0

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АНДРУСЕНКО НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 631.147(043.3)

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ОРГАНІЧНОГО СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вінниця - 2014

Вінниця – 2017

0

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному аграрному університеті

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ПРУТСЬКА Олена Олексіївна,

Вінницький національний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів, банківської

справи та страхування

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

ХОДАКІВСЬКА Ольга Василівна,

Національний науковий центр “Інститут аграрної

економікиˮ, завідувач відділу земельних відносин

та природокористування

кандидат економічних наук

КУТАРЕНКО Наталія Ярославівна,

Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича, асистент кафедри економіки

підприємництва та управління персоналом

Захист відбудеться “10ˮ листопада 2017 р. о 1000 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 05.854.03 у Вінницькому національному аграрному

університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, ауд. 2602

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного

аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3.

Автореферат розісланий “9ˮ жовтня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. М. Корпанюк

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У результаті реального усвідомлення

екологічних потрясінь, що відбуваються у світі, в останні роки збільшився інтерес

до еколого-орієнтованого ведення сільськогосподарського виробництва, яке не

тільки забезпечує людство якісним продовольством, але й сприяє природному

відновленню родючості ґрунтів і підтримці рівноваги природи. Сприятливі

природно-кліматичні умови України, з одного боку, і необхідність розв’язання

проблем організації високоефективного сільськогосподарського виробництва, з

іншого, виступають найважливішими аргументами формування

конкурентоспроможного органічного сектору сільського господарства. Вирішення

цієї задачі потребує розробки концепції екологічно сталого соціально-економічного

розвитку України. Значимість і необхідність наукового обґрунтування

організаційно-економічних, екологічних і соціально-культурних факторів

формування ринку продукції органічного сільського господарства України,

розробка механізму його функціонування та державної підтримки виробників

органічної продукції обумовили актуальність теми дослідження.

Теоретичні принципи та практичні прийоми формування органічного

сільського господарства сформульовані в працях зарубіжних авторів: Е. Пфайффера,

Дж. Родейла, А. Ховарда, Р. Штайнера та інших. Дослідженню проблем еколого-

спрямованого ведення аграрного сектору присвячені роботи вітчизняних учених:

О. М. Бородіної, Н. В. Бурєннікової, Т. О. Зінчук, Г. М. Калетніка, М. Ф. Кропивка,

Є. В. Милованова, Б. Я. Панасюка, П. Т. Саблука, І. В. Свиноуса, О. В. Скидана,

М. Є. Стадник, Р. І. Тринька, М. К. Шикули, О. В. Шубравської та інших.

Проблемами розвитку органічного виробництва та формування ринку органічної

продукції займаються такі науковці як В. І. Артиш, Н. В. Бородачьова, Н. А. Берлач,

Ю. П. Воскобійник, Є. В. Гаваза, О. О. Гуцаленко, О. Т. Дудар, М. В. Капштик,

М. І. Кобець, Л. Є. Купінець, Н. Я. Кутаренко, О. М. Маслак, Н. В. Пришляк,

О. О. Прутська, О. В. Рудницька, О. В Ходаківська, В. О. Шлапак та інші.

Маркетинговим аспектам розвитку ринку органічної продукції присвячені праці

Р. М. Безуса, О. В. Ульянченка, Н. Ф. Фіщук та інших. Окремі питання, пов’язані з

процесами інституційного забезпечення функціонування аграрного ринку, зокрема

й ринку органічної продукції, висвітлюються в роботах І. Д. Білокінної,

Б. В. Буркинського, С. Л. Катаєва, Н. М. Краус, В. І. Кифяк, Ю. М. Лопатинського,

О. Г. Шпикуляка й інших науковців.

Не зважаючи на достатню кількість робіт, пов’язаних з дослідженням шляхів

розвитку сільського господарства України, наукове обґрунтування місця

органічного сільського господарства в сучасній агроекономічній системі,

закономірності, принципи й умови формування ринку органічної продукції,

інституційний механізм формування цього ринку залишаються недостатньо

дослідженими. Додаткової аргументації потребують обґрунтування послідовності,

характеру та закономірностей інституціоналізації ринку продукції органічного

сільського господарства, наукові засади налагодження ефективного механізму

виробництва органічної продукції на основі належного його державного

регулювання та фінансового забезпечення. Таким чином, дискусійність проблеми й

2

недостатня розробленість концептуальних і методологічних підходів, а також

практична значимість розвитку органічного сектору сільського господарства в

Україні визначили вибір теми, мету та задачі дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна

робота виконана згідно з планом наукових досліджень Вінницького національного

аграрного університету й є складовою частиною науково-дослідних тем: “Науково-

методологічне забезпечення удосконалення фінансових відносин в умовах

глобалізаціїˮ (ДР № 0113U002381) та “Організаційно-економічний механізм

розвитку конкурентноспроможного виробництва та переробки

сільськогосподарської продукціїˮ (ДР № 0116U006037), в яких безпосередньо

здобувачем обґрунтовано теоретичний базис та особливості формування ринку

продукції органічного сільського господарства та розроблені практичні

рекомендації стосовно інституціоналізації ринку органічної продукції в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування

методологічних основ і розробка практичних засад формування ринку продукції

органічного сільського господарства.

Для досягнення поставленої мети в дисертації передбачено вирішення

наступних завдань:

- узагальнити теоретичні розробки щодо сутності та місця органічного

сільського господарства в соціоекономічній системі ХХІ століття;

- обґрунтувати особливості, принципи й умови наукової методології

формування ринку органічної сільськогосподарської продукції;

- розкрити сутність, структуру, принципи, функції та інструменти

інституційного механізму формування ринку продукції органічного сільського

господарства з метою розробки рекомендацій щодо його удосконалення;

- здійснити оцінку сучасного стану світового ринку органічної продукції з

метою визначення основних параметрів його розвитку;

- виявити основні тенденції, перспективи та проблеми формування ринку

продукції органічного сільського господарства в Україні та сформулювати основні

задачі держави щодо їх розв’язання;

- дослідити фактичний стан інституційного забезпечення ринку продукції

органічного сільського господарства в Україні в контексті розробки адекватного

сучасним умовам механізму його удосконалення;

- розкрити сутність, характерні риси, закономірності та послідовність

інституціоналізації ринку продукції органічного сільського господарства для

обґрунтування пропозицій щодо запровадження нових і вдосконалення та

забезпечення дієвості вже існуючих інститутів;

- визначити концептуальні засади формування маркетингових стратегій

збуту органічної продукції;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення державного

регулювання та підтримки органічного сільського господарства на основі

регіональної Програми формування та розвитку ринку продукції органічного

сільського господарства у Вінницькій області з визначенням пріоритетних завдань,

принципів і напрямів, яка може бути використана для інших областей України.

3

Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування ринку

продукції органічного сільського господарства й економіко-інституціональні засади

його розвитку.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та

практичних засад формування ринку продукції органічного сільського

господарства.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено сукупність

загальнонаукових і спеціальних методів: аналізу й синтезу, індукції й дедукції,

причинно-наслідковий (при визначенні теоретичних основ та інституційних

механізмів формування ринку продукції органічного сільського господарства);

монографічний (для вивчення сутності, особливостей, принципів та умов

формування ринку органічної продукції); історико-генетичний (дав можливість

відслідкувати генезис органічного сільського господарства та зміну його місця в

економічній системі); метод наукового прогнозування (при визначенні прогнозних

параметрів розвитку ринку органічної продукції в Україні); STEEPLE-аналіз (для

оцінки інституціональних факторів впливу на формування ринку органічної

продукції); SWOT-аналіз (для визначення основних стратегічних напрямів розвитку

ринку органічної продукції).

При аналізі світового та вітчизняного ринку продукції органічного сільського

господарства використано статистичний, графічний методи, методи групування

та співставлення, структурно-логічне моделювання, що дало можливість виявити

основні тенденції їх розвитку.

Інформаційна база дослідження: матеріали Державного комітету статистики

України, Федерації органічного руху України, Міністерства аграрної політики та

продовольства України, Головного управління економіки та Головного управління

агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації, публікації з

досліджуваної тематики, довідкова інформація, а також авторські спостереження та

результати їх аналітичних узагальнень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні

теоретико-методологічних засад формування ринку продукції органічного

сільського господарства, зокрема:

вперше:

- запропоновано пов’язати формування ринку продукції органічного

сільського господарства з його інституціоналізацією, під якою розуміється

триєдиний процес, котрий передбачає: 1) запровадження і становлення “новихˮ

формальних інститутів органічного виробництва; 2) упорядкування діяльності

щодо виробництва, реалізації та споживання органічної продукції шляхом

формування поведінки, зумовленої неформальними нормами; 3) забезпечення

інституційного порядку, дієвості інститутів та “шанобливого ставленняˮ до

встановлених законів, правил, норм, цінностей, традицій (п.3.1.). Такий підхід

дозволив залучити до аналізу низку неекономічних факторів (традиції, цінності,

норми поведінки тощо);

удосконалено:

4

- теоретичні положення стосовно мети розвитку органічного сільського

господарства та формування ринку його продукції, яка вбачається не тільки в

забезпеченні ринку корисними для споживачів продуктами, але й у збереженні

навколишнього середовища від забруднення, недопущенні руйнації земельних

ресурсів, сприянні поліпшенню умов виробництва та життя населення сільських

територій і гармонійному розвитку людини (п. 1.1.);

- розуміння передумов формування ринку продукції органічного сільського

господарства, яке визначено трьома складовими: умовами попиту, умовами

пропозиції, а також інституційним механізмом цього процесу (п. 1.2.);

- бачення інституційного механізму формування ринку продукції

органічного сільського господарства як системи забезпечення взаємодії суб’єктів

ринку, інститутів держави, права, влади, конкуренції, довіри, спрямованої на

підтримку процесів, що ведуть до наповнення ринку органічним продовольством,

збереження навколишнього середовища та розвитку національної економіки.

Обґрунтовано мету, сутність об’єктів, суб’єктів, інструментів, процесів

інституційного механізму формування ринку продукції органічного сільського

господарства. Виділено основні процеси, реалізацію яких повинен забезпечити

інституційний механізм (п. 1.3.);

- положення про довготривалий характер відносної слабкості внутрішнього

попиту на органічну продукцію (порівняно з найбільш розвиненими країнами),

який пояснюється значним відставанням України від країн-лідерів за

споживанням органічної продукції за такими показниками, як ВВП, НД на душу

населення (п. 2.2.);

- сегментацію споживачів продукції органічного сільського господарства за 4

групами (епізодичні, стабільні, оптові закупівлі для переробки та держзакупівлі,

імпортери), що дозволило провести уточнення інструментів впливу на цільові групи

та визначити пріоритети національної політики формування попиту на продукцію

органічного сільського господарства. Для споживачів 1 і 2 груп пріоритетним

визначено розвиток локальних ринків органічної продукції на основі коротких

ланцюгів поставок. Переробка та здійснення державних закупівель (3 група)

вимагатиме формування національного ринку з відповідною інфраструктурою

реалізації. Експортні канали збуту органічної продукції вимагатимуть поєднання

зусиль виробників органіки й держави та її інститутів (п. 3.2.);

набули подальшого розвитку:

- ідентифікація причин розвитку органічного сільського господарства, що на

відміну від існуючих підходів, за якими криза конвенціального (традиційного)

землеробства проявляється у високому рівні застосування мінеральних добрив,

отрутохімікатів, антибіотиків, гормонів, споживанні генетично модифікованих

продуктів, загрозі незворотного погіршення зовнішнього середовища, не менш

важливою причиною вбачає існуючу у світі глибоку соціальну диференціацію,

поляризацію в доходах, котра призводить до поляризації споживання продовольства

і формує попит на продовольство особливої якості (п. 1.1.);

- STEEPLE-аналіз ринку органічної продукції, що ґрунтується на оцінці

інституціональних факторів впливу, доповнено етичним фактором, котрий визнано

5

одним з ключових для формування ринку органічної продукції в Україні та під яким

розуміється вплив рівня довіри, доброчесного ставлення до виробництва органічної

продукції, неприйнятності її фальсифікації, що впливає на сприйняття даної

продукції і формує попит на неї (п. 2.3.);

- обґрунтування заходів щодо формування маркетингових стратегій реалізації

продукції органічного сільського господарства на внутрішньому та зовнішньому

ринках;

- методичні підходи до розробки заходів державної підтримки. Розроблено

проект Регіональної програми підтримки виробників органічної продукції на

прикладі Вінницької області, який орієнтований на прискорення формування

локального ринку органічної продукції (п. 3.3.).

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практична цінність

результатів дисертаційного дослідження підтверджена Департаментом

агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 04-01-

68/1190 від 31 травня 2017 р.), Департаментом міжнародного співробітництва та

регіонального розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 1363/04 від 31

травня 2017 р.).

Матеріали дослідження використовувались також у навчальному процесі

Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного

торговельно-економічного університету при викладанні курсів “Товарознавствоˮ,

“Основи товарознавстваˮ (довідка № 01-01-42/2436 від 25 жовтня 2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукових досліджень, що

викладені в дисертаційній роботі, належать особисто авторові, а з наукових праць,

опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, що є

результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи

доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях:

Всеукраїнська науково-практична конференція “Трансформаційна динаміка

розвитку агропромислового виробництваˮ (м. Вінниця, 2011 р.), Міжнародна

науково-практична конференція “Трансформаційна динаміка розвитку

агропромислового виробництваˮ (м. Вінниця, 2012 р.), Наукова конференція

“Перспективи виробництва органічної продукції харчування в Україніˮ (м. Умань,

2012 р.), Міжнародна конференція “Інноваційний розвиток: економіка, управління,

інформаційні технології, право, освітаˮ (м. Вінниця, 2012 р.), ІІІ Міжнародна

науково-практична конференція “Облік, контроль та аналіз на підприємствах АПК:

стан та перспективи розвиткуˮ (м. Вінниця, 2013 р.), Міжнародна науково-

практична конференція “Трансформаційна динаміка розвитку агропромислового

виробництваˮ (м. Вінниця, 2013 р.), VI Всеукраїнська науково-практична

конференція молодих науковців “Проблеми облікового, контрольного і

аналітичного забезпечення управління підприємствомˮ (м. Вінниця, 2014 р.),

ІІ Міжнародна науково-методична конференція “Інноваційний розвиток: економіка,

управління, інформаційні технології, право, освітаˮ (м. Вінниця, 2014 р.),

ІV Міжнародна науково-технічна конференція “Земля України – потенціал

продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки державиˮ (м. Вінниця, 2014 р.),

6

ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Продовольчі ресурси: проблеми і

перспективиˮ (м. Київ, 2014 р.), VIII Міжнародний бізнес-форум “Проблеми та

перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україніˮ (Київ, 2015 р.),

IIІ Міжнародна науково-практична конференція “Соціально-політичні, економічні

та гуманітарні виміри європейської інтеграції Україниˮ (м. Вінниця, 2015 р.),

Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми соціально-

економічного розвитку: регіональні особливості та світові тенденціїˮ (м. Одеса,

2015 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток аграрної

економіки в умовах інституціональних трансформаційˮ (м. Вінниця, 2016 р.),

І Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців “Проблеми

економічного, облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління

підприємствомˮ (м. Вінниця, 2016 р.), IV Міжнародна науково-практична

конференція “Соціально-політичні, економічні та гуманітарні виміри європейської

інтеграції Україниˮ (м. Вінниця, 2016 р.), V Міжнародна науково-технічна

конференція “Земля України – потенціал продовольчої, енергетичної та екологічної

безпеки державиˮ (м. Вінниця, 2017 р.).

Публікації. Основні положення дисертації оприлюднені в 26 наукових працях

загальним обсягом 9,61 ум. др. арк. (з яких особисто автору належить 7,59 ум. др.

арк.), у тому числі в наукових фахових виданнях – 6 статей, з яких 3 одноосібних, 3

статті в наукових виданнях, котрі входять до міжнародних наукометричних баз, 2

наукових статті в зарубіжних наукових виданнях, матеріали конференцій – 15,

загальним обсягом 3 ум. др. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу,

трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основної

частини дисертації становить 179 сторінок комп’ютерного тексту, містить 38

таблиць, 29 рисунків, 1 з яких на окремій сторінці, 2 додатки на 4 сторінках. Список

використаних джерел налічує 223 найменувань на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи формування ринку продукції

органічного сільського господарстваˮ визначено теоретичні положення стосовно

сутності та місця органічного сільського господарства в соціоекономічній системі

ХХІ століття, обґрунтовано особливості й передумови формування ринку продукції

органічного сільського господарства та розкрито зміст інституційного механізму

цих процесів.

Органічне сільське господарство розглядається як своєрідна модифікація

розвитку продуктивних сил, яка стала проявом і реакцією сучасної техногенної

цивілізації на виклики соціально-технологічної кризи та стрімке погіршення стану

навколишнього середовища. Генезис органічного сільського господарства полягає в

тому, що хімізація, механізація сільськогосподарського виробництва виводять його

на новий рівень розвитку, але самі перетворюються на руйнівну силу, з наслідками

якої необхідно боротися. Водночас обґрунтовано, що не менш вагомою

передумовою формування ринку продукції органічного сільського господарства

7

стала глибока диференціація в доходах, що визначило попит окремих країн і верств

населення на харчову продукцію особливої якості.

Розкрито особливості, принципи й умови формування ринку органічної

сільськогосподарської продукції. Суб’єктами пропозиції на цьому ринку є

виробники й імпортери органічної продукції, а носіями попиту є населення,

переробні підприємства й експортери. Зроблено висновок, що формування ринку

органічної продукції визначають дві групи факторів: фактори попиту і фактори

пропозиції. У відповідності до кейнсіанської теорії, попит відіграє провідну роль у

формуванні ринку, адже приносити прибуток може лише той товар, який

користується попитом. Виходячи з цього, формування ринку продукції органічного

сільського господарства залежить, у першу чергу, від забезпечення

платоспроможного попиту на органічну продукцію. Оцінка факторів впливу на

формування ринку продукції органічного сільського господарства представлена в

табл. 1.

Таблиця 1

Фактори впливу на формування ринку продукції

органічного сільського господарства

Формування ринку продукції органічного сільського господарства

Фактори попиту Фактори пропозиції - низька купівельна спроможність

населення;

- відсутність державного замовлення на

органічну продукцію;

- брак довіри до гарантії якості

органічного продовольства;

- низький рівень культури харчування та

турботи про довкілля;

- недостатній рівень популяризації

здорового способу життя та

харчування;

- - відсутність спеціалізованих каналів

збуту органічної продукції.

- інституційне й інфраструктурне

забезпечення ринку продуктів

органічного сільського господарства;

- розробка та запровадження національних

правил органічного виробництва на

основі міжнародних вимог і стандартів;

- формування системи нормативно-

правового регулювання виробництва

органічної продукції;

- створення національних органів

сертифікації органічної продукції;

- формування системи моніторингу якості

та відповідності стандартам продукції

органічного сільського господарства;

- підготовка кадрів та інформаційно-

консультаційна підтримка виробників.

Сформульовано власне бачення інституційного механізму формування ринку

продукції органічного сільського господарства як системи забезпечення взаємодії

суб’єктів ринку, інститутів держави, права, влади, конкуренції, довіри, спрямованої

на підтримку процесів, що ведуть до наповнення ринку органічним

продовольством, збереження навколишнього середовища та розвитку національної

економіки. Схематично запропонований підхід до дослідження представлений на

рис. 1.

Обґрунтовано мету, сутність об’єктів, суб’єктів, інструментів (законодавчих,

адміністративних, організаційних), процесів інституційного механізму формування

ринку продукції органічного сільського господарства. Виділено основні процеси,

8

реалізацію яких повинен забезпечити інституційний механізм: законодавче та

нормативне забезпечення розвитку органічного виробництва; унормування процесу

виробництва органічної сільськогосподарської продукції (перехідний період,

контроль та інспектування, протоколи дотримання нормативів); розвиток земельних

відносин і форм господарювання; створення системи стимулювання та фінансової

підтримки органічного виробництва; розбудова інфраструктури реалізації

(логістичних шляхів), зберігання, переробки органічної продукції; наукова та

дорадча підтримка розвитку органічного виробництва, підготовка кадрів; розбудова

системи сертифікації та статистичної звітності.

Рис.1. Формування ринку продукції органічного сільського господарства

Перелік інструментів інституційного механізму (законодавчі, адміністративні,

організаційні) доповнено неформальними інструментами (пропаганда, суспільний

осуд, остракізм, ігнорування, засудження), які забезпечують дію неформальних

інститутів або правил та норм (інститут довіри, традиції здорового харчування,

усталені віками норми господарювання, історично сформоване ставлення до

природних ресурсів тощо).

У другому розділі “Характеристика ринку продукції органічного сільського

господарстваˮ узагальнено тенденції і визначено основні риси, проблеми та

перспективи розвитку органічного виробництва в Україні і світі, охарактеризовано

фактичний стан інституційного забезпечення ринку продукції органічного сільського

господарства в Україні.

З’ясовано, що в Україні і світі все ще не існує офіційної державної статистики

щодо органічного сільськогосподарського виробництва та ринку органічної продукції,

Законодавче та нормативне

забезпечення

розвитку

органічного

виробництва

Створення системи стимулювання

та фінансової

підтримки

органічного виробництва

Наукова та дорадча

підтримка

розвитку органічного

виробництва

Розвиток земельних відносин і форм

господарювання

Інституційний механізм формування ринку

Ринок продукції органічного сільського

господарства

Фактори попиту Фактори пропозиції

Розвиток сфери

виробництва

Формування

ринкової

інфраструктури

Розбудова

системи

сертифікації

9

що ускладнює об’єктивну оцінку органічного сектору економіки. Доведено, що

динамічне зростання світового ринку органічної продукції відбувається головним

чином завдяки збільшенню попиту в найбільш розвинених країнах світу, який

забезпечується переважно пропозицією з країн, що розвиваються. На кінець 2015 р. у

світі на умовах органічного сільськогосподарського виробництва використовувалось

50,9 млн. га земель при загальній тенденції зменшення темпів зростання з 10% до 2˗3%

на рік. Світовий ринок органічних продуктів оцінюється приблизно в 81,6 млрд. дол.

США і зростає темпами до 10˗15% на рік. Лідерами із продажу органічної продукції є

США, Німеччина та Франція.

Дослідження показало, що продукція органічного сільського господарства є

елітним сегментом продовольчого ринку. Рівень доходів на душу населення в країнах-

лідерах зі споживання органічної продукції коливається від 43 тис. дол. США на душу

населення (Франція) до 88 тис. дол. США на душу населення (Швейцарія). Розрахунки

показали, що середнє значення валового національного доходу на душу населення в

країнах з найвищим рівнем споживання органічної продукції становить понад 52,1 тис.

дол. США, що майже в 16 разів більше, ніж ВНД на душу населення в Україні (2,3 тис.

дол.). Внутрішнє споживання органічної продукції в Україні оцінюється фахівцями

приблизно на рівні 0,30 євро на душу населення, що в 363 рази менше середнього

значення по групі, або 0,28% від середньо групового значення (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика ринків органічної продукції країн з найвищим рівнем

споживання органічної продукції на душу населення (2015 р.)*

Країна

Роздрібний

продаж

органічної продукції,

млн. євро

Частка

органічної

продукції в загальному

обсязі

роздрібної торгівлі, %

Споживання

органічної

продукції на душу

населення,

євро

ВНД

на душу

населення, дол. США

(2016 р.)**

ВНД на душу

населення

за паритетом купівельної

спроможності,

міжн. дол. (2016 р.)**

Швейцарія 1817 7,1 221 81240 63660

Данія 912 7,6 162 56730 51040

Швеція 1402 6,0 145 54630 50000

Австрія 1065 6,5 127 45230 49990

Німеччина 7910 4,4 97 43660 49530

США 27062 5,0 85 56180 58030

Канада 2728 2,8 77 43660 43420

Франція 4830 2,5 73 38950 42380

Нідерланди 965 3,0 57 46310 50320

Австралія 962 н/д 42 54420 45970

Середнє значення

по групі країн

4965

-

109

52071

50434

Україна 17 >1 0,3 2310 8190

*Джерело: розраховано за даними Willer H. The World of Organic Agriculture. Statistics and Emerging

Trends 2017 /H. Willer, J. Lernoud // FiBL-IFOAM Report. **http://www.worldbank.org/

Це аргументує висновок, що враховуючи потенційні можливості України у

виробництві органічної продукції, низький рівень внутрішнього споживання

органічної продукції через низьку платоспроможність населення, в якості рушійної

10

сили розвитку органічного сільського господарства України доцільно нарощувати

його експорт, у першу чергу на ринки Європейського Союзу.

Ознайомлення з оцінками вітчизняних дослідників ємності ринку органічної

продукції показало, що вони присвячені переважно внутрішньому ринку. Беручи до

уваги, що 80˗90% виробленої органічної продукції йде на експорт, необхідно

врахувати вплив зовнішньоекономічного фактору.

Зроблено висновок, що прискорення розвитку органічного напряму

сільськогосподарського виробництва можливе за умов удосконалення

інституційного забезпечення ринку продукції органічного сільського господарства:

формування відповідної нормативно-правової бази, впровадження системи

стандартизації, сертифікації та маркування органічної продукції, забезпечення

надання інформаційно-дорадницьких послуг населенню, реалізації заходів

державної підтримки органічного агровиробництва, у першу чергу, для малих і

середніх підприємств аграрного сектору.

Запропоновано доповнити STEEPLE-аналіз впливу інституційних факторів на

формування ринку продукції органічного сільського господарства додатковим

фактором – етичним, під яким розуміється рівень довіри в сприйнятті органічної

продукції споживачами, мотиви поведінки виробників, доброчесність їхнього

виконання вимог органічного законодавства. Обґрунтовано негативний вплив на

формування ринку органічної продукції недостатнього рівня довіри до вітчизняної

продукції, маркованої як органічна, що потребує невідкладного розв’язання

проблеми нормативно-правового забезпечення невідворотності відповідальності і

покарання за порушення “органічногоˮ законодавства.

У третьому розділі “Концептуально-стратегічні засади розвитку ринку

продукції органічного сільського господарстваˮ розкрито сутність,

закономірності та послідовність інституціоналізації ринку продукції органічного

сільського господарства, визначено концептуальні засади формування

маркетингових стратегій збуту органічної продукції та розроблено практичні

рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання та підтримки суб’єктів

ринку органічної продукції.

Обґрунтовано, що під час інституціоналізації ринку продукції органічного

сільського господарства відбувається процес вбудовування “новихˮ інститутів

органічного виробництва в уже існуючу інституційну матрицю аграрного

виробництва зі “старимиˮ інститутами, нормами, установами й організаціями. Цей

процес є складним і суперечливим, передбачає паралельне існування “старихˮ і

“новихˮ інститутів та інституцій, їхню можливу неузгодженість. Визначено перелік

“новихˮ інститутів органічного виробництва, які доцільно запозичити з розвинутих

країн, передусім з країн ЄС. Серед них: органи сертифікації, інститут “органічнихˮ

інспекторів, аудитор зі сертифікації, єдине маркування державного зразка тощо.

Проаналізовано переваги та недоліки різних каналів поставок органічної

продукції і зроблено висновок, що структура каналів збуту кожної країни має свої

особливості й є індивідуальною. З метою визначення потенційних носіїв попиту на

органічну продукцію здійснено сегментацію споживачів продукції органічного

сільського господарства в Україні (рис. 3). Виділено 4 групи споживачів

11

(епізодичні, стабільні, оптові закупівлі для переробки та держзакупівлі, імпортери),

що дозволило провести уточнення інструментів впливу на цільові групи та

визначити пріоритети національної політики формування попиту на продукцію

органічного сільського господарства. Для споживачів 1 і 2 груп пріоритетним є

розвиток локальних ринків органічної продукції на основі коротких ланцюгів

поставок. Переробка та здійснення державних закупівель (3 група) вимагатиме

формування національного ринку з відповідною інфраструктурою реалізації.

Налагодження експортних каналів збуту органічної продукції може бути

ефективним за умови поєднання зусиль не тільки виробників органіки, а й активної

участі держави та її інститутів.

Сукупність споживачів продукції органічного сільського господарства

Ознака сегментації – рівень доходу

низький середній високий

Ознака сегментації – обсяги закупівель

роздріб гуртові закупівлі

для подальшої переробки

та державні закупівлі

експортні поставки

Ознака сегментації – за свідомістю надання переваги органічній продукції

епізодичні стабільні цільові експортні поставки

Групи споживачів, виділених на основі сегментації

1 група

епізодичні

2 група

стабільні

3 група

переробка

та держзакупівлі

4 група

експорт

канали реалізації

короткі ланцюги поставок

(локальний ринок)

гуртові закупівлі

для переробки

та держзакупівля

(національний ринок)

експортні поставки

(міжнародний ринок)

Рис. 3. Сегментація споживачів продукції органічного сільського

господарства

Обґрунтовується доцільність орієнтації виробників органічної продукції на

зарубіжні ринки. На початковому етапі формування вітчизняного ринку продукції

органічного землеробства ефективною може бути кооперативна модель

виробництва та збуту.

Запропоновано низку заходів щодо формування каналів реалізації органічної

продукції в Україні, зокрема для внутрішнього ринку доцільним є формування

коротких ланцюгів поставок, розвиток мережі роздрібної торгівлі, прямі продажі

від виробників, використання Інтернет-джерел, продажі через кооперативи

виробників і споживачів, розвиток мережі спеціалізованих магазинів, державні

закупівлі, оптові закупівлі для переробки. Для виходу на зовнішні ринки

пропонується отримання окремих квот на європейському ринку для української

органіки, відміна подвійної перевірки, участь у відомих органічних ярмарках,

12

Інтернет-джерела, інтеграція до міжнародних ланцюгів поставок ТНК,

використання можливостей Регіональних державних програм розвитку органічного

виробництва, забезпечення якості та довіри до української органічної продукції,

підтримка іміджу.

На основі узагальнення світового досвіду запропоновано основні напрями

забезпечення державної підтримки та регулювання органічного сільського

господарства. Розроблено проект Регіональної програми підтримки виробників

органічної продукції на прикладі Вінницької області, який зорієнтовано на

прискорення формування локального ринку органічної продукції і надання

допомоги виробникам органічної продукції у пошуках міжнародних партнерів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й обґрунтування

методологічних основ і розробка практичних засад формування ринку продукції

органічного сільського господарства.

1. Узагальнення теоретичних розробок дозволило розглядати органічне

сільське господарство як своєрідну модифікацію розвитку продуктивних сил, яка

стала проявом і реакцією сучасної техногенної цивілізації на виклики соціально-

технологічної кризи, що сьогодні розгортається, і стрімке погіршення стану

навколишнього середовища. Уточнено причини розвитку органічного сільського

господарства: це не тільки прискорення науково-технічного, технологічного й

економічного розвитку, криза конвенціального (традиційного) землеробства, але й

існуюча у світі глибока соціальна диференціація, поляризація в доходах, яка

призводить до поляризації споживання продовольства, формує попит на

продовольство особливої якості.

2. На основі узагальнення існуючих у літературних джерелах підходів

запропоновано визначення ринку продукції органічного сільського господарства як

системи товарно-грошових відносин, що виникають між суб’єктами ринку

(виробниками (посередниками), споживачами та державою) в процесі доведення

органічної сільськогосподарської продукції до споживача, необхідними атрибутами

якої є сертифікація, маркування, відповідність законодавчо встановленим

особливим правилам виробництва органічної продукції. Суб’єктами пропозиції на

цьому ринку є виробники й імпортери органічної продукції, а носіями попиту є

населення, переробні підприємства й експортери. Доведено, що формування ринку

продукції органічного сільського господарства залежить від передумов двох типів

(попиту та пропозиції), а також від наявності інституційного механізму цього

процесу.

3. Інституційний механізм формування ринку продукції органічного

сільського господарства розглядається як система забезпечення взаємодії суб’єктів

ринку, інститутів держави, права, влади, конкуренції, довіри з метою наповнення

ринку органічним продовольством, збереження навколишнього середовища та

розвитку національної економіки. Обґрунтовано необхідність доповнення переліку

інструментів інституційного механізму (законодавчі, адміністративні, організаційні)

неформальними інструментами (пропаганда, суспільний осуд, остракізм,

13

ігнорування, засудження), які забезпечують дію неформальних інститутів або

правил і норм.

4. Різні підходи до збору статистичної інформації в різних країнах

спричинюють приблизний характер статистики органічного виробництва. Тим не

менше, цілком очевидним є розподіл країн на дві групи: країни-споживачі та

країни-експортери. За останніми даними, у світі нараховується понад 2,26 млн.

виробників органічної продукції, 62 тис. переробних підприємств і близько 2190

імпортерів органічної продукції, значна частка яких розташована в Європі. Найбільша кількість експортерів продукції органічного сільського господарства

розташовані в Китаї та інших країнах, що розвиваються. Основна частка обсягів

продажу органічної продукції припадає на ринки Північної Америки й Європи. Ці

два регіони, володіючи приблизно третиною органічних сільськогосподарських

земель світу, споживають понад 90% органічної харчової продукції, виробленої

переважно в країнах Азії, Латинської Америки і Африки спеціально для цілей

експорту. Дослідження показало, що виявлений поділ на країни-споживачі та

країни-експортери зумовлений залежністю обсягів споживання органічної продукції

на душу населення від рівня ВНД на душу населення.

5. Зроблено висновки про відсутність необхідних економічних та

інституційних передумов для становлення та розвитку сектору органічного

виробництва в АПК України. Станом на 2016 р. виявлено суттєве відставання

України від інших європейських країн за такими показниками, як кількість

виробників органічної продукції (210 од.), площі земель, зайнятих під виробництво

органічної продукції (410 тис. га – близько 1% всіх сільськогосподарських земель

України), обсяги споживання органічних продуктів харчування (17,0 млн. євро),

зокрема 0,30 євро на душу населення на рік. Проведено SWOT-аналіз розвитку

ринку органічної продукції в Україні як складової глобального ринку органічної

продовольчої продукції, що дозволило сформулювати основні стратегічні напрями

його зовнішнього вектору розвитку.

6. Дослідження інституційних умов розвитку органічного напряму

сільськогосподарського виробництва показали, що визначальна роль держави в їх

удосконаленні полягає у формуванні відповідної нормативно-правової бази,

впровадженні системи стандартизації, сертифікації та маркування органічної

продукції, забезпеченні надання інформаційно-дорадницьких послуг населенню та

виробникам, реалізації заходів державної підтримки органічного виробництва.

7. Визначено пріоритетні напрями інституціоналізації ринку продукції

органічного сільського господарства, під час якої відбувається процес вбудовування

“новихˮ інститутів органічного виробництва в уже існуючу інституційну матрицю

аграрного виробництва зі “старимиˮ інститутами, нормами, установами й

організаціями. Визначено перелік “новихˮ інститутів органічного виробництва, які

доцільно запозичити з розвинутих країн, передусім з країн ЄС. Серед них: органи та

процедури сертифікації, унормування перехідного періоду, інститут “органічнихˮ

інспекторів, аудиторів зі сертифікації, єдине маркування державного зразка тощо.

8. Виділення 4 груп споживачів продукції органічного сільського

господарства (епізодичні, стабільні, оптові закупівлі для переробки та

14

держзакупівлі, імпортери) дозволило провести уточнення інструментів впливу на

цільові групи. Сформульовано основні стратегічні напрями експортного вектору

розвитку ринку органічної продукції: по-перше, стратегія проникнення та

посилення позицій на ринку (закріплення позицій на європейському ринку як

найбільш перспективному); по-друге, вбудовування в існуючі ланцюги постачання

органічної продукції; по-третє, стратегія захоплення незайнятих просторів і ніш

(вихід на вегетаріанський і веганський сегменти). Для внутрішнього ринку

запропоновано формування коротких ланцюгів поставок, прямі продажі від

виробників, використання Інтернет-джерел, продажі через кооперативи виробників

і споживачів, розвиток мережі спеціалізованих магазинів, державні закупівлі, оптові

закупівлі для переробки.

9. Обґрунтовано, що для формування вітчизняного ринку продукції

органічного сільського господарства необхідна розбудова системи державного

нагляду (контролю) за господарською діяльністю суб’єктів ринку органічної

продукції у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної

продукції і забезпечення суворої відповідальності за порушення законодавства в цій

сфері. Розроблено проект Регіональної програми підтримки виробників органічної

продукції на прикладі Вінницької області, який орієнтований на прискорення

формування локального ринку органічної продукції і надання допомоги виробникам

органічної продукції у пошуках міжнародних партнерів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Бєляєва Н. В., Прутська О. О. Світовий досвід стимулювання виробництва

органічної сільськогосподарської продукції. Збірник наукових праць Вінницького

національного аграрного університету. Серія Економічні науки. 2012. Вип. 1 (56). С.

212-218 (0,68 друк. арк., особистий внесок здобувача ˗ визначення основних форм

та інструментів підтримки виробників органічної продукції (0,45 друк. арк.)).

2. Бєляєва Н. В., Прутська О. О. Сутність та теоретичні засади розвитку

органічного сільськогосподарського виробництва. Збірник наукових праць

Вінницького національного аграрного університету. Серія Економічні науки. 2012.

Вип. 4 (70). С. 86-91 (0,5 друк. арк., особистий внесок здобувача полягає в

уточненні сутності та визначенні теоретичних засад формування ринку органічної

продукції (0,35 друк. арк.)).

3. Бєляєва Н. В., Прутська О. О. Сучасний стан виробництва органічної

продукції в Україні та світі. Інноваційна економіка. 2013. Вип. 1(39). С. 151-155

(0,42 друк. арк., особистий внесок здобувача ˗ визначення основних тенденцій

виробництва органічної продукції в Україні та світі (0,35)).

4. Бєляєва Н. В. Формування ринку органічної продукції в Україні: шляхи,

чинники, ефекти. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і

практики. 2015. Вип. 1 (1). С. 135-142 (0,64 друк. арк.).

5. Андрусенко Н. В. Формування умов розвитку ринку продукції органічного

сільського господарства в Україні. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні

питання науки і практики. 2016. Вип. 10 (14). С. 69-80 (0,55 друк. арк.).

15

6. Андрусенко Н. В. Інституціоналізація ринку продукції органічного

сільського господарства. Причорноморські економічні студії. 2017. № 15. С. 31-35

(0,65 друк. арк.).

Статті в наукових виданнях, які входять до міжнародних

наукометричних баз

7. Андрусенко Н. В. Розвиток органічного сільськогосподарського

виробництва в Україні. Economics, management, law: problems and prospects:

Collection of scientific articles. Vol. 1. Agenda Publishing House, Coventry, United

Kingdom, 2015. Pp. 43-46 (0,23 друк. арк.).

8. Андрусенко Н. В., Шарко В. В. Алгоритм оцінки факторів впливу на

інтенсифікацію виробництва промислових підприємств. Економічний часопис-ХХІ.

2016. №162 (11-12). С. 68-72 (0,64 друк. арк., особистий внесок автора полягає у

визначенні факторів впливу на інтенсифікацію підприємств АПК, зокрема

залучених до переробки органічної продукції (0,32 друк. арк.)).

9. Андрусенко Н. В. Формування маркетингових каналів збуту органічної

продукції Topical questions of contemporary science: Collection of scientific articles.

USA. 2017. Pp. 37-40 (0,4 друк. арк.).

Статті в іноземних наукових виданнях

10. Андрусенко Н.В., Лоянич Г.С. Характеристика асортименту рибних

пресервів, що надходять в торговельну мережу м. Вінниці та умови їх зберігання.

Scientific Letters of Academic Society of Michal Boludansky. Volume 3. No.1. 2015.

Pp. 112-113 (0,5 друк. арк., особистий внесок автора полягає у визначенні

особливостей умов зберігання рибних пресервів (0,35 друк.арк.)).

11. Andrusenko N. V. State regulation of development of organic production

market. Scientific Letters оf International Academic Society оf Michal Baludansky. 2016.

No. 5. Volume 4. Рр. 6-8 (0,3 друк. арк.)

Матеріали наукових конференцій

12. Бєляєва Н. В., Прутська О. О. Органічне землеробство у побудові системи

виробництва екологічно чистої продукції. Трансформаційна динаміка розвитку

агропромислового виробництва: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-

практичної конференції. 14 квітня 2011 р. Вінниця. 2011. С. 60-63 (0,12 друк. арк.,

особистий внесок автора полягає у визначенні ролі органічного землеробства у

забезпеченні екологічної спрямованості сільськогосподарського виробництва (0,1)).

13. Бєляєва Н. В. Тенденції розвитку виробництва органічної продукції

харчування. Трансформаційна динаміка розвитку агропромислового виробництва:

Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. 15-16 березня

2012 р. Вінниця. 2012. С. 22-23 (0,12 друк. арк.).

14. Бєляєва Н. В. Перспективи виробництва органічної продукції харчування

в Україні. Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. 15

березня 2012 р. Умань. 2012. Ч. 2.: Економічні та загальноосвітні науки. С. 22-23

(0,1 друк. арк.).

15. Бєляєва Н. В. Органічне землеробство та його розвиток в Україні. Облік,

контроль та аналіз на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку: Матеріали

16

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. 3-4 жовтня 2013. Вінниця. 2013.

С. 246-248 (0,08 друк. арк.).

16. Бєляєва Н. В., Прутська О. О. Стандартизація та сертифікація органічної

продукції. Трансформаційна динаміка розвитку агропромислового виробництва:

Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. 25-26 квітня 2013

р. Вінниця. 2013. С. 14-17 (1,05 друк. арк., особистий внесок здобувача ˗

узагальнення поточних проблем сертифікації органічної продукції в Україні (0,95

друк. арк.)).

17. Бєляєва Н. В. Проблеми розвитку ринку органічної сільськогосподарської

продукції в Україні. Проблеми облікового, контрольного і аналітичного

забезпечення управління підприємством: Збірник тез доповідей за матеріалами

науково-практичної конференції молодих науковців. 17-18 квітня 2014 р. Вінниця.

2014. С. 168-171 (0,11 друк. арк.).

18. Бєляєва Н. В. Формування системи управління виробництвом органічної

продукції. Інноваційний розвиток: економіка, управління, інформаційні технології,

право, освіта: Збірник матеріалів ІІ міжнародної науково-методичної конференції. 24-26

квітня 2014 р. Вінниця. 2014. С. 126-128 (0,11 друк. арк.).

19. Бєляєва Н. В. Прутська О. О. Фінансово-економічні аспекти виробництва

біопалива в Україні. Земля України – потенціал продовольчої, енергетичної та

екологічної безпеки держави: Матеріали ІV Міжнародної науково-технічної

конференції. 17-18 жовтня 2014 р. Вінниця. 2014. С. 211-217 (0,2 друк. арк.,

особистий внесок здобувача ˗ обґрунтування основних форм фінансово-економічної

підтримки виробників органічної продукції та визначення механізмів їх участі у

виробництві біопалива (0,1 друк. арк.)).

20. Андрусенко Н. В., Шарко В. В. Удосконалення розвитку інноваційної

діяльності підприємств торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку інноваційної

діяльності в Україні: VIII Міжнародний бізнес-форум. 19 березня 2015 р. Київ.

2015. С. 264-265 (0,2 друк. арк., особистий внесок здобувача ˗ узагальнення проблем

реалізації органічної продукції підприємствами торгівлі (0,1 друк. арк.)).

21. Андрусенко Н. В., Лояніч Г. С. Сучасні підходи до класифікації та

вдосконалення асортименту йогуртів. Соціально-політичні, економічні та

гуманітарні виміри європейської інтеграції України: Збірник наукових праць IIІ

Міжнародної науково-практичної конференції. 20-22 травня 2015 р. Вінниця. 2015.

Ч. 2. С. 203-211 (0,8 друк. арк., особистий внесок здобувача ˗ визначення проблем

розширення асортименту йогуртів за рахунок органічної продукції (0,4 друк. арк.)).

22. Андрусенко Н. В., Охрименко Ю. Б. Стан та перспективи розвитку ринку

молока і молочних продуктів в Україні. Актуальні проблеми соціально-

економічного розвитку: регіональні особливості та світові тенденції: Матеріали

Міжнародної науково-практичної конференції. 27-28 листопада 2015 р. Одеса. 2015.

С. 36-38 (0,2 друк. арк., особистий внесок здобувача ˗ визначення сучасного стану

та перспектив розвитку ринку органічної молочної продукції в Україні (0,1 друк.

арк.)).

23. Андрусенко Н. В., Прутська О. О. Інституційне забезпечення розвитку

ринку органічної продукції. Розвиток аграрної економіки в умовах

17

інституціональних трансформацій: Матеріали міжнародної науково-практичної

конференції. Вінниця. 2016. С. 204-209 (0,3 друк. арк., особистий внесок здобувача

– обґрунтування першочергових заходів щодо інституційного забезпечення ринку

органічної продукції (0,15 друк. арк.)).

24. Андрусенко Н. В. Фактори впливу на показник ємності ринку органічної

продукції. Проблеми економічного, облікового, контрольного і аналітичного

забезпечення управління підприємством: Матеріали І Всеукраїнської науково-

практичної конференції молодих науковців. Вінниця. 2016. С. 177 -179 (0,12 друк. арк.).

25. Андрусенко Н. В. Державне регулювання розвитку ринку органічної

продукції. Соціально-політичні, економічні та гуманітарні виміри європейської

інтеграції України: Збірник наукових праць IV Міжнародної науково-практичної

конференції. 18-20 травня 2016 р. Вінниця. 2016. Ч. 2. С. 92-97 (0,29 друк. арк.).

26. Андрусенко Н. В., Прутська О. О. Формування ключових компетентностей

майбутніх підприємців аграрного бізнесу. Професійна підготовка фахівця в контексті

потреб сучасного ринку праці: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної

інтернет-конференції. 28 лютого 2017 р. Вінниця. 2017. С. 79-81 (0,3 друк. арк.,

особистий внесок здобувача – визначення особливостей підготовки фахівців з

органічного виробництва (0,15 друк. арк.)).

АНОТАЦІЯ

Андрусенко Н. В. Формування ринку продукції органічного сільського

господарства. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за

спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. –

Вінницький національний аграрний університет. – Вінниця, 2017.

У роботі узагальнено теоретичні підходи щодо сутності та місця органічного

сільського господарства в соціоекономічній системі ХХІ століття, обґрунтовано

особливості, принципи й умови формування ринку органічної

сільськогосподарської продукції, зокрема його інституційний аспект. Розкрито

сутність, структуру, принципи, функції та інструменти інституційного механізму

формування ринку продукції органічного сільського господарства. Автором

проаналізовано сучасний стан і виявлено основні тенденції та проблеми

формування ринку продукції органічного сільського господарства в Україні. Значна

увага приділена в дослідженні обґрунтуванню власного бачення процесу

інституціоналізації ринку органічної продукції.

Здійснено сегментацію споживачів продукції органічного сільського

господарства за 4 групами (епізодичні, стабільні, оптові закупівлі для переробки та

держзакупівлі, імпортери), що дозволило провести уточнення інструментів впливу

на цільові групи та визначити пріоритети національної політики формування

попиту на продукцію органічного сільського господарства. Обґрунтовано низку

заходів щодо формування маркетингових стратегій реалізації продукції органічного

сільського господарства на внутрішньому та зовнішньому ринках, запропоновано

методичні підходи до розробки заходів державної підтримки, на основі яких

розроблено проект Регіональної програми підтримки виробників органічної

18

продукції на прикладі Вінницької області, котрий орієнтований на прискорення

формування локального ринку органічної продукції.

Ключові слова: органічне сільське господарство, органічна продукція, ринок

органічної продукції, сертифікація, інституціоналізація ринку органічної продукції,

оператори органічного ринку.

АННОТАЦИЯ

Андрусенко Н. В. Формирование рынка продукции органического

сельского хозяйства. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по

специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. –

Винницкий национальный аграрный университет. – Винница, 2017.

Диссертация посвящена обоснованию методологических подходов и

разработке практических рекомендаций по формированию рынка продукции

органического сельского хозяйства. В работе обобщены теоретические подходы к

пониманию сущности и места органического сельского хозяйства в

социоэкономической системе ХХІ столетия, обоснованы особенности, принципы и

предпосылки формирования рынка органической сельскохозяйственной продукции,

в частности, институциональный аспект этих процессов. Раскрыты сущность,

структура, принципы, функции и инструменты институционального механизма

формирования рынка продукции органического сельского хозяйства.

Проанализировано современное состояние и выявлены главные тенденции и

проблемы формирования рынка продукции органического сельского хозяйства в

Украине. Существенное внимание уделено обоснованию авторского понимания

процессов институционализации рынка органической продукции.

В рамках сформулированных темы и заданий в диссертационной работе

получен ряд научно-практических результатов: уточнены теоретические положения

относительно цели развития органического сельского хозяйства и формирования

рынка его продукции, проведена сегментация потребителей продукции

органического сельского хозяйства с выделением 4 групп (эпизодические,

стабильные, оптовые закупки для переработки и государственный заказ,

импортеры), что позволило уточнить перечень инструментов влияния на целевые

группы и определить приоритеты национальной политики формирования спроса на

продукцию органического сельского хозяйства.

С учетом проведенной сегментации в работе предложены различные

маркетинговые стратегии реализации продукции органического сельского

хозяйства: например, для внутреннего рынка ˗ это использование коротких цепочек

поставок, развитие розничной сети, прямые продажи от производителей,

использование сети Интернет, продажи через кооперативы производителей и

потребителей, развитие сетей специализированных магазинов, государственные

закупки, оптовые закупки с целью дальнейшей переработки. Для выхода на

внешние рынки целесообразно получение отдельных квот на европейском рынке

для украинской органики, отмена двойной проверки, участие в известных ярмарках

органической продукции, использование возможностей интернета, интеграция в

19

международные цепочки поставок ТНП, использование возможностей

Региональных государственных программ развития органического производства,

обеспечение качества и доверия к украинской органической продукции, поддержка

ее имиджа.

На основе обобщения зарубежного опыта автором предложены методические

подходы к разработке мер государственного регулирования и поддержки, на

основании которых разработан проект Региональной программы поддержки

производителей органической продукции (на примере Винницкой области),

нацеленный на ускорение формирования локального рынка органической

продукции. Этот проект позволяет определить содержание, главные приоритеты,

последовательность и инструменты государственных мер по формированию рынка

продукции органического сельского хозяйства в Украине.

Ключевые слова: органическое сельское хозяйство, органическая продукция,

рынок органической продукции, сертификация, институционализация рынка

органической продукции, операторы органического рынка.

SUMMARY

Andrusenko N.V. Formation of the market of products of organic agriculture.

- Qualifying scientific work on the rights of manuscripts.

The thesis for degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.03 –

Economics and Management of National Economy. – Vinnytsia National Agrarian

University, Vinnytsia, 2017.

The dissertation is devoted to substantiation of methodological bases and

development of practical principles of formation of market of products of organic

agriculture. The work summarizes the theoretical approaches to the essence and place of

organic agriculture in the socioeconomic system of the XXI century, the peculiarities,

principles and conditions of the formation of the market of organic agricultural products

particularly its institutional aspect are substantiated. The essence, structure, principles,

functions and tools of the institutional mechanism of formation of the market of products

of organic agriculture are revealed. The author analyzes the current state and identifies the

main tendencies and problems of the formation of the market of products of organic

agriculture in Ukraine. Considerable attention is paid to the study of the substantiation of

her own vision of the process of institutionalization of the organic products market.

Within the determined theme and tasks in the dissertation a number of scientific and

practical results were obtained: theoretical positions regarding the purpose of organic

agriculture development and the formation of the market of its products were improved;

the segmentation of consumers of organic agriculture products was performed in 4 groups

(occasional, stable, wholesale purchases for processing and government procurement,

importers), which made it possible to clarify the instruments of influence on the target

groups and to determine the priorities of the national policy of formation of demand for

organic agriculture products. It is based on series of measures for the formation of

marketing strategies for sale of organic agriculture products in the domestic and foreign

markets.

20

Taking foreign experience into account allowed the author to propose

methodological approaches to the development of state support measures, on the basis of

which a draft Regional Program for the support of producers of organic products was

developed on the example of the Vinnytsia region, which is aimed at accelerating the

formation of the local market of organic products. This proposal allows to determine the

content, main priorities, sequence and tools of state measures for the formation of organic

farming market in Ukraine.

Keywords: organic agriculture, organic products, organic products market,

certification, institutionalization of the organic products market, operators of the organic

market.

21

Підп. до друку 29.04.2016. Формат 60Х90/16.

Папір офсетний. Друк ризографічний.

Обсяг 0,9 ум.-друк. арк. Наклад 100 прим. Зам. № 76

Надруковано у центрі оперативної поліграфії ТОВ «Рейтинг».

Свідоцтво про держ. реєстрацію ю.о. А00 № 507350.

61003, м. Харків, пров. Соляниківський, 4.

Тел. (057) 771-00-92, 771-00-96