03 жовтня 2019 року в Інституті української мови НАН України

відбулося засідання вченої ради.

Відкрито вчену раду презентацією факсимільної копії Нобельського

Євангелія (1520 р.) – книги, яка давніша від Пересопницького Євангелія

(1556 – 1561).

Ця пам’ятка мови і культури створена в с. Нобель (нині Зарічненський

район Рівненської області); її оригінал зберігається в Бібліотеці Академії наук

Литви імені Врублевських у Вільнюсі.

До розшукування пам’ятки доклали багато зусиль члени Національної

спілки краєзнавців – вчителька Валентина Тумаш, священик Павло Дубінець,

які впродовж тривалого часу співпрацюють з Інститутом української мови НАН

України, з директором Павлом Юхимовичем Гриценком.

Завдяки організаційним заходам та фінансовій підтримці народного

депутата України VIII скликання Василя Петровича Яніцького виготовлено

копію Нобельського Євангелія.

Безцінна реліквія – в Україні!

З науковою доповіддю виступила кандидат філологічних наук, старший

науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики

Оксана Миколаївна Данилевська «Параметри аналізу мовної ситуації у сфері

шкільної освіти в Україні на початку ХХІ ст.». Прорецензували представлену

роботу доктор філологічних наук, професор Лариса Терентіївна Масенко та

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Оксана

Миколаївна Тищенко.

У доповіді були висвітлені результати комплексного дослідження

мовної ситуації в українській шкільній освіті за кількісними, якісними та

оцінними параметрами на підставі даних масового опитування, проведеного в

межах проекту Фонду Фольксваген «Бі- та мультилінгвізм: між інтенсифікацією

та розв’язанням конфлікту. Етнолінгвістичні конфлікти, мовна політика і контактні

ситуації в пострадянських Україні і Росії», цільового анкетування школярів,

виконаного в рамках роботи над плановою темою відділу соціолінгвістики в

Інституті української мови НАН України «Мовний побут сучасного

українського міста» (2010–2015 рр.), результатах спостереження (аналізі

щоденної мовної практики вчителів і учнів), аналізі нормативних документів,

які визначають використання мов у навчальному процесі в загальноосвітніх

закладах (передусім навчальні плани та накази МОН), а також дискурсивному

та контент-аналізі текстів шкільних підручників та усного мовлення вчителів та

учнів.

Увагу в доповіді було зосереджено на визначенні причин

невідповідності статистичних даних про кількість учнів, які навчаються

українською мовою, реальним фактам використання мов у сфері шкільної

освіти. Доповідачка обґрунтувала, що найістотніше значення для

характеристики мовної ситуації в окресленій царині має функціонування

української мови як мови навчання і російської як мови неформального

спілкування великої кількості комунікантів. Причому прикметою мовної

ситуації в Україні є той факт, що формальні і неформальні параметри взаємодії

цих двох мов у загальноосвітніх навчальних закладах не регламентовано

нормативними приписами, їх визначають закономірності спонтанної

комунікації, мовна поведінка й звички учасників навчального процесу,

сформовані під впливом мовної ситуації в конкретному регіоні, що й зумовлює

неоднорідність мовної ситуації в шкільній освіті в державі загалом. Тому,

попри офіційність державного статусу української мови й переконливе

формальне домінування, для мовної ситуації у сфері шкільної освіти в нашій

державі характерні нерівномірність за регіонами та деформація за ознакою

«місто – село», невідповідність задекларованого і реального стану державної

української мови, що виявляється в білінгвізмі шкільних мовних середовищ

майже на всій території держави, окрім західного регіону.

Аналіз результатів масового опитування дає підстави для висновку, що

конфігурацію мовної ситуації в шкільній освіті в незалежній Україні

успадковано від радянського періоду, хоч статистичні її параметри за роки

незалежності істотно змінилися. Однією з найменш досліджених

закономірностей взаємодії української та російської мов у середовищі шкіл, на

думку доповідачки, варто вважати залежність її оцінки від повсякденної мовної

поведінки: ті респонденти, які в буденному житті користуються російською

мовою, схильні вважати мовне середовище шкіл помітно менше

українськомовним, ніж ті, для яких мовою повсякденного спілкування є

українська, що обґрунтовує доцільність глибшого дослідження виявленої

тенденції із застосуванням цільового анкетування.

У висновках наголошено, що заходи мовної політики держави в освіті

«відстають» від запитів суспільства, передусім у питанні запровадження

мовного режиму в школах, що передбачає обов’язкове використання державної

української мови й поза уроками, дотримання норми про обов’язкове володіння

державною мовою всіма вчителями та керівниками державних навчальних

закладів.

Досвід активного використання української мови в умовах

українськомовної школи в офіційній та напівофіційній комунікації

російськомовними підлітками варто розглядати як механізм зміцнення її

комунікативної потужності, що створює потенційні умови переходу на

українську і в інших комунікативних сферах.

Особливості взаємодії української та інших мов (насамперед російської)

у сфері шкільної освіти обґрунтовують потребу регулярного моніторингу

мовної ситуації із застосуванням масового опитування, що передбачає аналіз не

тільки кількісних, а й якісних і оцінних показників.

Про результати роботи цьогорічного засідання Міжнародної комісії

Загальнослов’янського лінгвістичного атласу при Міжнародному комітеті

славістів, що відбулося 23–28 вересня 2019 року в Кракові, поінформувала

в. о. завідувача відділу діалектології Людмила Віталіївна Рябець.

Участь у заході взяли члени всіх національних комісій, окрім

хорватської. Україну представляли: Павло Юхимович Гриценко – голова

Української національної комісії ЗЛА; Галина Степанівна Кобиринка, Марина

Миколаївна Ткачук, Людмила Віталіївна Рябець.

Учасників проекту гостинно прийняла Польська національна комісія на

чолі з Ядвігою Ваняковою та колегами з відділу етимології та геолінгвістики

Інституту польської мови ПАН. До організації засідання долучилися також

Яґеллонський університет та Педагогічний університет імені Комісії народної

освіти у Кракові. Міжнародний захід проходив під патронатом Президента

міста Кракова (Jacek Majchrowski).

Традиційно в перший день роботи пленарне засідання розпочали зі звітів

голів національних комісій про роботу за рік.

У другій частині пленарного засідання, підтримуючи започатковану в

минулі роки традицію презентації нових публікацій, національні комісії

представили учасникам засідання свої найважливіші видання. Це індивідуальні

та колективні монографії, збірники наукових праць. Цікавою цього разу була

презентація сербських науковців на чолі зі Слободаном Реметичем, побудована

у формі доповіді-огляду про історію публікацій Сербського діалектологічного

збірника та роль академіка Павла Івіча в його виданні.

Велике зацікавлення викликали й праці українських діалектологів, які

представив Павло Юхимович Гриценко: Словник українських говірок Бузько-

Інгульського межиріччя (уклад.: Л. С. Спанатій, А. П. Супрун, М. Ф. Тимченко;

за заг. ред. Л. С. Спанатій; Миколаїв, 2018; Голянич М. І. Мовний портрет села

Тюдів: словник (Івано-Франківськ, 2018; Грицак М. А. Матеріали до Словника

українських говірок Закарпатської області. Вип. 1: А–Б (за ред. П. Ю. Гриценка;

К., 2017; Діалекти в синхронії та діахронії: Трансформація діалектного

континууму і проблеми лінгвоекології (відп. ред. П. Ю. Гриценко; К., 2017;

Студії з діалектології. Матеріали і дослідження (відп. ред. П. Ю. Гриценко; К.,

2017; вип. 1).

Упродовж тижня працювали лексико-словотвірна та фонетико-

граматична секції, морфонологічна та комп’ютерна підкомісії

Загальнослов’янського лінгвістичного атласу.

На засіданнях лексико-словотвірної секції тривала робота над томами:

«Риси людини» (Російська національна комісія) і «Транспорт, народна техніка і

шляхи сполучення» (Українська національна комісія), «Назви спорідненості»

(Болгарська національна комісія).

На засіданнях фонетико-граматичної секції обговорювали проблеми,

пов’язані з підготовкою до друку томів: «Рефлекси *tort, *tolt, *tert, *telt»

(Чеська національна комісія), «Рефлекси *i, *u, *y» (Словенська національна

комісія) та «Рефлекси *а» (Білоруська національна комісія).

Паралельно працювали над томами «Метеорологія та вимір часу. Рельєф

місцевості» (Білоруська національна комісія), «Дієслово» (Польська

національна комісія), «Займенник» (Македонська національна комісія),

«Іменник» (Словацька національна комісія) (це були індивідуальні консультації

з членами національних комісій ЗЛА та обмін національними матеріалами з

відповідних томів).

Деякі теоретичні аспекти, що стосуються методології роботи над

граматичними томами, зокрема випрацювання єдиного підходу до

представлення морфонологічних легенд до карт у цих томах, обговорювали на

своєму засіданні члени Міжнародної комісії ЗЛА. На цьому ж засіданні було

рекомендовано до друку томи: «Рефлекси *tort, *tolt, *tert, *telt» (Чеська

національна комісія) та «Риси людини» (Російська національна комісія).

На комп’ютерній підсекції обговорювали питання модернізації

спеціальної програми mapola та відповідних шрифтів, які використовують під

час створення лінгвістичних карт учасники проекту, оскільки стрімкий

розвиток комп’ютерних технологій, зокрема поява нових версій Windows,

вимагає постійного оновлення програмного забезпечення проекту. Крім того,

виконавці проекту намагаються знайти якомога більше шляхів для зменшення

ручної роботи й більшої автоматизації всіх процесів під час створення

лінгвістичних карт.

Наступне засідання Міжнародної комісії Загальнослов’янського

лінгвістичного атласу відбудеться у жовтні 2020 року в Охриді (Північна

Македонія).

Про участь у Міжнародних та Всеукраїнських наукових заходах, які

відбулися впродовж липня – вересня 2019 р., доповіли Л. М. Колібаба,

Н. О. Мех, О. Г. Руда.