І.Л. Фрідман

אירה פרידמן

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

за програмою «Маса шорашим: Україна»

ВІДПОВІДІ ДО РОБОЧОГО ЗОШИТА ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

חוברת מתודית למורה

“מסע שורשים באוקראינה”

“מחברת עבודה”תשובות ל

והמלצות למורה

2

Шановні колеги!

Перед вами методичний посібник, який містить відповіді до робочого зошита й рекомендації, що стануть вам у пригоді й допоможуть при викладанні історії євреїв України та при підготовці учнів до поїздки за програмою «Маса шорашим». Цей методичний посібник є частиною комплекту, до якого входить робочий зошит для учня, і містить лише блок завдань без історичних довідок, наведених у вказаному зошиті.

Створюючи цей посібник для вчителя, ми ставили перед собою такі основні завдання:

надати вчителеві методичну підтримку при викладанні даної теми;

полегшити процес перевірки робочого зошита учня за допомогою наведених у посібнику відповідей;

організувати роботу учнів безпосередньо під час поїздки.

Розділ «З історії євреїв України» в робочому зошиті учня покликаний подати загальне уявлення про певні історичні факти, які розглядаються в темі. Уся інформація, викладена в розділі, є короткою і має енциклопедичний характер. Завдання вчителя — під час уроків подати учням якнайповнішу картину подій, які вивчаються. При цьому допуска-ється самостійне вивчення деяких аспектів. Як учителеві, так і учневі при підготовці до уроків доцільно використо-вувати джерела, подані в бібліографії.

У наступних розділах більш детально розглядаються окремі теми, пов’язані із життям євреїв в Україні. Завдання, наведені тут, є різнотипними. У зошиті і в цьому посібнику використовуються умовні позначки, які вказують на вид завдання та подають короткі інструкції щодо його виконання.

Розглянемо їх:

Перед завданнями вказано сторінки робочого зошита учня, на яких ці завдання розміщені. Зауважимо, що варто роз-

різняти завдання, які учневі необхідно виконати в класі, вдома, безпосередньо під час поїздки чи після неї. Як прави-

ло, учитель це визначає самостійно, ми лише рекомендуємо, де можна запропонувати для виконання те чи інше за-

вдання, вказуючи на це безпосередньо перед відповідями за допомогою наступних позначок:

До даного посібника не увійшли розділи «НОТАТКИ ПОДОРОЖНЬОГО» й «ДОДАТКИ(для читання в дорозі)».

Обидва призначені для роботи учня під час поїздки. При цьому вчитель, орієнтуючись на здібності й можливості

кожної дитини, може спрямувати її роботу в певне русло. Так, наприклад, ті, що вміють добре малювати, під час пої-

здки матимуть «професію» художника, ті, що володіють епістолярним жанром чи вправні в публіцистичному стилі,

— «фах» журналіста, ті, що вміють фотографувати — фотографа й т.ін. Усі творчі роботи учнів можуть бути вміще-

ні в розділі «Нотатки подорожнього». При цьому важливо, щоб усі учасники поїздки мали «професію».

Наприкінці зауважимо, що під час довготривалих переїздів автобусом ви можете рекомендувати учням звернутися до

розділу «Додатки (для читання в дорозі)», який уміщено в робочому зошиті. Залежно від часу та місця читання пев-

них текстів можна запропонувати учням проаналізувати уривки з художніх творів, провести дискусію тощо. Дещо із

пропонованого можна також використовувати під час підготовки до міні-церемоній, які проводитимуться учнями на

місцях трагічної загибелі євреїв.

Сподіваємось, що цей методичний посібник буде корисним для вас!

Завдання для

роботи в класі

Завдання для

роботи вдома

Завдання під

час поїздки

Завдання

після поїздки

?!

!

?

Відповісти на питання й виконати завдан-

ня

Робота з картою. При цьому бажано використовувати

кольорові ручки чи олівці (але не червоного кольору,

оскільки червоним учитель виправляє помилки й надає

рекомендації)

Виконати завдання. Наприклад, встанови-

ти відповідність між визначеннями й по-

няттями

Творче завдання

Відповісти на питання письмово чи

усно (якщо знак не зафарбований)

Розв’язати кросворд ? Позначка * вказує на підвищений рівень складності завдання

3

4

МИСТЕЦТВО (אומנות)

?! Підпиши, яким сюжетам з Біблії присвячені нижчеподані роботи Лілієна (зліва). І

яким єврейським святам — роботи Готліба (справа).

Рут у полі Моше розбиває скрижалі запо-

віту

Йом Кіпур у синагозі Хупа

СТОРІНКА 53

На уроці вчитель може ознайомити учнів з іншими роботами цих майстрів.

Наприклад, з поданими нижче.

Фрагменти розпису

стіни, зробленого

Б. Шульцем у 1942 р. на

віллі Ландау в

Дрогобичі,

музей м. Дрогобича

Е. Лілієн. «З гетто

до Сіону», 1902 р.

(для газети 5-го

сіоністського кон-

гресу)

Е. Лілієн. «Праотець Авра-

ам»

М. Готліб. «Шейлок та його дочка

Джессіка» (Шейлок — єврей-

лихвар, герой шекспірівського

«Венеціанського купця»)

М. Готліб. «Автопортрет»

5

Щопонеділка, щочетверга й щосуботи в синагозі відбувається читання Тори

— найвищої святині народу, знаку його нерозривного зв’язку з Богом. Зви-

чайно, для прикрашання сувою Тори використовували все найкраще. Це по-

винно було підкреслювати велич вищого світу, його панування над світом реа-

льним, тлінним, перебутним.

Перед тобою фотографії предметів, якими прикрашають Тору. Напиши їхні

назви. Для чого призначений кожен з них? Сувій Тори в традиційному

обрамленні

КЕТЕР-ТОРА (כתר תורה) — корона, яка

використовується для вінчання сувою Тори.

РИМОНІМ (רימונים) — парні срібні предмети у

вигляді невеличких башт або фігурних колон, надяга-

ються на «ец хаїм» («дерево життя» - стрижень,

на який намотується пергамент Тори). Їхня пишно-

та — це символ родючості й вічності життя.

ТАС (טאס) або Торашилд (ідиш) — срібний щиток, який допомагає швидко

знайти те місце у Святому Письмі, яке потрібно читати у певне свято, а

також у суботу. Містить напис із назвою свята. Сувій намотується на

ец хаїм відповідно до напису на тасі. Зазвичай тас дарує синагозі жінка.

ЯД (יד) — указка для читання Тори. Буквальний

переклад з мови іврит — рука, оскільки яд роб-

лять у вигляді руки. Необхідність використову-

вати яд виникла через настанову ніколи не про-

мовляти текст Тори напам’ять, а обов’язково

читати, ретельно слідкуючи за кожною буквою.

.або ТОРАМАНТЛ (ідиш) — чохол для накриття сувоїв Тори (מעיל לספר תורה)

1. 2.

3. 4.

5.

1. 2.

3.

4.

5.

СТОРІНКА 67

?!

6

Перед тобою надгробок з Вижниці.

Поясни вказані елементи напису.

Вступна формула:

Тут спочиває (абр.)

Стать та ім’я померлого:

Жінка на ім’я Малци

Дата смерті (вкажи число, місяць і рік за єврейсь-

ким та григоріанським календарем):

або 1897 року ,(תרנז) нісана 5657 року (כט) 29

за григоріанським календарем (5657-3760)

Заключна формула:

Хай буде душа її зав’язана у зв'язці (вічного)

життя (абр.)

Ім’я батька: Іцхак

!

СТОРІНКА 81

Як ти вважаєш, чому в євреїв було заведено приносити на могили камені, а не

квіти?

?*

Одне з пояснень полягає в тому, що каміння приносять на знак того, що пам’ятають про померлого.

Неєврейський звичай покладати квіти на могилу, який дехто переймає сьогодні, не підтримується

іудаїзмом, бо у давнину квіти були одним із дарів на вівтарі язичницьких богів. Крім того, камінь —

символ вічності, а квіти — в’янення, згасання.

Підготований учень може спробувати провести паралель із відомими словами Коелета: «Час розкидати ка-

міння, і час збирати каміння», Коелет, 3:5

Можна поговорити з учнями про значення каменя в ТаНаХ. Наприклад, про камінь як символ довговічної пам’яті в

сюжеті примирення Якова й Лавана (Берейшит 31:44-52) або ж у сюжеті встановлення синами Ізраїлю 12 каменів

після переходу Йордану (Єошуа 4:1-9).

Псалом 118 подає інше значення каменя: камінь виступає основним елементом матеріального світу, світобудови ( אבן

У молитві Алель ця тема навіть обігрується. Псалмоспівець Давид говорить: «КАМІНЬ, ЯКИМ .(השתייה

ЗНЕХТУВАЛИ БУДІВНИЧІ, СТАВ НАРІЖНИМ», тобто таким, що тримає склепіння.

Варто відзначити й історичне значення каменю в Ерец Ісраель. Саме він слугував основним будівельним матеріалом

протягом двох тисяч років після того, як вирубали більшу частину лісів Землі Ізраїлю.

Могила Оскара Шиндлера

в Єрусалимі

Важливо зауважити, що покласти камінь — це єврейський звичай. Він

звершується завжди при відвідуванні цвинтаря незалежно від похо-

дження померлого.

Рекомендуємо показати учням уривок із кінофільму «Список Шиндлера»,

з якого видно, як євреї покладають каміння на могилу свого рятівника.