Народна воля, рік 1997, число...
TRANSCRIPT
НАРОДНА ВОЛЯNARODNA VOLYA 8ymbol of our Rights
and Liberties
РІК LXXXVII. 4 .42 СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 P. ЦІНА 50 ЦЕНТІВ - PRICE 50 CENTS SCRANTON, NOVEMBER 6, 1997, YEAR LXXXVII. No. 42
УРЯД США НАДАЄ ДОПОМОГУ НАЦІОНАЛЬНОМУ БАНКОВІ УКРАЇНИ
ІНІЦІЯТОР ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЧИНИ
Київ (ДІНАУ). -- Ди- ректор Агентства з Міжнародного Розвитку США в Україні Грегорі Гюґер передав голові правління Н аціонального Банку України В. Ющенкові чек на суму 400,000 долярів.
Кошти, надані АМР, будуть підтримувати роботу центрального електронного депозитарію цінних паперів.
Згідно із законом України "Про електронний обіг цінних паперів та систему національного депозитарію”. на Національний Банк України покладена відповідальність за облік, розміщ ення, збер іган н я т а обслуговування д ер жавних цінних паперів.
Д ля виконання цих вимог необхідно розробити і запровадити цілісну та
ефективно діючу систему ц ен тр ал ізов ан ого ел ек тронного депозитарію цінних паперів, який, крім функції зберігання цінних паперів, має здійснювати також їх розміщення, подальш е обслуговування угод, н адавати послуги щодо клірингу та розрахунків, формування виписок про операції з цінними паперами та інших р о зрахункових докум ентів , побудову ан ал іти ч н и х викладок щодо ринку цінних паперів тощо.
Починаючи з 1992 року, АМР надало понад 1 мільярд долярів технічної та гуманітарної допомоги на п ідтр и м ку д ем ок р ати чної, економ ічної т а соціяльної перебудови в Україні.
УКРАЇНІ - МІЖНАРОДНА КРЕДИТНА ОЦІНКА
Київ (ДІНАУ). - 28 жовтня японська агенція "Ніппон Інвестор Сервіс" дала Україні оцінку ВВ+. Для України як країни з економікою, що розвивається, цей показник є визначним досягненням.
Вперше в Історії Україна отримала міжнародну кредитну оцінку, завдяки якій стає реальним зал учення дешевших кредитних ресурсів в економіку країни. Ця оцінка, з точки зору ур яду, в ідп овідає категорії ризику України як країни з перехідною економікою і навіть , порівняно з багатьма іншими країнами з перехідн ої економікою, на одну позицію вищий.
Головною метою отримання оцінки є випуск на європейському т а яп он ському ринках ук р а їн ських зовнішніх облігацій. В цьому році з упевненістю можна говорити про першу емісію українських облігацій зовнішньої позики на японському ринку. Мова може йти про об’єм від 250 до 500 мільйонів д о лярів, залежно від потреб дер ж ав н ого б ю д ж ету в зовнішньому фінансуванні.
За рахунок зовнішніх облігацій плянують фінансувати дефіцит д ер ж а в ного бю дж ету. Це дасть м ож ли вість вивільнити кошти українських банків для кредитування української економіки.
Е ВРО П ЕЙ С ЬК А КОМІСІЯ ТА УК РА ЇН А ПІДПИСАЛИ М ЕМ ОРАНДУМ Щ ОДО
П РО ЄК ТУ ТРАСЕСАКиїв (ДІНАУ). - Мемо
рандум про взаєм ор озуміння стосовно реалізації проектів TRACECA — міждерж авної програми ТАСІС в Україні, підписала в Брюсселі Европей- ська Комісія.
TRACECA -- т р а н с портний коридор Европа- Кавказ-Азія --ц е програма Европейського Союзу, який фінансує технічну допомогу д л я розв и тк у транспортного коридору по осі Захід-Схід з Европи через Чорне море, Кавказ т а К аспійське море до Центральної Азії.
Програма м. ін. має за мету розвиток транспортної мережі у п'яти цент- ральноазіятських республіках та трьох кавказьких республ іках країн СНД. Загальн ою метою , що ставлять перед собою різні проекти -- з ’єдн анн я транспортних маршрутів восьми країн з європейськими транспортними мережами.
ПРЕЗИДЕНТ КАЗАХСТАНУ НАГОРОДИВ РЕДАКТОРА ГАЗЕТИ
“УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ”
о. Маркіян Шашкевич6 X I1 8 1 1 -6 XI 1997 р.
Сьогодні минає 186 років від дня народження Великого Сина України о. М аркіяна Ш ашкевича - ініціятора л іте ратурного і національного відродження в Галичині. Разом з членами "Руської Трійці" він видав з датою 1837 року першии у Галичині збірник українською мовою п. н. "Русалка Дністрова".
УСПІШНА ВІЗИТА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В ГРУЗІЇ
Із завершенням будівництва залізниці в Китаї, яка з ’єднає Ош, Киргизія, з китайськими транспортними коридорами та китайським и ти хоок еан ськими портами, з'явиться ал ь тер н ати в а д о п о м іж н ого транспортного м осту д л я країн Ц ен тральної Азії.
Ці проекти є першими проектами дл я України, які фінансуються Европей- ським Союзом в рамках програми TRACECA. Завдяки реалізації проектів покращиться існуючий за лізничний поромний зв'язок м іж портам и Іллі- чівськ /У країна/ та Поті /Г рузія/. Наприклад, проекти спрямовані на модернізацію теперішніх м ож л ивостей за л ізн и ч н о го поромного терміналу та побудування нових д л я порту Іллічівськ, а також на розробку та п обудування нових залізничних поромних споруд в г р у зинському порті Поті.
Тбілісі (ДІНАУ). - Груз ія і У країна будую ть дійсно рівноправні, добросусідські, навіть якоюсь мірою унікальні відносини, -- заявив 28 ж овтня на пресконференції за підсумками вершинних українсько-грузинських переговорів П р ези ден т Г рузії Едуард Шеварднадзе. Унікальність цих зв ’язків, за його словами, закладена у великому рамковому договорі між двома країнами, основні положення якого ’’виконуються чесно, як і н ал еж и ть справж нім партнерам".
Наші країни, сказав Е. Шеварднадзе, від взятого курсу на становлення незалеж них держ ав ніколи не відмовляться. Він повідомив, що серед широкого кола обговорюваних під час зу ст р іч і з Прези д ен том України Л еонідом Кучмою питань, на першому місці були проблеми, пов'язані з розвитком транспортної інфраструктури, особливо реал іза ц ія суперпроєкту "ТРАСЕ А", покликаного стати мостом між Азією і Европою. Дано відповідні вказівк и щодо прискорення в ідк р и ття з а л із ничної поромної переправи
Іллічі вськ-Поті.Е. Шеварднадзе висо
ко оцінив тісне співробітництво двох країн на міжнародній арені. Він назвав офіційну візиту Президента України до Грузії "подією історичною", яка підбила підсумки зробленому і поставила завдання на майбутнє.
Ми, відзначив Леонід Кучма, приїхали до Грузії з бажанням розширювати сп івр обітн и ц тво в усіх сферах. Україна "кровно зацікавлена в тому, щоб каспійська нафта прийшла через Грузію, Поті в Одесу". Це не виключає інших альтернативних напрямків надходження нафти, зауважив Л.Кучма.
Леонід Кучма підкреслив важливість розвитку транспортного коридору, із задоволенням в ід зн ачивши, що лише цього року відкрилося додатково сім авіяліній між містами Грузії та України, з а л із ничний маршрут Тбілісі- Київ. Усе це, на дум ку Президента України, сприятиме піднесенню економіки двох країн. Цій меті п ідпор ядковано б а га т о п ідпи сан и х у стол и ц і Грузії двосторонніх документів.
цівників медичних установ, серед яких є 127 лікарів, буде звільнено з праці у наслідок скорочення штату в медичних закладах Керчі.
Загалом місцева влада плянує скоротити понад 700 штатних одиниць, що дозволить заощадити річний фонд
А л м ати (ДІНАУ). -- П р ези ден т К а за х ст а н у Нурсултан Н азарбаєв 25 жовтня у своїй резиденції вручив президентську премію миру та духовної зл а годи 1997 року.
Високу нагороду зд о були три лавреати, а між ними — головний редактор газети "Українські Новини", голова Українського Культурного Центру А лмати, член Комісії з Прав Людини при П резиденті республіки, доктор філологічних наук Олександер Гаркавець.
Олександер Гаркавець
— активний учасник Ради Асамблеї Народів К азахстану, широко відомий як вчений, п убл іци ст, гр о мадський діяч, який опублікував понад сто наукових статтей і тринадцять книг, в основному з тюркології і співпраці народів.
Президентську премію присуджено за багаторічний вк л ад у зм іц н ен н я міжнаціональної злагоди, друж би, за твори, сповнені поваги до багатонаціональної культури та історії Казахстану.
О СВЯЧ ЕН Н Я У К РА ЇН С ЬКО Ї П РА ВО С Л А ВН О Ї Ц Е Р К В И В М А РА М О РО С ЬКО М У М ІС П СІГЕТ
Бухарест (ДІНАУ). -- Збудована в період 1803- 1804 років, С ігетськ а українська ц ен тр ал ьн а православна церква з храмом Воздвиження Чесного Хреста, що відноситься до м ісцевого в ікаріяту у к раїнських православних церков у Румунії, оновилася після капітального ремонту.
Крім мурів та дзвонів, у церкві все нове, сказав протоієрей 1 радник вікаріяту о. Микола Лаврюк. Чудовий розпис здійснила група львівських х у дож ників під керівництвом професора К остянти
на Марковича.За гроші громади УАПЦ
з Лондону виконано ікони для нового іконостасу. На освячен ні церкви був при сутн ій А рхиєпископ А нтоній з Н ью-Йорку,-- голова Консисторії УПЦ в Сполучених Ш татах Америки, який уперш е в ід відав українську громаду в Румунії.
У Бухаресті владика Антоній мав зустрічі з румунським Патріярхом Тео- ктистом, представниками Посольства України в Румунії 1 української громади в румунській столиці.
Н А РІВ Е Н С Ь К ІЙ А Е С ВС ТА Н О ВЛ ЕН О ВІДЕО СИ СТЕМ У КОНТРОЛЮ МАГАТЕ
Рівне (ДІНАУ). — Пос- виробництва ел ек т р о-тійний контроль за транспортуванням, прийомом, завантаженням ядерного палива, вийманням в ід працьованого і відправкою його на утилізацію спост ер іга є на Р івненській АЕС в ідеоси стем а, яку встановило тут МАГАТЕ. Доступ до неї мають лише працівники Міжнародного Агентства, які через певний проміж ок часу в ід кривають камери І виймають касети, після чого відтворюють світлину. Це здійснюється, у зв ’язку з тим, що західньоукраїн- ський атом овий об'єкт взято під Гарантію М іжнародного Агентства, яке за р у ч а єт ь ся перед с в ітовим співтовариством не допускати т у т використання ядерного матеріялу з іншою м етою , як д л я
ен ер гії. П одібні пильні "очі" МАГАТЕ д ію т ь на всіх АЕС у країнах, які не мають ядерної зброї.
Ще одна з форм н а г л я д у -- п р и сут н ість ін спекторів А гентства під час рем онту р еак тор ів . Нещодавно вони прослідкували за в а н т а ж е н н я активної зони тр ет ь о го ен ер ґобл ьок а , зв ір и л и ід ен т и ч н іст ь зад ек л я - рованих св іж их касет, а так ож і тих, що продовжуватимуть перебувати в експлуатації.
В ід п о в ід н іст ь прийнятим стандартам представ ни к и МАГАТЕ з а с відчують пльомбами, які встановлюються у різних м ісц я х , п ов 'я зан и х із переміщ енням я дерн ого палива.
Х В О РИ Х БАГАТО, А ЛІКАРІВ ЗВІЛЬНЯЮ ТЬКерч. - Майже 400 пра- оплати праці на 970,000 гри
вень.Працівники медичних ус
танов, які залиш аться, змушені будуть нести втричі
У К РА ЇН С ЬК А ГРО М А Д А Б Ш ҐГЕМ ТО Н У В ІД ЗН А Ч И Т Ь ІС ТО РИ Ч Н І РІЧ Н И Ц І
Бінггемтон, Н.Й. (Г. К.). - опери Олександра Грабова,
більше навантаження. Коли ж врахувати, що й до скорочення штатів у поліклініках величезні черги, то після звільнень будуть ще більші.
- В суботу, 15-го листопада, українська громада Бінг- гемтону та околиці відзначить 50-ліття акції "Вісла" та 55-ліття створення УПА.
Святочна програма відбудеться о год. 5-ій по полудні в залі церкви Пресвятого Серця в Джансон Ситі. У мистецькій програмі візьмуть участь солістка Львівської
П етро Б окало з монтажем пр озір ок — Слава У П А — поклін жертвам акції "Вісла", кон ф еран сьє В олодим ир Курило та жіночий ансамбль "Тополя" під керівництвом Галини Курило.
Ініціятивний К ом ітет запрош ує до участи всю українську громаду.
СТОР 2 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р ЧИСЛО 42
НАРОДНА ВОЛЯNARODNA VOLYA
(USPS 371-120)Ukrainian/English weekly published every Thursday by the Ukrainian Fra
ternal Association, except 2 weeks in July and 1 week in November.Entered as secondary class mail matter October 23. 1942, at the Post Office
of Scranton, PA, under the Act of March 3, 1879. Acceptance for mailing at special rate of postage provided under the provisions of section 532P.L. and R.
ПЕРЕДПЛАТАДля членів УБС:В США і в Канаді річно $15 00Піврічно.............................. $ 7.50
Для нечленів УБС:В США і в Канаді річно $20.00Піврічно.............................. $10.00В інших країнах річно... $26.00Піврічно.............................. $13.00Ціна одного примірника 50 центів.
SUBSCRIPTIONSFor UFA members:In USA and Canada per year $15.00 Per six months .......... $ 7.50
For non-members:In USA and Canada per year $20.00Per six months.................... $10.00In other countries per year.. $26.00Per six months.................... $13.00Price per single copy.......... $ .50
NARODNA VOLYA / UKRAINIAN HERALDP.O. Box 350, 440 Wyoming Avenue
Scranton, PA 18501*0350 Phone: (717) 342-8897 Fax: (717) 347-5649
PERIODICALS POSTAGE РАЮ A T SCRANTON. PA.
POSTMASTER Send all address changes to the above address.
Народна ВоляМикола Дупляк
Редактор
Nicholas Duplak Editor
Ukrainian HeraldСергій Ковальчук
Гол. Секретар і Адміністратор Serge Kowalchuk Jr. Supreme Secretary
General Administrator
HOME OFFICE ADDRESS Ukrainian Fraternal Association
P.O. Box 350. 440 Wyoming Avenue Scranton. PA 18501-0350
Phone: (717) 342-0937 Fax: (717)347-5649
RESORT ADDRESS UFA Resort and Youth Center
Verkhovyna P.O. Box 210. Glen Spey, NY 12737
Phone: (914)856-1323Camps, Weddings, Youth Festive/,Conventions
ВЕРШИННА АМЕРИКАНСЬКО- КИТАЙСЬКА ЗУСТРІЧ
Минулого тижня відбулася у Білому Домі дуже реклямо- вана в засобах масової інформації державна візита президента Китайської Народної Республіки Джіянґ Земіна. Це ж бо перша візита в Америці провідника Китаю від 1979 року, коли тодішній президент Денґ Сяопінґ відвідав Президента США Дж. Картера.
Різні люди з різних причин покладають великі надії державні візити керівників могутніх держав св^тув Для одних вони створюють нагоду до користи з можливостей економічних або політичних домовлень, а для інших - нагоду до критики та можливість висловити гостеві свій жаль, який на той час більш охоче розголошує вільна преса і телевізія. Для господаря і гостя є нагода створити кращі умови співпраці, виявити спільні зацікавлення і різниці, а коли можливо, то й позбутися непорозумінь.
Подібно як Президент Р. Реґен пробував покращати відносини Америки з СРСР, В. Клінтон доклав зусиль, щоб покращати відносини з комуністичним Китаєм. Візита однак виявила, що важко встановляти надійні відносини з Китаєм, всупереч тому, що Президент Клінтон у своєму ставленні до Китаю залюбки підкреслював потребу співпраці, a-не відчуження. Візиту лідера Китаю супроводжували демонстранти, щоб нагадати йому про геноцид Китаю у Тибеті та знущання над населенням цієї гірської країни та його релігією.
Крім того, противники прокитайської політики адміністрації Президента США підготовили у Вашінґтоні одну з найбільших демонстрацій проти керівника чужої держави від багатьох років. Перед Білим Домом проти лідера червоного Китаю демонстрували противники добрих відносин з цією країною з оглядуна її поневолення Тибету та непошанування людських прав, ставлення до абортів, релігії, продажу зброї противникам Америки тощо.
Слід підкреслити, що уряд Китаю в останніх роках лібералізував свою економічну політику і добився значних успіхів у рості економіки, але дальше зберігає свої тоталітарні порядки. Демонстранти критикували також Президента Клінтона за те, що всупереч нецивілізованим порядкам у Китаї, він відновив для цієї країни статус "найбільш привілейованої держави". У нарадах з китайським гостем, Президент Клінтон таки захищав людські права, але промощував торгівлю з Китаєм.
Всупереч розходженням у справі непошанування людських прав у Китаї, вершинна зустріч принесла важливі економічно двосторонні договори та нові можливості для американських компаній. Як заявив Президент США, Китай підписав договір вартістю трьох мільярдів долярів на закупівлю 50 наймо- дерніших літаків "Боїнг". Це ж бо найбільша продаж Китаєві американських літаків в історії. Позатим, американські компанії допоможуть Китаєві у розвитку ядерних електростанцій.
Президент Китаю у заміну обіцяв, що припинить свою ядерну співпрацю з Іраном, бо це в інтересі США. Китай обіцяв також приєднатись до міжнародного договору про інформацію, який підписали вже 42 держави. Як видно, ці дві найсильніші країни світу знайшли взаємовигідне порозуміння, що дозволяє їм співіснувати та взаємно себе збагачувати. П резидент К итаю захищав однак масакру на площі Тіянанмен в 1989 році і не залишив надій на толеранцію бажаючих політичних реформ і людських прав, а всупереч сподіванням американців, не звільнив з тюрми жодного зі знаних дисидентів.
Відносини між двома країнами тепер напевно покращають, хоч дисиденти сидітимуть довше по тюрмах. Ми ж бо дуже прагматичні. Між столицями обох країн буде відкрита т.зв. "гаряча лінія", хоч Джіянґ Земін не відмовився від насильного приєднання до материка капіталістичного Тайвану.
Михайло Шпонтак
У Сенаті США відбувається велика дискусія про фінансування проекту прийняття нових членів до оборонного союзу НАТО. Що справа його поширення на схід для Америки й Европи багатозначна, свідчить спільна стаття п.з. "Правдива місія НАТО" авторства В. Крістофера -- колишнього державного секретаря і В. Пері - колишнього секретаря оборони США ("Н ью -Й орк Тайме" 21-го жовтня).
Автори згадую ть, що Джордж М аршал закликав Америку причинитись до будови нової Европи "об'єднаної в мирі, свободі і добробуті". Наступні покоління продовжували підтримку візії Маршала і забов'язали США до найтісніших стосунків зі старими та новими демократіями Европи. Найважливішим вислі- дом такого зобов'язання було заснування НАТО. Це правда, продовжують автори, що альянс досягнув своєї первісної мілітарної мети, відігнавши можливу атаку з боку В аршавського Пакту. Але ж це не була одинока роля НАТО.
У контексті наміченого завдання і візії ген. Маршала — демократії Европи забов'язані працювати спільно зі США. Америка мусить продовжувати керівну ролю під час поширення демократичної Европи, тому було б фатальною помилкою, коли б Сенат голосував проти збільш ення НАТО. Прийняття нових членів не є одиноким і не найважливішим, предметом дебатів щодо майбутнього альянсу, бо важливішою є справа його цілеспрямованости.
НАТО повинно пристосувати свою мілітарну стратегію до сьогоднішніх реалій. Тепер нема небезпеки для альянсу
УКРАЇНА ПІДТРИМУЄ НАТОвід потенційного агресора, але є загроза для колективних інтересів НАТО поза територіями його членів. Зміна нас- тавлення й акцентування від оборони територій членів НАТО, на оборону спільних інтересів поза територіями альянсу, є стратегічним імперативом.
Міжнародні сили під командою альянсу здійснюють у Боснії договір з Дейтону, а збройні сили коаліції "Дезерт сторм" також були вишколені в оборонній структурі НАТО.
Такі коаліції, продовжують автори, включатимуть не конче всіх членів НАТО, а в загальному до складу коаліцій входитимуть і не члени з "Партнерства заради миру", вишколені в програмі альянсу, збройні сили колишнього Варшавського Пакту тощо. У війні в Перській затоці та в Боснії, коаліції включали не тільки членів НАТО, тому зменшиться різниця між повним членством і партнерством у формуванні майбутніх коаліцій альянсу.
Що НАТО, питають автори, повинно робити з, і в справі росіян. Основоположний акт НАТО-Росія був задуманий для політичної співпраці і формування продуктивних стосунків між ними. Служба російських сил "плече об плече" зі збройними силами НАТО в Боснії може стати моделем для постійної співпраці і формування євразійської безпеки. Альянс повинен залишитись відкритим для бажаючих держав "Партнерства заради миру".
Альянс мусить також, наголошують автори, присвятити час, увагу і ресурси в його стосунках з Україною, тепер офіційно пов'язаною хартією НАТО - Україна, яка продов
ж у є м іц н у п ід т р и м к у р е г іо нальної м іл іта р н о ї сп івпр а ц і м іж членами Партнерства.
А який погляд проф. Збігнєва Бжезінського на ці справи? У своїй статті п.з. "Геостратегія для Евразії"(Foreign Affairs, Septem ber- October, 1997), 3. Бжезінський пише, що Америка стала гльо- бальною надпотугою, від якої очікують суцільної і вичерпної стратегії щодо Евразії. На західній перефирії Евразії основними грачами залишаються Франція і Німеччина, а основною метою США повинно бути поширення заавансованої позиції європейської демократії. Китай, правдоподібно, стає віссю обертання і США не матимуть євразійської стратегії без плекання китайсько-американського порозуміння.
П равдоподібно, статус Америки, як одинокої світової надпотуги, не буде оспорюваний протягом наступного покоління. Жодна держава не може дорівнювати США в царині мілітарної сили, економії, технології та культури. Альтернативою до ам ериканського лідерства стала б тільки анархія і хаос. Президент Клінтон правильно оцінює, що США стали "необхідною нацією" світу, державою, без якої тепер не можна б обійтися.
Ґльобальне керівництво Америки буде випробовуватись напруженням, непокірливістю та періодичними конфліктами. В Европі подекуди може подертий радіоналізм- шовінізм, а поширена незайнятість, напр. у Франції чи Н імеччині, може спричинити ксенофобію з нахилом до політичного екстремізму. Аспірації об'єднаної Европи можна досягти тільки з допомогою Америки.
Майбутність Росії є менш певна, а проспект для п позитивної еволюції -- убогіший, тому Америка змушена формувати політичний контекст, що буде підхожий для асиміляції Росії в більшу арматуру європейської співпраці, з рівночасним сприянням утвердженню незалежних сусідів Росії. Одначе, життєздатність, скажім України чи Узбекіс- тану, лишається непевною, особливо, якщо Америка не сповнить свого обов'язку підтримки їх заходів для національно-державної косолідації,- твердить доброзичливий автор. Для досягнення мети, НАТО і Европейська Спільнота повинні поширюватись дальше на Схід. На черзі країни Балтики, Румунія, Болгарія повинні бути вклю чені до НАТО і Европейської Спільноти між 2002-2005 pp., а Україна в 2005-10 роках, під умовою здійснення внутрішніх реформ.
Довготермінова роля Росії в Евразії залежатиме у великій мірі від її самовизначення. Пріоритетом РФ повинно стати усучаснення, а не марне зусилля, щоб відзискати статус надпотуги.
Росії буде легше позбутись імперського минулого, твердить автор, якщо ново- повсталі незалежні держави стануть більш життєздатні і стабільні. Політична й економічна підтримка відновлених незалежних держав мусить бути невід'ємною частиною ширшої стратегії для інтеграції Росії в трансконтинентальну систему співпраці. Україна -- критично важлива складова частина такої політики. Важлива також підтримка таких держав, як А зербайджан і Узбекістан.
Маріян Коць
Ще у 1996 році на зборах Асоціяції Дослідників Голоду- ґеноциду 1932-33 pp. внесено пропозицію звернутись до Уряду України, щоб проголосити День Скорботи в пам'ять 12 мільйонів жертв голодоморів 1921-1947 років. На міжнародній конференції в Національній Академії Наук, дня 27- го травня 1997 року, ще раз висловлено рішуче звернення до Уряду, щоб день 28-го лютого призначити Днем Скорботи, із затримкою всякого транспортного руху, дзвонами церков і однохвилинним мовчанням. Це якраз пора, коли найбільше вмирали із голоду селяни України.
В сучасній Україні й поза її межами відчувається діловитість певних кіл, які ради прис-
ДЕНЬ СКОРБОТИпання світової уваги до голодоморів в Україні, роблять усі старання, щоб підмінити День С корботи всім іншим, аби тільки не існувала пам'ять українства й світової історії про найбільший злочин виморення голодом отих мільйонів хліборобів та господарів української землі.
Такою акцією треба вважати Конгрес Української Інтелігенції, який закликає вшанувати, 7-го листопада о 2-ій годині по полудні, жертви комуністичного тоталітаризму.
Нація житиме тоді, коли її провід, інтелектуали, аж до простолюддя, усвідомлять жахіття голодоморів, зуміють внести їх в аннали світової історії, щоб там усі народи та всі релігії вшановували, навіть
у їхніх ритуалах, пам 'ять жертв голодоморів в Україні. Цього має добиватись від Уряду України його провідна верства, а вже Уряд матиме обов'язок перед світовою історією внести і закріпити цей жах запрограмованої ліквідації нації й виявити винуватців і пля- нувальників. Інакше ми не гідні бути нацією самобутности, а житимем чи животітимем як підневільники. Тільки так треба назвати наміри т.зв. Конгресу Української Інтелігенції... Хіба може інтелігентна верства так діяти?
Хто сьогодні не знає про голокост і загибель мільйонів жидів? Чи не ввійшов цей історичний морд у підручники шкіл? Чи не говорять про нього, нав'язуючи до будь-яких
швайцарських банкових акцій, усі засоби масової інформації світу? А хто, коли й де говорить про голодомори, в яких загинуло принайменше вдвічі, або й більше українських селян, справді найшляхетнішої гілки не тільки української нації, але й світової? Яким правом маємо ми, чи не за під- шептами властьімущих, стояти із закритим ротом? Чому нам не дозволено шанувати себе, нашу страдницьку історію? Як довго ще маємо стояти на колінах перед катами? Де наш хребет? Чому безхре- бетники володію ть нами й уважають себе політичними діячами? Доволі! Схаменіться!
Тетяна Ларіна
На д р у г о м у К он гр есі У к р а їн ц ів Р осії, я к и й 25 ж ов тн я заверш ив у Москві свою роботу, прийнято р іш ення про створення в Російській Ф едерації ук раїн сь к о ї н а ц іо н а л ь н о -к у л ь турної автономії.
Це тільки перші кроки на ш ляху пошуку п ідходів д о ви р іш ен н я к а р к о л о м них проблем, що існую ть у н ац іо н а л ь н и х м ен ш и н ах , за я в и в в ек ск л ю зи в н ом у ін терв’ю голова О б'єднання У країнців Росії /О У Р /
УКРАЇНЦІ РОСІЇ РІШИЛИ СТВОРИТИ ВЛАСНУ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНУ АВТОНОМІЮ
М ан си й ськ ом у о к р у з і. їх я к н ай ш в и дш е об 'єдн ан н я н е о б х ід н е , н а д у м к у Р у-
О л ек сан дер Р уден к о-Д ес- няк.
З а його словами, найголовніш ою з них є проблем а, пов’я за н а з тим , аби україн ськ а гр о м а д а в Рос ії, я к а н а л іч у є м а й ж е 5 мільйонів, набула ю ридичн ого с т а т у с у . Т ак а м о ж л и вість тепер існує. А дж е подібні автономні утворенн я в ж е з а р е є с т р о в а н і у дея к и х регіонах Росії. Скаж ім о , в П е н з і, н а К а м чатц і. Йде процес реєстрац ії в М оск в і, в Х а н т и -
д е н к о -Д е с н я к а , п ерш з а в се ч е р е з т е , щ о ф е д е ральна в л ада не м ає зм о г и с п ів п р а ц ю в а т и з в е л и к о ю к іл ь к іс т ю н а ц іо нальних організацій , а мож е м а т и с п р а в у з о р г а н ізац ією , я к а б ск он ц ен тр ув ал а всі проблем и п ев ної національної меншини, у д а н о м у в и п а д к у -- у к раїнської.
З а час, що минув від
п е р ш о г о к о ґ р е с у , я к и й в ід б у в с я у ж о в т н і 1 9 9 3 року, зроблено чимало, пов ід о м и в О л е к с а н д е р Р у- денко-Д есняк. Насамперед, це п ідписаний 25 червня м и н ул ого року П р ези д ен т о м Р о с ії Б . Є л ь ц ін о м з а к о н п р о н а ц іо н а л ь н о - к у л ь т у р н у автон ом ію , д о я кого стосовно об’єднанн я національних м енш ин в н есено дв і с т а т т і -- про дер ж а в н і за с о б и м асов о ї Інф о р м а ц ії т а с т в о р е н н я
(Закінчення на crop. 3-ім )
ЧИСЛО 42 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р СТОР. З
НА "ВЕРХОВИШ" ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ ЗАКАРПАТЦІВ
Людмила ГайдарСРІБНИЙ ЮВІЛЕЙ ПАРАФІЇ УАІІЦ СВВ. ПЕТРА І ПАВЛА В ҐЛЕН СПЕЇ
Церква свв. Петра і Павла в Ґлен Спеї, Н.Й.
NARODNA VOLYA PRESS FUND APRIL - OCTOBER, 1997
Paul Konowal Chicago, IL(in memory of Michael Melnyk) $50.00
Andrij Jarisz Br 244 20.00William Nahirniak Belleville, WI 20.00Michael Kindrachuk Glen Spey, NY 15.00Androik Tyszkewicz Custer, WI 15.00Semen Arsienko Mesa, AZ 10.00Michael Babij St. Leonard, QU 10.00Walter Balaban Sparrowbush, NY 10.00Roman Kaniuka Union, NJ 10.00Walter Kicak Parsippany, NJ 10.00Sophia Pankiw Antioch, CA 10.00Maksym Petruczok Eden, NY 10.00Maria & Petro Podolak Br 155 10.00Justina Holowackyj Fort Lauderdale, FL 5.00John Iwankiw Teaneck, NJ 5.00Oliver Kovach Stratford, CT 5.00Lydia & Alexander Nowosad Daytona Beach, FL 5.00John Swyrychenko Huntington, CT 5.00Dareen Guzylak Br 228 3.49
FORUM PRESS FUND JA N - OCT, 1997Julia Stashak Canada $25.00Fedir Hajovy Florida 5.00Angela Honchar Pennsylvania 3.00Betty Karpenko Canada 3.00B. Chemerynsky Canada 2.00
УКРАЇНЦІ РО СІЇ- (Закінчення зі стор. 2-ої)
У днях 4-5 жовтня 1997 p., на оселі "Верховина” в Глен Спеї, відбулася успішна земляцька зустріч закарпатців, скликана Комісією Зв'язку й Інформації закарпатських українців у діяспорі (КОЗІ). Це вже сьома з черги подібна зустріч, що її відбувають щороку вихідці із Закарпаття в США. Цій зустрічі передували подібні земляцькі з'їзди-сходини на Закарпатті та в Києві влітку цього року.
Між ними була пов'язаність, бо скликувалися вони тими ж людьми і менш-більш ті самі питання ставилися на денному порядку. Сучасна доля та актуальні потреби українського Закарпаття і діяс- порних громад, що ведуть своє коріння з нього, турбують усіх закарпатців. Для їх розв'язання створилася в 1990 р. К омісія Зв'язку, яка цікавиться справами Закарпаття та намагається впливати на них.
На річну зустріч прибуло з різних закутків Америки біля 20-ти осіб. Стільки ж передало вітання і виправдало свою відсутність через вік, здоров'я чи прямо через віддаль від місця зустрічі.
В суботу, 4-го жовтня, діловою зустріччю провадив проф. Іван Фізер, а секретарював д-р Осип Данко. Звітували голова КО ЗІ проф. Василь Маркусь, інж. Михайло Копинець, як адміністратор "Інформаційного Листка" та інж. Василь Лелик про допомогу Пластові на Закарпатті.-
В. Маркусь поінформував про краянські зустрічі в Україні та про висунені там пропозиції щодо дальших спільних заходів і плянів. Чимало часу зайняли питання будови церков на Закарпатті.
Марія Химинець повідомила, що виданий в Україні наклад книги д-ра Ю. Химинця п.н. "Тернистий шлях до України" продається на користь побудови греко-католицької церкви в м. Перечин. Пластова організація існує тільки в Ужгороді та Рахові, вона не пош ирена на інші міста і великі села на Закарп атт і. Політично національно-демократичний табір поділений на дві групи. З цього користає центристська течія, місцева "партія влади" та екстремісти.
Дещо притупилася справа політичного русинства (розкол в товаристві "подкарпат- ських русинов"), проте піднімаються антиукраїнські голоси в середовищі національних меншостей. Послабилася в останньому часі міжконфесійна боротьба, а з'явилося кілька осередків Української Православної Церкви Київського Патріярхату.
На зустрічі рішено підтримати акцію побудови пам'ятника Т. Шевченкові в Ужгороді, публікацію книги "Закарпаття під угорською окупацією 1938-1944", скликання в 1988 році конгресу закарпатських українців в У ж городі, а в 1999 р. - шостої міжнародної коференції карпато- знавства. П ереобрано і доповнено склад Комісії Зв'язку,
якій доручено далі публікувати квартальник "Інформаційний Листок" та скликати нову зустріч у діяспорі в 2000 році, коли слід буде вирішити питання про дальшу долю КОЗІ (в десяту річницю її існування).
У неділю, 5 ж овтня, в обох українських церквах -- греко-католицькій і православній — правились Служби Божі зі згадкою про померлих членів КОЗІ за останні роки.
Після цього відбувся святковий обід на оселі "Верховина", а окрему програму присвячено сотій річниці народження визначного сина З а карпаття, -- поета і громадського діяча, Василя Ґренджі- Донського. Обід, на якому було понад 50 учасників, спів- спонзорувало Об'єднання Українців Ґлен Спею, в імені якого зустріч відкрив і привітав присутніх його голова Богдан Кандюк. Зі словами привіту виступили Іван Олек- син -- голова У країнського Братського Союзу, Дарія Сте- паняк від Українського Конгресового Комітету Америки та д-р Володимир Баранов- ський - від Української Американської Координаційної Ради. Священики обох українських церков, православної та греко-католицької - о. митрат Нестор та о. Петро провели молитви та були в президії зібрання.
Проф. І. Фізер виголосив головну доповідь про поета- ювиія]Ьа7 у якій ттідїфеслгив націотворчу ролю В. Ґренджі- Д онського на Закарп атт і. Дочка поета, Зірка Ґренджа- Донська Данилюк, зворушливо розповіла про святкування сотої річниці Батька на З а карпатті та на Словаччині, у яких вона брала участь весною цього року.
П роф. В.Маркусь, який провадив програмою, нагадав про 55-ту річницю угорських військових процесів в Мука- чеві в каштелі Ковнера, де в 1942 році суджено патріотичну закарпатську молодь за діяльність в ОУН. Крім них, виступили з мистецькими точками - - деклямаціями і співом О ксана Лиховид та Василина Копинець. Пані Оксана прибула недавно з З акарп аття та включилася в мистецьке життя діяспори. Вона живе в Нью- Йорку. Ціла програма цієї зустрічі була на належному рівні та залишила приємне враження в учасників. Невелика, але добірна публіка прийняла виступи з задоволенням, а меш- каці Ґлен Спею були горді, що їх село було чи не єдиним в Америці, де відмічено ці ювілеї з новітньої історії Закарпаття.
Закарпатці ж, учасники цієї земляцької зустрічі, не жаліли труду і коштів, що прибули з далеких місцевостей, бо крім приємної атмосфери в Глен Спеї, мали ще вдоволення та насолоду в жовтневу пору їхати мальовничими околицями Нью-Йорку, Пенсільванії та Нової Англії.
КОЗІ
У неділю, 19 жовтня, наша парафія відзначала свій 25- літній ювілей. Свято звеличав Архиєпископ Антоній. Перед церквою Владику привітали квітами діти Володя, Андрій і Марійка -- внуки наших парафіян Піддубних, а традиційним хлібом і сіллю, привітали голова Парафіяльної Ради А. Фі- лімончук і голова Сестрицтва Л.Гайдар.
У церкві Владику Анто- нія зустрів і привітав настоятель нашої парафії митро- форний протоєрей о. Нестор Коваль. Урочисту Архиєрей- ську Службу Бож у очолив Владика, а збагатив її хор, яким керував наш гість - диригент з Ірвінґтону Д. Олійник. Після Служби Божої, всі як один, перейшли на прекрасну "В ерховину", де відбувся святочний обід.
Заля була переповнена по береги і серце раділо, що ми всі разом зійшлися, щоб розділити таку щасливу подію. Владика Антоній благословив страви і побажав усім доброго здоров'я та успіхів у нашому розвитку. А.Філімончук попросив присутніх однохвилин- ним мовчанням вш анувати тих, що відійшли від нас у вічність. Наш отець Нестор підняв тост за здоров'я і добробут усіх присутніх. Він подякував Владиці за те, що відвідав нас і звеличав наш ювілей.
Голова У БС ою зу Іван Олексин привітав нашу парафію з ювілеєм і підкреслив, що ми побороли багато труднощів, але втрималися. Побажав дальших успіхів і р о звитку. Диригент Д. Олійник у свою чергу запевнив, що спільно і при добрій волі можна побороти всі труднощі і далі розвиватися.
Отець прот. Сергій Неп- ріль, з церкви св. Тройці в Ір- вінгтоні, коротко згадав про заснування нашої церкви. Свого часу ірвінгтонська парафія подарувала нам іконостас і деяку церковну утварь.
З привітами виступили також голова Православного Сестрицтва Н. Мірчук, представник УККА І. Буртик, муж довір'я від сусідньої української католицької церкви св. Володимира д-р Є. Грабарчук, член муніципальної ради Ґлен Спею Петро Мельник, голова Кредитівки в Нью-Йорку Б. Кекіш, Є. Скоцинець - скарбник Консисторії УПЦ і його
дружина та голова Об'єднання Українців Ґлен Спею Богдан Кандюк. Всі сердечно вітали нас, бажали успіхів, єдности.
Б. Кандюк звернув особливу увагу церковним достойникам, щоб подбали про релігійне виховання нашої молоді, бо молодь - це майбутнє нашої Церкви, це будучність нашого народу.
Наспіло багато привітів і пож ертв від наших бувших парафіян і людей доброї волі. Всі вони були духовно з нами, а ми з ними.
Дуже побожний теплий привіт надійшов- від- письменника Василя Барки, який не міг бути з нами з огляду на важку недугу. Свій привіт В. Барка закінчив такими словами: "Колись праведник сказав, що сама молитва "Отче наш", вимовлена разом з іншими, важливіша ніж сто поклонів на самоті".
Не маю можливости перерахувати всіх поіменно, але ми безмежно вдячні всім, хто словом чи ділом допоміг нам будувати наш храм.
Євген Татарин, привітавши присутніх, підкреслив значення збереження оселі "Верховина" для українців, закликав купувати паї в корпорації "Верховина".
Прекрасна художня програма прикрасила наше величаве свято. Виступав тут популярний квартет (Т. Лихолай, Р. Ґавур, А. Плескун, Є. Мар- тинець) під керівництвом Т. Лихолай, при музичному супроводі на бандурі В.Мазяра. З деклямаціями виступали О. Линник і А. Пищимука, а з байкою Глібова Редько. На закінчення виступив відомий скрипаль Ігор Шабловський з в'язанкою українських мелодій при супроводі на піяно С. Д ідоренко. Всіх виконавців присутні нагородили рясними оплесками.
Дуже смачний обід зварила наша господиня Юстина Попович. Він і довершив надзвичайно успішне приємне свято. Слід відмітити, що управитель оселі "Верховина" Ярославур Ґавур і його співпрацівники завжди дбають, щоб перебування гостей на оселі було приємним. Це був ювілей не тільки нашої парафії, але цілої наш ої оселі з двома прекрасними церквами, де процвітає згода і любов. Дай Боже, щоб так було завжди!
к онсультативної ради з питань національно-культурної автономії по всіх вертикалях російської виконавчої влади. Таку конс у л ь та т и в н у р аду вж е створено при уряді Росії. Й очолює заступник голови уряду Рамазан Абдулати- пов. З допомогою цієї ради ми виріш уватим емо питання освіти, інформації та інші актуальні проблеми.
Але, на ж аль, зовсім по-інш ом у в и гл я д а ю ть справи щодо проблем, пов'язаних із засобами масової інформації. Н авіть у Москві, де проживає пів- мільйона українців, немає жодної україномовної г а зети. За власний кошт ми в и дали д е с я т ь номерів
Християнська нива в Україні вимагає самопожертви та енергії від охочих і щирих працівників. Такі здібні і талановиті люди відгукнулися на заклик самого Бога, щоб виконувати Божу справу і служити своєму народові чудодійною мелодією християнської пісні і щоб зробити поступ у проповідуванні добірного зерна правди і добра.
Гурт "Надія" - це чудова співуча група молодих християн, які скрізь в Україні виступають зі співом і музикою на різних урочистостях, на фестивалях християнської пісні та музики, у церквах та ба-
газети "Український Вибір", але довго вона не зможе існувати. Я, наголосив Руденко-Д есняк, поїхав навіть до Києва з а підтримкою, обійшов з десяток кабінетів і ні з чим повернувся. Така ж участь і зі створеною минулого року українською телевізійною програмою.
Тому звер таю ся до своїх земляків і, перш з а все, до представників засобів масової інформації, ск азав О. Руденко-Десняк, не треба нас ж ал іти , як це в ідбувається час в ід ч асу в у к р а їн ській пресі. Краще нехай почне працювати програма підтримки діяспори, яка існує в Україні.
гатолюдних місцях.Ансамбль створили 8 ро
ків тому молоді і талановиті співаки і музиканти. За той час він набув великої шани та довір'я між нашим народом, який закоханий у пісню. У різних куточках неньки України наш народ залюбки зустрічає своїх бажаних гостей, які дарують людям не лише свою милозвучну пісню, але й свою теплоту і пісеньку душі. Дійсно цей дуже шанований всіма співучий гурт "Надія" є надією і сподіванням на краще м айбутнє наш ого народу і християнства.
Гурт "надія" пропонує всім бажаючим гарну касету зі свого першого альбому, а також дуже просить придбати ці касети для себе і своїх близьких. Гурт запевняє усіх шанувальників пісні, що всі прибутки з продажу касет будуть використані на будівництво церковної споруди - дому молитви на Тернопільщині, а також на поширення християнської пісні в Україні.
Просимо Вас придбати перший альбом касети "Надія", а чеки або пош тові перекази (7.50 дол. з пересилкою) присилати на таку адресу:
Mr. Vasily Pototsky 15 Kenmont Dr. Camillus, NY 13031
ГУРТ "НАДІЯ"
СТОР. 4 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р ЧИСЛО 42
Зенон Чайківський35 РОКІВ ЧОЛОВІЧОГО ХОРУ "ПРОМЕТЕЙ" У ФІЛЯДЕЛЬФІЇ
Микола Чорний-ДосінчукБОЙКІВСЬКА КАПЕЛЯ БАНДУРИСТОК
Роксоляна Зорівчак
Щоб хорова одиниця задержала високий мистецький рівень впродовж десятиліть, потрібно постійної, наполегливої праці хористів, диригента і акомпаньятора. Потрібні також відповідний добір хорових творів та їх мистецьке виконання, бо все це під обстрілом публіки і музичних крити-
BS
Іван Задорожний — перший мистецький керівник
і диригент “Прометея” (1962-1966).
ків. Всі ці та інші вимоги розуміли голови і управи чоловічого хору "Прометей" і робили все м ож ливе, щоб хор служив українській громаді у Філядельфії та ніс рідну пісню у світ. І справді, коли відкрилися шляхи у світ, то автобуси, поїзди, літаки несли промете- ївців до різних міст США, К анади, Европи та до місця народження рідної пісні - до вимріяної України.
. v Восени 1962 року, декілька любиуелів співу^ "при підтримці досвідчених співаків- хористів (17) організувало чоловічий хор. Запрошено Івана Задорожного - відомого музи- кол ога і ди ри ген та з Н ью - Й орку на м и стец ького к е рівника, а Лідія Бульба стала ак ом п ан ью вати . В так ом у складі, бо кращого не можна було собі навіть уявити, вже в скорому часі "Прометей" підготовив програму, з якою міг успішно виступати на різних імпрезах у Філядельфії, а через деякий час із самостійними концертами в українських осередках в Честер, на "Союзів- ці", на "Верховині" та в інших місцевостях, часто при співучасті оперової співачки Мар- ти Кокольської-Мусійчук.
Після самостійного концерту в Н ью -Й орку, знаний музичний критик Теодор Терен- Юськів писав у "Свободі" з 21- го травня 1965 p.: "В цілому - це був повний успіх! Мені особисто приємно, що мої побажання успіхів цьому хорові в такому короткому часі здійснилися. Хор "Прометей" висунувся цим концертом безапеляц ійно на перш е місце між усіма нашими аматорсько- мужеськими хорами в ЗД А ". В тому часі, разом з хором не- раз виступали й запрошені ар- тисти-сп іваки -- Іван Само- кішин і Анатоль Радванський, хоч в особовому складі хору було доволі багато солістів, наприклад : Іван П авл іч к а , Богдан Сас, Богдан Сілець- кий, Омелян Татунчак, Зенон Чорнобіль - тенори, Володимир Карпинич, Ігор Кушнір - баритони, Євген Білинський - бас.
Т яж ка недуга, а відтак невблаганна смерть І. Зад о рожного, вкрила жалобою українську громаду в Америці і Канаді. Його ла/ідну вдачу та майстерність любили хористи і любила публіка.
Все ж таки, хор не припиняв своєї діяльности. На прохання управи, з Трентону приїздив В олодим ир Т р етяк , а згодом Роман С теп ан як з Нью-Йорку - досвідчені диригенти , так що проби хору і концерти відбувалися за визначеним пляном. Не раз доводилось, завжди ж артівливій піяністці Л.Бульбі переводити проби: повторяти чи вивчати нові пісні. В 1969 році, управа домовилася з молодим диригентом Михайлом Длябогою, щоб той поселився у Ф ілядельфії. З того часу починається новий розділ в історії чоловічого хору "Прометей".
Ще в 1965 році, після концерту у В ілм інґтоні, ам ери канський музичний крити к Отто Деком у місцевому журналі писав: "Шкода, що багато подібних культурних одиниць зникає. Здається, не більше як двом співакам було менше сорока літ. Коли вони відійдуть, така група пропаде".
"Може молодий диригент і не знав про ту доволі тр а гічну заввагу, але відчув, що хор потребує "свіжої крови". Своїм молодецьким запалом він зумів заохотити старших пластунів, сумівців, студентів от просто - співати! Спочатку незручно було молодикам сидіти біля "сороклітніх і старших", вдивлятися у ноти і несміливо підспівувати. Тим часом йшла завзята і н аполеглива праця, а коли вперш е виступив відмолоджений хор, фі ля дельфійська публіка'се’о-т ... . і н / , У. « / / i l lдечно вітала’свого м олодого; П ром етея" та/СШ іерґійного і J симпатичного диригента.
На запрош ення у к р а їн ських організацій , а не раз і американських, як також з власними концертами, "П рометей" успішно виступав у багатьох містах Америки й К анади. Оплески, квіти, подяки все більше і більше заохочували "прометеївців" до більшого зусилля. Не можна поминути акомпаньяторок, які своєю майстерністю підсилювали і збагачували хоровий спів. Відома у Філядельфії ди- ригентка жіночих ансамблів, Ірина Чума, була також помічною у вивченні нових пісень, як також молоденькі пія- ністки - Галя Мазурок-Рей та часово О лен к а К узем ськ а- Карпинич, Христя Остапович і Дося Сигіда-Кріслата.
Затісно зробилося "Про- метеєві" в Америці. Він глянув на Европу. Хотілось і там заспівати. Завдяки бандурис- тові-співакові В.Луціву, який організував концерти в Англії, а ф ілядельфійській громаді і п ідприєм цям за ф ін ансову доп ом огу , в 1980 році хор вирушив у перше своє турне по європейському континенті. Під час концертів в А нглії, Франції, Голляндії та Н імеччині для української та чужинецької публіки, слухачі скрізь вітали хор "Прометей" із за хопленням та щедро нагороджували його рясними оплесками. М ісцева преса високо оц іню вала м истецьке ви ко нання хором українських та західньоевропейських композиторів. Акомпаньяторка Ірина Пелех-Зварич виступала як солістка, виконуючи ф орте- піянові твори М. Лисенка, Ко- сенка, Ревуцького і Ш опена. Музичні критики похвально висловлювалися про її гру, а слухачі нагороджували моло-
(Закінчення на стор. 6-ій)
РУБРИКА МОВИ
Автор допису з Бойківською Капелею Бандуристок перед будинком Калуської Дитячої Музичної Школи ч. 1У вересні вся молодь по
вернулась до школи, тож була добра нагода зустрітися з ка- луською Бойківською К ап елею Бандуристок. Виявилось, що вона досить чисельна. На зустріч зі мною прийшло понад 40 осіб.
Нас зустріла керівник капелі Галина М икуляк. Тому що на дворі була чудова осінь, ми всі вийшли перед будинок, щоб на пам'ятку зфотографу- ватися. Я не міг налюбуватися виглядом дівчаток у бойківських шапочках. Всі були веселі, усміхнені, готові до ПОПИ
ТУ-Ансамбль бандуристок у
Калуші був заснований двадцять п'ять років тому старанням Осипи Тауцької. К ер ів ники ансамблю мінялися. Після О сипи п ер еб р ал а групу Орися К онстанкевич, також досвідчена бандуристка.
Ч ер ез остан н і п 'я т н а д цять років ансамбль працю є під керівництвом професійної бандуристки Галини Микуляк.Вона всеціло віддалась бан дурі. Галина ріш ила популяризувати українську народну пісню. Дуже скоро капеля почала користуватися великою популярністю не тільки в самому Калуші, але й далеко поза ним. Кожного року капеля досягає нових висот виконавської майстерности.
А нсам бль м ає великий репертуар: народні, повстан
ські, стр іл ец ьк і, істори чн і, лемківські, бойківські пісні та інструментальні твори Лисенка, Баха, Б етовен а й інших. Добре виконання пісень принесло ансамблеві великий успіх на обласних пописах, то й і не диво, що капелю багато разів нагороджували почесними грамотами.
У 1991 році капеля їздила з концертами по Черкащині, пописувалась у Каневі, а в Ме- м оріяльном у М узеї Т. Ш евченка була перша, яка виконала ще не затверджений тоді на держ авном у рівні гимн "Ще не вмерла Україна". На Черкащині бандуристки виконували патріотичні пісні, що будили до свідомости народ. У 1992 році капеля брала участь у міжнародному святі Зак ар паття і здобула там найвищу нагороду.
Р ік 1995-ий був так о ж дуж е п рацьовити й . К апеля стала лавреатом фестивалю, присвяченого 180-ій річниці Т. Шевченка.
Н а зак ін ч ен н я я п одякував виконавцям за концерт і оповідав їм про розвиток кобзарства в цілому світі, зокрема про організування ансамблів і капель українських бандуристів у Бразилії і Аргентині. Після того було дуже багато запитів, на які я відповідав. Тяжко було розставатись з такими чарівними молодими калусь- кими бандуристками.
В. ЧОРНОВІЛ: “МИ ВИХОДИМ О Н А ФІНІШНУ ПРЯМУ У П О ВН ІЙ БО Й О ВІЙ ГОТОВНОСТІ”
Київ (ДІНАУ). - 29-го жовтня всеукраїнські збори Народного Руху України затвердили передвиборчий список партії. Його очолив обраний на черговий терм ін л ідер НРУ В'ячеслав Чорновіл.
До першої п ’ятірки увійшли: відомий економіст Володимир Черняк, м іністер закордонних справ України Геннадій Удовенко, Іван Драч, м іністер Юрій Костенко. У першій д еся т ц і Руху -- Мустафа Джамілев, голова кримсько-татарського Меджлісу, народні деп утати Олександер Лаври- нович, Іван Заєць. В передвиборчих списках партії -- також Ніна Матвієн- ко.
Як зауважив на прес- конференції по завершенні з'їзду В'ячеслав Чорновіл, 855 голосів делегатів, відданих за списки, свідчать про абсолю тну єдн ість партії та її готовність до боротьби на наступних
виборах. Своїм за в д а н н я м Н а р о д н и й Р ух , д о я к о г о п о вер н у л о ся ч и м а л о в ід о м и х п о л і т и ч н и х д і я ч і в , д ія ч ів н ауки т а к у л ьту р и , в и зн а ч и в с тв о р и т и н ай п от у ж н іш у ф р ак ц ію у п а р - ляменті. Ми н ац іл ен і т іл ь к и н а п е р е м о г у , з а я в и в він.
3 " ї з д п р и й н я в з в е р н ен н я до п о л іти ч н и х п а р т ій ц е н т р и с т с ь к о г о с п р я м у в а н н я щ од о е т и к и п е р е д в и б о р ч о ї б о р о ть б и . В. Ч о р н о в іл н е в и к л ю ч а є м о ж л и в о с т и д о м о в и т и с я з ним и про єди ного к а н д и д а т а в т и х м аж о р и тар н и х о к р у гах , д е вин икн е "ліва" з а г р о з а . В у х в а л і сьом и х всеукраїн ськи х зборів НРУ з а з н а ч е н о п ро о п о з и ц ій н іс т ь п а р т ії до л ів о ї б іль- ш о с т и парлям енту т а "н еп о с л ід о в н о ї д і я л ь н о с т и " П р е з и д е н т а т а п р е м 'с р - м ін істра .
Н а п р и к ін ц і л ю т о г о -- н а п о ч а т к у б е р е з н я м ає в ід б у т и с я п о з а ч е р г о в и й п ар т ій н и й з 'ї з д НРУ.
Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!
Тридцять сьомий текстМова для мене - це справді одна з найбільших таємниць. Є
мов би доповненням мого життя, якщо не самим життям. Видається мені безмежною у своїх інтонаційних та синонімічних можливостях. Можна передати нею найрізноманітніші відтінки,змальовувати найтонші образи.
В.Шевчук
ПРО МОВУ "УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФ ОРМ АЦІЙНОГО
АГЕНТСТВА"Тернистий шлях української мови до її державного статусу
в сучасній Україні забов'язує усіх носіїв мови, зокрема працівників пера, плекати кожне слово, кожний вислів, оберігати норми, що їх виробила собі українська мова. Яке ж видання повинно слугувати зразком, зокрема для української преси поза межами України?
На мою гадку, таку роль деякою мірою повинно виконувати Українське національне інформаційне агентство "Україна: хроніка подій".
Гортаючи окремі випуски Укрінформу, переконуємося, що загалом автори повідомлень уважно ставляться до свого мовлення і, при бажанні, у них можна багато дечого навчитися. Одначе, заради користі справи, я зупинюся на сумнівних моментах.
Перше, що дуже прикро вражає, - це надзвичайно велика кількість пасивних конструкцій, ужитих супроти норм української мови. Для неї характерні активні конструкції та безособові дієслівні форми на -но, -то, пор.: "Після короткого обговорення законопроект був прийнятий у першому читанні" (Укрінформ за 27.09. 97), а слід би: "Після короткого обговорення було прийнято законопроект у першому читанні" або ж: "Після короткого обговорення прийняли законопроект у першому читанні".
Інший приклад: "Ним (законом. - Р.З.) вводяться норми, які діють у перехідний період" (Укрінформ за 27.09.97) замість:"Закон вводить норми, що діють у перехідний період". А ось ще один приклад аж ніяк не української конструкції: "Молодь України"... інформує про вручення Президентом України ордена "За заслуги" відомому американському політичному діячеві Генрі Кіссінджеру", замість: "Молодь України"... інформує про те, що Президент України вручив орден "За заслуги" відомому американському політичному діячеві Генрі Кіссінджеру".
Інша дошкульна помилка - це аналітичні форми ступе- нюваНіїя"ії^кмЄ?Ййкігі акФЗДй'бТ-'Йаббільш впливовим и") замість синтетичних ("активніш е"; "найвпливовіши-~ ми"), властивих нашому мововжитку.
Інколи замість закличної форми вживаються форми майбутнього часу або ж чужа українській мові аналітична конструкція "давайте" майбутній час дієслова, пор.,: Схилимо голови перед їх подвигом, не зганьбимо зневагою..." (Укрінформ від 8.05.97), хоча контекст вимагає: Схилімо голови перед їхнім подвигом, не зганьбімо зневагою...". Або ж: "Давайте ж об'єднаємо зусилля" (У крінф орм від 8.05.97), хоча правильно:" Об'єднавчо ж зусилля".
Часто автори вживають дієслово "мати" в розумінні "повинен", "слід", "забов'язаний", що має в такому значенні надто розмовну інтонацію і "не звучить" у політичному тексті, як ось: "Документи, схвалювані П арлам ентською асамблеєю Ради Європи, мають краще враховувати ситуацію у кожній країні Спільноти" (Укрінформ від 26.09.97). Пор.: "Документи, що їх схвалює Парламентська асамблея, повинні (зобов'язані) краще враховувати...".
Укрінформ не зловживає іноземними словами, одначе деякі ( дарма, що вони набули вже значного поширення) видаються болісно дошкульними, зокрема "саміт" — "... може сприяти саміт СНД" (Укрінформ від 26.09.97). Чи не краще звучало б "... може сприяти нарада керівників ( нарада на вершинному рівні; вершинна нарада) СНД"?. На декілька складів довше, але ж зате зрозуміло і милозвучно. Адже ж недоречно будь-яке слово живцем переносити з англійської мови до нашої, бо тоді - як наслідок лінивої думки ~ виникають покручі.
Щодо лексичних огріхів, доречно звернути увагу на рясний вжиток, так би мовити, не-слова "заклю чний" ("заклю чний документ", "заключна доповідь"). Такого слова немає в українській мові. Відповідниками російського слова "заключи- тельньїй" є українські "прикінцевий", "кінцевий", "завершальний", "остаточний" (залежно від співвідносного іменника), прим.: "завершальна доповідь", "завершальний документ","завершальне (прикінцеве) слово доповідача".
Ось ще декілька дошкульних промахів:"зберігається висока соціальна напруженість" замість "триває (продовжується) висока соціальна напруга (напруження)*\"у цьому зв'язку" замість "у зв'язку з цим";"виключний випадок" замість "винятковий випадок";"включити мікрофон" замість "увімкнути мікрофон";"вступити в силу" замість "набрати чинності".
Усім, хто хоче виправити своє мовлення, раджу часто звертатися до "Н ового російсько-українського словника-довід- ника", що за редакцією проф. С. Я. Єрмоленко вийшов друком у київському видавництві "Довіра" 1996 р. Цим словником започатковано "Бібліотеку державного службовця" в Україні. Видання має універсальний довідковий характер. У ньому подано переклад найуживаніших слів та словосполучень, що здійснюється сучасною літературною мовою, придатною для всіх сфер спілкування. Додатки до словника (їх шість) охоплюють найрізноманітніші власні назви.
В. Снмоненко Урбаиа, 13 жовтня 1997 р.
ЧИСЛО 42 НАРОДНА ВОЛЯ. СКРЕНТОН. ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р СТОР 5
Надія Коваль
СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ І УКРАЇНА
Всесвітньої слави кінорежисер Сергій Параджанов не був українцем, але він жив і працював на Україні 20 років. Любив Україну. Був одружений з українкою. Навіть хотів бути похований тут.
Іенієм свого таланту він, як ніхто, пізнав і зрозумів українську душу, характер народу, знав його клясичну літературу, мистецтво, історію. Створив фільм, який прославив Україну на весь світ, бо увійшов в золотий фонд світового кіномистецтва. Несгерпо боляче, що влада не дала йому здійснити постановки фільмів "Київські фрески" (з історії давньої і новітньої України) та "Інтермеццо" (за Коцюбинським). Немає сумніву -- вони напевне зайняли б місця рядом з "Тінями забутих предків".
Нещодавно київська газета "Українське Слово" помістила інформацію про відзначення в США 30-ліття з дня виходу книги В.Чорновола "Лихо з розуму", присвячену дисидентам 60-их - 70-их років. Параджанова не називали дисидентом, але він по праву належить до тих, хто не признавав влади, чинив їй опір, притаманним тільки йому способом, за що був засуджений неправедним судом на довгі роки ув'язнення. Все те ж лихо з розуму...
Сьогодні Параджанов повертається до України. Не так , вже давно вийшла, нова книга "Сергій Параджанов: Злет. Трагедія. Вічність". Укладачі поданих в книзі документів, листів з тюрми, спогадів - Р. Корогодський та С. Щербатюк (до речі, дружина Параджанова).
Минулого року в Києві створено фонд Параджанова, мета якого - створення му
зею, стипендії та міжнародної премії імени Параджанова.
Про Параджанова заговорили засоби масової інформації. Наприклад: - сильне, зворушливе, талановите слово про нього прозвучало в ефірі приватної (підкреслюємо це) радіостанції ЮТАР в авторстві і виконанні радіожурналістки Оксани Корсун. І тут же спогади про Параджанова артистки Лариси Кадочникової - виконавиці ролі Марічки в "Тінях забутих предків".
Нам здається доречним передати дослівний текст цієї 10-хвилинної передачі, щоб читачі мали уявлення (на такому невеликому прикладі) як змістовно, на нашу думку, працює одна із форм незалежної масової інформації.
Передачу записали на плівку з живого ефіру прихильники високопрофесійних, емоційних оглядів "Культурні події столиці", що їх підготовила Оксани Корсун.
Отож, ефірне слово про Сергія Параджанова радіостанції ЮТАР(Київ):
Світову славу Сергієві Параджанову приніс фільм "Тіні забутих предків". Ні один фільм у світі не удостоєний такої кількости нагород, як цей фільм. Першу премію він отримав ще 1965 р. на міжнародному кінофестивалі в Аргентині. (Звичайно режисера не пустили за кордон отримати її). 25 років після смер- ти режисера, фільм отримав свою останню нагороду -- Державну премію ім. Т. Г. Шевченка.
Справа, звичайно, не в нагородах. Це був цілковито новий погляд на мистецтво кі- на. Фільм, як відомо, був знятий за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. За-
Останній приїзд до Києва на прем’єру фільму “Ашик-Керіб? Зліва: Сергій Параджанов, Микола Мащенко,Лариса
Кадочннкова, Ірина Молостовачарований красою Карпат, він якісь неймовірні балахони,написав свою історію українських Ромео і Джульєти - притчу про Івана і Марічку, які хотіли бути разом, не дивлячись на кровну ворожнечу своїх родин. Івана зіграв дивовижний актор Іван Мико- лайчук, який пізніше створив, як режисер, свій шедевр - фільм "Вавілон XXм, а Ма- річку грала інша народна артистка України Лариса Кадоч- никова.
Фільм "Тіні забутих предків" дав поштовх розвиткові поетичного кіна в Україні, стилю якого не мала кінематографія інших республік СРСР. Параджанов вперше звернув увагу на колір в кінематографії. Колір у нього стає поетичною алегорією. У фіналі Іван сприймає все, що діється, через вогняний колір крови, а в фіналі зображено червоних коней з червоними гривами, що розвіваються на вітрі. Кіно Параджанова найближче до мистецтва живопису, тому що в його основі лежать візуально-чуттєві елементи.
Параджанов був оригінальним у всьому. Одягався в
шарфи і берети. Навіть зробити фотознімку він не міг, як всі, а обов'язково на тлі квітів, у чорному береті. Лицедійство, гра, маскарада - були його стихією. Наприклад, у Парижі замість традиційного букету квітів, він купив величезного розміру фіялку в горщику й урочисто вручив його приголомшеній Лілі Брік. У цьому був увесь Параджанов. Він сприймав світ через красу і умів наділяти красою усе, до чого він торкався - чи то святковий стіл, чи просто випадкова річ. У його квартирі, а жив він у Києві на пощі Перемоги, можна було натрапити на заржавлені лицарські лати, п'ятипудовий бронзовий дзвін, або турецький килим ручного виготовлення з XVI століття.
Про цю квартиру ходили легенди. По-перше, двері її ніколи не були закриті на замок у прямому розумінні цього слова. В його домі бували всі: метр кінорежисури Сергій Герасимов, Андрій Тарков- ський, Сергій Бондарчук, Мая Плісецька і нікому невідомі студенти. Коли відомого американського письменника
Джана Апдайка запитали, що б він хотів побачити в Києві, той відповів: "Собори і дім Параджанова". Це був дім, де йшла мова про речі, від яких в'янули електронні вуха спец- служб. І, безумовно, немало замаскованих агентів КДБ побувало в домі Параджанова.
Параджанов був кісткою у владолюбців, тому що користувався все більшим і більшим авторитетом. Він був одним з небагатьох, хто відмовлявся жити згідно з законами суспільства, яке придушувало свободу людини.
Параджанов був незалежним і внутрішньо вільним. Влади він не боявся і навіть жартував з нею. Одного разу він послав до Москви телеграму такого змісту: "Москва. Кремль. Політбюро. Для нового фільму необхідна Сиван- ська форель. В озері її не знайдено. Останні дві форелі на столі у першого секретаря Коченяна. Прошу розпорядження забрати їх звідтіля для фільмування". І підпис: "Параджанов".
Він завжди і скрізь був сам собою. Всім своїм існуванням заперечуючи систему, він не пристосовувався, не усміхався підлесливо, не шаркав ніжкою перед владою. Він був вільним. І цього йому не могли простити.
У 1973 р. Параджанова заарештували. Після шестимісячного запроторення в Лу- к'янівській тюрмі (Київ), засудили на п'ять років суворого режиму. Згідно зі статтею 122 кримінального кодексу , його засудили за гомосексуалізм. Це був гучни^Д рграшний для Параджанова.процес, але зламати його не змогли.
Уже з зони Параджанов писав своїм друзям: "Багатий і щасливий, принижений і ображений, я все одно відчуваю себе вільним". Неможливо уявити собі трагедії людини, яка не закривала на замок дверей власної квартири і раптом
опинилася за десятьма кованими замками тюрми.
Існує думка, що Параджанов був директивним зеком, заарештованим з наказу самого верху, і ніколи не повинен був вернутись на волю. Але міжнародний резонанс був величезним. Був створений комітет на захист Параджанова, головою якого став Фредеріко Феліні. Навіть під час поїздки Косигіна і Щербицького на Кубу, там стояли люди з пля- катами: "Свободу Параджанову".
Друзі Параджанова вговорювали знаменитого французького письменника Луї Арагона приїхати до Москви і отримати з рук Брежнєва орден Дружби Народів. Розмова Брежнєва і Луї Арагона вирішила долю Параджанова. Його випустили рік перед закінченням терміну. До речі, в1991 році український парля- мент першим з усіх бувших союзних республік прийняв закон, згідно з яким гомосексуалізм не переслідується законом, як кримінальний злочин.
Після звільнення П араджанов приїхав додому, на Україну, але всі двері були для нього зачинені. Як художника, його не прийняли. Йому поклонявся весь світ, але не Кіностудія ім. Довженка.
Параджанов їде до Грузи, де створює два фільми ("Колір гранату" й "Ашик Керіб"), які стали шедеврами світового кіна. Як сказав Андрій Тар- ковський "У Параджанова дивовижний дар: на екрані майже нічого не відбувається, а глядачі все одно занурюються у споглядання красоти. Його мистецтво поза часом, а тому вічне".
Сергій Параджанов помер 6 років тому. До цього часу не віриться, що його немає.Так вийшло, що в Україні він переніс багато болів. Тут він пережив своє вознесіння і свою
(Закінчення на стор. 6-ій)
Володимир Ж ила
"РІДНА МОВО МОЯ"Світлана Кузьменко, "В олош ка у житніх полях”. За
редакцією Леоніда Череватенка, світлина Бориса Грибінського. "Спалах" ЛТД, Київ, 1997.136 стор.
"Волошка у житніх полях", - перша збірка Світлани Кузьменко, що з'явилася у Києві. У ній поетеса розгортає перед читачем велике тематичне багатство з особистого досвіду, з життя в цілому, з природи, торкається питань генетики, щастя, безсмертя тощо.
У кожному вірші домінує у неї ясність думки й своєрідність форми, що знаходить свій вияв у яскравому точному слові.
Збірка розпочинається віршем-зверненням до України:
Моя Україна - в легендах.Моя Україна - в казках.Моя Україна - легенда,Волошка у житніх полях.
Бачу Її такоюКрізь душі своєї вікно.Бачу Її, якої,Люди кажуть, немає давно.
Україна для Світлани Кузьменко - це легенда, тому вона оповита казковістю, поетичним вимислом, що характеризується високою мистецькою досконалістю, ліризмом. Вона бачить Україну "крізь душі своєї вікно, при чому таку, "якої, люди кажуть, немає давно".
У вірші панує прагнення до посилення емоційної наснажености та глибокої здатности сприймати, чи, вірніше, реагувати на щось значне. Загалом у вірші - простота форми, непідробна щирість і точність висловлення.
Не менше промовистим у збірці є вірш:
Рідна мово моя, -Найдорожчий мій друже!Кожне слово твоє, кожний звук - це мої
самоцвіти,Що промінять мені; найсвятіші співають пісніІ полонять мене, як життя, як любов, як любов і
як діти.
По чужинних краях Я з тобою була повсякчас.Моя радість і сум, моя пісня і слабість і сила...Ти для мене одна, джерело животворче -- Рятівник у безсиллі.
У вірші поетеса дорожить рідною мовою понад усе. Рідна мова для неї найдорожчий і найближчий друг. А кожне слово її, кожен звук - це її самоцвіти, що полонять її, "як життя, як любов і як діти". Рідна мова тут важлива естетична категорія, що є мірою досконалости й довершености явищ життя. Вона викликає естетичні почуття радости, задоволення та хвилювання.
Поетеса захоплювалася і користувалася рідною мовою на чужині й то "повсякчас”. Мова була для неї рятівником "у безсиллі" та ідеалом - найвищою метою, до якої вона пристрасно прямувала, бо мова її "радість і сум, це її пісня і слабість і сила..."
Прекрасне визначення рідної мови та її значення для людини. Адже без рідної мови не можна по-справжньому існувати в своєму суспільстві. Людина стає тоді пристосованцем, а вірніше людиною з "дрібною душею".
Цей вірш треба було б обов'язково надрукувати кіль- камільйонним тиражем і розповсюдити в східній і південній Україні. Може це привернуло б увагу людей до розуміння значення рідної мови. І може вони стали б її вживати.
Гаряче змальовує Світлана Кузьменко і українську золоту столицю:
"Києве, найкращий з городів!" - Отакий ти і в моїй уяві.Падав ти, підводивсь і терпів На шляху до величі і слави.
Йдуть до тебе тисячі доріг.Йдуть, і йшли, і йтимуть знову й знову.Не одне в житті ти переміг,Перейшов крізь тисячі умовин.
Мрію, що, коли в тобі знайдусь,Будеш квітням... Скрізь щасливі лиця...За усе тобі я поклонюсь,Українська золота столице.
Київ для Світлани Кузьменко - це одне з найкращих міст
України. В історії "на шляху до величі і слави" його нищили наші недруги, а він мов фенікс із попелу, воскресав і набирався слави й краси та переходив "крізь тисячі умовин". Усе це поетеса зараховує до подвигів і мріє побувати в Києві, щоб поклонитись йому, коли він буде "квітним".
У вірші є чимало історичного кольориту, в ньому відчувається життя і то з чітким розумінням перспектив розвитку. Тут багатство чудових слів, які гармонійно зливаються. їх узгодженість і пропорційність роблять вірш струнким і чітким. Арістотель вважав гармонію однією з основних ознак прекрасного. До таких творів, без сумніву, можна зарахувати і "Києве, найкращий з городів!"
Чудово звучить також вірш "Про генетику"
З України, із землі козацької,Де моя історія стара,Надіслала до землі канадської Фотографії двоюрідна сестра.
Розглядаю... Незнайомі лиця Твердять про історію мою:У прабабиному ясному обличчі Риси мого сина впізнаю.
Подібне я сам гірко пережив, відвідуючи рідних в Україні в1992 році, при зустрічі з ними. Це, в той час, коли поетеса мала розв'язати дилему на підставі фотографії. Проте Світлана Кузьменко розв'язала її і то по-мистецьки чудовим віршем, що має в собі ідею, добру форму, а найосновніше - звучить блискуче.
Особливо припав мені до вподоби вірш "Про красу". Він не великий формою, але оригінальний щодо свого розв'язання, складений майстерно, з витонченістю.
Не шукай краси Лиш в сяйві діямантів.І не тільки пишно Вбраної шукай.
В погляді іскристім,В серці пломенистім,У простім, буденнім - Ти її впізнай.
(Закінчення на стор. 6-ій)
СТОР 6 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 6 ЛИСТОПАДА 1997 Р ЧИСЛО 42
РІДНА МОВО...(Закінчення зі стор. 5-ої)
У вірші чимало естетичних якостей, які дають насолоду для нашого слуху і ума. Вірш насправді вдумливий, а тут же пройнятий дотепністю.
Відзначимо ще вірш "Поет", який звучить дуже особливо і водночас потужно та наскрізь відповідально. Світлана Кузь- менко пише:
Писати можна скільки хочеш:Паперу досить, теми є.Та слово істинне й пророче Господь Поетам лиш дає.
Дитя відвічне і довічне.Весь Божий світ - його намет.Чуття, співець, зоря, провісник —Такий насправді є Поет.
Поет - це той, хто поетично сприймає дійсність і поетично ставиться до навколишнього світу. Він, як пише Світлана Кузь- менко - це відвічне і довічне дитя, якому належить весь Божий світ. Він - чуття, співець, зоря, провісник, а слово його істинне і пророче, бо воно походить від Бога. Дуже вдумливе визначення ролі поета і його завдань.
Віршеві "Поет" властиве глибоке розкриття завдань поета, психологізм, ліризм, емоційність і навіть патетичність мови.
У збірку Світлана Кузьменко включила також цілу низку перекладів з англійської мови, з творчости канадських і американських поетів.
Перекладацька праця Світлани Кузьменко має уже значне культурно-мистецьке значення. Про неї писали літературні критики як про культурного і плідного перекладача для дітей. Вона перекладає наскрізь творчо, з глибоким розумінням оригіналу. її образні картини переконливі і свіжі; вони чітко віддзеркалюють світосприймання канадських і американських поетів.
У Світлани Кузьменко добре лінгвістичне і літературознавче знання та сильне перекладацьке хотіння - сприймати англійські першотвори, відчувати їх мистецьку форму та сво~ бідно відтворювати рідною мовою.
Напр., переклад з творчости Емілі Дікінсон:
Якщо я зможу зупинити розбиття одного серця,Я не проживу даремно.Якщо я зможу облегшити скорботу одного ЖИТНІ,Чи остудити один біль,Чи допомогти одній запамороченій вільшанці Знову потрапити в її гніздо,Я проживу недаремно.
У перекладі немає замітних перенесень мовного багатства з однієї стилістичної сфери в іншу, зі шкодою для естетики ці- лости. У ньому потужно звучить живе українське слово.
Світлана Кузьменко увела в українську культурну скарбницю добрий десяток, а то й більше перекладів віршів та цікавих оповідань.
Збірка "Волошка у житніх полях" Світлани Кузьменко появилася культурно, без друкарських огріхів. Книжка надрукована на гарному книжковому папері, в мистецько-оформ- лених обкладинках роботи В.Перевальського.
Підсумовуючи, хочу сказати, що збірка "Волошка у житніх полях" Світлани Кузьменко - це книжка непідробної щирости, глибоких почуттів і точних висловлень. Вона збагачує нас життєвим досвідом буття на чужині та розкриває внутрішній світ людини, -- яка не з власної волі опинилася поза рідним середовищем, - світ драматичних переживань і нездоланої віри в кращу долю.
Збірку "Волошка в житніх полях" прочитає з зацікавленням кожний, хто дорожить українською поезією.
СЕРГІЙ ПАРАДЖЕНОВ...(Закінчення зі стор.5 -ої)
Голготу. Одному українсько- змінити на більш простіші в
35 РОКІВ ЧОЛОВІЧОГО ХОРУ-(Закінчення
ду піяністку оплесками та квітами.
Після чотирьох років, "Прометей" вдруге виїхав в турне по Европі.
Несподівано щаслива вістка задзвеніла з Києва на весь світ: — Україна вільна, незалежна держава! Це для "Про- метея" радість і мрія - поїхати на рідну землю з піснею, яку повезли зі собою співаки різних хорів, плекали і зберегли її на чужині. Від мрії до діла -- рішено і знов при наполегливій праці, хор був готовий в найщасливіше турне. Під керівництвом Андрія Бриттана - - скрипаля і диригента та при співпраці І.Пелех-Зварич, а також концертової піяністки Лесі Рудий-Пенкальської, підготовано новий репертуар. Управа знову зустрілася з великими витратами, але самі хористи вирішили покрити кошти подорожі і 16-го серпня 1995 року відлетіла до У країни.
Не легко описати всі зустрічі з рідними, знайомлення з чужими а так близькими серцю земляками. Концерти в Івано-Франківську, Чернівцях,
му журналістові незадовго до смерти він сказав: "Київ розп’яв мене, а Україні я відомщу, - а подумавши трошки, додав: любов'ю".
То хай простить його втомлена душа, душа художника і пророка, вигнанця і м істиф ікатора, генія XX століття - Сергія Параджано- ва*.
Коли вже цей матеріял був підготовлений для пересилки, стало відомо, що "Огляди культурних подій Києва" саме в такому дусі і стилі, як вам це представлено, началь-ство радіостанції потребувало
інтелектуально-художньому пляні. На жаль, на розчарування того кола слухачів, які не перевелись в Україні і які цінували саме таку форму подачі, прислуховувались до авторських оцінок.
Зрозуміло, як і у вас, комерційний канал бореться за масового слухача. Хочеться однак вірити, що ще повернеться змістовне слово, яке, здавалось би, треба берегти, що інтелектуальна культура, яка несе і знання, і виховання, не поступиться всемогутній масовій культурі. Цим і живемо.
У ПАРЛЯМЕНТІ ГРУЗІЇ НЕМА КОМУНІСТІВ
Т б іл іс і (Д ІН А У ). - П е р е б у в а ю ч и в Г р у зії з о ф іційною В І З И Т О К ) , П р е з и д е н т К учм а з у с т р і в с я т а к о ж з г о л о в о ю п арлям енту Г р у з і ї З у р а б о м Ж в а н і я . П ід ч а с р о з м о в и в ін в и с л о в и в м . і н . у п е в н е ність , щ о у к р а їн с ь к и й н а р од в и б е р е д о п а р л я м е н т у г ід н и х п р е д с т а в н и к ів , я к і " п о в е д у т ь к р а їн у н е н а з а д , а в п е р е д , ш л я х о м н е з а - л е ж н о с т и і п р огресу".
"У сп іх і п р о гр ес У к р а їн и м и р о з г л я д а є м о я к з а п о р у к у н а ш о ї в л а с н о ї н е з а л е ж н о с т і ! " , — с к а з а в З у - р а б Ж в а н ія . М и в в а ж а є м о ,
п р о д о в ж у в а в в ін , щ о "У к р а ї н а , я к н о в а д е р ж а в а , с т в о р и л а н о в и й к л і м а т і а т м о с ф е р у в регіон і".
3 . Ж в а н ія о з н а й о м и в в и с о к о го г о с т я з д е я к и м и о с о б л и в о с т я м и р о б о т и г р у з и н с ь к о г о п а р л я м ен т у , в ід з н а ч и в ш и , з о к р е м а , щ о в н ь о м у н е м а є ж о д н о г о к о м у н іс т а ( І ) . М іж п а р л я - ментом і П р е з и д е н т о м Г р у з і ї в ід с у т н і с е р й о з н і р о з б і ж н о с т і . Г о л о в а п а р л а м е н т у в и с л о в и в в д я ч н іс т ь У к р а їн і з а п о с т ій н у п і д т р и м к у щ о д о а б х а з ь к о г о п и т а н н я т а ін ш и х п р о б л е м .
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА КРЕДИПВКА
ЗАПРОШУЄ на вечір актуальних фінансовій питань
- Як уміло виповняти податкові формулярі?How to reduce your taxes?
- Як уміло вирішити справу доброго забезпечення? Reduce your insurance cost.
- Як зберегти гроші від непередбачених втрат? Secure your hard earned money from erosion.
Доповідач: ЄВГЕН ТАТАРИН(Certified Financial Planner)
В суботу, 8-го листопада 1997 p. о год. 4-ій по полудні
в залі церкви-пам'ятника св.Андрія Савт Бавнд Брук, Н.Дж.
Після презентації - ПЕРЕКУСКА Вхід БЕЗПЛАТНИЙ -- членам і гостям раді
У зв'язку з обмеженим числом місць, просимо зголошуватись - тел. (908)469-9085
зі стор. 4-ої)Тернополі, Львові, Трускавці і Дрогобичі - це великий енту- зіязм, сльози радости, оплески, квіти. Все ж таки треба відмітити спільний виступ "П рометея" разом з львівським чоловічим хором "Гомін" в Театрі Опери та Балету ім. І.Франка у Львові, в концерті присвяченому четвертій річниці незалежносте України. Хором диригував А. Брит- тан при фортепіяновому супроводі Оксани Фесюк зі Львова. Повернувшись з турне, прометеївцям залишився на спомин чарівний сон з чарівної України.
Під цю пору, вже другий рік хором диригує Нестор Ку- зишин. Закінчивши у Львові Музичний Інститут, він спе- ціялізувався у хоровім мистецтві, а згодом переїхав до США.
Вітаючи хор "Прометей" з 35-літтям, годиться щиро побажати всім його членам багато наснаги і витривалосте, а хорові дальших успіхів у плеканні української пісні поза межами України та співпраці з хорами на рідній Батьківщині. Щасти Вам Боже!
We Need to Know !!
Are you Interested ?
Proposal:Ukrainian-Am erican Senior Citizen's Deluxe Housing & Recreation Center
5 .For information call:
1 -8 0 0 -4 2 2 -8 3 7 5ituated on
(Beautiful (falling Meado-ws, High Up Overlooking the <Delaware River, in the Midst of an <Esta6lished V^rainian Community in the Heart of the (Picturesque Cats (Ції Mountains of New ‘Yor£ State. (Reminiscent of the Carpathian Mountains of Ukraine...We caCC it:
W e w o u l d O tte r :Modern & Affordable One or Two Bedroom Rental Apartments=> l l/2 Baths
Private Balcony => Living Room/Dining Room => Full Kitchen
Walk-in Closets Heat, Central Air, Water &Sewer Included
Recreational Facilities=> Full Size Swimming Pool => Sauna and Jacuzzi => Exercise & Weight Room => Movie Theater => Game, Card & Billiards Area => Community Area
Library & Reading Area => Arts & Crafts Workshops
8 Acre Lake=> Groomed Walking & Jogging Paths => Fishing & Boating
Scheduled Activities & Trips=> Festivals & Other Functions
Casinos => Shopping
Scheduled Entertainment Other Facilities on Premises=> Coffee Shop => Cafe Restaurant => Banquet & Dining Hall
w/Full Kitchen Facilities => Hair & Beauty Salon => Laundry Facilities => Individual Vegetable Garden Plots => Handicapped Access
2 Elevators => 24 Hour Security => Ample Parking
Other=> 2 Ukrainian Churches
Within Walking Distance • Catholic & Orthodox
=> Dry Cleaning Pick-up A Maid Service Available
л л * * ч At mTh£ Highlands For Мого Information Ftoomo Bond To:
Ukrainian Highlander Communications Marketing Group 401 Speedwell Ave., Suite 132 Morris Plains, NJ 07950
Y E S, I would be interested in living in this type of Ukrainian development.
1 BEDROOM □ 2 BEDROOM □
State Zip
No. 42 Ukrainian Herald, (Supplement to Narodna Volya) Scranton, PA. NOVEMBER, 6 1997 PAGE 7.
1997 NARBUT PRIZE WINNER ANNOUNCEDU k ra in ia n P h ila te l ic
R esources is p leased to an nounce that the winner of the1997 Narbut Prize, for best Ukrainian stamp design of 1996, is Serhiy S. Byelyayev for the stamp triptych "Kyiv University Astronomical Observatory".
These beautiful stamps were originally supposed to be released in 1995, the true 150th anniversary of the university observatory, but were delayed and not issued until January of 19%. The first stamp displays a celestial global and a copy of Copernicus' famous De Lateri housed at the observatory, one of only three copies still in existence. The second shows the moon as seen through the observatory's telescope, while the last stamp depicts the observatory building itself.
This marks Byelyayev's second stamp entry into the winners circle, and the second winning entry with links to the university. The first won in 1995 for his two designs (one a stamp, the other a souvenir sheet) honoring the 160th anniversary of the founding of Kyiv University.
lngert Kuzych, the Prize Initiator and donator of the monetary gift that accompanies the award, has expressed his appreciation at the growing response to the Prize since its inception five years ago. "I'm delighted at this year's response," he said, "there was an increase of over 50 percent in the number of ballots received compared to 1996."
The observatory trip tych received 22 percent of all votes cast, well above the run-
ner-up designs for "Flora of Ukraine" (1 2 percent of votes), historical Ukrainian Churches (1 percent), and Antonov Aviation (10 percent). In all, 18 of the 24 different stamp designs on the ballot received some votes.
Mr. Kuzych comments that, "One of the reasons for establishing the Narbut Prize was to create and sustain a high artistic standard for U krainian stamp designs. I believe this aim is being met. The attractiveness of stam p issues has been improving yearly." He goes on to say that, "Ukraine Post has already released a number of strik ing designs this year, promising to make next year's competition equally spirited."
Below are the N arbut Prize winners for the past five years. 1997 m arks the third stra igh t year th a t a "se V ' of stamps has won.
1993 Larysa 1. Koren "150th A nniversary of the B irth of Mykola V. Lysenko (1842-1912), The Founder of Ukrainian Classical Music" Oleh V. Snarsky "N ational Flag and T riden t Emblem of Ukraine"
1994 Yuriy H. Lohvyn"75th Anniversary of Ukraine's First Postage Stamps"
1995 Serhiy S. Byelyayev “ 160th A nniversary of Kyiv University” stamp and souvenir sheet
1996 Yuriy H. Lohvyn "Hetmans of Ukraine" series
1997 Serhiy S. Byelyaye "150th Anniversary of the Kyiv University Astronom ical O bservatory" triptych,,
By Stephen M. Wichar Sr.
A GOLDEN YEAR FOR UKRAINIAN AMERICAN VETERANS
UKRAINE TO PURCHASE TW pItalEflXft? AIRPLANES FROM GEORGIA
KYIV - U k ra in e Is to purchase two SU-25 m ilitary a i r p l a n e s fro m G e o rg ia , a c c o rd in g to U k r a in e ’s Defense M inister O leksander K uzm uk. T he a irp lanes are to be purchased according to an agreem ent reached d u r in g th e recen tly conc luded offic ia l v is it to G eorg ia by U k ra in e 's P re s id e n t K u c h m a.
M r. K u z m u k w a s a m em ber of the delegation led to G e o rg ia b y P re s id e n t K u c h m a . T h e U k r a in ia n defense m in is te r held ta lk s w ith h is G eorg ian c o u n te rp art V ardiko Nadibaidze. He fu rth e r disclosed to Jou rna lis t s o n O c to b e r 3 0 t h a t Georgian is to participate in the launch ing of a U krain ian la n d - to - a i r m is s ile In th e Crim ea. Georgian specialists are to undergo special tra in ing in U kraine for th is p u rpose, he added.
Mr. K uzm uk expressed satisfaction with the level of c o o p e ra t io n b e tw e e n th e U k r a in ia n a n d G e o rg ia n defense m in is tr ie s . He d is closed th a t senior officials of th e tw o c o u n tr ie s ’ d e fen se m in is tr ie s will ho ld a jo in t m eeting in Tbilisi on 1998 to a p p ra is e th e ir c o o p e ra tio n th is year and approve p lans fo r c o o p e ra tio n in 1998. A ccording to Mr. K uzm uk , cooperation between the two m inistries in 1998 is expected to in c lu d e jo in t m il i ta ry train ing , Georgia's participation in NATO's P artn e rsh ip for Peace P rogram , an d the tr a in in g of G eorg ian p a r a troopers in Ukraine.
M r. K u z m u k a lso d is closed th a t the active phase of th e id ea of c rea tio n of a U k ra in ia n -G e o rg ia n p eacekeeping ba tta lion will begin in 1998.
UKRAINE WINS BB+ RATINGKYIV, Oct. 28 (Reuters) -
Ukraine, which plans to issue $250-$500 million in Samurai bonds this year, has won a BB+ rating from Nippon Investor Service rating agency, Deputy Prim e M inister S. Tyhypko's office said.
"Today the Japanese rating agency 'N ippon Investo r Service' gave Ukraine a BB+ rating," said the statement from the office of Tyhypko, in charge of reforms in the former Soviet republic.
"This year we can speak with certainty of a first issue of Ukrainian foreign debt on the
Japanese m arket," the s ta te ment said. "We can talk of a volume of between $250 million and $500 million, depending on budget needs and external financing."
Ukraine is in talks with the International Monetary Fund to receive a delayed second tranche of a stand-by deal to tide the country over while it qualifies for a postponed long-term loan.
Tyhypko's office said the rating was good for U kraine. "For Ukraine, a country with a developing economy, this indicator is a big achievement," it said.
The 50th Anniversary of the Ukrainian American Veterans who served in W orld War II, Korea, Viet Nam, and D esert Storm, held at the Ukrainian National Association's popular R esort C enter Soyuzivka on September 26-28, proved to be milestone and should be documented among the best in UAV history. The Golden Event was, indeed, a spectacular. The Convention Com mittee under the leadership of Steven Szewczuk, used all resources to make this veteran's gathering memorable and exciting. John Flis Jr., Soyuzivka's General Manager, must also be credited for his extraordinary hospitality.
Room reservations were sold out weeks ago. More than sixty delegates, representing five hundred veterans across America, assembled for d e lib erations. They came from New York, New Jersey, Pennsylvania, Connecticut, Massachusetts, Ohio, Florida, and Michigan. Along with the foregoing, the Ukrainian American M ilitary Association, a unit composed of officers and noncommissioned officers on active duty, met at Soyuzivka for the first time as an affiliate of UAV.
Michigan led the delegate roster with eleven representatives. In addition to assigned delegates from UAV Post 101, the Michigan State Department with Stephen Wichar as commander , sponsored and organized a chartered bus for the convention. As a result, Michi-
"*gan*made up one-third оПїїІ Soyuzivka population. Incorporated into this contingent was the Song Ensem ble Z olo ti Dzvony.
On Friday morning after registration, UAV officials raised their their military standards and N ational C om m ander Dmytro Bodnarczuk called the Convention to order. Although most of the morning session was devoted to reports by retiring officers, delegates voiced their concerns about veteran problems, encouraged a greater commitment to servicing the American veteran o rien ted p ro grams, building a greater scholarship program, revitalizing the process of the National Charter, and so on. To better foster a growth in membership became a key issue after veterans admitted a shrinking and serious decline in membership. After routine matters (minutes, credentials, reports, etc.) were completed, delegates were assigned to the following com m ittees: Adopt a Hospital Program, Auditing, C onstitu tion and By- Laws, Credentials, Finance and Budget, Future Conventions, Membership, Nominations, Publicity/Public Relations, Raffle, Research and Documentation, Resolutions, R ituals/Service, Scholarship Fund, Ways and Means/New Product Development, and Welfare. Corn. Bodnarczuk then suspended the afternoon general assembly so that contnittees could meet in conference and prepare reports f o r the following business day.
On Friday evening, a traditional Hospitality Nite was held for all delegates and guests . After an ext ravagant steak dinner, the remainder of the eve
ning was in the capable hands of the versatile Song Ens emble Z oloti Dzvony from W arren, Michigan, Olga Dubrivny-So- lovey conducting. A ttired in Ukrainian costumes, the sixteen
singers dazzled the audience with their electrifying renditions of "narodni pisni no twith- standing American and Ukrainian military favorites. It was a smashing performance and the veterans went wild with appreciation. A fter Hospitality Nite ended, the audience was invited to continue an "evening glow"
UAV Michigan State Cjmmander Stephen Wichar gives his annual report
at the Halych Building, compli- MI) Alberta Cieply; Treasurerments of the Golden Bells. The evening belonged to the singers.
On Saturday morning, the Convention Committee Chairmen began presenting their findings and recom m endations. Midway through the morning meeting, the U krainian A m erican Military Association presented a slate of speakers in a seminar-like session. Beginning with Lt. Col O ryshkevych, Commander, the speakers effectively described their roles in varied aspects of their organization. The mission was common
1 - кЗЯ р*tion in tha t a united pufpose must be established to apprise any m ilitary departm ent that U krainians have capable and com petent personnel who are both fluent and knowledgeable in respect to translations and in te rp re ta tio n s of U krain ianm atte rs"...... "and that biasedRussians and other ethnics are no longer necessary."
The N om inations C om mittee presented a list of candidates for the 1997-1999 administrative tenure of office. The following personnel was nam ed and elected: National Comman- der(K ing 's Park, NY) Steven Szewczuk; V ice-Com m an- der(Highland Park, NJ) Mathew Koziak; Finance Officer(Parma, Ohio) Wasyl Liscynesky; Judge Advocate(Buffalo, NY) Miros- laus Malaniak; Publications and Public Relations Officer (Clinton Township, MI) Stephen M. W ichar Sr.; W elfare Offi- cer(Parma, Ohio) Bohdan Sa- mokyszyn;Quartermaster(Gross e Pointe Woods, MI) Roman Didycky; Chaplain(Warren,MI) M yroslaw Pryjm a; H isto- rian(N ew City, NY) Wasyl Luchkiw; Scholarship Officer (Seven Hills, O hio) M ichael Demchuk; Immediate National C om m ander (A lbuquerque, NO) Dmytro Bodnarczuk. Concurrent with UAV conferences, the National Ladies Auxiliary conducted their own business sessions.Their Nominating Co- nynittee named and elected the following ladies to the Auxilary Executive Board: P residen t (Warren, MI) Irene Pryjma; Sr. Vice-president (M onroe, NY) Ann Bezkorowajny; Jr. Vice- p residen t Passaic, NJ) Olga Wengryn; Secretary (W arren,
(Philadelphia, PA) Amelia Be- rezowskv; judge Advocate (St. Charles, MO) Olga Pope; Chaplain (Farmington, CT) Pauline Pender; Historian (Warren, MI) Jeanne Elnick; Service O ffi- cer(S pring V alley, NJ) Kay Brega; W elfare O fficer(N ew York, NY) Natalie Chuma and Liaison Officerr (West P a l m Beach, Fla) Helen Drabyk.
The 50th Golden Birthday Banquet was a sellout and all of Soyuzivka participated. A presentation of colors was executed by a detail of so ld iers from Headquarters Service Battery of ф е First BattqJ^a, 156th Field A rtille ry , New Y ork A rm y National Guard, under the command of 1st Sgt Joseph C. Patti. A fter posting the colors, the Zoloti Dzvony Song Ensemble sang the Star Spangled Banner and Stche Ne Vmerla Ukraina. An armed gun detail saluted the ceremonies with a volley of six cannon fire, stationed alongside the banquet hall. Taps were sounded.
Harold Bochonko, one of UAV's most distinguished officers and Vicechairman of the Convention Committee, opened the banquet cerem onies with statements of welcome and then introduced the M aster of C eremonies Stephen Wichar, UAV M ichigan S tate Com m ander. Mr. Wichar welcomed the delegates, members of the dais, and guests. He said, "today's 50th observance was a fitting occasion upon which to reflect the precepts which veterans em braced and upheld justice, liberty, democracy, and the promotion of peace among free nations." The em cee called on PNC Eugene Sagasz to act as Officer of the Day, who turn called on PNC Roman Rakow- sky to be his A ide-de-C am p. This detail discharged the Ins ta lla tion R ituals for newly- elected officers. PNC retiring Corn. Dmytro Bodnarczuk was called to put a closure on the installation services. Steven Szewczuk, com m ander elect, and Irene Pryjma, Auxiliary presi- dent-elect, were called to make acceptance statements.
The U krain ian Em bassy Military Attache was represented by Military Advisers to the Mission of Ukraine, United Nations. Colonel Vasyl Sydorenko
and Lt. Colonel B. Vachno. Both were invited to address the audience. The next two items on the program agenda became an embarrassing blank. The first item was the guest speaker, the H onorab le V ictor A. Kry- zhanivsky, Consul G eneral of Ukraine. Emcee W ichar was unable to explain the absence to an anxious audience. As this scenario pro tracted , veterans becam e annoyed and d isap pointed to learn that the consulate hierarchy could not ingratiate themselves with members of the U nited S tates A rm ed Forces and active military personnel. Was it a matter of prioritizing the day's agenda .... or simply a snub? The next part of the program dealt with the keynote speaker. Presumably, if Mr. Kryzhanivsky had attended, Ukraine's Foreign Minister He- nnadii Udovenko, recently elected as president of the52nd General Assembly in the United Nations, would have become the companion speaker. Since neither chose to attend the veteran 's ann iversary , program ad justm en ts had to be m ade quickly. Rev. Oleksa Chouter was called to render an Invo- cational Prayer. D inner was served.
Vincent Dunn, Chairman of the Economic Development and Prom otion Com m ittee in the Ulster County Legislature was called to the podium for a Proclamation presentation. Mr. Dunn was followed by Congressm an G ilm an, R epublican from New York, 20th Congressional District, made a resounding speech about veterans, their rights, and their ininersive role in the American Ukrainian Community. During other in troductions and acknow ledgements, Emcee Wichar called on PNC Harry Polche and Natalie Chuma to the main table for a plaque presentation honoring the late Ladies Auxiliary president Rosalie Polche. Irene Pryjma, the newly elected Auxiliary president, made the p resen tation . An an nouncem en t was made recognizing W alter Be- rezowsky, Walter Senyshyn, and Ted Zeniuk of Post 4, Joseph Lesawyer of Post 7, and Jules Zaharchuk of Post 2. All four gentlemen were present at the first UAV Banquet held in Philadelphia fifty years ago.
Lt. Co I. Oryshkevych, retiring com m ander of the U krainian American Military Association, was invited to speak on behalf of his organization. He thanked the UAV 50th C onvention for officially adopting the UAMA as a member affiliate of UAV. Major Roman Go- lash, the new commander elect of UAMA, claimed that the new merger "could only bring positive and productive results in common future endeavors." The last speaker on the rostrum was UAV Scholarship Officer Michael Demchuk. In his remarks, Mr. Demchuk also announced the names of scholarship winners for the 1997 academic year.
S. W ichar expressed his thanks to all participants and adjourned the banquet p ro ceedings. He also invited the guests to stay for the Commanders Ball. Dance music was provided by the popular orchestra from Ukraine "Lviviany."
The Ukrainian Fraternal Association
UKRAINIAN HERALDScranton, PA 18503-1290. Phone: (717) 342-8897 Fax: (717) 347-5649. NOVEMBER, 6 1997 (Supplement to Narodna Volya) No. 42
PUSTOVOITENKO ACCUSED RUSSIA OF WAGING TRADE WAR AGAINST
UKRAINE
PRESIDENT L. KUCHMA VISITS GEORGIA
By Rostislav Khotin ___UKRAINE TO SELL TELECOMS SYSTEM
KIEV, Oct. 26 (Reuters) - U krainian Prime M inister Valery Pustovoitenko said Kyiv expects Russia to grant it a 780,000-tone annual sugar export quota but warned Ukraine might retaliate to what he called a "quiet" trade war waged by Moscow.
After an unannounced tour of beet fields around Kyiv, Pustovoitenko said U kraine's harvest was going well despite the first heavy snows of the autumn which fell on Sunday, October 26.
'T he latest news is that Ukraine would get a quota on the Russian m arket at about 780,000 tones of sugar," Pustovoitenko told Reuters. " I t is not what we need but it would be enough in the first instance." He accused Russia of waging a trade war against Ukraine.
"The trade war is not open but rather goes on underground, slowly and quietly. It isn’t beneficial. We also could do the same," Pustovoitenko said, repeating earlier warnings from Kyiv about possible unspecified duties on Russian im ports to Ukraine.
Ukraine, the biggest sugar producer in eastern Europe, is the biggest exporter of sugar to Russia, where total annual consumption stands at 4.5-5.0 million tones.
Russia, keen to protect its refining industry, introduced a 25 percent duty in May, accusing Kyiv of dumping. Moscow also subjects U krain ian sugar im ports to 20 percent value- added tax.
Russian P resident Boris Yeltsin has promised to remove levies, which have been one of a
number of sources of friction between the two most populous former Soviet states. But talks have yet to be concluded.
Pustovoitenko called on the 12 ex-Soviet republics grouped in the Commonwealth of Independent States (CIS) to cooperate.
"T h ere must be a single area in terms of taxation because everyone wants to defend their domestic producers and imposes an additional taxes," he said. "W e're losing a lot of money."
If Russia does award Kyiv a 780,000-tone sugar quota, it would appear to be a compromise. Pustovoitenko's deputy, Serhiy Tyhypko, said recently Kyiv wanted a 1.0-1.6-million tone quota while Moscow was insisting on just 600,000 tones annually.
Last year, Russia imported 1.44 million tones of white sugar and 1.70 million tones of raw. About 84 percent of Russia's white sugar imports came from Ukraine.
Ukraine is forecast to produce 3.26 million tones of refined sugar this year, steady on 1996, from a beet crop of 27 million tones, up from 24 million last year.
Pustovoitenko said Sunday's snow, while a concern, should not affect the completion of the beet harvest.
T'm satisfied with the way the beet harvest is going," he said, adding that the most advanced areas were Kyiv and the southern Odessa region, where beets were lifted from 87 percent of fields, despite a very wet September and October.
UKRAINE TO DEVELOP GOLD RESERVES
KYIV, Oct. 27 (Reuters) - Ukraine has called for the resignation of the head of Ukrzoloto state gold company for failing to attract foreign investments, a government spokesman said.
Mykola Taranchenko said the work of Ukrzoloto, set up to develop the form er Soviet republic's gold reserves, had been described as "very poor." "The activity of Ukrzoloto in term s of attracting foreign investments was recognized as very poor and unacceptable," Taranchenko said. "The government asked U krzoloto head Serhiy Chukmasov to leave his post."
First Deputy Prime Minister Anatoly Holubchenko had been told to name a replacement "in the near future."
Last year Kyiv announced its "Gold of Ukraine" program
PRESIDENT KUCHMA CANCELED INTRODUCTION OF MOSCOW TIME IN CRIMEA
KYIV, Oct. 28 (Reuters) - U krainian P resident Leonid Kuchma left today for the Transcaucasian republic of Georgia on a two-day visit to boost economic ties and discuss possible oil deliveries to his former Soviet state.
"This visit aims to set up further conditions for economic cooperation," Volodymyr Oh- ryzko, Kuchm a's top foreign policy adviser, told reporters. "Economic topics will dominate the talks."
Ukraine, keen to reduce its dependency on Russia for energy supplies, sees Georgia as a strategic partner.
Ohryzko said Kuchma and Georgian P resident Eduard Shevardnadze would discuss a Euro-Asian transport corridor designed to bring Azeri oil from Caspian oilfields across Georgia to Ukraine.
The first million tones of oil are due to be delivered this year by ferry from G eorgia's Black Sea port of Poti to Ukraine's port of Illichevsk near Odesa - avoiding Russia altogether.
Kyiv and Tbilisi are skeptical of Russia's policy of closer in teg ration betw een form er Soviet countries in the Commonwealth of Independent States.
Kyiv has said it was ready to send peacekeeping troops to Georgia's breakaway region of A bkhazia, but only with the approval of the United Nations or that of the Organization for Security and C ooperation in Europe.
Russian troops have been keeping the two sides apart in Abkhazia since the conflict died down four years ago.
UKRAINE TO PURCHASE TWO MILITARY AIRPLANES FROM GEORGIA
to develop gold deposits by 2001. Gold production in 1997 is expected to total 900 kilos, and Ukraine hopes to produce 12-15 tones of gold annually in three to four years.
Ukraine is exploring three gold deposits in the Trans- C arpath ian region near the Hungarian border. Four mines are under construction.
Four deposits have also been discovered in the eastern region of Dnipropetrovsk, two in central Kirovohrad and one in the southern region of Odessa. Officials say $600 to $800 million in investment are needed to develop the reserves.
A government resolution in August set exports of raw, semi-complete and powdered gold, including gold covered with galvanized platinum, at 90 kilograms.
KYIV - U k ra in e is to purchase two SU-25 m ilitary a i rp la n e s fro m G eo rg ia , a c c o rd in g to U k ra in e 's Defense M inister O leksander K uzm uk. The a irp lanes are to be purchased according to a n agreem ent reached d u r ing th e recen tly conc luded official v is it to G eo rg ia by U k ra in e ’s P re s id en t K u c h ma.
M r. K u z m u k w a s a m em ber of the delegation led to G e o rg ia b y P re s id e n t K u c h m a . T h e U k ra in ia n defense m in is te r held ta lk s w ith h is G eorgian co u n te rp art Vardiko Nadibaidze. He fu rther disclosed to jo u rn a lis ts on O c to b e r 30 t h a t Georgian is to participate in the launching of a U krainian la n d - to -a i r m is s ile in th e Crimea. Georgian specialists are to undergo special tra in ing in U kraine for th is p u rpose, he added.
Mr. K uzm uk expressed satisfaction with the level of c o o p e ra tio n b e tw e e n th e U k r a in ia n a n d G e o rg ia n defense m in is trie s . He d is closed th a t senior officials of th e two c o u n tr ie s ' d efen se m in is tr ie s will hold a jo in t meeting in Tbilisi on 1998 to a p p ra is e th e ir co o p e ra tio n th is year and approve p lans fo r c o o p e ra tio n in 1998. A ccording to Mr. K uzm uk, cooperation between the two m inistries in 1998 is expected to in c lu d e Jo in t m il i ta ry training, Georgia's participation in NATO's P artnersh ip for Peace Program , an d the tra in in g of G eorgian p a r a troopers in Ukraine.
Mr. K u zm u k also d is closed th a t the active phase of the idea of c rea tion of a U k ra in ian -G eo rg ian peacekeeping battalion will begin in 1998.
RETAIL PETROL PRICES RISE IN UKRAINE
KYIV, Oct. 28 (Reuters) - European levels of $1 a litre.
KYIV (D IN A U ) - U kraine's President Leonid Kuchma signed a decree on Saturday, O ctober 25, canceling the October 15 Crimean Supreme Soviet decree that introduced
Moscow time on the territory of the Crimea.
In his decree, Mr. Kuchma said the Crim ean Supreme Soviet decree violated the Ukrainian Constitution.
Retail petrol prices in Ukraine, once among the cheapest in Europe, have risen around 40 percent in the last few days because of a new import tax.
Petrol prices have risen to 0.88-0.95 hryvnias a litre from 0.62-0.70 a week ago. Some petrol stations in Kyiv were selling "super" petrol for 1.10-1.20 hryvnias a litre . A tonne of petrol im ported from Russia now costs $250-260 compared to $150-$160 a week ago.
Local media blamed the price rise on a new import tax of 20 ECU ($22.46) per tonne imposed earlier this year which importers have to pay as soon as the petrol crosses the border.
It has to be paid when the petrol is received, not when it has been sold, as before. Petrol retailers have raised prices to take account of the new tax.
The daily Kievskiye Vedom osti said tha t prices would eventually rise to
'T h e consequences for Ukraine's citizens will be disastrous," it said. Average monthly salaries are about $90 in U kraine and are often delayed for months.
Some officials have said the new duties could push distributors towards buying petrol from U kra ine 's six oil refineries ra th e r than im porting from Russia.
Ukraine's refineries have been working below capacity for several years due to low crude oil supplies from Russia.
They processed 9.69 million tonnes (258,000 barrels per day) of oil in the first nine months of 1997 from 10.04 million (268,000 bpd) in the same year-ago period.
Petrol output fell sharply to 1.035 million tonnes in January- September this year from 2.134 million tonnes in the first nine months of 1996.
KYIV, Oct. 17 (Reuters) - The forthcoming privatization of Ukraine's telecommunications industry will probably be a contentious affair lacking in transparency and openness for bidders, analysts said.
The governm ent is still divided on when to start the sell- off of the sector, which analysts describe as a potential gold mine for the struggling economy. But Prime Minister Valeriy Pustovoitenko said Ukraine planned to set the ball rolling from January 1,1998.
He said that judging by the experience of neighboring states, Ukraine could raise "over $2.5 billion" from the sale of its telecoms system. Russia raised $1.9 billion from the July sale of a quarter of its telecom holding company Svyazinvest.
State-owned UkrTeleKom is U kraine 's telecom holding company which dominates the sector. It operates U kraine 's local, inter-city and international te lephone com m unication networks. The company consists of 35 mainly regional firms and 738 local branches - often serving small towns and even villages.
UkrTeleKom's other assets include a controlling stake in U krainian Mobile Com munication, the leading mobile telephone network operator, where Deutsche Telecom AG , Tele Danmark AS and Koninklijke PTT N ederland NV (D utch PTT) also have a shares.
UkrTeleKom also has 51 percent of shares in UTEL telephone company, where AT&T of the U.S. , Dutch PTT and Deutsche Telekom also have stakes. Analysts and parliamentarians were skeptical about the conditions of the future tender for UkrTeleKom's shares.
"T he telecoms m arket is not transparent. The authorities are continuing the Soviet tradition of secrecy, referring to the fact that some frequencies were or still are used by the military," reform ist deputy Serhiy Teryokhin told Reuters.
"Unlike many other emerging markets, Ukraine will not bring in international independent experts, and that is why the telecoms privatization here will be more in the Russian mold," Teryokhin said, referring to the controversial Svyazinvest sale.
Bagrat Bunyatyan, head of the Broker Ukrainy brokerage in Kyiv, agreed the sale could be
less than transparent. "The parallels with Russia will be clear," he said.
Russian businessmen who placed losing bids in the $1,875 billion sale of the Svyazinvest telecoms in July unleashed a storm of criticism of the winners, using media they owned to sully the sale. The uproar was seen as sour grapes by the losers.
The winning consortium included R ussia 's pow erful U nexim bank, U.S. financier George Soros, Deutsche Morgan Grenfell and Morgan Stanley Asset Management.
Ukraine's telecoms sector was dealt a major setback in A pril when U.S. technology group Motorola Inc. pulled out of a large project with a GSM standard, having promised to invest half a billion dollars. Motorola cited "constantly changing conditions of licensing in Ukraine" but pledged to continue to work in the former Soviet country.
Serhiy Tyhypko, deputy prim e m inister in charge of reforms, said the launch of the UkrTeleKom sale would be no earlier than in one year's time.
"W hy is there such a rush?" asked Teryokhin, offering two possible answers of his own - the wish to launch the sale before the election and doubts about the government's strength, after Pustovoitenko only just squeezed into office in July.
Experts differ over the investments required to revive the sector. Ukraine has an average of 18 telephones per 100 people, compared with over 50 in Western Europe.
Halyna U dovychenko, a top adviser to the head of the State Communication Committee, said the sector would re quire up to $10 billion in investments. She said Ukraine's telecoms were aging - only 15 percent of automatic telephone stations used modern technology.
"T he significant share of investments should come in cash due to the lack of local production facilities of telecoms equipment," Udovychenko said. "A lot must be simply imported.” But Fyodor Grechaninov, analyst at Alfa Capital in Kyiv, said Ukraine's telecoms sector would need up to $20 billion in investment. "D o not forget that some equipm ent dates back to the 1960s or even 1950s," he said.
DEFENSE MINISTER COL GEN. O. KUZMUK PRESENTED NEW PERIODICAL
"NAUKAIOBORONA"KYIV (D IN A U ) -- On ^on-aligned status enhances the
Monday, October 27, Ukrainian D efense M inister Col. Gen. O leksander Kuzmuk held a press conference in Kyiv by way of p resenting the "N auka і O borona" ("Science & D efense") journal meant for both Ukrainian and foreign military readers.
Speaking at the press conference, the Minister stressed that the nation 's neutral and
role the military are called to play in its defense, as well as the role of military science, which must assume a national dimension instead of following foreign paradigms.
The q uarte rly jo u rn a l's coordinating council is headed by F irst D eputy D efense Minister and Chief of General Staff Col. G en. O leksander Zatynaiko.