шолом алейхем
TRANSCRIPT
(2 березня 1859 – 13 травня 1916)
Великий єврей з України…
Шолом - Алейхем
«Мир вам»
( Шолом Нахімович Рабінович)
Шолом – Алейхем народився на Українів містечку Переяславі (тепер Переяслав – Хмельницький)в родині крамаря.
Зростав в релігійній родині, серед товаришів більшобдарованих хистом, ніж долею. В багатьох його творах про дітей є спогади письменника про власне дитинство.
Перша сходинка освіти – хедер (єврейська початкова школа), згодом – російське повітове училище.
Життя Шолом – Алейхема тісно пов'язане з Україною. Багато років жив у Києві та на Київщині,
у м. Лубни Полтавської області, де служив равином, але опікувався громадськими справами,
клопотався будівництвом школи, лікарні.
Бував на Сумщині, Харківщині, Вінниччині.
Шолом – Алейхем часто подорожував, але не через бажання побачити світ.Інколи він тікав від фінансової скрути, а в 1905 році після жахливого єврейського погрому в Києві змушений був залишити Україну.
Письменник бував у Польщі, Білорусії, Італії, Німеччині.
Перша світова війна застала його в невеличкому німецькому містечку. З великими труднощами він звідти дістався до Нью – Йорка. Тут 13 травня 1916 року Шолом- Алейхем помер.
Останньою волею письменника було, щоб його тіло поховали в рідному Києві.Історичні обставини стали на перешкоді заповіту. Прах його і нині покоїться в нью – йоркській землі.
Творчість Шолом- Алейхема високо цінували М. Коцюбинський, В. Короленко, А. Чехов.
Тема уроку:
Пафос людяності, ліризм оповідання
Шолом – Алейхема «Хлопчик Мотл»
Раз добром зігріте серцеВік не охолоне. Т. Шевченко
Торжество радості і прірва горяДія розвивається в «ясний день після
Пасхи»
«… ніхто в світі не тішився
так теплим ясним днем
після пасхи, як я, Мотл,
хлопчик кантора Пейсі…»
Батько Мотла помирає в перший день
П'ятидесятниці
«… мій брат Еля, який і сам
весь час плаче, не перестає
нагадувати їй, що «сьогодні
свято, мамо, сьогодні
п'ятидесятниця, мамо! Мамо,
не можна плакати, мамо!..»
«Мені добре – я сирота!»
Національний колорит твору
Національний колорит – це особливості мови,
характеру народу, його звичаї і фольклор.
З якою метою автор створює національний колорит?
Гумор – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах.
Хлопчик спостерігає за дійсністю і завжди знаходить в ній перчинку гумору. Сам він ніколи не буває смішним, оскільки зберігає безпосередність і самобутність дитинства. Р. Рубіна
Пафос – почуття, пристрасть, натхнення, пристрасне переживання душевного піднесення.
«Серце в мене стискається і хочеться плакати, сам не знаю чого… І жаль мене бере на маму,
не можу бачити, як вона плаче, і як умліває, і як тремтить у мого брата на руках.
Я залишаю мій палац з моїм виноградником, підходжу до неї ззаду і кажу їй такими ж словами,
що мій брат Еля, і сльози капають з моїх очей…»