Полтавська обласна державна адміністраціяУправління освіти і науки

Лубенської районна державна адміністрація

Відділ освіти

Технології розвитку критичного мислення:

зміст, прийоми, методи навчання

Методичний посібник для вчителівзарубіжної літератури

2010 рік

Упорядник:

Кобяк Валентина Олексіївна – вчитель зарубіжної літератури Пісківської загальноосвітньої школи І –ІІ ступенів Лубенського району Полтавської області.

Назва роботи:

Методичний посібник для вчителів зарубіжної літератури «Технології розвитку критичного мислення: зміст, прийоми, методи навчання» / Упорядник В. О. Кобяк , Пісківська ЗОШ І-ІІ ст., 2010 р.

Анотація: Посібник містить опис технології критичного мислення та шляхи її запровадження у навчальний

процес загальноосвітніх закладів. У методичці подано розробки уроків зарубіжної літератури, а саме: уроку позакласного читання по повісті О. О. Гріна «Пурпурові вітрила» та системи уроків по творчості австрійського письменника Р. М. Рільке. Навчальний матеріал викладено відповідно до моделі та рівнів критичного мислення, також описані новітні методи та прийоми навчання, які є ефективними при вивченні творів зарубіжних письменників.

Методичний посібник призначений для вчителів – філологів, студентів педагогічних вузів та новаторів педагогічної ниви .

ЗМІСТ

1. Технологія критичного мислення у навчальному закладі

2. Модель «Актуалізація – побудова знань – консолідація»

3. Рівні мислення учнів

4. Технологія розробки уроку

5. Методи критичного мислення

6. Вибір – ключ до критичного мислення

7. Урок позакласного читання. «Всеперемагаюча сила кохання» (О. Грін «Пурпурові вітрила»)

8. Система уроків по темі : « Життя та творчість Р. М. Рільке»

8.1. Життєва стежина австралійського письменника Рільке. «Духовна батьківщина» зарубіжного митця8.2. Уславлення боротьби за незалежність в оповіданні Р. М. Рільке « Пісня про Правду». Роль народної пісні у творі8.3 «У кожного своя дорога до Бога… Кожному свою ношу нести. Нелегка ця дорога до майбуття святого, Але її необхідно достойно пройти…» ( урок позакласного читання за оповіданнями Р. М. Рільке « Як старий Тимофій умирав, співаючи», « Як на Русі зрада з’явилася» і узагальнення знань по змісту оповідання « Пісня про Правду»)

Технологія критичного мислення в Україні існує близько

10 років, освіті США – майже півстоліття. Над нею працювали Алан Кроуфорд, ,Венді Саул, Самюель Метьюз, Джеймс Макінстер., в Україні – О. Пометун, Л. Пироженко. Цей напрям спрямований на розвиток свідомого мислення учнів, а також допомагає дітям самостійно висловлювати свої думки, уважніше слухати одне одного, залучає до творчого процесу конструювання знань, а головне - формує навички творчого мислення і зв’язного усного та писемного мовлення.

Відповідно до технології критичного мислення урок має три фази:1.Фаза актуалізації (передбачення). Учитель спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою,

яку починають вивчати, самостійно ставили запитання, висловлювали свою думку. Мета: -« оживити» в пам’яті уже наявні знання, - оцінити вірні та помилкові уявлення,- встановити мету навчання.- зосередити уяву учнів на темі.1.Фаза побудови знань ( конструювання ) – основна частина уроку

Учні під час вивчення нових тем шукають відповіді на свої запитання. Мета:- порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;- виявити нові моменти;- відстежити процеси мислення;- зробити висновки й узагальнення;- поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів;- поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.3. Фаза консолідації Запитання учнів до себе: як змінилися їхні попередні уявлення, як вони зможуть використати отримані знання.Мета: - узагальнити основні ідеї;- обмінятися думками;- виявити особисте ставлення;- оцінити як відбувається процес навчання;- поставити додаткові запитання.

Структура уроку критичного мислення

Модель

« АКТУАЛІЗАЦІЯ – ПОБУДОВИ ЗНАНЬ – КОНСОЛІДАЦІЯ»

ФАЗА АКТУАЛІЗАЦІЇ ( ПЕРЕДБАЧЕННЯ)

Зерно - це ті знання, які вже є в учнів, а також ті знання, які діти повинні отримати на уроці. Якщо урок буде ефективним, тобто зерно попаде в родючий грунт, то обов’язково з’являться паростки, а отже, крім наявного обсягу знань кожен зможе висловити свою думку.

ФАЗА ПОБУДОВИ ЗНАНЬ Зерно пускає коріння. Що це означає? Учитель та учні працюють над вивченням, повторенням і закріпленням програмового матеріалу. Ця співпраця дає позитивний результат – учні обмінюються думками, розглядають проблему з різних сторін, узагальнюють певний обсяг матеріалу, намагаються дійти до самої суті, тобто, до істини.

ФАЗА КОНСОЛІДАЦІЇ Урок закінчується символічно. З’являються колоски із зерном, а це означає, що заняття пройшло плідно: учні самостійно і творчо працювали, отримали нові знання, знайшли раціональне зерно, узагальнили і систематизували програмовий матеріал. А головне – урок спонукає до багатьох нових видів діяльності. Тому в кінці уроку вчитель спрямовує діяльність дітей на вирішення нових проблем, задаючи випереджувальні завдання.

Отже, такий цикл навчання – те, що знаємо, розуміємо, отримуємо, аналізуємо, дискутуємо, узагальнюємо, а потім – розширюємо та урізноманітнюємо круг діяльності, постійно працюючи над собою, і при цьому спираючись на отримані раніше знання, дає можливість ефективно йти вперед до знань.

РІВНІ МИСЛЕННЯ

Створення Високий

Оцінювання Аналізування Застосування

Розуміння

Запам’ятовування

Низький

Як розробити урок:1.Уявити себе на місці учня (чого він може навчитися на уроці, як зацікавити його, які розумові операції може виконати).2. Поставити собі ( як учителю) питання: Чого я хочу досягти на уроці? Що я робитиму і чому? Як я ставлюся до трьох фаз уроку: актуалізації, побудови знань, консолідації?3.Розробити стратегію уроку .Наприклад: а) « Структуровий огляд» (коротке повідомлення, щоб підготуватися до більш глибокого сприйняття та аналізу матеріалу); б) прийом « Знаємо – Хочемо дізнатися - Дізналися» ( огляд уже відомого, постановка запитань для того, щоб краще зрозуміти тему); в) метод « Читання в парі – Узагальнення в парі» (допомога одне одному читати текст із розумінням); г) метод « Лінія цінностей» (знаходження своєї позиції та її захист); д) твір - п’ятихвилинка ( стисле аналітичне есе, стисле висловлення своїх думок щодо теми).

Після закінчення уроку проаналізувати його, задавши питання учням:- Як ви себе почували?- Які розумові операції виконували?- Що ви винесете з цього уроку?

Перед уроком необхідно прорахувати час, який буде затрачено на кожний етап роботи: актуалізація – 1/4, побудова знань – 2/4, консолідація – 1/4. Види уроків залежно від того, яких цілей у навчанні необхідно досягти:

1. Вивчення інформації на основі тексту .

2. Розуміння оповідного тексту.

3. Кооперативне навчання.

4. Проведення дискусії.

5. Пишемо і досліджуємо.

6. Пишемо, щоб переконати.

7. Розуміння аргументів.

8. Критичне слухання.

Примітка. Виділені види уроків розроблені у методичці далі .

Методи критичного мислення

№ Методи Зміст і форма проведення1. « « Ажурна пилка» виконання завдань у звичайних чи

експертних ( тимчасових) групах

3. « Гронування» логічний і стислий виклад матеріалу, який базується на поглибленому аналізі певного явища, героя, події, обов’язковою умовою є взаємозв’язок фактів, художніх деталей тощо

2. «Дошка запитань» запис на дошці запитань протягом тривалого часу ( з постійними доповненнями, виправленнями )

3. « Загальна угода» домовленість, встановлення загальних правил поведінки, дотримання яких є обов’язковою умовою під час виконання завдань

4. « Залишіть останнє слово за мною»

обговорення проблемних питань ( у тому числі і цитат), висловлювання власних думок

5. « Карта персонажів» розгорнута характеристика героїв із висловлюванням власних міркувань

6. «Кола Вена» аналіз подій, героїв тощо з двох сторін: подібності і різниці

7. « Мозковий штурм» метод швидкого висловлювання ідей, фактів для подальшого обговорення

8. « Навчальний бортовий журнал»

письмове міркування про хід виконання завдання та зміна стану під час роботи

9 Навчальна дискусія відстоювання різних точок зору з будь – якого питання

10.« « Обмін проблемами» одна група формулює проблему,іні інша – вирішує її

11. «Павутиння» або« Лінія долі»

виступи учнів від імені тих персонажів, доля яких переплітається у творі

12. « Пошук запитань» запис запитань, які виникли під час вивчення нової теми

13. « Припущення на основі запропонованих слів»

творча усна чи письмова робота, під час якої учні самостійно складають невеликий твір на основі запропонованих слів

14. « Залишіть останнє слово за мною»

обговорення проблемних питань ( у тому числі і цитат), висловлювання власних думок

15. « Семантична карта» підбір слів до певного поняття на основі асоціативних думок16. « Спеціальні ролі під

час обговорення»показ різних аспектів розуміння і розкриття проблеми

17. « Спрямоване читання»

читання мовчки ( « про себе») тексту із зупинками, під час яких ставляться запитання з метою розуміння тексту, а також звертається увага на головні моменти у творі

18. « Твір – п’ятихвилинка»

стисла письмова відповідь на поставлене питання

19 « Цитатне асорті» творче переосмислення цитат із твору, висловлювань видатних людей тощо

20 « Читання з маркуванням тексту»

під час читання тексту і ознайомлення з певними фактами чи подіями на полях або у самому у тексті ставляться спеціальні символи чи позначення

21. « Що? – Отже, що? – Що тепер?”

називаються і обговорюються ідеї, найважливіші факти, робиться висновок

Вибір – ключ до критичного мислення

Учням необхідні на уроках свобода і вибір. Якщо вони відповідально ставитимуться до роботи, то виникнуть запитання: Як я можу використати мій час? Із ким я хочу працювати? Чому? Як я буду знати, що працюю добре? Що допоможе мені, якщо в мене виникнуть труднощі, а я хочу виконати роботу відмінно?

Вибір учня – це ключ до критичного мислення. І тому учителеві необхідно враховувати на уроці: час, розходження у відповідях дітей, ресурси (книги, журнали, веб – сайти, якими користуються учні), ідеї проектів, методи оцінювання, теми для письмових завдань, методи презентацій.

Розробка уроку позакласного читання із зарубіжної літератури

« Всеперемагаюча сила кохання у творі

О. Гріна «Пурпурові вітрила»

МЕТА: Ознайомити учнів із життям О. С. Гриневського, провівши паралель із долею його героїв – Ассоль і Грея. Формувати знання по змісту повісті «Пурпурові вітрила», використавши технологію критичного мислення. Розвивати творчі здібності учнів, уміння аналізувати прозовий текст, художні образи. Поглибити навички виразного читання, словесного малювання, зв’язного мовлення, асоціативного мислення. Сприяти вихованню моральних якостей учнів, віри у велику силу добра й кохання. Довести дітям, що усі мрії здійсненні, але для цього замало бажати, необхідно докласти певних зусиль для досягнення кінцевої мети.

Обладнання: Портрети О. Гріна і його дружини Ніни; ілюстрації до твору «Пурпурові вітрила» (вітрильники, герої повісті); музичний твір П. Чайковського «Пори року»; виставка творів письменника.Тип уроку: Урок позакласного читання (вивчення інформації на основі тексту)

Епіграфи: «Пурпурові вітрила» - поема, що утверджує силу людського духу, просвічена наскрізь, як вранішнім сонцем, любов’ю до життя, до душевної юності і вірою в те, що людина в пориві до щастя здатна своїми ж руками творити чудеса.

К. Паустовський Чудеса у нас самих…

О. Грін

Дива треба робити своїми руками. О. Грін

Випереджувальні завдання:

1. Прочитати казку – феєрію О. Гріна « Пурпурові вітрила».2. У тексті виділити рядки, які підкреслюють ставлення героїв до найвищих людських

цінностей.

Хід уроку1. АКТУАЛІЗАЦІЯ (15 хв.)

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми полинемо у казковий світ героїв О. Гріна, побуваємо у вигаданому містечку Каперні, розгадаємо велику таємницю самого письменника. Ви , діти, зможете висловити своє ставлення до подій, героїв, а також поділитися з товаришами тим, що вас хвилює. Записуємо тему уроку. Аналізуємо епіграф (звернути увагу на слова К. Паустовського і О.Гріна).

Почнемо урок із «Скарбнички слів» - це наш мовний словник, який постійно поповнюємо

новими термінами. Розглянемо тлумачення слів.Романтичний – мрійливий, роздумливий, той, що приваблює своєю таємничістю, загадковістю.

Про кого чи про що можна сказати романтичний? (Про Ассоль, Грея і самого автора; про твір).Казка – розповідний твір про вигадані, фантастичні події, які сприймаються як реальні.

Чи можна повість назвати казкою? (Так. Це казкова розповідь про кохання, яка має щасливий кінець, але фантастики чи чародійства тут немає).

Феєрія – незвичайне, фантастичне видовище із казковим сюжетом.Мрія – предмет бажань, прагнень, що створені уявою.

Яка була мрія у героїв повісті? (Стати щасливими).

Символ – умовний знак якого – небудь поняття ( сонячне світло – кохання; вітрильник – мрія; пурпуровий або рожевий колір вітрил – кохання, життя; число 7 – щастя; скрипка – душа Ассоль; зоря – пробудження душі й кохання; Каперна – людське зло, море – бурхлива доля і свобода).Грін – псевдонім, хлопчаче прізвисько, яким називали Олександра його шкільні товариші.

Олександр Грін для себе склав формулу життя: « Над про шлым, настоящим и будущем имеет власть человек»

Хто ж він цей загадковий романтик, про якого складали легенди? Щоб глибше зрозуміти героїв твору « Пурпурові вітрила» , необхіднопройтися життєвою стежиною письменника. Для цього ми використаємо стратегію «Гронування»

Стратегія « Гронування»

мрія (2) моя Ассоль (3) друзі

(юнга – «капітан») (дружина Ніна) (актор театру)

Письменник О. Грін (1)

(23.08.1880 -08.07.1932)

риси характеру романтик остання гавань(4)

( сміливий, сильний духом) (читав твори ( Феодосія,Старий Крим)

М.Ріда, Ж. Верна,

Дж. Свіфта, Д. Лондона, Е. По)

Примітка. 1, 2, 3, 4 – дивитися у додатках до стратегії « Гронування»

Додатки до стратегії « Гронування»

1 2

5

От і познайомились із особистістю О. Гріна.

Запитання до учнів з метою узагальнення вивченого:

- Якого героя із повісті він вам нагадує? - Чи можна сказати, що письменник був щасливим?- Чи здійснилася мрія О. Гріна стати капітаном?

2. ПОБУДОВА ЗНАНЬ (25 хв.) Переходимо до наступної (головної) частини уроку – це аналіз твору О. Гріна.

КРОК 1

Почнемо із висловлювань героїв про життєві цінності (оцінка подій учнями класу).

За допомогою методу « Павутиння» розкрити сюжет твору, ведучи оповідь від першої особи. Взяти до рук клубочок і розповісти:

« Я – Ассоль…»

« Я - Грей…»

« Я – Лонгрен…»

« Я – мама Ассоль…»

« Я - збирач казок - мандрівник Егль…»

« Я – мама Грея…»

« Я – продавець вугілля…»

« Я – мешканка м. Каперни…»

« Я- син Менерса…»

Отже, кожен побував на місці героїв, побачивши внутрішній світ персонажів, краще зрозумів їх вчинки. Переходимо до характеристики героїв.

КРОК 2

Використовуємо нетрадиційну стратегію

«Кола Вена»:

1. Ассоль 2. Грей

Чим схожі романтичні герої Ассоль і Грей:

▪ лагідні, поважають батьків, але самотні у дитинстві;

▪ мріють про щастя, вірять у світле майбутнє;

▪ щирі, добрі душею;

▪ ввічливі, з повагою ставляться до інших;

▪ люблять читати книги, романтики;

▪ бачать красу в оточуючому світі;

▪ піклуються про інших, співчувають людям.

Соціальний стан і особливості героїв ( чим відрізняються):

1. АССОЛЬ 2. ГРЕЙ

♦ із бідної родини ; ♦ із багатої сім’ї;♦ зазнала лиха, страждань, ♦ був оточений атмосферою зневаги і принижень ; любові і вседозволеності;♦ допомагає іншим людям повірити в себе; ♦ не сидить,склавши руки, а ♦ мрію перетворює у реальність; йде до мети; ♦ віддана, ніжна; добросердечна ; ♦ не зважає на плітки, а слухається голосу серця .

КРОК 3

Переходимо до маркування тексту . Додому було завдання: у тексті виділити рядки, які підкреслюють ставлення героїв до найвищих людських цінностей. (для кожного героя продумати своє позначення). Зачитати рядки і прокоментувати їх.

3. КОНСОЛІДАЦІЯ (5 хв.)

Поміркувати над питаннями:

1. Чи схожі Ассоль і Грей ? У що вони вірять?2. Що дає людині віра у щастя? Яку нехитру істину зрозумів Грей? 3. Що в людині є найкраще? (Душа).4. Чи закінчується твір так, як ви очікували? Як ви розумієте фінал повісті?5. Які цінні думки ви візьмете з собою?

Отже, сьогодні ви отримали ще один урок людяності, щирості й доброти. Ви зрозуміли, що досягти певної мети можна завдяки своїй силі волі, працьовитості, наполегливості. А ще необхідно мати чисте серце і світлу душу. Обов’язково пам’ятати, що кожна людина заслуговує на щастя, на кохання і співчуття. Хочеться сказати вам: «Любіть людей, поважайте себе, як про це писав О. Грін. Тоді перед вами відкриється щаслива дорога у майбутнє».

За туманом утренним слышен моря плеск,

Росы перламутровые стряхивает лес.

В это время сонное всюду чудеса,

Вновь у горизонта я вижу паруса.

Вот они пожарищем в небо поднялись,

Мне бы увидать ещё Зурбаган и Лисс.

Города весенние голубых долин –

Создал их волшебник Александр Грин.

И теперь, сквозь ветер по морским волнам,

Я иду навстречу алым парусам.

На лицо попала мне морская соль.

Это – мой кораблик, это я – Ассоль.

Домашня робота: Написати твір – мініатюру на тему: « Дива, які ми можемо творити своїми руками» або «Мої Пурпурові вітрила».

Додатки до уроку

по повісті О. Гріна « Пурпурові вітрила»

( « Всеперемагаюча сила кохання»)

Розробки уроків про життя і творчість Р. М. Рільке

Урок №1

Життєва стежина австралійського письменника Р. М. Рільке.

«Духовна батьківщина» зарубіжного митця

Мета: Формувати у дітей цілісне уявлення про особистість Р. М. Рільке; показати вплив України, її культури на творчість австралійського письменника; розвивати навички дослідницької роботи учнів; виховувати почуття патріотизму, поваги до Батьківщини.

Обладнання: Портрети Р. М. Рільке і Огюста Родена , місце поховання письменника у Швейцарії, виставка різних видань творів австралійця, карта України та політична карта світу.

Тип уроку: Урок вивчення та узагальнення літературного матеріалу шляхом дослідження життєвого шляху письменника (з використанням поглиблено – пошукового методу)Форма проведення: Урок – подорож Епіграф: Поет — це Божий посланець, який наповнює моральним сенсом все навкруги і, "як янгол позначає двері тих, хто буде врятований, легким дотиком торкається душі людини, допомагаючи їй усвідомити вічність». Р. М. Рільке

Випереджувальні завдання: (відповідно до поділу класу на групи: художники, скульптори і архітектори, географи та історики, журналісти і літературознавці)

1. Ознайомитися з біографічними даними Р. М. Рільке. Скласти план до свого виступу.2. Проаналізувати по карті України шлях, яким подорожував австралійський письменник.3. Підготувати запитання до однокласників щодо поглибленого вивчення життєвого шляху Р.

М. Рільке. 4. Виписати літературні джерела, якими користувалися

під час вивчення біографії письменника.

Хід уроку

1 Фаза актуалізації

Учитель. На сьогоднішньому уроці пропоную вам, семикласники, пройтися історичними стежками, які тісно пов’язані з життям і творчістю Р. М. Рільке. Ви зрозумієте важливі речі, який вплив на австралійського письменника мала подорож по Україні і переконаєтесь, що культура нашої країни надихала і надихає письменників на творчість.

Для детального вивчення теми створимо мікрогрупи. Серед них оберемо скульпторів і архітекторів, науковців і журналістів, географів та істориків, літературознавців і художників. Спочатку розглянемо портрет письменника. Який він, Райнер Марія Рільке?

Перша група – художники

Художники. Ми підготували галерею портретів письменника. Розгляньте їх і подумайте. Що об’єднує ці полотна?

Учні. У Р. М. Рільке були красиві розумні очі, які, здавалося, дивляться кудись далеко і бачать майбутнє. Вони завжди випромінювали тепло. Високе чоло підкреслювало мудрість і винятковість цієї людини. Від його обличчя віяло спокоєм і добротою. Учитель. На основі самостійно вивченого матеріалу проведемо з вами літературну гру «Логічна розминка». Слово надається скульпторам та архітекторам. Дайте відповідь на питання:

«У якому містечку ви б збудувати пам’ятник австралійському письменнику Р. М. Рільке? Яку б форму мала ця споруда?»

Друга група учнів – скульптори і архітектори

Скульптор. Я вважаю, що пам’ятник поета повинен бути у Празі, у містечку, де він народився, виріс і навчався. Райнер писав про Орфея, античного співака і музиканта, який мав дар - зачаровувати оточуючих своїм мистецтвом. Сам же Р. М. Рільке був майстром поетичного слова і заслуговує на титул «Орфей XIX – XX століть». Тому , на мою думку, обов’язковим елементом пам’ятника має бути золота арфа в руках німецького митця.Архітектор. Пам’ять про Рільке необхідно залишити у Росії. Ясна Поляна – саме те місце, де має бути скульптура Р. М. Рільке. Райнер був знайомий із російським письменником Л. М. Толстим, захоплювався його творчістю. Тому два майстра літературного слова повинні бути поряд. А у руках австрійського письменника має бути книга, написана російською мовою, бо письменник знав і цінував її за красу слова та мелодійне звучання . Скульптор. На мою думку, пам’ятник відомому письменнику потрібно створити на українській землі тому, що поет побував у цьому загадковому краї, оспівав самобутність і неперевершену чарівність народної пісні, зумів у своїх творах передати міць і силу простого люду. Висновок: Отже, Рільке побував у багатьох місцях, залишивши поетичний спадок майбутнім поколінням. Тому пам’ять про нього повинна жити і в Австралії, і в Росії, і на Україні та й в інших країнах, де залишився слід поета. Про це поговоримо далі.

2.Фаза побудови знань Учитель. Отримавши часткову інформацію про життя письменника, поглибимо наші знання і дізнаємося більше про Р. М. Рільке. Із цією метою здійснимо уявну подорож по місцях, де народився, жив і «спочив» великий правдолюб, дзвінкоголосий Орфей. Надати допомогу попросимо географів та істориків.

Третя група учнів – географи та історики

Уявна подорож із використанням політичної карти світу: Прага - місце народження письменника (04.12.1875 ); повне ім’я - Рене Карл Вільгельм

Иоганн Йозеф Марія; батько – Йозеф, службовець залізничної компанії; мати –Софія, дочка імператорського радника.

Навчання – початкова школа (1884 р.), військова школа (1886 р.). Граніце ( Чехія). Навчається у вищому реальному військовому училищі ( вересень – червень

1891 р.). Але військового з нього не вийшло у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Лінц - навчання у Торгівельній академії (півтора року). Прага - навчання у гімназії; у 1895 р. на відмінно склав екзамени у навчальному закладі і

зарахований до Празького університету на філологічний факультет. Мюнхен - два семестри вивчає філософію у місцевому університеті (1896р. -1897р.). Берлін - Італія (березень – квітень 1987 р., весна 1898р.) – подорожі. Слухає лекції з

філології і мистецтвознавства. Росія – перша подорож ( весна 1899р., квітень – червень). Познайомився із Л. Толстим, Л.

Пастернаком, І. Рєпіним. Росія – другий приїзд (травень – серпень 1900 р.). Москва, Петербург. Бесіди з Л. Толстим у

Ясній Поляні, зустрічі із селянином – письменником Спиридоном Дрожжиним. Україна – Київ (червень, 1900 р.), по Дніпру: Кременчук, Полтава, Харків (два місяці). Париж - поїздка у «місто смутку і печалі» (1902 р.). Працює

секретарем скульптора Огюста Родена.

Подорож по країнах Скандинавії (1904 р.) . Поїздка до Північної Африки ( 1910 р.). Єгипет ( 1911 р.). Італія, біля міста Трієста (жовтень 1911 р. –

середина літа 1912 р.). Відень (1916 р.) – військова служба. Швейцарія ( замок Мюзо ) - переписка із письменниками, близькими по духу – М.

Цвєтаєвою і Б.Пастернаком. Швейцарія, Валь – Монт (червень). Під час лікування виявлена хвороба – лейкемія. Помер

29.12.1926р. Похований у Рароні.

Висновок: Поглибивши знання про життя Р. М. Рільке, можна сказати, що перед нами яскрава і сильна особистість. Поет отримав прекрасну освіту, багато подорожував, мав вірних друзів. Його життя – це стежина до пізнання світу. Тому про митця можна сказати: « Він досяг майстерності в усьому завдяки праці, бажанню постійно вчитися, відбираючи раціональне зерно із отриманих знань, набираючись мудрості ».

Третя група учнів - журналісти

Другу подорож здійснимо з журналістами. Вони проведуть нас по тих місцях на Україні, де довелося побувати Р. М. Рільке.

Журналіст 1. Для Р. М. Рільке Україна – це неповторний світ. Він поринув у нього і пізнав найпотаємніші глибини людського буття, наблизився до розгадки таємниці щодо існування Бога. Як він пише: « Тебе знаходжу всюди і в усьому…». Бог – це і є життя, яке пульсує в людях, в речах. Рільке, захоплений російською мовою, вивчив її досконало. Це дало йому можливість вільно спілкуватися з людьми. Спочатку поет побував у Києві (червень 1900 року). Він закохався у це місто, називаючи його «близьким до Бога», тобто святим , освяченим. « Навчи мене твоєї пісні, навчи мене твого страждання», - щиро напише поет. Проживши два тижні, з глибоким інтересом і любов'ю вивчав австралієць «давні церкви й собори, в яких багато старих картин і дорогоцінних реліквій». Особливо багато вражень від Володимирівського та Софіївського соборів, Києво – Печерської Лаври. У печерах побував декілька раз: із прочанами, і один – із свічкою в руках. «Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... У моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми», - згадував письменник. Києво-Печерську Лавру письменник називає «церквою, яка знаходиться десь на сході». Збереглися відомості про інтерес Рільке і до Миколи Гоголя, особливо імпонували австрійському поетові нерозривний зв'язок творів М. В. Гоголя з українською національною традицією та історією України. Журналіст 2. Згодом, вирушивши Дніпром «у край чудової України», він пливе до Кременчука, зупинившись у Каневі, вклонився могилі Т. Г. Шевченка, якого цінував не лише як великого поета, але і як талановитого художника. Потім Р. Рільке подорожує в східному напрямку, декілька днів провівши у Полтаві. Звідти — до навколишніх сіл, щоб «природу і людей зблизька побачити». Останнім етапом українських мандрів поета був Харків, звідки він повернув на Волгу. "Я побував у краю чудової України", — писав поет у листі до матері. А ще поет любив українське малярство. Він був вражений іконами київських монастирів. Бачив твори Л.Левицького, В. Боровиковського. Знав картини М. Ярошенка та І. Рєпіна. Зберігав українські сувеніри: шовкову хустку та срібний візантійський хрест.Журналіст 3. Дух України, її сутність виявилася у творчому спадку письменника: це і переклади, мистецтвознавчі статті, вірші і книги, навіяні перебуванням в Україні. Українські мотиви ще лунають і в «Книзі образів». Так, у вірші «Буря» поет оспівує Мазепу. А поезія «Карл XII мчить по Україні» свідчить про самостійність думки автора, про глибокі надії на достойне прийдешнє України. У «Сонетах до Орфея» оспівує полтавські степи.Учитель. Рільке написав «Історії про Господа Бога» — цикл із тринадцяти приповістей, Бог і мистецтво — головні проблеми збірки. До циклу ввійшли оповідання з українського побуту —

«Як старий Тимофій умирав, співаючи» та «Пісня про Правду» (1900 р.). Із цими творами ми познайомимось на наступних уроках. Персонажів названих оповідань ріднить любов до народної української пісні — щвець Петро і старий Тимофій дбають, щоб пісня, в якій живе душа народу, не вмерла. Приваблювала Рільке й постать Т. Шевченка. Поет познайомився з творами Кобзаря в російських перекладах. Для повної картини «Рільке і Україна» не вистачає думки літературознавців.

Четверта група – літературознавці

Літературознавець 1. . Подорож розбудила у Р. М. Рільке інтерес до історії Київської Русі, захопила величчю козацької відваги. Україна пробудила реальне відчуття масштабності природи, величі й безмежності: «Згадую оце полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає». Літературознавець 2. Зацікавився Р. Рільке українським фольклором. На його думку, поет — це Божий посланець, який наповнює моральним сенсом все навкруги і, "як янгол позначає двері тих, хто буде врятований, легким дотиком торкається душі людини, допомагаючи їй усвідомити вічність". (Звернути увагу, що ці слова є епіграфом до уроку). Поет захоплюється староукраїнською літературою, читає Нестерову «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», «Києво - Печерський патерик». Літературознавець 3. Отже, Україна дала творчу наснагу поетові. На цій землі він знайшов приклад жаданого єднання людей і природи, землі і Бога. Тут йому відкрилася головна мета життя і мистецтва — нести у світ гармонію. Україна стала для письменника чарівним краєм безмежних просторів, казковою країною із незабутнім історичним минулим. Земля без меж, вітри, рівнини, Лісів там тіні старовинні Й незмірна неба височінь. Пливуть тобі назустріч села І знов зникають в далині, Немов прожиті щойно дні Чи пісня дзвонів невесела. (Переклад М.Нагірного)

3. Фаза консолідації.

Учитель. Щоб підвести підсумок нашої подорожі по місцях, де побував Р. М. Рільке, проведемо гру « Мікрофон». Говоримо швидко і лаконічно! Яке питання ви можете самі поставити класу?Учень. Дайте відповідь на питання: хто ж він – цей загадковий австралійський поет? Висловлювання учнів:

Дізнавшись більше про особистість письменника, я вважаю, що він є яскравою особистістю, генієм і майстром не тільки поетичного слова, а й прозових творів.

Р. М. Рільке побував у багатьох країнах, можна сказати, що побачив світ. І скрізь він залишив пам’ять про себе – це друзі, творчі доробки. Він умів цінувати людей, і вони не забудуть його – австрійський Орфей житиме у віках.

Я переконаний (на), що Р. М. Рільке можна назвати почесним громадянином України, тому що так любити цей край, розуміти його традиції і звичаї, може тільки патріот рідної землі.Учні обмінюються запитаннями: 1. Що ви тепер знаєте про австрійського поета?2. Скільки разів побував Р. М. Рільке в Україні? Які міста відвідав?3. Що зацікавило митця в українській історії?

4. Які прозові твори написав Р. М. Рільке під впливом українського фольклору?5. Як ви розумієте епіграф до статті про письменника? Що усвідомив він стосовно місця пісні в житті українського народу?6. Який намір виник у письменника після знайомства з визначними пам'ятками Києва?8. Чому Р. М. Рільке виявив особливий інтерес до творчості М. В. Гоголя? Що зближує цих митців?

Учитель. Яка література були використані вами під час підготовки до уроку?

Літературні джерела1. Березина А. Г. Поззия и проза молодого Рильке.— Л., 1985.2.ЛисенкоІ. Райнер Марія Рільке і Україна // Радянське літературознавство.— 1989.— № 5.3. Литвинец Н. Забытое лицо вещей // Лит. обозрение.— 1979.— №3. 4. Наливайко Д.С.Єдиним він зі світом був // Рільке Р.M. Поезії.- К,1974.. 5. Новикова М. А. Орфей і пекло // Всесвіт.— 1975.— № 12.;6. Орфей ХХ століття. – К., 2000.7. Ратгауз Г. И. Послесловие // Райнер Мария Рильке. Новые стихотворения. Новых стихотворений вторая часть.— М., 1977.8. Рожанский И. Д. Райнер Мария Рильке // Рильке P. M. Ворпсведе. Огюст Роден. Письма. Стихи.—М., 1971.; 8. Хольтхузен Г. Е. Р.М.Рильке.— «Урал LTD», 1998. 9. Русина С. Не поет, а друг поезії // Зарубіжна література. – 2001- №43.10. Яремко М. Продовжувач традицій легендарного Орфея //Зарубіжна література. – 2000. – №12.

Урок №2

Уславлення боротьби за незалежність в оповіданні Р. М. Рільке« Пісня про Правду». Роль народної пісні у творі

Мета: Поглибити знання учнів щодо творчості Райнер Марія Рільке; розвивати навички аналізу прозового твору, характеристики образів, виразного читання, переказу; формувати власне судження про події, зображені в оповіданні. Формувати морально – естетичні погляди, повагу до свого народу.

Обладнання: Текст оповідання « Пісня про Правду», портрети і пам’ятники Остапа Вересая, портрети Р. М. Рільке.

Тип уроку: Урок поглибленого вивчення і розуміння оповідного тексту шляхом використання інтерактивних методів навчання.Епіграф: Правдо, мати рідна, орлице крилата,Де ж той син, що прийде тебе відшукати? Р. М. Рільке « Пісня про Правду»

Випереджувальні завдання:1. Підготувати розповіді про бандуристів, зокрема про Остапа Вересая.2. Повторити вивчені з української літератури народні пісні.

Хід уроку1.Фаза актуалізаціїАктуалізація опорних знань учнів. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Учитель.Знайомство з текстом почнемо з методів «Семантична карта» і « Припущення на основі запропонованих слів». Крім того, пізніше прочитаємо текст «про себе» під контролем педагога.

Метод « Семантична карта» Українська пісня

хто виконавець значення слова тематика

бандуристи фольклорний ліро – епічний твір історичнакобзарі українського народу обрядова побутова Метод « Припущення на основі запропонованих слів»Учитель. На основі запропонованих слів необхідно скласти невеликий творчий доробок. Щоб завдання було цікавішим, поділимо клас на групи. Кожна з них зачитає свої думки щодо даної теми. Запропоновані слова: народний співець, українська пісня, сліпий, правда, воля, народний інструмент.Учень із першої групи. Українська народна пісня – це душа народу. У давні часи її виконавцями були люди із простого народу. Їх називали бандуристами або кобзарями. За допомогою супроводу, тобто народних інструментів, вони доносили людям правдиві слова про волю, про щастя, які можна було здобути тільки у боротьбі. Народні співці в основному були сліпими , але бачили більше, ніж зрячі. Учень із другої групи. КОБЗАР (бандурист) — український народний співець і музикант, який виконував (іноді складав сам) думи, пісні та інші твори, супроводжуючи їх грою на кобзі чи бандурі. У своїх творах кобзарі висловлювали надії та сподівання трудящого люду, в першу чергу селянства, на щастя, правду й волю, в найтяжчі для Батьківщині часи надихали її синів на боротьбу за соціальне й національне визволення. Особливо популярними були кобзарі на Запорозькій Січі. Багато з них супроводили запорожців у походах. Думами й піснями підносили бойовий дух війська, уславлюючи народних борців з іноземними загарбниками — татарами, турками, а пізніше — з польською шляхтою. 2.Фаза актуалізації (Побудова знань)

КРОК 1

Учитель. Під час вивчення нового матеріалу використаємо метод « Спрямованого читання ». Ви читаєте текст мовчки, робите зупинки. Перед кожною частиною твору прозвучать запитання. У кожному з них звертається увага на важливі моменти, які підкреслює автор. У тексті можна знайти відповіді на них.

??? Чи можна щось писати чи розповідати без згадування імені Божого? Чому саме Евальд є Божим посланцем ? Чому йому випала особлива доля? Який філософський зміст вкладено у вислів «Якби люди не турбували смерть, то вона б заснула і не

приходила б у домівки»? Чому серця людей наповнювалося тривогою? Чому виринає спогад про буйні пісні та старі ікони? Що для Петра Якимовича було важливішим: захоплення чи робота?

Чи прагнув Олекса знайти свою життєву дорогу? Як з’явився Остап? Які пісні виконував сліпий кобзар на своїй дванадцятиструнній бандурі? Який вплив мала пісня на людей? Про яку Правду говорилося у пісні народного митця? Із якою інтонацією звучали слова пісні ? Чому люди взялися до зброї? Яким шляхом Олекса вирішив знайти Правду? Як сім’я поставилася до вчинку Олекси? Чому старий Остап порівнюється з Богом?

КРОК 2

Учитель. Попрацюємо над створенням усного художнього альбому, до якого увійдуть картини «життя» із оповідання « Пісня про Правду».Усний художній альбом

1 Картина – «Незвичайна доля Евальда».2. Картина - «Самітні степи».3. .Картина – «Швець і богомаз Петро».4. Картина – «Дивний Олекса».5. Картина - «Кобзар і його пісня».

КРОК 3

Співпраця учителя і учня: Знайти у творі слова – символи.

Могили – пам’ять;ікони – віра;темрява – бездіяльність;праведна справа – Божа справа;кобзар – Бог (бо веде за собою людей до щастя); пісня – душа народу.

Словникова крамниця: Ослін — лавка (пристрій для сидіння). Сіромаха — бідняк, бідолаха, голота. Покуть – куток по діагоналі від печі, найпочесніше місце у будинку, до сходу сонця на цьому місці

ставили ікони: Святої Богородиці, Трійці, Миколи Угодника. Національний колорит – низка ознак, які передають своєрідність конкретної нації (кобзар, українські

народні пісні, ікони, богомаз, селяни – кріпаки, пани, каганець тощо).

Антитеза - протиставлення явищ, характерів, понять: Правда Кривда

у темниці ∙ у світлиці з панами зневажена, «топчена ногами» ∙ «поєна медами» шукати ∙ проганяти

КРОК 4

Учитель. Отже, Бог є кругом. Тільки його треба дочекатися, відчути, побачити і зберегти пам’ять про нього. Але він не приходить до всіх, а лише з’являється до тих, хто його чекає, хто у нього вірить.

Доповніть логічну ланцюжок: Бог є у народній пісні - у серці – у душі – у вчинках – у словах – в іконах – в оточуючій природі…

КРОК 5

Учитель. Використаємо проблемно – пошуковий метод. На уроці про кобзаря, сліпого співця, було сказано: « Цей старий був сам Бог». Чому про просту людину говорять, як про святого? Чому кобзар так цінувався у суспільстві? Чому його слово важить більше, ніж багатство і влада панів? На ці питання зможемо відповісти, довідавшись більше про кобзарів України, зокрема про Остапа Вересая, особистість якого стала прототипом образа народного співця із оповідання « Пісня про Правду».

Виступи учнів:1. Галерея портретів і пам’ятників кобзаря

Найбільшого розквіту кобзарське мистецтво досягло в XVI—XVII століттях— час звитяжної боротьби нашого народу з турецько-татарськими завойовниками і з польською шляхтою за національну незалежність України. Відомими кобзарями були учасники гайдамацького руху В.Варченко і П.Скряга, страчені за вироком польсько - шляхетсьхого суду в 1770 році. За волелюбну творчість кобзарі переслідувалися також російським царизмом. Відомими кобзарями XIX століття були Андрій Шут (помер у 1873році ). Остап Вересай (1803—1890 роки ), Михайло Кравченко (1858—1918 роки ) та інші.2. Остап Вересай – кобзар, український Гомер (1803-1890 роки) Виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень кобзар Остап Микитович Вересай (по вуличному — Радчишин) народився у 1803 році в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім’ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір. Змалку захопився музикою та співом, під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри

на кобзі у кобзаря Юхима Андріяшівського, з яким познайомився на ярмарку в Ромнах і був у нього поводирем. Після смерті Андріяшівського Остап навчався в кобзаря Семена Кошового з села Голінки, пізніше — у лірника Ничипора Коляди, далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. Пройшов обряд «посвяти "на майстра". Отримавши після обряду "визвілки" з рук майстра кобзу та кілька грошей "на щастя", кобзар Лабза (як почали називати Вересая) пішов у народ. Із Калюжинець переїхав до села Сокиринці Прилуцького повіту. Понад сорок років мандрував містами і селами України. Його помітив художник Лев Жемчужников, який записав від Остапа Вересая кілька пісень, намалював його портрет і познайомив з Пантелеймоном Кулішем, який також записав від нього кілька пісень. П. Куліш розповів про Вересая Тарасові Шевченку, який у 1860 році послав Вересаєві гроші та свого «Кобзаря» з підписом: «Брату Остапу від Т.Г.Шевченка». Л.Жемчужников та П.Куліш умовили Остапа Вересая взяти до себе кількох учнів, які продовжили традиції свого вчителя. У Сокиринцях Вересай одружився з удовою Пріською Сенчук, гарною співачкою і танцюристкою. Завдяки П.Кулішеві, Л.Жемчужникову, гостям, що приїжджали в Сокиринці в маєток Г.Галагана, Вересаєм, його майстерною грою на бандурі, жанровим розмаїттям репертуару зацікавилися М.Лисенко, О.Русов, О.Міллер, П.Мартинович, О.Сластьон, П.Чубинський, які пропагували його творчість. У 1871 році Остап Вересай вперше відвідав Київ, де співав на відкритті Колегії Г.Галагана.

Григорій Павлович Галан – громадський діяч, українознавець, меценат, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині. 28 вересня 1873 року, на пропозицію Г.Галагана, було скликано засідання Південно-західного відділу Російського географічного товариства, дійсний член якого Микола Лисенко виголосив реферат «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм». На засіданні Остап Вересай виконав кілька дум, які вразили слухачів. У 1874 році Остап Вересай виступає у Києві на III Археологічному з’їзді, а після нього — на концерті, влаштованому М.Старицьким, в якому взяв участь хор під керівництвом М.Лисенка. У звіті про з’їзд начальник Київського жандармського губернського управління пише рапорт вищому начальству про те, що «Остап Вересай своїми поетичними піснями і типовим виглядом сприяв збудженню симпатій до гетьманщини…». У 1875 році в супроводі М.Лисенка та П.Чубинського Вересай побував у Петербурзі, де виступив на засіданні Російського географічного товариства, в Музеї етнографії і старожитностей, у Петербурзькому залі Благородного зібрання, на засіданні Слов’янського благодійного комітету та в інших аудиторіях. Сила експресії, пристрасть і глибоке задушевне почуття мало сильний вплив на слухачів. Особливо запам'ятався петербурзькій публіці концерт у приміщенні "Благородного собрания", перед яким постав "сліпий малоросійський бандурист Вересай, старий 68 років, середній на зріст, на голові жодної сивої волосини, тільки борода здавалася посивілою, ... колишній кріпак, одягнутий у малоросійський каптан, підперезаний червоним поясом. Бандура на вірьовочці через спину...". У переповненій залі понад 700 осіб слухали спів кобзаря Лабзи, вступне слово до якого про значення українських народних дум виголосив професор Петербурзького університету О.Ф.Міллер. "Співець при співанні дум ніби священнодіє...Вересай, видно, чудовий виконавець», - повідомляла преса. На запрошення професора О.Ф.Міллера, котрий читав великим князям лекції з народної словесності, Остап Вересай потрапив до царського палацу. За виконання українських історичних дум і пісень із рук князів кобзар отримав табакерку з дарчим написом. По дорозі додому після тріумфальних концертів Остап потрапив у Прилуках до в'язниці за виконання соціально загостреної пісні "Нема в

світі правди". Такі арешти були не новиною для кобзаря, та цього разу співця врятувала табакерка, яку відтоді він називав жартівливо своїм "пачпортом". До кінця життя Вересай жив у Сокиринцях. Павло Чубинський на власні кошти збудував йому нову хату. Інколи старого кобзаря запрошували у Київ. У 1884 році він виступив у Київській художній школі, де учні малювали його портрети. Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях. 3. Манера виконання дум, пісень Виконуючи думи, зокрема особливо популярні «Про Хведора Безрідного» чи «Як три брати з Азова втікали», Остап Вересай вмів надати простому сюжетові глибокого змісту й сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, викликаної втратою козаками свого побратима, спів кобзаря переходив у трагічний крик, зойк, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, поєднання персоніфікованих монологів та діалогів, емоційні піднесення і спади голосу, поєднання речитативу і розлогого співу, що, разом з майстерною грою на кобзі, справляло незабутнє враження. Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая становило виконання ним гумористичних та сатиричних пісень. Потрібного ефекту співець досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням у такт пісні, відповідною до поведінки та вдачі героя інтонаційністю. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а й ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і вирізняло творчу манеру Остапа Вересая й зробило його ім’я відомим серед сучасників. 4. Вшанування кобзаря Із 1940 р. відзначення ювілейних дат, пов'язаних з життям та діяльністю О.М.Вересая, стало традиційним. Кобзареві присвячено численні наукові розвідки українських і зарубіжних учених, енциклопедичні довідки, прозові й поетичні рядки, збереглися записи текстів, співаних ним дум, створено портрети. 21 червня 1953 року в Сокиринцях відбулися урочистості, на яких виступив Максим Рильський. У травні 1959року було відкрито музей Вересая, а у 1978 році — пам’ятник йому, створений скульптором І. Коломійцем. Із 1988 року на батьківщині кобзаря проводиться республіканський фестиваль кобзарського мистецтва «Вересаєве свято». 5. Висловлювання про талант Остапа Вересая** Ось чому так високо піднімається інтерес і значення зустрічі в наш час із бандуристом, від якого ми змогли почути і зберегти ту дійсно самобутню музикальну форму, за оригінальністю якій у нас нема суперників. /**М.Лисенко. 1873.**/ ** Як артист Вересай належить до числа далеко не дюжинних талантів. Сам він поет… з глибоко відчутною експресією і при виконанні деяких місць своїх пісень іноді заливається сльозами. /**О.Русов.1873.**/ ** Прислухаючись до глибоко зворушливої манери виконання Вересая, публіка вже не звертала уваги на хриплуватість його старечого голосу, хоч співав він поруч з панею Каменською, яка мала вироблений мистецтвом і розкошами голос. /**Газета «Киевский телеграф». 1875.**/ ** Тричі проспівав Остап свою пісню про правду. І щоразу — по-новому. Коли вперше вона звучала скаргою, то вдруге вона явилася докором, і нарешті втретє, коли кобзар з високо піднятою головою волав дзвоном коротких закликів… він зворушив усі серця, і вона наповнилася гіркотою і безбережним натхненням. /**Райнер-Марія Рільке.1900.**/** Гомер наш польовий, славетний Вересай. /**М.Рильський. 1961.**/6. Список використаних літературних джерел

Думы и песни, исполняемые Вересаем // Записки Юго-Западного отдела Русского географического общества. Т. 1. Материалы. – К., 1874.

Лавров Ф. І. Кобзар Остап Вересай. – К., 1955. 4.Лисенко М. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних

кобзарем Вересаєм. – К., 1873, 1955, 1978. Нудьга Г. Гомер 19 століття // Слово і пісня. – К., 1985.

Правдюк О. А. Кобзарське мистецтво О. Вересая та розвиток української музичної фольклористики // Народна творчість та етнографія. – 1978. – № 6.

Українська літературна енциклопедія. Том 1. – К., 1988. – С. 292; Митці України. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992. – С. 111.

Украинские народные думы. – М., 1972. Чумацький шлях. Науково-популярний журнал. – 2003. – № 3.

3.Фаза консолідації Учитель. Щоб підвести підсумки уроку та узагальнити вивчений матеріал, дайте відповіді на питання:Ω Який слід у вашому серці залишив кобзар та його майстерність виконання пісні?Ω Чи змінили ви думку про Олексу?Ω Що таке віра у вашому розуміння?Ω У чому неповторність української пісні?Підведіть підсумок уроку. Що для вас означає слово Бог?

Учні. Отже, на прикладі оповідання « Пісня про Правду» Р. М. Рільке ми отримали великий обсяг інформації про кобзарів, їх творчість, змогли поєднати зі знаннями української літератури щодо ролі української пісні у житті народу, розкрили глибинну змістовну лінію твору австрійського письменника. А головне – ми наблизились до розуміння поняття Бог. Бог – це правда, до якої повинні прагнути всі. Бог – це справедливість, яку необхідно відстоювати у повсякденному житті. Бог – це наші добрі вчинки, про які не потрібно забувати. Бог – милосердя, яке треба проявляти до кожного. Бог – це серце і душа людини.

Урок №3 У кожного своя дорога до Бога… Кожному свою ношу нести. Нелегка ця дорога до майбуття святого, Але її необхідно достойно пройти…

(Урок позакласного читання за оповіданнями Р. М. Рільке« Як старий Тимофій умирав, співаючи» і « Як на Русі зрада з’явилася»

і узагальнення знань по творові « Пісня про Правду)

Мета: Поглибити знання учнів про творчість Р. М. Рільке під час перебування на Україні; здійснити порівняльний аналіз оповідань про Богошукачів на землі, проаналізувавши їх життя і погляди на оточуючий світ, розкрити ідейно – змістові лінії оповідей. Розвивати творчі здібності у дітей, вміння давати свою оцінку та висловлювати судження відносно опрацьованого матеріалу, прищеплювати вміння співпрацювати для досягнення важливої мети. Виховувати почуття толерантності, справедливості, поміркованості щодо своїх чи інших суджень і вчинків. Формувати патріотичні почуття, повагу до старших.

Тип уроку: Урок позакласного читання з використанням методу компаративного аналізу оповідань із циклу Р. М. Рільке « Історії про Господа Бога» та проблемно – пошукового методу навчання.

Форма проведення: Кооперапивне навчання ( завдання в групах)Обладнання: Цикл оповідань Р. М. Рільке « Історії про Господа Бога», ілюстративний матеріал про кобзарів.Епіграф:

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба у воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою. Григорій Савич Сковорода

Випереджувальні завдання:

1.Прочитати оповідання: « Як старий Тимофій умирав, співаючи» і « Як на Русі зрада з’явилася”.2. Провести маркування текстів, виділивши риси характерів головних героїв на основі висловлювань їх думок та аналізу вчинків.3. Повторити оповідання «Пісня про Правду» для складання «Карти персонажів».

Хід уроку

1.Актуалізація знань. Тема. Мета уроку

Учитель. Вважаю за необхідне пояснити слова, які прозвучали у епіграфі до уроку. Чому саме слова Г. С. Сковороди? По – перше, за щастям не треба бігати чи шукати його на краю світу. Воно у нас самих або ж поряд: у наших вчинках, думках, рідних, друзях тощо. Щоб побачити чи відчути його, потрібно відкрити спочатку своє серце і наповнити його теплом. Це сяйво зігріє оточуючих - і всім стане добре. Життя Р. М. Рільке дуже схоже на шлях, який пройшов Г. Сковорода. І незалежно від того, що один жив на межі ХІХ – ХХ століть і за походженням австрійський письменник, а життя іншого припадає на ХVІІІ століття, і він є символом мудрості української нації, письменники мають дещо спільне:

довгий час мандрували українською землею, збираючи матеріал для творчої спадщини; були принциповими і вважали, що у людині повинна бути гармонія між словом і ділом: були філософами і Богошукачами.

??? Проблемне питання: Хто такі Богошукачі ?

РОЗДУМИ УЧНІВ√ Це людина, яка прагне знайти справедливість, правду в житті. √ Той, хто в собі несе добро і дарує іншим світло, любов, тепло. √ Людина, яка допомагає іншим досягти кращого життя.

Учитель. Отже, поговоримо саме про таких людей, бо вони, повірте, варті уваги.

2. Фаза побудови знань

Перед нами три оповідання – три різні сюжети, але що є спільного і відмінного між сюжетами та героями творів. Методом дослідження і компаративного аналізу вияснимо дане питання. Ділимо клас на 3 групи (відповідно до оповідань) і заповнюємо таблицю.

КРОК 1Метод « Кола ВЕНА»

1 2

1 2 31коло - оповідання « Пісня про Правду»2 коло - оповідання « Як старий Тимофій умирав, співаючи»3 коло - оповідання « Як на Русі зрада з’явилася»

1«Пісня про Правду»

2« Як старий Тимофій умирав, співаючи»

3«Як на Русі зрада з’явилася»

спіл

ьне

1 )образи каліки – сивого Евальда та самого автора;

2) форма творів – оповідання в оповіданні;

3) тема: розповіді про Бога;

4) оповідання – притчі, які мають повчальний зміст;

5) прості люди – посланці Божі;

6) відображення національного колориту;

відм

інне

кобзар Остап пісняр Тимофій селянин

роль пісні для простого люду

передача у спадок майстерності співати пісень

поява ошуканства

Ікона - святиня Ікони - слова ікона - у церкві, яка будується

«Кожному Бог щось дарує» (талант)Остапу – вміння співати пісні і грати на бандурі;Петру Якимовичу – малювати ікони;Олексі – боротися за справедливість

Тимофію та сину Ягору – майстерність виконання пісень

Селянинові – розум і мудрість

КРОК 2

Учитель. Складемо карту персонажів оповідань Р. М. Рільке. Завдання виконується по групах.

Метод « Карта персонажів»

Евальд( каліка, хвора людина, сидить біля вікна

і бачить світ очима інших людей )1. Спокійний і розсудливий (завжди уважно слухає оповідача і задає логічні запитання, узагальнює

почуте).2. Мудрий ( розповідає почуті повчальні історії дітям, щоб молодь училась, як на світі жити, тобто

намагається прищепити їм високі моральні ідеали).3. Обраний Богом ( здатен душею відчути те, чого інші не розуміють,

«…є спокійною точкою серед усієї суєти», несе у світ слово Боже). 4. Тактовний ( уміє вислухати думку людини, не перебиваючи її ).5. Активний у житті ( дивиться на оточуючий світ не байдужими очима, а діє: розпитує, переказує

іншим почуте ).6. Має багатий внутрішній світ ( співчуває людям, виявляє готовність допомогти іншим, вірить у

щасливе майбутнє, щирий і справедливий).

Автор – оповідач( це є сам письменник Р. М. Рільке, розповідає

правдиві історії, взяті із життя українського народу )1. Досвідчена людина, мудра і розумна ( через Евальда передає цінні думки, узагальнює почуте).2. Переймається горем і бідуванням людей, зневажає тих, хто матеріальні блага ставить вище духовних

цінностей.3. Оптиміст ( вірить у перемогу справедливості, у те, що правда назавжди запанує у світі).

Олекса( син шевця, довго шукав свою життєву стежину,

але досяг своєї мети )1. Добрий і сердечний ( поважає батьків, не ображає сестру,

« від якої часто перепадає», не стріляє з рушниці, не таїть злоби на людей, які його не могли зрозуміти, зокрема на односельців, на Мар’яну, до якої сватався).

2. Стриманий, має терпіння, велике бажання приносити користь людям і знайти себе у цьому світі ( береться за малювання ікон, йде до ченців, прохає взяти до козацького війська).

3. Цілеспрямований і рішучий ( бере рушницю і йде воювати, щоб здобути Правду і Волю для народу).

4. Самотній ( немає друзів, сама родина його не завжди розуміє).

Петро Якимович( швець, майстер своєї справи)

1. Людина творча, працьовита ( виконує свою справу, у вільний час малює ікони, які мають певну цінність).

2. Живе у своєму світі, дивакуватий ( не помічає, які події відбуваються в сім’ї, як пройшло життя).3. Багатий духовно ( у роботу над іконами вкладає своє серце, адже малювати їх – це непроста справа, а

почесна і благородна, не кожен може відтворити образ святого).

Кобзар Остап

( сліпий і старий чоловік, схожий на казкового героя - богатиря, ходить по селах і виконує пісні під музичний супровід)

1. Талановитий і розумний ( тричі виконує пісню і кожного разу вона звучить по – новому, знає, як донести до людей слово Боже).

2. Любить свій край, поважає народ ( співає про « …велику славу козаків, про їхню одвагу й вірність, про їхніх гетьманів, про Кирдягу, Кукубенка, Бульбу та про інших героїв…»

3. Допомагає людям ( своїми піснями пробуджує свідомість, повагу до себе, бажання відстоювати своє право жити щасливо на землі).

Дід Тимофій( сивий і хворий дідусь, знає багато пісень)

1. Мудрий і має за плечима великий досвід, талановитий ( гарно співає, знає незліченну кількість українських пісень, пам’ятаючи їх усе життя).

2. Його поважають односельці (співчувають старому, який захворів, намагаються підтримати дідуся, чимось допомогти).

3. Свято шанує традиції і звичаї свого народу (передає своє вміння, свої пісні сину).4. Поважає історичне минуле краю ( тематика пісень).

Ягор

( син діда Тимофія, думав у Києві оселитись, але повернувся у рідну домівку)

1. Легковажний і немає досвіду ( кинув дідуся і їде до міста шукати легкої долі).2. Талановитий ( « … До того ж він мав особливо – ніжний жалібний тон, якого в жодного співця до

нього не було»).3. Людина честі і обов’язку, нехтує своїми інтересами задля блага народу ( залишив сім’ю і йде

«доносити» людям пісні, які передав батько).

«Селюк» – мудрець(бідний селянин, який створює храм Божий і дає мудрі поради)

1. Трудолюбивий, робить святу справу ( будує церкву).2. Чинить помірковано і розумно ( діє послідовно, обмірковуючи кожну деталь).3. Свято вірить у необхідність своєї справи .4. Не боїться говорити правду, добирає логічні висновки.

Лютий цар Іван ( негативний персонаж, якому

забажалося данини від князів – сусідів)1. Жадібний (зібрав данину і не віддячив селюкові).2. Не дотримується даного слова ( пообіцяв за розгадані загадки бочку золота, а натомість наповнив її

піском).3. Тиран, прагне до влади і покори.

КРОК 3

Проблемне питання , його вирішення і узагальнення Хто схожий на Бога або, як говорить автор, « і є сам Бог?» Чому?

Виступи учнів. Висновки:

1. Евальд є посланцем Божим, бо несе слово правди. Він обрав свій шлях – передати мудрість українського народу наступним поколінням, тобто нащадкам, яким будувати світле майбутнє і жити по законах честі і совісті. 2. Кобзар Остап – це символ Мудрості нашого народу. Він виконує почесну місію - несе у душі людей світло, омиває серця цілющою водою. Слова пісні і вона сама має велику силу, може здолати найскладніші перепони на шляху до встановлення справедливості. 3. Дід Тимофій є проповідником Божого слова. Душа у старого співця – це безцінний пісенний скарб, а слова для нього « … мов тії ікони», тобто мають цілющу силу. І у Тимофія Івановича, і у його сина Ягора є дар Божий – це голос, який пробуджує у людей радість і надію на краще життя . . . А це є святою і Божою справою – відроджувати у людей віру у щасливе майбутнє. 4. Божим нащадком є селянин – правдолюбець, який у будівництво церкви вкладає свою щиру душу і добре серце. Він вважає цю справу почесною, необхідною для людей.

4. Фаза консолідації

Учитель. Для узагальнення і підведення підсумка уроку використаємо метод « Цитатне асорті». Зачитати цитати, виділені під час маркування текстів, у яких говориться про Божих посланців.

« … цей старий був сам Бог» ( « Пісня про Правду»). « Що й казати: це тобі від Бога даровано. Кожному Він щось дарує…» ( « Як дід Тимофій

умирав, спріваючи»). « … той селюк є не хто інший, як сам Бог»

( « Як на Русі зрада з’явилася»).Висновки:

Кожен іде своєю стежкою до Бога, але у всіх героїв оповідань одна кінцева мета: щоб усі люди були щасливими, а у світі запанували б Справедливість, Правда, Мир, Братерство.

Тільки жити потрібно не « роздивляючись» довкола, відсторонено спостерігаючи за життям, а діяти мудро, виважено і рішуче.

Кожен шукає Бога в оточуючому світі, але ходити далеко не треба - спочатку потрібно заглянути у свою душу і прислухатися до голосу свого серця.

Якщо думки твої підступні і хочеш когось ошукати, то не буде у людини « чистого сумління» і ніколи він не дійде до істини, якщо не зрозуміє у чому сенс життя і коли людина щаслива по – справжньому.

Додаток до уроку №3 ( ілюстративний матеріал)