ПРОБЛЕМАТИКА ПЕРЕКЛАДУ АВТОРСЬКИХ ОНІМІВ У ФЕНТЕЗІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Поліщук Л. студентка гр. ПЛ-11; Науковий керівник: к.філол.н., доц.

Рагузіна Л.Ю.

Власні імена займають особливе місце у художніх творах.

Вони є одним з найважливішим засобів їх художньої виразності створеної автором.

Власні назви пов’язані з тематикою твору, жанром, загальною композицією та характером образів, несуть певне смислове навантаження і стилістичне забарвлення, а також дають читачеві змогу отримати додаткову інформацію про характер персонажів, їх зовнішність, походження, соціальний стан.

Саме тому оніми становлять особливий інтерес, як своєрідний ключ у розкритті художнього задуму письменника.

При виборі власних імен, автор звертає увагу на їх фонеміку та морфеміку, які сприяють передачі експресивних відтінків, вдається до алюзій та алітерації, що здивують та зацікавлять майбутнього читача.

Ці фактори спричиняють труднощі при перекладі власних назв, адже переклад художнього твору потребує не лише заміни іноземних слів еквівалентами рідної мови, а й передачу змісту явищ, подій, а особливо характерів персонажів.

Головною проблемою і метою для перекладача є створення у свідомості читача перекладу аналогічного образу і відповідних асоціацій, які виникають у читача оригіналу.

Функціонування власних імен у тексті має свою специфіку. Імена й назви є невід'ємним елементом форми художнього твору, складовою стилю письменника, одним із засобів, що створюють художній образ.

Оніми можуть нести на собі значне смислове навантаження, мати незвичайний звуковий вигляд, мати прихований асоціативний фон.

Власні імена повинні бути стилістично вірними, відповідати усьому духу твору, мати характерний колорит, а іноді особливе значення, у якому виражена авторська ідея.

Письменник-фантаст має більшу свободу вибору засобів для відтворення фантастичного світу, у тому числі при створенні власних імен, може використовувати прийоми, неприпустимі в реалістичному творі.

Часто фантастичні, і особливо фентезійні романи – це своєрідні універсальні компіляції багатьох дитячих сюжетів: чарівники та ельфи, дракони та гобліни, персонажі кельтського фольклору.

Насичення такими деталями характерно для циклу романів «Гаррі Поттер» Дж. Роулінг:

- живі шахи – пряма цитата з Л. Керола, як і адреса на конверті «Леді Алісиній Правій Нозі, Килим у Каміна»;

- в «Пісні про Нібелунгів» страж скарбів користується tarnkappe – плащем-невидимкою, який потім дістається Зиґфрідові;

- «Мармеладки Берти Боттс» всіх смаків – відсилання до жуйки з «Чарлі та шоколадна фабрика» Р. Даля, що змінює смак поки її жують.

Більшість імен, назв, використаних Д. Роулінг у її книгах, передають характеристики героїв, говорять про призначення магічних предметів і т.п.

Багато з них вигадані автором і являють собою комбінацію звичайних англійських слів або співзвучні їм, будять асоціації з тими або іншими словами, поняттями й фактами :

Oliver Wood – Олівер Вуд, Draco Malfoy – Драко Малфой, (франц.

mal foi погана віра).

Умовно авторські номінації можна розподілити на три групи: такі, що зазвичай не підлягають перекладу через домінування номінативної функції над комунікативною (Roger Davies – Роджер Девіс, Ali Bashir – Алі Башір, Cho Chang – Чо Чанґ, Dragomir Gorgovitch – Драгомір Ґорґовіч); такі, що підлягають перекладу залежно від контексту, який може «висвітлити» їхній зміст (Severus Snape – «Северус Снегг», англ. severe суворий, жорстокий; за допомогою прізвища «Снегг», схожому за звучанням з російським іменником «снег», перекладач розкриває «холодну» сутність персонажа); ті, що потребують такого перекладу або такої постановки, при якій можна помітити як номінативне значення, так і семантику, у тому числі, каламбури, яких чимало спостерігається у творах Роулінг.

Розглядаючи способи відтворення авторських онімів у художньому тексті, можна дійти висновку, що перекладач завжди опиняється перед вибором:

- зберегти тональність іншої мови АБО - відтворити художню функцію

«промовистого» імені. Тому, для перекладача дуже важливо

використовувати довідкові посібники, коментарі, фонові знання та індивідуальні глосарії та творче підходити до проблемі передачі вигаданих імен, назв, вигаданих реалій.

Дякую за увагу!