення населення якісною питною водою» визначених Стратегією Київської області на період до 2020 року рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 299-14-VІІ була затверджена Програма охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на 2017-2018 роки.

У 2017 році проводились роботи по реалізації заходів Програми на які виділено кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

За рахунок коштів обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) 59 366,590 тис. гривень (КПКВ 4719110 «Охорона та раціональне використання природних ресурсів») (у тому числі капітальні вкладення 48 605,855 тис. гривень (профінансовано на проведення робіт з технічного переоснащення каналізаційної насосної станції по вул. Преображенська, 3 в с. Гоголів Броварського району, реконструкцію і капітальний ремонт каналізаційних колекторів та каналізаційних насосних станцій міст Бровари, Богуслав, Яготин, Кагарлик, Ірпінь, селищах Бородянка, Димер та Ставище, с. Фурси Білоцерківського району, а також реконструкцію

79

каналізаційної очисної станції з очисткою мулових полів за адресою: Київська область м. Богуслав, вул. Окружна № 21, реконструкцію КОС м. Березань).

За кошти підприємства проведено реконструкцію аварійного каналізаційного самопливного колектора від вул. Героїв Небесної Сотні (Возз’єднання) до каналізаційної насосної станції №2 в м. Бровари Київської області.

Разом з тим варто зазначити, що з метою реалізації державної і регіональної політики у галузі водного господарства: підвищення ефективності використання меліоративних систем області, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні області; забезпечення централізованим питним водопостачанням сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, поліпшення екологічного стану сільських територій та умов проживання населення; задоволення потреби населення і галузей економіки області у водних ресурсах та оптимізації водоспоживання; запобігання та ліквідації наслідків шкідливої дії вод; екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро та збереження і відтворення водних ресурсів рішенням Київської обласної ради від 17.03.2013 № 663-34-VI (із змінами від 22.06.2017 № 352-15-VІI) затверджена Обласна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року.

Загальний обсяг фінансових ресурсів передбачених для реалізації заходів Програми у 2017 році становить 209774,0 тис. гривень у тому числі кошти державного бюджету – 87390,0 тис. гривень, коштів обласного бюджету – 112824,0 тис. гривень, коштів інших місцевих бюджетів – 2750,0 тис. гривень, інших джерел – 6810,0 тис. гривень.

У 2017 році проводились роботи по реалізації заходів Програми на які виділено кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а саме: проведення робіт з реконструкції водойми з метою захисту від підтоплення територій громади с.Сорокотяги Білоцерківського району, робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми (урочище Канського) в м. Березань з метою захисту від підтоплення прилеглих територій, заходів із захисту від підтоплення та затоплення присадибних ділянок між вулицями К.Маркса, Папаніна та провулком К.Маркса у м.Кагарлик, робіт, пов'язаних з покращенням технічного та екологічного стану і благоустрою водойм з метою захисту від підтоплення територій громад сіл Тадіївка, Тарасівка та Гайок Тадіївської сільської ради Володарського району, робіт, пов'язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми в с. Дибинці в районі вулиць Жукова та Здрока Богуславського району з метою захисту від підтоплення прилеглих територій, розчищення лівої притоки р. Бобриця поблизу с. Липовий Скиток з метою захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь та територій Данилівської сільської ради Васильківського району, виконання заходів із захисту від підтоплення м. Ржищів.

80

РОЗДІЛ5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ

5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

5.1.1 Загальна характеристикаЗбереження біо - та ландшафтного різноманіття - це багатоаспектний

процес, який передбачає законодавче, науково-методичне, соціально-економічне забезпечення програм і заходів у цій сфері. Один з перспективних напрямів втілення стратегії збереження біо - та ландшафтного різноманіття пов’язаний із розбудовою екологічної мережі.

Екомережа – це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурногог потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні.

Офіційне формування екологічної мережі на території України розпочато після набуття чинності Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-III «Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 року».

Формування екологічної мережі передбачає зміни у структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів.

В контексті виконання законодавства про екологічну мережу, Департаментом здійснюються заходи щодо формування (розвитку) екомережі на території Київської області.

Основними напрямками роботи з питань фомування екомережі є:- організація і проведення наукових досліджень;- реалізація заходів програм, що стосуються екомережі;- розробка і впровадження нормативно-правових документів нас

державному і регіональному рівнях;- здійснення державного управління та контролю за структурними

елементами екомережі.При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути

здійснено за рахунок наступних заходів:

81

1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків).

2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історико-культурну цінність.

3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг.

4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель.

5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони.

6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів.Реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ

існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів.

Для підтримки «Державної програми регіонального розвитку України на період до 2020 року» та Регіональної схеми екологічної мережі Київської області здійснюється робота по створенню нових обєктів, що стануть складовими елементами екомережі Київської області.

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області, як наслідок, зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води. Серед антропогенних чинників, які вкрай негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття у цілому, на сучасному етапі слід відмітити розорювання прибережних захисних смуг, створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю.

Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема у заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів. Під впливом антропогенних чинників відбувається суттєва зміна середовища існування об'єктів рослинного та тваринного світу, що значним чином впливає на видовий та кількісний склад флори і фауни на території області.

З метою створення дієвої та ефективної екологічної мережі області, як складової частини національної екологічної мережі, Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України було розроблено Регіональну схему екологічної мережі Київської області, яку затверджено рішенням Київської обласної ради від 07.11.2014 № 849-43-VI.

Узагальнена інформація щодо регіональної схеми екологічної мережі Київської області наведені нижче у таблиці.

82

Узагальнена інформація щодо РСЕМ Київської областіТаблиця 5.1

Категорії елементів РСЕМ Кількість Площа, гаКлючові території загальнодержавного значення 2 331000Ключові території регіонального значення 3 159300,4Ключові території місцевого значення 9 60000Природних коридорів загальнодержавного значення 3 266973,9Природних коридорів регіонального значення 4 453149,6Природних коридорів міжрегіонального значення 4 24702,27Територій перспективного відновлення 1 24702,27ВСЬОГО 28 1295126

Головні сучасні загрози біорізноманіттю пов’язані з діяльністю людини, що зумовлює необхідність оцінки впливів на стан біорізноманіття при плануванні, розміщенні, забудові та розвитку населених пунктів, підприємств, виконанні заходів що можуть негативно вплинути на стан біорізноманіття.

Негативні впливи на біорізноманіття у процесі планової діяльності суспільства мають бути компенсовані за належної управлінської, економічної та фінансової підтримки.

5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Біорізноманіття - різноманітність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що перебувають у наземних, морських та інших водних екосистемах та екологічних комплексах території України, в яких вони є складовими частинами; воно включає різноманіття в межах видів, між видами та між екосистемами. Залежить від їжі, води, кисню, відповідного середовища існування тощо. Це запорука стійкості, втривалості як окремих екосистем, так і біосфери у цілому. Екологічні взаємодії різних видів живих істот із довкіллям формують екосистеми, від стану яких залежить життя людей.

Ландшафтне різноманіття - це формальне визначення існуючих у певний час чисельних зв'язків між індивідуумом або суспільством та топографічно визначеною територією, наявність яких є результатом дій природних та людських факторів та їхніх комбінацій протягом певного часу.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, задеклароване на всесвітньому екологічному форумі у Ріо-де-Жанейро (Конвенція Ріо-92) та конференцією міністрів довкілля країн Європи у Софії у 1995 році (Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття), є вимогою часу з огляду на песимістичні тенденції розвитку природно-антропогенної ситуації у ландшафтній оболонці Землі. Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» всі об'єкти рослинного і тваринного світу підлягають державній охороні, а їх використання здійснюється на основі спеціальних дозволів і за плату. Спеціальні питання з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу регулюються Законом України «Про тваринний світ», а щодо охорони і регулювання використання рослин - Законом України «Про рослинний світ».

83

Питання збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у межах територій природно-фонду висвітлені у Законі «Про природно-заповідний фонд України», а щодо рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин — у Положенні про Червону книгу України.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття – це складна, комплексна проблема. Вона пов’язана із цілою системою юридичних, наукових, організаційних, фінансових, етичних, виховних заходів, охоплює біорізноманітність на всіх її рівнях. Завдання щодо збереження біорізноманітності входять до глобальної концепції стратегії й тактики виживання людства. Це:

- планування й збалансоване використання земельних ресурсів;- боротьба зі зменшенням площі лісів;- невиснажливе використання природних систем;- невиснажливе ведення сільського господарства;- зниження рівня техногенних забруднень води, грунту, і повітря;- раціональне використання ресурсів моря та ін.З метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та

розширення мережі об’єктів і територій природно-заповідного фонду області у 2017 році Київською обласною радою було оголошено регіоналний ландшафтний парк «Пташиний рай» площею – 466,8 га на частині Дніпровського острівного архіпелагу, яка включає острів Великий Північний з внутрішньою затокою Журавель, острова Вальковський та Пташиний в межах м. Вишгород Київської області.

Так, на території Київської обасті існує 214 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які займають більше 290 тис.га.

Рис.5.1 Природно-заповідний фонд Київської області84

Одним з найбільш важливих елементів екологічної мережі Київської області є Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, дендрологічний парк загальнодержавного значення «Олександрія», національні природні парки «Залісся» у Броварському районі та «Білоозерський» у Переяслав-Хмельницькому районі. Саме ці території є тим природним регіоном, що забезпечить у повній мірі збереження біорізноманіття та середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин при невиснажливому використанні наявних природних ресурсів у рекреаційних цілях.

Також проводилась відповідна робота по розробці проектів створення нових природно-заповідних об’єктів місцевого значення.

Дослідженнями, які пов'язані з вивченням і розробкою заходів для збереження біологічного різноманіття, зайняті наукові установи та центри Національної академії наук України, насамперед інститути ботаніки, зоології, гідробіології, географії, біології південних морів, екології Карпат, молекулярної біології, мікробіології, клітинної біології та генетичної інженерії. Ряд питань, пов'язаних з науковим пошуком і управлінням в цій сфері, вирішують наукові інститути та установи.

Все активніше у природоохоронній діяльності бере участь громадськість. Проявом цього стало створення багатьох громадських організацій, асоціацій, об'єднань і груп екологічного напрямку. Для забезпечення взаємодії з ними при Київській обласній державній адміністрації створено Комітет з питань екології, екобезпеки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Громадської ради.

Українськими дослідниками фундаментальним чином проаналізовано проблему біорізноманіття, зокрема ними були здійснені розробки «Перспективна мережа заповідних територій», «Зелена книга України», «Продромус рослинності України», а також розроблена методологія інвентаризації об'єктів живої природи, складено Червону книгу України, визначники рослин, в т. ч. водоростей, грибів, різних груп тварин. Серії наукових монографій охопили систематичні, геоботанічні та екологічні аспекти природи України

5.1.4 Формування регіональної екомережіНа виконання Закону України «Про загальнодержавну програму

формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та Закону України «Про екологічну мережу України» у 2011 році відповідно до Програми «Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року» затвердженої рішенням Київської обласної ради від 06.11.2007 № 198-13-V, Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України було розроблено Регіональну схему екологічної мережі Київської області, яку затверджено рішенням Київської обласної ради від 07.10.2014 № 849-43-VI.

85

До складу регіональної екомережі Київщини включено дві ключові території загальнодержавного значення, що мають між регіональний та транскордонний характер і посідають визначне місце у схемі Національної екомережі України, а також три ключові території регіонального значення. Кожна з спроектованих ключових територій включає переважаючу частку природних ландшафтів та репрезентує окремі типи природних екосистем. Всі ключові території також мають у своєму складі важливі та великі за площею існуючі та проектовані території природно-заповідного фонду.

Ключові території, які виділяються на більш низькому, регіональному рівні, можуть входити до складу екологічних коридорів загальнодержавного значення.

Екологічні коридори регіонального рівня виконують сполучні функцію між ключовими територіями та забезпечують зв’язки між ділянками природних ландшафтів, що збільшує їх стійкість до впливу різних негативних факторів і покращує умови для збереження біологічного різноманіття. Екокоридори Київської регіональної схеми екологічної мережі виділено не лише на основі долин річок, оскільки річкові долини історично є місцями концентрації населених пунктів. Сполучна функція може виконуватись лише долинами річок, до яких примикають лісові та інші природні масиви. Проектування екологічних коридорів відбувається на основі контурів природних елементів ландшафтів, але у деяких випадках, ширина пропонованих коридорів менш ніж ширина. Це обумовлено тим, що з одного боку це полегшує подальшу імплементацію екологічної мережі зокрема узгодження з землекористувачами та землевласниками), а з іншогобоку ширина коридорів достатня для міграцій та дисперсії тварин.

При проектуванні регіональної схеми екологічної мережі Київщини виділено також зони перспективного відновлення. До складу т. з. зон перспективного відновлення включають пошкоджені, техногенно перетворені природні території, які потребують відновлення.

Для перспективного відновлення запропоновано території, які не втратили остаточно свого природного стану і не мають ефективного господарського використання. Це комплекс заболочених територій на лівобережній частині Київщини, що простягаються значним масивом з півночі на південь у Броварському, Бориспільському та Переяслав-Хмельницькому районах. Сьогодні ці території меліоровані і використовуються як орні землі та для інших потреб агропромислового комплексу. Проте заболоченість дається взнаки і повноцінного господарського використання ці території не мають. Доцільним євідновлення на них природних болотних масивів.

86

Рис.5.2 Складові структурних елементів екологічної мережів розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону

5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами

Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» визначено термін «біологічна безпека» – це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини.

Одним з проблемних питань у формуванні механізмів розвитку екологічно безпечного довкілля є поширення генетично модифікованихорганізмів.

Генетично модифікований організм (ГМО) - це організм, генотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії. Генетичні зміни, як правило, здійснюються в наукових та сільськогосподарських цілях. Генетична модифікація відрізняється від природного та штучного мутагенезу саме направленою зміною генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в інший, використовуючи технологію рекомбінантних ДНК. Якщо при цьому ДНК, яку переносять, походить з іншого виду, отримані організми називають трансгенними.

87

Правове регулювання забезпечення біологічної та генетичної безпеки як складових екологічної безпеки - це один із нових, водночас актуальних напрямів еколого-правової науки та законодавства. Формування зазначеної групи норм викликано бурхливим розвитком біологічних та медичних досліджень наприкінці XX ст. та досягнутими ними результатами. Це дало можливість широко використовувати досягнення генетики в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, харчовій та фармацевтичній промисловості завдяки генетично-інженерним модифікованим рослинам, тваринам та мікроорганізмам, при застосуванні трансгенних організмів для зниження хімічних навантажень на навколишнє середовище, а також у медицині у цілях генетичної терапії. Одночасно все це викликає стурбованість у спеціалістів і громадськості, оскільки йдеться про неконтрольовані і непрогнозовані ризики впливу генетично змінених організмів на навколишнє середовище, на генетичну структуру людини, його біологічну та генетичну безпеку. У зв'язку з цим у законодавстві України, закріплюються принципи державної політики, системи правових засобів, здатних запобігти появі зазначених негативних наслідків.

У січні 2000 року на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картахенський протокол. Документ набрав чинності у 2003 році після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», які отримують методом генетичної інженерії.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу.Київська область розташовується на стику природних зон Полісся та

Лісостепу, тому тут поєднуються характерні для цих природних зон типи рослинності. Окремою складовою є також інтрозональна рослинність річкових долин, зокрема Дніпра, Десни, Тетерева, Ірпеня, Росі та інших менших дніпрових приток.

Рослинність Полісся сформована переважно рослинністю хвойних, широколистяних та мішаних лісів, площі яких раніше були значно більшими. Великі території, що залишилися після вирубування лісів, нині використовуються як сільськогосподарські угіддя. Особливості ґрунтового покриву, незважаючи на знищення лісів, не змінилися. Серед широколистих порід найбільш поширеним є дуб звичайний, серед хвойних —сосна звичайна. Також зростають граб, береза, вільха, осика, липа тощо.

На півночі Київського Полісся порівняно великі площі займає береза. Лісистість збільшується у північному і західному напрямах. Найбільші поліські лісові масиви в межах області сконцентровані на півночі області в Іванівському районі, а також вздовж річок Здвиж та Тетерів.

88

Окрім лісової рослинності у межах Поліської природної зони звичайними є болотяні рослинні комплекси представлені верховими (сфагновими) та низинними (осоково-гіпновими) болотами. Широке поширення мають в межах сучасного Полісся рослинність після лісових лук на піщаних ґрунтах, за участі ксерофільних видів.

В межах лісостепу натомість можна виділити також лісову рослинність представлену бореальними сосновими та сосново-дубовими лісами (головним чином на піщаних надзаплавних терасах річок), а також рослинність неморальних листяних лісів, представлених грабово-дубовими, грабовими та липово-кленовими варіантами. Для такого типу лісів характерними є цілий ряд чагарників та неморальних трав’янистих рослин. Найбільші площі такого типу лісів збереглися на південь від Києва, вздовж Дніпра у Обухівському районі, на Трахтемирівському півострові, по р. Рось у районі Білої Церкви та Рокитного.

Окрему складову рослинності Лісостепу становить лучно-степова рослинність, яка найчастіше є похідною від первинної лісової, та представлена на схилах яружно-балочних систем правобережного Київського лесового плато, чи штучних фортифікаційних, поховальних чи інших спорудах.

Наразі рослинність Київської області сильно трансформована багатоттисячолітньою діяльністю людини. Зважаючи на це домінуючим рослинним комплексом на Київщині наразі є агророслинність.

Широко представленою є також сегетальна та рудеральна рослинність, що займає закинуті поля та сильно-порушені ділянки.

У складі рослинності Київської області наявні численні рослинні асоціації занесені до Зеленої книги України, зокрема група асоціацій дубових лісів з дуба звичайного ліщинових, група асоціацій дубово-соснових лісів ліщинових, асоціації грабово-дубових лісів волосисто-осокових, формація ковили дніпровської, формація сальвінії плаваючої, формація альдрованди пухирчастої, формація водяного горіха плаваючого, формація латаття білого, формація латаття сніжно-білого, формація глечиків жовтих та ін.

Сучасний обсяг флори Київської області на сьогоднішній день точно не оцінений. Для Середнього Придніпров`я (Київської та Черкаської областей) наводиться 2009 видів судинних рослин, які відносяться до 667 родів та 129 родин.

Флора Полісся характеризується специфікою, зокрема наявністю специфічногобореального елементу. В складі рослинності Лісостепу наявні характерні для східної Європи види, присутня і досить чисельна фракція раритетної неморальної флори.

Необхідно зазначити, що долина Дніпра (низка островів та заплавних урочищ) у межах Київської області становить собою дещо специфічний регіон у якому поєднуються як бореальні так і неморальні елементи флори. Цілий ряд рослин представлених тут мають широке поширення на Україні, в Європі чи світі загалом. Специфічна, характерна тільки для цього природного комплексу флора тут відсутня, проте присутні численні рідкісні види флори, зокрема

89

козельці українські та жовтозілля дніпровське, характерні саме для таких біотопів.

До Червоної книги України у межах Київської області включено 129 видів флори.

Флора Київської області характеризується відсутністю ендемічних чи вузько ареальних видів, натомість наявний цілий ряд видів, характерних для більш ранніх геологічних епох – реліктів. Це зокрема водяний горіх плаваючий, сальвінія, вовчі ягоди борові, багаторядник Брауна та загострений тощо. У зв’язку з значним ступенем антропогенної трансформованості значна її частина рекомендована до включення до Червоного списку області, який нажаль досі не прийнятий.

5.2.2 Охорона, використання та відтворення лісівСтаном на 01.01.2018 рік загальна площа земель лісового фонду

становить 648,7 га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю на площі 592,8 тис.га. Лісовий фонд Київської області закріплений за значною кількістю постійних лісокористувачів.

Загальний запас деревини становить 90805,9 тис.м³. За площею насаджень переважають хвойні - 61 % і твердолистяні - 25%, мяколистяні займають 14%. Переважаючими в складі наведених груп порід є сосна звичайна, дуб звичайний, береза, вільха. Площа лісів за останні роки суттєво зменшується по причині вилучення лісів для не лісогосподарських потреб.

Спеціальне використання лісових ресурсів у Київській області за 2017 рік: затверджена розрахункова лісосіка у кількості 623,3 тис. м³, фактично зрубано - 576,5 тис. м³.

Лісовідновлення та лісорозведення в області проведено на площі - 4 861 га.

Важливим завданням розвитку лісогосподарського комплексу області є забезпечення максимальної координації фінансово-економічних, організаційно-правових, відомчо-управлінських ресурсів, їх концентрованої мобілізації на пріоритетних напрямах – лісовирощуванні та лісорозведені.

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсівПравові основи платного користування лісовими ресурсами закладені в

Лісовому кодексі України. Верховною Радою України прийнятий Лісовий кодекс України (1994), який передбачає справляння плати за спеціальне використання деревини від рубок головного користування, живиці, другорядних лісових матеріалів, випасу, розміщення пасік, заготівлю сіна, деревних соків, збирання і заготівлю дикорослих ягід, горіхів, грибів, інших плодів, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки і очерету. 

Платежі за спеціальне використання недеревних ресурсів лісу тісно пов’язані з організацією використання недеревної рослинності. Передумовами для зниження собівартості продукції з недеревних продуктів лісу є високоефективні заготівля і переробка їх.

90

На сьогоднішньому етапі лісові недеревні продукти є важливим джерелом постачання екологічно чистої їжі. Лісова недеревна рослинність є екологічно чистою, якщо вона не забруднена антропогенною діяльністю. Екологічне значення недеревної рослинності проявляється також у лісорегулюючих властивостях. Недеревна лісова рослинність має велике значення в житті самого лісу. 

Національна лісова політика України, опираючись на теоретичні засади, які визнані більшістю країн світу повинна вирішувати і питання платного лісокористування. Відповідно з цими засадами сталого розвитку лісового господарства національна лісова політика в Україні повинна бути спрямована на комплексне відтворення і використання всіх компонентів лісових ресурсів. Лісову національну політику по відношенню до використання недеревних рослинних ресурсів лісу в Україні необхідно здійснювати з врахуванням стану національної економіки і соціальної сфери. У багатьох промислово розвинутих країнах плата за спеціальне використання недеревних рослинних ресурсів лісу з фізичних осіб не справляється. 

Через високий життєвий рівень населення їх вплив є незначний. Україна, яка за життєвим рівнем населення та особливостями економіки відноситься до країн з перехідною економікою, повинна здійснювати лісову політику, яка б відображала її соціальний статус. Лісова національна політика України повинна бути спрямована на розширене відтворення недеревної лісової рослинності, включаючи плантаційне, їх раціональне використання і на розширення експорту лісових плодів і грибів.

5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

У Київській області здійснюється охорона рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин та типових природних рослинних угруповань. Відповідно до Закону «Про рослинний світ» рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види рослин, які зростають у природних умовах на території України підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України та міжнародних червоних списків.Інформацію щодо охорони невиснажливого використання та відтворення рослин представлено в таблицях.

Види рослин та грибів, що охороняютьсяТаблиця 5.2

Види рослин та грибів 2015 рік 2016 рік 2017 рік1 2 3 4

Загальна кількість видів рослин та грибів регіону, од. 400 400 400Кількість видів рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, од. 120 120 120

Кількість видів рослин, занесених до Переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону, од. 281 281 281

Кількість видів рослин та грибів, занесених до додатків до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, од.

2 2 2

91

Кількість видів рослин та грибів, занесених до додатків до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

30 30 30

Перелік видів рослин та грибів, що підлягають особливій охороні на територіїобласті (станом на 01.01.2018 року)

Таблиця 5.3

Назва виду (українська, латинська)Червона книга України

Бернська конвенція

Регіонально-рідкісні види

CITES

Європей-ський червоний список

Червоний список МСОП

1 2 3 4 5 6 7

Вищі судинні рослиниАвринія скельна – Aurinia saxatilis

+

Аконіт дібровний –Aconitum nemorosum

+

Аконіт протиотруйний – Aconitum anthora

+

Альдрованда пухирчастаAldrovanda vesiculosa - III +

Андромеда багатолиста – Andromeda polifolia

+

Анемона лісова – Anemone sylvestris

+

Арум Бессерів – Arum besserianum Schott

+

Аспленій волосовидний – Asplenium trichomanes

+

Аспленій північний – Asplenium septentrionale

+

Аспленій пристінний – Asplenium ruta-muraria

+

Астрагал піщаний - Astragalus arenarius. II

Астрагал шерстистоквітковий – Astragalus dasyanthus ІІ І

Багатоніжка звичайна – Polypodium vulgare

+

Багаторядник Брауна – Polystichum braunii

+

Багаторядник списовидний – Polystichum lonchitis

+

Багаторядник шипуватий – Polystichum aculeatum

+

Белевалія сарматська – Bellevalia sarmatica

+

Береза низька - Betula humilis Schrank II

92

1 2 3 4 5 6 7Береза низька - Betula obscura A.Kotula III

Билинець довгоногий - Gymnadenia conopsea ІІ І

Билинець найзапашніший - Gymnadenia odoratissima I І

Билинець щільно квіткова - Gymnadenia densiflora II І

Білозір болотний – Parnassia palustris

+

Блісмус стиснутий – Blysmus compresus

+

Блітум лободовидний – Blitum chenopodioides

+

Борідник паростковий -Jovibarba sobolifera ІІІ

Брандушка різнобарвна - Bulbocodium versicolor ІІ

Булатка великоквіткова - Cephalanthera damasonium III

Булатка довголиста - Cephalanthera longifolia III

Булатка червона - Cephalanthera rubra III

Верблюдка Маршалова – Corispermum marschallii

+

Верба лапландська - Salix lapponum ІІ

Верба Старке, верба сиза - Salix starkeana ІI

Верба чорнична - Salix myrtilloides. ІІ

Вероніка Пачоського – Veronica paczoskiana

+

Вишня степова – Cerasus fruticosa

+

Відкасник осотоподібний - Carlina cirsioides II І

Вільха сіра – Alnus incana

+

Вовче лико отруйне – Daphne mezereum ІІ +

Водяний горіх плаваючийTrapa natans L. s.l. ІV

Водяний жовтець Ріона – Batrachium rionii

+

Водяний жовтець розчепірений – Batrachium divaricatum

+

Вольфія безкоренева – Wolffia arrhiza

+

93

1 2 3 4 5 6 7Вужачка звичайна – Ophioglossum vulgatum

+

Гадюча цибулька занедбана – Muscari neglectum

+

Гвоздика стиснуточашечкова– Dianthus stenocalyx

+

Герань темна – Geranium phaeum

+

Гіацинтик блідий – Hyacinthella leucophaea

+

Глевчак однолистий - Malaxis monophyllos ІІ І

Глід Липського – Crataegus lipskyi

+

Глід п’ятистовпчиковий – Crataegus pentagyna

+

Гніздівка звичайна -Neottia nidus-avis ІV I

Голокучник дубовий – Gymnocarpium dryoptheris

+

Горделімус європейський – Hordelymus europaeus

+

Горицвіт весняний - Adonis vernalis ІV I

Гронянка багато роздільна -Botrychium multifidum ІІI

Гронянка він гірська - Botrychium virginianum I

Гронянка півмісяцева - Botrychium lunaria II

Грушанка зеленоцвіта – Pyrola chlorantha

+

Грушанка середня – Pyrola media

+

Гудієра повзуча - Goodyera repens ІІ I

Дзаннікеллія болотна – Zannichellia palustris

+

Дзвінка лілієцвіта – Adenophora lilifolia

+

Дзвоники оленячі – Campanula cervicaria

+

Дихостиліс Мікелі – Dichostylis micheliana

+

Дрік германський – Genista germanica

+

Дуб скельний – Quercus petraea

+

Жировик Льозеля - Liparis loeselii II I I

94

1 2 3 4 5 6 7Егоніхон фіолетово-голубий – Aegonychon purpureo-caeruleum

+

Еремогоне скельна – Eremogone saxatilis

+

Зелениця сплюснута – Diphasiastrum complanatum ІІІ

Зелениця Цайллера -Diphasiastrum zeilleri І

Зимолюбка зонтична – Chimaphіla umbellata

+

Зіновать Блоцького – Cytisus blockianus

+

Зірочки низенькі – Gagea pusilla

+

Зірочки Пачоського – Gagea paczoskii

+

Змієголовник Рюйша - Dracocephalum ruyschiana ІV I

Зміївка болгарська – Cleistogenes bulgarica

+

Зміячка низька – Scorzonera humilis

+

Зміячка пурпурова – Scorzonera purpurea

+

Зозулинець шоломоносний - Orcitis militaris ІІ I

Зозулині сльози яйцеподібні - Listera ovata ІV I

Зозулині черевички справжні -Cypripedium calceolus ІІ I

Зозульки бузинові -Dactylorhiza sambucina ІІІ I

Зозульки м’ясочервоні - Dactylorhiza incarnata ІІ I

Зозульки плямисті - Dactylorhiza maculata ІІ I

Зозульки травневі -Dactylorhiza majalisl. III I

Зозульки Траунштейнера -Dactylorhiza traunsteineri III I

Зозульки Фукса - Dactylorhiza fuchsia IV I

Їжача голівка маленька – Sparganium minimum

+

Кадило сарматське – Melittis sarmatica

+

Кальдезія білозоролиста -Caldesia parnassifolia І

Катран Татарський - Crambe tataria ІІ

95

1 2 3 4 5 6 7Китятки Вольфганга – Polygala wolfgangiana

+

Клопогін європейський – Cimicifuga europaea

+

Ковила волосиста, тирса - Stipa capillata ІV

Ковила дніпровська - Stipa borysthenica ІІ

Ковила пірчаста - Stipa pennata ІІ

Комонничок зігнутийSuccisella inflexa III

Костриця найвища – Festuca altissima

+

Котячі лапки дводомні – Antennaria dioica

+

Коральковець тричі надрізаний – Corallorhiza trifida Châtel. ІІІ I

Короличка пізня - Leucanthemella serotina I

Коручка болотяна - Epipactis palustris ІІ I

Коручка темно-червона - Epipactis atrorubens ІІ I

Коручка чемерникоодібна - Epipactis helleborine ІV I

Косарики черепитчасті - Gladiolus imbricatus II

Кринітарія волохата – Crinitaria villosa

+

Кропива київська – Urtica kioviensis

+

Куга чорноплода –Schoenoplectus melanospermus

+

Купальниця європейська – Trollius europaeus

+

Кушир донський – Ceratophyllum tanaiticum

+

Латаття біле – Nymphaea alba

+

Латаття сніжно-біле – Nymphaea candida

+

Лафангіум жовто-білий – Laphangium luteoalbum

+

Листовик сколопендровий – Phyllitis scolopendrium

+

Лілія лісова -Lilium martagon ІV

Ліндернія простерта – Lindernia procumbens

+

96

1 2 3 4 5 6 7Лобода кленолиста – Chenopodium acerifolium

+

Ломикамінь болотний - Saxifraga hirculus L. II

Ломиніс суцільнолистий – Clematis integrifolia

+

Любка дволиста - Platanthera bifolia ІV I

Любка зелено квіткова - Platanthera chlorantha ІV I

Льон жовтий – Linum flavum

+

Льон шорсткий – Linum hirsutum

+

Маріскус маленький – Mariscus hamulosus

+

Мигдаль степовий –Amygdalus nana

+

Міддендорфія дніпровська – Middendorfia borysthenica

+

Молочка приморська – Glaux maritima

+

Мучниця звичайна – Arctostaphylos uva-ursi

+

М’якух болотнийHammarbya paludsa I I

Надбородник безлистийEpipogium aphyllum І I

Наперстянка велика – Digitalis grandiflora

+

Недорісток найменший – Centunculus minimus

+

Неотіанта каптуру вата - Neottianthe cucullata І I

Неотінея обпалена - Neotinea ustulata І I

Образки болотні – Calla palustris

+

Одноквітка звичайна – Moneses uniflora

+

Омела австрійська – Viscum album

+

Орлики звичайні – Aquilegia vulgaris

+

Осока багнова – Carex limosa

+

Осока богемська - Carex bohemica ІІ

Осока Буксбаума -Carex buxbaumii. ІІ

97

1 2 3 4 5 6 7Осока волотиста – Carex paniculata

+

Осока дводомна -Carex dioica ІІ

Осока двотичинкова – Carex diandra

+

Осока житня -Carex secalina II

Осока затінкова -Carex umbrosa IV

Осока низька – Carex humilis

+

Осока остюкова – Carex atherodes

+

Осока піхвова -Carex vaginata I

Осока повисла – Carex flacca

+

Осока тонкокореневищнаCarex chordorrhiza II

Осока трясучковидна – Carex brizoides

+

Пальчатокорінник м’ясочервоний -Dactylorhiza incarnata ІІІ

Пальчатокорінник травневий - Dactylorhiza majalis ІІІ

Пальчатокорінник Траунштейнера – Dactylorhiza traunsteineri

ІI

Пальчатокорінник Фукса - Dactylorhiza fuchsii ІІІ

Первоцвіт весняний – Primula veris

+

Первоцвіт високий – Primula elatior

+

Перлівка трансільванська – Melica transsilvanica

+

Печіночниця звичайна – Hepatica nobilis

+

Півники борові - Iris pineticola ІІ

Півники карликові – Iris pumila

+

Півники сибірські - Iris sibirica ІІ

Підсніжник білосніжний - Galanthus nivalis ІV I

Пізньоцвіт осінній - Colchicum autumnale ІV

Плаунець заплавний - Lycopodiella inundata II

98

1 2 3 4 5 6 7Плаун річний - Lycopodium annotinum ІІ

Плаун булавовидний – Lycopodium clavatum

+

Плодоріжка блощична - Anacamptis coriopora ІІ І

Плодоріжка болотна - Anacamptis palustris ІІ І

Плодоріжка салепова -Anacamptis morio II

Подорожник Корнута – Plantago cornuti

+

Подорожник солончаковий – Plantago salsa

+

Проліска дволиста – Scilla bifolia

+

Проліска сибірська – Scilla sibirica

+

Пухівка струнка – Eriophorum gracile

+

Пухирник малий -Utricularia minor ІІ

Пухирник середній -Utricularia intermedia Hayne II

Ранник весняний - Scrophularia vernalis II

Рдесник альпійський – Potamogeton alpinus

+

Рдесник довгий – Potamogeton praelongus

+

Рдесник маленький – Potamogeton pusillus

+

Рдесник червонуватий – Potamogeton rutilus

+

Ринхоспора біла – Rhynchospora alba

+

Рівноплідник рутвицелистий – Isopyrum thalictroides

+

Рододендрон жовтий – Rhododendron luteum

+

Росичка англійська - Drosera anglica II

Росичка круглолиста – Drosera rotundifolia

+

Росичка середня - Drosera intermedia II

Рябчик руський - Fritillaria ruthenica II

Ряска горбата – Lemna gibba

+

99

1 2 3 4 5 6 7Ряст Маршалла – Coridalis marshalliana

+

Рястка зонтична – Ornithogalum umbellatum

+

Сальвінія плаваючаSalvinia natans (L.) AIl. IV

Синюха голуба – Polemonium caeruleum

+

Ситник Бульбистий - Juncus bulbosus ІІ

Ситник головчастий – Juncus capitatus

+

Ситник мілководний – Juncus tenageia

+

Ситник розчепірений – Juncus squarrosus

+

Ситняк карніолійський -Eleocharis carniolica ІІ

Скереда м’яка – Crepis mollis

+

Скополія карніолійська -Scopolia carniolica IV

Смілка литовська - Silene lithuanica IV

Сон великий - Pulsatilla grandis. ІІ

Сон розкритий -Pulsatilla patens IV

Сон лучний -Pulsatilla pratensis ІІ

Сонцецвіт звичайний – Helianthemum chamaecistus

+

Страусове перо звичайне – Mateuccia strutiopteris

+

Таволга зарубчаста – Spiraea crenata

+

Тирлич звичайний – Gentiana pneumonanthe

+

Тирлич хрещатий – Gentiana cruciata

+

Тирличничок гіркуватий – Gentianella amarella

+

Тирличничок язичковий – Gentianella lingulata

+

Тризубець болотний – Triglochin palustre

+

Тризубець морський – Triglochin maritimum

+

Фегоптерис з’єднуючий – Phegopteris connectilis

+

100

1 2 3 4 5 6 7Фіалка багнова – Viola uliginosa

+

Фіалка висока – Viola elatior

+

Фіалка ставкова – Viola stagnina

+

Фітеума колосиста – Phyteuma spicatum

+

Хвощ великий – Equisetum telmateia

+

Хвощ строкатий – Equisetum variegatum

+

Цибуля ведмежа -Allium ursinum ІV

Цибуля савранська – Allium savranicum

+

Цирцея альпійська – Circaea alpina

+

Чемериця Лобелієва – Veratrum lobelianum

+

Шавлія буквицелиста – Salvia betonicaefolia

+

Шафран сітчастий -Crocus reticulatus ІV

Шеxйцерія болотна -Scheuchzeria palustris ІI

Шипшина Горенка – Rosa gorenkensis

+

Шипшина найколючіша – Rosa spinossima

+

Шипшина Юджила – Rosa jundzillii

+

Шолудивник болотний – Pedicularis palustris

+

Шолудивник Кауфмана – Pedicularis kaufmannii

+

Шолудивник королівський -Pedicularis sceptrum-carolinum ІІ

Щебрик черговолистий – Peplis alternifolia

+

Щитник гребенястий – Dryopteris cristata

+

Юринея вапнякова – Jurinea calcarea

+

Язичок зелений -Coeloglossum viride III

Ялина європейська – Picea abies

+

Ялівець звичайний – Juniperus communis

+

Мохоподібні

101

1 2 3 4 5 6 7Гелодій Бландова - Helodium blandowii II

Гігрогіпн брудножовтий – Hygrohypnum luridum

+

Дикранодонцій оголений – Dicranodontium denudatum

+

Дрепаноклад Зендтнера – Drepanocladus sendtneri

+

Каліергон гігантський – Calliergon giganteum

+

Маннія запашна – Mannia fragrans

+

Меезія довгоніжкова - Meesia longiseta Hedw. зниклий

Меезія тригранна -Meesia triquetra I

Некера Бессера – Neckera besseri

+

Некера сплощена – Neckera complanata

+

Палудела відстовбурчена -Paludella squarrosa I

Псевдокаліергон плауноподібний - Pseudocalliergon lycopodioides ІІ

Псевдокаліергон трирядний -Pseudocalliergon trifarium I

Птилідій війчастий – Ptilidium ciliare

+

Річія жолобкувата – Riccia canaliculata

+

Сфагн скручений – Sphagnum contortum

+

Сфагн бурий – Sphagnum fuscum

+

Сфагн великий – Sphagnum majus

+

Сфагн Руссова – Sphagnum russowii

+

Сфагн Варнсторфа – Sphagnum warnstorfii

+

Томентипн блискучий – Tomentypnum nitens

+

Трихоколея вовниста – Trichocolea tomentella

+

Фонтиналіс протипожежний – Fontinalis antipyretica

+

Цинодонцій борлакуватий – Cynodontium strumiferum

+

ВодоростіАкутодесмус правильний – Acutodesmus regularis

+

102

1 2 3 4 5 6 7Гетеронема голчаста – Heteronema acus

+

Гонгрозіра інкрустована – Gongrosira incrustans

+

Гоніум красивий – Gonium formosum

+

Десмодесмус помітний – Desmodesmus insignis

+

Едогоніум вузьконасінний – Oedogonium stictospermum

+

Едогоніум Содіро – Oedogonium sodiroanum

+

Ендоклоніум поліморфний – Endoclonium polymorphum

+

Космаріум синьоозерний – Cosmarium cyaneilacustre

+

Космаріум сітчастий – Cosmarium reticulatum

+

Ліхнотамнус бородатий – Lychnothamnus barbatus

+

Нітела гнучка – Nitella flexilis

+

Нітела гострокінцева – Nitella mucronata

+

Спірогіра дніпровська – Spirogyra borysthenica

+

Спірогіра дніпровська (різновидність колючоспора) – Spirogyra borysthenica

+

Спірогіра найбільша (форма Воронихина) – Spirogyra maxima

+

Спірогіра псевдовудса – Spirogyra pseudowoodsii

+

Спірогіра псевдогранульована – Spirogyra pseudogranulata

+

Схізогоніум настінний – Schizogonium murale

+

Сценедесмус поліський – Scenedesmus polessicus

+

Трахеломонас Віслоуха – Trachelomonas wislouchii

+

Уронема конфервна (різновидність кручкувата) – Uronema confervicolum

+

Хара гололиста – Chara gymnophylla

+

Хара дрібношипувата – Chara aculeolata

+

Хара збігаюча – Chara connivens Salzm

+

103

1 2 3 4 5 6 7Хара звичайна – Chara vulgaris

+

Хара ламка – Chara fragilis

+

Хара протилежна – Chara contraria

+

Хара узбецька – Chara uzbekistanica

+

Хламідомонас багатовакуольний – Chlamydomonas plurivacuolatum

+

Хламідомонас український – Chlamydomonas ucrainica Demchenko

+

Целаструм перетягнутий – Coelastrum morus

+

ЛишайникиАгонімія безлопатинкова – Agonimia allobata

+

Бацидіна бурувата – Bacidina phacodes

+

Вріорія псевдобурувата – Bryoria pseudofuscescens

+

Гіпогімнія стрічкова – Hypogymnia vittata

+

Гіпотрахіна відігнута – Hypotrachyna revoluta

+

Гіпоценоміце антракотовий – Hypocenomyce anthracophila

+

Гіпоценоміце сороносний – Hypocenomyce sorophora

+

Дімерелла соснова – Dimerella pineti

+

Ікмадофіла пустищна – Icmadophila ericetorum

+

Каліцій кам’яний – Calicium salicinum

+

Калоплака короноподібна – Caloplaca coronata

+

Кладонія здута – Cladonia turgida

+

Коллема кучерява – Collema crispum

+

Коллемопсидій головчастий – Collemopsidium iocarpum

+

Леканія Олександри – Lecania alexandrae

+

Меласпілея Окснера – Melaspilea oxneri

+

Пахіфіале букове – Pachyphiale fagicola

+

104

1 2 3 4 5 6 7Пелтігера горизонтальна – Peltigera horizontalis

+

Пелтігера м’яка – Peltigera malacea

+

Пертузарія напівсферична – Pertusaria hemisphaerica

+

Пертузарія потріскана – Pertusaria trachythallina

+

Плацинтіум чорний – Placynthium nigrum

+

Cклерофора сніжна – Sclerophora nivea

+

Сфінктрина трубчаста – Sphinctrina turbinata

+

Телокарпон Лаурера – Telocarpon laureri

+

Тукерманопсис війчастий – Tuckermannopsis ciliaris

+

Уснея заголена – Usnea glabrescens

+

Уснея лапландська – Usnea lapponica

+

Уснея квітчастенька – Usnea subfloridana

+

Уснея пухкувата – Usnea sublaxa Vainio

+

Хенотека зерниста – Chaenotheca furfuracea

+

Хенотека темноголова – Chaenotheca phaeocephala

+

Цетрарія вересова – Cetraria ericetorum

+

Цетрелія чернеча – Cetrelia monachorum

+

Цифелій Нотариза – Cyphelium notarisii

+

Юлелла обманлива – Julella fallaciosa

+

ГрибиАльбатрел гребінчастий – Albatrellus cristatus

+

Білопечериця Бедхема – Leucoagaricus badhamii

+

Білопечериця дівоча Leucoagaricus nympharum III

Білий трюфель – Choiromyces venosus

+

Верпа богемська – Verpa bohemica

+

Вольваріелла хвойна – Volvariella hypopithys

+

105

1 2 3 4 5 6 7Вольваріелла Тейлора – Volvariella taylorii

+

Гельвела монашкаHelvella monachella III

Гельвелла чорна – Helvella atra

+

Гельвелла великонога – Helvella macropus

+

Герицій вусиковий – Hericium cirrhatum

+

Герицій їжаковий – Hericium erinaceum

+

Герицій коралоподібний -Hericium coralloides II

Гігроцибе багряний – Hygrocybe coccinea

+

Гігроцибе дрібноніжковий – Hygrocybe miniata

+

Гігроцибе конічний – Hygrocybe conica

+

Гнойовик загострений – Coprinus acuminatus

+

Гнойовик зменшений – Coprinus deminutus

+

Гнойовик кошлатий – Coprinus flocculosus

+

Гомф булаво подібний -Gomphus clavatus І

Дісціна щитоподібна – Discina ancilis

+

Дісцотіс венозний – Disciotis venosa

+

Зморшок степовий -Morchella steppicola Zerova ІІI

Зморшок товстоногий -Morchella crassipes ІІІ

Елафокордицепс офіоглосовий – Elaphocordyceps ophioglossoides

+

Ентолома смердюча -Entoloma nidorosum III

Зірочник квіткоподібний – Geastrum floriforme

+

Клаваріадельф товскачиковий -Clavariadelphus pistillaris III

Коноцибе злаковий – Conocybe graminis

+

Коноцибе лобауський – Conocybe lobauensis

+

Кордицепс військовий – Cordyceps militaris

+

106

1 2 3 4 5 6 7Лаковиця кручена – Laccaria tortilis

+

Листочня кучеряваSparassis crispa I

Мітрофора гібридна – Mitrophora semilibera

+

Мутин собачий -Mulinus caninus ІІІ

Мухомор щетинистий -Amanita solitaria І

Отідея мушлеподібна – Otidea cochleata

+

Павутинник гарнозабарвлений – Cortinarius calochrous

+

Павутинник мінливий – Cortinarius multiformis

+

Павутинник синюватий – Cortinarius coerulescens

+

Павутинник червонуватий – Cortinarius purpurascens

+

Печериця Бенеша – Agaricus benesii

+

Печериця взута – Agaricus subperonatus

+

Печериця глинисто-жовта – Agaricus lutosus

+

Печериця несправжньолучна – Agaricus pseudopratensis

+

Печериця прибережна – Agaricus litoralis

+

Печериця РоманьєзіAgaricus romagnesii І

Плютей оксамитовоніжковий – Pluteus plautus

+

Порфірел пурпуровоспоровий – Porphyrellus pseudoscaber

+

Родот пальчастий – Rhodotus palmatus

+

Саркосома кулястаSarcosoma globosum III

Строчок гігантський – Gyromitra gigas

+

Строчок СлоневськогоGyromitra slonovskii III

Телефора чорніюча – Thelephora atra

+

Трихоломопсис гарний – Tricholomopsis decora

+

Трутовик бульбастий – Polyporus tuberaster

+

107

1 2 3 4 5 6 7Тулостома луската – Tulostoma squamosum

+

Фелодон повстистий – Phellodon tomentosus

+

Феолепіота золотиста -Phaeolepiota aurea ІІ

Флавосціфа лисичкова – Flavoscypha cantharella

+

Фоліотіна синьоніжкова – Pholiotina cyanopus

+

Хлорофіл печерицевий – Chlorophyllum agaricoides

+

Хрящ-молочник золотисто-жовтий -Lactarius chrysorrheus II

Хрящ-молочник ліловіючий – Lactarius uvidus

+

Цистодермелла кіноварно-червона – Cystodermella cinnabarina

+

Усього 120 2 281 30 2Примітки:

1.Категорії охорони за Червоною книгою України:I – зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є

малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; II – вразливі: види, які у найближчому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих»,

якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан.III – рідкісні: види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії

«зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.2.Категорії охорони за Європейським Червоним Списком:R – рідкісні: види, світові популяції яких невеликі і які зараз не належать до категорії

«зникаючих» чи «вразливих», але їм також загрожує небезпека зникнення.І – невизначені: види, про які відомо, що вони належать до «зникаючих»,

«вразливих» або «рідкісних», але відсутня достовірна інформація, яка давала б змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать.

З метою забезпечення належних умов та відтворення рослинного світу Департаментом у 2015 році спільно з університетом біоресурсів і природокористування України (кафедра ботаніки: керівник – д.б.н, проф. зав. кафедри Якубенко Б.Є., відповідальний виконавець – асистент Чурілов А.М.) здійснена робота щодо виявлення раритетних видів рослин, що зростають у лісах південної частини Київського Полісся. Зокрема, зазначаємо перелік раритетних рослин, що зростають у лісах південної частини Київського Полісся: Плаун річний (lycopodium annotinum l.) – родина плаунові (lycopodiaceae). Гронянка багатороздільна (botrychium multifidum (s.g. Gmel.) Rupr.) – родина гронянкові (bortychiceae). Лілія лісова (lilium martagon l.) – родина лілійні (liliaceae). Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine (l.) Crantz) – родина зозулинцеві (orchidaceae). Пальчатокорінник м’ясочервоний (dactylorhiza incarnata (l.) Soó) – родина зозулинцеві (orchidaceae). Пальчатокорінник плямистий (dactylorhiza maculata (l.) Soó) – родина

108

зозулинцеві (orchidaceae). Сон широколистий (pulsatilla patens (l.) Mill.) – родина жовтецеві (ranunculaceae). Багатоніжка звичайна (polypodium vulgare l. S.l.) – родина багатоніжкові (polypodiaceae). Осока низька (carex humilis leys.) – родина осокові (cyperaceae). Рододендрон жовтий (rhododendron luteum sweet) –родина вересові (ericaceae)

5.2.5 Чужорідні види рослинЧужорідні рослини — рослин, що за нормальних умов не характерні

певній асоціації і потрапили в угруповання випадково, у результаті заносу людиною, тваринами або іншими чинниками поширення діаспор.

Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (чужорідних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме чужорідні є невід’ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення чужорідних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001).

Чужорідні види - це явище небажане, з яким потрібно «боротися», оскільки чужорідна флора «забруднює» генофонд, витісняє аборигенні види із рослинних угруповань, веде до космополітизації флори.

До негативних характеристик відноситься і те, що серед них багато злісних бур’янів, видів, шкідливих для тварин, отруйних, та таких, що викликають алергію у людей. Але серед адвентів є і цінні у господарському відношенні види. Це – кормові, лікарські, декоративні рослини, хороші медоноси, біоіндикатори та ін. Значна кількість адвентивних видів є важливими компонентами рослинності техногенних екотопів і піонерами заселення.

Інформація щодо співвідношення географо-генетичних груп чужорідних видів флори представлена в таблиці.

Співвідношення географо-генетичних груп чужорідних видів флориТаблиця 5.4

Географо-генетичні групи антропофітів

Число антропофітів

% від всіхантропофітів

Числокcенофітів

% від всіх кcенофітів

Європейська 17 18,1 40 27,0Південноєвропейсько-азіатська 11 11,7 32 21,6

Східноєвропейсько-азіатськаАзіатська 29 30,7 35 23,7

109

Американська 33 35,1 30 20,3Африканська 1 0,7Невизначеногопоходження 4 4,3 10 6,8

На території Київської області чимало адвентивних бур’янів потрапило знасінням різних культур. Це в основному типові для всієї України види рослин. З чужорідних рослин, що є карантинними на території області, зареєстровано - амброзію полинолисту.

Під час геоботанічних досліджень науковцями відмічаються найбільш поширені території амброзії полинолистої – узлісся масивів, які контактують із с/г ділянками, узбіччя доріг.

Методи контролю складаються із застосування агротехнічних, хімічних заходів, заходів фітоценотичного контролю (створення штучних фітоценозів із багаторічних трав) та найпростіший економічно та екологічно вигідний – це проведення запобіжних заходів.

5.2.6 Охорона, використання та відтворення зелених насадженьЗ метою поліпшення стану навколишнього природного середовища,

благоустрою, озеленення населених пунктів та прилеглих до них територій в Київській області працівниками Департаменту спільно з керівництвом міста Богуслав та району, депутатами міської та районної ради, керівниками підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, студентами, учнями, громадськими активістами, ЗМІ проведено екологічний захід «Посади дерево».

Під час проведення даного заходу висаджено 420 дерев, а саме саджанців ялини звичайної, туї західної колоновидної, ялівця колоновидного, катальпи, верби Матсуді, магнолії.

Екологічний захід «Посади дерево» був покликаний не лише озеленити місто Богуслав, а й привернути увагу до екологічних проблем міста, підвищити інтерес бережливого ставлення до навколишнього природного середовища, збереження та примноження природної спадщини, формування екологічної свідомості та патріотизму.

Загалом у 2017 році органами державної влади, постійними лісокористувачами та власниками лісів Київської області було відновлено 4861 га лісу, з яких:

- 3979,4 га – посадка лісу;- 116,2 га – посів лісу;- 765,4 га – природне відновлення.

5.2.7 Використання та відтворення природних ресурсів на території природно-заповідного фонду

Завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

110

З метою охорони цінних природних комплексів, відтворення та охорони тваринного та рослинного світу Департаментом здійснюється робота по створенню нових обєктів природно-заповідного фонду Київської області.

Території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів, яке відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та законодавства України про охорону пам'яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади в галузі культури.

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

- встановлення заповідного режиму;- організації систематичних спостережень за станом заповідних природних

комплексів та об'єктів;- проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх

збереження та ефективного використання;- додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-

заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз;

- запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;- здійснення державного та громадського контролю за додержанням

режиму їх охорони та використання;- встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх

охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів;

- проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;- проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів

природно-заповідного фонду.Важливим є створення системи державного обліку та здійснення державного

контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України. Встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу5.3.1 Загальна характеристика тваринного світуТваринний світ є національним багатством України, джерелом духовного

та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а

111

також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

На території Київської області обліковується 88 видів безхребетних тварин внесених до третього видання Червоної книги України. Їх перелік наведено у наступній таблиці.

Перелік безхребетних тварин Київської області, включених до Червоної книги України

Таблиця 5.5N Латинська назва Українська назва Статус виду Нов. Стар.

1. Chromadorina bioculata Хромадоріна двоока Зникаючий +2. Colpocyclops dulcis Кольпоциклоп прісноводний Вразливий +3. Polydesmus montanus Багатозв’яз гірський

українськийРідкісний +

4. Leptojulus semenkevitshi Лептоюлюс Семенкевича Рідкісний +5. Scutigera coleoptrata Мухоловка звичайна Рідкісний +6. Calopteryx virgo Красуня діва Вразливий + +7. Anax imperator Дозорець-імператор Вразливий + +8. Cordulegaster boltoni Кордулегастер кільчастий Вразливий +9. Leucorrhinia albifrons Левкоринія білолоба Зникаючий +10. Sympetrum pedemontanum Бабка _узько’язана Вразливий +11. Poecilimon ukrainicus Пилкохвіст український Вразливий + +12. Saga pedo Дибка степова Рідкісний +13. Porphyropha polonica Кошеніль польська Недостатньо

відомий+

14. Calosoma (s.str.) sycophanta Красотіл пахучий Вразливий +15. Carabus (Carabus) menetriesі Турун Менетріє Рідкісний +16. Emus hirtus Стафілін волохатий Рідкісний + +17. Bolbelasmus unicornis Больбелязм однорогий Вразливий + +18. Osmoderma barnabita Жук-самітник Вразливий + +19. Lucanus cervus cervus Жук-олень Рідкісний + +20. Cerambyx cergo Вусач великий дубовий Вразливий + +21. Rosalia alpina Вусач альпійсьКий Вразливий +22. Purpuricenus kaehleri Вусач червонокрил Келлера Вразливий +23. Dorcadion equestre Вусач земляний-

хрестоносецьВразливий + +

24. Aromia moschata Вусач мускусний Вразливий + +25. Buprestis splendens Златка блискуча Зник в

Україні+

26. Eurythyrea aurata Евритірея золотиста Рідкісний +27. Neopristilophus depressus Ковалик сплощений Рідкісний +28. Cucujus cinnabarinus Плоскотілка червона Вразливий + +29. Mantispa styriaca Мантіспа штирійська Рідкісний +30. Bittacus italicus Комарівка італійська Вразливий +31. Boreus westwoodi Льодовичник Вествуда Неоцінений + +

112

32. Papilio machaon Махаон Вразливий + +33. Iphiclides podalirius Подалірій Вразливий +34. Zerynthia polyxena Поліксена Вразливий + +35. Parnassius apollo Аполлон Зникаючий +36. Parnassius mnemosyne Мнемозина Вразливий + +37. Colias palaeno Жовтюх торфовищний Зникаючий +38. Hamearis lucina Люцина Вразливий + +39. Limenitis populi Стрічкарка тополева Вразливий + +40. Apatura iris Райдужниця велика Вразливий + +41. Coenonympha hero Сінниця Геро Вразливий +42. Polyommatus boisduvalii Синявець Буадюваля Зникаючий +43. Acherontia atropos Бражник мертва голова Рідкісний + +44. Marumba quercus Бражник дубовий Рідкісний +45. Hemaris tityus Бражник скабіозовий Рідкісний + +46. Proserpinus proserpina Бражник прозерпіна Рідкісний + +47. Saturnia pyri Сатурнія велика Вразливий + +48. Eudia pavonia Сатурнія мала Рідкісний +49. Eudia spini Сатурнія середня Зникаючий +50. Aglia tau Сатурнія руда Вразливий +51. Lemonia taraxaci Шовкопряд кульбабовий Вразливий +52. Endromis versicolora Ендроміс березовий Вразливий + +53. Catocala fraxini Стрічкарка блакитна Вразливий +54. Catocala sponsa Стрічкарка орденська

малиноваРідкісний +

55. Cucullia argentеa Каптурниця срібна Рідкісний +56. Staurophora celsia Совка розкішна Рідкісний +57. Periphanes delphinii Совка сокиркова Вразливий + +58. Zygaena laeta Красик веселий Зникаючий + +59. Pericallia matronula Ведмедиця велика Вразливий +60. Callimorpha dominula Ведмедиця –господиня Вразливий + +61. Blasticotoma filicet Бластикотома папоротева Рідкісний + +62. Orussus abietinus Орусус паразитичний Рідкісний +63. Janus femoratus Янус червононогий Вразливий +64. Caenolyda reticulata Ценеліда сітчаста Вразливий +65. Abia nitens Абія блискуча Рідкісний +66. Arge beckeri Агре Беккера Рідкісний +67. Siobla sturmi Сіобла Бальзамінова Рідкісний +68. Megarhyssa superba Мегариса рогохвостова Рідкісний + +69. Megarhyssa perlata Мегариса перлата Рідкісний +70. Dolichomitus cephalotes Доліхомітус головастий Рідкісний +71. Archirilleya inopinata Архірилея чорна Рідкісний +72. Ibalia rufipe Горіхотворка велетенська Рідкісний +73. Polochrum repandum Сапіга-полохрум Рідкісний +74. Megascolia maculata сколія-гігант Неоцінений +

113

75. Discoelius zonalis Дисцелія зональна Рідкісний + +76. Anoplius samariensis Аноплій cамарський Рідкісний + +77. Larra anathema Лярра анафемська Неоцінений +78. Melitturga (Melitturga)

clavicornisМелітурга булавовуса Вразливий +

79. Andrena (Euandrena) chrysopus

Андрена золотонога Рідкісний +

80. Xylocopa (Xylocopa) valga Ксилокопа звичайна Рідкісний + +81. Xylocopa (Xylocopa) violacea Ксилокопа фіолетова Рідкісний +82. Bombus (Bombus) muscorum Джміль моховий Рідкісний + +83. Bombus (Subterraneobombus)

fragransДжміль пахучий Зникаючий +

84. Bombus (Megabombus) argillaceus

Джміль глинистий Вразливий +

85. Bombus (Thoracobombus) pomorum

Джміль яскравий Вразливий +

86. Bombus (Megabombus) ruderatus

Джміль червонуватий Рідкісний +

87. Satanas gigas Ктир велетенський Вразливий +88. Asilus crabroniformis Ктир шершенеподібний Рідкісний +

Список хребетних тварин Київської області включає 432 вида. Перелік міног і променеперих риб області складається з близько 60 видів З фауни області після спорудження каскаду водосховищ випали прохідні види (осетер російський, севрюга), деякі реофільні (марена дніпровська). З’явився ряд інтродукованих видів (білий амур, чебачок амурський, строкатий і білий товстолобики, сонячний окунь звичайний, ротань-головешка), окремі з яких розповсюджені дуже локально (чорний амур, гупі). Зміна біотопів через гідробудівництво, розорювання та забудову берегів, забруднення побутовими, сільськогосподарськими і промисловими стоками призводить до поступових трансформацій рибного населення річок Київської області. В основному це відбувається в напрямку збільшення кількості видів невеликих розмірів, що не мають промислової цінності.

В умовах, коли Дніпро перетворений на каскад водосховищ, особливої ваги для збереження аборигенної іхтіофауни набувають великі притоки, особливо на півночі області, що ще зберігають річковий режим, а саме Прип’ять, Десна, Тетерів. В них трапляється ряд видів, занесених до нового видання «Червоної книги України» (мінога українська, стерлядь, ялець звичайний, бистянка російська, інші). Всього в області знайдено 15 видів міног і риб, занесених до ЧКУ Один вид включено до Європейського Червоного списку, 5 – до Червоного списку МСОП, по три – до Додатків Бонської і Вашингтонської конвенцій, 23 – до Додатку 3 Бернської конвенції. Щоправда, деякі з перелічених видів (осетер російський, севрюга, марена дніпровська) вже зникли на Київщині.

Для Київській області налічується 12 видів амфібій та 10 видів рептилій. 114

Найбільш вразливими при збереженні слід вважати види, які знаходяться під охороною конвенцій та червоних списків природоохоронних організацій та червоних книг. Так до списку видів, які охороняються Бернською конвенцією і є такими, що підлягають особливій охороні (2 додаток до Конвенції) входять 6 земноводних та 4 види плазунів.

До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП, IUCN Red List of Threatened Species. Version 2010.4.), як близький до стану загрози зникнення занесено один вид плазунів - Emys orbicularis. До Червоної книги України (ЧКУ, 2009) належить три види рептилій - Lacerta viridis, Coronella austriaca, Vipera nikolskii. До регіональних червоних списків Києва віднесено – 6 видів амфібій та 3 види плазунів.

У результаті досліджень останніх років було виявлено новий червонокнижний вид для Київської області - гадюку Нікольського Vipera nikolskii. Стосовно гадюки степової Vipera renardi було тільки дві знахідки на лівому березі у межах Київської обл.: на території ядра – 1993 р., с. Старе (навпроти м. Ржищів, полігон) знайшов Рабцевич Ю.Н. та на прилеглій території – 1971 р., між с. Старе та Кальне знайшов Яценя О.В. (Доценко, 2003). Є також інформація стосовно однієї знахідки на правому березі, у р-ні Ржищєва. Після 1993 р. гадюки не було знайдено, тому дослідження необхідно продовжувати.

Амфібії та рептилії поширенні на території, що досліджується нерівномірно, а у залежності від типу біотопу, ступеню впливу антропогенних чинників та інших факторів. Відповідно до біотопів види герпетофауни утворюють 5 основних герпетокомплексів - водно-болотний (гідрофільно-плавневий), лучний, деревно-чагарниковий, псамофільно-аренний, синантропний.

Найбільш чутливі до антропогенного пресу амфібії та плазуни Київської області: T. cristatus, Pelobates fuscus, B. bufo, B. bombina, H. arborea, представник Pelophylax esculentus complex - P. lessonae, Anguis fragilis, Zootoca vivipara та червонокнижны види: Lacerta viridis, Coronella austriaca, Vipera nikolskii.

Відповідно до наявної інформації, на території Київської області зустрічається 281 видів птахів, з них 161 на гніздуванні, інші під тільки під час міграцій, або зимівлі (Табл. 5.6). В цілому, кількість видів які відносяться до різних охоронних категорій відповідно складає: Червона книга України - 49, Європейський список - 20, МСОП - 13, Боннська конвенція– 133, Бернська конвенція– 269.

Список птахівТаблиця 5.6

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

1. Gavia stellata Гагара 2* 2 н р

115

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

червоношия2. Gavia arctica Гагара чорношия VU 2* 2 н р3. Gavia immer Гагара полярна 2* 2 р4. Gavia adamsii Гагара білодзьоба 2* 2 р5. Podiceps ruficollis Пірникоза мала 2 н н р6. Podiceps

nigricollisПірникоза чорношия 2 р зв

7. Podiceps auritus Пірникоза червоношия 2* 2 р

8. Podiceps grisegena

Пірникоза сірощока 2* 2 р р р

9. Podiceps cristatus Пірникоза велика 3 зв зв н10. Phalacrocorax

carboБаклан великий

3 н н р11. Botaurus stellaris Бугай 2* 2 н зв р12. Ixobrychus

minutusБугайчик

2* 2 зв зв13. Nycticorax

nycticoraxКвак

2 н р14. Egretta alba Чепура велика 2* 2 н р р15. Egretta garzetta Чепура мала 2 р р16. Ardea cinerea Чапля сіра 3 н н17. Ardea purpurea Чапля руда 2* 2 н н18. Ciconia ciconia Лелека білий 2* 2 зв зв19. Ciconia nigra Лелека чорний РД 2* 2 р р20. Branta bernicla Казарка чорна VU 1,2* 3 др21. Rufibrenta

ruficollisКазарка червоновола ВР VU EN 1,2* 2 др

22. Anser anser Гуска сіра 1,2* 3 р зв р23. Anser albifrons Гуска білолоба 1,2* 3 зв р24. Anser fabalis Гуменник 1,2* 3 зв25. Chen caerulescens Гуска біла 1,2 3 др26. Cygnus olor Лебідь-шипун 1,2* 3 н н р27. Cygnus cygnus Лебідь-кликун 1,2* 2 р р28. Cygnus bewickii Лебідь малий РД VU 1,2* 2 др29. Tadorna

ferrugineaОгар

ВР VU 1,2* 2 др30. Tadorna tadorna Галагаз 1,2* 2 др31. Anas

platyrhynchosКрижень

1,2* 3 зв зв зв32. Anas crecca Чирянка мала 1,2* 3 р зв р33. Anas strepera Нерозень РД 1,2* 3 р р34. Anas penelope Свищ 1,2* 3 р зв н

116

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

35. Anas acuta Шилохвіст 1,2* 3 р н36. Anas querquedula Чирянка велика 1,2* 3 зв зв н37. Anas clypeata Широконіска 1,2* 3 н н р38. Aythya ferina Попелюх 1,2* 3 зв зв зв39. Aythya nyroca Чернь білоока ВР VU NT 1,2* 3 др др40. Aythya fuligula Чернь чубата 1,2* 3 н зв зв41. Aythya marila Чернь морська EN 1,2* 3 н р42. Clangula hyemalis Морянка 1,2* 3 р р43. Bucephala

clangulaГоголь

РД 1,2* 3 зв зв44. Melanitta nigra Синьга 1,2* 3 др45. Melanitta fusca Турпан 1,2* 3 др46. Mergus albellus Крех малий 1,2* 2 н н47. Mergus serrator Крех середній ВР 1,2* 3 р р48. Mergus merganser Крех великий 1,2* 3 р н49. Pandion haliaetus Скопа ЗК 2 2 р50. Pernis apivorus Осоїд 1,2 2 н зв51. Milvus migrans Шуліка чорний ВР VU 1,2 2 р н52. Circus cyaneus Лунь польовий РД 1,2 2 н н53. Circus pygargus Лунь лучний ВР 1,2 2 н н р54. Circus

aeruginosusЛунь очеретяний

1,2 2 зв зв р55. Accipiter gentilis Яструб великий 1,2 2 н зв н56. Accipiter nisus Яструб малий 1,2 2 н зв57. Buteo lagopus Зимняк 1,2 2 зв зв58. Buteo rufinus Канюк степовий РД VU 1,2 2 р р др59. Buteo buteo Канюк звичайний 1,2 2 зв зв н60. Circaetus gallicus Змієїд РД 1,2 2 р н61. Hieraaetus

pennatusОрел-карлик

РД 1,2 2 р р62. Aquila clanga Підорлик великий РД EN VU 1,2 2 др р63. Aquila pomarina Підорлик малий РД 1,2 2 н н64. Aquila heliaca Могильник РД VU 1,2 2 р65. Aquila chrysaetos Беркут ВР 1,2 2 р р66. Haliaeetus

allbicillaОрлан-білохвіст

РД 1,2 2 р р р67. Gyps fulvus Сип білоголовий ВР 1,2 2 др68. Falco rusticolus Кречет 2 2 др69. Falco cherrug Балабан ВР EN EN 2 2 др др70. Falco peregrinus Сапсан РД 2 2 др др др71. Falco subbuteo Підсоколик 2 2 н зв

117

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

великий72. Falco columbarius Підсоколик малий 2 2 н н73. Falco vespertinus Кібчик VU NT 2 2 р р74. Falco tinnunculus Боривітер

звичайний 2 2 н зв75. Lagopus lagopus Куріпка біла 3 др76. Lyrurus tetrix Тетерук ЗК 3 р р77. Tetrao urogallus Глушець ЗК 2 р р78. Tetrastes bonasia Орябок ВР 3 р р79. Perdix perdix Куріпка сіра VU 3 н н80. Coturnix coturnix Перепілка 2 3 н н81. Grus grus Журавель сірий РД 1,2* 2 р н82. Rallus aquaticus Пастушок 3 н р р83. Porzana porzana Погонич

звичайний 2* 2 н н84. Porzana parva Погонич малий 2* 2 р р85. Crex crex Деркач NT 2 н н86. Gallinula

chloropusКурочка водяна

3 зв зв р87. Fulica atra Лиска 2* 3 зв зв н88. Burhinus

oedicnemusЛежень

НО VU 2 2 р р89. Pluvialis

squatarolaСивка морська

2* 3 др90. Pluvialis fulva Сивка бурокрила 2 3 др91. Pluvialis apricaria Сивка звичайна 2* 3 др92. Charadrius

hiaticulaПісочник великий

РД 2* 2 др р93. Charadrius dubius Пісочник малий 2* 2 н н94. Eudromias

morinellusХрустан

2* 2 р95. Vanellus vanellus Чайка VU 2* 3 зв зв96. Arenaria interpres Крем’яшник 2* 2 р97. Haematopus

ostralegusКулик-сорока

ВР 3 н н98. Tringa ochropus Коловодник

лісовий 1,2* 2 н н99. Tringa glareola Коловодник

болотяний 1,2* 2 р н100. Tringa nebularia Коловодник

великий 1,2* 3 н101. Tringa totanus Коловодник

звичайний 1,2* 3 н н102. Tringa erythropus Коловодник 1,2* 3 р

118

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

чорний103. Tringa stagnatilis Коловодник

ставковий ЗК 1,2* 2 др р104. Actitis hypoleucos Набережник 1,2* 2 н н105. Xenus cinereus Мородунка 1,2* 2 р р106. Phalaropus

lobatusПлавунець круглодзьобий 2* 2 др

107. Philomachus pugnax

Брижач1,2* 3 р зв

108. Calidris minuta Побережник малий 1,2* 2 р

109. Calidris temminckii

Побережник білохвостий 1,2* 2 др

110. Calidris ferruginea

Побережник червоногрудий 1,2* 2 р

111. Calidris alpina Побережник чорногрудий 1,2* 2 н

112. Calidris canutus Побережник ісландський 1,2* 3 р

113. Calidris alba Побережник білий 1,2* 2 р114. Limicola

falcinellusПобережник болотяний 1,2* 2 р

115. Lymnocryptes minimus

Баранець малий1,2* 3 р

116. Gallinago gallinago

Баранець звичайний 1,2* 3 н н р

117. Gallinago media Баранець великий ЗК NT 1,2* 2 р118. Scolopax rusticola Слуква 1,2 3 н н119. Numenius arquata Кульон великий ЗК NT 1,2* 3 р120. Limosa limosa Грицик великий VU NT 1,2* 3 н н121. Limosa lapponica Грицик малий 1,2* 3 р122. Stercorarius skua Поморник

великий 3 др123. Stercorarius

pomarinusПоморник середній 3 р

124. Stercorarius parasiticus

Поморник короткохвостий 3 р

125. Stercorarius longicaudatus

Поморник довгохвостий 3 р

126. Larus ichthyaetus Мартин каспійський ЗК 2* 3 р

127. Larus minutus Мартин малий 2 р зв128. Larus ridibundus Мартин

звичайний 3 н зв зв129. Larus fuscus Мартин

чорнокрилий н130. Larus argentatus Мартин р

119

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

сріблястий131. Larus cachinnans Мартин

жовтоногий н н н132. Larus marinus Мартин морський р133. Larus canus Мартин сивий 3 р зв зв134. Rissa tridactyla Мартин трипалий 3 р135. Chlidonias niger Крячок чорний 2* 2 н н136. Chlidonias

leucopterusКрячок білокрилий 2* 2 р р

137. Chlidonias hybrida

Крячок білощокий2 н н

138. Gelochelidon nilotica

Крячок чорно-дзьобий VU 2* 2 др

139. Hydroprogne caspia

Крячок каспійський ВР 2* 2 р

140. Sterna hirundo Крячок річковий 2* 2 зв зв141. Sterna paradisaea Крячок полярний 2* 2 др142. Sterna albifrons Крячок малий РД 2* 2 р р143. Columba

palumbusПрипутень

н зв144. Columba oenas Голуб-синяк ВР 3 р н145. Columba livia Голуб сизий 3 ч146. Streptopelia

decaoctoГорлиця садова

3 н147. Streptopelia turtur Горлиця звичайна 3 н н148. Cuculus canorus Зозуля 3 зв н149. Nyctea scandiaca Сова біла 2 др150. Bubo bubo Пугач РД 2 др151. Asio otus Сова вухата 2 зв зв152. Asio flammeus Сова болотяна РД 2 др р153. Aegolius funereus Сич волохатий РД 2 др154. Athene noctua Сич хатній 2 н155. Glaucidium

passerinumСичик-горобець

ВР 2 др156. Surnia ulula Сова яструбина 2 др157. Strix aluco Сова сіра 2 н158. Strix nebulosa Сова бородата РД 2 др159. Tyto alba Сипуха ЗК 2 др160. Caprimulgus

europaeusДрімлюга

2 зв н161. Apus apus Серпокрилець

чорний 3 зв н162. Coracias garrulus Сиворакша ЗК VU NT 2 2 р р

120

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

163. Alcedo atthis Рибалочка 2 н н164. Merops apiaster Бджолоїдка 2 2 зв зв165. Upupa epops Одуд 2 н н166. Jynx torquilla Крутиголовка 2 н н167. Picus canus Жовна сива 2 н р168. Dryocopus

martiusЖовна чорна

2 н р169. Dendrocopos

majorДятел звичайний

2 зв н170. Dendrocopos

syriacusДятел сирійський

2 н р171. Dendrocopos

mediusДятел середній

2 н р172. Dendrocopos

leucotosДятел білоспинний РД 2 др др

173. Dendrocopos minor

Дятел малий2 н р

174. Picoides tridactylus

Дятел трипалийВР 2 др

175. Riparia riparia Ластівка берегова 2 зв зв176. Hirundo rustica Ластівка сільська 2 зв зв177. Delichon urbica Ластівка міська 2 зв зв178. Galerida cristata Посмітюха 3 н н н179. Calandrella

cinereaЖайворонок малий 3 др

180. Melanocorypha leucoptera

Жайворонок білокрилий 2 др

181. Melanocorypha yeltoniensis

Жайворонок чорний EN 2 р

182. Eremophila alpestris

Жайворонок рогатий 2 н

183. Lullula arborea Жайворонок лісовий 3 зв зв

184. Alauda arvensis Жайворонок польовий 3 зв зв

185. Anthus campestris Щеврик польовий 2 р р186. Anthus trivialis Щеврик лісовий 2 зв н187. Anthus pratensis Щеврик лучний 2 р р188. Anthus cervinus Щеврик червоно-

грудий 2 р189. Motacilla flava Плиска жовта 2 н н190. Motacilla citreola Плиска

жовтоголова 2 р р191. Motacilla cinerea Плиска гірська 2 др192. Motacilla alba Плиска біла 2 н н

121

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

193. Lanius collurio Сорокопуд терновий 2 зв н

194. Lanius minor Сорокопуд чорнолобий 2 р р

195. Lanius excubitor Сорокопуд сірий РД 2 р р н196. Oriolus oriolus Вивільга 2 зв н197. Sturnus vulgaris Шпак звичайний зв зв р198. Garrulus

glandariusСойка

зв зв199. Pica pica Сорока зв200. Nucifraga

caryocatactesГоріхівка

2 р201. Corvus monedula Галка зв р202. Corvus frugilegus Грак зв зв зв203. Corvus cornix Ворона сіра зв204. Corvus corax Крук 3 н205. Bombycilla

garrulusОмелюх

2 н зв206. Troglodytes

troglodytesВолове очко

2 н н207. Prunella

modularisТинівка лісова

2 р208. Locustella

luscinioidesКобилочка солов’їна 2 н н

209. Locustella fluviatilis

Кобилочка річкова 2 н н

210. Locustella naevia Кобилочка-цвіркун 2 р р

211. Acrocephalus paludicola

Очеретянка прудка ЗК VU VU 2 др

212. Acrocephalus schoenobaenus

Очеретянка лучна2 зв зв

213. Acrocephalus palustris

Очеретянка чагарникова 2 н н

214. Acrocephalus scirpaceus

Очеретянка ставкова 2 н р

215. Acrocephalus arundinaceus

Очеретянка велика 2 зв н

216. Hippolais icterina Берестянка звичайна 2 н н

217. Sylvia nisoria Кропив’янка рябогруда 2 н н

218. Sylvia atricapilla Кропив’янка чорноголова 2 зв зв

219. Sylvia borin Кропив’янка садова 2 н н

220. Sylvia communis Кропив’янка сіра 2 зв зв

122

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

221. Sylvia curruca Кропив’янка прудка 2 р р

222. Phylloscopus trochilus

Вівчарик весняний 2 зв н

223. Phylloscopus collybita

Вівчарик-ковалик2 зв зв

224. Phylloscopus sibilatrix

Вівчарик жовтобровий 2 зв н

225. Regulus regulus Золотомушка жовточуба 2 н зв

226. Regulus ignicapillus

Золотомушка червоночуба НО 2 др

227. Ficedula hypoleuca

Мухоловка строката 2 2 зв н

228. Ficedula albicollis Мухоловка білошия 2 2 зв н

229. Ficedula parva Мухоловка мала 2 2 н р230. Muscicapa striata Мухоловка сіра 2 2 зв н231. Saxicola rubetra Трав’янка лучна 2 2 зв н232. Saxicola torquata Трав’янка

чорноголова 2 2 н р233. Oenanthe

oenantheКам’янка звичайна 2 2 н р

234. Phoenicurus phoenicurus

Горихвістка звичайна 2 2 н н

235. Phoenicurus ochruros

Горихвістка чорна2 2 зв р

236. Erithacus rubecula Вільшанка 2 2 зв зв р237. Luscinia luscinia Соловейко

східний 2 2 зв зв238. Luscinia svecica Синьошийка 2 2 н р239. Turdus pilaris Чикотень 2 3 зв зв зв240. Turdus merula Дрізд чорний 2 3 зв зв р241. Turdus iliacus Дрізд білобровий 2 3 р н242. Turdus

philomelosДрізд співочий

2 3 зв зв243. Turdus viscivorus Дрізд-омелюх 2 3 н н р244. Panurus biarmicus Синиця вусата 2 р р р245. Aegithalos

caudatusСиниця довгохвоста 3 н н н

246. Remiz pendulinus Ремез 2 н н247. Parus palustris Гаїчка болотяна 2 н н248. Parus montanus Гаїчка-пухляк 2 р р249. Parus cristatus Синиця чубата 2 н р250. Parus ater Синиця чорна 2 р н

123

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

251. Parus caeruleus Синиця блакитна 2 зв зв252. Parus major Синиця велика 2 зв зв253. Sitta europaea Повзик 2 н р254. Certhia familiaris Підкоришник

звичайний 2 н др255. Certhia

brachydactylaПідкоришник короткопалий 2 др

256. Passer domesticus Горобець хатній зв р257. Passer montanus Горобець

польовий 3 зв н258. Fringilla coelebs Зяблик 3 зв зв р259. Fringilla

montifringillaВ’юрок

3 зв н260. Serinus serinus Щедрик 2 н р261. Chloris chloris Зеленяк 2 зв зв н262. Spinus spinus Чиж 2 зв зв263. Carduelis

carduelisЩиглик

2 н н н264. Acanthis

cannabinaКоноплянка

2 н н н265. Acanthis

flavirostrisЧечітка гірська

2 др266. Acanthis flammea Чечітка звичайна 2 зв н267. Carpodacus

erythrinusЧечевиця

2 р р268. Carpodacus

roseusЧечевиця сибірська 3 др

269. Loxia pytyopsittacus

Шишкар сосновий2 др

270. Loxia curvirostra Шишкар ялиновий 2 р

271. Loxia leucoptera Шишкар білокрилий 2 др

272. Pyrrhula pyrrhula Снігур 3 зв зв273. Coccothraustes

coccothraustesКостогриз

2 зв зв р274. Emberiza calandra Просянка 3 н н р275. Emberiza

citrinellaВівсянка звичайна

2 зв зв н276. Emberiza

schoeniclusВівсянка очеретяна 2 н н р

277. Emberiza pusilla Вівсянка-крихітка 2 др278. Emberiza aureola Вівсянка лучна VU 1,2 2 др279. Emberiza

hortulanaВівсянка садова

3 р р280. Calcarius Подорожник 2 р

124

№ з/п

Латинська назва

Українська назва

ЧК

У

ЕС

IUC

N

Bonn

Bern

Осілий

Гніздуючий

Мігрую

чий

Зимую

чий

Залітний

lapponicus лапландський281. Plectrophenax

nivalisПуночка

2 н н

Відкриті ділянки трав'яної рослинності.Серед птахів цієї груп найбільш численними є жайворонок польовий

Alauda arvensis, просянка Emberiza calandra та трав’янка лучна Saxicola rubetra. Інші виді - плиска біла Motacilla alba, плиска жовта Motacilla flava, трав’янка чорноголова Saxicola torquata – менш численні. Наступні шість видів - куріпка сіра Perdix perdix, перепілка Coturnix coturnix, деркач Crex crex, лунь лучний Circus pygargus, плиска жовтоголова Motacilla citreola, кам’янка звичайна Oenanthe oenanthe зустрічаються на гніздуванні спорадично. Цю групу птахів можливо значно розширити за рахунок видів, які мешкають на узліссях або дуже розріджених насадженнях (сорокопуди, щеврики, вівсянки), або харчуються на відкритих ділянках трав'яної рослинності (шпаки, канюки тощо), але на наш погляд, більш правильно віднести їх до наступної групи.

Ділянки вкриті деревно-чагарниковою рослинністю Ділянки вкриті деревно-чагарниковою рослинністю представлені, як

великими лісовими масивами, так і розрідженою рослинністю з поодинокими деревами та кущами, так і лісосмугами. Серед найбільш численних видів цієї групи є зяблик Fringilla coelebs, дрізд чорний Turdus merula, синиця велика Parus major, сорокопуд терновий Lanius collurio, шпак звичайний Sturnus vulgaris, кропив’янка сіра Sylvia communis, соловейко східний Luscinia luscinia, вільшанка Erithacus rubecula, щиглик Carduelis carduelis, вівсянка звичайна Emberiza citrinella, зозуля Cuculus canorus, горобець польовий Passer montanus, дрізд співочий Turdus philomelos, мухоловка строката Ficedula hypoleuca, дятел звичайний Dendrocopos major. Звичайними видами гніздування яких зв’язано з деревно-чагарниковою рослинністю у балках є канюк звичайний Buteo buteo, припутень Columba palumbus,, щеврик лісовий Anthus trivialis, вивільга Oriolus oriolus, сойка Garrulus glandarius, сорока Pica pica, ворона сіра Corvus cornix, синиця блакитна Parus caeruleus, зеленяк Chloris chloris, коноплянка Acanthis cannabina. Інші види - шуліка чорний Milvus milvus, підорлик малий Aquila pomarina, яструб великий Accipiter gentiles, яструб малий Accipiter nisus, горлиця звичайна Streptopelia turtur, крутиголовка Jynx torquilla, жовна сива Picus canus, дятел сирійський Dendrocopos syriacus, сорокопуд чорнолобий Lanius minor, кропив’янка рябогруда Sylvia nisoria, вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita, мухоловка білошия Ficedula albicollis, костогриз Coccothraustes coccothraustes, вівсянка садова Emberiza hortulana – зустрічаються рідше.

125

Водно-болотні угіддя.Чисельність та видовий склад птахів водно-болотних значною мірою

залежить від розміру водойм та їх специфічних характерстик. Найбільш численними видами є пірникоза велика Podiceps cristatus, лиска Fulica atra, крижень Anas platyrhynchos чапля сіра Ardea cinerea, очеретянка велика Acrocephalus arundinaceus. Звичайними є пірникоза мала Podiceps ruficollis, бугайчик Ixobrychus minutus, чепура велика Egretta alba, чапля руда Ardea purpurea, лелека білий Ciconia ciconia, лебідь-шипун Cygnus olor, крижень Anas platyrhynchos, чирянка велика Anas querquedula, мартин звичайний Larus ridibundus, лунь очеретяний Circus aeruginosus, рибалочка Alcedo atthis, очеретянка лучна Acrocephalus schoenobaenus, очеретянка ставкова Acrocephalus scirpaceus, очеретянка чагарникова Acrocephalus palustris, вівсянка очеретяна Emberiza schoeniclus. Набагато рідше гніздяться хохотунья Larus cachinnans, бугай Botaurus stellaris, чайка Vanellus vanellus, пастушок Rallus aquaticus,погонич звичайний Porzana porzana, набережник Actitis hypoleucos, синьошийка Luscinia svecica, ремез Remiz pendulinus.

Для Київської області на сьогоднішній день підтверджено перебування 69 видів.Із них до різних охоронних категорій відносяться 48 видів, що становить близько 70% від загального числа: Червона книга України - 26 (37,7%), Європейський червоний список - 5, червоний список МСОП - 6, CITES – 4, директиви щодо збереження природних середовищ існування (“Habitat directive”) – 12 (додаток IV) та 2 (додаток V), Бонська конвенція – 16 (додаток ІІ), Бернська конвенція - 18 (додаток ІІ) та 29 (додаток ІІІ).

Таке видове багатство передусім обумовлене розміщенням даної території на стику лісової та лісостепової зон.

5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибальського господарствСтаном на 01.01.2018 року мисливське господарство у Київській області

веде 69 користувачів мисливських угідь різної форми власності на площі близько 1862 тис.га. Це державні мисливські та лісомисливські господарства, господарства Українського товариства мисливців і рибалок та користувачі іншої форми власності.

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (особин)Таблиця 5.7.

Види мисливських тварин 2015 рік 2016 рік 2017 рік1 2 3 4

Лось 779 801 922Олень благородний 1709 1750 3235Олень плямистий 70 173 793Козуля 9117 9303 10726Кабан 3384 266 31Заєць-русак 32308 32374 35963Лисиця 2429 1737 1686

126

Кількість виявлених фактів браконьєрстваТаблиця 5.8

2015 рік 2016 рік 2017 рікВиявлено фактів браконьєрства (мисливство)

164 184 227

Добування основних видів мисливських тварин (особин)Таблиця 5.9

Рік Види мисливських

тварин

Затверджений ліміт

добування

Видано ліцензій

Добуто Не використано

ліцензій

Причина невикористання

1 2 3 4 5 6 72015 Лось 60 49 39 10

Олень благ. 124 92 66 26Кабан 1417 588 230 358Козуля 735 671 481 190

2016 Лось 79 71 52 16Олень благ. 155 132 69 14Кабан - - 23 -Козуля 895 891 685 117

2017 Лось 38 36 28 2Олень благ. 212 161 119 51Кабан - - - -Козуля 964 867 694 97

Рибна галузь Київської області відіграє значну роль для розвитку продовольчого комплексу регіону, і є одним з основних постачальників повноцінного харчового білку. Крім того, у Київській області рибне господарство є одним із вагомих джерел зайнятості населення.

Сучасний стан ведення рибного господарства в Україні визначається, перш за все, складною загальною економічною ситуацією, яка, до того ж, ускладнюється через суттєві екологічні наслідки антропогенного характеру.

Внаслідок розвитку промисловості, сільського господарства, розширення населених пунктів навантаження на водойми постійно зростає, і ця тенденція продовжується, що впливає на стан іхтіофауни, її розмаїття. У зв'язку з цим до збереження розмаїття корінної іхтіофауни, як національного надбання, потрібні нові підходи, які враховували б позитивні й негативні набутки господарювання на водоймах, його сучасні реалії.

Недосконалим є законодавче та нормативно-правове забезпечення рибогосподарської галузі. У першу чергу це стосується питань платного використання запасів водних живих ресурсів, одержання та використання квот на право їх видобування, а також компенсаційних та штрафних коштів за шкоду, завдану цим ресурсам і рибному господарству, надання у користування

127

та експлуатації рибогосподарських водних об’єктів, здійснення рибництва і діяльності колективних рибогосподарських підприємств.

Динаміка вилову рибиТаблиця 5.10

Рік Назва водного об’єкту Затверджений ліміт вилову, т/рік

Фактичний вилов, т/рік

1 2 3 42015 Київське водосховище 733,7 659,797

Канівське водосховище 467,5 357,0072016 Київське водосховище 1279 1464,51

Канівське водосховище 624,0 649,2932017 Київське водосховище 607,0 768,81

Канівське водосховище 1224,0 1695,464

Кількість виявлених фактів браконьєрстваТаблиця 5.11

2015 рік 2016 рік 2017 рікВиявлено фактів браконьєрства (рибальство)

3473 652 2983

У сучасних умовах розв’язання проблем розвитку рибної галузі вимагає виваженої політики з боку держави, регулювання і підтримки виробництва рибної продукції. Причому таку підтримку слід здійснювати переважно економічними методами, які повинні стати невід’ємною частиною сучасної політики розвитку аквакультури. Необхідно забезпечити формування нової аграрної політики, яка б визначала роль і місце держави у забезпеченні сталого розвитку аквакультурного виробництва, а також форми, методи й механізми економічного регулювання і фінансової бюджетної підтримки підприємств, які займаються відтворенням, вирощуванням, виловом риби і виробництвом продукції аквакультури.

5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів

Охорона тваринного світу на Україні проводиться у відповідності з Законом України «Про тваринний світ» та Законом України «Про Червону книгу України» (для рідкісних і зникаючих видів). Тваринний світ, який є одним із компонентів навколишнього природного середовища, є національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і

128

виховання людей, об’єктом наукових досліджень та важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних благ.

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, забезпечується шляхом:

- встановлення особливого правового статусу видів тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів;

- систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування та зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення;

- створення на територіях, де вони оселені, та на шляхах міграції, системи заповідних та інших об'єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове у процесі міграції перебування або зростання на певній території видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення;

- створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках тощо);

- врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної та проектно-планіровочної документації, екологічної експертизи;

- проведення широкої виховної роботи серед населення;-встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та матеріальної

відповідальності за знищення чи пошкодження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

- розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів.

Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. 3 ним пов'язане функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необхідним компонентом у процесі кругообігу речовин і енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угруповань, структуру і природну родючість ґрунтів, формування рослинного покриву, біологічні властивості води і якість навколишнього природного середовища в цілому.

Україна є стороною більш ніж 50 міжнародних багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Серед них Конвенція про біологічне різноманіття і Картахенський протокол про біобезпеку до неї, Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та угоди до неї, Конвенція про водно-

129

болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Всеєвропейська стратегія збереження біотичного різноманіття, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інші.

Серед дикої природи області зустрічаються багато тварин, занесених до Червоної книги України (2009), серед яких ссавці: видра річкова, норка європейська, рись, горностай; птахи: лелека чорний, лунь польовий, лунь степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, орлан-білохвіст, журавель сірий, поручайник; риби: стерлядь, марена дніпровська, ялець звичайний, карась звичайний, йорж носар, мінога українська.

У Київській області налічується 169 видів тварин занесених до Червоної книги України.

5.3.4 Чужорідні види тваринЧужорідними називають види тварин, випадково занесених людиною в

нові для них регіони, де вони успішно приживаються, починають розмножуватись і захоплювати нові території. Інвазивні види негативно впливають на місцеву флору і фауну, відчого стають шкідниками і карантинними об'єктами.

Поява чужорідних видів розглядається у якості екосистемної мутації, яка призводить до перебудови структури угруповань.

Іноді чужорідні види тварин поширюються завдяки захопленню спортивним полюванням і рибалкою, за рахунок використання для наживки особливих видів організмів. Також дикими можуть стати звичайні домашні тварини - кішки, кози, свині і папуги. Таке явище може призвести до різкого скорочення популяції типових представників тваринного і рослинного світу або навіть їх зникнення взагалі.

Інформація про чужорідні види тваринТаблиця 5.12

Назва виду (українська і латинська (наукова)) Результати досліджень, заходи контролю чисельності

Муфлон (Ovis musimon Linnaeus) -

5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світуСьогодні тваринний світ становить один з найбільш вразливих об'єктів

природи, бо впливати на його стан можна як безпосередньо (на самих тварин), так і через вплив на середовище його перебування. Тому ст. 32 Закону України «Про тваринний світ» містить перелік правових, організаційних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на відтворення, раціональне використання і збереження тваринного світу у всьому його біологічному різноманітті. Підґрунттям такої діяльності є комплексний підхід до охорони та поліпшення всієї екологічної системи довкілля, в якій перебуває і складовою

130

частиною якої є тваринний світ. Відповідно заходи щодо його охорони можна умовно поділити на дві великі групи: спрямовані на охорону самих тварин та ті, які забезпечують охорону середовища їх перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин.

Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу, та забезпечується шляхом:

- встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу;

- охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об'єктівтваринного світу;

- охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин;

- запобігання загибелі тварин під час здійсненнявиробничих процесів;- формування екологічної мережі, створення державних заповідників,

заказників і визначення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні;

- встановлення особливого режиму охоронивидівтварин, занесених до Червоної книги України;

- розроблення і впровадження програм (планівдій) щодо збереження та відтворення видів диких тварин, які перебувають під загрозою зникнення;

- розведення у неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та банків для зберігання генетичного матеріалу;

-встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їхнього добування;

- регулювання вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій;

- надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їхньої загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій;

- організації наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів щодо охорони тваринного світу;

- виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин;- пропаганди важливості охорони тваринного світу;- здійснення контролю у галузі охорони, використання і відтворення

тваринного світу;- проведення заходів екологічної безпеки;- запобігання проникненню у природне середовище України чужорідних

видів диких тварин та здійснення заходів щодо недопущення негативних наслідків у разі їхнього випадкового проникнення;

- створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу;

131

- урахування питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів та здійснення господарської діяльності;

- регулювання вивезення за митний кордон України об'єктів тваринного світу;

- стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу;

- проведення відповідно до законодавства інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежене або повністю заборонене на певній території чи на певні строки.

Певні заборони та обмеження передбачені законодавством практично по кожному виду користування тваринним світом. Добування диких тварин можливе лише на підставах, умовах і у порядку, передбачених законодавством. Для забезпечення сталого існування і використання дикої фауни забороняється, користування загальнонебезпечними і винищувальними засобами добування, встановлюються нормативи, ліміти, квоти вилучення тварин. Забороняється добувати звірів і птахів у разі виникнення стихійного лиха та при надзвичайних екологічних ситуаціях. Створення і поповнення зоологічних колекцій у зоопарках, зоосадах, океанаріумах шляхом вилучення тварин із природного середовища провадиться лише за дозволами, виданими Мінприроди України. Забороняється самовільне переселення тварин у нові місця перебування, їх акліматизація та схрещування. Такі дії повинні також здійснюватись за спеціальними дозволами органів Мінприроди за погодженням з органами лісового та мисливського господарства.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів щодо запобігання загибелі тварин під час виробничих процесів у сільському та лісовому господарстві, при експлуатації електричної мережі та транспортних засобів. Так, значна кількість зайців, птахів та іншої польової дичини гине під час сінокосу, збирання врожаю та інших сільськогосподарських робіт. Іноді навіть більше, ніж за весь сезон полювання. Непоодинокі випадки загибелі птахів від ураження електричним струмом на незахищених стовпах тощо. Тому підприємства і громадяни повинні застосовувати спеціальні пристрої та безпечні технології, які б запобігали спричиненню шкоди тваринному світу.

Використання мисливських тварин здійснюється на підставі лімітів.Рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення в природних

умовах на території України, види тварин підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України.

5.4. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні5.4.1Стан перспективи розвитку природно-заповідного фонду

132

Станом на 01.01.2018 року на території Київської області налічується 214 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею – 290 726,87 га, що становить 10,33 % від адміністративної площі Київської області, при необхідних 11,7 % у 2021 році.

Розширення території природно-заповідного фонду Київської області є одним з пріоритетних напрямів роботи Департаменту.

Проведені заходи щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду.

Так, з метою реалізації державної політики у сфері розвитку заповідної справи на території Київської області, підвищення ролі територій та об’єктів природно-заповідного фонду у збереженні біотичного та ландшафтного різноманіття області, розроблено Регіональну програму розвитку природно-заповідного фонду Київської області «Київщина заповідна» на 2017-2020 роки (далі – Програма), яку затверджено рішенням Київської обласної ради сьомого скликання від 19.05.2017 № 300-14-VII.

В рамках вище згаданої Програми, планується створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду, передбачених Регіональною схемою екологічної мережі Київської області та дасть можливість значно збільшити площу природно-заповідного фонду області – до 443 тис.га, що дозволить досягнути показника 15,7%, як і передбачає Державна Стратегія регіонального розвитку України на період до 2020 року.

Протягом 2017 року Департаментом створено 7 територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: регіональний ландшафтний парк «Пташиний рай» (466,8 га), ботанічний заказник місцевого значення «Черківщина» (32,4 га), ботанічні пам’ятки природи місцевого значення «Телепень» (2,3 га), «Дуб Гоголя» (0,01 га), «Дуб Семена Палія» (0,01 га), «Государ Великої Галявини» (0,01 га), «Дідодуб» (0,01 га).

Зокрема, у 2017 році Департаментом проведено роботу по створенню регіонального ландшафтного парку «Пташиний рай» загальною площею – 466,8 га на частині Дніпровського острівного архіпелагу, яка включає острів Великий Північний з внутрішньою затокою Журавель, острова Вальковський та Пташиний в межах м. Вишгород Київської області.

На території парку пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Кагарлицький» створено ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб Гоголя» площею 0,01 га.

Крім того, Департаментом за доручення Мінприди проводилась відповідна робота по створенню національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський» орієнтовною площею - 30 401 га на території Іванківського та Вишгородського районів та національного природного парку «Приірпіння та Чернечий ліс» орієнтовною площею - 17932,4 га, у межах Києво-Святошинського, Макарівського та Васильківського адміністративних районів та Боярської міської ради.

На виконання Програми проведено роботу по виконанню наступних природоохоронних заходів:

133

- Виготовлено планово-картографічні матеріали по 15 проектованих до заповідання територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Київської області;

- Розроблено проекти землеустрою з організації та встановлення меж 7 територій природно-заповідного фонду місцевого значення на площі 705,38 га;

- Визначено 11 перспективних територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та розроблено наукові обґрунтування щодо доцільності їх створення.

Департаментом продовжується робота по створенню нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме: регіонального ландшафтного парку «Яготинський ім. Гетьмана Кирила Розумовського» (131 га). «Михайлівсько-Рубежівський» (105,7 га), «Дмитрівський» (142,1 га), «Шандрівський ліс» (40 га), «Сеньківський» (424 га); «Личанський ліс» (0,5 га); «Миронівський» (19,6 га); ландшафтних заказників місцевого значення «Миньківський» (76,9), «Руда долина» (6,1 га), «Чорний ліс» (27,2 га), «Чабанівський» (13,2 га), «Петрушківський ліс» (52,3 га); гідрологічного заказника місцевого значення «Неграш-Музичі» (34,9 га); зоологічного заказника місцевого значення «Стайківські обрії» (43,4 га).

Динаміка структури природно-заповідного фонду Київської областіТаблиця 5.13

Категорія територій та об’єктів ПЗФ На 01.01.2017 р. На 01.01.2018 р.Кількість,

штПлоща,

гаКількість,

штПлоща,

га1 2 3 4 5

Природні заповідники - -Біосферні заповідники 1 226 964,7 1 226 964,7Національні природні парки 2 17206,72 2 17206,72Регіональні ландшафтні парки 2 5156,2 3 5623Заказники загальнодержавного значення

16 63 276,9 16 63 276,9

Заказники місцевого значення 85 26 393,435 86 26 416,24Пам’ятки природи загальнодержавного значення

2 92,0 2 92,0

Пам’ятки природи місцевого значення

67 363,325 72 365,665

Заповідні урочища 17 1571,7 17 1571,7Ботанічні сади загальнодержавного значення

- - - -

Ботанічні сади місцевого значення - - - -Дендрологічні парки загальнодержавного значення

1 405,8 1 405,8

Дендрологічні парки місцевого значення

- - - -

Зоологічні парки загальнодержавного значення

- - - -

Зоологічні парки місцевого значення - - - -Парки-пам’ятки садово-паркового 3 488,5 3 488,5

134

мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

11 185,8747 11 185,8747

РАЗОМ 207 342 105,1547 214 342597,0997в тому числі:загальнодержавного значення 25 308 434,62 25 308 434,62місцевого значення 182 33 670,5347 189 34 162,4797Фактична площа ПЗФ 207 290 234,9347 214 290 726,87% фактичної площі ПЗФ від площі АТО

10,3 10,33

135

’ - ( ) , Розподіл територій та об єктів природно заповідногофонду ПЗФ за їх значенням категоріями та типами

( 01.01.2018 )станомна рокуТаблиця 5.14.

Категорії об’єктів ПЗФ Об’єкти ПЗФ % площіокремихкатегорій

дозагальної

площіПЗФ

загальнодержавногозначення

місцевого значення разом

кіль-кість,

од.

площа, га кіль-кість,

од.

площа, га кіль-кість,

од.

площа, гаусього у тому

числі надана в постійне користу-

вання

усього у тому числі

надана в постійне користу-

вання

усього у тому числі надана в постійне користу-

вання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11Природні заповідники - - - - - - - - - -Біосферні заповідники 1 226 964,7 - - - - 1 226 964,7 - 66,22Національні природні парки 2 17206,72 - 2 17206,72 - 5,0Регіональні ландшафтні парки - - - 3 5623,0 5148,7 3 5623,0 5148,7 1,6Заказники, усього 16 63 276,9 X 86 26 416,24 X 102 89693,14 X 26,2у тому числі:

ландшафтні 6 5612,0 X 32 18718,5182 X 38 24330,5182 X -лісові 3 2296,5 X 12 1419,6918 X 15 3716,1918 X -ботанічні - - X 22 1760,03 X 22 1760,03 X -загальнозоологічні 1 48870,0 X 1 212,0 X 2 49082,0 X -орнітологічні 2 489,7 X 6 506,1 X 8 995,8 X -ентомологічні - - X X X -іхтіологічні - - X 2 605,0 X 2 605,0 X -гідрологічні 4 6008,7 X 11 3194,9 X 15 9203,6 X -загальногеологічні - - X - - X - - X -палеонтологічні - - X - - X - - X -карстово-спелеологічні - - X - - X - - X -

Пам’ятки природи, усього 2 92,0 X 72 365,665 X 69 457,665 X 0,13у тому числі: - -

135

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11комплексні - - X 6 14,9 X 6 14,9 X -ботанічні 2 92,0 X 58 143,59 X 60 235,59 X -зоологічні - - X X X -гідрологічні - - X 3 181,425 X 3 181,425 X -геологічні - - X 5 25,75 X 5 25,75 X -

Заповідні урочища - - X 17 1571,7 X 17 1571,7 X 0,45Ботанічні сади - - - - - - - - - -Дендрологічні парки 1 405,8 - - - - 1 405,8 - 0,2Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва

3 488,5 - 11 185,8747 - 14 674,3747 - 0,2

Зоологічні парки - - - - - - - - - -РАЗОМ 25 308434,62 - 189 34 162,47 5148,7 214 342597,0997 5148,7 100

136

5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення Згідно законодавства України водно-болотним угіддям, які мають

міжнародне значення, надається особливий природоохоронний статус. Насамперед, це пов’язано з тим, що 29 жовтня 1996 р. Україна ратифікувала Рамсарську конвенцію – перший міжнародний договір про охорону та раціональне використання водно-болотних угідь та їх ресурсів.

На виконання зобов'язань України у рамках Рамсарської конвенції Кабінет Міністрів України постановою «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення» (№ 935 від 23.11.1995 р.) затвердив перелік з 22 водно-болотних угідь України міжнародного значення загальною площею 650 тис. га. У 1998 р. Бюро Рамсарської конвенції включило ці угіддя до офіційного Переліку рамсарських угідь. Так було започатковано формування в Україні мережі водно-болотних угідь міжнародного значення.

Під «водно-болотними угіддями» розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шість метрів. Вони відіграють велику роль у кругообігу води та багатьох важливих хімічних елементів у природі. Болота, або як їх ще часто називають «світовою холодильною установкою», завдяки своїх природнім властивостям можуть поглинати та утримувати вуглекислий газ із атмосфери під час повільного розкладання органіки, а також одночасно протидіяти так званому «парниковому ефекту».

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 (зі змінами від 16 червня 2004 р.) було затверджено Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення. Такий статус може бути надано цінним природним комплексам боліт, заплавних лук і лісів, а також водних об'єктів - природних або штучно створених, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих чи солоних, у тому числі морським акваторіям, що знаходяться у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду України.

Статус водно-болотних угідь міжнародного значення може бути надано за чотирма групами критеріїв: 1) за типовістю, рідкісністю або унікальністю; 2) за видами рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення в усьому світі; 3) за регулярним перебуванням водно-болотних птахів; 4) за станом іхтіофауни.

Визначення водно-болотних угідь, які можуть бути заявленими для надання їм статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, здійснюється Мінприроди за поданням наукових установ, громадських організацій, інших заінтересованих підприємств, установ, організацій та громадян.

На всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на адміністрації установ природно-заповідного фонду, у межах яких знаходяться ці угіддя, а у разі їх знаходження за межами територій природних заповідників, біосферних заповідників і національних природних парків - на територіальні органи Мінприроди за

137

погодженням з користувачами (власниками) земельних ділянок та інших природних ресурсів. Структуру, зміст та порядок заповнення паспорта визначає Мінприроди.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 «Про порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» Мінприроди та його територіальні органи за погодженням з користувачами (власниками) земельних ділянок та інших природних ресурсів забезпечують установлення спеціальних знаків на межах водно-болотних угідь міжнародного значення. Ці межі наносяться на плани та карти відповідних земельних ділянок.

Охорона і використання природних ресурсів водно-болотних угідь (їх ділянок) міжнародного значення, що перебувають у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, здійснюються відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

29 липня 2004 р. Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотних угіддям України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України.

На території Київської області створено гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Болото Перевід» загальною площею - 516,0 га на території Згурівського району Київської області, який оголошено Указом Президента України від 27 липня 2016 року № 312/2016 «Про території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», іхтіологічний заказник місцевого значення «Косівський» площею 42,0 га, на території Зрайківської, Завадівської та Рачківської сільських рад Володарського району Київської області та гідрологічну пам’ятку природи місцевого значення «Володимира криниця» площею 0,30 га, в межах с. Малі Дмитровичі Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області.

Перспективними водно-болотними угіддями для визнання міжнародною Рамсарською конвенцією визначено ділянку р. Дніпро між м. Києвом та м. Українка площею 25 000 га.

5.4.3 Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщинаНа території Київської області Указом Президента України від 26 квітня

2016 року № 174/2016 створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник площею 226 964,7 га на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Іванківського та Поліського районів Київської області.

Заповідник створено з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів Полісся, забезпечення підтримки та підвищення бар’єрної функції Чорнобильської зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій, забруднених радіонуклідами, організації та проведення міжнародних наукових досліджень.

Основними завданнями Чорнобильського біосферного заповідника є:

138

- забезпечити комплексне збереження унікальної природної території, яка утворилася за період обмеженого доступу до території Чорнобильської зони відчуження і безумовного (обов’язково) відселення (далі – Зона), об’єднавши частину підприємств, які функціонують у Зоні на цей час в одну організаційну структуру;

- здійснювати фоновий екологічний моніторинг, забезпечити вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів;

- створити умови для зв’язування парникових газів, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій, забруднених радіонуклідами;

- відновлювати, за можливості, традиційне землекористування, лісокористування, водокористування та інші види господарської діяльності з врахуванням особливостей функціонування Зони, забезпечити збереження осередків національних духовних і культурних цінностей, об’єктів культурної спадщини;

- міжнародне співробітництво;- екологічна освіта та інформування.Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» на

території заповідника здійснюватимуться природоохоронна, наукова, еколого-освітня діяльність, а також діяльність, спрямована на відновлення радіаційно забруднених земель.

При обґрунтуванні функціональних зон було враховано природні умови, розташування та особливості природних угрупувань, просторову диференціацію, особливо цінних з точки зору збереження та вивчення природних ділянок, ступінь радіаційного забруднення, ступінь і характер збережених ландшафтів, пейзажні якості ландшафтів, необхідність санітарно-гігієнічних заходів, сучасне використання території, розміщення інженерних споруд та комунікацій, розташування масивів зелених насаджень та лісів тощо.

Таке зонування близьке до зонування за «Концепцією реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та еколого-лісівничого зонування, тобто дає можливість виконувати на території біосферного заповідника усі потрібні еколого-лісівницькі заходи, здійснювати постійний радіаційний та протипожежний догляд. При цьому площа зони регульованого заповідання є максимально можливою і на її території дозволяється проведення заходів, передбачених у Концепції зони відчуження, враховуючи особливості зони як радіаційно-небезпечного територіально-адміністративного об’єкта.З метою зменшення ризиків катастрофічних лісових пожеж будуть проведені широкомасштабні заходи з протипожежного облаштування лісів, створені мінералізовані смуги та просіки, протипожежні розриви і водні резервуари, здійснюватиметься утилізація сухостою пошкодженого лісу, боротьба зі шкідниками. Взагалі діяльність біосферного заповідника охоплює велику кількість напрямків сталого господарювання і дозволить виконувати всі функції Зони відчуження.

139

Чорнобильський біосферний заповідник разом з природним заповідником «Древлянський» (Житомирська область) та Поліським державним радіаційно-екологічним заповідником (Республіка Білорусь) стануть унікальною та однією із найбільших природо-охоронних територій Європи.

Подальша міжнародна перспектива передбачає створення в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» транс-кордонного українсько-білоруського біосферного резервату загальною площею близько 500 тис. га з включенням до його складу окрім створюваного у Київській області Чорнобильського біосферного заповідника, природного заповідника «Древлянський» (Житомирська область) та Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника (Республіка Білорусь).

5.4.4 Формування української частини Смарагдової мережі ЄвропиСмарагдова мережа Європи – ряд територій особливого

природоохоронного значення, які визначають і зберігають біологічне різноманіття країн Євросоюзу, Східної Європи і деяких африканських держав. Створена рішенням Бернської конвенції 1979 р. і підтримується державами - членами Ради Європи.

Мета даного масштабного проекту – виділити і взяти під охорону місця проживання рідкісних видів тваринного і рослинного світу. При оцінці території для включення до Смарагдової мережі Європи враховується: чи мешкають тут види рослин і тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, чи представляє вона собою важливий пункт зупинки на шляхах міграції тварин чи птахів, чи відрізняється високим рівнем біорізноманіття, чи зустрічається тут унікальне місцепроживання.

Робота по ідентифікації потенційних Смарагдових об’єктів була здійснена у 2009-2011 роках Благодійною організацією Інтерекоцентр у рамках впровадження проекту Ради Європи та ЄС «Підтримка для впровадження Програми робіт щодо природно-заповідних територій Конвенції про біологічне різноманіття в рамках політики Сусідства ЄС на сході та Росії: Розширення реалізації принципів мережі ЄС Natura 2000 через Смарагдову мережу». Впровадження проекту здійснювалося під науковим, методологічним і організаційним керівництвом Ради Європи та Мінприроди (Мінекоресурсів)

140

України. Одночасно робота по ідентифікації Смарагдових об’єктів також виконувалася у Росії, Білорусії, Молдові, Грузії, Вірменії та Азербайджані. Проект Ради Європи та ЄС дозволив визначити та описати 146 потенційних об’єктів Смарагдової мережі в Україні. П’ять Смарагдових об’єктів було визначено і описано в рамках теми «Визначення територій спеціального інтересу щодо їх збереження в межах та за межами природно-заповідного фонду України згідно з Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі», яка виконувалася Інтерекоцентром та фінансувалась Мінекоресурсів України у 2011 році.

Згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» від 29 жовтня 1996 року N 436/96-ВР Україна стала Договірною Стороною «Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі», укладеної у Берні, 19 вересня 1979 року (Бернська конвенція) і взяла на себе зобов’язання виконувати конвенцію. Ця Конвенція має на меті охорону дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування (оселищ). Особлива увага приділяється видам, яким загрожує зникнення та вразливим видам, включаючи мігруючі види, яким загрожує зникнення чи які є вразливими. Для здійснення нагляду за застосуванням зазначеної Конвенції Договірними Сторонами створений Постійний комітет (ПК).

Реалізація Смарагдової мережі в Україні почалася в 2001 році з наданням Радою Європи за фінансової підтримки ЄС пілотного проекту для апробації процедури та визначення перших п’ятнадцяти Смарагдових об’єктів в Україні.

Антропогенні зміни природного середовища призвели до негативних наслідків для природного середовища майже на всій території України. У зв’язку з цим особливу тривогу викликають факти, які свідчать про неспроможність самовідновлення популяцій рідкісних і зникаючих видів до їхнього первинного стану. Звідси питанням збереження видового біорізноманіття природної флори України на сучасному етапі приділяється значна увага. В усіх регіонах країни проводяться наукові дослідження, створюються кадастри рослинного світу та нові заповідні об’єкти, проводяться популяційні дослідження раритетних видів тощо. Це пов’язано з тим, що саме рідкісні види являються найменш конкурентноздатними і при несприятливих умовах першими зникають з рослинних угруповань. Важливою умовою збереження видового різноманіття України є ведення кадастру біорізноманіття, Червоної книги, складання списків видів рослин та охорона цих видів, у тому числі тих, що потребують охорони, не лише на державному рівні, а й на міжнародному.

Виконуючи оцінку наявності видів флори і фауни в потенційних Смарагдових об’єктах, а також враховуючи іншу інформацію, науковці дійшли до висновку, що в Україні знаходяться, проживають або тимчасово перебувають види рослин та тварин, що зазначені в настуаній таблиці.

141

Список видів рослин і тварин із резолюції №6 (1998) Бернської конвенції, які зустрічаються в Україні

Таблиця 5.15Код Назва виду латинню Назва виду українською

Вищі рослини1381 Dicranum viride Дикран зелений1386 Buxbaumia viridis Букобаумія зелена1389 Meesia longiseta Меезія довгоніжкова1393 Drepanocladus vernicosus Гаматокауліс глянсуватий1428 Marsilea quadrifolia Марсилія чотирилиста1437 Thesium ebracteatum Льонолисник безприквітковий1477 Pulsatilla patens Сон розлогий1516 Aldrovanda vesiculosa Альдрованда пухирчаста1528 Saxifraga hirculus Ломикамінь болотний1617 Angelica palustris Маточник болотний1689 Dracocephalum austriacum Змієголовник австрійський1758 Ligularia sibirica Язичник сибірський1805 Jurinea cyanoides Юринея волошковидна1832 Caldesia parnassifolia Кальдезія білозоролиста1898 Eleocharis carniolica Ситняг карніолійський1902 Cypripedium calceolus Зозулині черевички звичайні1903 Liparis loeselii Жировик Лозеля1939 Agrimonia pilosa Парило волосисте2064 Rheum rhaponticum Ревінь чорноморський2073 Dianthus hypanicus Гвоздика бузька2078 Moehringia hypanica Мерингія південнобузька2081 Silene cretacea Смілка крейдяна2093 Pulsatilla grandis Сон великий2098 Paeonia tenuifolia Півонія тонколиста2107 Brassica sylvestris Капуста кримська2109 Cochlearia polonica Ложечниця польська2110 Crambe koktebelica Катран коктебельський2115 Lepidium turczaninowii Хрінниця Турчанінова2116 Schivereckia podolica Шиверекія подільська2135 Astragalus setosulus Астрагал щетинистий2136 Astragalus tanaiticus Астрагал донський2139 Genista tetragona Дрік чотиригранний2174 Cyclamen kuznetzovii Цикламен Кузнецова2186 Syringa josikaea Бузок угорський2201 Onosma polyphylla Громовик багатолистий2238 Achillea glaberrima Деревій голий2256 Centaurea pseudoleucolepis Волошка несправжньоблідолускова2264 Dendranthema zawadskyi Дендрантема Завадського2267 Lagoseris purpurea Лагозерис пурпуровий2271 Serratula tanaitica Серпій донський2280 Allium regelianum Цибуля Регеля2287 Colchicum fominii Пізньоцвіт фоміна2292 Fritillaria montana Рябчик гірський2303 Narcissus angustifolius Нарцис вузьколистий2316 Poa granitica Тонконіг Дейла2319 Stipa syreistschikowii Ковила Сирейщикова2333 Steveniella satyrioides Стевеніела сатиріовидна

142

Код Назва виду латинню Назва виду українськоюПтахи

A001 Gavia stellata Гагара червоношияA002 Gavia arctica Гагара чорношияA007 Podiceps auritus Пірникоза червоношияA019 Pelecanus onocrotalus Пелікан рожевийA020 Pelecanus crispus Пелікан кучерявийA021 Botaurus stellaris БугайA022 Ixobrychus minutus БугайчикA023 Nycticorax nycticorax КвакA024 Ardeola ralloides Чапля жовтаA026 Egretta garzetta Чепура малаA027 Egretta alba Чепура великаA029 Ardea purpurea Чапля рудаA030 Ciconia nigra Лелека чорнийA031 Ciconia ciconia Лелека білийA032 Plegadis falcinellus КоровайкаA034 Platalea leucorodia КосарA037 Cygnus columbianus bewickii Лебідь малийA038 Cygnus cygnus Лебідь-кликунA042 Anser erythropus Гуска малаA060 Aythya nyroca Чернь білоокаA068 Mergus albellus Крех малийA071 Oxyura leucocephala СавкаA072 Pernis apivorus ОсоїдA073 Milvus migrans Шуліка чорнийA074 Milvus milvus Шуліка рудийA077 Neophron percnopterus Стерв'ятникA078 Gyps fulvus Сип білоголовийA079 Aegypius monachus Гриф чорнийA080 Circaetus gallicus ЗмієїдA081 Circus aeruginosus Лунь очеретянийA082 Circus cyaneus Лунь польовийA083 Circus macrourus Лунь степовийA084 Circus pygargus Лунь лучнийA089 Aquila pomarina Підорлик малийA090 Aquila clanga Підорлик великийA091 Aquila chrysaetos БеркутA092 Hieraaetus pennatus Орел-карликA095 Falco naumanni Боривітер степовийA097 Falco vespertinus КібчикA098 Falco columbarius Підсоколик малийA103 Falco peregrinus СапсанA119 Porzana porzana Погонич звичайнийA120 Porzana parva Погонич малийA121 Porzana pusilla Погонич-крихіткаA122 Crex crex ДеркачA124 Porphyrio porphyrio СултанкаA127 Grus grus Журавель сірийA128 Tetrax tetrax ТетерукA129 Otis tarda ДрохваA131 Himantopus himantopus Кулик-довгоніг

143

Код Назва виду латинню Назва виду українськоюA132 Recurvirostra avosetta ЧоботарA133 Burhinus oedicnemus ЛеженьA135 Glareola pratincola Дерихвіст лучнийA139 Charadrius morinellus ХрустанA140 Pluvialis apricaria Сивка звичайнаA154 Gallinago media Баранець великийA157 Limosa lapponica Грицик малийA159 Numenius tenuirostris Кульон тонкодзьобийA166 Tringa glareola Коловодник болотянийA167 Xenus cinereus МородункаA170 Phalaropus lobatus Плавунець круглодзьобийA171 Phalaropus fulicarius Плавунець плоскодзьобийA176 Larus melanocephalus Мартин середземноморськийA180 Larus genei Мартин тонкодзьобийA189 Gelochelidon nilotica Крячок чорнодзьобийA190 Sterna caspia Крячок каспійськийA193 Sterna hirundo Крячок річковийA195 Sterna albifrons Крячок малийA197 Chlidonias niger Крячок чорнийA198 Chlidonias leucopterus Крячок білокрилийA215 Bubo bubo ПугачA216 Nyctea scandiaca Сова білаA217 Glaucidium passerinum Сичик-горобецьA220 Strix uralensis Сова довгохвостаA222 Asio flammeus Сова болотянаA223 Aegolius funereus Сич волохатийA224 Caprimulgus europaeus ДрімлюгаA229 Alcedo atthis РибалочкаA231 Coracias garrulus СиворакшаA234 Picus canus Жовна сиваA236 Dryocopus martius Жовна чорнаA238 Dendrocopos medius Дятел середнійA239 Dendrocopos leucotos Дятел білоспиннийA241 Picoides tridactylus Дятел трипалийA242 Melanocorypha calandra Жайворонок степовийA246 Lullula arborea Жайворонок лісовийA255 Anthus campestris Щеврик польовийA272 Luscinia svecica СиньошийкаA294 Acrocephalus paludicola Очеретянка прудкаA307 Sylvia nisoria Кропив'янка рябогрудаA320 Ficedula parva Мухоловка малаA321 Ficedula albicollis Мухоловка білошияA338 Lanius collurio Сорокопуд терновийA339 Lanius minor Сорокопуд чорнолобийA379 Emberiza hortulana Вівсянка садоваA393 Phalacrocorax pygmeus Баклан малийA397 Tadorna ferruginea ОгарA398 Histrionicus histrionicus КаменяркаA402 Accipiter brevipes Яструб коротконогийA403 Buteo rufinus Канюк степовийA404 Aquila heliaca Могильник

144

Код Назва виду латинню Назва виду українськоюA417 Charadrius asiaticus Пісочник каспійськийA418 Hoplopterus spinosus Чайка шпороваA429 Dendrocopos syriacus Дятел сирійськийA456 Surnia ulula Сова яструбинаA457 Strix nebulosa Сова бородатаA515 Glareola nordmanni Дерихвіст степовийA525 Melanocorypha yeltoniensis Жайворонок чорний

Ссавці1303 Rhinolophus hipposideros Підковоніс малий1304 Rhinolophus ferrumequinum Підковоніс великий1307 Myotis blythii Нічниця гостровуха1308 Barbastella barbastellus Широковух європейський1310 Miniopterus schreibersiі Довгокрил звичайний1318 Myotis dasycneme Нічниця ставкова1321 Myotis emarginatus Нічниця триколірна1323 Myotis bechsteiniі Нічниця довговуха1324 Myotis myotis Нічниця велика1335 Spermophilus citellus Ховрах європейський1337 Castor fiber Бобе́р європе́йський1349 Tursiops truncatus Афаліна1351 Phocoena phocoena Морська свиня (азовка )1352 Canis lupus Вовк1354 Ursus arctos Ведмідь бурий1355 Lutra lutra Видра річкова1356 Mustela lutreola Норка європейська1361 Lynx lynx Рись1366 Monachus monachus Тюлень-монах1910 Pteromys volans Політуха сибірська2604 Desmana moschata Хохуля руська2608 Spermophilus suslicus Ховрах крапчастий2612 Microtus tatricus Полівка татринська2613 Spalax graecus Сліпак буковинський

Земноводні1166 Triturus cristatus Тритон гребенястий1171 Triturus karelinii Тритон Кареліна1188 Bombina bombina Кумка червоночерева1193 Bombina variegata Кумка жовточерева1993 Triturus dobrogicus Тритон дунайський2001 Triturus montandoni Тритон карпатський

Плазуни1220 Emys orbicularis Черепаха болотяна1279 Elaphe quatuorlineata Полоз чотирисмугий1293 Elaphe situla Полоз леопардовий1298 Vipera ursinii Гадюка степова

Безхребетні1078 Callimorpha quadripunctaria Ведмедиця Гера1042 Leucorrhinia pectoralis Білоноска (бабка) болотяна, левкорнія лісова1037 Ophiogomphus cecilia Офігомфус Цецилія1085 Buprestis splendens Златка блискуча1086 Cucujus cinnaberinus Плоскотілка червона1080 Carabus olympiae Турун Олімпія

145

Код Назва виду латинню Назва виду українською1081 Dytiscus latissimus Плавунець широкий1083 Lucanus cervus Рогач звичайний, жук-олень1082 Graphoderus bilineatus Плавунець дволінійний1087 Rosalia alpina Розалія альпійська1071 Coenonympha oedippus Сінниця Едіп, Прочанок Едіп1065 Euphydryas aurinia Рябець Аврінія, аврінія скабіоза1074 Eriogaster catax Коконопряд золотистий

1060 Lycaena disparДукачик непарний, синявець ( червінець) непарний

1061 Maculinea nausithous Синявець чорноватий 1059 Maculinea teleius Синявець Телей1084 Osmoderma eremita Самітник звичайний1088 Cerambyx cerdo Вусач великий1089 Morimus funereus Морімус темний1044 Coenagrion mercuriale Стрілка Меркурія

Риби1101 Acipenser sturio Осетр атлантичний 1103 Alosa fallax Фінта середземноморська1098 Eudontomyzon danfordi Мінога карпатська1105 Hucho hucho Лосось Дунайський (головатиця)1122 Gobio uranoscopus Пічкур дунайський1124 Gobio albipinnatus Білоперий пічкур дніпровський1130 Aspius aspius Жерех звичайний1131 Leuciscus souffia Ялець-андруга європейський1134 Rhodeus sericeus amarus Гірчак європейський1138 Barbus meridionalis Марена дунайсько-дністровська1141 Chalcalburnus chalcoides Шемая1145 Misgurnus fossilis В’юн звичайний1146 Sabanejewia aurata Золотиста щипавка1149 Cobitis taenia Щипавка звичайна1157 Gymnocephalus schraetzer Йорж смугастий1160 Zingel streber Чоп малий1163 Cottus gobio Бабець європейський2491

Alosa pontica Оселедець чорноморсько-азовський прохiдний

146

Серед природно-заповідних об’єктів Київської області до потенційних Смарагдових об’єктів України віднесений загально зоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний».

Провідною організацією, яка відповідає за розбудову даної мережі, єМіністерство екології та природних ресурсів України.

5.5 Рекреаційна діяльність на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду

Київська область у силу свого географічного положення та особливостей історичного розвитку має всі необхідні ресурси для розвитку туризму. Сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об'єктів, а також джерел мінеральних вод, багатство культурно-історичних пам'яток визничають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону.

Київщина по праву є туристичними воротами нашої держави, колискою древніх цивілізацій та скарбницею віковічних надбань історії і культури українського народу. Її геополітичне положення, багата історико-культурна спадщина, рідкісні і цінні природні та екоресурси, розвинута сучасна інфраструктура у своїй системі генерують постійно зростаючий попит серед вітчизняних і іноземних туристів та цілком спроможні сформувати конкурентоздатний на світовому ринку турпродукт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України» на території Київської області розташовано вісім історичних місць - м. Біла Церква (1032 рік); м. Богуслав (1195 рік); м. Васильків (988 рік); м. Вишгород (946 рік); м. Переяслав-Хмельницький (907 рік); смт. Ржищів(XI-XII століття); м. Фастів (1390 рік); м. Яготин (1552 рік).

На території Київської області під охороною держави знаходяться біля 6 000 пам'ятників археології, історії, архітектури та ін. Проводиться постійна робота з підтримки об'єктів культурної спадщини у належному стані, ремонтні, реставраційні роботи, наукові дослідження. Значний вклад у зазначену роботу вносять розташовані на території області Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національний музей-заповідник «Битва за Київ, у 1943 році», Вишгородський історико-культурний заповідник, 6-х обласних, 19 районних та міських музеїв.

Київська область забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму і курортів, розвитку туристичної та курортно-рекреаційної індустрії. На сьогодні Київщина представляє собою туристично розвинений регіон із стрімко зростаючим позитивним іміджем не лише у межах нашої держави, а й за кордоном. Якісно розвивається сектор туристичного бізнесу, а галузь туризму і курортів набуває дедалі більш вагомого значення в соціально-економічному та культурному житті столичного регіону. Сучасна Київщина характеризується високою концентрацією туристичних ресурсів на її території.

В цілому туристично-екскурсійний потенціал регіону включає біля 6 тисяч об'єктів історико-культурної спадщини, з яких: 2010 – пам'ятки

147

археології, 1 164 – пам'ятки історії, 164 – пам'ятки архітектури, більшість з яких – це культові споруди XVI-XIX століть.

Предметом особливої гордості для Київщини є Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (м. Переяслав-Хмельницький), який налічує 23 музеї, саме вони є основною передумовою для активного розвитку екскурсійної справи у регіоні та культурно-пізнавального, етнографічного, дитячого (шкільного), молодіжного видів туризму, і Центр культури та історії Древньої Русі «Парк Київська Русь» (Обухівський район, с. Копачів). Він вже сьогодні є відомим туристичним місцем, яке відвідують люди з різних країн світу та став популярним серед любителів історії, культури, мистецтва та активного відпочинку.

Для формування позитивного іміджу та підвищення інвестиційної привабливості області Київщина була презентована на ХVII міжнародному ярмарку туристичних послуг «Відпочинок-2014» (м.Мінськ, Республіка Білорусія), взято участь у відкритті туристичного сезону у Чернігові (м. Чернігів), взято участь та забезпечено функціонування стенду «Київщина туристична» у Міжнародній виставці-ярмарку «Тур'євроцентр-Закарпаття-2014» (м. Ужгород). Крім цього, забезпечено функціонування стенду «Київщина туристична» під час проведення обласного свята проводів зими «Масляна-2014» та традиційного етнофестивалю «Трипільське коло» (м. Ржищів).

Розроблена екскурсійна програма, яка повномасштабно, різнопланово та максимально раціонально поєднує у готовий турпродукт усі види туристичних ресурсів, якими володіє Київська область. При цьому вона є дуже гнучкою та адаптованою до широкого спектру культурно-естетичних смаків, індивідуальних вподобань та фінансових можливостей туриста. Сьогодні вона складається з обласного комплексного багатоденного туристичного маршруту «Золоте сузір'я Київщини», системи науково-пізнавальних маршрутів «По древніх кордонах Русі», окремих маршрутів: «Подорож у Київську Русь», «Визначні місця Київського Поросся», «Голодомор 1932-1933 років на Київщині», «Місцями партизанської слави», «Місцями бойової слави Київщини», «Дорогами Вітчизняної війни», а також понад 200 туристично-екскурсійних маршрутів місцевого значення.

З огляду на все вищевикладене, можна впевнено констатувати, що позитивний імідж Київської області як туристично привабливого та активно розвиваючогося регіону характеризується тенденціями стрімкого зростання, якісно розвивається сектор туристичного бізнесу, а галузь туризму і курортів набуває дедалі вагомого значення в соціально-економічному та культурному житті регіону.

РОЗДІЛ6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ6.1 Структура та стан земель6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь

148

У загальній площі земель сільськогосподарські угіддя становлять 1658,9 тис.га (58,9 %), забудовані землі – 134,9 тис.га (4,9 %), відкриті заболочені землі – 49,6 (1,7 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) – 17,5 (0,6 %), ліси та лісовкриті площі – 648,7 тис.га (23,0%), внутрішні водойми - 175,1 тис.га (6,2%), інші землі – 129,2 (4,6%).

Основним видом діяльності у Київській області є сільське господарство. У структурі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає – 48,1 %,перелоги – 0,4 %, сіножаті 4,1 % і пасовища – 4,7 %, багаторічні насадження – 1,6 %. Динаміка структури земельного фонду області наведена в табл. 6.1.

149

Структура земельного фонду регіонуТаблиця 6.1

Основні види земель та угідь

2013 рік 2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рікусього, тис. га

% до загальної площі

території

усього,тис. га

% до загальної

площі території

усього, тис. га

% до загальної площі

території

усього, тис. га

% до загальної площі

території

усього, тис.

га

% до загальн

ої площі

території

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11Загальна територія 2816,2 100 2816,2 100 2816,2 100 2816,2 100 2816,2 100

у тому числі:1. Сільськогосподарські угіддя, з них:

1661,2 59,0 1660,3 59,0 1658,92 58,9 1658,9 58,9 1658,9 58,9

рілля 1354,3 48,1 1354,3 48,1 1353,7 48,1 1353,7 48,1 1353,7 48,1перелоги 11,9 0,4 11,7 0,4 11,69 0,4 11,7 0,4 11,7 0,4багаторічні насадження 45,9 1,6 46,2 1,6 46,25 1,6 46,2 1,6 46,2 1,6

сіножаті 115,7 4,1 115,4 4,1 114,8 4,1 114,8 4,1 114,8 4,1пасовища 133,4 4,7 132,7 4,7 132,5 4,7 132,5 4,7 132,5 4,7

2. Ліси та інші лісовкриті площі 648,7 23,0 648,7 23,0 648,67 23,0 648,7 23,0 648,7 23,0

з них вкриті лісовою рослинністю

592,7 21,0 592,8 21,0 631,84 22,4 592,8 21,0 592,8 21,0

3. Забудовані землі 134,9 4,8 135,9 4,8 137,4 4,9 137,4 4,9 137,4 4,9

4. Відкриті заболочені землі 49,6 1,8 49,6 1,8 49,52 1,8 49,5 1,8 49,5 1,7

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

17,5 0,6 17,5 0,6 17,53 0,6 17,5 0,6 17,5 0,6

6. Інші землі 129,2 4,6 129,1 4,6 129,1 4,6 129,1 4,6 129,1 4,6Усього земель (суша) 2641,1 93,8 2641,1 93,8 2641,14 93,8 2641,2 93,8 2641,2 93,8

Території, що покриті поверхневими водами

175,1 6,2 175,1 6,2 175,07 6,2 175,1 6,2 175,1 6,2

За даними Головного управління Держгеокадастру у Київській області

150

6.1.2 Стан грунтівКиївська область займає особливе місце серед областей України як за

соціально-політичним значенням, так і складністю та неоднорідністю природних умов завдяки її географічному положенню на межі Полісся і Лісостепу. Вагоме господарське значення регіону як виробника сільськогосподарської продукції, переважання у ґрунтовому покриві родючих ґрунтів зумовили провідну роль земельного фонду Київщини як одного з найважливіших ресурсів національного багатства.

Надмірне навантаження на земельні угіддя області, у тому числі високий ступінь сільськогосподарської освоєності і розораності території, є однією з причин, що спричиняють активізацію ряду негативних процесів. У структурі земельного фонду Київщини значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями – змиті, дефльовані, засолені, солонцюваті, перезволожені тощо.

Результати систематичних спостережень за гумусовим станом орних земель Київщини відображені в табл.

Характеристика ґрунтів за вмістом гумусуТаблиця 6.2

Площа ґрунтів, % Середньозважений показник, %дуже

низький< 1,1

низький1,1-2,0

середній2,1-3,0

підвищений3,1-4,0

високий4,1-5,0

дуже високий

> 5,01 2 3 4 5 6 71 16 33 39 10 1 2,98

За даними ДУ «Держгрунтохорона» Х туру обстеження 2011-2015 рр., площа обстеження 761,36 тис.га

Останніми роками спостерігається тенденція до зниження вмісту в ґрунтах рухомого фосфору, і нині основна частина орних земель характеризується середнім та підвищеним його вмістом.

Характеристика ґрунтів за вмістом рухомих сполук фосфоруТаблиця 6.3

Площа ґрунтів, % Середньозважений показник, мг/кг

ґрунту (Чиріков)дуже низький< 20

низький21-50

середній51-100

підвищений101-150

високий151-200

дуже високий

> 2001 2 3 4 5 6 7

0,4 4 26 44 22 3 121За даними ДУ «Держгрунтохорона» Х туру обстеження 2011-2015 рр., площа обстеження 764,96 тис.га

Також спостерігається тенденція до погіршення умов калійного живлення сільськогосподарських культур: площі ґрунтів з низьким та дуже низьким вмістом калію в цілому по області зменшилися до 9% від обстеженої ріллі. До груп середнього та підвищеного рівня забезпеченості К2О належить 57% орних земель, а середньообласний показник вмісту обмінного калію становить нині 103 мг/кг ґрунту.

151

Характеристика ґрунтів за вмістом рухомих сполук каліюТаблиця 6.4

Площа ґрунтів, % Середньозважений показник, мг/кг

ґрунту (Чиріков)дуже низький≤ 20

низький21-40

середній41-80

підвищений81-120

високий121-180

дуже високий

> 1801 2 3 4 5 6 71 8 20 37 32 2 103

За даними ДУ «Держгрунтохорона» Х туру обстеження 2011-2015 рр., площа обстеження 764,96 тис.га

З метою призупинення подальшого падіння родючості ґрунтів та стабілізації екологічної ситуації в землеробстві області необхідно повністю компенсувати дефіцит органічної речовини та елементів живлення у ґрунті, що досягається внесенням оптимальних норм мінеральних і органічних добрив, проведенням у необхідних обсягах хімічної меліорації у поєднанні із широким залученням елементів біологічного землеробства до традиційного способу ведення сільського господарства.

6.1.3 Деградація земельДіяльність людини в поєднанні з природними явищами може викликати

процеси деградації земель, для яких характерно зниження чи втрата біологічної і економічної продуктивності і складової структури орних земель. В процесі землекористування природна чи антропогенна зміна ландшафту, приводить до погіршення стану, складу та властивостей і функцій земель. Так, площа земель з деградованими та малородючими ґрунтами у Київській області складає 1,05 тис. га (0,08% від всієї площі ріллі).

Інтенсивність землекористування в поєднання із несприятливими природними явищами є передумовою для поширення ерозійних процесів. Серед освоєних земель найбільш схильні до ерозії орні землі, що обумовлено глибокими, часто необоротними перетвореннями рослинного і ґрунтового покриву в процесі сільськогосподарського виробництва. Ерозійні процеси руйнують родючий горизонт ґрунтів, знижують вміст в ньому органічних речовин, зменшують вміст азоту, фосфору, калію, мікроелементів та ін. Серед генетичних груп грунтів найбільш еродовані чорноземи, не дивлячись на значну їх протиерозійну стійкість

Проблема деградації грунтів Київщини загострилась і є актуальною особливо в умовах економічної кризи і в період реформування земельних відносин. Збільшення техногенного навантаження на довкілля Київщини в останні десятиліття викликало зміни характеру прояву ерозійних процесів. Встановлено активацію цих процесів при зрошенні, добуванні корисних копалин, неорганізованому скиданні на схили промислово-побутових стоків, різних видах будівництва, прокладанні підземних комунікацій, на побережжі Дніпровських водосховищ та при інших видах інженерно-господарської діяльності людини (техногенна ерозія). Ці види ерозії, порівняно слабо впливаючи на стан ґрунтового покриву в цілому, на окремих ділянках в

152

ландшафтах нестійких до техногенного навантаження, можуть мати негативні екологічні наслідки.

Особливою проблемою регулювання ерозійних процесів на Київщині є боротьба з ярами, яка потребує значних затрат і довготривалих наукових досліджень У межах Київської області яри найбільш часто розвиваються в породах лесової формації і значно рідше в інших відкладах. Боротьба з техногенною ерозією супроводжується значними труднощами технологічного, організаційного і методологічного порядку.

Одним із основним, якщо не головних, заходів по відновленню еродованих земель на сучасному етапі є консервація деградованих, в тому числі, еродованих малопродуктивних орних земель. Суть її полягає у створенні умов для відновлення родючості деградованих ґрунтів та захисту їх від негативних процесів.

Станом на 01.01.2018 прочесу консервації потребують землі, площа яких становить 1,9 тис. га(0,068 % від загальної площі області).

Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рікТаблиця 6.5

Види земель Усього земель на початок року

Проведено консервацію

Потребують консервації

Перебувають у стані консервації

тис. га % до загальної

площі території

тис. га

% до загальної

площі території

тис. га % до загальної

площі території

тис. га

% до загальної

площі території

1 2 3 4 5 6 7 8 9деградовані 0,2088 0,007 - - 0,2088 0,007 - -

малопродуктивні

0,8378 0,030 - - 0,8378 0,030 - -

техногенно-забруднені

0,8783 0,031 - - 0,8783 0,031 - -

При консервації-трансформації деградовані та малородючі ґрунти необоротно вилучаються з ріллі. Зважаючи на те, що соціально-економічні проблеми можуть поставити питання про повернення земель до попереднього використання такі підходи не в змозі ефективно попередити чи значно знизити процеси деградації земель.

Враховуючи обмеженість земельних ресурсів, придатних для землеробства, здійснення значних програм протиерозійних заходів на ерозійнонебезпечних сільськогосподарських землях і в той же час невпинне розширення земель несільськогосподарського призначення, можна прогнозувати, що з часом фронт ерозії буде зміщуватися з сільськогосподарських земель на техногенні.

При розробці протиерозійних заходів на землях несільськогосподарського призначення найбільш доцільне застосування ландшафтного підходу, який ґрунтується на всебічному врахуванні всіх основних факторів ерозії та необхідності комплексного впливу як на окремі елементи, так і на ландшафт в

153

цілому. В сільському господарстві противоерозійні заходи повинні бути пов`язані з оптимізацією співвідношення природних екосистем та агроекосистем, реконструкцією агроландшафтів на екологічній основі, протиерозійною організацією території на рівні окремих сівозмінних масивів.

Таким чином, попередження ерозійних процесів та боротьба з деградацією грунтів різного призначення найбільш ефективною може бути тільки при розробці комплексної системи збалансованого природокористування, зокрема адаптивного землекористування в сільському господарстві.

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та ґрунти

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність.

Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів, на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями.

Проблеми відтворення і підвищення родючості ґрунтів не можна вирішувати ізольовано від проблеми ерозії та зсуву ґрунтів. Разом з природними факторами, розвитку ерозійних процесів сприяють висока ступінь розораності території.

З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав.

Реалізація запропонованих заходів щодо консервації деградованих, малородючих ґрунтів орних земель та трансформації лукопасовищних угідь дозволить отримати в першому наближенні екологічно оптимізовану структуру земельного фонду.

Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення тому, що це найдешевший спосіб регулювання екологоекономічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах.

Законом України «Про охорону земель» визначено основні напрями охорони земель із метою раціонального використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захисту від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення

154

родючості ґрунтів та продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.

6.3 Охорона земельОсновним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і

економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та 118 енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.

Україна належить до держав з дуже високим рівнем антропогенних та техногенних навантажень на земельні ресурси.

Незважаючи на те, що останнім часом внесення мінеральних добрив значно скоротилося, сільськогосподарські угіддя перенасичені пестицидами та отрутохімікатами, тобто надмірна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва супроводжується максимально можливим освоєнням земельного фонду.

Значні площі сільськогосподарських угідь розміщені вздовж шляхів з інтенсивним рухом машин і забруднюються важкими металами.

Отже, вирішення проблеми охорони землі в сучасних умовах є дуже нагальними.

Питання збереження і охорони землі посідають значне місце в законодавстві України, яке враховує специфіку земель як засобу виробництва та умови життєдіяльності людей, об'єктивну обмеженість землі у просторі, незмінність її розташування, нерозривний зв'язок з природним середовищем.

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Охорона земель включає:• обґрунтування та забезпечення досягнення раціонального

землекористування;• захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від

необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;• захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного

засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

• попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів.

155

РОЗДІЛ 7. НАДРА7.1. Мінерально-сировинна база7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної базиУ порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні

копалини бідна. ЇЇ мінерально-сировинна база на 16,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди рідкісних металів, питні, технічні та мінеральні води.

В області розташовано 32 родовища торфу. З обліку Державного балансу виключено 22 родовища в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо.

В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю.

Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території знаходиться 184 родовищ і 4 об’єкти обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві.

Державним балансом враховано 5 родовищ кварцового піску для виробництва скла. Найбільш перспективним до промислової розробки є Кодринське родовище.

Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту. Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю на територію Київської області завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей.

Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного.Більшість родовищ каменю будівельного характеризуються невеликою

кількістю розвіданих запасів, які не можуть забезпечити у повній мірі виробничі потужності кар’єрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість запасів розташована на високопродуктивних орних землях.

Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами. У достатній кількості область забезпечена будівельними пісками. На її

території виявлено і розвідано 38 родовищ і 3 об’єкти обліку, де пісок розглядається як супутня корисна копалина у комплексі з основною.

Видобутий пісок повністю забезпечує потреби Київської області, а також частково вивозиться в Кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України.

Цегельно-черепична сировина представлена 110 родовищами.Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок

використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини.

Питні та технічні підземні води в Києві та Київській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 88 ділянках.

156

7.2 Система моніторингу геологічного середовищаМоніторинг геологічного середовища – система спостережень, збирання,

оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Моніторинг стану підземних вод по Київській області та м. Київ включноТаблиця 7.1

Інде

кс в

одон

осно

го г

ориз

онту

, щ

о сп

осте

ріга

єтьс

я

Кількість спостережних пунктів державного моніторингу

Кіл

ькіс

ть о

сере

дків

за

бруд

ненн

я пі

дзем

них

вод

Кіл

ькіс

ть в

одоз

абор

ів, д

е сп

осте

ріга

єтьс

я за

бруд

ненн

я пі

дзем

них

вод

Всього, в томучислі:

Природний режим

Порушений режим Порушений у зв‘язку з:

Грун

тові

вод

и

Між

плас

тові

вод

и

Грун

тові

води

Між

плас

тові

вод

и

Опо

рні п

оліг

они

по

вивч

енню

ум

ов

фор

мув

ання

ек

сплу

атац

ійни

х за

пасі

в пі

дзем

них

вод

експ

луат

аціє

ю

осуш

ення

м

Q 13 11 - - - 2 2 - 7 1PG 7 1 3 - - 3 3 - 3 -К 7 - - - - 7 7 - - -J 9 - - - 3 6 8 1 - 1

PR 1 - - - - 1 1 - - -Всього 37 12 3 - 3 19 21 1 10 2

15 22

7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якістьОсновні водоносні горизонти підземних мінеральних вод Київської

області приурочені до тріщинуватих кристалічних порід докембрію, представлених переважно гранітами, а також до тріасових та палеогенових відкладів, представлених різнозернистими пісками.

За звітний період приросту балансових експлуатаційних запасів в області не було.

Всього станом на 01.01.2018 р. на території Київської області розвідано і взято на облік балансові експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод, які затверджені в ДКЗ СРСР, УТКЗ, ДКЗ України по 4 родовищах, що включають 6 ділянок підземних мінеральних вод, з них розроблялись 2 ділянки, не розроблялись 4. Балансові експлуатаційні запаси розвіданих родовищ складають 2637,000 м3/добу за сумою категорій А+В+С1. Мінеральні води, що розробляються, відносяться до типу радонових, маломінералізованих без специфічних компонентів і властивостей та природно-столових. Балансові експлуатаційні запаси мінеральних лікувальних вод становлять 2292,000 м3/добу за сумою категорій А+В+С1; природно-столових - 345,000 м3/добу за сумою категорій А+В+С1.

Величина видобутку у 2017 році склала 11,162 м3/добу, в т.ч. використано – 11,162 м3/добу на лікувальні цілі (санаторії, профілакторії).

157

Загальна кількість неосвоєних запасів становить 1558,000 м3/добу.Розподіл розвіданих ділянок підземних мінеральних вод по території Київської області наведений в таблиці 7.2.

Балансові експлуатаційні запаси та видобуток мінеральних підземних вод по адміністративних районах Київської області на 01.01.2018 р.

Таблиця 7.2№ з/п

Адміністративні райони

Кількість Балансові експлуатаційні запаси, м3/добу

Видобуток, м3/добу

Всього у т.ч. розроб

А В С1 А+В+С1

С2 Всього Використано

1 Переяслав-Хмельницький

0 0

2 Баришівський 1 0 345,0 345,03 Білоцерківський 2 1 500,0 285,0 700,0 1485,0 2,762 2,7624 Бориспільський 0 05 Броварський 1 0 384,0 384,06 Вишгородський 0 07 Кагарлицький 0 08 Києво-

Святошинський 0 0 54,0

9 Миронівський 2 1 232,0 1068,0 137,0 423,0 8,4 8,4Всього по області

6 2 732,0 1068,0 837,0 2637,0 11,162 11,162

На території Київської області розташоване Броварське родовище, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 456 від 7 березня 2000 р. віднесено до категорії рідкісних мінеральних підземних вод.

Так як експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод Київської області використовуються лише на 0,42%, то можна вважати, що всі неосвоєні експлуатаційні, а також оцінені запаси, що не пройшли державну експертизу, є перспективними на подальше використання. Перспективними для розробки є неосвоєні запаси категорій А+В ділянки Миронівська 2 родовища Миронівське з запасами – 97,000 м3/добу.

Балансові запаси та використання підземних водТаблиця 7.3

№ з/п

Корисна копалина

Кількість родовищ (ділянок)

Одиниця виміру

Балансові запаси на 01.01.2018

Погашено запасів

Всього Розроб-ляється

всього що розроб-ляються

Видобу-ток

Втрати

А+В+С1 С2 А+В+С1 С21 Води

питні і технічні

105 47 тис.м3/ добу

987,526 24,94

393,285 67,766 2,403

2 Води мінеральні

6 2 м3/добу 2637,0 1079,0 11,162

158

7.2.2 Екзогенні геологічні процесиДо найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів за величиною

збитків, завданими господарським об’єктам, належать: зсуви, карст, підтоплення, абразія, селі тощо. Поширення та інтенсивність прояву екзогенних геологічних процесів визначаються особливостями геологічної та геоморфологічної будови території, її тектонічним, неотектонічним та сейсмічним режимом, а також гідрологічними, кліматичними, гідрогеологічними палео – та сучасними умовами.

Залучення територій розвитку природних геологічних процесів у сферу господарювання, що супроводжується незбалансованою господарською діяльністю, створює передумови для активного розвитку екзогенних геологічних процесів та призводить до неминучих змін геологічного середовища.

Для систематизації, обробки та аналізу даних щодо умов розвитку та активізації екзогенних геологічних процесів (зсувів, карсту, підтоплення, абразії і селів), а також для підтримки функціонування Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), розроблена і функціонує автоматизована інформаційна система “Екзогенні геологічні процеси”.

Ведення автоматизованої інформаційної системи “Екзогенні геологічні процеси” здійснюється на двох рівнях:

- регіональному – в державних регіональних геологічних підприємствах по території діяльності, де опрацьовується первинна інформація, яка передається на державний рівень;

- державному – в ДНВП «Геоінформ України», що проводить узагальнення інформації регіонального рівня, її зберігання, аналіз та обробку.

Основні задачі, які вирішуються у складі АІС “Екзогенні геологічні процеси”:

- збирання та накопичення інформації щодо умов розвитку екзогенних геологічних процесів;

- оброблення інформації, аналіз стану екзогенних геологічних процесів та підготовка інформації щодо можливості виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з екзогенними геологічними процесами;

- інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо поширення та активізації екзогенних геологічних процесів.

За підсумками робіт складаються:- інформаційний щорічник щодо активізації небезпечних екзогенних

геологічних процесів на території України за даними моніторингу екзогенних геологічних процесів;

- щорічні розділи до “Національної доповіді Мінприроди про стан навколишнього природного середовища” та “Національної доповіді МНС про стан техногенної та природної безпеки в Україні”;

- довідки щодо поширення та активізації екзогенних геологічних процесів на запити центральних та місцевих органів виконавчої влади.

159

7.3 Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Дозвільний порядок надання надр в користування пов'язаний з виключним характером власності Українського народу на надра, а також пріоритетом адміністративно-правового регулювання відносин надрокористування. Використання надр без отримання спеціального дозволу можливе тільки землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм ділянок в порядку ст. 23 Кодексу України про надра.

Дозвільні процедури у сфері надрокористування є складовими загальних дозвільних процедур та підпадають під регулювання Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Детальний порядок надання дозволів визначений постановами Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» та «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами».

Дозвіл на користування надрами – це документ, що видається спеціально уповноваженим державним органом в порядку, передбаченому законом, та надає суб’єкту право користування певною ділянкою надр з конкретною метою, яка зазначається у дозволі.

Спеціальний дозвіл на користування надрами – це документ, що видається спеціально уповноваженим державним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право фізичної чи юридичної особи, якій цей документ виданий, на користування надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених в цьому документі.

Дозволи забезпечують встановлення меж поведінки природо користувачів. Зокрема, вони:

- Чітко закріплюють мету надрокористування. Причому, відповідно до п. 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Виняток становить лише спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції, який видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і містить усі види користування надрами та інші дані і відомості, передбачені цією угодою;

- Визначають конкретний строк користування надрами, в межах граничних строків, встановлених п. 7 Порядку;

- Фіксують розташування ділянок надр, наданих в користування, їх місцезнаходження, координати, площу, при потребі глибину використання, вид корисної копалини, яка підлягає видобуванню(п. 12 Порядку).

При наданні дозволу на користування надрами орган, який його видає, встановлює також інші особливі умови користування надрами, які фіксуються в угоді про умови користування надрами. Така угода носить допоміжний

160

характер, її зміст зводиться до деталізації умов дозволу. Вона включає фактично односторонні зобов’язання надрокористувача організаційного, екологічного, фінансового характеру по здійсненню визначеного дозволом виду користування надрами і невід'ємною частиною дозволу, продовжується, зупиняється, поновлюється та одночасно з ним.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються Державною службою геології та надр України відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в разі отримання спеціального дозволу без проведення аукціону) та «Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011№ 594(в разі отримання спеціального дозволу за процедурою продажу з аукціону).

Процедура погодження отримання спецдозволу на користування надрами розпочинається з погодження місцевими органами влади (обласна рада, для корисних копалин місцевого значення – районна).

З подачею документів на обласну раду є можливість водночас погоджувати отримання спецдозволу в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Процедура погодження регламентується Наказом Мінприроди № 262 від 26.07.11р. Процес погодження відбувається наступним чином: пакет документів подається до Мінприроди, проходить перевірку та підготовку до відправки на державну екологічну інспекцію в області. ДЕІ готує екологічну картку (виключно на підставі листа Мінприроди), Мінприроди в свою чергу розглядає пакет документів з екологічною карткою (в якій зазначено доцільність надання надр у користування) на комісії.

Погодження Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (в разі отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, або видобування корисних копалин) відбувається на підставі подачі заяви та пакету документів, копії погодження місцевих органів самоврядування, копії або оригіналу позитивного висновку територіального управління Держгірпромнагляду в області.

Після отримання всіх необхідних погоджень формується пакет документів до Державної служби геології та надр України відповідно до додатку 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.В робочому порядку проводиться перевірка документів на комплектність, у разі відсутності зауважень документи передаються до ДНВП «Геоінформ України» для проведення експертизи наданих геологічних матеріалів. (Перелік спецдозволів на користування надрами, зареєстрованих в Геоінформ відображені в табл.7.4)

У разі позитивного висновку щодо підготовленості об’єкту для заявленого виду користування надрами, питання виноситься на комісію Держгеонадр. У разі позитивного рішення надати спецдозвіл на користування

161

надрами, Держгеонадр надсилає лист до УкрДГРІ щодо обрахування початкової вартості спецдозволу. Також, умовою отримання спецдозволу є отримання права на користування геологічною інформацією, що передбачає собою написання листа до Держгеонадр про можливість надання права на користування геологічною інформацією щодо об’єкта надрокористування.

Для отримання спецдозволу необхідно підготувати Угоду про умови користування надрами, що є невід’ємною частиною спецдозволу.

Перелік спецдозволів на користування надрами, зареєстрованих в ГЕОІНФОРМ

Таблиця 7.4

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

1 2 3 4 5 6 7Геологічне вивчення надр

1 4788 22.09.2016/22.09.2019 Пісок

Родовище - "Деснянське -Центральне"

м.Вишгород, 39491506, ТОВ"НАДРА РЕСУРС"

2 4789 22.09.2016/22.09.2019 Пісок Ділянка -

Витачівська м. Обухів, 39491506, ТОВ"НАДРА РЕСУРС"

3 4906 21.06.2018/21.06.2021 Пісок Ділянка -

Глибока м. Бориспіль35145068, ТОВ "ГЛОБУС АЛЬЯНС ПЛЮС"

Геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення

4 4471 12.12.2013/12.12.2018

Води питні і технічні

Водозабір - підприємства

КП "Вишнівськ-водоканал"

м. Вишневе

20593491,ДЕРЖАВНЕ КП"ВИШНІВСЬК-ВОДОКАНАЛ"

5 4523 28.04.2014/28.04.2019

Води питні і технічні

Водозабір – КП "Тараща-водоканал"

м. Тараща32254684, КП"ТАРАЩАВОДО-КАНАЛ"

6 4540 26.06.2014/26.06.2019

Води питні і технічні

Водозабір - підпр.СТОВ"Старинська

птахофабрика"в Бориспіль-

ському та Переяслав-

Хмельницькомурайонах

м. Бориспіль/м. Переяслав-

Хмельницький

30925770, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕТОВ "СТАРИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА"

162

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

7 4577 28.08.2014/28.08.2019

Води питні і технічні

Водозабір - КП

Переяслав-Хмельницьке

ВУКГ

м. Переяслав-Хмельницький

5473594, КППЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКЕВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

8 4591 20.10.2014/20.10.2019

Води питні і технічні

Водозабір - КЖЕП

Глевахівської селищної

ради

м. Васильків

33018727, КОМУНАЛЬНЕ ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ГЛЕВАХІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

9 4592 20.10.2014/20.10.2019 Торф Родовище -

"Великівське" м. Бровари 34395389, ПП "БУК-2006"

10 4611 05.12.2014/05.12.2019

Води питні і технічні

Водозабір - ПАТ

"Агрокомбінат "Калита"

м. Бровари857290, ПАТ "АГРОКОМБІНАТ "КАЛИТА"

11 4629 26.12.2014/26.12.2019

Води питні і технічні

Водозабір - №3 СП ТОВ

"Нива Переяславщи

ни"

смт. Згурівка

25564175, СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ВЕЛИКОБРИТАНСЬКЕ ТОВ "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ"

12 4630 26.12.2014/26.12.2019

Води питні і технічні

Ділянка - водозабору

№2 СПТОВ "Нива

Переяславщини"

м. Переяслав-Хмельницький

25564175, СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ВЕЛИКОБРИТАНСЬКЕ ТОВ "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ"

13 4631 26.12.2014/26.12.2019

Води питні і технічні

Водозабір - СП ТОВ

"НиваПереяславщи

ни"

смт. Баришівка

25564175, СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО- ВЕЛИКОБРИТАНСЬКЕ ТОВ "НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ"

14 4632 29.12.2014/29.12.2019 Глина Ділянка -

Хамбиківська м. Васильків32269046,ТОВ "КЕРАМ-ЕТАЛОН"

15 4641 28.01.2015/28.01.2020

Води питні і технічні

Водозабір – підприємства

ПАТ "Переяславсь

кий ЕКЗП"

м. Переяслав-Хмельницький

951787, ПАТ"ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙЕКСПЕРИМЕНТАЛЬ-НИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ"

163

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

16 4663 05.06.2015/05.06.2020

Води питні і технічні

Водозабір - ТОВ

"Орієнтир-Буделемент"

м. Київ36108100, ТОВ "ОРІЄНТИР-БУДЕЛЕМЕНТ"

17 4665 16.06.2015/16.06.2020

Води питні і технічні

Ділянка - надр, де

розташований водозабір ДП"Міжнародни

й аеропорт "Бориспіль"

м. Київ

20572069, ДП"МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ"

18 4678 06.08.2015/06.08.2020

Води питні і технічні

Водозабір - ТОВ

"Українськамолочна

компанія"

смт. Згурівка

34099131, ТОВ "УКРАЇНСЬКА МОЛОЧНА КОМПАНІЯ"

19 4680 18.08.2015/18.08.2020

Води питні і технічні

Водозабір - ДП "Антонов" м. Київ 14307529, ДП

"АНТОНОВ"

20 4694 14.09.2015/14.09.2020

Води питні і технічні

Ділянка - водозабору

Трипільської ТЕС

м. Обухів 22927045, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО"

21 4734 10.03.2016/10.03.2021

Води питні і технічні

Ділянка - водозабору

підприємства у

смт.Ставище

смт. Ставище

3346704, СТАВИЩЕНСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО

22 4832 11.03.2016/11.03.2021

Води питні і технічні

Водозабір - Українське

водопровідно-каналізаційнепідприємство

м. Обухів

20574660, УКРАЇНСЬКЕ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО

23 4832 17.07.2017/17.07.2022

Води питні і технічні

Водозабір - Стадницьке

МПД м. Тетіїв

37199618, ДПСПИРТОВОЇ ТА ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ "УКРСПИРТ"

24 4899 06.03.2018/06.03.2023

Води питні і технічні

Водозабір - ТОВ "Біг

енергоресурс" м. Київ 39278125, ТОВ "БІГ ЕНЕРГОРЕСУРС"

164

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

25 6051 29.05.2015/29.05.2020

Води питні і технічні

Водозабір - підприємства

КП"Яготинське

ВУ ВКГ"

м. Яготин

19422525, КП"ЯГОТИНСЬКЕВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА"

Видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ)

26 672 05.11.1996/05.11.2036 Пісок

Родовище - Ново-

Українськем. Обухів

3150071, ПАТ"КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ"

27 674 05.11.1996/05.11.2036 Граніт Родовище -

Синявське смт. Рокитне5408680 ТДВ"РОКИТНЯНСЬКИЙ СПЕЦКАР'ЄР"

28 732 28.12.1996/28.12.2036 Граніт Родовище -

Богуславське смт. Богуслав292497, ПАТ"БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР'ЄР"

29 818 17.03.1997/17.03.2037 Граніт Родовище -

Богуславське смт. Богуслав 38658854, ТОВ "ТД КОМЕТА"

30 1333 15.04.1998/15.04.2029 Торф Родовище -

Клопотівське м. Обухів 13715462, ТОВ "РОСТОК"

31 1448 26.06.1998/08.04.2036 Суглинок Родовище -

Узинське м. Біла Церква

372536, ТДВ"УЗИНСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ КОМБІНАТ"

32 1941 29.07.1999/29.07.2019

Води питні і технічні

Родовище - Фастівське м. Фастів

3346549, КП "КИЇВОБЛ-ВОДОКАНАЛ"

33 2017 05.11.1999/05.11.2019

Вода мінеральні радонова

Родовище - Миронівське м. Миронівка

1994474, КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КОР "ОБЛАСНАЛІКАРНЯ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ"

34 2064 21.12.1999/20.10.2036 Граніт Родовище -

Білоцерківське м. Біла Церква292480, ТДВ "БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ КАР'ЄР"

35 2709 06.06.2002/06.06.2032 Пісок Родовище -

Улашівське

с. Чернин, Тарашанський

район

31543258, ТОВ "ПРОМБУД"

36 2733 17.06.2002/17.06.2020 Граніт Родовище -

Острівське смт. Рокитне37066418, ТОВ "РОКИТНЯНСЬКИЙ ГРАНКАР'ЄР"

37 2760 27.08.2002/27.08.2032 Суглинок Родовище -

Сквирське м. Сквира

5521718, СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВОЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

165

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

38 2922 06.02.2003/06.02.2032 Суглинок Родовище -

Володарське м. Володарка 13709504 ТОВ "КЕРАМІК"

39 2993 12.05.2003/12.05.2020 Граніт Родовище -

Карапишівське м. Миронівка 19425966, ТОВ "ДОРОЖНИК"

40 3190 02.10.2003/02.10.2033 Суглинок

Родовище - Крив'янське

(Таращанське)м. Тараща

728173, ТАРАЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ ТА ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ КОЛЕДЖ, ТДТЕПК

41 3275 30.10.2003/16.05.2020 Пісок Родовище -

Гартівське м. Бориспіль

31722996, ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА ВИРОБНИЧА ФІРМА "Г. АРТ"

42 3281 30.10.2003/30.10.2033 Суглинок Родовище -

Обухівське м. Обухів

30444510, ТОВ "ОБУХІВСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ"

43 3296 15.12.2003/15.12.2019

Води питні і технічні

Ділянка - Завадівська

смт. Володарка

24891239 КП "ВОЛОДАРКА-ВОДОКАНАЛ"

44 3311 19.12.2003/06.05.2033 Граніт Родовище -

Тептіївське м. Богуслав

31583505, ТОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО"БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР"

45 3328 19.12.2003/16.05.2033 Пісок Родовище -

Гнідинське 2 м. Бориспіль32054612, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "АГРОБУД"

46 3635 31.12.2004/10.12.2034 Граніт Родовище -

Кощіївське м. Фастів 32981239, ТОВ "СІПАН"

47 3828 31.05.2006/31.05.2036 Граніт Родовище -

Шамраївське м. Сквира 31890057, ТОВ "ШАМРАЇВСЬКЕ"

48 3852 06.06.2006/06.06.2033 Граніт Родовище -

Ольшаницьке смт. Рокитне 33801194, ТОВ "КСЛ"

49 3871 09.06.2006/09.06.2019 Граніт Родовище -

Плисецьке м. Васильків

3577160, ТОВ "ПЛИСЕЦЬКИЙ ГРАНІТНИЙ КАР'ЄР"

50 3989 09.08.2006/09.08.2026 Граніт Родовище -

Рудосільське смт. Володарка 31269862, ТОВ "РЕСУРС"

51 4021 12.09.2006/12.09.2026

Води питні і технічні

Родовище - Таценківське м. Обухів

31115202, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "РАДПОЛ"

166

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

52 4075 18.10.2006/18.10.2026 Суглинок Родовище -

Старинське м. Бориспіль

33483971, ПП"СТАРИНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД"

53 4225 22.02.2007/22.02.2038

Води питні і технічні

Родовище - Велико-

Димерськем. Бровари

21651322, ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО"КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД"

54 4251 14.05.2007/31.03.2038 Наглинок Родовище -

Озернівськесмт.

Бородянка

38029157, ТОВ"ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ-СБК"

55 4444 23.10.2007/23.10.2027 Граніт Родовище -

Соснівське смт. Макарів30782182, ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА"

56 4531 06.12.2007/24.02.2019

Води питні і технічні

Родовище - Бородянське

смт. Бородянка

33710516, КП КОР"БОРОДЯНКА-ТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ"

57 4771 11.11.2008/11.11.2028 Пісок

Родовище - Трушківське-

Південнем.Біла Церква 31820943, ТОВ

"ФАСАД"

58 4811 05.12.2008/05.12.2028 Суглинок Родовище -

Переяславськем.Переяслав-

Хмельницький

5474955, КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО"ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД

59 4931 25.02.2009/25.02.2029 Суглинок Родовище -

Копачівське м. Обухів 16476986, ТОВ"СОБІ"

60 4953 27.03.2009/27.03.2029 Пісок Родовище -

Садове м. Бровари 38250397, ТОВ "АЖУР-Д"

61 5005 03.09.2009/03.09.2029 Пісок Родовище -

Спаське м. Бровари32658487, ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД"

62 5058 26.11.2009/26.11.2029

Води питні і технічні

Родовище - "Чиста вода" м. Київ

30059069, ТОВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ЧИСТА ВОДА"

63 5101 14.01.2009/14.01.2030 Пісок Родовище -

Бірюківське смт. Рокитне 34019150, ПП "НАДРА-СЕРВІС"

64 5146 10.02.2010/10.02.2030 Пісок Родовище -

Ратуськесмт.

Володарка

2155022367, ЛІЩЕНКО МАРІЯ ВІКТОРОВНА

65 5196 11.10.2010/11.10.2030

Вода мінеральна радонова

Родовище - Білоцерківськ

ем.Біла Церква

36484852, ТОВ"САНАТОРІЙ-ПРОФІЛАКТОРІЙ "ДІБРОВА"

167

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

66 5277 10.01.2011/10.01.2022 Пісок Родовище -

Броварське м. Бровари35335961, ТОВ "АЛЬФА-БУД-ІНВЕСТ"

67 5290 13.01.2011/01.01.2033

Води питні і технічні

Родовище - Ірпінське м. Київ

3362471, КП "ІРПІНЬВОДОКАНАЛ"

68 5309 13.01.2011/13.01.2027 Пісок

Родовище - Деснянське-

нижнє

м. Бровари/м. Вишгород

16476986, ТОВ"СОБІ"

69 5310 13.01.2011/13.01.2027 Пісок

Родовище - Деснянське-

верхнє

м. Бровари/м. Вишгород

16476986, ТОВ"СОБІ"

70 5316 13.01.2011/13.01.2026 Граніт Родовище -

Ярошівське 2 м. Фастів 35628696, ТОВ "АЛАС ФАСТІВ"

71 5353 13.01.2011/13.01.2031 Гранодіорит Родовище -

Острівське смт. Рокитне 36826562, ТОВ "ЄВРОГРАН"

72 5471 27.01.2012/21.01.2032

Розсипи цирконово-рутилово-

ільменітові

Родовище - Тарасівське

смт. Володарка

33512635, ТОВ "РУТИЛ-ІЛЬМЕНІТОВА КОМПАНІЯ"

73 5500 26.03.2012/26.03.2032 Пісок Родовище -

Гребенянське м. Кагарлик 35486576, ТОВ"ТРАНСФЛОТ"

74 5510 10.04.2012/10.04.2032 Пісок Родовище -

Трипільське м. Обухів32077949, ТОВ "ЦЕГЛА ВАШОГО ДОМУ"

75 5623 10.08.2012/10.08.2024 Пісок Родовище -

Стечанське смт. Іванків14310862, ДСП"ЧОРНОБИЛЬСЬКА АЕС"

76 5694 27.12.2012/27.12.2032

Води питні і технічні

Родовище - Київське м. Київ

445937, ПАТ"ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА"

77 5730 07.02.2013/07.02.2033

Води питні і технічні

Родовище - Київське м. Бровари

30839534, ТОВ"АСКАНІЯ-ФЛОРА"

78 5821 29.07.2013/29.07.2033 Пісок Родовище -

Миронівське м. Миронівка 19425966, ТОВ "ДОРОЖНИК"

79 5833 19.08.2013/19.08.2030 Пісок Родовище -

Осещинськем. Бровари/

м. Вишгород

34429737, ТОВ"УКРБУДТРЕСТСЕРВІС"

80 5838 09.09.2013/09.09.2033

Води питні і технічні

Водозабір - КП ВКГ

"Бориспіль-водоканал"

м. Бориспіль

20578712 КПВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА М. БОРИСПІЛЬ "БОРИСПІЛЬ-ВОДОКАНАЛ"

81 5873 20.11.2013/20.11.2033

Води питні і технічні

Родовище - Чорнобильське смт. Іванків

14310862, ДСП"ЧОРНОБИЛЬСЬКААЕС"

168

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

82 5960 08.07.2014/08.07.2034 Пісок Родовище -

Таращанське м. Тараща 36178492, ТОВ "ТАРПІК"

83 6021 29.01.2015/29.01.2035

Води питні і технічні

Родовище - Боярське м. Київ

30687118, КП "БОЯРКА-ВОДОКАНАЛ"

84 6031 12.03.2015/12.03.2032 Суглинок Родовище -

Черкаськем. Біла Церква

36596812, ТОВ "БІЛОЦЕРКІВСЬКІ БУДМАТЕРІАЛИ"

85 6072 03.08.2015/03.08.2035

Води питні і технічні

Родовище - Яготинське 1 м. Яготин

32395764, ТОВ "РОЗПОДІЛЬЧИЙ ЦЕНТР "ПЛЮС"

86 6108 17.03.2016/17.03.2036 Суглинок

Родовище - Богуславське

1м. Богуслав

32167927, ТОВ "БОГУСЛАВ КЕРАМІК"

87 6128 26.05.2016/26.05.2036

Води питні і технічні

Родовище - Слобідське смт. Макарів 30641031, ТОВ

"СЛОБОДА КО"

88 6145 17.10.2016/17.10.2036 Пісок Родовище -

Стайківське м. Кагарлик39755966, ТОВ "ДНІПРОВСЬКІ ПІСКИ"

89 6186 20.02.2017/20.02.2037

Води питні і технічні

Родовище - Яготинське 2 м. Яготин

446003 ТДВ "ЯГОТИНСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД"

90 6188 10.03.2017/10.03.2037

Води питні і технічні

Родовище - Вишгородське

1м. Вишгород

21685172 ТОВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)"

91 6193 23.03.2017/23.03.2037

Води питні і технічні

Родовище - Київське м. Вишгород 36832644, ТОВ

"ЧІПСИ ЛЮКС"

92 6203 18.05.2017/18.05.2034 Пісок Родовище -

"Кручі"смт.

Баришівка

35694748, ТОВ"БК-ПРОМБУДРЕСУРС"

93 6204 17.07.2017/17.07.2037

Води питні і технічні

Родовище - Вишгородськ

ем. Вишгород

3346615 ВИШГОРОДСЬКЕ МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВОДОКАНАЛ"

94 6209 18.07.2017/18.07.2037

Води питні і технічні

Родовище - Тарасівське м. Київ 33794685, ТОВ

"БЕТОН-МЛ"

95 6233 13.11.2017/13.11.2037

Води питні і технічні

Родовище - Буківське м. Сквира 37348902, ТОВ "МВ"

96 6241 28.12.2017/28.12.2037 Пісок Родовище -

Стугнівське м. Обухів30150542, ТОВ "ТРИПІЛЬСЬКА КОЛОТА ЦЕГЛА"

97 6243 02.02.2018/02.02.2038

Води питні і технічні

Родовище - Ірпінське м. Ірпінь

33092952, ПП"УКРАЇНСЬКИЙ ВОДНИЙ СЕРВІС"

169

№ п.п

№ спец.дозволу

Дата видачі/Дата

закінчення

Корисна копалина

Назва об’єкту

Місце-знаходження

об’єкту

Власник спецдозволу

98 6252 15.02.2018/15.02.2038

Води питні і технічні

Родовище - "Аква Віка" м. Бориспіль 2482400073, БЄЛОВ

В.В

99 6263 06.03.2018/06.03.2038 Суглинок Родовище -

Ненадихівське м. Тетіїв 31970357, ТОВ "АГРО-ДІБРІВКА"

7.4 Геологічний контроль за вивченням та використанням надрСтаттею 61. Кодексу України «Про надра» визначено органи, що

здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, відповідно:

- державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

- державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

- державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

170

РОЗДІЛ 8. ВІДХОДИ8.1 Структура утворення та накопичення відходівПроблема відходів вирізняється особливою масштабністю і значимістю

як внаслідок домінування в національній економіці ресурсоємних багатовідходних технологій, так і через відсутність протягом тривалого часу адекватного реагування на її виклики.

Не менш гострою, ніж у попередні роки залишається проблема утворення та накопичення відходів І-ІV класів небезпеки в Київській області, що зумовлюється недостатністю переробки відходів, відсутністю сучасних полігонів з утилізації побутових відходів та потребою в реконструкції, рекультивації існуючих полігонів твердих побутових відходів, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з грубими порушеннями норм екологічної безпеки.

Так, у 2017 році за статистичними даними Головного управління статистики в Київській області на території області утворено 977, 3 тис. тонн відходів І-ІV класу небезпеки, статистична інформація щодо утворення та поводження з відходами за категоріями матеріалів, наведена в табл. 8.1.

Утворення та поводження з відходами І-ІV класів небезпеки за категоріями матеріалів у 2017 році

Таблиця 8.1

Утворено Утилізовано Спалено

У т.ч. з метою Видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти

отримання енергії

теплового перероблення

Усього 977,3 20,2 4,5 1,4 3,1 1247,6Використані розчинники 0,2 0,3 – – – –

Відходи кислот, лугів чи солей 0,1 0 – – – –

Відпрацьовані оливи 0,2 3,1 0 0 0 -

Хімічні відходи 0,1 0 – – – 0,1Осад промислових стоків 50,1 0 – – – 24,6

Шлами та рідкі відходи очисних споруд

1 1,2 – – – 0,8

Відходи чорних металів 20,8 – 0 – 0 0

Відходи кольорових металів 2,6 – 0 – 0 –

Змішані відходи чорних та кольорових металів

0,8 – – – – –

Скляні відходи 12,2 – – – – 0,1

Паперові та 14,9 0 0 0 0 0,3

171

картонні відходиГумові відходи 5,5 – 0 – 0 0,1Пластикові відходи 19,4 0,3 – – – 0,3Деревні відходи 8,5 1,7 4,1 1,3 2,8 0Текстильні відходи 0,3 – – – – –Непридатне обладнання 1,4 0 – – – 0

Відходи акумуляторів та батарей

0,1 – – – – –

Відходи тваринного походження та змішані харчові відходи

9,1 4,9 0,3 – 0,3 1,1

Відходи рослинного походження

67,9 1,8 – – – 2,4

Тваринні екскременти, сеча та гній

200,1 6,8 – – – –

Побутові та подібні відходи 412,7 – 0,1 0,1 – 1075,5

Змішані та недиференційовані матеріали

2,1 – – – – 4

Залишки сортування 5,5 – – – – –

Звичайний осад 8,6 – – – – 7,2Мінеральні відходи будівництва та знесення об’єктів, у т. ч. змішані будівельні відходи

5,1 – – – – 23,3

Інші мінеральні відходи 1,3 0 – – – 0,4

Відходи згоряння 124,6 – – – 107,4Ґрунтові відходи 0,1 0 – – – –Затверділі, стабілізовані або засклянілі відходи; мінеральні відходи, що утворюються після переробки

2 0,1 – – – –

За наявною інформацією на території області потребує вилученню, утилізації, знищенню та знешкодженню 298,941 т непридатних до використання та забороненими до застосування хімічних засобів захисту рослин, що накопичені на території 10 районів Київської області (табл. 8.2).

172

Таблиця 8.2

№з/п

Назва адміністративно-територіальної одиниці

(область, район)Кількість, т Кількість

складів, од.

1 Білоцерківський 2,7 12 Бородянський 124,286 33 Іванківський 26,1 44 Макарівський 10,5 65 Миронівський 13,66 26 Обухівський 10,6 17 Переяслав-Хмельницький 5,0 18 Сквирський 10,4 19 Ставищенський 20,5 210 Таращанський 25,45 111 Зона відчуження ЧАЕС 49,745 1

Усього 298,941 23

8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

Згідно статистичних даних, протягом 2017 року на території області утворено 977,3 тис. тонн відходів, на кінець звітного року у сховища організованого складування (поховання) направлено 1247,6 тис. тонн, динаміка основних показників поводження з відходами I-ІV класів небезпеки на території області наведено в табл. 8.3.

Відповідно до звіту про поводження з твердими побутовими відходами у 2017 році обсяг збирання та перевезення твердих побутових відходів складає 1251151,4 м3, більш детальна інформація щодо обсягів збирання та перевезення твердих побутових відходів наведена в табл. 8.4

Таблиця 8.3№з/п

Показники 2015 ріктис. т

2016 ріктис. т

2017 рік*тис. т

1 Утворено 1660,5 1561,3 977,32 Одержано від інших підприємств 1045,3 1171,5 1264,53 Спалено 20,5 19,9 4,5

3.1 у тому числі з метою отримання енергії 18,9 5,7 1,34 Використано (утилізовано) 127,3 53,9 20,2

5 Направлено в сховища організованого складування (поховання)

1283,6 1393,2 1247,6

6 Передано іншим підприємствам 726,4 772,3 -

7Наявність на кінець звітного року у сховищах організованого складування та на території підприємств

44171,5 45429,3 43140,0**

Примітка: * Попередні дані Головного управління статистики у Київській області.** Загальний обсяг відходів, накопичених протягом експлуатації, у спеціально відведених місцях чи об’єктах економічно активних підприємств і організацій.

173

Збирання та перевезення твердих побутових відходів (ТПВ)Таблиця 8.4

Тверді побутові

відходи та їх компоненти,

які збираються роздільно

Обсяги перевезення всього

у тому числі на:

сміттєпереробніпідприємства

сміттє-спалюваль-

нізаводи

полігони (звалища)

м3 т м3 т м3 т м3 тЗмішані ТПВ 1213665,4 207800,2 74047,5 18331,1 9500 1900 1130116,9 187569,1Великогабаритні ТПВ

19794,0 707,0 11025,0 394,0 - - 8769,0 313,0

Полімери (плівка, пакети, ПЕТ пляшки і коробки, пластмаса тощо)

1078,0 1076,0 10700,0 1070,0 88,0 6,0

Інші 6904,0 5613,0 - - - - 6904,0 5613,0Всього 1251151,4 215196,2 85072,5 18725,1 9500 1900 1145877,9 193501,1

У 2017 році на території області налічується 34 полігона твердих побу-тових відходів. Місця розташування відображені на рис. 8.1.

В табл. 8.5 наведена інформація щодо місць видалення відходів та об’єктів оброблення та утилізації відходів розташованих на території Київської області, які включені до реєстру місць видалення відходів та реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.

Рис. 8.1 Полігони твердих побутових відходів Київської області

174

Таблиця 8.5

№ з/п

Назва адміністративно-територіальної одиниці

(область, район)

Кількість непаспортизованих

місць видалення відходів, од.

Кількість паспортизованих місць видалення

відходів, од.

Кількість об'єктів

оброблення та

утилізації відходів

1 2 3 4 51 Баришівський 1 - 22 Білоцерківський 13 4 -3 Богуславський 1 - -4 Бородянський 1 1 15 Броварський - 3 26 Бориспільський - 4 27 Васильківський - 2 -8 Вишгородський - 2 19 Володарський 1 - -10 Згурівський - 1 -11 Іванківський - 2 -12 Кагарлицький 31 - -13 Києво-Святошинський - 2 114 Макарівський - 1 -15 Миронівський 22 1 -16 Обухівський 2 217 Переяслав-Хмельницький 28 1 -18 Рокитнянський 14 1 119 Сквирський 1 - -20 Ставищенський 1 - -21 Таращанський 24 - -22 Тетіївський - 1 -23 Яготинський 1 - -24 м. Біла Церква - 1 125 м. Обухів - 2 126 м. Васильків 1 - -27 м. Ржищів - 1 -28 м. Фастів - 1 129 м. Переяслав-Хмельницький - 1 -30 м. Славутич - - 1

З метою покращення ситуації у сфері поводження з відходами, на території області відповідно до Програми поводження з твердими побутовими відходами на 2017-2020 роки, у звітному періоді реалізовані наступні природоохоронні заходи, а саме: розроблено проектну документацію на реконструкцію полігонів твердих побутових відходів у м. Богуслав, м. Тараща, м. Тетіїв, м. Сквира, проектну документацію на рекультивацію полігону ТПВ у Києво-Святошинському районі (Києво-Святошинське ВУЖКГ).

Здійснювалося будівництво полігону твердих побутових відходів в смт. Ставище, смт. Рокитне, за рахунок державного бюджету проводилася реалізація

175

природоохоронного заходу з реконструкції полігону твердих побутових відходів м. Миронівка.

8.3. Транскордонне перевезення небезпечних відходів Екологічний контроль при транскордонному перевезенні відходів

здійснюється відповідно до «Положення про контроль за транскордонним перевезення небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120.

РОЗДІЛ9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА9.1 Екологічна безпека як складова національної безпекиЕкологічна безпека є органічним складовим компонентом національної

безпеки. Її зміст полягає у тому, щоб забезпечити прогресивний розвиток життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком функціонування антропогенних, природних та техногенних систем.

Поняття екологічної безпеки (екобезпеки) включає в себе соціоприродну і наукову реальність та є об'єктом дослідження різних наук (природничих, соціальних, юридичних тощо), оскільки охоплює складний комплекс взаємозв'язків людини з навколишнім природним середовищем.

Під екобезпекою передусім мається на увазі дотримання певної сукупності правил поведінки, які підвищують ступінь захищеності людини в процесі її взаємодії з природним середовищем, з небезпечними (радіоактивними, хімічними, токсичними) речовинами, у застосуванні складних і високо ризикових технологій і процесів, при здійсненні різноманітних видів антропогенного впливу на довкілля тощо. Також екобезпека часто буває пов'язана з неконтрольованими людиною процесами (стихійними силами природи). Забезпечення екологічної безпеки обов'язково враховує закони природи, згідно з якими існують та розвиваються екологічні об'єкти.

Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» захист екології і навколишнього природного середовища є складовою частиною національної безпеки нашої держави.

Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм, у тому числі і у сфері екології.

Забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів є одним із пріоритетів в національних інтересах країни (ст.6 Закону України «Про основи національної безпеки України»).

Водночас стаття 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що

176

гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Екологічна безпека Київської області пов’язана передусім, з обсягами впливу на природне середовище розташованих на території області об’єктів різного призначення, їх потенційною загрозою довкіллю, життю та здоров’ю населення.

9.2 Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпекуБудь-який об’єкт, де використовується, виготовляється, переробляється

чи транспортується небезпечна речовина вважається таким, що може становити загрозу мешканцям прилеглих територій та навколишньому середовищу, або потенційно небезпечним об’єктом.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів областіТаблиця 9.1

№ з/п

Підприємства (найбільші забруднювачі)

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

1 2 3 4 5Забруднювачі атмосферного повітря

1 ПАТ Центренерго Трипільська ТЕС

Виробництво електроенергії

Публічне акціонерне товариство

2 Товариство з додатковою відповідальністю «Терезине»

Розведення великої рогатої худоби молочних порід

Товариство з додатковою відповідальністю

3 ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» Виробництво електроенергії

Приватне акціонерне товариство

4 ПАТ «Укртрансгаз» Яготинське ЛВУМГ

Трубопровідний транспорт

Публічне акціонерне товариство

5 ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» мулові поля

Забір, очищення та постачання води

Публічне акціонерне товариство

6 ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»

Виробництво порожнистого скла

Приватне акціонерне товариство

7 ПАТ «Укртрансгаз» УМГ «Черкаситрансгаз» Золотоніське ЛВУМГ

Трубопровідний транспорт

Публічну акціонерне товариство

8 ТОВ «Комплекс Агромарс» Розведення свійської птиці

Товариство з обмеженою відповідальністю

Забруднювачі за обсягом скидів зворотніх вод та забруднбюячих речовин у водні об’єкти 1 КП

«Броваритепловодоенергія»Водопостачання, каналізація

Комунальна

2 КП «Васильківська шкірфірма»

Водопостачання, каналізація

Колективна

177

1 2 3 4 53 КП Переяслав-Хмельницьке

ВУКГВодопостачання, каналізація

Комунальна

4 КП «Боярка-Водоканал» Водопостачання, каналізація

Комунальна

5 КП КОР «Фастівводоканал» Водопостачання, каналізація

Комунальна

6 КЖЕП смт. Глеваха Водопостачання, каналізація

Комунальна

7 КП "Узинводоканал" Водопостачання, каналізація

Комунальна

8 КП «Яготинську ВУВКГ» Водопостачання, каналізація

Комунальна

9 КП «Іванківводоканал» Водопостачання; каналізація

Комунальна

Найбільші утворювачі відходів1 ТОВ "Ясенсвіт" Розведення свійської

птиці Товариство з обмеженою відповідальністю

2 Трипільська ТЕС ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центенерго"

Виробництво електроенергії

Публічне акціонерне товариство

3 ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"

Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари

Публічне акціонерне товариство

4 ДП спиротової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

Виробництво інших основних органічних речовин

Державне підприємство

5 ЗАТ "Агрофірма Березанська птахофабріка"

Розведення свійської птиці

Закрите акціонерне товариство

6 ТОВ "Київ-Кетерінг" Постачання інших готових страв

Товариство з обмеженою відповідальністю

7 ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту

Державне підприємство

8 ТОВ "Таращамолоко" Перероблення молока, виробництво масла та сиру

Товариство з обмеженою відповідальністю

9 ДП ЗАТ "Оболонь "Пивоварня Зіберта"

Виробництво пива Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства

178

9.3 Радіаційна безпека9.3.1 Стан радіоактивного забруднення території Київської області

За даними мережі спостережень гідрометеорологічних організацій потужність експозиційної дози (далі - ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині території Київської області знаходилась у межах рівнів, обумовлених випромінюванням природних радіонуклідів та космічним випроміненням і складала 6-22 мкР/год. На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення гамма-фон складав 8-23 мкР/год, у зоні відчуження (метеостанція Чорнобиль) – 15-25 мкР/год.

Сумарна бета-активність приземного шару атмосфери натепер визначається переважно радіонуклідами природного походження (ізотопами урану, торію та продуктами їх поділу) і в останні 20 років відповідає рівням, близьким до передаварійних значень. За даними спостережень, у 2017 р. сумарна бета-активність приземного шару повітря становила в середньому по області 14,210–5 Бк/м3, що близько до рівня попереднього року (13,710–5

Бк/м3). Середня за рік щільність випадів бета-активних елементів склала, як і у 2016 році, 1,6 Бк/м2 за добу.

Основним джерелом надходження до атмосфери техногенних радіоактивних елементів (насамперед, це реакторні та вибухові цезій-137 і стронцій-90) на території області залишається вторинний вітровий підйом радіоактивних ізотопів з поверхні ґрунту, забрудненого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Концентрація цезію-137 на більшості пунктів контролю (за винятком зони відчуження) становила в середньому за звітний рік 0,2710–5 Бк/м3, концентрація стронцію-90 – 0,0410–5 Бк/м3 (у 2016 році 0,3210–5 Бк/м3 та 0,0410–5 Бк/м3, відповідно). Щільність випадів цезію-137 на території країни (окрім її частини, віднесеної до забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС зон), складала в середньому 3,84 Бк/м2 за рік, стронцію-90 – 1,85 Бк/м2 за рік (у 2016 році 3,90 Бк/м2 за рік та 1,96 Бк/м2 за рік, відповідно). На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення вміст цезію-137 у випадах знаходився в середньому на рівні 10,8 Бк/м2 за рік, стронцію-90 – 2,89 Бк/м2 за рік (у минулому році відповідні показники складали 8,1 Бк/м2 за рік та 2,75 Бк/м2 за рік).

На пункті контролю Чорнобиль (зона відчуження, відстань до ЧАЕС 16 км) середня за 2017 рік об’ємна активність цезію-137 в атмосферних аерозолях складала 2,1810–5 Бк/м3, об’ємна активність стронцію-90 – 0,2710–5 Бк/м3 (у 2016 році 2,4710–5 Бк/м3 та 0,2710–5 Бк/м3, відповідно). Щільність випадів цезію-137 становила 17,8 Бк/м2 за рік, стронцію-90 – 19,9 Бк/м2 за рік (у 2016 році 19,9 Бк/м2 за рік та 18,15 Бк/м2 за рік, відповідно).

У звітному році додаткове радіоактивне забруднення створювалось за рахунок рутенію-106 – радіонукліду техногенного походження, який нетривалий час (декілька діб) спостерігався у приземній атмосфері.

В період 28 вересня - 3 жовтня у пробах аерозолів було зафіксовано різке зростання вмісту бета-випромінюючих радіонуклідів практично на всіх пунктах

179

відбору аерозолів – до значень, що у 170-240 разів перевищували фонові рівні сумарної бета-активності за попередній місяць. Спектрометричний аналіз виявив наявність у пробах радіонукліду техногенного походження рутенію-106 (чистого бета-випромінювача). Інших продуктів техногенного поділу важких атомів у пробах не було виявлено. Отже, можна впевнено стверджувати, що наявність рутенію-106 у повітрі не була пов’язана із аварією на атомних реакторах, оскільки при будь-якому радіаційному викиді на енергоблоках АЕС в навколишньому середовищі, реєструвалися б радіоізотопи йоду, цезію та радіоактивних інертних газів та ін., а не лише рутенію-106.

За даними з відкритих інформаційних джерел, присутність рутенію-106 у приземному шарі повітря в цей період (у концентраціях декілька мілібекерелів на кубічний метр) зареєстрована в ряді європейських країн (Швейцарія, Польща, Італія, Німеччина, Австрія, Чехія, Франція). Розрахунки фахівців з ядерної безпеки Німеччини та Франції із застосуванням моделей глобального атмосферного переносу та на основі додаткового аналізу доступних даних спостережень дозволили визначити ймовірний регіон походження джерела радіоактивного викиду та його приблизну активність. За даними розрахунків, джерело викиду рутенію-106 знаходилося, ймовірно, в регіоні Південного Уралу. Наприкінці листопада (майже через два місяця після подій) Росгідромет визнав підвищення рівнів радіації на постах спостережень Південного Уралу та наявність високих рівнів забруднення рутенієм-106 в період 25 вересня - 1 жовтня.

Присутність рутенію-106 в атмосфері над Україною реєструвалась до 6 жовтня. Концентрації цього елементу знаходились у діапазоні 0,1-45 мБк/м3 (дані наведені у таблиці 9.2).

Результати вимірювання в атмосферних аерозолях об’ємної активності рутенію-106

Таблиця 9.2.

Пункт спостереження Період відбиранняпроб

Об’ємна активність106Ru [мБк/м3]

Київ 28-30/09/2017 2,2Київ 30/09/01-02/10/2017 ≤ МДА*Київ 03-05/10 /2017 ≤ МДА Баришівка 28-30/09/2017 15,0Баришівка 01-03/10/2017 ≤ МДАБаришівка 04-06/10/2017 0,3 Чорнобиль 29-30/09-01/10/2017 2,5Чорнобиль 02-04/10/2017 0,2Чорнобиль 05-07/10/2017 ≤ МДА* МДА – мінімально детектована активність

Протягом 2017 року на території Київської області не зареєстровано перевищень допустимих рівнів концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених НРБУ-97 для населення (категорія В). В цілому території Київської області тривають процеси очищення атмосфери від радіонуклідів

180

техногенного походження. На рис.1-2 відображена динаміка забруднення атмосфери радіонуклідами з 1985 до 2017 року для міст Києва та Чорнобиля. Після різкого підвищення забруднення повітря у квітні 1986 року, зумовленого значною мірою короткоживучими радіонуклідами з аварійного реактору, починаючи вже з 1989 року сумарна бета-активність, що обумовлена переважно природними радіоактивними елементами, суттєво перевищує техногенну складову як у приземному шарі атмосфери (рис.9.1), так і у випадах (рис.9.2). Концентрація цезію-137 та стронцію-90 у приземному шарі атмосфери, починаючи приблизно з 1998 року, коливається в межах, близьких до передаварійних рівнів. При цьому абсолютні значення забруднення повітря цезієм-137 та стронцієм-90 залишались на 4-5 порядків меншими за допустимі концентрації, встановлені НРБУ-97.

Рис.9.1. Динаміка середньорічної концентрації у приземному шарі атмосфери радіоактивних аерозолів у порівнянні з передаварійними значеннями (з урахуванням розпаду станом на 31.12.2017 р.)

Рис. 9.2. Динаміка щільності радіоактивних випадів на території Київської області у порівнянні з передаварійними значеннями (з урахуванням розпаду станом на 31.12.2017 року)

Отже, концентрація радіоактивних елементів як природного, так і штучного походження в приземному шарі атмосфери знаходиться у стабільному стані. Поступове подальше зниження концентрації штучних

181

радіонуклідів відбуватиметься як за рахунок їх природного розпаду, так і внаслідок зменшення їх надходження до приземного шару атмосфери за рахунок вторинного вітрового підйому, що обумовлено міграцією цих радіонуклідів у нижні шари ґрунту. Проте, на фоні цієї загальної тенденції не виключена ймовірність підвищення радіоактивності приземної атмосфери у випадку техногенних аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах як на території України, так і за її межами, а також внаслідок небезпечних та стихійних метеорологічних явищ.

9.3.2 Поводження з радіоактивними відходамиОрганізацію робіт з радіаційної безпеки на підприємстві здійснює служба

радіаційної безпеки та охорони навколишнього середовища. Радіаційний контроль на об’єктах підприємства виконує ДСП «Екоцентр» та НІЦ УРВ ДСП «ЦППРВ».

Роботи по поводженню з РАВ на підприємстві виконуються кваліфікованим персоналом категорії А, який пройшов спеціальну підготовку, медичне обстеження та перевірку знань правил, норм і інструкцій з питань РБ.

Радіаційний контроль за опроміненням персоналу здійснює лабораторія індивідуального дозиметричного контролю ДСП «Екоцентр».

За 12 місяців 2017 року на індивідуальному дозиметричному контролі перебувало 423 працівника ДСП «ЦППРВ».

Середня доза зовнішнього опромінення персоналу ДСП «ЦППРВ» за 12 місяців 2017 року склала 1,39 мЗв, максимальна - 4,34 мЗв, мінімальна - 0,05 мЗв. Перевищень контрольних рівнів в звітному періоді не зафіксовано.

На ПЗРВ "Буряківка" та ДДТ «Лелів» протягом 12 місяців 2017 року радіаційний контроль зовнішніх та внутрішніх поверхонь спецавтотранспорту, який перевозить РАВ, здійснювали фахівці ДСП «Екоцентр» за допомогою переносних приладів: МКС-01Р і ДРГ-01Т. При цьому проводились наступні види контролю:

- вимірювання величини бета-забрудненості;- вимірювання величини альфа-забрудненості;- вимірювання величини потужності еквівалентної дози.Радіаційний контроль об'єктів ПЗРВ "Буряківка" проводився відповідно

до "Обсягів радіаційно-дозиметричного контролю в ДСП “ЦППРВ” на 2017 рік.В таблицях 2, 3 та 4 представлені результати радіаційного контролю

основних об'єктів, що експлуатуються на ПЗРВ "Буряківка", ДДТ «Лелів» та КВ «Вектор».

Протягом 4-го кварталу 2017 на спеціальну обробку на ДДТ "Лелів" направлено 40 одиниць автотранспорту з максимальним рівнем забруднення βmах= 4809 част./(хв. cм2 ), після дезактивації - (βmах

= 460 част./( хв. cм2 ).Протягом 4-го кварталу 2017 року перевищень контрольних рівнів САТ

на виїзді ПЗРВ «Буряківка» не виявлено.

182

9.3.3 Стан радіаційної безпеки у зоні відчудження і зоні безумовного (обов’язкового ) відселення

ПЕД зовнішнього опромінення у ЗВ зараз майже повністю формується гамма-випромінюванням 137Cs, що виникає внаслідок його радіоактивного розпаду. Основним джерелом випромінювання є верхній шар ґрунтів, де запаси цього радіонукліду знаходяться в динамічній рівновазі завдяки його включення в кругообіг речовини «ґрунт – рослина – ґрунт». Доля 137Cs, який мігрує до інших середовищ (повітря, вода, біологічні об’єкти), порівняно невелика – її внеском у формування ПЕД можна знехтувати.

Найбільші рівні ПЕД спостерігаються на проммайданчику ЧАЕС та на територіях, які розташовані на «слідах» аварійних випадінь радіонуклідів.

У таблиці 9.2 наведені характеристики потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання (ПЕД), що реєструвалися на постах моніторингу АСКРС протягом 2017 року у порівнянні з середньорічними значеннями за 2016 рік та контрольними рівнями (КР).

183

Потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання на постах АСКРС у 2017 році, нЗв/год

Таблиця 9.2

№ п/п Назва пункту Мінімальне

значення

Середнє значенн

я

Максимальне значення

Середнє значення за

2016 рік

Контрольний рівень

Промисловий майданчик ДСП «ЧАЕС»1 ДГС-2 8300 8500 8600 12200 290002 ВЗС-2 6300 6650 7000 8330 210003 СРТВ 3300 3500 3700 6980 184004 Нафтобаза 5400 5600 5750 5660 135005 СВЯП 2200 2400 2500 3680 92006 БНС 1900 2000 2060 2070 50007 Пожежне депо 1840 1900 1950 1970 48008 ВРП – 750 1200 1250 1300 1620 45009 АПК-1 430 480 530 570 140010 Відвідний канал 400 430 450 415 110011 ВОС № 3 280 300 330 300 80012 СВЯП - 2 210 230 245 230 550

5 – км зона13 Чистогалівка 860 900 940 927 230014 Копачі 680 720 750 735 190015 Станція Янів 640 680 720 707 170016 Прип’ять 500 570 640 585 1500

10 – км зона17 Буряківка 2750 2860 2960 4330 750018 Усів 1240 1300 1380 1382 360019 Машево 820 870 930 808 220020 Зимовище 720 810 890 859 210021 Красне 710 760 820 785 200022 *Крива Гора - - - - 120023 ПЗРВ «Буряківка» 510 530 540 503 110024 Чорнобиль-2 330 345 360 344 84025 Ст. Шепеличі 260 290 310 303,5 74026 Бенівка 230 240 260 248,5 60027 Старосілля 180 190 200 197 46028 Вектор 117 123 129 124 270

30 – км зона29 Діброва 270 280 295 298,5 70030 Вільча 90 130 160 260 47031 Іловниця 130 140 160 158 38032 Іллінці 107 111 116 111,5 26033 Корогод 105 110 114 111,5 26034 Паришів 104 109 113 110,5 25035 Дитятки 94 99 105 100,5 22036 Купувате 97 104 112 99 220

м. Чорнобиль37 Поліклініка 210 220 233 224 55038 РУЗОД 154 160 169 163 370

За межами зони відчуження39 Славутич 116 138 160 140 300

184

Примітка 1. АПК-І - Адміністративно-побутовий корпус першої черги ЧАЕС; ДГС - дизель-генераторна станція ЧАЕС; ВЗС - водозабірна станція ЧАЕС; ВОС № 3 - водоохоронна споруда; СРТВ - сховище рідких та твердих радіоактивних відходів ЧАЕС.Примітка 2.* - на пункті проводяться профілактичні роботи.

На ряді пунктів спостереження, які знаходяться поблизу об’єкту «Укриття» – ДГС-2, СРТВ, СВЯП – зафіксовано зниження ПЕД на 50-30% у порівнянні з 2016 роком. Причиною цього є комплекс факторів пов’язаних із будівництвом та встановленням нового безпечного конфайнменту: екрануюча дія споруди, дезактивація місцевості, трансформація ґрунтового покриву.

Радіаційний стан ґрунтового покривуКонтроль за вмістом радіонуклідів у ґрунті за звітний період здійснювався у місцях виробничої діяльності:

ПЗРВ «Буряківка»; ПЗРВ «Підлісний»; м. Прип’ять; м. Чорнобиль; водойма-охолоджувач ЧАЕС.Результати визначення щільності забруднення ґрунтового покриву за

звітний період наведені у таблиці 9.3.

Щільність забруднення ґрунту радіонуклідами у місцях виробничої діяльності, кБк/м2

Таблиця 9.3

Пункти контролюРадіонукліди

137Cs 90Sr 239+240Pu 241AmМінім. Макс. Мінім. Макс. Мінім. Макс. Мінім. Макс.

ПЗРВ «Буряківка»(за шаром 0-50 см) 130 1800 25 320 0,003 5,1 1,0 15

ПЗРВ «Підлісний»(за шаром 0-50 см) 2000 83900 740 42200 6,6 850 14 1800

м. Прип’ять(за шаром 0-30 см) 160 3500 41 1400 0,80 17 2,4 39

м. Чорнобиль(за шаром 0-30 см) 110 500 24 140 0,20 2,3 4,0 13

Водойма-охолоджувач(за шаром 0-50 см) 140 8950 3,0 5960 0,02 200 0,2 350

Моніторинг радіаційного стану приземного шару атмосфери Відбір проб у 2017 році на пунктах мережі спостереження здійснювався

за допомогою аспіраційних пристроїв АУРА 02.11. Проби радіоактивних аерозолів відбиралися шляхом безперервного прокачування повітря через фільтри з тканини Петрянова (ФПП-15-1,5) і заміною їх через кожні 5-7 діб.

Згідно з Регламентом проби випадінь з атмосфери відбиралися на пунктах спостереження АСКРС, в точках реперної мережі 5-км зони, на ПЗРВ, ПуСО «Лелів» та майданчику СВЯП-2. Для відбору проб випадінь з атмосфери використовувалися планшети, встановлені на висоті 1 м над поверхнею ґрунту з

185

марлевим фільтруючим матеріалом. Час експозиції планшетів – від 10 до 20 діб. Проби в кожному пункті відбиралися 2 рази на місяць і всі надходили на гамма-спектрометричний аналіз.

Інтервали зміни та середні значення об’ємної активності 137Cs у повітрі районів розміщення кожного пункту спостереження протягом 2017 року наведені в таблиці 9.4.

Радіаційний стан приземного шару атмосфери ЗВ протягом більшої частини 2017 року, в основному в зимові та осінні місяці, визначався метеорологічними умовами, які перешкоджали розвитку дефляційних процесів, і характеризувався низькими показниками об’ємної активності радіонуклідів у повітрі та вузькими діапазонами їх змін. Вклад у забруднення приземного шару атмосфери вносили організовані та неорганізовані викиди ДСП «ЧАЕС» та об’єкту «Укриття».

29 листопада 2016 року над об’єктом «Укриття» був насунений «новий безпечний конфайнмент» (НБК, New Safe Confinement). У 2017 році на об’єкті були продовжені роботи з добудови та герметизації НБК. Скорочення обсягів та змінення видів робіт на об’єкті «Укриття», метеорологічні умови року, незначні за масштабами пожежі позначилися на вклад дефляційних процесів та інших чинників у загальну величину об’ємної активності радіонуклідів в приземному шарі повітря в 2017 році.

Об’ємна активність 137Cs у приземному шарі атмосфери на пунктах контролю мережі РЕМ ДСП «Екоцентр» у 2017 році, Бк/м3

Таблиця 9.4

Пункт контролю Віддаленість,азимут

Об’ємна активність

Мінімальна Середня Максимальна

Ближня зонаВРП-750 0,8 км; 180 9,3Е-05 1,1Е-03 4,4Е-03Нафтобаза 2 км; 330 2,4Е-05 2,7Е-04 1,3Е-03Прип’ять 3,1 км; 290 7,4Е-06 2,1Е-04 7,7Е-03БНС 2,6 км; 85 8,1Е-06 1,3Е-04 5,9Е-04

Дальня зонаМашеве 11 км; 19 4,8Е-06 6,0Е-05 4,2Е-04Зимовище 7 км; 60 4,2Е-06 3,5Е-05 2,7Е-04Крива Гора 7 км; 97 1,9Е-05 3,3Е-05 5,0Е-05Старосілля 9 км; 119 2,5Е-06 3,1Е-05 2,2Е-04Копачі 5 км; 155 2,2Е-06 4,3Е-05 5,6Е-04Чорнобиль 16 км; 147 4,2Е-06 2,0Е-05 2,3Е-04Дитятки 32 км; 175 1,4Е-06 1,1Е-05 1,7Е-04Чистогалівка 7 км; 240 5,1Е-06 1,2Е-04 9,5Е-04Бенівка 10 км; 306 3,0Е-06 3,4Е-05 3,0Е-04Буряківка 13 км; 268 4,4Е-06 8,5Е-05 8,9Е-04

Примітка: * в таблиці запис вигляду 5,3Е-05 означає 5,310-5.

Серед пунктів контролю дальньої зони найвищі значення об’ємної активності радіонуклідів фіксувалися на тих пунктах, які характеризуються високим поверхневим забрудненням, в районі яких велися роботи або ж

186

спостерігався інтенсивний рух автотранспорту, а також коли сильний вітер певного напрямку збігався з періодом інтенсивних будівельних робіт на об’єкті «Укриття».

Інтенсивність випадінь 137Cs з атмосфери у пунктах спостереження ближньої зони в 2017 р. знаходилася в діапазоні 0,02 – 9,2 Бк/(м2добу), в середньому по зоні – 0,95 Бк/(м2добу), із найбільшим її значенням на пункті спостереження «ПЗРВ «Підлісний» - 50 м» у липні.

Інтенсивність випадінь 137Cs з атмосфери у пунктах спостереження дальньої зони протягом року знаходилася в межах від 0,01 до 6,7 Бк/(м2добу), у середньому по зоні – 0,3 Бк/(м2добу), із найбільшим її значенням на пункті спостереження «ПЗРВ «Буряківка» - захід» у жовтні.

29-30 червня 2017 р. у зоні відчуження виникла пожежа в районі 336 кварталу Луб’янського лісництва. Пожежа тривала близько 2 діб, мала площу до 25 га і супроводжувалася низькотемпературним горінням та тлінням підстилки. Максимальна об’ємна активність 137Cs у повітрі в районі пожежі на лінії вогню складала 3,4Е-02 Бк/м3, що перевищує в 3,4 рази значення контрольних рівнів (КР), встановлених гігієнічними нормативами «Основні контрольні рівні, рівні звільнення та рівні дії щодо радіоактивного забруднення об’єктів зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення» (КР=1,0Е-02 Бк/м3 по 137Cs). Максимальна об’ємна активність 90Sr становила 1,5Е-02 Бк/м3, КР (КР=3,0Е-03 Бк/м3) був перевищений в 5 разів. На прилеглих до ЗВ територіях погіршення радіаційного стану не спостерігалося. Тимчасове локальне підвищення об’ємної активності радіонуклідів в приземному шарі повітря відмічене в зоні задимлення.

Моніторинг поверхневих вод Моніторинг радіаційного стану поверхневих вод здійснюється в

28 пунктах. Особлива увага приділяється р. Прип’ять, через яку здійснюється надходження радіонуклідів з території ЗВ до Київського водосховища (таблиця 9.5).

У 2017 році середні та максимальні значення вмісту 90Sr у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль склали 64 Бк/м3 та 140 Бк/м3 відповідно, 137Cs – 33 та 70 Бк/м3, що не перевищує встановлені нормативним документом ДР-2006 допустимі рівні вмісту радіонуклідів для питної води (2000 Бк/м3).

Винос 90Sr з водою р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль у 2017 році склав 0,72 ТБк (у минулому році – 0,66 ТБк, у 1999 р. – 10,2 ТБк).

У воді малопроточних та замкнених водойм вміст 90Sr досягав 100 – 500 кБк/м3 (оз. Азбучин, оз. Глибоке), 137Cs – до 94 кБк/м3 (відвідний канал 3-ї черги ЧАЕС).

187

Об’ємна активність (кБк/м3) та винос 137Cs та 90Sr (ТБк) р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль в 2008-2017 рр.

Таблиця 9.5

Рік

Середня річна

витратаводи, м3/с

Радіонукліди Винос137Cs 90Sr

137Cs 90SrСередня Максим. Середня Максим.

2008 486 0,01 0,13 0,10 0,29 0,60 1,422009 483 0,03 0,10 0,11 0,36 0,50 1,512010 512 0,05 0,15 0,11 0,39 0,87 2,212011 453 0,05 0,15 0,10 0,17 0,68 1,402012 351 0,04 0,09 0,08 0,18 0,44 0,87201320142015

642352170

0,070,060,04

0,340,320,09

0,170,110,09

0,680,540,16

1,890,560,22

5,011,080,41

2016 273 0,04 0,10 0,09 0,18 0,24 0,662017 273 0,03 0,07 0,06 0,14 0,40 0,72

1986-2017 414 0,19 18 0,37 12 136 183Примітка: в таблиці запис подається у ТБк, де 1ТБк = 1012 Бк.

Моніторинг підземних вод

Моніторинг вмісту радіонуклідів проводився на трьох водоносних комплексах – четвертинному (145 свердловин), еоценовому (водозабір ЧАЕС, м. Прип’ять) та сеноман-нижньокрейдовому (водозабір м. Чорнобиль та міський водопровід).

Забруднення еоценового та сеноман-нижньокрейдового комплексів достовірно не зафіксовано. Вміст 137Cs та 90Sr у воді водозаборів ЧАЕС та м. Чорнобиль не перевищував 20 Бк/м3 (ДР-2006 для питної води – 2000 Бк/м3).

Максимальні значення об’ємної активності 90Sr у воді спостережних свердловин були зафіксовані в районах Семиходського затону, старої Будбази, Яновського затону та озера Азбучин і становили 110, 120, 160 та 240 кБк/м3

відповідно. В районі с. Лісового у воді свердловин К-13Д і 172/Q2 максимальна об’ємна активність 137Cs досягла 69 кБк/м3 і 60 кБк/м3 відповідно (таблиця 9.6).

Об’ємна активність  – радіонуклідів у воді свердловин, Бк/м3

Таблиця 9.6

СвердловинаРадіонукліди

137Cs 90SrМаксимум Середнє Максимум Середнє

св. К-3 (Семиходський затон) 18 16 110000 70000св. 1/2 (Стара Будбаза) 60 40 120000 100000св. 2/2 (Стара Будбаза) 200 160 27000 15000св. К-7 (Янівський затон) 14 12 160000 110000св. К-13Д (р-н с. Лісового) 69000 65000 72000 66000св. 172/Q2 (р-н с. Лісового) 60000 54000 11000 3700св. 3А (озеро Азбучин) 92 41 240000 26000

188

Стабільно високі значення концентрації 137Cs у воді цих свердловин спостерігаються після затоплення у 2013 році території приповерхневих захоронень ПТЛРВ талими та дощовими водами. Свердловина К-13Д експлуатується з 1993 року (24 роки), а свердловина 172/Q2 з 1997 року (20 років). За цей час, завдяки впливу сезонних змін температури, атмосферних опадів та іонізуючого випромінювання, експлуатаційні характеристики свердловин знизилися, в певні мірі відбуваються процеси фізичного руйнування, що могло сприяти локальному потраплянню радіонуклідів через затрубний простір свердловини у горизонт, з якого відбираються проби води (інтервал глибини встановлення фільтру у свердловині К-13Д – 17,0-29,0 м; у свердловині 172/Q2 – 19,0-20,4 м), під час затоплення; іншою умовою виникнення високих значень об’ємної активності радіонуклідів у воді є значне забруднення водоносного горизонту. Наразі достовірні причини встановлення високих концентрацій радіонуклідів у воді свердловин, показники яких перевищують встановлені контрольні рівні – невідомі, а ці свердловини можуть нести потенційну загрозу для довкілля. Тому в місцях розташування зазначених свердловин слід виконати комплекс робіт з визначення їх придатності для радіаційно-екологічного моніторингу. У разі непридатності свердловин К-13Д і 172/Q2 для виконання завдання з моніторингу радіаційного стану підземних вод – ці свердловини підлягають ліквідації, згідно з чинним законодавством.

Поза площами захоронень радіоактивних відходів переважна більшість значень вмісту 90Sr знаходяться в межах 100–400 Бк/м3, 137Cs – 20–40 Бк/м3. Радіаційний стан ґрунтових вод в межах ПЗРВ «Буряківка», «Підлісний», «3-я черга ЧАЕС» відзначається певною сталістю без виражених тенденцій зростання вмісту 90Sr як основного забруднювача. У виміряних пробах вміст 90Sr змінювався від 22 до 1900 Бк/м3.

189

РОЗДІЛ10. ПРОМИСЛОВІСТЬ НА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ10.1 Структура та обсяги промислового виробництваЗа даними Головного управління статистики у Київській області у грудні

2017р. порівняно з попереднім місяцем та груднем 2016р. індекс промислової продукції становив відповідно 94,5% та 101,8%, за підсумками січня–грудня 2017р. – 107,9%.

січе

нь

січе

нь-л

юти

й

січе

нь-б

ерез

ень

січе

нь-к

віте

нь

січе

нь-т

раве

нь

січе

нь-ч

ерве

нь

січе

нь-л

ипен

ь

січе

нь-с

ерпе

нь

січе

нь-в

ерес

ень

січе

нь-ж

овте

нь

січе

нь-л

исто

пад

січе

нь-г

руде

нь

60

65

70

75

80

85

90

95

100

105

110

115

120

105,6 109,0 108,5111,9 112,0 111,1

109,2 108,1 107,2 107,1 106,4 106,2104,5103,4 104,2

101,3 103,6 105,7

113,9112,5

110,0 109,4 108,5 107,9

Індекси промислової продукції(у % до відповідного періоду попереднього року)

2016 рік 2017 рік

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів проти січня–грудня 2016р. обсяг виробництва продукції становив 89,8%.

На підприємствах переробної промисловості у січні–грудні 2017р. порівняно з відповідним періодом минулого року індекс промислової продукції збільшився на 12,6%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів проти січня–грудня 2016р. спостерігалося збільшення випуску продукції на 13,0%, у т.ч у виробництві м’яса та м’ясних продуктів – на 37,2%, напоїв – на 32,5%, готових кормів – на 11,3%, переробленні та консервуванні риби, ракоподібних і молюсків – на 9,2%, виробництві молочних продуктів – на 3,1%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 1,7%. Водночас спостерігалося зменшення обсягів у виробництві продуктів борошномельно–круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 6,5%, виробництві інших харчових продуктів – на 6,1%, у переробленні та консервуванні фруктів і овочів – на 5,7%.

190

Динаміка промислового виробництва за основними видами діяльності (відсотків)

Таблиця 10.1

Грудень 2017р.

долистопада

2017р.

Грудень 2017р.

догрудня 2016р.

Січень–грудень

2017р. до січня–грудня 2016р.

Промисловість 94,5 101,8 107,9Добувна та переробна промисловість 92,9 104,5 112,3Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 74,7 115,6 89,8Переробна промисловість 93,1 104,4 112,6з неїВиробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 86,5 99,0 113,0Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 70,3 87,7 88,1Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 95,1 103,9 107,3Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення …1 …1 …1Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення …1 …1 …1Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 89,3 86,8 105,1Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 68,4 52,5 102,5Виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції 95,2 113,6 111,6Металургійне виробництво. Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання 107,8 143,8 116,5Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання 101,7 99,6 100,1Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 108,8 85,0 76,1

1 Дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України “Про державну статистику” щодо конфіденційності інформації.

191

Виробництво основних видів продукціїТаблиця 10.2

Вироблено за Грудень 2017р. у % до

Січень–грудень 2017р. у % досічня–грудня 2016р.

січень–грудень 2017р.

грудень 2017р.

листопада 2017р.

грудня 2016р.

М’ясо великої рогатої худоби свіже чи охолоджене, т 4989 439 177,7 68,1 85,8М’ясо свиней свіже чи охолоджене, т 16161 1425 107,7 83,1 87,8М’ясо свійської птиці свіже чи охолоджене, т 110562 8854 86,0 109,8 122,3Вироби ковбасні, т 4960 505 128,2 106,1 94,0Продукти готові та консервовані з м'яса чи субпродуктів, інші, включаючи продукти з крові тварин (крім виробів ковбасних та подібних продуктів, гомогенізованих продуктів, виробів з печінки та страв готових), т 21102 1801 88,7 132,7 86,6Олія нерафінована, т 106723 8110 104,0 73,6 95,6Молоко рідке оброблене (пастеризоване, стерилізоване, гомогенізоване, топлене, пептизоване), т 135238 13965 107,4 128,3 105,0Масло вершкове, т 5350 477 122,3 206,5 97,1Спреди та суміші жирові, що містять масову частку загального жиру від 50% до 85%, у тому числі молочного жиру в жировій фазі не менше, ніж 25%, т 3528 450 127,1 125,0 125,0Cир свіжий неферментований (недозрілий і невитриманий), включаючи сирну сироватку та кисломолочний сир, т 11111 959 97,6 99,9 90,2Сири сичужні та плавлені, т 2645 238 125,3 108,2 143,4Йогурт та інші ферментовані чи сквашені молоко та вершки, т 91215 7156 95,0 106,1 105,3Борошно, т 113790 9568 91,6 77,4 88,1Крупи, т 38430 3509 93,4 98,2 96,8Хліб та вироби хлібобулочні, нетривалого зберігання, т 98343 8617 106,3 87,8 92,6Печиво солодке і вафлі, т 33686 2789 85,9 94,0 103,7Вироби кондитерські цукрові (у т.ч. шоколад білий), що не містять какао, т 927 95 120,3 103,3 105,1Цукор білий кристалічний, т 147165 6822 16,5 50,5 83,4у т.ч. буряковий, т 147165 6822 16,5 50,5 83,4Корми готові для тварин, що утримують на фермах, крім борошна та гранул із люцерни, т 1077440 89901 106,2 98,6 111,3Напої безалкогольні, тис.дал 35571,0 2860,7 182,0 105,8 129,8

192

У січні–грудні 2017р. порівняно з січнем–груднем 2016р. спостерігалось збільшення виробництва сирів сичужних та плавлених – на 0,8 тис.т (на 43,4%), напоїв безалкогольних – на 8,2 млн.дал (на 29,8%), спредів та сумішей жирових, що містять масову частку загального жиру від 50% до 85%, у тому числі молочного жиру в жировій фазі не менше, ніж 25% – на 0,7 тис.т (на 25,0%), м’яса свійської птиці свіжого чи охолодженого – на 20,2 тис.т (на 22,3%), кормів готових для тварин, що утримують на фермах, крім борошна та гранул із люцерни – на 109,2 тис.т (на 11,3%). Водночас спостерігалось зменшення виробництва продуктів цукру білого кристалічного – на 29,2 тис.т (на 16,6%), м'яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого – на 0,8 тис.т (на 14,2%), готових та консервованих з м'яса чи субпродуктів, інших, включаючи продукти з крові тварин (крім виробів ковбасних та подібних продуктів, гомогенізованих продуктів, виробів з печінки та страв готових) – на 3,3 тис.т (на 13,4%), м’яса свиней свіжого чи охолодженого – на 2,3 тис.т (на 12,2%), борошна – на 15,3 тис.т (на 11,9%), сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого), включаючи сирну сироватку та кисломолочний сир – на 1,2 тис.т (на 9,8%), хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання – на 7,9 тис.т (на 7,4%), виробів ковбасних – на 0,3 тис.т (на 6,0%), олії нерафінованої – на 4,9 тис.т (на 4,4%).

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів у січні–грудні 2017р. індекс промислової продукції становив 88,1%.

Виробництво основних видів продукції легкої промисловостіТаблиця 10.3

Вироблено за Грудень 2017р. у % до

Січень–грудень 2017р. у % досічня–грудня 2016р.

січень–грудень 2017р.

грудень 2017р.

листопада 2017р.

грудня2016р.

Жакети та блейзери трикотажні машинного або ручного в’язання, жіночі та дівчачі, тис.шт

38,9 6,0 200,0 47,6 29,5

Сукні, крім трикотажних, жіночі та дівчачі, тис.шт

16,4 0,3 27,3 8,1 58,4

Футболки, майки й подібні вироби, трикотажні машинного або ручного в’язання, тис.шт

86,7 10,4 69,8 142,5 149,0

Взуття, тис. пар 555,9 46,6 73,9 81,3 61,9

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності за січень–грудень 2017р. індекс промислової продукції становив 107,3%.

193

Випуск окремих видів продукції з деревини, виробництво поліграфічної продукції

Таблиця10.4

Вироблено за Грудень 2017р. у % до

Січень–грудень 2017р. у

% досічня–грудня 2016р.

січень–грудень 2017р.

грудень 2017р.

листопада 2017р.

грудня2016р.

Деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм, тис.м3 64,4 5,7 85,1 111,8 114,2

Вікна та їх рами, двері балконні та їх рами, двері та їх коробки та пороги, з деревини, м2 92679 14565 206,8 177,7 110,4

Піддони, ящикові піддони та інші вантажні щити, з деревини, тис.шт

80,4 5,5 65,5 52,9 82,0

Коробки та ящики, з паперу та картону гофрованих, тис.м2 417635,2 37179,2 90,2 105,5 115,1

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс продукції склав 105,1%, у т.ч. на підприємствах з виробництва мила та мийних засобів для чищення та полірування, парфумних і косметичних засобів – 100,2%, виробництва фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 104,6%.

У виробництві гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції індекс промислового виробництва за січень–грудень 2017р. збільшився на 11,6%.

Виробництво гумових і пластмасових виробівТаблиця10.5

Вироблено за Грудень 2017р. у % до

Січень–грудень 2017р. у

% до січня–грудня 2016р.

січень–грудень 2017р.

грудень 2017р.

листопада 2017р.

грудня 2016р.

Оболонки штучні із затверділих протеїнів або целюлозних матеріалів; труби, трубки та шланги, жорсткі, з пластмас, т

7642 556 85,3 63,7 110,9

Плити, листи, плівка, фольга i стрічки, з пластмас, неармовані або не з’єднані з іншими матеріалами , т

42347 5497 103,7 485,2 309,1

Мішки та пакети (у т.ч. конусоподібні), з полімерів етилену, (не включаючи із синтетичних текстильних матеріалів), т

6839 515 92,1 95,5 83,4

Блоки та цегла з цементу, бетону або каменю штучного для будівництва, млн.шт.ум.цегли

1155,9 97,2 103,8 96,5 104,5

Розчини бетонні, готові для використання, тис.т 1160,5 83,2 75,2 109,8 118,0

194

У металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів крім машин і устатковання за підсумками січня–грудня 2017р. випуск продукції збільшився на 16,5%.

Виробництво окремих видів продукції металургіїТаблиця 10.6

Вироблено за Грудень 2017р. у % до

Січень–грудень 2017р. у

% досічня–грудня 2016р.

січень–грудень 2017р.

грудень 2017р.

листопада 2017р.

грудня 2016р.

Листи профільовані (ребристі) холоднодеформованi або обробленi у холодному станi, зі сталі нелегованої , т

23453 1897 68,2 136,4 123,2

Панелі багатошарові (сендвіч-панелі), виготовлені холодним формуванням з листів залізних або сталевих, т

4388 564 133,6 115,3 99,3

Конструкції збірні будівельні з чавуну чи сталі, т 3875 425 85,2 125,4 72,0

Пробки корончасті та заглушки, ковпачки і кришки, з металів недорогоцінних, млн.шт

594,2 24,1 116,4 72,8 89,1

У машинобудуванні, крім ремонту і монтажу машин і устатковання у січні–грудні 2017р. індекс промислового виробництва склав 100,1%.

На підприємствах з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря обсяг виробництва продукції за січень–грудень 2017р. порівняно з відповідним періодом минулого року склав 76,1%.

За січень–грудень 2017р. вироблено 2319,2 млн.кВт. годин електроенергії, що на 1884,8 млн.кВт. годин (на 44,8%) менше, ніж за січень–грудень 2016р.

Промисловими підприємствами області за січень–листопад 2017р. реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 84842,2 млн.грн, із неї за межі України – на 6330,2 млн.грн.

Найбільша частка реалізованої продукції припадала на підприємства переробної промисловості, у тому числі із виробництва харчових продуктів і напоїв та тютюнових виробів (34,3%), виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції (15,0%), виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності (9,6%).

195

Обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг) за основними видами промислової діяльності за січень–листопад 2017р. наведені в таблиці.

Таблиця 10.7Обсяг реалізованої промислової продукції

(товарів, послуг)без ПДВ та акцизу

тис.грну % до всієї реалізованої

продукціїПромисловість 84842204,7 100,0Добувна та переробна промисловість 65508445,4 77,2Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 431263,6 0,5Переробна промисловість 65077181,8 76,7з неїВиробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 29137747,6 34,3Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 626929,2 0,7Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність 8184325,1 9,6Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення …1 …1

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 1550789,9 1,8Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 1083149,5 1,3Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 12704022,9 15,0Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання 4640177,2 5,5Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання 5778078,1 6,8Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 18684130,0 22,0Водопостачання; каналізація, поводження з відходами 649629,3 0,8

1 Дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності інформації.

Примітка. Дані за видами промислової діяльності сформовані за функціональним принципом (по однорідних продуктах).

196

Серед районів і міст області найбільший обсяг реалізованої продукції був у Києво-Святошинському (12,8%), Вишгородському (8,6%), Миронівському (8,3%) районах та містах Біла Церква (16,0%), Обухів (7,7%).

Обсяг реалізованої промислової продукції по містах та районах за січень–листопад 2017 року

Таблиця10.8Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів,

послуг) без ПДВ та акцизу

тис.грн у % до всієї реалізованої продукції

Київська область 84842204,7 100,0м.Біла Церква 13580001,4 16,0м.Березань 1078416,1 1,3м.Бориспіль 1985091,2 2,3м.Бровари 4417314,1 5,2м.Васильків 786727,7 0,9м.Буча 378859,4 0,4м.Ірпінь 3143389,5 3,7м.П.-Хмельницький 813460,4 1,0м.Фастів 2218822,7 2,6м.Ржищів 74129,9 0,1м.Славутич 432946,9 0,5м.Обухів 6539145,0 7,7

райониБаришівський 142706,4 0,2Білоцерківський 1480891,2 1,7Богуславський 346032,5 0,4Бориспільський 1185943,8 1,4Бородянський 1558025,5 1,8Броварський 5976069,7 7,0Васильківський 1815413,3 2,1Володарський 114716,7 0,1Вишгородський 7334643,4 8,6Згурівський 569475,9 0,7Іванківський 42081,6 0,0Кагарлицький 566562,2 0,7К.-Святошинський 10873313,3 12,8Макарівський 1390899,3 1,6Миронівський 7038873,2 8,3Обухівський 3499714,2 4,1П.-Хмельницький 813921,0 1,0Поліський – –Рокитнянський 120959,8 0,1Сквирський 1281742,5 1,5Ставищенський 99786,3 0,1Таращанський 146752,4 0,2Тетіївський 280477,3 0,3Фастівський 280017,3 0,3Яготинський 2434881,6 2,9

Примітка. Дані сформовано на підставі короткострокової звітності, якою охоплені великі, середні та вагомі за обсягами реалізованої промислової продукції малі підприємства.

197

10.2 Вплив на довкілля10.2.1 Гірничодобувна промисловістьГірнича промисловість відноситься до числа тих галузей, вплив яких на

природу є надзвичайно потужним. Видобування вугілля у великих масштабах викликає серйозні порушення природних ландшафтів та вилучає з господарського обороту цінні сільськогосподарські, лісогосподарські та рекреаційні землі, зменшує території, що можуть використовуватись під будівництво житла, підприємств, транспортних шляхів тощо.

В процесі виробництва порушуються повністю або частково сформовані екологічний стан в зонах розміщення промислових об'єктів (шахт, рудників, збагачувальних фабрик).

Ці зміни проявляються в різних поєднаннях негативних явищ, найважливішими з яких є відчуження для виробництва гірських робіт потрібних для сільського господарства територій, виснаження і забруднення підземних і поверхневих вод, затоплення і заболочування підроблених територій, зневоднення і засолення грунтів, забруднення шкідливими речовинами і хімічними елементами атмосферного повітря несприятливі для місцевих екологічних систем гідрогеологічні та геохімічні зміни, зміна мікроклімату.

Збитки, заподіяні навколишньому середовищу гірничими роботами, також посилюються різноманіттям негативно впливають факторів, що породжуються іншими галузями промисловості, що розвиваються в цьому ж районі, містобудівними роботами, транспортними комунікаціями і т.п.

Основними видами впливу гірничодобувних підприємств на навколишнє середовище є:

геомеханічні — розтріскування порід унаслідок проведення вибухів, зміна рельєфу місцевості, вирубування лісів, деформація земної поверхні;

гідрологічні — зміна запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, винесення у водойми шкідливих речовин із поверхні та надр Землі;

хімічні — зміна складу та властивостей атмосфери і гідросфери (підкислення, засолення, забруднення води та повітря);

фізикомеханічні — забруднення довкілля пилом, зміна властивостей ґрунтового покриву тощо;

шумове забруднення та вібрація ґрунту. У місцях відкритих розробок відбувається вирубування лісів і порушення

рослинності внаслідок проведення розкривних робіт, складування порід на поверхні ґрунту. У великих обсягах витрачаються земельні ресурси, придатні для сільськогосподарського виробництва. Кар’єри часто досягають глибини 400—600 м, і, відповідно, велика кількість гірських порід вивозиться на поверхню. Площі, зайняті відвалами, в декілька разів перевищують площу кар’єру.

Гірничі розробки призводять до збільшення стоку рудникових і шахтних вод, які несуть значну кількість забруднень: хлористі сполуки, сірчану кислоту, розчинні солі заліза, марганцю, міді тощо.

198

Видобуток мінеральної сировини призводить до зміни ландшафту за рахунок нагромадження гірничих мас (відвали, терикони). Шахтні породи в териконах схильні до самозагоряння, що призводить до теплового забруднення повітря, його хімічного забруднення продуктами горіння.

Найбільш сильні порушення поверхні землі спостерігаються при вилученні з надр корисних копалин відкритим способом, під розробку родовищ відводяться великі території, які в більшості випадків після завершення робіт виявляються виключеними з місцевих екологічних систем. Згодом «відпрацьовані» території стають центрами ерозійних процесів, залучаючи все нові і нові ділянки земель, змінюючи при цьому ландшафт даної місцевості. Саме відкриті розробки покладів здійснюють найбільший геотоксикологічний вплив гірничого виробництва на людину та навколишнє природне середовище.

У процесі підземного видобування корисних копалин відбувається осідання земної поверхні. Западини, що утворюються, заповнюються водою. Інтенсивні підземні гірничі роботи призводять до деформації верхніх товщ порід та зсувів земної поверхні.

10.2.2 Металургійна промисловістьМеталургія – одна з найбільш забруднюючих галузей промисловості. На

металургію припадає 35 % викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Первинні викиди підлягають мокрому очищенню й у деяких випадках сухому очищенню за допомогою електрофільтрів або рукавних фільтрів. Вторинні пиловидні викиди не уловлюються та не очищуються. Також металургійні підприємства є доволі крупними забруднювачами водоймищ. Важкі метали, радіонукліди, інші тверді відходи не підлягають утилізації чи повторній обробці й тим самим спричинюють шкідливий вплив на навколишнє середовище. 

Технології, що застосовуються на деяких підприємствах галузі, застаріли й мають низький коефіцієнт корисної дії. Майже 60 % продукції припадає на мартенівські печі, експлуатація яких постійно дорожчає, ефективність скорочується, а викиди забруднюючих речовин збільшуються порівняно з сучасними кисневими конвертерами. Тільки 4 % продукції припадає на дугові електропечі й 10 % на безперервне розливання сталі – ефективні технології, що дають змогу зберігати значну кількість енергії та інших ресурсів.

Причинами забруднення водних ресурсів є недостатнє очищення стічних вод перед їх скиданням у річки чи каналізаційні системи. Особливо небезпечні стічні води коксохімічних підприємств, що містять феноли й ароматичні сполуки. Джерелом забруднення навколишнього середовища є також агломераційні цехи на металургійних підприємствах, що пояснюється низькою якістю залізної руди, конструктивними недоліками технологічного обладнання, систем пилогазоочищення й охолодження агломерату. Агломераційні установки – головне джерело забруднення, у тому числі внаслідок шкідливих викидів, що здійснюється не через димові труби. Зменшення викидів забруднюючих речовин потребує застосування потужних вентиляторів із

199

повітряною камерою, які уловлюють та очищують гази до їх надходження в димову трубу.

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловістьНайбільш істотним фактором взаємодії хімічної та нафтохімічної

промисловості з навколишнім середовищем є зростання виробництва великого числа нових речовин, що не синтезуються і не засвоюються в природному кругообігу, в процесах саморегулювання навколишнього середовища.

Підприємства хімічної промисловості є потужним джерелом забруднення атмосферного повітря, водойм і ґрунтів газоподібними, рідкими та твердими відходами виробництва. Це пояснюється значною кількістю хімічних об’єктів і недоврахуванням екологічного фактора у процесі проектування, будівництва й експлуатації підприємств галузі. Досить підкреслити, що у світі виробляється принаймні 70 тис. видів різноманітних хімічних продуктів і щороку на ринок надходить 1 тис. видів нових виробів.

Особливо небезпечне надмірне використання хімічних препаратів у сільському господарстві. Невиправдане застосування хімічних засобів захисту рослин, передусім, пестицидів, призводить до негативних наслідків. Загрозу може становити кумуляція хімічних речовин. З поверхневих прошарків ґрунту пестициди потрапляють в організм тварини, рослини й людини. Часто із загальної кількості внесених у ґрунт добрив рослини засвоюють лише 40–60 %, решта змивається в річки, що погіршує якість прісної води та спричинює зниження рибопродуктивності. Небезпека, обумовлена пестицидами, збільшується через ігнорування місцевих умов під час вибору системи їх застосування.

Значної шкоди навколишньому середовищу завдають відходи виробництва фосфорних добрив (на 1 т продукту припадає майже 4 т фосфору). Під час виробництва азотних добрив головною причиною забруднення атмосферного повітря є синтез азотної кислоти. Технологія виробництва суперфосфату пов’язана з викидами в повітря пилу та сполук фтору. Під час виробництва сірчаної кислоти в газових викидах містяться сірчаний ангідрид, оксиди азоту, токсичний пил, літій і залишки миш’яку.В інших галузях хімічної промисловості в атмосферу викидають такі шкідливі речовини: у виробництві азотної кислоти – оксиди азоту, аміак, оксиди вуглецю; у виробництві хлору – хлор і соляну кислоту; під час виробництва штучних волокон – сірковуглець, сірководень; під час виробництва ацетилену, карбіду кальцію й феросплавів – вапняний пил, пил кремнієвої кислоти, що містять деякі метали та мають неприємний запах; у виробництві алюмінію електролізним методом – газоподібні сполуки фтору тощо.

Нафтохімічні виробництва характеризуються застосуванням широкого спектру технологій і великими обсягами забруднень навколишнього середовища – велика кількість рідких відходів та стоків; забруднення атмосфери великою різноманітність забруднювачів, тверді відходи (багатотоннажні відпрацьовані каталізатори). Галузі нафтохімічної

200

промисловості значно забруднюють всі компоненти довкілля – атмосферу, гідросферу та літосферу. Разом зі стічними водами підприємств відходять нафтопродукти, завислі сульфати, загальний фосфор, ціаніди, сполуки кадмію, міді, нікелю, ртуті, свинцю, цинку, сірководень, формальдегід, фенол, поверхнево-активні речовини, пестициди.

В хімічній та нафтохімічній промисловості щорічно утворюється значна кількість твердих відходів, які потребують утилізації. Тільки до 30% з них використовуються як втринні ресурси. До 40% невикористаних твердих відходів знищуються, або переробляються, а решта накопичується в спеціально відведених місцях. Основними твердими відходами галузей є фосфогіпс, кубові залишки, вапнякові та гіпсові відходи, дистильовані суспензії, галітові залишки флотаційного збагачення хлориду кальцію.

10.2.4. Харчова промисловістьХарчова промисловість відіграє особливу соціально-економічну роль у

національний економіці, оскільки сприяє розв'язанню завдань щодо повноцінного задоволення зростаючих потреб населення в якісному продовольстві та забезпечує комплексну переробку сільськогосподарської сировини у харчові продукти з високою споживною цінністю та доданою вартістю.

Попри велике значення харчової промисловості у сфері матеріально виробництва, вона залишається найпотужнішим джерелом екологічної небезпеки з огляду на масштабність процесів утворення токсичних відходів у результаті виробництва та переробки сільськогосподарської сировини, які у вигляді викидів шкідливих речовин потрапляють у навколишнє природне середовище. Щорічно, внаслідок господарської діяльності, утворюються критичні обсяги харчових відходів практично в усіх галузях переробної промисловості. Зокрема, цукровими заводами поряд з основним виробництвом продуктів харчування виробляється 15-20 млн. т. відходів, плодоовочевими – 0,5-0,9; консервними – 0,1-0,12; виноробними – 0,2-0,9; спиртовими й пивобезалкогольними – 50-75 тис.т., мікробіологічними – 5% (від маси готового продукту); зернопереробними комбінатами – 6%(від маси переробленого зерна), олієжировими – 16-20%.

Основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. Середньорічна кількість стічних вод на харчових підприємствах становить (м3): на 1т. хлібобулочних виробів – 2,9; на 1т. буряка у виробництві цукру – 1,7; на 1000 дал пива – 76; на 1т. пресованих хлібопекарських дріжджів – 170; на 1000 дал спирту – 1300. Значна частина цих стічних вод представлена сильно забрудненими водами, що характеризуються величиною ХСК (хімічне споживання кисню) від 2000 до 60000 мг/дм3. Основною їх особливістю є

201

високий вміст розчинених органічних речовин. Скидання таких вод у міські каналізаційні мережі не дозволяється, а вивід і збирання їх на “полях фільтрації” призводить до утворення токсичних речовин із неприємним запахом, що забруднюють атмосферне повітря на значній території. Крім того під ці споруди необхідно відводити значні площі земельних угідь сільськогосподарського призначення.

Найбільший негативний вплив на довкілля створюють м'ясна, цукрова, спиртова та дріжджова галузі харчової промисловості. Надходження забруднених стічних вод, що містять органічні речовини рослинного та тваринного походження, у природні водоймища призводить до погіршення умов життєдіяльності гідробіонтів внаслідок того, що на руйнування цих речовин витрачається кисень, який розчинений у воді і є одним з найважливіших умов життєдіяльності біоти водойм. Так, один літр стічних вод спиртозаводу, м'ясокомбінату або сирзаводу може "зіпсувати" декілька тисяч літрів річкової або ставкової води.

Також в харчовій промисловості актуальною для переробних підприємств є охорона атмосферного повітря. У викидах підприємств харчової промисловості знаходяться такі речовини, як: складні ефіри оцтової кислоти, монокарбонові кислоти, лактати, формальдегід, нафталін, діацетил, ацетат амонію, етилбензол, діметілбензол, антрацен, акролеїн, масляна кислота, фенол, толуол, бензол. Найбільш шкідливі речовини, що надходять в атмосферу від підприємств харчової промисловості,  органічний пил, двоокис вуглецю, бензин і інші вуглеводні, викиди від спалювання палива. Багато технологічних процесів супроводжуються утворенням і виділенням пилу в навколишнє середовище (цукрові заводи, олійно-жирові, тютюнові фабрики і ін.). Проте харчова промисловість не відноситься до основних забруднювачів атмосфери. Однак майже всі її підприємства викидають в атмосферу гази і пил, чим погіршують стан атмосферного повітря.

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництваДля зменшення несприятливого впливу промисловості на навколишнє

середовище необхідно вживати заходів щодо оптимізації та екологізації промислового виробництва.

Екологізація промислового виробництва заснована на принципах раціонального природокористування і передбачає реалізацію такої системи заходів:

- Розвиток природоохоронного законодавства, заснованого на принципах екологічного та економічного стимулювання при мінімізації використання природно-ресурсного потенціалу, його охорони та розвитку системи моніторингу;

- Впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій;

- Вдосконалення технології видобутку і виробництва промислової продукції шляхом заміни застарілих технологій в промисловому виробництві;

202

- Раціональне розміщення підприємств з урахуванням рельєфу місцевості і метеорологічних умов;

- Впровадження системи оборотного і повторно-послідовного водопостачання;

- Комплексна переробка відходів виробництва з попередніми витяганням кольорових і рідкісних металів; інтенсифікація використання вторинної сировини;

- Сортування, роздільне зберігання, екологічно безпечне розміщення відходів і подальша їх комплексна переробка;

- Зниження обсягів захоронення токсичних відходів на суші, території внутрішніх морів і акваторії Світового океану;

- Організація санітарно-захисних зон навколо промислових підприємств;

- Організація системи водоохоронних зон і прибережних смуг на водоймах і водотоках з метою обмеження або ліквідації негативного впливу промислових підприємств на якість вод.

Найбільш дієвим заходом екологізації промислового виробництва є оптимізація природоохоронного законодавства, що виявляється в посиленні нормативів по гранично-допустимих викидів, скидів і гранично-допустимих концентрацій вмісту різних речовин у природних середовищах.

РОЗДІЛ11. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

11.1 Тенденції розвитку сільського господарстваЗа попередніми даними, у 2017р. індекс обсягу сільськогосподарського

виробництва порівняно з 2016р. становив 93,5%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 91,9%, у господарствах населення – 96,5%. Обсяг продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств у постійних цінах, за розрахунками, становив 14526,7 млн.грн.

Динаміка обсягу сільськогосподарського виробництва(наростаючим підсумком з початку року

в % до відповідного періоду попереднього року)

січе

нь

люти

й

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

87

91

95

99

103

107

111

95,396,2

94,8 94,8 94,4 94,1

100,3102,0

107,6 108,0 107,4109,8

101,5103,0

108,3 108,5107,2

105,4

95,993,4

92,6 92,5 92,993,5

2016р. 2017р.

203

За попередніми розрахунками, у 2017р. індекс обсягу виробництва продукції рослинництва порівняно з 2016р. становив 86,3%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – 81,5%, у господарствах населення – 94,5%.

Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2017р.Таблиця 11.1

Валовий збір Зібрана площа Урожайність

тис.ц у % до2016р. тис.га у % до

2016р.

ц з 1 га зібраної площі

(+,–) до 2016р.

Культури зерновi та зернобобовi1

26199,4 78,7 575,8 101,5 45,5 –13,2

у тому числіпшениця 7334,1 68,7 207,2 98,9 35,4 –15,6ячмінь 2194,4 65,6 62,6 83,0 35,0 –9,4жито 279,6 110,7 9,1 109,6 30,8 0,3овес 112,8 57,3 5,8 86,6 19,3 –9,9гречка 137,0 92,1 13,0 136,8 10,6 –5,1кукурудза на зерно 15713,2 85,6 261,9 105,7 60,0 –14,1культури зернобобовi 334,0 167,0 13,3 195,6 25,0 –4,6

Буряк цукровий фабричний 10085,9 89,7 20,9 105,0 483,2 –81,0Соняшник 3948,3 87,2 164,0 99,1 24,1 –3,2Ріпак і кольза 761,0 153,8 28,7 148,7 26,5 0,9Соя 2939,0 74,7 171,1 98,4 17,2 –5,4Картопля 17005,0 99,8 94,5 99,6 179,9 0,4Культури овочеві 5745,1 91,0 28,7 99,7 200,5 –18,9Культури плодові та ягідні2 612,9 88,5 7,1 83,5 86,2 4,9

1 У вазі після доробки.2 Площа насаджень у плодоносному віці.

Індекс обсягу виробництва продукції тваринництва порівняно з 2016р. становив 107,7%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – 110,0%, господарствах населення – 101,8%.

Підсумки виробництва основних видів продукції тваринництва характеризується такими даними:

Таблиця 11.2

Усі категорії господарств

У тому числісільськогосподарські

підприємствагосподарства

населення

2017р. у % до2016р. 2017р. у % до

2016р. 2017р. у % до2016р.

М'ясо1, тис.т 309,1 117,5 224,5 115,1 84,6 124,6Молоко, тис.т 436,5 99,7 224,5 106,6 212,0 93,2Яйця, млн.шт 2901,8 102,2 2370,6 100,6 531,2 110,1

1 Реалізація сільськогосподарських тварин на забій (у живій масі).

Сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) у 2017р. порівняно з 2016р. загальні обсяги вирощування худоби та птиці збільшено на 15,9%, у т.ч. великої рогатої худоби – на 5,3%, свиней – на 7,3%, птиці – на 20,5%. У

204

сільськогосподарських підприємствах (крім малих) відношення загального обсягу вирощування худоби та птиці до реалізації тварин на забій становило 104,6% (у 2016р. – 94,3 %). Збільшення обсягів вирощування порівняно з обсягами реалізації худоби та птиці на забій зафіксовано в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) 22 районів та міст обласного підпорядкування і найсуттєвіше – у містах Березань, Ржищів, Переяслав-Хмельницький та Кагарлицькому районі.

11.2 Вплив на довкілля11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані

землі та під багаторічні насадженняГосподарствами Київської області під урожай 2017 року було посіяно

зернових і зернобобових культур на площі 589,7 тис. га, технічних культур – на площі 187,8 тис. га, під картоплю та овочеві культури – 122,7 тис. га та кормові культури 78,1 тис. га.

З метою отримання сталих урожаїв, під зазначені посівні площі господарствами в 2017 році було внесено(у поживних речовинах) 112,3 тис. т мінеральних добрив.

Із них: азотних 73,5 тис.т, фосфорних 18,6 тис.т, калійних – 20,2 тис. т. В цілому на 1 га посівної площі було внесено 128 кг мінеральних добрив. Крім того, внесено органічних добрив господарствами в обсязі 115,4 тис. т, в перерахунку на 1 га посівної площі внесено 1,3 тонни органіки.

Під багаторічні насадження(сади, ягідники, виноградники, насадження шовковиці, тощо) у 2017 році внесено мінеральних добрив (у поживних речовинах) всього 0,5 тис. т, що становить 154 кг на 1 га удобреної площі.

Органічних добрив внесено всього 115,4 тис.т, що становить 1,3 т на 1 га удобреної площі.

Під урожай 2018 року внесено під озимі культури та зелений корм 12,8 тис. т. В томц числі азотних – 4,7 тис,т, фосфорних – 4,0 тис. т. та калійних – 4,1 тис. т, що вцілому склало внесення на 1 га посівної площі – 73кг.

Крім того, під озимі культури внесено 24,3 тис. т, що складає на 1 га посівної площі 1,4 т.

У 2017 році у господарствах Київської області проведено вапнування та гіпсування грунтів. Вапнування проведено на площі 7633,7 га шляхом внесення вапнякового борошна та інших вапнякових матеріалів в кількості 41544 тонн; Гіпсування грунтів за звітний період не проводилось.

11.2.2 Використання пестицидівЗа останні роки особливої актуальності набула проблема застосування

пестицидів та агрохімікатів у сільському господарстві і наслідків їх впливу на природу та здоров’я людини.

Окрім безпосереднього цільового призначення, пестициди чинять багатосторонній негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють з глобальними екологічними чинниками.

205

Головна небезпека пестицидів полягає у входженні їх у біологічний колообіг, у процесі якого вони надходять в організм людини і тварин. Найвираженішу токсичну дію на людину і теплокровних тварин мають пестициди хлорорганічної і фосфорорганічної груп. Висока стійкість хлорорганічних і триазинових пестицидів до розпаду є важливою передумовою їхньої міграції за профілем ґрунту, а також у суміжні середовища (рослини, повітря, воду), що становить небезпеку для природних біогеоценозів і, відповідно, існування людини. Пестициди, що потрапили на поверхню ґрунту, можуть вимиватися в більш глибокі горизонти й ґрунтові води, надходити у водойми з поверхневим стоком, удруге з’являтися на поверхні ґрунту при капілярному піднятті ґрунтових вод або при оранці з оберненням пласту, переходити в атмосферне повітря в результаті випаровування або з пилом при вітровій ерозії ґрунту, через рослини мігрувати в організм тварин і людини. З’ясовано, що гербіциди пригнічують дихання ґрунту і процес нітрифікації. Пестициди мають кумулятивні властивості і можуть зберігатись у ґрунті протягом 8-12 років після застосування. В ґрунті пестициди адсорбуються частинками ґрунту та гумусу, накопичуються в ґрунтових організмах, порушуються хімічним чи біологічним шляхом і просочуються з інфільтраційною водою до рівня ґрунтових вод.

Ступінь шкідливого впливу залежить також від технології застосування хімічних засобів, способів і кратності обробки ґрунту або рослин

За 2017 рік з метою захисту урожаю від шкідників та хвороб сільськогосподарськими підприємствами проведено обробку на площі 656859,6 га (За даними статистичного бюлетеня Головного управління статистики у Київській області), використано засобів захисту рослин, всього пестицидів 584064,9 тонн.

Надмірне застосування пестицидів негативно впливає на якість ґрунту. Стійкі пестициди, відіграючи важливу роль у захисті рослин і тварин від хвороб та шкідників, разом з тим дають різкий негативний ефект у відношенні до кількості й активності ґрунтової фауни й мікроорганізмів. Залишки пестицидів чи продукти їх перетворення потрапляють у вигляді домішок у природні води, включаються в трофічні ланцюги, попадають у продукти харчування і часто виявляються дуже шкідливими для людини. Там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімікати, у місцевого населення пошкоджуються структури спадковості, розладнується діяльність центральної нервової системи і життєво важливих органів.

Для захисту довкілля від негативного впливу пестицидів необхідно дотримуватися всіх регламентів щодо застосування пестицидів: норм внесення, строків, способів внесення, також необхідно суворо дотримуватися ГДК препарату у продукції, ґрунті, воді, робочій зоні застосування препарату. Більш глибоке вивчення біологічних процесів, пов’язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур за сучасного рівня землеробства, дослідження популяційної динаміки шкідливих і корисних організмів, вдосконалення тактики боротьби за рахунок повнішого використання агротехнічного методу,

206

стійких сортів, біологічних засобів дасть можливість скоротити застосування пестицидів і зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земельМеліорація - це система заходів, пов’язаних із корінним поліпшенням

властивостей ґрунтів і спрямованих на підвищення їхньої родючості. Існує понад 30 видів меліорації. Найпоширенішим серед них є гідромеліорація - зрошення та осушення. У зрошенні земель найбільшу роль відіграє штучне зволоження ґрунтів із водного джерела з метою забезпечення рослин вологою. Під час осушення земель надлишок вологи відводиться за межі шару, де розміщуються корені рослин, і в такий спосіб створюються сприятливі умови для їх росту.

Необхідність меліорації земель визначається кліматичними умовами території. Тривале зрошення спричинює низку екологічних проблем. Головна з них - це вторинне засолення ґрунтів, що виникає за надмірного зрошення і високого рівня ґрунтових вод. Під засолення потрапила майже половина зрошуваних земель світу. Із зрошенням пов'язана також проблема раціонального використання води. Осушення за принциповою основою протилежне зрошенню. Його проводять на перезволожених землях, лісах, болотах з метою включення нових територій у сільськогосподарське виробництво. Але болота - це важливі екосистеми, які є джерелом ягід, лікарських рослин, медоносів грибів тощо. У зв’язку з проведенням осушувальних меліорацій земель в Україні виникли небезпечні екологічні зміни водного балансу території та порушення режиму підземних вод, небажані зміни в гідроекологічному режимі з частими катастрофічними повенями, посилилися процеси деградації ґрунтів і зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь. Уздовж меліоративних систем знижується рівень ґрунтових вод. Зони впливу меліоративних систем не стабілізуються в часі, а постійно збільшуються, перекриваючи одна одну. Зниження ґрунтових вод призвело до збільшення кількості посушливих днів, зменшення вологості повітря, а це, своєю чергою, обумовило зменшення продуктивної вологи і зниження урожайності.

Ведення землеробства на меліорованих землях в сучасних умовах зводиться до забезпечення оптимального водно-повітряного режиму під основними сільськогосподарськими культурами, з врахуванням ступеня їх осушення, шляхом агротехнічних методів: вибір глибини і напрямі оранки, ґрунтопоглиблення, поєднання оранки із формуванням глибоких борозен, глибоке розпушення, кротування.

207

11.2.4 Тенденції в тваринництвіНа 1 липня 2017 року в господарствах області чисельність ВРХ становила

132,3 тис. голів. В сільськогосподарських підприємствах області поголів'я ВРХ становило 85,8 тис. голів.

Поголів'я корів в усіх категоріях господарств складало 65,6 тис. голів, в тому числі 33,8 тис.гол. в сільськогосподарських підприємствах.

Станом на 01.07.2018 поголів'я свиней становило 509.7 тис. гол., в тому числі в сільгосппідприємствах – 405,8 тис. гол. (+13,8 тис. гол. до минулого року). За чисельністю поголів'я свиней Київська область по всіх категоріях займає 1 місце по Україні, по сільськогосподарських підприємствах – 2 місце.

Кількість птиці в області становила 31116,6 тис. голів, з них в сільськогосподарських підприємствах 20864,4 тис. голів. Виробництво яєць становить 1582,7 млн. шт. (+134,6 млн. шт. до минулого року), з них 1298,7 млн. шт. (+122,9 млн. шт. до 2016 року) в сільськогосподарських підприємствах.

За чисельністю поголів'я птиці по всіх категоріях господарств Київська область займає 2 місце та по сільськогосподарських підприємствах 2 місце по Україні, по обсягам виробництва яєць 1 місце.

Станом на 01.07.2018 поголів'я овець та кіз становило 39,1 тис. голів (-0,4 тис. гол. до минулого року), в сільськогосподарських підприємствах – 9,4 тис. голів (+ 0,7 тис. гол. до минулого року).

Реалізовано на забій сільськогосподарських тварин у живій масі по всіх категоріях господарств – 149,0 тис. тонн (- 2,6 тис. гол. до минулого року). В сільськогосподарських підприємствах – 98,3 тис. тонн (+ 4,0 тис. гол. до минулого року).

Виробництво молока за січень-червень по всіх категоріях господарств в області становило 218,0 тис. тонн. По сільськогосподарських підприємствах – 115,7 тис. тонн (+ 5,6 тис. тонн до минулого року).

Середній надій на одну корову, яка була в наявності на початок року становив 3628 кг, що на 20 кг більше до відповідного періоду минулого року.

11.3 Органічне сільське господарствоОрганічне землеробство – це система виробництва сільськогосподарської

продукції, яка забороняє, або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів при відгодівлі тварин.

Із року в рік в сільськогосподарському виробництві все більшу роль набуває тенденція до зниження затрат та собівартості виробленої продукції, підвищенню її якості та конкурентоспроможності.

Одним із шляхів досягнення цього є запровадження органічного землеробства, що сприяє отриманню екологічно чистої продукції, як рослинницької, так і тваринницької галузі.

Основними принципами альтернативного (органічного, органобіологічного, екологічного) землеробства є:

208

- заміна сучасного (мінерально-хімічного) землеробства його "екологізацією" і "біологізацією", тобто створення землеробства, не шкідливого для зовнішнього середовища, яке забезпечувало б людину і тварин чистими, біологічно повноцінними продуктами харчування;

- ведення землеробства на основі максимальної утилізації, рециркуляції всіх господарських відходів;

- підвищення рентабельності господарств за рахунок використання місцевих органічних відходів та добрив, а також компостів.

В області функціонує 4 підприємства, які мають статус спеціальних сировинних зон.

У 2017 році статус спеціальної сировинної зони надано приватному підприємству «Агрофірма «Розвожжя» . В селі Гайворон Володарського району у даного підприємства утримується 777 голів дійних корів з яких виробляється молоко для дитячого та дієтичного харчування.

Виробництво органічної продукції та сировини Таблиця 11.3

Рік Площа, на якій виробляються органічна продукція та сировина

Об’єкти, яким надано статус спеціальних сировинних зон

тис. Га % від загальної площі регіону

площа, тис. Га

% від загальної площі території*

кількість, од.

1 2 3 4 5 62013 - - 3,80 0,23 22014 - - 0 0 02015 - - 0 0 02016 - - 0 0 02017 - - 1,01 0,06 1* - % від загальної площі території сільськогосподарських угідь

Для виробників перехід до органічного виробництва дає змогу скоротити витрати на хімічні засоби захисту, внесення мінеральних добрив, знизити затрати пально-мастильних матеріалів при переході до безплужного обробітку, при цьому ціна на отриману біологічну продукцію є в 2-3 рази вищою від ціни на звичайну. Підвищена ефективність використання землі та інших ресурсів у органічних господарствах є важливим стимулом переведення діяльності сільськогосподарських виробників на органічні засади – якщо попит та можливість переробки екологічно чистої продукції є достатнім, а можливості її реалізації – реальними та досяжними. В свою чергу, несформованність цього сегменту ринку в Україні, відсутність каналів реалізації та неготовність споживачів купувати продукцію, суттєво стримує розвиток органічного сільського господарства.

209

РОЗДІЛ12. ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ12.1 Структура виробництва та використання енергіїЕнергетика – основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні

процеси в промисловості, тепло і світло людям. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково дослідною базою.

Станом на 01.01.2018 в області обліковується 1362 котельні (включаючи автономні котельні бюджетної сфери). Із загальної кількості котелень тільки 945 працюють на газі, 49 – на вугіллі, 35 – електричні. Частка котелень, що використовують для виробництва теплової енергії виключно альтернативні види палива, збільшилась з 23,1 до 24,4%, їх кількість на кінець 2017 року склала 333 котельні (301 котельня працює на деревному паливі, 15 – на паливі з відходів сільського господарства, 13 – на вторинних енергетичних ресурсах, 4 – на інших альтернативних видах палива).

Всього у 2017 році теплопостачальними підприємствами регіону, крім Трипільської та Білоцерківської ТЕЦ, вироблено 2095,2 тис.Гкал теплової енергії (з них 313,6 тис.Гкал – на альтернативних видах палива), що, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, більше на 20,7 відсотка.

12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереженняЗ метою забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних

ресурсів, підвищення енергоефективності, скорочення видатків бюджетних коштів та коштів громадян на оплату енергоресурсів, збільшення обсягів інвестицій у енергоефективну модернізацію, реалізуються заходи Програми енергозбереження (підвищення енергоефективності) Київської області на 2017-2020 роки (далі – Програма енергозбереження), що затверджена рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 313-14-VIІ.

Фактичне фінансування заходів Програми енергозбереження у 2017 році склало 133624,2 тис.грн, у тому числі з державного бюджету – 13500,0 тис.грн; обласного бюджету – 43547,9 тис.грн, місцевих бюджетів – 62382,7 тис.грн, інших джерел – 14193,6 тис.грн, за рахунок яких реалізовано заходи з термомодернізації об’єктів бюджетної сфери (заміна та установка енергозберігаючих вікон та дверей, утеплення дахів та підвалів, утеплення між панельних швів та інше), модернізацію/встановлення теплових пунктів, впровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, реконструкцію зовнішнього освітлення.

З метою стимулювання населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) до здійснення енергоефективних заходів, спрямованих на зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, Програмою енергозбереження на 2017 рік було передбачено видатки на відшкодування з обласного бюджету частини тіла кредиту залученого фізичними особами (у сумі 5,0 млн іок) та ОСББ і ЖБК (у сумі 7,0 млн гривень). У межах наявних коштів протягом 2017 року компенсацію по ,,теплих кредитах” отримали 557 домогосподарств області

210

на загальну суму майже 2,0 млн гривень. Наразі даний напрям не фінансується через недостатність фінансових ресурсів, аналогічна ситуація склалася з відшкодуванням коштів на проведення енергоефективних заходів і для ОСББ та ЖБК. Роботу у даній сфері буде продовжено за наявності фінансових ресурсів в обласному бюджеті.

У рамках Програми енергозбереження розпочато розробку Стратегії підвищення енергоефективності Київської області на 2017-2025 роки та перспективою до 2030 року – ключового документу Київської області у реалізації місії щодо досягнення європейських стандартів життя, економічного процвітання краю на основі реалізації комплексної політики енергоефективності, формування енергоефективних громад.

Утворено відокремлений підрозділ ,,Київський обласний експертний центр енергоефективності” Державного підприємства ,,Київоблбудінвест”, який надає методологічну та практичну допомогу органам місцевого самоврядування та органом виконавчої влади та ОСББ, зокрема, щодо управління інвестиційними, лізинговими і кредитними проектами, спрямованими на оптимізацію структури енергетичного балансу домогосподарств, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності. У 2017 році було проведено 21 семінар для представників органів місцевого самоврядування, ОСББ та ЖБК з питань енергоефективності, у тому числі стосовно роз’яснення законодавства щодо кредитування енергоефективних заходів.

Крім цього, протягом 2017 року в області запроваджено автоматизовану систему ,,Київщина енергоефективна”, що дозволяє вести чіткий, оперативний та достовірний облік використання енергоресурсів, обробляє дані щодо споживання всіх ресурсів з великої кількості будівель та допомагає визначити будівлі або споруди, де можливо оптимізувати споживання. У структурних підрозділах райдержадміністрацій та міст обласного значення визначено відповідальних працівників, де покладено додаткові обов’язки щодо організації обліку споживання енергоресурсів по будівлях. Загальна кількість будівель в системі на початок 2018 року склала 2834 одиниці.

Однією із складових енергозбереження є впровадження у будівництві нового житла та об’єктів соціально-культурного призначення стандарту ,,пасивний дім”. Запровадження проектів з мінімальним енергоспоживанням відкриває для будівельної галузі інші стратегічні напрямки, зміни застарілих стереотипів з погляду на сучасний енергоефективний дім. У 2017 році реалізовано такий проект у с. Боденьки Вишгородського району (фельдшерський пункт зі службовим житлом).

В області продовжено роботу щодо диверсифікації джерел енергопостачання шляхом переведення газових котелень на альтернативні види палива. Станом на 01.01.2018 в області обліковується 1362 котельні (включаючи автономні котельні бюджетної сфери). Із загальної кількості котелень тільки 945 працюють на газі, 49 – на вугіллі, 35 – електричні. Частка котелень, що використовують для виробництва теплової енергії виключно альтернативні види палива, збільшилась з 23,1 до 24,4%, їх кількість на кінець

211

2017 року склала 333 котельні (301 котельня працює на деревному паливі, 15 – на паливі з відходів сільського господарства, 13 – на вторинних енергетичних ресурсах, 4 – на інших альтернативних видах палива).

Всього у 2017 році теплопостачальними підприємствами регіону, крім Трипільської та Білоцерківської ТЕЦ, вироблено 2095,2 тис.Гкал теплової енергії (з них 313,6 тис.Гкал – на альтернативних видах палива), що, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, більше на 20,7 відсотка.

Частка виробленої теплової енергії з альтернативних видів палива до загальних обсягів її виробництва становить 15%, що на 0,5% більше, ніж на кінець 2016 року (Програмою передбачалося зростання на 1,5 відсотка). За рахунок зменшення частки котелень, що працюють на традиційних видах палива (підприємства ТКЕ та бюджет), обсяг економії природного газу у 2017 році склав 35,3 тис.т.у.п. або 13,8% до 2016 року.

У цілому економія обсягів паливно-енергетичних ресурсів бюджетними установами за 2017 рік становила 14,9% (у тому числі 13,4% - природного газу та 1,5% - теплової енергії), що відповідає показнику Програми на 2017 рік (15 відсотків).

В області експлуатується 22,7 тис.км розподільних газових мереж, 10,2 тис.км газопроводів-вводів, 6,0 тис.км ввідних газопроводів, 6,1 тис.км іоксинумбудинкових газопроводів, 1,0 тис. газорегуляторних пунктів (ГРП), 5,0 тис. газорегуляторних пунктів шафового типу (ШРП), 121,3 тис. комбінованих будинкових регуляторів тиску (КБТР), 2,7 тис. установок катодного захисту.

У звітному періоді введено в експлуатацію 80,5 км розподільних газопроводів, 28 ШРП, 1605 КБРТ та газифіковано природним газом 15166 квартир.

Завдяки переведенню частини котелень на альтернативні види палива і впровадженню інших енергозберігаючих заходів обсяги споживання природного газу (за даними ПАТ ,,Київоблгаз’’) за 2017 рік склали 1599,9 млн.куб.м, що менше попереднього року на 29,3 млн.куб.м або на 1,8% (у порівнянні з планом на 2017 рік фактичне споживання природного газу більше 5,4 відсотка).

Знижено обсяги споживання природного газу населенням (на 6,3%), підприємствами комунальної теплоенергетики (на 10,8%), бюджетними установами і організаціями (на 13,4%), водночас збільшено його споживання промисловими підприємствами (на 16,3 відсотка).

Станом на 01.01.2018 ПАТ ,,Київобленерго’’ обслуговує 46,4 тис.км (по колу) та 45,1 тис.км (по трасі) повітряних ліній електропередач, 2,9 тис.км кабельних ліній електропередач, 248 підстанцій 35-110 кВ, 10,3 тис. трансформаторних підстанцій 6-35/0,4кВ, 106 розподільчих пунктів 6-10 кВ.

Незважаючи на введення у дію нового енергозберігаючого виробничого обладнання, внаслідок поступового переходу населення на двозонні лічильники електроенергії та придбання побутової техніки з покращеними енергоефективними характеристиками фактичне споживання електроенергії склало 5333,9 млн.кВт*год, що, у порівнянні з 2016 роком, більше на 1,5% та на

212

1,1% перевищує плановий показник ПАТ ,,Київобленерго” на 2017 рік. Це пов`язано з введенням у дію нових об`єктів виробничого призначення та житла.

Збільшили споживання електроенергії такі категорії споживачів, як промислові підприємства (спожито на 7,2% більше), підприємства, що фінансуються з місцевого бюджету, (на 2,6%), населення, яке об’єднане шляхом створення юридичної особи (на 1,1 відсотка). Водночас зниження споживання електроенергії досягнуто населенням (спожито на 2,7% менше), підприємства, що фінансуються с державного бюджету, (на 2,1%), житлово-комунальними підприємствами (на 1,9%), сільськогосподарськими підприємствами (на 1,4 відсотка).

12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілляОсновними забруднювачами атмосферного повітря у Київській області за

2017 рік залишаються: ПАТ Центренерго Трипільська ТЕС, ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», викиди яких у звітному році становлять 23275,115 та 2576,714 тис. тонн відповідно.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

Таблиця 12.1№з/п

Види економічної діяльності Обсяги викидів за регіономтис. Т відсотків до

загального підсумку1 2 3 4

Усього 48,188 100,01 За видами економічної діяльності, у тому числі:

1.1 Сільське, лісове та рибне господарство 9,647 20,021.2 Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 0,149 0,311.3 Переробна промисловість 4,242 8,801.4 Постачання електроенергії, газу, пари та 

кондиційованого повітря27,070 56,18

1.5 Водопостачання; каналізація, поводження з  відходами 2,227 4,621.6 Будівництво 0,166 0,341.7 Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних

засобів і мотоциклів0,220 0,46

1.8 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

3,820 7,93

1.9 Тимчасове розміщування й організація харчування 0,001 0,001.10 Інформація та телекомунікації - -1.11 Фінансова та страхова діяльність - -1.12 Операції з нерухомим майном 0,041 0,091.13 Професійна, наукова та технічна діяльність 0,007 0,011.14 Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного

обслуговування0,008 0,02

1.15 Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

0,407 0,84

1.16 Освіта 0,112 0,231.17 Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 0,068 0,141.18 Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок - -1.19 Надання інших видів послуг 0,003 0,01

213

Традиційні способи вироблення теплової й електричної енергії в котельнях і ТЕС пов’язані з глобальним і локальним впливом на довкілля, спричиненим:

• викидом в атмосферу таких шкідливих речовин, як оксиди сірки й азоту, моноксиди вуглецю, тверді частинки золи, концентровані органічні речовини, зокрема банз(а)пірен та ін.;

• викидом величезних кількостей вуглецю, що є основним чинником виникнення “парникового ефекту”;

• тепловим забрудненням довкілля;• скиданням мінералізованних і нагрітих вод;• споживанням у великих об’ємах кисню і води. Найбільш імовірні газові та аерозольні забруднювальні викиди

енергетичного об’єкта наведено в табл.12.2 Основні види газових і аерозольних забруднювальних викидів

енергетичних об’єктівТаблиця 12.2

Паливо Аерозолі ГазиЗола Сажа СО2 Н2О NO2 SO2 NO CO

Природний газ - - + + + - + +Мазут + + + + + + + +

Вугілля ++ + + + + + +

У табл.12.2 використано умовні позначення, які характеризують імовірність появи викидів під час спалювання різних видів палива: «++» – дуже висока; «+» – висока; «–» – низька або немає.

Під час спалювання рідкого і твердого палива відбуваються викиди у вигляді твердих частинок, які, потрапляючи в атмосферу, утворюють так звані аерозолі. Аерозолі можуть бути нетоксичними (зола) і токсичними, наприклад частинки вуглецю, на поверхні яких може адсорбуватися бенз(а)пірен. (С20Н12) – сильнодіюча канцерогенна сполука. Газові викиди також можуть бути токсичними (NO2, SO2, NO, CO та ін.) і нетоксичними (СO2 і Н2O). Усі триатомні гази (Н2O, NO2, SO2 і особливо СO2) належать до «парникових газів», які сприяють утворенню парникового ефекту. Сукупний вплив газових і аерозольних викидів енергетичних об’єктів призводить до появи небезпечних та кризових ситуацій у біосфері, зокрема: погіршення прозорості атмосфери, утворення опадів і кислотних дощів, парниковий ефект.

Тепловий вплив об’єктів енергетики, який виявляється в порушенні теплової рівноваги навколишнього середовища, може бути прямим і непрямим. Прямий тепловий вплив визначається тепловими викидами в біосферу, його рівень залежить від об’ємів спалених паливно-енергетичних ресурсів. Практично вся хімічна енергія спалюваного органічного палива перетворюється на теплову, причому частина цієї енергії викидається в концентрованому вигляді в навколишнє середовище на самому енергетичному об’єкті: з димовими газами, охолоджувальною водою, частково із золою та шлаком.

214

Решта розсіюється на різних стадіях виробництва, передачі та споживання електричної або теплової енергії, які вироблює енергооб’єкт.

Враховуючи значний негативний вплив теплової енергетики на довкілля варто значно збільшити частку альтернативних електростанцій, які використовують невичерпні природні ресурси і практично не завдають шкоди навколишньому середовищу.

12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики

Відновлювана енергетика – це сфера господарювання, науки і техніки, що охоплює виробництво, передачу, перетворення, накопичення і споживання електричної, теплової і механічної енергії за рахунок використання в якості первинних енергоресурсів відновлюваних джерел енергії.

Відновлювані (поновлювані) або невичерпні енергоресурси – це потоки енергії, які постійно чи періодично діють у навколишньому середовищі. До відновлювальних джерел енергії відносять енергію сонця, вітру, морів і океанів, теплоти землі, біомаси, малих річок та вторинні ресурси, що існують постійно або періодично виникають у навколишньому середовищі. Основна їхня спільна властивість – це практична невичерпність та екологічна чистота.

У рамках реалізації розвитку енергетичної галузі, вирішення завдань підвищення ефективності використання наявних джерел енергії, оптимізації паливно-енергетичного балансу, застосування заходів з енергозбереження, підвищення екологічної безпеки та з метою сприяння використанню альтернативних і відновлювальних джерел енергії та зменшення споживання природного газу 26 вересня 2017 року у смт Велика Димерка Броварського району відбулося відкриття найбільшої сонячної електростанції (СЕС) Київської області.

Димерська СЕС-1 стала першим в Україні успішно реалізованим проектом компанії UDP Renewables у галузі відновлювальної енергетики та складається з 22 тисяч модулів. Площа — 13 га. Потужність комплексу — 6 МВт.

Завдяки використанню цієї сонячної електростанції вдасться знизити викиди іоксину вуглецю в атмосферу на 6,5 тис. т на рік.

Першу чергу Димерської сонячної станції підключили до енергосистеми України у серпні 2017 року, а у 2018 році будуть завершені ще три черги. Загальна потужність СЕС сягне 50 МВт, що відповідає 5% потужності типового блоку атомної електростанції.

215

РОЗДІЛ13. ТРАНСПОРТ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ13.1 Транспортна мережа Київської областіОсобливості географічного положення області, знаходження в її центрі

столиці держави визначають значну густоту шляхів сполучення і особливості її конфігурації. Транспортна мережа Київської області забезпечує міжобласні та міждержавні зв’язки.

Провідним видом транспорту Київщини в наш час є автомобільний. Він в основному перевозить пасажирів, продукцію АПК, промислову сировину і готову продукцію. Значне місце належить транзитним вантажам.

Інфраструктура автомобільних доріг області складається з мережі доріг загального користування Київської області, протяжність якої становить 8611,7 км, у тому числі 2484,7 км доріг державного значення (міжнародних – 428,6 км, національних – 249,5 км, регіональних – 855,6 км, територіальних – 951,0 км) та 6127,0 км доріг місцевого значення (обласних – 3923,3 км, районних – 2203,7 км), 485 мостів та шляхопроводів загальною протяжністю 15082 погонних метри. По території області пролягають 3 міжнародних транспортних коридори, які сполучають країни Європи з Росією, країни Балтії з Туреччиною і Близьким Сходом тощо.

Друге місце за значенням в області належить залізничному транспорту. Більше 60 % усіх перевезень залізницею становлять транзитні вантажі. Усі магістралі ведуть до Києва і від нього. Найбільшим залізничним вузлом області є Фастів.

Також важливу роль в області відіграють річкові перевезення по Дніпру, Прип'яті й Десні.

У Борисполі знаходиться найбільший аеропорт країни.

13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень.Підприємствами транспорту за 2017 рік перевезено 6877,4 тис. Т

вантажів, що становить 114,6% від обсягу перевезень вантажів за 2016 рік. Вантажооборот склав 1743,8 млн ткм (100,5% від обсягу 2016 року). Обсяг вантажних перевезень автотранспортними підприємствами становив 6877,4 тис.т, що що становить 114,6% від обсягу 2016р.

Послугами пасажирського транспорту за 2017 рік скористалися 95,5 млн пасажирів (на 2,3% більше у порівнянні з 2016 роком), з них автомобільним транспортом (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) – 86,7 млн пасажирів (на 9,0% менше прогнозного показника). Пасажирооборот становив 3102,1 млн пас. Км, або 116,4% до обсягів 2016 року.

Таблиця 13.1Вантажооборот Перевезено вантажів

млн.ткм у % до2016р. тис.т у % до

2016р.

Транспорт 1743,8 100,5 6877,4 114,6 автомобільний 1742,6 100,4 6875,1 114,6 авіаційний 1,2 683,7 2,3 1196,3

216

Вантажооборот підприємств транспорту у 2016–2017 роках(у % до відповідного періоду попереднього року,

наростаючим підсумком)сі

чень

люти

й

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

50

60

70

80

90

100

110

120

104,4

82,3

77,1

71,3 70,6 70,668,8 69,9

67,3 65,7 65,3 65,3

73,5

80,0

81,284,9

88,491,0 92,3 93,1 94,0 95,5

98,9100,5

2016 2017

У 2017р. усіма видами транспорту виконано пасажирооборот в обсязі 3102,1 млн.пас.км, що становить 116,4% від обсягу 2016р.

Пасажирооборот підприємств транспорту у 2016–2017 роках(у % до відповідного періоду попереднього року,

наростаючим підсумком)

січе

нь

люти

й

бере

зень

квіт

ень

трав

ень

черв

ень

липе

нь

серп

ень

вере

сень

жов

тень

лист

опад

груд

ень

90

95

100

105

110

115

120

125

130

135

140

145

105,0

95,393,8 92,6 92,0

96,5

102,1106,0

108,4 109,1 111,7113,9

139,6

126,2121,6

120,2 120,6 121,0 121,6 122,0 121,7 120,8118,5 116,4

2016 2017

217

Послугами пасажирського транспорту скористалося 95,5 млн. пасажирів, або 102,3% від обсягу 2016р.

Таблиця 13.2Пасажирооборот Перевезено пасажирів

млн.пас.км у % до2016р. тис. у % до

2016р.1 2 3 4 5

Транспорт 3102,1 116,4 95548,0 102,3 автомобільний 2466,8 109,6 86651,7 103,1 авіаційний 585,4 161,6 300,9 149,9 тролейбусний 49,9 93,7 8595,4 93,7

Обсяги пасажирських автоперевезень (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у 2017р. склали 86,7 млн. пасажирів, або 103,1% від обсягу 2016р., пасажирооборот склав 2466,8 млн.пас.км, або 109,6% від обсягу 2016р.

З метою забезпечення збільшення обсягів пасажироперевезень, оптимізації існуючої маршрутної мережі, розміщення зупинок, пересадочних вузлів громадського транспорту для підвищення комфорту та ефективності послуг і безпеки перевезень розроблено обласну цільову програму ,,Смарт транспорт Київщини (Інтелектуальна транспортна система) на 2017 - 2018 роки” (затверджена рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 314-14-VIІ), яка передбачає розробку мультимодальної транспортної моделі та створення єдиного диспетчерського центру Київської області. Відповідно до завдань цієї Програми у 2017 році проведено роботу щодо впровадження програмно-технічного комплексу з просторового моніторингу транспортних засобів, який оперує на маршрутах по Київській області.

13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів.Протягом звітного періоду в області продовжувалася робота, спрямована

на удосконалення системи управління автотранспортною інфраструктурою, та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення належної якості обслуговування пасажирів на приміських та міжміських маршрутах загального користування. Діюча мережа автобусних маршрутів області включає 170 приміських автобусних маршрутів загального користування та 343 міжміські автобусні маршрути. Перевезення пасажирів здійснюють майже 2,5 тис. автобусів 94 приватних перевізника. Продовжена робота щодо забезпечення відкриття нових автобусних маршрутів (направлені листи до компетентних органів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху для здійснення регулярних пасажирських перевезень при відкритті нових автобусних маршрутів, наявність місць-концентрації ДТП, аварійно небезпечних ділянок, залізничних переїздів та мостів з вузькою проїзною частиною).

218

13.2 Вплив транспорту на довкілляНайбільш поширеними видами транспорту є: автомобільний,

залізничний, водний, авіаційний.Залізничний транспорт включає залізничні колії, мости, тунелі,

устаткування електропостачання, тягові підстанції, вокзали, станції, депо, рухомий склад тощо. Цей вид транспорту в нашій країні найбільш пристосований до масових перевезень вантажів. Функціонує вдень і вночі, не залежить від пори року і атмосферних умов. За останні роки швидкість вантажних і пасажирських поїздів збільшилась в 2 рази.

Вплив на довкілля, яке спричиняє залізничний транспорт, можна розглядати за такими напрямами: зміна природного ландшафту, забруднення повітря і ґрунту, шумове, вібраційне та біологічне забруднення.

Зміна природного ландшафту відбувається при будівництві залізничних колій та інфраструктури.

Забруднення повітря обумовлюється викидами, що утворюються при роботі двигунів внутрішнього згоряння. При використанні електроенергії як джерела руху такі викиди відсутні. Кількість викидів у повітря залежить від режиму роботи двигуна. Викиди містять 7–8 % токсичних газів. Основні забруднюючі речовини – СО, СО2, сажа.

Забруднення ґрунту. Для оцінки забруднення ґрунту береться відстань дороги в 1 км. Характеризується кількістю сухих та рідких відходів. На 1 км шляху за рік скидається біля 200 м3 стічних вод, 12 т сухого сміття, 3,5 т сажі. При перевезенні різних вантажів відбувається забруднення ґрунту часточками вантажу, який перевозиться, найчастіше – це пилоподібні частинки. 

Шумове забруднення біля залізничного полотна під час проходження потяга сягає 100–120 дБ.

Біологічне забруднення пов’язане з перенесенням поверхнею транспортних засобів адвентивних видів рослин, більшість яких є продуцентами алергенів.

Боротьба із забрудненнями на залізничному транспорті. Серед наземних видів транспорту залізничний вважається найбільш економічним та екологічним у зв’язку з тим, що на одиницю енергії виконує більшу роботу. Зменшення кількості шкідливих викидів у відпрацьованих газах можливе завдяки удосконаленню технології горіння палива у ДВЗ, ходу локомотива та всіх елементів залізниці. Попередження забруднення ґрунтів повинно базуватись на збиранні усіх типів відходів з наступною передачею на переробку на кінцевих станціях.

Автомобілі поділяють на транспортні (вантажні і пасажирські), спеціальні, спортивні. Вантажні автомобілі призначені для перевезення вантажу і пасажирів, спеціальні – для виконання різних технічних функцій (підйомні крани, пересувні компресори тощо), спортивні – переважно для досягнення певних рекордів швидкості та інших спортивних досягнень.

219

Вплив на довкілля автомобільного транспорту:– викиди в атмосферне середовище;– руйнування природних ландшафтів,вплив на флору і фауну;– шумове забруднення;– стічні води, що утворюються при обслуговуванні;– тверді відходи.Викиди шкідливих речовин включають відпрацьовані гази автомобільних

двигунів, випаровування із системи живлення, підтікання пального і мастил у процесі роботи та обслуговування автомобілів, а також продукти зносу фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмівних колодок, шин. Найбільшу небезпеку становить забруднення атмосфери відпрацьованими газами автомобільних двигунів. До числа шкідливих компонентів відносяться і тверді викиди, що містять свинець і сажу.

 Вплив автомобільного транспорту на флору і фауну є негативним і виражається в руйнуванні місць проживання тварин, розсіченні дорогами сезонних і добових ділянок тварин, їх зіткнення з транспортними засобами.

Шумове забруднення також є різновидністю несприятливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище. Основними джерелами шуму є: процеси всмоктування повітря карбюратором і випуску відпрацьованих газів, робота вентилятора системи охолодження, клапанного механізму, трансмісії. Джерелом шуму в дизельних автомобілях є як система вприскування, так і взаємодія шин з поверхнею дороги, причому шум в системі вприскування є домінуючим на більш низьких швидкостях, а від взаємодії шин і поверхнею дороги – на високих.

Утворення стічних вод пов’язане з використанням води при митті автомобілів. Основними забруднювачами у цих стоках є часточки пилу, сажі, паливно-мастильних матеріалів.

Відходи, що утворюються при експлуатації автомобіля, в основному, представлені відпрацьованими шинами, які відносяться до IV класу небезпеки і повинні збиратись та передаватися на переробку.

Водний транспорт – вид транспорту, що виконує перевезення вантажів і пасажирів по водних шляхах, як природних (ріки, озера, моря, океани, протоки), так і штучних (канали, водосховища тощо). Поділяється на морський та річковий.

Забруднення біосфери водним транспортом обумовлюється такими причинами:

- забруднення відходами, що утворюються в результаті експлуатаційної діяльності;

- забруднення скидами у випадках аварій суден з токсичними вантажами, здебільшого нафтою і нафтопродуктами.

У результаті експлуатаційної діяльності енергетичні установки суден забруднюють відпрацьованим газами атмосферу, звідки токсичні речовини частково або повністю потрапляють у води морів, річок, океанів в процесі їх седиментації. Нині переважна кількість суден вітчизняного (і світового) флоту

220

обладнана дизельними двигунами. Невелику частку складають судна з паротурбінними установками, число яких за останні роки скорочується.

У водне середовище попадають рідкі і тверді відходи, що утворюються при перевезенні пасажирів.

Нафта і нафтопродукти є основними забруднювачами водного басейну при роботі водного транспорту.

Авіаційний транспорт. Україна має 36 цивільних аеропортів з твердим покриттям, які рівномірно розташовані по всій території країни.

Повітряний транспорт має великий вплив на атмосферу Землі. Газотурбінні двигуни літаків працюють на авіакеросині, хімічний склад якого дещо відрізняється від автомобільного бензину та дизельного палива кращою якістю з меншим вмістом сірки та механічних домішок. Проте головна маса відпрацьованих газів викидається повітряними суднами безпосередньо у повітряному просторі на відносно великій висоті, при високій швидкості та турбулентному потоці, і лише невелика частка – у безпосередній близькості від аеропортів та населених пунктів. Основними компонентами, які забруднюють довкілля, є: окис вуглецю, неспалені вуглеводні, окиси азоту та сажа. На режимах холостого ходу та при русі по доріжках, при заході на посадку у відпрацьованих газах суттєво збільшується вміст окису вуглецю і вуглеводів, але при цьому зменшується кількість окису азоту.

Найбільш небезпечним є надходження цих речовин у стратосферу, що може бути однією з причин руйнування озонового шару.

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілляЗ метою зменшення негативного впливу на довкілля необхідно: ● забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України

пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення;

● забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів;

● розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів щодо вимог екологічної безпеки і контролю за їх відповідністю сертифікатам;

● розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки еко- логічної безпеки автомобілів під час їх експлуатації;

● розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств.

221

РОЗДІЛ14. СТАЛЕ СПОЖИВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВО14.1 Тенденії та характеристика споживанняСпоживчий ринок області у 2017 році характеризувався високим рівнем

насиченості товарів продовольчої і непродовольчої групи з переважанням продукції вітчизняних товаровиробників, широким спектром різноманітних послуг для населення, подальшим розвитком мережі об’єктів торгівлі та сфери послуг. Стабільна ситуація на споживчому ринку позитивно вплинула на формування регіонального товарного ринку та зміцнення загального економічного потенціалу області, сприяла розвитку бізнесу та створенню нових робочих місць для працевлаштування населення.

Позитивна динаміка нарощування обороту роздрібної торгівлі, до якого включено дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, зберігалася щомісяця протягом 2017 року.

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за 2017 рік становив майже 55,1 млрд грн, що, у порівняних цінах, на 11,7% більше обсягу 2016 року (5 місце серед регіонів України, прогнозний показник – приріст у розмірі 5,4 відсотка).

У звітному періоді обсяг роздрібного товарообороту підприємств, що здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, становив майже 42,1 млрд грн, що, у порівняних цінах, на 12,3% більше, ніж у 2016 році.

Найбільш вагомий приріст товарообороту забезпечено суб’єктами господарювання сфери торгівлі Білоцерківського, Переяслав-Хмельницького, Рокитнянського, Броварського, Васильківського, Бородянського районів та міст Березань, Ірпінь та Переяслав-Хмельницький.

Торговельне обслуговування населення у 2017 році здійснювали 10936 роздрібних підприємств (з продажу продовольчих товарів – 4211, непродовольчих – 4379, змішаного асортименту – 2346) та 4267 закладів дрібнороздрібної торгівлі, загальна торговельна площа яких складає 784,4 тис.кв. метрів.

Протягом 2017 року торговельна мережа продовжувала розвиватися. Як і передбачалося Програмою, у звітному періоді розпочали здійснювати діяльність 12 об’єктів торгівлі у Тетіївському районі, 6 підприємств торгівлі у Богуславському районі, міні-маркет ,,Фора” та 3 продовольчі магазини у Бориспільському районі, 8 закладів торгівлі з продажу продовольчої та непродовольчої групи товарів та 3 заклади ресторанного господарства у Баришівському районі, 5 підприємств торгівлі товарами повсякденного попиту в Яготинському районі, торгові павільйони кондитерського дому ,,Вацак” та з продажу заморожених напівфабрикатів ,,Еліка” у Володарському районі, 1 магазин мережевої торгівлі ,,Аврора” та 2 вузькоспеціалізовані магазини (,,Молочні продукти” і ,,Чобіток”) у Рокитнянському районі, а також

222

підприємства торгівлі у містах Обухів, Біла Церква, Васильків, Бориспіль та Фастів.

Важливим сегментом споживчого ринку, здатним забезпечити населення широким асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів за доступними цінами, залишалися об`єкти ринкового господарства, частка яких у структурі обороту роздрібної торгівлі становила майже 20 відсотків.

У звітному періоді на території області здійснювали діяльність 110 об’єктів ринкового господарства з загальною кількістю місць понад 28,4 тисячі. За спеціалізацією домінують ринки з продажу товарів змішаного асортименту (92 ринки або 84,0%), також на території області функціонують 8 ринків з продажу продовольчих товарів та 10 ринків з продажу непродовольчих товарів.

З метою створення належних умов для реалізаторів товарів та поліпшення торговельного обслуговування населення у 2017 році ремонтні роботи проведено на ринках Таращанського, Києво-Святошинського районів та міст Біла Церква та Бориспіль. Тривало будівництво майданчика сезонної торгівлі у Баришівському районі.

В області постійно проводиться моніторинг роздрібних цін на соціально значущі товари та аналіз цінової ситуації на споживчому ринку області. У грудні 2017 року по області (без м.Києва) індекс споживчих цін становив 100,5% (до попереднього місяця), з початку року він склав 113,8% (до грудня 2016 року).

Найбільше зростання цін (тарифів) у грудні 2017 року у порівнянні з груднем 2016 року зафіксовано на освіту (на 20,1%), продукти харчування (на 17,4%), послуги транспорту (на 16,4%), ресторани та готелі (на 14,4%), житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 12,4%), послуги зв’язку (на 7,3%), охорону здоров`я (на 7,2%), відпочинок та культуру (на 4,9%), предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла (на 3,5%), одяг та взуття (на 3,0 відсотка).

Для більш повного задоволення населення продуктами харчування за доступними цінами в області проведено майже 6,6 тис. ярмарок, до участі в яких залучалися безпосередньо товаровиробники сільськогосподарської продукції та підприємства харчової промисловості.

Ринок побутових послуг області у звітному періоді був представлений широким спектром різноманітних видів послуг, що надавали населенню понад 7,8 тис. суб’єктів господарської діяльності, з яких 340 профільних, 327 непрофільних підприємств і структурних підрозділів та 7175 фізичних осіб.

У 2017 році мережа об’єктів побутового обслуговування продовжувала активно розвиватися у Макарівському, Богуславському, Києво-Святошинському районах та у містах Фастів, Бориспіль, Васильків.

14.2 Запровадження елементів сталого споживання та виробництваОстаннім часом рівень споживання природних ресурсів та забруднення

довкілля зростає, що пов’язане перш за все з виробництвом і споживанням

223

продуктів харчування та напоїв, використанням особистого транспорту, будівництвом та житловим господарством (включаючи виробництво будматеріалів, споживання енергії, тепла, води). В сукупності ці категорії споживання складають від 70% до 80% від загальних впливів на довкілля та 60% споживчих витрат.

У такій ситуації постає основне завдання — усунути залежності між економічним розвитком і деградацією довкілля, пов’язаної зі споживанням, використанням ресурсів та утворенням відходів. Вплив споживання на довкілля можна пом’якшити через переміщення попиту від категорій споживання з більш високим рівнем впливу до категорій з меншим впливом, тобто через зміну традиційних підходів до споживання на сталі підходи. До цього, такій підхід є більш ефективним з економічної точки зору та сприятиме зменшенню ризиків для здоров’я людини і поліпшенню якості життя у цілому.

Разом з тим поступовий перехід України на шлях сталого розвитку через поглиблення ринкових перетворень неможливий без визначення якісно нової моделі екологічного управління та формування ідеологічної платформи еколого-збалансованого природокористування (ЕЗП). Основною теоретичною парадигмою є політика «зеленого» економічного зростання в Україні, яка може стати результативною лише за умови створення приблизно ідентичних умов проживання, життєдіяльності та добробуту населення. Умовою досягнення балансу інтересів у сфері природокористування є всебічне зрівноваження інтересів економічного, соціального та екологічного розвитку регіону на принципах сталості та екоефективності через політику України у сфері сталого споживання та виробництва.

Сталий розвиток потребує: - упровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, більш чистого

виробництва та виробництва продукції з поліпшеними екологічними характеристиками (економічна складова);

- змін у ставленні до довкілля і природних ресурсів (екологічна складова);- дотримання прав кожної людини на забезпечення гідного рівня життя

(соціальна складова). - формування свідомого менталітету екологозбалансованого споживання та

виробництва;- активізація дієвих важелів переходу до сталого споживання та

виробництва через запровадження інструментів екологічного аудиту, сертифікації, маркування тощо;

Ефективний шлях до сталого розвитку створюють стале споживання та виробництво, яким з кожним роком приділяється все більше уваги.

Стале споживання та виробництво– це виробництво та споживання товарів та послуг, які задовольняють основні потреби та відповідають базовим потребам і покращують якість життя при мінімальному використанні природних ресурсів і токсичних матеріалів, а також при мінімальному обсязі утворюваних відходів і забруднюючих речовин на протязі всього життєвого

224

циклу продукції чи послуги, щоб не ставити під загрозу потреби майбутніх поколінь.

Україна належить до групи країн зі складними проблемами довкілля. Вони є типовими, з одного боку, для країн, що розвиваються (незбалансоване використання та вихолощення природних ресурсів), а з іншого – для індустріально розвинених країн (забруднення довкілля промисловою діяльністю). Специфічною проблемою трансформаційного періоду є поводження з відходами. Обсяги утворених відходів зростають, а частка тих, що перероблюються, є незначною. Незмінна практика депонування новоутворених відходів на переповнених полігонах є загрозою для довкілля й посилює ризики для здоров’я населення.

Тому кожному з нас варто задуматися над тим, який внесок ми можемо особисто внести в охорону навколишнього середовища. Це можна почати робити безпосередньо у себе вдома, наприклад, з економії води, електроенергії, тепла та сортування відходів, здійснення правильних покупок, звертаючи увагу на маркування на упаковці продукції про якість продукції, про енергозбереження або про екологічність даного товару. Наприклад, екологічне маркування повідомляє споживачеві, що вироби або послуги, яким вона присвоєна, протягом свого життєвого циклу спричиняють мінімальний вплив на навколишнє середовище у порівнянні з іншими аналогічними виробами та послугами.

РОЗДІЛ15. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

15.1 Національна та регіональна екологічна політикаПріоритетним напрямом сучасної екологічної політики є забезпечення

сприятливого для життя і здоров'я людини навколишнього природного середовища.

Екологічна політика - це комплекс заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, збереження і відновлення природних ресурсів, запровадження безвідходних і маловідходних, екологічно чистих технологій, розвитку природоохоронної освіти і виховання, правова охорона екологічних систем з метою забезпечення оптимальних умов природокористування.

Головною метою національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.

Відповідно до Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» (далі – Стратегія), національна екологічна політика спрямована на досягнення наступних стратегічних цілей:

- Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості.

225

- Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки.

- Досягнення безпечного для здоров‘я людини стану навколишнього природного середовища.

- Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління.

- Припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі.

- Забезпечення збалансованого природокористування. - Удосконалення регіональної екологічної політики. Успішна реалізація національної екологічної політики в Україні залежить,

перш за все, від її здійснення на регіональному (місцевому) рівні. Враховуючи, що основною метою соціально-економічного розвитку

регіону є поліпшення якості життя населення, державна політика направлена на наближення до європейських стандартів життя і соціальних цінностей, тому урахування екологічного аспекту при досягненні цієї мети є надзвичайно важливим.

На національному та регіональному рівнях використовується поняття стратегічних цілей. Це цілі, завдання та пріоритети, наведені у відповідність з особливостями території. Таким чином, «Планом заходів з реалізації у 2015-2017 роках Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 року» передбачено проектні ідеї по збереженню навколишнього природного середовища, направлені на покращення стану навколишнього середовища.

Політика в області охорони навколишнього середовища, раціонального й ощадливого природокористування невід’ємна від головних механізмів її реалізації – екологічних програм. Природоохоронні програми спрямовані на поліпшення якості повітря, води, на розвиток заповідної справи, на створення єдиної екологічної мережі, впровадження і дотримання принципів екологічно збалансованого розвитку.

Так, в області реалізуються природоохоронні заходи передбачені чотирма програми, а саме:

- Програма охорони довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на 2017-2018 роки;

- Програма поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки;

- Обласна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року;

- Регіональна програма розвитку природно-заповідного фонду Київської області «Київщина заповідна» на 2017-2020 роки.

226

15.2 Удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища

Удосконалення екологічного законодавства розуміється, як системний процес діяльності уповноважених органів держави та утворення ними робочих груп щодо підготовки законопроектів, спрямованих на урегулювання екологічних правовідносин, внесення до уже чинних відповідних змін та доповнень, що випливають із практики застосування актів екологічного законодавств, виконання вимог міжнародних Конвенцій та інших договорів, взятих Україною зобов’язань у цій сфері.

Отже, це перманентний процес щодо оновлення чинного законодавства, відповідно до Конституції України, актів міжнародного права та потреб власної практики, спрямований на реалізацію та захист екологічних прав громадян, інших суб’єктів екологічних правовідносин. Тому удосконалення екологічного законодавства тісно пов’язується із законотворчістю, іншою нормотворчою практикою спеціально уповноважених органів держави відповідно до процедур чинного законодавства.

На удосконалення екологічного законодавства у різних його формах концентрувалася увага Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Концепція національної екологічної політики України на період за 2020 року передбачила подальший розвиток цього законодавства шляхом його гармонізації з Європейським законодавством та нормами міжнародного права, розроблення проекту Екологічного кодексу України, забезпечення його прийняття та дотримання його основних вимог. Удосконалення екологічного законодавства випливає із мети та завдань цього блоку правового регулювання, основних документів, що визначають реалізацію державної екологічної політики в сьогоднішніх реаліях та на перспективу.

Удосконалення екологічного законодавства – важливий напрям становлення правової держави, її демократизації та системного приведення механізму правового регулювання до потреб сталого соціально-економічного та еколого-політичного розвитку держави, становлення у ньому громадянського суспільства, здатних вирішувати в існуючих реаліях нагальні еколого-правові проблеми, реагувати на екологічні ризики і виклики природно-техногенного характеру.

Отже, можна без перебільшення сказати, що удосконалення екологічного законодавства – стратегічний курс України щодо приведення його відповідно до потреб сьогодення, створення законодавчих засад, які б забезпечували незаперечну реалізацію і захист екологічних прав людини і громадянина, задоволення екологічних інтересів Українського народу та держави на рівні міжнародних екологічних стандартів і нормативів.

227

15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

Структурними підрозділами Держекоінспекції у Київській області за 2017 рік здійснено 1445 ресурсних перевірок державного нагляду (контролю) додержання вимог природоохоронного законодавства, з них планово 1058, позапланово 387 перевірок.

За результатами виявлених порушень складено 1026 протоколи про адміністративні правопорушення, з яких 34 передано для розгляду у судові органи. До адміністративної відповідальності притягнуто 992 осіб (у тому числі у вигляді попередження 7) на загальну суму 171,938 тис.грн., до державного бюджету України сплачено 167,348 тис. грн.

Загальна сума розрахованих збитків нанесених навколишньому природному середовищу в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства становить 22583,626 тис. грн., у тому числі нанесених невстановленими особами на загальну суму 616,900 тис. грн.

З метою відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачам пред'явлено 188 претензій та збитків на загальну суму 19849,890 тис. грн., сума сплачених коштів за заподіяну шкоду складає 689,508 тис. грн.

На розгляд та вжиття відповідних заходів до природоохоронних органів по факту правопорушення передано 16 матеріалів, з яких 1 до органів прокуратури та 15 до органів МВС, СБУ, відкрито 9 кримінальних проваджень.

З метою припинення негативного впливу на навколишнє природне середовище при здійсненні виробничої діяльності суб'єктів господарювання до судових органів передано 9 позовів для прийняття рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств до усунення порушень.

15.4 Виконання державних цільових екологічних програмВ 2017 році у Київській області реалізовувались 4 природоохоронні

програми.Програм а охорони довкілля та раціонального використання природних

ресурсів Київської області на 2017-2018 роки реалізовано 21 захід.Реалізація заходів «Проведення в області екологічних заходів «День

довкілля», «Збережи ялинку», «Посади дерево», тощо» та «Проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, семінарів, інших заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища» здійснювалась за рахунок коштів передбачених на утримання установ.

У рамках зазначених заходів у першому півріччі 2017 року - в освітніх закладах Макарівського району Макарівською централізованою бібліотечною системою проведено:

- Урок екології: «У царстві Флори», «Умійте, друзі природу любити», «Ми – люди, поки є природа», «Незвичні дебати, як природу рятувати», «Світ неповторний та чудесний»;

228

- Книжкові виставки: «Природа - наш дім», «Душа природи – душа добра», «Птахи, що приносять щастя»;

- Тематичні полички: «Заповідна земля Макарівська»,«Природа – наша мати, треба її оберігати».

Відповідно до Переліку природоохоронних заходів на 2017 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 №302-14-VІІ на реалізаціє заходів Програми було передбачено виділення 63 388,303 тис. грн.

Головним розпорядником коштів департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства проведено розрахунки з виконавцями робіт за виконанні заходи на суму 43 870,373 тис. гривень на реалізацію заходів з проведення реконструкції та технічного переоснащення каналізаційних очисних систем, а саме:

- Реконструкція каналізаційної очисної станції з очисткою мулових полів за адресою: Київська область м. Богуслав, вул. Окружна № 21 – 1416,556 тис. грн.;

- Реконструкція напірного колектора мережі очищених стоків від очисних споруд міста Богуслав Київської області до сула Хохітва, Богуславського району, Київської області – 1369,378 тис. грн.;

- Технічне переоснащення каналізаційної насосної станції в смт. Бородянка Київської області – 1314,137 тис. грн.;

- Технічне переоснащення каналізаційної насосної станції по вул. Преображенська, 3 в с. Гоголів Броварського району Київської області – 989,970 тис. грн.;

- Реконструкція КНС №1, №2, №3 із заміною насосного обладнання смт. Димер Вишгородського району – 1381,435 тис. грн.;

- Реконструкція КНС №1 з заміною насосного обладнання за адресою: Київська область м. Яготин вул. Пирятинська 8/1 – 1414,124 тис. грн.;

- Реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Березань 2,5 тис.м3/добу – 12588,927 тис. грн.;

- Реконструкція самопливного каналізаційного колектору по вул. Українська від вул. Пушкінська до вул. ІІІ Інтернаціоналу (замінено на Соборна), 1а в м. Ірпінь Київської області – 2762,218 тис. грн.;

- Реконструкція напірного каналізаційного колектора по вулиці 97-ї Стрілецької дивізії м. Кагарлик Київської області – 1365,526 тис. грн.;

- Виготовлення проектної документації з реконструкції каналізаційних очисних споруд, потужністю 2600 м3/добу із підвідними колекторами в смт. Калинівка Васильківського району Київської області – 199,035 тис. грн.;

- Реконструкція каналізаційного колектора з прокладанням третьої гілки від КНС – 2 по вул. Шолом-Алейхема, 13/1 до колодязя-гасника по бульв. Незалежності, 12 м. Бровари Київської області – 15710,683 тис. грн.;

- Реконструкція каналізаційного колектора в с. Фурси Білоцерківського району Київської області – 2039,940 тис. грн.;

229

- Капітальний ремонт напірного каналізаційного колектора по дамбі від колодязя №1 до колодязя №5 очисних споруд Ставищенського ЖКП в смт. Ставище Київської області – 1318,444 тис. грн.

Головним розпорядником коштів департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації проведено розрахунки з виконавцями робіт за виконанні заходи на суму 10561,7 тис. грн., а саме:

- Розробка проекту автоматизованої системи моніторингу довкілля Київської області – 646,5 тис. грн.;

Проведено дослідження стану довкілля (контрольні заміри показників забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та їх аналіз), за результатами якого буде сформовано перелік найбільш актуальних місць для розміщення постів, а також встановлено, облік яких забруднюючих речовин доцільно вести.

- Придбання та встановлення обладнання стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря у Київській області – 5965,2 тис. грн.;

Проведено встановлення стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря в містах Васильків, Вишгород, Бориспіль та Богуслав. Стаціонарні пости здійснюють вимірювання та передачу в автоматичному режимі даних про концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (оксиду вуглецю, діоксиду сірки та діоксид азоту), а також дані про потужність еквівалентної дози гамма та рентгенівського випромінювання і метеорологічний стан (температура та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру, тощо).

- Придбання мобільної лабораторії проведення моніторингу довкілля Київської області – 3720,0 тис. грн.;

Для оперативного реагування та здійснення «точкових вимірів» рівня забруднюючих речовин передбачається використання пересувного поста моніторингу – мобільної лабораторії проведення моніторингу довкілля Київської області, де встановлено газоаналізатори для вимірювання концентрацій в атмосферному повітрі NO2, NO, SO2, CO, NH3, дозиметр бета і гамма випромінювання, метеостанція. Також мобільна лабораторія обладнана системою контролю якості води для визначення фосфатів, нітратів, нітритів, сульфатів та заліза загального.

- Забезпечення функціонування, модернізація та технічний супровід «Системи моніторингу Київської області» - 180,0 тис. грн.

Вдосконалено існуючу систему моніторингу довкілля області шляхом створення веб-додатку «Система моніторингу Київської області» до офіційного сайту департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації. На даний час дані від стаціонарних постів моніторингу атмосферного повітря автоматично відображаються на згаданому вище веб-додатку та в подальшому будуть відображатись дані від замірів проведених мобільною лабораторією.

- Проведення в області екологічних заходів “День довкілля”, “Збережи ялинку”, “Посади дерево”, тощо» - 50,0 тис. грн.

230

29 жовтня 2017 року в м. Богуслав Київської області проведено екологічний захід «Посади дерево».

Під час проведення даного заходу висаджено 420 дерев, а саме саджанців ялини звичайної, туї західної колоновидної, ялівця колоновидного, катальпи, верби Матсуді, магнолії.

Метою даного заходу було привернути увагу до екологічних проблем, підвищити інтерес бережливого ставлення до навколишнього природного середовища, збереження та примноження природної спадщини, формування екологічної свідомості та патріотизму.

На реалізацію заходів Програми охорони довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на 2017-2018 роки, обласним бюджетом на 2017 рік затверджено видатки у сумі 63 388,303 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. За звітній період за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проведено розрахунки за реалізацію 18 заходів у сумі 54432,073 тис. грн., що становить 85,9 % до затвердженого фінансування бюджетом.

Також реалізовано 1 захід за інші джерела (кошти підприємства) та 3 заходи реалізовано безкоштовно (у межах коштів передбачених на утримання підприємств, установ та організацій).

З запланованих заходів проводились роботи по реалізації 22 заходів, з яких виконано частково 4 та 18 заходів виконано у повному обсязі.

Під час реалізації заходів виникла необхідність внесення змін до програми та передбачення фінансування на заходи з обслуговування та розширення системи моніторингу довкілля Київської області та приведення вартості робіт до корегованих експертних звітів проектних документацій, а також доцільним є включення нових заходів направлених на упорядкування водних об’єктів.

Програма поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки.

Рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 № 302-14-VII затверджено Перелік природоохоронних заходів на 2017 рік, що фінансуються за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, сума становить 24561, 665 тис грн., головний розпорядник коштів і виконавець робіт – департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської облдержадміністрації.

У звітному періоді, головним розпорядником коштів, здійснено роботи стосовно державних закупівель та укладено договори з підрядними організаціями щодо розроблення проектної документації на реконструкцію, рекультивацію полігонів твердих побутових відходів, будівництво полігону твердих побутових відходів та проведені видатки за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на фінансування наступних заходів:

«Розроблення проектної документації на реконструкцію полігону ТПВ у м. Богуслав» - 1449,218 тис. грн.;

231

«Розроблення проектної документації на реконструкцію полігону ТПВ у м. Тараща» - 1449,218 тис. тис. грн.;

«Розроблення проектної документації на реконструкцію полігону ТПВ у м. Тетіїв» - 1449,922 тис. грн.;

«Розроблення проектної документації на реконструкцію полігону ТПВ у м. Сквира» - 1449,922 тис. грн.;

«Будівництво полігону твердих побутових відходів в смт. Ставище Київської області» - 4227,559 тис. грн.;

«Розроблення проектної документації на рекультивацію полігонів ТПВ у Києво-Святошинському районі (Києво-Святошинське ВУЖКГ)» - 1494,289 тис. грн.;

«Полігон твердих побутових відходів в смт. Рокитне Київської області (коригування)» - 6185,670 тис. грн.;

У звітному періоді, проведені видатки за рахунок державного бюджету, на фінансування наступного заходу «Реконструкція полігону твердих побутових відходів м. Миронівка Київської області. Коригування» - 17025,244 тис. грн.

За звітний період фактичне фінансування видатків з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на заходи Програми складає 17 705,798 тис. грн., що становить 72,01 % до затвердженого фінансування бюджетом, фінансування з державного бюджету складає 17025,244 тис. грн., що становить 72,07 % до затвердженого фінансування бюджетом.

Отже, протягом 2017 року планувалося реалізувати 22 заходи, з них 6 заходів реалізовано, 2 заходи реалізовано частково, на 1 захід не було отримано дозвіл на будівельні роботи, ще на 1 захід головним розпорядником коштів у звітному періоді кошти не виділялися, інші заходи не реалізовувалися в зв’язку з відсутністю фінансування.

Обласна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року .

За 2017 рік у межах Обласної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року виконано роботи:

- Реконструкція водойми з метою захисту від підтоплення територій громади с. Сорокотяги Білоцерківського району – 850,482 тис. грн.;

- Роботи, пов’язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми (урочище Канського) в м. Березань з метою захисту від підтоплення прилеглих територій – 921,351 тис. грн.;

- Заходи із захисту від підтоплення та затоплення присадибних ділянок між вулицями К.Маркса, Папаніна та провулком К.Маркса у м. Кагарлик – 77,1 тис. грн.;

- Роботи, пов'язані з покращенням технічного та екологічного стану і благоустрою водойм з метою захисту від підтопленя територій громад сіл Тадіївка, Тарасівка та Гайок Тадіївської сільської ради Володарського району – 861,012 тис. грн.;

232

- Роботи, пов'язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми в с. Дибинці в районі вулиць Жукова та Здрока Богуславського району з метою захисту від підтоплення прилеглих територій – 994,18 тис. грн.;

- Розчищення лівої притоки р. Бобриця поблизу с. Липовий Скиток з метою захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь та територій Данилівської сілської ради Васильківського району – 872,012 тис. грн.;

- Виконання заходів із захисту від підтоплення м. Ржищів–740,144 тис.грн..За кошти обласного фонду охорони навколишнього природного

середовища проводились роботи з реалізації 7 заходів на їх реалізацію освоєно 5 316,281 тис. грн., що становить 86,6 % до затвердженого бюджетом на 2017 рік та лише 2,5% до передбаченого програмою на рік.

З запланованих на 2017 рік 168 заходів проводились роботи по реалізації 7 заходів, з яких виконано частково 1 та 6 заходів виконано у повному обсязі, що становить 4,2 % від плану.

Програмою передбачено видатки на реалізацію заходів у сумі 1 302,539 млн. грн. у тому числі державний бюджет 690,48 млн. грн., обласний бюджет 507,559 млн. грн. (з яких 455,939 млн. грн. кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), місцеві бюджети 20,5 млн. грн., інші джерела 84,0 млн. грн.

Фактично програма фінансується тільки за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. У 2017 році на реалізацію заходів програми з фонду виділено лише 6 142,356 тис. грн., що становить 5,7% до передбаченого з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та 2,9% до передбаченого на рік з усіх джерел фінансування.

Регіональна програма розвитку природно-заповідного фонду Київської області «Київщина заповідна» на 2017-2020 роки .

Протягом звітного періоду реалізовано три заходи Програми, що становить 30% від передбачених заходів, зокрема:

виготовлення планово-картографічних матеріалів проектованих до заповідання територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території області;

розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду місцевого значення на території області;

визначення перспективних територій та об’єктів природо-заповідного фонду місцевого значення та розроблення наукових обґрунтувань щодо доцільності їх створення.

Основними результатами виконання програми за звітний період є:1. Виконання робіт по розроблено семи проектів землеустрою з

організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду місцевого значення:

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення ландшафтного заказника місцевого значення «Оранський» на території Оранської сільської ради Київської області.

233

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення іхтіологічного заказника місцевого значення «Косівський» за межами населених пунктів на території Зрайківської, Завадівської та Рачківської сільських рад Володарського району Київської області.

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення іхтіологічного заказника місцевого значення «Процівський» на території Бориспільського району Київської області.

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Три дуби» в межах с. Старе Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Катеринин дуб» в межах с. Сошників Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Володимира дуби» в межах с. Нові Петрівці Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Володимирова криниця» в межах с. Малі Дмитровичі Великодмитровецької сільської ради Обухівського району Київської області.

2. Виконання робіт щодо виготовлення планово-картографічних матеріалів проектованих до заповідання територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення:

регіонального ландшафтного парку «Яготинський ім. Гетьмана Кирила Розумовського»;

лісового заказника місцевого значення «Дмитрівський»; лісового заказника місцевого значення «Михайлівсько-

Рубежівський»; лісового заказника місцевого значення «Сеньківський»; лісового заказника місцевого значення «Шандрівський ліс»; ландшафтного заказника місцевого значення «Миньківський»; ландшафтного заказника місцевого значення «Круглий острів»; ландшафтного заказника місцевого значення «Петрушківський ліс»; ландшафтного заказника місцевого значення «Руда долина»; ландшафтного заказника місцевого значення «Чорний ліс»; ландшафтного заказника місцевого значення «Чабанівський»; ботанічного заказника місцевого значення «Миронівський»; гідрологічного заказника місцевого значення «Неграш-Музичі»; зоологічного заказника місцевого значення «Стайківські обрії»; ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Личанський ліс».

234

3. Розроблення наукових обґрунтувань щодо доцільності створення перспективних територій та об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема:

іхтіологічного заказника місцевого значення «Білоцерківський»; регіонального ландшафтного парку «Рось»; ландшафтного заказника місцевого значення «Біїівецький»; ландшафтного заказника місцевого значення «Болото Кругле та

Шапчине»; ландшафтного заказника місцевого значення «Процівські луки»; ландшафтного заказника місцевого значення «Луб’янські ліси»; ботанічного заказника місцевого значення «Річка Плиска»; ландшафтного заказника місцевого значення «Катюжанський ліс»; заповідне урочище місцевого значення «Селище»; ландшафтного заказника місцевого значення «Мужеловський»; ландшафтного заказника місцевого значення «Тайгові ділянки». Виконання Програми дасть змогу створити нові території та об’єкти

природно-заповідного фонду, передбачені Регіональною схемою екологічної мережі Київської області. та дасть можливість значно збільшити площу природно-заповідного фонду області, та створити оптимальну систему збереження ландшафтного та біорізноманіття в межах ПЗФ області.

15.5 Моніторинг навколишнього природного середовищаМоніторинг навколишнього природного середовища або екологічний

моніторинг природно-антропогенних геосистем – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання та аналізу інформації про стан екологічних систем, що розвиваються природним шляхом, так і під впливом антропогенного (техногенного) навантаження.

Основним завданням системи моніторингу є довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля, аналіз та прогнозування його змін, інформування органів державної влади та громадськості про стан навколишнього природного середовища

Основними недоліками існуючої системи моніторингу атмосферного повітря Київської області на сьогодні є відсутність узгодженості та уніфікованості інформаційних технологій, недостатнє забезпечення мереж засобами інформаційного обміну і, як наслідок, недостатня оперативність у наданні інформації користувачам; відсутність єдиної комплексної мережі спостережень регіонального рівня, до складу якої мають входити мережі суб'єктів моніторингу, мережа автоматизованих постів та центр збору та обробки інформації за результатами моніторингу; недостатній рівень технічного та методичного забезпечення функціонування мереж спостережень

Відповідно до Стратегії національної безпеки України, введеній у дію рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 06.05.2015 «Про Стратегію національної безпеки України», затвердженим Указом Президента України №287/2015 від 26.05.2015, у Київській області запроваджено інноваційний проект - єдину автоматизовану систему моніторингу довкілля області, що відповідає європейським і світовим підходам до екологічного

235

управління, в тому числі вимогам і директивам Угоди про асоціацію України з ЄС.

У 2017 році в рамках реалізації Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на 2017-2018 роки розроблено проект автоматизованої системи моніторингу довкілля Київської області, в якому наведено науково- обґрунтовані рекомендації щодо встановлення сучасних стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу довкілля у населених пунктах області, які зазнають найбільшого техногенного впливу; закуплено та встановлено обладнання чотирьох стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря у містах Васильків, Бориспіль, Богуслав та Вишгород; придбано мобільну лабораторію проведення моніторингу довкілля Київської області та модернізовано веб-додаток «Моніторинг довкілля» до сайту департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації.

Автоматизовані стаціонарні пости спостереження – це спеціально обладнані павільйони, що здійснюють вимірювання та передачу в автоматичному режимі даних про концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (оксиду вуглецю, діоксиду сірки та діоксиду азоту), про потужність еквівалентної дози гамма тарентгенівського випромінювання і метеорологічний стан (температура та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру, тощо) (рис 15.1)

Так, Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації проводяться спостереження за станом забруднення атмосферного повітря за допомогою автоматизованих постів, що встановлені наприкінці 2017 року у містах Васильків, Богуслав, Вишгород та Бориспіль. Визначається вміст трьох домішок (діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту), потужність еквівалентної дози гамма та рентгенівського випромінювання і метеоро-логічний стан (температура та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру).

Рис.15.1 Стаціонарний пост спостереження

236

Для удосконалення системи планування, управління та контролю у сфері охорони довкілля та природокористування, а також для підвищення якісного рівня та оперативності надання інформації про екологічну ситуацію придбано пересувний пост моніторингу – мобільну лабораторію проведення моніторингу довкілля Київської області (рис. 15.2).

Рис.15.2 Мобільна лабораторія проведення моніторингу довкілля Київської області

В середині оснащена автоматичними приладами екологічного і аналітичного призначення для вимірювання концентрацій в атмосферному повітрі NO2, NO, SO2, CO, NH3, рівня радіаційного забруднення, метеорологічних параметрів (швидкість і напрямок вітру, температура повітря, вологість, атмосферний тиск); для вимірювання вмісту забруднюючих речовин у воді (фосфатів, нітратів, нітритів, сульфатів та заліза загального), концентрації нерозчинених зважених часток, що містяться у воді та фізико-хімічних показників (pH, солоність, питомий опір, концентрація розчиненого кисню) (рис. 15.3).

Рис. 15.3 Автоматичні прилади мобільної лабораторії

237

Дані вимірів отримані за результатами проведених замірів будуть відображатися на веб-додатку «Моніторинг довкілля» до сайту департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації.

Рис. 15.4 Відображення даних стаціонарного поста моніторингу на веб-додатку «Моніторинг довкілля»

Окрім того, даний додаток містить актуальну та комплексну інформацію про стан довкілля усієї Київської області, а саме: місця видалення відходів, території та об'єкти природно-заповідного фонду; перелік підприємств, які мають дозволи на викиди; дані мобільної лабораторії проведення моніторингу довкілля; дані стаціонарних постів моніторингу атмосферного повітря.

Організація автоматизованого моніторингу навколишнього середовища ґрунтується на створенні і застосуванні комп’ютерних технологій оперативного збирання, оброблення та передавання даних від великої кількості віддалених та розміщених на значній території об’єктів.

Створення такої системи значно розширить можливості міжнародної співпраці України у галузі охорони навколишнього середовища та сприятиме приведенню стану довкілля у відповідність до європейських і світових вимог.

Моніторинг довкілля в області здійснюється суб'єктами регіональної системи моніторингу довкілля Київської області.

Центральна геофізична обсерваторія веде спостереження за станом забруднення поверхневих вод та вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених пунктів Київської області, рівнем забруднення атмосферного повітря важкими металами та бенз(а)піреном, радіоактивним забрудненням атмосферного повітря.

238

Спостереження за станом поверхневих вод за вмістом гідрохімічних показників, проводиться Центральною геофізичною обсерваторією (щоквартально), Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів (щомісячно).

Об’ємну активність радіонуклідів у поверхневих та стічних водах зони відчуження, визначає Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильський спецкомбінат».

Оцінка стану атмосферного повітря здійснюється за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових гранично - допустимих концентрацій (далі – ГДК) по пріоритетним забруднюючим речовинам. Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, які вносять найбільший вклад в забруднення атмосферного повітря міста і контролювались на стаціонарних постах спостережень за забрудненням атмосферного повітря.

Перелік постів спостереження: Пост №1 - м. Бровари; вул. Черняховського, 20 Пост №2 – м. Обухів; вул. Миру, 13 Пост №3 – м. Українка; вул. Зв’язку, 3 Пост №4, 5 - м. Біла Церква. вул. Леваневського, 53. та Сломчинського, 6. Оцінка якості поверхневих вод області здійснювалась на основі аналізу

інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично - допустимих концентрацій (ГДК) та фоновими показниками.

Гідрохімічні показники були поділені на наступні групи у відповідності до їх типу та/або кількісних характеристик:

1 група: завислі речовини, розчинений кисень, розчинені органічні речовини (за показниками БСК5 та ХСК), водневий показник (рН);

2 група: компоненти сольового складу (сума іонів, гідрокарбонатні іони, хлориди, сульфатні іони, іони магнію, кальцію, натрію);

3 група: біогенні елементи (азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфатні іони);

4 група: нафтопродукти, СПАР, важкі метали (залізо загальне, мідь, цинк, хром загальний, свинець, нікель, кадмій), феноли.

Метою радіаційно-екологічного моніторингу у зоні відчуження (далі моніторинг) є інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо здійснення заходів, направлених на мінімізацію наслідків аварії, в частині виносу радіонуклідів за межі зони відчуження.

Пріоритет надається техногенним та природним об’єктам, міграція радіонуклідів з яких створює реальну загрозу радіаційного забруднення довкілля та формує дозу опромінення персоналу зони відчуження і населення.

Радіаційно-екологічний моніторинг зони відчуження (РЕМ) виконує ДСП «Екоцентр» за Регламентом, який погоджений з регулюючими органами – Державною інспекцією ядерного регулювання України (ДІЯРУ), Міністерством

239

охорони здоров’я України (МОЗ), та затверджений головою Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

Радіаційно-екологічний моніторинг зони відчуження включає в себе визначення потужності еквівалентної дози (ПЕД), щільності забруднення ґрунту, об’ємної активності радіонуклідів у повітрі (в тому числі робочих зон та приміщень), інтенсивності радіоактивних атмосферних випадінь, об’ємної активності радіонуклідів у поверхневих, підземних, питних та стічних водах, вмісту радіонуклідів у донних відкладах водойм та водотоків, біологічних об’єктах (рослинність, гриби, риба та ін.), а також вимірювання окремих гідрометеорологічних параметрів.

15.6 Державна екологічна експертизаЕкологічна експертиза є одним з вирішальних факторів ефективного

управління в галузі природоохоронної діяльності. Вона є одним з найважливіших механізмів екологічної безпеки.

Експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Основними завданнями екологічної експертизи є визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності, організація комплексної, науково-обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи, а також, встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства та оцінка впливу діяльності запроектованих об’єктів на стан навколишнього природного середовища.

Еколого-експертна діяльність регламентується Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 808 «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» та Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд».

Згідно ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу» реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації за 2017 рік видано 84 висновки державної екологічної експертизи.

З 18 грудня 2017 року введено в дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», прийнятий Верховною Радою 23.05.17 (№ 2059-VIII).

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачений Угодою про асоціацію з ЄС та впроваджує нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) замість екологічної експертизи передбаченої

240

Законом України «Про екологічну експертизу», що в свою чергу втратив чинність. Законом визначено переліки видів діяльності та об’єктів, які підлягають ОВД та щодо яких процедура повинна здійснюватись на рівні Департаментів/Управлінь з питань екології обласних державних адміністрацій.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Планування територій на місцевому рівні, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється шляхом розроблення та затвердження схем планування території районів, генеральних планів населених пунктів, планів зонування території і детальних планів територій на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Зазначена документація розглядається Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації у складі архітектурно-містобудівних рад відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В рамках виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спеціалістами Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації протягом 2017 року було розглянуто 69 проектів містобудівної документації, а саме детальних планів території.

Протягом 2017 року Департаментом екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації надавалась інформація та пропозиції до Департаменту містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації щодо врахування державних інтересів при розробленні містобудівної документації.

Діяльність місцевих органів влади, які керуються Конституцією та законами України, активна участь громадян у обговоренні та схваленні планів перспективного розвитку територій позитивно сприятимуть містобудівній діяльності у Київській області.

15.7 Економічні засади природокористування15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльностіОдним з найбільших важливих джерел фінансування природоохоронної

діяльності є бюджетні природоохоронні фонди. Саме завдяки існуванню таких екофондів як на державному так і регіональному й місцевих рівнях є реальна можливість спрямовувати відповідні кошти на реалізацію природоохоронних програм і проектів. Формування цих фондів відбувається переважно за рахунок сплати екологічного податку (збору за забруднення навколишнього природного середовища) суб’єктами господарської діяльності, з частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну довкіллю порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним

241

законодавством, цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

На сьогодні в Україні існує трьохрівнева система екологічних фондів, яка складається з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, обласного та місцевих (міські, селищні і сільські) фондів охорони навколишнього природного середовища.

На регіональному рівні вагомим джерелом фінансування природоохоронних заходів є обласний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Кошти екологічних фондів використовуються для цільового фінансування природоохоронних заходів відповідно до Переліку видів діяльності, що належить до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р.

15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузіЗгідно офіційних даних Головного управління статистики у Київській

області капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища у 2017 році склали 4 088,521 млн. грн., порівняно з 2016 роком менше на 50,8 % (табл. 15.1), а поточні витрати навпаки збільшились на 46,3% та склали 879,681 млн. грн. (табл. 15.2)

Капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища за видами природоохоронних заходів (2006-2017)

Таблиця 15.1

Рік Усього, тис.грн.

у тому числі на

охорону атмос-

ферного повітря і проблеми

зміни клімату

очищення зворотних

вод

поводження з відходами

захист і реабілітацію

ґрунту, підземних і

поверхневих вод

збереження біорізномані

ття і середовища існування

інші напрями природо-охоронної діяльності

2006 39579,2 27220,2 6479,3 64,2 5782,2 – 33,32007 77885,1 44415,2 23187,3 2,3 10151,3 10,5 118,5

2008 83955,3 24680,3 20008,9 8358,2 30746,2 34,1 127,6

2009 32745,2 2875,2 23514,4 4654,0 1150,4 2,1 549,1

2010 53446,6 6622,3 21854,8 8520,2 16414,3 – 35,0

2011 1398332,6 63679,9 33620,4 20979,8 17456,1 – 1262596,4

2012 1948849,6 18509,3 10009,3 14690,7 1078,3 – 1904562,0

2013 1863334,7 122331,2 10560,6 56975,1 1952,6 – 1671515,2

2014 3789621,1 11051,3 17219,0 16568,3 776,8 – 3744005,7

2015 4157510,7 1945,7 4754,5 17137,7 880,0 – 4132792,8

242

2016 8313266,1 3005,7 47697,9 1387819,6 4819,9 99,2 6869823,8

2017 4088520,9 5800,8 51809,4 1132136,3 2680,2 245,2 2895849,0

243

Поточні витрати на охорону навколишнього природного середовища за видами природоохоронних заходів

Таблиця 15.2

Рік Усього, тис.грн.

у тому числі на

охорону атмос-

ферного повітря і проблеми

зміни клімату

очищення зворотних

вод

поводження з відходами

захист і реабілітацію

ґрунту, підземних і

поверхневих вод

збереження біорізномані

ття і середовища існування

інші напрями природо-охоронної діяльності

2000 49189,6 … … … … … …2001 73178,0 4286,6 41194,0 6972,2 7992,0 7464,2 5269,02002 90171,6 22510,6 49439,4 7619,1 3534,2 6141,5 926,82003 85933,5 19792,8 56057,9 8349,5 1327,2 185,4 220,72004 94218,9 11354,2 70685,1 9742,6 1863,8 311,0 262,22005 113452,8 13592,8 80381,4 10228,4 2154,6 6581,7 513,92006 104615,7 5488,9 77894,9 11011,7 1738,5 39,3 8442,42007 129056,3 7931,6 66629,5 26313,9 1793,4 202,0 26185,92008 173825,0 9984,8 92864,0 33231,8 6867,6 320,5 30556,32009 196235,6 13032,5 104304,5 45687,2 11945,1 73,8 21192,52010 239400,7 13517,8 113047,2 60267,9 14070,9 11014,0 27482,92011 313066,6 15095,3 164899,0 90156,3 4723,0 5447,0 32746,02012 357943,1 13273,4 210377,5 82502,1 2513,0 10788,4 38488,72013 408651,6 15446,7 220341,4 107300,2 3072,3 17478,2 45012,82014 428268,4 13784,2 232927,1 114531,3 3022,6 19626,3 44376,92015 489315,8 13430,4 250204,0 132640,9 2921,1 45866,2 44253,22016 601143,6 15290,7 272337,8 167882,2 2858,0 53220,9 89554,02017 879681,3 15789,8 323570,3 383896,4 2938,6 104165,5 49320,7

15.8 Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

Нині українська система технічного регулювання в цілому знаходиться в стадії реформування, зумовленого необхідністю лібералізації ринкових відносин та впровадженням більш ефективного державного нагляду і захисту прав споживачів.

Новітня система технічного регулювання має забезпечити національну безпеку, захист життя і здоров'я людей, тварин і рослин, довкілля та передбачає встановлення державних обов’язкових норм, правил та вимог спільно з розвитком добровільної сертифікації, що дозволить вибудувати торгівельні відносини у відповідності до єдиних уніфікованих принципів та правил для всіх учасників ринку.

Згідно з світовою практикою та законодавством Європейського Союзу технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища,

244

екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів безпосередньо пов’язане з механізмами державного економічного стимулювання впровадження технологій більш чистого виробництва та поліпшення екологічних показників продукції протягом її життєвого циклу.

Екологічні стандарти окрім вимог до систем управління чи процесів, визначають терміни, встановлюють єдині уніфіковані норми відбору проб та методи контролю забруднення, що є основою для забезпечення ефективної системи державного контролю за забрудненням атмосферного повітря, стічних та поверхневих вод тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", технічне регулювання – це правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.

Процедура оцінки відповідності – будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені у відповідних технічних регламентах чи стандартах вимоги. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

Державна політика у сфері охорони довкілля реалізується шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань при здійсненні держаного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання екологічних правил, нормативів та стандартів, а також умов, встановлених документами дозвільного характеру. Об'єктами стандартизації та технічного регулювання є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування, системи управління якістю і системи екологічного управління.

Стандарти та технічні регламенти мають бути точними, чіткими та структурно уніфікованими, а вимоги, по можливості, мають стосуватися характеристик продукції, а не вимог до її конструкції чи опису. Важливим фактором ефективного функціонування державної системи охорони навколишнього природного середовища важливим є точність, єдність, уніфікованість та достовірність вимірювань. Відповідно статті 20 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" контроль за станом навколишнього природного середовища відноситься до сфери державного метрологічного нагляду.

15.9 Державне регулювання у сфері природокористуванняДержавному регулюванню підлягають передусім стан навколишнього

середовища, тобто сукупність природних і природно-соціальних умов і

245

процесів, природні ресурси, як залучені до господарського обігу, так і ті, що на цей час не використовуються в народному господарстві (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси та інші природні комплекси). Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної ситуації підлягають також здоров'я та життя людей.

Суть державного регулювання охорони навколишнього середовища визначається екологічною політикою держави. Вона має бути спрямована на перебудову відносин у системі "людина - суспільство-навколишнє середовище" з метою підтримання та створення сприятливих екологічних умов для проживання населення, забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Державне регулювання цієї сфери має забезпечувати з боку держави систему гарантій екологічної безпеки, певною мірою впорядковувати систему управління в галузі природокористування, закладати підвалини гармонійного узгодження екологічних інтересів суспільства з інтересами його економічного розвитку.

Одним з основних шляхів спільного розв'язання соціально-економічних та екологічних проблем є чітке функціонування механізму охорони довкілля і раціоналізації природокористування.

Структурним елементом господарського механізму раціонального природокористування є система управління. Вона має забезпечувати виконання таких функцій управління сферою природокористування, як організація, регулювання, контроль, прогнозування, облік, експертиза, нагляд та ін. Лише за умови виконання цих функцій у необхідному обсязі відповідна організаційна система може розглядатися як така, що здатна управляти.

Формування зазначеної системи управління передбачає запровадження у практику економічного (в тому числі планового), адміністративного, законодавчого та інших механізмів забезпечення заінтересованості природокористувачів у збереженні та поліпшенні навколишнього середовища, використанні й відтворенні його потенціалу.

Відомо, що при запозиченні фінансових ресурсів державою забезпеченням кредиту є все, що перебуває у державній власності. Усі природні елементи, які у сукупності утворюють природну складову національного багатства, є об'єктами права власності. В економічному розумінні будь-який об'єкт права власності розглядається як певний фонд вартості, що існує в товарній або грошовій формі.

Стаття 4 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" вказує на те, що в державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну та приватну власність. І далі: "Право розпорядження природними ресурсами здійснює Верховна Рада України". Тобто право розпоряджатися природною складовою національного багатства належить законодавчому органу державної влади, тоді як виконавчий її орган - Кабінет Міністрів "забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки і

246

природокористування" (ст. 16 Конституції України). Отже, можна сказати, що саме власні структури здійснюють використання природних ресурсів у фінансово-кредитних цілях.

Одним із напрямів економічної політики природокористування є роздержавлення і приватизація природного сектору, де матеріальним об'єктом права власності постає земля. Однак, поки що процес приватизації гальмується невизначеністю фінансових відносин щодо використання природного простору як сфери життя, розселення та розміщення виробничого потенціалу, тобто його використання у побутових та господарських цілях.

Взаємодія суспільства і природи реально здійснюється у процесі природокористування як суспільно корисної діяльності людства. Вона має кілька взаємопов'язаних між собою напрямів:

використання природного простору як сфери життя населення, розселення та розміщення виробничого потенціалу;

використання природних ресурсів із вилученням та без вилучення; використання природного середовища для приймання відходів

життєдіяльності, а також для розсіювання енергії. Зазначені напрями природокористування, якщо їх розглядати у фінансовому аспекті, узагальнюються одним напрямом - використанням природної складової національного багатства.

Фінансові відносини у сфері природокористування повинні забезпечуватися сукупністю дійових нормативно-правових актів у сфері регулювання і контролю за використанням природних ресурсів, охороною довкілля та дотриманням екологічної безпеки.

З метою реалізації функцій державного регулювання охорони та раціонального використання природних ресурсів визначено три рівні управління: національний, регіональний і місцевий.

На національному рівні до функцій управління природоохоронною діяльністю належать такі:

- розробка методологічного, нормативно-методичного та правового забезпечення;

- проведення державної екологічної експертизи та її виконання на національному рівні;

- створення економічного механізму природокористування;- регулювання використання природних ресурсів і запобігання

забрудненню навколишнього середовища;- державна політика щодо зон надзвичайних екологічних ситуацій;- визначення нормативів якісного стану природних ресурсів;- формування та використання державних позабюджетних фондів

охорони навколишнього середовища;- регулювання використання ресурсів державного значення;- державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства,

зокрема ядерної та радіаційної безпеки;

247

- організація взаємодії з іншими міністерствами та відомствами стосовно виконання вимог природоохоронного законодавства;

- здійснення єдиної науково-технічної політики щодо охорони та раціонального використання природних ресурсів;

- реалізація державної політики щодо збереження біорізноманіття;- забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки

України;- реалізація міжнародних угод та виконання Україною взятих на себе в

межах цих угод зобов'язань і підтримка міждержавних відносин у природоохоронній сфері;

- запровадження єдиної державної політики та забезпечення процесу прийняття державних рішень екологічною інформацією (організація моніторингу, впровадження інформаційних технологій, введення обліку забруднень, прогнозування);

- екологічна освіта та виховання населення.На регіональному рівні управління природою та природокористування:- регулюється використання природних ресурсів регіону;- запроваджується економічний механізм природокористування;- визначаються нормативи забруднення природного середовища

(встановлюються нормативи ГДВ, ГДС і розміщення відходів);- контролюється дотримання природоохоронного законодавства;- досліджується стан навколишнього природного середовища тощо.На місцевому рівні управління природоохоронною діяльністю:- реалізуються рішення відповідних органів місцевої влади;- координується діяльність місцевих органів управління з питань

охорони природного середовища, підприємств, установ та організацій тощо;- організовується розробка місцевих екологічних програм;- визначаються у встановленому порядку нормативи плати та

розміри платежів за забруднення навколишнього природного середовища та розміщення відходів;

- організовуються збирання, переробка, утилізація і захоронення промислових, побутових та інших відходів на своїй території;

- організовуються екологічна освіта та екологічне виховання громадян.

Суб'єктами регулювання відносин у сфері природокористування на національному рівні є Верховна Рада України та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України та уряд Автономної Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього середовища, Міністерство економіки, Міністерство освіти і науки, Держкомстат, Державний комітет зі стандартизації, метрології та сертифікації, Державний комітет з гідрометеорології, Держкомводгосп, Держкомлісгосп, Держкомгідромет, Держком-зем, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство юстиції тощо.

Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування

248

відповідно до Господарського Кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Лісового Кодексу України, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про тваринний світ", "Про охорону атмосферного повітря" та ін.

За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища може настати: дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність. Підставою притягнення особи до відповідальності є вчинення правопорушення.

Протиправними визнаються діяння, якщо ними порушується законодавство про охорону навколишнього природного середовища. Шкода внаслідок таких правопорушень може заподіюватися як майну і здоров'ю особи, так і самому довкіллю. Особливістю відшкодування шкоди, заподіяної природним об'єктам, є те, що вона підраховується на підставі затверджених у встановленому порядку норм та методик відшкодування шкоди. Такі норми і методики прийняті щодо землі, вод, атмосферного повітря, лісів, об'єктів тваринного світу та природно-заповідного фонду.

Відповідальність за екологічне правопорушення настає також і у разі відсутності вини у випадках, передбачених законодавством.

Відповідальність настає за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Слід зазначити, що є різні види екологічних правопорушень, вчинивши які особа буде нести юридичну відповідальність. За ступенем суспільної небезпеки розрізняють екологічні злочини та екологічні правопорушення.Їх склад, порядок притягнення винних до відповідальності визначаються у Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, державному регулюванню підлягають використання природних ресурсів і охорона навколишнього природного середовища. Суть державного регулювання названих об'єктів визначається екологічною політикою держави, яка спрямовується на перебудову відносин у системі "Людина - суспільство - навколишнє середовище" з метою підтримання та створення екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

15.10 Екологічний аудитЕкологічний аудит - це документально оформлений системний

незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання та об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

249

Мета екологічного аудиту в Україні це - забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі господарської та іншої діяльності.

Основними завданнями екологічного аудиту є:- збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої

діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;

- встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;

- оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;

- оцінка ефективності, повноти та обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту.

Конкретні завдання екологічного аудиту в кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб, відповідно до Закону "Про екологічний аудит" та інших актів законодавства України, характеру діяльності об'єкта екологічного аудиту. Наприклад, під час екологічного аудиту продукції перевіряється, наскільки продукція, що виробляється, сировина, матеріали, пакування, тара відповідають вимогам споживачів щодо екологічної чистоти. Якщо такої відповідності немає, то з'ясовують, які зміни мають проводитись у промисловій технології, сировині, комплектуючих, виборі постачальників, щоб виконати задекларовані характеристики щодо екологічної чистоти.

Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об'єктів державної власності, іншої зміни форми власності, зміни конкретних власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, у разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем управління навколишнім природним середовищем, а також здійснення господарської та іншої діяльності.

Результатом екологічного аудиту є – висновок, професійна оцінка об'єкта екологічного аудиту, виконана екологічним аудитором, яка ґрунтується на доказах екологічного аудиту та є головною складовою звіту про екологічний аудит.

15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

Сучасний стан розвитку науки екологічного права значною мірою характеризується наявністю розгалуженої системи законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері використання природних ресурсів, їх відтворення, охорони довкілля та забезnечення екологічної безпеки. незважаючи на те, що оновлення екологічного законодавства відбувалося в основному шляхом надмірної диференціації

250

нормативних актів на рівні законів чи підзаконних нормативних актів, дослідження відповідних еколого-правових аспектів проходило в контексті віддзеркаленої Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» ідеї створення правового механізму забезпечення сталого розвитку держави, унеможливлення шкідливих впливів на довкілля, попередження та запобігання негативних екологічних і соціальних наслідків прояву екологічної небезпеки. У проведених після прийняття цього Закону наукових дослідженнях було сформульовано основні принципи охорони довкілля в поєднанні з ефективним природокористуванням і забезпеченням стандартизованої якості навколишнього природного середовища, розроблено концептуальні засади екологічних прав та обов'язків людини і громадянина, сформульовано засадничі положення договірних відносин в екологічному законодавстві.

Законодавча модель Закону обумовила наукову перспективу еколого правових досліджень у нових соціально-економічих, політичних, фінансових, екологічних, культурно освітніх реаліях суверенної держави, розробку нових законодавчих і нормативно-правових актів у сфері власності на природні ресурси та природокористування, охорони довкілля й забезпечення екологічної безпеки.

Саме це стало підгрунтям і зумовило необхідність проведення наукових досліджень:

- механізму реалізації права в охороні навколишнього природного середовища, важливими складовими якого розглядалося не лише досконале законодавство, але й рівень еколого-правової свідомості та еколого-правової культури суб'єктів реалізації, їх відповідальності за охорону довкілля;

- теоретичних проблем забезпечення ефективності екологічної експертизи як організаційно-правового засобу реалізації екологічного права і законодавства та гарантій прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля;

- доктрини встановлення та розвитку еколого-процесуального права як механізму реалізації матеріальних норм екологічного права;

- гармонізації екологічного законодавства в Європі через простір інтеграційних об'єднань та правових основ екологічної політики Європейського Союзу;

- проблем формування та становлення ядерного права України;- правового забезпечення рекреаційної діяльності;- проблем суспільного регулювання у сфері охорони навколишнього

природного середовища, теоретико-методологічних положень і принципів формування правових та економічних аспектів екологічної політики держави;

- концепції міжгалузевого правового інституту компенсації шкоди за екологічним законодавством України;

-коцептуальних засад екологічного контролю та прокурорського нагляду в Україні через призму оптимального співвідношеня між інституційними та функціональними елементами їх правового регулювання;

251

- теоретичних і практичних проблем становлення та розвитку флористичого права України;

- концепції співвідношення форми і змісту еколого-правових норм, правового регулювання відносин у сфері взаємодії людини та природи шляхом систематизації джерел екологічного права.

Дослідження, що проводилися в еколого-правовій науці, сприяли подальшим науковим розробкам та дискусіям з проблем забезпечення екологічної безпеки та раціонального природокористування, охорони довкілля, дотримання та гарантування реалізації екологічних прав людини.

Перспективи та подальші напрями розвитку еколого-правової науки постійно знаходяться в полі зору провідних наукових та освітянських юридичних центрів нашої держави.

Варто зазначити, що останнім часом виникає нагальна потреба розробки Концепції розвитку екологічного права та законодавства України. Метою такої Концепції повинні бути пропозиції стосовно основ екологічного законодавства як діючої, так і розвиваючої нормативно-правової системи, що спирається на прогнозні оцінки і перспективні програми соціально-економічного розвитку держави; обґрунтування системної основи і принципів побудови, дій і розвитку законодавства, маючи на увазі встановлення обґрунтованих пропозицій співвідношення видів законів, законів і підзаконних актів, законів і міжнародно-правових актів, а також внутрішнього зв’язку між підрозділами системи законодавства; чітке визначення критеріїв законодавчого регулювання; розробка механізму забезпечення дії закону, його моніторингу; забезпечення функціонування законодавства по виконанню умов проведення державних реформ в економічній, соціальній, судовій, адміністративній та інших сферах; вдосконалення законодавства в напрямку розробки механізму врівноваження «викликів» глобалізаційних процесів, що можуть мати негативний характер; розробка рекомендацій щодо оптимізації процесу підготовки, прийняття й реалізації законів в екологічній сфері.

15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють у Київській області працюють за такими напрямами, як екологічна освіта та виховання, інформування та природоохоронна пропаганда, навчання, видавнича діяльність, природоохоронні акції тощо. Діяльність тих громадських організацій, які переважно складаються з науковців і професійних екологів, спрямована на збереження біорізноманіття, створення природоохоронних територій, підготовку наукових пропозицій та висновків. Низка організацій займається видавничою, просвітницькою діяльністю.

Право на участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, є одним із важливих екологічних прав, спрямованих не лише на раціональне використання природних ресурсів та охорони довкілля, й розглядається як важливий механізм побудови демократичного суспільства.

252

В Україні право на участь громадськості у процесі прийняття рішень із питань, що стосуються довкілля, закріплено в низці законодавчих актів, зокрема, Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища». Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 грудня 2003 року № 168 затверджено Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, яким визначено та конкретизовано порядок реалізації цього права.

Основні принципи участі громадськості в прийнятті рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля є:

1. прозорість та демократизм; 2. доступ громадськості до інформації для прийняття

відповідних рішень; 3. урахування громадської думки при прийнятті остаточного

рішення; 4. сприяння участі громадськості у прийнятті рішень.

Громадськість має право брати участь у розроблянні міждержавних, державних, регіональних, місцевих та інших територіальних програм, місцевих планів дій, стратегій та інших документів; підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів; здійсненні державної екологічної експертизи з проведенням оцінки впливу на навколишнє природне середовище небезпечних об'єктів та видів діяльності; видачі відповідних документів на використання природних ресурсів, на навмисне вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також діяльність, яка пов'язана із забрудненням навколишнього природного середовища, поводженням із небезпечними речовинами, відходами та їх розміщенням; витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища.

15.12.1 Діяльність громадських екологічних організаційГромадська організація — об'єднання громадян, яке створюється для

спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо)

Основною метою існування регіональних та місцевих громадських екологічних організацій є проведення просвітницької діяльності, конкретних природоохоронних заходів і масових акцій, направлених на вирішення актуальних екологічних проблем, активізацію дій з їх вирішення, сприяння доступу громадськості до екологічної інформації, підвищення рівня екологічної свідомості і освіти.

Діяльність громадських організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України та на основі їх статутів.

На території Київської області діють загальнодержавні та місцеві громадські організації, а саме: ГО «Центр захисту природи та розвитку

253

туризму», ГО «Соціальний захист і екологія Києво-Святошинського району Київської області», Всеукраїнська екологічна ліга, ГО «Екологічне відродження краю», ГО «Центр захисту природи та розвитку зеленого туризму», ГО «За чисте довкілля України», ГО «За чистий край».

15.12.2 Діяльність громадських радОднієї із форм народного контролю діяльності органів державної влади є

створення при них відповідних громадських рад. Сучасним завданням діяльності громадських рад є: по-перше,

забезпечення відкритості, прозорості державної влади суспільству; по-друге, підвищення інформованості населення про можливості реалізації та захисту ними своїх прав; по-третє, урахування громадського інтересу в діяльності органів державної влади при прийнятті і реалізації ними управлінських рішень; по-четверте, створення додаткових засобів і правових механізмів діалогу громадськості і державної влади для уникнення можливої конфронтації.

При Київській обласній державні адміністрації утворена та діє Громадська рада. В 2017 році затверджено нову структуру, керівний склад та для оперативного прийняття рішень, обрано президію Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації (далі – Громадська рада).

Громадська рада є постійно діючим колегіальним виборним консуль-тативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади області, налагодження ефективної її взаємодії з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

15.13 Екологічна освіта та інформуванняЗ метою підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян,

розширення участі громадськості у формуванні державної екологічної політики, формування нового природоохоронного менталітету, активізації процесу формування свідомості і активної позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики України департаментом екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації на офіційному веб-сайті опубліковувались інформаційно-роз’яснювальні статті, інформація про стан довкілля Київської області та інше.

Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації організовувались та проводились екологічні уроки у загальноосвітніх школах Київської області, з метою надання школярам знань про сучасні методи охорони природи, ознайомлення із природоохоронними територіями, навичок раціонального природокористування та виховання почуття особистої відповідальності за стан навколишнього природного середовища, небайдуже ставлення до довкілля.

Екологічна освіта орієнтується на критичне мислення, розв'язання задач та навички ефективного прийняття рішень. Така освіта використовує

254

процеси, які залучають учнів до спостереження, вимірювання, класифікації, експериментування, що допомагають в обговоренні, виведенні, прогнозуванні та інтерпретації даних про екологічні проблеми.

Найголовнішими завданнями екологічної освіти в формуванні екологічної культури всіх верств населення є: виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й району, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності; відродження кращих традицій народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи; розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях, уміння прогнозувати особисту діяльність інших людей та колективів; розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» проводився розгляд та надання відповідей авторам звернень забезпечувався в установлені терміни. Проводиться систематичний аналіз і узагальнення звернень громадян, затверджено графіки особистого прийому громадян керівництвом Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, що доводяться до відома населення через засоби масової інформації. Питання щодо стану роботи зі зверненнями громадян систематично розглядаються на робочих нарадах при заступникові директора департаменту.

Протягом 2017 року до Департаменту надійшло 612 звернень громадян.Звернення громадян були з питань:- виявлення несанкціонованого розміщення місць стихійних

сміттєзвалищ – 42%;- екологія та природні ресурси – 19%;- аграрна політика та земельні відносини – 4%;- державне будівництво, адміністративно-територіальний устрій –

21%;- інші – 14%.Київською обласною державною адміністрацією постійно проводиться та

організовується робота постійно діючої комісії з питань використання та охорони лісів, водоймищ (річок, ставків, озер), родовищ корисних копалин, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів у Київській області та комісії з перевірки додержання вимог законодавства щодо збирання, утилізації і захоронення побутових та інших відходів на території Київської області при Київській обласній державній адміністрації.

15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілляМіжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього

природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному розвитку України.

255

Формами міжнародного співробітництва є організація наукових та практичних зустрічей; створення міжнародних організацій; укладання офіційних договорів та угод, що координують спільні зусилля з охорони природи, а також діяльність міжнародних громадських організацій.

Основними напрямками міжнародного співробітництва з екологічної безпеки є запобігання зміни клімату, збереження озонового шару, вирішення екологічних проблем Дніпра, розробка заходів щодо запобігання опустелювання ландшафтів, катаклізмів природного та техногенного характеру, транскордонного забруднення територій, вирішення питань регіонального використання водних ресурсів, поширення інфекційних та інших особливо небезпечних захворювань.

Для вирішення актуальних питань сьогодення, а також з метою інтеграції України до світового співтовариства для розв’язання глобальних екологічних проблем наша держава активно співпрацює з міжнародними організаціями в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Діяльність у рамках багатосторонніх угод з міжнародними організаціями дає змогу брати активну участь у переговорному процесі, залучати фінансову допомогу для вирішення нагальних внутрішніх екологічних проблем.

Міжнародні відносини в галузі екології прямо або побічно пов'язані з наступними об’єктивними факторами:

- усвідомлення пріоритетності загальнолюдських цінностей; - економічні чинники, зокрема, співпраця в області науки і техніки; - необхідність вирішення глобальних проблем охорони довкілля і

важливість спільних зусиль в цій сфері; - правова охорона культурної і духовної спадщини. На теперішній час ні одна країна не спроможна вирішити свої екологічні

проблеми самостійно або співпрацюючи з декількома країнами. Потрібні чіткі узгоджені дії всіх країн, їх координація на міжнародно-правовій основі.

Проблеми накопичення та утилізації твердих побутових відходів виникають і потребують свого вирішення в кожній цивілізованій країні на протязі трьох останніх століть. Не являється виключенням і Україна та Київська область в тому числі.

В 2017 році директором департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації освоєно навчальний курс «Вдосконалення технологій впровадження з твердими побутовими відходами», який проводився в Японії за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

Слід зазначити, що Японське агентство міжнародного співробітництва є урядовим агентством, яке координує офіційну допомогу розвитку, сприяє економічному та соціальному зростанню в країнах, що розвиваються, та їх міжнародному співробітництву.

Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації постійно проводяться робочі наради з працівниками Японського агентства міжнародного співробітництва JICA щодо проведення

256

досліджень вирішення питань стосовно поводження з твердими побутовими відходами.

Міжнародна технічна допомога (МТД) - ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

МТД може залучатись у вигляді : - будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань

проектів, яке ввозиться або набувається в Україні;- робіт і послуг;- прав інтелектуальної власності;- фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;- інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі

стипендій.Законодавчо питання МТД регулюється постановою Кабінету Міністрів

України від 15.02.2002 № 153 та угодами щодо техніко-економічного співробітництва України з країнами та міжнародними організаціями, які є донорами МТД. Відповідно до положень зазначеної постанови Міністерство економіки України є координатором діяльності, пов'язаної із залученням, використанням та моніторингом МТД, здійснює реєстрацію проектів, та забезпечує формування стратегічних і щорічних програм МТД відповідно до пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку.

Одним із заходів щодо координації МТД в Україні стало підписання 19 квітня 2007 року № 325 Указу Президента «Про приєднання до Паризької декларації щодо підвищення ефективності зовнішньої допомоги» та включення України до переліку країн, які приєдналися до зазначеної Декларації. Наразі учасниками Декларації є 92 країни, 26 міжнародні організації та 14 організацій громадського суспільства.

Основні принципи Паризької декларації базуються на підвищенні ефективності зовнішньої допомоги та спрямовані на:

- посилення ролі національних стратегій розвитку країн та узгодження зовнішньої допомоги з пріоритетами та процедурами країни-партнера;

- зменшення дублювання та раціоналізацію донорської діяльності з метою підвищення ефективності;

- реформування та спрощення донорських політик та процедур, узгодження їх з пріоритетами та процедурами країн-партнерів.

З метою реалізації принципів Паризької декларації при Міністерстві економіки було створено донорсько-урядову робочу групу. Більш вузькі експертні консультації відбуваються у тематичних підгрупах, які було визначено у відповідності до національних пріоритетів та стратегій співпраці у сфері МТД. Робота кожної тематичної підгрупи відбувається під головуванням відповідального міністерства та донора.

257

ВИСНОВКИЕкологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина і

їхнє розв’язання неможливе без активної участі широких верств населення області та неурядових організацій. Тому розширення участі громадськості у виробленні і прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів, екологічної безпеки та якісне поліпшення взаємодії з громадськістю і надалі повинне залишається одним з найважливіших пріоритетів у Київській області.

Визначення напрямів та конкретизація заходів щодо створення системи екологічної безпеки Київської області слід реалізувати керуючись так званим екоетичним ідеалом – благо живих істот та екосистем може бути досягнуте одночасно із задоволенням людських потреб. Реалізація запропонованого сприятиме досягненню покращення довкілля та, відповідно, здоров’я українських громадян, їх добробуту та добробуту регіону в цілому.

Основними екологічними проблемами регіону залишається забруднення атмосферного повітря та поверхневих вод.

З метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін, ступеня небезпечності, а також розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється моніторинг довкілля.

Так, Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації проводяться спостереження за станом забруднення атмосферного повітря за допомогою автоматизованих постів, що встановлені наприкінці 2017 року у містах Васильків, Богуслав, Вишгород та Бориспіль.

Окрім того, для удосконалення системи планування, управління та контролю у сфері охорони довкілля та природокористування, а також для підвищення якісного рівня та оперативності надання інформації про екологічну ситуацію придбано пересувний пост моніторингу – мобільну лабораторію проведення моніторингу довкілля Київської області. Мобільна лабораторія оснащена автоматичними приладами екологічного і аналітичного призначення для відбору і аналізу проб води, повітря та спостереження за метеорологічними параметрами.

З метою покращення екологічного стану водних об’єктів необхідно виконати заходи, спрямовані на припинення скиду в природні водні об’єкти неочищених і недостатньо очищених стічних вод від підприємств забруднювачів, здійснити реконструкцію існуючих та будівництво нових каналізаційних мереж та очисних споруд населених пунктів, впровадити на підприємствах заходи з раціонального використання водних ресурсів, а саме: розширення та реконструкцію оборотних систем виробничого водопостачання, а також систем послідовного і повторного використання води.

Для відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок необхідно здійснити розчистку русел малих річок, розробити проекти

258

землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг та винести їх в натуру.

Реалізацію водоохоронних заходів передбачено регіональними природоохоронними програмами.

У зв’язку з обмеженістю надходжень до обласного та місцевих ФОНПС, тривалість впровадження заходів звичайно продовжується декілька років, а екологічний ефект заходу настає лише після введення об’єкту в експлуатацію. Можливі щорічні обсяги фінансування з екологічних фондів дозволяють реалізовувати лише малопотужні об’єкти, що суттєво не можуть покращити екологічний стан регіону.

З метою уникнення довгобуду, неефективного використання та розпорошення коштів між великою кількістю об’єктів та досягнення екологічного ефекту, необхідно:

- концентрувати кошти на виконання пріоритетних заходів з суттєвим екологічним ефектом та високим ступенем будівельної готовності;

- залучати кошти на їх виконання з різних джерел, включаючи надходження від зборів за спеціальне водокористування, кошти суб’єктів господарювання, інвесторів, кредити;

- практику перенесення термінів введення в експлуатацію каналізаційних очисних споруд та мереж визнати неефективною і рекомендувати обласній та місцевим радам не застосовувати її в практичній діяльності.

Залишається невирішеним питання забруднення території області побутовими та виробничими відходами. Тому враховуючи наявність в області великих обсягів накопичених відходів, відсутність потужностей для їх знешкодження чи утилізації, а також місць для їх видалення, основними пріоритетами в сфері поводження з відходами в області є скорочення обсягів розміщених відходів, забезпечення екологічно безпечного поводження з ними та своєчасне виявлення негативних наслідків накопичення відходів.

Основними напрямками діяльності у сфері поводження з відходами мають бути:

- забезпечення експлуатації полігонів твердих побутових відходів, відповідно норм екологічної безпеки, шляхом будівництва або реконструкції діючих полігонів твердих побутових відходів (ТПВ);

- зменшення кількості несанкціонованих сміттєзвалищ шляхом проектування та будівництва полігонів ТПВ;

- зменшення кількості накопичення побутових відходів шляхом будівництва сортувальних ліній та комплексів по їх переробці;

- розвиток та формування системи збирання, заготівлі та переробки відходів, як вторинної сировини;

- впровадження сучасних екологічно чистих технологій переробки відходів, у тому числі, переробки з отриманням енергії;

- реабілітація забруднених територій від несанкціонованого розміщення відходів;

259

- створення умов для залучення інвестицій у сферу поводження з відходами.

Виходячи з вищевикладеного, пріоритетними напрямами діяльності є реалізація ефективної природоохоронної політики на обласному рівні, охорони довкілля та поліпшення його стану, шляхом поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища, інтеграції екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління, збереження та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, удосконалення регіональної екологічної політики.

Вирішення екологічних проблем, насамперед, буде реалізовуватись в межах виконання заходів обласних цільових програм шляхом об’єднання та координації зусиль органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, природоохоронних організацій, підприємств, наукових установ, засобів масової інформації, населення, громадських організацій на обласному та місцевому рівнях, мобілізації наявних ресурсів для реалізації спільно запланованих заходів, залучення зацікавлених сторін до вирішення пріоритетних проблем, підвищення рівня обізнаності населення та його залучення до реалізації природоохоронної політики.

260