НАУКОВО ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ 5 10 › oldpdf › visnyk_05_2010.pdf ·...

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇАГРАРНИХ НАУК

Видається з вересня 1922 р.(матеріали друкуютьсямовами оригіналів —українською та російською)Щомісячник

КиївРеда ція ж рнал

«Вісни а рарної на и»2010

5 '10EDITORIAL BOARDРЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

М.В. Зубець(головний редактор)

В.П. Ситник

(заступник головного редактора)

В.А. Величко(заступник головного редактора)

Ф.Ф. АдаменьВ.В. АдамчукВ.Г. АндрійчукС.А. Балюк

М.Д. БезуглийВ.М. БулгаковА.М. ГоловкоІ.В. ГриникЯ.С. Гуков

Г.О. ЄреськоС.М. Кваша

П.І. КоваленкоП.В. Кондратенко

М.К. ЛінникМ.П. Лісовий

Д.О. МельничукМ.М. МусієнкоБ.С. ПрістерМ.В. Роїк

С.Ю. РубанМ.В. РубленкоП.Т. СаблукВ.Ф. Сайко

М.П. СичевськийВ.В. Снітинський

О.О. СозіновБ.Т. СтегнійО.Г. ТарарікоМ.А. Хвесик

M. Zubets(editor-in-chief)

V. Sytnyk

(deputy editor-in-chief)

V. Velychko(deputy editor-in-chief)

F. Adamen'V. AdamchukV. AndriychukS. BalyukМ. BezuglyV. BulgakovА. GolovkoІ. GrynykYa. GukovH. YereskoS. KvashaP. KovalenkoP. KondratenkoM. LinnykM. LisovyD. MelnychukМ. MusiyenkoB. PristerM. RojikS. RubanМ.RublenkoP. SablukV. SaykoM. SychevskyV. Snityns'kyO. SozinovB. StegniyO. TararikoМ. Hvesik

РЕЦЕНЗІЇ

ЗМIСТ

травень 2010 р.

5 Загальні збори Української академії аграрних наук

21 Власов В.В., Шерер В.О. Перспективи розвитку виногра-дарства України

25 Волкогон В.В., Дімова С.Б., Волкогон К.І., Боруль-ко Р.О., Бердніков О.М. Вплив мікробних препаратів назасвоєння культурними рослинами поживних речовин

29 Камінський В.Ф., Лапін В.М. Оптимізація нормативів метро-логічного забезпечення наукових досліджень у землеробстві

32 Жук І.В., Мусієнко М.М. Вплив оксиду азоту на рослинипшениці в умовах посухи

35 Лісовий М.М. Вплив екологічних чинників на чисельністьпопуляцій домінуючих видів комах-дендробіонтів

38 Гораш О.С., Загородний М.В. Перспективи виробництва іреалізації зерна пивоварного ячменю

41 Цап М.М., Рівіс Й.Ф. Обмін жирних кислот в організмі коропівза згодовування жирових добавок

45 Гаврилова Л.О., Добровольська С.С., Кіяновська Л.В.,Мороз М.С. Адаптація непарного шовкопряда до умов техно-ценозу

48 Лінник М.К., Макаєв В.І., Примаков О.А., Маринченко І.О.Нові способи збирання конопель

52 Медведєв В.В.,Пліско І.В. , Біцура В.Л. Від зональних —до точних агротехнологій

58 Полупан М.І., Волков П.О. Природний механізм захистусхилових ґрунтів від ерозії

64 Орлюк Ю.Т. Вплив режимів теплової обробки молока намасообмін при термокислотній каогуляції білків

66 Амбросов В.Я., Єгорова Н.Ю. Ефективність виробництваоригінального та елітного насіння зернових колосових культур

72 Тимчишин І.М. Вплив добрив і сівозмін на вологозабезпече-ність і врожайність картоплі

75 Кобилінська А.М. Хімічний склад м’яса бугайців поліськоїм’ясної породи

77 Слупян К.В. Удосконалення інтеграційних процесів на підпри-ємствах бурякоцукрового підкомплексу

80 Тищенко М.В. Урожайність і якість цукрових буряків залежновід їх передпопередників і насичення буряків у сівозмінах

83 Дорога до вiдновлення української iстоpiї

2

МЕХАНІЗАЦ

ІЯ,

ЕЛЕКТРИФІКАЦ

ІЯ

ТВАРИННИЦ

ТВО,

ВЕТЕРИНАРНА МЕ

ДИЦИНА

ЗЕМЛЕРОБС

ТВО,

ҐРУНТО

ЗНАВСТ

ВО,

АГРОХ

ІМІЯ

РОСЛИ

ННИЦТВ

О,

КОРМОВИР

ОБНИЦТ

ВО

ГЕНЕТИКА, СЕ

ЛЕКЦІЯ

,

БІОТЕХНОЛ

ОГІЯ

ЕКОНОМ

ІКА

ЗБЕРІГА

ННЯ ТА

ПЕРЕРОБК

А ПРОДУ

КЦІЇ

Вісник аграрної науки

АГРОЕК

ОЛОГІЯ,

РАДІОЛОГІЯ, МЕ

ЛІОРАЦ

ІЯ

СТОРІНКА МО

ЛОДОГО

ВЧЕНО

ГО

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

REVIEW

YOUNG SCIENTIST'S

PAGE

CONTENTS

3травень 2010 р.

ECONOMICS

GENETICS, SELECTION,

BIOTECHNOLOGY

MECHANIZATION,

ELECTRIFICATION

PLANT-GROWING,

FODDER PRODUCTION

LAND CULTIVATION,

SOIL SCIENCE,

AGROCHEMISTRY

STORAGE AND

PRODUCTS' PROCESSING

Вісник аграрної науки

LIVESTOCK BREEDING,

VETERINARY SCIENCE

AGROECOLOGY,

RADIOLOGY, MELIORATION

TOPICAL ISSUES

5 General Meeting of the Ukrainian Academy of AgrarianScience

21 Vlasov V., Sherer V. Perspectives of development of viticulturein Ukraine

25 Volkogon V., Dimova S., Volkogon K., Berdnikov A. Influenceof microbial specimens on assimilation of nutrients by culturalplants

29 Kaminsky V., Lapin V. Optimization of normative of metrologymaintenance of research activities in farming agriculture

32 Zhuk I., Musiyenko N. Influence of nitrogen oxide on plants ofwheat in conditions of drought

35 Lesovoy N. Influence of environmental factors on numerosity ofpopulations of dominant insects-dendrobionts

38 Ghorash A., Zagorodniy M. Perspectives of production and saleof grain of brewing barley

41 Tsap M., Rivis I. Interchanging of fatty acids in an organism ofcarp at feeding with fatty components

45 Gavrylova L., Dobrovolska S., Kiyanovska L., Moroz N. Adap-tation of Lymantria dispar L. to conditions of technoecocenosis

48 Linnyk N., Makayev V., Primakov O., Marinchenko I. Investi-gations in recent trends of harvesting hemp

52 Medvedev V., Plisko I., Bitsura V. From zonal to precise agrotechnology

58 Polupan N., Volkov P. Natural mechanism of protection slopesoils from erosion

64 Orlyuk Yu. Influence of cooking schedules of milk on massexchange at thermo acid coagulation of proteins

66 Ambrosov V., Yegorov N. Effectivization of production of originaland elite seeds

72 Tymchyshyn І. Influence of fertilizers and type of crop rotationon moisture provision and yielding ability of a potato

75 Kobylinska A. Chemical analysis of meat of bull-calves ofPoliska meat breed

77 Slupyan K. Improvement of integration processes at the factoriesof sugar-beet sub complex

80 Tyshchenko N. Yielding ability and quality of sugar-beet depen-ding on precursors and saturation by beet in crop rotations

83 Te way to restoration of the Ukrainian history

4 Вісник аграрної науки травень 2010 р.

Адреса редакції:03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37,тел./факс 257-40-81.

E-mail: [email protected]

Засновник і видавець —Українська академія аграрних наук

Редакція:А.П. Акімова, Н.Ф. Лайко,

Г.І. Смолянченко,Г.Г. Хурманець

Точка зору редколегіїне завжди збігаєтьсяз позицією авторів

Комп’ютерна верстка:І.О. Алейнікова

Комп’ютерний набір:Н.М. Чепіга,Н.В.Олійник

Редакція журналу«Вісник аграрної науки»

© 2010

Підписано до друку 12.05.10.Формат 70×100/16.Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 7,15.Умовн. фарбовідб. 14,8.

Обл.-вид. арк. 10,0.

Друкарня фірми «Есе».03142, Київ-142,

пр. Вернадського, 34/1.тел./факс 424-02-10/

424-02-10.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ

ЖУРНАЛ2 0 1 0 , №5 ( 6 8 5 )

Свідоцтвопро державну реєстраціюКВ № 540 від 28.03.94.

Адреса видавця:01010, Київ-10,вул. Суворова,9

5Вісник аграрної наукитравень 2010 р.

Найактуальніше

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

14 квітня 2010 року відбулися Загальні збори членів Академії. У їх роботі взялиучасть Г.М. Калетнік — голова Комітету з питань аграрної політики і земельнихвідносин Верховної Ради України, М.В. Присяжнюк — міністр аграрної політики Ук-раїни, С.І. Мельник — заступник міністра аграрної політики України, В.А. Сташук —голова Держводгоспу України, В.М. Горжеєв — в.о.голови Держкомветмедицини Ук-раїни, Ю.М. Карасик — почесний член УААН, голова Ради Аграрного союзу України,Посол Республіки Сербія Душан Лазич, іноземні члени УААН із Сербії та Польщі, пред-ставники НАН України та галузевих академій України, керівники структурних під-розділів та відповідальні працівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів Ук-раїни, Мінагрополітики України та інших галузевих міністерств і відомств, ректо-ри вищих навчальних закладів аграрного профілю.На Загальних зборах заслухано та обговорено доповіді Президента УААН, акаде-

міка УААН Михайла Васильовича Зубця про підсумки діяльності Академії за 2009 р.та завдання на перспективу і першого віце-президента УААН, академіка УААН Вікто-ра Петровича Ситника про фінансове забезпечення та використання коштів у 2009 р.у системі Академії.Виступив міністр аграрної політики України М.В. Присяжнюк.В обговоренні доповідей взяли участь академіки УААН: А.А. Лінчевський, С.А. Ба-

люк, В.М. Єжов, члени-кореспонденти УААН: В.Г. Ткаченко, В.П. Петренкова, почес-ний член УААН, директор ВАТ «Брацлав» М.К. Михайленко, директор Хмельницько-го інституту агропромислового виробництва УААН В.Г. Молдован, директор На-ціонального наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім.В.Є.Таїрова» В.В. Власов.Загальними зборами Української академії аграрних наук обрано почесними члена-

ми УААН: П.В. Іващука, генерального директора Товариства з обмеженою відпові-дальністю «Науково-виробнича агрофірма «Перлина Поділля», Героя України, заслу-женого працівника сільського господарства України, кандидата сільськогосподарсь-ких наук, почесного професора Подільської державної аграрно-технічної академії;О.І. Сергієнка, доктора ветеринарних наук, професора, заслуженого діяча науки і тех-ніки України, виконавчого директора Експериментального господарства Державногонауково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормовихдобавок «Любінь Великий».Іноземними членами УААН обрано: А.В. Корнієнка, головного наукового співробіт-

ника, завідувача лабораторії селекції цукрових буряків на фертильній основі Всеро-сійського науково-дослідного інституту цукрових буряків і цукру ім. А.Л. Мазлумо-ва, доктора сільськогосподарських наук, професора, члена-кореспондента Російсь-кої академії сільськогосподарських наук, заслуженого діяча науки Російської Федерації;В.Г. Сичова, директора Всеросійського науково-дослідного інституту агрохіміїім. Д. М. Прянишникова, доктора сільськогосподарських наук, професора, академікаРосійської академії сільськогосподарських наук, провідного вченого у галузі агрохіміїта ґрунтознавства.



Загальними зборами УААН затверджено зміни до Статуту Академії.На Загальних зборах вручено дипломи лауреатів премії Української академії аграр-

них наук «За видатні досягнення в аграрній науці» 2009 року:В.В. Кириченку, П.П. Літуну, В.П. Петренковій, В.П. Коломацькій за цикл наукових

праць «Селекція польових культур на підвищення адаптивного потенціалу» (вису-нуто Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр’єва УААН);М.Д. Мельничуку, А.Л. Бойку, І.П. Григорюку, В.О. Дубровіну, М.Й. Заграфовій за цикл

наукових праць «Селекційно-генетичні і біотехнологічні основи підвищення продук-тивності рослин хмелю (HUMULUS LUPULUS L.) в Україні» (висунуто Національнимуніверситетом біоресурсів і природокористування України та Київським національ-ним університетом імені Тараса Шевченка);Л.В. Горбунову, А.С. Саліній, Л.П. Бучацькому за науково-технічну розробку «Кріо-

консервування статевих клітин і ембріонів тварин» (висунуто Інститутом тва-ринництва УААН);В.М. Власенку, Л.А. Тихонюк, М.В. Рубленку за підручник (для ВНЗ III—IV рівнів ак-

редитації з напряму ветеринарна медицина) «Оперативна хірургія, анестезіологія ітопографічна анатомія» у 2-х томах (висунуто Білоцерківським національним аг-рарним університетом);П.Д. Хоружому, Т.П. Хомутецькій, В.П. Хоружому, Є.М. Мацелюк, Д.В. Чарному за на-

укову роботу «Ресурсозберігаючі технології в системах сільськогосподарського во-допостачання» (висунуто Інститутом гідротехніки і меліорації УААН).На Загальних зборах також було вручено диплом іноземного члена УААН Шкори-

чу Драгану (Сербія), обрання якого відбулося на попередніх Загальних зборах Ака-демії.

Загальні збориУкраїнської академії аграрних наук

ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК ЗА 2009 РІК

ТА ЗАВДАННЯ НА ПЕРСПЕКТИВУ

Звітна доповідь Президента Академії, академіка УААН М.В. Зубцяна Загальних зборах УААН 14 квітня 2010 р.

Вищий орган управління Академії — її За-гальні збори у 2009 р. скликали двічі: у березні— для розгляду звіту про результати роботи Ака-демії у 2008 р., у грудні — для окреслення зав-дань аграрної науки з енергетичного забезпечен-ня потреб країни на основі виробництва і ефек-тивного використання енергоносіїв з біосировини.Загальними зборами була обговорена і затверд-жена «Концепція наукового забезпечення ус-тановами УААН розвитку галузей агропро-мислового комплексу України в 2011—2015рр.», погоджена з Мінагрополітики України, обра-но 5 іноземних і 3 почесних членів Академії.Відповідно до Статуту Академії між сесійними

засіданнями Загальних зборів управління Акаде-мією здійснювала її Президія. За звітний періоднею було проведено 20 засідань, на яких розг-лянуто 221 питання щодо координації й органі-зації проведення фундаментальних і прикладнихнаукових досліджень, ефективності впроваджен-ня їх результатів у виробництво, результатив-ності роботи наукових установ Академії та їх ме-режі, а також програми наукового забезпеченняагропромислового виробництва Луганської таХмельницької областей. Крім того, проведено 11засідань бюро Президії УААН.

Рішенням Президії упорядковано структуру таштатну чисельність підрозділів апарату ПрезидіїУААН, створено Управління інтелектуальноївласності, маркетингових досліджень та інформа-ційно-консалтингового забезпечення. Також булоприйнято 10 постанов, що регламентують науко-ву і господарську діяльність установ Академії.У 2009 р. Академію профінансовано з бюдже-

ту на суму 391,2 млн грн, тобто 96,9% до плануасигнувань, недофінансовано 12,7 млн грн. Нанауково-дослідну діяльність Академії обсяг фі-нансування з державного бюджету становив371,2 млн грн, недофінансовано 100 тис. грн. Доспеціального фонду Академії надійшло 160 млнгрн. У розрахунку на 1 грн фінансування з дер-жавного бюджету надходження до спеціальногофонду становило 43 коп.Нині до складу Академії входить 71 наукова

установа, з яких 11 — національні наукові цент-ри, 54 інститути, наукова бібліотека, 5 досліднихстанцій. Минулого року набули статусу інститутівагропромислового виробництва колишні Рів-ненська і Хмельницька державні сільськогоспо-дарські дослідні станції.В установах Академії працює понад 5,5 тис.

наукових співробітників, з них 382 доктори і 1973



кандидати наук. У цілому за рік чисельність пра-цюючих зменшилась: загальна — на 255 осіб (на4,6%); наукових працівників — на 81 особу, в томучислі на 16 докторів і 7 кандидатів наук. І цевідбувається в умовах, коли при інститутах Ака-демії функціонує 39 аспірантур, 18 докторантур,де щороку завершують навчання понад 250 ас-пірантів і до 8-ми докторантів. При інститутахУААН функціонує 27 спеціалізованих учених радіз захисту дисертацій, де щороку захищають по-над 160 кандидатських і 20 докторських дисер-тацій. Виникають цілком логічні запитання: де цікадри, для кого ми готуємо науковців вищої ква-ліфікації? Настав час здійснення серйозної кад-рової політики, яка має стати запорукою стабіль-ного розвитку Академії. Не можна жити однимднем, необхідно думати і про майбутнє!Протягом 2009 р. науково-дослідні установи 8-

ми відділень Академії виконували завдання 46-ти науково-технічних програм УААН, здійснюючифундаментальні та прикладні дослідження з ура-хуванням завдань «Державної цільової програмирозвитку українського села на період до 2015року» та інших державних і галузевих програм.Відповідно до звітності у 2009 р. фундамен-

тальні та прикладні дослідження виконано в по-вному обсязі. Завершено понад 1400 науково-дослідних робіт, у тому числі 778 фундаменталь-них і 629 прикладних, з яких спрямовано наосвоєння виробництвом понад 500 завершенихрозробок. За минулий рік науковими установамиу межах виконання завдань науково-технічнихпрограм було створено і передано на сортовип-робування понад 200 нових сортів і гібридівсільськогосподарських рослин, 4 внутрішньопо-родні типи сільськогосподарських тварин, 185технологій, 226 методик і методичних рекомен-дацій; розроблено 79 теоретичних положень іконцепцій. За результатами досліджень подано330 заявок на винаходи. Академією внесено про-екти нормативно-законодавчих актів щодо підви-щення ефективності діяльності АПК: до Верхов-ної Ради — 26, Кабінету Міністрів — 19, Міністер-ства аграрної політики — 92, інших міністерств— 28, до інших органів влади — 54.Найвагомішими результатами фундаменталь-

них і прикладних досліджень, які отримали нау-кові установи Академії, є такі:Відділення землеробства, меліорації та аг-

роекології проводило дослідження за 8-ма нау-ково-технічними програмами.За НТП «Родючість, охорона і екологія ґрун-

тів» (керівник — академік УААН С.А. Балюк) роз-ширено наукові основи охорони та раціонально-го використання зрошуваних земель України ізроблено комплексну характеристику земель зро-шуваного фонду країни. Розроблено «Концепціюагрохімічного забезпечення землеробства Украї-ни до 2015 р.». У ННЦ «Інститут ґрунтознавствата агрохімії імені О.Н. Соколовського» із залучен-ням спеціалістів технічного напряму створенодистанційно керований літальний апарат, який

дає змогу виконувати моніторинг стану сільсько-господарських культур і сільськогосподарськихугідь з продуктивністю обстеження 100 га/год.Істотний внесок у розв’язання проблеми збе-

реження родючості ґрунтів зробили виконавціНТП «Сільськогосподарська мікробіологія» (керів-ник — член-кореспондент УААН В.В. Волкогон).Ними створено мікробні препарати та технологіїїх застосування при вирощуванні сільськогоспо-дарських культур. Застосування біопрепаратівсприяє не тільки зростанню коефіцієнта засвоєн-ня рослинами діючої речовини, а й зменшує ви-мивання агрономічно цінних сполук. Наприк-лад, вимивання водорозчинних сполук гумусузменшується на 22—30%.Учені ННЦ «Інститут землеробства УААН» під

керівництвом академіка УААН В.Ф. Сайка вста-новили, що запровадження системи раціональ-ного поєднання мінімального та частково «нульо-вого» обробітку ґрунту дає змогу заощадитиблизько 37 кг пального на 1 га посівів і при цьо-му урожайність сільськогосподарських культур незнижується.Заслуговують на увагу здобутки Інституту

сільського господарства Полісся УААН з виконан-ня НТП «Хміль» (керівник — кандидат с.-г. наукВ.В. Шабликін). Завдяки державній підтримці га-лузі і здобуткам учених хмелярами України у2009 р. зібрано 1340 т хмелю, при цьому уро-жайність була у 1,5 раза вищою, ніж у 2008 р.З огляду на загострення дефіциту водних ре-

сурсів виконавцями НТП «Розвиток меліорованихтериторій» (керівник — академік УААН П.І. Кова-ленко) спільно із зацікавленими відомствами роз-роблено «Державну комплексну програму розвит-ку водного господарства України на період до2020 р.», яку схвалено Кабінетом Міністрів Украї-ни і подано до Верховної Ради для прийняттявідповідного закону.Тривожною є ситуація щодо якості питної води

в умовах сільських селітебних територій. Інсти-тутом агроекології УААН установлено, що вмістнітратів у воді іноді у 22 рази перевищує значен-ня гранично допустимої концентрації, а хлоридів— у 6 разів. Для запобігання цьому під керівниц-твом академіка УААН О.І. Фурдичка на прикладіПолтавської області розроблено методичні реко-мендації щодо екологічного стану сільських селі-тебних територій та шляхи його поліпшення.Позитивно оцінюючи наукові здобутки установ

Відділення в цілому, потрібно зазначити, що не-достатньо уваги приділяється вченими унікаль-ному досвіду ведення органічного землеробствау Приватному підприємстві «Агроекологія», якеочолює член цього Відділення — почесний ака-демік УААН С.С. Антонець.Відділення рослинництва виконувало зав-

дання 17-ти науково-технічних програм УААН.З фундаментальних досліджень найвагоміші

здобутки мають виконавці НТП «Зернові культу-ри», наприклад, ученими Селекційно-генетично-го інституту — Національного центру насіннє-




знавства та сортовивчення виявлено лінії пше-ниці озимої, рекомендовані для використання якдонори стійкості до збудників хвороб у селекціїна імунітет. Ученими Інституту рослинництваімені В.Я. Юр’єва УААН установлено законо-мірності успадкування стійкості кукурудзи до фу-заріозної стеблової гнилі та розроблено аналітич-ну модель генотипу кукурудзи, стійкого до збуд-ника цієї хвороби. Створено перспективнийгенетичний матеріал білозерних сортів пшеницідля кондитерського використання, тритикале длявиробництва біоетанолу, чорнозерної пшениці таголозерного ячменю.Потенціал переданих у звітному році на дер-

жавне сортовипробування сортів становить: пше-ниці озимої — 90—100 ц/га, кукурудзи — 80—140, ячменю ярого — 70—80, гороху — 50—60ц/га. У Селекційно-генетичному інституті — На-ціональному центрі насіннєзнавства та сортовив-чення створено нові сорти пшениці: Ліра одесь-ка та Вихованка одеська (автор — академік УААНМ.А. Литвиненко), які є комплексно-імунними,стійкими до хвороб і шкідників, можуть вирощу-ватись без застосування фунгіцидів, а показни-ки якості їхнього зерна відповідають вимогам досильних пшениць тощо.Учені Академії приділяють значну увагу се-

лекції озимої пшениці на підвищену зимостійкість.Наприклад, створений Інститутом рослинництваімені В.Я. Юр’єва УААН сорт пшениці Калита (ав-тори — кандидати с.-г. наук В.Г. Матвієць і В.М.Кірянов) зберіг життєздатність рослин в умовахцього року на 92—98%, тоді як сорти західно-європейської селекції загинули на 40—60%.Для вирощування пшениці озимої в умовах

зрошення Інститут землеробства південного ре-гіону УААН створив ряд цінних форм, а Миронів-ський інститут пшениці імені В.М. Ремесла УААН,ННЦ «Інститут землеробства УААН» та Інститутцукрових буряків УААН — для умов Полісся іЛісостепу.Зростання рівня врожайності сільськогоспо-

дарських культур, адаптованих до зональних ґрун-тово-кліматичних умов, та найповніше викорис-тання агробіологічного потенціалу територій маєбазуватись на науково обґрунтованих прогнозахщодо можливих наслідків кліматичних змін, ура-хуванні законів природної циклічності, забезпе-чення яких можливе завдяки комплексності про-ведення досліджень не лише установами нашоїАкадемії, а й Національної академії наук України.Заслуговують на увагу здобутки виконавців

НТП «Олійні культури», які створили нові гібри-ди соняшника з видозміненим умістом жирнихкислот, зокрема з підвищеним умістом олеїнової,пальмітинової та стеаринової кислот. Так, у ство-реному під керівництвом академіка УААНВ.В. Кириченка гібриді соняшника Ореол умістолеїнової кислоти в олії збільшено до 85,2%, тодіяк традиційний її уміст не перевищує 60%. ВІвано-Франківському інституті агропромисловоговиробництва УААН створено нові сорти ріпаку на

продовольчі цілі з умістом ерукової кислоти до0,2%.У межах НТП «Цукрові буряки і малопоширені

технічні культури» (керівник — академік УААНМ.В. Роїк) на державне сортовипробування пере-дано 10 нових гібридів цукрового буряка, які ви-різняються генетично детермінованою стійкістюдо церкоспорозу, ризоманії, фузаріозу та ризо-ктоніозу. До Реєстру занесено 4 нові гібриди з по-тенційною урожайністю понад 700 ц/га.За НТП «Кормовиробництво» (керівник —

член-кореспондент УААН В.Ф. Петриченко) ство-рено і передано на сортовипробування 12 новихсортів кормових культур, які характеризуютьсявисокою урожайністю. Робота Інституту кормівУААН з упровадження у виробництво науковихрозробок сприяла збільшенню виробництва сої(понад 1 млн т).Відповідно до завдань НТП «Садівництво і

ягідництво» (керівник — академік УААН П.В. Кон-дратенко) визначено природно-екологічний по-тенціал регіонів для виробництва конкретних ви-дів садівницької продукції, а за НТП «Виноградар-ство» (керівник — доктор с.-г. наук В.В. Власов)виконано ампелоекологічне районування тери-торії Північного Причорномор’я. Для виділенихмезорайонів рекомендовано набір найпродуктив-ніших столових і технічних сортів винограду. Крімтого, на реєстрування подано 12 сортів плодовихі ягідних культур та 10 сортів винограду.У межах НТП «Овочівництво» (керівник — кан-

дидат с.-г. наук Г.І. Яровий) і НТП «Баштаннікультури» (керівник — кандидат с.-г. наук В.А. Ли-мар) створено 11 сортів овочевих і баштаннихкультур, що характеризуються високою урожай-ністю і придатністю для промислового виробниц-тва. Виконавцями НТП «Картоплярство» (керів-ник — кандидат с.-г. наук А.А. Бондарчук) ство-рено 6 сортів картоплі різних строків стиглості.За НТП «Біосировина» (керівник — академік

УААН М.Д. Безуглий) у звітному році створеноряд сортів і гібридів сільськогосподарських куль-тур, які за своїми господарськими показниками єнайпридатнішими для переробки на біопаливо.Виконавцями НТП «Захист рослин» (керівник

— академік УААН В.П. Федоренко) обґрунтова-но застосування пестицидів нового асортиментуу різних ґрунтово-кліматичних зонах України.Однією зі слабких сторін у насінництві є недо-

ліки в підготовці насіння, що призводить до зни-ження конкурентоспроможності вітчизняних сор-тів і гібридів, частка яких на нашому ринку порізних культурах становить 30—85%. Тому зас-луговує на підтримку ініціатива Інституту олійнихкультур УААН, Інституту кормів УААН, Кримсь-кого, Одеського, Кіровоградського, Полтавського,Сумського інститутів агропромислового вироб-ництва УААН щодо спільної діяльності з вітч-изняним інвестором з будівництва сучасних на-сіннєвих заводів.Актуальною і нерозв’язаною у Відділенні рос-

линництва залишається проблема переведення




на гетерозисну основу селекції деяких сільсь-когосподарських культур, особливо ріпаку.Відділення зоотехнії проводило досліджен-

ня за 11-ма науково-технічними програмами.З фундаментальних досліджень учені Відді-

лення отримали вагомі результати. Наприклад,за НТП «Селекція тварин» в Інституті розведен-ня і генетики тварин УААН з напряму розвиткугеномної селекції у 5-ти порід великої рогатої ху-доби виявлено асоційовані зв’язки генів, які відпо-відають за господарськи корисні ознаки.За НТП «Свинарство» (керівник — академік

УААН В.П. Рибалко) з використанням методівгеномної селекції доведено можливість підвищен-ня багатоплідності свиноматок на 1,4 гол. на одинопорос; розроблено метод ДНК-діагностики, щодає змогу вилучати з популяції тварин-носіїв генастрес-синдрому у свиней. Розроблено методипідбору тварин за генетичною подібністю з вико-ристанням ДНК-технологій, застосування якихдозволяє підвищити багатоплідність на 6—10%.У межах НТП «Птахівництво» (керівник — кан-

дидат біологічних наук О.В. Терещенко) розроб-лено способи підвищення частоти генів-маркерівстаті у яєчних курей. Сформульовано популя-ційно-генетичні основи формування адаптивних,продуктивних і племінних якостей у курей м’ясо-яєчного напряму продуктивності та розробленопрограму прискореного синтезу кросів цієї птиці,призначеної для використання у фермерських таособистих селянських господарствах.За результатами прикладних досліджень, го-

ловною науковою установою яких був Інститутрозведення і генетики тварин УААН, створено«Ковельський внутрішньопородний тип волинсь-кої м’ясної породи». За живою масою молоднякнового типу у 18 міс. переважає стандарт во-линської породи на 5—17%, а забійний вихід ста-новить 63,3%.Інститутом тваринництва УААН з урахуванням

сучасного міжнародного досвіду розробленовітчизняні норми енергетичного і протеїновогоживлення великої рогатої худоби, які базуютьсяна принципі диференційних потреб тварин длярізних функцій організму та враховують показникконцентрації енергії і протеїну в сухій речовиніраціону.Виконавцями НТП «Бджільництво» (керівник

— член-кореспондент УААН Л.І. Боднарчук) ство-рено нові високопродуктивні внутрішньопороднітипи карпатської породи бджіл «Вучківський»,«Рахівський» та «Говерла». Бджолині матки но-вих типів за продуктивністю перевищують вихід-ний масив породи на 33%, а сім’ї за медозбором— на 47%.Крім того, вченими Відділення підготовлено

«Каталог ескізних проектів приміщень і споруд,технологічних рішень, машин і обладнання дляорганізації безприв’язного утримання тварин умолочному скотарстві»; розроблено «Програмузбереження генофонду основних видів сільсько-господарських тварин на період до 2015 року»,

схвалену і рекомендовану до впровадження Мін-агрополітики України; а також розроблено спільноз Мінагрополітики України проект «Загально-державної програми розвитку тваринництва до2015 р.».У найближчому майбутньому наукові устано-

ви Відділення повинні поглибити дослідження зрозробки та впровадження комплексної системимолекулярно-генетичної оцінки тварин, розроби-ти і взяти практичну участь у реалізації селек-ційно-інформаційної системи у тваринництві, ак-тивізувати розробку галузевих селекційних про-грам у молочному скотарстві та взяти участь у їхвиконанні.Відділення ветеринарної медицини вико-

нувало завдання науково-технічної програмиУААН «Здоров’я тварин, якість та безпека тва-ринницької продукції» (керівник — академік УААНБ.Т. Стегній). На основі сучасних біотехнологійстворено 5 нових діагностикумів, 8 вакцин і 10лікувально-профілактичних препаратів. Розроб-лено технологію виготовлення тест-систем дляімунофлюоресцентної діагностики сказу. Розроб-лену «Концепцію щодо організації та проведен-ня протиепізоотичних заходів в державі на2010—2015 рр.» затвердила колегія Держкомвет-медицини України. Завдяки скоординованим діямучених і керівництва цього Комітету відбулосятристороннє підписання «Концепції програмизменшення біологічної загрози в Україні» між Ака-демією, Держкомветмедицини України та Мінобо-рони США.За розроблення системи епізоотичного моні-

торингу, імунопрофілактики та діагностики висо-копатогенного грипу птиці в Україні, яка включаєкомплекс вітчизняних тест-систем молекулярноїдіагностики та високоспецифічних інактивованихвакцин, 10 учених Відділення отримали Держав-ну премію України в галузі науки і техніки.Недоліки у роботі Відділення — це прогресу-

ючий дисбаланс між кількістю створюваних пре-паратів і фактичними обсягами їх реалізації навітчизняному ринку. Крім того, потрібно розроби-ти обґрунтовані пропозиції щодо розширення за-стосування у наших дослідних господарствахпрепаратів, створених інститутами Академії.Відділення механізації і електрифікації ви-

конувало дослідження за 2-ма науково-технічни-ми програмами УААН.Виконавцями НТП «Механізація та електри-

фікація АПВ» (керівник — академік УААН Я.С. Гу-ков) розроблено нові технологічні процеси ітехнічні засоби. Зокрема, це диско-чизельна бо-рона; комбінована машина для передпосівногообробітку ґрунту; обприскувач зі збільшенимибазовими параметрами; широкорядний культива-тор для формування гребенів і міжрядного обро-бітку картоплі; універсальне станкове обладнан-ня для відтворення та відгодівлі свиней; технічнізасоби для виробництва та переробки продукціївівчарства. Також розроблено технології віднов-лення та зміцнення ґрунтообробних робочих ор-




ганів, реалізація цих технологій дає змогу піднятиресурс робочих органів до рівня кращих зарубі-жних зразків.Науковим установам Відділення необхідно

більше уваги приділяти дослідженням, спрямова-ним на зменшення питомих енерговитрат під часвиробництва та переробки сільськогосподарськоїпродукції, створення імпортозамінної техніки, ви-робництво енергії з біосировини та ефективне їївикористання.Відділення зберігання і переробки сільсь-

когосподарської сировини та якості харчовоїпродукції виконувало завдання 4-х науково-тех-нічних програм УААН.Відповідно до завдань НТП «Виноробство»

(керівник — академік УААН А.М. Авідзба) уста-новлено закономірності формування якості ігри-стих вин, досягнуто підвищення виходу сусла на5 дал з 1 т винограду. Розроблено алгоритм іден-тифікації автентичності і походження тихих, ігрис-тих вин і коньяків. Обґрунтовано тривалість кон-тактування сусла із твердими частинами м’язги,що дає змогу збільшити вихід високоякісних ко-ньячних спиртів на 20%.У межах НТП «Переробка молока і м’яса» (ке-

рівник — академік УААН Г.О. Єресько) обґрунто-вано технологію зберігання м’ясних виробів умодифікованому газовому середовищі, яка забез-печує порівняно з традиційною технологієюзбільшення строків зберігання варених ковбаснихвиробів у 6,5 раза, сиров’ялених і сирокопченихковбас — у 2,6, напівфабрикатів натуральних —у 7 разів. Також селекціоновано 8 культур штамівмезофільних молочнокислих бактерій, які харак-теризуються високою молокозсідальною актив-ністю.Виконавцями НТП «Ефіроолійні рослини» (ке-

рівник — кандидат економічних наук О.В. Афонін)розроблено нову технологію отримання біологіч-но активних речовин, а також технологічну схе-му виділення флавоноїдного комплексу з відходівквіток троянди ефіроолійної та продукту Р-віта-мінної дії.За НТП «Переробка насіння олійних культур»

(керівник — кандидат технічних наук П.Ф. Петік)удосконалено технологію отримання очищенихжирних кислот із жировмісних відходів перероб-ки олій та жирів, яка збільшує ефективність ви-робництва на 16—22% та апробована у вироб-ничих умовах Нововолинського олійно-жировогокомбінату.Водночас у науковому забезпеченні харчової

і переробної промисловості є ряд нерозв’язанихпитань. Зокрема, науковим установам потрібнозосередити увагу на розробленні нових методіві сучасного аналітичного обладнання для визна-чення автентичності продукції; інтенсифікуватирозроблення технологій виробництва новихфункціональних і оздоровчих харчових продуктів,а також сприяти прискоренню створення систе-ми незалежного моніторингу сировини, її впливуна якість і безпеку харчових продуктів.

Відділення аграрної економіки і земельнихвідносин виконувало дослідження за 2-ма нау-ково-технічними програмами УААН.Отримані під керівництвом академіка УААН

П.Т. Саблука результати фундаментальних дос-ліджень використано для розроблення соціаль-них стандартів і нормативних вимог щодо їх оці-нки та обґрунтування концепції відтворення ви-робництва у депресивних районах; а також длярозроблення нормативів собівартості та поряд-ку розрахунку еквівалентної ціни на агропродук-цію і механізму її застосування; методики опти-мізації розмірів сільгосппідприємств; рекомен-дацій з використанням механізму податків надодану вартість та міжнародну торгівлю.Учені Відділення у 2009 р. плідно співпрацю-

вали з Мінагрополітики України та іншими урядо-вими структурами з питань розробки та удоско-налення низки законодавчо-нормативних актівщодо підвищення ефективності діяльності АПК вумовах фінансової кризи. Зокрема, були підготов-лені проекти 12 законів України, 6 постанов Кабі-нету Міністрів України та Указів Президента, зок-рема таких основних, як проекти законів України:«Про ринок землі», «Про державний земельнийкадастр», «Про сільськогосподарський податок»,«Про державний бюджет на 2010 рік» та ін.Однак не розв’язаною залишається проблема

здійснення коротко- та довготермінових прогнозіврозвитку стратегічно важливих галузей АПК, якапотребує розроблення відповідних методичнихрекомендацій. Слід визнати недостатньою діяль-ність науково-методичного центру «Агроекономі-ка» з координації досліджень економічних під-розділів наукових установ Академії та їхньогонауково-методичного забезпечення.Відділення наукового забезпечення транс-

феру інновацій виконувало одну науково-техні-чну програму УААН (керівник — член-кореспон-дент УААН І.В. Гриник).Наукові установи у складі Центрів наукового

забезпечення АПВ АР Крим і областей провеливипробування 896 закінчених наукових розробок.Підтверджено ефективність 720 розробок, якірекомендовані для освоєння в агроформуванняхрізних форм власності, а 176 розробок направ-лені оригінаторам для удосконалення і повторно-го випробування.Для ефективного просування наукової про-

дукції на ринок інноваційних технологій Центра-ми в 2009 р. було проведено понад 1100 марке-тингових досліджень, упроваджено понад 1000закінчених наукових розробок у 1017 агроформу-ваннях. Отримано коштів до спецфонду понад 53млн грн.Організовано та проведено майже 500 виста-

вок, 249 Днів поля, 549 «круглих столів», понад1500 конференцій, семінарів і нарад, майже 1000виступів по радіо та на телебаченні. Видано по-над 1700 рекомендацій, буклетів та інформацій-них листків. У газетах і журналах опублікованопонад 5600 статей.




За осінньо-зимовий період системою навчан-ня охоплено майже 58 тис. керівників і спеціа-лістів агропромислової сфери. На базі 215 нау-ково-технологічних демонстраційних полігонівпрезентовано кращі сорти і гібриди майже 300сільськогосподарських культур та понад 70 тех-нологій їх вирощування. На 69 показових фермахпродемонстровано нові породи, типи сільськогос-подарських тварин, технології їх утримання тагодівлі.Для поліпшення роботи Відділення необхідно

постійно розширювати обсяги об’єктивної апро-бації закінчених розробок установ Академії тапрагнути не тільки до збереження нашого сегмен-та на ринку наукової продукції, а й його розши-рення.Міжнародні науково-технічні та науково-

економічні зв’язки. У 2009 р. пріоритетамиміжнародної діяльності установ Академії булаїхня участь у виконанні міждержавних угод пронауково-технічне і економічне співробітництво зпонад 10-ма державами, а також виконання 9грантів, що їх надав ЄС, загальною вартістю май-же 600 тис. євро. Загальний обсяг фінансуванняЄС інших проектів становив близько 250 тис.євро.Поширеною формою співпраці став обмін ге-

нетичними ресурсами і їх сортовипробування:так, у 2009 р. до Державних реєстрів інших країнвключено 20 сортів і гібридів сільськогосподарсь-ких культур української селекції.У 2009 р. науковці здійснили понад 230 відряд-

жень за кордон, у тому числі з метою стажуван-ня — 32. Під час відряджень озвучено понад 70доповідей, укладено 8 угод, досягнуто 24 домо-вленості про співпрацю у вигляді протоколів-намірів, проведено 57 досліджень у межах існу-ючих угод.Дійовим чинником входження до світового на-

укового простору є членство Академії у Союзієвропейських аграрних академій, до складу яко-го входить 18 членів. У травні 2010 р. у м. Оде-са планується проведення VI Генеральної Асам-блеї Союзу європейських аграрних академій, наякій будуть розглянуті «Науково-методичні систе-ми безпеки і забезпечення якості продуктів хар-чування». З цього зібрання почнеться головуван-ня Академії у Союзі європейських аграрних ака-демій. Однак установи Академії ще недостатньовикористовують можливості європейського нау-кового простору щодо отримання фінансовоїпідтримки з боку ЄС на наукові проекти.Інтелектуальна власність і маркетингова

діяльність. За результатами маркетинговоїдіяльності у 2009 р. до спеціальних фондів нау-кових установ надійшло коштів від реалізації на-укових продуктів і наукомісткої продукції на суму127,6 млн грн, що на 12,7 млн грн більше порівня-но з 2008 р.Кілька років поспіль Інститут рослинництва

імені В.Я. Юр’єва УААН, Інститут гідротехніки імеліорації УААН, ННЦ «Інститут механізації та

електрифікації сільського господарства» досяга-ють високого рівня винахідницької активності імаркетингової діяльності, отримують 5—15 млнгрн до спецфонду.На жаль, інноваційний складник поки що не

набув пріоритетності у діяльності значної кіль-кості установ і залишається поза увагою фахо-вого наукового аналізу. У 2009 р. не подавализаявок на винаходи, корисні моделі та сорти рос-лин 7 наукових установ, 16 подали лише 1—2заявки. Це, зокрема: Інститут захисту рослинУААН, Національний інститут винограду і вина«Магарач», Інститут тваринництва степових райо-нів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» — Націо-нальний науковий селекційно-генетичний центрз вівчарства, Інститут ефіроолійних і лікарськихрослин УААН, Закарпатський інститут агропро-мислового виробництва УААН та ін.За ліцензійними угодами на використання пра-

ва інтелектуальної власності науковими устано-вами Академії отримано лише 13,8% коштів відтих, що надійшли до спеціального фонду.

16 наукових установ, зокрема, ННЦ «Інститутґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовсь-кого», Інститут рибного господарства УААН, Ін-ститут свинарства імені О.В. Квасницького УААН,Інститут тваринництва центральних районівУААН не уклали жодного ліцензійного договоруна реалізацію інноваційних продуктів.

12 інститутів Академії, зокрема: Інститут тва-ринництва степових районів імені М.Ф. Іванова«Асканія-Нова» — Національний науковий селек-ційно-генетичний центр з вівчарства, Інститутрозведення і генетики тварин УААН, Інститут тва-ринництва УААН, Інститут механізації тваринниц-тва УААН та ін., на 1 грн бюджетних коштів доспецфонду залучили менше 10 коп.Низьку активність виявляють наукові установи

у реалізації міжнародних і вітчизняних спіль-них інноваційних проектів. До спецфонду науко-вих установ за цією статтею надійшло лише235 тис. грн.Змінювати стратегію і тактику наукової і особ-

ливо інноваційної діяльності — вимога життя. Зогляду на це академікам-секретарям відділеньпотрібно посилити контроль за процесами пла-нування і розроблення новацій, об’єктивно оціню-вати завершення наукових розробок, які були бпідготовлені у вигляді інноваційних, інноваційно-інвестиційних проектів або складника інновацій-них програм.Кожна наукова установа повинна мати «інно-

ваційний портфель» для укладання ліцензійнихдоговорів, а також необхідно налагодити тіснівзаємозв’язки з суб’єктами підприємництва відпо-відного кластера.Результативність роботи експерименталь-

ної бази Академії. Станом на 1 січня 2010 р. доекспериментальної бази входили 187 досліднихгосподарств та інших державних підприємств. Зних 171 — дослідні господарства, що здійснюютьвиробництво і реалізацію насіння та племінної




продукції, а також сільськогосподарської про-дукції.У землекористуванні дослідних господарств

Академії — 461,7 тис. га землі, у тому числі сіль-ськогосподарських угідь — 430,9, з них ріллі —378 тис. га.Балансова вартість основних засобів стано-

вить 2,344 млрд грн, а залишкова — 1,020 млрдгрн, спрацювання — 56,5%.За звітний рік дослідні господарства вироби-

ли 62 тис. т елітного насіння сільськогосподарсь-ких культур, реалізація становила 46,8 тис. т.Отже, з різних причин сільськогосподарські това-ровиробники не придбали 15,2 тис. т елітногонасіння, тобто понад 24,5% виробленого насінняу господарствах залишилось не реалізованим.У тваринництві було реалізовано племінного

молодняка: великої рогатої худоби — 455 гол.,свиней — 2113, овець — 349 гол.Дуже велика різниця між успішними господар-

ствами і відстаючими, багато господарств відста-ють від середньообласних показників.Щодо стану виробництва у дослідних госпо-

дарствах Академії за 2009 р. слід відмітити зрос-тання собівартості продукції проти минулого року.Внаслідок відбулось зменшення прибутку та зни-ження рівня рентабельності виробництва. Ре-зультат фінансово-господарської діяльності дос-лідних господарств у цілому за мережею Ака-демії є прибутковим, проте прибуток протиминулого року зменшився втричі.Із 187 госпрозрахункових підприємств зі збит-

ками закінчили 2009 р. 44 господарства, або23,5%. Через це фінансовий стан господарств єнадзвичайно складним, кредиторська заборго-ваність становить 423,4 млн грн.

Отже, керівникам наукових установ необхідновідповідально оцінити стан зазначених справ удослідних господарствах. Рекомендую періодич-но заглядати у контракти, які з вами уклала Ака-демія, для усвідомлення своїх, як директорів,посадових обов’язків. У поточному році ці недо-ліки мають бути усунуті, інакше не можна вестимову про імідж Академії і результативність досяг-нутих здобутків у науковій сфері.Почався завершальний рік виконання науко-

вої тематики, запланованої на 2006—2010 рр.Необхідно забезпечити успішне виконання всіхнамічених завдань. Результати цьогорічної пере-вірки Академії та її наукових установ Головнимконтрольно-ревізійним управлінням України таРахунковою палатою України свідчать про на-явність у науково-дослідних установах великоїкількості недоліків з питань планування дослід-жень, їх виконання, оформлення витрат і самихзавершених розробок. Слід дотримуватись вимогнормативних документів і вимагати цього від сво-їх підлеглих.Стосовно формування нової тематики на 2011—

2015 рр. Президія Академії вже направила нау-ковим установам перелік затверджених науково-технічних програм, підпрограм, головних науко-вих установ і керівників НТП. Необхідно протягомвідведеного терміну чітко налагодити наповнен-ня цих НТП завданнями першого та другого рівніввідповідно до нормативних положень.Глибоко переконаний, що наукова спільнота

справедливо оцінить здобутки Академії у звітно-му році і прагматично, оцінюючи недоліки і обста-вини, які їх спричинили, намітить успішні та ефек-тивні шляхи їх подолання, що сприятиме розвит-ку галузей АПК.

Для здійснення фінансування 46 державнихцільових програм Законом України «Про Держав-ний бюджет України на 2009 рік» Академії булозатверджено обсяг бюджетного фінансування усумі 403,9 млн грн. Фактично надійшло 391,2 млнгрн, або 96,9% від плану, тобто недофінансова-но 12,7 млн грн. Це цільові програми із селекціїу тваринництві — 3,6 млн грн; рослинництві —6,2; погашення зобов’язань Академiєю за креди-тами, наданими Міжнародним банком з реконст-рукції і розвитку на розвиток насінництва — 2,9млн грн. Фактично фінансування цих програмпроведено лише на 10% від передбачених бюд-жетом обсягів. Фінансування наукової діяльностіАкадемії у 2009 р. було вкрай недостатнім і на-пруженим.У звітному році бюджет Академії проти 2008 р.

було зменшено на 10,8 млн грн, не було вклю-чено до плану асигнування капітальних видатків.

ПРО ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВУ 2009 РОЦІ В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Доповідь першого віце-президента Академії,академіка УААН В.П. Cитника на Загальних зборах УААН 14 квітня 2010 р.

Поточні видатки з державного бюджету на 96,9%,як і в минулому році, складалися із соціальнихвиплат (зарплата з нарахуваннями, стипендії,виплата довічних гонорарів). На комунальні пла-тежі та за спожиті енергоносії спрямовано лише1,9% і лише 1,2% становили витрати на відряд-ження, утримання транспорту, зв’язок, поточнийремонт обладнання, приміщень, інші послуги. Зацих умов фінансування наукових установ серед-ньомісячна заробітна плата одного працівниказросла на 4% (у 2008 р. — 26,2%) і становилалише 1642 грн. Навіть з урахуванням оплатипраці з коштів спецфонду вона становила 1869 грнпроти середньої по Україні 1906 грн.У структурі фонду оплати праці посадові ок-

лади працівників наукових установ, визначені та-рифами, становлять 88,3%, а стимулюючі над-бавки та доплати — лише 6% (при граничномуобсязі до 50%). У цій ситуації наукові установи




обмежені можливостями не лише проведеннястимулюючих виплат, а й обов’язкових. Фактичнообов’язкова індексація заробітної плати та підви-щення мінімального розміру заробітної платималооплачуваних працівників має здійснюватисьза рахунок стимулюючих доплат і спецкоштів.Академія неодноразово ставила перед Міні-

стерством фінансів України питання щодо додат-кової потреби в коштах на обов’язкові виплати,а в результаті не отримала майже 25 млн грн.Держава не забезпечила фінансування з бюдже-ту цих видатків і, щоб не здійснювати фінансо-вого правопорушення, установи змушені були зарахунок власних коштів провести ці законодавчовизначені виплати. Крім того, відділеннями Держ-казначейства України стримувалась проплата ви-датків незахищених статей. А тому з цієї причи-ни установами не використано й повернено добюджету 209,3 тис. грн.До спеціального фонду за всіма джерелами в

минулому році надійшло 160 млн грн. З них віднаукової діяльності — 60,2 млн грн; господарсь-кої — 75,4; оренди майна бюджетних установ —20,2 млн грн. І хоч власних коштів надійшло на8,8%, або на 15,4 млн грн менше порівняно з2008 р., але саме за їхній рахунок науковим ус-тановам вдалося провести першочергові пропла-ти, які не були забезпечені фінансуванням з дер-жавного бюджету. За рахунок спецкоштів булопроплачено: заробітної плати — 48 млн грн; при-дбання найнеобхідніших матеріалів — 69,8 млн грн;комунальних послуг — 21,3 млн грн; капітальнихвидатків — 16,6 млн грн. Такі витрати призвелидо зменшення перехідного залишку на кінецьроку на 6 млн грн.Недостатнє надходження спецкоштів стало

основною причиною скорочення витрат на капі-таловкладення, які становлять лише 10% замість50, передбачених постановою Президії УААН. Доречі, ці витрати проти попереднього року змен-шились на 5,3 млн грн.Як і в минулому році, у нас є установи, такі,

як Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН,Інститут гідротехніки і меліорації УААН, Нікітськийботанічний сад — Національний науковий центр,які мають надходження спецкоштів на рівні 10—16 млн грн, що значно перевищує суму бюджет-ного фінансування.Водночас у цілому по Академії надходження

власних коштів на кожну гривню бюджету стано-вить лише 43 коп. і, на жаль, має тенденцію дозменшення. Особливо це стосується Інститутутваринництва центральних районів УААН, Інсти-туту біології тварин УААН, Закарпатського і Во-линського інститутів агропромислового виробниц-тва УААН.Президія вкотре звертається до керівників на-

укових установ задуматись над ситуацією, щосклалася із фінансуванням, і зробити все можли-ве для забезпечення збільшення надходженняпозабюджетних коштів. Це хоч якийсь, але вихідзі становища.

Досвід роботи Українського науково-дослідно-го інституту олій та жирів УААН свідчить про те,що можливості в цьому не обмежені. У 2009 р.ця установа на кожну гривню бюджетних коштівотримала власних 5,24 грн, а Інститут інновацій-ного провайдингу УААН — 4,6 грн.Одним із найгостріших питань залишається

заборгованість наукових установ. У звітному роціустановами допущено збільшення дебіторськоїзаборгованості на 1,7 млн грн, обсяг якої досяг14,4 млн грн. Причини дебіторської заборгова-ності відомі — це, передусім, відпуск споживачамнаукоємної продукції у борг, відволікаючи прицьому власні кошти, які інститути могли б вико-ристати на найнеобхідніші потреби.Це є свідченням безгосподарної діяльності,

насамперед, Інституту сільського господарстваПолісся УААН, який відпустив саджанці хмелю таіншої наукоємної продукції без оплати на суму1,2 млн грн, Інженерно-технологічного інституту«Біотехніка» УААН, якому за оренду державногомайна не сплачено 719 тис. грн. Івано-Франківсь-кий інститут агропромислового виробництва УААНвіддав у борг насіння ріпаку на суму 597,5 тис. грн.Кредиторська заборгованість наукових уста-

нов лише за звітний рік збільшилась у 1,5 раза істановить 8,5 млн грн. Найбільшу кредиторськузаборгованість допустили ННЦ «Інститут механі-зації та електрифікації сільського господарства»— 927,9 тис. грн, Інститут олійних культур УААНвинен своїм господарствам за послуги 897,4 тис.грн. Такі дії Інституту призвели до погіршенняфінансового стану його дослідних господарств.Інститут коренеплідних культур УААН з року в рікне ліквідовує борги, які на початок цього року ста-новили 884,1 тис. грн. Заборгованість Інститутусадівництва УААН досягла 627,0 тис. грн.У якійсь мірі виною цього є недофінансуван-

ня з бюджету запланованих коштів та непропла-ти Держказначейством України в кінці року пла-тіжних документів установ за наявності власнихкоштів на рахунках. Але це не головне.Вважаю за необхідне коротко зупинитись на

фінансуванні поточного 2010 р.Враховуючи особливості економічної ситуації

в Україні, нині ми все ще працюємо за тимчасо-вим кошторисом. Проект Державного бюджетуУкраїни на 2010 р. знаходиться на розгляді.У березні цього року Академія повторно нада-

вала детальні розрахунки та обґрунтування уМіністерство фінансів України щодо фінансуван-ня на 2010 р. За граничними обсягами бюджетАкадемії прийнято в розмірі 440,3 млн грн, аболише 61,7% мінімальної потреби.Отже, 2010 р. від самого початку видався дуже

напруженим. Тому, щоб зберегти науковий потен-ціал аграрної науки, нам необхідно забезпечитиефективне використання кожної гривні бюджет-них коштів, скоротити непершочергові та непріо-ритетні видатки, врахувати вимоги Академії щодооптимізації структури установ та впорядкуванняштатної чисельності працівників.




Державними контролюючими органами пос-тійно проводяться перевірки Академії та науко-вих установ. Упродовж 3-х місяців Рахунковоюпалатою України проводився аудит ефективностівикористання коштів державного бюджету, виді-лених Академії на наукову діяльність.Академії пред’явлено дуже серйозні претензії

і, найголовніше, у більшості випадків справедливі.Мова нині йде не про невідповідність однієї гра-фи іншій, а про принципові підходи до справи.Наведу лише деякі з них:

· запроваджено за пропозиціями наукових ус-танов Академії численні науково-технічні програ-ми, напрями та тематики досліджень сформова-но без урахування потреб економіки, внаслідокчого рівень їх впровадження є низьким і не до-сягається головна мета бюджетних програм усфері науки — забезпечення агропромисловоговиробництва новітньою продукцією, яка б спри-яла підвищенню результативності господарюван-ня, розвитку економіки держави. Підтвердженнямцього є той факт, що оцінені Академією як зна-чущі наукові розробки, на які витрачено 26 млнгрн, залишилися невпровадженими;

· Академія не забезпечила належного науко-вого супроводу галузей агропромислового комп-лексу, істотного впливу на їх розвиток та ефек-тивного використання бюджетних коштів на нау-кові дослідження;

· у ряді наукових установ мають місце фактиприйняття завершених наукових робіт без роз-гляду на вчених радах та методологічних комісі-ях, а нові дослідження розпочинаються без кон-курсу, експертизи та погодження із відділеннямита структурними підрозділами Президії;

· запроваджена Академією організація науко-вої діяльності не зорієнтована на потреби рин-ку, не забезпечує контролю за виконанням нау-кових досліджень і впровадженням наукових ре-зультатів у виробництво;

· неефективно функціонують дослідні госпо-дарства, які є експериментальною базою для до-ведення наукових результатів до їх впроваджен-ня у виробництво.Разом з тим Рахункова палата України звер-

тає увагу Уряду та держави в цілому на необ-хідність державної підтримки аграрної науки.Констатується, що Кабінетом Міністрів Украї-

ни не виконується одне з основних його завдань— забезпечення розвитку і державної підтримкинауково-технічного та інноваційного потенціалудержави.Урядом не реалізовані завдання з високотех-

нологічного розвитку сільського господарства якстратегічного пріоритетного напряму інноваційноїдіяльності.За відсутності цілеспрямованої і послідовної

політики Уряду в цій сфері аграрна наука невпливає на економічні процеси в державі. Впро-вадження новітніх технологій виробництва сіль-ськогосподарської продукції орієнтується не навітчизняні, а зарубіжні технології.

Попри надзвичайну важливість розвитку агро-промислового комплексу і затвердження цільовихпрограм у цій сфері, держава не виступає замов-ником науково-дослідних робіт та не сприяє зап-ровадженню розробок на державному рівні з ме-тою комплексного пропонування наукових ре-зультатів виробнику. Як результат, численнінауково-технічні програми, напрями та тематикидосліджень Академії сформовано без урахуван-ня потреб економіки, що прогнозує низький рівеньїх впровадження.Задекларовані в Державному бюджеті Украї-

ни призначення на науку як видатки розвитку зо-рієнтовано, передусім, на забезпечення фондуоплати праці науковців.Рахункова палата України внесла Кабінету

Міністрів України пропозиції, спрямовані на забез-печення ефективності та результативності нау-кових досліджень на державному рівні:вжити невідкладних заходів щодо реалізації

завдань із високотехнологічного розвитку сіль-ського господарства як стратегічного пріоритет-ного напряму інноваційної діяльності та забезпе-чення координації роботи відповідних міністерствз упровадження наукових результатів у агропро-мислове виробництво;визначити неурегульовані питання у сільсько-

господарській сфері, що заважають ефективно-му науковому супроводу цієї галузі, та забезпе-чити прийняття відповідних нормативних актів зурахуванням національних інтересів;запровадити систему державного замовлення

на виконання науковими установами Академіїнауково-дослідних робіт та придбання науково-го обладнання, яке дорого коштує, для оновлен-ня матеріальної бази наукових установ;запровадити систему фінансування наукових

досліджень, спрямовану на забезпечення розвит-ку держави;прискорити прийняття Верховною Радою Ук-

раїни проекту закону про пріоритетні напрямирозвитку науки і техніки.Це подання вже розглянуто в Кабінеті Мініст-

рів України і Прем’єр-міністром України М.Я. Аза-ровим доручено розглянути це питання на спіль-ному засіданні Урядових комітетів з реформуванняаграрного сектора і соціального, науково-техніч-ного та гуманітарного розвитку. Хочеться вірити,що наслідки будуть результативними. Та нас тур-бує те, що може припинитися фінансування де-яких напрямів наукових досліджень, які можутьбути визнані неефективними.Зазначене вимагає від кожної наукової уста-

нови підвищення ефективності та результатив-ності науково-дослідних робіт, визначення еконо-мічної оцінки наукових розробок, досягнення най-більшої оптимізації своїх витрат, забезпеченнявпровадження наукових розробок у виробництво.Що стосується господарсько-фінансової діяль-

ності експериментальної бази наукових установ,то в звітному році обсяг виробництва валовоїпродукції порівняно з попереднім роком зменшив-




ся майже на 10%. Допущено спад виробництвапродукції рослинництва на 16%. Разом з тим ва-лова продукція галузі тваринництва зросла на10%, але спаду рослинництва не перекриває.Результат господарсько-фінансової діяльності

дослідних господарств у цілому по мережі Ака-демії за 2009 р. є прибутковим. Проте прибутокзагалом становить лише 8,5 млн грн, рівень рен-табельності — 1,1%. А проти попереднього рокувін зменшився утричі. Лише від реалізації зерно-вих і зернобобових культур господарства недо-отримали майже 40 млн грн прибутку, з них зарахунок зниження реалізаційної ціни втрачено33 млн грн, або майже 90 грн на кожній тонні.Проте, як і в попередні роки, високорентабель-

ними були Дослідне господарство Інституту рисуУААН, «Асканійське» Асканійської державноїсільськогосподарської дослідної станції УААН,«Забойщик» та «Ізвєстія» Інституту олійних куль-тур УААН, «Еліта» Миронівського інституту пше-ниці ім. В.М. Ремесла УААН.Разом з тим 44 господарства закінчили рік зі

збитками, серед яких Дослідне господарство«Червоний Жовтень» Інституту рослинництваім. В.Я. Юр’єва УААН, «Центральне» Буковинсь-кого інституту агропромислового виробництваУААН, Дослідне господарство Інституту тварин-ництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Аска-нія-Нова» — Національного наукового селекцій-но-генетичного центру з вівчарства, «Проскурів-ка» Хмельницького інституту агропромисловоговиробництва УААН, «Чорноморське» Кримсько-го інституту агропромислового виробництва УААН.Збиткові результати діяльності господарств нега-тивно впливають на їхній фінансовий стан.Попри те, що за 2009 р. платіжні зобов’язан-

ня господарств зменшились на 27,4 млн грн, їхнязаборгованість залишається надзвичайно вели-кою — 423,4 млн грн. Це пояснюється, передусім,прийняттям керівниками господарств неефектив-них управлінських рішень і різким зростанням цінна мінеральні добрива, засоби захисту рослин,пально-мастильні матеріали та тарифів на енер-гоносії, газ та водопостачання.Господарствами допущено майже в 1,5 раза

збільшення заборгованості до фондів соціально-го страхування. Також на 10% зросли борги добюджету (30,9 млн грн). Особливо непокоїть за-боргованість з виплати заробітної плати, яка в2009 р. збільшилася на 726 тис. грн і становила2097 тис. грн. Нині продовжують зростати боргипо заробітній платі. І лише за 3 місяці цього рокувони зросли майже на 0,5 млн грн.У дослідних господарствах «Прогрес» Черні-

гівського інституту агропромислового виробниц-тва УААН, Донецького інституту агропромислово-го виробництва УААН, «Кримська Роза» Інститутуефіроолійних і лікарських рослин УААН, «Чер-воний Жовтень» Інституту рослинництваім. В.Я. Юр’єва УААН, «Богунівська еліта» Селек-ційно-генетичного інституту — Національного на-укового центру насіннєзнавства та сортовивчен-

ня заборгованість з виплати заробітної плати но-сить хронічний характер.Звертаю вашу увагу на те, що погіршення фі-

нансового стану господарств Академії свідчитьпро падіння їхньої платоспроможності, що є під-ставою для порушення справ про банкрутство.Відповідно до законодавства справа про бан-

крутство порушується, якщо вимоги кредиторівдо боржника становлять не менше ніж 300 мі-німальних розмірів заробітної плати (або 260 тис.грн). Таку заборгованість мають 142 господар-ства Академії, або 75%. Особливе занепокоєннявикликають ті господарства, у яких кредиторсь-ка заборгованість перевищує не лише 260-тисяч-ний рівень, а і навіть річний обсяг надходженнякоштів від реалізації продукції. Це господарстваінститутів УААН: цукрових буряків, рослинництва,тваринництва степових районів «Асканія-Нова»,землеробства південного регіону, Чернігівськогоінституту агропромислового виробництва, агро-фірм «Магарач», «Наукова» та інші, частка якихстановить більше 60% усіх боргів по Академії. Не-задовільні темпи сплачення заборгованості вима-гають вжиття негайних дієвих заходів щодо поліп-шення цієї ситуації.Наказом Академії від 7 квітня 2010 р. № 22

створено постійно діючу комісію, яка систематич-но проводитиме моніторинг ефективності викори-стання бюджетних коштів та господарсько-фінан-сової діяльності наукових установ і дослідних гос-подарств. Цим наказом комісію зобов’язанопровести заслуховування звітів усіх керівниківнаукових установ і дослідних господарств Ака-демії про стан господарсько-фінансової діяль-ності та розглянути питання про ліквідацію абовиведення зі сфери управління Українcької ака-демії аграрних наук дослідних господарств, ді-яльність яких визначена неефективною, які невиконують своїх статутних завдань як дослідні, незаймаються виробництвом елітного насіння таплемінного молодняку. Крім організаційних при-чин, вирішальну роль у цьому відіграє серія не-вирішених проблем у виробничій сфері рослин-ництва та тваринництва.Валовий збір зерна в дослідних господарствах

зменшився на 28,4% проти минулого року, уро-жайність зернових знизилась до 29,6 ц/га, і зацим показником ми стабільно почали поступати-ся середньому по Україні.У 2009 р. продовжувалася тенденція до змен-

шення поголів’я тварин. Поголів’я великої рога-тої худоби зменшилось на 2,1 тис. гол., у т.ч. ко-рів — на 379 гол.Якщо охарактеризувати в цілому стан вироб-

ництва сільськогосподарської продукції за 2009 р.,то слід відзначити зростання собівартості в дос-лідних господарствах майже з усіх видів про-дукції (крім приросту свиней та яєць), зниженняреалізаційних цін також з усіх видів продукції (крімтехнічних культур, великої рогатої худоби і сви-ней) і, як результат, зниження рівня рентабель-ності виробництва, зменшення прибутку.




Слід відзначити, що на ефективність діяль-ності підприємств Академії негативно впливаєтакож високий рівень податків, обов’язкових пла-тежів та значне зменшення бюджетної підтрим-ки з боку держави. За рахунок дотування держа-вою сільськогосподарських товаровиробників у2009 р. дослідні господарства Академії одержа-ли 28,6 млн грн, що в 2,2 раза менше порівняноз 2008 р., коли дотації держави в наші господар-ства становили майже 63 млн грн. Разом з циму 2009 р. нарахування і сплата дослідними гос-подарствами податків та обов’язкових платежівдо фондів збільшилися майже на 5 млн грн і досяг-ли рівня понад 143 млн грн. Тобто податків спла-чено в 4,5 раза більше, ніж одержано дотацій.Для підвищення ефективності господарюван-

ня експериментальної бази наукових установ слідрозробити систему організаційно-господарських,

управлінських, фінансово-економічних, правовихзаходів, спрямованих на поліпшення фінансово-го стану господарств, підвищення їхньої платос-проможності та стабілізації економіки, забезпе-чення прибуткового ведення усіх галузей вироб-ництва.Слід зазначити, що наукові проблеми пов’язані

з реальною економікою, не завжди збігаються ідають бажаний результат, але боротися за цепотрібно. Без цього не можна розраховувати науспішне впровадження.Разом з тим досвід багатьох наукових установ

Академії переконливо свідчить, що там, де тема-тика наукових досліджень глибоко проаналізова-на, актуальна і максимально відповідає не лишевітчизняній, а й світовій проблематиці, отриман-ня сучасної конкурентоспроможної інтелектуаль-ної продукції, як правило, гарантоване.

Завідувач лабораторії Селекційно-генетич-ного інституту — Національного науковогоцентру насіннєзнавства та сортовивчення,академік УААН А.А. Лінчевський підкресливважливість розв’язання проблем у селекції ячме-ню, реалізації потенційних можливостей сортівцієї культури, адже Україна входить до групи най-потужніших світових виробників та експортерівзерна ячменю.Нині завданнями селекції є надання ярим сор-

там пивоварних і поживних властивостей, озимим— стійкості до ВЖКЯ та смугастого гельмінтос-поріозу і деякі інші. Озимі сорти йдуть у вироб-ництво тільки з комплексною стійкістю до сажко-вих захворювань, чого не було ще 10 років тому.Вже створено перший сорт з польовою стійкістюдо ВЖКЯ — Зимовий.Існує проблема контролю пивоварних власти-

востей ячменю. Нині єдиною в країні лаборато-рією, створеною в Науково-виробничій асоціації«Нива Оболоні», виділено за 40 показниками кра-щий пивоварний сорт України Святогор, рекомен-дований виробництву.Але потенційні можливості сортів використо-

вують лише на 25—30%. Зміни суспільної фор-мації в Україні, реформування господарств суп-роводжуються порушенням системи землероб-ства і технологій, рекомендованих наукою,ліквідацією сівозмін і переходом до вирощуван-ня надприбуткових культур. Як наслідок цього, в1,5—2 рази знизились урожаї ячменю порівняноз рівнем СРСР. Через зниження рівня гумусу вґрунті до 2—2,5% (за даними МінагрополітикиУкраїни) втрачено високі урожаї і якість зернапшениці — тільки 30% її зерна придатне для ви-пікання хліба. Використання ячменю у відгодівлітварин удвічі ефективніше завдяки високій кор-мовій якості та нижчій собівартості його зернапорівняно з пшеницею, а вивозиться він за кор-дон до останнього часу за вищими цінами. Площі

під ячменем стали інтенсивно зростати, за ос-танній рік — на 0,5 млн га.Проблемою є вирощування ячменю за залиш-

ковим принципом. Для цієї культури найгіршимипопередниками є соняшник, площа якого в окре-мих господарствах сягає 40% ріллі, і ріпак, якийще більше знижує родючість ґрунтів, порушують-ся технології вирощування ячменю, добрива невносяться. Недостатньо відпрацьовано методо-логію розрахунків з товаровиробниками, відміне-но сортову надбавку за куплене елітне насіння.Ці та інші недоліки створюють загрозу загибеліефективної системи насінництва, створеної Ака-демією разом з Мінагрополітики України, свідчатьпро необхідність запровадження директивнихважелів в управлінні аграрним виробництвом.

Директор Національного наукового центру«Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського», академік УААН С.А. Балюкзазначив, що незважаючи на прийняття законо-давчих та нормативно-правових актів, деграда-ція земель поширюється — ерозія, дегуміфікація,зменшення вмісту поживних речовин, забруднен-ня тощо. Однією з причин цього є ліквідація таруйнування служб, що відповідають за стан ґрун-тового покриву. Внесено пропозицію щодо ство-рення єдиної ґрунтово-земельної служби Украї-ни, яка б об’єднала агрохімічну, земельну, гідро-геолого-меліоративну та інші служби, завданняякої — контроль за використанням і охороноюземель, створення інформаційної бази даних,проведення моніторингу ґрунтів. Висловлено про-позиції щодо розроблення проекту Закону Украї-ни «Про ґрунти» і змін до діючого законодавствастосовно цільового призначення особливо ціннихземель і підвищення відповідальності посадовихосіб за протиправні дії.Обґрунтовано прискорення прийняття Націо-

нальної програми охорони родючості ґрунтів і


* * *



Загальнодержавної програми використання і охоро-ни земель, якими передбачено проведення пов-торного великомасштабного обстеження ґрунто-вого покриву.Науковим установам УААН слід взяти участь

у розробленні проектів землеустрою (розділ«Охорона земель») відповідно до Закону Украї-ни «Про внесення доповнень до деяких законо-давчих актів щодо збереження родючостіґрунтів». Ці питання необхідно обговорити нарівні УААН, Мінагрополітики України, Держкомзе-му України з огляду на необхідність підготовкитипових проектів для різних природно-сільсько-господарських регіонів і підвищення ролі науко-вої експертизи проектів землеустрою.Необхідно провести інвентаризацію польових

дослідів у мережі Академії і розробити методикуїх реконструкції і модернізації, запровадити ін-формаційну систему «Стаціонарний польовийдослід».

Ректор Луганського національного аграр-ного університету, член-кореспондент УААНВ.Г. Ткаченко висвітлила розвиток кадрової полі-тики в сільському господарстві, а саме аграрноїосвіти, довела хибність думки про надлишковукількість спеціалістів з вищою освітою. Так, у Лу-ганській області минулого року було всього 11тис. випускників шкіл (раніше — 50—60 тис.), 10%з них навіть не написали заяв на тестування тай не всі його успішно пройдуть. Треба також ура-хувати приріст населення, який навіть не забез-печує просте його відтворення. На 10 тис. умов-них голів худоби наші вузи випускають 1,7 зоо-інженера, 2,8 ветлікаря, 0,4 економіста.Нині постає питання про передачу економіч-

них спеціальностей у профільні вузи. У кожнійгалузі економіки в процесі виробництва берутьучасть два фактори виробництва: робоча сила тазасоби виробництва і лише в сільському госпо-дарстві додається природний фактор. Будь-якийвуз може забезпечити базову економічну освіту,але врахувати особливості природного факторабез аграрного — просто неможливо.Висловлено думку проти нав’язування окремо

взятої технології студентам аграрних вузів, навітьякщо це продиктовано інтересами бізнесу. При-криватись поганою підготовкою спеціалістів в аг-рарних вузах у цьому питанні не можна. Кожнатехнологія має право на життя і відповідно вик-ладатися в інституті, а спеціаліст сам повиненрозібратись, яка технологія підходить, яка ні. Ук-раїнській академії аграрних наук також слід ска-зати своє слово щодо ефективності та доціль-ності застосування технологій.Виступаюча звернулася до Міністра аграрної

політики України і Голови Комітету ВерховноїРади України з питань аграрної політики та зе-мельних відносин з пропозицією стосовно законо-давчого зобов’язання товаровиробників займати-ся тваринництвом, без якого не зможе існуватині село, ні аграрний сектор економіки. Підкрес-

лено визначальну роль Мінагрополітики Україниу ретельному підборі кадрів для сільського гос-подарства.

Директор Хмельницького інституту агро-промислового виробництва УААН, кандидатсільськогосподарських наук В.Г. Молдованзупинився на результатах наукових досліджень,які виконуються за 21 завданням другого рівня 14науково-технічних програм. Зокрема, конкурен-тоспроможним і привабливим для сучасного сіль-ськогосподарського виробництва є сорт гірчицібілої Подолянка, площа посіву якої в області у2009 р. становила близько 1,5 тис. га (25% посівівкультури в області). Технологію її вирощуваннярозроблено з урахуванням ґрунтово-кліматичнихумов регіону. Новий сорт кмину Надійний з висо-кою стійкістю до обсипання швидко поширився нетільки в умовах області, а й інших регіонах. Длявирішення актуальної проблеми ефективноговикористання земель, що виводяться з інтенсив-ного землеробства, розроблено моделі різночас-но-дозріваючих укісно-пасовищних травостоїв зоптимальним насиченням бобовими компонента-ми. Крім надання науково-методичних вказівок тарекомендацій Інститут спроможний повною мі-рою забезпечити замовника насінням багаторіч-них бобових або злакових трав. Інститут у спів-праці з установами Академії веде насінництво 21сільськогосподарської культури 42 сортів та ре-алізує насіння. У 2009 р. вироблено та реалізо-вано насіння класу еліта 1317 т озимих та 1204 тярих зернових культур.Подальша модель розвитку Інституту пов’я-

зується з розширенням залучення позабюджет-них коштів. За останні 3 роки надходження доспецфонду становили понад 3 млн грн щорічноабо 2 грн у розрахунку на 1 грн одержаних бюд-жетних коштів.

Заступник директора з наукової роботи Ін-ституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, член-кореспондент УААН В.П. Петренкова висвітли-ла діяльність Інституту як одного з провідних се-лекційних центрів.За результатами виконання досліджень по 9-

ти науково-технічних програмах УААН створено89 розробок, з них 67 (майже 80%) — фундамен-тальні дослідження. Розроблено способи та ме-тоди, які сприяють селекції сільськогосподарсь-ких культур на стійкість, якість, а також технологіїпереробки, захисту від шкідливих організмів.Сформовано ряд ознакових, базових, спеціаль-них і навчальних колекцій польових культур, ство-рено і передано на державне сортовипробуван-ня в 2010 р. 28 сортів і гібридів польових куль-тур, подано 17 заявок на винаходи, 83 — насорти, отримано 12 охоронних документів на ви-находи і на сорти — 24. Рекомендовано для ап-робації, впровадження та використання в подаль-ших наукових дослідженнях 104 завершені роз-робки, більшість з яких високорентабельні. Є




можливості підвищення рівня рентабельності ви-робництва при застосуванні цих розробок на 25—30% і отримання додаткового прибутку 530—1700 грн/га.До високих досягнень у виробництві завдяки

впровадженню наукових розробок Інституту можнавіднести показники кращих господарств Харківсь-кої і Полтавської областей — урожайність гібри-дів соняшника Ясон і Зорепад 4,5 т/га, Сумськоїобласті — урожайність гібрида кукурудзи Вимпел1 — 11 т/га, гібрида Х-329 у Хмельницькій області— 10 т/га та силосної маси 50—55 т/га, в умовахжорсткої посухи Миколаївської облас-ті урожай-ність сортів гороху Царевич і Девіз — 3,5 т/га.За рахунок успішної комерціалізації наукової і

наукоємної продукції інститут отримав додатко-во 13,2073 млн грн (спеціальний фонд становить57,6% загального обсягу фінансування).Підкреслено координуючу роль наукового

центру, яким проведено 2 міжнародні конфе-ренції, 1 всеукраїнська нарада, 2 обласних семі-нари, 2 круглих столи, 9 виставок, 4 ярмарки. Ек-спериментальна база інституту є потужним ви-робником насіння зернових культур, соняшника,гороху та інших культур.Приділено увагу оновленню лабораторного

обладнання, приладів, автомобілів та с.-г. техні-ки, а також кадровій політиці, зокрема залучен-ню активної, здібної до науки молоді. Зазначено,що потребує розвитку обласна програма «Сіль-ське будівництво» щодо забезпечення житлом.Необхідна державна підтримка і створення спец-фонду, розроблення плану забезпечення селек-ційних установ мережі Академії селекційною тех-нікою і лабораторним обладнанням від коштори-су цього фонду. Запропоновано звернутись доКабінету Міністрів України з пропозицією виклю-чити з переліку прекурсорів сірчаної та соляноїкислот і перманганату калію як речовин, які ши-роко використовуються в аналітиці.

Директор Нікітського ботанічного саду —Національного наукового центру, академікУААН В.М. Єжов визначив основний напрям ро-боти Нікітського ботанічного саду — Національ-ного наукового центру до 2011 р. — пошук і мобі-лізація світових рослинних ресурсів та їх раціо-нальне використання в народному господарстві.Високою оцінкою стало визнання національнимнадбанням гербарію Нікітського ботанічного саду.Генофонд рослин поповнився 4 новими сортамисадових троянд, 3 сортами лілійника гібридного,новими сортами меліси, чебрецю, материнки, 5новими сортами персика, а також мигдалю, хур-ми та азимини. В Інститут садівництва УААН пе-редано програму розвитку в Україні промисловоїкультури мигдалю, шляхом проведення виставокудосконалюється науково-просвітницька роботата здійснюється інтенсифікація рекреаційно-ко-мерційної діяльності.Висвітлено також діяльність установи зі стан-

дартизації.

У зв’язку з відзначенням 200-річчя Нікітськогоботанічного саду — Національного науковогоцентру ведеться підготовка до ювілею. Реаліза-ція плану відбувається поки що за рахунок лишекоштів спецфонду. Почав здійснюватися проект«Ваше особисте дерево в Ювілейному парку Ні-кітського ботанічного саду — Національного на-укового центру», який має дати кошти на йогостворення.Практично поза увагою держави залишилась

потужна галузь рослинництва — декоративнерослинництво і фітодизайн урбанізованих ланд-шафтів, яка приносить мільярдні доходи держа-вам Європи за мінімального залучення орнихземель. Нікітський ботанічний сад — Національ-ний науковий центр бере на себе науково-коор-динуючу функцію з цього питання і на 2011—2015 рр. буде сформовано нову науково-техніч-ну програму УААН «Декоративне рослинництво».

Міністр аграрної політики України М.В. При-сяжнюк відзначив тенденцію до зростання впли-ву бізнесу, активізацію інноваційної діяльності ваграрному блоці економіки і запевнив, що політи-ка, яка послідовно проводилась попереднім Мі-ністром, буде збережена, адже агропромисловийкомплекс — єдиний, який у кризу показав ста-більність і навіть зростання. Усі стратегічні рішен-ня в аграрному секторі мають обґрунтовуватисяна розрахунках національної аграрної науки. То-му будемо проводити «круглі столи», дискусії, якістануть діалоговим майданчиком для інвесторів,представників громадськості, бізнесу, науки і фа-хівців для відпрацювання необхідного шляху.Керівництво нашої держави та зовнішні аналі-

тики підтверджують, що агропромисловий комп-лекс для країни є пріоритетом. Певні надії покла-даються на блок з економічних реформ, який ниніпрацює при Президентові України. Доповідач пе-реконаний, що з Комітетом Верховної Ради Ук-раїни з питань аграрної політики та земельнихвідносин можна і надалі продовжувати спільнопрацювати.Досягнутий у попередні роки обсяг виробниц-

тва — 110 млрд грн може зберігатись довго, якщоне застосовувати системний плановий цільовийпідхід до розвитку аграрного сектору. Саме зав-дяки системності маємо в птахівництві такі обся-ги виробництва, що відповідають європейськимнормам.Нині розпочинається нова ера відносин Украї-

ни зі Сходом і Заходом. Проте слід розуміти, щоприхованими прагненнями Світового банку іЄвропейського банку реконструкції та розвитку євпровадження власної політики, передусім, дляпослаблення нашого виробника, потужної інтер-венції у наш сектор, доступ до напрацювань аг-рарної науки.Доповідач визначив завдання аграрної науки

і галузі.Настав час на підставі наукових обґрунтувань

визначити основні пріоритети розвитку, які дер-




жава зобов’язана фінансово підтримати. Нашеосновне завдання — розпочати відпрацюванняпринципів формування бюджету 2011 р. на тихпріоритетах, які необхідні нині аграрному секто-ру, щоб кожна гривня з бюджету була мотивацієюдля інвесторів, та визначити порядок використан-ня коштів так, щоб спонукати кожного виробникавикористовувати досягнення української науки.Якщо умотивуємо фінансову підтримку державоювиробників для співпраці з наукою і освітою, впев-нено станемо на вищий щабель.Доповідач пообіцяв усе зробити для того, щоб

фінансування науки, яка працює над перспектив-ною галуззю економіки країни, збільшувалось івикористовувалось ефективно. Після визначен-ня пріоритетів слід переглянути програми дослід-жень, можливо, деякі з них зупинити, а пріори-тетні й необхідні повноцінно фінансувати.Досягнення світової науки потрібно буде адап-

тувати та супроводжувати їх впровадження на на-ших землях. Доповідач навів приклад викорис-тання здобутків української аграрної науки в по-тужному аграрному секторі Бєлгородської області(Росія), де нині культивують 117 українськихсортів. Роль 3-х класичних виробничих чинників— земля, робоча сила і капітал знизилася за ра-хунок появи 4-го — технологічного прогресу. При-кро, що нині навіть потужні холдинги не намага-ються співпрацювати з вітчизняною аграрноюнаукою, хоча б для того, щоб досягнення зарубі-жної науки, які їм до вподоби, адаптувати до на-ших кліматичних, природних можливостей. Хочасьогодні агропромисловий комплекс охопленийна 95—98% ринковими умовами, наше завдан-ня — економічно довести, що без української на-уки неможливий повноцінний розвиток.Завдання Міністерства і Академії — вийти на

зовнішній ринок для пропагування досягнень ук-раїнської науки і інтервенції сільськогосподарсь-кої продукції українського походження у ті краї-ни, які ми виберемо.Крім цього, поставлене завдання ефективно-

го управління сільськогосподарською землею,визначення об’єктивної оцінки впровадження рин-ку землі.Необхідно встановити, яка ж форма ведення

сільського господарства для держави є пріори-тетною: особисті господарства, фермерство чиіндустріальне виробництво. Або знайти сегмен-ти, у якій галузі яка форма буде пріоритетною.Для поступального розвитку сільського госпо-

дарства вкрай важливо розробити науково об-ґрунтовані аграрні паспорти регіонів України зрозрахунками можливостей регіону по виробниц-тву сільськогосподарської продукції з урахуван-ням зонального принципу, таких критеріїв, як при-родно-кліматичні умови, технологічні потужності,внутрішній та зовнішній попит, навантаження на1 га, система сівозмін.Доповідач висловився за створення аналітич-

но-інформаційного центру для оцінювання перс-пектив розвитку. Яскравим підтвердженням у не-

обхідності такого є нинішня ситуація на ринкуцукру. Будь-яка ініціатива Міністерства обговорю-ватиметься на рівні Президії, Загальних зборівАкадемії. Після того, як питання обговорено іприйнято рішення, його втілюватимемо в життя.Наше завдання — зберегти демократичне сус-

пільство в тому вигляді, у якому воно існує у ціло-му світі.

Директор ВАТ «Брацлав», почесний членУААН М.К. Михайленко за дорученням групикомпаній «Брацлав», основною діяльністю якихє наукові розробки та впровадження у виробницт-во новітніх технологій, техніки та обладнання длятваринництва, розповів про особливості діяль-ності ВАТ.Компанія за щорічного розширення обсягів

наукових досліджень спільно з Національним на-уковим центром «Інститут механізації та електри-фікації сільського господарства», Інститутом тва-ринництва УААН, Інститутом механізації тварин-ництва УААН та іншими створює та запроваджуєу виробництво об’єкти тваринництва, які відпові-дають європейським стандартам та задовольня-ють потреби українських і зарубіжних споживачів.За останні 3 роки введено в експлуатацію більше250 комплексів доїльних залів та понад 3000 мо-локопроводів, обладнання різного ступеня авто-матизації для всіх технологій утримання та доїн-ня корів, а також для використання в індивідуаль-них фермерських господарствах, автоматизованісистеми управління фермами, стійлове облад-нання та комплекс рішень по забезпеченню ком-фортного утримання корів.Прикладом співпраці є організація виробниц-

тва молока в ДП «Дослідне господарство «Аска-нійське» Державної наукової установи «Асканій-ська державна сільськогосподарська досліднастанція УААН», у ДП «Дослідне господарство«Артеміда» Інституту картоплярства УААН».Компанія протягом останніх 4-х років сприяла

впровадженню та ефективній роботі сертифіко-ваної системи управління якістю конструювання,виробництва, монтажу та сервісного обслугову-вання готової продукції, що забезпечило підви-щення обсягів виробництва у 5 разів.Зі вступом України до ВТО, інтеграцією в євро-

пейський ринок та ринок країн СНД перед науков-цями та підприємством постають нові завдання:удосконалення існуючої доїльної техніки і техно-логій утримання тварин, розроблення роботизо-ваного обладнання для ферм з виробництвамолока, утримання корів в умовах, близьких доприродних. Це надасть змогу максимально ви-користовувати генетичний потенціал тварини,поліпшити якість продукції та вдосконалити про-цеси виробництва.

Директор Національного наукового центру«Інститут виноградарства і виноробства ім.В.Є. Таїрова», доктор сільськогосподарськихнаук В.В. Власов загострив увагу на проблемах




виноградарства України як однієї з небагатьохбюджетоформуючих галузей агропромисловогокомплексу. Відсутність кадастру виноградних на-саджень з ідентифікацією кожного виноградниката жорсткого контролю якості винопродукції, якавипускається, низький рівень розвитку сертифі-кованого розсадництва і столового виноградар-ства призводять до фальсифікації.У рамках виконання НТП «Виноградарство»

під керівництвом Національного наукового цент-ру «Інститут виноградарства і виноробстваім. В.Є. Таїрова» вперше в Україні розробленометодичну основу для створення кадастру вино-градних насаджень, який відповідає сучасномуєвропейському рівню. Проведено ампелоеколо-гічне районування території Північного Причор-номор’я і визначено оптимальний сортовий складвинограду для кожного з 12 мезорайонів. Необ-хідно провести мікрорайонування територій у ме-зорайонах з визначенням комфортних екологіч-них ніш для кожного сорту винограду.Створено конвеєр столових сортів винограду,

який включає 47 сортів, дає змогу забезпечитибезперервне споживання і зберігання вітчизняно-го винограду в свіжому вигляді впродовж 3-х мі-сяців і більше.Розроблено і впроваджено в розплідниках Ук-

раїни інноваційну систему виробництва сертифі-кованого посадкового матеріалу винограду зав-дяки фундаментальним розробкам у галузі се-лекції, молекулярної генетики і біотехнології, щовперше дозволяє проводити безперервний гене-тичний і санітарний контроль на етапах розмно-ження і захищати авторські права селекціонерівза допомогою ДНК-технології.Технологічні розробки охоплюють широкий

спектр напрямів — від обробітку і захисту вино-градних насаджень, переробки відходів виногра-дарства і виноробства до розробки машин і ме-ханізмів для виноградарства і розсадництва. Ве-лика частка цих розробок у 2009 р. пройшлавиробничу перевірку у виноградарських господар-ствах країни.Першочерговими перспективними науковими

дослідженнями на наступну п’ятирічку є контрольякості і біобезпека продукції виноградарства наоснові широкого застосування досягнень біотех-нології, молекулярної біології і молекулярної ге-нетики.Створення і акредитація в Національному нау-

ковому центрі «Інститут виноградарства і вино-робства ім. В.Є. Таїрова» лабораторії ДНК-конт-ролю фітопатогенів, контролю генетично модифі-кованої сировини і продуктів харчування, а також

регіональної лабораторії контролю якості вин за-безпечить задоволення потреб виноградарськихі виноробних підприємств України.Є необхідність термінового законодавчого ви-

рішення невідкладних для галузі виноградарствапитань і узгодженості дії державних органів вла-ди, керівників галузі, учених та виробників дляефективної інтеграції виноградарства і винороб-ства України на світовий ринок.

Директор Національного інституту вино-граду і вина «Магарач», академік УААНА.М. Авідзба зупинився на перспективах науко-вого забезпечення виноградарства і виноробства.Сучасні технології вимагають використання мо-лекулярних методів для вирішення найбільшважливих питань ампелографії, селекції і розсад-ництва. В Інституті створено лабораторію моле-кулярно-генетичних досліджень, що дасть змогувирішувати дуже важливі завдання. До них, пе-редусім, віднесено оцінку процесу і результатівселекції гібридів, сортів на відповідність основнимкритеріям реєстрації: відмінність, однорідність істабільність; уточнення походження сортів; оцінкуризиків імпорту садивного матеріалу, особливовизначення фітосанітарного стану матеріалу; те-стування на латентну стадію вірусних, бакте-ріальних і грибкових захворювань, поширених урегіоні виробництва, оцінку його на присутністьгенетичних модифікацій; створення молекулярно-генетичних паспортів; ідентифікацію сортів вино-граду, садивного матеріалу і мікроорганізмів;уточнення і оцінку походження сортів. Це сто-сується і безвірусного або оздоровленого садив-ного матеріалу, отриманого в умовах in vitro.Але проведення цієї роботи вимагає завер-

шення комплектування існуючої лабораторії. Вва-жаємо за доцільне створити галузеву лабора-торію з якості винограду і винопродукції на базіНаціонального інституту винограду і вина «Ма-гарач», яка забезпечить організацію профе-сійного захисту вітчизняного ринку від фальсифі-кованої продукції, особливо після вступу Україниу СОТ.Випробувальний центр з контролю якості хар-

чової продукції, який діє при Національному ін-ституті винограду і вина «Магарач», акредитова-ний у системі УкрСЕПРО, оснащений новітнім об-ладнанням, має 75 атестованих методик длявизначення різних параметрів харчової продукції,може здійснювати функції аналітичного контро-люючого підрозділу якості виноградо-виноробноїпродукції Mінагрополітики України за всім спект-ром показників якості на рівні міжнародних вимог.



Виноградарство і виноробство на півдні Ук-раїни та в деяких районах Закарпаття завждибуло однією з важливих галузей агропромисло-вого комплексу. Займаючи незначну питомувагу в площі сільськогосподарських угідь (0,9—4,4%), виноградарство та виноробство є ваго-мим бюджетоутворювальним складником агро-промислового комплексу держави. Виноградналежить до унікальних за поживними власти-востями сільськогосподарських культур, у йогоягодах виявлено близько 1000 сполук, елемен-тів, речовин, корисних для людини. Продукціявиноградарства та виноробства має винятковезначення для підвищення соціально-економіч-ного складника і свідчить про якісний рівеньжиття людини [6].Проте нині галузь потребує серйозної рекон-

струкції, а в деяких регіонах, можливо, і від-родження. Майже втричі зменшились площівиноградників, урожайність виноградних насад-жень у 2—3 рази нижча від тієї, яку забезпечуєприродна родючість ґрунту та потенційні мож-ливості рослини. Практично повністю зруйнова-но мережу виноградних розсадників: із 66 роз-садників, де вирощували саджанці винограду у1981 р., нині продуктивно працюють близько10. Тому навіть ті незначні кошти, які державачи підприємець витрачають на закладанняплощ виноградних насаджень, йдуть на заку-півлю імпортних саджанців, які, за багаторічнимдосвідом, не забезпечують створення продук-тивних, адаптованих до місцевих умов вино-градників, спричиняють поширення нових за-хворювань.Значної шкоди завдали у виноградарстві

складні погодні умови кінця 2009 — початку2010 р. У ці місяці температура повітря знижу-валась у виноградарських регіонах до –23…–24°С, а на окремих ділянках до –24…–27°С.Найнижча температура була у знижених місцях(нижніх частинах схилів, дні долин, подах) унас-лідок стоку холодних повітряних мас та їхньо-го наступного радіаційного вихолоджування. Уцих же місцях відзначалися і найтриваліші мо-


УДК 634.8:581.3© 2010

В.В. Власов,В.О. Шерер,доктори сільсько-господарських наукНаціональний науковий центр«Інститут виноградарстваі виноробства імені В.Є. Таїрова»

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУВИНОГРАДАРСТВА УКРАЇНИ

Роз лян то с часний стан вино радарстваУ раїни. Визначено основні проблеми тазапропоновано шляхи їхньо о розв’язання дляподальшо о розвит ал зі.

рози. Такі погодні умови спричинили значніушкодження виноградних кущів, призвели дозагибелі центральних бруньок технічних сортівна 39—80, а столових — до 100%. Є ушкоджен-ня однолітньої деревини. Незважаючи на дужевеликий потенціал відновлення винограду післяпошкоджень, у поточному році слід очікуватизменшення врожаю, зниження його кондицій, ав окремих зонах — і загибелі частини рослин.Продовжується фальсифікація у виноробній

галузі, а нинішній стан виноградарства та не-ефективна і непрацююча нормативно-правовабаза галузі не сприяють розвитку вітчизняноговиноробства.Вступ України до СОТ і можливе приєднан-

ня до зони вільної торгівлі з таким станомсправ у виноградарстві і виноробстві та перед-бачуваною жорсткою конкуренцією, цілкомможливо, призведе до значних втрат у галузі.Саме з метою перебудови галузі відповідно

до сучасних вимог ринку в середині 2008 р.спільним наказом Мінагрополітики України таУкраїнської академії аграрних наук були прий-няті Концепція та Програма розвитку виногра-дарства і виноробства України до 2025 р. [4].На жаль, через затяжну економічну кризу, не-досконалість чинного законодавства з питаньвласності на землю та нормування специфіч-них питань виноградарства, недостатній рівеньдержавної підтримки виноградарства і науковихдосліджень у галузі, відсутність паритетних еко-номічних відносин між суб’єктами інтеграційноїструктури «виробник винограду — виробниквина» тощо реалізація Програми здійснюєтьсяне на належному рівні. Проте ситуація динаміч-но змінюється і вже потрібно вживати невід-кладні заходи, вносити зміни до Програми, щобостаточно не втратити таку важливу для агро-промислового комплексу галузь.Для прийняття будь-яких рішень, а особли-

во розрахованих на функціонування протягомроків, потрібен виважений підхід, який базуєть-ся на всебічній та достовірній інформації. Нинів Україні немає сучасної, повної і доступної



інформації про землі під виноградниками, сор-товий стан, продуктивність і напрями викорис-тання врожаю. Останній перепис виноградниківбуло зроблено ще в 1998 р. Навіть щодо ста-ну та сортового складу 34 тис. га виноградників,закладених в останнє десятиріччя за рахуноккоштів 1%-го збору, відомості відсутні. Томунасамперед потрібно законодавчо визначитивиділення площ під виноградники на базі ре-тельних ампелоекологічних досліджень, пере-глянути сорторайонування та спеціалізаціюрайонів виноградарства, розробити та ввестипаспорти виноградників, зробити доповненнядо нормативних актів положення про деклару-вання врожаю та напрями його використаннявласниками виноградників усіх форм господа-рювання. Тобто назріла гостра потреба скла-дання та ведення виноградного кадастру. Ви-ноградний кадастр — це якісний та кількіснийоблік виноградників, база даних щодо їхньогостану та екологічних умов вирощування вино-граду. Розробка та ведення кадастру виноград-них насаджень є вкрай важливим складникомрозв’язання низки проблем, які постають переддержавою у зв’язку зі вступом до СОТ і мож-ливим приєднанням до зони вільної торгівлі.Виробництво вин вищих категорій якості та за-кріплення географічних найменувань за вина-ми в Україні потребують великомасштабногоагрокліматичного районування території та не-гайного складання виноградного кадастру. Мож-на стверджувати, що нині в Україні немає ви-ноградного кадастру як складника земельногокадастру, з ідентифікацією кожної земельноїділянки та визначення її геодезичних координат(Глава 34 ЗК України). Розроблений у 2009 р.Державним технологічним центром охорони ро-дючості ґрунтів та інститутом Укргіпросад про-ект виноградного кадастру України не міститьчітко визначеної основної термінології, завданькадастру, методичної бази та ін. Це найімо-вірніше матеріали звичайного, не дуже ретель-ного перепису насаджень, без планово-карто-графічного матеріалу з ідентифікацією вино-градників, без детальної характеристикикількісних показників основних екологічнихумов територій (рельєфу, клімату, ґрунтів) та ін.Саме планово-картографічний матеріал з іден-тифікацією виноградних насаджень і характе-ристикою екологічних умов вирощування вино-граду має бути обов’язковим складником вино-градного кадастру [2].З уведенням у дію виноградного кадастру

нерозривно пов’язане проектування та закла-дання нових виноградних насаджень. На сучас-ному етапі практику проектування виноград-ників різними проектними організаціями (частоце приватні чи госпрозрахункові підприємства)без експертизи проектів науковими установами

Перспективи розвиткувиноградарства України

можна вважати недосконалою, а виділеннядержавних коштів для реалізації таких проектівризикованим.Реконструкція виноградників і закладання

нових насаджень нині у виноградарських краї-нах світу передбачає використання лише сер-тифікованого садивного матеріалу — сад-жанців клонового походження, вільних від ві-русної інфекції, які забезпечують стабільнупродуктивність та урожай високої якості. Просумнівну високу якість імпортованого садивно-го матеріалу вже згадувалось вище, тому ви-користовувати бажано тільки садивний матері-ал вітчизняного походження. Єдиною в Україніструктурою, яка може забезпечити вітчизнянерозсадництво вихідним клоновим матеріалом іздійснювати науковий супровід усіх технологіч-них етапів виробництва сертифікованого са-дивного матеріалу, є Центр клонової селекціїННЦ «Інститут виноградарства і виноробстваімені В.Є. Таїрова». За останні роки тут виділе-но близько 50 клонів 36 сортів винограду. Зу-силлями Центру у провідних розсадниках Ук-раїни закладено базові маточники підщепи таприщепи загальною площею близько 150 га,розпочато виробництво вітчизняного сертифі-кованого садивного матеріалу. Проте маточнихнасаджень недостатньо для забезпечення дер-жави сертифікованим садивним матеріалом унеобхідній кількості. Процес стримується черезвідсутність державної підтримки винограднихрозсадників і недосконале нормативно-право-ве забезпечення. Інститут неодноразово висту-пав з пропозиціями про включення в Закон Ук-раїни «Про виноград та виноградне вино» стат-ті про категорії садивного матеріалу, але всезалишилось без змін. Парадоксально, але вУкраїні прийняті Держстандарти на виноград-ний садивний матеріал певних категорій якості,а саме визначення таких категорій немає. Та-кож відсутня нормативна база для реєстраціївиділених клонів і уведення їх у Реєстр сортіврослин, без чого немає офіційної можливостіпропагувати їхні переваги та розмножувати.Нині у вітчизняних розсадниках не реалізова-но близько 2 млн шт. саджанців, а вже закупо-вують і ввозять імпортний садивний матеріалвинограду. Значно допоміг і підтримав би роз-садники нормативний документ Мінагрополіти-ки України про заборону використання коштівдержави (1% збору) на придбання імпортова-ного садивного матеріалу винограду та закла-дання виноградників із його використанням.У сфері технологій вирощування насаджень

доцільно широко впровадити в практику зо-нальні адаптивні технології закладання і догля-ду за виноградниками, що базуються на систе-матичному моніторингу агроекологічного сере-довища та забезпечуватимуть дотримання


НАЙАКТУАЛЬНІШЕПерспективи розвиткувиноградарства України

вимог міжнародного співтовариства до якостісировини. Настав час переорієнтувати виногра-дарів на розвиток не «на виробництво», а «наринок» [3].Одним із пріоритетів сучасного вітчизняно-

го виноградарства, який сприятиме успішномуконкуруванню в умовах міжнародного ринку, євирощування екологічно чистої продукції. Від-повідно слід невідкладно забезпечити держав-ний екологічний контроль за станом ґрунтів іпродукції виноградарства, а також виділити зо-ни та розробити технології виробництва про-дукції для дитячого і дієтичного харчування,відновити матеріально-технічну базу для ви-робництва столового винограду для споживан-ня у свіжому вигляді та сировини для задово-лення потреб консервної промисловості.З огляду на це стан вирощування та реалі-

зації столового винограду заслуговує на особ-ливу увагу. За період 1990—2008 рр. виробниц-тво столового винограду в розрахунку на однуособу знизилось з 2,1 до 0,64 кг, що майже в10—12 разів менше рекомендованої фізіологіч-ної норми його річного споживання. Таке ско-рочення власного виробництва столового ви-нограду призвело до зростання імпорту, за ра-хунок якого нині формується близько 65%обсягу пропозиції. За даними ДержкомстатуУкраїни, імпорт столового винограду збільшив-ся з 7,4 тис. т у 2000 р. до 54,6 тис. т у 2008 р.,або у 7 разів. І це в той час, коли Україна маєреальні можливості не лише забезпечити влас-ні потреби у столовому винограді, а й експор-тувати його на міжнародний ринок. У Реєстрсортів рослин України включено 126 сортів ви-нограду, з яких 40 сортів столових. Водночаспромислові насадження столового винограду врізних регіонах зайняті одними і тими ж 10—12сортами переважно європейського походжен-ня, які не мають генетичного захисту від стре-сових біотичних та абіотичних факторів середо-вища і можуть успішно культивуватись тількив окремих регіонах півдня України. Для забез-печення населення свіжим виноградом селек-ціонери ННЦ «Інститут виноградарства і вино-робства імені В.Є. Таїрова» створили більшадаптовані до умов культивування, холодо- тапатогеностійкіші сорти столового винограду: вдержавному реєстрі таких столових сортів 19та 2 універсальні [5]. Нові столові сорти вино-граду селекції Інституту здатні витримуватиморози до –24°С без значних ушкоджень. Різ-номаніття столового сортименту держави тавикористання нових сортів нині дає змогу ство-рити конвеєр виробництва та споживання сто-лового винограду у свіжому вигляді протягом5—8 міс. Це високоефективна галузь, рента-бельність, особливо у крупноягідних стійкихсортів раннього або пізнього строків достиган-

ня, становить 200—300%. Дрібні фермерськігосподарства зацікавлені виробництвом столо-вого винограду, але через невеликі площі на-саджень і відсутність кооперації не можуть про-понувати ринку великі партії столового вино-граду. Столове виноградарство є самостійнимпідрозділом галузі зі своїми специфічними ціля-ми, завданнями, засобами виробництва та ін.Вважаємо за доцільне виділення підпрограми«Столовий виноград» у загальній Програмі роз-витку виноградарства, виділення площ і райо-нів їх розміщення, сортименту, певної супутньоїінфраструктури (тара, холодильники) та ін. Ви-рощування екологічно чистого столового вино-граду дає змогу отримати конкурентоспромож-ну продукцію в умовах міжнародного ринку.Столові вина України зі своїми якісними по-

казниками можуть конкурувати на світовомуринку, але існує проблема підвищення стабіль-ності, збільшення нормативних термінів збері-гання. Традиційні для українського ринку кріп-лені вина на світовому ринку не матимуть ве-ликого попиту, оскільки для європейськогоспоживача вони незвичні. Виникнуть труднощіі з погодженням географічних назв і маркуван-ням вин (типу шампанське, херес, портвейн таін.). В Україні немає вітчизняних стандартів,адаптованих до міжнародних щодо класифі-кації категорії та оформлення вин, а власназаконодавча база часто не дотримується. Вжекілька років поспіль не вводиться в дію статтяЗакону України «Про виноград та виноградневино» про створення та функціонування винноїінспекції. Це призводить до безконтрольноговипуску вин сумнівної якості, а іноді й прямоїфальсифікації. Дрібний та середній виробниквина не може вийти на ринок зі своєю продук-цією через дуже високу ціну ліцензії, хоча самевін створює та є автором вин вищих категорійякості. Наприклад, у Німеччині 100 тис. га ви-ноградників належать близько 70 тис. ферме-рам, вино готують понад 35 тис. виробників, акожна третя пляшка вина потрапляє на екс-порт. В Україні вартість ліцензії треба встано-вити відповідно до обсягів продукції, тоді дрібніта середні виробники вийдуть на ринок вина.А це нові робочі місця, винний туризм, візитнакартка регіону, в цілому імідж держави. На сві-товому ринку вина пропозиції виробників пере-вищують попит, це спостерігається і в Україні.Передбачуване домовленістю вступу до СОТзменшення митних тарифів може призвести доістотної експансії на український ринок імпор-тованої винопродукції, що створить реальнітруднощі вітчизняним виноробам. Немає сум-ніву, що невідкладними мають бути заходи що-до захисту вітчизняного ринку вина [1].При розв’язанні завдань подальшого розвит-

ку галузі виноградарства України треба врахо-


НАЙАКТУАЛЬНІШЕПерспективи розвиткувиноградарства України

вувати, що світовий ринок з величезною пова-гою ставиться до нормативних документів,стандартів, ретельно їх дотримується і вимагаєдотримання партнерами. Організація впровад-ження державної політики розвитку галузі, дот-римання і виконання законодавчої та норматив-ної бази в нашій країні не витримує ніякої кри-тики через відсутність єдиної, дієвої та фаховоїуправлінської вертикалі. Існуючі корпорації,об’єднання, холдингові компанії всі питаннярозв’язують своїми засобами, які іноді не вра-ховують інтересів держави, чіткого дотриман-ня законодавства та ін. Доцільно за прикладомвиноградо-виноробних країн світу створити На-ціональну раду з виноградарства і виноробстваяк консультаційно-дорадчий орган при Мінагро-політики України, до складу якого ввійшли бпредставники Мінагрополітики, Мінекономіки,провідні науковці галузі, відомі виробники ви-нограду та вина. Рекомендації Національноїради повинні обов’язково враховуватись керів-ними органами держави під час прийняття рі-шень щодо розвитку галузі. На Одещині, дерозміщена майже половина виноградників Ук-раїни, створена і розпочала свою діяльність нагромадських засадах Асоціація виноградарів івиноробів. До її складу входять провідні вироб-ники винограду та вина області, науковці. Зви-чайно, про ефективність і результативність ді-яльності Асоціації вести мову ще зарано, алевже початок її роботи свідчить про доцільністьорганізації, спроможність узгоджувати питанняміж місцевими виробниками та адміністрацією,виходити на центральні органи виконавчої вла-ди для розв’язання питань, які лежать позамежами місцевої влади, та ін.Результативність і ефективність виконання

робіт у виноградарстві залежить від кваліфі-кації спеціалістів, підприємницьких та організа-

торських здібностей керівників підрозділів гос-подарств. У галузі майже немає системи під-готовки кваліфікованих робітників-виноградаріві виноробів, працівників середньої ланки, а спе-ціалістів з вищою освітою готують без урахуван-ня сучасного стану ринку праці. Тому часто навиробництво приходять малокваліфіковані лю-ди, що призводить до значних втрат як урожаю,так і рослин. Нині у виноградарстві потріб-ні фахівці з додатковими спеціалізаціями: вино-градар-селекціонер, виноградар-розсаднико-вод, виноградар-винороб та ін. Працевлаш-тування спеціалістів з вищою освітою потребуєвдосконалення. Доцільно створити Центр зпідготовки та кадрового забезпечення виногра-до-виноробної галузі на базі ННЦ «Інститут ви-ноградарства і виноробства імені В.Є. Таїро-ва», який буде інноваційною науково-освітньоюмоделлю, здійснюватиме поглиблену підготов-ку студентів 4—5-х курсів профільних вузів заобраними спеціальностями в галузі виногра-дарства та управління нею, забезпечуватимедієве підвищення кваліфікації спеціалістів-виноградарів та виноградарів-аматорів і фер-мерів.Отже, лише основних питань, які потребують

термінового розв’язання, дуже багато. В країніє науковці, фахівці в галузі виноградарства тавиноробства, є перспективні доробки, зберег-лася науково-технічна база. Потрібні тількиневідкладні науково обґрунтовані урядові рі-шення, консолідовані з виробниками виногра-ду і вина, та дієва допомога і контроль їхньоговиконання. Уважно розглядаючи будь-яку пози-цію, можна стверджувати, що істотні доробкинаукових установ і набутий виробничникамидосвід у кожному конкретному випадку є, такідоробки цілком конкурентоспроможні на світо-вому ринку вина.

1. Власов В.В. Відродження виноградарства —справа державної ваги/Власов В.В., Шерер В.О.//Сад, виноград і вино України. — 2006. — № 7—9.— С. 10—13.

2. Власов В.В. Екологічні основи кадастру ви-ноградних насаджень/Власов В.В., ШапошніковаО.Ф. — Одеса, 2009. — 123 с.

3. Власов В.В. Невідкладні завдання виногра-дарів у зв’язку зі вступом України до СОТ/ВласовВ.В., Шерер В.О.//Вісн. аграр. науки. — 2008. —№ 4. — С. 41—42.

4. Галузева Програма розвитку виноградарства

Бібліографія

та виноробства України на період до 2025 року.Затверджено наказом Мінагрополітики України таУААН № 444/74 від 21.07.2008 р.

5. Сорта винограда селекции Национальногонаучного центра «Институт виноградарства и ви-ноделия им.В.Е.Таирова». Проспект-каталог/[Тула-ева М.И., Банковская М.Г., Стасева М.И. и др.]. —Одесса, 2009.

6. Шерер В.А. Культура виноградной лозы вСеверном Причерноморье/В.А.Шерер//Виногра-дарство Северного Причерноморья. — Арциз,2009. — С. 36—40.


Землеробство,ґрунтознавство,агрохімія

УДК 631.461/631.8© 2010

В.В. Волкогон,член-кореспондент УААН

С.Б. Дімова,кандидат сільсько-господарських наук

К.І. ВолкогонР.О. БорулькоІнститутсільськогосподарськоїмікробіології УААН

О.М. Бердніков,член-кореспондент УААНЧернігівський інститутАПВ УААН

ВПЛИВ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВНА ЗАСВОЄННЯ КУЛЬТУРНИМИРОСЛИНАМИ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН

У польових дослідах з ячменем ярим, артоплеюта р дзою, проведених на різних а рофонах,по азано е вівалентність вплив мі робнихпрепаратів певним дозам мінеральних добрив.Відзначено поліпшення оренево о живленняльт рних рослин за їх ба теризації. У

лізиметричних дослідах продемонстрованоістотне обмеження вимивання спол о ремихбіо енних елементів по ґр нтовом профілю піддією біопрепаратів.

Процес формування родючості ґрунтів зале-жить від ряду чинників: геохімічного впливу ма-теринської породи, типу рослинності, кліматич-них особливостей регіону, антропогенноговпливу, мікробіологічної активності. Останнійфактор відіграє визначальну роль у забезпе-ченні продуктивності складної системи ґрунт —рослина і є найменш вивченим. В існуючих сис-темах землеробства на біологічну суть родю-чості ґрунтів та внесок ґрунтових мікроорга-нізмів у процес засвоєння рослинами поживнихречовин практично не звертають уваги.Серед агроприйомів, орієнтованих на зрос-

тання біологічної активності і родючості ґрунтів,слід виділити внесення гною, перегною, ком-постів тощо. Іншим агроприйомом, який не вик-лючає вищезазначених, є застосування мікроб-них препаратів. Нині створено значну кількістьбіопрепаратів, використання яких у аграрнихтехнологіях сприяє значному зростанню уро-жайності сільськогосподарських культур та по-ліпшенню якості одержуваної продукції [4, 6].Серед елементів позитивного впливу мікробнихпрепаратів на продукційний процес культурнихрослин виділяють зростання активності азот-фіксації у зоні коріння, розчинення фосфатів,продукування фітогормонів та ін. Найменш вив-ченою є дія інтродукованих в агроценози мікро-організмів на коефіцієнти використання іноку-

льованими рослинами добрив. Слід зазначити,що за традиційних технологій ступінь засвоєн-ня рослинами діючої речовини з добрив є до-сить невисоким і не перевищує для азотних —35—50%, фосфорних — 20, калійних — 25—60% залежно від типу ґрунту і дози добрив (з їїзростанням інтенсивність засвоєння росли-нами NPK зменшується). Це малоприйнятно зпогляду економіки сільськогосподарського ви-робництва і недопустимо з міркувань екологіч-ного характеру. Особливо небезпечними длядовкілля є втрати мінерального азоту. Не мож-на стверджувати, що цій проблемі не надаютьуваги. Агрохіміками розроблено добрива з про-лонгованою дією на рослини, запропонованоспособи локального їх унесення, позакоренево-го підживлення тощо. Це, безперечно, важли-во, але повністю проблему не вирішує. Збіль-шити коефіцієнти використання рослинами азо-ту та інших біогенних елементів з добривможна шляхом підвищення біологічної актив-ності ґрунтів. При цьому внаслідок активноїдіяльності мікроорганізмів зростає об’єм коре-невої системи та її поглинальна здатність. Важ-ливою є активізація ферментної системи рос-лин, що сприяє інтенсифікації метаболічнихпроцесів і кращому засвоєнню поживних речо-вин. При використанні важкого ізотопу азоту(15N) відзначено істотне зростання ступеня зас-


ЗЕМЛЕРОБСТВО,ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

воєння рослинами ячменю ярого і пажитниціпасовищної азоту з добрив [2, 5]. Є повідомлен-ня інших авторів про здатність бактеризованихрослин до кращого засвоєння мінеральногоазоту і сполук інших елементів [7]. Дані дослід-ження свідчать про принципову можливість ре-гулювання інтенсивності мінерального живлен-ня рослин за бактеризації, проте результати ве-гетаційних дослідів, проведених за ідеальнихумов, досить складно екстраполювати на виро-щування культур у польових умовах.Мета роботи — дослідження впливу перед-

посівної бактеризації на інтенсивність засвоє-ння рослинами діючої речовини з добрив.Матеріали і методи. Дослідження проводи-

ли в 2003—2008 рр. у польових дослідах надерново-підзолистому супіщаному окультуре-ному ґрунті (рНсол. — 6,2; уміст гумусу — 1,02%;Р2О5 — 330 мг/кг; K2O — 148 мг/кг) з ячменемярим сорту Гонар і картоплею сорту Кобза тана лучно-чорноземному ґрунті Інституту сіль-ськогосподарської мікробіології УААН (рНсол. —5,1—5,4; уміст гумусу — 2,4%; Р2О5 — 193—226 мг/кг; K2O — 108—143 мг/кг) з кукурудзою,гібрид Петровський 169 СВ. Повторність у дос-лідах — 4-разова. Мінеральні добрива вноси-ли згідно зі схемами (наведено в таблицях).Вплив інокуляції на міграцію сполук біоген-

них елементів у ґрунті при вирощуванні куку-рудзи та ячменю вивчали в умовах лізиметріву Чернігівському інституті АПВ УААН. Ґрунт улізиметрах — дерново-підзолистий супіщаний(рНсол. — 5,5; гумус — 1,1%; Р2О5 — 170 мг/кг;K2O — 62 мг/кг).Уміст нітратів визначали дисульфофеноло-

вим методом, амонійного азоту — з реактивомНесслера, водорозчинного Р2О5 — за Кірсано-

Вплив мікробних препаратів назасвоєння культурними рослинами поживних речовин

вим, К2О — полум’янофотометричним мето-дом, СаО і MgO — комплексометричним, водо-розчинний гумус — за Тюріним [1].Статистичнуобробку одержаних даних проводили за Дос-пєховим [3].Результати досліджень. Вплив випробову-

ваних препаратів (мікрогуміну — для ячменю,біограну — картоплі та кукурудзи) на форму-вання урожайності може бути еквівалентним дії30—60 кг/га мінерального азоту, 25—30 кг/га —К2О і близько 20 кг/га — Р2О залежно від сіль-ськогосподарської культури та умов її вирощу-вання (табл. 1, 2). Так, при вирощуванні ячме-ню ярого застосування мікрогуміну по фонуN60K25 забезпечило збільшення урожайностікультури більшою мірою, ніж при внесенні доб-рив у дозі N120K50, але без інокуляції (див.табл. 1). Отже, дія препарату в цьому варіантіеквівалентна впливу не менше 60 кг/га міне-рального азоту та 25 кг/га — К2О. Частина по-треби в азоті, безперечно, забезпечується зарахунок активізації асоціативної азотфіксації,оскільки біологічним агентом мікрогуміну єазотфіксувальні бактерії роду Azospirillum. Про-те продуктивність асоціативної азотфіксації неможе бути настільки високою. Істотною складо-вою азотного живлення інокульованих культурможе бути зростання ступеня засвоєння азотуз добрив, що узгоджується з результатами дос-ліджень при використанні важкого ізотопу азо-ту [2, 5].Застосування біограну в технології вирощу-

вання картоплі на дерново-підзолистому ґрунтідемонструє аналогічні залежності. Так, препа-рат у взаємодії із середньою у досліді дозоюдобрив забезпечує зростання урожайностікультури навіть більшою мірою, ніж за внесен-

Фон І — без добрив

Контроль 2,63 2,36 2,14 2,37 – –

Мікрогумін 2,92 2,67 2,49 2,69 0,32 13,5

Фон ІІ — N60K25

Контроль 3,24 3,21 2,72 3,06 – –

Мікрогумін 3,82 4,13 3,37 3,77 0,71 23,2

Фон ІІІ — N120K50

Контроль 3,50 4,03 3,21 3,58 – –

Мікрогумін 4,23 4,52 3,83 4,19 0,61 17,0

НІР05 по досліду 0,36 0,24 0,34

для інокуляції 0,18 0,14 0,17

для агрофонів 0,18 0,11 0,17

Пр им і т к а . Фосфорні добрива не вносили через високий уміст Р2О5 у ґрунті.

1. Вплив іно ляції на врожайність ячменю за ро ами залежно від а рофон (польові досліди)

т/га %

Варіант досліду

Урожайність, т/га

Рік

2003 2004 2005

середнєПриріст до контролю




ня високої дози, але без інокуляції. Отже, по-рівнянням дійшли висновку, що в дослідах діябіопрепарату на формування урожайності куль-тури була еквівалентною впливу мінеральнихдобрив у дозі, не меншій за N30K30.Зниження умісту нітратів у продукції свідчить

про їх активне залучення до конструктивногометаболізму.Результати польового досліду з кукурудзою

підтверджують ефективну взаємодію невели-ких доз мінеральних добрив з біопрепаратом(див. табл. 2). Зростання рівня удобрення доN120P54K102 істотно знижує ефективність бакте-ризації, хоча й забезпечує достовірні позитивнізміни показників. По фону найвищої у дослідідози добрив застосування біопрепарату несприяло одержанню достовірного приростуврожайності.Слід зазначити, що вплив біограну на фор-

мування урожаю культури по невисоких агро-фонах є еквівалентним дії мінеральних добриву дозі не менше N40P15K34. Такого висновкудійшли, порівнявши показники врожайності зе-леної маси кукурудзи, одержані в блоці варі-антів при внесенні найменшої дози добрив ізастосуванні препарату, з результатами про-дуктивності культури у варіанті з N80P36K68 безбіограну. Підтвердженням кращого засвоєнняпоживних речовин бактеризованими рослина-ми є результати лізиметричних експериментів.

Так, у досліді з кукурудзою унесення у ґрунтдобрив сприяло значним втратам сполук біо-генних елементів із ґрунтового профілю зфільтраційними водами.Застосування мікробного препарату біогра-

ну значно знижувало ці показники. Ефект змен-шення втрат біогенних елементів досягаєтьсячерез збільшення засвоєння поживних речовинінокульованими рослинами. Це підкріплюєтьсярезультатами визначення виносу NPK з уро-жаєм (табл. 3).Отже, застосування мікробного препарату в

технології вирощування кукурудзи забезпечуєефективніше використання рослинами пожив-них речовин, у т.ч. з добрив. Ймовірно, що знач-на частина сполук досліджуваних елементівзакріплюється розвиненою кореневою систе-мою і може бути засвоєною рослинами наступ-них у сівозміні культур.Подібні результати одержано в лізиметрич-

ному досліді з ячменем ярим при застосуваннібіопрепарату мікрогуміну. Дані обліку вмістусполук біогенних елементів у фільтраційнихлізиметричних водах (табл. 4) свідчать про змен-шення умісту практично всіх досліджуванихсполук з промивними водами при інокуляції, щоопосередковано підтверджує їх краще засвоє-ння бактеризованими рослинами. Істотно змен-шуються також і втрати водорозчинних формгумусу.

Без добрив

Контроль 31,73 – – – –

Біогран 34,94 – – 3,21 10,1

Фон — N40P20K35

Контроль 34,88 3,15 9,9 – –

Біогран 40,39 – – 5,51 15,8

Фон — N80P40K70

Контроль 40,01 5,13 14,7 – –

Біогран 44,45 – – 4,44 11,1

Фон — N120P60K105

Контроль 43,39 3,38 8,4 – –

Біогран 47,03 – – 3,64 8,4

Фон — N160P80K140

Контроль 46,22 2,83 6,5 – –

Біогран 48,92 – – 2,70 5,8

НІР05 у досліді 3,15

для агрофону 2,05

для біограну 1,80

2. Урожайність зеленої маси р дзи при застос ванні мінеральних добрив та біо ран(польові досліди)

Варіант дослідуУрожайність,т/га (середнєза 4 роки)

Приріст від

т/га % т/га %

взаємодії біограну з добривамикожної наступної дози добрив




Несподіваним в обох лізиметричних дос-лідах є зменшення втрат сполук кальцію і маг-нію з промивними водами. Оскільки у ґрунтахлегкого гранулометричного складу дефіциткальцію є типовим явищем, що призводить,насамперед, до гальмування розвитку коре-невої системи, обмеження його непродуктив-

Застосування сучасних мікробних препа-ратів у технологіях вирощування сільськогос-подарських культур позитивно діє на засвоє-ння інокульованими рослинами діючої речови-

Висновки

ни з добрив, що сприяє у комплексі з іншимиелементами позитивного впливу інтродуко-ваних бактерій на продукційний процес куль-тур істотному зростанню їхньої урожайності.

1. Аринушкина Э.В. Руководство по химическо-му анализу почв/Э.В. Аринушкина. — М.: Изд.МГУ, 1970. — 488 с.

2. Волкогон В.В. Особливості азотного живлен-ня ячменю при застосуванні біологічного препара-ту мікрогуміну/В.В. Волкогон, О.В. Гусев, К.І. Вол-когон//Живлення рослин: теорія і практика. — К.,2005. — С. 209—213.

3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта/Б.А.Доспехов. — М.: Агропромиздат, 1985. — 351 с.

4. Завалин А.А. Биопрепараты, удобрения иурожай/А.А. Завалин. — М.: Изд. ВНИИА, 2005. —302 с.


5. Мальцева Н.Н. Изучение ассоциативнойазотфиксации у райграса пастбищного/Н.Н. Маль-цева, В.В. Волкогон, О.В. Гусев, П.Г. Дульнев//Микробиол. ж. — 2001. — 63, № 5. — С. 67—72.

6. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія іпрактика/В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М.Ковалевська та ін./За ред. В.В. Волкогона. — К.:Аграр. наука, 2006. — 312 с.

7. Lin W. Enhauced mineral uptake by Zea maysand Sorghum bicolor roots inoculated with Azospi-rillum brasilense/W. Lin, Y. Okon, R.W.R.F. Hardy//Appl. Environ. Microbiol. — 1983. — 45, № 6. —P. 1775—1779.

Без добрив 99,9 – 36,5 – 110,7 –

Без добрив + біогран 109,2 9,3 37,8 3,6 126,0 13,8

N60P50K70 136,1 – 43,1 – 183,1 –

N60P50K70 + біогран 148,3 9,0 49,4 14,6 203,5 11,1

N120P95K145 131,8 – 42,1 – 227,3 –

N120P95K145 + біогран 155,7 18,1 48,5 15,2 271,2 19,3

НІР05 8,0 4,2 15,9

3. Винос поживних речовин зерном р дзи (лізиметричний дослід)

Варіант дослідуK2OP2O5N

приріст, %кг/гаприріст, %кг/гаприріст, %кг/га

них втрат при застосуванні мікробних препа-ратів є однозначно позитивним. Зменшеннявимивання з ґрунтового профілю сполук маг-нію, функції якого в рослинному організмі тіс-но пов’язані з хлоропластогенезом та енерге-тичними процесами, також є фізіологічно важ-ливим.

Контроль, без добрив 27,0 1,4 2,7 3,9 37,2 8,0 10,5

Без добрив + мікрогумін 18,0 – 2,7 3,0 28,0 6,0 6,0

N60P60K60 30,5 0,6 2,7 4,5 40,5 12,0 12,0

N60P60K60 + мікрогумін 24,0 – 2,7 4,0 26,8 6,0 8,2

НІР05 3,5 0,2 0,3 0,3 5,0 1,2 1,5

4. Втрати спол біо енних елементів з фільтраційними водами, / а (лізиметричний дослідз ячменем ярим)

NO3 NH4 P2O5 K2O CaO MgO Гумус водо-розчиннийВаріант досліду


ЗЕМЛЕРОБСТВО, ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

УДК 0.83.75:531.7:631.5© 2010

В.Ф. Камінський,доктор сільсько-господарських наук

В.М. ЛапінННЦ «Інститутземлеробства УААН»

ОПТИМІЗАЦІЯ НОРМАТИВІВМЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯНАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ

Роз лян то питання щодо необхідностірозроблення та армонізації ор анізаційно-методичних нормативних до ментів, я іре ламент ють за альні вимо и дометроло ічно о забезпечення на овихдосліджень землеробстві для підвищення їхя ості, надійності та он рентоспроможності.

Результатами наукових досліджень у земле-робстві можуть бути новітні технології обробіткуґрунту, нові сорти зернових культур та техно-логії їх вирощування, патенти на винаходи, пуб-лікації з пропозиціями виробництву і звіти з ви-конання науково-дослідницьких робіт. Ефек-тивність вирішення цих завдань нероздільнопов’язана з якістю метрологічного забезпечен-ня експериментальних робіт, використаннямсучасних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).Нині жодне наукове дослідження, у тому числіу сфері землеробства, не може обійтись безвимірювальної інформації. Саме це значноюмірою забезпечує достовірність даних дослід-жуваних об’єктів, підтвердження теоретичнихгіпотез, розрахунків та прогнозів урожайностісільськогосподарських культур, забезпеченняїх конкурентоспроможності на світових ринках.Згідно із законом України [4], основним завдан-ням метрологічної діяльності у сфері науковихдосліджень є здійснення заходів щодо визна-чення наукової, нормативної, організаційної татехнічної основ робіт з досягнення та підтри-мання єдності вимірювань. Для реалізації зав-дання метрологічна діяльність у науково-дос-лідних установах здійснюється на підставі за-конодавчих та нормативних актів, що вимагаєправильного їх застосування при виконанні ро-біт наукового та прикладного характеру. В Ук-раїні існує понад 3 тис. нормативних документівз метрології різних видів та рівнів. Залежно відоб’єкта стандартизації вони є основополож-ними — організаційно-методичні, загально-тех-нічні, термінологічні та методичні методи ви-мірювань (аналізувань), контроль значенняметрологічних характеристик ЗВТ, методики ви-конання вимірювань, визначення похибок абоневизначеності результатів вимірювань, мето-дики повірки (калібрування) тощо [8].Вступ України до СОТ, подальша її інтегра-

ція у світову, передусім, європейську економіку таефективний захист прав громадян як спожи-вачів якісної та безпечної продукції сільськогос-

подарського виробництва настійно потребуютьрозроблення нових нормативних документів,без яких неможливе правильне застосуванняЗВТ та виконання вимірювань, визнання їх ре-зультатів на світовому рівні. На жаль, існуючанормативна база документів із метрологічногозабезпечення досліджень, характеристик скла-ду та властивостей ґрунтів, продукції рослин-ництва, води та добрив не повною мірою від-повідає вимогам сьогодення. Діючі стандартичастково застаріли і потребують актуалізації.Враховуючи, що одним з основних пріоритетівспівробітництва України та ЄС є інтеграція ук-раїнської науки в європейську, вони мають бутигармонізовані з європейськими та міжнародни-ми. Гармонізація національних стандартів зміжнародними і їх застосування у наукових дос-лідженнях має ряд переваг, а саме: сприяє еко-номії ресурсів із розроблення нових норматив-них документів за видами вимірювань; даєможливість вчасно проінформувати вітчизня-них науковців (виробників) стосовно вимог між-народних документів; забезпечує умови длявзаємного визнання результатів вимірюваньміж виробником і споживачем наукової про-дукції в Україні і на міжнародному рівні.Якісне метрологічне забезпечення єдності

вимірювань відіграє важливу роль у конкурент-ній боротьбі за ринок надання послуг у сферінаукових досліджень і розробок, які здійснюютьнауково-дослідні установи системи УААН. Крімтого, вирішення цієї проблеми дає можливістьдля застосування новітніх вітчизняних і зару-біжних ЗВТ, установлення загальних правил,норм вимог, процедур подання результатів ви-мірювань і тим самим довіри до якості науко-вих досліджень.Слід зазначити, що гармонізацію діючих в

Україні стандартів у сфері метрології здійсню-ють на основі міжнародних документів Міжна-родної організації стандартизації (ISO), повно-правним членом якої з 1993 р. є Україна. Нинілише 52% українських стандартів сільськогос-



подарської продукції гармонізовано з міжнарод-ними, 29% — харчової промисловості [10].Відсутність своєчасної актуалізації норма-

тивної бази організаційно-методичних норма-тивних документів з метрології, їх оновлення ігармонізацію з міжнародними унеможливлюєвзаємне визнання результатів вимірювань, вип-робувань і сертифікації, що створює для вітчиз-няних наукових досліджень перешкоди на шля-ху їхнього міжнародного визнання й довіри.Важливим кроком на шляху до розв’язання

цієї проблеми стало прийняття Кабінетом Мі-ністрів України розпорядження [13], яке міститьнову концепцію єдиних вимог розроблення тавпровадження сучасних стандартів, технічнихрегламентів, норм, правил із забезпечення єд-ності вимірювань та якості ЗВТ. Частково вирі-шення цього питання у науковому землеробствізабезпечується чинними нормативними доку-ментами (стандартами), які гармонізовані з між-народними і діють на території України [6, 7,14]. Більш повну і детальну інформацію про нихможна знайти в «Показнику нормативних доку-ментів з метрології» [11] або на сайті Держ-споживстандарту України www.dss.gov.ua «Мет-рологія». Важливим фактором ефективностівпровадження сучасних організаційно-методич-них нормативних документів щодо метрологіч-ного забезпечення наукових досліджень є наяв-ність метрологічної служби (МС) науково-дос-лідної установи, функції і завдання якої ви-значаються законом [4], положенням [15] інаказом Мінагрополітики [9]. Головним крите-рієм функціонування МС є її позитивний впливна діяльність наукових підрозділів у дотриманніними встановлених процедур (правил) прове-дення експериментально-дослідних робіт з під-вищення рівня їх метрологічного й стандарти-зованого забезпечення, а також [1, 11, 12] про-ведення консультацій для науковців щодо впро-вадження нових технологій, правильного виборуі застосування наявного аналітичного обладнан-ня, за допомогою якого найбільш ефективноможна розв’язувати поставлені завдання підчас проведення експериментів та дослідів; на-дання допомоги аналітичним підрозділам у роз-робленні та впровадженні сучасних методів таметодик виконання вимірювань, визначенніметрологічних характеристик ЗВТ і розрахункупохибок вимірювання, виключаючи при цьомуневірні висновки; здійснення метрологічної екс-пертизи і оформлення науково-технічної доку-ментації на дослідну продукцію; проведенняповірки (калібрування), атестації і технічногообслуговування засобів вимірювання тощо.На жаль, з переходом на ринкові відносини

багато науково-дослідних установ скоротиливитрати на утримання МС, що негативно впли-нуло на якість метрологічного забезпечення ви-

Оптимізація нормативів метрологічногозабезпечення наукових досліджень у землеробстві

конання науково-дослідних робіт. Зокрема, цевиявляється у зниженні рівня розроблення на-уково-технічної документації, звітів про вико-нання наукових програм, використанні у доку-ментації застарілої термінології, неправильнихабо неповних посилань на нормативні докумен-ти, засоби і методи досліджень (вимірювань,аналізувань) тощо. Усе це знижує рівень дос-лідницької продукції та надання наукових по-слуг, призводить до недовіри до неї вітчизня-них і зарубіжних споживачів. Серед науковихустанов системи УААН належне місце займа-ють аналітичні лабораторії ННЦ «Інститут зем-леробства УААН», які визначають фізико-хі-мічні, агрохімічні та мікробіологічні показникиоб’єктів досліджень, на основі чого розробля-ють рекомендації з наукових розробок у сільсь-когосподарське виробництво. Аналіз досвідупрактичної діяльності аналітичних підрозділівННЦ «ІЗ УААН» з метрологічного забезпечен-ня експериментальних досліджень засвідчує,що ефективність та результативність їх вирі-шення у багатьох випадках залежить від такзваного «людського фактора» — укомплектова-ності лабораторій висококваліфікованими фа-хівцями з досвідом виконання необхідних видіввимірювань із застосуванням сучасних техніч-них засобів [2]. Важко не погодитися з Прези-дентом НАН України Б.Є. Патоном, що роботав метрологічних службах наукових організаційі установ потребує широкого світогляду, спе-цифічної системи поглядів, наявності достатніхприродничо-наукових та науково-технічних знань,володіння загальнонауковими методами піз-нання. На шляху вирішення цих питань стоїтьнемало перешкод, серед яких слабкий загаль-ний рівень знань окремих науковців щодо ро-зуміння необхідності широкого застосуванняновітнього інструментального аналітичного об-ладнання у практиці проведення робіт ви-мірювальних лабораторій; застарілість або від-сутність нових нормативних документів, щорегламентують вимоги та підтверджують дос-товірність результатів вимірювань стосовнооб’єктів дослідження та методів, за допомогоюяких можна найефективніше розв’язувати по-ставлені завдання; інертність науковців стар-шого покоління щодо використання методівдослідження і ЗВТ, які нині є морально заста-рілими, трудомісткими і не завжди можуть да-вати об’єктивну інформацію, що відповідала бсучасним вимогам міжнародних стандартів;відсутність модернізації, поповнення та непри-пустимо високий рівень зносу лабораторногообладнання, що знижує рівень експеримен-тальних робіт та метрологічного супроводжен-ня наукових досліджень, якість та конкурентос-проможність наукової продукції на відповідністьїї міжнародним стандартам.



Оптимізація нормативів метрологічногозабезпечення наукових досліджень у землеробстві

Створення сучасної національної базиорганізаційно-методичних нормативних доку-ментів з метрології, яка б містила їх опти-мальний перелік у сфері наукових дослідженьу землеробстві, їх гармонізація з європейськи-

Висновки

ми і міжнародними стане одним із важливихчинників підвищення якості виконання експе-риментальних досліджень, розроблення тавпровадження наукової продукції, конкурен-тоспроможної на світових ринках.

1. ДСТУ 3973—2000. Система розроблення тапоставлення продукції на виробництво. Правилавиконання науково-дослідних робіт. Загальні поло-ження.

2. ДСТУ ISO10012–2005. Система управліннявимірюваннями. Вимоги до процесів вимірюваннята вимірювального оснащення.

3. ДСТУ 3008—95. Документація. Звіти у сферінауки і техніки. Структура і правила оформлення.

4. Закон України «Про метрологію та метроло-гічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.1998 зізмінами, внесеними згідно із Законом України№1765—IV від 15.06.2004.

5. Камінський В.Ф., Лапін В.М. Проблеми мет-рологічного забезпечення наукових досліджень уземлеробстві//Вісн. аграр. науки. — 2008. — № 7.— С. 24.

6. Каталог нормативних документів. — 2008.— Т. 2. — 412 с.

7. Методика визначення складу та властивос-тей ґрунтів. — Харків: ННЦ «ІҐА ім. О.Н. Соко-ловського» УААН, 2006. — 210 с.

8. Малецька О.Є. Державна метрологічна сис-тема. Розвиток нормативної бази//Стандартизація,сертифікація, якість. — 2008. — № 2. — С. 30.

9. Наказ Мінагрополітики від 07.11.2005 р.


№ 611 «Про затвердження Положення про метро-логічну службу Міністерства аграрної політики Ук-раїни».

10. Павленко О.М. Перспективи агропродоволь-чого виробництва в умовах формування зонивільної торгівлі Україна — ЄС//Вісн. аграр. науки.— 2009. — № 4. — С. 73.

11. Покажчик нормативних документів з метро-логії (за станом на 01.01.2009 р.). — Харків: ННЦ«Інститут метрології», 2009. — 198 с.

12. Положення про особливості метрологічноїдіяльності у сфері наукових досліджень і розробок/Затв. постановою КМУ № 528 від 01.04.1999.

13. «Про затвердження плану заходів щодо ви-конання у 2009 році Загальнодержавної програмиадаптації законодавства України до законодавстваЄвропейського Союзу». Розпорядження КМУ від15.04.09, №408-р.

14. Стандартизовані методи й аналітичне об-ладнання у дослідженнях ґрунтів, рослин, води тадобрив. — К.: ВД «ЕКМО», 2008. — 48 с.

15. Типове положення про метрологічні служ-би центральних органів виконавчої влади, органівуправління, об’єднань, підприємств і організацій,затверджене наказом Держспоживстандарту Украї-ни від 28.02.2005, № 53.


Рослинництво,кормовиробництво

УДК 581.1© 2010

І.В. ЖукМ.М. Мусієнко,академік УААНКиївський національнийуніверситет іменіТараса Шевченка

ВПЛИВ ОКСИДУАЗОТУ НА РОСЛИНИ ПШЕНИЦІВ УМОВАХ ПОСУХИПо азано, що оброб а пшениці ярої донором NOфазі виход в тр б зменш вала не ативн

дію пос хи на форм вання рослин та їхнюпрод тивність природних мовах. Під впливомNO збільш валась величина прапорцево олист а, олоса, іль ість зерен олосі,підвищ валась а тивність антио сидантнихферментів.

Оксид азоту (NO) — важлива сигнальна мо-лекула рослин, яка активує антиоксидантніферменти, бере участь у захисті рослин відабіотичних стресів, функціонує у різних фізіо-логічних процесах [1, 3, 6]. Установлено, що NOіндукує закривання продихів та сприяє адап-тації рослин до посухи шляхом регуляції фото-синтетичного метаболізму [5]. Однак антистре-сову дію NO вивчено недостатньо. Досліджен-нями виявлено, що додавання донора NOнітропрусиду натрію (НПН) у середовище виро-щування пшениці озимої посилювало жаро-стійкість рослин на ранніх етапах онтогенезу[4]. Показано, що під впливом NO посилюва-лась активність пероксидаз, ключових фермен-тів утилізації перекису водню, який у значнійкількості утворювався за дії високотемператур-

ного стресу. Дослідження впливу NO переваж-но проводили в умовах модельних лаборатор-них дослідів.Мета досліджень — визначення дії NO на

формування рослин, активність антиоксидант-них ферментів листкового мезофілу та продук-тивність ярої пшениці в умовах природної по-сухи.Матеріали і методи досліджень. Рослини

пшениці ярої (Triticum aestivum L.) сортів Вітка,Скороспілка 95, Скороспілка 99, Недра вирощу-вали в умовах польового досліду на ділянкахдослідного господарства НАН України «Феофа-нія». Площа дослідної ділянки — 1 м2, пов-торність досліду — 4-разова. Рослини дослід-них варіантів обробляли донором NO — 0,2 мМводним розчином НПН шляхом обприскування

Вітка, контроль 74±3,5 19,2±0,4 6,6±1,2 12±2 20±3

Вітка, НПН 74,8±4,0 21,0±0,4 6,9±1,1 11±2 19±3

Скороспілка 95, контроль 53,5±3,1 15,9±0,5 5,3±0,9 9±2 16±3

Скороспілка 95, НПН 52,0±3,1 19,8±0,5 5,2±1,0 9±2 19±3

Скороспілка 99, контроль 65,5±5,1 16,1±0,3 7,0±0,9 10±2 21±3

Скороспілка 99, НПН 62,0±5,0 17,8±0,4 6,0±0,9 10±1 23±3

Недра, контроль 68,0±4,0 20,1±0,3 8,0±1,0 12±2 25±3

Недра, НПН 70,4±4,0 20,8±0,3 8,0±1,3 13±2 28±3

1. Вплив оброб и нітропр сидом натрію на величин та прод тивність рослин пшениці

Сорт, варіант

шт.см

Довжинаколоса

Кількістьзерену колосі

Кількістьколосківу колосі

Висота стеблаДовжина

прапорцевоголистка

РОСЛИННИЦТВО,КОРМОВИРОБНИЦТВО


листків у фазі трубкування. У період обробкирослин реагентами температура повітря таґрунту становила 35—40°С, у полуденні годи-ни досягала 45°С і трималась на цьому рівнівпродовж усього періоду досліду. Вміст води влистках визначали ваговим методом після ви-сушування за температури 100°С. Сумарнуактивність пероксидаз у листках пшениці виз-начали за методом Бояркіна [2]. Після завер-шення росту рослин у період наливу зерна про-водили морфометричні виміри: визначали дов-жину прапорцевого листка, висоту рослин ідовжину колоса. Після дозрівання пшениці від-бирали рослини для аналізу структури врожаю,яка включала визначення кількості колосків тазерен у колосі.Результати досліджень. Обробка рослин

пшениці у фазі трубкування донором NO НПНзбільшувала величину прапорцевого листка тависоту стебла, але мало впливала на величи-ну колоса (табл. 1).Виявлене збільшення кількості зерен у ко-

лосі після дії NO було істотним у сортів Скорос-пілка 95 та Недра. В умовах жорсткої ґрунтовоїта повітряної посух обробка рослин NO під-вищувала водозатримувальну здатність пра-порцевого листка в пшениці сортів Вітка таНедра (табл. 2).Коливання умісту води в листках упродовж

їхнього росту зумовлені водозабезпеченнямрослин з коренів. Вплив NO на вміст води впрапорцевому листку пшениці сортів Скоро-спілка 95 та Скороспілка 99 був незначним, щоможе бути зумовлено специфікою сортів, швид-ким перебігом фаз.В умовах польового досліду було вивчено

активність сумарних пероксидаз листків пше-ниці (рис. 1).Установлено, що через 2 добипісля обробки рослин пшениці в полі у фазітрубкування донором NO активність перокси-даз у рослин контрольного варіанта була ви-

Вплив оксиду азотуна рослини пшениці в умовах посухи

щою, ніж у дослідних, що свідчить про утворен-ня меншої кількості пероксиду водню, послаб-лення дії високої температури та дефіциту во-ди. Однак у подальшому дія чинників навко-лишнього середовища зменшила активністьпероксидаз у рослин контрольного варіанта. На8-у добу після обробки рослин пшениці доно-ром NO активність пероксидаз у листках пше-ниці дослідних варіантів була вищою у сортів

Вітка, контроль 75,3±0,3 75,9±0,2 75,9±0,2 69,6±0,2 66,0±0,4 66,3±0,4

Вітка, НПН 76,4±0,4 75,6±0,3 76,4±0,3 68,2±0,3 67,9±0,5 71,3±0,5

Скороспілка 95, контроль 75,3±0,4 77,1±0,3 75,1±0,3 68,7±0,3 71,7±0,3 68,8±0,4

Скороспілка 95, НПН 75,5±0,4 75,7±0,5 75,4±0,4 69,9±0,4 68,8±0,4 66,7±0,4

Скороспілка 99, контроль 73,8±0,4 73,9±0,5 76,5±0,6 69,3±0,5 66,8±0,6 68,3±0,6

Скороспілка 99, НПН 73,5±0,2 73,9±0,4 71,1±0,4 70,4±0,4 65,4±0,4 68,1±0,4

Недра, контроль 75,6±0,3 79,8±0,4 77,6±0,3 68,0±0,4 75,3±0,4 64,9±0,4

Недра, НПН 75,4±0,3 77,6±0,5 75,0±0,5 69,7±0,6 66,8±0,6 74,1±0,4

2. Вплив нітропр сид натрію на вміст води в лист ах пшениці

1 6 8 12 14

Сорт, варіант

Уміст води в листках, %

ОбробкаNO

Через, діб

Рис.1. Вплив NO на а тивність с марних пе-ро сидаз лист ів пшениці через 2 доби післяоброб и НПН ( м H2O2/ с хої речовини):1 — Віт а; 2 — С ороспіл а 95; 3 — С орос-піл а 99; 4 — Недра; — онтроль; —НПН. Позначення дано для рис. 1, 2

мг

H2O

2/г

сухої речовини

Сорт

Рис. 2. Вплив NO на а тивність с марних пе-ро сидаз лист ів пшениці через 8 діб післяоброб и НПН ( м H2O2/ с хої речовини)

мг

H2O

2/г

сухої речовини

Сорт



Вплив оксиду азотуна рослини пшениці в умовах посухи

Обробка рослин пшениці продуцентом NOпідвищувала їхню стійкість до водного та ви-сокотемпературного стресів, збільшувалавеличину листків, активувала фермент пе-

Висновки

роксидазу. Донор NO сприяв адаптації рослинпшениці до посухи, виконував сигнальну тарегулюючу роль у антиоксидантному захистіта зменшенні втрат води.

1. Ванин А.Ф. Оксид азота в биологии: история,состояние и перспективы исследований//Биохи-мия. — 1998. — 63, № 7. — С. 867—869.

2. Гавриленко В.Ф., Ладыгина М.Е., Хандоби-на Л.М. Большой практикум по физиологии расте-ний. — М., 1975. — 392 с.

3. Головатюк Є. Ю., Ситар О.В., Таран Н.Ю.Роль оксиду азоту в захисних реакціях рослинно-го організму//Физиология и биохимия культ. рас-тений. — 2008. — 40, № 1. — С. 15—22.

4. Жук І.В., Капустян А.В., Мусієнко М.М. За-


хисна роль оксиду азоту за дії високотемператур-ного стресу на рослини пшениці//Вісн. Київ. нац.ун-ту. — 2009. — № 25—27. — С. 69—71.

5. Garcia-Mata C., Lamatina L. Nitric oxideinduces stomatal closure and enhances the adaptiveplant responses against drought stress//Plant Physiol.— 2001. — 126, № 8. — P. 1196—1204.

6. Kolbert Z., Bartha B., Erdei L. Exogenous auxin-induced NO synthesis in nitrate reductase-associatedin Arabidopsis thaliana root primordial//J. of PlantPhysiology. — 2008. — 165, № 9. — P. 967—975.

Вітка, Скороспілка 99, Недра (рис. 2). У конт-рольних рослин цього періоду відзначено змен-шення активності пероксидаз у всіх досліджу-ваних сортів, крім сорту Скороспілка 95.Особливо істотним було зменшення актив-

ності пероксидаз у листках рослин пшениці сор-тів Скороспілка 99 та Недра на контролі. Отже,обробка рослин пшениці донором NO сприялаїхній адаптації до природної посухи та зменшу-вала її негативну дію на рослини пшениці.


РОСЛИННИЦТВО, КОРМОВИРОБНИЦТВО

УДК 595.7-755.7© 2010

М.М. Лісовий,кандидатбіологічних наукІнститутагроекології УААН

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЙДОМІНУЮЧИХ ВИДІВ КОМАХ-ДЕНДРОБІОНТІВ

Проведено оцін стан різноманіття омах-дендробіонтів а роландшафтів ЛісостепУ раїни. Досліджено сезонн динамічисельності їх домін ючих видів. Установлено,що динамі а чисельності та рясність поп ляційомах-дендробіонтів залежать від тип та стана робіоценозів, з я ими меж ють лісосм и.

Біорізноманіття — один із фундаментальнихфеноменів, що характеризує життя на планеті.Різноманіття біологічних структур і процесів єбазою організації біосфери в усіх її глобальнихпроявах. На основі біорізноманіття створюєть-ся структурна і функціональна організація жи-вої речовини біосфери та її екосистем, що виз-начає їх стабільність і стійкість до зовнішніхвпливів. Проблема збереження біорізноманіттяостанніми роками стала однією з глобальнихекологічних проблем сучасності у зв’язку з по-стійно зростаючим антропогенним впливом [8].Часто, говорячи про біорізноманіття, мають

на увазі кількість видів живих організмів, щонаселяють планету. За різними оцінками, їхкількість коливається від 5 до 80 млн, але від-повідно до сучасних класифікацій таксономіч-ну приналежність установлено приблизно для2 млн 500 тис. видів рослин і 1,5 млн видів тва-рин. Найчисленнішим класом (до 750 тис. ви-дів) є комахи, на яких припадає 53—75% видівбіоти [2]. Їхня сумарна біомаса перевищує біо-масу всіх інших тварин, тому в наземних еко-системах комахам належить домінуюча роль укругообігу речовини, енергії та інформації [5].Зв’язок динаміки чисельності з показниками

різноманіття видів досить істотний для тракту-вання результатів моніторингу біорізноманіття[7]. Стан будь-якої популяції коливається підвпливом дії біотичних і абіотичних чинників.Комахи — пойкілотермні тварини, тому їхня чи-сельність та поширення істотно залежать відгідротермічних умов сезону вегетації. Це виз-начає ймовірність виявлення певного виду ко-мах упродовж обстеження, що впливає на по-казники біорізноманіття. Для оцінки його станув різних стаціях агроландшафту необхідно зна-ти екологічні особливості різних видів комах,закономірності динаміки чисельності різних по-пуляцій ентомологічної спільноти.Мета роботи — дослідження сезонної дина-

міки чисельності домінуючих видів комах-фіто-

фагів життєвої форми дендробіонти агроланд-шафтів Лісостепу України.Методика досліджень. Польові досліджен-

ня проводили на території землекористуванняагрофірми «Данилівська» (с. Данилівка) та агро-станції Національного університету біоресурсіві природокористування України (с. ПшеничнеВасильківського району Київської області).Об’єкт досліджень — популяції комах-дендро-біонтів деревних та чагарникових насадженьлісосмуг агроландшафтів Лісостепу, які межу-ють з агроценозами озимої пшениці і конюши-ни (площею по 3 га кожний) та перелогом безтривалого антропогенного навантаження, площаякого становила 5 га. За таксономічною струк-турою деревні та чагарникові насадження лі-сосмуг, що межують з різними біотопами, різни-лися між собою.Збір ентомофауни дендробіонтів проводили

за рекомендованими методами [4]. Показникиметеорологічних чинників за сезон вегетації на-ведено за даними Гідрометеоцентру України.Результати досліджень. Польові дослід-

ження упродовж сезонів вегетації 2008—2009 рр. дали можливість визначити стан біо-різноманіття комах-дендробіонтів агроландшаф-

Рис. 1. Рясність рядів омах-дендробіонтів завідловленими видами (Київсь а область,2008–2009 рр.)

Виявлені комахи-дендробіонти

Кількість

видів

, екз

.



тів Лісостепу України. Встановлено (рис. 1), щонаявна ентомофауна дендробіонтів включає479 видів, які належать до 113 родин із 12 рядів.Найбільшу кількість видів мають ряди Co-

leoptera — 196 і Lepidoptera — 148, ряди He-miptera, Diptera — 43 і 35 видів відповідно.Об’єктами аналізу сезонної динаміки чисель-

ності було обрано види, які стабільно проявля-лись в ентомологічних зборах. Це представни-ки ряду Coleoptera: довгоносик-зеленушка(Chlorophanus viridis L.) (Curculionidae), коваликсірий (Lacon murinus L., = Brachylacon, Agrypnusmurinus, Adelocera murina L.) (Elateridae) татрубкокрут березовий (Byctiscus betulae L., = В.betuleti F., Rhynchites betuleti F.) (Attelabidae).Екологію цих видів вивчено недостатньо. Відо-мо, що ці домінуючі види комах-дендробіонтівпоширені в Україні повсюдно і живляться надеревних, чагарникових, плодових культурах такропиві, щавлі й деяких інших рослинах [1, 6].Серед комплексу абіотичних чинників важ-

ливу роль відіграє температура. Вона впливаєна швидкість онтогенезу, тривалість життя іплідність імаго, ненажерливість та рухливістькомах, темпи їхньої смертності. Вологість по-вітря й опади зумовлюють ступінь розвитку ен-томопатогенів, які визначають виживаність по-пуляцій комах. Поповнення запасів води, якавитрачається при метаболізмі та для розвиткукомах у фазі личинки, відбувається при вжи-ванні її у складі харчової маси; деякі комахитакож п’ють воду. В умовах дефіциту вологи,яка надходить в організм комах ззовні, для за-безпечення водного обміну із середовищемважливе значення має використання метабо-лічної води, що утворюється унаслідок окисню-вання жирів і деяких інших речовин [3, 9].Сезон вегетації 2009 р. характеризувався як

теплий (у межах норми) та посушливий. За да-ними Гідрометеоцентру України, середньоде-кадна температура повітря перевищила 10°С у

Вплив екологічних чинників на чисельністьпопуляцій домінуючих видів комах-дендробіонтів

I декаді квітня, надзвичайно теплим також буввересень — середня температура перевищува-ла 17°С. Упродовж сезону вегетації темпера-тура була вище показників норми на 1,5—1,7°С, а кількість опадів не досягала 50% нор-ми. Найвищу середню температуру повітря(24,4°С) було відзначено в ІІІ декаді червня,найбільшу кількість опадів (23 мм) — ІІ декадічервня. Природний хід температури та опадівсвідчить про відсутність помітного несприятли-вого впливу погодних умов на чисельність по-пуляцій комах.На рис. 2 наведено динаміку чисельності

довгоносика-зеленушки в лісосмугах, що межу-ють з різними біотопами. Активний спосіб жит-тя комах розпочався з IІ декади квітня, колисередня температура повітря стабільно пере-вищувала 10°С. У ІІ декаді червня спостеріга-лось тимчасове зниження чисельності відлов-люваних комах, що, на нашу думку, було зу-мовлено зниженням їхньої активності внаслідокопадів. Максимальну чисельність відзначено вІ декаді липня. На тлі поступового зменшеннячисельності популяції довгоносика імаго вияв-ляли в природі до початку жовтня.Установлено, що чисельність довгоносика-

зеленушки в лісосмугах залежить від типу тастану агробіоцеозу, з яким вона межує. Так,найбільшу чисельність виду стабільно реєстру-вали в лісосмузі біля перелогу, що може бутизумовлено трофічними зв’язками виду з трав’я-ними рослинами.Популяція довгоносика-зеленушки в лісо-

смугах, що межують з агроценозами пшениціозимої та конюшини, була менш рясною. Слідзауважити, що з ІІ по ІІІ декади липня пшени-ця озима і конюшина були скошені, а поля —переорані. Отже, стан агрофітоценозів вплинувна рясність довгоносика в лісосмугах.Динаміку чисельності ковалика сірого (Lacon

murinus L.) (Elateridae) у лісосмугах наведенона рис. 3. Період активності імаго коваликасірого в Лісостепу розпочинається з кінця вес-ни і в 1-й половині літа. У ІІ декаді липня зафік-

Рис. 2. Динамі а чисельності дов оноси а-зелен ш и (зелений вербовий слони ) (Chlo-rophanus viridis L.) (Curculionidae) лісосм -ах, що меж ють з різними біотопами:

— - — пшениця озима; —— — онюшина; —— перелі . Позначення дано для рис. 2–4.

Декада

Кількість

особин

, екз

.

Рис. 3. Динамі а чисельності овали а сіро-о (Lacon murinus L.) (Elateridae) лісосм -ах, що меж ють з різними біотопами

Кількість

особин

, екз

.

Декада



Вплив екологічних чинників на чисельністьпопуляцій домінуючих видів комах-дендробіонтів

совано максимальну чисельність комах. Різкезниження чисельності виду в усіх стаціях буловідзначено в ІІІ декаді липня. До початку серп-ня він знову відновив свою чисельність, що зу-мовлено виходом імаго 2-ї генерації. Найбіль-шу чисельність ковалика сірого реєстрували влісосмузі, що межує з перелогом. Закономір-ність динаміки чисельності трубкокрута березо-вого (Byctiscus betulae L.) (Attellabidae) у лісо-смугах, що межують з різними біотопами (рис. 4),подібна до динаміки ковалика сірого.

Рис. 4. Динамі а чисельності тр б о р та бе-резово о (Byctiscus betulae L.) (Attellabidae)лісосм ах, що меж ють з різними біото-

пами

Кількість

особин

, екз

.

Декада

Активна життєздатність трубкокрута березо-вого розпочинається з ІІ декади квітня. Піки чи-сельності виду в різних біотопах різнилися. Так,у лісосмугах, що межують з агроценозами пше-ниці озимої та конюшини, максимальну йогочисельність відзначено в ІІ декаді липня, лісос-музі біля перелогу — І.Зниження чисельності комах у всіх стаціях

спостерігалось у ІІІ декаді липня. Однак у лісо-смузі біля перелогу різкого зниження чисель-ності не відбулось. Це може бути пов’язано зантропогенним впливом на агроценози (збірурожаю). За сприятливих погодних умов імаготрубкокрута березового 2-го покоління можез’являтися із серпня і спостерігатися у природідо жовтня.Установлено, що в досліджених видах під-

йом динаміки чисельності імаго трубкокрутаберезового припадає на травень — червень,що пов’язано з динамікою виходу імаго післязимівлі, активним харчуванням і розмножен-ням. Пік чисельності реєструють у серединіліта. Комахи з’являються у природі з квітня і допочатку жовтня. Рясність популяцій і особли-вості динаміки чисельності досліджуваних видівкомах залежать також від типу та стану біоце-нозу, з яким межують лісосмуги.

Установлено, що наявне агробіорізноманіт-тя комах фітофагів життєвої форми дендро-біонти включає 479 видів, які належать до 113родин із 12 рядів. Найбільшу кількість видівмає ряд Coleoptera – 196. Дослідження сезон-ної динаміки комах-дендробіонтів свідчатьпро те, що пік чисельності популяцій реєст-рують у середині літа, що є оптимальнимстроком для аналізу показників агробіорізно-

Висновки

маніття. Сезонна динаміка чисельності тарясність популяцій домінуючих видів комах-дендробіонтів залежать від типу та стануагробіоценозів, з якими межують лісосмуги.Це зумовлено трофічними зв’язками комах-дендробіонтів з трав’яними рослинамита дією на агрофітоценоз антропогеннихчинників, які впливають на характер міграційкомах.

1. Вредители сельскохозяйственных культури лесных насаждений. В 3-х томах/Под ред.В.П. Васильева. — К.: Урожай, 1987. — Т. 1. —440 с.

2. Залепухин В.В. Теоретические аспекты био-разнообразия. — Волгоград, 2003. — 120 с.

3. Злотин О.З. Теоретическое обоснованиемассового разведения насекомых//Энтомол. обо-зрение. — 1981. — 60, № 3. — С. 494–510.

4. Зоология беспозвоночных: Ч. 1. Метод. ука-зания к летней практике/Краснояр. гос. ун-т; сост.В.К. Дмитриенко, Г.Н. Скопцова. — Красноярск,2000. — 20 с.

5. Лісовий М.М., Чайка В.М. Ентомологічне різ-номаніття та його еколого-економічне значення//


Агроеколог. ж. — 2007. — № 4. — С. 18–24.6. Лісовий М.М., Чайка В.М. Екологічна функ-

ція ентомологічного біорізноманіття. Фауна комах-фітофагів деревних і чагарникових насадженьЛісостепу України. — Кам’янець-Подільський: Ак-сіома, 2008. — 384 с.

7. Оценка биоразнообразия, мониторинг и эко-сети/А.В. Андреев; под ред. П.Н. Горбуненко. —Кишинев: BIOTICA, 2002. — 168 с.

8. Старобогатов Я.И. Теоретическая биоло-гия: два разных понимания задач или две разныедисциплины?//Изв. Академии наук, сер. биологи-ческая, 1993. — № 2. — С. 312–314.

9. Яхонтов В.В. Экология насекомых. — М.:Высш. шк., 1964. — 459 с.


РОСЛИННИЦТВО, КОРМОВИРОБНИЦТВО

УДК 633.162:[631.5+339.187]«313»

© 2010

О.С. Гораш,доктор с.-г. наук

М.В. ЗагороднийПодільськийдержавний аграрно-технічний університет

ПЕРСПЕКТИВИВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇЗЕРНА ПИВОВАРНОГО ЯЧМЕНЮ

Проаналізовано можливість, доцільність таперспе тиви виробництва зерна пивоварно оячменю онте сті на ової онцепціїНаціональної про рами «Зерно У раїни».

Міністерство агрополітики України наполягаєна необхідності пришвидшити забезпечення ви-ходу на внутрішній і зовнішній ринки нових ви-дів продукції сільськогосподарського вироб-ництва [5]. За належної уваги та державноїпідтримки наші аграрії можуть вирощуватиблизько 2 млн т зерна пивоварного ячменющороку, вартість якого є завжди вищою від кор-мового [1]. Запорукою досягнення таких обсягівмає бути успішна співпраця аграрної науки,виробництва, бізнесу.Аналіз питання. Нині за підтримки АТ «Обо-

лонь» проведено ряд досліджень з вирощуван-ня пивоварного ячменю. За такими елемента-ми технології, як застосування мінеральнихдобрив, норми висіву насіння, строки сівби ви-робництву надано рекомендації. Звернуто ува-гу також на залежність рівня урожайності зер-на пивоварного ячменю та його якості від гли-бини загортання насіння і рівномірності йогорозміщення уздовж рядка в процесі сівби. По-казано, що технологія сівби створює умови,особливо на початку формування посівів ячме-ню, у період II і III етапів органогенезу, від якихзалежить морфологічний габітус рослин, здат-ність до синхронного розвитку всіх складовихкомпонентів агрофітоцензу. Від якості сівби за-лежить наскільки посів буде різнорідним чиоднорідним за розвитком рослин, що доситьважливо в досягненні якості зерна, необхідноїдля пивоварної галузі. Саме вирівняний розви-ток рослин забезпечує формування урожаюзерна, яке стає однорідним за своїми техноло-гічними, фізіологічними і біохімічними власти-востями, що дуже важливо для спрямованогоефективного процесу солодування. Нині мож-на констатувати, що наші аграрії забезпеченівисокопродуктивною технологією вирощуванняпивоварного ячменю, яка вирізняється своєюспецифікою [2–4]. У Державний реєстр сортіврослин України внесено сорти ячменю, які ма-ють потужний генетичний потенціал пивоварноїякості. За результатами багаторічних дослід-жень установлено, що західна частина Лісо-степу досить сприятлива за ґрунтово-кліматич-ними умовами щодо забезпечення біологічнихоснов продуктивності та якості ячменю ярого.

Виділено зону вирощування пивоварного ячме-ню, яка представлена чорноземними ґрунтамиТернопільської, Хмельницької, Вінницької, Жи-томирської, Рівненської та Волинської облас-тей, що займають площу орних земель близь-ко 2 млн га. Із заходу та півночі вона обме-жується родючістю ґрунтів, сходу — дефіцитомвологи в шарі ґрунту 1 м у період завершаль-них етапів органогенезу, під час яких відбу-вається формування урожаю за другим еле-ментом продуктивності колоса. Південна части-на України — несприятлива для вирощуванняпивоварного ячменю за біологічним ефектомсонячного світла, яке сприяє підвищеному на-копиченню білків у зернових культурах.Нині виробництво значно більшою мірою у

рослинництві готове реалізовувати наукові роз-робки. Поліпшено якість обробітку ґрунту, щоособливо важливо для передпосівної його під-готовки. Це відбулось завдяки широкому впро-вадженню і застосуванню сучасних ґрунтооб-робних комбінованих агрегатів. Поліпшиласьтакож якість виконання посівних робіт. Ринокмає широку можливість для придбання найсу-часніших високотехнологічних сівалок, біль-шість сільгосппідприємств такою нагодою вжескористались. Забезпеченість ринку сучаснимизасобами захисту рослин та відповідним об-ладнанням для їх застосування дає мож-ливість дотримуватись високотехнологічногорівня у процесі вирощування сільськогоспо-дарських культур щодо захисту рослин від фі-топатогенів та шкідників у польових умовах. Зацих умов досягнення і реалізація агропотенці-алу у вирощуванні пивоварного ячменю стаєреальною.Економічний аспект — основний стимул і

фактор досягнення успіху, який полягає у від-критті та виході на нові ринки збуту.Останнім часом дедалі частіше порушують-

ся провідними установами АПК, УААН еконо-мічні, політичні та організаційні засади досяг-нення щорічного рівня виробництва зерна 80млн т. Нині світовий аграрний сектор виробниц-тва, споживання і використання зерна зазнаєзначущих змін, у вільному обігу з кожним ро-ком його залишається усе менше, перехідні



запаси постійно скорочуються. Продовольчийдефіцит надалі, за прогнозом аналітиків, зрос-татиме через збільшення використання зернадля виробництва енергоносіїв. Уже давно зер-нові культури в західноєвропейських країнахвідносять до стратегічних. Рослини цих культурефективно трансформують енергію сонячногосвітла в енергію ковалентних зв’язків біополі-мерів, що накопичуються у зерні, яке за фор-мою, фізичним та хімічним станом сприяє три-валому невибагливому зберіганню.Слід зазначити, що глобальна переорієнта-

ція світових ринків зерна істотно впливає натенденцію розвитку сільськогосподарського ви-робництва загалом. Мають місце впливу такожкатаклізми в Австралії, Африці, Південній Аме-риці. США з кожним роком нарощують вироб-ництво біопалива, вже досягнуто певного дос-віду. Лише в 2007 р. там було перероблено набіоетанол 70 млн т зерна кукурудзи.Результати маркетингового 2009 р. свідчать

про те, що Україна разом з перехідними ресур-сами зерна 2008 р. вийшла на світовий рівеньз його продажу. Детальний аналіз в аграрнійсправі хліборобського року провів віце-прези-дент УААН М.Д. Безуглий. Він зазначив, що ви-робництво зерна може перетворити Україну навелику державу, проте ще не затверджено На-ціональну програму УААН, згідно з якою вономає зростати і в 2015 р. досягти стабільногорубежу 80 млн т на рік. Дійшли висновку, щотехнічні, наукові, фінансові, бізнесові крокиздійснено, така програма є реальною, наміче-но комплекс заходів, які необхідно задіяти. Незалишився без уваги економічний аспект, чивигідно займатися хліборобством. Порушеноважливе питання про те, що селянам необхід-но перетворювати зерно на інші види продукції,завдяки цьому його виробництво стане високо-рентабельним. У США на окремих підприємст-вах з переробки зерна акціонерами є ферме-ри, через це вони від держави не вимагаютьдотацій.Не задіяним у нас напрямом поліпшення

економічної ефективності виробництва зерна єреалізація частини вирощеного ячменю як пи-воварного, а ще краще — переробка цього зер-на на солод, який є основною сировиною дляпивоварної галузі. Найбільш потужними на світо-вому ринку з виробництва та реалізації солоду єкорпорація «Groupe Soufflet», якій належить Сла-вутський солодовий завод, і американська кор-порація «Cargill». Аналіз потенційних економіч-них можливостей свідчить, що переробка зернаячменю на солод для пивоварних потреб припроведенні розробок проектів та агропрограмдля реалізації продукції на світових ринках єдоцільним і необхідним заходом. Саме вирощу-вання пивоварного ячменю в умовах науково

Перспективи виробництваі реалізації зерна пивоварного ячменю

обґрунтованої зони, дотримуючись ротації сі-возмін упродовж 4-6 років, може забезпечитивнутрішню потребу пивоварних компаній і неменше 1 млн т зерна реалізовувати як пивовар-ний й таку саму кількість переробляти на солоддля експорту. Такі завдання є реальними заумови формування нових сучасних виробничихвідносин у структурі АПК за участю аграрниххолдингів, колективних сільгоспвиробників тафермерських господарств.Щодо ринків збуту необхідно звернути ува-

гу лише на те, що в Європі останнім часомспостерігається дефіцит пивоварного ячменюі солоду. Річна потреба пивоварних компанійНімеччини в зерні ячменю становить 2,8 млн тна рік. За рахунок власного виробництва покри-вається до 75% усієї кількості, решту забезпе-чують увезенням із країн Європейського Союзуі тих, які не входять до його складу. На євро-пейські ринки, в т.ч. до Німеччини, пивоварнийячмінь потрапляє з Австралії, Канади і США.Щодо обсягів виробництва зерна пивоварно-

го ячменю вагоме місце в Європі займає Вели-кобританія, яка виробляє до 2 млн т пивовар-ного ячменю щороку. Франція виробляє близь-ко 1,2 млн т пивоварного ячменю доброї якості,Чехія — до 500 тис. т, Австрія — 280, Польща— 300, Швеція — 240, Фінляндія — 200 і Гол-ландія — 160 тис. т.Потенціал України сягає 2 млн т зерна пи-

воварного ячменю на рік. Україна увійшла доСвітової організації торгівлі та приєдналася19 жовтня 2009 р. до Схем сортової сертифі-кації ОЕСР зернових культур, а 16 листопадацього самого року Україну приєднано до На-сіннєвих схем Організації економічного співро-бітництва та розвитку. Рішенням президентаISTA (міжнародна асоціація з контролю якостінасіння) від 23 грудня 2009 р. лабораторія Укр-держнасінінспекції має статус «акредитованаISTA» [6]. Відповідно в АПК активно здійсню-ється адаптація нашої нормативно-правовоїбази до вимог світових стандартів. Високоякіс-ний пивоварний ячмінь неможливо вироститибез дотримання на високому рівні в насінництвіта виробничих товарних посівах належної сор-тової чистоти. Саме сортова чистота при вико-ристанні пивоварного ячменю як сировини маєважливе значення. Від неї залежить однорід-ність зерна за солодовими властивостями іякість виробленого солоду. Лише за умови по-ліпшення системи насінництва, на що спря-мовано зусилля АПК, цю проблему можнарозв’язати. Прикладом вищезазначеного єорганізація АТ «Оболонь» таких підрозділів, як«Товарно-насіннєвий комплекс АТ «Оболонь»,ТОВ «Оболонь Агро», Науково-виробнича асо-ціація «Нива Оболоні», які сприяють вирощу-ванню пивоварного ячменю з дотриманням



Перспективи виробництваі реалізації зерна пивоварного ячменю

схем сортозаміни і сортооновлення на основістабільного забезпечення товаровиробниківнасінням високого рівня сортової чистоти влас-ного виробництва для певного суворо обмеже-ного планового періоду його використання.Вирощування самого насіння проводиться

сільськогосподарським підприємством «Обо-лонь Агро». Доводиться до кондицій сортовийматеріал на сучасному насіннєвому комплексі«Кімбрія» у ТНК АТ «Оболонь». Вирощуван-ня, виробництво і реалізація посівного матері-алу, де задіяно відповідні потужності, відбу-вається за розрахунками і рекомендаціями про-

екту, розробленого спеціалістами НВА «НиваОболоні».Важливим залишається завдання захисту

інтересів України в системі якості пивоварногоячменю та солоду на європейському ринку. Дляцього необхідно використовувати методикуоцінки якості пивоварного ячменю, за якою кри-терії мають бути еквівалентними вимогам країн— членів міжнародної організації, зокрема та-кої, як Європейська конвенція з пивоваріння.Входження у Європейський ринок пивовар-

ного ячменю та солоду відповідної продукції на-шого АПК у перспективі є реальним завданням.

У зв’язку з глобальними змінами процесіврозвитку сільського господарства в світі по-рушено і обґрунтовано питання доцільностіза реальної перспективи нарощування вироб-ництва високотехнологічного зерна ячменю

Висновки

ярого. Вирощування зерна пивоварного ячме-ню, переробка його на солод і реалізація відпо-відних видів продукції на світових ринках збу-ту є важливим напрямом поліпшення зерново-го потенціалу України.

1. Гораш О.С. Обґрунтування зони вирощуван-ня пивоварного ячменю//Вісн. аграр. науки. —2007. — № 1. — С. 24–29.

2. Гораш О.С. Сортовий фактор в управлінніякістю пивоварного ячменю//Вісн. аграр. науки. —2007. — № 2. — С. 55–57.

3. Гораш О.С. Особливості формуванняурожаю пивоварного ячменю у взаємозв’язку зякістю//Вісн. аграр. науки. — 2007. — № 3. —С. 27–30.


4. Гораш О.С., Рожик М.Ф., Мастій В.В. Ефек-тивність вирощування пивоварного ячменю ярогов умовах Західного Лісостепу//Вісн. аграр. науки.— 2008. — № 5. — С. 41–43.

5. Минулорічний врожай — крок до подоланнякризи//Аграр. тиждень. Україна. — 2010. — № 2(128). — С. 4–5.

6. Перспективи виходу насіння української се-лекції на міжнародний ринок//Аграр. тиждень. Ук-раїна. — 2010. — № 4 (130). — С. 9–10.


Тваринництво,ветеринарнамедицина

УДК 639.3:577.115.3© 2010

М.М. Цап,кандидат сільсько-господарських наук

Й.Ф. Рівіс,доктор сільсько-господарських наукІнститут біологіїтварин УААН

ОБМІН ЖИРНИХ КИСЛОТВ ОРГАНІЗМІ КОРОПІВ ЗАЗГОДОВУВАННЯ ЖИРОВИХДОБАВОК

Вивчено вплив соняшни ово о ф з та ріпа овоїолії на онцентрацію жирних ислот хім сітовсто о відділ ишечни а, печінці, с елетнихм’язах і прод тивність оропів.

Жирові добавки до раціону позитивно впли-вають на обмінні процеси в організмі та продук-тивність ставкових риб [5, 7, 10]. Вони є нетільки джерелом енергії, а й попередникамицілого ряду біологічно активних речовин [3, 8,9]. Крім того, їхня дія на організм ставкових рибє кращою за відповідного протеїно-жировогоспіввідношення [2, 5], яке мають такі кормовідобавки, як соняшниковий фуз і ріпакова олія[4]. Протеїно-жирове співвідношення в соняш-никовому фузі створюється завдяки холіну, іно-зитолу, сфінгозину, серину [4, 5]. У літературівідсутні дані щодо впливу вищезазначених кор-мових добавок на обмінні процеси жирних кис-лот в організмі ставкових риб і їх продуктив-ність.Мета роботи — вивчити вплив додавання

до раціону коропів соняшникового фузу та ріпа-кової олії на обмінні процеси жирних кислот ворганізмі і їхню продуктивність.Матеріали і методика досліджень. Дослід

проведено на ставах Львівського відділенняІнституту рибного господарства УААН. Для дос-ліду було відібрано 3 групи (по 31 гол. у кожній)дворічок любінських лускатих коропів живоюмасою 319—321 г, яку визначали на початку ів кінці досліду. Групи риб утримували в окре-мих, поряд розміщених ставах (площа кожного0,04 га). Контрольну групу коропів утримувалина основному раціоні (ОР), до якого входилиприродний (зообентос) і штучний (стандартнийгранульований комбікорм — СГК) корм. І і ІІдослідні групи коропів отримували штучнийкорм, збагачений в кількості 5% відповідно со-няшниковим фузом і ріпаковою олією. Комбі-корм згодовували щодня, в один і той самий

час, протягом 1 міс. (у кінці визначали ступіньйого поїдання). Щодня вимірювали температу-ру води у піддослідних ставах. Один раз задослідний період у них визначали гідрохімічнийрежим. У кінці дослідного періоду загальноп-рийнятим методом визначено вгодованістьриб. Після їх декапітації для лабораторних дос-ліджень відібрали зразки хімусу товстого від-ділу кишечнику, печінки та скелетних м’язів ко-ропів. Загальноприйнятим методом визначалихімічний склад води, кількість і масу зообенто-су у ставах (у верхньому шарі ґрунтового дна,на глибині до 10 см) і ступінь наповнення ки-шечнику кормом у піддослідних групах коропів.У зообентосі, натуральному та з жировими до-бавками СГК, хімусі товстого відділу кишечни-ку, печінці та скелетних м’язах визначали кон-центрацію жирних кислот [6]. Для цьогоздійснювали екстракцію ліпідів, їхнє омилення,метилювання отриманих жирних кислот і газо-рідинну хроматографію метилових ефірів. Ос-танню проводили на хроматографі «Chrom-5»(Чехія). Отримані числові дані оброблено задопомогою стандартного пакета статистичнихпрограм Microsoft EXCEL.Результати досліджень. Установлено, що

за період досліджень температура води у під-дослідних ставах коливалася в межах 17—24°С.Гідрохімічний режим ставів (рН, окиснюваність,уміст окремих аніонів і катіонів, загальна міне-ралізація) — у допустимих межах. Кількість імаса зообентосу для коропів, серед яких в ос-новному були хірономіди та олігохети, у ставахстановила відповідно 0,38 тис. екз./м2 і 0,42 г/м2

поверхні дна.Установлено кількісний уміст окремих жир-


ТВАРИННИЦТВО,ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

них кислот у природних (зообентoсі) і штучних(натуральному та збагаченому жировими до-бавками СГК) кормах для коропів (таблиця). Уприродному кормі (зообентосі) міститься 9,76г/кг жирних кислот. Причому, в ньому ненаси-чені жирні кислоти переважають над насичени-ми, більше з боку поліненасичених жирних кис-лот. Зокрема зообентос містить 1,38 г/кг полі-ненасичених жирних кислот родини n-6 і 0,37г/кг — родини n-3. Виходячи із вищенаведено-го поліненасичені жирні кислоти зообентосудеякою мірою здатні забезпечити потребу ор-ганізму коропів у кислотах родин n-6 і n-3.Натуральний СГК (порівняно з зообентосом)

містить у своєму складі утричі більшу кількістьжирних кислот (29,63 проти 9,76 г/кг), ще біль-шу кількість — ненасичених жирних кислот, зок-рема поліненасичених, переважно родини n-6(лінолевої). Після збагачення цього комбікормужировими добавками в ньому різко зріс умістжирних кислот. Зокрема після додавання со-няшникового фузу та ріпакової олії вміст жир-них кислот у СГК зріс з 29,63 відповідно до61,35 і 72,48 г/кг.Після додавання вищезазначених жирових

добавок до комбікорму загальна кількість жир-них кислот у ньому зросла насамперед завдя-ки ненасиченим жирним кислотам. Причомупісля додавання соняшникового фузу вміст не-

Обмін жирних кислот в організмікоропів за згодовування жирових добавок

насичених жирних кислот зріс в основному зав-дяки кислотам родини n-6 (лінолевої), а післяріпакової олії — родин n-9 (олеїнової, ейкозає-нової та ерукової), n-3 (ліноленової) і частковоn-6 (лінолевої).Згодовування коропам контрольної групи

натурального СГК, а коропам І і ІІ досліднихгруп цього самого комбікорму, але з додаван-ням до нього відповідно соняшникового фузу іріпакової олії істотно вплинуло на ступінь йогопоїдання, наповнення ним кишечнику та кон-центрацію жирних кислот у хімусі їх товстоговідділу кишечнику.Зокрема коропи І і ІІ дослідних груп, на від-

міну від коропів контрольної групи, повністюпоїдали штучний корм. У них порівняно з коро-пами контрольної групи кишечник виявивсябільш наповненим. Водночас у хімусі товстоговідділу кишечнику коропів І і ІІ дослідних группорівняно з коропами контрольної групи рівеньжирних кислот виявився нижчим у 1,42—1,45раза. І це при тому, що комбікорм з жировимидобавками містив більше жирних кислот, ніжнатуральний комбікорм. Концентрація жирнихкислот у хімусі товстого відділу кишечнику ко-ропів І і ІІ дослідних груп порівняно з коропа-ми контрольної групи зменшилася за рахунокнасичених і, особливо, ненасичених жирнихкислот. Рівень насичених жирних кислот у

Лауринова, 12:0 0,11 0,01 0,02 0,02

Міристинова, 14:0 0,15 0,08 0,11 0,09

Пентадеканова, 15:0 0,07 0,02 0,04 0,03

Пальмітинова, 16:0 1,38 2,87 4,03 3,99

Пальмітоолеїнова, 16:1 0,07 0,35 0,53 0,38

Стеаринова, 18:0 1,28 0,91 1,59 1,31

Олеїнова, 18:1 4,80 6,99 12,44 30,47

Лінолева, 18:2 0,94 17,22 40,65 27,21

Ліноленова, 18:3 0,08 1,16 1,92 8,22

Ейкозаєнова, 20:1 0,07 – – 0,49

Ейкозадієнова, 20:2 0,08 – – –

Ейкозатриєнова, 20:3 0,13 – – –

Арахідонова, 20:4 0,31 0,02 0,02 0,02

Ейкозапентаєнова, 20:5 0,05 – – –

Докозаєнова, 22:1 – – – 0,25

Докозатриєнова, 22:3 0,02 – – –

Докозатетраєнова, 22:4 0,04 – – –

Докозапентаєнова, 22:5 0,08 – – –

Докозагексаєнова, 22:6 0,10 – – –

Уміст жирних ислот природних і шт чних ормах для оропа, / нат ральної маси

Жирнакислота та її код

Корм

СГК+ріпакова оліяСГК+соняшниковий фузСГКзообентос




хімусі товстого відділу кишечнику коропів І таІІ дослідних груп порівняно з коропами конт-рольної групи знижувався інтенсивніше тоді,коли у них був коротший вуглецевий ланцюг, аненасичених — незалежно від кількості под-війних зв’язків у ньому. Так, кількість кислотродини n-9 зменшилася до 12,42—13,43 про-ти 16,55 г/кг на контролі, родини n-6 — до6,13—6,68 проти 8,20 г/кг, родини n-3 — до2,10—2,13 проти 2,85 г/кг, а родини n-7 — до0,09 — 0,13 проти 0,79 г/кг на контролі.У печінці коропів І і ІІ дослідних груп порівня-

но з коропами контрольної групи рівень жирнихкислот дещо знижується з боку як насичених(відповідно до 2,48 і 2,79 проти 3,44 г/кг нату-ральної маси), так і ненасичених (38,03 і 39,26проти 39,78 г/кг натуральної маси) жирних кис-лот. Причому кількість насичених жирних кис-лот зменшується з боку кислот як з парною (ла-уринової, міристинової, пальмітинової та сте-аринової), так і непарною (пентадеканової)кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу. Рівеньненасичених жирних кислот у печінці коропів Іі ІІ дослідних груп порівняно з контрольною зни-жується в основному за рахунок кислот родинn-7 (пальмітоолеїнової) і n-9 (олеїнової та ей-козаєнової). При цьому в печінці коропів ІІ дос-лідної групи порівняно з коропами контрольноїгрупи збільшується кількість ерукової кислоти(родина n-9).У печінці коропів І і ІІ дослідних груп, по-

рівняно з коропами контрольної групи, змен-шується концентрація лінолевої та ліноленовоїкислот. При цьому зростає вміст їх більш дов-голанцюгових і більш ненасичених похідних. Упечінці коропів І дослідної групи, яким як кор-мову добавку згодовували соняшниковий фузз підвищеною кількістю лінолевої кислоти (ро-доначальниці родини n-6), порівняно з коро-пами контрольної групи найбільше зростаєвміст її похідних (ейкозатриєнової та ейкоза-тетраєнової). У печінці коропів ІІ дослідної гру-пи, яким як кормову добавку згодовували рі-пакову олію з підвищеною кількістю лінолено-

вої кислоти (родоначальниці родини n-3), по-рівняно з коропами контрольної групи найбіль-ше зростає вміст її похідних (ейкозапентаєно-вої, докозатетраєнової, докозапентаєнової і до-козагексаєнової).Печінка коропів дослідних груп завдяки про-

цесам видовження вуглецевого ланцюга та йо-го десатурації ефективно перетворює ліноле-ву та ліноленову кислоти у більш довголан-цюгові і більш ненасичені їх похідні [5]. Проефективність метаболічних перетворень ліно-левої та ліноленової кислот у печінці коропівсвідчать такі дані. Співвідношення лінолевоїкислоти і її більш довголанцюгових і більш не-насичених похідних у печінці коропів І і ІІ дос-лідних груп становить відповідно 0,50 і 0,57проти 0,80 на контролі; ліноленової кислоти іїї похідних — відповідно 0,08 і 0,09 проти 0,15на контролі. Нижчі показники співвідношенняліноленової кислоти і її похідних, порівняно зпоказниками співвідношення лінолевої кислотиі її похідних свідчать про її інтенсивніші пере-творення. Це може означати, що організм ко-ропів потребує додаткового надходження ліно-левої і, особливо, ліноленової кислот.Згодовування жирових добавок сприяє різко-

му зростанню вмісту жирних кислот у скелет-них м’язах коропів (після соняшникового фузута ріпакової олії відповідно до 18,87 і 22,59 про-ти 12,61 г/кг натуральної маси у коропів конт-рольної групи). Причому після згодовуваннякоропам жирових добавок концентрація жирнихкислот у скелетних м’язах збільшується за ра-хунок як насичених (після соняшникового фузута ріпакової олії відповідно до 2,66 і 2,48 про-ти 1,18 г/кг натуральної маси у коропів конт-рольної групи), так і ненасичених (після соняш-никового фузу та ріпакової олії відповідно до16,21 і 20,11 проти 11,43 г/кг натуральної масиу коропів контрольної групи) жирних кислот.Після згодовування коропам ріпакової олії у їхскелетних м’язах інтенсивніше зростає вмістненасичених жирних кислот, зокрема полінена-сичених, ніж після згодовування їм соняшнико-вого фузу (рисунок).Згодовування соняшникового фузу та ріпа-

кової олії вплинуло на інтенсивність росту тавгодованість коропів. Так, якщо на початку дос-ліду жива маса коропів дослідних груп не від-різнялася від живої маси коропів контрольноїгрупи (була в межах 319—321 г), то в кінці дос-ліду між ними виявилася істотна різниця (післязгодовування соняшникового фузу та ріпако-вої олії відповідно 476 і 492 проти 452 г). Аб-солютний приріст живої маси коропів І і ІІ дос-лідних груп за період досліду був відповіднона 16,8 і 29,3 % вищим, ніж у коропів конт-рольної групи. Крім того, якщо в кінці дослідукоефіцієнт вгодованості коропів контрольної

Уміст поліненасичених жирних ислот с е-летних м’язах оропів: — ОР; — ОР +соняшни овий ф з; — ОР + ріпа ова олія;* Р<0,05—0,02; ** Р<0,01; *** Р<0,001

г/кг

натуральної маси




Згодовування коропам СГК, збагаченогожировими добавками, сприяє повнішому йогопоїданню, зменшенню в хімусі товстоговідділу кишечнику концентрації насичених і,особливо, ненасичених жирних кислот. Причо-му вміст ненасичених жирних кислот родинn-3 і n-7 зменшується інтенсивніше, ніж родинn-6 і n-9. Жирові добавки сприяють зменшен-ню концентрації лінолевої та ліноленової кис-лот, але зростанню вмісту їх більш довголан-цюгових і більш ненасичених похідних у печінці

Висновки

коропів. Вони сприяють збільшенню загальноїкількості насичених і ненасичених жирних кис-лот у скелетних м’язах коропів. Вплив ріпа-кової олії на обмінні процеси жирних кислот ворганізмі коропів є більш вираженим, ніж впливсоняшникового фузу.Жирові добавки сприяють зростанню абсо-

лютних приростів живої маси та вгодова-ності коропів. Причому найбільшу продуктив-ну дію на організм коропів має СГК, збагаче-ний ріпаковою олією.

1. Блага Н.А., Вудмаска І.В., Янович В.Г. Жир-нокислотний склад ліпідів скелетних м’язів став-кових риб різних видів//Наук.-тех. бюл. ІФБТ. —1997. — Вип. 19 (1). — С. 97—98.

2. Годівля риб: Підручник/ Шерман І.М., Грин-жевський М.В., Желтов Ю.О. та ін.; За ред. І.М.Шермана. — К.: Вища освіта, 2001. — 269 с.

3. Ленинджер А. Биохимия. Молекулярные ос-новы структуры и функции клетки/Пер. с англ. Подред. А.А. Баева и Я.М. Варшавского. — М.: Мир,1974. — 955 с.

4. Наукове обґрунтування раціональної годівліриб/Шерман І.М., Гринжевський М.В., Желтов Ю.О.,Пилипенко Ю.В., Воліченко М.І., Грициняк І.І. — К.:Вища освіта, 2002. — 128 с.

5. Остроумова И.Н. Биологические основы кор-мления рыб. — СПб.: ГосНИОРХ, 2001. — 369 с.

6. Ривис И.Ф., Скороход И.В. Количественный


метод определения некоторых высокомолекуляр-ных жирных кислот в растениях, тканях и биоло-гических жидкостях организма сельскохозяйствен-ных животных//Доклады ВАСХНИЛ. — 1981. —№ 8. — С. 32—35.

7. Сорвачев К.Ф. Основы биохимии питаниярыб. — М.: Легкая и пищ. пром-сть, 1982. — 248 с.

8. Янович В.Г., Лагодюк П.З. Обмен липидов уживотных в онтогенезе. — М.: Агропромиздат,1991. — 316 с.

9. Cowery C.B. The nutrition of fish: the deve-loping scene//Nutrition research rewiews. — 1998. —№ 1. — P. 255—277.

10. Shimeno S., Shirate T. Effects of acclimationtemperature and feeding rate on carbohydrate en-zyme activity and lipid content of common carp//Nippon Suisan Gakkaishi. — 1993. — V. 59. —P. 661—666.

групи становив 2,57, то після згодовування со-няшникового фузу та ріпакової олії — відповід-но 2,77 і 2,83.У літературі є дані про те, що жива маса

ставкових риб є вищою при кращому протеїно-жировому співвідношенні у їхньому раціоні [2].У наших дослідженнях краще протеїно-жировеспіввідношення в раціоні дає соняшниковийфуз, ніж ріпакова олія. Проте кращі результа-ти за ростом і вгодованістю коропів отриманопри згодовуванні їм ріпакової олії, ніж соняш-

никового фузу. Це, можливо, пов’язано з більшповноцінним жирнокислотним складом ріпако-вої олії порівняно з соняшниковим фузом. Навідміну від останнього, ріпакова олія містить усвоєму складі більшу кількість ліноленової кис-лоти, необхідної для організму риб, які живутьу холодній воді. Ліноленова кислота належитьдо кислот родини n-3. Тільки з неї в організміриби синтезуються такі есенційні поліненаси-чені жирні кислоти, як докозапентаєнова (22:5)та докозагексаєнова (22:6) [1].


Генетика, селекція,біотехнологія

УДК 632.937:591.617© 2010

Л.О. Гаврилова,кандидатбіологічних наук

С.С. ДобровольськаЛ.В. КіяновськаІнженерно-технологічнийінститут «Біотехніка»УААН

М.С. Мороз,кандидатбіологічних наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористування України

АДАПТАЦІЯ НЕПАРНОГОШОВКОПРЯДА ДО УМОВТЕХНОЦЕНОЗУ

При дов отривалом льтив ванні здійсненоадаптацію природної поп ляції непарно ошов опряда до мов техноценоз та форм ванняжиттєздатної ентомо льт ри. Роз лян то рядчинни ів, що впливають на процеси адаптаціїльт ри. Отримано ентомо льт р , я можна

ви ористов вати я тест-об’є т длямі робіоло ічних інсе тицидів.

У сучасному світі все більше зростає попитна екологічно чисту сільськогосподарську про-дукцію. Дуже актуальною є проблема нераціо-нального використання хімічних добрив та ін-сектицидів, яке вже призвело до забрудненняне тільки довкілля, а й продуктів харчування.Одним з методів екологізації землеробства євикористання інтегрованих систем захисту рос-лин, важливим складником яких є біологічнийметод. Він дає змогу не лише раціонально ек-сплуатувати та захищати земельні ресурси, ай підвищувати їхню продуктивність для отри-мання екологічно чистої сільськогосподарськоїпродукції.Одним з найважливіших напрямів біомето-

ду захисту рослин є використання мікробіоло-гічних препаратів (біоінсектицидів) для регу-ляції чисельності популяцій комах-шкідниківсільськогосподарських рослин. Проте при ор-ганізації виробництва таких препаратів требаобов’язково здійснювати контроль їхньої якості,основним показником якої є їхня біологічнаефективність. Цей показник визначають тесту-ванням препаратів на спеціально створенихтест-культурах комах, переважно економічнозначущих шкідників сільськогосподарських рос-лин. З огляду на постійну потребу визначенняякості великої кількості партій препаратів необ-хідно здійснювати цілорічне масове розведен-ня тест-комах та їх використання за цільовим

призначенням. Комахи, що культивуються, ма-ють бути достатньо «стандартними» за своїмифізіологічними характеристиками [4].Мета досліджень — формування лабора-

торної культури непарного шовкопряда (Ly-mantria dispar L.), шкідника плодових і лісовихнасаджень, для подальшого створення стан-дартної тест-культури. Цей процес відбуваєть-ся шляхом адаптації природної популяції комахдо умов техноценозу при довготривалому її ут-риманні та вживанні селекційних заходів у ен-томокультурі.Методика досліджень. Стартову колонію

непарного шовкопряда взято з природної попу-ляції шкідника (Одеська область). Біоматеріалвідібрано на стадії яйця.Для підвищення ефективності фізіологічної

регуляції організму комах у лабораторії створе-но абіотичні умови, максимально наближені доприродних, що сприяють їхньому нормальномурозвитку і порівняно легкому процесу адаптаціїприродної популяції до умов техноценозу. Це,в свою чергу, дало змогу знизити загальнуфункціональну напругу організму комах. Такізміни мають назву акліматизація, або фізіоло-гічна адаптація [1].Значення основних абіотичних чинників, які

підтримувались у техноценозі, були такими,щоб стартовій колонії непарного шовкопрядабуло комфортніше вийти зі стану стресу та


ГЕНЕТИКА,СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

пройти акліматизацію, а саме: температура по-вітря становила 24±1°С, відносна його воло-гість — 60—70%, світловий день — 18 год, ос-вітленість — не нижче 700 лк.Гусениць непарного шовкопряда утриму-

вали за 2-етапним методом; особин І—ІІІ вікурозміщували у чашках Петрі, починаючи з IVвіку до заляльковування — у кристалізаторах,штучне поживне середовище (ШПС) наносилина скляні платівки, які поміщали у кристаліза-тори.Метеликів утримували у закритих сажках з

органічного скла до повної загибелі усіх особин,після чого знімали яйцекладки та закладали їху холодильник для проходження діапаузи.Обліки значень біологічних показників енто-

мокультури проводили двічі на тиждень або запотреби. Усі етапи розведення комах проводи-ли у стерильних умовах.Результати досліджень та обговорення.

Фізіологічна адаптація комах у природних умо-вах насамперед зумовлена сезонними змінами(температур, вологості повітря, фотоперіоду,освітленості тощо). Адаптація комах до умовїхнього утримання в техноценозі при форму-ванні ентомокультури є різноплановою. Крімвпливу абіотичних чинників, велике значеннядля перебігу цього процесу мають такі біотичнічинники, як густота утримання комах і складШПС. Тому у дослідженнях ураховано, зокре-ма, «ефект групи», тобто густота утриманнягусениць до досягнення ними ІІ віку була дужевисока та становила 200—250 особин на чаш-ку Петрі. Це відповідає природним властивос-тям гусениць непарного шовкопряда, для якихскупченість на цій стадії онтогенезу є характер-ною. У подальшому густота їхнього розташу-вання зменшується у природі і, відповідно —при розведенні в техноценозі.Харчові потреби гусениць також значно різ-

няться у природних умовах і при їх культиву-ванні. Відсутність можливості міграцій та необ-хідності пошуку корму великою мірою вплива-

Адаптація непарногошовкопряда до умов техноценозу

ють на метаболізм гусениць, у яких підвищуєть-ся потреба у таких компонентах корму, що міс-тять азот, тобто у білках, вітамінах та амінокис-лотах. Тому одним з найважливіших елементівадаптації культури непарного шовкопряда доумов культивування є використання ШПС з ви-соким умістом рослинного білка. У наших дос-лідженнях до складу ШПС додавали соєве бо-рошно та зародки пшениці, що забезпечувалонадходження в організм комах вітамінів і віль-них амінокислот [2].При утриманні особин природної популяції

непарного шовкопряда, використовуючи зазна-чені методи культивування, отримано такі зна-чення біологічних характеристик стартової ко-лонії: виживаність гусениць від відроджуваннядо заляльковування — 88,91%; частка дефор-мованих лялечок — 1,94%; маса лялечок самок— 1208,4 мг, самців — 443 мг; плідність самок— 710 яєць на самку; співвідношення статейімаго : — 1:1,05; тривалість розвитку ге-нерації від яйця до яйця — 50±1 доба. Усі даніє середніми по генерації. Дослідження прово-дили у 4-х повторностях, кожна з яких — гене-тично ізольована лінія, тобто процес розведен-ня починався з кожної окремої яйцекладки.Подальше культивування непарного шов-

копряда відбувалось протягом 4-х послідовнихгенерацій. У кожній генерації проводили облікосновних біологічних показників культури (таб-лиця).Про перебіг процесу адаптації популяції не-

парного шовкопряда до умов техноценозу свід-чать зміни значень показників: тривалість роз-витку, виживаність гусениць і плідність самок.В основі адаптації — функціональна адаптив-на модифікація особин, що відбувається наклітинному рівні. Вона ґрунтується на адап-тивній системі біосинтезів на базі регуляції ген-ної активності усіх клітин або клітин регулятор-них структур. При утворенні культур тест-об’єк-тів слід досягти максимальної адаптації культурдо умов техноценозу [3].

Тривалість розвитку генерації, діб 53±2 54±2 52±2

Виживаність гусениць, % 78,81 79,40 82,37

Якість лялечок, % деформованих 2,09 0,55 1,53

Маса лялечок, мг, M±m:

1153,2±9,1 1273±8,2 1212±8,6

427,1±3,4 436±4,7 435±3,2

Співвідношення статей імаго, : 1:1,2 1:1,2 1:1,4

Плідність самок, яєць/самку 672±12 748±5 712±11

Біоло ічні по азни и льт ри непарно о шов опряда послідовних енераціях

F2 F3 F4

Біологічні показники культуриГенерації


ГЕНЕТИКА,СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

Адаптація непарногошовкопряда до умов техноценозу

Досягнення стабільності, а внаслідок —стандартності культури характеризується від-сутністю математично достовірної різниці міжзначеннями її біологічних показників у різнихгенераціях. Одним із показників, що легко кон-тролюється, є маса лялечок. Особливими ри-сами цієї ознаки є висока реактивність, коре-ляційні зв’язки з плідністю самок та репродук-тивним потенціалом тощо [5].За результатами досліджень (див. таблицю)

можна зробити висновок про завершення про-цесу адаптації культури непарного шовкопря-да до умов техноценозу та наявності стабі-лізації її біологічних характеристик. Цепідтверджується, насамперед, високими зна-ченнями виживаності особин — 78,81% у 2-мулабораторному поколінні (F2) і 82,37% 4-му по-колінні (F4) та плідності самок: 672±12 яєць/самку в 2-му поколінні і 712±11 яєць/самку —

4-му. Ці показники для ентомокультур є інтег-ральними, оскільки відображають стан культу-ри в цілому. Порівняно до вищенаведених біо-логічних показників стартової колонії видно, щоістотного зниження значень цих показників невідбувається. Отже, зниження загальної життє-здатності культури непарного шовкопряда упроцесі її утримання в техноценозі не спосте-рігається.Однак для повноцінної, стандартної тест-

культури слід досягти мінімальної мінливостізначень її основних показників якості. Форму-вання такої культури для непарного шовко-пряда внаслідок облігатної ембріональної діа-паузи, яка є характерною ознакою цього виду,потребує тривалішого часу та ретельного се-лекційного добору особин у кожній генерації,що використовуються для подальшого відтво-рення ентомокультури.

У результаті досліджень з культивуваннянепарного шовкопряда досягнуто адаптаціїстартової колонії до умов штучного розве-дення, стабілізації значень її основних біоло-

Висновки

гічних характеристик і сформовано життєз-датну лабораторну ентомокультуру цьоговиду, гусениці якої можуть бути використанідля тестування мікробіологічних інсектицидів.

1. Акимова Т.А. Экология. Природа — человек— техника/Акимова Т.А., Кузьмин А.П., ХаскинВ.В. — М.: ЮНИТИ, 2001. — 343 с.

2. А.с. 1824126, СССР. А 01 К67/00. Питатель-ная среда для гусениц лесных насекомых-фито-фагов/Л.А. Дубко, Л.И. Сивцова, Н.С. Блинова(СССР). — Опубл. 30.06.93, Бюл. № 24.

3. Тамарина Н.А. Основы технической энтомо-логии/Н.А. Тамарина. — М.: Изд-во Моск. ун-та,1990. — 204 с.


4. Шагов Е.М. Особенности формированиякультур насекомых с заданными биологическимисвойствами в условиях технобиоценоза/Е.М. Ша-гов, Л.К. Новикова//Сельскохозяйственная биоло-гия. — 1985. — № 6. — С. 86—89.

5. Шагов Е.М. Тест-насекомые при разработ-ке и производстве микробиологических препа-ратов. Контроль их качества/Е.М. Шагов, Е.Г. Хор-хордин//Биотехнология. — 1988. — 4, № 1. —С. 143—146.


Механізація,електрифікація

УДК 633.522© 2010

М.К. Лінник,академік УААНННЦ «Інститутмеханізації та електрифікаціїсільського господарства»

В.І. Макаєв,кандидаттехнічних наук

О.А. ПримаковІ.О. МаринченкоІнститутлуб’яних культур УААН

НОВІ СПОСОБИ ЗБИРАННЯКОНОПЕЛЬ

Досліджено напрями збирання онопель на дов еволо но з ви ористанням спеціальнихоноплезбиральних машин. Запропонованоперспе тивні техноло ії збирання насіннєвихпосівів онопель для отримання орот о оволо на з ви ористанням сільсь о осподарсь ихмашин за ально о призначення.

Коноплі належать до прядивної групи рос-линних матеріалів. Вони мають 2 напрями ви-рощування: на зеленець — для одержаннятільки волокна і вирощування насіннєвих коно-пель на насіння та волокно.Збирання конопель — найбільш трудоза-

тратний етап їх вирощування, тому розвиток ко-ноплярства значною мірою залежить від рівнямеханізації технологій вирощування і, особли-во, завершального етапу збирання. Через не-достатню механізацію збирання у коноплярствінеминучі значні втрати вирощеного врожаю таякості коноплепродукції.Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Над проблемою механізації збирання конопельз 1932 р. працюють науковці Всесоюзного Ін-ституту луб’яних культур (м. Глухів). За цей часрозроблено і впроваджено у виробництво знач-ний комплекс машин для збирання конопель[7]. У колишньому Радянському Союзі весь уро-жай конопель збирали коноплезбиральнимимашинами, розробленими в Інституті луб’янихкультур. Деякі коноплезбиральні машини екс-портували до Чехословаччини, Угорщини, Бол-гарії, Польщі і НДР. За час існування Інститутурозроблено конструкції коноплерозстилаючихмашин КР-2 і КР-2,7 та коноплезбиральної ма-шини секційного типу ЖСК-2,1. Уперше в Інсти-туті було створено коноплезбиральний комбайн

КУК-5, а на початку 60-х років — більш доско-налу конструкцію коноплезбирального комбай-на напівнавісного типу ККП-1,8 [2,7].У 80-х роках минулого століття в Інституті

створено комплекс машин для збирання коно-пель на волокно сноповим способом, розроб-лені та впроваджені у виробництво коноплеж-ниварка ЖК-1,9 (1984), коноплепідбирач ПКВ-1(1984), прес-тюковщик ПТ-1 (1988). Для здійс-нення збирання насіннєвих конопель комбай-новим способом був створений коноплезби-ральний напівнавісний комбайн ККУ-1,9 (1985)[2, 7]. Використання спеціальної техніки на зби-ранні конопель та обов’язкова умова під часліцензування посівів конопель — їх охоронапризвели до скорочення їхніх посівів (таблиця)та занепаду галузі коноплярства в Україні, алепопит на волокно та насіння з конопель на сві-товому ринку перевищує пропозицію.Мета досліджень — розробити концепцію

збирання прядивної культури конопель спеці-альними коноплезбиральними машинами та звикористанням сільськогосподарських машинзагального призначення.Результати досліджень. Традиційні техно-

логії вирощування конопель спрямовані наодержання довгого волокна. У зв’язку з цимстебла під час збирання повинні обов’язковорозташовуватись паралельно у стрічках роз-


МЕХАНІЗАЦІЯ,ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ

Нові способизбирання конопель

стилу і зберігати цю паралельність після про-ведення операцій з приготування з них трести.На підприємствах первинної переробки з такоїтрести на м’яльно-тіпальному обладнанні отри-мують довге волокно.В Інституті луб’яних культур розроблено ре-

сурсоощадну технологію збирання зеленцевихпосівів конопель [6], яка забезпечила перехідвід механізації окремих виробничих операційдо механізації технологічного процесу в ціло-му. Ця технологія практично виключила ручнупрацю завдяки використанню для підніманнярошенцевої трести рулонного преса (рис. 1).Отже, для одержання довгого волокна під

час збирання конопель обов’язково потрібновикористовувати спеціальні коноплезбиральнімашини, зокрема коноплежниварку ЖК-1,9, якув 90-х роках виготовляли за заводі «Біжецьк-сільмаш» Тверської області (Росія). Ця коноп-лежниварка зрізує стебла і розстилає їх у стріч-ки для вилежування, коли в стеблах відбува-ються біологічні процеси і конопляна соломаперетворюється на тресту.Рівномірність вилежування стебел та якість

одержуваного з них довгого волокна залежатьвід товщини шару стебел у стрічці розстилу.

При готовності трести у верхньому шару стріч-ки стебла у нижньому, зазвичай, залишаютьсяу вигляді соломи, а при досяганні готовностітрести у нижньому шару стрічки стебла у вер-хньому перележуються та втрачають міцність.У результаті одержана треста неоднорідна зафізико-механічними властивостями, має низькіпоказники якості, процес приготування трестизатягується, а строки її піднімання переносять-ся на пізній осінній період з несприятливимипогодними умовами. Тому для одержання ко-нопляної трести з однорідними фізико-механіч-ними властивостями та скорочення строків їївилежування у технологічному процесі необхід-но здійснювати перевертання стеблової стрічкиз переміщенням стебел з верхнього шару внижній. Подібну операцію виконують під часприготування лляної трести, що значно підви-щує якість продукції. Для цього використовуютьспеціальні обертачі стрічок льону типу ОСН-1та інші, але вони не придатні для перевертан-ня стеблової стрічки конопель через значнувідмінність за довжиною цих рослин. У зв’язкуз цим у Інституті луб’яних культур розробленота виготовлено обертач стеблової конопляноїстрічки ОЛК-1.Практично це модернізований коноплепідби-

рач ПКВ-1, у якого замість апарату зв’язуван-ня стебел у снопи встановлюють механізм пе-ревертання стеблової стрічки. Виробничі вип-робування обертача ОЛК-1 показали задовільнірезультати. За якістю перевертання стебел,продуктивності та інших показниках машинаповністю задовольняє агротехнічні вимоги.Дослідженнями підбирання та пресування

готової конопляної трести із стрічок розстилу урулони встановлено, що найбільш придатнимидля цього є прес-підбирачі ременевого типу.Ширина стеблової стрічки залежно від довжи-ни стебел та кута їх укладання знаходиться умежах 1,5—1,9 м, тому сінні прес-підбирачі, якімають ширину пресувальної камери 1,4 м, неможуть забезпечувати збереження паралель-

1990 7,0 2,5 10,20 7,7 1,2 7,61 3,041995 2,4 0,8 3,2 1,8 1,4 5,72 5,212000 2,9 0,1 3,0 1,54 0,33 5,31 2,972005 1,64 0,3 1,94 0,65 0,12 3,4 3,82006 2,24 0,25 2,49 1,05 0,43 5,7 3,72007 0,43 0,33 0,76 0,1 0,14 2,7 2,42008 0,81 0,1 0,91 0,15 0,23 2,8 7,62009 0,27 0,1 0,37 – – – –

Динамі а виробництва онопель в У раїні

Рік Зонавсього

Площа, тис. га Валовий збір, тис. га Урожайність, ц/га

волокно насіння волокно насінняПоліссяі Лісостеп Степ

Рис. 1. Рес рсоощадна техноло ія збираннязеленцевих посівів онопель

Приготування рошенцевої трести шляхомперевертання стеблової стрічки обертачем ОЛК-1

Підбирання трести та формуванняїї у рулони прес-підбирачем ПРП-1,6

Скошування стебел конопель коноплежниваркою ЖК-1,9

Збирання рулонів, завантаження на транспортні засоби

Транспортування рулонів на переробні підприємства




ності стебел у рулоні та якісного виконання ро-бочого процесу. Особливістю стебел конопельє те, що вони, окрім значної довжини, маютьдіаметр 3—15 мм — більший стебел зерновихта інших культур, які збираються рулоннимипрес-підбирачами. Тому для формування ко-нопляної трести у рулони вибрано прес-підби-рач ПРП-1,6 з потужними пресувальними реме-нями у кількості 5 шт. шириною 0,25 м і дов-жиною 11 м кожний, які мають по 4—5 кордовихпрокладок. Для забезпечення якісного підби-рання стеблової стрічки конопель ширину пре-сувальної камери цього прес-підбирача булозбільшено з 1,4 до 1,9 м через відповідні кон-структивні зміни, але кількість пресуючих ре-менів при цьому не змінювалась. Прес-підби-рач з унесеними змінами задовільно виконуєробочий процес щодо формування рулонів ізсоломи і трести конопель — довжина рулонів2 м, діаметр до 1,6 м, вага до 350 кг.Інститут луб’яних культур УААН як розроб-

ник ресурсоощадної технології збирання зелен-цевих посівів конопель має конструкторськудокументацію на коноплежниварку ЖК-1,9 таобертач стрічок конопель ОЛК-1. Тому впровад-ження їх у виробництво в Україні не є склад-ним процесом, як і втілення наукових розробоку конкретні сільськогосподарські машини [1].Технологія переробки луб’яних культур, зок-

рема конопель, спрямована на одержання дов-гого волокна. Тому збирання конопель потре-бує застосування тільки спеціальних машин,адже довге волокно є цінним для текстильноїпромисловості у виготовленні натуральних еко-логічно чистих тканин.У сучасних умовах коноплі можна викорис-

товувати як сировину для варіння целюлози,одержання котоніну, целюлозовмісних компо-зитних матеріалів та нетканих текстильних ма-теріалів (текстильних полотен), які отримують

без застосування процесів ткання і прядіння.Відомо, що для виготовлення нетканих матері-алів використовують коротке волокно. У цехахнетканих матеріалів можна виробляти ватиндля швейної і хутряної промисловості, підклад-ку для тепло- і звукоізоляційного лінолеуму,вібро- і шумоізоляційні прокладні матеріалидля автомобілебудування тощо.Коротке волокно не може замінити довге,

але сфера його використання постійно поширю-ється. Саме тому технології збирання конопельпотребують змін у напрямі одержання коротко-го волокна з сировини, у якої стебла в процесізбирання не повинні зберігати свою паралель-ність під час скошування, розстилання у валки таприготування трести. Дослідження свідчать, щопереробка з конопляної трести короткого волок-на значно спрощує технологічну схему пере-робки. Отже, для одержання короткого волок-на стебла конопель при збиранні можна скошу-вати жниварками, хаотичним розташуваннямвалків, що широко застосовують на скошуванніінших сільськогосподарських культур.У Франції, Німеччині та інших країнах Захід-

ної Європи на збиранні конопель використову-ють потужні кормозбиральні комплекси, які ско-шують стебла конопель з хаотичним розташу-ванням у валках, а потім формують у тюки.Насіннєві посіви збирають вітчизняними зер-нозбиральними комбайнами «Славутич» такомбайнами зарубіжних фірм «Claac», «JohnDeere», «Massey Ferguson» та ін. [3—5, 8].Технологічний процес збирання насіннєвих

конопель зернозбиральними комбайнами вклю-чає зрізування насіннєвої частини стебел нависоті до 150 см та виділення з неї насіння. На-сіння після очищення накопичується у бункерізернозбирального комбайна, а продукти об-молоту клавішами соломотрясу скидаються наземлю. Після зрізування насіннєвої частинистебел деякі з них потрапляють під колеса зер-нозбирального комбайна, зламуються та при-копуються. Залежно від ширини жниварки та-ких стебел може бути від 5 до 10%. Тому зібра-ти залишки стебел після збирання їхньоїнасіннєвої частини жниварками практично не-можливо, а тому їх утилізують.В Інституті луб’яних культур УААН розроб-

ляють нові технології збирання стебел коно-пель, які залишаються після збирання насін-нєвої частини. За цієї технології (рис. 2) залиш-ки стебел тривалий час залежно від погоднихумов залишаються на полі до відмирання при-кореневої шийки стебла, коли стебло легкозламується. Цю операцію пропонується здійс-нювати ґрунтообробними водоналивними кат-ками з наступним формуванням прикоткованоїстеблової маси сінними граблями у валки, апотім преспідбирачем у рулони.

Рис. 2. Збирання стебел онопель, я і зали-шаються після збирання їхньої насіннєвоїчастини зернозбиральними омбайнами

Зламування стебел конопель (ґрунтообробні катки)

Згрібання стебел та формування їх у валки (сінні граблі)

Додаткове проминання стебел у валках(модернізовані ґрунтообробні катки)

Підбирання стебел з валківта формування у рулони (прес-підбирачі)

Збирання рулонів, завантаженняна транспортні засоби (ПФ-0,5+ППР-0,5)




Дослідження процесу зламування стебел уосінній та весняний періоди показало перева-гу весняного збирання. Стебла за осінньо-зи-мовий період через виморожування повністюперетворюються у тресту і легко зламуються, аволокно відокремлюється від кореня та дереви-ни. На згрібанні зламаних стебел у валок дос-ліджували 2 види грабель: колісні ГВК-1,4 тароторні ГВР-6. Останні показали кращі резуль-тати за якістю виконання робочого процесу.Підбирання трести з валків прес-підбирача-

ми ускладнювалось хаотичністю розташуваннястебел у загальній масі та наявністю цілих сте-бел (до 22%) діаметром від 14 до 20 мм. Стебласкупчувались на підбиральному пристрої прес-підбирача ПРП-1,6 і навіть потужні пресуючі ре-мені не могли спрямувати їх до пресувальноїкамери, що порушує робочий процес прес-під-бирача. Вирішити цю проблему можна проми-нанням стебел у валку ґрунтообробними катка-ми з нанесеними на їх поверхню рифлів. Підчас проминання стебел трести у валку вонизламуються по довжині, що порушує зв’язокволокна з деревиною. У пром’ятих стеблах кост-риця (деревина) частково відокремлюється відволокна та просипається через валок на поверх-

ню ґрунту. Зменшення вмісту костриці у валкахтрести відбувається пропорційно кількості їхпроминання катками та залежить від фізико-механічних властивостей стебел (вологості,діаметра) та твердості і вологості ґрунту. Про-м’яті стебла добре підбираються пристроємпрес-підбирача ПРП-1,6 та пресуються у рулони.Рулони конопляної трести сформовані прес-

підбирачами на полі розташовуються безсис-темно на різних відстанях один від одного. Длязвільнення поля від рулонів навантажувач ітранспортний засіб повинні під’їжджати до кож-ного з них, на що витрачається чимало часу іпалива. Для звезення рулонів у окремі групи вкількості, необхідної для завантаження однієїтранспортної одиниці, розроблений та виготов-лений пристрій, який агрегатується з трактора-ми класу 0,6 т. Для завантаження і транспор-тування рулонів використовують фронтальнийнавантажувач ПФ-0,5 з пристроєм ППЛ-0,5,спеціальні транспортні платформи та іншітранспортні засоби.При вирощуванні конопель можна отримува-

ти значну кількість соломи (10—15 т/га), щоактуально як напрям використання соломи ко-нопель як біосировини для енергетичних цілей.

Технологія збирання прядивної культури ко-нопель залежить від одержання кінцевого про-дукту — волокна. Волокно розподіляють надовге та коротке. Довге волокно стебла упроцесі збирання повинно розташовуватисьпаралельно і цей напрям механізації потребуєзастосування спеціальної коноплезбиральноїтехніки: коноплежниварок ЖК-1,9, обертачів

Висновки

конопляної соломи ОЛК-1, прес-підбирачівПРП-1,9. Пропонується перспективний на-прям збирання насіннєвих посівів конопельзернозбиральними комбайнами, які збираютьнасіннєву частину стебла, а решту стебелзбирають для отримання короткого волокнасільськогосподарськими машинами загально-го призначення.

1. Булгаков В.М. Сучасний стан наукового за-безпечення державної технічної політики країни усільському господарстві//Техніка АПК. — 2008. —№ 9—10. — С. 8—12.

2. Гончаров Г.И., Нечипоренко И.Л., Голо-вий В.С., Рудников Н.В., Власенко Ю.И. Резуль-таты исследований и разработки новых техноло-гий уборки конопли и комплекса машин для ее осу-ществления//Биологические особенности, техно-логия возделывания и первичная обработкаконопли: Сб. науч. трудов. — Глухов: Изд-воВНИИ лубяных культур, 1982. — С. 72—88.

3. Коваль С.М. Нові класичні комбайни «ДжонДір» серії 9000 WTS//Техніка АПК. — 2004. —№ 4—5. — С. 14—17.

4. Комбайни Massey Ferguson: висока продук-тивність, надійність і сучасні технології//ТехнікаАПК. — 2003. — № 9—10. — С. 14—17.


5. Кормозаготовительная техника [Электрон-ный ресурс]: Продукция от Kverneland для русско-язычных регионов. — 2009. — Режим доступа:http://www.kvernelandgroup.com/irj/portal.

6. Макаєв В.І., Лук’яненко П.В., Гілязетді-нов Р.Н. Технологія збирання зеленцевих посі-вів конопель//Сільськогосподарські машини:Зб. наук. стат. ЛДТУ. — Луцьк, 2006. — Вип. 14.— С. 130—137.

7. Макаєв В.І. Механізація збиральних процесіву коноплярстві та льонарстві/Зб. наук.праць Ін-тулуб’яних культур УААН. — 2007. — Вип. 4. —С. 70—76.

8. Сельскохозяйственная техника от фирмыJohn Deere [Электронный ресурс]: Представитель-ство фирмы John Deere в России — 2009. — Ре-жим доступа: http://www.johndeere.ru/ru_RU/index.html.


Агроекологія,радіологія,меліорація

УДК 631.5© 2010

В.В. Медведєв,академік УААН

І.В. Пліско,кандидат сільсько-господарських наук

В.Л. БіцураНаціональнийнауковий центр «Інститутґрунтознавства та агрохіміїімені О.Н.Соколовського»

ВІД ЗОНАЛЬНИХ — ДО ТОЧНИХАГРОТЕХНОЛОГІЙ

Наведено рез льтати вивчення просторовоїнеоднорідності фізичних, фізи о-хімічних іа рохімічних властивостей ґр нтів поляфермерсь о о осподарства. Обґр нтованопропозиції щодо диференційовано о обробіт ,внесення добрив і вапн вання з ідно знеоднорідністю відповідних властивостей ґр нтів.Зроблено висново про те, що точніа ротехноло ії для он ретно о поля повинніприйти на змін надто за альненим зональнимтехноло іям.

Останніми роками у зв’язку з точним земле-робством зростає інтерес до вивчення просто-рової неоднорідності властивостей ґрунтів іврожаю у межах поля сівозміни [1, 2, 4, 6, 7,10—16]. Виявилось, що більшість властивостейґрунтів і урожайні дані характеризуються підви-щеними і помірними коефіцієнтами просторо-вої варіабельності. Для вмісту рухомих формпоживних елементів і деяких фізичних власти-востей (особливо вмісту брил у посівному шарі)величини коефіцієнтів, зазвичай, перевищують0,30—0,50, для морфологічних параметрів про-філю (гранулометричного складу, рН, вмістугумусу і урожаю) — у межах 0,10—0,25. Якщокоефіцієнт варіації перевищує 0,25, то просто-рова неоднорідність на полі гарантується [9].Але навіть за мінімальних коефіцієнтів варіа-

ції просторова неоднорідність є доведенимфактом, бо автокореляційна функція достовір-на, а спектральна щільність представлена яс-ними піками хвиль різної частоти. Такі геоста-тистичні оцінки однозначно свідчать про те, щозгідно з теорією регіоналізованих змінних про-сторова варіабельність є закономірним (а невипадковим) явищем. Тому диференціація аг-розаходів у межах поля (тобто, використанняконцепції точного землеробства) є обґрунтова-ною, а широке впровадження точного земле-робства — цілком виправданою акцією.Неоднорідність ґрунтів — важлива виробни-

ча проблема. Неоднорідність (або «пестропо-лье») зумовлює розходження у просторі полявластивостей ґрунтів, забезпеченості елемен-

тами живлення, режимах вологи і тепла. Черезнеоднорідність родючість окремих частин полянеоднакова, тому отримуємо недружні сходи.Розходження у фенологічному стані рослинзберігаються аж до збирання врожаю. Неод-норідність врожаю має місце практично в усіхприродних зонах, на усіх типах ґрунтів, у томучислі бідних дерново-підзолистих ґрунтах і ба-гатих чорноземах.Мета дослідження — дослідити просторо-

ву неоднорідність фізичних, фізико-хімічних іагрохімічних властивостей ґрунтів конкретногополя сівозміни і обґрунтувати на підставі одер-жаних даних застосування на полі точних агро-технологій з обробітку ґрунту, внесення добриві хімічної меліорації.Об’єкт і методи. Дослідження проведено на

полі біля смт Коротич Харківського району Хар-ківської області, на якому господарює фермер.У ґрунтовому покриві домінує темно-сірий опід-золений ґрунт на лесоподібному суглинку.Рельєф поля вирівняний, площа 31,15 га. Не-однорідність вивчали за допомогою геостатис-тичного методу. Для цього на полі закладенорегулярну мережу з 35 елементарних ділянокрозміром 5×5 м (рис. 1). На кожній з них вив-чали фізичні (структурний склад, щільність бу-дови і твердість), фізико-хімічні (рН) і агрохі-мічні (уміст гумусу і рухомих поживних речовиназоту, фосфору і калію) властивості. Це такзвані індикаторні властивості ґрунту, на підставіяких розробляються рекомендації щодо ди-ференціації на полі основних агротехнологіч-


АГРОЕКОЛОГІЯ,РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

них заходів з обробітку, внесення добрив іхімічної меліорації. Обробку даних проводилиза програмами Statistica, Surfer і MapInfo з об-рахуванням основних статистичних і геостати-стичних показників. Наявність неоднорідностіоцінювали за коефіцієнтами просторової варі-ації, автокореляційною функцією, спектраль-ною щільністю дисперсії і варіограмою. Візуа-лізацію неоднорідності проводили за 2-D-діа-грамами. Останні використовували як основнийдокумент для визначення площ і конфігураціїмайбутніх ділянок щодо диференціювання за-

Від зональних —до точних агротехнологій

ходів, а також для одержання вихідних данихдля подальшого опрацювання техніко-економ-ічного обґрунтування і впровадження точногоземлеробства.Результати досліджень. У табл. 1 показа-

но деякі оцінки просторової варіації індикатор-них властивостей ґрунту дослідженої ділянки.Найбільш високими коефіцієнтами варіації і,відповідно, розмахом коливань відзначаютьсяагрохімічні властивості і вміст у посівному шарібрил, помірними і невисокими — решта влас-тивостей. Але, як засвідчила візуалізація неод-норідності на 2-D-діаграмах (рис. 2), навіть ін-дикаторні властивості з незначною варіабель-ністю займають на земельній ділянці доситьзначні площі, характеристики яких істотно від-хиляються від середніх. Тому такі площі потре-бують іншої технології вирощування порівняноз технологією, яка рекомендується для усьогополя. Наприклад, за середнього показника рН5,55 (за такого значення вапнувати не слід)28,41% площі (8,85 га) має рН <5, яку обов’яз-ково треба меліорувати. Аналогічна ситуаціяспостерігається зі щільністю будови у посівно-му шарі, адже 44,5% площі поля (майже 14 га)має показник більше 1,30 г/см3, що потребуєактивного передпосівного розпушування навітьпри вирощуванні зернових культур, найменшвимогливих до підвищеної щільності. Коефі-цієнт просторової варіації у цьому випадку ста-новить лише 0,08.Наявність просторової неоднорідності навіть

за мінімальної варіабельності підтверджуєтьсяавтокореляційною функцією, яка в усіх наве-дених прикладах достовірно відхиляється віднуля. Отже, величина коефіцієнта варіації неможе слугувати однозначним критерієм неод-норідності. Цю оцінку треба перевіряти за до-помогою інших геостатистичних критеріїв і обо-в’язково розмірами площ на 2-D-діаграмі. Якщотакі площі досить значні і локалізовані в одно-му масиві, то диференціація агротехнологій

Рис. 1. Схема розташ вання на полі (об’є тКоротич) елементарних діляно для вивчен-ня просторової неоднорідності властивостейґр нт

200 м

40 м

60 м

50 м

31 32 33 34 35

17 18 19 20 21 22 23 24

25 26 27 28 29 30

70 м

9 10 11 12 13 14 15 16

1 2 3 4 5 6 7 8

80 м

800 м771 м

160 м

Лісосмуга

S

NW

E

488 м

Сумарний мінеральний азот, мг/100 г ґрунту 1,1 2,2 0,42

Рухомий фосфор, мг/100 ґрунту 15,6 62,4 0,81

Рухомий калій, мг/100 ґрунту 20,0 55,6 0,59

рН 5,55 2,25 0,11

Уміст гумусу,% 2,75 0,93 0,08

Уміст брил у посівному шарі,% 18,3 46,4 0,57

Щільність будови у посівному шарі, г/см3 1,31 0,47 0,08

Твердість у плужній підошві, кгс/см2 40 7 0,05

1. Дея і оцін и просторової варіації інди аторних властивостей ґр нт дослідженої земель-ної ділян и

Індикаторні властивості ґрунтів

Показники неоднорідності

коефіцієнтпросторової варіації

розмах коливаньсереднє значення




<10 1,60 0,5010—20 69,28 21,5820—30 25,78 8,0330—40 2,97 0,92>40 0,37 0,12

гаУміст брил, %

Площа

% га

Щільність будовиу посівномушарі, г/см3

Площа

%

<1,25 29,03 9,041,25—1,30 26,49 8,251,30—1,35 32,01 9,971,35—1,40 8,98 2,801,40—1,45 2,19 0,681,45—1,50 0,98 0,31>1,50 0,32 0,10

га

Уміст гумусув орному шарі ,

%

Площа

%

<2,5 2,42 0,762,5—2,7 42,53 12,252,7—2,9 47,72 14,872,9—3,1 4,48 1,40>3,1 2,84 0,88

<5,0 28,41 8,855,0—5,3 26,88 8,375,3—5,6 15,30 4,775,6—5,9 11,28 3,515,9—6,2 11,16 3,486,2—6,5 6,32 1,97>6,5 0,65 0,20

га

pHв орному шарі

Площа

%га

Сумарниймінеральнийазот, мг/100 гґрунту

Площа

%

<1 39,8 12,41—1,3 29,4 9,21,3—1,6 12,6 3,91,6—1,9 7,8 2,41,9—2,2 7,0 2,2>2,2 3,4 1,1

<9 22,75 7,099—12 28,16 8,7712—15 21,45 6,6815—18 12,87 4,0118—21 2,88 0,90>21 11,88 3,70

Уміст P2О5,мг/100 г ґрунту

Площа

га%

м м

м м м

м

м м м

ммм




<15 25,37 7,9015—25 61,46 19,1425—35 10,30 3,2135—45 2,47 0,7745—55 0,39 0,12>55 0,02 0,01

га

Уміст К2О,мг/100 г ґрунту

Площа

%

Рис. 2. 2-D-діа рами просторової неоднорід-ності інди аторних властивостей ґр нтів поляна об’є ті Коротич

доцільна навіть за незначного коефіцієнта про-сторової варіації.За результатами аналізу 2-D-діаграм з ура-

хуванням концепції і нормативів точного зем-леробства поле поділено на 3 частини: 1 —площа з найбільш сприятливими (оптимальни-ми) властивостями ґрунтів, на якій припустимавідмова від виконання будь-яких агротехноло-гічних операцій, 2 — площа із середніми по-казниками родючості, де доцільно застосовува-ти поширену у регіоні агротехнологію, 3 — пло-ща з найгіршими показниками родючості, щопотребує поліпшеної (насиченої заходами) аг-ротехнології. На останній площі використову-ють ресурси, зекономлені на першій агротех-нологічній групі. Результати цієї роботи пока-зано у табл. 2.Для опрацювання нормативів з унесення

мінеральних добрив залежно від умісту пожив-них елементів у ґрунті використано матеріалинаукових публікацій [3, 5, 8]. Інші нормативиопрацьовано на основі власних розробок.Аналізуючи дані табл. 2, слід, передусім,

звернути увагу на розміри площ І агротехноло-гічної групи, де можна майже повністю відмо-витися від калійних добрив, на 2-й половиніплощ земельної ділянки не проводити вапну-

N–N

H4+

N–N

O3

>30 мг/кг

ґрунту

30—

15 мг/кг

ґрунту

<15 мг/кг

ґрунтуВесняне

підживлення

310

5347

P2O

5>1

50 мг/кг

150—

50 мг/кг

<50 мг/кг

Основне

внесення

–9

220

K2O

>120

мг/кг

120—

40 мг/кг

>40 кгс/см

2Так

само

–28

30

Уміст гумусу,

%Стабільно

підвищений

уміст протягом

2—

3 турів

агрохімобстеження

–5…

–10%

>–10

%Так

само

–3

1414

рН7,

0—5,

55,

5—5,

0<5

,0Вапнування

–14

116

Щільність

будови у посівному

Передпосівне

шарі, г/см

3<1

,2 г

/см

31,

2—1,

3 г/см

3>1

,3 г

/см

3розпушування

–16

123

Твердість

у плужній підошві

,кгс/см

2<2

0 кгс/см

220

—40

кгс

/см

2<4

0 мг/кг

Основний обробіток

–0

238

Уміст брил

у посівному шарі

<5%

5—15

%>1

5%Передпосівний

обробіток

–15

115

* Характеристику

агротехнологічних груп

подано

у тексті

.

2.Подрібненнядосліджваноополянааротехнолоічнірпизрізнимрівнемродючостідля

провадженняточнооземлеробства

Загальнаплощаполя, га

Технологічна

операція

Індикатор

просторової

неоднорідності ґрунтів поля

Агротехнологічні групи

ґрунтів поля з різним

рівнем

родючості, га

Діагностичні критерії

для виокремлення агротехнологічних груп

1*

2*

3*

1*

2*

3*

м

м




вання і передпосівну культивацію. Тут інди-каторні властивості ґрунтів дорівнюють оп-тимальним параметрам, тому цілком обґрунто-ваною є повна відмова від будь-яких агротех-нологічних втручань. Саме на цих часткахземельної ділянки формується фонд економіїресурсів, які можна використати на ІІІ агротех-нологічній групі цієї ж або інших ділянок з по-дібними негативними властивостями. Як свід-чать дані табл. 2, є необхідність диференціаціїзаходів згідно із співвідношенням площ між ІІ іІІІ агротехнологічними групами. 11 га поля ма-

ють підвищену кількість брил безпосередньоперед посівом у діапазоні 5—15%, 6 га — на-віть більше 15%, що неприпустимо і потребуєретельного обробітку. Майже вся площа полямає підвищені показники твердості у плужнійпідошві. Звичайно у цій зоні не рекомендуютьглибоку оранку для знищення підошви, але як-що у майбутніх дослідженнях наявність підош-ви з такими параметрами підтвердиться, тобуде необхідно проводити такий захід.Майже третина поля потребує підтриму-

вального вапнування, а 6 га — вапнування пов-ною нормою, адже тут рН менше 5. Нарешті,рівень забезпеченості ґрунтів поля поживнимиелементами такий, що застосування добрив затехнологією точного землеробства також ви-дається цілком обґрунтованим.Отже, спираючись на дані 2-D-діаграми, роз-

міри і конфігурацію контурів з різним рівнемродючості формують план-завдання механіза-тору. Якщо підприємство забезпечено спеці-альною технікою для сприйняття директив івиконання операцій, то складність діаграми немає великого значення, адже сучасні механіз-ми мають досить роздільну здатність. Якщо жвідповідна техніка відсутня, то 2-D-діаграмапотребує спрощення, тобто спрямлення домаксимально виправданої прямокутної форми(рис. 3). Це полегшить виконання операцій точ-ного землеробства за допомогою звичайноїтехніки.З урахуванням різноманітності вихідної ін-

формації для освоєння точних технологій доціль-но для кожного елемента технології опрацюва-ти своєрідну технологічну карту впровадження,де було б визначено необхідні параметри аг-розаходу (площа, норма, техніка, терміни тощо)для окремого контура поля. Наукові досліджен-ня доводять, що у майбутньому на зміну над-то узагальненим зональним технологіям прий-дуть точні агротехнології, пристосовані доособливостей кожного конкретного поля.

Рис. 3. Подрібнення досліджено о поляна о ремі част и для диференційовано о(точно о) внесення фосфорних добрив: 1 —част а поля, я а не потреб є внесення доб-рив; 2 — част а поля, де добрива вносять зрозрах н винос на запланований рожай.На рис н по азано вміст р хомих формфосфор м /100 ґр нт

За геостатистичною методологією дос-ліджено просторову неоднорідність фізичних,фізико-хімічних і агрохімічних властивостейконкретного поля, які названо індикаторнимидля планування точних агротехнологій із вне-сення добрив, вапнування і механічного обро-бітку. Агротехнології диференціюються згід-но з неоднорідністю властивостей, а поле

Висновки

поділяється на 3 агротехнологічні групи за-лежно від рівня родючості ґрунтів. Площі іконфігурацію контурів визначено на 2-D-діаг-рамі, яку рекомендується використати якплан-завдання для виконавських механізмів. Уразі відсутності спеціалізованої техніки кон-тури на діаграмі трансформуються у більшспрощену форму.


1. Адерихин П.Г., Шубина Д.И. Пространствен-ное варьирование свойств почв и продуктивность

сельскохозяйственных растений внутри элемен-тарного почвенного ареала. Структура почвенно-



го покрова и ее значение для картирования почв,учета и использования почвенных ресурсов. —Кишинев, 1980. — С. 36—38.

2. Аніскевич Л.В. Системи керування нормамивнесення матеріалів в технологіях точного земле-робства: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ.д-ра тех. наук. — К.: НАУ, 2005. — 36 с.

3. Бацула О.О., Скрильник Є.В., Лісовий М.В.,Фатєєв А.І. Нові технології і нормативи засто-сування органічних і мінеральних добрив//Тех-нологія відтворення родючості ґрунтів у сучас-них умовах/За ред. С.М. Рижука і В.В. Медведє-ва. — Київ — Харків: КП «Друкарня 13», 2003. —С. 54—85.

4. Бобров В.А., Кислинский А.И. Урожайностьзерновых культур при различных компонентахСПП Казахстана: Тез. докл. «Структура почвенно-го покрова и ее значение для картирования почв,учета и использования почвенных ресурсов». —Кишинев, 1980. — С. 39—40.

5. Оптимізація доз застосування азотних доб-рив на основі рослинної і ґрунтової діагностикиживлення рослин (методичні рекомендації)/За ред.А.Я. Буки. — Харків: ТВО фірма «Яна», 2000. —32 с.

6. Прохорова З.А. Изучение неоднородностисвойств дерново-подзолистых почв, пестроты уро-жайности и связи между ними//Науч. тр. «Теоре-тические основы и методы определения оптималь-ных параметров свойств почв». — М.: Ин-т им.Докучаева, 1980. — С. 104—118.

7. Прохорова З.А., Сорокина Н.П. Структу-ра почвенного покрова в вопросах методики поч-венно-агрохимических исследований//В кн.:«Структура почвенного покрова и использова-ние почвенных ресурсов». — М.: Наука, 1978. —С. 201—208.

8. Рижук С.М. та ін. Методика агрохімічної пас-

портизації земель сільськогосподарського призна-чення. — К., 2003. — 64 с.

9. Розанов Б.Г. Генетическая морфология почв.— М., 1975. — 286 с.

10. Романова Т.А., Пучкарева Т.Н., Никити-на А.Н., Зотович А.М. Интенсификация земледе-лия в условиях неоднородности почвенного покро-ва. — Минск: БелНИИНТИ. 1988. — 44 с.

11. Самсонова В.П., Мешалкина Ю.Л., Дмит-риев Е.А. Структуры пространственной вариабель-ности агрохимических свойств пахотной дерно-во-подзолистой почвы//В кн. Е.А. Дмитриева «Тео-ретические и методологические проблемы почво-ведения». — М.: ГЕОС, 2001. — С. 318—331.

12. Шеин Е.В., Милановский Е.Ю. Простран-ственная неоднородность свойств на различныхиерархических уровнях — основа структуры и функ-ций почв//В кн.: Масштабные эффекты при иссле-довании почв. — М.: МГУ, 2001. — С. 47—61.

13. Якушев В.П., Полуэктов Р.А., Смоляр Э.И.,Топаж А.Г. Точное земледелие (аналитичес-кий обзор)//Агрохим. вестн. — 2001. — № 5. —С. 28—33.

14. Bolenius E., Rogstrand G., Arvidsson J., Sten-berg B., Thylen L. On-the-go measurements of soilpenetration resistance on a Swedish Eutric Cambisol.International Soil Tillage Research Organisation 17th

Triennal Conference//Kiel. Germany, 2006. —Р. 867—870.

15. Dawson C.J. Implications of Precision Farmingfor Fertilizer Application Policies//Наук. вісн. НАУ. —К., 2006. — Вип. 101. — С. 27—42.

16. Godwin R.J., Earl R., Taylor C., Wood G.A.,Bradley R.I., Welsh J.P., Richards T., BlackmoreB.S., Carver M., Knight S. Precision farming of cere-als. Practical guidelines and crop rotation. ProjectReport 267, Home-Grown Cereals Authority. London,2002. — Р. 8.




Полупан М.І., Волков П.О.ПРИРОДНИЙ МЕХАНІЗМЗАХИСТУ СХИЛОВИХҐРУНТІВ ВІД ЕРОЗІЇ


УДК 637.3.022© 2010

Ю.Т. Орлюк,кандидаттехнічних наукТехнологічний інститутмолока та м’яса УААН

ВПЛИВ РЕЖИМІВ ТЕПЛОВОЇОБРОБКИ МОЛОКА НА МАСООБМІНПРИ ТЕРМОКИСЛОТНІЙ КАОГУЛЯЦІЇБІЛКІВ

Досліджено вплив режимів висо отемперат рноїоброб и молочної с міші на ст піньви ористання біл ів моло а, що дало змопоб д вати е спериментально-статистичнімоделі процес масообмін залежно відтемперат ри теплової оброб и моло а передтермо ислотною оа ляцією.

Нині технології виробництва молочно-білковихпродуктів на основі процесу термокислотної коа-гуляції білкових фракцій молока не займаютьзначного місця у загальному обсязі виробництва,проте їх частка у даному сегменті невпинно зрос-тає. Цьому сприяють хороші органолептичні по-казники готової продукції, її висока біологічнацінність, низька собівартість і можлива адаптаціяданих технологій до обладнання, що використо-вують на підприємствах молочної галузі.Розробка нових високоефективних технологій

виробництва продуктів на основі процесу термо-кислотної коагуляції білків молочно-сироватковихсумішей потребує детальних досліджень проце-су термокислотної коагуляції її білкових фракцій,що дасть змогу забезпечити ефективне викорис-тання молочної сировини, знизити енерговитра-ти на виробництво й отримати біологічно пов-ноцінні високоякісні продукти.Актуальність використання білкових фракцій

підсирної сироватки зумовлена дефіцитом пов-ноцінних білків у харчуванні різних груп населен-ня. Виділення білкових фракцій із сироватки даєможливість отримати білкові концентрати та мо-лочні продукти високої харчової і біологічної цін-ності. Шляхи виділення сироваткових білків ґрун-туються на їхніх фізико-хімічних властивостях.Мета роботи — визначити закономірності

процесу масообміну при термокислотній коагу-ляції казеїнових та альбумінових фракцій молоч-них білків для наукового обґрунтування техноло-гічних режимів виробництва нових видів термо-кислотних сирів типу «Рікотта» та «Адигейський».Матеріали досліджень. Процес термокислот-

ної коагуляції білкових фракцій молока залежитьвід двох основних параметрів — активної кислот-ності молочної-сироваткової суміші (молоко +

сироватка) та температури її коагуляції. Принци-повими відмінностями таких технологій виробниц-тва сирів є швидке підвищення кислотності й тем-ператури молочно-сироваткової суміші, що в ре-зультаті викликає коагуляцію білків та утвореннясирного згустку.У Технологічному інституті молока та м’яса

УААН розпочато дослідження з використаннямпідсирної сироватки як коагулянту при вироб-ництві сирів термокислотним способом. Як коа-гулянт білкових фракцій молока використовува-ли підсирну сироватку. Концентрацію і дозу ос-танньої підбирали з таким розрахунком, щоб принайменшій кількості внесення сироватки досягтимаксимального ефекту виділення білкових фрак-цій молока. Було встановлено, що процес коагу-ляції білкових фракцій молока оптимально про-тікає при внесенні 10% сироватки з титрованоюкислотністю від 100 до 120°Т за температури теп-лової обробки молочної суміші перед коагуляцієювід 95 до 120°С. З метою встановлення найбільшраціонального режиму теплової обробки молоч-ної суміші перед коагуляцією її піддавали теп-ловій обробці за різних температур і проводиликоагуляцію білкових фракцій різними коагулянта-ми — молочною, соляною, оцтовою кислотами тапідсирною сироваткою.У результаті математичної обробки отриманих

експериментальних даних були розроблені екс-периментально-статистичні моделі, що описуютьзалежність масової частки сухих речовин у сиро-ватці після термокислотної коагуляції (Y) від тем-ператури теплової обробки молока перед коагу-ляцією (X), і отримано такі рівняння, для: кислої сироватки Y1=13,385–0,078X 1.1

молочної кислоти Y2=11,923–0,069X 1.2

Зберіганнята переробкапродукції


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

соляної кислоти Y3=10,5–0,055X 1.3

оцтової кислоти Y4=9,998–0,049X 1.4

де Y — масова частка сухих речовин у сироватці,що залишилася після утворення згустку, %; X —температура теплової обробки молока перед ко-агуляцією, °С.Ці рівняння вказують на лінійний характер за-

лежності ефективності процесу термокислотноїкоагуляції від температури теплової обробки мо-лочної суміші перед коагуляцією. Таким чином,дослідження процесу термокислотної коагуляціїіз застосуванням різних коагулянтів дали змогуотримати раціональні результати за температу-ри теплової обробки молочної суміші перед коа-гуляцією 90–95°С. Зниження температури тепло-вої обробки молочної суміші перед коагуляцієюпризводить до значної втрати сухих речовин ізсироваткою, що залишається після утвореннятермокислотного сирного згустку.Іншим важливим фактором, що впливає на

процес термокислотної коагулятції молока, є тем-пература, за якою протікає сам процес. Для виз-начення раціонального теплового режиму проце-су термокислотної коагуляції білкових фракціймолочної суміші досліджували вплив температу-ри коагуляції в діапазоні від 90 до 135°С із зас-тосуванням різних коагулянтів.У результаті математичної обробки отриманих

експериментальних даних були розроблені експе-риментально-статистичні моделі, що описуютьзалежність масової частки сухих речовин у сиро-ватці після термокислотної коагуляції (Y) від темпе-ратури коагуляції (Т), і отримано такі рівняння, для: кислої сироватки Y1=7,413–0,013Т 1.5

молочної кислоти Y2=6,841–0,008Т 1.6

соляної кислоти Y3=6,818–0,011Т 1.7

Вплив режимів теплової обробки молокана масообмін при термокислотній каогуляції білків

оцтової кислоти Y4=6,334–0,009Т 1.8

де Y — масова частка сухих речовин у сироватці,що залишилася після утворення згустку, %; Т —температура процесу термокислотної коагуляціїмолочної суміші, °С.Проведені дослідження дають можливість

аналізувати процес гелеутворення в процесі тер-мокислотної коагуляції. Але для отримання данихз розробки раціональних режимів процесу коагу-ляції було проведено серію експериментів, у якиходночасно зі зміною температури коагуляції змі-нювалася і тривалість її впливу. За початок про-цесу термокислотної коагуляції приймали моментунесення коагулянту в молочну суміш, його закін-чення визначали моментом утворення молочно-го гелю та появою сироватки, яка починала вид-ілятись з нього. Ступінь використання сухих ре-човин при утворенні сирного згустку визначали замасовою часткою сухих речовин у сироватці.Аналітичне опрацювання результатів дослід-

жень дало змогу отримати рівняння залежностітривалості процесу термокислотної коагуляції відйого температури:

К=34,71–0,32Т, 1.9

де К — тривалість процесу термокислотної коа-гуляції, хв; Т — температура процесу термокис-лотної коагуляції молочної суміші, °С.Це рівняння справедливе для всіх досліджу-

ваних коагулянтів, окрім оцтової кислоти, яка ут-ворює термокислотний згусток практично миттє-во за всіх температур, що унеможливлювало про-ведення досліджень залежності тривалостіпроцесу термокислотної коагуляції від його тем-ператури. Рівняння дає змогу зробити процестермокислотної коагуляції більш керованим йуточнювати режими процесу в кожному конкрет-ному випадку.

Досліджено, що в процесі термокислотноїкоагуляції білкових фракцій молочносироват-кової суміші можна використовувати підсир-

Висновки

ну сироватку з титрованою кислотністю від100 до 120°Т у кількості 10% маси молока затемператури коагуляції від 95 до 120°С.

1. Бартон Г., Пайн Дж., Тиеулин Г. Стерили-зация молока. Пер. с англ./Под ред. Ю.П. Золо-тина. — М.: Пищ. пром-сть, 1972. — С. 8—11,34—74.

2. Золотин Ю.П. Стерилизация молока. — М.:Пищ. пром-сть, 1979. — 157 с.

3. Измайлов В.Н., Ребиндер В.А. Структурооб-разование в белковых системах. — М.: Наука,1974. — 268 с.

4. Кук Г.А. Процессы и аппараты молочной про-мышленности. — М.: Пищепромиздат, 1965. — Т.1. — 472 с.

5. Румшильский М.З. Математическая обработ-ка результатов эксперимента: Справочное руко-водство. — М.: Наука, 1971. — 192 с.

Бібліографія6. Шингарева Т.И., Хотомцева М.А. Исследо-

вание параметров термокислотной коагуляции припроизводстве сыра//Хранение и переработка сель-хозсырья. — 2001. — № 9. — С. 22—23.

7. Шингарева Т.И., Купцова О.И. Влияние сы-воротки-коагулянта на выход и качество термокис-лотного сыра//Сыроделие и маслоделие. — 2006.— № 5. — С. 18—20.

8. Frank V.Kosikovski (1916—1995) ProfessorEmeritus Department of Food Science Cornell Uni-versity Ithaca, New York and Vikram V.Mistry Pro-fessor Dairy Science Department South Dakota StateUniversity Brookings, South Dakota/CHEESE ANDFERMENTED MILK FOODS/Volume I Origins andPrinciples Third Edition 1997 — 728 р.


Економіка

В.Я. Амбросов,Н.Ю. Єгорова

ЕФЕКТИВНІСТЬВИРОБНИЦТВА ОРИГІНАЛЬНОГОТА ЕЛІТНОГО НАСІННЯ ЗЕРНОВИХКОЛОСОВИХ КУЛЬТУР


ЕКОНОМІКА




І.М. Тимчишин ВПЛИВ ДОБРИВ І СІВОЗМІННА ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬІ ВРОЖАЙНІСТЬ КАРТОПЛІ


СТОРІНКАМОЛОДОГО ВЧЕНОГО



УДК 637.04.636.2.033© 2010

А.М. КобилінськаІнститут розведенняі генетики тварин УААН

* Науковий керівник —член-кореспондент УААНМ.Я. Єфіменко

ХІМІЧНИЙ СКЛАД М’ЯСА БУГАЙЦІВПОЛІСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ*

Досліджено особливості хімічно о с лад тавизначено енер етичн цінність м’яса б айцівполісь ої м’ясної породи.

СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО

Важливим завданням агропромисловогокомплексу є забезпечення населення продук-тами харчування, зокрема м’ясом і м’ясопро-дуктами, які є одним із основних джерел тва-ринного білка [5, 6].Із морфологічних показників якості м’яса ос-

новними є м’язова і жирова тканини, які скла-даються з води, білка, жиру, золи та інших ре-човин. Склад і кількісне співвідношення їх виз-начає біологічну повноцінність і смакові якостім’яса. Найбільшу цінність має м’язова тканина,яка становить близько 35% живої маси, най-меншу — сполучна. Дослідженнями доведено,що найкращою за якістю вважається відноснонежирна яловичина зі співвідношенням білка іжиру 1,5—2:1. Таке м’ясо прийнято за еталон[2—4]. Харчову цінність м’яса можна об’єктивновизначити за його хімічним складом.Мета роботи — вивчити особливості хіміч-

ного складу та визначити енергетичну цінністьм’яса та печінки бугайців поліської м’ясної поро-ди у зв’язку з рівнем радіаційної забрудненості.Матеріали і методи досліджень. Дослід-

ження провели в 2-х господарствах Житомир-щини, радіаційна забрудненість земель яких

становила: в СТОВ «Тетірське» — до 5, ПОСП«Зірка» — 5—10 Кі/км2. Сформовано групи-ана-логи молодняку 2-х ліній — Каскадера 530 таЛайнера 65 поліської м’ясної породи, народже-ного в березні — квітні 2007 р. Молодняк пе-ребував на підсосі до віку 6 міс. Для проведен-ня хімічного аналізу м’яса в двох господарстваху віці 18 міс. було відібрано по 13 гол. бугайців-аналогів за віком і живою масою та проведеноконтрольний забій.Для дослідження відібрано найдовший м’яз

спини та печінку бугайців. Уміст вологи визна-чали висушуванням наважки у сушильній шафіпротягом 6 год; білка — загальним методом заК’єльдалем; жиру — методом екстрагуванняабсолютної сухої наважки в апараті Соксклета;відсоток золи — спалюванням у муфельній пе-чі; калорійність м’яса — розрахунковим мето-дом за формулою В.М. Александрова [1].Результати досліджень. При дослідженні

хімічного складу найдовшого м’яза спини вста-новлено, що вміст основних макронутрієнтів —протеїну, жиру, сухої речовини бугайців у СТОВ«Тетірське» відрізнявся від аналогічного показ-ника ПОСП «Зірка» (табл. 1). Так, у м’ясі бу-

СТОВ «Тетірське»л. Лайнера 65пл. Зевс 0322 75,46±0,51 24,54±0,43 22,48±0,37 1,10±0,12 0,96±0,03 4,29±0,03пл. Шпак 875 75,53±0,49 24,47±0,29 22,45±0,41 1,07±0,06 0,91±0,07 4,28±0,07 Середнє по лінії 75,47±0,51 24,53±0,40 22,47±0,38 1,09±0,11 0,95±0,04 4,29±0,04л. Каскадера 530пл. Малахіт 526 75,62±0,63 24,41±0,47 22,43±0,42 1,06±0,02 0,92±0,11 4,27±0,08пл. Морж 876 75,65±0,71 24,35±0,33 22,42±0,49 1,04±0,07 0,89±0,08 4,26±0,10 Середнє по лінії 75,63±0,67 24,38±0,40 22,42±0,45 1,05±0,04 0,90±0,10 4,27±0,09

ПОСП «Зірка»л. Лайнера 65пл. Норд 1635 75,53±0,53 24,47±0,42 22,43±0,23 1,07±0,10 0,91±0,08 4,28±0,07пл. Русак 0325 75,65±0,64 24,35±0,30 22,36±0,39 1,00±0,05 0,99±0,03 4,23±0,02 Середнє по лінії 75,59±0,58 24,41±0,36 22,39±0,31 1,03±0,07 0,95±0,05 4,25±0,04л. Каскадера 530пл. Павлін 26 75,67±0,57 24,33±0,37 22,38±0,42 1,01±0,07 0,94±0,05 4,24±0,05пл. Гонор 36 75,61±0,62 24,39±0,43 22,42±0,27 1,08±0,02 0,89±0,07 4,27±0,09пл. Буш 0323 75,69±0,51 24,31±0,26 22,35±0,34 1,00±0,08 0,96±0,02 4,23±0,12 Середнє по лінії 75,65±0,57 24,35±0,36 22,39±0,33 1,04±0,05 0,92±0,05 4,25±0,09

1. Хімічний с лад найдовшо о м’яза спини б айців полісь ої м’ясної породи, n=26

Належністьдо ліній та плідників

Показник, %

Зола

Енергетичнацінність,МДж/кгВолога

Сухаречовина

Протеїн Жир



Хімічний склад м’ясабугайців поліської м’ясної породи

гайців лінії Лайнера 65 уміст загального білкапорівняно з ровесниками був більший на0,36%, жиру — 5,82 та сухої речовини — на0,49%. Найвищу вологозатримувальну здат-ність виявлено у м’ясі потомків плідника Буша0323 лінії Каскадера 530 племрепродуктора —75,69%. Слід зазначити про відносно високийуміст протеїну та низький — жиру у м’ясі бу-гайців обох господарств, що характерно дляпісної — дієтичної яловичини.Енергетична цінність найдовшого м’яза спи-

ни піддослідних бугайців збільшується в нашихдослідженнях пропорційно збільшенню протеї-ну і жиру. Так, потомки плідника Зевса 0322

СТОВ «Тетірське»л. Лайнера 65пл. Зевс 0322 71,62±0,68 28,38±0,41 25,42±0,38 1,46±0,06 1,50±0,09 4,94±0,10пл. Шпак 875 71,66±0,52 28,34±0,23 25,39±0,18 1,42±0,10 1,53±0,07 4,92±0,03 Середнє по лінії 71,63±0,65 28,37±0,37 25,41±0,34 1,42±0,07 1,51±0,06 4,94±0,09л. Каскадера 530пл. Малахіт 526 71,70±0,44 28,30±0,28 25,40±0,37 1,38±0,13 1,52±0,03 4,90±0,04пл. Морж 876 71,75±0,50 28,25±0,30 25,39±0,26 1,36±0,10 1,50±0,14 4,89±0,07 Середнє по лінії 71,72±0,47 28,27±0,29 25,40±0,31 1,37±0,11 1,51±0,08 4,90±0,05

ПОСП «Зірка»л. Лайнера 65пл. Норд 1635 71,71±0,62 28,29±0,38 25,41±0,39 1,45±0,09 1,43±0,12 4,93±0,18пл. Русак 0325 71,73±0,54 28,27±0,31 25,38±0,43 1,37±0,06 1,52±0,15 4,90±0,06 Середнє по лінії 71,72±0,58 28,28±0,34 25,39±0,41 1,41±0,07 1,47±0,13 4,91±0,12л. Каскадера 530пл. Павлін 26 71,71±0,75 28,29±0,44 25,36±0,51 1,36±0,03 1,57±0,09 4,89±0,10пл. Гонор 36 71,64±0,64 28,36±0,35 25,36±0,49 1,42±0,10 1,58±0,02 4,91±0,14пл. Буш 0323 71,72±0,63 28,28±0,39 25,38±0,43 1,37±0,05 1,53±0,14 4,90±0,12 Середнє по лінії 71,68±0,67 28,32±0,38 25,36±0,48 1,39±0,06 1,52±0,07 4,90±0,12

2. Хімічний с лад печін и б айців полісь ої м’ясної породи, n=26

Належністьдо ліній та плідників

Показник, %

Зола

Енергетичнацінність,МДж/кгВолога

Сухаречовина

Протеїн Жир

лінії Лайнера 65 ПЗ «Тетірське» мали біль-шу енергетичну цінність у розрізі двох госпо-дарств — 4,29 МДж/кг. Енергетична цінність 1 кгяловичини між господарствами істотно не від-різнялась.Аналогічну закономірність установлено за

енергетичною цінністю печінки на користь бу-гайців ПЗ «Тетірське» щодо збільшення у нійпротеїну та жиру. Їх концентрація порівняно заналогічними показниками ПР «Зірка» булабільшою на 0,2 та 2,16%. Енергетична цінність1 кг печінки по двох господарствах істотноїрізниці не мала і становила 4,90—4,94 МДж/кг(табл. 2).

Дослідженнями встановлено, що м’ясо тапечінка бугайців двох господарств характери-зуються високою якістю, яка відповідає вимо-гам споживача. Хімічний склад найдовшогом’яза спини підтвердив його високу якість у

Висновки

бугайців ПЗ «Тетірське». У їх м’ясі містилосьбільше протеїну і найменше вологи, що свід-чить про раніше дозрівання тварин для за-бою, тому для завершення вирощування часунеобхідно менше.

1. Александров В.М. Методы санитарно-гигиени-ческих исследований. — М.: Медгиз, 1951. — 492 с.

2. Козырь В.С., Соловйов Н.И. Мясные породы вУкраине. — Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. —322 с.

3. Кравченко Н.А. Племенной подбор при раз-ведении по линиям. — М.: Сельхозгиз, 1954. —С. 164—166.


4. Моргун С.М. Фактори, які впливають на якістьяловичини//Молочне і м’ясне скотарство. — 1980. —Вип. 53. — 32 с.

5. Пабат В.О., Угнівенко А.М. М’ясне скотарствоУкраїни: Практ. посіб. — К.: Аграр. наука, 1997. —313 с.

6. Спека С.С. Поліська м’ясна порода великоїрогатої худоби. — К., 1999. — 272 с.


Постановка проблеми. Сучасний стан бу-рякоцукрового виробництва характеризуєтьсявідсутністю чіткого організаційно-економічногомеханізму функціонування його підгалузей —буряківництва та переробної промисловості,що зумовлює недосконалість економічнихвзаємовідносин у бурякоцукровому підкомплексі.Ефективність кінцевих результатів роботи у ційгалузі значною мірою визначається узгоджені-стю дій підприємств з виробництва, заготівлі тапереробки цукрових буряків, яка досягаєтьсячерез раціональну побудову виробничих зв’яз-ків і економічних взаємовідносин господарюю-чих суб’єктів галузі.Аналіз основних досліджень. Питанням

розвитку інтеграційних процесів у бурякоцук-ровому виробництві, створенню нових органі-заційно-правових структур і господарськихсуб’єктів приділено увагу в роботах М. Богі-ри, О.М. Варченко, А.С. Зайця, А. Ілюшина,В.М. Нелепа, В.О. Осадчого, В.І. Пиркіна,О.М. Шпичака, Л.В. Яреми та ін. Однак, не-обхідність урахування зміни чинників зовнішнь-ого та внутрішнього середовища діяльності під-приємств галузі та сформований ними рівеньінтеграційної співпраці потребують проведенняподальших досліджень цього питання.Мета досліджень — розробка науково об-

ґрунтованих рекомендацій щодо шляхів удос-коналення інтеграційних процесів на підприєм-ствах бурякоцукрового підкомплексу з метоюпідвищення ефективності його функціонування.Результати досліджень та їх обговорен-

ня. Розвиток інтеграційних процесів у дослід-жуваній галузі є об’єктивним економічним про-цесом, який пов’язаний, з одного боку, із сус-пільним розподілом праці та її спеціалізацією,а з іншого — необхідністю взаємодії між спеці-алізованими галузями та видами аграрного іпромислового виробництва. Агропідприємствавходять до інтеграційних об’єднань з метоюзниження ризику, пов’язаного з виробництвом,його залежністю від погодних умов, ринку сіль-ськогосподарської продукції, необхідністю під-

УДК 631.151.6/.14:633.63© 2010

К.В. СлупянБілоцерківськийнаціональний аграрнийуніверситет

* Науковий керівник —доктор економічних наукО.М. Варченко

УДОСКОНАЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХБУРЯКОЦУКРОВОГОПІДКОМПЛЕКСУ*

Уза альнено особливості інте раційних процесівб ря оц ровій ал зі. Роз лян то методичні

підходи до розподіл інцево о рез льтатінте раційно о об’єднання та обґр нтованомеханізм розподіл приб т із врах ваннямфа тично понесених витрат.


вищення конкурентоспроможності. Переробні йобслуговуючі підприємства намагаються за до-помогою інтеграційних зв’язків забезпечити ста-більні доходи за рахунок наявності надійноїсировинної бази.Останніми роками набули розвитку різні

форми співпраці: вирощування цукрових бу-ряків на орендованих землях; спільне з госпо-дарствами та цукровими заводами вирощуван-ня цукрових буряків; створення товариств ізобмеженою відповідальністю, засновникамияких, як правило, є цукрові заводи, з подаль-шою орендою землі; залучення фермерськихгосподарств та індивідуального сектора до ін-теграційних процесів; організація діяльностімашинно-технологічних станцій та залучення їхдо партнерських відносин [1, 2, 4] .Основним фактором, який сприяв пошуку та

розвитку нових форм організації вирощуванняцукрових буряків, виявився дефіцит сировини.Практично всі інтеграційні об’єднання, що ниніфункціонують у досліджуваній галузі, включа-ють лише виробників сировини та переробніпідприємства. Доцільне включення в інтеграцій-ну структуру сфери матеріально-технічного по-стачання, технологічного забезпечення, під-приємства сфери реалізації, сервісного обслу-говування.Практично всі організації — учасники інтег-

рації, крім вкладень у статутний капітал, вико-ристовують у скооперованому виробництві своїматеріальні ресурси, вартість яких у багаторазів перевищує статутний капітал [6, 7]. Отже,основним принципом розподілу прибутку, отри-маного від спільної діяльності, між її учасника-ми має бути забезпечення однакової віддачі навкладений капітал. Однак, у будь-якому вироб-ництві розрізняють 2 види капіталу: що функц-іонує, тобто основний та оборотний, і спожива-ний капітал, тобто та частина функціонуючогокапіталу, яка перенесена у процесі виробництва нановостворену продукцію. Кількісно перша вели-чина виражена загальною вартістю основних іоборотних засобів, а друга — витратами вироб-



ництва певної продукції. Ефективність викорис-тання капіталу вимірюється показниками рен-табельності: функціонуючого капіталу — нор-мою прибутку, а спожитого — рівнем рента-бельності. Якщо використовувати показникфункціонуючого капіталу, що практикують удіяльності корпорацій у західних країнах, токорпоративний прибуток розподілятиметься нелише на ту частину основного капіталу, якаспожита в процесі виробництва, а й що зали-шається у винятковій власності окремого під-приємства. Таке положення суперечить еконо-мічним законам, зокрема закону вартості. Окрімтого, дуже складно визначити кількісно функ-ціонуючий капітал у виробництві окремого ви-ду продукції у багатогалузевих господарствах[3, 5, 9].На практиці широко використовують такий

принцип розподілу прибутку: рівновелика відда-ча на спожитий у виробництві капітал, тобтоподіл прибутку між учасниками спільного ви-робництва пропорційно їх витратам. На нашудумку, використання цього підходу також є неоднозначним, тому що середні витрати вироб-ництва певної продукції, тобто собівартість у різ-них підприємствах значно коливається [2, 4, 8].Уважаємо, що за такого методу відшкодуван-ня витрат виробництва у підприємств інтегра-ційного об’єднання не виникатиме необхідністьщодо вдосконалення організації й технологіївиробництва і на цій основі досягати підви-щення продуктивності праці та зниження со-бівартості одиниці продукції.Пропонуємо методику розподілу прибутку в

інтегрованому формуванні між агротоварови-робниками і переробниками в бурякоцукрово-му підкомплексі, яка базується на використанніпоправних коефіцієнтів (розрахованих на ос-нові відхилення фактичних витрат від середніху сировинній зоні) співвідношення витрат навиробництво 1 т цукрових буряків і сукупнихвитрат на виробництво та переробку 1 т цук-рових буряків. Розрахунок частки витрат навиробництво цукрових буряків у загальних вит-ратах на виробництво та переробку 1 т цукро-вих буряків, виходячи із середніх витрат на їхвиробництво і переробку по сировинній зоні,доцільно провести за формулою:

Ч сер.=С сер./СВ сер., (1)

де Ч сер. — частка витрат на виробництвоцукрових буряків у сукупних витратах вироб-ництва і переробки 1 т цукрових буряків, %; Ссер. — середня собівартість 1 т цукрових бу-ряків, грн; СВ сер. — середні сукупні витратина виробництво й переробку 1 т цукрових бу-ряків, грн.Наступним кроком необхідно визначити від-

хилення середньої собівартості 1 т цукрових

буряків від фактичної по сировинній зоні та се-редніх витрат на переробку від фактичних, наоснові яких визначаємо поправні коефіцієнти:

С сер.відх.=С сер.–С сер.відх., (2)

С п.відх. = С п.сер.–С п.факт. (3)

де С сер.відх. — відхилення середньої собівар-тості 1 т цукрових буряків, грн; С п. відх. —відхилення середніх витрат на переробку 1 тцукрових буряків, грн; С сер. — середня со-бівартість 1 т цукрових буряків, грн; С п. сер.— середні витрати на переробку 1 т цукровихбуряків, грн; С факт. — фактична собівартість1 т цукрових буряків, грн; С п. факт. — фактичнівитрати на переробку 1 т цукрових буряків, грн.Тоді кінцева частка витрат на виробництво

цукрових буряків у загальних витратах на ви-робництво та переробку 1 т цукрових буряківрозраховуватиметься за формулою:

Ч кінц.=Ч сер.×Кс./Кп., (4)

де Ч кінц. — кінцева частка витрат на вироб-ництво цукрових буряків у сукупних витратахвиробництва і переробки 1 т цукрових буряків,%; Ч сер. — середня частка витрат на вироб-ництво цукрових буряків у сукупних витратахвиробництва і переробки 1 т цукрових буряків,%; Кс. — поправний коефіцієнт собівартостіцукрових буряків; Кп. — поправний коефіцієнтсобівартості переробки 1 т цукрових буряків.З метою стимулювання сільськогосподарсь-

ких товаровиробників і цукрових заводів по-правні коефіцієнти доцільно сформувати запрогресивно-зростаючою шкалою, що стимулю-ватиме виробництво продукції з найменшимивитратами.Щоб уникнути ситуації, коли переробники

будуть нести додаткові витрати, необхідно виз-начити межі даних коефіцієнтів на основі фак-тичних витрат по сировинній зоні заводу за ос-танній рік.Вищенаведені розрахунки дають змогу виз-

начити частку прибутку, яка належить буряко-сійному підприємству та цукровому заводу:

П1= П заг.×Ч кінц. (5)

П2 = П заг. – П1, (6)

де П1, П2 — частка прибутку, яка належить бу-рякосійному підприємству та цукровому заво-ду відповідно; П заг. — загальний прибуток,грн; Ч кінц. — кінцева частка витрат на вироб-ництво цукрових буряків у сукупних витратахвиробництва і переробки 1 т цукрових буряків, %.Розподіл прибутку між агротоваровироб-

никами і переробниками відповідно до запро-понованої методики стимулюватиме учасниківдо виробництва продукції з найменшими вит-ратами.

Удосконалення інтеграційних процесівна підприємствах бурякоцукрового підкомплексу



Удосконалення інтеграційних процесівна підприємствах бурякоцукрового підкомплексу

Для забезпечення рівновигідної співпрацівсіх учасників інтегрованого формування у бу-рякоцукровій галузі механізм розподільчихвідносин повинен відповідати таким вимогам:на основі об’єктивних пареметрів достовірновизначати внесок кожного учасника у загаль-ний результат; на основі реального критерію

Висновки

розподіляти фінансові результати від спіль-ної діяльності.Запропонована методика сприятиме фор-

муванню рівновигідної співпраці у сировиннійзоні цукрового заводу та підвищенню ефек-тивності виробництва цукрових буряків тацукру.

1. Богіра М. Формування інтеграційних струк-тур в аграрній сфері. Конкурентоздатні підходи[Текст]/М. Богіра//Землевпорядний вісн. — 2008. —№ 6. — С. 57—59.

2. Варченко О.М. Ринок цукру в Україні: опти-мальне поєднання ринкового та державного ре-гулювання: Монографія. — К.: ННЦ «ІАЕ», 2004.— 315 с.

3. Заец А.С. Проблемы развития агропромыш-ленной интеграции в свеклосахарном комплексеУкраины//Сах. пром-сть. — 1998. — № 2. —С. 2—8.

4. Илюшин А. Развитие интеграционных про-цессов в АПК: проблемы и пути решения/А. Илю-шин//Междунар. с.-х. журн. — 2009. — № 2. —С. 22—23.

5. Нелеп В.М., Єранкін О.О. Розвиток інтеграціїв цукробуряковому виробництві//Економіка АПК. —2000. — № 6. — С. 12—16.


6. Нестерчук Ю.О. Організаційно-економічнімоделі міжрегіональної аграрно-промислової інтег-рації/Ю.О. Нестерчук//Економіка АПК. — 2009. —№ 5. — С. 17—25.

7.Осадчий В.О., Тимошенко В.А. Удосконален-ня інтеграційних процесів у сільському господар-стві в трансформаційний період//Зб. наук. працьУманського ДАУ, 2005. — Вип. 61. Ч. 2. Економі-ка. — С. 343—356.

8. Пиркін В.І. Ефективність інтеграційних про-цесів у буряківництві//Цукр. буряки. — 2003. — №2. — С. 4—5.

9. Шпичак О.М. Економічні взаємовідносинисільськогосподрських підприємств із сферою заго-тівель і переробки технічних культур. — К.: Уро-жай, 1987. — 156 c.

10. Ярема Л.В. Інтеграційно-економічні проце-си в агропромисловому комплексі//Актуальні проб-леми економіки. — 2008. — № 2. — С. 42—47.


УДК 633.63:631.51© 2010

М.В. ТищенкоВеселоподільськадослідно-селекційнастанція Інститутуцукрових буряків УААН

* Науковий керівник —кандидат сільсько-господарських наукЯ.П. Цвей

УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЦУКРОВИХБУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХПЕРЕДПОПЕРЕДНИКІВ І НАСИЧЕННЯБУРЯКІВ У СІВОЗМІНАХ*

Установлено, що в зоні недостатньо озволоження південно-східно о Лісостеп У раїни20%-ве насичення 10-пільних польових сівозмінц ровими б ря ами забезпеч є найбільш висоїхню прод тивність з добрими техноло ічнимия остями б ря ової сировини.


Важливим фактором підвищення продуктив-ності культур є розміщення їхній у сівозміні післякращих попередників. Різниця в умовах росту йрозвитку рослин, створена під впливом попе-редників, визначає їх урожай [3, 4]. Урожайністьцукрових буряків залежить від досконалості всіхелементів технології, найважливішими з яких єрозміщення після кращих попередників та опти-мальний рівень насиченості сівозміни з урахуван-ням ґрунтово-кліматичних умов [1]. Цукрові бурякидуже вибагливі до сівозміни і потребують пра-вильного розміщення у ній. У всіх зонах буряко-сіяння основним їхнім попередником є пшеницяозима. Проте важливість цього попередника за-лежить від того, яку культуру сіяли перед ним [3].Урожайність цукрових буряків залежить не лишевід попередників, а й частки буряків у сівозміні.Значне зниження продуктивності буряків відбу-вається при збільшенні їх у сівозміні вище допу-стимих меж [2].Попередники впливають не тільки на врожай-

ність і цукристість буряків, а й істотно змінюютьтехнологічні якості коренеплодів. Для буряків,вирощених після чистого пару, характерне зни-ження чистоти очищеного нормального соку на0,7—2,6% і збільшення втрат цукру в мелясі на0,2—0,6% порівняно з буряками, вирощенимипісля зернових попередників. Це свідчить пробільш високі технологічні якості сировини, одер-жаної після зернового попередника [6]. Сівозмінніфактори мають великий вплив на врожайність ітехнологічні якості цукрових буряків. Так, уро-жайність коренеплодів буряків у ланках з чорнимпаром, конюшиною на 1 укіс, горохом і вико-вівся-ною сумішкою на сіно була практично однаковою.Розміщення буряків після озимих, які йдуть післянепарових попередників — ячменю, пшениці ози-мої і кукурудзи на силос, знизило урожайність ко-ренеплодів у середньому за роки досліджень по-рівняно з паровою ланкою відповідно на 18, 23 і29 ц/га. Стосовно вмісту цукру в коренеплодахвідзначається зворотна залежність. У ланках зчорним паром і конюшиною, які забезпечили най-більшу врожайність, уміст цукру був значно ниж-чим, ніж у ланках із непаровими попередниками [7].Мета досліджень — визначення впливу сі-

возмін з різним насиченням цукровими бурякамина врожайність і якість цукрових буряків.Методика досліджень. Дослідження прово-

дили в стаціонарному досліді Веселоподільськоїдослідно-селекційної станції упродовж 1982—1997 рр., у якому вивчали різне насичення 10-пільних польових сівозмін цукровими буряками(20—40%). Ґрунтовий покрив поля стаціонарно-го досліду — чорнозем потужний малогумуснийслабосолонцюватий з умістом гумусу 4—4,4%;азоту лужногідролізованого — 1—1,5; фосфору— 2,5—6; калію — 10,5—16 мг/100 г ґрунту. Ре-акція ґрунтового розчину в орному шарі слабо-лужна, близька до нейтральної (рН = 7,2—7,7).Площа посівної ділянки в досліді — 160 м2, об-лікової — 100 м2, повторність — 4-разова, розмі-щення ділянок — систематичне. Середньобагато-річна кількість випадання опадів за рік — 503 мм,у тому числі за квітень — вересень — 298 мм.Клімат — помірно-континентальний. Середньо-річна температура повітря — 7,6°С. Викорис-товували сорт цукрових буряків Веселоподолян-ський однонасінний 29. Урожайність цукровихбуряків обліковували шляхом збирання і зважу-вання основної продукції з усієї облікової ділян-ки. Якість коренеплодів цукрових буряків визна-чали за вмістом цукру на автоматичній лінії «Ве-нема». Дослідження проводили відповідно дометодики польового досліду [5] і методичних вка-зівкок ВНІЦ [8].Результати досліджень. Дослідження, про-

ведені нами в 1982—1997 рр., показали, що про-дуктивність цукрових буряків змінювалась залеж-но від їх передпопередників, насичення нимисівозмін і тривалості перерви у їх вирощуванні.Так, у паровій ланці сівозміни при насиченні 20%буряків і поверненні їх на те саме поле через 5років одержано найвищу продуктивність цукровихбуряків — 41,7 т/га — урожайність коренеплодів,17,2% — цукристість, 7,17 т/га — збір цукру. При3- і 4-х полях буряків у сівозміні й скороченні пе-рерви у вирощуванні буряків до 2 років урожай-ність коренеплодів становила відповідно 39,3—39,5 і 38,6—39,6 т/га, що на 2,2—2,4 і 2,1—3,1 т/гаменше порівняно з 2-ма полями буряків у сіво-зміні. Збір цукру також істотно знизився і стано-



Урожайність і якість цукрових буряків залежно від їхпередпопередників і насичення буряків у сівозмінах

20

51

98

2—

19

97Чорний

пар

, пшениця озима

, цукрові

буряки

12

41

,71

7,2

7,1

71

34

0,1

17

,36

,94

Горох,

пшениця озима

, цукрові

буряки

84

0,1

17

,57

,02

НІР

05

1,4

0,3

0,3

23

19

86

—1

99

7Багаторічні

трави


, цукрові

буряки

12

38

,41

7,0

6,5

31

33

9,2

17

,26

,74

Горох,



, цукрові

буряки

83

9,0

17

,36

,75

НІР

05

1,7

0,2

0,2

93

02

19

82

—1

99

7Чорний

пар


, цукрові

буряки

63

9,3

17

,46

,84

14

39

,51

7,5

6,9

1Горох,


, цукрові

буряки

16

38

,91

7,5

6,8

1НІР

05

1,4

0,3

0,3

23

19

86

—1

99

7Багаторічні

трави


, цукрові

буряки

63

9,0

17

,66

,86

Горох,


, цукрові

буряки

14

38

,21

7,3

6,6

1Горох,



, цукрові

буряки

16

37

,31

7,4

6,4

9НІР

05

1,7

0,2

0,2

92

19

89

—1

99

7Ячмінь,


, цукрові

буряки

63

5,5

17

,56

,21

14

37

,91

7,4

6,6

01

63

5,8

17

,56

,27

НІР

05

3,2

0,3

0,5

34

02

19

82

—1

99

7Чорний

пар


, цукрові

буряки

93

9,6

17

,46

,89

10

38

,61

7,5

6,7

6НІР

05

1,4

0,3

0,3

21

19

84

—1

99

7Цукрові

буряки

, ячмінь,

цукрові

буряки

93

3,0

17

,15

,64

10

33

,11

7,3

5,7

3НІР

05

1,6

0,3

0,2

41

19

86

—1

99

7Цукрові

буряки

, ячмінь,

цукрові

буряки

93

7,2

17

,46

,47

Цукрові

буряки

, чорний

пар

, цукрові

буряки

10

40

,61

6,7

6,7

8НІР

05

1,8

0,4

0,3

42

19

89

—1

99

7Ячмінь,


, цукрові

буряки

93

7,8

17

,56

,62

10

36

,91

7,2

6,3

5НІР

05

1,2

0,4

0,2

9

Прод

тивність

цровихбряівзалежновіднасиченнянимисівозмін

,тривалостіперерви

їхвирощ

ваннііпередпопередниів

Частка

буряків

у сівозмінах,

%

Тривалість

перерви

увирощуванні

буряків

, рік

Роки

досліджень

Ланки

сівозмін

Варіант

сівозмін

Збір

цукру,

т/га

Цукристість

,%

Урожайність,

т/га



вив відповідно 6,84 і 6,76 т/га в сівозмінах принасиченні 30 і 40% буряків проти 7,17 т/га в сіво-зміні з насиченням 20% буряків. У ланці сівозмінигорох — пшениця озима — цукрові буряки в се-редньому за 1982—1997 рр. при насиченні 20%буряків у сівозміні (варіант 8) урожайність буряківодержано на рівні 40,1 т/га, що на 1,6 т/га нижчепорівняно з ланкою сівозміни чорний пар — пше-ниця озима — цукрові буряки (варіант 12). У ційсамій ланці сівозміни при насиченні 30% буряківу сівозміні врожайність буряків була на одномурівні порівняно із сівозміною з насиченням 20%буряків, відповідно варіанти 16 і 8. У середньо-му за 1986—1997 рр. у ланці з багаторічними тра-вами при поверненні культури на те саме полечерез 3 роки урожайність цукрових буряків у сіво-зміні з насиченням 30% буряків була на одномурівні з урожайністю в сівозміні з насиченням 20%буряків (39 і 38,4 т/га). Слід відзначити, що призбільшенні частки буряків у сівозміні до 30% уро-жайність їх знижувалась на 3,5 т/га на тих полях,куди їх повертали через 2 роки. У ланці горох —пшениця озима — цукрові буряки продуктивністьбуряків була такою самою, як і в ланці багаторічнітрави — пшениця озима — цукрові буряки — 38,2і 39 т/га, 17,3 і 17,6%, 6,61 і 6,86 т/га, відповідноурожайність коренеплодів, цукристість і збір цук-

ру. Збільшення частки буряків у сівозміні до 40%і сівба їх через рік призвели до зменшення уро-жайності порівняно з 3-річною перервою у сі-возміні з насиченням 30% буряків на 1,8 т/га, збо-ру цукру — 0,39 т/га (таблиця).Визначення показників технологічної якості

коренеплодів цукрових буряків показало їх за-лежність від насичення буряками сівозмін і пе-редпопередників буряків. За результатами про-ведених досліджень, у ланці сівозміни чорний пар— пшениця озима — цукрові буряки в середньо-му за 1982—1997 рр. у сівозмінах з насиченням30% буряків (варіанти 6 і 14) і 40% буряків (варі-анти 9 і 10) доброякісність соку і вихід цукру назаводі не погіршувались порівняно із сівозміноюз насиченням 20% буряків (варіант 12). У ланці згорохом при насиченні 30% буряків у сівозмінідоброякісність соку, вихід цукру на заводі і втра-ти цукру в мелясі були на одному рівні порівня-но із сівозміною з насиченням 20% буряків. Уланці сівозміни горох — пшениця озима — цук-рові буряки (варіант 14) у середньому за 1986—1997 рр. при насиченні 30% буряків у сівозмініпоказники технологічних якостей коренеплодівбули нижчими відповідно на 0,5 і 0,4% порівня-но з ланкою багаторічні трави — озима пшениця— цукрові буряки (варіант 6).

Урожайність і якість цукрових буряків залежно від їхпередпопередників і насичення буряків у сівозмінах

Продуктивність цукрових буряків змінюва-лась залежно від передпопередників буряків,насичення ними сівозмін і тривалості перервив їх вирощуванні. Найбільш високу продук-тивність цукрових буряків забезпечили такіпередпопередники, як чорний пар, горох і ба-гаторічні трави однорічного використання на1 укіс. При введенні в сівозміну 3- і 4-го полівбуряків тривалість перерв в окремих поляхскорочувалась до 2-х років, порушувалось пра-вильне чергування культур, знижувалась уро-

Висновки

жайність цукрових буряків. Такі передпоперед-ники цукрових буряків, як чорний пар, горох табагаторічні трави однорічного використанняна 1 укіс забезпечили високі показники техно-логічних якостей коренеплодів цукрових бу-ряків. У зоні недостатнього зволоження оп-тимальним є 20%-ве насичення цукровими бу-ряками 10-пільних польових сівозмін, щозабезпечує високу продуктивність цукровихбуряків з добрими технологічними якостямибурякової сировини.

1. Барштейн Л.А. Основа технології вирощуван-ня цукрових буряків//Система землеробства у буря-ківництві. Ювілейний збірник/За ред. Л.А. Барштей-на та І.С. Скаредного. — К.: Аграр. наука, 1997. —С. 3—5.

2. Барштейн Л.А., Шкаредный И.С., Панфилен-ко Ю.Г., Кожуховский Н.Н. Научные основы свекло-вичных севооборотов в условиях интенсификацииземледелия//Совершенствование приемов земледе-лия при индустриальной технологии возделываниясахарной свеклы: Сб. науч. трудов. — К., 1986. —С. 5—14.

3. Барштейн Л.А., Шкаредний І.С., ЯкименкоВ.М. Сівозміни, обробіток ґрунту та удобрення в зо-нах бурякосіяння. — К.: Тенар, 2002. — 488 с.

4. Греков М.А., Курбатов С.Т., Шаповалов П.Т.Сівозміни. Науково обґрунтована система веденнясільського господарства в Лісостепу УРСР. — К.:


Урожай, 1968. — С. 49—66.5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с

основами статистической обработки результатовисследований). — М., Агропромиздат, 1973. — Изд.ІІІ. — 335 с.

6. Дробышева Н.И., Вещева Л.П., Тесля А.С. Уро-жай и качество сахарной свеклы по разным пред-шественникам. Повышение сахаристости и техноло-гических качеств сахарной свеклы. — К.: ВНИС,1979. — С. 61—64.

7. Дудкин В.М., Межуева Т.М. Урожай и качествосахарной свеклы в различных звеньях севооборо-та. Повышение сахаристости и технологических ка-честв сахарной свеклы. — К.: ВНИС, 1979. — С.58—61.

8. Зубенко В.Ф., Борисюк В.А. и др. Методикаисследований по сахарной свекле. — К.: ВНИС,1986. — 292 с.


Перебуваючи 750 років під владою інших на-родів, українське суспiльство понесло великi втра-ти не тiльки в матерiальнiй, а ще більше духовнiйсферi, що i проявляється негативно на становищiнароду та його дeржави пiсля одержання незалеж-ностi 1991 p. Український народ i його країна вис-тояли у багатовікових рабських поневіряннях, а те-пер ще треба здійснити багато добрих справ длявідродження колишньої слави та величі і тут знач-не місце належить відновленню реальної українсь-кої історії. Цій важливій проблемі присвячена великапраця Панасюка Б. Русь: нацiя i держава. У 2-хтомах, T. I «Помилки Великих Київських князiв», К.:2009. — 386 с. Т. ІІ «Час збирати каміння», КНЕУ.— К., 2009. — 396 с.Книга у 2-х томах, написана в жанрі науково-істо-

ричної публіцистики, є загальнодоступною для ши-рокої читацької аудиторії. В ній українську історіюрозглядють через історичні події, характеристикуконкретних осіб, оцінку суспільно-культурних і еко-номіко-політичних процесів на основі документів,праць iсторикiв, фiлософiв i полiтикiв.У науково-історичному дослiдженні висвiтлено,

не прикрашаючи iстини, неймовірні біди та поне-вiряння, що супроводжували українську націю, якаперебувала під владою сусідніх держав, після роз-поділу і занепаду славної Київської Pyci. Тут жезнайшли належне мiсце особистостi, якi прослави-ли себе i свою країну славетними справами, фор-муючи імідж своєї держави у свiтi, та тi, якi дiяли не-достойно та ганебно. Широко висвітлено, що пiслярозподiлу i перерозподiлу земель Київської Pyci вженiщо не свiдчило про колишню велич українськогонароду, кpiм жорстоких протистоянь, яких було до-статньо, щоб загинув навiть великий народ i йогодержава, але українцi вистояли. У цьому контекстіпропонована праця подає широкий спектр iсторич-них соцiально-економiчних елементiв формуванняукраїнської нацiї i держави, її територiї, економiки,сільського господарства, динаміка формування сіль-ських територій, культури, науки, традицiй, духов-них цiнностей на великому шляху з часів зароджен-ня української нацiї та держави.У першому томi «Помилки Великих Київських

князiв» висвітлюється формування племен i наро-дiв, якi стали основою Київської Pyci, особливостiїхньої культури, звичаїв, релiгiї, економiки, правовихвiдносин. У тeкcтi простежується думка, що народ iКиївська Русь є колискою усього, щo тепер є Росiя:культура, мова, частина гeнiв, змiшаних із фiнсь-кими та монгольськими генами, але, що це рiзнi на-роди, як у свiй час стверджував великий знавецьPосciї Гоголь, який писав, що у двох народiв «Дру-гие законы, другие обычаи, другая цель, другие свя-зи, ... два совершенно различные характеры» (Н.Гоголь. Собр. соч. в 8-ми томах. — М.: Правда,1984. — Т. 7. — 53 с.). Тут цiлком слушним i кон-текстуальним iсторичним дослідженням є висновокпро закономірність політичного розпаду КиївськоїPyci, твердження про Новгород як пiвнiчного фор-

РЕЦЕНЗІЇ

ДОРОГА ДО ВIДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ IСТОPIЇпосту схiднослов’янської колонiзацiї, сучасною єдумка про полiтику колишньої Москви щодо За-порiжжя, до визвольної вiйни українського народувiд полякiв i особистостi Б. Хмельницького. Авторсправедливо доводить, що українська iсторiя спот-ворена у своїй сутності, тому потребує докорiнногоне стільки перегляду, а суцільного переписування.З цим треба погодитися як на науковому, так і пол-ітичному рівні держави.У другому томi «Час збирати камiння» матерiал

присвячується вивченню: перше — нацiональноїкультури, звичаїв, особливих рис українського на-роду; друге — ообливих pис характеру, культури,звичаєвих cтopiн народiв сусiдніх держав; третє —eфективностi рiзних союзiв та об’єднань України зiншими державами; четверте — напрямiв розбу-дови держави пiсля одержання незалежностi. Тутавтор справедливо пiдкреслює, що українська нацiямає ряд суб’єктивних особливостей, якi нерiдкостворюють складнощi у будiвництвi держави та уп-равлiнськiй дiяльностi, а також у відносинах із су-сiдніми державами. Oднa з таких рис — це непос-лідовність та протилежність підходів у вирішеннінаціональних і державних iнтepeciв, що автор про-стежує на iсторичних фактах. Зокрема у 1917 р.Українська Центральна Рада прийняла 4 Унiвер-сали, вci вони мiстили безлiч протирiч i нi один з нихне був дiєвим i Україна так i залишилась пiд вла-дою Pociї.Автор справедливо пiдкреслює, що у XIII ст. Київ-

ська Русь через протистояння князiв розпалась надвi частини — пiвденна частина дiстала сучаснуназву Україна, а пiвнiчна — Росiя. Саме українцiзаймали дiйсно вiтчизну слов’ян, землi древнiх по-лян i сiверян, де споконвiчно перебували чистi сло-в’янськi племена. Пiсля монголiв це були двi рiзнiкраїни, хоча i носили єдину назву Русь: рiзнi зако-ни, iншi звичаї, протилежнi цiлi, iншi зв’язки i по-лiтичнi дiї, це були два протилежнi характери на-родiв. У дослiдженнi є чимало фрагментiв iсторич-них i фiлософських роздумiв про причини того, щовiдбулося.Вiдчувається намагання дослiдника здiйснити

вторгнення у таємницi давньої i новiтньої українсь-кої iстopiї, проникаючи документально, аналiтичнота філософськи у пiтьму минулих віків, прикритихчасом i хитрощами сусідів. Ураховуючи такий сис-темний підхід та виходячи з поставленого завдан-ня, можна стверджувати, що «Русь» є синтезовананазва не тiльки Київської Pyci, а й уcix органiза-цiйних формувань українського народу, аж до тепе-рiшньої України. Спiвставлення iсторичних фактів,документальних і лiтературних джерел дaє змогудослiдниковi спростувати багато пiдтасовок в ук-раїнськiй iстopiї заради виявлення правди, набли-женої до iстини, якою б гiркою вона не була, надякою ще прийдеться працювати iсторикам, полi-тологам i фiлософам. Адже відновленя минулого,пізнання сучасного i бачення майбутнього можнадосягти лише на підставі скрупульозного аналізу


РЕЦЕНЗІЇ

минулого. Відчувається, що дослідник відмежову-ється від тих політологів і вчених, які стверджують,що правда шкiдлива i небезпечна для суспiльства,хай буде так як уже склалося, щоб не збуджуватисуспiльство та сусiдiв. Дотримується він думки тих,хто вважає, що саме правда дaє суспiльству мож-ливiсть виявити силу та мужнiсть, очищає його ду-ховнiсть і надaє усвiдомлення гiдностi. Отже, дос-лiдник обрав єдино вiрний методологiчний аспект,що найкраще дотримуватися правди, адже на брех-нi далеко не заїдеш.Дослiдження професора Б. Панасюка має цiн-

нiсть у тому, що для ренесансу сучасної Українибракує фiлософських i наукових узагальнень комп-лексного погляду на формування держави вiд ви-никнення племен до сьогодення, огляду правдипро конкретних iсторичних осiб i подiї, якi вони за-початкували та вплинули на xiд iстоpiї українськоїнацiї. Адже нам украй необхiдно вивчити i датиоцiнку причин епох, коли були славнi мужi Великийкнязь Ярослав Мудрий та гетьман Богдан Хмель-ницький, але їм так i не вдалося створити єдинуцiлiсну державу. За Ярослава i пiсля нього булобезліч князів, а за Хмельницького та після нього —багато гетьманів, навіть 2—3 гетьмани одночаснов однiй державi, але вони мiж собою ворогували iвоювали, доносили один на одного, зраджували, неборонили державу, а постiйно добровiльно шукалиярма у Польщі, Туреччинi чи Росії. Haвiть тепер,наприкiнцi ХХ i початку XXI ст., так i не з’явиласявидатна особистiсть, яка б створила монолiтну дер-жаву; доброзичливу, але незалежну, шановану вЄвропi i світі, мiцну економiчно та полiтично, в якiйпроживає населення, проникнуте українською iде-єю. Яка причина такого явища, де його корiння?У пропонованiй працi подається дeякa частина

таких причин, у нiй читач знайде не стільки відомостіпро знівечену українську історію, скільки освiтленняшляху до всебiчного вивчення штучно вихолощенихпiдвалин сутностi українства в yсіx сферах жит-тєдiяльностi нацiї: духовного, соцiального, полiтич-ного й економiчного розвитку, який мiстить не тiлькисвiтлу, а й темну героїку минулого i теперiшнього.Автор наводить переконливі докази такого явищадля майбутнiх iсторикiв і фiлософiв, державних дi-ячiв i полiтикiв з далекого минулого для порiвнянняйого з сучаснiстю. Розглядаючи iсторiю початкуформування Київської Pyci вiд часiв Кия кiнця V ст.до героя «Слова о полку Iгopeвiм» Iгоря Святосла-вича у ХІІ ст., бачимо, що навіть тодi, на зорi дер-жавотворення, бiльшiсть князiв не дуже опікувалисьнаціональними інтересами, між удільними князямивелися жорстокi битви, oкремі князi приятелювали,одружувались caмi й вiддавали своїх дочок i синiвза половецьких xaнів та iнших запеклих вopoгiв Pyci,використовували оточуючу ворожу силу для бороть-би з iншими князями своєї країни, грабували та ро-зорювали свої ж міста, вбивали населення, пiдлеглеiншим князям, заради єдиного — досягнення осо-бистих цiлей. Безперервнi вiйни мiж руськими кня-зями розривали землi держави на удiльнi частини,змусили в 1239—1241 рр. покоритися Золотiй Ордi

без будь-якого протистояння. Через бажання кож-ного сина будь-якого князя самостiйно володарю-вати не стало Галицько-Волинської держави, є ба-гато iнших подiбних прикладiв, якi змушують заду-матися над долею сучасної України.Учений на основі конкретних матерiалiв розгля-

дає сучасний перiод у порiвняннi з недалеким ми-нулим. Пiсля розвалу Росiйської iмперiї для ук-раїнців настав недовгий перепочинок від підневіль-ної чужинської влади, здавалося прийшла очiкуванасамостiйнiсть, свобода. Але в країні запанувалаякась розгубленiсть, нeвipa у свої сили, i люди, якiназивають себе провiдниками нацiї, роз’єднались,як було це в минулому, i пiшли на поклiн: однi доБрюсселя, iншi — до Москви, а народ у розпачiочiкує, а до кого тепер приєднаємося?Разом з тим, як кожна величезна фундаменталь-

на робота, книга має ряд поверхових i внутрiшнiхнедоопрацювань, якi будуть виявленi в процесi май-бутнiх дослiджень iсторикiв i фiлософiв. Водночас iтепер слiд звернути увагу на ряд значних i друго-рядних упущень: не зовсiм доречно вивчати розви-ток держави як «предмет художнiх узагальнень»;некоректним є твердження про те, що всі попередніісторики писали iсторiю України заполiтизовану,зроблену в iнтepecax iнших держав; не зрозумiлоює фраза про походження Руської держави, яка «гу-биться у глибинах сарматських i скiфських часiв»;полiтично некоректним видається i найменуванняЄвросоюзу «Європейською iмперiєю»; краще вико-ристати замiсть «Трипiльська держава» поняття«Трипiльська культура». Непростi i драматичнi сто-рiнки української iстopiї, автору краще посилатисяне на етнiчнi риси нацiй, якi тісно зв’язанi з україн-цями, а нацiональну полiтику інших держав стосов-но українцiв; у тексті відсутні посилання на сучас-них істориків.Пройде ще немало часу, але українська нацiя

стане у рiвень з iншими великими народами, як цебуло за чacів Київської Русі, що було втрачено Ве-ликими Київськими князями через допущення нимивласними амбiцiями непоправних помилок. Профе-сор Б.Я. Панасюк дав українському народовi й ук-раїнській державi напрям вивчення свого минуло-го. Пiзнання сучасного, щоб побачити перспективумайбутнього. Праця є фундаментальним науково-iсторичним дослiдженням, яке вперше в Українiподає вивчення основ iстopiї нацiї i держави не якфрагмент, а як єдине цiле вcix складових: вiд ко-рiння слов’янських племен, шляху великих нацiо-нальних катастроф до формування i виживаннянацiї та держави. Немає сумніву, що звернення донацiональної iстopiї в часи вiдродження українськоїдержави наприкiнцi ХХ i початку XXI ст. є невiд-кладним завданням i потребою сучасностi. Майбутнiісторики й філософи зобов’язані продовжувати вип-равлення української історії, яку тисячоліттями пе-рекручували і перефарбовували.

В.А. Вергунов,професор

Ю.А. Горбань,доктор історичних наук


АННОТАЦИИ

Власов В.В., Шерер В.А. Перспективы развитиявиноградарства Украины//Вісник аграрної науки. —2010. — № 5. — С. 21–24.Рассмотрено современное состояние виноградар-ства Украины. Определены основные проблемы ирекомендованы пути их решения для дальнейше-го развития отрасли.

Волкогон В.В., Димова С.Б., Волкогон К.И., Бер-дников А.М. Влияние микробных препаратов наусвоение культурными растениями питательныхвеществ//Вісник аграрної науки. — 2010. — № 5.— С. 25–28.В полевых опытах с ячменем яровым, картофелеми кукурузой, проведенных на разных агрофонах,показана эквивалентность влияния микробныхпрепаратов определенным дозам минеральныхудобрений. Отмечено улучшение корневого пита-ния культурных растений при их бактеризации. Влизиметрических опытах продемонстрировано су-щественное ограничение вымывания соединенийотдельных биогенных элементов по почвенномупрофилю под действием биопрепаратов.

Каминский В.Ф., Лапин В.Н. Оптимизация норма-тивов метрологического обеспечения научных ис-следований в земледелии//Вісник аграрної науки.— 2010. — № 5. — С. 29–31.Рассмотрен вопрос о необходимости разработкии гармонизации организационно-методическихнормативных документов, которые регламентиру-ют общие требования к метрологическому обес-печению научных исследований в земледелии сцелью повышения их качества, надежности и кон-курентоспособности.

Жук И.В., Мусиенко Н.Н. Влияние оксида азота нарастения пшеницы в условиях засухи//Вісник аг-рарної науки. — 2010. — № 5. — С. 32–34.Показано, что обработка яровой пшеницы доноромNO в фазе выхода в трубку уменьшала негатив-ное влияние засухи на формирование растений иих продуктивность в природных условиях. Подвлиянием NO увеличивалась величина флаговоголистка, колоса, количество зерен в колосе, повы-шалась активность антиоксидантных ферментов.

Лесовой Н.М. Влияние экологических факторов начисленность популяций доминирующих насеко-мых-дендробионтов//Вісник аграрної науки. —2010. — № 5. — С. 35–37.Проведена оценка состояния биоразнообразиянасекомых-дендробионтов агроландшафтов Лесо-степи Украины. Исследована сезонная динамикачисленности их доминирующих видов. Установле-но, что динамика численности и обилие популя-ций насекомых-дендробионтов зависят от типа исостояния агробиоценозов, с которыми граничатлесополосы.

Гораш А.С., Загородный М.В. Перспективы про-изводства и реализации зерна пивоваренного яч-меня//Вісник аграрної науки. — 2010. — № 5. —С. 38–40.

Проанализированы возможность, целесообраз-ность и перспективы производства зерна пивова-ренного ячменя в контексте научной концепцииНациональной программы «Зерно Украины».

Цап М.М., Ривис И.Ф. Обмен жирных кислот ворганизме карпов при скармливании жировых до-бавок//Вісник аграрної науки. — 2010. — № 5. —С. 41–44.Изучено влияние подсолнечного фуза и рапсово-го масла на концентрацию жирных кислот в химу-се толстого отдела кишечника, печени, скелетныхмышцах и продуктивность карпов.

Гаврилова Л.А., Добровольская С.С., Киянов-ская Л.В., Мороз Н.С. Адаптация непарного шел-копряда к условиям техноценоза//Вісник аграрноїнауки. — 2010. — № 5. — С. 45–47.При долгосрочном культивировании осуществле-ны адаптация природной популяции непарногошелкопряда к условиям техноценоза и формиро-вание жизнеспособной энтомокультуры. Рассмот-рен ряд факторов, влияющих на процессы адап-тации культуры. Получена энтомокультура, кото-рую можно использовать как тест-объект длямикробиологических инсектицидов.

Линник Н.К., Макаев В.И., Примаков О.А.,Маринченко И.О. Новые способы уборки коноп-ли//Вісник аграрної науки. — 2010. — № 5. —С. 48–51.Исследованы направления уборки конопли надлинное волокно с использованием специальныхконоплеуборочных машин. Предложены перспек-тивные технологии уборки семенных посевов ко-нопли для получения короткого волокна с исполь-зованием сельскохозяйственных машин общегоназначения.

Медведев В.В., Плиско И.В., Бицура В.Л. От зо-нальных — к точным агротехнологиям//Вісник аг-рарної науки. — 2010. — № 5. — С. 52–57.Приведены результаты изучения пространственнойнеоднородности физических, физико-химических иагрохимических свойств почв поля фермерскогохозяйства. Обоснованы предложения по диффе-ренцированной обработке, внесению удобрений игипсованию согласно неоднородности соответ-ствующих свойств почв. Сделаны выводы о том,что точные агротехнологии для конкретного полядолжны прийти на смену общепринятым зональ-ным технологиям.

Полупан Н.И., Волков П.О. Природный механизмзащиты склоновых почв от эрозии//існик аграрноїнауки. — 2010. — № 5. — С. 58–63.Обосновано эрозионно-безопасное землеупорядо-чение на основе гармонизации всей инфраструк-туры в агроценозе с системой папиляр стока, при-родного аппарата защиты склоновых земель отводной эрозии. На этой почве обеспечиваетсяна 80% эрозионное благополучие и лишь на 20%завист от проведения агротехнических меропри-ятий.


АННОТАЦИИ

Орлюк Ю.Т. Влияние режимов тепловой обработ-ки молока на массообмен при термокислотной ка-огуляции белков//Вісник аграрної науки. — 2010.— № 5. — С. 64–65.Исследовано влияние режимов высокотемпера-турной обработки молочной смеси на степень ис-пользования белков молока, что позволило пост-роить экспериментально-статистические моделипроцесса массообмена в зависимости от темпе-ратуры тепловой обработки молока перед термо-кислотной коагуляцией.

Амбросов В.Я., Егорова Н.Ю. Эффективностьпроизводства оригинальных и элитных семян зер-новых колосовых культур//Вісник аграрної науки.— 2010. — № 5. — С. 66–71.Исследованы результаты реализации семян зер-новых колосовых культур в специализированныххозяйствах по производству оригинальных и элит-ных семян. Обоснованы рациональные размерыи структура затрат на производство семян, опре-делена их себестоимость по этапам размножения.Предложено определение целесообразных цен наповышение эффективности производства семянэлиты на основе интенсификации.

Тимчишин И.М. Влияние удобрений и вида сево-оборота на влагообеспеченность и урожайностькартофеля//Вісник аграрної науки. — 2010. —№ 5. — С. 72–74.Приведены результаты исследований влиянияудобрения, насыщения зерновыми культурами и

условий вегетации на влагообеспеченность и уро-жайность картофеля в краткоротационных севоо-боротах Западной Лесостепи.

Кобылинская А.М. Химический состав мяса быч-ков полесской мясной породы//Вісник аграрноїнауки. — 2010. — № 5. — С. 75–76.Исследованы особенности химического состава иопределена энергетическая ценность мяса бычковполесской мясной породы.

Слупян К.В. Усовершенствование интеграцион-ных процессов на предприятиях свеклосахарногоподкомплекса//Вісник аграрної науки. — 2010. —№ 5. — С. 77–79.Обобщены особенности интеграционных процес-сов в свеклосахарной отрасли. Рассмотрены ме-тодические подходы к распределению конечногорезультата интеграционного объединения и обо-снован механизм распределения прибыли с уче-том фактически понесенных расходов.

Тищенко Н.В. Урожайность и качество сахар-ной свеклы в зависимости от предпредшествен-ников и насыщения свеклой в севооборотах//Віс-ник аграрної науки. — 2010. — № 5. — С. 80–82.Установлено, что в зоне недостаточного увлажне-ния юго-восточной Лесостепи Украины 20%-е на-сыщение 10-польных полевых севооборотов са-харной свеклой обеспечивает наиболее высокуюее продуктивность с хорошими технологическимикачествами свекловичного сырья.


RESUME

Vlasov V., Sherer V. Perspectives of developmentof viticulture in Ukraine//News of agrarian sciences.— 2010. — № 5. — P. 21–24.The contemporary state of viticulture in Ukraine issurveyed. Maim problems and paths of their solutionfor the further development of the branch are re-commended.

Volkogon V., Dimova S., Volkogon K., Berdni-kov A. Influence of microbial specimens on assi-milation of nutrients by cultural plants//News of ag-rarian sciences. — 2010. — № 5. — P. 25–28.In field experiments with spring barley, potato andcorn, spent on miscellaneous soil fertilities, it wasshown equivalence of effect of microbial specimensto the certain doses of fertilizers. The root nutritionof cultivated plants was improved at their bacteri-zation. In lysimetric experiences essential limitationis demonstrated of illuviation of compounds of sepa-rate biogenic elements on soil profile under action ofbiological preparations.

Kaminsky V., Lapin V. Optimization of normative ofmetrology maintenance of research activities infarming agriculture//News of agrarian sciences. —2010. — № 5. — P. 29–31.The problem on necessity of development andharmonization of organizational-methodical normativedeeds which one regulate general requirements tometrological maintenance of research activities infarming agriculture for the purpose of rising theirquality, reliability and competitive strength issurveyed.

Zhuk I., Musiyenko N. Influence of nitrogen oxide onplants of wheat in conditions of drought//News ofagrarian sciences. — 2010. — № 5. — P. 32–34.It is shown that handling of spring wheat by donorNO in the stage of shooting diminished negativeeffect of drought on development of plants and theirproductivity. Under the influence of NO the magnitudeof flag leaf, spike, and amount of grains in a spikewas enlarged, and activity of antioxidatic fermentswas increased.

Lesovoy N. Influence of environmental factors onnumerosity of populations of dominant insects-dendrobionts//News of agrarian sciences. — 2010. —№ 5. — P. 35–37.An assessment is made of biodiversity of insects-dendrobionts of agro-landscapes of the Forest-Steppe region of Ukraine. The seasonal dynamics ofnumerosity of dominant species of insects-dendrobionts is studied. It is fixed that dynamics ofnumerosity and abundance of populations of insects-dendrobionts depended on the type and state ofadjoined agrobiocenosis.

Ghorash A., Zagorodniy M. Perspectives ofproduction and sale of grain of brewing barley//Newsof agrarian sciences. — 2010. — № 5. — P. 38–40.The possibility, expediency and perspectives ofproduction of grain of brewing barley in a contextof scientific concept of the National program

«Grain of Ukraine» are analyzed.

Tsap M., Rivis I. Interchanging of fatty acids in anorganism of carp at feeding with fatty components//News of agrarian sciences. — 2010. — № 5. — P.41–44.Effect of sunflower scrap and rape oil on productivityand density of high molecular weight fatty acids inthe content of the lower department of intestine, liver,skeletal muscles of carps is studied.

Gavrylova L., Dobrovolska S., Kiyanovska L., Mo-roz N. Adaptation of Lymantria dispar L. to conditionsof technoecocenosis//News of agrarian sciences. —2010. — № 5. — P. 45–47.During long-term cultivation the adaptation of naturalpopulation of the Lymantria dispar L. to thetechnoecocenosis conditions was accomplished andalso was carried out the formation of viableentomoculture. The series of factors are consideredwhich influence the processes of culture adaptation.Entomoculture is obtained which can be used as thetest-object for microbiological insecticides.

Linnyk N., Makayev V., Primakov O., Marinchen-ko I. Investigations in recent trends of harvestinghemp//News of agrarian sciences. — 2010. — № 5.— P. 48–51.Outcomes of probes in directions of harvesting hempon long fiber with the use of special hemp harvestersare given. The perspective direction in the processengineering of harvesting seed crops of hemp forderiving short fiber with the use of agriculturalmachines of a general purpose is offered.

Medvedev V., Plisko I., Bitsura V. From zonal toprecise agro technology//News of agrarian sciences.— 2010. — № 5. — P. 52–57.Outcomes of study in spatial inhomogeneity ofphysical, physical-chemical and agrochemicalproperties of soils of the field of a farm are reduced.Sentences on differential machining, fertilizing andgypsuming according to inhomogeneity of applicableproperties of soils are justified. Conclusion is madethat precise agro technology should come instead ofthe conventional zonal process engineering.

Polupan N., Volkov P. Natural mechanism of pro-tection slope soils from erosion//News of agrariansciences. — 2010. — № 5. — P. 58–63.Erosion-safe land surveying is substantiated on thebasis of harmonization of all infrastructure in an ag-rocenosis with the system of drainage papillary andnatural apparatus of protection of slope lands fromwater erosion. For such soils erosive well-being isprovided on 80% and only on 20% depends on ag-rotechnical measures.

Orlyuk Yu. Influence of cooking schedules of milk onmass exchange at thermo acid coagulation of pro-teins//News of agrarian sciences. — 2010. — № 5.— P. 64–65.Effect of regimens of high-temperature machining ofmilk mix on the rate of use of proteins of milk is


RESUME

studied. That allowed building pilot statistical modelsof mass exchanging process depending ontemperature of heat processing of milk before thermoacid coagulation.

Ambrosov V., Yegorovа N. Effectivization of pro-duction of original and elite seeds//News of agrariansciences. — 2010. — № 5. — P. 66–71.Outcomes from sale of seeds of grain crops in spe-cialized farms producing original and elite seeds aregiven. Rationalized sizes and composition of costson production of seeds are justified, their cost priceon stages of reproduction is determined. Determi-nation of the expedient prices for effectivization ofproduction of seeds of elite on the basis of in-tensification is offered.

Tymchyshyn І. Influence of fertilizers and type ofcrop rotation on moisture provision and yielding abilityof a potato//News of agrarian sciences. — 2010. —№ 5. — P. 72–74.Influence of fertilizing, saturation by cereal crops andconditions of vegetation on moisture provision andyielding ability of potato in short-term crop rotationsof Western Forest-Steppe regions is investigated.

Kobylinska A. Chemical analysis of meat of bull-calves of Poliska meat breed//News of agrariansciences. — 2010. — № 5. — P. 75–76.Singularities of chemical composition, and alsoenergy value of meat of bull-calves of Poliska meatbreed are investigated.

Slupyan K. Improvement of integration processes atthe factories of sugar-beet sub complex//News ofagrarian sciences. — 2010. — № 5. — P. 77–79.Singularities of integration processes in sugar-beetbranch are generalized. Methodical approaches toallocation of an end result of integration join aresurveyed and the gear of dividend distribution withallowance for actually expenses incurred is justified.

Tyshchenko N. Yielding ability and quality of sugar-beet depending on precursors and saturation by beetin crop rotations//News of agrarian sciences. — 2010.— № 5. — P. 80–82.It is fixed that in working area of poor humidificationof South-East Forest-Steppe region of Ukraine 20%saturation of 10-fields field rotations with sugar-beetensures the highest productivity of sugar-beet withgood technological quality of beet raw.

НАУКОВО ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ 5 10 › oldpdf › visnyk_05_2010.pdf ·...

Documents