2

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма фахових вступних випробувань напряму «Медицина» на

спеціальність 6.120102 «Лабораторна діагностика» складена на базі

навчальних програм для медичних навчальних закладів України І-ІІІ рівнів

акредитації з дисциплін: клінічна лабораторна діагностика, клінічна

біохімія, основи мікробіології з імунологією, основи гігієни з медичною

експертизою, відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ)

та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених

наказом МОН України 2002 р. і наказом МОЗ України 2007 р.

КЛІНІЧНА ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

Лабораторна аналітика

1. Основні теорії лабораторно-діагностичної інформації. Основні правила

проведення лабораторних аналізів. 2. Підготовка робочого місця та реактивів. Миття посуду. Приготування

реактивів та перевірка чистоти. Відмірювання розчинів, зважування, центрифугування.

3. Одиниці СІ в клінічній лабораторній діагностиці. Основні одиниці СІ та

приклади похідних одиниць СІ.

Гематологічні дослідження

1. Взяття крові для визначення швидкості осідання еритроцитів, техніка

постановки.

2. Визначення вмісту гемоглобіну уніфікованими методами.

3. Взяття крові для підрахунку еритроцитів та лейкоцитів.

4. Техніка виготовлення мазків крові, їх фіксація та забарвлення. Техніка

підрахунку лейкограми.

5. Морфологія лейкоцитів у нормі та зміни її при патології.

6. Визначення кількості ретикулоцитів. Підрахунок ретикулоцитів.

7. Визначення гематокритного числа та осмотичної резистентності

еритроцитів.

8. Визначення кількості тромбоцитів. Взяття крові на тромбоцити.

Виготовлення, фіксація і забарвлення мазків крові та підрахунок

тромбоцитів.

9. Визначення тривалості кровотечі за Дюке. Діагностичне значення

показників.

10. Дослідження кісткового мазку. Отримання матеріалу і приготування

препаратів для мікроскопічного дослідження.

11. Підрахунок мієлограми, кістково-мозкові індекси і їх оцінка.

3

Дослідження сечі

1. Дослідження фізичних властивостей сечі: кількості, кольору, прозорості,

запаху, реакції, відносної густини. Фізичні властивості сечі в норми і

зміни їх при патології.

2. Методи дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького.

3. Техніка проведення проби Зимницького, діагностична цінність

дослідження.

4. Хімічне дослідження сечі. Патологічні складові частини сечі.

Протеїнурія. Визначення наявності білка в сечі.

5. Кількісне визначення білка в сечі.

6. Глюкозурія, причини і види (патологічна і фізіологічна).

7. Визначення наявності глюкози в сечі за допомогою проби Гайнеса-

Акимова, експрес-тестів.

8. Визначення кількості глюкози в сечі колориметричним методом на ФЕКу

(модифікований метод Альтгаузена).

9. Причини і види гематурії. Виявлення гемоглобіну в сечі із застосуванням

амідопіринової проби, експрес-тестів.

10. Елементи організованого осаду сечі: еритроцити, лейкоцити, епітелій,

циліндри. Елементи неорганізованого осаду сечі: кислої, лужної

патологічної сечі.

11. Зміни в сечі при інфекційно-запальних процесах в сечовому міхурі,

сечовипускному каналі, передміхуровій залозі.

12. Зміни в сечі при хворобах нирок: пієлонефриті, туберкульозі нирок,

гломерулонефриті, нефротичному синдромі, гострій нирковій

недостатності, амілоїдозі нирок, сечокам'яній хворобі.

Дослідження шлункової секреції та дуоденального вмісту

1. Методи дослідження секреторної функції шлунка. Зондові методи

дослідження секреції шлунка.

2. Базальна і стимульована секреція. Беззондові методи дослідження секреції

шлунка. Внутрішньошлункова рН-метрія.

3. Фізичні властивості: об'єм, колір, запах, слиз.

4. Хімічне дослідження. Дослідження кислотоутворюючоі функції шлунка:

визначення кислотності за методом Міхаєліса, Тепфера і за допомогою рН-

метрії шлункового соку.

5. Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту: виготовлення препаратів

нативного, з розчином Люголя і Суданом.

6. Фізичні властивості жовчі: кількість (об'ємі), колір, прозорість,

консистенція, реакція, відносна густина.

7. Мікроскопічне дослідження: елементи запального походження, кристалічні

утворення; паразити і бактерії.

4

Дослідження калу

1. Макроскопічне дослідження: кількість, колір, консистенція, запах, форма,

реакція, залишки неперетравленої їжі, слиз, кров, гельмінти, конкременти.

2. Хімічне дослідження калу: кров і значення безм'ясноі і безхлорофільної

дієти при цьому дослідженні.

3. Визначення крові в калі пробою з амідопірином, експрес-методом;

білірубіну - з реактивом Фуше; стеркобіліну - пробою Шмідта; білка і

муцину - реакцією Трибуле-Вишнякова.

4. Мікроскопічне дослідження калу. Виготовлення препаратів - нативних, з

розчином Люголя, метиленовим синім, оцтовою кислотою.

5. Загальні властивості калу і копрограма при різних станах травної системи.

Дослідження мокротиння

1. Структура і функція дихальних шляхів. Дослідження харкотиння. Правила

роботи з харкотинням.

2. Знешкодження відпрацьованого матеріалу; обробка лабораторного посуду.

3. Визначення фізичних властивостей харкотиння: кількості, запаху, кольору,

характеру, консистенції, форми, патологічних домішок. Мікроскопічне

дослідження.

4. Виготовлення нативних препаратів і для забарвлення на виявлення

гемосидерину (реакція Перльса), мікобактерій туберкульозу, цитологічного

дослідження. Мікроскопічне дослідження нативних і забарвлених

препаратів.

5. Фізичні властивості: кількість, колір, прозорість, реакція, відносна густина.

Значення виявлення фібринозної плівки.

Дослідження цереброспінальної рідини

1. Хімічне дослідження цереброспінальної рідини: визначення білка,

постановка реакцій Панді і Нонне-Апельта; колоїдних реакцій - Ланге,

Таката-Ара і Фридмана.

2. Діагностичне значення біохімічного дослідження. Мікроскопічне

дослідження. Виготовлення і забарвлення препаратів для цитограми,

виявлення мікобактерій туберкульозу.

КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ

Організація клініко-біохімічних лабораторій

1. Мета, завдання, структура курсу. Принципи організації лабораторій, які виконують біохімічні аналізи.

5

2. Головні напрямки (етапи) роботи біохімічних лабораторій. Поняття про комплекс біохімічних показників, скринінг, біохімічні дослідження при диспансерному остереженні.

3. Методи біохімічних досліджень, які використовують в роботі діагностичних лабораторій. Система уніфікації біохімічних методів. Міжнародна система одиниць (СО).

4. Матеріал для біохімічного аналізу. Правила його одержання, зберігання та

транспортування.

Клініко-біохімічні критерії в нормі та патології

1. Структура білкової молекули. Ентеральний і проміжний обмін простих і

складних білків.

2. Система білків крові. Біохімічні показники, що характеризують стан

обміну білків в організмі.

Клініко-біохімічні критерії обміну вуглеводів в нормі і патології

1. Класифікація вуглеводів. Ентеральний та проміжний обмін вуглеводів. 2. Біохімічні показники обміну вуглеводів в рідких біологічних середовищах

організму.

Клініко-біохімічні критерії обміну ліпідів в нормі і патології

1. Визначення і класифікація ліпідів. Ентеральний та проміжний обмін ліпідів.

2. Холестерол, біологічна роль і методики визначення.

Роль ферментів в лабораторній діагностиці. Клініко-біохімічні критерії при захворюваннях серцево-судинної і дихальної систем

1. Класифікація ферментів. Ферменти, найбільш розповсюджені в діагностиці.

2. Ферментодіагностика при захворюваннях серцево-судинної системи.

3. Біохімічні показники при захворюваннях органів дихальної системи.

Клініко-біохімічні критерії при захворюваннях печінки, шлунково-

кишкового тракту

1. Біохімічні дослідження при захворюваннях підшлункової залози. 2. Порушення метаболічних процесів при захворюваннях печінки та

основні біохімічні показники.

6

Клініко-біохімічні критерії при захворюваннях нирок і сечовидільних шляхів

1. Механізми утворення сечі Значення компонентів системи залишкового азоту в діагностиці захворювань нирок.

2. Біохімічні констеляції при найбільш поширених захворюваннях нирок. 3. Склад сечі в нормі і патології. 4. Діагностика сечокам'яної хвороби за допомогою біохімічних досліджень.

Клініко-біохімічні критерії при патології сполучної тканини, ендокринної регуляції і захворювання органів ендокринної системи

1. Структура сполучної тканини різної локалізації. Біохімія її різних видів. 2. Колаген, протеоглікани, глікозаміноглікани, глікопротеїни. 3. Особливості обміну кісткової та хрящової тканини. 4. Біохімічні дослідження при захворюваннях ендокринної системи.

ОСНОВИ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ З ГІГІЄНІЧНОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ

Організація роботи санітарно-гігієнічної служби

1. Структура СЕС, санітарне законодавство. Методи санітарного обстеження об’єкта і оформлення акту обстеження або санітарного опису. Структура

санітарно-епідеміологічної служби України, шляхи і способи охорони здоров’я населення, профілактики захворювань. Основи попереджувального та поточного санітарного нагляду.

2. Методи санітарно-гігієнічних досліджень. Організація навчально-дослідницької роботи у лабораторіях санітарно-гігієнічних експертиз.

3. Класифікація гігієнічних методів та засобів досліджень, навколишнього

середовища та вплив на організм та здоров’я людини.

4. Структура закладів санітарно-гігієнічної служби, головні напрямки

діяльності. Головні завдання державного санітарного нагляду. Методи

контролю роботи санітарно гігієнічної служби.

Санітарно-гігієнічне дослідження повітряного середовища.

Гігієна та оцінка мікробного забруднення повітря та методи його

санації УФ-випромінюванням.

Заходи профілактики мікробного забруднення середовища

1. Гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень різного призначення.

2. Значення раціонального штучного освітлення, як засіб продовження

активної діяльності людини та профілактики захворювань.

3. Гігієнічне значення мікроклімату приміщень різного призначення

(житлових, побутових, виробничих).

7

4. Методика гігієнічної оцінки комплексного впливу параметрів

мікроклімату на теплообмін людини за суб’єктивними та об’єктивними

фізіологічними показниками.

5. Хімічний склад та джерела забруднення атмосферного повітря та повітря

закритих приміщень.

6. Показники забруднення повітря приміщень комунальних, побутових та

виробничих. Пил, як чинник забруднення навколишнього середовища.

Гігієна води та водопостачання. Санітарно-гігієнічне

дослідження ґрунту. Гігієна харчування

1. Методи санітарно-гігієнічного обстеження об'єкту

2. Гігієнічне значення води (фізіологічне, епідеміологічне, токсикологічне,

бальнеологічне та народногосподарське).

3. Класифікація джерел водопостачання. Організація і проведення розвідки

джерел водопостачання при надзвичайних ситуаціях

4. Програма санітарного дослідження джерел водопостачання: санітарно-

топографічна, санітарно-технічна, санітарно-епідеміологічна.

5. Дослідження об’єктів навколишнього середовища з метою санітарно-

гігієнічної оцінки санітарно-описувальним методом.

6. Поняття, принципи та умови раціонального харчування.

7. Показники та методика харчового статусу вивчення і оцінки харчового

статусу людини. Біохімічні показники харчового статусу.

8. Дієтичне харчування.

9. Лікувально-профілактичне харчування.

10. Фізіологічна роль вітамінів в організмі людини. Авітамінози,

гіповітамінози А, В.

11. Фізіологічні основи обміну речовин в організмі. Енергетичний обмін, його

регуляція.

12. Органолептичні ознаки якості та свіжості харчових продуктів. Ознаки

псування харчових продуктів.

13. Визначання поняття «харчові отруєння», їх класифікація. Види харчових

отруєнь, профілактичні заходи по їх усуненню.

Гігієна праці та оздоровчі заходи. Гігієна дітей та підлітків

1. Класифікація та характеристика професійних шкідливостей.

2. Медико-санітарні частини і медичні пункти промислових підприємств,

профілактична спрямованість їх роботи.

3. Гігієнічна оцінка учбово-виховного режиму дітей різних вікових груп.

4. Визначення поняття вібрації, фізичні характеристики. Фізичні

характеристики шуму, вимірювання.

5. Види професійних інтоксикацій, перетворення виробничих трут в організмі

людини (деструкція, трансформація).

6. Основні законодавчі, звітні документи про охорону праці.

7. Фактори, що впливають на захворюваність працівників.

8

ОСНОВИ МІКРОБІОЛОГІЇ З ІМУНОЛОГІЄЮ

Вступ до мікробіології

1. Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія.

2. Досягнення мікробіології в подоланні інфекційних хвороб, вірусу

імунодефіциту та онкогенних вірусів.

3. Робота з мікроскопом. Правила роботи з імерсійною системою.

Морфологія та фізіологія мікроорганізмів

1. Поняття про кваліфікацію та номенклатуру мікроорганізмів. Морфологія

бактерій. Поліморфізм.

2. Будова бактеріальної клітини.

3. Мікроскопічний метод дослідження та його значення.

4. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших,

рикетсій, вірусів і пріонів, хламідій та мікоплазм.

5. Поняття про хімічний склад мікроорганізмів. Живлення, дихання, ріст і

розмноження бактерій.

6. Характеристика поживних середовищ. Поняття про культуральні та

біохімічні властивості.

7. Токсини, їхнє практичне значення.

8. Прості й складні методи забарвлення мазків. Забарвлення препарату

простим методом та за методом Грама.

9. Поживні середовища. Ріст мікроорганізмів на поживних середовищах:

рідких, напіврідких,цільних.

10. Техніка посіву на поживні середовища петлею, тампоном, шпателем.

Мікроби та навколишнє середовище

1. Нормальна мікрофлора організму людини та її значення.

2. Еубіотики, застосування їх.

3. Вплив фізичних,хімічних та біологічних чинників на мікроби.

4. Стерилізація, дезінфекція. Поняття про антисептику та асептику.

Генетика та мінливість мікроорганізмів. Бактеріофаги. Антибіотики

1. Поняття про генотипову та фенотипову мінливість, її практичне використання.

2. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Типи взаємодії фата з

чутливою клітиною.

3. Поняття про антибіотики, їхня природа, механізм дії. Вплив бактеріофага та

антибіотиків та мінливість мікроорганізмів. Побічна дія антибіотиків та

методи її подолання.

4. Противірусні хіміотерапевтичні препарати. Антисептики.

9

Вчення про інфекцію. Вчення про імунітет

1. Визначення понять «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційні захворювання».

2. Характеристика мікроорганізмів-збудників інфекційних хвороб. Поняття про

патогенність, вірулентність, токсигенність, специфічність, органотропність.

3. Резервуари та джерела інфекції.

4. Механізм і шляхи проникнення мікробів у макроорганізм. Чинники

інфекційного процесу.

5. Динаміка інфекційного процесу. Форми прояву інфекцій.

6. Поняття про внутрішньо лікарняну інфекцію.

7. Принципи лікування та профілактики інфекційних хвороб.

8. Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб.

Специфічна імунопрофілактика інфекційних хвороб та імунотерапія

1. Препарати для створення активного та пасивного імунітету.

2. Класифікація вакцин.

3. Припини виготовлення вакцини та анатоксинів.

4. Методи вакцинації.

5. Сироваткові імунні препарати, імуноглобулятори.

6. Специфічна профілактика інфекційних хвороб та імунотерапія.

Алергія та анафілаксія

1. Поняття про алергію, її основні форми.

2. Анафілаксія. Анафілактичний шок. Явище анафілактичного стану в людини

та запобігання йому.

3. Сироваткова хвороба, її профілактика.

4. Діагностичні алергічні реакції та їх значення.

5. Патогенні коки.

Патогенні коки

1. Взяття матеріалу для дослідження при хворобах, що спричиняються

стафілококами, стрептококами, пневмококами, менінгококами, гонококами.

2. Заходи безпеки під час взяття й транспортування матеріалу до лабораторії.

Методи лабораторної діагностики кокових інфекцій.

Родина кишкових бактерій

1. Загальна характеристика кишкових бактерій (ешерихії, сальмонели, шигели,

холерні вібріон).

2. Особливості взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії.

3. Правила роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій.

4. Основні етапи лабораторної діагностики кишкових інфекцій. Медична етика

та деонтологія.

5. Посів калу на поживні середовища.

10

6. Постановка реакції аглютинації на склі. Реакція Відаля, РИГА.

7. Мікобактерії туберкульозу.

Мікобактерії туберкульозу

1. Морфологія, короткі відомості про біологічні властивості збудника

туберкульозу.

2. Токсичні речовини. Патогенез туберкульозу. Імунітет.

3. Правила збирання мокротиння, дезінфекція плювальниць. Заходи безпеки

під час роботи.

4. Лабораторна діагностика туберкульозу. Проба Манту.

5. Специфічна профілактика.

Збудники зоонозних інфекцій

1. Збудники зоонозних інфекцій.

2. Загальна характеристика. Взяття матеріалу та заходи безпеки під час роботи

зі збудниками особливо небезпечних інфекцій.

3. Особливості лабораторної діагностики чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки.

4. Алергічні проби. Специфічна профілактика.

5. Патогенні клостридії.

Патогенні клостридії

1. Загальна характеристика групи.

2. Особливості лабораторної діагностики ранової анаеробної інфекції газової

гангрени, правця, ботулізму

3. Особливості взяття матеріалу для досліджень і заходи безпеки.

Патогенні спірохети

1. Загальна характеристика групи.

2. Загальні відомості про збудника сифілісу. Патогенез сифілісу.

3. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди хвороби.

4. Заходи безпеки під час роботи.

Рикетсії. Віруси

1. Загальна характеристика рикетсій.

2. Загальні відомості про збудника висипного тифу. Взяття матеріалу і заходи

безпеки.

3. Лабораторна діагностика.

4. Специфічна профілактика.

5. Принципи класифікації та загальна характеристика вірусів. Взаємодія

вірусу з клітиною хазяїна, особливості вірусних інфекцій.

6. Поняття про вірусологічні методи дослідження.

7. Взяття матеріалу і заходи безпеки під час роботи з матеріалом, що містить

віруси. Особливості дослідження.

11

Література

Клінічна лабораторна діагностика

1. Базарнова М.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др. Руководство по

клинической лабораторной диагностике. Ч. 1-2. Учебное пособие / Под

ред. М.А.Базарновой, А.И.Воробьева. - К.: Вища школа, 1991. - 615 с.

2. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. - СПб., 1999. - 128 с.

3. Зупанец И.А., Мисюрева С.В., Прописнова В.В., Отришко И.А., Брунь

Л.В.Лабораторная и функциональная диагностика: Клинический анализ

крови. Лейкоцитарная формула. Типовые изменения лейкоцитарной

формулы при наиболее распространенных заболеваниях внутренних

органов. Гематологи ческие характеристики анемий и гемобластозов. -

Харьков: НФАУ, 2002.

4. Зупанец И.А., Прописнова В.В., Мисюрева С.В., Брунь Л.В., Отришко

И.А. Лабораторная и функциональная диагностика: Клинический анализ

мочи. Изменения показателей клинического анализа мочи при

инфекционно-воспалительных заболеваниях мочевыделительной системы

и заболеваниях других органов. - Харьков: НФАУ, 2002.

5. Клінічні лабораторні методи дослідження: Навч. посіб. / І.А.Зупанець,

В.Ф.Москаленко, С.В.Місюрьова та ін.; За ред. І.А.Зупанця,

В.Ф.Москаленка. -X.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001. - 178 с.

6. Клінічні лабораторні методи дослідження: Навч. посіб./ Ї.А.Зупанець,

В.Ф.Москаленко, С.В.Місюрьова та ін.; За ред. І.А.Зупанця,

В.Ф.Москаленка. - X.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001. - 178 с.

7. Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи. - СПб, 1997. - 128 с,

8. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Под ред.

В.В.Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 368 с.

9. Посібник із клінічної лабораторної діагностики. Частина 1-2 / Під ред.

М.А.Базарновой. - Київ: Вища школа, 1991. - 352 с.

10. Юрковскжй-О.И., Грицюк А.М. Общие клинические анализы в

практике врача М., 1997.-123с.

Клінічна біохімія

1. Клінічна біохімія. Навчальний посібник для студентів вищих

фармацевтичних закладів ПІ-ІУ рівнів акредитації / Тимошенко О.П.,

Вороніна Л.М., Кравченко В.М. та ін.; За ред. О.П.Тимошенко. X.: Вид-во

НФаУ, Золоті сторінки, 2003. - 239 с.

2. Клиническая биохимия. Методические рекомендации для самостояте-

льной аудиторной й внеаудиторной работьі студентов / Воронина Л Н.,

Тимошенко О.П., Кравченко А.Б. й др.; Под ред. проф.Л.Н Ворониной -

X.: Изд-во НФаУ, 2004. - 103 с.

3. Біологічна хімія: Підручник / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієв-

ська та ін.; За ред. проф. Л.М. Вороніної. X.: Основа; Видавництво

НФАУ, 2000. - 608 с.

12

4. Методичні вказівки з біологічної хімії / Вороніна Л.М., Мадієвська Н.М ,

Десенко В.Ф. та ін. - X., ХФІ, 1992. -116с.

5. Біологічна хімія. Методичні рекомендації для самостійної аудиторної та

позааудиторної роботи студентів 3 курсу за фахом "Фармація" / Вороніна

Л.М., Савченко Л.Г., Кравченко В.М. та ін. - X. - 2002 - 96 с

6. Клиническая биохимия / Под ред.. В.А. Ткачука. – М.: ГЭОТАР МЕД,

2002. – 360 с.

7. Клінічна біохімія: підручник / Бойків Д.П., Бондарчук Т.І., Іванків О.Л., за

ред. О.Я. Склярова. – К: Медицина, 2006.

8. Клиническая биохимия: учебное пособие для студентов мед. вузов /

Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В., Завгородний И.В. – М.:

Триада Х, 2002.

9. Камышников, В.С. Справочник по клинико-биохимическим

исследованиям и лабораторной диагностике / В. С. Камышников. – М.:

МЕДпресс-информ., 2009. – 896 с.

10. Назаренко, Г.И. Клиническая оценка результатов лабораторных

исследований / Г.И.Назаренко, А.А.Кишкун. – М.: Медицина, 2000. – 544 с.

Основи мікробіології з імунологією

1. І.Л.Дикий, І.Ю. Холупяк, Н.Ю. Шевельова та інш., Мікробіологія, Х.,

“Прапор”, Видавництво НФаУ, 1999,- 416с.

2. Микробиология: Руководство к лаборатор. занятиям: Учебное пособие

для студентов фармацевтических ВУЗов и фармацевтических

факультетов медицинских институтов / И.Л.Дикий, И.И.Сидорчук,

И.Ю.Холупяк и др..- К.:ИД «Профессионал», 2004, - 594 с.

3. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології. - К.: Либідь, 2001. - 144с.

4. Лысак В.В. Микробиология. - Мн.: БГУ, 2005. - 264с.

5. Лысак В.В. Микробиология: Учеб. Пособие для студентов биологических

специальностей. – Минск: БГУ, 2007.

6. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии:

Учебное пособие для студентов медицинских вузов / Под. ред. А.А.

Воробьева, А.С. Быкова. – М.:Медицинское информационное агентство,

2003. – 236с.

7. Багирова Н.С. Диагностика бактериемий. // Consilium Medicum, 2002, т.4,

№1, с.46–48

8. Покровский В.И., Пак С.Г., Брико Н.И., Данилкин Б.К., Инфекционные

болезни и эпидемиология.- М.:ГЭОТАР-МЕД, 2002.-384с.

9. Сбойчаков В.Б. Микробиология с основами эпидемиологии и методами

микробиологических исследований, СПб.: СпецЛит, 2007. – 592 с.

10. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни (6-е издание), 2005 г. – 696 стр.

13