Продовження на 2-й стор.

www.vybir- lviv.com

№ 12 (056) 24 листопада - 1 грудня 2011 року

Хочете читати правдиву інформацію, те, про що інші ви-дання не ризикують писати?

Вам цікаво тримати руку на пульсі подій і знати про закулісні життя і діяння наших керманичів?

Тоді поспішайте у най-ближче поштове відділення і підписуйтеся на газету «Вибір».

Ті, хто читають нас із першо-го номера, переконалися, що ми свого слова дотримуємо і, не бо-ячись, розкриваємо очі нашим читачам на людей, які нами ке-рують, на те, що вони витворя-ють, що ховається за їхніми со-лодкими обіцянками.

Нагадуємо, що підписний індекс «Вибору» - 49127.

Продовження на 2-й стор.

Продовження на 3-й стор.

Майже рік тому, вкотре перефарбувавшись, Михайло Сендак провів прес-конференцію. Вже у статусі голови Дрогобицької райдержадміністрації. Навіть не приховуючи, що «заробив» цю посаду своїм плазуванням перед новою владою.

Юрій Кармазін: «Історія нас розсудить»Ухвалення Верховною Радою нового Закону «Про вибори народних депутатів», що закріпив нові правила на парламентських виборах, вкотре підтвердило думку про те, що у політиці немає вічних друзів, а є лише вічні інтереси. Після того чимало експертів із тривогою заговорили про зраду, про закриття проходу в парламент більшості реальних опозиційних сил, про те, що в опозиційному таборі остаточно закріпиться дві партії-монополіста - «Батьківщина» і «Фронт змін», які нібито пішли на підступний зговір із провладною більшістю.

Наскільки ці звинувачення мають під собою підґрунтя? І чому насправді депутати, які до того привселюдно били себе в груди у всіх ЗМІ, клянучись, що не підуть на поступки, вмить забули про свої обіцянки? Про це ми запитали народного депутата України, голову Партії захисників Вітчизни Юрія Кармазіна.

ВКаЗІВКа: цІНи ПІДНяТи На ВСе!

- Людям очі не закриєш, - про-коментував Юрій Кармазін. – Усі бачили, що відбувалося в сесійній залі. Однак голосування за Закон «Про вибори» затьмарив інше: коли того ж дня просто так було прийнято рішення про підвищення цін на все. І от за цим голосуван-ням можна було відразу побачи-ти, хто – справжня опозиція, а хто – ні. А мова йшла про підвищення податків: були внесені зміни до Податкового кодексу. Про це чо-мусь усі змовчали. Хоча підняли ставки на акцизний збір, на пер-шу реєстрацію транспортного за-собу, на екологічний податок, за

користування надрами, податок за земельні ділянки, який буде стосуватися абсолютно всіх, збір за користування радіочастотним ресурсом, за спеціальне викори-стання води, яке ляже на людей, за використання лісових ресурсів. Всього біля 3 млрд. Це було вне-сено тоді, коли в залі тих, хто на-зивають себе опозиціонерами, нікого не було. Окрім мене. Я відкрито виступив проти. В залі було присутні 43 депутати від Партії Регіонів, 13 комуністів і 13 представників Литвина. Карток для внесення змін бракувало, але це не завадило зареєструвати 245 голосів. Тим не менше, я не дав змоги провести ні цей за-кон в двох читаннях, ні інший,

Земелька для тещіаБо яК голоВа ДРогоБицьКої РДа МиХайло СеНДаК «УПоРяДКоВУє» РайоН

І тоді під час спілкування із журналістами він пафосно зая-вив, що прийшов у район наводи-ти порядок. Зокрема, в земель-ному питанні. Ну, як пан Сендак наводить порядок, добре зна-ють його колишні підлеглі по автопідприємству, яких він спо-чатку «нагодував» обіцянками, а потім банально «розвів» і ки-нув, забравши собі весь автопарк. Тож, не важко було здогадатися,

як від збирався «упорядковувати» район.

І справді, року не минуло, а в різні інстанції полетіли сигнали про діяння, а точніше – злодіяння з боку п. Сендака. Зокрема, при його безпосередню участь у злов-живання із земельними ділянками (саме в тому питанні, де він осо-бливо збирався навести «поря-док»).

Скажімо, своїм розпоряджен-

ням № 291 від 23.05.2011 року го-лова райдержадміністрації надав дозвіл І. Мотиці на розроблен-ня проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га у власність для ве-дення особистого селянсько-го господарства із земель запасу Станелівської сільської ради (па-совище), яке знаходиться за межа-ми населеного пункту с. Станеля. Аналогічним розпорядженням № 281 від 19.05.2011 він також надав дозвіл Н. Куваріній на розроблен-ня проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,45 га у власність для ведення особистого селянсько-го господарства із земель запа-су Станелівської сільської ради

страшний, про теплопостачан-ня. А він дозволив би відключати від теплопостачання в опалю-вальний період. У нас вже таке було, коли відключили військові частини. Тепер це загрожує підприємствам охорони здоров’я, освіти, МЧС, прикордонної служ-би, Міністерства оборони та пра-воохоронним органам.

БагаТьоМ ПРиТаМаННий ЗРаДНий ІНСТиНКТ

- І як же Вам вдалося запобіг-ти цьому?

- Я просто добре знаю закон «Про регламент». Я зробив засте-

реження, що якщо хтось заперечує, то не можна в цілому прийня-ти закон. І керівництво парламен-ту змушене було дослухатися до цього. Мене ніколи не відволікти від засідань ВР, на відміну від тих, хто під час розгляду важли-вих питань годинами піариться на телеканалах і в різних шоу. Бо виборці обрали мене працювати в парламенті. Я там не маю пра-ва пропустити жодного слова і повинен боротися за це. От, на-приклад, одним махом прийня-ли зміни до Митного кодексу - 116 позицій на 25 сторінках. Тобто про-голосували всі погрішності. І потім країна стогне від протиріч у зако-

Павло Барнацький, заслужений юрист

України, голова Львівської

обласної організації ПЗВ

«Це – тобі. Це – мені. Це – мені, мені, мені…»

Відразу після прийняття ново-го Закону «Про вибори» багато хто з експертів заговорив про те, що політичне майбутнє виглядає оптимістичним лише для великих гравців. А от, мовляв, для нових перспективних політсил та ста-рих середнячків ситуація силь-но ускладнилась. Адже для по-долання 5-відсоткового бар’єру може забракнути навіть великих грошових мішків. І з ким кооперу-ватися без втрат для рейтингу і власних амбіцій?

Питання непрості. І відповіді на них давати потрібно вже сьогодні, бо до виборів залишилося мен-ше року. Ясна річ, під кого робив-ся новий закон і з якою метою. На фоні стрімкої втрати довіри по всій Україні «регіонали» шукають будь-яких адміністративних і за-конодавчих важелів, аби не допу-стити до влади інших. «Ми прийш-ли – і на довго, - пихато заявляють вони в кулуарах Адміністрації Президента, Кабміну і Верховної Ради» І амбіційно додають, що в наступному парламенті «гаранто-вано матимуть 300 голосів».

Причому, прекрасно знаю-чи, що більшість України, а осо-бливо на сході, який повністю розчарувався в своєму виборі (достатньо згадати проте-сти чорнобильців, підприємців, шахтарів, пенсіонерів, тощо), сьогодні готова підтримати інших. Але, відірвавшись від землі, партія влади разом зі своїми сателітами твердо вірить у масові фальсифікації та адміністративні ресурси, які, на їхню думку, й за-безпечать їм перемогу. Для них наступні вибори до парламенту – рубікон, який вони, як переконані, просто не мають права програти.

Але набрати 300 голосів, про які «регіонали» мріють, непро-сто. Насамперед, як я вже ска-зав, рейтинг розчарування в дея-ких регіонів зашкалює за 70-80%. Усвідомлюючи це, вони запуска-ють різні сценарії, аби остаточ-но заплутати виборця. Навіть по ті й же мажоритарній системі. Не встигли принтери видрукувати но-вий Закон «Про вибори», як один із партійних лідерів-опозиціонерів (який чомусь днює й ночує на Банковій) поспішив на канали ТБ озвучити унікальну заяву про «приватизацію» мажоритарних округів.

2

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Юрій Кармазін: «Історія нас розсудить»нах. А депутати в цей час піарять себе на телеекранах. Насамперед ті, хто називають опозиціонерів псевдоопозицією. Взагалі останні місяці показали, як багатьом де-путатам притаманний зрадний інстинкт. Понад 50 «тушок» зра-дили блок «БЮТ-Батьківщина» та ще близько 10 втекли із «НУ-НС».

Відіграються на неЗахищених

- Однак і Ви голосували за За-кон «Про вибори»…

- І цього не приховую. Політика – це мистецтво компромісу. Якщо в нас сьогодні немає більшості, то мусимо діяти так, аби більшість не могла грати по своїх законах. Наразі ми домоглися того, що хотіли українці: половину депута-тів обиратимуть за відкритими списками.

Ми також прагнули розруши-ти ідилію влади, яка вже рік тих-цем, за народні кошти, фінансує виборчі округи, в тому числі своїх депутатів і «тушок». В змінах до Державного бюджету вже дав-но підготовлено фінансування лікарень, доріг, мостів. Нібито це роблять свої глави адміністрацій, губернатори. Насправді, це наш з Вами стакан з водою, який на всіх треба поділити. Коли прий-мали бюджет, я нарахував у ньо-му прихованих понад 100 млрд. грн. Ще 150-160 млрд. грн. буде вкладено в Євро-2012. Додайте також кошти місцевих рад - 20-30 млрд. Ніде в світі не складатимуть бюджет країни без відповідних розрахунків. А я з’ясував, що у нас розрахунків взагалі ніхто не проводив. Тому тепер б’ють по найнезахищеніших - чорно-бильцях, дітях війни, інвалідах, пенсіонерах, відбираючи у них гроші? Ті, хто вижили під реак-тором, у воєнне лихоліття, до-бивалися встановленої законом 10 мінімальних пенсій. Це макси-мум – 8 тис. грн., якщо це інвалід першої групи. Для інших груп – менше. Суди прийняли рішення. Людям почали виплачувати –

кому 3 тисячі, кому – 4 тисячі, кому – 7 тисяч. Ці рішення судів вико-нувалися при всіх урядах. Навіть при уряді Януковича.

«Велике чудО» – аЗарОВ?

- так хто ж дав вказівку: «пройтися» танком по малоза-безпеченим?

- Зараз раптом з’явилося в нас «великое чудо» - Микола Аза-ров, великий знавець і шануваль-ник української мови. Він навіть депутатів не приймає. По кожному його дні в уряді, як мінімум, мож-на порушити кримінальну справу за ст. 365 ККУ. Людина дає дору-чення, яке фіксується, припинити виконувати рішення судів і не ви-плачувати людям заслужені над-бавки до пенсій. Тоді як ст. 124 ч. 5 Конституції закріпила, що жодний «шнурок» не має право не вико-нувати судове рішення, поки воно самим же судом не скасоване. Я спитав Азарова, яке право він мав «топтатися» по Конституції? Сьогодні до мене масово зверта-ються чорнобильці, підприємці.

Навіть держслужбовців перетво-рили в послушне знаряддя, не-законно позбавивши надбавок і захисту профспілок. І вони працю-ють за 900-2000 грн. зарплати.

Клерки пішли на злочин, і, зо-крема, в Пенсійному фонді. У Конституції чітко прописано, що незаконні накази не можна вико-

нувати. А вони виконують. Якщо судом встановлена пенсія 3000-3500 грн., то як можна поверта-ти 1000-1500? Азаров відповів, що вони платять стільки, скільки дозволяє бюджет. Але якщо ти не здатний керувати урядом і утриму-вати належну фінансову ситуацію, ти маєш піти у відставку. Рішення судів можуть скасувати тільки самі суди. Причому вищестоящі, на які зараз йде полювання. Б’ють по власному народу і зовсім не чіпають справжніх казнокрадів, від яких бюджет недоотримує мільярди. Днями розглядали звіт слідчої комісії по «Лівеллі», що контролює половину прода-жу бензину в країні і при цьому взагалі не сплачує ані податків, ані акцизного збору. Країна че-рез корупційні схеми фірми недо-отримало понад 3 млрд. грн. Вия-

вилось, що заснована вона в 2006 році за участю польського грома-дянина, який вклав аж 400 дол. Вкласти 400 дол., щоб сьогодні не сплатити податків на 3 млрд. державі і продавати продукцію НПЗ – це треба умудритися. І при цьому податкова, прокуратура,

митниця, наче по одній команді, раптом відкликають апеляційну скаргу із суду: тобто роблять діру у 3 млрд. грн. Як можна нагодува-ти чорнобильців, інвалідів, коли таких «лівелл» сьогодні в Україні 7 тисяч?

«Пацани» ЗрОбили для «ПаханіВ»

- як Ви прокоментуєте ухва-лений Вр поданий Віктором януковичем Закон «Про внесен-ня змін до деяких законодавчих актів україни щодо гуманізації відповідальності за правопо-рушення у сфері господарської діяльності».

- Як депутатське невігластво. Я три роки очолював робо-

чу групу і присвятив розробці Кримінального кодексу. А тепер його що – в смітник? Нам кажуть: ми йдемо в Європу? Із чим? Цим голосуванням декриміналізована, зокрема, контрабанда. Вихо-дить, якщо закон підпишуть, то люди, які вчинили злочини про-ти економічної безпеки держа-ви, будуть не просто звільнені, а вважатимуться не судимими. Це спеціально під когось робилося, кого треба витягнути із тюрми. Влада скотилася до того, що навіть декриміналізувала фальшивомо-нетництво, незаконні дії щодо ви-пуску цінних паперів, не дотри-мання вимог щодо приватизації. Якщо йдемо в Європу, то у Франції за аналогічні злочини передба-чено до 30 років позбавлення волі. Така ж ситуація в Німеччині, Угорщині, Фінляндії, Росії. Ви розумієте, що відбувається? Дано сигнал, декриміналізувати дії тієї частини суспільства, яка нахапа-ла все майно і не виконує своїх зобов’язань. Це справжня мета цього закону. Тобто «свої паца-ни» зробили послугу своїм паха-нам. Я звернувся до Президента з проханням накласти на цей закон вето. Якщо повернутися до Зако-ну «Про вибори», то, як не див-но, ці закони пов’язані між собою. Опозиція мала кілька сценаріїв дії. Або взагалі вийти з проце-су і не покращувати Закон. Але тоді могло статися так, як в Кри-му, коли з 20 кандидатів по вибор-чому округу 17 просто зняли свої кандидатури, а їхні представники в комісіях залишилися. Вони всі були скуплені однією політичною силою. З 36 тис. виборців прийш-ли тільки 6 тис. Із них 18% (тоб-то біля 1000 із 36000) виборців впевнено забезпечили перемогу представникові Партії Регіонів!?

Щоб цього не допустити, ми по-ставили 20 технічних вимог до За-кону «Про вибори», 17 із яких були враховані. Ми зробили Закон, де принаймні, можна доводити справедливість, по якому у наших громадян не мають вкрасти вибор-че право. Якщо люди на виборах скажуть «ні» бандитській владі, то в парламенті буде все нормально. Таким було одноголосне рішення політради блоку «НУ-НС» і БЮТ. Через це ми і проголосували за цей Закон, хоч зізнаюсь: вагався до останнього. Але дав перед тим слово: якщо влада піде на такі по-ступки, то, вочевидь, і ми підемо. Історія розсудить, чи правильно ми зробили.

«Це – тобі. Це – мені. Це – мені, мені, мені…»Закінчення. Поч. на 1 стор.Мовляв, любі друзі з

опозиційних політичних сил. Оскільки 5-відсотковий бар’єр і адміністративні заходи поставили хрест на ваших сподіваннях по-трапити до Верховної Ради, про-поную сісти за стіл переговорів і особисто зі мною (!!!) узгодити кожну кандидатуру по всіх мажо-ритарних округах. Ні сісти, ні впа-сти – не з народом, а особисто з ним! Народ – в одній особі! Та ще й якій!? Яка на президентських ви-борах відверто підігрувала партії влади. Як вже кепкують у влад-них кабінетах, формування спи-ску, вочевидь, відбуватиметься за відомим мультиплікаційним сценарієм: «Це – тобі. Це – мені. А це – мені, мені, мені…»

Ідея єдиного списку по мажори-тарних округах, що формує одна особа, вразила навіть Європу й США. Закордонні ЗМІ вмить відреагували на таку «ініціативу»

в’їдливими репліками і запитан-нями, невже Україна скотилася до того, що делегувати до пар-ламенту довірено не народові, а особі, оговореній і затвердженій на Банковій? А німецька «Die Welt» покепкувала, що, вочевидь, в Україні до опозиційних сил став-ляться несерйозно: спочатку на-клали вето на проходження, а потім запропонували «влитися» в єдиний список під провладни-ми партіями. І додала, що це не-прихований вияв прагнення до політичної монополії.

Англійські ЗМІ переконані, що на це клюнуть тільки наївні, ос-кільки фігура, яка це запропону-вала, хоч і демонструє на сло-вах себе опозиційною, але давно і відкрито позиціонується як лю-дина Банкової і саме його пред-ставник очолював робочу гру-пу з підготовки нового Закону. Як відзначила американська «Stratfor», це далекоглядний хід нинішньої влади в Україні, оскільки

Партія регіонів велику ставку ро-бить на вибори-2012, аби отримати конституційну більшість, а потім, внісши правки до Конституції, об-рати в 2015 році Віктора Януковича на другий термін вже у парламенті. Тому й доручено через певних політичних лідерів «приватизува-ти» мажоритарні округи, аби зайві (читай непідконтрольні) не про-скочили і не завадили сценарію.

Але Партія захисників Вітчизни, провівши консультації з іншими опозиційними політсилами, вива-жено заявляє, що «приватизува-ти» мажоритарні округи і провести маріонеток не вдасться. Помиля-ються деякі політичні особи, вва-жаючи народ слухняним і пасив-ним стадом. Навіть незважаючи на проплачені рейтинги, якими завалили в останні місяці, зокре-ма, Львівську область, реальний стан речей показує, що українці налаштовані доволі рішуче. До активної позиції підштовхує усвідомлення, що, «вмивши руки»,

вони допустять конституційну більшість, а з нею – і довічне пе-ребування при владі Президента (сценарій Росії). Наша політична сила так само чимало зробила для Львівщини і України в цілому, про що засвідчили останні ви-бори до місцевих органів вла-ди, коли, незважаючи на різні адміністративні важелі, чима-ло наших представників були обрані по округах. Як переконує наш власний моніторинг, особли-во, по Львівській області, українці Західної України, переконав-шись у дієвості нашої обласної організації, все більше нам довіряють. І по деяких регіонах, особливо на Дрогобиччині, рей-тинг нашою партії зріс лише за останні 3-4 місяці на 7-12%.

Це – серйозна довіра, на яку совість не дозволить махну-ти рукою. Ми не штрейкбрехе-ри, аби бігти під заклик лідерів псевдоопозиції формувати «єдині (читай узгоджені з Банковою) спи-

ски». Ми за останні роки змусили із собою рахуватися усі гілки вла-ди. Сьогодні з думкою голови ПЗВ, народного депутата України Ю. Кармазіна, незважаючи на його відверто опозиційні настрої, ра-хуються Президент, керівництво Верховної Ради.

Звичайно, на попередніх вибо-рах за мажоритарною системою не було ситуації, коли представники опозиції сиділи у в’язницях. І їхнє місце зайняли реальні штрейкбре-хери, які пропонують усім записа-тися в «єдині списки», а інакше, мовляв, може очікувати така ж доля. І вже сьогодні багатьох політиків справді реально «пре-сують» порушенням кримінальних справ, переслідуванням сімей. Але людей, які прагнуть щасли-вого, а не диктаторського, май-бутнього для України, які вірять у народну мудрість, цим не злама-ти. Як не зламати представників Львівської обласної організації ПЗВ, які підуть по мажоритар-них округах, не сподіваючись на «єдині «прохідні» списки». Бо вірять у реальну, а не виписану проплаченими рейтингами, на-родну підтримку.

3нам відповідають � Земелька

для тещіЗакінчення. поч. на 1 стор.

(сінокіс), яке знаходиться за межа-ми населеного пункту с. Станеля

У документах Сендак надав вказівку управлінню Держкомзему у Дрогобицькому районі скласти технічне завдання на розроблен-ня проекту відведення вказаних земельних ділянок.

Однак, підписуючи доку-менти, голова чомусь повністю проігнорував зауваження до про-екту розпорядження керівника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури - головного архітектора району від 18.05.2011 року.

А в цих зауваженнях на-голошувалось, що ці ділянки «є інвестиційно привабливи-ми, розташовані в районі, який примикає до 4 кварталу житлової забудови м. Трускавця і є передба-ченими для можливого виставлен-ня на аукціон». Тобто планувалося здійснити їх продаж за вигідними цінами, що є необхідними для на-повнення місцевого бюджету.

Звідки така заповзятливість з боку голови, що він навіть пішов на грубе порушення зако-ну, усвідомлюючи, що зловживає службовим становищем, переви-щує надані йому посадові повно-важення і усвідомлено вчиняє корупційні діяння?

А відповідь виявилась про-стою. Н. Куваріна є його близь-кою родичкою, точніше - тещею. А тещі особливу пошану? Невже, на міркування М. Сендака, його поважна родичка має стояти в черзі, як інші жіночки району? Та й хто сказав, що земля для тещі? Адже по суті, що є тещиним, то є власністю самого п. Сендака. А якже забувати про себе, рідного?

Втім цей факт обурив інших претендентів на земельні ділянки, яким чомусь голова вперто не йде на поступки. Тож, вони звернулися із відповідною заявою на ім’я голо-ви Львівської обласної організації Партії захисників Вітчизни Павла Барнацького.

Після перевірки ним фактів го-лова ПЗВ, народний депутат Юрій Кармазін підготував відповідний запит на ім’я прокурора Львівської області та голови Львівської ОДА, у якому просить перевірити виявлені факти зловживань з боку Сендака та порушити перед Пре-зидентом України питання про звільнення його з посади, оскільки це не перші випадки незаконних дій голови Дрогобицької районної державної адміністрації при наданні дозволів на виділення зе-мельних ділянок. Останнім часом, як свідчать факти, почастішали сигнали в різні інстанції про дії з його боку, спрямовані на неза-конне відчуження ним земель державної власності, які мають визначальну цінність.

Юрій Кармазін також скерував відповідний запит і на ім’я Прези-дента України, у якому просить при підтвердженні виявлених фактів зловживань вирішити питання про звільнення голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області Сендака М.Д. із займаної просади.

Як відомо, йдучи на посаду, пан Сендак на всі усюди запев-няв, що працюватиме на імідж партії Регіонів і особисто пре-зидента. тепер у віктора Януко-вича є прекрасна нагода пере-конатися, як Сендак насправді працює на його імідж.

Відділення не ліквідуютьУ публікації «дітей – у шкірвендиспансер?» («вибір» № 55 від 27 жовтня – 6 листопада 2011 р.), у якій розповіли про чергову «інноваційну» ідею під проводом голови Борислава пана Фірмана – закрити дитяче стаціонарне відділення центральної міської лікарні і перевести його у приміщення, де донедавна лікували осіб від венерологічних захворювань.

Наскільки це гуманно і безпеч-но, як то кажуть, без коментарів. Хоч пан Фірман у своїх пояснен-нях акцент робив саме на цьо-му. Наразі на підставі виїзної перевірки фактів (а про цей пре-цедент поінформували у своєму зверненні понад 50 лікарів), здійсненої головою Львівської обласної організації Партії захисників Вітчизни Павлом Бар-нацьким, та депутатського запи-ту народного депутата України Юрія Кармазіна на місці побувала комісія Головного управління охо-рони здоров’я Львівської ОДА.

Наведемо витримки із довідки, надісланої у відповідь на депу-татський запит. Отже, як інформує комісія, дитяче відділення на час перевірки не функціонувало (про

що й ми писали). «Відділення було розташоване у пристосо-ваному приміщенні, яке на цей час повністю непридатне для експлуатації. Відсутнє опалення у зв’язку з несправністю котельні і забороною її експлуатації. Внутрішні стіни обсипають-ся, є дефекти штукатурки, пля-ми внаслідок ураження грибком, дах будівлі протікає (акти, припи-си та постанови Бориславської СЕС додаються)», - написали чле-ни комісії.

Питання в одному: а де ж комісія була раніше, що тільки те-пер, після депутатського звернен-ня, звернули увагу, в яких жах-ливих умовах працювали лікарі і приймали хворих дітей. Будівля, в якій розміщено дитяче відділення,

зведена в 20-х роках минуло-го століття. За радянських часів його нормально утримували. А от за 20 років незалежності у бориславської влади для ремон-ту приміщення коштів не знахо-дилося: як кажуть, діти – не vip-персони, почекають. Тож, лікарі «латали діри» за власні гроші і на власному ентузіазмі.

І незважаючи на такий стан, дитяче відділення приймало дітей на лікування (для цього є 25 ліжок). Причому, як свідчать дані, план виконання ліжко-днів – пе-ревиконувався! Треба віддати на-лежне лікарям, що вони своїми героїчними зусиллями при повно-му наплювательському ставленні з боку влади витягували дітей зі складних захворювань і стави-ли на ноги. А діти сюди надходи-ли непрості. Основні патології – захворювання органів дихання та травлення, плюс – інфекційні хвороби. Неважко уявити, як в та-ких умовах нелегко доводилось лікарям зцілювати юних пацієнтів.

А тепер подивимось вис-новки Бориславської міської санепідстанції, складені після перевірки приміщень відділення 9 березня 2011 р. У кількох па-латах – сліди постійного знач-ного затікання, що вказує на дефекти даху. А в одній із па-лат через це фахівці навіть кон-статували можливість обва-лу стелі. Сантехніка несправна, спостерігається накопичення не-чистот, відсутнє гаряче водопо-стачання, до палати інтенсивної терапії не під’єднаний кисень, у неналежному стані пральня. І ба-гато чого іншого.

Міська санепідстанція з огля-ду на невідповідність санітарним вимогам неодноразово ставила питання про закриття відділення. Але питання нового приміщення, схоже, мало кого із місцевої вла-ди хвилювало.

Наразі на вимогу міської СЕС восени прийнято рішення про переведення дитячого відділення в інше приміщення. Як інформує комісія, там вже розпочато ремонтні робо-ти, які повинні завершитись у грудні. Після чого його буде пе-редано лікарям. Їх запевнено, що відділення ні в якому разі не буде ліквідоване.

У Бориславі діти голодують

У Бориславських дитячих садках триває справжня війна за грами їжи. і не через те, що дирекція чи вихователі так «дбають» про дітей. вже трива-лий час дошкільні заклади міста потерпають від браку основних продуктів – м’яса, риби, моло-ка.

Протягом останнього півроку, як інформують вихователі, дітей взагалі годували пісною їжею, звареною на воді. І, схоже, нікому до цього діла не було. Поки інформація про це не розлетілася Україною. Отоді влада схамену-лася.

Як розповідають у садках, після оприлюднення інформації їм відразу завезли по кілька кілограмів м’яса, ящиків моло-ка, масла. Але далеко не стільки, скільки потребують зголоднілі юні організми. Тож, вихователі еко-номлять, як можуть, аби розтягну-ти для дітей задоволення.

А в міській владі розповідають, що такий дикий стан із забезпе-ченням їжею дитсадків виклика-ний великим минулорічним бор-гом перед постачальником – 170 тис. грн. І клянуться, що до того причетні їхні попередники. Мов-ляв, намагаємось покрити ці бор-ги, аби повернути пріоритетне за-безпечення.

В обласному управлінні освіти переконані, що тепер питання не вийде з-під контролю. Наразі про проблему поінформовано і роби-тимуть все, аби налагодити нор-мальне постачання дошкільних закладів продуктами.

На підприємствах Дрогобича - скороченняЯк і слід було очікувати, нова влада дрогобича лише роздає обіцянки.

Багато хто пригадує, з яки-ми гаслами нинішні керманичі відстоювали під час виборів своє право господарювати у Дрогобичі. І року, як кажуть не минуло, а на промислових підприємствах, як і передрікали представники Львів-ської обласної організації Партії захисників Вітчизни, знаючи «го-сподарський потенціал» нових очільників, розпочалися масові скорочення.

На ВАТ «НПК-Галичина» ви-вільняють відразу 86 працівників, доля ще 200 вирішуватиметься найближчим часом. Ще 250 осіб за-лишать ТОВ «Універсальна буро-ва техніка». І мало хто цікавиться майбутнім звільнених. При цьо-му, не виключено, що ВАТ «НПК-Галичина» з нового року може взагалі зупинитися: вигіднішим стає ввозити бензин і дизпаливо, аніж купляти і переробляти нафту.

А говорити про те, як це вдарить по бюджету, навіть не варто. Втім, вже шарандахнуло. Та так, що міський голова пан Радзієвський на оперативній нараді назвав ситуацію у бюджетній сфері міста над-зви-чай-но-ю!

А оскільки як міський керма-нич не відає, як виконати свої обіцянки перед мешканцями з наповнення скарбниці, то вдав-ся до традиційно-соціалістичних заходів: заявив, що зменшує розмір премій для працівників ви-конавчого комітету міськради до 20%. І, як у кращі радянські часи (бо має солідний досвід роботи за совєтів), пригрозив: «Потрібно буде – взагалі зніму». Та ще й надіслав листи керівникам ко-мунальних підприємств, уста-нов і організацій бюджетної сфе-ри, в яких також поставив вимогу - зменшити розмір премій до 20%.

Але що тут дивуватися, коли Дрогобицька РДА, керована па-ном Сендаком (ще одним лідером совєтських часів), вже два роки не виплачує працівникам премій.

Та, ясна річ, одним тільки скоро-ченям преміальних бюджет не вря-тувати. Потрібні кардинальніші за-

ходи. І, як вже стало традиційним у цьому регіоні, вдарити вирішили по дітях. Мовляв, навіщо їм лікарні, бібліотеки та школи?

Першим відреагував колек-тив Дрогобицької міської лікарні №3. Міська влада на чолі із Радзієвським відверто натяк-нула, що у них проблема із фінансуванням закладів охо-рони здоров’я. Нормальний го-сподар думає, де взяти гроші? А тут вирішили закрити... онкоди-спансер. Тому колектив медиків 18 листопада розіслав по ЗМІ своє звернення, у якому волає про захист від свавілля з боку Дрогобицької міськради. Медики так і написали, що затіяна міською владою реорганізація установи на практиці означатиме «ліквідацію та знищення онкологічної служ-би не тільки міста Дрогобича та

району, а й Трускавця, Борисла-ва, Самбора, Старого Самбора». «Нас цікавить, - написали лікарі, - чи вигідно це дрогобицькій громаді в цілому, чи тільки особистим інтересам окремих осіб, які знахо-дяться при владі в даний час?» Он-кодиспансер діяв тут з 1948 року і врятував життя тисячам хворим, зокрема, дітям, які потребують особливої уваги. Адміністрація міста свої дії аргументує тим, що з вивільненням приміщення вивільняться якісь кошти, а го-ловне - будова та територія на-

вколо неї. «Насправді, - написав колектив онкодиспансеру, - це є ласим шматком для майбутньої приватизації».

Відреагував миттєво на ініціативу дрогобицької влади і Стебник. Але місцеві керманичі вирішили затято підтримати пана Радзієвського енд компані. І саме в плані розпочатої «війни» із найнезахищенішою верствою - дітьми: їм дуже сподобалася новація ущільнити з нового року об’єкти відділу культури. Тож, із чотирьох бібліотек у місті пла-нують залишити одну – у Народ-ному домі. Доля досвідчених бібліотекарів, що надихали дітлахів на «високе та одвічне», схоже, міську владу взагалі не цікавить.

Окрім цього є намір закрити філії Народного дому у Колпці і Сольці та одну зі шкіл міста. На яку саме школу впаде вибір, невідомо:

розглядаються різні варіанти. Нагадаємо, що в Стебнику поки що діє чотири школи, є початко-ва школа і в мікрорайоні села Со-лець.

А злі язики пліткують, що між владою Дрогобича і Стебника є закулісна угода. Мовляв, у Стеб-нику зініціюють вивільнення «ди-тячих» об’єктів (ясна річ, під майбутню «прихватизацію»), а в Дрогобичі подивляться на реакцію населення. Якщо у Стеб-нику проковтнуть, то і в Дрогобичі незабаром масово закриватимуть бібліотеки та школи.

Біда �

а в Бюджетній СФеРі міСта - надЗвичайна СитУаціЯ

4

CM

YK

подробиці читайте на сайтах www.pzv.lviv.ua та www.vybir-lviv.com �

Засновник: Львівська обласна органцізація Партії захисників ВітчизниВидавець: обласна організація ПЗВ

Шеф-редактор: П. С. Барнацький Виходить: двічі на місяць pzv_lviv_obl@ukr.net

Реєстраційне свідоцтво ЛВ № 892/145 від 19 листопада 2008 р., видане Держкомітетом телебачення і ра діомовлення УкраїниЦіна договірна

Надруковано на партійному ротопринтері, свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.

№ замовлення:37 Тираж: 15 000 екз.

Вшанували героїв-стрільцівЧлени молодіжного крила Партії захисників Вітчизни вшанували пам’ять славетних бійців Українського Січового Стрілецтва на горі Ключ у Карпатах, які полягли тут під час кривавих боїв першої світової війни.

Нагадаємо, що у жовтні 1914 року цей периметр став своєрід-ним стратегічним плацдармом, на якому вирішувалася доля подаль-ших бойових дій. Перед Січовими Стрільцями стояло складне за-вдання – вибороти у російських військ гору Ключ.

На той момент 55-та австро-угорьска дивізія, до складу якої входили й українці, опинила-ся у складній ситуації. Січове Стрілецтво тільки народжу-валось, а от австро-угорські війська відступали під натиском імперських військових сил Росії. 55-тій піхотній дивізії загрожува-ло повне оточення. Росіяни рва-лися через карпатські перевали, аби вийти на оперативний простір

на Угорську рівнину, що створи-ло б катастрофічні наслідки для айстро-угорського фронту. І в разі їхнього успіху гарантувало б вихід Австро-Угорщини з війни.

Тому боям на карпатських схи-лах відводилася архиважлива роль. Австро-угорці через брак сил відступили, закріпившись на Бескидах. Стрілецька сотня Стро-повського тільки підтягнулася до регулярних айстро-угорських позицій. І саме їй доручили за-безпечити прорив на стратегічній

горі Ключ, де крутосхили захопи-ли росіяни.

Наступ розпочався 28 жов-тня. Після посиленого обстрілу ворожих позицій стрільці пішли на головний приступ. Московські війська розділилися. Частина їх відступила, а інша, виставивши вперед багнети, пішла в рукопаш-ну. Бій був короткочасним – лише 15 хвилин, але земля встигла ряс-но вкритися трупами, переважно, імперських вояк.

Особливістю цього бою було

те, що стрільці не кололи багнета-ми, а били супротивника прикла-дами гвинтівок. І за тих умов це виявилося більш ефективним.

13 стрільців віддали своє життя у сутичці, ще 14 бійців було пора-нено. Серед поранених був і сот-ник Строповський (він помер від отриманих ран навесні 1915 р.).

Австро-угорське керівництво визнало вишкіл молодого січового війська (адже для українців по суті це було перше серйозне бойове хрещення). Після того січовикам під час бойових дій почали дору-чати серйозні ділянки, і, забігаючи наперед, відзначимо, що українці гідно несли звання захисників Вітчизни.

Майже 80 років за совєтів героїчний подвиги січовиків нама-галися замовчати. Але сьогодні про жорстокий бій на горі Ключ нагадує меморіальне поховання, капличка та хрест, встановлені на вершині.

На молодих політиків Партії захисників Вітчизни, які, аби віддати належну шану хоробрості й відданості січовикам, здола-ли чималу відстань пішки, чекав малоприємний сюрприз: здиву-вала зневага до цього пам’ятного місця багатьох відвідувачів. На-вколо меморіалу усюди розкидані пластикові пляшки, поліетиленові пакети, відкриті консервні бан-ки, купи сміття. Сам же меморіал заріс засохлим бур’яном, а стовпчики паркану подекуди повідвалювались.

Представники молодіжного крила ПЗВ не полінувалися наве-сти порядок на території похован-ня. Поставивши квіти та ушану-вавши героїв хвилиною мовчання, вони проспівали гімн Українських Січових Стрільців «Ой у лузі черво-на калина». Хочеться вірити, що це шановане місце пам’яті загиблих героїв України більше не плюндру-ватимуть горе-відвідувачі.

І постав храм із… попелуУ селі Сопіт, що на Сколівщині, на свято Архистратига Михаїла сталася знакова подія – Владика Ярослав (Приріз), єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, освятив відбудовану церкву.

Храм буквально постав із по-пелу. До 2009 року село пиша-лося старовинною дерев’яною церквою Святого Архистрати-га Михаїла, яка відносилася до пам’яток архітектури. Збудована

у карпатському стилі у 1836 році будівля при-крашала мальовничий гірський пейзаж.

Та 14 лютого вночі церкву охопило полу-м’я. Врятувати тоді вда-лося лише дзвіницю і церковний рема-нент. А от старовин-ний іконостас, як і чи-мало інших релігійних раритетів, вогонь зни-щив.

Втрата церкви для парафіян, більшість з яких шанобливо став-ляться до Архистратига Михаїла, вважаючи його, як Главу всіх Ангельсь-ких Сил, своїм Захис-ником і Покровителем, було болячим ударом.

Та вже через півроку, 26 липня, Владика Ярослав (Приріз) освятив наріжний камінь під будівництво нового храму.

Зводили його на пожертви, які надходили звідусіль. Посиль-ну лепту - 20.000 грн. - внесла й Львівська обласна організація Партії захисників Вітчизни, яку очолює Павло Барнацький.

На освячення храму з’їхалося чимало священиків, гостей, парафіян із навколишніх сіл. По-молитися у новозведеній церкві прибули й депутати Сколівської районної ради від ПЗВ на чолі із П. Барнацьким. Із щирою радістю вони разом із іншими вірними вслухалися в Службу Божу та молитовні слова, які того дня уро-чисто лунали до Господа Бога, Діви Марії та Небесних Сил - захисників душ людських.

ВіДроДженнЯ СВЯтині �