Загальна геграфія - ucoz · 5 -----Інструктаж з БЖД -----109 Урок...

1

Відділ освіти, молоді та спорту Хмельницької РДА

Хмельницький РМК

Загальна геграфія

Розробки нестандартних уроків

Календарно-тематичне планування

Детальні плани конспекти уроків

Хмельницький -2015

2

Укладач: Мисюра Валентина Станіславівна , вчитель географії

Бережанської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів

Загальна географія. 6 клас: розробки нестандартних уроків (нова

програма) - с.Бережанка, Хмельницького району, 2015, - 223с.

Рецензент: Фещук Марія Мар’янівна, методист РМК відділу освіти,

молоді та спорту Хмельницької РДА

Схвалено до друку методичною радою Хмельницького РМК

(протокол № 4 від 25.12. 2014 року )

Посібник складено згідно з новою програмою для

загальноосвітніх навчальних закладів до курсу «Загальна

географія», який викладається у 6 класі.

У посібнику представлені розробки нестандартних уроків

складені відповідно до підручника: Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.

Географія: підручн. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закладів. – К. :

Генеза, 2014, що відповідає навчальній програмі, затвердженій

Міністерством освіти і науки України (наказ МОНмолодьспорту

України від 06.06.2012 № 664): Географія. 6–9 класи. Програма для

загальноосвітніх навчальних закладів. –К. : Вид. дім «Освіта»,

2013.

Для вчителів географії та студентів вищих навчальних закладів.

3

Зміст Календарно-тематичне планування ------------------------------------------------- --4

Урок №1 Географія як наука про Землю, її природу, населення та його

господарську діяльність, про взаємодію природи і

людства. Значення географічних знань та вмінь для учня. Основні

друковані та електронні джерела географічної інформації. Роль

різних засобів географічної інформації в розширенні географічних

знань------------18

Урок №2 Географічні дослідження. Особливості організації власних

географічних спостережень---------------------------------------------------

-----20

Урок №3 Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків римлян,

слов’ян. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птоломея------22

Урок №4 Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського

шляху в Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом. Перша

навколосвітня подорож під керівництвом Ф. Магеллана--------------

-----26

Урок №5 Великі мореплавці (урок-дослідження – прес-конференція)--------29

Урок №6 Навколосвітні експедиції, їх географічне значення (Дж.Кук, І.Кру-

зенштерн і Ю.Лисянський). Відкриття Австралії і Антарктиди.--35

Урок №7 Дослідження Землі у ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні туристичні

подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною ---------------37

Урок №8 Узагальнення знань учнів за темою «Вступ» та

розділом І «Розвиток географічних знань про Землю»-----------------

----40

Урок №9 Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на

місцевості. Орієнтування в часі й просторі. Способи виживання в

критичних ситуаціях--------------------------------------------------------43

Урок №10 Компас. Поняття про азимут---------------------------------------------45

Урок №11 Особливості та відмінності зображення земної поверхніна

глобусі, космічних знімках, картах, аерознімках, планах. Масштаб

та його види----------------------------------------------------------------------

47

Урок №12 Практична робота №1 «Розв’язування задач з використанням

різних видів масштабу»----------------------------------------------------49

Урок №13 Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані--------------51

Урок №14 Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків---

----------------------------------------------------------------------------------54

Урок №15 Карти, їх елементи. Легенда карти. Класифікація карт за

масштабом, змістом та просторовим охопленням. Географічні

атласи. Практичне значення карт--------------------------------------------

-------56

Урок №16 Практична робота № 2 (оцінювана).Визначення масштабів

планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками

4

на карті, що відповідають цим відстаням----------------------------------

59

Урок №17 Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про

географічні координати – широту (південна, північна) та довготу

(західна і східна)----------------------------------------------------------------

-62

Урок №18 Правила відліку географічної широти і довготи. Географічні

координати свого населеного пункту---------------------------------------

65

Урок №19 Практична робота № 3 (оцінювана).Визначення географічних

координат за географічною картою--------------------------------------67

Урок №20 Узагальнення знань учнів за розділом «Земля на плані і карті»--69

Урок №21 Внутрішня будова Землі-------------------------------------------------73

Урок №22 Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх

переміщення------------------------------------------------------------------77

Урок №23 Рухи земної кори. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в

земній корі та на поверхні земної кулі----------------------------------79

Урок №24 Землетруси-------------------------------------------------------------------82

Урок №25 Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі. Практична

робота № 4 (початок).Позначення на контурній карті рівнин, гір,

вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів----------------85

Урок №26 Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків --

-------87

Урок №27 Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення за

картами і планами. Горизонталі та шкала висот----------------------90

Урок №28 Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини. Різноманітність та

утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

Практична робота № 4 (продовження).Позначення на контурній

карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних

хребтів-----------------------------------------------------------------------------

95

Урок №29 Основні форми рельєфу суходолу. Гори. Різноманітність та

утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори

світу.Практична робота № 4 (продовження).Позначення на

контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-

океанічних хребтів -----------97

Урок №30 Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і

найдовші гори Світового океану. Практична робота № 4

(закінчення). Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів

суходолу та серединно-океанічних хребтів-------------------------------

--------100

Урок №31 Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона-----------------102

Урок №32 Узагальнення знань учнів за темою «Літосфера»------------------103

Урок №33 Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері

5

Інструктаж з БЖД --------------------------------------------------------109

Урок №34 Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього

коливання. Карта ізотерм. Теплові пояси Землі. Практичне

значення вимірювання температури повітря. Способи регулювання

температури повітря в домашніх--------------------------------------------

-----112

Урок №35 Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфері.

Вимірювання атмосферного тиску. Практичніа робота №5

(продовження).Розв’язування задач на зміну температури повітря

й атмосферного тиску з висотою, вологості---------------------------

114

Урок №36 Вітер: причини виникнення, напрям, сила, швидкість, їх

визначення за допомогою сучасних приладів та на око (візуально).

Місцеві вітри---------------------------------------------------------------------

117

Урок №37 Вода в атмосфері: випаровування, абсолютна і відносна вологість

повітря, зміни вологості повітря залежно від температури.

Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах.

Практична

робота №5 (закінчення).Розв’язування задач на зміну

температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості---

---------119

Урок №38 Хмари і туман, відмінності в їх утворенні.

Форми хмар, хмарність--------------------------------------------------122

Урок №39 Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, способи

вимірювання. Карта розподілу опадів--------------------------------------

-125

Урок №40 Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами

у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів

погоди-------------------------------------------------------------------------128

Урок №41 Практична робота № 6 (оцінювана).Складання графіка зміни

температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів,

їх аналіз ---------------------------------------------------------------------131

Урок №42 Клімат. Основні кліматичні показники. Карта кліматичних

поясів. Зміни клімату--------------------------------------------------------

134

Урок №43 Вплив людини на атмосферу і клімат--------------------------------138

Урок №44 Узагальнення знань учнів за темою«Атмосфера»------------------141

Урок №45 Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами

гідросфери-----------------------------------------------------------------------

146

Урок №46 Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки.

Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в

океані.Практична робота №7 (початок). Позначення на

контурній карті морів, проток, заток, островів; річок, озер,

6

водоспадів------------------------------------------------------------------------

--------------------149

Урок №47 Властивості вод Світового океану. Рухи води в Океані. Життя в

океанах і морях-------------------------------------------------------------151

Урок №48 Багатства вод Світового океану. Океан та людина ---------------154

Урок №49 Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система,

басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею

басейну і найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади.

Практична робота №7 (прордовження). Позначення на контурній

карті морів, проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів----------

----------------------------------------------------------------------------------157

Урок №50 Живлення, водний режим і робота річок-----------------------------160

Урок №51 Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних

улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.

Штучні водойми: ставки, водосховища, канали. Штучні водойми:

ставки, водосховища, канали. Практична робота №7 (закінчення).

Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів;

річок, озер, водоспадів.--------------------------------------------------------

----162

Урок №52 Болота, особливості їх утворення та поширення-------------------165

Урок №53 Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості

утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота –

підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної

мерзлоти ---

---------------------------------------------------------------------------------167

Урок №54 Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній

корі.рмальні і мінеральні води---------------------------------------------

171

Урок №55 Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод

Світового океану і суходолу-------------------------------------------------

175

Урок №56 Узагальнення знань учнів за темою«Гідросфера»-----------------177

Урок №57 Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі—

----------------------------------------------------------------------------------179

Урок №58 Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив

господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинний

і тваринний світ суходолу та океану-------------------------------------

182

Урок №59 Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків

компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший

природний комплекс Землі, її межі, властивості, закономірності

розвитку---------------------------------------------------------------------------

---184

Урок №60 Природні зони Землі. Особливості природних зон

екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широт-------------

7

----------187

Урок №61 Практична робота № 8 (на місцевості)

(оцінювана).Ознайомлення з одним з природних комплексів

(ландшафтів) своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між його

компонентами-------------------------------------------------------------------

-----------190

Урок №62 Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі.

Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси.

Дослідження М. М. Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи

світу-------------193

Урок №63 Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу.

Практична робота №9 Позначення на контурній карті кордонів

найбільших держав та їх столиць---------------------------------------196

Урок №64 Держави-сусіди України на політичній карті світу----------------199

Урок №65 Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни приро-

---------------------------------------------------------------------------------206

Урок №66 Забруднення довкілля та його охорона-------------------------------209

Урок №67 Узагальнення знань учнів з теми «Біосфера та ґрунти», «Природні

комплекси», розділом ІV «Планета людей»-------------------------214

Урок №68 Географічний КВК «Країна “Географія”»---------------------------217

Календарно-тематичне планування уроків з географії

у 6 класі (70 год) Складено відповідно до підручника: ПестушкоВ.Ю.,Уварова Г.Ш.

Географія: підручн. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закладів. – К. : Генеза,

2014, що відповідає навчальній програмі, затвердженій Міністерством освіти

і науки України (наказ МОНмолодьспорту України від 06.06.2012 № 664):

Географія. 6–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. –

К. : Вид. дім «Освіта», 2013.

№ Дата Зміст уроку Домашнє завдання Прим.

ВСТУП (2 год)

1 Географія як наука про

Землю, її природу, населення

та його господарську

діяльність, про взаємодію

природи і людства.

Значення географічних знань

Опрацювати §1 та с. 3-4

підручника В.Ю.Пестушко,

Географія, Генеза, 2014.

Із допомогою батьків

добрати із домашньої

бібліотеки книги, у яких

8

та вмінь для учня.

Основні друковані та

електронні джерела

географічної інформації. Роль

різних засобів географічної

інформації в розширенні

географічних знань.

Інструктаж з БЖД.

розповідається про

географічні об’єкти.

Скласти список книг з

географії, які є вдома.

Знайти будь-яку газету

(можна електронне

видання), виписати

географічні терміни та

назви.

Зробити картку

«Світлофор» (один бік —

червоний, другий —

зелений).

2 Географічні дослідження.

Особливості організації

власних географічних

спостережень.

§ 2.

Розпочати проведення

регулярних спостережень за

погодою.

Дібрати прислів’я,

приказки, народні прикмети

про сезонні зміни в

природі, про погоду.

Розділ І. РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ (6 год)

Тема 1. УЯВЛЕННЯ ПРО ЗЕМЛЮ В ДАВНИНУ (1 год)

3 Уявлення про Землю єгиптян,

вавилонян, індійців, греків

римлян, слов’ян. Зображення

Землі на картах Ератосфена,

Птоломея.

§ 3.

Індивідуальне завдання.

Ознайомитись з

інформацією про

дослідження, яку надав

учитель. Обрати тему

дослідження із

запропонованих та

підготуйте його.

Тема 2. ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ ТА НАВКОЛОСВІТНІ ПОДОРОЖІ (3

год)

4 Подорожі вікінгів. Подорожі

Марко Поло. Пошуки

морського шляху в Індію.

Відкриття Америки Х.

Колумбом. Перша

навколосвітня подорож під

керівництвом Ф. Магеллана.

§ 4.

Підготуватись до уроку –

прес-конференції.

5 Великі мореплавці (урок-

дослідження – прес-

конференція)

Прочитати (стор. 22) §5 у

підручнику про

навколосвітні подорожі

9

Джеймса Кука й складіть

план.

6 Навколосвітні експедиції, їх

географічне значення

(Дж.Кук, І.Крузенштерн і

Ю.Лисянський). Відкриття

Австралії і Антарктиди.

§ 5.

Із допомогою членів

родини підготувати коротке

повідомлення про власну

подорож.

Знайти якнайбільше

об’єктів, названих ім’ям

Дж. Кука, підписати їх на

контурній карті й з’ясувати,

на яких із них він побував.

Тема 3. СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ (2 год)

7 Дослідження Землі у ХХ на

початку ХХІ ст. Сучасні

туристичні подорожі як засіб

відкриття Землі кожною

людиною.

§ 6-7.

Підготуйватися до уроку

узагальнюючого контролю

за темою «Вступ» і

розділом І «Розвиток

географічних знань про

Землю».

8 Узагальнення знань учнів за

темою «Вступ» та

розділом І «Розвиток

географічних знань про

Землю».

Розділ ІІ. ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ І КАРТІ (11 год)

Тема 1. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ (2 год)

9 Способи орієнтування на

місцевості. Визначення

напрямків на місцевості.

Орієнтування в часі й

просторі. Способи виживання

в критичних ситуаціях.

§ 8.

Написати невелику

розповідь про те, як уміння

орієнтуватися допомогло

людям знайти шлях у

незнайомій місцевості.

10 Компас. Поняття про азимут. § 9.

Тема 2. СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ (2 год)

11 Особливості та відмінності

зображення земної поверхніна

глобусі, космічних знімках,

картах, аерознімках, планах.

Масштаб та його види.

§ 10.

Перетворити числові

масштаби 1 : 700 000, 1 : 2

000, 1 : 70 000 на іменовані.

Побудувати лінійний

масштаб за числовим 1 :

2500

12 Практична робота №1

«Розв’язування задач з

§ 11.

Повторити § 8-10.

10

використанням різних видів

масштабу».

Тема 3. ПЛАН, ЙОГО ОСНОВНІ ОЗНАКИ (2 год)

13 Умовні знаки плану.

Визначення напрямків на

плані.

§ 12.

Із умовних знаків, які

використовуються в плані

місцевості, вибрати ті, що

найбільше нагадують вам

зображувані предмети.

Намалвати їх.

Індивідуальне завдання (за

бажанням) – побудувати

план своєї кімнати.

14 Складання плану за

допомогою умовних

топографічних знаків.

§ 13.

Скласти зашифрований

лист за допомогою умовних

знаків і призначте в ньому

зустріч своїм друзям.

Тема 4. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ (2 год)

15 Карти, їх елементи. Легенда

карти. Класифікація карт за

масштабом, змістом та

просторовим охопленням.

Географічні атласи.

Практичне значення карт.

§ 14-15.

Довідатися, які карти є у

вас удома й для чого вони

використовуються.

16 Практична робота № 2

(оцінювана).Визначення

масштабів планів та карт за

даними про відстані на

місцевості та відрізками на

карті, що відповідають цим

відстаням.

Повторити §12-15.

Тема 5. ГЕОГРАФІЧНІ КООРДИНАТИ (3 год)

17 Градусна сітка на глобусі й

географічній карті. Поняття

про географічні координати –

широту (південна, північна) та

довготу (західна і східна).

§ 16-17.

Навести приклади

координатних сіток, які

використовуються в

повсякденному житті

(житловий квартал, адреса,

шахівниця).

18 Правила відліку географічної

широти і довготи. Географічні

координати свого населеного

пункту.

§ 18.

Визначити географічні

координати деяких столиць

країн світу: Буенос-Айрес

11

(Аргентина), Пекін (Китай),

Лондон (Велика Британія).


(оцінювана).Визначення

географічних координат за

географічною картою.

Повторити §§ 14-18.

20 Узагальнення знань учнів

за розділом «Земля на плані

і карті».

Розділ ІІІ. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ (42 год)

Тема 1. ЛІТОСФЕРА (12 год)

21 Внутрішня будова Землі. § 19.

Намалювати в зошиті

схематичний переріз

внутрішньої будови Землі.

Скласти п’ять запитань,

пов’язаних з основними

поняттями уроку.

Зробити ксерокопії карти

світу, вирізати з неї

материки та великі острови.

22 Будова літосфери, її

властивості. Літосферні

плити, наслідки їх

переміщення.

§ 20.

Підписати на контурній

карті найбільші літосферні

плити.

Скласти одне-два

проблемних запитання за

вивченою темою.

23 Рухи земної кори. Внутрішні

процеси, що зумовлюють

зміни в земній корі та на

поверхні земної кулі.

§ 21.

Скласти план до тексту

параграфа.

За допомогою Інтернет-

ресурсів скласти короткі

повідомлення про найбільш

катастрофічні землетруси,

що відбулися в ХХ та ХІ ст.

24 Землетруси. § 22.

Описати руйнівний

землетрус.

Підготувати повідомлення

про виверження вулканів.

25 Вулканізм і вулкани, гейзери.

Сейсмічні пояси Землі.

Практична робота № 4

§ 23.

Створити модель вулкана з

пластиліну (в розрізі,

12

(початок).Позначення на

контурній карті рівнин, гір,

вулканів суходолу та

серединно-океанічних

хребтів.

вулкан у стані спокою та

під час виверження).

26 Зовнішні процеси, що

зумовлюють зміну земної

кори. Вивітрювання, робота

вітру, текучих і підземних

вод, льодовиків.

§ 24-25.

Підготувати «шпаргалку»

за зовнішніми процесами.

27 Абсолютна і відносна висота

місцевості, способи їх

визначення за картами і

планами. Горизонталі та

шкала висот.

§ 26.

Визначити за географічною

картою абсолютну висоту

місцевості, на якій

розташований ваш

населений пункт.

28 Основні форми рельєфу

суходолу. Рівнини.

Різноманітність та утворення

рівнин на суходолі. Найбільші

за площею рівнини світу.


(продовження).Позначення

на контурній карті рівнин, гір,



хребтів.

§ 27.

Позначити на контурній

карті України рівнини.

Скласти кросворд,

використовуючи назви

рівнин.

29 Основні форми рельєфу

суходолу. Гори.

Різноманітність та утворення

гір на суходолі. Найвищі і

найдовші гори

світу.Практична робота № 4

(продовження).Позначення

на контурній карті рівнин, гір,



хребтів.

§ 28.

Знайти в Інтернеті

інформацію про

походження Карпат і

Кримських гір.

30 Рельєф дна океану.

Серединно-океанічні хребти –

найвищі і найдовші гори

Світового океану.


(закінчення).Позначення на

контурній карті рівнин, гір,

§ 29.

Скласти розгорнутий план

до тексту параграфа,

виписуючи визначення

базових понять.

Почати підготовку міні-

проектів про унікальні

13



хребтів.

форми рельєфу Землі.

31 Унікальні форми рельєфу

земної кулі, їх охорона.

§ 30.



темою «Літосфера».

Тема 2. АТМОСФЕРА (12 год)

33 Будова атмосфери,

властивості повітря в

тропосфері.

Інструктаж з БЖД.

§ 31.


інформацію про основні

способи вивчення

атмосфери.

34 Добовий і річний хід

температури повітря, причини

їхнього коливання. Карта

ізотерм. Теплові пояси Землі.

Практичне значення

вимірювання температури

повітря. Способи

регулювання температури

повітря в домашніх умовах.

Практичніа робота №5

(початок).Розв’язування

задач на зміну температури

повітря й атмосферного тиску

з висотою, вологості.

§ 32-33.

За кліматичною картою в

атласі визначити місця на

Землі, де найбільш

спекотно та найбільш

холодно, і пояснити

причини таких

температурних

особливостей.

Написати твір-мініатюру

«Подорож від екватора до

полюса».

35 Атмосферний тиск: причини і

наслідки його зміни в

тропосфері. Вимірювання

атмосферного тиску.


(продовження).Розв’язування




§ 34.

На аркуші паперу формату

А4 зробити «шпаргалку» за

текстом параграфа.


відповідь на питання: що

таке монгольф’єр, як він

обладнаний, коли вперше

був випробуваний.

Скласти задачі на

визначення атмосферного

тиску на різній висоті.

36 Вітер: причини виникнення,

напрям, сила, швидкість, їх

визначення за допомогою

сучасних приладів та на око

(візуально). Місцеві вітри.

§ 35.

Користуючись календарем

погоди, скласти розу вітрів

одного з місяців. Зробити

висновки про переважання

14

вітрів певного напрямку.

37 Вода в атмосфері:

випаровування, абсолютна і

відносна вологість повітря,

зміни вологості повітря

залежно від температури.

Способи регулювання

вологості повітря в домашніх

умовах.


(закінчення).Розв’язування




§ 36.

Скласти діаграму хмарності

за календарем

спостережень на один будь-

який місяць. Скласти п’ять

тестових запитань до тексту

параграфа.

38 Хмари і туман, відмінності в

їх утворенні. Форми хмар,

хмарність.

§ 37.

39 Опади, що випадають з хмар

та з повітря, їх види, способи

вимірювання. Карта розподілу

опадів.

§ 38.

Скласти план параграфа.

Випереджальне завдання

(окремим учням):

підготувати повідомлення

за темою «Як складають

прогнози погоди».

40 Погода, її елементи,

мінливість. Характерна

погода за сезонами у своїй

місцевості. Служба погоди,

практичне значення прогнозів

погоди.

§ 39-40.

Записати в зошит приклади

народних прикмет, що

віщують ясну та мрячну

погоду.

Проаналізувати погоду в

різних місцях світу за одну

добу з використанням

різних джерел інформації.


(оцінювана).Складання

графіка зміни температури

повітря, діаграм хмарності та

опадів, рози вітрів, їх аналіз.


42 Клімат. Основні кліматичні

показники. Карта кліматичних

поясів. Зміни клімату.

§ 41.

43 Вплив людини на атмосферу і

клімат.

§ 42.

Підготуватися до

підсумкового письмового

15

опитування. Повторити §§

31-42.


темою«Атмосфера».

Тема 3. ГІДРОСФЕРА (12 годин)

45 Загальна кількість води на

Землі, її розподіл між

частинами гідросфери.

§ 43.

Скласти в зошиті схему

світового кругообігу води.

Випереджальне завдання:

прочитати параграф

«Світовий океан та його

частини»;

скласти проблемне питання

до тексту параграфа.

46 Світовий океан та його

частини: океани, моря, затоки,

протоки. Шкала глибин,

визначення глибин океанів і

морів. Острови в

океані.Практична

робота №7 (початок).

Позначення на контурній

карті морів, проток, заток,

островів; річок, озер,

водоспадів.

§ 44.

Виписати визначення в

зошити.

Скласти кросворд за

визначеною

номенклатурою.

47 Властивості вод Світового

океану. Рухи води в Океані.

Життя в океанах і морях.

§§ 45-46.

Виписати в зошит

визначення.

За допомогою Інтернет-

ресурсів підібрати цікаві

факти (2–3) про живі

організми в Океані.

48 Багатства вод Світового

океану. Океан та людина.

§ 47.

Скласти кросворд з десяти

питань до теми «Світовий

океан».

Скласти оповідання про

уявну подорож Світовим

океаном.

49 Води суходолу – поверхневі і

підземні. Річка: річкова

система, басейн річки, річкова

долина. Найдовші, найбільші

за площею басейну і

§ 48.

Скласти п’ять тестових

питань закритого типу до

тексту параграфа.

Підготувати повідомлення

16

найповноводніші річки світу.

Пороги і водоспади.

Практична робота №7

(прордовження). Позначення

на контурній карті морів,

проток, заток, островів; річок,

озер, водоспадів.

про великі річки планети.

.

50 Живлення, водний режим і

робота річок.

§ 49.

За допомогою додаткових

джерел інформації та

власних спостережень

описати режим річки, що

протікає у вашій місцевості

51 Озера, їх різноманітність за

площею, походженням

озерних улоговин, солоністю.

Найбільші і найглибші озера

земної кулі. Штучні водойми:

ставки, водосховища, канали.

Штучні водойми: ставки,

водосховища, канали.

Практична робота №7

(закінчення). Позначення на

контурній карті морів, проток,

заток, островів; річок, озер,

водоспадів.

§ 50.

Скласти п’ять запитань-

«чомучок» до тексту

параграфа.

Описати (за власним

планом) найближчу до

школи штучну водойму.

52 Болота, особливості їх

утворення та поширення.

§ 51.

Скласти п’ять запитань-

«чомучок» до тексту

параграфа.

53 Льодовики – багаторічні

природні скупчення льоду.

Особливості утворення і

поширення льодовиків.

Багаторічна мерзлота –

підземне зледеніння.

Утворення і поширення

багаторічної мерзлоти.

§ 52.

Позначити на контурній

карті території, де поширені

найбільші

гірські та покривні

льодовики.

54 Підземні води, умови їх

утворення і залягання в земній

корі. Термальні і мінеральні

води.

§ 53.

Підготувати усне

повідомлення «Як

економити підземні води?»

55 Значення вод суходолу для

природи і людини. Охорона

вод Світового океану і

§ 54.

Підготуватись до

узагальнюючого уроку.

17

суходолу. Повторити §§ 43-54.


темою«Гідросфера».

Тема 4. БІОСФЕРА ТА ҐРУНТИ (2 години)

57 Складові біосфери,

особливості їх поширення на

земній кулі.

§ 55.

Навести приклади

пристосувань тварин і

рослин до різноманітних

умов навколишнього

середовища.

58 Властивості ґрунтів.

Ґрунтовий покрив, карта

ґрунтів. Вплив господарської

діяльності людини на

ґрунтовий покрив, рослинний

і тваринний світ суходолу та

океану.

§ 56.


Скласти кросворд з назвами

різних типів ґрунтів.

Тема 5. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ (4 години)

59 Природні комплекси

(ландшафти) як наслідок

взаємозв’язків компонентів

природи. Географічна

оболонка – найбільший

природний комплекс Землі, її

межі, властивості,

закономірності розвитку.

§ 57.

Підготувати невеличкі

оповідання про прояви

цілісності геогра-фічної

оболонки Землі.

60 Природні зони Землі.

Особливості природних зон

екваторіальних, тропічних,

помірних та полярних широт.

§ 58.

Намалювати одну з

природних зон (за

вибором).


на сайті

http://www.ukrstat.gov.ua/

знайти дані про чисельність

населення України на

поточний час, свого

населеного пункту.

61 Практична робота № 8 (на

місцевості)

(оцінювана).Ознайомлення з

одним з природних

комплексів (ландшафтів) своєї

місцевості, виявлення

взаємозв’язків між його

§ 59.

Повторити §§ 55-58

18

компонентами.

Розділ ІV. ПЛАНЕТА ЛЮДЕЙ (7 годин)

Тема 1.КІЛЬКІСТЬ І РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ (1 година)

62 Кількість населення Землі.

Розселення населення на

Землі. Найбільш заселені

території земної кулі. Людські

раси. Дослідження М. М.

Миклухо-Маклая.

Найчисельніші народи світу.

§ 60.

Скласти до тексту

параграфа п’ять питань-

«чомучок».


за допомогою Інтернет-

ресурсів скласти списки:

десяти найбільших за

площею країн світу;

країн з чисельністю

населення, що перевищує

100 млн осіб.

Тема 2. ДЕРЖАВИ СВІТУ (3 години)

63 Найбільші за площею та

чисельністю населення

держави світу.Практична

робота №9 Позначення на

контурній карті кордонів

найбільших держав та їх

столиць.

§ 61.

Скласти кросворд,

використовуючи назви

держав та їхніх столиць.

64 Держави-сусіди України на

політичній карті світу.

§ 6.

За допомогою інтернет-

ресурсів дізнатися, які види

господарської діяльності є у

вашому населеному пункті.

Тема 3. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ (3 години)

65 Зміни складових географічної

оболонки людством. Зміни

природних комплексів Землі.

Забруднення довкілля та його

охорона.

§ 63.

Підготуйте повідомлення

про забруднення довкілля

та його охорону.

66 Забруднення довкілля та його

охорона

§ 64.

Повторити теми «Біосфера

та ґрунти», « Природні

комплекси», « Кількість і

розміщення населення на

Землі», «Держави світу»,«

Вплив людини на

природу».

67 Узагальнення знань учнів з

теми «Біосфера та ґрунти»,


19

«Природні комплекси»,

розділом ІV «Планета

людей»

УЗАГАЛЬНЕННЯ

68 Географічний КВК «Країна

“Географія”»


УРОК 1

Тема. Географія як наука про Землю, її природу, населення та його

господарську діяльність, про взаємодію природи і людства.

Мета: формування в учнів загальних уявлень про географію як науку;

ознайомлення зі структурою, джерелами географічних знань, методами

географічних досліджень; розвиток первинних навичок добору географічної

інформації з різних джерел географічних знань; створення умов для

зацікавлення учнів у вивченні географії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, енциклопедія, географічний словник,

журнал « Навколо світу», книги Ж. Верна, Р. Стівенсона,

Ю. Сенкевича та ін.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Ми з вами починаємо вивчати одну з найдавніших наук про Землю —

географію. На уроках географії вам доведеться стати і першовідкривачами

невідомих земель, і дослідниками, і опуститися, за прикладом героїв Жуля

Верна, до надр Землі, і зануритися у Світовий океан, ви навчитеся читати

географічні карти. На уроках географії ми будемо вивчати природні процеси

та їх причини. Для вивчення курсу географії у 6-му класі вам потрібні будуть

такі речі:

1. Підручник.

2. Робочий зошит.

3. Атлас, контурні карти

4. Ручка, олівець, лінійка, гумка

20

Протягом року буде кілька досліджень та практичних робіт, протягом

яких ви власноруч виконуватимете багато практичних завдань , будете

проводити дослідження.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

Ви відкрили перший у вашому житті підручник з географії, який

поведе вас стежками цієї давньої та захоплюючої науки, предметом вивчення

якої є наша планета – Земля: її природа, люди, їх господарська діяльність.

Проходять століття, а у людей не вщухає бажання дізнаватися все більше про

свою рідну землю, країну, континент, планету. Це не лише цікаво, але й дуже

потрібно для подальшого розвитку людського суспільства, його життя у

злагоді з природою.

Географія – це наука, що вивчає природу Землі, населення та його

господарську діяльність. Вона розкривалася водночас із загальним

розвитком усього людства. У стародавні часи географія була переважно

описовою

( слово «географія» з давньогрецької мови перекладається як «земле опис») .

Давня людина , мандруючи невідомими місцевостями , описувала все, що

траплялося на її шляху: гори, річки, озера, ліси, моря, людей , їхні звичаї ,

діяльність. Тобто об’єктом географії в той час був увесь навколишній світ.

2.Прийом «Мозкова атака»( фронтально)

- Які завдання виконувала географія давніх часів, а які виконує сьогодні?

3. Робота з підручником на с. 5-7

Робота в групах

1) Кожна група отримує завдання ознайомитися з тематичним змістом

певного розділу підручника та з’ясувати, що є об’єктом його вивчення.

Висновки груп

учитель записує на дошці.

2) За малюнком на с.6 визначте, які з географічних явищ відбуваються в

земних надрах, повітряній та земній оболонках

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Бліц-опитування»

• Як дослівно перекладається слово «географія»?

• Кого з давніх учених називають «батьком географії»?

• Що вивчає фізична географія?

• Для яких видів людської діяльності найбільш необхідні знання?

2*. Конкурс загадок

Учитель роздає кожній групі згорнутий аркуш з назвою географічної науки

або джерела географічних знань і пропонує написати чотиривірш-загадку до

теми.

V. Підсумок уроку

21

На перших етапах проводиться вчителем, потім поступово підключаються

учні.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати §1 та стор. 3-4 підручника В.Ю.Пестушко, Географія,

Генеза, 2014.

Із допомогою батьків дібрати із домашньої бібліотеки книги, у яких

розповідається про географічні об’єкти.

Скласти список книг з географії, які є вдома.

Знайти будь-яку газету (можна електронне видання), виписати

географічні терміни та назви.

Зробити картку «Світлофор» (один бік — червоний, другий — зелений).

УРОК 2

Тема. Географічні дослідження. Особливості організації власних

географічних спостережень.

Мета: ознайомити учнів із методами пізнання природи, формувати навички

користуватися ними в повсякденному житті та для отримання нових

знань; вдосконалювати вміння вести власні географічні спостереження,

оформляти результати спостережень, користуватися метеорологічними

приладами;розвивати спостережливість, увагу, комунікативність; формувати

вміння та навички безпечного користування вимірювальними

приладами;виховувати любов до довкілля, бажання його пізнавати.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: настінний календар погоди, термометр, флюгер, барометр-

анероїд, опадомір, гномон, великий шкільний транспортир.



II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Бліцопитування»

- Що означає слово географія?

- Які завдання виконує сучасна географія?

- Назвіть відомі вам географічні науки та об’єкти їх вивчення.

- Назвіть джерела географічних знань, які ви вважаєте для себе

найважливіши - ми.

- Які способи здобуття географічних знань вам відомі?

-Як спостереження за живою та неживою природою ви проводили в

початковій школі та 5 класі?

2. Перевірка домашнього завдання

22

- Які географічні терміни та поняття ви знайшли в періодичних виданнях?

Чи всі ви знаєте або можете пояснити?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Практична теорія»

Минулого уроку ви дізналися про загальний зміст курсу географії в 6-

му класі. У кожній науці є свої способи досліджень. Деякі з них вам відомі —

це, насамперед, спостереження за погодою, висотою Сонця над горизонтом,

сезонними змінами в природі.

- Для чого, на вашу думку, вам потрібно вчитися проводити власні

спостереження, адже зараз багато інформаційних джерел, де про все можна

дізнатися у готовому вигляді? (Відповіді учнів)

- Результати власних спостережень ви використаєте під час виконання

практичних завдань з теми «Атмосфера». Крім цього, регулярні

спостереження за погодою сприяють розвитку спостережливості та уваги.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя.

Географічні дослідження — це різновид наукових досліджень, у

результаті яких збирається та поширюється географічна інформація.

Методи досліджень — це певні способи, за допомогою яких вивчають

ті чи інші об’єкти, явища, процеси природи та суспільства.

У період накопичення географічних знань основним був метод

географічних експедицій і спостережень, під час яких описували нові землі

або яке-небудь природне явище. Різні способи географічних досліджень

об’єктів на відстані, до яких із тих чи інших причин дістатися неможливо,

називають дистанційними методами. У звітах експедицій минулого описи та

малюнки робили зі значної відстані. Істотно підвищилася якість

дистанційних методів, коли мандрівники почали використовувати

аерофотозйомку.

У наш час найціннішу інформацію вчені одержують за допомогою

космічних знімків. Із їхньою допомогою створюють бази даних географічних

інформаційних систем (ГІС), складають електронні карти й атласи.

Комп’ютерні програми дозволяють моделювати та прогнозувати географічні

процеси і явища, також їхні наслідки. Сучасні географи під час вивчення

природи використовують фізичні, хімічні, біологічні методи дослідження.

Одним із найпоширеніших способів пізнання навколишнього світу є

картографічний метод — зображення природних процесів і явищ за

допомогою умовних знаків.

2. Організація власних географічних спостережень.

а) показники погоди та прилади, що визначають їх, одиниці вимірювання;

б) підготовка «Метеожурналу».

Зразок метеожурналу

Дата Час Температура

повітря

Атмосферний тиск

(знижується,

підвищується, не

Вітер Хмар-

ність

Опади Загальний

характер

23

змінюється) погоди

Позначення

Види опадів

Хмарність

в)Визначення висоти Сонця над горизонтом за допомогою гномона, нитки та

великого транспортира.

г) Спостереження за сезонними змінами в природі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. «Метеожурнал»


а) Кожна група проводить вимірювання або спостереження одного з

показників погоди (температури, тиску тощо). Якщо є можливість, роздати

групам необхідні прилади.

б) Представники груп називають результат та пояснюють способи своїх

спостережень.

в) Результати спостережень записуються до зведеного «Метеожурналу».

2. Прийом «П’ять речень» (Робота в парах)

Завдання. Використовуючи характеристики погоди з метеожурналу за

допомогою п’яти речень, опишіть погоду сьогоднішнього дня.

VI. Підсумок уроку

1. Прийом «Мікрофон» - Чому необхідно проводити спостереження за погодою, сезонними змінами

у природі?

2. Заключне слово вчителя

Сьогодні ви дізналися про основні методи географічних досліджень.

Багато вчених починають свої дослідження із спостережень. Перші кроки у

світ географічної науки ви зможете зробити, проводячи власні

спостереження за погодою та природними явищами. Це допоможе вам

збагатити та поглибити ваші знання про природу, самостійно знайти

пояснення явищам та процесам, що в ній відбуваються.

VIІ. Домашнє завдання § 2.

Розпочати проведення регулярних спостережень за погодою.

24

Дібрати прислів’я, приказки, народні прикмети про сезонні зміни в

природі, про погоду.

Написати твір-мініатюру «Осінь», у якому відобразити свої

спостереження за погодою та сезонними змінами у природі.

УРОК 3

Тема.Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків римлян,

слов’ян. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птоломея.

Мета: ознайомити учнів з розвитком первинного пізнання Землі;

формувати знання про перші моделі земної поверхні ; розвивати первинні

вміння працювати з картами атласу, порівнювати та зіставляти їх;

виховувати пізнавальний інтерес до історії розвитку географічних знань.


Обладнання: підручники, атласи, глобус, фізична карта півкуль, портрети

мандрівників.




Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

1. Як називається географічна наука, що вивчає клімат Землі?

2. На які питання шукають відповіді сучасні вчені-географи?

3. Який учений дав назву науці географії?

4. Що вивчає соціально-економічна географія?

5. Що є об’єктом вивчення географії?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Колись давно спекотного літнього ранку зустрілись на курному шляху

два подорожанина. Змучені довгою дорогою, вони були раді зустрічі та

несподіваному відпочинку. Один мандрівник — старий і мудрий, другий —

молодий, розговорилися, засперечалися.

— Чи знаєш ти, що якщо йти багато днів і ночей поспіль у той бік, де

ховається сонце, то вийдеш з того боку, звідки сонце вранці піднімається на

небосхил, тому що Земля наша куляста! — говорив старий.

— Та що ти! Земля пласка, ніби млинець, який лежить на чотирьох

стовпах, а небо — величезна кришталева чаша! — заперечував молодий.

Довго точилася їхня суперечка, кожен намагався довести свою правоту.

Сьогодні розмови про пласку Землю та трьох китів здаються нам смішними,

а між тим багато часу минуло і багато відкриттів було зроблено, перш ніж

науково довели кулястість Землі. Спробуймо подумки перенестися в давні

часи та подивімося, як різні народи уявляли собі влаштування Світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

25


Чим більше подорожували люди — тим частіше задумувались: «На що

схожа наша Земля, яка її форма?». Правильне уявлення про Землю і її форму

склалось у різних народів не відразу і не в один і той же час.

Географія бере свої витоки у Стародавніх Греції та Римі. Однак греки

багатьма своїми географічними судженнями були зобов’язані найпершим

дослідникам із різних країн світу, якими вважають єгиптян, що вміли

визначати напрям південь — північ, давали рекомендації щодо повеней на

Нілі; месопотамців, які розділили рік на 12 місяців, зібрали відомості про

рухи небесних тіл; фінікійців, що були першими мореплавцями і

першовідкривачами.

2. Робота з атласом

Завдання.

Використовуючи атлас дайте відповіді на запитання

1. Як уявляли Землю в давнину єгиптяни ?

2. Як уявляли Землю в давнину вавилоняни ?

3. Як уявляли Землю в давнину стародавні індійці ?

4. Чому більшість людей уявляла Землю у вигляді плоского диска чи

острова, оточеного водою ?

5. Чому саме стародавні вавілоняни уявляли Землю у вигляді гори, на

заході якої вони жили, в той час як більшість інших народів вважали її

плоскою ?

3. Прийом “Хвилинка –цікавинка”

Розповідь вчителя Як тільки індійці дізналися, що зовсім недалеко в морі є острови ,

тобто земля , яка не вписувалась у рамки існуючого світу, вони

придумали новий варіант. За ним ,Земля - це квітка лотоса, що розквітла

у воді, острови - це ледь розкриті бутони, а далекі землі - листя

священної рослини. Стебло дивної рослини зникає в глибинах океану.

Давні греки вважали, що нерухому плоску Землю підпирають, несуть

на своїх плечах гіганти, покарані за бунт проти бога Зевса - атланти.

Пізніше, коли греки почали освоювати морські шляхи, у них склалося

інше уявлення: Земля – це опуклий щит, який омиває річка Океан .З часом

річка перетворилась у справжній океан. Вважалося, що на кордоні світу

знаходяться Геркулесові Стовпи і якщо пливти від них далі на Захід ,

можна допливти до такого місця, де води океану величезним водоспадом

падають у безодню. Біда тому кораблю, який досягне цього місця

4. Прийом “Роблю висновки”

- Які ви можете зробити висновки, щодо уявлень людей про Землю в

давнину?

Висновки записати у зошит

1.Уявлення про Землю у стародавніх людей були далекими від реальності,

часто навіть фантастичними.

2.Уявлення про Землю у різних народів часто базувались на місцевих мі-

фологічних і релігійних віруваннях.

26

3.У більшості уявлення про Землю складалися із власного досвіду.

4.Земля переважно уявлялась у вигляді ділянки суходолу, з усіх боків

оточеної водою.

5. Розповідь учителя

У Стародавній Греції VI – IV століття до н.е. вже мали правильні

уявлення про форму Землі . Піфагор, Арістотель і інші вчені того часу

вважали, що Земля має форму кулі ( сфери ). Який доказ кулястості Землі

ви можете навести ? (Відповіді учнів)

Іншим доказом кулястості Землі є те, що при просуванні на південь ,

у південній частині неба зірки підіймаються над горизонтом

пропорційно пройденому шляху, і над Землею з’являються нові зірки ,

яких раніше не було видно. А у північній частині неба, зірки спускаються

донизу і потім зовсім зникають за горизонтом.

6. Прийом “ Мозковий штурм”

- А який доказ кулястості Землі ви можете навести , стоячи на

узбережжжі і спостерігаючи за кораблями, що віддаля-

ються від нього ? (Відповіді учнів)

7. Розповідь учителя (продовження)

Місцевість здавна зображували у вигляді насічок на стінах печер ,

корі дерев, кістках тварин. Так передавали нащадкам інформацію про

мисливські угіддя і пастки, про шлях до нових місць.

3,5 тис. р. тому стародавній єгиптянин зробив на глиняній табличці

позначення 2000- кілометрової частини Нілу.

На Черкащині знайдено бивень мамонта із записами, де позначено

спуски з пагорбів , ділянки лісу, річка ( 13 тис.р. тому ).

Висікаючи символічні прикмети довкілля на певному матеріалі ,

людина створює схематичні креслення місцевості - прадавні, дуже

примітивні географічні карти, що виникли до появи письменності.

Перші географічні карти створили давньогрецькі вчені Ератосфен ( 3

ст. до н.е. ) і Птолемей ( 2 ст.н.е. ).


1).Розглянути мал. “Світ за Ератосфеном ( 3 ст. до н.е. ) і дати відповіді

на запитання:

1.Які частини світу зображено на карті ?

2.Що в сучасному розумінні представляє собою зображений регіон Лівія ?

3.Порівняйте з сучасною картою Євразії ? Чи є відмінності ? Які ?

4. Які моря й океани зображено на карті ?

5. Які з сучасних материків відсутні ? Чому ?

2). Розглянути мал. “Світ за Птолемеєм ( 2 ст н.е. ) і дати відповіді на

запитання:

1.Які частини світу і країни зображено ?

2. Які моря зображено ?

3. Які з сучасних материків відсутні на карті ? Чому ?

5. Прийом «Мої дослідження»

27

1)На основі аналізу тексту параграфа та додаткових джерел інформації

заповнити таблицю «Географічні дослідження стародавніх учених» у

підручнику на с.16

2) Порівняйте дану карту з сучасною картою Євразії . Знайдіть

відмінність і подумайте, як вона могла вплинути на процес подальшого

освоєння Землі .


1. Прийом «Експрес-тест» • Автор наукової праці «Посібник з географії»:

а) Ератосфен;

б) Геродот;

в) Птолемей.

• Першим радіус земної кулі обчислив:

а) Піфагор;

б) Ерастосфен;

в) Аристотель.

• Кулястість Землі підтверджує:

а) кругла тінь, яку відкидає Земля на Місяць;

б) тінь, яку відкидають предмети в полудень;

в) наявність зірок на небосхилі.

• Давні мандрівники добре орієнтувалися на місцевості за допомогою:

а) приладів;

б) інтуїції;

в) зірок.

• Першими давніми мореплавцями, які обігнули Африку, були:

а) фінікійці;

б) візантійці;

в) єгиптяни.

2. Взаємоперевірка

3. Прийом «Творча лабораторія»

1. Порівняйте карти світу Ератосфена та Птолемея. Результати оформіть у

таблицю. (Робота в парах, один учень виділяє спільне, другий — відмітне.)

Спільні риси Відмінності

Наявність меридіанів і паралелей

2. Обговорення.

3. Напишіть твір-мініатюру з теми «Моя подорож з давніми фінікійцями

навколо Африки». (Це завдання можна запропонувати виконати за бажанням

індивідуально.)

VII. Підсумок уроку

Доцільно запропонувати учням відповісти на запитання «Що нового для себе

ви відкрили сьогодні на уроці?».

VIIІ. Домашнє завдання

28

Індивідуальне завдання. Ознайомитись з інформацією про дослідження,

яку надав учитель. Обрати тему дослідження із запропонованих та

підготуйте його.

УРОК 4

Тема. Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського шляху в

Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом. Перша навколосвітня подорож під

керівництвом Ф. Магеллана

Мета: систематизувати та поглибити знання про географічне вивчення

Землі; з’ясувати особливості географічних досліджень Середньовіччя;

вдосконалювати навички роботи з картами атласу і додатковою літературою;

розвити уміння робити висновки про накопичення географічних знань про

Землю;

виховувати повагу до людей, які здійснили внесок у розвиток географічної

науки


Обладнання: атласи, підручники, портрети мандрівників, настінна карта

півкуль, географічні енциклопедії.




1. Прийом «Так — ні»

Учитель загадує одного з давніх дослідників, учні за допомогою навідних

запитань намагаються відгадати його.

2. Прийом «Чомучка»

(Запитання ставить учитель)

• Чому уявлення давніх людей про Землю істотно відрізняються від

сучасних?

• Чому давні вчені були не лише істориками або географами, але й

філософами, математиками, астрономами?

• Чому в давніх учених виникли думки про кулястість Землі?

• Чому багато мореплавців давнини, відкриваючи нові землі, приховували

свої відкриття?

• Чому карти світу Ератосфена і Птолемея мають багато відмінностей?


Вступне слово вчителя

Відкриття нових земель відбувалися в усі історичні часи і трапляються

навіть тепер. Проте окремі з них за значенням для людства і подальшого

розвитку географії були особливо важливими, тому їх назвали Великими

географічними відкриттями. Зусиллями кількох поколінь мореплавців і

землепрохідців, що здійснили ці відкриття, людство ще більше розширило

свої знання про світ. Про видатних відкривачів нових земель: Марко Поло,

29

Колумба, Магеллана, Джеймса Кука й багатьох інших та про їхні подвиги ви

дізнаєтеся на цьому уроці .



Батьківщина вікінгів - сучасна Данія, Південна Швеція, узбережжя

Норвегії. Кораблі вікінгів починаючи ще з VIII ст. борознили простори

північних морів. Пізніше проникли вони далеко на південь - у Каспійське,

Середземне і Чорне моря. Наслідком їхніх плавань стало відкриття і

колонізація Ісландії, Гренландії та Америки задовго до Колумба.

Найвідомішим вікінгом є Ерік Рудий - воїн і мореплавець, легенда

норвезького народу. У X ст. він відкрив європейцям Гренландію -

найбільший острів світу і дослідив незаселене острівне узбережжя. Рід Бріка

Рудого заснував на острові перше європейське поселення. Із часом його сини

досягли північно-східних берегів Північної Америки. Тому недарма в

американському м. Бостон є пам'ятник Лейфу Бріксону (сину Еріка Рудого),

справжньому першовідкривачу Америки. Проте відкриття вікінгів у ті часи

не привернули уваги вчених і майже не вплинули на розвиток географічних

уявлень.

2.Робота з підручником

Прочитати матеріал підручника на с. 18 і дізнатися, хто вперше

познайомив європейців з країнами Сходу

3. Прийом «Мої дослідження »

За мал.10 на с.18 проаналізуйте маршрут подорожі Марко Поло і

позначте на контурній карті основні країни, які він відвідав.


Прагнення до пошуку невідомих земель, намагання поширити

християнство, потреба поповнити скарбницю європейських держав

дорогоцінними металами, прянощами, жадоба до збагачення спонукали

людей до тривалих подорожей. Найрозвиненіші на той час морські держави -

Англія, Голландія, Іспанія і Португалія - змагалися між собою за володіння

морськими просторами і заморськими країнами.

Проте омріяною країною для мандрівників була далека й казково багата

Індія, шлях до якої шукали представники багатьох європейських держав.

Серед них і Христофор Колумб, який запропонував маршрут західного

шляху до Індії. Іспанська королева Ізабелла підтримала цю пропозицію.

Улітку 1492 року в складі трьох каравел - «Санта-Марія», «Нінья» і «Пінта» -

експедиція вирушила на пошуки Індії (мал. 11). Плавання було надзвичайно

тяжким. Серед команди наростало невдоволення, багато хто вимагав

повернутися назад. І ось 12 жовтня 1492 року один з матросів «Пінти»

побачив берег острова. Щасливий Колумб назвав його Сан-Сальвадор

(Святий Спаситель). Мореплавець вважав відкриті землі Індією, але то були

30

Багамські острови. Повернувши на південь, Колумб відкрив острови Гаїті та

Куба, які вважав схід-

ною окраїною Азії.

Під час подорожі Колумб як справжній дослідник вів систематичні

спостереження за природою. Він описав магнітні аномалії (відхилення від

норми) у різних частинах океану, фіксував зміни погоди, напрямки вітрів,

дав розширену характеристику Саргасового моря.

У вересні 1493 року Христофор Колумб очолив другу експедицію,

яка тривала майже три роки. Були відкриті Малі Антильські острови,

здійснені завойовницькі походи у внутрішні райони Гаїті.

Під час третьої подорожі 1498 року Колумб відкрив острів Тринідад і

наблизився до узбережжя Південної Америки. У 1502-1504 роках він

здійснив четверту подорож до берегів Америки. У листопаді 1504 року

хворий мореплавець повернувся до Іспанії. До самої смерті він був

переконаний у тому, що відкрив шлях до Індії.

Учні розглядають у підручнику мал.11 «Подорожі Христофора Колумба »

5. Самостійна робота за підручником та атласом

Прочитати текст підручника на с.21 і за допомогою мал. 12 «Навколосвітня

подорож Фернана Магеллана » проаналізувати маршрут подорожі.

6. Прийом «Творча лабораторія »

1.Робота в групах

І група

За картою подорожей Христофора Колумба (мал.11) розробіть свій маршрут

уявного плавання до Америки. Обґрунтуйте обраний маршрут.

ІІ група

За картою подорожей Фернана Магелана (мал.12) розробіть свій маршрут

уявного навколосвітнього плавання . Обґрунтуйте обраний маршрут.

2. Виконання завдань групами.

3. Виступи груп.


1. Прийом «Мікрофон»

Наведення додаткової інформації про мандрівників .

2. Бесіда за запитаннями

1. Які території відкрили європейцям вікінги та Марко Поло?

2. Як називають епоху географічних відкриттів, яку започаткував Колумб?

3. Чому за часів Відродження відкриття нових земель посилилося?

4. Чому Христофор Колумб назвав відкриті ним землі Індією?

5. Яке значення для географії має «Книга» Марко Поло?

31

6. Які наслідки подорожей вікінгів і Христофора Колумба?

3. Гра «П’ять речень»

(Проводиться в парах або групах.)

Зміст гри полягає в тому, щоб п’ятьма реченнями викласти зміст

розглянутого на цьому уроці матеріалу.


Відбираються найбільш вдалі «п’ять речень», які, по суті, і є висновками.

VII. Домашнє завдання

§ 4

Підготуватись до уроку – прес-конференції.

Урок № 5

Тема. Великі мореплавці. Мета: розширити і поглибити знання учнів з історії пізнання Землі ,

формувати вміння працювати з додатковими джерелами знань; розвивати

кмітливість, готовність до співробітництва, творчі здібності; виховувати

пізнавальний інтерес до життєдіяльності мореплавців і мандрівників Тип уроку: розширення та поглиблення знань (урок-прес-конференція). Обладнання: фізична карта півкуль, портрети X. Колумба, Ф. Маґеллана й

Васко да Ґами, ілюстрації із зображенням окремих моментів подорожей

(наприклад, «Маґеллан у протоці»), хронологічна таблиця «Великі

географічні відкриття».


I.Методичні рекомендації

На попередньому етапі визначаються учні, які під час уроку будуть

грати ролі видатних першовідкривачів епохи Великих географічних

відкриттів: X. Колумба, Ф. Маґеллана, Васко да Ґами (для цього також

можуть бути запрошені учні старших класів) і їхніх штурманів. При цьому

необхідно враховувати бажання учнів виконувати ту або іншу роль, їхнє

вміння працювати і додатковою літературою, творчі здібності учнів.

«Мореплавцям» будуть допомагати в підготовці й проведенні прес-

конференції найближчі помічники — «штурмани» (бажано, щоб група з

«мореплавців» і «штурманів» не зголошувала, хто яку роль буде

виконувати). Решта учнів класу готують запитання, відповіді на які вони

хотіли б почути від головних дійових осіб. Запитання збираються на

попередньому етапі й передаються «мореплавцям» і їхнім помічникам.

Запитання можна поділити на групи за рівнями складності: а) побудовані на

матеріалі, викладеному в підручнику;

б) ті, що потребують знання карти й маршруту подорожі;

в) ті, що потребують використання додаткових джерел знань;

32

г) ті, що потребують глибокого знання результатів плавань. Учитель може запропонувати учням виступити в ролі журналістів,

різних засобів масової інформації, що відбивають інтереси різних соціальних

груп. Наприклад, телебачення: освітні, науково-популярні, пізнавальні,

розважальні програми. Виходячи із цього, і запитання можуть мати різну

спрямованість.

«Мореплавці» готують інформацію про життя своїх героїв, у тому

числі автобіографічні відомості, опрацьовують матеріали, присвячені їхнім

подорожам. Штурмани допомагають докладно вивчити маршрути

подорожей, вони також мають нанести на контурну карту місто, де

починалася подорож, Маршрут подорожі, місця проміжних зупинок і

кінцевий пункт плавання.

На першому етапі кожний із «мореплавців» робить по чотири

повідомлення, у яких розповідає про деякі факти зі «своєї» біографії,

поступово даючи більш докладну й загальновідому інформацію. Завдання

учнів — якомога скоріше визначити, хто з «мандрівників» зараз виступає, і

написати його ім'я на контрольному аркуші, який одержують усі учні. На

цьому аркуші вони також пишуть невелику замітку про прес-конференцію.

Кількість балів, яку отримає кожний з учнів, залежить від того, на якому

етапі було відгадане ім'я мореплавця (від 4 до 1 бала), а також від змісту

замітки, яку вони підготують під час уроку. II.Урок-прес-конференція

Виступи «мореплавців»

X. КОЛУМБ Протягом багатьох років до 1485 р. плавав на португальських суднах,

жив у Лісабоні та на островах Мадейра й Порту-Санту. (4 бали)

Читав чотирма мовами, вивчав і добре знав карти, що існували на той

час. При підготовці до плавання звертався за порадою до відомого

італійського астронома, космографа й географа Паоло Тосканеллі. (3 бали)

У першу експедицію вирушив у 1492 р. на трьох суднах з екіпажем у

90 осіб. Під час третьої експедиції в 1500 р. був арештований за доносом і

закутий у кайдани, які зберіг до кінця життя. Загалом здійснив чотири

експедиції до відкритих земель. (2 бали)

Материк, що був відкритий завдяки його подорожам, дістав ім'я іншого

мореплавця. Місцевих жителів він назвав індіанцями. (1 бал)

Ф. МАҐЕЛЛАН

Бідний дворянин, що деякий час був пажем почту португальської

королеви. (4 бали)

Брав участь у морських боях з арабами й маврами, де виявив себе як

рішуча, відважна й мужня людина. Під час експедиції зміг придушити бунт,

який через півроку плавання підняла група офіцерів на трьох кораблях.

Заколотники вимагали змінити курс руху експедиції та попрямувати до мису

Доброї Надії. (3 бали)

Під час переходу через один з океанів експедиція не зустріла жодного

33

населеного острова, на кораблях почався голод, майже всі захворіли на

цингу, а 19 моряків померли від цієї хвороби. На щастя, погода була

сприятливою, не спостерігалося жодного великого шторму, тому океан був

названий Тихим. (2 бали)

Науковий результат експедиції був грандіозним: мореплавці вирушили

на захід, а повернулися зі сходу, чим було незаперечно доведено, що Земля

має кулясту форму, а Світовий океан являє собою єдине ціле. Тільки через 60

років англієць Ф. Дрейк зміг здійснити другу подібну подорож. (1 бал)

ВАСКО ДА ҐАМА

Придворний знатного походження, якого король Мануел призначив

керувати експедицією з не з'ясованих до кінця причин. (4 бали)

Експедиція була споряджена двома важкими кораблями, легким

швидкоплавним судном, а також транспортним кораблем із запасами їжі. Під

час подорожі мореплавці зазнали голоду, захворіли на цингу, зустріли опір

арабів і зазнали нападів піратів. Додому на двох суднах повернулася менше

ніж половина екіпажа експедиції. (3 бали) Торговельний шлях, відкритий у результаті плавання, на 90 років

забезпечив одній європейській країні монополію торгівлі з Південною та

Південно-Східною Азією, а також величезні прибутки. Проте після другої

експедиції першовідкривач одержав титул графа й на багато років був

усунений від будь-якої діяльності. Тільки наприкінці життя йому вдалося

здійснити третю експедицію. (2 бали)

З Індії до Португалії мореплавці привезли гвоздику, корицю та

коштовне каміння. (1 бал)

Після вислуховування повідомлень учні ставлять запитання

«мореплавцям», причому можливі два варіанти вибору питань. Перший —

запитання ставлять учні, які їх готували. Другий — застосування способу

«шапка запитань» , який полягає в тому, що кожний учень вибирає одне із

заздалегідь написаних запитань, при цьому він має за змістом запитання

визначити, до кого з «мореплавців» йому необхідно звернутися. Завдання

«штурманів» —доповнити деякі відповіді мореплавців і показати на карті

маршрут подорожі.

Варіанти запитань і відповідей

X. КОЛУМБ

1. Що ставила собі за мету експедиція, яка вирушила з Іспанії в 1492 р.?

(Знайти західний шлях у Східну Азію, звідки розраховували привезти

золото, срібло, коштовне каміння, прянощі тощо.) 2. Після того як португальський король відхилив пропозицію досягти

Азії західним шляхом, мореплавець сім років домагався здійснення

свого проекту в Іспанії. Чому для ухвалення остаточного рішення

знадобилося стільки часу? (Перший раз комісія, що складалася із

ченців і придворних, під головуванням духівника королеви дала

негативний висновок. Цей висновок був зроблений через чотири роки

після подання проекту — у травні 1486 р. У 1491 р. нова комісія

34

визнала вимоги мореплавця про привілеї, які він мав одержати в разі

відкриття нових земель, надмірними, проте завдяки найближчому

фінансовому раднику королівської родини — Луїсу Сантанхелю —

проект був прийнятий.) 3. Чому під час першої подорожі мореплавець навмисно зменшував

пройдений за добу шлях? (У ті часи моряки дуже рідко плавали у

відкрите море, і тому, тільки-но кораблі вирушили в далекий, нікому

не відомий шлях, багато моряків занепали духом, і ставало зрозуміло,

що чим далі віддалятися від Іспанії, тим складнішою буде обстановка

на кораблях, а якщо в душах моряків оселиться страх, мета ніколи не

буде досягнута.) 4. Під час першої експедиції було відкрите Саргасове море. Як це

відбулося? (Приблизно через півтора місяці плавання моряки стали

помічати у воді багато жмутків трави. Вони зраділи, оскільки

подумали, що скоро зустрінеться суходіл, адже трава була зеленою та

могла відірватися від берега зовсім недавно. Проте моряки кілька

разів кидали якір, але він не досягав дна.)

Ф. МАҐЕЛЛАН

1. Основною метою експедиції було досягнення Молуккських островів

західним шляхом. Чим приваблювали європейців ці острови? (Мо-

луккські острови іноді називають Пряними, із території цих островів

у Європу везли прянощі: гвоздику, корицю, мускатний горіх. У єв-

ропейських країнах ці товари коштували дуже дорого й приносили

величезні прибутки.) 2. Чому португальський мореплавець запропонував свій проект

досягнення Пряних островів іспанському королю Карлу І? (Після

участі в португальських військових походах в Африці мореплавець

повернувся на батьківщину й запропонував португальському королю

проект досягнення островів західним шляхом, але його пропозиція

була відхилена. Тоді разом з астрономом Фалейру вони вирушили в

Севілью (Іспанія), де змогли переконати Індійську раду в існуванні

протоки між Атлантичним океаном і Південним морем, що давала

можливість підійти до Молуккських островів західним шляхом. У

результаті між ними й королем Карлом І був укладений договір.

Король спорядив п'ять кораблів і забезпечив експедицію продуктами

на два роки.) 3. На початку експедиції у флотилії налічувалося п'ять суден, а в Тихий

океан вийшли тільки три кораблі. Що відбулося з двома іншими

кораблями? (Протягом осені 1520 р. експедиція шукала протоку, щоб

пройти з Атлантичного в Південний океан. Багато офіцерів-іспанців

не вірили в правильність вибраного маршруту й підняли бунт.

Мореплавцю ледве вдалося його придушити, був страчений один зі

змовників, два інших були висаджені на берег, а інші помилувані.

Пошуки протоки безуспішно тривали. В один із осінніх днів шукати

35

прохід у Південний океан вирушив корабель, яким командував мій

відданий друг — Мишкіта. Більше цей корабель ніхто не бачив, трохи

раніше експедиція втратила ще одне судно. Слова «штурмана»:

«Маґеллан не знав, що на кораблі, яким командував Мишкіта, знову

відбувся бунт, його друг був поранений і закутий у кайдани.

Змовники обрали іншого капітана й вирушили назад. В Іспанії вони

оббрехали Маґеллана, у результаті його дружина й син були

позбавлені утримання та померли в злиднях».) 4. Деякі назви, дані різним районам Землі, збереглися до нашого часу,

наприклад, Патагонія, Вогняна Земля, Тихий океан. Як виникли деякі

з цих назв? (В одній із бухт, де зимувала експедиція в 1520 р., до

кораблів неодноразово підходили дуже високі на зріст індіанці. їх

називали патагонцями, що в перекладі з іспанської означає

«великоногий». Вочевидь, потім ця назва закріпилося за територією,

де жили ці люди. Що стосується Вогняної Землі, то, мабуть, мається

на увазі назва Земля Вогнів. Так мореплавці назвали одну з відкритих

ними південних земель, яку вони спостерігали, пропливаючи через

протоку, що сполучає Атлантичний і Південний океани. Ця назва

виникла в результаті спостережень за цією територією: удень вона

здавалася зовсім безлюдною, а вночі там неодноразово спалахували

вогні багать.)

ВАСКО ДА ҐАМА

1. До складу експедиції, що вирушала з Португалії в 1497 р.,

мореплавець включив кілька злочинців, засуджених до страти. Із

якою метою це було зроблено? (Цих людей мореплавець спеціально

попросив у короля Мануела й використав їх для виконання

найнебезпечніших завдань.) 2. Скільки часу знадобилося експедиції, щоб здійснити подорож від

Португалії до Індії та назад? (Подорож тривала більше ніж два роки.

Якби араби не приховували шлях до Індії Індійським океаном,

експедиція досягла б її берегів набагато раніше ) 3. Багато людей уважають, що вони були жорстокими стосовно

торговців-арабів, які плавали в Індійському океані. Як можна

прокоментувати це твердження? (Араби бачили в них конкурентів і

не хотіли, щоб європейці самі, без їхнього посередництва, торгували з

Індією.) 4. Повернення в Лісабон викликало щиру радість влади. Чим це можна

пояснили? (Влада сподівалася одержати великі доходи від торгівлі з

Індією. Відкритий шлях протягом 90 років контролювався

Португалією, і це принесло країні величезну економічну, політичну й

військову вигоду.) ІІІ. Підсумки уроку

На заключному етапі уроку штурмани здають карти, а учні — картки з

36

відповідями й підсумковою роботою у вигляді невеликої замітки для газети

або інформації, яку можна використовувати в радіо або телепередачі.

Виставляється оцінка кожному з «мореплавців» і «штурманів» за знання,

матеріалу й сценічну майстерність.

ІV. Домашнє завдання

§5

Прочитати у підручнику про навколосвітні подорожі Джеймса Кука й

скласти план.

УРОК 6

Тема. Навколосвітні експедиції, їх географічне значення ( Дж.Кук, І.Крузен -

штерн і Ю.Лисянський). Відкриття Австралії і Антарктиди.

Мета: продовження формування знань про розвиток географічної науки в

Новий час і на сучасному етапі; вдосконалення навичок і вмінь

характеризувати й аналізувати матеріали про подорожі та експедиції;

розвиток комунікативних навичок; виховувати повагу до людей, які

розвивали географічну науку та формували сучасні уявлення людей про

Землю


Обладнання: підручники, атласи, карти півкуль, портрети мандрівників,

картки із завданнями, аркуші паперу формату А3, маркери, фломастери.




Прийом «Проблемне питання»

Подорожі епохи Великих географічних відкриттів «розширили»

навколишній світ, але водночас і ускладнили його. Перед дослідниками та

вченими того часу постали нові завдання: необхідно було обмірковувати й

аналізувати потоки нової інформації, науково тлумачити її. Широкий

розвиток отримує картографія: під час подорожей необхідно було вміти

складати й читати географічні карти.

Відроджується і розвивається астрономія. Миколай Копернік у праці

«Про обертання небесних сфер» обґрунтовує геліоцентричну будову

Всесвіту. Німецький астроном Кеплер публікує працю про закони руху

планет Сонячної системи. Фізик Ньютон формулює закон про всесвітнє

тяжіння та з фізичної точки зору описує рух планет. У 1649 р. німецький

учений Вареніус пише книгу «Загальна географія», в якій узагальнює знання

географічної науки тих часів.

Тим часом сильні європейські держави часто використовують

досягнення географії зовсім не з гуманними цілями. Їх уряди стають

організаторами обкрадання відкритих земель, знищуючи унікальні

цивілізації Америки — інків, ацтеків, майя. Пошук усе нових і нових джерел

37

збагачення змушують їх вкладати кошти в експедиції для завоювання все

більш віддалених районів. Однак ці експедиції продовжували розвиток

географічної науки. Все рідше трапляються випадкові відкриття. Експедиції,

вирушаючи в путь, мають чітку мету.

У розвитку географії настає новий етап — усе більшого значення

набувають наукові дослідження.

Сьогодні на уроці кожна група гратиме роль експедиції, що виконує

певні наукові завдання. Всі ці завдання покликані відповісти на запитання:

Якими є особливості подорожей нового часу та сучасних географічних

досліджень?

IIІ. Вивчення нового матеріалу

1.Розподіл завдань по групах. З метою економії часу уроку доцільно

заздалегідь підготувати завдання на картках.

Картка 1

• Складіть план повідомлення «Подорожі Джеймса Кука».

• Заповніть таблицю

Час подорожі Результати подорожі

• Знайдіть на карті та випишіть географічні об’єкти, названі на честь

Джеймса Кука.

• Складіть вірш у стилі «синквей»* про Джеймса Кука.

* Вірш у стилі «синквей» має таку структуру:

Джеймс Кук Ключове слово

Відважний, невтомний, рішучий Три прикметники — характеристика

Прагне, досягає, відкриває Три дієслова — характеристика дії

Джеймс Кук — видатний мандрівник Ставлення автора до ключового слова

Нового часу Підсумок — завершальна фраза

Картка 2

• Складіть план повідомлення «Відкриття Антарктиди».

• Заповніть таблицю.


• Знайдіть на карті та випишіть географічні об’єкти, названі на честь

Т. Беллінсґаузена та М. Лазарєва.

• Сладіть вірш у стилі «синквей» про одного з першовідкривачів Антарктиди.

Картка 3

• Складіть план повідомлення «Перша російська навколосвітня експедиція».

38

• Заповніть таблицю.


• Зробіть висновок про значення відкриттів експедиції для розвитку

географічної науки.

• Складіть вірш у стилі «синквей» про одного з учасників навколосвітньої

експедиції.


3. Виступи груп.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон» (обговорення виступів груп)


Доцільно запропонувати учням відповісти на запитання «Що нового для

себе ви відкрили сьогодні на уроці?».


§ 5.

Із допомогою членів родини підготувати коротке повідомлення про

власну подорож.

Знайти якнайбільше об’єктів, названих ім’ям Дж. Кука, підписати їх на

контурній карті й з’ясувати, на яких із них він побував.

УРОК 7

Тема. Дослідження Землі у ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні туристичні

подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною.

Мета: продовжити формування системи знань учнів про розвиток географічної

науки, демонструючи тісний зв’язок географічних знань з практичною

діяльністю людини; вдосконалите навички роботи учнів з науковою

географічною літературою; розвивати в учнів спостережливість, мислення,

пам’ять; виховувати повагу до навколишнього природного середовища,

природних об’єктів, створених людськими цивілізаціями, які зараз відвідують

численні туристи

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник географії, атлас, знімки Землі з космосу, фізична

карта півкуль, глобус, портрети дослідників і вчених, ілюстрації.


І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Самостійна письмова робота

1. Першими європейцями, які висадилися на узбережжі Америки, були:

а) члени експедиції Колумба;

б) норманни;

39

в) члени експедиції Магеллана.

2. Першу навколосвітню подорож здійснив:

а) Васко да Гама;

б) Фернан Магеллан;

в) Христофор Колумб.

3. Америка носить ім’я людини, яка:

а) її відкрила;

б) довела, що це не Індія;

в) нанесла її на карти.

4 Обігнувши південний край Африки, Індії досяг:

а) Бартоломеу Діаш;

б) Васко да Гама;

в) Христофор Колумб.

5. Поняття «географія» ввів:

а) Птолемей;

б) Аристотель;

в) Ератосфен.

6. Одним з перших європейців побував у Китаї:

а) Марко Поло;

б) Васко да Гама;

в) Бартоломеу Діаш.

7. Яке значення для розвитку географічної науки мали навколосвітнє

плавання Магеллана і експедиція Колумба?

8. Уявіть собі, що ви живете в далекому майбутньому. Як ви вважаєте, чи

буде існувати наука географія? Аргументуйте свою відповідь.

Правильна відповідь на на 1—6 запитання оцінюється в 1 бал, на 7-е у 2

бали, на 8-е — у 4 бали.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Сьогодні на Землі майже не залишилося незвіданих куточків, але

кількість мандрівників і дослідників зростає. Ризикуючи здоров'ям, а іноді й

життям, вони вирушають у важкодоступні райони нашої планети. Що рухає

цими людьми? Про це ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

I.Пояснення нового матеріалу


На початку XX ст. дослідники дісталися до найсуворіших районів

Землі — полярних широт. Серію походів до крижаного серця Землі здійснив

Р. Пірі. У цілому він провів у полярних широтах близько 20 років. Спочатку

він здійснив кілька походів у Ґренландії, де відкрив півострів. Потім чотири

рази намагався підкорити вершину планети — Північний полюс, але щоразу

змушений був відступати. Норвезький полярний мандрівник і дослідник Р. Амундсен першим

досяг Південного полюса, першим пройшов Північно-Західним шляхом від

Ґренландії до Аляски, керував першим перельотом через Північний полюс на

40

дирижаблі «Норвегія». Р. Амундсен загинув під час пошуків італійської

експедиції, що прямувала на дирижаблі з Північного полюса. Одним із видатних дослідників й організаторів освоєння Арктики був

академік О. Шмідт. Він керував серією експедицій на криголамних суднах

«Сєдов», «Сибіряков» і «Челюскін». На судні «Сибіряк» у 1932 р. він

здійснив перше наскрізне плавання (без зимівлі) Північним морським

шляхом із Білого моря до Берингового».

2. Робота з картою Знайдіть на карті півкуль Північний Льодовитий океан, підпишіть його

на контурній карті.

3 . Робота за підручником

Учитель пропонує учням провести пошукове читання частини § 6,

присвяченого дослідженню Антарктиди. Учитель по черзі читає запитання, а

учні мають підняти руку й прочитати фрагмент відповідного тексту. 1. Хто й коли першим досяг Південного полюса? 2. Як проводяться дослідження Антарктиди в наш час?


Користуючись мал. 17, картами атласу і додатковими джерелами

інформації, опишіть маршрути експедиції Руаля Амундсена та Роберта

Скотта. Чим ви скористалися б нині, щоб потрапити до Антарктиди?


До основних об'єктів наукових досліджень належить і Світовий океан.

Учені різних країн відкрили й нанесли на карту глибоководні западини й

підводні гірські хребти, проводяться дослідження течій, розподілу тем-

ператур, рослинного та тваринного світу. Відомості про стан вод Світового

океану передаються міжнародним організаціям, що займаються охороною

навколишнього середовища. Багато земних проблем краще вивчати з космосу. На орбіті Землі

перебувають супутники різного призначення. Космічні знімки подають

інформацію про розміщення різних форм земного рельєфу й зміни, що з

ними відбуваються, температури на поверхні Землі, рух водних мас в

океанах, хмарний покрив, напрямок і швидкість руху повітряних мас,

процеси, що відбуваються в земних надрах. В останні роки створена міжнародна система геостаціонарних

супутників. Вони постійно перебувають на великій висоті над певними

точками поверхні Землі, для постійного контролю за процесами, що

відбуваються на вашій планеті. Космічні дослідження Землі проводить і Україна. Вона бере участь у

міжнародних програмах і здійснює власні проекти. Так, на навколоземній

орбіті працює український супутник «Січ-1 ».

6 . Робота в зошитах Учні опрацьовують матеріал підручника § 7, присвячений українським

ученим-географам, після чого виписують у зошит їхні прізвища, імена, по

41

батькові й основні наукові досягнення.



(Запитання ставить учитель)

1. Який з етапів дослідження був найдовшим? 2. У який етап було зроблено найбільше відкриттів? 3. Який етап дав найбільше відомостей про екологічні проблеми, що за-

грожують людині? 4. Як змінювалася мета подорожей та експедицій зі стародавніх часів до нашого часу? 5.Коли в далекі подорожі стали брати вчених-натуралістів

2 . Географічна вікторина Учитель об'єднує учнів у три команди (за кількістю рядів) і проводить

географічну вікторину.

ПЕРШИЙ ТУР Стисло розкажіть про одну з подорожей епохи Великих географічних

відкриттів, покажіть на карті її маршрут (назвати учасників, мету й

приблизний час проведення експедиції, райони, якими проходив шлях,

результати подорожі).

ДРУГИЙ ТУР

Зробіть невелику інсценівку (або німу сценку) «Відкриття Америки.

Перша зустріч європейців з індіанцями».

ТРЕТІЙ ТУР

Відгадайте географічні загадки:

1. Чому одна із частин Нового Світу дістала назву Америка, а не

Колумбія? 2. Який материк дуже довго шукали мореплавці й чому у своїх пошуках

вони посилалися на карту Птолемея? 3. Чому не заведено вважати, що для європейців материк Австралія

відкрили голландці? 4. Корабель «Вікторія», що здійснив навколосвітню подорож,

повернувся в Іспанію у вересні 1522 р. За підрахунками моряків, що

перебували на судні, це відбулося на день раніше, ніж виявилося

насправді. Чим можна пояснити цей факт? 5. У Європі X. Колумба вважають великим мандрівником і

першовідкривачем, а деякі жителі Південної Америки сприймають

його зовсім інакше. Яким бачиться X. Колумб індіанцям і чому?

ЧЕТВЕРТИЙ ТУР

Позначте, про яких мандрівників ідеться в наведених текстах: 1. Перетинаючи Тихий океан, його кораблі уникнули штормів, але

зустріли тільки два пустельні острови. В екіпажах почався голод.

Моряки вмирали від цинги.

42

2. Девізом його життя був вислів: «Прагнути й досягати». 3. У перших подорожах його улюбленим кораблем була маленька

«Нінья». 4. У 1577 р. разом з ескадрою з п'яти суден він зробив ряд нападів на

іспанські колонії тихоокеанського узбережжя Америки й першим

обстежив західне узбережжя Північної Америки. 5. Під час його експедицій були відкриті острови Гаїті й Куба. Кубу

мореплавці прийняли за окраїну Азіатського материка. 6. Він першим установив, що Австралія є самостійним материком, але

всі матеріали експедиції були засекреченими. 7. Кораблі його експедиції вперше підійшли до берегів Антарктиди.

П'ЯТИЙ ТУР

Напишіть якнайбільше географічних об'єктів, названих іменами

мандрівників, дослідників і вчених.

II.Домашнє завдання

§ 6-7.

Підготуйватися до уроку узагальнюючого контролю за темою «Вступ» і

розділом І «Розвиток географічних знань про Землю».

УРОК 8

Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Вступ» та

розділом «Розвиток географічних знань про Землю».

Мета: повторення, узагальнення та систематизація знань з вивчених тем;

удосконалення навичок і вмінь узагальнювати й аналізувати вивчений

матеріал; розвиток нестандартного мислення; виховання відповідальності,

почуття обов’язку.

Тип уроку: систематизація, узагальнення та оцінювання знань.

Обладнання: атласи, карта півкуль, портрети мандрівників, плакати з

кросвордами.



Гравці команд розташовуються по різні боки класної кімнати, команди

мають свою символіку, наприклад, сині та червоні стрічки.

II. Хід гри

І гейм «Естафета»

Ведучий (учитель або старшокласник) ставить запитання кожному члену

команди. Час на обмірковування — 15 секунд. Якщо всі члени команди

відповідають правильно, то команді, крім бала за кожну відповідь, додається

ще три призових бали.

Запитання «синім»

1. Хто відкрив Антарктиду? (Т. Беллінсґаузен і М. Лазарєв)

43

2. Хто здійснив перше навколосвітнє плавання? (Ф. Маґеллан)

3. Звичаї якої країни докладно описав у своїй книзі Марко Поло? (Китаю)

4. Що вивчає фізична географія? (Природу)

5. Який давньогрецький учений дав назву науці географії? (Ератосфен)

6. Які войовничі племена першими з європейців відвідали Америку?

(Вікінги)

7. Як називали людей, які здійснювали героїчні походи та відкриття на суші?

(Землепрохідцями)

8. Скільки подорожей здійснив Х. Колумб до берегів Америки? (Чотири)

9. Хто першим дійшов до Південного полюса? (Р. Амундсен)

10. На честь якого українського вченого названа полярна станція в

Антарктиді? (Академіка В. Вернадського)

11. Як називається прилад для визначення сторін горизонту на місцевості?

(Компас)

12. Хто створив перший глобус? (М. Беґайм)

13. Як перекладається «Терра Аустраліа Інкогніта»? (Земля південна

невідома)

14. На честь якого мандрівника Америка отримала свою назву? (Амеріґо

Веспуччі)

15. Яку пустелю перетнув арабський мандрівник Ібн Баттута? (Сахару)

Запитання «червоним»

1. Хто відкрив морський шлях до Індії? (Васко да Ґама)

2. Який мандрівник здійснив три навколосвітні подорожі? (Дж. Кук)

3. Відкриття якого материка тривалий час приховували голландці?

(Австралії)

4. Що вивчає метеорологія? (Погоду)

5. Який давньогрецький учений навів докази кулястості Землі? (Аристотель)

6. Представники якого давнього народу першими здійснили плавання

навколо Африки? (Фінікійці)

7. Кого в Середні віки називали «джентльменами удачі»? (Піратів)

8. Скільки тривала подорож Ф. Маґеллана? (Майже три роки)

9. Хто першим дійшов до Північного полюса? (Р. Пірі)

10. Якого українського вченого вважають родоначальником національної

української географії? (С. Рудницького)

11. Як називається прилад для визначення напрямку вітру? (Флюгер)

12. Хто першим обчислив радіус Землі та склав карту з урахуванням

кулястості планети? (Ератосфен)

44

13. Як називався торговий сухопутний шлях до Китаю? (Великий шовковий

шлях)

14. Який мореплавець дав назву Тихому океану? (Ф. Маґеллан)

15. Яку острівну країну Марко Поло у своїй книзі називав «Чіпанго»?

(Японію)

II гейм «Конкурс знавців»

У другому геймі беруть участь лише ті члени команд, які дали правильні

відповіді в першому геймі.

Запитання ставить ведучий. Час на обмірковування — 1 хвилина. Кожна

правильна відповідь оцінюється у 2 бали. Запитання обговорюються

командно.

Запитання «синім»

1. Назвіть якнайбільше мандрівників епохи Великих географічних відкриттів

та їх відкриття.

2. Чому уряди провідних європейських держав у епоху Великих

географічних відкриттів підтримували «своїх» піратів?

3. З якою метою у другій половині ХІХ ст. почали створюватися географічні

товариства?

Запитання «червоним»

1. Назвіть якнайбільше вчених-дослідників давнього періоду та їх відкриття.

2. Чим відрізняються завдання, що стоять перед сучасною географічною

наукою, від завдань географії епохи Великих географічних відкриттів?

3. Сформулюйте причини та наслідки Великих географічних відкриттів.

IIІ гейм «Конкурс кросвордів»

Команди обмінюються кросвордами, підготовленими вдома, та розгадують

їх. Після закінчення часу кросворди повертаються авторам на перевірку.

Кожна правильна відповідь на питання кросворда оцінюється у 0,5 бала.

IV гейм «Подорож»

Із запропонованих карток, перевернутих написаним униз, капітани команд

витягують по одній, де зазначено ім’я мандрівника. Необхідно показати на

карті маршрут його подорожі, назвати й показати на карті географічні

об’єкти за маршрутом просування, згадати подробиці здійснення подорожі.

Час на підготовку — 5 хвилин. Обговорення виконується всією командою.

Відповідає один або два учні. Максимальна кількість балів — 5.

IIІ. Підбиття підсумків гри

45

Переможцем стає команда, яка набрала більшу кількість балів. Для

оцінювання з метою отримання найбільш повної картини участі кожного

учня команди заповнюють «Аркуш самооцінювання».

Зразок «Аркуша самооцінювання»

Перелік

членів

команди

Участь у підготовчому

етапі (кросворд,

попередня теоретична і

практична підготовка)

Участь у

накопиченні балів

командою

Активність під

час гри

Позначення в таблиці: — високий ступінь; — середній ступінь; —

низький ступінь.

IV. Домашнє завдання


УРОК 9

Тема . Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на

місцевості. Орієнтування в часі й просторі. Способи виживання в критичних

ситуаціях

Мета: поглиблення та систематизація знань про способи орієнтування та

визначення напрямків; розвиток практичних умінь орієнтуватися в

критичних ситуаціях.


Обладнання: підручники, атласи, топографічна карта, компас, гномон,

транспортир.





• Що таке план місцевості?

• Що таке географічна карта?

• Що таке горизонт?

• Які ви знаєте сторони горизонту?

• Що означає «орієнтуватися на місцевості»?

• Які способи орієнтування на місцевості ви знаєте?


Прийом «Практичність теорії»

Людство впродовж тривалої історії розвитку виробило багато практичних

умінь, одним з яких є вміння орієнтуватися на місцевості. Без нього неможливо

здійснити жодної подорожі, провести водними просторами велике

46

судно чи човен, знайти корисні копалини чи правильно розташувати будинок

під час будівництва. Уміння орієнтуватися на місцевості важливе також і для

вас. Є багато способів орієнтування.Сьогодні на уроці ми розглянемо деякі з них



Орієнтуватися на місцевості - означає вміти визначати своє місцепере-

бування відносно сторін горизонту, навколишніх предметів і форм рельєфу.

Тобто потрібно розпізнати місцевість, на якій ви знаходитеся, за якимись

місцевими предметами й ознаками, визначити своє місцеположення на ній,

знайти потрібний напрямок руху і дотримуватися цього напрямку в дорозі.

2. Прийом «Мозкова атака»

Учні називають способи орієнтування на місцевості.

Усі названі способи записуються на дошці.

3. Робота з підручником

1)Самостійна робота. (Опрацювати матеріал підручника §8 с.36,37)

2)Розглянути на с.37 табл.1«Приблизне положення Сонця для помірних

широт» та табл. 2 «Орієнтовне положення Місяця залежно від його фаз »

4. Бесіда

- Чим саме орієнтування за Сонцем відрізняється від орієнтування за

Місяцем?

- Як відрізняється орієнтування вдень від орієнтування вночі?



За Сонцем, Місяцем чи Полярною зорею знайдіть, де (у якій стороні гори-

зонту) знаходиться ваша школа відносно вашого будинку. Залучіть до

дослідження членів своєї родини

2. Прийом «Клуб знавців»


Час обговорення відповіді на запитання — 1 хвилина. Відповіді записуються

на аркуші.

1. Назвіть якнайбільше способів орієнтування за місцевими ознаками.

2. Ви знаєте, наскільки мінлива погода та як важливо, особливо в умовах

походу, вміти передбачувати її зміни. Назвіть якнайбільше місцевих ознак

погіршення погоди.

3. Уявіть собі, що ви вирушаєте в подорож за певним маршрутом. Складіть

перелік правил для учасника маршруту.

4. Складіть для членів другої групи завдання з орієнтування. Перевірте

правильність його виконання.


Учні самостійно роблять висновки, починаючи фразами :

- на цьому уроці ми дізналися …

- на цьому уроці ми розглянули …

47


§ 8.

Написати невелику розповідь про те, як уміння орієнтуватися допомогло

людям знайти шлях у незнайомій місцевості.

Принести компаси. За допомогою інтернет-ресурсів дізнатися, як

виготовити найпростіший магнітний компас.

УРОК 10

Тема. Компас. Поняття про азимут.

Мета: поглибити та систематизувати знання про способи орієнтування та

визначення напрямків; формувати поняття «азимут» та уміння його

визначати

Обладнання: підручник, атласи, компас, гномон, транспортир

Тип уроку: вивчення нового матеріалу




Бесіда

• Які ви знаєте основні та проміжні сторони горизонту?

• Як можна орієнтуватися на місцевості вдень і вночі?

• За якими ознаками можна визначити напрямок на північ?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів Найзручнішим приладом для визначення напрямків є компас. Існує

припущення, що в Китаї за 2 тис. років до нашої ери вже використовували

магніт для визначення напрямків під час подорожей.

Вважається, що це був перший компас. В Європі перші згадки про

компас належать до XII–XIII століть.



Найбільш надійно і зручно за будь-якої погоди орієнтуватися за

компасом. (Учитель знайомить дітей із компасом і дає навички визначення

сторін горизонту.) Для точного визначення напрямків на об’єкт слід

указувати географічний азимут — кут між напрямком на північ і заданий

предмет. Величина цього кута виражається в градусах і відраховується по

ходу годинникової стрілки від 0 до 360°. Дуже важливо вимірювати відстань

на місцевості. Найбільш простий спосіб — помножити кількість кроків на

їхню довжину. Близьку відстань можна виміряти рулеткою.

2. Прийом «Проблемне питання» Як виміряти відстань на плані?

3. Завдання за картою в атласі

48

Знайти відстань між об’єктами (на вибір учителя).


Прочитати текст підручника на с.40,41 і за допомогою мал.24 розказати як

визначається азимут


Проаналізувати та описати маршрут руху за азимутом, починаючи від

школи за мал. 25 с.41 підручника.


1. Робота в групах

1). Розробити план орієнтування за компасом.

2). Охарактеризувати способи орієнтування , якщо можна, наочно показати,

використовуючи текст підручника та знання, отримані на уроках

природознавства

2. Прийом «Географічна мозаїка»

З набору слів скласти правильне за змістом речення

Кут, північ, напрямок, місцевість, розташований, азимут, між, предмет,

на, з, напрямок.

Полярна зоря, Північний полюс, завжди, над, знаходиться.

VI. Підсумок уроку Учні самостійно роблять висновки, починаючи фразами :

- на цьому уроці ми дізналися …

- на цьому уроці ми розглянули …

VII.Домашнє завдання

§ 9

Виготовити найпростіший магнітний компас

УРОК 11

Тема. Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі,

космічних знімках, картах, аерофотознімках, планах. Масштаб та його види.

Мета: ознайомити учнів з різними видами зображення місцевості, навчити

розрізняти їх; сформувати знання про глобус як модель Землі; навчити

розрізняти види масштабу й користуватися ними; розвивати вміння учнів

порівнювати різні способи зображення земної поверхні; виховувати

працьовитість і повагу до праці людей різних професій.


Обладнання: аерофотознімки, малюнки, план місцевості, глобус і атласи.


49



1. Прийом «Географічний крос»

• Для орієнтування по зорях найважливішим орієнтиром для мандрівників

завжди була...

• Величина азимуту виражається в...

• Основні сторони горизонту — це...

• Компас було винайдено в...

• Коли на годиннику четверта ранку, годинна стрілка вказує напрямок за

азимутом...

3*. Прийом «Проблемне питання»

Як відомо, магнітний компас є надійним помічником в орієнтуванні на

місцевості. Однак на Землі є місця, де користуватися магнітним компасом

неможливо. Де саме? (Поблизу полюсів, у районах, де є родовища залізних

руд (магнітні аномалії))

ІII. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів


Уявлення про форму Землі із часом змінювалися, як змінювалися і

способи її зображення. Нині знайдено найточніші способи передачі форми

нашої планети та її розмірів, визначення висоти місцевості та її зображення

на площині.

Ознайомившись із цією темою, ви з’ясуєте, чим розрізняються між

собою глобус, план і карта, яке їхнє практичне значення. Ви навчитеся

користуватися картографічними творами, написаними особливою мовою. Це

допоможе вам під час подорожей, відпочинку, а також у дорослому житті,

коли ви здобудете фах.


1. Робота з демонстраційним матеріалом

Учням пропонується розглянути заздалегідь підготовлені фотографії,

малюнки, аерофотознімки, знімки з космосу, план місцевості та відповісти на

такі запитання:

• Чим відрізняються зображення?

• Як показано на них місцевість — збоку чи згори?

• Які зображення більш точні й чому?

Після відповідей учитель підбиває підсумок: на малюнку і фотографії

показано вигляд місцевості збоку, а на інших — згори.

2. Прийом «Проблемне питання »

Чому більш точні зображення на планах і аерофотознімках ?


Аерофотознімок — це фотографії місцевості, зроблені з літака або

вертольота. На додаток до них роблять зйомку земної поверхні з космосу. За

50

космічними знімками уточнюються карти великих територій. Отже, за

аерофотознімками складається план місцевості.

План місцевості — це зменшене, узагальнене зображення великої ділянки

земної поверхні з допомогою умовних знаків. Але між аерофотознімком і

планом є відмінності.


Розглянути аерофотознімки і план в атласі і відповісти на запитання:

• Де зображення більш схоже на справжній вигляд місцевості?

• Чи зображені на плані ті предмети, що не видні на знімку? Які саме?

• Яке зображення дає більше відомостей для вивчення і використання

місцевості?


З давніх часів карта служила людям не тільки в практичній діяльності,

але й у систематизації знань, створенні теорій і уявлень про світ. Ще з давніх

часів примітивні плани і малюнки допомагали орієнтуватися в просторі,

помічати й фіксувати розташування об’єктів у навколишньому світі.

Глобус (від лат. «куля») — це модель земної кулі, що найбільш точно

відображає форму Землі, але зменшену в десятки мільйонів разів. На ньому

всі материки, океани й моря показані в цілковитій відповідності з їх

розміщенням на земній кулі.


Користуючись глобусом, що є у кабінеті географії («фізичний» глобус) та

його віртуальною моделлю в Інтернеті («цифровий» глобус), порівняйте

переваги і недоліки щодо зображення земної поверхні на них.


Зробивши порівняння різних зображень місцевості (знімки, малюнки, плани),

ми можемо зробити висновок, що всі вони являють собою зменшене

зображення місцевості. При цьому чим більші зменшення, тим більшу за

площею територію можна зобразити. Для цього застосовують масштаб.

7. Робота з підручником (§11 с. 46-48)

Прочитати матеріал параграфа і заповнити таблицю

Вид масштабу Спосіб запису Приклад

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. «Картографічний практикум» (Робота в парах)

Варіант І

Переведіть числовий масштаб в іменований.

51

1 : 200 000.

1 : 500.

1 : 1 000 000.

1 : 1000

Варіант ІІ

Переведіть іменований масштаб у числовий.

В 1 см 200 м.

В 1 см 1 км.

В 1 см 5 м.

В 1 см 80 км


3. Прийом «Проблемне питання»

1*. Відстань на місцевості становить 500 м. Зобразіть цю відстань у вигляді

відрізків у масштабах 1 : 5000, 1 : 10 000, 1 : 25 000.

Дайте відповіді на запитання:

а) Який із запропонованих масштабів найбільший? Який найдрібніший?

б) В якому масштабі місцевість зображено з більшими подробицями?

Закінчіть формулювання висновку: «Чим більший масштаб, тим місцевість

зображена...».

VІ. Підсумки уроку

Обговорюється, які завдання були найцікавішими, які — найскладнішими,

яке значення в житті мають навички роботи з географічними картами.

VIІ. Домашнє завдання §§ 10- 11

УРОК 12

Тема. Практична робота № 1. «Розв’язування задач з використанням

різних видів масштабу».

Мета: поглиблення та розширення знань про масштаб, отриманих на уроках

математики та природознавства; формування знань про види масштабу;

розвиток первинних практичних умінь користування масштабом.

Тип уроку: закріплення знань, формування вмінь і навичок

Обладнання: підручники, глобус, креслярське приладдя.



IІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом « Проблемне питання »

На сьогоднішньому уроці вам потрібно розгадати одну із загадок

картографів.

В який спосіб картографам удається на невеликому аркуші паперу

зобразити відстані в десятки, сотні, тисячі кілометрів? Погляньте на карту

півкуль. Якщо вірити її назві, тут помістилась уся наша планета, площа якої

дорівнює понад 510 млн км2. Крім того, картографи стверджують, що,

52

розгадавши загадку, ви зможете точно визначати відстань між двома

населеними пунктами, не переміщаючись з одного в другий.

ІІІ. Закріплення знань та формування практичних вмінь та навичок

1. Переведення масштабів з одного виду в другий

Приклад 1. Переведіть числовий масштаб 1 : 5000 в іменований.

Щоб перевести числовий масштаб в іменований, необхідно знаменник

перевести із сантиметрів у метри (якщо в знаменнику число має більш ніж

п’ять нулів, слід перевести його в кілометри, пам’ятаючи, що в 1 км 100 000

см):

5000 : 100 = 50.

Відповідь. В 1 см 50 м.

Приклад 2. Переведіть іменований масштаб «в 1 см 250 м» у числовий.

Щоб перевести іменований масштаб у числовий, потрібно метри

(кілометри) перевести в сантиметри та записати у вигляді дробу:

250 * 100 = 25 000.

Відповідь. 1 : 25 000.

2. Визначення дійсних відстаней за планом і картою Приклад 1. Визначте відстань на плані в атласі від млина до джерела.

Для визначення дійсної відстані на місцевості між двома об’єктами

потрібно лінійкою виміряти відстань між ними в сантиметрах, помножити на

величину масштабу та перевести в метри (або кілометри).

Відстань на плані між млином і джерелом становить 3,4 см, а величина

масштабу — 10 000 см.

3,4 * 10 000 = 34 000 (см) = 340 (м).

Приклад 2. За фізичною картою України в атласі визначте відстань між

Києвом і Харковом.

Відстань на карті між Києвом і Харковом дорівнює 11,7 см. Для

обчислення великих відстаней зручно користуватися іменованим масштабом.

Масштаб фізичної карти України — в 1 см 35 км.

11,7 * 35 = 409,5 (км).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. «Картографічний практикум»

(Робота в парах)

Варіант І. Переведіть числовий масштаб в іменований.

1 : 200 000.

1 : 500.

1 : 1 000 000.

1 : 1000

Варіант ІІ. Переведіть іменований масштаб у числовий

В 1 см 200 м.

В 1 см 1 км.

В 1 см 5 м.

53

В 1 см 80 км


3. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості:

500 км являє собою на карті відрізок завдовжки 5 см.

Розв’язання: 1) 500 км = 50 000 000 см. 2) 50 000 000 : 5 = 10 000 000.

Відповідь : М 1 : 10 000 000, або в 1 см 100 км

100 км являє собою на карті відрізок завдовжки 2 см.

Розв’язання: 1) 100 км = 10 000 000 см. 2) 10 000 000 : 2 = 5 000 000.

Відповідь: М 1 : 5 000 000, або в 1 см 50 км


Заключне слово вчителя

• Для того щоб зобразити великі території на аркуші паперу, користуються

масштабом. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані менша, ніж

на місцевості.

• Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаб.

• За допомогою масштабу, лінійки та вимірника можна визначити дійсну

відстань на місцевості.

VІ. Домашнє завдання

Повторити §11

Скласти п’ять репродуктивних запитань до тексту параграфа

Скласти творче запитання , пов’язане зі способами зображення земної

поверхні, обміркувати відповіді до нього

УРОК 13

Тема. Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані.

Мета: поглиблення та систематизація знань про план місцевості, його

особливості, умовні знаки; формування практичних навичок роботи з

умовними знаками плану; розвиток первинних умінь з орієнтування за

допомогою плану місцевості.


Обладнання: атласи, підручник




1. Прийом «Взаємоопитування» (робота в парах)

Обмін питаннями, підготовленими вдома до тексту параграфа.

2. Конкурс творчих запитань і відповідей

Запитання ставлять ті учні, які їх підготували. Решта намагається відповідати

на них. Якщо правильної відповіді не прозвучало, автор творчого запитання

викладає свою відповідь.

54


Висловлювання учнів з приводу творчих запитань і відповідей на них,

визначення найкращих запитань і грамотних відповідей.



Уявіть собі ситуацію: сім’я вашого товариша (або подруги) переїхала

на проживання до іншого району міста. Товариш запрошує вас на свій день

народження і починає пояснювати вам, як до нього дістатися. Якому способу

надання пояснень ви віддали б перевагу?

(Варіанти відповідей учнів)

Цілком імовірно, що для когось із вас найбільш зрозумілим способом

стало б невелике креслення, інакше кажучи, схема або план вашого

пересування в потрібному напрямку, яке супроводжує пояснення та певні

орієнтири. Однак для того, щоб користуватися таким планом, потрібно вміти

«читати» його, тобто розшифрувати інформацію, що міститься в ньому. А

для цього потрібно розгадати дві загадки картографів. Тож загадка перша: в

який спосіб на плані позначають різноманітні об’єкти та чому тим, хто

користується планом, зрозуміло, що це за об’єкти та де вони розташовані


1. Прийом «Мозкова атака»( фронтально).

а)Усі ключові слова, пов’язані з поняттям «план місцевості», записуються на

дошці.

б) Після цього кожній парі пропонується «зібрати» із цих слів визначення

плану місцевості, а потім кожні дві пари, тобто чотири учні, обговорюють і

доходять єдиної думки щодо визначення поняття «план». Варіанти четвірок

заслуховуються, і після обговорення узагальнений варіант записується в

зошити. (Прийом «2 → 4 → всі разом»)

2. Розповідь учителя з використанням підручника і атласу

План місцевості відрізняється від інших зображень місцевості тим, що всі

об’єкти на ньому зображені за допомогою умовних знаків. Таким чином, план

місцевості — це зменшене, узагальнене, виконане за допомогою умовних знаків

зображення невеликої ділянки земної поверхні.

Умовні#знаки, що зображають на плані місцевості всі географічні об’єкти,

можна розділити на 4 види: контурні (або площинні), лінійні, значкові і

пояснювальні.( розглянути мал.34на с.49 )

Контурні знаки виконані в масштабі кольором або штрихуванням, тому

з їх допомогою можна визначити форму і дійсні розміри об’єкта (в основному

великого за площею) — лісу, болота, озера.

Лінійні знаки позначають на плані об’єкти лінійної протяжності: дороги,

річки, лінії електропередач. їх довжину показують у масштабі, а ширину — ні.

Значкові знаки є позамасштабними, оскільки зображують об’єкти,

розміри яких не можна передати в масштабі плану, наприклад: поодиноке

55

дерево, пам’ятник, колодязь.

Пояснювальні знаки представлені окремими літерами, написами

цифрами, а в деяких випадках — значками, які характеризують об’єкт, дають

пояснення. До пояснювальних знаків відносять позначки абсолютних висот,

урізів води, характеристики мостів, доріг, дна річок, назви населених пунктів

тощо.


1) Розгляньте умовні знаки в географічному атласі та оберіть ті з них, які ви

використовуватимете найчастіше для зображення на плані об’єктів вашої

місцевості.

2) Складання таблиці «Умовні знаки».

Види

умовних знаків

Які

об’єкти зображають

Приклади

умовних знаків

Контурні

Значкові

Лінійні

Таблиця заповнюється вдома.


Опрацювати матеріал підручника § 12 на с.50,51 про те, як створюють план



«Картографічний практикум»

1. Зобразіть умовні знаки, які потрібно використовувати для зображення

місцевості навколо вашої школи.

2. Знайдіть на плані місцевості ліс, чагарники, ґрунтову дорогу,

електростанцію, річку, озеро та охарактеризуйте спосіб зображення кожного

із цих об’єктів.


Розгляньте в атласі зображення місцевості на плані та знімку з космосу.

Знайдіть спільні та відмітні риси. Результати занесіть до таблиці.

Зображення місцевості на плані та знімку з космосу

Спільні риси Відмітні риси

2. За допомогою атласу намалюйте в зошитах та підпишіть такі умовні знаки:

млин, джерело, озеро, річка, школа, колодязь, ґрунтова дорога, рідколісся.


Учитель пропонує такі запитання:

56

• Що таке план місцевості?

• Який прийом використовують картографи для зображення різноманітних

об’єктів на планах?

• Навіщо потрібні плани місцевості?


§ 12.

Об’єднатися у групи та зробити по п’ять умовних знаків на картках 20*20 см

(Учитель розподіляє знаки так, щоб у всіх груп вони були різні)

Індивідуальне завдання (за бажанням) – побудувати план своєї кімнати.

УРОК 14

Тема Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків

Мета: поглибити систему знань учнів про план місцевості; сформувати

практичні вміння учнів складати план місцевості за допомогою умовних

топографічних знаків; продовжувати формувати вміння учнів об’єктивно

оцінювати свою роботу

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, чисті листи паперу (формат А4), компас, шпилька,

олівець, лінійка, транспортир





• Що таке план?

• Що таке умовні знаки?

• Наведіть приклади об’єктів, які зображуються за допомогою контурних,

значкових, лінійних умовних знаків.

• Людям яких професій необхідні плани?

• Наведіть приклади ситуацій, коли є необхідність скористатися планом.

2. Прийом «Картографічна розминка» (Робота в групах)

Учитель називає умовний знак. Та група, яка малювала картку з таким

умовним знаком, піднімає її та характеризує знак.

3. Прийом «Міні-мандрівка» (Продовження роботи в групах)

Завдання. Скласти оповідання-мініатюру (п’ять-шість речень) про мандрівку

з використанням підготовлених карток з умовними знаками. Під час

відповіді замість назв об’єкта використовувати його зображення.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

57

План складається для невеликої ділянки місцевості. Незважаючи на

це, він має велике значення. Плани місцевості використовують під час

проектування різних споруд, для орієнтування на місцевості, проведення

сільськогосподарських робіт, ведення воєнних дій. Для людини дуже

важливо вміти читати план і складати його. На сьогоднішньому уроці ви

дізнаєтеся, як можна прочитати план і як його самим складати.


1. Розповідь учителя з використанням підручника

Для того щоб прочитати план , потрібно насамперед його зорієнтувати за

сторонами горизонту. Користуючись масштабом, можна використати відстань

до потрібних об’єктів, знайти короткий шлях до них, дізнатися, чи далеко один

від одного та в якому напрямку вони розташовані.

(Учні розглядають мал.37 на с.52 підручника, звертають увагу орієнтування

плану, умовні знаки та масштаб)

2. Прийом « Мої дослідження»

За планом місцевості, що на мал. 37, визначте: а) відстань від криниці

до озера та до мосту через річку; б) напрямок руху від озера до селища, від

лісу до шосейної дороги, від річки до селища; в) з якого боку легше підійти

до озера й до річки.

3. Самостійна робота

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника § 13 на с. 52-54 про

те, як самому складати план, мал. 40 «План шкільного подвір’я» виконують у

зошиті.


Прийом «Творча лабораторія»

Вчитель розділяє весь клас на чотири групи, кожна з яких отримує

завдання: скласти план місцевості за описом.

Школярі вийшли зі школи на екскурсію і попрямували ґрунтовою

дорогою в північному напрямку. Праворуч розташовувався сад, ліворуч —

рілля. Пройшовши 400 м, загін підійшов до джерела. Далі за азимутом 30°

загін пройшов 600 м лугом і вийшов до річки, яка протікала зі сходу на захід.

Перейшовши річку дерев’яним містком, школярі йшли 500 м стежкою

мішаним лісом у північному напрямку і вийшли до невеликого озера.

Вчитель дає пояснення і відповідає на запитання, що виникли.

Після виконання завдання кожна група отримує картку-зразок, де

накреслений план місцевості і зіставляє з ним свій план . Учні самостійно

оцінюють свою роботу (як групи загалом так і кожного його члена), а потім

здають вчителеві виконане завдання.


Перевірка завдань, виконаних учнями, і коментарі вчителя


58

§ 13.

Скласти зашифрований лист за допомогою умовних знаків і призначте в

ньому зустріч своїм друзям.

УРОК 15

Тема. Карти, їх елементи. Легенда карти. Класифікація карт за масштабом,

змістом та просторовим охопленням. Географічні атласи. Практичне

значення карт.

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про географічні карти

та їх особливості; формувати первинні уявлення про класифікацію карт;

з’ясувати відмінності у зображенні місцевості на плані та карті, причини

виникнення спотворень на географічних картах; розвивати первинні

практичні уміння «читання» карти, користування умовними знаками;

виховувати повагу до професійних навичок картографів


Обладнання: підручники, атласи, настінні карти півкуль та України,

демонстраційні плакати (схеми) картографічних проекцій.




Гра «Вірю — не вірю»

• Чи вірите ви в те, що найбільш точним способом зображення земної

поверхні є план місцевості?

• Чи вірите ви в те, що для більш докладного зображення місцевості

потрібний більш дрібний масштаб?

• Чи вірите ви в те, що на плані не враховується кривизна земної поверхні?

• Чи вірите ви в те, що на карті не враховується кривизна земної поверхні?

• Чи вірите ви в те, що на планах і картах усі умовні знаки однакові?

• Чи вірите ви в те, що карти так само точно і докладно передають

зображення місцевості, як і плани місцевості?



Перші карти, дещо подібні до сучасних, створили давньогрецькі вчені

Ератосфен і Птолемей. Картами Птолемея люди користувалися протягом 14

століть. У наш час карти створюють на спеціальних фабриках, де існує

цілий виробничий процес. А людина охоче використовує їх у різних видах

своєї діяльності. Як саме виробникам карт вдається показувати весь світ на аркуші

паперу та ще й враховувати кулястість Землі? Чим відрізняються умовні

знаки карт від умовних знаків планів? Якими бувають карти за масштабом і

призначенням? На цьому уроці ви знайдете відповіді на поставлені

59

запитання та навчитеся користуватися різноманітними навчальними

географічними картами.


1. Прийом «Мозкова атака»( фронтально).

а)Усі ключові слова, пов’язані з поняттям «географічна карта», записуються

на дошці.



доходять єдиної думки щодо визначення поняття « карта». Варіанти

четвірок заслуховуються, і після обговорення узагальнений варіант

записується в зошити. (Прийом «2 → 4 → всі разом»)

2. Робота з підручником (§ 14 с.55,56)

Використовуючи підручник, розкажіть про історію створення карти.

Які карти називаються портоланами?

3. Розповідь вчителя з використанням підручника, атласу.

На сучасних картах ураховується кулястість Землі, однак повністю

відобразити форму нашої планети на них не можна. Тому що неможливо

розгорнути поверхню кулі без розривів і складок.

Робота з атласом

Було створено багато способів зображення кулястої поверхні Землі на

площині. Кожний із таких способів називається картографічною проекцією.

За способом використання допоміжної поверхні проекції бувають:

Циліндричні Конічні Азимутальні

Точки земної поверхні

переносяться на

умовний циліндр



умовний конус



площину

Залежно від характеру і розмірів спотворень проекції поділяють на:

Рівнокутні Рівновеликі Довільні

Без спотворень кути,

спотворюються

довжини ліній, площі

(для прокладання

маршрутів суден,

літаків)

Не спотворюють площ,

спотворені кути, форми

(для визначення

розмірів морів,

материків)

Усі види спотворень

незначні (для

загального

ознайомлення з

територією)

Різноманітні об’єкти на картах показують за допомогою умовних

знаків. Вони можуть бути вираженими в масштабі, а можуть бути

позамасштабними. Масштабні умовні знаки передають дійсні розміри

об’єктів (контур лісу, болота). Позамасштабні застосовують для об’єктів, які

не виражені в масштабі (населені пункти, родовища корисних копалин,

електростанції).

Способи зображення об’єктів на карті:

60

Значки Лінійні

знаки Знаки руху Спосіб ареалів

Пошарове

розфарбування

Корисні

копалини

Дороги,

річки,

кордони

Маршрути

експедицій,

морські течії

Поширення

певних видів

тварин,

рослин

Нерівності

місцевості

Робота зі словником Сукупність умовних знаків карти з їх поясненням називається легендою

карти.

Розповідь вчителя

На картах зображають ділянки земної поверхні різних розмірів. Існує

певна залежність між розмірами місцевості, показаної на карті, й масштабом.

Для зображення більшої площі потрібен дрібніший масштаб.

Питання

Що таке масштаб? Які види масштабів ви знаєте?

КАРТИ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ

Великомасштабні Середньомасштабні Дрібномасштабні

(1: 200 000 і більший) ( від 1: 200 000 (менше 1:

1 000 000)

до 1 : 1 000 000)

3.Самостійна робота

Опрацювати матеріал підручника на с. 60, про розмаїття карт за змістом і

призначенням


Розгляньте в атласі з географії для 6-го класу набір карт. Назвіть карти

з найдрібнішим і найбільшим масштабом. Чим вони відрізняються щодо

охоплення території та змісту ?


1. Прийом «Картографічний практикум» Порівняйте план місцевості та географічну карту за запропонованими в

таблиці ознаками.

Спосіб

зображення

місцевості

Ознаки

Розмір

території, що

зображається

Масштаб Подробиці

зображення території

План

61

Карта


(Робота в групах)

Уявіть собі, що ви потрапили на ненаселений острів. Складіть карту

цього острова у вибраному масштабі за допомогою умовних знаків. Опишіть

острів, використовуючи карту.

VI. Підсумок уроку Учитель пропонує учням відповісти на запитання.

• Що таке географічна карта?

• У чому відмінність географічної карти від плану?

• Чому на картах виникають спотворення?

• Як розрізняються карти за масштабом?

• Чи справді карту можна вважати найбільшим винаходом людства?


§ 14-15.

Довідатися, які карти є у вас удома й для чого вони використовуються.

.

УРОК 16

Тема. Практична робота № 2 (оцінювана).Визначення масштабів планів та

карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що

відповідають цим відстаням.

Мета: навчити учнів визначати масштаби планів та карт за даними про

відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим

відстаням, у процесі розв'язування задач із використанням різних видів

масштабу; закріпити теоретичні знання учнів, що вони їх отримали на

уроках географії.

Тип уроку: закріплення знань, формування вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, атлас, картки із завданнями для

індивідуальної та групової роботи.



ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності


Ми з вами наближаємося до завершення вивчення розділу II «Зем -

ля на плані і карті».. Тож сьогодні на уроці спробуємо застосувати

теоретичні знання, здобуті на попередніх уроках.

IІI. Актуалізація опорних знань і вмінь Учні мають назвати якнайбільше понять і термінів за темою «Зем -

ля на плані і карті». Учитель записує їх на дошці. (Можна організува -

ти змагання серед трьох груп.)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

62

1. Прийом «Географічний диктант»

Учитель повільно читає текст, а учні малюють на аркушах паперу

умовні знаки топографічної карти, якими можна замінити окремі слова

в тексті.

ЗАЙЧИКОВА МАНДРІВКА Зайчик був неслухняною дитиною. Одного разу, коли мама зби -

рала яблука в саду, а тато рибалив на річці, зайчик вирушив мандру-

мати, гадаючи, що він уже достатньо дорослий і самостійний. Пробіг -

ши по доріжці, він скотився в кар’єр, перебіг через луку і опинився на

узліссі. По шосе зайчик дістався до мішаного лісу.

До того часу зайчик втомився і почав думати, де б йому відпочити.

Саме тоді він побачив озеро, яке в деяких місцях перетворилося на

болото. Зайчик не помітив пеньків, які залишились від вирубленого

лісу.

Він впав і гірко заплакав. Він плакав, а спрага дедалі більше му-

чила його. Тоді зайчик вирушив на пошуки чистої води. Пройшовши

просікою повз хвойне дерево, він побачив джерело.

У цей час мама і тато, обшукавши увесь будинок, побігли до шко -

ли до зайчикових друзів по допомогу. Усі вони кинулися на пошуки

неслухняного малюка. Три години діти шукали зайченя по всім

усюдам, зазирнули навіть у колодязь і лише надвечір знайшли зайченя

в чагарниках.

Як наш мандрівник зрадів, побачивши друзів. Він уже не раз по -

жалкував, що пішов із дому без дозволу, але дорогу назад знайти не

міг.

Мама і тато щиро подякували друзям свого сина. А зайченя від

цього дня стало дуже слухняним і запам’ятало, що не можна йти з до -

му без дозволу старших, адже можна заблукати і загубитися.

2. Прийом «Топографічне лото» Учитель роздає учням по шість карток, на яких написані слова:

мішаний ліс, річка, дерев’яний міст, колодязь, поодиноке дерево тощо.

Учитель почергово диктує слова, що позначають певні об’єкти. Учні,

використовуючи власноруч створені картки із топографічними

знаками, грають у топографічне лото.

3. Задачі

1. 1. Числовий масштаб карти — 1 : 25 000 (іменований — в 1 см —

250 м). Виміряна циркулем відстань між точками А і Б становить 24

мм (2,4 см). Визначте відстань на місцевості.

Розв'язання: 250 м * 2,4 = 600 м.

2. Визначте дійсну відстань від свого обласного центру до столиці

України за допомогою фізичної карти України.

3. Визначте дійсну відстань від свого обласного центра до найближ -

чого державного кордону України за допомогою карти адміністра -

тивно-територіального поділу України .

4. Дійсна відстань від Києва до Харкова по прямій становить 409 км.

63

Визначте відстань (у сантиметрах) між цими містами на картах

масштабів: 1:3500000 (І варіант); 1:8000000 (II варіант).

Розв'язання:

І варіант: 409:35 (іменований масштаб — в 1 см - 35 км) = 11,7 см;

ІІ варіант: 409:80 (іменований масштаб — в 1 см - 80 км) = 5,1 см.

5. Відстань від Києва до Харкова по прямій становить 409 км. У якому

масштабі виконана карта, якщо відстань між цими містами на ній

становить 82 мм?

Розв'язання: 409 км : х = 82 мм; х = 5 000 000; Масштаб – 1: 5 000 000

V. Узагальнення та систематизація знань

1. Фронтальне опитування 1. Поясніть, що таке масштаб, ким і для чого він використовується.

2. Які переваги та недоліки має глобус? Чому його називають моделлю

Землі?

3. Що таке географічна карта? Порівняйте зображення на глобусі й

географічній карті. Назвіть, чим карта і глобус схожі і чим від -

різняються.

4. Поміркуйте, чи можна уникнути спотворень на географічній карті.

5. Назвіть основні способи картографічного зображення

2. Прийом «Географічна естафета»

На дошці записаний перелік географічних понять і термінів за

темою «Земля на плані і карті», який учні з учителем складали на по -

чатку уроку.

Учні по черзі виходять до дошки, дають визначення одного з по -

нять за власним вибором і витирають його з дошки


Прийом «Роблю висновок»

Земля має форму приплюснутої біля полюсів кулі — сфероїда.

Для більш точного визначення форми нашої планети введено по -

няття «геоїд».

Усі види зображень Землі або її частин виконуються в масштабі.

Правильне уявлення про земну поверхню передає тільки глобус

— зменшена модель Землі.

Географічна карта — зменшене у масштабі зображення всієї

планети або великої території, виконане умовними знаками на

площині. Географічні карти мають спотворення відстаней, площ

та форм.

Основними способами картографічного зображення є значки, лі -

нійні значки, значки рухів, якісний фон, спосіб ареалів, карто-

діаграм та інші.

VIІ. Домашнє завдання

Повторити § 12-15.

Довідатися, які карти є у вас удома й для чого вони використовуються

64

УРОК 17

Тема уроку. Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про

географічні координати – широту (південна, північна) та довготу (західна і

східна)

Мета: актуалізувати знання про способи зображення Землі; поглибити та

систематизувати знання про форму і розміри Землі; формувати знання про

градусну сітку, меридіани і паралелі; продовжувати формувати в учнів

вміння проводити порівняльний аналіз.


Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, карта півкуль, різні

за охопленням території карти.




Бесіда за запитаннями

1. Що таке полюси землі, де вони розташовані?

2. Які докази кулястої форми Землі ви знаєте?

3. Скільки градусів у колі, половині й чверті кола?



Візьміть м'яч для настільного тенісу й маркером нанесіть на його

поверхню точку. Тепер спробуйте описати місце цієї точки на поверхні м'яча.

Нелегке завдання? Без спеціальних методів воно нездійсненне, адже

поверхня м'яча рівна, на ній відсутні лінії, до яких можна «прив'язати» нашу

точку. Такі лінії є на глобусі й карті півкуль, вони утворюють своєрідну

сітку, що називається градусною. А лінії називаються меридіанами й

паралелями, положення пов'язане з двома унікальними точками на нашій

планеті — полюсами й екватором. Сьогодні на уроці ми докладніше

познайомимося з їхнім місцем розташування.



Меридіани — це умовні лінії на карті й глобусі, які за найкоротшою

відстанню з'єднують Північний і Південний полюси Землі. На глобусі вони

мають вигляд півкіл у 180°, а на карті півкуль майже всі вони мають форму

вигнутих ліній (дуг).

Довжина будь-якого меридіана становить приблизно 20 тис. км, тобто

половину довжини екватору нашої планети, а довжина частини меридіана в

один градус приблизно дорівнює 111 км. У перекладі з латинської слово

«меридіан» означає «полуденна лінія», його напрямок збігається з

напрямком полуденної тіні від предметів на Землі. На місцевості, глобусі й

65

карті меридіан є точним покажчиком напрямку «північ—південь» (мал.45).

Знаючи цю властивість і лінію меридіана, легко визначити сторони

горизонту на місцевості й напрямки на глобусі й карті.

Визначити географічну довготу точки — означає визначити, на якому

меридіані вона розташована. Відстань у градусах, що відповідає цьому

меридіану (довготу), можна знайти на їхньому перетині з екватором. В

іншому довгота визначається так само, як і широта, а її максимальне

значення не може бути більше ніж 180°. Усі точки, розташовані на одному

меридіані, миють однакову довготу.

В Україні, як і в більшості країн світу, за початковий меридіан прийнятий

меридіан, що проходить через Ґринвіцьку обсерваторію. Він ділить земну

кулю на Західну та Східну півкулі. На схід від початкового меридіана до

меридіана 180° розташована Східна півкуля; на захід від нього розташована

Західна півкуля.

2. Прийом «Проблемні питання »

1. Що таке меридіани? Як вони виглядають на глобусі й карті?

2. Що таке нульовий меридіан? На які півкулі він ділить Землю?

3. Який напрямок можна визначити за допомогою меридіана?

4. Чи існує найдовший меридіан?


Паралелі — це умовні лінії на карті й глобусі, які проходять паралельно

екватору. На глобусі вони виглядають колами різної довжини, а на карті

півкуль — вигнутими лініями (дугами).

Учитель пропонує відкрити підручник на с. 64 і звернути увагу, як

проведені лінії паралелей (мал.46).

Паралелі начебто переперізують Землю. Найдовшим «поясом» є екватор,

на карті він виглядає прямою лінією та ділить Землю на Північну й Південну

півкулі. Чим ближче до полюсів, тим паралелі коротші, тому довжина

частини паралелі в один градус зменшується від екватора, де вона становить

приблизно 111 км, до полюсів. Паралель можна провести через будь-яку

точку на земній поверхні, і вона завжди буде вказувати напрямок «захід—

схід».

За допомогою паралелей визначають географічну широту — відстань у

градусах від екватора до певної точки на земній поверхні. Визначити

географічну широту — означає визначити, на якій паралелі вона розташована

Подивіться на одну з карт півкуль, поміщених в атласі,— паралелі тут про

ведені через 10°. На краю півкуль (це рамка карти) можна побачити цифри

які вказують відстань у градусах, що відповідає тій або іншій паралелі, тобто

широту. Усі точки, розташовані на одній паралелі, мають однакову широту

Якщо точка, широту якої необхідно визначити, розташована між проведе

ними на карті паралелями, необхідно зробити розрахунки для визначення ї

широти. Для цього відрізок у 10° ділять на десять частин, по одному градусу

на кожний відрізок. За необхідності ці частини можна розділити на частки

66

градуса або хвилини.

4. Обговорення проблеми в загальному колі

1. Де розташовані полюси Землі?

2. Де проходить екватор?

3. На які півкулі він ділить Землю?

4. Що таке паралелі?

5. Як вони виглядають на глобусі й карті?

6. Яка паралель є найдовшою? Який напрямок можна визначити за

допомогою паралелі?


Опрацювати матеріал підручника на с. 64, розглянути мал.47

«Градусна сітка на глобусі й карті»


Знайдіть на глобусі та карті півкуль екватор і початковий меридіан.

З’ясуйте, через скільки градусів проведено паралелі і меридіани. Визначте

між якими паралелями і меридіанами і в яких півкулях розташована

територія України.


1. Географічний диктант

Учитель зачитує твердження, а учні позначають, яким умовним лініям

вони відповідають: паралелі (1), меридіани (2), екватор (3), початковий

меридіан (4).

1. Його іноді називають Ґринвіцьким, або Нульовим.

2. Він проходить на однаковій відстані від полюсів Землі.

3. Він ділить Землю на Східну та Західну півкулі.

4. Вони проходять паралельно екватору.

5. Він ділить Землю на Північну та Південну півкулі.

6. Вони сходяться в точках полюсів.

7. Вони вказують напрямок «північ—південь».

Відповіді: 4, 3, 4,1, 3, 2, 2.

2. Складіть таблицю «Меридіани й паралелі».

План характеристики Меридіани Паралелі

Який вигляд мають на карті півкуль

Який вигляд мають на глобусі

Максимальне значення в градусах:

Мінімальне значення в градусах:

Довжина в кілометрах частини

завдовжки о один градус

Які напрямки вказують

Яка з географічних координат

визначається з їх допомогою

67

VІ. Підсумки уроку

VІІ. Домашнє завдання

§ 16-17.

Навести приклади координатних сіток, які використовуються в

повсякденному житті (житловий квартал, адреса, шахівниця). Навести

приклади координатних сіток, які використовуються в повсякденному

житті. Пояснити призначення однієї із сіток (прикладом може бути

житловий квартал, поштова адреса, шахівниця).

УРОК 18

Тема. Правила відліку географічної широти і довготи. Географічні

координати свого населеного пункту.

Мета: формувати поняття «географічна широта» та «географічна довгота»;

розвивати первинні практичні навички визначення географічних координат

точок; удосконалювати вміння працювати з географічними картами атласу.


Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус.




Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор» • Що таке меридіани?

• Якою є протяжність меридіана в градусах? у кілометрах?

• Якою є протяжність паралелі в градусах? у кілометрах?

• Які напрямки вказують меридіани? паралелі?

• Що таке градусна сітка?

• Для чого, на вашу думку, на глобусі та картах нанесено градусну сітку?



Минулого уроку ви дізналися про меридіани та паралелі, що

утворюють градусну сітку. Завдяки градусній сітці можна визначати

напрямок, вказувати положення частин територій, об’єктів. Однак головною

таємницею градусної сітки є її здатність точно вказувати на розташування

об’єкта на поверхні Землі. Сьогодні на уроці ви нарешті розгадаєте цей

головний секрет. В який же спосіб за допомогою градусної сітки можна

знайти потрібний об’єкт на карті чи глобусі?



68

Назвати способи передачі інформації про місцезнаходження точок.

(У результаті будуть названі гра «Морський бій», шахові координати, а

головне — зроблено висновок про необхідність для знаходження об’єкту як

мінімум двох цифрових характеристик.)


Формування понять «географічна широта» та «географічна довгота».

Для більш наочного розуміння «широти» і «довготи» слід відзначити,

що ці поняття виникли ще в сиву давнину для опису розмірів Середземного

моря. Його протяжність із заходу на схід удвічі більша, ніж з півночі на

південь. Тому відстань із заходу на схід, що відповідає довжині моря, почали

називати довготою, а відстань з півночі на південь, яка відповідає ширині,—

широтою.

3. Робота з підручником ( § 18, с.68,69)

Прочитати і дізнатися, яких правил потрібно дотримуватися,

визначаючи географічні координати. Розглянути мал.49 «Визначення

географічних координат» у підручнику

4. Визначення географічних координат

Робота в парах

Один учень визначає широту, другий — довготу, потім міняються зошитами

і перевіряють правильність виконання завдання.

м. Київ 51° пн. ш., 31° сх. д.

м. Москва 55° пн. ш., 37° сх. д.

м. Вашинґтон 39° пн. ш., 77° зх. д.

м. Буенос-Айрес 35° пд. ш., 58° зх. д.

влк. Еребус 77° пд. ш., 166° сх. д.


Прийом «Картографічний практикум»

1. За фізичною картою світу визначте географічні об’єкти за їх

координатами.

18° пд. ш., 26° сх. д. (вдсп. Вікторія)

6° пн. ш., 61° зх. д. (вдсп. Анхель)

69

27° пд. ш., 109° зх. д. (о. Пасхи)

3° пд. ш., 38° сх. д. (влк. Кіліманджаро)

37° пн. ш., 139° сх. д. (влк. Фудзіяма)

2. Літак вилетів з міста з координатами 38° пн. ш., 121° зх. д. до міста з

координатами 42° пн. ш., 74° зх. д. Визначте назви міст, позначте їх

на контурній карті, накресліть маршрут руху літака, визначте напрямок його

руху та відстань між містами.


Запитання

• Що таке географічна широта?

• Що таке географічна довгота?

• Як саме можна показати розташування об’єкта на поверхні Землі?


§ 18.

Визначити географічні координати деяких столиць країн світу: Буенос-

Айрес (Аргентина), Пекін (Китай), Лондон (Велика Британія).

УРОК 19

Тема. Практична робота № 3 (оцінювана).Визначення географічних

координат за географічною картою.

Мета: поглиблення і систематизація знань про географічні координати;

вдосконалення практичних навичок і вмінь працювати з географічною

картою; розвиток логічного мислення.

Тип уроку: закріплення і систематизація знань.

Обладнання: підручники, атласи, контурні карти, кольорові олівці.



II. Виконання завдань практичної роботи

Варіант І

І рівень

1. За фізичною картою півкуль визначте географічні координати міста

Мехіко.

2. Визначте висоту над рівнем моря міста Києва.

3. Визначте назву географічного об’єкта, координати якого — 52° пн. ш., 0°

д. (м. Лондон)

II рівень

4. На контурній карті світу проведіть паралель через місто Київ. На якій

відстані від екватора в градусах і кілометрах знаходяться точки, розташовані

на цій паралелі?

70

5. Підпишіть на контурній карті світу материки, всі точки яких мають лише

західну довготу.

IIІ рівень

6. За фізичною картою України визначте координати:

м. Одеси (46° 32′ пн. ш., 30° 41′ сх. д.);

м. Львова (49° 50′ пн. ш., 24° 01′ сх. д.);

м. Запоріжжя (47° 52′ пн. ш., 35° 05′ сх. д.).

IV рівень

7. Літак рейсом «Сантьяґо — Сан-Франціско» зробив на своєму шляху

проміжну зупинку в місті Мехіко. На контурній карті світу позначте названі

міста, прокладіть маршрут руху літака та за допомогою масштабу і лінійки

обчисліть відстань, яку подолав літак.

Зразок обчислень

1) Сантьяґо — Мехіко: 7,2 см * 900 км = 6480 км;

2) Мехіко — Сан-Франціско: 3,3 см * 900 км = 2970 км;

3) Сантьяґо — Мехіко — Сан-Франціско: 6480 + 2970 = 9450 (км).

Варіант ІІ

І рівень

1. За фізичною картою півкуль визначте географічні координати міста

Сіднея.

2. Визначте висоту над рівнем моря свого населеного пункту.

3. Визначте назву географічного об’єкта з координатами 5° пд. ш., 105° сх. д.

(влк. Кракатау)

II рівень

4. На контурній карті світу проведіть паралель через місто Париж. На якій

відстані від екватора в градусах і кілометрах знаходяться точки, розташовані

на цій паралелі?

5. Підпишіть на контурній карті світу материки, всі точки яких мають лише

південну широту.

IIІ рівень

6. За фізичною картою України визначте координати:

м. Дніпропетровська (48° 30′ пн. ш., 35° 0′ сх. д.);

м. Хмельницького (49° 28′ пн. ш., 26° 58′ сх. д.);

м. Донецька (48° 01′ пн. ш., 37° 49′ сх. д.).

IV рівень

7. Літак рейсом «Москва—Токіо» зробив на своєму шляху проміжну зупинку

в місті Делі. На контурній карті світу позначте названі міста, прокладіть

маршрут руху літака та за допомогою масштабу і лінійки обчисліть відстань,

яку подолав літак.

71

Зразок обчислень

1) Москва — Делі: 4,6 см * 900 км = 4140 км;

2) Делі — Токіо: 6,2 см * 900 км = 5580 км;

3) Москва — Делі — Токіо: 4140 + 5580 =9720 (км).

IIІ. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

Обговорюється, які завдання були найцікавішими, які — найскладнішими,

яке значення в житті мають навички роботи з географічними картами.

IV. Домашнє завдання


УРОК 20

Тема. Узагальнення знань учнів за розділом «Земля на плані і карті»

Мета: узагальнити знання, вміння і навички з розділу «Земля на плані та

карті»; перевірити вміння учнів працювати з картами; виховувати почуття

колективізму, впевненості у своїх знаннях, значимості в колективі.

Тип уроку: перевірки та коригування знань, умінь, навичок.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, карточки-завдання.



Перед уроком клас об’єднати у три команди. На уроці кожен учень

команди в залежності від рівня засвоєння матеріалу отримує завдання на

карточці. Після того як він правильно відповість на своє завдання, він

отримує інше. Таким чином, кожен учень приносить бали для команди.

Виграє та команда, в якій учні працювали найбільш злагоджено, тобто

отримали найбільшу кількість балів.


III. Виконання перевірочних завдань

Завдання 1. Що це?

Група 1. Географічні координати; азимут; горизонт; нівелір; відносна висота.

Група 2. Горизонталь; компас; масштаб; абсолютна висота; аерофотознімок.

Група 3. Берґштрих; репер; орієнтування; екватор; шкала висот.

За кожну правильну відповідь — 1 бал.

Завдання 2. Числові масштаби перевести в іменовані

Група 1. 1 : 25 000; 1 : 4 000 000; 1 : 200 000.

Група 2. 1 : 10 000 000; 1 : 25 000 000; 1 : 15 000 000.

Група 3. 1 : 400 000; 1 : 200 000; 1 : 830 000 000.


Завдання 3

Група 1. На карті, масштаб якої 1 : 200 000, відстань між двома об’єктами —

20 см. Якою вона буде на карті масштабом 1 : 4 000 000? (в 1 см — 2 км,

72

а в 20 см — х, тоді х = 40 км; в 1 см = = 40 км, а в х см — 40 км, тоді в х = 1

см).

Група 2. Відстань між двома островами — 2 500 км. Якою ця відстань буде

на глобусі, масштаб якого 1 : 50 000 000? (в 1 см — 500 км, а в х см — 2500

км, тоді х = 5 см).

Група 3. Якою буде відстань на місцевості, якщо на глобусі, масштаб якого

1 : 50 000 000, ця відстань — 8 см (в 1 см — 500 км, а у 8 см — х км, тоді

х = 4 000 км).

За правильну відповідь — 3 бали.

Завдання 4. Який масштаб більший?

Група 1. а) 1 : 5 000 000 чи 1 : 3 000 000; б) 1 : 1 500 чи 1 : 25 000;

в) 1 : 250 000 чи 1 : 2 500 000.

Група 2. а) 1 : 75 000 чи 1 : 150 000; б) 1 : 12 000 000 чи 1 : 2500000;

в) 1 : 100 000 чи 1 : 20 000.

Група 3. а) 1 : 84 000 чи 1 : 83 000; б) 1 : 1 000 000 чи 1 : 100 000;

в) 1 : 300 000 чи 1 : 20 000.


Завдання 5. Визначте висоту горба. Вкажіть, з якої сторони легше

підніматись на нього.

(Учитель дає малюнки , де горби зображено горизонталями.)


Завдання 6. Зробити креслення в розрізі по пунктирній лінії (учитель дає

малюнки горбів, зображених горизонталями з лінією перетину їх.)

За правильну відповідь — 5 балів.

Завдання 7. Зрозумій мене (використати міміку, пантоміму)

Група 1. Глобус, горизонт.

Група 2. Карта, горизонталь.

Група 3. Планшет, меридіан.

Оцінюється оригінальність показу — 3 бали.


Завдання 8

Група 1. На запитання вчительки географії:

— Невже тобі не відомо, що Земля — куля?

Волька відповів:

— Якби Земля була кулею, вода стікала б з неї вниз і люди померли б від

спраги, а рослини засохли б. Земля мала і має форму плоского диска і

омивається з усіх сторін великою річкою, названою Океан. Земля

знаходиться на шести слонах, а ті стоять на великій черепасі. Ось так

побудований світ, учителько!

Чому прозвучала така відповідь?

Група 2. Учителька запитала Вольку:

— Що таке горизонт?

— Горизонт? Горизонтом називається уявна лінія, яка... Горизонтом,—

сказав Волька,— я назву ту лінію, де кришталевий купол небес з’єднується з

краєм Землі.

73

— Тобто як? — все ще не вірила Варвара Степанівна. По-твоєму, небо —

твердий купол?

— Твердий.

— І є таке місце де Земля закінчується?

— Є таке місце.

Чому виникло таке уявлення про небо і Землю?

Група 3. «Карта є «альфа і омега» (тобто початок і кінець) географії. Від

карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з

карти починається і картою закінчується». Як ви розумієте вислів Миколи

Миколайовича Баранського?


Завдання 9. Накреслити план місцевості за текстом

Військова частина відправилась із табору на позиції. Спочатку вона йшла

на північний схід густим хвойним лісом. Пройшовши 4 км і дійшовши до

будинку лісника, вона повернула на північ і по мокрих луках пройшла 3 км.

Далі починалось болото, і бійці по стежці через болото пройшли 2 км на

північний захід. Тут болото закінчувалось, через чагарник військова частина

пройшла ще 1 км на північ і зайняла позицію на окраїні чагарнику, за яким

через поле на відстані 0,5 км на північ знаходилось село, захоплене

противником.


Завдання 10. Визначити сторони горизонту

Полярник на крижині під час полярної ночі обходив запасні продовольчі

склади, розміщені в 200 кроках один від одного. Був сильний північний

вітер. Коли полярник ішов від палатки до першого складу, північний вітер

дув йому зліва, коли він ішов до другого складу, вітер дув йому зліва, коли

він ішов до третьої бази, той же вітер дув йому в обличчя. В якому напрямі

від третього складу повинен іти полярник, щоб повернутись в палатку?

Накреслити шлях полярника.


Завдання 11. Визначити середню висоту:

Група 1. Анд, Кавказу.

Група 2. Великого Вододільного хребта, Атлаських гір.

Група 3. Карпат, Амазонської низовини.


Завдання 12. В якому напрямі від нашого населеного пункту розміщені:

Група 1. Київ, Вашинґтон.

Група 2. Москва, Каїр.

Група 3. Париж, Токіо.


Завдання 13. Назвати напрямки, в яких рухались туристи, якщо їх маршрути

прокладено за такими азимутами:

Група 1. 90°, 45°, 235°.

Група 2. 0°, 315°, 180°.

Група 3. 360°, 135°, 270°.

74


Завдання 14

Група 1. Який материк ширший по екватору — Південна Америка чи

Африка? Скільки потрібно часу, щоб перелетіти Африку по екватору на

літакові, що пролітає зі швидкістю 900 км/год?

Група 2. В якому напрямку від Києва знаходяться Москва, Сімферополь.

Визначити відстань від Києва до цих міст. За який час можна долетіти з

Києва до Москви, якщо швидкість літака — 900 км/год?

Група 3. В якому напрямку від нашого обласного центру знаходяться Львів;

Луганськ? Визначити відстань від міста до Львова, Луганська. За який час

можна доїхати до Луганська, якщо швидкість автомобіля 80 км/год?


Завдання 15. За допомогою фізичної карти вкажіть:

Група 1. Які гори вищі: Альпи чи Уральські; Карпати чи Скандинавські.

Група 2. Яке місто має більшу абсолютну висоту: Київ чи Вінниця; Полтава

чи Суми.

Група 3. На якій висоті лежать: Мадрід, Київ, Баку, Вашинґтон. За

правильну відповідь — 2 бали.

Завдання 16. Визначити координати:

Група 1. Черкас, Чернігова, Чернівців.

Група 2. Севастополя, Сум, Слов’янська.

Група 3. Донецька, Дніпропетровська, Дрогобича.

За кожну правильну відповідь — 2 бали.

Завдання 17

Група 1. В 1871 році один відомий мандрівник висадився на берег великого

острова на 5° пд. ш. і 146° сх. д., щоб вивчити життя і побут його жителів. Як

називається цей острів?

Група 2 . В 1884 році було відкрито витік великої річки. Що це за річка, якщо

її координати 35° пн. ш. і 97° сх. д.?

Група 3. На великому острові, центральна частина якого розташована на

19° пд. ш. 47°сх. д., водяться найменші напівмавпи (довжина їхнього тіла —

12 см). Як називається цей острів?


Завдання 18. Скласти слово з перших букв назв географічних об’єктів, що

мають такі координати:

Група 1. 42° пн. ш., 122° зх. д. (влк. Шаста)

32° пд. ш., 70° зх. д. (г. Аконкаґуа)

47°40' пн. ш., 34° сх. д. (Нікополь)

51° пн. ш., 34°50' сх. д. (Суми)

Група 2. 56° пн. ш., 37° сх. д. (Москва)

48°30' пн. ш., 24°30' сх. д. (Яремча)

35° пн. ш., 52° сх. д. (Тегеран)

48°40' пн. ш., 38° сх. д. (Артемівськ)

Група 3. 47°40' пн. ш., 35° сх. д. (Запоріжжя)

45° пн. ш., 75° зх. д. (Оттава)

75

5040' пн. ш., 2610' сх. д. (Рівне)

4430' пн. ш., 3410' сх. д. (Ялта)

За правильну відповідь — 4 бали

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Підготувати цікаві завдання за темою.

УРОК 21

Тема. Внутрішня будова Землі

Мета: формувати в учнів загальні уявлення про внутрішню будову Землі та

літосферу; ознайомити учнів з поняттями ядро, мантія, астеносфера, земна

кора, літосфера; розвивати вміння працювати із схемами підручника та

картами атласу; сприяти формуванню пізнавального інтересу до теми, що

вивчається.


Обладнання: атласи, схеми підручника



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Сітлофор» (зелені картки – так, червоні – ні)

1. Земля має круглу форму.

2. Земля належить до Сонячної системи.

3. Вона є п’ятою планетою від Сонця

4. Земля має два супутники.

5. Це планета, у якої найбільші розміри.

6. Тільки на нашій планеті є життя.

(Твердження, які викликали заперечення, обговорюються в класі у формі

дискусії)


1. Чому Всесвіт для людини залишається загадкою до сьогодні?

2. Який вік нашої Землі?

3. Що вам відомо про походження Землі?

4. Чи достатньо добре людина вивчила Землю?

5. Які геосфери ви вже розглядали у 5 класі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Людина здавна прагнула до зірок, цікавилась небесними світилами, яким

надавала божественної сили. Але також вона хотіла дізнатись таємниці

підземного світу. Не маючи можливостей для досконалого вивчення висот та

глибин Землі, людина вдавалась до фантазії. Так у древній Греції люди

вірили в існування могутнього бога вогню – Гефеста та його помічників

титанів. Виверження вулкана Етна пов’язане саме з його роботою. Древні

римляни свого бога називали Вулканом.

Пройшло багато часу, поки люди дізналися про надра Землі.

76

То що ж спонукало їх вивчати таємниці цих надр, як змінювалося

уявлення про внутрішню будову нашої планети з часом і що нам вже відомо

на сьогодні?

Саме про те ми і поговоримо на уроці.



Хоча дані про літосферу не є старими, все ж близько 450 років до н.е.

древній філософ Емпедокл висунув припущення про те, що внутрішні

частини Землі знаходяться в розплавленому стані. Доказом цього він вважав

діючі вулкани і гейзери. Він загинув, вивчаючи Етну.

Німецький дослідник А. Кріхер, що жив у ІVІІ ст., вважав Землю твердим

тілом з величезними порожнинами всередині. На його схемі уявного розрізу

Землі порожнини були з’єднані між собою каналами і заповнені в глибині

вогнем, а ближче до поверхні – водою і повітрям.

Англійський вчений Д. Вудворд (ІVІІ – ІVІІІст.) уявляв, що Земля

всередині заповнена водою, яка каналами з’єднана з морями і океанами.

Та згодом ці популярні припущення виявились далекими від правди.

Про те, що знаходиться всередині Землі, ми знаємо досить мало.

Найглибша свердловина не досягла ще й 15 км., тоді як радіус Землі сягає

близько 6000 км. Якщо порівняти нашу планету з курячим яйцем, то ця

свердловина навіть не пробурила половини товщини шкарлупи. Навіть

уявляючи Землю яблуком свердловина не проколює його тоненької шкірки

То що ж виходить? Невже ми вивчаємо в школі те, що навіть не доведено

науковцями?

Виявляється, що ні. Хоча й дістатись у глиб Землі не можливо через

підвищення температури ( кожні 33 м вглиб на 1° С), проте досягнення у

геофізиці дозволили визначити внутрішню будову Землі за допомогою

сейсмічних хвиль, які поширюються з різною швидкістю в різних речовинах.

Геофізики на поверхні або на певній глибині здійснюють вибухи.

Спеціальні, дуже чутливі прилади записують, з якою швидкістю

поширюються коливання всередині Землі. За цими записами і визначають,

які гірські породи знаходяться на глибині. Адже швидкість їх коливання

різна у різних речовинах. Роблять це за допомогою спеціальних таблиць.

Завдяки геофізиці ми й не будемо вивчати припущення, а тільки факти.

2. Робота з атласом. Розглянемо та охарактеризуємо схему «Будова земної кори» .


Використовуючи мал.50 «Внутрішня будова Землі» на ст. 74 дати відповіді

на запитання

1. З яких основних шарів складається наша планета?

2. Чим різняться ці шари між собою?

3. Як називається перший шар від поверхні Землі до глибини 5 – 80 км.?

4. Під верхнім шаром до глибини 2000 км. знаходиться більш щільна, але

пластична речовина. Як називається цей шар?

77

5. Яку назву носить земна кора разом з верхньою частиною мантії?

4.Прийом «Мої дослідження»

За мал.50 визначте потужність різних внутрішніх шарів Землі і з’ясуйте, які з

них складають найбільшу і найменшу частину планети.

5. Самостійна робота.

Опрацювати матеріал підручника с. 75,76.

6. Бесіда за запитаннями і завданнями з використанням зразків гірських

порід і мінералів.

1. З чого складається земна кора — верхній шар Землі?

2. Що таке мінерал?

3. Наведіть приклади мінералів.

4. Що таке «гірські породи»?

5. Наведіть приклади гірських порід. З яких мінералів вони складаються?

6. На які групи поділяються гірські породи?

7. Що таке «корисні копалини»?

8. На які групи поділяються корисні копалини залежно від застосування в

господарстві?

V . Закріплення нового матеріалу.

1. Робота над задачею.

А зараз спробуємо розв’язати задачу. Але перш ніж ми це зробимо,

пригадаєм, як змінюється температура з глибиною? Від чого залежить

температура землі на поверхні?

Отже, температура землі не залежить від погоди з глибини 10 м, (іноді 20

– 30м.) тут вона становить 7˚С. Це слід враховувати при розв’язанні задач.

Розв’яжіть задачу:

1. Тато Андрійка працює у шахті Донбасу. Він казав, що пласти вугілля

видобувають з глибини 1023м. Яка температура у шахті?

33м – на 1°

1033-10=1023;

1023 : 33=31;

7°+31°=38°С.

Відповідь: у шахті Донбасу температура становить 38*С

2. Брат Оленки працює у шахті Зарічна Сокальського району, що у

Львівсько-Волинському басейні. Тут глибина залягання пластів 505 м.

Визначіть температуру у шахті?

505-10=495;

495:33=15;

15°+7°=22°С.

Відповідь: у шахті температура становить22˚С.

2. «Відгадай загадку»

В глибині воно яріє,

Очевидно, червоніє.

Підставляє всім плече,

І пече, пече, пече…

78

Словом, як жовток в яйці,

Та не втримати в руці.

Я

Дивна, напівміфічна:

Отака собі, пластична.

Водночас вона тверда,

Хоч тече, немов вода,

Бо розжарена страшенно.

Всі це знають достеменно.

М

У яйці є шкаралуща,

Шкіра різна, всюдисуща.

Ну а ця – праматір всіх,

І не знати її гріх

З


Ми розглянули поняття «Літосфера». Ваше завдання коротко назвати

ознаки, що її характеризують, передаючи мікрофон один одному.

VІ. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано

завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

VI. Домашнє завдання § 19.

Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

Скласти п’ять запитань, пов’язаних з основними поняттями уроку.

Зробити ксерокопії карти світу, вирізати з неї материки та великі острови.

УРОК 22

Тема: .Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх

переміщення.

Мета: формування первинних знань про літосферні плити та види руху

літосферних плит; ознайомлення з гіпотезами про походження материків і

океанів; удосконалення вмінь працювати з тематичними картами та схемами

атласу і підручника.

79


Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, ножиці, ксерокопії карти

світу.




1. Взаємоопитування (робота в парах)

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

2. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

Учитель проводить бесіду за запитаннями, всі учні піднімають вгору картки:

зелені — «відповідь знаю», червоні — «складно відповісти».

Запитання

• У чому полягають відмінності в будові материкової та океанічної земної

кори?

• До якого шару Землі належить астеносфера? В чому полягає відмінність

речовини астеносфери від речовини мантії?

• В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?

• Як ви вважаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її

сучасні люди?



- Чи знаєте ви, що жителі однієї з європейських країн — Нідерландів,

постійно «воюють» з морем, адже значна частина території їх країни

розташована нижче від рівня моря? Якби працелюбні голландці не захищали

свої землі дамбами, то давно б уже були затоплені. Чи бачили ви сліди

морського прибою на кримських скелях, що знаходяться далеко від берега?

Сьогодні на уроці на вас чекає багато самостійних відкриттів, за допомогою

яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, а

інші опускаються, чому рухаються материки та як змінюються океани, які

процеси відбувалися на нашій планеті десятки мільйонів років тому.



Згідно з науковою теорією літосферних плит, земна кора складається з

величезних блоків, що пересуваються один відносно одного. Джерелом будь-

якого руху є енергія. Звідки ж береться енергія, що «примушує» літосферні

плити рухатись? Де знаходиться джерело цієї енергії? Вчені вважають, що

таким джерелом є внутрішнє тепло Землі, яке приводить у рух речовину

мантії, що, у свою чергу, приводить у рух частини земної кори.

2. Робота з атласом, схемою «Літосферні плити»


80

Опрацювати матеріал підручника на ст.77-79, розглянути мал.53 «Етапи

формування материків і океанів»

4.Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах);

Завдання. Чи грали ви колись у мозаїку? Спробуйте «пограти в мозаїку» з

материками. Для цього виріжте материки із заготовленої ксерокопії карти

світу та складіть їх підходящими боками. Які висновки ви можете зробити?

Які процеси свідчать про те, що зовнішній вигляд нашої планети продовжує

змінюватися і сьогодні?

V. Закріплення вивчених знань

Прийом «Географічний практикум»

1. Завдання. За картою літосферних плит в атласі визначте:

а) які літосферні плити рухаються з найбільшою швидкістю;

б) як відносно літосферних плит розташовані епіцентри катастрофічних

землетрусів;

в) місця можливої появи нових океанів у результаті подальшого геологічного

розвитку нашої планети.



• Літосфера складається з великих блоків — літосферних плит, які повільно

рухаються астеносферою.

• Існують різні гіпотези щодо походження материків і океанів. Найбільш

достовірною та аргументованою вважають гіпотезу дрейфу материків А.

Вегенера, за якою всі сучасні материки утворилися з єдиного давнього

материка Пангея.


§ 20.

Підписати на контурній карті найбільші літосферні плити.

Об’єднатися в групи. Групам принести аркуш паперу формату А3,

маркери, фломастери.

Скласти одне-два проблемних запитання за вивченою темою.

УРОК 23

Тема. Рухи земної кори. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній

корі та на поверхні земної кулі

Мета: закріпити і систематизувати знання учнів про літосферу шляхом

вивчення видів руху земної кори; розкрити причини руху літосферних плит і

з’ясувати наслідки цих рухів; за картою знайти райони вулканічної

діяльності і поширення землетрусів; навчати працювати з картою

81

літосферних плит; сформувати ідею про те, що земна кора постійно

розвивається.


Обладнання: атласи, фізична карта півкуль, підручник, словник.




1. Гра «Хто швидше»

Завдання.

Кожен ряд отримує аркуш з однаковими запитаннями. Учень відповідає

тільки на одне запитання. Відповідь записує на аркуші, зазначає своє

прізвище і передає своєму сусідові. Перемагає той ряд, який швидше

відповість на всі запитання. Перевірка вчителем з коментарем відповідей.

1) Назвіть основні складові внутрішньої будови Землі.

2) З яких шарів складається земна кора?

3) Яким чином визначають відносний вік гірських порід?

4) Чим мінерали відрізняються від гірської породи?

5) На які групи за походженням поділяються мінерали?

6) Як утворюються уламкові гірські породи?

7) Де використовуються паливні корисні копалини?

8) Що таке астеносфера?

9) Як позначається на фізичних картах буре вугілля?

10) Що таке літосфера?

11) Назвіть три види магматичних порід.

12) Назва найдавнішого материка.

2. Гра «Що зайве?» (Відповідь аргументуйте)

1) ядро

мантія

літосфера

земна кора торф

астеносфера

2) вугілля

алмаз

нафта

природний газ

3) залізні руди

ртуть

марганцеві руди

титанові руди

мармур

4) вода

82

сірка

сіль

польовий шпат

золото


Прийом «Проблемне питання» На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та

причини цих рухів. Давайте проведемо простий експеримент. Візьмемо два

зошити з м’якими обкладинками та уявимо собі, що це — літосферні плити з

материковою корою, а аркуші паперу в зошитах — це шари гірських порід.

Зіткнемо зошити краями. Що відбувається? Аркуші в зошитах починають

зминатися, деформуватися. Найбільші ушкодження аркушів можна

спостерігати по краях зошита, найменші — там, де ви притримували зошит

руками. Які висновки дає змогу зробити цей експеримент? Які ділянки

літосферних плит зазнають найбільших деформацій? Які наслідки мають

рухи літосферних плит?



Літосферні плити сковзаються по шару мантії зі швидкістю 1-6 см на

рік. Літосферні плити можуть рухатись назустріч одна одній або

розходитись. Ці рухи визначають тільки за допомогою приладів.

Літосферні плити здійснюють повільні горизонтальні рухи. Якщо вони

рухаються назустріч, то в разі зіткнення краї зминаються і утворюються

гори. Так виникли Карпати, Гімалаї, Анди. Такі горизонтальні рухи

літосферних плит називаються складкоутворенням.

Якщо плити розсуваються, то утворюються розломи. Найбільше їх

виникає на дні океанів, де земна кора тонша. Місця розривів на дні океану,

де утворюються нові ділянки земної кори, називають серединно-океанічними

хребтами .

Можуть стикатися материкова й океанічна літосферні плити. Океанічна

занурюється під материкову. Виникають гори, а уздовж узбережжя —

глибоководні западини.

Окремі ділянки можуть повільно підніматися й опускатися по вертикалі.

Повільні вертикальні коливання відбуваються, наприклад, у Скандинавії,

територія Нідерландів (Північного моря) опускається до 3 мм на рік.

У разі розриву шарів гірських порід одні ділянки опускаються, інші —

піднімаються, виникають скиди. Якщо скиди відбуваються обабіч ділянки,

яка піднімається, утворюється горст. Якщо між двома розломами місцевість

опускається, утвориться грабен (Байкал, Чорне море).

Високі температури внутрішніх частин Землі і величезний тиск є

причиною таких явищ, як рухи літосфери і магматизм.

2. Бесіда

• Що таке літосфера?

• Як називаються великі блоки літосфери? Наведіть приклади літосферних

плит.

83

• Яка різниця між материковою та океанічною літосферними плитами?

3. Робота з підручником. (Опрацювати матеріал підручника § 21)

2. Заповнення схеми «Види рухів літосфери та їх наслідки » Учні біля дошки складають схему «Рухи літосфери та їх

наслідки»

Види руху літосфери та їх наслідки

Горизонтальні Вертикальні

(повільні)

складкоутворюючі

(гори, жолоби) Повільні Швидкі

(підтоплення, (руйнування)

осушення)

Учитель доповнює схему вказуючи, що існують горизонтальні швидкі

рухи літосфери. З’ясовує можливі наслідки таких рухів. Наголошує на тому,

що особливості цих рухів будуть розглядатися на наступному уроці.

Малорухомі ділянки земної кори в основі кожної літосферної плити –

це … (платформи).

Відносно рухомі ділянки земної кори – це … (області складчатості).

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок


За картою «Будова земної кори» з’ясувати , де на Землі завдяки зустрічному

руху літосферних плит можливі порушення горизонтального залягання

гірських порід і утворення велетенських складок (гір)

2. Доповнити схему і пояснити її.


84

Вправа «Мікрофон»

Учні закінчують фразу «На уроці я дізнався…»


§ 21.

Скласти план до тексту параграфа.

За допомогою Інтернет-ресурсів скласти короткі повідомлення про

найбільш катастрофічні землетруси, що відбулися в ХХ та ХІ ст.

УРОК 24

Тема. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори. Сейсмічні

пояси. Землетруси

Мета: поглибити та систематизувати знання про рухи літосферних плит та

їх наслідки; формувати знання про внутрішні процеси Землі;

вдосконалювати навички роботи з картами та схемами атласу; формування

навичок розпізнавання землетрусів та дій під час землетрусів.


Обладнання: атласи, підручники, аркуші паперу, маркери, фрагменти

відеофільму «Землетруси» (за наявності).




1.Прийом «Географічний диктант» • Учені вважають, що колись на Землі був єдиний материк... (Пангея)

• Земна кора материків складається з трьох шарів: ... (Осадового, гранітного,

базальтового)

• З глибиною температура гірських порід... (Підвищується)

• Ера сучасного життя називається... (Кайнозойська)

• Астеносфера є частиною... (Мантії)

• Джерелом енергії, що рухає літосферні плити, є... (Внутрішнє тепло Землі)

Взаємоперевірка

2. Конкурс проблемних питань

Учні оголошують запитання, підготовлені вдома, та пропонують іншим дати

відповідь на них. Потім обговорюють їх, визначають найцікавіші.

3. Прийом «Бліц-опитування» • В які способи вчені вивчають минуле Землі?

• В які способи можна спрогнозувати майбутнє Землі?

• Наведіть докази того, що поверхня Землі продовжує змінюватися і сьогодні.

• В яких місцях, на вашу думку, відбуваються землетруси, вулканізм?


Прийом «Проблемне питання» На попередньому уроці ви дізналися про рухи літосферних плит та

причини цих рухів. Давайте проведемо простий експеримент. Візьмемо два

зошити з м’якими обкладинками та уявимо собі, що це — літосферні плити з

85

материковою корою, а аркуші паперу в зошитах — це шари гірських порід.

Зіткнемо зошити краями. Що відбувається? Аркуші в зошитах починають

зминатися, деформуватися. Найбільші ушкодження аркушів можна

спостерігати по краях зошита, найменші — там, де ви притримували зошит

руками. Які висновки дає змогу зробити цей експеримент? Які ділянки

літосферних плит зазнають найбільших деформацій? Які наслідки мають

рухи літосферних плит?



Формування поняття «сейсмічні пояси». (Робота з атласом)

2.Прийом «Шпаргалка»


Завдання

Працюючи зі схемами атласу та відповідним текстом підручника,

зробіть «шпаргалку», що характеризує види руху літосферних плит.

(Фактично, діти створюють аркуш опорних сигналів (ЛОС), але, називаючи

його «шпаргалкою» та дозволивши використовувати його під час відповіді,

вчитель таким чином створює більш близьку за духом для школярів

психологічну атмосферу для роботи.)

Один із варіантів такої «шпаргалки» може мати такий вигляд:

або такий:


Розглянути мал. 57 «Схема землетрусу» та мал.58 «Наслідки землетрусу»

5.Прийом «Дослідження»

Користуючись картою «Будова земної кори», поясніть причини частих

землетрусів у таких столицях: Лісабон (Португалія), Скоп’є (Македонія),

Бухарест (Румунія), Ашгабат (Туркменістан), Ташкент (Узбекистан), Єреван

(Вірменія), Дамаск (Сирія), Токіо (Японія), Маніла (Філіпіни), Мехіко

(Мексика), Гватемала (Гватемала), Манагуа (Нікарагуа), Кіто (Еквадор),

Каракас (Венесуела).

V. Закріплення вивчених знань

86

1. Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. За картою «Літосферні плити» визначте місця найбільш частих та

сильних землетрусів.

2. Прийом «Експрес-тест»

1. Блоки, з яких складається літосфера, називають:

а) підземними блоками;

б) літосферними плитами;

в) материками.

2. Швидкі розривні рухи літосферних плит — це:

а) цунамі; б) землетруси; в) дрейф континентів.

3. Унаслідок зіткнення материкових літосферних плит виникають:

а) моря; б) западини; в) гори.

4. Найсильніші руйнування під час землетрусів спостерігаються:

а) в епіцентрі;

б) у вогнищі землетрусу;

в) у мантії.

5. В Україні найбільш імовірно виникнення землетрусів:

а) на півночі; б) на сході; в) у Карпатах.



Заключне слово вчителя • До внутрішніх процесів Землі відносять рухи літосферних плит,

землетруси, вулканізм.

• Найбільш активно внутрішні процеси виявляються в сейсмічних поясах, які

утворюються на межах літосферних плит.

• Розрізняють підземні горизонтальні та вертикальні рухи ділянок земної

кори та швидкі розривні — землетруси.

• Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати

прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси

можливі.

VII. Домашнє завдання § 22.

Описати руйнівний землетрус. Звернути увагу на силу підземних

поштовхів, їх можливі наслідки, відчуття й дії людей. Спланувати свої

можливі дії.

Підготувати повідомлення про виверження вулканів.

УРОК 25

Тема. Вулканізм та супутні йому явища. Сейсмічні пояси Землі

Мета: поглибити та систематизувати знання про внутрішні процеси Землі;

формувати знання про вулкани та райони їх поширення; розвивати уміння

працювати з картами та схемами атласу, визначати райони поширення

вулканів; виховувати пізнавальний інтерес до професії вулканолога.

87


Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, підручники,

відеофільм «Помпеї», репродукція картини К. Брюллова, фотографії

вулканів.




1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель показує на карті певні місця на літосферних плитах: у центрі,

на окраїнах. Учні за допомогою червоно-зелених карток «семафорять» про

можливість виникнення землетрусів у зазначених районах та пояснюють

причини.

2. Прийом «Театралізація»


Учитель пропонує згадати про правила поведінки, які наводить Г.

Остер у своїй книзі «Шкідливі поради». Потім кожна пара отримує завдання

розробити кілька правил поведінки під час землетрусів, причому один учень

— «позитивний герой» (розробляє істинні правила), а другий — «антигерой»

(пропонує «шкідливі поради»).


• Чи можливі землетруси на території України? Доведіть свою думку.

• На карті «Літосферні плити» вказано швидкість рухів літосферних плит. В

який спосіб, на вашу думку, це зроблено?


Прийом «Дивуй!» (Історія про загибель Помпеї, якщо є можливість —

демонстрація уривку з науково-популярного фільму «Помпеї»)

…Колись, за сивої давнини, на березі Неаполітанської затоки в Італії

стояло веселе й ошатне місто Помпеї. На його вулицях завжди було жваво.

До цього курортного міста приїздили відпочивати знатні римляни. Життя в

Помпеї було спокійне, і ніщо не пророкувало катастрофи… З деякого часу з

вершини великого Пагорба поблизу міста почав вириватися димок, а іноді

чувся гул. Ніхто із мешканців міста не знав, що Пагорб — це згаслий вулкан,

який зараз має назву Везувій.

Одного дня дим із Везувію почав валити сильніше, ніж звичайно. Однак

жителі майже не звертали на це уваги — вони поспішали швидше закінчити

свої справи, щоб устигнути на гладіаторські ігри. Видовище вже почалося,

коли раптом настала пітьма, задушливі гази наповзли на місто, високо в небо

з Пагорба підкинулося полум’я. На місто почав падати все густіший попіл.

Ошалілі люди бігли не озираючись, намагаючись сховатись, щоб урятувати

своє життя. Вони ховалися в підвалах, щоб перечекати лихо. Нікому не

88

вдалося врятуватися, адже все місто було поховане під багатометровим

шаром попелу… Про місто згодом забули.

Але ось одного разу, багато років потому, в полі почали рити колодязь і

наштовхнулися на мармурову статую. Почалися розкопки, і загибле місто

знову побачило сонячне світло. Сьогодні Помпеї — місто-музей, який

відвідують тисячі туристів. А Везувій та інші вулкани вивчають учені-

вулканологи. Вони безстрашно піднімаються до самого кратера діючого

вулкана і навіть на особливих плотах мандрують розжареною лавою.

Вулкани, як і землетруси, пов’язані з проявами внутрішніх сил Землі.


1.Розповідь вчителя

Вулканів на Землі дуже багато: десятки тисяч на материках та ще

більше — в океанах. Однак діючих вулканів значно менше — близько тисячі.

Переважна частина вулканів так само, як і райони землетрусів, розташована

на межах літосферних плит, поблизу глибинних розломів земної кори.

(Атлас, карта «Літосферні плити»)


1) Робота за мал.59 «Будова вулкан» на ст.85.

2) Прийом «Дослідження»

Відшукати вулканічні пояси на карті «Будова земної кори» і з’ясувати

наскільки часто місця розташування вулканів збігаються з епіцентрами

землетрусів.

3.Прийом «Учитель — учень»

Робота в парах ( за текстом підручника.)

Один учень працює над поняттям «гарячі джерела», другий — «гейзери»,

потім розповідають один одному.


Прийом «Чомучка» (фронтально)

• Чому в земній корі утворюються глибинні тріщини?

• Чому відбуваються виверження вулканів?

• Чому на вершині вулкана утворюється гігантська чаша — кратер?

• Чому переважна частина діючих вулканів розташована на окраїнах Тихого

океану?

• Чому в районах вулканізму часто зустрічаються гарячі джерела?

• Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?


Прийом «Прес-конференція»

Обговорення результатів роботи на уроці. Що маємо в результаті? Що не

вдалося? В якому напрямі слід працювати сучасним вулканологам?


§ 23.

89

Створити модель вулкана з пластиліну (в розрізі, вулкан у стані спокою та

під час виверження).

З’ясувати значення понять: бархан, вивітрювання, дюни, яр.

УРОК 26

Тема:Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання,

робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

Мета: поглибити знання про літосферу шляхом вивчення процесів зовнішніх

сил Землі; формувати вміння встановлювати взаємозв’язки між дією

зовнішніх сил та формами рельєфу; подальший розвиток умінь учнів

працювати з текстом підручника, атласами, схемами; виховувати навички

колективного спілкування, взаємодопомоги.


Обладнання: атласи, підручники, фізична карта півкуль, дидактичні картки,

аркуші паперу, маркери, картинки, що демонструють різні зовнішні процеси.



II. Актуалізація опорних знань та вмінь


Використовується фізична карта півкуль та атласи.

Учитель ставить запитання про розміщення вулканів з використанням

«підказок», учні за допомогою «світлофора» відповідають.

Зразки запитань • Який із сучасних діючих вулканів найвищий?

• Який найвищий вулкан Африки?

• Назвіть вулкан, якому поклоняються жителі Японії.

• Який вулкан знаходиться в Антарктиді?

• Назвіть вулкан, що «не відбувся» у Кримських горах?

2. Прийом «Опитування-естафета»

Використовуються дидактичні картки. Проводиться між рядами. Картки

передаються з перших парт до останніх. Кожна пара виконує по одному

завданню, не обов’язково за порядком.

Картка 1 1. Шар Землі, на який припадає переважна частина її обсягу,

__________________________________________________________________

2. Вогнище землетрусів

__________________________________________________________________

3. Глибока западина на вершині вулкана

__________________________________________________________________

90

4. Найвищий діючий вулкан на суходолі

__________________________________________________________________

5. Океан, в якому найчастіше виникають цунамі,

__________________________________________________________________

Картка 2

1. Земна кора з верхньою частиною мантії утворюють оболонку

_________________________________________________________________

2. Місце на поверхні над вогнищем землетрусу

_________________________________________________________________

3. Канал, яким магма рухається до поверхні,

__________________________________________________________________

4. Материк, на якому немає діючих вулканів,

__________________________________________________________________

5. Океан, в якому найчастіше виникають моретруси,

__________________________________________________________________

Картка 3

1. Імовірно, «найгарячіший» шар Землі

__________________________________________________________________

2. Прилад для запису коливань земної кори

_________________________________________________________________

3. Гарячі фонтануючі джерела, що утворюються в районах вулканізму,

__________________________________________________________________

4. Держава — чемпіон за кількістю землетрусів _____________________

5. Океан, на окраїнах якого розташована переважна частина діючих вулканів,

__________________________________________________________________


Можна поміняти картки між рядами та провести аналогічним чином

взаємоперевірку.



Вам усім знайомий процес ліплення фігурок з пластиліну або глини.

Людину, що ліпить професійно, називають скульптором. Як працює

скульптор? Незалежно від того, правша він чи лівша, завжди ліпить двома

руками. Природу Землі можна порівняти зі скульптором: вона невтомно

«ліпить» і створює образ поверхні нашої планети. З роботою однієї з її «рук»

ми вже знайомі — це внутрішні сили Землі, що спричиняють рух плит,

магматизм. Результат їхньої роботи наявний — це гори, западини. А що ж

робить «друга рука» природи? Чому поверхня Землі така різноманітна?

Сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати, як «працює» ця «друга рука», звідки

бере сили та який її результат.


1. Роль зовнішніх та внутрішніх процесів у формуванні сучасного

вигляду Землі

91

Складання схеми на дошці та в зошитах

2. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання групі: охарактеризувати за планом один із зовнішніх процесів,

продемонструвати свою відповідь рисунком (схемою).

План характеристики (заздалегідь написаний на дошці або роздрукований

для кожної групи)

1. Назва процесу

2. Види роботи, яка виконується під час процесу

3. Форми рельєфу, що виникають

4. Можливі негативні наслідки процесу

5. Способи боротьби з негативними наслідками

V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Прийом «Географічний диктант» (фронтально)

• Як називається руйнівна робота води?

• Як називається руйнівна робота вітру?

• Назвіть основні типи вивітрювання.

• Які форми рельєфу створюються руками людей?

• Як називаються піщані гори, створені вітром у пустелі?

• Які водно-ерозійні форми рельєфу поширені в Україні?

2. Взаємоперевірка відповідей географічного

диктанту

3. Прийом «Конкурс запитань» (продовження роботи в групах)

Кожна група складає по кілька запитань, пов’язаних з процесом, який вона

досліджувала. Групи обмінюються запитаннями.



Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни зумовлені

взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Зовнішні

процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх сил

негативно позначаються на господарській діяльності людини. Однак і

господарська діяльність може стати причиною посилення зовнішніх

Формування поверхні (рельєфу)

Зовнішні сили

вивітрювання;

робота води;

робота вітру;

робота криги

Внутрішні сили

рух літосферних

плит;

магматизм

Діяльність людей

92

процесів. Це підводить до висновку про те, що зовнішні процеси, як і

внутрішні, необхідно ретельно вивчати та вчитися запобігати їх негативним

наслідкам.


§ 24-25.

Підготувати «шпаргалку» за зовнішніми процесами.

УРОК 27

Тема Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення за

картами і планами. Горизонталі та шкала висот.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про план місцевості,

ознайомити з поняттями абсолютна та відносна висота, вчити визначати за

планом абсолютну та знаходити відносну висоти; розвивати

спостережливість, вміння самостійно працювати з підручником; виховувати

почуття взаємодопомоги.


Обладнання: підручники, атласи, картки із завданнями, сигнальні картки,

малюнки топографічних знаків, модель горба, нівелір, проектор, презентація.




Для того, щоб вміти читати план місцевості, карту необхідно знати

їхню легенду або умовні знаки. Наскільки ви добре вивчили топографічні

знаки покаже гра «Шифрувальник».

1. Гра «Шифрувальник»

Клас об’єднаний у три групи. Кожна з них отримує уривок відомого

літературного твору. Дітям необхідно замінити умовний знак його назвою.

На виконання завдання дається 3 хвилини.

Група 1

« Місячне сяйво лягло на (стежку). Жердяй зупинився

і обернувся до Мишка. Його обличчя здавалось мертвотно-блідим.

Зараз буде (болото), а там Голигінська гатка, - тремтячим голосом

прошепотів Жердяй. Підете краєм (лісу). Як дійдете до чотирьох

дубів, візьміть ліворуч, там (просіка). А як (просіку)

перейдете, там побачите (болото). А я тут посиджу.»

Група 2

« Звивиста (річка) крутилась в глибокій, вузькій долині.

Високий правий берег був дуже підмитий. На низькому лівому березі

93

тягнулись вузькі смужки заливних (лук) і торфових

(боліт). В деякий місцях вода швидко крутилась – на дні били

(джерела) . Хлопці минули (село),

(поромну переправу), а човняра все не було.»

Група 3

« Вони йшли, як і раніше, мовчки, ховаючись у затінку дерев.

Нарешті вийшли до (просіки). Якби не Жердяй, Михайло ніколи

не здогадався б, що це (просіка), тому що вона заросла

молодим (чагарником). Вони пройшли ще версту. (ліс)

змінився (рідколіссям). Відчувалися гнилі запахи (болота).

Зупинившись, вони почали уважно вглядатися в землю. Перед ними була

глибока (яма).»

Ці уривки взяті з пригодницької повісті відомого письменника

Анатолія Рибакова «Бронзовий птах». Цей твір про трьох друзів - Мишка,

Славку та Генку. Вони вирушають до наметового табору, що розташований в

колишньому маєтку графа Карагаєва. Випадково хлопці дізнаються про клад,

який старий граф заховав десь недалеко. Тож раджу прочитати цей твір тим,

хто любить пригодницьку літературу.

Щоб перевірити свої знання інших топографічних знаків пропоную

вам топографічний диктант.

2.Топографічний диктант.

Кожен учень має дві сигнальні картки – червону та зелену. Вчитель

показує намальовані учнями топографічні знаки. Якщо учень знає назву

запропонованого знаку, то піднімає зелену картку, якщо ні – червону.


Прийом «Дивуй!»

Вивчаючи історію розвитку картографії, методи складання карт, умовні

знаки, ви не неодноразово мали можливість переконатися в тому, що карта

дійсно є великим витвором людського розуму. За допомогою карти можна

побачити відразу обидві половинки земної кулі, точно прокласти маршрут

94

руху, дізнатися про положення різноманітних географічних об’єктів — річок,

озер, міст та ін. Але, виявляється, крім усіх перелічених переваг, у

географічної карти є ще одна досить цікава ознака: цілком пласка на перший

погляд географічна карта містить у собі просторову інформацію! Тобто за

допомогою карти можна, наприклад, з’ясувати висоти гір або глибини морів.

Сьогодні ми спробуємо розкрити ще одну таємницю географічної карти.


1.Прийом«Мозкова атака»

- Для чого потрібно знати висоту точок земної поверхні?

Орієнтовні відповіді дітей: для будівництва, проектування будинків,

мостів, прокладання залізниць та доріг, у сільському господарстві, військовій

справі тощо.

З давніх часів людей цікавили не тільки форми земної поверхні, а й їхня

висота. Тому вони шукали способи визначення висоти місцевості та

всебічного вивчення форм поверхні Землі, на яких зводили своє житло,

господарські будівлі.

Так виникла ціла наука, що вивчає форму та розміри Землі, методи

вимірювання відстаней, кутів і висот на її поверхні – геодезія (з грецької

перекладається як «ділити землю» ).

2.Робота з підручником.

Існує два поняття висоти – відносна та абсолютна висота. В

підручнику на с. 92,93 прочитайте і з’ясуйте, що таке «абсолютна висота» і

«відносна висота»(Відповіді дітей)

3.Прийом «Дослідження»

а)Вчитель пропонує учням класу встати. За «рівень моря» умовно

приймається підлога в класі. Учні називають, хто з них має найбільшу

абсолютну висоту, а хто найменшу.

б)Найвищий і найнижчий учень називають свій зріст. Учні визначають

відносну висоту вищого учня над нижчим.

в)Визначити відносну висоту між точками можна за допомогою приладу,

який називається нівелір. (демонстрація шкільного нівеліра)

3.Розповідь вчителя

При вимірюванні висоти ділянки місцевості за допомогою нівеліра

необхідно:

1. Встановити його у початковій точці, яку ми приймаємо за 0 метрів.

2. Визначити точку з відносною висотою 1 метр, для чого проводимо уявну

горизонтальну лінію від верхньої частини нівеліра до схилу і забиваємо в

цьому місці кілочок.

3. Переносимо нівелір у цю точку й визначаємо наступну. І так до останньої

точки, висоту якої потрібно визначити.

4. Складаємо показники всіх вимірювань. Одержуємо відносну висоту

точки.

4.Розв’язування задач

95

Вміння визначати відносну висоту місцевості потрібне людині не

тільки в її господарській діяльності, а й для збереження здоров’я. В медичній

літературі є таке поняття як «гірська хвороба». Будь-яка людина, яка

потрапляє на висоту вище 1000 метрів від того місця де вона мешкала,

ризикує зіткнутися з проблемами. При наборі висоти щільність повітря

зменшується і організм перестає отримувати необхідну йому кількість

кисню. Тож давайте спробуємо визначити, чи загрожує нам ця хвороба, якщо

ми вирішимо підкорити найвищу точку України – Говерлу, висота якої

становить 2061 метр. Висота Білої Церкви – 161 метр. Визначити відносну

висоту. (1900 метрів).

Розв’язок:

h1 = 2061 м;

h2 = 161 м;

hвідн.= h1 – h2=2061м – 161м=1900м


Кожна група отримує задачу. На розв’язок 3 хвилини.

1. Визначте, на скільки метрів від Дніпра підноситься місто Київ, якщо

абсолютна висота Києва становить 180 метрів, а поверхня Дніпра в межах

міста лежить на висоті 89 метрів над рівнем Балтійського моря.(91 метр)

2. Визначте відносну висоту між горою Говерла, що в Українських

Карпатах, та горою Роман-Кош, що в Кримських горах.(Використайте

фізичну карту України) (516 метрів)

3. Абсолютна висота горба становить 60 метрів. Від підніжжя і до висоти

25 метрів горб вкритий трав’яною рослинністю. Визначте, яка відносна

висота горба від краю трав’янистого покриву до вершини. (35 метрів)

5.Розповідь вчителя з демонстрацією моделі горба Тепер ви знаєте, як визначати висоту точок земної поверхні. Але цих

точок дуже багато, і нанести їх усі на план або карту неможливо. Для

вирішення цього завдання картографи почали використовувати горизонталі.

Знайдіть у підручнику на сторінці 41 визначення поняття

«горизонталі» і випишіть його у зошити.

Для того щоб на плані або карті зобразити горизонталями височину чи

западину, необхідно провести нівелювання чотирьох схилів. Після цього

точки проектуються на папір і з’єднуються лінією. Так отримуємо

горизонталь.

Про різновид рельєфу можна говорити за бергштрихами – короткими

рисками, що вказують на напрямок зниження схилу. Так, при зображенні

горба вони спрямованні назовні, а западини – всередину форми рельєфу. За

горизонталями можна визначити і крутість схилу. Якщо горизонталі

підходять близько одна до одної, це означає що схил крутий, чим далі

віддалені – тим схил пологіший.

6.Робота з атласом

Прийом «Картографічний практикум »

- Розгляньте план місцевості. Знайдіть на ньому горизонталі.

96

- Через яку кількість метрів вони проведені?(через 2,5 метри)

- Як визначити за горизонталями форму рельєфу?

- На якій висоті стоїть вітряк?(151,8м)Поодиноке дерево? (148,1)

- Яку висоту вказують ці позначки? (абсолютну)

- Визначте відносну висоту вітряка щодо дерева?(3,7м)

V. Закріплення нових знань і вмінь

1. Гра «Гостре око»

Перед вами таблиця із зображенням профілів різних пагорбів. У

нижній частині за допомогою горизонталей показано їх зображення на

площині. Спробуйте знайти профіль кожного пагорба, що відповідає

горизонталям на площині. Свою відповідь обґрунтуйте.

2.Прийом «Проблемне питання»

На плані нерівності поверхонь зображуються за допомогою горизонталей.

- А в який спосіб нерівності поверхонь зображуються на фізичних картах?

( шкала висот та глибин)


За допомогою шкали глибин і висот визначити, яке місто України Київ чи

Львів лежить на більшій висоті?


Думаю, що після сьогоднішнього уроку ви зможете легко

орієнтуватися за планом місцевості та топографічною картою, визначати

відносну та абсолютну висоту точок. Старі люди кажуть, щоб щось

запам’ятати потрібно це повторити сім разів. Тому для кращого

запам’ятовування , домашнім завданням буде кросворд.

VІ. Домашнє завдання

§ 26.

Визначити за географічною картою абсолютну висоту місцевості, на якій

розташований ваш населений пункт.

УРОК 28

97

Тема. Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини. Різноманітність та

утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

Практична робота № 4 (продовження).Позначення на контурній карті

рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.

Мета: поглибити та систематизувати знання про форми рельєфу земної

поверхні; розвивати первинні уміння характеризувати географічне

положення рівнин на фізичній карті та складати їх комплексну

характеристику; формувати пізнавальний інтерес, навички колективної

творчості та взаємодопомоги.


Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи,

підручники, фотокартки гір та рівнин.




1. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Шпаргалка»

Учитель ставить запитання, відповідаючи на які, учні користуються

підготовленою вдома «шпаргалкою».

• Назвіть процеси, що належать до зовнішніх.

• Що таке вивітрювання?

• Які види вивітрювання вам відомі?

• Наведіть приклади фізичного, хімічного та органічного вивітрювання.

• Що таке ерозія?

• Які види ерозії ви знаєте?

• Які негативні явища можуть виникати в результаті водної та вітрової ерозії?

• Яким чином можна зменшити або запобігти негативним наслідкам водно-

ерозійних та еолово-ерозійних процесів?


Учитель пише на дошці набір слів, з яких потрібно скласти речення.

Наприклад:

Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це.

Гори, основні, рівнини, рельєф, форми, це.



На попередніх уроках теми «Літосфера» ми вивчали внутрішні та

зовнішні процеси, діяльність яких порівнювали з невтомними руками

скульптора. А якими ж є результати роботи цього скульптора? Це

різноманітність форм поверхні нашої Землі. Вам уже відомо, що сукупність

98

нерівностей земної поверхні називають рельєфом. Як утворюються різні

форми рельєфу? Чому одні ділянки простягаються на сотні й тисячі

кілометрів рівними просторами, а інші — підносяться вгору у вигляді

гострих піків? Шукати відповіді на ці питання ми з вами будемо протягом

кількох уроків. Сьогодні ми вивчимо особливості форм рельєфу, зовнішній

вигляд яких усім добре відомий, адже саме вони становлять переважну

частину поверхні України. Йдеться про рівнини.



а) Опрацювати матеріал підручника на 98т..96-98.

Завдання 1. Знайдіть у тексті параграфа та запишіть поняття «рівнини».

Завдання 2. За якими ознаками класифікуються рівнини? Заповнення

таблиці «Класифікація рівнин » у зошиті.

Класифікація рівнин

За висотою За зовнішнім виглядом За утворенням

Низовини (до 200 м)

височини (200 -500 м)

плоскогір’я (понад 500 м)

плоскі ( з відносно

рівною,

одноманітною

поверхнею);

горбисті (з

пагорбами, ярами,

долинами річок та

іншими

нерівностями)

первинні (колишні

ділянки морського

дна, підняті

тектонічними

рухами);

вторинні ( утворені

внаслідок руйнування

гірських країн;

складені річковими

або льодовиковими

відкладами)

б) Робота з атласом.

Завдання. Знайдіть назви рівнин на фізичних картах світу та України.

в) Прийом «Мандрівка» (робота в парах).

Завдання. Складіть характеристику географічного положення рівнини.

(Учитель розподіляє по групах великі рівнини світу.)

План характеристики географічного положення рівнин

1. Назва.

2. Середні висоти.

3. Між якими паралелями та меридіанами розташована.

4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.

5. З якими географічними об’єктами межує.

6. Процеси, які, на вашу думку, сприяли утворенню цієї рівнини.


Альтернативні варіанти

1. Прийом «Міні-практикум»

99

Позначення на контурній карті великих рівнин світу.

2. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор» Учитель ставить запитання за картою, учні картками сигналізують про

засвоєння матеріалу.

1*. Прийом «Творча лабораторія» (продовження роботи в групах)

Завдання. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» та

визначте, які форми рельєфу відповідають давнім платформам. Результати

занесіть у таблицю. Зробіть висновки.

Платформи Форми рельєфу

VII. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція» Учні самостійно підбивають підсумки роботи на уроці, називають основні

поняття, з якими познайомилися, шляхи утворення рівнин тощо.

II. Домашнє завдання

§ 27.

Позначити на контурній карті України рівнини.

Скласти кросворд, використовуючи назви рівнин.

.

УРОК 29

Тема. Основні форми рельєфу суходолу. Гори. Різноманітність та утворення

гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світу.

Практична робота № 4 (продовження).Позначення на контурній карті

рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів

Мета: поглиблення та систематизація знань про основні форми рельєфу

Землі; розвиток первинних умінь характеризувати географічне положення гір

на фізичній карті, складати їх комплексну характеристику; виховання

оригінального творчого мислення.


Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, плакатний

папір, кольорові маркери, фотокартки (слайди) гірських вершин.




1. Прийом «Географічна розминка» — взаємоперевірка (робота в парах)

Учні ставлять один одному запитання за фізичною картою, визначаючи

положення великих рівнин.


Необхідно доповнити фрази, запропоновані вчителем, відомостями, яких не

вистачає.

100

• Рівнини, абсолютна висота яких не перевищує 200 м, називають...

• Вторинні рівнини утворюються на місці...

• Нанесеннями річок утворені такі рівнини, як...

• На території України найбільшими низовинами є...

• Гірські породи, що складають рівнини, мають, як правило, походження...


Як видно з «Фізичної карти України», майже вся територія нашої країни

рівнинна. Чим це можна пояснити?



Відомий поет і співак Володимир Висоцький в одній зі своїх пісень

написав такі рядки: «Лучше гор могут быть только горы, на которых еще не

бывал». Багато альпіністів, які підкорили гірські вершини, стверджують, що

немає нічого прекраснішого у світі, ніж застигла краса німотних гірських

вершин. І, незважаючи на постійні небезпеки, вони знову прагнуть підкорити

нові недоступні висоти. Чим же так приваблюють їх гори? Хто хоч раз бачив,

хоча б здалеку, загадкову вершину Демерджі в Криму, напевно, відчув

надзвичайне захоплення від неповторної краси природи...

Сьогодні на уроці ми спробуємо розгадати деякі загадки природи,

з’ясувавши, як утворюються гори, які процеси беруть участь у їх

формуванні, де на Землі можна побачити найвищі гірські вершини.


1. Робота з текстом підручника

Завдання:

а) сформулювати поняття «гори» та записати його в зошити;

б) скласти схематичний рисунок з позначенням елементів гори: підніжжя,

вершини, схилів;

в) скласти схеми класифікації гір за висотою, утворенням, віком.

2. Характеристика окремих гірських систем.

Прийом «Театралізація» (робота в групах)

«Жили-були гори...»

Завдання. Кожна група складає опис певного гірського масиву (за вибором

учителя), робить схематичний малюнок на плакаті та в ролях показує, дія

яких процесів впливала або продовжує впливати на формування цих гір.

Учитель перед початком роботи обов’язково знайомить з критеріями

оцінювання «театралізації». Це, безумовно, науковість, використання джерел

географічних знань, участь усіх членів групи, оригінальність підходу,

творчість.

101

Для «виходу» з гри можна запропонувати дітям скласти рядки вірша,

присвяченого горам, у стилі «синквей» (японське складання віршів). От

приклад одного з таких віршів про Карпати:

Карпати.

Круглі, зелені, горбисті.

Ростуть, вражають, надихають.

Карпати дуже гарні.

Завжди.


1. Прийом «Міні-практикум»

Позначення на контурній карті гірських систем світу.


1. Українські Карпати та Кримські гори за висотою належать до гір:

а) високих;

б) середніх;

в) низьких.

2. Найвищими горами у світі є:

а) Кавказькі;

б) Гімалаї;

в) Анди.

3. Молоді гори зазвичай мають вершини:

а) гострі;

б) округлі;

в) пласкі.

4. Переважну частину території України займають:

а) гори;

б) плоскогір’я;

в) рівнини.

5. На фізичній карті гори зображують відтінками кольору:

а) зеленого;

б) жовтого;

в) коричневого.

3. Прийом «Творча лабораторія» (продовження роботи в групах)

Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й визначте:

а) гірські системи, що відповідають областям складчастості;

б) період горотворення. Результати занесіть у таблицю.

Область

складчастості

Період

горотворення

Гірська

система

VI. Підсумки уроку

102


Рельєф поверхні Землі надзвичайно різноманітний. Найбільші його форми —

материки та западини океанів. На суші та дні океану виділяють дві основні

форми рельєфу: гори та рівнини. Гори й рівнини розрізняють за багатьма

характеристиками: за висотами над рівнем моря, віком, способом утворення

тощо. Територія України переважно рівнинна. На заході країни розташовані

середньовисотні гори Карпати, на півдні — Кримські гори.


§ 28.

Знайти в Інтернеті інформацію про походження Карпат і Кримських гір

Скласти кросворд, використовуючи назви гір.

УРОК 30

Тема. Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші

гори Світового океану.

Практична робота № 4 (закінчення).Позначення на контурній карті рівнин,

гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.

Мета: формування первинних уявлень про рельєф дна Світового океану;

поглиблення та систематизація знань про основні форми рельєфу Землі;

розвиток умінь колективної творчості, нестандартного мислення; виховання

інтересу до різних видів діяльності, вміння захищати власну думку.


Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, плакати, кольорові

маркери, фрагмент відеофільму про дослідження дна океану.




1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор» (за рівнинами та

гірськими системами світу)

(Робота з картами)

2. Прийом «Обмін кросвордами»

Учні обмінюються кросвордами, що підготували вдома, та розгадують їх.

3.* Прийом «Підготовка до мандрівки» (робота в групах)

Розробіть рекомендації щодо підготовки спорядження та правил поведінки

групі туристів, яка вирушає в маршрут у гори.



103

Людині властиве прагнення пізнати невідоме. Підкорення полюсів та

найвищих вершин, багатоденні переходи через пустелі та непрохідні лісові

хащі, вихід у космічний простір — усе це приклади невтомного пошуку

відкриття таємниць, які пропонує людству природа. Однак, незважаючи на

високий рівень розвитку людської цивілізації, величезні простори Світового

океану, в тому числі його дна, ще й сьогодні залишаються недостатньо

вивченими. (За можливості демонструє фрагмент відеофільму про вивчення

підводного світу.) За допомогою сучасної апаратури вдалося з’ясувати, що

рельєф дна Світового океану не менш різноманітний, ніж рельєф суші.

Уявімо собі ситуацію, що на дно океану зі спеціальним спорядженням

опустилися чотири групи дослідників: наукових теоретиків, художників,

письменників і допитливих учнів з екскурсоводом. Як розкажуть про рельєф

дна спеціалісти? Які запитання поставлять зацікавлені учні? Про це ми

дізнаємося через 20 хвилин.


1. Вивчення дна Світового океану. (Прийом «Кути»)

Групи учнів розміщаються по кутках класної кімнати. У цій грі учні

мають свободу вибору «кута», тобто групи та виду її діяльності. Учитель

інструктує кожну групу.

Група наукових теоретиків, використовуючи текст підручника,

повинна скласти стислий звіт про рельєф дна океану. Група художників

зображує рельєф дна океану на плакаті та коротко описує його. Група

письменників складає невеликий нарис про побачене на дні океану. А група

допитливих учнів повинна підготувати низку запитань, які вони поставлять

«екскурсоводу» під час підводної екскурсії.

2. Фізкультхвилинка

Для виходу із гри можна запропонувати дітям кілька вправ дихальної

гімнастики або просто потанцювати під музику.


1. Прийом «Прес-конференція»

Обговорення гри, найбільш вдалих виступів, рекомендації.

2. Прийом «Лови помилку картографа» — «Світлофор» (робота з

настінною фізичною картою світу та атласами)

Учитель (або учень) показує та називає рівнини, гори, вулкани, іноді

навмисно припускаючись помилки. Учні за допомогою карток висловлюють

свою згоду або незгоду.

3. Практична робота № 4 (закінчення).Позначення на контурній карті

рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.


Учні підбивають підсумки самостійно, відповідаючи на запитання вчителя

«Що нового для себе ви дізналися сьогодні на уроці?».

104

VIІ Домашнє завдання

§ 29.

Скласти розгорнутий план до тексту параграфа, виписуючи визначення

базових понять.

УРОК 31

Тема. Земні надра. Унікальні форми рельєфу та їх охорона

Мета: поглиблення та систематизація знань, отриманих на уроках про різні

форми рельєфу; формування знань про унікальні форми рельєфу Землі;

виховання бережливого ставлення до унікальних форм рельєфу Землі.


Обладнання: атласи, підручники, , фізична карта півкуль, додаткова

література до повідомлень, фотографії унікальних форм рельєфу.




Прийом «Бліц-опитування»

• З яких шарів складається материкова та океанічна земна кора?

•Що називають рельєфом?

•Які зовнішні процеси формують рельєф?

•Яким чином утворюються рівнини?

•Які чинники зумовлюють різноманітність гір?


Прийом « Приваблива мета »

Земля надзвичайно багата на унікальні за розмірами, зовнішнім

виглядом і походженням форми рельєфу. Серед них є величезні ділянки

земної поверхні і невеличкі, але всі вони не перестають дивувати людину.

Слово “унікальний” означає рідкісний, винятковий, один у своєму роді.

Унікальними об’єктами можуть бути окремі гори, мальовничі скелі, химерні

кам’яні останці, печери, відслонення, місця знаходження викопних решток

тощо. Сьогодні на уроці ми з вами познайомимся з унікальними формами

рельєфу Землі


1. Робота з підручником (фронтально).

Учні опрацьовують матеріал підручника на с. 104-106 про унікальні форми

рельєфу Землі .

Завдання. Виписати які унікальні форми рельєфу земної кулі відносяться до

першої та другої групи.

2. Перегляд презентації «Унікальні форми рельєфу Землі »

105

3. Прийом «Мої дослідження».

Короткі виступи учнів про унікальні форми рельєфу


Прийом «Власні приклади» (робота в групах або індивідуально)

Завдання

• За результатами власних спостережень складіть перелік унікальних форм

рельєфу своєї місцевості.

• За додатковими джерелами складіть опис однієї з унікальних форм рельєфу

України (за вибором).

3. Робота з фізичною картою України (робота в атласах)


Визначте, де розміщені унікальні форми рельєфу на території України


Наша планета багата на унікальні та неповторні за красою форми рельєфу. З

метою їх охорони та збереження створюють природоохоронні території.


§ 30.


УРОК 32

Тема. Літосфера (підсумковий урок)

Мета: систематизувати знання, уміння і навички учнів з теми «Літосфера»,

перевірити уміння учнів працювати з картами, додатковими джерелами

географічних знань, описувати основні форми рельєфу за картою і типовим

планом, з’ясувати знання основних понять з теми; виховувати почуття

колективізму, взаємоповаги, взаємодопомоги; виховувати любов до Землі.

Тип уроку: урок узагальнення і перевірки знань, умінь, навичок.

Обладнання: фізична карта світу, схема — малюнок гори, прапорці для

трьох команд, атласи, контурні карти, написи географічних назв з теми,

шпильки, карточки.



Урок проходить у вигляді турніру між трьома командами. Головне

завдання команди — першими виконавши правильно завдання, піднятися на

вершину гори. Гра включає в себе 9 етапів. Шлях сходження на гору

відмічається прапорцями. У команді шість учасників, інші учні класу в

«резервній команді» виконують під час уроку свої завдання.

II. Проведення турніру

Учитель. У серпні 1990 р. розпочалася програма «Прапор України — на

вершинах світу». Мета її полягає в піднесенні духовності нашого народу

через науково-спортивні експедиції. Девізом цієї програми є слова «Через

106

сходження на вершини гір — до вершин духовності». Перед вами малюнок

— схема гори, і сьогодні на підсумковому уроці за темою «Літосфера» ви

можете теоретично піднятись на вершину гори Мауна-Кеа і встановити свій

прапор. Та перш ніж почати сходження, послухаємо інформацію про гору.

Учень. Мауна-Кеа (Біла гора) — розташована на одному з Гавайських

островів. Висота її — 10 203 м, із якої 4 205 м вище рівня моря. Ті, хто

піднімався на неї, говорили про дивне почуття, пережите на вершині і на

гірських схилах серед південних морів. І при цьому рідко хто не згадав слова

Девіда Дугласа, який першим з білих людей піднявся на гору в січні 1824 р.

«Один день, проведений серед вулканів, коштує року життя».

1. Розминка

По черзі відповісти на запитання:

• Як називається земна кора під материками і під океанами?

• Яка потужність океанічної земної кори?

• Яка потужність материкової земної кори?

• Зі скількох шарів складається океанічна земна кора?

• Скільки шарів має материкова земна кора?

• Чим відрізняється материкова земна кора від океанічної?

• Який шар гірських порід відсутній в океанічній земній корі?

• Де потужність осадових порід більша: на материках чи під океанами?

• Де потужність базальтових порід більша?

• Як в океані називають рівнинні ділянки?

• Як називаються в океанах ділянки, що утворюються в місцях розсуву

літосферних плит?

• Як називається найдавніший материк?

2. «Чомучка»

• Чому утворилися Анди?

• Чому на сході Євразії багато островів і жолобів?

• Чому пемза і туф не мають кристалів, а граніт їх має, хоч вони всі

магматичного походження?

• Чому молоді гори Карпати мають округлі вершини?

• Чому вулкани Ельбрус і Казбек уважать згаслими?

• Чому кам’яне вугілля, залізну руду, пісок уважають корисними

копалинами?

Учитель. Команди встановили по другому прапорцю, і я думаю, що їм час

перепочити і послухати цікаву інформацію.

Учень. По території США, у штаті Каліфорнія, проходить велика тріщина в

земній корі — розлом Сан-Андреас. Смуга, що простяглася від узбережжя на

півночі від Сан-Франціско до Каліфорнійської затоки і йде в глибінь землі

приблизно на 16 км, являє собою межу двох тектонічних плит.

Північноамериканська і Тихоокеанська тектонічні плити труться одна об

одну, енергія тертя, що утворюється вздовж їх кордонів, виходу не

знаходить. Від того, в якій частині розлому скупчується така енергія,

залежить, де станеться і якої сили буде землетрус. За 200 років в Каліфорнії

107

сталося 12 великих землетрусів, під час катастрофи 1906 р. ділянки поверхні

вздовж розлому змістилися по висоті одна відносно іншої на 6 метрів.

3. Визначити координати найвищих вершин світу, заповнивши таблицю

(виконують три учні від резервних команд).

Після виконання завдання конкурсу учні здають свої роботи для перевірки

експерту і повторюють словник з теми «Літосфера» (літосфера, астеносфера,

літосферна плита, гейзер, цунамі, вивітрювання, ерозія, лава).

3. «Біла ворона»

У ряді слів знайти зайве:

а) магматичні, метаморфічні, рудні, осадові породи;

б) нафта, газ, глина, вугілля, сланець, торф;

в) пісок, глина, галька, графіт, сіль, крейда;

г) мармур, кварцит, гнейс, граніт, графіт;

д) вода, золото, вапняк, кальцит, кварц, алмаз;

е) граніт, глина, слюда, вапняк, вугілля.

4. «Конверт»

З допомогою булавок приколоти на німій фізичній карті географічні назви,

що знаходяться в конверті.

а) Карпати, Гекла, Фудзіяма, Етна, Декан, Месопотамія;

б) Ельбрус, Кавказ, Памір, Алтай, Тянь-Шань, Амазонська низовина;

в) Анди, Кіліманджаро, Кримські гори, Альпи, Піренеї, Везувій.

5. «Корисні копалини»

(допишіть логічний ланцюжок, продовживши ряд, назвавши групу корисних

копалин і їх використання).

Назва гір Вершина Координати

Гімалаї Джомолунґма

Карпати

Анди

Кордільєри

Кримські гори

Атлас

Альпи

Великий Вододільний

хребет

Аппалачі

Уральські гори

108

Учитель. Нам час відпочити і послухати ще одну інформацію.

Учень. Це найзнаменитіша гора Китаю — Тайшань (піднебесна гора).

Починаючи з ІІІ століття до цієї гори йшли паломники й імператори, щоб

поклонитись богам. До вершини гори веде 6 293 східці. На кожному з них

витесані тексти буддистської Сутри — лаконічних висловів. Серед написів є

напис, який свідчить, що гору відвідував Конфуцій. ООН проголосила гору

чудом світу, надавши їй статус народної пам’ятки. Побувати на Східній

вершині як символі Сонця і батьківщині всього живого мріє кожен китаєць.

6. «Задача»

а) Яка температура гірських порід на глибині 1 км, якщо температура на

поверхні +20 °С?

б) Температура в шахті досягає 50 °С. На якій приблизно глибині працюють

шахтарі, якщо на поверхні 0 °С?

в) Яка температура на дні шахти завглибшки 1550 м, якщо на поверхні вона -

6 °С?

У цей час два учні з «резервної команди» виходять до фізичної карти,

щоб по черзі за 2 хв показати географічні об’єкти, вивчені за темою

«Літосфера».

Учитель. Команди піднімаються ще на одну сходинку вище і готові

виконувати наступні завдання, але «резервна команда» теж не відстає від

основної команди і зараз до контурної карти виходять три учасники.

Протягом 2 хв. на контурній карті підписати якомога більше гір і рівнин.

7. «Опис»

Опис якого природного явища подано? Що ви про нього знаєте?

а) У небо злетів великий стовп попелу і газів, полетіло розжарене

каміння, почали виливатися потоки вогняної лави. Велика кількість пари

викликала дощ, який перетворив попіл на рідку грязь. Мовби казковий Змій

Горинич, вивергаючи дим і полум’я ревів, потім повільно, з легким шумом

рухався. Рух цей нагадував хід гусеничного трактора. Грязні сіро-бурі глиби

по 1,5-2 м в діаметрі рухались, перекочувались, насуваючись одна на одну.

Від потоку йшов сильний жар, крізь щілі між глибами тут і там світились

червоні вогники.

б) Свист, ревіння і гуркіт наповнюють повітря так, що не можна почути

власних слів, земля дрижить під ногами, з глибини долинають страхітливі

вибухи, летить у гору каміння, високі стовпи води шугають у перенасичену

109

парою атмосферу. Поступово колона води нижчає, шум слабшає, удари

грому стають глухішими, й уся маса води зникає в улоговині так само

несподівано, як і з’явилася. Через деякий час усе повторюється знову.

в) Земля гула глухо, стогнала, горбилась під ногами і дрижала,

утворюючи великі тріщини — немовби в глибині прокинувся і ворушиться

якийсь величезний черв’як, що віками дрімав. Сліпий, він повзе там, і в

темряві звиваються його мускули і рвуть кору Землі, скидаючи з неї будівлі

на людей і тварин...

8. «Розподіли об’єкти»

Заповніть таблицю відповідними цифрами.

1) Середньоросійська, 2) Анди, 3) Етна, 4) Кавказ, 5) Аравійське, 6)

Західносибірська, 7) Везувій, 8) Кордільєри, 9) Волинська, 10) Гімалаї, 11)

Скандинавські, 12) Гекла, 13) Альпи, 14) Причорноморська, 15) Декан, 16)

Аппалачі, 17) Амазонська, 18) Уральські, 19) Прикаспійська, 20)

Кіліманджаро, 21) Подільська, 22) Ельбрус, 23) Ключевська Сопка, 24)

Бразільське, 25) Котопахі.

Низовини Височини Плоскогір’я Гори Вулкани

6,14,17, 21, 19. 1, 9, 21. 5,15, 24. 20, 2, 4, 8,10,

11,13,16,18.

3, 7,12, 20, 22,

23, 25.

У цей період звучать запитання для резервної команди.

• Під впливом яких чинників змінюється рельєф планети?

• Що таке вивітрювання?

• Які види вивітрювання ви знаєте?

• Яку роботу виконують текучі води?

• На які групи поділяють гірські породи за походженням?

• Назвати рудні корисні копалини.

• Яку внутрішню будову має Земля?

• Які причини утворення ярів?

• Назвати найпоширеніший мінерал на Землі.

• Для чого людині потрібні вугілля, нафта, газ?

Учитель. До вершини залишився один етап, і тому я пропоную відпочити і

послухати цікаву розповідь.

Учень. У 50-х роках XIX ст. найвища вершина світу була відома на Заході

просто як пік XV. Індійці називали його Сагарматха — «небесна вершина, а

для тібетців це була Джомолунґма — «Мати — богиня Землі». Еверестом її у

1862 р. назвали англійці на честь сера Джорджа Евереста, генерал-

губернатора Індії, який шістьма роками раніше очолив експедицію, що

займалася нанесенням на карту Гімалаїв.

Учитель. Команди встановлюють прапорці перед вершиною, а на вершину

першою зійде та команда, яка виграє в перегонах.

9. «Перегони»

Протягом 1 хв. відповісти на запитання. Виграє та команда, яка матиме

більше правильних відповідей.

110

1) Назвати планетарні форми рельєфу. (Материки, океанічні западини)

2) Нерівності місцевості — це. (Рельєф)

3) Прилад, з допомогою якого визначають відносні висоти. (Нівелір)

4) Великі блоки літосфери, що повільно рухаються? (Літосферні плити)

5) Рух магми до поверхні планети. (Магматизм)

6) Руйнування гірських порід під впливом температур. (Вивітрювання)

7) Періодично фонтануючі гарячі джерела. (Гейзери)

8) Одна із внутрішніх оболонок земної кулі, яка залягає між земною корою і

ядром. (Мантія)

9) Кам’яна оболонка Землі. (Літосфера)

10) Речовина мантії. (Магма)

11) Верхня, тверда, холодна, дуже тонка оболонка нашої планети. (Земна

кора)

12) Пластична маса, по якій рухаються літосферні плити. (Астеносфера)

13) Процес перетворення гірських порід. (Метаморфізм)

14) Назвати паливну корисну копалину.

15) Вогнище землетрусу. (Гіпоцентр)

16) Місце на поверхні Землі, що міститься над вогнищем. (Епіцентр)

17) Високочутливий прилад, який фіксує найменші коливання земної кори.

(Сейсмограф)

18) Велетенські хвилі у морях, викликані підводним землетрусом. (Цунамі)

19) Шкала, якою користуються для характеристики землетрусів. (Ріхтера)

20) Канал, по якому піднімається магма. (Жерло)

21) Як називаються вулкани, про діяльність яких не збереглося ніяких

відомостей? (Згаслі)

22) Катастрофічні явища природи, коли магма виливається на земну

поверхню. (Вулканізм)

23) Руйнування поверхні водяними потоками. (Ерозія)

24) Піщані горби серповидної форми (бархани).

25) Найбільший діючий вулкан нашої планети. (Льюльяй-льяко)

26) Материк, на якому немає діючих вулканів. (Австралія)

27) Найдовша у світі печера в гіпсах. (Оптимістична)

28) Сполучення мінералів або скупчення одного у великій кількості в земній

корі. (Гірська порода)

29) Мінерали і гірські породи, які використовує людина. (Корисні копалини).

30) Найважча рідина на нашій планеті. (Ртуть)

31) Найпоширеніший метал у земній корі. (Алюміній)

32) Затоплені прибережні частини материків з глибинами від 0 до 200 м.

(Шельф)

33) Найдовша гірська система суходолу. (Кордильєри — Анди)

34) Зниження між гірськими хребтами. (Гірські долини)

35) Найбільша низовина на Землі. (Амазонська)

36) Підводні гори, що лежать на межах літосферних плит. (Серединно-

океанічні хребти)

37) Найтвердіший мінерал на Землі. (Алмаз)

111

38) Гірські породи, які утворюються в разі застигання магми. (Магматичні)

39) Які види роботи виконують вітер і вода. (Руйнівну, транспортну,

акумулюючу)

40) Швидкі розривні рухи літосфери. (Землетрус)

41) «Хвилі у гавані». (Цунамі)

42) Руйнування та зміни земної поверхні під впливом живих організмів.

(Органічне вивітрювання)

43) Найдавніший материк. (Пангея)

44) Вища точка України. (Говерла)

Учитель. Сьогодні на вершину Мауна-Кеа піднялись учасники ... команди.

Послухаємо повідомлення експерта про те, як працювала «резервна команда»

і кого наступного разу можна брати в основну команду.

ІІІ. Підведення підсумків уроку

УРОК 33

Тема. Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері

Мета: сформувати в учнів поняття про газову оболонку Землі, її склад,

будову, значення для живих організмів; продовжити формувати вміння

ведення календаря погоди, розвивати спостережливість, уміння створювати

образ явища; вдосконалювати вміння роботи з підручником; виховувати

інтерес до вивчення та пізнання навколишнього світу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, робочі зошити, технічні засоби навчання



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Проводимо короткий аналіз написання контрольної роботи учнями,

виконання додаткових завдань. Звертаємо увагу на характерні та не типові

помилки допущені при виконанні контрольної роботи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Чи знаєте ви, що люди нашої планети живуть на дні океану? Ні, не

океану у звичному розумінні, а «океану» повітряного, який турботливо та

надійно з усіх боків оточує Землю. І хоча цей «океан» невидимий, значення

його величезне, адже саме завдяки йому існує життя на нашій планеті.

Цей повітряний океан, непізнаний і загадковий, завжди надив людину. З

давніх-давен, схиляючись перед стихіями неба, людина створювала міфи та

легенди про всесильних і могутніх богів, що керували блискавками та

вітрами, дощами та снігопадами. Але в усі часи людина мріяла піднятися в

небо. Зразком для наслідування були птахи. Але всі намагання підкорити

повітряний океан за допомогою літального апарату з крилами, що махають,

виявлялися безуспішними. В Китаї та Японії намагалися піднятися на

112

повітряних зміях, на початку ХХ століття в Європі — на планерах і

дельтапланах. А от піднятися високо та здійснювати далекі польоти стало

можливим лише після створення братами Монгольф’є повітряної кулі. Навіть

сьогодні, понад 200 років потому, люди використовують повітряні кулі для

вивчення процесів, що відбуваються в повітряному океані, але головну

наукову роботу виконують тепер космічні апарати. Наукова назва

повітряного океану — атмосфера. Саме в атмосфері формуються погодні

явища, живуть організми, пересуваються транспортні засоби. Знання про

атмосферу дозволяє не лише передбачати погоду, але й запобігати її

негативним наслідкам, впливати на неї. На уроках теми «Атмосфера» ви

дізнаєтесь про різноманітні атмосферні процеси та явища, навчитесь

складати прогноз погоди, аналізувати дані спостережень, а головне —

дізнаєтесь, як людина може впливати на атмосферу.


1. Слово учителя

Оболонка, що оточує Землю і обертається разом із нею, називається

атмосферою. Висота її сягає кількох тисяч кілометрів, маса - 5,15 квадратиль

-йонів тонн (5,15 × 1015). Ми живемо ніби на дні повітряного океану.

Повітря прозоре, воно невидиме, ми його не помічаємо, але воно постійно

нагадує про себе. З повітря ми отримуємо необхідний для життя кисень, адже

за одну добу людина споживає близько 11 тисяч літрів повітря. Яке ж

значення для життя на Землі має повітря?

2. Прийом «Мозковий штурм»

- Поясніть, у чому полягає цінність повітряної оболонки планети


1.Обговорення мал.84 «Газовий склад атмосферного повітря» у підручнику

на с.109

2. Учні самостійно опрацьовують відповідний текст підручника на с.109,110

та складають перелік основних властивостей, які має повітря в тропосфері


1. Дослід. Щоб довести наявність цих газів у повітрі, проведемо досліди.

На столі, на спеціальній підставці, поставити запалену свічку і накрити її

пляшкою з відрізаним дном. Шийка пляшки залишається відкритою, і учні

спостерігають

яскраве горіння свічки. Потім учитель закриває шийку пляшки пробкою,

горіння послаблюється, полум’я свічки поступово слабшає. Не давши

полум’ю погаснути, вчитель відкриває шийку пляшки, і полум’я знову стає

яскравішим.

2. Обговорення результатів досліду

• Чому при закритій шийці пляшки полум’я починає гаснути?

(Якщо учням важко відповісти, слід звернути увагу на те, що під час горіння

свічки через шийку пляшки поступає постійно свіже повітря, а якщо її

закрити, надходження повітря припиняється і свічка гасне.)

3. Висновок

113

- Отже, в повітрі є речовина здатна підтримувати горіння. Ця речовина —

кисень

5. Фізкультхвилинка

Від кожного ряду запрошується по два учасники конкурсу силачів. Вони

отримують по одній повітряній кульці, за допомогою якої мають довести,

що повітря здатне стискатися і має пружність. (Один учасник надуває, а

інший намагається її роздавити.)

6. Прийом « Проблемне питання»

Щоб пояснити наступну властивість повітря, давайте спробуємо пояснити:

• Чому вікна в будинках роблять з подвійними рамами?

• Чому взимку в шубі тепліше, ніж в осінньому одязі?

(Діти пропонують свої варіанти відповідей.)

7. Продовження роботи з підручником

Опрацювати текст підручника на с.111,112 та мал.86 «Будова атмосфери»

8. Робота в зошиті

(Записати у зошит вміст кисню в атмосфері пошарово)

Тропосфера – до 18 км, 80% кисню, формується погода та хмари.

Стратосфера – до 50 км, 20% кисню, низька температура, літають космічні

кораблі, літаки.

Озоновий шар (в стратосфері) – захищає Землю від шкідливого сонячного

ультрафіолетового випромінювання.

Мезосфера – поступово переходить у відкритий космос, саме тут ми можемо

спостерігати спостерігаються полярне сяйво.

V. Закріплення знань і умінь учнів

1. Інтуїтивний ринг «Хто перший». Робота в групах

Об’єднуємо клас в групи по рядах і пропонуємо виписати та співставити по

оболонках Землі основні терміни та поняття :

(літосфера, пар, сфера, мармур, атмосфера, азот, магма, кисень, тропосфера,

озон, газоподібний, астеносфера, повітря, вуглекислий газ, твердий, полярне

сяйво)


• Від ультрафіолетової радіації живі організми оберігає... (Озоновий шар)

• Найбільша частка атмосферного повітря припадає на газ... (Азот)

• Нижній шар атмосфери називають... (Тропосферою)

• Озоновий шар знаходиться в... (Стратосфері)

• Найпотужнішим шар тропосфера є на... (Екваторі)

• У тропосфері температура з висотою... (Знижується)

3*. Прийом «Географічний практикум»

Відомо, що в тропосфері температура повітря з висотою знижується на 6 °С

на 1000 м. Обчисліть температуру за бортом пасажирського лайнера, що

114

летить на висоті 10 тис. м, якщо температура повітря біля поверхні Землі

становить +15°С.


Прийом «Уявний мікрофон »

Учні передають один одному мікрофон і відповідають на запитання

1. Що нового ви дізнались на уроці?

2. Що найбільше зацікавило?

3. Що викликало ускладнення?


§ 31.

Знайти в Інтернеті інформацію про основні способи вивчення атмосфери.

УРОК 34

Тема Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього коливання.

Карта ізотерм. Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання

температури повітря. Способи регулювання температури повітря в домашніх

умовах. Практичніа робота №5 (початок).Розв’язування задач на зміну

температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості.

Мета: формування знань про температуру повітря та причини її змін;

розвиток первинних практичних навичок аналізування та обробки

результатів спостережень, використання знань математичної науки;

підведення учнів до розуміння важливості спостережень за температурою

повітря в різних місцях Землі.


Обладнання: атласи, підручники, календарі погоди, настінна карта півкуль,

термометр.





• Який склад має повітря атмосфери?

• Які шари виокремлюють в атмосфері Землі залежно від температури та

щільності повітря?

• Яке значення має наявність атмосфери для планети?

• Чому необхідно вивчати процеси, що відбуваються в атмосфері?

• Які способи вивчення атмосфери вам відомі?



115

Учитель. Про те, для чого потрібен термометр та як саме вимірюють

температуру повітря, вам відомо з ранніх літ. На минулому уроці ви

дізналися, що температура змінюється з висотою. Слухаючи прогноз погоди,

ви, напевно, звернули увагу на те, що температура повітря в різних районах

Землі відрізняється в один і той же час. А чи зможете ви пояснити, чому?



На дошці записуються всі можливі варіанти відповіді на питання, поставлене

під час мотивації.

2. Прийом «Вибір головного»

Аналізування запропонованих відповідей, виключення неправильних,

неточних; формулювання залежності температури від кута падіння сонячних

променів, тобто від широти місцевості.



І група

Опрацювати матеріал підручника на с.115 та з’ясувати чому змінюється

температура повітря протягом доби.

ІІ група

Опрацювати матеріал підручника на с.117,118 та з’ясувати, як і чому

змінюється температура повітря протягом року.


3. Виступи груп


Проаналізуйте графіки річного розподілу температури за мал.91

підручника . Визначте максимальні і мінімальні значення температури, а

також її амплітуду, що характерні для різних типів річного розподілу

температури повітря


1. Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Побудуйте графік добового ходу температур, обчисліть середню

добову температуру та добову амплітуду коливань температур,

користуючись наведеними даними.

Час вимірювання,

год

0 3 6 9 12 15 18 21

Температура, t °С –2 –4 –5 –2 0 +3 +2 +1

116

Завдання 2. Користуючись даними календаря погоди, побудуйте графік

місячного ходу температур (на вибір), обчисліть середню місячну

температуру та місячну амплітуду температур.

Завдання 3.

Задача

Над узбережжям Чорного моря летить літак на висоті 6 км. Температура за

бортом літака — –18 °С. Якою є температура в цей момент на березі моря?

Розв’язання

1) Відомо, що на 1 км підйому температура повітря знижується на 6 °С.

Обчислюємо різницю в температурах на висоті 6 км та узбережжі:

6 км * 6 °С = 36 °С.

2) Обчислюємо температуру на узбережжі:

–18 °С + 36 °С = +18 °С


Від яких іще причин, крім кута падіння сонячних променів, залежить

температура повітря певної території?



• Найважливішою характеристикою стану погоди є температура. Для її

вимірювання використовують термометр.

• Показники температури залежать від кута падіння сонячних променів і

багатьох інших причин.

• Для аналізу спостережень за температурою будують графіки зміни

температури протягом доби, місяця, року, обчислюють середню температуру

та амплітуду коливань температур.


§ 32-33.

За кліматичною картою в атласі визначити місця на Землі, де найбільш

спекотно та найбільш холодно, і пояснити причини таких температурних

особливостей.

Написати твір-мініатюру «Подорож від екватора до полюса».

УРОК 35

Тема. Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфері.

Вимірювання атмосферного тиску.

Практичніа робота №5 (продовження).Розв’язування задач на зміну


Мета: формування знань про атмосферний тиск і причини його змін;

ознайомлення з улаштуванням барометра та принципами його роботи;

117

сприяння розумінню важливості спостережень за показниками атмосферного

тиску для складання прогнозів погоди.


Обладнання: атласи, підручники, барометр анероїд, склянка, вода, папір.




1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Учні обмінюються твором - мініатюрою «Подорож від екватора до полюса».

написаним вдома.

2. Прийом «Естафета» (робота по рядах)

Кожна пара учнів відповідає на одне запитання картки та передає її далі.

Картка 1

1. Найвища температура за останній період називається

_________________________________________________________________

2. Над тропосферою розташований наступний шар —

________________________________________________________________

3. 22 червня — день

___________________________________________________

4. Теплові пояси, в яких упродовж усього року спостерігаються низькі

температури

повітря_________________________________________________

______________________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 грудня,—

_______________________________________________________________

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря також

залежить від тривалості

__________________________________________________________________

Картка 2

1. Найнижчу температуру за певний період називають

__________________________________________________________________

2. В атмосфері на висоті 20–50 км знаходиться

__________________________________________________________________

4. Теплові пояси, в яких чітко простежується зміна чотирьох пір року,—

__________________________________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня,—

__________________________________________________________________

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря залежить

також від характеру

__________________________________________________________________

118


Учні обмінюються картками та, аналогічним способом передаючи картку по

ряду, здійснюють перевірку.



Наллємо повну склянку води, накриємо її аркушем паперу та швидко

перекинемо. Прибираємо руку та бачимо, що вода зі склянки не виливається.

Чому?



Атмосферний тиск — сила, із якою повітря тисне на земну поверхню.

Атмосферний тиск безперервно змінюється. Величина атмосферного тиску

залежить переважно від температури повітря та висоти місцевості над рівнем

моря. Тиск повітря вимірюють за допомогою барометрів у міліметрах ртутного

стовпчика або в мілібарах (1 мм тиску відповідає 1,33 Мб).

На картах тиск показують ізобарами — лініями, які з’єднують точки з од-

наковим тиском біля земної поверхні.

З підняттям повітря розріджується, тиск його зменшується (в нижній тро-

посфері приблизно на 10,5 мм ртутного стовпчика на кожні 100 м підйому).

За нормальний атмосферний тиск прийнято вважати тиск ртутного стовпчика

висотою 760 мм за температури 0 °С на широті 45° на рівні моря.


- Що таке атмосферний тиск ?

- Чому ми не відчуваємо цього тиску?

- Який нормальний атмосферний тиск на широті 45° на рівні моря?


1)Опрацювати матеріал підручника і з’ясувати, як і за допомогою чого

можна виміряти атмосферний тиск

2) Робота в групах

Прийом «Дерево рішень»

Кожна група намагається самостійно розгадати принципи роботи барометра.

3) Аналіз рішень груп і вибір оптимальних варіантів.

4) Робота за мал.95 на с.123 «Розподіл атмосферного тиску на Землі».


1. Прийом «Свої приклади» (робота в парах (групах))

Завдання. Наведіть свої докази того, що атмосферний тиск існує.

119


Задача. Якою є відносна висота гори, якщо на її вершині атмосферний тиск

дорівнює 550 мм рт. ст., а біля підніжжя — 750 мм рт. ст.?

Розв’язання

1) Обчислюємо різницю тисків біля підніжжя та на вершині:

750 — 550 = 200 (мм рт. ст.).

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому вгору тиск знижується приблизно на

10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м — 10 мм рт. ст.

х м — 200 мм рт. ст.

x =100*200/10 = 2000 (м)



За допомогою умовного мікрофона учні відповідають на запитання, що

нового дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці.


§ 34.

На аркуші паперу формату А4 зробити «шпаргалку» за текстом

параграфа.

Знайти в Інтернеті відповідь на питання: що таке монгольф’єр, як він

обладнаний, коли вперше був випробуваний.

Скласти задачі на визначення атмосферного тиску на різній висоті.

УРОК 36

Тема. Вітер: причини виникнення, напрям, сила, швидкість, їх визначення за

допомогою сучасних приладів та на око (візуально). Місцеві вітри.

Мета: формування знань про вітер і причини його утворення; розвиток

навичок визначення напрямку та сили вітру, будування та аналізування рози

вітрів; сприяння розумінню учнями важливості спостереження та вивчення

вітрів.


Обладнання: атласи, підручники, модель флюгера.




Прийом «Вірю — не вірю»

• Чи вірите ви в те, що за допомогою барометра можна не лише виміряти

атмосферний тиск, але й визначити висоту місцевості?

120

• Чи вірите ви в те, що на вершині гори тиск менший, ніж біля її підніжжя?

• Чи вірите ви в те, що нагріте повітря легше за холодне?

• Чи вірите ви в те, що повітря переміщається з областей низького тиску в

область високого?

• Чи вірите ви в те, що зміна температури й тиску є причиною постійного

переміщення повітря?



Пам’ятаєте мультфільм про Вінні-Пуха та П’ятачка та їх бесіду про

причини вітру? Вінні-Пух стверджував, що вітер піднімається тому, що

дерева махають своїми гілками. Ні, заперечите ви, якраз навпаки! А який же

тоді вічний двигун приводить у рух повітря? Та як пояснити, що таке вітер?



1)На дошці записуються всі можливі варіанти відповіді на питання,

поставлене під час мотивації

2)Аналіз запропонованих варіантів, формулювання остаточного визначення

вітру.


Вітер — де рух повітря в горизонтальному напрямку. Утворення вітру

спричинено нерівномірним розподілом атмосферного тиску над земною

поверхнею.Вітер завжди дме з області підвищеного тиску в область пониженого

тиску.

Вітер характеризується швидкістю,силою та напрямком. Швидкість вітру

вимірюється в метрах за секунду. Чим більше різниця між тиском, тим вітер

сильніший. Швидкість вітру можна визначити за допомогою анемометра.

Сила вітру оцінюється в балах від 0 до 12 (шкала Бофорта) залежно від

наслідків дій вітру на земній поверхні (наприклад,

0 балів — штиль, 12 балів — ураган).

Напрямок вітру визначається за допомогою флюгера та називається за

положенням тої сторони горизонту, звідки дме вітер (наприклад, з півдня-

південний вітер). Напрямок вітру змінюється залежно від зміни атмосферного

тиску.


Демонстрація макета флюгера (якщо відсутній — зображення в підручнику)

Напрямок вітру визначається за допомогою флюгера та

називається за положенням тої сторони горизонту, звідки дме вітер

(наприклад, з півдня- південний вітер). Напрямок вітру змінюється

залежно від зміни атмосферного тиску.


121

а) опрацювати матеріал підручника § 35 на с. 125,126 і з’ясувати, які вітри є

місцевими

б) аналіз мал. 99 на с. 126 «Утворення денного і нічного бризу» в

підручнику;


Проаналізувати розу вітрів за мал. 98 у підручнику і визначити, вітри

яких напрямків спостерігаються частіше, а яких - рідше. Повторюваність

вітрів яких напрямків однакова?



Завдання. Побудуйте та проаналізуйте розу вітрів за даними, наведеними в

таблиці.

Напрямок

вітру

Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх Штиль

Тривалість,

дні

10 1 1 3 2 2 4 4 3

VI. Підсумок уроку Учні відповідають на запитання.

• Що таке вітер?

• Назвіть головну причину утворення вітру.

• Чому необхідно спостерігати та вивчати вітри?


§ 35

Користуючись календарем погоди, скласти розу вітрів одного з місяців.

Зробити висновки про переважання вітрів певного напрямку.

УРОК 37

Тема. Вода в атмосфері: випаровування, абсолютна і відносна вологість

повітря, зміни вологості повітря залежно від температури. Способи

регулювання вологості повітря в домашніх умовах.

Практична робота №5 (закінчення).Розв’язування задач на зміну


Мета: формувати в учнів уявлення про воду та водяну пару в атмосфері, про

відносну й абсолютну вологість повітря, навчити визначати показники

вологості повітря, користуватися гігрометром; розвивати спостережливість;

виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.


Обладнання: підручник, атлас, для дослідів: пляшка без дна, колба, склянка

.

122



II. Перевірка домашнього завдання


1. Учитель об’єднує учнів у дві групи, кожна з яких отримує завдання

Перша група. Намалюйте схему утворення нічного бризу, поясніть малюнок.

Друга група. Намалюйте схему утворення денного бризу, поясніть малюнок.

2. Учитель зачитує інформацію, після чого пропонує учням скласти причинно-

наслідковий ланцюжок.

Окремі вчені стверджують, що на окраїнах великих міст можна спостерігати

так званий «міський» бриз, але дме він завжди від міських окраїн до центру.

Поясніть, як утворюється цей вітер.

Зразок ланцюжка: центральна частина міста — скупчення будинків — скупчення

територій, вкритих асфальтом — скупчення автомобілів — спалювання палива

— підвищення температури повітря — область низького тиску — вітер.


1. Вступне слово вчителя

Із багатьох причин людей щодня цікавить погода,тобто стан нижнього

шару атмосфери в певний час і в певному місці. Основними

характеристиками погоди є температура і вологість повітря, атмосферний

тиск, напрямок і швидкість вітру, хмарність і кількість опадів.

Саме про одну зі складових погоди — воду в атмосфері: випаровування,

вологість повітря, зміни вологості повітря, способи регулювання вологості

повітря в домашніх умовах ми будемо з вами говорити на сьогоднішньому

уроці.

2. Прийом «Географічний кінозал»

Учитель організовує перегляд мультфільму «Звідки береться пара» з

подальшим обговоренням

3. Прийом «Евристична бесіда»

1. Поясніть, як потрапляє водяна пара до атмосфери.

2. У якому шарі атмосфери міститься майже вся водяна

3. Чи спостерігали ви коли-небудь туман? Де це відбувалося та за яких

погодних умов?

4. Що ви знаєте про утворення туману?


1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Ви вже знате, що вода — це унікальна речовина.

У чому полягає її унікальність? У якому стані на відміну від інших

речовин може перебувати вода?

Вода може перебувати в газоподібному стані у вигляді водяної пари, яка

завжди присутня в атмосфері. Ми її не бачимо, тому що вона прозора.

Надходження пари до атмосфери зумовлюється випаровуванням води з

123

поверхні водойм, ґрунту, рослин. Цей процес можна спостерігати під час

досліду. Для цього потрібно налити у два блюдця по одній чайній ложці

води. Одне блюдце поставимо на освітлене сонцем місце, друге у тіні. Через

певний час вода зникне спочатку з першого, потім із другого блюдця.

Поясніть, чому зникла вода.Чому вона зникла саме в такій послідовності — спочатку з

блюдця, що стояло на сонці, а потім із другого блюдця?

Вода не зникла, вона випарувалася, тобто перейшла в газоподібний стан

— невидиму пару і перебуває в атмосфері, що нас оточує.


Учні опрацьовують матеріал підручника на с.128-130 § 36 про абсолютну й відносну вологість повітря , після чого виконують завдання.

1) Дайте визначення понять «абсолютна та відносна вологість повітря» та запишіть

ці визначення у зошит.

2) Чому в природі існує насичене і ненасичене водяною парою повітря ?

Наведіть приклади такого повітря.


Використовуючи дані діаграми (мал. 101), дослідіть особливості

максимального вмісту водяної пари в повітрі за різних показників погоди.


Восени, коли вмикають опалення, вдома та в школі стає тепло, але дуже сухо.

Якщо повітря не зволожувати, то не тільки діти, а й дорослі можуть мати

проблеми з... носом! Чи не звертали ви увагу, що саме взимку ми частіше хворіємо

на риніт? Занадто сухе повітря шкодить і носу, і горлу.

Відносна вологість повітря в приміщеннях повинна становити не менш ніж

40- 60 %. Під час опалювального сезону вологість може знизитись навіть до 20 %.

Для підвищення вологості повітря в приміщенні недостатньо лише провітрювати

його. Необхідно придбати зволожувач, завдяки якому найлегше підтримати

оптимальну вологість повітря в кімнаті.

Також варто скористатися старим перевіреним способом зволоження —

покласти на батарею чисті мокрі рушники з товстої тканини.Додатково можна

поставити поруч із кожною батареєю півлітрову бабночку з водою.

5.Прийом « Проблемне питання »

1). Які домашні прилади для регулювання вологості повітря ви знаєте? Які з них є

у вас вдома? Як вони працюють? Що вони роблять із повітрям у вашій оселі?

2). Чому в жаркий літній день із кондиціонерів крапає вода? Звідки вона береться?

3). Чому влітку рекомендують поливати домашні квіти частіше, а взимку —

рідше?

(Учні під керівництвом учителя роблять висновок щодо необхідності регулювати

вологість повітря в домашніх .умовах.)



124

Задача 1. За температури –20 °С абсолютна вологість повітря дорівнює

0,55 г/м3. Обчисліть відносну вологість повітря.

Розв’язання 1) За таблицею визначаємо, чому дорівнює абсолютна вологість повітря

за наведеної температури у стані насичення: 1 г/м3.

2) Складаємо пропорцію:

1 г/м3 — 100 %

0,55 г/м3 — х %

x = 100 %= 55 %

Задача 2. За температури +27 °С відносна вологість повітря — 33 %.

Обчисліть абсолютну вологість повітря.

Розв’язання 1) За таблицею визначаємо абсолютну вологість повітря за наведеної

температури у стані насичення: 26,1 г/м3 .

2) Складаємо пропорцію:

26,1 г/м3 — 100 %

х г/м3 — 33 %

x = = 87 (г/м3 )




1. Що нового ви дізнались на уроці?

2. Що найбільше зацікавило?

3. Що викликало ускладнення?


§ 36.

Скласти діаграму хмарності за календарем спостережень на один будь-

який місяць. Скласти п’ять тестових запитань до тексту параграфа.

УРОК 38

Тема. Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

Мета: формувати знання про відмінності в утворенні хмар і туману, вчити

розрізняти форми хмар та ступінь хмарності; розвивати спостережливість та

практичні навички для складання прогнозу погоди; виховувати естетичне

сприйняття навколишнього світу та інтерес до проведення спостережень за

станом погоди

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник , схема «Утворення хмар», ілюстрації та малюнки з

зображенням хмар, мультимедійне обладнання ,відеофрагменти.




125

Прийом «Евристична бесіда »

- Про які зміни погоди найближчим часом свідчить різке зниження

атмосферного тиску?

- Згадайте, в яких агрегатних станах може перебувати вода?

- За яких умов вода з рідкого стану переходить у газоподібний та

навпаки.

- Звідки в атмосфері береться водяна пара?



Вам доводилось милуватися вигадливими формами хмар? Вони

постійно змінюються: нагадують то казкові палаци з баштами та банями,

то череду білих овечок, то мазки та штрихи невідомого художника з буйною

фантазією. Іноді вони тонкі та прозорі, а іноді — важкі й низькі. З таких

важких темних хмарин часто йде дощ, а то й злива. А після дощу

утворюються калюжі, де можна пускати човники, можна стрибати через

калюжі, а то й просто в них... Але ось пригріло сонечко, небо ясне, а калюжі

зникли.

Куди вони зникли? І як знову з’явилися на небі хмари? Чи можна,

спостерігаючи за хмарами, передбачати зміни погоди?

Ви зможете відповісти на ці запитання сьогодні на уроці.



Перегляд відеофрагмента про хмари з подальшим обговоренням

2. Робота за схемою «Утворення хмар»

- Як змінюється температура повітря з висотою?

- Чому буде дорівнювати температура повітря на висоті 4 км?

- Яка кількість води може міститися при температурі 20°С? 0°С?

- Яка причина утворення хмар ?


Хмара – це скупчення крапель води. За температури нижчої 0°С хмара

складається з кристаликів льоду. Метеорологи нараховують кілька десятків

різних видів хмар. Частіше за все на небі ми бачимо купчасті, шаруваті і

перисті хмари. .


1)Опрацювати текст підручника § 37 с.132,133, розглянути ілюстрації та

фотографії із зображенням хмар

2) Використовуючи текст підручника та мал. 105 «різноманітність хмар»,

охарактеризуйте різні види хмар. Результати запишіть у таблицю

Назва Висота

утворення

Зовнішній

вигляд (мал.)

Які опади

приносять

Яку погоду

свідчать

Перисті

126

Шаруваті

Купчасті

5. Продовження розповіді вчителя

Спостереження за хмарністю ведеться на око. Хмарність вимірюється в

балах за десятибальною системою. Наприклад, 0 балів — небо ясне, 3 бали —

30% небосхилу вкрито хмарами, 10 балів — все небо закрите хмарами.

Найбільша хмарність спостерігається в приекваторіальних районах, найменша

— над тропічними пустелями.

Хмарність дуже впливає на температуру повітря, тому що хмари

затримують тепло, яке випромінюється землею і відбивають велику кількість

сонячних променів. Тому в похмурий літній день буває прохолодніше, ніж у

ясний, а ясної ночі — холодніше, ніж похмурої.

Наприкінці кожного місяця дані хмарності обробляються і будується

кругова діаграма хмарності.



Побудуйте діаграму хмарності за вересень, використовуючи дані ваших

спостережень

Розповідь вчителя

У вересні 30 днів. 10 днів небо було ясним, 12 днів спостерігалася

змінна хмарність, 8 днів — суцільна хмарність.

Викреслюємо коло. Відомо, що величина кола 360°. Знайдемо, яку

частину кола (в градусах) становлять 10 днів, 12 днів, 8 днів. Складемо

пропорції:

30 д.— 360 30 д.— 360° 30 д.— 360°

10 д.— х 12 д.— х 8 д.— х

Обчислимо

10 д.— 120° 12 д.— 144° 8 д.— 96°

За допомогою транспортира відкладемо ці кути і позначимо стан хмарності.




- Чим відрізняється утворення хмар і туману?

- Назвіть риси відмінності видів хмар.

- Що таке хмарність? Як її визначають?

- Від чого залежить хмарність? На які показники погоди вона впливає?


§ 37.

Підготувати повідомлення про особливості погоди окремих територій

земної кулі

127

УРОК 39

Тема Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, способи

вимірювання. Карта розподілу опадів

Мета: поглиблення та систематизація знань про види атмосферних опадів;

формування знань про особливості опадів та закономірності їх розподілу на

території Землі; розвиток навичок характеризувати різноманітні види опадів

та умови їх утворення; виховувати інтерес до проведення спостережень за

станом погоди


Обладнання: підручники, атласи, опадомір, снігова рейка




1. Прийом «Естафета» (по рядах)

Картки для естафети

Картка 1

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора,—

__________________________________________________________________

2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий —

__________________________________________________________________

3. Найнижче розташовуються хмари

__________________________________________________________________

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску —

__________________________________________________________________

5. Тепловий пояс між тропіками та полярними колами —

_________________________________________________________________

Картка 2

1. Постійні вітри помірних широт — ____________________________

2. Повітря, що містить максимально можливу кількість водяної пари,

називають

____________________________________________________________

3. Дуже різноманітні та вигадливі за формою хмари —

_________________________________________________________________

4. Прилад для визначення напрямку вітру —

__________________________________________________________________

5. Тепловий пояс між Північним і Південним тропіками — _____________

128

__________________________________________________________________

Картка 3

1. Вихрові області зі зниженим тиском у центрі —

__________________________________________________________________

2. Процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний —

__________________________________________________________________

3. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на нитки,—

__________________________________________________________________

4. Прилад для вимірювання відносної вологості —

__________________________________________________________________

5. Тепловий пояс за полярним колом —

__________________________________________________________________


Завдання. Складіть визначення понять, використовуючи наведені нижче

слова.

• Вітер, повітря, в, це, горизонтальний, рух, напрямок.

• Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

• Такі, що мають, це, повітряні маси, властивості, однорідні, частини

тропосфери.



Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре

відомі. Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води.

Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і не насичене

водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії

атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну

вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг —

вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати

причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які

вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці?

На це запитання ми маємо знайти відповідь на сьогоднішньому уроці.



Ви знаєте, що хмари складаються з крапельок води або кристаликів льоду.

Поки вони малі (менші за 0,05 мм в діаметрі) і легкі, їх підтримують висхідні

потоки повітря. Укрупнюючись, льодинки або крапельки води випадають на

землю у вигляді опадів: дощу, граду, снігу. Воду, що випадає на земну

поверхню в рідкому або твердому стані, називають атмосферними опадами.

129

Кількість випадаючих опадів залежить від вологості повітря: чим вона

більша (тобто чим ближче повітря до стану насиченості), тим ймовірніше

випадання опадів. Під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90 %.


Прочитати в § 38 підручника (с.134-136) текст про утворення дощу, снігу,

граду.

Дати відповіді на запитання:

1. За якої умови з хмар випадає сніг і град?

2. Що таке град?

3. Як утворюється град?

4. Чому град випадає тільки в теплу пору року ?

3. Продовження розповіді вчителя

Дощ, сніг, град — це опади, які випадають з хмар. Такі атмосферні

явища, як роса, іній, ожеледь, паморозь, туман, виділяються безпосередньо з

насиченого повітря, яке стикається з охолодженою поверхнею землі, рослин,

будов. Відбувається конденсація водяної пари в крапельки води.

Характер випадання опадів різниться залежно від температури повітря,

вологості, видів хмар, швидкості вітру. Опади бувають обложні (дуже тривалі),

зливові (сильні короткочасні), ті, що мрячать (маленькі крапельки води).

Для вимірювання кількості опадів на метеорологічних станціях

використовують опадомір.

Опадомір являє собою циліндричне металеве відро діаметром 20 см. До

опадоміру вставлена діафрагма, що запобігає випаровуванню води. Нижче за

діафрагму розташований носик для вилиття води в спеціальну вимірювальну

склянку з поділками. Опадомір встановлюють на стовпі висотою 2 р. Для того

щоб взимку вітер не видував сніг з опадоміру, прилад огороджують. Опадомір

знімають 2 рази на добу: о 7 годині і о 19 годині. Кількість опадів за добу

обчислюють складанням даних двох вимірювань.

У зимовий період проводять снігомірну зйомку. Вона необхідна для

прогнозування весняної повені. Для вимірювання висоти сніжного покриву

використовують снігомірну рейку — планку, на яку нанесені сантиметрові

поділки. Снігомірна рейка встановлюється строго вертикально. Відлік ведеться

від поверхні ґрунту до поверхні снігу. За допомогою особливого приладу

обчислюється запас води в сніжному покриві.

4. Прийом «Географічний практикум »

Побудуйте стовпчасту діаграму «Розподіл опадів за місяцями»

Розповідь учителя

Для того щоб обчислити кількість опадів, що випали за місяць, необхідно

скласти їх кількість за кожен день місяця. Відповідно, суму опадів за рік

знаходять складанням кількості опадів за кожен місяць.

Стовпчаста діаграма будується в координатній площині. На осі абсцис

відкладаються місяці, на осі ординат — кількість опадів у мм в масштабі.

Кожного місяця на діаграмі в масштабі будується совпчик висотою ,відповідною кількості опадів , що випали. Після побудови діаграми знаходять суму опадів за рік

130

.

Місяці С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г

К-ть

опадів 10 15 23 35 65 90 892 140 120 55 30 20



1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опадів, а в

областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у

приміських районах?


1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та «сухі»

райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість

опадів, що випадає у вашій місцевості.

VI. Підсумки уроку


Обговорення результатів роботи.


§ 38.


Випереджальне завдання (окремим учням): підготувати повідомлення за

темою «Як складають прогнози погоди».

УРОК 40

Тема. Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у

своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.

Мета: поглиблення та систематизація знань про погоду та її елементи;

формування практичних умінь характеризувати різні типи погоди,

пояснювати причини зміни погоди; сприяти усвідомленню важливості

складання точних прогнозів погоди; розвиток навичок аналізу спостережень

за погодою та народних прикмет.


Обладнання: підручники, атласи, синоптична карта.




131

1. Прийом «Так — ні»

Учитель або один із учнів загадують одне з понять теми, решта учнів

намагаються відгадати його за допомогою навідних питань.

2. «Назвіть зайве поняття» та поясніть свій вибір.

• Роса, дощ, сніг, злива. (Наведені опади в рідкому стані)

• Роса, дощ, град, злива. (Наведені опади випадають із хмар)

• Роса, іній, дощ, туман. (Наведені опади випадають з повітря)

3. Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Завдання

Один освічений фермер, використовуючи маленький легкий літак, займався

засіванням хмар, викликаючи рясні дощі для збільшення врожаю овочів.

Розіграйте сценку, яка демонструє реакцію його близьких та віддалених

сусідів на ці дії.

Підказка. «Засівання хмар» — розпилення у хмарах речовин, що викликають

дощ або йому запобігають.


Прийом «Фантастична добавка»

Цікаво, якою буде погода завтра? у неділю? влітку? Зазвичай,

намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже саме там,

у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та

мінливого, ніж повітря, що утворює атмосферу. До того як вчені відкрили

таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою

тварин, станом рослин. Сьогодні вчені, які займаються прогнозуванням

погоди, мають цілий арсенал новітньої техніки, за допомогою якої

проводяться спостереження за мінливим станом атмосфери. Відомий учений-

хімік Дмитро Іванович Менделєєв говорив: «Атмосфера — велика

лабораторія погоди». «Екскурсію» до цієї лабораторії ви вже здійснювали

неодноразово. Ви знаєте, де народжуються атмосферні опади, чому дме

вітер, як змінюється атмосферний тиск та багато іншого. Тож давайте

з’ясуємо, як у цій лабораторії народжується погода, чому вона така мінлива,

як за нею спостерігають та як на неї впливають.


1.Прийом «Мозковий штурм»

а)Усі ключові слова, пов’язані з поняттям «погода», записуються на дошці.



доходять єдиної думки щодо визначення поняття «погода». Варіанти

четвірок заслуховуються, і після обговорення узагальнений варіант

записується в зошити. (Прийом «2 → 4 → всі разом»)


132

- Які елементи характеризують погоду? Заповнення схеми.


Опрацювати матеріал підручника на с. 140,141 і з’ясувати, скільки

існує різних погод


Використовуючи дані власних спостережень за погодою та ті, що є в

інших джерелах інформації про погоду (радіо, телебачення, газети, Інтернет),

скласти характеристику погоди свого населеного пункту за останню добу.



• Чому прогнози погоди передають кілька разів на день по радіо та

телебаченню?

• Чому погода змінюється?

• Чому для складання прогнозів погоди діє Світова мережа метеорологічних

станцій?

• Чому зміни погоди можуть вплинути на самопочуття людей?

• Чому сьогодні головними помічниками у складанні прогнозів погоди стали

космічні супутники?

2. «Метеорологічна лабораторія» (робота в парах)

Завдання 1. Сформулюйте ознаки, що віщують ясну погоду (один учень) та

непогоду (другий учень).

*Завдання 2. Складіть опис погоди типового зимового місяця у вашій

місцевості, супроводжуючи його розою вітрів, графіком температур,

діаграмами хмарності й опадів.



Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певний час у певній

місцевості. Стан погоди характеризують взаємопов’язані елементи погоди —

температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, сила та напрямок

вітру, хмарність, атмосферні опади. Загальна характеристика погоди, що

включає її основні елементи, називається типом погоди. Вивченням погоди

та складанням прогнозів погоди займається наука метеорологія.


§ 39-40.

133

Записати в зошит приклади народних прикмет, що віщують ясну та

мрячну погоду.

Проаналізувати погоду в різних місцях світу за одну добу з

використанням різних джерел інформації.

Об’єднатися в групи, розпочати підготовку до уроку-захисту мині-

проектів за темами:

«Вплив людини на атмосферу»;

«Причини змін клімату на Землі»;

«Небезпечні явища в атмосфері»;

«Рідкісні явища в атмосфері»;

«Охорона атмосфери».

УРОК 41

Тема. Клімат. Основні кліматичні показники. Карта кліматичних поясів.

Зміни клімату.

Мета: формування первинних знань про клімат і кліматотвірні фактори, про

основні та перехідні кліматичні пояси ; розвиток практичних навичок роботи

з кліматичною картою, картою кліматичних поясів ; виховання розуміння

важливості для людей знань про клімат.

Тип уроку: набуття практичних знань і вмінь

Обладнання: атласи, підручники, схеми «Теплові пояси Землі» та «Розподіл

поясів атмосферного тиску на Землі», кліматичні карти світу.


I.Організаційний момент



• Елемент погоди, що характеризує ступінь нагрівання приземного шару

повітря. (Температура)

• Атмосферні опади, що випадають з повітря в результаті конденсації. (Роса,

іній, туман)

• Графічне зображення інформації про вітри, що переважають у певній

місцевості за певний період. (Роза вітрів)

• Кількість сонячної теплоти, яку отримують різні теплові пояси, зумовлена

зміною кута... (Падіння сонячних променів)

• Рух вітру відбувається з областей... (Високого тиску в області низького

тиску)

• Якщо Сонце заходить у суцільну низьку хмару, то це ознака...

(Погіршення погоди)


1. Як відомо, інформацію про погоду, що має настати, можна отримати з

багатьох джерел — телебачення, радіо, телефону, Інтернету тощо. Однак

134

помічено, що далеко не завжди деякі прогнози виявляються достовірними.

Чим, на вашу думку, це пояснюється? Які джерела, на ваш погляд, найбільш

достовірні?

2. Погода характеризується мінливістю, однак деякі райони земної кулі

вирізняються відносною одноманітністю типів погоди. Як ви це поясните?



На земній кулі спостерігається дуже багато типів погоди. У будь-якому

куточку нашої планети погода змінюється впродовж року, від місяця до

місяця, і в різні роки вона неоднакова. Проте, якщо придивитися до погоди,

що спостерігається у певній місцевості протягом кількох десятків років,

можна помітити притаманні цій місцевості характерні зміни погоди, а якщо є

бажання, то й визначити найбільш типові її ознаки в цілому та для кожного

сезону року. Таку багаторічну сукупність погодних умов, характерну для

певної місцевості, вчені назвали кліматом. Від чого ж залежить клімат певної

місцевості? Щоб відповісти на це запитання, необхідно простежити

взаємозв’язок між погодою та кліматом, згадати елементи, що

характеризують зміни погоди. Знайшовши відповідь, ви дізнаєтесь також про

те, чому слово «клімат» у перекладі з давньогрецької означає «нахил».



- Що таке клімат?

Усі варіанти, ключові слова записуються на дошці, потім аналізуються та

відбираються необхідні.


Кліматичні пояси — це широкі смуги земної поверхні, що мають

відносно однорідний клімат. Розрізняють основні і перехідні кліматичні

пояси. В основних кліматичних поясах протягом року переважає одна і та ж

повітряна маса. За назвою основних типів повітряних мас називають основні

кліматичні пояси.

Крім основних розрізняють перехідні кліматичні пояси: їх назви

розпочинаються із «суб» (лат. «під»). У перехідних кліматичних поясах

повітряні маси двічі змінюються протягом року.

3. Робота за таблицею

Кліматичні пояси Особливості клімату

Екваторіальний

Високі температури повітря протягом усього

року від +24 до 28 °С. Переважають

екваторіальні повітряні маси й знижений

атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря

зумовлюють велику кількість опадів: 1000–3000

мм на рік. Протягом усього року опади

135

випадають рівномірно.

Тропічні

У теплу пору року температури сягають +30 °С і

вище, а в прохолодну знижуються до +15 °С і

нижче. Іноді температура повітря сягає рекордно

високої позначки. Переважають тропічні

повітряні маси й високий тиск. Низхідні потоки

повітря зумовлюють надзвичайно малу кількість

опадів.

Помірні

Добре виражені чотири пори року. У теплу пору

року температури сягають +25 °С і вище, у

холодну знижуються до –15 °С і нижче.

Середньорічна температура коливається від +20

до 0 °С. Переважають помірні повітряні маси й

низький атмосферний тиск. Висхідні потоки

повітря зумовлюють значну кількість опадів, до

1000 мм на рік і більше, але розподілені вони

нерівномірно.

Полярні

(арктичний й

антарктичний)

Протягом усього року температури повітря

опускаються значно нижче 0 °С. Іноді

температура повітря досягає рекордно низької

позначки. Переважають арктичні й антарктичні

повітряні маси й високий тиск. Кількість опадів

незначна.

4. Робота в зошитах (складання схеми самостійно або за допомогою

вчителя).

136


За кліматодіаграмами (мал.121-124 с. 148) визначте особливості

річного розподілу температури повітря та опадів для різних типів клімату. За

графіком обчисліть річну амплітуду коливання температури, а за

стовпчиковою діаграмою – річну кількість опадів. У які місяці року опадів

випадає найбільше і найменше?

6. Робота з картою «Кліматичні пояси Землі» в атласах

а) знаходження основних та перехідних кліматичних поясів;

б) з’ясування причин широтної протяжності поясів.



Завдання. Роздивіться кліматичну карту світу та з’ясуйте:

а) Якими способами на карті показано температурні показники?

б) Як визначити переважні напрямки вітру в певному районі Землі?

в) Якими способами на карті показана річна кількість опадів, що випадає на

певній території?


• Чому океани мають значний вплив на формування клімату материків?

• Чому в Антарктиді завжди холодно?

• Чому на південному березі Криму клімат більш теплий та м’який, ніж на

решті території України?

• Чому на південних схилах Гімалаїв випадає дуже багато опадів, а на

північних — дуже мало?

• Чому необхідно вивчати клімат?

137


• Які ще фактори, крім названих на уроці, можуть спричиняти зміни клімату?

Відповідь обґрунтуйте за допомогою конкретних прикладів.

• Продовжте логічний ланцюжок.

Глобальне потепління → ... → ... → ...



Відповіді на питання, поставлені на етапі мотивації.


§ 41.

Підготувати загадки за темою «Погода. Клімат. Атмосфера»

УРОК 42

Тема: Вплив людини на атмосферу і клімат.

Мета: познайомити зі зміною клімату в часі і його вплив на господарську

діяльність людини, виховувати дбайливе ставлення до стану повітря та

екології довкілля


Обладнання: проектор діафільм, підручники, атласи




1. «Експрес-тест»

1. Кліматичний пояс, в якому чітко виражені чотири пори року та

переважає низький атмосферний тиск:

а) екваторіальний;

б) тропічний;

в) помірний.

2. У тропічному кліматичному поясі опадів зазвичай випадає:

а) багато;

б) мало;

в) помірна кількість.

3. У полярних кліматичних поясах температура повітря, як правило:

а) значно нижча за 0 °С;

б) завжди вища за 0 °С;

в) змінюється в межах 0…10 °С.

4. У міру просування вглиб материка континентальність клімату:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється.

5. Для морського типу клімату характерні:

138

а) спекотне сухе літо та холодна зима;

б) прохолодне літо та м’яка зима;

в) холодне вологе літо та холодна зима.

2. Прийом «Домашня заготовка» Учні загадують загадки за темою «Погода. Клімат. Атмосфера»


Прийом «Проблемне питання» — «Мікрофон»

Наша мандрівка атмосферою майже завершилася. Настав час підбити

підсумки, зробити головні висновки. Згадаймо, які теми ми вивчили, які види

досліджень здійснили та яких умінь набули? (Учні відповідають.)

Тепер ваших знань достатньо для того, щоб скласти цілісну картину

кліматичних умов Землі на сучасному етапі та зробити висновки про те, як

людина може впливати на зміни клімату. Для цього потрібно знайти

відповіді на такі запитання:

• Чи можна охарактеризувати кліматичні умови в певному місці Землі, не

відвідавши його?

• Чи може змінюватися клімат? Якщо так, то яку роль у цих змінах відіграє

діяльність людини?



Археологи, що веди дослідження у Антарктиді, під великою товщею

льоду знайшли залишки рослин та тварин, що мешкали у тропічному та

помірному кліматі. Межі сучасної території пустелі Сахара на багато більші

ніж були багато тисяч років потому.

Але були періоди, коли кліматичні показники мінялися на всій

території Землі. Так близько млн. років тому на планеті сталося похолодання,

льодовики «рушили» з полярних областей і високогір’їв та «захопили» північ

Євразії і Північної Америки. У період потепління льодовики відступили,

залишили за собою «водяний слід» й особливі, льодовикові форми рельєфу.

Останній наступ льодовиків закінчився 10 тис. років тому. Протягом

останнього тисячоліття клімат був сталим, а коливання температур складали

близько 2*С.

Давні зледеніння і коливання температур у цей час були зумовлені

природними причинами. На початку ХХ ст.. господарська діяльність людей

досягла таких розмірів, що стала впливати на клімат не тільки окремих

районів Землі, але і всієї планети.

Зміни клімату спричинює винищення лісів, оранка величезних

територій, будівництво міст. Але найгірше впливає спалювання різних видів

палива. Це призводить до збільшення вмісту вуглецю в атмосфері. Цей газ

разом із водяною парою може зумовити значне підвищення температури

повітря, і як результат – глобальне потепління.


Опрацювати матеріал підручника § 42 на с. 150,151 і з’ясувати, чому

змінюється клімат Землі

139

3. Прийом «Домашня заготовка»

Учні виступають з повідомленнями про взаємовплив клімату й людини

Перший учень

Клімат значною мірою впливає на стан водойм, рослинний і тваринний

світ, умови життя людини та її практичну діяльність.

До різних типів клімату люди навчилися пристосовуватися. їхні житло,

одяг, взуття, харчування є результатом такого пристосування. Кожному відомо,

що житло, одяг, взуття жителів Крайньої Півночі відрізняються від житла й

одягу людей, що проживають в екваторіальному поясі. Клімат визначає не

тільки потребу в теплі або прохолоді, а й навіть настрій.

Із кліматом пов’язані врожай і повсякденна робота будівельників,

льотчиків, моряків. Без знань про клімат неможливо правильно обрати місце

для гребель, водосховищ і аеродромів, визначити напрямки авіаліній і морських

шляхів. Погода і клімат позначаються на здоров’ї та самопочутті людей.

Наприклад, люди, які приїжджають на роботу в заполярні райони, іноді змушені

повертатися додому, тому що не у всіх організм може пристосуватися до умов

суворого клімату з сильними вітрами і морозами. У районах із теплим морським

кліматом створені курорти для відпочинку і лікування.

Другий учень

Вплив людини на клімат почав проявлятися кілька тцсяч років тому у

зв’язку з розвитком землеробства. У багатьох районах для обробки землі

знищувалася лісова рослинність, що призводило до збільшення швидкості вітру

біля земної поверхні, деякої зміни режиму температури й вологості нижнього

шару повітря, а також до зміни режиму вологості ґрунту, випаровування й

річкового стоку. У порівняно сухих областях знищення лісів часто

супроводжується посиленням пилових бур і руйнуванням ґрунтового покриву,

що помітно змінює природні умови на цих територіях.

Інший шлях впливу діяльності людини на клімат пов’язаний із

застосуванням штучного зрошення. У посушливих районах зрошення

використовується протягом багатьох тисячоліть, починаючи з епохи

найдавніших цивілізацій, що виникли в долині Нілу й межиріччі Тигру й

Евфрату.

Застосування зрошення різко змінює мікроклімат зрошуваних полів. Через

незначне збільшення витрат тепла на випаровування знижується температура

земної поверхні, що призводить до зниження температури й підвищення

відносної вологості нижнього шару повітря. Проте така зміна метеорологічного

режиму швидко згасає за межами зрошуваних полів, тому зрошення призводить

тільки до змін місцевого клімату й мало впливає на метеорологічні процеси

великого масштабу.

Інші види діяльності людини в минулому не мали помітного впливу на

метеорологічний режим великих просторів, тому донедавна кліматичні умови

на нашій планеті визначалися в основному природними чинниками. Ситуація

140

почала змінюватися в середині XX ст. через швидке зростання кількості

населення й особливо через прискорення розвитку техніки й енергетики.

Сучасні впливи людини на клімат можна об’єднати у дві групи. До

першої належать спрямовані впливи на гідрометеорологічний режим, а до

другої — впливи, що є побічними наслідками господарської діяльності людини.

4. Прийом «Географічний кінозал »

Учитель організовує перегляд декількох коротких фрагментів фільму

«Земля»


Фронтальне опитування

1. Що таке клімат ?

2. Чим клімат відрізняється від погоди ?

3. Від чого залежить клімат тієї чи іншої території ?

4. Як клімат залежить від висоти місцевості над рівнем моря ?

5. Схарактеризуйте зміни клімату в Євразії із віддаленням від Атлантичного

океану.

6. У чому проявляється вплив клімату на умови життя людини ?

7. Чи може клімат змінюватися протягом геологічного часу ?


Прийом «Вірю — не вірю»

Учитель зачитує лист мандрівника повністю, учні уважно слухають.

Потім учитель читає кожне речення окремо; якщо учні не погоджуються зі

змістом речення, то піднімають руку. Один з учнів пояснює свою думку..

Лист мандрівника Юний друже! Хочу поділитися з тобою враженнями від своєї подорожі.

Я пішки дістався від Північного полюса до Південного. Я подолав

відстань у 20 тис. кілометрів. Мій шлях увесь час був суходолом. Клімат

багатьох районів Південної півкулі схожий на.клімат Північної. Найчастіше це

спостерігається в районах з однаковою широтою, тільки коли в Північній

півкулі зима, у Південній — літр, а коли в Південній півкулі весна, у Північній

— зима. У районі екватора завжди волого і спекотно, сонце там постійно

перебуває прямо над головою.

Дуже сухо і спекотно поблизу тропіків. Найменше опадів випадає в горах.

Особливо мені запам’яталася пустеля Сахара: удень там спека, а вночі без

багаття не зігрієшся. Моя подорож закінчилася на Північному полюсі в

Антарктиді. Обійшовши навколо полюса, я здійснив навколосвітню подорож за

кілька хвилин.


§42

• Повторити тему «Атмосфера».

• Скласти кросворд з 10–15 питань до теми «Атмосфера».

УРОК 43

141

Тема. Практична робота № 6 (оцінювана).Складання графіка зміни

температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз.

Мета: на основі засвоєних учнями знань за темою «Атмосфера» продовжити

формування практичних навичок через складання графіка зміни температури

повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз та усвідомлення

практичної значущості набутих вмінь в подальшому житті

Тип уроку: набуття практичних вмінь та навичок

Обладнання: календарі погоди, метеорологічні прилади, які

використовуються для спостережень за погодою





1. Що таке погода?

2. Що таке клімат?

3,. Назвіть метеорологічні прилади і поясніть, як і з якою метою їх

використовують.

ІІІ. Практична робота

Для того щоб виконати цю практичну роботу, потрібно щоденно

здійснювати вимірювання температури повітря приблизно в один і той самий

час. Для цього виділяються чергові та їхні заступники (на випадок відсутності

чергових), які під час перерви, наприклад між другим і третім або третім і

четвертим уроками, записують показники термометра, прикріпленого із

зовнішнього боку вікна в географічному кабінеті. Показники записують до

спеціальної таблиці в зошит спостережень за погодою.

Якщо школа підтримує зв’язки з найближчою метеорологічною

станцією, можна взяти там дані й обчислити середні температури повітря за

добу. На метеостанції щодоби здійснюються спостереження за температурою

через кожні дві години. Отже, вам назвуть дванадцять різних значень

температури.

Для визначення середньодобової температури слід додати виміри їх

дванадцяти спостережень і поділити на їхню кількість, тобто 12. За матеріалами

учнівських спостережень, які здійснювалися лише один раз на добу, можна

обчислити середню температуру повітря за місяць. Учитель пропонує за цими

показниками побудувати графік зміни середньомісячної температури з вересня,

коли почалися регулярні спостереження, до дня проведення практичної роботи.

За наявними даними, взятими з таблиці в зошиті спостережень за ходом

температури , найкраще будувати графік за два місяці, наприклад за жовтень і

березень. Такі графіки наочно ілюструватимуть поступове зниження

температури повітря в жовтні й повільне її підвищення в березні.

Описувати погоду за добу неважко. Найкраще це робити за періоду до

заходу Сонця. Підготуйте опис за день до проведення практичної роботи.

Скористайтеся наведеним планом.

142

План опису погоди

1. День був холодний чи теплий ?

2. День був сонячний чи похмурий ?

3. день був вітряний чи безвітряний ?

4. Який напрям вітру переважав упродовж дня ?

5. Чи були опади ?

6. Якщо опади були, то в якому вигляді?

7. Чи був туман (іній, паморозь) ?

Для того, щоб скласти опис погоди за місяць, осінь і зиму, потрібно

вести щоденний опис погоди за подібним планом. Потім необхідно

накреслити таблицю, в яку вносяться відповідні показники. За цією

таблицею можна зробити загальний висновок про погоду кожного місяця і

осені в цілому.

Місяці

Середні температури (кількість днів на місяць)

Холодні

дні

Теплі

дні

Сонячні

дні

Похмурі

дні

Дні з

опадами

Переважні

напрями

вітру

Вересень 5 25 22 8 6 Південний

Жовтень 11 20 14 17 8 Південно-

східний

Листопад

20 10 10 20 12 Західний

Завдання

1. Використовуючи матеріал своїх спостережень, побудуйте графіки

добового і річного ходу температур.

2. Обчисліть середню добову температуру й добову амплітуду коливань

температур.

3. Використовуючи матеріал своїх спостережень, побудуйте розу вітрів

одного з місяців.

4. Використовуючи матеріал своїх спостережень, побудуйте діагрл му

хмарності, виділяючи кількість ясних днів, днів із суцільною і змінною

хмарністю.

5. Використовуючи матеріал про щомісячну кількість опадів, що випали

протягом року, побудуйте діаграму випадання опадів за сезонами.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу 1. Прийом «Географічний кінозал»

Учитель організовує перегляд фільму «Земля»

2. Фронтальне опитування 1). Чому Північне полярне коло проходить через паралель 66,5 пн.ш.?

2). У якій частині земної кулі Сонце взагалі не заходить 22

143

3).У якій частині Землі ніколи не буває полярного дня і полярної НОЧІ ?

4) Над якою широтою Сонце перебуває в зеніті 22 червня ? Як вона

називається ?

5).Над якою паралеллю Сонце перебуває в зеніті 22 грудня ?

6). Як називають дні 21 березня і 23 вересня ?

7). Які теплові пояси має Земля ?

8) Де розміщується тропічний пояс ?

9)Знайдіть на карті помірні пояси Землі. Скільки їх на нашій планеті ?

10)Чим обмежується поширення полярних поясів?

11)Що впливає на формування різних типів клімату в межах теплових

поясів?

12)За якими критеріями виділяють кліматичні пояси ?

13)Наведіть приклади зміни клімату.

14)Чи є зміна клімату однозначно негативним явищем ?

15)Які країни і чому найбільше потерпають від глобального потепління ?

16).Які причини кліматичних змін вам відомі ?

17).Що ви знаєте про боротьбу із забрудненням атмосфери?

V. Підсумок уроку Прийом «Роблю висновок»

Повітря є сумішшю газів. Найважливішими є азот (78 %) і кисень

(приблизно 21 %).

І у вертикальному, і в горизонтальному напрямках атмосфера неоднорідна.

Усі активні процеси на нашій планеті (вивітрювання, робота текучих вод,

льодовиків, життєдіяльність людей і тварин) відбуваються у приземному

шарі атмосфери — у тропосфері. Над нею послідовно розташовані

стратосфера, мезосфера, термосфера й екзосфера.

Погода — це стан нижнього шару атмосфери у певний час і в певному

місці. Основними характеристиками погоди є температура і вологість

повітря, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, хмарність і

кількість опадів.

Основною причиною змін погоди є постійні переміщення повітря,

найвідомішими з яких є циклони та антициклони. Режим погоди (її

багаторічні особливості) в певній місцевості називається кліматом. Загальна

закономірність зміни клімату полягає в тому, що чим далі від екватора, тим

клімат холодніший, і навпаки. Особливості клімату залежать також від

висоти місцевості над рівнем моря. Значний вплив на клімат місцевості має

розміщення її щодо океанів і мо- рів. Дуже впливають на клімат теплі та

холодні течії. Залежить клімат і від особливостей рельєфу. Високі гори

стають перепоною для вільного пересування як холодних, так і теплих

повітряних мас.


§ 42.

Підготуватися до підсумкового письмового опитування.

144

УРОК 44

Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Атмосфера»

Мета: повторення, узагальнення та перевірка знань, отриманих під час

вивчення теми; вдосконалення практичних умінь та навичок

використовувати набуті знання; виховання самостійності та відповідальності.

Тип уроку: перевірка та оцінювання знань і навичок

Завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень

Варіант І

І рівень

1. Прилад для вимірювання температури повітря називається:

а) флюгером; б) термометром; в) опадоміром.

2. Одиниця вимірювання абсолютної вологості повітря:

а) г/м3; б) бал.

3. З висотою атмосферний тиск:

а) підвищується; б) знижується.

II рівень

4. Дайте визначення поняття.

Клімат — це

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Знайдіть та виправте помилки в тексті (правильно напишіть зверху).

День літнього сонцестояння в Північній півкулі — 28 червня.

6. Підпишіть на наведеному рисунку Північний і Південний тропіки та

жаркий тепловий пояс.

145

IIІ рівень

7. Дайте відповідь на запитання «Що таке бриз?» і на схемі утворення бризу

стрілками позначте напрямки руху повітряних мас, а буквами «В» та «Н» —

області високого та низького атмосферного тиску над суходолом і морем.

8. Використавши дані таблиці, побудуйте графік добового ходу температур.

Розрахуйте середню добову температуру та добову амплітуду температур.

Час спостережень, год 8 12 16 20 24

Температура повітря,

°С

+2 +4 +6 +2 0

9. Який вплив на клімат справляють океанічні течії?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

IV рівень

10. Використавши дані спостережень, наведені в таблиці, побудуйте розу

вітрів за місяць. Зробіть висновок про те, які вітри переважали в цей період.

146

Висновок:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

11. Чому дорівнює відносна вологість повітря, якщо за температури +30 °С в

1 м3 повітря наявні 15 г водяної пари? (Наведіть розрахунки.)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

12. Спираючись на дані вашого календаря погоди, охарактеризуйте клімат

своєї місцевості.

____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Варіант ІІ

І рівень

1. Прилад для вимірювання атмосферного тиску називається:

а) барометром;

б) флюгером;

в) снігомірною рейкою.

2. Вітри, що змінюють свій напрямок двічі на рік, називаються:

а) бризами; б) мусонами.

3. З висотою температура повітря у тропосфері:

а) підвищується; б) знижується.

II рівень

Дайте визначення поняття.

Погода — це

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

147

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Знайдіть та виправте помилки в тексті (правильно напишіть зверху).

День осіннього рівнодення в Північній півкулі — 23 листопада.

6. Напишіть на наведеному рисунку Північний та Південний полярні кола та

холодні теплові пояси.

IIІ рівень

7. Дайте відповідь на питання «Що таке вітер?» та на схемі утворення вітру

позначте буквами «В» та «Н» області високого та низького атмосферного

тиску, укажіть стрілками напрямок руху вітру.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______

8. Використавши дані таблиці, побудуйте графік добового ходу температур.

Розрахуйте середню добову температуру та добову амплітуду температур.

Час спостереження, год 8 12 16 20 24

148

Температура повітря, °С –2 0 +2 +5 +6

9. Чим пояснюється зміна пір року на Землі?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________

IV рівень

10. Використавши дані спостережень, наведені в таблиці, побудуйте розу

вітрів за місяць. Зробіть висновок про те, які вітри переважали в цей період.

Висновок:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________

11. Чому дорівнює відносна вологість повітря, якщо за температури 0 °С в

1 м3 повітря міститься 2 г водяної пари?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

149

Р

12. За яких умов можливо таке: Земля обертається навколо Сонця, але зміни

пір року не відбувається?

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________



Повторити §§ 31-42

УРОК 45

Тема. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами

гідросфери.

Мета: поглиблення та систематизація знань про властивості води, кругообіг

води та його наслідки; формування знань про гідросферу та її складові;

розвиток первинних практичних навичок розрізняти складові гідросфери;

виховання бережливого ставлення до водних багатств планети.


Обладнання: підручники, атласи, глобус, настінна карта півкуль,

презентація





• Назвіть і дайте визначення оболонок Землі, особливості яких було вивчено

на уроках географії.

• В яких агрегатних станах перебуває вода?

• За яких умов вода переходить з одного стану в інший?

• Про які властивості води ви дізналися під час вивчення теми «Атмосфера»?

• Що таке кругообіг води?


Прийом «Приваблива мета »

«Немає земної речовини, яка б її не містила. Уся земна речовина нею

просякнена та охоплена» - так писав видатний учений В.І. Вернадський про

звичайну воду. І справді, вода, перебуваючи в різних станах - рідкому, твер-

дому, газоподібному, є скрізь. Вона охоплює більшу частину земної поверхні.

Вода зосереджена переважно в океанах і морях, однак чимало її в річках, озерах,

ставках, болотах, льодовиках, а також у верхніх шарах земної кори у вигляді

підземних вод. Вода утворює своєрідну водну оболонку Землі - гідросферу, яка

тісно взаємозв’язана з іншими оболонками нашої планети.

150

Поринувши у світ гідросфери, ви дізнаєтеся, що вода є основою багатьох

природних процесів: вона розчиняє і виносить на земну поверхню різноманітні

речовини, змиває ґрунт, руйнує гірські породи, переносить і відкладає

уламковий матеріал, утворює різні форми рельєфу. Вода є складовою частиною

організму людини, рослин і тварин. Випаровуючись із Світового океану, вода

забезпечує атмосферу теплом і вологою.


1. Розповідь вчителя з елементами бесіди

Вода — найбільш поширена речовина на Землі. Учені вважають, що все

живе на нашій планеті вийшло з води. Без води взагалі неможливе життя. Люди

і тварини без води гинуть, рослини засихають. Більша частина планети вкрита

водою.

У повітрі завжди міститься водяна пара. Воду можна знайти і на глибині в сотні

метрів у земній корі.

Вам відомо, що вода може перебувати в трьох агрегатних станах.

Назвіть їх,наведіть приклади.

Більша частина води на Землі перебуває в рідкому стані. Набагато менше

ЇЇ у твердому (сніг, крига) і газоподібному (водяна пара)станах.

У географії використовується поняття гідросфера, або водна оболонка Землі. Вона складається з вод океанів і морів, вод суходолу (річки, озера,

водосховища і льодовики), підземних вод, які проникли у верхні шари земної

кори, та вологи, що міститься в атмосфері.

В океанах і морях зосереджено близько 98 % усієї води планети, вона

солона. На води суходолу припадає менш ніж 2 % водних мас, вони переважно

прісні. Оскільки живі організми вживають в основному прісну воду, можна

зробити висновок про її обмежені запаси.

Поясніть, чому потрібно берегти воду.


Запропонуйте власні проекти збереження прісної води.

(Учні називають способи збереження та економії води, учитель записує їхні тези

на дошці.)

3. Розповідь вчителя (продовження)

Гідросфера має важливе значення і для пом’якшення клімату Землі. Вода

довше нагрівається і довше охолоджується, ніж повітря і суходіл. Тому влітку

водна оболонка рятує нас від нестерпної спеки, а взимку — від лютих морозів.

Комфортні умови для життя на Землі людей і тварин, для росту рослин

створює світовий кругообіг води — безперервний процес переміщення

вологи зі Світового океану на суходіл через атмосферу та її повернення через

річки, підземний стік, льодовики.

Світовий кругообіг води підтримує сталий рівень Світового океану і

стабільну водність річок, озер, підземних потоків, льодовиків. Жарке сонячне

проміння в районі екватора і тропіків постійно нагріває воду в океанах. Вона

випаровується і потрапляє у вигляді водяної пари в атмосферу. Піднімаючись

угору, водяна пара охолоджується, утворюються дощові хмари. Вітер відносить

їх на материки, де з них випадає волога (дощ, град, сніг).

151


1). Опрацювати матеріал підручника на с.156,157 і з’ясувати, на скільки

поширена вода в природі

2) Робота за мал.129 «Колообіг води в природі» на с.157 підручника .

3) Аналіз діаграм у підручнику на с. 157



• Водна оболонка нашої планети називається.... (Гідросферою)

• Основна частина вод гідросфери зосереджена у... (Світовому океані)

• Вода може перебувати у трьох станах: ... (Рідкому, твердому,

газоподібному)

• Основною причиною утворення кругообігу води в природі є... (Енергія

Сонця)

• Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани разом

утворюють... (Світовий океан)

2. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання. Складіть невелике оповідання з теми «Мандрівка крапельки

води».


Як зміниться гідросфера, якщо Земля раптом втратить атмосферу?


Прийом «П’ять речень»

Учні складають п’ять речень, що містять головну інформацію уроку.


§ 43.

Скласти в зошиті схему світового кругообігу води.


прочитати параграф «Світовий океан та його частини»;

скласти проблемне питання до тексту параграфа.

УРОК 46

Тема. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала

глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Практична

робота №7 (початок). Позначення на контурній карті морів, проток, заток,

островів; річок, озер, водоспадів.

Мета: формування поняття «Світовий океан» та ознайомлення з його

складовими; поглиблення та систематизація знань про материки й острови;

розвиток первинних практичних навичок визначати географічне положення

океанів та його складових.

152


Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, контурні карти,

папір, маркери.




1. «Конкурс творчих питань» Учні, ставлять запитання, підготовлені вдома. Якщо в класі не можуть

відповісти на запитання, то їх автори пропонують свої варіанти відповіді.

2. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор» • Що таке світовий кругообіг води? Назвіть причину та наслідки світового

кругообігу води.

• З яких частин складається гідросфера?

• Які океани ви знаєте?

• Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

• Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

3. Прийом «Вірю — не вірю» • Чи вірите ви в те, що між гідросферою та атмосферою існує взаємозв’язок?

• Чи вірите ви в те, що основна частина вод гідросфери зосереджена у водах

суші?

• Чи вірите ви в те, що саме завдяки кругообігу вода на суші не зникає?

• Чи вірите ви в те, що на Землі можливі проблеми в забезпеченні людей

прісною водою?

• Чи вірите ви в те, що люди не можуть вплинути на якість прісних вод на

Землі?


Прийом « Дивуй!»

Ви вже знаєте про те, що на Землі існував один материк — Панґея, з

усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили цей

величезний материк на шість частин, які, у свою чергу, поділили єдиний

океан на чотири складові. Однак, незважаючи на такі серйозні зміни в

обрисах суші та води, океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої його точки

можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи суходолу. Не вірите?

Спробуйте! Давайте здійснимо подорож Світовим океаном, познайомимося з

його частинами та з’ясуємо особливості ділянок суходолу в океані.


1. Гра «Подорож океанами»

а) Підготовка до подорожі. Складання плану характеристики географічного

положення океану:

• назва океану, історія її виникнення;

• в яких півкулях розташований;

• береги яких материків омиває;

• якими протоками з’єднується з іншими океанами;

153

• великі моря, затоки, острови, півострови;

• середні та максимальні глибини.

б) Здійснення подорожі. (Робота в групах)

Працюють чотири групи, кожна з яких виконує три види завдань: на аркуші

паперу складає характеристику океану за планом, на контурній карті

позначає географічну номенклатуру певного океану, складає вірш про океан

у стилі синквей.

в) «Обмін досвідом».

Групи обмінюються роботами та, якщо потрібно, вносять свої доповнення.

г) Виступи груп.


1. Прийом «П’ять речень» (продовження роботи в групах)

Завдання. За допомогою п’яти речень сформулюйте головне про один із

океанів.

2. Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. Позначити на контурній карті океани, найбільші моря, затоки,

протоки, материки, острови, півострови, архіпелаги.

VI. Підсумок уроку Прийом «Прес-конференція» (обговорення результатів роботи)


§ 44.

Виписати визначення в зошити.

Скласти кросворд за визначеною номенклатурою.

УРОК 47

Тема. Властивості вод Світового океану. Рухи води в Океані. Життя в

океанах і морях.

Мета: формування знань про властивості вод Світового океану; розвиток

практичних навичок визначати показники температур і солоності за картами

атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур і

солоності вод Світового океану.


Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з

водою, морська (або кухонна) сіль


I. Організаційний етап



Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти, а

учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.

154


• Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:

а) острів;

б) півострів;

в) материк.

• Середземне море є морем:

а) окраїнним;

б) внутрішнім.

• Океан, переважна частина якого розташована у Південній пів-кулі:

а) Тихий;

б) Індійський;

в) Атлантичний.

• За походженням острів Мадаґаскар є:

а) материковим;

б) вулканічним;

в) кораловим.

• Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює

ділянки суші:

а) затока;

б) море;

в) протока.


• Згадайте, які гази входять до складу атмосферного повітря.

• Від чого залежить температура повітря?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної активності


На попередніх уроках ви вже вивчили основні властивості води і знаєте

від чого вони залежать. Ви знаєте, що вода — добрий розчинник. Важко

знайти речовину, що не була би розчинна в Світовому океані. Багато з цих

речовин людина використовує у господарській діяльності. Можливо,

наступить час, коли Світовий океан стане єдиним джерелом корисних

копалин. До того ж Океан нагромаджує безліч тепла, поступово віддаючи

його атмосфері. Які властивості його вод зумовлюють названі особливості?

Сьогодні на уроці ми відповімо на це запитання, розглянувши властивості

вод Світового океану.

V. Вивчення нового матеріалу


Ви знаєте , що вода – добрий розчинник. Важко знайти речовину, яка б

не була розчинена в Світовому океані. Багато з цих речовин людина

використовує в господарській діяльності. Можливо, наступить час, коли

Світовий океан стане єдиним джерелом корисних копалин. До того ж Океан

нагромаджує безліч тепла, поступово віддаючи його атмосфері. Які

властивості його вод зумовлюють названі особливості?

155

У всіх морях і океанах Землі вода має гірко-солоний смак. Солоний

смак воді додає кухонна сіль, гірки – солі магнію. Солі, як і сама вода

океанів, потрапляють на земну поверхню передусім з надр Землі (особливо

активно цей процес йшов на зорі формування нашої планети). Солі

приносяться в Океан і річковими водами. У водах океану виявлені алюміній,

мідь, срібло, золото (в дуже малих кількостях). Загальна кількість

розчинених речовин величезна: якщо випарити всю воду, вони покриють дно

океану шаром у 60 р., тому однією з властивостей вод Світового океану є

солоність.

2. Прийом «Експеримент»

Візьмемо банку об’ємом 1л і наповнимо водою з водопроводу. Як ви

думаєте, яка вона на смак? Так, прісна. А тепер додамо до води 2г кухонної

солі. Якою стане вода? Тепер вона має певну солоність.

Солоність - це кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі

води. Солоність води позначаються символом S і виражається в проміле,

тобто в тисячних частках, і позначається так: %0. Середня солоність

океанічної води становить приблизно 35%0. Солоність прісної води складає

менше 1%0, тобто води річок також солоні, але незначно в порівнянні з

океанічними. Однак саме річкові води стали причиною того, що за мільйони

років вода в Океані ставала все більш солоною.

3. Робота з підручником (§ 45 с.162,163)

Прийом «учитель — учень»


Один із учнів з’ясовує закономірності зміни солоності, другий —

температури, потім по черзі розповідають один одному.



(Робота з картами атласу «Солоність вод Світового океану»та «Температура

вод Світового океану»)

1. Завдання

І група

1). Як позначається солоність на карті?

2).Чи скрізь у Світовому океані однакова солоність води?

3). Яка солоність вод Світового океану:

а) у при екваторіальних широтах (34-35%0);

б) тропічних широтах (37%0);

в) помірних широтах (35%0);

г) приполярних широтах (32-33%0)

4). Що впливає на солоність вод Світового океану? Які природні явища

зменшують солоність? Які збільшують?

ІІ група

1) За легендою карти океанів визначте, як позначається температура

поверхневих вод?

156

2) Як температура поверхневих вод змінюється від берегів острова

Гренландія до 400пд.ш. в Атлантичному океані? Від берегів Камчатки до

берегів Нової Зеландії уздовж 150-1800сх.д. в Тихому океані? Уздовж

західних берегів Північної і Південної Америки?

3) Як змінюється температура поверхневих вод Океану від екватора до

полюсів?

4) У яких широтах температура поверхневих вод майже не змінюється?


3. Виступи груп

5. Розповідь учителя (продовження)

Температура води змінюється не тільки з широтою, але і з глибиною: вона

знижується поступово до глибини 1000м., де стабілізується на +2…+30С. У

деяких місцях, де викидається магма, температура глибинних вод може

сягати +4000С. При середній солоності замерзання морської води

відбувається при негативній температурі близько 20С.


1) Чому зі збільшенням глибини температура води знижується?

2) У яких районах температура глибинних вод сягає +4000С?

3) Чому температура замерзання океанічної води нижча за 00С?

7. Самостійна робота

Опрацювати матеріал підручника і дізнатися (§ 46 с.165-167)

Як вітер змушує воду рухатися в світовому океані.

Про рухи води, спричинені рухами земної кори.


За допомогою карти океанів атласу визначте найбільші величини припливів

у різних частинах Світового океану

VI. Закріплення вивченого матеріалу


• Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів

зменшується?

• Чому на великих глибинах солоність вод майже не змінюється?

• Чому океанічна вода замерзає не за 0 °С, а за –0,5 °С, –1,0 °С, а іноді й за –

2,0 °С?

• Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку,

навпаки, скорочується?

• Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну - 42 ‰?

• Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плавання,

брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає

необхідності?


157

Американський океанограф і метеоролог М. Ф. Морі так написав про

течії: «В Океані є річка. Вона не пересихає навіть у найбільші посухи та не

виходить з берегів під час найсильніших повеней». Наведіть аргументи «за» і

«проти» такого порівняння

VII. Підсумки уроку


Учні передають один одному по черзі уявний мікрофон і доповнюють

твердження: «Вода в океані має хімічні та фізичні властивості, наприклад

…»

Таким чином учні колективно підбивають підсумки уроку

VIII. Домашнє завдання

§§ 45-46

Виписати в зошит визначення.

За допомогою Інтернет-ресурсів підібрати цікаві факти (2–3) про живі

організми в Океані. .

УРОК 48

Тема. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.

Мета: ознайомлення з біологічними, мінеральними та енергетичними

багатствами океану; розвиток практичних навичок визначати за картами

атласу родовища мінеральних ресурсів і представників органічного світу;

формування розуміння наслідків господарської діяльності людини у зв’язку з

використанням ресурсів Океану.


Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, зображення

(фотографії, відеофрагменти) життя в Океані.




1. Прийом «Лови помилку картографа!» (робота з картою)

Учитель (учень) показує на настінній карті та називає (правильно або

неправильно) географічні об’єкти. Учні за допомогою червоної та зеленої

карток сигналізують про свою згоду чи незгоду з назвою.

2. Прийом «Географічний крос» • Головною причиною виникнення течій в океані є... (Постійні вітри)

• Найпомітніші зміни рівня води під час припливів і відпливів

спостерігаються у... (Вузьких затоках, гирлах річок)

• Відстань між двома сусідніми гребенями хвилі називають... (Довжиною

хвилі)

• Пристрій для занурення на невеликі глибини називається... (Аквалангом)

158

• Підводний апарат для дослідження морських глибин називається...

(Батискафом)


1) Чому Північну Атлантику називають «кухнею погоди» Європи?

2) Течію Куросіо часто називають тихоокеанським аналогом Ґольфстріму.

Поясніть, на яких ознаках подібності ґрунтується це твердження.



Світовий океан по праву можна вважати не лише «колискою життя», але

й колискою сучасної цивілізації. Давні держави Греція і Рим, держава

вікінгів та багато інших, виникли на морських берегах. Ще до епохи Великих

географічних відкриттів людство стало освоювати простори Світового

океану, а з настанням епохи вітрильників океан став «головним водним

шляхом людства». До сьогодні переважна частина вантажів транспортується

водою. Воду Світового океану нерідко називають «рідкою рудою», адже в

ній розчинена величезна кількість різноманітних металів. Із шельфовою

зоною океану пов’язано народження багатьох осадових корисних копалин, у

тому числі й нафти та газу.

Основна частина сучасного населення планети проживає близько (не

більш ніж 200 км) від морських узбереж.

І все-таки, незважаючи на тривале освоєння водних просторів і глибин,

Світовий океан не квапиться відкривати свої таємниці. Видатний

швейцарський океанолог Жак Пікар, який усе своє життя присвятив

вивченню океану, написав такі рядки: «...океан — це безодня проблем,

таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і захоплюючих загадок».

Загадковими та маловивченими є живі організми океану. Багатими, але

важкодоступними залишаються мінеральні запаси океану, а енергетичний

запас Світового океану просто безмежний. Про те, як використовує людина

багатства Океану та якими є наслідки господарської діяльності людей, ви

дізнаєтесь сьогодні на уроці.


1. Перегляд презентації «Живі організми в Океані»

2. Виступи учнів, які підготували повідомлення про особливості живих

організмів


1) Опрацювати матеріал підручника на с.170-172 і з’ясувати, які корисні

копалини приховує океан і на скільки значна його енергія

2) Складання схеми з використанням підручника

159

3) Заповнення таблиці.


Види господарської діяльності Наслідки

Приклад: рибальство Виснаження рибних запасів



Завдання. Визначте за картами атласу райони в Океані:

а) де здійснюється інтенсивне видобування корисних копалин;

б) рибної ловлі та промислу морських тварин.


• Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

• Чому через Атлантичний океан прокладено найбільше торговельних

морських шляхів?

• Чому необхідно регулювати вилов промислових риб та полювання на

морських тварин?

• Чому необхідно боротися із забрудненням Океану?

• Чому вчені різних країн об’єднують свої зусилля для вивчення Океану?


Розробіть власну програму заходів щодо запобігання виснаженню багатств

Сві тового океану.



Головними багатствами Світового океану є біологічні, мінеральні та

енергетичні ресурси. До біологічних ресурсів належать усі живі організми

океану, що може використати людина. мінеральні ресурси – корисні

копалини океану, що може використати людина. Енергетичні ресурси –

Ресурси Світового океану

Біологічні Мінеральні Енергетичні

Риба,

водорості …

Нафта, … Енергія

припливів та

відпливів,

160

енергія океану, яку може використати людина. Проблеми Світового океану –

забруднення його вод і виснаження ресурсів, спричинені господарською

діяльністю людини.


§ 47.

Скласти кросворд з десяти питань до теми «Світовий океан».

Скласти оповідання про уявну подорож Світовим океаном.

УРОК 49

Тема. Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн

річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну і

найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади.

Практична робота №7 (прордовження). Позначення на контурній карті

морів, проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів.

Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу шляхом вивчення

річок як частини світового коло обігу води в природі; розширити поняття

учнів про річку та її частини; сформувати первинні поняття про живлення

річок, режим; розвивати практичні вміння учнів визначати елементи річкової

системи, уміння визначати географічне положення річки за картою атласу,

надписувати річки на контурній карті.

Тип уроку: формування нових знань та вмінь учнів

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи, слайди

із зображеннями вод суходолу та річок, підручники




Прийом « Мозковий штурм»

До вод суходолу відносять…

Які типи поверхневих вод ви можете назвати?

Що відносять до підземних вод?

У якому стані знаходяться води суходолу?

Яку роботу виконує вода?

Які форми рельєфу створюються водою?

Відгадайте загадку: «Без ніг, а біжить, без рук, а рукави має»

Яка сила зумовлює рух води в річці?


161

Значення річок у природі і житті людини дуже велике. Вони є однією з

ланок світового коло обігу води. Людина здавна використовувала річки як

шляхи сполучення, будувала на їхніх берегах свої поселення. Річки джерело

прісної води, риби та багато іншого, без чого важко уявити наше життя.

Якщо на карті залишити тільки позначення всіх річок планети, то материки

виглядатимуть так, ніби вкриті блакитною павутиною. Знання про річки, що

ви одержите на сьогоднішньому уроці, допоможуть вам зрозуміти деякі

природні процеси.



Річка — це постійний природний потік води, що тече заглибиною, яку

називають річищем. Кожна з річок має початок, який називається витоком.

Одна річка витікає з болота, друга починається з джерела, третя

зароджується на схилах гір, четверта бере свій початок з озера. Тече річка

багато кілометрів і десь упадає або в море, або в озеро, або в іншу річку.

Місце, де річка впадає в море, озеро або в іншу річку, називається

гирлом.(Слайд 1)

Деякі гірські породи річка розмиває швидко, інші руйнуються протягом

тисячоліть, тому русло формується дуже повільно. Русло річки знаходиться в

зниженні, яке називається річковою долиною. Долини рівнинних річок

широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини.(Слайд 2)

Частина річкової долини, що заливається водою в період повені,

називається заплавою.(Слайд 3)

Корінний берег річки має форму сходинок, які називаються терасами.

(Слайд 4).

Тераси колись були заплавами, але річка постійно поглиблювала своє

русло, тому зараз тераси вже не затоплюються водою під час розливу.

Кожна річка має притоки. Вони поділяються на праві і ліві.(Слайд 5)


- Як дізнатись, яка притока ліва, а яка права?

3. Робота з картою

- За фізичною картою України назвати праві і ліві притоки Дніпра.


Річка з усіма притоками називається річковою системою. Площа

суходолу, з якої вся вода стікає в одну річку, називається річковим басейном.

(Слайд 6)

Річкові басейни один від одного відокремлюються підвищеннями, іноді

горами.

Межа між басейнами річок називається вододілом.

Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече

річка.

162


1). Опрацювати матеріал підручника § 48 на с.175і з’ясувати, як впливає на

характер річки рельєф

2) Порівняти долини рівнинної і гірської річки за мал.149

6. Прийом «Домашня заготовка »

Учні виступають із повідомленням про водоспади

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок


Завдання 1. Знайдіть та підпишіть на контурній карті найбільші річки світу.

Завдання 2. Опишіть річкову систему Амазонки. Для цього визначте, де

знаходиться її витік та в якому напрямку протікає головна ріка, де

знаходиться гирло. Назвіть праві та ліві притоки.

Завдання 3. Визначте, вододілом яких річок є гори Карпати.

Завдання 4. Визначте, до яких океанів належать басейни річок: Хуанхе, Лена,

Дніпро, Дунай, Міссісіпі, Ніл, Конґо, Волґа.

2. Прийом «Доповніть речення»

• Головна річка разом з притоками...

• Частина річкової долини, яка затоплюється під час повені…

• Місце впадіння річки…

• Початок річки…

• Найвищий у світі водоспад…

• Падіння річки з великого уступу ...

• Зміна рівня води протягом року ...

• Найповноводніша річка світу ...

• Тверді гірські породи, що перегороджують русло річки…

• Річка може мати таке живлення…

• Територія, з якої річка разом з притоками збирає воду…

2. На контурну карту нанести найбільші річки кожного материка.



• Що таке річка? Назвіть та поясніть складові річки.

• Що таке річкова система? річковий басейн?

• Як розрізняються річки за характером течії?


Скласти п’ять тестових питань закритого типу до тексту параграфа.

Підготувати повідомлення про великі річки планети.

УРОК 50

Тема. Живлення, водний режим і робота річок.

163

Мета: поглиблення та систематизація знань про річки; удосконалення

практичних навичок складати характеристику річки за картами атласу;

сприяння розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і клімату

території, якою вони протікають.


Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, схема «Пороги.

Водоспад», відеофрагмент «Водоспади світу».





Учитель або учень показують на карті великі річки світу, учні за допомогою

карток дають відповідь.

2. Прийом «Взаємоопитування»

Обмін тестовими питаннями, підготовленими вдома.

3. Прийом «Взаємоперевірка»

Автори завдань перевіряють правильність їх виконання.


Завдання. За фізичною картою України визначте висоту витоку та гирла

Південного Бугу і Дністра. Зробіть висновок, відповівши на питання: чому

річка завжди тече від витоку до гирла?



Один учень склав опис річки Дніпро так: «Дніпро — найбільша річка

України. Витікає із Чорного моря і тече в напрямку з півдня на північ, роздає

на своєму шляху частину своєї води іншим річкам і, нарешті, закінчується

тоненьким струмочком десь на території Росії». Чи згодні ви з цими

твердженнями?

(Учні пропонують варіанти відповідей.)

Учень виявився наполегливим і, коли однокласники логічно

намагалися довести неправильність його опису, висловив такі міркування:

«Дніпро — річка довга й широка. Якщо не з моря, то звідки ж у ній береться

стільки води?» А й справді, звідки?



Ми знаємо, що річка — це водний потік. Але як він поповнюється водою?

Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підземними

водами. Але частіше за все річки мають змішане живлення з переважанням

одного з джерел.


1). За фізичною картою України визначте, чи є на території нашої країни річки

льодовикового живлення

2). Яке живлення буде переважати у річки Дніпро взимку? Навесні? Влітку?

164

Восени?

3). Чи змінюється рівень води в річці протягом року?

4). Як змінюється рівень води в Дніпрі навесні?

3. Продовження розповіді учителем

Повінь - це підйом рівня води в річці до найвищого. Такий підйом відмічається

щорічно в певний час. Повінь наступає після танення снігу весною або танення

снігу і льодовиків влітку, після сильних дощів протягом тривалого проміжку

часу.

У теплу пору року (у нас — влітку) вода швидко випаровується, рівень річки

різко знижується. Найнижчий рівень води в річці називається межень.

Рясні дощі можуть викликати сильні короткочасні підйоми рівня води в річці

— паводки.

Узимку на річках, що протікають на території, де відбувається зміна холодної

і теплої пір року, спостерігається льодостав — період нерухомого крижаного

покриву на річці.

Таким чином, рівень води в річці протягом року змінюється. Зміна рівня води

в річці, її водоносності, процеси замерзання і скресання річки визначають її

режим.


1)Опрацювати матеріал підручника § 49 с.177,178і з’ясувати, яку роботу

виконують річки

2)Використовуючи с.177 підручника, заповніть схему:


Завдання За картою атласу встановіть, які річки будуть мати спокійну течію, а

які бурхливу.


1. Прийом «Свої приклади»

Наведіть приклади річок з різними типами живлення.

2. Прийом «Географічний практикум» Завдання. Складіть характеристику однієї з річок (за вибором),

користуючись планом у таблиці.

Назва

річки

В якій

частині

якого

материка

протікає

До

басейну

якого

океану

належить

Місце

витоку

Куди

впадає

Напрямок

плину

Основні

притоки

Режим

та

живлен

ня

Робота річок

165


• Головна річка з усіма своїми притоками утворює... (Річкову систему)

• Регулярну зміну рівня та витрат води називають... (Режимом річки)

• Межа, що відокремлює річкові басейни,— це... (Вододіл)

• Річка Дніпро за характером течії... (Рівнинна)

• У більшості річок України повінь настає... (Навесні)

3*. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Завдання. Складіть порівняльну характеристику річок (Дунаю та Волґи, Обі

та Конґо, Хуанхе та Нілу, Амазонки та Парани), користуючись критеріями,

запропонованими у плані попереднього завдання, та сформулюйте їх загальні

та відмінні ознаки.

Ознаки подібності Ознаки відмінності



§ 49.

За допомогою додаткових джерел інформації та власних спостережень

описати режим річки, що протікає у вашій місцевості.

УРОК 51

Тема. Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин,

солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Штучні водойми:

ставки, водосховища, канали. Штучні водойми: ставки, водосховища, канали.

Практична робота №7 (закінчення). Позначення на контурній карті морів,

проток, заток, островів.

Мета: продовжити формувати в учнів систему знань про поверхневі води:

озера, водосховища, ставки, канали, показати їх практичне значення, навчити

розрізняти за картою стічні та безстічні озера; продовжувати формувати

навички роботи з фізичною та контурною картою; виховувати дбайливе

ставлення до водних багатств.


Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал,ТЗН



II. Актуалізація опорних знань

1. Прийом «Географічна розминка»

Де знаходяться річки: Волґа, Дніпро, Амур, Міссісіпі, Мюррей, Конґо,

Амазонка, Ніл, Хуанхе, Янцзи, Інд, Ґанґ?

2. «Бліц-опитування»

1. Згадайте, з яких частин складається гідросфера?

2. Які водні об’єкти відносять до вод суходолу?

3. Яке значення мають річки в житті людини?

166

III. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Дивуй!» Крім річок, найважливішими накопичувачами води на суші є озера,

водосховища. Озера іноді порівнюють з мініатюрними морями. Їх форма,

розміри, склад і походження надзвичайно різноманітні. Так, у пустелях

Центральної Азії є дивовижні «блукаючі» озера, які змінюють своє місце

розташування. Існують на Землі озера, заповнені не водою, а кислотою або

гарячим асфальтом, а є озера з «мертвою» та «живою» водою — як у казці!

Але все-таки головна цінність озер — це прісна вода. Озера можна створити

штучно, тоді їх називають водосховищами.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про особливості озер та штучних

водойм, з’ясуєте їх роль у житті та господарській діяльності людини.



На суходолі багато замкнених заглиблень, у які стікають поверхневі

води. Якщо в таке заглиблення надходить більше води, ніж її випаровується,

вода збирається, утворюється озеро.

На відміну від моря озеро не є частиною океану. Від річки

відрізняється тим, що вода в ньому не тече, як потік. Заглиблення, у якому

знаходиться озеро, називається озерною улоговиною. Причини утворення

улоговин різноманітні.


Опрацювати матеріал підручника § 50 с.179,180 і заповнити таблицю у

зошиті

Типи озерних

улоговин Спосіб утворення

Приклади

Тектонічні

Утворились під час

гороутворювальних

процесів

Байкал, Танґаньїка

Залишкові Раніше були частиною

океанів Каспійське, Аральське

Карстові У розчинених водою

гірських породах

Шацькі

Вулканічні У кратерах згаслих

вулканів

На Камчатці, Яві,

Курильських островах

Загатні Загачування річок Сарезьке (Памір),

Синевир (Карпати)

167

Льодовикові Випахані давнім

льодовиком

Північ Євразії, Північної

Америки

Стариці Ділянки колишнього русла

річок

У долинах рівнинних

річок

Лиманні На узбережжях океанів,

морів Дніпровський лиман

Дельтові У дельтах річок Ялпуг, Китай, Кагул


Перегляд відеофрагмента про озера світу з його подальшим обговоренням

3. Продовження розповіді Озера, як і річки, живляться дощовою, талою і підземною водами.

Озера також можуть мати прісну і солону воду. Прісні озера, як правило,

стічні. Озера, в які річки лише впадають, але жодна не витікає, називаються

безстічними. Річки несуть у своїх водах розчинені солі . У безстічному озері

солі за мільйонів років накопичуються , і воно стає солоним. Дуже солоні

озера називаються мінеральними.


Користуючись довідковим матеріалом та атласом, знайдіть на карті

світу озера-рекордсмени за площею, глибиною і солоністю.


Прийом «Учитель — учень»


Один учень вивчає канали , другий — водосховища, потім вони

розповідають одне одному навчальний матеріал.



Завдання1. Знайдіть та підпишіть на контурній карті такі озера: Каспійське,

Байкал, Великі, Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Ейр, Чад.

Завдання2. Складіть характеристику географічного положення озера (на

вибір) за планом.

В якій частині якого материка знаходиться?

Між якими меридіанами знаходиться?

Форма та приблизні розміри.

Які географічні об’єкти знаходяться поблизу?



Учні за допомогою п’яти речень роблять короткі узагальнюючі висновки з

вивченої теми.

168


§ 50.

Скласти п’ять запитань-«чомучок» до тексту параграфа.

Описати (за власним планом) найближчу до школи штучну водойму.

УРОК 52

Тема. Болота, особливості їх утворення та поширення.

Мета уроку: дати учням уявлення про болота, особливості їх утворення та

поширення; продовжити формувати навички роботи з картами атласу,

контурними картами, додатковими джерелами географічних знань;

виховувати любов до навколишнього природного середовища, формувати

навички раціонального природокористування

Тип уроку: вивчення нового матеріалу Форма проведення: урок - казка

Обладнання: фізична карта України та фізична карта півкуль, підручник,

атласи



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1 ) Фронтальна бесіда:

• Що таке озеро?

• Які за походженням бувають озера?

• Що таке лиман?

• Що таке водосховище?

• Яке значення водосховищ в господарстві України?

• Що таке канали, які бувають?

2) Індивідуальне усне опитування (перевірка номенклатури біля дошки).

IІІ. Мотивація навчальної пізнавальної діяльності

Болотам належить важлива роль у природі: вони зволожують повітря,

є житлом для багатьох видів тварин і місцем зростання цінних видів рослин .

Болота використовуються людиною : на них видобувають торф , збирають

ягоди і лікарські рослини. Тому на сьогоднішньому уроці ми розглянемо

утворення боліт і детально познайомимося з їхнім значенням у житті людини

і природи.



Нерідко на суходолах утворюються заболочені території. Причинами

заболочення є сукупний вплив кількох природних чинників: надмірного

зволоження та низинного рельєфу, який зумовлює близьке до земної

поверхні залягання ґрунтових вод. Бувають випадки, коли болото починає

розвиватися і

на схилі, якщо цей схил постійно зволожений, наприклад, у місці виходу

джерел.

169

Утворення боліт може відбуватися в результаті неправильної

експлуатації зрошувальних систем, відгородження від водосховищ, ставків.


Опрацюйте матеріал підручника § 51 с.183-185

Знайдіть визначення, що таке болото.

Пояснити , як виникають болота.

Заповнити таблицю

Болота за способом утворення

Низинні Верхові Перехідні

Формуються на місці

колишніх озер, у

долинах річок, які хоча

б раз на рік заливаються

водою.

Живляться такі болота

переважно ґрунтовими,

тобто підземними

водами

Утворюються на

плоских підвищених

ділянках земної

поверхні, звідки вода

майже не стікає до

річок, Живляться

переважно за рахунок

атмосферних опадів.

Поєднують атмосферне

та ґрунтове живлення

3. Прийом «Картографічна лабораторія»


Завдання.

За допомогою фізичної карти України в атласі спробуйте визначити

території України, де поширені болота. З’ясуйте, як вони утворилися.


Бесіда за запитаннями.

1. Як використовуються болота в господарській діяльності людини?

2. Чи відіграють болота яку-небудь роль у природі? Якщо так, то яку?

3. До яких негативних наслідків може призвести осушення заболочених

територій?



Учні за допомогою п’яти речень роблять короткі узагальнюючі висновки з

вивченої теми.


§ 51.

Підготувати повідомленням про багаторічну мерзлоту

УРОК 53

170

Тема. Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості

утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота – підземне

зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.

Мета: розширити знання учнів про льодовики та багаторічну мерзлоту,

дати визначення понять: льодовик, снігова лінія, морена, айсберг,

багаторічна мерзлота; пояснити умови утворення та географію поширення

цих явищ, навчити розпізнавати типи льодовиків та виконувану ними роботу;

розвивати уявлення та логічне мислення, вміння працювати з підручником,

атласом, додатковою літературою;виховувати життєву позицію учнів,

здатність чітко формулювати і висловлювати власну точку зору.

Тип уроку: урок розширення і поглиблення знань.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручник, додаткова

література: "Великий атлас світу №11,15,26”, "100 Великих чудес природи”

Б. Б. Вагнер, дидактичні картки-завдання ,ІКТ



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 1. Прийом «Експрес - тест » Варіант І

1. Болото – це:

а) перезволожена ділянка суходолу;

б) надмірно зволожена ділянка суходолу;

в) заболочені землі із шаром торфу не менше 30 см;

г) водойма з вологолюбною рослинністю.

2. Виберіть твердження, що характеризують низинні болота:

а) багаті на мінеральні солі;

б) різноманітний видовий склад рослинності;

в) утворюються на вододілах;

г) отримують вологу зверху, з атмосферних опадів;

д) живляться підземними водами.

3. Рукотворними річками називають називають:

а) водосховища;

б) канали;

в) ставки.

4. Із названих каналів виберіть судноплавні:

а) Суецький;

б) Північно – Кримський;

в) Дніпро – Донбас;

г) Панамський.

Варіант ІІ

1. Болота живляться водами:

а) льодовиковими;

б) підземними;

171

в) дощовими;

г) усіма вище названими.

2. Виберіть твердження, що характеризують верхові болота:

а) багаті на мінеральні солі;

б) різноманітний видовий склад рослинності;

в) утворюються на вододілах;

г) отримують вологу зверху, з атмосферних опадів;

д) живляться підземними водами.

3. Штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води називають:

а) канали;

б) ставки;

в) водосховища;

4. Із названих каналів виберіть зрошувані:

а) Суецький;

б) Північно – Кримський;

в) Дніпро – Донбас;

г) Панамський.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів .


- Що таке лід, яким чином він утворюється? Де можна бачити лід у природі?

(Відповіді учнів )

Є місця на нашій планеті, де лід не зникає навіть у теплу пору року, а

накопичується, стискається і перетворюється на багаторічне скупчення льоду

на суходолі – льодовики. Вивченням льодовиків займається наука

гляціологія.

На цьому уроці учні матимуть можливість поміркувати чому на землі

існують льодовики, які саме умови цьому сприяють, де поширені льодовики і

багаторічна мерзлота, яке значення вони відіграють у природі. Вчитель

знайомить учнів з переліком питань, на які вони дадуть відповіді протягом

уроку.



Льодовики — це природні скупчення льоду атмосферного походження, що

рухаються. Вони утворюються в тих районах, де твердих атмосферних опадів

випадає і накопичується більше, ніж тане і випаровується. Загальна площа

сучасних льодовиків становить близько 16,3 млн км2, що складає 10,9 % площі

суходолу, загальний об’єм льоду дорівнює близько 30 млн км3.

Природно, що льодовики можуть існувати тільки там, де постійно

спостерігаються низькі температури повітря і випадає досить багато снігу.

Льодовики можуть мати форму потоку, купола (щита) або плавучої плити

(у тому випадку, коли вони сповзають у водойму). Частини льодовиків, що

відкололися і вирушили в морське плавання, називаються айсбергами.


172

Користуючись "Фізичною картою півкуль” знайдіть місця на планеті, де

поширені льодовики, обґрунтуйте свою відповідь, покажіть льодовики на

фізичній карті півкуль.


- Чому льодовики поширені в Антарктиді, на острові Гренландія, островах

Північного Льодовитого океану, високо у горах. Які умови необхідні для

утворення льодовиків?

Зразок відповіді на поставлене проблемне питання.

"Умови утворення льодовиків":

1.Випадання опадів у вигляді снігу

2. Снігу випадає більше, ніж встигає розтанути.

3. Переважають низькі температури протягом року.

4.Впливає висота місцевості та географічне положення.



Кожна пара отримала завдання, яке за короткий час повинна виконати на

основі роботи з підручником § 52 чи додатковою літературою і представити

результати своєї роботи у формі усної розповіді та заповнити певну таблицю

«Види льодовиків у природі».

Картки - завдання

1 пара. Що являють собою гірські льодовики?

2 пара . Що являють собою покривні льодовики?

3 пара . Яку роботу виконують покривні льодовики у природі?

4 пара. У чому проявляється підступність покривних льодовиків?

5 пара . Повідомлення учнів про айсберги.

6 пара. Яке значення відіграють льодовики у природі?

7 пара . Повідомлення учнів про багаторічну мерзлоту.

Таблиця «Види льодовиків у природі»

Тип льодовика.

Де утворюються,

розміри і форма.

Що утворюється в результаті руху.

Гірські

На вершинах

високих гір у всіх

широтах. Займають

чашоподібні

заглиблення на

схилах

гір; заповнюють

гірські долини. Різні

за розміром і

формою. Найбільші у

горах Гімалаях, Тянь-

Шань, Паміру.

В результаті руху виконують

три види роботи: а) руйнують,

б) переносять.

в) відкладають, нижче снігової

лінії

утворюють морену (льодовикові

відклади).

173

Покривні

Покривають

поверхню суходолу,

утворюються у

полярних широтах.

Мають форму куполу,

товщиною більше 3

км.

Покривають

поверхню Антарктиди,

острова Арктики,

острів Гренландія.

Краї льодовика спускаються в

океан, відламуються великими

брилами, перетворюючись

на айсберги (плавучі

льодовики).

Краї льодо


Учні виступають з повідомленням про багаторічну мерзлоту



Перегляд відеофрагмента про льодовики з подальшим обговоренням

2. Прийом «Вірю — не вірю»

• Чи вірите ви в те, що в Карпатах і Кримських горах є льодовики?

• Чи вірите ви в те, що покривні льодовики беруть участь у світовому

кругообігу води?

• Чи вірите ви в те, що айсберги не становлять небезпеки для морських

суден?

• Чи вірите ви в те, що льодовик здатний переносити гірські породи?

• Чи вірите ви в те, що гірський льодовик подібний до річки?

3. Прийом «Проблемне питання» Яке значення льодовиків у природі Землі?


Прийом «Уявний мікрофон»

Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на запитання:

1. Що найбільше сподобалось на уроці?

2. Що викликало ускладнення ?

VІІ. Домашнє завдання § 52.

Позначити на контурній карті території, де поширені найбільші гірські та

покривні льодовики.

Підготувати повідомлення про артезіанські термальні та мінеральні води

УРОК 54

Тема. Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі.

Термальні і мінеральні води

Мета: формування знань про підземні води та умови утворення і залягання в

земній корі, показати їхню відмінність від термальних і мінеральних вод ;

поглиблення знань про властивості гірських порід та властивості води;

174

вдосконалення вмінь працювати з навчальним матеріалом, аналізувати його,

робити висновки; виховання бережливого ставлення до водних багатств.


Обладнання: атласи, підручники, схема «Утворення підземних вод», дві

лійки з піском та глиною, ТЗН

.ЗМІСТ УРОКУ



1. Прийом «Географічна розминка» (без атласів) — «Світлофор» Учитель називає географічні об’єкти, учні за допомогою карток

повідомляють свої відповіді.

2. Прийом «Експрес-тест» • Місце впадіння річки в іншу річку, озеро, море, океан — це:

а) виток;

б) гирло;

в) вододіл.

• Верхові болота переважно живляться:

а) атмосферними опадами;

б) підземними водами;

в) водопроводом.

• Переважна частина сучасних льодовиків знаходиться:

а) у районі екватора;

б) у районі тропіків;

в) за полярними колами.

• У горах льодовики утворюються:

а) вище за снігову лінію;

б) нижче за снігову лінію;

в) на рівні снігової лінії.

• У північній півкулі основна маса покривних льодовиків зосереджена:

а) в Антарктиді;

б) у Гімалаях;

в) у Ґренландії.



Ви вже знаєте про те, що вода — мандрівниця. Здійснюючи свій

великий кругообіг, вона весь час змінюється, перетворюючись то на прозору

легку пару, то на крихітні крапельки води, то на льодовики. З нею

трапляється багато різноманітних пригод, і вона навдивовижу старанна —

завжди трудиться!

Вода знайшла собі роботу й під землею. Невпинною працею маленьких

крапельок створено цілий світ печер, підземних ходів і пустот. Завдяки своїй

унікальній здатності просочуватися між частинками гірських порід, вона

утворює підземні струмки, річки, величезні сховища найчистішої прісної та

175

частково мінералізованої лікувальними солями води. У води під землею є

«помічники» — гірські породи, одні з яких пропускають воду, другі

затримують, а треті можуть розчинятися в ній. Сьогодні на уроці ви

дізнаєтесь про воду, що прихована від зору, але відіграє винятково важливу

роль у забезпеченні людей життєво важливим напоєм.



У лійку з піском та в лійку з глиною наливається вода.

Висновок: пісок пропускає воду, він може бути вологим, тобто насиченим

водою, а глина воду затримує.


Води, що містяться в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід

верхніх шарів земної кори, називають підземними. Вони утворюються від

просочування атмосферних опадів.

Гірські породи мають властивість пропускати воду. її легко пропускають

пісок, гравій, галька, тобто вони водопроникні.

Затримують воду глина, пісковик, глинистий сланець, граніт.

Ці породи — водонепроникні. Вода, просочуючись униз, заповнює проміжки

водопроникної породи й утворює водоносний шар (мал. 170 у підручнику).

Водоносних шарів в одній місцевості може бути кілька на різних глибинах.



Використовуючи текст § 53 підручника (с.191), визначте місце утворення і

зміну рівня вод:

І група — верховодки. (Верховодка залягає над першим водотривким

шаром. Звичайно верховодка не заповнює всі порожнини в ґрунті. Це сезонна

вода. У посушливу пору року вона зникає.)

ІІ група — ґрунтових. (Ґрунтові води утворюють водоносний горизонт на

першому від поверхні водотривкому шарі. їх рівень залежить від кількості

опадів.)

ІІІ група — міжпластових. (Міжпластові води розташовані між двома

водотривкими шарами. їх рівень є найбільш постійним.)

4. Робота в зошитах

Заповнення таблиці в зошитах.

Основні типи підземних вод

Тип

підземних вод Умови утворення Живлення

Господарське

використання

Ґрунтові води

Утворюються на

першому від

поверхні

водостійкому шарі

Атмосферні опади,

підтікання

водоводів

Використовується як

питна вода (будування

колодязів), однак якість

води може бути поганою

через близькість до

http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D1%96_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%C2%BB

176

поверхні

Міжпластові

води

Утворюються між

двома водостійкими

шарами

Атмосферні опади

Використовуються для

водопостачання,

вирізняються високою

якістю; мінералізовані

води використовуються

для лікування


Учні виступають з повідомленнями про артезіанські води

Зразок повідомлення

Артезіанські води — напорні підземні води, які розташовані у водоносних

шарах ґрунту між водонепроникними шарами.

Слово «артезіанські» походить від назви французької провінції Артуа

(латинською Агіезіит), де у XII ст. вперше в Західній Європа були побудовані

бурові колодязі, з яких вода сама виливалася на поверхню. Надалі за ними

закріпилася назва артезіанських, а підземні води, що перебувають під напором,

були названі артезіанськими. Напірні властивості у водоносному горизонті

виникають завдяки своєрідному заляганню шарів гірських порід, коли

водовмісні породи підстелюються і вкриваються водонепроникними.

Артезіанські води зазвичай перебувають у западинах, у кристалічних породах,

розбитих тріщинами та тектонічними розривами. Райони з відповідною

геологічною будовою, що характеризуються системою водоносних горизонтів,

які з глибиною змінюють один одного, називаються артезіанськими басейнами.

На території України виділяють три великих артезіанських басейни, у

яких водоносні шари залягають на глибині 175-800 м. Найбільшим є

Дніпровсько-Донецький басейн, в надрах якого прихована половина усіх

запасів підземних вод України. Вода тут залягає кількома горизонтами у

гірських породах мезозойської та початку кайнозойської ери. Під західною

частиною України знаходиться Волино-Подільський артезіанський басейн з

водоносними пластами, що лежать у породах різних геологічних ер: від

палеозойської до кайнозойської. Південні області України забезпечує

якісною питною водою Причорноморський артезіанський басейн, води якого

лежать у породах мезозойської та кайнозойської ер.

Оскільки підземні води є найбільш чистими, їх господарське значення

весь час зростає.


Перегляд презентації «Робота підземних вод та її наслідки».


Аналіз позитивних і негативних наслідків роботи підземних вод.



177

Завдання. Використовуючи таблицю в зошиті «Основні типи підземних

вод», зробіть порівняння, з’ясувавши спільні риси та відмінності цих типів.

2. Прийом «Чомучка» • Чому одні гірські породи пропускають воду, а інші — ні?

• Чому міжшарові підземні води зазвичай вирізняються високою якістю?

• Чому рівень ґрунтових вод не залишається постійним?

• Чому ґрунтові води в містах іноді навіть можуть затоплювати підвали

будинків?

• Чому підземні води слід витрачати дуже економно?


Прийом «Роблю висновок »

(Учні формують висновки за темою уроку)

- підземні води містяться у порах, тріщинах гірських порід і пустотах земної

кори;

- чергування водопроникних і водостійких шарів у земній корі зумовлює

розташування підземних вод на різних рівнях.

- розрізняють ґрунтові та міжпластові води.

- підземні води мають велике значення для водопостачання, тому

використовувати їх слід бережливо.


Скласти п’ять запитань-«чомучок» до тексту параграфа.

УРОК 55

Тема. Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового

океану і суходолу.

Мета:сформувати систему знань про значення вод суходолу для природи і

людини; пояснити учням необхідність охорони вод Світового океану;

продовжити формування навичок роботи з додатковими джерелами

географічних знань, уміння робити узагальнення та висновки; виховувати

любов до навколишнього природного середовища, формувати навички

раціонального природокористування


Обладнання: підручник, атлас,




1. Географічна гра «Зрозумій мене»

• Вчитель пропонує кожному учаснику гри вибрати картку, на якій

написане слово. Учасник гри повинен назвати ознаки або дати визначення

поняття, написаного на картці, але не називати його. Учасник гри вважається

таким, що справився із завданням, якщо клас вгадав слово. На картці можуть

бути написані такі слова: болото, гірський льодовик, снігова лінія, притока,

178

водосховище тощо.

• На столі лежать картки з назвами різних географічних об’єктів (річка,

озеро, льодовик, болото тощо). Гравець наздогад вибирає одну картку і на

зворотній стороні дошки записує шість слів, пов’язаних з даним географічним

поняттям, так щоб іншим учасникам гри не було видно записи. Потім слово

називається всьому класу, і всі учні протягом 15 секунд записують у свої

зошити поняття і ознаки, пов’язані з названим географічним об’єктом. Коли

робота закінчена, клас звіряє свої записи із записами на зворотній стороні

дошки і виправляє помилки.

2. Бесіда за запитаннями та завданнями


Прийом «Евристична бесіда »

1.Оцініть значення води для природи і людини

2. Поясніть для чого потрібно охороняти води Світового океану і суходолу,

адже води на Землі дуже багато

Сьогодні на уроці ми дізнаємося і поговоримо про значення води

для природи і людини та про охорону вод Світового океану і суходолу



Річки, озера, штучні водосховища, підземні води використовуються

людиною дедалі інтенсивніше. Першими люди почали виконувати річки. Якщо

ви поглянете на карту світу, карту України чи карту своєї місцевості, то

помітите, що більшість населених пунктів розміщується на берегах річок.

Столиця нашої Батьківщини – Київ розташована на обох берегах Дніпра —

однієї з найбільших Європи.

Річки здавна були і залишаються резервуарами прісної води, шляхами

сполучення, в них ловлять рибу, на їхніх берегах відпочивають. Найбільші світові

цивілізації виникли на берегах річок: Трипільська — на Дніпрі, Шумерська — на

Тигрі та Євфраті, Китайська — на Хуанхе і Янцзи, Індійська — на Інді та Гангу,

Єгипетська — на Нілі.

Із давніх-давен енергія рухомої води річок використовувалась водяних

млинах, згодом для надання руху механізмам на заводах фабриках, а в наш час

— для роботи гідроелектростанцій. У посушних районах Землі, де мало опадів,

річки використовують для штучного зрошування ланів, пасовищ, садів.

Озера також мають важливе господарське значення. Вони сполучають

між собою поселення і навіть різні країни, наприклад США і Канаду . Озера

багаті на рибу, а в солоних озерах видобувають кухонну сіль. Озерними

грязями лікують різні хвороби. На берегах озер будують курорти, санаторії,

будинки відпочинку.

Люди використовують і болота. Із них добувають торф — це паливо та

органічне добриво. Після осушення болота перетворюються на високоврожайні

поля і луки.


Робота в малих групах

Використовуючи текст § 54 підручника (с.193-195) з’ясуйте, яке значення

179

мають води суходолу для природи і людини.

І група

Води суходолу – джерела питної води

ІІ група

Води суходолу – джерела зрошення сільськогосподарських земель

ІІІ група

Води суходолу – шляхи сполучення

IV група

Води суходолу – джерела енергії

V група

Води суходолу – джерела біологічних і мінеральних ресурсів


Запропонуйте способи збереження водойм

4. Прийом «географічний кінозал »

Перегляд презентації «Значення вод суходолу для природи і людини »



1) Що таке підземні води?

2) Де залягають ґрунтові води?

3) Як використовують підземні води?

4) За яких умов утворюються льодовики?

5) Яке значення річок у розвитку людства?

6) Як використовуються річки в наш час?

7) 'Що ви знаєте про господарське використання озер?

8) Як використовуються людиною болота?

9) Що вам відомо про використання підземних вод у нашому населеному

пункті?

10 . Із якою метою створюються канали і водосховища?


Прийом «Роблю висновок» Учні підбивають підсумки уроку, відповідаючи на запитання.

Чи було б можливим життя на Землі, якби не було гідросфери? Свою думку

обґрунтуйте.


Підготуватись до узагальнюючого уроку

Повторити §§ 43 - 53.

УРОК 56

Тема. Узагальнення знань учнів за темою«Гідросфера».

Мета: повторення, узагальнення та систематизація знань з теми

«Гідросфера»; вдосконалення навичок і вмінь використовувати набуті знання

на практиці, у нестандартних ситуаціях; розвиток пізнавального інтересу,

комунікабельності, колективізму.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, урок-КВК

180

Обладнання: настінна карта півкуль, фізична карта України, аркуші паперу

формату А3, маркери, кросворди, емблеми команд.



II. Початок гри 1. Представлення команд і журі.

2. Вітання команд, розшифрування емблеми команди.

IIІ. Хід гри

1. Розминка Питання ставить учитель (ведучий-учень), працює вся команда. Картою

користуватися не можна. Час на обмірковування відповіді — 5 с. Ціна

правильної відповіді — 1 бал.

Запитання команді «Айсберг» 1. Материк, що омивається водами лише Індійського і Тихого океанів.

2. Океан, який не омиває Антарктиду.

3. Найбільший материк.

4. Океан, що омиває Австралію із заходу.

5. Материк, що омивається всіма океанами Землі.

6. Материк, що був відкритий останнім.

7. Океан, який омиває всі материки, крім Африки.

8. Найбільший острів на Землі.

9. Океан, який зовсім не виправдовує своєї назви.

10. Протока між Південною Америкою та Антарктидою.

Запитання команді «Гейзер» 1. Третій за величиною материк Землі.

2. Океан, що омиває Північну Америку зі сходу.

3. Найменший материк Землі.

4. Океан, назва якого пов’язана з назвою країни, береги якої він омиває.

5. Материк, який екватор перетинає у північній частині.

6. Материк, який майже цілком розташований за полярним колом.

7. Другий за величиною океан.

8. Найбільший півострів на Землі.

9. Океан, що омиває Австралію зі сходу.

10. Протока між Африкою та Європою.

2. «Домашнє завдання»

а) Конкурс «Чомучка» Команди ставлять одна одній по три запитання. Час на обмірковування

відповіді — 1 хв. Ціна правильної відповіді — 2 бали.

б) Конкурс «Загадка» Уболівальники ставлять командам загадки з теми «Гідросфера». Час на

обмірковування відповіді — 30 с. Ціна правильної відповіді — 1 бал.

в) Конкурс «Кросворд»

181

Команди обмінюються кросвордами та розгадують їх. Ціна кожної

правильної відповіді — 1 бал. Час на виконання — 5 хв. Команді, що

розв’язала кросворд першою, не припустившись при цьому помилок,

додається 2 призові бали.

Поки команди розв’язують кросворди, проводиться конкурс уболівальників.

3. Конкурс уболівальників Правильна відповідь — 1 бал. Якщо команда уболівальників не може

відповісти, то відповідають уболівальники суперників, заробляючи додаткові

бали.

Питання уболівальникам команди «Айсберг» 1) Як називається море без берегів? (Сарґасове)

2) Найбільше за площею прісноводне озеро. (Верхнє)

3) Початок річки. (Витік, верхів’я)

4) Яке море найбільш солоне? (Червоне)

5) Причина утворення цунамі. (Землетруси в Океані)

Питання уболівальникам команди «Гейзер» 1) Як називається річка, що витікає з озера Байкал? (Анґара)

2) Озеро, що складається з двох частин, в одній з яких — вода прісна, а у

другій — солона. (Балхаш)

3) Вихід підземних вод на поверхню. (Джерело)

4) В якому морі не можна потонути? (У Мертвому)

5) Основна причина утворення океанічних течій. (Постійні вітри)

4. Конкурс капітанів Запитання капітанам пропонуються в закритих конвертах, які вони

вибирають самі. Правильна відповідь — 3 бали.

• Під час просування до Північного полюса багато хто з мандрівників

прагнув «взяти лід у союзники». Як ви розумієте цей вислів?

• Відомий учений-кліматолог А. І. Воєйков назвав течії Світового океану

«опалювальною системою планети». Поясніть зміст цього висловлювання.

5. Конкурс «Хто більше?» Завдання командам: за 2 хв на аркуші паперу (можна на дошці)

сформулювати якнайбільше проблем, що виникають унаслідок

господарського використання вод людиною, та можливих шляхів їх

розв’язання.

Кожна пара відповіді (проблема — шлях розв’язання) — 2 бали.

IV. Підбиття підсумків Поки журі підбиває підсумки, командам пропонується заповнити аркуш

самооцінювання. Зразок аркуша самооцінювання: урок 8 с. 43

УРОК 57

Тема. Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі.

Мета: формування знань про біосферу та її складові; формування первинних

навичок визначати та пояснювати закономірності поширення живих

182

організмів, оцінювати вплив людини на біосферу; виховання бережливого

ставлення до біосферних багатств Землі.


Обладнання: атласи, підручники, відеосюжет «Розвиток живих організмів

на Землі»





• Які оболонки Землі ви знаєте?

• Наведіть приклади взаємодії названих оболонок між собою.

• Яка частина природи Землі, на вашу думку, не увійшла до складу названих

оболонок?



Луки вкриті зеленою травою, розкидані там і тут групи дерев. Квіти, що

горять на сонці яскравими кольорами, і бджоли над ними. Корови, що пасуться

за огорожею. А ось пташка пірнула в кущі, мабуть, за своїм кормом- комахою.

Усе це жива природа, яка об’єдналася в одній з оболонок Землі - біосфері. Світ

живої природи вивчають біологічні науки. Про особливості поширення живих

організмів на земній кулі, про те, як вони взаємопов’язані між собою та з

неживою природою ви дізнаєтеся на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу 1. Прийом « Мозкова атака»

Що таке біосфера?

1)На дошці записуються всі можливі варіанти відповіді на питання

2)Аналіз запропонованих варіантів, формулювання остаточного визначення

біосфера


Жива оболонка. Так називають біосферу. Вона складається з живих організмів

і не охоплює самостійного простору, як інші оболонки. Організми - рослини,

тварини, бактерії та продукти їхньої життєдіяльності заселяють окремі частини

літосфери, атмосфери та гідросфери.

Основна маса живих організмів зосереджена біля поверхні Землі, , де

найбільше взаємодіють усі земні оболонки. Проте окремі форми організмів,

переважно бактерії, трапляються і в глибоких шарах літосфери і майже в усій

тропосфері

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю

гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суходолі та 0,5-1,0

км під дном океану . Товща біосфери на полюсах земної кулі близько 10 км,

а на екваторі - 28 км.

183


Перегляд відео сюжету ««Розвиток живих організмів на Землі»

з подальшим обговоренням


1) Опрацювати матеріал підручника § 55 с.199,200 і з’ясувати із чого

складається біосфера

2) Складання схеми-рисунка в зошитах.

5. Робота в парах

Завдання. Наведіть приклади взаємодії двох оболонок: біосфера —

атмосфера; біосфера — гідросфера; біосфера — літосфера.


Виступи учнів про унікальність живих організмів на Землі. демонстрація

ілюстрацій


За мал. 177-180 с.201,201 підручника визначити і порівняти особливості

рослинного світу помірних і тропічних широт. Пояснити, що зумовило їхні

відмінності



• Чи змінюються в часі межі біосфери? Відповідь обґрунтуйте.

• Проаналізуйте вплив людини на біосферу. Відповідь оформіть у вигляді

таблиці.

Вплив людини на біосферу

Позитивний Негативний

2. Назвіть, які тварини і рослини найбільш поширені у вашій місцевості.


«П’ять речень»

Учні п’ятьма реченнями формулюють висновки уроку.


184

§ 55.

Навести приклади пристосувань тварин і рослин до різноманітних умов

навколишнього середовища.

УРОК 58

Тема. Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив

господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинний і

тваринний світ суходолу та океану.

Мета: формування первинних уявлень про ґрунти та умови їх утворення;

з’ясування причин різноманітності ґрунтів і закономірностей їх розподілу на

Землі; розвиток практичних навичок роботи з ґрунтовою картою в атласі,

визначення приблизної родючості ґрунтів; виховання бережливого ставлення

до ґрунтів.


Обладнання: атласи, підручники, зразки ґрунтів, схема «Ґрунтові профілі».




1. Прийом «Експрес-тест» • Повністю заселена живими організмами:

а) атмосфера;

б) гідросфера;

в) літосфера.

• Основоположником учення про біосферу є:

а) академік В. І. Вернадський;

б) давньогрецький учений Геродот;

в) океанограф Жак Ів Кусто.

• Найбільш різноманітними є представники органічного світу:

а) тропічних широт;

б) помірних широт;

в) екваторіальних широт.

• «Фабрикою» з виробництва продуктів харчування вважаються:

а) бактерії;

б) тварини;

в) рослини.

• Найвищу здатність виживати в найважчих умовах мають:

а) гриби;

б) рослини;

в) бактерії.

2. Прийом «Вірю — не вірю»

• Чи вірите ви в те, що між живими організмами нашої планети та іншими її

оболонками існує взаємозв’язок?

• Чи вірите ви в те, що живі організми рівномірно розташовуються на нашій

планеті?

• Чи вірите ви в те, що життя зародилося в Океані?

185

• Чи вірите ви в те, що господарська діяльність справляє позитивний вплив

на біосферу?

• Чи вірите ви в те, що межі біосфери змінюються і «винуватцем» цих змін є

головним чином людина?


Прийом «Проблемне питання» У всіх народів світу з давніх-давен розвинена величезна повага до землі.

«Земля-матінка», «земля-годувальниця» — так її називали наші предки.

Землеробство — найдавніше заняття людини. Досвід людських поколінь

довів, що земля буває різною за якістю. Не випадково з’явились такі

прислів’я та приказки: «Яка земля, такий і хліб», «На добрій землі що

посієш, те і вродить», «На добрій землі хліб родить, а на неродючу гній

возять», «На чорній землі білий хліб родить».

Що ж таке земля, з наукової точки зору — ґрунт? Як він утворився? Від

чого залежить його родючість? Яке значення має ґрунт для людини? Який

вплив на ґрунти має людина? На ці численні запитання ви зможете

відповісти сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу 1. Прийом «Мозкова атака»

Що таке ґрунт? (Визначення поняття )


1) Опрацювати матеріал підручника на с. 203,204 § 56 і з’ясувати в результаті

взаємодії яких компонентів усіх оболонок Землі утворився ґрунт

2) Складання в зошитах схеми-рисунка.

3. Робота з підручником і атласом

1) Опрацювати матеріал підручника § 56 с. 204,205 і з’ясувати, що таке

ґрунтовий покрив

2) Заповнення таблиці

Характеристика основних типів ґрунтів на Землі

Назва

типу

ґрунту

Район

формування

(пояс)

Кліматичні умови Рослинний

покрив

Коротка

характеристи

ка типу

Приклад: Помірний Слабкопосушливі Степи Потужний

Ґрунт

Живі організми

(біосфера )

Гірські породи

(літосфера)

Повітря

(атмосфера)

Енергія сонця

Вода

(гідросфера )

186

Чорноземи умови гумусовий

горизонт,

висока

родючість

3) Аналіз ґрунтової карти в атласі.

З’ясування причин різноманітності ґрунтів на Землі.


За мал. 182,183 на с. 206 підручника порівняйте потужність гумусу в різних

ґрунтах. Зазначте причини різної потужності гумусового шару ґрунтах .

Назвіть ґрунти, які своєю назвою підтверджують свою високу родючість


1. Прийом «Географічний крос» • Основною особливістю ґрунтів, що відрізняє їх від гірських порід, є...

(Родючість)

• Родючість залежить головним чином від кількості... (Гумусу)

• Найбільшою родючістю вирізняються... (Чорноземи)

• Назви ґрунтів зазвичай визначає їх... (Колір)

• У результаті господарської діяльності родючість ґрунтів... (Знижується)

2. Прийом «Проблемне питання» • Як ви розумієте афоризм «Ґрунт — це життя»?

• В який спосіб людина може відновлювати родючість ґрунтів?

• Які ґрунти переважають у вашій місцевості та які роботи з поліпшення

родючості ґрунтів здійснюються?


Прийом «П’ять речень» — «Мікрофон» Передаючи по ланцюжку уявний мікрофон, учні п’ятьма реченнями

формулюють висновки уроку.


§ 56

• Скласти план параграфа.

• Скласти кросворд з назвами різних типів ґрунтів.

УРОК 59

Тема. Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків

компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший природний

комплекс Землі, її межі, властивості, закономірності розвитку.

Мета: дати учням уявлення про природні комплекси (ландшафти), які

утворилися як наслідок взаємозв'язків компонентів природи; показати

особливості географічної оболонки як найбільшого природного комплексу

Землі, вказати її орієнтовні межі та властивості; продовжити формувати

вміння та навичок роботи з картами шкільних учнівських атласів та

187

контурними картами; розвивати вміння спілкуватися під час групової

роботи, робити висновки та узагальнення


Обладнання: , підручник, атлас, картки із завданнями для роботи в групах




1. Прийом «Бліц-опитування» • Які оболонки Землі ви знаєте?

• Наведіть приклади взаємодії земних оболонок між собою.


• Уявіть собі ситуацію: одна з оболонок Землі зникла. Що станеться з іншими

її оболонками?


Прийом « Дивуй!»

Сьогодні на уроці ми розглянемо одне з основних понять сучасної

географії – географічну оболонку Землі. ЇЇ вивчення допоможе глибше

зрозуміти суть процесів і явищ, уявити середовище нашого мешкання як

єдину систему, дозволить усвідомити наше місце в природі.



Земля, як вам уже відомо, складається з декількох оболонок (сфер).

Усі вони тісно взаємопов’язані: літосфера, гідросфера, атмосфера і

біосфера постійно взаємодіють одна з одною, проникають одна в одну.

Внаслідок взаємодії і взаємопроникнення цих оболонок виникає ще

одна універсальна (або комплексна) оболонка. Її називають географічною.

Отже, географічна оболонка — це сфера Землі, в межах якої вза

емодіють одна з одною, проникають одна в одну верхня частина літо-

сфери, нижня частина атмосфери, вся гідросфера і вся біосфера.

(Учитель пропонує учням записати визначення поняття в зошит.)

Вивчаючи географію, ви вже не раз пересвідчувались у тісному

взаємозв’язку і взаємовпливі всіх сфер Землі. Так, у повітрі постійно

присутня літосфера у вигляді піску, диму вулканів тощо. З одного боку,

вони перешкоджають надходженню прямих сонячних променів до

поверхні Землі, і стає холодніше. Із другого боку, тверді частки в ат-

мосфері можуть стати ядрами конденсації вологи і випадіння дощів. Дуже

висока концентрація часток літосфери у повітрі в минулому вже не раз

викликала похолодання клімату нашої планети.

2. Прийом «Робота в групах»

Учитель об’єднує учнів у три групи (за кількістю рядів), роздає кожній із

них картки з ілюстраціями та підписами «Повітря», «Тварини», «Гірські породи

і ґрунт», «Вода», «Рослини», «Людина та її діяльність».

Завдання.

188

Скласти ланцюжки взаємозв’язків із компонентів оболонок Землі та пояснити

наслідки цієї взаємодії для природи.


Географічна оболонка, як і організм людини, є складною системою. Жодна

сфера не може існувати сама по собі.

Географічна оболонка постійно змінюється. У ній відбуваються складні

процеси: вода замерзає, тане, випаровується, випадає у вигляді дощу, снігу, роси

тощо. Рослини виростають, квітнуть, плодоносять, відмирають і знову виростають.

Географічна оболонка охоплює всю нашу планету. Вона неоднорідна як у

вертикальному так і в горизонтальному напрямках. От-же, в географічній

оболонці утворюються окремі її поєднання, де взаємозв’язок між природними

компонентами є дуже тісним і нерозривним. Це природні комплекси. Чим

менша за площею територія, на якій взаємодіють елементи літосфери,

гідросфери, атмосфери і біосфери, тим цей зв’язок тісніший і нерозривніший.

Географічна оболонка поділяється на великі, малі й ще менші природні

комплекси. Найбільші з них — природні комплекси материків і океанів. На березі

річки чи озера ви побачите перед собою найменший природний комплекс. У ньому,

як і в географічній оболонці в цілому, поєднуються елементи літосфери, гідросфери,

атмосфери і біосфери.


Аналіз схеми «Природний комплекс»

5. Прийом «Робота в парах»


Працюють в парах з підручником. Один учень вивчає ритмічність, другий —

цілісність. Потім вони пояснюють один одному прочитаний матеріал.


1. Прийом «Географічний практикум» Завдання. Використовуючи текст підручника, охарактеризуйте

закономірності географічної оболонки, заповніть таблицю.

Назва закономірності Суть закономірності Приклади закономірності

2. Прийом «Географічний крос» • Найбільшим природним комплексом Землі є... (Географічна оболонка)

• Зміна одного з компонентів у географічній оболонці неминуче спричиняє...

(Зміну решти компонентів)

• Закономірна повторюваність природних процесів та явищ у часі

називається... (Ритмічністю)

• Однією з головних сил, що змінюють географічну оболонку, сьогодні є...

(Діяльність людини)

• Прешоджерелом усіх природних процесів взаємодії оболонок Землі є...

(Енергія Сонця)

3. Прийом «Проблемне питання» Чому, справляючи вплив на природу, необхідно добре знати взаємні

зв’язки між її компонентами?


189

Учні підбивають підсумки уроку, виконуючи завдання

• На конкретному прикладі поясніть, як впливають взаємозв’язки

компонентів природи на формування природних комплексів


• Підготувати невеличкі оповідання про прояви цілісності географічної

оболонки Землі.

УРОК 60

Тема. Природні зони Землі. Особливості природних зон екваторіальних,

тропічних, помірних та полярних широт.

Мета: закріпити поняття «Природний комплекс», показати

різноманітність природних зон, їх залежність від клімату; формувати

пізнавальну активність учнів; вміння самостійно здобувати знання;

формування вмінь працювати з допоміжним матеріалом, атласами,

підручником, аналізувати матеріал, створювати нову інформацію;

виховання відчуття відповідальності, формування комунікативних навичок,

розвивати інтерес до географії.


Обладнання: підручники, атласи, настінна карта «Природні пояси та

географічні зони», ватмани, фломастери, сторінки журналів, книжок з

зображенням тварин та рослин, електронна презентація.





Завдання.

Назвіть всі визначення, або асоціації, які виникають у вас при понятті

«природний комплекс»?

(Всі відповіді записуються на дошці )

2.Прийом «гронування»

Завдання Встановити зв’язки між поняттями( використовуючи вже набуті знання та

досвід)

(Учень біля дошки з’єднує послідовно слова, поєднує їх логічно у гроно)



Перегляд відео фрагмента про природні зони

Вчитель

190

Ми переглянули пейзажі різних природних зон Землі. Природа нашої

планети унікальна та неповторна. Коли почнете подорожувати, то на власні

очі пересвідчитеся у цьому.

Але для того щоб милуватися цією красою могли ще багато поколінь

людей, необхідно зберігати та охороняти природу.

(Учитель оголошує учням тему та основні етапи роботи на уроці, разом з

учнями визначає мету і завдання роботи на уроці)


1. Розповідь вчителя Ми живемо на найбільшому з материків Землі — Євразії. На

величезній території Євразії є всі природні зони: від вологих екваторіальних

лісів до арктичних пустель. Вони мають добре виражене широтне

простягання. Внаслідок поширення на території Євразії та інших материків

гір широтна зональність ускладнюється висотною поясністю.

2. Прийом «Проблемне питання »

Поясніть, що таке висотна поясність. Від чого вона залежить та які має

особливості?

3. Робота з картою

Завдання

За допомогою карти природних зон називати усі природні зоні, в яких

розташована Євразія, в порядку їх зміни від екватора до Північного полюса.

4. Розповідь вчителя (продовження) Євразія — це материк, де тисячоліття тому виникли найдавніші

цивілізації, а сьогодні тут розвиваються наймогутніші держави світу. Тому,

розглядаючи природні зони Євразії, необхідно розуміти, що їхня природа

вже значною мірою змінена людиною і цей процес триває. Особливо це

стосується Європи, де поширені сільськогосподарські угіддя, міста з

рекордною густотою населення, величезні кар’єри і транспортні магістралі,

які майже не залишили місця дикій природі. Особливо помітні ці зміни, якщо

спостерігати європейські ландшафти з ілюмінатора літака.

У цій частині світу майже не залишилося нерозораних земель,

первозданних лісів, зникли степи, змістилися межі лісів на гірських схилах.

Неторкана природа в Євразії збереглася тільки у віддалених арктичних і

субарктичних районах, тайзі, засушливих пустелях і високогір’ях, тобто там,

де природні умови є несприятливими для життя людини. В решті природних

зон природні ландшафти збережено тільки в заповідниках і національних

парках.


Прийом «Мандрівка» За матеріалами підручника с.213-215 та атласами заповнити таблицю:

Назва

природної

зони

Розташування Кліматичні

умови

Представники

тваринного

світу

Представники

рослинного

світу

191


За картою природних зон визначте основні природні зони низьких і

високих широт, а також зони, що охоплюють найбільші площі на Землі.


1. Прийом «Географічний практикум» За допомогою карти в атласі з’ясуйте, в якій природній зоні ви живете.

Стисло опишіть її природні компоненти.

2. Прийом «Проблемне питання» Чи можна на одній географічній широті побачити майже всі природні зони?

Якщо так, то де й чому?

3. Гра «Лото»

Об’єднати опис природної зони та назву:

А. Багато ягід: морошки, голубіки, клюкви 1. Пустеля

Б. Поруч з ялиною, сосною ростуть береза, 2. Висотна

бук, липа, дуб. поясність

В. Родючі ґрунти, багато гризунів 3. Тундра

Г. Рослинність бідна ,місцями відсутня 4. Мішані

ліси

Д.Тип рослинності залежить від висоти 5. Степ

Ж. Лемінг, песець, біла куріпка

З. Скорпіон, черепаха, варан

І. Дрохва, байбак, лис, жайворонок.


Вискажіть свою думку за допомогою «Смайлика» чи сподобався вам урок:

Дуже сподобався

Все добре!

Сподобався,але хочу знати більше

Не сподобався


Намалювати одну з природних зон (за вибором).


на сайті http://www.ukrstat.gov.ua/ знайти дані про чисельність населення

України на поточний час, свого населеного пункту;

окремим учням: підготувати короткі повідомлення про дослідження

М.Миклухо-Маклая.

192

УРОК 61

Тема. Практична робота № 8 (на місцевості) (оцінювана).Ознайомлення з

одним з природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості, виявлення

взаємозв’язків між його компонентами.

Мета. Ознайомити учнів з одним із природніх комплексів (ландшафтів)

своєї місцевості (яром, лісом, річкою, парком, лісом тощо) виявити зв’язки

між компонентами; продовжувати формування навичок узагальнення здо –

бутих знань та використання їх у нестандартних ситуаціях

Тип уроку: набуття практичних навичок

Обладнання: записники, ручки, плани-схеми для виконання практичної

роботи



Учитель проводить інструктаж учнів щодо порядку проведення практичної

роботи.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Евристична бесіда»

Поясніть, що таке природний комплекс.

Які природні комплекси є в нашій місцевості?

Які компоненти входять до складу природного комплексу?

ІІІ. Практична робота

Прийом «Слово вчителя» Майже завершився перший рік вивчення вами захоплюючої і дуже

потрібної людям науки — географії. За цей час ви дізналися багато чого

нового для себе, стали досвідченішими, старшими, розумнішими. Восени ми

вже проводили практичну роботу на місцевості. Настала весна, а з нею

відбуваються пробудження, оновлення природи Це відчувають усі живі

істоти.

Чи помітили ви, що з настанням весни і настрій у людей покращився?

Які зміни ви помітили на деревах останніми днями?

Що відбувається з погодою?

Що відбувається з місцевими водоймами?

Сьогодні ми розглянемо приклади місцевих екологічних проблем,

зумовлених втручанням людини і порушенням зв’язків між природи и ми

компонентами.

Ви вже знаєте, що чим менша територія, тим тісніше поєднання природ-

них компонентів. Занотуйте в записниках основні елементи місцевого

природного комплексу. Набагато легше це зробити в сільській місцевості,

особливо якщо неподалік є берег річки, озера або ставка.

Проте й у великому місті, і не лише в парках і скверах, ви зможете ви-

явити найдрібніші природні комплекси.

193

Адже й окреме дерево є складною природною системою, де знаходять

собі притулок і їжу птахи, гусінь, жуки, метелики тощо. Навіть у Києві, місті

з кількамільйонним населенням, біля багатоповерхових будинків можна

зустріти ласку та їжака, білочку та сойку, дятла та горлицю. А у парках живе

безліч птахів, трапляються вужі, можна побачити навіть лисицю і зайця. Усе

це тісно взаємопов’язано. Наприклад, білки живуть у парку тому, що ліщина

і волоські горіхи дають їм їжу, а дупла дерев стали домом. Вирубавши дерева

або зруйнувавши парк, можна знищити білок, хоча безпосередньо їх ніхто не

вбиватиме.

А тепер ще раз огляньте свою місцевість. Які взаємозв’язки природних

компонентів ви помітили? Чи завжди люди, від яких це залежить, розуміють

необхідність збереження або й відновлення цих взаємозв’язків? Чи не

вирубують у нас дерева на вулицях, щоб «не заважали» паркувати

автомобілі? Чи не знищують зелені насадження і заповідники? Чому так

важливо зберегти зелені «легені» навколо і всередині міст і селищ? Що це

дає кожній людині й суспільству в цілому? Опишіть усе це на прикладі нашої


Напевно, ви знайдете чимало інших прикладів нерозумного і недале-

коглядного втручання людей у природу або порушення ними усталених

взаємозв’язків між окремими компонентами природи. Вийшовши на

природу, подивіться іншими очима на те, до чого вже звикли. Під час роботи

скористайтеся наведеними планами.

План

характеристики природного комплексу

1. Географічне положення території.

2. Геологічна будова, корисні копалини і рельєф.

3. Клімат (кліматичні пояси і області, середні температури січня і

липня, амплітуда температур, середньорічна кількість опадів, коефіцієнт

зволоження, річна сума температур вище +10 °С, придатність природних

умов для сільськогосподарського використання території).

4. Ґрунти, рослинний та тваринний світ.

5. Екологічні проблеми території.

План

порівняльної характеристики природних та антропогенних комплексів

1. Географічне положення.

2. Клімат (режим температур та зволоження).

3. Грунтово-рослинний покрив.

4. Тваринний світ.

5. Видозміни природних комплексів.

Назвіть компоненти природи і поясніть, як вони взаємодіють на

території, яку ви вивчаєте. Результати роботи оформіть у вигляді схеми.

194

IV. Підсумок уроку


Біосфера — це сфера (або оболонка) життя, яка становить дуже складну,

цілісну і саморегульовану систему. У ній під впливом величезної маси

живих організмів відбуваються постійні процеси накопичення, змін і

перерозподілу величезної кількості речовини та енергії.

Усе живе на Землі тісно пов’язане між собою. Дуже тісний зв’язок існує

також між живою та неживою природою. Рослини мають здатність

створювати органічні речовини з неорганічних. При цьому рослини

виділяють у повітря потрібний для тварин кисень. Тварини самі не здатні

створювати органічні речовини з неорганічних. Вони одержують їх, або

з’їдаючи рослини (траву, листя, гілки, кору), або ж нападаючи на інших

тварин. Живі організми біосфери (рослини і тварини) поширені в ній у

певному порядку

Різний клімат, неоднаковий рельєф, різні гірські породи спричиняють як

велику різноманітність організмів, так і певні закономірності в їх

поєднанні і поширенні на нашій планеті.

Взаємодія живої і неживої природи на земній поверхні створила ґрунт.

Це поверхневий шар суходолу, що має властивість (здатність)

родючості. Усі оболонки (сфери) Землі тісно взаємопов’язані.

Літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфери постійно взаємодіють одна

з одною , проникають одна в одну. Внаслідок таких взаємодій і

взаємопроникнень виникає ще одна універсальна або комплексна

оболонка — географічна. Як і люди, географічна оболонка живе за

певними законами, встановленими природою. Найважливіші з цих

законів — цілісність, кругообіг речовин та енергії, ритмічність і

зональність.



Природний

комплекс

Рослинність

Ґрунти

Клімат

Поверхневі води

Підземні води

Рельєф Гірські породи

Тваринний світ

195

УРОК 62

Тема. Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі. Найбільш

заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження М. М. Миклухо-

Маклая. Найчисельніші народи світу.

Мета: дати учням уявлення про динаміку зміни та кількість населення Землі,

розселення населення на Землі, про найбільш та найменш заселені території

земної кулі; продовжити формування навичок роботи з основними та

додатковими джерелами географічних знань; розвивати вміння аналізувати

навчальну інформацію та робити відповідні висновки, працювати з

політичною картою світу.


Обладнання: підручник, атлас, політична карта світу, карта густоти

населення світу.





• Які оболонки Землі вам відомі?

• Яка оболонка утворюється в результаті взаємодії всіх оболонок?

• До якої оболонки, на вашу думку, можна віднести людство?

• Який вплив має людина на географічну оболонку?



Вивчаючи географічну оболонку та її закономірності, природні

компоненти та їх взаємозв’язки, ви неодноразово переконувались у

величезній

ролі людини та її господарської діяльності в перетворенні природних

комплексів Землі. Зростання міст, розорювання полів, будування

транспортних комунікацій — усе це швидко змінює природні комплекси,

часто-густо спричиняючи непоправні наслідки. Природа, у свою чергу,

також завдає «удару», відповідаючи на подібні втручання повенями,

ураганами, землетрусами та іншими небезпечними явищами та процесами.

А чи завжди людина справляла настільки сильний вплив на природу?

Історія дає нам відповідь: ні, тривалий час кількість населення на Землі була

незначною, людина безроздільно залежала від природних умов і ступінь її

втручання у природу був надзвичайно малий. Швидкими темпами населення

почало збільшуватися у ХІХ ст., а у ХХ ст. кількість населення збільшилась у

чотири рази, сьогодні на планеті нараховується понад 6 млрд осіб. Якими ж є

причини настільки «вибухового» зростання кількості землян? Чому в одних

районах Землі проживає дуже багато людей, а в інших — навпаки, дуже

мало?

196

Відповісти на ці питання ми повинні сьогодні на уроці.



1) Опрацювати матеріал підручника § 60 с.218,219 та зясувати, яка

чисельність населення Землі і як воно розміщується.

2) Аналіз графіка динаміки кількості населення за мал. 188 на с.219


З’ясування причин низьких темпів приросту населення в минулому та

високих — останніми століттями


Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом – кольором

шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно,

коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні

природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті

багатовікового пристосування до певного природного середовища в них

сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді зовнішні ознаки передаються

спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від місця

проживання.

Групи людей із схожими зовнішніми ознаками називають

людськими расами.

Вчені-етнографи виділяють три основні людські раси.

Європеоїдна раса – найбільш численна. До неї належать близько 45

% населення Землі. Зовнішній вигляд представників цієї раси не однаковий.

У людей, що жили в північних районах, виробилися світла шкіра і світле

волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою, а

волосся темним. Представники європеоїдної раси населяють головним чином

Європу, частину Азії. Чимало їх за останні століття переселилися на інші

материки.

У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме

волосся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли

внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур. Зокрема, вузький

розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси належать

народи Азії, а також індіанці – корінне населення Америки.

Представники екваторіальної раси мають темно-коричневий або

чорний колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся. Вони мають товщі

губи і ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторіальному і

тропічному поясах привело до пристосування їх організму до сильного

опромінення сонцем. Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний

пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово набула темного кольору.

Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку –

надійний захист від перегріву.

А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через

слизову оболонку. Основні області розселення народів екваторіальної раси –

197

Африка та Австралія. Багато їх проживає в Америці, але там вони не корінні

мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще в ХУІ–ХУІІІ ст.

Деякі вчені виділяють також австралоїдну расу. Представники

австралоїдної раси зосереджені здебільшого в Австралії та на островах

Тихого океану. Вони мають темний колір шкіри, волосся і очей, широкий і

дещо приплюснутий ніс

4. Прийом «Домашня заготовка »

Виступи учнів, які готували повідомлення про дослідження М.М.Миклухо-

Маклая.

Зразок виступу

Вчені довели, що здібності людини до розумової і фізичної праці не

залежать від того, до якої раси вона належить. Будь-які народи можуть

успішно розвивати свою культуру, науку, господарство.

Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів вніс наш земляк

Микола Миклухо-Маклай (1846–1888 рр.). Він все своє життя присвятив

вивченню народів, що населяють тропічні острови Тихого океану. Тоді мало

що знали про аборигенів островів, які не мали зв’язку із зовнішнім світом і

стояли на низькому щаблі розвитку. У 1871 р. М. Миклухо-Маклай оселився

на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які відносяться до екваторіальної

раси. Вчений прожив серед них тривалий час і встановив дружні стосунки.

Вивчивши життя папуасів, Маклай дійшов висновку, що так званні первісні

народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-який інший народ

на Землі.


За картами атласу визначте, як розподіляються по території Землі

представники різних рас

5. Робота з картою «Народи і густота населення світу» 1)Визначення густоти населення України.

Обчислення середньої густоти:

46 000 000 чол. : 603 700 км2 ≈ 76,1 чол/км2.

2)Проведення підрахунку густоти населення за формулою: кількість

населення / площу країни і порівняння з картою.

3)Порівняння густоту населення України з о. Ґренландія, Північною

Африкою,

4) виокремлення районів з високою та низькою густотою населення (робота

в парах);

5)заповнення таблиці в зошитах.

Райони з високою густотою населення Райони з низькою густотою

населення


1. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

198

• Які причини призводять до зменшення кількості населення?

• Чому людство розміщується на планеті нерівномірно?

• Які глобальні проблеми виникають у зв’язку зі збільшенням кількості

населення?

• Які види господарської діяльності людей найбільше впливають на зміну

природних комплексів?

• Якими видами господарської діяльності займається населення вашої

місцевості?


• Кількість населення в деяких європейських країнах не збільшується або

збільшується дуже повільно. Чим це ви можете пояснити?

• В Єгипті, в долині Нілу — один із найвищих показників густоти населення

— понад 1 тис. осіб на 1 км2. Використовуючи знання, отримані на уроках

історії та географії, поясніть причини такого розселення населення Єгипту.


Прийом «Роблю висновок» На розміщення людства впливають кліматичні умови, наявність прісної

води, їжі. Важливо пам'ятати, що ресурси Землі не безмежні, якщо населення

буде зростати, то збільшиться забруднення і зменшиться площа недоторканої

природи. Кожен крок, спрямований тобою для покращення стану

навколишнього середовища, надзвичайно важливий, чим більше людей

будуть так жити, тим краще буде наш світ.

Прийом «Мікрофон» · Яке відкриття ти зробив сьогодні на уроці?

· Що здивувало тебе на уроці?

· Хто працював, на твою думку, найкраще?

· Як ти оцінюєш свою роботу на уроці?

· Кому необхідно сьогодні подякувати?


§ 60.

Скласти до тексту параграфа п’ять питань-«чомучок».

Випереджальне завдання: за допомогою Інтернет-ресурсів скласти

списки:

десяти найбільших за площею країн світу; країн з чисельністю населення, що

перевищує 100 млн осіб.

УРОК 63

Тема.Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу.

Практична робота №9. Позначення на контурній карті кордонів

найбільших держав та їх столиць

199

Мета: формування первинних знань про народи та держави світу,

особливості їх розвитку та культури; розвиток первинних практичних

навичок аналізувати політичну карту світу, визначати географічне

положення держави; ознайомлення зі способами зображення населених

пунктів на плані місцевості та карті.


Обладнання: атласи, підручники, політична карта світу, зображення

(відеосюжет) пам’яток різних країн світу, контурні карти.



II. Актуалізація опорних знань і понять


• Які основні людські раси ви знаєте?

• Наведіть приклади характерних зовнішніх ознак кожної із рас та поясніть їх

виникнення.

• Хто з учених першим навів докази рівності рас?

• Чому багато представників різних рас проживає сьогодні поза районами

свого формування?


На нашій планеті сьогодні налічується 5 тис. різних народів. Національний

склад населення світу — результат тривалого історичного розвитку. Певні

групи людей здавна селилися на якійсь території, яка за своїми природними та

іншими умовами відрізнялася від решти земель. Природа формувала в людей

також спільні риси обличчя і тіла, спільний характер (ментальність), спільну

мрію про майбутнє тощо. Поступово сформувалися великі групи людей з

однією мовою, спільною культурою, подібним зовнішнім виглядом і

характером. їх почали називати народами, або націями.

Упродовж тисячоліть на унікальній за природними характеристиками

ділянці планети формувалась українська нація. Вона єдина утворилася не в

основних природних зонах (комплексах), якими є, скажімо, зона лісів, зона

пустель, зона тайги, а в перехідній — лісостеповій зоні. Більш ніж 7 тис. років

тому в цій зоні виникла найдавніша у світі трипільська цивілізація. Відтоді

процес формування нашої нації не припинявся.

Поширення українців на північ обмежували ліси і болота Білорусі й Росії, на

південь — Чорне й Азовське моря, на захід — Карпами, на південний схід —

Кавказ.

Минув час, і сформувалася сучасна політична карта світу. Як вона

виглядає? Хто є сусідами України? Про це та багато іншого ми поговоримо на

сьогоднішньому уроці.



200

(Розповідь учителя супроводжується завданнями учням для роботи з атласом,

контурною картою.)

Минули тисячі років, і люди зрозуміли, що без держави людство не зможе

розвиватися далі. Окрема сім’я могла збудувати будинок, але не могла ні

прокласти дорогу, ні викопати канал, ні звести фортецю. Щоб захиститися від

ворогів, люди вимушені були створити армію. Існує ще багато справ, які одній

людині, одній сім’ї, одному селу не під силу. Тому на значних за площею

територіях люди почали об’єднуватися в держави. Населення сплачувало

державі гроші (податки), а держава зобов’язувалася прокладати дороги,

будувати міста, захищати свою територію від ворогів тощо.

Більшість держав формувалися за національною ознакою. Тому у Франції

переважають французи, в Німеччині — німці, в Китаї — китайці, в Японії —

японці.

Знайдіть ці держави на політичній карті світу. Підпишіть їхні

назви та позначте кордони на контурній карті.

Близько половини всіх держав світу є однонаціональними. Це означає, що

основний народ, ім’ям якого названа ця держава, становить у ній понад 70 %

населення. До таких держав належать Японія, Швеція, Данія та ін. Немало у

світі багатонаціональних держав. Най- відоміші з них — Індія, СІНА, Нігерія.


назви та позначте кордони на контурній карті. (Використайте

інші кольори, зробіть відповідні позначення в легенді карти.)

Народи значною мірою відрізняються за кількістю. Є такі, що

складаються лише з кількох сотень або тисяч осіб. Великі нації налічують по

кілька мільйонів осіб. Найчисленнішими народами світу є китайці (понад 1,3

млрд осіб), хіндустанці (близько 255 млн осіб), американці СІНА (210 млн осіб).

Кожна нація має власну мову. Тому француз із французом у Франції

розмовляє лише французькою. Так само і німець із німцем у Німеччині або

китаєць із китайцем у Китаї розмовляє рідною мовою.

Україна має сім держав-сусідів: це Польща, Білорусь, Росія, Молдова,

Румунія, Угорщина і Словаччина.


назви та позначте кордони на контурній карті. (Використайте

інші кольори, зробіть відповідні позначення в легенді карти.)


Опрацювати матеріал підручника § 61 с.223 і з’ясувати, з якими державами

межує Україна



Завдання.

1) Проаналізуйте політичну карту світу в атласі та випишіть у дві колонки

найбільші та найменші за площею держави.

2) За географічним атласом визначте, які саме найчисельніші за кількістю

населення країни світу розташовані на різних материках.

201


1.Прийом «Географічний практикум »

Завдання • Позначити на карті світу держави, які мають найбільшу площу (Росію,

Канаду, Китай, США, Бразилію, Австралію, Індію, Аргентину, Казахстан,

Судан) та їх столиці.

• Позначити держави, які мають найбільшу кількість жителів (Китай,

Індію, США, Індонезію, Бразилію, Пакистан, Банґладеш, Росію, Японію,

Ніґерію) та їх столиці.

• Позначити держави — сусіди України (Росію, Білорусь, Польщу,

Румунію, Словаччину, Молдову, Угорщину, Туреччину, Болгарію, Грузію) та

їх столиці.


• Чи може змінитися кількість країн на політичній карті світу? Відповідь

обґрунтуйте за допомогою конкретних прикладів.



На Землі проживає кілька тисяч народів, які мають власну мову,

історію та культуру. На політичній карті світу зображено держави та країни.

Головною ознакою держави є її незалежність від інших держав. Держава має

свої кордони, населення, господарство, органи влади. Діаспора — це

проживання представників певного народу поза територією його

формування. Переважна частина населення Землі проживає в населених

пунктах — міських або сільських.


§ 61.

Скласти кросворд, використовуючи назви держав та їхніх столиць.

УРОК 64

Тема. Держави-сусіди України на політичній карті світу.

Мета: дати учням уявлення про держави - сусіди України та їх розташування

на політичній карті світу; продовжити формування навичок роботи в малих

групах, парах, узагальнення отриманих знань та використання їх у

нестандартних ситуаціях, роботи з картографічним матеріалом і додатковими

джерелами географічних знань

Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, політична карта світу , відео-

матеріали , фотоматеріали «Країни – сусіди України »,




202

II. Актуалізація опорних знань і понять

Географічний диктант

1. На якій карті показане розташування держав на певній території?

2. Що є державними символами країни?

3. Що таке пунсони?

4. Яка країна посідає перше місце у світі за кількістю населення?

5. Який приклад мови, яку вважають міжнародною, ви можете навести?

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що Україна — багатонаціональна

держава? Скільки народів у ній проживає?

7. Із якою державою Україна має найдовші кордони?

8. Чому дорівнює площа України?

9. Які населені пункти належать до сільських?

10. Якими бувають міста за кількістю населення?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Прийом «Проблемне питання »

Хто є сусідами України? Які країни входили в одну імперію?

Про це та багато іншого ми поговоримо на сьогоднішньому уроці


1. Прийом «Круглий стіл»

Парти в класі мають бути розставлені так, щоб учні бачили один одного.

Завдання круглого столу: використовуючи політичну карту світу, матеріал

підручника, учні визначають, на які групи поділяються країни світу за

національними та мовними ознаками їхнього населення, які країни є сусідами

України; розповідають, що про них відомо.

У процесі роботи учні повинні підписати на контурних картах названі

держави і позначити їхні кордони.


Учні виступають із повідомленнями про держави — сусіди України.

П е р ш и й у ч е н ь

Серед сусідів України — найбільша за площею країна світу, Росія. Це

типова федеративна держава, яка відрізняється від інших країн найбільш

складним адміністративно-федеральним устроєм. Територія країни

розташована в дев’яти годинних поясах і займає 11,5 % суходолу Землі.

Росія має потужний військово-промисловий комплекс, значні запаси

природних та мінеральних ресурсів, великий людський потенціал.

Вона межує з Північною Кореєю, Китаєм, Монголією, Казахстаном,

Азербайджаном, Грузією, Україною, Білоруссю, Польщею, Литвою, Латвією,

Естонією, Фінляндією, Норвегією. Має вихід до морів басейну трьох океанів

— Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого. На них припадає 2/3

всіх кордонів країни.

Більша частина території країни лежить у помірному кліматичному

поясі. Клімат змінюється від морського на крайньому північному заході до

різко континентального в Сибіру і мусонного на Далекому Сході. У межах

203

Росії зафіксовано найнижчу температуру Північної півкулі 72°С в районі м.

Оймякон (влітку тут зафіксовано +33°С, тобто амплітуда температур

становить 105 °С!).

Країна має величезні запаси водних ресурсів. На її території налічується

понад 120 великих та малих річок, найбільшими з них є Лена, Іртиш, Єнісей,

Об, Волга, Амур, Північна Двина, Печора, Колима, Дон; найбільші озера —

Каспійське, Байкал, Ладозьке, Онезьке, Ханка. Більшість річок є

судноплавними, їхня загальна судноплавна частина становить понад 400 тис.

км.

Мінеральна сировина, що видобувається в надрах країни, дуже

різноманітна: це нафта, природний газ, кам’яне та буре вугілля, торф; руди:

залізні, марганцеві; кольорові метали: боксити, хроміти, ванадій, мідь,

свинець, олово, нікель, цинк, кобальт, вольфрам, молібден, сурма, ртуть,

уран, золото, платина, платиноїди; хімічна сировина: апатити, фосфорити,

сірка, магнезит, азбест, слюда, графіт; калійна і кухонна, глауберова солі,

алмази, напівдорогоцінне каміння (аметист, гранат, топаз), малахіт, нефрит,

мармур тощо.

Росія — багатонаціональна держава зі строкатим національним і

відповідно до нього релігійним складом населення, 80 % якого становлять

росіяни, крім яких у країні проживає 156 народів. Найбільш численні з них:

татари, українці, башкири, чуваші, чеченці, німці, білоруси, казахи, євреї,

комі, буряти. Сучасна Росія має низку економічних і соціальних проблем,

основна з яких — демографічна, тобто відбувається скорочення населення

країни, зменшуються народжуваність і середня тривалість життя. Щогодини

Росія втрачає близько 260 людей (за рахунок смертності, яка перевищує

народжуваність).

Д р у г и й у ч е н ь

Білорусь — невелика країна, що за розміром території посідає 13-те

місце серед країн Європи.

Білорусь розташована на її сході й межує з Росією, Польщею,

Україною, Литвою та Латвією. Транспортна система країни забезпечує

вигоди транзитного положення між Центральною та Східною Європою,

компенсує країні відсутність виходу до моря.

Клімат помірний, помірно континентальний, перехідний від морського

до континентального з холодними зимами, прохолодним і вологим літом.

Середня кількість опадів становить від 500 до 700 мм на рік, що перевищує

випаровуваність і сприяє заболочуванню значних ділянок. Більш ніж третину

території займають болота, які переважно поширені на Поліссі.

Сільськогосподарські угіддя розширено за рахунок меліоративних робіт.

Велика частина території є рівнинною із численними результатами

льодовикової діяльності. На північному заході розташовані моренні пасма,

що є частиною Балтійського моренного пасма, а між ними — заболочені

низини. Основні річки: Дніпро (із притоками Березіна, Прип’ять), Західна

Двіна, Німан (із притокою Вілія), Західний Буг; є понад 10 тис. озер. Мішані

204

ліси займають близько третини території республіки, значна частина є

природно-заповідним фондом республіки. Сосна, ялина та інші хвойні

породи становлять майже третину вкритої лісом площі, на півдні

розповсюджені дуб, граб, клен, ясен.

Корисні копалини представлені незначною кількістю нафтового і

природного газу, гранітом, вапняком, мергелем, крейдою, піском, гравієм,

глиною.

Майже чверть території Білорусі розташована в зоні радіоактивного

зараження внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.

Мінськ, столиця республіки — місто в центральній частині країни, на

річці Свіслочь (басейн Дніпра). Це найбільший промисловий центр із

розвиненим машинобудуванням і металообробкою (автомобільний, моторний,

підшипниковий заводи, завод колісних тягачів, «Мото-вело», виробниче

об’єднання «Белавтомаз», Мінський тракторний завод), виробництвом верстатів

і автоматичних ліній, годинників, телевізорів, радіоприймачів, побутових

холодильників (завод холодильників «Атлант», завод телевізорів «Горизонт»,

електротехнічний завод, науково-виробниче об’єднання «Агат»), легкою

(«Мілавіца», «Елема»), харчосмаковою, хіміко-фармацевтичною і хімічною,

поліграфічною промисловістю, виробництвом будматеріалів («Керамін»).

Точний час створення Мінська невідомий. Перше письмове пові-

домлення про місто зустрічається в «Повісті минулих літ» (1067 р.) у зв’язку

з міжусобними війнами російських князів.


Учитель організовує перегляд відеофрагмента: http://www.youtube.

com/watch?v=CSgLv_5UN1U.

4. Прийом «Домашня заготовка» (продовження)

Т р е т і й у ч е н ь

Молдова межує з Румунією та Україною і не має виходу до моря.

Основний ландшафт країни — горбиста рівнина, розчленована річковими

долинами і балками, найбільш піднесена в центральній частині. Клімат

Молдови помірний континентальний із помірними зимами, теплим літом,

сприятливий для розвитку землеробства.

Головними річками є Дністер і Прут, багато заплавних озер. Велика

частина степів і лісостепів із чорноземними родючими ґрунтами розорана.

Широколистяні ліси, в яких ростуть дуб, ясен, граб, бук і липа, займають

близько 9 % території країни. Корисні копалини дуже об межені, є лігніти,

фосфорити, гіпс, вапняк.

Тривалість життя населення Молдови становить 70 років для чо ловіків,

67 років для жінок. Це більше, ніж середня тривалість життя українців.

Основна народність — молдавани, які налічують майже 78 % нп селення

країни, інші — українці, росіяни, гагаузи, євреї, болгари. Мол дова — не дуже

урбанізована країна, міське населення тут становить лише 52 %, а середня

густота населення є однією з найбільших у Єн ропі — 131,2 особи/км2.

Більшість українців і росіян країни живуть у містах. Це пов’язано з розвитком

http://www.youtube/

205

промисловості за часів СРСР, ко іи для розвитку машинобудування, легкої та

харчової промисловості ш лучали спеціалістів з інших союзних республік.

Державна мова країни — молдавська. Найбільші міста: Кишинів, Бендери,

Тирасполь, Рибниця.


Перегляд відеофрагмента: http://www.youtube.com/watch?v= N52Хng-

VTbE

Ч е т в е р т и й у ч е н ь

Польща — країна, що має комфортні умови для населення та ведення

господарства. Початок історії держави сягає X ст. У сучасних кордонах вона

існує з 1945 р. На думку фахівців, Польща — одна з небагатьох країн, що

досить швидко та ефективно здійснила перехід від командно-адміністративної

до ринкової економіки.

Держава розташована майже в центрі Європи між Карпатами і Балтійським

морем, межує з Росією, Білоруссю, Україною, Німеччиною, Чехією,

Словаччиною і Литвою.

Велику частину поверхні Польщі займає невисока рівнина з при-

морськими низовинами і смугою озер. Південну частину займають Мало-

польська і Люблінська височини і гори — Судети, Північні Карпати, Західні і

Східні Бескиди, Високі Татри. Клімат помірний, перехідний від жаркого та

вологого влітку (+17...+20°С) до помірно холодного взимку (-1...-5°С).

Територія країни характеризується густою річковою мережею. Головні річки:

Вісла з Бугом і Одер із притоками. На півночі велика кількість озер. Близько 27

% території зайнято переважно хвойними лісами.

Польща — це типова одцонаціональна країна, 98 % її населення складають

поляки, проживають також українці, білоруси, німці, євреї; понад 95 %

населення — католики. Державна мова — польська, яка належить до

слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

Слід відзначити, що за часів кривавих діянь нацистів Польща «тратила

приблизно п’яту частину свого населення. Повоєнне значне зростання кількості

населення забезпечило його швидке відновлений. Процеси падіння життєвого

рівня та безробіття спричинили міграцію населення з країни до розвинутих

країн Західної Європи та Англо-Америки. За останні роки рівень життя

населення покращив- Іи. що сприятливо позначилося на демографічній ситуації

у країні, іроцес депопуляції у країні змінився незначним, але додатним природ-

нім приростом населення. У сільському господарстві зайнято 17,4 %

працездатного населення, у промисловості — 29,2 %, у сфері послуг — 53,4%.

Густота населення — 123,5 особи/км2. Внутрішня міграція спри- ироцесам

урбанізації у країні, посилюється розвиток міст, у яких оживає близько 65 %

населення. Найбільшими з них є Варшава, уіш., Краків, Вроцлав, Познань,

Гданськ, Щецин.

Варшава, столиця Польщі — порт на річці Вісла, великий транспортний

вузол

із міжнародним аеропортом (Окенце) . Місто виникло III ст. біля переправи

http://www.youtube/

206

через Віслу і швидко зростало, використовуючи своє вигідне торговельне

положення.

Варшава — культурний і науковий центр країйи, тут працюють Польська

академія наук, університет, медична академія, вузи, Народний, музей Війська

Польського, театри.

П ’ я т и й у ч е н ь

Паннонія, Мадьярорсаг, Гунія, Угорщина — все це назви однієї країни,

що розташована в Центральній Європі. Сучасна індустріально- аграрна країна

Угорщина утворилася у 1918 р. після розпаду Австро- Угорщини. Саме з

угорської мови до нас прийшли слова «лечо», «гуляш», «гусар», «чардаш».

Мабуть, немає в Україні людини, котра хоча б раз у житті не скористалася

послугами угорських автобусів «Ікарус».

Угорщина — континентальна держава Центральної Європи, що межує з

Україною, Словаччиною, Австрією, Словенією, Хорватією, Сербією та

Румунією і не має безпосереднього виходу до моря. Частково цю проблему

компенсує Дунай, який перетинає країну в центральній частині.

Велику частину території Угорщини займає Середньодунайська рівнина, в

західній частині країни розташована горбиста рівнина Дунан туль, на схід від

Дунаю — низовина Альфельд. На заході та півночі Угорщини розташовані

відроги Альп і Карпат. Клімат помірно континентальний із м’якою хмарною,

вологою зимою (-2 ... +2 °С) і спекотним літом (+22 ... +23 °С). Середня

кількість опадів досягає 600—700 мм, але навіть за цих умов окремі території

країни страждають від засух.

Річкова мережа Угорщини належить до басейну Дунаю — головної водної

артерії країни. Найбільші притоки — Тиса, Кереш і Драва. Озеро Балатон є

найбільшим не тільки в Угорщині, а і в усій Центральній Європі.

Шоста частина країни вкрита дубовими та буковими лісами, значні площі

займають пушта (різнотравні степи) і сільськогосподарські угіддя з родючими

ґрунтами. Країна небагата на мінеральні ресурси. Промислове значення мають

лише родовища газу, бокситів, вуї і ля, залізної руди, міді та каоліну.

Угорщина — однонаціональна держава, 97 % населення станіовлять

угорці, які вважають угорську мову рідною. Угорська мова не схожа на

жодну із мов сусідніх країн, адже належить до фіно-угорської групи

уральської мовної сім’ї. Національні меншини: німці, румуни, словаки,

цигани, серби, українці. Більшість населення — католики, є кальвіністи,

лютерани та православні.

Середня тривалість життя в Угорщині: 69 років для чоловіків, 78 років

для жінок. Демографічна ситуація у країні довгі роки характеризувалася

процесом старіння нації. Лише в останні роки природний приріст населення

став додатним. Густота населення — 108,0 осіб/км2, 65 % населення мешкає

в містах, найбільшими з яких є Будапешт (1/5 населення країни), Дебрецен,

Мишкольц, Сегед і Печ.


(Розповідь учителя супроводжується завданнями для роботи з атласом,

207

географічною картою, контурною картою та відеофрагментами.)

Із давніх-давен люди намагалися селитися один біля одного. Адже існує

чимало видів робіт, для виконання яких багатьом людям потрібно об’єднувати

зусилля. Наприклад, дуже незручно пасти цілий день кожному свою корову.

Тому в селі люди об’єднуються, і представник однієї родини пасе десятки корів

своїх сусідів. За таких умов він виконує цю роботу лише один раз на місяць, а

не щодня. Таких прикладів дуже багато.

В Україні здавна існував звичай толоки. Щоб звести комусь хату,

збиралися всі сусіди і робили це швидко.

Існувала потреба і в захисті від загарбників. Гуртом було легше боронитися,

зводити фортеці й вали. За фортечними мурами виростали села і міста.

7.Прийом «Географічний кінозал»

Учитель організовує перегляд відеофрагмента про дослідження Змієвих

валів: http://www.youtube. com/watch?v =Кte13cf681U.

Спочатку більшість людей світу жили в селах. Навіть у 1900 р. в

містах мешкало лише 13 % населення Землі. Але в містах умови праці легші,

ніж у селі. Будинки комфортабельніші, значно більший вибір роботи. Тому в

наш час уже більша частина людства живе в містах.

Кількість міст на Землі постійно зростає, збільшується й кількість їхніх

жителів. Особливу роль відіграють міста-мільйонери — в них живе понад 1

млн людей. У багатьох районах світу міста, що розташовані поряд,

розростаючись, зливаються між собою. Так утворюються міські агломерації

— скупчення великих і малих міст. До найбільших агломерацій світу

належать Мехіко в Мексиці, Токіо в Японії, Сан-Паулу в Бразилії і Каїр в

Єгипті.

Знайдіть ці міста на політичній карті світу і підпишіть їх на

контурній карті.

Зростання ролі міст і частки в населенні міських жителів називається

урбанізацією. Вона спричиняє дедалі більше проблем — величезна

концентрація на незначних територіях заводів, мільйонів автомобілів

породжує гострі екологічні проблеми.

Сільське населення світу становлять усі жителі сільських поселень.

Хоча частка сільського населення постійно зменшується, його кількість

зростає.

У багатьох країнах, наприклад у СІЛА, донині збереглося розсіяне

розселення у сільській місцевості. Тут розкидані окремі ферми, у кожній з

яких живе одна родина.

У більшості промислово розвинених країн світу сільське населення не

перевищує 20—25 %. В Австралії селян лише близько 12 %. У країнах, що

розвиваються (Китай, Індія, держави Африки), сільське населення переважає.

V. Узагальнення та систематизація знань


1. Скільки народів налічується на Землі?

http://www.youtube/

208

2. Чи залежать особливості різних націй від природи території, на якій вони

сформувалися?

3. Як це проявляється?

4. У якій природній зоні утворилася українська нація?

5. Якими є причини виникнення держав?

6. Якими бувають держави за національним складом їхнього населення?

7. Знайдіть і покажіть на карті держави — сусіди України.

8. Чому люди намагалися селитися не одноосібно, а збиралися в населених

пунктах (містах і селах)?

9. Як захищали свої села і міста давні українці?

10. Чому кількість міст і частка міських жителів постійно зростають?

11. Із чим пов’язані швидкі темпи зростання міст?

12. Що таке урбанізація?

13. Чи зростає кількість сільських жителів світу? Поясніть, чому.


Прийом «Уявний мікрофон»

Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на запитання.

Що було найцікавішим на уроці?

Що найбільше запам’яталося?

Що стурбувало чи вразило?

Домашнє завдання

§ 62.

За допомогою інтернет-ресурсів дізнатися, які види господарської

діяльності є у вашому населеному пункті.

УРОК 65

Тема. Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни природних

комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона.

Мета: формування знань про види господарської діяльності людини та їх

вплив на компоненти природи; ознайомлення з антропогенними

комплексами та їх впливом на навколишнє середовище; сприяння розумінню

необхідності усунення негативних наслідків взаємодії населення з

навколишнім середовищем.


Обладнання: підручники, атласи, мультимедійна презентація , папір

формату А3, маркери, фломастери.





• Якими видами господарської діяльності займається населення нашої

планети?

209

• Чи можна вважати вашу місцевість територією, де навколишнє середовище

зазнало значних змін?

• Які зміни відбуваються у природі в результаті видобування та переробки

корисних копалин?

• З якою метою здійснюється вирубування лісів? До яких наслідків це

призводить?

• Чому відбувається виснаження ґрунтів? Чи можна запобігти цьому

процесу?



Ви вже знаєте про те, що людина — це частина біосфери, так само, як і

тварини та рослини, або, інакше кажучи, частина екосистеми. Перші люди на

Землі жили в цілковитій згоді зі своїми екосистемами. Вони вживали їжу,

якою їх забезпечувала природа, а енергію — лише в кількості, необхідній для

виживання. Однак сьогодні Землю населяє велика кількість людей, і

масштаби діяльності людини абсолютно не вписуються в рівновагу

екосистем. Сьогодні в багатьох країнах світу переважна частина населення

проживає в містах. Міста докорінно змінюють навколишнє середовище,

створюючи навколо себе особливий мікроклімат. Чи знаєте ви про те, що

середня температура у великих містах завжди на кілька градусів вища за

температуру околиць? А нічне освітлення великих міст можна побачити з

космосу! Промислові підприємства і транспорт великих міст викидають в

атмосферу сотні тонн шкідливих речовин, що призводить до погіршення її

складу, виникненню нових хвороб, цілковитого порушення природної

рівноваги. Що ж робити? Де ж вихід із ситуації, що склалася на сьогодні?

Зрозуміло, що розв’язання проблеми шляхом руйнування міст, підприємств,

транспорту та переселення людей у печери — абсурд. Для того щоб знайти

вихід із цієї ситуації, потрібно ретельно вивчити власне проблему. Які види

господарської діяльності, через що та чому є головними «порушниками»

природної рівноваги? Дізнавшись відповідь на це запитання, можна буде

розробити чіткий план дій з розв’язання проблеми.





Завдання

1) Опрацювати матеріал підручника § 62 с. 227-230 і з’ясувати що таке

господарська діяльність і як змінюються складові географічної оболонки

2) складання логічних ланцюжків причинно-наслідкових зв’язків

Зразок:

210

2. Прийом «Географічний кінозал »

Перегляд мультимедійної презентації «Антропогенні комплекси та їх вплив

на навколишнє середовище »


Завдання. На аркушах паперу зобразіть два міста — місто сучасне з усіма

його проблемами та місто майбутнього, де ці проблеми мінімізовано.

Поясніть свої малюнки.


Прийом «Прес-конференція» — обговорення результатів роботи груп


Завдання. Продовжте логічний ланцюжок.

• Видобування та переробка корисних копалин → ... → ...

• Використання земельних ресурсів → ... → ...

• Використання вод річок та озер для господарських потреб → ... → ...

• Робота транспорту → ... → ...


• На вашу думку, криза у відношеннях між людиною та природою є

неподоланною суперечністю чи її можна усунути?

• Якби ви були учасником засідання ООН з охорони навколишнього

середовища, то які запитання запропонували б для першочергового

розгляду?


Учні відповідають на запитання.

• Що називають природними багатствами?

• Які види природних багатств виокремлюють?

• Які природні багатства людина може використовувати в майбутньому?

• Як ви оцінюєте стан природних багатств своєї місцевості?


§ 63.

Підготуйте повідомлення про забруднення довкілля та його охорону.

211

УРОК 66

Тема. Забруднення довкілля та його охорона


розвиток практичних навичок застосовувати набуті знання для розв’язання

конкретних ситуацій, аналізувати, робити висновки; виховання

відповідальності за наслідки людського впливу на природу.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, урок-дискусія

Обладнання: меблі у класі розставляють так, щоб утворилось два кола: мале

в центрі — для п’яти-шести учнів та більше — зовнішнє для решти учнів.


Форма проведення уроку-дискусії — «Акваріум». Кожна група заздалегідь

готується за шістьма запропонованими питаннями. Суть «Акваріума»

полягає в тому, що після оголошення вчителем питання для обговорення у

внутрішнє коло виходять по одному представнику від кожної групи та

починають обговорення (3–4 хв). Після цього кожній групі дається

можливість упродовж 30 с доповнити виступ свого представника. Для

обговорення наступного питання виходять інші учні. Таким чином фактично

кожен учень побуває у внутрішньому — «дискусійному» колі та зможе

висловити свою думку.


II. Вступне слово вчителя

Упродовж тисячоліть людина постійно впливала на географічну

оболонку, не беручи до уваги тендітності природної рівноваги. Наш

співвітчизник, учений В. І. Вернадський порівняв діяльність людства з

потужною геологічною силою. І дійсно, об’єм речовин, що людина

переміщає під час видобування корисних копалин, переорювання земель,

будівництва комунікацій перевищує дію всіх зовнішніх сил природи.

Людська діяльність призвела до скорочення на одну чверть маси живих

організмів на планеті. Ядерної зброї, яка накопичена на Землі, цілком

достатньо для багаторазового знищення життя на ній, а її продовжують

виробляти. Не так давно людство вийшло в космос, але вже встигло

засмітити навколоземний простір.

Майбутнє навколишнього середовища — це ваше майбутнє. Сьогодні в

кожного з вас є можливість висловити свою думку щодо проблем, які назріли

у природі через діяльність людини, та шляхів їх розв’язання.

IIІ. Проведення дискусії (приклади виступів*)

Проблема 1. Проблема великих міст

212

Перші міста виникли там, де була можливість виробляти багато

продуктів харчування. Майже всі такі міста розташовувалися поблизу річок

— там ґрунт особливо родючий і вистачало води. Вони розросталися

в усіх куточках світу: на Близькому Сході, у Східному Китаї, в долині

Інду (у сучасному Пакистані та Індії), у Центральній Америці та Перу.

Великі міста ростуть тому, що туди мігрують (переселяються) жителі сіл

та інших міст. Після винаходу машин і розробки більш ефективних методів

ведення сільського господарства в селах зменшилась потреба в робочих

руках. Водночас підприємствам у великих містах потрібні були працівники.

Ці зміни відбувалися в Європі та Південній Америці в ХІХ ст. і донині

продовжують відбуватися у країнах, що розвиваються.

Незважаючи на те, що навіть у великих містах роботи на всіх не

вистачає, люди продовжують туди переселятися. В місті в них більше шансів

знайти роботу, ніж у сільській місцевості. Крім того, у великих містах

поліпшений сервіс, є водопровід і лікарні, розважальні комплекси,

проводяться спортивні змагання.

Зі зростанням міст їх недоліки стають усе очевиднішими. Якщо міста

ростуть занадто швидко, то в них відчувається нестача житла. У багатьох

країнах, що розвиваються, біднякам доводиться самим будувати житло з

якихось підручних матеріалів. Поселення з безліччю будинків, побудованих з

фанери чи листів іржавого заліза, називають нетряними містами, чи

бідонвілями, а бідняків, що оселилися на землі, яка їм не належить,—

скватерами. Заробивши якісь гроші, вони починають перебудовувати та

поліпшувати свої житла. Іноді уряд допомагає їм, надаючи будівельні

матеріали, підводячи воду й електрику.

Поступово великі міста розвиваються і ростуть, у них з’являється все

більше підприємств і автомобілів, а забруднення і загазованість набувають

загрозливого характеру. Якість повітря та води найчастіше погіршується, як і

здоров’я мешканців міст. У забрудненому повітрі міститься сірчана кислота,

яка має здатність роз’їдати камінь, унаслідок чого псуються і будинки.

Забруднення повітря — серйозна проблема в Афінах і Римі, де давні

будівлі розташовуються майже в центрі міста. Щоб захистити пам’ятники

старовини, в італійському місті Флоренції заборонено рух автомобілів у

центрі.

Проблема 2. Забруднення повітря

Сьогодні ми споживаємо набагато більше енергії, ніж нам це насправді

потрібно для нормального життя. Однак ми вже просто не уявляємо собі

життя без розвиненого промислового виробництва, автомобілів і літаків,

електричного освітлення та різних електронних пристосувань. Велику

частину споживаної нами енергії ми отримуємо внаслідок спалювання

викопного палива. Але в результаті його згоряння виділяються шкідливі гази,

що накопичуються в атмосфері та забруднюють повітря.

213

Фабрики, заводи, електростанції та автомобільний транспорт викидають

у повітря величезну кількість газоподібних відходів, кіптяви та пилу. Викиди

промислових підприємств та автомобільні вихлопні гази забруднюють

повітря всілякими речовинами, що шкідливі для здоров’я, наприклад

свинцем. У деяких великих містах, таких, як Мехіко, дуже важко дихати —

повітря надто забруднене. Таке брудне повітря, що нависло над містом,

називають смогом. Забруднене повітря шкідливо впливає на стан серцево-

легеневої системи. Промислові гази можуть призводити до появи кислотних

дощів, що шкодять деревам, озерам, річкам і навіть будинкам.

Озон — це газ, який у природі зазвичай утворюється з кисню у верхніх

шарах атмосфери. Тонкий озоновий шар захищає все живе від шкідливого

ультрафіолетового опромінення. Однак озон розкладається під впливом газів,

що утворюються внаслідок спалювання палива, а також під впливом фреону,

який міститься в холодильних установках та аерозолях. Якщо озоновий шар

планети буде ушкоджений, зросте загроза виникнення раку шкіри в людей.

Проблема 3. Утворення кислотних дощів

Кислотні дощі — це наслідок забруднення повітря. Дим, що

утворюється під час спалювання вугілля, нафти та бензину, містить двоокиси

Сульфуру (сірки) та Нітрогену (азоту). Ці гази потрапляють в атмосферу, де

розчиняються в крапельках води, утворюючи слабкі розчини кислот, що

потім випадають на землю з дощем. Вони можуть підвищити кислотність

вологи, що міститься в повітрі, в тисячу разів порівняно з нормою.

Кислотні дощі спричиняють загибель риби та завдають шкоди лісам у

Північній Америці та Європі. Вони також псують посіви

сільськогосподарських культур і навіть воду, яку ми п’ємо.

Підраховано: якщо температура зростатиме з тією самою швидкістю, то

рівень моря підвищуватиметься на 3–10 мм на рік. Зміни клімату можуть

спричинити збільшення кількості жорстких бур та ураганів, що руйнують

берег. Під загрозою опиняться прибережні міста, вклю

чаючи Олександрію, Венецію, Шанхай і Лондон. Цілі острови можуть

зникнути.

Вітер переносить хмари з крапельками води, в яких розчинені кислоти,

на великі відстані, тому кислотні дощі можуть випадати за тисячі кілометрів

від того місця, де зародились. З тієї ж причини руйнуються стародавні

будівлі, наприклад Парфенон в Афінах, і гинуть ліси в Європі та Північній

Америці.

У Канаді, наприклад, більшість кислотних дощів, що там випадають,

викликані димом заводів та електростанцій США. Наслідки кислотних дощів

цілком зрозумілі, однак механізму їхнього виникнення точно ніхто не знає.

Джерелами більшості газів, що утворюють кислотні дощі, зазвичай є

теплові електростанції та заводи, а також вихлопи автомобільних двигунів.

Утворення цих газів можна обмежити, використовуючи спеціальні сорти

вугілля та нафти з низьким умістом Сульфуру (сірки) та очищаючи

214

відроблені гази до їхнього виходу з димарів. Автомобілі можна обладнати

спеціальними нейтралізаторами, що знижують уміст шкідливих газів у

вихлопах. Однак усі ці методи дорого коштують, і деякі уряди та компанії не

бажають витрачати на них гроші. У майбутньому тільки ощадливе

використання енергії, очисні спорудження на заводах та скорочення

кількості автомобілів допоможуть зменшити кислотне забруднення.

Проблема 4. Забруднення гідросфери

Кислотні дощі значною мірою порушують природні процеси в озерах і

річках. Однак існують також інші види забруднень. У деяких містах і

селищах дотепер скидають у річки чи море неочищені стічні води; іноді

спускають туди й отруйні промислові відходи.

Унаслідок цього гине риба та інші водні мешканці. У 50 % річок і

струмків незабаром зовсім не залишиться життя. Промислові відходи,

наприклад відвали порожньої породи біля вугільних шахт, теж являють

собою величезні смітники. Існують також отруйні відходи, які подеколи

заривають у землю, а це не завжди безпечно, тому що отрута змішується з

підземними водами. А заражена вода легко може отруїти великі площі землі,

оскільки заражений струмок потрапляє в річку, що протікає значною

територією. Досягши моря, її води розносяться течіями ще далі. Хімічні

промислові відходи, пестициди і добрива, які застосовують на фермах,— усе

це змивається в річки і стає поживою

для бактерій. При цьому бактерії споживають і кисень, розчинений у

воді, внаслідок чого риба та водні тварини починають задихатися. У деяких

місцях неочищені стічні води зливають у річки та моря, вони стають

причиною захворювань як тварин, так і людей.

Морським мешканцям сильно шкодять перевезення нафти в танкерах —

часто нафта розливається, нищить усе живе.

Проблема 5. Парниковий ефект

Деякі гази, що містяться в атмосфері, перешкоджають сонячному теплу,

відбитому від земної поверхні, вихід у космос. Вони отримують його

точнісінько так, як стіни парників. Ось чому це явище називають

парниковим ефектом. Однак, якщо кількість цих парникових газів

збільшиться, на Землі може стати занадто тепло.

Поверхня землі поглинає лише частину сонячного тепла — решта тепла

відбивається від неї в атмосферу. Частина тепла, що відбилася від поверхні,

потрапляє в космос, а частина затримується в атмосфері завдяки так званим

парниковим газам. Основні парникові гази — це вуглекислий і болотний. Що

більше цих газів потрапляє в атмосферу, то більше тепла утримується біля

поверхні Землі.

Основна частина парникових газів утворюється природним способом.

Однак останнім часом цих газів у атмосфері стало набагато більше, оскільки

в процесі промислового виробництва люди спалюють величезну кількість

палива. На думку вчених, у зв’язку з цим на нашій планеті може статися

215

глобальне потепління: Земля перегріється через надлишок тепла, яке

парникові гази утримують в атмосфері.

Атмосфера — це суміш газів, однак сучасний стиль нашого життя

порушує їхній природний баланс. Щорічно вихлопні гази автомобілів і

теплових електростанцій додають в атмосферу близько 6 млрд т

вуглекислого газу (двоокису Карбону (вуглецю)) — головного

«парникового» газу. Внаслідок знищення величезних лісових масивів стає

менше рослин, що поглинають вуглекислий газ. Метан, інший «парниковий»

газ, виділяється відходами життєдіяльності тварин, болотами, рисовими

полями, під час розвідки буровими установками нафти й газу. Оксид

Нітрогену (азоту) виділяють автомобільні вихлопи й нітратні добрива.

Сполуки Хлору та Флуору (фтору) з Карбоном (вуглецем) використовують у

холодильниках, аерозолях і пакувальних матеріалах з пінопласту. Вміст їх у

атмосфері незначний, однак вони затримують тепло в 10 тис. разів

ефективніше за вуглекислий газ.

Люди почали розуміти, що наслідки глобального потепління можуть

бути катастрофічними. Вони вже вживають заходів, щоб зменшити кількість

шкідливих газів — продуктів згоряння палива, що надходять у атмосферу та

посилюють парниковий ефект. Насамперед люди намагаються

використовувати екологічно чисті джерела енергії, щоб не забруднювати

довкілля.

Учені вважають, що сповільнити розвиток парникового ефекту можна,

створюючи більш ефективні опалювальні системи та двигуни, проектуючи

будинки з меншими витратами тепла та розробляючи транспортні системи з

меншою кількістю автомобілів.

Проблема 6. Подолання забруднення навколишнього середовища

(висновки)

• Головними методами боротьби із забрудненням води, ґрунтів, повітря є

нові виробничі технології, що передбачають безвідходність виробництва,

надійні очисні споруди, заміну хімічних препаратів очищення на біологічні.

• Нові технології передбачають також створення підприємств із замкненим

виробничим циклом, в якому відходи одного підприємства є сировиною для

іншого.

• Необхідна поступова заміна екологічно небезпечних видів палива на більш

чисті. Найбільш перспективним джерелом енергії є вітрова, сонячна,

геотермальна, енергія припливів.

• У всіх країнах світу необхідно ввести закони, що передбачають суворі

покарання та штрафи за завдання шкоди навколишньому середо-вищу.

• Виховання молодого покоління з новим екологічним світоглядом. Для

цього необхідно вивчати проблеми охорони навколишнього середовища у

школах, використовувати засоби масової інформації.

IV. Заключне слово вчителя

216

Охорона навколишнього середовища — це, безумовно, проблема

глобального характеру. Розв’язати її можна, лише об’єднавши зусилля всіх

країн, усіх народів на Землі. Однак ця проблема стосується й кожного з нас

безпосередньо. Ніколи не забувайте: навіть найменше втручання в

неповторну природу Землі призводить до порушення її рівноваги.

V. Самооцінювання учасників груп. Заповнення «аркуша

самооцінювання» (див. урок № 8, с. 40)


• Повторити теми «Біосфера та ґрунти», « Природні комплекси», « Кількість і

розміщення населення на Землі», «Держави світу»,« Вплив людини на

природу».

УРОК 67

Тема. Узагальнення знань учнів з теми «Біосфера та ґрунти», «Природні

комплекси», розділом ІV «Планета людей»


закріплення навичок використання набутих знань для розв’язання

конкретних задач; перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу та

оволодіння навичками й уміннями.

Тип уроку: тематичне оцінювання знань.

Варіанти завдань

Варіант І

І рівень

1. Основна властивість ґрунтів:

а) родючість; б) вологість.

2. Світла шкіра, вузький ніс та тонкі губи притаманні представникам раси:

а) європеоїдної; б) негроїдної.

3. Проблеми, пов’язані із впливом людини на довкілля, називаються:

а) екологічними; б) соціальними.

II рівень

4. Закінчіть речення.

Родючість ґрунту залежить від кількості

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Виберіть усі правильні твердження.

а) Представники монголоїдної раси мешкають переважно в Європі.

б) Кількість населення світу перевищує 6 млрд чол.

в) Територію України омивають Чорне та Азовське моря.

г) У вашій місцевості переважають рівнинні території.

217

6. Використавши карту природних зон і тваринного світу Землі, запишіть

щонайменше п’ять прикладів тварин, характерних для природної зони степів.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

IIІ рівень

7. Як саме тварини та рослини пустель пристосовуються до умов існування?

Наведіть чотири приклади.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

8. Доповніть логічні ланцюжки, що відбивають результати впливу людини на

біосферу.

а) Збільшення поголів’я великої рогатої худоби → збільшення площі

пасовиськ →

__________________________________________________________________

б) Поховання відходів на дні Світового океану → витікання радіоактивних

речовин →

___________________________________________________________

9. Охарактеризуйте положення держави Канада на політичній карті світу за

запропонованим планом.

Пункт плану

Характеристика

1) В яких півкулях розташована

2) В якій частині якого материка

знаходиться

3) Якими морями омивається

4) З якими державами межує

5) Приблизна протяжність із заходу на схід

та з півночі на південь

6) Столиця та її географічні координати

IV рівень

10. Гирло річки Дунай відомо значними запасами риби. Проте виловлюють її

не тільки рибалки, але й численні баклани. Оскільки птахи стали

218

конкурентами людей, їх вирішили знищити. Невдовзі довелося відновлювати

поголів’я бакланів. Чому?

11. Чому розв’язання екологічних проблем потребує зусиль усіх країн світу?

Відповідь обґрунтуйте.

12. Використовуючи назви столиць держав, складіть кросворд із п’яти слів та

шостого — ключового.

Варіант ІІ

І рівень

1. Найбільший природний комплекс Землі:

а) географічна оболонка; б) природна зона.

2. Темний колір шкіри, кучеряве волосся, широкий ніс притаманні пред-

ставникам раси:

а) монголоїдної; б) негроїдної.

3. Речовина, що визначає родючість ґрунтів, називається:

а) водою; б) гумусом.

II рівень

4. Закінчіть речення.

Степам притаманні найбільш родючі ґрунти —

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Виберіть усі правильні твердження.

а) Населення на земній кулі розподілено рівномірно.

б) Представники негроїдної раси мешкають переважно в Африці.

в) М. М. Міклухо-Маклай жив серед папуасів у Новій Ґвінеї.

г) У вашій місцевості переважають гірські території.

6. Використавши карту природних зон і тваринного світу Землі, запишіть

щонайменше п’ять прикладів тварин, характерних для природної зони

арктичних пустель.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

IIІ рівень

7. Як саме тварини та рослини саван пристосовуються до умов існування?

Наведіть приклади.

8. Доповніть логічні ланцюжки, що відбивають результати впливу людини на

біосферу.

а) Будівництво міст → скорочення площ лісів →

__________________________

219

б) Запуск штучних супутників → утворення озонових дір →

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

9. Охарактеризуйте положення держави Бразилія на політичній карті світу за

запропонованим планом.

Пункт плану

Характеристика

1) В яких півкулях розташована

2) В якій частині якого материка знаходиться

3) Якими морями омивається

4) З якими державами межує

5) Приблизна протяжність із заходу на схід та з

півночі на південь

6) Столиця та її географічні координати

IV рівень

10. Болота є цінними земельними угіддями. Після осушення їх викори-

стовують під різноманітні сільськогосподарські культури та отримують

високі врожаї. Проте сучасна наука категорично проти таких заходів. Чому?

11. Складіть план заходів з поліпшення екологічної ситуації у вашому

населеному пункті.

12. Використовуючи назви держав, що межують з Україною, та їх столиць,

складіть кросворд з п’яти слів та шостого — ключового.

УРОК 68

Тема. Подорож до країни Географії

Мета:cформувати в учнів знання з географії, підвищення інтересу до

вивчення географії та інших наук; розширення кругозору; виявлення рівня

знань учнів у різних сферах; показ зв'язків з іншими шкільними предметами,

виховувати почуття товариськості, дружби.

Тип уроку: географічний КВК

Хід КВК

220

Ведуча: Доброго дня, шановні глядачі та вболівальники!

Ведучий:Доброго дня всім тим, хто завітав до нас на географічний КВК!

Ведуча:Сьогодні тут зібралися всі ті, кому не байдужа наука географія.

Ведучий:Географія—одна з найдавніших наук людства. Завдяки їй ми

дізнаємось про різноманітність природи й населення Землі, про загадкові

явища в природі планети.

Ведуча:Багато людей віддали своє життя справі географії. Це Христофор

Колумб і Рауль Амундсен, Марко Поло і Фернандо Магеллан, Васкода Гамма

та Джеймс Кук.

Ведучий:І ще дуже багато відомих та не дуже відомих осіб, завдяки яким

географія стала однією з провідних,визначальних та цікавих наук людства.

Ведуча:І, можливо, сьогодні на нашому конкурсі ми зможемо побачити

майбутніх мандрівників, першовідкривачів і видатних географів, які зроблять

свій внесок у справу зміцнення й розширення науки географії.

Ведучий: Отже, на нашому географічному КВК, за звання видатних та

найвинахідливіших географів змагатимуться дві команди.

Ведуча:Кожна команда - це великий корабель, який по морях і океанах

мандруватиме навколо Землі. Наші команди під час подорожі

зустрічатимуться з різноманітними труднощами.

Ведучий:А слідкувати за тим, як вони це роблять,а також за винахідливістю

та кмітливістю наших команд буде шановне журі (ведуча представляє журі).

Ведуча: А тепер настав час познайомитися з командами, і ми оголошуємо

перший конкурс: «Привітання». Отже, щасливого плавання!

1-й конкурс - «Привітання».

В конкурсі «Привітання» оцінюється оригінальність назви, відповідність до

назви зображення на емблемі, оригінальність та артистичність.

Максимальний бал - 5.

2-й конкурс „Літературна географія" Оцінюється по 1 балу за правильну відповідь.

1. Чия подорож на південь перервалася через несвоєчасні хвастощі? (Жаби-

мандрівниці)

2. Згадайте О.С.Пушкіна і скажіть: як називалася за старих часів на Русі

морська затока або бухта? (Лукомор'я)

3. До якої метаморфічної країни потрапив Гулівер з книги «Мандри

Гулівера» Д. Свіфта? (країни ліліпутів, країни велетнів)

4. Як звали хлопчика, що виріс серед звірів і був ними вихований і в якій

країні відбувалися дії твору? (Мауглі, Індія)

5. Яка відома казка є найзахоплюючим підручником з географії Швеції, хто її

автор? («Дивна мандрівка Нільсона Хольгерсона з дикими гусьми по

Швеції»

С. Лагерльоф)

6. На яких горах був припнутий міфологічний герой Прометей? (на горах

Кавказу)

7. В якій країні народився В. Шекспір? (Англія)

221

8. Назва річки, поблизу гирла якої знаходився острів Робінзона із твору Д.

Дефо «Пригоди Робінзона Крузо»? (Оріноко)

9. Яку гору було видно з вікна класу, де навчався Том Сойєр із твору Марка

Твена «Пригоди Тома Сойєра»? (Кардифську)

10..Назвіть улюблену річку Тома Сойєра, на березі якої він створив

«Ватагу Тома Сойєра»? ( Міссурі)

11.В якій країні народились О. Пушкін, М. Булгаков, Ф.

Достоєвський?(Росія)

Учитель. Після кожних двох конкурсів журі повідомляє результат. Слово

журі.

3-й конкурс «Най... най... най у світі» 1. Найбільший на Землі острів. (Ґренландія)

2. Найдовша гірська система на Землі. (Кордильєри)

3. Найтепліше море. (Червоне)

4. Найбільша пустеля на Землі. (Сахара)

5. Найглибша океанічна западина світу. (Маріанська)

6. Найпотужніша тепла течія. (Гольфстрім)

7. Найвищий водоспад світу. (Анхель)

8. Найповноводніша річка світу. (Амазонка)

9. Найдовша річка світу. (Ніл)

10. Найпосушливіша пустеля світу. (Атакама)

11. Найширша протока у світі. (Дрейка)

12. Найсолоніше море у світі. (Мертве)

13. Найбільший півострів світу. (Аравійський)

14. Найважча рідина нашої планети. (Ртуть)

15. Найбільша за площею держава світу. (Росія)

16. Найближча до Сонця планета. (Меркурій)

17. Найбільше озеро у світі. (Каспійське море)

18. Найвища гірська система світу. (Гімалаї)

19. Найбільший океан світу. (Тихий)

20. Найглибше озеро світу. (Байкал)

21. Найтвердіший на Землі мінерал. (Алмаз)

22. Найглибша річка світу. (Амазонка)

23. Найглибша у світі протока. (Дрейка)

24. Найвологіший материк Землі. (Південна Америка)

25. Найбільша країна за населенням. (Китай)

26. Найкаламутніша річка у світі. (Хуанхе)

27. Наймілкіша протока у світі. (Керченська)

28. Найменший за площею материк. (Австралія)

29. Найпоширеніший метал на Землі. (Алюміній)

30. Найбільше високогірне озеро світу. (Тітікака)

Конкурс із глядачами: Прохання піднімати руку і чітко називати відповідь:

1. Мореплавець, який першим здійснив навколосвітню подорож. (Ф.

Магеллан)

222

2. Найбільший океан. (Тихий)

3. Дослідник, який відкрив Америку, так про це і не здогадуючись. (X.

Колумб)

4. Найбільший материк. (Євразія)

5. Західний сусід Львівської області. (Польща)

6. Найвища гора Львівської області. (Пікуй)

7. Найбільша гірська річка Львівської області. (Дністер)

8. Найдовша річка світу. (Ніл)

9. Перший посланець незалежної України й космосі. (Л. Каденюк)

10. Найдовша паралель. (Екватор)

4-й конкурс „Смачна географія" 1. Яке місто подають до чаю? („Прагу"—торт, Прага—столиця Чехії)

2. Звідки до європейців прийшли кукурудза, квасоля, картопля? (Із

Центральної та Південної Америки)

3. Що в Давньому Єгипті виготовляють з фініків, у Давній Русі—з кленового

сиропу, цукру, патоки й меду, а в Європі замість цього використовували

зацукровані фрукти? (Цукерки)

4. Кава так називається тому, що рослину на якій ростуть її зерна, вперше

було виявлено в 875 році в провінції Кафу, в якій країні знаходиться ця

провінція? (Ефіопія)

5. Який напій, не приправлений молоком, англійці вважають „просто

отрутою"? (Чай)

6. Що це за „тайгові корови", що дають „лісове молоко"? (Це кедри, що

дають кедрові горіхи)

7. Яку капусту китайці їли за указом імператора для зміцнення здоров'я

нації? (Едорську)

8. Що в Африці називають „негритянським хлібом"? (Банани)

9. Яка країна подарувала світу свій відкритий пиріг—піцу? (Італія)

5-й конкурс „Географія на колесах" 1. У якій країні в 1908 році було засновано корпорацію „Дженерал Моторз"?

(У США)

2. У якій країні в 1913 році було засновано фірму „Ніссан"? (Вона також бере

участь у будівництві авіаційної та космічної техніки) (У Японії)

3. В автомобілях якої країни в 1956 році з'явилися ремені безпеки, ідея яких

була запозичена в авіаторів? (Швеція)

4. У якій країні в 1935 році було збудовано перший автомобіль марки

„Тойота"? (Японія)

5. У якій країні в 1945 році було створено автомобільну компанію „Феррарі",

світову славу якій принесли її спортивні програми? (Італія)

6. У якій країні в 1895 році вперше в історії автомобілебудування відбулися

автогонки? (Франція)

7. Яка тропічка кішка дала назву імпортній машині? (Ягуар)

«Географічна пошта» (для глядачів)

Учитель називає слово — географічний об'єкт, а глядачі повинні назвати

материк, на якому воно знаходиться.

223

1. Гудзонова — затока в Північній Америці.

2. Тянь-Шань — гори в Азії.

3.Тітікака — озеро в Південній Америці.

4. Колорадо — річка в Північній Америці.

5. Цеце — муха в Африці.

6. Еребус — вулкан в Антарктиді.

7. Ньяса — озеро в Африці.

8. Аконкаґуа — гора в Південній Америці.

9. Юкатан — півострів у Північній Америці.

10. Кенгуру — тварина в Австралії.

11.Лама — тварина в Південній Америці.

12.Сельва — екваторіальні ліси в Південній Америці.

13. Ейр — озеро в Австралії.

14. Косцюшко — гора в Австралії.

15. Чад — зеро в Африці.

16. Сахара — пустеля в Африці.

Конкурс капітанів Завдання для капітанів 1. Модель земної кулі. (Глобус)

2. Найвищі гори світу. (Гімалаї)

3. Велетенські хвилі, викликані підводними землетрусами. (Цунамі)

4. Гарячі джерела, які періодично б'ють у вигляді фонтанів. (Гейзери)

5. Природний водний потік, що тече заглибиною-руслом. (Річка)

6. Горизонтальний рух повітря. (Вітер)

7. Природна заглибина, заповнена водою. (Озеро)

8. Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою. (Острів)

9. Верхній пухкий родючий шар землі, на якому ростуть рослини. ( Ґрунти)

10. Ділянки з багатою рослинністю в пустелях. (Оазиси)

11. Частина материка, що омивається з трьох боків водою. (Півострів)

12. Океан, що омиває всі материки, крім Африки. (Тихий)

13. Брили льоду, що відкололися від материкових льодовиків. (Айсберги)

14. Найбільша пустеля на Землі. (Сахара)

15. Найглибша океанічна западина світу. (Маріанська)

16. Материк, на якому розміщена одна країна. (Австралія)

17. Частина океану, що відокремлена від нього суходолом. (Море)

18. Найкрасивіші морські споруди. (Коралові рифи)

19. Форма рельєфу, що утворюється внаслідок розмивання пухких порід

тимчасовими водотоками. (Яри)

20. Точки на земній поверхні, через які проходить земна вісь. (Полюси)

21. Висота місця над рівнем океану. (Абсолютна висота)

22. Область у надрах Землі, де виникає землетрус. (Епіцентр)

6-й конкурс „Річкою часів" 1. Назвіть полководця, який заснував у Єгипті місто Олександрія. (Олександр

Македонський, 332-331 рр. рр. до н. е.)

224

2. З якої країни в давнину й у середні віки починався знаменитий караванний

Великий шовковий шлях? (З Китаю)

3. На кризі якого озера 5 квітня 1242 року відбулося Льодове побоїще?

(Чудського)

4. Ці гори неодноразово були театром воєнних дій: у 218 р. до н. е. Там

воював Ганнібал, у 58 р. до н. е.—Юлій Цезар. А хто там був у 1799 році?

(О. Суворов, ідеться про Альпи)

5. Уродженцем якого острова був Наполеон? (Корсіка в Середземному

морі)

6. На якому острові провів свої останні роки Наполеон? (Святої Єлени в

Атлантичному океані)

7. Яку вершину в горах Тянь-Шаню було відкрито в роки Великої

Вітчизняної війни і названо на честь Перемоги Радянської Армії над

фашистськими агресорами? (Пік Перемоги, 7439 м.)

7- конкурс „Заповідні місця" 1. Назвіть найбільше спорудження, створене морськими тваринами.

(Кораловий Великий Бар'єрний риф)

2. На якому материку немає змій? (Антарктиді)

3. Назвіть улюбленого птаха японців, зображеного навіть на їхніх грошах.

(Журавель)

4. На якому материку можна зустріти птахів, які не літають, ссавців, які

несуть яйця, риб, які дихають легенями? (В Австалії)

5. У якій країні корів не можна не лише їсти, але й просто кривдити, бо вони

там священі тварини? (В Індії)

6. Що називають „білим золотом"? (Бавовну)

7. Де на земній кулі гриби бувають вищими від навколишніх дерев? (В

тундрі)

8. На гербі якої країни ми побачимо кактус? (Мексика)

9. Які смачні плоди зображено на гербі Фіджі? (Банани)

10. Який листок зображено на гербі Канади? (Кленовий)

Ведуча. Поки наше журі підбиває підсумки нашої гри ми загадаємо загадки

нашим глядачам.

Загадки для залу 1. Країна без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води. (

Карта)

2. Такий великий, що займає увесь світ, такий малий, що в щілину зайде.

(Повітря)

3. Є моря, а плисти не можна, є шляхи, а не пройдеш, є земля, а не поореш.

(Карта)

4. Золоте сховалось, а срібне показалось. (Сонце і місяць)

5. Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить. (Сонячний

промінь)

225

6. Без рук, без ніг, а тільки з рогами, та ходить попід небесами. Що це?

(Місяць)

7. Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? (Блискавка)

8. Летіло золото, а стало болото. (Дощ)

9. Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним — не знаю за ким, бо пішов

туди — не знати куди. (Вітер)

Слово надається шановному журі.

Дружніми оплесками подякуємо учасникам наших команд, які так

постаралися, щоб наблизити той довгожданий, тижнями очікуваний КВК. А

втім, як би там не було, завжди і всюди перемогти може лише справжня

дружба шкільних товаришів, яка роками провірялася, яка не підводила у

скрутні хвилини нашого шкільного життя, яка допомагала жити і перемагати.

Оплески і ще раз оплески учасникам команд !

Нашому шановному журі надається завершальне слово.

На цьому, дорогі друзі, ми будемо прощатися з вами. Ми не кажемо

«прощайте», ми кажемо «до нових зустрічей».

Загальна геграфія - ucoz · 5 -----Інструктаж з БЖД -----109 Урок...

Documents