oppb dodatok 10-2015 · 2016. 10. 13. · 2 ОХОРОНА ПРАЦІ ВСТУП...

OPPB_dodatok_10-2015_cover.indd 1 22.09.2015 10:45:17

ре

клам

а


1

Навігатор

Олександр Калашнюк

Вимоги безпеки при виконанні робіт у замкненому просторі

Вступ .......................................................................... 2

Небезпека роботи в замкненому просторі .................. 2

Нормативна база безпеки виконання робіт у замкненому просторі ...................... 4

Терміни та визначення, які застосовуються під час виконання робіт у замкненому просторі ....................................... 6

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори під час виконання робіт у замкнених просторах ....................................... 8

Основні вимоги безпеки під час виконання робіт у замкненому просторі ...................... 8

Вимоги до персоналу .................................................. 8

Вимоги до організації безпечного виконання робіт у замкненому просторі ...................... 9

Отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки ........................................ 9

Видача наряду-допуску на виконання робіт у замкненому просторі ....................................... 9

Порядок оформлення, видачі та зберігання наряду-допуску ................................... 10

Обов’язки відповідальних осіб .................................. 13

Перелік необхідних засобів індивідуального захисту під час виконання робіт у замкненому просторі .................... 18

Основні вимоги безпеки при виконанні робіт у замкнених просторах .............. 18

Додатки .................................................................... 20

«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 10 (28)/2015Щомісячний додаток до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013

Жовтень/10/2015Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавети Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) 568-51-39

Керівник відділу маркетингу, зв’язків з громадськістю та професійної освітиЛюдмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиОлена ПеревозникТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. М. Раскової, 11, корпус А, офіс 607, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «РИДЖІ»,вул. Старокиївська, 26, корпус А, м. Київ, 04116, Україна

Наклад 10 000 прим.Замовлення № 740

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» 49609

© ТОВ «МЕДІА-ПРО», 2015

OPPB_dodatok_10-2015.indd 1 22.09.2015 17:15:49

2

ОХОРОНА ПРАЦІ

ВСТУП

Визначення замкненого простору встановлено Пра-вилами охорони праці при будівництві та ремонті об’єк-тів житлово-комунального господарства (далі — НПАОП 45.2-1.02-90). Відповідно до п. 6.7.31 НПАОП 45.2-1.02-90, «замкненими просторами та приміщеннями вважають-ся простори, обмежені поверхнями, які мають люки, лази з розмірами, що перешкоджають вільному і швид-кому руху через них працівників та обмежують вільний повітрообіг».

Цим же пунктом введено поняття «важкодоступний простір» — простір, в якому через малі розміри усклад-нюється виконання робіт, а природний повітрообіг не-достатній. Практично обидва ці поняття мають однако-ве значення і вимагають при їх виконанні дотримання аналогічних вимог безпеки.

Водночас в літературі та нормативно-правових актах з охорони праці вживаються і такі вирази, як «замкнутий простір», «роботи в закритих ємностях, колодязях» тощо. Всі вони підпадають під визначення замкненого просто-ру, тому надалі будемо оперувати цим визначенням.

НЕБЕЗПЕКА РОБОТИ В ЗАМКНЕНОМУ ПРОСТОРІ

Останніми роками в Україні почастішали випадки смертельного травматизму під час виконання робіт у колодязях, відстійниках, колекторах тощо.

Вимоги безпеки при виконанні робіт у замкненому просторі

Олександр КАЛАШНЮК,експерт з охорони праці


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

Такі випадки трапляються і на великих промислових під-приємствах зі складною інфраструктурою, і на виробничих ділянках, де загрозу становлять тільки прості ємності для зберігання шкідливих речовин, і в побуті.

Наприклад, у 2008 році трапилося 6 групових випадків, внаслідок яких було травмовано 17 працівників, з яких заги-нуло семеро.

Протягом травня – серпня 2012 року в Україні під час виконання робіт у колодязях та каналізаційно-насосних станціях смертельно отруїлися шкідливими газами 13 пра-цівників на Київщині, Житомирщині, Луганщині, Кіровоград-щині та Запоріжжі.

У березні 2013 р. у Чернігівській області біда підстерегла працівників одного з агропідприємств під час відкривання водопровідного крану в колодязі на глибині півтора метра на території тваринницької ферми підприємства. Відразу три працівники отруїлися парами аміаку.

У цьому ж місяці у Харківській області внаслідок отруєння клоачними газами під час виконання робіт у каналізаційному колодязі загинув оператор очисних споруд.

1 вересня 2014 року під час виконання робіт з відкачуван-ня каналізаційних стоків загинув слюсар-ремонтник у Львів-ській області, який спустився у каналізаційний колектор без засобів захисту й знепритомнів під дією шкідливих випарів.

Нещасні випадки трапляються переважно з працівниками комунальних підприємств, як з виконавцями робіт у замк-нених просторах, так і з тими, хто намагається прийти їм на допомогу без відповідного обладнання та підготовки.

З початку 2015 року сталося три нещасних випадки зі смертельними наслідками.

Зокрема, 19 травня на Новотроїцькому житлово-кому-нальному підприємстві Херсонської області у приймальному відділенні каналізаційно-насосної станції було виявлено без ознак життя машиніста насосних установок і сторонню особу. За висновком спеціального розслідування, смерть настала в результаті утоплення.

2 червня на цьому ж підприємстві при виконанні робіт з прочищення каналізації у вигрібній ямі приватного будин-ку загинув працівник Новотроїцького ЖКП та двоє жителів приватного будинку.

26 травня під час спуску до колодязя водогону у м. Києві двоє працівників одного з підприємств знепритомніли, що призвело до смертельного наслідку.

Причинами цих нещасних випадків стали:• незадовільна організація робіт підвищеної небезпеки

відповідальними особами підприємств;


Охорона праці

4

• непроведення приладового контролю повітряного се-редовища перед виконанням небезпечних робіт;

• виконання робіт без застосування ЗІЗ;• допуск до виконання робіт підвищеної небезпеки осіб,

які не пройшли навчання, інструктажів з охорони праці, не мали відповідної кваліфікації;

• недотримання працівниками вимог інструкції з охорони праці.

Під час останніх перевірок щодо дотримання вимог без-пеки при виконанні робіт у колодязях, відстійниках тощо суб’єк тами господарювання у сільському господарстві, лег-кій, текстильній, переробній промисловості, рибному госпо-дарстві та у сільській комунальній службі України виявлено ряд порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

Основними з них є:• виконання робіт підвищеної небезпеки без отримання

відповідного дозволу;• допуск до виконання робіт з підвищеною небезпекою

працівників, які не пройшли навчання, перевірку знань з пи-тань охорони праці;

• недостатня забезпеченість працівників ЗІЗ;• виконання газонебезпечних робіт без наряду-допуску;• допуск до виконання робіт працівників, які не пройшли

періодичного медичного огляду;• відсутність контролю загазованості місць проведення

робіт;• непроведення випробування рятувальних поясів.

НОРМАТИВНА БАЗА БЕЗПЕКИ ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗАМКНЕНОМУ ПРОСТОРІ

Чинні нормативні документи визначають замкнений прос-тір як будь-яке місце з обмеженим простором, у якому є ри-зик загибелі або серйозного травмування людини через на-копичення в його атмосфері небезпечних речовин, нестачу кисню або внаслідок дії інших небезпечних факторів.

Прикладом замкненого простору може бути закритий резервуар з вузьким отвором для проходу. До категорії таких об’єктів належать:

• споруди інженерних комунікацій водо-, тепло- та елект-ропостачання й водовідведення, мереж зв’язку та теле-комунікацій;

• спеціалізовані споруди агропідприємств (силосна або сінажна башта, гноївкозбірник);



5

• споруди технологічних установок (цистерни, оглядові колодязі, приямки, каналізаційні колектори, барабани, бун-кери, топки, котли, камери, тунелі, шурфи, шахти, траншеї, трубопроводи, повітроводи, закриті підвали);

• трюми, відсіки та каюти суден і кораблів, відсіки літаків, залізничні вагони;

• відсіки бойових броньованих машин;• бліндажі та інші укріплені приміщення;• місця з недостатньою вентиляцією.Перелічити усі види замкнених просторів неможливо,

деякі з них стають такими під час проведення робіт, при аварійних ситуаціях або проведенні реконструкцій.

Міжгалузевим нормативно-правовим актом, який визна-чає вимоги до безпечного виконання робіт у замкнених про-сторах, є НПАОП 0.00-5.11-85 «Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт», затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 р.

Крім цього документа, в більшості сфер економіки діють галузеві нормативно-правові акти з охорони праці, які ви-значають безпечні прийоми виконання робіт у замкнених просторах.

Наприклад, у теплоенергетиці це Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електро-станцій, теплових мереж і тепловикористовувальних устано-вок (НПАОП 0.00-1.69-13).

У газовій промисловості — Правила безпеки систем газо-постачання України (НПАОП 0.00-1.76-15).

У металургії — Правила охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії (НПАОП 27.1-1.06-08).

У нафтогазодобувній промисловості — Правила без-пеки в нафтогазодобувній промисловості України (НПАОП 11.1-1.01-08).

У житлово-комунальному господарстві — Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовід-ведення населених місць (НПАОП 41.0-1.01-79).

В електротехнічній промисловості — Правила без-печної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98).

У водному господарстві — Правила безпечної експлуа-тації насосних станцій водогосподарських систем (НПАОП 01.41-1.11-10).

На підприємствах зі зберігання та перероблення зерна — Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприєм-ствах по зберіганню та переробці зерна Міністерства хлібо-продуктів СРСР (НПАОП 15.0-1.01-88).



6

У агровиробництві — Правила охорони праці у тваринни-цтві. Велика рогата худоба (НПАОП 01.2-1.10-05), Правила охорони праці у птахівництві (НПАОП 01.2-1.03-08) тощо.

На підприємствах НАК «Нафтогаз України» діє також Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт в колодязях ПІ 1.1. 23-313-2004, затверджена наказом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 30 липня 2004 р. № 180.

У зв’язку з високим рівнем виробничого травматизму під час виконання робіт у замкнених просторах Держгірпром-нагляд України прийняв рішення про внесення змін до Типо-вої інструкції з організації безпечного виконання газонебез-печних робіт. Ці зміни передбачають:

• застосування під час виконання робіт у замкненому просторі засобів контролю газового середовища (газоана-лізаторів, сигналізаторів тощо);

• внесення змін до складу бригади для роботи в замкне-ному просторі (не менше як три працівники);

• вжиття необхідних заходів з провітрювання замкнених просторів та застосування примусової вентиляції (штучного нагнітання повітря).

Також запропоновано внести зміни щодо виконання ро-біт у замкнених просторах за наявності в них води та вжиття заходів із застосування засобів захисту органів дихання за допомогою апаратів стисненого повітря, саморятівників і шлангових протигазів.

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗАМКНЕНОМУ ПРОСТОРІ

Безпечна відстань — найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, необхідна для безпеч-ного виконання робіт.

Бригада — двоє та більше працівників, включно з вико-навцем робіт або працівником, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядачем).

Допуск — комплекс організаційно-технічних заходів, що здійснюються допускачем, після виконання яких брига-да має право стати до роботи на робочому місці, куди вона допускається за нарядом-допуском або розпорядженням.

Допускач — працівник, який допускає бригаду до роботи за нарядом-допуском.

Допуск первинний — допуск бригади до роботи за нарядом-допуском або розпорядженням, що здійснюється вперше.



7

Допуск повторний — допуск на робоче місце, де раніше вже проводилась робота цією ж бригадою за цим нарядом.

Місця газонебезпечні — приміщення (споруди, діль-ниці тощо), у повітрі робочої зони яких можливе виділення шкідливих речовин понад гранично допустиму концентра-цію або утворення вибухонебезпечних сумішей, а також підземні споруди, розташовані ближче ніж 15 м від під-земних газопроводів.

Небезпечна зона — простір, у якому є можливість впли-ву на працівника небезпечних або шкідливих виробничих факторів.

Оперативні (чергові) працівники — працівники, які перебувають на чергуванні в зміні та допущені до опера-тивного управління.

Оперативно-виробничі працівники — працівники, спеціально навчені й підготовлені для оперативного обслу-говування в затвердженому обсязі закріпленого за ними обладнання.

Підготовка робочого місця — виконання технічних заходів із створення безпечних умов проведення робіт на робочому місці.

Підземні споруди — теплові камери, прохідні та напів-прохідні канали, колектори, тунелі, колодязі тощо.

Постійне робоче місце — місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше його 50 % або більше двох годин безперервно). Якщо при цьому ро-бота проводиться в різних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона.

Робоча зона — простір висотою до 2 м над рівнем під-логи або площадки, на яких розташовані місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Робоче місце — місце постійного або тимчасового пе-ребування працівника в процесі роботи.

Робота з підвищеною небезпекою — робота в умовах впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, які характеризу-ються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, по-жеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю та майну людей або довкіллю.

Роботи підвищеної небезпеки — це роботи, віднесені до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15, НПАОП 0.00-2.24-05 (далі — Перелік 1), та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому



8

наказом МОЗ і Держнаглядохоронпраці України від 23 верес-ня 1994 р. № 263/121 (далі — Перелік 2).

Спеціальне навчання — щорічне вивчення працівника-ми, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небез-пекою, або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

ШКІДЛИВІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗАМКНЕНИХ ПРОСТОРАХ

Основні вимоги безпеки під час виконання робіт у замкненому просторі

ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ

Відповідно до Переліку 1, виконання газонебезпечних робіт (п. 15), зливання, очищення, нейтралізація резервуа-рів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших шкідливих речовин, в тому числі радіоактив-них (п. 32), роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлова-нах, бункерах, камерах і колекторах (п. 88), земляні роботи, що виконуються в зоні розташування підземних комуніка-цій, під водою та на глибині більше 2 метрів (п. 89), роботи

Основними небезпечними факторами, які діють на працівників під час виконання робіт у замкненому просторі, є:

• підвищене фізичне навантаження;• підвищена температура повітря під час роботи влітку;• задуха, брак свіжого повітря;• підвищена вологість повітря робочої зони під час роботи в колодязях;• підвищена загазованість повітря робочої зони під час роботи в колодязях, колек-

торах отруйними та вибухонебезпечними газами;• небезпека падіння до колодязя під час спуску в нього, ударів під час відкривання

та закриття люків колодязів;• падіння предметів у відкриті люки на працівників у колодязях;• небезпека впливу потоків води на працівників у колодязях;• обмежений простір під час виконання робіт;• небезпека наїзду транспортних засобів під час роботи на проїжджій частині вулиць.



9

у замкнених просторах (ємностях, боксах, трубопроводах) (п. 91) за характером їх виконання відносяться до робіт у замкнених просторах. Тому до персоналу, який їх ви-конує, висуваються вимоги як до виконання робіт з під-вищеною небезпекою.

Згідно з п. 4.1 Типового положення про порядок прове-дення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26 січня 2005 р. № 15, НПАОП 0.00-4.12-05 (далі — Типове положення), посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку 1 та Переліку 2 (роботи підвищеної небезпеки), «проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці».

Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства.

Нормативно-правовими актами встановлено, що до ви-конання робіт у замкнених просторах допускається особа не молодше 18 років, яка має спеціальну освіту, стаж роботи за основною професією не менше 1 року та пройшла відпо-відний медичний огляд з психофізіологічною експертизою.

ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗАМКНЕНОМУ ПРОСТОРІ

Отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки

Роботи у замкненому просторі відносяться до робіт під-вищеної небезпеки, на які поширюється дія постанови Ка-бінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, якою затверджений Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) ма-шин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі — Порядок). Тому підприємству, яке має намір виконувати ро-боти підвищеної небезпеки, зокрема, газонебезпечні роботи, роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бунке-рах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах) (пп. 6, 15 додатка 2 до По-рядку), необхідно отримати дозвіл на їх виконання.

Видача наряду-допуску на виконання робіт у замкне-ному просторі

В різних нормативно-правових актах з питань охорони праці наводяться практично однакові визначення терміну «наряд-допуск». Наведемо останнє визначення, подане

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ПРОВО-ДИТЬСЯ КОМІСІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



10

в Правилах охорони праці під час експлуатації тепломеха-нічного обладнання електростанцій, теплових мереж і теп-ловикористовувальних установок (НПАОП 0.00-1.69-13), які набрали чинності з 14 січня 2014 р.:

«Наряд-допуск — складене на спеціальному бланку зав-дання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт».

Порядок видачі нарядів-допусків у різних галузях вироб-ництва також ідентичний.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ, ВИДАЧІ ТА ЗБЕРІГАННЯ НАРЯДУ-ДОПУСКУ

Наряд-допуск видається на термін, необхідний для ви-конання передбачуваного обсягу робіт, за умови незмінних умов ведення робіт.

До початку роботи наряд-допуск підписують усі відпо-відальні особи, зокрема під час ведення робіт на території діючого підприємства — відповідальна особа цього підпри-ємства (допускач).

Загальні вимоги до оформлення та видачі нарядів-допусків

Наказом роботодавця повинні бути призначені працівники, які мають право видавати наряди-допуски. Наказом може також визначатись перелік осіб, відповідальних за під-готовку та ведення робіт за нарядом-допуском.

До них відносяться:• працівники, яким надано право видачі нарядів-допусків;• працівники, які дають дозвіл на підготовку робочого місця;• працівники, які готують робоче місце;• працівники, які допускають виконання робіт (далі — допускачі);• керівники робіт;• працівники, які наглядають за безпечним виконанням робіт (далі — наглядачі);• члени бригади — виконавці робіт.

Дозволяється таке суміщення обов’язків двох відповідальних осіб:• особа, яка видала наряд-допуск, може бути одночасно відповідальним керівником

робіт;• відповідальний керівник робіт може бути одночасно відповідальним виконавцем

робіт;• відповідальний виконавець робіт може одночасно бути допускачем.

При цьому особа, яка видає наряд-допуск, не може бути відповідальним виконавцем робіт.



11

У разі одночасного ведення робіт кількома підрядними організаціями перед оформленням наряду-допуску замов-ник спільно з підрядними організаціями розробляє додат-кові заходи безпеки, які повинні включатись у наряд-допуск кожного виконавця робіт.

Наряд на роботу виписують у двох, а при передачі теле-фоном — у трьох примірниках. В останньому випадку праців-ник, який видає наряд, виписує один примірник, а працівник, що приймає текст наряду у вигляді телефоно- чи радіограми, заповнює два примірники та після зворотної перевірки за-значає на місці підпису працівника, що видав наряд, його прізвище й ініціали, підтверджуючи правильність запису своїм підписом. В усіх примірниках наряду записи викону-ють чорнилом, кульковою ручкою тощо; вони мають бути чіткими і розбірливими, без виправлень і перекреслювання написаного тексту.

У разі виконання робіт на території діючого підприємства наряд-допуск оформляється в трьох примірниках, і третій примірник видається відповідальній особі діючого підпри-ємства (допускачу), яка проводить інструктаж відповідаль-ного виконавця робіт щодо особливостей ведення робіт на території підприємства.

Перед початком виконання робіт в охоронній зоні інже-нерної комунікації необхідно перевірити наявність письмової згоди (дозволу, акта-допуску, ордера тощо) від уповнова-женого представника підприємства — власника інженерної мережі та ознайомитись із вказаними заходами безпеки.

Підготовка робочого місця та допуск бригади до роботи полягає в перевірці повноти виконання необхідних заходів щодо підготовки робочих місць, зазначених у наряді. До-пуск необхідно проводити після перевірки робочого місця. Допускач має провести інструктаж, у якому зазначає межі

Особа, яка видає наряд-допуск, зазначає в рядку «Особливі умови» додаткові заходи безпеки, а саме:

• про неприпустимість застосування відкритого вогню;• про проведення деяких операцій тільки під безпосереднім наглядом керівника робіт;• про влаштування спеціальних огорож;• про умови безпечного проведення спільних робіт, виконуваних за нарядами й роз-

порядженнями;• про необхідність використання бригадою засобів колективного та індивідуального

захисту;• про порядок застосування вантажопідіймальних та інших механізмів;• про послідовність проведення окремих операцій тощо.

ЯК ПРАВИЛО, НАРЯД-ДОПУСК ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ ТЕХНІЧНИМ КЕРІВНИКОМ ПІДПРИЄМСТВА




12

робочого місця та підходи до нього, показує, яке найближче до робочого місця устаткування залишається під тиском, під дією високої температури, вибухонебезпечне тощо.

Як правило, наряд-допуск затверджується технічним керівником підприємства.

Закриття наряду-допуску оформляється визначеними нарядом-допуском відповідальними особами.

Перевірку підготовки робочих місць і допуск до роботи за нарядом необхідно оформляти підписами допускача, ке-рівника робіт і виконавця робіт у відповідних рядках наряду.

Перевірку посвідчень членів бригади, інструктаж і допуск до роботи має провести керівник робіт. Якщо виявиться, що у когось із працівників термін чергової перевірки знань з пи-тань охорони праці минув, його необхідно вивести зі складу бригади.

Виконавець робіт здійснює допуск до роботи та інструк-таж кожного члена бригади безпосередньо на його робо-чому місці.

З моменту допуску бригади до роботи і під час прове-дення робіт для контролю за дотриманням правил безпеки виконавець робіт здійснює нагляд. Виконавець робіт має по-стійно перебувати на місці проведення робіт. Члени бригади можуть залишити місце проведення робіт на короткий час лише з дозволу виконавця робіт, який до моменту їх повер-нення чи встановлення місця, де вони перебувають, і попе-редження їх, не має права залишати разом з бригадою ро-боче місце.

Керівник робіт та оперативні працівники зобов’язані пе-ріодично, але не рідше двох разів за робочу зміну перевіряти, як члени бригади виконують вимоги правил безпеки.

Зміни у складі бригади необхідно оформляти в обох при-мірниках наряду.

При перервах у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а наряд залишити у виконавця робіт.

Жоден з членів бригади не має права після закінчення перерви приступати до роботи самостійно. Після закінчення перерви виконавець робіт зобов’язаний повторно переві-рити підготовку робочого місця та провести допуск бригади без оформлення в наряді.

Після повного закінчення роботи й прибирання робочо-го місця виконавець робіт зобов’язаний вивести бригаду з робочого місця, поставити свій підпис в наряді та здати його керівникові робіт.

Керівник робіт, приймаючи робоче місце від виконавця робіт після остаточного завершення роботи, має перевірити

ЗАКРИТТЯ НАРЯДУ-ДОПУСКУ ОФОРМ-ЛЯЄТЬСЯ ВИЗНА-ЧЕНИМИ НАРЯДОМ-ДОПУСКОМ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ОСОБАМИ




13

обсяг і якість її виконання, відсутність сторонніх предметів, належну чистоту робочих місць і після цього поставити свій підпис у рядку «Роботу повністю закінчено» наряду, зазна-чивши дату й час.

Видача та повернення нарядів-допусків реєструється в спеціальному журналі. Журнал повинен бути пронумеро-ваний, прошнурований і скріплений печаткою суб’єкта гос-подарювання.

Журнали реєстрації видачі нарядів-допусків, чисті бланки та закриті наряди-допуски повинні зберігатися в особи, яка їх видає.

Журнали реєстрації видачі та повернення нарядів-допус-ків зберігаються протягом терміну, встановленого відповід-ними правилами або вимогами діловодства.

Під час виписування наряду в рядках таблиць, що не по-требують заповнення, записується: «Не призначається», «Не передбачено», «Не потрібно».

Працівник, який видає наряд, зазначає в рядку «Особли-ві умови» додаткові заходи безпеки, а саме:

• неприпустимість застосування відкритого вогню;• проведення деяких операцій тільки під безпосереднім

наглядом керівника робіт;• установлення спеціальних огороджень;• необхідність використання бригадою засобів колектив-

ного та індивідуального захисту;• порядок використання вантажопідіймальних та інших

механізмів;• послідовність проведення окремих операцій тощо.

ОБОВ’ЯЗКИ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ОСІБ

Обов’язки відповідального виконавця робітВідповідальний виконавець робіт повинен:• у присутності відповідального керівника робіт переві-

рити готовність робочого місця до ведення робіт, виконання заходів безпеки, наявність у членів бригади передбачених нарядом-допуском засобів захисту, робочого оснащення та інструменту;

• вказати кожному члену бригади його робоче місце;• за необхідності пред’явити робоче місце уповноваже-

ному представнику органу державного контролю та нагляду;• постійно перебувати на місці ведення робіт і конт-

ролювати додержання членами бригади заходів безпеки, технології ведення робіт, правил трудової і виробничої дис-ципліни;

ЗМІНИ У СКЛАДІ БРИГАДИ НЕОБХІД-НО ОФОРМЛЯТИ В ОБОХ ПРИМІР-НИКАХ НАРЯДУ




14

• не залишати без нагляду місце ведення робіт та ве-дення робіт поза визначеною нарядом-допуском робочою зоною;

• на час перерви протягом робочої зміни виводити членів бригади з місця ведення робіт, а після перерви розпочинати роботу тільки після особистого огляду робочого місця.

Після закінчення робіт привести в належний стан робочу зону, прибрати засоби виробництва, які використовувались, вивести бригаду з робочого місця, завершення робіт офор-мити підписами в наряді-допуску.

Під час щоденного допуску членів бригади до робіт на територію діючого підприємства, через яку прохо дять інже-нерні комунікації, обладнання яких перебуває під напругою (тиском), перевіряти його відключення уповноваженим представником підприємства — власника інженерної ме-режі (допускачем) на час роботи.

Обов’язки особи, яка видала наряд-допускВизначає небезпечні та шкідливі виробничі чинники, при-

таманні виду роботи.Визначає заходи, які забезпечують безпечні умови ве-

дення робіт.Призначає відповідального виконавця робіт, а за необхід-

ності визначає відповідального керівника робіт і допускача або суміщає обов’язки відповідального керівника робіт.

Проводить цільовий інструктаж відповідальному керів-нику робіт, допускачу та відповідальному виконавцю робіт за передбаченими нарядом-допуском заходами.



15

Несе відповідальність за повноту та достовірність вказа-них у наряді-допуску (наряді) заходів безпеки.

Обов’язки відповідального керівника робітВизначає кваліфікацію відповідального виконавця робіт

та допускача.Координує взаємодію допускача та відповідального ви-

конавця робіт.Перевіряє достатність визначених нарядом-допуском

заходів безпеки за наявними небезпечними та шкідливими виробничими чинниками.

За необхідності визначає додаткові заходи безпеки та вносить відповідні записи у наряд-допуск.

Контролює виконання основних і додаткових заходів без-пеки виконавцями робіт.

У разі виникнення загрози життю та здоров’ю виконавців робіт або ведення робіт у непередбачених нарядом-допуском умовах призупиняє ведення робіт.

Несе відповідальність за кваліфікацію відповідального виконавця робіт і допускача, достатність основних і додат-кових заходів безпеки.

Обов’язки допускача (відповідальної особи діючого підприємства)

Забезпечує виконання передбачених нарядом-допус-ком заходів безпеки під час підготовчих робіт (усунення мож-ливого впливу від діючого обладнання шляхом його відклю-чення, перекриття запірною арматурою, закриття дверей, встановлення огороджень, знаків безпеки тощо).

Ознайомлює відповідального виконавця робіт з попе-редньо виконаними заходами безпеки та іншими заходами безпеки, які необхідно виконати до початку ведення робіт.

Контролює додержання передбачених нарядом-допус-ком заходів безпеки.

В разі виникнення небезпеки життю або здоров’ю вико-навців або при веденні робіт у непередбачених нарядом-допуском умовах призупиняє ведення робіт, вилучає наряд-допуск у відповідального виконавця робіт або спостерігача та інформує особу, яка видала наряд-допуск, відповідаль-ного керівника робіт.

Несе відповідальність за виконання підготовчих робіт та заходів безпеки, визначених нарядом-допуском та перед-бачених його обов’язками, а також виникнення виробничої небезпеки, що не пов’язана з характером виконуваних робіт (допуск у небезпечну зону, наявність напруги та тиску на інженерних комунікаціях у робочій зоні тощо).



16

Обов’язки відповідального виконавця робітВизначає склад і кваліфікацію виконавців робіт.Інструктує відповідальних виконавців про заходи безпеки,

яких необхідно дотримуватись під час ведення робіт.3абезпечує наявність у членів бригади передбачених

нарядом-допуском засобів захисту, робочого оснащення та інструменту.

Забезпечує безпечні умови праці під час роботи та після її завершення.

Суміщає за дорученням особи, яка видає наряд-допуск, обов’язки відповідального виконавця робіт з обов’язками допускача.

Отримує від допускача запис про дозвіл розпочати ро-боти, а якщо допускач не призначений, особисто вносить до наряду-допуску такий запис.

При веденні складних робіт або робіт, які передбачають взаємодію зі сторонніми суб’єктами господарювання, при-значає наглядача (спостерігача).

Приймає від змінника виконану за нарядом-допуском роботу та особисто перевіряє умови ведення робіт.

Дозволяє відновлення робіт після перерви в роботі про-тягом однієї зміни (обідньої та інших перерв, передбачених умовами виробництва).

Продовжує наряд-допуск при перервах у роботі понад одну зміну, при цьому особисто перевіряє виконання захо-дів безпеки, вносить відповідний запис до наряду-допуску або отримує дозвіл на відновлення робіт від допускача.

У разі виникнення загрози життю та здоров’ю виконавців робіт за вказівками допускача або відповідального керівни-ка робіт призупиняє ведення робіт (наприклад, за їх вказів-ками видаляє виконавців робіт до безпечного місця під час випробування об’єктів).

Несе відповідальність за відповідність кваліфікації ви-конавців робіт характеру виконуваних робіт, додержання членами бригади технології ведення робіт, правил трудової та виробничої дисципліни та виконанням передбачених нарядом-допуском заходів безпеки.

Обов’язки наглядача (спостерігача)Отримує цільовий інструктаж від особи, яка видає наряд-

допуск, або відповідального виконавця робіт під підпис у наряді-допуску.

Особисто контролює ведення робіт протягом робочої зміни та додержання заходів безпеки, визначених нарядом-допуском і передбачених обов’язками виконавців робіт.

У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ЗАГРОЗИ ЖИТТЮ ТА ЗДОРОВ’Ю ВИКОНАВЦІВ РОБІТ ЗА ВКАЗІВКАМИ ДОПУСКАЧА АБО ВІДПОВІДАЛЬНОГО КЕРІВНИКА РОБІТ ПРИЗУПИНЯЄ ВЕДЕННЯ РОБІТ




17

Призупиняє ведення робіт та інформує про це відпові-дального виконавця робіт (у разі виникнення небезпеки життю та здоров’ю виконавців робіт, на вимогу допускача або відповідального виконавця робіт).

Відновлює ведення робіт за вказівкою допускача або від-повідального виконавця робіт.

Несе відповідальність за додержання виконавцями робіт заходів безпеки, визначених нарядом-допуском та перед-бачених його обов’язками.

Обов’язки виконавця робітВикористовує спецодяг, спецвзуття та інші передбачені

нарядом-допуском засоби індивідуального захисту, а також робоче оснащення та інструмент відповідно до правил їх ви-користання.

Виконує передбачені нарядом-допуском роботи, вимоги безпеки, правила трудової і виробничої дисципліни.

Виконує вимоги інструктажу, отриманого від відпові-дального виконавця робіт, інструкцій, що визначають його обов’язки (технологічні, з експлуатації, охорони праці, по-жежної безпеки), вказівки відпо відального виконавця робіт і спостерігача.

Виконує усні вказівки відповідального керівника або від-повідального виконавця, отримані під час допуску до роботи або під час роботи.



18

У разі призначення наглядачем звільняється від вико-нання обов’язків виконавця робіт.

Несе відповідальність за додержання заходів безпеки, визначених нарядом-допуском, та передбачених ним обо-в’язків.

ПЕРЕЛІК НЕОБХІДНИХ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗАМКНЕНОМУ ПРОСТОРІ

Бригада, яка виконує роботи в колодязях, повинна мати такі засоби індивідуального захисту, запобіжне і захисне обладнання:

• індивідуальні запобіжні пояси на кожного члена бри-гади з лямками та мотузками, які пройшли попередні ви-пробування (довжина мотузки повинна бути на 2 м більшою за глибину колодязя);

• газоаналізатор або індикатор газу;• мотузку з карабіном;• сигнальний жилет;• захисну каску;• ізолюючий протигаз із шлангом довжиною на 2 м біль-

шою за глибину колодязя, але загальною довжиною не біль-ше ніж 12 м (забороняється замінювати ізолюючий протигаз на фільтруючий);

• дві лампи-газосигналізатори ЛБВК;• акумуляторний ліхтар напругою не вище 6 В (заборо-

няється замінювати акумуляторний ліхтар на джерело світла з відкритим вогнем);

• штанги для відкривання засувок колодязів;• драбину;• ручний або механічний вентилятор;• попереджувальні знаки встановленого зразка;• гаки та ломи для відкривання кришок колодязів.

ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ У ЗАМКНЕНИХ ПРОСТОРАХ

Відповідно до правил безпеки, роботи у замкненому просторі виконуються тільки за нарядом-допуском за до-тримання таких умов.

1. Склад бригади повинен налічувати не менше трьох осіб.



19

2. Відкриті каналізаційні колодязі мають бути огородже-ні, щоб запобігти потраплянню до них людей, тварин або наїзду транспортних засобів.

3. Бригада забезпечується засобами індивідуального захисту, перерахованими вище.

4. До початку виконання робіт необхідно провести пере-вірку наявності в колодязі газовиділень за допомогою газо-аналізатора. За відсутності газоаналізатора допускається використання контрольної лампи-газосигналізатора ЛБВК. Запалювати в лампі вогонь необхідно обережно та осторонь від колодязя, на відстані не ближче 5 метрів. Люк колодязя необхідно відкривати спеціальним гаком з обмідненим кін-цем або змащеним консистентним мастилом, а лампу опус-кати до колодязя на шнурі та утримувати на відстані 20 см від дна.

5. Якщо відрегульована конфігурація полум’я лампи не змінюється, то колодязь не загазований і можна продовжу-вати підготовку до роботи в ньому.

6. Якщо полум’я лампи змінює колір, тремтить і витягу-ється, це свідчить про наявність у колодязі метану.

7. Якщо лампа світить слабо, коптить, це свідчить про наявність у колодязі вуглекислого газу чи сірководню. У цих випадках необхідно провести видалення газів за допомогою ручного вентилятора, шляхом відкриття суміжних колодязів або витіснення водою. Забороняється видаляти газ випа-люванням або подачею кисню з балону.

Якщо повністю видалити газ із колодязя неможливо, спуск робітника в колодязь дозволяється тільки в ізолю-ючому шланговому протигазі марки ПШ-1 або ПШ-2, шланг якого виведений на поверхню на 2 м вбік від колодязя. Пра-цювати в колодязі робітнику в масці з викидним шлангом дозволяється без перерви не більше 10 хвилин.

8. Лампа має залишатися в колодязі впродовж усього періоду виконання робіт.

9. Один із членів бригади повинен надягнути каску та ря-тувальний пояс з мотузкою, взяти з собою ізолюючий про-тигаз ПШ-1 або ПШ-2 і з дозволу керівника робіт спуститися до колодязя. Інший член бригади в цей час має тримати в руках протилежний кінець мотузки та спостерігати за пра-цівником у колодязі, періодично розмовляючи з ним.

Забороняється відволікати на інші роботи спостерігача, доки працівник у колодязі не вийде на поверхню.

10. У спостерігача повинен бути напоготові другий комп-лект протигазу ПШ-1 або ПШ-2 на випадок виникнення не-обхідності спуститися до колодязя для надання допомоги працівникові, що перебуває в колодязі.

ДО ПОЧАТКУ ВИКОНАННЯ РОБІТ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ ПЕРЕВІРКУ НАЯВ-НОСТІ В КОЛОДЯЗІ ГАЗОВИДІЛЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ГАЗОАНАЛІЗАТОРА




20

(Додаток 4 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних

установок; (розділ IV, гл. 9, п. 9.3)

ХАРАКТЕРИСТИКИвибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше

утворюються в підземних спорудах

У резервуарах і підземних спорудах найчастіше містяться такі вибухонебез-печні і шкідливі гази:

• метан;• пропан;• пропілен;• бутилен;• окис вуглецю;• вуглекислий газ;• сірководень;• аміак;• хлор;• ацетилен.

Метан CH4 (болотний газ) — безбарвний горючий газ, без запаху, легший

за повітря. Проникає до підземних споруд крізь ґрунт. Утворюється під час повільного гниття без доступу повітря решток рослин під водою — у болотах,

Додаток 1

11. Третій член бригади повинен займатися підйомом або подачею матеріалів, деталей та інструментів працівни-кові в колодязі.

12. Під час виконання робіт варто пам’ятати, що інколи газ неможливо повністю видалити з колодязя, тому працівник повинен щодесять хвилин виходити на поверхню та відпочи-вати 20 хв.

13. Під час виконання робіт у замкненому просторі забо-роняється застосовувати відкритий вогонь, курити, запалю-вати вогонь.

14. Як правило, найбільш небезпечною є робота в коло-дязях у період спеки та під час виконання робіт з очищення засмічених ділянок трубопроводів і самих колодязів, коли газовиділення перебувають під шаром сміття та звільняються від нього під час очищення.



21

Продовження Додатка 1

стоячих водах, ставках або внаслідок розкладання решток рослин — у покладах кам’яного вугілля.

Метан є складовою частиною промислового газу. У випадку несправного газопроводу він може проникати до підземних споруд. Не отруйний, але його присутність зменшує кількість кисню у повітряному середовищі підземних спо-руд, що призводить до порушення нормального дихання під час проведення робіт у цих спорудах.

Якщо вміст метану у повітрі становить 5–15 % від об’єму, утворюється вибухо-небезпечна суміш.

Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний протигаз.

Пропан C3H

8, бутан C

4H

10, пропілен C

3H

6 і бутилен C

4H

8 — безбарвні горю-

чі гази, важчі за повітря, без запаху, важко змішуються з повітрям. Вдихання пропану і бутану у невеликих кількостях не викликає отруєння. Пропілен і бутилен діють наркотично.

Зріджені гази у суміші з повітрям можуть утворювати вибухонебезпечні суміші за такого вмісту, % від об’єму:

пропан 2,3–9,5;

бутан 1,6–8,5;

пропілен 2,2–9,7;

бутилен 1,7–9,0.

Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний про-тигаз.

Окис вуглецю CO — безбарвний газ, без запаху, горючий і вибухонебезпеч-ний, трохи легший за повітря. Окис вуглецю дуже отруйний. Фізіологічний вплив окису вуглецю на людину залежить від його концентрації у повітрі і тривалості вдихання.

Вдихання повітря, що містить окис вуглецю понад ГДК (20 мг/куб. м), може призвести до отруєння і навіть до смерті. Якщо вміст окису вуглецю у повітрі становить 12,5–75 % від об’єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засіб захисту: фільтрувальний протигаз типу CO.

Вуглекислий газ CO2 — безбарвний газ, без запаху, важчий за повітря.

Проникає до підземних споруд крізь ґрунт. Утворюється внаслідок розкладання органічних речовин, а також у резервуарах (баках, бункерах тощо) за наявності в них сульфовугілля або вугілля внаслідок його повільного окислення.

Потрапивши до підземної споруди, вуглекислий газ витискує повітря, запов-нюючи з дна її простір. Вуглекислий газ не отруйний, але діє наркотично і може



22

Закінчення Додатка 1

подразнювати слизові оболонки очей. За високих концентрацій викликає розлад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню у повітрі.

Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.

Сірководень H2S — безбарвний газ, має запах тухлих яєць, трохи важчий

за повітря. Отруйний, діє на нервову систему, подразнює дихальні шляхи і очі.Якщо вміст сірководню в повітрі становить 4,3–45,5 % від об’єму, утворю-

ється вибухонебезпечна суміш.Засоби захисту: фільтрувальні протигази типів В, КД.

Аміак NH3 — горючий газ з різким характерним запахом, легший за повітря,

отруйний, подразнює очі та дихальні шляхи, викликає розлад дихання. Якщо вміст аміаку в повітрі становить 15–28 %, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Засіб захисту: фільтрувальний протигаз типу КД.

Водень H — безбарвний газ, без смаку й запаху, набагато легший за повітря. Водень — фізіологічно інертний газ, але за високих концентрацій викликає роз-лад дихання внаслідок зменшення вмісту кисню. Водень утворюється під час зіткнення реагентів, які містять кислоту, з металевими стінками ємностей, що не мають антикорозійного покриття. Якщо вміст водню у повітрі становить 4–75 % від об’єму, утворюється вибухонебезпечна суміш.

Кисень O2 — безбарвний газ, без запаху та смаку, важчий за повітря. Не має

токсичних властивостей, але у разі тривалого вдихання чистого кисню спричиняє смерть внаслідок розвитку плеврального набряку легенів. Не горючий, але є основ-ним газом, що підтримує горіння речовин. Дуже активний, сполучається з біль-шістю елементів. З горючими газами кисень утворює вибухонебезпечні суміші.

Хлор Cl2 — жовто-зелений газ з різким подразливим запахом, важчий за

повітря. Хлор хімічно дуже активний, безпосередньо сполучається майже з усіма металами та неметалами. Суміш хлору з воднем вмістом від 5,8 до 85,5 % вибухонебезпечна.

Хлор подразнює слизові оболонки очей і дихальні шляхи.Під час вдихання середніх і низьких концентрацій хлору спостерігаються

стиснення і біль у грудях, сухий кашель, часте дихання, різь в очах, слізливість, підвищення температури тіла. Можливе набрякання легенів, судороги.

ГДК хлору у повітрі становить 1 мг/куб. м.Засіб захисту: фільтрувальний протигаз типу В.

Ацетилен C2H

2 — безбарвний горючий газ, легший за повітря. Суміші з по-

вітрям вмістом від 2,3 до 80,7 % вибухонебезпечні. Ацетилен діє наркотично.Засоби захисту: шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2, киснеізолювальний

протигаз.



23

(Додаток 8 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок; (розділ IX, гл. 2, п. 2.9)

ВЛАСТИВОСТІосновних хімічних речовин, що застосовуються у виробничих

процесах під час експлуатації тепломеханічного обладнання і теплових мереж та заходи безпечної роботи з ними

Аміак водний технічнийНа електростанції аміак надходить у вигляді водних розчинів, що містять

від 22 до 25 % NH3(густина 0,9 г/куб. см за температури +15 °C).Водний розчин аміаку має лужні властивості. Значення pH 1 %-ного розчину

становить 11,7. Водні розчини аміаку здатні викликати отруєння організму. Під час вдихання повітря, яке містить 5 % аміаку, починається різкий розлад дихання, слізливість, біль в очах, сильні напади кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блю-вання. За високої концентрації аміак може викликати опіки слизової оболонки очей і призвести до сліпоти.

Індивідуальні засоби захисту: гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, захисні окуляри, прогумований фартух, фільтрувальні протигази типів К, КД або М.

Сірчана кислотаХімічно чиста сірчана кислота — безбарвна масляниста рідина, що застигає

у кристалічну масу за температури +10 °C. Технічна концентрована сірчана кис-лота має густину 1,84 г/куб. см і містить близько 98 % H2SO4. З водою змішується у будь-яких пропорціях з виділенням великої кількості тепла (до 92 кДж на 1 моль (22 ккал на 1 грам-молекулу) кислоти). Тому, щоб уникнути розбризкування, необхідно кислоту лити у воду, а не навпаки.

Під час нагрівання сірчаної кислоти утворюється пара сірчаного ангідриду, яка у разі сполучення з водяною парою повітря утворює кислотний туман.

Сірчана кислота при потраплянні на шкіру викликає сильні й дуже болючі опіки, що важко піддаються лікуванню. Вдихання пари сірчаної кислоти призво-дить до подразнення і опіків верхніх дихальних шляхів.

Потрапляння міцної сірчаної кислоти в очі загрожує втратою зору, тому під час роботи з нею необхідна особлива обережність.

Працівники, які проводять зливання кислоти, повинні працювати в одязі з кислотозахисної тканини, прогумованих фартухах, гумових чоботях, гумових кислото- і лугостійких рукавицях, захисних щитках типу НБХ, мати фільтрувальні протигази типів В, БКФ, М або шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2.

Додаток 2



24

У разі розливання сірчаної або будь-якої іншої кислоти на підлогу її необхід-но негайно нейтралізувати — посипати содою або негашеним вапном, прибрати лопатою, а потім ретельно промити це місце сильним струменем води. Під час прибирання кислоти ніс і рот необхідно закривати пов’язкою, змоченою содовим розчином, а очі захищати спеціальними окулярами.

У разі потрапляння кислоти на одяг її необхідно змити сильним струменем води, нейтралізувати 2–3 %-ним розчином соди і знову промити водою.

Соляна кислотаХімічно чиста соляна кислота — безбарвна рідина густиною 1,19 г/куб. см,

містить близько 37 % хлористого водню, на повітрі «димить».Соляна («димуча») кислота має задушливий запах і під час вдихання подраз-

нює верхні дихальні шляхи, горло, викликає кашель, хрипоту. У разі тривалої дії на шкіру призводить до опіків третього ступеня.

Технічна соляна кислота — рідина жовтого кольору із задушливим запахом, містить 27,5 % хлористого водню.

Соляна інгібована кислота — темно-коричнева рідина густиною 1,1–1,12 г/куб. см, не «димить». Фізіологічна дія на організм людини технічної та інгібованої кислот така сама, як і хімічно чистої кислоти.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу В або шлан-гові протигази ПШ-1, ПШ-2, решта засобів така сама, як і під час роботи з сірча-ною кислотою.

Їдкий натрЇдкий натр — біла, непрозора, дуже гігроскопічна речовина. Сильний луг.

Значення pH 1 %-ного водного розчину становить 13.Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають дуже сильні

опіки шкіри. Потрапляння лугу в очі може призвести до їх важких захворювань і навіть до втрати зору.

Працівник, який працює з їдким натром, повинен мати захисні щитки, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, бавовняний спецодяг, прогумований фартух і гумо-ве взуття.

У разі потрапляння розчину їдкого натру на одяг його необхідно змити во-дою, а потім нейтралізувати 1%-ним розчином оцтової кислоти і знову промити водою.

Кальцинована сода і фосфат натріюКальцинована сода і фосфат натрію — білі кристалічні речовини, що добре

розчиняються у воді. Водні розчини мають лужну реакцію. У кристалічному вигля-ді на організм не діють. У пилоподібному стані сода і фосфат натрію ушкоджують дихальні шляхи й очі, подразнюють слизову оболонку очей.

Гарячі концентровані розчини можуть бути небезпечними, особливо у разі потрапляння бризок в очі. Під час проведення робіт, що супроводжуються виді-ленням пилу, необхідно надягати протипиловий респіратор, захисні окуляри.




25

Негашене вапно і каустичний магнезитНегашене вапно і каустичний магнезит — порошки білого кольору. Пил або

краплі вапна, потрапляючи у дихальні шляхи, викликають кашель, печуть, а у разі потрапляння на шкіру подразнюють її.

Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу зазначених реагентів, працівники повинні надягати брезентовий костюм, захисні окуляри, гумові рукавиці, протипиловий респіратор.

КоагулянтиРозчини сірчанокислого алюмінію і сірчанокислого заліза мають кислу

реакцію.Бавовняні тканини під дією розчинів коагулянту руйнуються, тому у разі по-

трапляння розчину на таку тканину облиті місця необхідно швидко промити водою або змочити 24 %-ним розчином кальцинованої соди або фосфату натрію.

Розчини, що потрапили на шкіру або в очі, можуть викликати подразнення і призвести до тимчасової непрацездатності. Під час роботи з коагулянтами пра-цівники повинні надягати прогумований фартух, захисні окуляри, гумове взуття і гумові рукавиці.

Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу коагулянтів, необхідно застосовувати протипиловий респіратор.

ПоліакриламідПоліакриламід — желеподібна речовина. Температура його розм’якшення

становить +180 °C. Добре розчиняється у воді. Малотоксичний. Під час нагрівання поліакриламіду до понад 100 °C виділяється аміак.

Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, респіратори типу «Лепесток», «Астра-2» або РУ-60М.

Трилон БТрилон Б — білий кристалічний порошок. Розчинність його у воді становить

10 % (за температури +20 °C).Помітної фізіологічної дії на організм людини трилон Б не має.Під час проведення робіт, що супроводжуються виділенням пилу трилону Б,

необхідно надягати рукавиці, захисні окуляри, протипиловий респіратор.

Гідразингідрат та його соліГідразингідрат — безбарвна рідина, що за запахом нагадує аміак. Легко-

займистий. Отруйний.Гідразингідрат добре розчиняється у воді і спиртах. Температура кипіння

становить +118,5 °C, замерзання — –51,7 °C, спалаху — +73 °C. Густина гідразин-гідрату — 1,03 г/куб. см.

Гідразингідрат містить 64 % гідразину. Гідразингідрат поглинає з повітря вологу, кисень, вуглекислоту, є слабким лугом.

Гідразингідрат — сильний відновник, легко розкладається під дією ката-лізаторів нагрівання. У суміші з киснем вибухонебезпечний. Під час контакту




26

з окисами деяких металів, азбестом або активованим вугіллям може само-займатись.

Токсичний для організму людини. Солі гідразину (гідразинсульфат і фосфор-нокислий гідразин) — кристалічні речовини білого кольору, що погано розчиня-ються у холодній воді, краще — у гарячій.

Їхні водні розчини мають кислу реакцію. Гідразинсульфат і фосфорнокислий гідразин є відновниками, отруйні.

Сполуки гідразингідрату у разі потрапляння в організм викликають зміни у печінці і крові.

Пара і пил гідразингідрату і його солей пошкоджують слизові оболонки дихальних шляхів і очей. Дія розчинів гідразину на шкіру залежно від індиві-дуального сприймання може призвести до дерматитів.

Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтру-вальний протигаз типу КД або А.

ОктадециламінОктадециламін — воскоподібна речовина зі специфічним запахом. Густина

октадециламіну становить 0,83 г/куб. см, температура плавлення +54–55 °C, кипіння — +349 °C.

За температури понад +350 °C без доступу повітря октадециламін розкла-дається з утворенням більш низькомолекулярних вуглеводнів і аміаку.

Октадециламін не розчиняється у холодній і гарячій воді, але за температури понад +75 °C утворює з водою емульсію концентрацією до 100 мг/кг. Розчиняєть-ся у спиртах, оцтовій кислоті, ефірах та в інших органічних розчинниках.

Октадециламін для людини практично нешкідливий, але необхідно уникати прямого контакту з ним, бо залежно від індивідуального сприймання іноді спо-стерігаються почервоніння і свербіння шкіри, які, як правило, через кілька днів після припинення контакту з реагентом зникають.

Індивідуальний засіб захисту: гумові рукавиці.

Адипінова кислотаАдипінова кислота — кристалічна речовина, двохосновна, порівняно слабка.Температура розплавлення адипінової кислоти становить +150 °C, розчинність

за температури +15 °C — 1,42 %, а за температури +100 °C — 61,53 % (від маси).Завислий у повітрі пил цієї кислоти вибухонебезпечний, осілий — пожежо-

небезпечний. Пил кислоти подразнює слизові оболонки.Індивідуальні засоби захисту від пилу: респіратор, захисні окуляри.Розчини адипінової кислоти практично безпечні, тому спеціальні заходи

захисту не потрібні.

Плавикова кислота і її соліРозчин фтористого водню у воді називається плавиковою кислотою. Техніч-

на кислота містить 40–70 % фтористого водню. Плавикова кислота легко реагує з двоокисом кремнію.




27

Солі плавикової кислоти: фтористий натрій або фтористий амонійФтористий натрій — кристалічна речовина з температурою розплавлення

+997 °C. Погано розчиняється у воді: за температури +15 °C розчинність у воді становить 3,5 %, а за температури +25 °C — 4 %.

Фтористий амоній — безбарвні кристали. Відносна молекулярна маса 37,04.Кристалічний фтористий амоній гігроскопічний, плавиться на повітрі, добре

розчиняється у воді.Кисла сіль фтористого амонію (гідрофторид амонію) має відносну молеку-

лярну масу 57,05. Це безбарвні кристали, що розпилюються у повітрі та добре розчиняються у воді.

Плавикова кислота і її солі дуже отруйні. Вдихання пари кислоти спричиняє запалення дихальних шляхів і руйнування зубів. У разі потрапляння в організм кислота і її солі викликають захворювання кишечника і шлунка. Фтористі солі не діють на непошкоджену шкіру. У разі потрапляння у свіжий поріз, подряпину або під нігті можуть спричинити пухирі та рани, що важко загоюються.

Індивідуальні засоби захисту від плавикової кислоти: фартух, гумові кислото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи, захисні окуляри, фільтрувальний протигаз типу В.

Індивідуальні засоби захисту від солей плавикової кислоти: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці.

Фталевий ангідридФталевий ангідрид — білі лускоподібні кристали. Його відносна молеку-

лярна маса становить 148, температура розплавлення — +130,8 °C, кипіння — +284,5 °C. Важко розчиняється у холодній воді, добре — у гарячій, утворюючи фталеву кислоту. Пара і пил фталевого ангідриду викликають сильне подраз-нення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і очей. У разі дії фталевого ангідриду на шкіру виникають червоні плями, зрідка пухирі, що нагадують пухирі від опіків.

Індивідуальні засоби захисту: захисні окуляри, гумові рукавиці, респіратор для захисту від вдихання пари і аерозолів або фільтрувальний протигаз типу А.

Малеїновий ангідридМалеїновий ангідрид — тверда речовина. Його відносна молекулярна маса

становить 98, температура розплавлення — +54 °C, кипіння — +202 °C. Розчиня-ється ангідрид в ацетоні, хлороформі. У разі сполучення з водою перетворюється на малеїнову кислоту.

За токсичними властивостями він схожий на фталевий ангідрид.Індивідуальні засоби захисту ті самі, що й під час роботи з фталевим

ангідридом.

Нітрит натріюНітрит натрію — безбарвні або жовті кристали. Температура розплавлен-

ня становить +271 °C. Нітрит натрію добре розчиняється у воді, є окисником,




28

у розчинах розкладається за температури понад +70 °C з виділенням окисів азоту бурого кольору. Під час підкислення концентрованих розчинів нітриту натрію також відбувається його розкладання з виділенням окислів азоту.

У розчинах нітрит натрію повільно окислюється киснем повітря у нітрат.Окисли азоту у разі вдихання викликають кашель, подразнення носоглот-

кової порожнини і легенів, накопичуються в організмі при вдиханні їх навіть у незначній кількості.

Нітрит натрію — отруйна речовина.Індивідуальні засоби захисту: гумові рукавиці, захисні окуляри, фільтрувальні

протигази типів В, БКФ.

ОП-7, ОП-10ОП-7, ОП-10 — маслянисті в’язкі рідини або легкоплавкі пасти коричневого

кольору, які розчиняються у воді. Під час додавання у ці речовини від 1 до 2 г/л води утворюються розчини, що мають високу змочувальну здатність. Під час перемішування водних розчинів утворюється стійка піна. Мають мийні власти-вості. Реакція розведеного водного розчину слабколужна, концентрованого — нейтральна.

Вдихання аерозолю ОП-7 викликає слабке подразнення верхніх дихальних шляхів. Потрапляння його в рот призводить до запалення.

Спеціальних заходів захисту не потребує.

КаптаксКаптакс — порошок жовтого кольору. Його відносна молекулярна маса ста-

новить 167,26, температура розплавлення — +179 °C. Практично не розчиняєть-ся у воді, розчиняється у спирті. У разі потрапляння у дихальні шляхи каптакс викликає подразнення, на шкіру — дерматити.

Індивідуальні засоби захисту: респіратори «Лепесток», «Астра-2» або РУ-6оМ, рукавиці з матеріалу, що не містить прискорювачів, стабілізаторів, антиокислювачів тощо, силіконовий захисний крем для рук.

«Чорна кислота»«Чорна кислота» — розчин низькомолекулярних органічних кислот.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А, гумові кис-лото- і лугостійкі рукавиці, гумові чоботи і фартух.

УротропінУротропін — безбарвні гігроскопічні кристали. Розчиняється у спирті. У слаб-

кокислому розчині розкладається на аміак і формальдегід.Спеціальних заходів захисту не потребує.

Перекис воднюПерекис водню — безбарвна сироподібна рідина густиною 1,45 г/куб. см.

Змішується у будь-яких співвідношеннях з холодною водою, має окиснювально-відновні властивості. Перекис водню — слабка кислота. На світлі з каталізатором розкладається.




29


Індивідуальні засоби захисту: рукавиці з поліхлорвінілу, поліетилену, поліефірних пластиків і захисні окуляри.

Карбід кальціюКарбід кальцію — тверда речовина сірого кольору густиною 2,22 г/куб. см.

Під час взаємодії карбіду кальцію з невеликою кількістю вологи і у разі контакту з окисниками виділяється ацетилен і карбід розігрівається.

Карбід кальцію, потрапляючи на шкіру, призводить до запалення і утворення виразок. Небезпечним є потрапляння карбіду кальцію в очі.

Індивідуальні засоби захисту: протипиловий респіратор, захисні окуляри і гумові рукавиці. Для захисту шкіри рук необхідно застосовувати захисні креми і пасти.

ДихлоретанДихлоретан — безбарвна, легколетка, легкозаймиста рідина густиною

1,253 г/куб. см. Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 26,3 за темпе-ратури +20 °C і 17,5 за температури +30 °C.

Дихлоретан діє як наркотик, який призводить до дистрофічних змін у пе-чінці, нирках та інших органах, проникає крізь шкіру, спричиняє помутніння рогівки очей.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або БКФ, гумові рукавиці, гумові чоботи і фартух з прогумованої тканини.

Чотирихлористий вуглецьЧотирихлористий вуглець — безбарвна летка рідина густиною 1,59 г/куб. см.

Коефіцієнт розчинення пари у воді становить 1,04 за темперарури +20 °C і 0,73 за температури +30 °C. У разі контакту з полум’ям або розжареними предмета-ми розкладається з утворенням фосгену.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз типу А або шланго-ві протигази типів ПШ-1 і ПШ-2, гумові рукавиці, нарукавники і фартухи з полі-хлорвініловим покриттям.

Енергетичні мастилаОсновні енергетичні мастила (турбінні та трансформаторні) — продукти

переробки нафти. Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил ви-користовують присадки, у тому числі фенольного типу (топанол).

Тривалий контакт з мастилом, а також робота з присадками (залежно від індивідуальної сприйнятливості шкіри) можуть спричинити дерматити і навіть екземи.

Засоби захисту: захисні креми для рук, рукавиці з мастилостійких мате-ріалів.

Синтетичні вогнетривкі турбінні мастила («Іввіоль-3», ОМТІ) — токсичні. Викликають отруєння здебільшого у разі потрапляння у шлунково-кишковий тракт.



30


Індивідуальні засоби захисту: фартухи, нарукавники, головні убори з текс-товінітовим покриттям, гумові рукавиці на основі натурального каучуку або ква-літексу, гумові чоботи, фільтрувальний протигаз типу БКФ. Під час виконання робіт у хімічній лабораторії: гумові рукавиці на основі натурального каучуку або квалітексу.

БензолБензол — безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом.Відносна молекулярна маса — 78,12, густина — 0,879 г/куб. см (за тем-

ператури +15 °C). Випаровується бензол за кімнатної температури, пара його у 2,69 разу важча за повітря. Концентрація пари бензолу у повітрі від 1,5 до 8 % від об’єму вибухонебезпечна.

Бензол потрапляє в організм через органи дихання і крізь шкіру. Бензол — отруйна речовина, що впливає понад усе на центральну нервову систему. У ра-зі багаторазової дії бензолу навіть низьких концентрацій можуть розвиватись хронічні захворювання.

Індивідуальні засоби захисту: захисні креми і пасти, фільтрувальний проти-газ типу А, фартух з прогумованої тканини, гумові чоботи і гумові рукавиці.

Лакофарбові матеріалиНа енергопідприємствах застосовуються такі лакофарбові матеріали, як лаки

ПХВ, лак-етиноль, емаль ВЛ-515, епоксидні смоли тощо, а також різноманітні розчинники до них (Р-4, Р-60, етилцелюлоза тощо), що містять речовини з ток-сичними властивостями.

Робота з такими речовинами може призвести до різних захворювань шкіри, а з епоксидними смолами — також і до захворювань нервової системи та печінки.

Індивідуальні засоби захисту: шланговий протигаз або респіратор, захисний костюм, рукавиці. Для захисту шкіри рук необхідно використовувати відповідні захисні пасти.

Перед початком роботи 5–10 г пасти або крему наносять на шкіру рук і роз-тирають до отримання тонкого шару. Після закінчення роботи пасту або крем змивають водою з милом.

реклама



31

(Додаток 3 до Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних

установок; (розділ IV, гл. 7, п. 7.2)

Форма наряду-допуску

Лицьовий бік наряду

Підприємство Підрозділ

НАРЯД-ДОПУСК. ЗАГАЛЬНИЙ НАРЯД-ДОПУСК. ПРОМІЖНИЙ НАРЯД-ДОПУСК № (непотрібне закреслити)

ДО ЗАГАЛЬНОГО НАРЯДУ-ДОПУСКУ № (заповнюється у разі видавання проміжного наряду)

Керівнику робіт ,(прізвище, ініціали, посада)

допускачу ,(прізвище, ініціали, посада)

виконавцю робіт (наглядачу) (прізвище, ініціали, посада, розряд)

з членами бригади: (прізвища, ініціали, розряди, групи)

доручається .(зміст роботи, об’єкт, місце роботи)

Заходи з підготовки робочих місць (перелічуються необхідні заходи

щодо підготовки робочих місць, у т. ч. заходи безпеки,

.що підлягають виконанню працівниками інших цехів)

Додаток 3



32

Особливі умови (записуються операції (етапи робіт), які необхідно виконувати

під особистим наглядом керівника робіт, назви компонентів, проб повітря,

.місця відбирання їх, використання технологічних карт (ППР), інші заходи)

Наряд видав: дата год. хв.

(прізвище, ініціали, посада, підпис)

Наряд продовжив до: дата год. хв.


Дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск видав:дата год. хв.


Заходи безпеки іншими цехами (дільницями) виконано

(цех, посада, прізвище, ініціали, підпис відповідального працівника,

який готував робоче місце)

Аналіз повітряного середовища виконав (місце, результат,

прізвище, ініціали, підпис працівника, який виконав аналіз, дата, час)

Робочі місця підготовлені. Залишаються в роботі (обладнання,

яке розміщене поблизу місця роботи і яке перебуває під тиском,

під напругою, вибухонебезпечне тощо)

Інструктаж одержали:керівник робіт виконавець робіт (наглядач)

(дата, підпис) (дата, підпис)

Інструктаж провів допускач (дата, прізвище, ініціали, підпис)




33

Зворотний бік наряду

Таблиця 1Склад та інструктаж бригади (цільовий)

Прізвище, ініціали, розряд, група

Підписи членів бригади, які пройшли

інструктаж

Прізвище, ініціали,

розряд, група

Підписи членів бригади, які

пройшли інструктаж

1 2 3 4

Підписи працівників, які провели інструктажі:Керівник робіт Виконавець робіт (наглядач)

Таблиця 2Щоденний допуск до роботи,

переведення на інше робоче місце, закінчення роботи

Назва робочих

місць

Допуск до роботи Роботу закінчено, бригаду виведено,

наряд зданоЗаходи безпеки перевірено,

інструктаж бригаді проведено

Дата, час

Підписи

Дата, час

Підписи

ДопускачаВиконавця

робіт (наглядача)

Виконавця робіт

(наглядача)

Оперативних працівників

1 2 3 4 5 6 7

Таблиця 3Зміни у складі бригади

Працівники, введені

до складу бригади (прізвище, ініціали,

розряд, група)

Працівники, виведені

зі складу бригади (прізвище, ініціали,

розряд, група)

Дата, час

Дозволив (підпис)

Інструктаж цільовий

одержав (підпис)

провів (підпис)

1 2 3 4 5 6

Роботу повністю закінчено, робочі місця прибрано, бригаду виведено, наряд закрито: дата год. хв.

Виконавець робіт (наглядач) (підпис)

Керівник робіт (підпис)

Оперативний працівник (прізвище, ініціали, підпис)




34

Типовая инструкция по организации безопасного проведения газоопасных работ

НПАОП 0.00-5.11-85 *

* (додаток викладений мовою оригіналу)

СОГЛАСОВАНАс ВЦСПС 20 декабря 1984 г.

УТВЕРЖДЕНАГосгортехнадзором СССР20 февраля 1985 г.

Настоящая Инструкция устанавливает общие положения и основные требо-вания по организации и безопасному проведению газоопасных работ, порядок их подготовки и непосредственного выполнения. Определены обязанности и ответственность руководителей и исполнителей газоопасных работ, в том числе связанных с нахождением людей внутри аппаратов, емкостей, колодцев, тоннелей и другого аналогичного оборудования и сооружений. Рассмотрен порядок оформления документации на проведение газоопасных работ.

Введение

Типовая инструкция по организации безопасного проведения газоопасных работ содержит требования по организации и документальному оформлению газоопасных работ; определяет обязанности и ответственность руководителей и исполнителей этих работ; устанавливает порядок подготовки и непосредствен-ного их проведения; определяет основные меры по обеспечению безопасности при ведении газоопасных работ, в том числе работ, связанных с пребыванием людей внутри аппаратов, емкостей, колодцев, тоннелей и другого аналогичного оборудования и сооружений.

При разработке инструкции учтены замечания и предложения Министерства химической промышленности, Министерства нефтеперерабатывающей и неф-техимической промышленности СССР, Министерства по производству мине-ральных удобрений, Мингазпрома, Министерства пищевой промышленности СССР, Министерства лесной и целлюлозно-бумажной промышленности СССР, Министерства нефтяной промышленности, Министерства легкой промышлен-ности СССР, Министерства электронной промышленности СССР, Министерства медицинской и микробиологической промышленности.

Настоящая Типовая инструкция обязательна для предприятий всех мини-стерств, имеющих подконтрольные Госгортехнадзору СССР объекты, кроме министерств черной и цветной металлургии.

Действующие и вновь разрабатываемые на предприятиях местные инструк-ции должны быть приведены в соответствие с настоящей инструкцией.

Додаток 4



35

1. Общие положения

1.1. Типовая инструкция определяет порядок организации и безопасного проведения газоопасных работ на действующих предприятиях и в организа циях министерств и ведомств, имеющих подконтрольные Госгортехнадзору СССР объекты.

1.2. С вводом в действие настоящей Типовой инструкции отменяются все ранее действовавшие инструкции по организации и безопасному проведению газоопасных работ и работ внутри емкостей.

1.3. Требования Типовой инструкции распространяются на газоопасные работы, выполняемые персоналом предприятия, а также сторонними органи-зациями.

1.4. Министерства и ведомства на основании настоящей Типовой инструк-ции могут разрабатывать отраслевые инструкции по организации безопасного проведения газоопасных работ. Эти инструкции должны уточнять и конкрети-зировать условия оформления, подготовки и проведения этих работ с учетом специфических особенностей, характерных для предприятий отрасли. Требо-вания безопасности отраслевых инструкций должны быть не ниже требований настоящей Типовой инструкции. Отраслевые инструкции утверждаются мини-стерством по согласованию с Госгортехнадзором СССР.

На каждом предприятии должна быть разработана общезаводская инструк-ция, уточняющая порядок подготовки и безопасного проведения газоопасных работ применительно к конкретным производственным условиям, которая со-гласовывается с газоспасательной службой (ГСС), службой техники безопас-ности, утверждается главным инженером и комитетом профсоюза. Требования безопасности этой инструкции должны быть не ниже требований отраслевой инструкции.

Сторонние организации при выполнении газоопасных работ обязаны руко-водствоваться инструкцией предприятия-заказчика.

1.5. К газоопасным относятся работы, связанные с осмотром, чисткой, ремонтом, разгерметизацией технологического оборудования, коммуникаций, в том числе работы внутри емкостей (аппараты, сушильные барабаны, печи сушильные, реакторы, резервуары, цистерны и другое аналогичное оборудо-вание, а также коллекторы, тоннели, колодцы, приямки и другие аналогичные места), при проведении которых имеется или не исключена возможность вы-деления в рабочую зону, определяемую в соответствии с ГОСТ 12.1.005-76, взрыво- и пожароопасных или вредных паров, газов и других веществ, спо-собных вызвать взрыв, загорание, оказать вредное воздействие на организм человека, а также работы при недостаточном содержании кислорода (объемная доля ниже 20).

1.6. Газоопасные работы, в том числе работы, связанные с пребыванием людей внутри аппаратов, емкостей и другого оборудования, должны проводить-ся в тех случаях, когда они не могут быть механизированы, автоматизированы или проведены без непосредственного участия людей.




36

На каждом предприятии должны осуществляться меры по сокращению количества газоопасных работ и повышению уровня их безопасности путем усовершенствования технологических процессов и их аппаратурного оформ-ления, внедрения современных методов диагностики, средств гидравлической, механической, химической очистки технологического оборудования и комму-никаций, оснащения технологических схем надежными средствами блокиро-вания отдельных узлов и аппаратов и т. п.

1.7. На предприятии по каждому цеху (производству) должен быть разработан перечень газоопасных работ по форме Прил. 1.

В перечне должны быть раздельно указаны газоопасные работы:I — проводимые с оформлением наряда-допуска по форме Прил. 2;ІІ — проводимые без оформления на ряда-допуска, но с обязательной реги-

страцией таких работ перед их началом в журнале по форме Прил. 3;III — вызванные необходимостью ликвидации или локализации возможных

аварийных ситуаций и шарив.1.8. Перечень газоопасных работ разрабатывается начальниками цехов

(установок, отделений при бесцеховой структуре), согласовывается с произ-водственным (техническим, производственно-техническим) отделом, с газоспа-сательной службой, со службой техники безопасности и утверждается главным инженером. Перечень газоопасных работ должен периодически не реже 1 раза в год пересматриваться и переутверждаться.

1.9. В перечне должны быть указаны: цех (установка, отделение при бес-цеховой структуре), место и характер работы, возможные вредные и опасные производственные факторы при ее проведении, категория исполнителей (про-изводственный персонал, газоспасатели или члены добровольных газоспа-сательных дружин), основные мероприятия, обеспечивающие безопасность выполняемых работ.

1.10. При возникновении необходимости проведения газоопасных работ, не включенных в утвержденный перечень, они должны выполняться по наряду-допуску в соответствии с требованиями настоящей инструкции с последующим внесением их в 10-дневный срок в перечень в установленном пп. 1.7 и 1.8 по-рядке.

1.11. На проведение газоопасных работ оформляется наряд-допуск (Прил. 2), предусматривающий разработку и последующее осуществление ком-плекса мероприятий по подготовке и безопасному проведению работ.

1.12. Периодически повторяющиеся газоопасные работы, являющиеся не-отъемлемой частью технологического процесса, характеризующиеся анало-гичными условиями их проведения, постоянством места и характера работ, определенным составом исполнителей, могут проводиться без оформления наряда-допуска. Все эти работы включаются в пе речень газоопасных работ, составляемый в соответствии с пп. 1.7–1.9 настоящей инструкции.

Меры безопасности при проведении таких работ должны быть изложены в технологических регламентах, инструкциях по рабочим местам или в специаль-ной инструкции, разрабатываемой с учетом требований настоящей инструкции.




37

Такие работы регистрируются в цехе в журнале учета газоопасных работ (Прил. 3), проводимых без оформления нарядов-допусков. Журнал должен быть прошнурован, скреплен мастичной или сургучной печатью. Страницы в журнале должны быть пронумерованы. Срок хранения журнала — не менее 3 мес. со дня его окончания.

Газоопасные работы, связанные с предупреждением развития аварийных ситуаций и необходимостью локализации аварий, проводятся в соответствии с планами ликвидации аварий.

1.13. Газоопасные работы, выполняемые по наряду-допуску, как правило, должны проводиться в дневное время.

В исключительных случаях проведение неотложных газоопасных работ может быть разрешено в темное время суток с участием или в присутствии представителя ГСС. При этом в наряде-допуске должны быть предусмотрены дополнительные мероприятия по обеспечению безопасного проведения работ, учитывающие условия их выполнения в темное время суток.

1.14. К выполнению газоопасных работ допускаются лица не моложе 18 лет, прошедшие медицинское освидетельствование в установленном порядке и не имеющие противопоказаний к выполнению данного вида работ, обученные безопасным методам и приемам работы, применению средств индивидуальной защиты, правилам и приемам оказания первой медицинской помощи постра-давшим и прошедшие проверку знаний в установленном порядке.

Лица женского пола могут привлекаться к проведению отдельных газоопас-ных работ, предусмотренных технологическими регламентами и инструкциями и допускаемых законодательством о труде женщин.

1.15. Контроль за организацией газоопасных работ на предприятии осущест-вляется газоспасательной службой и службой техники безопасности. Система контроля и форма участия в нем указанных служб должны быть определены в общезаводской инструкции, утвержденной главным инженером предприятия.

1.16. К газоопасным работам, связанным с применением кислородного изолирующих противогазов и воздушных изолирующих аппаратов, могут при-влекаться только лица, прошедшие специальное обучение.

1.17. Каждая газоопасная работа, выполняемая с оформлением наряда-допуска по форме Прил. 2 или регистрируемая в журнале учета по форме Прил. 3, состоит из двух этапов:

• подготовка объекта к проведению газоопасной работы;• непосредственное проведение газоопасной работы.Ответственным за подготовку объекта к проведению газоопасной работы

назначается в порядке, определенном п. 2.4 настоящей инструкции, инженерно-технический работник цеха, в ведении которого находится эксплуатационный персонал данного объекта.

Ответственным за проведение газоопасной работы назначается в порядке, так же определенном п. 2.4, инженерно-технический работник, не занятый на период проведения такой работы ведением технологического процесса и знаю-щий способы безопасного Проведения газоопасных работ. В случае выполнения




38

работы газоспасателями или работниками сторонних организаций ответствен-ным за их проведение назначается инженерно-технический работник, допущен-ный к руководству газоопасными работами и в ведении которого находятся исполнители газоопасных работ.

2. Ответственность и обязанности руководителей и исполнителей работ2.1. Главный инженер несет ответственность за организацию работ по обес-

печению безопасного проведения газоопасных работ в целом по предприятию.2.2. Главный инженер предприятия обязан:• организовать работу по обеспечению выполнения требований настоящей

инструкции в целом по предприятию;• принимать меры по сокращению количества газоопасных работ в соот-

ветствии с тре бованиями п. 1.6 настоящей инструкции;• обеспечить создание учебно-тренировочных полигонов и тренажеров для

обучения безопасным методам проведения газоопасных работ.2.3. Ответственность за организацию безопасного проведения газоопасных

работ в цехе несет начальник цеха.2.4. Начальник цеха обязан:• организовывать разработку мероприятий по подготовке и безопасному

проведению газоопасной работы и обеспечивать контроль за их выполнением;• назначать ответственного за подготовку и ответственного за проведение

работ, знаю щих порядок подготовки и правила проведения этих работ;• совместно с ответственным за проведение газоопасной работы опреде-

лять средства индивидуальной защиты, состав исполнителей и устанавливать режим работы (продолжительность пребывания в средствах защиты, перерывов в работе, периодичность отбора проб воздуха и т. п.).

2.5. Начальник смены (или лицо из числа ИТР, соответствующее (но не ниже) по должности, именуемое в дальнейшем начальник смены) несет ответственность за правильность схемы отключения оборудования и коммуникаций, на которых должна проводиться газоопасная работа, правильность и полноту инструктажа (указаний) ответственного за подготовительные работы и ответственного за про-ведение газоопасных работ о том, какое оборудование до проведения газоопас-ных работ и в период их проведения находится под давлением, высокой темпе-ратурой, напряжением, взрывоопасно и т. д., за правильность и полноту принятых мер безопасности, а также за допуск персонала к проведению подготовительных работ и к непосредственному выполнению газоопасных работ.

2.6. Начальник смены обязан:• обеспечить возможность безопасного проведения подготовительных

работ и самих газоопасных работ;• предупредить эксплуатационный персонал о проводимых газоопасных

работах и сделать соответствующую запись в журнале приема-сдачи смен;• провести совместно с ответственным за проведение газоопасных работ

инструктаж рабочих сторонних служб и организаций об основных опасностях и вредностях в цехе;




39

• проверить готовность объекта к проведению газоопасных работ, а также полноту и качество выполнения этих работ по их окончании;

• поставить в известность ответственного за проведение газоопасной рабо-ты и исполнителей о возможных отклонениях в работе производства, при которых газоопасные работы должны быть прекращены.

2.7. Ответственный за проведение подготовительных работ несет ответ-ственность за правильность и надежность отключения и отглушения (в случае необходимости) участка проведения газоопасных работ и выполнение мер безо-пасности, предусмотренных в наряде-допуске или в журнале учета газоопасных работ, выполняемых без оформления наряда-допуска.

2.8. Ответственный за проведение подготовительных работ обязан:• начинать работу только по согласованию с начальником смены;• обеспечить последовательность и полноту выполнения мероприятий,

предусмотренных в наряде-допуске или в журнале учета газоопасных работ, выполняемых без наряда-допуска;

• обеспечить проведение анализа воздушной среды на месте работы после выполнения подготовительных мероприятий;

• после окончания подготовительной работы проверить ее полноту и каче-ство и сдать объект ответственному за проведение газоопасной работы;

• довести до сведения ответственного за проведение газоопасной работы и исполнителей о специфических особенностях производства, объекта и харак-терных опасностях, которые могут возникнуть при проведении работы.

2.9. Ответственный за проведение газоопасных работ несет ответствен-ность за правильность и полноту принятых мер безопасности, за достаточную квалификацию лиц, назначенных исполнителями работ, за полноту и качество их инструктажа, за техническое руководство работой и соблюдение работаю-щими мер безопасности.

2.10. Ответственный за проведение газоопасной работы обязан:• совместно с ответственным за подготовку объекта проверить полноту выпол-

нения подготовительных мероприятий, готовность объекта к проведению работ;• проверить у исполнителей наличие и исправность средств индивидуальной

защиты, инструмента и приспособлений, их соответствие характеру выполняе-мых работ;

• провести инструктаж исполнителей о правилах безопасного ведения работ и порядке эвакуации пострадавшего из опасной зоны (примерный перечень воп-росов, освещаемых при инструктаже, приведен в Прил. 4);

• сообщить газоспасательной службе (службе техники безопасности) о го-товности объекта и исполнителей к производству работ;

• по согласованию с начальником смены и при получении подтверждения о возможности выполнения газоопасной работы от представителя ГСС (службы техники безопасности), удостоверенного их подписями в п. 14 наряда-допус-ка, а при необходимости в журнале учета газоопасных работ, выполняемых без оформления наряда-допуска, давать указание исполнителям приступить к работе, предварительно проверив место работы, состояние средств защиты, готовность исполнителей к проведению работы;




40

• контролировать выполнение исполнителями мероприятий, предусмот-ренных в наряде-допуске или в инструкциях по рабочим местам;

• обеспечить последовательность и режим выполнения газоопасной работы;• обеспечить контроль за состоянием воздушной среды;• принять меры, исключающие допуск на место проведения газоопасной

работы лиц, не занятых ее выполнением;• в случае возникновения опасности или ухудшения самочувствия исполни-

телей немедленно прекратить ведение работ, поставить об этом в известность начальника цеха и принять необходимые меры по обеспечению безопасности работ;

• по окончании регламентированных перерывов убедиться, что условия безопасного проведения работ не изменились, не допускать возобновления работы при выявлении изменения условий ее безопасного проведения;

• по окончании работы совместно с начальником смены проверить полноту и качество выполнения работы и закрыть наряд-допуск.

2.11. Исполнители газоопасных работ несут ответственность за выполнение всех мер безопасности, предусмотренных в наряде-допуске или в инструкциях по рабочим местам для работ, регистрируемых в журнале учета газоопасных работ, выполняемых без наряда-допуска.

2.12. Исполнители газоопасных работ обязаны:• пройти инструктаж по безопасному проведению работ и расписаться

в наряде-допуске;• ознакомиться с условиями, характером и объемом работ на месте их вы-

полнения;• выполнять только ту работу, которая указана в наряде-допуске;• приступать к выполнению работ только по указанию ответственного за их

прове дение;• применять средства защиты и соблюдать меры безопасности, предусмот-

ренные наря дом-допуском;• знать признаки отравления вредными веществами, места расположения

средств свя зи и сигнализации, порядок эвакуации пострадавших из опасной зоны;

• уметь оказывать первую помощь пострадавшим, пользоваться средствами индивидуальной защиты, спасательным снаряжением и инструментом;

• следить за состоянием товарищей по работе, оказывать им необходимую помощь; при ухудшении собственного самочувствия или обнаружении при-знаков недомогания у товарищей работу прекратить и немедленно сообщить об этом ответственному за ее проведение;

• прекращать работы при возникновении опасной ситуации, а также по тре-бованию начальника цеха, ответственного за проведение работ, начальника смены, представителя ГСС, работников службы техники безопасности, пред-ставителей инспектирующих органов;

• после окончания работ привести в порядок место проведения работ, убрать инструменты, приспособления и т. п.




41

3. Порядок оформления документации на проведение газоопасных paбот

3.1. Наряд-допуск подписывается начальником цеха (установки, отделения при бесцеховой структуре), в котором проводится работа, или лицом, в уста-новленном на предприятии порядке его замещающим (именуемым в дальней-шем «начальник цеха»), согласовывается с ГСС (с регистрацией в специальном журнале и присвоением очередного номера), службой техники безопасности, а при необходимости со смежными цехами и утверждается главным инженером (в производственных объединениях пивным инженером завода (производства), входящего в состав этого объединения) или его заместителем по производству или начальником производства.

3.2. Лица, утвердившие наряд-допуск, несут ответственность за необходи-мость и возможность проведения газоопасных работ.

3.3. Лица, подписавшие наряд-допуск, несут ответственность за правильность и полноту разработанных мероприятий по подготовке и проведению газоопасных работ, указанных в наряде-допуске, а также за достаточную квалификацию лиц, включенных в наряд-допуск в качестве руководителей и исполнителей газоопас-ных работ.

3.4. Наряд-допуск оформляют в двух экземплярах и после утверждения оба экземпляра передают начальнику смены.

Начальник смены передает один экземпляр ответственному за подготови-тельные работы.

После выполнения работ по подготовке объекта оба экземпляра подписы-вают лица, ответственные за подготовку и проведение газоопасных работ, под-тверждающие полноту выполнения подготовительных работ и мероприятий, обеспечивающих безопасность проведения самих газоопасных работ.

Один экземпляр наряда-допуска после окончания работ передают в ГСС (службу техники безопасности) и хранят в делах службы не менее трех месяцев. Другой экземпляр находится у ответственного за проведение этих работ и после их окончания хранится в де лах цеха не менее трех месяцев.

Запрещается заполнение наряда-допуска карандашом. Записи в обоих экземплярах должны быть четкими. Исправления в тексте и подписи ответ-ственных лиц под копирку не допускаются.

3.5. Наряд-допуск на проведение газоопасной работы выдается на каждое место и вид работ каждой бригаде, проводящей такие работы, и действителен в течение одной смены.

Если работа оказалась незаконченной, а условия ее проведения не ухуд-шились и характер работы не изменился, наряд-допуск может быть продлен на следующую смену той же бригаде с подтверждением возможности про-ведения работы для каждой последующей смены подписями лиц, указанных в п. 15 наряда-допуска.

3.6. В случае, когда подготовка и непосредственное проведение газоопас-ной работы выполняются одним составом исполнителей, допускается назначать




42

одного руководителя за ее подготовку и проведение при условии, что назначен-ное лицо знает безопасные методы и приемы ведения работы и освобождено от выполнения других обязанностей на период ее проведения.

3.7. Во всех случаях проведения работ в емкостях, связанных с разгерме-тизацией оборудования и трубопроводов, к наряду-допуску должны быть при-ложены схемы расположения запорной арматуры, удаления продукта, промывки, продувки, пропарки аппарата и установки заглушек, подписанные начальником цеха или его заместителем.

При выполнении периодически повторяющихся газоопасных работ, опреде-ляемых п. 1.12, указанные схемы прилагают к цеховому журналу учета газоопасных работ, проводимых без наряда-допуска.

4. Подготовительные работы

4.1. Подготовку объекта к проведению на нем газоопасной работы осу-ществляет эксплуатационный персонал цеха (производства) под руководством ответственного за подготовку.

4.2. Для подготовки объекта (оборудования, коммуникаций и т. п.) к газовым работам должен быть выполнен весь комплекс подготовительных работ, пред-усмотренных в соответствующих инструкциях и наряде-допуске.

При этом должны быть приняты меры по уменьшению степени опасности газоопасной работы снятием давления, удалением вредных и взрывоопасных продуктов, исключением их поступления из смежных технологических систем, исключением возможных источников искрообразования.

4.3. Место проведения газоопасной работы, связанной с возможностью вы-броса взрывоопасных и вредных продуктов, должно быть обозначено (огражде-но), а при необходимости выставлены посты с целью исключения пребывания посторонних лиц в опасной зоне.

4.4. Электроприводы движущихся механизмов должны быть отключены от источников питания видимым разрывом и отсоединены от этих механизмов. На пусковых устройствах у аппаратов и в электрораспределительных устройст вах вывешиваются плакаты «Не включать — работают люди!», которые снимают после окончания работ по указанию ответственного за проведение газоопасных работ.

4.5. Для оценки качества выполнения подготовительных мероприятий перед началом проведения газоопасной работы следует провести лабораторный или автоматический анализ воздушной среды на содержание кислорода, а также вредных, взрывоопасных и взрывопожароопасных веществ с записью резуль-татов в наряде-допуске.

4.6. В период подготовки к проведению газоопасных работ проверяют нали-чие и исправность средств индивидуальной защиты, инструментов, приспособ-лений и других средств обеспечения безопасности исполнителей. Проводится инструктаж исполнителей и проверяется их умение пользоваться средствами индивидуальной защиты, знание безопасных приемов работы и методов оказания первой помощи пострадавшим, о чем делается отметка в п. 11 наряда-допуска.




43

5. Проведение газоопасных работ

5.1. Газоопасные работы разрешается проводить только после выполнения всех подготовительных работ и мероприятий, предусмотренных нарядом-до-пуском и инструкциями по рабочим местам. Запрещается увеличивать объем работ, предусмотренный нарядом-допуском.

5.2. Выполнять газоопасные работы следует бригадой исполнителей в со-ставе не менее двух человек. Члены бригады должны быть обеспечены соответ-ствующими средствами индивидуальной защиты, спецодеждой, спецобувью, инструментом, приспособлениями и вспомогательными материалами.

5.3. Перед началом газоопасных работ ответственный за их проведение опрашивает каждого исполнителя о самочувствии.

5.4. О готовности объекта и исполнителей к проведению газоопасных работ должно быть сообщено ГСС (службе техники безопасности). Без подтверждения возможности проведения работ представителем указанной службы начало ра-бот запрещается.

5.5. Входить в газоопасное место можно только с разрешения ответствен-ного за проведение работ и в соответствующих средствах защиты, надетых за пределами опасной зоны.

Работа должна начинаться в присутствии ответственного за проведение ра-бот и представителя ГСС. Необходимость их постоянного присутствия на месте работ или периодичность осуществления контроля определяется нарядом-допуском (п. 7).

5.6. Работы, связанные с возможным выделением взрывоопасных продук-тов, должны выполняться с применением инструментов и приспособлений, не дающих искр, в соответствующей спецодежде и спецобуви.

Для освещения необходимо применять взрывозащищенные переносные светильники напряжением не выше 12 В или аккумуляторные лампы, соответ-ствующие по исполнению категории и группе взрывоопасной смеси.

5.7. Применение средств индивидуальной защиты органов дыхания и дли-тельность работы в них должны отвечать требованиям стандартов и технических условий.

Срок единовременного пребывания работающего в шланговом противо-газе определяется нарядом-допуском (п. 8), но не должен превышать 30 мин.

6. Дополнительные меры безопасности при работе внутри емкостей

6.1. Емкости, подлежащие вскрытию, осмотру, чистке или ремонту, должны быть освобождены от продукта, отключены от действующего оборудования и системы трубопроводов с помощью стандартных заглушек (согласно схеме, прилагаемой к наряду-допуску) и в зависимости от свойств находившихся в них химических продуктов промыты, пропарены острым паром, продуты инертным газом и чистым воздухом.




44

6.2. Работы по установке (снятию) заглушек, включенные в перечень ме-роприятий по подготовке объекта и предусмотренные в п. 6 наряда-допуска, не требуют дополнительного оформления наряда-допуска и могут проводиться как эксплуатационным персоналом, выполняющим подготовительные работы, так и персоналом, включенным в бригаду по выполнению этих работ. Меры безо-пасности при установке (снятии) заглушек должны быть изложены в п. 6 наряда-допуска на выполнение работ внутри аппарата.

6.3. Нагретые емкости перед спуском в них людей должны быть охлаждены до температуры, не превышающей 30 °С. В исключительных случаях при необхо-димости проведения работ при более высокой температуре разрабатываются дополнительные меры безопасности (непрерывная обдувка свежим воздухом, применение термозащитных костюмов, обуви, частые перерывы в работе и т. п.).

6.4. Перед началом работ внутри емкостей и на все время их проведения в зоне газоопасных работ на видном месте вывешивается плакат «Газоопасные работы», который снимают после их окончания и только с разрешения ответ-ственного за проведение работ.

6.5. Для проведения работ внутри емкостей должна назначаться бригада в составе не менее двух человек (работающий и наблюдающий). Пребывание внутри емкости разрешается, как правило, одному человеку. При необходимости пребывания в емкости большего числа работающих должны быть разработаны, внесены в наряд-допуск и дополнительно осуществлены меры безопасности, предусматривающие увеличение числа наблюдающих (не менее одного наблю-дающего на одного работающего в аппарате), порядок входа и эвакуации ра-ботающих, порядок размещения шлангов, заборных патрубков противогазов, сигнально-спасательных веревок, наличие средств связи и сигнализации на месте проведения работ и др.

6.6. Во всех случаях на рабочего, спускающегося в емкость, должен быть надет спасательный пояс с сигнально-спасательной веревкой.

Пояс, карабин и сигнально-спасательная веревка должны быть испытаны в установленном порядке.

При отсутствии зрительной связи между работающим и наблюдающим должна быть установлена система подачи условных сигналов.

6.7. При проведении работ внутри емкости наблюдающий должен находить-ся у люка (лаза) емкости в таком же снаряжении, как и работающий, имея при себе изолирующий противогаз в положении «наготове».

При этом он обязан:• следить за сигналами и поведением работающих;• следить за состоянием воздушного шланга противогаза и расположением

воздухозаборного устройства;• при необходимости вызывать к месту работ ответственного за проведение

работ и представителя ГСС, используя доступные способы связи и сигнализации;• спускаться в емкость для оказания помощи пострадавшему в изолирующем

противо газе после предварительного оповещения ответственного за проведение газоопасных работ.




45


6.8. Для защиты органов дыхания работающих внутри емкостей должны применяться шланговые или кислородно-изолирующие противогазы или воз-душные изолирующие аппараты. Использование фильтрующих противогазов запрещается.

Работа внутри емкости без средств защиты органов дыхания может быть разрешена главным инженером при условии, что объемное содержание кисло-рода в емкости составляет не менее 20 %, а содержание вредных паров и газов в емкости не превышает предельно допустимых концентраций (ПДК) этих ве-ществ в воздухе рабочей зоны. При этом должна быть исключена возможность попадания вредных, взрывоопасных и взрывопожароопасных паров и газов из-вне или выделения их из отложений, футеровки и т. п. Мероприя тия, обеспечи-вающие безопасность выполнения работ внутри аппаратов без средств инди-видуальной защиты органов дыхания, должны быть изложены в общезаводской инструкции по организации и проведению газоопасных работ, в инструкциях по рабочим местам (цеховых), в наряде-допуске и включать в себя:

• непрерывную гарантированную подачу свежего воздуха в аппарат, обес-печивающую нормальный воздушный режим в аппарате;

• непрерывный контроль состояния воздушной среды;• наличие у каждого работающего в аппарате и наблюдающих шланговых

противогазов в положении «наготове»;• наличие вблизи места проведения работ средств сигнализации и связи

(световой, зву ковой, радиотелефонной);• наличие у каждого работающего в емкости спасательного пояса с закреп-

ленной на нем сигнально-спасательной веревкой и другие меры, обеспечиваю-щие безопасность работающих.

Примечание. Работа внутри колодцев, коллекторов, в тоннелях и траншеях и других аналогичных устройствах и сооружениях без средств защиты органов дыхания не допускается.

6.9. Для спуска рабочего в емкость, работы внутри емкости и подъема из нее применяемые переносные лестницы должны испытываться в установ-ленном порядке и соответствовать условиям безопасности.

Проверку исправности, устойчивости и надежности закрепления лестницы по месту работы проводят в присутствии ответственного за проведение работ.

6.10. Рабочий при спуске в емкость и при выходе из нее не должен держать в руках какие-либо предметы. Все необходимые для работы инструменты и ма-териалы должны подаваться в емкость способом, исключающим их падение и травмирование работающих.

6.11. Если в действиях работающего внутри емкости наблюдаются откло-нения от обычного поведения (признаки недомогания, попытка снять маску противогаза), а также при возникновении других обстоятельств, угрожающих его безопасности, работу сле дует немедленно прекратить, а рабочего из емкос-ти эвакуировать.

6.12. После окончания работ внутри емкости ответственный за их проведе-ние перед закрытием люков должен лично убедиться, что в емкости не остались



46

люди, убран инструмент, материалы, не осталось посторонних предметов, и сделать об этом запись в п. 16 наряда-допуска.

6.13. Проведение работ в колодцах, канализационных сетях, тоннелях и по-добных им сооружениях необходимо согласовать (под расписку в наряде-допуске) с начальниками цехов, технологически связанных с этими объектами, которыми должны быть приняты меры, исключающие залповые выбросы вред-ных и взрывоопасных продуктов к месту проведения работ.

6.14. На период проведения работ открытые люки колодцев должны быть ограждены, а в ночное время освещены.

6.15. При нанесении защитных покрытий на внутренние поверхности емкос-тей, выполнение которых сопровождается выделением вредных и взрыво-опасных продуктов, следует предусматривать принудительное удаление этих продуктов.

6.16. Огневые работы в емкостях проводят при полностью открытых люках (лазах) и воздухообмене, обеспечивающем нормальный воздушный режим в зоне работы.

При их проведении оформляют наряд-допуск; а также разрешение на про-ведение огневых работ в соответствии с требованиями Типовой инструкции в организации безопасного проведении огневых работ на взрывоопасных по-жароопасных объектах, утвержденной Госгортекнадзором СССР 07 мая 1974 г.

Приложение 1ОбязательноеУтверждаю

Главный инженер (наименование предприятия)

(подпись)

« » 20 г.

Перечень газоопасных работ (наименование структурного подразделения)

№ п/п

Место и характер

работы (поз обору-

дования по схеме)

Возможные опасные

и вредные производствен-

ные факторы

Кем выполняется

данная работа

Основные мероприятия

по подготовке объекта

к газоопасной работе

по безопасному проведению газоопасных

работ

1 2 3 4 5 6




47


I — Работы, проводимые с оформлением наряда-допуска по форме Прил. 2II — Работы, проводимые без оформления наряда-допуска с регистрацией в журнале по форме Прил. 3III — Работы, вызванные необходимостью ликвидации или локализации аварии

Согласовано: Производственный (производственно-технический) отдел Начальник цеха Газоспасательная служба Служба техники безопасности

Приложение 3

Обязательное

Журналучета газоопасных работ, проводимых

без наряда-допуска согласно п. 1.12

(наименование подразделения)

№ п

/п

Да

та и

вр

ем

я

пр

ов

ед

ен

ия

ра

бо

т

Ме

сто

пр

ов

ед

ен

ия

р

аб

от

(ус

тан

.,

отд

ел

ен

ие

)

Ха

ра

кте

р

вы

по

лн

яе

мы

х р

аб

от

Ме

ро

пр

ия

тия

п

о п

од

гото

вке

об

ъе

кта

к

пр

ов

ед

ен

ию

га

зо

оп

. р

аб

от

вы

по

лн

ен

ы

(Ф.И

.О.,

по

дп

ис

ь

отв

етс

тве

нн

ого

)

Ме

ро

пр

ия

тия

, о

бе

сп

еч

ив

аю

щи

е

бе

зо

па

сн

ое

пр

ов

ед

е-

ни

е р

аб

от,

вы

по

лн

ен

ы

(Ф.И

.О.,

по

дп

ис

ь

отв

етс

тве

нн

ого

)

С у

сл

ов

ия

ми

бе

зо

па

с-

но

го в

ып

ол

не

ни

я

ра

бо

ты о

зн

ако

мл

ен

ы

(Ф.И

.О.

ис

по

лн

ите

ле

й

и и

х п

од

пи

си

)

Ре

зул

ьта

ты а

на

ли

зо

в

во

зд

ушн

ой

ср

ед

ы

в с

оо

тве

тств

ии

с

пп

. 2

.8,

4.5

и 6

.8

Пр

им

еч

ан

ие

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Примечание. Мероприятия по подготовке и безопасному проведению газо-опасных работ излагаются в инструкциях по рабочим местам.



48

Приложение 4(Рекомендуемое)

Примерный перечень вопросов, освещаемых при инструктаже исполнителей

газоопасной работы

1. Цель, назначение работы и время, отведенное на ее выполнение.

2. Технологическая (производственная) ситуация на месте проведения работы, характеристика и параметры среды внутри системы, на соседних участках (при необходимости).

3. Вредные и опасные производственные факторы, проявление которых воз-можно при проведении работ.

4. Характер и возможные границы загазованности или опасной зоны. Пути эвакуации персонала в опасной ситуации.

5. Проведенная подготовительная работа и принятые меры безопасности.

6. Условия проведения работ; особое внимание обращается на применение средств индивидуальной защиты.

7. Порядок входа в газоопасное место и выхода из него. Места расстановки работающих, наблюдающих, газоспасателей и т. д. Средства связи и сигнали-зации.

8. Последовательность выполнения работ по отдельным операциям: порядок подачи (удаления) инструментов, материалов и пр., места их размещения.

9. Очередность работы исполнителей, режим работы и отдыха.

10. Действия исполнителей при изменении условий выполнения работы. По-рядок оповещения и вызова соответствующих лиц и служб при возникновении опасной ситуации.

11. Порядок окончания работы.

Додаток 5


ре

клам

а


oppb dodatok 10-2015 · 2016. 10. 13. · 2 ОХОРОНА ПРАЦІ ВСТУП...

Documents