МIНIСТEPСТВO OСВIТИ I НAУКИ УКPAЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

Гарбар Ірина Олександрівна

УДК 811.111´38:821.111 (73)-23:159.954.3 (043.3)

ДИСЕРТАЦІЯ

ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ В СУЧАСНОМУ

АМЕРИКАНСЬКОМУ ЮРИДИЧНОМУ ТРИЛЕРІ

спеціальність 10.02.04 – германські мови

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Дисертація містить результати

власних досліджень.

Використання ідей,

результатів і текстів інших

авторів мають посилання на

відповідне джерело

_____________ І. О. Гарбар

Науковий керівник –

доктор філологічних наук, професор

Ніконова Віра Григорівна

Київ – Запоріжжя – 2019

2

АНОТАЦІЯ

Гарбар І.О. Вербальні маркери сугестії в сучасному

американському юридичному трилері. – Кваліфікаційна наукова праця на

правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних

наук (доктора філософії) за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. –

Київський національний лінгвістичний університет – Запорізький

національний університет, Київ – Запоріжжя, 2019.

У дисертації висвітлено комунікативно-прагматичний потенціал

вербальних маркерів сугестії (далі ВМС) у вступних і заключних промовах

адвокатів процесуальних сторін у ході реалізації адвокатами сугестивного

впливу на думки, судження, поведінку й емоційні стани колегії присяжних, а

так і на винесення ними кінцевого вироку в сучасних американських

юридичних трилерах (далі САЮТ) шляхом застосування методологічних

засад лінгвістики, лінгвопоетики і комунікативної прагматики.

У результаті аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць,

присвячених вивченню вербального впливу у професійному дискурсі,

сформовано теоретико-методологічну базу дослідження. Систематизація

основних підходів до вивчення такого психологічно-лінгвістичного явища, як

вербальна сугестія, сприяла визначенню специфіки його прояву

безпосередньо у судовій комунікації. З точки зору психологічного підходу

сугестія як вид психологічного впливу спричиняє тиск на психічні сфери

сугеренда (адресата) в обхід його критичного мислення, внаслідок чого

сугеренд не в змозі позбутися цих станів і виконує дії, що вимагає сугестор

(адресант). З точки зору лінгвістичного підходу сугестія як латентний

вербальний вплив здійснюється за допомогою вербальних (на всіх мовних

рівнях: фонетичному, морфологічному, лексико-семантичному і

синтаксичному) і невербальних (міміка, жести, пози тощо) засобів

комунікації, що викликають певні відчуття, уявлення, емоційні стани у

сугеренда і спонукають його / її виконувати заплановані сугестором дії.

3

У судовому дискурсі успіх вирішення судових справ за участю колегії

присяжних залежить саме від вербальної сугестії, адже наміром адвокатів

процесуальних сторін є здійснення не лише раціонального

(аргументативного), а і психологічного, емоційного видів впливу на

присяжних, що змушує присяжних діяти, керуючись не раціональним

мисленням, а почуттями, співчуттям до підсудного / підзахисного, або ж

навіть до самого адвоката.

У дисертаційному дослідженні застосовано методику комплексного

аналізу ВМС в САЮТ, що уможливило розроблення семантико-стилістичної

класифікації різнорівневих ВМС у вступних і заключних промовах адвокатів

обвинувачення і захисту. Результати дослідження засвідчують, що ВМС у

вступних і заключних промовах реалізовано на всіх рівнях мови:

фонетичному, морфологічному, лексико-семантичному та синтаксичному.

Однак за кількістю контекстних репрезентацій найчастотнішими як у

вступних, так і у заключних промовах адвокатів процесуальних сторін є ВМС

на лексико-семантичному рівні, сугестивну функцію яких підсилюють ВМС

на морфологічному, синтаксичному та фонетичному рівнях.

До ВМС на лексико-семантичному рівні як у вступних, так і у

заключних промовах адвокатів відносимо лексичні одиниці прямої номінації,

які у своєму прямому значенні називають певні особи / предмети, що

причетні до судової справи, їхні ознаки та дії, і засоби непрямої

(транспонованої) номінації, що визначають у своїх перенесених значеннях

диференційні ознаки денотату, який уже має назву. За частиномовною

належністю ВМС прямої номінації розподілено у три групи: ВМС прямої

субстантивної номінації, ВМС прямої процесуальної номінації і ВМС прямої

ознакової номінації.

Встановлено, що спільною ознакою вступних промов адвокатів

обвинувачення і захисту є надання ними переваги застосовуванню емоційно-

оцінної лексики з позитивною чи негативною конотацією задля створення,

відповідно, позитивного чи негативного ставлення до підсудного і надання

4

позитивної чи негативної характеристики бази доказів адвоката

обвинувачення / захисту. Це, своєю чергою, здійснює потужний сугестивний

вплив на думки, судження, емоційні і психічні стани колегії присяжних,

породжуючи бажання довіряти або, навпаки, не довіряти адвокатам,

створюючи бажання засудити підсудного або, навпаки, виправдати його.

Різниця між вступними промовами адвокатів процесуальних сторін

полягає у преференції адвоката обвинувачення застосовувати у своїх

вступних промовах велику кількість простих дієслівних присудків у

минулому часі із негативно-оцінними дієсловами (ВМС прямої процесуальної

номінації) для детального опису злочину, скоєного підсудним, із метою

викликати у присяжних осуд його дій, відразу і бажання покарати його.

Натомість адвокати захисту віддають перевагу застосовуванню більшої

кількості абстрактних загальних іменників (ВМС прямої субстантивної

номінації), які є негативно маркованими і називають недоліки і прогалини у

базі доказів адвоката обвинувачення, висловлюють саркастичне ставлення

адвоката захисту до свого опонента, і позитивно маркованими, які відводять

підозру від підсудного, нейтралізують негативне ставлення до нього,

створюючи всі умови для виправдання підсудного.

ВМС непрямої номінації, які вживаються адвокатами у їх вступних

промовах, їх різноманітність і частотність зумовлюються різною

іллокутивною метою адвокатів. У дисертаційному дослідженні встановлено,

що іллокутивна мета адвокатів захисту, а саме: зруйнувати сформоване

присяжними позитивне враження про адвоката обвинувачення і його базу

доказів, а також розвіяти думку, що підсудний винний у скоєному злочині,

вимагає більшої різноманітності образних засобів (позитивних і негативних

метафор, епітетів, парафраз тощо) та їх більшої насиченості за кількістю

контекстних репрезентацій у вступних промовах адвокатів захисту порівняно

із вступними промовами адвокатів обвинувачення.

ВМС на інших мовних рівнях, зокрема фонетичному, морфологічному

і синтаксичному, виявились допоміжними у здійсненні сугестивного впливу

5

на присяжних у вступних промовах адвокатів, що є їх спільною ознакою.

Відмінною ознакою є те, що адвокати обвинувачення віддають перевагу ВМС

на морфологічному рівні (найчастіше, дієслівним категоріям модальності), у

той час як адвокати захисту – ВМС на синтаксичному рівні (синтаксичному

паралелізму).

У дисертаційному дослідженні встановлено, що вступні промови

адвокатів захисту мають більш потужний сугестивний потенціал, ніж вступні

промови адвокатів обвинувачення, про що свідчать більш різноманітні і

частотні різнорівневі ВМС у вступних промовах саме адвокатів захисту.

Заключні промови адвокатів процесуальних сторін мають більш

вагомий вплив, ніж вступні, на кульмінаційну розв’язку у сюжетах САЮТ –

виголошення колегією присяжних свого вироку. Порівняльний аналіз

заключних промов виявив їхні спільні і відмінні ознаки.

З’ясовано, що спільною ознакою заключних промов адвокатів

процесуальних сторін, так само, як і вступних, є застосування адвокатами

негативно маркованої лексики стосовно один до одного, а позитивної – для

підвищення свого статусу і статусу свого клієнта в очах колегії присяжних.

Відмінні ознаки заключних промов адвокатів зумовлюються

послідовністю їх виступів під час судового процесу, а саме: адвокати захисту,

які проголошують свою промову після адвокатів обвинувачення, вимушені

будувати свої промови так, щоб змінити думки та настанови колегії

присяжних, вже сформовані адвокатами обвинувачення.

Адвокати обвинувачення у своїх заключних промовах застосовують

переважно ВМС прямої субстантивної номінації (на відміну від ВМС прямої

процесуальної номінації у вступних промовах), зокрема, іменники-терміни й

абстрактні загальні іменники, які апелюють до таких понять, як правда,

совість, мораль, здоровий глузд тощо. Преференція адвокатів обвинувачення

застосовувати більшу кількість ВМС прямої номінації у своїх заключних

промовах, аніж ВМС непрямої номінації, свідчить про їх бажання прямо і

безпосередньо вселяти присяжним необхідний для адвокатів хід думок.

6

Адвокати захисту у своїх заключних промовах застосовують не лише

значну кількість ВМС прямої номінації, серед яких провідну роль відіграють

ВМС прямої ознакової номінації, зокрема негативно марковані експресивно-

оцінні прикметники, але і ВМС непрямої номінації (найчастіше, образні

порівняння, розгорнуті метафори) з метою створити атмосферу емоційного

збудження задля досягнення бажаного результату.

ВМС на фонетичному, морфологічному і синтаксичному мовних

рівнях, які адвокати процесуальних сторін застосовують у своїх заключних

промовах, виявились допоміжними у здійсненні сугестивного впливу на

колегію присяжних так само, як і у їх вступних промовах.

Відмінною ознакою заключних промов є застосування адвокатами

обвинувачення ВМС на синтаксичному рівні (переважно риторичних питань,

які наводять колегію присяжних на логічні роздуми), на відміну від ВМС на

морфологічному рівні (дієслівної категорії модальності) у їх вступних

промовах. Адвокати захисту, на відміну від своїх вступних промов, у яких

здебільшого перевага віддається ВМС на синтаксичному рівні (зокрема

синтаксичному паралелізму), у своїх заключних промовах застосовують

значну кількість ВМС на морфологічному рівні (переважно дієслівну

категорію наказового способу, засобу імперативної сугестії). На відміну від

заключних промов адвокатів обвинувачення, у заключних промовах

адвокатів захисту особливе місце також відводиться і ВМС на фонетичному

рівні (зокрема паузам), що встановлено ще однією відмінною ознакою між

заключними промовами адвокатів процесуальних сторін.

Заключні промови адвокатів виявились більш емотивними й

експресивно-оцінними, ніж їх вступні, на що впливає усвідомлення

адвокатами того факту, що заключні промови є їхнім останнім шансом

вплинути на кінцеве рішення колегії присяжних. Своєю чергою, заключні

промови адвокатів захисту виявились більш сугестивно-навантаженими, ніж

заключні промови адвокатів обвинувачення, у силу більшої варіативності і

більшої кількості контекстних репрезентацій експресивно-оцінної лексики і

7

засобів транспонованої номінації (образних порівнянь, розгорнутих

метафор), покликаних здійснити сугестивний вплив на емоційні сфери

присяжних, що спричиняє жаль і співчуття до підсудного, а так і бажання

винести виправдувальний вирок.

Іллокутивна мета адвокатів процесуальних сторін здійснити

сугестивний вплив на сферу несвідомого присяжних для програмування їх

поведінки у необхідному для адвокатів напрямку зумовлює їх різні

комунікативні стратегії. Досягненню іллокутивної мети адвокатів

обвинувачення сприяє комунікативна стратегія доказу абсолютної провини

підсудного, адвокатів захисту – комунікативна стратегія доказу

невинуватості підсудного. Кожна комунікативна стратегія реалізується

різними комунікативними тактиками (далі КТ) залежно від композиційної

організації самих промов, які зазвичай складаються із вступу, основної

частини і висновків. Роль різнорівневих ВМС у реалізації КТ є різною.

У дисертаційній праці з’ясовано, що адвокати процесуальних сторін

застосовують або ті самі КТ у вступних (КТ професійної самопрезентації) і

заключних (КТ дискредитації опонента) промовах, або різновекторні

КТ (КТ негативної / позитивної презентації підсудного, КТ

позитивної / негативної презентації позивача), або КТ, специфічні для

адвокатів відповідної процесуальної сторони, а саме: для адвокатів

обвинувачення – КТ деталізації скоєного злочину, КТ аргументації, КТ

контраргументації, КТ впливу на мішені присяжних; для адвокатів захисту –

КТ переакцентуації, КТ заклику до присяжних виконати свій обов’язок, КТ

аналогії, КТ вибачення.

Перлокутивний ефект (ефективність / неефективність) кожної КТ,

реалізованої адвокатами процесуальних сторін за допомогою різнорівневих

ВМС для здійснення сугестивного впливу на сферу несвідомого присяжних,

виявляється завдяки авторським коментарям в аналізованих фрагментах

промов адвокатів. Основними умовами, які сприяли ефективній реалізації

сугестивного впливу на колегію присяжних у вступних і заключних

8

промовах адвокатів, встановлено такі: 1) правильний вибір комунікативної

тактики на кожному етапі розвитку промови; 2) доречне застосуванням ВМС

на лексико-семантичному, морфологічному, синтаксичному і фонетичному

рівнях та / або їх вдала комбінація для реалізації обраної КТ; 3) відповідність

комунікативно-ситуативного втілення обраної КТ ситуації спілкування.

Виявилось, що вступні промови адвокатів процесуальних сторін

характеризуються як ефективним, так і неефективним досягненням ними їх

іллокутивної мети. Проте КТ, застосовані у заключних промовах адвокатів

захисту, були майже завжди ефективними на відміну від тих, що

застосовувались адвокатами обвинувачення.

Ефективність КТ у заключних промовах адвокатів захисту

зумовлюється активним застосуванням адвокатами захисту КТ апеляції до

почуттів, реалізованої за допомогою таких різнорівневих ВМС (негативно

маркованих експресивно-оцінних прикметників, образних порівнянь,

розгорнутих метафор, дієслівної категорії наказового способу, заперечних

займенників, градації, пауз), які здійснюють тиск на уразливі стани колегії

присяжних, викликаючи у них жаль і співчуття до підсудного, внаслідок чого

вони виносять виправдувальний вирок. Така сугестивна навантаженість

заключних промов адвокатів захисту пояснюється ідейним задумом авторів

САЮТ – показати читачам недоліки вирішення справ за участю суду

присяжних у Сполучених Штатах Америки, коли у більшості випадків

запальна риторика адвокатів захисту допомагала їм виграти судову справу і

виправдати обвинуваченого – реального злочинця.

Ключові слова: вербальні маркери сугестії, сучасний американський

юридичний трилер, вступна промова, заключна промова, адвокат

обвинувачення, адвокат захисту, комунікативна стратегія, комунікативна

тактика, іллокутивна мета, прагматичний ефект.

9

ABSTRACT

Harbar I. O. Verbal markers of suggestion in the modern American

legal thriller. – Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Philology. Speciality 10.02.04 – Germanic

Languages. – Kyiv National Linguistic University – Zaporizhzhia National

University, Kyiv – Zaporizhzhia, 2019.

The thesis elucidates communicative and pragmatic nature of verbal markers

of suggestion (hereafter – VMS) in prosecution and defense attorneys’ opening and

closing statements that exert suggestive influence on the jury’s minds, thoughts,

behavior and emotional states and therefore their final decision – the verdict. The

thesis is conducted in the scope of modern American legal thrillers (hereafter –

MALT) by means of employing the methodological basis of linguistics, linguistic

poetics and communicative pragmatics.

The analysis of the native and foreign studies, devoted to the problem of

verbal influence realization in the professional discourse, resulted in the

development of the theoretical and methodological basis of the research. The

systematization of the main approaches to the investigation of such a

psychological-linguistic phenomenon as verbal suggestion contributed to the

determination of its manifestation specificity directly in legal communication.

From the psychological point of view, suggestion is viewed as a means of

psychological influence that has a considerable impact on the addressees’ psychic

state of mind evading their critical thinking, which results in their performing

actions required by the suggester (the speaker). From the linguistic point of view,

verbal suggestive influence is exerted by the speaker by verbal means (on all

speech levels: phonetic, morphological, lexical and syntactic) and non-verbal

means of communication (facial expressions, gestures, posture, body language,

etc.). Such VMS are able to evoke particular feelings, images, emotional states and

urge the addressee to perform the actions planned by the speaker.

In legal discourse, the outcome of the court proceedings with the

participation of the jury greatly depends on verbal suggestion. This is accounted by

10

the attorneys’ intention to influence the jury not only rationally, but also

psychologically and emotionally. This intended influence forces the jurors to act,

guided not by rational thinking, but rather by their feelings, compassion for the

defendant, or even for the lawyer himself.

Methodology of complex analysis of the VMS in the scope of MALT made

it possible to develop semantic and stylistic classification of multi-level VMS

mainly in the prosecution and defense attorneys’ opening and closing statements.

The research results claim that VMS both in the prosecution attorneys’ and in the

defense attorneys’ opening and closing statements are realized on all speech levels:

phonetic, morphological, lexical and syntactic. However, as far as the number of

the VMS contextual representations is concerned, the VMS on lexical speech level

turned out to be the most frequent in the attorneys’ opening and closing statements.

Their suggestion function is intensified by the VMS on morphological, syntactic,

and phonetic levels.

The VMS on lexical level in the attorneys’ opening and closing statements

are divided into two main groups in the thesis: those of direct signification and

indirect description. Lexical units of direct signification, in their direct meanings,

denote persons / objects involved in the court case, their features and actions.

Lexical units of indirect (figurative) description, in their figurative meanings,

define the most distinctive features of the referents that already have their names.

According to the parts of speech, VMS of direct signification fall into three groups:

VMS of substantive direct signification, VMS of process direct signification and

VMS of attributive direct signification.

The research argues that the common feature of the attorneys’ opening

statements is the abundance of emotional and expressive verbal means with either

positive or negative evaluation the aim of which is to create, respectively, a

positive or negative jurors’ attitude towards the defendant and to provide a positive

or negative evidence base for the prosecution / defense attorney. The intensive use

of such VMS exerts significant suggestive influence on thoughts, ideas, beliefs,

emotional and psychological states of the jury, giving rise to a desire to trust or,

11

conversely, not to trust the attorneys and, as a result, to condemn the defendant

or, on the contrary, to justify him / her.

The difference between the attorneys’ opening statements is manifested by

the prosecution attorney’s preference to use a considerable number of simple

verbal predicates in Past Simple with negative evaluation (VMS of process direct

signification). A detailed description of the crime committed by the defendant.

calls the jury's condemnation of his / her actions, disgust, and the desire to punish

him / her. On the other hand, defense attorneys give preference to use mainly

abstract common nouns with negative or positive evaluation (VMS of substantive

direct signification). Negatively marked abstract common nouns usually reveal

disadvantages and gaps in the evidence base of the prosecution attorney, express

sarcastic attitude to the defense attorney’s opponent. Positively marked abstract

common nouns allay the jury’s suspicion from the defendant, neutralize their

negative attitude to him / her creating all conditions for the defendant’s acquittal.

VMS of indirect description used by the attorneys in their opening

statements, their versatility and frequency, greatly depend on the attorneys’

illocutionary aims that are opposite. The thesis claims that the defense attorneys’

illocutionary aim is to ruin the jury’s positive opinion about the prosecution

attorney and his evidence and dispel an illusion that the defendant is guilty of the

committed crime. The realization of this aim requires frequent occurrence of

figurative verbal means (metaphors, epithets, paraphrases, etc. with positive and

negative evaluation) in the defense attorney’s opening statements rather than in

their opponents’ opening statements.

The VMS that were used by the attorneys on other speech levels, mainly

phonetic, morphological and syntactic, turned out to be supplementary in exerting

suggestive influence on the jury, which is defined as one more common feature of

the attorneys’ opening statements. However, the difference is manifested by the

prosecution attorneys’ preference to use VMS on morphological level (verbal

category of modality being the most frequent), whereas defense attorneys prefer to

use VMS on syntactic level (mainly, syntactic parallelism).

12

As the research results indicate, defense attorneys’ opening statements are

characterized by a greater suggestion potential than the prosecution attorneys’

speeches, as evidenced by more diverse and frequent multi-level VMS in the

defense attorneys’ opening statements.

The attorneys’ closing statements have a more significant influence than the

opening ones, on the climax of the MALT plots, i.e. summoning a jury panel of its

verdict. A comparative analysis of the attorneys’ closing statements revealed their

common and distinctive features.

The common feature of the attorneys’ closing statements is the same as of

their opening statements. Both, prosecution and defense attorneys prefer to use

negatively marked verbal means in order to negatively characterize each other.

Positively marked verbal means are used by the attorneys to raise their own status

and the status of their clients in the eyes of the jury.

The difference between the attorneys’ closing statements is predetermined

by the sequence of their performances during the trial. The defense attorneys who

give their speech after the prosecution attorneys are forced to build their speeches

so as to change the jury's thoughts and regulations, already formed by the

prosecution attorneys.

In their closing statements, prosecution attorneys frequently use VMS of

substantive direct signification (in contrast to VMS of process direct signification

in their opening statements), mainly, nouns-terms and abstract common nouns that

appeal to such notions as truth, conscience, dignity, common sense, etc. The

prosecution attorneys’ preference to use more VMS of direct signification in their

closing statements rather than VMS of indirect description testifies to their desire to

directly and straightforwardly implant the opinion necessary for the prosecution

attorneys in the jury’s mind.

In their closing statements, the defense attorneys use not only a considerable

number of VMS of direct signification, among which VMS of attributive direct

signification, mainly negatively marked expressive and evaluative adjectives, play

a crucial role, but also VMS of indirect description (most often, similes, extended

13

metaphors). These verbal means help the prosecution attorneys create an

atmosphere of emotional excitement in order to achieve the desired result.

VMS on phonetic, morphological and syntactic speech levels used by the

attorneys in their closing statements, turned out to be supplementary in exerting

suggestive influence on the jury as well as in their opening statements.

The distinctive feature of the attorneys’ closing statements is the prosecution

attorneys’ tendency to use VMS on syntactic level (mostly rhetorical questions that

lead the panel of jurors to logical reasoning) unlike VMS on the morphological

level (verbal category of modality) in their opening statements. Meanwhile the

defense attorneys’ closing statements, unlike their opening ones where the

preference is mostly given to the VMS on the syntactic level (syntactic parallelism

in particular), contain a considerable number of VMS on the morphological level

(mostly verbal imperative category which is regarded to be a means of imperative

suggestion). Unlike the prosecution attorneys’ closing arguments, in the defense

attorneys’ final summation a special place is occupied by the VMS on the phonetic

level (mainly pauses), which is viewed as one more distinctive feature of the

attorneys’ closing statements in the thesis.

The research results reveal that the attorneys’ closing statements turned out

to be more emotional, expressive and evaluative than their opening ones. This is

because of the attorneys’ awareness that the closing statement is their last chance

to influence the final decision of the jury panel so that they could eventually reach

the verdict desired by the attorney. In its turn, the closing speeches of the defense

attorneys appeared to be more suggestive-loaded than the closing speeches of the

prosecution attorneys, due to the greater variability and more contextual

representations of expressive and evaluative vocabulary and means of figurative

description (similes, extended metaphors), intended to exert a suggestion effect on

the emotional sphere of the jury, which causes sorrow and compassion for the

defendant, as well as the desire to make an acquittal.

The attorneys’ illocutionary goal to exert suggestive influence on the jury’s

sphere of the unconscious for the programming of their behavior in the direction

14

necessary for the lawyers predetermines their various communicative strategies.

The pursuit of the illocutionary goal of the prosecution attorneys is promoted by a

communicative strategy of proof of the defendant’s absolute fault, defense

attorneys ‒ by a communicative strategy of proof of the defendant’s innocence.

Each communicative strategy is implemented by various communicative tactics

(hereafter – CT) depending on the compositional organization of the speeches,

which usually consist of an introduction, the main part, and conclusions. The role

of multi-level VMS in the implementation of CT is different.

The research results have indicated that the attorneys use either the same

CTs in their opening (professional self-presentation CT) and closing (opponent’s

discrediting CT) statements, or opposite CTs (defendant’s positive / negative

presentation CTs, plaintiff’s positive / negative presentation CTs), or CTs specific

to the attorneys of the respective procedural side: for the prosecution attorneys –

detailing the crime CT, justification CT, counter-argumentation CT, affecting the

jury’s target CT; for the defense attorneys – appeal to feelings CT, re-accentuation

CT, appeal to the jury to fulfill their duty CT, analogy CT, excuse CT.

Perlocutionary effect (success / failure) of each CT, implemented by the

attorneys with the help of the multi-level VMS to exert a suggestive influence on

the jury’s sphere of the unconscious, is revealed by the authors’ comments, in the

analyzed fragments of the attorneys’ speeches. The main conditions that

contributed to the successful implementation of the suggestive influence on the

panel of jurors in the opening and closing attorneys’ statements, established the

following: 1) the correct choice of the CT at each stage of speech development;

2) the appropriate use of the VMS on the lexical, morphological, syntactic and

phonetic levels and / or their successful combination for the implementation of the

selected CT; 3) correspondence of the communicative and situational embodiment

of the chosen CT to the situation of communication.

The research proved that the attorneys’ opening speeches turned out to be

either successful or unsuccessful in exerting suggestive influence on the jury.

However, those CTs that were used in the closing defense attorneys’ speeches were

15

almost always successful in exerting suggestive influence on the jury, as

opposed to those used by the prosecution attorneys.

The success of the defense attorneys’ closing statements is determined by

their active use of the appeal to feelings CT realized with the help of such multi-

level VMS (negatively marked expressive and evaluative adjectives, similes,

extended metaphors, verbal imperative category, negative pronouns, gradation,

pauses) which exert pressure on the vulnerable states of the jury, evoking their pity

and sympathy of the defendant, as a result of which they make an acquittal. Such

advocacy of the final summing up of the defense attorneys is explained by the

ideological intention of the authors of the MALT: to show the readers the

disadvantages of dealing with jury trials in the United States of America, when in

most cases the inflammatory rhetoric of defense attorneys helped them win the

case and justify the accused – the real offender.

Key words: verbal markers of suggestion, modern American legal thriller,

opening statement, closing statement, prosecution attorney, defense attorney,

communicative strategy, communicative tactics, illocutionary aim, pragmatic

effect.

16

Список публікацій здобувача

Статті у наукових фахових виданнях України:

1. Гарбар І.О. Метафоричне дзеркало: дослідження спортивної та ігрової

метафор у тексті американського юридичного трилеру. Наукові записки.

Серія «Філологічна». Острог: Видавництво Національного університету

«Острозька академія». 2012. Вип. 26. С. 60–62.

2. Гарбар І.О. Війна як джерело когнітивної метафори (на матеріалі твору

Джона Грішема ‘The Street Lawyer’). Наукові записки. Серія

«Філологічна». Острог: Видавництво Національного університету

«Острозька академія». 2013. Вип. 35. С. 64–67.

3. Гарбар І.О. Сугестивний вплив заключної промови адвоката на свідомість

журі присяжних (на матеріалі американського юридичного трилеру “A

Time to Kill” Джона Грішема). Науковий вісник Чернівецького

університету. Серія «Германська філологія». Чернівці: Видавничий дім

«РОДОВІД». 2014. Вип. 690–691. С. 120–124.

4. Гарбар І.О. Сугестивна функція повтору у вступній промові адвоката (на

матеріалі американського юридичного трилеру Джона Грішема ‘Sycamore

Row’). Науковий вісник Миколаївського державного університету

імені В. О. Сухомлинського. Серія «Філологічні науки»

(літературознавство). Миколаїв: МНУ імені О.В. Сухомлинського. 2015.

Вип. № 1 (15). С. 32–37.

5. Harbar I.O. Communicative strategies and tactics of suggestion in attorneys’

closing arguments (case study of American legal thrillers). Науковий вісник

міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». Одеса,

2018. Вип. 36. Том 2. С. 25–28.

6. Гарбар І.О. Комунікативні стратегії і тактики сугестивного впливу у

вступній промові адвоката обвинувачення (на матеріалі американських

юридичних трилерів). Закарпатські філологічні студії Ужгородського

національного університету. Серія «Філологічна». Ужгород, 2018. Вип. 6.

С. 44–48.

17

7. Гарбар І.О. Комунікативно-прагматичні характеристики сугестивного

впливу промов американських адвокатів сторін. Вчені записки

Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія

«Філологія. Соціальні комунікації». Том 30 (69) № 1, 2019 р. С. 62–66.

Статті у зарубіжних фахових виданнях:

8. Harbar I.O. Metaphor as a means of verbal suggestion in attorneys’ speeches

(based on American Legal Thrillers). Science and Education a New Dimension.

Philology, III (15). Budapest. 2015. Issue: 68. P. 11–13.

Матеріали і тези конференцій:

9. Гарбар І.О. Спортивна метафора у тексті американського юридичного

трилеру. Україна і світ: діалог мов і культур: матеріали міжнародної

науково-практичної конференції (Київ, 21–23 березня 2012 р.) Київ:

Видавничий центр КНЛУ, 2012. С. 50–52.

10. Harbar I.O. Modern legal thriller and its main characteristic features. English in

Globalized World: матеріали міжнародної науково-практичної конференції

(Кам’янець-Подільський, 15–16 березня 2012 р.) Кам’янець-Подільський:

ВПП “Апостроф”, 2012. С. 58.

11. Гарбар І.О. Роль і місцекогнітивної метафори, джерелом якої є війна, у

творі Джона Грішема “The Street Lawyer”. Україна і світ: діалог мов і

культур: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ,

03–05 квітня 2013 р.) Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2013. С. 64–65.

12. Гарбар І.О. Особливості сугестивно-магічної функції мови. Проблеми та

перспективи розвитку науки: матеріали ХІV міжнародної науково-

практичної конференції (Чернівці, 25–26 жовтня 2014 р.) Чернівці:

Буковинська економічна фундація, Т. 1. Київ: Науково-видавничий центр

«Лабораторія думки», 2014. С. 22–23.

13. Гарбар І.О. Сугестія: типологія та умови реалізації. Україна і світ: діалог

мов і культур: матеріали міжнародної науково-практичної конференції

(Київ, 19–21 березня 2014 р.) Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2014. С. 76–

78.

18

14. Гарбар І.О. Вербальна сугестія як об’єкт лінгвістичних розвідок.

Актуальні проблеми філологічної науки: сучасні наукові дискусії:

матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 20–21

березня 2015 р.) Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2015.

С. 39–43.

15. Гарбар І.О. Інституційні та ритуальні ознаки американського судового

дискурсу. Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку:

матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 30–31

січня 2015 р.) Одеса: Південноукраїнська організація «Центр

філологічних досліджень», 2015. С. 72–75.

16. Гарбар І.О. Сугестивний вплив синтаксичного повтору у вступній

промові адвоката на свідомість журі присяжних (на матеріалі

американського юридичного трилеру Джона Грішема ‘Sycamore Row’).

Мова у світлі класичної спадщини та сучасних парадигм: матеріали

міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 13-14 березня

2015 р.) Львів: Логос, 2015. С. 76–80.

17. Гарбар І.О. Сугестивна лінгвістика як галузь дослідження вербальної

сугестії. Україна і світ: діалог мов і культур: матеріали міжнародної

науково-практичної конференції (Київ, 01–03 квітня 2015 р.) Київ:

Видавничий центр КНЛУ, 2015. С. 67–69.

18. Гарбар І.О. Методи лінгвопоетичного аналізу юридичного трилеру як

художньої форми репрезентації судового процесу. Мова та література у

полікультурному просторі: матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (Львів, 8–9 лютого 2019 р.) Львів: Логос, 2019. С. 91–94.

19

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….. 22

ВСТУП………………………………………………………………………… 23

Список використаних джерел у вступі……………………………………… 33

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУГЕСТІЇ В СУЧАСНОМУ

АМЕРИКАНСЬКОМУ ЮРИДИЧНОМУ ТРИЛЕРІ…………...…………... 42

1.1 Сугестія як одна із форм вербального впливу…………...…………... 42

1.2 Соціально-психологічна природа сугестії………………………….... 52

1.3 Вербальна сугестія як об’єкт сугестивної лінгвістики……………… 59

1.4 Сугестивні властивості судового дискурсу………………………….. 64

1.5 Комунікативно-прагматичні характеристики сугестивного впливу

промов адвокатів сторін………………………………………………..…. 73

Висновки до першого розділу……………………………………………….. 81

Список використаних джерел у першому розділі………………………….. 84

РОЗДІЛ 2

МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СУГЕСТІЇ В

СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ЮРИДИЧНОМУ ТРИЛЕРІ……... 112

1. 2.1 Загальнонаукова база дисертаційного дослідження………………… 112

2. 2.2 Методи лінгвопоетичного аналізу юридичного трилеру як

художньої форми репрезентації судового процесу……………………... 114

3. 2.3 Методи лінгвістичного аналізу вербальних маркерів сугестії в

сучасному американському юридичному трилері………………………. 122

4. 2.4 Методологія комунікативно-прагматичної парадигми в

дослідженні сугестивного впливу у судовому дискурсі………………... 124

2.5 Методика дослідження вербальних маркерів сугестії в сучасному

американському юридичному трилері………………………………....... 130

Висновки до другого розділу……………………………………….……….. 143

Список використаних джерел у другому розділі………………………….. 146

20

РОЗДІЛ 3

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ВЕРБАЛЬНОЇ СУГЕСТІЇ В ПРОМОВАХ АДВОКАТІВ

ОБВИНУВАЧЕННЯ………………………………………………………….. 162

3.1 Вербалізація сугестії в промовах адвокатів обвинувачення……....... 162

3.1.1 Різнорівневі вербальні маркери сугестії у вступних промовах

адвокатів обвинувачення……………………………………..…..……. 162

3.1.2 Різнорівневі вербальні маркери сугестії в заключних

промовах адвокаів обвинувачення………………………………..….. 171

3.2 Комунікативні параметри сугестії в промовах адвокатів

обвинувачення…………………………………………………………….. 179

3.2.1 Комунікативні стратегії і тактики сугестивного впливу у

вступних промовах адвокатів обвинувачення……………………… 179

3.2.2 Комунікативні стратегії і тактики сугестивного впливу в

заключних промовах адвокатів обвинувачення………………………

188

3.3 Прагматичний ефект сугестивного впливу промов адвокатів

обвинувачення……………………………………………………………..

195

3.3.1 Ефективність сугестивного впливу вступних промов адвокатів

обвинувачення………………………………………………………….

195

3.3.2 Ефективність сугестивного впливу заключних промов

адвокатів обвинувачення……………………………………………….

202

Висновки до третього розділу……………………………………….……..... 210

Список використаних джерел у третьому розділі………………………..… 213

РОЗДІЛ 4

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ВЕРБАЛЬНОЇ СУГЕСТІЇ В ПРОМОВАХ АДВОКАТІВ ЗАХИСТУ…….. 218

4.1 Вербалізація сугестії в промовах адвокатів захисту……………..….. 218

4.1.1 Різнорівневі вербальні маркери сугестії у вступних промовах

адвокатів захисту………..……………………………………………... 218

21

4.1.2 Різнорівневі вербальні маркери сугестії в заключних промовах

адвокатів захисту……………………………..……………………….... 226

4.2 Комунікативні параметри сугестії в промовах адвокатів захисту….. 234

4.2.1 Комунікативні стратегії і тактики сугестивного впливу у

вступних промовах адвокатів захисту…..…………………………...... 234

4.2.2 Комунікативні стратегії і тактики сугестивного впливу в

заключних промовах адвокатів захисту….………………………….... 247

4.3 Прагматичний ефект сугестивного впливу промов адвокатів

захисту…………………………………………………………………….... 257

4.3.1 Ефективність сугестивного впливу вступних промов адвокатів

захисту………………………………………………………………….. 257

4.3.2 Ефективність сугестивного впливу заключних промов

адвокатів захисту…….………………………………………………… 265

Висновки до четвертого розділу…………………………………………...... 271

Список використаних джерел у четвертому розділі……………………..… 273

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 276

ДОДАТКИ…………………………………………………………..………..... 282

Додаток А. Нейро-лінгвістичне програмування……………………………. 283

Додаток Б. Характеристика судової системи у Сполучених Штатах

Америки……………………………………………………………………….. 289

Додаток В. Жанрова специфіка юридичного триллеру…………………….. 294

Додаток Г. Проблеми комунікативної лінгвістики та прагмалінгвістики:

теорія мовленнєвих актів…………………………………………………….. 315

Додаток Д. Типологія вербальних маркерів сугестії в сучасних

американських юридичних трилерах..……………………………………… 325

Додаток Е. Комунікативно-прагматичний потенціал вербальної сугестії в

промовах адвокатів сторін у сучасних американських юридичних

трилерах.……………………………………………………………………….. 340

22

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЗ – адвокат захисту / адвокати захисту

АО – адвокат обвинувачення / адвокати обвинувачення

ВМС – вербальний маркер сугестії / вербальні маркери сугестії

КР – контекстна репрезентація / контекстні репрезентації

КС – комунікативна стратегія / комунікативні стратегії

КТ – комунікативна тактика / комунікативні тактики

МА – мовленнєвий акт / мовленнєві акти

САЮТ – сучасний американський юридичний трилер / сучасні

американські юридичні трилери

23

ВСТУП

Дисертаційну працю присвячено дослідженню вербальної сугестії в

сучасних американських юридичних трилерах (далі САЮТ), чий

комунікативно-прагматичний потенціал найповніше розкривається під час

судових засідань у вступних і заключних промовах адвокатів процесуальних

сторін, шляхом комплексного аналізу різнорівневих вербальних маркерів

сугестії (далі ВМС) із застосуванням методологічних засад лінгвістики,

лінгвопоетики і комунікативної прагматики.

Розвиток сучасної наукової думки поєднує знання різних наук із метою

забезпечення максимальної ефективності комунікативних процесів, одним із

чинників якої є застосування вербального впливу на людину в будь-якій

соціальній ситуації. Вербальний вплив, під яким розуміють мовленнєву дію

адресанта, спрямовану на зміну поведінки, психологічних станів, свідомості

адресата з метою досягти чогось у власних цілях [15, c. 62; 55, c. 355],

провокує певні спогади чи думки, зумовлює появу образів чи переживань,

викликаючи конкретні почуття, реакції та дії. Саме можливість вербально

вплинути на поведінку інших людей спонукає лінгвістів інтенсивно

досліджувати комунікативний [5; 15; 16; 17; 24; 27; 44; 45; 47; 48; 65; 67; 68;

69; 70] і прагматичний [63; 64; 78; 79; 81; 82; 83; 84; 86; 88; 89] аспекти

вербального впливу.

Через те, що вербальний вплив вважається «домінантою комунікативної

сугестії» [29, c. 33], є усі підстави стверджувати, що однією з найголовніших

форм вербального впливу на людину є вербальна сугестія, яка визначається

[62, c. 215] як спрямований вплив на свідомість і поведінку людини з метою

створення у неї певного психічного стану або спонукання до певних дій,

через що у людини знижується усвідомленість сприйманої інформації і

критичне ставлення до неї, внаслідок чого вона починає діяти всупереч своїм

знанням, переконанням намірам і звичкам. За допомогою вербальної сугестії

можна викликати різні уявлення, відчуття, емоційні стани, зміни сомато-

вегетативних функцій тощо і досягти бажаної мети.

24

Складність дослідження явища сугестії полягає у тому, що задля

осягнення його лінгвістичного аспекту, слід враховувати і його психологічні

властивості, зокрема, вплив на підсвідомість адресата, адже сугестія

насамперед уважається явищем психологічним (див. праці В. М. Бехтерева

[3; 4], Б. Ф. Поршнева [46], Г. А. Гончарова [12; 13], А. М. Свядоща [53],

Р. Дилтсa [88], Б. Сідісa [91], М. Холлa [71], Р. Бендлера [7; 8; 81; 82; 83; 84],

Дж. Гріндера [14]). Проте у сучасному мовознавстві відбувається

становлення окремої галузі – сугестивної лінгвістики [38; 72; 73; 74; 75; 76],

яка увібравши у себе здобутки психології, медицини, психотерапії, «обрала

своїми об’єктами дослідження вербальні та невербальні засоби, заряджені

потужним, спрямованим на підсвідоме, впливовим потенціалом» (цит. за:

[56, URL]). Виокремившись із прикладної психолінгвістики і застосувавши

доробок нейролінгвістичного програмування, окреслена галузь здебільшого

зорієнтована на вивчення сугестогенів політичного [25; 32; 49; 58; 61; 79],

рекламного [9; 10; 15; 16; 51; 54], педагогічного [34; 35; 36; 80; 87],

медичного [11; 77] (цит. за: [56, URL]) і релігійного [21; 30; 31; 39; 50; 66]

дискурсів. Однак практично поза увагою сугестивної лінгвістики

залишається дослідження сфери американського судового дискурсу, де

більша частина судової риторики адвокатів процесуальних сторін обернена

на колегію присяжних, від яких залежить кінцеве рішення.

Актуальність дисертації зумовлено загальним спрямуванням

лінгвістичних досліджень на всебічне вивчення вербального впливу у

професійному дискурсі. Питання сугестивних особливостей адвокатської

риторики, здатної здійснити вплив на вирок присяжних у судовому процесі, є

недостатньо висвітленим у сучасних дискурсивних розвідках, що посилює

актуальність обраної теми. Особливої важливості набуває розкриття

комунікативно-прагматичного потенціалу вербальної сугестії у сучасному

американському судовому процесі за участю суду присяжних, зокрема, у

вступних і заключних промовах адвокатів процесуальних сторін, коли

застосовані адвокатами комунікативні стратегії і комунікативні тактики, у

25

яких сугестія знаходить своє мовне втілення, здійснюють потужний

маніпулятивний вплив на присяжних. Обраний матеріал для аналізу –

юридичні трилери, написані фахівцями – колишніми адвокатами судових

процесів, підсилює актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація відповідає профілю

досліджень, які проводяться на кафедрі англійської філології і перекладу

імені професора І. В. Корунця Київського національного лінгвістичного

університету в руслі кафедральної науково-дослідної теми «Когнітивні,

дискурсивні та культурологічні аспекти сучасної германістики і

перекладознавства» (номер державної реєстрації 0117U003776). Тему

дисертації затверджено (протокол № 6 від 23 грудня 2013 року) вченою

радою Київського національного лінгвістичного університету.

Мета дослідження полягає у розкритті комунікативно-прагматичного

потенціалу вербальної сугестії у вступних і заключних промовах адвокатів

процесуальних сторін під час судових засідань, якими вони постають у

сучасних американських юридичних трилерах.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких

дослідницьких завдань:

– обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження

комунікативно-прагматичного потенціалу вербальної сугестії як виду

вербально-психологічного впливу на учасників судового процесу;

– запропонувати методику комплексного аналізу вербальної сугестії у

САЮТ із залученням методів лінгвопоетики, лінгвістики і комунікативної

прагматики;

– розробити семантико-стилістичну класифікацію контекстних

репрезентацій вербальної сугестії – вербальних маркерів сугестії (далі ВМС)

– у вступних і заключних промовах адвокатів процесуальних сторін у

САЮТ;

– визначити роль різнорівневих ВМС у реалізації комунікативних

стратегій і комунікативних тактик, які адвокати процесуальних сторін

26

застосовують у вступних і заключних промовах для здійснення сугестивного

впливу на колегію присяжних;

– з’ясувати прагматичний ефект комунікативних стратегій і

комунікативних тактик, застосованих адвокатами процесуальних сторін у

вступних і заключних промовах.

Об’єкт дослідження – різнорівневі ВМС у вступних і заключних

промовах адвокатів процесуальних сторін у САЮТ.

Предмет дослідження – комунікативно-прагматичний потенціал

різнорівневих ВМС, задіяний у реалізації комунікативних стратегій і тактик,

спрямованих на здійснення сугестивного впливу на колегію присяжних під

час судових засідань, якими вони постають у САЮТ.

Матеріалом дослідження слугували 19 САЮТ (загальним обсягом

6580 стop.), авторами яких є: Дж. Грішем (J. Grisham), М. Коннеллі

(M. Connelly), Дж. Лескроарт (J. Lescroart), У. Бернхардт (W. Bernhardt),

С. Прат (S. Pratt), С. Туроу (S. Turow), Р. Сингер (R. Singer), Дж. Гофман

(J. Hoffman), С. Мартіні (S. Martini), М. Гіменез (M. Gimenez). Для розкриття

комунікативно-прагматичного потенціалу різнорівневих ВМС із

досліджуваних САЮТ було відібрано 38 вступних і 35 заключних промов

адвокатів процесуальних сторін, із яких вилучено 21512 різнорівневих ВМС,

які слугували одиницями аналізу.

Методика комплексного aнaлiзу ґрунтується нa зaгaльнoнaукoвих

мeтoдaх (індукція, дедукція, спостереження, опис), емпірико-теоретичних

методах (аналіз і синтез) і спеціальних методах таких гуманітарних наук, як

лінгвопоетика, лінгвістика і комунікативна прагматика.

Мeтoдoлoгiю лінгвопоетики, зокрема методи філологічного і

біографічного аналізу, застосовано для систематизації жанрових ознак

САЮТ, визначення специфіки творчої манери авторів та її зв’язку із

жанровими особливостями САЮТ. Мeтoди лінгвістики використaнo для

характеристики різнорівневих ВМС, а саме: метод лінгвістичного

спостереження й опису – для інвентаризації і класифікації вилучених ВМС;

27

компонентний аналіз – для визначення семного складу досліджуваних ВМС і

тлумачення їхнього значення; дистрибутивний аналіз – для виявлення всіх

можливих оточень, у яких трапляються ВМС; аналіз безпосередніх

складників – для опису синтаксичних конструкцій, у яких уживаються ВМС;

контекстуальний аналіз – для визначення, у якому за обсягом контексті

реалізуються ВМС; семантико-стилістичний аналіз – для виявлення

наявності / відсутності семантичної транспозиції у значенні ВМС.

Комунікативно-прагматичні параметри вербальної сугестії досліджено за

допомогою таких методів, як: метод контекстуальної інтерпретації – для

розкриття авторського задуму, мотивів і цілеспрямованості тексту;

конверсаційний аналіз – для визначення умов вербального обміну, атмосфери

і стилю спілкування; контент-аналіз – для встановлення індивідуально-

психологічних і соціально-психологічних особливостей адресанта й адресата;

інтент-аналіз – для реконструкції прямих і прихованих інтенцій адвокатів

процесуальних сторін, спрямованих на колегію присяжних, а також для

визначення комунікативних стратегій і комунікативних тактик;

актомовленнєвий аналіз – для виокремлення мінімальних фрагментів на

кожному композиційному рівні промов адвокатів процесуальних сторін, у

яких реалізовано ВМС; прагматичний аналіз – для визначення

перлокутивного ефекту застосованих комунікативних стратегій і

комунікативних тактик. Процедури кількісних підрахунків використовуються

на всіх етапах аналізу.

Наукова новизна полягає в тому, що у дисертації вперше в сучасному

мовознавстві на основі комплексного підходу із залученням здобутків

психології, сугестивної лінгвістики, лінгвопоетики і комунікативної

прагматики:

– диференційовано вербальні засоби сугестії, які адвокати

процесуальних сторін застосовують у своїх вступних і заключних промовах, і

встановлено їх роль у здійсненні маніпулятивного впливу на винесення

присяжними вироку;

28

– систематизовано особливості САЮТ як художньої форми

репрезентації вербальної сугестії у американському судовому процесі за

участю суду присяжних;

– визначено найуживаніші типи різнорівневих ВМС у вступних і

заключних промовах адвокатів обвинувачення й адвокатів захисту під час

судових засідань;

– встановлено ефективність різнорівневих ВМС у реалізації

комунікативних стратегій і комунікативних тактик, застосованих адвокатами

процесуальних сторін;

– виявлено причини ефективності і неефективності комунікативних

стратегій і комунікативних тактик у вступних і заключних промовах

адвокатів процесуальних сторін.

Положення, що виносяться на захист:

1. Вербальна сугестія є формою вербально-психологічного впливу на

сугеренда, спрямованого на його емоційну, поведінкову, підсвідому

репрезентативні системи і здатного викликати у нього конгруентні почуття,

думки, дії, образи без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою

арсеналу вербальних і невербальних засобів, націлених на зміну свідомості.

Вербальна сугестія ефективно застосовується у судовому дискурсі.

2. Сучасний американський юридичний трилер, авторами яких є

професійні адвокати, є комплексним мовленнєвим жанром: з одного боку, у

ньому відтворюються основні ознаки судової комунікації, зокрема, судового

засідання, яким воно постає у США, з іншого, – він є художньою формою

репрезентації здійснення правосуддя над обвинувачуваним безпосередньо у

судовій залі, характерними ознаками якого є динамічний і напружений

сюжет, який втілюється специфічними стилістичними мовними засобами.

3. В сучасних американських юридичних трилерах успіх вирішення

судових справ за участю колегії присяжних залежить від вступної та

заключної промов адвокатів процесуальних сторін, у яких адвокати завжди

враховують такі психологічні фактори, які сприяють породженню сугестії

29

(конформність, наслідування, емоційне зараження, уподібнення, повна довіра

до сугестора, авторитет сугестора) і впливають на мішені присяжних

(емоції, уяву, асоціацію, життєвий досвід, пам'ять, інтереси, бажання,

потяги, переконання, ідеали, почуття, слабкості).

4. Вербальна сугестія реалізується адвокатами процесуальних сторін на

всіх мовних рівнях: фонетичному, морфологічному, лексико-семантичному,

синтаксичному, серед яких найбільший сугестивний вплив на колегію

присяжних здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними і

лише підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних

слів. Концентрація в одному фрагменті промови різнорівневих вербальних

маркерів сугестії створює потужний сугестивний вплив на адресата.

5. Змагальний характер судової справи визначає іллокутивні цілі

адвокатів процесуальних сторін, що зумовлює вибір ними генеральної

стратегії – доказ абсолютної вини підсудного (адвок