Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

1.1. Географічне розташування.

Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, становить 498 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході –

з Ч ернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці

України – міста Київ залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.

Сумська область розташована в межах двох природних зон – Лісостепової та Поліської.

Рельєф області представлено рівниною із середніми відмітками височини 140-180 метрів. До 90% всієї площі області займає територія низовини (до 200 метрів) і лише у східній частині спостерігаються окремі масиви з абсолютними відмітками височини більше 200 метрів.

Поверхня території досить рельєфна, являє собою хвилясту рівнину, розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балками.

За особливостями рельєфу територію поділяють на 3 геоморфологічні зони: Поліську низовину, Полтавську рівнину та Середньоросійську височину.

Поліська низовина, що займає крайню північну частину Сумщини – це знижена рівнинна територія. Близько половини площі низовини в межах області припадає на долину річки Десна.

На Полтавській рівнині знаходяться центральна та південно-західна частини області. З півночі рівнина обмежена річкою Сейм, а на півдні та заході виходить за межі області.

Південно-східна частина області та територія між Поліською низовиною та річкою Сейм розташована на схилах Середньоросійської височини.

1.2. Система розселення. Адміністративно-територіальний устрій.

Населення Сумської області станом на 01.01.2014 становило 1133 тис. осіб, у тому числі міське населення – 772 тис. осіб (68%), сільське – 361 тис. осіб (32%).

Середня щільність населення складає 47,5 осіб на 1 кв. км.1

Харківська область

Російська

Федерація

Полтавська область

Чер

нігі

вськ

аоб

ласт

ь

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

Територію області поділено на 18 адміністративних районів, 7 міст обласного значення, 2 внутрішньоміські райони міста Суми, 384 сільські ради. В області налічується 8 міст районного значення, 20 селищ міського типу та 1458 сільських населених пунктів.

Адміністративно-територіальний устрій області в цілому типовий для України. Райони області у своїй більшості близькі за територією, проте суттєво відрізняються за чисельністю та щільністю населення.

Основні характеристики адміністративно-територіального устрою області

Найменування району, міста

Населеннятис. осіб

Територіятис. кв. км

Щільністьнаселенняосіб/кв. км

Число радЧисло населених

пунктів

міс

ьки

х

сели

щн

их

сіл

ьськ

их

міс

т

сели

щ

міс

ьког

оти

пу

сіл

ьськ

их

Сумська область 1133 23832 47,5 15 20 384 15 20 1458Білопільський 51,9 1443 36 2 2 24 2 2 122Буринський 26,1 1104 23,6 1 22 1 60Великописарівський 19,9 831 23,9 2 14 2 38Глухівський 24,1 1660 14,5 2 31 2 82Конотопський 30,3 1667 18,2 1 29 1 82Краснопільський 29,2 1351 21,6 2 16 2 56Кролевецький 39,4 1284 30,7 1 21 1 74Лебединський 20,6 1542 13,3 23 129Липоводолинський 19,4 882 22 1 18 1 67Недригайлівський 25,1 1036 24,5 2 17 2 93Охтирський 27,1 1284 21,1 1 22 1 91Путивльський 28,6 1103 25,9 1 23 1 92Роменський 34,3 1859 18,5 32 128Середино-Будський 16,9 1123 15,1 1 1 16 1 1 61Сумський 62,7 1855 33,8 3 29 3 123Тростянецький 36,3 1048 34,6 1 16 1 47Шосткинський 21,2 1211 17,5 1 16 1 36Ямпільський 24,6 943 26,1 1 2 13 1 2 58м. Суми 271,8 146 1861,5 1 1 1 6м. Глухів 34,5 84 410,7 1 1 1м. Конотоп 92,7 103 899,7 1 1 1 3м. Лебедин 26,5 167 158,4 1 1 3м. Охтирка 49,1 33 1487,9 1 1 4м. Ромни 42,4 29 1461,4 1 1 2м. Шостка 78,5 44 1784,2 1 1

Така ситуація викликана тим, що у багатьох районах, міста, що знаходяться в межах їх території, мають статус міст обласного значення і в район не включені.

Це штучно розриває економіку, соціальну сферу, рух ресурсів у межах району, а також спотворює низку статистичних показників для районів, де немає районних центрів (районний центр – місто обласного значення).

Низька урбанізація та низька щільність населення передусім периферійних районів створюють додаткові проблеми регіонального розвитку, пов’язані з обмеженістю трудових ресурсів на цих територіях.

2

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

До найбільш розвинутих міст із значною чисельністю населення відносяться Суми, Конотоп і Шостка. Досить великими за територією та числом сіл у складі сільських рад є Сумський, Роменський та Лебединський райони. Найменшими за територією з низьким рівнем розселення є Великописарівський та Липоводолинський райони. До найменш урбанізованих територій відносяться Лебединський, Роменський та Охтирський райони.

Значна подрібненість населених пунктів ускладнює формування територіальної основи надання основних публічних послуг населенню у сільських територіях, створення планувальної документації для сільських територій, проте з іншого боку наявність у сільрадах багатьох поселень надає можливості для більш м’якого сприйняття змін територіального устрою з метою оптимізації управління та забезпечення комплексного розвитку усієї території області.

1.3. Порівняльна характеристика області серед регіонів одного типу.

Сумська область належить до регіонів з низьким рівнем розвитку, уповіль-ненням розвитку та з найсерйознішими проблемами розвитку. До цього типу також належать Вінницька, Кіровоградська, Херсонська та Чернігівська області.

Спільні риси областей та місце Сумщини серед регіонів цього типу:• демографічна ситуація в області є однією з найгірших по Україні

(за скороченням населення область щорічно займає найнижчі місця по Україні поряд з Чернігівською та Кіровоградською областями). Загальною серед регіонів є тенденція зменшення чисельності осіб вікової групи 16-59 років. Однією з найгостріших проблем в області є зменшення чисельності осіб допрацездатного віку при одночасному зростанні чисельності осіб, яким виповнилося 60 і більше років;

• низька урбанізація та низька щільність населення районів;• в економіці областей домінує частка сфери послуг (понад 40%);

3

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

• частка областей у ВРП України є невисокою і коливається у межах від 1,3% (Херсонська область) до 2,3% (Вінницька область);

• вищі за середньоукраїнські темпи зростання ВРП у 2012 році;• низький рівень ВРП на 1 особу (56-69% від середнього по Україні);• за обсягом реалізованої продукції у розрахунку на 1 особу Сумська

область має найвищий показник (80% від середнього значення по Україні; по іншим областям цієї групи – від 41,2% у Херсонській до 59,2% у Кіровоградській областях);

• за показником питомої ваги обсягів освоєних капітальних інвестицій у 2013 році область посіла передостаннє місце (1%), випереджаючи лише Херсонську область (0,8%);

• за загальним обсягом залучених іноземних інвестицій за підсумками 2013 року область посіла 1 місце серед регіонів цієї групи, значно випереджаючи Херсонську область (2 місце; 279,4 млн. дол. США);

• низька частка експорту областей у загальному обсязі експорту по Україні (від 0,6% у Херсонській до 1,5% у Сумській областях);

• у галузі житлового будівництва за темпами введення в експлуатацію загальної площі житла у 2013 році Сумщина посіла передостаннє місце, випереджаючи лише Кіровоградську область;

• економічний добробут нижчий середнього (середньомісячна заробітна плата коливається від 75,5% до 82,8% від середньоукраїнського показника);

• вищий, ніж у середньому по Україні (7,2%) рівень безробіття (за методологією МОП), проте у Сумській області найнижчий показник (7,7%) серед регіонів цієї групи;

• помірна або погана зовнішня доступність, більшість областей розташовані відносно близько до міста Київ, відсутні функціонуючі аеропорти.

1.4. Основні планувальні документи території.

Документом містобудівної документації регіонального рівня є Схема планування території Сумської області (затверджена рішенням Сумської обласної ради від 16.08.2014, дійсна до 01.01.2031).

Ця документація деталізує проектні рішення та стратегічні напрямки планувального розвитку України з урахуванням регіональної специфіки, що закладено у затвердженій відповідним Законом України Генеральній схемі планування території України.

Метою Схеми планування території Сумської області є визначення стратегії розвитку Сумської області та шляхів її реалізації, а також:

урахування та конкретизація рішень Генеральної схеми планування території України у сфері вдосконалення системи розселення; визначення територій, розвиток яких потребує державної підтримки; розвиток національної екологічної мережі, інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури та історико-культурної спадщини;

урахування загальнодержавних та регіональних інтересів, проходження 4

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

транспортно-комунікаційних коридорів, розташування зон із спеціальним режимом використання;

розробка раціональної планувальної організації території регіону в частині: забезпечення оптимальних умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, охорони навколишнього середовища, збереження пам’яток культури, захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, створення транспортної та інженерної інфраструктури.

Схемою планування території Сумської області передбачається розроб-лення проектів планування адміністративних районів, схеми планування транскордонних природоохоронних територій міжнародного значення, схеми розміщення об’єктів нетрадиційної енергетики на території області, регіональ-ної схеми розвитку туризму, розвитку та розміщення курортів та рекреаційних зон, історико-культурного та природно-ландшафтного потенціалу області, проектів заходів щодо зниження рівнів техногенно-екологічної небезпеки.

Схемою планування виділено 3 господарсько-планувальні райони: Шост-кинський (північний), Конотопський (центральний) та Сумський (східний).

Крім основних планувальних центрів області передбачається створення нових підцентрів субрегіонального рівня І-го порядку на базі населених пунктів Ромни, Охтирка та ІІ-го порядку на базі населених пунктів Білопілля та Глухів. На базі нових підцентрів І-го та ІІ-го порядку передбачається створення нових промислових центрів із розвитком нових екофільних та наукоємних виробництв. Місто Глухів, що має досить зручне та вигідне місце розміщення, уздовж міжнародного коридору, а також великий історико-культурний потенціал, передбачається розвивати як потужний центр туризму із супутніми обслуговуючими виробництвами (легка, харчова галузі промисловості).

Також пропонується реструктуризація та розвиток 3 існуючих промис-лових вузлів (Сумський, Конотопський, Шосткинський), а також створення 3 нових промислових центрів (Білопільський, Роменський та Охтирський).

Сумський промисловий вузол – спеціалізований на важкому машинобу-дуванні (обладнання для хімічної, газової та нафтопереробної промисловості); хімічній промисловості. Пріоритетне впровадження екофільних технологій, жорстке обмеження на будівництво еконебезпечних промислових об'єктів, технологічна модернізація та часткова переспеціалізація напрямку нарощування середньо- та високотехнологічних виробництв харчової промисловості; виробництва будівельних матеріалів, інноваційна (наукова) діяльність у галузі машинобудування.

Шосткинський промисловий вузол – спеціалізований на машинобудівній, хімічній та нафтохімічній галузях промисловості. Пріоритетне впровадження екофільних технологій, технологічна модернізація та часткова пере-спеціалізація напрямку нарощування середньо- та в окремих випадках високо-технологічних виробництв харчової промисловості, легкої промисловості, виробництва будівельних матеріалів, розвиток високотехнологічних наукоємних виробництв в індустріальному парку «Свема», впровадження

5

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

інноваційних технологій виробництва та розвиток наукової діяльності з експериментальними модулями, відновлення торф'яної промисловості.

Конотопський промисловий вузол – спеціалізований на важкому машино-будуванні, хімічній та харчовій галузях промисловості. Пріоритетне впро-вадження екофільних технологій по комплексному використанню сировини (виробництво будівельних матеріалів), розширення у сфері високотехно-логічних галузей машинобудування, легкої та харчової промисловості, вироб-ництва товарів широкого вжитку, розвиток наукоємних виробництв на базі науково-дослідних центрів.

Охтирський промисловий центр – розвиток виробництва будівельних матеріалів на базі місцевої сировини (ресурсного потенціалу). розвиток харчової промисловості на місцевому рівні, розвиток легкої промисловості.

Роменський промисловий центр – спеціалізований на середньо-технологічних галузях машинобудування, технологічна модернізація існуючого виробництва сільськогосподарської техніки, створення нових виробництв твердого палива з місцевої сировини (торфу).

Білопільський промисловий центр – розвиток середньотехнологічних виробництв, виробництво сільгосптехніки, машин і устаткування для сільського господарства, виробництво будівельних матеріалів.

Визначено інвестиційно привабливі території області з пріоритетним розвитком:

1) метрополітарних видів діяльності (фінанси, наука, виставкова діяльність, високотехнологічні види промисловості, науковий конгресний туризм) – Суми та Сумський район;

2) рекреації, історичного, культурно-пізнавального туризму з супутніми обслуговуючими видами виробництв – Глухів, Глухівський район;

2.1. рекреації, історичного, культурно-пізнавального туризму з супутніми обслуговуючими видами виробництв та екотуризму, оздоровчого туризму на базі існуючого рекреаційного потенціалу – Глухівський, Путивльський райони.

3) середньо- та в окремих випадках високотехнологічних галузей промис-ловості (машинобудування, виробництво будівель, матеріалів на базі місцевої сировини, легкої та харчової промисловості) – Конотоп, Конотопський район;

4) логістичних центрів, складування, доробки та сортування вантажів – Кролевецький, Глухівський райони (уздовж міжнародного коридору), Конотопський, Білопільський райони (уздовж залізниці), Сумський, Тростянецький райони;

5) екотуризму, оздоровчого туризму на базі існуючого рекреаційного потенціалу – розосереджені майже по всій територій області.

5.1. території із значним природно-заповідним, оздоровчо-рекреаційним, туристичним потенціалом, водночас з високим потенціалом відродження торф’яної промисловості за рахунок наявної сировини – північна частина області (Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський райони);

6) середньо- та високотехнологічних галузей промисловості із науковими виробництвами на базі індустріального парку «Свема» (машинобудування,

6

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, розвиток харчової промисловості) – Шостка та Шосткинський район;

7) агропромислового комплексу на основі товарного сільського господарства – Буринський, Липоводолинський, Великописарівський райони;

8) середньотехнологічних галузей промисловості на базі переробки місцевої мінеральної сировини, нові центри зросту промислового потенціалу (будівельна індустрія, виробництво сільгосптехніки, харчова промисловість) – Білопільский, Роменський, Охтирський райони;

9) сільського господарства приміського типу (вирощування овочів, птахівництво) для обслуговування туристичних зон і промислових центрів – рівномірно розміщені майже по всій центральний частині області, тяжіють до великих планувальних центрів та підцентрів;

11) видобувної промисловості (газ, нафта) на розрахунковий строк – Липоводолинський та Роменський райони.

Заплановано створення геоінформаційної системи містобудівного кадастру Сумської області, завданням якої буде ведення єдиної по регіону бази даних про планування і забудову територій для подальшого їх використання при розробленні містобудівної та проектної документації, провадженні моніторингу реалізації Схеми планування території області, створенні електронних баз даних про забудову населених пунктів, розробці та реалізації заходів з інвентаризації та систематизації земель у приміських зонах міст з метою забезпечення їх перспективного розвитку.

Основні показники розвитку області,передбачені Схемою планування території Сумської області

ПоказникОдиниця виміру

Значення показниківВихідний рік

01.01.2011Розрахунковий строк 01.01.2031

1. Площа території області, всьогоу тому числі:

тис. га%

2383,2100

2383,2100

- території населених пунктівтис. га

%84,13,53

853,6

- території сільськогосподарського використання за межами населених пунктів

тис. га%

1740,473

170071,3

- лісовкриті території за межами населених пунктів тис. га%

458,919,27

46019,3

- інші територіїтис. га

%99,84,2

138,25,8

Території природно-заповідного фондутис. га

%1606,7

1606,7

2. Населення, всьогоу тому числі:

тис. чол.%

1161,5100

1076,9100

- міськетис. чол.

%78367,4

749,469,6

- сільськетис. чол.

%378,532,6

327,530,4

3. Щільність населення чол./км2 49 454. Загальна кількість населених пунктів одиниць 1501 1495- міст одиниць 15 15- селищ одиниць 20 20- сіл одиниць 1466 1460

7

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

ПоказникОдиниця виміру

Значення показниківВихідний рік

01.01.2011Розрахунковий строк 01.01.2031

5. Населення у працездатному віцітис. чол.

%691,359,6

541,950,4

6. Зайняте населення по видах економічної діяльності,у тому числі:

тис. чол.%

497100

355100

- первинний сектор (сільське господарство, мисливство та лісове господарство, рибальство, рибництво, добувна промисловість)

тис. чол.%

93,118,7

7120

- вторинний сектор (переробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, будівництво, транспорт та зв’язок)

тис. чол.%

136,727,5

7120

- третинний сектор (торгівля та ремонт, діяльність готелів та ресторанів, фінансова діяльність, операції з нерухомим майном, державне управління, освіта. Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та туризму)

тис. чол.%

267,253,8

21360

7. Сумарна одноразова місткість закладів лікування, відпочинку та туризму, у тому числі:

тис. місць10,6 16,3

- заклади цілорічної дії тис. місць 2,7 3,78.Транспорт

Залізничні шляхи сполученняЕксплуатаційна довжина залізничних колій загального користування, всього

км 733,7 733,7

у тому - числі міжнародні транспортні коридори км 147 147Електрифіковані залізничні колії км 219,7 519,4Щільність мережі залізниць км/тис.км2 30,8 30,8

Автомобільні шляхи сполученняДовжина доріг загального користування, всього у тому числі:

км 7212,5 7384,1

- з твердим покриттям -//- 6712,6 7384,1- ґрунтових -//- 499,9 -Довжина доріг державного значення, всьогоз них:

-//-919,5 2319

а) міжнародних, у тому числі: -//- 97,6 110,6- транспортні коридори 97,6 110,6б) національних -//- 254,7 539,9в) регіональних -//- 567,2 471,1г) територіальних -//- 903 1197,4Довжина доріг місцевого значення (районні+обласні), всього -//- 5390 5065,1у тому числі з твердим покриттям -//- 4890,1 5065,1Щільність мережі автодоріг з твердим покриттям км/тис.км2 282 310Кількість автотранспорту, всього з них:

од. 151752 312300

Рівень автомобілізації (загальний) од./тис. чол. 130 2909. ВодопостачанняЗагальний обсяг водоспоживання (у тому числі для безстічних систем)

тис.м3/добу 114,5 763,72

10. ВодовідведенняОбсяг водовідведення

тис.м3/добу 68,57 390,21

11. ЕлектропостачанняСумарне електричне навантаження

тис. кВт н. д. 495,2

Виробництво електроенергії млн. кВтгод / рік

361,48 2311,9

Споживання електроенергії млн. кВтгод / рік

2000 2311,9

Довжина ЛЕП:- 330 кВ- 750 кВ

кмкм

600,5120,4

600,5212,6

12. ТеплопостачанняСпоживання тепла

МВт 2772 4990,19

8

Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року

ПоказникОдиниця виміру

Значення показниківВихідний рік

01.01.2011Розрахунковий строк 01.01.2031

13. ГазопостачанняСпоживання природного газу

млн. м3 / рік 1125,4 2084,7

Споживання зрідженого газу тонн 2232 -14. Джерела газопостачання (ГРС) одиниць 71 71

9

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ.

2.1. Клімат.

Клімат в області м’який, помірно-континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні від -7,9°C на півночі області до -7,1°C на південному заході, у липні – від +18,4°C на півночі до +19,9°C на південному сході. Період з температурою понад +10°C становить 150-160 днів. Абсолютний мінімум температури повітря -36°C, абсолютний максимум +38°C.

Річна кількість опадів 527-600 мм на півночі, на решті території – 460-520 мм. Найбільша кількість опадів припадає на липень. У цілому кліматичні умови можна охарактеризувати як помірно комфортні.

У 2013 році середня річна температура повітря становила 7,5-9°C, що на 1,5-2°C вище за річну норму. Найвища температура повітря 32-34°C зареєстрована в серпні, найнижча 17-23°C морозу – у січні. Річна сума опадів склала 605-730 мм (100-115% річної норми).

2.2. Ґрунти.

Більша частина території області знаходиться в межах Придніпровської низовини, крайня північна частина – у межах Поліської низовини, на сході і північному сході – відроги Середньо-Руської височини. Сумщина розташована в межах двох природно-кліматичних зон – Полісся і Лісостеп.

Площі основних агровиробничих ґрунтів орних земель області

№ з/п

Назва агровиробничої групиПлоща, тис. га

% від загальної площі ґрунтів

1 Дерново-підзолисті глинисто-піщані ґрунти 25,2 1,92 Дерново-підзолисті супіщані та легкосуглинкові ґрунти 109,4 8,33 Ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти 105,9 8,14 Темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені 196,5 14,25 Чорноземи типові глибокі, переважно малогумусні 725,8 55,36 Лучно-чорноземні, переважно слабо-солонцюваті ґрунти 46,1 3,57 Лучні ґрунти, у тому числі солонцюваті 18,8 1,48 Лучно-болотні та болотні ґрунти 3,3 0,39 Дернові ґрунти 22,6 1,7

10 Торфово-болотні ґрунти та торфовища низинні 2,3 0,2Усього: 1255,9

Ґрунтовий покрив Сумської області відрізняється значною складністю та різнобарв’ям, що обумовлено розташуванням її у двох фізико-географічних зонах. Ґрунти області в основному представлені чорноземами типовими, темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, дерново-підзолистими, ясно-сірими, сірими лісовими та іншими. У північній частині області переважають сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти, для південної частини області характерні типові чорноземи, глибокі малогумусні та вилужені середньогумусні чорноземи.

Ці ґрунти здатні повністю задовольнити потреби області у виробництві рослинного білку, що використовується безпосередньо для харчування людей та відгодівлі сільськогосподарських тварин.

Основні масиви кислих і слабокислих орних земель зосереджені в зоні Полісся та перехідній зоні, а також в лісостеповій.

Функціональне використання земельного фонду області, %

За розмірами сільськогоспо-дарських угідь область займає серед регіонів України 13 місце. Розораність території області становить 51,5%, сільськогосподарських земель – 70,5% (середній показник по Євросоюзу – 26%). У складі сільськогосподарських земель сільськогосподарські угіддя складають 1698,7 тис. га, або 97,7%.

Структура сільськогосподарських угідь, %

2.3. Природні мінеральні ресурси.

Корисні копалини Сумської області на 57,2% складаються з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), на 31,86% – із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 9,3% – питні та технічні підземні води, 1,64% – інші види корисних копалин.

На території Сумської області здійснює свою господарську діяльність 61 надрокористувач. На 97 родовищах корисних копалин видані спеціальні дозволи на користування надрами, з них 24 – з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки (далі – ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, 2 – з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі ДПР родовищ вуглеводнів з подальшим видобуванням нафти і газу та 71 – з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ).

Спеціальні дозволи на користування надрами видані на користування наступними видами корисних копалин: нафта, газ, конденсат – 36 спецдозволів (у тому числі 27 – з метою видобування); суглинок – 12; пісок – 10; крейда, мергель – 3; пісковик кварцитовидний – 2; води прісні – 32 (у тому числі 17 – з метою видобування); води мінеральні – 2.

Горючі корисні копалини.Газ горючий природний, нафта, конденсат.На території області користування нафтогазоносними надрами здійсню-

ють 12 надрокористувачів, з них видобуток ведуть 6: ПАТ «Укрнафта» (НГВУ «Охтирканафтогаз», НГВУ «Чернігівнафтогаз», НГВУ «Полтава-нафто-газ»); ПАТ «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (ГПУ Полтава-газвидобування»); ДП НАК «Надра України» «Чернігів-нафто-газгеологія»; ТОВ «Східний геологічний союз»; ПрАТ «Техноресурс»; ТОВ «Укрістгаз».

У межах Сумської області розташовано 29 родовищ вуглеводнів, 5 площ та 6 зон структур.

На даний час розробляються 15 родовищ у Роменському районі, 1 родовище в Лебединському районі, 4 родовища в Охтирському районі, 3 родовища в Липоводолинському районі.

На 23 об’єктах підраховані видобувні запаси вільного газу в кількості 41,4 млрд. куб. метрів (3,9% від загальних запасів в Україні), на 27 об’єктах – запаси розчиненого у нафті газу в кількості 2,8 млрд. куб. метрів (8,7%), видобувні запаси нафти обліковуються на 29 об’єктах у кількості 24 млн. тонн (17,95%), газовий конденсат – на 22 об’єктах у кількості 7,5 млн. тонн (11,7%).

Динаміка видобутку вуглеводів

Корисні копалини, одиниці виміру 2009 2010 2011 2012 2013Нафта, тис. тонн 1,306 1,05 1,063 0,962 0,934Газовий конденсат, тис. тонн 0,1891 0,142 0,101 0,09 0,08Природний газ, у тому числі газ, розчинений у нафті, млн. куб. метрів

1111 957 709 618 683,7

Наведені дані свідчать, що динаміка видобутку вуглеводнів в області в цілому має чітку тенденцію до зниження.

Газ сланцевих товщ.Сланцевий газ – новий вид ресурсів, що до сьогодні не розроблявся у

промислових масштабах в Україні. На даний час ряд підприємств розпочали процедуру оформлення

спеціальних дозволів на користування надрами з метою проведення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки покладів сланцевого газу на території області.

Торф.На території області розташовано 88 родовищ торфу з загальними

запасами 76,58 млн. тонн, жодне з яких на цей час не розробляється. Основні поклади торфу розташовані на півночі і заході області.

Найбільшими є родовища Єзуцьке, Мовчанське, Клевень, Ретіївське, Есманське 2, Торговицьке, Седрівське.

Земельні ділянки під всіма родовищами торфу Сумської області: розпайовані частково або повністю;паї розташовані в хаотичному порядку, що унеможливлює промислову

розробку надр;

на багатьох родовищах торфу землі надані для заліснення, а також частина родовищ торфу входить до природоохоронних зон, що забороняє видобувні роботи на них;

зольність торфу становить від 20 до 27% (для торфобрикету потрібен торф із зольністю не більше 25%), тому використовувати торф Сумської області як паливо недоцільно. Варто використовувати торф як добрива для ведення сільського господарства.

Неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини.Гірничохімічні корисні копалини в області представлені кам’яною

сіллю, крейдою для вапнування кислих ґрунтів, сіркою та сапропелем.Єдине Роменське родовище кам’яної солі з балансовими запасами

435,9 млн. тонн не розробляється у зв’язку з його обводненістю.Запсільське родовище крейди для вапнування кислих ґрунтів із запасами

3005,7 тис.тонн за категоріями А+В+С1 перебуває в промисловій експлуатації.

Видобуток крейди для вапнування кислих ґрунтів, тис. тонн

2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік0,5 тис. тонн 0,1 тис. тонн 0,02 тис. тонн 0,05 тис. тонн

Сірка пов’язана з родовищами нафти (Бугруватівське і Прокопенківське) і при вилученні майже вся втрачається, запаси промислового значення не мають.

В області відомо 55 родовищ сапропелю (сапропель – мулисті відкладення прісних водойм, що містять велику кількість органічних речовин у колоїдальному стані, використовують у лікувальній (фізіотерапевтичній) практиці, у сільському господарстві як добриво для приготування компостів та мінерально-вітамінної підгодівлі сільськогосподарських тварин). Запаси сапропелю по 6 родовищах за категоріями А+В+С1 підраховані кількістю 1505 тис. тонн. На перспективних для розвідки 49 озерах запаси категорії С2 складають 4981 тис. тонн. Жодне з родовищ сапропелю в області не розробляється.

Нерудні корисні копалини для металургії представлені глинами для вогнетривів і кварцитами.

В області відоме Краснопільське (Михайлівське) родовище вогнетривких і тугоплавких глин, що до 1974 року розроблялось підземним способом, але на сьогодні через нерентабельність виведено з експлуатації. Запаси родовища складають 1309 тис. тонн вогнетривкої глини та 4199 тис. тонн тугоплавкої глини.

Кварцити представлені 2 родовищами. Запаси за категоріями А+В+С1

складають 9945,4 тис. тонн. На даний час розробляється Баницьке родовище. Видобута сировина постачається Дніпровському заводу (місто Запоріжжя).

Видобуток кварциту та кварцу для вогнетривів

2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік

115,51 тис. тонн 144,13 тис. тонн 125,5 тис. тонн 134,3 тис. тонн

Сировинна база промисловості будівельних матеріалів характеризується недостатньою вивченістю, низьким рівнем освоєння і не задовольняє перспективні потреби області у зв’язку з розташуванням значної кількості запасів на розпайованих землях.

Будівельна індустрія області представлена 132 родовищами і 5 об’єктами обліку, з яких 24 родовища перебувають у промисловій експлуатації.

Незначні запаси мають камінь будівельний (Путивльський район) та гіпс будівельний (Роменський район).

Цегельно-черепична сировина – найбільш поширена в області корисна копалина. Розвідано 103 родовища і 2 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини, із яких в експлуатації перебуває 12 родовищ. Розвідані загальні запаси цегельної сировини складають 106,6 млн. куб. метрів за промисловими категоріями А+В+С1 (5% від загальних запасів в Україні).

Видобуток цегельно-черепичної сировини

2010 рік 2011 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік146,4 тис. куб. м 154,8 тис. куб. м 150,2 тис. куб. м 118 тис. куб. м 120 тис. куб. м

Сировина цементна представлена одним Середино-Будським родовищем крейди писальної та мергелю глинистого, запаси корисних копалин затверджені ДКЗ України у 2011 році. Видобуток корисних копалин не здійснюється у зв’язку з оформленням підприємством дозвільних документів.

Державним балансом запасів враховано 2 родовища керамзитової сировини, але через низьку її якість родовища не освоєні.

Пісок будівельний. Держбалансом враховано 18 родовищ будівельних пісків, з них 11 родовищ розробляється. Розвідані запаси піску складають 98,1 млн. куб. метрів (категорії А+В+С1).

Видобуток будівельних пісків, тис. куб. метрів

2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік79,63 104,09 140,4 140,1

Незважаючи на значні запаси будівельних пісків, видобуток проводиться у 3 районах: Сумському, Охтирському та Кролевецькому.

Крейда будівельна.На території області розвідано 7 родовищ крейди будівельної, з яких в

експлуатації перебуває 1.

Видобуток крейди будівельної, тис. тонн

2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік20,5 22,3 22,25 34,8

Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини як фосфорити, мінеральну фарбу, опоки, скляні піски, які потребують геологічного вивчення.

2.4. Водні ресурси.

Сумська область – край багатий на водні ресурси. У гідрографічному відношенні область розташована в межах лівобережжя річки Дніпра. Ріки області відносяться до басейнів лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псла та Ворскли.

Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,2-0,3 км/км2, у басейнах Псла та Ворскли – 0,3-0,5 км/км2. Вона включає одну велику річку – Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей протягом 37 км, та середні річки – Сейм, Клевень, Сулу, Псел, Хорол і Ворсклу. Їх загальна довжина – 801 км.

Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км, у тому числі 195 річок завдовжки більше 10 км.

В області налічується 43 водосховища загальним повним об’ємом 99 млн. куб. метрів та 2191 ставок (123,91 млн. куб. метрів). 5 водосховищ розташовані на середніх ріках, усі вони руслові. Решта водосховищ розташовані на малих річках та струмках, з них 30 – руслові, 8 – заплавні.

Озер у Сумській області порівняно небагато і всі вони знаходяться у річкових долинах – у заплавах рік та на низьких надзаплавних терасах. Кількісно переважають заплавні озера – стариці, що утворилися в результаті переміщення річкових русел. Більшість озер у Сумській області мають невелику площу водного дзеркала (до 10 га). Переважна більшість озер має природне походження і лише невелика частина їх є штучними водоймами.

У розташуванні ставків по території області є певна особливість: у північних районах області, у межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейм та Ворскла, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі. Наповнення переважної більшості водосховищ та майже всіх ставків відбувається за рахунок повеневих вод. Обсяг місцевого стоку в середній по водності рік складає 2,19 куб. метрів, а сумарний – 5,68 куб. км.

Забезпеченість ресурсами підземних вод території Сумської області більш-менш рівномірна. Основні водоносні горизонти на сході області поширені в верхньо- та нижньокрейдових відкладах, у центральних районах і на заході області – у палеогенових відкладах. Загальні прогнозні ресурси підземних вод в області становлять 1251,5 млн. куб. метрів на рік, затверджені експлуатаційні запаси – 210,8 млн. куб. метрів на рік. Водозабезпеченість підземними (артезіанськими) водами на одного жителя області становить 0,177 тис. куб. метрів/рік.

Води підземні.Сумська область в геоструктурному відношенні розташована в межах

Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Основні водоносні горизонти питних і технічних підземних вод приурочені до четвертинних, пліоцен-олігоценових, еоценових, верхньокрейдяних та сеноманських нижньо-крейдяних відкладів. Сумська область забезпечена підземними водними

ресурсами в достатній мірі. На території області розвідані та взяті на облік балансові експлуатаційні

запаси питних і технічних підземних вод на 16 родовищах. На питні та санітарно-побутові потреби населення використовуються лише підземні води.

Видобуток питних і технічних підземних вод, тис.куб.м/добу

Видобуток 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рікЗагальний видобуток 125,5 194,9 186,1 158,7З балансових запасів 87,7 96,1 89,8 88,5

Загальна кількість неосвоєних запасів питних і технічних підземних вод в області становить 98,21 тис. куб. метрів/добу.

Найбільш перспективними для розробки є родовище Шосткинське ділянка Погребська, балансові експлуатаційні запаси якої складають 13,6 тис куб. метрів/добу за категоріями В+С1 та родовище Путивльське ділянка Путивльська, балансові експлуатаційні запаси якої складають 18 тис. куб. метрів/добу за категорією С1.

Основні водоносні горизонти мінеральних підземних вод Сумської області приурочені до верхньокрейдяних та бучацьких відкладів палеогену, що представлені тріщинуватими мергелями та пісками.

На території Сумської області розвідано та взято на облік балансові експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 2 родовищах. Балансові експлуатаційні запаси розвіданих родовищ складають 300 куб. метрів/добу за сумою категорій А+В+С1. Мінеральні води відносяться до типу природно-столових. Загальна кількість неосвоєних запасів становить 50 куб. метрів/добу.

2.5. Лісові ресурси.

Загальна площа земель лісового фонду Сумської області складає 452,1 тис. га, у тому числі площа земель, покрита лісом – 425 тис. га. Лісистість області 17,8% (по Україні – 14,5%), оптимальною для області є рівень лісистості – 21%. Склад порід включає понад 120 видів дерев та кущів. Найбільше господарське значення мають сосна, дуб, ясен, береза та вільха.

Ліси області розміщені нерівномірно: північна частина області знаходиться у поліській зоні, саме там сконцентровані найбільші лісові запаси. У лісах переважають хвойні та твердолистяні породи: сосна, ялина, дуб, явір, клен, ясен. Найбільша кількість твердолистяних порід зосереджена в Краснопільському, Лебединському, Охтирському, Роменському, Сумському, Тростянецькому районах. Група хвойних порід в основному приурочена до півночі області. Домінантною породою у цій групі є сосна звичайна, ялина і модрина. М’яколистяні є найменш чисельною групою порід, серед яких береза, вільха чорна, осика, липа, тополя, верба. У Конотопському районі знаходяться найбільші площі під цими породами.

Загальний запас деревостанів на 01.01.2011 становить 74,8 млн. куб. метрів, у тому числі стиглих і перестійних – 11,5 млн. куб. метрів.

Середній запас на 1 га вкритих лісом земель становить 292 куб. метрів, стиглих і перестійних насаджень становить 335 куб. метрів, середній вік – 67 років, загальний середній річний приріст на 1 га становить 4,3 куб. метрів.

Обсяги заготівлі ліквідної деревини у 2013 році складають 1027,3 тис. куб. метрів (+7% до 2010 року), у тому числі від рубок головного користування – 456 тис. куб. метрів (-10,3%).

Структура заготовленої ліквідної деревини, %

Серед 25 областей України державні підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства по ефективності використання наявних лісових ресурсів займають передові позиції.

2.6. Історико-культурна спадщина.

Багатовікова історія Сумщини відтворена у розмаїтті об’єктів культурної спадщини, що розташовані на території Сумської області.

Історико-культурна спадщина регіону за видами та типами пам’яток представлена наступними об’єктами: історичні меморіальні комплекси, археологічні рештки та архітектурні споруди, витвори монументального мистецтва. Тисячолітні міста Путивль, Глухів та Ромни включено до списку важливих історичних міст України.

Пам’ятки архітектури найбільш цінні туристичні об’єкти. Всього в області взято під охорону 372 споруди XVII-XX століть, у тому числі 52 – загальнодержавного значення.

Пам’ятки церковної архітектури Сумщини є невід’ємною і найціннішою складовою національної культурної спадщини. Загалом серед усіх пам’яток архітектури області церковні споруди становлять майже 30%. Найдавнішими з них є церква св. Миколи (1693 рік) у місті Глухів та Воскресенська церква в місті Суми (1702 рік). Збереглися визначні монастирські ансамблі XVII-XIX століть (Мовчанський та Софроніївський, Глинська пустинь).

В області функціонують історико-культурні заповідники, що містять пам’ятки архітектури, історії, мистецтва, музеї, театри та інше.

Національний заповідник «Глухів». Розташований у місті Глухів, має понад 50 пам’яток нерухомої культурної спадщини, неповторний історичний ландшафт та цінну старовинну міську забудову. У центрі міста – Радний (Соборний) майдан, де відбувалися козацькі ради й обирали 3 останніх гетьманів України – І.Скоропадського, Д. Апостола та К.Розумовського. Посеред майдану головна громадська споруда тогочасної України – Миколаївська церква. Частково збереглися козацька фортеця з мурованою Київською брамою. Місце гетьманської резиденції увічнює велична Трьох-

Анастасіївська церква з родинною усипальницею династії Терещенків. У музеї археології заповідника можна простежити заселення Глухівщини з найдавніших часів до козацької доби.

Державний історико-культурний заповідник у місті Путивль. Край, оспіваний у пам’ятці світової літератури «Слово о полку Ігоревім», зберігає різночасові об’єкти нерухомої культурної спадщини. До їх числа належить дитинець літописного міста Путивль Городок – пам’ятка археології національного значення, архітектурні ансамблі Мовчанського монастиря XVI-XIX століть та колишнього Свято-Духівського жіночого монастиря, мурована двоповерхова церква Миколи Козацького 1735-1737 років. Цікавими туристичними об’єктами є також пам’ятники монументального мистецтва двічі Герою Радянського Союзу С.А.Ковпаку, ватажкам партизанського руху С.В.Руднєву та Г.Я.Базимі. Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі з музеєм партизанської слави та музеєм зброї і військової техніки дають змогу простежити шлях партизанського з’єднання ім. С.А.Ковпака від Спадщанського лісу до далеких Карпатських гір.

Державний історико-культурний заповідник «Посулля». Створений у 2007 році на теренах Роменського та Недригайлівського районів. Археологічні пам’ятки скіфського часу, відомі в науковій літературі як Оксютинські кургани, та пам’ятки культурної спадщини на батьківщині козацького отамана Запорізької Січі П.Калнишевського ваблять своєю архаїчністю та самобутністю. Це Свято-Троїцька церква, споруджена на кошти Калнишевського та відбудована у 2006 році, пам’ятник Калнишевському, етнографічний майданчик із шестикрилим вітряком, характерним для Посулля ХІХ століття, криницею з журавлем, старим возом, хатою.

Крім заповідників, на території Сумщини розташовані:комунальні музейні заклади в місті Суми (обласний художній музей

ім. Н.Онацького, обласний краєзнавчий музей, будинок-музей А.П.Чехова), у місті Конотоп (міський краєзнавчий музей, музей авіації, музей-садиба генерала Драгомирова), у місті Шостка (міський краєзнавчий музей, музей І.М.Кожедуба);

село Басівка – городище скіфського часу VII-IV століть до н.е. Вузловий пункт на стародавніх торгових шляхах, що вели до грецьких центрів у Причорномор’ї;

село Битиця – городище VІІ-IX століть. Відоме в науковій літературі як одне з найбільш ранніх протоміських центрів Дніпровського Лівобережжя;

село Зелений Гай – археологічний комплекс ІХ-ХІІІ століть: давньоруське городище, селище курганний могильник, що за кількістю збережених насипів є найбільшим у Східній Європі. Один із опорних пунктів на сухопутному шляху Булгар-Київ;

село Куземин – укріплення Великого Більського городища VI-IV століть до н.е. Залишки давньоруського городища Замок ІХ-ХІ століть;

селище Недригайлів – городище літописного міста Попаш ІХ-Х століть, ХІІ-ХІІІ століть, городище Мазепина гора XVII століття, Митрофанівська церква (1913 рік), пам’ятник Петру Калнишевському;

село Нова Слобода – монумент «Дзвін Скорботи» увічнює пам’ять про трагедію 1942 року (586 мирних жителів села були спалені фашистами). Неподалік від села знаходиться архітектурний комплекс Софроніївського монастиря, що був заснований у ХІ столітті. Ансамбль монастиря складався протягом XVII-XX століть.

Висновки:

• Сировинна база промисловості будівельних матеріалів характеризується недостатньою вивченістю, низьким рівнем освоєння і не задовольняє перспективні потреби області у зв’язку з розташуванням значної кількості запасів на розпайованих землях.

• Наявні значні запаси торфу, проте земельні ділянки під всіма родовищами торфу Сумської області розпайовані частково або повністю та висока зольність торфу не дозволяє використовувати торф як паливо.

• Кількість місць незаконного видобутку піску та глини на території області становить понад 40 одиниць. У результаті незаконного видобутку бюджет не отримує кошти, порушені землі не рекультивуються, окрім цього несанкціоновані кар’єри є потенційно небезпечними об’єктами для життя населення.

• Експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод Сумської області використовуються лише на 2,65%, тому всі неосвоєні експлуатаційні, а також оцінені запаси, що не пройшли державну експертизу, є перспективними для подальшого використання.

• Наявність унікальної історико-культурної спадщини свідчить про те, що Сумщина має всі умови для розвитку туристичної галузі області.

3. ДЕМОГРАФІЯ.

3.1. Чисельність населення.

Протягом останніх років у Сумській області, як і в Україні в цілому, спостерігається зменшення чисельності населення як за рахунок природного скорочення, так і міграційного.

Чисельність наявного населення, тис. осіб (на кінець року)

Станом на 01.01.2014 в області проживало 1133 тис. осіб. Це на 0,9% менше порівняно з 2012 роком та значно перевищує середньоукраїнський показник (-0,28%). За цим показником область щорічно займає найнижчі місця серед регіонів України поряд з Чернігівською та Кіровоградською областями, що належать до однієї з Сумською областю типології.

Сумська область серед регіонів, що належать до однієї типології, та інших країн

Назва областіЧисельність наявного населення станом на 01.01.2014, тис. осіб

Приріст (зменшення) чисельності населення

за 2013 рікСумська область 1133 -0,9%Вінницька область 1618,3 -0,54%Кіровоградська область 987,6 -0,76%Чернігівська область 1066,8 -1,02%Курська область (Російська Федерація) 1118,9 -0,04%

Слід відмітити, що у 2002 році чисельність населення скоротилась на 18 тис. осіб за рік, тоді як у 2013 році –на 10,2 тис. осіб. Тобто цей процес має тенденцію до поступового уповільнення. Щорічно за 2002-2013 роки кількість населення зменшувалась у середньому на 13,7 тис. осіб, або на 1,1%.

У 2013 році скорочення населення спостерігалось по всіх містах і районах області, що обумовлене, передусім, природними чинниками – перевищенням смертності над народжуваністю. В окремих роках було зафіксовано нульовий загальний приріст (скорочення) чисельності населення у містах Охтирка,

Лебедин та Сумському районі. Також протягом останніх років спостерігається зростання питомої ваги

міського населення з 64,9% у 2002 році до 68,1% у 2013 році. У сільській місцевості загальне скорочення населення значно перевищує аналогічний показник у міських поселеннях. За підсумками 2013 року сільське населення скоротилось на 6,5 тис. осіб, міське – на 3,7 тис. осіб.

Питома вага населення Сумської області становить 2,5% від населення України, за чисельністю населення область займає 20 місце.

3.2. Природний приріст населення.

Протягом останніх років в області спостерігається від’ємний природний приріст населення, що свідчить про перевищення рівня смертності населення над рівнем народжуваності.

Слід зазначити, що порівняно з 2005 роком, за підсумками якого показник природного скорочення населення склав -12,1 особи на 1000 наявного населення,зафіксовано достатньо стійку тенденцію покращення зазначеного показника.

Природний рух населення у розрахунку на 1000 осіб наявного населення, осіб

За підсумками 2013 року показник народжуваності склав 9,1 особина 1000 наявного населення, смертності – 16,9 особи на 1000 наявного населення.

Відповідно природне скорочення населення дорівнює -7,8 осіб на 1000 наявного населення (або 8808 осіб). Зазначений показник залишається одним із найнижчих по Україні (-3,5 особи на 1000 наявного населення).

Слід зазначити, що протягом останніх років відбувається природне скорочення населення як за рахунок міського, так і сільського населення, при цьому інтенсивність зменшення сільського населення є постійно вищою, ніж міського.

На початок 2014 року за рахунок природного скорочення чисельність сільського населення в області зменшилась на 4925 осіб (відповідний показник 2005 року – 8501 особа), міського населення – на 3883 особи (6372 особи).

Природний приріст (скорочення) населення, осіб

Природне скорочення населення спостерігається в усіх містах та районах області та за підсумками 2013 року коливається в містах у межах від 531 особи (місто Шостка) до 157 осіб (місто Глухів), у районах – від 567 осіб (Білопіль-ський район) до 213 осіб (Липоводолинський район).

Порівняно з сусідніми регіонами (Полтавська, Харківська, Чернігівська області та Курська, Брянська, Бєлгородська області Російської Федерації) та з регіонами, що належать до однієї з Сумською областю типології, за підсумками 2013 року показник природного скорочення населення на 1000 осіб наявного населення в області є одним з найгірших.

Порівняльна характеристика регіонів за показникомприродного приросту (скорочення) населення за 2013 рік

Назва областіПриродний приріст населення

осібна 1000 осіб

наявного населенняСумська область -8808 -7,8Полтавська область -10062 -6,8Харківська область -12765 -4,7Чернігівська область -10057 -9,4Вінницька область -8016 -5Кіровоградська область -5951 -6Херсонська область -3748 -3,5Курська область (Російська Федерація) -5021 -4,5Брянська область (Російська Федерація) -6033 -4,8Бєлгородська область (Російська Федерація) -3496 -2,3

3.3. Міграція населення.

Протягом останніх років характерним для області залишається процес міграційного скорочення населення. При цьому, якщо у 2010-2011 роках вдалося стабілізувати ситуацію та досягти зменшення від’ємних значень показників міграційного приросту населення порівняно з 2009 роком, то в наступних роках ситуація значно погіршилась, у першу чергу, за рахунок збільшення міграційного відтоку населення у сільській місцевості.

У 2013 році загальний коефіцієнт міграційного приросту (скорочення) населення в області склав -13 осіб на 10 тис. наявного населення проти +7 осіб на 10 тис. наявного населення по Україні.

За межі регіону виїхало на 1484 особи більше, ніж прибуло до нього, що на 246 осіб більше (+19,9%) порівняно з 2009 роком.

Міграційний приріст (скорочення) населення, осіб

Міграційне скорочення спостерігається в міських і сільських поселеннях області. У сільській місцевості зазначений показник є значно вищим.

Протягом 2013 року чисельність населення в сільській місцевості регіону зменшилась за рахунок міграції на 1361 особу, що майже у 11,1 раза більше, ніж у міських поселеннях (на 123 особи). Слід зазначити, що в останні роки в міських поселеннях області зберігається постійна тенденція щодо скорочення від’ємних значень показника міграційного приросту населення. За 2009-2013 роки зазначений показник зменшився з -516 осіб до-123 осіб.

Найбільший негативний вплив на значення показника міграційного приросту населення має від’ємне сальдо міжрегіональної міграції. За підсумками 2013 року зазначений показник склав -1602 особи проти -1418 осіб у 2009 році.

Протягом останніх років зберігається тенденція збільшення населення області за рахунок міждержавної міграції, хоча у 2013 році порівняно з 2009 роком позитивне сальдо зовнішньої міграції знизилось з 180 осіб до 118 осіб.

У 2013 році з-за кордону в область прибуло 466 осіб (47% – з Російської Федерації, 10,5% – Узбекистану, 5,4% – Білорусі); вибуло – 348 осіб (31,9% – до Російської Федерації, 10,9% – Німеччини, 7,5% – Туреччини).

За підсумками 2013 року порівняно з сусідніми регіонами показники міжрегіонального та міждержавного міграційного приросту (скорочення) населення в області є найгіршими.

Порівняльна характеристика регіонів за показником міграційного приросту(скорочення) населення за 2013 рік

Назва областіМіграційний приріст (скорочення) населення у 2013 році

на 10 тис. осіб наявного населенняМіжрегіональна міграція Міждержавна міграція

Сумська область -14,1 1,1Полтавська область -3,8 6,9Харківська область 6,4 14Чернігівська область -13,4 4,83.4. Розподіл населення за статтю та віком.

Статево-віковий склад населення є одним з важливих демографічних показників, що формується в результаті дії багатьох факторів. Зміни у його складі є основою для оцінки перспектив подальшого відтворення населення.

Структура населення регіону характеризується стабільною перевагою жінок. Станом на 01.01.2014 в області налічувалось 614,1 тис. осіб жінок (54,3% від загальної кількості постійного населення) та 516,7 тис. осіб чоловіків (45,7%) (по Україні співвідношення жінок та чоловіків дорівнює 53,8%:46,2%; у Курській області (Російська Федерація) – 45,3%:54,7%).

Протягом останніх 5 років чисельність чоловіків та жінок невпинно зменшується. Поряд з цим, якщо у 2002 році на 1000 жінок припадало 840 чоловіків, то на 01.01.2013 цей показник у цілому по області становив 841.

Найменшим цей показник є в містах Шостка (788 чоловіків на1000 жінок), Глухів (792), Лебедин (807) та Ямпільському районі (840); найбільшим – в Охтирському (897), Краснопільському (896), Шосткинському (884), Середино-Будському (883) та Сумському (880) районах.

Розподіл населення за статтю та віком (станом на 01.01.2013)

Для статево-вікової піраміди населення області характерна менша чисельність нижніх вікових груп порівняно з верхніми; структура населення регіону погіршується у напрямку його старіння.

Співвідношення між чоловіками та жінками неоднакове у різних вікових групах. Спостерігається розширення діаграми у віковій групі 20-29 років та у віковій групі 45-54 роки, це розширення відбувається більше за рахунок жіночої частини населення. Відносно симетричною статево-вікова піраміда виглядає у молодших вікових групах. Найбільше диспропорція між чоловічим та жіночим населенням спостерігається у віковій групі старше 60 років.

3.5. Демографічне навантаження на населення у віці 16-59 років.

Протягом останніх 5 років в області спостерігається поступове зростання демографічного навантаження на осіб працездатного віку. Цей процес відбувається як за рахунок збільшення навантаження особами у віці до 15 років, так і за рахунок осіб старше працездатного віку.

Демографічне навантаження на населення у віці 16-59 років та понад 60 років у розрахунку на 1000 осіб населення у віці 16-59 років, осіб

Станом на 01.01.2013 загальне навантаження на населення у віці16-59 років та 60 років і старше становить 586 осіб у розрахунку на 1000 осіб населення у віці 16-59 років. Порівняно з 01.01.2009 загальне навантаження зросло на 26 осіб.

Розподіл постійного населення за віковими групами, тис. осіб (на початок року)

РокиУсього

населення0-14

років0-15

років0-17

років16-59років

15-64роки

18 і понад років

60 і понад років

65 і понадроків

2009 1181,8 149,6 162,7 191,4 757,6 823,4 990,4 261,5 208,82010 1170,1 147,7 160,1 186,7 747,1 822 983,4 262,9 200,42011 1159,3 145,8 157,8 182,6 738,1 821,2 976,7 263,4 192,32012 1150,1 144,6 156,1 179,9 728,9 815,8 970,2 265,1 189,72013 1141,1 145,1 155,5 178,4 719,4 808,3 962,7 266,2 187,7

Чисельність осіб працездатного віку на 01.01.2013 склала 719,4 тис. осіб, що на 38,2 тис. осіб (на 5%) нижче порівняно з початком 2009 року та на 53,6 тис. осіб (на 7%) – з початком 2006 року.

Також спостерігається поступове підвищення чисельності осіб у віковій групі понад 60 років –з 01.01.2009 по 01.01.2013 чисельність осіб зазначеної категорії населення зросла на 4,7 тис. осіб (+1,8%).

Однією з найгостріших проблем у регіоні є зменшення чисельності осіб допрацездатного віку, що є основою відтворення трудових ресурсів, при одночасному зростанні чисельності осіб, яким виповнилося 60 і більше років.

Порівняльна характеристика регіонів однієї типологіїза часткою вікових груп, % (на початок року)

Назва області РікВікова група

0-15 років 16-59 років 60 і понад років

Сумська2011 13,61 63,7 22,72012 13,67 63,4 232013 13,62 63,1 23,3

Вінницька2011 16 61,2 22,82012 16 61,1 22,92013 16 61 23

Кіровоградська2011 15,2 61,8 232012 15,2 61,6 23,22013 15,3 61,6 23,4

Херсонська2011 15,9 64 202012 16 63,7 20,32013 16,1 63,2 20,6

Чернігівська2011 12,6 56,1 232012 13,8 61 25,22013 13,8 60,8 25,4

Серед регіонів однієї типології загальною є тенденція зменшення чисельності осіб вікової групи 16-59 років. Поряд з цим лише по Сумській області спостерігається зниження частки осіб молодше працездатного віку(0-15 років) у загальній чисельності населення. Так, на початок 2013 року зазначений показник склав13,62% проти 13,67% на 01.01.2012,13,8% на 01.01.2009, 18,4% на 01.01.2000. На відміну від цього, показник частки осіб у віковій групі 60 і понад років у регіоні поступово зростає (2009 рік − 22,1%, 2011 рік − 22,7%, 2013 рік − 23,3%).

Ключові індикатори демографічної ситуації

ПоказникДата /період

Сумська область

УкраїнаПозиція

Сумської області

Природний приріст (скорочення) населення на 1 тис. осіб, осіб

2013 рік -7,8 -3,5 Слабка

Міграційний приріст (скорочення) населення на 10 тис. осіб, осіб

2013 рік -13 +7 Слабка

Частка жінок у населенні, % на 01.01.2014 54,3 53,8 СлабкаЧастка населення у віці 60 і понад років, % на 01.01.2013 23,3 21,4 СлабкаДемографічне навантаження на населення у віці 16-59 років у розрахунку на 1 тис. осіб, осіб

на 01.01.2013 586 585 Слабка

3.6. Трудові ресурси.

Політика розвитку трудових ресурсів в області, у першу чергу, спрямовувалась на ліквідацію прихованого безробіття та забезпечення повної продуктивної зайнятості, запровадження дієвих стимулів створення нових робочих місць, забезпечення гарантій зайнятості у процесі приватизації та реструктуризації підприємств, підтримку підприємництва та самозайнятості населення, розширення практики громадських робіт, підвищення гнучкості ринку праці, удосконалення цільових регіональних програм з точки зору їх впливу на умови зайнятості у галузях, містах та районах області.

Чисельність економічно активного населення регіону віком 15-70 років у 2013 році складала 558,7 тис. осіб, з яких 92,3% були зайняті економічною діяльністю. Рівень економічної активності населення віком 15-70 років збільшився з 62,7% у 2010 році до 65,1% у 2013 році (на 2,4 в.п.). Відсоток зайнятого населення у віці 15-70 років зріс на 4,1 в.п. (2013 рік – 60,1%).

За окремими показниками ринку праці область належить до групи областей, що мають високий рівень економічної активності та зайнятості населення (понад 60%, що є вище або відповідає середньоукраїнському рівню).

Крім цього, рівень зазначеного показника в регіоні (60,1%)є вищим, ніж у Вінницькій (59,6%), Кіровоградській (59,5%)та Херсонській (59,6%) областях.

Рівень безробіття (за методологією МОП) у відсотках до економічно активного населення віком 15-70 років склав у 2013 році 7,7%, та мав тенденцію до зменшення (2009 рік – 11,1%). За цим показником регіон випереджає Вінницьку (8,4%), Кіровоградську (7,9%), Херсонську (8,5%) та Чернігівську (9,3%) області.

Динаміка вікової структури населення області свідчить, що чисельність населення працез-датного віку та молодшого за працездатний вік має тенденцію до поступового зменшення, а чисель-ності осіб старших за працездатний вік збільшується. Відмічено високу частку населення віком старше 60 років.

Вікова структура населення у 2013 році

Основою розвитку регіону, поряд з іншими факторами, є трудові ресурси високого рівня кваліфікації. Станом на 01.01.2014 в області 57,8% найманих працівників мали вищу освіту, з них 33,3% – повну вищу (освітньо-кваліфіка-ційні рівні «магістр», «спеціаліст»), 24,5% – неповну та базову вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр», «молодший спеціаліст»). Це є свідченням високого рівня підготовки кадрів для економіки регіону та країни в цілому.

Для надання зазначеної підготовки у регіоні функціонують 5 вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації (4 університети, 1 академія), 10 навчальних закладів І та ІІ рівнів акредитації (3 коледжі, 6 училищ, 1 технікум).

Структура економіки регіону має великий вплив на масштаб розподілу трудових ресурсів за розмірами підприємств, установ та організацій. На ринку зайнятості області домінують великі підприємства, що забезпечують роботою близько 50% усього економічно активного населення.

Три сектори економіки області, з точки зору доданої вартості, у 2013 році забезпечили 45,5% зайнятості працівників – промисловість; сільське госпо-дарство; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність.

Структура зайнятих на підприємствах за видами економічної діяльності, %

Вид економічної діяльності 2010 2011 2012 2013

Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних з ними послуг

8,6 8,9 8,4 8,7

Лісове господарство та лісозаготівлі 1,4 1,5 1,5 1,5Рибне господарство 0,1 0,1 0,1 0,1Промисловість 29,3 29,6 29,0 28,9Будівництво 2,6 1,6 2,2 1,9Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

5,3 5,3 6,1 5

Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

7,4 7,5 7,7 7,9

Тимчасове розміщування та організація харчування 0,5 0,3 0,3 0,3Інформація та телекомунікації 1,1 1,1 1,1 1Фінансова та страхова діяльність 1,8 1,7 1,6 1,6Операції з нерухомим майном 0,5 0,5 0,9 0,4Професійна, наукова та технічна діяльність 2 2 2 2,1Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

2 1,7 1,1 1,4

Державне управління та оборона; обов'язкове соціальне страхування

6,7 6,8 6,3 6,5

Освіта 16,3 16,6 17 17,7Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 12,1 12,3 12 12,6Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 2 2 2 2Надання інших видів послуг 0,3 0,5 0,7 0,4

Від ціни робочої сили, що є головним елементом економічного механізму, залежать попит та пропозиція робочої сили. Ринкова вартість робочої сили в області має тенденцію до зростання.

Протягом 2009-2013 років в області спостерігається щорічне зростання рівня середньомісячної номінальної заробітної плати. Її розмір збільшився в 1,7 раза (з 1593 гривень у 2009 році до 2702 гривень у 2013 році).

Заробітна плата одного штатного працівника за підсумками 2013 року склала 2702 гривні.

Сумська область випереджає регіони, що належать до однієї типології: Вінницьку (2651 гривня), Кіровоградську (2608 гривень), Херсонську (2464 гривні) та Чернігівську (2504 гривні) області.

Динаміка середньомісячної номінальної заробітної плати, гривень

Порівняно з прикордонними областями Російської Федерації за рівнем заробітної плати область не є конкурентною. Зокрема, у 2012 році середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника (з урахуванням курсу валют Національного Банку України) становила у Брянській області – 4133 гривні, Курській – 4672 гривні, Бєлгородській – 5001 гривню.

Різниця в оплаті праці в міжобласному і в міждержавному співставленні, є головною складовою міграційних процесів. Моніторинг балансу трудових ресурсів свідчить про те, що кожна десята працездатна особа виїжджає у пошуках роботи за межі області та України.

За територіальною ознакою протягом останніх років співвідношення між максимальним та мінімальним розмірами заробітної плати коливається в межах від 1,6 до 1,8 раза (від 3260 гривень у місті Охтирка до 2038 гривень у Великописарівському районі за підсумками 2013 року).

За величиною доходів населення у розрахунку на 1 особу регіон належить до областей з порівняно нижчим рівнем від середньоукраїнського показника.

Висновки:

• Демографічна ситуація в області є однією з найгірших в Україні та містить високі ризики для майбутнього розвитку територій, що пов’язано, головним чином, з від’ємним природним та міграційним приростом населення, загостренням незбалансованості в співвідношенні між чоловіками та жінками, диспропорції вікових груп, що є стримуючим фактором у режимі відтворення населення, поступово призводить до скорочення чисельності осіб працездатного віку та зростання демографічного навантаження на суспільство та економіку регіону невиробничим населенням.

• Слід відмітити, що спостерігається уповільнення тенденції скорочення чисельності населення, поступово зменшуються від’ємні значення міграційного приросту населення в міських поселеннях, стабільно збільшується чисельність населення за рахунок міждержавної міграції.

• Високий освітній рівень населення, достатня наявність кваліфікованої робочої сили, її високий рівень мобільності робить область привабливою для інвесторів.

• Обмежені можливості працевлаштування у сільській місцевості зумовлюють високий рівень безробіття та міграційний відтік населення

працездатного віку.4. ІНФРАСТРУКТУРА.

4.1. Транспортна інфраструктура.

Транспорт.

Регіон має розвинену транспортну систе-му. Транспортний комплекс Сумської області представлений залізничним, автомобільним, авіаційним та міським електричним транспортом.

Автомобільний транспорт.Пасажирський автoмoбільний тpaнcпopт

зaймaє 65% загального обсягу перевезень. Транспортним сполученням охоплено близько 97% сільських населених пунктів області.

Маршрутна мережа Сумської області налічує 473 приміські та міжміські маршрути загального користування, у тому числі 3 міжнародні, 42 міжобласні, 123 міжміські внутрішньообласні, 305 приміських маршрутів. Загальна протяжність міжміських та приміських автобусних маршрутів складає 22 млн. км.

Пасажирські перевезення на приміських та міжміських внутрішньо-обласних маршрутах забезпечують 164 перевізники.

Щільність маршрутної мережі (відношення загальної протяжності маршрутів до відповідної площі) у цілому по Сумській області складає 0,48 км на км2.

Щільність маршрутної мережі приміського сполучення

№ з/п

РайонЩільність маршрутної мережі

км/км2 % до середнього значення по області

1 Білопільський 0,37 77,1

2 Буринський 0,27 56,3

3 Великописарівський 0,47 99

4 Глухівський 0,57 119

5 Конотопський 0,51 106

6 Краснопільський 0,25 52

7 Кролевецький 0,29 60

8 Лебединський 0,31 64

9 Липоводолинський 0,37 77

10 Недригайлівський 0,39 79

11 Охтирський 0,51 106

12 Путивльський 0,34 71

13 Роменський 0,57 119

14 Середино-Будський 0,24 51

15 Сумський 1,29 268

16 Тростянецький 0,32 67

17 Шосткинський 1,93 40

18 Ямпільський 0,28 58,1

Усього 0,48 -

Діяльність пасажирського транс-пopту зaгaльнoгo кopиcтувaння пpoтя-гoм ocтaнніx poків xapaктepизуєтьcя зменшенням oбcягів перевезень.

Це пояснюється зменшенням чисельності населення в сільській місцевості, зниженням рівня доходів громадян і призводить до зниження рентабельності перевезень та їх припинення.

Перевезення пасажирів усіма видами транспорту, млн. пас.

Руxoмий склад, що здійснює перевезення на міжміських та приміських маршрутах загального користування, з тepмінoм eкcплуaтaції дo 5 poків налічує 230 oдиниць (32%), від 5 дo 10 poків – 380 (54%), пoнaд 10 poків – 98 (14%).

До складу автостанційної мережі Сумської області входять автовокзал Суми, 18 автостанцій у районних центрах, касові пункти, що розташовані в містах Шостка, Ромни. За останні роки збудовано і введено у дію приміську автостанцію в місті Суми, касові пункти в центральній частині міст Ромни, Шостка, реконструйовано автостанції в місті Лебедин, Недригайлів. Проводиться поетапна реконструкція автовокзалу Суми, яку планується закінчити у 2015 році.

Щодня автостанційними послугами користуються майже 17 тис. паса-жирів, з платформ автостанцій відправляється 2 тис. рейсів. Сільські нaceлeні пункти з кількістю жителів дo 200 ocіб oбcлугoвуютьcя не мeншe 2 днів нa тиждeнь, від 200 дo 350 ocіб – 3 дні, від 350 дo 500 ocіб – 4 дні, від 500 дo 750 ocіб – 5 днів, від 750 дo 1000 ocіб – 6 днів, пoнaд 1000 ocіб – щoдня.

По мірі забезпечення транспортним сполученням сільських населених пунктів, розвитку мережі автобусних маршрутів зростала кількість рейсів. У 2001 році нa пpиміcькиx мapшpутax виконувалось 188,9 тиc. peйcів, у 2013 poці їх кількість зросла до 475 тис. рейсів, або у 2,5 раза. Нa міжміcькиx внутpішньooблacниx мapшpутax у 2001 poці викoнувaлocь 62,1 тиc. peйcів, у 2013 році – 228,7 тиc. рейсів, кількіcть peйcів зpocлa у 3,7 paза.

Залізничний транспорт.Залізничний транспорт області представлений Сумською дирекцією

залізничних перевезень Південної залізниці та Конотопською дирекцією залізничних перевезень Південно-Західної залізниці.

До основних залізничних магістралей, що проходять територією області, відносяться: Київ-Москва, Київ-Харків, Дніпропетровськ-Санкт-Петербург.

Найбільші залізничні вузли: Суми, Конотоп, Ворожба.У складі Сумської дирекції залізничних перевезень є 23 станції,

2 залізничні вокзали, загальна протяжність залізниці – 364 км, експлуатаційна довжина залізничних колій становить 733,7 км.

На кордоні розташовані 3 пункти пропуску залізничним транспортом – Волфіно, Пушкарне та Зерново.

З вокзалу станції Суми відправляються прямі поїзди власного формування до міст Київ, Харків, Москва, Сімферополь, причепні вагони – до міст Санкт-Петербург, Кісловодськ, Адлер тощо.

У приміському сполученні Сумською дирекцією залізничних перевезень експлуатується 7 комфортабельних рейкових автобусів, що забезпечують перевезення пасажирів на маршрутах Смородине-Пушкарне-Білопілля, Білопілля-Охтирка, Охтирка-Смородине, Смородине-Суми, Кириківка-Смородине, Пушкарне-Суми, Суми-Виринський завод (смт Жовтневе).

Розпочато проектні роботи з електрифікації дільниці Ворожба-Люботин.Конотопська дирекція залізничних перевезень здійснює перевезення

пасажирів та вантажів у напрямках Білорусії та Росії і є пунктом пропуску поїздів через державній кордон України. У її складі 26 станцій, 3 залізничні вокзали, 113 переїздів, загальна протяжність залізниці – 471 км.

По станції Конотоп щодобово проходить 37 пар пасажирських поїздів, 11 пар приміських потягів, у середньому за добу відправляється 10 тис. пасажирів.

У 2010 році закінчено електрифікацію дільниці Ворожба-Конотоп та проведено ремонт вокзального комплексу станції Ворожба.

Авіаційний транспорт.Аеропорт у місті Суми належить до аеропортів класу «В». Злітна смуга

аеропорту довжиною 2,5 км та шириною 42 м дозволяє приймати повітряні судна типів Ту-134, Як-40, Як-42, Ан-24 та ряд інших.

У 2002 році державне підприємство «Аеропорт Суми» передано з державної власності до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, уповноваженим розпорядником майна є управління майном Сумської обласної ради.

ОКП «Аеропорт Суми» має у своїй власності будівлі, споруди, штучну злітно-посадочну смугу, машини та обладнання, що розташовані на «старій» та «новій» льотних зонах. Будівлі ОКП «Аеропорт Суми» знаходяться в спільній власності територіальних громад міст, селищ, сіл Сумської області, за винятком недобудованих приміщень аеровокзалу, газової котельні, будинку аварійно-

рятувальних бригад та інженерних комунікацій, що знаходяться на балансі управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

ОКП «Аеропорт Суми» – багатофункціональне транспортне під-приємство, що забезпечує зліт і посадку повітряних суден та їх наземне обслуговування, прийом і відправлення пасажирів, багажу, пошти і вантажів. У 2006 році в аеропорту відкритий міжнародний пункт пропуску.

Спеціалізація діяльності підприємства: базові виробничі послуги; наземне обслуговування ПС (handling); неавіаційні (non-aviation) послуги.

Для виконання своїх функцій аеропорт використовує аеродром, пасажирський зал (площа 364 кв. метрів, розташовані приміщення митної та прикордонної служб, ветеринарної служби та інспекції з карантину рослин, медпункт), накопичувач (площа 300 кв. метрів, обладнаний під постійний пункт пропуску, наявні зони митного, прикордонного контролю та контролю на авіаційну безпеку), привокзальну територію, наземні споруди, обладнання, спецтехніку і залучає обслуговуючий персонал.

Пропускна спроможність пункту пропуску 60 чоловік на годину.Для здійснення контролю передбачені службові приміщення для

розташування підрозділів Держприкордонслужби, Держмитслужби та інших контролюючих підрозділів, технологічні та спеціальні приміщення.

На даний час ОКП «Аеропорт Суми» майже не працює, за винятком обслуговування чартерних рейсів.

Дороги.

Автомобільні дороги загального користування в межах Сумської області є складовою частиною єдиної транспортної системи, що задовольняє потреби в здійсненні автомобільних пасажирських та вантажних перевезень, з’єднує міжнародні транспортні коридори з національною транспортною мережею. Майже 60% доріг потребують проведення капітального ремонту та реконструкції.

Територією області проходять:1) міжнародна автомагістраль М-02 Кіпті-Глухів-Бачивськ км 145+435-

км 243+078;2) дороги національного та регіонального значення:

Н-12 Суми-Полтава з обходом міста Суми км 11+500-км 106+400;Н-07 Київ-Суми-Юнаківка – км 208+341-км 379+282;Р-44 Суми-Путивль-Глухів – км 6+865-137+858;Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин – км 0+000-154+901;Р-61 Батурин-Конотоп-Суми – 18+820-км 154+254;Р-46 Харків-Охтирка – км 89+060-км 111+080;Р-45 Суми-Краснопілля-Богодухів – км 16+937-км 107+105;Р-65 КПП «Миколаївка»-Семенівка-Н.Сіверський-Глухів-КПП «Катеринівка» – км 80+698-км 154+477.

Станом на 01.01.2014 мережа доріг загального користування Сумської області складає 7215,8 км, у тому числі дороги державного значення – 2106,2 км (29,2%); дороги місцевого значення – 5109,6 км (70,8%).

Протяжність доріг з твердим покриттям складає 6,7 тис. км, або 93% від загальної протяжності (по Україні – 97%).

На мережі автодоріг розташовані штучні споруди: 501 міст загальною протяжністю 14264 метрів; 4215 одиниць водопропускних труб.

Ділянка автодороги міжнародного сполучення Кіпті-Глухів-Бачівськ (на Брянськ) протяжністю 97,6 км, проходить територією Кролевецького (45 км) та Глухівського (52,6 км) районів Сумської області. Автодорога є відгалуженням транспортного міжнародного коридору «Критський». Це єдина дорога області, на всій протяжності якої проведено капітальний ремонт із застосуванням сучасних технологій.

Основними напрямами транспортного сполучення мешканців області є автодороги державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнаківка (на Курськ), Н-12 Суми-Полтава, Р-46 Харків-Охтирка, Р-44 Суми-Путивль-Глухів.У місті Суми перетинаються транспорті потоки з автодоріг Р-61 Батурин-Конотоп-Суми, Р-44 Суми-Путивль-Глухів, Н-07 Київ-Суми-Юнаківка та Н-12 Суми-Полтава. Проїзд вантажного та транзитного транспорту через міста області значно впливає на екологію, безпеку руху та пересування мешканців обласного центру, а також руйнування міських доріг. Будівництво обходу міста Суми надасть можливість направити рух транспорту з вищезазначених доріг в обхід міста в напрямку міжнародного пункту пропуску через кордон з Росією.

Пункти пропуску через державний кордон.

Сумська область має спільну ділянку державного кордону з Російською Федерацією протяжністю 562,5 км, у тому числі з Бєлгородською областю – 159,5 км, Курською – 233 км, Брянською – 170 км. Протяжність сухопутної ділянки кордону – 464,5 км, річкової – 98 км.

Пропуск осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через державний кордон здійснюється в 24 пунктах пропуску та пунктах контролю.

Класифікація пунктів пропуску та пунктів контролю Сумської області

Тип класифікації

Види пунктів пропуску

та пунктів контролю

Кількість пунктів

Назва пунктів пропускута пунктів контролю

За видамисполучення

автомобільні 6«Велика Писарівка», «Покровка», «Рижівка», «Юнаківка», «Бачівськ», «Катеринівка»

залізничні 6«Пушкарне», «Волфіне», «Зернове», «Хутір-Михайловський», «Ворожба», «Конотоп»

повітряні 1 «Суми»

місцеві (автомобільні,

пішохідні)11

«Попівка», «Володимирівка», «Грабовське», «Сопич», «Волфіне», «Рижівка», «Бояро-Лежачі», «Старикове», «Середина Буда», «Нововасилівка», «Кіндратівка»

За категоріями поїздок

міжнародні 9«Суми», «Велика Писарівка», «Юнаківка», «Бачівськ», «Ворожба», «Зернове», «Хутір-Михайловський», «Катеринівка», «Конотоп»

міждержавні 4«Покровка», «Рижівка», «Пушкарне», «Волфіне»

місцеві 11

«Попівка», «Володимирівка», «Грабовське», «Сопич», «Волфіне», «Рижівка», «Бояро-Лежачі», «Старикове», «Середина Буда», «Нововасилівка», «Кіндратівка»

Пропускна спроможність пунктів пропуску відповідає реальним потребам.

4.2. Енергозабезпечення. Енергозбереження.

У Сумській області газифіковано 15 міст (100%), 18 селищ (90%) та 557 сіл (38,2%).

У 2013 році подано природний газ до 9 сільських населених пунктів області: села Хрещатик (Роменський район), Сорокине (Середино-Будський район), Мутин (Кролевецький район), Привілля (Глухівський район), Глибне (Краснопільський район), В’язове, Козацьке (Конотопський район), Нові Вірки, Старі Вірки (Білопільський район).

Рівень оснащення квартир побутовими лічильниками газу становить 76,3%. Квартири з опалювальними газовими приладами оснащені лічильниками газу на 100%.

Станом на 01.01.2014 на балансі ПАТ «Сумиобленерго» знаходяться:повітряні лінії електропередачі – 29978,2 км, з них напругою 110 кВт –

1256,2 км, 35 кВт – 2293,3 км, 10 кВт – 11178,8 км, 6 кВт – 92,3 км, 0,4 кВ і нижче – 15157,6 км;

кабельні лінії – 2182,7 км, з них напругою 10 кВ – 570,1 км, 6 кВ – 698,4 км, 0,4 кВ і нижче – 914,2 км;

трансформаторні підстанції напругою 35-110 кВ – 179 одиниць (потужністю 1899,4 МВА), 6-10/0,4 кВ – 7332 одиниці (1458,6 МВА).

Питома вага природного газу, що імпортується, в Україні складає 41%, у Сумській області – майже 60% (світовий показник – 21%). Тому саме це робить першочерговим завданням економію природного газу та заміщення його альтернативними видами палива.

У 2008 році всіма споживачами спожито 1,154 млрд. куб. метрів природного газу, у 2013 році – 1,062 млрд. куб. метрів (-8%).

Обсяги споживання природного газу споживачами області, тис. куб. метрів

2008 рік 2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік1154623 1003490 1099164 1125067 1086781 1062935

У містах Суми та Глухів освоєно виробництво котлів, що працюють на дровах, брикетах та пілетах. Організовано виробництво пілетів, брикетів із відходів деревини, соломи та соняшникової лузги.

На сьогодні із 529 котелень області 371 (70,1%) – працює на природному газі, 23 (4,3%) – на вугіллі, 135 (25,6%) – на дровах.

Споживання твердого палива (дров) в області з 2007 року зросло з 190 до 280 тис. куб. метрів, у тому числі в бюджетній сфері – з 38 до 65 тис. куб. метрів.

У 2013 році порівняно з 2007 роком розрахункова економія газу бюджетними установами, населенням, підприємствами комунальної тепло-енергетики склала 124 млн. куб. метрів.

Споживання природного газу споживачами області,млн. куб. метрів

Категорія споживачів 2008 2009 2010 2011 2012 2013Населення 519,5 498,6 513,3 494,0 492,9 481,8Бюджет 30,1 27,8 31,3 28,4 27,2 26,1Підприємства ТКЕ 232,8 225,0 254,4 253,1 245,4 229,6Інші 408,6 281,9 326,4 375,6 345,6 347,7Усього 1191 1033,3 1125,4 1151,1 1111,1 1085,2

Споживання природного газу населенням, підприємствами ТКЕ, бюджетною сферою в 2007-2013 роках, млн. куб. метрів

Основним споживачем природного газу є населення. Тому використання природного газу залежить не тільки від кількості споживання альтернативного виду палива, але й від газифікації сільських населених пунктів.

За останні 7 років в області збудовано понад 1 тис. км розподільних газопроводів та підключено більше 36 тис. будинків, що розширило споживання природного газу на 50 млн. куб. метрів.

Кількість споживачів природного газу

РокиПоказник

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013

Кількість споживачів, од. 344067 352600 357546 361301 363183 366399 368975

Середня температура опалювального сезону,°С +0,97 +0,97 -0,12 -1,57 -1,75 -0,95 +0,13

На сьогодні головним завданням державної політики в енергозбереженні залишається скорочення споживання природного газу шляхом заміщення його альтернативними видами палива, проведення робіт з термомодернізації будівель, заміни і модернізації газових котлів; заміни мережевих насосів; трубопроводів теплових мереж на попередньо ізольовані трубопроводи; встановлення індивідуальних теплових пунктів, будинкових лічильників тощо.

4.3. Житлово-комунальне господарство.

На сьогодні житлово-комунальне господарство залишається однією з найвідсталіших галузей економіки області.

Високий рівень зношення виробничих фондів на підприємствах житлово-комунального господарства, недосконала система використання первинних ресурсів, висока енергоємність та низька ефективність комунальних систем призводять до значної втрати води і теплової енергії, незадовільної якості житлово-комунальних послуг, що надаються населенню. Така ситуація вимагає формування політики розвитку і модернізації житлово-комунального господарства та системи її фінансового забезпечення.

Щороку спостерігається збитковий загальний результат діяльності підприємств галузі.

Теплопостачання.

На сьогодні в області послуги з централізованого теплопостачання для населення та бюджетних організацій надаються 20 підприємствами комунальної теплоенергетики в 12 населених пунктах: містах Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка, Білопілля, Кролевець, Тростянець та смт Краснопілля, Липова Долина. Послуги населенню з теплопостачання надаються в 7 містах (Суми, Глухів, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, Білопілля), бюджетній сфері – в усіх 12 населених пунктах.

На сьогодні з 588 встановлених котлів 233 (39,6%) – експлуатуються більше 20 років.

На балансі підприємств комунальної теплоенергетики знаходиться 623,4 км теплових мереж. Найбільша частка ветхості та аварійності мереж у містах Суми – 77% (248,4 км), Глухів – 66,9% (11,5 км), Лебедин (1,68 км), Ромни – 34% (12 км), Шостка – 33,5% (30,4 км). Загальний показник по області становить 51,1% (318,6 км).

Через зношеність теплових мереж підприємств теплоенергетики в середньому 15-25% тепла витрачається при транспортуванні його споживачу.

Зношеність основних фондів теплового господарства становить 45,7%.Оснащеність підприємств комунальної теплоенергетики засобами

технологічного відпуску теплової енергії на об’єктах генерації становить 83,2% (загальноукраїнський показник – 98%).

За 2013 рік бюджетні установи області скоротили обсяги споживання газу в порівнянні з 2012 роком на 4,2%, підприємства комунальної теплоенергетики – на 6,5%, населення – на 2,3%.

Необхідним є вирішення проблем в комунальній теплоенергетиці, де споживання природного газу слід скоротити майже вдвічі (близько 98 млн. куб. метрів) у рівних частках за рахунок переходу на альтернативні види палива та скорочення втрат при транспортуванні.

Технологічні витрати на транспортування теплової енергії підприємствами комунальної теплоенергетики

Місто, районКількість тепла,

ГкалВтрати тепла,

Гкал%

місто Суми 1514124 353623 23,4місто Охтирка 170279 50087 29,4місто Глухів 50306 3756 7,5місто Конотоп 217679 17624 8,1місто Лебедин 16357 2802 17,1місто Ромни 68753 7209 10,5місто Шостка 346976 59938 17,3Білопільський район 28481 3723 13,1Конотопський район 570 - -Кролевецький район 32456 275 0,9

Проблемним залишається обслуговування котелень бюджетної сфери. Важливим є залучення коштів інвесторів з метою здачі в оренду існуючих котелень, проведення їх модернізації, або встановлення блочних котелень та продажу тепла бюджетним організаціям за узгодженими тарифами.

Також у закладах освіти, охорони здоров’я та установах Державної пенітенціарної служби продовжується використання застарілих котлів, втрати природного газу становлять 30-40% ще на стадії генерації.

Водопровідно-каналізаційне господарство.

Централізоване питне водопостачання Сумської області здійснюється за рахунок якісних вод підземних горизонтів, що місцями мають незначні переви-щення норм по вмісту заліза. Централізованими системами водопостачання

забезпечено всі міста і селища міського типу (100%) та 34,2% сіл (середній по-казник по Україні становить, відповідно 99,3%, 85,9% та 21,8%), централі-зованими системами водовідведення забезпечено всі міста, 60% селищ та 78% сільських населених пунктів (по Україні відповідно 96,5%, 57,6% та 2,5%).

На території області експлуатується 3626,4 км водопровідних мереж та 1072 км каналізаційних мереж.

На балансі підприємств водопровідно-каналізаційного господарства знаходиться 1684,7 км водопровідних мереж, з яких ветхих та аварійних – 508 км, що становить 30,2% (по Україні – 38,2%) та 804,9 км каналізаційних мереж, з яких ветхих та аварійних – 304 км (37,8%, по Україні – 36,4%).

Найбільша питома вага ветхих та аварійних водопровідних мереж у містах Лебедин (59,6%), Конотоп (45,5%), Путивль (43,7%), каналізаційних мереж – у містах Лебедин (62,2%), Конотоп (55,8%), Суми (51%).

Зношеність об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства становить 51,8%. Втрати води в мережах – 28,5% (середньоукраїнський показник – 30,9%).

Оснащеність водозаборів засобами технологічного обліку води по області становить 97,7% від потреби. Необхідно завершити установку 1 лічильника у місті Суми, 2 – у місті Білопілля.

Оснащеність підприємств водопровідно-каналізаційного господарства засобами обліку стічних вод становить 8,6%. Стовідсотково встановлені засоби технологічного обліку стоків у містах Глухів, Путивль. Низький рівень оснащення пояснюється тим, що необхідно провести реконструкцію очисних споруд майже у всіх населених пунктах області з централізованим водовідведенням (міста Суми, Білопілля, Буринь, Лебедин, Ромни, Тростянець, Середина-Буда, смт Краснопілля, Липова Долина, Недригайлів та Ямпіль).

В області розроблено 17 схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання і водовідведення населених пунктів (міста Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка, Білопілля, Буринь, Кролевець, Путивль, Тростянець, смт Недригайлів, Терни, Краснопілля, Липова Долина та Вороніж), планується завершити у 2014 році роботи у містах Середина-Буда, Дружба та смт Ямпіль.

Технічний стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства області, як і по всій країні, критичний (зношеність становить 65-70%), а це призводить до погіршення рівня наданих споживачам послуг з водопостачання та водовідведення, значних втрат, збільшення собівартості тарифу.

В області функціонує 66 комплексів споруд очистки стічних вод, загальною потужністю 296 тис. куб. метрів на добу. Стабільно дотримуються технологічні регламенти і забезпечується ефективна очистка стоків на очисних спорудах у містах Глухів, Охтирка, Шостка. Очисні споруди міст Суми, Білопілля, Буринь, Лебедин, Ромни, Тростянець та селищ Краснопілля, Липова Долина, Недригайлів, Ямпіль працюють недостатньо ефективно з причини перевантаження технологічних режимів та зношеності обладнання, унаслідок чого відбувається скид стічних вод з перевищенням нормативів.

Очисні споруди в місті Ромни потребують модернізації. У незадовільному

стані знаходяться очисні споруди села Сад Сумського району, унаслідок чого відбувається очистка лише від завислих речовин. Не введені в дію очисні споруди в місті Середина-Буда та смт Хотінь Сумського району. З цих підприємств до водних об’єктів надходять неочищені стічні води.

Житлове господарство.

Загальний житловий фонд області становить 27939,4 тис. кв. метрів, у тому числі міський житловий фонд – 17265,3 тис. кв. метрів, сільський – 10674,1 тис. кв. метрів.

У комунальній власності територіальних громад знаходиться 4909 житлових будинків площею 7349,6 тис. кв. метрів, на балансі відомств, житлово-будівельних кооперативів та об’єднань співвласників багато-квартирних будинків – 789 площею 1709,8 тис. кв. метрів.

До категорії ветхих та аварійних рішеннями місцевих рад віднесено 90 житлових будинків загальною площею 19,6 тис. кв. метрів, де постійно проживають 996 мешканців. Найбільша кількість ветхих та аварійних житлових будинків у місті Суми – 56.

Водночас витрати на капітальний ремонт щорічно зменшуються.Недофінансування на проведення

капітальних ремонтів впливає на зниження технічних характеристик конструктивних елементів будинків, інженерних мереж, обладнання та призводить до подальшого їх руйнування та в перспективі більш значного вкладення коштів, ніж вони потребують на сьогодні.

Не менш гострою на сьогодні є проблема відновлення ліфтового господарства в наявному житловому фонді.

Загальна кількість ліфтів у житлових будинках області складає 1584 одиниці, у тому числі 1220 – у місті Суми, 205 – у місті Шостка, 70 – у місті Охтирка, 52 – у місті Конотоп, 37 – у місті Ромни.

Введення в експлуатацію більшості ліфтів припадає на 1970-1990 роки. Вони є морально застарілими, а обладнання та металоконструкції зазнали фізичного зносу. На сьогодні 722 ліфти (45,5%) відпрацювали граничний термін експлуатації і мають бути зупинені для проведення експертного обстеження та подальшого капітального ремонту, модернізації або заміни.

Головним стратегічним напрямком реформування житлової сфери є запровадження ефективних форм управління житловими будинками шляхом створенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

На сьогодні в області зареєстровано 356 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що становить 12,8% від загальної кількості багатоповерхових будинків (середній по Україні – 21,6%). За рівнем створення ОСББ область посідає 19 місце серед областей України.

Благоустрій.

Одним з основних елементів благоустрою населених пунктів у системі житлово-комунального господарства є вулично-дорожня мережа та розташовані на ній штучні споруди.

Загальна протяжність дорожньої мережі в населених пунктах області становить 11867,9 км (або 60,7 млн. кв. метрів), з них протяжність доріг з твердим покриттям – 5544,7 км (46,7% від загальної протяжності).

З 545 мостів та шляхопроводів, розташованих у містах та селищах області, 11% – мають обмежену несучу спроможність або визнані аварійними.

Щорічне зростання інтенсивності руху транспорту призводить до більш інтенсивного руйнування дорожнього покриття. Через обмеженість коштів у місцевих бюджетах на реконструкцію та ремонт вулично-дорожньої мережі виділяється лише 1-15% коштів від потреби.

Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення в населених пунктах області становить 4017,5 км, з них вулиць і доріг із штучним освітленням – 3731,5 км, що становить 31% від загальної протяжності дорожньої мережі.Загальна кількість світлоточок – 59,3 тис. одиниць, з них енергозберігаючих – 35,4 тис. одиниць. 4.4. Освітня інфраструктура.

Дошкільна освіта.В області нараховується 533 дошкільні навчальні заклади різних типів і

форм власності, з них 514 – функціонує, 19 – з різних причин тимчасово призупинили свою діяльність, але не виключені з державного реєстру. У закладах наявно 32,9 тис. місць і їх відвідують 38,6 тис. дітей (Чернігівська область – 439 закладів на 26,3 тис. місць, які відвідують 30,4 тис. дітей).

Кількість дошкільних навчальних закладів у Сумській області, одиниць

Кількість вихованців у дошкільних навчальних закладах, тис. осіб

Кількість місць у працюючих дошкільних навчальних закладах збільшилась з 27,3 тис. місць у 2009 році до 32,9 тис. місць у 2013 році.

В області спостерігається висока завантаженість дошкільних навчальних закладів, проте у порівнянні з 2009 роком цей показник покращився і становить 114 дітей на 100 місць (по Україні – 119 дітей на 100 місць).

Завантаженість дошкільних навчальних закладів, кількість дітей на 100 місць

480495

505528 533

2009 2010 2011 2012 2013

3334,5

36,4 37,538,6

2009 2010 2011 2012 2013

121125 125 124

114

2009 2010 2011 2012 2013

Показник охоплення дітей віком від 1 до 6 років дошкільними навчальними закладами за останні 5 років зріс на 10 в.п. і становить 75% (по Україні – 59%, Чернігівська область – 57%).

Загальна середня освіта.Для задоволення освітніх потреб населення в області функціонує

544 загальноосвітні навчальні заклади, де навчається 92,3 тис. учнів (Чернігівська область – 625 закладів, у яких навчається 91,3 тис. учнів).

Показник 2009 2010 2011 2012 2013Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, од.

608 592 568 561 544

Кількість учнів, тис. осіб 104,2 98,1 96,7 94 92,3

Показник організованого підвезення учнів сільських шкіл шкільними автобусами до місць навчання та у зворотному напрямку за останні 5 років зріс на 19,8 в.п. і становить 89% (по Україні – 75%, Чернігівська область – 94%).

Поставка сучасної комп’ютерної техніки до загальноосвітніх навчальних закладів забезпечила зменшення кількості учнів на 1 комп’ютер і становить 9 осіб (по Україні – 18 осіб, Чернігівська область – 11 осіб).

Кількість учнів на 1 комп’ютер Доступ загальноосвітніх навчальних закладів до мережі Інтернет, %

Показник доступу загальноосвітніх навчальних закладів до міжнародної інформаційної мережі Інтернет становить 92,8% (по Україні – 79%, Чернігівська область – 100%).

Позашкільна освіта.В області працює 77 позашкільних навчальних закладів системи

Міністерства освіти і науки України, з них 50 позашкільних навчальних закладів та 27 дитячо-юнацьких спортивних шкіл (Чернігівська область – 70 позашкільних навчальних закладів):

у 50 позашкільних навчальних закладах свої навички та вміння розвивають 57676 дітей, що становить 62,5%;

у 27 дитячо-юнацьких спортивних школах навчається 10140 дітей, що становить 11,2%.

У 4373 гуртках, творчих об’єднаннях та секціях додаткову освіту у сфері вільного часу здобувають 67816 дітей та учнівської молоді, що становить 73,5% загальної кількості дітей шкільного віку (середній показник по Україні – 45%, Чернігівська область – 43,1%).

Позашкільні навчальні заклади 100% підключені до мережі Інтернет, проте комп’ютерною технікою забезпечені на 70% від потреби.

19 18

15 11 9

2009 2010 2011 2012 2013

66,3 77,9 84,2 86,4 92,8

2009 2010 2011 2012 2013

Кількість вихованців позашкільних навчальних закладів, осіб

Професійно-технічна освіта.В області освітню діяльність з підготовки кваліфікованих робітників

здійснюють 33 заклади професійно-технічної освіти (3% від загальної кількості ПТНЗ України), з них 6 центрів професійно-технічної освіти, 1 міжрегіональне вище професійне училище, 9 вищих професійних училищ, 11 професійних ліцеїв, 2 професійно-технічні училища, 1 училище соціальної реабілітації, 3 навчальні центри при установах виконання покарань та 1 установа, що здійснює інформаційно-методичний супровід – навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Сумській області.

Контингент учнів і слухачів професійно-технічних навчальних закладів області станом на 01.01.2014 становив 10396 осіб (2009 рік – 13402 особи), що становить 2,6% від загальноукраїнського показника (Чернігівська область – 6819 осіб (1,8%).

Одночасно з професією 6481 особа (62%) отримує повну загальну середню освіту (середньоукраїнський показник – 58%, Чернігівська область –56%).

Державне замовлення на підготовку кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах області формується за 15 напрямками економічної діяльності та 169 професіями (Чернігівська область – 74 професії). Кваліфікацію з 2 і більше професій отримують 8316 учнів (80%) професійно-технічних навчальних закладів. У 2014 році державне замовлення становило 4588 осіб (Чернігівська область – 3639 осіб).

Державне замовленняна підготовку кваліфікованих робітників, осіб

2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік6034 6200 5304 5084 4588

Показник працевлаштування випускників державних закладів про-фесійно-технічної освіти у 2013 році становив:

Сумська область – 79%;Україна – 84%;Чернігівська область – 69%.

Працевлаштування учнів ПТНЗ, осіб

2009 2010 2011 2012 2013

5274 5654 57744459 4403

4167 4297 41003568 3404

Випуск Працевлаштовано

Вища освіта.Система вищої освіти спрямована на задоволення потреб особистості,

ринку освітніх послуг, ринку праці регіону та держави в цілому. Включає підготовку кадрів з вищою освітою за спектром напрямів, спеціальностей та освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра.

Відповідно до стандартів європейського освітньо-наукового простору вищими навчальними закладами активно впроваджуються технології трансферу кредитів та перезарахування результатів, отриманих за кордоном, створюються умови для проведення ґрунтовної науково-дослідної роботи, що дає можливості реалізувати програми короткострокового та довгострокового навчання, отримати «подвійні дипломи», пройти стажування та здобути практичні навички за кордоном.

Система вищої освіти регіону представлена 28 вищими навчальними закладами, з них 5 – ІІІ-ІV рівнів акредитації, 23 – І-ІІ рівнів акредитації.

Науково-педагогічні кадри у ВНЗ Сумської області, осіб

4.5. Охорона здоров’я.

Медичну допомогу населенню області надавав 241 заклад охорони здоров’я та 518 ФАПів. У результаті реорганізації та реструктуризації мережі, кількість лікарняних закладів упродовж останніх років за рахунок перепрофілювання дільничних лікарень у лікарські амбулаторії зменшилась зі 133 у 1998 році до 54 у 2013 році.

Мережа закладів охорони здоров’я

Показник 1998 2008 2010 2012 2013Кількість лікарняних закладів, одиниць 133 71 70 64 54Кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, одиниць

75 142 142 145 165

Кількість лікарняних ліжок – всього, тис. одиниць 11728 10886 10809 10005 9915Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення, одиниць

86,9 91,1 92,4 87 87,7

Основною проблемою галузі є недостатність фінансування (2012 рік – 36% від потреби, 2013 рік – 33%). Найвища фінансова забезпеченість у розрахунку на 1 мешканця спостерігається у Буринському (836,52 гривні), Середино-Будському (811,92 гривні), Тростянецькому (756,43 гривні) районах,

найнижча – у Сумському (533,4 гривні), Краснопільському (593,7 гривні), Білопільському (623 гривні), Конотопському (623,69 гривні) районах.

Загальна захворюваність населення області, як і в державі, має тенденцію до зростання.

У 2013 році кількість зареєстрованих хвороб становить 162123,1 на 100 тис. населення, що на 4,6% більше в порівнянні з 2009 роком, але залишається нижчою на 13%, ніж по Україні. Серед поширення хвороб Сумська область має найнижчий показник порівняно з іншими регіонами України, що належать до однієї з Сумською областю типологією (Вінницька – 210352,8; Кіровоградська – 176043,8; Херсонська – 176641,9; Чернігівська – 200607,8 хвороб на 100 тис. населення), у прикордонних регіонах Російської Федерації коливається від 117110,6 у Курській до 171463,5 хвороб на 100 тис. населення у Бєлгородській областях.

Первинна захворюваність серед населення області збільшилась на 1,2% (з 50432,2 у 2009 році до 51029,1 на 100 тис. населення), проте це менше на 25%, ніж у середньому по Україні, а також залишається найнижчою (від 15% до 31%) порівняно з областями, що відносяться до однієї з Сумською областю ти-пології (Вінницька – 73961,7; Кіровоградська – 60144,9; Херсонська – 60966,4; Чернігівська – 69655,6); у прикордонних областях Російської Федерації цей показник також вищий, ніж у Сумській області (Курська область – 58740,6; Брянська – 84418,8).

Захворюваність та поширеність хвороб, на 100 тис. населення

Протягом останніх 5 років серед населення області спостерігається постійне зростання захворюваності на злоякісні новоутворення. У 2013 році кількість захворювань зросла порівняно з 2009 роком на 11% та становить 414,1 на 100 тис. населення (2009 рік – 373,1), що на 15% більше, ніж по Україні (360,3 на 100 тис. населення). В інших регіонах України, що відносяться до однієї типології з Сумською областю захворюваність на злоякісні новоутворення коливається від 372,4 у Вінницький до 449,6 на 100 тис. населення у Кіровоградський областях. У прикордонних областях Російської Федерації від 393,5 на 100 тис. населення у Бєлгородській до 429,3 у Курській областях.

Захворюваність на злоякісні утворення, на 100 тис. населення

2000 2008 2009 2010 2011 2012 2013Сумська область 360 361,9 373,1 390,6 397,6 409 414,1Україна 325 331,1 331,5 341,2 348,8 357,6 360,3

Проблемним питанням залишається забезпеченість лікарями населення області, що становить 34,4 на 10 тис. населення, з них 23,2% – лікарі пенсійного віку (по Україні – 41,5 на 10 тис. населення та 24,7% відповідно). Як наслідок, високе навантаження на лікарів, які надають первинну медичну допомогу (2003 особи в місті та 2535 – у сільській місцевості при нормативі – 1500 та 1200 відповідно).

Перебуває в критичному стані автомобільний парк служби екстреної медичної допомоги. Зношеність автомобілів складає 62% від їх загальної кількості, капітальному ремонту підлягає 32%, списанню – 30,5% автомобілів. Для забезпечення 100% потреби в автомобільному транспорті, необхідно придбати 88 санітарних автомобілів.

4.6. Культура.

В області функціонує розвинута мережа закладів культури. Мережа установ клубного типу складається з 616 клубів та будинків культури на 160,7 тис. місць, у тому числі у сільській місцевості – 561 заклад на 139 тис. місць. Населення області обслуговує 566 бібліотек з книжковим фондом 7,7 млн. примірників, з них у сільській місцевості – 464 бібліотеки з фондом 4,1 млн. примірників.

Діють Національний заповідник «Глухів», підпорядкований Міністерству культури України, 2 комунальні заповідники: Державний історико-культурний заповідник у місті Путивль та Державний історико-культурний заповідник «Посулля», що розташований на території Роменського та Недригайлівського районів, 12 комунальних музейних закладів та 111 громадських музеїв, в яких зберігається понад 200 тис. одиниць музейного фонду.

З метою естетичного виховання молоді функціонують 35 спеціалізованих початкових мистецьких навчальних закладів, в яких навчаються 7757 учнів. Професійну мистецьку освіту надає Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д. Бортнянського. Також в обласному центрі є 2 обласні театри та філармонія, що розраховані на 1558 місць.

Висновки:

• Сумська область забезпечена розвиненою мережею транспортних комунікацій, проте аеропорт майже не працює, за винятком обслуговування чартерних рейсів та майже 60% доріг потребують проведення капітального ремонту та реконструкції.

• Високий рівень зношення виробничих фондів на підприємствах жит-лово-комунального господарства, висока енергоємність та низька ефектив-ність комунальних систем призводять до втрат води і теплової енергії, незадовільної якості житлово-комунальних послуг, що надаються населенню.

• Незадовільний технічний стан, низькі експлуатаційні якості наявного житлового фонду. Повільні темпи створення ОСББ.

• Мережа дошкільних навчальних закладів не відповідає наявній потребі. Залишається високою завантаженість дошкільних навчальних закладів (114 дітей на 100 місць).

• Проблемним питанням залишається забезпеченість лікарями населення області, що становить 34,4 на 10 тис. населення, з них 23,2% – лікарі пенсійного віку (по Україні – 41,5 на 10 тис. населення та 24,7% відповідно). Як наслідок, високе навантаження на лікарів, які надають первинну медичну допомогу (2003 особи у місті та 2535 – у сільській місцевості при нормативі – 1500 та 1200 відповідно). Критичний стан автомобільного парку служби екстренної медичної допомоги. Зношеність автомобілів складає 62%. Загальна захворюваність населення області має тенденцію до зростання.

• Існуюча мережа закладів культури області відповідає існуючим нормативам забезпечення населення клубними і бібліотечними закладами.

5. ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО.

Для регіонів найбільш узагальнюючим показником розвитку економіки є валовий регіональний продукт (ВРП). Аналіз ВРП області за останні роки свідчить про сталу тенденцію, область за цим показником посідала середні позиції серед регіонів України.

З 2010 року в регіоні відновлено позитивну динаміку до збільшення ВРП після світової кризи 2008-2009 років. У 2012 році в області вироблено ВРП на загальну суму 24933 млн. гривень проти 16210 млн. гривень у 2008 році.

Валовий регіональний продукт Сумської області та його частка у ВВП України

Індекс фізичного обсягу ВРП (у порівнянних цінах) за 2012 рік становив 101,7%, що перевищує загальноукраїнський показник (100,2%) та відповідає 14 місцю серед регіонів України. У розрахунку на одну особу цей показник становить 21722 гривні (18 місце по Україні), що на 2,6% більше порівняно з 2011 роком. Порівняно з 2008 роком ВРП на 1 особу у фактичних цінах збільшився у 1,6 раза.

Найбільший показник ВРП серед регіонів спільної типології має Вінницька область (33024 млн. гривень), потім – Сумська, Чернігівська, Кіровоградська та Херсонська області. У розрахунку на 1 особу регіони розташовані у наступній послідовності: Чернігівська (22096 гривень), Кіровоградська (22082 гривні), Сумська (21722 гривні), Вінницька (20253 гривні), Херсонська (17910 гривень) області. Всі регіони забезпечили приріст ВРП від 0,2% у Херсонській до 4% у Чернігівській областях.

ВРП Курської області (Російська Федерація) перевищує у 2,7 раза показник Сумської області та становить 8358 млн. доларів США (Сумська область – 3120,5 млн. дол. США), аналогічна ситуація і в розрахунку на одну особу (7459,7 дол. США в Курській області проти 2718,6 дол. США у Сумській області).

Серед регіонів, що відносяться до однієї з Сумською областю типології, у 2012 році найбільшу частку має Вінницька область (2,3%), Чернігівська, Кіровоградська та Херсонська – нижчу (відповідно 1,6%, 1,5%, 1,3%). Аналогічний показник Сумської області є практично не змінним та коливається у межах від 1,7% до 1,8%.

Структура валової доданої вартості (ВДВ), що є основою ВРП, за останні роки зазнала змін. Суттєво знизилась частка промисловості (з 39,4% у 2008 році до 29,5% у 2011 році за рахунок скорочення частки добувної та переробної промисловості) та збільшилась питома вага сфери послуг (з 47,3% до 55,4%), частка сільського господарства залишилась майже незмінною.

Структура ВДВ, %

Вид економічної діяльності 2006 2007 2008 2009 2010 2011Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

14,8 14,3 13,3 13,9 13,4 15,1

Промисловість 41,4 41,1 39,4 33 31,8 29,5 добувна промисловість 14,1 14,3 15,4 9,4 10,9 9,5 переробна промисловість 24,7 24,3 21,7 20,7 17,4 16,4 виробництво та розподілення електро-

енергії, газу та води2,6 2,5 2,3 2,9 3,5 3,6

Будівництво 3,5 3,7 2,6 2 2,1 2Діяльність транспорту та зв'язку 8,4 7,0 7 10,2 10,1 10,2Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

5,4 6,4 6,4 7,6 6,5 6,6

Освіта 6,8 6,5 6,6 7,4 7,5 6,9Інше 19,7 21 24,7 25,9 28,6 29,7

5.1. Промисловий потенціал.

Промисловість є основою економіки і важливою сферою зайнятості населення (кожен третій працівник зайнятий у промисловості) та бюджетоутворюючою галуззю області (державний бюджет – понад 85%, місцевий бюджет – 30%).

За промисловим потенціалом регіон відноситься до середньої групи областей України. За часткою обсягу реалізованої продукції (2%) у 2013 році область займає 14 місце.

У розрізі видів економічної діяльності основу промисловості області становить добувна промисловість та розроблення кар’єрів (26,1%), машинобудування (крім ремонту та монтажу машин і устаткування) (20,6%), виробництво харчових продуктів та напоїв (20,1%), хімічних речовин та хімічної продукції (9,2%).

За підсумками 2013 року за показником обсягу реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу населення область займає 10 місце серед регіонів України.

Структура промислового виробництва області за 2013 рік, %

Серед регіонів областей України з близьким потенціалом (Вінницька, Кіровоградська, Херсонська, Чернігівська області) Сумська область займає лідируючу позицію.

Порівняльна характеристика регіонів за показником обсягу реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у розрахунку на 1 особу

Назва областіОбсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг)

у розрахунку на 1 особу, гривень2009 2010 2011 2012 2013

Сумська область 9602,6 11955,7 15626,9 18016,2 19456,3Вінницька область 7298,1 9224,6 10778,9 12134,2 13940,7Кіровоградська область 6518,5 7805,1 9433,6 12328,7 14399,3Херсонська область 6485 7096,6 8295,6 9310,5 10018Чернігівська область 8506,8 10423,4 11893,9 13003,7 13043,9

Промисловий комплекс області має ряд переваг.• Спроможність підприємств виготовляти продукцію кінцевого спожи-

вання та її досить високий рівень конкурентоспроможності.• Значні обсяги покладів корисних копалин, що є сировиною для низки

виробництв, серед яких найбільш важливе значення має паливно-енергетична сировина (нафта, природний газ, торф).

Крім того, в області є поклади крейди, кварцитів, гіпсу, вапняку, скляних та будівельних пісків, вогнетривких та тугоплавких глин, мінеральних фарб, каменю. Регіон має достатні запаси лісосировинних ресурсів.

Зазначені корисні копалини та природні ресурси є основою для розвитку добувної промисловості, виробництва неметалевої мінеральної продукції, дерево-оброблення. Значний потенціал сільського господарства створює перспективи для розвитку харчової промисловості.

Ефективне використання місцевих ресурсів є важливим фактором розвитку промисловості області.

• У 2013 році чисельність фахівців, які виконували наукові та науково-технічні роботи, становила 1780 осіб, з них 16 осіб мають науковий ступінь доктора наук, 94 особи – кандидата наук.

• Наявність провідного класичного вищого учбового закладу України – Сумського державного університету, що веде підготовку фахівців за 33 спеціаль-ностями, що мають високий попит на ринку праці.

Поряд з цим галузь промисловості регіону має ряд слабких сторін.• Незадовільна структура реалізованої промислової продукції – до 40%

загального обсягу реалізованої продукції припадає на галузі, що виробляють сировинну продукцію та енергетичні ресурси, тобто продукцію проміжного, а не кінцевого споживання, що має низьку ефективність щодо створення валової доданої вартості.

• 50% обсягу реалізованої промислової продукції формують лише 4 підприємства області (ПАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», ПАТ «Сумихімпром», НГВУ «Охриканафтогаз», ПАТ «Монделіс Україна»).

• Основний промисловий потенціал сконцентровано у містах Суми, Охтирка, Шостка, Конотоп, Ромни, Тростянецькому, Охтирському, Роменському районах. Підприємствам обласного центру належить понад 40% обсягу реалізо-ваної промислової продукції, тоді як з 18 районів області у 13 районах обсяг реалізованої промислової продукції становить менше 1% від загальнообласного показника, у 4 районах промислове виробництво представлене одним підприємством, у Великописарівському районі промислові підприємства відсутні (дані наведено без урахування підприємств малого бізнесу).

• Існує надмірна експортна орієнтація провідних галузей промисловості (частка експортних поставок у загальному обсязі реалізованої продукції машинобудування становить понад 80%, хімічної промисловості – 60%). Зазначена ситуація призводить до достатньо високої залежності галузей від кон’юнктури зовнішнього ринку, що є значним ризиком для стабільного розвитку, особливо в умовах фінансово-економічних криз.

• Рівень фізичного зносу основних фондів перевищив 60%. Запровадження нових технологій здійснюється досить повільно. У 2013 році інноваційну активність виявили 14% промислових підприємств, тоді як у розвинутих країнах зазначений показник становить до 70%.

5.2. Інвестиційні ресурси.

Капітальні інвестиції.

Спостерігається тенденція до зменшення обсягів капітальних інвестицій, освоєних підприємствами та організаціями області. За підсумками 2013 року за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 2721,3 млн. гривень капітальних інвестицій (23 місце по Україні). Індекс капітальних інвестицій проти 2013 року склав 90,1% (у порівняних цінах). Серед регіонів України, що належать до

однієї з Сумською областю типології, за показником питомої ваги обсягів освоєних капітальних інвестицій у 2013 році область займає передостаннє місце (1%), випереджаючи лише Херсонську область (0,8%);

Найбільший обсяг капітальних інвестицій, залучених в економіку регіону протягом 2013 року, займають інвестиції в промисловість (38%) та сільське, лісове, рибне господарство (25%).

Структура капітальних інвестицій за видами економічної діяльності, %

Слід відмітити, що порівняно з 2010 роком спостерігається суттєве зростання питомої ваги капітальних інвестицій, освоєних у галузі сільського, лісового та рибного господарства – на 9 в.п. (з 16% у 2010 році до 25% у 2013 році) та промисловості – на 6 в.п. (з 32% до 38%).

Джерела фінансування капітальних інвестицій, %

2010 2011 2012 2013 2013 рікВласні кошти підприємств

55,2 66,8 58,8 67,2

Кошти місцевих бюджетів

6,9 4,9 5,8 4,5

Кошти державного бюджету

8,2 6,8 4,1 1,6

Кошти населення 19,8 12,8 20,2 16,2

Кошти іноземних інвесторів

2,1 2,1

Кредити, позики 5,7 4,7 8,1 9,1

Інші джерела 2,1 1,9 3 1,4

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій протягом останніх років залишаються власні кошти підприємств та кошти населення (за підсумками 2013 року їх питома вага в загальному обсязі капітальних інвестицій становить 67,2% та 16,2% відповідно).

Слід відмітити, що в структурі капітальних інвестицій спостерігається тенденція до зростання обсягів кредитів банків та інших позик. За 2010-2013 роки їх частка зросла з 5,7% до 9,1%. Основним напрямком вкладення коштів населення у 2013 році є житлове будівництво.

Коштидержавногобюджету;1,6%

Коштимісцевихбюджетів;

4,5%

Власнікоштипідприємств,організацій;67,2%

Кредитибанків,позики;

9,1%

Коштинаселення;---16,2%

Інші;1,4%

Найбільше падіння обсягів житлового будівництва в області спосте-рігалось у 2009 році, що спричинено наслідками фінансово-економічної кризи.

Хоча у 2010 році з’явилась позитивна тенденція до зростання обсягів будівництва та було досягнуто показники докризового періоду, але 2013 рік знову характеризувався негативною динамікою – обсяг уведеного в експлуатацію житла знизився порівняно з 2012 роком на 27,2% і склав 142,6 тис. кв. метрів загальної площі житла.

Протягом 2013 року зростання обсягу введеного в експлуатацію житла спостерігалось лише в містах Конотоп (на 53,1% більше проти 2012 року), Шостка (на 36,1%), Глухівському (у 5,1 раза більше), Лебединському (на 53,7%), Шосткинському (на 53,5%), Краснопільському (на 35,4%) районах.

Обсяг уведеного в експлуатацію житла, тис. кв. метрів

Протягом 2009-2013 років поступове нарощування обсягів уведення житла в експлуатацію спостерігалось лише у Краснопільському районі (за підсумками 2013 року цей показник зріс порівняно з 2009 роком у 4,6 раза).

У ситуації, що склалася на цей час в галузі житлового будівництва, серед регіонів України, що належать до однієї з Сумською областю типології (Вінницька, Кіровоградська, Херсонська, Чернігівська області), за темпами введення в експлуатацію загальної площі житла у 2013 році регіон займає останнє місце (72,8% проти 109,3%, 84,2%, 107,9%, 99,7% відповідно).

Іноземні інвестиції.

За підсумками 2013 року за показником темпу зростання (зменшення) обсягу прямих іноземних інвестицій область посіла 9 місце по Україні (110,5% до обсягів 2012 року), показником обсягу прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одиницю населення – 15 місце (376,1 дол. США).

Серед регіонів України, що належать до однієї з Сумською областю типології, за показником обсягу залучених протягом 2013 року іноземних інвестицій область займає перше місце, значно випереджаючи Херсонську область (279,4 млн. дол. США).

При цьому питома вага області в загальному обсязі залучених іноземних інвестицій по Україні склала 0,7% проти відповідного показнику Чернігівської області – 0,2%, Кіровоградської – 0,3%, Вінницької та Херсонської – по 0,5%.

Обсяг прямих іноземних інвестицій за регіонами, що належать до однієї типології, млн. дол. США

Порівняльна характеристика регіонів за показником обсягу залучених іноземних інвестицій у розрахунку на 1 особу

Назва областіОбсяг залучених іноземних інвестицій у розрахунку

на 1 особу, дол. США2009 2010 2011 2012 2013

Сумська область 207,1 308,8 313,3 337,4 376,1Вінницька область 112 125,3 138,9 152,9 172,5Кіровоградська область 81,3 64,5 72,4 104,5 153,1Херсонська область 180,3 186,7 190,4 233 260,2Чернігівська область 80,2 86,7 93 97,7 120,9

На кінець 2013 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області, склав 427,2 млн. дол. США. При цьому за останні 4 роки іноземні інвестори вклали майже 200 млн. дол. США, що становить 50% сукупного іноземного капіталу, залученого за весь період інвестування в регіон. Обсяг залучених іноземних інвестицій на 1 особу протягом останніх років зберігає тенденцію до зростання.

Серед видів економічної діяльності найпривабливішими для іноземних інвестицій залишаються:

промисловість, частка якої у структурі прямих іноземних інвестицій області хоча і зменшилась з 82,1% у 2009 році до 72,7% у 2013 році, але залишається найбільшою;

оптова торгівля, ремонт автотранспортних засобів (7,2% у 2013 році проти 5,5% у 2009 році);

операції з нерухомим майном (6% у 2013 році проти 2,7% у 2009 році).

Частка залучених іноземних інвестицій в сільське господарство регіону за останні 5 років скоротилась у понад 3 рази (з 7,3% у 2009 році до 2,3% у 2013 році).

Структура прямих іноземних інвестицій в область за видами економічної діяльності, %

У 2013 році іноземні кошти надійшли в область із 40 країн світу. Порівняно з попередніми роками зазначений показник залишається майже незмінним (2009 рік – 39 країн, 2010 рік – 43, 2011 рік – 39, 2012 рік – 38).

До основних країн-інвесторів, на які припадає понад 84,1% загального обсягу іноземного капіталу, входять Кіпр (253,3 млн. дол. США), Нідерланди (46,7 млн. дол. США), Велика Британія (26,6 млн. дол. США), Вірґінські Острови (Британські) (18,3 млн. дол. США), Франція (14,5 млн. дол. США).

Протягом останніх років абсолютним лідером з унесення капіталу в економіку регіону залишається Кіпр.

У регіональному розрізі в області провідні місця за обсягами прямих іноземних інвестицій займають міста Суми (309,7 млн. дол. США, що становить 72,5% від загального обсягу) та Шостка (40,5 млн. дол. США, 9,5%).

5.3. Підприємництво.

Протягом останніх років незмінною залишається тенденція до зростання частки малих підприємств в їх загальній кількості. У 2012 році цей показник досяг рівня 92,5% (2010 рік – 91,9%, 2011 рік – 92,3%). Традиційно більшість малих підприємств зосереджено в торгівлі (28,4%), сільському, лісовому та рибному господарстві (18%) та промисловості (13,6%).

Незважаючи на значне переважання торговельних підприємств в сфері малого бізнесу, їх питома вага в загальній кількості підприємств скоротилась на 0,9 в.п., натомість частка промислових підприємств та підприємств сільського, лісового та рибного господарства зросла (відповідно на 0,9 в.п. та на 0,6 в.п.). Найсуттєвіше підвищення цього показника відмічалося в галузі операцій з нерухомим майном (+1,2 в.п.).

Кількість підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності та малих підприємств у містах та районах області у 2012 році, одиниць

Спостерігається значна диференціація показника кількості малих підприємств. Цілком закономірним є його значне переважання в обласному центрі (2598 підприємств). Висока концентрація малих підприємств відмічається в містах Конотоп (274), Шостка (247), Ромни (190), Сумському та Буринському районах (201 та 121 підприємство відповідно). У Глухівському та Середино-Будському районах цей показник найменший (по 35 підприємств).

Усього у сфері малого бізнесу задіяно більше чверті працюючих у регіоні, проте за останні роки цей показник скоротився на 2,5 в.п.

Частка зайнятих на малих підприємствах працівників від загальної кількості працюючих, %

Підприємствами малого бізнесу у 2012 році реалізовано продукції (товарів, послуг) на суму 8042,4 млн. гривень (21,9% загального обсягу реалізованої промислової продукції по області), що перевищує середньо-український показник на 6 в.п. Серед регіонів, обраних для порівняння, найбільший внесок мали підприємства Херсонської (40,9%), Вінницької (29%), Кіровоградської (27,6%), Чернігівської (23,1%) областей.

Але цей показник не є однозначним критерієм оцінки стану розвитку малих підприємств, оскільки малий бізнес не в змозі конкурувати з великими промисловими концернами та фінансовими корпораціями.

Структурна характеристика обсягу реалізованої продукції за критерієм розміру підприємств, %

Найбільші внески малих підприємств в загальні обсяги реалізованої продукції області здійснили малі підприємства Буринського (74,5% загального обсягу реалізації по району), Великописарівського (55,6%), Охтирського (49,2%), Середино-Будського (38,9%), Сумського (35,1%) районів та міста Глухів (48,1%), тобто фактично ті територіальні одиниці, де майже відсутній великий та середній бізнес.

Частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) в розрізі міст та районів, %

У галузевій структурі загального обсягу реалізації по малих підприємствах найвищу питому вагу мали підприємства оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (51,2%), де зосереджено найбільшу кількість малих підприємств області. У галузях, що потребують значних капітало-

вкладень (сільському, лісовому та рибному господарстві, промисловості, будівництві) цей показник значно менший (відповідно 17,8%, 13,5% та 7,2%).

Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного на-селення у середньому по регіону становила 44 підприємства (по Україні – 75). За зазначеним показником область посіла 22 місце.

У 2012 році на малих підприємствах регіону працювало 27,2% всіх найманих працівників області (по Україні – 25,7%), що є найнижчим показником серед областей обраних для порівняння – Вінницька (32,2%), Чернігівська (32,5%), Кіровоградська (35,6%), Херсонська (38%). Порівняльний аналіз з іншими регіонами України свідчить, що в області у структурній характеристиці найманих працівників значну частину (22,3%) займає великий бізнес.

Структурна характеристика зайнятості найманих працівників за критерієм розміру підприємства

Сумська область за показником продуктивності праці на малих підприємствах посідає 17 місце серед регіонів України.

Поміж областей, обраних для порівняння за продуктивністю праці на великих підприємствах, регіон поступається підприємствам Чернігівської та Кіровоградської областей, на малих підприємствах – випереджає лише Чернігівську область, а на середніх підприємствах – займає останнє місце.

Відношення обсягу реалізованої продукції до кількості найманих працівників, тис. гривень на одного найманого працівника

Станом на 01.01.2014 в області зареєстровано 58,4 тис. суб’єктів малого підприємництва, що на 2,3 тис. суб’єктів більше порівняно з аналогічною датою минулого року (+4,7%), з них підприємців – фізичних осіб – 53,4 тис. одиниць (+2,3 тис. одиниць), малих підприємств – 5 тис. одиниць (+20 одиниць).

Кількість зайнятих працівників у малому та середньому бізнесі за минулий рік не змінилась і становить 170 тис. осіб.

5.4. Споживчий ринок.

Відбувається поступовий процес формування ефективної торговельної інфраструктури. Станом на 01.01.2014 торговельну діяльність в області здійснювали 8126 об’єктів торгівлі усіх форм власності, з них 79,2% магазини, 10,5% кіоски та палатки, 10,3% заклади ресторанного господарства. Порівняно з 2009 роком торговельна мережа збільшилася на 531 одиницю (+7%).

Торговельну діяльність підприємств-юридичних осіб здійснювали 1346 об’єктів торгівлі (17% від загальної кількості), що порівняно з 2013 роком менше на 69 одиниць (-4,9%). Це відбулось внаслідок ліквідації, часткового призупинення діяльності та перереєстрації їх на фізичних осіб.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб області має позитивну динаміку. Так, у 2010 році роздрібний товарооборот становив 3,9 млрд. гривень, а у 2013 році збільшився до 6 млрд. гривень.

Серед міст обласного підпорядкування найбільший обсяг роздрібного товарообороту має місто Суми (3323,8 млн. гривень), що становить переважну частку обсягів роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб, а найменший показник – місто Глухів (81,1 млн. гривень).

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб у розрізі міст та районів області, млн. гривень

Серед районів області обсяг роздрібного товарообороту підприємств-юридичних осіб коливається від 7,8 млн. гривень (Середино-Будський район) до 131,8 млн. гривень (Сумський район), що обумовлено різною чисельністю населення та географічним розташуванням відносно обласного центру.

Сумська область серед регіонів, що належать до однієї типології (за 2013 рік)

Назва області

Кількість об’єктів підприємств-

юридичних осіб, одиниць

Роздрібний товарооборот

підприємств на 1 особу, гривень

Забезпеченість населення області торговою

площею, кв. метрів на 10 тис. осіб

Сумська область 1346 5293,4 1514Вінницька область 2149 5396 1435Кіровоградська область 1508 6589 1556Чернігівська область 1615 6334 1725Херсонська область 1295 7234 1954

Забезпеченість населення області загальною торговельною площею та місцями в об’єктах ресторанного господарства

Назва показника 2009 2010 2011 2012 2013 Забезпеченість населення загаль-ною торговою площею підприємств-юридичних та фізичних осіб у 2013 році становила 447 кв. метрів на 1 тис. осіб, що значно перевищує норматив (329 кв. метрів на 1 тис. осіб). Спостерігається висока забезпеченість населення області місцями в закладах ресторанного господарства (наявно 34867 місць; норматив 30763 місця).

Забезпеченість населення загальною

торговельною площею

(кв. м на 1 тис. осіб)

374 393 417 436 447

Забезпеченість населення місцями

в об’єктах ресторанного господарства

(кв. м на 1 тис. осіб)

76 77 78 80 81

Забезпеченість населення області торговими площамипідприємств - юридичних осіб (кв. метрів) та місцями в об’єктах

ресторанного господарства (одиниць) на 10 тис. осіб

За показником динаміки забезпеченості населення торговими площами зберігається позитивна тенденція. За 2013 рік цей показник збільшився на 2,5% проти 2012 року і становив 1514 кв. метрів на 10 тис. осіб (21 місце по Україні).

Протягом 2009-2011 років спостерігалося зменшення забезпеченості населення місцями в об’єктах ресторанного господарства, внаслідок зміни їх організаційно-правової форми. За 2013 рік цей показник збільшився на 0,2% проти 2012 року і на теперішній час залишається найвищим по Україні.

Сумська область серед регіонів, що належать до однієї типології, та інших країн

Назва області

Індекс споживчих цін на товари та послуги

(до грудня попереднього року), %2009 2010 2011 2012 2013

Україна 112,3 109,1 104,6 99,8 100,5Сумська область 110,8 108,9 103,6 98,8 99,5Вінницька область 111,2 107 102,8 99 99,7Кіровоградська область 109,7 108,5 103,7 98,8 100,1Чернігівська область 112,7 109,5 103,6 98,8 99,4Херсонська область 112,6 110,6 104,5 99,4 100,5Бєлгородська область (Російська Федерація) 108,9 109 105,5 106,2 106,2Брянська область (Російська Федерація) 110,6 110,6 105,8 107,5 107,2Курська область (Російська Федерація) 110,9 109,5 105,5 105,8 105,9

Динаміка інфляційних процесів в області, по Україні та суміжних з областю регіонів Російської Федерації свідчить про збільшення темпів інфляції у 2006 - 2008 роках, тоді як з 2009 року починається їх уповільнення.

Показник інфляції в Сумській області, починаючи з 2007 року, є нижчим від середнього показника по Україні, а з 2012 року є нижчим від показників серед регіонів, що належать до однієї з Сумською областю типології.

Сумщина працює на те, щоб стати регіоном з розвинутою інфраструктурою споживчого ринку та високим рівнем якісного торговельного обслуговування населення, що здійснюватиметься за рахунок максимального задоволення потреб споживачів у якісних товарах та послугах, забезпеченні стабільного функціонування споживчого ринку.

5.5. Зовнішньоекономічна діяльність.

Зовнішньоекономічна діяльність в регіоні характеризується зниженням попиту на міжнародних ринках основної експортної продукції області, що зумовлено, у першу чергу, несприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках. Крім цього, умови торгівлі додатково погіршились внаслідок застосування протекціоністських заходів у країнах-торговельних партнерах області, особливо в Російській Федерації.

У результаті цього в 2013 році спостерігалось зниження показників, що порушило тенденцію до зростання зовнішньої торгівлі в попередні роки.

Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг, млн. дол. США

0400800

1200160020002400

2009 2010 2011 2012 2013

1195,6 1325,5

1960,5 19381725,9

738,5 790,51060,7 1184,5 980,1

457,2 535899,8 753,5 745,7

Зовнішньоторговельний оборот

Експорт

Імпорт

За підсумками 2013 року за темпом зростання (зменшення) обсягу експорту товарів область займає 23 місце по Україні, за коефіцієнтом покриття експортом імпорту – 11.

Динаміка експорту та імпорту товарів, млн. дол. США

Порівняно з регіонами, що належать до однієї з Сумською областю типології, за показником темпу зростання (зменшення) обсягу експорту товарів у 2013 році область посідає останнє місце, проте за показниками частки регіону в загальному обсязі експорту по Україні – перше місце, імпорту – ділить перше місце з Чернігівською областю.

Порівняльна характеристика регіонів, що належать до однієї типології, за 2013 рік

Назва областіТемп зростання

(зменшення) експорту товарів, %

Питома вага регіону в загальному обсязі експорту товарів, %

Питома вага регіону в загальному обсязі імпорту товарів, %

Сумська область 82,4 1,5 0,8Вінницька область 104,1 1,1 0,6Кіровоградська область 136 1,4 0,3Херсонська область 112,4 0,6 0,4Чернігівська область 102,4 0,9 0,8

За підсумками 2013 року показники зовнішньої торгівлі товарами області майже відповідають рівню Брянської області Російської Федерації, зовнішньоторговельний оборот якої склав 1594,7 млн. дол. США.

У загальному обсязі експорту товарів у 2013 році порівняно з 2009 роком суттєво зросла частка відвантажень продуктів рослинного походження (з 1,9% до 6,1%), готових харчових продуктів (з 8,1% до 16%), продукції хімічної промисловості (з 8,8% до 12,6%). Поряд з цим зменшилась частка машинного обладнання (з 63,8% до 45,5%).

У структурі імпорту товарів, навпаки, спостерігається зменшення частки постачання продуктів рослинного (з 8,4% до 5,4%) та тваринного (з 5,5% до 1,4%) походження, готових харчових продуктів (з 36,2% до 29,6%) та збільшення частки мінеральної продукції (з 1,6% до 7,8%), продукції хімічної промисловості (з 7,2% до 10,6%), машинобудування (з 13,6% до 15,9%), транспортних засобів (з 1,5% до 3,3%).

Позитивною тенденцією зовнішньої торгівлі області залишається висока питома вага експортованої продукції з високим ступенем переробки та спрямованість на експорт готових виробів і високотехнологічної продукції.

Спостерігається переорієнтування експорту товаровиробників області з ринків країн СНД, у тому числі Російської Федерації, на ринки Європейського Союзу, частка яких постійно зростає.

Питома вага країн СНД, у тому числі Російської Федерації, та країн ЄС в експорті товарів області, %

Протягом останніх років у регіоні сформувалась тенденція до збільшення обсягів експорту та імпорту послуг.

Динаміка експорту та імпорту послуг, млн. дол. США

За підсумками 2013 року в структурі експорту послуг значно зросли послуги з будівництва, ремонту та технічного обслуговування, у структурі імпорту – знизились показники ділових та транспортних послуг.

Сальдо зовнішньої торгівлі для категорії товарів у 2009-2013 роках є незмінно позитивним, водночас, у сфері послуг – постійно від’ємним.

Сальдо зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами, млн. дол. США

281,3 255,5

160,9

431

234,4

323

276,6

203,3

443,3

256,9

-41,6 -21,1 -42,4 -12,3 -22,5-1000

100200300400500

2009 2010 2011 2012 2013

Товари та послуги

Товари

Послуги

5.6. Центри розвитку регіону та значення міста Суми для області в економічному вимірі.

Виходячи з результатів аналізу пріоритетних напрямків, існуючого природно-ресурсного, людського потенціалів області, можна виділити основні центри розвитку регіону:

• територія з пріоритетним розвитком метрополітарних видів діяльності (фінанси, наука, виставкова діяльність, високотехнологічні види промисловості, туризм тощо) – місто Суми, Сумський район;

• територія з пріоритетним розвитком рекреації, історичного, культурно-пізнавального туризму з супутніми обслуговуючими видами виробництв та еко-туризму, оздоровчого туризму на базі існуючого рекреаційного потенціалу – місто Глухів, Глухівський, Путивльський райони;

• територія з пріоритетним розвитком середньо- та в окремих випадках високотехнологічних галузей промисловості (машинобудування, виробництво будівельних матеріалів на базі місцевої сировини, легкої та харчової промисловості) – місто Конотоп, Конотопський район;

• територія з пріоритетним розвитком логістичних центрів, складування, доробки та сортування вантажів – Кролевецький та Глухівський райони (уздовж міжнародної автомагістралі Київ − Москва по території області), Конотопський, Білопільський, Сумський, Тростянецький райони (уздовж залізниці);

• територія із значним природно-заповідним, оздоровчо-рекреаційним, туристичним потенціалом – Лебединський, Охтирський, Роменський, Конотопський райони, водночас з високим потенціалом відродження торф’яної промисловості за рахунок наявної сировини: північна частина області (Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський райони);

• територія з пріоритетним розвитком середньо- та високотехнологічних галузей промисловості із науковими виробництвами на базі індустріального парку (машинобудування, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, розвиток харчової промисловості) – місто Шостка, Шосткинський, Тростянецький райони;

• територія з пріоритетним розвитком агропромислового комплексу на основі товарного сільського господарства – Буринський, Липоводолинський, Великописарівський райони.

• територія з пріоритетним розвитком середньотехнологічних галузей промисловості на базі переробки місцевої мінеральної сировини, нові центри зростання промислового потенціалу (будівельна індустрія, виробництво сільськогосподарської техніки, харчова промисловість) – місто Суми, Білопільський, Роменський, Охтирський райони;

• територія з пріоритетним розвитком сільського господарства приміського типу (вирощування овочів, птахівництво) для обслуговування промислових центрів – райони, що рівномірно розміщені майже по всій центральній частині області;

• територія з пріоритетним розвитком видобувної промисловості (газ, нафта) – Охтирський, Липоводолинський, Роменський райони.

Велику роль у розвитку Сумської області відіграє її обласний центр місто Суми. У місті зосереджено левову частку економічного, культурного, наукового та освітнього потенціалів. Значення міста Суми в структурі економіки області важко переоцінити. Лише частковим свідченням цього є дані порівняльного аналізу.

Місце міста Суми у соціально-економічному житті області, %

Кількість населення міста Суми складає майже четверту частину від населення області, проте місто поглинає майже три чверті прямих іноземних інвестицій, третина інвестицій надходить в основний капітал. На промисловий потенціал міста вказує великий обсяг реалізованої продукції підприємствами (понад 40% у структурі промисловості області). Понад половини всього роздрібного товарообороту по області також припадає на місто Суми. Беручи

до уваги значимість міста в економічній системі області, місто Суми можна розглядати як незалежну систему, що вдосконалюється та розвивається.

територія з пріоритетним розвитком метрополітарних видів діяльності територія з пріоритетним розвитком рекреації, історико-культурно-пізнавального туризму та екотуризму, оздоровчого туризму на базі існуючого рекреаційного потенціалутериторія з пріоритетним розвитком середньо- та в окремих випадках високотехнологічних галузей промисловості

територія з пріоритетним розвитком логістичних центрів, складування, доробки та сортування вантажів

територія із значним природно-заповідним, оздоровчо-рекреаційним, туристичним потенціалом, водночас з високим потенціалом відродження торф’яної промисловості за рахунок наявної сировинитериторія з пріоритетним розвитком середньо- та високотехнологічних галузей промисловості із науковими виробництвами на базі індустріального парку (машинобудування, хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, розвиток харчової промисловості)територія з пріоритетним розвитком агропромислового комплексу на основі товарного сільського господарстватериторія з пріоритетним розвитком середньотехнологічних галузей промисловості на базі переробки місцевої мінеральної сировинитериторія з пріоритетним розвитком сільського господарства приміського типу для обслуговування промислових центрівтериторія з пріоритетним розвитком видобувної промисловості (газ, нафта)

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Території пріоритетного розвитку Сумської області

5.7. Економіка Сумської області у міжнародному вимірі: порівняльний аспект.

Аналіз ВРП Сумської, Курської та Брянської областей свідчить, що регіони Російської Федерації за рівнем розвитку економіки значно випереджають Сумську область. Обсяг ВРП Сумської області більше, ніж у 2 рази менше, ніж у Курській та Брянській областях, аналогічна ситуація і в розрахунку цього показника на 1 особу.

ВРП, млн. дол. США

ВРП у розрахунку на 1 особу, дол. США

За загальним обсягом залучених іноземних інвестицій в економіку регіонів Сумська область перевищує показник Брянської області майже у 4 рази, залучений іноземний капітал якої складає 113,2 млн. дол. США.

Загальний обсяг іноземних інвестицій, млн. дол. США

Середньомісячна заробітна плата,дол. США

Назва області 2013 рікСумська область 338,2Курська область 648,8Брянська область 579,7

Середньомісячна заро-бітна плата 1 працівника в Сумській області за підсум-ками 2013 року є найнижчою серед обраних областей РФ

Висновки:

• За промисловим потенціалом Сумська область відноситься до середньої групи областей України з достатньо розвиненим науково-технічним потенціалом. Разом з цим спостерігається низький технологічний стан промислового виробництва.

• Промислові підприємства розміщені на території області досить нерівномірно. Поглиблюється внутрішньорегіональна диференціація економічного розвитку з недостатньою орієнтованістю промисловості на забезпечення потреб внутрішнього ринку.

• Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій протягом останніх років залишаються власні кошти підприємств та кошти населення. Разом з цим основним напрямком вкладення коштів населення у 2013 році є житлове будівництво.

• Інвестиційний клімат у регіоні залишається сприятливим для іноземних інвесторів, про що свідчить, зокрема, збереження тенденції до збільшення обсягу залучених іноземних коштів в область, хоча і меншими темпами, ніж у попередні роки.

• У зовнішньоторговельному обороті регіону спостерігається тенденція зменшення частки експорту товарів (з 64,7% у 2009 році до 58,1% у 2013 році) при одночасному збільшенні частки імпорту (з 35,3% до 41,9%). На динаміку показників зовнішньої торгівлі області вплинуло погіршення економічної ситуації в більшості країн світу та в Україні, що, у свою чергу, призвело до уповільнення нарощення обсягів експорту та імпорту товарів.

• У сфері споживчого ринку позитивним є те, що по області протягом 2 останніх років досягнуто дефляції (відповідно -1,2% та -0,5%), при тому, що по Україні зафіксовано дефляцію лише у 2012 році (-0,2%).

• З огляду на проведений аналіз сфери малого підприємництва закономір-ним є висновок, що скорочення чисельності працівників на одному підприємстві з 8 осіб до 7 осіб, зайнятих у сфері малого бізнесу, свідчить про тенденцію до зменшення розміру підприємств. Найбільшою продуктивністю володіють працівники великих підприємств, натомість середні та малі підприємства знаходяться на одному рівні. Також слід відзначити, що у 2013 році до місцевих бюджетів області надійшло 132,4 млн. гривень від сплати єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, що порівняно з 2012 роком більше на 33,2%

6. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА СІЛЬСЬКІ ТЕРИТОРІЇ.

Сільськогосподарський комплекс області налічує 371 сільськогосподарське підприємство різних форм власності та господарювання, 817 фермерських господарств, а також понад 40 кооперативів та 138,1 тис. особистих селянських господарств.

Основна спеціалізація галузі рослинництва регіону – вирощування зернових та технічних культур, тваринництва – виробництво молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней.

Питома вага сільського господарства області в обсягах загальноукраїнського виробництва

Вид сільсько-господарської продукції

Питома вага у загальному виробництві по Україні, %2009 рік 2013 рік

Зерно 4,4 5,7Соняшник 1,5 3,8Картопля 5 4,9

Овочі 2,3 1,9М’ясо 2,2 2

Молоко 3,9 3,7Яйця 1,7 2,2

Протягом останніх років аграрна галузь регіону демонструє стабільний розвиток. Якщо у 2007 році частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у загальному обсязі валової доданої вартості усіх галузей економіки області становила 14,3%, то у 2011 році – 15,1% (по Україні – 9,5%).

Порівняльна характеристика регіонів за показником питомої ваги сільського господарства

у загальному обсязі валової доданої вартості

Назва областіЧастка сільського господарства

у загальному обсязі валової доданої вартості усіх галузей економіки за 2011 рік, %

Сумська область 15,1Вінницька область 23,6Кіровоградська область 25,1Херсонська область 27,3Харківська область 9,1Полтавська область 14,4Чернігівська область 19,7Курська область (Російська Федерація) 13,1Бєлгородська область (Російська Федерація) 17,1

У всіх категоріях господарств області щорічно виробляється від 8 млрд. гривень до 9,5 млрд. гривень валової продукції сільського господарства, що становить близько 3,7% від загального обсягу виробництва по Україні.

Виробництво валової продукції сільського господарства, млн. гривень

За останні 3 роки темпи виробництва валової продукції сільського господарства в області не знижувались нижче стовідсоткової відмітки.

За попередніми даними, у 2013 році обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств збільшився порівняно з минулим роком на 15,5%. При цьому приросту досягнуто як в галузі рослин-ництва (+19,3%), так і тваринництва (+3,9%).

Структура валової продукції сільського господарства за 2013 рік

Рослинництво – 77,6% Тваринництво – 22,4%

У загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства збільшується частка сільськогосподарських підприємств (у 2013 році зазначений показник склав 65,2% проти 52,9% у 2009 році).

Питома вага районів у загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства коливається в межах від 0,6% (Ямпільський район) до 11,7% (Роменський район).

Питома вага районів у загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства, %

Продуктивність праці в сільському господарстві області зросла з 118,5 тис. гривень на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, у 2010 році (по Україні – 132,7 тис. гривень) до 220,4 тис. гривень у 2012 році (159,7 тис. гривень).

За підсумками 2012 року порівняно з регіонами-сусідами та областями, що належать до однієї з Сумською областю типології, за зазначеним показником регіон займає лідируючу позицію (Харківська область – 179,2 тис. гривень на одного працівника, Кіровоградська – 161,4 тис. гривень, Полтавська – 147,8 тис. гривень, Чернігівська – 170,6 тис. гривень, Вінницька – 167,7 тис. гривень, Херсонська – 116,1 тис. гривень).

Відповідно до раціональних норм споживання у 2012 році за рахунок власного виробництва внутрішня потреба населення області у картоплі, овочах та яйцях забезпечувалась у повному обсязі, м’ясі – на 43,6%, молоці – на 98%, плодах та ягодах – на 13,4%, цукрі – на 44,7%, рослинній олії – на 13,8%.

Споживання та виробництво основних харчових продуктів

7,8%%%55%5 %5 %5%

7,8%%%55%5 %5 %5%

4,14,1

7,37,3

0,60,6

0,80,8

55

7,37,3

3,63,6

4,84,8

11,311,36,66,6

5,55,5

4,54,5

2,52,5

3,53,5

8,78,7

11,711,7

4,44,4

(у розрахунку на 1 особу)

Основні харчові продуктиРаціональна норма

споживанняОбсяг

виробництваОбсяг

споживанняХліб і хлібопродукти, кг 101 47,3 108,2М'ясопродукти, кг 80 34,9 45Молокопродукти, кг 380 372,3 209,4Риба, кг 20 1,9 10Яйця, штук 290 329 297Овочі та баштанні, кг 161 161,5 157,1Плоди, ягоди, виноград, кг 90 12,1 38,7Картопля, кг 124 983,2 186,8Цукор, кг 38 17 37,2Олія рослинна, кг 13 1,8 11,6

Фінансовий результат від діяльності підприємств сільського госпо-дарства регіону за підсумками 2012 року склав 999,6 млн. гривень прибутку, що на 555,1 млн. гривень, або у 2,2 раза, більше порівняно з 2011 роком.

Питома вага прибуткових підприємств у загальній кількості підприємств зросла з 77,3% у 2011 році до 81,1% у 2012 році (по Україні зменшилась відповідно з 83,5% до 78,6%).

Порівняно з регіонами-сусідами та областями, що належать до однієї з Сумською областю типології, за зазначеним показником регіон випереджає Херсонську (65,3%), Чернігівську (78,9%), Харківську (80,5%) області, поступаю-чись Кіровоградській (86,2%), Вінницькій (84,6%), Полтавській (83,1%) областям.

6.1. Рослинництво.

Протягом останніх років в області спостерігається постійне зростання обсягів виробництва основних сільськогосподарських культур, зокрема, зернових та технічних, що займають відповідно 60,8% та 24,3% у загальній структурі посівних площ сільськогосподарських культур по всіх категоріях господарств.

Структура посівних площ сільськогосподарських культур, %

1990 рік 2013 рік

У 2013 році загальний валовий збір зерна склав понад 3,5 млн. тонн, що є найбільшим показником за всю історію області та становить 5,7% від загального валового збору по Україні (урожайність перевищила показник по Україні на 14,1 ц/га та склала 54 ц/га).

Виробництво та урожайність зернових культур

За підсумками 2013 року за рівнем урожайності зернових культур серед регіонів-сусідів та областей, що належать до однієї з Сумською областю типології, регіон випереджає Херсонську (22,2 ц/га), Харківську (40,3 ц/га), Кіровоградську (44,2 ц/г) та Чернігівську (46,7 ц/га) області. Поряд з цим зазначений показник є нижчим, ніж у Полтавській (55,8 ц/га) та Вінницькій (55,6 ц/га) областях.

Основною технічною культурою, що виробляється в області, є соняшник. У 2013 році валовий збір соняшнику склав 418,9 тис. тонн, що становить 3,8% від загального валового збору по Україні (урожайність перевищила показник по Україні на 4,2 ц/га та склала 25,9 ц/га).

Виробництво та урожайність соняшнику

За підсумками 2013 року за рівнем урожайності соняшнику серед регіонів-сусідів та областей, що належать до однієї з Сумською областю типології, регіон випереджає Херсонську (12 ц/га), Чернігівську (21,7 ц/га), Кіровоградську (24,2 ц/га) області, поступаючись Вінницькій (30,4 ц/га), Полтавській (29,1 ц/га), Харківській (28,6 ц/га) областям.

Одним із головних напрямків товарного виробництва продукції галузі рослинництва, що здійснюється сільським населенням області, є картоплярство.

У 2013 році в усіх категоріях господарств регіону зібрано 1091,9 тис. тонн картоплі (у тому числі в господарствах населення – 1077,8 тис. тонн, або 98,7%), що становить 4,9% від загального обсягу по Україні (урожайність перевищила показник по Україні на 14,5 ц/га та становить 174,5 ц/га).

Виробництво та урожайність картоплі

Порівняно з регіонами-сусідами та областями, що належать до однієї з Сумською областю типології, за зазначеним показником регіон випереджає Херсонську (100 ц/га), Кіровоградську (109 ц/га), Харківську (142 ц/га), Вінницьку (164 ц/га), Полтавську (169 ц/га) області, поступаючись лише Чернігівській області (189 ц/га).

Незначну частку в обсягах виробництва продукції галузі рослинництва займають овочівництво та садівництво.

Виробництво овочів, плодів та ягід, тис. тонн

У 2013 році в усіх категоріях господарств вироблено 189,4 тис. тонн овочів відкритого та закритого ґрунту (1,9% від загального обсягу по Україні) та 16 тис. тонн плодів і ягід (0,7%). Урожайність склала відповідно 184,9 ц/га та 50,1 ц/га.

6.2. Тваринництво.

На сьогодні зазначена галузь представлена в регіоні розвиненим молочним скотарством, свинарством, вівчарством та птахівництвом. Зазначеними видами діяльності займаються 208 сільськогосподарських підприємств, що становить 56% від їх загальної кількості.

Поряд з цим поголів’я великої рогатої худоби, у тому числі корів,у господарствах регіону протягом останніх років має тенденцію до скорочення.

Поголів’я великої рогатої худоби, у тому числі корів, у всіх категоріях господарств, тис. голів

За чисельністю поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах (7% від загальної чисельності) область посідає 5 місце серед регіонів України.

Молочним скотарством у регіоні займаються 132 сільськогосподарські підприємства, поголів’я корів у яких становить 37 тис. голів.

Найбільше поголів’я молочних корів утримується в Сумському (5485 голів), Конотопському (4641 голова), Роменському (3176 голів), Кролевецькому (2791 голова), Охтирському (2477 голів), Лебединському (2232 голови) районах.

Слід зазначити, що перспектива розвитку молочного скотарства в регіоні залишається за великотоварним виробництвом – 33 великотоварними госпо-дарствами з поголів’ям корів понад 400 голів виробляється 64% молока від загального виробництва по області.

Свинарством у регіоні займаються 98 сільськогосподарських підприємств (68,1 тис. голів), у тому числі 3 господарства є суб’єктами племінної справи,а також 45,8 тис. домогосподарств (105,1 тис. голів).

Протягом останніх 3 років в області спостерігається зростання поголів’я свиней – у 2013 році в усіх категоріях господарств налічувалось 173,2 тис. голів, що на 17,5 тис. голів більше, ніж у 2011 році.

Поголів’я свиней у всіх категоріях господарств, тис. голів

Починаючи з 2009 року в області зберігається стабільна тенденція до зростання поголів’я птиці.

За підсумками 2013 року чисельність птиці всіх видів у всіх категоріях господарств області склала 4951,7 тис. голів, що на 1441,7 тис. голів більше проти аналогічного показника 2009 року.

Поголів’я птиці в усіх категоріях господарств, тис. голів

Протягом останніх 5 років обсяги виробництва м’яса та яєць у всіх категоріях господарств поступово зростали та у 2013 році склали відповідно 66,2 тис. тонн (+6,8 тис. тонн порівняно з 2009 роком) та 425,4 млн. штук (+160,1 млн. штук).

При цьому спостерігалось скорочення обсягів виробництва молока (-28,9 тис. тонн порівняно з 2009 роком).

Виробництво основних видів тваринницької продукції в усіх категоріях господарств

6.3. Інфраструктура аграрного ринку.

В області продовжується процес формування регіональної інфраструктури аграрного ринку.

У 2013 році в області забезпечено функціонування 35 сертифікованих зернових складів загальною потужністю 1548,6 тис. тонн (2009 рік – 31 склад загальною потужністю 1256,8 тис. тонн).

Здійснюють діяльність 39 дрібнооптових ринків, на кожному з яких виділено торгові місця сільськогосподарським виробникам для реалізації виробленої продукції.

Із 41 зареєстрованого в області сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу здійснюють діяльність 14, у тому числі 8 багатофункціональних.

Реалізацію сільськогосподарської продукції на аграрному ринку здійснюють СТБ «Сумиагропромбіржа» та Сумське регіональне відділення Аграрного фонду.

Протягом 2013 року забезпечено функціонування 10 бірж (без урахування фондових бірж та їх філій), у тому числі 2 універсальних, 7 товарних та товарно-сировинних, 1 агропромислової (2003 рік – 3 біржі).

Висновки:

• Сільськогосподарський комплекс відноситься до провідних галузей економіки регіону, що має значний вплив на рівень та якість життя населення, стабільну роботу галузей, що споживають сільськогосподарську продукцію, формування експортного потенціалу.

• Значна увага в області приділяється розвитку великотоварного виробництва. Поряд з цим необхідним є надання підтримки фермерським господарствам (сегменту малих ферм, ферм сімейного типу).

• Недостатнім є рівень розвитку галузі перероблення сільськогосподарської продукції, зокрема, продукції овочівництва, картоплярства та садівництва. Необхідним є забезпечення подальшого розвитку та функціонування сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

• Необхідним є залучення сільських територіальних громад області до загальних економічних процесів, що дасть можливість поліпшити умови проживання на селі, зменшити масову урбанізацію та економічно мотивувати повернення людей до села.

7. БЮДЖЕТНИЙ ПРОФІЛЬ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

7.1. Доходи. Загальна характеристика.

У фінансовій системі провідне місце займає бюджет, що є невід’ємним елементом ринкових відносин, оскільки за допомогою бюджету держава концентрує певну частину валового внутрішнього продукту та централізовано її перерозподіляє.

Доходи, млрд. гривеньЗа 2009-2013 роки в дохідній частині

бюджету області відзначається незначне зростання надходжень, однак починаючи з 2012 року, це зростання призупиняється, у зв’язку з кризовими явищами в економіці, недосконалістю фінансового законодавства. У 2009-2011 роках область віддавала до державного бюджету у 3 рази більше податків і зборів, ніж отримувала, а з 2012 року цей показник знижується, тобто область починає менше віддавати державі.

Динаміка дотаційності бюджету Сумської області

Область глибоко дотаційна, за досліджуваний період рівень дотаційності поступово зростає з 56,7% у 2009 році до 59,3% у 2013 році.

Структура власних податкових надходжень за 2011-2013 роки залишається незмінною, їх більшу частку становить податок на доходи фізичних осіб, що коливається від 70 до 73%. Другим за величиною джерелом податків є плата за землю (16%). Решта – малозначні джерела як податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, доходи від відчуження нерухомості та землі, частка яких поступово зменшується (з 3,4% у 2011 році до 1,8% у 2013 році), місцеві податки та збори, що складають у середньому 6,5%. Варто відзначити зростання частки єдиного податку (з 2,5% у 2011 році до 7% у 2013 році). Джерелом наповнення

власних доходів бюджету області з неподаткових надходжень є дохідвід оренди комунального майна, однак його частка становить лише 1%.

Слід відмітити, що такий показник як бюджетна забезпеченість регіону безпосередньо корелюється з якістю життя його мешканців.

Бюджетна забезпеченість регіонів за 2012 рік(доходи бюджету на 1 особу), гривень

Дохід на 1 оосбу Сумської області за 2012 рік становить у середньому 1902,8 гривні (по Україні 2212,2 гривні).

У порівнянні з областями подібної типології середній дохід по області є більшим у межах від 7% до 24,6%, проте це значно відстає від показників промислових областей (Дніпропетровська – 2955 гривень та Київська – 2503,8 гривні).

Доходи бюджету на 1 особу по Сумській області знаходяться на середньому рівні у порівнянні з рештою областей. Вищій рівень доходів спостерігається у Київській та Дніпропетровській областях, що мають більші фінансові можливості для здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Нижчий рівень доходів проти показника Сумської області спостерігається у Чернігівській, Вінницькій та Херсонській областях.

Таким чином, існує суттєва диференціація доходів на 1 особу за регіо-нами, тому питання вирівнювання доходів бюджетів потребує особливої уваги.

7.2. Доходи бюджету області у розрізі територій.

За останні 5 років пропорції бюджетного розподілу суттєво не змінилися. Загальні доходи бюджету міста Суми складають у середньому 43,4% обсягу доходів міст обласного значення в цілому, а власні – майже у 1,7 раза перевищують доходи всіх інших міст області разом взятих. Проте власні сумарні надходження районів у 2011 році були на 20% меншими, ніж доходи міста Суми, що свідчить про значний рівень їх депресивності.

Натомість, проведений аналіз свідчить про те, що зведений бюджет районів впродовж усього аналізованого періоду майже у 2 рази перевищує загальні доходи міста Суми, що свідчить про суттєве зростання дотаційності районів.

Розподіл доходів бюджету області серед територій,млн. гривень

Власні находження до місцевих бюджетів, тис. гривень

Динаміка власних надходжень до місцевих бюджетів області свідчить про те, що найбільший обсяг надходжень стабільно фіксується тільки в місті Суми.

У доходах бюджету Сумської області відзначаються територіальні диспропорції між обласним центром та іншими адміністративно-територіальними одиницями (обсяг власних доходів бюджету міста Суми до показника таких надходжень міст та районів області в цілому становив у 2011 році – 73,4%, у 2012 році – 68%, у 2013 році – 66,3%).

7.3. Видатки. Профіцит-дефіцит бюджету Сумської області.

Порівнюючи доходи та видатки зведеного бюджету Сумської області, бачимо, що у 2009-2013 роках бюджет збалансований (доходи незначно перевищують видатки) по всіх роках (крім 2010 року) з дефіцитом бюджету на рівні 24,2 млн. гривень, або в межах 1%.

Профіцит/дефіцит бюджету Сумської області

№ Назва регіонуВласні надходження

2011 рік 2012 рік 2013 рік1 Бiлопiльський 38033,1 54120,3 57166,92 Буринський 21495,3 29968,8 33207,13 Великописарiвський 15158,8 19737,1 22049,54 Глухiвський 20818,3 29351,3 30643,15 Конотопський 18191,8 26103,5 30058,76 Краснопiльський 25331,3 34349,1 35028,87 Кролевецький 31089,6 36752,5 39007,28 Лебединський 19490,6 26063 25478,79 Липоводолинський 16778,9 21976,5 23799,310 Недригайлiвський 26454,5 29881,1 32376,511 Охтирський 29088,6 31841,9 33099,512 Путивльський 20449,7 28487,2 3070513 Роменський 35430,6 49556,8 53978,314 Середино-Будський 11663,5 14838,6 17227,415 Сумський 42273,2 57683,3 68225,416 Тростянецький 40349,3 48631,4 50605,217 Шосткинський 11764,2 15153,5 1634018 Ямпiльський 21603,3 26214,1 26761

Всього по районах 445464,3 580710 625757,519 місто Суми 564226,9 655514,4 692812,320 місто Конотоп 102943,4 118373 139624,521 місто Лебедин 20950,4 24122,8 25079,722 місто Ромни 46769,4 58505 61695,323 місто Шостка 63963 76984,7 77370,424 місто Охтирка 58904,5 70746,1 7572425 місто Глухів 29454,2 33867,8 39044,5

Всього по містах 887211,8 1038113,7 1111350,7Всього по районах та містах 1332676,1 1618823,7 1737108,1Обласний бюджет 495639,4 556248,3 486178,7Всього по області 1828315,5 2175072 2223286,8

У видатковій частині бюджету, при порівнянні співвідношення загального та спеціального фондів, очевидним є помітне зростання першого з 2617,3 млн. гривень у 2009 році до 4810 млн. гривень у 2013 році та деяке зменшення, починаючи з 2012 року спеціального фонду, що свідчить про зростання фінансової залежності бюджетних установ від розпорядників коштів загального фонду.

Динаміка загального та спеціального фондів бюджетуСумської області, млн. гривень

Ще одним важливим аспектом у характеристиці видатків є співвідношення поточних і капітальних видатків.

Поточні і капітальні видатки бюджету Сумської області,

млн. гривень

Спостерігається зростання поточних видатків, в основному витрат на утриман-ня соціальної інфраструктури і поступове зниження з 2011 року капітальних видат-ків, тобто, витрат на покращання стану об’єктів інфраструктури. За останні 5 ро-ків співвідношення капітальних і поточ-них видатків зросло від 1:18 до 1:21 при незначному спаді у 2010 та 2011 роках.

7.4. Бюджет розвитку.

Для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази важливу роль відіграє бюджет розвитку місцевих бюджетів. Частка доходів бюджету розвитку місцевих бюджетів (без урахування передачі коштів із загального фонду до бюджету розвитку) у загальному обсязі доходів бюджету області у 2009-2013 роках коливається в межах з 1,9% до 7%.

Бюджет розвитку в доходах бюджету Сумської області,

млн. гривень

Основним джерелом надходжень до бюджету розвитку протягом 2009-2010 років були надходження від операцій з капіталом, зокрема, надходження від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності та від продажу земель несільсько-господарського призначення.

Починаючи з 2011 року вагомим джерелом надходжень до бюджету розвитку є єдиний податок.

Структура основних джерел надходжень до бюджету розвиткуСумської області, %

Існує суттєва відмінність в обсягах надходжень до бюджету розвитку між регіонами. Так, у 2013 році по середніх показниках, бюджет розвитку міст обласного значення у 10 разів, а бюджет розвитку зведених бюджетів районів майже у 32 рази менший за обсяг бюджету розвитку міста Суми. Це означає, що невеликі за обсягами фінансування проекти розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури можуть бути реалізовані в місті Суми.

Одним із не менш вагомих джерел надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів є кошти, передані із загального фонду до спеціального.

У зв’язку з внесенням змін до Бюджетного кодексу України, зокрема, у частині відображення в місцевих бюджетах капітальних видатків та затвердження місцевих бюджетів з дефіцитом (профіцитом), починаючи з 2011 року суттєво зріс обсяг передачі коштів до бюджету розвитку. Так, до

показника 2010 року обсяг переданих коштів до бюджету розвитку (із врахуванням субвенцій з державного бюджету) зріс майже в 11 разів.

Обсяги коштів, переданих із загального фонду до бюджету розвитку(із врахуванням субвенцій з державного бюджету)

Висновки:

• Бюджет Сумської області є глибоко дотаційним, що означає його критичну залежність від центрального бюджету.

• За показником бюджетної забезпеченості на 1 мешканця Сумщина виглядає дещо краще у порівнянні з областями подібної типології (Кіровоградська, Чернігівська, Вінницька, Херсонська), проте це нижче до показників промислових областей (Дніпропетровська та Київська).

• У доходах бюджету Сумської області відзначаються територіальні диспропорції між обласним центром та іншими адміністративно-територіальними одиницями.

• У видатковій частині відмічається помітне зростання частки загального фонду бюджету щодо спеціального фонду. Також суттєво зростає диспропорція між загальними та капітальними видатками: за останні 5 років співвідношення капітальних і поточних видатків зросло від 1:18 до 1:21 при незначному спаді у 2010 та 2011 роках.

• Бюджет розвитку місцевих бюджетів Сумської області за період 2009-2013 роки (без урахування передачі коштів із загального фонду до бюджету розвитку) не перевищував 7%.

• Існують значні диспропорції між бюджетом розвитку обласного центру та рештою регіонів області. Так, у 2013 році по середніх показниках бюджет розвитку міст обласного значення у 10 разів, а бюджет розвитку зведених бюджетів районів майже у 32 рази менший за обсяг бюджету розвитку міста Суми.

8. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

8.1. Стан атмосферного повітря.

Починаючи з 2010 року в регіоні спостерігається поступове зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу (за підсумками 2013 року зазначений показник склав 77,5 тис. тонн).

Викиди в атмосферне повітря, тис. тонн

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел свідчить, що протягом останніх років обсяги викидів забруднюючих речовин знаходяться майже на одному рівні.

Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. тонн

В останні роки проблему забруднення повітря в регіоні визначають, головним чином, викиди автотранспорту, що у середньому складають 62% від загального обсягу викидів.

Поряд з цим спостерігається тенденція зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел (за підсумками 2013 року зазначений показник склав 47 тис. тонн).

За показником обсягу викидів у розрахунку на 1 особу кількість викидів в атмосферне повітря в регіоні складає в середньому 72,3 кг/особу.

Основними забруднювачами атмосферного повітря у 2013 році, на які припадає понад 80% викидів забруднюючих речовин, були філія управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Сумитеплоенерго», Качанівський газопере-робний завод, НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Сумихімпром».

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності у 2013 році, %

Серед населених пунктів області найбільшого антропогенного наванта-ження зазнають міста Суми (9,85 тис. тонн), Охтирка (0,68 тис. тонн), Шостка (0,56 тис. тонн), Конотоп (0,26 тис. тонн), Ромни (0,23 тис. тонн). Досить забрудненим є атмосферне повітря в Сумському, Охтирському та Роменському районах, викиди шкідливих речовин в яких становлять 5,43 тонни на кв. км, 2,61 тонни на кв. км та 1,98 тонни на кв. км. Решта 15 районів характеризуються як незабруднені викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.

8.2. Екологічна ситуація в галузі водокористування.

Основним джерелом водопостачання в області є підземні води Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну та поверхневі води басейну Дніпра в межах басейнів 4 приток – Десни, Сули, Псла, Ворскли.

Для потреб централізованого питного водопостачання населення використовується питна вода з артезіанських свердловин, якість якої має безперечні переваги над водою річок та джерел відкритих водойм.

Аналіз отриманих даних за останні 5 років свідчить, що якість питної води залишається стабільною, відповідає санітарно-гігієнічним нормам, крім підвищеного рівня заліза із джерел артезіанських свердловин, а вода шахтних колодязів має завищені показники за вмістом нітратів.

Найбільшими споживачами води в області є підприємства житлово-комунального господарства, промисловості та сільського господарства, у тому числі ставково-рибне господарство, частка яких у загальному водоспоживанні становить відповідно 34,5%, 13,3%, 50%.

У галузі промисловості найбільш водоємкими є хімічна (53,4%), харчова (21,2%), машинобудівна (15,1%) галузі та енергетика (8,7%).

Обсяги забору і використання води, млн. куб. метрів

Забір води з природних водних об’єктів області у 2013 році зменшився порівняно з 2012 роком на 4,7 млн. куб. метрів і склав 115,6 млн. куб. метрів, використання води – на 4,2 млн. куб. метрів (104,3 млн. куб. метрів).

Поряд з цим порівняно з 2000 роком значно скоротився об’єм використання води населенням з урахуванням комунально-побутових потреб (на 25,13 млн. куб. метрів). У свою чергу, з передачею ставків в оренду під риборозведення обсяги використаної води для ставково-рибного господарства порівняно з зазначеним періодом зросли на 43,8 млн. куб. метрів.

При незначних коливаннях загального скиду стічних вод у поверхневі водні об’єкти спостерігається суттєве коливання об’єму забруднених стічних вод.

Обсяги скинутих стічних вод, млн. куб. метрів

У 2013 році із загального об’єму скинутих у поверхневі водні об’єкти стічних вод в області об’єктами житлово-комунального господарства скинуто 30,7 млн. куб. метрів (51%).

Поряд з цим із загального об’єму скинутих у поверхневі водні об’єкти забруднених стічних вод об’єктами житлово-комунального господарства скинуто 24,1 млн. куб. метрів (89%).

Таким чином, основними забруднювачами водних об’єктів у регіоніє підприємства комунального господарства, зокрема, КП «Міськводоканал» (у 2013 році обсяг скинутих у поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених стічних вод склав 20,31 млн. куб. метрів), комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Конотоп (2,1 млн. куб. метрів) та підприємства хімічної промисловості, зокрема, ПАТ «Сумихімпром» (2,2 млн. куб. метрів).

Основними причинами скиду забруднюючих вод є неефективна робота існуючих каналізаційних очисних споруд та їх недостатня кількість.

Не сприяють поліпшенню екологічного стану водних об’єктів існуючі технологічні схеми водоочисних споруд, застаріла технологія очистки стічних вод, значна зношеність існуючих водопровідних та каналізаційних мереж.

Якісний стан поверхневих водойм регіону протягом останніх років суттєво не змінюється. Поверхневі водойми зазнають антропогенного впливу суб’єктів господарювання, особливо в створах нижче міст. Практично на всіх водоймах фіксується підвищений вміст загального заліза, марганцю, БСК5 та ортофосфатів, інші показники залишаються в межах середньорічних значень та не перевищують допустимі нормативи.

8.3. Стан ґрунтів.

Важливим завданням сільськогосподарського виробництва є раціональне використання сільськогосподарських угідь, збереження та відтворення їх продуктивності.

Рівень родючості ґрунтів є одним з найважливіших факторів, що визначає розмір продуктивності та стабільності врожаїв сільськогосподарських культур. Стан родючості ґрунтів у значній мірі залежить від вмісту гумусу, запасів елементів живлення (азоту, фосфору, калію) та кислотності ґрунтів.

Від родючості ґрунтів сільськогосподарських земель значною мірою залежить продовольча безпека регіону.

Значною проблемою раціонального використання ґрунтів області останнім часом є їх кислотна деградація та інтенсивне підкислення чорноземів.

Основні масиви кислих та слабокислих орних земель у регіоні зосереджені в зоні Полісся та перехідній зоні, а також у лісостеповій зоні. За даними агрохімічного обстеження вапнування потребують 361,9 тис. га ріллі.

Серед сучасних природних процесів, несприятливих для сільсько-господарського виробництва є інтенсивний літній розмив та площинний змив, а також суфозійно-просадкові явища. Загальна площа сільськогосподарських угідь, що зазнали згубного впливу водної ерозії, становить 311,3 тис. га, у тому числі 173,7 тис. га орних земель, що складає 14% від загальної площі цих угідь.

Досить активно розвиваються процеси яроутворення. Площа ярів складає 2,56 тис. га. Заплави річок, днища балок та прохідних долин місцями перезволожені та заболочені, продовжується засолення ґрунтів. Піщані річкові тераси зазнають дефляції.

Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є зменшення розораності земельного фонду, збільшення лісистості території, дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій.

Головними напрямками підвищення родючості ґрунтів є протиерозійні та лісомеліоративні заходи.

Зокрема, в області на площі 11 тис. га вже створено яружно-балкові насадження, що захищають землю від ерозії та меліорують майже 1800 тис. га ґрунтів; на площі 3,4 тис. га вздовж берегів річок та водойм – захисні лісонасадження.

8.4. Природні об’єкти та збереження біорізноманіття.

Станом на 01.01.2014 природно-заповідний фонд області (далі – ПЗФ) має у своєму складі 260 територій та об’єктів загальною (фактичною) площею 176,5 тис. га, з них загальнодержавного значення – 19 об’єктів (50,5 тис. га, або 7,3%), місцевого значення – 241 об’єкт (126 тис. га, або 92,7%). Відношення площі ПЗФ до площі області (показник заповідності) становить 7,4%, це вище середнього показника по Україні, але нижче від оптимального, рекомен-дованого науковцями (10-12%).

На цей час мережа природно-заповідних об’єктів області представлена 9 категоріями з 11, що існують в Україні. Серед них – унікальна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Яблуня-колонія»; природний заповідник «Михайлівська цілина», де збереглася ділянка плакорного степу, що на Україні майже повністю розорані; національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» (площа – 16,2 тис. га) представляє південну частину Брянського лісового масиву та заплаву річки Десни – одну з найбільш збережених природних територій Сумщини та України на Лівобережному Поліссі.

Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 01.01.2014,

одиниць

Безсистемний техногенний вплив, особливо в останні 40-50 років, призвів до значного руйнування навколишнього природного середовища. Господарська діяльність людини та ряд пов’язаних з нею чинників замінюють звичні природні ландшафти, призводять до багатьох негативних наслідків для природного довкілля і загрожують втратою його гено-, цено- та екофонду.

За час господарської діяльності людини площа природних угідь області значно скоротилась. Більшість природних угідь, що залишилися, приурочені до річкових долин. Стан природних угідь в цілому незадовільний, майже всі вони перебувають на різних стадіях трансформації.

Найменшої зміни біологічного та ландшафтного різноманіття зазнали ліси, хоча корінних деревостанів в них майже не залишилось. В останні роки мають місце вирубки кращих за породним складом та бонітетом насаджень і окремих дерев.

Досить відчутних змін зазнали екосистеми боліт на площі 62 тис. га та річок і озер на площі 31 тис. га. Серед перших особливо помітно змінились великі болотні масиви, в яких видобуток торфу вівся з попереднім осушенням території, тобто зі зміною гідрологічного режиму, а з ним і втратою відповідного біорізноманіття. З інтенсифікацією сільськогосподарського та промислового виробництва, ростом великих міст значного впливу зазнали живі організми водних об’єктів. У природних водоймах катастрофічно зменшились рибні запаси, а через отруєння та забруднення води не ведеться належне їх відтворення. Через нерегульоване використання значно зменшились запаси лікарських рослин.

Майже повністю знищені степові екосистеми, продовжує зменшуватись видова різноманітність.

Але природний потенціал біологічного різноманіття області сьогодні ще значний. На цей час у Сумській області зростає 84 види судинних рослин, які занесені в природоохоронні списки. З них 3 – занесені до Європейського червоного списку та Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). До додатку 1 Бернської конвенції включено 12 видів. Найбільша кількість рідкісних і зникаючих видів, занесених у чинні природоохоронні списки, серед тварин (232), у тому числі до чинних природоохоронних переліків включено 10 видів риб. Усі вони в Червоній книзі України, а стерлядь

та вугор річковий занесені до Червоної книги МСОП. Мінога українська, марена звичайна та стерлядь – у Європейському червоному списку.

Одним з важливих факторів, що впливають на збереження біологічного різноманіття, є ведення мисливського господарства. Мисливське господарство в Сумській області ведуть 39 юридичних осіб на площі 2070,1 тис. га, з яких 1571,5 тис. га (76%) надано в користування Українському товариству мисливців та рибалок (17 господарств), 260,6 тис. га (13%) – користувачам різної форми власності (9 господарств), 238 тис. га (11%) – ведуть господарство підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (13 господарств). Мисливські угіддя області нерівнозначні, є продуктивніші, наприклад лісові, вони становлять 439,9 тис. га, і є менш продуктивні – це польові (1527,3 тис. га) та водно-болотні (102,9 тис. га). Чисельність основних видів тварин за останні 5 років суттєво не змінилася.

8.5. Утворення та накопичення відходів.

Однією з найгостріших екологічних проблем у регіоні є поводження з відходами. Станом на 01.01.2014 в області накопичено 30391,1 тис. тонн відходів I-IV класів небезпеки.

Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості.

Накопичення відходів за класами небезпеки

Показники 2010 2011 2012 2013Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів (кількість підприємств, охоплених статистичним спостереженням)

495 493 464 403

Накопичено небезпечних відходів, тис. тонн 28971,5 29932,1 30054,1 30391,1відходи I класу небезпеки 0,8 0,8 0,4 0,4відходи II класу небезпеки 37,3 36 35,9 35,9відходи III класу небезпеки 1846 1909,2 1971,9 2011,1відходи IV класу небезпеки 27087,4 27986,1 28045,9 28343,7

Майже 95% накопичених відходів належить ПАТ «Сумихімпром», з них залізний купорос – 1980,8 тис. тонн, фосфогіпс (відходи IV класу небезпеки) – 12617,4 тис. тонн, шлам промислових стоків – 14364,7 тис. тонн.

Залізний купорос частково використовується для виробництва залізо-окисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім цього, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водо-очищення, але питання щодо утилізації залізного купоросу до кінця не вирішено.

Найбільші обсяги утворення відходів спостерігаються в промислово-розвинених районах області, зокрема, містах Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Сумському, Шосткинському, Конотопському та Роменському районах.

Структура утворення відходів за адміністративними одиницями за 2013 рік, %

Основні показники поводження з відходами I-IV класів небезпеки, тис. тонн

Показники 2010 2011 2012 2013Утворилося 889,6 1081,5 1071,7 644,4Отримано відходів зі сторони 322,2 259,2 250,5 261,5у тому числі з інших країн 0,0001 - - -Утилізовано, оброблено (перероблено) 338,8 458,5 402 253,8у тому числі спалено 29 32,8 25,7 20,8Видалено відходи у спеціально відведені місця та об’єкти

463,3 648,9 668 537,1

Передано на сторону 407,5 220,5 244,9 156,8Направлено в місця неорганізованого скла-дування за межі підприємств

- - 166,3 1,3

Наявність на кінець року у сховищах організова-ного складування та на території підприємств

28971,5 29932,1 30054,1 30391,1

Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), обсяги утворення яких щороку зростають.

У населених пунктах області налічується 265 полігонів та сміттєзвалищ, загальною площею 286,1 га, з них 69 – не відповідають санітарним та природоохоронним нормам.

У сфері поводження з твердими побутовими відходами працює 38 спеціалізованих підприємств, що мають 79 одиниць спеціальних автомобілів та механізмів, зношеність яких становить 67%.

Послугами з вивезення побутових відходів охоплено 74% населення області.

Відсутність належної системи поводження з твердими побутовими відходами призводить до щорічного утворення понад тисячі стихійних звалищ.

Роздільне збирання відходів упроваджується повільно та лише в окремих містах області знаходиться на початковій стадії.

У 2013 році на розвиток сфери поводження з твердими побутовими відходами витрачено 3517 тис. гривень, зокрема, на реконструкцію полігонів – 60 тис. гривень, оновлення парку спецавтотранспорту – 511,5 тис. гривень, оновлення контейнерного парку – 825,8 тис. гривень, інші витрати – 2119,5 тис. гривень.

8.6. Екологічно небезпечні об’єкти області.

У Сумській області до Переліку 100 об’єктів, що є найбільшими забруднювачами довкілля на загальнодержавному рівні, віднесено 5 підприємств.

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Назва підприємстваВид

економічної діяльності

Показники

ПАТ «Сумихімпром» Хімічна та нафтохімічна промисловість

Викиди забруднюючих речовин –2121,9 тонни (6,9% від загальних викидів від стаціонарних джерел).Скид забруднених стічних вод – 2,8 млн. куб. метрів (10,5% від загального скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водойми).Накопичено:залізного купоросу – 1990,1 тис. тонн, фосфогіпсу – 12655,2 тис. тонн, шламу промислових стоків – 14364,7 тис. тонн (95% від накопичених відходів)

ПАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» Машино-будування

Накопичено 1,5 тис. тонн гальванічних шламів

Філія управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК«Нафтогаз України»

Діяльністьтранспортута зв’язку

Викиди забруднюючих речовин – 10548,8 тонни (34,5% від загальних викидів від стаціонарних джерел)

ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз»

Добувна промисловість

Викиди забруднюючих речовин – 2160 тонн (7,1% від загальних викидів від стаціонарних джерел)

ПАТ «Укрнафта» Качанівський газопереробний завод

Добувна промисловість

Викиди забруднюючих речовин – 4483,5 тонни (14,7% від загальних викидів від стаціонарних джерел)

На території області працює найпотужніше підприємство ВАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз», що видобуває майже 50% всієї української нафти та 10% природного газу. Екологічна ситуація в районах, де проводиться видобуток, постійно погіршується, збільшується кількість небезпечних хвороб серед населення.

Також особливу проблему для області становлять небезпечні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), яких в області накопичено понад 500 тонн. Непридатні ХЗЗР знаходяться у 14 з 18 районів області в безгосподарних напівзруйнованих складських приміщеннях без належної охорони, становлять потенційну загрозу для довкілля та здоров’я населення.

Висновки:

• Незважаючи на те, що за більшістю екологічних показників область відноситься до екологічно стабільних регіонів України, загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним, що зумовлено, насамперед, значним техногенним навантаженням на природне середовище. Викиди забруднюючих речовин за останні 5 років залишаються майже на одному рівні, але відсутність постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря на території області (стаціонарні пости розташовані тільки в місті Суми) не дозволяє об’єктивно оцінювати якість атмосферного повітря на території.

• Основною проблемою забруднення поверхневих водних об’єктів області є скид забруднених вод внаслідок неефективної роботи очисних споруд, їх морального та фізичного зносу, зношеності водопровідних і каналізаційних мереж, застарілої технології очистки стічних вод. На стан підземних водоносних горизонтів негативно впливають самовільне буріння водних свердловин, велика кількість безгоспних та непридатних до експлуатації свердловин, що потребують тампонажу, техногенне забруднення підземних водоносних горизонтів на територіях розробки нафтогазових родовищ.

• За показником заповідності область не поступається середньо-українському показнику, проте він нижче від оптимального, рекомендованого науковцями (10-12%).

• Незадовільна екологічна ситуація в районах, де проводиться видобуток нафти та природного газу підприємствами добувної промисловості.

• В області відбувається інтенсивне утворення та накопичення відходів, у тому числі небезпечних, що зумовлюється недостатністю переробки відходів хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної та інших галузей. Для дієвого удосконалення поводження з ТПВ необхідним є, перш за все, будівництво сміттєсортувальних та сміттєпереробних комплексів з метою повторного використання ресурсоцінних компонентів побутових відходів.

• Особливу загрозу для довкілля та здоров’я населення області становлять небезпечні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, що зберігаються в безгосподарних напівзруйнованих складських приміщеннях без належної охорони.