Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури у 2012-2013 н.р.

У 2012-2013 навчальному році вивчення світової літератури у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

Вивчення світової літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю трьох профільних програм із світової літератури. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.

Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 р. № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму зі світової літератури.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8-9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна. Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник,

журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).

Навчальний предмет «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (вивчення в закладі відповідної мови, достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого – російською, Б. Шоу – англійською, Ф. Кафки, Р.М. Рільке – німецькою, Гійома Аполлінера – французькою і т. д.). У такому разі предмет “Світова література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними мовами.

Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайом-люються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на якість цих перекладів, навчаючи школярів порівнянню творів на вісях “переклад–оригінал” і “переклад–переклад”.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:

- У 5-9 класах: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

- У 10-11 класах: Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.

- У 10-12 класах: Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2009.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірнику:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8–11 класи. Книга 1 / За загальною ред.: Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 336 с.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які обрали курс, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі.

Обов’язкова кількість видів контролю5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІКонтрольні роботиу формі:

контрольного класного твору;

2

–

3

1

3

1

3

1

3

1

3

1

3

1

3

1

3

1

3

1

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

Уроки позакласного читання(ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Уроки виразного читання (ВЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 2* 2*

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класиКласи 10 11 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІРівні РІВЕНЬ

СТАНДАРТУАКАДЕМІЧНИ

Й РІВЕНЬПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Контрольні роботиу формі:

-контрольного класного твору;

- виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

2у+п

31у+2

п

32у+1п

31у+2п

32у+1п

Уроки позакласного

1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2

читання(ПЧ)Уроки виразного читання (ВЧ)

2* 2* 2* 2* 2* 2* 2* 2* 2* 2* 2* 2*

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю зі світової літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають

головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних

технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури

Рівні навчальних досягнень

учнів

Бали Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий 1 Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2 Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3 Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній 4 Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5 Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

6 Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній 7 Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8 Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

9 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий 10 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11 Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

12 Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень Бали Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

ГрамотністьПрипустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичнихпомилок

Початковий 1Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16і більше

9-10

2Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3 Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній4 Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає

дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5 За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6 За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній 7 Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4 5-6

8Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1 (негруба)

Високий10 Учень (учениця) самостійно будує послідовний,

повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1 3

11 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2

12 Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю

–

1

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При виведенні оцінки за письмову роботу перевагу надавати балам, отриманим за наявність орфографічних та пунктуаційних помилок. Допущення більшої за норму кількості лексичних, граматичних і стилістичних помилок веде до зниження оцінки за мовне оформлення на 1 бал.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу). Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.01.2012 № 16 «Про затвердження програми для зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури» з 2012–2013 навчального року запроваджується ЗНО зі світової літератури.

Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства від 23.12.2004 р. № 1/11-6611) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства від 28.10.2010 р. № 1021). Програма надрукована у фахових видання і розміщена на сайтах Міністерства і Українського центру оцінювання якості освіти.

Перелік головних вимог щодо перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури.

Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Навчальний предмет «Світова література» мають право викладати педагогічні працівники, які здобули вищу філологічну освіту, зокрема спеціальності «Учитель російської мови та літератури», «Учитель української мови та літератури», мають спеціалізацію вчителя світової (зарубіжної) літератури, та які пройшли підвищення кваліфікації як вчителі світової літератури відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 за № 1255/18550 (із змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 20.12.2011 № 1473) (пункти 3.21; 4.10 цього Положення).

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя, якщо

посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст»,

повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику».

Висновки

1. Сучасна загальноосвітня шкільна програма з літератури орієнтована на інтенсифікацію самостійної роботи школярів над творами. Такий підхід передбачає наявність у суб’єкта вмінь аналізувати і розуміти тексти, творчо інтерпретувати авторський концепт.

2. Проблема формування в школярів прийомів діалогічної взаємодії з художнім твором у контексті загальної культурологічної і розвивальної тенденції навчання надзвичайно актуальна, оскільки висока культура читання – один із найважливіших і найбільш визначальних показників гармонійно розвинутої особистості.

3. На сучасному етапі вивчення літератури специфіку того чи іншого літературного твору неможливо пізнати без порівняльного вивчення творів, авторів, течій, які належать до різних національних літератур. Тож варто вивчати твори, аналізувати художні образи, спираючись на таку складову літератури як компаративістика. Доцільним буде під час компаративного вивчення творів української й зарубіжної літератур використання проектних технологій.

4. Урок літератури сьогодні й завтра – це оволодіння мистецтвом спілкування, спільного пошуку істини. Сама словесність відкриває безмежний світ, в якому можна невтомно працювати над собою – здобувати знання, розвивати саморефлексію, самоаналіз, самооцінку, самосвідомість, уміння керувати своїми емоціями.

5 . Учитель має взяти до уваги, що справжній урок літератури це:* урок інтелектуальний та емоційний;

* лабораторія культури мислення;* мотивація навчання читання (як головне, на що слід спрямувати педагогічний пошук);* співтворчість учителя та учнів (яка має досягти такого рівня, щоб духовні споживачі піднялися до рангу творців).

Методист КМНМЦ І.В.Горобченко

Додаток до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

12.01.2012 №16

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРАпрограма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року

Пояснювальна записка Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури (далі - програма ЗНО)

розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5 - 9 класів (лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6611 від 23.12.2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10 - 11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства освіти і науки України №1021 від 28.10.2010 р.).

Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Художня література як мистецтво слова. Літературний процес", "Античність", "Середньовіччя", "Відродження", "Бароко", "Класицизм", "Просвітництво", "XIX століття", "XX - початок XXI століття". Назва розділу Зміст літературного

матеріалу (літературні явища, письменники, твори, поняття)

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

1. Художня література як мистецтво слова. Літературний процес.

Специфіка художньої літератури. Її місце в системі видів мистецтва.

Етапи літературного процесу, напрями, течії, роди, жанри літератури.

Основні літературознавчі поняття (за чинними програмами зі світової літератури)*.

Учасник ЗНО повинен: виявляти специфіку художньої літератури як мистецтва слова, її схожість і відмінність від інших видів мистецтва;визначати основні етапи світового літературного процесу, їх особливості, зв'язок із розвитком культури і мистецтва;розрізняти літературні напрями, течії, роди, жанри;встановлювати жанрово-родову приналежність творів, їх жанрову і стильову своєрідність;називати представників літературних епох, напрямів, течій, мистецьких шкіл, угруповань;знати основні відомості про життя і творчість письменників (перелік імен - у програмі ЗНО);знати визначення літературознавчих понять (за чинними програмами зі світової літератури);застосовувати літературознавчі поняття в процесі аналізу та інтерпретації літературних творів;аналізувати, оцінювати, порівнювати літературні твори і явища;

демонструвати знання художніх творів напам'ять (за чинними програмами зі світової літератури)**.

2. Античність Міф і література. Поняття про античність, її складники. Цикли давньогрецьких міфів: троянський, фіванський, про аргонавтів.

Гомер. "Іліада": Заспів (пісня 1, вірші 1 - 10), "Щит Ахілла" (пісня 18, вірші 478 - 608), "Двобій Ахілла й Гектора" (пісня 22, вірші 139 - 411), "Пріам у Ахілла" (пісня 24, вірші 469 - 670); "Одіссея": "Заспів (пісня 1, вірші 1 - 21), "Аед Демодок" (пісня 8, вірші 486 - 520), "Одіссей і кіклоп Поліфем" (пісня 9, вірші 181 - 566), "Одіссей у Кірки" (пісня 10, вірші 91 - 399).

Есхіл. "Прометей закутий". Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436 - 525).

Публій Вергілій Марон. "Енеїда": Заспів (кн. 1. вірші 1 - 33). "Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму" (кн. 6. вірші 752 - 853). "Щит Енея" (кн. 8. вірші 626 - 731).

Розуміти специфіку міфу і міфологічного світосприйняття, роль міфології в розвитку літератури й мистецтва;знати особливості розвитку античної літератури, її провідні теми, ідеї, роди, жанри, значення для літературного процесу наступних епох;розрізняти основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), ключові міфологічні сюжети, образи, специфіку їх втілення в літературі (у творах Гомера, Есхіла, Вергілія);розкрити вплив Гомера на розвиток світового літературного процесу (Вергілій, Котляревський);визначати міфологічну основу і зв'язок із життям давніх греків поем Гомера "Іліада" і "Одіссея";виявляти риси героїчного епосу у творах Гомера, Вергілія;знаходити спільні елементи у творах Гомера і Вергілія;характеризувати образи творів Гомера (Ахілла. Гектора. Одіссея та ін.), Есхіла (Прометей), Вергілія (Еней. Рим);визначати особливості давньогрецького театру, ознаки давньогрецької трагедії, її вплив на розвиток світової літератури і мистецтва;знати сюжети визначених програмою творів (уривків) Гомера, Есхіла, Вергілія;аналізувати окремі фрагменти з творів Гомера, Есхіла, Вергілія, виявляти в них засоби художньої виразності (гекзаметр, постійні епітети, метафори, символи тощо).

3. Середньовіччя

Середньовіччя як історична і культурна доба.

Лі Бо. "Входжу в річку...", "Печаль на яшмовому ґанку...".

Ду Фу. "При місяці згадую брата", "Пісня про хліб і шовк", "Повертаються дикі гуси".

Рудакі. Газелі, рубаї, бейти.

Омар Хайям. Рубаї.

Визначати і пояснювати хронологічні межі доби Середньовіччя;характеризувати історичний і культурний контекст розвитку середньовічної літератури Заходу і Сходу;знати особливості художньої образності, алегоричної багатозначності, символіки східної лірики (китайської; персько-таджицької);аналізувати ліричні твори поетів, засоби розкриття внутрішнього світу людини в них;розрізняти жанри персько-таджицької лірики (газелі, рубаї, бейти);визначати провідні риси середньовічного героїчного епосу в "Пісні про Роланда" (теми, ідеї та ін.);знати історичну основу "Пісні про Роланда" та

"Пісня про Роланда".

Аліґ'єрі Данте. "Божественна комедія" ("Пекло"; "Рай" - пісня XXXIII, вірші 115 - 145).

особливості її художнього втілення у творі;характеризувати персонажів "Пісні про Роланда" (Роланд, Карл, Ганелон), визначати засоби їх художнього зображення:виявляти характерні риси середньовічної культури і прояви ренесансного світосприйняття в "Божественній комедії" Данте;переказувати, аналізувати й інтерпретувати пропоновані для вивчення фрагменти "Божественної комедії" Данте;визначати особливості композиції першої частини "Божественної комедії" Данте (кола Пекла), віршовий розмір твору (терцина).

4. Відродження Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі. Гуманізм. Роль античності.

Франческо Петрарка. Із "Книги пісень" ("Канцоньєре"): "Благословенні місяць, день і рік...", "Як не любов, то що ж це бути може...", "Щасливі квіти й благовісні трави...", "Де погляд ніжний, де чарівний вид...", "Ні зоряних небес мандрівні хори".

Мігель де Сервантес Сааведра. "Дон Кіхот" (I частина).

Вільям Шекспір. Сонети N 121, 130; "Гамлет".

Знати хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури;

визначати риси гуманізму в літературних творах епохи Відродження;виявляти провідні мотиви у творах митців ("Книга пісень" Ф. Петрарки; сонети, "Гамлет" В. Шекспіра);характеризувати художні образи доби Відродження, їх неоднозначність, засоби створення у тексті;виявляти жанрові особливості творів: "Дон Кіхот" Сервантеса (як пародії на лицарські романи, трагікомічний епос, роман), "Гамлет" В. Шекспіра (як трагедії), поезій Ф. Петрарки і В. Шекспіра (як сонетів);порівнювати сонети Ф. Петрарки і В. Шекспіра (композиція сонета; образи ліричних героїв; образ Лаури, смаглявої леді; засоби художньої виразності);знати визначення поняття "вічний образ", виявляти його риси, загальнолюдський зміст на прикладі ренесансних творів (Дон Кіхот, Гамлет);аналізувати ліричні твори (цілісно і в уривках), фрагменти прозових і драматичних творів, виявляти в них морально-філософські проблеми, авторську позицію, засоби художньої виразності;розкрити особливості мови творів, наводити відповідні приклади.

5. Бароко Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям Європейське і українське бароко.

Знати характерні ознаки бароко як художнього напряму;виявляти спільне і відмінне в європейському і українському бароко;довести, що в драмі П. Кальдерона "Життя - це сон" втілено риси барокового світосприйняття,

Педро Кальдерон. "Життя - це сон".

стильові особливості бароко;розкрити основні проблеми драми, їх філософсько-моральний зміст;визначати художній конфлікт драми;показати роль композиції в розкритті провідних тем і мотивів твору;визначити динаміку образу Сехісмундо, причини і наслідки його зміни протягом твору;розкрити значення ключових символів твору;

знаходити в тексті контрасти, гіперболи, метафори, алегорії;визначати жанрові особливості твору П. Кальдерона "Життя - це сон" (як драми).

6. Класицизм Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст.

Філософська основа класицизму.

Естетичне підґрунтя класицизму. Роль античності.

Основні правила класицизму.

Мольєр. "Міщанин-шляхтич".

Знати історичні умови розвитку класицизму в Європі, вплив монархії на формування художнього напряму;розкрити філософську основу класицизму - раціоналізм, його вияви в літературі (в побудові композиції, створенні образів, конфлікту класицистичних творів, ідейному змісті тощо);знати естетичне підґрунтя класицизму (антична теорія поетики);пояснювати роль античності в добу класицизму (звернення митців до міфологічних образів, сюжетів, античних ідеалів, жанрів та ін.);визначати основні принципи класицизму як художнього напряму: поділ жанрів на високі, середні, низькі (відповідність їм певних тем, образів, мовних особливостей); схематизм образів (домінування в них однієї риси); правило трьох єдностей (місця, часу, дії); струнка композиція творів; універсалізм характерів; виховне значення творів тощо;виявляти риси класицизму в комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич";розрізняти риси комедії (як жанру) й засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм, гіпербола та ін.) у творі Мольєра "Міщанин-шляхтич";характеризувати персонажів комедії Мольєра (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, слуги);довести обумовленість комедії Мольєра соціально-історичними умовами і водночас її загальнолюдський зміст;розкрити сутність назви комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич", її актуальність для наших днів.

7. Просвітництво

Просвітництво як літературна доба.

Розкрити провідні ідеї доби Просвітництва (віра в перетворюючу силу розуму, освіти; ідея "природи" і "природної людини"; просвітницьке

Художні напрями: просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм.

Жанри епохи Просвітництва (трагедія, філософська повість, народна драма та ін.).

Йоганн Вольфганґ Ґете. "Фауст" (I частина), останній монолог Фауста (II частина).

призначення літератури; цінність особистості незалежно від її соціального і майнового стану; свобода і справедливість та ін.);знати видатних представників епохи Просвітництва, їхній внесок у розвиток світової літератури;пояснювати художні відкриття доби Просвітництва (увага до реального життя, зображення суспільства і його вад, філософське спрямування літератури, виховний зміст творів, увага до людини, поява нових напрямів і жанрів та ін.);розрізняти риси літературних напрямів епохи (просвітницького класицизму, просвітницького реалізму, сентименталізму), називати їх представників;визначати ознаки жанрів доби Просвітництва на прикладі прочитаних творів (філософська повість, трагедія, народна драма);знати історію створення, сюжетну основу "Фауста" Й. В. Гете;виявляти провідні проблеми, теми твору Й. В. Гете "Фауст";аналізувати художні образи, засоби їх створення (Фауст, Мефістофель, Маргарита та ін.);пояснювати сутність і особливості розкриття конфлікту у творі Й. В. Гете "Фауст";розкрити символічність окремих сцен "Фауста".

8. XIX століття Специфіка розвитку літератури XIX століття. Романтизм і реалізм як художні напрями, їх основні ознаки. Взаємодія романтизму і реалізму в літературі. Натуралізм і його провідні принципи. Ранній модернізм у літературі XIX століття (символізм, імпресіонізм, неоромантизм). Взаємодія різних художніх напрямів, течій, тенденцій наприкінці XIX - на початку XX століть. Розвиток жанрів у XIX столітті (роман, повість, поема, ліричні жанри, драма та ін.). "Нова драма" на межі XIX - XX століть, її засадничі принципи.

Знати визначення понять "романтизм", "реалізм", "натуралізм", "модернізм", "символізм", "імпресіонізм", "неоромантизм", "нова драма";

виявляти характерні ознаки цих явищ у літературних творах;називати основні риси та етапи літературного процесу XIX століття;

характеризувати особливості світогляду, естетичні позиції письменників, втілені у їхніх творах;

визначати провідні тенденції розвитку лірики XIX століття: опора на фольклор (Г. Гейне), байронізм, байронічний герой (Дж. Г. Байрон, М. Лермонтов), взаємодія романтизму і реалізму (О. Пушкін, М. Лермонтов, Стендаль), романтизму і символізму (Ш. Бодлер), символізму та імпресіонізму (П. Верлен, А. Рембо);

виявляти художню своєрідність ліричних творів

Ернст-Теодор-Амадей Гофман. "Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер".Генріх Гейне. "Книга пісень" ("Чому троянди немов неживі", "Коли розлучаються двоє", "Не знаю, що стало зо мною...", "Вечірні промені ясні", "Вмирають люди і роки", "Хотів би я в слово єдине...").Джордж Ноел Гордон Байрон. "Мій дух як ніч...", "Прометей", "Мазепа"Адам Міцкевич. "Кримські сонети" (N 4 "Буря", N 6 "Бахчисарай", N 8 Гробниця Полоцької, N 14 "Пілігрим").Олександр Пушкін. "Євгеній Онєгін", "До моря", "Я вас любив...", "Я мить чудову пам'ятаю...", "Я пам'ятник собі поставив незотлінний...".Михайло Лермонтов. "І нудно і сумно", "На дорогу йду я в самотині..."; "Герой нашого часу".Микола Гоголь. "Шинель".Стендаль. "Червоне і чорне".Оноре де Бальзак. "Гобсек".Чарльз Діккенс. "Пригоди Олівера Твіста".Федір Достоєвський. "Злочин і кара".Волт Вітмен. Збірка "Листя трави" ("Пісня про себе").Шарль Бодлер. "Квіти зла" ("Альбатрос", "Відповідності", "Вечорова гармонія").Поль Верлен. "Так тихо серце плаче", "Поетичне мистецтво".Артюр Рембо. "Відчуття", "П'яний корабель". "Голосівки".Оскар Уайльд. "Портрет Доріана Грея".

XIX століття: образ романтичного героя і сутність його конфлікту, контраст, іронія, мотиви ("світової скорботи", самотності, відчуження, кохання, природи, краси та ін.), використання символів, сугестія, музичність, верлібр та ін.

розкрити тенденції розвитку прози XIX століття: гротеск (Е. Т. А. Гофман), психологізм (О. Пушкін, М. Лермонтов, Стендаль, О. де Бальзак, Ф. Достоєвський). аналітизм зображення суспільства (Стендаль, О. де Бальзак, Ф. Достоєвський), взаємодія романтизму і реалізму, іронія (О. де Бальзак, Стендаль, Ч. Діккенс), інтелектуальність, естетизм, парадокс (О. Уайльд);

висвітлити сутність художнього перевороту в драматургії на межі XIX - XX століть, засадничі принципи "нової драми";визначати характерні риси жанрів у спадщині митців: повість-казка (Е. Т. А. Гофман), поема (Дж. Г. Байрон), цикл сонетів (А. Міцкевич), соціально-психологічний роман (О. Пушкін, Стендаль, Ч. Діккенс), морально-психологічний роман (М. Лермонтов), філософський роман (Ф. Достоєвський), "експериментальний" (натуралістичний) роман (Е. Золя), інтелектуальний роман (О. Уайльд), соціально-психологічна повість (М. Гоголь, О. де Бальзак), соціально-психологічна драма (Г. Ібсен);аналізувати літературні твори у єдності змісту і форми;розкрити символічність і багатозначність назв творів: "Гобсек", "Шинель", "Герой нашого часу", "Червоне і чорне", "Злочин і кара", "Квіти зла", "Листя трави" та ін.;характеризувати художні образи, засоби їх створення в тексті;порівнювати образи персонажів, виділяти спільні й відмінні риси в них (романтичний герой Дж. Байрона і М. Лермонтова, Онєгін і Печорін, "маленькі люди" - Максим Максимович і Акакій Акакійович та ін.);виявляти традиції і новаторство у творчості митців;встановлювати національний і загальнолюдський зміст творів;розуміти специфіку розвитку національних літератур, внесок письменників у скарбницю національних літератур і світової культури.

Генрік Ібсен. "Ляльковий дім".

9. XX - початок XXI століть

Розвиток модернізму в літературі XX століття. Модернізм і авангардизм. Шляхи реалізму. Постмодернізм. Взаємодія різних художніх напрямів, течій, родів, жанрів, тенденцій, стилів у літературі XX століття.Франц Кафка. "Перевтілення".Джеймс Джойс. "Джакомо Джойс".Михайло Булгаков. "Майстер і Маргарита".

Райнер Марія Рільке. "Орфей, Еврідіка, Гермес", "Ось дерево звелось...".Гійом Аполлінер. "Лорелея", "Міст Мірабо", "Зарізана голубка й водограй".Федеріко Гарсіа Лорка. "Балада про чорну тугу", "Гітара", "Газела про темну смерть", "Касида про сон під зорями".Олександр Блок. "Незнайома". "Весно, весно, без меж і без краю...". "Скіфи".Анна Ахматова. "Довкола жовтий вечір ліг". "Дав мені юнь ти сутужную". "Реквієм".Борис Пастернак. "Визначення поезії", "По стіні збігали стрілки...". "Зимова ніч".Бертольт Брехт. "Життя Галілея".Альбер Камю. "Чума".Ернст Міллер Хемінгуей. "Старий і море".Ясунарі Кавабата. "Тисяча журавлів".Милорад Павич. "Дамаскін".

Розкрити зміну світоглядних і естетичних засад модернізму в XX столітті;знати ознаки модерністських течій (символізм, акмеїзм, неоромантизм, екзистенціалізм та ін.) і явищ (модерністська проза, "потік свідомості", Срібна доба поезії, роман-парабола, роман-міф, повість-притча, епічний театр, інтелектуальна драма, магічний реалізм та ін.), виявляти їх у художніх творах;знати визначення поняття "авангардизм", його співвідношення із модернізмом, основні течії авангардизму (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм);знати визначення поняття "постмодернізм", його ознаки, ілюструвати їх текстовими прикладами;

розуміти особливості художнього переходу від модернізму до постмодернізму;

виявляти в літературних творах ознаки і взаємодію різних художніх напрямів, течій, родів, жанрів, тенденцій, стилів;

визначати риси індивідуального стилю письменників, ілюструвати їх текстовими прикладами;

вирізняти національний (у тому числі місцевий) колорит творів, засоби його створення;

виявляти у творах митців провідні проблеми, теми, мотиви, а також особливості розвитку сюжету, композиції, художнього простору і часу;

характеризувати художні образи, засоби їх створення;

аналізувати твори у єдності змісту і форми;

встановлювати роль фольклору і міфології у творах письменників XX - XXI століть;

знати факти життя і творчості митців, пов'язані з Україною.

Основні літературознавчі поняття (за чинними програмами зі світової літератури):

Тема, ідея, фабула, сюжет (у тому числі "мандрівний сюжет"), композиція, художній образ (у тому числі "вічний образ"), ліричний герой, мотив, символ, портрет, художня деталь, інтер'єр, пейзаж, комічне (в літературі), гумор, іронія, сарказм, сатира, алегорія, контраст, міф, міфологія, міфотворчість, фольклор, роди літератури (епос, лірика, драма), літературний процес, літературний напрям, літературна течія, прислів'я, приказка, байка, билина, езопова мова, казка (фольклорна і літературна), балада (фольклорна і літературна), хоку, оповідання, новела, повість, детектив, героїчний епос, епічна поема, ода, газела, рубаї, бейт, притча, роман (у тому числі історичний, роман у віршах, психологічний, соціально-психологічний, філософський, інтелектуальний, роман-міф, роман-парабола, роман-щоденник та ін.), поема, трагедія, комедія, драма (як жанр, у тому числі народна драма), антиутопія, антитеза, епітет (у тому числі постійний епітет), метафора, анафора, епіфора, гекзаметр, терцина, сонет, онєгінська строфа, верлібр, бароко (як літературний напрям), класицизм (як літературний напрям, у тому числі просвітницький класицизм), сентименталізм (як літературний напрям), романтизм (як літературний напрямі, реалізм (як літературний напрям, у тому числі просвітницький реалізм, класичний реалізм), натуралізм (як літературний напрям), байронічний герой, психологізм, декаданс, модернізм, імпресіонізм, символізм, неоромантизм, експресіонізм, акмеїзм, футуризм, кубізм, сюрреалізм, екзистенціалізм, сугестія, натуралізм, естетизм, соціально-психологічна проза, інтелектуальна проза, парадокс, авангардизм, "нова драма", епічна драма, зовнішня і внутрішня дія, магічний реалізм, постмодернізм, гротеск, алюзія, ремінісценція, потік свідомості, інтертекстуальність, оригінал, переклад, національний колорит, індивідуальний стиль письменника.

Список текстів для вивчення напам'ятьО. Хайям. "Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі...", "Я тільки знаю, що знання шукаю..."Ф. Петрарка. "Благословенні місяць, день і рік..." В. Шекспір. Сонет N 130 Г. Гейне. "Коли розлучаються двоє..." Дж. Г. Байрон. "Мій дух як ніч..." А. Міцкевич. "Гробниця Потоцької" О. Пушкін. "Я мить чудову пам'ятаю...", лист Тетяни із роману "Євгеній Онєгін" М. Лермонтов. "І нудно, і сумно..." П. Верлен. "Осіння пісня" Ш. Бодлер. "Альбатрос" А. Рембо. "Відчуття" В. Вітмен. "О капітане мій! Капітане! Позаду путь трудна..." Ф. Г. Лорка. "Гітара" Р. М. Рільке. "Ось дерево звелось..." Гійом Аполлінер. "Міст Мірабо" О. Блок. "О весна, без кінця і без краю..." А. Ахматова. "Мені голос був..." Б. Пастернак. "Зимова ніч" В. Маяковський. "А Ви могли б?.."

Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти О.А. Удод