Представництво Світового банку в УкраїніЗахідноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика»Регіональний громадський фонд «Право і Демократія»

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТза підсумками експертного аналізу діяльності

органів державної влади і місцевого самоврядуванняза 2009–2010 роки у сфері енергозбереження

в житлово-комунальному господарствіЛьвівської області

Львів – 2011

УДК 351.824.11(477.83)ББК Х9(4Ук)301.148

А64

Керівник проекту: Чугаєвський М. В.

Виконавці експертного аналізу: Бурий А. Р., Ваcюта М. М.

Аналітичний звіт видано в рамках виконанняпроекту «Проведення інформаційної кампанії щодопідзвітності перед суспільством органів публічної вла-ди у Львівській області в сфері енергозбереження у жит-лово-комунальному господарстві» за підтримки Прог-рами малих грантів 2010 року Представництва Світо-вого банку в Україні.

Матеріали аналітичного звіту можуть бути ви-користані для дослідницьких, освітянських або нау-кових цілей лише в країнах-членах Світового банку.Усі матеріали підлягають перегляду. Думки і тлума-чення в цьому документі належать окремим авторам іне повинні сприйматись як такі, що належать Інститу-ту Світового банку або Світовому банку.

А64 АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ за підсумками експертного аналізу діяль-ності органів державної влади і місцевого самоврядування за2009–2010 роки у сфері енергозбереження в житлово-комуналь-ному господарстві Львівської області. – Львів, 2011. – 88 с.

В аналітичному звіті досліджено енергетичну політику Львівщи-ни на основі даних щодо енергоспоживання за 2009–2010 роки та вико-нання державних і регіональних програм у житлово-комунальному гос-подарстві.

Матеріали можуть бути використані журналістами, громадськи-ми активістами, представниками органів державної влади та місцевогосамоврядування, експертами у сфері енергетики та ЖКГ.

ББК Х9(4Ук)301.148

© Міжнародний банк реконструкціїта розвитку, 2011

ЗмістВСТУП ..................................................................................................... 4

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗАЦІКАВЛЕННЯСПОЖИВАЧІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГУ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ..................... 8

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯУ М. ЛЬВОВІ ТА ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ................................... 16

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЩОДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 39

Реалізація на практиці Закону України «Про енергозбереження» ... 39Реалізація регіональних програм..................................................... 53

СТАН РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИЗ ПОЗИЦІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ.......................................... 68

СУЧАСНИЙ СТАН ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРАЇНІ .........73

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ АКТИ ......................................... 87

4

ВступСьогодні енергетична політика України переживає важкі часи,

дедалі більше стає зрозуміло, що енергетична незалежність країнибезпосередньо пов’язана із політичною незалежністю. Події остан-ніх років свідчать, що Україна поступово втрачає привілейованіщодо інших європейських країн позиції в закупівельних цінах на ім-портовані природний газ і нафту. Проблематичність, а часто фінан-сова неспроможність здійснювати необхідні поставки цих видівенергоресурсів дуже негативно позначається на економічній ста-більності нашої держави. Уже стали очевидними і гостро акту-альними аналіз та прогнози щодо енергетичного розвитку, передба-чені Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, за-твердженою Кабінетом Міністрів України 15 березня 2006 року.

З огляду на геополітичне розташування, наявність великихенергетичних мереж, які пов’язують Україну з країнами Євро-союзу, життєво важливим для енергетичної стабільності Україниє наближення її енергосистеми до європейських стандартів. У ційцарині виникають істотні труднощі, які потрібно долати найближ-чим часом. Поряд із масштабними проблемами енергетичної га-лузі, такими як відсутність достатньої кількості власних родовищприродного газу та нафти, висока енергоємність промисловоїгалузі, орієнтованість промисловості і комунального сектора на ви-користання первинних джерел енергії, недосконалість електрич-них мереж тощо, істотною проблемою є нераціональне викорис-тання енергоресурсів і в промисловому, і в соціальному секторах,технологічне відставання в більшості галузей економіки і в жит-лово-комунальній сфері, відсутність контролю за кількістю енер-горесурсів, які споживаються.

Отож цілі, передбачені Енергетичною стратегією України, по-між іншим, зосереджені на реалізації програм енергозбереження в га-лузях економіки, соціальній сфері та житлово-комунальному секторі,на збільшенні використання нетрадиційних і відновлюваних джереленергії, на постійному контролі за споживанням і пошуках шляхівраціональнішого використання енергоресурсів.

5

У рамках проведеного моніторингу було оцінено енерге-тичну політику Львівської області на підставі даних щодо енер-госпоживання за 2009–2010 роки, вжитих заходів з раціоналі-зації енергоспоживання в області, впровадження нових техно-логій, пошуку нових енергоресурсів, виконання державних тарегіональних програм.

Мета моніторингу – здійснення незалежного громадськогомоніторингу діяльності органів державної влади і місцевого само-врядування за 2009 та 2010 роки щодо виконання програм енер-гозбереження для житлового фонду у Львівській області.

Період проведення моніторингу: липень–вересень 2010 р.Предметом моніторингу є програми:· «Розвиток соціальної інфраструктури сільських населе-

них пунктів на засадах інноваційної економіки енергоефективногобудівництва та альтернативного енергозабезпечення на період2008–2015 рр.»;

· «Програма енергозбереження для населення Львівщинина 2009–2012 рр.»;

· «Програма енергозбереження для бюджетної сфери Львів-щини на 2010–2015 рр.»;

· «Програма енергозбереження в житлово-комунальномугосподарстві Львівської області на 2010–2015 рр.»;

· «Капітальний ремонт житлового фонду».

Об’єкт моніторингу – Львівська обласна державна адмініс-трація, Львівська обласна рада.

На основі вищезазначених програм виведено відповідні кіль-кісні та якісні індикатори.

Кількісні індикатори:– кількість коштів, запланованих та виділених на реалі-

зацію програм;– кількість розроблених нормативно-правових актів, які спри-

яли б становленню, розвитку й удосконаленню процесу енергозбе-реження в ЖКГ;

6

– впровадження заходів щодо упорядкування споживаннягалуззю енергоресурсів, ліквідації невиправданих втрат енергоно-сіїв у теплових мережах, у системах водопровідно-каналізаційно-го господарства, у житловому фонді;

– розроблення Методичних документів для визначення ре-зультатів реалізації енергозберігаючих заходів;

– використання під час будівництва нових об’єктів тепло-ефективних стінових панелей;

– виконання теплоізоляційних робіт з реконструкції будин-ків старої забудови;

– використання нетрадиційних джерел енергії (енергії сон-ця та теплової енергії землі);

– використання відновлювальних джерел енергії (вітровоїенергії, сонячної енергії, рослинної біомаси);

– гідроенергетика (економічно доцільний потенціал стано-вить 544 млн кВт год/рік);

– когенерація (на базі когенераційних технологій і вико-ристання газопоршневих машин);

– встановлення побудинкових приладів обліку та регулю-вання споживання теплової енергії підприємствами, що провадятьдіяльність з теплопостачання;

– встановлення приладів обліку споживання води підпри-ємствами, що здійснюють централізоване водопостачання і водо-відведення;

– впровадження засобів обліку та регулювання енергетич-них ресурсів у житлових будинках, ефективності технічних рішень,застосованих під час модернізації житлового фонду;

– розробка проектів теплової модернізації.

Якісні індикатори:– створення та забезпечення розвитку системи енергоаудиту

та енергоменеджменту галузі;– створення умов для інноваційних технологічних процесів;– створення умов для впровадження електроопалення в

житловому фонді, громадських будинках, використання нетради-ційних і відновлюваних видів енергії та технологій, там де це тех-нічно виправдано.

7

– ухвалення нових конструктивних рішень з урахуваннямпідвищених вимог у частині опору теплопередачі конструкцій;

– ухвалення нових технічних рішень з підвищення тепло-ефективності зовнішніх стін;

– розробка проектів теплової модернізації;– стан енрегоощадності модернізації та реконструкції об’єк-

тів житлового фонду.

Змішані (кількісно-якісні) індикатори:– гідроенергетика (економічно доцільний потенціал стано-

вить 544 млн кВт год/рік);– когенерація (на базі когенераційних технологій і викори-

стання газопоршневих машин).

У процесі дослідження було використано такі методи: інфор-маційний запит та метод фокус-групової дискусії, а також додат-ково методи кількісного аналізу, узагальнення, групування, моде-лювання, обчислень на регіональному та загальнодержавному рів-нях, проведення актуальних розрахунків.

8

Дослідження стану зацікавленняспоживачів житлово-комунальних послуг

у реалізації енергозберігаючих заходівЦей розділ містить результати вибіркового обстеження спо-

живачів послуг централізованого опалення та гарячого водопоста-чання, яке було проведено у м. Львові в січні-лютому 2010 року.

Мета проведеного опитування частково полягала в одержанніінформації щодо зацікавленості споживачів послуг у реалізації енер-гозберігаючих заходів та готовності до їх впровадження.

Дослідження проводив Інститут місцевого розвитку (ІМР) урамках реалізації проекту «Реформа міського теплозабезпечен-ня», який впроваджує в Україні консультативна фірма IRG за фі-нансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Допроведення вибіркового обстеження споживачів послуг були за-лучені працівники відділу соціально-демографічної статистикиІнституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

Обстеження проводили спеціально навчені супервайзери таінтерв’юери методом «face-to-face» інтерв’ю з використанням роз-робленого та апробованого інструментарію обстеження (анкет, ін-струкцій тощо). Результати обстеження були поширені на гене-ральну сукупність на основі методу прямого оцінювання показ-ників з використанням системи статистичних ваг респондентів.

Загалом по місту для обстеження споживачів послуг централь-ного теплопостачання (ЦТ), що мешкають у будинках без ОСББ,було відібрано 500 домогосподарств (400 домогосподарств основноївибірки і 100 домогосподарств резервної вибірки). Резервна вибіркабула призначена для заміни домогосподарств, членів яких не вда-лося застати вдома протягом трьох відвідувань, а також таких, якікатегорично відмовились від участі в обстеженні тощо. Такий підхідзастосовано з огляду на те, що важко було оцінити очікуваний рі-вень участі домогосподарств в обстеженні, враховуючи такі ризики,як зимовий період, Новорічні та Різдвяні свята, підготовку та прове-дення в січні 2010 року чергових виборів Президента України.

Обсяг вибірки домогосподарств, що мешкають у будинках, дестворено ОСББ, – 150 домогосподарств (з них 100 – основна вибіркаі 50 – резервна).

9

У цілому в рамках обстеження, проведеного у м. Львові,було опитано:

· 346 домогосподарств – споживачів послуг ЦТ, що меш-кають у будинках без ОСББ. Враховуючи, що за адміністратив-ними даними загальна кількість абонентів, які мешкають у такихбудинках, станом на початок січня 2010 року становила 114 647 до-могосподарств, то, відповідно, одне обстежене домогосподарствоіз зазначеної сукупності представляло в середньому 331 домогос-подарство відповідної страти;

· 95 домогосподарств – споживачів послуг ЦТ, що мешка-ють у будинках, де створені ОСББ. Оскільки за адміністративни-ми даними кількість домогосподарств, що мешкають у будинках,де створені такі об’єднання, станом на початок січня 2010 рокустановила 10 029 домогосподарств, то, відповідно, одне опитанедомогосподарство із зазначеної сукупності представляло в серед-ньому 106 домогосподарств відповідної страти.

Респондентів просили висловити свою думку щодо важли-вості для України проблеми енергозбереження. Відповідаючи наце запитання, три чверті опитаних домогосподарств (75,5%) за-значили, що вирішення проблеми енергозбереження є пріоритет-ним і невідкладним завданням для нашої країни (рис. 1).

75,5%20,5%

4,1% ТакНіВажко сказати

Рис. 1. На Вашу думку, чи є енергозбереження однимз першочергових завдань для України?

(у % до опитаних домогосподарств)

10

Разом з цим, кожен п’ятий респондент не зміг визначитисяз відповіддю на запитання щодо важливості проблеми енергозбе-реження для нашої країни.

Серед малозатратних заходів для збереження тепла уквартирі найбільш ефективними респонденти вважають:

· заклеювання вікон на зиму (55,0% опитаних);· зачинення вхідних дверей, скління та заклеювання вікон

у під’їздах (45,2%);· підгортання штор для відкриття батарей (37,4%).

Названі заходи респонденти використовують найчастіше усвоїх квартирах.

Найменш ефективним заходом, на думку респондентів, єфарбування батарей у коричневий колір, тому і застосовують во-ни його вкрай рідко (лише 4,2% опитаних).

Важливо відзначити, що кожне п’яте домогосподарство жо-ден із внесених до переліку малозатратних заходів не вважає ефек-тивним, а майже кожне третє домогосподарство не застосовує їху своїй квартирі (рис. 2).

Водночас мешканці м. Львова активно застосовують іншіенергозберігаючі заходи, які дозволяють ефективніше використо-вувати тепло, однак для свого впровадження потребують грошовихвитрат.

Зокрема, близько 68,5% опитаних домогосподарств заміни-ли вхідні двері. Майже кожне друге домогосподарство заміниловікна, встановивши сучасні склопакети, понад 40% домогоспо-дарств утеплило балкони, а ще 15,7% – замінило у квартирах опа-лювальні прилади. Незначна частка опитаних (лише 9,4% респон-дентів) зазначила, що провели роботи з «локального» утепленнязовнішніх стін будинку (рис. 4).

Декілька респондентів задля ефективного використаннятепла у своїй квартирі утеплили підлогу.

Водночас результати опитування засвідчили, що кожне п’ятедомогосподарство міста не застосовувало жодних заходів щодозбереження тепла у своїх квартирах (з них 69,4% домогоспо-дарств тому, що не мають фінансової можливості, ще 20,6% тому,що не мають у цьому потреби, і 10,0% – оскільки недостатньо по-інформовані щодо ефективності цих заходів).

11

1,5%

13,8%

22,2%

32,3%

37,4%

45,2%

55,0%

30,3%

1,4%

21,0%

20,4%

26,9%

29,1%

37,1%

15,4%

5,2%

17,5%

4,2%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

Жоден із перелічених заходів

Інше

Фарбування батарей у коричневий колір

Відмова від декору,який ховає батарею в нішу

Встановлення зарадіаторного екраназ відзеркалюючою поверхнею

Виклик слюсаря для відкриттяповітряного клапана на батареї

Підгортання штордля відкриття батарей

Зачинення вхідних дверей,скління та заклеювання

Заклеювання вікон на зиму

Вважають ефективними Використовують у своїй оселі

Частка домогосподарств, %

Рис. 2. Чи вважаєте Ви ефективними малозатратні заходидля збереження тепла у квартирі і чи застосовуєте їх?

(у % до опитаних домогосподарств)

12

41,5%

48,7%

65,8%

45,3%

15,7%

0,4%

20,1%

15,7%

9,4%

0,8%

25,2%

21,4%

21,5%

18,9%

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Не застосовується жоденіз перелічених заходів

Інше

Утеплення стін будинку

Заміна опалювальних приладів

Утеплення балкона

Установка сучасних склопакетів

Заміна вхідних дверей

Застосували Планують застосувати

Частка домогосподарств, %

Рис. 3. Які з перелічених заходів, що дозволяютьефективніше використовувати тепло, Ви застосували

чи плануєте застосувати у своїй квартирі?(у % до кількості опитаних домогосподарств)

На запитання щодо намірів впроваджувати енергозберігаючізаходи у своїх квартирах, респонденти зазначили (рис. 3):

· планують замінити вікна на сучасні склопакети – 25,2%опитаних домогосподарств;

· збираються замінити у квартирах опалювальні приладита утеплити балкон – понад 21% респондентів;

· проводитимуть «локальне» утеплення зовнішніх стін бу-динку – майже кожне п’яте домогосподарство;

13

·мають намір змінити вхідні двері – 15,7% домогосподарств.Серед домогосподарств, які вже впровадили або планують

впровадити зазначені енергозберігаючі заходи, переважна частина(82,5%) робить це за рахунок власних заощаджень. Майже кожнедесяте домогосподарство (8,9%) розраховує на кредит, взятий убанку, а 7,1% домогосподарств реалізують заходи зі збереження теп-ла за кошти, позичені у родичів, друзів, колег (рис. 4).

7,1%

8,9%

82,5%

1,5%Власні заощадження

Позичені кошти (у родичів, друзів,колег)Кредит, взятий у банку

Відтермінування, оформлене зфірмою-виконавцем робіт

Рис. 4. За рахунок яких коштівВи впровадили або плануєте впровадити енергозберігаючі заходи?

(у % до кількості опитаних домогосподарств)У зв’язку з тенденцією до подорожчання природного газу і

зростання вартості послуг теплопостачання в ході опитування бу-ло досліджено зацікавленість домогосподарств м. Львова в реаліза-ції певних енергозберігаючих заходів у житлових будинках. Від-повіді були такі (рис. 5):

· найбільшою мірою домогосподарства міста зацікавлені упроведенні робіт з термоізоляції зовнішніх стін житлового будинкута заміни вікон у під’їздах на сучасні склопакети (80,8% опитаних);

· понад три чверті домогосподарств (76,6%) висловили заці-кавленість у ремонті дахів, утепленні горищ, підвалів;

· понад 60% домогосподарств підтримує ідею встановлен-ня у своєму будинку індивідуального теплового пункту (ІТП);

· провести заміну вхідних дверей на нові, утеплені, бажаєприблизно половина респондентів (59,4%), оскільки понад тре-тина домогосподарств зазначили, що такі заходи вже реалізованів їхньому будинку.

14

80,8%

76,6%

80,8%

59,4%

63,2%

14,6%

11,7%

15,9%

10,4%

16,4%

8,4%

24,6%

10,0%

10,5%

11,6%

2,3%

6,3%

4,0%

31,8%

3,8%

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Термоізоляція зовнішніх стінбудинку

Ремонт дахів, утеплення горищ,підвалів

Заміна вікон у під'їзді на сучаснісклопакети

Заміна вхідних дверей у під'їзді нанові, утеплені

Встановлення в будинкуіндивідуального теплового пункту

Так Ні Важко сказати Заходи вже реалізовані

Рис. 5. Чи зацікавлені Ви в реалізації такихенергозберігаючих заходів у Вашому будинку?

(у % до опитаних)Отже, результати обстеження свідчать, що мешканці м. Льво-

ва зацікавлені в реалізації енергозберігаючих заходів, які, серед ін-шого, сприятимуть покращанню умов проживання.

Разом з тим, варто зауважити, що немалою є частка респон-дентів (від 8 до 25%), яким «важко відповісти», чи зацікавленівони в реалізації вищенаведених заходів. Досить високою вияви-лася частка таких респондентів, коли просили висловити своє став-лення до встановлення ІТП в будинку (майже 25%). На наш по-гляд, однією з причин цього може бути низька обізнаність насе-лення щодо обладнання, а також ті потенційні вигоди, які можезабезпечити його встановлення. У зв’язку з цим, нагальною є роз-робка і поширення серед споживачів послуг централізованого опа-лення інформаційних матеріалів про прилади й обладнання, вста-новлення яких сприятиме економії теплової енергії, а також ви-трат споживачів на оплату послуг.

15

Зрозуміло, що реалізація енергозберігаючих заходів у жит-лових будинках потребує чималих коштів. Передбачається, щоодним із джерел фінансування цих робіт мають бути кошти меш-канців житлових будинків.

Загалом готовність зробити грошовий внесок у часткове фі-нансування реалізації енергозберігаючого проекту в будинку висло-вило 64,8% респондентів. Серед них 60,3% виявили бажання здійс-нити разовий внесок із власних коштів. Ще близько чверті опитаних(23,8%) віддають перевагу щомісячним платежам на виплату. Лишеблизько 2% домогосподарств готові співфінансувати енергозберіга-ючий проект за рахунок кредиту, взятого в банку (рис. 6).

12,30%

1,20%

1,90%

23,80%

60,80%

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Не надали відповіді

Інше

Разовий внесок за рахуноквзятого кредиту в банку

Щомісячні платежі на виплату

Разовий внесок із власнихкоштів

Рис. 6. У якій формі Ви готові зробити свій внесоку часткове фінансування енергозберігаючого проекту?

(у % до опитаних, готових зробити власний внесок)Ті, хто не зміг визначитися із формою своєї участі у фінан-

суванні енергозберігаючих заходів у будинку (таких виявилося1,2%), висловили побажання спершу визначитися із загальною су-мою витрат на реалізацію проекту, а потім вже вести мову щодонайбільш прийнятної форми грошового внеску з боку мешканцівбудинку.

16

Дослідження стану енергозбереженняу м. Львові та Львівській області

Енергозбереження – це дії для зменшення кількості вико-ристовуваної енергії.

У Львівській області прийнято та діють такі програми щодоенергозбереження:

· «Енергозбереження для населення Львівщини на 2009–2012 рр.»;

· «Розвиток соціальної інфраструктури сільських населе-них пунктів на засадах інноваційної економіки енергоефективногобудівництва та альтернативного енергозабезпечення на період2008–2015 рр.»;

· «Програма енергозбереження для населення Львівщинина 2009–2012 рр.»;

· «Капітальний ремонт житлового фонду» Управління жит-лово-комунального господарства та інфраструктури Львівської місь-кої ради.

У 2006 році вперше в Україні було розроблено та прийнятообласну «Програму енергозбереження для бюджетної сфери танаселення на 2006–2008 рр.», яка передбачала запровадження ме-ханізму стимулювання населення на здійснення енергоощадних за-ходів через компенсування відсоткової ставки за кредитами, отри-маними населенням. Протягом терміну дії Програми населенняобласті отримало 5407 кредитів на загальну суму 44,8 млн грн, сумакомпенсації за якими з обласного бюджету становила близько5,5 млн грн.

Аналіз фінансової ефективності реалізації заходів енергозбе-реження в частині кредитування населення показав, що кожнагривня, витрачена з обласного бюджету на компенсацію відсот-ків, забезпечила залучення в економіку регіону 20,7 грн. Надхо-дження до бюджетів різного роду становило приблизно 3,5 грн.Крім цього, слід враховувати, що люди, які здійснили енерго-

17

ощадні заходи за кошти Програми, у рази зменшили споживаннятепла і, відповідно, не звертаються до соціальних служб за суб-сидіями на покриття видатків на комунальні послуги, що значнозаощаджує бюджетні кошти. Річна сума економії на оплату при-родного газу населенням у діючих цінах сягає 117,8 млн грн.

З метою популяризації заходів з енергозбереження серед на-селення області підготовлено відеоінформаційний цикл із 4 сю-жетів, а саме: «Утеплення», «Вікна та двері», «Теплогенерація»та «Альтернативна енергетика». Також розроблено спеціальні до-відкові матеріали на тематику енергозбереження, які є доступ-ними широкому загалу на сайті облдержадміністрації.

У підсумку реалізації програмних заходів досягнуто змен-шення споживання природного газу: населенням області на 4,18%(з 1125,5 млн м3 до 1078,7 млн м3), бюджетною сферою – на 32,3%(з 101,5 млн м3 до 68,7 млн м3).

У 2009 році Рішенням сесії Львівської обласної ради від08 грудня 2009 № 1096 введено в дію «Програму енергозбереженнядля населення Львівщини на 2009–2012 рр.», яка передбачає ме-ханізм кредитування фізичних осіб на здійснення енергозберіга-ючих заходів з відшкодуванням 15% річних у національній валю-ті за кредитами, отриманими на заходи з енергозбереження, та 20%за кредитами, отриманими на заходи, орієнтованими на використан-ня альтернативних до газу джерел енергії. У розвиток цього напрям-ку, з метою виходу на нульову відсоткову ставку за кредитами,окремі райдержадміністрації області ініціювали виділення додат-кових фінансових ресурсів з місцевих бюджетів на кредитуваннянаселення.

На сьогодні операторами програми на 2009–2012 рр. відповід-но до укладених Генеральних договорів є 4 банки та 11 кредитнихспілок.

Комерційні банки:·ВАТ АКБ «Львів»·ВАТ «Ощадбанк»·АКБ «Укрсоцбанк»·ПАТ «Брокбізнесбанк»

18

Кредитні спілки:· «Анісія»· «Вигода»· «Самопоміч»· «Довіра»· «Єднання»· «Бойківщина»· «Шанс»· «Гільжія вуглекопів»· «Щедрість»· «Львівська»

Станом на 1 вересня 2010 р., згідно з Програмою, видано175 кредитів на суму 1 378 486,22 грн та відшкодовано 27 811,61 грн.

Щоб підвищити ефективність використання паливно-енер-гетичних ресурсів об’єктами бюджетної сфери області розробле-но та рішенням сесії Львівської обласної ради від 6 липня 2010 ро-ку затверджено «Програму енергозбереження для бюджетної сфе-ри Львівщини на 2010–2015 рр.».

У рамках цієї Програми, з метою приведення об’єктів бю-джетної сфери області до вимог чинного законодавства за рівнемспоживання енергії (Державні будівельні норми, далі – ДБН), пла-нується впровадження комплексу енергоощадних заходів, а саме:

· утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій (сті-ни, перекриття, дахи);

· реконструкція (заміна) світлопрозорих конструкцій;· встановлення вентиляційних систем;·модернізація (заміна) систем опалення, зокрема із заміною

зовнішніх та внутрішніх електромереж, переведенням на альтер-нативні види палив.

Для досягнення максимальної ефективності від впроваджен-ня енергозберігаючих заходів, спрямованих на економію енерго-

19

ресурсів, відібрано найбільш енергозатратні об’єкти бюджетноїсфери області.

Для формування в суспільстві усвідомлення необхідностіпідвищення енергоефективності в рамках реалізації програми «Вго-лос про енергоефективність» Агенція регіонального розвитку таєвропейської інтеграції спільно з Головним управлінням еконо-міки облдержадміністрації розробили практичний посібник пози-чальника кредиту на енергоощадні заходи «Твоя тепла оселя» тазняли 7 відеосюжетів на тематику енергозбереження, а саме:«Реалії великого міста», «Кому ж вигідно економити енергію?»,«Квартира. Енергетична модернізація», «Особливості енергетич-ної голки», «Енергоегоїст. Селянська правда», «Заміське житло»,«Розумний будинок», «Від проекту до комфорту».

Упродовж 2010 року зазначені відеосюжети щочетверга транс-лювало місцеве телебачення. Також відбулось 8 трансляцій нацентральному «5 каналі». Ці відеосюжети можна переглянути насайті youtube.сот.

Головне управління економіки напрацювало та розробило низ-ку практичних посібників на тематику енергозбереження, зокрема:

· «Енергозбереження. Теоретична теплофізика та основиенергозбереження»;

· «Енергозбереження. Міфи та реальність»;· «Енергозбереження. Альтернативні та нетрадиційні дже-

рела енергії»;· «Енергозбереження. Теплогенераційне забезпечення»;· «Енергозбереження. Заміна вікон та енергоефективні сис-

теми вентиляції».Ці матеріали доступні на сайті облдержадміністрації (роз-

діл «енергозбереження»).Протягом 2010 року Головне управління економіки облдерж-

адміністрації організувало та провело цикл із 9 просвітницькихсемінарів з проблематики енергозбереження для енергоменедже-рів райдержадміністрацій, керівників об’єднань співвласників ба-гатоквартирних будинків, головних архітекторів районів області,

20

населення, в яких взяли участь науковці, експерти в галузі енерго-збереження, представники недержавних громадських організацій.

Львівська міська рада у 2009 році реалізувала проект «Роз-робка та впровадження заходів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві м. Львова», що є одним із перемож-ців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місце-вого самоврядування 2008 року, зокрема:

· розроблено та оптимізовано за енерговитратами гідрав-лічний режим частини тепломережі ЛКП «Залізничнетеплоенер-го» в мікрорайоні м. Львова, що обмежений вулицями Горо-доцька, І. Виговського, Любінська, Каховська, та проведено її капі-тальний ремонт;

· проведено капітальний ремонт із застосуванням енерго-зберігаючих технологій дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 45 на вул. Родини Крушельницьких, 23;

· проведено навчання енергоменеджерів ЛКП з обслуго-вування житлового фонду міста з питань надання консультатив-ної підтримки жителям м. Львова щодо оптимізації енергоспожи-вання та впровадження заходів з енергозбереження в їхніх квар-тирах, будинках тощо.

Також проводився моніторинг енергоспоживання адмініс-тративних будівель Львівської міської ради та районних адмініст-рацій. Результати роботи щомісяця скеровувались до департамен-ту економічної політики.

Розроблено «Концепцію енергозбереження та енергоефек-тивності м. Львова» і підготовлено проект ухвали, яка перебуваєна стадії візування.

Розпочато роботи із розробки проекту «Створення системиуправління та довгострокового фінансування діяльності з підви-щення енергетичної ефективності житлового фонду м. Львова».

Проводилася робота з надання консультацій мешканцямм. Львова щодо програми пільгового кредитування енергоощад-них заходів.

21

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 12 січня2009 р. № 2312 «Про міський бюджет м. Львова на 2009 рік» зі змі-нами на проведення робіт з капітального ремонту та реконструкціїжитлового фонду передбачено кошти на суму – 31 175,67 тис. грн.Титульними списками об’єктів капітального ремонту передбаче-но проведення ремонтних робіт у 374 житлових будинках, із них:

· на капітальний ремонт та реконструкцію житлового фонду(протиаварійні роботи) передбачалось проведення робіт на 122 об’єк-тах на загальну суму 7756,75 тис. грн – виконано роботи у 78 житло-вих будинках на суму 5263,672 тис. грн;

· капітальний ремонт та реконструкцію покрівель плану-валося виконати на 100 житлових будинках на загальну суму5815,300 тис. грн – виконано роботи у 70 будинках на суму3477,623 тис. грн.

· капітальний ремонт балконів планувалося виконати у24 житлових будинках на суму 1000,0 тис. грн – виконані роботи в19 будинках на суму 858,051 тис. грн;

· капітальний ремонт об’єктів соціальної сфери підприємств,що передаються до комунальної власності, планувалося виконатиу 14 відомчих житлових будинках на загальну суму 1000,0 тис. грн –виконано роботи у 14 будинках на суму 966,658 тис. грн;

· на капітальний ремонт житлового фонду центральної час-тини міста було передбачено 750,00 тис. грн на виконання робіт у10 житлових будинках – виконані роботи у 9 будинках на суму678,371 тис. грн;

· на капітальний ремонт житлових будинків ОСББ булопередбачено 2725,120 тис. грн – виконано роботи у 42 будинкахна загальну суму 2588,110 тис. грн;

· на реконструкцію та модернізацію ліфтового господар-ства передбачалось із бюджету розвитку міського бюджету виді-лити в сумі 4609,50 тис. грн, за які виконати ремонт та заміну ліф-тів у 32 житлових будинках. Відповідно до виділених асигнуваньвиконано роботи у 9 житлових будинках на суму 1018,3584 тис. грн,у яких відремонтовано 11 ліфтів;

22

· на реконструкцію систем опалення було передбачено кош-ти в сумі 6925,00 тис. грн – виконано роботи із влаштування інди-відуального опалення взамін підвальних котелень у 21 житлово-му будинку на суму 4003,405 тис. грн;

· на реконструкцію електроосвітлення було передбаченокошти в сумі 594,00 тис. грн, за які планувалося виконати ремонтніроботи у 5 житлових будинках. У зв’язку із відсутністю виконавцівробіт із розділення загальнобудинкового обліку електроенергії напоквартирний облік, роботи у 2009 році не виконувалися. Виготов-лено проектно-кошторисну документацію на розділення загальнобу-динкового обліку електроенергії у житловому будинку на вул. Ва-гонній, вартість документації – 29,532 тис. грн.

Загалом у 2009 році проведено капітальний ремонт та ре-конструкцію житлового фонду у 258 житлових будинках на суму18 883,780 тис. грн, із яких профінансовано 12 808,339 тис. грн та за-реєстровано кредиторську заборгованість на суму 5712,469 тис. грн.

Основна увага в роботі управління в галузі теплопостачаннябула скерована на своєчасне та безперебійне забезпечення меш-канців Львова тепловою енергією для надання послуг з опаленнята гарячого водопостачання.

Для виконання вказаного завдання проведено низку захо-дів, найважливішим з яких є підготовка теплоенергетичного гос-подарства міста до опалювального сезону 2009–2010 рр.

Управління за підтримки виконавчого комітету та депутатівміської ради протягом року сприяло у вирішенні теплопостачаль-ними підприємствами технічних та фінансових питань, що далозмогу забезпечити технічну готовність об’єктів (139 котелень,152 центральні теплові пункти (ЦТП), 553,7 км теплових мереж)до опалювального сезону 2009–2010 рр.

За кошти міського бюджету та субвенційні кошти з держав-ного бюджету було виконано роботи на суму 35,6 млн грн, зок-рема 24,7 млн грн на об’єктах, де замовником виступало управ-ління інженерного господарства. Крім того, теплопостачальніпідприємства виконали низку робіт з підготовки об’єктів тепло-

23

забезпечення до опалювального сезону за власні кошти на за-гальну суму 18,9 млн грн.

Під час підготовки до опалювального сезону особливу ува-гу підприємства приділялась проведенню робіт з модернізації тех-нологічного обладнання. За кошти міського бюджету та власні кош-ти підприємств виконано реконструкцію 12 підвальних та двохокремо збудованих котелень, реконструкцію одного ЦТП та замі-ну близько 20 км теплових мереж, більшість з них на попередньо-ізольовані трубопроводи. За рахунок державного бюджету рекон-струйовано 98 ЦТП.

За кошти Державного та міського бюджету в сумі15 871,4 тис. грн у 2009 році завершено роботи з реконструкціїтеплоізоляції магістрального теплопроводу від ТЦ «Північна»(6082 м п.).

Для створення можливості впровадження на об’єктах тепло-забезпечення теплопостачальних підприємств альтернативногодо газу виду палива у 2009 році виготовлено техніко-економічнеобґрунтування (ТЕО) переведення ТЦ «Північна» на тверде па-ливо. Кошторисна вартість об’єкта – 245 438,0 тис. грн, зокремапроектні роботи – 8980,0 тис. грн. Для реалізації цього проекту у2010 році проводено роботу щодо виготовлення ПКД та фінансу-вання вказаних робіт за кошти державного бюджету та завдяки за-лученню інвесторів.

Крім того, управлінням у проект міського бюджету на 2010 ріквнесено пропозиції передбачити кошти в сумі 3700,0 тис. грн на ре-конструкцію котельні на вул. М. Печери, 54 із встановленням кот-лів на спалювання відходів деревини.

Зважаючи на проблеми із теплопостачанням споживачів(68 житлових будинків) від котелень БУ № 6 Львівської залізни-ці, відповідно до ухвали від 4 грудня 2008 р. № 1717 у 2009-му ро-ці проведено передачу 10 котелень та зовнішніх теплових мережна баланс ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Залізничнетепло-енерго».

Для продовження виконання у 2010 році робіт з реконструк-ції та капітального ремонту об’єктів теплозабезпечення у 2009 роціпідготовлено проектно-кошторисну документацію на 13 об’єктів.

24

Згідно з розпорядженням міського голови від 12 жовтня2009 р. № 517 та № 518 від 13 жовтня 2009 р. у м. Львові розпо-чато опалювальний сезон для бюджетних установ та з 14 жовтня2009 р. – для всіх категорій споживачів.

Упродовж перших 3 днів ЛМКП «Львівтеплоенерго» таЛКП «Залізничнетеплоенерго» запустили в роботу 152 ЦТП (100%)і 127 котелень (92%). У цей період завершувались роботи з ре-конструкції 12 підвальних котелень ЛМКП «Львівтеплоенер-го». Станом на 3 листопада 2009 р. працювало 139 котелень(100%) та теплову енергію було подано у всі будинки та бю-джетні установи.

Опалювальний сезон минав загалом без зривів та аварійнихситуацій. Щоправда, у листопаді 2009 року тимчасово було при-пинено теплопостачання до 79 житлових будинків Сихівського жит-лового масиву внаслідок аварій на ділянці магістрального теплопро-воду від ТК 1106 до ТК 1107 на вул. Кавалерідзе. Ці аварійні си-туації ліквідовало ЛМКП «Львівтеплоенерго» протягом 12–15 год.До проекту міського бюджету на 2010 рік управлінням внесено про-позиції передбачити кошти на заміну цієї ділянки теплотраси.

Аналіз фінансового стану теплопостачальних підприємств по-казав, що у 2009 році в ЛКП «Залізничнетеплоенерго» спосте-рігалося зменшення дебіторської заборгованості на 9,0 млн грн(зокрема 7,2 млн грн за рахунок погашення боргу населення). Не-забезпечення у 2009 році 100-відсоткового рівня розрахунків на-селення перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» (93,6%) призвело до зрос-тання дебіторської заборгованості підприємства на 29,6 млн грн (зок-рема 17,1 млн грн – борг населення). Заборгованість населення напочаток 2010 року становила 126,3 млн грн.

Незабезпечення у 2009 році 100-відсоткового рівня розра-хунків теплопостачальних підприємств за спожитий природнийгаз (80,5%) призвело до зростання боргу за рік на 57,2 млн грн. За-гальний борг теплопостачальних підприємств станом на 1 січня2010 р. становить 92,1 млн грн. У 2009 році ЛМКП «Львівтепло-енерго» погасило заборгованість за матеріали, послуги, податки,кредити і за електроенергію, що виникла в попередні роки, такожбуло зменшено кредиторську заборгованість до 39,1 млн грн. Креди-

25

торська заборгованість ЛКП «Залізничнетеплоенерго» за 2009 рікстановить 10,7 млн грн (з них заборгованість за газ – 6,3 млн грн).

Основні причини зростання боргу за газ:· незабезпечення у 2009 році 100-відсоткового рівня роз-

рахунків населення (96,4%);· підвищення зі січня 2009 року ціни на газ для бюджет-

них установ та інших споживачів;· невідповідність часових періодів розрахунків підприємств

за спожитий природний газ та споживачів за теплову енергію.Основними завданнями щодо покращання стану теплозабез-

печення м. Львова у 2010 році є продовження робіт із впровадженняна існуючих джерелах теплопостачання комунальних теплопоста-чальних підприємств альтернативних до газу видів палива; рекон-струкція та модернізація основних засобів виробництва теплопо-стачальних підприємств, впровадження заходів із зменшення пи-томих затрат палива на виробництво теплової енергії шляхом мо-дернізації наявної системи централізованого теплопостачання іззастосуванням енергоощадливого обладнання; ліквідація та ре-конструкція підвальних котелень та ін.

Тривають роботи із встановлення нових котелень у садоч-ках № 95, № 132 та школи № 20, ремонти систем опалення прово-дять у шести садочках міста та у школі № 66. Уже завершено ре-монт системи опалення у двох садочках № 135 та № 86.

Чотири роки тому у закладах освіти було 29 підвальних ко-телень. На сьогодні залишилось лише вісім, у решті встановленонові котельні, або ж замінено систему опалення. За чотири роки узакладах освіти замінено 21 підвальну котельню.

До прикладу, у садочку «Арніка» встановлено сонячні бата-реї для підігріву гарячої води та для подачі тепла. У 2009 році в109, а цьогоріч у 43 садочках встановлено альтернативне опален-ня – теплові акумулятори.

На пл. Галицькій у м. Львові магістральний водогін діамет-ром 600 мм було замінено під час реконструкції дорожнього по-лотна на пл. Галицькій та на просп. Свободи. Будівельники прок-

26

лали 430 погонних метрів водогону на відрізку від вул. Кн. Рома-на до вул. Беринди.

Цей водогін найстаріший у Львові, йому понад 110 років. Ра-ніше його ніхто не міняв, бо у «Львівводоканалі» бракувало кош-тів, а для цієї об’ємної роботи потрібні чималі гроші. Станом на сьо-годні вартість цієї ділянки водопроводу становить 1 млн 600 тис. грніз загальної вартості реконструкції пл. Галицької. Далі плануєтьсязамінити водогін на просп. Свободи.

За 2010 рік «Львівводоканал» паралельно із заміною та ре-конструкцією вулиць провів масові заміни інженерних мереж, зо-крема на вул. Кульпарківській, Стрийській, Сахарова, Любінсь-кій, пл. Осмомисла. Тривають також роботи із заміни водопровід-них мереж на просп. Чорновола.

Загалом поміняно 8 км водопровідних мереж і за власнікошти замінено 14 км найбільш аварійних ділянок водогонів. До кін-ця 2010 року за кошти Львівської міської ради планується замінитище 6 км водогону. Також заплановано переключити водопровід повул. Кульпарківській, Любінській, і Під Дубом і просп. Чорновола,за проектом ще є вул. Городоцька і вул. Липинського.

У результаті проведеної роботи у 2009 р. освітленість в се-редньому по місту доведено до 88%. Того ж року з міськогобюджету на потреби ЗО міста виділено: 15 051,8 тис. грн та освоєно12 355,0 тис. грн; із загального фонду 8383,8 тис. грн, з яких освоєно7121,1 тис. грн; з бюджету розвитку виділено 6668,0 тис. грн, зяких освоєно 5233,9 тис. грн. Із коштів загального фонду:

· на утримання мереж ЗО виділено 2633,8 тис. грн, осво-єно 2633,8 тис. грн;

· замінено 883 світильники на нові енергозберігаючі,3857 шт. ламп, 62 опори, прокладено 9,0 км кабелю та самонесу-чого проводу, 11,3 км проводу А-25);

· на реконструкцію мереж ЗО виділено 433,0 тис. грн, осво-єно 390,7 тис. грн. Проведено реконструкцію ЗО на 15 об’єктах.Внаслідок проведеної роботи встановлено 166 енергозберігаючихсвітильників, 31 опору, прокладено 3,72 км кабелю та само-несучого проводу, 0,8 км проводу А-25;

27

· на реконструкцію ЗО територій навчальних закладів ви-ділено 2835,0 тис. грн, використано 1443,2 тис. грн. РозробленоПКД 100 територій навчальних закладів. Виконано реконструк-цію 48 територій навчальних закладів. Внаслідок проведеної ро-боти встановлено 399 енергозберігаючих світильників, 114 опор,прокладено 9,6 км кабелю.

Заходи з енергозбереження, будівництво та реконструкціяоб’єктів теплопостачання, водопостачання, мереж каналізації: усьо-го виконано робіт на суму 12,91 млн грн. Було заплановано18 об’єктів. Роботи велись на 6 об’єктах, на 4 – виконувались про-ектні роботи. Основні об’єкти:

· «Реконструкція підвальних котелень на вул. АкадемікаІ. Павлова, 6а, вул. Академіка О. Богомольця, 9, вул. Д. Вітовсь-кого, 38, вул. О. Венеціанова, 15, вул. П. Дорошенка, 43, вул. Русь-кій, 20, вул. О. Нижанківського, 5, вул. Клепарівській, 25, вул. Гіп-совій» – виконано роботи з демонтажу старих водогрійних котлівта монтаж нового обладнання котелень, окрім обладнання котель-ні на вул. О. Нижанківського, 5. Котли та обладнання змонтовановідповідно до вимог ДБН і технічних умов балансоутримувача ко-телень ЛМКП «Львівтеплоенерго». Виконано роботи на суму7553,2 тис. грн;

· «Заміна колектора по вул. Д. Грицая та вул. Переяслав-ській» – виконано роботи із заміни колектора, відновлено благо-устрій вул. Переяславської та вул. Корольова. Виконано роботина суму 2620 тис. грн.

Інші об’єкти та заходи: виконано роботи на суму 78,63 млн грнна 6 об’єктах при 13 запланованих, основні з яких:

· «Реконструкція нежитлових приміщень для управліннядержавної реєстрації та єдиного реєстраційного офісу на вул. Вес-няній, 4» – виконано внутрішні та зовнішні опоряджувальні робо-ти, роботи з пристосування критого павільйону під приміщення,проведено пусконалагоджувальні роботи слабкострумних мереж,паливної та виконано запуск тепла, прокладено зовнішні електро-кабелі та монтаж комірок і елекрощитків. Виконано роботи на су-му 1993 тис. грн;

28

· «Реконструкція приміщення стоматполіклініки напросп. Червоної Калини під Сихівську районну адміністрацію» –виконано роботи із внутрішнього опорядження приміщень: влаш-тування паркетних підлог, встановлення внутрішніх дверних бло-ків, електромонтажні роботи, водопостачання та каналізація, слаб-кострумні системи, система вентиляції, монтаж зовнішніх дверей,шпаклювання та фарбування приміщень, здійснено теплопостачан-ня приміщень. Виконано роботи на суму 1644 тис. грн;

· «Будівництво стадіону по вул. Стрийській, кільцевій до-розі». УКБ у 2009 році виконано роботи на суму 74 555,9 тис. грн.У грудні 2009 року функції замовника передано дирекції з будів-ництва стадіону.

Енергоменеджмент. За підсумками 2009 року, в порівнянніз минулим роком, споживання енергоресурсів у бюджетних бу-дівлях зменшилось, зокрема споживання електроенергії – на 10,19%,теплоенергії – на 10,07%, газу – на 13,25%, холодної води – на11,61%. Щодо дотримання встановлених на 2009 рік лімітівспоживання енергоресурсів варто зазначити, що економія лімітуна електроенергію становить 10,67%, теплоенергію – 6,37%, газ– 8,79%, воду – 15,24%.

10 лютого 2009 року на урочистій церемонії, яка відбуласьв Європарламенті, Львів, підписавши Угоду мерів, долучився до369 органів місцевої влади з 27 країн Європи, що офіційно підтри-мали масштабну ініціативу Єврокомісії з розробки та впроваджен-ня у містах 10-річних планів скорочення споживання енергоре-сурсів не менше ніж на 20% від наявного рівня із застосуваннямвідновлювальних джерел енергії. На цей час визначено основнісфери діяльності та розроблено план дій щодо сталого енергетич-ного розвитку м. Львова.

З метою підвищення обізнаності та компетенції працівниківі відвідувачів бюджетних будівель у питаннях раціонального вико-ристання енергоресурсів управління економіки Львівської міськоїради виготовляє та розповсюджує плакати європейської кампаніїDisplay. Львів є одним з найактивніших учасників європейської кам-панії Display, тому одержав третє місце в загальноєвропейському кон-

29

курсі з енергетичної сертифікації будівель, що відбувався у Брюс-селі 23 квітня 2009 року.

На сьогодні виготовлено понад 1060 енергетичних сертифі-катів для 357 бюджетних будівель за результатами споживання2006–2008 рр.

Одним із завдань у напрямку співпраці з теплопостачальни-ми організаціями м. Львова є сприяння у зменшенні споживанняприродного газу, раціоналізації використання палива, оптимізаціїрежимів роботи централізованих котелень.

Для проведення докладного аналізу щодо споживання при-родного газу діючими централізованими котельнями з червня2009 року було запроваджено моніторинг (оперативна інформаціящоденного збору показників використання палива) та контроль заспоживанням природного газу у розрізі 145 котелень. Одержанаінформація про кількість спожитого природного газу котельнямитеплопостачальних організацій дозволяє провести порівняльнийаналіз динаміки споживання відповідно до температури зовніш-нього середовища та визначити причини недотримання темпера-турного графіку: увімкнення або вимкнення котельні, незаплано-вані ремонтні роботи, заміна засобів обліку тощо.

З метою створення нагромаджувальної бази основних пара-метрів котлів, що є на балансі теплопостачальних організацій, про-водиться збір та аналіз характеристик діючих котелень: тип, кіль-кість, рік встановлення котлів, ККД котлів, кількість будівель, якіопалюються від конкретної котельні, опалювальний об’єм буді-вель 2006–2009 рр., опалювальна площа будівель 2006–2009 рр.,встановлена потужність котлів, підведене теплове навантаженнякотелень, показники виробленої, відпущеної та реалізованої теп-лоенергії.

На базі цих характеристик було визначено завантаженнякотелень та питомі показники ефективності використання при-родного газу у розрізі котелень: витрати палива на одиницю опа-лювального об’єму та опалювальної площі, витрати палива на ви-роблення та реалізацію 1 Гкал, втрати теплової енергії.

У 2009 році, у періоди підготовки котелень до початку опа-лювального сезону 2009–2010 р., було проведено моніторинг за-ходів, спрямованих на зменшення споживання природного газу ко-

30

тельнями теплопостачальних організацій м. Львова, визначено ха-рактер та терміни проведення робіт. У серпні-жовтні 2009 р. здійс-нено виїзди у котельні ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» (5) таЛМКП «Львівтеплоенерго» (12).

На підставі моніторингу порівняння листопада-грудня 2008 р.і листопада-грудня 2009 р. проведено розрахунок величини еко-номії природного газу після проведення енергоефективних захо-дів. Так, у 2009 році після проведення реконструкції котелень іззаміною котлів та допоміжного обладнання, ремонтів котелень,заміни тепломереж на попередньо ізольовані спостерігається річнаекономія природного газу на котельнях ЛКП «Львівтеплоенерго»на вул. Академіка Павлова, 6, Венеціанова, 15, Вітовського, 38, Гіп-совій, 64, Дорошенка, 43, Дрогобича, 5 (водогрійні котли), Золо-тій, 21, Івасюка, 68, Кирила і Мефодія, 17а, Клепарівській, 25а,Лемківській, 28, Руській, 20, Ш. Руставелі, 5, ЛКП «Залізничне-теплоенерго» – Широкій, 79а, Марка Вовчка, 3, Петлюри.

Станом на 1 січня 2010 р. із 125 підвідомчих котеленьЛКП «Львівтеплоенерго», разом з ТЕЦ-1, ТЦ «Північна», ТЦ «Пів-денна», у 2009 році:

· ліквідовано 18 котелень;· 14 – реконструйовано із заміною котлів та допоміжного

обладнання і запущено станом на 10 листопада 2009 р.;· 1 – є у резерві (вул. Пулюя, 34а);· 6 – здійснено перемикання споживачів до ТЦ «Північна»

і переведено в резерв (вул. Варшавська/Струмок, 7, Випасова, 11,Грінченака, 8а, Інструментальна, 13а, Миколайчука, 9а, Хвильово-го, 54а).

Із 20 підвідомчих котелень ЛКП «Залізничнетеплоенерго» вексплуатації перебуває 18 (1 підвальна планується до ліквідації, 1– зарезервована).

Після запровадження схеми виробник–виконавець–спожи-вач послуг з водопостачання та водовідведення (рішення виконав-чого комітету від 27 червня 2008 р. № 667) у кожному комуналь-ному підприємстві, що обслуговує житловий фонд, уведено посадуенергоменеджера, який є відповідальним за збір показів приладів

31

обліку холодного та гарячого водопостачання. Станом на грудень2009 року забезпечено 88,6% збору показів приладів обліку води.Щомісячно з енергоменеджерами ЛКП проводяться наради щододосягнення 100% збору показів лічильників, на яких розглядають-ся недоліки в роботі та шляхи їх усунення. Для того, щоб меш-канці міста були більш обізнані в питаннях енергозбереження тараціонально використовували свої кошти, щомісячно відбуваєть-ся інформування щодо всіх енергоресурсів на одиницю площі. У2009 році до цієї довідки було долучено інформацію про спожи-вання природного газу.

Також проведено аналіз щодо споживання теплової енергіїтиповими будівлями за наявності та відсутності приладів обліку.У 17 типових житлових будинках розміщена довідка, яка показує,наскільки можна скоротити споживання теплової енергії, встано-вивши прилади обліку тепла.

Бюджетна сфера у структурі споживання енергоресурсів.Реалізовано проект залучення грантових коштів від KfW, за під-тримки Федерального міністерства Німеччини з охорони навколиш-нього середовища, збереження природи і ядерної безпеки, в сумі0,5 млн євро на оплату консультаційних послуг, наданих Львівсь-кою міською радою (ЛМР) в рамках оцінки поточної ситуації тапідготовки поетапного плану покращення системи міського транс-порту в м. Львові, з акцентом на екологічно чистий та енергоефек-тивний громадський транспорт. Результат:

1. Підписано Фінансову угоду (грант) між KfW та ЛМР навиплати в розмірі 0,5 млн євро.

2. Укладено Договір про надання консалтингових послугміж Департаментом містобудування ЛМР та Планунг ТранспортВеркер у співпраці з ВеркерКонсалтДрезденБерлін GmbH та Дре-беріс GmbH.

3. Отримано звіт «Стратегії системи міського транспортув м. Львові».

Залучення грантових коштів від GTZ на реалізацію проекту«Покращення транспортної системи міста» в сумі 0,8 млн євро.Напрями співпраці: 1) підготовка до ЄВРО–2012; 2) електротранс-

32

порт м. Львова; 3) транспортне господарство міста. Напрями 2) і3) на стадії становлення. По напряму 1) було здійснено такі кроки:

а) підготовано презентацію для експертів УЄФА;б) взято участь у роботі над промоційним роликом міста.

Залучення грантових коштів від GTZ на реалізацію проекту«Регенерація історичної спадщини Львова» в сумі 4 млн євро врамках реалізації проекту «Муніципальний розвиток та оновлен-ня старої частини м. Львова», за фінансової підтримки Мініс-терства економічного розвитку Німеччини. Початок проекту –червень 2009 року, тривалість – 3 роки. У 2009 році – реалізаціяпілотного проекту «Через старі двері – в майбутнє», в рамках про-екту реставровано 3 брами в житлові будинки – пам’ятки архітек-тури на території середньовічної, княжої та суміжної з нимитериторії (Галицький район (частина), Личаківський район (час-тина). Результат:

а) проведено соціологічне опитування мешканців (400 рес-пондентів) та проведено інвентаризацію 140 будівель;

б) розпочато у 2007 році Спільний українсько-польськийпроект «Спільна спадщина», в рамках проекту відреставровано10 надгробків на Личаківському цвинтарі, стінопис ВірменськогоСобору (південна сторона), світлини Вірменського Собору, пам’ят-ник Кілінському у Стрийському парку, вівтар Латинського кафед-рального собору.

Налагодження контактів та залучення коштів міжнароднихфінансових інституцій на реалізацію проектів енергоменеджменту:

а) залучення коштів Агентства США з міжнародногорозвитку USAID для реалізації проекту «Реформа міського тепло-забезпечення в Україні»: аналіз та аудит систем теплопостачання,встановлення лічильників і застосування енергоефективних тех-нологій в будівлях, надання технічної допомоги в залученні фінан-сування, сприяння створенню ОСББ, зокрема:

§ здійснюється робота щодо підписання меморанду-му;

б) залучення коштів Європейської програми CIUDAD всумі 140 тис. євро на реалізацію програми Model-CIUDAD:

33

§ проведення енергоаудиту комунальних будівель звизначенням найбільш енергозатратних.§ здійснюється робота щодо початку реалізації пе-реліку рекомендованих заходів з енергозбереження;

в) залучення коштів Північної екологічної фінансовоїкорпорації (НЕФКО) в сумі кредитних коштів до 2 млн грн на1 об’єкт з відсотковою ставкою 3%:

§ проведено семінар в рамках курсу навчання;г) залучення коштів ЄС в рамках проекту «Угода мерів –

європейська ініціатива захисту клімату». Проект передбачає роз-робку та впровадження плану дій зі сталого енергетичного роз-витку м. Львова до 2020 року, а саме – розробка та впровадженняпроектів з відновлюваної енергетики, впровадження заходів з енер-гозбереження, зменшення викидів СО2.

Будівництво підземно-надземних стоянок у м. Львові на зе-мельних ділянках на перетині вул. Стефаника–Коперніка, пл. Пет-рушевича та вул. Вітовського:

а) оголошено конкурс щодо вибору кращого інвестицій-ного проекту з права будівництва підземного паркінгу та визна-чення забудовника в рамках підготовки міста до проведення фі-нальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році;

б) визначено забудовників – ТзОВ «Іл Вест», ТзОВ «ІлЛев», ТзОВ «Річ Девелопмент»;

в) здійснюється робота щодо укладення договорів супер-фіцію.

Облаштування центральної частини міста вуличними меб-лями за кошти інвестора. Результат:

1. створено робочу групу та проведено наради за участюпредставників структурних підрозділів Львівської міської ради;

2. підготовано проект ухвали «Про заходи щодо органі-зації благоустрою у центральній частині м. Львова».

Слід розглядати дві складові енергозбереження в бюджет-них закладах.

По-перше, справді, скорочення в натуральних показникахвитрат води, тепла, електроенергії за рахунок ліквідації непро-дуктивних витоків, термомодернізації, встановлення енергоза-

34

ощаджувальних ламп і т. п. Але слід пам’ятати: як би ми не нама-гались заощаджувати – певний рівень витрат у натуральному ви-мірі рано чи пізно буде досягнуто, і зменшити його вже буденеможливо, інакше будуть порушені всі побутові та санітарнівимоги до роботи житлово-комунальної сфери. До речі, на сьо-годні така ситуація вже склалась майже у всіх невеличких містах– ліміти споживання енергоресурсів залишаються незміннимиупродовж останніх 4–5 років, а от видатки на їх оплату за цей часзросли майже втричі.

По-друге, отримання дешевих видів енергоносіїв – того жтаки тепла. І тоді економія вже буде з’являтись не за рахунок фак-тичного споживання у натуральних одиницях, а в реальному гро-шовому вимірі, тобто фактичній економії бюджетних ресурсів. Іось тут, у місцевих органах влади чомусь виникають проблеми.За статистикою, три чверті передбачених бюджетом коштів наенергозбереження спрямовується на впровадження нових газовихтехнологій. В Україні триває фінансування проектів газифікаціїсіл, проектів розвитку використання природного газу – замістьпроектів його заміщення іншими джерелами палива й енергії. Уневеликих та середніх містах України і надалі спостерігається тен-денція до масової заміни: на комунальних котельнях – старих га-зових котлів на нові, комунальних котелень на невеликі модульнігазові установки, централізованого теплопостачання на індивіду-альне газове. Така ситуація виправдовувала себе 3–5 років тому,при дешевому природному газі, але не зараз. Проте і нині саме натакі заходи йде основний потік бюджетних коштів, що спря-мовуються на енергозбереження.

При цьому всі знають та розуміють – природний газ буде до-рожчати. Швидше або повільніше, але вже відомо, що в період2009–2011 рр. природний газ в Україні подорожчає, коли порівнятиз цінами 2008 року, приблизно на 240%. У тих же пропорціях збіль-шаться ціни на його внутрішнє транспортування та зросте рівеньПДВ, який сплачують кінцеві споживачі.

Окрім централізованого опалення, теплопостачання забез-печується 118 локальними котельними. У сільській місцевості по-ширене опалення кахлевими пічками (47%) з ККД менше як 30%.

35

0 200 400 600 800 1000 1200 1400

Населення

Бюджетна сфера

Теплогенерація

Промисловість

2009 рік, млн м3 2005 рік, млн м3

Рис. 7. Структура споживання енергоресурсівРівень споживання газу для опалення у бюджетній сфері за

період реалізації попередньої Програми зменшено зі 101,5 млн м3

(2005) до 68,7 млн м3 (2009), тобто на 32,8 млн м3, або на 32,3%. Ра-зом з тим, проблеми щодо раціонального використання палива досіактуальні.

Бюджетною сферою Львівщини у 2005 році спожито101,5 млн м3 природного газу, а у 2009 році – 68,7 млн м3. Як на-слідок реалізації заходів «Програми енергозбереження для бю-джетної сфери і населення на 2006–2008 роки», споживання при-родного газу в бюджетній сфері протягом 2005–2009 рр. змен-шилося на 32,8 млн м3, що становить 32,3%. Такий результат до-сягнуто за умов мінімального фінансування впровадження енер-гоощадних заходів і, на жаль, є верхньою межею. Подальше змен-шення використання паливно-енергетичних ресурсів можливе ли-ше при значному капіталовкладенні в енергоощадні заходи, перш

36

за все, термомодернізацію будівель. Серед основних проблемних пи-тань енергозбереження в бюджетній сфері слід назвати значну зно-шеність будівель та генеруючого обладнання. З понад 4 тис. юри-дичних осіб (понад 10 тис. об’єктів) бюджетної сфери майже на 10%об’єктів питомі втрати енергії через огороджувальні конструкції пе-ревищують 600 кВт год/м2*рік, що у 5 разів більше за сучасні нор-ми (рис. 8).

0

10

20

30

40

50

60

70

Рис. 8. Питомі втрати енергії будівлямичерез огороджувальні конструкції

Щодо ситуації з котельним обладнанням, то із загальної кіль-кості котелень, які працюють в області, 58% мають ККД нижченіж 80%. Питома вага «пічної» теплогенерації становить 47%.

Загальна вартість термомодернізації (у цінах 2008 р.) бю-джетних установ обласного підпорядкування оцінюється в сумі577 млн грн. На сьогодні спостерігається значне недофінансу-вання енергозберігаючих заходів і з державного, і з обласного тамісцевих бюджетів, що в підсумку призводить до збільшеннярівня нераціональних втрат теплової енергії. Зокрема, потрібноутеплити близько 4,9 млн м2 фасадів будівель, замінити чи ре-

> 600 кВт год/м2*рік < 500 кВт год/м2*рік

< 350 кВт год/м2*рік < 250 кВт год/м2*рік

37

конструювати близько 1 млн м2 вікон, встановити (відновитироботу) вентиляційні системи.

ККД – 98%

ККД – 53%

ККД – 70%

ККД – 35%

05

101520253035404550

Пічне опалення Локальні системи Централізованісистеми

Електроопалення

%

Рис. 9. Коефіцієнт корисної діїкотельного обладнання Львівської області

За період 2006–2009 рр. видатки в бюджетній сфері на за-ходи з енергозбереження становили менше як 1% від загальноїпотреби, за рахунок яких виконано так роботи:

· замінено 6682,4 м2 вікон та вхідних дверей (що стано-вить 0,4% від потреби), на суму 4977,7 тис. грн (вартість заоща-джених паливно-енергетичних ресурсів – 435,9 тис. грн);

· утеплено 2564,0 м2 фасадів (що становить 0,03% від по-треби) на суму 814,4 тис. грн (вартість заощаджених паливно-енер-гетичних ресурсів – 69,1 тис. грн);

· реконструйовано та утеплено дахів 7301 м2 на суму761,1 тис. грн (вартість заощаджених паливно-енергетичних ре-сурсів – 48,1 тис. грн);

· реконструйовано та замінено 38 котлів на суму 9590,35 тис. грн(заощаджено паливно-енергетичних ресурсів на 292,7 тис. грн);

· реконструйовано 1349 м. теплових мереж на суму 974,4 тис. грнзаощаджено паливно-енергетичних ресурсів на 280,9 тис. грн), уста-новлено 1 систему електроопалення вартістю 170 тис. грн;

38

· установлено енергозберігаюче освітлення на суму 21,4 тис. грн,що дало можливість заощадити паливно-енергетичних ресурсівна суму 26,4 тис. грн.

39

Аналіз виконання у Львівській областізаконодавчих актів щодо енергозбереження

Реалізація на практиціЗакону України «Про енергозбереження»Практика енергозбереження законодавчо закріплена й ефек-

тивно застосовується економічно розвиненими країнами. Уведе-ний в дію з 1 липня 1994 р. Закон України «Про енергозбережен-ня» мав визначити правові, економічні, соціальні та екологічні осно-ви енергозбереження на території України. До основних принци-пів державної політики в енергозбереженні, визначених цимЗаконом, відносять:

· створення державою економічних і правових умов заін-тересованості в енергозбереженні юридичних та фізичних осіб;

· здійснення державного регулювання діяльності у сферіенергозбереження на основі застосування економічних, норматив-но-технічних заходів управління;

· пріоритетність вимог енергозбереження при здійсненнігосподарської, управлінської або іншої діяльності, пов’язаної з ви-добуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, вироб-ленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;

· поєднання методів економічного стимулювання та фінан-сової відповідальності з метою раціонального використання таекономного витрачання паливно-енергетичних ресурсів;

· встановлення плати за прямі втрати і нераціональне ви-користання паливно-енергетичних ресурсів.

Але з 1994 року і досі більшість з перелічених принципів,по суті, не діє. Навіть після внесення 22 грудня 2005 р. ЗакономУкраїни «Про внесення змін до Закону України «Про енергозбе-реження» низки змін та доповнень ситуація із законодавчоюбазою в енергозбереженні на краще не змінилась.

Так, ст. 16 Закону визначає, що економічне стимулюванняенергозбереження здійснюється, зокрема, шляхом встановленняпідвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фон-дів, надання податкових пільг підприємствам, які використовують

40

устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних дже-релах енергії, та підприємствам-виробникам енергозберігаючого об-ладнання.

Розміри податкових, кредитних та інших пільг встановлю-ються згідно із законодавством України. Оскільки реалізація напрактиці наведених вище положень ст. 16 повинна призвести дозменшення надходжень до державного бюджету, законодавствомУкраїни до цього часу не встановлено податкових та інших пільг,внаслідок чого протягом одинадцяти років з моменту прийняттяЗакону економічне стимулювання енергозбереження залишалосьтільки на папері.

У п. «д» ст. 16 передбачено безповоротне асигнування навиконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енерго-зберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, на вироб-ництво та освоєння нових видів енергозберігаючої техніки та тех-нології.

Але після ліквідації у 2000 році державного Фонду енерго-збереження джерелами фінансування енергозберігаючих заходівзалишились власні та позикові кошти підприємств, установ та ор-ганізацій, Державний бюджет України та місцеві бюджети.

Варто врахувати, що з 2001 року асигнування з державногобюджету на вказані цілі не виділялись. Отже, фінансування енер-гозберігаючих заходів протягом п’яти останніх років могло здійс-нюватись лише за рахунок власних (обігових) та позикових коштівпідприємств, установ та організацій і коштів місцевих бюджетів.

Ускладнене застосування на практиці і положень ст. 17 За-кону, якою визначено, що економічні санкції накладаються за не-своєчасне проведення експертного обстеження використання па-ливно-енергетичних ресурсів за їх споживання понад показникипитомих витрат, визначених системою стандартів, а до введеннясистеми стандартів у дію – нормами питомих витрат енерго-ресурсів.

Станом на початок 2009 року ще не розроблено і не вве-дено в дію повномасштабну систему енергетичних стандартів, узв’язку з чим під час експертного обстеження користуються галу-зевими та регіональними нормами питомих витрат, як це визначенопостановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2000 р. № 1040.

41

Відповідно до Основних положень з нормування питомихвитрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві,затверджених наказом Держкоменергозбереження від 22.жов-тня.2002 р. № 112, до компетенції облдержадміністрації відно-ситься затвердження норм питомих витрат для підприємств зрічним обсягом енергоспоживання від 100 до 10 000 т у. п., тобторегіональних норм питомих витрат.

При цьому в більшості випадків норми розробляють самі під-приємства, а експертне обстеження дозволяє лише перевірити від-повідність наданих на погодження норм галузевим або міжгалу-зевим нормам, без визначення шляхів та заходів щодо скороченняпитомих витрат.

Стаття 20 Закону визначає, що на період до введення в діюсистем енергетичних стандартів допускається застосування про-гресивних норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресур-сів. Прогресивність норм полягає в тому, що при затвердженнінорм на наступний рік питомі витрати ПЕР мають бути менші,ніж у попередньому році, але наскільки менші, без проведення енер-гетичного аудиту визначити неможливо.

Статтею 24-1 Закону визначено мету проведення енерге-тичного аудиту. А от порядок проведення енергетичного аудитуЗаконом не встановлено.

У той же час тільки проведення енергетичного аудиту даєможливість суб’єктові господарювання визначити шляхи раціо-нального використання ПЕР, уникнути їх нераціональноговитрачання, встановити обґрунтовані обсяги енергоспоживання.

Законом взагалі не встановлено обов’язкового проведенняенергетичного аудиту у випадку заміни, навіть шляхом закупівліза межами України, технологічного обладнання і устаткування, кар-динальних змін технологічних схем виробництва продукції, схемпостачання енергоресурсів, зокрема переведення з одного видуенергоносія на інший тощо.

Стаття 21 Закону визначає обов’язковість проведення дер-жавної експертизи з енергозбереження, яка має встановлювативідповідність показників об’єктів експертизи, які характеризуютьвикористання ПЕР, вимогам нормативно-правових актів та нор-мативно-технічних документів у сфері енергозбереження.

42

У статті 24 вказано, що висновки державної експертизи зенергозбереження повинні враховувати нормативи галузевих стан-дартів, приведених у відповідність до вимог цього Закону, і єобов’язковими для виконання. Але до початку 2009 року галузевістандарти ще не приведені у відповідність до вимог Закону. Цестосується і нормативно-правових актів у сфері енергозбережен-ня, які не відповідають сучасним вимогам.

Прикладом такої невідповідності є постанова Кабінету Мі-ністрів України від 6 листопада 1996 р. № 1358 «Про порядок пе-реведення підприємств на резервні види палива під часпохолодань», із змінами, внесеними у 1999 та 2001 роках. Спробазастосувати цю постанову у 2006 році під час значного зниженнятемператури стикнулася з протидією з боку більшості підпри-ємств області, внесених до зведеного графіку переведення на резерв-не паливо. Така протидія була викликана невідповідністю окре-мих положень постанови змінам, що відбулись в економіці кра-їни, зокрема: у п. 1 затвердженого зазначеною постановою «По-рядку переведення підприємств на резервні види палива під часпохолодань в осінньо-зимовий період» вказано, що «переведенняпідприємств на резервні види палива та передача ними природ-ного газу для потреб житлово-комунального господарства в осінньо-зимовий період здійснюється згідно з графіками», але Порядок немістить положень, які регламентували б передачу газу від під-приємств-регуляторів підприємствам ЖКГ, особливо, якщо вра-ховувати, що підприємства-регулятори придбавають газ за значновищою ціною, ніж підприємства ЖКГ. У Порядку не враховано,що підприємства-регулятори повинні купувати природний газ наумовах попередньої оплати; у разі передачі ними газу для потребінших споживачів Порядком не визначено, як підприємствам-регуляторам буде повернуто вартість оплаченого газу або ж напідставі яких документів вартість оплаченого газу буде зарахованояк оплату за газ майбутніх періодів.

Порядок взагалі не містить положень щодо покриття за ра-хунок газу, вивільненого підприємствами-регуляторами, дефіцитугазу в регіоні.

Порядком не враховано, що з 1996 року значно зросли цінина мазут, який у вигляді резервного палива використовують під-приємства; вартість теплової (електричної) енергії, виробленої

43

при використанні як палива мазуту, відповідає вартості теплової(електричної) енергії, виробленої при використанні як палива при-родного газу за ціни останнього понад 200 дол. США за 1 тис. м3,внаслідок чого застосування як палива мазуту певною мірою ви-рішить питання заощадження газу, але продукція підприємств-ре-гуляторів втратить конкурентоздатність. У ст. 22 Закону визначе-но перелік об’єктів державної експертизи з енергозбереження. Упостанові Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1094«Про державну експертизу з енергозбереження» також наведеноперелік об’єктів, які підлягають державній експертизі з енерго-збереження. Проте перелік об’єктів у постанові значно розши-рено, у зв’язку з чим вона у цій частині не відповідає Закону. Утой же час в Законі України «Про енергозбереження» немає нор-ми щодо надання Кабінету Міністрів України права затверджу-вати перелік об’єктів, які підлягають державній експертизі з енер-гозбереження. З огляду на вищевикладене можна зробити висновок,що низька ефективність норм Закону України «Про енергозбережен-ня» погіршує ситуацію з енергетичною безпекою держави, а саме:

· окремі положення Закону та прийняті на його виконаннянормативно-правові акти суперечать нормам чинного законодав-ства, що унеможливлює їх реалізацію на практиці;

· і Закон, і прийняті на його виконання нормативно-право-ві акти не визначають механізму стимулювання енергозбереження;

· у Законі та відповідних нормативно-правових актах дек-ларативно, тобто без відповідного правового забезпечення, визна-чено механізм застосування економічних санкцій.

Методика оцінки ефективності споживання ПЕР застаріла,оскільки базується на тимчасових регіональних, галузевих та між-галузевих нормах, а не на системі єдиних енергетичних стандартів.

Закон та прийняті на його виконання нормативно-правовіакти не визначають обов’язковості проведення енергетичного ауди-ту та порядку його проведення. Для забезпечення практичної реа-лізації положень Закону потрібно внести зміни до таких норма-тивно-правових актів, як «Про податок на додану вартість», «Проподаток на прибуток підприємств і організацій», «Про державнийбюджет України», Господарський кодекс України тощо. У при-кінцевих положеннях прийнятого 22 грудня 2005 р. Закону Украї-

44

ни «Про внесення змін до Закону України «Про енергозбережен-ня» Кабінету Міністрів України доручено у тримісячний строк за-безпечити розроблення та прийняття нормативно-правових актів,що випливають із цього Закону. Але станом на 1 січня 2008 р. цедоручення ще не виконано. З метою забезпечення проведенняєдиної державної політики у сфері енергозбереження, підвищен-ня ефективності роботи з раціонального використання та економ-ного витрачання паливно-енергетичних ресурсів, реалізації Зако-ну України «Про енергозбереження» Президент України 26 липня1995 р. видав Указ № 666/95 «Про утворення державного комітетуУкраїни з енергозбереження». 25 жовтня 1995 р. Президент Українивидав Указ № 918 «Про Положення про Державний комітет Укра-їни з енергозбереження», у якому було визначено основні завданняКомітету, а саме:

· проведення єдиної державної політики у сфері енерго-збереження, розроблення механізму її реалізації;

· забезпечення переходу до масового застосування спожи-вачами приладів обліку споживання енергоресурсів;

· участь у розробленні загальнодержавної енергетичної про-грами та програм розвитку галузей паливно-енергетичного ком-плексу, контроль за їх реалізацією в частині енергозбереження;

· здійснення заходів щодо підвищення ефективності спо-живання ПЕР в усіх галузях народного господарства, соціальнійсфері та побуті;

· забезпечення пріоритетності вимог енергозбереження упроцесі господарської, управлінської та іншої діяльності, пов’я-заної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, збережен-ням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;

· організація і проведення державної експертизи з енерго-збереження.

29 травня 1996 року Кабінет Міністрів України постановою№ 575 «Питання державної інспекції з енергозбереження» за-твердив Положення про державну інспекцію з енергозбереження.Основними завданнями Державної інспекції за цим Положеннямбуло визначено:

45

· сприяння підвищенню ефективності роботи з раціональ-ного використання та економного витрачання паливно-енергетич-них ресурсів на підприємствах;

· організація проведення державної експертизи з енерго-збереження;

· аналіз діяльності підприємств та здійснення контролю задодержанням норм законодавства у сфері енергозбереження;

· поширення передового досвіду і проведення інформа-ційно-роз’яснювальної роботи з ефективного використання па-ливно-енергетичних ресурсів;

· організація та проведення навчання спеціалістів мініс-терств, відомств, підприємств з питань енергозбереження. Отже,на початок 1996 року було створено органи, на які покладалосязабезпечення реалізації в державі основних положень Закону Ук-раїни «Про енергозбереження».

Проте із вказаних вище причин – через відсутність дієвихмеханізмів економічного стимулювання та застосування еконо-мічних санкцій, відсутність єдиних енергетичних стандартів –Державний комітет України з енергозбереження (Держкоменер-гозбереження) та підпорядкована йому Державна інспекції з енер-гозбереження не змогли забезпечити ефективної реалізації біль-шої частини покладених на них завдань. Про неефективність ро-боти Держінспекції свідчить, зокрема, той факт, що у 1999 роцівона склала 59 актів про підвищену плату за неефективне вико-ристання газу на суму 1726 тис. грн, а сплачено з цієї суми лише79 тис. грн. З метою підвищення ефективності роботи Держком-енергозбереження Президент України в Указі № 70 від 27 січня1999 р. вніс низку змін до Положення про Державний комітетУкраїни з енергозбереження, а Кабінет Міністрів України 29червня 2000 р.прийняв постанову № 1039 «Питання Державноїінспекції з енергозбереження», згідно з якою на базі Державної ін-спекції з енергозбереження було утворено урядовий орган держав-ного управління та затверджено відповідне Положення про Дер-жавну інспекцію з енергозбереження.

Відповідно до цього Положення Державна інспекція отри-мала додаткові права, зокрема:

46

· проведення державної експертизи об’єктів підприємств,установ і організацій, незалежно від форми власності;

· виконання регулятивних дозвільно-реєстраційних функційщодо фізичних та юридичних осіб;

· здійснення державного контролю за станом обліку ПЕР,додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання;

· реєстрація в установленому порядку проектів та налаго-джувальних організацій і видача висновків для одержання ліцен-зій на виконання проектних і налагоджувальних робіт;

· здійснення контролю за переведенням енергетичного об-ладнання на резервні види палива; визначення технологічної бро-ні газоспоживання підприємств-регуляторів;

· видача технічних умов підприємствам, які є виробника-ми та споживачами ПЕР, на проектування нового та реконструк-цію наявного обладнання, погодження розроблених проектів;

· здійснення контролю за виконанням загальнодержавних,регіональних та місцевих програм з енергозбереження;

· здійснення контролю за впровадженням енергозберігаю-чих технологій і теплоізоляційних матеріалів у будівництві.

Державна інспекція також одержала право в установленомупорядку припиняти постачання природного газу, надавати дозво-ли на відновлення його постачання, застосовувати економічнісанкції до підприємств у разі неефективного використання нимиПЕР, а також право надавати послуги на платній основі, із зара-хуванням коштів до державного бюджету.

Але усі ці додаткові повноваження є суто адміністратив-ними. Інспекція так і не отримала у своє розпорядження істотнихекономічних важелів для ефективної реалізації положень Закону«Про енергозбереження». Про це свідчать такі факти з роботитериторіальної інспекції з енергозбереження. Протягом 2004–2005 рр. територіальне управління провело 184 комплексні пере-вірки підприємств, установ та організацій щодо ефективного ви-користання ПЕР. За результатами перевірок по областях усередньому:

47

· складено 32 постанови про підвищену плату за нераціо-нальне використання ПЕР на загальну суму 282,165 тис. грн; опла-чено всі постанови на загальну суму 205,165 тис. грн;

· оформлено 156 протоколів про адміністративні порушен-ня; судами прийнято рішення про стягнення штрафних санкцій за119 протоколами;

· надіслано 5 подань до органів прокуратури за результа-тами проведених перевірок; прийняте рішення про нарахуванняпідвищеної оплати за 5 поданнями. При чисельності (30 осіб наобласть, без відділень у районах чи містах) та відсутності квалі-фікованих юристів і дипломованих спеціалістів з енергозбере-ження територіальна інспекція не в змозі проводити регулярні(хоча б раз на два роки) перевірки підприємств, установ та орга-нізацій з річним споживанням ПЕР понад 100 т у. п., а таких в об-ласті налічується майже 6 тис. При цьому, в інспекції Держенер-гонагляду в кожній області налічується від 50 до 80 працівників.

Отже, незважаючи на важливість завдань, поставлених пе-ред Державною інспекцією з енергозбереження, остання вже де-сять років перебуває в ролі другорядного контролюючого органу.Так, у п. 14 Положення про державний енергетичний нагляд зарежимами споживання електричної і теплової енергії вказано, щоприписи, постанови або подання посадових осіб Держенергона-гляду можуть бути оскаржені до Держенергонагляду або у судо-вому порядку. Оскарження не є підставою для зупинення вико-нання рішення до його остаточного розгляду відповідно дозаконодавства. У той же час, при оскарженні приписів або поданьДержавної інспекції з енергозбереження їх дія зупиняється, аоскільки процедура оскарження може тривати не один місяць абонавіть не один рік, ефективність роботи інспекції суттєво знижу-ється. Протягом 2000–2004 рр. виконання Держкоменергозбере-ження одного зі своїх основних завдань, а саме здійснення захо-дів щодо підвищення ефективності споживання в усіх галузяхнародного господарства, соціальній сфері та побуті, звелось, посуті, до проведення виставкових заходів, семінарів та щорічногопроведення тижня енергозбереження. Що ж стосується проведен-ня Комітетом єдиної державної політики у сфері енергозбережен-ня та розроблення механізму її реалізації, слід зауважити, що і в

48

цьому напрямку реальна робота практично не велась. Зокрема, чин-на Комплексна державна програма енергозбереження і у 2005 роцімала ті ж основні вади, що й 2000-го, насамперед, не містила зако-нодавчо визначених механізмів реалізації основних її положень.

Під час проведення у 2003 році республіканської наради зпроблемних питань реалізації Комплексної державної програмиенергозбереження України (КДПЕ) представники області запро-понували сформувати державну програму енергозбереження наоснові регіональних програм, додавши до неї галузеві та між-галузеві енергозберігаючі програми, але цю пропозицію не під-тримав Державний комітет України з енергозбереження. У ви-сновках, зроблених Мінекономіки України та Національною ака-демією наук у 2000 році, під час аналізу стану виконання КДПЕ,рекомендувалось раз на п’ять років проводити її коригування. У2004 році на вимогу Держкоменергозбереження обласні адміні-страції надіслали пропозиції щодо коригування програми, алескоригованої КДПЕ обласні адміністрації так і не отримали.

За роки свого існування Комітет так і не розробив єдинихдержавних енергозберігаючих стандартів, не було внесено і про-позицій щодо законодавчого закріплення механізму економічногостимулювання.

У результаті діяльність Держкоменергозбереження щодо про-ведення єдиної державної політики у сфері енергозбереження тарозроблення механізму її реалізації в останні роки обмежиласьзбиранням звітів стосовно виконання КДПЕ, Програми державноїпідтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енер-гії і малої гідро- й теплоенергетики (НВДЕ) та регіональних про-грам. Формальне ставлення Комітету до виконання покладенихна нього завдань змусило Президента України вдатись до ради-кальних заходів щодо вдосконалення системи органів виконавчоївлади, які беруть участь у формуванні та здійснюють реалізаціюдержавної політики у сфері енергозбереження. 20 квітня 2005 р.Президент України видав Указ № 678 «Про ліквідацію Дер-жавного комітету України з енергозбереження». Цим Указом булопостановлено ліквідувати Державний комітет України з енергозбе-реження, поклавши його функції на Мінпаливенерго України.

КДПЕ і НВДЕ та стан їх виконання. У 1995 році тео-ретичний потенціал енергозбереження України оцінювали у 40–

49

45% від обсягів загального енергоспоживання. У 1995–1996 рр. задорученням Уряду Державний комітет України з енергозбере-ження, Мінекономіки та Національна академія наук України роз-робили Комплексну державну програму енергозбереження (КДПЕ),яку було схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 05лютого 1997 р. № 148. Але вже через три роки КДПЕ не відпо-відала ані дійсному стану справ в економіці країни, ані вимогамтого часу. У висновках Мінекономіки, Держкоменергозбереження,Національної академії наук України, зроблених у 2000 році під часаналізу виконання КДПЕ за 1997–2000 рр., вказано, що обсягифактично досягнутої економії ПЕР не відповідають встановленимКДПЕ і що стан справ з енергозбереженням у державі гіршийнавіть за песимістичний прогноз у КДПЕ.

Темпи росту ВВП виявились значно нижчими за прогнозні.Прогнозувалось, що у 1999 році ВВП у порівнянні з 1995-м зрос-те на 3,2%. Фактично ВВП зменшився майже на 15%. За період1990–1998 рр. валовий внутрішній продукт України зменшився на58,9% – з 252,7 до 103,9 млрд грн (в цінах 1998 року), а у 1999 році– до 103,6 млрд грн.

За цей же час споживання первинних енергоресурсів скоро-тилось лише на 42,4% – з 353,0 до 203,3 млн т у. п., тобто темпизменшення ВВП випереджали темпи скорочення споживання енер-горесурсів. Внаслідок цього енергоємність ВВП збільшилась на40,0% – з 1,397 кг у. п./грн у 1990 році до 1,956 кг у. п./грн у 1998 ро-ці. У КДПЕ помилково прогнозувалось швидке зростання вироб-ництва власних енергоресурсів. Зокрема, у 2005 році видобутокприродного газу у державі мав становити 33,6 млрд м3, а фактич-но дорівнював 20,5 млрд м3, нафти з конденсатом – 6,63 млн т, афактично – 4,36 млн т.

Помилковим було і те, що КДПЕ формувалась за принци-пом «зверху вниз», тобто завдання щодо зменшення енергоспо-живання були визначені для міністерств і відомств.

Своєю чергою, міністерства і відомства мали встановити такіж завдання для підпорядкованих підприємств, але вже у 1998 роцібільшість підприємств була акціонована або приватизована, вна-слідок чого центральні органи виконавчої влади вже не могли унаказному порядку вимагати від підприємств скорочення обсягівенергоспоживання.

50

У результаті Мінпромполітики виконало встановлене за-вдання на 45%, Держбуд – на 21%, Мінтранс – на 10%, МінАПК –на 20,5%, Мінвуглепром – на 39,4%. Перевиконало завдання ли-ше Мінпаливенерго. Серед причин того, що не вдалося досягнутипланових обсягів економії ПЕР, називали відсутність можливостівикористовувати ціновий фактор для підвищення ефективності ви-користання енергоресурсів, відсутність привабливого інвестицій-ного клімату, відсутність механізму економічного стимулювання,спрямованого на заощадження енергоресурсів, та відповіднихнормативно-правових актів, а також відсутність коштів на реалі-зацію положень програми. У п. 3 постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 27 червня 2000 р. № 1040, прийнятій на основі вище-вказаних висновків, центральним органам виконавчої влади та орга-нам виконавчої влади на місцях доручалось внести у місячнийтермін відповідні зміни та доповнення до галузевих, регіональнихта обласних програм енергозбереження, передбачивши вжиттядодаткових заходів для масового впровадження енергозберігаючихтехнологій, зокрема через застосування механізму економічногостимулювання ощадливого споживання енергоносіїв. Але осно-вою запровадження механізму економічного стимулювання енер-гозбереження та ж постанова визначала прогресивні показникинорм питомих витрат ПЕР, тоді, коли в Законі України «Про енерго-збереження», прийнятому у 1994 році, визначено, що механізм еко-номічного стимулювання має базуватись на стандартах та пільго-вому оподаткуванні. Внаслідок цього постанова КМУ від 27 червня2000 р. № 1040 не передбачала внесення радикальних змін у КДПЕ.Вона лише схвалювала уточнені показники виконання КДПЕ.

В уточнених показниках під час визначення перспектив-ного варіанта динаміки ВВП було використано основні поло-ження програми «Україна–2010», ухваленої постановою КабінетуМіністрів України від 18 жовтня 1999 р. № 1908 «Про заходи зреалізації програми «Україна–2010». Програма визначала серед-ньорічні темпи приросту ВВП України за період 2001–2005 рр. –6,0%, а за період 2006–2010 рр. – 8,0%. Фактично за період 1999–2004 рр. середньорічні темпи приросту ВВП становили 10,4%,тобто реальне зростання ВВП суттєво випереджало прогнозоване.З урахуванням досягнутих показників енергоємності ВВП можназробити висновок, що вже у 2005 році Комплексна державна про-

51

грама з енергозбереження була виконана, а отже, потрібно булоще у 2005 році приступити до розробки нової державної програ-ми з енергозбереження.

Необхідність у розробці нової державної програми підтвер-джують і такі висновки. Енергоємність ВВП (питомі витрати пер-винної енергії на одиницю валового внутрішнього продукту) є уза-гальнювальним показником ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів будь-якої країни. За період 1990–1998 рр.валовий внутрішній продукт України зменшився на 58,9% – з252,7 до 103,9 млрд грн (у цінах 1998 року). За вказаний періоденергоємність ВВП з урахуванням споживання первиннихресурсів збільшилась на 40% – з 1,397 кг у. п./грн у 1990 році до1,956 кг у. п./грн у 1998 році. Але фактично досягнута у 2005 роціенергоємність ВВП значно менша за прогнозні показники КДПЕ2010 року та нижча за енергоємність ВВП 1990 року, визначеномуКДПЕ як базовий (відповідно 0,94, 1,26–1,43 та 1,397 кг у. п./грн уцінах 1998 року). Отже, завершивши реалізацію КДПЕ (фактичноне докладаючи жодних зусиль при цьому), Україна мала б вийтиза показником енергоємності ВВП на рівень базового 1990 року,у якому теоретичний потенціал енергозбереження оцінювався у40–42% від обсягів енергоспоживання.

Для зменшення енергоємності ВВП більше ніж удвічі недо-статньо коригування чи уточнення чинної КДПЕ, а потрібна новаКонцепція та Програма на основі найсучасніших вимог та розробоку сфері енергозбереження. Зауважимо, що регіонам досі не наданоєдиної методики підрахунку енергоємності ВВП. Обчислюючи енер-гоємність ВВП 2003 року у порівнянні з цінами 1998 року, ми отри-муємо відповідно 0,71 кг у. п. /грн та 1,94 кг у. п. /грн, тобто різницястановить майже 170%.

Що стосується енергоємності ВВП, то за оцінкою KeyWorld Energy Statistics, 2003 році вона становила 0,89 кг у. п./дол.США: 5,1 = 0,175 кг у. п. /грн, тобто в 11 разів менша, ніж енерго-ємність ВВП області, обчислена у цінах 1998 року. Якщо узяти заоснову дані Енергетичної стратегії України на період до 2030 року(обсяг виробництва ВВП у базовому 2005 році становив 413,9млрд грн, аобсяг енергоспоживання первинних енергоресурсів – 205,2 млн т у. п.),то енергоємність ВВП у 2005 році становила 0,496 кг у. п./грн,що у 2,83 разу більше за енергоємність ВВП за оцінкою Key

52

World Energy Statistics. Оцінка стану виконання регіонами КДПЕформувалась Державним комітетом з енергозбереження у рейтин-говій таблиці. При визначенні рейтингу використовувались такі«важливі» показники, як обсяги фінансування енергозберігаючихзаходів, проведення організаційних заходів, надання звітності. Утой же час не використовувались такі показники, як рівеньенергозабезпеченості (питоме споживання первинної енергії наодну особу (т у. п./ос.), зміни у структурі споживання первинноїенергії тощо). Крім того, Держкоменергозбереження протягом2001–2004 рр. взагалі не надавало регіонам методичної допомогиу таких важливих питаннях, як формування регіональних про-грам та аналіз стану їх виконання. Стаття 6 Закону України «Проенергозбереження» визначає, що для проведення ефективноїцілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координаціїдій у сфері енергозбереження розробляються та приймаються дер-жавні цільові, регіональні, місцеві та інші програми.

У 1997 році Державний комітет з енергозбереження Украї-ни та Національна академія наук України розробили, а КабінетМіністрів України постановою від 31 грудня 1997 р. № 1505 схва-лив Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних і від-новлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики(НВДЕ). Основною метою у Програмі визначено створення та забез-печення необхідних умов для розробки та впровадження ефек-тивних технологій та устаткування з використання нетрадиційних тавідновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики, щодасть можливість скоротити обсяги споживання традиційних палив-но-енергетичних ресурсів, поліпшити стан в екологічній та соціаль-ній сферах держави. Прогнозована за період 2001–2005 рр. економіяПЕР за наслідками реалізації програми мала дорівнювати52,5 млн т у. п., зокрема (за окремими напрямами Програми):

·мала гідроенергетика – 4,73 млн т у. п.;· нетрадиційне паливо – 25,44 млн т у. п.;· скидний енергетичний потенціал – 7,74 млн т у. п.;·мала теплоенергетика – 11,85 млн т у. п.

Частка вітроенергетики, сонячної та геотермальної енерге-тики, скидного енергетичного потенціалу та когенерації (комбі-

53

нованого виробництва тепла та електроенергії) в загальному об-сязі прогнозованої економії дорівнювала 2,78 млн т у. п., або 5,3%.Фактична економія за основними напрямами програми НВДЕ за2001–2005 рр. становила:

·мала гідроенергетика – 0,54 млн т у. п.;· нетрадиційне паливо – 0,07 млн т у. п.;· біологічне паливо (біогаз) – 0,39 млн т у. п.;· скидний енергетичний потенціал та мала теплоенерге-

тика – 1,9 млн т у. п.Те, що НВДЕ не досягнула визначених показників, пов’я-

зано з відсутністю в держави коштів на фінансування Програмита несприятливим для інвестицій кліматом, а також недоско-налим законодавством. Так, із загального обсягу фінансування занапрямом «Вітроенергетика» (1516 млн грн) частка бюджетногофінансування мала дорівнювати 0,97 млн грн, власні кошти підпри-ємств – 45,13 млн грн, 0,13 млн грн повинно було надійти із по-забюджетних фондів і 1470 млн грн – з інших джерел фінансу-вання (інвестиційні кошти). Звісно, що інвесторів, які погодилисяб вкласти у розвиток вітроенергетики 1,5 млрд грн із терміномповернення інвестицій 15–20 років, не знайшлось. Це ж стосуєть-ся і малої гідроенергетики. Із загального обсягу фінансування(1987 млн грн) частка бюджетного фінансування мала становити2,9 млн грн, а 1855 млн грн повинно було надійти з позабю-джетних фондів, які згідно із Законом України «Про Державнийбюджет України на 2000 рік» припинили своє існування.

Реалізація регіональних програмАналіз проведених галузевими управліннями витрат на за-

ходи з енергозбереження показує їх низьку ефективність. У бю-джетній сфері на рівні головних розпорядників коштів відсутнійкомплексний підхід до вирішення проблем енергозбереження.Згідно з нинішньою практикою, кошти галузей на заходи з енер-гозбереження розпорошуються невеликими сумами по багатьохоб’єктах, що, своєю чергою, не дає економічного ефекту від їхвикористання. Досить часто профінансовані заходи не відпові-

54

дають дійсним потребам об’єктів або не є економічно та техноло-гічно виваженими.

Для прикладу: на заміну вікон витрачено понад 3,2 млн грн,але допущені при цьому порушення в системі повітрообміну (від-сутність вентиляції) призводять не до зменшення, а до збіль-шення теплових втрат. Серед відтермінованих проблем – підви-щень вологості, грибкові ураження приміщення тощо;

· при утепленні фасадів застосовують морально застарілісистеми, не дотримуються базові технологічні вимоги, утепленняпроводиться за окремими стінами. Як підсумок, замість економіїенергоресурсів отримуємо лише прискорену руйнацію фасадів;

· при заміні генеруючого обладнання не враховують тепло-вих балансів із споживання, унаслідок чого завищується їх гене-раційна потужність, а відповідно і вартість. Більше того – змен-шується ККД системи в цілому.

Враховуючи значне недофінансування енергозберігаючихзаходів, відсутність комплексного вирішення проблем енергозбе-реження, з метою посилення контролю за ефективністю впрова-дження енергозберігаючих заходів на об’єктах бюджетної сферирозроблено та введено в дію розпорядженням голови облдерж-адміністрації Порядок використання коштів, передбачених в об-ласному бюджеті на заходи з енергозбереження. Цей Порядокпередбачає нову якість підходів до розробки та впровадження за-ходів з енергозбереження на об’єктах бюджетної сфери з вико-ристанням баз даних енергетичних паспортів об’єктів та моніто-рингу за споживанням енергоресурсів з урахуванням ефективностідоступних на ринку проектних рішень, сучасних матеріалів та тех-нологій. В основу покладено параметри економічної доцільності(окупність).

Перелік об’єктів для впровадження енергозберігаючих захо-дів формується та затверджується з урахуванням порядку змен-шення їх окупності в розрізі обласних управлінь та відділів по-стійними комісіями з питань промисловості, будівельної індуст-рії, комунікацій та енергоефективності і бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради.

55

Закладів освіти та установ, що підпорядковані головномууправлінню освіти і науки облдержадміністрації та фінансуютьсяз обласного бюджету – 39, з них шкіл-інтернатів – 25, педагогіч-них коледжів – 2, Львівський обласний інститут післядипломноїпедагогічної освіти, Львівське державне училище фізичної куль-тури, Обласна дитячо-юнацька спортивна школа, Мала академіямистецтв у смт Підбуж Дрогобицького р-ну, обласна Мала Ака-демія Наук та інші установи.

Теплопостачання закладів забезпечують 24 власні газовікотельні, 3 котельні на твердому паливі (вугіллі), 1 котельня зелектричними котлами, у трьох навчальних закладах упровадже-но електричні системи опалення, решта отримують централізова-не тепло від підприємств «Теплокомуненерго». За попередньоюоцінкою профільного управління, на 2009–2015 рр. на впроваджен-ня заходів з енергозбереження, зокрема на утеплення фасадів бу-дівель, установлення енергозберігаючих вікон та дверей, ремонтдахів з утепленням та реконструкцію (будівництво котелень) по-трібно 61 043,8 тис. грн.

Серед завдань на 2010–2015 рр. – уведення до Програмиенергозбереження демонстраційних об’єктів, які є в підпорядку-ванні районів та міст обласного значення.

Проблема бюджетних установ – у законодавчій заборонізалучення коштів на здійснення енергоощадних заходів.

Висновок: потрібно замінити дорогий природний газ міс-цевими джерелами палива та електричної енергії, перейти, деце вигідно і можливо, на біогаз і біопаливо, на обігрів від елект-рокотлів електродного, а не тенового типу. У середньому прирозрахунку економії будь-яких заходів, що спрямовані на за-міну природного газу на інші джерела енергопостачання, слідвраховувати не прямий метод окупності, а диференційований,з урахуванням щорічних 40% подорожчання теплової енергії,що виробляється центральними ТЕС, та 50–60% подорожчан-ня природного газу, що безпосередньо використовується бю-джетними закладами. Такий розрахунок знижує очікуванийрівень окупності проектів майже у 2,5–3 рази, тому що рівеньфактичної економії щороку зростатиме, і саме такий розраху-

56

нок буде фактичним економічним відображенням сутності то-го чи іншого проекту.

При темпах подорожчання основних видів енергоносіївна 40–50% у рік, програми енергозбереження типу встанов-лення теплових насосів, когенераційних баків та навіть уста-новки із спалювання соломи, які мають досить значну затрат-ну частину, а економією енерговитрат лише у 5–15% сьогоднівже не викликають інтересу.

Потрібні нові, більш ефективні програми, адекватні ви-кликам нового часу. Настає період складних комбінованих рі-шень щодо модернізації енергетичних і технологічних циклів,час капіталомістких проектів корінної реконструкції енерго-споживання у бюджетних установах та міських комунальнихгосподарствах. І ось тут знову хочеться повернутись до двохвимірів енергозбереження у житлово-комунальному господарст-ві: зменшення вартості отриманої теплової енергії та знижен-ня натуральних показників споживання.

Усім відомо, що будівлі поступово втрачають здатність утри-мувати тепло, їх давно не ремонтують і зовсім не утеплюють. Наслі-док – втрати тепла, що подається до будівлі, через відсутність тепло-ізоляції підвалів, стін та горищних поверхів, старі віконні рами та неутеплені двері становлять від 35 до 40%. І фактично маємо – по-перше, дороге тепло, що постачається, та його непродуктивні втратичерез незадовільний стан конструктивних елементів будівель.

Вихід тільки один – комплексне рішення таких проблем шля-хом одночасної заміни джерела тепла і термомодернізації будівель.Звісно, можна робити тільки щось одне, але не можна зробити в бу-динку повну термомодернізацію та капітальний ремонт, а потім зно-ву дірявити стіни і переробляти систему опалення. Також невигіднопросто встановити дешевше джерело тепла та втрачати його черездірки у стінах і стелі. Для прикладу, можна вирахувати і середній рі-вень окупності кожного проекту окремо та разом. Так, середня окуп-ність термомодернізації будівлі становить від 8,5 до 10 років, заміницентралізованого теплопостачання на електричне з використаннямкотлів електродного типу – 3–4 роки (це з урахуванням модернізаціїзовнішніх електромереж та підстанцій), а разом такий проект оку-

57

питься за 6,5–7 років. Такий показник прийнятний для залученнякредитного фінансування будь-якого проекту.

Усі проекти з енергозбереження не нові, технічно давно реа-лізовані в інших країнах і добре відомі в Україні. Проблеми такоїмодернізації зовсім не технічні.

Стосовно фінансових можливостей місцевих бюджетів, усімвідомо, що доходи так званого «другого кошика», за рахунокяких може здійснюватись фінансування комплексних цільовихпрограм енергозбереження, становлять у бюджетах територіаль-них громад усього 5–8%, що для міста із 40-тисячним населеннямстановить приблизно 1–2 млн грн. Крім того, багато місцевих бю-джетів залежать або від державних дотацій (у випадку їх ненад-ходження всі вільні кошти бюджету будуть спрямовані на виплатузахищених статей бюджету) або від ситуацій з вилученням коштіву міст-донорів (у випадку невиконання бюджету в керівництваміста немає можливості пропорційно зменшувати це вилучення).

Зрозуміло, що це пов’язано більшою мірою із загальноюситуацією в державі, але навіть у такій ситуації глави міст таобластей у змозі контролювати та забезпечувати нормальні умовий гарантії для своєчасного погашення кредитних платежів. А насвітових та українському ринках капіталу коштів для таких про-ектів сьогодні цілком достатньо. Проблеми, наймовірніше, – упсихології керівників і в організаційно-правовому плані підготов-ки й впровадження таких проектів, особливо у випадках залученняфінансування на поворотній основі. Сьогодні міжнародні фінан-сові організації прямо пропонують Україні потрібні фінансовіресурси – муніципалітети не вміють, а інколи й не хочуть, їх взяти.

Специфіка підготовки, реалізації та фінансування проектівдосить складна й вимагає тривалого супроводу – від початку про-екту, від його підготовки до впровадження й подальшого керу-вання потоками економії з повним погашенням позики, якщо таказалучалась. Мери міст та керівники установ мають визнати, що та-ку справу треба передати в руки професіоналів, призначити керів-ника проекту або управлінську компанію, яка візьме на себе відпо-відальність за розроблення оптимізованої схеми теплозабезпеченняміст (населених пунктів), розробить план перспективного розвиткуміста (населеного пункту), виходячи зі ситуації, строком на 5–10 ро-

58

ків, підготує проектні та технічні рішення щодо переобладнання(або модернізації) наявної схеми теплозабезпечення міст (населенихпунктів), розробить проектно-кошторисну документацію, а такожвізьме на себе відповідальність за авторський та технічний нагляд завпровадженням проектів.

Енергетичний баланс ЛьвівщиниТаблиця

Баланс паливних ресурсів Львівської області

РЕСУРС

Баз

ана

01.

01.2

008

Вир

обле

ноза

200

8

Спо

жит

оза

200

8

Екс

порт

у 20

08

Імпо

рту

2008

Зали

шок

на 0

1.01

.200

9

Газ природний, млн м³ – 770,8 2562,4 – – –

Нафта сира, тис. т 18,8 119,7 572,5 – – 56,9

Вугілля готове, тис. т 106,6 1957,0 1265,9 1,8 132,8 326,3

Бензин моторний, тис. т 12,3 170,8 262,1 – 254,4 9,5

Газойлі (паливо дизель-не), тис. т 8,1 247,6 327,3 194,1 197,5 12,5

Мазути паливні важкі,тис. т 3,7 176,2 2,7 – 1,2 5,8

Відновлювальні джерела енергії. Львівщина має прак-тично всі види відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) і значнийїх потенціал, який може майже половину енергоресурсів пере-вести на ВДЕ.

Вітрова енергія. Потенціал вітрової енергії у гірській час-тині області на висоті 30 м становить 620 кВт год/м2, на висоті 100 м– 1150 кВт год/м2. Найбільш ефективними ВЕС можуть бути у Дро-гобицькому, Сколівському та Турківському р-нах. Вітрова енер-гетика як джерело енергії може бути застосована окремими госпо-дарствами та домогосподарствами. Вартість встановлення 1 кВт

59

генераційної потужності (в межах до 50 кВт) 2500 дол. США.Термін служби установок – 20 років, окупність – у межах 12–17 років. Існує конкурентоспроможна вітчизняна розробка Львів-ського національного аграрного університету.

Рослинна біомаса. Зернобобові, соняшник, кукурудза, овочі– близько 100 тис. т. умовного палива на рік (далі – т у. п./рік),відходи деревини (тирса, шпон, дрова) для використання у виглядіпалива – 51 тис. т у. п./рік.

Враховуючи складність технологічного забезпечення (заго-тівля, брикетування, сушіння, транспортування), можна розгляда-ти як сировинну енергетичну масу на локальних територіях. Длявикористання у промислових об’ємах вимагає серйозних капі-таловкладень та організаційних заходів.

Гідроенергетика. Гідроенергетичний потенціал малих рікЛьвівщини становить 223 тис. т у. п./рік На сьогодні дослідже-ний потенціал гідроресурсу Львівщини є другим за величиною вУкраїні і дорівнює 1814 млн кВт год/рік. У гірських районах – цеперш за все гірські річки Карпат: Стрий, Дністер та їхні притоки,гідроенергетичний потенціал становить 284 тис. кВт год/рік на 1 км2,на решті території – приблизно 10,2 тис. кВт год/рік на 1 км2. Еко-номічно доцільний потенціал – 544 млн кВт год/рік.

На сьогодні діє Явірська ГЕС (450 кВт). На стадії налаго-дження перебуває Східницька ВЕС (гора Бухів) (700 кВт). На ста-дії будівництва – Бориславська ГЕС (500 кВт). На стадії проекту-вання – проект із будівництва малої ГЕС на гідровузлі Добротвір-ської ТЕС (1,2 МВт) та Сколівської ВЕС (гора в с. Орів).

Разом з тим сьогодні визначено 4 місця потенційного розта-шування малих ГЕС на території області: Старосамбірська МГЕС(м. Старий Самбір, на р. Дністер), Хирівська МГЕС (м. Хирів, нар. Стрв’яж), Опірська (с. Демня Сколівського р-ну, на р. Опір), Но-вошицька (с. Новошичі Дрогобицького р-ну, на р. Бистриця).

Енергетичний потенціал торфу – 85 млн т у. п./рік Приналагодженні технологічного циклу (збагачення) використанняенергетичного потенціалу торфу може бути конкурентоздатнимджерелом енергії.

Сонячна енергія. Енергія сонячної радіації на широті Львовастановть 3,85 ГДж/м2 на рік, що дозволяє з коефіцієнтом викорис-тання 30% отримувати щодоби з 1 м2 колектора в середньому

60

1,0 кВт год теплової енергії або 100 Вт електричної. Сучаснісистеми дозволяють отримувати протягом 10 місяців у році тепло-ву енергію за ціною 12–15 коп./кВт, електричну – 37–55 коп./кВт.Окупність системи: 3–4 роки (по теплу), 5–7 років (по електриці).

Енергія ґрунту. Використання енергії ґрунту (теплові на-соси) дозволяє отримати до 65-70% економії тепла від загальноїкількості тепла відданої споживачеві. Проблеми освоєння потен-ціалу полягають у подоланні тарифного бар’єра (налагодження ви-пуску обладнання в Україні), стартовій фінансовій підтримці дер-жавним коштом, організації системи протекціонізму на об’єктахбюджетної сфери, інженерній підготовці об’єктів до інсталяціїобладнання, спрощення регуляторних механізмів та процедур.

Когенерація. Будівництво на базі діючих водогрійних ко-телень або поблизу них теплоелектроцентралей (ТЕЦ) з комбіно-ваним виробництвом теплової та електричної енергії на базі ко-генераційних технологій і використанням газопоршневих машин.Серед діючих джерел є: Новояворівська ТЕЦ і перспективи її роз-витку. На стадії налагодження: когенераційна установка в м. Трус-кавці. На стадії будівництва: когенераційна установка в мікро-районі Рясне-2. На стадії проектування: Роздільська ТЕЦ, ТЕЦ вс. Муроване Пустомитівського р-ну, м. Червонограді, м. Соснів-ка, будівництво ТЕЦ на базі геотермальної свердловини Пеняни-1,будівництво шахти «Любельська № 1–2» з видобутку коксівноговугілля.

Електроопалення. На території Львівської області є мож-ливість реалізації інвестиційних проектів ТОВ «Енергетична ком-панія «ТЕПЛОН», а саме будівництво енергетичного центру звикористанням відновлюваних джерел енергії в м. Рава-Руській,який перебуває на стадії реалізації. Реконструкція систем теп-лопостачання корпусу № 7 НУ «Львівська політехніка», профтех-училища в м. Золочеві, школа № 48 в м. Львові, вул. Рубчака, 8,школа № 4 в м. Червонограді.

Енергозбереження в житлово-комунальному господар-стві. Неефективне використання паливно-енергетичних ресурсівпризводить до зниження рівня конкурентоспроможності продук-ції, зменшення обсягу власних обігових коштів підприємств, уна-слідок чого ускладнюється процес інвестування у проекти модер-

61

нізації виробничих фондів і технологій. Крім того, уповільню-ються темпи приросту обсягу ВВП та зменшується обсяг надхо-джень до державного бюджету.

Рівень використання потенціалу енергозбереження є неза-довільний, незважаючи на низку прийнятих законодавчих та ін-ших нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне вико-ристання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення обсягу їхспоживання та імпорту.

Основними причинами високої енергоємності ВВП та не-ефективності здійснення заходів з енергозбереження є:

· недосконалість нормативно-правової бази у сфері енер-гоефективності та енергозбереження, відсутність окремих стан-дартів і нормативів;

· надмірна зношеність основних фондів, низькі темпи їхоновлення, недостатній рівень мотивації власників підприємствщодо оновлення таких фондів за рахунок власних або кредитнихкоштів та відсутність у них відповідних зобов’язань;

· недосконалість механізму утворення цін і тарифів на енер-гоносії, що призводить до перехресного субсидування;

· наявність та подальше збільшення обсягу заборгованостіз оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів;

· значні понаднормативні втрати ресурсів, постачання якихздійснюється з використанням інженерних мереж;

· недостатній рівень впровадження новітніх технологій,спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних і відновлюваних джереленергії;

· відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, не-обхідної для зниження енергоємності ВВП до рівня розвиненихдержав світу;

· обмежений доступ юридичних і фізичних осіб до кре-дитних ресурсів;

62

· неефективність системи енергетичного менеджменту увиробничій та невиробничій сферах, відсутність відповіднихавтоматизованих систем;

· недостатній рівень оснащення інженерних мереж прила-дами обліку паливно-енергетичних та інших ресурсів;

· відсутність енергетичного балансу і відповідної системимоніторингу його показників.

Водопостачання та водовідведення. У Львівській областіцентралізованим водопостачанням забезпечено всі 44 міста та 25 із34 селищ міського типу (1413,7 тис. осіб). Централізованим постачан-ням води забезпечено 1122,9 тис. осіб, або 79,4%.

Каналізаційні мережі та водоочисні споруди функціонуютьв 41 місті та 18 селищах.

Для забезпечення населених пунктів питною водою експлуа-тується 57 підземних водозаборів із 354 артезіанських свердловин,6 поверхневих водозаборів та 76 водопровідних насосних станцій.Загальна протяжність водопровідної мережі становить 3749,5 км.Протяжність замортизованих та аварійних мереж – 1469,1 км, або39,2%.

В області функціонує 27 підприємств водопровідно-каналі-заційного господарства, на яких зайнято приблизно 4,2 тис. праців-ників. Щодобово подається до населених пунктів області близь-ко 363,8 тис. м3 води. Проте внаслідок значних мережевих та екс-плуатаційних втрат обсяги реалізації води становлять лише приб-лизно 282,5 тис. м3. Забір води на 95,9% здійснюється з підземнихджерел питного водопостачання і лише 4,1% – забезпечується зповерхневих водозаборів.

Враховуючи значну протяжність, тривалі терміни експлуа-тації, а також незадовільний технічний стан наявних магістраль-них водогонів та внутрішньобудинкових мереж, розрахунковіексплуатаційні втрати питної води по області становлять від 22до 42%, а фактичні є значно більшими. Питомі витрати електро-енергії на 1 м3 поданої до споживачів води у 2007 році становлятьприблизно 1,33 кВт год, а величина питомих витрат енергії наочищення і транспортування стічних вод – приблизно 0,67 кВт годна 1 м3 стоків.

63

Централізоване теплопостачання. В області функціонує25 теплопостачальних організацій, які належать, в основному, допідприємств міської комунальної власності (93,5%). Окрім того,незначна частина теплопостачальних підприємств є відомчимиоб’єктами (5%) або належать житловим організаціям (1,5%). Напідприємствах комунальної теплоенергетики працює приблиз-но 5,7 тис. працівників. У загальній структурі житлово-комуналь-ного господарства обсяг послуг централізованого теплопостачан-ня є найбільш вагомою складовою і становить близько 49,6%. Ускладі підприємств централізованого теплопостачання функціо-нує 314 котелень із загальною встановленою потужністю тепло-генеруючого обладнання приблизно 3395,3 Гкал/год.

Житлове господарство. Житловий фонд області на сьогодністановить 52,3 млн м2 загальної площі, з якого 28,7 млн м2 роз-ташовано у містах і селищах міського типу, 23,6 млн м2 – у сіль-ській місцевості. Значна частина житлового фонду – 1,1 млн м2

припадає на гуртожитки, що становить 2,1% від усієї площі жит-лового фонду області.

Зараз на балансі місцевих рад нараховується майже18 240 житлових будинків загальною площею понад 17,7 млн м2,більша частина житлового фонду відповідає санітарним нормам інормам благоустрою. Експлуатацію комунального житлового фон-ду здійснюють 90 підприємств, на яких зайнято приблизно 7,2 тис.працівників.

Загальна кількість котлів, встановлених у котельнях тепло-постачальних підприємств, становить понад 1087 одиниць, з нихблизько 510 шт. (понад 46,9%) працюють вкрай неефективно, аККД такого обладнання є нижчим за 82%.

Однією з найбільш гострих проблем теплопостачальних під-приємств є стрімке зростання темпів старіння основного облад-нання і виробничих фондів, що негативно впливає на якість по-слуг, збільшує витрати палива і загалом призводить до підвищен-ня собівартості теплової енергії. Визначальною складовою струк-тури собівартості є вартість придбання первинних енергоресурсів(насамперед вартість закупівлі природного газу) підприємствамикомунальної теплоенергетики. Загальна протяжність теплових ме-реж у містах і селищах міського типу області у двотрубному вимірі

64

становить приблизно 1111,4 км, з яких близько 373,5 км повністювідпрацювали свій ресурс, а приблизно 235,3 км теплопроводів ваварійному стані.

Міський електротранспорт. Парк рухомого складу Львів-ського електротранспорту нараховує 181 трамвай та 119 тролей-бусів, з яких замортизовано і підлягає списанню 70 трамваїв та43 тролейбуси, що становить близько 40% від загальної кількостірухомого складу. Протяжність трамвайної лінії –73,5 км, з них13,5 км потребують капітального ремонту. Протяжність контактнихмереж становить 117,3 км, з них близько 27,6 км мають термін екс-плуатації і ступінь зносу вищі, ніж передбачено правилами техніч-ної експлуатації. Коефіцієнт використання рухомого складу трам-ваїв – 0,3, тролейбусів – 0,7.

У післявоєнний період будівництво трамвайної колії прак-тично не здійснювалось, хоча поточна транспортна схема вимагаєпрокладання нових трамвайних маршрутів, особливо у житловиймасив «Сихів». Окрім того, для розв’язання транспортної проб-леми та покращання екології міста потрібно прокласти нові тро-лейбусні лінії замість маломістких транспортних засобів. Міськийелектротранспорт здійснює перевезення населення м. Львова на10 трамвайних та 11 тролейбусних маршрутах. Чисельність праців-ників становить приблизно 1,7 тис. осіб.

Щоб створити належні умови для надання населенню висо-коякісних послуг з перевезення трамвайними вагонами і тролей-бусами, забезпечення сталого функціонування і подальшого роз-витку міського електротранспорту, постановою Кабінету Мініст-рів України від 29 грудня 2006 р. № 1855 затверджено «Державнупрограму розвитку міського електротранспорту на 2007–2015 р.».

Однак фінансування з державного бюджету здійснюєтьсяне в повному обсязі, що призводить до невиконання заходів за-значеної Програми.

Більшість будинків комунального житлового фонду забезпе-чена комплексом необхідних послуг. Так, 93% житлового фондумає централізоване водопостачання, 92% забезпечено послугами

65

водовідведення і каналізації стоків, 70% охоплено гарячим водо-постачанням, понад 95% – газифіковано.

Зовнішнє освітлення населених пунктів. Загальна протяж-ність мереж зовнішнього освітлення дорівнює 2330,9 км, зокрема:337,3 км протяжності кабельної лінії, 1993,981 км – повітряної лінії.

Мережа зовнішнього освітлення області налічує 58,2 тис. світло-точок, з них за типами джерел світла: лампи розжарювання – 21,7 тис.одиниць, ртутні – 16,8 тис. одиниць та натрієві – 19,6 тис. одиниць. Наутримання об’єктів зовнішнього освітлення витрачено у 2008 році13,6 млн грн, собівартість витрат на роботу однієї світлоточки становить141 грн.

Найбільше об’єктів зовнішнього освітлення розміщено вм. Львові. Так, мережа зовнішнього освітлення міста нараховує23 тис. світлоточок, 1993,981 км повітряної лінії, 3700 опор і300 шаф управління, 24 одиниці спецмашин та механізмів. Реальнийстан зовнішнього освітлення міста характеризується високимступенем замортизованості основного обладнання (світильники– 60%, повітряні лінії – 52,4%, кабельні лінії – 72,3%, опори –98,4%, шафи управління – 54%).

Основні заходи з енергозбереженняв житлово-комунальному господарстві

Упродовж 2010–2015 р., головне управління житлово-кому-нального господарства, підприємства галузі планують вжитиенергозберігаючі заходи, впровадити відповідні технології тадосягнути економії в 5,51 тис. т у. п.

Передбачається реалізація таких заходів у тепловій енерге-тиці:

· заміна та реконструкція газових котлів з ККД менше як80%;

· заміна пальників;· впровадження когенераційних установок;· заміна ЦТП на ІТП з використанням модульних тепло-

обмінних блоків;

66

· заміна теплових мереж із застосуванням попередньо ізо-льованих труб;

· впровадження сучасних пальникових пристроїв;· впровадження сучасних систем автоматизованого управ-

ління теплопостачання;· впровадження теплоакумулюючих електричних систем

теплопостачання;· застосування альтернативних, нетрадиційних, відновлю-

вальних джерел енергії.

Для зменшення залежності від імпортованого природногогазу та водночас для досягнення відповідності технічного рівняцентралізованого теплопостачання вимогам сьогодення слід впро-ваджувати на об’єктах теплогенерації нові сучасні технології: звикористанням вугілля, місцевих та альтернативних видів палива,зокрема торфу, соломи, відходів деревини; біогазу; сонячних татеплонасосних, когенераційних установок, електрокотельних зтеплоакумуляційним режимом роботи, які використовують елек-троенергію в години так званого «провалу графіка електричнихнавантажень», та з використанням процесів кавітації тощо.

у водопровідно-каналізаційному господарстві:· реконструкція насосних станцій;· заміна дренажної системи фільтрів;· санація та заміна водопровідно-каналізаційних мереж;· реконструкція очисних споруд каналізації;· утилізація осадів стічних вод для отримання електричної

та теплової енергії;· заміна глибинних насосів;· встановлення регуляторів тиску на водопровідних мережах;· встановлення будинкових приладів обліку холодної води;· впровадження автоматизованих систем управління на-

сосними станціями.

у житловому фонді:

67

· впровадження енергетичних паспортів будівель;· проведення енергоаудиту будівель;· термомодернізація житлових будівель.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить611,75 млн грн, зокрема: 518,0 млн грн – за рахунок державногобюджету, 93,75 млн грн – за рахунок місцевих бюджетів.

68

Стан розвитку економіки Україниз позиції енергоефективності

В результаті економічного спаду, який спостерігався в Ук-раїні від 1989 року, спостерігалася тенденція росту енергоємностівалового внутрішнього продукту (ВВП). Навіть в порівнянні з ін-шими країнами з перехідною економікою цей показник і надалізростав.

Потрібно відзначити, що показники ВВП в країнах з пере-хідною економікою спотворені безліччю статистичних і методоло-гічних розбіжностей через те, що значна частина економічної діяль-ності в таких країнах перебуває в тіні, і такі дані не фіксуютьсяофіційно.

Хоч показник енергоємності ВВП України з 2000 року по-чав зменшуватися, але процес цей відбувається надто повільно іпотребує значної уваги і зусиль Уряду України та всіх верств на-селення.

Так, енергозабезпеченість України становить близько 3,9 т у. п.на одну особу, що в 2,9 разу менше, ніж у США, близька за цимпоказником до Польщі (3,5 т у. п. на одну особу). Але порівнянняпоказників енергоефективності цих країн демонструє той факт,що Україна за цим показником в середньому у 2,5 разу гірша заінших. Середній показник енергозабезпеченості країн ОЕКР (кра-їн, що об’єдналися в організацію з економічної кооперації та роз-витку: США, Японія, ЄС-15, Канада тощо) більший, ніж в Українів 1,7 разу, а показник енергоефективності в цих країнах кращий у2,8 разу. В порівнянні з Данією енергоефективність України гір-ша в 4 рази, при цьому енергозабезпеченість Данії не набагатобільша за Україну. Тому помилковим є твердження щодо необ-хідності підвищувати енергозабезпеченість країни (у США наодну особу споживається майже у 2 рази більше, ніж в серед-ньому по країнах ОЕКР, і це за майже однакової енергоємностіВВП; Російська Федерація має приблизно рівний з країнами ОЕКРпоказник енергоємності ВВП, але значно поступається за показ-ником енергоефективності економіки). Тому потрібно намагатися

69

не збільшувати енергозабезпеченості, а досягати підвищення енер-гоефективності у всіх сферах діяльності суспільства.

Аналіз кількісних показників ефективності використанняенергії в секторах економіки країни демонструє:

1. Промисловість – пріоритетна з погляду підвищення енер-гоефективності галузь. Це зумовлено тим, що вона є найбільшимспоживачем ПЕР (паливно-енергетичний ресурс), а саме споживанняобмежено відносно невеликою кількістю користувачів.

Деякі галузі промислового сектора України на тонну про-дукції споживають ПЕР у 1,5–2 рази більше, ніж на відповіднихвиробництвах країн ЄС. До того ж більша частина обладнання,що експлуатується, має низький ККД, значний моральний і фі-зичний знос.

Аналіз енергоспоживання у промисловому секторі: у загаль-ному паливно-енергетичному балансі металургії частка первин-ної енергії становить понад 75%. ККД використання палива неперевищує 35%.

Фактичне енергоспоживання на тонну продукції в 1,5–1,6разу перевищує аналогічний середній показник країн ЄС. Ухімічній галузі фактичне енергоспоживання значно перевищуєаналогічні показники провідних країн світу у виробництві:

· аміаку – в 1,4–1,8 разу;· каустичної соди – в 1,3–1,4 разу;· кальцинованої соди – у 2–2,3 разу;· метанолу – у 2–2,3 разу;· етилену – у 2,8–3 разу;· технічного вуглецю – в 1,5–2,5 разу.

Фактичне енергоспоживання в Україні перевищує середнійпоказник країн ЄС у виробництві тонни цукру у 2 рази, на 1 м2

скла – у 2 рази, на тонну цементу – в 1,5–1,7 разу.Технологічні витрати в електричних мережах України вдвічі

перевищують технічно допустимі (2006 р. – 15,7%, 1990 р. – 8,09%).Наприклад, у Харківській області зафіксоване зниження

рівня загальних (нормативних і комерційних) втрат електричноїенергії в системах енергопостачання – з 29% у 2002 році до 15,4% у

70

2007-му – за рахунок оптимізації схем електропостачання, модер-нізації трансформаторного парку тощо. Проте рівень втрат ні вякому разі не відповідає сучасним тенденціям розвитку економі-ки світу.

2. Комунальне господарство та сфера послуг (близько20% загального рівня споживання ПЕР) – різноплановий сектор імістить велику кількість індивідуальних споживачів. Існує знач-ний потенціал підвищення енергоефективності в цьому секторі,якщо взяти до уваги експлуатацію малоефективного та зношено-го обладнання, низьку теплозахисну спроможність огороджуваль-них конструкцій, аварійний стан інженерних мереж тощо.

Житлово-комунальне господарство в Україні за обсягамиспоживання енергоносіїв посідає 3 місце і щорічно використовуєприблизно 10 млрд кВт год електроенергії і майже 8 млрд м3 газу.

Питомі витрати палива на виробництво 1 Гкал тепла в кому-нальній енергетиці області становлять від 150 (ТЕЦ) до 240 кг у. п.(місцеві котельні), при середньоєвропейському рівні – 140–150 кг у. п.на 1 Гкал.

Через експлуатацію малоефективного та зношеного облад-нання, низьку теплозахисну спроможність огороджувальних кон-струкцій житлових будинків застарілих серій втрачається понад30% виробленої теплової енергії. Багато інженерних мереж всеще перебувають в аварійному та зношеному стані, що також при-зводить до непродуктивних витрат тепла.

3. Будівельний сектор. Уведення в експлуатацію нових іреконструкція вже наявних будівель без урахування необхідностіекономії енергії, особливо тоді, коли проектувальники і будів-ники не відчувають відповідальності перед тими, хто сплачуєрахунки за опалення, є неприпустимим. У країнах ЄС вже давновстановлено дуже суворі норми теплових характеристик будівельі їхніх компонентів: герметичності і вентиляції, теплоізоляції то-що. Актуальною є енергетична паспортизація будівель і споруд.

На державному рівні показники ефективності використанняПЕР мають відігравати вирішальну роль під час вибору пріори-

71

тетних напрямів інвестування та під час визначення прогресу вефективному використанні енергії в межах усієї країни.

Для запровадження та посилення цього процесу потрібнознайти причини, які можуть перешкоджати Україні в набутті від-чутних результатів у сфері підвищення ефективності викорис-тання ПЕР та забезпечити (визначити) шляхи їх подолання.

4. Агропромисловий сектор. Застосування енергозбері-гаючих технологій в АПК з використанням нетрадиційних тапоновлюваних джерел енергії в комплексі з традиційною енер-гетикою дозволяє більш раціонально використовувати енергетич-ні, кормові, сировинні, фінансові, інвестиційні, людські ресурси,а також зменшити негативний вплив виробничих процесів на до-вкілля. Проте слід зауважити, що проблеми АПК загалом збіга-ються із загальними проблемами економіки України щодо опти-мізації споживання ПЕР та загалом системи управління проце-сами енергозбереження.

Бар’єри та шляхи їх подолання

Перешкоди (бар’єри) ефективному енерговикористанню умов-но можна класифікувати на фінансові, управлінські, адміністра-тивні, юридичні і ринкові.

Розглянемо ці проблеми і шляхи їх подолання за блокамикласифікації:

· відсутність капіталу, особливо оборотних коштів;· високі банківські ставки кредитування;· значні витрати на нарощування капіталу внаслідок висо-

ких кредитних ставок;· несправедлива система оцінки майна при визначенні заста-

ви;· нестача інвесторів.

Фінансові перешкоди найчастіше згадуються, коли обгово-рюють проблеми підвищення енергоефективності економіки ство-рення умов кредитування з технологічних заходів з енергозбе-реження за ставками, які будуть раціональними за строками по-

72

вернення кредиту та результативними за показниками енергозбе-реження введення систем справедливої (незалежної) оцінки май-на під час визначення застави при кредитуванні енергозберіга-ючих заходів; іноземні інвестиції мають відповідати вимогаменергозбереження.

Соціальні – перешкоди, пов’язані з рівнем освіти, інформа-ційним забезпеченням та менталітетом нації: низька поінформо-ваність про шляхи та можливості економії ПЕР; інформаційнанедоступність до правил ціноутворення та формування тарифів;неефективна та громіздка система субсидій; недостатнє викорис-тання наявних баз даних сфери енергозбереження; низький рівеньосвіти у сфері енергозбереження, особливо в школах; не сформо-вано мереж консультативних пунктів з питань енергоефектив-ності.

Ментальні проблеми – на кшталт «проблема не заторкуємоїх інтересів, тому це не моя справа». Система субсидій і пільгдля малозабезпечених кіл населення має надаватися лише готів-кою; має бути створена система інформування керівництва під-приємств, як і окремих громадян, про можливості та шляхи еко-номії енергії або реальної вартості енергії; має бути створено кон-сультативний центр з питань забезпечення ефективного викорис-тання ПЕР; потрібно суттєво підвищити рівень освіти у сферіенергозбереження. Підвищення кваліфікації має бути обов’язко-вим для всього персоналу з обслуговування, експлуатації облад-нання і мереж та керівного складу. Пріоритет інвестицій напідвищення продуктивності праці або якості продукції передінвестиціями, спрямованими на підвищення енергоефективностівиробництва; високі нормативні технологічні втрати ПЕР; високікомерційні втрати; відсутність або недосконалість автома-тизованих систем обліку енергії і розрахунків за її споживання.

Виробничі перешкоди в промисловості, де ефективність ви-користання ПЕР подекуди не розглядається як важлива складовапроцесу, мають бути створені умови, за яких власники та ке-рівники промислових підприємств можуть отримати інвестиції такредити тільки тоді, коли їх інвестиційні проекти відповідаютьсучасним вимогам з енергоефективності; потрібно змінити прак-

73

тику нормування витрат ПЕР; зменшити нормативний рівеньтехнологічних втрат ПЕР; розробити та ввести в дію системумотивації до енергозбереження; ввести можливість безперешкод-ної зміни постачальника енергії.

Адміністративні – пов’язані зі спадщиною адміністратив-но-командної системи управління, ціни на енергоносії визнача-ються адміністративно, подекуди з політичних міркувань, і тількив останню чергу визначаються витратами; нормативну базу пла-нової економіки перенесено на ринкову економіку України:централізоване нормування енергії, інспектування; документиенергопостачальних компаній і практика їх застосування невраховують прав споживача; відсутній механізм захисту цихправ; відсутня нормативна база можливості доступу споживачадо іншого постачальника енергії; пріоритет керівників віддаєтьсяліквідному на зовнішньому ринку товару з високим рівнеменерговитрат.

Юридичні проблеми

Потрібно унеможливити адміністративне чи політичне втру-чання у формування цін на енергоносії. Цінові механізми маютьбути зрозумілі і прозорі для громадян; потрібна негайна замінанормативної бази централізованої планової економіки щодо адмі-ністративного нормування енергії. Має бути введена система енер-гетичного менеджменту, яка успішно працює у країнах ЄС. Нажаль, немає законодавчих актів з комерційного обліку витрат енер-гії; спостерігається фактична безкарність за використання неоплат-ної енергії; збиткам споживачів при відключенні чи обмеженніенергопостачання або неякісній енергії не приділяється уваги.Потрібно законодавчо ввести в дію Закон про обов’язковий облікенергії, який має заборонити процес купівлі/продажу енергії безкомерційного обліку; має бути поширена система енергетичногомаркування обладнання за ознаками енергоефективності, ввести мі-німальні стандарти ефективності для обладнання та приладів, впро-вадити енергетичну сертифікацію споруд тощо.

74

Проблеми на ринку технологійРинок обладнання і технологій більш схожий на «базар»,

конкуренція замінюється лобіюванням інтересів окремих фірм-виробників; система тендерів нагадує узаконену ширму для за-безпечення безкарності у виборі «необхідного» виконавця; недо-статня мотивація та стимулювання енергозбереження; відсутністьдостатнього досвіду і культури проведення маркетингових до-сліджень, бізнес-планування, менеджменту проектів; фактичнівитрати, через нераціональне енерговикористання, покриваютьсясуспільством, а не винуватцями; не функціонує система серти-фікації та маркування; існує монополія постачальників енергії. Утендерних комісіях з купівлі обладнання та послуг мають братиучасть представники системи місцевого самоврядування та гро-мадських організацій. Після вибору переможця тендеру має бутипроведена незалежна енергетична експертиза; потрібно створитиумови для введення мотивації енергозбереження і в промисловомусекторі, і в суспільних відносинах; необхідно ввести стандарти-зацію обладнання та споруд за енергозберігаючими ознаками, ши-роке використання реклами та добровільні угоди мають замінитирізноманітні фіскальні методи в системі управління енергозбере-женням; мають бути створені умови, за якими додаткові витрати,пов’язані з нераціональним використанням енергії, забрудненнямнавколишнього середовища, усуненням екологічних наслідків привиробництві, передачі, розподілі або споживанні енергії покрива-тимуть забруднювачі, а не суспільство.

З цього видно, що стимулювання ефективного використан-ня ПЕР є важливим чинником, який забезпечує зменшення дефі-циту національного платіжного балансу, підвищує конкуренто-спроможність вітчизняної промисловості на міжнародному рин-ку, а також зменшує шкідливі викиди в довкілля. Аналізуючибар’єри та шляхи забезпечення достатнього рівня енергоефектив-ності, потрібно констатувати, що в Україні існує безліч серйознихперешкод, які за їх сумарним впливом становлять «критичну ма-су» і не дозволяють досягнути високої ефективності.

75

Сучасний стан енергозбереження в УкраїніУкраїна є енергетично залежною державою. Зменшення її

енергетичної залежності, зокрема і завдяки енергозбереженню таефективному використанню енергоресурсів, є питанням націо-нальної безпеки України. Протягом 2000–2004 рр. суттєвих змін удержавній політиці в частині економного та ефективного вико-ристання ПЕР не відбулось. Стабільні ціни на імпортовані газ танафту заспокійливо впливали на громадську думку і аж ніяк несприяли зростанню обсягів інвестицій в енергозбереження тайого законодавчій підтримці. Реальна загроза енергетичній безпе-ці держави виникла наприкінці 2005 року, після заяв монополь-них постачальників природного газу щодо істотного підвищенняцін на імпортоване блакитне паливо на внутрішньому ринку Ук-раїни. До цього слід додати, що на початку 2005 року ціна на ім-портовану російську нафту зросла майже удвічі. З урахуваннямнегативного впливу цінового фактора імпортованих енергоресурсівна національну економіку 9 грудня 2005 р. на засіданні Ради на-ціональної безпеки і оборони України було розглянуто питання простан енергетичної безпеки України та основні засади державної по-літики у сфері її забезпечення.

На засіданні було відзначено, що проблемними питаннямиенергетичної безпеки держави були і є на сьогодні надмірна енер-гоємність економіки, неефективність використання паливно-енер-гетичних ресурсів та неефективність політики енергозбереження,надмірна залежність економіки України від зовнішніх монополь-них джерел постачання ПЕР, відсутність суттєвих зрушень у дивер-сифікації джерел енергопостачання. Одним із визначених РНБОУпріоритетних завдань державної політики у сфері забезпеченняенергетичної безпеки є реалізація ефективних інвестиційних про-ектів, спрямованих на:

· скорочення питомих витрат енергетичних ресурсів у па-ливно-енергетичному комплексі, промисловості, сільському госпо-дарстві, житлово-комунальному господарстві та соціально-побуто-вій сфері;

· використання нетрадиційних та відновлюваних джереленергії, збільшення видобування метану вугільних родовищ;

76

· підвищення ефективності використання паливно-енерге-тичних ресурсів.

Указом Президента України від 27 грудня 2005 р. № 1863було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборониУкраїни від 9 грудня 2005 р. та схвалено Основні напрями дер-жавної політики у сфері забезпечення енергетичної безпекиУкраїни.

В Основних напрямах визначено і низку питань, що без-посередньо стосуються енергозбереження та ефективного вико-ристання ПЕР:

· впровадження економічних, правових та інших механіз-мів раціонального використання енергетичних ресурсів в інтере-сах забезпечення національної безпеки України та збереженняприродних ресурсів для майбутніх поколінь;

· здійснення структурних змін у виробництві та споживан-ні енергоресурсів на основі зменшення частки енергоємних вироб-ництв;

· послідовне скорочення рівня питомих витрат енергетич-них ресурсів на базі використання новітніх технологій;

· впровадження економічно обґрунтованих тарифів на енер-горесурси для всіх категорій споживачів;

· розширення сфери використання нетрадиційних та від-новлювальних джерел енергії;

· стимулювання енергозбереження та запровадження діє-вих економічних санкцій за неефективне споживання ПЕР;

· утвердження енергозберігаючих принципів у суспільнійсвідомості.

Президент своїм Указом від 27 грудня 2005 р. № 1863затвердив також і План заходів щодо забезпечення енергетичноїбезпеки України. Серед затверджених заходів частина має бутиреалізована органами місцевої влади, зокрема:

· перегляд і конкретизація заходів Комплексної державноїпрограми енергозбереження України, особливо щодо істотного змен-шення газової складової в енергоспоживанні підприємств металур-

77

гійної, хімічної промисловості, житлово-комунального господар-ства (термін – 01.04.2006);

· розроблення галузевих та регіональних програм підви-щення енергоефективності (термін – 01.07.2006);

· завершення оснащення лічильниками газу житлового фон-ду, де газ використовується для опалення, запровадження будин-кового обліку газу у багатоквартирних будинках, заміна застарі-лих вузлів обліку газу промислових підприємств та підприємствтеплопостачання, побутових роторних лічильників сучаснимизасобами вимірювання (термін – протягом 2006–2010 рр.);

· заміна побутових опалювальних котлів з низьким коефі-цієнтом корисної дії та кахельних печей на сучасні опалювальніприлади (термін – протягом 2006–2010 рр.);

· виконання організаційно-технічних заходів із зниженнядо нормативних технологічних витрат електричної енергії на їїтранспортування електричними мережами (термін – протягом2006–2007 рр.);

· реконструкція, модернізація та будівництво розподіль-них електричних мереж напругою 0,4–150 кВ (термін – протягом2006–2007 рр.).

Відповідно до вищевказаного Указу Президента УкраїниКабінету Міністрів України запропоновано: у двомісячний строкопрацювати та внести у встановленому порядку на розгляд Вер-ховної Ради України законопроекти щодо ефективності спожи-вання ПЕР та стимулювання впровадження енергозберігаючих тех-нологій, а також щодо посилення відповідальності за правопору-шення в енергетичній сфері; опрацювати питання щодо можли-вості оподаткування за нульовою ставкою податку на прибутокпідприємств частини прибутку, отриманої за рахунок впрова-дження енергозберігаючих заходів.

Отже, наприкінці 2005 року Президент України ініціюваввнесення змін до нормативно-правової бази з метою законодавчоїпідтримки енергозбереження та ефективного використання енер-горесурсів, а також оголосив про необхідність радикальних зміну політиці держави щодо сфери енергозбереження.

Практична реалізація значного обсягу завдань, з урахуван-ням ліквідації у 2005 році Держкоменергозбереження та неефек-тивного, відверто кажучи, виконання функцій комітету Мінпа-

78

ливенерго України, вимагала створення відповідного органу вико-навчої влади. У зв’язку з цим уже 31 грудня 2005 р. ПрезидентУкраїни видає Указ № 1900 «Про утворення Національного агент-ства України з питань забезпечення ефективного використанняенергетичних ресурсів» як центрального органу виконавчої владизі спеціальним статусом. Цим Указом встановлено, що основнимизавданнями Національного агентства України з питань забезпе-чення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) є:

· проведення єдиної державної політики у сфері викорис-тання енергетичних ресурсів та енергозбереження;

· забезпечення збільшення частки нетрадиційних та аль-тернативних видів палива у балансі попиту та пропонування енер-гоносіїв;

· створення державної системи моніторингу виробництва,споживання, експорту та імпорту енергоносіїв, удосконалення сис-теми обліку та контролю за споживанням енергетичних ресурсів;

· забезпечення функціонування єдиної системи нормуван-ня питомих витрат енергетичних ресурсів у суспільному вироб-ництві. Визначення енергетичної безпеки України основним пріо-ритетом державної політики вимагало відповідних змін і в Дер-жавній програмі економічного і соціального розвитку країни.

У зв’язку з цим 20 січня 2006 р. Кабінет Міністрів Україниприйняв постанову № 42 «Про затвердження основних напрямівурядової політики в економічній та соціальній сфері на 2006 рік».Одним з основних напрямів урядової політики на 2006 рік визна-чено впровадження ринкового механізму ефективного викорис-тання паливно-енергетичних ресурсів, що забезпечить зниженняенергоємності валового внутрішнього продукту у тому ж році на4%. Реалізація цього напряму передбачена шляхом:

· здійснення заходів, пов’язаних з утворенням Національ-ного агентства з питань забезпечення ефективного використанняенергетичних ресурсів (Мінекономіки, березень);

· розробки механізму державного регулювання та еконо-мічного стимулювання ефективного використання паливно-енер-

79

гетичних ресурсів суб’єктами господарювання та населенням (Мін-паливенерго, вересень);

· проведення енергетичного аудиту (енергетичних обсте-жень) на промислових підприємствах та формування переліку спо-живачів енергетичних ресурсів за обсягами споживання (Мінпа-ливенерго, жовтень);

· впровадження енергоефективних технологій через виве-дення з експлуатації на державних підприємствах морально заста-рілого та фізично зношеного енергетичного та енерготехнологіч-ного обладнання, розвитку когенерації, впровадження регульова-ного електроприводу, використання сучасних технологій спалюван-ня палива, заміни та модернізації турбінного і котельного облад-нання, застосування попередньо ізольованих труб (Мінпромпо-літики, інші центральні органи виконавчої влади, листопад);

· використання енергоефективних технологій через вдо-сконалення схем тепло- та енергопостачання, забезпечення пере-ходу до масового застосування приладів обліку споживання енер-горесурсів, використання альтернативних джерел енергії (Мінпа-ливенерго, Мінпромполітики, МінЖКГ, Мінтрансзв’язку, листопад);

· встановлення економічно обґрунтованих цін і тарифів наприродний газ і електричну енергію для всіх категорій спожи-вачів та скорочення перехресних субсидіювань (Мінекономіки, Мін-паливенерго, Мінпромполітики, НКРЕ, Мінтрансзв’язку, МінЖКГ,Мінагрополітики, Мінфін, Мінпраці, НАК «Нафтогаз України»,грудень);

· перегляду чинних та в разі потреби розробки нових буді-вельних норм і стандартів у сфері енергозбереження (МінЖКГ, гру-день);

· перегляду заходів Комплексної державної програми енер-гозбереження України, зокрема, щодо істотного зменшення газо-вої складової в енергоспоживанні підприємств металургійної тахімічної промисловості, житлово-комунального господарства(Мінпаливенерго, Мінпромполітики, МінЖКГ, Рада міністрів Авто-номної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольськаміські держадміністрації, березень). 6 травня 2006 р. відповіднодо Указу Президента України № 343 «Про внесення змін доУказу Президента України від 20 квітня 2005 року № 678» з Мін-паливенерго України знімаються функції Державного комітету

80

України з енергозбереження. 3 квітня 2006 р. Кабінет МіністрівУкраїни приймає постанову № 412 «Питання Національного агент-ства України з питань забезпечення ефективного використанняенергетичних ресурсів». Цією постановою було затверджено По-ложення про Національне агентство України з питань забезпечен-ня ефективного використання енергетичних ресурсів. Положеннямпро НАЕР, зокрема, визначено, що національне агентство відпо-відно до покладених на нього завдань:

· забезпечує створення системи моніторингу та державно-го контролю за ефективністю використання енергетичних ресур-сів підприємствами, установами та організаціями;

· розробляє державні норми, правила та стандарти у сферіефективного використання енергетичних ресурсів, енергозбере-ження та альтернативних джерел енергії;

· організовує проведення державної експертизи з енерго-збереження;

· забезпечує запровадження та функціонування єдиноїсистеми енергетичного аудиту та менеджменту з енергозбережен-ня в Україні;

· бере участь у формуванні державної інвестиційної полі-тики, виходячи з першочерговості заходів з ефективного вико-ристання енергетичних ресурсів та енергозбереження;

· розробляє загальнодержавні, погоджує галузеві та міс-цеві програми у сфері ефективного використання енергетичнихресурсів, енергозбереження та альтернативних джерел енергії,здійснює контроль за виконанням загальнодержавних програм уцій сфері.

Отже, на початок квітня 2006 року Президент та Уряд восновному сформулювали принципи державної політики щодоенергозбереження й ефективного використання енергоресурсів тавизначили центральний орган виконавчої влади, який має забез-печити втілення у повсякденній практиці цих принципів – На-ціональне агентство України з питань забезпечення ефективноговикористання енергетичних ресурсів.

81

Що з вищевказаних принципів державної політики вже реа-лізовано на початок травня 2006 року і що ще необхідно реалі-зувати?

Реалізовано:

· утворено НАЕР (2006 р. – 52 особи);· розширено НАЕР (2007 р. – 110 осіб);· 9 лютого 2006 р Верховна Рада України внесла зміни до

Закону України «Про енергозбереження» у зв’язку із прийняттямЗакону України «Про державні цільові програми»;

· 16 березня 2007 р Верховна Рада України прийняла За-кон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо стимулювання заходів енергозбереження». Требавідзначити той факт, що до прийняття цього законодавчого актаНАЕР не мало жодного стосунку. Частково розроблено, але покине впроваджено повного механізму економічного стимулюванняенергозбереження та механізму застосування дієвих економічнихсанкцій за неефективне використання ПЕР; частково внесені змі-ни до чинних нормативно-правових актів щодо запровадження за-значених механізмів, які, однак, мають певні проблеми з реаліза-цією; не створено єдиної системи державних стандартів у сферіенергозбереження; не розроблено механізму запровадження обо-в’язковості енергетичного аудиту, обов’язкових енергетичних огля-дів по галузях економіки країни та не внесено відповідних змін дочинних нормативно-правових актів щодо запровадження такого ме-ханізму; не внесено змін до Закону України «Про енергозбере-ження» щодо переліку об’єктів, які підлягають державній експер-тизі з енергозбереження; не створено системи моніторингу та дер-жавного (регіонального) управління ефективним використаннямПЕР підприємствами, установами та організаціями; відсутня комп-лексна державна програма ефективного використання ПЕР та еко-логічної безпеки, яка була сформована на основі сучасних прин-ципів державної політики у сфері енергозбереження. Від реалі-зації перелічених вище принципів значною мірою залежить змінапідходу у вирішенні питань щодо заощадження та ефективноговикористання енергоресурсів, зокрема і при формуванні регіональ-них програм енергозбереження. Зменшити енергоспоживання векономіці лише за рахунок застосування адміністративних захо-

82

дів практично неможливо, про що свідчить такий факт. Під часзначних похолодань у січні 2006 р. Прем’єр-міністр України до-ручив скоротити з 24.01.2006 використання природного газу врегіонах на 15% (урядова телеграма від 23.01.2006). Відповідаль-ність за невиконання цього доручення покладалась персональнона голів облдержадміністрацій.

Однак це означало зупинку або майже всіх опалювальнихкотелень, або половини промислових підприємств. Зупинити ко-тельні чи навіть зменшити на 10–15% обсяги постачання газу затемператури повітря -30°С ніхто не наважився. На вимогу облас-них адміністрацій щодо скорочення на 15% обсягів споживаннягазу позитивно відреагувала лише половина промислових підпри-ємств. Керівники деяких підприємств категорично відмовилисьскоротити споживання газу, мотивуючи свою відмову тим, що газвони придбали на умовах попередньої оплати, або тим, щопридбаних обсягів газу їм ледве вистачає для забезпеченнятехнологічного процесу.

Обмежені можливості адміністративного регулюванняспоживання ПЕР вимагають якнайшвидшого переходу доринкових механізмів у сфері енергозбереження.

Від цього залежить прискорення впровадження у промис-ловості та житлово-комунальній галузі ефективних технологій іобладнання, інноваційних енергозберігаючих проектів, розробкарегіональних програм на принципах ринкової економіки, заохо-чення населення до економії енергоресурсів. Отже, за умови за-конодавчого забезпечення механізмів економічного стимулюван-ня енергозбереження та застосування дієвих економічних санкційза неефективне використання ПЕР, зміни державних стандартів,регіональна система управління ефективним споживанням ПЕРмає бути розроблена на інших концептуальних принципах ринко-вої економіки, заохочення населення до економії енергоресурсів.

Отже, ситуація у сфері управління ефективністю викорис-тання ПЕР в Україні, зокрема, виглядає так:

1) немає політичної волі керівників підприємств та органі-зацій області наводити лад в організації та проведенні робіт унапрямку ефективного використання ПЕР;

2) наявна системна помилка в діяльності органів держав-ної влади, пов’язана з намірами створення Програм (зокрема з

83

енергозбереження) без проведення моніторингу процесів, яківідбуваються на рівні споживання ПЕР;

3) недостатній рівень кваліфікації фахівців, які вивчаютьпроблему підвищення ефективності використання ПЕР.

4) відсутність суворого розподілу функціональних обов’яз-ків, системи звітності та відповідальності щодо результатів ро-боти у сфері підвищення ефективності використання ПЕР.

5) відсутність незалежної експертно-аналітичної організа-ції регіонального рівня, яка може взяти на себе більшу частинуроботи в сегменті ефективного використання ПЕР на територіїобласті. (Цю роботу мають проводити щоденно).

6) низький рівень обізнаності з проблемами енергозбере-ження як керівників підприємств, так і пересічних громадян.

7) відсутність у ланці управління «область-район-підпри-ємство» системи ефективного енергетичного менеджменту.

8) відсутність в області системи управління ефективнимвикористанням ПЕР та екологічного впливу енергетичної скла-дової на біосферу.

9) відсутність системи моніторингу ефективного викорис-тання ПЕР з початковою дискретністю у квартал.

10) відсутність дієвої та прозорої Програми ефективноговикористання ПЕР та екологічної безпеки регіону.

11) відсутність єдиного паливно-енергетичного балансу об-ласті через відсутність методики складання балансу на рівні держави.

12) відсутність єдиної системи енергетичного аудиту таменеджменту.

13) відсутність в області єдиної цінової політики у сферівпливу на ціноутворення підприємств-монополістів. Від 2005 р.до 2009 р. були прийняті закони, надані Розпорядження та Наказищодо підвищення відповідальності за ефективним використаннямПЕР в Україні, а саме:

· Закон України від 16.03.2007 № 760-V «Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів України щодо стимулюваннязаходів з енергозбереження»;

· Закон України від 25.09.2008 № 601-VI «Про внесеннязмін до деяких законів України щодо встановлення;

· Закон України від 01.04.2009 № 1220-VI «Про внесеннязмін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулю-вання використання альтернативних джерел енергії»;

84

· Розпорядження КМУ від 28.12.2005 № 577-р «Про захо-ди щодо енергозабезпечення споживачів»;

· Розпорядження КМУ від 04.02.2009 № 102-р «Про захо-ди з використання альтернативних джерел енергії»;

· Розпорядження КМУ від 27.07.2006 № 436-р «Про за-твердження плану заходів на 2006–2010 рр. щодо реалізації Енер-гетичної стратегії України на період до 2030 року»;

· Розпорядження КМУ від 28.09.2006 № 502-р «Про захо-ди щодо зменшення обсягів споживання енергетичних ресурсів убюджетній сфері»;

· Розпорядження КМУ від 17.12.2008 № 1578-р «Про вне-сення зміни до плану заходів на 2006–2010 рр. щодо реалізації Енер-гетичної стратегії України на період до 2030 року»;

· Розпорядження КМУ від 11.02.2009 № 159-р «Деякіпитання реалізації державної політики у сфері ефективного вико-ристання паливно-енергетичних ресурсів»;

· Розпорядження КМУ від 18.02.2009 № 190-р «Про за-твердження плану невідкладних заходів на I квартал 2009 р. з акти-візації українсько-японського співробітництва з питань енерго-ефективності, модернізації промислового сектора економіки та роз-витку інфраструктури»;

· Розпорядження КМУ від 08.04.2009 № 384-р «Про за-твердження плану заходів щодо реалізації у 2009 році пріори-тетних напрямів діяльності у сфері енергоефективності та енерго-збереження»;

· Розпорядження КМУ від 28.04.2009 № 466-р «Про пере-ведення населених пунктів на опалення електроенергією»;

· Розпорядження КМУ від 09.04.2008 № 612-р «Про схва-лення Концепції Державної цільової науково-технічної програми«Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних дже-рел світла та освітлювальних систем на їх основі»;

· Розпорядження КМУ від 11.06.2008 № 838-р «Про осна-щення житлового фонду засобами обліку та регулювання спожи-вання води і теплової енергії»;

85

· Розпорядження КМУ від 09.07.2008 № 932-р «Про схва-лення Концепції розвитку системи державного регулювання діяль-ності суб’єктів природних монополій на ринку комунальних послуг»;

· Розпорядження КМУ від 28.11.2007 № 1058-р «Про схва-лення Концепції формування енергетичного балансу»;

· Розпорядження КМУ від 16.10.20 08 № 1334-р «Про схва-лення пріоритетних напрямів діяльності у сфері енергоефектив-ності та енергозбереження на 2008–2009 рр.»;

· Розпорядження КМУ від 19.11.2008 № 1446-р «Про схва-лення Концепції Державної цільової економічної програми енер-гоефективності на 2010–2015 рр.»;

· Розпорядження КМУ від 19.02.2009 № 256-р «Про пер-шочергові заходи щодо скорочення обсягів споживання природ-ного газу у період до 2010 року»;

· Розпорядження КМУ від 26.06.2006 № 363-р «Про пер-шочергові заходи щодо реформування житлово-комунального гос-подарства»;

·Постанова КМУ від 19.02.2009 № 126 «Про особливостіприєднання до електричних мереж об’єктів електроенергетики,що виробляють електричну енергію від альтернативних джерел»;

·Постанова КМУ від 02.04.2009 № 327 «Про затверджен-ня Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційногофонду для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів зенергозбереження в житлово-комунальному господарстві»;

·Постанова КМУ від 02.04.2009 № 401 «Про затверджен-ня Порядку розроблення регіональних програм модернізації сис-тем теплопостачання»;

·Постанова КМУ від 03.04.2006 № 412 «Питання Націо-нального агентства України з питань забезпечення ефективноговикористання енергетичних ресурсів»;

·Постанова КМУ від 21.07.2005 № 630 «Про затверджен-ня Правил надання послуг з централізованого опалення, поста-чання холодної та гарячої води і водовідведення та типового до-говору про надання послуг з централізованого опалення, поста-чання холодної та гарячої води і водовідведення»;

86

·Постанова КМУ від 09.07.2008 № 632 «Про затверджен-ня Державної цільової науково-технічної програми «Розробка івпровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла таосвітлювальних систем на їх основі»;

·Постанова КМУ від 16.07.2008 № 642 «Про внесеннязмін до Порядку розгляду, схвалення та реалізації проектів цільо-вих екологічних (зелених) інвестицій у період дії зобов’язаньсторонами Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН прозміну клімату»;

·Постанова КМУ від 18.05.2006 № 695 «Про затверджен-ня Порядку надання пільгових кредитів для реалізації інвести-ційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій татехнологій з виробництва альтернативних джерел палива»;

·Наказ НАЕР України від 24.02.2009 № 18 «Про затвер-дження Порядку розрахунку та витрачання доходу, отриманогосуб’єктами господарювання з виробництва електричної та/аботеплової енергії, в частині здобутого шляхом впровадження зарахунок залучених інвестицій енергозберігаючих (енергоефек-тивних) заходів та енергоефективних проектів сумарного скоро-чення витрат паливно-енергетичних ресурсів»;

·Наказ НАЕР України від 11.11.2008 № 162 «Про затвер-дження Порядку конкурсного відбору заходів з енергозбереженнядля їх фінансової підтримки за рахунок коштів, передбачених удержавному бюджеті за програмою «Державна підтримка заходівз енергозбереження через механізм здешевлення кредитів»;

·Наказ НАЕР України від 15.06.2007 № 92 «Про затвер-дження Змін до деяких нормативно-правових актів Державного ко-мітету України з енергозбереження, зареєстрованих у Міністер-стві юстиції України в 1996–2005 рр.»;

·Наказ НАЕР України від 25.09.2007 № 137/321 «Провнесення Змін до Положення про матеріальне стимулюванняколективів і окремих працівників підприємств, організацій та уста-нов за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільномувиробництві»;

·Наказ МінЖКГ України від 07.07.2008 № 206 «Прозатвердження Порядку конкурсного відбору інвестиційних проек-

87

тів для надання кредитів, передбачених для комунальних підпри-ємств, що повинні бути відібрані для участі у Проекті розвиткуміської інфраструктури»;

·Наказ МінЖКГ України від 02.02.2009 № 12 «Про затвер-дження Порядку розрахунку нормативних витрат електроенергіїпідприємствами теплоенергетики при виробництві, транспорту-ванні та постачанні (розподілі) теплової енергії»;

·Наказ Мінбуду України від 26.04.2006 № 147 «Прозатвердження Методичних рекомендацій з розроблення енерго-та екологоефективних схем теплопостачання населених пунктівУкраїни». На жаль, ці документи в більшості не відповідають си-туації в комунальному господарстві України та потребують до-опрацювання. Крім того, більшість прийнятих документів запере-чують один одному. Потрібно вибрати єдину державну стратегіюрозвитку теплоенергетики в Україні, окреслити основні напрямки іправила, відкинути політичні амбіції та не використовувати проб-лем житлово-комунального господарства як передвиборчого меха-нізму впливу до населення України.

За рахунок енергозбереження Україна до 2020 року може за-ощадити близько 470 млн т умовного палива, що відповідає змен-шенню витрат на імпорт енергоресурсів приблизно на 38 млрд дол.Одним із шляхів поліпшення ситуації в житлово-комунальномугосподарстві України може стати проведення комплексного ауди-ту. На його підставі тільки завдяки організаційно-технічним за-ходам можливо заощадити до 30% коштів, які витрачаються наенергоносії для бюджетної сфери та житлового фонду. Крімцього, впровадження новітніх технологій та заміна дорогого при-родного газу на електричне опалення та інші поновлювальніджерела допоможуть заощадити бюджетні кошти в декілька ра-зів, а з часом і замінити його повністю (передусім це стосуєтьсябюджетних установ та житлового фонду України). Резервом енер-гозбереження для України є зниження енергоємності економіки.Енергоємність ВВП України становить 0,89 кг умовного паливана 1 дол. США з урахуванням паритету реальної купівельноїспроможності (ПКС), що у 2,6 разу перевищує середній рівеньенергоємності розвинених країн світу. За рахунок реалізації по-

88

тенціалу енергозбереження енергоємність ВВП у 2030 році можестановити 0,36 кг у. п.

Цікаві факти1. Для того, щоб 12 годин щодня протягом року горіла одна

лампа потужністю 100 Вт, потрібно спалити 180 кг вугілля, вна-слідок чого в атмосферу буде викинуто 425 кг СО2.

2. Зашторюючи на ніч вікна, можна зменшити втрати тепла.3. Зниження рівня споживання гарячої води на 50 л за добу

веде до щорічної економії 100 л мазуту.4. Якісна теплоізоляція в будівництві – це запорука еконо-

мії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату уприміщеннях. Втрати енергії через холодні стіни становлять 40–70% від загальної потреби в теплі.

5. Економити електроенергію можна за рахунок кольорустін. Біла стіна відбиває 80% спрямованого на неї світла, темно-зелена – лише 15%, чорна лише – 9%.

6. 3а підрахунками спеціалістів Інституту електродинамікиНАН України, потенціал енергії вітру у 2000 разів перевищує су-часне виробництво енергії в Україні.

7. Кран, що протікає, призводить до втрат 7000 л води нарік (за умови, що вона крапає повільно). Якщо ж вода біжить то-ненькою цівкою, то її втрати становитимуть до 30 000 л на рік.

8. Загальний потенціал енергозбереження в Україні стано-вить близько 45% від обсягу спожитих паливно-енергетичнихресурсів.

9. Щодня енергетичні витрати в Україні сягають 100 млн грн.Тільки води ми втрачаємо на 4 млн грн. Усе це негативно впливаєна національну економіку країни. Розумне й ефективне енерго-користування є ключовим чинником створення нових робочихмісць та економічного зростання.

89

Використані нормативні акти1. Закон України «Про енергозбереження» (вiд 01.07.1994

№ 74/94-ВР).2. Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирно-

го будинку” (від 29.11.2001 № 2866-ІІІ).3. Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (від 24.06.2004

№ 1875-IV).4. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039.5. Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009–

2012 роки.6. Програма енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини на

період 2010–2015 роки.7. Програма енергозбереження в житлово-комунальному господар-

стві Львівської області на 2010–2015 роки.8. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 № 1908

“Про заходи з реалізації програми “Україна-2010”.9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2005 № 577-р

«Про заходи щодо енергозабезпечення споживачів».10. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 102-р від

04.02.2009 «Про заходи з використання альтернативних джерел енергії».11. Розпорядження Кабінету Міністрів України №159-р від

11.02.2009 «Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефектив-ного використання паливно-енергетичних ресурсів».

12. Наказ МінЖКГ України № 12 від 02.02.2009 «Про затверджен-ня Порядку розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємства-ми теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (роз-поділі) теплової енергії».

13. Наказ НАЕР України № 18 від 24.02.2009 «Про затвердженняПорядку розрахунку та витрачання доходу, отриманого суб'єктами госпо-дарювання з виробництва електричної та/або теплової енергії, в частиніздобутого шляхом впровадження за рахунок залучених інвестицій енерго-зберігаючих (енергоефективних) заходів та енергоефективних проектівсумарного скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів».

Корисні веб-ресурсиhttp://www.loda.gov.ua http://www.mhrp.org.uahttp://www.rada.gov.ua http://www.cdie.gov.uahttp://www.kmu.gov.ua http://city-adm.lviv.uahttp://www.mdi.org.ua http://www.enefcities.org.uahttp://www.osbb.com.ua

90

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТза підсумками експертного аналізу діяльності

органів державної влади і місцевого самоврядуванняза 2009–2010 роки у сфері енергозбереження

в житлово-комунальному господарствіЛьвівської області

Підписано до друку 20 грудня 2010 р.Формат 60х84/16. Папір офсетний 70 г/м2.

Умовн. друк. арк. 5,1.Наклад 300 пр.

ТзОВ ЛАВІСвул. Медової Печери 67/115, м. Львів

тел.: 067-671-33-51