На фоні слів епіграфу звучать тривожні дзвони.

Перед тим як згасне світло, починає звучати дзвін. Він спокійний і величний. Затемнення. Жовте світло прожектора блукає по сцені. Дзвін зупиняється. З'являються ведучі.

1-й ведучий. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа.

Двадцять п’ять років пройшло з тих пір. 25 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси. І 25 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає, не на добро це, не на життя.2-й ведучий. Горем і болем увійшов 25 років тому в наше життя Чорнобиль, що розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип'яті, кинуті школи, будинки, дитячі гойдалки, що застигли, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій 25-літньої давнини.

(Удар дзвону. На екрані слайди квітучих садів, весняні пейзажі, звучить музика).1-й ведучий. Весна 1986 року на Україні буяла первоцвітом садів. Оспівана у веснянках нашими предками, вона проходила по нашій рідній землі, як завжди, квітуча й ошатна. Предки наші оселилися на цій щедрій поліській землі, називаючи себе древлянами, жителями півночі, поліщуками. Любили свою землю, молилися Богу, чекали його Пришестя. І не думали, що до нього ця земля може стати землею відчуженості.2-й ведучий. Село Чорнобиль згадується в літописах уперше наприкінці XIX сторіччя. Але поселення в цьому місці існували набагато раніше. У різні часи ці краї належали то Україні, то Польщі. Жителі Чорнобиля займалися рибальством, землеробством, тваринництвом.1-й ведучий. У 1970 році вирішено було біля Чорнобиля будувати атомну електростанцію ім. В.І. Леніна. Це будівництво відрізнялося особливо ударною працею і достроковими пусками реакторів. На кінець 1985 року в місті енергетиків Прип'яті мешкало 50 тисяч жителів. Серед багатьох нових міст Прип'ять була дуже гарною. Тут вдалося досягти гармонії багатьох компонентів — зручності й упорядженості житла, наявності культурних, спортивних комплексів. Розташування міста в дуже мальовничій місцевості також робило його дуже привабливим. І річка поруч з такою ж назвою, і чудова краса навколишньої поліської природи.

(Припиняється музика)2-й ведучий. 26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава.

(Тихі удари дзвону).1-й ведучий. Протягом 25 квітня 1986 р. були збої в роботі, що не дозволяли провести випробування четвертого ядерного реактора. Була п'ятниця, кінець трудового дня, країна чекала вихідних.2-й ведучий. 26 квітня 1986 р. субота, 1 година 22 хвилини. Прийнято рішення почати випробування. Одночасно була відключена аварійна система захисту.

(Дзвін частіше і сильніше).

1

1-й ведучий .1 година 22 хвилини 30 секунд. Контролююча зміна видала інформацію про необхідність термінової зупинки реактора, але оператори продовжували процес. Потужність реактора почала швидко зростати.1 година 23 хвилини 40 секунд. Натиснуто кнопку аварійної зупинки реактора. А через декілька секунд — вибух.

(Дзвін стихає, один ведучий іде у глибину сцени).2-й ведучий. А місто спало. Була тепла квітнева ніч, одна з кращих ночей року, коли листя зеленим туманом покриває дерева. Спало місто, спала Україна, не відаючи про велику біду, що прийшла на її Землю.

Народе мій, сильніше бий на сполох!Хай дзвін гуде по всіх усюдах ниніЧорнобиля неумолимий сполохЗ'їда живцем людей на Україні.

Диктор з-за сцени: З повідомлення Ради Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних Республік: "Як уже повідомлялося, на Чорнобильській атомній електростанції, розташованій за 130 кілометрів на північ від Києва, 26 квітня 1986 року сталася позапроектна аварія - найбільша за наслідками техногенна та екологічна катастрофа в історії людства".

1.Чорнобильська трагедія. Чому вона сталася саме в Україні? Випадково це чи закономірно? Очевидно, значною мірою закономірно. Народ без державності, з нещасливою нашою географією та невдалою нашою історією. Українці були приречені на подібну трагедію.

Вірш звучить на фоні відлуння дзвонів.Птахи складають гімн весні,Всміхаються до сонця квіти,А пам'ять лине в моторошні дні,Гудуть жорстокі дзвони квітня.

2.Почалося радіоактивне зараження території України і прилеглих країн. Дніпрова вода забруднена. Поля і луки, ліси і озера, річки, ставки Чорнобильщини тяжко уражені чорною хворобою. Дичавіє земля, але ще квітнуть і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Це не харч, а просто радіоактивні відходи, які треба закопувати.

Як страшно це - води не скуштувати,У тім краю, де Прип'ять, де Дніпро.І хто посмів знівеччя відірватиВід губ народу цілого відро?Дивлюсь на землю, на річкові водиІ думаю, аж чорний від журби,А нам казали: "Ви царі природи..."

2

А ми ж насправді атома раби!Загидили ліси і землю занедбали,Поставили АС в верхів'ях трьох річок,То хто ж Ви є злочинці, канібали?Ударив чорний дзвін і досить балачок.В яких лісах іще Ви забарложені,Що яничари ще занапастять?І мертві, і живі, і ненародженіНікого з Вас довіку не простять!

Звучить вірш "Чорнобиль".1.Чорнобиль - це вся УкраїнаІ весь опромінений люд,Що кинутий в прірву з трамплінаНебачених в світі Іуд.

2.Чорнобиль - набати і дзвони!Безмежно трагічних років,Сиріток, дітей мільйони.Живих, але "мертвих" батьків.

3.Чорнобиль - це згублені рікиПід прапором хижих ідей,Це біль України навіки,Це план катастрофи людей.

4.Чорнобиль - це плід монополії,Здобуток Союзу Рабів,Що котиться з ленінських колій,Весь в зброї, від п'ят до зубів.

5.Чорнобиль - це люди безправні,Замучені владою Рад,Де діють традиції давніРепресій, терорів і зрад.

6.Де все потонуло в секретіПід зливою лих компартзлюкЧорнобиль - це звістка планетіПро лад людознищення й мук.

1.Райцентр Чорнобиль. Назва походить від назви гіркого полину - чорнобилки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім - місто, а згодом і атомна електростанція. Мало хто знав про чорнобривого брата сивого полину, аж поки не стався страшний атомний вибух у місті, яке зветься Чорнобиль.

3

(Мінорна музика органа).2.Тоді згадали люди, що в книзі книг - Біблії - говориться про полин і пов'язану з ним страшну катастрофу: "Засурмив третій янгол, - і велика зоря впала з неба, палаючи, як смолоскип. І впала вона на третину річок та водні джерела. І ймення Зорі тієї - "Полин". І стала третина води, як полин. І багато людей повмирало з води, бо згіркла вона." /Апокаліпсис/.

Ведучі сходять зі сцени. На сцену виходять маленькі діти, одягнуті у вишиті сорочечки.

Нас ще на світі не булоЯк лихо те до нас прийшло,Страшнеє лихо...Принесло смерть воно і зло,І все, що поряд там було,Все вкрило чорнеє крило.

Біда і горе, ми й не знали,Нас ще на світі не було.Зірвавсь реактор. За незриму митьНа нашу землю вилилась отрута.

Чом довелося нам це пережить?І за які гріхи така спокута?Чи є надія в нас на майбуття?Чи виживемо? За яким законом?Бо скільки вже людей пішло з життяУражених чорнобильським драконом?

Ми вже відчули, що він нам приніс,І не одному ще вкоротить віку.А скільки люди проливають сліз,Коли у сім'ях родяться каліки…

Невже в майбутньому на світіНе будуть квітнуть дивні квіти:Конвалії й фіалки ніжніІ вісник березня - підсніжник?

Невже ми більше не побачим,Як сон-трава росою плаче.Троянда степу - квітка мріїЖар-цвітом землю не зігріє?

За днями дні мина повільно рік.За днями дні і другого немає.Нехай же лихо наше проминаєІ в світі не повториться повік.

4

Хай стане мир міцніший у стократ,Хай над землею чисте небо буде.Чорнобиль - попередження, набат.Його уроків людство не забуде!

1.Аварія на Чорнобильській АС - смертоносне полум'я зловісної пожежі - висвітлило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора аби своїми грудьми відвернути трагедію.

2.Ті, що згоріли в огні,В перші хвилини двобою.Землю прикрили собою,Як наші батьки на війні!

1.Скромні плити з червоними зірками будугь нагадувати нам і майбутнім поколінням імена Володимира Правика, Миколи Ващука, Василя Ігнатенка, Віктора Кибенка, Миколи Титенюка, Володимира Тишури.

2.Двадцять п’ять довгих літ минуло від тієї страшної квітневої ночі, чорний спалах якої розсік історію нашого багатостраждального народу на дві частини. Потомки наші так відраховуватимуть тепер плин часу: це було до Чорнобиля, це - після нього.

1.Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 березня 1990 року

день 26 квітня оголошено днем "Чорнобильської трагедії".

2.У цей день по всіх церквах звучать дзвони пам'яті.

1.Час невпинно йде вперед. Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку з

болем і сльозами згадуємо нині. І хочеться, щоб більше ніколи і ніде у світі

не повторилося подібне лихо.

2.Ми молодь, повинні розуміти всю сутність проблеми і зробимо все,щоб не

допустити нових помилок!!!

5