ЗМІСТ...2019/10/09 · Що робити учасникам у зв’язку із...

3 RADNUK.COM.UA№ 9 (96) | Вересень 2019

ЗМІСТ

НОВИНИ ЗАКУПІВЕЛЬ

Увага! Новий законопроєкт про публічні закупівлі 4Новий функціонал: з 23 серпня тендер можливо оголосити лише у зв’язці з планом 4Нові механізми ProZorro: на закупівлях медвиробів стане менше помилок та маніпуляцій 4У ProZorro запровадили новий тариф за подання тендерних пропозицій 5Пропозиції Мінекономрозвитку щодо розрахунку очікуваної вартості 5НКРЕКП знизила тариф на передачу електричної енергії 5

ПРАКТИКА ЗАКУПІВЕЛЬ

Що робити учасникам у зв’язку із прийняттям нового закону про ТОВ та ТДВ? Підтвердження повноважень підписанта договору 6Що необхідно знати про ліцензії на торгівлю пальним 8Чи потрібен користувачам майданчиків електронний документообіг? 14Перехід на нові міжнародні номери банківських рахунків IBAN: що це означає для клієнтів Казначейства? 17Результати моніторингу закупівель: законність складання Держаудитслужбою протоколів за статтею 164-14 КУпАП 21Рахункова палата України активно складає протоколи за статтею 164-14 КУпАП 24Актуальні питання зміни ціни електричної енергії в договорах про закупівлю в умовах дії нового ринку. Запровадження нової моделі ринку електричної енергії 27

Інформативні листи МЕРТУ й НКРЕКП щодо зміни ціни в договорах постачання електричної енергії 37

СУДОВА ПРАКТИКА

Потужніший двигун як ознака покращення якості предмета закупівлі та відсутність податкової операції як ознака підробки аналогічного договору 43 Коли публікація повідомлення про внесення змін до договору не є обов’язковою 44

ПРАКТИКА ОСКАРЖЕННЯ

Позиції органу оскарження в прикладах: заретушовані дані та інформація в документах тендерної пропозиції учасника 46

МОНІТОРИНГ ЗАКУПІВЕЛЬ

Несвоєчасна відповідь на звернення учасника щодо тендерної документації 48 Ненадання учасником у складі тендерної пропозиції проєкту договору. Надання учасником у складі тендерної пропозиції документів, складених російською мовою 49

ЕКСПЕРТИ ВІДПОВІДАЮТЬ

Договір суборенди як альтернатива договору оренди в складі тендерної пропозиції 50 Залучення субпідрядника в закупівлях робіт 52


НОВИНИ ЗАКУПІВЕЛЬ

ПІДгоТУВАлА

Вікторія реВтюх,фахівець із публічних закупівель, заступник керівника

навчального відділу Академії Радник

Увага! Новий законопроєкт про публічні закупівлі

29 серпня у Парламенті зареєстрували за-конопроєкт № 1076, який був розроблений спільно з Міністерством економічного розви-тку і торгівлі України та офісом Президента (детально з текстом законопроєкту можливо ознайомитися на офіційному вебсайті Верхо-вної Ради).Законопроєкт передбачає нову редакцію за-кону про публічні закупівлі, а очікуванні но-вовведення торкнуться чотирьох блоків: під-вищення ефективності закупівель, введення персональної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, удоскона-лення механізму оскарження, гармонізація з міжнародними стандартами. Також детально запропоновані зміни та ново-введення буде проаналізовано у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель».

За матеріалами редакції журналу «Рад-ник в сфері державних закупівель»

Новий функціонал: з 23 серпня тендер можливо оголосити лише у зв’язці з

планом

З 23 серпня запроваджено зв’язок плану з тендером. Із цього часу при оголошенні над-порогової закупівлі замовники мають за-значати відповідний їй ідентифікатор плану. Новація дасть можливість повністю прослід-кувати процес закупівлі — від планування до підписання контрактів.Новий функціонал є передумовою для двох майбутніх дороблень у системі: створення технічної можливості делегування закупівель на центральні закупівельні організації та ін-теграції з Держказначейством (автоматичне передавання даних про укладений договір за-мість відвідування відділень). окрім того, поява зв’язку плану з тендером допоможе поліпшити процес планування в організації, що важливо для контролю та моніторингу закупівель.Зв’язка з планом є обов’язковою для всіх по-надпорогових процедур, окрім другого етапу

конкурентного діалогу та раундів закупівель за рамковою угодою. Для допорогових закупівель та процедур звітування ця умова — опційна.Якщо потрібно оголосити закупівлю, якої не було в плані, то замовник має внести зміни в річний план, а вже з плану оголошувати тендер.З одного плану можна буде створити лише одну закупівлю, тобто до кожної закупівлі має бути окремий ідентифікатор плану. Коли за-купівлю відміняють чи вона не є успішною, то план вважається використаним (невдовзі у планів з’являться статуси). Для проведення повторної процедури замовникові потрібно буде опублікувати новий план.Створити зв’язку «план – тендер» для оголо-шення закупівлі можна двома способами. Перший спосіб — оголосити закупівлю з плану, де буде кнопка «Створити оголошен-ня». Другий спосіб — при створенні закупів-лі вписати ідентифікатор плану. При цьому в тендері та плані мають збігатися такі дані: а) ЄДРПоУ замовника; б) тип процедури (у тендері й у плані він має збігатися); в) код класифікатора за показником 4-ї цифри ДК 021:2015 (3 цифри для 336*****-*). Їх валідує система.Замовник зможе оголосити закупівлю з май-данчика, відмінного від того, на якому був опублікований план закупівлі, прив’язки до майданчика не буде.

За матеріалами офіційного вебсайту ProZorro — prozorro.gov.ua

Нові механізми ProZorro: на закупівлях медвиробів стане менше помилок та

маніпуляцій

У ProZorro з’явилося нове поле — класифіка-тор медичних виробів Нк 024:2019. Тепер за-мовникам потрібно обирати назву медично-го виробу зі списку. Це поле є обов’язковим для заповнення відповідно до наказу Міне-кономрозвитку від 17.03.2016 № 454 «Про за-твердження Порядку визначення предмета закупівлі».Класифікатор медичних виробів Нк 024:2019 створено на основі міжнародної номен кла-


Новини закупівель

тури GMDN. Новація дасть можливість стан-дартизувати закупівлі медичних виробів, краще їх контролювати та спростить поста-чальникам пошук тендерів. Замовникам класифікатор допоможе при описі предмета закупівлі. Адже національ-ний класифікатор містить точні характерис-тики, властивості та призначення кожного виробу.Класифікатор Нк 024:2019 — це база даних з назвами медичних виробів, які викорис-товують для діагностики, профілактики, мо-ніторингу, лікування або полегшення стану людини у випадках хвороби або травми. Він створений відповідно до міжнародного кла-сифікатора GMDN, яким користуються у по-над 70 країнах світу, зокрема в країнах Євро-пи та США.Створення національного класифікатора Нк 024:2019 на основі міжнародної номен-клатури GMDN — це одна з передумов інте-грації України в європейській простір. Згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо досягнення відпо-відності з технічними регламентами ЄС та до-тримання принципів і практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС.


У ProZorro запровадили новий тариф за подання тендерних пропозицій

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 704 було внесено змі-ни до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авториза-ції електронних майданчиків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 166. Серед іншого зміни торкнулися тарифної сітки за участь у за-купівлях понад 4 млн грн. Вартість подання пропозицій на інші тендери залишається без змін.Новий тариф у закупівлях понад 4 млн грн складає двісті неоподаткованих мінімумів (3 400 грн на сьогодні). Новий тариф вступає в дію з моменту на-брання чинності новою постановою (на-брання чинності відбулося 21.08.2019). Тобто на процедури, які оголошені після цієї дати.


Пропозиції Мінекономрозвитку щодо розрахунку очікуваної вартості

На даний час Мінекономрозвитку проведено підготовчу роботу щодо опрацювання підхо-дів до визначення очікуваної вартості пред-мета закупівлі, в ході якої було узагальнено практику окремих замовників щодо цього питання, а також досвід державної установи «Професійні закупівлі», набутий під час її ро-боти в рамках пілотного проєкту в ролі цен-тралізованої закупівельної організації. За результатами цієї роботи Мінеконом-розвитку напрацьовано проєкт примірної методики розрахунку очікуваної вартос-ті предмета закупівлі (лист від 20.08.2019 № 3301-04/34980-06. Зміст даного листа: 1. лист Мінекономрозвитку «Щодо розрахун-ку очікуваної вартості предмета закупівлі», 2. Проект примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі).Зазначений проєкт методики може бути використаний замовниками на власний розсуд як основа для підготовки та затвер-дження власних методик розрахунку очіку-ваної вартості предмета закупівлі.

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономрозвитку — me.gov.ua

НКРЕКП знизила тариф на передачу електричної енергії

Тридцятого серпня 2019 року на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та кому-нальних послуг, яке проводилось у формі відкритого слухання, було прийнято поста-нову НКРЕКП за № 1781 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 12 липня 2019 року № 1411», згідно з якою з 01.09.2019 зменшено та-риф на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРго» до рівня 116,54 грн/МВт∙год (без податку на додану вартість) (або на 195,6 грн/МВт∙год).НКРЕКП доводить до відома електропоста-чальників про обов’язковість врахування при-йнятого рівня тарифу на послуги з передачі електричної енергії при формуванні ціни на електричну енергію та здійсненні розрахунків за спожиту електричну енергію із споживача-ми з вересня 2019 року.

За матеріалами офіційного вебсайту НКРЕКП — nerc.gov.ua


ТОВ і ТДВ необхідно узгодити свої статути з чинним Законом

Відповідно до ч. 3 глави VIII Закону протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Законові, є чинними в частині, що відпові-дає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. отже, з 18.06.2019 по-ложення статутів тоВ і тДВ, які не відповіда-ють новому Законові, втратили чинність. Не-внесення відповідних змін до статутів може призвести до блокування нормальної госпо-дарської діяльності товариств і призвести до оскарження всіх правочинів, що ґрунтували-ся на недійсних нормах. Усім ТоВ і ТДВ необ-хідно узгодити свої статути з чинним Законом.

Згоду на вчинення значного правочину потрібно оформлювати під кожен значний

правочин окремо

Крім вищезазначеного, Законом введено нове поняття — «значний правочин». Значним пра-вочином відповідно до Закону є правочин, якщо

вартість майна, робіт або послуг, що є предме-том такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу (ч. 2 ст. 44 Зако-ну). Дозвіл на укладення значного правочину надають виключно загальні збори учасників. Зазначу, що товариствам потрібно оформляти такі згоди під кожен значний правочин окре-мо. Це означає, що не можна отримати рішення загальних зборів на кшталт «надаємо повнова-ження на вчинення усіх значних правочинів» чи прописати в статуті, що виконавчий орган має право вчиняти всі правочини без згоди загальних зборів. Крім того, товариство може самостійно визначити інші значні правочини та встановити порядок надання згоди на їх вчи-нення. Необхідно завжди отримувати рішення загальних зборів учасників товариства на вчи-нення значного правочину.

Як зрозуміти, що правочин є значним?

Для того щоб зрозуміти, чи є правочин зна-чним, необхідно обрахувати, чи перевищує його сума 50 відсотків вартості чистих акти-вів товариства станом на кінець попередньо-го кварталу. Для цього необхідно визначити

Що робити учасникам у зв’язку із прийняттям нового закону про ТОВ та ТДВ? Підтвердження повноважень підписанта договору

Микола СМирНоВ,партнер ЮК «Правое Дело»

17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відпо-відальністю» (далі — Закон), який встановив нові вимоги до діяльності товариств і вимоги до їх статутних документів, тож у цій статті розповімо, як учасникам варто брати до уваги такі зміни.

ПРАКТИКА ЗАКУПІВЕЛЬ

Підписуйтесь на наші канали та слідкуйте за сферою публічних закупівель:

https://radnuk.page.link/viber

https://t.me/radnukdz

https://www.facebook.com/radnukdz/


1

вартість чистих активів, відповідні показники знаходяться у формі № 1 БАлАНС (Звіт про фінансовий стан), а саме дивимось «Усього за розділом I Пасиву Балансу, ряд. 1495», це і буде чистими активами товариства.

Якщо значний правочин вчинено без отримання згоди на нього: ризики

Хочу звернути увагу на застереження, викла-дене в Законі: значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки товариства лише в разі подальшого схвалення правочину товари-ством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

отже, якщо керівник підприємства вчинить зна-чний правочин без отримання на нього згоди або без отримання такої згоди в майбутньому, то під-приємство не матиме жодних прав та обов’язків щодо такого правочину. Але звертаю увагу на те, що до відносин щодо схвалення значного пра-вочину застосовують також правило абзацу дру-гого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, а саме: у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що тре-тя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. отже, якщо конт-рагент не знав про наявність обмеження щодо представництва, то наявність обмежень жодним чином не впливатиме на контрагента.

Якщо значний правочин вчинено без отримання згоди на нього: можливі

наслідки

Відповідні статті законодавства можуть легко призвести до конфлікту, адже сторона, яка має обмеження, не нестиме відповідальності за дії свого керівника в разі укладення ним право-чину, який він не міг укладати, а з іншого боку сторона, що не знала про наявність обмежень, може законно вимагати виконати обов’язки за таким правочином. У таких випадках сторона-ми у справі можуть бути як юридичні особи, так навіть і фізичні особи-засновники товариств, які доводитимуть, що керівник не мав права укла-дати правочин. Також можливе кримінальне переслідування керівника, який уклав право-чин без належного дозволу в разі, якщо такий правочин призведе до збитків товариства.

Підтвердження повноважень на укладення договору: виконуємо вимоги замовників

У зв’язку з вищенаведеним та для уникнення судових процесів замовники зазвичай вима-гають у складі пропозиції копії статуту (інших статутних документів) та відповідні рішення за-гальних зборів учасників (інших відповідальних органів товариства), які підтвердять наявність повноважень у керівника чи представника на укладення договору. Є думка, що відповідні документи має подавати переможець під час укладення договору, але я вважаю, що подан-ня підтвердних документів у складі пропозиції є більш правильним, адже замовник ще в мо-мент кваліфікації зможе встановити наявність повноважень. Також зараз поновлюється прак-тика встановлювати вимогу щодо надання звіт-них форм, у тому числі форми № 1 БАлАНС (Звіт про фінансовий стан). Це роблять саме для під-рахунку чистих активів підприємства.

Висновки та рекомендації

отже, усім ТоВ і ТДВ необхідно вне-сти зміни до їх установчих докумен-тів відповідно до Закону.

окрім того, варто розробити проєкт рішення для своїх загальних зборів учасників, який будуть використо-вувати під час укладення значних правочинів.

Також, якщо ви давно не вносили змін до статуту, звертаю увагу, що його буде відскановано та переда-но на сайт Мін’юсту, а ви отримаєте унікальний номер, за яким будь-хто, кому ви його надасте, зможе озна-йомлюватися з вашим статутом.

Також для учасників тендерів реко-мендую якомога раніше здавати свої фінансові звіти, незважаючи на те, що є багато часу після закінчення звітного періоду. Ця рекомендація пов’язана з тим, що в разі подання у складі про-позиції звітів не за останній звітний період, а за останній звітний період, за який було здано звіти, пропозиція буде відхилена, адже сама можливість подати звіти в учасника була.

2

3

4

Микола Смирнов

Про те, що потрібно робити учасникам у зв’язку з прийняттям нового закону про ТОВ і ТДВ


Практика ЗакуПіВель

Замовникам необхідно звернути увагу, що з 01.07.2019 під час закупівлі пального доцільно вимагати від потенційних учасників підтвер-дження наявності ліцензії на торгівлю паль-ним, а учасникам, які планують здійснювати продаж пального, необхідно потурбуватися про отримання відповідної ліцензії. Відповід-но до внесених змін до законодавства, а саме відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та дея-ких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 лис-топада 2018 року № 2628-VIII (далі — Закон № 2628), з 01.07.2019 ліцензуванню підлягає право на оптову та роздрібну торгівлю паль-ним та право на зберігання пального.

отже, на сьогодні маємо зміни в Законі України «Про ліцензування видів господарської діяль-ності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII (далі — Закон № 222), які були внесені Законом № 2628. Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 222 ліцензуванню підлягають такі види господар-ської діяльності, як, зокрема, виробництво і тор-гівля спиртом етиловим, коньячним, плодовим

та зерновим дистилятом, біоетанолом, алко-гольними напоями та тютюновими виробами, пальним, зберігання пального, яка ліцензу-ється відповідно до Закону України «Про дер-жавне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Який саме вид пального та нафтопродуктів підлягає ліцензуванню?

Насамперед необхідно з’ясувати, що саме вважається пальним. У Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, ал-когольних напоїв, тютюнових виробів та паль-ного» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі — Закон № 481) використано термін «паль-не» у значенні, наведеному в Податковому кодексі україни. Як зазначено в пп. 14.1.1411 ст. 14 Податкового кодексу України, пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо мотор-не альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, які використовують як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені в пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу.

олеГ руЖиНСькиЙ,юрист-консультант ТоВ «Тендерне агентство Радник»

1. 23.11.2018 Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу Укра-їни та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» запроваджено ліцензування господарської діяльності, яка пов’язана з виготовленням і реалізацією нафтопродуктів.

2. Починаючи з 1 липня 2019 року, усі суб’єкти господарювання, які планують здійснювати господарську діяльність та/або вже здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом, збе-ріганням, оптовою та/або роздрібною торгівлею пальним, зобов’язані оформити ліцензію.

3. Ліцензії на виробництво, зберігання, та продаж пального є строковими і платними.

4. Провадження діяльності з виробництва, зберігання та/або продажу пального без лі-цензії заборонено і передбачає адміністративну або кримінальну відповідальність.

Що необхідно знати про ліцензії на торгівлю пальним


Реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі

пальним

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 затверджено Порядок ве-дення Єдиного державного реє-стру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберіган-ня, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі — Порядок, далі — Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального). Як передбачено Порядком, Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу паль-ного формує та веде Державна фіскальна служба україни (далі — ДФС) та її територіаль-ні органи в електронній формі на підставі ві-домостей, зазначених у документах, які пода-ють суб’єкти господарювання для отримання

ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відпо-відно до ст. 3 і ст. 15 Закону № 481.

Чи потрібна ліцензія при закупівлі пального за талонами?

Для розгляду даного питання звернемося до індивідуальної податкової консультації, нада-ної Державною фіскальною службою України, № 2688/6/99-99-12-02-02-15/ІПК від 12.06.2019.

отже, для отримання інформації щодо наявнос-ті в суб’єкта господарювання ліцензії створено відповідний реєстр, а саме Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отрима-ли ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Посилання на зазначений вище реєстр — http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html.

Витяг з листа ДФС (індивідуальної податкової консультації)від 12.06.2019 № 2688/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула запит Товариства щодо застосування норм Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) та дея-ких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ста-вок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у запиті, Товариство здійснює операції з продажу пального за допомогою талонів. Талон є емітований Товариством документ встановленого зразка та форми одно-разового використання, що посвідчує право Товариства або уповноваженого ним користу-вача на одержання певної кількості та певної марки нафтопродуктів на АЗС постачальників. Пред’явник талона — суб’єкт господарювання або орган державної влади, орган місцевого самоврядування, правоохоронний орган, інші юридичні особи, які здійснюють закупівлю пального за бюджетні кошти для використання у господарській діяльності, та яким Товари-ство передало (реалізовувало на підставі договорів поставки) талони і тим самим уповнова-жили їх на вчинення дій по отриманню пального на АЗС.

Зазначені операції з продажу пального Товариство здійснює двома способами:1) відповідно до договорів поставки нафтопродуктів між Товариством та його постачаль-

никами, останні постачають Товариству пальне та зобов’язуються зберігати придбане Това-риством пальне до моменту вибірки його пред’явником талона на пальне. Право власності на таке пальне переходить від постачальника до Товариства у момент підписання видатко-вої накладної Товариством та постачальником;

2) відповідно до договорів поставки нафтопродуктів між Товариством та його постачаль-никами, останні постачають Товариству пальне, право власності на яке переходить від поста-чальника у момент відпуску пального на АЗС пред’явнику талона.

За інформацією Товариства як у першому так і у другому описаних способах, Товариство не зберігає пальне, не здійснює будь-які операції з навантаження-розвантаження пального, а та-кож не здійснює його реалізацію в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового




кодексу України (далі — Кодекс) (не здійснює фактичний відпуск пального). В обох випадках, всі операції з пальним здійснюють власники чи користувачі АЗС (постачальники Товариства). Товариство здійснює реалізацію пального своїм покупцям за договорами поставок. Покупці Товариства не є фізичними особами і не використовують пальне в особистих цілях. Механізм реалізації Товариством не передбачає наявності конкретних місць торгівлі. Товариство передає своїм покупцям талони за якими покупці можуть отримати пальне на будь-якій із АЗС із мережі постачальників Товариства. Вибір такої АЗС залишається на розсуд покупця.

Враховуючи викладене, з урахуванням описаних особливостей реалізації, Товариство про-сить надати роз’яснення:

Чи підпадає діяльність товариства під визначення «оптова торгівля пальним за відсутності місць торгівлі», та як наслідок, чи потребує така діяльність отримання відповідної ліцензії?

<…> 1. Щодо отримання відповідної ліцензії (відповідь ДФС, — О.Р.).Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) у

редакції, яка діє з 01.07.2019 р., реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу — будь-які опе-рації з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території Укра-їни з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

<…>У розділі 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та об-

ліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (далі — Інструкція № 281) зазначено, що талон — це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості на-фтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

<…>Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податко-

вого кодексу України (2755-17) та деяких інших законодавчих актів України щодо покращен-ня адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року (481/95-ВР) № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним визначена як діяльність із при-дбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних харак-теристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

роздрібна торгівля пальним — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповню-вального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля пальним може здійснювати-ся суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

отже, у разі реалізації пального у розумінні Кодексу та Закону № 481, суб’єкту господарю-вання необхідно отримати ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним.

<…>Статтею 5 господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші

учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах вста-новленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

<…>


отже, суб’єкти господарювання, які здійсню-ють продаж пального, повинні мати ліцензію, що передбачено чинним законодавством, а за-мовникам слід уважно ставитись до закупівлі пального в контрагентів, які щойно з’явились на даному ринкові. Радимо для початку вима-гати від потенційних учасників ліцензію або довідку з підтвердженням інформації щодо наявності ліцензії та додатково перевіряти ін-формацію, надану учасниками, в Єдиному реє-стрі ліцензіатів та місць обігу пального, в якому міститься інформація щодо виду господар-ської діяльності згідно з виданою ліцензією, реєстраційний № ліцензії, термін дії ліцензії «з», термін дії ліцензії «до» та інша інформація.

Зберігання пального також ліцензується

Також може виникнути питання щодо збері-гання пального, оскільки відтепер ця діяльність також підлягає ліцензуванню. То чи потрібна замовникам, які зберігають пальне для влас-ного використання, відповідна ліцензія? Ст. 15 Закону № 481 прямо передбачено, що ліцензію на право зберігання пального не отримують на місця зберігання пального, що використовують:

� підприємства, установи та організації, які повністю існують коштом державно-го або місцевого бюджету;

� підприємства, установи та організації системи державного резерву;

� суб’єкти господарювання для зберігання пального, яке споживають для власних виробничо-технологічних потреб ви-ключно на нафто- та газовидобувних май-данчиках, бурових платформах і яке не ре-алізують через місця роздрібної торгівлі.

На що звернути увагу учасникам

Пропозиції учасників процедури закупів-лі, які вирішили взяти участь у закупівлі без відповідної ліцензії, на сьогодні можуть бути відхилені замовниками. отже, учасники по-винні розуміти, що необізнаність із чинним законодавством ставить їх не лише під ризик не виграти тендер, а й під чималого розміру штрафи, що передбачені законодавством, а саме в разі здійснення торгівлі без ліцензії передбачено такі штрафи:

� оптова торгівлі пальним або зберіган-ня пального без наявності ліцензії — 500 000 гривень;

� роздрібна торгівля пальним без наяв-ності ліцензії — 250 000 гривень, що пе-редбачено ст. 17 Закону № 481.

Але в ст. 18 цього Закону передбачено виклю-чення, а саме фінансову санкцію у вигляді штрафу не застосовують у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії до 31 грудня 2019 року. На сьогодні в системі ProZorro вже можна спостерігати сканова-ні ліцензії, отримані учасниками процедури закупівлі. однак не всі їх ще отримали, і за-мовники, які дійсно хочуть закупити пальне за вигідними цінами, пропонують учасни-кам альтернативу в наданні ліцензій в складі тендерних пропозицій, а саме вказують, що учасник надає або ліцензію в складі тендер-ної пропозиції, або лист-пояснення, або га-рантійний лист, або іншу подібну довідку в довільній формі. отже, в такому випадкові учасник може надати довідку, приклад якої наведено нижче.

Приклад

Бланк учасника

Вихідний №, дата Назва замовника

Довідка про наявність ліцензії(або назва довідки відповідно до вимог замовника)

Назва учасника повідомляє про наявність ліцензії № 000000000000. Термін дії ліцензії з _____, термін дії ліцензії до _____, дата видачі ліцензії _____, вид господарської діяльності згід-но з виданою ліцензією ________.Зазначену вище інформацію можна перевірити за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html (Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць ви-робництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним).




У даній довідці бажано зазначати всю інфор-мацію, що міститься в Єдиному реєстрі лі-цензіатів та місць обігу пального, та, звісно, інформацію, яку вимагає замовник.

Як передбачено ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник-перемо-жець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцен-зію на провадження певного виду госпо-дарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодав-ством. У такому випадкові вже необхідно бути впевненим, що ви зможете надати за-мовникові ліцензію, а не довідку про її наяв-ність, оскільки законом прямо передбачено вимогу щодо надання ліцензії, і замовник

не зможе в даному випадкові піти вам на-зустріч і запропонувати надати довідку в до-вільній формі.

Крім того, пропонуємо далі ознайомитися з витягом з рішення Постійно діючої ад-міністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про по-рушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) щодо відсутності в складі пропозиції копії ліцензії, дозволу на право провадження відповідного виду гос-подарської діяльності, а саме — ліцензії на право оптової торгівлі пальним. Додатково звертаємо увагу, що нижченаведене рішен-ня прийнято в новому складі колегії (нага-дуємо, що такий склад було затверджено 11 липня розпорядженням комітету).

Витяг з рішення № 11134 -р/пк-пз від 13.08.2019 по закупівлі № UA-2019-06-26-000213-c

Скаржник, посилаючись на умови документації та Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», відповідно до якого внесені зміни Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», стверджує, що у складі пропозиції учасника відсут-ні копії ліцензії, дозволу на право провадження відповідного виду господарської діяльнос-ті, а саме — ліцензії на право оптової торгівлі пальним. Таким чином скаржник стверджує, що пропозиція учасника мала бути відхилена замовником як така, що не відповідає умовам документації.

Замовник у поясненнях по суті скарги зазначив, що згідно з примітками документа-ції передбачено, що в разі, якщо учасник відповідно до норм чинного законодавства не зобов’язаний згідно з законодавством складати, якийсь з вказаних документів, такий уча-сник надає лист-роз’яснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірений, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вище зазна-чених документів. Крім того, зазначено, що документи, які не передбачені господарським кодексом та іншими діючими нормативно-правовими актами для суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, не подаються останніми в складі своєї пропозиції. Замовник за-значає, що на підтвердження вимоги про надання копії ліцензії на відповідний вид діяль-ності учасником у складі пропозиції подано лист-пояснення про причини неподання копії з відповідного документа, згідно якого встановлено, що є рішення про видачу ліцензії уча-снику, тобто учасник має право здійснювати відповідну діяльність, встановлено № ліцензії та є можливість перевірити її видачу у відкритому реєстрі за посиланням згідно листа-поя-снення, наданого учасником. лист-пояснення та реєстр ліцензіатів додається до пояснення по суті скарги. Замовник стверджує, що учасник повністю виконав всі вимоги документації в цій частині.

у ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.Замовником на розгляд Колегії було надано інформацію у вигляді таблиці щодо наявності

у відкритому Єдиному державному реєстрі суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць вироб-ництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформації про ліцензію, видану учаснику. Враховуючи викладене, учасник не порушив умови документації в цій частині, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.


Документи, необхідні для отримання ліцензії

Державна фіскальна служба України для зручності суб’єктів господарювання, які з 1 липня поточного року мають отримати лі-цензії на виробництво, зберігання, оптовий та роздрібний продаж пального, розробила форми заяв (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/381625.html):

� на одержання ліцензії (дубліката ліцен-зії) на виробництво пального;

� на одержання ліцензії (дубліката ліцен-зії) на право зберігання пального;

� на одержання ліцензії (дубліката ліцен-зії) на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі;

� на одержання ліцензії (дубліката ліцен-зії) на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі;

� на одержання ліцензії (дубліката ліцен-зії) на право роздрібної торгівлі паль-ним.

Форми заяв мають виключно рекомендова-ний характер, оскільки законодавством не передбачено затвердження форм заяв для отримання ліцензій на право оптової або роз-дрібної торгівлі пальним або на право збері-гання пального. Такі заяви надають органові ліцензування в довільній формі.

Перелік документів для отримання ліцензії передбачено статтею 15 Закону № 481. Разом із заявою додатково подають завірені заявни-ком копії таких документів:

� документів, що підтверджують право власності або право користування зе-мельною ділянкою, або інше передба-чене законодавством право землеко-ристування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роз-дрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового при-значення;

� акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлу-атацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджу-

ють прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання паль-ного, необхідних для оптової або роз-дрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

� дозволу на початок виконання робіт під-вищеної небезпеки та початок експлуа-тації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії цих документів не подають у разі їх наявності у відкритих державних реє-страх, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право опто-вої або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального;

� документа, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Додатково звертаємо увагу, що, згідно зі ст. 18 Закону № 481, тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної тор-гівлі пальним або на право зберігання паль-ного на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлу-атацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийнят-тя в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтвер-джують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної ді-яльності, за умови подання копій докумен-тів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

отже, учасникам процедури закупівлі необ-хідно обов’язково потурбуватися про отри-мання відповідної ліцензії. Термін отримання ліцензії не значний. Так, ліцензію видають протягом 20 календарних днів з дня одержан-ня вищезазначених документів; інформацію про видачу заносять у реєстр, який міститься на сайті ДФС. Зверніть увагу, що на практиці можуть виникнути затримки з підписанням готових ліцензій, тому варто тим, хто ще не по-турбувався про отримання відповідних ліцен-зій, не зволікаючи, цим зайнятися.

Олег Ружинський


33 RADNUK.COM.UA№ 10 (97) | Жовтень 2019

Тринадцять нововведень нового Закону про публічні закупівлі

На офіційному порталі Верховної Ради України 31 серпня було оприлюднено про-єкт закону «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдо-сконалення публічних закупівель» № 1076 від 29.08.2019 (далі — новий Закон), внесе-ний 29.08.2019 групою народних депутатів від партії «Слуга народу». Цього ж дня Пре-зидент України визначив новий Закон не-відкладним. Десятого вересня новий Закон було прийнято за основу в першому читанні, а 19-го прийнято в другому та подано на під-пис Президентові.

На жаль, після нових змін з’явилися більша зарегульованість, більша кількість і розмір штрафів замість розвитку системи, яка була б спрямована на ефективність закупівельного процесу й упередження порушень.

Революційними були б введення електро-нної тендерної документації, кабінет учас-ника, електронні договори, реформи в

ДАСУ, єдина позиція органу оскарження, органу моніторингу й Уповноваженого ор-гану щодо спірних норм закону, а отримали лікування одних недоліків системи, якого чекали з 2016 року, і появу нових спірних норм. основні моменти та нововведення, на які варто звернути увагу, пропоную роз-глянути нижче:

зміна № 1Під егідою реалізації Стратегії реформування публічних заку-

півель з метою професіоналізації закупівель-ної діяльності з 2022 року тендерні комітети замінять уповноважені особи.

Чомусь право вибору моделі орга-нізації проведення закупівель (ТК чи Уо) замовникові не залишили. Багато замовників цю новацію сприймають критично, оскільки для переходу на закупівлі з упо-

вноваженими особами необхідно буде змі-нювати бізнес-процеси (члени тендерного комітету відповідали за конкретний напря-мок своєї діяльності, тепер усю відповідаль-ність покладено на уповноважену особу). Дано можливість для створення робочої гру-пи, але рішення цієї групи має лише дорад-чий характер, а відповідальність залишається на уповноваженій особі.

Закон набуває чинності з дня, наступно-го за днем його опублікування, та вводить-ся в дію через шість місяців після дня його опублікування.

юрій литВиНеНко, випускник Київської школи економіки, експерт із закупівель

Друга закупівельна «революція»: тринадцять нововведень Закону про публічні закупівлі, про які варто знати

Наразі основною темою обговорення закупівельної спільноти є прийняття нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі». Таку подію ще називають другою закупівельною «революцією». У будь-якому випадкові прийняття нового нормативно-правового акта, який регулюватиме сферу публічних закупівель, — подія знакова, тому в даній публікації пропо-ную читачам розглянути основні нововведення.


Практика закуПіВель

Зважаючи на зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), проблемним питанням може бути пошук спеціалістів-закупівельників, які згодні працювати в таких умовах. Хоча, як один з варіантів, уповноваженою особою можна призначити нинішнього голову тендерного комітету (переважно це керівник чи заступник керівника), і тоді всі бізнес-процеси залишать-ся в звичному режимі.

Варто звернути увагу, що уповноважена осо-ба зобов’язана під час користування електро-нною системою закупівель внести до електро-нної системи закупівель персональні дані та оновлювати їх.

Крім того, звертаю увагу, що у визначенні пов’язаної особи в новому Законі зазначено, що до таких пов’язаних осіб відносяться фізич-на особа — уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками про-цедури закупівлі або уповноважені здійснюва-ти від імені учасника процедури закупівлі юри-дичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.

а про членів тендерного комітету в частині пов’язаності з учасниками нічого не сказано.

зміна № 2Поріг безтендерних закупівель знижено до п’ятдесяти тисяч

гривень. Закупівлі від 50,0 тис. грн до 200,0 тис. грн для бюджетників і до 1,0 млн грн для замовників в окремих сферах господарюван-ня відбуватимуться за спрощеними процеду-рами (без кваліфікації, ст. 17 та в більш стислий, ніж у відкритих торгах, строк). У разі закупівель до 50,0 тис. грн необхідно оприлюднювати звіт про укладений договір (у новому Законі змі-нено назву на звіт про договір про закупівлю), при цьому строк на публікацію продовжено з одного календарного дня до трьох робочих.

Також (як альтернатива прямому договорові) у новому Законі запропоновано використо-вувати електронні каталоги — систематизо-вану базу актуальних пропозицій, яку формує та супроводжує централізована закупівельна організація в електронній системі закупівель та використовує замовник для відбирання постачальника товару (товарів), вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону.

замовникиВід ≥ 50 тис. грн до < 200 тис. грн — товари, по-слуги (1,5 млн грн — роботи): спрощені закупівлі.

< 50 тис. грн:• закупівля в ProZorro;або • прямий договір + звітабо • електронні каталоги

замовники в окремих сферах господарюванняВід ≥ 50 тис. грн до < 1 млн грн — товари, по-слуги (5 млн грн — роботи): спрощені закупівлі.

< 50 тис. грн:• закупівля в ProZorro;або • прямий договір + звітабо • електронні каталоги

замовники≥ 200 тис. грн — товари, послуги;≥ 1,5 млн. грн — роботи.

Процедури1) відкриті торги;2) торги з обмеженою участю*; 3) конкурентний діалог;4) переговорна процедура закупівлі

замовники в окремих сферах господарювання≥ 1 млн грн — товари, послуги;≥ 5 млн грн — роботи.

Процедури1) відкриті торги;2) торги з обмеженою участю*; 3) конкурентний діалог;4) переговорна процедура закупівлі

Вартісні межі та види закупівель

* Згідно з прикінцевими і перехідними положеннями розділу VI «Процедура торгів із обмеженою участю», вво-дять у дію через 12 місяців після дня опублікування Закону.


оскільки всі вимоги до інформації, яку опри-люднюють у системі, прописані в новому Законі, слід звернути увагу, що під час опри-люднення звіту про договір про закупівлю обов’язковою є інформація про:

� місце та строк постачання товарів, вико-нання робіт чи надання послуг;

� строк виконання договору.

Тобто інформація, яку не містить «інший до-кумент, що підтверджує придбання товару, роботи чи послуги», наприклад — рахунок. Ін-формацію про вартісні межі для замовників та замовників в окремих сферах господарюван-ня пропоную переглянути на стор. 34.

зміна № 3У новому Законі з’явився інстру-мент для боротьби з демпінгом.

аномально низька ціна — ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметич-ного значення ціни/приведеної ціни тендер-них пропозицій інших учасників на початково-му етапі аукціону та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.

При цьому, згідно з ч. 14 ст. 29 нового Закону, учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномаль-но низькою, повинен надати протягом одно-го робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції об-ґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції, у разі ненадання такого обґрун-тування такого учасника обов’язково відхи-ляють. А в разі надання такого обґрунтування замовник самостійно оцінює вагомість аргу-ментів, які підтверджують походження низь-кої ціни. оцінка в ручному режимі може бути необ’єктивною й упередженою.

зміна № 4ефективна закупівля — це при-дбання товару, роботи чи по-

слуги не тільки за найнижчою ціною з харак-теристиками, що відповідають вимогам. Закупівля буде ефективною, якщо будуть взяті до уваги й інші витрати замовника під час

використання предмета закупівлі (наприклад, споживання енергії, технічне обслуговування, утилізація). Для цього в новому Законі є по-няття «вартість життєвого циклу».

Замовникові пропонують прописати в тендер-ній документації методику розрахунку вартос-ті життєвого циклу, у тому числі й самі критерії оцінки. Під час оцінки пропозицій (разом з вартістю життєвого циклу) проблемним пи-танням може бути підтвердження критеріїв — як документальне під час пропозиції, так і фактичне під час використання предмета за-купівлі. Наприклад, як перевірити на практиці заявлений на тендері учасником ресурс ро-боти лампи в 1 000 годин?

зміна № 5Слід звернути увагу замовни-кам на деякі зміни під час опри-

люднення інформації про закупівлю:

� чомусь тільки зміни до тендерної до-кументації та роз’яснення до неї зобов’язали оприлюднювати в маши-нозчитувальному форматі;

� уточнено, що договір необхідно опри-люднювати з усіма додатками до нього, і продовжено строк оприлюднення до трьох робочих днів (замість двох кален-дарних);

� конкретизовано випадки, коли необхід-но оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору;

� продовжено строк для оприлюднення звіту про виконання договору до 20 ро-бочих днів.

Також цікаво, про який порядок Уповноваже-ного органу щодо оприлюднення інформації згадується в ч. 1 ст. 10? оскільки форми доку-ментів Уповноважений орган затверджувати не буде. Тому і окремого порядку, мабуть, не буде. Але залишивши це посилання, Уповно-важений орган, наприклад, може зобов’язати своїм наказом прикріпляти договори до звітів до 50,0 тис. грн.

зміна № 6Беручи до уваги тендерне й договірне забезпечення та

післяплату в багатьох випадках, підтвер-дження кваліфікаційних критеріїв можна було б не вимагати від учасників. Але вони

Тринадцять нововведень Закону про публічні закупівлі


Практика закуПіВель

все ще є обов’язковими, і в новому Законі перелік кваліфікаційних критеріїв розшире-но: замовник може тепер вимагати й під-твердження наявності фінансової спро - можності.

Також продовжать страждати фізичні осо-би-підприємці, яких замовники відхиля-тимуть за відсутність працівників, оскільки норма залишилась у старій редакції, тож да-ний кваліфікаційний критерій передбачає підтвердження наявності більше одного працівника.

зміна № 7Не обійшлось без нововве-день у статті 17:

� обов’язковим стало відхилення учасни-ка, у якого є заборгованість зі сплати по-датків і зборів (обов’язкових платежів). Щоправда, є виключення, коли учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості в по-рядку та на умовах, визначених законо-давством країни реєстрації такого учас-ника;

� оперативно-господарські санкції транс-формувались у ч. 2 ст. 17: коли в замов-ника був негативний досвід співпраці з учасником протягом останніх трьох років, то його пропозицію можна відхи-лити;

� переможцеві торгів документи треба обов’язково завантажувати в систему електронних торгів, і строк збільшено до 10 днів;

� у випадку закупівлі робіт або послуг суб-підрядників теж необхідно перевіряти на відсутність підстав, що визначені в ч. 1 ст. 17, тільки не уточнено, як застосовува-ти результати перевірки;

� також неоднозначною є ч. 5 ст. 17: замов-ник не вимагає документального під-твердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електро-нній системі закупівель.

Цю норму (як і біагато інших нововведень) варто читати разом зі штрафом за те, що «тен-дерна документація складена не у відповід-ності до вимог закону». Ну й фантазуємо на

тему, як прописати в тендерній документації вимоги за умови, що підтвердження яко-їсь частини цих вимог може знаходитись в електронній системі закупівель.

зміна № 8Нарешті в новому Законі з’явилась можливість виправ-

лення помилок у складі тендерної пропо-зиції учасників. Але на жаль, не все так оптимістично, як можна було б подумати:

� виправляти помилки можна лише в документах, що підтверджують квалі-фікаційні вимоги, і в документах, що підтверджують право підпису тендер-ної пропозиції та договору про заку-півлю;

� виправляти можна лише ті невідповід-ності, які виявив замовник, а якщо не-відповідності виявили сам учасник чи активісти, то можливість їх виправлен-ня закон вже не передбачає;

� ну й зазначати невідповідності можна лише один раз (крім випадків виконан-ня рішення органу оскарження).

Цікаво, чому практику виправлення поми-лок не взято із Закону України «Про особли-вості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», згідно з яким учасник може виправити всі невідповідності (крім документів, поданих для підтвердження по-дання забезпечення цінової пропозиції)? Адже з такою редакцією ч. 16 ст. 29 можли-ві маніпулювання з вимогами в тендерній документації.

зміна № 9Розширено й деталізовано пе-релік підстав для відхилення

учасника. Перевага такого підходу в тому, що в разі нормальної реалізації в модулі ана-літики bi.prozorro.org буде видно проблемні місця в закупівельній діяльності замовника.

Уточнено, що під час оприлюднення інфор-мації про відхилення необхідно обов’язково посилатись на норму Закону і тендерну до-кументацію, яким тендерна пропозиція не відповідає.

Ну й слід звернути увагу на той момент, що замовник зобов’язаний надати пояснення відхилення на запит учасника не пізніше як через п’ять днів з дня надходження звернен-ня. Але при зміні стадії закупівлі (наприклад,


у євроторгах це — перехід зі стадії «оскар-ження прекваліфікації» на стадію «аукціон») система не дає можливості надати відповідь, що може призвести до штрафу за статтею 164-14 КУпАП в новій редакції.

зміна № 10Строк для укладення догово-ру про закупівлю тепер мож-

на продовжити до 60 днів.

зміна № 11Розширено підстави для за-стосування переговорної про-

цедури закупівлі: на 20 % можна провести переговорну процедуру закупівлі в разі ро-зірвання договору, оскарження процедури закупівлі, протягом трьох років можна заку-пити в того самого постачальника товару, виконавця робіт чи надавача послуг на суму не більше 50 відсотків, якщо довести, що за-міна призведе до придбання товару з інши-ми технічними характеристиками, що при-звело б до виникнення несумісності, по- в’язаної з експлуатацією й технічним об- слуговуванням.

зміна № 12збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків можна

застосовувати не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. обмеження не стосується дого-ворів про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

зміна № 13Зараз замовників критикують за неефективність, при цьому

критеріїв ефективності ніхто не назвав. Ни-нішні зміни до закону називають другою за-купівельною «революцією», хоча насправді революційними виявились лише зміни до статті 164-14 КУпАП.

Перелік підстав для накладення штрафу значно розширено та збільшено в розмірах. І якщо більшість таких підстав є зрозумілими, бо їх вводять для запобігання корупційним діям і зловживанням замовників, то деякі норми є критичними й такими, що вплива-тимуть на ефективність системи закупівель

у цілому. Йдеться про порушення, коли тендерну документацію складено не від - повідно до вимог закону, і про патовий для замовника набір штрафів за відхилення, не-відхилення й укладення договору. Судячи з обговорень, таку редакцію статті 164-14 КУпАП прописано з метою невідворотності покарань.

Але чому ніхто не подумав про наслідки за введення деяких покарань? Чому замовник змушений думати про те, чи всі вимоги за-кону взято до уваги при складанні тендер-ної документації (а кількість суперечних норм тільки збільшилась), замість того, щоб якісно прописати технічні вимоги до пред-мета закупівлі та зробити зрозумілою очіку-вану вартість? Я згоден з тим, що замовник повинен боятись відхиляти учасника, але коли перед ним стоїть вибір між штрафом за незаконне відхилення чи незаконну ква-ліфікацію учасника, то замовник, найімовір-ніше, обере відхилення, правомірність яко-го легше довести. Бувають випадки, коли замовник учасників відхиляє, а одного ви-знає переможцем, не зважаючи на те, що в нього таке саме порушення. Так чому ж тоді не прописати в покарання саме такий ви-падок? І загалом не зрозуміло, чому обрали одним із шляхів зростання професіоналіза-ції закупівельника метод збільшення штра-фів? І чому алгоритм роботи системи елек-тронних торгів часто не відповідає нормам Закону, а її розвиток не налаштовується на-самперед на упередження порушень і до-помогу замовникові?

Замість висновку

У матеріалі сайту «Вікіцитати» наведено такі слова з роману американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі»: «Кому потрібна законослухняна нація? Кому там що треба? Але створіть закони виконання, реалізація та об’єктивна інтерпретація яких неможлива — і ви створите націю злодіїв — і тоді ви можете тиснути на провину. Це і є система».

Юрій Литвиненко

У наступних випусках журналу детально розглянемо відповідальність за новим Законом, а саме нову редакцію статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ВіД реДакції

Тринадцять нововведень Закону про публічні закупівлі


Таблиця 2Формат казначейського рахунка на 29 символів*

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Код країни

Конт-рольне число

Код банку Номер рахунка, доповнений нулями до 19 символів

U A 0 3 8 2 0 1 7 2 0 0 0 0 0 3 5 2 1 0 6 8 2 0 9 2 6 2 3* Цифрові знаки, вказані у вищенаведеному номері рахунка, не є реальними, а використано як наочний приклад.

3 — інші джерела власних надходжень бю-джетних установ;4 — плата за послуги, які надають бюджетні установи в натуральній формі;5 — інші джерела власних надходжень бю-джетних установ у натуральній формі;6 — субвенції;7 — плата за послуги, які надають бюджетні установи в іноземній валюті;8 — інші джерела власних надходжень бю-джетних установ в іноземній валюті.

GG (2 знаки) — код типу рахунка, який присво-юється набору аналітичних параметрів. Зазна-чений вибір аналітичних параметрів містить усю необхідну інформацію про рахунок;NNNNNN (6 знаків) — номер, що забезпечує уні-кальність рахунка з відповідним набором аналі-тичних параметрів. Зазначений номер присвою-ється засобами програмного забезпечення при відкритті аналітичного рахунка його власникові з урахуванням коду розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) за Єди-ним реєстром розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

У зв’язку з переходом на застосування в Україні міжнародного номера рахунка IBAN Державна казначейська служба України вже затвердила наказ від 10 липня 2019 року № 201 «Про внесення змін до наказу Держав-ної казначейської служби України від 27 груд-ня 2013 року № 217» (далі — Наказ № 201), од-нак він набирає чинності з 1 листопада 2019 року, тобто з моменту, коли закінчується перехідний період впровадження IBAN. Усі аналітичні рахунки будуть формуватись від-повідно до Національного стандарту Укра-їни «Фінансові операції. Правила форму-вання міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ). ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого на-казом Державного комітету з питань техніч -

ного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Також відповідно до Наказу № 201 довжина рахунків, відкритих в органах Казначейства, відтепер становитиме не 14, а 29 знаків.

отже, передбачено, що після набуття чин-ності Наказом № 201 реєстраційний рахунок розпорядника бюджетних коштів, наприклад за загальним фондом державного бюджету, відкритий за балансовим рахунком 3521 Плану рахунків, сформується за такою схемою та в та-кому вигляді, як продемонстровано в таблиці 2.

Тобто новий формат рахунка передбачає, що реквізит «Код банку», який зазвичай було виділено окремо, відтепер буде включено до складу рахунка.

Такі зміни вплинуть і на форму платіжних до-ручень, які надають розпорядники до орга-нів Казначейства для проведення бюджет-них платежів з їхніх рахунків.

Відповідно до пункту 11.6 Порядку казначей-ського обслуговування державного бюдже-ту за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, платіжні доручення подають до орга-нів Казначейства в кількості примірників, не-обхідних для всіх учасників безготівкових роз-рахунків. Форма, обов’язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповне-ння розрахункових документів на паперових носіях визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Націо-нального банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (далі — Інструкція № 22).

Перехід на нові міжнародні номери банківських рахунків IBAN



Платіжне доручення платник оформлює за формою, наведеною в додатку 2 до Інструк-ції № 22, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що ви-кладені в додатку 7 до цієї ж інструкції, та по-дає до обслуговуючого банку. Наразі в діючій формі платіжного доручення поле «Код бан-ку» заповнюють окремо від поля, в якому за-значають номер рахунка (рис. 1)

рис. 1

У зв’язку зі зміною структури банківського рахунка відповідно до міжнародного номера рахунка IBAN виходить, що поле «Код банку» в платіжному дорученні стане непотрібним.

На офіційному сайті Національного банку України ще 17.04.2019 розміщено повідо-млення про те, що вимоги до заповнення реквізитів розрахункових документів з 1 лис-топада 2019 року буде оновлено, зокрема

виключено реквізит «Код банку». Відповід-ні зміни містить проєкт постанови Прав-ління Національного банку України «Про затвердження Змін до Інструкції про без-готівкові розрахунки в Україні в національ-ній валюті» (https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=92541486). однак станом на дату 30.08.2019 цей документ ще не затверджено.

Внесені зміни стануть підставою для узгодження з Інструкцією № 22 Порядку казначейського об-слуговування державного бюдже-ту за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, у тому числі щодо визначення рек-візитів платіжного доручення, які надають розпорядники та одер-

жувачі бюджетних коштів до органів Казна-чейства для проведення бюджетних платежів.

Таким чином, впровадження міжнародного формату банківського рахунка IBAN на сьо-годні перебуває на перехідному етапі, після завершення якого будуть змінені й рахунки клієнтів Казначейства, і вимоги до оформлен-ня платіжних документів, на які розпорядни-ки та одержувачі бюджетних коштів повинні обов’язково звернути увагу задля уникнення затримок при проведенні платежів.

Платник [9]Код [8]Банк платника [11]

Отримувач [15]Код [16]

Банк отримувача [13]

Код банку

[12]

Код банку

[12]

ДЕБЕТ рах. №

[ 10]

СУМА

КРЕДИТ рах. №

[ 17]

у м.

у м.

[ 7]

Інструмент для повнотекстового пошуку та використання практики Антимонопольного комітету України щодо оскарження публічних закупівель

Clarity App

amcu.clarityapp.pro

Олена Жадан


Чи наділений повноваженнями орган державного фінансового контролю складати про-токоли щодо державного фінансового аудиту, перевірок закупівель, інспектування та най-головніше — моніторингу закупівлі? Розберемо вказане питання в даній публікації.

іВаН ШекуН,адвокат, керуючий Адвокатського бюро «Шекун Консалтинг»

Критика Держаудитслужби громадськими ор-ганізаціями, об’єктами контролю та іншими зацікавленими особами у цій сфері завжди була і нікуди не зникла. На свої сторінці в соці-альній мережі Facebook (https://www.facebook.com/DASU2016) Держаудитслужба 05.08.2019 відреагувала на виступ виконавчого дирек-тора го «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрія Боровика, який повідомив про необ-хідність реформування цієї служби. однак не так цікава у цій відповіді Держаудитслуж-би інформація про її досягнення, як дані про величезну кількість складених протоколів за результатами моніторингу закупівель. Відпо-відно до цієї інформації в І півріччі 2019 року, згідно з результатами моніторингу закупівель, Держаудитслужба склала 182 протоколи за статтею 164-14 Кодексу України про адміні-стративні правопорушення (далі — КУпАП).

Нагадаємо, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 КУпАП Держаудитслужба має пра-во складати протоколи про правопорушення за статтями 163-12 (Порушення умов видачі векселів), 164-12 (Порушення бюджетного за-конодавства) та 164-14 (Порушення законо-давства про закупівлі).

Держаудитслужба як орган державного фінансового контролю наділена повнова-женням вживати в установленому порядку заходи під час здійснення державного фінан-сового контролю порушень законодавства

та притягнення до відповідальності винних осіб (пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII) (далі — Закон № 2939).

Частина 2 статті 2 Закону № 2939 передбачає, що державний фінансовий контроль Держау-дитслужба забезпечує через проведення чо-тирьох видів контролю, а саме:

Державного фінансового аудиту

Інспектування

Перевірки закупівель

Моніторингу закупівлі

Водночас кожен із цих контрольних захо-дів регулює певний нормативний документ, зокрема:

� державний фінансовий аудит — Поря-док проведення Державною аудитор-ською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затверджений Поста-новою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 252 (далі — Поря-док № 252);

� перевірку закупівель — Порядок про-ведення перевірок закупівель Держав-ною аудиторською службою, її міжрегіо-

Результати моніторингу закупівель: законність складання Держаудитслужбою протоколів за статтею 164-14 КУпАП

Результати моніторингу закупівель



нальними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України, затверджений Поста-новою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 (далі — Порядок № 631);

� інспектування — Порядок проведен-ня інспектування Державною аудитор-ською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвер-джений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі — Порядок №550);

� моніторинг закупівлі — стаття 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі — Закон № 922).

У вказаних нормативних актах відображено чіткий порядок дій Держаудитслужби для проведення таких контрольних заходів. Тож постає логічне питання: «Чи наділений по-вноваженнями орган державного фінансо-вого контролю, зважаючи на вимоги пункту 3 частини 1 статті 8 Закону № 2939 та норми вказаних порядків, складати протоколи щодо державного фінансового аудиту, перевірок закупівель, інспектування та найголовніше — моніторингу закупівлі?» Відповідь: «Так! Але лише за двома з них». Це — перевірки заку-півель та інспектування, адже такі повнова-ження чітко передбачені пунктом 27 Порядку № 631 та пунктом 50 Порядку № 550.

Чому не мають права складати протоколи щодо державного фінансового аудиту й мо-ніторингу закупівлі? Бо це не передбачено ані Порядком № 252, ані статтею 7-1 Закону № 922. З приводу моніторингу закупівлі це цілком логічно, бо за своєю суттю моніторинг закупівлі є превентивним заходом фінансо-вого контролю, головною особливістю якого є саме «запобігання порушенням», а також відкритість і прозорість, адже основні дії як замовників, так і органів державного фінан-сового контролю під час моніторингу відо-бражаються публічно в електронній системі закупівель. Водночас у разі неусунення по-рушень замовником Держаудитслужба про-водить перевірку закупівлі, якій передував моніторинг, та виключно за результатами такої перевірки складає протокол про адмі-ністративні правопорушення.

А що ж маємо на практиці? Щодо державного фінансового аудиту не складають протоколи

про адміністративні правопорушення, а про-токоли щодо моніторингу закупівель склада-ють. У жодному звіті Держаудитслужби чи в реєстрі судових рішень відсутня інформація про складання працівниками цього контроль-ного органу протоколів про адміністративне правопорушення саме щодо аудиту. А от з моніторингом закупівлі ситуація протилеж-на: бачимо аж 182 протоколи за статтею 164-14 КУпАП.

Тож чому так виходить?

Відповідь на дане питання криється виключ-но у власному розумінні Держаудитслужбою законодавства у сфері закупівель, яке не збі-гається з моєю позицією як адвоката й особи з юридичною освітою. Бо, як на мене, орган державного фінансового контролю свідомо порушує норми статті 19 Конституції Украї-ни, де сказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правова держава і громадянське суспільство повинні гарантувати особі максимальну сво-боду і вільний розвиток її особистості. Досяг-нення цього потребує, щоб наявний у державі й суспільстві правопорядок ґрунтувався на певних принципах, передбачених і Консти-туцією, і законами країни, зокрема на прин-ципах демократизму, гуманізму, соціальної справедливості, конституційності, законності тощо.

одним з пріоритетних має бути принцип, за яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тоб-то держава, в особі Держаудитслужби, мусить бути гарантом не лише належної реалізації передбачених Конституцією і законами прав і свобод людини і громадянина, а й неприпус-тимості не передбачених Конституцією і за-конами втручання в діяльність особи та при-мусового впливу на неї, тобто гарантом від свавілля, беззаконня, самоуправства, зловжи-вання та вольових рішень цього контрольного орану, його посадових осіб.

У цьому випадкові діяльність органу дер-жавного фінансового контролю має бути максимально повно і точно визначена, вре-гульована, регламентована, щоб упередити


можливість з будь-яких причин завдати шкоди особі, суспільству чи державі. А будь-які про-галини, колізії та інші недоліки в законах чи нормативних актах орган державного фінан-сового контролю має тлумачити й використо-вувати лише на користь особи. Ніщо не може бути підставою і ніхто не може примусово ро-бити те, що не передбачено законодавством.

отже, вплив (особливо примус) з боку держави в особі Держаудитслужби на особу та суспіль-ство в цілому мусить бути мінімальним, що мож-ливо лише за умови діяльності цього контроль-ного органу виключно в межах закону.

Що із цим робити?

Пo-перше ознайомитись зі статтею «П’ять нокдаунів від Держаудитслуж-

би — стаття 164-14 кодексу україни про адмі-ністративні правопорушення» [випуск жур-налу № 2 (89) за лютий 2019 року, стор. 8–15], яка допоможе розібратися у складах адміні-стративного правопорушення за статтею 164-14 КУпАП та в інших важливих складових.

Пo-друге Взяти до уваги вказану статтю та вибудувати позицію захисту

не тільки з огляду на, наприклад, відсутність складу правопорушення, а й з огляду на від-сутність повноважень у Держаудитслужби складати протоколи за статтею 164-14 КУпАП за результатами моніторингу закупівель.

Пo-третєНасамкінець слід звернути осо-бливу увагу посадових осіб ор-

гану державного фінансового контролю, які уповноважені складати протоколи за статтею 164-14 КУпАП, на статтю 19 Конституції України, яка передбачає, що ніхто не може бути при-мушений робити те, що не передбачено за-конодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні поса-дові особи зобов'язані діяти лише, на підста-ві, у межах повноважень та у спосіб, що пе-редбачені конституцією та законами україни. Бо написання заяви про вчинення злочину за статтею 364 Кримінального кодек-су України «Зловживання владою або службо-вим становищем» — лише питання часу для якогось ображеного замовника.

Іван Шекун

Результати моніторингу закупівель



Варто пригадати, що, згідно зі статтею 255 Ко-дексу України про адміністративні правопо-рушення, Рахункова палата України (далі — Рахункова палата) наділена правом склада-ти й направляти до суду протоколи за:

� порушення законодавства про бюджет-ну систему України (стаття 164-12 КУпАП);

� порушення законодавства про здій-снення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (ст. 164-14 купаП);

� невиконання законних вимог Рахунко-вої палати або створення перешкод у її роботі, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації (частини 5 і 6 статті 188-19 КУпАП).

однак практично протягом усього свого існу-вання повноважень для Рахункової палати щодо складання протоколів про адміністративні пра-вопорушення як Законом України «Про Рахунко-ву палату» (від 1996 року), так і будь-яким іншим нормативним актом передбачено не було.

Про повноваження Рахункової палати складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП

Водночас із прийняттям нового Закону україни «Про рахункову палату» від 2 липня

2015 року № 576-VIII (далі — Закон про Рахун-кову палату) повноваження Рахункової па-лати дещо розширились, і тим нормативом, який наразі дає право складати протоколи про адміністративні правопорушення, став пункт 15 частини 1 статті 7 цього Закону, який звучить так: «Здійснює інші повноваження, визначені законом».

Що означає «здійснює інші повноваження, визначені законом»? Це не ті повноваження, які визначені саме в Законі про Рахункову палату, а ті, які, наприклад, передбачені в тих чи інших кодексах України чи законах Украї-ни. У нашому випадкові це КУпАП, де, згідно зі ст. 255, сказано, що Рахункова палата наді-лена правом складати та направляти до суду протоколи про адміністративні правопору-шення, описані вище.

З початку дії Закону про Рахункову палату по січень 2019 року Рахункова палата, напевне, відчувала нормативне недомагання із цьо-го приводу та своїм рішенням від 29.01.2019 № 3-6 затвердила Порядок складання та направлення до суду протоколів про адмі-ністративне правопорушення (далі — По-рядок). Таким Порядком унормовано скла-дання уповноваженими особами Рахункової палати і направлення до суду протоколів про адміністративне правопорушення за статтями 164-12, 164-14 та 188-19 КУпАП.

Рахункова палата України активно складає протоколи за статтею 164-14 КУпАП

Допоки у всіх на вустах моніторинги та перевірки закупівель, які проводить Держаудит-служба, від «летаргійного сну» прокинувся контрольний орган у сфері закупівель (Рахун-кова палата України), який почав активно складати протоколи за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).

іВаН ШекуН,адвокат, керуючий Адвокатського бюро «Шекун Консалтинг»


У вказаному Порядку1 наведено, хто саме складає протокол, строки його складання, зміст протоколу, яким чином реєструють та направляють до суду справи про адміні-стративне правопорушення, а також безпо-середньо форму протоколу про адміністра-тивне правопорушення. Доречно також зважати на те, що, як свідчить аналіз звітів2 Рахункової палати за 2017–2018 роки, жод-ної інформації про складення протоколів за статтею 164-14 КУпАП Рахункова палата чо-мусь не вказує.

Статистика складання протоколів за статтею 164-14 КУпАП

Водночас, провівши аналіз Єдиного держав-ного реєстру судових рішень3 (http://reyestr.court.gov.ua), було встановлено, що:

� 2017 року Рахункова палата склала 3 протоколи за статтею 164-14 КУпАП (з яких усі направлено на доопрацю-вання);

� 2018 року Рахункова палата склала 18 протоколів за статтею 164-14 КУпАП (з яких 6 закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністратив-ної відповідальності; 4 закрито у зв'язку з відсутністю в діях осіб, стосовно яких складено протоколи, події і складу ад-міністративного правопорушення; чо-тирьох осіб визнано винними, та суд об-межився усним зауваженням; 2 протоко-ли направлено на доопрацювання; двох осіб визнано винними, на кожного з них накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11 900,00 грн);

� 2019 року Рахункова палата склала 63 протоколи за статтею 164-14 КУпАП (з яких 2 закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністратив-ної відповідальності; 22 закрито у зв'язку з відсутністю в діях осіб, стосовно яких складено протоколи, події і складу адміні-стративного правопорушення; дев’ятьох осіб визнано вин ними, та суд обмеж-ився усним зауваженням; 22 протоколи направлено на доопрацювання; вісьмох осіб визнано винними, на кожного з них накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11 900,00 грн).

За результатами дослідження всіх справ, які повертали Рахунковій палаті на до-опрацювання, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, жоден матеріал у подальшому не було направлено до суду повторно.

Кого та як перевіряє Рахункова палата?

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону про Рахункову палату об’єктами контролю Рахун-кової палати при виконанні повноважень, визначених частиною 1 цієї статті, є:

� державні органи; � органи влади Автономної Республіки

Крим; � органи місцевого самоврядування; � інші бюджетні установи, у тому числі

закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, гро мадські чи інші організації, фонди загально обов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фі-нансові установи.

Водночас, згідно з вимогами Закону Украї-ни про Рахункову палату, Рахункова палата створена для контролю за надходженням та витрачанням коштів Державного бюдже-ту україни та перевіряє публічні закупівлі за допомогою державного зовнішнього фі-нансового контролю (аудиту), предметом її перевірки не можуть бути закупівлі за кошти місцевих бюджетів та власні кошти підприємств.

Водночас частина 2 статті 13 Закону про Рахункову палату встановлює, що держав-ний зовнішній фінансовий контроль (ау-дит) щодо здійснення закупівель коштом державного бюджету Рахункова палата проводить стосовно всіх стадій закупі-вель, який включає перевірку та аналіз законності та ефективності здійснення закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та проведення робіт, а та-кож аналіз стану прозорості та дотриман-ня встановлених принципів здійснення закупівель.

Рахункова палата України активно складає протоколи за статтею 164-14 КУпАП



Іван Шекун

Тобто фактично функції Рахункової палати та Держаудитслужби дещо переплітаються, зокрема щодо проведення аудитів та схо-жості об’єктів контролю, однак повноважен-ня Держаудитслужби є значно ширшими, адже вона має повноваження не лише про-водити аудити, а й проводити інші контроль-ні заходи: ревізії, моніторинги закупівель та перевірки закупівель. однак Рахункова палата все ж залишається позаду Держау-дитслужби, це проявляється в ігноруванні пропозицій Рахункової палати та невико-нанні рекомендацій цього органу. Хоча і вимоги Держаудитслужби не завжди ви-конують, однак у цієї служби є дієві законні

важелі, щоб зобов’язати об’єкти контролю їх виконувати.

отже, зважаючи на таку активність дій Рахункової палати щодо складання про-токолів за ст. 164-14 КУпАП, пропоную ознайомитись зі статтею «П’ять нокдау-нів від Держаудитслужби — стаття 164-14 кодексу україни про адміністратив-ні правопорушення» [випуск журналу № 2 (89) за лютий 2019 року, стор. 8–15], оскільки інформація, викладена в даній пу-блікації, абсолютно актуальна як у контексті повноважень Держаудитслужби, так і Рахун-кової палати.

1 Із зазначеним Порядком можливо ознайомитися на офіційному вебсайті Рахункової палати. Розділ «Діяльність» – «Засідання Рахункової палати» – «Засідання Рахункової палати, 29 січня 2019 року» (https://rp.gov.ua/Collegium/Collegium2019/?id=160).2 Із зазначеними звітами можливо ознайомитися на офіційному вебсайті Рахункової палати. Розділ «Діяльність» – «Річні звіти» (https://rp.gov.ua/Activity/Reports/).3 Увага! Наведені дані не є офіційною статистикою. Аналіз автор здійснював самостійно, тому існує можливість похибки. При цьому в контексті викладеного матеріалу така похибка не є суттєвою.


Із запровадженням нового ринку елек-тричної енергії придбання (закупівля) електричної енергії може відбуватися на різних сегментах ринку, до яких належать, зокрема:

� ринок двосторонніх договорів, які укла-дають між учасниками ринку в довільній формі для купівлі-продажу електричної енергії поза організованими сегмента-ми ринку;

� ринок «на добу наперед», на якому від-бувається купівля-продаж електричної енергії на наступну добу;

� внутрішньодобовий ринок, на якому купівля-продаж електричної енергії від-бувається безперервно впродовж доби її фізичного постачання;

� балансуючий ринок, організацію яко-го здійснює оператор системи передачі електричної енергії з метою балансу-вання в реальному часі обсягів вироб-ництва й імпорту електричної енергії та її споживання й експорту;

� роздрібний ринок, який функціонує для задоволення потреб споживачів в елек-тричній енергії.

одним з наслідків запровадження нового ринку електричної енергії з 01.07.2019 стала суттєва зміна принципів ціноутворення на електроенергію та умов правового регулю-вання відносин між учасниками ринку. В уза-гальненому вигляді ці зміни окреслені в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та кому-

нальних послуг (далі — НКРЕКП) від 08.08.2019 № 8312/13.1-/7-19 (далі — лист від 08.08.2019 № 8312/13.1-/7-19), з яким можна ознайомитися на стор. 39–42 цього випуску журналу.

Початок дії нового ринку елек-тричної енергії з 01.07.2019 суттєво вплинув і на ціну електроенергії на роздрібному ринку та дого-вірні відносини між постачаль-никами та споживачами, у тому

З 1 липня 2019 року в Україні на виконання вимог пункту 2 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі — Закон № 2019-VIII) почав діяти новий ринок електричної енергії, одним з наслідків запровадження якого з 01.07.2019 ста-ла суттєва зміна принципів ціноутворення на електроенергію та умов правового регулю-вання відносин між учасниками ринку.

Актуальні питання зміни ціни електричної енергії в договорах про закупівлю в умовах дії нового ринку. Запровадження нової моделі ринку електричної енергії

ВалеріЙ урлюк, координатор Навчально-консультаційного центру публічних закупівель го «Центр АСНДІ»

лариСа ШеВЧук, старший викладач кафедри цивільно-правових

дисциплін юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені лесі Українки

Балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутріш-ньодобовий ринок, двосторонні договори (далі — новий ринок електричної енергії) по-чинають діяти з 1 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ринок «на добу напе-ред», внутрішньодобовий ринок та двосто-ронні договори запроваджуються одночас-но (пункт 2 розділу XVII Закону № 2019-VIII).

Актуальні питання зміни ціни електричної енергії



числі за договорами про закупівлю електрич-ної енергії, укладеними відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922-VIII). Протягом червня – липня 2019 року переважна біль-шість споживачів, які є замовниками в розу-мінні Закону № 922-VIII (далі — замовники), зіткнулася з необхідністю збільшення ціни на електричну енергію в договорах про за-купівлю саме у зв’язку із набранням чин-ності з 01.07.2019 окремими статтями Закону № 2019-VIII. При цьому електропостачальни-ки за вільними цінами (далі — електропоста-чальники) та постачальники універсальних послуг мотивували необхідність збільшення ціни на електричну енергію/універсальні по-слуги установленням регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послу-ги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРго» на II півріччя 2019 року» (далі — Постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954).

Закономірно, що в замовників виникли пи-тання стосовно обґрунтованості збільшення ціни та відповідності законодавству запро-понованих постачальниками змін до чинних договорів про закупівлю, тим більше, що за-значену Постанову НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 наразі оскаржують у порядку адміні-стративного судочинства, а певний час її дія була взагалі зупинена.

У зв’язку із цим у пропонованому матеріалі спробуємо з’ясувати, чи є допустимим з по-зиції законодавства про ринок електричної енергії включення тарифу на послуги з пе-редачі електричної енергії до кінцевої ціни на електроенергію/універсальні послуги за діючими договорами і чи можуть замовники змінювати (збільшувати) ціну за договорами у зв’язку із запровадженням цього тарифу, зва-жаючи на вимоги законодавства про публічні закупівлі.

Оскарження Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954

Передусім доцільно звернутися до ситуації, яка склалася навколо оскарження Поста-нови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, якою з 01.07.2019 встановлено тариф на послуги з пе-редачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт·год. Ухвалою окружного адміністратив-ного суду міста Києва від 27.06.2019 у справі

№ 640/11330/19 (Єдиний державний реєстр судових рішень — 82677530, далі — ЄДРСР) дія Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 була зупинена в порядку забезпечення адміністра-тивного позову для всіх учасників ринку елек-тричної енергії з дня проголошення ухвали, тобто з 27.06.2019. Тож цей тариф на послуги з передачі електричної енергії фактично не був введений у дію з 01.07.2019.

Ухвалою від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 (ЄДРСР 83550476) цей же суд змінив встанов-лений раніше захід забезпечення адміністра-тивного позову та ухвалив зупинити дію оскар-жуваної Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 лише стосовно позивача і третіх осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, дію Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 було фактично відновлено для всіх учасників рин-ку електричної енергії, крім учасників справи щодо її оскарження, з 01.08.2019.

Разом з тим 01.08.2019 набрала чинності По-станова НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРго» (далі — Постанова НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411), якою затверджено новий розмір тари-фу на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн/МВт·год, а оскаржувана По-станова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 була ви-знана такою, що втратила чинність.

Таким чином, тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений Постано-вою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, фактично не застосовували протягом липня 2019 року у зв’язку із зупиненням даної постанови, а з 01.08.2019 почав діяти тариф, затверджений Постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411. У зв’язку із цим виникає питання щодо можли-вості застосування постачальниками та спо-живачами тарифу на послуги з передачі елек-тричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт·год згідно з Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 у відносинах, які тривали з 01.07.2019 до 31.07.2019.

Для вирішення даного питання слід зверну-тися до існуючої судової практики в подібних адміністративних спорах. Так, відповідно до правових позицій, викладених у постано-вах Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі № 21-421а14 (ЄДРСР 42202875) та від 20.01.2015 у справі № 21-295а14 (ЄДРСР 42576391), ухвала суду про вжиття заходів


забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов’язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирі-шення спору по суті.

Зміни у структурі ціни електричної енергії з початком дії нового ринку

Слід зауважити, що 2019 року замовники за-куповують електричну енергію за двома різними ціновими моделями: 1) в електро-постачальників (за вільними цінами) та 2) у постачальників універсальних послуг (за ці-нами, які розраховують у порядку, визначе-ному НкрекП) з урахуванням особливостей функціонування нового ринку (при цьому в пропонованому матеріалі не йдеться про ви-падки закупівлі електроенергії в постачаль-ника «останньої надії», зважаючи на поодино-кість і тимчасовий характер таких закупівель). У зв’язку із цим необхідно з’ясувати структуру кінцевої ціни на електричну енергію/універ-сальні послуги та принципи ціноутворення до і після початку дії нового ринку електрич-ної енергії.

Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 2019-VIII, постачання електричної енергії споживачам відбувається за вільними цінами, що не передбачає нормативного визначення структури кінцевої ціни, за якою електропос-тачальник здійснює постачання електроенер-гії споживачам (на відміну, наприклад, від ціни універсальних послуг або ціни електричної енергії, яку постачає постачальник «останньої надії»). Саме тому з’ясувати принципи ціно-утворення та структуру ціни електроенергії у цьому випадкові можливо лише на під-ставі комплексного аналізу правовідносин

між учасниками ринку, враховуючи останні роз’яснення НКРЕКП.

Так, згідно з інформацією, наданою НКРЕКП у листі від 08.08.2019 № 8312/13.1-/7-19, до 01.07.2019 ринок електричної енергії працю-вав за моделлю «єдиного покупця», в якій ДП

«Енергоринок» як оптовий поста-чальник електроенергії здійсню-вав закупівлю всієї електричної енергії, виробленої на електро-станціях, потужність чи обсяг від-пуску яких перевищують граничні показники, та весь її оптовий про-даж на оптовому ринку електрич-ної енергії України (далі — оРЕ). До початку запровадження нового ринку електричної енергії відпо-відно до Закону № 2019-VIII заку-півля електричної енергії електро-постачальниками для споживачів відбувалася відповідно до Закону

України «Про електроенергетику» та Правил оптового ринку електричної енергії, пого-джених Постановою НКРЕКП від 09.08.2012 № 1028 (далі — Правила оРЕ). Відповідно до 01.07.2019 фактична ціна закупівлі електричної енергії електропостачальниками на оРЕ фор-мувалася згідно з Правилами оРЕ. При цьому основним ціновим індикатором електричної енергії як товару на оРЕ була оптова ринкова ціна (далі — оРЦ). Відповідно до Правил оРЕ оРЦ визначалась як середньозважена вели-чина вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, що продають електричну енергію на оРЕ, з урахуванням витрат на про-ведення централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, ви-користання магістральних та міждержавних електромереж (тобто з урахуванням тарифу на передачу електричної енергії, встанов-леного Постановою НкрекП від 12.12.2018 № 1905), забезпечення функціонування оРЕ та додаткових загальнодержавних витрат (збір у вигляді цільової надбавки до діючо-го тарифу на теплову та електричну енергію, компенсація пільгових тарифів для деяких ка-тегорій споживачів, у першу чергу побутових споживачів тощо).

На підставі аналізу нормативно-правової бази з питань ціноутворення на електрич-ну енергію та функціонування оРЕ, яка ді-яла до 01.01.2019, з урахуванням відповідних роз’яснень Регулятора, можна дійти висно-вку, що кінцева ціна електричної енергії для

Виходячи з викладеного, можна стверджува-ти, що з дня набрання законної сили ухвалою від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 відсутні прямі заборони для застосування учасника-ми ринку (крім учасників справи, щодо яких продовжують діяти заходи із забезпечення адміністративного позову) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затверджено-го Постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, до правовідносин, які існували в період з 01.07.2018 до 31.07.2019.




споживачів (за вільними цінами) до 01.07.2019 включала такі складові:

� оптова ринкова ціна закупівлі електрич-ної енергії (далі — оРЦ), розрахована згідно з Правилами оРЕ, яка включала тариф на передачу електричної енер-гії, що був встановлений на той час По-становою НкрекП від 12.12.2018 № 1905;

� тариф (ціна) на послуги електропоста-чальника, який він встановлював само-стійно;

� регульований тариф на послуги з роз-поділу електричної енергії — у разі, якщо відповідно до Правил роздріб-ного ринку електричної енергії, за-тверджених Поставною НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі — ПРРЕЕ), оплату послуг з розподілу електричної енергії споживач здійснював через електро-постачальника.

З 01.07.2019 для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електро-постачальники здійснюють закупівлю елек-тричної енергії за двосторонніми догово-рами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансую-чому ринку, а також за допомогою імпорту імпорту, у зв’язку з чим ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегмента ринку, на якому електропоста-чальник здійснює її закупівлю. При цьому з дати запровадження нового ринку елек-тричної енергії оре не функціонує, а орЦ, яка раніше входила до структури ціни електроенергії, не застосовується.

У листі від 08.08.2019 № 8312/13.1-/7-19 НКРЕКП зазначає, що з 01.07.2019 для забезпечення постачання електричної енергії споживачам, зокрема тим, які в більшості випадків приєд-нані до мереж систем розподілу та не мають прямих договірних відносин з оператором системи передачі (ДП «НЕК «УКРЕНЕРго»), електропостачальник повинен закуповувати послуги з передачі електричної енергії в опе-ратора системи передачі (суб’єкта природної монополії), вартість яких оплачується окремо від закупівлі електричної енергії на ринку, за договором, укладеним з ДП «НЕК «УКРЕ-НЕРго». При цьому з урахуванням вимог тих статей Закону № 2019-VIII, які набрали чин-ності з 01.07.2019, відповідно до Порядку вста-новлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого

Постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 585, НКРЕКП встановила тариф на послуги з пе-редачі електричної енергії, який був затвер-джений Постановою НкрекП від 07.06.2019 № 954.

З аналізу нормативно-правової бази щодо функціонування нового ринку електрич-ної енергії (зважаючи й на відповідні роз’яснення Регулятора) випливає, що кін-цева ціна електричної енергії для спожива-чів за вільними цінами з 01.07.2019 включає такі складові:

Порівняльна структура кінцевої ціни елек-тричної енергії для споживачів за вільними цінами до і після запровадження нової моделі ринку наведена в таблиці 1 на стор. 31.

отже, до початку дії нового ринку тариф на по-слуги з передачі електричної енергії не входив

закупівельна ціна на електричну енергію як товар, тобто ціна, за якою електропостачальник закуповує елек-тричну енергії на відповідних сегмен-тах нового ринку;

1

тариф на послуги з передачі елек-тричної енергії, який електропоста-чальник оплачує операторові системи передачі в разі постачання електрич-ної енергії споживачам, електроус-тановки яких приєднані до мереж систем розподілу. У разі якщо елек-троустановки споживача приєднані безпосередньо до системи пере-дачі, тариф на послуги з передачі електричної енергії не включається до структури кінцевої ціни електро-енергії, а сплачується споживачем безпосередньо операторові системи передачі відповідно до укладеного з ним договору;

2

тариф на послуги з розподілу елек-тричної енергії — у разі, якщо від-повідно до ПРРЕЕ оплату послуг з розподілу електричної енергії спо-живач здійснював через електро - постачальника;

3

тариф (ціна) на послуги електро-постачальника, який він встановлює самостійно.

4


до структури кінцевої ціни, за якою електро-енергія надходила споживачам за вільними цінами. Існуючий раніше тариф на передачу електричної енергії [включаючи плату за центра-лізоване диспетчерське (оперативно-техноло-гічне) управління об’єднаною енергосистемою України] входив до складу оптової ринкової ціни електричної енергії, що розраховували згідно з Правилами оРЕ. З 01.07.2019 тариф на послуги з передачі електричної енергії входить до структу-ри кінцевої ціни електричної енергії, за якою здійснюється її постачання споживачам (крім випадків, коли електроустановки споживача приєд-нані до системи передачі).

При цьому слід зауважити, що тариф на передачу електричної енергії, який був затверджений Постановою НКРЕКП від 12.12.2018 № 1905 і діяв до 31.06.2019 включно, не є тотожним діючому з 01.07.2019 тарифові на по-слуги з передачі електричної енер-гії, який встановлений постановами НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та від

12.07.2019 № 1411. Ці тарифи відрізняються не лише назвами, але й економічним змістом, по-рядком (методикою) розрахунку та способом оплати.

Зміни в структурі цін на універсальні послуги

На відміну від вільних цін на електричну енер-гію структура ціни на універсальні послуги ви-значена в Законі № 2019-VIII.

Складова частина кінцевої ціни електричної енергії до 31.06.2019 (включно) з 01.07.2019

оптова ринкова ціна на електричну енергію (розрахована згідно з Правилами оРЕ)

(+)(у т. ч. тариф на передачу

електричної енергії1)(–)

Закупівельна ціна електричної енергії (форму-ється на відповідному сегменті нового ринку)

(–)(новий ринок не функціонував) (+)

тариф на послуги з передачі електричної енергії (–) (+)2

тариф на послуги з розподілу електричної енергії (+) або (–)3

тариф (ціна) на послуги електропостачальника (+) (не регулюється, постачальник визначає

самостійно)

Примітки1 Тариф на передачу електричної енергії, який був установлений Постановою НКРЕКП від 12.12.2018 № 1905, до 31.06.2019 входив до складу оптової ринкової ціни, яка розраховувалася згідно з Правилами ОРЕ, і окремо не ви-значався у структурі кінцевої ціни електричної енергії для споживачів за вільними цінами.2 Тариф на послуги з передачі електричної енергії, установлений постановами НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та від 12.07.2019 № 1411, з 01.07.2019 визначається в структурі кінцевої ціни електричної енергії для споживачів, елек-троустановки яких приєднані до мережі системи розподілу. Якщо електроустановки споживача приєднані без-посередньо до системи передачі, то тариф на послуги з передачі електричної енергії споживач сплачує безпо-середньо операторові системи передачі і не включається до кінцевої ціни. 3 Згідно з ПРРЕЕ, оплату послуг з розподілу електричної енергії споживач може здійснювати через електропос-тачальника або напряму за договором з оператором системи — залежно від обраної комерційної пропозиції. Регульований тариф на послуги з розподілу електричної енергії встановлює НКРЕКП окремо для кожного опе-ратора системи розподілу.

Таблиця 1Структура кінцевої ціни електричної енергії для споживачів за вільними цінами

(без урахування ПДВ)

Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та не-дискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвер-дженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора сис-теми розподілу відповідно до укладених дого-ворів про надання відповідних послуг (частина третя статті 63 Закону № 2019-VIII).




1

2

3

4

Така ж структура ціни на універсальні послуги визначена розділом 2 Порядку формування цін на універсальні послуги, затверджено-го Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177 (далі — Порядок № 1177). Водночас структура та порядок формування ціни, які передбачені цим розділом, підлягають застосуванню після закінчення перехідного періоду після початку дії нового ринку електричної енергії.

Так, згідно з пунктами 3.1–3.3 розділу 3 Порядку № 1177, у період до початку дії нового ринку елек-тричної енергії ціна на універсальні послуги включала такі регульовані тарифи та показники:1) прогнозована оптова ринкова ціна на елек-тричну енергію на розрахунковий квартал, за-тверджена Постановою НКРЕКП від 14.12.2018 № 1906 «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік» (далі — По-станова НКРЕКП від 14.12.2018 № 1906);2) тариф на послуги постачальника універ-сальних послуг, який встановлюють за резуль-татами конкурсу з визначення постачальни-ка універсальних послуг, або якщо конкурс з визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, то встановлює НКРЕКП як регульований тариф (наразі діють регульо-вані тарифи, які встановлені НКРЕКП окремо для кожного з постачальників);3) тариф на послуги з розподілу електричної енергії — у разі, якщо електроустановка спо-живача приєднана до мережі системи роз-поділу. Якщо ж електроустановка споживача приєднана безпосередньо до системи переда-чі, то зазначений тариф не включався до ціни на універсальні послуги для такого споживача.

Згідно з пунктами 2.2–2.3 розділу 2 та пункта-ми 3.7–3.17 розділу 3 Порядку № 1177, після по-чатку дії нового ринку електричної енергії — з 01.07.2019 — ціна на універсальні послуги включає такі складові:

ціна на електричну енергію, що скла-лася на ринку «на добу наперед» (крім ІІІ кварталу 2019 року, в якому продовжуватиме застосовуватися встановлена НКРЕКП прогнозована оптова ринкова ціна на електричну енергію за ІІ квартал 2019 року). Упро-довж IV кварталу 2019 р. – ІІ кварталу 2020 р. така ціна буде відповідним чином коригуватися, у тому числі з урахуванням показників, які діяли до запровадження нового ринку;

тариф на послуги постачальника уні-версальних послуг;

тариф на послугу з передачі елек-тричної енергії, установлений поста-новами НКРЕКП, — в усіх випадках, незалежно від приєднання електро-установок споживача до мереж сис-теми розподілу чи системи передачі;

тариф на послуги з розподілу елек-тричної енергії — лише у випадку, якщо електроустановка спожива-ча приєднана до мережі системи розподілу.

Порівняльна структура ціни на універсальні по-слуги до і після початку функціонування нової моделі ринку наведена в таблиці 2 на стор. 33.

отже, до початку дії нового ринку тариф на послуги з передачі електричної енергії не входив до структури ціни на універсальні по-слуги. З 01.07.2019 цей тариф на нормативному рівні (згідно з Порядком № 1177) включено до структури ціни на універсальні послуги.

Перші проміжні висновки

До початку дії нового ринку тариф на послуги з передачі електричної енергії не був передба-чений ні в структурі кінцевої ціни електричної енергії, яку споживачам постачали електро-постачальники, ні в структурі ціни на універ-сальні послуги.

З 01.07.2019 тариф на послуги з передачі елек-тричної енергії включається до структури кін-цевої ціни на електричну енергію, що поста-чається споживачеві, електроустановка якого приєднана до мережі системи розподілу, та сплачується ним у складі ціни спожитої елек-тричної енергії. У випадку, коли електроуста-новка споживача приєднана до системи пере-дачі, тариф на послуги з передачі електричної енергії сплачується споживачем самостійно операторові системи передачі та не включаєть-ся в ціну електричної енергії, яка постачається електропостачальником.

З 01.07.2019 тариф на послуги з передачі елек-тричної енергії включається до структури ціни на універсальні послуги на нормативному рівні (згідно з Порядком № 1177) та повинен сплачуватися споживачами, які закуповують електричну енергію в постачальника універ-сальних послуг. При цьому тариф сплачуєть-ся споживачем у складі ціни на універсальні послуги незалежно від того, приєднана його електроустановка до мережі системи розподі-лу чи системи передачі.


З огляду на викладене вимоги електропос-тачальника (постачальника універсальних послуг) щодо включення до складу ціни на електричну енергію/універсальні послуги з 01.07.2019 регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії є економічно обґрунтованими та відповідають чинному за-конодавству про ринок електричної енергії.

Зміна ціни електричної енергії в контексті законодавства про публічні закупівлі

У той же час зміни до чинних договорів про за-купівлю електричної енергії (за вільними ціна-ми чи в постачальника універсальних послуг) щодо включення тарифу на послуги з переда-чі електричної енергії до ціни на електричну енергію/універсальні послуги повинні відпо-відати вимогам частини четвертої статті 36 За-кону № 922-VIII, яка визначає вичерпний пере-лік випадків, за яких допускається зміна ціни та інших істотних умов договору про закупівлю.

Так, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону № 922-VIII, умови договору про заку-півлю не повинні відрізнятися від змісту тен-дерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) перемож-ця процедури закупівлі або ціни пропозиції

учасника в разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про заку-півлю не можуть змінюватися після його під-писання до виконання зобов’язань сторона-ми в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

� зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни та-кого товару на ринку, за умови, що зазначе-на зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII);

� зміни регульованих цін (тарифів) і норма-тивів, які застосовуються в договорі про за-купівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 7 час-тини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII).

Із цього приводу на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів про закупівлю у зв’язку з набранням чин-ності з 01.07.2019 окремими статтями Закону № 2019-VIII Мінекономрозвитку України нада-ло окремі роз’яснення, які викладені в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо змі-ни ціни у договорах постачання електрич-ної енергії», з яким можна ознайомитися на стор. 37–38 цього випуску журналу.

Таблиця 2Структура ціни на універсальні послуги (без урахування ПДВ)

Складова частина ціни на універсальні послуги

до 31.06.2019 (включно)

з 01.07.2019 до 30.09.2019

з 01.10.2019 до 31.06.2020 з 01.07.2020

Прогнозована оптова ринкова ціна на електричну енергію1 (+) (+)2 (+)

(для коригування) (–)

Ціна на електричну енергію, що склалася на ринку «на добу наперед»

(–) (–)(не застосовується)

(+)(з коригуванням) (+)

тариф на послуги з передачі електричної енергії3

(–) (+)

Тариф на послуги з розподілу електричної енергії (+) або (–)4

тариф на послуги постачаль-ника універсальних послуг5 (+)

Примітки1 Регульований показник, затверджений Постановою НКРЕКП від 14.12.2018 № 1906.2 Застосовується лише у ІІІ кварталі 2019 року згідно з пунктом 3.9 Порядку № 1177.3 Регульований тариф на послугу з передачі електричної енергії, установлений постановами НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 та від 12.07.2019 № 1411.4 Якщо електроустановка споживача приєднана безпосередньо до системи передачі, то зазначений тариф не включається до ціни на універсальні послуги для такого споживача. 5 Тариф встановлюється за результатами конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг, або якщо конкурс з визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, то встановлюється НКРЕКП як регульо-ваний тариф.




1

2

Так, у листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 Уповноважений орган зазначає, що в разі но-вого коливання ціни електричної енергії на ринку, що зумовлено реформуванням галузі електроенергетики України та призводить до зміни порядку формування ціни на електрич-ну енергію, сторони договору, укладеного за результатами проведених процедур закупі-вель до 01.07.2019, можуть використовувати випадок зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків без збільшення суми договору з від-повідним зменшенням кількості товару на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону.

очевидно, що вказаний випадок зміни істот-них умов договору не може бути використа-ний для збільшення ціни електричної енергії/універсальних послуг у зв’язку з включенням до її структури тарифу на послуги з передачі електричної енергії. У даній ситуації йдеться не про коливання ціни товару на ринку, а про зміну регульованих цін (тарифів), що перед-бачено пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII.

Стосовно цього в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 Мінекономрозвитку України лише зазначило, що, виходячи з нор-ми пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII, під час проведення процедур за-купівель для потреб наступного періоду та для укладення за їх результатами договорів про закупівлю на постачання електричної енергії замовникам слід передбачати в про-єктах договорів відповідний порядок змі-ни ціни на електричну енергію при засто-суванні тарифів та нормативів. Питання ж про можливість застосування замовниками пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII для зміни цін на електричну енер-гію/універсальні послуги за договорами про закупівлі, які були укладені до 01.07.2019, у да-ному роз’ясненні не розглянуто.

У той же час зі змісту пункту 7 частини четвер-тої статті 36 Закону № 922-VIII випливає, що для зміни ціни на електричну енергію договір повинен відповідати одночасно двом умовам:

передбачати застосування регульо-ваних цін (тарифів) або нормативів для визначення (розрахунку) ціни;

містити порядок зміни ціни у зв’язку зі зміною регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються в договорі.

Другі проміжні висновки

Зміна істотних умов договору про закупівлю електричної енергії, у зв’язку з набранням чин-ності з 01.07.2019 окремими статтями Закону № 2019-VIII, може відбуватися згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовують у договорі про закупівлю, й лише за умови встановлення в до-говорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Зміна ціни на електричну енергію/універсальні послуги у зв’язку зі зміною

регульованих цін (тарифів)

Спробуємо проаналізувати наявність умов для зміни ціни з 01.07.2019 згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII у договорах про закупівлю електричної енергії за вільними цінами та в постачальника універсальних послуг.

Як було вже зазначено, ціна на універсальні послуги формується відповідно до Порядку № 1177. Зокрема, Порядок № 1177 передбачає:

� визначену структуру ціни на універсаль-ні послуги та методику її розрахунку на основі формульного ціноутворення до і після початку дії нового ринку електрич-ної енергії, у тому числі регульовані ціни (тарифи) та інші нормативи, які визначає НкрекП та застосовують для розрахунку ціни. Згідно з положеннями розділу 3 По-рядку № 1177 ціна на універсальні послуги до початку дії нового ринку електричної енергії та в перший розрахунковий пері-од (ІІІ квартал 2019 р.) після запровадження нової моделі ринку складається виключно з регульованих цін і тарифів, які були вста-новлені НКРЕКП (див. таблицю 2 на стор. 33);

� порядок періодичної зміни (перера-хунку) ціни на універсальні послуги на кожний розрахунковий період (квар-тал), починаючи з дати початку дії ново-го ринку електричної енергії.

Водночас, як свідчить практика, у договорах про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладених замовника-ми до 31.06.2019 (за формою Типового договору згідно з додатком 6 до ПРРЕЕ), у переважній більшості випадків відсутні прямі норми, які б передбачали застосування в договорі регульо-ваних цін (тарифів) або встановлення порядку зміни ціни у зв’язку зі зміною таких цін (тарифів).


У той же час у комерційних пропо-зиціях, які є невід’ємною частиною договорів, зазвичай містяться відси-лочні норми на Порядок № 1177, який, своєю чергою, визначає регульовані ціни, тарифи і показники, що засто-совують для розрахунку ціни (про-гнозована оптова ринкова ціна на електричну енергію, затверджена Постановою НКРЕКП від 14.12.2018 № 1906, тариф на послуги постачаль-ника універсальних послуг, тариф на послуги з розподілу електричної енергії, тариф на послуги з переда-чі електричної енергії), та передбачає чіткий (з використанням формул) порядок роз-рахунку ціни на універсальні послуги в кожно-му розрахунковому періоді (кварталі) на основі регульованих цін, тарифів і показників. Нижче наведено приклади таких відсилочних норм у реальних комерційних пропозиціях постачаль-ників універсальних послуг.

Приклад 1 Ціна за одиницю товару визна-чена згідно з тарифами, які вста-

новлені відповідно до Порядку формування цін на універсальну послугу, затвердженого Регулятором, з врахуванням тарифу на послу-ги оператора системи розподілу. Ціна за оди-ницю товару може змінюватися у зв’язку із змінами складових витрат, які впливають на її формування. У разі зміни ціни за одиницю то-вару сторони здійснюють розрахунки за нови-ми цінами з дня їх введення в дію.

Приклад 2 Постачання електричної енергії в розрахунковому періоді здійсню-

ють за прогнозованою ціною (тарифом) за 1 кВт*год постачальника, яку розраховують та до-водять до відома споживача в порядку, установ-леному нормативними актами, затвердженими НКРЕКП. Ціна електричної енергії дорівнює ціні універсальної послуги відповідного класу на-пруги на відповідний період, яку визначають від-повідно до вимог Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого Постано-вою НКРЕКП від 05.10.2018 № 117.

Крім того, в укладених до 01.07.2019 договорах про постачання електричної енергії поста-чальником універсальних послуг переважно містяться умови, які дослівно повторюють зміст абзацу другого пункту 5.5 Типового договору (додаток 6 до ПРРЕЕ), у якому вказано, що «Сто-рони домовилися про те, що ціна на елек-тричну енергію, встановлена регулятором,

повинна бути обов’язкова для Сторін з дати її введення в дію».

Викладене дає підстави стверджувати, що в роз-глянутих договорах для розрахунку ціни засто-совують регульовані ціни, тарифи й нормативи та визначено відповідний порядок зміни ціни шляхом встановлення відсилочної норми на По-рядок № 1177, яким безпосередньо передбаче-но вказані ціни (тарифи) і показники, а також порядок зміни ціни на кожний розрахунковий період (квартал), починаючи з дати початку дії нового ринку електричної енергії. На нашу дум-ку, це дає можливість замовникам вносити зміни до таких договорів у зв’язку зі зміною регульова-них цін (тарифів) згідно з пунктом 7 частини чет-вертої статті 36 Закону № 922-VIII.

Дещо інакшою є ситуація із внесенням змін до договорів про закупівлю електричної енергії за вільними цінами, які укладені до 01.07.2019. За-звичай такі договори укладали на основі При-мірного договору про постачання електричної енергії споживачеві, який передбачений додат-ком 5 до ПРРЕЕ та, за окремими винятками, не передбачали застосування будь-яких регульо-ваних цін (тарифів) у структурі ціни електрич-ної енергії й не містили порядку зміни істотних умов договору згідно з пунктом 7 частини чет-вертої статті 36 Закону 922-VIII, у тому числі у ви-падках зміни регульованих цін (тарифів).

За такими договорами зміна ціни, у тому числі в частині її збільшення на величину тарифу на послуги з передачі електричної енергії, не від-повідатиме вимогам пункту 7 частини четвер-тої статті 36 Закону 922-VIII. Більше того, у разі внесення таких змін та оплати електричної енергії за новою ціною контрольні органи мо-жуть кваліфікувати різницю між первинною та сплаченою ціною як прямі збитки з відповід-ними правовими наслідками для замовника.

ДовідковоПостановою НКРЕКП від 18.07.2019 № 1525, яка набрала чинності 27.07.2019, внесено зміни до абзацу другого пункту 5.5 Типової форми до-говору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (дода-ток 6 до ПРРЕЕ), у зв’язку з чим дана норма має таку редакцію:«Сторони домовилися про те, що ціна на елек-тричну енергію, сформована Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердже-ної Регулятором, повинна бути обов’язкова для Сторін з дати її введення в дію».




1

2

Загальні висновки

Замовники можуть вносити зміни до договорів про постачання елек-тричної енергії постачальником уні-версальних послуг, укладених до 01.07.2019 за результатами проведених процедур закупівель, у зв’язку зі змі-ною регульованих цін (тарифів), у тому числі пов’язаних з набранням чин-ності з 01.07.2019 окремими статтями Закону № 2019-VIII, за умови, що в цих договорах передбачено застосування вказаних регульованих цін (тарифів) для розрахунку ціни та встановлено порядок її зміни — безпосередньо в тексті самого договору чи додатках до нього або шляхом посилання на нор-мативно-правовий акт — Порядок № 1177, яким ці умови передбачено від-повідно до законодавства.

Замовники можуть вносити зміни й до діючих договорів про закупівлю електричної енергії за вільними ці-нами на цих же підставах лише за умови, що в договорі прямо передба-чено застосування відповідних регу-льованих цін (тарифів) та встановле-но порядок зміни ціни на електричну енергію згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII.

В інших випадках замовникам доцільно за-мість зміни ціни електричної енергії припини-ти дію договору про закупівлю, який не може виконувати постачальник у зв’язку зі зміною регульованих цін (тарифів), та укласти (з ураху-ванням вимог Закону № 922-VIII) новий договір про постачання електричної енергії за цінами, сформованими відповідно до принципів ціно-утворення нового ринку електричної енергії.

Варто зауважити, що існуюча модель роздрібно-го ринку електричної енергії побудована таким чином, що в разі припинення (розірвання) до-говору про постачання електричної енергії або припинення її постачання електропостачаль-ником замовник не залишиться без необхідної йому електроенергії. Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 2019-VIII та пункту 3.4.2 ПРРЕЕ в разі необрання споживачем електро-постачальника, зокрема після розірвання до-говору з попереднім електропостачальником, постачання електричної енергії споживачам здійснює постачальник «останньої надії». При цьому, згідно з частиною восьмою статті 64 Закону

№ 2019-VIII та пунктом 3.4.4 ПРРЕЕ, постачальник «останньої надії» здійснює постачання з момен-ту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачаль-ником «останньої надії» і споживачем вважаєть-ся укладеним з початку фактичного постачан-ня електричної енергії такому споживачеві.

Таким чином, після розірвання договору до об-рання замовником нового електропостачаль-ника, у тому числі за результатами процедури закупівлі, постачання електричної енергії буде здійснювати постачальник «останньої надії». При цьому дещо вища ціна електричної енергії, у разі її постачання постачальником «останньої надії», не може бути аргументом на користь незаконного, з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII, внесення змін до діючого договору про закупівлю. У будь-якому випадкові, розглядаючи пи-тання про зміну ціни електричної енергії у зв’язку зі змінами регульованих цін, тарифів і показників, замовникові необхідно детально проаналізувати умови конкретного договору про закупівлю щодо наявності всіх необхідних умов та положень для застосування пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922-VIII. При цьому вносити відповідні зміни до дого-вору про закупівлю замовникові варто лише за відсутності сумнівів щодо їх правомірності, законності й обґрунтованості, адже тільки за таких обставин замовник зможе належним чином відстояти свою позицію в разі виник-нення спорів, у тому числі з контрольними та правоохоронними органами.

У запропонованому матеріалі висвітлена лише частина найбільш актуальних для замовників питань, пов’язаних зі зміною ціни електричної енергії в умовах запровадження нової моделі ринку. у наступних номерах журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми продовжимо розгляд проблемних ситуацій, з якими стика-ються замовники при необхідності зміни ціни на електричну енергію/універсальні послуги у випадах, передбачених Законом № 922-VIII, а та-кож спробуємо надати практичні рекомендації й поради стосовно формування порядку зміни ціни в проєктах договорів під час проведення процедур закупівель для потреб наступних періодів. Також до уваги замовників: 30.08.2019 НКРЕКП знизила тариф на передачу електрич-ної енергії (постанова НКРЕКП № 1781). Деталь-ніше на стор. 5 цього випуску журналу, а також у наступних випусках журналу.

Валерій Урлюк, Лариса Шевчук


Інформативний лист МЕРТУ

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ(Мінекономрозвитку)

вих. № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019

органи державної влади,органи місцевого самоврядування,установи, організації, підприємства

та інші суб’єкти сфери публічних закупівель

Щодо зміни ціни у договорахпостачання електричної енергії

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфе-ри публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за резуль-татами проведених процедур закупівель, у зв’язку із набранням чинності з 01.07.2019 окремих статей Закону України «Про ринок електричної енергії» та за результатами робочої наради, проведеної 23.07.2019 за участі представників Національної комісії, що здійснює державне ре-гулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) повідомляє.

Відповідно до пункту 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019 (далі — Закон № 2019) з 01 липня 2019 року починають діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу на-перед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі — новий ринок електричної енергії). При цьому балансуючий ринок, ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

Таким чином, відповідно до Закону, починаючи з 01.07.2019, купівля-продаж електричної енергії може відбуватися на різних сегментах ринку електричної енергії, зокрема:

двосторонні договори, що укладаються між учасниками ринку у довільній формі для купів-лі-продажу електричної енергії поза організованими сегментами ринку;

ринок «на добу наперед», на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на на-ступну добу;

внутрішньодобовий ринок, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється без-перервно впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;

балансуючий ринок, організацію якого здійснює оператор системи передачі електричної енергії з метою балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії;

ринок допоміжних послуг, необхідний оператору системи передачі для придбання допо-міжних послуг для забезпечення надійної роботи об’єднаної енергетичної системи України та належної якості електроенергії;

роздрібний ринок, що функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енер-гії та пов’язаних з цим послуг.

Крім того, у зв’язку із початком функціонування нового ринку електричної енергії відбулися зміни у принципах ціноутворення на ринку електричної енергії.

Враховуючи зазначене, інформуємо, що на запит Міністерства як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, НКРЕКП листом від 08.08.2019 № 8312/13.1/7-19 (копія додається) на-дала відповідні роз’яснення щодо порядку формування ціни електричної енергії з 01.07.2019 та можливості співставлення цін, за якими укладено договори на постачання електричної енер-гії до 01.07.2019 з індикативними цінами електричної енергії «на добу наперед», а також щодо

Інформативні листи МЕРТУ й НКРЕКП щодо зміни ціни в договорах постачання електричної енергії

1. Лист Мінекономрозвитку (вих. № 3304-04/33869-06) від 14.08.2019.2. Лист НКРЕКП (вих. № 8312/13.1-/7-19) від 08.08.2019.



органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію стосовно ко-ливання ціни електричної енергії на ринку.

У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12 2015 № 922-УІІІ (далі — Закон).

Частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю.

Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами ціни пропозиції учас-ника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого това-ру на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- зміни зокрема регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Таким чином, у разі чергового коливання ціни електричної енергії на ринку, що зумовлене реформуванням галузі електроенергетики України та призводить до зміни порядку форму-вання ціни на електричну енергію, сторони договору, укладеного за результатами проведених процедур закупівель до 01.07.2019 можуть використовувати випадок зміни ціни за одиницю то-вару до 10 відсотків без збільшення суми договору з відповідним зменшенням кількості товару на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону.

Внесення змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку має відбуватися шля-хом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

За інформацією НКРЕКП, з дати запровадження нового ринку електричної енергії для за-безпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу напе-ред», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Таким чином, ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю.

Згідно із частиною шостою статті 67 Закону № 2019 відповідно до правил ринку «на добу на-перед» та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купів-лі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

оприлюднення результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону № 2019 забезпечує ДП «оператор ринку» на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua ).

отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з вищезазначеного сайту.

Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну ін-формацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих до-кументів не є вичерпним.

Разом з тим зазначаємо, що виходячи з норми пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону, під час проведення процедур закупівель для потреб наступного періоду та для укладення за їх результатами договорів про закупівлю на постачання електричної енергії, замовникам слід передбачати у проектах договорів відповідний порядок зміни ціни на електричну енергію при застосуванні тарифів та нормативів.

З огляду на викладене, з метою попередження виникнення проблем із закупівлею елек-тричної енергії споживачами, які є замовниками у розумінні Закону у зв’язку із набранням чинності з 01 липня 2019 окремих норм Закону № 2019 та нормативно-правових актів НКРЕКП у частині, що пов’язана зі зміною порядку формування ціни електричної енергії, інформуємо про необхідність дотримання вимог вищевказаних законів та нормативно-правових актів, розроблених на їх виконання.

одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключ-но рекомендаційний та інформативний характер.

Додаток: копія листа НКРЕКП від 08.08.2019 № 8312/13.1/7-19 на 6 арк.

Директор департаменту регулювання публічних закупівель лілія лахтіонова


Інформативний лист НКРЕКП

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕРЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ

ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ(НКРЕКП)

вих. № 8312/13.1-/7-19 від 08.08.2019

Міністерство економічного розвитку і торгівлі україни

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комуналь-них послуг (далі — НКРЕКП, Регулятор), розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.07.2019 № 3304-04/31126-03 щодо надання інформації для визначення порядку зміни ціни у договорах про закупівлю електричної енергії з 01.07.2019 суб’єктами сфе-ри публічних закупівель, та в межах компетенції повідомляє.

Щодо зміни нормативно-правової бази для роботи ринку електричної енергії13 квітня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ринок елек-

тричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності 11 червня 2017 року.Законом визначено засади реформування ринку електричної енергії, реалізація яких

передбачена в два етапи. З 01.01.2019 за новими правилами стартувала робота роздрібного сегменту ринку електричної енергії, а з 01.07.2019 за новою моделлю почав функціонувати оптовий сегмент ринку електричної енергії. Пунктом 2 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі — новий ринок електричної енергії) починають діяти з 01 липня 2019 року. При цьому балансуючий ринок, ри-нок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджуються одночасно.

Таким чином, відповідно до Закону, починаючи з 01.07.2019, купівля-продаж електричної енергії може відбуватися на різних сегментах ринку електричної енергії, зокрема:

двосторонні договори, що укладаються між учасниками ринку у довільній формі для купів-лі-продажу електричної енергії поза організованими сегментами ринку;

ринок «на добу наперед», на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну добу;

внутрішньодобовий ринок, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється без-перервно впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;

балансуючий ринок, організацію якого здійснює оператор системи передачі електричної енергії з метою балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії;

ринок допоміжних послуг, необхідний оператору системи передачі для придбання допоміж-них послуг для забезпечення надійної роботи оЕС України та належної якості електроенергії;

роздрібний ринок, що функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енер-гії та пов’язаних з цим послуг.

Відповідно до статті 2 Закону НКРЕКП у визначені Законом строки затверджено основні до-кументи, необхідні для запровадження нової моделі ринку електричної енергії.

Купівля-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку регламентується Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 №1169, далі — Правила РДН/ВДР), а питання регулювання відносин, що виникають між учасниками ринку за двосторонніми договорами, на балансуючому ринку та ринку допо-міжних послуг визначені Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168, далі — Правила ринку). Взаємовід-носини, що виникають під час постачання електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для його власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учас-никами роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі — ПРРЕЕ).



Щодо зміни принципів ціноутворення та індикативних цін Слід зазначити, що у зв’язку з початком функціонування нового ринку електричної енергії

відбулися зміни у принципах ціноутворення на ринку електричної енергії. До 01.07.2019 ри-нок електричної енергії працював за моделлю «єдиного покупця», в якій ДП «Енергоринок» як оптовий постачальник електричної енергії здійснював закупівлю всієї електричної енергії, ви-робленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показ-ники, та весь її оптовий продаж на оптовому ринку електричної енергії України (далі — оРЕ).

До початку запровадження нового ринку електричної енергії відповідно до Закону заку-півля електричної енергії електропостачальниками для споживачів здійснювалася відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Правил оптового ринку електричної енергії, погоджених постановою НКРЕКП від 09.08.2012 № 1028 (далі — Правила оРЕ). Відповідно, до 01.07.2019 фактична ціна закупівлі електричної енергії електропостачальниками на оРЕ фор-мувалася згідно з Правилами оРЕ.

основним ціновим індикативом електричної енергії як товару на оРЕ була оптова ринкова ціна (далі — оРЦ). Відповідно до Правил оРЕ оРЦ визначалась як середньозважена величина вартості закупівлі електричної енергії від усіх виробників, що продають електричну енергію в оРЕ, з урахуванням витрат на проведення централізованого диспетчерського (оператив-но-технологічного) управління, використання магістральних та міждержавних електромереж (тариф на передачу електричної енергії), забезпечення функціонування оРЕ та додаткових загальнодержавних витрат (збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на теплову та електричну енергію, компенсація пільгових тарифів для деяких категорій споживачів, у пер-шу чергу побутових споживачів тощо). Інформація щодо рівнів оРЦ на постійній основі опри-люднювалась на вебсайті ДП «Енергоринок» (http://uww.er.gov.ua/), зокрема, у розділі: головна сторінка/Функціонування оРЕ/Аналіз цін в оРЕ/оптова ринкова ціна.

З дати запровадження нового ринку електричної енергії для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобово-му ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Таким чином, ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здій-снює її закупівлю.

Згідно із частиною шостою статті 67 Закону відповідно до Правил РДН/ВДР за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного роз-рахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

оприлюднення результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку відповідно до Закону забезпечує ДП «оператор ринку» на своєму вебсайті (http://oree.com.ua).

Щодо регульованих цін (тарифів) та їх складовихЗ 01.07.2019 для забезпечення постачання електричної енергії споживачам, зокрема, тим,

які у більшості випадків приєднані до мереж систем розподілу та не мають прямих договір-них відносин з оператором системи передачі (ДП «НЕК «УКРЕНЕРго»), електропостачальник повинен закуповувати послуги з передачі електричної енергії у оператора системи передачі (суб’єкта природної монополії), вартість яких оплачується електропостачальником окремо від закупівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, за відповідно укладеним догово-ром безпосередньо між електропостачальником та ДП «НЕК «УКРЕНЕРго».

Відповідно до частини п’ятої статті 33 Закону оплата послуг з передачі електричної енер-гії здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. При цьому, тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окрему складову витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладен-ня на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до Процедури встановлення (перегляду) тарифу для ліцензіата з передачі елек-тричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.12.2003 № 1456 (зі змінами), НКРЕКП постановою від 12.12.2018 № 1905


«Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРго» на 2019 рік» встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії з розбивкою по кварталах.

З урахуванням вимог статей Закону, що набрали чинності з 01.07.2019, НКРЕКП відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 585, встановлений тариф на послуги з передачі електричної енергії, який згідно з постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРЕо» на II півріччя 2019 року» має застосовуватися з 01.07.2019.

У зв’язку із Положенням про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку елек-тричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 512), ви-никла необхідність перегляду структури та рівня тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРго». Постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРго» встановлений тариф на послуги з передачі електричної енергії, що має застосовуватися з 01.08.2019.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3.1.1 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ постачання (про-даж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універ-сальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачаль-ника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні поло-ження» Закону тимчасово, на період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потуж-ністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону. Постачальник універсальних послуг не може відмовити споживачам, які мають право на універсальну послугу та які знаходяться в межах території здійснення його ді-яльності, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, в укладенні договору постачання електричної енергії.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону постачальник універсальних послуг надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (та-риф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Порядок формування цін на універсальні послуги затверджений постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1177.

Згідно з положеннями статті 64 Закону постачальник «останньої надії», який надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у визначених законодавством випадках (зокре-ма, банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; необрання споживачем елек-тропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; тощо), зобов’язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купів-лі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника «останньої надії», ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора систе-ми розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Інформативний лист НКРЕКП



Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії спожи-вачам постачальником «останньої надії», затверджений постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179.

Щодо умов договорів між електропостачальником та споживачемЗ урахуванням змін, що відбулися з 01.07.2019 у структурі ринку електричної енергії, а також

у взаємовідносинах між учасниками ринку електричної енергії, кінцева ціна електропоста-чальників як за вільними цінами, так і постачальників універсальних послуг та постачальника «останньої надії», за якою вони здійснюють постачання електричної енергії, у загальному ви-падку складається з таких складових:

закупівельна ціна на електричну енергію як товар (ціна, за якою електропостачальник за-купив електричну енергії на ринку електричної енергії);

тариф на послуги з передачі електричної енергії (який у загальному випадку оплачується електропостачальником оператору системи передачі, як зазначено вище);

тариф на послуги з розподілу електричної енергії оператора системи розподілу на підставі договору укладеного між споживачем/електропостачальником та оператором системи розпо-ділу, на території якого знаходяться споживачі електропостачальника. У випадку вибору спо-живачем оплати послуг з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу, ця складова не враховуватиметься у кінцевій ціні електропостачальника. Тарифи на послуги операторів систем розподілу є також регульованими та встановлюються НКРЕКП відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електрич-ної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175;

тариф (ціна) на послуги електропостачальника. У разі постачання електричної енергії за вільними цінами, ціна на послуги електропостачальника визначається електропостачальни-ком самостійно. У випадку постачання постачальником універсальних послуг або постачаль-ником «останньої надії» тарифи на їх послуги відповідно до Закону визначаються за результата-ми конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг або постачальника «останньої надії», або якщо конкурс не відбувся встановлюються НКРЕКП.

Відповідно до пункту 3.2.1 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій.

обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним елек-тропостачальником та споживачем договору.

При цьому, відповідно до пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III ПРРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електро-постачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов’язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Наразі до НКРЕКП надходять численні звернення як від замовників у розумінні Закону Укра-їни «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про закупівлі), так і від учасників ринку електричної енергії, які беруть участь у процедурах публічних закупівель, викликані змінами, що відбулись на ринку електричної енергії з 01.07.2019. Зокрема, існує потреба в наданні роз’яснень право-мірності та підстав внесення змін до умов договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії внаслідок змін механізму та складових ціноутворення на ринку електричної енергії; не-обхідності проведення нових процедур закупівлі електричної енергії; одночасного укладення двох договорів під час здійснення закупівель електричної енергії — договору про закупівлю відповідно до вимог Закону про закупівлі та договору про постачання електричної енергії від-повідно до вимог Закону та ПРРЕЕ, та інше.

У зв’язку із вищезазначеним просимо Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що ре-алізує державну політику у сфері публічних закупівель, також надати НКРЕКП роз’яснення із перелічених питань.

Член НкрекП о. антонова


Потужніший двигун як ознака покращення якості предмета закупівлі та відсутність податкової операції як ознака підробки аналогічного договору

На основі Постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 913/416/18.

однією з підстав для внесення змін до договору про закупівлю відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону є покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшен-ня суми, визначеної в договорі. Як бачимо з тек-сту норми, єдиним обмеженням використання даного пункту є заборона збільшувати загальну ціну договору, а покращення може стосуватися як товару, так і послуги чи роботи. Щоб скорис-татися даною нормою, замовникові ще до вне-сення змін до договору необхідно подбати про отримання від контрагента документального підтвердження факту покращення предмета закупівлі.

Варіанти покращення якості предмета закупівлі можуть бути доволі різноманітними й залежать від специфіки предмета закупівлі. З нижченаве-деного рішення дізнаємось, який параметр тран-спортного засобу було визнано як покращення якості предмета закупівлі та надав можливість постачальникові замінити модель автомобіля, зазначену в тендерній пропозиції, на іншу.

У рубриці «Судова практика» журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 7 (94) за липень 2019 року на стор. 48 ми розглядали фіскальну службу як орган державної влади, до якого за-мовник може звернутися на підставі ч. 7 ст. 28 Закону для перевірки інформації, поданої учас-ником на підтвердження такого кваліфікацій-ного критерію, як наявність працівників відпо-відної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Нижченаведене ж рішення показує, як фіскальна служба може допомогти переві-рити дійсність договору, наданого учасником як документальне підтвердження досвіду вико-нання аналогічного договору. Наприклад, якщо учасник має досвід продажу автомобілів, то з

високою ймовірністю такий учасник є платни-ком ПДВ, а тому учасник повинен подавати до фіскальних органів інформацію, зокрема, щодо ПДВ за договором, який надають у складі тен-дерної пропозиції.

Як дізнаємося з рішення, прокурор використо-вує можливість перевірити у фіскальній службі інформацію щодо відображення в податковій звітності учасника даних, які стосуються нада-ного для підтвердження кваліфікації договору. Як не дивно, підозри прокурора виявилися не-безпідставними: учасник дійсно не відображав у податковій звітності операцію за аналогічним договором, а тому такий договір має ознаки фік-тивності. Разом з тим суд робить неочікувані ви-сновки, про які дізнаємось нижче.

Позиція прокуратури

Прокурор наголошує на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було надано належної оцін-ки доданому прокурором до позовної заяви листу головного управління Державної фіскаль-ної служби в луганській області від 05.05.2018 № 2924/9/12-52-12-01-32, з якого видно, що ТоВ «Х» (учасник процедури закупівлі) не відобра-жало в податковій звітності здійснення роз-рахунків з тоВ «Y», що, на думку прокурора, викликає сумнів у фактичному виконанні вка-заного договору та як наслідок свідчить про те, що тендерна пропозиція ТоВ «Х» не відповіда-ла вимогам тендерної документації.

Безпідставно не було прийнято як належний та допустимий доказ у даній справі висновок судо-вої автотоварознавчої експертизи від 07.06.2018 № 622, проведеної в межах кримінального

СУДОВА ПРАКТИКА

ПІДгоТУВАВ

Микола ПаВлеНко,фахівець у сфері публічних закупівель,

юрист ТоВ «Тендерне агентство Радник»


СуДоВа Практика

провадження, відкритого за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодек-су України, яким було встановлено, що технічні характеристики автомобілів (сміттєвоз порталь-ний KGP 8.2 «Кобальт» та сміттєвоз портальний KGP 8.1 «Кобальт») не відповідають технічним вимогам до предмета закупівлі в частині ванта-жопідйомності устаткування та габаритних роз-мірів автомобілів по висоті.

Позиція суду

Щодо аналогічного договору в складі тендер-ної пропозиції учасника. Колегія суддів зазна-чає, що посилання прокурора на лист головного управління Державної фіскальної служби в лу-ганській області від 05.05.2018 № 2924/9/12-52-12-01-32, з якого видно, що ТоВ «Х» не відображало в податковій звітності здійснення розрахунків з ТоВ «Y», що, на думку прокурора, викликає сум-нів у фактичному виконанні вказаного договору та як наслідок свідчить про те, що тендерна про-позиція ТоВ «Х» не відповідала вимогам тен-дерної документації, є безпідставним, оскільки недотримання контрагентом тоВ «х» вимог податкового законодавства не може свідчити про відсутність факту реального здійснення господарської операції.

Щодо внесення замовником змін до дого-вору про закупівлю в частині покращення якості предмета закупівлі. Відповідач (замов-ник) доручив КП «Сєвєродонецьккомунсер-віс» здійснити порівняльний аналіз технічних характеристик сміттєвозів портальних KGP-8.2 та KGP-8.1. отримано відповідь про те, що сміттєвоз портальний KGP-8.2 на шасі Foton Daimler обладнаний двигуном Cummis ISF3.8S потужністю 160 кінських сил, натомість автомо-біль KGP-8.1 на шасі Foton Daimler обладнаний

двигуном Perkins Ti потужністю 135 кінських сил. Інших принципових характеристик, що могли б впливати на здатність сміттєвоза до перевезен-ня твердих побутових відходів у стандартному бункері обсягом 8 м3, у даних моделях сміттє-возів немає. отже, саме тип двигуна зі збіль-шеною потужністю і є покращенням якості предмета закупівлі й таким, що не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі.

Висновок

Щодо аналогічного договору. Хоча апеляційний суд і зазначив, що недотримання контрагентом вимог податкового законодавства не може свід-чити про відсутність факту реального здійснен-ня господарської операції, та замовник може визначати в умовах тендерної документації, що для поданих учасниками аналогічних договорів з ПДВ одним з доказів фактичного здійснення господарської операції буде дотримання сторо-нами аналогічного договору вимог податкового законодавства, у тому числі обов’язкового відо-браження в податковій звітності операції за ана-логічним договором. У такому випадкові, якщо учасник надасть для підтвердження кваліфіка-ції договір, за яким не було подано податкову звітність, то відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону після отримання достовірної інформації про невідпо-відність учасника вимогам кваліфікаційних кри-теріїв замовник зможе відхилити тендерну про-позицію такого учасника.

Щодо внесення змін до договору про закупів-лю в частині покращення якості предмета за-купівлі. Зважаючи на те, що покращення якості предмета закупівлі залежить від його специфі-ки, у даному випадкові підставою для внесення змін до договору слугувало покращення якості (збільшення потужності двигуна).

Коли публікація повідомлення про внесення змін до договору не є обов’язковою

На основі Постанови Київського районного суду м. Полтави від 19.06.2019 у справі № 552/2358/19.

оприлюднення певної інформації про закупів-лю потребує особливої уваги, оскільки відпо-відно до ст. 16414 Кодексу України про адміні-стративні правопорушення неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інфор-мації про закупівлі відповідно до вимог зако-нодавства призводять до накладення штрафу

на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 11 900,00 грн до 17 000,00 грн за ч. 1 ст. 16414).

Так, ст. 10 Закону України «Про публічні закупів-лі» (далі — Закон) передбачено, що замовник


Судова практика

самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, установленому Уповноваженим органом та За-коном, інформацію про закупівлю, зокрема по-відомлення про внесення змін до договору — протягом трьох днів з дня внесення змін.

Варто звернути увагу, що в листі Уповноваже-ного органу з питань закупівель від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 «Щодо застосування зако-нодавства в сфері закупівель» (детальніше — у журналі «Радник в сфері державних закупі-вель» № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 31) за-значено, що повідомлення про внесення змін до договору замовник оприлюднює відповідно до ст. 10 Закону саме щодо договорів про закупів-лю в розумінні Закону, тобто укладених за ре-зультатом проведення однієї з процедур закупі-вель, передбачених ст. 12 Закону, та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону і ст. 10 Закону.

У той же час органи Казначейства, а також контрольні органи можуть мати іншу позицію та можуть наполягати на обов’язкові замовни-ка публікувати будь-які зміни до договору. Що із цього приводу думає суд — розглянемо в нижченаведеному рішенні.

Позиція контрольного органу

В порушення абз. 8 ч. 1 ст. 10 Закону Департа-ментом будівництва містобудування і архітек-тури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (відповідальний — голова тендерного комітету) в системі електронних закупівель (за посилан-ням https: //prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-02-07-000164-b) тричі не оприлюднено повідомлен-ня про внесення змін до договору підряду від 16.03.2018 за № 03-18/39 з ТоВ «Компанія Рембуд-гарант» в частині додаткових угод від 27.04.2010 за № 1, від 22.12.2018 за № 2, від 26.12.2018 за № 3.

Позиція замовника

Система майданчиків у системі електронних закупівель розроблена таким чином, що при публікації повідомлень про внесення змін до договору потрібно натиснути на відповідний пункт, передбачений ч. 4 ст. 36 Закону, і лише тоді система допустить замовника до внесення змін до договору.

Додаткові угоди, укладені в межах дії основного договору підряду, не стосувались істотних умов

договору, зокрема й ціни договору, тобто сума, закладена на проведення робіт, не змінювалась. Зміни стосувались обсягу фінансування на по-точний рік. Таким чином, відповідач наголошує на тому, що не мав технічної можливості опри-люднити зміни до договору, а оприлюднення інформації, яка не підпадає під визначені в про-грамі причини додання змін до договору, є пря-мим порушенням вимог ст. 36 Закону. Будь-якого умислу на вчинення адміністративного право-порушення у оСоБИ_1 не було. Додаткові угоди було зареєстровано в управлінні Державного казначейства, яке й перевіряло їх законність.

Позиція суду

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 490 від 22.03.2016 визначе-но форму повідомлення про внесення змін до договору. П. 11 та п. 14 форми повідомлення про внесення змін до договору визначено випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з ч. 4 ст. 36 Закону.

Вивченням додаткових угод від 27.04.2018 за № 1, від 22.12.2018 за № 2, від 26.12.2018 за № 3, наявних у матеріалах адміністративної справи, виявлено, що договірна ціна робіт не змінюва-лась, а зміни стосувались обсягів фінансування в межах визначеної основним договором ціни робіт. Встановлені додатковими угодами зміни не є, зокрема, й істотними умовами договору.

Абз. 8 ч. 1 ст. 10 Закону передбачена необхідність оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору — протягом трьох днів з дня внесення змін. Разом з тим наведеним вище встановлено, що програмою ProZorro передба-чено вичерпний перелік причин додання змін до договору, згідно з якими зміни в додаткових угодах від 27.04.2018 за № 1, від 22.12.2018 за № 2, від 26.12.2018 за № 3 програмою не передбачені.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністра-тивного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

Висновок

Як бачимо із судового рішення, у наведеному прикладі суд вважає, що замовники не мають обов’язку публікувати додаткові угоди до до-говору, які не стосуються випадків змін до до-говору, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону.

Микола Павленко


ПРАКТИКА ОСКАРЖЕННЯ


аГія ЗаГребельСька, колишній державний уповноважений Антимонопольного

комітету України, колишній член Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про

порушення законодавства у сфері публічних закупівель

Позиції органу оскарження в прикладах: заретушовані дані та інформація в документах тендерної пропозиції учасника

Номер рішення та оголошення про закупівлю:

рішення № 3483- р/пк-пз від 26.03.2019, оголошення № UA-2018-12-11-004462-c*

Позиція скаржника. Скаржник зазначає, що ТоВ «А» на виконання вимог тендерної до-кументації надало тайм-чартерну угоду, яка містить заретушовані (замальовані, закриті) дані, внаслідок чого фактично обсяг інформації наданих учасником копій не відповідає оригі-налам документів. Документацією не перед-бачено умов, які б надавали учасникам право на часткове закриття інформації, викладеної в складі пропозиції. Крім того, вимогами ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) передбачено, що конфіденційною не може бути визначена інформація про запро-поновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям.

Позиція замовника. Замовник зазначає, що до-кументація не містить заборони щодо закрит-тя інформації, яка становить комерційну таєм-ницю та не передбачає здійснення учасниками розрахунків ціни пропозиції на підставі даних щодо орендної ставки зафрахтованих суден. Враховуючи визначення формальних помилок Законом, а також вимоги документації в частині того, для чого вимагалися ті чи інші документи і що мали підтверджувати, неможливість ви-значити (через спосіб відображення у вигляді чорного прямокутника) ставки фрахту за добу у наданій ТоВ «А» копії чинної тайм-чартерної угоди на судно було визнано тендерним коміте-том як допущення формальної помилки, що не

є підставою для відхилення пропозиції. Твер-дження скаржника, що закриття певної інфор-мації порушує норми ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», є необґрунтованим і таким, що не відповідає дійсності. Документи, надані ТоВ «А» на підтвердження таких крите-ріїв, не визначені останнім як конфіденційні й доступні для відкриття та ознайомлення на веб-порталі Уповноваженого органу.

Позиція органу оскарження. Документація не містить вимог щодо необхідності надан-ня інформації щодо ставки, за якою учасник фрахтує відпорне обладнання. Скаржник не зазначив, у чому саме полягає невідповідність пропозиції ТоВ «А» умовам документації, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволен-ня скарги в цій частині.


рішення № 4481-р/пк-пз від 12.04.2019, оголошення № UA-2018-12-28-000538-c*

Позиція скаржника. Скаржник зазначає, що ТоВ «Д» надано трудову книжку, інформація щодо попереднього місця роботи (остання сторінка) в якій заретушована, хоча замовник цього не дозволяв робити.

Позиція замовника. Замовник зазначає, що учасник дотримався вимог Закону України «Про захист персональних даних», у зв’язку із цим це зауваження скаржника є безпідставним та необґрунтованими.

Позиція органу оскарження. Документація не містила окремих вимог щодо необхідності

Подекуди замовники стикаються із ситуаціями, коли в документах тендерної пропозиції учасника наявні заретушовані дані. Чи є такі дії учасника підставою для відхилення його пропозиції через невідповідність вимогам документації? З іншого боку, учасники міркують над тим, яку інформацію і за яких умов можуть на свій розсуд заштрихувати. У цій статті роз-глянемо практику органу оскарження щодо заявленого питання.


Практика оскарження

* Звертаємо увагу читачів! За номером оголошення про закупівлю та реквізитами рішення Колегії ви можете на вебпорталі prozorro.gov.ua переглянути обставини справи та повний текст рішення органу оскарження.

1. Як видно з наведених вище прикладів, орган оскарження не кваліфікує як порушення чи не-відповідність закреслені (замальовані, заретушовані) дані/інформацію в документах, що пода-ють у складі тендерної пропозиції учасника, якщо такі дані/інформація не вимагала тендерна документація.

2. Також закреслені (замальовані, заретушовані) дані не вважаються, за практикою органу оскар-ження, інформацією/документами, що віднесені учасником до конфіденційних у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

3. При цьому зазначене може бути визнано органом оскарження як порушення вимог тендерної документації та як підстава для відхилення пропозиції учасника в разі, якщо:- такі дані/інформацію відповідно до умов тендерної документації учасник повинен був по-

дати в складі своєї тендерної пропозиції;- такі дані/інформація необхідні для визначення відповідності пропозиції учасника вимогам

тендерної документації (наприклад, коли вимагають надати документальне підтвердження наявності досвіду виконання поставок конкретної кількості товару у вигляді копій договорів, а учасник у таких копіях кількість товару закреслив);

- документація передбачала пряму заборону будь-яких закреслень у документах пропозиції;- закреслення призводять до неможливості ознайомлення зі змістом документа.

Коментар

Агія Загребельська

надання учасником інформації про попереднє місце роботи працівників учасника. Врахову-ючи викладене, ТоВ «Д» не порушило умови документації, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.


рішення № 1555-р/пк-пз від 13.02.2019, оголошення № UA-2018-12-28-000527-b*

Позиція скаржника. Скаржник зазначає, що в складі пропозиції переможця надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фор-мувань, який містить закреслення знаків реє-страційного номера облікової картки платни-ка податків, а отже свідчить про невідповідність документації в цій частині.

Позиція замовника. Замовник зазначає, що при перевірці наданого витягу встановлено, що витяг саме в такому вигляді було надано учаснику. Витяг формується в автоматичному порядку, форма витягу затверджена чинним за-конодавством. Скаржник міг так само самостій-но перевірити відповідність поданого витягу в реєстрі, доступ до якого є вільним.

Позиція органу оскарження. Відповідно до пункту 6 наказу Міністерства юстиції України від 31.03.2015 № 466/5 «Про деякі питання надан-ня відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, що містяться в Єдиному державному

реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів обліко-вих карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно. Крім того, документація не містить вимог щодо необ-хідності надання зазначеного документа саме в складі пропозиції. Враховуючи викладене, переможець не порушив умов документації, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволен-ня скарги в цій частині.


рішення № 9581-р/пк-пз від 17.09.2018, оголошення № UA-2018-06-13-000623-b*

Позиція скаржника. Скаржник зазначає, що учасник ТоВ «Е» — єдиний з усіх учасників, який надав копії аналогічних договорів із за-кресленими даними щодо кількості та ціни поставленої за такими договорами продукції, що викликає сумніви у відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, оскільки виключає можливість хоча б наближено визначити об’єм виконаних учасником поставок.

Позиція органу оскарження. Документація не містила окремих вимог щодо необхідності під-твердження кількості товару, поставленого за аналогічними договорами.

Враховуючи викладене, ТоВ «Е» не порушило умови документації, у зв’язку із чим відсутні під-стави для задоволення скарги в цій частині.


МОНІТОРИНГ ЗАКУПІВЕЛЬ


іриНа аНтоНоВа,головний редактор журналу

«Радник в сфері державних закупівель»

Несвоєчасна відповідь на звернення учасника щодо тендерної документації

інформація про закупівлю*

UA-2018-10-04-000683-b.

Відкриті торги з публікацією англійською мовою. ДК 021:2015: 90510000-5. — Утилізація/ви-далення сміття та поводження зі сміттям.

очікувана вартість:12 096 800,00 грн.

Підставою для прийняття рі-шення про поча-ток моніторингу закупівлі є дані автоматичних індикаторів ризиків, а саме: RISK1-12.

інформація щодо моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу закупівлі встановлено, що замовник на звернення по роз’яснення щодо тендерної докумен-тації (далі — ТД), яке оприлюднене в електронній системі закупівель 24.10.2018, опри-люднив роз’яснення на звернення 08.11.2018, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 23 Закону** щодо несвоєчасного надання такого роз’яснення та його публікації відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» на вебпорталі Уповноваженого органу.Статус***: порушення виявлені.Замовник не погодився зі змістом висновку Держаудитслужби про результати мо-ніторингу закупівлі та оскаржив його до суду. З позиціями суду знайомимось далі.

Справа № 320/733/19 (24.05.2019)Щодо суті порушення, встановленого під час моніторингуВідповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, за зазначе-ною процедурою закупівель, у розділі «Роз’яснення до процедури» 24.10.2018 опу-бліковано запитання до тендерної документації. Відповідь на це звернення надано та розміщено (оприлюднено) в електронній системі 08.11.2018.Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону, замовник повинен прийняти рішення щодо надання від-повіді на звернення по суті та оприлюднити в електронній системі закупівель таку відповідь протягом трьох днів з дня опублікування звернення. Замовник надав відповідь на зазначене звернення лише на 11-й робочий день, чим прострочив строк надання відповіді на звернення, визначений ч. 1 ст.23 Закону.

Щодо тверджень позивача про самостійне усунення порушень відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗаконуЯк встановлено з відомостей, розміщених в електронній системі закупівель, зміни до ТД позивач оприлюднив в електронній системі закупівель 01.11.2018 та 08.11.2018 відповідно.При цьому, як встановлено з витягу з протоколу замовника (щодо внесення змін до ТД) від 07.11.2018, позивач дійшов висновку про внесення змін до підпункту 2.2 пункту 2 «Наявність обладнання та матеріально-технічної бази» та підставою для внесення змін, зокрема, зазначає запитання учасника від 24.10.2018. Водночас за-значене у витязі з протоколу не узгоджується з дійсними обставинами.Як встановлено з відомостей з електронної системи закупівель, 24.10.2018 о 09:45 учасник процедури закупівлі оприлюднив звернення, відповідно до якого учасник пропонував викласти пункт 7.8 договору про закупівлю в новій редакції.Тобто із зазначених відомостей установлено, що звернення (запитання) учасника, оприлюднене в системі електронних закупівель 24.10.2018, аж ніяк не стосувалося питання щодо наявності в учасника матеріально-технічної бази або питання щодо відповідальності за порушення господарського зобов’язання, як на це посилається позивач у витязі з протоколу або у відповіді на звернення, оприлюднене 08.11.2018, а тому роз’яснення на вказане звернення від 24.10.2018 позивач повинен був нада-ти учасникові протягом трьох робочих днів з дня його оприлюднення.отже, позивач без поважних причин не надав учасникові закупівлі роз’яснення по суті його звернення в строки, передбачені ч. 1 ст. 23 Закону. Необґрунтованим є твердження позивача, що підготовка роз’яснення потребувала додаткових кон-сультацій зі спеціалістами замовника, оскільки відповідь на звернення учасника викладена з посиланням на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.12.2016 (вих. № 3302-06/42560-06) з точним копіюванням його змісту.Тобто позивач мав змогу своєчасно надати учасникові закупівлі відповідь на звернення, з посиланням на зазначений лист Мінекономрозвитку, оскільки він да-тований майже за два роки до дати оприлюднення учасником звернення.Суд зазначив, що відповідач як суб’єкт владних повноважень надав суду достатньо належних доказів на підтвердження правомірності свого висновку та в задоволен-ні позову відмовив. Замовник подав апеляційну скаргу, розгляд якої, згідно з даними Єдиного дер-жавного реєстру судових рішень, призначено на 12 вересня 2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83141736), тож слідкуймо за перебігом подій.


Моніторинг закупівель

Ненадання учасником у складі тендерної пропозиції проєкту договору. Надання учасником у складі тендерної пропозиції документів, складених російською мовою

інформація про закупівлю*

UA-2018-06-15-000121-a.

Відкриті торги.

ДК 021:2015: 31510000-4. — Електричні лам-пи розжарення.

очікувана вартість:4 060 008,00 грн.

Підставою для прийняття рішення про початок моніто-рингу закупівлі є інформація, отримана від органів держав-ної влади, ор-ганів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушен-ня (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

інформація щодо моніторингу закупівлі. У результаті аналізу відповідності тен-дерної пропозиції переможця вимогам ТД, зокрема, встановлено, що: 1) згідно з додатком 4 ТД, учасник повинен надати проєкт договору про закупівлю та умови його змін. однак тендерна пропозиція переможця не містить вказаного додатка, що не відповідає умовам додатка 4 ТД; 2) переможець надав технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупів-лі, а також відповідну технічну специфікацію російською мовою без відповідного перекладу українською, що не відповідає вимогам п. 7 розділу 1 ТД.Статус***: порушення виявлені.Замовник не погодився зі змістом висновку Держаудитслужби про результати мо-ніторингу закупівлі та оскаржив його до суду. З позиціями суду знайомимось далі.

Справа № 640/1216/19 (12.06.2019)Щодо відсутності в складі пропозиції переможця додатка 4 тендерної докумен-тації (проєкт договору про закупівлю та умови його змін)У тендерній документації (далі — ТД) замовника встановлено перелік обов’язкових документів, які повинна містити тендерна пропозиція. У вказаному переліку відсут-ня вимога щодо подання учасниками в складі тендерної пропозиції проєкту дого-вору про закупівлю та умови його змін відповідно до додатка 4. Відповідно до пунк-ту 1 розділу 3 ТД замовника учасник надає у своїй пропозиції лист-підтвердження згоди щодо проєкту договору та умов його змін відповідно до додатка 6 цієї доку-ментації. Судом встановлено, що пропозиція переможця містить зазначений лист. Ст. 22 Закону (п. 7 ч. 2) встановлено обов’язок саме замовника щодо наявності в тен-дерній документації проєкту договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.Таким чином, висновок відповідача щодо невідповідності тендерної пропозиції переможця у відповідній частині є необґрунтованим і таким, що не відповідає ма-теріалам ТД замовника й тендерній пропозиції переможця.

Щодо надання позивачем технічної, якісної та кількісної характеристики пред-мета закупівлі, а також відповідної технічної специфікації російською мовою без відповідного перекладу українськоюВідповідно до пункту 7 розділу 1 ТД замовника документи, що входять до складу тендерної пропозиції та підготовлені безпосередньо учасником, мають бути скла-дені українською мовою (допускається наявність у пропозиції учасника копій до-кументів російською мовою, складених учасником у минулих періодах, або нада-них сторонніми підприємствами чи установами, таких як: накази про призначення, протоколи зборів, договори, накладні, акти виписки, листи-відгуки, технічні специ-фікації, сертифікати, паспорти якості тощо). У разі надання учасником будь-яких до-кументів, складених іншою мовою, тендерна пропозиція учасника повинна містити також їх автентичний переклад українською мовою бюро перекладів.Тендерні пропозиції, підготовлені учасниками-нерезидентами України, можуть бути складені іншою мовою, при цьому повинні мати обов’язковий автентичний пере-клад українською мовою бюро перекладів та/або з перекладом українською мовою з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, якщо інше не передбачено цією тендерною документацією. Визначальним є текст, викладений українською мовою.З наведеного вбачається, що вимоги ТД замовника допускають наявність у тендер-ній пропозиції учасника копій документів російською мовою, складених учасником у минулих періодах, або наданих сторонніми підприємствами чи установами.Водночас ТД замовника передбачено автентичний переклад українською мовою бюро перекладів документів, що складені іншою мовою.Тобто ТД замовника передбачена наявність переліку документів, які можуть бути складенні російською мовою, документи, що складенні іншою мовою, не росій-ською, повинні містити автентичний переклад українською мовою.

Суд вирішив апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення окружного адміністративного суду міста Києва без змін.

* Для отримання детальнішої інформації щодо проведення моніторингу закупівель можна здійснити їх пошук у системі ProZorro за унікальним номером закупівлі, наведеним у даній публікації.** Тут і далі йдеться про Закон України «Про публічні закупівлі». *** Тут і далі йдеться про статус моніторингу в системі ProZorro.

Ірина Антонова


ЕКСПЕРТИ ВІДПОВІДАЮТЬ

Для того щоб поставити питання на сайті журналу «Радник в сфері державних закупівель» radnuk.com.ua,

у розділі «Ваші питання» вам необхідно ввести код доступу: aa88aa88aa

Приклад 1

Рішення Колегії АМКУ № 700-р/пк-пз від 22.01.2019Номер оголошення: UA-2018-11-29-001716-b

Предмет оскарження: тендерна документація замовника передбачала наявність в учасника власних або орендованих складських приміщень. Скаржник зазначає, що в складі Пропозиції ФоП «XXX» міститься довідка, що ФоП «XXX» використовує на пра-вах суборенди склад, який розташований за адресою м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, буд. 95 та договір суборенди від 03.01.2018 № 2, укладений між ФоП «XXX» та ФоП «YYY». однак предметом даного договору є не суборенда приміщення, а надання

— Добрий день! Відповід-но до положень частини 1 статті 759 Цивільного ко-дексу України за догово-ром найму (оренди) най-модавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в корис-тування за плату на пев-ний строк.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передба-чено такий вид найму —

піднайм. Частиною 1 статті 774 Цивільного кодексу України визначено, що передан-ня наймачем речі в користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено

договором або законом. Відповідно до час-тини 2 вказаної статті строк договору під-найму не може перевищувати строку до-говору найму. Згідно з вимогами частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовують положен-ня про договір найму.

Зважаючи на викладене, надання учасником договору суборенди замість договору оренди не є підставою для відхилення тендерної про-позиції такого учасника.

Далі — рішення Постійно діючої адміністра-тивної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення за-конодавства у сфері публічних закупівель з даного питання № 700-р/пк-пз від 22.01.2019, № 6013 -р/пк-пз від 15.05.2019.

Договір суборенди як альтернатива договору оренди в складі тендерної пропозиції

Питання від читача

«Доброго дня! Чи можна прийняти пропозицію учасника, якщо на підтвердження матеріально-технічної бази учасник замість договору оренди техніки надав договір суборенди?»

Відповідь експерта

тетяНа коліСНик,консультант з публічних закупівель


Договір суборенди як альтернатива договору оренди

послуг зі зберігання продуктів. Таким чином, зазначений договір не може вважатись за змістом договором суборенди. отже, ФоП «XXX» не довела та не підтвердила у спо-сіб, зазначений у Документації, наявність у неї власних або орендованих складських приміщень.

однак, Замовник зазначає, що ним не зазначено, який конкретно документ має бути підтвердженням наявності в Учасника власних та/або орендованих складських примі-щень. Тому, надання ФоП «XXX» договору суборенди від 03.01.2018 № 2 є підтверджу-ючим документом наявності в Учасника власних та/або орендованих складських при-міщень, оскільки відповідно до частини 3 статті 774 Цивільного кодексу України «до договору піднайму застосовуються положення про договір найму», отже, договір найму (оренди) та договір піднайму (суборенди) мають рівнозначну юридичну силу. Таким чи-ном, рішення Замовника в цій частині є, на думку Замовника, правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству України.

Позиція органу оскарження: «ФоП «XXX» не порушила наведені вище умови Доку-ментації, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині».

Приклад 2

Рішення Колегії АМКУ № 6013 -р/пк-пз від 15.05.2019Номер оголошення: UA-2019-04-01-000880-a

Предмет оскарження: відповідно до протоколу тендерного комітету Замовника від 18.04.2019 № 84 підставою відхилення Пропозиції Скаржника стало наступне: «На під-твердження права власності на будівлю, учасник надав Договір суборенди від 07 лип-ня 2017 року № 04/07-с між ним та ТоВ "ХХХ". Дія вищезазначеного договору набирає чинності з моменту підписання акту передання-приймання (п. 10.1) та продовжується на кожен наступний місяць, але не може перевищувати строку, вказаного в Договорі орен-ди № 01/17 від 03.01.2017 року (п. 4.1). Серед наданих документів є Акт прийому-передачі приміщень до Договору суборенди від 07 липня 2017 року № 04/07-с, датований 10 лип-ня 2017 року, але немає Договору оренди № 01/17 від 03.01.2017 року. На підставі чого не можна відслідкувати терміну дії договору суборенди від 07 липня 2017 року № 04/07-с».

Скаржник не погоджується з рішенням Замовника стосовно відхилення своєї Про-позиції, так як Документація замовника не містить вимоги надати правовстановлюючі документи контрагента учасника на приміщення, або документи, на які посилається до-говір суборенди приміщення, але які не є його невід’ємною частиною. Документація не містить вимоги надати документи, які підтверджують строк дії договору. Скаржник вважає, що надані ПП «YYY» документи підтверджують наявність в його користуванні на будівлі з матеріально-технічною базою, та Пропозиція повністю відповідає умовам До-кументації в цій частині та була неправомірно відхилена Замовником.

Позиція органу оскарження: «У підпункті 1.2 пункту 1 додатка 3 Документації зазна-чається, що учасник у складі Пропозиції має надати, документ/документи учасника, що підтверджує/підтверджують право власності або договір оренди на будівлю з матері-ально-технічною базою. Документацією не встановлено вимоги щодо строку дії догово-ру оренди та необхідності надання правовстановлюючих документів контрагента учас-ника на приміщення тощо. отже, враховуючи викладене, ПП «YYY» не порушило умови Документації в цій частині, у зв'язку з чим його Пропозиція була відхилена неправомірно Замовником з наведеної вище підстави».

Тетяна Колісник


— Доброго дня. Закон України «Про публічні за-купівлі» (далі — Закон) установлює правові та еко-номічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави й терито-ріальної громади.

При цьому статтею 22 За-кону встановлено, що тен-дерна документація, зо-крема, повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;2) проєкт договору про за-

купівлю з обов’яз ковим зазначенням порядку змін його умов;17) у разі закупівлі робіт — вимогу про за-значення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцез-находження) щодо кожного суб’єкта господа-рювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Таким чином, статтею 22 Закону встановлено імперативну норму щодо переліку інформації,

яку обов’язково повинна містити тендерна документація.

У листі-роз’ясненні МЕРТУ від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» сказано, що відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладають від-повідно до норм Цивільного кодексу України та господарського кодексу України зі зважанням на особливості, визначені цим Законом.

Натомість питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону та визначено Цивільним кодек-сом України, господарським кодексом Украї-ни, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загаль-них умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі — Постанова № 668) тощо.

Так, статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замов-ником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як ге-неральний підрядник, а перед субпідрядни-ком — як замовник.

Залучення субпідрядника в закупівлях робітПитання від читача

«Доброго дня! Ми — бюджетна установа, яка є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Провели відкриті торги із закупівлі робіт з будів-ництва. Переможець відкритих торгів у складі тендерної пропозиції надав довідку, що він не планує залучати субпідрядників (як вартістю робіт до 20 %, так і більше 20 %). За результатами процедури закупівлі з переможцем укладено договір про закупівлю, в якому він визначений як "підрядник". При цьому договір містить роз-діл "Порядок залучення субпідрядників", який дає можливість підрядникові за письмовим дозволом замовника залучити до виконання робіт субпідрядні орга-нізації. Під час виконання робіт підрядник пропонує нам розглянути можливість залучення субпідрядника, що на стадії проведення тендеру він не планував. Питання 1. Чи маємо ми право залучити до виконання робіт з будівництва субпі-дрядника, за умови наявності у складі тендерної пропозиції переможця довідки з інформацією про відсутність планів залучати до виконання робіт субпідрядників?Питання 2. Чи потрібно залучення субпідрядника оформлювати додатковою уго-дою до договору про закупівлю та на якій підставі ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?»

Відповідь експерта

НаДія карПиЧ,начальник від-ділу організації та проведення закупівель КП «Київбудрекон-струкція»

екСПерти ВіДПоВіДають


Статтею 319 господарського кодексу України встановлено:

1. Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядни-ком або з двома і більше підрядниками.2. Підрядник має право за згодою замовни-ка залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадкові підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а пе-ред субпідрядниками — як замовник.

Пунктом 3 Загальної частини Постанови № 668 визначено, що:

- генеральний підрядник — підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпі-дрядників), залишаючись відповідальним пе-ред замовником за результати їх роботи;- субпідрядник — підрядник, який у порядку, ви-значеному договором підряду, та на підставі до-говору субпідряду, укладеному з генеральним підрядником, залучений до виконання робіт.

Пунктом 28 «Права та обов’язки сторін» даної Постанови № 668 передбачено, що замовник має право здійснювати в будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність під-рядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсяга-ми виконання робіт.

Пункт 30 Постанови № 668 чітко вказує, що підрядник має право залучати за згодою за-мовника до виконання договору підряду тре-тіх осіб (субпідрядників).

також замовникові слід звернути увагу на розділ даної Постанови № 668 щодо прове-дення розрахунків за виконані роботи, а саме: 101. оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та під-писаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генераль-ним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.

Якщо оплату робіт, виконаних субпідрядни-ком, проводить замовник, генеральний під-рядник, крім документів про обсяги та вартість

виконаних робіт, подає замовникові документ про розподіл загальної суми коштів за вико-нані роботи між ним та субпідрядником.

отже, виходячи із вищевикладеного та роз-глянувши ваше питання, можна дійти такого висновку.

По-перше, зважаючи на вищенаведені норма-тивні документи, учасник може залучити субпі-дрядників у разі наявності в договорі порядку залучення субпідрядників під час виконання договору. А як ми розуміємо, у вас у договорі пе-редбачена умова щодо залучення субпідрядних організацій, яка відповідає статті 319 господар-ського кодексу України та пункту 30 Постанови № 668 щодо права залучення за згодою замов-ника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників). До того ж питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регу-лювання Закону України «Про публічні закупів-лі», тим більше статті 36 цього Закону, та визначе-но Цивільним кодексом України, господарським кодексом України, Постановою Кабінету Міні-стрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвер-дження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві». отже, отримавши дозвіл від замовника на залу-чення тієї чи іншої субпідрядної організації, під-рядник може укладати договір субпідряду із суб-підрядною організацією, зважаючи на вимоги норм чинного законодавства України, наведені вище. При цьому додаткової угоди до договору підряду укладати не потрібно, бо стаття 36 За-кону не врегульовує питання щодо залучення підрядником субпідрядної організації при вико-нанні робіт.

По-друге, якщо питання стосується оплати ро-біт замовником субпідрядній організації, то тут може виникнути складність. оскільки учасник надав довідку, в якій сказано, що він не планує залучати субпідрядників (як вартістю робіт до 20 %, так і більше 20 %), зокрема, якщо брати до уваги саме більше 20 %, то можуть виникнути проблеми під час виконання договору. У да-ному випадкові необхідно перевірити договір щодо наявності порядку залучення субпідряд-ників під час виконання договору. Якщо даний порядок відсутній, то Державна казначейська служба України може відмовити в оплаті робіт, які виконували субпідрядні організації, оскіль-ки відомості про них відсутні в договорі, та не можна дійти висновку, що роботи виконувала саме ця субпідрядна організація.

Надія Карпич

Залучення субпідрядника в закупівлях робіт


Вихідні дані журналу «Радник в сфері державних закупівель»

ЗаСНоВНик товариство з обмеженою відповідальністю «укртраНСГруП»

Наклад 5 200 примірників

Ціна примірника — 292 грн

адреса для листування: 03062, м. Київ, а/с 121

Свідоцтво Державної реєстраційної служби України: серія КВ № 18084-6884Р від 31.08.2011 р.

Cвідоцтво на знак для товарів і послуг № 164030 від 26.10.2012 р.

Надруковано в друкарні: ФоП С. Е. Іванов,

м. Київ, вул. Костянтинівська, 73

Видавець Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСгРУП»

адреса редакції (видавця): вул. Володимирська, 71, оф. А, м. Київ, Україна, 01033

Передплатний індекс: 89613

Передплатити видання можна в редакції: тел./ф. (044) 451-85-71

Відповідальний за випуск І. С. Антонова

Порядковий номер випуску й дата його виходу у світ: № 9 (96) від 6 вересня 2019 року,

періодичність видання — 1 раз на місяць

Підписано до друку 02.09.2019

Використання матеріалів можливе лише з письмового дозволу редакції журналу

редакція не відповідає за зміст реклами

Матеріали, які виходять зі знаком ®, публікуються під рубрикою «На правах реклами»

редакція може не поділяти думок авторів

редакція не відповідальна за збитки, що можуть виникнути внаслідок неналежного використання інформації,

яка міститься в цьому виданні

РЕДАКЦІЙНО-ЕКСПЕРТНА КОЛЕГІЯ:

Головний редактор журналу «радник в сфері державних закупівель»І. С. Антонова

керівник редакційної колегіїК. Ю. Бєлякова

Заступник головного редактораА. о. Маляренко

Директор тоВ «укртраНСГруП» Ю. І. Синевич

юристи, фахівці у сфері публічних (державних) закупівельЄ. о. Рожманова, В. В. Пастух, В. Є. Ревтюх, М. М. Павленко, А. о. Селютіна

Заступник директора Департаменту регулювання публічних закупівель – начальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі україниТ. С. Мішта

Начальник юридичного відділу Західного офісу Держаудитслужбио. Р. Волянський

Начальник відділу юридичних послуг тоВ «еВеНтуС-коМ»к. ю. н. А. о. Матвійчук

екс-державний уповноважений антимонопольного комітету україниА. А. Загребельська

радник в. о. міністра охорони здоров’яТ. М. Коба

Головний спеціаліст із закупівель Головного управління Державної казначейської служби в Запорізькій областіо. В. Жадан

Начальник управління тендерних закупівель ДП «укрмедпроектбуд»В. В. Мельник

адвокат, керуючий партнер адвокатського бюро «Шекун консалтинг»

І. В. Шекун

Начальник відділу закупівель Національного наукового центру «харківський фізико-технічний інститут»г. А. Яковлєв

координатор Навчально-консультаційного центру публічних закупівель Го «Центр аСНДі»В. С. Урлюк

кореспондентІ. М. Федотова

літературний редакторЮ. С. лісниченко

Верстальник і дизайнерВ. С. Бувайло

Директор зі стратегії та маркетингуо. І. Варава

ЗМІСТ...2019/10/09 · Що робити учасникам у зв’язку із...

Documents