2011

Липень-серпень

Кировоградская оппозиция:настоящих буйных мало

Жива вода:цілющі джерела Кіровоградщини

№ 5-6(004)

ТЕМА НОМЕРА

010110101001001010101010101010100101010110101010101010100010101010101010101010101101010101010101010100010101010101001110101001010101010101010101010101010100111001001010101001010101010101010100010111010100010101001010011101010010100110101101110100101010101010101010100010101010100101011101010010101001010010101110101010101010101010001010101010101000101010101011010101010101101010101010101001010111001010101010

010110101001001010101010101010100101010110101010101010100010101010101010101010101101010101010101010100010101010101001110101001010101010101010101010101010100111001001010101001010101010101010100010111010100010101001010011101010010100110101101110100101010101010101010100010101010100101011101010010101001010010101110101010101010101010001010101010101000101010101011010101010101101010101010101001010111001010101010

3ФОРУМ

№5-6 (004), июль-август, 2011

Журнал «Форум» создан в 2011 году группой журналистов и об-

щественных деятелей и распространяется путем подписки среди

читателей Кировограда и области. Редакция не несет ответствен-

ности за достоверность информации, размещенной в рекламных

материалах (они помечены буквой Р). Материалы, размещенные

в журнале, являются его интеллектуальной собственностью, и их

перепечатка позволяется со ссылкой на «Форум». Юридическая

поддержка журнала осуществляется Адвокатской компанией «Ан-

дрей Мягкий и партнеры» (тел.: (0522) 24-79-77, 24-79-77). Тираж

журнала – 15 000 экз. Журнал зарегистрирован в Кировоградском

областном управлении юстиции: серия КГ, №549/126Р

Село Синьки, що розташоване на півночі нашої області, знахо-

диться за 20 кілометрів від Ульяновки. Як і сусідні села, Синь-

ки потопають у зелені садів, а з тієї зелені пишно виглядають

голубі хати, криті шифером. Є документи, які свідчать про те,

що саме тут народився і провів перші роки свого життя поет

Микола Некрасов. Його мати була дочкою поміщика, а батько

– штабс-капітаном єгерського полку.

33

22

Національна рада з питань

телебачення та радіомов-

лення визначила переможців

конкурсу на вільні місця у

цифрових мультиплексах із

регіональним покриттям на

Кіровоградщині. Про перспек-

тиви цифрового телебачен-

ня розповідає нам в інтерв’ю

Олександр Курдінович, голо-

ва Держкомтелерадіо.

30

Державні свята

– День україн-

ського прапора

та День незалеж-

ності – Кірово-

град цього року

відзначив небу-

валими за масш-

табами акціями.

Детальніше про

них читайте у на-

шому короткому

огляді.

У цьому номері журналу статті писали та брали інтерв’ю для вас

чимало авторів, у тому числі журналісти Ольга Гріднєва (зокре-

ма, про ринок землі в Україні), Дмитро Шульга (про битву на Си-

ніх Водах), а також Сергій Полулях (я про екологічну ситуцацію

та перспективи Кіровоградщини). Приємного читання!

Акценты месяцаНовости Кировограда и области 4-5

Цитаты, циферблатВеликие числа и слова 6

10-13Тема номераЗемельный рынок в Украине

14-15Новые технологииПилеты на Кировоградщине

16-17ЭкологияУважай кировоградское!

22-23ЭксклюзивИнтервью с А.Курдиновичем

26-27Покупай кировоградскоеОткрылся Экспоцентр

28-29МайдансНовая детская площадка

32-33Точка на картеРодина поэта Некрасова

34-35История нашего края650 лет Синеводской битвы

40Автомобильный обзорЭлектромобили на улицах города

41ХоббиКак выбрать нож

42Жизнь на видуСветские новости региона

48Спорт«Евро-2012» и Кировоградщина

50Made in KirovogradБорис Кузык

30НезависимостьКировоград одел вышиванку

2425

Из первых устАндрей Богданович

Юлия Шпачинска

44-4546-47

ПутешествиеПрогулки по Иерусалиму

До встречи, Халкидики!

18-20Живая водаЦелебные источники области

7-8ПолитикаКировоградская оппозиция

Контакты:

электронный адрес: forum@kirovograd.net

телефон редакции: (0522) 32-05-31, 27-36-10

телефон департамента рекламы: 067-520-04-46

Віра у цілющі властивості води за-

вжди жила у серцях людей. І навіть

науковці стверджують, що вода має

незвичайні властивості: може бути

«живою» і «мертвою», насиченою

негативною чи позитивною інформа-

цією. У сьогоднішньому журналі ми

розповідаємо про кілька місцин на

Кіровоградщині, де б’ють джерела,

воду з яких називають життєдайною.

18

10 34

16

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

ФОРУМ4

У селі Войнівка Олександрійсько-

го району відкрився дитячий будинок

змішаного типу для дітей дошкіль-

ного та шкільного віку «Перлинка».

Заклад був заснований ще у 2000-

му році Григорієм Дроком, головою

державної судової адміністрації в

області та Міжнародним німецько-

українським благодійним фондом

«Служба Самарянина – Самарітер

Дінст». Тоді Войнівська сільрада на-

дала в оренду приміщення, в якому

кілька років жили діти. Але примі-

щення було старим, а умови для жит-

тя – не найкращими. Тому за кілька

років «Перлинка» отримала нову

двоповерхову будівлю, відкриття якої

стало можливим завдяки коштам, що

їх пожертвували з благодійними ці-

лями доктор Джон Грегорі та Річард

Бейкер, керівники благодійного фон-

ду «Лазар». Також допомогу надали

Андрій Кривулько, директор реабілі-

таційного центру «Ковчег спасіння»,

ВАТ «Кіровоградобленерго» та бага-

то інших благодійників. На відкритті

побували і голова Кіровоградської

ОДА Сергій Ларін та керівник Олек-

сандрійської адміністрації Сергій

Кузьменко. Разом вони перерізали

червону стрічку на вході у приміщен-

ня, де вже здійснено гарний ремонт,

встановлено вікна та двері, а також

підведено комунікації (водопостачан-

ня та електроенергія). Остаточне уме-

блювання та переведення вихованців

закладу планується здійснити у серп-

ні 2011 року. За роки функціонування

дитячого будинку у його стінах зрос-

ли 250 дітей. Нині у закладі перебуває

22 дитини віком від 4 до 18 років, а

керує закладом Олександр Лобанов.

Про це йшлося під час презен-

тацї другого етапу Проекту ООН

«Місцевий розвиток, орієнтований

на громаду», яка відбулася у Кі-

ровограді. Виявляється, у проекті

взяли участь та отримали фінансу-

вання для вирішення місцевих про-

блем Олександрівський (10 проек-

тів), Маловисківський (8 проектів),

Новомиргородський (7 проектів),

Гайворонський та Бобринецький ра-

йони (по 5 проектів), а також Ново-

український, Петрівський та Світло-

водський райони (по 6 проектів). За

два з половиною роки мешканці сіл

і містечок Кіровоградщини виріши-

ли низку проблем, що стосувалися

енергозбереження, водопостачан-

ня, придбання шкільних автобусів та

охорони здоров’я. Звертаючись до

учасників проекту, голова облдерж-

адміністрації Сергій Ларін підкрес-

лив, що більшість із цих мікро-

проектів перегукуються із десятьма

регіональними ініціативами, які були

започатковані навесні. Губернатор

дав доручення керівникам районів

і начальникам управлінь, що за-

кріплені за територіями, щоб, по-

перше, вже розпочаті проекти отри-

мали продовження, а по-друге, щоб

участь у наступному етапі проекту

взяли сільські громади тих районів,

які досі цього не зробили.

Кіровоградщина – середкращих у Проекті ЄС та ООН

На державному підприємстві

«СхідГЗК» розпочато дослідно-

промисловий видобуток урану із блоку

№341-1 на горизонті 300 метрів Новокостянти-

нівської шахти. Ця знакова подія відбулася вперше за

більш ніж 35-літню історію геологічного вивчення на

базі запасів родовища. Активні роботи розпочалися

після повернення шахти до складу ДП «СхідГЗК» у

2010 році, тож нині комбінат проводить необхідні

роботи з розвитку підприємства.

ДП «СхідГЗК» – єдине підприємство, яке забез-

печує видобуток природного урану і виробництво

його природного концентрату в Україні. Комбінат

обіймає провідні позиції і серед світових виробни-

ків урану та здійснює свою діяльність у трьох об-

ластях – у Кіровоградській ведеться видобуток

урану, у Дніпропетровській здійснюється переробка

уранової руди на гідрометалургійному заводі, а у

Миколаївській – проводяться роботи із моніторин-

гу навколишнього середовища на відпрацьованому

Братському родовищі.

За запасами урану Новокостянтинівське родо-

вище є найбільшим у Європі та входить до першої

десятки найбільших родовищ світу. Його освоєння є

невід’ємною частиною Державної цільової економіч-

ної програми «Ядерне паливо». Тому саме Новокос-

тянтинівському родовищу відводиться роль підприєм-

ства, яке з виходом на планову потужність у 2015 році

має на 100% забезпечити вітчизняний ПЕК ядерним

паливом. На цьому наголосив генеральний директор

ДП «СхідГЗК» Олександр Сорокін під час наради, щоб

відбулася на шахті за участі голови Кіровоградської

ОДА Сергія Ларіна. До кінця року на

родовищі планується видобути 75 ти-

сяч тонн уранової руди, і отримати з

неї 99 тонн урану на 133 млн. грн.

На початку липня областю прокотився Другий

Міжнародний фестиваль етномузики на возах «Пе-

рекотиполе», учасники якого виступали у Кірово-

граді та Онуфріївці. Це були фольклорні колективи

Кіровоградського музичного училища, гурти «Дике

поле», «Отрада та «Млиночок» із Кіровограда,

«Свердлівчанка» та «Кумоньки» із Кіровоградської

області, а також гурт «Криниця» із Черкас, колек-

тив із Польщі «Futomianie» та гурт «Виртуальная

деревня» із Російської Федерації. Після відкриття

фестивалю перед міською радою артисти возами,

запряженими кіньми, із державними прапорами

України, Польщі та Росії подалися до Дендропар-

ку, де свято продовжилося на сцені у вигляді воза,

прикрашеній емблемами фестивалю та портретами

молодих Шевченка й Гоголя. Провели ж це чудове

дійство об’єднання поляків «Полонія» - за фінансо-

вої підтримки Польського інституту у Києві та сенату

Республіки Польща за посередництва фонду «Поміч

полякам на Сході», а також Відділ культури і туриз-

му міської ради (керівник – Олександр Полячок).

На Новокостянтинівськійшахті розпочато видобуток урану

Фестиваль «Перекотиполе»

Дитячий будинок«Перлинка»

Перерізають стрічку Джон Грегорі та Сергій Ларін

«СхідГ

пр

№

Нов

у на

ти-

и з

оле»

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

ФОРУМ 5

В середині літа розпочався новий

рік роботи у міжнародній благодій-

ній організації Rotary International,

яку в нашій області представляє Ро-

тарі Клуб Кіровограду. Церемонія

передачі повноважень відбулася у

ресторані готелю «Джоні Во-

кер», де останнім часом

із задоволенням збира-

ються члени клубу, і ста-

ла помітною подією у

житті ротарійців міста.

Роман Серебряков та

Володимир Лирщиков,

які, відповідно, були

президентом та секретарем клуба

протягом 2010-2011 років, передали

повноваження Вікторії Талашкевич та

Жанні Січкарь, які керуватимуть клу-

бом у 2011-2012 роках. Наразі клуб

формує план роботи та готується

найближчим часом розпочати

три нові проекти – для

допомоги інтернату у

Добровеличківці, для

купівлі обладнання

у Кіровоградську

районну лікарню та

комп’ютерів у школу-

інтернат у смт Рівне.

70 років

тому на кіровоград-

ській землі сталася трагедія,

пов’язана із загибеллю на терито-

рії урочища Зелена Брама бійців 6-ї

та 12-ї об’єднаних армій Південно-

західного фронту під командуванням

генерал-майора Павла Понєдєліна,

відома в історії, як «Уманський ко-

тел». Саме з цієї нагоди у селі Підви-

сокому, яке у серпні 1941 року було

епіцентром битви, відбулася науково-

практична конференція, учасники

якої провели своєрідний екскурс

в ті тривожні часи, коли країна

здригнулася від навали фашист-

ського агресора. Свою думку про

значення в історії битви у Зеленій

Брамі висловив і радник голови

облдержадміністрації Микола

Сухомлин. За його словами,

подвиг бійців та командирів

«групи Понєдєліна» був дійсно

жертовним, адже ціною власно-

го життя відважні бійці прикували

до себе піхотні, танкові та моторизова-

ні німецькі дивізії, перекривши їм до-

рогу до Придніпров’я та Донбасу. На

жаль, у нерівній битві оточення завер-

шилося поразкою, великою кров’ю,

тисячами загиблих і полонених. За

словами Миколи Сухомлина, саме з

цієї причини радянська історіографія

замовчувала той героїчний подвиг, і

лише завдяки учаснику подій, фрон-

товому кореспонденту, поету Євгену

Долматовському вдалося зняти завісу

мовчання навколо трагедії.

В області завершився збір ранніх зернових та зернобобових культур. За

словами начальника головного управління агропромислового розвитку обл-

держадміністрації Світлани Горбенко, всього зібрано 1 мільйон 625 тисяч 600

тонн збіжжя на загальній площі 541,5 тис. га при середній урожайності 30,2

ц/га. Урожай озимої пшениці склав 1 мільйон 31 тисяча 900 тонн, озимого

ячменю - 242 тисячі 300 тонн, ярого ячменю зібрано 310 тисяч 100 тонн. Світ-

лана Горбенко зазначає, що загальний показник валового збору та середня

врожайність ранніх зернових та зернобобових культур більші, ніж у минуло-

му році. Відсоток продовольчої пшениці становить 65%, і цього більш ніж

достатньо для потреб області, переконана Світлана Горбенко. За її словами,

нині ведеться робота з формування регіональних запасів зерна.

Розпочався новий робочий рік у Ротарі Клубі Кіровограду

«Зелена Брама»:героїзм - трагедія - пам’ять!

Півтора мільйона тонн ранніх зернових та зернобобовихВиставкою в обласному художньому музеї за-

кінчився третій «Весняний пленер», під час якого ху-

дожники малювали дендропарк, яка була організо-

вана за підтримки Корпорації «XXI століття». Цього

року до участі в акції були запрошені кращі студенти

мистецького факультету державного педагогічного

університету, інституту регіонального управління

та економіки, а також Олександрійського училища

культури. Взяли участь у пленері й кращі учні дитя-

чої школи мистецтв та вихованці обласного центру

дитячої та юнацької творчості. Традиційно малюва-

ли картини із краєвидами дендропарку під час цві-

тіння тюльпанів і досвідчені художники. Журі визна-

чило переможців пленеру серед учнів та студентів,

які отримали цінні призи від президента Корпорації

«XXI століття» Миколи Онула. Так, переможцями

пленеру серед учнів стали Катерина Лісникова (I міс-

це), Яна Козловська (IІ місце), Аліна Дудник (III міс-

це), Христина Перун (IV місце) та Наталія Потєєва (V

місце). Переможцями пленеру серед студентів стали

Валерій Вакуленко (I місце), Євген Остапов (II місце)

та Оксана Вишніченко (III місце). Корпорація «XXI

століття» люб’язно передала до фондів обласного

художнього музею твори, що зайняли перші-треті

місця серед студентських та дитячих робіт.

У вересні, під час засідання сесії Кіровоградської

обласної ради, будуть підведені проміжні результати

виконання програми соціально-економічного розви-

тку «Центральний регіон-2015». Голова облдержад-

міністрації Сергій Ларін підкреслює, що якщо якийсь

район чи галузь за результатами аналізу ситуації

«просідатиме», то керівники територій і управлінь

можуть чекати на неприємні сюрпризи. Губернатор

нагадав керівникам районних державних адміністра-

цій, що під час презентацій він чекатиме на конкретні

пропозиції у таких напрямках, як створення робочих

місць та залучення інвестицій.

«Весняний пленер»:буйство кольорів та емоцій

Сесія облради розгляне виконання програми

«Центральний регіон-2015»

Картина Анатолія Кімнатного

70 років

тому на кіровоград-

якої

в ті

здри

сько

зна

Бра

об

Су

по

«

ж

го

до себе

ні німе

р р

С

Ц

ЦИТАТИ МІСЯЦЯЦИФЕРБЛАТ

ФОРУМ6

20 років незалежності від-

святкувала Україна

8,8-кілометровий газопро-

від приніс газ у село Диківка

цього літа

15 нелегальних мігрантів ви-

явили на Кіровоградщині органи

внутрішніх справ області

200 000 000

гривень – на таку суму викона-

но будівельних робіт на Кіро-

воградщині за січень-липень,

найбільше – у Новоархангель-

ському, Петрівському, Доброве-

личківському, Долинському та

Бобринецькому районах

8 районів Кіровоградської об-

ласті отримають фінансування

на міні-проекти у рамках проек-

ту ПРООН «Місцевий розвиток,

орієнтований на громаду»

500 одномісних шкільних

парт зі стільцями отримала об-

ласть у якості гуманітарної до-

помоги із Голландії

253 000 000

гривень було вкладено у три з

половиною десятки інвестицій-

них проектів, що реалізовані на

Кіровоградщині у рамках вико-

нання програми «Центральний

регіон-2015»

24 кіровоградські праців-

ники міліції загинули за роки

незалежності української дер-

жави під час виконання своїх

обов’язків

2 тренери кіровоградського

футбольного клубу «Зірка» -

Анатолій Бузнік та Віктор Дога-

дайло – подали у відставку

1 006 300 осіб

проживає на Кіровоградщині за

оцінкою на перше липня

39,5 тонн риби вилови-

ли підприємства, розташовані

у місті Світловодськ, протягом

січня-липня

«На порозі третього десяти-

ліття незалежності України

пам’ятаймо: ми сильні, ми

єдині, ми – центр України. І

такими маємо бути завжди!»

Сергій Ларін, голова Кіро-

воградської обласної дер-

жавної адміністрації

«Значення Синьоводської

битви, що сталася під Новоар-

хангельськом 650 років тому,

має більше значення для ви-

зволення східних слов’ян

з-під Золотоординського іга,

аніж Куликовська битва».

Юрій Єхануров, керівник

Всеукраїнського благо-

дійного фонду «Україна-

ЮНЕСКО»

«Я думаю, що сьогодні по-

трібно не переконувати чи

стимулювати людей, щоб

вони ставили лічильники на

тепло і воду. Потрібно насе-

лення змушувати це робити,

інакше ми не просунемося у

питаннях економії енергоре-

сурсів».

Микола Вєщєв, в.о. заступ-

ника міського голови з пи-

тань ЖКГ

«Головне завдання створення

освітніх округів у нашій об-

ласті – це підвищення якості

освіти для дітей у першу чер-

гу в селі. Не може бути так,

що у школі, розрахованій на

200 учнів, навчалося 9 школя-

рів і працювало 15 вчителів та

10 осіб персоналу!»

Ельза Лещенко, начальник

управління освіти та науки

обласної адміністрації

«Обговорюючи законопроект

про ринок земель, ми маємо

врахувати інтереси і власника

землі, і того, хто її обробляє на

правах оренди, адже завдання

обласної влади – сприяти збе-

реженню договорів оренди та

контроль за їх виконанням».

Богдан Андрющенко, за-

ступник губернатора

РУМ

«Майже всі села, в яких пра-

цюють мої підприємства, – га-

зифіковані. І я готовий стати

інвестором газифікації села,

якщо буде підтримка сільсько-

го голови, депутатів сільради

та райдержадміністрації».

Федір Згривець, депутат

обласної ради

ФОРРУ

«Спеціалізоване електронне

видання про ринок виробниц-

тва та дистрибуції аудіові-

зуального продукту Content

Report включило “Синдром

дракона" у ТОП-десятку най-

цікавіших кінофільмів, серіа-

лів, телефільмів та телевізій-

них шоу, вихід яких на екрани

глядачі очікують найбільше».

Юрій Смірнов, автор сце-

нарію детективного серіалу

«Синдром дракона»

«Сучасний стадіон зі штучним

покриттям, який ми відкрили

в Олександрії, слугуватиме не

тільки гравцям нашого клубу,

а й іншим футбольним колек-

тивам, школярам і студентам.

Стадіон відповідає найсучас-

нішим стандартам. Це наш

подарунок місту, вдячним

городянам-уболівальникам,

яким небайдужий розвиток

великого футболу в Олексан-

дрії».

Микола Лавренко, пре-

зидент футбольного клубу

«Олександрія»

«Обласна державна адмі-

ністрація не може свою іні-

ціативу видати за ініціативу

громади. Ми можемо лише

донести інформацію про

грантові програми, програми

фінансування, яке можуть

отримати місцеві громади, а

вже самі люди повинні бути

активними».

Андрій Ніколаєнко, пер-

ший заступник голови Кіро-

воградської обласної дер-

жавної адміністрації

ПОЛИТИКА

ФОРУМ8

В начале сентября в Укра-

ине начинается не только

новый учебный год, но и

новый политический сезон.

Приезжают из отпусков

политики и чиновники

разных мастей и званий,

начинает свою работу

после каникул Верховная

Рада, стартуют главные

политические шоу на

телеэкранах. В этом году

старт был дан почти на

месяц раньше, вследствие

ареста самой заметной

в оппозиционном лагере

фигуры – лидера партии

«Батьківщина» Юлии

Тимошенко.

Текст – Роман Чорноус

Арест Тимошенко заставил

встрепенуться все оппозици-

онные и околооппозиционные

силы в стране. Бютовцы начали

собирать остатки былой кадро-

вой мощи возле Печерского

суда, в пробютовских регионах

прошли внеочередные сессии

областных и городских советов,

которые приняли осуждающие

этот шаг власти заявления. И

даже лидеры порой существую-

щих только на бумаге партий

вспомнили о своей значимости

и объединились в Комитет со-

противления диктатуре, кото-

рый провел заметную акцию в

День независимости в Киеве.

Казалось бы, такой ре-

зонанс от киевских событий

должен активизировать и оп-

позиционные силы в Кирово-

градской области. Особенно,

если учесть, что для Ти-

мошенко это почти

родной регион –

она здесь начинала

свой политический

путь, избираясь по

мажоритарке в пар-

ламент, а ведомая

Леди Ю политиче-

ская сила до послед-

него времени была

лидером электораль-

ных симпатий жите-

лей Кировоградской

области.

Но кризисная

ситуация, которая

сложилась на уров-

не страны, обна-

жила и серьез-

ные проблемы в

стане так называемой кирово-

градской оппозиции. Наиболее

одиозно в этой связи выглядит

именно та политическая сила,

которая должна быть ведущей

в этих процессах. Так, деятель-

ность местной «Батьківщини»

в последнее время вызывает

легкое недоумение не только у

сторонних наблюдателей, но и

среди самих партийцев. На про-

тяжении полугода наибольшая

активность кировоградской

ячейки БЮТ была замечена

лишь в случае с инициативой

областной власти, которая ка-

салась увеличения арендной

платы за офис «Батьківщини»

в центре Кировограда. Тогда

из-под пера партийцев появи-

лось несколько гневных за-

явлений, прошло пару пресс-

конференций, выдержанных в

этом же духе, а главный бюто-

вец области Валерий Кальченко

даже однажды присутствовал

на сессии областного совета,

стараясь упредить поднятие

аренды на объекты коммуналь-

ной собственности областной

власти.

Другое дело – арест

Юлии Владимировны. Для

местной организации партии

«Батьківщина» он прошел

почти незамеченным. Ника-

ких заявлений, никаких пресс-

конференций, никаких акций

протеста. О том, что кирово-

градские бютовцы знают об

этом событии, общественности

стало известно лишь тогда, ког-

да всеукраинские СМИ переда-

ли сообщение, что кировоград-

ский активист, дежуривший у

Печерского суда, угрожая фи-

зической расправой, сорвал на

Крещатике с молодого челове-

ка золотую цепочку. Деваться

было некуда, и глава фракции

партии «Батьківщина» в облсо-

вете Александр Черноиваненко

провел пресс-конференцию,

на которой заявил, что они и

знать не знают этого воришку

и все это – гнусная провокация

правоохранительных органов и

действующей власти.

Следующим медиа-поводом

для местной «Батьківщини»

стало сообщение, появившееся

на сайте «весь Кировоград» со

ссылкой на один политический

блог, о том, что, пока Юлия

Владимировна грела хоть и

комфортабельные, но все же

нары Лукьяновского СИЗО, ее

кировоградский полпред Вале-

рий Кальченко грелся на берегу

Средиземного моря… И как же

на это отреагировал сам Вале-

рий Михайлович? Да никак! Ни

заявления, ни комментария, ни

День независим

Казалось б

зонанс от кие

должен активи

позиционные с

градской обла

если уче

моше

род

она

свой

путь

маж

ламе

Леди

ская с

него

лидер

ных с

лей К

облас

Н

ситу

сло

не

ж

н

Арест Тимошенко заставил стане так называемой кирово

Одна из заметных акций ВО «Свобода» - Парад вышиванок

Андрей Табалов, лидер областного «Фронта Змин» и Арсений Яценюк,

лидер всеукраинской организации «ФЗ»

ПОЛИТИКА

ФОРУМ 9

пресс-конференции по этому

поводу не было. За него пы-

тался отдуваться глава одной

из районных (!) организаций

партии, который заявил, что это

все неправда и Кальченко на-

ходится под Печерским судом

и даже попал в кадр в новостях

«Пятого канала». Но все мест-

ные бютовцы почему-то уходят

от публичного ответа – был ли

Кальченко там, где написали

журналисты после ареста Ти-

мошенко? Впрочем, в частных

разговорах они хоть и с гру-

стью, но охотно подтверждают

этот факт.

Со значительным опоздани-

ем (не море ли тому виной?), в

сравнении со всеукраинским, в

Кировограде было объявлено о

создании Комитета сопротивле-

ния диктатуре. Оргкомитет спо-

добился сочинить заявление,

состоящее аж из двух абзацев!

Его, кроме «Батьківщини», под-

писали партии-сателлиты – На-

родный рух и партия «Реформы

и порядок», а также погряз-

шая в долгах «Наша Украина»

(кстати, лидер партии Виктор

Ющенко выступал свидетелем

обвинения на суде Тимошен-

ко), реально не существующая

в регионе Партия защитников

отечества, а также «Фронт

Змін» и ВО «Свобода». Под

заявлением не оказалось под-

писей ни «Украинской народ-

ной партии» Юрия Костенко, ни

«Гражданской позиции» Ана-

толия Гриценко, ни «За Украи-

ну!» Вячеслава Кириленко, ни

«Удара» Виталия Кличко. Но

и в случае с этим подписанием

не обошлось без конфуза. Так,

в сюжете областного телеви-

дения журналисты сравнили

подписи В.Кальченко под этим

заявлением и под более ранним

документом, и оказалось, что

они… разные. Еще немного поз-

же в комментарии все тому же

каналу «Кировоград» один из

якобы подписантов Анатолий

Пацеля (Партия защитников от-

ечества) заявил, что заявление

он не подписывал и его подпись

сфальсифицирована.

Если анализировать дея-

тельность других оппозици-

онных сил, то выделить, по-

жалуй, можно только местные

организации «Фронт Змін» и

«Свободы». Другие политиче-

ские силы либо вообще кану-

ли в Лету архивов областного

управления юстиции, либо про-

являются лишь в случае визита

лидера, как было недавно с

тичного лидера, который смог

мы упорядочить вокруг себя

броуновское движение в этой

среде и противостоять отла-

женной структуре областной

партии власти.

Из нынешних лидеров оппо-

зиции кто-то настолько врос в

свое кресло, что потерял ощу-

щение реальности, кого-то не

отпускает бизнес, а некоторых

вообще нельзя допускать ру-

ководить даже на собственной

кухне. Кроме этого, оппозиции

(желательно объединенной)

уже пора было бы согласовы-

вать общие кандидатуры в ма-

жоритарные округа области. Но

пока даже самые оптимистич-

ные местные оппозиционеры

не могут назвать хоть одну-две

внятные кандидатуры. Это гро-

зит тем, что выборы в регионе

по мажоритарке могут оказать-

ся безальтернативными. Ситуа-

ция такова, что кировоградской

оппозиции впору организовы-

вать по лекалам «Статского

советника» подобный проект

«Штатный оппозиционер».

Правда, по областному телеви-

дению его вряд ли покажут.

приездом в Кировоград Анато-

лия Гриценко.

Еще остается в народной

памяти когда-то активная на

местном уровне Соцпартия, но,

как и на всеукраинском уровне,

ее деятельность скорее напо-

минает дискотеку «кому за…»,

в которой с каждым разом, по

вполне естественным причинам,

принимает участие все меньше

людей.

Что касается партии Арсе-

ния Яценюка «Фронт Змін», то

следует отметить их заметную

медиа-активность в региональ-

ных СМИ, а также то, что крити-

ческие выступления на сессиях

депутатов областного совета из

фракции ФЗ уже давно значи-

тельно более остры и аргумен-

тированы, нежели их коллег

из фракции «Батьківщина».

Правда, большинство активных

выпадов местного «фронта»

базируются на депешах из цен-

трального штаба, а не на мест-

ной тематике. А учитывая то, что

бизнес или работа большинства

из местных лидеров ФЗ напря-

мую зависят от решений власти

(например «хлебная» монопо-

лия, которой руководит лидер

областных «фронтовиков» Ан-

дрей Табалов), то увидеть эту

политическую силу в глухой

оппозиции нам вряд ли удаст-

ся. Впрочем, «конструктивно»

критиковать власть кирово-

градские сторонники Яценюка

могут и будут.

Также четко заняло свою

электоральную нишу и в Укра-

ине, и на Кировоградщине

всеукраинское объединение

«Свобода». Но, если на уровне

страны эта политическая сила

имеет радикальную репутацию,

то на нашем, местном, – скорее

маргинальную. Кировоградские

«свободовцы» не устают писать

заявления и рисовать плакаты по

поводу и без повода. Впрочем,

на свои митинги и акции они со-

бирают хоть и не намного, но все

же больше людей, чем местная

«Батьківщина». Правда, услы-

шать какую-то конструктивную

или аргументированную критику

действий власти от представите-

лей «Свободы» сложно – все

крутится в основном вокруг на-

циональной тематики, но и тут

дальше разговоров и заявлений

дело не доходит.

Так что, суммируя анализ

деятельности кировоградской

оппозиции, стоит отметить, что

ее главной проблемой остается

отсутствие заметного харизма-

Лидеры областных организаций Соцпартии и «Свободы» на одной из

пресс-конференций

тичного лидера, который смог вать общие кандидатуры в ма-

Едуард Клюєнко, кандидат

соціологічних наук, доцент кафедри

філософії і політології педагогічного

університету ім. В.Винниченка: «Що

стосується опозиції по-кіровоградськи, то

треба сказати, що їй притаманні як риси,

характерні для всеукраїнської опозиції,

так і специфічні риси. Спільна, об’єднуюча

характеристика – це політична, або навіть

політико-ідеологічна розхристаність.

Опозиція то об’єднується, то щось підписує, то збирається під

судовим приміщенням, а реальних конкретних дій після де-

кларативного об’єднання населення не бачить, і ми фіксуємо

це у ході соціологічних досліджень. Люди кажуть, що опозиція

бореться зі владою за владу, а не за інтереси населення. Вели-

кою мірою ця риса притаманна і кіровоградській, і харківській,

і вінницькій опозиції. А що стосується специфічних рис на

місцевому рівні, то я б назвав такими відсутність серйозної

активності на політичній авансцені. Коли ми питаємо людей

про те, активність яких партій вони спостерігають у своєму

місті, ніхто не називає ні лідерів, ні партій. Люди кажуть,

що політики борються у Києві, навколо суду над Юлею Ти-

мошенко. А такі опозиціонери і лідери загальноукраїнських

партій, як, наприклад, Арсеній Яценюк, взагалі загубилися у

громадській думці. Їх поки не згадують. Тому скажу, що на

рівні Кіровоградщини проблеми опозиції – це відсутність

харизматичних лідерів, відсутність політико-ідеологічної ро-

боти із населенням та яскравих політичних акцій, які б довели

людям, що партії дбають про них і працюють не лише перед

виборами, але й увесь час».

А

РЕФОРМА

ФОРУМ10

Земля для українців завжди була святи-

нею. Навіть мешканці урбаністичного

індустріально перерозвиненого сходу

України залишаються пов’язаними з зем-

лею духовно, а про третину населення,

яка проживає в селі, й говорити годі. Як не

крути, а ми – нація сільськогосподарська.

І той факт, що в Україні надзвичайно ба-

гато земель, що не використовуються, а

ті, які все ж обробляються, «працюють»

не з повною віддачею, ще раз підтвер-

джує: ми досі не відчуваємо себе в повній

мірі господарями землі. І неабияку роль в

цьому відіграє відсутність працюючого

вторинного ринку земель, у першу чергу

сільськогосподарського призначення.

Текст – Ольга Гріднєва

Сільськогосподарську землю не мож-

на розглядати як реальний актив, бо за-

робити на ній гроші для більшості дрібних

землевласників практично неможливо.

Для порівняння: американець, у власнос-

ті якого ділянка, що приблизно дорівнює

за розміром нашому, українському, кол-

госпному паю, – це володілець ранчо. І

прибуток такого ранчеро дозволяє жити

набагато краще, ніж українській бабусі-

землевласниці, що й хліб собі може до-

зволити не кожного дня.

Попри давно оформлену законодавчо

(Земельний кодекс цього року святкує де-

сяту річницю) й гарантовану Основним за-

коном приватну власність на землю (ст. 14

Конституції), для багатьох землевласників

їх активи – сумнозвісна валіза без ручки.

Тягнути важко, часто, навіть, взагалі не-

можливо. От і кидають. Або віддають за

безцінь орендарям, тим самим погіршуючи

конкурентні умови тим фермерам, які свої

«валізи» тягнуть, а розширити господар-

ство можливості не мають, адже купувати

сільгоспугіддя забронено.

Оренда землі – це взагалі окреме пи-

тання. Принаймні у тому вигляді, який вона

має зараз. Український орендар – це зем-

левбивця. Він не зацікавлений у грамотному

сівообігу, за правилами якого обов’язково

слід чергувати не дуже прибуткові куль-

тури з «золотими» соняшником, соєю та

рапсом. Тому і орендні відносини на селі

переважно короткострокові. А далі мерт-

ве поле повертається власнику, а орендар

шукає «свіжого» орендодавця, якому його

пай не потрібен: на цьому ринку пропозиція

набагато перевищує попит.

Тепер, схоже, ситуація може докорінно

змінитися. Мораторій на продаж землі зні-

мається за умови прийняття двох законів.

Перший з цих документів – Закон «Про

Державний земельний кадастр» - був при-

йнятий парламентом ще 7 липня та вступає

в силу з 1 січня 2012 року. На черзі ж отри-

маний Верховною Радою проект Закону

«Про ринок земель» (проект № 9001-1).

Що ж, одразу хочеться підкреслити, що,

маючи кодифікований нормативний акт (Зе-

мельний кодекс), приймати окремі норма-

тивні акти, щодо окремої частини цих відно-

син – не зовсім зріло. Не погано, звичайно,

а, скажимо, данина радянському минулому

з безліччю інструкцій, настанов, циркулярів

тощо. Хоча, як показав досвід Податкового

кодексу, єдність форми в Україні не завжди

гарантує єдність змісту та позитивні зру-

шення. Але досить про формальні ознаки,

адже нас врешті решт більше цікавить зміс-

тове наповнення проекту.

Основну новелу переказувати не будемо

– вона очевидна. Проте щоб вона працю-

вала, держава має завадити безконтроль-

ному скуповуванню земель і не допустити

розбазарювання національного багатства.

На жаль, обсяги статті не дозволяють

проаналізувати особливості всіх категорій

земель, отже зосередимося на сільсько-

господарських. Проект нового земельного

закону зберігає один з основних принципів

регулювання земельних відносин, що мав

місце раніше. Мова йде про цільове при-

значення землі, самовільно змінювати яке

власник права не має. Така практика, до

речі є однією з найпоширеніших у світі. Аб-

солютна більшість, наприклад, країн Євро-

пи має подібні положення у законодавстві.

Зберігаються обмеження і по колу осіб.

Придбавати сільськогосподарські землі

матимуть змогу лише громадяни України,

держава в особі компетентного органу,

теріторіальні громади в особі органів міс-

цевого самоврядування та фермерські гос-

подарства. Не зовсім зрозуміло, чому у та-

кому праві обійшли Крим, який має статус

автономної республіки і є суб’єктом цивіль-

них відносин і, беззаперечно, свої інтереси

у земельній сфері.

Значно важливіше підкреслити, що

з-поміж всіх юридичних осіб купувати поля

зможуть лише фермерські господарства.

Таким чином закривається можливість

для багатих фінансових установ, що ма-

ють вільні кошти, зкуповувати землі. Адже

зрозуміло, що фермери з їх скромними

грошима просто не змогли б з ними конку-

рувати. Банкам, які забрали ділянки через

непогашені кредити, доведеться продати

ділянку протягом 6 місяців через проведен-

ня аукціону. Або є альтернатива – купити

конфісковану банком у боржника землю

може орган державної влади чи місцевого

самоврядування. Проте, знаючи хронічну

нестачу бюджетних коштів, більш реаль-

ним вбачається перший варіант.

Щодо іноземців, яким сільгоспземлі

все ж такі дісталися у власність, то їм дове-

деться протягом року з ними розлучитися.

РЕФОРМА

ФОРУМ 11

Так само і юридичні особи, що володіють

сільгоспземлями і згодом викуповуються

іноземцями (роками поспіль, до речі, ця

схема була однією з найпопулярніших).

Незаконними будуть і спроби уникнути

продовження цього річного строку шля-

хом встановлення на ці ділянки прав третіх

осіб. Заробити на сільгоспземлях іноземні

компанії зможуть лише протягом року і ви-

ключно шляхом короткострокової оренди.

Матимуть фермери і альтернативу кре-

дитуванню при купівлі землі. Землі держав-

ної та комунальної власності можна буде

продавати з розстроченням платежу. Згід-

но порядку, що пропонується, покупець

протягом місяця вносить 50% вартості ді-

лянки, а протягом 5 років виплачує решту.

Аби не було охочих спекулювати, викорис-

товуючи цю схему, до повної виплати всієї

суми перепродавати землю забороняється.

Не варто міркувати, що таким чином «сво-

їм» будуть розпродані ласі шматочки. Пра-

во на розстрочку матимуть фермери, які

раніше вже обробляли цю ділянку, селяни,

які п’ять років мали особисте селянське

господарство, а тепер планують створен-

ня фермерського господарства, молоді

спеціалісти-аграрники. На таких же умовах

продаватимуться деградовані та малопро-

дуктивні землі для заліснення, залуження

або створення заповідників.

Потурбувалися і про те, щоб у руках

однієї особи (нехай навіть найуспішнішого

фермера) не накопичувалось занадто бага-

то земель. Максимальна площа земельних

ділянок, що належатимуть одному власни-

ку, не повинна перевищувати 2100 гектарів.

Причому пропонується розділити країну на

природно-сільськогосподарські зони, і в

межах кожної такої зони встановлюються

свої обмеження. В поліссі не можна при-

дбати більше 1500 га, в лісостепу — 1750,

у степу – 2100 га. Найменші угіддя можна

буде мати у гірських областях: 900 у Кар-

патах і 1100 у Криму. Єдина ситуація, в якій

ці норми можна порушувати, – якщо земля

дісталась у спадок. Перейняв український

законодавець і іноземний досвід щодо не-

допущення подрібнення сільгоспземель.

Мова йде про запобігання поступовому ви-

купу одних ділянок для того, щоб примуси-

ти продати ділянки, які знаходяться поряд

і які незручно використовувати. Власни-

ки суміжних земельних ділянок матимуть

переважне право на придбання землі за

ціною, оголошеною до продажу. Деталь-

но виписане і переважне право придбання

частки у праві на землю співвласників цієї

ділянки, черговість пріоритетних покупців

і інститут консолідації земель, який в тому

числі передбачає можливість обміняти чи

об’єднати ділянки для ефективного госпо-

дарювання.

Процедура, за якою будуть продавати-

ся ділянки, – земельні торги. Аби не було

різних «регіональних» особливостей тор-

гів, які як правило є своєрідним лакмусо-

вим папірцем і чітко враховують інтереси

конкретних місцевих персон, що мають за-

цікавленість у конкретному питанні, сама

процедура закріплена законом.

І, на останок, варто підкреслити непо-

гано виписані умови прозорості земельних

торгів. Крім того, що оголошення з описан-

ням лотів обов’язково мають бути надруко-

вані у пресі (причому це має бути не лише

спеціалізоване видання, а ЗМІ загально-

державної, регіональної та місцевої сфери

розповсюдження), оголошення про продаж

земельних ділянок розміщується на офіцій-

ному веб-сайті Держкомзему. Аби не було

маніпулювання цією вимогою, відповідний

розділ сайту має забезпечувати всім ба-

жаючим можливість пошуку інформації за

датою розміщення оголошення, датою та

місцем проведення продажу, видом майна,

ціною, видом договору, що укладається, а

також можливість анонімного перегляду,

копіювання та роздрукування інформації

на основі поширених веб-оглядачів та ре-

дакторів, без необхідності застосування

спеціально створених для цього техноло-

гічних та програмних засобів, цілодобово,

без обмежень та безоплатно.

Не можна говорити, що урядовий проект

не має недоліків. Вони, звісно, є. І, звичай-

но, закон ще коригуватиметься. Але того

масового відбирання землі, чим лякають

противники продажу земель, не буде.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

ФОРУМ12

Перспективне прийняття

закону про ринок земель,

проект якого розробле-

ний Кабінетом Міністрів

України і зареєстрований

у Верховній Раді 19 липня,

передбачене Земельним

кодексом України, який на-

брав чинності ще 1 січня

2002 року. Реалізація бага-

тьох положень останнього

документу потребує чітких

правових механізмів, адап-

тації до реального життя.

Це є неодмінною умовою

встановлення економічно

та юридично обґрунтованих

правових основ розвитку

суспільних відносин, ство-

рення інструментів ефективного функціону-

вання ринку землі як об’єкту цивільного обігу

із обов’язковим забезпеченням гарантій прав

власників землі та інтересів суспільства.

Загальновідомо, що в Україні діє забо-

рона на купівлю-продаж земель сільсько-

господарського призначення. У правовому

відношенні зняття мораторію обумовлене

прийняттям законів про державний земель-

ний кадастр (що вже ухвалений і набуває

чинності з першого січня наступного року) та

про ринок землі.

Урядовий законопроект щодо ринку зем-

лі передбачає, що до суб’єктів права влас-

ності, які вправі набувати та відчужувати зе-

мельні ділянки та права на них, відносяться

громадяни, юридичні особи, органи, держа-

ва в особі Державного агентства земельних

ресурсів України; територіальні громади в

особі органів місцевого самоврядування, а

також іноземці. Однак право на набуття зем-

лі обмежене по колу осіб (наприклад, щодо

земель сільськогосподарського призначен-

ня), а також за іншими встановленими зако-

ном умовами.

Об’єктами набуття

(відчуження) є зе-

мельні ділянки дер-

жавної та комуналь-

ної власності, у тому

числі разом із роз-

ташованими на них

об’єктами, земельні

ділянки громадян та

юридичних осіб, пра-

ва на земельні частки

(паї), права оренди на

встановлений строк,

емфітевзис та супер-

фіцій, а також част-

ки у праві спільної

Олександр Квашук: «Окреміположення проекту потенційно загрожують обходом закону!»

власності на землю.

Нині пропонується

єдина процедура прове-

дення земельних торгів,

обов’язок інформування

громадськості органами

державної влади та міс-

цевого самоврядування та

врахування громадських

інтересів під час здійснен-

ня продажу земельних

ділянок державної чи ко-

мунальної власності або

права оренди на них.

Особливої уваги

надається правовому

режиму земель сіль-

ськогосподарського при-

значення, ринковий обіг

яких обмежений за суб’єктами та визначени-

ми кількісно-якісними показниками землі.

Набуття у власність землі для ведення

товарного сільськогосподарського вироб-

ництва за цивільно-правовими договорами

можуть лише громадяни України, фермер-

ські господарства, держава та територіальні

громади. За змістом законопроекту іншим

суб’єктам господарювання землі сільсько-

господарського призначення можуть нале-

жати лише на праві користування.

Дарувати земельні ділянки, що пере-

бувають у приватній власності, можна лише

членам сім’ї, державі або територіальній гро-

маді. Запропоновано встановити заборону

на внесення права на земельну частку (пай)

до статутних (складених) капіталів господар-

ських товариств.

Іноземні особи не можуть набувати за

цивільно-правовими договорами землі сіль-

ськогосподарського призначення. При цьому

іноземною особою для цілей законопроекту

вважаються: особи з іноземним громадян-

ством, особи без громадянства, іноземні під-

приємства, підприємства, у статутному капіта-

лі яких не менше десяти відсотків складає

іноземна інвестиція, іноземні

держави, урядові та неуря-

дові організації.

Однак по-

ложення проекту потенційно загрожують

обходом закону, якщо іноземець створить

підконтрольного резидента України через

засновану ним українську юридичну особу –

«посередника».

Цікаво, що з-поміж юридичних осіб

землі сільськогосподарського призначення

набуватимуться у власність лише фермер-

ськими господарствами. Підприємства ін-

ших організаційно-правових форм, хоча і є

суб’єктами права власності на землю, але

можуть набувати такі землі також винятково

на праві користування.

Проектом визначені умови продажу

таких земель із розстроченням платежу.

Передбачається встановлення граничних

розмірів земельних ділянок для ведення

товарного сільськогосподарського вироб-

ництва, які можуть знаходитися у власності

однієї особи. Їх площі залежать від різно-

виду природно-сільськогосподарської зони.

Так, для лісостепової зони це – 1750 га, сте-

пу – 2100 га. Максимальна площа земельних

ділянок, що перебувають у власності однієї

особи, але розташовані в різних природно-

сільськогосподарських зонах, не може пере-

вищувати 2100 гектарів. У випадках успадку-

вання землі ця верхня «планка» може бути

перейдена.

Поряд з цим проект № 9001-1 встанов-

лює так звану консолідацію земельних ді-

лянок, здійснювану для створення земель-

ного масиву. Ініціаторами цієї процедури є

особи, які мають не менше 75% земельного

масиву, згода ж власників 25% земельно-

го масиву не потрібна, однак вони також

зобов’язані здійснювати заходи, передба-

чені проектом консолідації земель. Заяву

про видачу дозволу на розроблення про-

екту землеустрою щодо консолідації зе-

мель сільськогосподарського призначення

за межами населених пунктів приймається

відповідним територіальним органом цен-

трального органу виконавчої влади з питань

ного функціону-

є

д

о

д

д

с

з

яких обмежений з

Олександр Квашук,

керуючий партнер адвокатської

компанії «Андрій Мягкий і

партнери»

ДУМКА ЕКСПЕРТА

ФОРУМ 13

земельних ресурсів, який і затверджує про-

ект. Допускається безкоштовна передача у

власність земель польових доріг (у межах

земельних масивів).

Запроваджується переважне право на

придбання земельних ділянок сільсько-

господарського призначення приватної

власності у разі їх продажу. Так, у випадку

продажу земельної ділянки сільськогоспо-

дарського призначення для ведення товар-

ного сільськогосподарського виробництва

та особистого селянського господарства, що

перебуває у приватній власності, за ціною,

оголошеною для продажу, таку прерогативу

мають: держава — щодо земельних ділянок,

розташованих за межами населених пунктів;

органи місцевого самоврядування — щодо

земельних ділянок, розташованих в межах

населених пунктів; орендар чи користувач

чужою земельною ділянкою для сільсько-

господарських потреб; власники суміжних

земельних ділянок сільськогосподарського

призначення. Особа, що має намір відчужува-

ти земельну ділянку сільськогосподарського

призначення для ведення товарного сіль-

ськогосподарського виробництва та особис-

того селянського господарства, зобов’язана

повідомити суб’єктів переважного права на

купівлю земельної ділянки шляхом опублі-

кування оголошення у друкованих засобах

масової інформації з місцевою сферою роз-

повсюдження за місцем розташування зе-

мельної ділянки, вказавши ціну та інші умови,

на яких вона її продає.

Ціна продажу земельної ді-

лянки сільськогосподарсько-

го призначення державної та комунальної

власності не може бути нижчою за її екс-

пертну грошову оцінку, встановлену на час

продажу відповідно до закону.

Право користування земельною ділян-

кою для сільськогосподарських потреб за

проектом можна буде передати в заставу.

Строк договору застави права користування

земельною ділянкою не може перевищувати

встановленого відповідним договором стро-

ку користування такою земельною ділян-

кою, крім випадків погодження договору

застави власником земельної ділянки.

Розмір плати за користування земель-

ною ділянкою не може бути меншим 3% від

нормативної грошової оцінки земельної ді-

лянки в рік.

Запроваджуються диференційовані

ставки державного мита за посвідчення

угод, за якими відбувається перехід права на

земельні ділянки (від 60 відсотків від норма-

тивної грошової оцінки – при відчуженні на

п’ятий, до 100 відсотків – при відчуженні за

перший рік).

Проект передбачає внесення численних

змін, що з нього випливають, до інших зако-

нодавчих актів держави.

Отже документ містить багато новацій,

однак, як уявляється, потребує і доопрацю-

вання. Необхідно, на мій погляд, обговори-

ти питання доцільності закріплення єдиної

організаційно-правової форми власника

земель сільгосппризначення, узгодити між

собою положення проекту, що фактично пе-

редбачають можливість набуття права влас-

ності на ці землі іншими юридичними осо-

бами. Потрібно також розробити відсутній у

проекті ефективний механізм упередження

передачі земель для сільськогосподарських

потреб у власність іноземцям. Ці та інші не-

доліки, які виявляються в результаті юри-

дичного аналізу законопроекту,

сподіваюся, будуть усунуті до

схвалення його в цілому.

13

Німеччина. Існують

різні форми власності на

землю, але у приватній

власності перебуває близь-

ко 90% земель. Законодавчо

встановлено регулювання

обігу сільськогосподарських земель,

яким передбачено заборону на дроблен-

ня, їх відчуження зі зміною цільового

призначення та забезпечення розвитку

високоефективного агропромислового

виробництва в інтересах суспільства.

Сільськогосподарським виробникам на-

дається пріоритетне право на отримання

сільськогосподарських угідь. Крім цього

в ФРН законодавчо встановлені умови

договору оренди таких земель, для

контролю за раціональним користу-

ванням, виконанням землевласниками

своїх зобов’язань діють спеціальні сіль-

ськогосподарські суди.

Італія. Державний

контроль за обігом

земель сільськогоспо-

дарського призначення

зводиться до примусо-

вої здачі в оренду (про-

дажу) ділянки більш ефектив-

ним власникам, якщо фермер не

забезпечує ведення належним чином

сільського господарства (підтримка

плодючості грунтів, використання землі

за цільовим призначенням), що забез-

печує ефективне сільськогосподарське

використання землі. Існують обмеження

на отримання землі іноземцями в при-

кордонних зонах, що забезпечує наці-

ональну безпеку країни. Запроваджені

жорсткі умови цільового використання

земель різних категорій, в тому числі

екологічного характеру.

Данія. Переважа-

ють невеликі госпо-

дарства сімейного

типу, тому законодав-

чо встановлено макси-

мальний розмір господарства, напри-

клад, при перевищенні 150 га дозвіл на

укрупнення господарства надається у

випадку, якщо фермер доведе, що зем-

ля йому необхідна для використання

органічних добрив, й жоден з сусідів-

фермерів не має пріоритетних прав на

покупку. Існують вимоги постійного

проживання в господарстві як для влас-

ника, так і для орендатора.

Бразилія. Обмеження на

операції з землею діють

стосовно іноземців. На-

приклад, суттєво обмежено

розмір земельних ділянок,

що перебувають в іноземній

власності, й отримання землі у

власність іноземцями в прикор-

донних зонах.

Браз

оп

с

пр

роз

що

власно

власність

ь-

ід

ді-

і

я

на

а-

дичного

сподіва

схваленн

ч

по-

ня

о-

о-

ефектив-

ф

р

ФОРУМ

Франція. Має анало-

гічні жорсткі вимоги до

обігу земель сільськогос-

подарського призначення

виключно з метою сіль-

ськогосподарського виробництва.

Крім цього, держава регулює придбан-

ня земельних ділянок, які надходять

на ринок з метою наступного перепро-

дажу, що сприяє консолідації земель та

збереженню їх сільськогосподарського

використання. З метою упередження

спекуляції землями діють високі подат-

ки на прибуток від раннього продажу

сільськогосподарських земель.

ього

мови

я

ами

сіль-гі

об

по

ви

ськогоспо

ї ді-

ко-

ста

уго

зе

ти

п

пе

змі

нод

-

чо

ня

ІНОЗЕМНИЙДОСВІД

б б

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІВ Україні сім найбільших підприємств орендують

близько 1,5 млн га землі, серед яких «Українські аграрні інвести-

ції» (330 тис.га), ММК ім. Ілліча (225 тис.га), «Нафком-Агро» (200

тис.га) та ін. Орендарі вирощують переважно технічні культури, що

дають максимальну рентабельність: рапс, соняшник. Фермерські та приватні господар-

ства обробляють біля 7 млн га, але не мають коштів, необхідних для забезпечення тех-

нікою, добривами, новими технологіями, й продуктивність їх роботи є меншою.

В Україні налічується 1,4 млн га невитребуваних паїв, близько 2,8 млн га земель за-

пасу (рілля) та 1,8 млн га сільськогосподарських земель є відумерлою спадщиною, при

середній нормативній грошовій оцінці 1 га ріллі 11,949 тис. грн., до Державного бюджету

України від передачі цих земель в оренду може бути залучено (при річній орендній ставці

3% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки) 2,1 млрд грн. на рік.

арні інвести-

-Агро» (200

і культури, що

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ФОРУМ14

Пілети чекають злетуЯк відомо, засоби масової інформації вже давно вважають-

ся четвертою владою, медіа суттєво впливають на фор-

мування суспільної думки, вдало висловлені журналістами

ідеї передаються з уст в уста, створюючи іншу реальність

– суб’єктивну, опубліковану, а значить (на думку більшос-

ті) – близьку до правди. Останнім часом все частіше у ЗМІ

з’являються публікації, пов’язані з українським ринком аль-

тернативної енергетики, зокрема, виробництвом пілетів

– палива, створеного, здавалось би, з нічого – решток сіль-

ськогосподарського виробництва (лушпиння з соняшникового

насіння, деревних ошурок та пожнивних решток).

Текст - Інна Тільнова

Пілети – відносно нове слово

і новий продукт для пересічного

українця. Хоча в Європі ось уже

кілька років поспіль, мов гриби,

виростають нові пілетні заводи,

та країни Євросоюзу все ще по-

требують сировини для своїх

підприємств. Такою сировиною

сусідів може забезпечити Укра-

їна, у тому числі – і сільськогос-

подарська Кіровоградщина.

Не зважаючи на те, що не в

такому вже й далекому минуло-

му саме Станіслав Березкін –

нині народний депутат України,

а перед тим – керівник однієї

з найбільших в регіоні промис-

лової групи «Креатив» – почав

втілювати в реальність такі б,

здавалося, захмарні «європей-

ські» плани центральної україн-

ської області, громадськість на-

сторожено сприйняла саму ідею

виробництва пілетів на території

області. Сьогодні наша розмова

про перспективність українсько-

го пілетного ринку з директором

з розвитку підприємства про-

мислової групи «Креатив» Оль-

гою Васильєвою.

- Ольго Дмитрівно, звідки

з’явилась ідея побудови пер-

шого пілетного заводу на те-

риторії області? Це мода чи

пошуки необхідної альтерна-

тиви?

- Недаремно існує приказка

«збоку видніше». Дійсно, збоку

поглянути на нашу «хазяйнови-

тість» та марнотратство допоміг

один із представ-

ників німецької

делегації, яка саме гостювала

на території Кіровоградської об-

ласті. Поля кукурудзи та соняш-

ників стрункими рядами пагонів

до самої весни дивують інозем-

них господарників. Ще більше їх

дивує те, що українські фермери

спокійно спалюють солому та

стерню на полях. «Невже ви на-

стільки багата країна, що можете

дозволити спалювати євро?» –

дивувався мій колега. Згодом ви-

явилось, що всі ці рештки, які ба-

гато хто вважав і вважає дотепер

непотребом, можна перетворити

у паливні гранули – пілети.

- Для таких інновацій потрі-

бен потенціал. На вашу думку,

чи існує він в Україні і яка ві-

рогідність, що цей потенціал

на повну силу зможе запра-

цювати на наш імідж?

- Безумовно, потенціал в Україні

є, він оцінюється у понад шіст-

надцять мільйонів тонн на рік. У

грошовому еквіваленті ця сума

становить більше одного мільяр-

да гривень. До речі, поряд – у

Європі – склався досить широ-

кий ринок споживачів пілетів, по-

треби якого щорічно зростають

на 20%. У Європі попит на пілети

перевищує пропозиції. Без за-

йвих запитань зрозуміло, що для

України це може бути гарним

шансом і презентувати

себе на європейсько-

му ринку, і, звичайно

ж, отримати при-

буток.

- Наскільки європейський до-

свід можливо адаптувати до

українських ринкових осо-

бливостей? Чи не трапиться

таке, що дієва європейська

схема «не запуститься» у віт-

чизняних умовах?

- У 30 європейських країнах ще

три роки тому більше 600 за-

водів виробляли понад 8 млн

тонн пілетів на рік, і ще близько

4 млн тонн Європа імпортувала.

Тобто, Україні є над чим пра-

цювати. Кількість таких заводів

невпинно зростає, що засвідчує

динаміку розширення й пілетно-

го ринку загалом. Найбільші ви-

робники – Швеція й Німеччина

– виробляють близько 1,5 млн

тонн пілетів. Основною сирови-

ною для європейських пілетів є

деревні ошурки (вони склада-

ють 44%), на другому місці –

рештки сільськогосподарського

виробництва – 28 %. Щорічний

приріст пілетного виробництва

в Європі складає 0,3 мільйона

тонн. Це завдяки тому, що кра-

їни Євросоюзу фінансово сти-

мулюють використання пілетів

підприємствами. Наприклад, у

шведській податковій системі з

2009-го року введено податок

на отримання теплової енергії

з мазута та вугілля, у той час як

виробництво теплової енергії із

пілетів звільнене від податків.

До того ж у багатьох країнах

Євросоюзу введено субсидії до

2015 року, наприклад, Голлан-

дія виплачує 7 центів за кожну

1кВт/год, вироблену на пілетах.

Паливні гранули дуже зручні для

транспортування: низький рівень

вологи та придатна для перево-

зок щільність дозволила досить

швидко сформувати міжнарод-

ний ринок. Країни Балтії, Росія,

США, Канада дуже наполегливо

та інтенсивно входять у цей ри-

нок. На червень 2009-го більше

100 американських і канадських

заводів паливних гранул працю-

вали на збільшення експорту до

європейських країн. Україна теж

може зайняти свою нішу в систе-

мі постачання пілетів до Європи.

Звісно, для того, щоб увійти в

цей ринок, слід виробити якіс-

ний продукт, конкурентоспро-

можний за всіма показниками.

При довгочасному зберіганні

пілетів до них досить високі ви-

моги по вологості, щільності,

вмісту пилу. Споживачі (а ми в

основному працюємо з євро-

пейськими партнерами) також

перевіряють пілети на вміст сір-

ки, хлору та інших хімічних до-

мішок.

- Яке місце Україна займає на

світовому ринку пілетів?

- На жаль, Україна на цьому

ринку в переліку останніх, хоча

перші виробники пілетів у нашій

державі з’явились п’ять років

тому. Сьогодні на вітчизняних

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ФОРУМ 15

теренах працює близько півсо-

тні компаній, що займаються

виробництвом пілетів на про-

даж. За великим рахунком,

український ринок ще не від-

повідає європейським стандар-

там: у багатьох компаній немає

відпрацьованих схем доставки

продукції, виникають пробле-

ми з логістикою й транспорту-

ванням як сировини, так і самої

продукції. Внутрішній україн-

ський ринок поки що не виявив

інтересу до даної продукції,

можливо, через відсутність сти-

мулів із боку держави, практич-

но уся продукція експортується

в Європу. Можливо, однією з

причин цього є те, що котли для

гранул дорожчі від газових і ри-

нок ще не відчув користі від ви-

користання пілетів. За прогно-

зами аналітиків, виробництво

пілетів в Україні в найближчі

десять років буде зростати ве-

ликими темпами, орієнтуючись

на Європу, оскільки попит на

пілети в країнах Євросоюзу в

динаміці зростає. До речі, якщо

говорити про переваги Украї-

ни порівняно з Канадою, США

та Росією, то витрати на тран-

спортні перевезення у нас най-

менші, дякуючи географічному

розташуванню.

- Повернімось з Європи до

Кіровограда. Не так давно

відбувся запуск заводу з ви-

робництва пілетного палива

у Добрянці Вільшанського

району. Мабуть, через відсут-

ність детальної інформації

щодо особливостей цього бу-

дівництва, яке здійснювала

група компаній «Креатив»,

дехто із журналістів облас-

них ЗМІ використовував влас-

ні припущення, пишучи про

перші кроки в альтернативній

енергетиці області…

- Дійсно, ми вирішили вико-

ристати європейський досвід у

виробництві палива з відходів

сільського господарства. Зо-

крема, у Вільшанському райо-

ні сам Бог велів використову-

вати енергорослини, енергію

зеленої маси для виробництва

альтернативного палива. Після

ідеї всі плани, заявлені на по-

чатку проектування у серпні

минулого року, ми втілили в

реальність. Основні робо-

ти по монтажу в березні

були завершені, тесту-

вання обладнання здій-

снено протягом квітня.

Тож цілком логічно у

травні відбувся запуск

виробництва. На початку

розробки проекту ми від-

разу взяли орієнтацію на

країни Євросоюзу, тобто

очікувалось, що 80% ви-

робництва експортувати-

меться до Європи, де вже

є досить широкий асор-

тимент видів пі-

летного палива.

Загалом проект

цього заводу

в Добрянці

типовий, за його зразком у пер-

спективі можна буде будувати й

інші заводи в Україні.

- Ходили чутки, що завод збу-

довано за бюджетні кошти…

- Що стосується грошей, затра-

чених на будівництво заводу,

то жодної копійки бюджетних

гривень на нього не витрачено.

Це була принципова позиція

тодішнього нашого керівника,

а сьогодні народного депутата

України Станіслава Березкіна,

який продовжує підтримувати

розвиток такого виробництва

і будівництва уже на законо-

давчому рівні. Ми не брали й

кредитів під цей проект. Як і в

будь-якому серйозному про-

екті, існував чіткий графік про-

плати, за яким ми частинами

проплачували та отримували

обладнання від німецької фір-

ми Amandus Kahl.

- Чому ж тоді ви не підтрима-

ли вітчизняного виробника,

замовивши обладнання у

німців?

- Почну з того, що український

пілетний ринок як такий ще не

сформований. Нам довело-

ся розробляти власні технічні

стандарти на різні види палива

(лушпиння від насіння, рослин-

ну масу та продукти деревного

виробництва), включаючи всі

показники на рівні німецьких

стандартів. Крім того, ми сфор-

мували логотип і навіть назву,

тобто стали такими собі вина-

хідниками у контексті україн-

ського пілетного виробництва.

Справа в тому, що ми з облад-

нанням придбаваємо та вивча-

ємо нову технологію виробни-

цтва, якої в Україні ще не існує.

У даному проекті ми також

впроваджуємо нову технологію

заготовки сировини, а це скла-

дає 40 тис тонн соломи на рік.

Вкладаючи серйозні кошти у

будівництво, ми розраховуємо

не на рік і не на два, а на десяти-

ліття роботи техніки. На жаль,

українські виробники такої га-

рантії нам дати не можуть, тож

перед тим, як зробити вибір, ми

дослідили весь світовий ринок,

вибравши найкращий варіант,

купивши лінію та сертифікував-

ши її в Україні, щоб мати право

на будівництво інших заводів.

Наш стратегічний план перед-

бачає вийти на 300 тисяч тонн

пілетів на рік. Ми плануємо

звести заводи не лише на те-

риторії нашої області, а й на

Миколаївщині, в Житомирській

та Чернігівській областях. Як

не гірко це усвідомлювати, до

техніки вітчизняного виробни-

цтва потрібно ще й когорту до-

даткових працівників, не кажу-

чи вже про окрему майстерню.

Зроблений на низькоякісному

обладнанні, товар на заході не

«пройде». Найголовнішим є ре-

зультат – тобто якість пілетів на

рівні стандартів Європи.

- Скільки Європа готова пла-

тити за пілети українського

виробництва?

- Щодо вартості пілетів, то вона

залежіть вид сировини та скла-

дає за кордоном 100-120 євро

за тонну. Зараз усі розуміють,

що Україна в аграрному бізнесі

буде нарощувати об’єми дуже

швидкими темпами, тому пере-

робка відходів сільського гос-

подарства у конкурентоспро-

можну продукцію – це дуже

цікавий бізнес.

ЕКОЛОГІЯ

ФОРУМ1616

Для прикладу можна згада-

ти байку ще радянських, дочор-

нобильських, часів, згідно якої

потенційні інвестори (японці чи

ще хтось), які цікавилися олек-

сандрійським бурим вугіллям

чи покладами кіровоградських

гранітів, тікали звідси світ заочі,

побачивши, що в Кіровоград-

ській області показники їхніх

портативних дозиметрів просто

зашкалюють. До речі, цю байку

доводилося чути і в інших об-

ластях, де з екологією не все в

порядку. Залишимо відкритим

питання, чи дозволила б радян-

ська контррозвідка проводити

іноземцям на території Союзу

будь-які заміри, але байка свід-

чить, що негативні екологічні

фактори і інвестиції – речі не

сумісні.

На превеликий жаль, еко-

логічна карта Кіровоградщини

схожа на малодосліджену міс-

цевість. Здається, територія об-

ласті не знає жодних екологіч-

них проблем, окрім пов’язаних

з ураном. Все навкруги - біле і

пухнасте, а ось шахти – це на-

чебто дійсно проблема,

про яку не балакає

і не згадує, в не-

гативному кон-

тексті, лише

ледачий або

вкрай апо-

л і т и ч н и й

громадянин.

Судячи з дея-

ких публікацій

чи виступів, ін-

весторам (як отим

японцям) і заміряти

нічого не потрібно – все ясно

і так. Сміятися над небилицями

можна скільки завгодно, але

навіть серед журналістів по-

бутує думка, що в Кіровограді

квартири коштують дешевше,

ніж в інших містах, через наяв-

ність у нас ураново-радіаційної

проблематики. Тобто, в наш

регіон, якщо вірити цій теорії,

мешканці других територій не

хочуть інвестувати, простіше

кажучи – купувати тут кварти-

ри. Справедливо це чи ні – ска-

зати важко, але, оскільки така

думка була оприлюднена через

ЗМІ, значить, наша преса не

надто відповідально ставиться

до формування привабливого

інвестиційного клімату області.

Потрібно зазначити, що ав-

тор ні в якій мірі не заперечує

право журналістів піднімати

будь-які питання і проблеми

суспільного життя, в тому числі

і екологічні, але звертає увагу

колег на захист прав читачів та

глядачів на отримання досто-

вірної інформації. Тому питан-

ня відповідальності преси пе-

ред суспільством лежить лише в

площині дотримання журналіс-

тами норм журналістської ети-

ки, об’єктивності та компетент-

ності. Якраз ці позиції часто не

витримуються при висвітленні

екологічних проблем, особливо

в площині діяльності уранови-

добувних шахт. Те саме можна

сказати і про діяльність різно-

манітних громадських організа-

цій, які опікуються проблемати-

кою екологічного характеру.

В Кіровоградській області,

і особливо в Кіровограді, скла-

лася у відношенні до уранових

шахт просто парадоксальна

ситуація. На суспільство зі сто-

рінок газет, екранів телевізорів

та комп’ютерних моніторів об-

рушується такий потік дезін-

формації і недостовірних фак-

тів, що, здається, мова іде, по

меншій мірі, про життя людей в

епіцентрі випробувань ядерної

зброї десь на Семипалатінсько-

му полігоні, Новій Землі чи ато-

лі Бікіні. В усякому разі, назви

матеріалів про Кіровоградські

родовища уранових руд і по-

рівняння території з урановою

резервацією, життям на реак-

торі і таке інше, повинні пере-

конати суспільство, що рівень

небезпеки біля уранових шахт

тотожний з життям в епіцентрі

ядерного вибуху.

Насправді, журналісти, чи

то за звичкою, чи то за пере-

конаннями замовників матері-

алів, просто спекулюють чут-

ками і вигаданими фактами, не

переймаючись їхньою досто-

вірністю. Звичайно, справжній

журналіст, як захисник або ви-

разник суспільних запитів, про-

сто зобов’язаний порушувати

найгостріші проблеми, в тому

числі і екологічні, в тому

числі і ті, які стосуються

впливу уранових шахт на

довкілля і здоров’я лю-

дей, але при цьому він

також зобов’язаний пе-

ревіряти факти і або під-

твердити, або спростувати

їх, знову ж таки, в інтересах

суспільства.

Інколи, для озвучення про-

блеми, достатньо просто підняти

її в засобах масової інформації,

але тоді видання зобов’язане

подати погляд інформативно-

го контрагента, тобто суб’єкта,

якого дана проблема стосуєть-

ся. Значно більш професійним

виглядає жанр «журналістське

розслідування», коли репортер

не лише ставить проблему, але

і шукає причинно-наслідковий

зв'язок у площині піднятої теми,

перевіряючи при цьому всі дже-

рела інформації і роблячи ви-

сновки, відповідно встановле-

ного результату. От якраз цього

найбільше і не вистачає у деяких

журналістів, які пишуть на тему

уранових шахт. Звідси зрозумі-

лий «результат» таких публіка-

цій – діяльність урановидобув-

них підприємств подається, як

виключно згубна для екології,

а життя поблизу шахт, причому

на значній території, є ні чим ін-

шим, як колективною подорож-

жю до лікарні,

і це в кращому

випадку.

Для прикладу можна згада-

и байку ще радянських, дочор-

і так. Сміятися над небилицями

можна скільки завгодно, але

шахт просто парадоксальна

ситуація. На суспільство зі сто-

але тоді видання зобов’язане

подати погляд інформативно-

Шануй кіровоградське!

Амбіційна програма нинішньої обласної влади «Центральний регіон - 2015» покликана за корот-

кий термін не стільки вирішити нагальні проблеми територій і окремих населених пунктів чи

навіть вулиць, скільки вдихнути життя в громадську свідомість, підвищити рівень реалі-

зації місцевих ініціатив, змусити місцеву владу, що називається, «крутитися». Іншими

словами, програма покликана довести, що життя на місцях вирує і що саме в нас най-

вдаліше місце для реалізації різновимірних інвестиційних проектів. Проте, інвестиційно-

привабливою територія може стати за наявності не лише сталого, але й привабливого

інвестиційного клімату, одним з найважливіших чинників якого є екологічна складова.

Текст – Сергій Полулях

ЕКОЛОГІЯ

ФОРУМ 1717

Втім, все набагато простіше,

і водночас – складніше. Прості-

ше тому, що насправді уранови-

добувні підприємства не мають

значного впливу на довкілля,

зокрема радіоактивного, окрім

природних фонових значень, і

в цьому легко переконатися, по-

бувавши на підприємствах, про-

вівши відповідні заміри, хоча

б і на власній контрольній апа-

ратурі. Правда, чистота експе-

рименту вимагає обов’язкової

присутності всіх зацікавлених

сторін та наявністі сертифіко-

ваних зразків контролюючих

приладів. Здавалося б, чого

простіше – приїдь на шахту і, як

казав відомий персонаж з філь-

му «Бережися автомобіля»,

«понюхай, послухай, подивись»,

а потім і поділись з суспільством

результатами досліджень. До-

статньо використати реальну

інформаційну складову, щоб

читачі отримали повне уявлення

про стан справ, який би він для

шахт не був – позитивний чи не-

гативний. В усякому разі, замі-

ри фахівців свідчать, що фонові

показники на шахті, і тим більше

за її територією, знаходяться в

межах природних значень –

12-16 мікрорентген на годину.

Однак часто буває з точністю

до навпаки, оскільки, навіть по-

бувавши на підприємстві, жур-

налісти продовжують оперувати

чутками і не інформують насе-

лення, а дезінформують його.

Цікаво, що на запрошення від-

відати шахти не реагують най-

а к т и в н і ш і

опоненти,

неначе

бояться переконатися в безпеч-

ності шахт.

Разом з тим професійний,

тобто всебічний і об’єктивний

підхід до екологічних проблем

Кіровограда допоміг би якщо

не встановити дійсні причини

тих же онкологічних анома-

лій, то, принаймні, розглянути

всю багатоманітність варіантів

і навіть звузити сектор пошуку

причин, а далі – і ліквідувати

чи мінімізувати їх вплив. Ніхто

чомусь не задається питанням,

чому складніші в екологічно-

му аспекті Дніпропетровська,

Луганська чи Донецька області

не є лідерами по онкозахворю-

ванням? Може, правду від нас

просто приховують, виходячи з

інтересів державної чи терито-

ріальної політики?

Дозволю собі навести лише

один приклад. В травні цього

року на одному з українських

телеканалів Віктор Петрик

(каже, що це він вже давно від-

крив диво-матеріал «графен»,

за який в минулому році два

європейських вчених, росій-

ського походження, отримали

Нобелівську премію), так от,

цей науковець, який має вчені

ступені, заявив, що за допо-

могою графену можна було б

добитися повного очищення

води від шкідливих домішок. За

його словами, цю технологію

просто необхідно запровадити

в Санкт-Петербурзі, який має

найбільший показник захво-

рюваності на рак на просторах

колишнього СССР. Пан Петрик

пов’язує онкологічне лідерство

міста на Неві хімічним складом

торф’яних, стоячих болотних

вод та хлоруванням питної

води. Практично одно-

часно з цією інформаці-

єю в українській, у тому

числі і кіровоградській

пресі, з’явилися повідо-

млення про різке зрос-

тання вмісту нітратів – у

кілька разів (!) – у стіч-

них водах наших кому-

нальних підприємств, яке

має хімічно-побутове по-

ходження. Це призводить

до загибелі всього живого в

наших річках. Дивно, але пресу

ця інформація чомусь не заці-

кавила, хоча що може бути гір-

ше для здоров’я населення, ніж

смертельно отруйна вода?

Більше того, відомий зі шко-

ли «кругообіг води в природі»

забезпечує присутність річко-

вих шкідливих речовин в будь-

якій водоймі і як доказ цьо-

го, у кіровоградських ЗМІ

з’явилися повідомлення

про останню сесію місь-

кої ради, на якій було

оприлюд-

нено ін-

ф о р м а ц і ю

про катастрофіч-

ний стан міських колодязів,

де норми по нітратах переви-

щені у 3-11 разів, а з майже 150

колодязів обласного центру

лише у п’яти вода відповідає

санітарним нормам. Фактично

Кіровоград перетворився у ви-

грібну яму, вміст якої визначає

наявність отрути у водоносних

горизонтах.

Таких больових екологічних

точок в Кіровограді вистачає,

згадати хоча б Завадівське зва-

лище твердих побутових відхо-

дів, яке труїть населення деся-

тиріччями, екологічні проблеми

Олександрії і Світловодська.

До речі, серйозної промисло-

вості там уже давно немає, але

це не додало ані здоров’я насе-

ленню, ані добробуту місцевим

громадам. Не можна не згадати

і практично безконтрольне та

безкарне скидання в малі річки

відходів життєдіяльності при-

ватного сектора в кожному на-

селеному пункті. Ми губимо самі

основи життя – наші річки! За

таких темпів нищення природи

ми невдовзі можемо втратити

Інгул, який місцями вже лишив-

ся здатності до самовідтворен-

ня, а значить, не очищує воду,

а збільшує в ній концентрацію

отруйних речовин.

Можна, звичайно, говорити,

що журналісти гіперболізують

стан справ з впливом уранових

шахт на екологію лише через

гіпертрофоване почуття патрі-

отизму і любові до ближнього,

мовляв. чого не зробиш для

блага народу, але чи дійсно

люди і громада отримують ко-

ристь через нагнітання негатив-

них настроїв, особливо там, де

негативу немає?

Повертаючись до початку

матеріалу не можна не зупини-

тися на програмах та ініціати-

вах голови ОДА Сергія Ларіна.

Їх багато, можливо занадто, а

тому є ризик, що вони просто

згорнуться, загубляться

одна в одній, не отри-

мавши відповідно-

го фінансового

та ініціативного

забезпечення. Таке ми вже про-

ходили, тому найголовнішою

на сьогодні повинна стати про-

грама виховання місцевого

патріотизму під умовною на-

звою «Шануй кіровоградське»,

адже, лише шануючи власну

промисловість і екологію, мож-

на добитися розквіту першої і

захисту другої.

Для прикладу можна на-

вести такий факт. На початку

липня 2011 року Новокостян-

тинівська шахта видала першу

руду, але ще півтора роки тому

її доля була невідомою, оскіль-

ки частина обласної і районної

бюрократії робила все залеж-

не, щоб шахту не повернули до

складу СхідГЗК. Три роки тому

це самісіньке відбувалося і з Ін-

гульською шахтою, коли деякі

політики від екології в обласній

раді не давали згоди на гірни-

чий відвід. Сьогодні фахівці

переконані, що, якби протидія

розвитку видобувної галузі в

області вдалася, уже сьогодні у

нас не було б ні Інгульської, ні

Новокостянтинівської шахт, а

можливо б, і видобувної галузі

України.

Виходить, що нинішня влада

виявилася значно більш

патріотичною, ніж

деякі представ-

ники минулої,

тому що вона

т у р б у є т ь с я

за збере-

ження як

екологічних

с т а н д а р т і в ,

так і об’єктів

промисловості в

області. Мабуть,

тому, що шанують.

Шанують кіровоградське.

рименту вимагає обов’язкової

присутності всіх зацікавлених

чи мінімізувати їх вплив. Ніхто

чомусь не задається питанням,

оприлюд

нено ін-

мі і як доказ ць

воградських ЗМ

повідомленн

ю сесію міс

а якій бул

ю

трофіч-

міських колодязів,

по нітратах переви-

разів, а з майже 150

обласного центру

яти вода відповідає

забезпечення. Таке ми вже

згорнуться, загубля

одна в одній, не о

мавши відпов

го фінансо

ініціатив

ходили, тому найголовні

на сьогодні повинна стати

грама виховання місце

патріотизму під умовною

звою «Шануй кіровоградсь

адже, лише шануючи вл

юд-

удь-

ьо-

одязів

ьо

ЗМІ

ння

сь-

уло

го

та

ДЕСЯТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ

ФОРУМ18

Віра у цілющі властивості води за-

вжди жила у серцях людей. І навіть

науковці стверджують, що вода

може бути «живою» і «мертвою»,

насиченою негативною чи позитив-

ною інформацією.

Текст – Олена Самсонова

Вода має надзвичайно складну

структуру, це не просто знайома нам зі

шкільної пори формула H2O. Під впли-

вом природних чи фізичних чинників

структура води змінюється, а значить,

змінюються і властивості рідини.

У природі немає загадковішої ре-

човини, ніж вода. Фактично вона не

підпорядковується жодним законам

фізики: при охолодженні нижче +4°С

вода не стискується, а розширюєть-

ся; у твердому стані вода не важча,

як усі інші тіла, а легша; жодні інші

гази, крім кисню і водню, не утворюють

рідини у результаті змішування.

Вода є майже у всіх продуктах, які спожи-

ває людина, вона проливається на нас дощем

і просипається снігом, протікає струмочком і

шумить морем… Найменші зміни у кількості

води на Землі можуть призвести до зник-

нення на планеті всього живого, адже і сама

людина на 70% складається із води. Якщо

людина втрачає 2% води, у неї з’являється

спрага. Якщо втрати сягають 10%, у людини

починаються галюцинації, а якщо втрачено

12% - настає смерть. Людина може досить

довго прожити без їжі (добре відома прак-

тика лікувальних голодувань). Без води ж не

«протягне» й кількох днів.

Тож чи справді вода є простою? Які мож-

ливості вона несе у собі та як впливає на лю-

дину? Над цією загадкою вчені б’ються не

одне століття.

Тим часом люди знаходять джерела,

воду в яких називають цілющою і навіть свя-

тою. Так «жива» вода справді пришвидшує

загоєння ран, стимулює біохімічні процеси у

людському організмі та обмін речовин. Тож,

казкова історія про живу і мертву воду

цілком може бути не такою уже й казко-

вою чи легендарною.

«Іванкова

криниця» – це гідро-

логічна пам’ятка природи місцевого значен-

ня, площею понад два з половиною гекта-

ри. Тут б’є природнє мінеральне джерело,

яке знаходиться у великій плескатій балці

поблизу села Котовка Гайворонського ра-

йону. Згідно лабораторних досліджень, ця

вода містить усі елементи таблиці Менделє-

єва і особливо корисна при хворобах очей

та хворобах шкіри.

Хімічний аналіз пока-

зав, що вода багата

на солі натрію, каль-

цію, калію, магнію,

загальна мінералізація

води становить 0,1-0,7 г/л.

Скільки років «Іванковій кри-

ниці», ніхто із старожилів не знає.

Люди кажуть, що більше двохсот, хоча ре-

дактор газети «Слово Боже – УПЦ» Олек-

сандр Драган пише, що біля ста. Втім, у

більшості версій про історію криниці розпо-

відають так: колись у селі жив хлопчик Іван,

який випасав на вигоні худобу. Йому явила-

ся Матір Божа і напилася води із криштале-

вого джерела, котре било з-під землі непо-

далік. Той хлопчик і облагородив джерело,

і обклав його камінням.

За часів радянської влади місцевий го-

лова колгоспу засипав джерело гноєм, але

через деякий час у нього почала втрачати зір

єдина донька. Лікарі не могли допомогти,

але одного разу чоловікові приснився сон,

в якому Матір Божа наказала, аби дівчина

промила очі водою із занедбаного джере-

ла. Чоловік розчистив джерело, і дитина

зцілилася, а криниця і досі дарує воду всім,

хто до неї приходить. На Святе Водохреща

та Святу Трійцю місцеві священики свя-

тять там воду,

а з усіх усюд

до «Іванкової

криниці» при-

їжджають люди

з надією на

одужання. При-

їжджайте і ви!

ФООООООООООООРУРУРУРУРУРУРУРУРУРУРУУРУРУУУРУУРУРУУРРРУРУУРУУУУУРУУУУУУУММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММ18

ІІвваааннкковваа кккрриииннниицццяяя

казко

ціц лко

вовововою юю ю ю чч

«Іванкова

ккриниця» – це гідро-

і ’ і

в

н

Люди каж

дактор га

Д

ЯК ДОЇХАТИ?

Дістатися у Гай-

ворон можна із

обласного центру авто-

бусом (відстань із Кірово-

граду – 226 кілометрів),

а із райцентру до села

Котовка – біля десяти кі-

лометрів (треба переїха-

ти через Південний Буг та

село Солгутове).

Іванкова криниця, село

Котовка, Гайворонський район

ц

заг

Сучасні досліджен-

ня, які проводять вчені з усього світу,

показують, що вода може оздоровити люди-

ну, омолодити її та забезпечити довголіття.

Поки що офіційна медицина цього не визнає,

але існування санаторіїв та інших лікуваль-

них закладів, у тому числі на території Кіро-

воградщини, підтверджує цілющість води.

В окремих криницях, джерелах та водо-

ймах нашої області вода має справді особли-

ві якості, наприклад, довгий час залишається

свіжою та чистою, тому люди і звикли нази-

вати її святою. Бо навіть із інших міст та об-

ластей країни до сіл та районів Кіровоград-

ської області приїздять люди, які набирають

таку воду у бутлі та бідони. Саме тому серед

Десяти регіональних ініціатив, які цієї весни

презентував на Кіровоградщині голова об-

ласної адміністрації Сергій Ларін, є проект

«Жива вода». Ця програма дуже актуальна

для Кіровоградщини, адже мова йде про об-

лаштування нових бюветів, а також чистку

існуючих колодязів, щоб мешканці області

споживали якісну та чисту воду.

Отже, нині ми розповімо про кілька міс-

цин, в яких б’ють джерела, воду з яких місце-

ві мешканці називають життєдайною.

дну

зі

и-

ів

ь,

-

юють

спожижижижижижи-

ССССуСС часні досліджен-

няняняняняня які проводятьььььь вчені з усього світу

ДЕСЯТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ

ФОРУМ 19ФОФОФОФОФОФФОФОФОФФОФФФФФОФОФОФФФФОФОФОФОФОФФФФОФФФФФООФОФФФФФФФФФФФФОООФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФОФФФФФФФОФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФФ РУРУРУРУРУРРРРРРРРРРРРУРРРРРРР М 19

КККоооззааццьккаа кккрриииннниицццяяя

ЯК ДОЇХАТИ?

Потягом – до станції Олексан-

дрія, із залізничного вокзалу

– маршрутним таксі «БАМ-

Протопопівка», «ТИНДА-

Протопопівка», або між-

міським транспортом до

автовокзалу – станція

«Олександрія», із автовок-

залу – тими ж самими марш-

рутними таксі.

Олексссссан

«Козаць-

ка криниця» - це гідрологіч-

на пам’ятка природи місцевого значення,

яка розташована неподалік Добровелич-

ківки. Краєзнавець Юрій Матівос пише, що

почалася історія криниці із славнозвісного

героя часів козаччини Іва-

на Сірка. Він повертався

із Торговиці над Синюхою

і несподівано біля річки

Сухий Ташлик, верстах у

трьох від сучасного села

Трояни, зіткнувся із чима-

лим татарським загоном.

Отаман, не вагаючись, по-

вів атаку на лави чужин-

ців, татари не витримали

натиску січовиків і почали

тікати, але й козаки у тому бою втратили

чимало полонених. Те місце відтоді і нази-

вається Балка Татарська.

Після бою козаки попрямували на схід і

стали на перепочинок на березі невеличкої

степової річки. Різко зупинив отаман бас-

кого коня, вдарив гнідий копитом об землю

– і бризнув фонтаном

догори сріблясто-

чистий струмінь

води. Ковтнув ота-

ман прохолодної

рідини і задово-

лено витер вуса:

«Ох і добра! Не

пив добрішої...»

З того часу річку

цю назвали До-

брою, хутір козака

Величка, розта-

шований неподалік, нарекли Доброве-

личківкою, а диво-джерело зі смачною

цілющою водою - «Козацькою криницею».

Упродовж багатьох років напувала вона

своїми чистими водами місцевих жителів

і проїжджих-прохожих. Зупинялися біля

криниці чумаки, робили привал козацькі

загони, повертаючись із походів. Минув

час, і настала потреба дещо змінити його

зовнішній вигляд. Гранітну брилу упо-

рядкували, оновили, встановили у ніші до

блиску відполіровану плиту, на ній зроби-

ли напис: «Нап’ємося водиці із Козацької

криниці». У 1989 році доктор географічних

наук Олексій Шевченко довів, що місце-

вість «Козацька криниця» є географічним

центром України, тож рішенням райради

у 1991 році було виготовлено гранітний

пам’ятний знак і встановлено його на око-

лиці Добровеличківки.

За 15 кілометрів на північний

захід від міста Олександрії,

між селами Оліївка та Мала

Протопопівка, розташова-

но ландшафтний за-

казник «Велика і

Мала Скелі», що займає територію

15 гектарів і має унікальне за свої-

ми лікувальними властивостями

штучне озеро, площа якого

біля двох гектарів, а мак-

симальна глибина – 80

метрів.

Виникало озеро у 1936

році, коли у кар’єрі по ви-

добутку каменю піс-

ля чергового вибуху

на поверхню потужно

хлинула вода – чи то

підземне море, чи на-

віть океан. За кілька

хвилин глибочезний

кар’єр був заповнений

водою вщерть – підрив-

ники розкрили реліктове

джерело води юрського

чи навіть якогось давні-

шого періоду. У другій

половині 80-тих років тут

працювала комісія науков-

ців, які брали проби води.

Хімічний аналіз показав, що це йодо-

бромиста вода із родоном, в якій є

дейтерій та тритій – ізотопи водню.

За результатами досліду прийня-

то постанову Кабінету Міністрів про

оголошення заплави річки Інгулець

між Бандурівкою і Протопопівкою

заповідною. Емпіричним шляхом

люди дійшли висновку, що озер-

на вода лікує хвороби опорно-

рухової системи, остеохондроз,

ревматизм, відкладення солей та

захворювання шкіри.

ККККаааммм’’яяянннааа КККррриииннниииццццяяяСССккааллаа ВВеелллиикка іі СССкккааллаа МММаалллаа

Є село в Ульяновському райо-

ні, яке завдячує своєю назвою джерельцю. У 1973

році, як про це свідчить напис, джерело було обла-

штоване, а знаходиться воно на днищі старої балки.

На її пласких схилах і стоїть село. Нині біля джерела

створена пам’ятка природи, а жителі села розпові-

дають чимало цікавих переказів про свою криницю.

До території, що охо-

роняється, включено та-

кож ділянку заболоченого

днища балки. Очерет тут

досягає 2,5 м заввишки.

Зростають типові болотні

рослини - м’яти водяна та

довголиста, герань болот-

на, вербозілля звичайне

тощо. Збереження болот-

ного масиву важливе і для

поповнення запасів води

у джерелі, і для охорони

досить рідкісної для Кіро-

воградщини болотної

рослинності.

д

ч

в

м

р

л

«

п

З

ц

б

В

ЯК ДОЇХАТИ?

Дістатися у Добро-

величківку можна із

обласного центру автобусом (від-

стань із Кіровограду – 103 кіло-

метри), а із райцентру повернути

на село Новоодеса (біля десяти

кілометрів) чи поїхати далі, на Лип-

няжку (це біля 11 кілометрів), а по-

тім вже повернути на село Трояни

(орієнтовно 12 кілометрів).

Козацька криниця,

Татарська балка біля

смт Добровеличківка

му райЄ село в Ульяновському

но ландшафтний за

казник «Велика і

Мала Скелі», щщоо займає територію

метр

В

ророціці,

д

л

н

х

пі

віт

вхв

ка

вод

ник

ддже

чи н

шого

поло

працю

ців, я

йо-йо

Кам’яна Криниця, село Кам’яна

Криниця, Ульяновський район

р

к

д

дд

З

р

д

н

т

н

п

уу

д

ЯК ДОЇХАТИ?

Дістатися до

Ульяновки мож-

на із обласного

центру автобусом

(відстань із Кі-

ровограду – 193

кілометри), а далі

до села Кам’яна

Криниця можна

дістатися через

село Мечиславка

– це буде біля

п’ятнадцяти

кілометрів.

чний

ї,

ми л

ш

Джерело двох водойм,село Оліївка,Олександрійський район

ДЕСЯТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ

ФОРУМ20

На кордоні Кіровоградської та

Дніпропетровської областей, у

селі Іскрівка, чия назва походить

від імені козака Івана Іскри,

зберігається у церкві унікальна

святиня – мощі Святого Мико-

лая Іскрівського. Церква була

збудована у 1905 році на гро-

ші царя Миколи II, і неподалік неї

б’є цілюще джерело, біля якого за життя

Святий Миколай проводив служіння. За

водою до джерела досі приїз-

дить багато паломників.

Святий Микола Іскрів-

ський – єдиний канонізова-

ний церквою святий із Кіро-

воградщини. Його називали

Святим від Бога ще за жит-

тя, коли до Іскрівки при-

їздили із усіх кінців Ро-

сійської імперії з

надією зцілитися чи

почути проро-

цтво. За життя

священик Ми-

кола «вичиту-

вав» біснува-

тих, лікував

хворих людей

і худобу. Про

дар протоієрея

Миколи бачити

майбутнє досі

ходять легенди,

найвідоміша з

яких свідчить –

священик знав, коли його вб’ють,

і підкреслював, що ховати його будуть

тричі. Його розстріляв загін червоних, що

одного вечора налетів на село.

У 1998 році, коли Миколи Іскрівсько-

го ще й не думали канонізувати, у село

приходив мандруючий чернець Нестор із

Китайпустині, наділений даром яснови-

діння. Помолившись на могилі Миколи,

Нестор сказав: «Багато зараз прославили

святі від людей, а цей святий - від Бога».

На засіданні Священного Синоду 17 липня

2001 року під представництвом Патріарха

Московського і всієї Русі Алексія II отця

Миколая Іскрівського долучили до лику

святих, його останки вважаються святи-

ми мощами, а пам’ять священномученику

святкують у день його кончини 2 жовтня.

Джерело Святого Даниїла, одно-

йменні купальня та каплиця знаходяться

у Кіровограді по вулиці Криничуватій. Це

святе місце стало відомим і популярним

серед кіровоградців завдяки цілющим

властивостям води.

За переказами, юродивий Даниїл на-

родився на початку ХIХ століття і вже

у зрілому віці оселився у землянці біля

Петро-Павлівського кладовища, на місці

колишнього скиту, заснованого грецьки-

ми ченцями. Був він худорлявий, високого

зросту, носив чорний підрясник та ве-

ликий хрест на товстому ланцюзі.

На березі річки Біанка Даниїл

посадив фруктовий сад, плода-

ми якого ще довгий час ласува-

ли місцеві жителі.

Велика була сила віри та мо-

литви Даниїла, тож люди, знаю-

чи це, часто зверталися до нього за допо-

могою у своїх потребах. Оскільки жителі

Великої Балки здавна зазнавали трудно-

щів із питною водою, то саме з цією про-

блемою вони звернулися до Даниїла. Три

дні, стоячи на камені, він приносив молит-

ву до Бога, після чого, на радість усіх, за-

било із землі джерело цілющої води.

Багато людей, вживаючи цю воду,

отримували полегшення або зці-

лення від недуг, що їх мучили.

І зараз отримують, п’ючи дже-

рельну воду та приймаючи ванни

у влаштованій поруч із каплицею

купальні.

ККККККннннюююююххххоооовввааааккккррррриииинннниииицццяяяя

ДДДжжжжеерррееллоо МММииккооллиии ІІссскккррріввссьььккооггоо

ДДДДжжжжжееееррррррееелллоооСССССвввяяяяттттооооггггоооДДДДДДааааннннииииїїїллллааа

Село Синьки розташоване за 20 кі-

лометрів від райцентру Ульяновка. Як і

сусідні села, Синьки потопають у зелені

садів, а з тієї зелені виглядають голубі

хати, криті шифером. Неподалік села, у

полях, знаходиться живильне джерело,

яке називають Кнюхова або Вікторова

криниця. У давнину у цій місцевості була

велика дорога, або, як ще казали, Тро-

янська, вздовж якої стояли хати. В одній

із них поселився заможній чоловік, звати

його було Віктор, а прізвисько Кнюх. У

нього було чималеньке господарство, але

води було обмаль. Через дорогу від свого

обійстя чоловік знайшов джерело, роз-

копав його, нахилився скоштувати воду,

а вона – смачна-смачна. Відтоді кожний

подорожний міг втамувати спрагу цілю-

щою водою, і невдовзі люди розширили

криницю. У жарке посушливе літо сюди

йшли виливати воду і таким чином проси-

ли у Бога дощу. Роман Борисенко каже,

що цей звичай зберігся і по сьогоднішній

день. З роками село відмирало, скорочу-

валась чисельність його мешканців, і кри-

ничка залишилась серед поля. Нещодав-

но туди приїздили експерти і брали пробу

води. Як показали досліди, вода не міс-

тить ніяких шкідливих елементів і справді

має лікувальні властивості.

ЯК ДОЇХАТИ?

Дістатися до села Синьки

можна із Ульяновки, що роз-

ташована від Кіровограду на від-

стані у 193 кілометри. В Ульяновці

потрібно виїхати на трасу Е95, про-

минути село Станіславове (до нього

7 кілометрів), і далі не пропустити

дорогу на Синьки, яка повертатиме

праворуч.

а Синьк

ФООООООООООООРУРУРУРУРУРУРУРУРУРУРУУРУРУУУРУУРУРУУРРРУРУУРУУУУУРУУУУУУУММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММ20

20 іС С

я чи

оро-

иття

Ми-

туту-

ва-

ав

ей

о

я

и

і

кколи його вб’ють,

ріввссьькккооггоо

Кнюхова криниця, село

Синьки, Ульяновський район

Річка поблизу села Синьки

ЯК ДОЇХАТИ?

Щоб дістатися до села Іскрівка,

треба спершу доїхати до райцентру

Петрово (відстань із Кіровограду – 92 кі-

лометри). Далі їдете у напрямку на Жов-

ті Води – до села Петрівське (це біля 12

кілометрів) і повертаєте до Ганнівки (ще

дев’ять кілометрів). У Ганнівці повертаєте

праворуч і їдете вздовж річки Жовтої до

Інгульця, на якому стоїть село Іскрівка.

села Іс

р

ЯК ДОЇХАТИ?

Їдучи по вулиці Полатвській, що

у Кіровограді, зі сторони центру,

потрібно повернути праворуч від-

разу за АЗС компанії «Shell». Вниз

веде досить погана дорога, тож, скорі-

ше за все, вам доведеться спускатися до

джерела і купальні пішки. Якщо ви їдете

по вулиці Полтавській зі сторони аеро-

порту, то повертати до джерела потрібно

ліворуч – перед АЗС компанії «Shell».

ої та

ї

надіє

п

хх

і

Джерело Миколи Іскрів-ського, село Іскрівка, Пе-трівський район

ого греццькьки-

ий, високогоо

ик та ве-

цюзі.

иїл

да-

ва-

мо-

ю-

блемою вони

дні, стоячи на

ву до Бога, пі

било із зе

БаБ гато

ототрир

лен

І за

рельн

у вла

купа

ЗДОРОВЬЕ

МЫШЬЯК, ВОДА И ГОРНЫЕ ВЫСИ:ЧТО МЫ ЗНАЕМ ОБ ОТДЫХЕ В ЗАКАРПАТЬЕ

Единственный источник мышьяковистой

воды в Украине находится в с. Квасы Закар-

патской области. Еще в середине прошлого

века здесь был открыт пансионат, где благо-

даря уникальным возможностям местной ми-

неральной воды восстанавливали здоровье

советские летчики-космонавты и работники

АЭС. Теперь «Горная Тиса» – современ-

ный бальнеологический курорт, специализи-

рующийся на лечении заболеваний опорно-

двигательного аппарата и периферической

нервной системы. Оставаясь признанным ли-

дером в этой области, санаторий принимает

больных круглый год, независимо от сезона,

постоянно разрабатывает и внедряет новые

методики. Использование минеральной мы-

шьяковистой воды было признано прорывом

в медицинской практике по лечению позво-

ночника и суставов.

Что же мы знаем о мышьяке, кроме того,

что это – ядовитое вещество, которым с удо-

вольствием травят своих героев авторы де-

тективных романов? Оказывается, его широ-

ко применяют как терапевтическое средство.

Целебные свойства мышьяка известны еще

со времен античности. В переводе с грече-

ского «мышьяк» означает «сильный», «му-

жественный». В названии нашли отражение

главные свойства этого удивительного веще-

ства, которое при правильном применении

регулирует мышечную и психическую актив-

ность, оптимально распределяет энергию

между клетками организма.

К минеральной воде, содержащей мы-

Санаторий «Горная Тиса», с. Квасы, Раховский район, Закарпатская область.

Менеджер по работе с клиентами:

тел.: +38 (095) 120-08-48,

+38 (097) 062-12-11

тел.: +38 (03132) 3-24-16

факс: +38 (03132) 2-59-77

e-mail: reservation@tisa.uz.ua

сайт: www.tisa.uz.ua

КОНТАКТЫ:

шьяк, следует относиться

как к лекарству. Современ-

ная лечебная база сана-

тория «Горная Тиса» включает отделения

бальнеотерапии (минеральные мышья-

ковистые ванны), гидротерапии (подво-

дный душ-массаж, жемчужные ванны, душ

Шарко, циркулярный и восходящий душ),

озокеритотерапии, кабинеты аппаратной

физиотерапии, рефлексотерапии, гиру-

дотерапии, мезотерапии, озонотерапии,

компьютерной тракции, лимфодренажа,

гидроколонотерапии, кабинеты класси-

ческого, вакуумного и медового массажа,

кабинеты паротерапии (сауны типа «Ке-

дровая бочка»), инфракрасной сауны, аро-

ма- и ионотерапии, апитерапии, кабинет

функциональной диагностики, фитобар,

залы ЛФК и тренажерный.

Природный фактор заслужива-

ет отдельного внимания. Санаторий

находится на территории Карпат-

ского биосферного заповедника,

относящегося к биосферным ре-

зервам ЮНЕСКО. Село Квасы по

обоим берегам реки Черная Тиса

– один из живописнейших уголков

Карпат. Чистый горный воздух, не-

повторимый гуцульский колорит,

гостеприимная атмосфера – все

это способствует высокому оздоро-

вительному результату.

В баре санатория можно закре-

пить и усилить общие результаты

оздоровления с помощью оригинальных

лечебно-профилактических методов. Кро-

ме того, в баре можно попробовать парное

козье молоко и натуральные молочные йо-

гурты, а блюда гуцульской кухни (брынза,

бануш, кулеш, форель, шашлык из свежей

баранины и т. д.) и вовсе покорят вас своим

разнообразием, сытностью и тонким вкусом.

В санатории «Горная Тиса» удивитель-

но сочетаются климатические и природные

факторы, комфортные условия прожива-

ния, возможности обширной медицинской

базы, квалификация врачей и радушие

персонала, что способствует достижению

устойчивых положительных результатов в

восстановлении опорно-двигательного ап-

парата, профилактике расстройств вегета-

тивной нервной системы.

Наша жизнь традиционно складывается из множества условностей, одни из которых

определены мудростью и опытом поколений, другие же, напротив, – вызваны недо-

статком знаний. Можно считать аксиомой убеждение, что самой большой ценностью

для человека является здоровье. «Лучше быть бедным, но здоровым, чем богатым, но

больным» – гласит народная мудрость. К наиболее распространенным забо-

леваниям сегодня причисляют заболевания опорно-двигательного аппарата

и периферической нервной системы. А вот одним из эффективных средств

борьбы с ними считают минеральную воду, содержащую… мышьяк!

ЭКСКЛЮЗИВ

ФОРУМ22

Александр Курдинович: «Нам нужно смотреть в сторону телевидения высокого качества»

Август текущего года ознаменовался подведением итогов

конкурса по распределению частот для цифрового вещания.

Среднестатистическому украинцу подобная информация

не говорит ни о чем. А то, что наш согражданин считает

непонятным, он попросту игнорирует. Однако, как оказыва-

ется, зря. Совсем скоро то, без чего он ныне не представ-

ляет себе жизни – телевизор, – из привычной коробки, вы-

дающей информацию, превратится в суперящик, вещающий

по мировым стандартам!

Текст – Елена Данилишин, фото – Игорь Демчук

Украина активизировала ра-

боту в переходе на цифровое

вещание в рамках соглашения

«Женева-2006», подписанного

более чем ста государствами, и

даже обещает в кратчайшие сро-

ки покрыть цифрой едва ли не

всю страну. Но данная формули-

ровка все еще слабо объясняет

глубину и последствия предстоя-

щих перемен. На самом же деле

все сводится к тому, что к 2015

году для приема обычного сигна-

ла отечественному телезрителю

уже будет мало обычной антен-

ны. С появлением цифрового

вещания придется либо менять

старые телевизоры на новые,

адаптированные уже для приема

цифры, либо приобретать специ-

альные тюнеры, которые смогут

ловить волны нового формата.

Но не стоит пугаться. Во-

первых, игра стоит свеч – каче-

ство картинки будет порядком

лучше, а во-вторых, затраты на

частичное обновление «телепар-

ка» населения намерено взять

на себя государство. По крайней

мере, в этом уверяет глава Госу-

дарственного комитета телеви-

дения и радиовещания Украины

Александр Курдинович, посетив-

ший не так давно Кировоград.

– Александр Вячеславович,

сегодня многое говорится о

переходе на цифровое теле-

видение. В частности, звучат

обвинения в лоббировании

одной из компаний во время

проведения конкурса на опре-

деление провайдера. В то же

время не особо оптимистично

настроены на этот процесс

региональные ТРК, которые

признаются, что не смогут по-

тянуть переход как в финан-

совом плане, так и в плане

круглосуточного контента.

Объясните, пожалуйста, на са-

мом деле все так сложно?

– Давайте начнем все с самого

начала. Прежде всего, необхо-

димо разделить понятие циф-

рового вещания на две состав-

ляющие. Первая – это то, что

такое цифровое телевидение.

Это – производство контента

теле- и радиопрограмм в циф-

ровом формате, к чему должна

быть готова телерадиокомпа-

ния. Второе – это трансляция

канала. На сегодняшний день

наибольшую проблему мы ви-

дим пока в производстве кон-

тента. Для того, чтобы он был

цифровым, необходимо про-

вести обновление технопарка

телекомпаний: камер, пультов и

другого оборудования. В этом

заключается сейчас главная за-

дача. В ином случае мы снова

получим анахронизм: мы будем

производить аналоговый сиг-

нал, затем с помощью декоде-

ров переформатировать его в

цифру и уже в таком виде транс-

лировать. При этом будет из-

вращаться сама суть цифрового

телевидения. Но для того, чтобы

продукт был качественным, сам

контент необходимо произво-

дить в цифре. Безусловно, нам

нужно смотреть в сторону теле-

видения высокой четкости. Если

я не ошибаюсь, три четверти

всего мира перешло на цифру,

оснастив свой технопарк обо-

рудованием высокой четкости,

и транслирует видео в формате

MPEG-4 или HD, не говоря уже о

3D технологиях.

– Но многих сейчас больше

всего интересует, насколь-

ко доступным зрителю будет

цифровое телевидение…

– Что касается Украины, то на-

шему государству необходимо

как можно быстрее переходить

на цифровое вещание. Тем бо-

лее что наши соседи практиче-

ски все перешли на цифру.

Не так давно Национальный

совет по телевидению и радио-

вещанию объявил конкурс на

места в мультиплексах среди

всех телеканалов, которые хо-

тят, чтобы их сигнал трансли-

ровался в цифровом формате.

Безусловно, государственное

телевидение принимает в этом

активное участие, подало все

документы и надеется на по-

ложительные результаты. Про-

вайдер уже определен. Это

компания «Зеонбуд», которая

уже начала активное строи-

тельство этой сети. Окончание

его запланировано на конец

нынешнего года. Мы так пла-

нируем, что государственные

телекомпании выйдут в эфир в

цифровом формате с первого

ноября, пусть даже в тестовом

режиме. При этом параллельно

будет работать и аналоговое

вещание.

– Однако для того чтобы иметь

возможность смотреть про-

граммы в цифре, необходимы

будут специальные тюнеры,

не так ли?

– Да.

Ав д в дв д в

ЭКСКЛЮЗИВ

ФОРУМ 23

меру, за 170 передатчиков. Вот

и выходит, что речь будет идти

об абсолютно разных суммах.

У общенациональных теле-

каналов, естественно, суще-

ствует свой интерес. Расходы на

трансляцию они смогут покрыть

за счет рекламы. На региональ-

ном уровне ситуация несколько

другая. Но тот, кто желает ве-

щать, тот и будет.

– Вы как-то отметили, что Ки-

ровоградской ОГТРК стоило

бы подумать о спутниковом ве-

щании. Что вы имели в виду?

– Я высказал предположение,

что с таким хорошим контентом,

который сейчас есть у телеком-

пании, и с такими хорошими

темпами работы Кировоград-

ская областная государственная

телерадиокомпания достойна

того, чтобы ее программы транс-

лировались на всю территорию

страны, а также были доступны

и зарубежным зрителям. Этого

можно достичь с помощью вы-

хода на спутник. Но здесь нужно

считать экономику, и мы ее про-

считаем. Главное в этом – чтобы

было с чем выходить на публи-

ку. Вещание с неинтересным

продуктом мы финансировать

не будем.

– Скажите, Кировоградской

ОГТРК можно рассчитывать на

помощь Госкомтелерадио?

– Мы надеемся, что в проекте

г о с б ю д -

жета на

2012 год

нам удаст-

ся зало-

жить средства на техническое

переоборудование государ-

ственных телекомпаний, осо-

бенно тех, кто хорошо работает.

У нас один критерий – те, кто

заслуживает нового оборудова-

ния, должны показать, что они

способны производить хорошие

программы. А тот, кто не может

производить хорошие програм-

мы на хорошем оборудовании,

будет и дальше производить

плохие программы только на

плохом оборудовании.

– Но ведь Кировоградская

ОГТРК производит хороший

продукт…

– Я надеюсь, что нам удастся по-

мочь вам первоочередным обо-

рудованием. Это, прежде всего,

ПТС с возможностью оператив-

но, из любой точки области или

даже всей Центральной Украи-

ны, быстро орга-

низовать прямой

эфир. Тем более

- Люди сами их должны будут

покупать?

– Вопрос относительно этого

пока открыт. Сейчас решается,

должно ли государство обеспе-

чивать малоимущих этими тюне-

рами, поскольку мы понимаем,

что не все смогут позволить при-

обрести себе такой преобразо-

ватель за 450-500 гривен. При

этом государство также должно

будет обеспечить тюнерами все

бюджетные организации: шко-

лы, больницы, библиотеки.

– Но это ведь немалые затра-

ты…

– Прежде всего это затраты

пользователей. Если человек хо-

чет смотреть телевизор, он дол-

жен будет приобрести тюнер.

– А если речь идет о школах?

– Тогда покупка ляжет на плечи

государства. Но мы надеемся,

что решение вопроса о приобре-

тении тюнеров для социального

сектора будет возложено на го-

сударственные администрации.

– Александр Вячеславович,

говорят, что финансовый во-

прос также немаловажен и

для самих телекомпаний.

Эксперты озвучивают даже

ориентировочные суммы – де-

скать, за вещание ТРК придет-

ся оплачивать ежемесячно до

десяти тысяч долларов.

– Сейчас сложно говорить о

стоимости. Все зависит от мощ-

ности передатчика, его отда-

ленности и вообще количестве

передатчиков. Те ТРК, которые

собираются вещать на террито-

рии одного города, будут опла-

чивать одну сумму, поскольку им

будет достаточно одного пере-

датчика. А вот телекомпаниям,

которые захотят вещать на всю

страну, придется платить, к при-

что динамика жизни нам диктует

такую необходимость.

Мировые тенденции сегод-

ня демонстрируют глобальный

переход на цифровое телевиде-

ние. Зарубежный опыт показы-

вает, что ничего критического

в данном процессе нет. Более

того, отмечается в основном о

его преимуществах. Однако на

то, что с легкостью принимает

иностранец, украинец имеет соб-

ственное мнение, основанное на

отечественных реалиях.

К примеру, Вадим Мурованый

– гендиректор Кировоградской

областной гостелерадиокомпа-

нии – больше всего переживает

за зрителя, в частности за его

возможность смотреть про-

граммы ОГТРК после предстоя-

щих перемен. Он опасается, что

цифровое вещание на стартовом

этапе покроет меньшую террито-

рию, нежели аналоговое.

Но до 17 июля 2015 года, а

именно эта дата считается фи-

нишной границей перехода на

цифру, все может измениться,

и все возникшие ныне спор-

ные вопросы исчезнут,

отчего довольными оста-

нутся и производители, и

потреби-

тели.

ИЗ ПЕРВЫХ УСТ

ФОРУМ24

С первого сентября на канале «Кировоград» начина-

ется новый сезон. О секретах, сюрпризах, новинках

канала рассказывает продюсер канала – Андрей Ро-

стиславович Богданович.

О том,

что изме-

нится, начну

рассказывать

с нашего флаг-

мана – утреннего шоу «Ранкова

кава». Программа обновится по

максимуму. Новые декорации,

новые заставки, новые рубрики,

новые телевизионные техноло-

гии, новая ведущая – практиче-

ски все новое. Шоу по праздни-

кам или знаковым дням будет

выходить с двух локаций – из

студии и с площади имени Киро-

ва. Кировоградцы, которые идут

или едут на работу, утром смо-

гут поучаствовать в программе в

прямом эфире.

«Статський радник» –

уникальный совместный проект

с областной государственной

администрацией. Цель – поиск

кадрового резерва области. Лю-

дей, которые смогут помочь из-

менить положение дел в области

к лучшему. Проект уже начал вы-

ходить на телеканале. Пока по-

казываем стадию кастингов. Мне

самому интересно смотреть, кто

же станет тем самым советником

Сергея Ларина. Ведет программу

киевская ведущая – Юля Шпа-

чинская. В прошлом - моя со-

ведущая информационных про-

грамм группы каналов «Интер»,

К1, НТН, Мегаспорт.

Новости и итоговая програм-

ма «Погляд» – здесь изменения

ФФФООООООООООООООФОООООООООООФОФОФФОФОФОФФФФФФФФФФФОФФФОФФФФФООФФФОФОФФФФООФОФООООООФФФООФОФОФОФОФФФОООФ РУРУРРУРРУРУРУРУРУРУРРРРУУРРУРУУУУУУРУРУУРУУУУУУРУРУУУРУУУРУУРУУУУРУУРУРУРРУУРУРРРУРРРУММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММ222422422424242424222242222422242222224

коснутся содержания. После

того, как был изменен формат и

наши журналисты научились при-

держиваться жанра, следующая

задача – это наполнение самих

выпусков. Не новости должны

искать журналиста, а журналист

– новости. Это сложно, учитывая

постоянный кадровый голод, но

возможно. Надеюсь, что «День за

днем» будет интересно смотреть

не только потому, что «картинка»

изменилась, а и потому, что темы

сюжетов станут интересными и

эксклюзивными. Думаю, что мы

уже готовы к этому, тем более

что за год нашей совместной ра-

боты материалы журналистов

телеканала «Кировоград» посто-

янно появляются в эфире «Инте-

ра», СТБ, «Першого».

К новому сезону готовится

и ток-шоу «Мы». После перио-

да летних отпусков накопилось

множество интересных тем для

обсуждения. Это и земельная

реформа, и проблемы ЖКХ,

культуры, образования. Думаю,

острота дискуссий многих про-

грамм нового цикла будет за-

шкаливать.

Готовятся новые програм-

мы. Среди образовательных вы-

делю серию программ обучения

детей английскому языку. Это

совместный проект со специали-

стами кировоградской школы

номер шесть. Если проект по-

лучится удачным, подумаем над

французским языком. Для детей

закупим новые мультфильмы и

хорошо знакомые фильмы по

мотивам сказок братьев Гримм

производства ГДР и Чехии.

Далее, программы для муж-

ской аудитории. Автомобили

и футбол. Уже выходит в эфир

программа «К-Авто», где авто-

любители могут ознакомиться с

новинками мирового авторынка.

Причем все из машин тест-драйва

можно приобрести у нас в горо-

де. Получит Кировоградская об-

ласть и свое футбольное обозре-

ние. Программа «Линия поля»

расскажет о матчах кировоград-

ских команд в высшей, первой

и второй украинских лигах, по-

ведает о выступлениях кирово-

градских футболистов в составе

других клубов. Попробуем снять

свои фильмы об Андрее Пятове,

Андрее Канчельскисе, Сергее

Назаренко, Жене Коноплянке.

Об интересных местах Киро-

воградской области расскажет

специальная программа путеше-

ствий. Наши журналисты рас-

скажут, куда, как и за сколько

можно поехать отдохнуть и что

интересного увидеть.

Будет место и для юмора.

В эфире появятся анекдоты и

байки в изложении известных

кировоградцев. Записан пилот

большого юмористического ве-

чернего шоу. Если пройдет гор-

нило редакционного совета –

увидим на телеэкранах.

Отдельно хотел бы сказать о

новых фильмах на канале «Киро-

воград». Рубрика «Настоящее

кино без перерыва на рекла-

му» пополнилась не только филь-

С первого

ется новы

канала ра

сти

что

нит

рас

с на

мами «Мосфильма», появятся

в эфире ленфильмовские кино-

картины, шедевры киностудии

имени Довженко и творческого

объединения «Экран». Сейчас

ведем переговоры о приобре-

тении киноклассики Франции и

Италии. Выходные дни пораду-

ют новыми зарубежными филь-

мами, главные роли в которых

сыграли Рассел Кроу и Кристиан

Бейл, Антонио Бандерас и Брит-

ни Спирс, Жерар Депардье и Ме-

рил Стрип, Джастин Тимберлейк

и Джек Блек, Жюльет Бинош и

многие другие известные актеры.

А любителям сериалов - осо-

бый подарок в виде зарубежной

истории «Чужие грехи», сейчас

также ведем переговоры о при-

обретении прав на трансляцию

детективного сериала.

Для осуществления проек-

тов собственного производства

телеканал «Кировоград» провел

активную закупочную политику

в техническом плане. К подарен-

ной Гостелерадио технике канал

прибавил специальную систему

стабилизации телекамеры («сте-

дикам») и уникальные для нашей

области 18-метровые телевизи-

онные рельсы.

С осени заработает обнов-

ленный сайт телекомпании

kodtrk.tv.

Будут ли новые программы

успешными – покажут время и

мнение зрителей. Рейтинги своих

программ мы будем отслеживать

с помощью социологических

опросов, а также почты и отзывов

в Интернете. Готовясь к новому

сезону, мы твердо уверены, что

ВСЕ МЕНЯЕТСЯ К ЛУЧШЕМУ!

З ПЕРШИХ ВУСТ

ФОРУМ 25

Юлія Шпачинська:«Кіно – це шаленамоя пристрасть!»

Ведуча телевізійної

версії проекту кадро-

вого резерву області

«Статський радник»

Юлія Шпачинська заради

цієї роботи тимчасово

змінила столичну про-

писку на кіровоградську і

каже, що їй сподобалося

не лише саме місто, а й

його мешканці.

Текст – Олена

Данилишин,

Андрій Лисенко

Обличчя Юлії Шпачинської

добре відоме українському те-

леглядачеві завдяки роботі на

загальнодержавних телекана-

лах. Свого часу вона працювала

ведучою на Першому

Національному та кана-

лі «К1».

- Зізнаюся, що досі

мені жодного разу не

випадала нагода по-

бувати у Кіровограді.

Я очікувала побачити

промисловий центр

і його індустріальні

форми, а фактич-

но мене зу-

стріла дуже

гарна архі-

тектура, яка

нагадує про

царську минув-

шину, привіт-

ні й гостинні

люди, а також

власна куль-

тура, – роз-

загальнодержавни

лах. Свого часу во

ведучою

Націонал

лі «К1».

- Зізн

мені жо

випадал

бувати

Я очіку

проми

і його

форм

ДОВІДКА. Мета проекту «Статський

радник» – формування кадрового

резерву Кіровоградщини. Учасників

проекту оцінює спеціальне журі, яке

очолює голова Кіровоградської об-

ласної державної адміністрації Сергій

Ларін. Протягом проекту учасникам до-

помагають експерти у галузі кадрової

політики, авторитетні державні, соціаль-

ні та бізнес-менеджери. Переможець

стане радником губерна-

тора, а решта учасників,

які увійдуть до групи

переможців, очолять

обласні соціально-

економічні про-

грами.

стр

гарн

тектура,

нагадує

арську мину

шину, пр

ні й г

люд

н

ца

ш

н

л

ь

жежецьць

,,

упупии

ололятять ь

алаллльньньно-о-оо

пппроророр --

повіла вона.

– У мене є екскурсовод

– Олена Кваша, ведуча «Ранко-

вої кави» - це фантастична люди-

на. Де б ми не йшли, вона розпо-

відає ледь не про кожен будинок,

що трапляється на шляху. Я не

встигаю цю всю інформацію в

себе вбирати...

Не менше позитивних емоцій

у ведучої викликали і села, які

дівчина побачила дорогою до Кі-

ровограда.

- Усе ніби потопає в зелені.

Дуже гарне видовище. На жаль,

таку красу сьогодні зустрінеш

не всюди. Села Кіровоградщини

– це яскравий осередок україн-

ської самобутності, - зауважує

Юлія Шпачинська.

На питання, як сталося так,

що героїня нашої розповіді отри-

мала роботу в Кіровограді, вона

розповідає, що завжди цікави-

лась чимось новим та оригіналь-

ним. Тому, коли зателефонував

Андрій Богданович, який зараз

є заступником директора облас-

ної телерадіокомпанії, і розпо-

вів про проект, Юлія погодилася

спробувати.

– Спочатку я не могла зро-

зуміти, як можна поєднати теле-

бачення й офіційні співбесіди.

Але коли ввійшла у курс справи,

то стало ясно, що це може бути

досить потужний проект. Навіть

на всеукраїнському рівні було

би цікаво таке зробити, – роз-

повіла вона.

На питання, які програми ка-

налу «Кіровоград» вона дивить-

ся, дівчина відзначила програми

«Погляд» та «День за днем», які

ведуть її колишні напарники по

роботі у Києві – Андрій Богда-

нович та Іван Костроба.

- Якось я бачила «Ранкову

каву», і мене здивувало, що на

регіональному рівні дуже при-

стойна студія, ведучі не лепечуть,

що Бог на душу поклав, а є кон-

кретні прописані сценарії, – за-

уважує Юлія.

Пані Шпачинська – багато-

гранна особистість. Вона не

тільки ведуча, але й сценарист та

актор, наприклад, на кіровоград-

ському телебаченні виходить

програма «Гра долі», в якій Юлія

була сценаристом. Це програма

про історичні факти у житті різ-

них письменників, художників,

поетів. Дівчина закінчила Київ-

ський національний університет

театру, кіно і телебачення імені

Карпенка-Карого, має досвід гри

у короткометражному кіно, яке

було представлене на різних

фестивалях.

– Кіно – це шалена моя

пристрасть. А ще коли

воно чорно-біле і зняте

на камеру, якою знімав

Довженко… В принци-

пі, більше ніде себе не

бачу. Хіба вихователем

у дитячому садочку –

дуже люблю ді-

тей, – каже

Юлія.

кскурсовод

ша ведуча «Ранко

І К б

ФОРУМ

КУПУЙ КІРОВОГРАДСЬКЕДякуємо всім підприємствам-учасникам виставки та ярмарку«Купуй кіровоградське»!

ПАТ «Імперія С»

ПрАТ «Креатив»

ТВК «Лідер»

та підприємство

«Іскра»

облспоживспілки

ТОВ «Ятрань»

ТОВ «Прод-Інвест»

ПАТ по виробництву

сільськогосподарської

техніки «Червона

зірка»

ЗАТ «Гідросила ГРУП»

ПАТ «НВП "Радій"»

ТОВ «Друкмаш-

Центр»

МП у формі ТОВ

«Кедр»

ПП «Меблева компанія

"ЮГОС"»

ВАТ «Кіровоградський

завод дозуючих авто-

матів»

ДП «Шпагатно-

вірьовочні вироби

«ТОВ ВП "МІК"»

Фабрика вікон

Shemesh

ПрАТ «Кіровоградське

видавництво»

Фірма «Ласка»

ДП «Кіровоградський

КХП № 2»

ТОВ «Імекс-ЛТД»

Кіровоградська

виправна колонія

Управління ДДУПВП

у Кіровоградській об-

ласті (№6)

ТОВ «Виробнича

компанія "Вентана

плюс"»

МПП «Антураж А»

Обласний центр інвалі-

дів «ВОІ "СОІУ"»

ТОВ «Геоїд»

ТОВ «ЛКС-індастрі»

ТОВ «Олександрійська

ливарна

компанія»

ТОВ «Катеринослав-

ські меблеві

майстерні»

ПАТ НВО «Етал»

ТДВ Об'єднання «Дні-

проенергобудпром»

ПП «Віктор і К» ТМ

«Королівський смак»

ТОВ Завод «Луч»

Хлібокомбінат Бобри-

нецького районного

споживчого товариства

ТОВ «Креатив-Агро»

ТОВ «Юніком»

ПСП «Вільшана»

ТОВ «Завалля хліб»

ТОВ «КЛК»

ТОВ «Відродження»

ТОВ «Побузький фе-

ронікелевий комбінат»

ДП «Межирічський

вітамінний завод»

ДАК «Укрмедпром»

ТОВ «Олександрія-

Лідер»

ТОВ «Каолін Буг»

ТОВ «Метсервіс груп»

ПП «Лідер-Ін»

Споживче товариство

«Долина-С»

ПСП «Степ»

Дослідно селекцій-

ний дендрологічний

лісовий центр «Веселі

Боковеньки»

Долинська державна

сортодослідна станція

ТОВ МП «Мрія»

ДП Дослідне господар-

ство «Елітне»

КІАПВ НААНУ

ТОВ «АГРОДАР-

Україна»

ПрАТ «Сокіл»

ТОВ «Три – Стар»

ТОВ «Соколівський

м'ясокомбінат "Україн-

ські ковбаси"»

ТОВ «Елгран»

ТМ «Златомед»

СВК «Колос»

Фермерське господар-

ство «Веста-Люкс»

Лозуватська філія ТОВ

«Георесурс»

ТОВ «Ноксен»

ПП «Валентина –

центр» 26

Відкриття експоцентру стало важливою і довгоочікуваною подією не тільки

для Кіровограда, але й для всієї області. Навіть голова облдержадміністрації

Сергій Ларін на багатьох нарадах неодноразово наголошував на потребі

створення виставкового центру у серці області, адже масштабна програ-

ма «Купуй кіровоградське» довела, що регіон має потужних виробників,

яким потрібен окремий майданчик для представлення свого потенціалу.

Текст – Олена Самсонова, фото – Ігор Демчук

Сергій Ларін: «Експоцентр стане епіцентром презентацій нових ідей, технологій, проектів, майданчиком для ділових зустрічей і переговорів бізнесових кіл!»

ФОРУМ

КУПУЙ КІРОВОГРАДСЬКЕ

ПП «Харчовик»

Маловисківського

райспоживтовариства

Редакція газети «Мало-

висківські вісті»

ДП «Оникіївське лісове

господарство»

ПП «Кристал-Аква»

ТОВ «Золота коза»

ВАТ «Новоархангель-

ський сирзавод»

АФ ТОВ «Авангард

ЛТД»

ТОВ «Сабівський

гранітний кар’єр»

ПП «Новий світ»

ПП «Інтерцентр»

ТОВ «Росина»

ПП «Шаруня»

ТОВ «Культурний гриб»

Філія ДП «Державна

продовольчо-зернова

корпорація України»

«Новоукраїнський

комбінат

хлібопродуктів»

СТОВ «Степ-Агро»

ТОВ «Новоукраїнський

завод мінеральної

води»

Хлібокомбінат Олексан-

дрівського райспожив-

товариства

ДП «Олександрівський

держлісгосп»

ТОВ фірма «ОЛТО»

ТОВ АФ «Ясенівська»

ДП Дослідне господар-

ство «Ставидлянське»

ФГ «Київська Русь»

Дитячий оздоровчий

табір «Жовтень»

ТОВ «УкрАгроКом»

ТОВ «Олександрійський

цукровий завод»

ТОВ НВФ «Агросвіт»

ТОВ «Хімвіскпром»

ТОВ «Оконіка»

ТОВ «Арантех»

ТОВ «Олександрія Бліг»

Філія ТОВ «Верес»

ТОВ «Агрофірма Лідер»

ДП «Хлібодар»

Петрівського райспо-

живтовариства

ПП «ВК і К»

ДП «Світловодський за-

вод силікатних виробів»

АТЗТ

«Укрбудматеріали»

Спільне Українсько-

Болгарське підприєм-

ство «НАК»

ТОВ фірма «Темп ЛТД»

СФГ «Кондор»

Кіровоградська

державна

ортодослідна станція

Ульяновське райспо-

живтовариство

КООП «Казка»

ПП Петро Ковальчук

ПП Микола Уманець

ПП Інна Чижик

ПП Сергій Чернов

ПП Юрій Жук

ПП Юрій Тупота

ФОП Олександр

Коханюк

ПП Геннадій

Маслєнніков

ПП Федір Павловець

ПП Сергій Ткачов

ПП Олександр Пасічник

ФОП Максим Мокряк

ПП Ярослав Кошлатий

ПП Сергій Онша

Майстер з бісероплетін-

ня Олена Ющишена

Майстер з лозоплетіння

Галина Ромашко

Майстер з виготовлення

одягу гачком Галина

Лебедєва

Майстер з виготовлен-

ня картин з тіста Ірина

Колякіна

Ма

райспо

Редакція

Дякуємо всім підприємствам-учасникам виставки та ярмарку

«Купуй кіровоградське»!

*Інформація надана Головним управлінням

економіки Кіровоградської ОДА27

Під час відкриття експоцентру, яке відбулося напередодні Дня

незалежності, вітаючи всіх, хто завітав на урочистості в «Експоцен-

трі», Сергій Миколайович Ларін пригадав народну мудрість: «У на-

роді кажуть "Вміла готувати та не вміла подавати". Я переконаний,

що сьогодні у нас в області друга частина цієї приказки вже неакту-

альна. Відтепер усі підприємства – від найбільшого до найменшого –

зможуть демонструвати, пропонувати продавати свою продукцію. Експоцентр

стане епіцентром презентацій нових ідей, технологій, проектів, майданчиком

для ділових зустрічей і переговорів бізнесових кіл».

За словами губернатора, саме під час таких акцій мають отримувати друге

дихання і свіжий заряд ідей всі знакові для області проекти, у тому числі «Ку-

пуй кіровоградське». Символічну червону стрічку перед експоцентром разом із

Сергієм Ларіним перерізали голова обласної ради Микола Ковальчук та кірово-

градський міський голова Олександр Саінсус. Зайшовши до залу, і вони, і сотні

відвідувачів побачили, як на п’яти сотнях квадратних метрів представили свою

продукцію та послуги провідні підприємства усіх районів та міст області. Всього

учасників виставки-презентації було майже півтори сотні, але Сергій Ларін уваж-

но оглянув представлені стенди кожного (!) підприємства, подякував за участь і

вручив всім керівникам відповідні дипломи. А тим часом на прилеглій до «Експо-

центру» території кіровоградці та гості обласного центру купували сільськогос-

подарську продукцію за цінами товаровиробників, адже з раннього ранку свої

ятки розгорнув передсвятковий ярмарок до Дня незалежності України.

Власне, виставка-презентація «Купуй кіровоградське», з якої розпочав свою

роботу кіровоградський «Експоцентр», задумувалась на зразок загальнодер-

жавної виставкової акції «Барвиста Україна», в якій щороку беруть участь кращі

підприємства всієї країни. Так само, роздивляючись експозицію, кореспонден-

там журналу «Кіровоградський форум» згадалася виставка у місті Нові Сад у

Сербії, про яку ми писали кілька номерів назад. І якщо знову звертатися до на-

родної муд-рості, то хочемо згадати приказку про перший млинець, який часто

буває грудкою. Втім, це знову ж таки точно не про виставку-презентацію в «Екс-

поцентрі». Умови проведення та рівень організації виставки у Кіровограді не по-

ступалися подібним загальнодержавним чи міжнародним акціям.

Наостанок додамо, що «Експоцентр» функціонуватиме постійно і на черзі –

галузеві постійно-діючі виставки, які організовуватиме і проводитиме власник

експоцентру – ЗАТ «Піраміс».

МАЙДАНС

ФОРУМ28

Дитяче свято у парку:відкрився «майдансовий» майданчик!

У парку «Ковалівський», що

в обласному центрі, напри-

кінці серпня відбулася довго-

очікувана подія – відкриття

найбільшого дитячого май-

данчика, який побудовано за

кошти, виграні у телепроекті

«Майдан'S».

Текст – Олена Самсонова,

фото – Олег Шрамко,

Іван Леонов

Ця приємна подія стала для

кіровоградської малечі та їх

батьків подвійним святом, адже

відкриття дитячого майданчика

відбулося у день, коли вся кра-

їна відзначала 20-річчя неза-

лежності України.

Разом із жителями міста

у святкових заходах у Кова-

лівському парку взяли участь

кіровоградський міський голо-

ва Олександр Саінсус, перший

заступник голови обласної дер-

жавної адміністрації Андрій Ні-

колаєнко та перший заступник

голови обласної ради Олек-

сандр Шаталов.

Майданчик, який встановле-

но у Ковалівському парку, став

втіленням мрії кіровоградських

«майдансерів» про споруджен-

ня сучасних дитячих майданчи-

ків в обласному центрі. Саме

з цією благородною метою

кіровоградські «майдансери»

вибороли блискучу перемогу в

національному танцювальному

проекті «Майдан'S».

На отримані призові кошти

(один мільйон гривень) «май-

дансерами» було прийняте

рішення встановити у танцю-

вальній столиці України десять

сучасних дитячих майданчиків.

Найбільший з них розташував-

ся саме у Ковалівському парку,

а ще один найближчим часом

буде зведений на батьківщині

хореографа кіровоградської

команди «Майдан'S» Олексан-

дра Лещенка – в Олександрії.

Радощам малечі не було

меж – на дитячому майданчику

вони знайшли все, що їм було

потрібне, – ігрові будиночки,

різноманітні гойдалки, карусе-

лі, канати, драбинки та гірки.

Подарунок «майдансерів» ді-

тям дуже сподобався!

До речі, того ж дня кірово-

градські «майдансери» стали

зірками столичного Майдану.

Наші юні танцюристи були за-

діяні у більшості номерів, що їх

виконували артисти на концер-

ті, присвяченому Дню незалеж-

ності, у Києві.

МАЙДАНС

ФОРУМ 29ФОРУМ

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

ФОРУМ30

Державні свята – День українського

прапора та День незалежності –

Кіровоград цього року відзначив не-

бувалими за масштабами акціями.

Детальніше про них читайте у нашо-

му короткому огляді.

Текст – Олена Самсонова,

фото – Анна Горобцова

Від раннього ранку до пізнього вечора

два дні поспіль у місті не зупинялося свят-

кування. Розпочалося воно автопробігом

«Молодь єднає Україну» та молодіжною

акцією «Зав’яжи стрічку, скажи: "Я люблю

Україну!"». На центральній площі, у само-

му серці міста, вишикувалась колона авто

та байків, над якими майоріли блакитно-

жовті українські стяги – так Кіровоград

почав святкувати День Державного Пра-

пора та 20-ту річницю незалежності Укра-

їни. Старт автопробігу дав перший заступ-

ник голови облдержадміністрації Андрій

Ніколаєнко. За його словами, учасники

акції «розбудили місто передсвятковими

бадьорими сигналами». Андрій Івано-

вич побажав всім учасникам акції успіху,

здоров’я й подолання всіх труднощів на

шляху до розвиненої економіки та сучас-

них європейських стандартів життя.

Разом із Іваном Владовим, заступ-

ником голови обласної ради, та Ігорем

Волковим, секретарем Кіровоградської

міської ради, Андрій Ніколаєнко передав

учасникам автопробігу державні прапори,

і автоколона рушила до трьох централь-

них мостів через головну водну артерію

міста – річку Інгул, де на неї вже чекала

молодь. Рух автоколони супроводжував

і урочистий передзвін у Кафедральному

соборі Різдва Пресвятої Богородиці, що

є досить символічним, адже історія ста-

новлення України як незалежної держави

пам’ятає урочисте проголошення універ-

салу про об'єднання УНР і ЗУНР, освяче-

не дзвонами Софійського собору.

Молодь, зустрівши автоколону та

пов'язавши жовто-блакитні стрічки на

мостах, рушила до пам'ятника Тара-

су Григоровичу Шевченку, де відбувся

урочистий мітинг з нагоди 20-ї річниці

незалежності України. Також відбулося

покладання квітів до пам’ятної дошки

В’ячеславу Чорноволу – пам'ять видат-

ного українського громадського діяча

вшанували представники влади та гро-

мадськості, які пізніше приєдналися до

Ходи вишиванок. Навряд чи коли рані-

ше обласний центр бачив таку кількість

містян у вишиваних сорочках – головна

вулиця Кіровограда приймала парад ви-

шиванок. Ця акція завершилася великим

святом і концертом на площі Богдана

Хмельницького. Там всі бажаючі могли

взяти участь у конкурсах «Кращий коро-

вай», «Кращий рушник» і «Краща виши-

ванка Кіровоградщини».

Н

Кіровоград«одягнувся»у вишиванку!

ОФИЦИАЛЬНЫЙ ДИЛЕР

СЕЛЬХОЗТЕХНИКА • ЗАПАСНЫЕ ЧАСТИ • СЕРВИС

ООО «Ландтех», Кировоградская обл., Кировоградский р-н., с. Великая Северинка

тел: 050 321 77 79 www.landtech-ukraine.com

ЫЙ ДИЛЕР

Откройте

потенциал уборки урожая

с роторными комбайнами

серии STS

Новые тракторы серии 8R

с диапазоном мощности

от 260 до 340 л.с.

ТОЧКА НА КАРТІ

ФОРУМ32

Батьківщина поетаНекрасова

Село Синьки розташоване із

північного боку області – за

20 кілометрів від районного

центру Ульяновки. Відстань

між його околицями із півночі

на південь сягає дванадцяти

кілометрів, а зі сходу на захід

– чотири. Як і сусідні села,

Синьки потопають у зелені

садів, а з тієї зелені садів пиш-

но виглядають голубі хати,

криті шифером.

Текст – Роман Борисенко

Кажуть, що у давнину у цій

місцевості було джерело, біля

якого розташувався шинок. Ха-

зяйнував там єврей Сєня, тож,

збираючись у дорогу, чумаки ка-

зали: «Спинимось у Сєньки». Є

ще одна версія походження на-

зви села. Колись у цій місцевості

був безкрайній степ. в якому во-

дилися орли, дрохви, дикі кози,

свині та вовки. Забрів у дрімучий

степ мисливець, і йому сподоба-

лась багата, ніким не заселена

місцевість. Мисливець розповів

про неї своїм товаришам, і зго-

дом тут з’явились перші посе-

лення, люди вели осіле життя,

тож і прізвище мали Осадчий.

Спочатку на нинішній території

села було кілька хутірців, по-

близу яких проходив чумацький

шлях. Зупинилися чумаки, вди-

вилися у поселення, що здале-

ку бриніло синявою степових

квітів, і сказали: «Хай будуть

Сині!» Далі ці хутірці злилися в

одне велике село Синьки. Про

це говорить і архівний документ:

«Синьки розташовані на межі з

Уманським повітом Київської гу-

бернії при однойменній невелич-

кій річечці Синьки, яка впадає у

поселення Великі Трояни».

Колись мешканці села жили

у землянках, а потім почали бу-

дувати і дерев’яні хати. Ще й

сьогодні тут можна побачити

хатинки, яким понад 200 років,

а поруч з ними – просторі, під

твердою покрівлею та з велики-

ми вікнами і верандами будинки.

Населення віддавна займалося

у селі обробітком землі, та со-

хою її багато не обробиш. Тож,

доводилося займатися іншими

промислами: скотарством, ри-

бальством, бортництвом та гон-

чарством.

З часом польські пани зі сво-

їм військом все більше й більше

Головна Політика Економіка Дайджест Події Офіційна хроніка Спорт Культура Афіша Форум Реклама Контакти

загар-

бували

у к р а -

ї н с ь к і

землі, тож

т е р и т о р і я

Синьок розді-

лили між собою

Потоцькі, Яроцькі

та Драгомановські. Про це

говорить і архівний документ:

«Маєток був власністю графів

Потоцьких, останнім з яких був

Михайло Потоцький». Після ре-

волюції панський будинок був

перетворений на колгоспну сади-

бу, а зараз і того не залишилося.

Під час будівництва славно-

го парку «Софїївка», що зна-

ходиться неподалік, в Умані,

пролилися ріки поту, сліз і крові

знедолених кріпаків, її безві-

сних творців. Марно було б шу-

кати в архівах імена бодай не

багатьох із них, адже кріпаків

зганяли сюди з усіх величезних

графських володінь. Та все ж

через усні перекази старожилів

до нас дійшло, що кілька людей

із незліченної кріпацької армії

були саме із Синьок, і загинули

під завалами каміння під час бу-

дівництва. Щодня на тому будів-

ництві працювало близько 800

чоловік, тому у досить стислий

термін був створений шедевр,

який протягом століть вражає

своєю красою.

А ми повертаємось у село

Синьки, де є багато цікавих іс-

торій, легенд. Є документи,

які свідчать про

те, що

саме тут

народив-

ся й провів

перші роки

свого життя

поет Микола

Олексійович Не-

красов. Його мати,

Олена Андріївна Закревська,

була дочкою поміщика, а батько

– Олексій Сергійович Некрасов,

– штабс-капітаном єгерського

полку. Олена Андріївна мала до-

бру освіту, освоїла кілька мов,

вивчила музику і захоплювалась

класиками світової літератури.

Батько, кажуть, був жорстоким

і грубим солдафоном, зіпсова-

ним службою, і весь вільний час

віддавав грі у карти та пияцтву.

Тож, увесь час родина Закрев-

ських шукала спосіб полегшити

долю своєї дочки, і якраз у той

час дід поета, Андрій Закрев-

ський, додав до своїх обширних

володінь невелике село Синьки,

яке колись було власністю маг-

натів Потоцьких. Невелике, тихе,

розташоване в оточенні мальов-

ничих дібров і ставків, село ста-

ло місцем відпочинку для сім’ї

Закревських. Його дуже любила

бабуся Миколи Некрасова, тож

саме сюди сім’я вирішила від-

правити Олену, яка готувалася

стати матір’ю. Зять не запере-

чував – сімейні турботи були не

для нього, але у січні 1823 року

Олексій Некрасов вийшов у від-

ставку і на деякий час посе-

лився біля сім’ї

у Синьках. Саме у цьому селі 7

жовтня 1824 року малого Мико-

лу хрестили у місцевій церкві.

Невдовзі після того Некрасови

переїхали.

Є у Синьках різні цікаві

пам’ятки. Так, на території су-

часної школи росте величезний

дуб, який, за підрахунками, на-

лічує 107 років, а в обхваті сягає

близько трьох метрів. Раніше на

цьому місці була церква, а біля

неї попівський двір, попереду

якого квітнув фруктовий сад.

Скраю біля алейки непомітно ріс

молодий дубок, якого згодом не

стали зрубувати, адже дуб вва-

жається символом могутності,

величі та краси. Це справжній

заповітний куточок Синьок. Так

само не можу не згадати про

Кнюхову криницю, або, як ще

її називають, Вікторову крини-

цю. Це живильне джерело зна-

ходиться у полях і має цілющу

воду. Детальніше про нього

читайте в окремому матеріалі

у цьому номері журналу «Кіро-

воградський форум» у рубриці

«Жива вода».

Що стосується географічно-

го розташування села, то воно

розтягнуте вздовж річки, і від

нього до Кіровограда їхати тро-

хи більше 200 кілометрів, так

само, як до Одеси, Києва, Вінни-

ці чи Черкас. Це майже центр

України. Раніше на території

села було шість колгоспів, потім

їх об’єднали в один. З розпадом

базового господарства люди за-

лишились без роботи та почали

виїжджати із села. Ще 10 років

тому в селі проживало більше

1,5 тисячі населення – тепер за-

лишилося десь біля тисячі.

Синьки були самим старим

за середнім віком населення се-

лом у районі – тут мешкало біля

650 пенсіонерів, тож не дивно і

дуже сумно, що кожного року у

селі помирає 25-27 чоловік, а на-

роджується лише 3-7. Втім, нині

молодь не так прагне покидати

село – якщо раніше багато юна-

ків та дівчат виїжджало на заро-

бітки в Київ, Одесу чи за кордон,

то через економічну кризу цей

потік зменшився. Житло у селі

недороге, є земля, яку можна

утримувати. Зважаючи на це,

сім’ї залишаються в селі, буду-

ють життя на рідній землі, три-

мають підсобне господарство.

У Синьках гарний дитячий

садок, розрахований на сотню

малят, хоча зараз через брак

коштів тут лише 30 діточок. Не-

поганий тут і Будинок культури,

а у Синьківській школі навча-

ФОРУМ

торій, легенд. Є документи,

які свідчать про

ставку і на деякий час посе-

лився біля сім’ї

ТОЧКА НА КАРТІ

ФОРУМ 33

Головна Політика Економіка Дайджест Події Офіційна хроніка Спорт Культура Афіша Форум Реклама Контакти

Прес-релізи, подяки, зауваження і пропозиції надсилайте на info@novosti.kr.ua

http://www.novosti.kr.ua_

Редактор

Кореспондент

Кореспондент

Кореспондент

Кореспондент

Андрій Лисенко:+38 050 453 85 80

(обласна влада, політика,економіка, спорт)Ігор Крушеніцький+38 066 288 95 09

(МНС, МВС, культура,афіша)Алла Левінська+38 099 772 46 95

(Олександрія йОлександрійський район)Антоніна Третяк+38067 996 06 59;+38066 752 77 39

(Новомиргород іНовомиргородськийрайон)

Володимир Пісковий

+38098 852 83 12

:

:

:

:

ється трохи більше сотні учнів,

для яких учительський колектив

створив більш ніж сприятливі

умови для навчання шкільних

предметів та життя. Одні тіль-

ки намальовані «класики» на

підлозі у коридорі чого варті!

Рушниками на стінах та квітами

у коридорах нікого не здивуєш,

але є тут дійсно дивовижні речі.

Наприклад, малюки у кожному

класі вітаються з тими, хто увій-

шов під час уроку, по-своєму.

Одні кажуть: «Добрий день нам!

Добрий день вам! Добрий день

всім»! А в іншому класі зустрі-

чають так: «Доброго ранку, до-

брого дня! Бажаємо сьогодні

здоров'я й щодня»! І прощають-

ся тут оригінально: «Ідіть здо-

рові»! На кожній парті лежить

своєрідний набір для здоров'я.

Під час фізкультхвилинок (це

обов'язково у всіх класах) учні

масажують собі спинки наниза-

ними на мотузочку каштанами.

Сидять вони на спеціально поши-

тих мішечках, теж із каштанами.

А на голову кладуть мішечки з

сіллю – для правильної постави.

Найголовніше тут – правильний

емоційний настрій всього ко-

лективу, який створює директор

Альбіна Семенченко.

Головна проблема у селі –

зайнятість населення. Зрозумі-

ло, що, коли є свій будинок і біля

нього присадибна ділянка, – ви-

жити можна, але потрібно десь і

заробітну плату отримувати. Зате

із житлом у селі проблем немає

– за нормальні кошти можна

придбати будинок із городом

площею 50-60 соток землі.

Друга проблема – брак ко-

штів на ремонт доріг та утри-

мання інфраструктури. Дитячий

садок потребує капітального

ремонту, так само, як і водогін.

Добре, що місцеве підприєм-

ство взяло на себе відповідаль-

ність за утримання водогону,

а у іншому випадку сільському

бюджетові довелося б скрут-

но. Гостра проблема із вивозом

сміття. Чого гріха таїти, були

люди, що викидали побутове

сміття де заманеться. Тепер зна-

йшли місце на території сільра-

ди, куди у майбутньому плану-

ється вивозити сміття. Звісно, на

спеціалізований автомобіль тут

не розраховують, але матимуть

заохочення люди, що керують

гужовим транспортом, тож про-

блему із несанкціонованими

сміттєзвалищами буде знято.

Як і в більшості українських

сіл, в Синьках відзначають усі

державні свята, проводяться

концерти, іноді запрошуються

артисти із районного Будинку

культури, а частіше обходяться

власними силами. Багато у чому

у підготовці та проведенні свят

допомагає школа. Дякуючи ди-

ректору, там працюють два гурт-

ки – танцювальний і художньої

самодіяльності, є прекрасний

тренажерний зал, якому може

позаздрити навіть районна спор-

тивна школа! Викладач фізкуль-

тури наполіг на створенні такого

атлетичного класу, а дирекція

школи пішла йому назустріч. Та

й мешканці села ходять до залу,

адже самі допомагали встанов-

лювати тренажери. Ветерани тут

грають у настільний теніс, та так

добре, що навіть беруть участь

у районних змаганнях і іноді їз-

дять на турніри у сусідні області.

Молодь, крім важкої атлетики,

займається волейболом – міс-

цева команда неодноразово

нагороджувалась на районному

рівні, тож зараз є намір відроди-

ти і футбольну команду.

Нещодавно у Синьках ство-

рили громадську організацію

рибалок, до якої входить близь-

ко 60 місцевих жителів. Люди

взяли собі в оренду ставок, роз-

чистили його і запустили маль-

ка. Тепер тут немає проблем

із рибою. Що стосується куль-

турного дозвілля, то Будинок

культури у селі доволі великий,

і на його ремонт у цьому році

сільська рада виділила 80 ти-

сяч гривень, щоб встановити у

будівлі металопластикові вікна.

Що стосується вуличного освіт-

лення, то на його реконструкцію

сільська рада вже виділила 30

тисяч гривень.

Село Синьки – краєвид

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

ФОРУМ34

Оскільки футбольне «Євро-2012» обійде Кіровоградщину

стороною, то головною подією наступного року в нашій

області може стати відзначення 650-річчя Синьоводської

битви, яка, на думку науковців, відбулася на території су-

часного Новоархангельського району.

Текст – Дмитро Шульга

Історик-мідієвіст Фелікс

Шабульдо дослідив, що роз-

гром трьох ординських кня-

зів, тогочасних спадкоємних

володарів Подільської землі,

військом великого князя ли-

товського Ольгерда (1345-

1377) в битві біля Синіх Вод

вперше згадується в літопис-

ній оповіді «Про Поділля».

Ім’я автора цієї писемної

пам’ятки залишилося

невідомим. На думку науковця,

він мав причетність до вищих

урядово-бюрократичних кіл Ве-

ликого князівства Литовського,

Руського та Жемайтійського

й написав свій твір на початку

1430-х років, у розпал польсько-

литовського воєнного конфлік-

ту, в ході якого обидві сторони

розв’язували політичну пробле-

му: кому саме – Польському

королівству

чи Великому

к н я з і в с т в у

Литовському

– належати-

ме вся Поділь-

ська земля.

М а ц е й

Стрийковськй,

який у своїй

«Хроніці поль-

ській, литов-

ській, жмудській

та всієї Русі»,

вперше виданій

у 1582 p., під-

кріпив

концепцію ано-

німного автора оповіді «Про

Поділля» додатковими свідчен-

нями про Синьоводську битву,

почерпнутими ним з ордин-

ського джерела. Таким чином,

проблема битви біля Синіх Вод

через свій нерозривний зв’язок

з історією Подільської землі з

політичної проблеми перетво-

рилась на історіографічну, на-

довго прикувавши до себе увагу

і політичні пристрасті істориків-

опонентів.

У новітній час спір в історі-

ографії навколо подільської та

синьоводської проблем пожва-

вився після того, як

у середині 1880-х

років профессор Ки-

ївського університету

святого Володимира

В. Б. Антонович увів

у науковий ужиток

власну синьоводську

концепцію. Він виділив

битву біля Синіх Вод з

ряду інших антиордин-

ських акцій Великого

князівства Литовсько-

го у ХІV ст., зв’язавши

її не стільки

з історичною

долею Поділ-

ля, скільки з

приєднанням

Києва і Київ-

щини до Литви, та

вперше поставив у центр до-

слідницької уваги суттєві скла-

дові синьоводської проблеми:

по-перше, антиординський ха-

рактер воєнно-політичних акцій

Ольгерда в українських землях

1362 p., і, по-друге, мирний, не-

насильницький у цілому щодо

місцевого населення спосіб

утвердження його верховної

влади над Києвом і Середньою

Наддніпрянщиною. В. Б. Ан-

тоновичу належить пріоритет у

науковій розробці також інших

конкретних питань синьовод-

ської проблеми: визначення дати

самої битви, локаліза-

ції її місця, з’ясування

її безпосереднього

результату тощо. Але

іі КККККККК

Торговиця, археологічні

дослідження бані XIV ст.

с. Торговиця,

розкопки міста XIV ст.

КиКиКиКиКииКиК ївївївїввївїввв-----

ЛиЛиЛиЛиЛиЛиитвттвтвтвввтвтввви,ии,и,и,и т тттта а а а а а

ососсосстатат ввиввввв у цееннтнтн ррр одододо

ККК їїїї

рговиця,

та XIV ст.

нононої

ососососссо яя яя

мумумуууу:::: кококококкоооомумумумумумумумууу ссссаамаммее ее

кккк

ччччч

ккккккк

ЛЛЛЛЛ

––––

мемеммем

сьсьсьсьсь

СтСтСтСтССтСт

якякякякккякиииии

«Х«Х«Х«Х««Х«Х«ХХ«Х«Х«Хрррррр

сьсьссьсьсьсьсььссьссс ккккккккккк

сьссьсьсьсььсьсьськікікікікікккік

тататататаатаааааа

ввпвпппвввппппппв ереререререререррр

у у уу уууу ууу 15151515151515151515

у у у уу

аааааа

вввввв

кк к кк к ккк

у у у у у у

ививививививв

зззззззз

ннннннн---

гогогогоогогогоогоо

оооооооооооо------

шшшшшшшшшшшиии и и ии и и ии

ькькькькккккиии ии иииииии

оюоюоюоюоююоюою

діддідідідіііідд л-л-л-лл-л-л-л-лл-л-л-лл-лл-л

зз зззз зз

нянняняяяяняям м м мммм

сасасасаасасаммомомомомоїїїїї

ціціціціціціцціцц ї ї її їїї їїї їїїїїїїїїїїїї м м мм

їїїїїїїїїїїїїїїїї б б б б б б ббб

ререререререзузузузузуузузууу

34344334

Воїни Великого

князівства Литовського,

сучасна реконструкція

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

ФОРУМ 35

тут, вважає Ф. Шабульдо, була

допущена методична помилка:

основним джерелом визнава-

лися лише літописні пам’ятки і

явно недооціненими залишили-

ся поодинокі, зате надзвичайно

важливі дані актового матері-

алу. Пошуки ж дослідниками

кінця XIX – першої половини

XX ст. найбільш вірогідного іс-

торичного джерела призвели до

штучного зменшення й так недо-

статньої інформації.

Чи не вперше синьоводську

проблему різнобічно і на широ-

кому тлі литовсько-польсько-

ординських взаємин розглянув

послідовний захисник концепції

Антоновича Михайло Грушев-

ський. Як і його учитель, а ще

раніше М. М. Карамзін, він місце

битви зв’язував спершу з бере-

гами річки Синюхи, лівої при-

токи Південного Бугу, але зго-

дом висловив припущення, ніби

Синьою Водою могла бути ріка

Сниводь, що плине значно далі

на північ, на прикордонні Воли-

ні, Київщини і Поділля. Помил-

ково, зрештою, була визначена

ним і дата Синьоводської битви

– 1363 рік.

Проте нове звернення до си-

ньоводської проблеми й комп-

лексний аналіз її джерельної

основи на сучасному рівні істо-

ричних знань внесли суттєві ко-

рективи у традиційне уявлення

про неї, якщо не змінили його

докорінно. Ф. Шабульдо, спи-

раючись на відомості різночас-

них, різнохарактерних і неза-

лежних одна від одної писемних

пам’яток, приходить до висно-

вку, що місто Сині Води, або ж

Ябу-город, знаходилось на місці

сучасної Торговиці на Кірово-

градщині й служив у першій по-

ловині ХІV ст. за резиденцію для

ханського намісника у володін-

нях Золотої Орди на захід від

Дніпра. Про те, що це було ко-

лись неординарне місто, свідчив

ще в середині ХVІ ст. Михалон

Литвин, котрий, маючи на увазі

велич і розкіш руїн Торговиці,

порівнював її з легендарною

Троєю.

Історичні джерела, хоч і

опосередковано, але дуже

узгоджено, свідчать, що

події 1362 p. потягли за

собою визволення насе-

лення Центральної України від

обтяжливої регулярної данини

і безпосереднього політичного

контролю Ординської держави,

територіальні володіння якої

внаслідок подій 1362 р. були

відсунуті у північно-західному

регіоні Причорномор’я до при-

бережної зони у пониззі Дні-

стра й Південного Бугу, а на

Дніпрі – до його порогів. Землі

Центральної України остаточно

закріпилися у складі Великого

князівства Литовського, дер-

жавні кордони якого сягнули на

півдні гирла Дніпра і Дністра, а

на південному сході – річищ

Ворскли і Тихої Сосни.

У подальшому Велике кня-

зівство Литовське цупко утри-

мувало новонадбані території за

собою, що створювало у цілому

сприятливі умови для їхнього за-

селення й господарського осво-

єння землеробським населен-

ням Середнього Наддніпров’я.

В культурно-історичному

контексті зміни, що постали після

1362 р., означали закінчення по-

над столітньої епохи штучно на-

саджуваної ізоляції українських

земель від контактів із західною

(європейсько-латинською). У

певному сенсі можна стверджу-

вати, що приєднання основного

масиву українських земель до

Великого князівства Литовсько-

го на початку 60-х років ХІV ст.

не тільки придало новий імпульс

його інтеграційній політиці на

Русі, а й невдовзі визначило ге-

ополітичну переорієнтацію цих

земель зі Сходу на Захід.

Ясна річ, що нехтувати наяв-

ністю на території області ймо-

вірного місця такої визначної

битви було б нерозумно. Тому в

1997 році при Кіровоградському

педагогічному університеті імені

В. Винниченка було створено

регіональний науковий центр з

дослідження історії Центральної

України. Викладачами й студен-

тами вже проведено низку архе-

ологічних досліджень у районі

селища Торговиця. Експедиція,

очолювана кіровоградськими

вченими Нінель Бокій та Іриною

Козир, виявила монети XІV сто-

ліття, наконечники стріл, залиш-

ки давнього поселення, похо-

вання. На думку вчених, на місці

нинішнього села Торговиця у

XIV сторіччі існувало ординське

поселення, яке було адміністра-

тивним центром цієї місцевості,

та є найбільш

північним насе-

леним пунктом,

що має риси зо-

лотоординської

міської культури.

Але корінними

мешканцями його

були слов'яни.

Поселення і

могильник - уні-

кальна комплексна

пам'ятка. Під час роз-

копок знайдено цінні

експонати того часу:

монети хана Новруза

(1359-1360 рр.), за-

лишки бані, водогону,

тандирів (глиняних пе-

чей) – подібні знахідки

надзвичайно рідкісні. Віднайде-

ні металеві наконечники стріл,

які ще раз підтверджують, що

битва українсько-литовського

війська на чолі з князем Ольгер-

дом проти татаро-монголів 1362

року відбулась саме тут.

Власне, відзначення 650-

річчя Синьоводської битви вже

розпочато. Із знайденими під

час розкопок артефактами вже

можуть ознайомитися усі заці-

кавлені, адже наприкінці червня

у Кіровоградському державно-

му педагогічному університеті

відкрився музей археології.

Створено його на честь відо-

мого археолога, краєзнавця й

дослідника торго-

вицької пам’ятки Нінель Бокій.

А у листопаді 2011 року пла-

нується провести студентську

науково-практичну конферен-

цію, присвячену цій події. Адже

Синьоводська битва, яка від-

булася майже за два десяти-

ліття до більш «розкрученої»

Куликовської битви та мала ви-

рішальний характер у середньо-

вічній історії, цілком заслуговує

на те, аби стати гідним брендом

області на всеукраїнському та

міжнародному рівнях. ррр ррр рррр ууу рр

ццццццццццієієієієієєієієї ї ї ї ї ї ї міммімімімммісцсцсцсцсцсцсцевевевевеввввве осососососососостітітітітттт ,, , ,,,

-----

їїїїї

иии. .

ммми иии

ггго оо о

і іі

уннуннуні-і--і-

снснснсснс а а а аа

ророоророз-з-з-

ццццініннініннінінінініі

асасасасу:у:у:уу:

рррррузузузузузу а а аа

ззззза-а-а-ааа

гогогогогонунунунунунн , , ,

ихихихихих п ппппе-е-е--

ааааахіхііхіххіх дкдкдкдкд и ии иии

ісісісіснініні ВіВііднднднайаййа дедд -

дднининииикакакакакакакака тт тт тттороророрроррррооррргогогогогогоогоогооогоо---

Татарські

воїни, сучасна

реконструкція

Поселення

трипільської

культури біля

с. Небелівка

Площа – близь-

ко 300 га

Час – близько

4000-3900 рр.

до н.е

Кількість насе-

лення – від 9000

до 12000

Найбільше

поселення

у Європі

того часу

опі

того часу

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

ФОРУМ36

У місті Миргород пройшов Міжнародний шаховий фести-

валь, в якому взяли участь понад дві сотні спортсменів, і пер-

ше місце серед ветеранів виборов світловодець Микола Мар-

тиненко, який здобув сім перемог і посів третє призове місце

у загальному заліку. Крім того, двоє світловодських шахістів Олександр

Бендюк та Вілорій Ушаков посіли, відповідно, 22-е (5 очок) та 34-е місця

(4,5 очка). Честь Світловодська захищали Микола Мартиненко, Олександр

Бендюк, Вілорій Ушаков, які виступали у групі «Б», де брали участь майстри

спорту, кандидати та першорозрядники.

Кіровоградська студія хореогра-

фічного мистецтва «Аеліта», якій ви-

повнилося вже вісім років, на літніх

канікулах вирушила до Польщі, де

її танцюристи взяли участь у 38-му

Міжнародному дитячому фестивалі-

конкурсі «Кельце -2011». У мальов-

ничому місті Кельце, серед замків та

фортець, понад двісті колективів та

сольних виконавців із Польщі, Росії,

Білорусії, Хорва-

тії, Угорщини та України змагалися

у тринадцятиденному конкурсному

хореографічному марафоні. Студія

хореографічного мистецтва «Аеліта»,

яка представляла Україну та Кірово-

град, виборола бронзову нагороду

та зайняла почесне третє місце се-

ред більш ніж п’яти тисяч учасників

віком від 8 до 25 років. Керівники

студії Олександра Ткаченко та Ігор

Майданюк щиро вдячні дітям за

старання та батькам учасників, які

допомогли організувати поїздку,

а також своєму польському другу,

куратору фестивалю пану Збігне-

ву Левінському. Нині студія ого-

лошує набір груп і запрошує дітей

віком від трьох до 18 років 27-го

серпня та третього вересня за

адресою: вул. Куроп’ятникова,

29 (тел.: 066-792-9-444).

Їхня робота – зі-

братися швидко, під-

крастися непомітно

та вдарити влучно, а

раз на рік – показати

всім, як вони це добре

вміють! Так на офіцій-

ному сайті обласної

адміністрації пишуть

про десантників, чиє

офіційне свято – День аеромобіль-

них військ – Україна відсвяткувала у

серпні. Щорічно святкують цей день і

на Кіровоградщині – на території по-

льового аеродрому села Федорівка

поблизу Компаніївки збирається чи-

мало охочих подивитися на майстер-

ність військових, яких вважають елі-

тою Збройних сил України. Завітав на

свято і перший заступник голови обл-

держадміністрації

Андрій Ніколаєнко.

Він вручив військо-

вим нагороди, а піс-

ля офіційної частини

розпочалося цікаве

дійство із запамо-

рочливими стрибка-

ми із парашутами,

пострілами та пока-

зовими виступами. Молоді військові

продемонстрували майстерні при-

йоми рукопашного бою, вміння бити

вироби зі скла, прокушувати залізні

банки і голіруч розбивати цеглу. Як

запевняють десантники, ці речі вони

роблять не просто так, адже голова

– це та ж зброя, якщо вона міцна, то

нею можна поламати кістки проти-

внику, вдаривши у груди!

Це літо запам’ятається усім жителям села Попель-

насте, що в Олександрійському районі, адже там від-

крився довгоочікуваний дитячий садок «Капітошка».

Подія дійсно визначна, бо закладу, де могли б рости

та виховуватися діти, у селі не було більше десяти

років. Коли до керма в області, районі та селі при-

йшли нові очільники, було прийнято спільне рішення

реконструювати одне із приміщень, і упродовж пів-

тора року ремонт завершився, а будівля перетвори-

лася на справжній казковий світ – із яскравими та

затишними кімнатами, іграшками, акваріумом, су-

часними меблями та дитячим майданчиком. Процес

реконструкції координував сільський голова Олег

Валянський, який розповідає, що нинішнього року у

садочку виховуватиметься 26 діток.

Ще першого березня

2011 року слідчі прокуратури об-

ласті за ознаками злочину, передбаченого ч.2

ст.368 Кримінального кодексу України, порушили

кримінальну справу відносно начальника та заступ-

ника Кіровоградської регіональної філії державного

підприємства «Центр державного земельного ка-

дастру». Справу порушено за фактом вимагання та

одержання цими посадовцями, тобто групою осіб у

попередній змові, хабара у сумі 24 500 гривень. На-

разі досудове слідство закінчено і матеріали переда-

но до Ленінського районного суду міста Кіровогра-

да, повідомляє прес-служба прокуратури області.

Кабінет Міністрів ліквідував Кіровоградський

юридичний інститут Харківського національного

університету внутрішніх справ. Про це йдеться у

розпорядженні Кабміну № 727 від 27 липня. Також

було вирішено ліквідувати Запорізький юридичний

інститут Дніпропетровського державного універси-

тету внутрішніх справ, Кримський юридичний інсти-

тут Одеського державного університету внутрішніх

справ, Херсонський юридичний інститут Харківсько-

го національного університету внутрішніх справ та

Прикарпатський юридичний інститут Львівського

державного університету внутрішніх справ. Слуха-

чі, курсанти та студенти ліквідованих ВНЗ продо-

вжують навчання в університетах, до складу яких

входили дані інститути, або інших вищих навчальних

закладах МВС за їх вибором шляхом переведення в

установленому порядку. Кабмін доручив МВС вжити

заходів з реорганізації та ліквідації вищевказаних

вузів у межах асигнувань, передбачених у держав-

ному бюджеті. Нагадаємо, що цієї весни Кіровоград-

ському юридичному інституту виповнилося 10 років.

«Капітошка» –це дитячий садок!

Кримінальна справа – проти керівників земельногокадастру

У Кіровограді ліквідували юридичний інститут

Відсвяткували Деньаеромобільних військ

Світловодський шахіст-ветеран переміг у Миргороді

Студія «Аеліта» відвідала фестиваль «Кельце -2011»

Андрій Ніколаєнко вітає

десантників

ерезня

атури об-

ченого ч.2

рушили

рівників о

Білорусії, Хорва- Майд

стар

доп

а та

кур

ву

ло

вік

се

а

2

Світловодський ша

АКЦЕНТИ МІСЯЦЯ

ФОРУМ 37

На чемпіонаті світу з плавання серед спортсменів-

інвалідів з вадами слуху, який пройшов у Португа-

лії, кіровоградська спортс-

менка Анна Товста у фіналі

виборола золоту медаль,

встановивши світовий ре-

корд. Крім неї, кіровоградка,

МСМК Ірина Терещенко на

дистанції 50 метрів брасом

виборола бронзову нагороду.

Тренує обох спортсменок за-

служений працівник фізичної

культури та спорту України,

заслужений тренер України

Володимир Манько.

Анна Товста стала чемпіонкою світу

Так називається правозахисна

програма для молоді з інвалідністю,

що її започатковує Новоукраїнська

районна громадська організація

«Турбота» за підтримки проекту ПРО-

ОН «Розвиток грома-

дянського суспільства».

Реалізація програми

стала можливою завдя-

ки перемозі проекту,

що його написали екс-

перти ГО «Турбота», у

рамках конкурсу грантів

«Представлення інтере-

сів і захист прав вразли-

вих верств населення»

цього літа. Програма

триватиме сім місяців, і

її метою є забезпечен-

ня реалізації права на

працю молодих людей

з особливими потреба-

ми шляхом посилення

професійної орієнтації,

громадянської освіти та

соціального супроводу

людей із інвалідністю

на Кіровоградщині. Для

цього, за словами керів-

ництва проекту, планується про-

вести обласний тренінг для тре-

нерів, а також заходи подібного

плану в районах, ярмарки вакансій

та лекції для цільової аудиторії.

«Хочу працювати!»

У Кіровограді пройшов всеукраїнський фото-

фестиваль, у рамках якого майстри з різних куточ-

ків держави робили знімки на вулицях міста у фор-

маті street-photo (англ. «вулична фотографія»).

Хтось фотографував на професійну цифрову по-

вноформатну камеру, хтось – на старий плівковий

ФЕД, але всіх об’єднувало одне прагнення – пере-

дати життя міста у різноманітті його проявів, а ще

– їхній індивідуальний погляд на навколишню дій-

сність. Як розповідає керівник фотоклубу «Колаж»

Сергій Гусарченко, це нове та модне направлення у

фотографічному мистецтві, тож його і використали

організатори фес-

тивалю – обласне

управління культури

та туризму, облас-

на організація на-

ціональної спілки

фотохудожників

та бібліотека імені

Д. Чижевського.

Дев’ята сесія обласної ради шостого скликання

прийняла проект обласної програми «Освітній округ

2011-2015». Це перша в Україні програма такого

рівня – досі приймалися лише програми районного

формату. За словами начальника управління осві-

ти та науки ОДА Ельзи Лещенко, головне завдання

програми – це підвищення якості освіти. Наприклад,

в одній сільській школі на Кіровоградщині навчаєть-

ся 9 учнів і працює 15 вчителів та 10 осіб персоналу.

На думку Ельзи Лещенко, яку підтримали у виступах

кілька депутатів, у тому числі педагог Людмила Да-

виденко, аграрій Микола Макодзеба та професор-

хореограф Анатолій Коротков, не село зникає, коли

у ньому припиняє працювати школа, а школа не може

працювати у селі, де немає роботи і не народжують-

ся діти. Детальніше читайте про цю ситуацію у роз-

горнутій статті у наступному номері журналу.

Кіровоград:фото одного дня

Прийнято проект програмипро освітні округи

Д

рів-

й

ф р ф у ц ,

орга

тива

упр

та

на

ціо

ф

та

Д

Прийнято проект

Автор фото – Юрій Лєбєдєв

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ ЛЮДИ

ФОРУМ38

За кожною цифрою – історія живоїлюдини!

Торгівля людьми – це неприпустиме порушення прав людини.

З кожним роком, особливо в період економічної кризи, вона по-

ширюється і набуває нових форм. Це сексуальна експлуатація,

примушування до проституції, використання в порнобізнесі;

трудова експлуатація; примусове жебрацтво; примусове втяг-

нення у злочинну діяльність; торгівля людьми з метою вилучен-

ня органів. Щодо останньої – лише минулого року від неї по-

страждало 25 українців.

Текст – Роман Любарський, фото – Ігор Філіпенко

Кіровоградщина теж не виключення. За даними, що пролуна-

ли на засіданні Кіровоградського прес-клубу, в нашій об-

ласті затримано двоє одеситів, які вербували та примушува-

ли дітей займатися жебрацтвом. На жаль, такі повідомлення

(а вони лише частішають) повертають нашу мораль до серед-

ньовіччя, коли работоргівля була звичайною справою. Нині

торгівці людьми розкидали свої осині гнізда по всій Європі,

включаючи Україну. Хоча стаття 149 Кримінального кодексу

України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людь-

ми, караються позбавленням волі на строк до 15 років, це не

зупиняє тих, хто шляхом шантажу, облуди, приниження честі

та гідності інших людей наживає свій капітал.

Як повідомила координатор Про-

грами протидії торгівлі людьми пред-

ставництва Міжнародної організації з мігра-

ції в Україні Рут Крчмар, з 2000 року МОМ у

співпраці з громадськими організаціями на-

дала допомогу 7740 постраждалим від тор-

гівлі людьми, серед яких 495 – діти. Лише

за сім місяців поточного року їхня кількість

склала 397 осіб. Взагалі ж у світі щорічно

продають за кордон з метою експлуатації

600 – 800 тисяч осіб, що, за оцінками Між-

народної організації праці, приносить кри-

міналітету прибутки у розмірі 32 мільярди

доларів США.

Сучасні работоргівці дещо змінили век-

тор своєї «діяльності». На прес-конференції

у Кіровограді спеціаліст Програми протидії торгівлі людьми пред-

ставництва МОМ в Україні Катерина Арданьян зазначила, що сьо-

годні кримінальні ділки більш активно вербують та експлуатують

українців з метою примусової праці та вилучення органів, а також

використовують неповнолітніх осіб для жебрацтва та виготовлен-

ня порнографічних матеріалів. У більшості випадків жертв виво-

зять до Російської Федерації та Польщі. Проте 60 відсотків від

загальної кількості постраждалих дітей примушували до рабської

праці, жебрацтва чи надання сексуальних послуг на рідній землі –

в Україні. Переважна більшість – це діти з неблагополучних сімей,

сиротинців, інтернатів, котрі не мають повноцінного догляду та со-

ціального захисту.

Будь-яка людина може постраждати від торгівлі людьми, неза-

лежно від віку, статі, освіти тощо. Хоча перше півріччя цього року

показало, що серед загальної кількості постраждалих зростає чис-

ло чоловіків та дітей. Причому на теренах України. Це нове й огид-

не явище. Аби запобігти цьому, в МВС України працює спеціально

створений Департамент по боротьбі зі злочинами, пов’язаними із

торгівлею людьми. Його номер (044)-254-76-04. Якщо ви потрапили

у пастку работоргівців або хочете когось врятувати, телефонуйте на

номер 0800-505-501. Це національна гаряча лінія з протидії торгівлі

людьми та консультування мігрантів.

Громада Кіровограда готує багато сюрпризів на день народження вулиці Пашутінської!

Цього року вулиці Пашутінській, що у Кіровограді, виповнюєть-

ся 165 років. Це чималенький вік. А оскільки на день народжен-

ня прийнято дарувати подарунки, то на «іменинницю» чекає

багато сюрпризів. Яких саме, розповідає Геннадій Заболотний,

почесний голова громадської організації «Центр соціального

партнерства».

Текст – Ася Цуркан, фото – Сергій Лесєв

- Геннадію Вадимовичу, на

початку зустрічі ви заінтри-

гували планами по перетво-

ренню вулиці Пашутінської,

розкажіть детальніше?

Г. Заболотний: У листопаді

цій вулиці виповнюється 165

років. І серед активних пред-

ставників громади виникла

ідея не просто відсвяткувати

знаменну дату, а й зробити

щось корисне. Ініціативна

група вирішила власними силами

впорядкувати цю вулицю, і цю ініціативу активно під-

тримала влада. Основні зобов’язання взяв на себе виконавчий ко-

мітет Ленінської районної в місті Кіровограді ради. Тепер ми маємо

комітет, до складу якого входять 12 осіб. Чого ми хочемо? Ми хоче-

мо з однієї з найкрасивіших вулиць у місті зробити ще кращу!

- Це цікаво, у чому полягатимуть зміни?

Г. Заболотний: По-перше, плануємо влаштувати на набережній

сквер Пашутінський, такий собі острівок дозвілля, де мешканці міста

зможуть спокійно відпочити. Домовилися вже про ремонт та обла-

городження теплотраси, що там розташована. І Ростислав Клоков,

директор комунального підприємства «Теплоенергетик», пообіцяв

посприяти в цьому. Була у нас ще ідея зробити частину вулиці Па-

шутінської пішохідною, але від неї довелося відмовитися, оскільки

такої можливості там немає. Ще у планах трохи змістити вглибину

торгові ряди Центрального ринку, що розташовані по цій вулиці.

Звичайно, робитимемо все, щоб відремонтувати дорожнє покрит-

тя. Але родзинкою цього, можна сказати, проекту будуть однакові

ліхтарі, що розташуються на будинках вздовж усієї вулиці. Ми вже

знаємо, де їх можна замовити. Вони будуть якісними та оригіналь-

ними, з енергозберігаючими лампами. А на довершення випустимо

гарний буклет, в якому будуть фото та маленькі історичні довідки

про вулицю та будівлі, що на ній розташовані.

- Оце так! Після вашої розповіді вже не терпиться на все це по-

дивитися. Але не можу вам не поставити питання, яке завжди

цікавить читачів, хто фінансуватиме всі ці перетворення?

Г. Заболотний: Так, фінансове питання, без нього нікуди. Ми хо-

чемо утворити спеціальний фонд, який збиратиме кошти на обла-

городження вулиці Пашутінської. Всі бажаючі можуть приєднатися.

Частину коштів ми отримаємо з міського бюджету, а частину вже

погодилися надати мешканці близько 80 будинків, що розташовані

безпосередньо на Пашутінській.

- А що ще може прикрасити вулицю?

Г. Заболотний: Думаю, її прикрасять твори тих людей, які люблять

мистецтво. Принаймні, ми запросимо художників та скульпторів

розмістити там свої роботи. Ось, наприклад, чудова скульптура

двірника, яка, на жаль, зникла з центральної частини міста, могла б

чудово прикрасити вулицю.

Кір

л

ла

ли

(а

нь

тор

вкл

Укр

ми,

зупи

та гід

Я

грами

ставництв

р

на

ри-

во-

ої,

ді

65

д-

а

и

илами

цю ініціативу активно під-

ов’язання взяв на себе виконавчий ко-

торгівлі людьми пред-

Поки що набережна Інгулумає такий вигляд

Рут Крчмар, коорди-

натор Програми про-

тидії торгівлі людьми

представництва Між-

народної організації

з міграції в Україні

Департамент реклами й розповсюдження

медіа-групи «весь Кіровоград»

Реклама в суспільно-

політичному журна-

лі «Форум»

Телефон офісу: (0522) 27-36-10, безлімітний мобільний: 067-520-04-46

Е-mail: media-gruppa@ukr.net

Зовнішня

реклама

Реклама в

Інтернеті

Реклама

в газеті

«СІТІ»

Реклама в

глянцевому журналі

«Ланруж»

Стань членом Ротарі Клубу або візьми участь у благодійних

акціях і проектах, що їх реалізовує клуб на території

Кіровограду та області

Реквізити:

р\р 26003000169271 у ПуАО «СЕБ Банк»,

МФО 300175, ЄДРПОУ 25966175

Призначення платежу: Безповоротна благодійна допомога / по-

жертва на статутну діяльність Ротарі Клуба

Телефонуйте:

066-328-40-48 (відповідальний секретар клубу – Жанна Січкарь)

050-300-84-96 (скарбник клубу – Юлія Лобікова)

Ротарі Клуб Кіровограда

www.rotary.kr.ua

АВТОМОБИЛИ

ФОРУМ40

Электромобиль на кировоградских дорогахВ последнее время, проезжая мимо кировоградских АЗС, уже не удив-

ляешься растущим ценам на бензин. Это полгода назад каждые 5

– 10 копеек повышения цены с болью отзывались в сердцах мно-

гих автолюбителей. А сейчас, когда психологический барьер в

10 грн. за литр давно пройден, остается лишь фиксировать

стабильный рост цен. Это ведет к тому, что автолюбители

начинают задумываться об альтернативных бензину видах то-

плива. Газовые установки уже давно не новость в наших широ-

тах, а как насчет электромобилей? Не надо с ходу отмахиваться

от такой идеи, как от фантастической. Будущее, которое нам каза-

лось фантастикой, оказалось на расстоянии вытянутой руки. Роботы, ко-

нечно, еще не ходят по улицам, скейтборды не летают над асфальтом, а одежда

не подстраивается сама под размеры хозяина. Но автомобили, которые заряжаются

от розетки, уже вот-вот появятся на украинских, а значит, и на кировоградских дорогах.

Текст – Артем Ересько

Все это звучит для обычного обывателя

достаточно дико, но массовая продажа та-

ких авто в Украине должна начаться уже в

августе текущего года. Как это часто бывает

в последнее время, производителем авто-

каров выступили азиатские автопроизводи-

тели, которые, похоже, всерьез намерены

захватить наш рынок. В линейке автомо-

билей будут доступны две модели: двух- и

четырехместные хетчбеки. Машины будут

малогабаритными, что очень удобно в усло-

виях большого города и плотности парковки

авто. Максимальная скорость, которую мо-

гут развивать автокары, – около 70 км/ч.,

время зарядки аккумуляторов составляет

примерно 7 – 8 часов, а ориентировочный

пробег от одной зарядки составляет 100 –

120 км. Пробег на самом деле пока невелик,

однако уже сейчас ведутся разработки но-

вых аккумуляторов, время зарядки которых

будет около 10 минут, а пробег будет значи-

тельно увеличен. Что касается затрат на экс-

плуатацию такого автомобиля, то за время

зарядки автомобиль потребляет около 8

кВтч электроэнергии, что в переводе в де-

нежную плоскость составляет примерно 7

грн. Соответственно, за 1 километр пробе-

га вы заплатите около 7 копеек. Регистра-

ция такого автомобиля в ГАИ также будет

недорогой. При обслуживании электро-

кара вам будут не нужны моторные мас-

ла, антифризы и фильтры. Уровень шума

будет также минимальным, а при аварии

возможность возгорания и взрыва прак-

тически исключена. Особым успехом та-

кой электромобиль должен пользоваться

в больших городах и в службах доставки.

Также, кроме открытия салона в Киеве, бу-

дет открыт салон в Крыму, где электрокары

будут использоваться для сдачи в аренду от-

дыхающим, желающим осмотреть достопри-

мечательности полуострова. Если говорить

о сервисном обслуживании, то в Киеве уже

с осени этого года начнет функционировать

система сервисного обслуживания электро-

мобилей, а также электрозаправочные стан-

ции, на которых будет возможен вариант не

только подзарядки, но и замены разряжен-

ных аккумуляторов на заряженные.

Во всех цивилизованных странах электро-

кары вновь начинают обретать популярность.

В свете борьбы с большим количеством вред-

ных веществ, содержащихся в выхлопных

газах, и компании по защите окружающей

среды, ведущие производители автомоби-

лей имеют в разработке собственные моде-

ли гибридных автомобилей, которые могут

использовать как электродвигатель, так и

двигатель внутреннего сгорания. Гибрид-

ные автомобили считаются переходным ва-

риантом, призванным убедить покупателей

в преимуществах электрокаров.

Однако крупные автомо-

бильные корпорации

с осторожностью

запускают подобные проекты, ведь они, в

случае начала успешных продаж электро-

мобилей, могут потерять значительную

часть прибыли. Что уж говорить о ведущих

мировых нефтеперерабатывающих компа-

ниях, которые, согласно одному из мнений,

активно ставят палки в колеса разработкам

новых видов транспорта. Остается надеять-

ся на небольшие и независимые компании,

которые могут без сокращения производ-

ства обычных автомобилей, разрабатывать

и выпускать новые модели электрокаров.

Примером такой компании может послужить

американская фирма Tesla Motors, инвесто-

рами которой являются основатели Google.

Ближайшие пару лет будут испытатель-

ным сроком для электрокаров в Украине.

Если проект окажется финансово успешным

и спрос на такие автомобили будет расти, то

вполне вероятно, что и в Кировограде мы

сможем увидеть первые электромобили, а

рядом с бензиновыми заправками появятся

небольшие зарядные.

ХОБІ

ФОРУМ 41

Ніж – один з найдавніших та найуспішніших винаходів людства.

З часу, коли якась премудра мавполюдина його винайшла, він

концептуально не надто змінився. Лезо плюс руків’я – таким

у переважній більшості є сучасний ніж. Тому «хворобу» під на-

звою найфоманія (від англ. knife – ніж) я б охарактеризував як

генетичну. Хворіють на неї здебільшого чоловіки, і хвороба ця

може проявити себе ще у ранньому дитинстві, коли хлопченя

намагається змайструвати собі ножика і страшенно тішиться

результатом. Плоди дитячої праці потім відбирають батьки,

цілком справедливо вважаючи, що «рано ще таким гратися».

Описати, що ж являє собою «хотіння» мати ніж, особисто мені

не під силу. Але той, хто відчує це, зрозуміє сам – «захворів».

Саме для таких індивідуумів і призначено дану статтю.

Текст і фото - Володимир Сергієнко

Хочу ножа, але не знаю яко-

го. Типова думка починаючого

найфомана. Тут уява починає

малювати «ідеальний ніж». Дуже

часто це «шабля» з клинком сан-

тиметрів не менше п’ятнадцяти та

обов’язковою пилкою на обусі.

Словом, те, що просунуті най-

фомани називають «рембоїд»,

пов’язують з однією із ролей

Сталлоне і вважають поганим

тоном. І не тому, що вони такі ба-

лувані. Просто великі та страшні

«ромбоїди» малофункціональні.

Пилки на них не пиляють, вели-

ке лезо обмежує маневреність

ножа – спробуй таким монстром

почистити картопельку або ри-

бину. Єдине призначення –

наколоти дрівець для вог-

нища, але поганенька

сокира тут з легкістю

«зробить» найкру-

тішого ножа. І ще

одне. Подібний

ніж може бути

визнаний компе-

тентними орга-

нами холодною зброєю і завдати

власнику чимало клопотів. До да-

ної категорії я відношу і так звані

«ножі виживання». Це «рембої-

ди», у яких в руків’ї є порожнина

для сірників, риболовних гачків

та іншої дрібноти. «Посіявши» на

природі такого ножа, ви разом із

ним позбудетесь цінних в умовах

«екстремального виживання»

речей. На міцність ножа, в якого

пустотіле руків’я, теж надії мало.

Втім, яким має бути його пер-

ший ніж, кожен потенційний най-

фоман повинен вирішувати для

себе сам. На моє переконання,

він обов’язково має бути якісним.

Не слід розмінюватися на відвер-

те «бе». Коштують такі ножі гри-

вень 40-60, часто вирізняються

фантазійністю форм і нехлюй-

ськи зібраною конструкцією.

Про добротність сталі тут і гово-

рити не приходиться. Продають-

ся скрізь. Країна-постачальник

– Китай.

Але не варто одразу купува-

ти дорогу річ. По-перше, доро-

гий ніж не завжди означає, що

він хороший (читай «зручний та

функціональний»), по-друге, на

ранок після покупки вас може

просто «задушити жаба» (з ча-

сом це проходить, і питання

ціни відсуваєш на другий план).

Як для першого складаного

ножа цілком підійдуть багато-

предметні швейцарські ножі під

марками «Вікторінокс» та «Вен-

гер» (виробник один і той самий,

якість – аналогічно). Вони від-

носно недорогі, але добре зібра-

ні (ті, що не підробка). Особисто

я не люблю їх, але визнаю – це

цілком достойний вибір для по-

чатківця, та і не тільки. Я б усе

ж рекомендував однопредмет-

ний ніж. Тут вибору у порівняно

низькому ціновому діапазоні не

так багато. Якщо це ніж відомого

бренду (а саме на такі потрібно

орієнтуватися, поки не зовсім в

темі), то він, скоріш за все, мати-

ме китайське або тайванське по-

ходження. Але це не має відляку-

вати, адже такі монстри ножового

світу, як наприклад «Спайдерко»,

«Бенчмейд» чи «Кершо» частину

цілком пристойних моделей ви-

пускають саме там. Особисто

моя рекомендація: «Спайдерко»

модель «Тінейшес» (володію

сам). Складані ножі російського

виробництва краще не купувати,

бо поки що з цим у нашого пів-

нічного сусіда не надто добре

складається (умисна тавтологія).

Чому слід орієнтуватися на відо-

мі компанії? Відповідь очевидна.

За багато років вони напрацюва-

ли безцінний досвід культури ви-

готовлення ножів.

Для першого ножа з фіксо-

ваним лезом підійде продукція

шведської фірми «Мора». Як

ідеальний варіант – ніж «Мора-

2000». Або щось фірми «Киз-

ляр» (Росія). Повторюся щодо

російських складнів, у тому числі

кизлярівських – поки що тут ло-

вити нічого. На відміну від ножів

з фіксованим лезом. Перевагу

варто надати моделям з рези-

нопластиковим руків’ям. Звісно,

дерево, може, і красивіше, але

функціонально програє.

Непоганий вихід – купити до-

рогого ножа, який був у викорис-

танні. На ножових форумах у від-

повідних розділах чи не щодня

з’являються цікаві пропозиції.

Люди продають свої ножі, аби

зібрати грошей на нову «прє-є-є-

єлєсть», чи куплений ніж просто

«не ліг у руку».

Звідки такий песимізм? Бо

розповідають люди з інших міст

про чудеса неймовірні і для кіро-

воградців недосяжні. Пішов собі

у зброярський магазин, а там…

чого тільки душа забажає. Спо-

д о б а в с я

у вітрині

ніж, покру-

тив його в

руках і замо-

вив… через Ін-

тернет. А у Кіро-

вограді особливо не

розженешся. Те, що ціни косміч-

ні, ще півбіди. Асортимент такий

куценький – плакати хочеться.

Власне, нормальний вибір є тіль-

ки багатопредметних «швейцар-

ців» і російського «Кизляру». Ці

«оази» знаходяться у сувенір-

ному магазинчику біля входу до

УТО, на другому поверсі цього

ж УТО і на Ковалівці, у зброяр-

ському магазині (неподалік су-

пермаркету «АТБ»). Найкращий

асортимент вам запропонують у

сувенірній лавці біля УТО. Там,

до речі, є навіть пару ножів фір-

ми «Бенчмейд»! Якщо є бажан-

ня зрозуміти, що ж таке якісний

ніж, то слід звернути увагу саме

на них. Попросити подивитися

і віддати назад. Бо ж ціни… До

магазину, що неподалік супер-

маркету АТБ на Ковалівці, мені

особисто просто страшно захо-

дити. Там такі серйозні охоронці,

що аж мороз по шкірі! Та й вибір

ножів відверто посередній.

Головна ж моя рекомендація

при виборі першого ножа – чи-

тати спеціалізовані форуми, як

то http://knifeclub.com.ua чи

http://www.knife.com.ua і не

соромитися задавати питання.

«Який ніж порадите?» тут не про-

ходить. Слід, як мінімум, вказати

ціновий діапазон, складаний чи

з фіксованим лезом і для якої

роботи потрібен девайс. Ну, для

першого разу досить. Пізніше

поговоримо про ножові бренди,

сталі, геометрію клинка та інші

цікаві речі світу ножів.

ший ніж, кожен потен

фоман повинен вирі

себе сам. На моє пе

він обов’язково має бу

е слід розмінюватис

е «бе». Коштують та

нь 40-60, часто ви

нтазійністю форм

и зібраною ко

о добротність стал

и не приходиться.

крізь. Країна-по

тай.

е не варто одр

огу річ. По-пе

не завжди о

ший (читай «

альний»), по

сля покупки

адушити ж

проходить,

ь, вели-

обмежує маневреність

ножа – спробуй таким монстром

почистити картопельку або ри-

бину. Єдине призначення –

наколоти дрівець для вог-

нища, але поганенька

сокира тут з легкістю

«зробить» найкру-

тішого ножа. І ще

одне. Подібний

ніж може бути

визнаний компе-

тентними орга-

ф

с

ві

Не

те

вен

фан

ськи

Про

рити

ся ск

– Кит

Але

ти доро

гий ніж

він хорош

функціона

ранок післ

просто «за

сом це п

сміч

д

у

ні

ти

рук

вив

терн

вогр

розж

ні, ще півбіди. Асортимент такий

куценький – плакати хочеться.

Власне, нормальний вибір є тіль-

ки багатопредметних «швейцар-

ців» і російського «Кизляру». Ці

«оази» знаходяться у сувенір-

ному магазинчику біля входу до

план).

даного

агато-

жі під

«Вен-

мий,

від-

бра-

сто

це

о-

се

т-

о

д о б а в с я

у вітрині

іж, покру-

ив його в

ках і замо-

в… через Ін-

нет. А у Кіро-

раді особливо не

женешся. Те, що ціни косміч-

е півбіди. Асорти

нь

Ніж

Spyderco

Tenacious

Ніж

Kershaw

Junkyard

Dog II із

композитним

клинком

СВІТСЬКЕ ЖИТТЯ

ФОРУМ42

«Таємниця українськоївроди»

Ведучою «Статського радника» стала Юлія Шпачинська

У Кіровограді знімають серіал

Газета «Відомості Плюс» відсвяткувала десятиріччя

Кіровоградці взяли участь у регаті «Вітрила Ротарі»

У Кіровограді закінчилися

зйомки серіала «Синдром дра-

кона», в якому грають такі відомі

актори, як Олексій Серебряков,

Олексій Гуськов, Андрій Мерзлі-

Гала-вечіркою у ресторані «Вікторія» відзначив свій перший

десятирічний ювілей один із найавторитетніших тижневиків ре-

гіону – «Відомості Плюс». Ювілярів привітали друзі, керівни-

цтво та журналісти провідних мас-медіа регіону. У тому числі

головного редактора видання Олену Савранову привітали ре-

дактор журналу «Ланруж» Ліка Кожа та президент медіа-групи

«весь Кіровоград» Вікторія Талашкевич.

Організована Ротарі Клу-

бом Миколаєва, регата привер-

нула увагу ротарійців із кількох

міст України. У тому числі най-

більшу делегацію – дванадцять

чоловік – направив на регату

Ротарі Клуб Кіровограду. Ко-

манда у складі Дмитра Січкаря,

Андрія Каташова та Дмитра Ду-

рача була направлена на яхту

«Юнона», найбільшу серед

шести яхт-учасниць (24 фути,

вага кіля – дві з половиною

тонни). Хлопці відважно билися

із течією, адже регата прохо-

дила у місці злиття річок Інгул

і Південний Буг, але їм істотно

заважали майже повний штиль

і велика вага яхти. Втім, у ре-

Конкурс під такою назвою

провів у Кіровограді Центр перу-

карів, який очолює Ангеліна Ко-

вальова. Участь у дійстві взяли

15 молодих майстрів, які показу-

вали свою майстерність у перу-

карському мистецтві, манікюрі

та мистецтві візажу. Готові обра-

зи оцінювали компетентні судді,

тож всі учасники те переможці

по заслугам отримали дипломи

і подарунками, люб’язно надані

магазином «Світ квітів», спеці-

алізованим магазином Edlen і

компанією «Оріфлейм».

Телевізійну вер-

сію проекту фор-

мування кадрового

резерву області

«Статський радник»

веде відома в Украї-

ні ведуча – 28-річна

Юлія Шпачинська. Як повідо-

мляє офіційний сайт проекту,

заради конкурсу дівчина тимча-

сово змінить столичну пропис-

ку на кіровоградську. Обличчя

Юлії Шпачинської добре відо-

ме українському телеглядачеві

завдяки роботі на загальнодер-

жавних телеканалах. Свого часу

вона працювала ведучою новин

кін, Олексій Горбунов, Кристина

Асмус, Катерина Клімова та

інші. Режисер фільму – Микола

Хомерікі, а сценарій написали кі-

ровоградці Юрій Смірнов та Ва-

дим Мурований. Сюжет фільму

заснований на реальних фактах,

пов’язаних із виявленням у 1993

році у Кіровограді колекції ста-

ровини вартістю біля мільярда

доларів, що належала звичайно-

му електрикові Олександру Ільї-

ну. Також серіал ґрунтується на

матеріалах розслідувань, гіпо-

тезах і домислах, що з’явилися

протягом останніх років. Події

серіалу відбуваються у Кірово-

граді, Москві, Санкт-Петербурзі

та інших містах. У головних ро-

лях – Дмитро Муляр (на фото)

та Леонід Бічєвін. Звісно, у ма-

сових сценах знялися чимало кі-

ровоградців, тому на вихід сері-

алу у місті чекатимуть з великим

нетерпінням.

зультаті всі отримали масу за-

доволення – як учасники гонки,

так і уболівальники, які майже

чотири години каталися на ка-

тері, купалися у теплих водах і

фотографувалися на тлі річки й

берегів. Після закінчення рега-

ти і вручення дипломів та наго-

род відбувся бенкет, і, оскільки

навесні представники Миколає-

ва приїжджали на десятирічний

ювілей Ротарі Клубу до Кірово-

града і їм дуже сподобався наш

дендропарк, кіровоградці по-

дарували миколаївцям картину

із зображенням дендропарка,

люб’язно надану президентом

корпорації «ХХІ століття» Ми-

колою Онулом.

спорту на Першо-

му Національному,

згодом там же вела

«Погоду», опіс-

ля – перейшла на

К1 в інформаційну

програму «Один

день». Вона має профіль у со-

ціальній мережі vkontakte.ru,

де коментує своє перебування у

Кіровограді. До речі, і нинішній

головний продюсер обласного

телебачення Андрій Богдано-

вич, і ведучий місцевих новин

«День за днем» Іван Костроба

свого часу вели програму новин

«Один день» на каналі К1.

ФОТОФАКТ

ФОРУМ 43

Перший обласний фестиваль авторської пісні та творчості «Лісова

пісня» відбувся у селі Оникієво Маловисківського району. Один

із організаторів свята Андрій Кадигроб розповідає, що участь у

фестивалі взяли чотири десятки музикантів, тож цілий день лу-

нала музика, читались вірші, а понад чотири сотні гостей насо-

лоджувались природою та куштували юшку із трьохсотлітрового

казана. Організатори висловлюють вдячність всім, хто допоміг в

організації заходу, зокрема, голові сільради Онікієво Інні Воєво-

ді, голові Онікієвського лісгоспу Сергію Слюсарову, а також Во-

лодимиру Грозану, Олександрі Малюзі, Анатолію Вишневському

та управлінню у справах сім’ї та молоді Кіровоградської ОДА.

Мавок, які з’явилися на фестивалі ніби з легенди, встиг сфото-

графувати ще один організатор свята – Олег Шрамко.

ПОДОРОЖ

44 ФОРУМ

Вічне місто та його дивні передмістя вже дихають сві-

жим, по-східному солодкувато-терпким, повітрям весни.

«Надвечір’я. Тихе полум’я. Хмар замріяне буття. Поступово,

наче смолами, небо лине в забуття». М’яке світло, ближче

– кольору меду, а подалі – усіх відтінків янтаря, спадає за

обрій. На галявинах Єрусалимського лісу (до речі, панове, як

вам суто івритське слово «яр», тобто «ліс», до смаку?) пло-

меніють у рідкій молодій травиці колоніти.

Текст – Роман Любарський

Дехто з репатриантів зі ста-

жем стверджує, що ця квітка має

свій особливий географічний

статус, а як на мене, це – той са-

мий справжнісінький дикий мак,

який ще не перевівся і в Украї-

ні... «Колоніти», думаю, від того,

що ростуть вони колоніями. Це

добре помітно у березні-квітні,

особливо якщо ви підніметесь

у гори Верхньої Галілеї або на

Голани. За легендою, численні

пурпурово-багряні квіти сходять

саме там, де колись у грізні часи

повстань та воєн пролилася кров

героїв. Згадку про це можна на-

віть знайти у вірші «Єрусалим»

Івана Буніна, який побував тут у

квітні 1907 року.

У 1996 році Ізраїль відзначив

значний історичний ювілей сво-

єї столиці. Так, за свідоцтвами

вчених, пройшло три тисячоліття

з того часу, як Єрусалим – не-

величке місто, розташоване на

краю Іудейської пустелі, було за-

хоплене царем Давидом і пере-

творене на столицю єврейського

царства. Ця подія стала поворот-

ною в історії міста, яке до того

нічим не відрізнялося від інших

– більш давніх і більш вагомих –

міст Ханаана, таких, як Мегіддо,

Єрихон або Ашкелон. Рішення

Давида перенести саме до Єру-

салима головну святиню – Ков-

чег Завіту (що пізніше, за прав-

ління Соломона, був вміщений у

Святая святих Першого Храму)

– визначило виключне місце

Єрусалима не тільки в свідомості

євреїв, але також і в свідомості

християнських та мусульман-

ських народів. Саме в цьому місті

– згідно з усіма трьома монотеїс-

тичними релігіями – відбулися та

ще мають відбутися центральні

події світової історії.

Разом з тим, особлива ціка-

вість до Єрусалима з боку різних

культур і народів роковим чи-

ном позначилася на його історії:

Єрусалим побував в руках заво-

йовників понад 80 разів, неодно-

разово його було зруйновано

майже вщент. Але він знову від-

роджувався з руїн, іноді повніс-

тю змінюючи своє обличчя. Час-

то нові завойовники намагалися

прикрасити Єрусалим відповідно

до своїх уявлень про красу і ве-

лич, і сьогодні єрусалимці живуть

в місті, де вдосталь збереглися

сліди цих культур.

Мільйони людей протягом

сторіч зверталися подумки до Ві-

чного міста. Протягом тисячолітть

з’являлася незліченна кількість

творів літератури та мистецтва, в

яких оспівувалося та прославля-

лося це місто. В різні часи воно

приваблювало, причаровувало,

притягувало до себе багатьох

не лише як колиска цивілізації, а

як містична таїна, як символ віри

та духовності. Із сотень відомих

мандрівників, вчених, митців,

громадських та релігійних діячів

назову імена лише деяких, що

залишили образ Міста в своєму

серці, в своїх спогадах, в своїх

творіннях. Це – і перший з па-

ломників Київської Руси єгумен

Данило, і славнозвісна Роксола-

на, і «витязь в тигровій шкурі»

Шота Руставелі, і засмучений

душею Микола Гоголь, і охоро-

нець традицій Товариства перед-

вижників Микола Ярошенко, і

видатний мовознавець-поліглот

Агатангел Кримський, і непере-

вершений Альберт Ейнштейн, і

загадкова Олена Блаватська, і

геній генетики Микола Вавілов,

і автор «Палестинського танго»

Олександр Вертинський, і автор

«Життя Ісуса» Ернест Ренан, і

парадоксальний Гілберт Честер-

тон, і відвертно-вольнолюбний

Борис Чичибабін.

З одного боку, Єрусалим за-

лишається одним з найдавніших

поселень планети, священним

містом трьох світових релігій,

містом-пам’ятником. З іншого

– тут люди різних народностей

живуть своїм повсякденним жит-

тям, намагаючись, як і повсюди,

знайти кращу роботу, дати ді-

тям кращу освіту, приємно від-

почити, кохають і страждають,

зтикаються з несправедливістю,

приниженням, дискримінацією.

Тут живуть банкіри та інженери,

вчителі та комп’ютерники, лікарі

та бізнесмени, студенти та сол-

дати. Вони полюбляють грати у

футбол або у тенніс на кортах

місцевої філії Християнської

спілки молоді, дивляться остан-

ні голлівудські стрічки в кіно-

театрі «Джил» або вибирають

найновіші диски у прохолодних

залах «Тауер Рекордс». Звичай-

но, якщо говорити про вишукану

кухню, то не варто порівнювати

Єрусалим з Римом, Парижем

або Прагою. Проте, тут ви може-

те покуштувати найкращу в світі

«конафу» – десертну арабську

страву з патоки та м’якого сиру

або чудовий гуляш по-угорськи,

ніжний паштет з курячої печін-

ки та незрівнянний кускус, при-

готований поваром, що колись

практикувався у королівському

дворці Марокко.

Однак вся ця місцина просяк-

нута кров’ю, що пролита тут за

віки, і давно живе власними сим-

волами та міфами. «Повітря над

Єрусалимом так насичене молит-

вами та снами, як вихлопними га-

зами над будь-яким промисловим

містом. І тут, і там важко дихати»,

– писав ізраільскій поет Єгуда

Аміхай. В цій розгорнутій мета-

форі особисто я вбачаю досить

серйозний підтекст: в країні, де

й досі немає Конституції, життя

рядової світської людини часто-

густо обмежується законами та

традиціями іудейської релігії.

Багато століть тут не вщухає

теологічна суперечка між іуде-

ями, християнами та мусульма-

нами: чий бог найсправжніший,

наймудріший і найвеличніший

та чия історія дозволяє висунути

докази та претензії на владу над

цим місцем. І кожен з них вва-

жає, що він настільки правий, що

може зневажати думку іншого.

Доходить навіть до курйозів. Так,

християнські ченці різних конфе-

сій лаються, як школярі, за пра-

во підмітати ті чи інші сходинки

церкви Гроба Господня або за те,

кому в яку чергу правити службу

на Пасху. Ортодокси-євреї пере-

городжують по шабатах вулиці

районів свого компактного про-

живання, хоча відомо, що з 16.30

п’ятниці до 18.30 суботи громад-

ський транспорт все одно не хо-

дить, а володарі приватних авто

давно знають, що можуть суворо

постраждати, потрапивши у та-

кий район.

Попри все, ніхто і ніщо не

може закреслити надзвичайну

метафізичну сутність Єрусалима,

о та його дивні передмістя вже дихають сві- назову імена лише д

б Мі

Історія та образ міста

ПОДОРОЖ

ФОРУМ 45

його природну привабливість,

яка складається з дивовижного

ландшафту, гірського повітря,

найрізноманітніших облич, одеж,

пам’ятників, споруд і просто ка-

менів, будь-який з котрих несе

на собі відбиток Історії. І таке на

кожному кроці – то розсипаєть-

ся, то сполучається, наче в калей-

доскопі. Ось, наприклад, кілька

«картинок», які можна побачити,

зробивши лише невеличку подо-

рож центром міста. Якщо спус-

титися вулицею Агрон і пройти

повз низку кафе та перукарень,

ресторанів та магазинів, повз ка-

толицький монастир та старовин-

не мусульманське кладовище, а

потім звернути на вулицю Царя

Давида, то невдовзі ми опини-

мося перед розкішною спору-

дою, що зветься Бейт-Шмуель

(Обитель Самуіла). Піднімемося

сходами до центрального входу

і увійдемо до маленького залу,

схожого на студентську ауди-

торію. Лише елегантна кам’яна

шафа для зберігання сувоїв го-

ворить про те, що це синагога.

Чоловіки тут можуть ходити без

кіпи, а жінки – навіть в шортах.

А рабин, точніше рабинша, може

бути і «трошки вагітною». Одна-

че це зовсім не говорить про неві-

гластво даної общини. Що стосу-

ється єврейських традицій, їх тут

вивчають на університетському

рівні. (Щоліта «реформисти»

беруть участь у археологічних

експедиціях – у Бейт-Шмуелі є

чудовий археологічний музей.)

Молитви та псалми звучать тут у

музичному супроводі, під рояль.

Корінні ізраїльтяни не кажуть

«поїхати до Єрусалима», «при-

бути в Єрусалим», «відвідати

Єрусалим», вони кажуть «лаалот

лє Єрушалаім», тобто «піднятися

до Єрусалима». В цьому є певний

сакральний зміст – тут немало

місць, де відчуваєш себе підне-

сеним, натхненним, просвітле-

ним, хоча і буквально повсякчас

доводиться кудись підніматись.

Недарма тут переважають назви,

пов’язані з висотою: гар (гора),

рамот (нагір’я), маалот (маків-

ки, верхи, ступені), гіва (холм).

Взагалі, в Єрусалимі вражає

різнобічність географічних назв.

Слова типу «гора», «холм», «до-

лина», «рівнина», «поле», «сад»,

«краєвид», «джерело», «став»,

«височина», «узвищщя» та поді-

бні входять складовою частиною

до власних імен: Гар а-Цофім

(Підзорна гора), Гіват-Шапіра

(Холм Шапіра), Емек Рефаім

(Долина духів), Байт ва-Ган (Дім

і Сад), Ейн-Керем (Виноградне

джерело), Рамат-Рахель (Узвиш-

шя Рахелі), Хацел-Дама (Поле

крові) і т. ін. Вони відбивають

різнобарвність єрусалимського

ландшафту, де у надзвичайно

концентрованому вигляді зібра-

ні начебто усі можливі в природі

різновиди рельєфа.

Часті перепади висот надають

місту особливу мальовничість.

Чисельні сходи, круті схили, те-

раси, обкладені камінням, об-

рамлені зеленню та квітами сер-

пантини вулиць – все це форми

поєднання природної спонтан-

ності та оригінального архітек-

турного вирішення. В Єрусалимі,

на відміну від Тель-Авіва, Аш-

дода і Ашкелона, практично не-

має геометрично розрахованих

прямих проспектів та правильних

квадратних майданів. Навіть бід-

ні квартали, з їхніми порівняно

одноманітними блоками, вигля-

дають, як правило, не понуро,

бо вільне розташування будинків

рятує забудову від схематичної

уніфікованості.

Єрусалим – не тільки образ

землі в мініатюрі. Він увібрав в

себе до того ж майже не всі мож-

ливі види людських поселень. В

його топонімиці є безліч назв типу

«місто» (Кір’ят-Ювель), «село»

(Кфар-Нахум), «поселення»

(Мошават-Германіт) або ж зовсім

біблійно-казкові – «Виногадник

Авраамів» (Керем Авраам), «Ді-

лянка братів» (Нахалат ахім);

навіть єрусалимський базар іме-

нується «Іудейський стан» або

«Табір Єгуди» (Махане Єгуда).

Іншими словами, в Єрусалимі є

все – села, селища, поселення,

виноградники, табори. До цього

можна додати арабські села з ві-

слюками та козами, що існують

не лише в назвах, і навіть справ-

жній кібуц (Рамат-Рахель) – з

полями, павлинами, басейном та

концертним залом – в межах су-

часного столичного міста. А над

усім цим – величне Старе місто.

В Єрусалимі захоплює дух

навіть від простого розгляду-

вання карти міста. Історія усіх

країн і народів відтворена на ній

та на її каменях. Перші й осно-

вні – це, звичайно, євреї, Дім

Ізраїлів, що зафіксовано у назві

одного з найдавніших районів

міста Бейт-Ісраель. А розта-

шований він між вулицями Ста

крат, пророків Єзекіїла і Самуі-

ла та Судей Ізраїлевих. Ну а крім

назв, пов’язаних безпосередньо

з біблейськими євреями та Свя-

тою землею, в Єрусалимі пред-

ставлена уся географія.

Це квартали: Бухарський, Ві-

рменський, Християнський... Є

навіть Африканський квартал,

що майже розчинився вже в Му-

сульманському. Там з ХVІ-го

століття селилися паломники, а

також нащадки рабів з Судану,

Сомалі та Чаду.

Це колонії: Американська,

Німецька, Грецька (й донині

частково населена греками), є

також Іспанська колонія (в ра-

йоні Хевронського шляху), втім

більш відома за одноіменним

рестораном.

Це площі: Французька – з

колежем Терра Санкта, кафе та

культурним центром; Датська –

з пам’ятником датським антифа-

шистам; Голандська – поблизу

Музею Катастрофи.

Це вулиці: Чілі, Бразилія, Ко-

лумбія, Коста-Ріка, Нікарагуа,

Мексика, навіть Верхня Вольта,

котра, зневажаючи географію,

розташувалася поміж Гвате-

малою та Уругваєм в південно-

західній частині міста.

Кажучи про людство в міні-

атюрі, яке населяє Єрусалим,

не слід розуміти це просто як

єврейський інтернаціонал. Існує

декілька нечисельних, але доволі

колоритних груп давніх мешкан-

ців Міста, що додають йому якщо

не святості, то своєрідності, – це

вже згадувані вірмени, греки,

а також сірійці, копти, ефіопи,

друзи, курди та інші, включаю-

чи, наприклад руських сестер

та італійських братів. Де іще

можна побачити справжніх жи-

вих древніх єгиптян, майже зни-

щених та асимільованих арабами

у себе на батьківщині, якщо не в

Єрусалимі, в коптському право-

славному монастирі або в церкві

цариці Єлени. Або ж узяти зовсім

екзотичних єрусалимських япон-

ців, прибіжників іудаїчної секти

«Макуя». Вони стверджують, що

походять з одного з десяти втра-

чених колін, а в їхній міфології

міститься немало «фактів», що

підтверджують давнє єврейське

походження японського народу.

Або справжні росіяни – не ра-

дянські – вони живуть в обите-

лях Гетсиманського саду.

Єрусалим – це, напевно, ще

не розгаданий сакральний прин-

цип. Єрусалим – це сходження

неба на землю, це зведення мо-

литов, пісень і стогонів у каміння,

що набирає від того золотаво-

рожевого сяйва. Тому його меш-

канцям більше личить ангельский

чин, ніж міжусобиці та розважли-

ва житейська проза.

ПУТЕШЕСТВИЕ

ФОРУМ46 ФОРУМ46

Планируя путешествие и выбирая из

множества греческих курортов Халкидики, мы знали о нем не-

много. В отличие от более популярных среди русскоязычных

туристов греческих островов, в северную Грецию предпочита-

ют ехать европейцы, а в выходные пляжный контингент попол-

няют и отдыхающие греки. И, нужно сказать, не зря.

Текст – Ольга Гриднева, фото – Дмитрий Дурач

Первоевпечатление

Во время первых двадцати

минут дороги из аэропорта нас

не покидало навязчивое чувство

дежавю. Греция состоит из гор

и плоскогорий, между которыми

расположены небольшие равни-

ны. И как раз равнина близ Сало-

ников очень напоминает пейзаж

кировоградской степи. Разве что

указатели на новогреческом язы-

ке и серые шарики оливковых

деревьев отличают македонские

поля от украинских. Однако, как

только шоссе приблизилось к по-

бережью, это впечатление раз-

веялось бесследно. Буквально

каждый метр скалистого, порос-

шего лесом берега с идеальными

пляжами не оставлял сомнения:

только здесь могли жить великие

боги и герои!

Немного географии и мифологии

Полуостров Халкидики на-

ходится в северо-восточной

части Эгейского моря и своими

очертаниями напоминает трезу-

бец Посейдона. Имя властителя

морских глубин неоднократно

встречается в названиях посел-

ков и отелей. И неудивительно,

ведь, согласно одному из гре-

ческих мифов, именно здесь

боги-олимпийцы сражались с

титанами и Посейдон потерял

свой трезубец. Так и возник

Халкидики.

Также говорят, что Халки-

дики похож на огромную руку,

протянувшую в море три своих

пальца. Это три более мелких по-

луострова: Кассандра, Ситония и

Афон. По другой легенде Посей-

дон метнул свой трезубец в тро-

их своих детей: сыновей Ситона

и Афона, споривших из-за люб-

ви к сестре Палини. Отсюда и на-

звание двух «пальцев», а третью

полоску суши, носившую имя ве-

треной красавицы, впоследствии

«присвоил» основатель города

Салоники, македонский царь

Кассандр.

Остановимся подробнее на

каждом из «пальчиков», кото-

рые греки, кстати, называют

«ноги». О последнем из них,

Афоне, уверена, слышали мно-

гие. Святая гора – единственное

в своём роде православное мо-

нашеское «государство в госу-

дарстве». Все население полу-

острова – это монахи, которые

живут в двадцати православных

монастырях. Светское населе-

ние здесь представлено двумя

небольшими курортными

городками, в

отелях кото-

рых в основ-

ном оста-

навливаются

паломники в

ожидании раз-

решения по-

сетить святы-

ни. Женщинам

путь на Афон

запрещен.

Средний «палец» – Сито-

ния – почти полностью запо-

ведная зона. Новые отели здесь

строить уже довольно давно

запрещено, но существующие

пользуются спросом у любите-

лей уединения. И самый южный

из полуостровов – Кассандра –

это центр туризма на Халкидики.

Туроператоры обычно реко-

мендуют его любителям интен-

сивных развлечений и активной

ночной жизни. Однако, на са-

мом деле, и на Кассандре не-

мало тихих уединенных отелей,

в которых мешают спать разве

что птицы. Большинство шумных

заведений расположено в посел-

ках Каллифея, Ханиоти и дру-

гих, от которых до места вашего

отдыха может быть до десяти

километров живописных горных

склонов и соснового леса.

Единениес природой

Все пляжи Халкидики име-

ют абсолютно благополучную

экологию. Большинство из

них может похвастаться «го-

лубым флагом»

– сертификатом качества пля-

жей Европейской комиссии по

окружающей среде, которым

награждаются только самые

чистые пляжи. Но, поверьте, на

глаз «знаменосный» пляж от не

удостоенного такой чести отли-

чить нельзя. Абсолютно везде

цвет моря, по мере удаления от

берега, меняется от светлого до

тёмного-бирюзового. Кстати, в

отличие от своих братьев, жен-

ственная Кассандра–Палини не

обрывается крутыми скалами в

море, а входит в воду постепен-

но. Песок на тамошних пляжах

мягкий и относительно мелкий,

а множество гладких разноцвет-

ных камешков не оставят равно-

душным ни одного ребенка.

Богато Эгейское море и раз-

нообразной морской живностью.

Однако, в отличие от мекки лю-

бителей нырять – Красного моря

– ядовитых и опасных существ

тут крайне мало, а рыбки, кото-

рых достаточно много, спокойно

плавают вокруг отдыхающих, на-

дежно маскируясь под цвет дна.

Самое удивительное, что гре-

ки, развернув мощную туристи-

ческую инфраструктуру, сумели

сохранить иллюзию нетронутой

природы. Все, что создано че-

ловеческими руками, органич-

но вписывается в окружающий

ландшафт. Возможно, из-за

сейсмоопас-

ландшафт. Возможно, из-за

сейсмоопас-

ФОРУМФОРУМ

редставлено двумя

курортными

в

-

-

а-

я

в

з-

о-

ы-

ам

он

ПУТЕШЕСТВИЕ

ФОРУМ 47

ности регио-

на постройки на Халкидиках не

масштабны и не грандиозны: это

касается и частных владений, и

отелей. Небольшие уютные кор-

пуса последних не соревнуются

с величественными реликтовыми

соснами и скалами, а ненавяз-

чиво их дополняют. Зачастую

постройки даже довольно круп-

ного отельного комплекса так

рассредоточены по относитель-

но небольшой территории, что

почти не видны.

Традицию «вживлять» соору-

жения в ландшафт замечательно

иллюстрирует и еще одна мест-

ная достопримечательность. Не-

подалеку от Салоников, в горах

Фессалии, расположен уникаль-

ный монастырский комплекс –

Метеоры. На вершинах невероят-

ной красоты огромных каменных

столбов (до 600 метров) уже бо-

лее тысячи лет существуют мона-

стыри. Причем их стены словно

вырастают из скалы – вокруг

монастыря, как правило, нет ни

метра свободной площади. Даже

каменные лестницы здесь появи-

лись менее 100 лет назад – до

этого отполированные сотнями

тысяч лет скалы оставались не-

тронутыми, а людей поднимали в

специальных сетках. Оранжевые

черепичные крыши монастырей

словно парят над пропастью. От-

сюда и название – «Метеоры», в

переводе с греческого – «паря-

щие в воздухе».

ГрекиГреки, обладая массой досто-

инств, до безобразия неторопли-

вы и легкомысленны, что, впро-

чем, не сказывается на качестве

отдыха. Грекам сначала нужно

поговорить, а уж потом начинать

действия (недаром слова «поле-

мика» и «демагогия» имеют гре-

ческие корни). Грек обязатель-

но с вами поболтает, даже если

единственный язык, который он

понимает,

– новогре-

ческий, а

ваши познания ограничиваются

словами «калимэра» («здрав-

ствуйте») и «калиспэра» («до

свидания»).

Обращаясь с какой-либо

проблемой к персоналу отеля,

будьте готовы к тому, что с вами

сначала обсудят, нужно ли ее

вот прямо сейчас решать, и,

только удостоверившись в важ-

ности проблемы, начнут что-то

предпринимать. Впрочем, уже

на третий день отдыха какие-то

мелочи начнут казаться неваж-

ными и вам.

Вообще единственным мест-

ным, обладающим повышенной

ответственностью, оказался

спасатель у отельного бассейна.

Он без устали читал нотации от-

дыхающим о том, что по мокрой

плитке опасно ходить босиком,

что кто-то слишком долго сидит

на солнце и рискует обгореть, и

еще о массе, безусловно, важ-

ных вещей, которыми отдыхаю-

щие пренебрегали. Впрочем,

справедливости ради, стоит упо-

мянуть, что в результате боль-

шую часть своего времени этот

юноша просиживал в шезлонге,

и никого спасать ему не приходи-

лось. Человек же, в обязанности

которого входило собирать пла-

ту за использование шезлонгов и

зонтов на пляже, вообще был по-

лумифической личностью. Уви-

деть его удалось лишь один раз,

да и то, после упорных поисков.

Тут нужно упомянуть, что в Гре-

ции нет частных и платных пля-

жей: купаться и загорать можно

на любом. Единственная преро-

гатива отеля – взимать плату за

шезлонги и зонтики с тех, кто не

является гостем этого конкретно-

го заведения. Поэтому, теорети-

чески, занимая место под зонти-

ком, мы должны были показывать

с п е ц и -

альный

ваучер, который

на практике никто не проверял.

Греческая кухняПопробовать все греческие

блюда невозможно. И дело не в

том, что цены в тавернах более

чем демократичные, а порции

просто гигантские. Греческий са-

лат в разных кафе будет похож

только наличием солидного ку-

ска сыра фета и оливок, которые

в Греции имеют совершенно осо-

бый вкус. Разные овощи, разные

травы – и вы словно едите совер-

шенно новое блюдо. В Греции

обязательно стоит есть блюда из

баклажанов – местные жители

настоящие фанаты этого овоща.

Скажем, в нашем отеле за ужи-

ном баклажаны присутствовали

минимум в шести блюдах.

Виртуозно готовят в Греции

и мясо. Свинина и баранина в

руках греческих поваров превра-

щаются в настоящие шедевры:

гриль, запеканки, тушеные блю-

да и множество соусов. Рыбные

рестораны также великолепны.

В последних обязательно попро-

буйте осьминога, зажаренного

на углях, политого оливковым

маслом с виноградным уксусом.

Уверена, что после такого обе-

да восьминогие жители морских

глубин будут вызывать у вас

только симпатию.

Везти с собой в Грецию спирт-

ное, мягко говоря, не очень умно.

Сразу оговорюсь, что любителей

пива ждет разочарование. Пиво

в Греции, конечно, есть, но оно

абсолютно не впечатляет. В Гре-

ции нужно пить вино. Терпкое

сухое – за обедом, сладкое изю-

мированное вино – за ужином

и, конечно, игристые сорта по

особому слу-

чаю. Цены на вино

вполне демократич-

ные. В таверне бо-

кал вам обойдется в

1-2 евро, а бутылку в

супермаркете можно

купить за 5-6 евро. Есть и сугубо

греческое изобретение – бе-

лое сухое вино «рецина». В его

состав входит сосновая смола,

придающая напитку своеобраз-

ный вкус и аромат. Любителям

напитков покрепче греки могут

предложить знаменитую «Ме-

таксу» и анисовую водку «Узо».

Да-да, та самая «Узо», которой

потчуют отдыхающих на турец-

ких и египетских курортах, – это

греческое изобретение.

Сами греки пьют предоста-

точно. Возможно, дело в воз-

духе, но отведавшие солидную

порцию спиртного наутро пол-

ны сил и энергии. Может быть,

причина в кофе. Греки пьют его

в любое время дня в многочис-

ленных уличных кафе или даже

на ходу и называют в зависимо-

сти от степени сладости: гликос

(очень сладкий), метриос (сред-

ний), скетос (без сахара). Или

же фраппе: коктейль из кофе

и колотого льда с разными до-

бавками. Несмотря на то, что

теоретики кухни настаивают на

том, что «фраппе» - слово фран-

цузское, сами греки уверены,

название ледяного коктейля со

стойкой пенкой – это изменен-

ное греческое «афрос», то есть

«морская пена».

Среди северных греков бы-

тует анекдот: «Грек из числа

праведников, распрощавшись

с земной жизнью и попав в рай-

ские кущи, огляделся и с видом

знатока изрёк: "Красиво здесь,

конечно, но не Халкидики"».

Что ж, не могу не согласиться

с мудрым праведником и с на-

деждой говорю: «Та леме, Хал-

кидики!»

т,

е-

а

знания ограничиваются с п е ц и -

который

ике никто не проверял.

чаю

впол

ные.

кал в

1-2 е

супер

купить за 5-6 евр

СПОРТ

ФОРУМ48 ФОРУМ48

Евро-2012 и Кировоградщина: Каковы наши шансы стать участниками футбольного праздника?!

Красивые картинки Евро-2012 с чистыми зелеными улицами, европейскими

отелями, дружелюбным персоналом и терминалами с картой города…

Пока о таком остается только мечтать, а до чемпионата Европы

осталось меньше года. В том же Киеве с трудом найдешь указа-

тели на английском языке, и иностранец, к примеру, может легко

заблудиться в метро. И каково оказаться на месте бедных ту-

ристов, которые следующим летом в массовом порядке приедут в

Украину и обнаружат, что большая часть населения не владеет

элементарным знанием английского языка!

Текст – Андрей Липатов

Можно только догадывать-

ся, какие приключения ожидают

иностранного гостя, если рядом

его никто не понимает и вокруг

не окажется никаких указате-

лей на другом языке, кроме

русского. Давайте только пред-

ставим, какие впечатления могут

остаться у туриста, решившего

самостоятельно совершить пу-

тешествие в Украину. Начнем с

неподготовленности государ-

ственных служащих и работни-

ков сферы обслуживания. Когда

иностранец подходит к милицио-

неру и обращается к нему на ан-

глийском языке, то у того, мягко

говоря, наступает ступор. Это

же касается персонала в кафе и

ресторанах, где в лучшем случае

на ломаном иностранном языке

может поговорить только адми-

нистратор.

Если говорить об отелях, то

здесь туристов может отпугнуть

слишком завышенная цена за но-

мер, в котором удобства остав-

ляют желать лучшего. Это же

касается и транспорта, где ино-

странным гостям обещают боль-

шие комфортабельные автобу-

сы, но если они приедут в Киев,

то увидят маленькие желтые

маршрутки, в которые до отказа

впихивается огромное количе-

ство людей – в Европе они такой

экзотики точно не встретят.

Да, у нас строятся великолеп-

ные стадионы, аэропорты, новые

дороги, но, на мой взгляд, не-

обходимо активизировать язы-

ковую подготовку персонала,

который будет контактировать с

иностранными гостями. До стар-

та чемпионата Европы остается

все меньше и меньше времени,

и очень бы хотелось, чтобы у нас

все изменилось в лучшую сторо-

ну и в глазах иностранцев Украи-

на не выгляде-

ла «диковатой

страной тре-

тьего мира»,

которую знают

только по бра-

тьям Кличко,

Чернобылю и

Андрею Шев-

ченко.

Не может

не радовать

то, что с ино-

странными туристами в тесном

контакте будут работать более

десяти тысяч украинских волон-

теров, которые также пройдут

курс обучения английскому язы-

ку! Необходимо отметить, что

добровольцы из Кировоград-

ской области также имеют шанс

принять участие в волонтерском

проекте к чемпионату Европы.

В июне в нашем городе этот во-

прос обсуждался за круглым

столом под названием «Год до

Евро-2012: участие Кировоград-

щины в футбольном празднике»,

состоявшимся в помещении чи-

тального зала научной библиоте-

ки КГПУ им. В. Винниченко.

По словам координатора Все-

украинского центра волонтеров-

2012 Николая Воробьева, про-

водившего это заседание, для

организации и проведения чем-

пионата Европы в нашей стране

УЕФА требуются около трех ты-

сяч волонтеров, однако каждый

принимающий город имеет воз-

можность привлечь доброволь-

цев дополнительно. Николай

Воробьев отметил особую важ-

ность волонтерского движения,

ведь для волонтеров, представ-

ляющих Киро-

воградщину, это

будет отличным

шансом популя-

ризировать род-

ной край среди

многочисленных

иностранных ту-

ристов.

Еще не позд-

но стать кандида-

том в волонтеры

– для этого не-

обходимо зайти на официальный

сайт УЕФА http://www.uefa.

com и заполнить анкету. Волон-

терами могут быть те люди, кото-

рые достигли совершеннолетия,

свободно говорят по-английски,

а также дружелюбны, общитель-

ны и коммуникабельны. Отбор

волонтеров будет проходить в не-

сколько этапов: сначала пройдет

официальная регистрация (кото-

рая началась с середины июня),

вскоре состоится собеседование

с отобранными кандидатами, по-

сле чего будет утвержден список

волонтеров (декабрь

2011 года), которые сначала

пройдут общий тренинг, а

затем их ждет непосред-

ственное обучение на ме-

стах (май-июнь 2012 года).

Для волонтеров, кото-

рые все-таки пройдут этот

серьезный отбор, откры-

вается фантастическая

возможность усовершен-

ствовать знание иностран-

ного языка, поделиться

своими богатыми знани-

ями и умениями с едино-

мышленниками, завести

новые интересные зна-

комства и, что немаловажно,

получить бесценный профес-

сиональный опыт работы в кон-

кретной сфере (безопасность

и правопорядок, IT, логистика,

маркетинг, медиа, транспорт и

прочее).

Если в Европе волонтерские

движения являются обычными

повседневными вещами, то в

Украине эти процессы только

находятся на этапе зарожде-

ния. Пока наша страна не имеет

серьезного опыта проведения

соревнований подобного мас-

штаба. Меньше чем через год

на Украину будут устремлены

взгляды всей футбольной Евро-

пы, и работа волонтеров долж-

на быть максимально скоорди-

нированной и сплоченной. Но

не стоит забывать, что Кирово-

градская область также может

стать частью европейского фут-

больного праздника, а ее жите-

ли – лицом чемпионата. Кто от-

кажется воспользоваться таким

шансом?

тттт

с

д

т

д

с

с

с

Маркиян Луб-

кивский, пред-

седатель Орга-

низационного

комитета Евро-

2012: «Главным

мотивом для волонтеров

служит желание приобщить-

ся к процессу подготовки

турнира, то есть совершенно

не меркантильные, а, ско-

рее всего, патриотические

мотивы руководят людьми,

которые принимают участие

в проведении европейского

первенства».

Обсудить статью, задать вопрос автору, а также оставить свойкомментарий можно на блоге Андрея Липатова: http://oureuro.wordpress.com

л

вововововвов

б

ш

р

н

м

и

р

н

то

–

б й

Николай Во-

робьев, лидер

общественно-

го Всеукраин-

ского центра

в о л о н т е р о в -

2012: «Именно от навы-

ков волонтеров во многом

будет зависеть качество

организации футбольного

первенства».

IT

Андрей Бан-

цер, начальник

отдела по ра-

боте с волон-

тёрами: «Приём

э л е к т р о н н ы х

заявок пройдёт на сайте uefa.

com с 14 июня по 30 сентября.

После их отбора кандидаты

пройдут собеседование в

одном из четырёх принимаю-

щих городов Украины. Глав-

ное условие для того, чтобы

стать волонтером – знание

английского языка, а также

возраст старше 18 лет».

тниками футбольного п

европейскими

й города…

Европы

каза-

егко

ту-

едут в

деет

2011

прой

зате

стве

стах

Д

рые

се

ва

во

ств

но

комс

ФОТОФАКТ

ФОРУМ 49

На фото, люб’язно наданому прес-

службою ФК «Зірка», ви бачите момент

матчу, у якому наша улюблена команда на

домашньому полі зіграла із футболістами

команди «Динамо-2» і перемогла у матчі

чергового туру чемпіонату України з ра-

хунком 3:2. Автор фото – Ігор Філіпен-

ко, Fotoinform

MADE IN KIROVOGRAD

ФОРУМ50

Директор Института

экономических стра-

тегий Борис Кузык

широко известен в

политических, дело-

вых и военных кругах

России, Европейского

Союза, США и многих

других стран. Родился

же Борис Николаевич

19 октября 1958 года

в райцентре Алексан-

дровка Кировоградской

области.

Доктор экономических

наук, профессор и член-

корреспондент Российской

академии наук (РАН), наш

земляк Борис Кузык входит

в состав рабочей группы при

президенте РАН по анали-

зу экономических и научно-

технических проблем высоких

и критических технологий в

гражданском и оборонно-

промышленном комплек-

се. Специализируется Бо-

рис Николаевич в области

экономической теории, а также

исследований систем управле-

ния высокотехнологичными и

инновационными процессами

в экономике России. Также,

по роду своей деятельности,

герой нашего рассказа под-

держивает тесные контакты

со многими представителями

оборонного комплекса России

и мира, поскольку занимал ру-

ководящие посты в министер-

стве обороны и министерстве

внешних экономических свя-

зей Российской Федерации,

а также работал в 1994-98

годах помощником президен-

та РФ по вопросам военно-

технического сотрудничества

России с зарубежными стра-

нами.

В молодости Борис Кузык

окончил с золотой меда-

лью среднюю школу №1 в

родном городке, а после с

отличием – Ярославское

высшее военно-финансовое

училище и Финансовую ака-

демию при правительстве

Российской Федерации. Он

служил в Вооруженных силах

на должностях руководителя

финансово-экономической

службы дивизионного и ар-

мейского звена, а также в

центральном аппарате минис-

терства обороны Российской

Федерации. Позже Борис Ни-

колаевич занимал руководя-

щие посты в администрации

президента Российской Феде-

рации, руководил националь-

ной инновационной компа-

нией «Новые энергетические

проекты» и возглавлял хол-

динговую промышленную

компанию «Новые программы

и концепции», которая ра-

ботала в реальном секто-

ре высокотехнологичной

промышленности и имела сум-

марную стоимость активов бо-

лее 1,5 млрд. долларов.

Известный «король обо-

ронки» Борис Кузык также

входит в совет по внешней и

оборонной политике Россий-

ской Федерации. Он лично

координировал создание но-

вой системы ВТС и отработку

политических и финансовых

механизмов ее функциони-

рования. В итоге значительно

активизировался экспорт рус-

ского вооружения и военной

техники, что дало возмож-

ность практически вдвое (1,7

млрд дол. США в 1994 г. до

3,5 млрд дол. в 1996 г.) увели-

чить объемы поставок оружия

в зарубежные страны и выйти

на новые рынки сбыта. Таким

образом Россия заняла вто-

рое место в мире по экспорту

своих вооружений, а доходы

стали практически основным

источником финансирова-

ния оборонного комплекса

страны.

На персональном веб-

сайте Бориса Кузыка (http://

www.kuzyk.ru) говорится, что

он награжден золотой ме-

далью имени Н. Кондратье-

ва, а также медалями имени

В. Леонтьева и Н. Вавилова за

значительный личный вклад в

развитие общественных наук

– в частности, экономической

науки. Кроме того, Борис Ни-

колаевич – генерал-майор

запаса и является одним из

учредителей национально-

го инвестиционного совета и

российского союза машино-

строителей.

Автор свыше 200 моногра-

фий, научных исследований,

учебников и учебных пособий

по вопросам экономики, фи-

нансов и военно-технического

сотрудничества России, Борис

Кузык активно занимается

благотворительной деятель-

ностью в Украине и России, на-

пример, участвует в создании

книг, посвященных его роди-

не. Так, в соавторстве с писа-

телями Василием Белошапкой

и Людмилой Литвин, Борис

Николаевич выпустил такие

книги, как двухтомник «Киро-

воградщина: история и совре-

менность центра Украины»,

«Александровка. Взгляд

сквозь века» (2001), «Алек-

сандровский меридиан: люди,

события, времена» (2003),

«Головковка - сердце Холод-

ного Яра» (2004). Вместе с

Надеждой Стаценко наш зем-

ляк создал учебное пособие

по английскому языку «Алек-

сандровка. Мой родной край»

(2003), а вместе с Людмилой

Литвин – книгу «Александров-

ские университеты» (2004).

Книга Бориса Кузыка «В те-

чении времени: Энциклопедия

Александровщины» была но-

минирована в конкурсе «Кни-

га года-2002» в разделе «Ту-

ристическая литература».