НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА

ЧЕМІСОВА ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА

УДК159.923.2:37.011.3.015.31-051(043.3)

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО

СТАНОВЛЕННЯ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2018

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Полтавському національному педагогічному

університеті імені В.Г. Короленка,

кафедра загальної, вікової та практичної психології

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор Яланська Світлана Павлівна,

Полтавський національний педагогічний університет імені

В.Г. Короленка, кафедра загальної, вікової та практичної психології,

завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Карпенко Зіновія Степанівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

(м. Івано-Франківськ), професор кафедри соціальної психології та

психології розвитку.

кандидат психологічних наук, доцент Зазимко Оксана Володимирівна,

(м. Київ), Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України,

старший науковий співробітник лабораторії когнітивної психології.

Захист відбудеться 22 травня 2018 року об 11.00 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.02 в Інституті психології

імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, 33,

вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Автореферат розіслано «20»квітня 2018 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.М. Омельченко

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Трансформаційні процеси, що

відбуваються в усіх сферах суспільного життя, сформували запит на новий тип

професійної активності – активність, засновану на творчості, що виявляється у

здатності генерувати ідеї, висувати гіпотези, фантазувати, мислити асоціативно,

залучати інноваційні технології для вирішення поставлених завдань. Повною

мірою це стосується й педагогічної діяльності, адже, як зазначено у проекті

Концепції розвитку педагогічної освіти, без переходу від знань фактів до

універсальних компетентностей, у вигляді цілісних поєднань підходів, методів,

принципів, ідей, розуміння і ставлення, неможливо здійснити реформування

освіти відповідно до принципів компетентнісного підходу.

Проблема розвитку творчої компетентності – міждисциплінарна, окремі її

аспекти досліджуються в руслі психології творчості (праці Г. О. Балла,

Р. Стенберга, О. Ф. Волобуєвої, В. О. Моляко, В. В. Клименка, З. С. Карпенко,

В. В. Рибалки, О. Л. Музики, Т. М. Дзюби, І. М. Білої та ін.), у контексті

проблематики професійного становлення особистості (праці Дж. Равена,

І. А. Зязюна, С. Д. Максименка, Л. Г. Коваль, О. Я. Савченко, С. О. Сисоєвої,

С. Ю. Петрусенка, С. В. Янчук, Е. Ф. Зеєра та ін.), у педагогічній психології

(доробок С. П. Яланської, М. В. Явоненко, А. В. Тутолміна, Л. М. Король,

С. У. Гончаренка, В. Л. Зливкова та ін.), у психології обдарованості (праці

О. В. Зазимко, Н. М. Атаманчук, П. С. Перепелиці, М. О. Холодної,

Н. Г. Каневської та ін.). За результатами проведених досліджень побудовано

теоретичну модель творчої особистості, визначено прояви творчості в

індивідуальному стилі діяльності особистості, виявлено особливості розвитку

творчої активності, з’ясовано сутність творчого потенціалу особистості,

особливості формування і розвитку творчих здібностей.

Водночас у площині компетентнісного підходу проблема творчості

досліджена недостатньо: немає визначеності щодо психологічних умов та

механізмів, змісту та засобів розвитку творчої компетентності.

Суспільний запит на підготовку вчителя, здатного впроваджувати освітні

інновації і реалізовувати компетентнісний підхід у навчальному процесі та

недостатня розробленість проблеми розвитку творчої компетентності вчителя

зумовили вибір теми дисертаційної роботи: «Психологічні умови розвитку

творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідницької теми

кафедри загальної, вікової та практичної психології Полтавського

національного університету імені В. Г. Короленка «Психологія розвитку

особистості в умовах сучасного освітнього простору» (державний

реєстраційний номер 0114U002501).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

(протокол № 10 від 26.10.2014 р.) та погоджена бюро Міжвідомчої ради з

2

координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні

(протокол № 9 від 23.12.2014 р.).

Об’єкт дослідження: процес професійного становлення вчителя.

Предмет дослідження: психологічні умови розвитку творчої

компетентності вчителя у процесі професійного становлення.

Мета дослідження: визначення психологічних умов освітнього

середовища, сприятливого для розвитку творчої компетентності вчителя;

розробка та апробація моделі і програми розвитку творчої компетентності

вчителів у процесі професійного становлення.

Відповідно до поставленої мети було визначено основні завдання

дослідження:

1. На підставі узагальнення результатів наукових досліджень визначити

основні психологічні умови розвитку творчої компетентності та розробити

модель розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного

становлення.

2. Дослідити особливості розвитку компонентів творчої компетентності

вчителів у процесі професійного становлення.

3. На основі запропонованої теоретичної моделі та з урахуванням

результатів констатувального дослідження розробити програму розвитку

творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення.

4. Апробувати розроблену програму в умовах формувального

експерименту.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було

використано комплекс методів дослідження, а саме:

теоретичні: аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення,

систематизація, моделювання – при розробці теоретичної моделі та визначенні

етапів розвитку творчої компетентності вчителів;

емпіричні: спостереження, інтроспекція, анкетування, бесіда, аналіз

документації, аналіз продуктів навчально-пізнавальної діяльності, експертне

оцінювання, експеримент (констатувальний та формувальний) – для визначення

особливостей розвитку творчої компетентності вчителів у процесі

професійного становлення.

У ході експериментального дослідження застосовувались

психодіагностичні методики: тест діагностики здібностей педагога

«Самооцінка професійної придатності і здібностей до педагогічної діяльності»

Є. І. Рогова; тест для діагностики комунікативних і організаторських здібностей

Б. О. Федоришина; методика І. І. Риданової «Професіоналізм особистості

вчителя» та методика на визначення творчого мислення

«Значення слів» О. І. Бесєдіна, І. І. Ліпатова, О. В. Тимченка, В. Б. Шапаря.

Обробка отриманих результатів здійснювалась із застосуванням

статистичних програм Statistica 10.0. Використовувалися методи математичної

обробки даних, зокрема аналізи на встановлення відмінностей та взаємозв’язку

ознак.

3

Організація та експериментальна база дослідження:

Дослідження проводилось упродовж 2014–2017 рр. на базі Полтавського

національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка,

Кременчуцького еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

Кременчуцької міської ради Полтавської області; закладів загальної середньої

освіти Полтавської області: Василівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чутівського

району та Кибинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Миргородського району;

Миргородського професійно-технічного училища № 44 Полтавської обласної

державної адміністрації; Державного навчального закладу «Сумське

міжрегіональне вище професійне училище» Сумської обласної державної

адміністрації; Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-

технічної освіти» Одеської обласної державної адміністрації.

Дослідженням було охоплено 529 респондентів – студентів педагогічного

університету та вчителів з досвідом роботи від 1 до 5 років.

На першому етапі дослідження (2014–2015 рр.) за результатами

теоретичного аналізу було визначено базові поняття дослідження, побудовано

теоретичну модель розвитку творчої компетентності вчителя у процесі

професійного становлення, визначено психологічні умови та етапи розвитку

творчої компетентності педагога у процесі професійного становлення.

На другому етапі (2015–2016 рр.) здійснювалося констатувальне

дослідження з метою визначення особливостей розвитку творчої

компетентності вчителів у процесі професійного становлення та верифікації

моделі розвитку творчої компетентності вчителів у процесі професійного

становлення.

На третьому етапі дослідження (2017 р.) проводився формувальний

експеримент, у ході якого здійснювалась апробація авторської програми

розвитку творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення.

Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечувались

всебічним теоретичним аналізом проблеми, використанням надійних та

валідних методів, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням

якісного та кількісного аналізу отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше:

визначено психологічні умови розвитку творчої компетентності

вчителя (готовність до творчості, рефлексивне ставлення до педагогічної

діяльності, самореалізація, педагогічна активність);

розроблено та верифіковано модель розвитку творчої компетентності

вчителя у процесі професійного становлення, у якій виокремлено:

- компоненти творчої компетентності (мотиваційний, змістовий,

прогностично-рефлексивний) та компетенції, що входять до кожного з

компонентів;

- етапи та рівні її розвитку (репродуктивний, пошуково-дослідницький

та творчий);

виявлено тенденцію, що відображає динаміку розвитку творчої

компетентності у процесі професійного становлення: перехід від

4

репродуктивного її рівня до пошуково-дослідницького відбувається швидше,

ніж перехід до наступного, творчого рівня компетентності.

Поглиблено уявлення про творчу компетентність як якісну характеристику

професійної компетентності вчителя та обгрунтовано вимоги до освітнього

середовища, сприятливого для розвитку творчої компетентності вчителя у

процесі професійного становлення.

Уточнено показники (потреба у творчій діяльності, комунікативність,

професіоналізм, готовність до творчості) та критерії досягнення творчої

компетентності у процесі професійного становлення вчителя.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована програма

розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного становлення,

показники та критерії її досягнення можуть бути використані шкільними

психологами та працівниками психологічних служб закладів післядипломної

педагогічної освіти для активізації розвитку творчої компетентності вчителів.

Матеріали дослідження можуть бути використані для організації

психолого-педагогічних семінарів, проведення засідань методичної,

педагогічної ради у закладах освіти, а також при викладанні навчальних

дисциплін «Психологія», «Психологія творчості», «Психологія праці», «Вікова

та педагогічна психологія», «Психологія вищої школи» тощо.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес:

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

(довідка № 2000/01-55/02 від 23.06.2017.); Кременчуцького еколого-

натуралістичного центру учнівської молоді (довідка № 23 від 21.12.2016);

Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної

освіти» Одеської обласної державної адміністрації (довідка № 39 від

09.02.2017); закладів загальної середньої освіти Полтавської області:

Василівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка № 10 від 12.01.2016 р.); Кибинської

ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка №.12 від 27.01.2016); Миргородського професійно-

технічного училища № 44 Полтавської обласної державної адміністрації

(довідка № 102 від 16.02.2017); Державного навчального закладу «Сумське

міжрегіональне вище професійне училище» Сумської обласної державної

адміністрації (довідка № 1/11 від 11.02.2017).

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та практичні

результати дослідження були представлені на науково-практичних

конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та

прикладні аспекти розвитку природничих дисциплін» (Полтава, 2014);

ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих

учених «Актуальні проблеми психологічної теорії і практики» (Вінниця, 2015);

Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-методичне

забезпечення навчання природознавства в старшій школі» (Полтава, 2015);

XVІI Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми та

перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи

та Азії» (Переяслав-Хмельницький, 2015); Міжнародній науково-практичній

конференції «Психолого-педагогічні аспекти формування управлінського

потенціалу сучасної молоді: теорія і практика» (Харків, 2015); V Міжнародній

5

науково-практичній конференції «Людина, природа, техніка у ХХІ столітті»

(Полтава, 2015); ХVІ Міжнародній науково-практичній психологічній

конференції «Психологічні проблеми творчості» (Київ, 2016); Всеукраїнській

науково-практичній інтернет-конференції студентів і молодих учених «Фізична

реабілітація та здоров’язбережувальні технології: реалії і перспективи»

(Полтава, 2014); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Становлення

і розвиток особистості в умовах освітнього простору: теорія і практика»

(Полтава, 2015); Всеукраїнській науково-практичній конференції

«Упровадження основних положень Закону України «Про вищу освіту» як засіб

забезпечення європейського рівня діяльності вищої школи» (Полтава, 2015);

Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Розвиток науки

на теренах України» (Умань, 2016); ІІІ Всеукраїнській конференції «Психолого-

педагогічні та політичні проблеми у трансформаційних процесах українського

суспільства» (Кременчук, 2016); Всеукраїнській науково-практичній

конференції «Психологічні координати розвитку особистості: реалії та

перспективи» (Полтава, 2016); ІІ Всеукраїнській науково-практичній

конференції «Психологічні координати розвитку особистості: реалії та

перспективи» (Полтава, 2017); І Міжнародному науково-практичному семінарі

«Актуальні проблеми психології особистості на європейському просторі» (Київ,

2016 р); І Міжнародній науково-практичній конференції «Природничі освіта і

наука для сталого розвитку України: проблеми і перспективи» (Глухів, 2017);

доповідалися на засіданнях кафедри загальної, вікової та практичної психології

Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка

(2014-2017).

Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертації положення

та висновки обґрунтовано на основі власних досліджень, а всі теоретичні

позиції інших авторів, представлені в роботі, мають відповідні посилання і

використовувалися лише з метою підкріплення основних ідей здобувача.

Публікації з теми дисертації. Основний зміст дисертації та результати

дослідження викладено у 23 публікаціях, у тому числі: 4 статті, що входять до

переліку фахових видань з психології, 1 стаття у збірнику, що входить до

міжнародної наукометричної бази, та 1 стаття у зарубіжному виданні.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох

розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних

джерел (179 найменувань, з них 11 – іноземною мовою), 10 додатків (на

17 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 208 сторінок, основний її

зміст викладено на 157 сторінках. Робота містить 3 рисунки та 28 таблиць, які

займають 11 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт,

предмет, мету, завдання, описано методи дослідження, представлено наукову

новизну та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів,

публікації, структуру та обсяг дисертації.

6

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження

проблеми творчої компетентності вчителя у процесі професійного

становлення» на основі аналізу й узагальнення результатів наукових

досліджень обґрунтовано продуктивність компетентнісного підходу до

розвитку творчості вчителя у процесі професійного становлення.

Проаналізовано уявлення про сутнісні ознаки та компоненти творчої

компетентності педагога. Представлено психологічну модель розвитку творчої

компетентності вчителя у процесі професійного становлення. Визначено умови

освітнього середовища, сприятливого для розвитку творчої компетентності

педагога у процесі професійного становлення.

Проблеми розвитку творчості особистості досліджувались у працях

С. Д. Максименка, Р. Стернберга, О. О. Леонтьєва, О. Ф. Волобуєвої,

В. Ф. Моргуна, В. В. Молчанової, В. О. Моляко, О. В. Зазимко, В. В. Клименка,

Н. В. Шаповалової, С. П. Яланської, Я. О. Пономарьова та ін. У своїх

дослідженнях науковці акцентують увагу на різних аспектах творчості

особистості, зокрема її визначають: як вищу форму активності й самодіяльності

(Л. В. Кузнєцова); як оригінальний і високоефективний підхід учителя до

навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й

навчання (С. У. Гончаренко); як трансформуючу силу, що забезпечує

саморозвиток індивіда (К. Роджерс); як вищий ступінь розвитку,

підготовленості до конкретних видів діяльності й до життя в цілому, до зміни

стилів поведінки, до пошуку виходів із кризових ситуацій, до найбільш

конструктивного раціонального прийняття рішень у складних та екстремальних

умовах (В. О. Моляко).

Проблематика компетентності інтенсивно розробляється в сучасній

психолого-педагогічній науці (І. В. Гушлевська, О. А. Дубасенюк, І. А. Зимня,

О. В. Овчарук, В. І. Байденко, Ю. Г. Татур, Дж. Равен, Е. Ф. Зеєр та ін.).

Компетентність розуміють як складне системне утворення і визначають як:

здатність актуалізувати накопичені знання та уміння і, за необхідністю,

використати їх у процесі реалізації своїх професійних функцій (Е. Ф. Зеєр);

особливий тип організації предметно-специфічних знань, що дозволяють

приймати ефективні рішення у відповідній галузі діяльності (М. О. Холодна);

набір специфічних компетентностей різного рівня (Дж. Равен) тощо.

Дослідники творчої компетентності визначають її як: поєднання

внутрішньої потреби творити, розуміння суті справи, знань та вмінь і

обдарованості (М. В. Савчин); рівень розвитку професійної компетентності,

коли особистість здійснює професійну діяльність на творчій основі стабільно і

неперервно (С. П. Яланська); системотвірний компонент у структурі

професійної компетентності викладача, визначальний чинник його

професіоналізму (О. Ф. Волобуєва); характеристику, що забезпечує

ефективність діяльності в типових та нетрадиційних ситуаціях і є

системоутворюючим компонентом у структурі професійно-педагогічної

компетентності, інтегративною професійно-особистісною характеристикою

вчителя, фактором становлення його професіоналізму (О. В. Тутолмін).

7

Узагальнення уявлень про структуру, сутнісні характеристики та роль

творчої компетентності у професійній діяльності вчителя дало змогу зробити

висновок про те, що розвиток творчої компетентності педагога у процесі його

професійного становлення спрямований на досягнення певного рівня якості

компетенцій, які входять до її складу. Тобто творча компетентність може

розглядатись як якісна характеристика професійної компетентності вчителя.

На основі аналізу результатів теоретичних та емпіричних досліджень

було розроблено теоретичну модель розвитку творчої компетентності вчителя у

процесі професійного становлення (рис.1).

Рис. 1. Модель розвитку творчої компетентності вчителя у процесі

професійного становлення.

Обґрунтовано припущення про те, що розвиток компонентів творчої

компетентності відбувається поетапно, а його ефективність значною мірою

залежить від наявності психологічних умов, основними з яких є: готовність

вчителя до творчості, коли його діяльність спрямована на пошук способів, що

забезпечують максимальну реалізацію пізнавального (освітнього), виховного і

розвивального потенціалу, а також рефлексивне ставлення до педагогічної

діяльності, завдяки якому вчитель успішно планує власну діяльність та керує

нею, знаходить оптимальні шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, творчо

осмислює педагогічні процеси. Необхідним разом з тим є прагнення до

самореалізації, яке зумовлює формування стійких якостей особистості вчителя,

активної позиції і творчого підходу до вирішення педагогічних задач, та

педагогічна активність – як бажання діяти самостійно при виборі оптимальних

шляхів досягнення поставленої мети.

Змістовий компонент

8

У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей розвитку

творчої компетентності вчителів» визначено мету та завдання

констатувального дослідження, обґрунтовано показники та критерії творчої

компетентності вчителів, описано методичний інструментарій та етапи

дослідження особливостей розвитку їхньої творчої компетентності в процесі

професійного становлення, проаналізовано результати констатувального

дослідження.

Метою констатувального дослідження було виявлення особливостей

розвитку компонентів творчої компетентності (мотиваційного, змістового та

прогностично-рефлексивного) у процесі професійного становлення вчителя та

апробація запропонованої теоретичної моделі розвитку творчої компетентності.

Участь у дослідженні взяли студенти педагогічного університету, вчителі

загальноосвітніх шкіл, еколого-натуралістичних центрів, професійно-технічних

училищ з досвідом педагогічної діяльності від 1до 5 років.

На основі узагальнення результатів наших попередніх досліджень та робіт

інших авторів було визначено та обґрунтовано критерії для кожного з

показників творчої компетентності (табл.1).

Таблиця 1

Показники та критерії досягнення творчої компетентності

у процесі професійного становлення вчителя

Показники творчої

компетентності

Критерії досягнення творчої компетентності вчителя для кожного з рівнів

Репродуктивний рівень

(низький)

Пошуково-дослідницький рівень (середній)

Творча компетентність (високий рівень)

Вироблення потреби у творчій діяльності

Вчитель не прагне висловлювати власні думки, обмежується мінімальною кількістю ідей, часто робить помилки

Обмежується окремими варіантами розв’язання самостійного завдання, припускається помилок

Прагне висловлювати максимальну кількість ідей, здатен самостійно розв’язувати завдання без помилок

Комунікативна активність, організаторські здібності

Учитель замкнутий, майже не спілкується учнями та з колективом

У ході вирішення завдання вчитель-початківець спілкується з колегами та учнями, але комунікація не завжди ефективна

Учитель постійно спрямований на педагогічне спілкування, здатен до ефективної діалогічної взаємодії

Професіоналізм, творче мислення

Учитель не докладає зусиль, щоб зацікавити учнів своїм предметом

Активізація діяльності учнів здійснюється без глибокого обґрунтування. Учитель використовує обмежену кількість прийомів, щоб зацікавити учнів предметом

Учитель обґрунтовує, аналізує, виділяє головне, аргументує, активізує творчу уяву учнів; використовує різні прийоми, щоб зацікавити учнів предметом

9

На основі визначених показників та критеріїв творчої компетентності було

розроблено методичний інструментарій для дослідження особливостей

розвитку компонентів творчої компетентності. Особливості розвитку

мотиваційного компонента (потреба у творчій діяльності) досліджувалися за

допомогою тесту «Самооцінка професійної придатності і здібностей до

педагогічної діяльності» Є. І. Рогова та авторського опитувальника «Творчий

потенціал учителя в процесі професійного становлення». Змістовий компонент

(комунікативна активність та організаторські здібності) досліджувався за

допомогою тесту для діагностики комунікативних і організаторських здібностей

Б. О. Федоришина та опитувальника «Лідер» Р. С. Нємова. Для дослідження

особливостей прогностично-рефлексивного компонента (професіоналізм,

творче мислення) застосовувались методика І. І. Риданової «Професіоналізм

особистості вчителя» і методика на визначення творчого мислення

«Значення слів» О. І. Бесєдіна, І. І. Ліпатова, О. В. Тимченка, В. Б. Шапаря.

Результати за показниками кожного з компонентів творчої компетентності

були опрацьовані за допомогою відповідних статистичних процедур. Уявлення

про особливості розвитку компонентів творчої компетентності респондентів

можна скласти за даними, представленими у табл 2.

Таблиця 2

Розподіл респондентів за рівнями розвитку компонентів

творчої компетентності

(ω,%)

Компоненти творчої

компетентності

Рівні розвитку

Репродуктивний

(низький)

Пошуково-

дослідницький

(середній)

Творча

компетентність

(високий)

Мотиваційний 33,7 36,0 30,3

Змістовий 22,3 36,8 40,9

Прогностично-

рефлексивний 38,1 40,4 21,5

Як видно з таблиці 2, у вчителів з досвідом роботи від 1 до 5 років

найкраще розвинений змістовий компонент творчої компетентності (високий

рівень його сформованості показали 40,9 % респондентів). Для порівняння:

високий рівень розвитку мотиваційного компонента виявили менше третини

респондентів, а прогностично-рефлексивного – лише кожен п’ятий з учителів.

На нашу думку, це пов’язано з тим, що вища педагогічна освіта найбільше

орієнтована на розвиток компетенцій, які входять до змістового компонента, –

методичної, інформаційної та психолого-педагогічної.

Показники розвитку мотиваційного і прогностично-рефлексивного

компонентів творчої компетентності респондентів частіше відповідають

пошуково-дослідницькому рівню.

10

У процесі професійного становлення повільніше розвивається

прогностично-рефлексивний компонент творчої компетентності – частка

респондентів з низьким рівнем за цим параметром перевищує 38% (низький

рівень розвитку мотиваційного компонента виявили 33,7% вчителів, змістового

– 22,3%).

Застосування відповідних статистичних процедур дало змогу встановити,

що в процесі професійного становлення майже у третини респондентів (30,9%)

вже сформована творча компетентність. Середній рівень розвитку творчої

компетентності виявили 37,7% респондентів, низький – 31,4% учасників

дослідження. Отримані результати загалом підтверджують висунуте на

попередньому етапі дослідження припущення про те, що творча компетентність

розвивається у процесі професійного становлення вчителя.

Верифікація запропонованої моделі здійснювалася за допомогою

кореляційного аналізу результатів дослідження розвитку компонентів творчої

компетентності. Виявлено високий рівень кореляційних зв’язків між окремими

показниками та компонентами творчої компетентності. За результатами

порівняння кореляційних плеяд встановлено, що найбільш інформативними

показниками розвитку творчої компетентності є лідерські якості, комунікативні

здібності та творчий потенціал.

У третьому розділі «Психолого-педагогічні умови розвитку творчої

компетентності вчителів» описано та обґрунтовано авторську програму

розвитку творчої компетентності, яка передбачає створення у закладах освіти

спеціального навчально-виховного середовища, орієнтованого на розвиток

компонентів творчої компетентності у процесі професійного становлення

вчителя. Наведено дані щодо організації та проаналізовано результати

формувального експерименту, у ході якого здійснювалась апробація

запропонованої програми. Представлено практичні рекомендації щодо розвитку

творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення.

Відповідно до авторської програми розвиток творчої компетентності

вчителя у процесі його професійного становлення забезпечувався комплексом

психолого-педагогічних засобів, спрямованих на розвиток творчого мислення,

прагнення до самовдосконалення, розвиток педагогічного спілкування вчителя

як творчого процесу, встановлення партнерських стосунків у педагогічному

спілкуванні, формування мотивації до дослідницької діяльності, активності та

креативності. Реалізація програми здійснювалась поетапно: перший,

підготовчий, етап зорієнтований на розвиток мотиваційного компонента

творчої компетентності. Основним завданнями етапу є формування готовності

до розвитку творчої компетентності, що виявляється у ціннісному ставленні до

творчої компетентності, здатності сформулювати власні ціннісні орієнтири

щодо майбутньої професії і сфери діяльності, усвідомленні завдань

педагогічної професії. Другий, практичний, етап спрямований на формування

змістового компонента компетентності, зокрема на розвиток креативних і

комунікативних здібностей, творчої уяви, допитливості та гнучкості мислення,

уявлення про педагогічну творчість як процес самореалізації вчителя. На

третьому, підсумковому, етапі розвивається прогностично-рефлексивний

11

компонент творчої компетентності, зокрема формуються аналітичні та

рефлексивні вміння, активізується дослідницька позиція вчителя, розвиваються

діалогічні вміння. Для вирішення поставлених завдань застосовуються

різноманітні форми роботи з педагогами: опитувальники, тренінги, бесіди,

психологічні квести, ділові ігри, проекти.

Реалізація програми здійснювалась у навчальних закладах Полтавської та

Сумської областей у вигляді формувального експерименту, для проведення

якого з числа учасників констатувального дослідження було відібрано дві групи

респондентів: експериментальну (60 осіб) та контрольну (90 осіб). Дані обох

груп порівнювались за t-критерієм Ст’юдента. Оскільки достовірних

розбіжностей між групами за початковими показниками розвитку окремих

компонентів творчої компетентності не виявилось, вони були визнані

однорідними. Перевірка ефективності програми передбачала повторну

діагностику в експериментальній та контрольній групах відповідно до

розробленого алгоритму констатувального дослідження.

Упродовж періоду проведення формувального експерименту показники

розвитку творчої компетентності загалом і кожного з її компонентів зокрема

зросли достовірно лише в експериментальній групі. У контрольній групі

зростання цих показників на статистично достовірному рівні не зафіксовано

(табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльний аналіз показників розвитку творчої компетентності

вчителів у контрольній та експериментальній групах до та після

формувального експерименту

(дані у %)

До експерименту До експерименту

КГ n=90 Н С В ЕГ n=60 Н С В

30 40 30 31,7 38,3 30

Після експерименту Після експерименту

КГ n=90 Н С В ЕГ n=60 Н С В

29 41 30 20,0 44,9 35,1

t 0,84 0,76 0 t 2,61 2,59 2,42

р> 0,05 0,05 0,05 р <0,01 <0,05 <0,05

Умовні позначення: КГ− контрольна група; ЕГ – експериментальна група; Н –

низький рівень прояву показника; С – середній рівень прояву показника; В – високий рівень

прояву показника; t-критерій Ст’юдента; р – показник достовірної значущості.

Результати формувального експерименту свідчать про те, що спеціальне

навчально-виховне середовище, орієнтоване на розвиток потреби в пошуку

способів максимальної реалізації вчителем власного творчого потенціалу,

вміння планувати свою діяльність та знаходити оптимальні розв’язання

конфліктних ситуацій, здатність творчо осмислювати педагогічні процеси,

впливати на формування активної позиції та творчого підходу у вирішенні

12

педагогічних завдань забезпечувати розвиток творчої компетентності вчителя у

процесі професійного становлення.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано новий підхід до вирішення проблеми розвитку

творчої компетентності вчителя, відповідно до якого розвиток її компонентів

(мотиваційного, змістового та прогностично-рефлексивного) визначається

наявними психологічними умовами та особливостями середовища, в якому

відбувається професійне становлення педагога.

За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. У процесі професійного становлення вчителя розвиваються

компетенції, що входять до мотиваційного, змістового та прогностично-

рефлексивного компонентів творчої компетентності. За наявності певних

психологічних умов творча компетентність послідовно зростає: від

репродуктивного до пошуково-дослідницького рівня і досягає найвищого рівня

прояву – творчого. Отже, творча компетентність може розглядатись як якісна

характеристика професійної компетентності вчителя.

2. Основними психологічними умовами розвитку творчої

компетентності є: готовність учителів до творчості, коли їхня діяльність

спрямована на пошук способів, що забезпечують максимальну реалізацію

пізнавального (освітнього), виховного і розвивального потенціалу; рефлексивне

ставлення вчителя до педагогічної діяльності, завдяки якому він успішно

планує власну діяльність та керує нею, знаходить оптимальні шляхи

розв’язання конфліктних ситуацій, творчо осмислює педагогічні процеси;

прагнення до самореалізації, що передбачає формування у вчителів стійких

якостей особистості, активної позиції та творчого підходу у вирішенні

педагогічних завдань; педагогічна активність – як самостійність у виборі

оптимальних шляхів досягнення поставленої мети.

3. Результати констатувального дослідження підтверджують висунуте

припущення стосовно розвитку творчої компетентності вчителів у процесі

професійного становлення – її рівень виявився високим у 30,9% респондентів.

Пошуково-дослідницький (середній) рівень розвитку творчої компетентності

продемонстрували 37,7% респондентів, репродуктивний (низький) – 31,4%

учасників дослідження.

Найвищими, за результатами констатувального дослідження, виявились

показники розвитку змістового компонента творчої компетентності (високий

рівень його сформованості зафіксовано у 41,7% респондентів). Повільніше за

інші розвивається прогностично-рефлексивний компонент творчої

компетентності – частка респондентів з низьким рівнем за цим параметром

перевищує 38%.

Встановлено, що найбільш інформативними показниками розвитку творчої

компетентності є лідерські якості, комунікативні здібності та творчий потенціал

педагога.

4. На основі запропонованої теоретичної моделі та з урахуванням

результатів констатувального дослідження розроблено програму розвитку

13

творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення, яка

передбачає створенння спеціального навчально-виховного середовища,

сприятливого для розвитку компонентів творчої компетентності. На першому

етапі реалізації програми забезпечуються умови для формування готовності до

розвитку творчої компетентності; на другому – активізується розвиток

креативних і комунікативних здібностей, творчої уяви, допитливості та гнучкості

мислення; на третьому – формуються аналітичні та рефлексивні вміння,

активізується дослідницька позиція вчителя, розвиваються його діалогічні

вміння.

Ефективність розробленої програми підтвердили результати

формувального експерименту, після завершення якого показники розвитку

творчої компетентності загалом і кожного з її компонентів достовірно зросли в

експериментальній групі (р<0,05, р<0,01), тоді як у контрольній групі такого їх

зростання на статистично достовірному рівні не спостережено. При цьому

виявлено тенденцію, що відображає динаміку розвитку творчої компетентності

та її компонентів у процесі професійного становлення вчителя: зменшення

частки респондентів з репродуктивним рівнем відбувається швидше, ніж

зростання кількості педагогів з творчим рівнем компетентності.

Практичні рекомендації, підготовлені за результатами дослідження, в разі їх

реалізації дадуть змогу забезпечити в процесі професійного становлення

вчителя умови для розвитку його творчої компетентності.

Перспективи подальших досліджень вбачаються в розширенні методичної

бази діагностування та розвитку творчої компетентності вчителів-початківців у

процесі їхнього професійного становлення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

А) Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати

дисертації:

1. Пільгук Т. С. Творча компетентність вчителя-початківця як умова

ефективної професійної діяльності / Т. С. Пільгук // Наука і освіта. – 2015. –

№ 3. – С. 84–88.

2. Пільгук Т. С. Педагогічна творчість як основа самореалізації

педагога-професіонала / Т. С. Пільгук // Актуальні проблеми психології : зб.

наук. праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2016. –

Т. ХІІ. Психологія творчості. – Вип. 22. – С. 253–260.

3. Пільгук Т. С. Творча компетентність молодого вчителя як фактор

професійного становлення / Т. С. Пільгук // Психологія особистості. – 2016. –

№ 1 (7). – С. 215–223.

4. Пільгук Т. С. Психологічні умови перебігу творчого процесу в

молодих вчителів / Т. С. Пільгук // Наука і освіта. – 2016. – № 2-3. – С. 40–44.

Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних

14

5. Пільгук Т. С. Логіко-психологічний аналіз проблеми розвитку творчої

компетентності вчителя у процесі професійного становлення / Т. С. Пільгук //

Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології» Інституту психології

імені Г. С. Костюка НАПН України і Кам’янець-Подільського національного

університету імені Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський, 2015. – Вип. 29. –

№ 29. – С. 509–519.

Статті в зарубіжних виданнях

6. Pilhuk T. S. The program of development of creative of competence of the

beginning teacher / Pilhuk T. S. // The Fourth International conference on

development of education and psychological science in Eurasia». Proceedings of the

Conference (March 20, 2016). «East West» Association for Advanced Studies and

Higher Education GmbH. – Vienna, 2016. – P. 72–75.

Б) Опубліковані праці апробаційного характеру:

7. Пільгук Т. С. Психологічний аналіз творчої компетентності особистості

у вищій школі / Т. С. Пільгук // Міжнародна науково-практична конференція

«Теоретичні та прикладні аспекти розвитку природничих дисциплін». –

Полтава, 2014. – С. 201–202.

8. Пільгук Т. С. Психологія творчої компетентності вчителя-початківця в

умовах сучасного освітнього середовища / Т. С. Пільгук // Всеукраїнська

науково-практична конференція «Становлення і розвиток особистості в умовах

освітнього простору: теорія і практика». – Полтава, 2015. – С. 306–307.

9. Пільгук Т. С. Психологічні особливості професійно компетентного

вчителя-початківця / Т. С. Пільгук // ІІІ Міжнародна науково-практична

конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми

психологічної теорії і практики». – Вінниця, 2015. – С. 106–109.

10. Пільгук Т. С. Психолого-педагогічний тренінг: «Розвиток творчості

вчителя-початківця» / Т. С. Пільгук // XVІI Міжнародна науково-практична

інтернет-конференція «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку

третього тисячоліття у країнах Європи та Азії». – Переяслав-Хмельницький,

2015. – С. 65–67.

11. Пільгук Т. С. Розвиток творчого потенціалу вчителя у процесі

професійного становлення / Т. С. Пільгук // Міжнародна науково-практична

конференція «Психолого-педагогічні аспекти формування управлінського

потенціалу сучасної молоді: Теорія і практика» : зб. наук. праць. – Харків, 2015.

– Вип. 44 (48). – С. 340–346.

12. Пільгук Т. С. Розвиток професійних якостей вчителів-початківців

психолого-педагогічними засобами / Т. С. Пільгук // І Міжнародний науково-

практичний семінар «Актуальні проблеми психології особистості на

європейському просторі» (10 лютого 2016 року). – Кам’янець-Подільський,

2016. – С. 80–81.

13. Пільгук Т. С. Психолого-педагогічні аспекти розвитку професійної

компетентності особистості вчителя / Т. С. Пільгук, Б. Г. Голик // Розвиток

15

науки на теренах України: Всеукраїнська студентська науково-практична

конференція (14-15 квітня 2016 року). – Умань, 2016. – С. 187–190 (авт. частка –

50%).

14. Пільгук Т. С. Формування творчої компетентності вчителів-початківців

у процесі використання інноваційних технологій / Т. С. Пільгук //

ІІІ Всеукраїнська конференція «Психолого-педагогічні та політичні проблеми у

трансформаційних процесах українського суспільства» (21-22 квітня 2016 р. ). –

Кременчук, 2016. – С. 79–81.

15. Пільгук Т. С. Психологічні особливості професійного становлення

молодого вчителя / Т. С. Пільгук // Всеукраїнська науково-практична

конференція «Психологічні координати розвитку особистості: реалії та

перспективи». – Полтава, 2016. – С. 91–93.

16. Пільгук Т. С. Комунікативність як критерій досягнення творчої

компетентності вчителів-початківців / Т. С. Пільгук // Збірник наукових

матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психологічні

координати розвитку особистості: реалії та перспективи». – Полтава, 2017. –

С. 149–151.

17. Пільгук Т. С. Узагальнення логіко-психологічного дослідження

проблеми розвитку творчої компетентності вчителя у процесі професійного

становлення / Т. С. Пільгук // Збірник матеріалів І Міжнародної науково-

практичної конференції (4-6 жовтня 2017 року, м. Глухів). – Суми, 2017. –

С. 88–90.

18. Пільгук Т. С. Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчості

майбутніх вчителів біології / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук // Міжнародна

науково-практична конференція «Науково-методичне забезпечення навчання

природознавства в старшій школі». – Полтава, 2015. – С. 298–301 (авт. частка –

50%).

19. Пільгук Т. С. Розвиток креативності як механізм продуктивної

діяльності вчителя-початківця / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук // Дидаскал:

часопис / А. Бойко (гол. ред.) ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка,

каф. заг. педагогіки та андрагогіки. – Полтава, 2015. – Вип. 16: присвяч.

матеріалам всеукр. наук.-практ. конф. “Упровадження основних положень

Закону України «Про вищу освіту» як засіб забезпечення європейського рівня

діяльності вищої школи”, 17 листопада 2015 р. – С. 13–15 (авт. частка – 50%).

20. Пільгук Т. С. Інноваційні підходи до формування творчої

компетентності вчителя-початківця / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук // Людина,

природа, техніка у ХХІ столітті: V Міжнародна науково-практична конференція

(19-20 листопада 2015 року) : зб. матеріалів. – Полтава, 2015. – С. 94 (авт.

частка – 50%).

21. Пільгук Т. С. Джерела творчої активності молодого вчителя /

Т. С. Пільгук // Всеукраїнський збірник наукових праць студентів факультету

природничої і фізико-математичної освіти Глухівського національного

педагогічного університету імені О. Довженка. – Суми, 2016. – Вип. 8. –

С. 52–55.

16

22. Пільгук Т. С. Психологічний аналіз проблеми розвитку творчої

компетентності вчителя-початківця / Т. С. Пільгук // Збірник наукових праць

викладачів, аспірантів, магістрів і студентів фізико-математичного факультету.

– Полтава, 2015. – С. 306–307.

23. Пільгук Т. С. Психологія розвитку педагогічної творчості : навчальний

посібник / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук. – Полтава, 2015. – 116 с. (авт. частка –

50%).

АНОТАЦІЇ

Чемісова Т. С. Психологічні умови розвитку творчої компетентності

вчителя у процесі професійного становлення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за

спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології

імені Г. С. Костюка НАПН України, Київ, 2018.

Дисертацію присвячено проблемі психологічних умов розвитку творчої

компетентності вчителя у процесі професійного становлення. Творчу

компетентність пропонується розглядати як якісну характеристику професійної

компетентності педагога. Представлено теоретичну модель розвитку творчої

компетентності вчителя в процесі професійного становлення, у якій

виокремлено компоненти творчої компетентності (мотиваційний, змістовий,

прогностично-рефлексивний) та компетенції, що входять до кожного з

компонентів; етапи та рівні її розвитку (репродуктивний, пошуково-

дослідницький та творчий). Визначено показники (потреба у творчій діяльності,

комунікативність, професіоналізм, готовність до творчості) та критерії

досягнення творчої компетентності у процесі професійного становлення

вчителя.

Обґрунтовано психологічні умови та проаналізовано особливості розвитку

творчої компетентності вчителів у процесі професійного становлення. За

результатами апробації авторської програми розвитку творчої компетентності

розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення умов середовища,

сприятливого для розвитку творчої компетентності вчителя в процесі його

професійного становлення.

Ключові слова: творча компетентність, психологічні умови, психолого-

педагогічні засоби, модель та програма розвитку творчої компетентності.

Чемисова Т. С. Психологические условия развития творческой

компетентности учителя в процессе профессионального становлення. –

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических

наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. –

Институт психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2018.

Диссертация посвящена проблеме психологических условий развития

творческой компетентности учителя в процессе профессионального

становления. Творческую компетентность предлагается рассматривать как

качественную характеристику профессиональной компетентности педагога.

17

Представлена теоретическая модель развития творческой компетентности

учителя в процессе профессионального становления, в которой выделены

компоненты творческой компетентности (мотивационный, содержательный,

прогностически-рефлексивный) и компетенции, входящие в каждый из

компонентов; этапы и уровни (репродуктивный, поисково-исследовательский и

творческий) ее развития. Определены показатели (потребность в творческой

деятельности, коммуникабельность, профессионализм, готовность к

творчеству) и критерии достижения творческой компетентности в процессе

профессионального становления учителя.

Обоснованы психологические условия и проанализированы особенности

развития творческой компетентности учителей в процессе профессионального

становления. С учетом результатов апробации авторской программы развития

творческой компетентности разработаны практические рекомендации по

обеспечению условий среды, благоприятной для развития творческой

компетентности учителя в процессе его профессионального становления.

Ключевые слова: творческая компетентность, психологические условия,

психолого-педагогические средства, модель и программа развития творческой

компетентности.

Chemisova T.S. The psychological conditions of development of creative

competence of the teacher in the process of professional development. –

Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Psychological Sciences in specialty 19.00.07 –

pedagogical and developmental psychology. – G.S. Kostiuk Institute of Psychology

of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

The thesis is devoted to the problem of psychological conditions of teacher's

creative competence development in the process of professional formation. On the

basis of analysis and generalization of the results of scientific studies, the

productivity of the competent approach to the development of teacher's creativity in

the process of professional formation is substantiated. The ideas of essential features

and components of teacher's creative competence are analyzed. It is proposed to

consider creative competence as a qualitative characteristic of teacher’s professional

competence. The theoretical model of teacher’s creative competence development in

the process of professional formation is presented, in which the components of

creative competence (motivational, informative, prognostic-reflexive) and

competences which included in each components are singled out. There are stages

and levels of its development (reproductive, search, and creative). Indicators (need

for creative activity, communicability, professionalism, readiness for creativity) and

criteria for achievement of creative competence in the process of teacher’s

professional formation are defined.

The psychological conditions of creative competence development are

substantiated: readiness of teachers for creativity, when activity of teacher is directed

on search of ways, which ensure the maximum realization of cognitive, educational

and developmental potential; reflective teacher's attitude towards pedagogical

activity, through which the teacher successfully plans and manages his own activities,

finds the best ways to resolve conflict situations, and creatively comprehends

18

pedagogical processes; self-realization which involves the formation of stable

features of the teacher's personality, active position and creative approach in solving

pedagogical tasks; pedagogical activity as a desire for independent activity in

choosing the best ways to achieve the goal.

Peculiarities of teachers’ creative competence development in the process of

professional development are analyzed. The results of the ascertaining study

confirmed the assumption made about the teachers’ creative competence

development in the process of professional formation –30,9% of respondents had

high level of it. The search (average) level of creative competence development is

demonstrated by 37,7% of respondents, reproductive (low) level – among 31,4% of

participants of the study. The indicators of the development of the content component

of creative competence are the highest according to the results of the qualitative

research (high level of its formation is found in 41,7% of respondents). The

prognostic-reflexive component of creative competence develops slower than others,

– the proportion of respondents with a low level according to this parameter exceeds

38%.

The tendency towards the dynamics of creative competence development in the

process of professional formation is revealed: the transition from the reproductive

level to the search is faster than the transition to the next, creative level of

competence.

Verification of the proposed model is carried out by correlation analysis of the

results of investigation about the peculiarities of the development of creative

competence components. A high level of correlation between the individual

indicators and components of creative competence is revealed. It is established that

the most informative indicators of creative competence development are leadership

features, communicative abilities and creative potential.

The author's program for the creative competence development is presented. It

provides for creation the special educational environment in educational institutions,

focused on the development of creative competence components in the process of

teachers’ professional formation. The data on the organization of the forming

experiment is given and their results are analyzed, during which the approbation of

the proposed program is carried out.

According to the results of approbation of the author's program of creative

competence development, practical recommendations for provision of environmental

conditions for the teachers’ creative competence development in the process of

professional formation are developed.

Key words: creative competence, psychological conditions, psychological and

pedagogical means, model and program of creative competence development.