Інтерактивні форми та методи на заняттях у групі...

Міністерство освіти і науки України

Головне управління освіти і науки

Черкаської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

Інтерактивні форми та методи на заняттях в групі продовженого дня

Лапко О.В.,

вихователь групи продовженого дня

Золотоніської гімназії ім. С.Д.Скляренка

Тема, над якою працює:

«Інтерактивні форми та методи на

заняттях в групі продовженого дня»

Обсяг матеріалу – 119 ст.

Матеріали схвалені методичною радою гімназії –

протокол №3 від 14.03.2011

Золотоноша, 2011

ЗМІСТ

Вступ ........................................................................................................................ 3

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗНАЧЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

ФОРМ ТА МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ В ГРУПІ

ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ ........................................................................... 6 1. Сутність і види інтерактивних методів ........................................................ 6

2. Три основні моделі навчання та значення інтерактивних технологій .. 9

3. Індивідуалізація навчально-виховного процесу в групі продовженого

дня ................................................................................................................ 17

4. Виховання наполегливості у молодших школярів у процесі ігрової

діяльності .................................................................................................... 21

5. Самопідготовка - обов'язкове заняття дітей у групі продовженого дня .. 24

5.1 Завдання вихователя при самопідготовці ................................................ 24

5.2 Організація самопідготовки ....................................................................... 25

5.3 Вимоги до самопідготовки .......................................................................... 27

5.4 Планування і проведення самопідготовки в нетрадиційних формах 29

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЯ В ГРУПІ ПРОДОВЖЕНОГО

ДНЯ .............................................................................................................. 43

ІГРИ, СПОРТИВНІ ГОДИНИ ............................................................................. 43

1. План-конспект спортивної години в ГПД ................................................. 43

2. Найбільше щастя в житті – здоров’я (спортивна година) ...................... 47

3. Скарби Флінта (Спортивна гра) .................................................................. 51

4. Праця прикрашає людину (рольова гра) ..................................................... 56

5. Рухливі ігри ...................................................................................................... 63

6. Ігрові завдання ................................................................................................ 65

7. Завдання для розвитку естетичного сприйняття ..................................... 66

8. Завдання для розширення знань та навичок школярів про

навколишній світ ...................................................................................... 68

БЕСІДИ, ВИХОВНІ ГОДИНИ ............................................................................. 70

1. Гігієна школяра. постава ............................................................................... 70

2. Наодинці вдома ................................................................................................ 74

3. Про культуру поведінки за столом .............................................................. 80

4. Я – пасажир....................................................................................................... 85

5. Ледащо не годиться нінащо .......................................................................... 91

6. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся ............................................. 96

7. Гляди, не забудь – людиною будь! ............................................................... 99

8. Вчимося етикету ............................................................................................ 103

9. Школа прав дитини ...................................................................................... 106

СВЯТА ................................................................................................................... 110

Я – громадянин України і пишаюся цим

РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ ГУРТКА ......................................................................... 112

Сувеніри з тканини. Пошиття іграшки „Зайчик”

ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 116

Список використаної літератури ................................................................... 118

Виставка ППД «Освіта Черкащини» Інтерактивні форми та методи …

Золотоніська гімназія ім. С.Д. Скляренка Лапко О.В.

3

Вступ

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується

глибокими соціально-економічними перетвореннями, коли від людини

вимагаються не тільки знання і вміння, а й розвинені особистісні якості, які

давали б їй змогу активно долучатися до творчої діяльності. У зв’язку з цим

перед освітою постають нові завдання: школа повинна орієнтуватися на

створення оптимальних умов для розвитку кожної дитини, спрямовуватися

не на заучування, а на формування в учнів здібностей самостійно

осмислювати навколишню дійсність.

Це передбачає перебудову процесу навчання, кінцевою метою якого

має стати максимальне розкриття індивідуальних можливостей та

самоактуалізація особистості кожного школяра. Демократичний розвиток

України зумовив перебудову системи початкової, середньої та вищої освіти,

розробку нових программ з метою поліпшення умов, результатів навчання

школярів та вдосконалення професійної підготовки вчительських кадрів. В

освітніх документах акцент робиться на розвитку інноваційних освітніх

технологій у навчальному процесі з метою забезпечення переходу освіти на

нову, особистісно орієнтовану парадигму. Визначальною рисою особистісно

орієнтованого навчання є взаєморозуміння, взаємодія, творча співпраця

вчителя та учнів, викладача і студентів, викладача і вчителів (на курсах

підвищення кваліфікації). Вивченням теоретичних і дидактичних питань

цього напряму займаються дослідники М.Башмаков, Г.Бермус, І.Бех,

П.Гусак, Л.Калашникова, М.Кларін, Н.Протасова, О.Савченко, Г.Селевко,

М.Скрипник та ін.

За результатами досліджень, оптимальним для розвитку особистості є

діалогічне педагогічне середовище, в якому особистість визнається цінною,

вільною і шанованою. Навчальний процес у контексті діалогу – це активна

взаємодія та спілкування його учасників, тобто інтеракція, що здійснюється

за допомогою відповідних методів.



4

Одним із провідних способів належної реалізації цієї мети є мовна

освіта. Головною метою мовної освіти в початкових класах є формування в

учнів комунікативної компетенції – досконалого володіння навичками

спілкування в будь-якому середовищі за різних обставин.

Багатий досвід, накопичений педагогічною теорією і практикою, такий

напрям, як обґрунтування дидактичних засад застосування інтерактивних

методів навчання молодших школярів, зокрема в процесі мовної освіти

молодших школярів, свідчить про те, що дані проблеми ще не знайшли

достатнього осмислення й узагальнення в сучасній дидактиці. Аналіз

літератури показав, що зусилля науковців спрямовуються переважно на

визначення сутності інтерактиву, розробку різних видів таких методів,

залишаючи поза увагою визначення дидактичних засад їх ефективного

використання у навчанні молодших школярів. Це утруднює належне

запровадження інтерактивних методів у практику початкової школи,

призводячи, іноді, до перенасичення ними навчального процесу, або,

навпаки, залишаючи їх поза діяльністю вчителя та учнів. Це зумовлює

необхідність дослідження цього питання, визначення потенційних резервів,

закладених у дидактичній системі щодо конструювання навчального

процесу.

Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати й

експериментально перевірити дидактичні засади застосування інтерактивних

методів на заняттях в групі продовженого дня.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми в педагогічній теорії і

практиці; визначити сутність, структуру й особливості застосування

інтерактивних форм і методів на заняттях в групі продовженого дня,

здійснити їх класифікацію.

2. Обґрунтувати вікові особливості дітей молодшого шкільного віку як

передумови запровадження в процес навчання інтерактивних методів.



5

3. Встановити та розкрити основні характеристики дидактичних засад

застосування інтерактивних методів на заняттях в групі продовженого дня.

4. Розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити

модель реалізації дидактичних засад застосування інтерактивних методів у на

заняттях в групі продовженого дня.

5. Дослідити організацію дозвілля в групах продовженого дня.

Об’єкт дослідження – процес застосування інтерактивних форм і

методів на заняттях в групі продовженого дня.

Предмет дослідження – дидактичні засади, що сприяють ефективному

застосуванню інтерактивних методів на заняттях в групі продовженого дня,

організація дозвілля в ГПД.

Відповідно до мети та завдань дослідження використано комплекс

взаємопов’язаних методів. Теоретичні методи (вивчення філософської,

психологічної та педагогічної літератури, вітчизняного та зарубіжного

досвіду з досліджуваної проблеми, аналіз, синтез, узагальнення і

систематизація теоретичних даних) застосовувалися для визначення гіпотези,

мети та завдань дослідження. Емпіричні методи (анкетування, інтерв’ю,

бесіди, спостереження, ранжування, педагогічний експеримент

(констатувальний і формувальний), статистична обробка одержаних

результатів) застосовувалися для одержання фактичних даних щодо стану

досліджуваної проблеми в практиці та обробки проміжних і кінцевого зрізу

після проведення дослідно-експериментальної роботи.

Практичне значення роботи знайшло вияв у розробці системи

виховних заходів (виховних годин, бесід, ігор) з використанням

інтерактивних методів на заняттях в групі продовженого дня, підготовці

методичних рекомендацій для вчителів початкової школи щодо

впровадження в навчальний процес інтерактивних методів навчання

молодших школярів, організація дозвілля в групі продовженого дня (ГПД).



6

РОЗДІЛ І

ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗНАЧЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ ТА

МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ В ГРУПІ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ.

1. Сутність і види інтерактивних методів

Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних

форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не

вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.

Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового

співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно

самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО

“Освіта: прихований скарб”, де проголошено: “Людина має навчитися:

пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для

розуміння того, що відбувається у світі;

діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі

свого мешкання;

жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської

діяльності”.

Слід звернути увагу на третій пункт, що також є кризовим моментом

сучасної шкільної освіти, адже відійшовши від тоталітарного розуміння та

культивування колективу та колективізму, наша школа часто заходить на

позиції крайнього, деструктивного індивідуалізму, формуючи випускника,

неготового до життя, а особливо до плідної спільної роботи в колективі, де

йому доведеться жити та працювати.

Нова школа матиме справу з індивідуальністю, самобутністю

особистості, оскільки індивідуальність є головним принципом етики і мусить

виступити керівним методологічним положенням у вихованні й навчанні.

Цілеспрямований розвиток індивідуальності можливий лише тоді, коли

теорія освіти не декларуватиме необхідність творчості педагога і творчості

школяра, а систематично за допомогою доцільних методів втілюватиме її у

навчально-виховному процесі.



7

Особистісно-зорієнтоване навчання у цьому плані є досить

перспективним, оскільки воно виходить із самоцінності особистості, її

духовності та суверенності. Його метою є формування людини як

неповторної особистості, творця самої себе і своїх обставин.

Відповідне методичне забезпечення має ґрунтуватися на діалогічному

підході, який визначає суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників педагогічного

процесу, їх самоактуалізацію і самоорієнтацію. Технології такого

спрямування передбачають перетворення суперпозиції вчителя і

субординізованої позиції учня в особистісно рівноправну позицію. Вона й

дає дитині можливість бути суб'єктом навчальної діяльності, що сприяє

практичній реалізації її прагнення до саморозвитку, самоствердження.

Визначальним для особистісно-зорієнтованого навчання має бути

соціокультурний діалог у системі “педагог – дитина” на основі її розуміння,

прийняття і визнання.

Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно

до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх

самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання

відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна

переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою.

В освітньому закладі основи цих важливих змін закладаються безпосередньо

на уроці.

Якнайактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що

активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть

самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та

перспективними для вчителя та для учнів.

Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання

мусять бути системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до

побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного процесу

(Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник), а також інваріантність процесу навчання,



8

уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу

навчання як мікродіяльності навчання.

Методологічною основою – розробки сучасних українських та

зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та

практичні розробки в цій галузі належать В.Гузєєву, А.Гіну, О.Пометун,

Л.Пироженко, А.Фасолі.

Термін “інтерактивний” прийшов до нас з англійської і має значення

“взаємодіючий”. Існують різні підходи до визначення інтерактивного

навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: “Інтерактивний

– означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з

чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже,

інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого

здійснюється взаємодія вчителя та учня”. Ми схиляємося до визначення,

О.Пометун та Л.Пироженко: “Сутність інтерактивного навчання полягає в

тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної

взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове

навчання в співпраці)…”.

Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи

застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку

радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та

бригадне навчання 20-х років).

Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все –

підвищення “ККД” процесу засвоєння інформації. За даними американських

вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час

читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації

– 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає

інших чи відразу застосовує знання – 90%. Як бачимо, відносно пасивні

методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають

на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.



9

Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом

навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та

розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує

внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при

правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

На нашу думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що

учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть

старшокласники часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-

практик, коли відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і

починаються “цікаві” процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль

лідера, а коли доходить до реального продукування ідей і їх втілення в життя,

клас стає пасивним і всі чекають на зовнішнє керівництво. В

слабкоорганізованому класі колектив відразу пасивний, керівника

доводиться призначати “згори”, але обов’язково знайдеться “непокірний”.

Тобто не відбувається нормального процесу розподілу ролей, взаємодії,

прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не

вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть

корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному,

спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю

проблему можна розв’язати.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого

навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як

частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

2. Три основні моделі навчання та значення інтерактивних

технологій

Ще у 60-х роках XX ст. Я. Голант охарактеризував три основні моделі

навчання, що існують у сучасній школі. Залежно від участі учнів у

навчальній діяльності, зазначав Я. Голант, розрізняють активну і пасивну



10

моделі навчання. Термін "пасивна" є умовним, адже будь-який спосіб

навчання передбачає певний рівень пізнавальної активності учня. Ймовірно,

у своїй класифікації вчений використовує "пасивність" як визначення

низького рівня активності учнів, де переважає репродуктивна діяльність, а

самостійність і творчість практично відсутні.

Учень виступає в ролі "об'єкта" навчання, він отримує певну

інформацію, матеріал від учителя і повинен засвоїти та відтворити її.

Домінують такі методи навчання, як читання, лекція-монолог, пояснення,

демонстрація, відтворювальне …

Позитивні та негативні аспекти пасивної моделі

Позитивні аспекти пасивної

моделі

Негативні аспекти пасивної

моделі 1. Можна подати великий за

обсягом матеріал за короткий

час.

2. Одночасно сприймають

матеріал

усі слухачі.

3. Витрачається мало часу на

розпо

відь або пояснення.

1. Учні пасивні, не

спілкуються ані між собою,

ані з учителем.

2. Не виконують ніяких

завдань.

3. Учителю важко визначити

рівень засвоєння поданого

матеріалу.

4. Відсутній контроль за

знаннями.

5. Як правило, невисокий

показник навченості.



11

Цей тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють

пізнавальну активність і самостійність учнів. Тут уже учень вступає в діалог

з учителем, виконує певні творчі завдання і виступає "суб'єктом" навчання.

Основні методи навчання - це різноманітні творчі та проблемні

завдання, проблемні ситуації, самостійна робота, запитання від учителя до

учня і навпаки.

Позитивні та негативні аспекти активної моделі

Позитивні аспекти активної

моделі

Негативні аспекти активної

моделі 1. Високий рівень інформації

(проблемний метод).

2. Велика кількість учнів, які

можуть одночасно

сприймати інформацію.

3. Показник навченності

досить високий.

4. Майстерність педагога

відіграє суттєву роль в

організації такого навчання.

5. Учитель може

проконтролювати рівень

засвоюваних учнями знань.

1. Учні спілкуються тільки з

учителем.

2. Як правило, така модель

використовується на уроці

тільки для опитування.

3. Учень перебуває у

постійній напрузі "спитає -

не спитає".

4. Учень може бути

незадоволений тим, що

його не запитали, не ви-

слухали його думку.



12

Якщо йдеться про інноваційні інтерактивні технології навчання та

методику їх використання, необхідно пам'ятати, що діти вчаться ефективно:

якщо є мотивація до навчання;

якщо використовуються методи, які відповідають різним стилям і спосо-

бам навчання;

якщо створено приязне комфортне середовище;

якщо є можливість застосувати їхні знання і вміння;

якщо володіють відчуттям контролю над процесом навчання;

якщо досягають успіхів;

якщо є можливість випробовувати нові знання на практиці і використати

набуті знання;

якщо повністю залучаються у процес навчання;

якщо мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;

якщо можуть побачити використання набутих знань та вмінь на

практиці.

Позитивні аспекти інтерактивної

моделі

Негативні аспекти інтерактивної

моделі

1. Розширюються пізнавальні

можливості учня (здобуття, аналіз,

застосування інформації з різних

джерел).

2. Як правило, високий рівень засвоєння

знань.

3. Учитель без зусиль може

проконтролювати рівень засвоєння знань

учнями.

4. Учитель має змогу розкритися як

організатор, консультант.

5. Партнерство між учителем і учнями та

в учнівському колективі.

1. На вивчення певної інформації

потрібен значний час.

2. Необхідний інший підхід в оцінюванні

знань учнів.

3. У вчителя відсутній досвід такого

способу організації навчання.

4. Нестача методичних розробок уроків з

використанням інтерактивних методів

навчання.



13

Інтерактивна модель навчання - це спеціальна форма організації пізна-

вальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити

найсприятливіші, комфортні умови навчання, за яких кожен учень

відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність.

З англійської "інтерактив" ("іпеsасі") означає: "іпіеs" - взаємний; "асі" -

діяти. Тобто, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання

життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки

зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вміння доказово міркувати, спільне

вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Суть

інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за

умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання,

взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і

учитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Під час

інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з

товаришами, критично мислити, поважати думку колег, приймати продумані

рішення.

Такі підходи до навчання не є новими для української школи. Ще в

перші десятиріччя минулого століття вони використовувалися і були

поширені в практиці української школи. Лабораторно-бригадний і проектний

методи, робота в парах змінного складу, виробничі й трудові екскурсії та

практики, які застосовували в ті часи, були передовим словом у світовій

педагогіці.

Використання цих методів і форм навчання в окремих школах давало

непогані результати, вони знайшли підтримку у багатьох учителів. Проте їх

запроваджували без належного методичного забезпечення, теоретичного

осмислення, експериментальної перевірки. Як наслідок, з'явилися певні

проблеми й ускладнення: зниження ролі вчителя в навчальному процесі,

нераціональне використання навчального часу, відсутність в учнів достатньої

мотивації для такого типу навчання. Згадані методи були визнані



14

непотрібними. І вже з 30-х років XX ст. українська школа перетворилася на

авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з панівною стандартизацією й

уніфікацією засобів, форм і методик навчання.

Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо

знайти в працях В. Сухомлинського, у творчості вчителів-новаторів 70-80 рр.

XX ст. Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, С. Лисенкової, у теорії розвивального

навчання. Однак у радянські часи творчість окремих педагогів була

винятком.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам 'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна

сформулювати кредо інтерактивного навчання.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю магістром'.

Як бачимо, процес навчання потребує напруженої розумової роботи

дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти,

продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за

допомогою інтерактивного навчання.

Технологія інтерактивного навчання - така організація навчального

процесу, за якої неможлива неучасть у процесі пізнання:

кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен

публічно прозвітувати;

від діяльності кожного учня залежить якість виконання поставленого

перед групою завдання.

Технологію від методики відрізняють два "принципових" моменти:



15

гарантія кінцевого результату;

проектування майбутнього навчального процесу.

Педагогічна технологія - набір процедур, які поновлюють професійну

діяльність учителя й гарантують кінцевий запланований результат. За

технологічного навчання відсутні безліч "якщо": якщо талановитий учитель,

талановиті діти, багата школа тощо. "Методика виникає в результаті

узагальнення досвіду або впровадження нових засобів. Технологія ж

проектується, виходячи з конкретних умов та орієнтується на заданий, а не

передбачуваний результат". Технологія, на відміну від методики:

не припускає варіативності, із неї не можна викинути певних елементів;

не передбачає пошукової діяльності, спроб, помилок;

характеризується постійним зворотним зв'язком, коригуванням

подальшої діяльності;

охоплює чітко спланований очікуваний результат.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до

структури уроку.

Структура таких уроків складається І п'яти етапів:

мотивація;

оголошення, представлення теми та очікуваних результатів;

актуалізація знань, надання необхідної інформації;

усвідомлення;

рефлексія.

Центральною частиною уроку є інтерактивна вправа.

Для подолання складності застосування інтерактивних технологій, на

думку О. Пометун, Л. Пироженко, необхідно пам'ятати:

Інтерактивні вправи потребують певної зміни всього життя класу, багато

часу для підготовки як учнів, так і вчителя. Ліпше підготувати незначну

кількість інтерактивних занять протягом навчального року, ніж абияк,

але часто проводити підготовлені "ігри".



16

Доцільно провести з учнями організаційне заняття і разом розробити

правила роботи в класі. Для початку використовуйте прості інтерактивні

технології.

Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише

створення такого мікроклімату в класі, який найліпше сприяє

співробітництву, взаєморозумінню, доброзичливості, дає можливість

дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, охоплення

всього необхідного матеріалу, його глибокого вивчення педагог повинен

старанно планувати свою роботу:

- провести попередню підготовку учнів за конкретним завданням: прочита-

ти, продумати, опрацювати необхідну додаткову літературу, виконати

самостійні підготовчі завдання;

- відібрати для уроку найефективніші інтерактивні вправи, які дали б

учням ключ до засвоєння теми;

- під час інтерактивних вправ дати школярам можливість добре подумати

над завданнями, щоб вони виконували їх серйозно, а не механічно або

граючись;

- на одному уроці використовувати одну (дві) інтерактивні вправи, а не ці-

лий калейдоскоп;

- обов'язково провести обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

- проводити бліцопитування, самостійні домашні роботи з різноманітних

матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними вправами.

Щоб контролювати хід навчання на підставі інтерактивних технологій,

учитель повинен попередньо добре підготуватись:

глибоко обміркувати і вивчити програмовий матеріал, у тому числі і

додатковий;

детально спланувати і розробити урок: визначити хронометраж, ролі

учасників, підготувати конкретні запитання та можливі відповіді на

них, виробити критерії оцінки ефективності уроку;



17

створити сприятливі умови для учнів під час вивчення теми шляхом

добору найцікавіших випадків, проблем, оголошувати очікувані

результати (мету) уроку і критерії оцінки роботи учнів;

передбачити різноманітні методи привернення уваги учнів,

налаштувати їх на роботу, підтримувати дисципліну, необхідну для

нормальної роботи класу, цьому можуть сприяти різноманітні вправи-

розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Варто зауважити, що не всі педагоги "створені" для інтерактивного

навчання. Проте використання його розкриває перспективи для фахового

росту, для самовдосконалення, для навчання разом з учнями.

3. Індивідуалізація навчально-виховного процесу в групі

продовженого дня

У Законі „Про загальну середню освіту” зазначено, що освіта має бути

спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості.

Реалізація цих завдань може забезпечуватись лише за умови здійснення

особистісно орієнтованого навчання, виховання і розвитку.

Для формування в школі творчої особистості слід враховувати

відмінності в інтелектуальній, емоційній, потребо-вольовій сферах дитини:

уважно, чуйно ставитися до її нахилів і запитів, якомога глибше

демократизувати навчально-виховний процес. Ученими зафіксовано понад

2000 особливостей, рис і якостей особистості. Звісно, своєрідність кожної

зумовлюється не лише простим набором окремих рис і якостей, а й їхнім

поєднанням, взаємодією. Важливі й фізіологічні характеристики, які,

безумовно, впливають на індивідуальні особливості вияву психічних

функцій.

Працюючи багато років з дітьми молодшого шкільного віку, я мала

можливість спостерігати за їх особистісним розвитком.

Все починається з дитинства. І від вчителя й вихователя залежать які

створені умови навчання та виховання учнів, щоб до кожного прийшов успіх,



18

а його шкільні роки стали сходинками становлення людини й громадянина.

Тому вся моя педагогічна діяльність спрямована на опрацювання проблеми

«Індивідуалізація навчально-виховного процесу в початковій школі».

Індивідуалізація – це процес постійного спостереження, адаптування

матеріалів та занять, отримання інформації від сімей, взаємодія з дітьми,

метою якої є підтримка їхнього розвитку.

Дитина розвивається як цілісна, унікальна індивідуальність з усіма її

природженими властивостями, неповторним життєвим досвідом і, як

наслідок складної взаємодії цих чинників, різними індивідуально –

психологічними особливостями. Шість років, прожитих дитиною до школи, -

це період надзвичайно інтенсивного розвитку, в результаті якого вона

набуває досить чітко виражених рис своєї індивідуальності, що виявляються

в темпераменті, взаєминах, здібностях і навичках.

Загальні вікові особливості в кожної дитини виявляються по-різному.

Це пов’язано, по-перше, з тим, що дитина народжується з тільки їй

властивими задатками, типологічними особливостями нервової системи,

визначеними якостями органів чуттів і мовлення; і, по-друге, із своєрідними

умовами соціального оточення, в якому відбувається її розвиток і виховання.

Очевидним є і факт впливу біологічного фактора. Інертність,

повільність функціонування нервової системи породжують уповільнення

сприйняття та осмислення інформації, уповільнення процесу формування

рухових та розумових дій.

Так, для дитини із «нестримним» типом нервової системи, характерна

підвищена імпульсивність, відволікання уваги, часто втрата мети діяльності.

У дітей меланхолічного типу більш низький рівень працездатності, проте

більш висока чутливість до педагогічного впливу.

Третій компонент індивідуального розвитку – це розвиток діяльності,

який включає в себе ігрову, образотворчу, навчальну, трудову діяльність та

спілкування.

У молодших школярів краще розвинена ігрова діяльність. У своїй



19

роботі я використовую ігри для розвитку уваги («Навпаки»,”Заборонені

рухи”, „Пошук предмета”) , мовні ігри („Загубився склад”, „Чотири

дракони”, „Загубилась буква”, „Пальчики мої помічники”), казки („Казка про

братів близнюків”), рухливі дитячі ігри („Перстень”, „М’яч у коло” та інші).

Для фізичного виховання учнів молодших класів у групах

продовженого дня є щоденні групові фізкультурні заняття (використовую

вправи з різними предметами – м’ячами, скакалками; біг, стрибки). Планую

спортивні години з урахуванням пір року. В І і ІV чверті ці заняття

проводяться, як правило, на свіжому повітрі. Період ІІ і ІІІ чверті припадає на

нестійку погоду, тому заняття проводяться в приміщенні, але при найменшій

нагоді (покращення кліматичних умов) переношу на відкрите повітря.

Для розвитку образотворчої діяльності звертаю увагу на захоплення

учнів певним видом образотворчої діяльності (малюванням, ліпленням,

конструюванням тощо). Проводжу конкурси-виставки дитячих малюнків,

поробок на різні теми.

Навчальну діяльність спрямовую на зацікавленість дитини певним

видом навчальних занять на співвідношення продуктивності та якості

виконання завдань, на вияви самостійності та творчості, на спроможність

адекватно оцінювати власний результат. Для цього використовую вікторини,

ребуси, кросворди, казки, різні вправи та творчі завдання (матеріали на тему

„Думай, рахуй, розв’язуй”).

Формуючи рівень трудової діяльності вивчаю, до яких видів і форм

праці найбільш схильна дитина, чи може вона планувати та оцінювати свою

діяльність, як формується працелюбність школяра, яке уявлення має дитина

про працю дорослих, як ставиться до неї. Проводжу бесіди на тему «Хто

працює навколо нас», «Ким працюють ваші батьки», різни рейди, усні

журнали «Сторожі чистоти повідомляють».

Вивчаючи рівень такого виду діяльності, як спілкування, враховую

сформованість культури взаємодії із співрозмовниками, вміння

використовувати різноманітні засоби спілкування (мовлення, міміку, жести).



20

Проводжу «Уроки гарної поведінки», на яких діти засвоюють правила

культури спілкування.

У вивченні індивідуальності дитини враховую тип її інтелекту. Якщо

домінує мовний інтелект – заохочую їх розповідати різні історії, читати

вголос, обговорювати прочитане.

Діти з логіко-математичним інтелектом виконують завдання, над якими

потрібно поміркувати, або вирішують логічні головоломки.

Просторовий інтелект розвинений у дітей, які мислять образами і

малюнками. Вони залюбки беруть участь в роботі різноманітних гуртків.

Виконують декорації до лялькових вистав, ілюстрації до книг.

Якщо розвинений музичний інтелект, то така дитина залюбки співає,

грає на музичному інструменті.

А школярі, в яких переважає кінестетичний інтелект – співають,

відвідують танцювальні гуртки, різні спортивні секції, приймають участь у

шкільних лялькових виставах.

Знаючи особливості учнів, їхні інтереси і нахили, рівень їх вихованості,

легше скласти цілісний план дій з навчання і виховання школярів.

Схема навчально-виховного процесу в групі продовженого дня

Знаючи особливості учнів, їхні інтереси і нахили, рівень їх вихованості,

легше скласти цілісний план дій з навчання і виховання школярів.

Управління психічним розвитком передбачає максимальне врахування

індивідуальних особливостей кожної дитини. І наше завдання полягає в тому,

що вивчивши всі особливості й орієнтуючись на загальні завдання

Діяльність особистості

нав

чал

ьна

ігро

ва

труд

ова

худ

ож

ня

гром

а-

дян

ська



21

формування особистості дитини, створювати для кожного учня оптимально

сприятливі умови для всебічного розвитку.

4. Виховання наполегливості у молодших школярів у процесі

ігрової діяльності

Одним із основних завдань держави у галузі освіти є турбота про

здоров’я нації, виховання фізично загартованого підростаючого покоління.

Цим зумовлена необхідність посилення виховної роботи у загальноосвітніх

навчальних закладах України та обґрунтування ефективних методик

виховання учнів, здатних наполегливо навчатися у школі та займатися

фізичною культурою у процесі позакласної діяльності.

Основні підходи до виховання учнів окреслено у Національній

доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державному стандарті

базової і повної загальної середньої освіти, Законі України “Про фізичну

культуру і спорт”, Концепції фізичного виховання у системі освіти України,

Державній програмі розвитку фізичної культури та спорту на 2007-2011

роки.

Суспільство кінця ХХ початку ХХІ ст. характеризується негативним

впливом засобів масової інформації на фізичне, розумове, психічне,

соціальне, емоційне, особистісне й духовне здоров’я школяра. Це призводить

до того, що поведінці більшості дітей притаманна підвищена нервозність,

надмірна вразливість, гарячковість, емоційна неврівноваженість. Найбільше

непокоять батьків, педагогів, психологів, соціальних працівників такі прояви

поведінкової активності дітей молодшого шкільного віку, як агресивність,

жорстокість, духовна спустошеність. Логічним поясненням цьому є те, що

значна частина дітей не має можливості відвідувати спортивні клуби за

інтересами, гуртки, секції, оскільки вони майже всі платні. З іншого боку,

функціонально-емоційний стан молодших школярів погіршується у зв’язку зі

зниженням опорної здатності дитячого організму до захворювань.



22

Відомо, що ігрова діяльність учнів молодших класів у позаурочний час

важливий засіб подолання негативних тенденцій, що склалися у сучасному

суспільстві. Гра – один з видів діяльності дітей молодшого шкільного віку,

хоча пріоритетним стає навчання. Рухлива гра є різновидом ігор. Як явище

багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування всіх, без

винятку, сторін життєдіяльності колективу. Велику роль відіграє гра у

розвитку й вихованні дитини, становленні особистості школяра, вона

виступає своєрідним і незамінним засобом у вихованні, навчанні, пізнанні та

самореалізації кожного учня. Виховання у молодших школярів

наполегливості під час рухливих ігор у процесі позакласної діяльності є

важливою передумовою забезпечення їхнього фізичного розвитку,

вдосконалення не тільки фізичних сил, а й морально-вольових якостей.

Теоретичний аналіз наукової літератури та практичний досвід з

проблеми виховання наполегливості молодших школярів у процесі

позакласної ігрової діяльності доводить, що дана проблема є актуальною,

адже вона забезпечує подолання негативних тенденцій серед учнів 1-4 класів,

пов’язаних з підвищеним їхнім функціонально-емоційним станом та

необхідністю виховання морально-вольових якостей. Наполегливість є

однією з основних вольових якостей, яка передбачає здатність не зупинятися

перед виникнутими труднощами, а йти до кінцевої мети.

Позакласна ігрова діяльність – складова частина навчально-виховного

процесу, спрямована на задоволення запитів, інтересів школярів через

виховний вплив педагога та включає у себе один із видів активної діяльності

дітей, що моделює під час гри відносини. Між молодшими школярами

закладає основи морально-психологічних якостей і властивостей особистості:

волі, емоцій, інтелектуальної сфери; сприяє розвитку уяви, уваги, мислення,

пам’яті тощо. Ігрова діяльність – різновид активної діяльності дітей. Під час

позакласної ігрової діяльності діти взаємодіють із навколишнім світом через

зорові, дотикові, нюхові аналізатори, мову. Це узагальнююче поняття до

слова гра, яка є видом діяльності, історично сформованим соціальним



23

явищем, спрямованим не на результат, а на позитивний процес пізнання та

задоволення.

На основі аналізу різних класифікацій ігор доповнена класифікація

рухливих ігор розробленими іграми, які визначають розвиток фізичних

якостей (“Хто швидше, або естафетний біг?”, “Витривалі бігуни”, “Ведмеді

на полюванні”, “Естафети павуків”, “Молодці – стрибунці”) та рухливі ігри,

естафети з елементами футболу (“Злови м’яч”, “Удар на точність”, “М’яч у

коло”, “Рикошет”, “Перехоплення м’яча”, “М’яч по колу”, “Влучити у ціль”,

“Зустрічна естафета”, “Гра у квадраті”, “М’яч через тунель” тощо).

Класифікація рухливих ігор має такі ознаки: 1) інтенсивність (низька,

середня, велика), 2) вікова категорія (молодші школярі), 3) стать (хлопчики

та дівчатка), 4) переважаючий прояв вольової якості (одна або декілька

вольових якостей: цілеспрямованість, ініціативність, дисциплінованість,

самостійність, рішучість, наполегливість, витримка, організованість,

діловитість, сміливість, мужність тощо, які формуються у грі), 5) малі

фольклорні форми (загадки, заклички, жеребкування, лічилки, мирилки,

примовки, скоромовки тощо), 6) час і місце проведення; рухливі ігри поділені

на групи: 1) ігри, які сприяють розвитку фізичних якостей (швидкість,

витривалість, гнучкість, сила, спритність, швидкісно-силова якість); 2) ігри з

елементами стройових вправ; 3) ігри з елементами загальнорозвивальних

вправ; 4) ігри з елементами прикладних вправ; 5) ігри з елементами

рівноваги; 6) ігри з елементами акробатики; 7) ігри з елементами боротьби; 8)

ігри з елементами танцю; 9) ігри з елементами футболу; 10) ігри з ходьбою;

11) ігри з бігом; 12) ігри зі стрибками; 13) ігри з метанням; 14) ігри на воді;

15) ігри на лижах; українські народні ігри мають такі групи: 1) літнього

циклу; 2) осіннього циклу; 3) зимового циклу; 4) весняного циклу; 5)

розвиток фізичних якостей; 6) виховання вольових якостей; 7) статево-вікові

ознаки; 8) обрядово-ритуальні ігри; 9) родинно-побутові ігри; 10) рухливі

ігри; 11) історичні ігри; 12) календарні ігри та розваги; 13) малі фольклорні

форми.



24

5. Самопідготовка - обов'язкове заняття дітей у групі продовженого

дня

5.1. Завдання вихователя при самопідготовці

У групі продовженого дня створюються сприятливі умови для

організації навчальної діяльності учнів як єдиного процесу пізнання на уроці

та під час самостійної роботи самопідготовки. Успішність навчальної роботи

залежить від того, наскільки органічно пов'язані урочна і позаурочна

діяльність учнів. У групі продовженого дня вчитель має більше можливостей

для систематичного формування навичок навчальної праці школярів і

виховання в них позитивного ставлення до навчання. Самопідготовка сприяє

систематичному закріпленню та засвоєнню знань. Єдність навчального

процесу на уроці та самопідготовки формує в кожного учня вміння і бажання

інтелектуально працювати як індивідуально, так і в колективі, працювати

регулярно та систематично.

Самопідготовка повинна носити цілеспрямований характер. Задача

вчителя полягає в умінні знайти таке завдання, яке викликало б у школярів

зацікавленість у роботі та бажання виконати її якомога краще. А для цього

треба вміло спланувати і активізувати діяльність школярів під час

самопідготовки, здійснювати диференційний підхід до учнів,

використовувати можливості навчального кабінету. Це підвищить

ефективність самостійної роботи, скоротить час підготовки домашнього

завдання. Саме така робота вимагає від учителя педагогічної майстерності.

На жаль, великим недоліком роботи групи продовженого дня є

перетворення самопідготовки на заняття репетиторством. При цьому у

школярів зникає почуття відповідальності та самостійності, з'являється

утриманська психологія: за невстигання відповідає вихователь.

Іншим недоліком стало використання самопідготовки як додаткових

занять для невстигаючих учнів. Нерідко її перетворюють на повторення або



25

продовження уроку, організацію повторних контрольних робіт та тестування.

Суттєвим недоліком є невміння вихователів спрямовувати роботу на

розвиток самостійності дітей, що підміняється роботою вчителя з одним

учнем біля дошки і механічним списуванням записів іншими. Також має

місце зайва опіка та надмірна допомога при виконанні завдань, що

призводить до втрати активності та бажання вчитися.

Часто неекономно використовується час, відведений на

самопідготовку, і тому вона виходить за рамки регламенту. Допускаються

перевантаження школярів навчальними заняттями, не дотримуються

організаційні та санітарно-гігієнічні вимоги.

5.2. Організація самопідготовки

Самопідготовка – це щоденне навчальне заняття учнів у групі

продовженого дня. Самопідготовка складається з таких частин: підготовка до

роботи, самостійне навчання, підведення підсумків.

Підготовча частина триває 5-10 хв. В цей час учні складають план

роботи, з'ясовують зміст завдання, виділяють головне в роботі, отримують

консультації про необхідний дидактичний матеріал, посібники.

Самостійне навчання складається із загальної та індивідуальної роботи.

Наприкінці самопідготовки підводиться короткий підсумок, вказуються

позитивні сторони та недоліки в роботі учнів, оцінюється виконання завдань.

Діти повинні знати, скільки часу їм відводиться на розв'язання задачі та

прикладів, на виконання граматичних вправ, на підготовку усних завдань.

Тому доречно у класі мати годинник - це допомагає вихователеві та

школярам раціонально використовувати кожну хвилину. Однією з головних

проблем організації самопідготовки є саме проблема раціонального

використання часу, який відводиться на виконання домашніх завдань. Дуже

важливо, щоб діти швидко і повністю включались в роботу. Вчасний початок

приготування домашнього завдання - необхідна умова впливу на якість

завдання. Уміння діяти послідовно, самостійно планувати цю послідовність -

важливий фактор успішності самопідготовки.



26

Визначення часу на самопідготовку зазначено в Статуті школи. Через

45 хв. самопідготовки доречна невелика перерва. У першому класі та

першому семестрі другого класу цей час відводиться для читання, розвитку

мовлення, дидактичних ігор та вправ, малювання, ліплення, занять за

інтересами. Вихователь групи продовженого дня готує своїх вихованців до

успішного виконання завдань. Він організовує спортивну годину (45 хв.),

обід, прогулянку на свіжому повітрі (1 год. 45 хв.), де дає змогу дітям

відпочити перед самопідготовкою, зняти розумове напруження та

стомленість.

За 10 хв. до самопідготовки дітям дається час на неорганізований

відпочинок за межами приміщення, де проводяться заняття. У цей час класна

кімната провітрюється, у ній проводиться вологе прибирання.

При самопідготовці учнів других класів велику роль відіграє учитель,

бо діти ще тільки вчаться, як треба самостійно працювати. Саме в цей період

необхідно приділити значну увагу роботі з пам'ятками. Вчитель повинен

пояснювати, як треба виконувати завдання, давати зразки виконання вправ,

поступово підводити їх до самостійної підготовки.

Приступаючи до роботи, учні повинні уявляти, у якій послідовності

вони будуть працювати над розв'язанням задачі та виконанням вправи.

Виконуючи вправу, вони спочатку повинні уважно прочитати завдання до

неї, визначити, яким правилом скористуватись при її виконанні. Якщо треба,

учні знаходять це правило, читають його, наводять свої приклади. Діти

вчаться користуватись словниками, схемами, додатковими текстами.

Труднощі полягають у тому, що не всі діти однаково розвинені: одні

виконують роботу повільно, інші – швидше і можуть за цей час упоратись із

більш складним завданням, але всі вони повинні виконати домашнє завдання.

Тому треба подати його дітям так, щоб воно стало посильним для одних і не

надто легким для інших. Відомо, що умовно діти поділяються на три групи.

Але той самий учень може належати до однієї групи з математики і зовсім до

іншої з української мови, переходити з однієї в другу по мірі поліпшення або



27

погіршення його знань.

На превеликий жаль, завдання дається однакове для всіх, але учням

третьої групи найбільше потрібна допомога вчителя, попереднє пояснення,

пояснювальна картка (схема, рисунок, питання). Сильні діти отримують

додаткові завдання, які розвивають мислення, допомагають відстаючим,

контролюють їх.

Велику роль відіграє самопідготовка в залученні учнів до роботи з

книгою, розвитку самостійності, вмінні отримувати знання з різних джерел.

Самопідготовка – не урок, тому оточення тут вільне, при необхідності

учні розмовляють пошепки, тихо підходять до вчителя, коли потрібна

допомога, або вчитель підходить до учня. Допомогу школярі можуть

отримати і від своїх товаришів.

Самопідготовка служить показником роботи на уроці. Вихователь

сприяє виробленню у школярів навичок планування навчальної роботи,

розподілу сил і часу; розвитку уваги, пам'яті, мислення, мовлення;

пробудженню бажання більше знати, використовувати свої знання на

практиці. А це, у свою чергу, викликає інтерес до самоосвіти, позитивне

ставлення до навчання.

Діяльність вихователя спрямована на вироблення у дітей звички

працювати самостійно, регулярно і систематично. При цьому ведеться робота

з формування позитивних рис характеру, життєво важливих якостей

особистості.

Організаційні задачі вирішуються вихователем шляхом створення

обставин, які спонукають дітей до виконання завдань учителя й підтримання

порядку, необхідного для успішної роботи. Він вимагає чіткого дотримання

режимних вимог, економного використання часу, відведеного на навчальну

роботу, в умовах суворого регламенту.

5.3. Вимоги до самопідготовки

Самопідготовка - обов'язкове заняття дітей у групі продовженого дня.

На ньому виконуються тільки домашнє завдання. У процесі роботи



28

здійснюється закріплення знань, умінь і навичок на практиці. Для

результативності самопідготовки вихователь встановлює певний порядок,

якого обов'язково дотримуються всі вихованці. Нормальний хід

самопідготовки можливий при виконанні організаційно-дисциплінарних,

гігієнічних, дидактичних та виховних вимог. До організаційно-

дисциплінарних вимог належать:

1) Обов'язковість щоденної самопідготовки.

2) Економний розподіл часу, відведеного на заняття.

3) Забезпечення порядку на робочому місті. Наявність всіх необхідних для

занять підручників і приладдя.

4) Обов'язкове дотримання кожним учнем правил дозволу та заборони.

Правила заборони. Не можна:

• запізнюватись на заняття;

• витрачати неекономно час на роботу;

• порушувати тишу;

• відволікати увагу товаришів;

• виходити з класу, рухатись в ньому без дозволу;

• займатись сторонніми справами;

• розмовляти з вихователем у повний голос;

• давати голосно консультації;

• недобросовісно виконувати завдання;

• ухилятися від виконання завдань;

• створювати шум поза класом, коли дозволили вийти.

Вихователь групи продовженого дня, керуючись цими вимогами під

час самопідготовки, зможе підтримувати порядок самостійної роботи та

впливати на її результат.

Вихователь - не вчитель, а самопідготовка - не урок. Тому вихователь

використовує інші заходи впливу на учнів. Вони носять гуманний характер.

Для переконання школярів у корисності самопідготовки, вихователь

використовує пояснення, прохання, поради, умовляння. Під час



29

самопідготовки доцільно використовувати методи привчання, випробування.

Вихователь впливає на дитину різними засобами піклування, захисту,

допомоги. Він повинен заспокоїти, підбадьорити учня в разі невдачі.

Великий виховний ефект дає використання засобів заохочення: довіра,

підбадьорення, схвалення, натхнення, похвала. Але вихователь має бути

дуже обережним щодо засобів покарання, користуючись лише зауваженнями,

засудженнями, недовірою, обмеженнями. Доречною була б відмова від

засобів нав'язування, повчання, нотацій, які, на жаль, ще притаманні

вихователям групи продовженого дня.

Кожен вихователь завжди зможе перевірити, чи правильно він керує

самопідготовкою молодших школярів і які результати його виховної

діяльності. Для цього вихователь постійно спостерігає за такими

показниками: інформованість, дисциплінованість, організованість, активність

своєї групи на самопідготовці.

5.4. Планування і проведення самопідготовки в нетрадиційних

формах

Виконання домашніх завдань – важлива частина навчального процесу в

групі продовженого дня. Мета – розширити і поглибити знання, уміння,

отримані на уроках, запобігти їхньому забуванню, розвинути індивідуальні

нахили, здібності, навчити самостійно набувати знання. Вона спирається на

самостійність, активність, ініціативу самих учнів. В розвитку учня домашнє

завдання не менш важливе, ніж робота в класі.

Дидактичні функції домашньої роботи:

– закріплення знань, умінь, отриманих на уроках;

– розширення, поглиблення учбового матеріалу, опрацьованого в

класі;

– формування вмінь і навичок самостійної навчальної діяльності;

– розвиток самостійності мислення, культури розумової праці.

Види домашніх завдань:



30

– робота з текстом підручника (читання, розуміння, виписування

нових слів, конспектування тощо);

– виконання вправ, вирішення задач, прикладів;

– виконання графічних робіт (малювання, розфарбовування,

креслення тощо);

– практичні роботи в природі: спостереження за живими і

неживими об’єктами, збір природного матеріалу, проведення

дослідів тощо;

– заучування творів напам’ять.

На уроках вчителі мало уваги приділяють питанням самостійного

навчання. На пояснення домашніх завдань часто бракує часу, вони

повідомляються наспіх. Педагоги рідко орієнтують учні на труднощі, що

можуть зустрітися при виконанні домашніх завдань, не вказують на шляхи їх

подолання. Унаслідок цього домашня самостійна робота виявляється

малоефективною, а її приготування займає набагато більше часу, ніж

рекомендовано.

В інших умовах виконують домашні завдання учні, що відвідують

групи продовженого дня. Самопідготовка проходить відповідно до режиму

дня і керується вихователем. Вихователь контролює правильність виконання

завдань і надає при необхідності кваліфіковану допомогу.

Проведення самопідготовки – найскладніше в умовах сучасної школи.

Більшість груп продовженого дня – різновікові. В учнів перших класів

домашніх завдань немає, але з ними необхідно проводити розвиваючі ігри,

вправи, організовувати художню діяльність. Учні 2-х, 3-х, 4-х класів

недостатньо володіють навичками самостійної навчальної роботи, тому

багатьом дітям не вдається якісно виконати домашні завдання.

Для того, щоб виробити в учнів уміння самостійно навчатися, потрібні

наполегливі зусилля вчителів, вихователів, батьків. Однакові вимоги в класі,

в групі продовженого дня і вдома – обов’язковий чинник успішної роботи по

вихованню самостійності в навчанні. Починати спільну роботу бажано з



31

відвертого обговорення проблеми. Звичайно, погляди на проблему у

вчителів, вихователів, батьків можуть кардинально різнитися, тому так

важливо знайти спільну мову і виробити план спільних дій. А далі все

залежатиме від того, наскільки чітко він виконується.

Для якісного і самостійного виконання домашніх завдань від учителя

вимагається:

– задавати домашнє завдання своєчасно, за повної уваги учнів;

– проводити обов‘язкові інструктажі виконання домашніх

завдань;

– обсяг домашніх завдань не повинен перевищувати норми (1\4

зробленого в класі);

– враховувати посильність домашніх завдань;

– здійснювати індивідуалізацію і диференціацію завдань;

– систематично перевіряти домашні завдання з проведенням

роботи над помилками.

– підтримувати постійний зв’язок з вихователем ГПД і батьками.

Для вихователя ГПД проведення самопідготовки найважливіший час в

режимі дня. Більшість батьків оцінюють роботу вихователя по якості

виконання домашніх завдань дітьми. Їм важливо, щоб дитина отримала гарну

оцінку за домашню роботу, а не те, чи самостійно вона виконана. Вдома учні

початкових класів часто виконують домашні завдання під керівництвом

батьків. Така робота виконана правильно, написана охайно, Але користь від її

виконання для учня мінімальна. Умови самопідготовки зовсім інші.

Домашні завдання виконуються в умовах, схожих з класними, є можливість

отримати допомогу від вчителя або товаришів. Деякі вихователі ретельно

перевіряють правильність виконання завдань на чернетках і тільки потім

дозволяють переписувати їх в зошит. Якщо це різновікова група, то діти

мають виконувати різні завдання, тому час самопідготовки значно

затягується. Чекаючи своєї черги на перевірку, учні втрачають час,

відволікаються, пустують.



32

Ефективна організація самопідготовки вимагає від вихователя:

створити гігієнічні умови для самопідготовки (вологе прибирання,

провітрювання, достатнє освітлення, зручні меблі);

перед самопідготовкою організувати такий вид діяльності, який

дозволить учням налаштуватись на розумову працю;

для забезпечення ефективності самостійної роботи розсадити учнів на

місця з урахуванням особливостей темпераментів, особистих симпатій,

можливостей отримання допомоги тощо;

навчити учнів готувати робоче місце;

активізувати розумову діяльність, створити мотивацію до самостійної

роботи

нагадати про економне витрачання часу;

забезпечити можливість швидкого отримання допомоги при

виникненні утруднень, доступність довідкової літератури, розказати, як

нею користуватись;

навчити учнів самостійно виконувати фізкультхвилинки, щоб вони не

відволікались при виконанні завдань, а робили вправи в паузі між

завданнями;

дозволити вибір порядку виконання завдань, пояснити, чому бажано

починати з більш важких, об’ємних завдань;

вибрати найбільш ефективну форму контролю до даних конкретних

завдань;

підвести підсумок роботи учнів, заохотити тих, хто працював старанно.

Самопідготовку можна проводити і в нетрадиційних формах: сюжетно-

рольової гри, проектної діяльності, Такі форми є хорошим засобом розвитку

пізнавальних інтересів молодших школярів, викликають емоційну реакцію на

новизну ситуації, що загалом перетворене виконання завдань на цікаву

діяльність. На основі цікавості виникає допитливість, прагнення вийти за

межі своїх знань і вмінь і розширити їх.



33

Можна розробити проект на любий час: на конкретну самопідготовку

або на кілька днів. Якщо у учнів виникли прогалини в знаннях з певного

предмета або теми, то можна разом скласти проект подолання відставання.

Вихователь самостійно ставить дидактичну мету проекту, формулює

завдання, спрямовує діяльність учнів на закріплення знань і виробку певних

навичок, допомогає в пошуках потрібної інформації.

Робота над проектом організується в кілька етапів:

організаційний, коли повідомляється тема, завдання;

підготовчий, коли створюються конкретні умови до виконання

основного завдання, підбирається допоміжний матеріал;

виконання основної роботи;

оформлювальний, коли відбувається остаточне оформлення роботи,

якщо є потреба;

презентація проекту, представлення роботи;

рефлективний, коли підводяться підсумки, обговорюються підсумки та

сам процес роботи, вносяться пропозиції щодо підвищення

ефективності результатів.

Робота над проектом досить трудомістка і потребує попередньої

підготовки вихователя. Якщо проект короткий за часом, то провести його

потрібно дуже швидко, організовано. Наприклад, проект по

запам’ятовуванню таблиці множення:

І етап – оголошення теми, мети і завдань – 2-3 хвилини:

ІІ етап – мозковий штурм по вибору форм додаткової роботи: в парах,

групах, математичний диктант, виготовлення закладок, пам’яток з таблицею,

вирішення прикладів тощо; підготовка необхідних матеріалів, посібників,

об’єднання в групи за вибраними видами діяльності – 7 хвилин

ІІІ етап – виконання домашніх завдань з теми та додаткових за

проектом – 30 хв;

ІV етап – оформлювання робіт – 5 хвилин;

V етап – представлення, обговорення робіт – 10 хв;



34

VІ етап – рефлексивний, аналіз, що можна було зробити краще.

Проект „Красиве письмо”.

Мета: закріпити навички каліграфічного письма.

Хід роботи над проектом:

оголошення теми проекту, створення мотивації для участі в проекті;

колективне планування роботи, напрацювання правил роботи;

забезпечення учнів прописами, зразками каліграфічного письма;

самоаналіз письма в зошитах;

визначення, які літери потребують корекції;

виконання вправ щодо корекції написання;

виконання домашнього завдання;

аналіз виконаної роботи.

Проект „Ми – художники”.

Виконання домашнього завдання з малювання.

Хід роботи над проектом:

оголошення теми та мети проекту: проведення вернісажу в класі;

створення мотивації до участі в проекті;

розподіл обов’язків: організатори, критики, відповідальні за необхідні

матеріали, екскурсоводи, журналісти;

підготовка до виставки: місце, розташування робіт, підготовка

матеріалів;

виконання роботи учнями;

оформлення виставки;

екскурсія по виставці;

обговорення робіт, визначення кращих;

рефлексія: як пройшла виставка, як кожен справився з дорученням.

Проведення самопідготовки у вигляді сюжетно-рольової гри «Відбір у

космонавти»

Вихователь повідомляє учням, що сьогодні під час самопідготовки

буде перевірятись, наскільки учні готові бути космонавтами. Для



35

космонавтів особливо важливо мати розвинений самоконтроль, уміти

зосереджено, не відволікаючись, виконувати різні завдання. Три ряди парт –

це три екіпажі космонавтів. На дошці пишуться три правила, які обов’язково

треба виконувати:

1. Не розмовляти, бо це заважає іншим.

2. При потребі допомоги, підняти руку і спокійно чекати, поки

вихователь підійде.

3. Зберігати правильну поставу під час письма.

Кожне порушення буде фіксуватись на дошці. Робиться перерва для

фізкульхвилинки, яку проводить командир. Екіпаж-переможець отримує

приз.

«Сам собі вихователь»

Вихователь пропонує учням самим бути для себе вихователем. Їх

завдання - навчити самостійно працювати учня (себе). Тому потрібно

нагадати учневі ( собі), правила виконання домашніх завдань і слідкувати за

їх дотриманням. В кінці самопідготовки треба буде оцінити роботу учня (

себе). Цю ж гру можна провести в парах: учні по черзі стають один вчителем,

другий – учнем.

«Ми знімаємо кіно»

Вихователь пропонує учням «зняти кіно» про те, як треба правильно

робити уроки для казкових героїв. Назначаються оператор і режисер. Всі інші

діти – актори. Режисер пояснює, що саме він хоче зняти, які моменти

найважливіші для розуміння того, як повинна проходити самопідготовка.

Вихователь виконує роль консультанта.

Видавництво

У видавництво поступило замовлення на посібник по виконанню

домашніх завдань. Треба представити зразки правильного виконання

домашніх завдань. Редактор перевірить завдання і вибере ті, що можуть

служити зразками.

Подорож по Країні виконаних уроків



36

Класна кімната поділяється на місто Математика, селище Граматика,

заповідник Природознавство тощо. Всі учні вибирають, з якого пункту вони

почнуть подорож (виконання домашніх завдань). На кожний пункт

призначається консультант-гід, який перевіряє виконання завдання і дає

дозвіл «переїхати» до наступного пункту. В кінці подорожі всі учні

«відвідують» столицю України Київ (або інше місто, музей). Вчитель показує

слайди, відеофільм, листівки, розказує про визначні місця.

Академія наук

Вихователь пропонує заснувати групову академію наук. Для того, щоб

отримати звання академіка, потрібно написати дисертацію (виконати

домашнє завдання). Обрана комісія визначить в кінці самопідготовки, хто

стане академіком, хто членом-кореспондентом, хто доктором наук і отримає

диплом.

Острів скарбів

На острові скарбів пірати залишили скриньку з скарбом (скринька

стоїть на столі вихователя). Три ряди парт – три команди шукачів скарбів.

Остання парта кожного ряду залишається вільною. На першій парті повинні

сидіти учні, що швидко справляються з домашніми завданнями. За командою

вихователя учні починають виконувати уроки з одного предмета. Учні з

першої парти по закінченню виконання уроку пересідають на останню парту

і продовжують працювати над іншим уроком, а з другої парти учні сідають

на першу, треті на другу і так далі. Перемагає та команда, в якій скоріше учні

займуть свої початкові місця. Вони і отримують скарб. Обов’язково

враховується якість виконання завдань.

Космічна подорож

Вихователь повідомляє, що отримано повідомлення про космічну

катастрофу на мильній планеті. Там почався нескінченний дощ і мильні

жителі тануть. Треба їх порятувати. Рятувальний космічний корабель

вирушить на допомогу. Треба точно розрахувати маршрут. Для цього



37

потрібно зробити обчислення . Учні виконують домашні завдання з

математики. Тепер необхідно підготуватись до того, щоб навчити нашій мові

жителів мильної планети. Треба виконати домашні завдання з мови та

читання. Для фізичної підготовки до подорожі виконуються

фізкультхвилинки. Правильність виконання завдань оцінюється в парах. По

закінченні самопідготовки «космічний корабель стартує», а екіпаж придумує,

як врятувати мильних людей від дощу.

Вправи і ігри для розвитку нестандартного мислення

Завдання: розказати про своє відношення до події або явища, а потім

подивитись на це очима інших людей або тварин.

Приклад: іде перший сніг.

Як ти відносишся до цього?

Тепер уяви, що ти водій великого грузовика, льотчик, що

відправляється в політ, зайчик в лісі, ведмідь тощо.

Всі учні захопились іграми у космічних прибульців. Що про це

думають батьки, вчителі, старшокласники, твій домашній собака, кицька?

Переказати відому казку або коротку розповідь від лиця її персонажів.

Як би розповіла свою казку Червона шапочка, її мати, бабуся, вовк, лісоруби?

Поміняти місцями в казках чи розповідях негативних і позитивних

персонажів.

Уявити, як хто бачить предмет, наприклад: як бачить ложку ліліпут,

велетень, собака, мишка, тарілка.

Скласти розповідь за заданим початком, кінцівкою.

Скласти біографію різних казкових героїв: крокодила Гени, Баби-яги,

Чахлика Невмирущого, Бармалея, доктора Айболитя, старої Шапокляк тощо.

Скласти розповідь про майбутнє своїх товаришів, казкових героїв.

Розказати казку, починаючи з кінця.

Поміркувати, при яких умовах названий предмет може бути корисним:

гілка дерева, яблуко, лялька, барабан тощо. А при яких він може бути

шкідливим?



38

Описати предмет очима людини, яка його ніколи не бачила і не знає,

що це і навіщо. Наприклад, годинник очима австралійського аборигена,

сніговика, очима жителя пустелі.

«Казковий салат»

Вибрати навмання 5 – 6 героїв різних казок. Скласти з цими героями

казку. (Попелюшка, Мальвіна, крокодил Гена, Вінні –Пух, Сірий вовк).

Гра «Так чи ні»

Ведучий задумує якийсь предмет (персонаж, число). Інші повинні

відгадати, що це, задаючи питання ведучому. Відповідати можна тільки

«Так» чи «Ні». Прокоментувати, які питання були найбільш вдалими і

допомогли швидше вгадати предмет.

«Телепат»

Уявити, що отримали дар телепатії і можете не тільки читати думки

людей, а й передавати їм свої. Як ви скористаєтесь цим даром?

«Рятівники»

Згадати ситуації з казок, розповідей, коли позитивні герої попадали в

критичну ситуацію. Придумати не менше 10 способів її порятунку (можна

пропонувати найфантастичніші).

«Нове свято»

Запропонувати учням придумати нові свята і правила, за якими їх

святкують. Наприклад, свято першого комара, свято носових хусточок, свято

дощику тощо.

«Чорна скринька»

Вгадати, що в чорній скриньці за трьома підказками, які даються

послідовно.

«Придумай нову настільну гру»

Можна удосконалити існуючу: доміно - печиво, шоколадні шахи (після

гри можна з‘їсти), гібрид шахів і доміно тощо.

Метод фокального об’єкту



39

Вибирається будь-який предмет, який треба удосконалити, наділити

незвичайними можливостями (лялька, зошит, пенал, санчата, тварина, м’яч,

підручник, стінгазета тощо). Другий крок: вибирають кілька випадкових

об’єктів. Наприклад, електрична лампочка, повітряна кулька, телевізор. До

них добираються ознаки: електрична лампочка – світиться, тепла, прозора,

перегоряє, вмикається в електромережу. Повітряна кулька – літає,

надувається, не тоне, відскакує. Телевізор – показує, говорить, співає, має

керування. Сформульовані властивості переносяться на обраний об’єкт.

Приймаються найфантастичніші варіанти.

Наприклад: візьмемо за об’єкт зошит.

Вийде: зошит, що світиться в темряві; теплий, щоб можна було зігріти

холодні руки, не тоне; має дистанційне керування (сам вискакує з ранця,

посувається), його не загубиш; співучий зошит, якщо правильно пишеш, він

співає, попереджає про помилки, дає поради, а якщо його рвати, він кричить;

надувний: може стати більшим або меншим.

«Найкраща назва»

Запропонувати учням придумати нові назви до репродукцій картин,

листівок, малюнків. Визначити найкращу назву.

Фантастичні істоти.

Запропонувати поєднати властивості або частини двох – трьох

об’єктів: риба + людина - русалка, кінь + людина - кентавр. А слон і муха?

Собака і півень?

Придумати фантастичну рослину: дерево, на якому ростуть зразу

кілька видів фруктів, готові вироби, квітнуть декілька різних видів квіток,

на одному дереві ростуть об’єкти живої і неживої природи тощо.

Придумати фантастичні види транспорту, будівель, меблів, видів

зв’язку.

Придумати загадку про заданий предмет: виделку, краватку, пляшку

тощо.



40

Перетворити живу істоту в неживу і навпаки. Наприклад: яким

неживим предметом можна уявити зайця? Їжака? Крокодила? Якою живою

істотою може бути тарілка? Телевізор? Кеди?

Уявити, що ожили персонажі казок і творів, які по сюжету загинули.

Придумати продовження казок (творів). Снігуронька не розтанула, олов’яний

солдатик не згорів, залишилась живою Русалонька. Або ожили персонажі

картин, скульптур: запорожці, Альонушка, мисливці тощо.

Ви попали на невідомий острів, де живуть аборигени. Придумати, в що

вони одягаються, що їдять, яке в них житло тощо.

Запропонувати учням визначити, з яким предметом меблів (посуду,

транспорту) вони асоціюють членів своєї сім‘ї. Наприклад: тато – диван,

мати – стіл, молодший брат – пуфик.

Щоб ти хотів отримати на наступний день народження? Через рік?

Через десять років? Через тридцять років?

Вчора, завтра. Проживи минулий день заново. Щоб ти хотів змінити в

ньому? Як би ти хотів прожити наступний день?

Якою повинна бути школа, щоб всім хотілося в ній вчитись? Що із

запропонованого можна здійснити насправді і зараз?

Як зробити по іншому? Придумати інший спосіб якоїсь дії. Наприклад:

замість того, щоб щось зшити, можна склеїти, зв’язати, з’єднати скріпками;

замість того, щоб писати, можна друкувати, вирізати літери, видряпати,

випалити.

Придумати органи почуттів, яких немає у людини: уміння бачити в

темряві, літати, дихати під водою, орієнтуватись без компаса. Яким буде

життя людини, яка має такі якості?

Уявити, що поки були в школі, для вас пройшло 10 років, а для всіх

інших – день. Вам треба йти додому, а одяг замалий. Як вас зустрінуть

вдома? Щоб ви робили ввечері, куди пішли вранці. Як навчати такого

дорослого?



41

У казці про лікаря Айболитя є звір Тягништовхай. У нього дві голови.

Які у нього переваги перед іншими тваринами? А які недоліки?

Ви попали на планету роботів. Як там звучить казка про колобок? Про

Червону Шапочку? Про козу і семеро козенят?

«Портфель»

Розкидайко поклав у портфель різні речі: пусту бляшанку, один носок,

ложку, цвях, рогатку. При цьому він запевняє, що всі ці речі йому в школі

потрібні. Як ти думаєш, для чого?

На березі річки у лісі стояв дерев’яний будиночок. Раптом він згорів.

Звідки взявся вогонь?

«Який народ розповідав ці казки?»

Учитель називає групу слів, що характеризують належність казки

певному народу. Наприклад: хата, свитка, піч, наймит. Або король, мантія,

принцеса, лицар, маркіз. Або раджа, джунглі, антилопа. Надалі учні можуть

самі складати набори слів, характерних для різних народів.

«Так чи не так»

Треба визначити, чи є помилка реченні і довести свою думку.

У сосновому лісі ми збирали моркву.

На нашій яблуні виросло багато смачних шишок.

Жарким літнім ранком біленький зайчик ласував кактусом.

Все літо бджоли збирали квітковий пилок і нектар.

Сова вдень спить, а вночі шукає їжу.

Кит – це найменша риба в світі..

Вибрати одну з улюблених казок. Уявити, що її герої ожили. Про що

ти хотів би їх запитати?

Перенести дію улюбленої казки в нашу сучасність. Як би вона

змінилася?

Створити казку з учбового матеріалу.

„Зробимо по своєму”



42

Поетапно переробити один предмет в інший. На кожному етапі

змінюється тільки одна ознака. Наприклад: стіл – в диван, склянку в коробку

тощо.



43

РОЗДІЛ ІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЯ В ГРУПІ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

В даному розділі наведені конкретні приклади інтерактивних форм та

методів, які можливі для застосування на заняття в групі продовженого дня

(виховні години, бесіди, ігри, екскурсії тощо), конкретні сценарії для

організації дозвілля в групі продовженого дня.

ІГРИ, СПОРТИВНІ ГОДИНИ

1. План-конспект спортивної години в ГПД

Заняття 1. «Лісоруби»

Зміст:

1) Ходьба під сплески в долоні — 2-3 хв.

2) Ходьба та біг з подоланням перешкод — 3-5 хв.

3) Комплекс загальнорозвиваючих вправ — 8-10 хв.

4) Рухлива гра «Зайчики-стрибунчики» — 10-12 хв.

5) Ігри за бажанням учнів — 15-16 хв.

Обладнання й інвентар: 20 скакалок, два прапорці (червоний і

зелений), 2-3 гімнастичні лави, 30-35 гімнастичних палиць. Місце

проведення: спортивний майданчик.

1. «Поїхали до лісу»

Діти вишикувані в шеренгу. Вчитель розраховує учнів на перший -

другий. Під час обходу по майданчику перші номери одержують короткі

скакалки. Вішають їх на шию, а кінці опускають під руки. Таким чином,

перші номери перетворюються на «запряжених коней», а другі - зображають

«лісорубів», що їдуть до лісу. За вказівкою вчителя діти колоною, що

складається з «упряжок», йдуть в обхід майданчика. Дорога вузька,

покручена, нею треба їхати обережно, «упряжки» не повинні обганяти одна

одну. За командою перша пара, а за нею й інші змінюють напрямок руху -

йдуть вздовж майданчика. Темп руху підтримується сплесками в долоні,

поступово рух зростає і перетворюється на біг. Можна запропонувати



44

переходи: перебігання по лаві («міст»), перестрибування через перешкоди.

Нарешті «упряжки» в лісі. Діти утворюють велике коло. Це ніби

галявина, по краях якої ростуть ялики, сосни. Кожна пара стоїть біля свого

дерева, а візники перетворюються на лісорубів. За командою вони виконують

вправи, що імітують працю лісоруба.

2. «Пиляння дерева»

Стоячи в положенні ноги нарізно, обличчям один до одного, діти

тримаються обома руками за кінці скакалки й імітують пиляння. Учитель дає

вказівку пиляти рівніше. «Затріщав» стовбур дерева, воно ось-ось

повалиться, треба бути уважним, За командою: «Дерева падають!» - діти

біжать до центра кола.

3. «Очищення спиляного дерева»

Учитель звертається до учнів: «Займіть свої місця на галявині і

зрубуйте гілки на спиляному дереві».

Діти стають вздовж стовбура, беруть «сокири», піднімають їх над

головою (руки в замку) й імітують рубання. Рубати треба обережно,

нахилятись нижче, руки з сокирою заносити вище за голову. Вправа

виконується під лічбу або сплески в долоні.

4. «Складання гілок»

Учитель поділяє дітей на «робітничі бригади» по 12-14 чоловік і

пропонує скласти «гілки», щоб їх легше було навантажити на машини.

Гімнастичні палиці, що імітують гілки, треба перенести на протилежний бік

галявини і поставити в ряд. Кожна бригада за командою вчителя бере одну

лаву і переносить на вказане місце в кінці майданчика. Підніманням і

опусканням гімнастичної лави імітується навантаження лісу на платформу.

5. «Відпочинок у лісі»

Сигнал відпочинку. «Лісоруби» стомилися й сіли відпочити.

Після роботи хочеться розігнути спину. Сидячи на лаві, діти повільно

піднімають руки вгору, прогинають спини, потягуються, опускають руки на

коліна, нахиляючи голови. Вправа виконується 5-6 разів.



45

6.«Зайчики-стрибунчики»

Учитель попереджає, що збоку щось тріщить. Всі обернулися. (Діти

повторюють за вчителем ліворуч повороти тулуба й голови, піднімаючи ліву

руку догори, потім відводячи вбік). «Лісоруби» нічого не бачать, але тріск

чути знову, тепер уже праворуч. Діти повертаються праворуч і знову нічного

не бачать. На слова вчителя: «Тріск зліва!» - діти повертаються ліворуч. «Та

це ж зайчик», - каже вчитель. Діти встають, щоб краще його побачити.

«Зайчик» починає тікати, а діти підскоками навприсядки доганяють його. За

командою: «Час збиратися додому!» перші номери беруть скакалки, що

залишилися на галявині, і клас під сплески в долоні йде в обхід майданчика.

Додому лісоруби повертаються «поїздом». Учні в колоні по одному,

зображуючи поїзд, рухаються кроком, виголошуючи: «чух-чух», спочатку

бігом, потім повільним кроком і зупиняються за сигналом «семафора» (хтось

із дітей піднімає червоний прапорець).

Заняття 2. «Потанцюймо, поспіваймо»

Зміст:

1) Танок «Летка-єнька» - 6 хв.

2) Танок «Полька» - 6 хв.

3) Танок «Гуцулочка» - 6 хв.

4) Танок «Гопак» - 6 хв.

5) Ігри за бажанням учнів - 18-20 хв.

Обладнання: кілька свистків різної тональності (бажано музичний

супровід).

Місце проведення: гімнастичний майданчик.

Учитель повідомляє, що сьогодні вивчатимуться танцювальні кроки і

танець. Найкраще починати з танцю, який є популярним серед дітей.

1. «Летка-єнька». Для вивчення цього танцю діти шикуються в

колону по чотири на відстані 1-1,5 м один від одного по ширині колони.

В. п. - руки на пояс.

1-2-й такти - два підстрибування на лівій нозі з одночасним помахом



46

правою ногою вперед-назад.

3-4-й - те саме правою ногою.

5-6-й такти - невеликий стрибок на обох ногах з одночасним

відведенням рук вперед-назад.

7-8-й - три приставні стрибки вправо, руки сплетені на грудях.

Наступні танцювальні рухи починаються в такій же послідовності,

лише із зміною напрямку просування стрибками на обох ногах у кінці

танцювального такту. Всі танцювальні рухи виконуються під музику цього

танцю і супроводжуються свистками відповідної тональності.

2. «Полька». Учні виконують речитативом: Раз-два, заспівали, польку

всі витанцювали! Раз-два - ще скоріше, три-чотири - повільніше!

Діти стоять у дві шеренги обличчям всередину на відстані витягнутих

рук.

В.п. - руки за спиною.

1-2-й такти - винести праву ногу впереД-убік з почерговою

постановкою на носок, п'яту і потрійним притопом на місці.

З-4-й такти - те саме лівою ногою.

5-6-й такти - взявшись за руки, виконувати два приставних кроки у

правий бік (галопом), потрійний притоп.

7-8-й такти - те саме в лівий бік.

3. «Гуцулочка». Діти виконують речитативом: Ой, заграйте нам,

цимбали, Заспівай, трембіто, Щоби діти танцювали По цілому світу!

Танець виконується під мелодію коломийок. Танцювальний крок

«трепеток».

В.п. - діти стоять парами, поклавши руки на пояс товариша, обличчям

всередину кола.

1-4-й такти - стоячи на носках, приставними кроками швидко рухатися

по колу ліворуч. 5-8-й такти - те саме праворуч.

4. ”Гопак”. Учні виконують речитативом: Затанцюймо під свисток

славний танець «Гопачок». Щоб батьки могли радіти, Як танцюють їхні



47

діти.

Діти стоять у колі, опустивши руки вниз. В. п. - присід на обох ногах,

руки на поясі. 1-2-й такти - піднімаючись, стрибком ноги нарізно, руки в

боки.

3-4-й такти - в. п. - те саме.

5-6-й такти - стрибки вправо.

7-8-й такти - те саме вліво.

Танцювальні рухи виконуються під мелодію танцю.

2. Найбільше щастя в житті – здоров’я (спортивна

година)

Мета. Дати учням поняття про, що здоров’я – це основа щастя

людини; переконати їх у тому, що здоров’я кожного залежить від способу

його життя; сформувати у дітей бажання вести здоровий спосіб життя;

викликати у дітей прагнення зберігати і зміцнювати своє здоров’я; розпочати

створювати культ здоров’я у школі та в сім’ї. Виховувати звичку діяти

згуртовано, дружно, спритно.

Матеріали та обладнання. Плакати: „Найбільше щастя у житті людини

– здоров’я”, м’ячі, кеглі.

Хід заняття

Вступне слово: Доброго здоров’я, любі діти! Добре здоров’я – це коли

тобі добре, нічого не болить. На уроках ти уважний, активний і старанно

працюєш. Ти здоровий, коли ти нормально ростеш, твоя вага і висота

приблизно така, як у більшості твоїх ровесників. Що ж потрібно щоб бути

здоровим?

Учень: Зрозуміло, всім відомо,

Що приємно будь здоровим,

Тільки треба знати,

Як здоровим стати.



48

Вчитель. Ось про це ми з вами і дізнаємося. Помандруємо у країну

Здоров’я.

Здоров’я – це те, без чого людина не може бути щасливою. Зберегти

здоров’я допоможе здоровий і активний спосіб життя.

Робити зарядку, ходити в походи, займатися посильною фізичною

працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримуватись чистоти, тому

що чистота – запорука здоров’я.

Кожен з вас свій день починає із зарядки.

Кожен день по розпорядку

Маємо робить зарядку

Для здоров’я вона – плюс,

Намотай собі на вус.

Руки вверх піднять пора

Щоб зловити комара

Опускаємо руки вниз

В стійку вихідну вернись.

Дроворубами всі стали

І сокири всі підняли,

Зробимо руками мах,

По колоді сильно „бах”.

Руки вже за головою,

Тож дивись перед собою,

Виправляємо хребет

Лікті зводимо вперед

Мов метелики, літаєм

Крильця зводим, розправляєм.

Вчитель. Щоб жити, працювати, а вам і рости треба їсти і пити, їсти

овочі і фрукти. Діти! А ви знаєте де їх вирощують?

Осінь – пора збору врожаю. Ми також будемо збирати врожай овочів і

фруктів. Бо вони корисні для харчування. В них багато дуже вітамінів.



49

Вітаміни потрібні для нормального росту і фізичного розвитку організму.

Учень. Хто дружить із вітамінами буде – всі незгоди позабуде.

Виросте міцним, здоровим, переможе всі хвороби.

Вчитель. Що ж, прийшла пора трішки позмагатись. Так як у

спортивному залі нічого не росте, то „посадимо” овочі.

Завдання 1. Збір врожаю на городі.

Учасник „саджає” в лунки цибулю, моркву, буряки. Оббігає кеглі,

віддає відро другому учаснику. Другий – збирає врожай.

Завдання 2. Відліт птахів.

Восени багато птахів відлітають у теплі краї. Але вони не летять по

одному, а збираються в зграю.

Один учасник із скакалкою оббігає кеглю, повертається до команди, за

скакалку береться другий учасник. Разом вони оббігають кеглю.

Повертаються по третього учасника і т.д.

Вчитель. Діти, ми на городі врожай зібрали, птахів у вирій відправили.

А тепер зберемо решту врожаю овочів.

- А які ще овочі збирають восени? (Збирають врожай картоплі).

Завдання 3. Збір врожаю картоплі.

Один учасник бере відро, саджає картоплю. Другий – збирає у відро.

Завдання 4. Загадки.

Вчитель. Молодці! Виконали і це завдання. Діти, а ви любите загадки?

Спробуйте відгадайте.

1) Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)

2) В кожній господі я у великій пригоді. Та хто мене роздягати візьметься,

той слізьми заллється. (Цибуля)

3) Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)

4) І печуть мене, і варять, і їдять, і хвалять, бо я смачна. (Картопля)

5) Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)

6) Ліз Мартин через тин. Сам переліз, а голову на тину лишив. (Гарбуз)

7) Баран у коморі, а роги надворі. (Буряк)



50

8) В мене ніжка одна, чобітка не маю, і хоч я без голови, шапку одягаю.

(Гриб)

9) Круглий, смугастий, до того ж хвостатий, червоне серце, зелений бік,

має смачний солодкий сік. (Кавун)

Вчитель. Молодці! Виконали і це завдання. Продовжуємо змагання.

Завдання 5. Збір кавунів.

Ми будемо збирати кавуни, не по одному, а по три. Перший учасник,

тримаючи в руках 3 резинових м’яча різних розмірів, оббігає кеглі, передає

другому учаснику і т.д.

Вчитель. Молодці діти! Ви успішно справились з цим завданням.

Завдання 6. Урожай гарбузів.

На баштанах крім кавунів ростуть гарбузи. Ми збираємо урожай

гарбузів, але так як вони важкі та великі, ми будемо не носити їх, а

перекачувати.

Один учень перекачує навколо кеглі, передає другому і т. д.

Вчитель. Діти! В полі, на городі, на баштані ми урожай зібрали. А де ж

залишився наш урожай?

- Правильно, на дачі.

- Батьки ваші працюють, і збирати урожай їм залишається тільки

ввечері. Восени темніє рано.

- Тому урожай ми будемо збирати із зав’язаними очима. По черзі

переносимо овочі з одного обруча в інший. (Командам можна підказувати)

Вчитель. Коли ми збирали урожай, нам принесли печену картоплю.

Але вона дуже гаряча і щоб її донести, треба взяти ложку.

Завдання 7. Гаряча картопля.

Переносимо картоплю в ложці. Один учасник оббігає кеглю з ложкою,

передає другому.

Вчитель. Ви всі молодці! Себе показали спритними, сильними,

працелюбними. Я сподіваюся, що всі ви допомагаєте своїм батькам збирати

урожай.



51

За участь у змаганнях, за ваші знання Зайчик приніс вам нагороди:

фрукти та овочі. Командири отримайте нагороди.

3. Скарби Флінта (Спортивна гра)

Мета: Познайомити дітей з книгою Люкса Роберта Стівенсона «Острів

скарбів», з історією її написання.

Розвивати мислення, уяву, вміння орієнтуватися на місцевості.

Виховувати колективізм, почуття відповідальності, інтерес до

здорового способу життя.

Підготовчий етап:

1.Обрати назву загону і девіз.

«Лідер»

Кожне діло треба знати, як скінчити, як почати.

«Котигорошко»

Ми все вмієм, ми все зможем і усіх ми переможем.

«Кульбабки»

Тримаймося разом, щоб не здуло.

2. Ввести знаки розрізнення – це табірна хустка (голуба, вишнева,

зелена).

3. Розробити «Карту подорожі».

4 Підготувати «Маршрутні листи».

5. Закріпити за кожним загоном наставника.

6. Підібрати відповідний інвентар.

7. Для скарбу закупити сухарики «Флінт».

Лінійка – старт

Звучить марш всі загони шикуються.

Головнокомандуючий: Загони рівняйсь! Струнко! До здачі рапортів

приготуватися і здати рапорти. Командири загонів здають рапорти.

Перекличка девізів.



52

Головнокомандуючий: Сьогодні ми проведемо спортивну гру

«Скарби Флінта». А хто такий Флінт? Це капітан піратів, який заховав

скарби, а герої роману Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів» юнга

Джим Хокінс і отаман піратської банди одноногий Джон Сільвер його

шукали. Цікавий факт «Острів скарбів» -- первісну назву мав «Корабельний

кухар». Історія написання дуже проста. Усе почалося із забави. Автор

розповідає так: «Один раз я накреслив карту острова; вона була старанно і

красиво розфарбована. Я нарік свій утвір «Острів скарбів». Я чув, бувають

старі люди, для них карти нічого не значать, але не можу собі цього

уявити! Імена, обриси лісів, напрямок доріг і рік, доісторичні сліди людини –

от невичерпане джерело для всякого, у кого є очі і хоч на гріш уяви. Коли я

спрямував замислений погляд на карту свого Острова, то серед придуманих

лісів заворушились герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і

блискуча зброя висувались із самих несподіваних місць; вони снували туди і

сюди, боролись і шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного

паперу…».

Ми теж спробуємо шукати скарби. Командири загонів увага.

Отримайте карту «Острів скарбів» . Допомагатиме вам шукати скарб

вихователь – наставник, який буде заносити ваші успіхи до «Маршрутного

листа» .

Після гри свої донесення несіть до штабу. Задача ясна? До старту

готується команда «Лідер»…

Зупинки команди «Лідер»

1.Бухта «Шифр» (3особи)

Читаємо тільки початкові букви слова.

Зіна Ніна Аліна Йосип Дмитро и Павло Андрій Лідія и

Цезар Юрій Зоя Зіновій Емма Леонід Едуард Наталка Ольга Юлія

Світлана Тетяна Роман Ірина Чак Клим Олена Юлій.

2.Бухта «Шахової королеви» (3 особи – 3 спроби)

Виставлені всі шахові фігури. Збий якомога більше фігур.



53

3. Мис «Чехарда»(всі)

Перестрибуючи один одного, подолай відстань у 5 метрів.

4.Острів П’ятниці.(3 особи – 3 спроби)

Хто такий П’ятниця? Чий він друг? Чому його так назвав Робінзон ?

Метання списа в кільце, яке розташоване на піску на відстані 8м.

5.Бухта «Небезпечна» (5осіб)

Подолати мінне поле (кубики конструктора) (зав’язуємо очі

хустинками)

6.Мис «Перлина» (всі)

Збери перлини (33шт.) Перлинки – це камінчик обгорнений фольгою.

7. «Кулькове дерево»(всі)

У кульках з водою знаходиться остання підказка, знайди, прочитай і

виконай завдання.

(Від дерева на північ зроби 10 кроків, далі стань спиною до дерева і

зроби ще 5 кроків, а тепер шукай скарб. Щасти, тобі!))

8.«Острів скарбів»

Командир і наставник підписують маршрутний лист і несуть його до

штабу.

Зупинки команди «Кульбабки»

1.Острів «Шифр»(3особи)

Прочитай текст у вигляді лабіринту.

З О Т В О

Н Ю У Ю Ж

А С Р О З

Й Т А К О

Д Р І Ч В

И Д Е Р Е

2.Бухта «Ворітця» (3особи



54

Екіпаж -- 2 хлопчика і 1 дівчинка (на рятувальному крузі) повинні

подолати 6 воріт із прапорців.

3.Бухта «Ворог» (3особи – 3спроби)

Метання списа в кільце, яке підвішене на дереві.

4.Бухта «Перлина» (всі)

Збери перлини (33шт.) Перлинки – це камінчик обгортанні фольгою.

5.Стрілків мис (3особи)

Збий 8 кеглів в крузі, відстань 8м.

6.Острів «Сильних»

Надуй круг для плавання.

7.Бухта «Чудо»

На кущах підвішені 10 пакетів з мукою. В одному з них знаходиться

зашифрований шлях до «Острова скарбів».

(В полі зору знайди трубу, рий справа, успіхів тобі)

8. «Острів скарбів».


штабу.

Зупинки команди «Котигорошко»

1.Острів «Шифр»

У даному тексті читаємо кожну другу букву.

УзУнУаЙ дУиУкУуУщУзУсУиУнУьУоУюУ

УсУтУрУіУчУкУоУюУ.

2.Мис «Переправа»(3особи)

Треба перейти брід (20м) з стаканом на голові. Якщо вода переллється,

то гравець повертається на стартову лінію.

3.Влучна бухта (3особи – 3спроби)

Кружка підвішена на гілці куща. М’ячем треба влучити в кружку.

4.Бухта Перлина»(всі)

Збери перлини (33шт.) Перлинки – це камінчик обгорнений фольгою.

5.Мис «Стрибунець» (всі)



55

На м’ячі треба подолати відстань 5м.

(проводиться як естафета).

6. Жартівлива бухта (всі)

На кущах розвішені 10 пакетів з обгортками з цукерок. Серед пакетів

треба знайти один з малюнком - шифром, в якому зазначено місце скарбу.

(Підбігти до берега річки, стати спиною до річки, відрахувати 8

кроків, повернутися направо, знайти дерево за описом (малюнком). Опис –

найвище дерево на березі, спочатку йде один стовбур, тоді ділиться на дві

частинки, якщо обійдеш це дерево 3 рази, то знайдеш те, що ти шукаєш. Вір

у себе!)

7. «Острів скарбів».


штабу.

Лінійка – підсумок:

Головнокомандуючий. Загони рівняйсь! Струнко! Командирам

загонів приготуватись і здати рапорти.

(Здача рапортів. Перекличка девізів).

Головнокомандуючий. Переглянувши всі донесення, члени штабу

прийшли до висновку, що всі загони побували на «Острові скарбів» і

знайшли скарби Флінта. Я вітаю вас, бажаю і на далі приймати участь у

таких заходах, а пізніше й самим складати карти-подорожі і шукати скарби.

А хто зацікавився книгою Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів», то

знайдіть час під час літніх канікул і прочитайте захоплюючу, сповнену

незвичайних пригод історію пошуків на загубленому в морі острові

піратського скарбу.

Неуважливому читачеві

Як повісті про моряків,

Про острови, пригоди, шквали,

Про тайни схованих скарбів

І мандрівців, що їх шукали,



56

Про лиходіїв, що зливали

Людською кров’ю чардаки,*

- як до смаку тобі припали.

Юначе, давні ті книжки,

Як Купер, Блентайн старий

Для тебе автори бажані,

- До рук ти сміливо бери

Просте моє оповідання.

Коли ж вітрила в океані

Тебе не надять, - то покинь:

Хай зникне в тьмі пірат останній.

А з ним і я, як марна тінь.

Головнокомандуючий. Загони! Рівняйсь! До нагородження стояти

струнко!

Вручення грамот. Вільно!

Головнокомандуючий. На цьому наше свято закінчено. Розійдись!

Пам’ятайте, завдання фахівця полягає в тому, щоб учень щоденно

відчував свій хоча б невеликий успіх, переживав радість досягнутого, прагнув

до вищого результату.

4. Праця прикрашає людину (рольова гра)

Мета. Розширити й поглибити знання дітей про професії людей,

розвивати допитливість, творчу фантазію, винахідливість, виховувати повагу

і любов до людей праці, працелюбність.

І. Вступ.

Журналіст: Сьогодні у нас відбудеться зустріч із представниками

різних професій. До нас завітають делегації кухарів, перукарів, хліборобів,

вчителів, лісників.

1-й учень: Шофер не любить довго спать,

Із сонцем він встає.



57

І до машини поспіша -

Важливі справи є.

Його повсюди люди ждуть,

Тож рано він і встав,

Щоб цеглу і цемент возить,

Аби росли міста.

2-й учень: Ще всі навколо міцно сплять,

Та пекар встати встиг,

Аби духмяним калачем

Ти смакувати зміг.

3-й учень: Муляр весняним шаром барв

Нас радувати звик.

Тому і він так рано встав,

Веселий чарівник.

Спитай у сонця і в землі,

Спитай дзвінкий потік.

Хто починає день новий?

Працьовитий чоловік.

4-й учень: Літака веде пілот,

Робітник йде на завод,

Учитель вчить,

Космонавт в ракеті мчить.

Кожний знає своє діло.

Робить чесно його, вміло.

II. Гра «Без труда немає плода» (проводить журналіст).

Журналіст:Уявімо життя без роботи: і на виробництві, і в школі нічого

не роблять. Що б сталося? Не працює електрик.

Учні: Немає світла, у квартирі темно, не працюють телевізори,

пилососи...

Журналіст: Не вийшов на роботу пекар...



58

Учні: Усі залишились без хліба.

Журналіст: Не вийшов на роботу кочегар...

Учні: Буде холодно в квартирі, у школі, в лікарні. Ми не зможемо

відвідувати школу...

Журналіст: А якщо хлібороби, доярки нічого не будуть робити?

Учні: Не буде хліба, молока.

Журналіст: Правильно. Життя - це праця і бережливість. А ким хоче

бути кожен з вас, коли виросте, ми дізнаємось, зустрівшись із

представниками різних професій. Запрошуємо делегацію кухарів.

1-й учень:

Наш кухар, ніби боровик,

Надів біленьку шапку,

Готує нам він холодник

І запікає бабку.

2-й учень:

Смачний у кухаря пиріг,

Чудова каша манна!

Він дбає про здоров'я всіх -

Йому подяка й шана!

III. Інсценівка.

1-й учень: Ми - кухарі. Всі, як один, привітні та умілі. Готуємо різні

смачні страви. Запрошуємо до нас на обід. У нас в меню: смажена риба,

загадки, конкурси.

2-й учень: Я ще не кухар, а тільки вчусь... Давайте зазирнемо у мою

сковорідку. Що там?

3-й учень: Смажена риба!

2-й учень: Друзі! Що за риба?

Всі: Карась!

2-й учень: Так. За правильну відповідь вручаю приз. А що ви знаєте про

нього?



59

3-й учень: Це риба, яку спіймав мій тато, а матуся засмажила, а я - з'їм.

IV. Гра «Ланцюжок».

Журналіст: Кожен кухар має знати й уміти готувати кілька страв. Зараз

потрібно по черзі називати страви, які готують з картоплі (варена (пюре),

смажена, печена, вареники з картоплею, деруни, картопляники тощо).

V. Конкурс «Хто швидше почистить картоплю?»

VI. Вікторина.

Що означає слово «бутерброд»? (Хліб із маслом.)

Які є види бутербродів? (Холодні, гарячі, закриті, відкриті.)

Якими рецептами казкових бутербродів ви можете поділитися?

(Виступи учнів.)

VII. Конкурс перукарів.

Журналіст: За десять хвилин ви повинні зробити зачіски своїм

подружкам зі стрічками, бантами, придумати назви, захистити свій проект.

VIII. Відгадування загадок.

А тим часом делегація хліборобів пропонує відгадати загадки. Загадки.

1. В землю кидалося, На повітрі розгулялося. В печі гартувалося,

Запахом своїм всіх приваблює. (Хліб.)

2. По полю ходить, зерно молотить, Жне, косить, хліба не просить.

(Комбайн.)

3. У пору літню, в час осінній, навесні в гарячий час косять, жнуть

вони і сіють, орють лан у котрий час. (Хлібороби.)

IX. Гра «Білий хліб росте у чорній землі».

Що із чорного зелене? (Сходи пшениці.)

Що із зеленого золоте? (Колос пшениці.)

Що із золотого біле? (Борошно.)

Що із золотого рум'яне? (Хліб.) Учениця:

З малого зернятка - наш колос у полі.



60

Із хмарки малої - дощі на роздоллі. З малого струмка - витікає ріка. З

малої стежини - цей шлях до вершини. І хліб для людини - з малої зернини.

Сьогодні скажу я, хоч трохи мала, Спасибі за все, що земля нам дала.

X. Поясніть прислів'я.

Хліб - усьому голова. Дурне сало без хліба. Радість на обличчях, бо

хліб на полицях.

Журналіст: Чому потрібно берегти хліб?

XI. Гра «Де був?»

Я бачив комбайн. Де я був?

Я бачив верстат. Де я був?

Я бачив шприц. Де я був?

Я бачив багато книг. Де я був?

Я бачив виставу. Де я був?

Я бачив ведмедя. Де я був?

1-й учень:

Є в тебе справжній, вірний друг.

Про це не забувай!

Він розповість про все навкруг -

Про море, гори, ліс і луг -

Що хочеш запитай!

2-й учень:

Тобі задачки заважкі -

Терпляче пояснив.

Зчепились в класі хлопчаки -

Він їх розборонив.

А як в походи, пригадай,

Водив нас навесні -

Який прекрасний рідний край

Побачив ти в ті дні.

3-й учень:



61

Хороших виростив людей

Він за багато літ.

Від нього зі шкільних дверей

Пішли в широкий світ -

Поет, учений, агроном,

Артист і льотчик бойовий...

Хто цей наш надійний друг? (Вчитель.)

XII. Калейдоскоп цікавих завдань.

1. Творчі завдання.

■ На столі лежало чотири яблука. Одне з них розрізали навпіл. Скільки

яблук на столі? (Чотири.)

■ У чотирьох братів - по одній сестрі. Скільки всього дітей у сім'ї?

(П'ятеро.)

■ Під яким деревом ховається зайчик у дощ? (Мокрим.)

■ Що стоїть посередині Одеси? (Літера «є».)

2. Скоромовки (хто швидше промовить).

От Кіндрат, так Кіндрат! Зуб зламав об мармелад!

3. Загадки.

■ Яким є, таким покаже, і без слів усе розкаже. (Дзеркало.)

■ Любить митися і купатися, а від того худне. (Мило.)

■ Зуби є, а рота немає. (Гребінець.)

Журналіст: Настав час нашим перукарям представити своїх клієнтів.

Ось наші зачіски! Молодці! Всі постаралися. Сподіваюся, в майбутньому

матимете багато клієнтів, яких ви будете радувати своєю фантазією. А зараз

виступають лісники.

1-й учень: Спасибі людям, що зростили ліс, За всі дуби, ялини в пишнім

гаї, І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі.

2-й учень: Коли б не ліс, не знали б ми про те, Що є фіалка, пролісок на

світі... Як у маю конвалія цвіте - Найкраща, найніжніша поміж квітів.



62

3-й учень: Поглянь на поле - красень урожай! А ліс, немов стіна понад

рікою. В зелене клечення убравсь наш край, Радіє серце від краси й спокою.

XIII. Інсценівка.

(Вибігають Чобіт і Рогатка.)

Разом: Хто береже природу, той робить це даремно - Добрими ділами

прославитись не можна.

Чобіт: Як взую я чоботи, траву стопчу умить. Загинуть під ногами і

квіти, і гриби.

Рогатка: Як стрельну я з рогатки, то погано буде всім.

Тікають без оглядки і звірі, і птахи. Разом:

Не любимо природу, за що її любить?

І весь ліс засмітили - на те ми хлопчаки. Журналіст:

Діти! Чи можна ламати гілки, топтати траву? Як треба ставитись до

природи?

Чобіт і Рогатка: Ой, вибачте, будь ласка! Ми більше так не будемо.

Ми будемо допомагати лісникам берегти природу від поганих людей.

4-й учень:

Вмійте берегти природу!

Іду садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом,

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: - Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті!

Журналіст: Як ви гадаєте, які зерна доброти можна посіяти в лісі?

(Відповіді учнів.)

XIV. Підсумок.



63

Вчитель: Діти, про які професії ви дізналися? Які ще професії ви

знаєте? Що треба робити, щоб стати хорошим фахівцем? Як вибрати собі

професію до душі?

XV. Конкурс.

Скласти розповідь «Моя професія».

5. Рухливі ігри

«Шишки, жолуді, горіхи»

Гравці розбиваються на команди по 3 чоловіки (шишка, жолудь, горіх).

Вони беруться за руки й утворюють «гніздо». Ведучий вимовляє слово

«горіхи» (чи інше), після команди всі «горіхи» мають залишити своє «гніздо»

і добігти до іншого. Ведучий намагається зайняти чиєсь місце. «Горіх», який

залишився без місця, стає ведучим.

«Квач парами»

Обирається «квач». Він «квачує» кого-небудь, але при цьому не має

права «квачувати» пару гравців, що тримаються за руки. Якщо за руки

взялися три гравці, «квач» може «заквачувати» будь-кого крайнього.

«Карасі і щука»

На одній частині майданчика - «карасі», посередині - «щука». «Карасі»

перебігають на іншу сторону майданчика. «Щука» їх ловить. Піймані

«карасі» беруться за руки і піднімають їх угору, утворюючи перепону для

решти гравців - «сіті». Тепер «карасі» мають пробігати через «сіті». «Щука»

стоїть за «сіттю» і чатує на них. 8-9 гравців зі спійманих «карасів»

утворюють «кошик» (стають у коло, тримаючись за руки вгорі), більше -

«коридор» (стають парами один за одним). «Щука» чатує біля виходу.

Переможець той, хто залишиться останнім.

«Відгадай, чий голосок»



64

Один із гравців стоїть у центрі, решта йдуть по колу і промовляють:

«Ми йдемо, йдемо по колу, як же гарно все навколо. А як скажемо:

«Скок.скок» (ці слова вимовляє хтось один), - відгадай, чий голосок».

Гравець у колі має відгадати, хто вимовив слова «Скок, скок». Після цього

гравця у колі змінюють.

«Бездомний заєць»

Гравці стоять по колу парами, обличчям один до одного, тримаючись

за руки вгорі, утворюючи «будиночки». Обирають «вовка» й «зайця».

«Заєць», тікаючи від «вовка», забігає в найближчий «будиночок». Тепер

«зайцем» стає той, до кого стали спиною. Якщо «вовк» наздоганяє «зайця»,

то вони міняються ролями.

«Шагавай»

Один із учасників гри сідає навпочіпки на землю й кладе собі на голову

картуза або шапку, а його товариші перестрибують через нього. Той, хто

звалить картуз, сам кладе його собі на голову і сідає навпочіпки. Якщо ж

грають командами з 2-3 чоловік, то навпочіпки сідає відразу вся команда.

Вони схиляються головами один до одного, а друга команда перестрибує.

Команди міняються місцями і ролями, коли хтось зі стрибунів звалить

картуз.

«Ковбаса»

Охочі до «ковбаси», ставши в коло, за допомогою лічилки визначають,

кому ловити, і розбігаються врізнобіч. Той, на кого вказала лічилка, ловить і,

спіймавши когось, запитує:

- Що ти їв?

- Ковбасу, - відповідає спійманий.

- А кому давав?



65

Спійманий так, щоб не чули інші гравці, називає тому, хто ло-' вить,

ім'я чи прізвище одного з гравців, якого треба зловити. Решта учасників гри,

не знаючи, кого обрав за «жертву» їхній товариш, тікають і не дають себе

зловити. Якщо ж обраного гравця буде спіймано, то той, що ловив, запитує у

нього: «Що ти їв?»

Далі все повторюється.

«Запорожець на Січі»

У центрі прямокутника (15x40 кроків) позначається « Січ » - смуга

завширшки 3, завдовжки 15-20 кроків. На «Січі» знаходиться «запорожець».

На протилежних сторонах «Січі» розташовано два гурти «козаків» - «курені».

Завдання «запорожця» - спіймати «козаків», які перебігають з одного

«куреня» до іншого.

«Запорожець» не може ловити тих «козаків», що стоять поза смугою.

Спіймані перетворюються на «запорожців» і допомагають у ловах.

Виграє той «курінь», де залишається один найспритніший «козак».

6. Ігрові завдання

«Намалюй ялинку»

Дітям роздаються аркуші в клітинку. У процесі гри вчитель дає

словесні вказівки, згідно з якими діти проводять лінії: «Поставте крапку в

лівому нижньому куті аркуша, відступіть три клітинки вгору. Проведіть

лінію на дві клітинки вгору, одну - праворуч, дві - вгору, одну - праворуч, дві

- вгору, одну - праворуч, дві - вгору, одну - праворуч, дві - вниз, одну -

праворуч, дві - вниз, вісім - ліворуч. Від тієї точки, де ви спинилися,

відрахуйте три клітинки, поставте крапку. Ведіть лінію: одна клітинка - вниз,

одна - праворуч, одна - вгору».

«Кого багато» '



66

Гру варто супроводжувати яскравими малюнками. Учитель показує

малюнки. Діти мають сказати, одна тваринка чи багато зображені на

малюнку, при цьому важливо, щоб діти не тільки правильно визначили, одну

чи багато істот зображено, а й узгодили іменники з числівниками.

Зразок: одна кішка, багато кішок.

На малюнках можуть бути зображені собака (собаки), олень (олені),

коза (кози), порося (поросята) тощо.

«Хто, хто в теремочку живе?»

1. Читання казки, перегляд малюнків.

2. Бесіда за змістом казки.

Хто знайшов теремок першим?

Хто другим, третім?

Хто прийшов останнім?

Скільки всього звірів оселилося в теремочку?

Чим закінчується казка?

Що вам сподобалося в казці «Теремок»?

Яку б кінцівку казки придумали ви?

7. Завдання для розвитку естетичного сприйняття

«Обери найкраще»

Різні іграшки та інші предмети (писанки, декоративний посуд,

вишиванки) учитель заздалегідь безсистемно розкладає в різних місцях класу

чи ігрового майданчика. Дітям слід обійти місце гри, уважно розглянути всі

предмети, знайти найкращий (на його думку), принести його педагогу і

пояснити, чому саме цей предмет було обрано.

«Хто більше побачить красивого»

Під час прогулянки або екскурсії на природу діти записують у зошит

назву об'єкта, який чимось сподобався. Наприкінці підраховується загальна



67

кількість побачених об'єктів. Переможцем вважається той, хто побачив

найбільше прекрасного в природі і зміг довести власну думку.

«Веселе та сумне»

Дітям пропонують розглянути картини або сюжетні ілюстрації і

визначити емоційний стан персонажів, настрій у природі. Пояснити, які

засоби використав художник, щоб передати той чи інший настрій.

Також можна поставити завдання відтворити настрій почутої музики за

допомогою рухів та виразу обличчя. Розказати, які картини постали в уяві і

який настрій вони викликали.

«Застигла музика»

У завдані використовуються уривки з різноманітних сучасних,

класичних та естрадних творів. Діти під музику виконують будь-які

танцювальні рухи. Після зупинки музики всі мають застигнути в

танцювальних позах. Хто не встиг цього зробити - вибуває з гри. Переможцю

надається право замовити свій улюблений музичний твір.

«Допоможи казковим героям»

Розглядаючи різні ілюстрації до казок чи інших відомих творів, діти

характеризують настрій героїв і придумують, чим би могли їм допомогти у

скрутному становищі.

«Угадай свою квітку»

За одним із гороскопів кожна людина має свою квітку. Дітям

пропонується уявити, на яку квітку вони схожі. Намалювати її. Потім слід

обґрунтувати свій вибір.

«Хто яку пісню співає»

Весною ми ходили до лісу.



68

Зійшло сонце, дмухнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали.

Кожне співало свою пісню.

Береза співала ніжну пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося

підійти до білокорої красуні, обійняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося бути

сильними, відважними.

Верба, що схилилася над ставком, співала задумливу пісню.

Прислухаючись до цього співу, ми думали, що прийде осінь та й опаде-

осиплеться листячко з дерев.

Горобина співала тривожну пісню. Від цього співу набігла думка про

темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, шукаючи

захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі.

Після слухання оповідання діти уявляють, які пісні могли співати інші

рослини (кущі, квіти), розповідають про їх настрій.

8. Завдання для розширення знань та навичок школярів

про навколишній світ

«Можна - не можна»

Дітям пропонується уявити, що вони знаходяться в лісі. На слова

ведучого «можна» чи «не можна» слід назвати відповідні вчинки. За кожну

правильну відповідь гравець отримує один бал. Перемагає той, хто отримає

найбільшу кількість балів.

«Диво-скринька»

У скриньці лежать гілочки, листочки, плоди різних рослин. Дістаючи

якийсь предмет, дитина має розповісти все, що знає про цю рослину. Інші

можуть доповнювати розповідь.

«Віночок»



69

Учні домовляються, хто якою квіткою буде. Учитель починає «плести»

віночок: називає одну квітку. Названа «квітка» виходить. Потім називає

наступну квітку. Так діти утворюють коло-вінок.

«Нагодуй пташку»

Дитина, отримавши картку із зображенням пташки, має назвати її,

сказати, чим вона живиться і де можна відшукати для неї корм.

«Уяви собі»

Дітям пропонують уявити, що станеться в природі, якщо зникне якась

ланка (комахи, птахи, звірі, рослини, вода, світло). Наприкінці гри діти

мають дійти висновку: усе в природі взаємопов'язане.

«Відгадай тваринку »

Ведучий описує тварину: її зовнішність, поведінку, місце, де зу-

стрічається в природі, чим харчується. Інші, гравці мають відгадати її. Той,

хто відгадав, стає ведучим.

«Хто де живе»

Кожен з учнів обирає собі назву тварини (добре, якщо у дітей будуть

картки із зображеннями цих тварин). Ведучий показує картку з назвою

природного угруповання (ліс, поле, водойма, луки і т. ін.). Учні, чиї тварини

мешкають у цьому угрупованні, біжать до ведучого й утворюють так звані

«домівки». Слід уважно стежити, щоб у «домівках» тварин не було

«чужаків».



70

БЕСІДИ, ВИХОВНІ ГОДИНИ

1. Гігієна школяра. постава

Мета: вчити дітей правильно ходити, сидіти, писати, стежити за

поставою. Розвивати бажання бути здоровими і гарними. Виховувати

бажання все робити правильно.

Матеріали: малюнки із зображенням дітей, які сидять і ходять

правильно, і навпаки.

Учитель. Краса завжди зачаровує, дивує, привертає увагу. Ви не раз

бачили показ високої моди, коли на подіум виходять гарні, стрункі юнаки й

дівчата а також маленькі хлопчики й дівчатка і демонструють взірці одягу.

Що їх об'єднує? (Відповіді дітей.) Усіх їх об'єднує те, що вони мають гарну

поставу, легку ходу, струнку фігуру. Кожному приємно дивитися на цих

людей і самому хочеться бути таким привабливим, чи не так? (Відповіді

дітей.) А чому б і ні! Кожна людина хоче бути привабливою, гарно ходити,

високо тримати голову. А хто ж заважає? Людина сама собі господар, саме

від неї залежить, чи матиме вона гарну поставу, легку ходу, чи ходитиме

зігнута і, втягнувши голову в плечі, човгатиме ногами. Бо від постави

залежить не лише краса, а й здоров'я людини. А щоб допомогти дітям

вирости здоровими, вчителі у школі, а батьки вдома навчають своїх дітей

правильно стояти, сидіти за столом, ходити і працювати. Так-так! Не

дивуйтеся! Саме від того, як ви сидите сьогодні за партою, за столом чи на

лавочці залежить ваша постава, ота краса, до якої всі дуже прагнуть. Тому

вчителі так часто нагадують, щоб учні сиділи рівно, правильно, а під час

письма наполегливо пропонують покласти "маленькі мішечки з тягарем" на

голову, щоб змусити вас сидіти рівно, тримати спину, вирівняти плечі,

підняти голівку, бо краса і здоров'я тісно поєднані між собою. А вчителі і

батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, гарними і щасливими. Ось

погляньте на ці малюнки! Тут показано, як треба правильно сидіти, а на

інших малюнках показані ті діти, котрі нехтують правилами. Порівняйте їхні

фігури. (Діти розглядають малюнки.)



71

А чому так трапляється, що дитина стає калікою і вже нічого не можна

виправити? Вона горбиться, човгає ногами, криво ходить... (Відповіді дітей.)

А все стається не в одну мить, а з часом. Ви ростете і розвиваєтеся, кожна

кісточка займає своє положення у тілі, і поки діти маленькі, у них

формується скелет, розвиваються м'язи. А хребет складається з багатьох

хребців, що теж ростуть і розвиваються. Хребет формує поставу і ходу. Якщо

він розвивається правильно, то людина виростає струнка, гарна, без дефектів,

а коли дитина сидить криво, носить сумку весь час в одній руці, спирається

грудьми на парту, то хребці займають неправильне положення,

деформуються, а хребет викривляється. Це призводить до того, що людина

стає кривобокою. Тоді вона страждає не лише від того, що має негарну

поставу, погану ходу, але страждають у неї і внутрішні органи, вона часто

хворіє. Ось чому, діти, треба змалку привчатися сидіти правильно, тримати

рівно спину, голову не втягувати в плечі, а під час письма не спиратися на

парту і не нахилятися до самого столу. Правил цих не так уже й багато, їх

варто запам'ятати і весь час дотримуватися їх, тоді виростете здоровими і

гарними.

Хлопчик. Розкажу вам зараз, діти,

Дуже правила прості.

Як за партою сидіти -

Це потрібно у житті.

Як іде урок читання,

Книжку рівно покладіть,

Не сидіть, як знак питання,

Гарно плечі розведіть.

Спинку рівною тримайте,

Рук на книжку не кладіть.

Голову не нахиляйте.

Як окличний знак сидіть.

Дівчинка. Будуть у вас здорові очі,



72

Швидко будете рости.

Хто здоровим хоче бути -

Вмій здоров'я берегти!

Зараз буде малювання.

Дуже любите? Авжеж!

Малювати є бажання,

Але правила є теж.

Сісти треба тут красиво,

Можна й стати за мольберт.

Не як-небудь - косо-криво,

Не складайтесь, як конверт.

Ніг не треба закладати,

Опустіть їх до землі.

Про здоров'я треба дбати,

Поки, діточки, малі.

Хлопчик. На письмі сидіти важко,

Правил тут чимало є.

Хтось зігнувся, бідолашка,

Мало носом не клює.

І забув про все, до речі.

Животом на парту ліг.

І зібгав докупи плечі,

Ще й зсутулився, як міг.

А тим часом все страждає:

Шлунок стиснувся й болить,

Ще й печінка набрякає,

Селезінка аж пищить,

І не бачать добре очі,

Серце дрібно стукотить.

Кожен орган волі хоче,



73

У здоров'ї хоче жить.

Дівчинка. А тому запам'ятайте

Дуже правила прості:

Спинку рівною тримайте -

Це потрібно у житті.

Буде гарною постава

І красивою хода.

Будь, дитино, вправна, жвава,

Не спітка тебе біда.

Бережіть здоров'я власне,

Поки є на це ще час,

Бо життя у нас прекрасне

І одне ж воно у нас!

Учитель. А хвороба людину не прикрашає. Тому, доки ви малі, вам

треба більше рухатися, бігати, стрибати, займатися спортом, розвивати силу і

спритність, робити ранкову гімнастику, загартовувати своє тіло. Особливо

цьому сприяє плавання, бо у воді людина розпрямляється, тіло її лежить на

воді, а кожен м'яз працює.

Недаремно народна мудрість каже: "У здоровому тілі - здоровий дух",

"Здоровому все здорово!", і пам'ятайте пораду: "Бережи одяг, доки новий, а

здоров'я - доки молодий!" Запам'ятайте це, діти, і виконуйте все, щоб вирости

здоровими і гарними. А правила ці зовсім прості.

Правила (записані на плакаті)

1) Сиди за партою рівно, не згинайся.

2) Не лягай на парту животом під час письма. Між ним і партою повинна

проходити рука.

3) Не горбся під час ходи, держи спину рівною, не втягуй плечі, тримай

голову високо.

4) Не носи портфель весь час в одній руці, краще користуватися ранцем.

5) Не сутулься, а розправляй плечі.



74

6) Займайся фізичними вправами, які посильні для тебе, і посильна

фізична праця також не зашкодить.

7) Щодня роби зарядку, загартовуй своє тіло, корисне і обтирання

холодним рушником, але все в міру!

8) Стеж весь час за тим, як ти сидиш, стоїш, ходиш.

І запам'ятайте, що життя і здоров'я у людини - одне. Бережіть себе, не

надавайтеся до поганих звичок. їх дуже важко, а то й неможливо позбутися.

Ростіть здоровими та гарними!

2. Наодинці вдома

Мета: ознайомити з правилами поведінки дитини, коли вона зали-

шається сама вдома. Розвивати спостережливість, обережність, вміння

залишатися при своїй думці і не піддаватися на умовляння та шантаж.

Виховувати принциповість і відповідальність.

Учитель. Охорона безпеки життя дітей - це і є ваш помічник

ОБЕЖЕДЕЙКО. Виконуйте всі правила, яких він намагається вас на-

вчити. Він добрий і турбується, щоб ви були живі й здорові.

ОБЕЖЕДЕЙКО. Як це чудово! Ми з тобою удвох вдома! Можливо, ти

заперечуєш і кажеш, що ти один? Перепрошую, насправді ти один, але я

завжди з тобою подумки. Ми з тобою можемо гарно провести час, я тобі,

якщо захочеш, буду допомагати розібратися у багатьох питаннях. Ось ти

сідаєш за стіл, щоб підготуватися до уроків. Чи знаєш, як зберегти своє

здоров'я при виконанні домашніх завдань? Трішечки знаєш, але давай

спочатку перевіримо висоту стола, щоб він був не дуже високий і за ним

зручно було сидіти.

Отож стеж!

1. Твоя спина має торкатися спинки стільця.

2. Передпліччя до ліктьового суглоба має лежати на столі.

3. Ноги повинні стояти на перекладині чи підставці, зігнуті в колінах під

прямим або тупим кутом.



75

4.Відстань від очей до книжки чи зошита перевір так: постав руку на

лікоть і кінчиками пальців дістань до скроні - нижче не нахиляйся!

5.Між грудьми і столом повинна вільно проходити долоня.

6.Книжка при читанні має лежати під кутом 45 градусів і на відстані ЗО

см від краю стола.

7. Якщо ти сидиш правильно, то великим пальчиком руки, поставленої на

лікоть, легко дістати до очей!

8. А тепер подивись, яке освітлення столу. Настільну лампу постав трохи

попереду зліва. Якщо на це не звертати уваги, то можна зіпсувати зір.

9. Тепер прислухайся, чи немає шуму. Якщо тихо - можна сідати за

уроки. Але коли ти любиш слухати гучну музику, то слух у тебе дуже

швидко зіпсується і доведеться йти до лікаря.

Ну, як? Я допоміг тобі? Тепер попрацюй над домашніми завданнями, а

потім я завітаю до тебе з іграми та загадками.

Запам'ятай ці правила і повторюй їх у вільну хвилину!

Від того, що людина довго й інтенсивно працює, настає втома. Людина

стає млявою, пригніченою, втрачає апетит і сон. Треба обов'язково

відпочити, а це означає, що дітям можна погратися, помити посуд, підмести

підлогу, повитирати пил з меблів, полити квіти, прибрати на місце свої

іграшки - ти ж один удома, тому не гай часу. А мама прийде і побачить, як

чисто та охайно всюди - дуже зрадіє! Похвалить тебе, а сама буде рада-

радісінька.

Можливо, ти не погоджуєшся зі мною, бо хіба миття посуду, підмітан-

ня - це відпочинок? Гадаю, що саме так. Щоб добре відпочити, треба змінити

вид діяльності, а саме: якщо ти довго сидів за уроками, то треба активно

порухатися, дати роботу рукам, ногам, спині, тобто всім органам, тоді

відпочинеш швидко та ще й корисно!

Ось і все зроблено! А часу ще є досить, мама не скоро прийде, а самому

трохи моторошно вдома. А ти прочитай казку.



76

Вовк і семеро козенят

Казка

Жила у гарному-прегарному лісі Коза з козенятами. Жили вони у

мальовничому будиночку, а мама Коза дуже любила своїх маленьких

біленьких діточок, яких у неї було аж семеро! Сім'я була дружна і весела, а

діти у мами слухняні та чемні. От, бувало, йде мама до лісу за кормом, а

дітей залишає самих удома та й наказує нікому дверей не відчиняти, чужих,

незнайомих у дім не впускати, бо діти маленькі, їх можуть скривдити, коли

нікого з дорослих удома немає. Діти вислухають уважно маму, зачинять за

нею двері міцно-міцно, а самі тихенько граються, розважаються, доки мама з

лісу прийде, молочка принесе. А Коза прийде, заспіває для них пісеньку

тоненьким голосочком: "Козенята, мої малята, не лякайтеся, відчиняйтеся!

Ваша мама прийшла, молочка принесла!" Діти мамин голосок відразу

пізнають, відчиняють двері та радісно Козу зустрічають. І так тривало довго.

Та одного разу довідався про щасливу сім'ю Кози Вовк-сіроманець.

Дуже йому захотілося з'їсти козенят, бо вони були такі чистенькі, такі

біленькі і так смачно пахли молочком, що при самій лише згадці про них у

Вовка текла слина.

От прийшов Вовк під хатку, придивився, за двері вхопився, а вони

зачинені. Посмикав-посмикав Вовк за двері, відчинити не зміг, а діти

затихли, неначе їх і немає там.

Довго думав він, що його робити, а тут Коза повертається з лісу. Вовк

сховався в кущах і слухає. А Коза і не знала нічого, проспівала свою пісеньку

діточкам: " Козенята, мої малята, відчиняйтеся, не лякайтеся! Ваша мама

прийшла, молочка принесла!" Тут відразу діти відчинили. Здогадався Вовк,

що йому треба робити.

Наступного дня, як тільки Коза з хати, а Вовк тут як тут. Підійшов,

постукав у двері та давай співати грубим голосом мамину пісню. А козенята

чують, що пісня мамина, а голос чужий, полякались, але відчиняти не стали.

А коли ще й у віконце подивилися, то побачили страшного звіра, от тоді і



77

зовсім на них переляк напав. Сидять тихенько, дрижать та матусю очікують.

А як мама повернулася, то вони все їй розказали. Наказала Коза діточкам ще

міцніше двері зачинити і у вікна не визирати, та Вовкові дверей не відчиняти,

а сама знову пішла у ліс, бо треба ж дітей годувати.

Та Вовк був дуже хитрий, тому пішов він до коваля та й попросив

перекувати голос, щоб став він тоненький, як у Кози. Коваль зробив Вовкові

тоненький голос, а Вовк мерщій до козенят. Стукає у двері і співає

тоненьким голосочком: "Козенята, мої малята! Відчиняйтеся, не лякайтеся!

Ваша мама прийшла, молочка принесла!".

Зраділи діточки, почувши рідний голосочок, та й відчинили двері. А на

порозі - не мама, а злий і голодний Вовк. Він накинувся на малят, проковтнув

їх і лише одне-однісіньке найменше козенятко сховалося з переляку під піч,

от його Вовк і не помітив, та й не голодний уже був.

А незабаром і мама повернулася, глянула і очам своїм не повірила -

жодної дитини не було у хатці, а все перевернуте догори ногами. Гірко

заплакала Коза, але маленьке козенятко перебороло страх і вилізло з-під печі.

Воно все розповіло мамі. А Коза була дуже мудрою, вона зуміла визволити

дітей з біди, та й покарала Вовка-сіроманця, великого поганця.

Пам'ятаєте, як вона запропонувала йому стрибати через вогонь? Сама

вона була спритна і легенька, а Вовк важкий та неповороткий. Ото як

стрибнув через яму та й упав на дно, де вогонь горів. Трісло йому пузо, а

козенята повистрибували цілі та неушкоджені. Ось такий у казки кінець, хто

зрозумів, той молодець!

ОБЕЖЕДЕЙКО. В усіх казках гарне закінчення, а от у житті може

бути навпаки. Бо не перевелися ще люди, котрі користуються дитячою

довірливістю, проникають у квартири, коли немає дорослих. Вони грабують

нажите людьми майно, виносять з хати дорогі речі, а дітей можуть викрасти,

зв'язати, поглумитися над ними, нанести тілесні ушкодження, а то й убити.



78

Тому ніколи не відчиняйте дверей незнайомим людям. Навіть і

знайомим не треба відчиняти, якщо мама наказала нікого в хату не впускати.

А хто такі знайомі й незнайомі? (Відповіді дітей.)

Знайомі - це ті люди, з якими вас батьки познайомили, ви знаєте, хто ці

люди, як їх звати, де вони живуть, працюють. Ви з ними часто зустрічаєтеся,

буваєте у них, а вони у вас. Всі решта -незнайомі!

І хоча люди не кують собі голоси в коваля, проте імітувати їх дехто

вміє дуже майстерно. А тому, коли вас просять відчинити двері татовим чи

маминим голосом, то ви спочатку запитайте, де ключ подівся і звідки

повертаються батьки, а ще хай вони вас назвуть лагідним ім'ям, що ним

називають лише батьки. А ще бувають такі випадки, коли дітям вдома не

сидиться, і вони без дозволу батьків покидають помешкання, щоб побігати на

вулиці, а двері забувають зачинити. На дворі забувають про все на світі, а

тим часом хтось спостерігає за ними і робить свої "чорні" справи.

Пам'ятайте! Будьте пильними, щоб уникнути лиха. Добре зачиняйте

двері квартири і завжди перевіряйте, як закрили. Незнайомим людям не

відчиняйте дверей.

Хоч ви зовсім ще малята

Проте пам'ятайте:

Діти ви, не козенята,

Правила вивчайте!

Якщо ви самі удома,

То запам'ятайте:

І людину незнайому

В дім свій не впускайте,

Бо дитя не може знати,

В кого що на думці.

Незнайомець може мати

Навіть зброю в сумці.

Може речі всі забрати



79

І дитину вбити.

Тож не треба відчиняти,

Краще потерпіти,

Доки тато, доки мама

Не прийдуть до хати,

Вам людину незнайому

Не треба впускати.

Двері добре зачиняйте

Кожен раз, постійно.

Правила запам'ятайте

І живіть спокійно!

ОБЕЖЕДЕЙКО пропонує погратися.

Гра-перевірка

(Стук у двері.)

Учень: Хто там?

Голос: Це я, дядько Петро! Відчини, я прийшов перевірити показники

електролічильника.

Учень: Я не відчиню, бо мама не дозволяє.

Голос: А чого ти боїшся, я тебе не з'їм. А маму твою добре знаю і вона

мене знає, відчиняй швидше, бо роботи багато.

Учень: Пробачте, але прийдіть тоді, коли буде мама, а я не відчиню.

Голос: Ну, давай, не теревень, бо я на роботі і гратися мені з тобою

ніколи, відчиняй швидше!

Учень: Ні, вибачте, я не відчиню, а краще зателефоную до мами (тата)

на роботу.

ОБЕЖЕДЕЙКО. А як ви вчините в такому випадку? (Відповіді дітей.)

Що будете робити? Пограймося в таку гру ще!

У твою квартиру постукали і просять відчинити, тому що прийшов

водопровідник, щоб перевірити крани, бо заливає квартиру знизу. Твої дії:

1) Відчиню.



80

2) Зателефоную до сусідів, щоб перевірили, хто прийшов, і

з'ясували причину візиту.

3) Зателефоную в аварійну службу. Номери аварійних служб напи-

сані над телефоном.

4) Без батьків не відчиню нікому.

5) Зателефоную до батьків на роботу.

ОБЕЖЕДЕЙКО. Гадаю, вам цікаво знати, яке у кого житло? Розгляньте

малюнки і поміркуйте, хто де живе.

(Малюнки людського житла: яранга, чум, юрта, іглу, вігвам, човен-

джонка, будиночки на воді на бамбукових сваях, сучасні будинки.)

ОБЕЖЕДЕЙКО. Що ви запам'ятали? Давайте перевіримо.

1) Хто такий знайомий і хто - незнайомець?

2) Чому незнайомця не можна впускати в дім, коли ви вдома самі?

3) Чому нікому не можна відчиняти двері, коли відсутні дорослі?

4) Як поводитися і до кого треба звернутись у разі настирливої

вимоги відчинити двері?

5) До яких служб безпеки треба звернутися?

6) Чому козенята все-таки відчинили двері Вовкові?

7) Які ще казки ви знаєте, де висвітлена подібна тема?

Прочитайте такі казочки ("Зайчикова хатка", "Котик та Півник",

"Казка про трьох поросят".)

3. Про культуру поведінки за столом

Мета: вдосконалювати навички культурної поведінки. Розвивати

самовиховання, вміння поводитися за столом вдома і в громадських місцях.

Виховувати повагу до себе та інших людей.

Обладнання: разовий посуд, серветки, плакати з малюнками гарної і

поганої поведінки дітей за столом.



81

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про культуру поведінки за сто лом,

щоб усі вміли правильно поводитися і вдома, і в громадських; місцях. Адже

поведінка за столом свідчить про культуру людини, вихованість.

Дитина 1. Ой, як мені набридло! Без кінця-краю все виховують

виховують. То так не сиди, то так ложку не тримай, то сядь рівно, то не

розмовляй. І так щодня. Я їм так, як мені хочеться, яке кому до того діло! І

буду поводитися так, як хочу. Що кому до того?

Дитина 2. Звичайно, можна поводитися і так, як ти. Але кому це

приємно, ти про це не думав? Ти не задумувався, чому з тобою ніхто не хоче

сидіти за одним столом?

Дитина 1.А нащо мені, щоб зі мною сиділи? Одному краще!

Дитина 2. А я так не думаю. І діти теж так не думають. Тому що всім

приємно, коли ти з друзями, а не один. Недаремно кажуть, що гурті легше

жити, легше все робити.

Дитина 1. Подумаєш! А я сам хочу!

Дитина 2. Ні, і ти один бути не хочеш, тільки ти не вмієш себе

привчити до культури, а тому так говориш. У тебе немає сили волі, ос: чому

ти залишився сам. А культура - це показник твоєї вихованості чемності,

ввічливості.

Розгляньте малюнки. Як діти поводяться за столом? На яких малюнках

вам подобається поведінка дітей, а на яких - ні? (Діти розглядають малюнки

і роблять висновки.)

Діти. Звичайно, правила повторити зайвий раз не завадить.

Дитина 3. Ти добре правила вивчай, Бо між людьми живеш. І про

культуру пам'ятай, Коли кудись ідеш. І привітатись не забудь. Будь чемний

кожен раз. Та й кожен день культурним будь, І кожну мить та час.

Дитина 4. За правило собі візьми

Поводитися так.

Бо ти живеш поміж людьми,

А без людей — ніяк!



82

Хороші звички виробляй

У себе з юних літ.

Усіх навколо поважай

І посилай привіт.

Себе постав на висоту,

Щоб честь поберегти.

Знай добре істину просту -

Людина в світі ти!

Тому і правила вивчай.

Щоб гордо в світ іти.

Себе та інших поважай -

Людина ж в світі ти!

Учитель. А тепер поговоримо про те, які саме правила треба знати,

щоб за столом поводитися культурно. Де б ви не були, в гостях чи вдома, з

групою людей чи одні, а правила треба виконувати однаково ретельно, щоб

це ввійшло у звичку. А звичка - це друга натура. Буде вироблена тобою

хороша звичка - ти автоматично все це робитимеш і сам, і з друзями за

столом, а виробиш погану звичку, вона обов'язково вилізе у

найвідповідальнішу хвилину. Як шила в мішку не сховаєш, так і погану

звичку. Тому пам'ятайте, що стіл, за яким ви обідаєте, повинен бути гарно

сервірований. (Показує правильно сервірований стіл.) А тепер спробуйте

кожен це повторити на своїй парті. Візьміть серветки, тарілки, ложки,

виделки, ножі, чашки і накрийте на стіл правильно, охайно і гарно. (Діти

вчаться правильно розставляти посуд.)

Учитель. Ось так правильно накривати на стіл. А коли сідаєте їсти, то

пам'ятайте, що лікті на стіл ставити не можна. Це не лише негарно, але й

незручно, тому що ліктями ви стягнете скатертину або звалите посуд зі

столу. А як можна їсти, коли ложка високо над ротом і з неї буде все

розливатися і капати на стіл? Тому про це правило пам'ятайте в першу чергу.

А тепер і друге правило. Коли їсте, то не розмовляйте. Це неприємно



83

Для інших та й самому незручно. Говорити з повним ротом їжі аж ніяк не

можна. По-перше, крихти з рота летять на стіл, на людей. По-друге, і

вдавитися недовго. Адже повітря, що проходить через рот, коли у вас там

їжа, може втягнути щось із собою, і шматок їжі потрапить "не в те горло", як

кажуть у народі, і людина може померти від нестачі повітря, тому що той

злощасний шматочок перекриє доступ повітря в легені.

Правила поведінки за столом не лише роблять вас культурними, а й

застерігають від біди. А ще треба жувати із закритим ротом, щоб не видавати

таких звуків, як це робить поросятко, тобто не плямкати. Звуки ці неприємні

для слуху інших людей і псують апетит. Та й інші звуки також неприємні - це

відрижка, гикавка, чхання, кашель. Треба стежити за собою. І коли навіть

випадково і трапився якийсь звук, незалежно від вас, то треба вибачитись. А

якщо не можете перебороти бажання чхнути, кашлянути, гикнути, то

прикрийте рот серветкою (рукою), а краще вийдіть із-за столу.

За столом користуйтеся серветкою. Це для того, щоб губи і щічки були

чистими. Ваш зовнішній вигляд має бути приємний для інших. Тому і руки

повинні бути дуже чистими і ними не можна брати їжу або підштовхувати

шматочки з тарілки на ложку. А ще не набирайте повну ложку або багато їжі

на виделку, оскільки вона не поміститься в роті. Якщо і запхаєте ви цю їжу в

рот, то він не закриється, і крихти будуть вилітати, а це так негарно,

неприємно і всім зіпсуєте апетит. А ще таку кількість їжі не можна добре

пережувати зубами і надійде вона в шлунок достатньо не подрібнена, не

збагачена слиною. Потім болітиме шлунок, який не може перетравити всі ці

шматки. Людина хворіє. А кому приємно хворіти? І хоч хвороба не настає

миттєво, все ж така звичка поступово призводить до хвороби кишково-

шлункового тракту.

Як правильно користуватися виделкою і ножем? Ніж тримають у

правій руці, а виделку в лівій, нею притримують шматок їжі. Ножем

відрізають невеличкі шматочки м'яса або іншої гарячої їжі, потім нанизують

його виделкою і відправляють до рота, щоб не відкушувати від великого



84

шматка, бо це незручно і негарно. Але весь шматок гарячої їжі не треба

відразу розрізати, оскільки він швидко охолоне і не буде такий смачний.

Отже, гарячу їжу треба відрізати по одному шматочкові і класти в рот.

Правил є дуже багато, але поки що запам'ятайте найголовніші.

Потренуйтеся вдома наодинці і згадуйте їх щоразу, коли сідаєте за стіл. А

коли підете до своїх друзів у гості, то продемонструйте свої навички і

поводьтеся культурно. Правила придумали люди для того, щоб бути не лише

культурними і гарно виглядати перед іншими, а й здоровими. А тепер

візьміть у руки ложку, а я подивлюся, чи правильно ви її тримаєте. (Вчитель

показує, як правильно тримати.) А тепер візьміть у руки виделку. (Вчитель

показує, як правильно тримати виделку.) Пригадайте всі правила, що їх ми

сьогодні вивчили, і запишіть у зошит, щоб запам'ятати їх і користуватися

ними. (Діти пригадують правила. Вчитель вивішує плакат, на якому вони

написані. Діти записують їх у зошити.)

Учень 1. Як за стіл сідаєте,

Правила згадайте.

А як все згадаєте -

їсти починайте.

Учень 2. Усі діти міст і сіл

Правила ці знають.

Лікті не кладуть на стіл

І не позіхають.

Учень 3. Миють руки перед тим,

Як за стіл сідати.

Знають їсти що і чим,

Вміють помовчати.

Учень 4. В нас серветки на столі,

Сервіровка гарна.

Ми вже учні немалі

І вчимось немарно.



85

Учень 5. Бо живемо між людьми,

Й треба все це знати.

Тож себе та інших ми.

Будем поважати.

Бесіда закінчується піснею про культуру поведінки (на вибір учителя).

4. Я - пасажир

Мета: розширювати знання дітей про правила дорожнього руху. Роз-

вивати вміння і навички правильної поведінки на вулицях і дорогах та в

громадському транспорті. Виховувати дисциплінованість, увагу.

Учитель. Нині чималий обсяг робіт виконують машини, а громадський

транспорт перевозить людей до місця призначення, та й почуває себе людина

у транспорті досить комфортно. Коли ти їдеш у транспорті - ти пасажир. А у

пасажира є обов'язки і правила, що їх він повинен дотримуватися. Що це за

правила? Давай з самого початку, з того моменту, коли ти тільки збираєшся

під'їхати автобусом, тролейбусом, трамваєм, маршрутним таксі, метро,

електричкою чи батьківською машиною до школи чи до театру, до магазину

чи до парку. З цього моменту ти стаєш пасажиром. А тому будь уважний!

1) Ти йдеш, на зупинку, де стоять люди, які теж готуються стати

пасажирами. Стань за ними, не пхайся вперед, у порядку черги зайдеш У

транспорт.

2) Не ставай на край бордюру, бо тебе можуть ненароком штовх-

нути під колеса транспорту, який під'їжджає до самого тротуару, щоб

зупинитися для зручної посадки пасажирів.

3) Не бігай і не метушися на зупинці, щоб не заважати людям, бо

ти можеш і сам впасти, і людей штовхнути під колеса машини.

4) Коли заходиш у тролейбус, автобус чи інший транспортний

засіб, не штовхайся, будь ввічливий з людьми. Пропусти вперед стареньких

та батьків з малими дітьми, адже ти вже школяр, на тебе дивляться як на



86

самостійну людину.

5) У салоні також поводься культурно: якщо є вільні місця, то

сядь; якщо багато людей, то стань так, щоб не заважати іншим паса-

жирам. Голосно не розмовляй, не привертай уваги людей до себе і не

заважай своїм криком. Не бігай по салону і не штовхайся.

6) Тримайся за поручні, щоб не впасти при раптовому гальмуванні

чи на повороті.

7) Пам'ятай, що ти повинен поступатися місцем старшим людям,

пасажирам з дітьми, якщо ти сидиш, а їм сісти ніде.

8) Уважно слухай оголошення водія, щоб не пропустити своєї зу-

пинки. А до виходу готуйся завчасно, щоб спокійно і без поспіху вийти в

потрібному місці.

9) При виході будь уважний, щоб не оступитись і не впасти, бо

східці бувають не досить зручні або зависокі для тебе.

10) Коли тебе ненароком затисло дверима, то потрібно про це

голосно повідомити або попросити інших пасажирів, щоб водій відчинив

двері.

11) Не спирайся спиною на двері, тому що вони можуть автома-

тично відчинитись і ти випадеш на проїжджу частину.

Отже, правил є багато, але якщо ти людина вихована і небайдужа до

себе, то їх засвоїти і виконувати зовсім просто. Поспостерігай у салоні за

людьми: чоловік вийшов і подає руку жінці, старенькому чоловікові або

дитині, а ось цей чоловік допомагає жінці зайти у салон, інший допомагає

підняти візок з маленькою дитиною, а ось юнак звільнив місце, щоб сіла

жінка, а той встав, щоб посадити дідуся... А ти сам у цей час сидиш чи стоїш?

Кому ти допоміг, поступився місцем, подав руку? Це все правила культури,

які у такий спосіб і виявляються між людьми. Та ось ти вже прибув до місця

призначення, обережно вийшов і тобі треба перейти дорогу.

Від тебе вимагається посилена увага, тому що і тут існують свої

правила.



87

1) Не поспішай переходити, якщо ти навіть добре знаєш., що всі

транспортні засоби треба обходити ззаду, а трамвай - спереду,

щоб не потрапити під зустрічний транспорт. Краще зачекай,

нехай він від'їде, щоб добре було видно дорогу.

2) Уважно стеж за сигналами автомобілів.

3) Сам ніколи не переходь дорогу або перехрестя навскоси, йди

лише перпендикулярно і по пішохідному переходу.

4) Переходь дорогу лише у визначених місцях. Якщо машина їде на

великій швидкості, то дуже мала вірогідність того, що вона на

переході зупиниться. Ти вже знаєш про гальмівний шлях.

5) Гальмівний шлях починається з моменту натиснення на гальма і

до повної зупинки. Його довжина залежить від багатьох чин-

ників: від швидкості транспортного засобу, його маси та

погодних умов. Чим більша маса і швидкість, тим довший

гальмівний шлях. Якщо дорога слизька від дощу, снігу, льоду,

ожеледі - тим довший гальмівний шлях. Якщо видимість

обмежена від туману, дощу - пішоходів погано видно, водій

може не встигнути натиснути у потрібний момент на гальма.

Отож будь уважний.

А ще по дорозі можуть їхати автомобілі спеціального призначення, які

обладнані сиреною і світлом, що мигає, - маячком. Такі машини їдуть на

великій швидкості, їх зобов'язані пропускати всі транспортні засоби і,

звичайно, пішоходи, бо це рятувальні служби: міліція, швидка допомога,

пожежна машина, газова служба, служба порятунку та ін. Ці машини можуть

їхати і на червоне світло світлофора. Тому завжди будь на сторожі!

У великих містах є дуже зручний вид транспорту - метро. Це підземна

залізниця, що перетинає все місто і за дуже короткий проміжок часу

перевозить велику кількість людей. Цим транспортом треба вміти

користуватися, бо і тут є свої правила. У салоні потяга треба поводитися так

само, як і всюди: не штовхатися, не стояти біля дверей, не спиратися на них,



88

готуватися до виходу завчасно, не шуміти і т. д. Пройти в метро можна

тільки через турнікет, опустивши жетон або магнітну картку, інакше не

пройдеш, бо турнікет просто зачиниться перед тобою. Буде і боляче, і

соромно... З проїзним квитком можна пройти біля чергового. На ескалаторі

поводься спокійно, не сідай на сходах, не став там свої речі, не біжи, тому що

все це може стати причиною нещасного випадку. А коли чекаєш на посадку,

то не ставай на край платформи, щоб тебе ненароком не штовхнули вниз на

колію. Краще пройди вперед чи назад до крайніх вагонів, де менше людей.

Транспорт - чудовий засіб пересування, але до того часу, поки людина

виконує всі правила користування ним. Виконуючи всі правила, ти захистиш

себе від нещасного випадку, а тим самим збережеш життя і здоров'я. Та не

всі діти так думають, тому нерідко трапляються прикрі випадки, за які

доводиться потім розплачуватися все життя. Як та коза, котра не хотіла вчити

правила дорожнього руху в нашій казці.

КАЗКА

Над річкою росте лоза

І трав сила-силенна.

Сюди якось прийшла Коза –

їдальню тут зробила.

А що? Місцинка хоч куди!

Є тінь, щоб відпочити!

І так близенько до води:

Є їсти що і пити.

Сусідів враз собі знайшла:

Дві Жабки і Лелека.

Але сюди Коза прийшла

Із міста, іздалека.

Їй по дорозі треба йти.

А ще й з містка не впасти.

Аж дві дороги перейти,

Щоб в цей куток попасти.

І все б нічого, та Козі

Потрібно дещо знати.

У місті — це вам не в лозі

Й не на лужку гуляти!

Тут правила дорожні є,

їх знати всі повинні:

І пес, що он водичку п'є.

Коти і кози, й свині.

А якщо правила не вчить,

Чекає небезпека.

Машина вас зіб'є умить,

Що мчить он там, здалека.

Звичайно, жителям міським

Без них не обійтися.

Ці правила відомі всім,

Ти з ними подружися!



89

Та не така була Коза.

Вона про них не знала.

В їдальню, де густа лоза,

Вона щодуху мчала.

Ось тротуар, ось правий бік,

Усі йдуть на роботу.

І раптом вереск, гам і крик -

Коза летить навпроти!

Штовхнула сильно кошеня,

Ударила по оці,

Рогами б'є всіх навмання -

Біжить по лівім боці!

Вона - метка Коза - прудка!

Біжить і не зважає,

Що ця її хода швидка

Всім іншим заважає.

Та правило це вивчи ти

І знай на кожнім кроці!

По тротуару треба йти

Завжди по правім боці!

А щоб дорогу перейти -

Теж є перестороги.

Не можна, де попало йти

На інший бік дороги!

Зелене світло заморга,

Як спиняться машини...

А от Коза... Яка ганьба!

Летить під самі шини!

І гальма злякано вищать.

Та все ж спинитись встигли.

Всі дуже злякані стоять...

Коза собі побігла!

Задерла хвостика, біжить.

Ще й мекає - співає!

І правил тих Коза не вчить,

Тому їх і не знає.

І знову скаче навмання

Де вправо, де уліво.

Та від біди біжить щодня

І поки що щасливо.

От знову йдуть на перехід

Всі чемно тихим кроком.

Й Коза біжить за ними вслід

І, як завжди, галопом!

Червоно світлофор горить,

Усіх застерігає.

Але Коза уже біжить.

Бо, бачте, не встигає.

А тут і трапилась біда -

Машина завищала.

Коза-красуня молода

З розгону так і впала!

Перевернулась разів два,

Від болю світ чорніє...

І от лежить, як нежива,

Піднятися не сміє.

А світлофор тут засвітив

Зеленим гарним оком,

Тому ніхто і не спішив,

А йшов повільним кроком.

Козі піднятись помогли,

Поставили на ноги.

її гуртом перевели

На інший бік дороги.



90

Іде вона і шкутильга,

Скривилась, не стрибає,

Бо у Кози болить нога...

Ось так завжди буває,

Як правил руху не вивчать,

То й нападе скорбота.

Ну, а коли вже щось болить,

Стрибати неохота.

Іде тихесенько Коза

В їдальню, що на річці.

А на очах блищить сльоза,

І сумно так Козичці.

А от і лози шурхотять,

Плигають жабки в воду.

І бризки весело летять

Від цього хороводу.

От і Лелека - гарний гість,

Із добрим днем вітає.

Коза листки вербові їсть,

А ще траву щипає.

Поїла добре, попила

Й лягла у холодочку.

І в сон одразу попливла

У райському куточку.

Нога вже майже не болить

І треба йти додому.

Але Коза сумна стоїть...

А от чому? Відомо!

Вона боятись почала

Іти через дорогу.

Бо знає добре, що могла

Собі зламати ногу.

І стало сумно враз Козі,

А що робить - не знає.

Стоїть тихесенько в лозі

І так собі гадає:

"Як не піти, лишитись тут —

Прийде лиха година.

Вовки голодні розірвуть...

А там... Зіб'є машина..."

Дорога стала їй страшна

І що Козі робити?

Стоїть і журиться вона,

Що їй недовго жити.

Але Бровко-дворняжка біг,

Аж глядь - Коза ридає.

Допомогти б Козі він міг,

Бо правила всі знає.

Та чи ж погодиться вона,

Щоб вчив її собака?

Стоїть зажурена й сумна

Колишня задавака.

Вже й правила всі хоче вчить,

Щоб їх напам'ять знати,

Щоб у безпеці завжди жить,

Від болю не страждати.



91

5. Ледащо не годиться нінащо

Мета: вчити дітей боротися з проявами ліні. Розвивати наполегливість,

силу волі. Виховувати життєві потреби бути працьовитими і активними.

Учитель. Своєю працею люди зводять будівлі, будують мости, заводи і

фабрики, вирощують хліб і т. д. І все це робиться для того, щоб ми були ситі,

здорові, веселі і щасливі. Народна мудрість каже: "Без труда нема плода". Та

для того, щоб ми мали усі ці блага, люди працювали віками. Праця зробила

людину розумною. Як ви гадаєте, чому? (Міркування учнів.) Ось послухайте.

Людина починала щось робити, але не все вона відразу знала, тому

пробувала, думала, переробляла декілька разів; І коли виходило краще, той

досвід запам'ятовувала і передавала свої знання іншим. Так виникала теорія і

практика людської діяльності. Оскільки народ наш працьовитий і мудрий,

він багато дечого знає і вміє. Крім працьовитих людей, є і ліниві. Чим

відрізняються працьовиті люди від лінивих? Відразу і не відповіси, але варто

трішечки поспостерігати за людьми, і побачиш, де працьовита людина, а де

ледащо. Ось сидите ви у класі причепурені, гарненькі й охайні. За цим

стежать ваші мами, але діти вашого віку вже дещо вміють і самі робити.

Наприклад, щодня митися, робити ранкову гімнастику, слідкувати за нігтями

на руках і на ногах, прати шкарпетки, трусики, носові хустинки,

розчісуватись і заплітатись, прибирати у квартирі, ходити за покупками,

допомагати молодшим братикам і сестричкам складати іграшки і книжки,

стежити за своїм робочим місцем. А тепер зверніть увагу на робоче місце

кожного з вас. Чи все там на місці? Ось це перший приклад. А тепер скажіть

чесно, що ви робите з того, що я перелічила? (Відповіді дітей.) А тепер

скажіть, чи завжди вам хочеться виконувати цю роботу? (Відповіді дітей.)

Щоправда, хтось виконує свої обов'язки охоче, а хтось без будь-якого

бажання, але робить, бо знає, що це обов'язково треба зробити, а ще хтось і

не виконує, бо не хоче. Ось тепер можна впевнено сказати, хто працьовитий,

а хто не дуже.



92

Той, хто робить все із задоволенням, - це людина відповідальна,

працьовита, вона береться охоче за справу. У народі кажуть: "Без охоти нема

роботи", "Де руки й охота, там спора робота". Хто ж береться за справу

неохоче, але виконує, бо знає, що це треба, той має силу волі і теж не

лінивий, бо "Хоч очам страшно, та руки роблять", "Доки не впріти, доти не

вміти". А як навчишся, то робота стає приємною і радісною. Такі діти

виростуть працьовитими, бо в них є сила волі, почуття відповідальності,

розпочату справу вони доводять до кінця. І добре знають, що праця людину

годує, а лінь марнує. А ось про тих, у кого на першому місці "не хочу" і "не

буду", цього сказати вже не можна. Це ліниві діти, що ухиляються від

виконання своїх обов'язків, а тому в них виробляється шкідлива звичка

відкладати роботу на потім. У народі кажуть, що роботу на потім відкладати

не можна. Є загроза, що такі діти виростуть білоручками. А хто такі

білоручки? (Відповіді дітей.) "Білоручки -це дармоїди і недоуки". І це дійсно

так. Народна мудрість каже: "Хочеш їсти калачі, не сиди на печі". Хочеш

жити добре, бути заможним, то працюй наполегливо і старанно. Навіть

маленька праця краща за велике безділля, бо вона також приносить свої

плоди і дає добрий результат. Людині, котру з дитинства привчають до праці,

потім важко всидіти без роботи. Та й для такої людини без роботи день

роком стає.

Скажіть, чи відразу кожен з вас може якісно виконати якусь роботу?

(Відповіді учнів.) Гадаю, що ні. Ніхто з першого разу не зможе якісно

виконати якусь роботу, бо для цього потрібна практика.

У процесі навчання у декого можуть виникати певні труднощі, щось не

вдаватиметься. Але одні наполегливо вчаться, щоб удосконалити своє

вміння, стараються, а інші кидають, так і не довівши справи до завершення,

бо їм не хочеться, здається важким те чи інше заняття. Тому і результати у

кожного різні. З одних виходять майстри своєї справи, а з інших - нічого не

виходить. Отже, кожну справу треба завершувати, щоб виробити в себе

добру звичку - закінчувати почату роботу. В народі кажуть так: "Не той



93

молодець, що починає, а той, що кінчає", "Кінець діло хвалить", "Кінець -

ділу вінець".

Послухаймо учнів, які підготували народні прислів'я про працьовитих

і лінивих людей.

1) Став робити, то байдики не бити.

2) Роботящі руки гори вернуть.

3) Не святі горшки ліплять.

4) Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

5) Рання пташка росу п'є, а пізня слізки ллє.

6) Вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

7) Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

8) Без діла сидіти, то можна одубіти.

9) Щоб рибу їсти, треба у воду влізти.

10) Бджола мала, а й та працює.

11) Доки не впріти, доти не вміти.

12) Хто дбає, той і має.

13) Поробиш до поту, то й поїси в охоту. (Учні пояснюють зміст

прислів'їв.)

Учитель. Як народ ставиться до ледарів? А як до працьовитих? Як ви

гадаєте, чи варто казати: "я не вмію", "я не хочу", "я не буду"? Учениця. Не

кажи - не вмію, а кажи - навчусь! Я за всяке діло залюбки берусь. І як мама й

тато, я труджусь до поту, І роблю старанно будь-яку роботу. Я умію

шити, вмію вишивати, Квіти у кімнаті можу доглядати. Гарно все

прибрати і обід зварити. Тож хіба на мене можна насварити? Кажуть, що

у мене дуже добра вдача, Я люблю роботу, бо я не ледача. Як чогось не вмію,

то завжди навчусь! Я ж за всяке діло залюбки берусь!

Учень. От забравсь Василько у собачу буду

І кричить: "Не хочу! Я сказав - не буду!

Ні робить, ні вчити я уроки ваші.

Молока не хочу і не буду каші!"



94

Подивився тато на дитя ледаче,

Незавидна дуже у синочка вдача.

"Коли так, то й далі хай усе так буде,

Житиме пес в хаті, ти живи у буді."

Тут принишк Василько та став міркувати:

"Може, вийти з буди і піти до хати?

Тут нема комфорту, тісно й дуже темно,

Але ще не буду, хай попросять чемно."

Розвернувся тато та й пішов до хати,

І ніхто не хоче Василя гукати.

Пес прибіг до буди та й загавкав глухо,

Потім як ухопить Василька за вухо!

Смика за сорочку, став тягти за руку...

Оце тобі, хлопче, буде за науку!

Учениця. А для нашого Федота

Люба будь-яка робота.

Він виходить рано в поле

Й бурячки та моркву поле.

То картопельку сапає,

Роботящі руки має!

Разом з татом дім будує

Та літак собі майструє.

І до книжки він береться,

Сам в усьому розбереться.

Все виконує він жваво,

Все Федотові цікаво,

Бо хлопчина добре знає:

Хто дбає, так і має!

Учень. Що Івасик не навчився,

То Іван не буде знати.



95

Зрозуміти потрудися

Й не забудь запам'ятати:

Поки ще малий - учися

Все у світі ти робити.

Рано встати потрудися

І цікаво буде жити.

Ти привчай до всього руки,

Вчись майстерності щоднини.

Пізнавай усі науки,

Бо ж у світі ти - Людина!

Учитель. Про працьовитих і лінивих людей народ склав чимало

українських казок. І на сьогоднішній урок ви підготували деякі з них. Назвіть

їх.

Діти. "Дідова дочка і бабина дочка", "Кривенька качечка", "Ледащиця",

"Царівна-жаба", "Телесик", "Золотий черевичок", "Колосок" і т. д. (Діти

читають казки вдома, а на уроці коротко переказують зміст прочитаного.)

Учитель. Що звеличує і що засуджує народ у цих казках? (Відповіді

учнів.) Який висновок можете зробити з усього сказаного і почутого на

уроці? (Відповіді учнів.)

А яке ваше головне завдання зараз? (Відповіді дітей.) Так, сьогодні

основне завдання школярів - наполегливо і старанно вчитися, щоб мати міцні

знання, бо вони необхідні кожній людині. І жодної хвилини не можна

лінуватися, бо згаяний день і конем не наздоженеш. У народі кажуть: "Тяжко

тому жить, хто не хоче робить", "Треба нахилитись, щоб з криниці водиці

напитись", "Без діла жить - тільки небо коптить". Запам'ятайте це і вчіться

трудитися змалку, лише тоді ви виростете працьовитими людьми. (Діти

виконують жартівливу українську народну пісню "Грицю, Грицю, до

роботи!" або іншу на вибір учителя.)



96

6. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся

Мета: ознайомити з народною мудрістю про чесність і брехню. Ви-

ховувати у дітей бажання і потребу бути чесним і завжди говорити правду.

Учитель. Дитина жити починає,

Іде в життя, у дивний світ.

В житті - усякого буває...

Дитині ж зовсім мало літ.

А тут негладко все кладеться,

І покарання, мабуть, ждуть.

Невже брехати доведеться?

Ну, що робити? Як же буть?

Діти, пригадайте, чи доводилося вам бути перед таким вибором:

сказати гірку правду чи солодку брехню, аби не бути покараним за свої

витівки, погані вчинки? (Діти наводять приклади з власного життя.)

Скажіть, чи доводилося вам говорити неправду? Чи хтось помітив це?

(Відповіді дітей.) Чи вам подобається людина, котра говорить неправду,

постійно обманює? (Відповіді дітей.)

Звичайно, ніхто не любить, коли йому говорять неправду, обманюють.

Адже брехня, як те гостре шило, а шила в мішку не сховаєш, воно

обов'язково десь вилізе. У народі кажуть: "Брехня стоїть на одній нозі, а

правда - на двох", "Правда, як олія, скрізь вгору спливає". Як ви розумієте

зміст цих приказок? (Відповіді дітей.)

Так, олія легша за воду, а тому спливає вгору, а от правду іноді буває

дуже важко сказати. І це з олією не порівняти. "Правда і з дна моря випливає,

а неправда потопає" - кажемо, бо знаємо, що рано чи пізно правда все одно

випливе. А от як потім дивитися людям у вічі? Сильна людина говорить

правду, хоч як нелегко це буває. Завжди треба пам'ятати: "Все минеться, а

правда залишиться". Це чесна і порядна людина. Вона керується мудрою

приказкою: "Правда світліша за сонце". І душа такої людини така сама

світла, як і сонце.



97

А от у людини зі слабкою волею страх перед покаранням переважає

над здоровим глуздом. Вона придумує правдоподібну, на її думку7 брехню і

буде клястися, що так воно й було. Можливо, йому спочатку й повірять, але

правда завжди випливе рано чи пізно. І як тоді ті» людині дивитися у вічі

мамі, татові, вчителеві чи товаришам? І тойї кому хоч раз вдалася безкарна

брехня, той і вдруге, і втретє говоритиме неправду і падатиме все нижче і

нижче. Бо хоч брехня і чорна, та солодка, як мед. А от правда, хоч і світла, як

сонце, проте гірка, як полин. Як ви гадаєте, що чекає брехливу людину в

житті? (Відповіді дітей.) Чи хотіли б ви мати брехливого друга? (Відповіді

дітей.)

Звичайно, ні. Гадаю, що не кожен з вас хотів би чути про себе і всю

правду. Нещирі друзі правди не скажуть, а будуть потурати вашим недолікам

і поганим рисам, лише б бути з вами. Але хіба це друзі? "Не той друг, хто

медом маже, а той, хто правду каже" - каже народна мудрість, хоча не

кожному і не завжди приємно слухати про себе, бо правда очі коле. Тому

нерідко і сваряться діти між собою, через те, що не хочуть чути гіркої

правди, розлучаються зі справжніми людьми, втрачають найцінніше в житті -

щиру дружбу. Але там, де закінчується правда, закінчується і дружба:

"Брехень багато, а правда одна" і "Не на брехні світ стоїть, а на правді". Тому

треба прислухатися до тієї одної правди і робити висновки, для того щоб

бути морально стійкою і духовно багатою людиною. Недаремно народна

мудрість каже: "Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся". Як ви

розумієте це прислів'я? (Відповіді дітей.)

Звичайно, дехто подумає, що можна збрехати одному, другому, бо ти

цих людей більше не побачиш, не зустрінешся з ними... Але ніхто не може

знати наперед, що кого чекає. І от уявіть собі, що ви говорили неправду,

обмовляли, а тепер змушені повернутися до тих людей... Чи легко вам буде

переступити через свою брехню? Гадаю, ви нізащо не захочете повертатися

до тих людей і до того місця, де жили брехнею? А якщо й повернетеся в разі



98

необхідності, то вас зневажатимуть люди і ніколи не пробачать брехні. Чи

зможете ви жити серед них? (Відповіді дітей.)

А тепер поміркуйте: що ви робите добре, а що -погано; живете правдою

чи брехнею? І чому вам інколи хочеться обов'язково сказати неправду, щоб

прикрасити своє життя, щоб бути кращим, ніж ви є насправді? Чи не від

заздрості вам хочеться збрехати про те, чого у вас нема? І чи потрібна комусь

ваша брехня? Ось про це ви напишіть на аркушах паперу, не підписуючи їх.

Таким чином ви виллєте все те, що у вас на душі, і вам стане легко і просто, а

своїх Помилок ви більше не будете повторювати, щоб не бути такими, як про

них люди кажуть: "Він не дихне, як не брехне". (Діти пишуть.)

А тепер нехай кожен з вас висловить свою думку про правду і брехню.

(Діти висловлюють свої думки.)

Дитина 1. У світі брехень є багато,

Та тільки правда скрізь одна.

Чи ж є хоч десь одненька хата.

Де б не жила з людьми вона?

І хоч втопчи її в калюжу,

А правда чиста й осяйна.

Брехня світ чорним робить, друже,

А правда світла, як весна.

Дитина 2. І не шукай у інших правди,

Як у тобі їі нема.

Якщо ти людям брешеш завжди,

Без друзів будеш ти сама.

А правда й суду не боїться,

І в морі правди не втопить.

Вона, як сонце, заіскриться

І завжди, завжди буде жить!

Дитина 3. Як добре з правдою дружити,

Тоді скрізь спокій, мир і лад.



99

І так чудово в світі жити,

Всміхаються усі підряд.

Хоч часом правда коле очі,

Та краще правда, ніж брехня.

Я з правдою дружу охоче -

Це меч мій! Щит мій і броня!

Дитина 4. Не бійтесь правди, любі діти,

До світла правди чесно йдіть,

Бо в світі чесним краще жити,

Тому ви з правдою дружіть.

Слід силу волі виробляти,

Щоб завжди правду говорить.

І світлу душу треба мати,

Щоб в цьому світі чесно жить.

На аркушах паперу намалюйте свою мрію кольоровими олівцями, щоб

їхній колір відповідав вашій мрії. І завжди наполегливо і впевне-ї но

крокуйте з нею. У кожної людини повинна бути мрія, і треба зробити все

можливе, щоб вона стала дійсністю. (Діти малюють. Потім здають свої

малюнки, а вчитель деякі коментує. Учні також розповідають, про що вони

мріють.)

7. Гляди, не забудь – людиною будь!

Мета. Формувати у дітей поняття «людина» як найвищої цінності

суспільства, виховувати прагнення прожити життя чесно та гідно, бути

справжньою людиною.

Хід бесіди

1. Вступне слово вчителя.

Людина... Хто це?



100

Людина - жива істота, яка наділена даром мислення, мовлення,

здібністю створювати знаряддя і користуватися ним у процесі праці. Сказав

мудрець: Живи, добро звершай, Та нагород за це не вимагай! Лише в добро і

вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра. Хай оживає істина

стара: Людина починається з добра. Людина народжується, росте,

набирається досвіду - розвивається. Вона прагне пізнати істину, зрозуміти

життя і своє місце в ньому. Із того часу, коли людина поставила перед собою

запитання: «Хто я така?», «Яка я?», «Чим відрізняюсь від інших істот?», «Як

мені уживатися з іншими людьми?», виникла моральність. Що це?

Це правила, які визначають поведінку, духовні та душевні якості,

необхідні людині в суспільстві, а також їхнє виконання. Люди, які оточують

нас, зазвичай оцінюють наші вчинки, вбачають у нас добро чи зло. Як ви

думаєте, що таке - добро, доброта?

Доброта - це мірка, з якою ми підходимо до пояснення й оцінки

людських стосунків. Добра людина помічає в інших добро, милосердя.

1-й учень: Від рідної хати дитину Веде у широкий світ Ота єдина

стежина, Що дарує красу і цвіт.

2-й учень: Іди по тій стежині, дитино,

Даруй любов і тепло.

І пам'ятай: ти - Людина!

Вчись, думай, роби добро.

Вчитель: Доброта, милосердя... Ці риси характеру цінувались і в давні

часи. Цілком природно вважалося і вважається допомогти: нещасному,

поділитись із голодним шматком хліба, дати притулок! бездомному,

порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженогсИ

Зроби добро - і відчуєш радість. Будь Людиною з великої літериЯ І

якщо кожен з нас в класі так робитиме, а нас є ЗО, в школі — 1 200 —

скільки стане більше добра! Засяє ясніше сонечко, день здаватиметься

щасливішим і яснішим.



101

3-й учень: Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш, Коли у

радощах витаєш, Забувши про чужу біду. Бо доброта не тільки те, Що

обіймає тепле слово. В цім почутті таке основне, Яке з глибини душі росте,

Коли її не маєш ти, Пораниш людяне в людині. Немає вищої святині, Ніж

чисте слово доброти.

Вчитель: Милосердя і доброта... Це два крила, на яких тримається

людство.

В Україні проживає майже 2 мільйони самотніх людей, близько 200

тисяч з них не можуть себе обслуговувати, 15 тисяч проживають у будинках-

інтернатах, їх об'єднує немічність і самотність, 70 тисяч одержують мізерну

пенсію. А ще багато таких, котрі живуть на межі бідності.

Сумні цифри, невтішні. Та це правда життя. Вони, ці люди, ще

страждають від нашої байдужості, невихованості. Не часто вони чують вкрай

необхідне: «Доброго дня».

4-й учень: Кажімо більше добрих слів Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане Від зливи наших почуттів. Нехай цих слів

солодкий мед Чиюсь загоїть рану. Вчитель: Бути привітним - значить радіти

іншому, доброзичливим - бажати добра.

5-й учень:

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки

Троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях,

Як сонце золоте.

Даруймо для людей

Погожі дні весняні,

Щоб щирим садом вік

Святився небокрай.

Щоби беріз пісні



102

Лунали до нестями

І повнився добром

Наш дім і рідний край.

Вчитель: Тож, дорогі дітки, давайте робити добрі вчинки. Щоб ваші

обличчя сяяли від того, що зробили добро, щоб вірили, що ви - Людина, а

Людина - творить добро.

Лікування добротою потребують не тільки хворі, а й цілком здорові

люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя.

6-й учень:

Не нарікай на глухість душ людських.

І не гостри в злобі на них зубів...

А ти що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них?..

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі.

Несімо правди непогасний стяг -

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських -

Джерела віднайдімо лиш цілющі...

Мов подорожником, торкнімося до них -

Й добром розквітнуть й просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве,

Людського милосердя еліксиром.

Воно хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.

Вчитель. Підсумком нашої бесіди буде вірш М. Рильського «Ким

хочеш бути, хлопчику..?»

Ким хочеш бути, хлопчику, в житті?

Серйозний, як усі Котигорошки,

ти на питання це подумав трошки



103

і відповів: Людиною. Дитя!

Благословляючи твоє життя,

у трудну виряджаючи дорогу,

яку пораду чи пересторогу

я кращу дам, ніж дав собі ти сам?

Будь вірним слову, що усім словам

із ним одним ніколи не зрівняться!

Хай веселять тебе любов і праця,

хай дружби непогасної крило

гірке від тебе відганяє зло,

і хай у час останній свій про сина

спокійно я подумаю: Людина!

Отже, ростіть, дітки, чуйними, доброзичливими, бо це найкращі риси,

які так потрібні сьогодні нашій Україні. Будьте справжніми людьми!

8. Вчимося етикету

Мета. Продовжити формувати уявлення про культуру поведінки,

допомогти дітям усвідомити, що хороші манери починаються з малого,

розширювати знання дітей з етикету.

Хід бесіди

І. Вступне слово вчителя.

Суспільство з давніх-давен виробило правила поведінки. Біблійна

народна мудрість учить, що і як треба робити людині, тобто дотримуватись

певних вимог етикету. Етикет - це встановлений порядок, сукупність

правил, які регламентують зовнішні проявні людських взаємин.

Слово «етикет» вперше вжив французький король Людовік XIV у

XVIII столітті. На одному з прийомів гостям вручили карткіі (етикетки). На

них за наказом монарха були записані правила поведінки, яких гості повинні

були дотримуватись. Від назви цих карток і з'явилося поняття етикет.



104

Греки розвинули дипломатичний етикет. У середньовіччі етикетні

правила поширювались на різні верстви населення. Навіть мандрівні

студенти й музиканти мали свої етикетні кодекси. Але особливо суворо

дотримувались правил етикету при дворах високих правителів. Виконання

цих правил часом призводило і до трагічних випадків.

Якось іспанський король Філіпп III сидів біля каміна, в якому сильно

розгорілось полум'я. Король нікому з придворних не дозволив поставити

заслінку, бо це мав зробити відповідальний за церемоніал вогню, а той саме

десь вийшов. Однак Філіпп III, згідно з етикетом, не мав права гасити вогонь,

тож не рушив з місця, виявляючи стійкість своєї монаршої честі. Це призвело

до того, що монарх отримав сильні опіки і через кілька днів помер.

Траплялися й курйози. Так, французький король Людовик XIII приїхав

до кардинала Рішельє у якихось невідкладних важливих справах, а той був

хворий і лежав у ліжку. Але король за етикетом не міг розмовляти з підданим

стоячи або сидячи, коли той лежить. Зрештою король знайшов оригінальний

вихід - ліг поряд з кардиналом і так спілкувався з ним.

На основі дипломатичного етикету був сформований цивільний етикет.

За часів Київської Русі вихованню надавали великого значення,

звертаючи увагу і на культуру поведінки. У 1117 році великий князь

київський Володимир Мономах написав «Поучення», яке було адресоване і

дорослим, і дітям. Мономах вважав, що виховання залежить не від окремих

настанов, а від сукупності виховних заходів, серед яких виділяв етикет і

хороші манери.

Етикет органічно пов'язаний з моральними нормами і цінностями.

Сучасному етикету притаманні чотири основні принципи:

1) принцип гуманізму і людяності, який вимагає бути ввічливим,

тактовним, Ґречним, скромним;

2) принцип доцільності дій, який дає людині змогу поводитися розумно,

просто, зручно для себе й оточуючих;

3) принцип краси поведінки, шляхетності;



105

4) принцип дотримання звичаїв і традицій країни, у якій перебуває

людина.

II. Відповідь на запитання.

— Що таке етикет?

— Чи потрібно дотримуватись правил етикету в школі?

— Що це дасть конкретно вам? А оточуючим?

III. Продовження бесіди.

Вчитель: Інколи здається, що правила етикету стосуються лише тих,

хто ходить у гості. А ось у їдальні - які там правила! Хіба за 5-10 хвилин про

них згадаєш? Вихована, культурна людина про ці правила не забуває

протягом 24 годин. Є правила, які повинні зростатися з людиною. Це

відбувається тоді, коли вона виконує встановлені норми завжди, а не в якісь

окремій ситуації.

Ось послухайте вірш О. Бобиря «У їдальні».

Учень:

У їдальні не забудь

Зразу у чужу тарілку

Непомітно зазирнуть

І мерщій на вільне місце,

Не питаючись, сідай,

Набивай повніше рота.

Та розказуй про футбол.

Пам'ятай, виделка й ложка

Розказати допоможуть,

Як забив ти класний гол.

- Чи дотримувався хлопчик етикету?

- Сформулюйте правила поведінки в їдальні.

- Які правила ви ніколи не порушуєте?

- Як досягти того, щоб ці правила стали для вас нормою?

(Учням роздаються правила етикету, учні їх читають і пояснюють,



106

які вони добре (постійно) виконують, а над якими слід працювати.)

Правила етикету

У їдальню заходять організовано.

Між столиками рухаються обережно, щоб не турбувати тих, хто сидить.

Проходячи, не розглядаю тих, хто сидить, та їжу на столах.

Якщо немає вільних столів, а є місця, вільні за столом, потрібно спитати

дозволу сісти: «Вибачте, будь ласка, чи можна сісти біля вас? Дякую».

Розмовляти за столом під час обіду некультурно.

Не можна вередувати і голосно говорити, що ви любите чи не любите

їсти.

Не можна гратися ложкою, виделкою, розмахувати ними.

Не можна кидатися хлібом. Гріх залишати недогризки хліба на столі.

Постійне правило: Хороші манери - універсальні, такі, що потрібні

всюди. Вихована людина поводиться скромно, ввічливо, люб'язно і вдома, і в

кіно, і в трамваї, і в школі. її мова, тон, вираз обличчя чи змінюються залежно

від того, з ким вона розмовляє - товаришем, матір'ю чи незнайомою

людиною.

9. Школа прав дитини

Мета. Розширити знання учнів про права дитини, вчити відрізняти

права дитини від обов'язків, розвивати культуру спілкування, виховувати

дисциплінованість, повагу до товаришів.

Хід бесіди

I. Розповідь.

Ще в прадавні часи первісні люди відчували й зрозуміли, як добре,

коли між ними є злагода. Разом було легше боротися від дикого звіра,

чужинців, нападників. Лише в гурті можна було пережити люту зиму, добути

їжу, передати молодим набутий досвід.

Звичайно, залежно від обставин життя, звичаї вироблялися різні: одні

ловили рибу, інші полювали, ще інші сіяли. Але серед різних звичаїв



107

поступово виявлялися найголовніші. їх ще називають загальнолюдськими:

триматися віри і звичаю, шанувати батька й матір, не вбивати, не красти, не

свідчити неправдиво, не жадати чужого добра тощо. Християни вірують, що

Бог через пророка Мойсея дав усі десять найголовніших заповідей. Вони

записані у Законі Божому.

Назвіть їх! (Відповіді дітей.)

Чого вчать ті заповіді Божі?

II. Учень читає вірш Л. Іванкової «Твори добро».

Ти добро лиш твори повсюди. Хай тепло твої повнить груди. Ти посій і

доглянь пшеницю, Ти викопай і почисть криницю, Волю дай, погодуй

пташину, Приголуб і навчи дитину, Бо людина у цьому світі Лиш добро

повинна робити!

III. Вчитель: Ви, напевно, вже чули, що закони підказують нам усім -

і дорослим, і малим, - як жити у своїй країні та з її сусідами у злагоді та мирі.

У кожній державі є один найголовніший Закон. Він називається

Конституцією, або Основним Законом.

Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року Верховною

Радою України.

Що записано в Конституції? (Права і обов'язки.)

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки, слова, на

вільне висловлювання своїх поглядів і переконань.

Стаття 53. Кожний має право на освіту. Повна загальна середня І

освіта є обов'язковою.

Стаття 65. Захист Вітчизни є обов'язком громадян України.

Закони держави мають захищати кожну людину, її права. Таких прав

дуже багато. А діти мають особливе право на піклування і допомогу з боку

держави. Але, на жаль, життя, здоров'я, навчання, І щастя дітей усього світу

недостатньо захищені. Сьогодні в світі 250 мільйонів дітей живуть за

рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань, 30 мільйонів не можуть

навчатися, 5 мільйонів щороку помирають від хвороб, поширюється торгівля



108

дітьми. В Україні три чверті дітей з хронічними хворобами. З'явився новий

різновид - «діти вулиці». Вони залишають рідні домівки. Більшість з них

мають освіту три-чотири класи, переважно це злочинці, наркомани, торговці

наркотиками.

Одне з найстрашніших лих людства - війна. Шість років тривала

світова війна. Загинуло понад 60 млн осіб. І тоді всі люди світу вирішили

об'єднатися для захисту прав людини, створивши 10 грудня 1948 року

Організацію Об'єднаних Націй (ООН). Так виникла Декларація прав людини.

А у 1989 році деякі країни світу та Україна підписали Конвенцію (договір)

про права дитини.

IV. Статті Закону про охорону дитинства.

(Надруковані деякі статті учні по черзі зачитують і пояснюють.)

Стаття 1. Дитиною вважається кожна людська істота до І досягнення

нею 18-річного віку (повноліття). Дитина потребує особливої охорони і

піклування як до, так і після народження.

Стаття 6. Кожна дитина має невід'ємне право на життя.

Стаття 10. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту

недоторканність та захист гідності.

Стаття 24. Право дитини на користування послугами системи

охорони здоров'я, засобами лікування.

Стаття 28. Право дитини на освіту.

Стаття 31. Право на відпочинок і дозвілля, право брати участь І в

іграх, що відповідають її віку.

Стаття 37. Щоб кожна дитина не піддавалася катуванням та

жорстоким покаранням, мали право на доступ до правової та іншої

відповідної допомоги.

V. Вчитель: Окрім прав, діти мають і обов'язки. Деякі з цих обов'язків

тісно пов'язані з правами. Обов'язком для дітей є навчання.



109

Усі діти шестирічного віку повинні відвідувати школу. Добре

навчаючись у школі, діти в майбутньому зможуть отримати професії, бути

освіченими, добре підготовленими працівниками.

Діти зобов'язані дотримуватись законів та правил, які існують в

суспільстві. У школі учні мають дотримуватись правил поведінки.

Порушуючи правила, вони можуть зашкодити не тільки собі, а й своїм

товаришам. На вулиці кожен має дотримуватись правил дорожнього руху.

Адже в результаті порушення правил може постраждати не тільки він, а й

інші люди.

Діти зобов'язані поважати старших, своїх батьків і вчителів, дбати про

своє здоров'я та фізичний розвиток. Учні зобов'язані бережно ставитися до

природи, пам'яток культури.

VI. Права дитини - запам'ятай їх.

1) Повага до особистості та гідності дитини.

2) Право на соціальний захист.

3) Право на житло.

4) Право на освіту.

5) Право на свободу слова.

Обов'язки дитини

1) Добре вчитися.

2) Дотримуватись правил школяра.

3) Поважати старших, батьків, вчителів.

4) Дбати про своє здоров'я.

5) Оберігати природу і пам'ятки культури.



110

СВЯТА

Я – громадянин України і пишаюся цим

Мета. Виховувати в учнів стійке почуття національної свідомості й

високої духовності, любов до Вітчизни, прищеплювати любов до рідного

краю, України, рідного слова, пісні, танцю.

(На стінах — висловлювання про рідний край.)

«Про Україну, рідний край Ти завжди пам'ятай».

(Д. Комілевська)

«Любіть Україну у сні й на яву, Вишневу свою Україну».

(В. Сосюра)

«З нею я ділити завжди буду Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях Грудочка любимої землі».

(В. Симоненко)

(Всі учні вдягнені в українських національних костюмах. Приміщення

прикрашені квітами, рушниками, творчими роботами чотирикласників. Учні

заходять у зал під звуки маршу.)

1-й учень:

Любі друзі! Хоч маленькі, ми вже добре знаєм, Що звемося українці й

українських предків маєм. Батько, мати і сестричка, і всі інші члени роду —

Всі належать до одного українського народу. 2-й учень:

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж зелений в чужині рай.

їм красить все їх рідний край,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без Батьківщини.

Моя свята і рідна Україно- мати, Я все зроблю, щоб ти завхди

цвіла!

(Пісня «Ой у лузі червона калина похилилася ...».)



111

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, рости догори,

Не журися, наша Україно, ми твої сини.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт,

Не журися, наша Україно, маєш славний рід.

Білим цвітом калина уквітчається,

Славним родом наша Україна, гей, гей, прославиться!

Вчитель:

Шановні гості, мами й тата, вчителі та учні. Вдячні ми всім, хто

прийшов до нас на свято.

Ми - українці, велика родина. Мова і пісня у нас - солоз'їна, Квітне

усюди червона калина, Рідна земля для нас всіх - Україна! А ми її вірні сини і

дочки Справжні українці!



112

РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ ГУРТКА

Сувеніри з тканини. Пошиття іграшки „Зайчик”

Мета: вчити школярів шити сувеніри та виготовляти об’ємні іграшки.

Виховувати охайність, працелюбність, економне використання тканини.

Розвивати спостережливість, увагу, фантазію.

Обладнання: зразок іграшки, тканина, шкіра, поролон, шаблони,

голка, нитки, ножиці, наперсток, ґудзики, шовкова стрічка, дошка, крейда,

плакати: „Правила користування інструментами”, „Зразки різних швів”.

Хід заняття

І. Організація групи до початку заняття

- Діти, я вам загадаю загадку, а ви, відгадавши її, таким чином,

довідаєтеся, ким будете сьогодні на занятті у нашій творчій майстерні.

Гострі ножиці в руці.

В голці нитка на кінці.

Ножиць, голок промінці

В пальцях... (швачок і кравців)

- Що допомогло відгадати цю загадку?

- Отже, якщо ми швачки і кравці, то будемо шити іграшку, а що нам

потрібно для цього ви дізнаєтесь відгадавши наступні загадки.

Загадки

1. Два кільця, два кінця, а посередині цвях. (Ножиці)

2. Маленьке, біленьке по чорному полю стрибає і слід залишає.

(Крейда)

3. Я блискуча, гостренька, маю вічко маленьке, за собою несу довгу

– довгу косу. (Голка з ниткою)

4. Маленький хлопчик, зліз на стовпчик, одягу не носить, їсти не

просить. Личко рябе. Що воно таке? (Наперсток)

5. Тонка, довга, одновуха, усіх людей одягає, сама одягу немає. Що

це? (Голка)

ІІ. Повторення правил техніки безпеки



113

- Щоб вправно, без травм виконувати роботу ви повинні знати правила

користування гострими та ріжучими інструментами. Повторимо їх.

Правила користування ножицями

1. Не користуйся ржавими ножицями.

2. Слідкуй, щоб пальці лівої руки не попали під лезо.

3. Передавати ножиці потрібно кільцями вперед.

4. Слідкуй, щоб ножиці не впали на підлогу.

Правила користування голкою

1. Ший з наперстком.

2. Не користуйся ржавою голкою.

3. Зберігай голки в голочниці.

ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття

Як виготовляти плоскі і напівоб’ємні іграшки ви, діти, вже знаєте і

вмієте. Сьогодні почнемо шити об’ємну іграшку-сувенір. Сувенір, в

перекладі з французької мови, означає подарунок, який нагадує людину, яка

його виготовила.

А яку ви здогадаєтесь коли відгадаєте загадку.

ІV. Робота по темі

1. Загадка:

Я маленький, я вухатий, попелястий, волохатий. Я стрибаю, я тікаю,

дуже куций хвостик маю. Хто це? (Заєць)

2. Довідкове бюро. Черговий „довідкового бюро” нагадає вам

найголовніші правила роботи на сьогоднішньому занятті.

Перш ніж розпочати роботу, перевір чи чисті в тебе руки.

Будь обережним з інструментами. Розкладаючи на робочому

місці, стеж, щоб вони не впали.

Виконуй завдання уважно, спокійно, без зайвих рухів.

Не відволікайся сам і не заважай сусідові.

V. Планування дій по виготовленню іграшки



114

На партах у вас шаблони, користуючись ними, обведіть на тканині

крейдою деталі. Виріжте їх, залишаючи припуск для швів. Для з’єднання

деталей будемо користуватися такими видами швів: „уперед голкою”, „через

край”.

Коли деталі будуть з’єднані, іграшку вивертають й наповнюють

заздалегідь заготовленими шматочками поролону або ватою, а отвір

зашивають. Окремо виготовляють тулуб, голову та вушка, які потім

з’єднують. Очі можна виготовити з шкіри, тканини іншого кольору або

пришити ґудзики. Прикрасити іграшку можна шовковою стрічкою.

VІ. Практична робота

1. Виготовлення викрійок за готовими шаблонами

2. Додатковий інструктаж

Вчитель обходить навколо учнів. Допомагає їм у виконанні роботи.

Пояснює або демонструє деякі елементи виконання, проводить додатковий

інструктаж.

3. Гімнастика для пальчиків (під музику)

а) „пальчики вітаються”;

б) „стиснемо – розтиснемо”;

в) „молоточки”;

г) „перемо білизну”;

д) „качка”;

є) „пташка”;

ж) „падає сніг”.

4. Зшивання деталей іграшки швом „назад голкою” (за допомогою

таблиці учні повторюють виконання шва)

5. Фізкультхвилинка (Виконується під музику)

6. Зшивання деталей іграшки швом „через край” (за допомогою

таблиці учні повторюють виконання шва)

VІІ. Підсумок заняття

- Діти, яку іграшку ми розпочали виготовляти на сьогоднішньому



115

занятті?

- Де живе зайчик?

- Що він любить їсти?

- Який він має колір шерсті?

- Коли ви закінчите свої іграшки, то вони поповнять королівство

„Витворів наших рук і фантазії”.

- Лунає пісня В.Раковського „Трудове навчання”.



116

ВИСНОВКИ

Набуті знання шляхом застосування інтерактивних форм роботи

забезпечують вміння дітей спілкуватися, спільно вирішувати завдання,

самостійно та критично мислити, проявляти творчість, ініціативу,

аналізувати й узагальнювати.

Проектування і проведення уроку за інтерактивними технологіями

потребують компетентності в цих технологіях учителя, його вміння

переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.

Одним із чинників, які підвищують ефективність навчання у

початкових класах є групова робота з використанням інтерактивних методів.

Суть цих методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих,

хто навчається. Це співнавчання, суб'єктами є вчитель і учні. Учитель

виступає лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовує її,

допомагає дійти певних висновків. Залучаючи учнів до діяльності, я

скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовую

важливий принцип виховання: „Допоможи мені, щоб я зробив це сам".

Дійсно, сьогодні, коли обсяг інформації зріс до неможливості осягнення її

однією людиною, я вважаю, що дидактична функція вчителя у початкових

класах полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх.

Застосовуючи інтерактивні методи, я моделюю реальні життєві ситуації,

пропоную проблеми для спільного розв'язання, використовую рульові ігри,

які полюбляють молодші школярі.

Вони найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок,

виробленню у них власних цінностей, створюють атмосферу

співробітництва, творчої взаємодії навчання. Інтерактивні методи, які я

застосовую у навчально-виховній діяльності з молодшими школярами -

„мозковий штурм". Це ефективний метод колективного обговорення, пошук

рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як показує

практика, шляхом „ мозкового штурму" всього за декілька хвилин можна

отримати десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів



117

взяти участь в її обговоренні шляхом штурму. Дуже важливо на уроках

залучати до роботи всіх дітей. У цьому мені допомагають такі методи, як

„Коло" і „Мікрофон". Робота в малих групах корисна для формування

навичок учнів у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій

групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відповідає

потреба вислуховувати кожну дитину у великій групі.

Метод „Займи позицію" допомагає вести обговорення дискусійного

питання в класі. Використовую його з метою надання попрактикуватися у

навичках спілкування, а це стимулює проявам самостійності учнів, їхнім

творчим можливостям

Рольова гра. Мета застосування цього методу - визначити ставлення

учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм набути досвіду виходу з

конфліктної ситуації шляхом рольової гри.

Навчаючи - вчуся". Цей метод надає учням можливість взяти участь у

навчанні та передачі своїх знань іншим.

Метод „Прес" використовую у випадках, коли виникають суперечливі

думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену

позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. З метою

опрацювання значного обсягу інформації за короткий проміжок часу

використовую метод „Ажурна пилка". З метою розвитку навичок ведення

дискусії застосовую метод „Акваріум". Крім цього я практикую складання і

розв'язання ситуаційних задач, проведення конкурсних уроків, рольових ігор,

дискусій, дебатів та ін. Усю свою діяльність спрямовую на формування

творчої особистості. Бо вірю — виховавши особистість, здатну творчо

засвоювати знання і застосовувати їх на практиці, ми відродимо

інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої

держави.



118

Список використаної літератури:

1. Білецька О.І., Кінасевич А.Н. Виховуємо особистість. 4 клас: на

допомогу класному керівнику. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,

2009. – 168 с.

2. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному

закладі: Навчальний посібник. - К.: Вища шк., 2002.

3. Даніліна І.В. Класні години. 1-4 класи. – Х.: Вид.група «Основа»:

«Тріада+», 2007. – 176 с.

4. Дванадцять місяців: Настільна книга-календар. / Упорядник В. М.

Слабошпицький. - К.: Веселка, 1991.

5. Добридень, школярику!: Хрестоматія для позакласного та сімейного

читання (для дітей молодшого шкільного віку) / Вид. друк. -

Упорядник В. О. Мартиненко. - К.: Інтерпрес ЛТД, 1998.

6. Золотий колосок. Збірка фольклорних і літературних творів для роботи

з дітьми у дошкільних закладах / Упор. Н. Я. Дзюбишина-Мельник. -

К.: Освіта, 1994.

7. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.І.

Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 180 с.

8. Конституція України.

9. Красномовець Л. В., Іова В. Ю. Диво-коло веселих та кмітливих.

Збірник ігрових конкурсних програм, свят, театралізованих дійств. -

Кам'янець-Подільський: Абетка, 2000.

10. Красоткіна Н.Г. Виховні заходи. 1-4 класи. – Тернопіль: Мандрівець,

2008. – 256 с.

11. Кульневич С. В., Лакоченина Т. П. Воспитательная работа в начальний

школе: Практическое пособие для учителей начальной школы,

студентов средних и высших педагогических учебных заведений,

слушателей ИПК. - Ростов-на-Дону: ТУ «Учитель», 2002.

12. Куріпка В.І. Сценарії позакласних заходів для 1-4 класів. – Х.: Вид.

група «Основа», 2008. – 368 с. – (Серія «Позакласні заходи»).



119

13. ЛаврентьєваГчП. Джерела доброти: Навч.-метод, посібник для роботи з

дітьми в дошкіл. закладах, школі та сім'ї. - К.: А. С. К., 1997.

14. Лизинский В. М. Практическое воспитание в школе. - М: Центр

«Педагогический поиск», 2002.

15. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 199.).

16. Слово до слова складається мова. Прислів'я, загадки, скоромовки.

Скарби народної педагогіки. - X.: Друк, 1999.

17. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн.

/ О.І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун. - Київ: А.С.К.,

2006.

18. Твоя планета Земля: Книга длячитання про природу для молодших

школярів / Авт.-упоряд.: В. О. Мартиненко, В. М. Волощук. - К.:

Інтерпрес ЛТД, 1998.

Інтерактивні форми та методи на заняттях у групі...

Education