Інститут економіки та прогнозування НАН УкраїниСектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу

«СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИНИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ»

2

Що таке низьковуглецевий розвиток?

2

Низьковуглецевий розвиток – це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.

Вперше термін «стратегії низьковуглецевого розвитку» з'явилися в рамках функціонування Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, однак чіткого визначення поняття низьковуглецевого розвитку немає і досі продовжується його обговорення.

4E-виклики для України:Economy (економіка), Energy (енергетика), Environment (навколишнє середовище), Engineering (інжиніринг*)

*галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства

4

Енергоємність та ВуглецеємністьВітчизняна економіка є надзвичайно енергоємною, в порівнянні не тільки з країнами ОЕСР, але й з нашими європейськими сусідами, зокрема країнами Вишеградської групи.

Показник енергоємності ВВП України скоротився більш як вдвічі з 2000 по 2013 рр., однак він в 3,1, 2,6 та 2,4 раз перевищує відповідні показники Німеччини, країн ОЕСР та Вишеградської групи. Аналогічна ситуація із вуглецеємністю ВВП.

Значне відставання України від країн ОЕСР та Вишеградської групи по вказаними показниками значно залежить від високої вартості імпортних енергоресурсів (природного газу, нафти та ядерного палива), однак найбільше від ефективності реформ в енергетиці.

Вони є віддзеркаленням енергетичної та екологічної безпеки держави та її сталого розвитку.

0.10

0.20

0.30

0.40

0.50

0.60

0.70

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

т н

.е. н

а 10

00$(

ПКС)

Роки

ЗППЕ/ВВП (ПКС)Україна

Вишеградська група

ОЕСР

Німеччина

0.200.400.600.801.001.201.401.601.80

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

кг С

О2/

$(ПК

С)

Роки

Викиди СО2/ВВП(ПКС)Україна

Вишеградська група

ОЕСР

Німеччина

4

Економіка, Енергетика, Викиди ПГ

0%

20%

40%

60%

80%

100%

120%

-200

0

200

400

600

800

100019

90

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

(199

0=10

0%)

Вик

иди

ПГ,

млн

т С

О2-

екв.

ЗЗЗЛГ (чисте поглинання)Всього (без врахування чистого поглинання в ЗЗЗЛГ)ОНВВ ціль (60% від 1990 р.)Індекс ВВП (права шкала)Індекс ЗППЕ (права шкала)Індекс загальних викидів ПГ (права шкала)Індекс ПГ в секторах Енергетика і Промпроцеси (права шкала)

Динаміка викидів ПГ повторює траєкторію загального постачання первинної енергії (ЗППЕ). Протягом 1990-2000 років темпи викидів ПГ були співставними з темпами падіння ВВП, проте після 2000 року внаслідок зміни структурних пропорцій в економіці зростання ВВП вже не супроводжувалося відповідним зростанням викидів ПГ і відбувався так званий "декаплінг" (від англ. decoupling). 5

Освіта, наука, інжиніринг• Лісабонська стратегія ЄС передбачає необхідність досягнення рівня

витрат на наукові дослідження та розробки на рівні 3% ВВП, з яких 1% становлять витрати держави та 2% - приватного сектору.

• Інвестиції у розмірі 1 USD в науковий сектор країн-членів ОЕСР генерують 20-100 USD прибутку, в прикладні дослідження - 6-25 USD, відповідно.

• Україна має високі показники людського капіталу, однак показники в сфері науки (рівень фінансування, кількість дослідників тощо) не є достатніми, щоб хоча б стабілізувати негативну динаміку розвитку дослідницької системи України.

• Фінансування науково-технічної сфери в Україні є низьким: 0,76% від ВВП в 2013 р., 0,66% у 2014. Кількість дослідників скоротилася до 70 000 осіб у 2014 р. (22% від 1990 р.).

• Недостатній рівень фінансування має негативний вплив на процеси поширення знань у сфері освіти та на якість підготовки молодих дослідників і всього академічного сектору.

Джерело: Рекомендації «Вдосконалення передачі знань між науково-дослідними установами, університетами та промисловістю» спільно підготовлені фахівцями Центру інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України та Університету Тарту (Естонська Республіка). – Режим доступу: www.nas.gov.ua/text/pdfNews/NASU_TartuUniversity_recommendations_full_text.pdf. 6

ПРІОРИТЕТИ ТА ЦІЛІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДО 2035 РОКУ ТА ПОДАЛЬШУ

ПЕРСПЕКТИВУ

Зобов’язання України в енергетичній та кліматичній сферах

Україна, спочатку приєднавшись до Енергетичного Співтовариства, а потім підписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, зобов’язалася імплементувати низку нормативних документів ЄС до національного законодавства, зокрема й в енергетичній та кліматичній сферах. Крім того, Україна підписала та ратифікувала Паризьку угоду.Виконання цих зобов'язань вимагає від України запровадження дієвої та гармонізованої політики щодо:

• підвищення енергоефективності та енергозбереження;• інтенсифікації використання відновлювальних джерел енергії;• скорочення викидів парникових газів;• суттєвого скорочення викидів забруднюючих речовин від спалювальних

установок потужністю більше 50 МВт;• лібералізації та дерегуляції енергетичних ринків;• створення і впровадження системи торгівлі дозволами на викиди ПГ;• удосконалення підходів до екологічного оподаткування у частині

викидів, а також багато іншого, що матиме суттєвий вплив на майбутній розвиток енергетики України.Напрями та шляхи виконання енергетичних та екологічних (кліматичних) зобов'язань мають бути визначені у національних стратегічних документах, зокрема в новій Енергетичній стратегії України на період до 2035 р. 8

Наше бачення (візія)енергетичного майбутнього України

Майбутня енергетика України – збалансована енергетична система, що забезпечує стале, якісне, надійне та економічно доступне задоволення енергетичних потреб суспільства, базується на використанні безпечних для життєдіяльності інноваційних технологій, прозорому та конкурентному енергетичному ринку, який стимулює учасників до ефективного використання ресурсів, формування культури енергоспоживання та енергоощадності, сприяє забезпеченню конкурентних переваг національної економіки, макроекономічній стабільності та добробуту громадян України.

Пріоритети енергетичної політики України (за 4Е-напрямками):• Economy (Економіка): сприяння у формуванні низьковуглецевої економіки та

створення нових робочих місць в ній.• Energy (Енергетика): забезпечення енергетичної безпеки та енергетичної

достатності, підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження; суттєве розширення використання відновлюваних джерел енергії.

• Environment (Навколишнє середовище): зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище та активна участь у глобальній боротьбі зі зміною клімату.

• Engineering (Інжиніринг): забезпечення вагомої підтримки та стимулювання вітчизняних наукових досліджень, сприяння розвитку інноваційного виробництва та збільшення частки такої продукції на внутрішньому ринку.

9

Цільові показники в області енергоефективності та ВДЕ

ЄС йдучи далі на шляху посилення безпеки постачання енергоресурсів, розвитку конкуренції на енергетичних ринках та забезпечення стійкого розвитку, прийняв рішення про підвищення енергоефективності мінімум на 0,7% в рік в період з 2021 по 2030 рр.

Для визначення цільового показника підвищення енергоефективності та індикативної цілі з розширення використання ВДЕ у валовому кінцевому обсязі споживання енергії до 2035 р. пропонується скористатися тим же підходом.

Таким чином цільовий показник підвищення енергоефективності в Україні в 2030 р. становитиме 16%, а в 2035 р. – 19,5%.

Індикативні цілі з розширення використання ВДЕ у валовому кінцевому обсязі споживання енергії в 2030 р. становитиме 18%, а в 2035 р. – 21,5%.

Можуть бути прийняті політичні рішення щодо округлення цих показників або вирівнювання між собою.

0.0

9.0

16.0

19.5

0

5

10

15

20

25

2011 2020 2030 2035

%

Цілі щодо підвищення енергоефективності

3.1

11.0

18.0

21.5

0

5

10

15

20

25

2011 2020 2030 2035

%

Цілі щодо інтенсифікації використання ВДЕ

10

Цільові показники скороченнявикидів забруднюючих речовин

760

20 100

100200300400500600700800

Факт Існуючі установки Нові установки

2012 2028

мг/

м3

Скорочення питомих викидів пилу3800

200 1500

5001000150020002500300035004000

Факт Існуючі установки Нові установки

2012 2028

мг/

м3

Скорочення питомих викидів SO2

640-1067

200150

0

100

200

300

400

500

600

700

Факт Існуючі установки Нові установки

2012 2033

мг/

м3

Скорочення питомих викидів NOx

350-700

2100-2300

0

500

1000

1500

2000

2500

Реконструкція Нове будівництво

дол.

СШ

А /

кВт е

Потреба в інвестиціях

11

Цільові показники скороченнявикидів парникових газів

43 43

30

10076

60

0

20

40

60

80

100

2012 2020 2030 2035 2050

%ві

д 19

90 р

.

Потенційні цілі для ЕСУ2035Існуючі міжнародні зобов'язання

12

Приклади «декаплінгу»в країнах Східної Європи

40%

60%

80%

100%

120%

140%

160%

180%

200%

220%

240%19

90

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Вики

ди С

О2,

ВВП

Польща (ПГ) Болгарія (ПГ)Чехія (ПГ) Угорщина (ПГ)Румунія (ПГ) Словаччина (ПГ)Польща (ВВП) Болгарія (ВВП)Чехія (ВВП) Угорщина (ВВП)Румунія (ВВП) Словаччина (ВВП)

Джерело: Міжнародне енергетичне агентство

13

Основні цілі дляЕнергетичної стратегії України

Основні цілі до 2020 року:• Підвищення енергоефективності на 9%

згідно Національного плану дій з енергоефективності до 2020 р.• Забезпечення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні на рівні 11%

згідно Національного плану дій з відновлювальних джерел енергії до 2020 р.• Виконання умов Кіотського протоколу (викиди парникових газів не перевищать

76% від рівня 1990 р.).

Основні цілі до 2035 року:• Підвищення енергоефективності на 19,5%.• Забезпечення частки ВДЕ у валовому кінцевому споживанні на рівні 21,5%.• Неперевищення 43% (рівень 2012-2013 рр.) від рівня викидів ПГ в 1990 р. та

сприяння в забезпечені ефекту «декаплінгу» в економіці України.• Поступове і неухильне скорочення викидів шкідливих речовин від великих

спалювальних установок, загальна номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше, що призведе до виконання вимог Директиви 2010/75/ЄС.

Основна ціль до 2050 року:• Скорочення викидів ПГ від функціонування енергетики України до 30% від рівня

1990 р. в 2050 р. або раніше.

14

Одним із основних джерел інвестиційдля досягнення поставлених цілей має стати Паризька угода

Наслідки досягнення запропонованихцілей енергетичної політики України

67

85

100

67 7077

0

20

40

60

80

100

120

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млн

т н

.е.

ВДЕ Електроенергія Теплова енергіяНафта та нафтопродукти Газ ВугілляВсього

353

488586

353282

245

0

100

200

300

400

500

600

700

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млн

т С

О2-

екв.

Транспорт Сектор постачання НаселенняПромисловість Сектор вир.-ва е/е та тепла Сектор послугСільське господарство Всього

Загальне первинне постачання енергоресурсів Кінцеве споживання енергоресурсів

Виробництво електроенергії Викиди парникових газів у секторах "Енергетика" та "Промислові процеси"

122

151

174

122 119 126

-20

0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

200

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млн

т н

.е.

ВДЕ Електроенергія

Атомна енергія Нафта та нафтопродукти

Газ Вугілля

199

264309

199221

265

0

50

100

150

200

250

300

350

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

2012

2015

2020

2025

2030

2035

2040

2045

2050

Базовий макроекономічний сценарій Цільовий сценарій

млр

д кВ

т·г

од

Біо ТЕЦ/ТЕС ГеоЕС СЕСВЕС ГЕС та ГАЕС ТЕЦ і блок-станціїТЕС (нові газові) ТЕС (нові вугільні) ТЕС (існуючі модерн.)АЕС

15

Модельний інструментарій

16

1 Подолець Р.З., Дячук О.А. Стратегічне планування у паливно-енергетичному комплексі на базі моделі "TIMES-Україна": наук. доп. НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. — К., 2011. — 150 с. Доступний з: http://www.ief.org.ua/NaukDop(PodoletsDiachuk)2011.pdf2 Чепелєв М. Г. Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни тарифної політики в електроенергетиці України / М. Г. Чепелєв // Економіка і прогнозування. – 2014. – № 1. – С. 121–138.

Оптимізаційна енерго-екологічна модель

TIMES-Україна

Оптимізаційна модель електроенергетичного

сектору WASP4

Макроекономічна модель загальної рівноваги з розширеним

енергетичним блоком (CGE)

Оптимізаційна енерго-екологічна модель TIMES-Україна1 на агрегованому рівні описує всі енергетичні потоки в країні – від видобутку до кінцевого споживання, а також імпорт і експорт енергоресурсів. Дозволяє проводити дослідження щодо різних сценаріїв енергозабезпечення України, оптимізацію енергетичного балансу, динаміки викидів ПГ на довгостроковий період.

Оптимізаційна модель електроенергетичного сектору WASP4 дозволяє більш детально та якісно представити його роботу із врахування техніко-економічних характеристик роботи електростанцій і ліній передачі електроенергії, а також дозволяє оцінювати надійність прогнозованої структури генеруючих потужностей. Для оцінки економічних та соціальних наслідків сценаріїв розвитку енергетики України, а також з метою удосконалення економічної політики оптимізації енергобалансу використовується макроекономічна обчислювальна модель загальної рівноваги (CGE)2.

Що далі?2016• Затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері зміни

клімату на 2016–2030 рр.• Перегляд, публічне обговорення та затвердження Національний план

скорочення викидів від великих спалювальних установок.• Оновлення, публічне обговорення та затвердження нової Енергетичної

стратегії України на період до 2035 року, що включатиме в себе виконання усіх вимог Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Паризької угоди в енергетичній та суміжній з нею сферах.

2016-2017• Розроблення, публічне обговорення та затвердження Стратегії соціально-

економічного розвитку України на період до 2035 (?) року чи подальшу перспективу.

2017-2018• Розроблення, публічне обговорення та затвердження Стратегії

низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 р.

Прискорення імплементації та виконання енергетичних і кліматичних зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, виконання Національних планів дій з енергоефективності та з відновлюваної енергетики на період до 2020 року.

17

Дякуємо за увагу!

Контактна інформація:

Олександр ДЯЧУК, старший науковий співробітникСектору прогнозування розвитку ПЕК, к.т.н., с.н.с.ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,e-mail: diachuk@ief.org.ua

Роман ПОДОЛЕЦЬ, завідувач Сектором прогнозування розвитку ПЕК, к.е.н., с.н.с.ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», e-mail: podolets@ief.org.ua

Наталя КУШКО, керівник напрямку низьковуглецевих стратегійПроекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні»e-mail: nkushko@merp.org.ua

18