ВСТУП (2 години)e-ranok.com.ua/upload/-692002-8-_demo.pdfрічок. с. 10 11 Вступ...
TRANSCRIPT
2
С ТО Р І Н К И п і д р у ч н и к а
5–9
} ВСТУП (2 години)
Урок № 1 Що вивчає курс географії «Україна у світі: природа, населення».
Мета уроку: навчальна: ознайомити учнів зі змістом та структурою курсу; сформу-вати знання про методи досліджень фізичної та суспільної географії України; розвивальна: формувати науковий світогляд, розуміння важливості свідомого оволодіння системою географічних знань, навичок і умінь; виховна: сформувати позитивну мотивацію до вивчення курсу географії у 8 класі; виховувати патрі-отизм, любов до України.
Обладнання: підручник, політична карта світу (або Європи), фізична карта України, атлас.
Тип уроку: засвоєння нових знань.Очікувані результати: учні зможуть: називати об’єкти вивчення курсу; характери-
зувати методи досліджень фізичної та суспільної географії; розрізняти оз-наки понять «фізична географія» та «суспільна географія»; висловлювати судження про значення знань із фізичної та суспільної географії для себе і суспільства.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТОзнайомити учнів із організаційно-дисциплінарними вимогами до вивчення
курсу, критеріями оцінювання навчальних досягнень, видами контролю та прак-тичних робіт, необхідними матеріалами для вивчення предмета протягом року (під-ручник, зошит для практичних робіт*, атлас, контурні карти, освітні сайти тощо), вимогами до оформлення та ведення зошитів.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
}} Бліцопитування1. Що в перекладі з грецької означає слово «географія»? Наскільки правильно
це слово передає зміст сучасної географії?2. Що вивчає наука географія?3. Які географічні курси ви вивчали у 6 і 7 класах?4. Якими джерелами географічних знань ви користувались під час їхнього вивчення?5. Які методи географічних досліджень вам відомі?6. У чому, на ваш погляд, полягають завдання сучасної географії?
* Тут і далі всі посилання зроблені на зошит: Стадник О. Г. Географія. 8 клас : зошит для практичних робіт. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016.
5
Вступ
ВСТУП
§ 1. Що вивчає курс географії «Україна у світі: природа, населення»Ви дізнаєтесь:
� що та з якою метою вивчають у курсі «Україна у світі: природа, населення» � які існують методи досліджень фізичної та суспільної географії України
Пригадайте: � що вивчає наука географія � що таке природні багатства � якими джерелами географічних знань ви користувалися, вивчаючи гео-
графію материків і океанів
На уроках географії в 7 класі ви познайомилися з природни-ми процесами та явищами, які відбуваються у великих природних комплексах Землі — материках та океанах. Цього року ви вивчати-мете дуже важливу частину нашої планети, територію нашої Бать-ківщини — України. Ви дізнаєтеся про природні процеси та явища, характерні для території України, а також про її населення.
1 Об’єкт вивчення фізичної та суспільної географії України.Ви вже знаєте, що географія вивчає Землю, людей, які на
ній живуть, та їхню господарську діяльність. Для того щоб до-слідити всю різноманітність об’єктів і процесів, що існують на Землі, знадобилася ціла система наук. Більшість із них можна об’єднати у дві групи — фізико-географічні та суспільно-геогра-фічні науки. Фізико-географічні науки вивчають географічну обо-лонку в цілому, її компоненти (рельєф, клімат, океани, води су-ходолу, ґрунти, рослини, тварин) і частини (зокрема материки, океани, природні зони). Су спільно-географічні науки досліджу-ють закономірності розміщення та розвитку суспільства у світі, в окремих районах і державах. У 8 класі ці науки допоможуть вам з’ясувати, як і чому змінюється кількість населення світу та нашої країни, які його склад і структура, умови життя, особли-вості розселення й трудової діяльності.
7
Вступ
ти її карта. У сучасних дослідженнях модель мо-же бути і математичною, наприклад, із викорис-танням системи формул та рівнянь.
Найсучаснішим (новітнім) методом досліджень є геоінформаційний. Використання геоінформацій-них систем (ГІС) дає можливість поєднати модель-не зображення території, наприклад електронні кар-ти та картосхеми, із різноманітною інформацією. Ця сучасна комп’ютерна технологія допомагає опера-тивно знаходити потрібні дані, відображати й пере-давати їх у зручному вигляді.
Різноманітні методи дослідження свідчать про великі можливості географії у вирішенні низки важ-ливих завдань. Вони пов’язані з оцінкою природних умов, раціональним використанням природних ба-гатств, проблемами взаємодії природи і су спільства, дослідженням системи розселення й розвитку поселень, науковим обґрунтуванням напрямків розвитку та територіальної організації господарства, прогнозуванням стану природного сере довища.
3 Джерела географічної інформації.Знання не приходять самі, їх потрібно здобувати за допомо-
гою різноманітних джерел. Географічну інформацію про Україну ви знайдете в підручниках географії, на географічних картах (у то-му числі загальногеографічних, спеціальних і тематичних), в атла-сах, географічних словниках, довідниках, енциклопедіях. Багато відомостей про природу та населення нашої Батьківщини можна отримати з науково-популярної літератури і телевізійних передач, а також за допомогою космічних знімків. Найбільш доцільно їх ви-користовувати в поєднанні з картою.
Географії, як жодному іншому шкільному предмету, необхідний вихід у світовий простір. Це дозволяють зробити комп’ютерні телеко-мунікації. Їх розвиток обумовив створення Інтернету — глобальної мережі, що об’єднує різних користувачів. Головною якістю мережі Ін-тернет є наявність великої кількості інформації, значну частину якої становить географічна. За допомогою сучасних інформаційних техно-логій через Інтернет ви можете отримати різноманітні текстові та ілю-стративні матеріали, наприклад карти, картосхеми, схеми, діаграми, а також відео інформацію. Комп’ютер дає можливість працювати з електронними підручниками, картами та атласами.
Мал. 1. Глобус — модель Землі.
6
Особливе місце в комплексі географічних наук посідає карто-графія. Вона вивчає основи створення карт, досліджує методи їх використання.
Об’єктом вивчення географії у 8 класі є територія України, характерні риси, зміни в часі та закономірності поширення при-родних умов і природних ресурсів (багатств), природних комплек-сів та населення.
2 Методи дослідження фізичної та суспільної географії.Прагнучи якомога докладніше вивчити нашу планету та її час-
тини, географи використовують різні методи дослідження. Методи дослідження — це сукупність способів здобуття нових знань про географічні об’єкти і процеси.
Картографічний метод полягає у створенні географічних карт (просторово-знакових моделей) із метою відображення територіаль-них відмінностей тих чи інших явищ (процесів), використанні карт для отримання нового знання. За допомогою карт можна визначи-ти положення, форму, межі, розміри, якісні характеристики гео-графічних об’єктів, виявити взаємозв’язки та закономірності.
Вивчення багатьох географічних об’єктів (процесів, явищ) немож-ливе без використання польових досліджень (експедиційний метод). Вони передбачають безпосередню роботу на місцевості. Багато спільно-го з ним має метод спостережень (наприклад спостереження за ста-ном погоди на метеорологічних станціях). Зібрані в такий спосіб дані обробляються за допомогою інших методів, зокрема статистичного.
Порівняльно-географічний метод полягає у виявленні найіс-тотніших ознак подібності та відмінності між певними географіч-ними об’єктами, процесами та явищами.
Дистанційний метод передбачає проведення спостережень, зйомок із літаків, супутників, космічних станцій. Це дає можли-вість складати точні карти, спостерігати за станом погоди, виявля-ти родовища корисних копалин, стежити за джерелами забруднен-ня природного середовища.
Математичний метод спрямований на використання кіль-кісних показників, які характеризують досліджувані об’єкти, із ме-тою виявлення взаємозалежностей та закономірностей. Найбільш широко цей метод застосовується в суспільній географії.
Моделювання передбачає побудову й використання в дослі-дженні спрощених аналогів (моделей) географічних об’єктів, які є їх замінниками. Наприклад, моделлю певної території може ста-
с. 5 с. 6 с. 7
www.e-ranok.com.ua
3
12
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
}} Вступне слово вчителяУ 8 класі ви починаєте вивчати географію рідної країни — багатої й щедрої
землі з незліченними природними ресурсами та добрим і працьовитим народом. Ці знання допоможуть вам покращити життя в нашій країні, навчать свідомо стави-тися до її проблем, допоможуть визначитися з вибором своєї майбутньої професії.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що саме та з якою метою вивчають у курсі «Україна у світі: природа, населення», які методи досліджень застосовуються у фі-зичній та суспільній географії, які джерела географічної інформації вам знадобляться для вивчення курсу.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Об’єкти вивчення фізичної та суспільної географії України (с. 5)
}} Розповідь учителя
2. Зміст та структура курсу, послідовність його вивчення}} Робота з підручником
3. Методи досліджень фізичної та суспільної географії (с. 6)
}} Робота з підручником
4. Джерела географічної інформації (с. 7)
}} Розповідь учителя
V. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
}} Запитання і завдання1. Що вивчає курс «Україна у світі: природа, населення»?2. Назвіть істотні ознаки понять «фізична географія» та «суспільна географія».3. Назвіть та коротко охарактеризуйте методи досліджень фізичної та суспіль-
ної географії. Які можливості надає використання комп’ютерних технологій для географічних досліджень?
4. Спрогнозуйте, як ви зможете використати в житті ті знання, які отримаєте під час вивчення курсу.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ}} Заключне слово вчителя
Висловіть свої враження від першого уроку географії у 8 класі, закінчивши ре-чення: 1. Сьогодні я дізнався, що… 2. Я навчився… 3. Мені сподобалося… 4. Мене здивувало… 5. Мені видалося складним…
Отже, сьогодні ви зробили перший крок у вивченні курсу «Україна у світі: при-рода, населення». На наступному уроці ви дізнаєтесь, як відбувалося накопичення географічних знань про територію нашої країни та які вчені її досліджували.
(Учитель аналізує та оцінює роботу учнів на уроці.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Опрацюйте § 1 підручника.2. Складіть перелік джерел географічної інформації про Україну, які є у вас
вдома.3. Випереджальне завдання (одному-двом учням). Складіть повідомлення про
наукові досягнення видатного українського вченого-географа С. Рудниць кого.4. Творче завдання (за бажанням). Напишіть твір-есе за темою «Яке значення
для мене мають географічні знання про Україну та рідний край?».
www.e-ranok.com.ua
4
} ВСТУП (2 години)
С ТО Р І Н К И п і д р у ч н и к а
9–13
Урок № 2 Географічні дослідження території України.Мета уроку: навчальна: ознайомити учнів із географічними відомостями про тери-
торію України, що збереглися з минулих часів; сформувати знання про внесок у дослідження України Геродота, Г. Л. де Боплана, С. Рудницького, пояснити особливості сучасних географічних досліджень; розвивальна: розвивати вміння самостійно працювати та здобувати знання; розвивати логічне мислення, розу-мову активність; виховна: сприяти формуванню пізнавального інтересу.
Обладнання: підручник, фізична карта України, атлас.Тип уроку: комбінований.Очікувані результати: учні зможуть: наводити приклади географічних досліджень тери-
торії України у минулому і тепер; характеризувати внесок Геродота, Г. Л. де Боп-лана, С. Рудницького у дослідження України; пояснювати особливості сучасних географічних досліджень.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
}} Перевірка домашнього завданняУчні вибірково зачитують твори за темою «Яке значення для мене мають гео-
графічні знання про Україну та рідний край?». Учитель організовує обговорення.}} Бліцопитування
1. Пригадайте, які давньогрецькі дослідники займалися вивченням території України.
2. Люди яких професій робили внесок у дослідження України в давні часи?3. Як ви вважаєте, чи потрібні сьогодні географічні дослідження в Україні?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ}} Завдання
Поясніть зміст крилатого вислову, що належить випускнику Ніжинського ліцею вищих наук М. Гоголю: «Багато чого в історії пояснюється географією».
(Учні висловлюють припущення.)}} Вступне слово вчителя
Оскільки основні етапи історії країни перебувають у прямому зв’язку з її гео-графічними дослідженнями, варто звернутися до здобутків історичної географії та дізнатися, як відбувалося вивчення території нашої країни в різні історичні епохи.
Також сьогодні ви дізнаєтеся, які дослідження здійснюють сучасні українські вчені-географи.
10
1 Географічні відомості про територію України в минулому.Територія України була заселена від давніх часів. Уже тоді
люди мали елементарні знання про навколишнє середовище, що пе-редавалися від покоління до покоління та збагачувалися. Люди бу-ли невід’ємною частиною природи, вони знали район свого прожи-вання та могли зобразити його у вигляді найпростіших малюнків.
У VII—V ст. до н. е. на чорноморському узбережжі було за-сновано грецькі міста-держави. Тому перші письмові відомості про землі сучасної України належать давньогрецьким вченим. Особли-ве місце серед них посідає Геродот (між 490 і 480 — близько 425 рр. до н. е.), який близько 450 р. до н. е. відвідав Скіфію (так тоді на-зивали південну частину України). Згідно зі свідченнями Геродо-та, ці землі являли собою велику рівнину з дуже родючими полями та багатими пасовищами. Тут займалися землеробством і скотар-ством, полюванням, збирали мед диких бджіл. Зважаючи на зна-чення річок, що забезпечують водою та рибою, Геродот описав ві-сім із них, зокрема Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Тірас (Дністер), Танаїс (Дон), Гіпаніс (Південний Буг).
У картографічних творах територію України вперше відобразив давньогрецький вчений Клавдій Птолемей (близько 87—165 рр. до н. е.).
У часи Раннього Середньовіччя про територію України згаду-валося також у працях візантійських та арабських авторів.
Мал. 1. Україна в кар-тографічних творах Г. Л. де Боплана (1648 р.). Французький картограф «відкрив» для світу знач-ну територію Правобе-режної України та ба-сейну Дніпра, точно зобразивши на карті близько 1300 об’єктів, у тому числі вказавши майже 1000 назв насе-лених пунктів і 150 назв річок.
с. 10
11
Вступ
Достовірні відомості про природу та населення нашої Батьківщини можна отримати з давньорусь-ких літописів.
Перші картографічні праці, присвячені саме Україні, належать французу за походженням, вій-ськовому інженеру, картографу й архітектору Гійому Левассеру де Боплану (близько 1595—1673 рр.). На картах Боплана вперше було використано назву «Україна» (мал. 1).
У праці Г. Л. де Боплана «Опис України» (1650 р.) йдеть-ся про найбільші річки України, її клімат, рослинний і тваринний світ, населені пункти, шляхи, ремесла, зви-чаї та побут жителів. Зокрема, про Київ Г. Л. де Боплан писав: «Це стародавнє місто розмістилося на плато, на вершині гори, яка панує з одного боку над усією міс-цевістю, а з іншого — над Борисфеном, що протікає біля підніжжя цієї гори. Поміж нею і згаданою річкою розташований новий Київ».
2 Дослідження території України в період становлення та розвитку наукових основ сучасної географії.У другій половині ХІХ ст. було відкрито Пів-
денно-Західний відділ Російського географічного товариства та перші кафедри географії в універси-тетах. Відділ утворився з ініціативи Павла Платоновича Чубинського (1839—1884 рр.) та інших україн-ських діячів (мал. 2). Вони проводили статистичні, географічні, історичні, етнографічні та лінгвістич-ні дослідження на території України.
Одна з найяскравіших постатей вітчизняної географічної науки — дійсний член Всеукраїнської Академії наук Степан Львович Рудницький (1877—1937 рр.) (мал. 3). Його вважають засновником української наукової географії. Знач ну увагу вчений приділив дослідженню рельєфу України. Декіль-ка ґрунтовних праць С. Л. Рудницького присвя-чено будові долини найпотужнішої річки Захід-ної України — Дністра та Карпатським горам.
Мал. 2. П. П. Чубин-ський — український етнограф, народозна-вець, фольклорист, по-ет, громадський діяч. У своїх працях він прагнув якомога по-вніше описати всі сто-рони життя україн-ського народу.
Мал. 3. С. Л. Рудниць-кий — заснов ник української наукової географії. Автор понад 150 праць із фізичної географії, антропогео-графії, історичної й політичної географії, картографії та крає-знавства.
с. 11
12
У 1910—1914 рр. С. Л. Рудницький видав книгу, яка стала першим підручником із географії України, написаним українською мо-вою. За сприяння вченого в Харкові було створено Український науково-дослідний інститут географії та картографії. С. Л. Руд-ницький заклав основи створення географічних карт, займався розробкою карт та шкільних атласів; брав участь у виданні пер-шої української енциклопедії. Також вчений організував експе-диційні роботи в Придніпров’ї та Донбасі.
Важливий внесок у дослідження території України зробили П. А. Тутковський, К. І. Геренчук, А. М. Краснов, П. І. Броунов, В. В. Докучаєв, Г. М. Висоцький та інші вчені.
3 Сучасні географічні дослідження території України.Сучасні географічні дослідження охоплюють різні напрямки
та мають регулярний характер. Вони спрямовані на розв’язання на-гальних проблем: пошук нових родовищ корисних копалин, зокре-ма паливних; вивчення ландшафтів та їхніх компонентів; оцінку та прогноз кількості, складу та рівня життя населення; спосте-реження за станом навколишнього середовища; охорону природи України; зменшення екологічних наслідків господарської діяль-ності. Над цим працюють науково-дослідні інститути Національної академії наук України, а саме Інститут географії, Український гід-рометеорологічний інститут, Інститут геологічних наук, Інститут гео фізики, Інститут гідробіології, Інститут демографії та соціаль-
Мал. 4. Буди-нок Президії Національної академії наук України в Києві.
с. 12
www.e-ranok.com.ua
5
12
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Вивчення території України в минулі часи (с. 10)
}} Розповідь учителя
2. Дослідження території України в період становлення наукової географії (с. 11)
}} ЗапитанняI варіант}} Робота з підручником
II варіант}} Розповідь учителя
3. Що сьогодні досліджують географи в межах України (с. 12)
}} Робота в групах
}} Розповідь учителя
V. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ}} Тестові завдання
1. Укажіть автора перших топографічних карт території України. А С. Рудницький Б Геродот В Г. Л. де Боплан Г В. Вернадський2. Який учений є засновником української наукової географії? А С. Рудницький Б П. Чубинський В Птолемей Г Г. Л. де Боплан3. Яку річку Геродот у праці «Скіфія» назвав Борисфеном? А Дунай Б Дністер В Південний Буг Г Дніпро4. Укажіть документ, у якому вперше згадується назва «Україна». А «Скіфія» В «Опис України» Б «Повість минулих літ» Г «Курс фізичної географії»5. Укажіть назву організації, яка в XIX ст. почала проводити різноманітні статистичні,
гео гра фічні, історичні, етнографічні та лінгвістичні дослідження на території України. А Український науково-дослідний інститут географії та картографії Б Національна Академія наук України В Український гідрометеорологічний інститут Г Південно-Західний відділ Російського географічного товариства}} Проблемні запитання
1. Чим відрізняються сучасні географічні дослідження території України від географічних досліджень у XVIII—XIX ст.?
2. Які географічні дослідження України стануть, на ваш погляд, найбільш акту-альними в майбутньому?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ}} Заключне слово вчителя
Сьогодні ви дізналися, як розвивалися та накопичувалися географічні знання про Україну. Для здійснення навчальної мети ви скористалися досягненнями історичної гео графії, ознайомилися зі здобутками видатних дослідників, побували в ролі вче них-гео гра фів та виявили найбільш актуальні напрямки сучасних географічних досліджень.
(Учитель аналізує та оцінює роботу учнів на уроці.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Опрацюйте § 2 підручника.2. Складіть чотири тестові завдання за текстом параграфа.3. Творче завдання (за бажанням). Складіть кросворд «Географічні досліджен-
ня території України».4. Підготуйте папку з файлами «Моє географічне портфоліо», в яку складати-
мете свої творчі роботи.
www.e-ranok.com.ua
6
15
Тема 1. Географічна карта
планування й проектування будівництва, їх використовують у мор-ській і повітряній навігації, навчанні та туризмі, космічних польо-тах, військовій справі. У шкільному курсі географії 8 класу гео-графічні карти допоможуть вам дослідити природу та особливості населення нашої країни та рідного краю.
1 Географічна карта: її властивості та елементи.Географічна карта — це зменшене та узагальнене зображення
поверхні Землі, побудоване за математичними законами на площи-ні за допомогою умовних знаків. У самому визначенні карти відо-бражені її основні властивості:
математичний підхід до побудови — використання масштабу та спеціальних картографічних проекцій;
застосування особливої мови картографічних символів; генералізація (від латин. generalis — загальний, головний), тобто відбір та узагальнення найбільш важливої географічної інформації.Географічну карту часто називають моделлю дійсності, під-
креслюючи тим самим її завдання зображувати реалістичні об’єкти, явища та процеси. Для пов ного розкриття змісту карти дуже важ-ливим є розуміння її складових частин (елементів).
Головним елементом будь-якої географічної карти є картогра-фічне зображення — сукупність відомостей про природні або со-ціально-економічні об’єкти та явища, їх розміщення, властивості, зв’язки, розвиток тощо.
Математичними елементами карти є масштаб, картографічні проекції, координатна сітка. Важливим елементом карти також є легенда — система умовних знаків та текстових пояснень.
2 Як створюють географічні карти.Сферичну поверхню Землі неможливо розгорнути на площи-
ну без розривів і складок. Для того щоб отримати суцільне зобра-ження земної поверхні з найменшими спотвореннями, у картогра-фії використовують спеціальні математичні способи, які називають картографічними проекціями.
У загальному вигляді це завдання вирішується в такий спо-сіб: спочатку на площину переносять лінії меридіанів і пара-лелей, тобто картографічну сітку. Потім, користуючись сіткою, на площину переносять географічні елементи. Це дуже непроста робота, для здійснення якої використовують різні допоміжні
с. 15
С ТО Р І Н К И п і д р у ч н и к а
14–18
} РОЗДІЛ І. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА ТА РОБОТА З НЕЮ (6 годин)
ТЕМА 1. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА
Урок № 3 Географічна карта. Картографічні проекції.Мета уроку: навчальна: актуалізувати та поглибити знання учнів про географічні карти,
їх властивості та елементи; розкрити суть побудови географічних карт за допо-могою картографічних проекцій; навчити розрізняти географічні карти за харак-тером допоміжної поверхні та спотвореннями; розвивальна: сприяти розумінню важливості оволодіння картографічною грамотністю; розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати та порівнювати; виховна: формувати просторове уявлення; виховувати повагу до праці картографів; виховувати уважність, працелюбність.
Обладнання: підручник, фізична карта України, карта «Адміністративно-територіаль-ний поділ України», атлас.
Тип уроку: комбінований.Очікувані результати: учні зможуть: називати елементи карти, виявляти та пояснювати
відмінності між картографічними проекціями.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
}} Перевірка домашнього завданняУчні об’єднуються в пари, обмінюються зошитами з підготовленими тестовими
завданнями, виконують їх і перевіряють один одного. Учитель вибірково перевіряє роботу учнів.
}} Завдання1. Пригадайте основні способи зображення земної поверхні, їхні переваги та
недоліки.2. Назвіть види діяльності людей, яка є неможливою без картографічних зо-
бражень місцевості.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ}} Вступне слово вчителя
Сьогодні немає жодної науки про Землю, яка змогла б обійтися без карт. Перші карти з’явилися дуже давно, навіть раніше, ніж писемність. Істориками та археолога-ми знайдені картографічні малюнки на стінах печер, кам’яних плитах, єгипетському папірусі, китайських шовкових тканинах, бересті, мідних скіфських вазах. Сучасні методи географічних досліджень теж пов’язані з картами: за їх допомогою будуються
16
РОЗДІЛ І. ГеОГРАФІЧНА КАРТА ТА РОБОТА З Нею
поверхні: циліндри, конуси та площини. Розглянемо принципи їх використання.
У циліндричних проекціях зображення земної поверхні пере-носять на уявний циліндр (мал. 1). Якщо його вісь збігається з ві-ссю Землі, то проекція називається нормальною (прямою), а якщо перпендикулярна до неї — поперечною. Нормальна проекція вико-ристовується для карт світу, материків та країн, що розташовані в низьких (близьких до екватора) широтах. Характерною ознакою таких карт є те, що паралелі та меридіани на них є прямими ліні-ями. Поперечна циліндрична проекція використовується для ство-рення топографічних карт.
У конічних проекціях як допоміжна фігура використовується конус (мал. 2). Якщо вісь конуса збігається з віс сю Землі, то про-екцію називають нормальною (прямою) та використовують для зо-браження материків і країн, що розташовані в середніх широтах. Градусну сітку таких карт утворюють меридіани у вигляді прямих ліній та паралелі, що є дугами концентричних кіл. Для створення карти світу використовують декілька допоміжних конусів, і таку проекцію називають поліконічною.
Азимутальними називають такі картографічні проекції, на яких поверхня Землі проектується з певної точки на площину (мал. 3). Якщо допоміжна поверхня дотична до полюса, то про-екцію називають нормальною (прямою), а якщо до екватора, — поперечною. Азимутальні нормальні проекції використовують для зображення територій у приполярних широтах. Характерною ознакою їх градусної сітки є меридіани у вигляді прямих ліній,
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
Мал. 1. Циліндрична нормальна проекція. Лінією нульових спотво-рень є паралель дотику циліндра до поверхні Землі (у нашому ви-падку це екватор).
Мал. 2. Конічна проекція. Лінією нульових спотворень є паралель дотику конуса до поверхні Землі. Спотворення зростають у міру від-далення від цієї паралелі.
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
17
Тема 1. Географічна карта
що виходять з однієї точки, і паралелі у ви-гляді концентричних кіл. В азимуталь-них поперечних проекціях зображуються карти півкуль та територій у приеквато-ріальних широтах. Екватор на карті є пря-мою лінією.
При побудові сучасних карт викорис-товують складні допоміжні поверхні, підбір яких залежно від завдань здійснюється за допомогою комп’ютерних програм.
3 Спотворення на географічних картах.У будь-якому випадку при переході від
сферичної поверхні Землі до проекції вини-кають спотворення. Їх легко виявити шля-хом зіставлення зображення картографічної сітки та об’єктів на глобусі й карті. На кар-тах можуть бути чотири види спотворень: довжин ліній, кутів, площ і форм географіч-них об’єктів.
За характером спотворень картогра-фічні проекції поділяють на групи:
рівновеликі — зберігають без спотворень площі, проте в них значно порушені кути та форми об’єктів (мал. 4, а);
рівнокутні — зберігають без порушень кути та форми, але спотворюють довжи-ни та площі (мал. 4, б);
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
Мал. 3. Азимутальні проекції: а) азимутальна нормальна (пряма); б) азимуталь-на поперечна. У цих проекціях точка дотику площиною до земної кулі є точкою нульових спотворень, які зростають у міру віддалення від неї.
а б
а
б
в
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
120º 60º 0º 60º 120º 180º
0º
0º
40º
40º30º
60º
30º
0º
150º
180º
90º 120º
0º
0º
0º
0º
0º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
30º
60º
60º
60º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
90º
0º30º
60º90º
120º
120º
120º
180º
180º
180º
60º
30º
30º
60º
60º
90º
90º
90º
90º
0º30º
30º
60º
60º
30º60º
90º
120º
150º180º150º
120º
90º
60º
30º
90º
0º
30º
60º90º
90º
30º
30º
120º
150º
180º
90º
60º
30º
60º
0º 30º 60º 90º 120º
60º
0º
0º30º
60º
90º
120º
150º180º
150º
120º
90º
60º
30º
Мал. 4. Види картографічних про-екцій за спотвореннями: а) рівнове-лика; б) рівнокутна; в) рівнопроміж-на за меридіанами.
с. 16—17
www.e-ranok.com.ua