ЗМІСТ -...

1

ЗМІСТ

Урок № 1. Вступ. Географія як наука про Землю ………………………... 3

Урок № 2. Географічні дослідження. Дослідження 1. Спостереження на

місцевості за змінами у природі …………………………….... 6

Урок № 3. Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків

римлян, слов’ян ……………………………………………....... 9

Урок № 4. Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського

шляху в Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом ………..… 13

Урок № 5. Перша навколосвітня подорож під керівництвом Ф.Магелла-

на. Навколосвітні експедиції, їх географічне значення

(Дж. Кук, І.Крузенштерн і Ю. Лисянський). Відкриття

Австралії та Антарктиди ……………………………………... 17

Урок № 6. Дослідження Землі у ХХ на початку ХХІ ст. …………….…. 21

Урок № 7. Міжнародні дослідження Землі. Географічні дослідження в

Україні на сучасному етапі ……………………………….…. 23

Урок № 8. Узагальнення та систематизація знань ……………………… 27

Урок № 9. Способи орієнтування на місцевості ………………………... 30

Урок № 10. Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про

азимут ……………………………………………………….... 33

Урок № 11. Особливості та відмінності зображення земної поверхні … 36

Урок № 12. Масштаб та його види. Практична робота 1. Розв’язування

задач з використанням різних видів масштабу ………….… 39

Урок № 13. Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані …….. 43

Урок № 14. Карти, їх елементи. Легенда карти .…………………….…... 46

Урок № 15. Класифікація карт за масштабом та просторовим охоплен-

ням. Географічні атласи. Практичне значення карт ..…..… 50

Урок № 16. Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Правила

відліку географічної широти і довготи ………………….…. 53

Урок № 17. Поняття про географічні координати. Географічні координати

свого населеного пункту ………………………………….… 55

Урок № 18. Практична робота 2. Визначення географічних координат за

географічною картою …………………………………..…… 58

Урок № 19. Узагальнення та систематизація знань …………………..… 60

Урок № 20. Внутрішня будова Землі ……………………………………. 62

Урок № 21. Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки

2

їх переміщення ………………………………………….…… 65

Урок № 22. Внутрішні процеси. Землетруси ……………………….…… 69

Урок № 23. Вулканізм і вулкани, гейзери. Практична робота 3 (початок).

Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходо-

лу та серединно-океанічних хребтів ...…………………..… 72

Урок № 24. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори …… 75

Урок № 25. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодо-

виків ………………………………………………..…….….. 79

Урок № 26. Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначе-

ння за картами і планами. Горизонталі та шкала висот ..… 82

Урок № 27. Основні форми рельєфу суходолу. Практична робота 3.

(продовження). Позначення на контурній карті рівнин, гір,

вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів …….. 88

Урок № 28. Основні форми рельєфу суходолу. Практична робота 3.

(продовження). Позначення на контурній карті рівнин, гір,

вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів …….. 90

Урок № 29. Рельєф дна океану. Практична робота 3 (закінчення).

Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів

суходолу та серединно-океанічних хребтів ……………..… 93

Урок № 30. Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона ……...… 95

Урок № 31. Контрольна робота №1 ……………………………………… 96

Урок № 32. Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері ……. 99

3

Дата ___/____/____

Тема. Географія — наука про Землю

Мета: формувати в учнів загальні уявлення про географію як

науку; ознайомити зі структурою курсу, джерелами географічних знань;

розвивати первинні навички добору географічної інформації з різних

джерел географічних знань; сприяти розумінню ролі географічних знань

у житті людей, усвідомленню необхідності читати; створювати умови

для зацікавлення учнів у вивченні географії.

Обладнання: підручники, атласи, енциклопедії, географічні

довідники, електронні географічні атласи та посібники, журнали «Вокруг

света», «Гео», книги Ж. Верна, Р. Стівенсона, Ю. Сенкевича та ін.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент Організаційно-дисциплінарні вимоги до вивчення курсу.

Ознайомлення з критеріями оцінювання навчальних досягнень.

Види контролю та практичних робіт.

Необхідні матеріали для вивчення предмета протягом року

(підручник, зошит, зошит з друкованою основою для практичних робіт,

атлас, контурні карти тощо).

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Кожен із вас, мабуть, запускав паперові кораблики весняними

струмками і, можливо, мріяв вирушити з ними в далекі казкові мандри.

Хто ж не мріяв про далекі країни та пригоди разом із літературними та

кінематографічними героями.

Чи траплялося вам уявляти себе відважним першовідкривачем

незвіданих земель, що продирається звивистими стежками в лісі?

На уроках географії на вас очікуватимуть захопливі подорожі,

дивовижні відкриття, цікаві ігри. Однак хто ж вирушає в подорож без

попередньої підготовки. Будь-який досвідчений мандрівник знає: до

відкриттів слід ретельно готуватися. І допоможе нам у цьому наука

географія.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1 Формування поняття «географія»

Географія — наука, що вивчає природу Землі, населення та його

господарську діяльність. Слово «географія» в перекла ді з грецької мови

означає «землеопис» («гео» — земля, «графо» — пишу). Уперше його

застосував давньогрецький учений Ератосфен.

2 Завдання географії давніх часів та сучасної географії

4

Географія давніх часів прагнула відповісти на питання: де? і що?

Сучасна географія намагається відповісти на питання: як? і чому?

3 Система географічних наук (робота зі схемою підручника)

Сучасна географія є системою географічних наук про Землю.

Залежно від особливостей об’єктів дослідження систему географічних

наук розділяють на фізичну та соціально-економічну географію.

Фізична географія вивчає природу Землі, явища та процеси, що

відбуваються на ній. Фізична географія поєднує науки, безперервно

пов’язані між собою: землезнавство, геоморфологію, метеорологію,

кліматологію, гідрологію, океанологію, ґрунтознавство та багато інших.

Соціально-економічна географія вивчає населення Землі та його

господарську діяльність. Соціально-економічну географію складають

різні науки, такі як, наприклад, географія населення, географія

промисловості, географія сільського господарства та багато інших.

Особливе місце в системі географічних наук посідає картографія

— наука про карти, методи їх створення та використання.

Новим напрямом географічної науки є геоінформатика, що

створює та використовує географічні інформаційні системи (ГІС).

Висновок 1. Унікальність географічної науки полягає в тому, що

вона вивчає і природу, і людську діяльність, і весь світ загалом.

Отже, її дослідження є всебічними.

4 Що вивчає курс «Загальна географія» (ознайомлення зі

змістом підручника)

Робота в групах

Кожна група отримує завдання ознайомитися з тематичним

змістом певного розділу підручника та з’ясувати, що є об’єктом його

вивчення. Висновки груп учитель записує на дошці.

Висновок 2. У 6 класі з курсу «Загальна географія ви дізнаєтеся

про мандрівників та їхні відкриття, навчитеся розуміти «мову»

географічних карт, відкриєте для себе особливості оболонок нашої

планети — літосфери, гідросфери, атмосфери, біосфери; ознайомитеся з

розташуванням і культурними цінностями народів нашої планети.

5 Джерела географічних знань

Географічні карти та друковані видання (підручники, посібники,

довідники, енциклопедії, журнали, художня література), мультимедійні

джерела (теле- і радіопередачі, відеофільми, навчальні комп’ютерні ігри,

Інтернет), музейні експозиції, власні спостереження тощо.

6 Значення географічних знань у житті людини

Прийом «Мікрофон»

5

Учні по черзі наводять приклади необхідності географічних знань

для людей різних професій та власно для себе.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1 Прийом «Бліцопитування»

Як дослівно перекласти слово «географія»?

Кого з давніх учених називають «батьком географії»?

Що вивчає фізична географія?

Що вивчає соціально-економічна географія?

Чому географія не втратила свого значення з давніх часів і до наших

днів?

Мандрівка в Інтернет

Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет

інформацію про географічні науки:

кліматологію;

геоморфологію;

ґрунтознавство;

гідрологію тощо.

V. Підсумок уроку. Рефлексія

Рефлексія

Висловіть свої враження від першого уроку географії, починаючи

речення з фраз:

Я дізнався...

Я навчився...

Мені сподобалося...

Мене здивувало...

Заключне слово вчителя

Географія — це наука, що вивчає природу Землі, населення та

його господарську діяльність.

Сучасну географію складають багато наук, які об’єднують у два

напрями:

фізичну географію;

соціально-економічну.

Щоб успішно вивчати географію, бажано користуватися

різноманітними джерелами географічних знань, багато читати та

опанувати навички роботи з комп’ютером.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний текст §1 підручника.

2. Скласти список книг з географії, які є вдома.

3. Знайти будь-яку газету (можна електронне видання), виписати

географічні терміни та назви.

6

4. Зробити картку «Світлофор» (один бік — червоний, другий —

зелений).

Дата ___/____/____

Тема. Географічні дослідження. Особливості організації власних

географічних спостережень. Дослідження 1. Спостереження на

місцевості за змінами у природі

Мета: ознайомити учнів із методами пізнання природи,

формувати навички користуватися ними в повсякденному житті та для

отримання нових знань; вдосконалювати вміння вести власні географічні

спостереження, оформляти результати спостережень, користуватися

метеорологічними приладами; розвивати спостережливість, увагу,

комунікативність; формувати вміння та навички безпечного

користування вимірювальними приладами; виховувати любов до

довкілля, бажання його пізнавати.

Обладнання: настінний календар погоди, термометр, флюгер,

барометранероїд, опадомір, гномон, великий шкільний транспортир.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліцопитування»

Що означає слово географія?

Які завдання виконує сучасна географія?

Назвіть відомі вам географічні науки та об’єкти їх вивчення.

Назвіть джерела географічних знань, які ви вважаєте для себе

найважливішими.

Які способи здобуття географічних знань вам відомі?

Як спостереження за живою та неживою природою ви проводили

в початковій школі та 5 класі?

Перевірка домашнього завдання

Які географічні терміни та поняття ви знайшли в періодичних

виданнях? Чи всі ви знаєте або можете пояснити? Чому?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Практична теорія»

Минулого уроку ви дізналися про загальний зміст курсу географії

в 6-му класі. У кожній науці є свої способи досліджень. Деякі з них вам

відомі — це, насамперед, спостереження за погодою, висотою Сонця над

горизонтом, сезонними змінами в природі.

7

Для чого, на вашу думку, вам потрібно вчитися проводити власні

спостереження, адже зараз багато інформаційних джерел, де про все

можна дізнатися у готовому вигляді?

Відповіді учнів.

Навчитися спостерігати за географічними об’єктами та явищами

природи, пояснювати їхні особливості, виконувати вимірювальні роботи

потрібно перш за все для того, щоб краще зрозуміти зміст курсу.

Результати власних спостережень ви використаєте під час виконання

практичних завдань з теми «Атмосфера». Крім цього, регулярні

спостереження за погодою сприяють розвитку спостережливості та

уваги.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Методи (способи) географічних досліджень

Географічні дослідження — це різновид наукових досліджень, у

результаті яких збирається та поширюється географічна інформація.

Методи досліджень — це певні способи, за допомогою яких

вивчають ті чи інші об’єкти, явища, процеси природи та суспільства.

У період накопичення географічних знань основним був метод

географічних експедицій і спостережень, під час яких описували нові

землі або яке-небудь природне явище. Різні способи географічних

досліджень об’єктів на відстані, до яких із тих чи інших причин

дістатися неможливо, називають дистанційними методами. У звітах

експедицій минулого описи та малюнки робили зі значної відстані.

Істотно підвищилася якість дистанційних методів, коли

мандрівники почали використовувати аерофотозйомку.

У наш час найціннішу інформацію вчені одержують за допомогою

космічних знімків. Із їхньою допомогою створюють бази даних

географічних інформаційних систем (ГІС), складають електронні карти й

атласи. Комп’ютерні програми дозволяють моделювати та прогнозувати

географічні процеси і явища, також їхні наслідки. Сучасні географи під

час вивчення природи використовують фізичні, хімічні, біологічні

методи дослідження. Одним із найпоширеніших способів пізнання

навколишнього світу є картографічний метод — зображення природних

процесів і явищ за допомогою умовних знаків.

Висновок 1. Географічні знання здобувають різними способами

(методами). Серед них є загальнонаукові та суто географічні. Значну

кількість інформації містять географічні карти, тому важливо навчитися

правильно її читати.

Організація власних географічних спостережень.

8

а) Показники погоди та прилади, що визначають їх, одиниці

вимірювання.

б) Підготовка «Метеожурналу».

в) Визначення висоти Сонця над горизонтом (за допомогою

гномона, нитки та великого транспортира).

г) Фенологічні спостереження (спостереження за сезонними

змінами в рослинності та тваринному світі).

V. Пробне застосування знань

«Метеожурнал» (робота в групах)

а) Кожна група проводить вимірювання або спостереження

одного з показників — погоди (температури, тиску тощо). Якщо є

можливість, групам роздають необхідні прилади.

б) Представники груп називають результат та пояснюють способи

своїх спостережень.

в) Результати спостережень записують до зведеного

«Метеожурналу».

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «П’ять речень» (робота в парах)

Завдання. Використовуючи характеристики погоди з

метеожурналу за допомогою п’яти речень, опишіть погоду

сьогоднішнього дня.

VIІ. Підсумок уроку. Рефлексія


Сьогодні ви дізналися про основні методи географічних

досліджень. Багато вчених починають свої дослідження із спостережень.

Перші кроки у світ географічної науки ви зможете зробити, проводячи

власні спостереження за погодою та природними явищами.

Це допоможе вам збагатити та поглибити ваші знання про

природу, самостійно знайти пояснення явищам та процесам, що в ній

відбуваються.

VIІI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 2 підручника.

2. Розпочати проведення регулярних спостережень за погодою.

3. Дібрати прислів’я, приказки, народні прикмети про сезонні

зміни в природі, про погоду.

4. Написати твір-мініатюру «Осінь», у якому відобразити свої

спостереження за погодою та сезонними змінами у природі.

9

Дата ___/____/____

Тема. Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків

римлян, слов’ян. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея Мета: ознайомити учнів з розвитком первинних пізнань про Землю;

формувати знання про перші моделі земної поверхні, вміння працювати з

картами атласу, порівнювати та зіставляти їх; розвивати просторове

мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес до історії

розвитку географічних знань.

Обладнання: підручники, атласи, глобус, фізична карта півкуль,

комп’ютер, мультимедійна презентація «Досягнення стародавніх греків».


Хід уроку



Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

1. Як називається географічна наука, що вивчає клімат Землі?

2. На які питання шукають відповіді сучасні вчені-географи?

3. Який учений дав назву науці географії?

4. Що вивчає соціально-економічна географія?

5. Що є об’єктом вивчення географії?

Прийом «Вірю — не вірю»

1. Чи вірите ви в те, що незвіданих земель на нашій планеті вже не

залишилося?

2. Чи вірите ви в те, що для сучасних географів зовсім не

залишилося роботи?

3. Чи вірите ви в те, що фізична географія вивчає населення та

його розміщення?

4. Чи вірите ви в те, що для ґрунтовного вивчення географії як

науки достатньо уважно прочитати підручник географії?

5. Чи вірите ви в те, що в давнину люди мали точні знання про

форму та розміри Землі?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Колись давно спекотного літнього ранку зустрілися на курному

шляху два подорожанини. Змучені довгою дорогою, вони були раді

зустрічі та несподіваному відпочинку. Один мандрівник — літній,

мудрий, другий — молодий, недосвідчений, розговорилися,

засперечалися.

— Чи знаєш ти, що якщо йти багато днів і ночей поспіль у той бік,

де ховається сонце, то вийдеш з того боку, звідки сонце вранці

10

піднімається на небосхил, тому що Земля наша куляста! — говорив

старий.

— Та що ти! Земля пласка, ніби млинець, який лежить на

чотирьох стовпах, а небо — величезна кришталева чаша! — заперечував

молодий.

Довго точилася їхня суперечка, кожен намагався довести свою

правоту. Сьогодні розмови про пласку Землю та трьох китів здаються

нам смішними, а між тим багато часу минуло і багато відкриттів було

зроблено, перш ніж науково довели кулястість Землі. Спробуймо

подумки перенестися в давнину та подивімося, як різні народи уявляли

собі влаштування Світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

Уявлення давніх народів про будову Всесвіту (розгляд та

порівняння малюнків у підручнику)

Давні індійці уявляли Землю як півсферу, що лежить на спинах

трьох слонів, які стоять на черепасі. Жителі Вавілону зображували

Землю у вигляді гори, на західному схилі якої розташована Вавілонія.

Висновок 1. Нагальна потреба в карті змусила людину створити

перші картографічні малюнки ще до винайдення писемності та появи

колеса. Найдавніші спроби картографічних зображень свідчать:

географічні пізнання людей того часу обмежувалися зображенням

околиць територій свого проживання та деякими поясненнями до них.

Розвиток знань про Землю. Подорожі фінікійців (робота з

атласом)

Фінікійці:

плавали водами Середземного моря;

пропливли навколо Африки (609–595 рр. до н. е.);

перетнули пустелю Сахара, заснували поселення на західному

узбережжі Африки.

Досягнення стародавніх греків (робота з атласом), перегляд

презентації

Греки:

заснували численні поселення на узбережжі та островах

Середземного моря;

досліджували гирло Ніла;

пройшли на судах через Керченську протоку до Азовського моря

та дісталися Кавказького узбережжя Чорного моря, де засновували

поселення;

заклали наукові основи розвитку географії та картографії.

11

Фалес Мілетський (VІІ–VІ ст. до н. е.) першим, застосовуючи

математичні методи, почав вимірювати і визначати положення об’єктів

на поверхні Землі. Геродот (480–425 рр. до н. е.) увів поняття «історична

географія». Відомий філософ Аристотель (384–322 рр. до н. е.)

обґрунтував кулястість Землі. Ератосфен (275–194 рр. до н. е.) —

«батько географії» — фундатор наукової географії, першим використав

термін «географія». Страбон (63/64–24 рр. до н. е.) — автор «Географії»

в 17 книгах, подав детальний опис усіх земель, відомих на той час.

Карти Ератосфена і Птолемея Ератосфен досить точно обчислив довжину великого кола Землі

(250 стадій, що відповідають близько 39 тис. км), склав карту світу,

використавши географічну сітку, звів у єдину систему знання про Землю,

накопичені до того часу. Астроном і географ давніх часів Птолемей (90–

160 рр. н. е.) систематизував усі відомі на той час географічні знання,

обґрунтував геоцентричну систему розвитку Всесвіту, створив

знамениту працю «Посібник з географії», склав 26 карт окремих ділянок

земної поверхні й одну зведену карту світу.

Висновок 2. Греки були допитливими природознавцями,

досвідченими мореплавцями та картографами; аналіз грецьких карт

свідчить про значне розширення знань про Землю. На них з’являється

картографічна сітка, назви частин світу.

Перші географічні відомості про українські землі

Греки заснували понад 50 поселень у Північному Причорномор’ї

(VІІІ ст. до н. е.); Геродот побував у Скіфії (південних землях України),

уперше описав життя і побут скіфів, склав описи річок Дунаю, Дніпра,

Дону, Південного Бугу.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Власні приклади»

Наведіть приклади та проілюструйте малюнками доведення

кулястості Землі.

Прийом «Експрес-тест»

1. Автор наукової праці «Посібник з географії»:

А Ератосфен; Б Анаксимандр; В Гекатей Мілетський;

Г Птолемей.

2. Першим обчислив довжину земного кола:

А Піфагор; Б Ерастосфен; В Аристотель; Г Страбон.

3. Кулястість Землі підтверджує:

А тінь, яку відкидає Земля під час затемнення Місяця;

Б тінь, яку відкидають предмети в полудень;

В наявність зірок на небосхилі;

12

Г зміна дня та ночі.

4. Давні мандрівники добре орієнтувалися на місцевості за

допомогою:

А приладів; Б інтуїції; В зірок; Г компасу.

5. Першими давніми мореплавцями, які обігнули Африку, були:

А фінікійці; Б візантійці; В єгиптяни; Г китайці.

Взаємоперевірка

Прийом «Творча лабораторія»

1. Порівняйте карти світу Ератосфена та Птолемея.

Результати оформіть у вигляді таблиці. (Робота в парах, один

учень виділяє спільне, другий — відмінне.)

Спільні риси Відмінності

Наприклад: наявність меридіанів і

паралелей

2. Обговорення.

3. Напишіть твір-мініатюру на тему «Моя подорож з давніми

фінікійцями навколо Африки». (Це завдання можна запропонувати

виконати за бажанням індивідуально.)

VI. Підсумок уроку. Рефлексія


Висловіть власні враження від уроку, починаючи зі слів: «Для

мене стало новим...»

Заключне слово учителя

Географія — одна з найдавніших наук про Землю. Перші

уявлення про Землю та її форму виникали поступово. Спочатку вони

дуже відрізнялися від сучасних. У давнину люди шукали нові території

для полювання, рибальства, землеробства. У подальшому вони вирушали

в далекі подорожі для торгівлі, завоювань. Праці грецьких учених

свідчать про зародження географічної науки в античні часи. Описи

території, на якій розміщена сучасна Україна, вели з давніх часів.

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §3 підручника.

2. Позначити на контурній карті подорож фінікійців.

3. Скласти розгорнутий план параграфу.

4. Підготувати три тестових запитання закритого типу за змістом

тексту параграфа.

13

5. За додатковими джерелами знайти інформацію про розвиток

географії в Давньому Єгипті, Месопотамії, Давньому Китаї.

Дата ___/____/____

Тема. Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки

морського шляху в Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом Мета: систематизувати та поглибити знання про географічне

вивчення Землі, з’ясувати зміст поняття «Великі географічні відкриття»;

з’ясувати особливості географічних досліджень Середньовіччя та їхні

наслідки; вдосконалювати навички роботи з картами атласу і

додатковою літературою; розвивати вміння аналізувати інформацію,

робити припущення, висновки; виховувати повагу до героїчної долі

мандрівників, дослідників; уважність, зосередженість.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль,

географічні енциклопедії, комп’ютер, мультимедійна презентація.


Хід уроку


ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Взаємоопитування» (робота в парах)

Учні обмінюються питаннями, підготовленими вдома,

відповідають, перевіряють одне одного.

Прийом «Так — ні»

Учитель загадує одного з давніх дослідників, учні за допомогою

навідних запитань намагаються відгадати його.

Прийом «Чомучка»

Чому уявлення давніх людей про Землю істотно відрізняються від

сучасних?

Чому давні вчені були не лише істориками або географами, але й

філософами, математиками, астрономами?

Чому в давніх учених виникли думки про кулястість Землі?

Чому багато мореплавців давнини, відкриваючи нові землі,

приховували свої відкриття?

Чому карти світу Ератосфена і Птолемея мають багато

відмінностей?


Прийом «Проблемне питання»

14

Успіхи давніх учених у розвитку знань про Землю були значними.

Вони знали про кулеподібну форму Землі та закономірності в русі

небесних тіл, передбачали існування невідомого південного материка та

вміли складати карти. Здавалося б, нащадки повинні були відповідно

оцінити ці знання та використовувати їх для подальшого розкриття

таємниць природи. Однак після падіння Риму в V ст. слово «географія»

зникло з європейського лексикону, а за наполягання на кулястості Землі

можна було поплатитися життям.

По всій Європі запалали вогнища інквізиції, на яких спалювали

«відьом» і «чаклунів», а насправді — людей, які прагнули пізнати

навколишній світ. Невже географія та інші важливі досягнення людської

цивілізації приречені на забуття? Хто у ті часи ставав носієм

географічної інформації, задовольняючи практичні потреби людей? Які

події у Європі призвели до відродження географічної науки та початку

нового етапу її розвитку? Відповісти на всі ці питання ви зможете

сьогодні на уроці.


1 Завойовницькі походи вікінгів, подорожі Марко Поло (робота в парах з підручником та атласом)

Прийом «Учитель — учень»

Один учень досліджує за підручником та атласом відкриття

вікінгів, другий — подорожі Марко Поло, потім пошепки по черзі

пояснюють одне одному.

Вікінги (від стар. сканд. — vikinger, також нормани або варяги) —

скандинавомовні племена, що в середньовіччі заселяли прибережну, а

також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря,

здійснювали напіврозбійницькі, напівторговельні експедиції.

Вікінги:

відкрили та заселили Ісландію;

досягли берегів Ґренландії та Північної Америки, заснували там

поселення;

доходили до Волґи і спускалися до Каспійського моря, де

торгували з арабськими купцями;

по Дніпру проходили в Чорне море і добиралися до

Константинополя у Візантію («Великий шлях з варяг у греки»);

склали опис Білого моря та Скандинавського півострова;

склали оповідання про міста та князів Київської Русі.

Марко Поло:

першим з європейців дістався Східної Азії;

17 років провів на службі в Китаї;

15

написав книгу «Про різноманітність світу» («Книга Марко

Поло»), у який докладно описав Китай, Персію, Вірменію, Грузію, Індію.

Висновок 1. У ранньому Середньовіччі носіями географічних

знань та відкривачами нових земель були купці та завойовники.

2 Пошуки морського шляху до Індії портуґальцями.

Початок епохи Великих географічних відкриттів У другій

половині ХV ст. у Західній Європі після застою і занепаду починають

поступово відроджуватися наука, культура, освіта.

Наступає новий етап у розвитку географічної науки. Цьому

сприяли такі передумови:

розвиток ремесел і торгівлі в Європі;

розповіді мандрівників про незчисленні багатства країн Сходу

перш за все Індії;

відомі на той час сухопутні дороги на схід захопили турки. Це

спонукало європейців розвідувати шляхи морем;

для морських експедицій стали будувати нові, достатньо надійні

для далеких плавань вітрильні судна — каравели;

вдосконалили компас і морські карти. Море стало своєрідним

мостом у пізнанні нових земель.

Висновок 2. У ХV ст. у Європі склалися умови, які сприяли

розвиткові географічної науки.

Значний внесок в організацію перших подорожей зробив

портуґальський принц Генріх Мореплавець. У 1418 р. Генріх заснував

Географічний дослідницький інститут, де навчали географії. Ця установа

мала школу мореплавства, астрономічну обсерваторію, сховище карт і

рукописів. З усього Середземномор’я Генріх запросив туди різних

учених — географів, картографів, математиків, Розділ I. Розвиток

географічних знань про Землю 23 перекладачів, які читали написані

різними мовами рукописи. Учені вдосконалювали мореплавство і

навчали цьому портуґальських капітанів.

1487-го року портуґальський капітан Бартоломеу Діаш обігнув

Африку з півдня, відкривши мис Доброї Надії. Звістка про відкриття

Діаша вразила вчених і мореплавців. Адже відповідно до карт Птолемея

Африка простягалася далеко на південь, а Індійський океан являв собою

замкнену водойму. Тепер виходило, що до Індії можна дістатися

океаном, пливучи вздовж східного узбережжя Африки.

1492-го року німецький учений Мартін Бегайм створив глобус. Це

найдавніший глобус, який дійшов до нашого часу.

16

1497 року експедиція під керівництвом Васко да Ґами обігнула

мис Доброї Надії, досягла Індії та повернулася з вантажем прянощів,

багаторазово повернувши витрати.

Плаванням портуґальських мореплавців розпочато особливий

період у розвитку географічних знань про Землю — епоху Великих

географічних відкриттів.

Епоха Великих географічних відкриттів — 200-річний період із

середини ХV по середину ХVІІ ст., коли було здійснено найбільшу

кількість видатних географічних відкриттів в історії людства.

Географічні відкриття дали поштовх активному розвитку наук і

вивченню Землі.

3 Відкриття Америки (перегляд мультимедійної презентації)

Іспанці у той час також намагалися знайти морський шлях до

Індії. Христофор Колумб (1451–1506) прагнув дістатися Індії більш

коротким шляхом: спираючись на знання про кулястість Землі, він

вирішив досягти Індії, рухаючись на захід, через Атлантичний океан.

У перше плавання (1492–1493) експедиція Колумба вирушила на

трьох каравелах «Санта-Марія», «Нінья» та «Пінта». 12 жовтня 1492 р.

вона досягла Багамських островів неподалік від берегів Америки.

Відкриті землі Колумб вважав Індією, а місцевих жителів —

індіанцями. Згодом мореплавець здійснив ще три експедиції, але так і не

зрозумів, що відкрив нову частину світу.

Першим, хто здогадався, що відкриті землі не Індія, а новий

материк, був італієць Амеріґо Веспуччі, який у своїх листах залишив

яскраві описи про плавання у берегів нових земель.



Які причини спонукали вікінгів вирушати в далекі подорожі?

Яким маршрутом подорожував Марко Поло?

Яке значення має «Книга Марко Поло» для географії?

Чим приваблювали європейців Індія та Китай?

Чому портуґальського принца Генріха назвали Мореплавцем?

Чи справді Колумб був першим, хто відкрив Америку?


1) Порівняйте сучасний глобус і глобус Мартіна Бегайма. Виділіть

подібності та відмінності. Поясніть причину знайдених відмінностей.

2) Які географічні наслідки мало відкриття Колумбом нових

земель?


17

Висловіть власні враження від уроку, починаючи зі слів:

«Сьогодні я дізнався...»


Початок Середньовіччя був складним для розвитку географічної

науки. «Відкривачами» нових земель у той час ставали торговці,

паломники, учасники хрестових походів, завойовники. З початку ХV ст.

у Європі почалося Відродження, з’явилися перші глобуси, карти. Жадоба

до збагачення спонукала морські держави до організації тривалих

подорожей.

З середини ХV ст. розпочалася епоха Великих географічних

відкриттів. Плавання іспанців відкрили морський шлях до Індії.

Важливою подією для Європи стало відкриття Америки

Христофором Колумбом. Світ для європейців розширився: з’явилися

Старий Світ та Новий Світ.

VII. Домашнє завдання


2. Скласти кросворд (5 запитань) за темою параграфа.

3. Позначити на контурній карти маршрути подорожей вікінгів,

Марко Поло, Бартоломеу Діаша, Васко да Ґами, Христофора Колумба.

4. Випереджальне завдання (парі учнів): підготувати коротке

повідомлення про подорожі Френсіса Дрейка.

5. Знайти в Вікіпедії зображення та пояснення до навігаційних

приладів того часу: астролябія, квадрант. Намалюйте та підпишіть їх у

зошиті.

Дата ___/____/____

Тема. Перша навколосвітня подорож під керівництвом

Ф. Магеллана. Навколо-світні експедиції, їх географічне

значення (Дж. Кук, І. Крузенштерн і Ю. Лисянський).

Відкриття Австралії та Антарктиди Мета: розширити та поглибити знання про епоху Великих

географічних відкриттів, удосконалювати навички роботи з джерелами

про вивчення Землі, сформувати уявлення про особистісні якості

мандрівників того часу, сприяти розумінню географічних наслідків

навколосвітніх подорожей та відкриття нових материків; розвивати

вміння складати невеликі повідомлення про мандрівників, проводити

узагальнення та порівняння; виховувати гордість за географічні

надбання мандрівників, повагу до знань, отриманих ними.

18

Обладнання: підручники, атласи, карта півкуль, глобус,

додаткові матеріали до уроку (енциклопедії, рисунки), портрети

мандрівників.


Хід уроку


ІI. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Географічний крос» (письмове виконання в зошитах)

Закінчіть фрази:

У «Книзі про різноманітність світу» Марко Поло описав свої

подорожі територією...

У Північній Європі подорожі на значні відстані здійснювали

войовничі племена...

Плавання Б. Діаша та Васко да Гами у ХV ст. було відкрито

морський шлях до...

У 1492 році Мартін Бегайм створив...

Землі, відкриті у 1492 році, Х. Колумб назвав...

Амеріґо Веспуччі у своїх листах на батьківщину називав нові

землі...



Учні обмінюються зошитами, розв’язують кросворди, що

підготували за текстом параграфа та перевіряють їх.


Прийом «Дивуй!»

Мабуть, багато хто з вас бачив пригодницьку стрічку за романом

або читав пригодницький роман Жюля Верна «Навколо світу за 80 днів».

Герої книги вирушають у мандрівку на повітряній кулі, наповненій

воднем. А чи знаєте ви, за який час зараз можна здійснити

навколосвітню подорож?


Сучасні пасажирські літаки долають цю дистанцію за 36–40

годин, вітрильні яхти — за 60–80 днів. Перший в історії людства політ

навколо світу здійснив у 1961 році Юрій Гагарін за 108 хвилин, а сучасні

космічні кораблі витрачають на один оберт усього 90 хвилин. Зараз

завдяки сучасним транспортним засобам навколосвітня подорож не є

надзвичайною, тривалою та надто небезпечною подією. Проте так було

не завжди.

Перша навколосвітня подорож тривала 1080 днів, а зі 265

учасників додому повернулися лише 18. Чому? Чого прагнули

19

мандрівники? Які труднощі спіткали їх у дорозі? Дізнаймося про це

докладніше.


Перша навколосвітня подорож Фернана Маґеллана (робота з

картою)

У 1519–1522 рр. портуґальський мореплавець Фернан Маґеллан

здійснив першу навколосвітню подорож. Він хотів відшукати західний

шлях з Європи до багатств Сходу — в Індію та на Острови Прянощів

(Молуккські острови).

Експедицію Маґеллана спорядили іспанці. Подорож розпочалася

20 вересня 1519 р. на п’яти суднах у складі 265 осіб, а 8 вересня 1522

року залишки експедиції з 18 осіб повернулися до Іспанії. Сам Маґеллан

не дожив до здійснення своєї мрії, він загинув у результаті сутички з

туземцями на одному з Філіппінських островів.

Висновок 1. Географічне значення першої навколосвітньої

експедиції величезне: на практиці було доведено, що Земля має форму

кулі, Світовий океан є одним цілим та займає більшу частину Землі.

Піратство. Подорожі Френсіса Дрейка (виступи учнів з

використанням відомостей із додаткових джерел географічних знань)

Френсіс Дрейк здійснив друге навколосвітнє плавання (1577– 1580).

Пірати під керівництвом Френсіса Дрейка мали заступництво англійської

корони.

Віддаючи шану Дрейку як мореплавцеві, його іменем назвали

найширшу протоку на Землі, що з’єднує Тихий та Атлантичний океан.

Висновок 2. Вчинки піратів не можна назвати шляхетними, однак

їхні походи сприяли вивченню Світового океану, численних островів і

морського узбережжя.

Навколосвітні подорожі Дж. Кука, І. Крузенштерна та Ю.

Лисянського (робота з підручником та атласом по варіантах)

Прийом «Географічний практикум»

І варіант ІІ варіант

Складіть план повідомлення

«Подорожі Джеймса Кука».

Складіть план повідомлення

«Перша російська навколосвітня

експедиція».

Заповніть таблицю.

Час подорожі Результати подорожі

20

Зробіть висновок: чим відрізнялися цілі навколосвітніх

подорожей Дж. Кука, І. Крузенштерна та Ю. Лисянського від

попередніх?

Висновок 3. Під час подорожей Дж. Кука, І. Крузенштерна та Ю.

Лисянського значну увагу приділяли науковим дослідженням.

Відкриття південних материків

У 1606 р. голландський мореплавець Віллем Янсзон досягнув

берегів п’ятого материка — Австралії. Але, подібно Колумбу, Янсзон так

і не дізнався, що відкрив новий материк. Остаточно встановив, що

Австралія — самостійний материк, голландський мореплавець Абель

Тасман 1644 року.

У 1819 році з метою «придбання найповніших знань про нашу

земну кулю» була споряджена перша російська антарктична експедиція

на шлюпах «Восток» та «Мирний».

Першим командував Тадей Беллінзгаузен, другим — Михайло

Лазарєв. У суворих полярних широтах протягом майже двох років

тривало плавання. За цей час російськими моряками було відкрито та

описано багато островів. У січні 1820 року експедицією був відкритий

останній невідомий материк Землі — Антарктида.

Висновок 4. На початку ХІХ ст. усі материки були відкриті.

Невивченими залишалися внутрішні райони Антарктиди та океани.



Якою була мета експедиції під керівництвом Ф. Маґеллана?

Водами яких океанів рухалася експедиція Ф. Маґеллана?

Якими були географічні наслідки першої навколосвітньої

подорожі?

Чому в Середні віки на морських просторах активізувалося

піратство?

Чому глави європейських держав підтримували «своїх» піратів?

Чому голландці тримали в таємниці відкриття Австралії?

У якій послідовності були відкриті материки?


Наведіть докази того, що епоха Великих географічних відкриттів

дійсно заслуговує на таку назву.

Які якості особистості притаманні першовідкривачам?



«Сьогодні мене здивувало...»


21

Перше навколосвітнє плавання було здійснено в 1519–1522 рр.

експедицією, яку очолював Фернан Маґеллан. У результаті було

доведено кулястість Землі та єдність Світового океану.

Другу навколосвітню подорож здійснив пірат Френсіс Дрейк.

У подальших навколосвітніх подорожах усе більше уваги

приділяли науковим дослідженням. На початку ХІХ ст. кожна велика

частина Землі дістала назву. Материків виявилося шість, океанів —

чотири.



2. Позначити на контурній карті маршрути експедицій Ф.

Маґеллана, Т. Беллінзгаузена та М. Лазарєва.

3. Знайти у великому атласі світу географічні об’єкти, які названі

на честь видатного мандрівника, дослідника і науковця Дж. Кука,

підписати їх на контурній карті.

4. Продовжити підготовку до уроку-захисту міні-проектів.

Дата ___/____/____

Тема. Дослідження Землі у ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні

туристичні подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною

Мета: сформувати знання про сучасні географічні дослідження,

сприяти створенню системи знань про розвиток географічної науки;

вдосконалювати навички та вміння самостійно аналізувати матеріали

про подорожі та експедиції; розвивати вміння здійснювати пошукову та

дослідницьку діяльність, готувати повідомлення відповідно до заданих

критеріїв, застосовувати наукову лексику; сприяти набуттю досвіду

публічного виступу, удосконалювати вміння спостерігати, порівнювати,

робити висновки; виховувати відповідальність, толерантність, відчуття

впевненості у власних силах.

Обладнання: підручники, атласи, карта півкуль, глобус,

малюнки, фотографії, фотоколлажі, комп’ютер, міні-презентації.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок (форма

проведення — захист міні-проектів).

Хід уроку



Прийом «Проблемне запитання»

Більш як 100 років тому відомий літературний герой Жак

Паганель висловлював значне занепокоєння майбутнім географії, а саме

22

тим фактом, що на Землі скоро не буде чого відкривати. Чи не втратила

наука про Землю свого минулого значення, чи не вичерпала своїх

можливостей?

Чи згодні ви з цим твердженням?


Дійсно, часи відкриття «Америк» давно минули, однак слова про

те, що на Землі вже немає «білих плям», передчасні. Подивимося на

карту: чи все відомо про Антарктиду, дослідження якої ось уже кілька

десятків років проводять учені низки країн? Чимало таємничого

приховують і тропічні ліси Південної Америки, пустелі Австралії, гірські

області Азії. Лише трохи відомо про глибинні шари планети.

Справжньою «терра-інкогніта» є дно морів та океанів, які займають

більшу частину поверхні Землі. Серед безлічі наукових напрямів

виокремлюються нові, наприклад, космічна географія.

З’явилася можливість побачити Землю із космосу, охопити

поглядом величезні простори і навіть вирушити до інших планет. Мало

того, із розвитком туризму, комп’ютерних технологій кожна людина,

якщо захоче, може перетворитися на дослідника та робити власні

відкриття. Про це дізнаємося із ваших повідомлень.

ІІІ. Захист міні-проектів

Підкорення Північного полюсу.

Боротьба за Південний полюс.

Підкорення Джомолунґми.

Що вивчають в Антарктиді.

Космічна географія.

Моя найцікавіша подорож.

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія


«Для мене стало новим...»

«У мене вийшло...»


Із самого виникнення географія вивчала простір — поверхню

нашої планети. «Де? Куди? Звідки?» — саме ці питання цікавили

географів усіх часів й народів. Але настав час, коли мандрівники

відкрили всі незвідані землі, моря, річки та інші географічні об’єкти,

нанесли їх на карти. Але це зовсім не означає, що географії нічого

робити. З’ясувалося: існує безліч важливих питань, на які ще шукає

відповіді ця надзвичайна важлива наука. Сучасна географія

перетворилася на «прискіпливого пізнайку», який поставив більш

складні завдання. Адже головними для нього стали питання: як? і чому?

23

Саме на ці питання ми з вами будемо шукати відповіді на наступних

уроках географії.

V. Домашнє завдання


2. Повторити теми «Вступ», «Розвиток географічних знань про

землю», підготуватися до письмового підсумкового контролю.

3. Для проведення альтернативного уроку поділити учнів на дві

команди. Кожній команді підготувати назву, девіз, на аркуші формату

А3 кросворд до теми «Географічне пізнання Землі» (7 запитань),

забезпечити символіку.

Дата ___/____/____

Тема. Міжнародні дослідження Землі. Географічні дослідження в

Україні на сучасному етапі. Мета: навчити учнів розповідати про міжнародні дослідження Землі в

XX - на початку XXI ст., основні об'єкти сучасних геодосліджень,

характеризувати етапи комплексного географічного пізнання Землі, а

також порівнювати наслідки розвитку географії в різні епохи, розвивати

вміння учнів працювати з підручником, узагальнювати набуті знання і

відображати їх, будуючи таблицю;


Обладнання: підручник з географії, зошит для практичних робіт, атлас,

знімки нашої планети з Космосу, фізична карта обох півкуль, глобус,

портрети видатних дослідників і вчених, різноманітні ілюстрації та

презентації.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за проблемними запитаннями

1. Про які сучасні географічні дослідження Землі ви чули по

телебаченню та радіо?

2. Які райони нашої планети найменш досліджені людиною?

3. На які питання відповідає сучасна географія?

III. Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя

Сьогодні на Землі майже не залишилося незвіданих куточків, але

кількість мандрівників і дослідників зростає. Ризикуючи здоров'ям, а

іноді й життям, вони вирушають у важкодоступні райони нашої планети.

24

Що рухає цими людьми? Про це ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

IV. Пояснення нового матеріалу Розповідь учителя

На початку XX ст. дослідники дісталися до найсуворіших районів Землі

– Полярних широт. Серію походів до крижаного серця Землі здійснив Р.

Пірі. У цілому він провів у полярних широтах близько 20 років.

Спочатку він здійснив кілька походів у Гренландії, де відкрив півострів.

Потім чотири рази намагався підкорити вершину планети — Північний

полюс, але щоразу змушений був відступати.

Норвезький полярний мандрівник і дослідник Рауль Амундсен

першим досяг не тільки Південного полюса, а й першим пройшов

Північно-Західним шляхом від Гренландії і до Аляски, керував першим

перельотом через відкритий Північний полюс на дирижаблі «Норвегія».

Р. Амундсен загинув підчас пошуків італійської експедиції, що

прямувала на дирижаблі з Північного полюса.

Одним із видатних дослідників й організаторів освоєння Арктики був

академік О. Шмідт. Він керував серією експедицій на криголамних

суднах «Сєдов», «Сибіряков» і «Челюскін». На судні «Сибіряк» у 1932 р.

Він здійснив перше наскрізне плавання (без зимівлі) Північним

морським шляхом із Білого моря до Берингового».

Запитання та завдання 1. Знайдіть на карті півкуль Північний Льодовитий океан, підпишіть його

на контурній карті.

2. Що вам відомо про природу Антарктиди?

Робота за підручником Учитель пропонує учням провести пошукове

читання частини параграфа, присвяченого дослідженню Антарктиди.

Учитель по черзі читає запитання, її учні мають підняти руку й

прочитати фрагмент відповідного тексту.

1. Хто й коли першим досяг Південного полюса?

2. Як проводяться дослідження Антарктиди в наш час?

3. На що багаті надра «крижаного материка»?

Завдання

Знайдіть на карті півкуль Антарктичний півострів і станцію «Академік

Вернадський», розташовану на його окраїні.

Розповідь учителя До основних об'єктів наукових досліджень належить і Світовий океан.

Учені різних країн відкрили й нанесли на карту глибоководні западини її

підводні гірські хребти, проводяться дослідження течій, розподілу

температур, рослинного та тваринного світу. Відомості про стан вод

Світового океану передаються міжнародним організаціям, що

25

займаються охороною навколишнього середовища.

Багато земних проблем краще вивчати з космосу. На орбіті Землі

перебувають супутники різного призначення. Космічні знімки подають

інформацію про розміщення різних форм земного рельєфу й зміни, що з

ними відбуваються, температури на поверхні Землі, рух водних мас в

океанах, н марний покрив, напрямок і швидкість руху повітряних мас,

процеси, що відбуваються в земних надрах.

В останні роки створена міжнародна система геостаціонарних

супутників. Вони постійно перебувають на великій висоті над певними

точками поверхні Землі, для постійного контролю за процесами, що

відбуваються на нашій планеті.

Космічні дослідження Землі проводить і Україна. Вона бере участь у

міжнародних програмах і здійснює власні проекти. Так, на

навколоземній орбіті працює український супутник « Січ-1 м».

Робота за підручником Учні опрацьовують матеріал підручника, присвячений українським

ученим-географам, після чого виписують їхні прізвища, імена, по

батькові і основні наукові досягнення.

Узагальнюючі запитання 1. Який з етапів дослідження був найдовшим?

2. У який етап було зроблено найбільше відкриттів?

3. Який етап дав найбільше відомостей про екологічні проблеми, що

загрожують людині?

4. Як змінювалася мета подорожей та експедицій зі стародавніх часів до

нашого часу?

5. Коли в далекі подорожі стали брати вчених-натуралістів?

6. Стисло схарактеризуйте основні етапи географічного пізнання Землі

на основі заповненої таблиці.

V. Підсумки уроку

«П'єдестал Пошани» Розташуйте прізвища найвидатніших мандрівників у порядку важливості

значення здійснених ними подорожей. Обґрунтуйте свою точку зору.

(Марко Поло, Ібн Баттута, X. Колумб, Васко да Ґама, Ф. Маґеллан, Ф.

Дрейк, А. Тасман.)

Географічна вікторина Учитель об'єднує учнів у три команди (за кількістю рядів) і проводить

географічну вікторину.

ПЕРШИЙ ТУР Стисло розкажіть про одну з подорожей епохи Великих географічних

відкриттів, покажіть на карті її маршрут (назвати учасників, мету й

26

приблизний час проведення експедиції, райони, якими проходив шлях,

результати подорожі).

ДРУГИЙ ТУР Зробіть невелику інсценівку (або німу сценку) «Відкриття Америки.

Перша зустріч європейців з індіанцями».

ТРЕТІЙ ТУР Відгадайте географічні загадки:

1. Чому одна із частин Нового Світу дістала назву Америка, а не

Колумбія?

2. Який материк дуже довго шукали мореплавці й чому у своїх пошуки

вони посилалися на карту Птолемея?

3. Чому не заведено вважати, що для європейців материк Австралія від

крили голландці?

4. Корабель «Вікторія», що здійснив навколосвітню подорож,

повернувся в Іспанію у вересні 1522 р. За підрахунками моряків, що

перебували на Судні, це відбулося на день раніше, ніж виявилося

насправді. Чим можна пояснити цей факт?

5. У Європі X. Колумба вважають великим мандрівником і

першовідкривачем, а деякі жителі Південної Америки сприймають його

зовсім інакше. Яким бачиться X. Колумб індіанцям і чому?

ЧЕТВЕРТИЙ ТУР Позначте, про яких мандрівників ідеться в наведених текстах:

1. Перетинаючи Тихий океан, його кораблі уникнули штормів, але

зустріли тільки два пустельні острови. В екіпажах почався голод.

Моряки вмирали від цинги.

2. Девізом його життя був вислів: «Прагнути й досягати».

3. У перших подорожах його улюбленим кораблем була маленька «Ні-

нья».

4. У 1577 р. разом з ескадрою з п'яти суден він зробив ряд нападів на

іспанські колонії тихоокеанського узбережжя Америки й першим

обстежив західне узбережжя Північної Америки.

5. Під час його експедицій були відкриті острови Гаїті й Куба. Кубу

мореплавці прийняли за окраїну Азіатського материка.

6. Він першим установив, що Австралія є самостійним материком, але

всі матеріали експедиції були засекреченими.

7. Кораблі його експедиції вперше підійшли до берегів Антарктиди.

П'ЯТИЙ ТУР Напишіть якнайбільше географічних об'єктів, названих іменами

мандрівників, дослідників і вчених.


27


2. Повторити теми «Вступ», «Розвиток географічних знань про

землю», підготуватися до письмового підсумкового контролю.

Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення та систематизація знань учнів за темою

«Вступ» та розділом «Розвиток географічних знань про Землю» Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання з

вивчених тем; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,

сформовані вміння й навички; розвивати вміння працювати з тестовими

завданнями різних рівнів складності; виховувати відповідальність,

уважність, зосередженість, самостійність.

Обладнання: атласи, варіанти завдань.

Тип уроку: перевірка і корекція знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І варіант

І рівень

1. Сучасна географія — це система наук про:

А погоду та клімат на Землі; Б внутрішню будову Землі;

В природу Землі, населення та його господарську діяльність,

взаємодію природи та людини; Г рельєф земної поверхні та особливості

його утворення.

2. Першими давніми мореплавцями, які обігнули Африку,

вважають:

А фінікійців; Б візантійців; В греків; В Г. Меркатор; Г

портуґальців.

3. Морський шлях до Індії відкрив портуґальський мореплавець:

А Христофор Колумб; Б Фернан Маґеллан; В Бартоломеу Діаш; Г

Васко да Ґама.

4. Генріх Мореплавець:

А першим здійснив навколосвітню подорож; Б створив морехідну

школу;

В грабував торговельні судна; Г відкрив Австралію.

5. Назвіть прізвище вченого — автора найдавнішого глобусу:

А Ератосфен; Б М. Бегайм; В Г. Меркатор; Г Птолемей.

6. Родоначальником національної української географії вважають:

А К. Воблого; Б П. Тутковського; В С. Рудницького; Г К.

Геренчука.

ІІ рівень

28

7. Визначте правильність наведеного твердження: «Головним

завданням сучасної географії є пошук ще не відомих земель».

Так Ні

8. Прочитайте текст і визначте прізвище полярного мандрівника і

дослідника: «Він першим досягнув Південного полюса, першим

пройшов Північно-Західним шляхом від Ґренландії до Аляски, керував

першим перельотом через Північний полюс».

Відповідь

9. Перелічіть основні методи географічних досліджень.

ІІІ рівень

10. Установіть відповідність між дослідниками та їхніми

відкриттями:

1 Дж. Кук; 2 Р. Пірі; 3 М. Поло.

А першим досягнув Північного полюсу; Б першим досягнув

Південного полюсу; В здійснив три навколосвітніх подорожі; Г

подорожував країнами Східної Азії.

11. Які висновки були зроблені після повернення експедиції Ф.

Маґеллана? Оберіть три правильних відповіді з шести запропонованих.

А Вода займає більшу частину нашої планети.

Б Відкрита нова частина світу — Америка.

В Усі океани з’єднані між собою.

Г На півдні існує невідома земля.

Д Земля має форму кулі.

Е Євразію і Північну Америку роз’єднує протока.

ІV рівень

12. Оберіть одне питання для відповіді.

1) Опишіть одну з подорожей епохи Великих географічних

відкриттів.

2) Чи вважаєте ви доцільним витрачати величезні кошти на

дослідження Землі з космосу? Відповідь обґрунтуйте.

3) Які дослідження проводять українські вчені, що працюють на

антарктичній станції «Академік Вернадський»?

ІІ варіант

І рівень

1. Найсучаснішим методом географічних досліджень є:

А історичний; Б картографічний; В опис та спостереження; Г

аерокосмічний.

2. Ввів назву науки «географія»:

29

А Геродот; Б Гіппократ; В Аристотель; Г Ератосфен.

3. Перша експедиція Христофора Колумба вирушила на пошуки:

А Великого шовкового шляху; Б Америки;

В західного шляху до Індії; Г Антарктиди.

4. Тихий океан був так названий під час плавання експедиції:

А Христофора Колумба; Б Фернана Маґеллана;

В Бартоломеу Діаша; Г Васко да Ґами.

5. Норвежець Руаль Амундсен:

А досягнув Північного полюса; Б досягнув Південного полюса;

В відкрив материк Антарктида;Г відкрив материк Австралія.

6. Першим за історію мореплавання перетнув Південне Полярне

коло:

А Дж. Кук; Б Ф. Дрейк; В О. Шмідт; Г С. Дежньов.

ІІ рівень

7. Визначте правильність наведеного твердження:

«Об’єктом вивчення фізичної географії є географічна оболонка».

Так Ні


«За найпоширенішою версією відкрита Колумбом частина світу

була названа іменем Амеріґо Веспуччі».

Так Ні

9. Перелічіть основні джерела географічних знань.

ІІІ рівень

10. Установіть відповідність між ученими античних часів та

їхніми науковими досягненнями:

1 Аристотель; 2 Геродот; 3 Клавдій Птолемей.

А довів кулястість Землі на підставі астрономічних спостережень;

Б склав опис Північного Причорномор’я, написав працю

«Історія» в 9 книгах;

В узагальнив дослідження попередників, написав працю

«Географія», склав докладні карти;

Г здійснив навколосвітню подорож.

11. Назвіть основні об’єкти сучасного географічного вивчення

Землі.

Оберіть три правильних відповіді з шести запропонованих.

А Внутрішні райони Євразії;

Б Антарктида;

В Світовий океан;

Г острови в Тихому океані;

Д атмосфера Землі;

30

Е внутрішні райони Австралії.

ІV рівень

12. Оберіть одне питання для відповіді.

1) Поясніть, які причини обумовили початок епохи Великих

географічних відкриттів.

2) Які спостереження підтверджують, що наша планета має форму

кулі?

3) Яке значення мало перше навколосвітнє плавання?

Домашнє завдання Повторити §1-7.

Дата ___/____/____

Тема. Способи орієнтування на місцевості

Мета: сформувати систему знань про способи орієнтування на

місцевості та визначення напрямків, розвивати практичні вміння

орієнтуватися за сторонами горизонту; розвивати вміння розумної та

виваженої поведінки в критичних ситуаціях, спостережливість,

уважність; виховувати почуття відповідальності.

Обладнання: підручники, компаси, комп’ютер, мультимедійна

презентація «Орієнтування на місцевості».


Хід уроку


IІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності


Кримські гори, розташовані на півдні Кримського півострова,—

мальовничий район нашої країни, улюблене місце відпочинку туристів.

У горах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій

складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні

групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і

самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба

порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки

періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в

тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і

сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від

того, наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації,

орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто

залежить їхнє життя.

31

Сьогодні на уроці ви набуватимете навичок, що допоможуть вам

вижити у таких складних умовах.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Формування поняття «орієнтування на місцевості»

Прийом «Мозковий штурм»

Що означає вислів «зорієнтуватися на місцевості»?

Учні пропонують свої варіанти.

Орієнтування на місцевості — це визначення свого

місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів,

розташованих на місцевості.

Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони

горизонту.

Горизонт — частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо

себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ,

південь, захід та схід. Проміжні — північний схід, південний схід,

південний захід та північний захід.

2. Способи орієнтування на місцевості (робота з малюнками в

підручнику, демонстрація слайдів)

З давніх-давен головними природними об’єктами для

орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

У наших широтах о 6-ій ранку Сонце перебуває на сході, о 12-ій

годині — на півдні, о 18-ій — на заході (якщо враховувати літній час, то

на годину пізніше).

Полярна зоря розташовується в північному напрямку. Щоб

визначити положення Полярної зорі на зоряному небосхилі, необхідно

подумки провести уявну лінію через дві крайні зорі «ковша» Велика

Ведмедиця та відкласти на цій лінії п’ять разів відстань, що дорівнює

відстані між названими крайніми зорями.

Під час першої четверті (Місяць зростає) Місяць перебуває о 18-ій

годині на півдні та о 24-ій годині на заході. Коли він повний, то

розташовується о 18-ій годині на сході, о 24-ій годині — на півдні, о 6-ій

ранку — на заході. Під час останньої четверті Місяць перебуває о 24-ій

на сході, о 6-ій — на півдні.

Висновок 1. При ясному небі на місцевості можна зорієнтуватися

за Сонцем, Місяцем, зорями.

3. Надійний спосіб орієнтування — за компасом (ознайомлення

та робота з компасом)

Щоб орієнтуватися за компасом, необхідно: встановити компас на

горизонтальну площину, звільнити за допомогою спеціального важеля

намагнічену стрілку, зачекати, доки стрілка заспокоїться; повернути

32

корпус компаса, доки букви Пн (або N) не зрівняються з указаним

темним кінцем стрілки. Слід пам’ятати, що компасом не можна

користуватися поблизу залізних предметів, бойової техніки й ліній

електропередачі, оскільки вони спричиняють відхилення магнітної

стрілки. Визначити на карті точку свого перебування легше, коли

знаходишся на місцевості поряд з орієнтиром (місцевим предметом),

позначеним на карті. У цьому випадку розташування умовного знаку

збігатиметься з точкою стояння.

Висновок 2. Компас — прилад, за яким найточніше можна

визначити сторони горизонту.

4. Способи орієнтування за місцевими ознаками

Які вам відомі способи орієнтування за місцевими ознаками?

- Кора більшості дерев грубіша й темніша на північній стороні,

тонша й еластичніша (у берези світліша) — на південній;

- у сосни вторинна (бура, потріскана) кора на північній стороні

стовбура піднімається вище, ніж на південній;

- на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з

південного боку;

- річні кільця на свіжих пнях дерев розташовані щільніше з

північного боку;

- з північного боку дерева, камені, дерев’яні, черепичні і шиферні

крівлі рясніше покриваються лишайниками, грибками;

- мурашники розташовуються з південного боку дерев, пнів і

кущів, крім того, південний скат мурашників пологий, північний —

крутий;

- ягоди і фрукти раніше червоніють (жовтіють) з південного боку;

- улітку ґрунт біля великих каменів, будівель, дерев і кущів

сухіший з південного боку, що можна визначити на дотик;

- у поодиноких дерев крона пишніша й густіша з південного боку;

- сніг швидше підтає на південних схилах, у результаті

підтаювання на снігу утворюються щербини, направлені на південь;

- вівтарі православних церков, каплиць і лютеранських кирок

обернені на схід, а головні входи розташовані із західного боку;

- підведений кінець нижньої щаблини хреста церков обернений на

північ.

Висновок 3. Під час орієнтування за місцевими ознаками

можливі погрішності, тому для більш точного визначення сторін

горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Бліцопитування» 1

33

Назвіть основні та проміжні сторони горизонту.

Як зорієнтуватися за Сонцем, Місяцем, зорями?

Якщо ви заблукали в лісі, що будете робити?

Яка проміжна сторона горизонту лежить між півднем і заходом?

північчю та сходом?

Прийом «Клуб знавців» (робота в групах)

Час обговорення відповіді на запитання — 1 хвилина.

1) Назвіть якнайбільше способів орієнтування за місцевими

ознаками.

2) Ви знаєте, наскільки мінлива погода та як важливо, особливо в

умовах походу, вміти передбачати її зміни. Назвіть якнайбільше

місцевих ознак погіршення погоди.

3) Уявіть собі, що ви вирушаєте в подорож за певним маршрутом.

Складіть перелік правил для учасників.

V. Підсумок уроку

Прийом «П’ять речень»

Орієнтування на місцевості — це визначення свого

місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів,

розташованих на місцевості.

З давніх-давен головними природними об’єктами для

орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

Надійним способом є орієнтування за компасом. Можна зорієнтуватися

й за місцевими ознаками. У такому випадку для більш точного

визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.


1. Опрацювати § 8 підручника.

2. Написати невелику розповідь про те, як уміння орієнтуватися

допомогло людям знайти шлях у незнайомій місцевості.

3. Принести компаси.

4. За допомогою інтернет-ресурсів дізнатися, як виготовити

найпростіший магнітний компас.

Дата ___/____/____

Тема. Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття

про азимут

Мета: сформувати знання про азимут та способи його визначення,

розвивати вміння визначати азимут за компасом та знаходити азимут за

напрямком на предмет; ознайомити із способами вимірювання відстаней

34

на місцевості; забезпечити практичне спрямування отриманих знань у

життєвих ситуаціях; виховувати уважність, зосередженість.


Обладнання: підручники, зошити, компаси, великий шкільний

транспортир, учнівські транспортири, рулетка, телефони з GPS-

навігацією.

Хід уроку



Прийом «Географічний крос»

Найдавнішим астрономічним інструментом, що призначений для

визначення полуденної лінії, називають...

Лінію тіні північ-південь називають...

Для орієнтування по зорях найважливішим орієнтиром для

мандрівників завжди була...

Основні сторони горизонту — це...

Компас було винайдено в... (країна)

У мурашників пологий схил вказує на...

Прийом «Географічна мозаїка»

З набору слів складіть правильне за змістом речення:

Півкуля, в полудень, наше, на півдні, в, Сонце, розташовується.

Полярна зоря, Північний полюс, завжди, над, лежить.


Як відомо, магнітний компас є надійним помічником в

орієнтуванні на місцевості. Однак на Землі є місця, де користуватися

магнітним компасом небажано. Де саме? (Поблизу полюсів, у районах, де

є родовища залізних руд (магнітні аномалії).)



Усім відомо, що за допомогою компасу можна точно

зорієнтуватися на місцевості та рухатися у потрібному напрямку за

основними та проміжними сторонами горизонту.

А що роботи, якщо напрямок вашого руху не збігається із жодним

з відомих вам напрямків? У такому випадку вам стануть у пригоді

знання про азимут та вміння ним користуватися.


1. Що таке азимут (робота з рисунками в підручнику)

Азимут (з арабської — шлях, напрямок) — кут між напрямком на

північ та напрямком на певний предмет. Він визначається в градусах.

35

Компас має кругову шкалу, розбиту на 360°. Напрямок на північ

відповідає 0° або 360°. Відлік азимуту за компасом ведуть від напрямку

на північ за рухом стрілки годинника. Наприклад, напрямок на схід

відповідає азимуту 90°, на південь — 180°, на захід — 270°. Щоб

визначити азимут, компас повертають так, щоб поділка 0 збіглась з

темним кінцем стрілки. Потім слід повертати кільце компаса, доки лінія

від прорізу до мушки не встановиться у напрямку на предмет. Мушка

покаже на шкалі величину азимута в градусах.

2. Як рухатися за азимутом (демонстрація руху за азимутом)

Зорієнтуйте компас за сторонами горизонту. Знайдіть на циферблаті

компаса число, що показує величину азимута, за яким вам потрібно

пройти першу відстань. Покладіть на скло компаса тоненьку паличку

так, щоб вона з’єднала центр стрілки з цим числом. Паличка вкаже

напрямок руху. Якщо напрямок палички збігається з яким-небудь

видимим предметом на місцевості, наприклад високим деревом, то

компас можна сховати і рухатися в напрямку цього дерева, відраховуючи

дорогою потрібну кількість кроків. Якщо ж такого предмета немає або ви

йдете лісом, то потрібно тримати компас перед собою так, щоб його

нульова поділка збігалася з темним кінцем стрілки, і йти у заданому

напрямку. Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, в туман,

метелицю або в густому лісі і вийти до наміченої мети.

Висновок 1. Рухаючись за азимутом, слід ретельно

дотримуватися обраного напрямку руху.

3. Вимірювання відстаней на місцевості Виміряти відстань на місцевості можна рулеткою, кроками та за

часом, витраченим на ходьбу.

4. GPS-навігація (всесвітня система розташування) GPS-навігатор — пристрій, який отримує сигнали глобальної

навігаційної системи з метою визначення поточного місця розташування

пристрою на Землі. Багато приймачів GPS вбудовані в мобільні

телефони.

За можливістю — демонстрація GPS.

Висновок 2. Сучасні навігаційні пристрої дозволяють точно

визначити своє місцезнаходження. Проте у густому тумані, в приміщенні

або під землею зв’язок із супутником порушується, тому варто знати

інші способи орієнтування.



Чи варто вивчати різні способи орієнтування на місцевості, якщо

є GPS-навігатор?

36

Прийом «Картографічний практикум»

За картою України в атласі установіть, в якому напрямку від

Києва розташований ваш населений пункт.


1) Визначте азимути на предмети, що є в класі. За допомогою

транспортиру намалюйте в зошитах їхнє розташування.

2) Виміряйте рулеткою та кроками розміри класної кімнати.


1. Назвіть нові поняття, з якими ви ознайомилися на уроці.

2. Яких нових умінь ви набули сьогодні?


Опрацювати §9 підручника.

Дата ___/____/____

Тема. Особливості та відмінності зображення земної поверхні

на глобусі, космічних знімках, картах, аерознімках, планах

Мета: актуалізувати знання про способи зображення Землі з

курсу природознавства; формувати первинні знання про особливості

зображення Землі на глобусі, географічній карті, плані місцевості;

розвивати вміння визначати відмінності в зображеннях місцевості на

рисунку, фото- й аерознімках, плані; з’ясувати різницю між

зображеннями земної поверхні на глобусі, плані, карті, аерофото- і

космічних знімках; розвивати аналітичні здібності, допитливість,

кмітливість; виховувати повагу до розвитку людських знань.

Обладнання: підручник, атлас, глобус, карта півкуль, план

місцевості, аерофотознімки, знімки земної поверхні з космосу.


Хід уроку



Прийом «Мозкова атака»

Усі можливі відповіді вчитель записує на дошці.

1. Уявіть собі, що вас попросили зобразити пришкільну

територію. У які способи ви це зробите?

2. Уявіть собі, що вам необхідно зобразити територію вашої

області. У які способи ви це зробите?

3. Уявіть собі, що ви вирушили в космічну подорож і на одній із

планет виявили гостинних розумних істот. Які способи зображення

Землі ви використаєте для її опису?

37



Виконуючи завдання, ви мали можливість переконатися в

різноманітності способів зображення нашої планети. З давніх-давен

люди намагалися зобразити місцевість якомога точніше та докладніше.

Археологічні розкопки свідчать про існування в давніх людей

рисунків і планів територій. Їх робили на камінні, бивнях мамонта,

бересті. Довгий і важкий шлях пройшло людство, перш ніж навчилося

складати географічні карти. Про це ви дізналися, вивчаючи розділ

«Географічне пізнання Землі». А пам’ятаєте, який переворот у розвитку

географічної науки здійснив глобус Мартіна Бегайма — «Земне яблуко»?

Навіщо ж людям потрібні точні зображення місцевості? На це питання

відповісти легко. Зображення місцевості необхідні в будівництві та

сільському господарстві, у військовій справі й авіації, туризмі та

подорожах і в багатьох інших видах діяльності людини. Кожний у

своєму житті стикається з необхідністю побудувати план, прочитати

карту, зорієнтуватися на місцевості.

На уроках, присвячених темі «Земля на плані і карті», ви

навчитеся користуватися планами і картами, грамотно «читати» їх,

визначати відстані та напрямки. А сьогодні на уроці ми повинні

з’ясувати, які способи зображення місцевості є найбільш точними та які

переваги й недоліки вони мають.


1 Види зображення земної поверхні

Існують різні види зображень земної поверхні: рисунок,

фотографія, аерофотознімок, план, карта, глобус тощо.

Рисунок дає загальне уявлення про вигляд місцевості, але не має

точності.

Фотографія — точніше, ніж рисунок, передає особливості

місцевості, але добре видно тільки ті предмети, що розташовані на

передньому плані.

Аерофотознімок — зображує ділянки поверхні зверху, охоплює

значні за розміром території, однак не дає інформації про призначення та

назви географічних об’єктів.

План місцевості — зображує невеликі ділянки місцевості, має

високу точність та містить характеристики географічних об’єктів.

Географічна карта — зменшене зображення різних за розмірами

ділянок земної поверхні, складають з урахуванням кулястості Землі,

подані характеристики об’єктів.

38

Глобус — найточніше передає зовнішній вигляд нашої планети,

але не відображає дрібні об’єкти, до того ж він громіздкий.

Висновок 1. Земну поверхню можна зобразити на площині у

вигляді рисунка, фотознімка, аерофотознімка, космічного знімка, плану

та географічної карти. Найбільш точно передає зовнішній вигляд нашої

планети глобус.

2 Переваги й недоліки плану, карти та глобусу в зображенні

земної поверхні (робота в парах з підручником)

Заповнення таблиці

Основні способи

зображення земної

поверхні

Переваги Недоліки

План

Географічна карта

Глобус

Висновок 2. План, карта і глобус є найбільш досконалими

способами зображення земної поверхні. Ці картографічні твори мають

істотні відмінності.

3 Глобус — об’ємна модель Землі

Розгляд процесу створення глобуса (робота з рисунками та

схемами атласу)

Висновок 3. Глобус найточніше, без спотворення зображує земну

поверхню, проте у повсякденному житті та практичній діяльності його

використовувати незручно.


Прийом «Експрес-тест» 1

1. «Глобус» у перекладі з латини означає:

А модель; В куля; Б великий; Г коло.

2. Творець найстарішого глобуса Землі:

А Мартін Бегайм; Б Ґерард Меркатор;

В Клавдій Птолемей; Г Джеймс Кук.

3. Подає вид місцевості збоку:

А глобус; Б фотознімок; В план; Г карта.

4. Фотографії з космосу мають найбільше значення для складання:

А географічних карт; Б туристичних маршрутів;

В планів для будівництва; Г планів сільськогосподарських угідь.

5. Найкращим помічником у вашій подорожі рідним краєм буде:

А глобус; Б карта України;

В карта вашої області; Гкарта автомобільних шляхів України.

39


1. Спрощеним варіантом плану місцевості є схема.

Складіть схему вашого шляху:

А від будинку до школи;

Б від будинку до найближчої крамниці;

В від вашого будинку до будинку вашого товариша.

Складаючи схему, використовуйте власні умовні позначення та

орієнтири.

2. Вигадайте та замалюйте схематичні позначення для таких

об’єктів: будинок, дерево, річка, міст, клумба, школа, вокзал, дорога,

гора, яма.

Прийом «Взаємоперевірка»


Що нового ви відкрили для себе на уроці? Чому навчилися?


Зобразити земну поверхню можна у вигляді малюнка, фотознімка,

аерофотознімка, плану та географічної карти.

Найбільш повну інформацію про характер земної поверхні та

об’єкти, розміщені на ній, передають план і карта.

Найбільш точно зовнішній вигляд Землі передає глобус.



2. Скласти п’ять репродуктивних запитань до тексту параграфа.

3. Скласти творче запитання, пов’язане зі способами зображення

земної поверхні, обміркувати відповідь на нього.

Дата ___/____/____

Тема. Масштаб та його види

Практична робота 1. Розв’язування задач з використанням

різних видів масштабу Мета: актуалізувати знання про масштаб, що учні набули на

уроках математики та природознавства; формувати знання про види

масштабу; розвивати практичні вміння користуватися масштабом,

розрізняти та порівнювати види масштабу; розвивати аналітичне

мислення, просторове уявлення, допитливість; виховувати уважність,

зосередженість, охайність у роботі з картографічними джерелами.

Обладнання: підручники, зошити, глобус, географічні карти

різних масштабів, креслярське приладдя.


40

Хід уроку




Обмін питаннями, підготовленими вдома до тексту параграфа.

Конкурс творчих запитань і відповідей

Запитання ставлять ті учні, які їх підготували. Решта намагається

відповідати на них. Якщо правильної відповіді не прозвучало, автор

творчого запитання відповідає сам.


Висловлювання учнів з приводу творчих запитань і відповідей на

них, визначення найкращих запитань і грамотних відповідей.



У який спосіб картографам удається на невеликому аркуші паперу

зобразити відстані в десятки, сотні, тисячі кілометрів? Погляньте на

карту півкуль. Якщо вірити її назві, тут помістилась уся наша планета,

площа якої дорівнює понад 510 млн км2! Крім того, картографи

стверджують, що, розгадавши їхню загадку, ви зможете точно визначати

відстань між двома населеними пунктами, не переміщаючись з одного в

другий!


1. Формування поняття «масштаб» (робота з планами в атласі,

виконаними у різних масштабах)

Прийом «Мозковий штурм» (пошук відповіді на запитання «Що

таке масштаб?»)

Масштаб — це міра зменшення відстаней певної місцевості під

час зображення їх на плані та карті.

Масштаб — це відношення довжини відрізка на плані, карті або

глобусі до його дійсної довжини на місцевості.

Висновок 1. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані

чи карті менша за відстань на місцевості.

2. Види масштабів Масштаб на планах та картах звичайно показують у трьох видах:

числовому, іменованому та лінійному.

Робота з атласом і заповнення таблиці

Вид масштабу Спосіб запису Приклад

41

Висновок 2. Масштаб зазначають на кожному плані, географічній

карті та глобусі. Існує декілька способів запису масштабу. Чим більше

число у знаменнику числового масштабу, тим масштаб менший.

3. Переведення масштабів з одного виду в інший Приклад 1. Переведіть числовий масштаб 1: 5000 в іменований.

Щоб перевести числовий масштаб в іменований, необхідно

знаменник перевести із сантиметрів у метри (якщо в знаменнику число

має понад п’ять нулів, слід перевести його в кілометри, пам’ятаючи, що

в 1 км 100 000 см):

5000 : 10 = 50.

Відповідь: в 1 см 50 м.

Приклад 2. Переведіть іменований масштаб «в 1 см 250 м» у

числовий.

Щоб перевести іменований масштаб у числовий, потрібно метри

(кілометри) перевести в сантиметри та записати у вигляді дробу:

250 х 100 = 25 000.

Відповідь: 1 : 25 000.

Висновок 3. Для переведення числового масштабу в іменований

необхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри (тобто відняти

два нулі). Якщо знаменник є цифрою з п’ятьма й більше нулями, то її

можна перевести в кілометри (відняти ще три нулі).

4. Визначення дійсних відстаней за планом і картою Приклад 1. Визначте відстань на плані в атласі від млина до

джерела.

Щоб визначити дійсну відстань на місцевості між двома

об’єктами потрібно лінійкою виміряти відстань між ними в сантиметрах,

помножити на величину масштабу та перевести в метри (або кілометри).

Відстань на плані між млином і джерелом становить 3,4 см, а величина

масштабу — 10 000 см.

3,4 х 10 000 = 34 000 (см) = 340 (м).

Приклад 2. За фізичною картою України в атласі визначте

відстань між Києвом і Харковом.

Відстань на карті між Києвом і Харковом дорівнює 11,7 см. Для

обчислення великих відстаней зручно користуватися іменованим

масштабом. Масштаб фізичної карти України — у 1 см 35 км.

11,7 х 35 = 409,5 (км).


Практична робота № 1. Виконання завдань у підручнику

§ 11 (І, ІІ, ІІІ).

«Картографічний практикум» (робота в парах)

42

1

Варіант І Варіант ІІ

Переведіть числовий масштаб в

імено ваний.

Переведіть іменований масштаб у

числовий.

а) 1 : 200 000.

б) 1 : 500.

в) 1 : 1 000 000.

г) 1 : 1000.

а) В 1 см 200 м.

б) В 1 см 1 км.

в) В 1 см 5 м.

г) В 1 см 80 км.


2. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості:

500 км на карті — це відрізок завдовжки 5 см.

Розв’язання

1) 500 км = 50 000 000 см.

2) 50 000 000 : 5 = 10 000 000.

Відповідь: М 1: 10 000 000, або у 1 см 100 км.

100 км на карті — відрізок завдовжки 2 см.

Розв’язання

1) 100 км = 10 000 000 см.

2) 10 000 000 : 2 = 5 000 000.

Відповідь: М 1: 5 000 000, або у 1 см 50 км.


1. Відстань на місцевості становить 500 м.

Зобразіть цю відстань у вигляді відрізків у масштабах

1 : 5000, 1 : 10 000, 1 : 25 000.

Дайте відповіді на запитання:

а) Який із запропонованих масштабів найбільший? Який

найдрібніший?

б) У якому масштабі місцевість зображено з більшими

подробицями?

Закінчіть формулювання висновку: «Чим більший масштаб, тим

місцевість зображена...»

2. Як визначити масштаб глобуса, якщо він не вказаний?

3. Як за допомогою лінійного масштабу та вимірника можна

виміряти довжину не лише прямих, але й кривих ліній?



Для того щоб зобразити великі території на аркуші паперу,

користуються масштабом. Масштаб показує, у скільки разів відстань на

плані менша, ніж на місцевості.

43

Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаб.

За допомогою масштабу, лінійки та вимірника можна визначити

дійсну відстань на місцевості.



2. Побудувати план своєї кімнати та записати послідовність своїх

дій.

3. Скласти власне завдання на використання масштабів.

Дата ___/____/____

Тема. Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані.

Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків Мета: поглибити та систематизувати знання про план місцевості,

його особливості, умовні знаки; формувати практичні навички роботи з

умовними знаками плану; розвивати первинні вміння орієнтуватися на

місцевості за допомогою плану; розвивати аналітичне мислення,

просторове уявлення, допитливість; виховувати уважність,

зосередженість, охайність у роботі з картографічними джерелами.

Обладнання: підручники, атласи, настінний план місцевості,

аерофотознімки, креслярські приладдя.


Хід уроку




Що таке масштаб? Для чого він потрібний?

Які є види масштабу?

У яких випадках зручно користуватися лінійним масштабом?

У якому масштабі ви склали план своєї кімнати?

Перевірка домашнього завдання, робота в групах Учні

розповідають одне одному про свою кімнату, зображену на плані.



Отже, зараз ви «побували у гостях» у свого однокласника за

допомогою плану його кімнати та розповіді. А тепер уявіть собі таку

ситуацію: сім’я вашого товариша (або подруги) переїхала на проживання

до іншого району міста. Товариш запрошує вас на свій день народження

і починає пояснювати вам, як до нього дістатися. Якому способу надання

пояснень ви віддали б перевагу?

44

Варіанти відповідей учнів.

Цілком імовірно, що для когось із вас найбільш зрозумілим

способом стало б невелике креслення, інакше кажучи, схема або план

вашого пересування в потрібному напрямку, яке супроводжує пояснення

та певні орієнтири. Однак, для того щоб користуватися таким планом,

потрібно вміти «читати» його, тобто розшифрувати інформацію, що

міститься в ньому. А для цього потрібно розгадати ще дві загадки

картографів. Тож загадка перша: у який спосіб на плані позначають

різноманітні об’єкти та чому тим, хто користується планом, зрозуміло,

що це за об’єкти та де вони розташовані?


1 Формування поняття «план місцевості»

Прийом «Порівняйка»

Завдання. Порівняйте рисунок, фотознімок і план місцевості.

Установіть спільні та відмінні риси цих зображень (робота із

зображеннями в атласах). Рисунок, аерофотознімок і план — це

зменшені зображення земної поверхні. План місцевості відрізняється

тим, що на ньому відображають і ті предмети, які не видно на рисунку й

аерофотознімку. За планом можна дізнатися назви сіл, річок, породи

дерев у лісі. Тому план дає більше відомостей, отже, зручніший для

вивчення і використання місцевості.

План місцевості — це креслення, на якому за допомогою

умовних знаків зображена невелика ділянка земної поверхні в

зменшеному вигляді. На плані стрілкою вказують напрямок на північ. У

разі її відсутності вважають, що верхній край плану — північна сторона.

Основні ознаки плану:

це креслення вигляду зверху невеликої ділянки земної поверхні;

відстані між об’єктами зменшені відповідно до масштабу;

план охоплює невеликі території, тому кривизну земної поверхні

не враховують;

всі об’єкти на плані зображені за допомогою умовних знаків.

Висновок 1. Простим, але точним зображенням невеликої ділянки

земної поверхні є план місцевості.

2 Умовні знаки — «азбука» плану

Завдання. Ознайомтеся з умовними знаками до плану місцевості в

атласі. Установіть, чому легко їх зрозуміти та запам’ятати.

Умовні знаки плану прості, несхожі один на одного, часто

нагадують самі предмети. За таких умов вони зрозумілі всім, хто читає

план. Так, річки й озера показано блакитним кольором води, а ліси —

зеленим — кольором рослинності. Лани (поля), городи спеціального

45

знака не мають, тому такі ділянки залишають на плані білими. Знак луків

нагадує стеблини трави. Піски зображено коричневими крапками.

Невеличкі струмки, дороги, вузькі вулиці, зображають умовними

знаками у вигляді ліній. Такі умовні знаки є загальноприйнятими. Їх

використовують на всіх планах місцевості.

Умовні знаки — система загальноприйнятих умовних позначень.

Умовні знаки, які позначають об’єкти на плані, називають

топографічними.

3 Види умовних знаків

За геометричними властивостіми і призначенням умовні знаки

поділяють на декілька груп.

Прийом «Картографічний практикум» (робота з підручником

та атласом)

Завдання. Розгляньте зображення умовних знаків в атласі та за

допомогою тексту параграфа розподіліть їх за відповідними групами.

Контурні (масштабні) знаки використовують для зображення

об’єктів, які на місцевості займають значні площі, наприклад лісу або

сільськогосподарських угідь.

Позамасштабними знаками зображують об’єкти, які неможливо

показати в масштабі, наприклад джерело або колодязь.

Лінійні знаки відображують об’єкти лінійної протяжності (лінії

зв’язку, дороги тощо).

Пояснювальні знаки необхідні для додаткової характеристики

географічних об’єктів (наприклад, швидкість течії річки, породи дерев у

лісі).

Складання таблиці «Умовні знаки»

Види умовних

знаків

Які об’єкти

зображають

Приклади умовних знаків

Контурні

Позамасштабні

Лінійні

Пояснювальні

Таблицю закінчують заповнювати вдома.

Висновок 2. Якщо добре розбиратися в умовних знаках, то можна

читати план, тобто уявляти за допомогою нього місцевість.

4 Значення та використання планів


Доведіть чи спростуйте вислів: «План місцевості — надійний

помічник людини».

46


1 «Картографічний практикум»

1. Зобразіть умовні знаки, які потрібно використовувати для

зображення місцевості навколо вашої школи.

2. Знайдіть на плані місцевості ліс, чагарники, ґрунтову дорогу,

електростанцію, річку, озеро та охарактеризуйте спосіб зображення

кожного із цих об’єктів.

2 Прийом «Творча лабораторія»

1. Розгляньте в атласі зображення місцевості на плані та знімку з

космосу. Знайдіть спільні та відмітні ознаки. Результати занесіть до

таблиці.

Зображення місцевості на плані та знімку з космосу

Спільні ознаки Відмітні ознаки

2. За допомогою атласу намалюйте в зошитах та підпишіть такі

умовні знаки: млин, джерело, озеро, річка, школа, колодязь, ґрунтова

дорога, рідколісся.


Запитання, за допомогою яких учитель підводить учнів до

самостійного формулювання висновку.

Що таке план місцевості?

Який прийом використовують картографи для зображення

різноманітних об’єктів на планах?

Навіщо потрібні плани місцевості?

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Чому навчилися?


1. Опрацювати §12, 13 підручника.

2. Об’єднатися у групи та зробити по п’ять умовних знаків на

картках 20 х 20 см. (Учитель розподіляє знаки так, щоб у всіх груп вони

були різні.)

3. Принести: лист білого паперу на жорсткій основі; компас,

транспортир, лінійку, рулетку, кольорові олівці.го зображено водний

простір.

Дата ___/____/____

Тема. Карти, їх елементи. Легенда карти. Класифікація карт

за масштабом та просторовим охопленням. Географічні атласи.

Практичне значення карт

47

Мета: формувати знання про географічні карти та їхні основні

елементи; з’ясувати причини виникнення спотворень на географічних

картах; розвивати первинні практичні вміння «читати» карту,

користуватися умовними знаками; розвивати аналітичне мислення,

зорову пам’ять, уважність, спостережливість; виховувати повагу до

праці картографів, цікавість до картографії, прагнення навчитися читати

та розуміти карти.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, настінні карти півкуль

та України.


Хід уроку



Прийом «Інтелектуальна розминка»

Назвіть способи зображення земної поверхні.

Що називають планом місцевості?

Для чого необхідні умовні знаки?

Що показує масштаб на плані та карті?

Які види масштабів ви знаєте?

У чому полягають відмінності між планом і картою?

Гра «Вірю — не вірю»

Чи вірите ви в те, що найбільш точним способом зображення

земної поверхні є план місцевості?

Чи вірите ви в те, що для більш докладного зображення

місцевості потрібний більш дрібний масштаб?

Чи вірите ви в те, що на плані не враховують кривизну земної

поверхні?

Чи вірите ви в те, що на карті не враховується кривизна земної

поверхні?

Чи вірите ви в те, що на планах і картах усі умовні знаки

однакові?

Чи вірите ви в те, що карти так само точно і докладно передають

зображення місцевості, як і плани місцевості?



Вивчаючи особливості планів місцевості та відкриваючи таємниці

картографів для їх складання, ви лише за кілька уроків пройшли шлях,

який людство долало не одне століття, створюючи свій найбільший

винахід — географічну карту. Розширення знань про землю, відкриття

нових земель призвели до необхідності створення карт великих

48

територій, а такі карти мали обов’язково враховувати кулястість Землі.

Пошук нових, точних способів складання карт дав поштовх розвитку

складної, але цікавої географічної науки — картографії.

«Від карти будь-яке географічне дослідження починається і до

карти повертається, з карти починається і картою закінчується.

Карта є найголовнішим знаряддям для географа. За її допомогою

він готує дослідження. На неї потім наносить свої результати, що, у свою

чергу, будуть слугувати для подальшого руху вперед. Карта — це те

дивовижне знаряддя вивчення земної кулі, яке може дати людині дар

передбачення». (Юлій Шокальський, географ, картограф, океанограф)

Переконаймось у справедливості твердження, що «карта — це

найбільший винахід людства».


1. Формування поняття «географічна карта»

а) Прийом «Мозкова атака».

б) Прийом «2–4 — усі разом».

в) Запис у зошити остаточного варіанта.

Географічна карта — це зменшене та узагальнене зображення

земної поверхні (усієї чи окремої ділянки) на площині за допомогою

умовних знаків.

2. Як на картах враховують кулястість Землі Прийом «Проблемне запитання» (робота з малюнками

підручника)

Чому на географічних картах є спотворення?

Для того щоб карта була суцільною і водночас досить точно

відображала земну поверхню, використовують певні математичні

способи — картографічні проекції.

Висновок 1. Географічна карта — зменшене, побудоване за

математичними законами зображення земної поверхні на площині за

допомогою умовних позначень.

3. Елементи карти (робота з настінними картами та картами

атласу)

Карти різного призначення та змісту можуть мати різний вигляд.

Але в цілому всі типи карт складаються з певного набору основ них

наступних елементів (складових):

Основні елементи карти

математична

основа

картографічне

зображення

допоміжне

оснащення

карти та довідкові

дані

49

картографічна

проекція;

масштаб;

рамка карти;

градусна сітка

Рисунок карти — основний

елемент будь-якої карти,

що за допомогою

графічних засобів,

пояснювальних підписів та

інших способів розкриває її

зміст

легенда карти;

вихідні дані карти

(інформація щодо

назви установи,

автора, адреси, дати

тощо)

Прийом «Картографічний практикум» (робота в групах або по

рядах)

Знайдіть та назвіть на «Фізичній карті України» в атласі основні

елементи карти. Установіть, яка інформація міститься в легенді карти.

4. Легенда карти Легенда карти — сукупність умовних знаків, палітри кольорів,

зразків штрихування та їхніх текстових пояснень, що розкривають зміст

карти.

У легенді не тільки подані всі умовні позначення (у деяких

випадках лише окремі), палітра кольорів, приклади штриховки, які є на

карті, а також коротко й точно тлумачиться їхній зміст.

Як і умовні знаки на плані позначення на географічних картах

поділяються на:

масштабні,

позамасштабні,

лінійні,

пояснювальні.

Основними способами зображень об’єктів і явищ на географічних

картах є якісний фон, ареали, ізолінії, лінії руху тощо.

Прийом «Власні приклади» (продовження роботи в групах)

Розгляньте легенду до «Фізичної карти України». Наведіть

приклади умовних знаків, що належать до названих видів.

Висновок 2. Одним з головних елементів карти є її легенда —

умовні позначення. Карту неможливо прочитати, не знаючи змісту

умовних позначень.



Порівняйте умовні позначення плану місцевості та географічної

карти. Установіть схожість та розбіжності.


Що є географічною картою?

Чому на географічних картах виникають спотворення?

50

Чому на картах неможливо так детально, як на планах, зобразити

місцевість?

Чим відрізняються умовні знаки на картах від умовних знаків на

планах?



Наведіть докази, що підтверджують вислів Ю. Шокальського:

«Карта — це те дивовижне знаряддя вивчення земної кулі, яке може дати

людині дар передбачення».


1. Опрацювати §14,15 підручника.

2. Знайти різні види умовних позначень географічних карт,

намалювати їх у зошиті (по 2–3 приклади кожного виду).

3. Дізнатися, які збірки карт (атласи) є вдома та для чого вони

призначені.

Дата ___/____/____

Тема. Класифікація карт за масштабом та просторовим охопленням.

Географічні атласи. Практичне значення карт

Мета: ознайомити з класифікацією карт за масштабом, змістом та

просторовим охопленням; з’ясувати необхідність розподілу карт на певні

групи; прослідкувати динаміку розвитку карт від давніх часів до

сьогодення; сприяти розумінню практичної значущості географічних

карт; розвивати просторове уявлення, самостійність, впевненість;

сприяти прагненню проводити самостійні дослідження за географічними

картами.

Обладнання: підручники, атласи, зошити, настінні карти півкуль

та України, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Від

примітивних карт до геоінформаційних систем».


Хід уроку




Зменшене, побудоване за математичними законами зображення

земної поверхні на площині за допомогою умовних позначень —...

(географічна карта).

51

Сукупність умовних знаків, що розкривають зміст карти...

(легенда).

Умовний знак населеного пункту на географічній карті належить

до виду... (позамасштабних).

Умовний знак «річка» на географічній карті належить до виду...

(лінійних).

Умовний знак «озеро» на географічній карті належить до виду...

(масштабних).

Прийом «Порівняйка» (робота в парах)

Порівняйте план місцевості та географічну карту. Назвіть спільні

ознаки та розбіжності.


Складний і тривалий розвиток пройшла наука картографія до

сучасних карт, які ви бачите перед собою. Однак учені й сьогодні

перебувають у постійному пошуку найбільш точних та інформативних

способів відбиття особливостей земної поверхні. На допомогу їм

приходить космічна та електронна техніка. Яких лишень карт вони не

створили! Є навіть карти поверхні Марсу! Можливо, через деякий час

вони знадобляться вам. Але перш ніж вирушати до Марсу або просто в

далеку подорож, потрібно навчитися обирати карти відповідно до мети

досліджень, правильно їх «читати», вміти аналізувати інформацію, яку

містить карта.


1. Географічні карти минулого та сучасності

Перегляд презентації «Від примітивних карт до геоінформаційних

систем».


Установіть зв’язок між розвитком географічних знань людства та

картографічними зображеннями.

Висновок 1. Картографічні зображення є віддзеркаленням

розвитку географічних знань людства. З часом картографічна наука

накопичувала все нові знання: були закладені математичні основи

побудови та художні прийоми оформлення карт, розроблена теорія

картографії. У наші часи картографічні досягнення використовують не

лише в географії, а в багатьох науках та галузях господарства.

2. Класифікація карт

Класифікація карт — розподіл географічних карт на певні групи

за різними ознаками.


Навіщо класифікують географічні карти?

52

Прийом «Географічний практикум» (робота з текстом та

рисунками підручника, заповнення таблиці)

Види карт

За охопленням

території

За маштабом За змістом

карти світу

і півкуль

карти материків

та океанів

карти держав

та їхні частини

великомаштабні

(1:10 000-1 : 200 000);

середньомаштабні

(1:200 000-1 : 000 000);

дрібномаштабні (дрібніші

за 1 : 1 000 000)

загально-

географічні

тектонічні

Прийом «Власні приклади»

Перегляньте карти атласу та наведіть приклади карт за

охопленням території, за масштабом, за змістом.

Висновок 2. Велике розмаїття карт вимагає їх класифікації —

розподілу за певними групами.

3. Практичне значення карт

Призначення карт різноманітне, як різноманітні сфери людської

діяльності. Розрізняють навчальні, туристичні, науково-довідкові,

військові, навігаційні тощо.

Запитання

Які атласи є у вас вдома? Яке їхнє призначення?

Атлас — систематизоване зібрання географічних карт, виконаних

за єдиною програмою як цілісний твір. Атлас містить систему карт,

органічно пов’язаних між собою. Атласи вміщують, окрім карт, таблиці,

тексти, фото, описи, малюнки, довідковостатистичні дані.


1. Від околиці села джерело розташоване на відстані 750 м. На

плані ця відстань дорівнює 3 см. Обчисліть масштаб плану.

750 : 3 = 250 м, тобто в 1 см — 250 м, отже: масштаб 1 : 25 000.

2. Відстань між Києвом та Житомиром на географічній карті

дорівнює 4 см. У якому масштабі виконана карта, якщо реальна відстань

між містами становить приблизно 140 км.

140 : 4 = 35 км, тобто в 1 см — 35 км, отже, масштаб 1: 3 500 000.

3. За картою України, користуючись масштабом, визначте

відстань від вашого обласного центру до Києва.


Формулюють учні за допомогою питань:

Чим відрізняються географічні карти минулого та сучасності?

53

За якими ознаками розрізняють карти?

Для чого потрібні атласи?

Яке значення мають карти у вашому житті?



2. Написати невеличкий твір-роздум за темою «Географічні карти

у моєму житті».

Дата ___/____/____

Тема. Градусна сітка на глобусі й географічній карті.

Правила відліку географічної широти і довготи Мета уроку: сформувати поняття про полюси, екватор,

меридіани, паралелі, півкулі; дати уявлення про властивості й значення

умовних ліній, що утворюють градусну сітку Землі; розпочати

формувати вміння визначати географічні координати.

Обладнання: підручник, атлас, глобус, карта півкуль, різні за

охопленням території карти.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку


ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Давайте візьмемо м’ячик для настільного тенісу й поставимо на

його поверхні крапку. Тепер спробуйте описати місце цієї крапки на

поверхні м’ячика. Нелегке завдання, чи не так? Мабуть, без спеціальних

методів його виконати неможливо, адже поверхня м’ячика рівна, на ній

відсутні лінії, до яких можна «прив’язати» нашу крапку.

Такі лінії є на глобусі й карті, вони утворюють своєрідну сітку,

яку називають градусною. Ця сітка «прив’язана» до унікальних точок

нашої планети — полюсів і до лінії, про яку ми вже неодноразово

згадували,— екватора. Давайте докладніше познайомимося з їхнім

місцем розташування.

(Учитель оголошує учням тему й очікувані результати уроку.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Запитання і завдання

1. Що таке полюси Землі?

2. Де вони розміщені?

3. Які докази кулястої форми Землі ви знаєте? Скільки градусів

мають окружність, половина й чверть окружності?

54


План вивчення нового матеріалу

1. Полюси, екватор і паралелі.

2. Алгоритм визначення географічної широти. Паралелі.

3. Меридіани. Алгоритм визначення географічної довготи.


Завдання

Учитель викликає до дошки добре підготовлених учнів і пропонує

повторити алгоритм визначення географічної широти й довготи, після

чого школярі виконують завдання.

1. Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику таблиці

порядковий номер характеристики.

Зразок заповненої таблиці

Паралелі Меридіани Екватор Початковий

меридіан

1) Його іноді називають Гринвіцьким, або нульовим.

2) Він проходить на однаковій відстані від полюсів Землі.

3) Він поділяє Землю на Східну й Західну півкулі.

4) Вони проходять паралельно до екватора.

5) Він поділяє Землю на Північну й Південну півкулі.

6) Вони сходяться в точках полюсів.

7) Вони вказують напрямок «північ–південь».

2. Заповніть таблицю «Меридіани й паралелі».

Характеристика Меридіани Паралелі

Як виглядають на карті

півкуль

Як виглядають на глобусі

Максимальне й мінімальне

значення в градусах

Довжина в кілометрах

частини довжиною в один

градус

Які напрямки вказують

Яка з географічних

координат визначається з

їхньою допомогою

План Матеріали Паралелі

55

1.Визначення Умовні лінії на глобусі чи

карті, що з’єднують

найкоротшою лінією

географічні полюси Землі

Умовні лінії на глобусі

чи карті, паралельні

екватору

2.Форма на

глобусі

Півкола Кола

3.Форма на

карті

Вигнуті лінії-дуги Вигнуті лінії-дуги;

екватор-пряма лінія

4.Вказує

напрямок

Північ-південь,

«полуденна лінія»

Захід-схід

5.Протяжність У градусах-1800; у

кілометрах- 20 тис. км;

10 111 км.

Уградусах-3600; у

кілометрах-різна;

екватор- 40 тис. км;

довжина дуги 10-різна,

зменшується від

екватора (10≈111 км, 3

км) у бік полюсів VI. Підсумки уроку

Висновки

Меридіани — це умовні лінії на поверхні Землі, що з’єднують по

найкоротшій відстані Північний і Південний полюси Землі. Паралелі —

умовні лінії на поверхні Землі, паралельні до екватора.

Перетинаючись, паралелі й меридіани утворюють градусну сітку,

що дозволяє визначати географічні координати (широту й довготу) точок

на земній поверхні.

Географічна широта — найкоротша відстань у градусах від

екватора до певної точки на земній поверхні. Географічна довгота —

найкоротша відстань у градусах від початкового меридіана до певної

точки на земній поверхні.


1. Опрацюйте §16 підручника.

2. Наведіть приклади координатних сіток, які використовуються в

повсякденному житті. Поясніть призначення однієї з них (прикладом

може бути житловий квартал, поштова адреса, шахівниця).

Дата ___/____/____

Тема. Поняття про географічні координати. Географічні

координати свого населеного пункту

56

Мета: сформувати поняття «географічна широта» та «географічна

довгота»; розвивати первинні практичні навички визначення

географічних координат точок; удосконалити вміння працювати з

географічними картами атласу.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус,

мультимедійна презентація.


Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Прийом «Інтелектуальна розминка». • Що таке меридіани?

• Якою є протяжність меридіана в градусах? у кілометрах?

• Якою є протяжність паралелі в градусах? у кілометрах?

• Які напрямки вказують меридіани? паралелі?

• Що таке градусна сітка?

• Для чого, на вашу думку, на глобусі та картах нанесено градусну

сітку?

Прийом Гра «Вірю — не вірю». • Чи вірите ви в те, що в кожній точці земної поверхні меридіан

спрямований на північ і південь?

• Чи вірите ви в те, що всі точки, розташовані на певній паралелі,

знаходяться на однаковій відстані від екватора?

• Чи вірите ви в те, що довжина 1° у кілометрах на паралелі — величина

стала і дорівнює близько 111 км?

• Чи вірите ви в те, що через будь-яку точку земної поверхні можна

провести паралель і меридіан?

• Чи вірите ви в те, що за допомогою градусної сітки можна визначити

точне місце розташування?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Проблемне питання». Минулого уроку ви дізналися про меридіани та паралелі, що

утворюють градусну сітку. Завдяки градусній сітці можна визначати

напрямок, вказувати положення частин територій, об’єктів. Однак

головною таємницею градусної сітки є її здатність точно вказувати на

розташування об’єкта на поверхні Землі. Сьогодні на уроці ви нарешті

розгадаєте цей головний секрет. В який же спосіб за допомогою

градусної сітки можна знайти потрібний об’єкт на карті чи глобусі?

IV. Вивчення нового матеріалу. 1. Способи передачі інформації про місцезнаходження точок (слайд 1).

57

Прийом «Мозкова атака» (У результаті будуть названі гра «Морський

бій», шахові координати, а головне — зроблено висновок про

необхідність для знаходження об’єкту як мінімум двох цифрових

характеристик.)

2. Формування понять «географічна широта» та «географічна

довгота» (слайд 2,3.)

Для більш наочного розуміння «широти» і «довготи» слід відзначити, що

ці поняття виникли ще в сиву давнину для опису розмірів Середземного

моря. Його протяжність із заходу на схід удвічі більша, ніж з півночі на

південь. Тому відстань із заходу на схід, що відповідає довжині моря,

почали називати довготою, а відстань з півночі на південь, яка відповідає

ширині,— широтою.

3. Визначення географічних координат.

Пояснення правил відліку географічної широти (слайд 4-7).

Вправа-тренажер «Знаходження географічної широти».

Пояснення правил відліку географічної довготи (слайд 9-11).

Самостійна робота (слайд 12, 13)

- І варіант визначає географічні координати об’єктів східної півкулі,

- ІІ варіант — західної півкулі.

Київ 50° пн.ш 31°сх.д

Нью-Делі 28° пн.ш 76° сх.д

Пекін 39°пн.ш 117° сх.д

вул.Кіліманджаро 3° пн.ш 37° сх.д

Сідней 34° пд.ш 151° сх.д

Вашингтон 39°пн.ш 78° зх.д

Сан-Франциско 38° пн.ш 122° зх.д

вул.Котопахі 1° пд.ш 77° зх.д

Буенос-Айрес 35°пд.ш 58° зх.д

4. Пояснення правил знаходження географічних об’єктів за їх

координатами (слайд 14).

Прийом «Картографічний практикум». За фізичною картою світу визначте географічні об’єкти за їх

координатами (слайд 15,16).

Широта Довгота Географічний об"єкт

4°пн.ш 9°сх.д вул.Камерун

40°пн.ш 14°сх.д вул. Везувій

22°пн.ш 43°сх.д м.Ріо-де-Жанейро


58

Літак вилетів з міста з координатами 38° пн. ш., 121° зх. д. до міста з

координатами 42° пн. ш., 74° зх. д. Визначте назви міст, позначте їх на

контурній карті, накресліть маршрут руху літака, визначте напрямок

його руху та відстань між містами (слайд 17).

VI. Підсумок уроку • Що таке географічна широта?

• Що таке географічна довгота?

• Як саме можна показати розташування об’єкта на поверхні Землі?

VII. Домашнє завдання. Опрацюйте §17 підручника.

Дата ___/____/____

Тема. Практична робота 2. Визначення географічних

координат за географічною картою

Мета уроку: закріпити знання про градусну сітку, меридіани й

паралелі, формувати вміння визначати географічні координати точок;

розвивати просторове мислення.

Обладнання: зошит для практичних робіт, карта півкуль, фізична

карта України, контурна карта півкуль, контурна карта України.

Тип уроку: формування вмінь (практична робота).

Хід уроку


Практична робота 3 є однією з основних програмних робіт у

курсі, вона важлива з погляду засвоєння алгоритмів дій і формування

навчально-пізнавальної компетенції читати карту, користуватися

масштабом і градусною сіткою. Тому на її виконання доцільно відвести

цілий урок.

(Учитель повідомляє шестикласників про мету і зміст практичної

роботи.)

ІІ. Практична робота

Урок проводиться в декілька етапів, коротко зупинимося на

їхньому змісті.

Перший етап

Учитель проводить інструктаж, виконує на дошці окремі завдання

практичної роботи, нагадує, які умовні лінії використовуються при

визначенні широти й довготи певної точки, порядок дій при визначенні

географічних координат, при визначенні відстані за допомогою

масштабу; пояснює послідовність виконання роботи; відповідає на

запитання учнів.

59

За необхідності вчитель дає тренувальне завдання на визначення

географічних об’єктів за наведеними координатами, для цього

використовується завдання 1.

Другий етап

Учитель дає завдання на визначення координат свого населеного

пункту. Потім можна запропонувати учням, які добре засвоїли дії,

необхідні для визначення географічних координат, самостійно розпочати

виконання завдання 4.

Третій етап

Учитель переходить до завдання 4. Виконувати його краще

парами, тоді учні допомагають один одному зрозуміти й засвоїти

необхідні знання й уміння.

Четвертий етап

Школярі роблять висновок: для визначення географічних

координат за географічною картою необхідно знати, що таке географічна

широта, географічна довгота; уміти користуватися градусною сіткою.

Додамо, що практична робота дозволяє виконувати як основні

завдання, так і додаткові. Додаткові завдання виконуються на розсуд

учителя. Їх можна запропонувати учням, які швидше за інших засвоїли

вміння, необхідні для виконання практичної роботи.

При оцінюванні програмних практичних робіт за 12-бальною

системою слід керуватися критеріями оцінювання, підготовленими

Міністерством освіти й науки України. Вони дають можливість досить

точно оцінити виконання практичних робіт, при цьому необхідно

враховувати:

кількість і повноту виконання завдань практичної роботи; відповідність

завдань практичної роботи різним рівням компетенції учнів;

самостійність при виконанні завдань практичної роботи;

логіку в побудові відповідей;

повноту й глибину висновку;

володіння картографічним матеріалом і раціональне його використання;

застосування додаткових джерел інформації;

час виконання роботи;

акуратність в оформленні результатів роботи.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1. Визначте географічні об’єкти, розташовані на північ, південь,

схід, захід від вашого населеного пункту (обласного центру).

2. Визначте відстань між вашим населеним пунктом (обласним

центром) і Києвом, Харковом, Львовом, Сімферополем. Обчисліть,

60

скільки часу знадобиться вам для того, щоб дістатися цих міст, якщо ви

будете їхати зі швидкістю 50 км/год (беремо до уваги, що ці міста не

з’єднані шляхами сполучення за найкоротшою відстанню).

3. Літак вилетів із Києва й пролетів у західному напрямку 1500

км, потім повернув на північ і пролетів ще 1200 км.

Використовуючи фізичну карту півкуль, визначте, де опинився

літак, і вкажіть (приблизно) координати цієї точки.

IV. Домашнє завдання

1. Опрацюйте §18 підручника.

2. Використовуючи «Фізичну карту півкуль», визначте

координати міст, які ви б хотіли відвідати (за необхідності скористайтеся

«Політичною картою світу», щоб установити їхні місця розташування на

«Фізичній карті півкуль»). Обчисліть, на якій відстані від вашого

населеного пункту (обласного центру) або столиці України вони

розміщені.

Дата ___/____/____

Тема. Узагальнення та систематизація знань учнів за темою

«Земля на плані та карті». Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання з

вивченої теми; перевірити рівні засвоєння навчального матеріалу,

сформовані вміння й навички; розвивати вміння працювати з тестовими

завданнями різних рівнів складності; виховувати відповідальність,

уважність, зосередженість, самостійність.


Тип уроку: перевірка і корекція знань, умінь і навичок.

Хід уроку Приклади завдань для контролю

I рівень

1.Зменшене за допомогою умовних знаків зображення

невеликої ділянки земної поверхні називають:

а) географічною картою;

б) планом місцевості;

в) глобусом;

г) аерофотознімком.

2. Карта масштабу 1:500000 відноситься до:

а) дрібномасштабних;

б) середньомасштабних;

61

в) великомасштабних;

г) топографічних планів.

3. Умовні лінії, паралельні екватору, які на глобусі мають

вигляд кіл різної довжини,— це:

а) горизонталі;

б) меридіани;

в) берґштрихи;

г) паралелі.

4.Значення географічної широти може змінюватися:

а) від 0° до 180°;

б) від 0° до 90°;

в) від 90° до 270°;

г) від 0° до 3600.

5. Умовні знаки, які використовують на планах місцевості для

зображення автомобільних шляхів та залізниць, називають:

а) значковими;

б) лінійними;

в) пояснювальними;

г) контурними.

6. Правильні географічні координати міста Київ визначені у

варіанті:

а) 51°пд. ні., 31° сх. д.;

б) 51° пн. ш., 31° зх. д.;

в) 51° пн. ш., 31° сх. д;

г) 31° пн. ш.,51°зх. д.

II рівень


«Якщо схил крутий, то горизонталі будуть проведені близько

одна до одної, а якщо пологий, то між горизонталями буде велика

відстань».

Так/Ні

8. Прочитайте текст і визначте, про який вид масштабу йдеться:

«Його зображують у вигляді прямої лінії, розподіленої на

частини. Біля кожної поділки підписують відповідну масштабу відстань

на місцевості».

Відповідь:______________________________________________________

9. Сформулюйте правила орієнтування за Полярною зорею.

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

62

_______________________________________________________________

____________________________________

III рівень

10. Установіть відповідність між числовими та іменованими

масштабами: а) 1:10000; 1) в 1см 1 км;

6) 1:1000; 2) в 1 см 100 м;

в) 1:1000000; 3) в 1см 100 км;

г) 1:100000. 4) в 1 см 10 км;

5) в 1 см 10 м.

11. Відомо, що Київ та Каїр мають приблизно одну й ту саму східну

довготу. їх географічні широти відповідно 51° пн. ш. та 30° пн. ш.

Обчисліть відстань між Києвом та Каїром в кілометрах.

Відповідь:______________________________________________________

_________

IV рівень

12. Північний полюс має координату 90° пн. ш., а Південний — 90°

пд.ш. Обчисліть відстань між полюсами в кілометрах.

Відповідь:______________________________________________________

_________

Домашнє завдання • Повторити §8-18.

Дата ___/____/____

Тема. Внутрішня будова Землі Мета: формувати в учнів загальне уявлення про внутрішню

будову Землі та її складові; сприяти розумінню значення досліджень

надр Землі; розвивати пізнавальний інтерес до теми, що вивчають,

уміння висловлювати свою думку та аргументовано захищати її;

виховувати повагу до праці геологів.

Обладнання: атласи, схеми, підручники, комп’ютер, проектор,

мультимедійна презентація «Дослідження земних надр».


Хід уроку




63

З курсу природознавства та початкової школи ви вже знаєте, що

наша планета надзвичайно різноманітна. Усі речовини на Землі —

тверді, рідкі, газоподібні є складовими окремих оболонок нашої планети

— атмосфери, гідросфери, біосфери, літосфери. Найміцніша серед них

— літосфера — кам’яна оболонка. Вона є опорою для всіх інших

оболонок. Саме з дослідження особливостей літосфери ми розпочнемо з

вами роботу над наступним розділом — «Оболонки Землі».

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування світу,

людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки

«оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни —

Вулкана. Учені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що

надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький

письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центра Землі, і їхня

мандрівка була для читачів не менш захопливою, ніж подорож навколо

світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їхньому прагненні

розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого

людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі

Прийом «Мозковий штурм»

Учитель записує названі варіанти відповідей. Після обговорення

обирають найважливіші.

Внутрішня будова Землі (робота з малюнками підручника)

Запитання

З яких основних шарів складається наша планета?

Чим розрізняються ці шари?

Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

Що називають літосферою?

У будові Землі виділяють три основних шари: земну кору,

мантію і ядро.

Земна кора має різну потужність, яка коливається від 5–10 км (під

океанами) до 70–80 км (під гірськими системами). На рівнинах вона

становить близько 25–40 км.

Мантія лежить під земною корою до глибини 2900 км. У середині

мантії на глибині 100–250 км під материками та 50–100 км під океанами

починається шар м’якої речовини, близької до плавлення —

астеносфера. Земну кору разом з верхнім твердим шаром мантії над

астеносферою називають літосферою.

Ядро розташоване на глибинах 2900–6371 км. Вважають, що зов

нішня частина ядра перебуває у розплавленому стані, а внутрішня — у

64

твердому. З глибиною зростають тиск та температура, яка ймовірно сягає

5000°С.

Висновок 1. У внутрішній будові Землі розрізняють ядро, мантію

і земну кору.

Способи вивчення внутрішньої будови Землі (перегляд

презентації «Дослідження земних надр» )

Геологія — наука, що вивчає будову та розвиток Землі як

планети.

Способи, що дозволяють зазирнути у надра Землі:

- буріння надглибоких свердловин. Однак навіть найглибші з них

ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато

труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м углиб Землі температура

підвищується на 1°С, збільшується також тиск, складно виймати з надр

зразки гірських порід;

- вивчення крутих схилів гірських обривів, на берегах морів, річок

(наприклад, «Великий каньон» річки Колорадо);

- дослідження продуктів виверження вулканів;

- геофізичні дослідження (комплекс наук, які досліджують

фізичними методами будову Землі).

З їхньою допомогою можна «прослуховувати» нашу планету

спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі

поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить

про неоднорідність земних шарів. Завдяки геофізичним дослідженням

з’ясовано будову першого від поверхні шару — земної кори.

Висновок 2. За допомогою прямих методів вивчення будови

Землі не можна отримати достовірні знання про будову навіть її

верхнього шару — земної кори.

Будова земної кори

Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Розгляньте схему «Будова земної кори» в атласах.

Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень

перебуває на суші, другий — у батискафі на дні океану. Визначте, крізь

які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими

приладами. Замалюйте їх.

Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть

загальне і відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

Розрізняють два основних типи земної кори: материкову та

океанічну. Перша властива материкам, включаючи їхні підводні окраїни,

друга — океанічним улоговинам. Материкова земна кора складається з

трьох шарів: осадового, гранітного, базальтового.

65

Океанічна земна кора має два шари. Зверху залягає малопотужний

(близько 1 км) шар пухких морських осадів. Під ним розташований шар

із базальтових лав. Гранітного шару між осадовим базальтовим шарами,

на відміну від материкової кори, в океанічній земній корі немає.

Таким чином, океанічна земна кора і за складом, за потужністю, а

також за віком (вона не старша за 160–190 млн років) істотно

відрізняється від материкової. Між континентальним океанічним типами

земної кори існує ще перехідний, характерний для окраїнних і

внутрішніх морів і великих острівних дуг.

Висновок 3. Визначають два типи земної кори — океанічний і

материковий.

IV. Закріплення вивчених знань


Доповніть фрази письмово.

Літосфера містить...

Імовірно, ядро складається з...

Астеносфера відрізняється від мантії...

Материкова земна кора складається з...

В океанічній земній корі відсутній шар...


V. Підсумок уроку. Рефлексія

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, у

якому напрямі заплановано подальшу роботу.



2. Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови

Землі.

3. Скласти п’ять запитань, пов’язаних з основними поняттями

уроку.

4. Зробити ксерокопії карти світу, вирізати з неї материки та

великі острови.

Дата ___/____/____

Тема. Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити,

наслідки їх переміщення Мета: формувати первинні знання про літосферні плити та види

руху літосферних плит; ознайомити з гіпотезами про походження

материків і океанів; удосконалювати вміння працювати з тематичними

66

картами та схемами атласу і підручника; розвивати аналітичне та

просторове мислення; виховувати уважність, охайність.

Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, підготовлені

вирізки з карти світу, карта «Будова земної кори», геохронологічна

таблиця.


Хід уроку



Взаємоопитування (робота в парах)

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

Учитель проводить бесіду за питаннями, всі учні піднімають картки:

зелені — «відповідь знаю»;

червоні — «складно відповісти».

Запитання

У чому полягають відмінності в будові материкової та океанічної

земної кори?

До якого шару Землі належить астеносфера? У чому полягає

відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?

У який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою

бачать її сучасні люди?



Чи знаєте ви, що жителі однієї з європейських країн —

Нідерландів постійно «воюють» з морем, адже значна частина території

їхньої країни розташована нижче від рівня моря? Якби працелюбні

голландці не захищали свої землі дамбами, то давно б уже були

затоплені. Чи бачили ви сліди морського прибою на кримських скелях,

що розташовані далеко від берега? Сьогодні на уроці на вас чекає багато

самостійних відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому

одні ділянки земної кори піднімаються, а інші опускаються, чому

рухаються материки та як змінюються океани, які процеси відбувалися

на нашій планеті десятки мільйонів років тому.


Поняття про літосферні плити (робота з атласом, картою

«Літосферні плити»)

67

Літосферні плити — величезні блоки, завтовшки до 100 км, із

яких складається земна кора з шаром верхньої мантії. Межі між

літосферними плитами проходять по глибоких розломах у земній корі.

Виділяють сім основних плит і кілька менших. До основних

належать:

Африканська,

Євразійська,

Тихоокеанська,

Північноамериканська,

Південноамериканська,

Індо-Австралійська,

Антарктична.

До невеликих належить Наска, Кокос, Карибська, Філіппінська та

Аравійська плити.

Згідно з науковою теорією, літосферні плити пересуваються

відносно одна одної.


Джерелом будь-якого руху є енергія. Звідки ж береться енергія,

що «примушує» літосферні плити рухатися? Де розташоване джерело

цієї енергії?

Учені вважають, що таким джерелом внутрішнє тепло Землі, яке

приводить у рух речовину мантії, що, у свою чергу, приводить у рух

частини земної кори.

Висновок 1. Літосфера складається з окремих блоків —

літосферних плит, що перебувають у постійному русі.

Походження сучасних материків і океанів


Завдання. Спробуйте «пограти в мозаїку» з материками. Візьміть

материки із заготовленої ксерокопії карти світу та складіть їх

підходящими боками. Які висновки ви можете зробити? Які процеси

свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує

змінюватися і сьогодні?

Рухи літосферних плит змінюють обриси материків. У 1912 р.

німецький геофізик Альфред Вегенер сформулював гіпотезу дрейфу

материків, припустивши, що в давнину обриси материків були зовсім

іншими, ніж зараз. У 1990-х роках було висунуто теорію літосферних

плит, яка, спираючись на положення гіпотези Вегенера, стверджувала,

що плити повільно (2–5 см на рік) переміщуються астеносферою.

Сотні мільйонів років тому на Землі існував єдиний велетенський

материк — Пангея, який був оточений водами океану Панталасса. Рухи

68

літосферних плит призвели до розколу Пангеї на два материки —

Лавразію та Гондвану. З часом і вони розпалися на окремі ділянки, які

продовжували рухатися та утворили сучасні материки.

Висновок 2. Материки перебувають у постійному русі внаслідок

руху літосферних плит, на яких вони розташовані.

Поняття про геологічний час (робота з геохронологічною

таблицею)

Говорячи про історію розвитку Землі, учені використовують

поняття «геологічний час». Він відбиває послідовність подій, що

відбувалися на планеті.

Ера — проміжок часу геологічної історії Землі. Історію розвитку

природи Землі умовно поділяють на п’ять ер: архейську, протерозойську,

палеозойську, мезозойську, кайнозойську.

Останні три ери поділяються на періоди.

Висновок 3. Геологічний час нашої планети поділено на ери та

періоди.

V. Закріплення вивчених знань

Прийом «Географічний практикум»

1. За картою літосферних плит в атласі визначте:

а) які літосферні плити рухаються з найбільшою швидкістю;

б) як відносно літосферних плит розташовані епіцентри

катастрофічних землетрусів;

в) місця можливої появи нових океанів у результаті подальшого

геологічного розвитку нашої планети.

2. За геохронологічною таблицею визначте:

а) які зміни органічного світу відбувалися в мезозойську еру;

б) які етапи горотворення відбувалися в палеозої;

в) як називається сучасний стан горотворення, що відбувається

кайнозойську еру.



Літосфера складається з великих блоків — літосферних плит, які

повільно рухаються астеносферою. Існують різні гіпотези щодо

походження материків і океанів. Найбільш достовірною та

аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А. Вегенера, за

якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього материка

Пангея. Сучасна теорія руху літосферних плит базується на положеннях

гіпотези А. Вегенера і дає можливість передбачити зміни в положенні

великих масивів суходолу та океанів у майбутньому. Історія

геологічного розвитку Землі відображена в геохронологічній таблиці, в

69

основу будови якої покладено відповідність між геологічною історією

Землі, періодами горотворення та розвитком органічного світу.



2. Підписати на контурній карті найбільші літосферні плити.

3. Об’єднатися в групи. Групам принести аркуш паперу формату

А3, маркери, фломастери.

4. Скласти одне-два проблемних запитання за вивченою темою.

Дата ___/____/____

Тема. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на

поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. Сейсмічні пояси

Землі Мета: поглиблення та систематизація знань про рухи літосферних

плит та їх наслідки; формування знань про внутрішні процеси Землі;

вдосконалення навичок роботи з картами та схемами атласу; формування

навичок розпізнавання землетрусів та дій під час землетрусів.

Обладнання: атласи, підручники, аркуші паперу, маркери,

фрагменти відеофільму «Землетруси» (за наявності).


Хід уроку



Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний диктант»

• Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк... (Пангея)

• Земна кора материків складається з трьох шарів: ... (Осадового,

гранітного, базальтового)

• З глибиною температура гірських порід... (Підвищується)

• Ера сучасного життя називається... (Кайнозойська)

• Астеносфера є частиною... (Мантії)

• Джерелом енергії, що рухає літосферні плити, є... (Внутрішнє тепло

Землі)


1. Прийом «Так — ні»

Учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою (наприклад, ядро,

літосфера, Пангея та ін.), а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи

навідні запитання, відповідати на які слід лише «так» або «ні».

2. Конкурс проблемних питань

70

Учні оголошують запитання, підготовлені вдома, та пропонують іншим

дати відповідь на них. Потім обговорюють їх, визначають найцікавіші.

3. Прийом «Бліц-опитування»

• В які способи вчені вивчають минуле Землі?

• В які способи можна спрогнозувати майбутнє Землі?

• Наведіть докази того, що поверхня Землі продовжує змінюватися і

сьогодні.

• В яких місцях, на вашу думку, відбуваються землетруси, вулканізм?



На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та

причини цих рухів. Давайте проведемо простий експеримент. Візьмемо

два зошити з м’якими обкладинками та уявимо собі, що це — літосферні

плити з материковою корою, а аркуші паперу в зошитах — це шари

гірських порід. Зіткнемо зошити краями. Що відбувається? Аркуші в

зошитах починають зминатися, деформуватися. Найбільші ушкодження

аркушів можна спостерігати по краях зошита, найменші — там, де ви

притримували зошит руками. Які висновки дає змогу зробити цей

експеримент? Які ділянки літосферних плит зазнають найбільших

деформацій? Які наслідки мають рухи літосферних плит?


Розгорнутий план етапу

1. Формування поняття «сейсмічні пояси». (Робота з

атласом)

2. Види рухів літосферних плит. Тектоніка.

(Робота в групах. Прийом «Шпаргалка»)

Завдання. Працюючи зі схемами атласу та відповідним текстом

підручника, зробіть «шпаргалку», що характеризує види руху

літосферних плит. (Фактично, діти створюють аркуш опорних сигналів

(ЛОС), але, називаючи його «шпаргалкою» та дозволивши

використовувати його під час відповіді, вчитель таким чином створює

більш близьку за духом для школярів психологічну атмосферу для

роботи.)

Один із варіантів такої «шпаргалки» може мати такий вигляд:

або такий:

71

3. Землетруси (робота з підручником):

а) поняття про землетруси;

б) причини землетрусів;

в) проблеми прогнозування землетрусів.

V. Закріплення вивчених знань

1. Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. За картою «Літосферні плити» визначте місця найбільш частих

та сильних землетрусів.

2. Прийом «Експрес-тест»

1. Блоки, з яких складається літосфера, називають:

а) підземними блоками;

б) літосферними плитами;

в) материками.

2. Швидкі розривні рухи літосферних плит — це:

а) цунамі; б) землетруси; в) дрейф континентів.

3. Унаслідок зіткнення материкових літосферних плит виникають:

а) моря; б) западини; в) гори.

4. Найсильніші руйнування під час землетрусів спостерігаються:

а) в епіцентрі;

б) у вогнищі землетрусу;

в) у мантії.

5. В Україні найбільш імовірно виникнення землетрусів:

а) на півночі; б) на сході; в) у Карпатах.

3. Взаємоперевірка

VI. Підсумок уроку


• До внутрішніх процесів Землі відносять рухи літосферних плит,

землетруси, вулканізм.

• Найбільш активно внутрішні процеси виявляються в сейсмічних

поясах, які утворюються на межах літосферних плит.

• Розрізняють підземні горизонтальні та вертикальні рухи ділянок земної

кори та швидкі розривні — землетруси.

72

• Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати

прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси

можливі.


• Опрацювати §21, 22 підручника..

• Скласти план до тексту параграфа.

• Зробити макет вулкана.

Дата ___/____/____

Тема. Вулканізм і вулкани, гейзери.

Практична робота 3. (початок). Позначення на контурній карті

рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.

Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні

процеси Землі; формувати знання про вулкани та райони їхнього

поширення; розвивати вміння аналізувати карту «Будова земної кори»,

визначати райони поширення вулканів; f розвивати вміння працювати в

групах, комунікативність; виховувати пізнавальний інтерес до професії

вулканолога.

Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу,

підручники, відеофільм «Помпеї», репродукція картини К. Брюллова,

фотографії вулканів, макети вулканів.


Хід уроку



Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель показує на карті певні місця на літосферних плитах: у

центрі, на окраїнах. Учні за допомогою червоно-зелених карток

«семафорять» про можливість виникнення землетрусів у зазначених

районах та пояснюють причини.

Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Учитель пропонує згадати про правила поведінки, які наводить

Г.Остер у своїй книзі «Шкідливі поради».

Потім кожна пара отримує завдання розробити кілька правил

поведінки під час землетрусів, причому один учень — «позитивний

герой» (розробляє істинні правила), а другий — «антигерой» (пропонує

«шкідливі поради»).


73

На карті «Літосферні плити» вказано швидкість рухів літосферних

плит. У який спосіб, на вашу думку, це зроблено?



(Історія про загибель Помпеї, якщо є можливість —

продемонструвати уривок з науково-популярного фільму «Помпеї».)

Колись, за сивої давнини, на березі Неаполітанської затоки в Італії

стояло веселе й ошатне місто Помпеї. На його вулицях завжди було

гамірно. До цього курортного міста приїздили відпочивати знат ні

римляни. Життя в Помпеї було спокійне, і ніщо не пророкувало

катастрофи... З деякого часу з вершини великого Пагорба поблизу міста

почав вириватися димок, а іноді чувся гул. Тоді ніхто із мешканців не

знав, що Пагорб — це згаслий вулкан, який зараз має назву Везувій.

Одного дня дим із Везувію почав валити сильніше, ніж звичайно.

Однак жителі майже не звертали на це уваги — вони поспішали швидше

закінчити свої справи, щоб устигнути на гладіаторські ігри. Видовище

вже почалося, коли раптом настала пітьма, задушливі гази наповзли на

місто, високо в небо з Пагорба здійнялося полум’я. На місто почав

падати все густіший попіл. Ошалілі люди бігли, не озираючись,

намагаючись сховатися, щоб урятувати своє життя. Вони ховалися в

підвалах, щоб перечекати лихо. Нікому не вдалося врятуватися, адже все

місто було поховане під багатометровим шаром попелу... Про місто

згодом забули.

Але ось одного разу, багато років потому, у полі почали рити

колодязь і наштовхнулися на мармурову статую. Почалися розкопки, і

загибле місто знову побачило сонячне світло. Сьогодні Помпеї — місто-

музей, який відвідують тисячі туристів. А Везувій інші вулкани

вивчають учені-вулканологи. Вони безстрашно піднімаються до самого

кратера діючого вулкана і навіть на особливих плотах мандрують

розжареною лавою. Вулкани, як і землетруси, пов’язані з проявами

внутрішніх сил Землі.


1 Вулканізм та магматизм

Магма — це речовина мантії, що складається з розплавлених

гірських порід та мінералів.

Магматизм — процес утворення, розвитку, руху та застигання

магми. Розрізняють внутрішній і зовнішній магматизм.

Вулканізм — сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням магми

в земній корі та виливанням її на поверхню у вигляді лави. Вулканізм є

виявом зовнішнього магматизму.

74

Вулкани — геологічні утворення, що виникають у разі піднімання

з надр Землі та виверження на її поверхню магми.

2 Розміщення вулканів (робота з картою «Літосферні плити»)

Прийом «Картографічний практикум»

Розгляньте карту «Літосферні плити» та установіть місця, де

найбільш поширені вулкани.

Вулканів на Землі дуже багато: десятки тисяч на материках та ще

більше — в океанах. Однак діючих вулканів значно менше — близько

тисячі.

Висновок 1. Переважна частина вулканів так само, як і райони

землетрусів, розташована на межах літосферних плит, поблизу

глибинних розломів земної кори.

3 Будова вулкана (робота зі схематичним розрізом у підручнику,

демонстрування макетів вулканів)

4 Гарячі джерела та гейзери — «супутники» вулканів (робота

в парах із текстом підручника)

Прийом «Учитель — учень»

Один учень працює над поняттям «гарячі джерела», другий —

«гейзери», потім розповідають один одному.

Гарячі джерела — це підземні (термальні) води, які нагріва-

ються до високих температур від магми.

Гейзери — джерела, що періодично викидають фонтани гарячої

води й пари.

Назва «гейзер» походить від ісландського слова «гейза», що

означає «вирувати». Гейзер — це власне ім’я великого ісландського

Гейзера. Пізніше гейзерами почали називати своєрідні джерела,

приурочені до областей недавнього або сучасного вулканізму, де

магматичні вогнища, що лежать неглибоко, утворюють особливі

геотермічні та гідрологічні умови.

Висновок 2. Магматизм часто супроводжений такими явищами,

як гейзери і гарячі джерела.


Прийом «Чомучка»

Чому в земній корі утворюються глибинні тріщини?

Чому відбуваються виверження вулканів?

Чому на вершині вулкана утворюється гігантська чаша — кратер?

Чому переважна частина діючих вулканів розташована на

окраїнах Тихого океану?

Чому в районах вулканізму часто можна натрапити на гарячі

джерела?

75

Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?

Прийом «Мандрівка» (конкурс на кращий сценарій до науково-

популярного фільму «Мандрівка до вулкана...»; робота в парах)

Кожна група самостійно обирає конкретний вулкан (діючий або

згаслий) та складає стислий опис мандрівки групи вулканологів.

Можна реалізувати роботу у вигляді малюнка, плаката.


Прийом «Прес-конференція» (обговорення результатів роботи

на уроці)

Що маємо в результаті? Що не вдалося? У якому напрямі слід

працювати сучасним вулканологам?



2. Позначити на контурних картах вулкани (практична робота № 4).

3. Об’єднатися в групи, принести папір, маркери.

Дата ___/____/____

Тема. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків Мета: розширити знання про літосферу шляхом вивчення

процесів зовнішніх сил Землі; формувати первинні вміння

встановлювати взаємозв’язки між дією зовнішніх сил та формами

рельєфу; розвивати вміння учнів працювати з різними джерелами

інформації; виховувати навички колективного спілкування,

взаємодопомоги.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта півкуль,

дидактичні картки, аркуші паперу, маркери, малюнки, що демонструють

різні зовнішні процеси.


Хід уроку


II. Актуалізація опорних знань та вмінь

Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Використовують фізичну карту півкуль та атласи.

Учитель ставить запитання про розміщення вулканів з

використанням «підказок», учні за допомогою «світлофора»

відповідають.

Зразки запитань

76

Який із сучасних діючих вулканів найвищий?

Який найвищий вулкан Африки?

Назвіть вулкан, якому поклоняються жителі Японії.

Який вулкан розташований в Антарктиді?

Назвіть вулкан, що «не відбувся» у Кримських горах.

Прийом «Опитування-естафета»

Використовують дидактичні картки. Проводять між рядами.

Картки передають з перших парт на останніх. Кожна пара виконує

по одному завданню, не обов’язково за порядком.

Картка 1

1. Шар Землі, на який припадає переважна частина її об’єму,

_______________________________________________________________

2. Осередок землетрусів

________________________________________________

3. Глибока западина на вершині вулкана

__________________________________

4. Найвищий діючий вулкан на суходолі

___________________________

5. Океан, у якому найчастіше виникає цунамі,

_____________________________

Картка 2

1. Земна кора з верхньою частиною мантії утворюють оболонку

_______________________________________________________________

2. Місце на поверхні над осередком землетрусу

____________________________

3. Канал, яким магма рухається до поверхні,

_______________________________

4. Материк, на якому немає діючих вулканів,

______________________________

5. Океан, у якому найчастіше виникають моретруси,

________________________

Картка 3

1. Імовірно, «найгарячіший» шар Землі

_______________________________________________________________

2. Прилад для запису коливань земної кори

________________________________

3. Гарячі фонтануючі джерела, що утворюються в районах вулканізму,

________

4. Держава — чемпіон за кількістю землетрусів

____________________________

77

5. Океан, на узбережжі якого розташована переважна частина діючих

вулканів,

_________________________________________________________


Можна поміняти картки між рядами та провести аналогічно

взаємоперевірку.



Учитель. Вам усім відомий процес ліплення фігурок з пластиліну

або глини. Людину, що ліпить професійно, називають скульптором. Як

працює скульптор? Незалежно від того, правша він чи лівша, завжди

ліпить двома руками. Природу Землі можна порівняти зі скульптором:

вона невтомно «ліпить» і створює образ поверхні нашої планети. З

роботою однієї з її «рук» ми вже знайомі — це внутрішні сили Землі, що

спричиняють рух плит, магматизм. Результат їхньої роботи наявний —

це гори, западини. А що ж робить «друга рука» природи? Чому поверхня

Землі така різноманітна?

Сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати, як «працює» ця «друга

рука», звідки бере сили та який її результат.


1 Роль зовнішніх та внутрішніх процесів у формуванні

сучасного вигляду Землі

Складання схеми на дошці та в зошитах

2 Характеристика зовнішніх процесів

Формування поверхні (рельєфу)

Внутрішні сили

рух

літосферних

плит;

магматизм

Зовнішні сили

Діяльність

людей

вивітрювання;

робота води;

робота вітру;

робота криги

78

Зовнішні процеси відбуваються на земній поверхні або на

невеликій глибині під впливом сонячної енергії, вітру, води, живих

організмів.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання. Охарактеризуйте за планом один із зовнішніх процесів,

продемонструйте свою відповідь рисунком (схемою).

План характеристики (заздалегідь написаний на дошці або

роздрукований для кожної групи)

1. Назва процесу.

2. Види роботи, яка виконується під час процесу.

3. Форми рельєфу, що виникають.

4. Можливі негативні наслідки процесу.

5. Способи боротьби з негативними наслідками цього процесу.

Висновок 1. Земну поверхню формують не тільки внутрішні процеси, а

й зовнішні. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і

підземних вод, моря, льодовиків, вітру.



Обговорення роботи груп: наскільки вдало було складено

характеристики тощо.

Прийом «Географічний диктант»

Як називається руйнівна робота води?

Як називається руйнівна робота вітру?

Назвіть основні типи вивітрювання.

Які форми рельєфу створюються руками людей?

Як називаються піщані гори, створені вітром у пустелі?

Які водно-ерозійні форми рельєфу поширені в Україні?


Прийом «Конкурс запитань» (робота в групах)

Кожна група складає по кілька запитань, пов’язаних з процесом,

який вона досліджувала. Групи обмінюються запитаннями.



Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни

зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Зовнішні

процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх

сил негативно позначаються на господарській діяльності людини.

Однак і господарська діяльність може стати причиною посилення

зовнішніх процесів. Це підводить до висновку про те, що зовнішні

79

процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно досліджувати та вчитися

запобігати їхнім негативним наслідкам.



2. Підготувати «шпаргалку» за зовнішніми процесами.

Дата ___/____/____

Тема. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод,

льодовиків Мета: ознайомити учнів із зовнішніми процесами, що впливають

на земну кору; формувати в учнів науковий погляд на літосферу; вихову-

вати почуття дбайливого господаря й охоронця природи.


Обладнання: фізична карта світу, атласи.

Хід уроку


II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Гра «Не розірви ланцюга» (учні послідовно відповідають один за одним).

1. Що розуміють під внутрішніми силами Землі?

2. Як називаються блоки, з яких складається літосфера?

3. З якою швидкістю рухаються літосферні плити?

4. Які відбуваються рухи літосферних плит відносно одна одної?

5. Що являє собою повільний вертикальний рух літосфери?

6. Що відбувається, коли плити рухаються назустріч одна одній?

7. Що є причиною землетрусів?

8. Що таке гіпоцентр?

9. Що таке епіцентр?

10. У чому вимірюється сила землетрусів?

11. Як часто на Землі відбуваються землетруси?

12. Де найчастіше бувають землетруси?

13. В яких районах України можливі землетруси?

14. Що таке цунамі?

15. Як називається прилад, який фіксує землетрус?

16. Що таке магматизм?

17. Які види магматизму ви знаєте?

18. Що таке лава?

19. Що таке жерло вулкана?

20. Які вулкани називаються згаслими?

21. Назвати найвищий діючий вулкан.

80

22. Що таке гейзер?

23. Хто висунув гіпотезу дрейфу материків?

24. Назвати найбільші літосферні плити.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Сьогодні ми познайомимося із зовнішніми силами Землі і з тим яким

чином вони діють — творчо чи руйнівно.


Зовнішні процеси зумовлені такими явищами і процесами, як вітер, зміна

температур, текуча вода (постійні та тимчасові потоки), льодовики,

морський прибій, життєдіяльність рослин і тварин.

Робота зі словником. Вивітрювання — це руйнування та зміна гірських

порід під дією коливань температури повітря, вологи і живих організмів.

Завдання (робота в групах). Підготувати і доповісти інформацію про

один вид вивітрювання.

Тест

І-й варіант ІІ-й варіант

1 фізичне вивітрювання 4

2 хімічне вивітрювання 5

3 органічне вивітрювання 1

Яке вивітрювання відбувається:

1) Під дією водних розчинів?

2) Унаслідок різкого коливання температури повітря?

3) У процесі взаємодії гірських порід з повітрям та різними розчинами?

4) Під дією бактерій, найпростіших грибків, лишайників, іншої

рослинності і тварин?

5) Без змін у складі гірських порід та мінералів?

6) Зі зміною мінерального складу гірських порід та мінералів?

Відповіді: І-й варіант — 2, 1, 2, 3, 1, 2. ІІ-й варіант — 5, 4, 5, 1, 4, 5.

Текучі води, тимчасові та постійні, руйнують гірські породи,

переносять їх, накопичують в інших місцях. Тимчасові потоки

утворюють яри, річкові долини та рівнинні ділянки суходолу в нижній

частині течії.

Яри знищують родючі землі, заважають будівництву. З часом

ерозія послаблюється, яр старіє і перетворюється на балку.

81

Частина води після дощу просочується в ґрунт та у верхні шари

земної кори і вже там, під землею, продовжує свою роботу. Підземні

текучі води вимивають або розчиняють окремі гірські породи. При

цьому під землею утворюються пустоти-печери.

Це підземне царство складається з каскаду зал, різних за площею і

висотою, які з’єднуються вузькими, а інколи низькими коридорами.

Печери прикрашені різноманітними кристалами, схожими на квіти, а

також сталактитами і сталагмітами, сталагнатами. Сталактити є

натічними мінеральними утвореннями, що нагадують льодові бурульки,

які звисають із стелі (грец. той, що натік по краплині), або стовпи, які

ростуть із підлоги — сталагміти. Інколи бурульки зростаються зі

стовпами і утворюють колони — сталагнати. Кристали і натічні форми

можуть бути різного кольору, який залежить від речовин, розчинених

водою.

Вітер переносить дрібні частинки гірських порід, утворюючи

солові форми поверхні (Еол — бог вітру). На піщаних узбережжях

водойм, у пустелі — дюни і бархани. Надвітряний їх схил пологий,

підвітряний — крутий. Вони весь час рухаються, хоча помітити це

важко.

Висота пасом з піску сягає в середньому до 70 метрів, найвищі

піщані пасма — 200-300 м — трапляються в найбільшій пустелі світу

Сахарі. На Атлантичному узбережжі Франції утворилися дюни, що є

найбільшими в Європі. Їх висота майже 90 м.

На земній кулі існує величезна маса льоду, яка перевищує масу

води всіх річок, озер, боліт. Льодовики не тільки виорюють, а й

шліфують гірські породи, перетворюючи виступи скелі на шатроподібні

горби. Увесь зруйнований уламковий матеріал — валуни, пісок, глину —

льодовик переносить і відкладає у вигляді горбів довгих валів, що

нагадують залізничні насипи.

Руйнівну роботу моря забезпечують удари хвиль об береги. В

результаті у березі утворюються ніші, пляжі; іноді вздовж берега

намиваються вузькі коси.

Завдання. За фізичною картою України назвати коси вздовж

узбережжя Азовського моря.

До форм рельєфу, створених руками людей, відносять шахти,

терикони, кар’єри, штучні куполоподібні горби-кургани в місцях давніх

поховань, сучасні підземні переходи, мости, насипи, канали. За

підрахунками вчених площа пустель, що виникли внаслідок діяльності

людини, складає 9 млн. км2. Ще 19 % суходолу знаходиться на межі

спустелення, що загрожує більше ніж 100 країнам світу.

82

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

Знайти пару

№ Форми поверхні Зовнішня сила

1 Яри А. Вивітрювання

2 Балки Б. Робота льодовиків

3 Дюни В. Робота вітру

4 Бархани Г. Робота текучих вод

5 Розтріскані глинисті

пустелі

Д. Робота підземних вод

6 Терикони Є. Робота людини

7 Пляжі Ж. Робота морів

8 Вали

9 Кам’яні осипи

10 Котловани

11 Печери

12 Кар’єри

Відповіді: 1 — Г, 2 — Г, 3 — В, 4 — В, 5 — А, 6 — Є, 7 — Ж, 8 —

Б, 9 — А, 10 —Є, 11 — Д, 12 — Є.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання


Дата ___/____/____

Тема Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення

за картами і планами. Горизонталі та шкала висот.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про план

місцевості, ознайомити з поняттями абсолютна та відносна висота, вчити

визначати за планом абсолютну та знаходити відносну висоти; розвивати

спостережливість, вміння самостійно працювати з підручником;

виховувати почуття взаємодопомоги.


Обладнання: фізична карта світу, атласи.

Хід уроку


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Для того, щоб вміти читати план місцевості, карту необхідно знати їхню

83

легенду або умовні знаки. Наскільки ви добре вивчили топографічні

знаки покаже гра «Шифрувальник».

1. Гра «Шифрувальник»

Клас об’єднаний у три групи. Кожна з них отримує уривок

відомого літературного твору. Дітям необхідно замінити умовний знак

його назвою. На виконання завдання дається 3 хвилини.

Група 1

« Місячне сяйво лягло на (стежку). Жердяй зупинився і

обернувся до Мишка. Його обличчя здавалось мертвотно-блідим.

Зараз буде (болото), а там Голигінська гатка, - тремтячим

голосом прошепотів Жердяй. Підете краєм (лісу). Як дійдете

до чотирьох дубів, візьміть ліворуч, там (просіка). А як

(просіку) перейдете, там побачите (болото). А я тут

посиджу.»

Група 2

« Звивиста (річка) крутилась в глибокій, вузькій долині.

Високий правий берег був дуже підмитий. На низькому лівому березі

тягнулись вузькі смужки заливних (лук) і торфових

(боліт). В деякий місцях вода швидко крутилась – на дні

били (джерела) . Хлопці минули (село),

(поромну переправу), а човняра все не було.»

Група 3

84

« Вони йшли, як і раніше, мовчки, ховаючись у затінку дерев. Нарешті

вийшли до (просіки). Якби не Жердяй, Михайло ніколи не

здогадався б, що це (просіка), тому що вона заросла

молодим (чагарником). Вони пройшли ще версту.

(ліс) змінився (рідколіссям). Відчувалися гнилі

запахи (болота). Зупинившись, вони почали уважно вглядатися

в землю. Перед ними була (яма).»

Ці уривки взяті з пригодницької повісті відомого письменника Анатолія

Рибакова «Бронзовий птах». Цей твір про трьох друзів - Мишка, Славку

та Генку. Вони вирушають до наметового табору, що розташований в

колишньому маєтку графа Карагаєва. Випадково хлопці дізнаються про

клад, який старий граф заховав десь недалеко. Тож раджу прочитати цей

твір тим, хто любить пригодницьку літературу.

Щоб перевірити свої знання інших топографічних знаків пропоную

вам топографічний диктант.

2.Топографічний диктант.

Кожен учень має дві сигнальні картки – червону та зелену. Вчитель

показує намальовані учнями топографічні знаки. Якщо учень знає назву

запропонованого знаку, то піднімає зелену картку, якщо ні – червону.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності


Вивчаючи історію розвитку картографії, методи складання карт, умовні

знаки, ви не неодноразово мали можливість переконатися в тому, що

карта дійсно є великим витвором людського розуму. За допомогою карти

можна побачити відразу обидві половинки земної кулі, точно прокласти

маршрут руху, дізнатися про положення різноманітних географічних

об’єктів — річок, озер, міст та ін. Але, виявляється, крім усіх

перелічених переваг, у географічної карти є ще одна досить цікава

ознака: цілком пласка на перший погляд географічна карта містить у собі

85

просторову інформацію! Тобто за допомогою карти можна, наприклад,

з’ясувати висоти гір або глибини морів.

Сьогодні ми спробуємо розкрити ще одну таємницю географічної карти.


1.Прийом«Мозкова атака»

-Для чого потрібно знати висоту точок земної поверхні?

Орієнтовні відповіді дітей: для будівництва, проектування будинків,

мостів, прокладання залізниць та доріг, у сільському господарстві,

військовій справі тощо.

З давніх часів людей цікавили не тільки форми земної поверхні, а й їхня

висота. Тому вони шукали способи визначення висоти місцевості та

всебічного вивчення форм поверхні Землі, на яких зводили своє житло,

господарські будівлі.

Так виникла ціла наука, що вивчає форму та розміри Землі, методи

вимірювання відстаней, кутів і висот на її поверхні – геодезія (з грецької

перекладається як «ділити землю» ).

2.Робота з підручником.

Існує два поняття висоти – відносна та абсолютна висота. В підручнику

на с. 92,93 прочитайте і з’ясуйте, що таке «абсолютна висота» і «віднос-

на висота»(Відповіді дітей)

3.Прийом «Дослідження»

а)Вчитель пропонує учням класу встати. За «рівень моря» умовно

приймається підлога в класі. Учні називають, хто з них має найбільшу

абсолютну висоту, а хто найменшу.

б)Найвищий і найнижчий учень називають свій зріст. Учні визначають

відносну висоту вищого учня над нижчим.

в)Визначити відносну висоту між точками можна за допомогою приладу,

який називається нівелір. (демонстрація шкільного нівеліра)

3.Розповідь вчителя

При вимірюванні висоти ділянки місцевості за допомогою нівеліра

необхідно:

1. Встановити його у початковій точці, яку ми приймаємо за 0 метрів.

2. Визначити точку з відносною висотою 1 метр, для чого проводимо

уявну горизонтальну лінію від верхньої частини нівеліра до схилу і

забиваємо в цьому місці кілочок.

3. Переносимо нівелір у цю точку й визначаємо наступну. І так до

останньої точки, висоту якої потрібно визначити.

4. Складаємо показники всіх вимірювань. Одержуємо відносну висоту

точки.

4.Розв’язування задач

86

Вміння визначати відносну висоту місцевості потрібне людині не

тільки в її господарській діяльності, а й для збереження здоров’я. В

медичній літературі є таке поняття як «гірська хвороба». Будь-яка

людина, яка потрапляє на висоту вище 1000 метрів від того місця де вона

мешкала, ризикує зіткнутися з проблемами. При наборі висоти щільність

повітря зменшується і організм перестає отримувати необхідну йому

кількість кисню. Тож давайте спробуємо визначити, чи загрожує нам ця

хвороба, якщо ми вирішимо підкорити найвищу точку України –

Говерлу, висота якої становить 2061 метр. Висота Білої Церкви – 161

метр. Визначити відносну висоту. (1900 метрів).

Розв’язок:

h1 = 2061 м;

h2 = 161 м;

hвідн.= h1 – h2=2061м – 161м=1900м


Кожна група отримує задачу. На розв’язок 3 хвилини.

1. Визначте, на скільки метрів від Дніпра підноситься місто Київ, якщо

абсолютна висота Києва становить 180 метрів, а поверхня Дніпра в

межах міста лежить на висоті 89 метрів над рівнем Балтійського моря.(91

метр)

2. Визначте відносну висоту між горою Говерла, що в Українських

Карпатах, та горою Роман-Кош, що в Кримських горах.(Використайте

фізичну карту України) (516 метрів)

3. Абсолютна висота горба становить 60 метрів. Від підніжжя і до висоти

25 метрів горб вкритий трав’яною рослинністю. Визначте, яка відносна

висота горба від краю трав’янистого покриву до вершини. (35 метрів)

5.Розповідь вчителя з демонстрацією моделі горба

Тепер ви знаєте, як визначати висоту точок земної поверхні. Але цих

точок дуже багато, і нанести їх усі на план або карту неможливо. Для

вирішення цього завдання картографи почали використовувати

горизонталі.

Знайдіть у підручнику на сторінці 41 визначення поняття «горизонталі» і

випишіть його у зошити. Для того щоб на плані або карті зобразити

горизонталями височину чи западину, необхідно провести нівелювання

чотирьох схилів. Після цього точки проектуються на папір і з’єднуються

лінією. Так отримуємо горизонталь.

Про різновид рельєфу можна говорити за бергштрихами – короткими

рисками, що вказують на напрямок зниження схилу. Так, при зображенні

горба вони спрямованні назовні, а западини – всередину форми рельєфу.

За горизонталями можна визначити і крутість схилу. Якщо горизонталі

87

підходять близько одна до одної, це означає що схил крутий, чим далі

віддалені – тим схил пологіший.

6.Робота з атласом

Прийом «Картографічний практикум »

Розгляньте план місцевості. Знайдіть на ньому горизонталі.

Через яку кількість метрів вони проведені?(через 2,5 метри)

Як визначити за горизонталями форму рельєфу?

На якій висоті стоїть вітряк?(151,8м)Поодиноке дерево? (148,1)

Яку висоту вказують ці позначки? (абсолютну)

Визначте відносну висоту вітряка щодо дерева?(3,7м)

V. Закріплення нових знань і вмінь

1. Гра «Гостре око»

Перед вами таблиця із зображенням профілів різних пагорбів. У

нижній частині за допомогою горизонталей показано їх зображення на

площині. Спробуйте знайти профіль кожного пагорба, що відповідає

горизонталям на площині. Свою відповідь обґрунтуйте.

2.Прийом «Проблемне питання»

На плані нерівності поверхонь зображуються за допомогою горизонта-

лей.

- А в який спосіб нерівності поверхонь зображуються на фізичних

картах? ( шкала висот та глибин)

3. Робота з атласом

За допомогою шкали глибин і висот визначити, яке місто України Київ

чи Львів лежить на більшій висоті?


Думаю, що після сьогоднішнього уроку ви зможете легко орієнтуватися

за планом місцевості та топографічною картою, визначати відносну та

абсолютну висоту точок. Старі люди кажуть, щоб щось запам’ятати

потрібно це повторити сім разів. Тому для кращого запам’ятовування ,

домашнім завданням буде кросворд.

VІ. Домашнє завдання


2. Визначити за географічною картою абсолютну висоту місцевості, на

якій розташований ваш населений пункт.

88

Дата ___/____/____

Тема. Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини. Різноманітність та

утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

Практична робота № 3 (продовження).Позначення на контурній

карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних ребтів.

Мета: поглибити та систематизувати знання про форми рельєфу земної

поверхні; розвивати первинні уміння характеризувати географічне

положення рівнин на фізичній карті та складати їх комплексну характе-

ристику; формувати пізнавальний інтерес, навички колективної твор-

чості та взаємодопомоги.


Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи,

підручники, фотокартки гір та рівнин.

Хід уроку



1. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Шпаргалка»

Учитель ставить запитання, відповідаючи на які, учні користуються

підготовленою вдома «шпаргалкою».

· Назвіть процеси, що належать до зовнішніх.

· Що таке вивітрювання?

· Які види вивітрювання вам відомі?

· Наведіть приклади фізичного, хімічного та органічного вивітрювання.

· Що таке ерозія?

· Які види ерозії ви знаєте?

· Які негативні явища можуть виникати в результаті водної та вітрової

ерозії?

· Яким чином можна зменшити або запобігти негативним наслідкам

водно-ерозійних та еолово-ерозійних процесів?

2. Прийом «Географічна мозаїка»

Учитель пише на дошці набір слів, з яких потрібно скласти речення.

Наприклад:

Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це.

Гори, основні, рівнини, рельєф, форми, це.



На попередніх уроках теми «Літосфера» ми вивчали внутрішні та зовні-

шні процеси, діяльність яких порівнювали з невтомними руками скульп-

тора. А якими ж є результати роботи цього скульптора? Це різноманіт-

ність форм поверхні нашої Землі. Вам уже відомо, що сукупність нерів-

89

ностей земної поверхні називають рельєфом. Як утворюються різні фор-

ми рельєфу? Чому одні ділянки простягаються на сотні й тисячі кіломет-

рів рівними просторами, а інші — підносяться вгору у вигляді гострих

піків? Шукати відповіді на ці питання ми з вами будемо протягом кіль-

кох уроків. Сьогодні ми вивчимо особливості форм рельєфу, зовнішній

вигляд яких усім добре відомий, адже саме вони становлять переважну

частину поверхні України. Йдеться про рівнини.


1. Робота з підручником

а) Опрацювати матеріал підручника на ст..96-98.

Завдання 1. Знайдіть у тексті параграфа та запишіть поняття «рівнини».

Завдання 2. За якими ознаками класифікуються рівнини? Заповнення

таблиці «Класифікація рівнин » у зошиті.

Класифікація рівнин

За висотою За зовнішнім виглядом За утворенням

-500 м)

м)

відносно

рівною,

одноманітною

поверхнею);

пагорбами, ярами,

долинами річок та

іншими

нерівностями)

ділянки морського

дна, підняті

тектонічними

рухами);

внаслідок руйнування

гірських країн;

складені річковими

або льодовиковими

відкладами)

б) Робота з атласом.

Завдання. Знайдіть назви рівнин на фізичних картах світу та України.

в) Прийом «Мандрівка» (робота в парах).

Завдання. Складіть характеристику географічного положення рівнини.

(Учитель розподіляє по групах великі рівнини світу.)

План характеристики географічного положення рівнин

1. Назва.

2. Середні висоти.

3. Між якими паралелями та меридіанами розташована.

4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.

5. З якими географічними об’єктами межує.

6. Процеси, які, на вашу думку, сприяли утворенню цієї рівнини.

90


Альтернативні варіанти

1. Прийом «Міні-практикум»

Позначення на контурній карті великих рівнин світу.

2. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель ставить запитання за картою, учні картками сигналізують про

засвоєння матеріалу.

1*. Прийом «Творча лабораторія» (продовження роботи в групах)

Завдання. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу»

та визначте, які форми рельєфу відповідають давнім платформам.

Результати занесіть у таблицю. Зробіть висновки.

Платформи Форми рельєфу

VII. Підсумок уроку


Учні самостійно підбивають підсумки роботи на уроці, називають

основні

поняття, з якими познайомилися, шляхи утворення рівнин тощо.

II. Домашнє завдання

1.Опрацювати § 27.

2. Позначити на контурній карті України рівнини.

3. Скласти кросворд, використовуючи назви рівнин.

Дата ___/____/____

Тема. Основні форми рельєфу суходолу. Гори. Різноманітність та

утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світу.

Практична робота № 3 (продовження).Позначення на контурній

карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів

Мета: поглиблення та систематизація знань про основні форми

рельєфу Землі; розвиток первинних умінь характеризувати географічне

положення гір на фізичній карті, складати їх комплексну характеристи-

ку; виховання оригінального творчого мислення.


Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, пла-

катний папір, кольорові маркери, фотокартки (слайди) гірських вершин.

Хід уроку



91

1. Прийом «Географічна розминка» — взаємоперевірка (робота в

парах). Учні ставлять один одному запитання за фізичною картою,

визначаючи положення великих рівнин.

2. Прийом «Географічний крос»

Необхідно доповнити фрази, запропоновані вчителем, відомостями, яких

не вистачає.

· Рівнини, абсолютна висота яких не перевищує 200 м, називають...

· Вторинні рівнини утворюються на місці...

· Нанесеннями річок утворені такі рівнини, як...

· На території України найбільшими низовинами є...

· Гірські породи, що складають рівнини, мають, як правило,

походження...

3. Прийом «Проблемне питання»

Як видно з «Фізичної карти України», майже вся територія нашої країни

рівнинна. Чим це можна пояснити?



Відомий поет і співак Володимир Висоцький в одній зі своїх пісень

написав такі рядки: «Лучше гор могут быть только горы, на которых еще

не бывал». Багато альпіністів, які підкорили гірські вершини, стверджу-

ють, що немає нічого прекраснішого у світі, ніж застигла краса німотних

гірських вершин. І, незважаючи на постійні небезпеки, вони знову праг-

нуть підкорити нові недоступні висоти. Чим же так приваблюють їх

гори? Хто хоч раз бачив, хоча б здалеку, загадкову вершину Демерджі в

Криму, напевно, відчув надзвичайне захоплення від неповторної краси

природи...

Сьогодні на уроці ми спробуємо розгадати деякі загадки природи,

з’ясувавши, як утворюються гори, які процеси беруть участь у їх

формуванні, де на Землі можна побачити найвищі гірські вершини.


1. Робота з текстом підручника

Завдання:

а) сформулювати поняття «гори» та записати його в зошити;

б) скласти схематичний рисунок з позначенням елементів гори:

підніжжя, вершини, схилів;

в) скласти схеми класифікації гір за висотою, утворенням, віком.

2. Характеристика окремих гірських систем.

Прийом «Театралізація» (робота в групах)

«Жили-були гори...»

92

Завдання. Кожна група складає опис певного гірського масиву (за

вибором учителя), робить схематичний малюнок на плакаті та в ролях

показує, дія яких процесів впливала або продовжує впливати на

формування цих гір.

Учитель перед початком роботи обов’язково знайомить з критеріями

оцінювання «театралізації». Це, безумовно, науковість, використання

джерел географічних знань, участь усіх членів групи, оригінальність

підходу, творчість.

Для «виходу» з гри можна запропонувати дітям скласти рядки вірша,

присвяченого горам, у стилі «синквей» (японське складання віршів). От

приклад одного з таких віршів про Карпати:

Карпати.

Круглі, зелені, горбисті.

Ростуть, вражають, надихають.

Карпати дуже гарні.

Завжди.


1. Прийом «Міні-практикум»

Позначення на контурній карті гірських систем світу.

2. Прийом «Експрес-тест»

1. Українські Карпати та Кримські гори за висотою належать до гір:

а) високих;

б) середніх;

в) низьких.

2. Найвищими горами у світі є:

а) Кавказькі;

б) Гімалаї;

в) Анди.

3. Молоді гори зазвичай мають вершини:

а) гострі;

б) округлі;

в) пласкі.

4. Переважну частину території України займають:

а) гори;

б) плоскогір’я;

в) рівнини.

5. На фізичній карті гори зображують відтінками кольору:

а) зеленого;

б) жовтого;

в) коричневого.

93

3. Прийом «Творча лабораторія» (продовження роботи в групах)

Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й

визначте:

а) гірські системи, що відповідають областям складчастості;

б) період горотворення. Результати занесіть у таблицю.

Область

складчастості

Період

горотворення

Гірська

система

VI. Підсумки уроку


Рельєф поверхні Землі надзвичайно різноманітний. Найбільші його

форми — материки та западини океанів. На суші та дні океану виділяють

дві основні форми рельєфу: гори та рівнини. Гори й рівнини розрізняють

за багатьма характеристиками: за висотами над рівнем моря, віком,

способом утворення тощо. Територія України переважно рівнинна. На

заході країни розташовані середньовисотні гори Карпати, на півдні —

Кримські гори.

VIІ. Домашнє завдання


2.Знайти в Інтернеті інформацію про походження Карпат і Кримських гір

3.Скласти кросворд, використовуючи назви гір.

Дата ___/____/____

Тема. Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і

найдовші гори Світового океану

Практична робота № 3 (закінчення).Позначення на контурній карті


Мета: формування первинних уявлень про рельєф дна Світового

океану; поглиблення та систематизація знань про основні форми рельєфу

Землі; розвиток умінь колективної творчості, нестандартного мислення;

виховання інтересу до різних видів діяльності, вміння захищати власну

думку.


Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, плакати,

кольорові маркери, фрагмент відеофільму про дослідження дна океану.

Хід уроку



94

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор» (за рівнинами та

гірськими системами світу)

(Робота з картами)

2. Прийом «Обмін кросвордами»

Учні обмінюються кросвордами, що підготували вдома, та розгадують

їх.

3. Прийом «Підготовка до мандрівки» (робота в групах)

Розробіть рекомендації щодо підготовки спорядження та правил

поведінки групі туристів, яка вирушає в маршрут у гори.



Людині властиве прагнення пізнати невідоме. Підкорення полюсів та

найвищих вершин, багатоденні переходи через пустелі та непрохідні

лісові хащі, вихід у космічний простір — усе це приклади невтомного

пошуку відкриття таємниць, які пропонує людству природа. Однак,

незважаючи на високий рівень розвитку людської цивілізації, величезні

простори Світового океану, в тому числі його дна, ще й сьогодні

залишаються недостатньо вивченими. (За можливості демонструє

фрагмент відеофільму про вивчення підводного світу.) За допомогою

сучасної апаратури вдалося з’ясувати, що рельєф дна Світового океану

не менш різноманітний, ніж рельєф суші.

Уявімо собі ситуацію, що на дно океану зі спеціальним спорядженням

опустилися чотири групи дослідників: наукових теоретиків, художників,

письменників і допитливих учнів з екскурсоводом. Як розкажуть про

рельєф дна спеціалісти? Які запитання поставлять зацікавлені учні? Про

це ми дізнаємося через 20 хвилин.


1. Вивчення дна Світового океану. (Прийом «Кути»)

Групи учнів розміщаються по кутках класної кімнати. У цій грі учні

мають свободу вибору «кута», тобто групи та виду її діяльності. Учитель

інструктує кожну групу.

Група наукових теоретиків, використовуючи текст підручника, повинна

скласти стислий звіт про рельєф дна океану. Група художників зображує

рельєф дна океану на плакаті та коротко описує його. Група письменни-

ків складає невеликий нарис про побачене на дні океану. А група

допитливих учнів повинна підготувати низку запитань, які вони постав-

лять «екскурсоводу» під час підводної екскурсії.

2. Фізкультхвилинка

Для виходу із гри можна запропонувати дітям кілька вправ дихальної

гімнастики або просто потанцювати під музику.

95


1. Прийом «Прес-конференція»

Обговорення гри, найбільш вдалих виступів, рекомендації.

2. Прийом «Лови помилку картографа» — «Світлофор» (робота з

настінною фізичною картою світу та атласами)

Учитель (або учень) показує та називає рівнини, гори, вулкани, іноді

навмисно припускаючись помилки. Учні за допомогою карток

висловлюють свою згоду або незгоду.

3. Практична робота № 4 (закінчення).Позначення на контурній карті



Учні підбивають підсумки самостійно, відповідаючи на запитання вчите

VIІ Домашнє завдання


2.Скласти розгорнутий план до тексту параграфа, виписуючи визначення

базових понять.

Дата ___/____/____

Тема. Унікальні форми рельєфу та їх охорона. Земні надра.

Мета: поглиблення та систематизація знань, отриманих на уроках

про різні форми рельєфу; формування знань про унікальні форми рельє-

фу Землі; виховання бережливого ставлення до унікальних форм рельє-

фу Землі.


Обладнання: атласи, підручники, , фізична карта півкуль, додат-

кова література до повідомлень, фотографії унікальних форм рельєфу.

Хід уроку



Прийом «Бліц-опитування»

· З яких шарів складається материкова та океанічна земна кора?

·Що називають рельєфом?

·Які зовнішні процеси формують рельєф?

·Яким чином утворюються рівнини?

·Які чинники зумовлюють різноманітність гір?


Прийом « Приваблива мета »

Земля надзвичайно багата на унікальні за розмірами,зовнішнім виглядом

і походженням форми рельєфу. Серед них є величезні ділянки земної

поверхні і невеличкі, але всі вони не перестають дивувати людину.

96

Слово “унікальний” означає рідкісний, винятковий, один у своєму

роді.Унікальними об’єктами можуть бути окремі гори, мальовничі скелі,

химерні кам’яні останці, печери, відслонення, місця знаходження

викопних решток тощо. Сьогодні на уроці ми з вами познайомимся з

унікальними формами рельєфу Землі


1. Робота з підручником (фронтально).

Учні опрацьовують матеріал підручника на с. 104-106 про унікальні

форми рельєфу Землі .

Завдання. Виписати які унікальні форми рельєфу земної кулі відносяться

до першої та другої групи.

2. Перегляд презентації «Унікальні форми рельєфу Землі »

3. Прийом «Мої дослідження».

Короткі виступи учнів про унікальні форми рельєфу


Прийом «Власні приклади» (робота в групах або індивідуально)

Завдання

· За результатами власних спостережень складіть перелік унікальних

форм рельєфу своєї місцевості.

· За додатковими джерелами складіть опис однієї з унікальних форм

рельєфу України (за вибором).

3. Робота з фізичною картою України (робота в атласах)

Робота в парах

Визначте, де розміщені унікальні форми рельєфу на території України


Наша планета багата на унікальні та неповторні за красою форми

рельєфу. З метою їх охорони та збереження створюють природоохоронні

території.



2.Повторити §§ 19-29.

Дата ___/____/____

Тема. Контрольна робота №1

Мета. Повторення, узагальнення знань, отриманих під час вивче-

ння теми; вдосконалювати практичні уміння та навички використовувати

набуті знання; перевірити рівень засвоєння знань, умінь та навичок з

вивченої теми.


97

Тип уроку: узагальнення, систематизація та контроль знань,

умінь та навичок.

Приклади завдань для контролю

I рівень

1. Земна кора разом з верхньою частиною мантії утворюють оболонку,

яка називається:

а) атмосферою;

б) літосферою;

в) ядром;

г) астеносферою.

2. Найбільше діючих вулканів розташовано:

а) в районах, де проходять межі літосферних плит;

б) на платформах;

в) на рівнинах;

г) в районах, де поширені карстові процеси.

3. Гори Карпати за висотою є:

а) середніми;

б) низькими;

в) високими;

г) дуже низькими.

4. До планетарних форм рельєфу відносять:

а) гори та рівнини;

б) яри та балки;

в) дюни та бархани;

г) материки та западини океанів.

5. Хімічне вивітрювання проявляється в руйнуванні гірських порід:

а) текучими водами;

б) вітром, який переносить дрібні часточки;

в) внаслідок коливань температури повітря;

г) внаслідок розчинення їх водою.

6. До внутрішніх процесів відносять:

а) фізичне, органічне та хімічне вивітрювання;

б) роботу вітру та текучих вод;

в) роботу морів та льодовиків;

г) рух літосферних плит, землетруси, вулканізм.

II рівень 7. Визначте правильність наведеного твердження:

«Геологічну історію Землі умовно поділяють на п'ять ер: архейську,

протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську». Так/Ні

98

8. Прочитайте текст і визначте, про яке явище йдеться:«Фонтан гарячої

води й пари, який періодично викидається на поверхню».

Відповідь:______________________________________________________

9. Установіть відповідність між назвами літосферних плит та цифрами,

якими вони позначені на картосхемі (рис):

а) Північноамериканська;

б) Євразійська;

в) Наска;

г) Індо-Австралійська.

III рівень

10. Установіть відповідність між формами рельєфу та їх класифікацією:

а) низовини;

б) височини;

в) плоскогір'я;

г) гори.

1) Анди, Кордильєри, Альпи;

2) Бразильське, Гвіанське;

3) Примексиканська, Прикаспійська;

4) Декан, Атлас.

11. Знаючи сучасне розташування літосферних плит, напрямок та швид-

кість їх руху, можна:

99

а) точно визначити внутрішню будову Землі;

б) визначити відносний та абсолютний вік гірських порід, що

складають земну кору;

в) спрогнозувати положення материків та їх співвідношення з

океанами у майбутньому;

г) зупинити руйнівні землетруси та вулканізм.

IV рівень

12. Визначте температуру гірських порід в шахті на глибині 99 м, якщо

температура приповерхневого шару земної кори складає -5°С.

Відповідь:______________________________________________________


1. Повторити §§ 19-30.

Дата ___/____/____

Тема. Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері

Мета: сформувати в учнів поняття про газову оболонку Землі, її

склад, будову, значення для живих організмів; продовжити формувати

вміння ведення календаря погоди, розвивати спостережливість, уміння

створю-вати образ явища; вдосконалювати вміння роботи з підручником;

виховувати інтерес до вивчення та пізнання навколишнього світу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, робочі зошити, технічні засоби

навчання.

Хід уроку



Проводимо короткий аналіз написання контрольної роботи учнями,

виконання додаткових завдань. Звертаємо увагу на характерні та не

типові помилки допущені при виконанні контрольної роботи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Чи знаєте ви, що люди нашої планети живуть на дні океану? Ні, не

океану у звичному розумінні, а «океану» повітряного, який турботливо

та надійно з усіх боків оточує Землю. І хоча цей «океан» невидимий,

значення його величезне, адже саме завдяки йому існує життя на нашій

планеті.

Цей повітряний океан, непізнаний і загадковий, завжди надив людину. З

давніх-давен, схиляючись перед стихіями неба, людина створювала міфи

та легенди про всесильних і могутніх богів, що керували блискавками та

100

вітрами, дощами та снігопадами. Але в усі часи людина мріяла піднятися

в небо. Зразком для наслідування були птахи. Але всі намагання

підкорити повітряний океан за допомогою літального апарату з крилами,

що махають, виявлялися безуспішними. В Китаї та Японії намагалися

піднятися на повітряних зміях, на початку ХХ століття в Європі — на

планерах і дельтапланах. А от піднятися високо та здійснювати далекі

польоти стало можливим лише після створення братами Монгольф’є

повітряної кулі. Навіть сьогодні, понад 200 років потому, люди

використовують повітряні кулі для вивчення процесів, що відбуваються

в повітряному океані, але головну наукову роботу виконують тепер

космічні апарати. Наукова назва повітряного океану — атмосфера. Саме

в атмосфері формуються погодні явища, живуть організми,

пересуваються транспортні засоби. Знання про атмосферу дозволяє не

лише передбачати погоду, але й запобігати її негативним наслідкам,

впливати на неї. На уроках теми «Атмосфера» ви дізнаєтесь про

різноманітні атмосферні процеси та явища, навчитесь складати прогноз

погоди, аналізувати дані спостережень, а головне —дізнаєтесь, як

людина може впливати на атмосферу.


1. Слово учителя

Оболонка, що оточує Землю і обертається разом із нею, називається

атмосферою. Висота її сягає кількох тисяч кілометрів, маса - 5,15

квадратильйонів тонн (5,15 × 1015). Ми живемо ніби на дні повітряного

океану.

Повітря прозоре, воно невидиме, ми його не помічаємо, але воно постій-

но нагадує про себе. З повітря ми отримуємо необхідний для життя

кисень, адже за одну добу людина споживає близько 11 тисяч літрів

повітря. Яке ж значення для життя на Землі має повітря?

2. Прийом «Мозковий штурм»

- Поясніть, у чому полягає цінність повітряної оболонки планети

3. Робота з підручником

1.Обговорення мал.84 «Газовий склад атмосферного повітря» у підруч-

нику на с.109

2. Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника на

с.109,110 та складають перелік основних властивостей, які має повітря в

тропосфері

4. Прийом «Мої дослідження »

1. Дослід. Щоб довести наявність цих газів у повітрі, проведемо досліди.

На столі, на спеціальній підставці, поставити запалену свічку і накрити її

101

пляшкою з відрізаним дном. Шийка пляшки залишається відкритою, і

учні спостерігають яскраве горіння свічки. Потім учитель закриває

шийку пляшки пробкою, горіння послаблюється, полум’я свічки

поступово слабшає. Не давши полум’ю погаснути, вчитель відкриває

шийку пляшки, і полум’я знову стає яскравішим.

2. Обговорення результатів досліду

· Чому при закритій шийці пляшки полум’я починає гаснути?

(Якщо учням важко відповісти, слід звернути увагу на те, що під час

горіння свічки через шийку пляшки поступає постійно свіже повітря, а

якщо її закрити, надходження повітря припиняється і свічка гасне.)

3. Висновок

- Отже, в повітрі є речовина здатна підтримувати горіння. Ця речовина

—кисень

5. Фізкультхвилинка

Від кожного ряду запрошується по два учасники конкурсу силачів. Вони

отримують по одній повітряній кульці, за допомогою якої мають

довести, що повітря здатне стискатися і має пружність. (Один учасник

надуває, а інший намагається її роздавити.)

6. Прийом « Проблемне питання»

Щоб пояснити наступну властивість повітря, давайте спробуємо

пояснити:

· Чому вікна в будинках роблять з подвійними рамами?

· Чому взимку в шубі тепліше, ніж в осінньому одязі?

(Діти пропонують свої варіанти відповідей.)

7. Продовження роботи з підручником

Опрацювати текст підручника на с.111,112 та мал.86«Будова атмосфери»

8. Робота в зошиті

(Записати у зошит вміст кисню в атмосфері пошарово)

Тропосфера – до 18 км, 80% кисню, формується погода та хмари.

Стратосфера – до 50 км, 20% кисню, низька температура, літають

космічні кораблі, літаки.

Озоновий шар (в стратосфері) – захищає Землю від шкідливого

сонячного ультрафіолетового випромінювання.

Мезосфера – поступово переходить у відкритий космос, саме тут ми

можемо спостерігати спостерігаються полярне сяйво.

V. Закріплення знань і умінь учнів

1. Інтуїтивний ринг «Хто перший».


Об’єднуємо клас в групи по рядах і пропонуємо виписати та співставити

по оболонках Землі основні терміни та поняття : (літосфера, пар, сфера,

102

мармур, атмосфера, азот, магма, кисень, тропосфера, озон, газоподібний,

астеносфера, повітря, вуглекислий газ, твердий, полярне сяйво)

2. Прийом «Географічний крос»

· Від ультрафіолетової радіації живі організми оберігає... (Озоновий шар)

· Найбільша частка атмосферного повітря припадає на газ... (Азот)

· Нижній шар атмосфери називають... (Тропосферою)

· Озоновий шар знаходиться в... (Стратосфері)

· Найпотужнішим шар тропосфера є на... (Екваторі)

· У тропосфері температура з висотою... (Знижується)

3. Прийом «Географічний практикум»

Відомо, що в тропосфері температура повітря з висотою знижується на 6

°С на 1000 м. Обчисліть температуру за бортом пасажирського лайнера,

що летить на висоті 10 тис. м, якщо температура повітря біля поверхні

Землі становить +15°С.


Прийом «Уявний мікрофон»

Учні передають один одному мікрофон і відповідають на запитання

1. Що нового ви дізнались на уроці?

2. Що найбільше зацікавило?

3. Що викликало ускладнення?



2.Знайти в Інтернеті інформацію про основні способи вивчення атмо-

сфери.

ЗМІСТ -...

Documents