1

Вебліографічний огляд представляє Інтернет-ресурси, присвячені постатям видатних подолян-художників (графіків, малярів, скульпторів), які постійно чи тимчасово мешкали на Подолі. Покажчик охоплює вебліографічні джерела за травень 2017 року. Адресується всім, хто шукає необхідну інформацію за допомогою Інтернет-ресурсів.

Укладач: Тамара Аль-ХураніРедактор: Г.А. Брагарник

© Центральна районна бібліотека імені Івана Франка

2

Від укладача

Образотворче мистецтво є одним із основних чинників інтелектуального розвитку людини. Художньо-образне мислення робить гнучкішим, активнішим розум вченого, конструктора, робітника. Яскравим свідченням того, як гармонійне поєднання художньо-образного і логічного мислення породжувало геніальні відкриття і зумовлювало появу видатних творів, є творчість Федора Балавенського, Михайла Врубеля, Фотія Красицького, Івана Їжакевича, Миколи Пимоненка та багатьох інших діячів науки і мистецтва. Ці дві форми мислення завжди знаходяться у нерозривній єдності, взаємодоповнюють одна одну.

3

ЗМІСТВід укладача 3Зміст 4Балавенський Федір 5Бородай Василь 6Врубель Михайло 8Дядченко Григорій 10Їжакевич Іван 11Красицький Фотій 14Макушенко Іван 16Маренков Олексій 17Пимоненко Микола 19Світлицький Григорій 21Свєтославський Сергій 24

4

Балавенський Федір(1865 – 1943)

Він народився 12 січня 1865 р у м. Люботин на Харківщині. Початкову освіту одержав в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, яку закінчив 1896 р. В 1898 – 1903 pp. вчився в Петербурзькій Академії мистецтв у класі В. Беклемішева і отримав звання художника. В. Бекмемішев – автор першого погруддя Т. Шевченка, виконаного на замовлення Олексія Алчевського з білого мармуру та встановленого в Харкові на території садиби.Федір Балавенський разом зі своїми учнями, серед яких був Іван Кавалерідзе, створив точні копії химер паризького собору Нотр-Дам і встановив їх на терасах і внутрішніх ґвинтових сходах подвір’я замку Річарда.

Вони простояли до 1942 року, до окупації Києва військами, потім німецькі окупанти вивезли химери до Німеччини, де їхні сліди загубилися.У розвитку сюжетно-тематичної пластики Федора Балавенського простежуються українські мотиви. Прикладом є два горельєфи на фасаді Бессарабського критого ринку в Києві (1910), побудованого в стилі модерн.Працював Ф. П. Балавенський у жанрі портрету і станкової скульптури, виконував монументально-декоративні твори, серед яких: надгробок М. Кропивницького у Харкові (1914 р.), погруддя М. Лисенка.

Балавенський Федір [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України : [сайт] / Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. – 2014-2017. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41129 (03.05.2017). – Назва з екрану.

Подана біографія скульптора Федора Балавенського.

Балавенський Федір Петрович [Електронний ресурс] // mistaUA : [сайт]. – Режим доступу : http://mistaua.com/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/82/?setcity=278 (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Балавенський Федір Петрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим

5

доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Дещо про вчителя Івана Кавалерідзе [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // UAHistori/ : [сайт]. – 2015. – Режим доступу : http://uahistory.com/topics/famous_people/158 (03.05.2017). – Назва з екрану.

Розповідається про життя і творчість скульптора Федора Балавенського, який, до того ж, був вчителем Івана Кавалерідзе.

Федір Петрович Балавенський (Булавинський) нар. 31 грудня 1864 – пом. 8 листопада [Електронний ресурс] // Rodovid : [сайт]. – Режим доступу : http://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:587321 (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Вміщена інформація про Федора Балавенського та його родовід.

Федір Петрович Балавенський [Електронний ресурс] // Наукова бібліотека ім. М. Максимовича : [сайт] / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Режим доступу : http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=128741 (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут можна знайти літературу про життя і творчість Федора Балавенського.

Бородай Василь(1917 – 2010)

Василь Захарович Бородай – скульптор, педагог. Народився 1917 року в місті Катеринославі (нині Дніпропетровськ). Працював в галузі монументальної і станкової пластики. Автор пам'ятників та монументів, станкових тематичних композицій, портретів. Як професор-педагог здійснював підготовку скульпторів вищої кваліфікації у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Виховав плеяду майстрів пластики, які стали відомими митцями як в Україні, так і за її межами.

6

Мистецький доробок художника узагальнює понад 50-річний практичний досвід. Широка тематична царина його творчості – скульптурні образи історії, портрети видатних сучасників, меморіальні ансамблі, пам’ятники та ін. До найзначніших належать: сповнені глибокого образно-емоційного змісту композиції «Юність» (1951), «Іван Богун» (1953), «А мати чекає» (1985); паркова скульптура «Леся Українка» (поблизу Маріїнського палацу в Києві, 1965); серія скульптурних творів «По Єгипту» (1961–1964); портрети Василя Касіяна, Петра Панча, Левка Ревуцького, Павла Тичини, Тетяни Яблонської (1960 – 1974); пам’ятники – М. Щорсу в Києві (у співавторстві, 1954), чекістам (1960 – 1987), «Засновникам Києва» (1982) у Києві, партизанам – у м. Яремче Івано-Франківської обл. (1967), В. Скопенку – в м. Сандомеж, Польща (1971), П. Калнишевському (у співавторстві) – в с. Пустовійтівка на Сумщині (1991), Т. Г. Шевченку – в Аров-парку поблизу Нью-Йорка (США, 1970) та у м. Білий Бір (Польща, 1991) та ін.Ввсиль Бородай – один із авторів меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.» у Києві.Твори скульптора зберігаються в кращих музеях та колекціях України та

інших держав.

Бородай Василь Захарович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу :

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Бородай Василь Захарович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України : [сайт] / Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. – 2014 –2017. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37292 (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

Подана біографія Василя Бородая.

Бородай Василь Захарович [Електронний ресурс] // Національна академія мистецтв України : [сайт]. – Режим доступу : http://academia.gov.ua/sites/Boroday/Boroday.htm (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Василь Бородай – корифей мистецтва пластики [Електронний ресурс] // Интересный Киев : [сайт]. – Режим доступу : https://www.interesniy.kiev.ua/vasil-boroday-korifey-mistetstva-pla/ (03.05.2017). – Назва з екрану.

Розповідається про творчість Василя Бородая.

7

Василь Бородай [Електронний ресурс] : [сервер зберігання відеофайлів] / YouTube. – 2011. – Режим доступу :https://www.youtube.com/watch?v=-ABnjbx9NGo (03. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут розміщено відео про життя і творчість Василя Бородая.

В. Бородай [Електронний ресурс] // В. Бородай : [сайт]. – Режим доступу : http://borodai.kiev.ua/gallery/galereya-3 (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут можна дізнатися про життя і творчість Василя Бородая та відвідати галерею робіт скульптора.

Врубель Михайло (1856 – 1910)

Український та російський художник-символіст дансько-польського походження Михайло Врубель народився 5 (17) березня 1856 року в Омську (Російська імперія). Визначний майстер акварельного й олійного малярства. Створював ілюстрації до книжок, монументальні роботи, портрети, захоплювався сценографією. В кожній з галузей мистецтва залишив шедеври. Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов'язана з Києвом.Врубель багато малював і вступив до Академії мистецтв. Із легковажного студента він перетворився на фаната

справи, улюбленого учня Павла Чистякова, який порекомендував його як здібного майстра композиції професору Адріану Прахову, експерту в галузі давньоруського мистецтва, який тоді керував реставрацією давніх церков і фресок у Києві, розписами Володимирського собору. Так почався «київський період» (1884—1889 рр.) життя Михайла Врубеля.Втручання в стінописи Кирилівської церкви 12 століття було досить стриманим. Наново створили фрески в тих місцях, де вони були повністю знищені. Перша ж проба Врубеля – зображення архангела на одному зі стовпів церкви – викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» (1885).

13 демонов Михаила Врубеля [Електронний ресурс] // Cameralabs.org : [сайт]. – 2012 – 2017. – Режим доступу : http://cameralabs.org/10343-13-demonov-mikhaila-vrubelya-skazochno-misticheskij-mir-genialnogo-khudozhnika (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

8

Тут представлені картини Михайла Врубеля та йдеться про містичний світ, яким наповнені його картини.

Врубель Михайло Олександрович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

Михаил Врубель: от иконы до демона, история нового стиля [Електронний ресурс] // Музеи мира : [сайт] / Музеи мира и картины известных художников. – Режим доступу : https://muzei-mira.com/biografia_hudojnikov/1766-mihail-vrubel-ot-ikony-do-demona-istoriya-novogo-stilya.html (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

Подано біографію Михайла Врубеля та галерею його картин.

Михаил Врубель. Галерея картин. Живопись. Демоническая серия [Електронний ресурс] // Мир Врубеля : [сайт]. – Режим доступу : http://vrubel-world.ru/vrubel-art.php (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

Створення цього сайту приурочене до 150-річчя від дня народження Михайла Врубеля. Тут представлені біографія художника та галерея його картин.

Врубель Михаил Александрович [Електронний ресурс] // Арт Планета Small Bay. Художественно-исторический музей : [сайт] / Copyright. – 2004 – 2017/ – Режим доступу : http://smallbay.ru/vrubel.html (13. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут розміщено галерею картин художника Михайла Врубеля та представлено його біографію.

Дядченко Григорій9

(1869 – 1921)

Народився Дядченко Григорій Кононович 25 вересня (7 жовтня) 1869 року в селі Кирилівці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер село Шевченкове Звенигородського району Черкаської області).У 1884 – 1889 роках вчився в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, 1889 – 1894 роках – в Петербурзькій академії мистецтв.Від 1895 року викладав живопис і рисунок Київській рисувальній школі. Малював пейзажі, серед яких мотиви Кирилівки, та портрети.Багато малюнків митець виконав аквареллю та кольоровими олівцями.В 1971 році на будинку по вулиці Андріївський узвіз,

15 (Замок Річарда), де з 1909 по 1921 рік жив і працював художник, встановлено меморіальну дошку (граніт, архітектор В. П. Лоботинський).

Григорій Дядченко [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // UAHistori/ : [сайт]. – 2015. – Режим доступу :

http://uahistory.com/topics/famous_people/2881 (15. 05. 2017). – Назва з екрану.

Блогер Ганна Черкаська розповідає про життя і творчість Григорія Дядченка.

Григорій Дядченко [Електронний ресурс] // Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» : [сайт] /batjkivshhyna-tarasa.com.ua. – Режим доступу : http://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/mytci/djadchenko.html (15. 05. 2017). – Назва з екрану.

Подано життєпис Григорія Дядченка та галерея його робіт.

Дядченко Григорий Кононович [Електронний ресурс] // Арт-каталог : [сайт] / art-catalog. – 2003 – 2016. – Режим доступу : https://artinvestment.ru/auctions/85190 (15. 05. 2017). – Назва з екрану.

Розміщено галерею робіт Григорія Дядченка.

Дядченко Григорій Кононович [Електронний ресурс] // artinvestment.ru : [сайт]. – 2017. – Режим доступу :http://www.art-catalog.ru/artist.php?id_artist=1294

Вміщує біографію художника та представлені його роботи.Дядченко Григорій Кононович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8F

10

%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (15. 05. 2017). – Назва з екрану.

Дядченко Григорій Кононович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України : [сайт] / Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. – 2014 – 2017. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19730 (15. 05. 2017). – Назва з екрану.

Подані енциклопедичні відомості про Дядченка Григорія.

Дядченко Григорій Кононович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Києва : [сайт]. – Режим доступу :http://wek.kiev.ua/uk/%D0%94%D1%8F%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (15. 05. 2017). – Назва з екрану.

Житловий будинок «Замок Річарда – Левове Серце» [Електронний ресурс] // Звід пам’яток історії та культури : [сайт] / Захоплюючий Київ. – 2009 – 2017. – Режим доступу : http://pamyatky.kiev.ua/streets/andriyivskiy-uzviz/andriyivskiy-uzviz_15 (15.05.2017). – Назва з екрану.

Розповідається про будинок «Замок Річарда», в якому жив і творив з 1909 до 1921 року Григорій Дядченко.

Їжакевич Іван(1864 – 1962)

Народний художник України, видатний живописець і графік Іван Сидорович Їжакевич народився 18 січня 1864 року в селі Вишнопіль на Черкащині. За день до смерті йому виповнилося 98 років. Жити так довго – Богом дарований вік. Це рідкісне і виняткове явище. Чи не через надзвичайну любов до України, безмір любові до свого рідного народу, Івану Їжакевичу довелось стати важливим у житті його доби. Він служив народові, жив посеред нього і, незважаючи на всі житейські перепони, був життєлюбцем, життєрадісним, вірив у силу свого

народу. Невичерпне багатство сюжетів маляр знаходив у повсякденному житті українського села. Народні звичаї й обряди простих людей України, стали найвдалішими творами художника.

11

Багато слів свого вчителя Іллі Репіна під час навчання Івана в Петербурзькій Академії мистецтв, додали наснаги студентові. «Вони заохотили мене до праці на все життя», – казав Іван Сидорович Петру Кравчуку з Канади, відвідавши його в травні 1948 року.Іван Їжакевич навчався в Лаврській іконописній школі (1876 – 1882), Київській рисувальній школі Миколи Мурашка (1882 –1884) та Академії мистецтв у Петербурзі (1884 – 1888). Молодий мисець почав тоді робити помітні успіхи. Працюючи у галузі журнальної ілюстрації, став автором численних малюнків на теми з життя України й її історичного минулого.

З 1917 року Іван Сидорович постійно мешкав у Києві. Завдяки натхненній праці художнику вдається покращати свій достаток. На Куренівці Їжакевич купив садибу, збудував будинок і в цьому одноповерховому будинку (зберігся за адресою – Бондарський провулок, 11) побіля схилів Пріорки пройшла більша частина його життя до 1956 року. У 92-річному віці збудував будинок-майстерню в кінці садиби (нині вул. Садовського, 8-а), де прожив ще 6 років до 1962 року.

Багато працював митець в київських храмах, зокрема розписав Борисоглібську церкву на Подолі, яку у 30-х роках було зруйновано. У 40-х роках виконав розписи у храмі Пресвятої Богородиці на Пріорці.

Життя в мистецтві: живопис, графіка Івана Їжакевича [Електронний ресурс] // Рівненська обласна бібліотека для молоді : [сайт]. – Режим доступу :

http://www.yunilibr.rv.ua/index.php/kraeznavstvo/-mainmenu-135/izhakevych/337-q-q37 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Вміщена інформація про життя і творчість Івана Їжакевича.

Іван Їжакевич малював святих зі своїх рідних та односельців [Електронний ресурс] // Gazeta.ua : [сайт] / Copyright. – 2006-2017 – Режим доступу : https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_ivan-izhakevich-malyuvav-svyatih-zi-svoyih-ridnih-ta-odnoselciv/418853 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Стаття про українського художника Івана Їжакевича в «Gazeta.ua».

Іван Їжакевич – феномен в українському мистецтві [Електронний ресурс] / Павло Лопата // Міст online: тижневик для українців всього світу : [сайт] Meest-Online.com/All right reserved. – 2009 – 2016. – Режим доступу : http://meest-online.com/history/figure/ivan-jizhakevych-fenomen-v-ukrajinskomu-mystetstvi/ (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

12

Їжакевич Іван Сидорович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу :https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Иван Ижакевич [Електронний ресурс] / Великі Українці // LiveJurnal : [сайт]. – Режим доступу : http://velykiukrainci.livejournal.com/32917.html (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Ижакевич Иван Сидорович [Електронний ресурс] // Антик Центр : [сайт]. – 1994 – 2017. – Режим доступу : http://www.alexbrey.com.ua/artist/25 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут розміщено галерею картин Івана Їжакевича.

Ижакевич Иван Сидорович [Електронний ресурс] // Арт-галерея Nostalgie : [сайт]. – 2011. – Режим доступу : http://art-nostalgie.com.ua/Izhakevich.html 16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут можна дізнатися біографію Івана Їжакевича та ознайомитися з його роботами.

Полотна, проникнуті любов’ю до життя: до 150-річчя І. С. Їжакевича [Електронний ресурс] // Централізована бібліотечна система Подільського району міста Києва : [сайт] / web @ cbspodil . org . ua ; crb _ franko @ ukr . net . – 2015 –2017. – Режим доступу : https://drive.google.com/file/d/0BzzQYicL89P-MWFVdUpYZnpSVVk/edit (16.05. 2017). – Назва з екрану.

Біобібліографічний нарис, в якому вміщена систематизована інформація.

Художник епохи Іван Їжакевич [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // UAHistori/ : [сайт]. – 2015. – Режим доступу : http://www.uamodna.com/articles/hudozhnyk-epohy-ivan-yizhakevych/ (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Стаття включає відомості про творче та особисте життя Івана Їжакевича.

13

Красицький Фотій(1873 – 1944)

Красицький Фотій Степанович народився 24 серпня 1873 року у селі Зелена Діброва на Черкащині. Живописець, графік і педагог. Внучатий небіж Тараса Шевченка. Початкову освіту здобув у сільській школі. У 1888 – 1892 рр. коштом М. В. Лисенка навчався в Київській рисувальній школі М. Мурашка (майстерня М. Пимоненка), пізніше продовжував освіту в Одеському художньому училищі (1892 – 1894, майстерня К. Костанді) і Вищій художній школи при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1894 – 1901 рр., майстерня І. Рєпіна). З 1903 р. жив і працював у Києві: відомий уже тоді художник Ф.

Красицький оселився на Пріорці в невеличкому, але дуже зручному будиночку з великою земельною ділянкою. Відтоді на гостину до нього потяглися визначні діячі української історії та культури. Разом відпочивали, спілкувалися. Бували тут М. Лисенко, М. Старицький, М. Грушевський, Т. Рильський. Прогулювалась садом і Леся Українка. Фотій Красицький викладав у художньому училищі (1912 – 1920), Миргородському художньо-керамічному технікумі, Київському художньому інституті (1927 – 1939, з перервами). Організатор і завідувач Київської художньо-друкарської школи.

Працював у жанрах портрета, пейзажу, театральної декорації, створив низку полотен на шевченківську тематику – портрети Т. Шевченка (1899, 1905, 1938), «Шевченко в майстерні» (1937), «Шевченко в творчому екстазі», «Шевченко на Чернечій горі», «Шевченко над Дніпром» (усі – 1938), «Смерть Шевченка» (1940) та інші.У 1906 році виконав карикатури для сатиричного журналу «Шершень», тоді ж художник мешкав з дружиною та дітьми в буд. № 15 на Андріївському узвозі. Автор першого українського посібника «Рисування та малювання» (1929).Твори зберігаються в Національному художньому музеї.

«Гість із Запоріжжя» опис картини [Електронний ресурс] // DOVIDKA. : [сайт]. – 2006 – 2017. – Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/gist-iz-zaporizhzhya-opis-kartini/ (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Картина «Гість із Запоріжжя» виставлена в Національному художньому музеї України і є центральною у творчості художника Фотія Красицького .

Красицький Фотій Степанович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим

14

доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Красицький Фотій Степанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Києва : [сайт]. – Режим доступу : http://wek.kiev.ua/uk/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Майстер пензля Фотій Красицький: бібліогр. нарис [Електронний ресурс] // Централізована бібліотечна система Подільського району міста Києва : [сайт] / адміністратор email: web @ cbspodil . org . ua ; email: crb_franko@ukr.net. – 2015-2017. – Режим доступу : http://cbspodil.org.ua/bibliografichni-vydannya/ (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Біобібліографічний нарис, в якому вміщена систематизована інформація.

Фотій Красицький – гідний продовжувач творчих традицій роду Шевченків [Електронний ресурс] // Краєзнавча Черкащина : [сайт] / Черкаська обласна організація Нац. спілки краєзнавців України. – Режим доступу : http://nsku.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=165:2013-10-11-06-35-55&catid=23:2010-12-20-10-35-11&Itemid=8 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Розповідається про життя та творчість Фотія Красицького.

Фотій Красицький – нащадок Тараса Шевченка [Електронний ресурс] // Бібліотека українського мистецтва : [сайт]. – Режим доступу : http://uartlib.org/fotiy-krasitskiy-nashhadok-tarasa-shevchenka/ (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Украинский художник Красицкий Фотий Степанович [Електронний ресурс] // I.UA : [сайт]. – 2006 – 2017. – Режим доступу : http://blog.i.ua/community/1952/1117678/ (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Розповідається про життя і творчість Фотія Красицького та вміщена галерея його картин.

Макушенко (Макуха-Макушенко) Іван15

(1867 – 1955)

Український художник та педагог Іван Семенович Макушенко (Макуха) народився 30 березня 1867 року в с. Лисянка Звенигородського повіту Київської губернії – тепер Черкаської області.У 1892 – 1897 роках як вільний слухач навчався у Петербурзі в Академії Малярства у Іллі Рєпіна. 1900 року за картину «Неділя в Малоросії» присвоєно звання художника. З 1904 року працював в Україні, в 1905 – 1919 роках викладав у Київській художній школі, з 1934 року – у Київському художньому інституті. На початку ХХ ст., працюючи в журналі «Шершень»,

мешкав на Андріївському узвозі, 15.На своїх картинах зображував життя селян, побут і природу України, рідного краю.Учасник більше чотирьохсот художніх виставок, мав 50 персональних виставок.Його твори експонувалися в Австралії, Алжирі, Англії, Індії, Іраці, Італії, Канаді, Лівії, Колумбії, Швейцарії, США, Франції, Японії.Виховав ряд художників, серед них – Михайло Козик, Володимир Масик. Його твори зберігаються, зокрема, в НМУ, Лисянському державному історичному музеї та Львівському музеї українського мистецтва.

Івану Макушенку виповнилося 150 років [Електронний ресурс] / Олександр Щербатюк // Вісті Черкащини : [сайт] / viche.ck.ua. – 2016 – 2017. – Режим доступу : http://viche.ck.ua/item/2433 (1 7 . 05. 2017). – Назва з екрану.

Макушенко Іван Семенович [Електронний ресурс] // WikiVisually: [сайт]. – Режим доступу : http://wikivisually.com/lang-uk/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Макушенко Іван Семенович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

16

Макушенко Іван Семенович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України : [сайт] / Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. – 2014 –2017. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=58157 (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Подана біографія Івана Макушенка та перелік його робіт.

Макушенко Іван Семенович Іван Семенович [Електронний ресурс] // Черкащина : [сайт]. – 2011. – Режим доступу : https://cit.ckipo.edu.ua/wiki/index.php/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Вміщені відомості про художника Івана Макушенка та представлено галерею його картин.

Маренков Олексій(1886 – 1942)

Український графік Олексій Васильович Маренков народився 25 березня 1886 року у російському місті Орел. Талановитий учень студії Олександра Гофмана. У 1905 – 1912 роках навчався в Київському художньому училищі у Івана Селезньова, Григорія Дядченка, Федора Кричевського. Працював в царині книжкової графіки, автор обкладинок творів Т. Шевченка, Марка Вовчка, Ю. Яновського, Ю. Будяка; плакатів та графічних портретів Т. Шевченка. З 1922 року до початку 1930-х викладав у Харківському художньому інституті. Митець

був дуже чуйною людиною, надійним товаришем, постійно підтримував зв’язки зі своїм вчителем О. Гофманом та його студійцями. Як педагог, Олексій Васильович відкрив і підтримував Олександра Сиротенка, одного із талановитих учнів О. Гофмана, у майбутньому – професора Київського художнього інституту. Серед його учнів був також сценограф і графік Олексій Щеглов.

У Києві мешкав на Подолі в будинку № 7 на Спаській вулиці. Був репресований. 1938 року з'явилася доповідна записка Головліту УРСР про те, що його плакати містили «грубі контрреволюційні спотворення».Твори художника зберігаються у Харківському художньому музеї. Прізвище Маренкова викарбуване на пам'ятнику «Художники-жертви репресій».

17

Мальована обкладинка: сотня української періодики у музеї друкарства [Електронний ресурс] // Читомо : [сайт]. – Режим доступу : http://www.chytomo.com/interview/malovana-obkladinka-sotnya-ukraiinskoii-periodiki-u-muzeii-drukarstva (16.05. 2017). – Назва з екрану.

Представлено обкладинку видання «Український альманах», виданий у Києві 1884 року. Автор обкладинки – Олексій Маренков.

Маренков [Електронний ресурс] // Leksika.com.ua : [сайт]. – 2017. – Режим доступу : http://leksika.com.ua/18530718/ure/marenkov (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Представлена біографія Олексія Маренкова.

Маренков Олексій Васильович [Електронний ресурс] // WikiVisually: [сайт]. – Режим доступу : http://wikivisually.com/lang-uk/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87(16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Маренков Олексій Васильович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Cлавні учні художника і педагога О. Гофмана [Електронний ресурс] / Борошнєв В.О. : [PDF]. – Режим доступу : https://www.oalibrary.org/papers2/245c4c3f-4827-4cb6-9759-bd6079b84aca/ (16.05.2017).

18

Пимоненко Микола Корнилович(1862 – 1912)

Народився майбутній художник 9 березня 1862 року на околиці Києва (Пріорці) в родині Корнила Даниловича Пимоненка. Шлях художника в мистецтво був визначений уже з дитячих років – коли він ходив з батьком-іконописцем селами Київщини, допомагаючи виконувати замовлення для маленьких церков. Можливо, і призначено було йому продовжити батьківську справу, якби не зустріч із Миколою Мурашком, засновником Київської рисувальної школи. Побачивши талановитого хлопчика, «старий учитель» пообіцяв зробити з нього «не богомаза, а

справжнього художника».У стінах школи (1879 – 1882) відбулося його знайомство з Іллею Рєпіним. Якось відомий майстер, узявши в руки палітру й пензель, дописав образ Христа, над котрим трудився юнак. Для художника-початківця це стало своєрідним благословенням.Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1882 – 1884). За малюнки з натури був нагороджений двома малими та однією великою срібними медалями Петербурзької Академії мистецтв, орденом Св. Анни II і III ст. Але закінчити Академію через хворобу не зміг. Далі – повернення до Києва, робота в рисувальній школі М. Мурашка, потім – у художньому училищі, викладання малюнка в політехнічному інституті, брав участь у розписах Кирилівської церкви разом з Праховим і Врубелем, експонував картини в академічних та пересувних виставках. У 1900 році був прийнятий у члени Театрального товариства, оформляв оперу Лисенка «Наталка Полтавка» і, звісно, щоденна праця у своїй майстерні – ось складові творчої біографії Пимоненка. На початку ХХ ст. жив на Андріївському узвозі, 15. На щастя, слава до майстра прийшла ще за життя. Він став академіком, членом різноманітних художніх товариств Парижа, Мюнхена, Берліна, міст, де з успіхом експонувалися твори художника. Полотна майстра були придбані Луврським музеєм. До нього тяглася молодь, котра мріяла про мистецтво. Серед неї був і майбутній основоположник супрематизму Казимир Малевич.

Микола Пимоненко (1862 – 1912) [Електронний ресурс] // Электронная библиотека Князева : [сайт]. – Режим доступу : http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/biografii/part1/008.htm (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Вміщені біографічні відомості про Миколу Пимоненка.

Микола Пимоненко (1862 – 1912) [Електронний ресурс] // Бібліотека Українського Мистецтва : [сайт]. – Режим доступу :

19

http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/pimonenko-mikola/ (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Микола Пимоненко. Видатний український живописець [Електронний ресурс] : [сервер зберігання відеофайлів] / YouTube. – 2011. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=G88SjdRDDAc (23. 05. 17). – Назва з екрану.

Представлено картини Миколи Пимоненка.

Микола Пимоненко. Коротка біографія [Електронний ресурс] // Dovidka.biz.ua : [сайт]. – 2013 – 2017. – Режим доступу : http://dovidka.biz.ua/mikola-pimonenko-korotka-biografiya/ (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Микола Корнилович Пимоненко [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія / Creative Commons Attribution - ShareAlike : [сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (16. 05. 2017). – Назва з екрану.

Николай Пимоненко: самые известные картины художника [Електронний ресурс] // ARTCONTEXT.INFO : [сайт]. – Режим доступу : http://www.artcontext.info/pictures-of-great-artists/55-2010-12-14-08-01-06/224-pimonenko.html (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Представлені найвідоміші картини художника та коротка біографічна довідка.

Пимоненко Микола Корнилович (1862 – 1912), український художник-живописець [Електронний ресурс] // Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва : [сайт]. – Режим доступу : http://www.shevkyivlib.org.ua/derzhavni-zakupivli/209-vidatny-persony-pimonenko.html (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Розповідається про життя і творчість Миколи Пимоненка, представлено галерею його робіт.

Художник-реаліст Микала Пимоненко [Електронний ресурс] // Журнал ukr. sovfarfor: [сайт]. – Режим доступу : http://ukr.sovfarfor.com/obrazotvorche-mistectvo/zhivopis/176-hudozhnik-realst-mikola-pimonenko.html (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

20

Художник Пимоненко Николай Корнилович [Електронний ресурс] // www . nevsepic . com . ua : [сайт]. – 2011– 2016. – Режим доступу : http://nevsepic.com.ua/art-i-risovanaya-grafika/12058-hudozhnik-pimonenko-nikolay-kornilovich-28-rabot.html http://dovidka.biz.ua/mikola-pimonenko- korotka-biografiya/ (17. 05. 2017). – Назва з екрану.

Тут розміщено 28 робіт та коротку біографічну довідку художника Миколи Пимоненка

Світлицький Григорій Петрович (1872 – 1948)

Григорій Світлицький, один з найвизначніших українських художників ХХ сторіччя, музикант, народився 27 вересня 1872 р. у Києві на Подолі на вул. Дегтярній, 30 в родині, де було вже одинадцять дітей. Майбутній живописець навчався у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка (1889 – 1898) і в Петербурзькій академії мистецтв. Був учнем Іллі Рєпіна, працював у майстерні Архипа Куїнджі. З 1901 по 1917 рік очолював групу з реставрації Ісаакіївського собору у Петербурзі. З 1886 року бере участь у багатьох міжнародних виставках,

зокрема й тих, які організовував відомий меценат Сергій Дягілев. Його роботи високо оцінювали й купували у США, Німеччині, Бельгії. Здавалося, попереду забезпечене майбутнє, але революція боляче вдарила по сім’ї Світлицького. Померла дружина, загинув син Юрій, експропріювали петербурзьку квартиру. Проте у Григорія Петровича вистачило сили пережити все це і не втратити любові до мистецтва. У 1918 р. самотній художник повернувся до Києва, взяв участь у розписуванні Хрестовоздвиженської церкви, в якій він вінчався; викладав у Київському художньому інституті, де згодом став професором. Автор ліричних пейзажів, зокрема "Київ. Поділ" (1924), "Над Дніпром" став першим народним художником України (1946). Найбільшим захопленням майстра була українська ніч. Ніхто з художників-пейзажистів, крім знаменитого Архипа Куїнджі, не написав так багато різних варіантів місячних ночей, як Світлицький. Сьогодні роботи Григорія Петровича можна побачити у музеях, зокрема музеї історії Києва, а ще

21

більше їх перекочувало до приватних колекцій. Похований художник у Києві на Лук’янівському кладовищі.

Доля майже зруйнованої садиби Григорія Світлицького на вулиці Дегтярній, 30, де у 1872 – 1948 році (з 1919 постійно) жив художник, небайдужа киянам. В музеї, відкритому у 1958 році, зберігалися твори мистецтва, особисті речі художника, меблі та інші експонати. Через 14 років на подвір’ї встановлено бронзове погруддя митця на гранітному постаменті. На фасаді невдовзі з’явилася мармурова меморіальна дошка, замінена 1985 року на бронзовий барельєф. 1992 року будинок закрили на реконструкцію. Музей, який на той час юридично вважався підрозділом музею історії Києва, руйнувався, а довкола на повний хід велася елітна забудова Воздвиженки. Згодом усі експонати звідси передали столичному музею. 15 жовтня 2008 року сталася пожежа, і від садиби залишилися руїни. Місце на постаменті, де колись стояв бронзовий бюст художника, порожнє, немає й меморіальної таблички. Лише розкішна ліпнина на стелі другого поверху вказує на те, що колись це була непроста садиба. Місто ж втратило не просто музей, а частину

свого духовного спадку. Залишилась вулиця, названа 1961 року іменем художника, на Виноградарі.

Григорій Світлицький 1872-1948 [Електронний ресурс] : [сайт] // Бібліотека українського мистецтва. – Режим доступу:

http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/svitlitskiy-grigoriy/ (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Григорій Світлицький [Електронний ресурс] : [PDF]. – Режим доступу: http://zadacha.uanet.biz/uploads/d4/e0/d4e0ab4ea03aff009efc110a4afc12df/Svetlitskij.pdf (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Григорій Світлицький. Комплект листівок [Електронний ресурс] : [сайт] // http://uartlib.org/; LM. – Режим доступу: http://uartlib.org/allbooks/grigoriy-svitlitskiy-komplekt-listivok/ (18.05.17) – Назва з екрану.

Григорій Світлицький – перший народний художник України / Ганна Черкаська [Електронний ресурс] : [сайт] // UA Modna. – 2012-2015. – Режим доступу: http://www.uamodna.com/articles/grygoriy-svitlycjkyy-pershyy-narodnyy-hudozhnyk-ukrayiny/ (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Григорій Петрович Світлицький [Електронний ресурс] : [сайт] // SOVFARFOR. – Режим доступу: http://ukr.sovfarfor.com/obrazotvorche-mistectvo/zhivopis/154-grigorj-petrovich-svtlickij.html (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Григорій Петрович Світлицький (1872 – 1948) [Електронний ресурс] : [сайт] // ArtFira; ArtFira . com All rights reserved; Development by Integra - Media Ltd. – 2003 – 2012. – Режим доступу:

22

http://www.artfira.com/site/uk/artist/aef2b47c07cfa074a74aa2c2e5bd2f4d (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Светлицкий Григорий Петрович [Електронний ресурс] : [сайт] // Академик. – 2000 – 2014. – Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_pictures/2906/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9 (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Светлицкий Григорий Петрович (1872-1948) [Електронний ресурс] : [сайт] // I.UA. – 2006 – 2015. – Режим доступу: http://blog.i.ua/community/1952/539167 (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Светлицкий Григорий Петрович (1872 – 1948, Киев) [Електронний ресурс] : [сайт] // Светлицкие; Редактор сайта: Борис Светлицкий; Разработка сайта : Первая Веб Дизайн Студия. – Режим доступу : http://svetlitskie.ru/pages/254/ (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Світлицький Григорій Петрович [Електронний ресурс] : [сайт] // QuickiWiki; Terms of Service ; Privacy Policy . – Режим доступу : http://www.quickiwiki.com/uk/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

Розміщені енциклопедичні відомості про Григорія Світлицького.

Світлицький Григорій Петрович [Електронний ресурс] : [сайт] / Вікіпедія; Creative Commons Attribution / Share - Alike . – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (18. 05. 2017). – Назва з екрану.

23

Світославський Сергій Іванович(1857– 1931)

Світославський Сергій Іванович народився 24 вересня 1857 року в Києві; учився в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1875 – 1883); експонент (з 1884) і член (1891 – 1900) Товариства Передвижників, з 1884 року жив у Києві. Першим значним твором була картина «Дніпровські пороги» (1885), яка засвідчила неабиякий талант художника-лірика.Світославський – майстер поетичного пейзажу з тонким колоритом. Батьківщиною Сергія Світославського була Україна. Саме тут він Саме тут він народився й створив

найкращі твори, які визначили самобутність його мистецтва. Сергій Світославський створив лірико-епічний образ України. Національна своєрідність робіт художника проявляється у виборі тематики: величні дніпровські пороги, трудяги-воли – вірні помічники селянина, що дрімають на ріллі, розморені весняним сонцем, поруч – широка річкова далечінь, зелені луки, вітряки в степу; могутні стіни Кам’янець-Подільської фортеці; широчінь Дніпра, який став для художника і улюбленим об'єктом уваги, і образом, що сприймається, мабуть, більше, ніж просто річка.

Подорожі по Середній Азії наприкінці 1890-х – у 1900 дали художникові нові матеріали для творчості: створив низку пейзажних полотен, присвячених природі й людям цього краю («Степ. Середня Азія», «Ранковий намаз» «Отара в горах», «Кораблі пустелі» та інші).За картину «Дворик» нагороджений бронзовою медаллю Всесвітньої виставки в Парижі 1900 року.

В його творчості знайшлося місце й для міста, в якому він народився, жив і працював. Київ став для Світославського невичерпним джерелом натхнення. На тихій Куренівці, де життя пливло розмірено, побут скидався, швидше, на селянський, ніж на міський, знаходилася невеличка садиба його батьків. Вулиця Кирилівська, 96. Дивом уціліла фотографія та численні роботи художника дають уявлення про його дім. Сім’ї у Світославського не було, жив він зі своєю старенькою матір’ю. На Куренівці Світославський писав свій Київ, якого не торкнулася урбанізація, – глухі вулички з приземкуватими будиночками, порослі деревами схили біля Кирилівської церкви, метушню місцевих ярмарків, таємничі зарості закинутого парку «Кинь-грусть».

Працював художник і в галузі сатиричної графіки. Його карикатури публікував київський журнал «Шершень» (1906).

Помер Сергій Світославський самотнім, хворим і забутим диваком 19 вересня 1931 року, похований на Лук’янівському цвинтарі. Багато його творів зберігаються у Національному музеї України та Третьяковській галереї.

24

Мовчазна любов [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // День: щоденна всеукраїнська газета : [сайт]. – 2011. – Режим доступу : http://incognita.day.kiev.ua/movchazna-lyubov.html (20.05. 2017). – Назва з екрану.

Ганна Черкаська у своїй статті пише про любов Сергія Світославського до України, яку він виявляв через свої роботи.

Світославський Сергій Іванович [Електронний ресурс] : [сайт] / Вікіпедія; Creative Commons Attribution / Share - Alike . – Режим доступу : https :// uk . wikipedia . org / wiki /% D 0% A 1% D 0% B 2% D 1%96% D 1%82% D 0% BE % D 1%81% D 0% BB % D 0% B 0% D 0% B 2% D 1%81% D 1%8 C % D 0% BA % D 0% B 8% D 0% B 9_% D 0% A 1% D 0% B 5% D 1%80% D 0% B 3% D 1%96% D 0% B 9_ % D 0%86% D 0% B 2% D 0% B 0% D 0% BD % D 0% BE % D 0% B 2% D 0% B 8% D 1%87 (20. 05. 2017). – Назва з екрану.

Пейзажист на барикаді [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // UAHistori/ : [сайт]. – 2015. – Режим доступу : http://www.uamodna.com/articles/peredchuttya-vtraty-ukrayiny-znayome-ne-tiljky-nam/ (20. 05. 2017). – Назва з екрану.

Блогер Ганна Черкаська розповідає про життя і творчість Сергія Світославського.

Обличчя України. Сергій Світославський – художник-пейзажист [Електронний ресурс] / Великі Українці // LiveJurnal : [сайт]. – Режим доступу : http://leonardo-studio.livejournal.com/26104.html (20. 05. 2017). – Назва з екрану.

Розміщена біографія Сергія Світославського та галерея його картин.

Сергій Світославський, 1857 – 1931 [Електронний ресурс] // Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого : [сайт] / Copyright elib.nplu.org. – 2017. – Режим доступу : http://elib.nplu.org/object.html?id=6532 (20. 05. 2017). – Назва з екрану.

У представленому виданні висвітлено життєвий і творчий шлях українського художника-пейзажиста Сергія Світославського. Наведено основні дати життя і творчості, названо виставки, в яких художник брав участь. Вміщено репродукції полотен митця, що зберігаються в колекції Національного художнього музею.

Сергій Світославський зблизька і з вічності : біобібліогр. Нарис [Електронний ресурс] // Централізована бібліотечна система Подільського району міста Києва : [сайт] / адміністратор email: web @ cbspodil . org . ua ; email:

25

crb_franko@ukr.net. – 2015-2017. – Режим доступу : http://cbspodil.org.ua/bibliografichni-vydannya/ (20. 05. 2017). – Назва з екрану.

Біобібліографічний нарис, в якому міститься систематизована інформація про художника та його творчість.

Світославський Сергій Іванович [Електронний ресурс] // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – 2016. – Режим доступу : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Svitoslavskyj_S (20. 05. 2017). – Назва з екрану.

26