ЗВІТ про хід і результати

експериментального дослідження ліцею №157

за 2009-2013 роки

1. Тема експериментальної педагогічної програми:

«Проектування та апробація сценаріїв модульно-розвивальних

занять з української мови»

2. Терміни реалізації експериментальної педагогічної програми:

2009-2013рр.

Автори:

Костенко В.І. – директор ліцею № 157 міста Києва;

Гірняк А.Н. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету;

Козлова Т.В. –– заступник директора з науково-методичної роботи ліцею № 157 міста Києва;

Лапшина Л.М. – заступник директора з навчально-виховної роботи ліцею

№ 157 міста Києва;

Сулява О.М. – учитель початкових класів ліцею № 157 міста Києва.

Науковий керівник:

Фурман А.В. – доктор психологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, директор НДІ методології та економіки вищої освіти, завідувач кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету; автор модульно-розвивальної інноваційної моделі навчання; головний редактор журналу «Психологія і суспільство».

Об’єктом дослідження є модульно-розвивальна система організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Предмет дослідження – наукове проектування, створення, апробація та використання освітніх сценаріїв модульно-розвивальних занять як ефективного інструментарію уможливлення психомистецьких технологій навчання і налагодження паритетної освітньої співпраці вчителя і учнів у класі.

Мета дослідження – розробити й апробувати

повноцінні взірці освітніх сценаріїв з навчальних

предметів на основі вже попередньо розроблених і

апробованих модульно-розвивальних підручників,

зважаючи на вимоги принципів та методичні

інваріанти ведення модульно-розвивальної навчальної

взаємодії у класі.

1. Висвітлити основний зміст драматичної концепції паритетної освітньої діяльності вчителя і учнів;

2. Охарактеризувати інноваційний освітній процес як повноцінний цикл психомистецьких технологій і технік модульно-розвивальної навчальної взаємодії;

3. Обґрунтувати сутність, композицію і термінологію освітнього сценарію;

4. Науково спроектувати 3-5 взірців повноцінних освітніх сценаріїв модульно-розвивальних занять для початкової ланки загальноосвітньої школи;

5. Апробувати, вдосконалити і видрукувати для масового використання вчителями кілька найкращих освітніх сценаріїв, передбачивши їх методичне використання у єдності з модульно-розвивальними підручниками.

Завдання дослідно-експериментальної роботи:

Реалізація завдання дослідно-експериментальної роботи:

Науковим керівником проекту, професором А. Фурманом було

висвітлено структуру, композицію і термінологію освітнього сценарію

обґрунтовано концепти, принципи та умови практичного створення ефективного навчально-розвивального дійства в початковій школі

охарактеризовано етапи та алгоритм створення освітніх сценаріїв

4. Були спроектовані освітні сценарії модульно-розвивальних занять для початкової ланки

Освітній сценарій на основі навчальної книжки з української мови до розділу „Слово. Значення слова, 3 клас”

Реалізація завдання дослідно-експериментальної роботи:

2. Освітній сценарій на основі навчальної книжки з української мови до розділу „Речення, 3 клас”

Проведена серія пробних заняття з використанням інноваційних засобів

Модульно-розвивальний підручник

Освітній сценарій

Навчально-наочне забезпечення

Для з’ясування ефективності проведених модульно-розвива-льних занять була застосована експертна експрес-методика ситуаційного моніторингу психолого-педагогічної взаємодії вчителя та учнів під час навчальних занять за умов використання традиційного та інноваційного типів навчальної літератури. Встановлено, що розвивальний потенціал (розвивально-комунікативний аспект професійної діяльності вчителя і ментальний досвід учнів) пробних занять вищий на 22% ніж типово традиційних уроків.

Відбувався розвиток навчально-пізнавальної мотивації учнів 85,8%

Відбувався розвиток творчих здібностей учнів 78%

Підвищився інтерес учнів до навчання 92%

Полегшення процесу засвоєння учнями навчального матеріалу 78,1

Набуття учнями навичок самостійної навчальної діяльності 71%

Покращення морально-психологічнго клімату в класі 64%

Формування в учнів пошуково-дослідницької діяльності 71%

Розвиток в учнів критичного мислення 85.8%

Розвиток обдарованих дітей 71%

Сприяння кращій підготовці учнів до життя 85,8%

Було проведено опитування вчителів щодо впровадження педагогічної інновації

(за інструментарієм Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу)

92% вчителів вважають педагогічну інновацію ефективною.