1 (33) 2010

© Національна бібліотека України для дітей, 2010

Ñ ë î â î ã î ë î â í î ã î ð å ä à ê ò î ð àА. КобзаренкоЧас віри та сподівань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Ê ð à ù ³ ç ê ð à ù è õГ. ГречкоІміджева політика ЦБС для дітей м. Миколаєва як основа репутаційного менеджменту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Я. БондаренкоМрії збуваються, або Як дитячі бібліотеки міста Миколаєва забезпечують читачам безмежний доступ до інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Т. Белібова, І. ЯрошевськаРозвивайся та відпочивай разом з бібліотекою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Л. Митрофанова«Країна Читалія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

С. ПоточнякЖиве навколо нас краса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Í î â è í è ç ð å ã ³ î í ³ âН. РасторгуєваЕлементи успіху в роботі сільських бібліотек . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

О. Купіна, В. Баранюк«Віконце в Екосвіт»:успішні історії реалізації програми екологічного виховання читачів . . . . . . . . . . . 16

В. Вересоцька, Т. КлюйПрава людини починаються з прав дитини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

Г. ВакуленкоАвторська програма як засіб виховання культури читання, любові до книгита духовного розвитку дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Ñ ò î ð ³ í ê à ì å ò î ä è ñ ò àН. БезручкоВідродити історичні традиції сімейного читання в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Н. Дзюба, В. Красножон, Н. ПолуняНовий етап у розвитку бібліотечно-бібліографічної класифікації для дитячих та шкільних бібліотек . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Світ дитячих бібліотекУкраїнська асоціація

працівників бібліотек для дітей№ 1 (33)

2010Національна бібліотека України

для дітей

Щоквартальний науково-методичний журналУ номері:

2 Світ дитячих бібліотек, 2010, № 1

Ñ Ë Î Â Î ã î ë î â í î ã î ð å ä à ê ò î ð à

Майбутнє держави творимо разом …Сьогодні бібліотеки як центри нагромадження та збереження суспільно значимого масиву інфор-мації, потужні складові інформаційної інфраструктури держави займаються створенням та впро-вадженням найефективніших механізмів для забезпечення науково-інформаційного супроводу по-літичних, соціально-економічних, культурних та освітніх змін і досягнень у країні. З огляду наце, основний зміст роботи дитячих бібліотек України в 2009 році було спрямовано на участь урозробці та удосконаленні державної політики в галузі бібліотечної справи, на забезпечення за-гального доступу до інформаційних ресурсів, корпоративне співробітництво, підвищення статусучитання в цілому і дитячого, зокрема, та на духовний розвиток дітей.

Визначною подією для бібліотечної спільноти стало розширене засідання Кабінету МіністрівУкраїни, на якому розглядався пакет нормативних актів, спрямованих на підтримку бібліотечноїгалузі. У схваленому на засіданні законопроекті «Про культуру» визначено, крім інших важли-вих для бібліотек положень, механізм формування належної оплати праці працівників галузі, їхн-ього пенсійного та соціального забезпечення. Розглянуто і підтримано проекти розпоряджень Ка-бінету Міністрів України «Про затвердження Концепції Державної цільової програми підтримки

та розвитку читання на період до 2015 року» і «Про затвердження плану заходів щодо розвитку бібліотечної справи до 2011 року».Також 21 травня 2009 року було прийнято Закон України за № 1388-VI «Про внесення змін до «Закону України про бібліотеки табібліотечну справу». Це означає, що в країні зроблено важливий крок назустріч бібліотекам, книзі й читанню. У цьому ж році, а саме26 вересня 2009 року, Указом Президента України № 766/2009 за вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи, значнідосягнення у професійній діяльності та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек було присвоєно почесне звання «Заслужений пра-цівник культури України» ряду працівників дитячих бібліотек, серед яких: А.І. Гордієнко (зав. відділом обслуговування учнів 5-9класів НБУ для дітей), Л.А. Лугова (заступник директора Львівської ОДБ), О.І. Шарабура (директор Дніпропетровської ОДБ), О.С.Заїчкова (директор Чернівецької ОДБ), В.І. В'язова (директор Донецької ОДБ ім. С.М. Кірова), В.Д. Чіка (директор ЗакарпатськоїОДЮБ). Основною ж нагородою для всіх українських бібліотекарів стало присвоєння звання Героя України з врученням орденадержави А.С. Кобзаренко — генеральному директору Національної бібліотеки України для дітей.

У році, що минув, основну увагу дитячих бібліотек було спрямовано на популяризацію творчості визначних вітчизняних і за-рубіжних письменників, на підтримку дитячого читання та розвиток творчого потенціалу юних користувачів. Неабиякі творчі здіб-ності діти проявили під час Всеукраїнського конкурсу-фестивалю дитячої творчості «На Святого Миколая творча іскорка палає»,організованого та проведеного Благодійним фондом Влади Литовченко «Обдаровані діти — майбутнє України» та Національноюбібліотекою України для дітей за сприяння Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Діти писали зворушливі листидо Святого Миколая, малювали чудові малюнки, вишивали, виготовляли різноманітні поробки з природного матеріалу. Всього доНБУ для дітей надійшло понад 10000 творчих робіт, які оцінювалися компетентним журі за п’ятьма номінаціями. Найактивнішимивиявилися юні таланти з Вінницької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей. 12грудня 2009 року в Колонній залі Київської міської державної адміністрації відбувся концерт і нагородження переможців. Двісті учас-ників були удостоєні звання лауреата конкурсу, а переможці отримали ноутбуки, музичні центри та цифрові фотоапарати. Хочеться,щоб і надалі цей чудовий конкурс продовжувався, адже він надав дітям широкі можливості для розвитку і реалізації особистості.

Як завжди, в центрі уваги всіх дитячих бібліотек залишалося патріотичне виховання і краєзнавча робота. Фахівці НБУ для ді-тей презентували новий електронний проект — заочний туристичний краєзнавчий похід «Сім природних чудес України», який знай-омить юних користувачів з унікальними природними об’єктами нашої держави, визнаними найкращими за результатами другогоетапу загальнонаціональної акції «7 чудес України», і який допоможе ще більше активізувати краєзнавчу роботу і прищепити дітямповагу та любов до рідної землі.

Бібліотеками для дітей зроблено немало у їх поступі вперед у справі надання читачам сучасних і доступних послуг. ФахівціНБУ для дітей ініціювали корпоративний розпис періодичних видань, зведену базу даних якого розміщено на сайті бібліотеки. Учас-никами цього проекту стали 12 дитячих бібліотек країни, і ми маємо надію, що у 2010 році їх кількість значно збільшиться.

Попереду нас чекає відповідальна, серйозна і напружена робота. Очікуємо затвердження Кабінетом Міністрів України такихважливих проектів, як: Державна цільова національно-культурна програма створення єдиної інформаційної бібліотечної системи«Бібліотека — XXI», Концепція Державної цільової програми поповнення бібліотечних фондів на 2010-2015 роки, Концепція Дер-жавної цільової програми інформатизації бібліотек на 2010-2015 роки і Державна цільова програма підтримки та розвитку читанняна період до 2015 року, реалізація яких зініціює подальше вдосконалення бібліотечної справи, націленої на всебічний розвиток осо-бистості дитини, та сприятиме підвищенню рівня читацької компетентності дітей.

Однією з найважливіших подій у культурному житті країни буде відзначення 150-річчя «Кобзаря» Тараса Шевченка. До цієї зна-менної дати за рекомендацією Міністерства культури і туризму України НБУ для дітей розробила положення про проведення Всеу-країнського конкурсу дитячої творчості «У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє», що пройде у два тури. Роботи учасників оціню-ватимуться в 4-х номінаціях: «Кращий малюнок», «Краща вишивка», «Краще поетичне слово» та «Кращий прозовий твір — «Коб-зар» у моєму житті та у житті моєї родини».

Велика увага, як і завжди, приділятиметься підвищенню фахового рівня бібліотекарів. З цією метою у серпні на базі ОдеськоїОДБ ім. Н.К. Крупської пройде черговий Всеукраїнський саміт директорів обласних бібліотек для дітей, а для завідуючих науково-методичними відділами, завідуючих естетичними відділами обласних бібліотек для дітей і для директорів ЦБС для дітей передба-чено проведення трьох проблемно-цільових навчань на базі НБУ для дітей.

Діяльність дитячих бібліотек і надалі буде спрямована на виховання юного покоління, яке у недалекому майбутньому викори-стовуватиме всі свої знання для розквіту та процвітання вільної і незалежної України, адже в кожному великому успіхові є маленькачастинка праці кожного бібліотекаря.

Президент Української асоціаціїпрацівників бібліотек для дітей Анастасія Кобзаренко

Світ дитячих бібліотек, 2010, № 1 3

Іміджева бібліотечна політика сьо-годні — один з найважливіших на-

прямів діяльності сучасної бібліотеки. Реформування,що відбуваються в бібліотечній сфері, торкаються ниніне тільки технологічних змін, завдяки яким поліпшу-ються якість і оперативність процесу задоволення ін-формаційних потреб користувачів. Змінюється і спосібмислення бібліотечних працівників, які зрозуміли іприйняли теперішній час і оновилися самі. Ми сталидумати інакше, інакше організовувати свою роботу, ро-зуміючи всю важливість створення свого позитивногоіміджу. Дотримуючись основних положень репутацій-ного менеджменту, дитячі бібліотеки прагнуть статипривабливими центрами для державних, громадськихорганізацій, відкритою системою, спрямованою на за-доволення очікуваньгородян. Вже понад18 років центральнабібліотека для дітейім. Ш. Кобера іВ. Хоменка м. Мико-лаєва та її філії аль-тернативою скром-ному, непомітномуіснуванню обралистиль сучасної біб-ліотеки, яка користується стійкою позитивною репута-цією як у місті, так і за його межами.

Ще в ХVIII ст. Честерфілд зауважив: «…куди б мине йшли, репутація наша — неважливо, добра чи по-гана, обов’язково нас випереджає…». Які ж іміджевізаходи стали своєрідним каталізатором, що впливає накультурну політику міста? Одним з найбільш резо-нансних можна вважати цикл зустрічей «Особливоважлива персона», які впродовж 5 років проходили убібліотеці в форматі «Персона без краватки». За ці рокив бібліотечному VIP–салоні побували 22 представникиміської еліти, серед яких: мер міста і його заступники,керівники культурно-мистецьких установ, навчальнихзакладів. Всі вони по-новому відкрили для себе дитячубібліотеку, побачили її ресурсно-творчий потенціал,стали її постійними друзями і надійними партнерами.Приклад центральної бібліотеки для дітей «заразив» ібібліотеки–філії, які в своїх мікрорайонах обслугову-вання відкрили ексклюзив-салони «Еліта», «Олімп», детакож проходять зустрічі з представниками органів міс-цевого самоврядування, відомими людьми району. Ре-зультатом такого спілкування і співпраці стало значнепідвищення репутації бібліотеки і, що не менш важ-ливо, пожвавішала фандрейзингова діяльність.

Започатковано і успішно реалізується в ЦДБ щеодин цікавий проект — розпочав свою діяльність біб-ліотечний салон «Овація», метою якого є не тількизнайомство дітей з людьми, що займаються меценат-ством, спонсорством і благодійністю, а й налагодженнязв’язків з ними для подальшої співпраці з бібліотекою.Першим гостем нашого салону став генеральний ди-ректор СГП «Нібулон» О.О. Вадатурський, зустріч зяким пройшла безпосередньо на підприємстві. Це булаунікальна можливість на власні очі побачити установуєвропейського рівня, ознайомитися з її роботою і отри-мати в дарунок друковані видання підприємства. З на-ступними гостями салону — директором Райффайзенбанку Аваль і представником підприємства «Велам»зустріч поки не відбулася через їхню зайнятість, але мине втрачаємо надії і працюємо у цьому напрямі.

Не можна не згадати про гучні іміджеві заходи з мо-лодими сім’ями, які проходили в рамках цільовихкомплексних програм «Майбутня мама — найчарів-ніша і найпривабливіша» (інформаційна підтримка жі-нок, що очікують дитину), «Разом з книгою ми зрос-таємо», «Растишка» (ранній творчий розвиток малюківвід 0 до 3-х років), «Плюшева няня» (емоційні стимулирозвитку малюків за допомогою книги і м’якої іг-рашки). Городянам запам’яталися презентації цих про-грам, які збирали в стінах ЦДБ працівників усіх соці-альних і рекреаційних служб, що займаються пробле-мами материнства і дитинства, зокрема: дитячих до-шкільних закладів, що працюють за системою Елько-ніна–Давидова, жіночих консультацій і дитячих полік-лінік, неонатальних і перинатальних, психологічнихцентрів, магазинів іграшок та ін. Стали справжніми по-діями свята молодої мами і батька, бабусь і дідусів, по-свята в читачі малюків однорічного віку. Конкурси длябатьків «Казка, що придумана для сина і доньки»,«Казка під подушкою», «Друзі з пелюшок», «Фото зулюбленою книгою» були матеріально та інформаційнопідтримані редакціями журналів «Мир семьи» (м. Київ), «Счастливые родители», «Семейное чтение»,«Читай-ка», «Книги, нотки и игрушки для Катюшки иАндрюшки» (м. Москва).

У цьому році ЦДБ розпочинає реалізацію наступ-ного пілотного проекту «ЗАГС + бібліотека = молодасім’я ХХІ століття», пов’язаного з сім’єю. Його головнамета — інформаційна підтримка наречених, створеннячитаючої молодої сім’ї, використання повного ресурсубібліотеки — потужної інформаційної бази (реальної іon-line), допомога у створенні домашньої бібліотеки нарізних носіях інформації.

Галина Гречко,заступник директора з бібліотечного менеджменту

центральної міської бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва

Іміджева політика ЦБС для дітей м. Миколаєва як основа репутаційного менеджменту

Ê ð à ù ³ ç ê ð à ù è õ


Бібліотеки–філії №№ 2, 4, 8, 10 реалізували свої сі-мейні проекти «Я веду бабусю до бібліотеки», «Сі-мейне коло», «Малюк. Мама. Бібліотека», «Креативнамама». Не менш успішною була робота з реалізації про-грам «Глибинна екологія людства на захисті дитин-ства» та «Ти не один у світі», орієнтованих на дітей, щопотребують особливої уваги. Усі ці заходи стали по-штовхом для створення в ЦДБ інформаційного центру«Соняшник», у якому дитина отримує комп’ютерне ау-діомісце, вихід на спеціальну сторінку бібліотечногосайту, доступ до мережі Інтернет, книжковий аудіо-ві-деокейс, законодавчу базу даних і, що дуже важливо,можливість спілкуватися.

Серед форм, що поліпшують репутацію бібліотек яксоціальних інститутів, можна виділити акції «Талано-вита дитина під інформаційним патронатом дитячоїбібліотеки і її партнерів», «Подаруй книгу дитині–си-роті», «Книга в дарунок майбутній мамі», «Першакнига вашої дитини», «Книга до сімейної бібліотеки»,«Візьми книгу до табору», «З новою книгою — в но-вий рік», «Ліквідуємо зону інформаційної ізоляції», якіпроводилися для дітей, що лікуються в соціально-реа-білітаційних центрах та установах пенітенціарної сис-теми.

Новинкою 2009 року вважаємо початок роботи вЦДБ бібліокафе «Декілька рядків до чашки кави». Удень його відкриття всі, хто переступив поріг бібліо-теки, потрапили в незвичну атмосферу: у презентацій-ній залі — приємне освітлення, столики з кофейни-ками, аромат кави, легка музика, на екрані демонстру-ються картини відомих художників з сюжетами, де гра-ціозні пані п’ють каву та гарячий шоколад. Далі —лате-артілюстрації картин, виконаних за допомогоюрозпису кавовою пінкою, віршовані рядки. І всюди ус-міхнені обличчя. Саме таким оригінальним способом,коли до чашки кави «подають» книги, вірші, арт-мате-ріали, ми й вирішили популяризувати творчість нашихпоетів і письменників. У цей день поети Д. Кремінь іВ. Пучков з успіхом презентували книгу «Два береги»,а директор Українського академічного театру драми імузичної комедії М.С. Берсон — книгу «Тяжіння до ду-ховності: сьогодні, вчора і завжди». Сподіваємося, щоце починання стане ще одним гарним приводом длязміцнення партнерства з творчою елітою міста і непо-ганою PR–кампанією для бібліотеки. Успішно прово-дяться у бібліотеках міста і такі форми роботи, як пре-зентації імені та літературно-музичні подіуми.

Є в доробку наших бібліотек, здавалося б, зовсім не-примітні заходи, але вони привернули увагу ЗМІ і пар-тнерів. Один з них — «Квіткова рапсодія», що відбувсяу бібліотеці–філії № 2. За своїм змістом, перелікомучасників і соціальних партнерів він міг претендуватина захід року. Під час його проведення експонуваласякнижкова виставка «Квіти як диво», звучали джазовікомпозиції у виконанні студентів музичного училища,пройшли майстер-клас з флористики та дефіле нарядів,створених студентами факультету моделювання одягууніверситету культури і мистецтв, демонструвалася фо-

тосесія читачів бібліотеки з підключенням артверні-сажу Катерини Рождественської. Салоном краси «Ак-вамарин» були представлені трав’яні засоби для до-гляду за шкірою і волоссям, а також квіткові аромати ізколекції фірми «Оріфлейм». Відбулася дегустація стравіз квітів, підготовлених баром «Ескадо», і виставка фіа-лок, організована бібліотекою разом з будинком при-роди.

Довгий час підвищеною увагою городян користува-лися вистави нашого літературного театру «Браво», ре-пертуар якого базувався на темі «Жінки в житті пись-менників». За 10 років його існування зіграно великукількість вистав, які стали для наших читачів своєрід-ним наочним посібником з літератури.

Ми залежимо від соціуму, тому зрозумілим є нашепрагнення відповісти на виклики часу участю в соці-ально значущих заходах. У кінці року в ЦДБ пройшовдень подяки, під час якого відбулася церемонія вру-чення спеціальної бібліотечної відзнаки «За особливийвнесок у розвиток дитячих бібліотек міста». Таким чи-ном ми віддячилитим, хто допомагаєдитячим бібліоте-кам: державним ігромадським орга-нам вла ди, депутат-ському корпусу, со-ціальним партне-рам, спонсорам і ме-ценатам, благодій-никам. Адже завдяки їхній підтримці бібліотеки по-кращують свій зовнішній і внутрішній дизайн, попов-нюють фонди, передплачують періодичні видання,здійснюють комп’ютеризацію, капітальні і поточні ре-монти своїх приміщень. Лише за останні декілька роківоновленими, перепланованими, оснащеними новимимеблями і технікою відкрилися для читачів дитячі біб-ліотеки №№ 7, 9, 10. Частково оновилися бібліотеки№№ 6 і 8. Як бачимо, свята післяремонтних входин вЦБС для дітей стають традицією. І це радує.

Ювілеї бібліотек — теж традиція, яка стала набу-вати важливе соціокультурне значення, оскільки за-кріплює в суспільному мисленні бібліотеку як соціаль-ний інститут і до того ж є ефективною формою при-вернення уваги громадськості до бібліотек, засобом де-монстрації своїх кращих досягнень.

Імідж дитячих бібліотек також підтримується зав-дяки добре налагодженим міжнародним зв'язкам і ак-тивній участі в грантових проектах. Прикладом цьогостало проведення міжнародної пересувної виставки«Астрід Ліндгрен мандрує світом», організованої По-сольством Швеції в Україні, яка викликала великий ре-зонанс у місті. До речі, ця виставка експонуваласятільки в Києві і Миколаєві. А робота бібліотечного ті-нейджер-клубу, створеного на базі інформаційногоцентру «Вікно в Америку для майбутніх лідерів» і від-критого в ЦДБ за підтримкою Посольства США, вжедавно відома за межами міста — його послугами ак-


тивно користуються жителі приміської і сільської міс-цевостей. Помітною подією стала поява у бібліотеці–філії № 8 Корабельного району міста клубу лідерів уч-нівського самоврядування завдяки гранту центру соці-альних програм «Русал».

Важливою частиною рекламної та інформаційно–іміджевої політики сучасної бібліотеки є її співпраця ізЗМІ, особливо з телебаченням. І телебачення, і бібліо-тека як соціальні інститути виконують споріднені ін-формаційні, освітні, рекреаційні та дозвіллеві функції,що дозволяє нам оптимально використовувати ТV длядосягнення певних результатів. У минулому році реа-лізувався пілотний проект «Телезірка в бібліотеці», ме-тою якого було ознайомлення читачів бібліотеки з ді-яльністю відомих журналістів. Всі учасники отрималисертифікати соціального партнерства. Цей проект ставне тільки своєрідним подарунком бібліотеки до 50-річчя облтелерадіокомпанії, а й тим місточком, який по-служив підтримці глядацького інтересу дітей і розвиткуйого, як читацького. Інформаційні ж контакти бібліо-теки з журналістами були джерелом свіжої і актуальноїінформації і, як результат, — поява ще одного спільногопроекту «Країна Читалія», започаткованого бібліоте-кою–філією № 4. Завдяки реалізації цього проекту кож-ної суботи на обласному телебаченні виходить бібліо-течна програма «Країна Читалія», зйомки якої ведутьсяв дитячих бібліотеках міста. Немає потреби говорити,яка це чудова можливість «пропіарити» свою бібліо-теку, продемонструвати її можливості, послуги, доку-ментально-джерельну базу та ще й отримати безціннийдосвід роботи «на камеру». В серпні минулого року на13-му міжнародному фестивалі фільмів, телерадіоп-рограм для дітей і юнацтва «Золоте курча», що прохо-див у м. Феодосія, наша «Країна Читалія» стала йогопереможцем і отримала диплом лауреата.

Суспільному визнанню бібліотек сприяє і висвіт-лення їх діяльності в друкованих місцевих виданнях.Насамперед, це велика кількість публікацій, написанихяк самими працівниками, так і журналістами, які за-вжди присутні у бібліотеках на значущих заходах. Не-поганою рекламою нашої діяльності є публікації в про-фесійній пресі. Покращенню іміджу сприяють нашадрукована продукція, насичені веб-сайт і блог, власніелектронні продукти, участь ЦДБ в корпорації бібліо-тек зі створення каталогу періодичних видань тощо.

Сьогодні колектив ЦБС, його керівники настроєніна інноватику. Девізом нашої роботи є слова директора

бібліотеки Майамі (США) Р. Сантьяго: «...Не можнабути змарнілою фіалкою і керувати бібліотекою. Ви по-винні мати харизму, вміти заявляти про себе. Це тягнеза собою нескінченну кількість контактів і зустрі-чей…». Ми це робимо, і не без успіху, бо навчилисяпрацювати РАЗОМ, а не ЗАМІСТЬ. І у нас є результат— нові форми роботи, нові ідеї і багато нових читачів,для яких ми працюємо.

Одним із критеріїв ефективної роботи кожної уста-нови, і бібліотеки зокрема, є його керівник і командаоднодумців. Наша система має креативного, сучасного,мудрого та небайдужого керівника — Наталію Вікто-рівну Семілєт, яка вже 20 років очолює ЦБС, має не-абиякий досвід і заслужене визнання. Вона — заслу-жений працівник культури України, лауреат Міжна-родного рейтингу «Золота фортуна», має почесну від-знаку УБА «За відданість бібліотечній справі» і багатоін. Їй довірено очолювати Миколаївську обласну біб-ліотечну асоціацію. Для неї робота — це завжди на-тхнення, бажання і прагнення тільки найкращого. Зав-дяки багатогранним знанням, високому професіона-лізму, здатності до психологічного аналізу та прогно-зування, Наталії Вікторівні вдалося на творчих засадахвідпрацювати загальну концепцію та філософію сучас-ної дитячої бібліотеки. Саме вона свого часу зробилаакцент на необхідність впровадження новітніх інфор-маційних технологій, застосування маркетингу осо-бистості для створення позитивного іміджу бібліотеч-них установ для дітей. Будучи реформатором за суттю,Наталія Вікторівна хоче, знає і вміє досягати бажаного.Вона створила сильну команду, яка працює творчо, зперспективою на майбутнє.

Нелегко сьогодні в умовах економічної нестабіль-ності керувати великим бібліотечним господарством.Але саме її ділові якості топ-менеджера дозволяють ро-бити можливими і вчасними ремонти бібліотек, об-лаштовувати та поновлювати їх внутрішній і зовнішнійдизайн, здійснювати комп'ютеризацію мережі дитячихбібліотечних установ міста, налагоджувати партнерськівідносини з наявними та потенційними друзями біб-ліотеки.

Якось директор Національної бібліотеки Українидля дітей А.С.Кобзаренко сказала: «Шукають шляхикращі, шукають причину — інші». Ми позиціонуємосебе як кращі, успішні. Нам це вдається. Сподіваюся,так буде і надалі.

Інтернет-центр ЦДБ Свято книги


Нещодавно в старих паперах зна-й шла одну дуже цікаву річ: креатив-

проект «Автоматизація процесів бібліотечної діяль-ності центральної міської бібліотеки для дітей м. Ми-колаєва», який я захищала десять років тому. Відразунахлинули спогади... Тоді я здавалася сама собі чуда-куватою мрійницею (у якийсь момент я нагадувала ви-конроба з комедії «Операція «И» та інші пригоди Шу-рика», який казав: «У той час, як космічні кораблі бо-рознять простори космосу…»), тому що розповідалаколегам про небувале: «В центральній бібліотеці буде 7комп’ютерів, у філіях ще 3, ми всі їх з’єднаємо в єдинумережу, під’єднаємося до корпоративної мережі най-більших бібліотек міста і зможемо обмінюватися ін-формацією, створювати каталоги, а ще в нас буде свійвеб-сайт…».

Минули роки… Сьогодні у дитячих бібліотекахміста Миколаєва уже є 56 сучасних ПК, з них 33 пра-цюють в центральній бібліотеці, 23 — у філіях, сім зодинадцяти бібліотек підключено до мережі Інтернет.Центральна міська бібліотека для дітей як повноправ-ний член бере участь у реалізації двох великих міськихпроектів «Корпоративний каталог періодичних ви-дань», «Зведений електронний каталог» та всеукраїн-ського — «Віртуальна бібліографічна довідка: об’єд-нана довідкова служба бібліотек України».

Досягли ми цього поступово: самотужки освоюваликомп’ютерну техніку, навчали інших того, що знаємосамі, потім почали працювати над створенням елект-ронного каталогу. Зараз обсяг власних електронних базданих сягає 83 тис. записів, у т. ч.: алфавітний та сис-тематичний каталоги мають 34 тис. записів, система-тична картотека статей — 43 тис. записів, картотека ін-формації на електронних носіях — 1200 записів, кар-тотека читачів — 5 тис. записів. На мій погляд, це до-сить великий масив інформації. Наші бібліографи і пра-цівники читальних залів, абонементів дивуються: «Якми раніше виконували запити читачів без електронногокаталогу? Зараз звернувся до ІРБІСу — і все готово!».До речі, АБІС ІРБІС встановлено у всіх філіях, базамиданих електронного каталогу центральної бібліотекиможуть користуватися читачі цих бібліотек як в режиміon-line, так і в локальній системі.

Вже декілька років повним ходе йде штрихкоду-вання нових надходжень і всього фонду центральноїбібліотеки. Вже створено електронну реєстраційну кар-тотеку читачів, так що їхне обслуговування в елект-ронному режимі є справою найближчого часу і наступ-ною сходинкою у розвитку наших бібліотек.

Окремою, як на мій погляд, найцікавішою і най-улюбленішою ланкою нашої роботи стало створеннявласних електронних ресурсів (якщо зацікавитесь, зай-

діть на веб-сайт центральної бібліотеки www.kinder. -mksat.net). Замислитися над цим нас змусила реаль-ність, адже Інтернет все частіше і частіше використо-вується у роботі бібліотек. Можна сказати, що посту-пово з'явилася нова форма бібліотечного обслугову-вання — надання доступу до світової інформаційноїмережі. Бібліотека, крім друкованих ресурсів, стала на-давати доступ до електронних інформаційних ресурсіві, що дуже важливо, допомагати користувачам орієнту-ватися в них. Ми зрозуміли, що для більш ефективноїроботи у цьому напрямі нам потрібно ретельно відби-рати та систематизувати найцінніші ресурси Інтернет, авже потім рекомендувати їх користувачам. Спочаткузвернулися до вебліографії. Найбільш популярними такорисними виявилися вебліографічні посібники краєз-навчої тематики. Ідею їх створення нам підказали самічитачі. Широкий спектр запитів з краєзнавства визна-чив теми видань: наше місто, його культура, історія, ви-значні пам'ятки. Цей матеріал ми розмістили в елект-ронних міні-довідниках «Літературна Миколаївщина»,«Пам’ятники Миколаєва», «Миколаїв віртуальний» і«Миколаївці: минуле та сьогодення», які є своєріднимипутівниками нашим містом, що розповідають про ви-датних земляків: поетів, письменників, флотоводців,суднобудівників, композиторів, художників.

Справжньою знахідкою для віртуальних мандрівни-ків стала серія повнотекстових вебліографічних дайд-жестів «Перлини України»: «Заповідні місця України»,«Міста–музеї України», «Храми України», «Дива, щостворені природою», «Рукотворні дива України», якімають гарний довідковий апарат і систему гіперпоси-лань. Завдяки цим посібникам наші читачі знайом-ляться з новинками українознавчої літератури, леген-дами та міфами рідного краю, чудовими фотографіямиісторичних місць та навчаються знаходити потрібну ін-формацію, використовуючи різні джерела. Ресурсидуже прості для самостійної роботи, бо, крім гіперпо-силань, читач може заглянути в словник, де є короткадовідка про предмет розмови. Це значно розширюєйого світогляд, допомагає найкраще пізнати історію на-шої країни, дозволяє насолоджуватися мальовничимимісцями України. Про цінність і корисність нашихдайджестів свідчать відгуки користувачів у гостьовійкнизі нашого веб-сайту. Ось один з них: «Зачарованавашими «Заповідними місцями». Сама я бібліограф ме-режевих ресурсів, багато чого бачила й умію, але вашматеріал чудовий».

Ми вже давно відчували потребу в створенні серіїневеличких, але дуже цікавих електронних «підручни-ків» з основ інформаційної грамотності для різних ві-кових категорій читачів. Хотілося, щоб вони популяри-зували книгу і читання, щоб були ігровими, пізнаваль-

Яна Бондаренко, завідуюча відділом нових інформаційних технологій

центральної міської бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва

Мрії збуваються, або Як дитячі бібліотеки міста Миколаєва забезпечують читачам безмежний доступ до інформації


ними, навчальними, з елементами вебліографії... Спо-діваюсь, що це нам вдалося. Спочатку з’явилися елект-ронні путівники за сторінками журналів для малих ді-тей «Пізнавай і дивуйся», а також для підлітків — «Ці-кавинки для тінейджерів». Створюючи ці путівники, миставили за мету викликати у дітей інтерес до періодики,адже в них містяться посилання на електронні версіїцих періодичних видань. У режимі on-line кожна ди-тина може увійти на сайти журналів, що сподобалися,і одержати потрібну їй інформацію. З часом почалистворювати і віртуальні книжкові виставки. Наприклад,за допомогою виставки «Повертаючись з далеких манд-рівок» ми звернули увагу читачів–підлітків на незаслу-жено забуті книжки, а щоб дітям було цікавіше виби-рати книги, використали елементи гри. Ця виставка по-будована так, що книжку можна «взяти з полиці», роз -глянути, почитати, а ще, скориставшись додатковимипосиланнями на різні веб-ресурси, довідатися побільшепро її автора. Таким чином підліток, який не має часуна пошук літератури та на її читання, усе-таки може пе-регорнути хоча б електронні сторінки тієї або іншоїкниги чи отримати інформацію, як знайти потрібнусаме йому книжку. За таким самим принципом ство-рено й інші віртуальні виставки. Особливо цікавимивиявилися віртуальні прогулянки з Астрід Ліндгрен«Чарівниця, яка живе скрізь» для читачів 9–11 років.Ознайомлення з творчістю шведської письменниці про-водиться з використанням ігрових ресурсів: діти отри-мують інформацію про її книги і фільмографію, маютьможливість передивитися мультфільми, створені затворами Ліндгрен. Але найважливішим вважаємо те,що цей ресурс навчає дітей орієнтуватися в світі кни-жок, відбирати потрібне і працювати з довідковим апа-ратом. За сприяння Посольства Швеції в Україні з цимресурсом видано CD-ROM, який отримали в даруноквсі дитячі бібліотеки України, а також деякі бібліотекиРосії, Молдови, Казахстану та Швеції.

Всім дітям подобається подорожувати, і всі вони ці-кавляться таємничими речами. З огляду на ці істини,ми створили для учнів 2–5 класів ще один ресурс устилі «гри-мандрівки» — вебліографічну подорож «Ди-вовижні пригоди в чарівній комірці». За її сюжетом, од-ного разу допитливі друзі Катруся й Тарасик у пошу-ках пригод потрапили в старий прикомірок, і чарівніречі: годинник, капелюх, черевички, які вони тамзнайшли, допомагають їм поринути в світ казки. Особ-ливо цікавою та пізнавальною для наших маленькихчитачів 7–8 років виявилася веб-пригода для допитли-вих мандрівників «Як малий Івасик книжку про слонашукав: неймовірна історія з пригодами, перевтіленнямита поїздкою в заморські кра -їни», метою якої є ознайом-лення дітей з різними видамипошуку інформації. А нещо-давно у бібліотеці з’явиласяще одна електронна новинка— літературний вояж в про-сторі та часі «Вічні легенди

про кохання» для учнів 8–9 класів і старшокласників, здопомогою якого читачі знайомляться не тільки з тво-рами У. Шекспіра, В. Скотта, Ш. Бронте та інших пись-менників, а й з кінематографічними шедеврами. В ре-сурсі також є гіперпосилання на тексти творів, біогра-фії авторів, довідки про екранізації. Користувачів чека-ють сюрпризи — вони мають можливість подивитисяфрагменти улюблених кінострічок та взяти участь в ін-терактивній вікторині.

Система гіперпосилань на ресурси Інтернет, цікавийматеріал, бібліографічний опис книг та анотації на них— все це робить наші електронні продукти ціннимидля користувачів, тому що вони є засобами орієнтації вінформаційному потоці взагалі та мережі Інтернет, зок-рема. Нам також вдалося видати на CD-ROM «Вічні ле-генди про кохання». У 2009 році створено новий елект-ронний ресурс для підлітків — літературний веб-кара-ван «Галопом по Європам», що базується на стику різ-них галузей знань: літератури, історії, географії. Вра-ховуючи інтерес дітей цього віку до тем подорожей, мипідібрали цікаву інформацію про Великобританію, Ні-меччину, Францію, Швецію, Росію та Україну: основнівідомості, географічні мапи, гіперпосилання на on-line-енциклопедії. Крім того, користувачі отримали змогупобачити цікаві фільми про ці країни, на деякий час пе-ренестися до найкрасивіших міст світу завдяки поси-ланням на веб-камери on-line. Звичайно, основну час-тину ресурсу присвячено літературі. Дітям запропоно-вано книги авторів згаданих країн Р.Л. Стівенсона,Д. Дефо, В. Гауфа, В. Некрасова, М. Трублаїні, котріписали про подорожі та мандрівників, а також обкла-динки цих видань, бібліографічний опис, анотації, гі-перпосилання на повний текст, інформацію про авто-рів та уривки із кінофільмів. Ми зробили цей ресурсмаксимально інформативним, а для тих, хто прагне до-відатися якнайбільше про предмет, що їх цікавить, є по-силання «Цілком таємно». Це додаткова інформація пролюдей, які стали прообразами літературних героїв.Після перегляду ресурсу користувачі мають змогу пе-ревірити свої знання за допомогою декількох віртуаль-них вікторин.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що вебліог-рафія вже стала одним з найважливіших напрямів ро-боти бібліотеки. Створення вебліографічних покажчи-ків — справа цікава й потрібна, тому що навігація в ре-сурсах Інтернет дуже важлива, особливо для читачівдитячих бібліотек. Якщо бібліотека надає своїм чита-чам доступ до мережі, то вона повинна і допомогти їмрозібратися в інформаційному просторі. Читачі корис-туються електронними базами даних бібліотеки, маютьдоступ до корпоративного та зведеного каталогів біб-ліотек міста, здійснюють самостійний пошук інформа-ції, мандрують веб-сайтами, беруть участь в Інтернет-конференціях, чатах. До речі, чати, деякі з яких органі-зуємо самі, є найулюбленішою формою дозвілля нашихкористувачів. Серед найбільш вдалих варто відзначитичати з читачами Херсонської обласної бібліотеки длядітей, котрі стали традиційними.


Вже другий рік у центральній бібліотеці для учнів5–6 класів працює Інтернет-клуб «Мудрий павучок». Уньому діти в ігровій формі навчаються працювати зкомп’ютером, орієнтуватися в мережі Інтернет, корис-туватися електронною поштою, спілкуватися за допо-могою комп’ютера. В соціальній мережі «В контакті»діти створили сторінку свого клубу, на якій розповіда-ють про досягнуті успіхи, свої враження, виставляютьвласні роботи. Є у нас і автоматизоване робоче місцедля дітей з вадами слуху та зору, де для ознайомленняз шедеврами світової літератури їм надано спеціалізо-вані теки, книги, аудіокниги та відеофільми.

Декілька слів варто сказати про наші видовищні за-ходи. Практично всі вони проводяться сьогодні з вико-ристанням комп’ютерної техніки, медіапроекторів, ве-ликих екранів, CD-DVD-Romів. Працівники бібліотеквлаштовують і цікаві електронні презентації з викорис-танням ілюстрацій, фотографій, музики, мультфільмів,уривків з кінофільмів, які слугують чудовим допов-ненням до висвітлення певних тем. Оскільки їх ство-рення іноді займає багато часу, то у центральній біб-ліотеці створено своєрідний файлообмінник, що до-зволяє працівникам бібліотек здійснювати обмін пре-зентаціями до відповідних видовищних заходів.

Велика увага приділяється популяризації серед ко-ристувачів інформації про можливості комп'ютерноїтехніки. Для цього підготовлено і видано: інформацій-ний вісник для зацікавлених людей у віці від 10 до 14

років «З комп'ютером на ти»; корисні поради для тих, укого вдома є комп'ютер «Як подружитися з комп'юте-ром» і «Я, моя родина і комп'ютер»; «шпаргалка» длякористувача 9–14 років «Як знайти потрібну інформа-цію в Інтернет»; короткий словничок Інтернет-термі-нів для початківців «Словничок-рятівничок»; ілюстро-вані посібники «Ази роботи з комп’ютером», «Про-грами на всі випадки життя», «Комп’ютерне залізо —це цікаво» та кілька оглядів наявних у бібліотеці СD-DVD-Rоmів. Цікавим є те, що з однаковим інтересомцими матеріалами користуються і діти, і дорослі, у томучислі й працівники бібліотек. Адже зараз практичнощодня потрібно освоювати щось нове: техніку, про-грамне забезпечення, нові підходи до роботи тощо.

Сподіваюся, що намвдалося шляхом викорис-тання новітніх комп'ютер-них технологій і повноїавтоматизації майже всіхпроцесів бібліотечної ро-боти створити в бібліо-теці нове інформаційнесередовище. Саме завдяки цьому бібліотека підняласяу своєму розвитку на якісно новий рівень, від якого за-лежить її подальша доля і її успіхи.

Ось так збуваються мрії. Мій креатив-проект деся-тирічної давності виконано і перевиконано. Збулося те,про що і не мріялося… Але ще багато попереду!

Таїсія Белібова, Ірина Ярошевська,зав. віділлом обслуговування головний бібліотекар відділу сімейного

читання та інформаційного комфорту сім’ї центральної міської бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва

Розвивайся та відпочивай разом з бібліотекоюСвіт дитинства веселий, яскравий,

безтурботний. Справжня людина, гідна особистість,гарний читач починається з родини, з першої дитячоїкнижки в руках мамусі і татуся. В сім’ї формуєтьсята розвивається духовна культура людини, яку не-можливо уявити без книги.

Якщо театр починається з «вішалки», то наша ди-тяча бібліотека починається з відділу сімейного чи-тання та інформаційного комфорту сім’ї. Цей відділ,створений на допомогу батькам з питань вихованнята відродження традицій сімейного читання, має дляних інтегрований асортимент послуг, певний ергоно-мічний простір. Враховуючи, що останнім часомзросла зацікавленість батьків книгою та читанням їх-ніх дітей, ми докладаємо максимум зусиль для залу-чення всіх членів родини до бібліотеки. Це дає намможливість не тільки вирішувати разом проблемирозвитку дитини як читача, а й позитивно впливатина формування її інтелектуальних та естетичних по-треб. Для ефективної діяльності в цьому напрямі на-шими фахівцями розроблено цільові комплексні про-

грами та проекти. Для більш ком-фортної роботи маленьких і дорослих читачів у біб-ліотеці для них відокремлено спеціальні зони для чи-тання, занять, дозвілля та релаксації.

Успішно реалізується у бібліотеці цільова про-грама «Ростишка» (сенсорний та креативний розви-ток дітей віком від 4-х до 7 років), метою якої є за-безпечення цілісного та всебічного розвитку творчихздібностей дітей дошкільного віку. В її рамках стар-тував новий цікавий бібліотечний міні-проект «Плю-шева няня», спрямований на формування сенсорнихі емоційних стимулів розвитку малюків у дитячій біб-ліотеці за допомогою книги та м’якої іграшки. Батькиіз задоволенням йдуть разом зі своїми дітьми доклубу «Плюшева няня», де завжди на них чекаютьяскраві та незабутні заходи: заняття–ігри «Територіяіграшок», лялькові вистави «Як казочка до лісу заві-тала», «Мітинг казкових героїв», презентації, розви-ваючі інтегровані заняття «Академія пальчикової на-уки», зустрічі з фахівцями з різних галузей знаньтощо.


Велику увагу бібліотеки міста приділяють про-блемам соціальної та культурної адаптації і реабілі-тації дітей–інвалідів, дітей з певними вадами. Об-слуговування цих категорій читачів здійснюється упільговому режимі, їм надається відповідна психоло-гічна і моральна підтримка. Цей напрям роботи длянас вже багато років поспіль пріоритетний, і прикла-дом цього є давня дружба нашої бібліотеки з центромранньої соціальної реабілітації дітей–інвалідів «На-дія». Завдяки спільним зусиллям бібліотекарів і фа-хівців–реабілітологів діти з особливими потребамизасвоюють правила поведінки в суспільстві, вихову-ють в собі впевненість і самостійність, віру у власніможливості. Ми забезпечуємо їм широкий доступ доінформації, максимально використовуючи інформа-ційні технології. Для цього було створено центр ін-формації і релаксації «Соняшник» та релаксаційнузону «Крок назустріч», де діти не тільки можуть от-римати необхідну їм інформацію, а й обрати собі за-няття до душі, відпочити і зняти напругу, послухатиулюблені музичні твори, тобто змістовно провестисвій вільний час. Ми прагнемо, щоб дитина отриму-вала яскраві враження від книжок, музики, кінострі-чок, лялькових і театралізованих вистав, щоб у неї на-лагоджувалося цікаве, насичене життя.

На допомогу батькам у вихованні дітей з особли-вими потребами, а також лікарям–реабілітологам іпедагогам організовано інформаційну зону «Відкри-ваємо серця тим, хто потребує допомоги». Тут дляних зібрано книги та періодичні видання з педагогіки,психології, логопедії, реабілітології, є доступ до ме-режі Інтернет і банк даних з переліком різноманітнихсоціальних, психологічних, педагогічних установ таорганізацій, центрів, об’єднань, які займаються про-блемами таких дітей.

Дитячі бібліотеки міста щорічно обслуговуютьрізні категорії користувачів: малюків від 0 до 3-х ро-ків, дошкільників, учнів 1–9 класів, організаторів чи-тання та ін., активно впроваджуючи у роботу різно-манітні форми міжособистісного спілкування та со-ціальних комунікацій. Особливе місце у цій діяль-ності відводиться акціям на підтримку дитячого чи-тання, під час яких читачі отримують чудову нагодуознайомитися з новими книжками, періодичними ви-даннями, електронними продуктами. Вдалими і зміс-товними можна вважати такі заходи, як: «Візьмикнигу до табору», «Подаруємо книгу малюку», «Нахвилинку зупинись — нову книжку роздивись» тощо.

Незмінним попитом у вчителів початкових шкілкористується така послуга, як позастаціонарне об-слуговування за допомогою «бібліорюкзачка». Чи-тачі–першокласники з нетерпінням чекають цьогостилізованого рюкзачка не тільки тому, що у ньомубудуть нові книги, журнали та цікава інформація, а йтому, що бібліотекарі для них обов’язково підготуютьяскравий видовищний захід. Дошкільнят обслуговує

«бібліосад», який пропонує малюкам безпосередньов дитячому садочку лялькові вистави, коментованічитання, літературні ігри та вікторини.

Одними із найулюбленіших заходів, що користу-ються великою популярністю у користувачів бібліо-тек для дітей, є читацькі сімейні конкурси «Друзі зпелюшок»(ЦДБ), де кожен учасник представляє своюулюблену іграшку, твір, малюнок; «Фото з улюбле-ною книгою», під час якого кожна родина має мож-ливість мовою фотографії розповісти про свої літе-ратурні уподобання. Проведення сімейних свят сталотрадиційним для бібліотек–філій № 4 і № 8. Тут вжетретій рік в період різдвяних канікул спільно з пра-цівниками шкіл і дошкільних закладів мікрорайону,представниками адміністрації, партнерами бібліотекидля читаючих сімей проводиться сімейний Новий рік.

Хочеться відмітити, що соціокультурна діяльністьбібліотек, які обслуговують дітей та підлітків, за ос-танні роки трансформувалася — з’явилося багато ін-новаційних форм, переглянуто і оновлено традиційніформи роботи. Ми намагаємося використовувати всеце розмаїття для налагодження ефективної масової інаочної популяризації літератури. Серед таких формроботи особливо вдалими були виставка–свято«Місто святого Миколая», виставка–рекомендація«Горбоконик запрошує до казкової мандрівки», вис-тавки–колажі, виставки–сюрпризи, виставки–екс-курси. Оригінально у філії № 8 для маленьких чита-чів було оформлено виставку напередодні ляльковоївистави «Щедра осінь», на якій поряд з книжкамипро осінь — пору щедру, золоту, багату — знаходи-лися овочі та фрукти у вбранні, виготовленомудітьми. Поглибленому вивченню англійської мови іознайомленню читачів філії № 4 з новинками худож-ньої та енциклопедичної літератури англійською мо-вою і відповідними навчальними посібникамисприяла виставка–експозиція «Англійський клуб». Ау філії № 5 вдалою знахідкою стала віртуальна книж-кова виставка «Книгу порадив друг!».

Традиційно цікавими залишаються масові заходи,особливо ті, що проводяться разом із працівникамиМиколаївського краєзнавчого музею, а також авто-граф-сесії миколаївських письменників В. Качуріна,Л. Чижової, О. Троянова, Л. Ржепецького, під часяких діти познайомилися з авторами та історіямистворення їхніх творів і отримали у подарунок книгиз автографами. Сподобалися читачам й літературніпосиденьки, відеоподорожі, мультфеєрверки, авто-рські зустрічі та презентації книжок. Яскравими і різ-номанітними заходами завжди вирізняється Тижденьдитячого читання. У 2009 році читачі побачили теат-ралізовану виставу–подорож «Мері Поппінс запро-шує на Книжкову планету», побували на літератур-ному уїк-енді «Казковими слідами горбоконика» табагато іншого. До Всеукраїнського дня бібліотек пра-цівники філії № 8 провели цікавий інтегрований до-


звіллєвий захід — бібліо-пікнік, до меню якого вхо-дили бутерброд «Книжковий», «Шашлик-всезнайко»,арт-десерт з пісенного коктейлю. Ключове слово за-ходу — відпочинок на природі.

У період шкільних канікул перед бібліотечнимипрацівниками постає нове завдання — організуватиу веселій та ігровій формі пізнавальні заходи. Вліткув кожній бібліотеці реалізується власна програма літ-ніх читань, яка передбачає проведення театралізова-них і лялькових вистав, конкурсних програм, голос-них читань, бібліотечного карооке, віртуальних манд-рівок тощо. Для користувачів бібліотек працюютьлітні ігротеки, прес-бари, мультсалони, організову-ються книжкові перегляди та виставки. Родзинкоюцього літа стали «Літературні лавочки під відкритимнебом». Захід проводився на ігрових майданчикахміста, де діти ознайомлювалися з новинками літера-тури і періодичних видань та брали участь у різно-манітних конкурсах і вікторинах, підготовлених дляних бібліотекарями. Справжньою подією стало від-криття у філії № 2 літнього «Бібліовідеофестивалю»,кожний тиждень якого присвячувався окремій темі іпроводився для окремої вікової категорії. Наприклад:демонстрація фільмів за творами шкільної програми«Відеохрестоматія» для учнів 5–7 класів; показ мультфільмів за творами шкільної програми «Ізкнижки — в мультик» для 4–5 класів; перегляд длястаршокласників фільмів-фентезі «Чарівний світфентезі», а для наймолодших — мультфільмів за сю-жетами літературних казок «Мультландія». Крімцього, читачі вибирали книжкові хіти літа за номіна-ціями: «Казковий дивосвіт», «Мільйон пригод», «Ди-тячі детективи», «Казкові повісті», «Світ фентезі»,«Хіти шкільної програми». Незабутніми та яскра-вими були свята до Дня захисту дітей та конкурси ма-люнків на асфальті. Дуже запам’яталося всім сімейнеігрове шоу «Сімейний уїк-енд в бібліотеці», на якомудорослі поринули у безтурботний світ дитинства ізмагалися та веселилися разом із дітьми.

Сьогодні педагоги, батьки, бібліотекарі з тривогоюговорять про те, що діти дедалі менше читають, щопрестиж читання знижується, а перевага віддаєтьсяіншим дозвіллєвим заняттям — спілкуванню з одно-літками, перегляду телепрограм, комп’ютерним іг-рам, прослуховуванню сучасної музики тощо. Щобтака тенденція не стала нормою життя підлітків, біб-ліотеки повинні заохочувати їх до участі у різнома-нітних клубах, об’єднаннях за інтересами, конкурсах,а також до підготовки та проведення масових заходів,стимулюючи таким чином особистісну активність ди-тини. Саме з цією метою на базі бібліотек Миколаїв-щини працюють «Тінейджер клуб»(ЦДБ), «Пан і пан-ночка» (філія № 5), «Клуб увлекательного чтения»,«Креативна мама» ( філія № 10), «Бембі», «Цветик-семицветик» (філія № 6). На засіданнях цих об’єд-

нань проводяться казкові мандрівки, тренінги, літе-ратурно-рольові ігри, правові вояжі, цікаві діалоги.На зустрічах у медіа-клубі вихідного дня «Бембі» ма-ленькі читачі знайомляться з світом тварин, рослин,тут на них завжди чекають яскраві презентації, муль-ткалейдоскопи та цікаві ігри. Гуртківці «Цветика-се-мицветика» охоче беруть участь в акціях «Нагодуйтептахів узимку», «Вирости квітку». Завдяки останнійна підвіконнях бібліотеки з’явилися вирощені гурт-ківцями квіти. Любителі клубу «Пан і панночка» —учні 5–7 класів стали учасниками тренінгів, диспутівта вчилися висловлювати свої побажання з трибунидумок. До засідань цього клубу бібліотекарі залучилиюристів, психологів, педагогів, які надають дітямконсультації та поради з питань, що стосуються різ-них сфер життя.

Одним з найпопулярніших клубів у підлітків за-лишається наш «Тінейджер-клуб». У рамках йогопрограми успішно пройшли презентація електрон-ного ресурсу «Одвічні легенди про кохання», відео-чат з херсонськими тінейджерами «Прогулянки рід-ним містом», науково-пізнавальна експедиція «Тва-ринний світ Америки», захід до Дня подяки «За що ямаю бути вдячним», медіа-віртуальний вояж з еле-ментами театралізації «Зачаровані жахи». Багато під-літків зібрала у ЦДБ презентація креатив-клубу«Стильна штучка», під час якої дівчатка поринули всвіт краси, моди, стилю, запропонованого їм бібліо-текарями і консультантами з іміджу. Перлиною за-ходу став виступ самих дівчат з цікавою вокальноюпрограмою. В цьому клубі для юних леді відкрива-ються маленькі секрети краси, виховується естетич-ний смак, тут вони навчаються ще багато чому, щоробить їх найкращими. Ще на базі центральної біб-ліотеки працює віртуально-літературна турагенція«Пілігрим», метою якої є накопичення знань та до-свіду в галузі краєзнавства, розширення кругозору ді-тей, оволодіння знаннями про професію тур-опера-тора, віртуальні мандрівки світом та приємне спілку-вання в колі однолітків.

Не обмежуючись викладеним, можна впевненосказати, що бібліотека для дітей сьогодні є культурно-інформаційним та дозвіллєвим центром, місцем, кудиможе прийти будь-яка дитина незалежно від її мате-ріальних можливостей та соціального стану, де бу-дуть задоволені її потреби у духовному та інтелекту-альному розвитку, самопізнанні, самоосвіті, і де воназможе змістовно провести дозвілля, знайти друзів ізаняття за інтересом. Тому одним із наших головнихзавдань залишається створення найбільш оптималь-них, сприятливих умов для розвитку підлітків як чи-тачів, їхньої адаптації у соціально-культурному сере-довищі за допомогою книги і моделювання їхніх по-дальших потреб.


Звичайно, всі батьки мріють, щобїхнє маля якнайшвидше навчи-

лося грамоті і відразу почало читати книж ки. Некваптеся! Читати ваша дитина навчиться обов'язково,а ось чи полюбить вона книгу або віддасть перевагукомп`ютеру, це вже залежить від того, як і хто вчи-тиме її читанню.

Одного разу у мене виникла ідея, що книжкиможна не лише читати, а й дивитись. І добре було бзнайомити наших маленьких читачів з авторами, їх-німи книжками та героями з екрану телевізора. Об-ласна телерадіокомпанія підтримала цю ідею. Такз’явилася нова дитяча телепередача «Країна Чита-лія», яка легко і природно залучила хлопчиків і дів-чаток до читання, а письменники та їхні книжкистали для них добрими друзями в іграх і забавах. Цяпередача якнайкраще підходить не тільки малятам,які лише починають вивчати букви, а й тим, хто вжесамостійно читає свої перші книжки. Найкращийспосіб навчити малечу читати — запросити її в по-дорож країною Читалією, де знаходяться чарівне Лу-комор’я і той самий казковий дуб з золотим ланцю-гом. Там прогулюється вчений кіт, розповідає казкита співає пісні; там пустотлива насмішниця Баба Ягадивує всіх своїми пустощами; там простягається ча-рівний ліс та заповідник казок з його загадковими ге-роями і, звичайно ж, наша бібліотека — головна час-тинка «Країни Читалії». Адже саме тут живутькнижки, з яких все й починалося.

Йшов час, наша «Країна Читалія» розширюва-лася, в ній з’являлися нові персонажі, які за суміс-ництвом працюють в дитячій бібліотеці-філії № 4.Вчене котеня Кубик (Ірина Благірєва), Кощійко (Л.І.Барабаш) та Йожка (Катерина Шмалько) — саме цібібліотекарі стали постійними учасницями майжевсіх передач. А далі… далі в передачах стали з’явля-тися нові герої і, звичайно ж, нові актори — наші чи-тачі, які із задоволенням перетворюються на ПеппіДовгупанчоху, Сплячу красуню, Карлсона, Червонушапочку, Вовка, Кощея та багатьох інших улюбле-них персонажів.

Своєрідною перевіркою якості нашої роботистала головна подія 2009 року — участь телевізій-ного проекту «Країна Читалія» в ХІІІ Міжнародномуфестивалі фільмів, теле- і радіопрограм для дітей тамолоді, який відбувся в серпні у м. Феодосії. Завдя-чуючи цьому цікавому і видовищному дійству, ми от-

римали чудову нагоду в оригінальний спосіб розпо-вісти великій аудиторії про книгу і свою роботу, щосприяло, на нашу думку, і підвищенню іміджу дитя-чих бібліотек України взагалі, і посиленню їх ролі упопуляризації книги та залученні дітей до читання.

Всеукраїнський (а з 2008 року — міжнародний)фестиваль «Золоте курча» вже в тринадцяте визна-чав найкращі фільми, теле- і радіопрограми, створенінаціональними студіями і телерадіокомпаніями. В2009 році професійним журі було переглянуто 56 те-лерадіопрограм, 2 художніх і 8 анімаційних фільмів,представлених 29 телекомпаніями і студіями. Наша«Країна Читалія» не залишила їх байдужими, і наурочистій церемонії нагородження лауреатів булавідзначена дипломом лауреата, кришталевою стату-еткою фестивалю і коштовним дарунком. Перемозі«Країни Читаліі» присвятили свої матеріали місцевігазети «Вісник Прибужжя» та «Вечерний Николаев»,щотижнева програма обласної телекомпанії «Крапкинад «і» і «Передача про передачу» — «Знайомтесь— Країна Читалія». Приємно відзначити, що відо-мості про нашу передачу та її позаштатних авторів— колектив дитячої бібліотеки–філії №4 були вне-сені до книги, яку на честь свого 50-річного ювілеювидала обласна телерадіокомпанія.

Дуже важливо, що робота над проектом сприялаколективній творчості всіх співробітників бібліотеки,її читачів і партнерів. Проте найголовнішим досяг-ненням його реалізації є те, що діти стали частішевідвідувати бібліотеку, цікавитися книжками, про якійдеться у наших передачах. І це цілком зрозуміло,адже дитина емоційніше сприймає матеріал, що суп-роводжується відеорядом. До того ж, записи телеві-зійних передач циклу «Країна Читалія» стали цінниммедіаресурсом, який використовується під час про-ведення бібліотечних занять з дошкільнятами і мо-лодшими школярами.

Останнім часом до бібліотеки надходять заявкивід вихователів дитсадків та вчителів початковоїшколи на перезапис випусків передач «Країна Чита-лія» з метою подальшого їх використання у вихов-ному процесі. І це ще раз підтверджує, що ми на пра-вильному шляху і роботу в цьому напрямі потрібнопродовжити. У планах на майбутнє маємо намір набазі цього проекту створити цільову комплексну про-граму.

Лариса Митрофанова,завідуюча бібліотекою-філією для дітей № 4 м. Миколаєва, автор проекту

«Країна Читалія»(Спільний проект дитячої бібліотеки-філії № 4

та Миколаївської обласної державної телерадіокомпанії)


Яким буде майбутнє нашої пла-нети? Що дістануть у спадок при-йдешні покоління? Багато в чому цезалежить від того, що наші діти зна-

тимуть про навколишнє середовище, чи будуть вониповажати природу, відчувати себе її часткою. Ми усвоїй бібліотеці вирішили навчити своїх юних читачівставитися до Землі так, як Маленький принц Антуанаде Сент-Екзюпері ставився до своєї планети.Розпочали зі створення екологічної цільової комплекс-ної програми для дошкільнят та учнів 1–6 класів «Живенавколо нас краса», розрахованої на три роки. ЇЇ реалі-зація не тільки інтегрує в собі знання з літератури, еко-логії, етики, краєзнавства, народознавства і дозволяєрозширювати світогляд читачів, вона допомагає розви-вати їхній творчий потенціал, соціальні, комунікативні,інформаційні та морально-етичні компетенції. Голов-ною метою програми є, по-перше, розвиток стійкого ін-тересу у дітей до читання літератури екологічної тема-тики, по-друге, створення комфортних умов для до-звілля та отримання різносторонньої природознавчоїінформації і, що не менш важливо, виховання еколо-гічної культури як одного з основних засобів форму-вання особистості дитини.

Презентація програми відбулася напередодні Все- світнього дня охорони навколишнього середовища. Насвято запросили наших партнерів, представників об-ласного телебачення, а також усіх, хто небайдужий доекологічних проблем. І були дуже раді з того, що, не-зважаючи на зайнятість, відгукнулися всі запрошені:актори обласного театру ляльок, працівники краєзнав-чого музею, обласного еколого-натуралістичногоцентру, будинку природи, музичної школи № 5, науковіспівробітники міського зоопарку, а також вчителі, ме-тодисти дитячих садків, діти з батьками.

Декілька слів, власне, про програму, над реалізацієюякої працюють усі відділи бібліотеки. Особливе місце вній належить масовій роботі і таким формам організа-ції дозвілля, як: екологічні гуртки, екологічні вітальні,лялькові вистави, мультимедійні екопрезентації, вірту-альні мандрівки, літературно-екологічні реклами,слайд-шоу, екомарафони, читацькі акції, фото- і відео-конкурси та ін. Так, у відділі обслуговування дошкіль-ників та учнів 1–4 кл. розпочали свою роботу медіа-клуб вихідного дня «Бембі» та дитячий ляльковий театркниги «Чарівники». Останній вже презентував своюпершу постановку екологічної казки для дошкільнят«Що посієш — те й пожнеш». Для найменших читачівпідготовлено цикл заходів, мета яких — в ігровій форміознайомити малечу з тими, хто живе поруч. Як ви вжездогадалися, це наші домашні улюбленці. На учнів 3–4класів чекають віртуальні екскурсії у чудовий світфлори та фауни (як нашого краю, так і всього світу), го-дини здивування, екопрезентації за творчістю пись-

менників–натуралістів, майстер-класи з виготовленняпоробок із природного матеріалу (за участю спеціаліс-тів з прикладного мистецтва), різноманітні творчі кон-курси, акції та багато іншого.

Екологічна мозаїка здивує учнів 5–6 кл. Для них увідділі інформаційної підтримки освіти розпочала своюроботу екологічна вітальня «В гостях у ЧІБІСА». Від-разу зауважимо, що ЧІБІС — це логотип нашої бібліо-теки і абревіатура, яка розшифровується наступним чи-ном: читач і бібліотека — ідеальний союз. На гостинидо ЧІБІСу плануємо запрошувати цікавих творчих і та-лановитих людей нашого міста: художників, музико -знавців, флористів, письменників. Для учнів 5–6 кл.вже розпочато цикл пізнавально-розважальних заходівпід назвою «Детективна екологія, або Ігровий лабі-ринт»; заходи в рамках екокалендаря, присвячені окре-мим сезонним і календарним святам (Дню птахів, Днютварин, Дню Землі та ін.). А для всіх, хто захоплюєтьсяквітами, доглядом за ними та розведенням, у відділі мі-жособистісного спілкування та абонементного книго-обміну для учнів 5–6 кл. працює гурток «Цветик-Се-мицветик». Його члени вже встигли взяти участь умандрівці–грі «Планетою Ботанічна», годині відвер-тості «Ти відповідальний за тих, кого приручив», біб-ліотечних акціях «Вирости квітку влітку» та «Нагодуйптахів взимку».

У рамках цільової комплексної програми відбулисялітні читання «Ввійди в природу другом» — своєрід-ний книжковий екомарафон. Всі, хто бажав взяти вньому участь, отримав екокарту літнього читання із на-ступними завданнями: прочитати за літо 5–10 книг проприроду з виставки «Природа від А до Я»; виконати дватворчих завдання (взяти участь у виставці саморобок зприродного матеріалу «Не кажи — не вмію, а кажи —навчусь» і фото-вернісажі «Зверье мое», представившифото зі своїм домашнім улюбленцем та оригінальнийпідпис до нього). Підведення підсумків відбулося напочатку навчального року і стало справжнім малень-ким святом як для учасників марафону, так і для їхніхбатьків і гостей. До його проведення працівники від-ділу реклами книги та сімейного читання оформиливиставку «Переможці екомарафону», де були пред-ставлені екокарти, саморобки, фото з домашніми улюб-ленцями та прочитані переможцями книги. Нагород-ження проходило за номінаціями «Містер Фото», «Фан-тазія і майстерність», «Ініціатива і вигадка» та ін.Всього у цьому екомарафоні взяли участь 156 учнів 1–6 кл. міста.

В.А. Сухомлинський писав: «Діти повинні жити усвіті краси, гри, казки, музики, фантазії і творчості».Тож варто закладати міцний фундамент дитячої любовідо всього живого, і тоді це почуття неодмінно розвива-тиметься. Саме на це й спрямована вся наша робота запрограмою «Живе навколо нас краса».

Світлана Поточняк,завідуюча бібліотекою-філією для дітей № 6 м. Миколаєва

Живе навколо нас краса


Сільська бібліотека була і залиша-ється острівцем збереження націо-нальної культури, народних традиційі звичаїв, історії свого села. Вона є те-

риторією духовності і знань, помічником в освіті, профе-сійній орієнтації, організації дозвілля. На жаль, сільськийбібліотекар не може похвалитися сьогодні великим набо-ром послуг для своїх користувачів, але багато що все-такивін здатен зробити. Все залежить від особистості фахівця,його бажання працювати творчо, змінювати роботу біб-ліотеки на краще, долучаючи до цього владу, спонсорів,читачів бібліотеки та мешканців села.

Саме про таку подвижницьку працю бібліотечних фа-хівців сільських книгозбірень свого регіону вирішила роз-повісти Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім.А.П. Гайдара на сторінках дайджесту «Елемент успіху вроботі сільської бібліотеки». Його створено за матеріа-лами керівників РДБ, ЦРБ з двадцяти одного району об-ласті і проілюстровано фотографіями заходів та інтер’єрівприміщень. Презентація дайджесту під час проведенняобласної творчої лабораторії «Сільська бібліотека: сучас-ний погляд на нові можливості розвитку» дала змогу учас-никам віртуально побувати у своїх колег і ознайомитися зїхньою роботою.

Останнім часом широкого розвитку набуло бібліотечнекраєзнавство, що пояснюється зростанням інтересу лю-дей, які проживають в Україні, до історії краю, до своєїкультури і культури інших народів, посиленням увагишкіл до краєзнавчих аспектів при вивченні окремих пред-метів шкільної програми. Багатий краєзнавчий матеріалзібрано в Осичківській сільській бібліотеці Вільшанськоїрайонної ЦБС її завідуючою Галиною Сергіївною Криво-ручко. Спілкування з жителями старшого покоління і їхнірозповіді про події, що відбувалися в селі наприкінці ХІХ-го та початку ХХ-го століть, наштовхнули її на створенняпри бібліотеці краєзнавчої кімнати. Зараз тут серед екс-понатів можна побачити документи про історію посе-лення, предмети побуту, скульптури сільського умільцяВ. Сокуренка, вишиті рушники, фотознімки майже кож-ної родини. Рідкісні фотографії, з якими господарі не по-бажали розлучатись, було скопійовано. Після системати-зації всіх матеріалів, світлини розмістили у тематичнихпапках «Дитинство села», «Шкільні роки», «Цікаві події.Цікаві люди», «Жіноцтво села», «Родини», «Екологічноюстежиною — до пізнання» тощо. Інші фотоматеріали по-служили основою для створення стендів «Історія селажива», «Колгоспне життя», «Розбудова села». Також у біб-ліотеці оформлено постійно діючу виставку творів на-родних умільців «У звичаях, традиціях народу ти душуУкраїни пізнаєш». Звичайно, ентузіазму бібліотекаря дляздійснення такої копіткої роботи та втілення всіх задуміву життя замало. Тому не обійшлося без помічників — чле-нів бібліотечного клубу «Краєзнавець». Саме вони зібралицікаві матеріали, за якими було оформлено папку «Спо-гади моїх земляків».

«Як ти тонко відчула українську культуруІ духовність народу, що став рідним тобі назавжди.В твоїм серці живе неповторна карельська природа,А душа полюбила золоті українські степи».Це уривок з вірша-присвяти вдячного користувача за-

відуючій бібліотекою села Троянки Голованівськогорайону Тетяні Петрівні Чернійчук. Вона народилася у да-лекій Карелії, а у 1974 році приїхала до України і вже 24роки працює у бібліотеці. Чимало зусиль Тетяна Петрівнадоклала до створення своєрідного музею у читальномузалі бібліотеки, де поряд з експонатами розміщено стендиз історичними творами про Україну та історію села. Усільській бібліотеці зберігаються сорок томів рукописнихдокументів місцевого вчителя, краєзнавця Івана Володи-мировича Белінського. Щоб цей архів був доступним ши-рокому колу людей, Тетяна Петрівна разом з учнями тавчителями Троянської школи почали передруковувати ціматеріали. Дуже полюбляють читачі започатковані неюкраєзнавчі четверги, під час проведення яких хлопчики йдівчатка разом зі своїм наставником вивчають історіюкраю, звичаї та обряди односельчан, знайомляться з відо-мими земляками. На один із таких краєзнавчих четвергівзавітав письменник–земляк Володимир Михайлович Га-ранін, який поділився спогадами про дитинство, роки на-вчання в Троянській школі, читав свої твори і подарувавбібліотеці більше десяти написаних ним книжок. Діти, усвою чергу, декламували улюблені вірші та байки пись-менника. Влітку разом із Тетяною Петрівною краєзнавчічетверги проводив художник, дизайнер за фахом ДмитроКарпюк. Зі своїми маленькими односельцями він нетільки ділився навичками малювання і виготовлення плас-тилінових виробів, а й демонстрував свої картини, ви-шивки, вироби з пластиліну, писанки. У бібліотеці неод-норазово влаштовувалися його творчі виставки. Особливозапам’яталася всім тематична виставка картин «Краєвидирідного села». Ще Тетяна Петрівна веде літописи «Істо-рія нашого села», «Кращі трудівники Троянки», «Звичаї,традиції троянців» і оформила чудовий альбом «Талантитвої, рідна земле» з фотографіями робіт місцевого худож-ника П.П. Гопни.

Також натхненно і цікаво, але трохи в іншому ракурсіпрацює бібліотекарка дитячого відділу Богданівської сіль-ської бібліотеки Знам’янського району Тетяна ВасилівнаГоменюк. Приділяючи у своїй роботі велике значення оз-найомленню юних читачів з різними видами українськогонародного мистецтва, вона започаткувала проведенняциклу тематичних уроків. Під час одного з них — «Хатаяк витвір мистецтва» — діти, знайомлячись із народнимисимволами родинного побуту, переконалися у тому, щозібрані у мешканців села старовинні хатні речі, картини,одяг містять у собі елементи майже з усіх видів народногомистецтва. Щороку до Великодня проводиться урок на-родознавства «Писанкарство як вид мистецтва», під часякого Тетяна Василівна розповідає про історію, символікуі техніку розпису; діти переглядають ілюстрації, фото пи-

Í î â è í è ç ð å ã ³ î í ³ âНіна Расторгуєва,

завідуюча відділом розвитку дитячих бібліотек і маркетингу Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. А.П. Гайдара

Елемент успіху в роботі сільської бібліотеки


санок, а також малюють свої, використовуючи старо-давню символіку та власну фантазію. Кращі роботи де-монструються на виставці «Яєчко до Христова Дня». Науроках «Скарби бабусиної скрині», «Душа моя сонцем на-мріяна» і «Таланти Богданівки» діти не тільки дізналисяпро мистецтво української вишивки, а й ознайомилися зособливостями мистецького бачення майстринь, взялиучасть в огляді робіт та обговоренні сюжетів, зображенихна вишивках, поділилися своїми враженнями від побаче-ного. Участь у таких заходах дає змогу юним читачам зро-бити перші кроки назустріч розкриттю власних творчихможливостей.

Чималий досвід роботи з краєзнавства мають сільськібібліотеки Кіровоградського району. В Аджамській сіль-ській бібліотеці № 2, що була базою проведення обласноїтворчої лабораторії «Сільська бібліотека: сучасний поглядна нові можливості розвитку», створено народознавчийкуточок, де зібрано одяг, предмети побуту і ремесел з ми-нувшини. Масові заходи для різних категорій користува-чів бібліотекарка дитячого відділу Лідія Григорівна Яро-шенко проводить разом із працівником шкільної бібліо-теки та вчителями. Це: уроки народознавства «Рушники,рушники, то моєї бабусі роки», «Як хліб на стіл при-йшов», свято української пісні «Криниця вічної краси»,уявна історична подорож вулицями села «Село, село,краса моя і сила», презентація книги Л. Куценка «Стеж-ками хутора Надія» тощо. Усі вони доповнюються демон-страцією експонатів народознавчого куточка.

Грузьківська сільська бібліотека, де завідувачкою пра-цює Валентина Василівна Бондаренко, є центром роботиз етнічним населенням — молдаванами. При бібліотецідіє історико-етнографічний музей села, де представленостенди з різноманітними експонатами від часів його за-снування і до наших днів, а також традиційні предметипобуту молдавського населення, особливо його виши-ванки. Валентина Василівна глибоко вивчала це питанняі навіть підготувала і видала збірку, присвячену виши-вальниці молдавських орнаментів Марії Ботез. Юні чи-тачі разом з бібліотекарем збирають для музею фото, дру-ковані матеріали про рідне село і вироби народних уміль-ців. Частим гостем читачів є ветеран Великої Вітчизняноївійни М.П. Радул, який пише гарні вірші–спогади провійну і з задоволенням читає їх маленьким слухачам назустрічах. На основі рукописів його творів, які він пода-рував бібліотеці, було випущено буклет «Вірші колиш-нього воїна».

Родзинкою Йосипівської сільської бібліотеки Ново-миргородського району є народознавчий гурток «Оберіг»,створений завідуючою Тетяною Віталіївною Дорошенко.Основне його завдання полягає не лише в популяризаціїкраєзнавчої та народознавчої літератури, а й у вихованніпідростаючого покоління на кращих прикладах історич-ного минулого та сьогодення рідного краю. Вагомим і цін-ним доповненням до краєзнавчого фонду бібліотеки стализібрані членами гуртка розповіді старожилів про родоводикожної сім’ї; спогади очевидців про події Великої Вітчиз-няної війни і голодомор; факти з історичного минулогокраю; інформація про видатного бібліографа, літерату-рознавця, шевченкознавця Федора Кузьмича Сарану,уродженця Йосипівки, автора «Шевченківського слов-ника», а також його рукопис про історію села. Завдяки

спільним зусиллям бібліотекаря і гуртківців під україн-ську світлицю була стилізована одна із кімнат бібліотеки,де зібрано вишиті скатертини, рушники, одяг, інші пред-мети побуту. Саме тут проводяться різноманітні масові за-ходи циклу «Вивчаємо звичаї, традиції, обряди україн-ського народу», до кожного з яких члени гуртка готуютьтеатралізоване костюмоване дійство.

Одним із пріоритетних напрямів роботи дитячих біб-ліотек регіону є популяризація екологічних знань. На-приклад, у Добронадіївській бібліотеці–філії Олександ-рівської районної ЦБС з метою виховання у підростаю-чого покоління любові та свідомого ставлення до природивже декілька років діє «Екологічний центр», створений їїпрацівником Людмилою Іванівною Якимчук. Свою ді-яльність в цьому напрямі бібліотекарка тісно пов’язує зприродоохоронними органами, місцевою владою, гро-мадськістю села. Проводиться багато різноманітних захо-дів: екологічні ігри, конкурси «Природа очима дітей», дніекології «Планета в небезпеці» тощо. На початку веснивідбулася презентація фотовиставки «Наші улюбленці»,для оформлення якої діти принесли фотографії з зобра-женням своїх улюблених тварин. Дуже ефективною фор-мою роботи з розвитку екологічного світогляду дітей єекскурсії на природу. Влітку під час однієї з них — «Ди-восвіт рідної природи Добронадіївки» — діти разом з біб-ліотекарем досліджували рослини, спостерігали за пта-хами та тваринами, а після її закінчення відобразили своївраження від почутого та побаченого на папері. Потім всімалюнки представили в «Екологічному центрі» у галереїтворчих робіт «Перші кроки».

Як відомо, головним у роботі кожної бібліотеки було ізалишається виховання у дітей любові до книги і читання.Саме для цього активно працюють за цільовою комплекс-ною програмою «Творець людських душ» філії Онуфріїв-ської районної ЦБС і дитячий відділ Павлиської сільськоїфілії № 1, що знаходиться на батьківщині видатного пе-дагога В.О. Сухомлинського. Бібліотекарка цього відділуСвітлана Михайлівна Коваленко намагається через казкиВ.О. Сухомлинського прищепити маленьким читачам лю-бов до книги, рідного краю, родини, природи. Для роз-витку дитячого мислення і фантазії їм пропонуються екс-курсія в казку «Як живуть герої казок?», брейн-ринг «Донас у гості завітала казка», гра–вікторина «Казкова мо-заїка», подорож сторінками книги «Казки школи під го-лубим небом», гра–вікторина «Ми з казок Сухомлин-ського». Діти не лише читають, обговорюють казки і про-бують писати самі, вони ще й «живуть» в образах казко-вих героїв за ширмою лялькового театру, до відновленняякого працівники бібліотеки та члени клубу «Казкарята»доклали багато зусиль. Першою виставою стала україн-ська народна казка «Колобок», а потім були «Рукавичка»,«Колосок», «Пиріг із трішки» тощо. Цікавою для дітейвиявилася віртуальна мандрівка сторінками «Збірки казокучнів Павлиської ЗОШ № 1 ім. В.О. Сухомлинського». Підвраженням від казок письменника маленькі користувачіразом з бібліотекарем створили казкові композиції прорідне село та його краєвиди.

Також вважає основним у своїй діяльності залученнядитини до читання, виховання любові до книги Олена Єв-генівна Сатанівська — працівник дитячого відділу Під-висоцької бібліотеки–філії Новоархангельської районної


ЦБС. Юні читачі цієї бібліотеки люблять, зібравшись ра-зом, почитати вголос улюблену казку, а потім, ставши напевний час Вовчиком, Зайчиком чи Лисичкою, інсценізу-вати її, погратися в ігри «Метелики», «Відкрий вулика»,«Уяви себе…» тощо. У бібліотеці постійно влаштову-ються виставки дитячих робіт. Нещодавно відбулася вис-тавка–вернісаж «Наші руки не знають спокою» і пройшовконкурс малюнків «Моє село — часточка моєї Батьків-щини». Діти із задоволенням відгукуються на пропозиціївзяти участь у конкурсах малюнків, на кращий вірш, казкучи оповідання. На виставці «Умілі руки» експонуютьсявироби з гіпсу, пластиліну, глини, вишивки, аплікації,м’які іграшки, створені дитячими руками. Творчі роботидітей молодшого шкільного віку зібрано у виданій біб-ліотекою збірці «Джерельце», а вірші, акровірші, опові-дання та етюди читачів середнього та старшого шкільноговіку — у папці «Творчість юних». У бібліотеці створенобанк даних обдарованих дітей, налагоджено творчу спів -працю з Будинком дитячої та юнацької творчості, сіль-ською школою та дитячим садком.

Бібліотекарі області намагаються створити кожній ди-тині умови для прояву і розвитку природних здібностей.Чималу роль у цьому відіграють об’єднання за інте -ресами, які діють при бібліотеках. У селі ПетрокорбівкаНовгородківського району діти свій вільний час залюбкипроводять у бібліотеці–філії, де їх привітно зустрічає її за-відуюча Вікторія Вікторівна Мігович. Вона завжди під-каже, яку книжку бажано почитати, і обов’язково запро-понує різноманітні конкурси з виготовлення саморобок ізпаперу, природного матеріалу, наприклад: «Відкрий у собіталант», «Я хочу вам розповісти». Матеріалами для само-робок є пластилін, фарби, олівці, живі та сухі квіти, листя,жолуді, каштани. По закінченню роботи діти презентуютьсвої вироби, доповнюючи розповідь віршем або піснею.Дитячі поробки прикрашають зали не лише сільської, а йрайонної бібліотек для дітей. Також бібліотекарка разомзі своїми читачами веде велику пошукову роботу середстарожилів села по збиранню пісень, які притаманні даніймісцевості, запрошує на бібліотечні заходи бабусь, а потімвсі разом співають, танцюють, декламують вірші та гу-мористичні твори.

Цікава і корисна робота ведеться у дитячому клубі заінтересами «Домовичок» при Любомирській сільськійбібліотеці Олександрівського району. Створений він бувна прохання батьків бібліотекаркою Ларисою ВіталіївноюХлівіцькою. Мета клубу: розвивати у дітей творче мис-лення, уяву, фантазію, музичний слух; дати можливістькожній дитині відкрити для себе світ, який її цікавить, і вякому вона реалізує свої творчі здібності. У клубі є мо-лодша група для читачів від 5 до 10 років і старша — ві-ком від 10 до 14 років. Молодші люблять творити дива зпластиліну, тіста, глини, паперу, а старші створюютьсправжні шедеври: чарівні картини з ниток, вироби з бі-серу, м’які іграшки. Опанували члени клубу і складнийстиль квілінгу (виготовлення картинки з паперу). Дитячівироби неодноразово демонструвалися на виставці на-родних майстрів Олександрівщини, у районній бібліотеціна виставці–конкурсі дитячого малюнка «Хай сонце іквіти всміхаються дітям», у районному будинку культурина виставці робіт декоративно-вжиткового мистецтва. Цітвори неодноразово відзначалися грамотами і подарун-

ками. Постійно діюча виставка дитячих виробів є і в сіль-ській бібліотеці. Члени клубу допомагають проводити ро-динні свята, вечори відпочинку для місцевих жителів,саме тому за активну участь у культурному житті селаспонсори подарували юним читачам бібліотеки кольоро-вий телевізор і ДВД-програвач.

У Йосипівській сільській філії № 8 Ульяновської рай-онної ЦБС працюють за цільовою комплексною програ-мою «Обдарованість», спрямованою на виявлення та роз-виток інтелектуальних і творчих здібностей дітей та мо-лоді. У рамках програми бібліотекарка філії Ірина ІванівнаЛобастова створила в електронному форматі інформацій-ний банк даних «Творчо обдаровані діти та молодь», якийвміщує короткі біографічні дані про обдарованих дітей,їхню творчість, а також фотографії окремих мистецькихробіт. Широко представлено у цьому банку даних твор-чість сестер Марійки і Анни Бурлак, які володіють різноютехнікою малювання, грають на музичних інструментах,люблять співати і танцювати, а також захоплюються ви-шиванням, ліпленням з пластиліну та пап’є-маше, вити-нанками і аплікацією, виготовленням м’яких іграшок. Ма-люнки цих обдарованих дівчаток часто експонувалися нашкільних, районних та обласних виставках образотвор-чого мистецтва і займали призові місця. Є сьогодні тут іцікава інформація про спроби пера Олі Бурдейни. У пер-спективі — продовження роботи з розширення цього ін-формаційного банку даних.

Майже кожна сільська книгозбірня має досвід прове-дення окремих заходів у співпраці з соціальними партне-рами, які надають спонсорську підтримку. Прикладомможе слугувати робота Кіровської та Веселівської сіль-ських бібліотек Бобринецького району. В Кіровській сіль-ській бібліотеці (бібліотекарка Любов Іванівна Петренко)успішно реалізується цільова комплексна програма «Моясім’я, мій рід, моя Батьківщина». Передбачені в її рамкахранок «Славимо Великдень», родинне свято «Сорочкабіла вишита піснями», гра–подорож «Будьмо здорові»,урок гарної поведінки «Гість — радість в домі» завждипроходили за підтримки спонсорів, які виділяли кошти напридбання призів: книг, іграшок тощо. У Веселівській біб-ліотеці (бібліотекарка Малафей Оксана Олександрівна)стало традицією проводити святкові заходи «У моєму селі— моя доля», під час яких вшановують відомих земляків:вчителів, медичних працівників, хліборобів. Одне із свят«Вчимося читати разом» було присвячене організаторамдитячого читання. Послідовна і цілеспрямована роботаобох бібліотек не пройшла повз увагу громади: Веселів-ській сільській бібліотеці збільшено бюджетне фінансу-вання на передплату періодичних видань, а Кіровська от-римує спонсорську підтримку.

Тісні зв’язки з громадою села, школою, дошкільнимзакладом, Будинком культури налагоджено Водянськоюсільською бібліотекою Петрівського району, яку очолюєСвітлана Василівна Цупренко. Світлана Василівна шано-вана людина на селі — на громадських засадах вона є ін-спектором у справах неповнолітніх і обрядовим старос-тою, сама пише чудові сценарії заходів, щоразу вигадуючищось нове, щоб зробити життя односельчан цікавішим. Зїї ініціативи відродили гарне свято вулиці. Позитивним єте, що юні читачі бібліотеки активно допомагають у про-веденні різноманітних масових заходів і з задоволенням


беруть участь у них. Дуже запам’яталася наймолодшимгра–конкурс «Співучі птахи рідного краю», у якій діти ви-конували ролі пташок. Звучали вірші, загадки; відбувсяконкурс годівниць, за які переможці отримали нагороди.Долучилися діти і до подорожі «Тихо осінь ходить гаєм»та родинного свята — Дня матері «Рушники у мами ви-шиті шовками», де вшановувалася родина Кобилянських,у якій всі п’ятеро дітей гарно вишивають. Господинявлаштувала виставку вишиванок родини. Взагалі тут про-водиться багато різноманітних заходів, а щороку до Між-

народного дня захисту дітей відбувається велике цікаве івеселе масове дійство «Щоб сонце світило дітям, а дітивсміхались йому». Спонсорами таких свят виступаютьприватне сільськогосподарське підприємство «Водян-ське» та фермерське господарство «Роксолана».

З огляду на викладений матеріал можна сказати, щодля вирішення існуючих проблем і подальшого просу-вання вперед кожна бібліотека регіону визначає свій шляхутвердження в його соціально-культурному просторі.

Збереження навколишнього середо-вища в наш час рівноцінне збереженню життя на Землі.Саме тому формування екологічного світогляду сталосвітоглядом людства ХХІ століття. Невід’ємною ланкоюу цьому процесі є бібліотеки, які сьогодні стали важли-вими центрами надання екологічної інформації та вихо-вання екологічної культури. Серед них і центральна мі-ська дитяча бібліотека ім. В. Стефаника СтрийськоїМЦБС Львівської області, досвід якої заслуговує наувагу. Ще у 2005 році її працівниками розроблено еко-логічну програму, яка містила ряд підпроектів і буласпрямована на популяризацію заповідних і курортнихмісць свого краю та розвиток екологічного туризму се-ред школярів. І ось вже впродовж багатьох років, реалі-зуючи цю програму, стрийчани успішно проводять по-глиблену роботу з екологічного просвітництва середсвоїх читачів.

Розпочиналося все не просто, бо, як відомо, першікроки завжди важкі. Спершу ми проаналізували 1817бібліотечних документів наявного фонду з екологічноїтематики, а саме: навчальну, навчально-методичну, піз-навальну, художню літературу, довідники та енциклопе-дії, і дійшли висновку, що для надання читачам більшширокого доступу до сучасної інформації необхіднооновити фонд та значно розширити репертуар періо-дичних видань. Вирішувалося це питання у процесікомплектування. Заповнити існуючі інформаційні ла-куни з цієї тематики документами на нетрадиційних но-сіях інформації: відеофільмами, слайдами, аудіозапи-сами нам допомогли спонсори та партнери. Така ж самаробота проводилася і у всіх філіях МЦБС. Активно роз-почали пошук можливостей ефективного інформацій-ного забезпечення своїх користувачів за допомогою Ін-тернет-ресурсів.

Створена стрийчанами програма передбачала реалі-зацію взаємопов’язаних між собою проектів впродовжкількох років: 2005 рік — екоосвітнього «Віконце вЕкосвіт»; 2006 — природоохоронного «Мандруємо еко-логічною стежиною Стрийщини»; 2007 — інтелекту-ально-освітнього та екостабілізуючого «Рідні Карпати:радощі й тривоги»; 2008 — етнотолерантного «Трембіта

запрошує у Карпати». Кожен з цих проектів був своє-рідною і ефективною сходинкою до виконання єдиноїекологічної програми, мета якої — формування еколо-гічної культури, подолання пасивності та байдужості уставленні школярів до всього живого, розвиток особис-тої відповідальності дітей за стан довкілля на місцевомуі регіональному рівнях. Про реалізацію кожного з про-ектів можна розповідати, як окрему історію.

Історія перша «Що видно через «Віконце в Екосвіт?»— це розповідь про екоосвітній проект 2005 року «Ві-конце в Екосвіт». Розпочинаючи його, ми розуміли, якувелику роль в роботі над ним відіграє особистість біб-ліотекаря, його готовність працювати в нових умовах,шукати та знаходити нетрадиційні рішення та варіантирозвитку своїх бібліотек. І для того, щоб фахівці знали,що робити, для чого, а, головне, як, в ЦБС було прове-дено цикл тематичних семінарів «Бібліотека і форму-вання екологічної культури читача» та консультації «Ди-тячі бібліотеки у формуванні екологічної культури су-часного читача», «Екокультура: ресурсне забезпеченнядіяльності в умовах дитячих бібліотек» і «Бібліотечнітрадиції та інновації в популяризації літератури еколо-гічного спрямування». У бібліотеках розпочалася роботазі створення баз даних екологічної тематики, у ході якоїактивно використовувалися матеріали з професійноїпреси, досвід колег, а також визначалися дієві формиекологічного просвітництва.

Психологічно готовий, озброєний знаннями колективнашої бібліотеки розумів, що не зможе обмежитисявласними інформаційними ресурсами. Тому було вирі-шено залучити до співпраці фахівців з екологічного ту-ризму, налагодити партнерські стосунки з представни-ками міськвиконкому з питань туризму та курортів, дер-жавною екологічною інспекцією управління екологічноїбезпеки, краєзнавчим музеєм «Верховина». І така діяль-ність дала результат, бо коли у 2005 році відбулася пре-зентація програми «Віконце в Екосвіт», нашими солід-ними інформаційними спонсорами стали газети «Гомінволі», «Високий Замок + Стрийщина», телекомпанії«Хвилі Стрия», «Лан», «Ровесник», СШ № 7, місцеве ра-діомовлення. Приємним сюрпризом, особливо з огляду

Олександра Купіна,головний бібліотекар Львівської обласної бібліотеки для дітей

Валентина Баранюк,провідний методист Стрийської МЦБС

«Віконце в Екосвіт»: успішні історії реалізації програми екологічного виховання читачів


на фінансову кризу, були творчі пропозиції фахівців з ту-ризму — заслуженого вчителя України, географа, ту-риста Є. Сакаля, аматорів–туристів Л. Рішка, М. Ханаса.Настав час діяти.

Ознайомлювати підлітків з кращими зразками літе-ратури екологічної тематики бібліотекарі намагалисяшляхом оформлення тематичних книжкових виставок тапроведення різноманітних форм масової роботи. Для чи-тачів було влаштовано велику книжкову експозицію «ЦеЗемля твоя і моя», виставку–рекомендацію «Природанам, нащадкам»; проводилися своєрідні репортажі білятематичного стелажа «Знай, люби, бережи», які націлю-вали учнів 5–9 класів на формування екологічного мис-лення. А справжньою школою екологічної етики дляюних користувачів стала зустріч з представниками кра-єзнавчого музею «Верховина», під час якої обговорюва-лися гострі проблеми рідного краю.

Про те, що конфлікти з природою завжди завершу-ються трагедією для людства, діти переконалися на еко-логічному вечорі «Драма в Чорнобилі. Скривдженаземля», а про страшні наслідки аварії на ЧАЕС вони щебільше дізналися під час зустрічі з ліквідаторами аваріїна вечорі «Подих Чорнобильської біди на Стрийщині».Тематичні вікторини, бесіди, огляди, екоконкурси та ігривчать дітей не тільки любити природу рідного краю, а йберегти її. Кожен з заходів залишає в дитячих душах до-брі і благородні почуття. Наприклад: гра–фантазія «Бе-режи планету» вчила дітей правильній поведінці на при-роді і необхідності активного втручання при порушенніцих правил іншими; участь у днях довкілля сприялаформуванню почуття відповідальності за стан природи.Завершився проект успішно, бо його учасники заціка-вилися літературою, яку їм пропонували, і почалибільше читати.

Історія друга «Куди веде екологічна стежка?» — проприродоохоронний проект 2006 року «Мандруємо еко-логічною стежкою». У ході його реалізації для кращогоознайомлення дітей з давніми природоохоронними тра-диціями Стрийщини було підготовлено дайджест «Збе-режемо природу Стрийщини», який поповнив фонд до-кументів природоохоронної тематики. Відчути дітямособисту відповідальність за стан рідної природи, за-мислитися над тим, що корисного можна зробити кож-ному для її збереження, спонукати до активних дій уцьому напрямі допомогли такі заходи, як: виставка–по-передження «Пізнай і врятуй свій край», екологічні хви-лини «Світ у краплі води», «Цілющі скарби мого краю»,«Чим дихаємо?».

На збереження і захист природи рідного краю булоспрямоване проведення міських екологічних акцій накшталт «Первоцвіт», «Опале листя», «Ялинка», і недивно, що учасники проекту — читачі бібліотеки охочебрали участь у них. У бібліотеці для дітей були підго-товлені тематичні перегляди літератури «Збережи пер-воцвіт», «Замість ялинки — букет» тощо. А яким здиву-ванням і відкриттям навіть для тих дітей, хто багато по-дорожував з батьками, багато бачив, стало проведенняеколого-пізнавальної години «Ботанічні пам’ятки рід-ного міста» та екологічного конкурсу «Екзотика нашого

міста». Багато з них зрозуміли, як мало вони знають просвій улюблений рідний край.

Цікавою формою роботи виявилася так звана еколо-гічна стежка, запозичена бібліотекарями з туристичноїгалузі, якій притаманний принцип: дивлюсь — слухаю— пізнаю. Організовуючи зі своїми читачами екозаходи«Мандруючи вулицями і скверами Стрия», «Рости, ду-боньку, на славу» (екскурсія до дубу Івана Франка), «Ві-дома і невідома природа Стрийщини», бібліотекарі во-дили дітей, як справжнісіньких туристів, історичнимимісцями. Практика показала, що така форма природоо-хоронної просвіти, як екологічна стежка є надзвичайноефективною, насамперед, завдяки її неформальності.Проводити цей захід бажано в тісному контакті з пар-тнерами: науковцями, представниками громадських еко-логічних організацій тощо. Вдалим прикладом такоїспівпраці можна назвати екостежку «За дивовижнимизагадками флори і фауни рідного краю», яка відбулася уприродничому відділі краєзнавчого музею «Верховина».Завершенням другого проекту програми стало прове-дення діалогів з читачами «Людина і природа: гармоніячи трагедія?», «Природа: що залишимо нащадкам?», якіорієнтували їх на позитивне ставлення до навколиш-нього середовища і прищеплювали любов до рідної при-роди.

Історія третя «Мандруємо і дивуємося» знайомить зінтелектуально-освітнім та екостабілізуючим проектом«Рідні Карпати: радощі й тривоги» 2007 року, який бувспрямований на масову екологічну освіту та екологічневиховання і став наступною сторінкою успішної реалі-зації екопрограми. На той час фонд бібліотеки вжезначно поповнився новими тематичними виданнями, якібули презентовані читачам на інформаційній виставці«Карпати: джерело життя і краси». Природа Карпат ба-гата історичними пам`ятками, рідкісними видами тва-рин, птахів, знаменита своїми печерами і водоспадами.Тому не дивно, що жвавий інтерес читачів викликалибібліографічний огляд «Карпатські Бескиди очима до-питливих» та тематичні бесіди «По місцях заповідноїкраси» і «Чаруюча природа Карпат». Питанням охорониприроди був присвячений цикл незабутніх заочнихмандрівок в українські Карпати за маршрутами «До-вбуш і опришки», «До печер у скелях Довбуша», «ДоСинєвирського озера», якими читачі «мандрували» ра-зом з бібліотекарями та працівниками краєзнавчого му-зею. Популярністю користувалися і голосні читання ле-генд та переказів «Як виникли Карпати», «Говерла»,«Печери опришків», інформаційний екодайджест «Ту-ристичний маршрут Карпатським заповідником» тощо.Всі ці заходи стимулювали інтерес підлітків до само-стійного пошуку відповідної інформації, спонукали досамоосвіти. Цікавими для них були діалоги про цілющіскарби Землі зі стрийським географом–краєзнавцем, за-служеним вчителем України Є. Сакаєм. Із нетерпіннямдіти чекали чергової «мандрівки» еколого-пізнаваль-ними стежками «Сколівські Бескиди» та «Бучини» доНаціонального природничого парку в долину річкиКам`янки, під час якої вони не просто «мандрували», аодночасно оволодівали азами ландшафтно-екологічного


туризму. Ці надзвичайно цікаві, професійно підготов-лені, розроблені фахівцями екотури допомагали дітямвизначити місце людини у природному середовищі, по-силювали їхню допитливість. У день інформації «Ра-дощі і тривоги чарівних Карпат» діти отримали можли-вість поспілкуватися з запрошеним на захід працівни-ком краєзнавчого музею «Верховина» І. Лазурко, оз-найомитися з книгами і матеріалами періодичної преси,представленими на тематичних полицях «Гори кличуть»та «Зелений атлас Карпат», а ще з виставкою малюнківі саморобок своїх ровесників, виготовлених з природнихматеріалів. Враховуючи, що домінантою підлітковоговіку є спілкування, бібліотекарі активно використову-вали діалогові форми роботи з книгою: диспути, обго-ворення. Надзвичайно цікавим дітям виявився літера-турно-пізнавальний круїз за твором Ж. Верна «Замок уКарпатах».

Хочеться зазначити, що саме жвавий інтерес дітей доприроди рідного краю став одним із важливих мотива-ційних чинників, що сприяв успішній реалізації проекту«Рідні Карпати: радощі й тривоги». Всі заходи, перед-бачені цим проектом, не тільки заохочували юних стрий-чан до збереження довкілля, а й викликали у дітей ба-жання передавати набуті знання одноліткам, вчили фор-мувати свою екологічно свідому позицію до заповіднихмісць Карпат і відстоювати її.

Історія четверта — «Дізнаємося і пізнаємо» — роз-повідає про екотолерантний проект 2008 року «Трембітазапрошує в Карпати». І це не випадково, бо 2008 рік вУкраїні було оголошено Роком туризму і курортів, і самевін став заключним акордом нашої програми. У бібліо-теці розпочалася реалізація останнього проекту —«Трембіта запрошує в Карпати», партнерами якого ви-ступили краєзнавчий музей «Верховина», працівникиСтрийського міськвиконкому з питань туризму та ку-рортів, аматори–туристи Є. Сакаль, Л. Рішко, М. Ханас.Одним з програмних завдань був пошук, обробка та опе-ративне донесення до читачів інформації екологічногозмісту. Наслідком проведеної роботи стало створенняпапок–досьє та краєзнавчо-туристичної теки Карпат, вяких був зібраний матеріал за темами «Письменникипро Карпати», «Заповідники. Природні парки», «Туризмта курорти Карпат».

І знову збиралися читачі на екоінформхвилинки, піз-навальні екобесіди, слайдмандрівки рідними Карпатами.А скільки бажаючих було взяти участь у віртуальній по-дорожі екотурпоїздом «Стежиною в гори, в сині про-стори йдемо у ліси і бори»! І хоча маршрутів було аж 4:до фортеці Тустань, на гори Маківку та Захара Беркута,до водоспадів, не заблукав ніхто, адже план кожногомаршруту складався його учасниками. Діти із задово-ленням дізнавалися з книг про свої маршрути, розпові-дали друзям, слухали живий звук трембіти — символуКарпат, фольклорні пісні, в яких оспівувалася краса цихгір.

Спроба резюме. Екологічна програма успішно завер-шилася. Крок за кроком, 4 роки поспіль бібліотекарі ра-зом із партнерами намагалися наполегливо і цілеспря-

мовано формувати екосвідомість юних стрийчан, які зацей час отримали максимум знань і моральні орієнтириу ставленні до природи. У ході реалізації цієї програмиколектив бібліотеки заявив про себе як творча, активнодіюча установа, що привернуло увагу до діяльності біб-ліотеки органів місцевої влади, громадських організаційі городян. Саме тому позитивними результатами проектуми вважаємо:

• залучення до реалізації проекту фахівців–екологів,що дозволило ширше продемонструвати можливостібібліотеки як території спілкування, місця цікавих зуст-річей;

• кількісні та якісні зміни у фонді та репертуарі пе-ріодичних видань екологічної тематики, а також збіль-шення кількості читачів, небайдужих до екологічнихпроблем;

• створення активу з дітей — учасників програми тавиявлення волонтерів, які не лише самі брали участь увуличних екологічних акціях, а й залучали до них своїхдрузів;

• можливість колективу бібліотеки системно працю-вати над реалізацією поставлених завдань завдяки пере-ходу від звичайного планування до створення перспек-тивних комплексних програм;

• ефективне формування у дітей нашого міста стій-ких навичок екозберігаючої поведінки, дбайливого став-лення до природи та активної громадської екологічноїпозиції;

• запровадження в практику масової роботи новихформ, які дають не тільки систему теоретичних знань, ай знайомлять з основами практичних навичок.

Підводячи підсумок, хочу навести давній вислів проте, що молода людина — це не посудина, яку потрібнозаповнити, а смолоскип, який потрібно запалити. Вва-жаю, що колективу міської бібліотеки для дітей Стрияце вдалося зробити.

Наші поради тим, кого зацікавив описаний досвід.Екотуризм сьогодні набирає оберти. З огляду на наявніпоклади мінеральних вод і грязей, сприятливі кліматичніумови, а також неабияку історико-культурну спадщинунашого краю, пропонуємо більш поглиблено попрацю-вати над створенням і популяризацією системи екоту-ризму, особливо бібліотекам гірських районів. У кар-патському краї доволі екзотики, яка може зацікавити нелише іноземців, але й співвітчизників. Адже далеко некожний бачив чудові народні обряди, спостерігав таїн-ство народження гуцульських ліжників чи навіть вис-тругування сопілки. Отож, етнографічний туризм маєвеликі можливості і перспективи, допомагає у справі ви-ховання шанобливого ставлення до місцевих традицій,звичаїв, обрядів, свят, пісень, ігор і розваг. Діяльність уцьому напрямі дає змогу нам, бібліотекарям, проводитище й ефективну профорієнтаційну роботу, у процесі якоїдіти більше дізнаються про професії у сфері екотуризму.

Тож радимо бібліотекарям ширше використовуватинаявні у фондах краєзнавчі матеріали, передавати своїзнання дітям, організовуючи так звані «книжкові марш-рути» і заочні екскурсії. Успіхів вам, шановні колеги!


Віра Вересоцька,заступник директора

Тамара Клюй,завідуюча відділом методології бібліотечної роботи з дітьми

Чернігівської обласної бібліотеки для дітей ім. М. Островського

Права людини починаються з прав дитиниКонвенція ООН про права дитини,яку було прийнято 20 років тому, —

широко визнаний міжнародний документ з прав лю-дини. З вересня 1991 року цей надзвичайно важливийміжнародний акт є частиною українського законодав-ства. Його базові принципи — захист дитини від диск-римінації в будь-яких формах, максимальне сприянняінтересам дитини, захист права на виховання в сім’ї,права бути почутим, права мати свою думку — утверд-жуються як принципи державної політики України. Ви-значаючи сьогодні основні проблеми захисту прав ді-тей та обговорюючи ефективні шляхи їх вирішення, ми,дорослі, повинні відповісти собі на такі запитання:«Які ж реальні права є у наших дітей?», «Хто їх захи-щає?», «Хто порушує?», «А чи добре знають про своїправа самі діти та їхні батьки?», «Чи завжди у нас, до-рослих, вистачає сил, розуму, а іноді й мужності, щобвизнати факти порушення прав дитини нами, дорос-лими?» і «Чим може допомогти у цих питаннях нашимкористувачам і дорослим, які опікуються дітьми, ди-тяча бібліотека?». А можливостей у такого соціальногоінституту, як бібліотека, є немало.

Слід зазначити, що дитячі бібліотеки Чернігівщинивже багато років здійснюють правове виховання юнихчитачів, і у них вже сформувалися певний досвід івласні традиції. Понад 5 років на базі Козелецької рай-онної дитячої бібліотеки успішно працює обласнийцентр правового виховання дітей і підлітків. Для удос-коналення своєї роботи у даному напрямі, визначенняіснуючих сьогодні проблем захисту дітей і пошукушляхів їх вирішення Чернігівська ОДБ ім. М. Остров-ського спільно з дитячими бібліотеками області напе-редодні відзначення 20-річчя з дня Конвенції провелалокальне соціологічне дослідження «Права людини по-чинаються з прав дитини», яке пройшло досить ак-тивно. До бібліотеки від батьків та дітей надійшломайже 700 анкет. Дітям було запропоновано такі запи-тання: 1.Чи читав ти Конвенцію про права дитини?Якщо так, то хто тобі її порекомендував? (бібліотекар,батьки, друзі, вчителі). 2. Чи все тобі було зрозуміло?Якщо ні, то щоб ти хотів запитати в учителів, бібліоте-карів, батьків, друзів? 3. Як ти вважаєш, чи не порушу-ються твої права, передбачені Конвенцією, в школі,вдома, в бібліотеці? Якщо були порушені, то хто тебезахистив? 4. Чи бачив ти в бібліотеці, яку відвідуєш,книжкову виставку, поличку, присвячені правам ди-тини? 5. Чи брав ти участь у заходах (в школі, бібліо-теці), присвячених правам дитини? Що в них тобі спо-добалось? 6. Про які права, не включені до Конвенції,ти мрієш? Батьки ж мали відповісти на такі: 1. Чи ці-кавить Вас проблема прав дитини? Що Ви знаєте про

права дитини, чи читали Ви щось з цього питання? 2.Чи знайомі Ви з основними положеннями головногодокумента ООН, який захищає права Вашої дитини, —Конвенції про права дитини? 3. Як Вам здається, чи непорушуєте Ви іноді права своїх дітей, зокрема: а) колиговорите своїй дитині: «Ти ще маленький (ка), нікогоне розумієш»? б) чи мали місце випадки, коли Ви за-бороняли своїй дитині дружити з деякими одноліт-ками?, в) чи радились Ви зі своєю дитиною, коли хо-тіли записати її до певного гуртка, студії, школи? 4. Чивважаєте Ви, що права Вашої дитини потребують за-хисту? Якщо так, то які саме і від кого? Чи виникалитакі ситуації, і чи звертались Ви за допомогою? 5. Щоб Ви запропонували зробити в бібліотеці для популя-ризації прав дитини серед батьків (організувати книж-кову виставку, ознайомити Вас з Конвенцією про правадитини, запропонувати зустрітися з компетентнимилюдьми)? 6. Чи вважаєте Ви, що бібліотека разом збатьками допоможе дітям дізнатися про їхні права і від-стоювати їх разом з Вами?

Аналіз відповідей навів нас на сумні роздуми, бовиявилося, що більше 50 % і батьків, і дітей практичноне обізнані з Конвенцією про права дитини. І об’єк-тивні причини для цього, на нашу думку, є: по-перше,дуже обмежена кількість її екземплярів; по-друге, змістне адаптовано до дитячого читання, і, по-третє, прак-тично відсутня література, що коментує положенняКонвенції. Є, на наш погляд, одна вдала спроба попу-ляризації цього важливого документа, адресована самедітям. Це публікація у 1996 році Рейнхарда Юнга «Детиимеют права» в журналі «Школьная роман-газета» (пе-реклад з німецької А. Лебедєва), де доступно, з гумо-ром, а іноді з іронією автор коментує всі статті Конвен-ції. На жаль, до цього часу відповідного вітчизняногоприкладу немає, або ми просто про нього не знаємо.

За підсумками дослідження під час чергового за-няття обласної школи керівника на базі Щорської рай-онної дитячої бібліотеки було проведене заняття «Су-часна дитяча бібліотека і забезпечення прав та інте ресівдітей: можливості, перспективи, партнерство», під часякого обговорювалися не тільки пропозиції щодо по-кращення роботи в цьому напрямі, а й практичні до-машні завдання. Дитячу бібліотеку Щорської ЦБС мипрезентували як соціальний інститут, гаранта реалізаціїправ юних громадян на вільний доступ до інформації,складову комплексу соціальної підтримки та реабіліта-ції дітей з обмеженими можливостями, адже саме в ційбібліотеці багато років успішно працює клуб за інте -ресами для дітей-інвалідів «Ми — разом». Заступникидиректорів ЦБС з питань обслуговування дітей та іншіучасники цього заняття прослухали консультацію


«Правова освіта та виховання дітей і підлітків — одинз напрямів діяльності дитячих бібліотек області» заві-дуючої відділом обслуговування учнів 5-9 класів об-ласної бібліотеки для дітей ім. М. Островського Г.М.Вечерської та обмінялися цікавим досвідом. Значнийінтерес викликав досвід колег з Козелецької районноїдитячої бібліотеки, яка вже декілька років є обласнимцентром правового виховання дітей.

Відбулося і підведення підсумків обласного кон-курсу сценаріїв дитячих і сільських бібліотек області,який з обкомом профспілок працівників культури орга-нізувала обласна дитяча бібліотека. До журі надійшлочимало цікавих творчих робіт з правового, екологічноговиховання дітей і підлітків та краєзнавства. Як резуль-тат, трьох переможців відзначено почесними грамо-тами управління культури і туризму облдержадмініст-рації та грошовими преміями від обкому профспілок,вручено дві заохочувальні премії, а всі інші учасникиза активну участь отримали подяки від обласної біб-ліотеки для дітей ім. М. Островського. Також вирішили,що найкращі сценарії будуть надруковані і розповсюд-жені серед дитячих і сільських бібліотек Чернігівщинидля ефективного впровадження в практичну роботу.

Обласна школа керівника є досить ефективною фор-мою роботи, яка суттєво сприяє підвищенню кваліфі-кації працівників дитячих бібліотек області та дає мож-ливість кожному вдосконалювати свій фаховий рівеньі збагачувати духовний потенціал. Цього року учасникизаняття в м. Щорс мали можливість не лише поспілку-ватися, повчитися, вони ще відвідали музей легендар-ного земляка Миколи Щорса і зустрілися з місцевоюпоеткою і композиторкою, послухали її вірші, пісні прокохання, дружбу та рідний край.

Активну участь у роботі школи взяли начальник уп-равління культури Щорської державної адміністрації ізаступник голови Щорської адміністрації з гуманітар-них питань, а працівники служби у справах дітей Чер-нігівської облдержадміністрації для підготовки і про-ведення цього заходу надали багатий фактичний мате-ріал. Мабуть, тому всі учасники цієї корисної актуаль-ної зустрічі дійшли висновку, який можна сформулю-вати так: тільки спільними зусиллями дитячих бібліо-тек, органів освіти, служб у справах дітей нашого ре-гіону і, безумовно, батьків можна навчитися по-справ-жньому захищати права наших дітей.

Ганна Вакуленко,заступник директора ЦБС для дітей м. Маріуполь

Авторська програма як засіб виховання культури читання,любові до книги та духовного розвитку дітей

Одна з проблем сьогодення — це ди-тяче читання в умовах нових інфор-

маційних технологій. На жаль, читання художньої літе-ратури поступово займає другорядне місце у житті біль-шості дітей. Криза дитячого читання полягає в тому, щоу дітей не розвинутий або втрачений інтерес до книги.

Сьогодні великі зусилля на підтримку читання до-кладають у Великобританії, Німеччині, Росії, США,Швеції. Схвалено Концепцію державної цільової про-грами підтримки та розвитку читання на період до 2015року і в Україні. Фахівці стверджують, що особливістьспеціалізованих дитячих бібліотек нашої країни полягаєв тому, що вони являють собою своєрідні інститути ди-тинства та опікуються всіма його важливими сферами і,в першу чергу, дитячим читанням. Приваблюючи ма-леньку людину до книги, бібліотека не тільки відкриваєшлях до одного з найважливіших джерел інформації,вона робить більше — захищає душу, розвиває розум,спонукає до самопізнання, сприяє творчій самореалізаціїособистості.

Вже три роки поспіль центральна бібліотека ім. М. Горького Маріупольської МЦБС для дітей працюєзгідно з цільовою програмою «Растим талантливого чи-тателя» (автор — заст. директора ЦБС для дітей Г.І. Ва-куленко), яка в обласному конкурсі «Крок у третє тися-чоліття» зайняла перше місце. Реалізація цієї програмипередбачає не тільки формування і розвиток інтересу докниги у дітей від 0 до 10 років, але й активну участь увихованні культури читання маленьких читачів їхніх

батьків, яких ми намагаємося зробити повноправнимиучасниками цього процесу. Адже гарна, добра книга зба-гачує душу дитини, розвиває її інтелект, а спільне чи-тання у колі сім’ї сприяє духовному зближенню батьківі дітей.

Наша програма складається з чотирьох модулів. Пер-ший — «Родителям о детском чтении» — передбачаєспільну роботу дитячої бібліотеки з жіночою консульта-цією та дитячою поліклінікою і охоплює дітей віком від0 до 1 року. Другий — «Малыш, книга и библиотека» —розрахований на дітей віком від 1 до 3 років. Третій —«Наши маленькие читатели» — базується на спільній ро-боті з дитячими садками та школою раннього розвитку іохоплює дошкільнят від 3 до 6 років. Четвертий — «Ра-достное чтение» — передбачає співпрацю із загальноо-світніми школами і охоплює учнів початкових класів. Упрограмі визначено умови творчого розвитку дітей, роз-роблено завдання, ігри, вікторини, тренінги, спрямованіна активізацію процесу творчості, який є продуктом чи-тання і знаходить своє відображення у різноманітних ви-дах дитячої творчості: малюнках, піктограмах, міні-спек-таклях, поробках тощо.

Для більш ефективної роботи з реалізації програми зпровідних фахівців центральної дитячої бібліотеки ство-рено організаційну групу, на засіданні якої вирішилиособливу увагу приділити комплектуванню фонду. Длябатьків передплатили журнали «Мой кроха и я», «Мирсемьи», «Мама и я», «Мой ребёнок», «Для будущихмам», «Семейное чтение», які одразу стали популярнимисеред них, а для маленьких читачів надходять цікаві жур-


нали видавничого дому «Карапуз»: «Погремушка», «Во-робышек», «Для самых-самых маленьких», а також «Чи-тайка», «Ух, малыш», «Познайка» та ін. Бібліотечнийфонд поповнився серіями книжок «Универсальная энци-клопедия», «Дрофа родителям», «Академия дошколь-ного развития», «Детскому психологу», «Первые шаги».Для зручності і комфортності наших маленьких і дорос-лих читачів у бібліотеці створено своєрідні психологічнізони. До однієї з таких зон належить куточок для батьківу читальному залі, який запрошує їх до участі у програмі,і в якому розташовано книжкові виставки «Я і крихіткамоя» з розділами: «Ваш малюк від А до Я», «Я стану ма-мою», «Зростаємо здоровими», «Вчимося говорити і ду-мати», «Ми йдемо до школи», а також «Книжкова шафадитинства» з розділами «Джерельце дитячого фоль-клору», «Література з пелюшок», «Класика: розглядаємо,слухаємо та читаємо», «Ми вміємо читати». Обидві ви-ставки користуються великою популярністю серед на-ших дорослих читачів — організаторів дитячого чи-тання.

На наше запрошення до участі у програмі з розумін-ням і бажанням віднеслася завідуюча жіночою консуль-тацією В.А. Орлова, яку ми залучили до співпраці надмодулем «Родителям о детском чтении». У приміщенніжіночої консультації на видному місці нами розміщенокольоровий стенд «Приходите в детскую библиотеку», ау кабінеті психологічного розвантаження вагітних жінокпроводяться бесіди з циклу «Ты ещё не родился». Біб-ліотекарі ознайомлюють майбутніх мам з цікавими ма-теріалами з журналів «Мой кроха и я», «Мой ребёнок»,«Для будущих мам» та ін., а також розповідають про пре-натальну педагогіку і, безумовно, про дитячу бібліотекута програму «Растим талантливого читателя». Обов’яз-ково даруємо нашу продукцію: візитні картки, рекламнізакладки, інформаційні анотовані списки «Нескончае-мый розговор, или Как родить гения», «Развивашки длямалышей», рекомендаційні списки «Развиваем речь, илиСкажи-ка, кроха», «Татко, мама, я — читачів сім’я»,пам’ятку «Как вырастить читателя».

Багато і плідно ми працюємо за модулем «Радостноечтение», що допомагає забезпечувати розвиток дітей ватмосфері «радісного читання» на фоні позитивногоставлення до читання та впливу хорошої книги на ди-тину, перетворити читання у задоволення, зробити книгужаданою і необхідною з самого дитинства. Методичнезабезпечення цього модуля було розроблене працівни-ками відділу маркетингу, інновацій та методичної роботи(завідуюча Н.М. Тюхай). Разом зі своїми працівникамивона бере активну участь у роботі над втіленням у життяосновних завдань програми (фахівці цього відділу вхо-дять до організаційної групи). Впродовж вже 3-х роківпослідовна і планомірна робота ведеться бібліотекарямиразом з вчителькою початкових класів Людмилою Юрі-ївною Довгих ЗОШ № 7 з її учнями. Вибір цього класубув не випадковим, бо для нас дуже важливе значеннямала особистість вчителя, його зацікавленість в подаль-шому розвитку пізнавальних інтересів і здібностей своїхучнів, їхньому духовному становленні. Заняття з дітьми,яким обов’язково задавалося домашнє завдання, прово-дилися по 45 хвилин 1–2 рази на місяць. Велика роль від-

водилася батькам, які повинні були зацікавлено і не-нав’язливо звертати увагу на читання дітей та допома-гати їм у виконанні домашніх завдань. На заняттях у біб-ліотеці використовувалися різні засоби інтелектуальноготренінгу: голосні читання, переказ уривків з тексту, від-повіді на запитання. Дітям також пропонували приду-мати закінчення окремого фрагмента тексту або опові-дання за певним малюнком, уникаючи простого переказутого, що на ньому зображено, або ж придумати опові-дання про життєві особисті ситуації чи події одного дня,наприклад: про похід у ліс, у гості, про прогулянку допарку, відпочинок на дачі, у бабусі тощо. Серед спеці-альних засобів інтелектуального тренінгу був виділенийодин, дуже популярний серед дітей будь-якого віку —складання піктографічних образів. З точки зору мис-лення він пов'язаний з такими операціями, як осмислю-вання поняття та його наочне відображення при умовівикористання мінімуму зображувальних матеріалів. Пе-ред кожним заняттям ми обов’язково оформлювали ви-ставки робіт наших маленьких читачів: малюнків, пікто-грам, іграшок. Якщо домашнє завдання було пов’язане звигадуванням продовження оповідання чи казки, то на-ступне завдання розпочиналося з виступів дітей з їхнімитворчими напрацюваннями. Дуже часто на заняттях мичитаємо і обговорюємо з дітьми книжки, які є класикоюдитячої літератури, зокрема, такі: Р. Киплинг «Как былонаписано первое письмо», В. Драгунский «Друг дет-ства», «Тайное становится явным», В. Осеев «Синие ли-стья», «Сыновья», Ш. Перро «Попелюшка», Г.Х. Андер-сен «Свинопас». Глибина почуттів маленьких сердецьзворушує! Так, під час обговорення казки Ш. Перро «По-пелюшка» дітям задали домашнє завдання: разом з бать-ками прочитати ще раз казку і написати хоча б дуже ко-ротенького листа одному з її героїв. Скільки любові,співчуття, мудрості, розуміння та душевної краси ми по-бачили в наших дітях! Наведемо декілька уривків з цихлистів, і ви самі переконаєтеся у цьому: «Мачеха, не ру-гай больше Золушку!» (мачусі); «Помогай, пожалуйста,Золушке в трудную минуту. И, пожалуйста, позаботься,чтобы у них с Принцем всё было хорошо. До свиданья,Волшебница» (тіточці фєї); «Не обижай и защищай Зо-лушку!» (Принцу); «Мыши, вам, наверное, трудно былобыть конями?» (мишам). Особливо вражає лист до ми-шей, з якого стає зрозумілим, що наші діти надто чутливідо слова і дуже уважні до художніх деталей, що вониіноді реагують на такі психологічні тонкощі, які дорослій не помічають. Це переконує нас у тому, що книга до-помагає виявляти ставлення дитини до навколишньогосвіту, до близьких і незнайомих людей, навчає їх мовиемоцій та почуттів: жалю, милосердя, співпереживання.Розповідаючи нашим маленьким читачам про добрі тапогані вчинки, навчаючи їх аналізувати і оцінювати, мизавжди думаємо про те, щоб наші зустрічі–заняття при-несли кожному з них задоволення, радість і спонукалидо читання.

Для того щоб зрозуміти, наскільки ефективною єнаша робота, було вирішено провести дослідження чи-тацьких інтересів та переваг «Ми читали, ми читали…».Перш за все, нам хотілося з’ясувати ставлення дітей дочитання, і ми склали міні-анкету з такими запитаннями:


1. Коли тобі кажуть: «Почитай!», який у тебе вираз об-личчя? 2. Чим ти любиш займатися? 3. Які з прочитанихкниг у бібліотеці тобі найбільше сподобались? Проана-лізувавши відповіді, ми зрозуміли, що цій групі дітей ха-рактерний достатньо високий інтерес до читання: 56%респондентів назвали читання своїм улюбленим занят-тям; 84% відповіли, що після прохання почитати почи-нають читання у гарному настрої, а 16% ставляться доцього прохання занадто серйозно. Також ми побачили,яку високу оцінку дали діти усім прочитаним згідно зпрограмою книгам. А ще зрозуміли, що це «поколіннябез героїв» обирає собі у герої веселих, чуйних, добриххлопчиків і дівчаток, вірних друзів, розумних, допитли-вих і тих, кому подобається приносити задоволення ін-шим людям, виконувати їхні заповітні бажання.

Наступним етапом реалізації нашого проекту сталаспроба використати читання художньої літератури якшколу становлення особистості, формування поглядів нажиття і виховання почуттів. Розроблений відділом мар-кетингу, інновацій та методичної роботи блок «Здрав-ствуйте, это я!» надавав можливість поглибити пізнаннясвіту дитиною та сприяти розвитку її інтелектуальної ітворчої свободи. Як приклад, можна навести процесопрацювання теми «Співпереживання, готовністьприйти на допомогу» на основі сюжету книги В. Осєєва«Синие листья». Перед бібліотекарем стояло завдання:сприяти формуванню лексичної компетентності дітей таспонукати їх до співпереживання і готовності допома-гати у важку хвилину. Для досягнення мети було вико-ристано такі форми роботи: 1. Попередня бесіда. Бібліо-текар біля листа ватману з зображенням дерева з синімлистям задає дітям орієнтовні запитання: «Що ви бачитенезвичайного?», «Як ви думаєте, чому на дереві синє ли-стя?», «Чому синя трава на землі?». 2. Голосне читанняоповідання. Діти після прослуховування твору відпові-дають на запитання: «Що відчувала Олена?», «Що від-чуваєте ви?», «Чи сподобалася вам кінцівка оповіданняі чому?». 3. Асоціативний кущ. Дітям пропонується при-гадати випадки з свого життя і відповісти на такі запи-тання: «Діти! А вам доводилось надавати допомогу ін-шим людям? Кому?», «Що ви знаєте про допомогу? Якавона для людини?», «Чи потребуємо ми плату за допо-могу?», «А яка ще буває допомога?», «Чи важливо отри-мати допомогу своєчасно?», «А це яка допомога?». (Всівідповіді записуються у вигляді своєрідної діаграми). 4.Ілюстрування. Запитавши дітей, що б вони змінили воповіданні, пропонуємо переодягти дерево! Для викона-ння цієї роботи діти, працюючи у парах, малюють зеленелистя, вирізають його і підходячи до намальованого де-рева, приклеюють. Дуже приємно було спостерігати задітьми, коли після обговорення вони із захопленням ма-лювали та радісно ділилися олівцями і фломастерами.«Кому потрібен зелений?», — лунав дзвінкий голос. Аяк старанно вони клеїли зелене листя на дерево, як ре-тельно слідкували, щоб бодай не залишилося ні одногосинього! Їхні маленькі серця не бажали сприймати дис-гармонію.

Розповісти та поміркувати разом про красу навко-лишнього середовища, відчути гармонію людських сто-сунків і самого себе у цій гармонії допомогли вірші

А. Барто на цю тему, особливо вірш «Я люблю ходитьвдвоём». На початку заняття ми з’ясовували з дітьми, щож можна робити разом, і за їхніми відповідями вибуду-вали асоціативний кущ. Група працювала дуже активно,відповіді були різносторонні, тож кущ вийшов великийта красивий. І виявилося, що разом добре грати, ходитиу походи, танцювати, співати, наряджати ялинку, гуляти,відзначати дні народження, читати (приємно відмітити,що читати разом подобається багатьом дітям), ходити укіно, мандрувати, малювати, займатися спортом, розмо-вляти, а також пити чай! Прослухавши вірші Агнії Бартоі відповівши на запитання (стратегія «Реакція слухача»),діти зрозуміли, що для того, щоб поділитися дощем, ве-селкою, співом птахів, чудовим теплим ранком, требаобов’язково розказати про це своїм друзям або простовсе це намалювати і подарувати малюнок мамі, другу,вчителю. Завершилося це заняття грою–естафетою доб-рих слів «Поділись словом». Діти стали у коло і, дивля-чись одне одному в очі, передавали червоне сердечко, ка-жучи при цьому добрі, приємні слова. Було дуже зво-рушливо спостерігати, з яким хвилюванням кожен чекав,що скажуть йому, як напружувалися їхні обличчя, іякими вони ставали радісними, коли, наприклад, дів-чинка чула, що вона гарна, а хлопчик — що він розум-ний. Хтось дізнався про себе, що багато знає, добре ма-лює, гарно пише у зошиті, що він добрий… Як і біль-шість занять блоку, це закінчилося на позитивній ноті.Діти, вчителька і бібліотекар розходилися усміхненими.

Програма курсу на 2009–2010 навчальний рік має на-зву «Здравствуй, мир!» і буде торкатися таких тем, як:«Любовь. Доброта. Добрые отношения в семье», «Ми-лосердие. Путь к милосердию», «Честь. Честное слово»,«Мы все разные. Толерантность. Толерантное отноше-ние друг к другу» та інших. Для ефективного засвоєнняі кращого розуміння читачами запланованого матеріалубудемо і надалі проводити з ними інтелектуальні таетичні тренінги, робити смислові аналізи, застосовуватиспосіб мовного вираження образів — розповідь за ана-логією.

Нам дуже подобається працювати за модулем «Радо-стное чтение», сама назва якого чітко визначає сутністьрезультату, який прагнемо отримати. Зазвичай на кінецьроку ми проводимо батьківські збори по підведенню під-сумків роботи за програмою, розповідаємо про досягнутіїхніми дітьми успіхи, висловлюємо дорослим подяку заактивну участь у реалізації проекту. Про кожну дитинуговоримо хороші, теплі слова і бачимо щасливі обличчябатьків, коли їхня дитина отримує подяку від бібліоте-каря. А ще до цієї події випускаємо газету «Радостноечтение», складаємо рекомендаційний список літератури«Читаем мы о лете и обо всём на свете», знайомимо бать-ків з результатами досліджень читацьких переваг та ін-тересів. Звертаючись до них, ми наголошуємо на тому,що сьогодні читати разом з дітьми, разом з ними обгово-рювати прочитане і співпереживати є важливою і дужекорисною справою, бо їхні діти назавжди збережуть спо-гади про години спільного читання та задушевні бесіди,і саме з дітей, які виростають у таких сім’ях, будутьлюди!


Людина починається з родини. Тутформуються її характер, смаки,світогляд. Українська родина є ор-ганічною частиною нації і пер-

шоджерелом духовного становлення громадянина.Головні природні вихователі дитини — її батьки. Хтоз батьків не хоче бачити свою дитину розумною тавихованою? Вони докладають для цього чимало зу-силь, проте не завжди шлях формування особистостідитини долається без перешкод унаслідок недостат-ніх психолого-педагогічних знань, необізнаностібатьків із сучасними проблемами розвитку та вихо-вання дітей. Турбота переважно про матеріальне за-безпечення, а не про духовно-моральне становленнядитини дає свої гіркі плоди. З прикрістю доводитьсяконстатувати, що сьогодні не всі батьки можуть са-мостійно спрямувати у правильне русло вихованнясвоєї дитини. Як же «повернути» більшість батьківдо дітей? Як викликати бажання більше спілкуватисяз малюками?

Хочу зацитувати спогади двох непересічних по-статей історії. Перша — секретар патріарха Макарія,друга — наш Кобзар Тарас. Йшов 1654 рік, патріархМакарій проїжджав через українські землі. Його осо-бистий секретар диякон Павло Халебський, араб запоходженням, записав їхні враження від мандрівкиземлею козаків: «Починаючи з Рашкова й далі по всійземлі русів, себто козаків, ми завважили пречудовурису, яка викликала у нас подив: усі вони, за виняткомне багатьох, навіть більшина їхніх дружин і доньок,уміють читати...». А ось спогади Тараса ГригоровичаШевченка: в хаті його діда, Івана Шевченка, було за-вжди людно, особливо на свята. «Дід Іван грамотний,і в нього є велика книжка про святих мучеників. ДідІван надіває олов'яні окуляри і починає повагом ви-читувати про великі муки святої Варвари». Тож гостідіда Івана збиралися, щоб послухати читання.

Здавна в українських родинах була чудова звичка— читати, читати вголос. Таке сімейне читання, підчас якого дітей навчали не лише грамоті, а й любовідо рідної землі, до батьків, до славної історії дідів,об'єднувало родину. Так, Максим Рильський зроставсеред книжок, музики, мистецтва. З колиски його ото-чували родинна атмосфера добра, благородства, ви-сокого інтелекту, правди й краси, благотворний впливматериної пісні. Читати і писати українською мовою,любити книгу його навчав батько — відомий етно -граф і громадський діяч. А люди, які дуже часто зби-ралися у нього вдома і являли собою цвіт українськоїінтелігенції — Лисенко, Старицькі, Ревуцькі, Косачі,вплинули на становлення його як поета.

Формування Івана Нечуй-Левицького, як пись-менника, відбувалося під впливом діяльності та чи-тацьких інтересів його батьків. Батько, Семен Степа-нович, був вчителем народної школи, українознавцемі палким патріотом. В його бібліотеці хлопчик змалкузнайомився зі старовинними пам'ятками українськоїлітератури, зокрема з «Літописом Самовидця», з іс-торичними книжками М. Бантіш-Каменського,М. Маркевича. Завдяки їм у палкому серці юнака на-завжди закарбувалися мужні постаті борців за волюУкраїни Богдана Хмельницького, Наливайка, Ґонти.Мати майбутнього письменника Ганна Лук'янівнабула поетичною натурою, розмовляла добірною ук-раїнською мовою, читала дітям книжки, співала ук-раїнські пісні. Таке виховання суттєво доповнюва-лося піклуванням няньки баби Мотрі, яка розповідалахлопцеві народні казки й легенди, співала пісні, ко-лядки, веснянки, привчала до народних традицій.

Формування Миколи Гоголя також починалося вколі батьків і його п'яти братів та сестер. У Кибинцях(маєтку родича), де вони проводили багато часу, булачудова величезна бібліотека й домашній театр. Гогольбув людиною не просто українського походження, вінсвоїми родовими та сімейними традиціями був зако-рінений в українське культурне середовище.

Іван Франко дуже рано втратив батька, але вогоньйого кузні, куди щодня сходилися родичі і селяни зусієї округи, надихав письменника все життя. Тут вінслухав їхні розповіді, казки, легенди, перекази. Якщоце була школа життя і праці, то школою краси й ду-ховності, як це споконвіків прийнято в Україні, сталамамина пісня. Мати на все життя прищепила маломуІванові любов до народної творчості.

Ще одним яскравим прикладом є родина, котрадала рідному народові двох відомих письменників:батька Олександра Олеся та сина Олега Ольжича.Олександр Олесь народився в заможній родині, ро-довід котрої сягає корсунського полковника ФедораКандиби. Читати його вже в 3–4 роки навчила мати.Пізніше Олесь писав, що «Кобзаря» він змалечку«майже знав напам'ять і співав». А почуття людя-ності, щирості, справедливості прищепив маломуСашкові його дід Василь Пархомович Грищенко. Що-літа у маєток дідуся, де проводили канікули Олек-сандр з сестрами. з'їжджалася вся рідня. Саме тутмайбутній поет пізнав життя простого люду, йогопісні і звичаї. Саме тут народився його перший вірш.А з дитячою літературою, з українською драматич-ною казкою Олександр Олесь найбільше поріднивсятоді, коли народився його первісток — син Олег, тежмайбутній поет. Батько у віршованій формі розказу-

Надія Безручко,директор центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва

Відродити історичні традиції сімейного читання в Україні

Ñ ò î ð ³ í ê à ì å ò î ä è ñ ò à


вав Олегові про абетку («Алфавіт віршами, написа-ними для сина»), про математичні премудрості, спі-вав колискові («Над колискою», «Колискова») і зумівсформувати в синові людину з чутливою душею. Синувібрав у себе від батька велику любов до всього ук-раїнського. Вже у п'ять рочків хлопчик написав п'єсуз козацьких часів. Змалку пророкували йому великемайбутнє. І не помилились, бо навіть за років радян-ських, коли знати і пам'ятати О.Ольжича було забо-ронено, він все одно перебував серед свого народу.Сучасники називають його «кришталем, який витво-ряється з кам'яного вугілля буденності». І такі при-клади українського національного виховання за до-помогою книги, яке з діда-прадіда базується на по-вазі до старших, любові до рідної мови, народнихтрадицій, на формуванні духовного світогляду ди-тини, можна перераховувати безкінечно.

Сьогодні більшість батьків у відповідь на запи-тання: «Чи є в вашій родині сімейне читання?» від-повідають: «Так, ми читаємо дитині казки на ніч, аінколи вона просить почитати вголос улюбленукнижку». Але проходить час і виявляється, що чи-тання вголос схоже на зав'язування шнурків на чере-виках: поки дитина маленька і не справляється сама,батьки роблять це за неї. Поступово вона оволодіваєнавичками читання або зав'язування шнурків, батькиконтролюють її ще певний час, а потім полегшено зіт-хають і щасливо відпускають дитину в «самостійнеплавання». «Як добре вміти читати! Не потрібно при-ставати до мами, не потрібно бабусю трясти: «Почи-тай, будь ласка! Почитай...». А де ж сімейне читання?Воно закінчується тоді, коли дитина більше не по-требує батьківської допомоги чи того й не було, про-сто дитині читали поки вона не навчилася робити цесама?

Що ж таке сімейне читання? Чому спеціалісти од-ноголосно говорять про зникнення традицій сімей-ного читання не дивлячись на те, що більшість бать-ків, бабусь та дідусів продовжує читати вголос своїмдітям? Перш за все, сімейне читання — це праця, і якбудь-яка праця потребує відповіді на запитання: «На-віщо?». Навіщо батькам потрібно (якщо потрібно),щоб дитина відірвалася від телевізора і слухала, яквони читають? Навіщо потрібно, щоб ця книга неод-мінно була озвучена вголос? Навіщо у час комп'ютер-них технологій та телебачення знадобилося відрод-жувати давно забуту, застарілу традицію, для котроїнемає ні часу, ні умов, і котра вимагає усвідомленихі немалих зусиль?

Ще дуже важливо розуміти, що сімейне читання— це не читання дітям. Це традиційно дорослий від-починок, до якого діти допускаються лише у мірузростання. Традиції такого спільного читання бла-готворно впливають на всю родину. Тому що сімейнечитання, яке передбачає духовне спілкування родини,виникнення і зміцнення невидимих чудесних духов-

них зв'язків між людьми, має неповторний бібліоте-рапевтичний ефект. Чудові традиції сімейного чи-тання служать лікуванню неврозів, котрі розвива-ються, як правило, також в родині. Можемо заува-жити, що сьогодні молодь цікавиться зовсім іншим,читає інше, і що читацькі інтереси батьків і дітей, некажучи про дідусів, не співпадають. Але так було за-вжди, та поки існували традиції сімейного читання,подібні неспівпадіння якось улагоджувалися. Старшічлени родини звертали увагу молодших на книги,котрі запам'яталися і полюбилися їм в дитинстві і вюні роки, і часто ці улюблені книги зберігалися в до-машній бібліотеці. Домашні бібліотеки збирали усієюсім'єю, обговорюючи необхідність кожного при-дбання. Книги передавалися з покоління в поколінняяк реліквії і від багаторазового перегортання зношу-валися, тому що їх сторінки, які особливо сподоба-лися, перечитувалися багато разів. Так відбувалосявелике навчання не тільки грамотній мові та письму,а й «грамоті душі». Велику роль тут відігравала прек-расна атмосфера колективного сімейного співпере-живання, співчуття та участь у тому, що відбувалосяв книзі. Іншими словами, старше покоління висту-пало в ролі керівника читанням для молодших членівродини. Можна сказати, що в суспільстві, незва-жаючи ні на які обставини, вкоренилася думка:«Сім'я розумна — сім’я читаюча…».

Сім'я — це ланка суспільства, і від того, наскількиця ланка щаслива, міцна і морально здорова, зале-жить благополуччя суспільства і країни. І ні в кого неможе викликати сумнівів твердження, що сімейне чи-тання не заміниме для зміцнення родинних зв'язків, авідтак і укріплення держави. Сімейне читання необ-хідне українській родині, тому потрібно відновлю-вати його традиції і підтримувати на загальнодер-жавному рівні.

Добре розуміючи це, бібліотекарі центральної біб-ліотеки ім. Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва своєюдіяльністю підтримують традиції сімейного читанняі розвивають їх для того, щоб у кожній родині вечо-рами частіше звучали сторінки улюблених книг. Минамагаємося допомогти батькам оволодіти навич-ками сімейного читання, розповідаємо про його зна-чення, радимо літературу, виступаємо на батьків-ських зборах в школі на теми: «Сімейне читання ійого роль у вихованні дитини», «Як і що читати ва-шій дитині і як ви можете допомогти їй покращитичитання?». Наша бібліотека, як і багато інших в Ук-раїні, залишається чи не єдиним осередком, де на-вчають дитину не просто читати, а читати вдумливо,систематично. Ми намагаємося зробити однодум-цями різні покоління дітей на основі єдності в погля-дах на духовні цінності з тим, щоб кожен читач від-чув себе співавтором одного великого проекту, співу-часником такого цікавого процесу, як друге народ-ження і життя книги.


Для популяризації українських книг у відділах об-слуговування бібліотеки організовано постійно діючікнижкові виставки «Літопис улюблених українськихкниг 3-х поколінь українських дітей». Знайомлячичитачів з новими іменами молодих письменників, по-пуляризуючи українську класичну літературу, мистворюємо основу для українського національноговиховання, що базується на формуванні духовногосвіту дитини як майбутньої особистості. У нашій біб-ліотеці вперше системно почався прослідковуватисяшлях української книги від старшого покоління домолодшого. І за 90 років існування бібліотеки є вжецілі династії читачів (Омельченки, Висоцькі, Бонда-ренки, Ковінченки, Мальовані, Мірошниченки, Голо-бородько, Гливінські та інші), де діти зачитуютьсяулюбленими книжками батьків, дідів і бабусь. Тобтобібліотека, організуючи і спрямовуючи процес дитя-чого читання, надає можливість і батькам знайоми-тися з колом дитячої української літератури, робить їхспільниками в залученні дітей до читання на влас-ному прикладі, підвищуючи таким чином і свій, ібатьківський авторитет. Щороку під час проведення вбібліотеці Всеукраїнського тижня дитячого читаннями презентуємо черговий випуск «Літопису улюбле-них українських книг 3-х поколінь українських ді-тей». З кожним разом на цих сторінках з'являютьсянові імена молодих письменників, а прізвища класи-ків української літератури називаються набагато час-тіше. І коли юний читач своєю найулюбленішою кни-гою вважає ту саму книгу, що і його дідусь чи бабуся,можна сказати, що українська книга буде жити вічно.

Читачів–дітей перших класів та їхніх батьків у біб-ліотеці протягом року збирає «Родинна світлиця», урамках якої проходять родинні свята «Слово мамо.Великеє, найкращеє слово», «Не гасне вогнище ро-динне в людських запалених серцях», «А я просто ук-раїнка, україночка». Їх мета — ознайомити дітей таїхніх батьків з кращою літературою, періодичнимивиданнями з культурної спадщини українського на-роду, фольклором у театралізованій формі показу зви-чаїв та обрядів, родинними святами. Підтримка до-брозичливих стосунків між дітьми та батьками є го-ловним в роботі нашого інформаційного центру «Ін-формаційний простір, дружній до дитини». Під часзасідань за «круглим столом», які збирають батьків,вчителів, вихователів, бібліотекарів, особлива увагаприділяється питанням педагогічної культури бать-ків, культури сімейного спілкування. Вагомим до-робком світового значення у цій справі для нас є лі-тературна спадщина В. Сухомлинського. Працівникицентру надають батькам та педагогам суттєву кон-сультативну допомогу з питань нових цікавих світо-вих методик виховання, ролі сімейного читання урозкритті здібностей і творчих обдарувань дитини. Убібліотеці також постійно відбуваються презентаціїкнижок, які пропонуються для сімейного читання.

Для прикладу серед них можна згадати такі: «Книгапро матір: українські поети XIX–XXI століть» (К.:Криниця, 2003), Щербань П.М. «Пам'ятай ім'я своє:заповіді сімейної педагогіки» (К.: Вища школа, 2006),Шевченко Т.Г. «Кобзар. Повна не цензурована збірка»(Х.: Школа, 2006) та багато інших. Вони цікаві длявсіх членів родини.

Сьогодні у нас є можливість використати досвіднаших зарубіжних колег з даної проблеми. Так, у ні-мецьких бібліотекарів ми запозичили проведення за-гальноміського дня читання, що тепер проходить унас 20 листопада у Всесвітній день дитини у школах,дитячих садках, бібліотеках. В цей день публічнілюди, волонтери, батьки читають дітям книжки, про-водять своєрідні майстер-класи цікавого сімейногочитання. Звичайно, для реалізації такого проектудуже потрібна державна підтримка. Також нами за-проваджується і цікавий досвід «Читацька лінійка»німецької бібліотеки для дітей з м. Брілону. На пер-ший погляд, це звичайна лінійка для вимірюваннязросту, розрахована на вік від 0 до 7 років, але до неїна кожному етапі зростання дитини батькам даєтьсяпідказка — інформація про те, як можна прищепитилюбов до читання. Такі лінійки ми плануємо розмі-щувати в дитячих закладах охорони здоров’я, шко-лах, дитячих садочках.

Взагалі в бібліотеці з батьками ведеться активнаробота. Їм пропонуються діафільми з ілюстраціямидо книги і власне саму книгу, а до дня народженнядитини — сценарії книжкових свят, які можна само-стійно поставити вдома. Досить ефективним, нанашу думку, виявилося проведення в бібліотеці бать-ківських зборів на тему: «Як зацікавити дитину чи-танням». На них батькам дають конкретні поради, якзаохотити дитину до читання, а деякі з них отриму-ють спеціальні пам’ятки «Навчіть дитину любитикнигу», які допомагають у залученні дітей до чи-тання. Для того, щоб стимулювати інтерес до спіль-ного читання, бібліотечні працівники почали вико-ристовувати персональні запрошення. Дітям пропо-нується подумати та в письмовій формі відповісти назапитання, книги на яку тему їх цікавлять. Потім кож-ній дитині індивідуально надаються книги, які від-повідають їхнім інтересам. До книг додається лист,адресований батькам, такого змісту:

«Шановні (П.І.Б. обох батьків)!За результатами соціологічного опитування в біб-

ліотеці для дітей Вашу дитину зацікавила тема.................. Радимо прочитати разом з сином (донь-кою) книги ................ Сподіваємося, буде цікаво!

З повагою бібліотекар П.І.Б.»Такі запрошення до спільного читання знайшли

позитивний відгук як у батьків, так і у дітей. Дорос-лим було дуже приємно отримати персональне за-прошення та відчути турботу про інтереси їхніх ді-тей, а дітям — можливість провести разом з батьками


час за справді цікавою для них книгою. Чому б усімнашим бібліотекам для дітей не робити і це?!

Насамкінець, хотілося б порадити, як звертатиувагу батьків, дідусів, бабусь на необхідність читатиз дитиною з перших днів її життя. Ось ці поради:

• Перша дитяча книжка в руках мами, тата, бабусі,дідуся. Саме з неї починається сімейне читання, ісаме з цього починається читач. Відчувши вже з пер-ших років свого життя позитивні емоції, які викли-кає читання, діти починають асоціювати книжки збатьківською любов'ю, з увагою та підтримкою, щопсихологічно значно полегшує їм процес успішногожиття сьогодні і подальшого входження у шкільнежиття. Чим багатшим буде досвід спілкування зкнижкою вдома, тим більші шанси в дошкільнят при-йти підготовленими до навчання у школі.

• Телевізор разом з комп'ютером і Інтернетом —головні суперники читання. Що є в читанні вголостого, чого не дає телебачення? Одна із багатьох при-чин така: в цей момент читач і книга належать однеодному, а не телебаченню. Також це можливість твор-чості і вибору. Ви самі вибираєте книгу для читаннявголос. Так, програму для перегляду по телебаченнюобираєте також самі, але порівняйте: світова художнялітература і програма передач на сьогодні — можли-вості для вибору неспівставні. Інтернет, енциклопедії— спосіб отримати інформацію, а художня літературазавжди була засобом спілкування автора і читача. Су-часний світ тим чи іншим способом вчить нас отри-мувати потрібну інформацію, але все менше залиша-ється можливостей для емоційного та інтелектуаль-ного спілкування, для обговорення, неспішних роз-мірковувань, під час яких народжуються неіснуючідо цього знання, а не просто засвоюється інформація.Читання вголос — це, в першу чергу, радість відулюбленої книги, від можливості поділитися задово-ленням від прочитаного, своє сприйняття, своє за-хоплення. І це, звичайно, таїть певну небезпеку, томущо відкриваючись, стаєш менш захищеним. Тому сі-мейне читання — заняття для сильних людей, длялюдей творчих і відкритих, вільних і тих, хто дає сво-боду іншим.

• Батьки мають знати, які книжки найбільше при-ваблюють дітей певного віку, і які видання краще ку-пувати своїм дітям і в подарунок рідним та знайомим,брати в бібліотеці, якими з них можна заохотити ди-тину до пізнавального спілкування. Окрім загальнихвимог до відповідності змісту книжки уявленням ди-тини про навколишній світ і її життєвому досвіду (щовона вже знає, пам'ятає, бачила, чула, вміє, розумієтощо), доцільно врахувати й ряд вікових книжковихуподобань малюків. Дошкільнятам від 3 до 6 років довподоби книжки з оповідками про їхніх однолітків,які живуть і виглядають так само, як і вони, ходять до

дитячого садка, відвідують лікарів, знаходять собідрузів і вчаться приятелювати, допомагають дорос-лим, готуються до школи. Діти охоче слухають проте, як слід поводитися з меншими братиками і сест-ричками, з іншими молодшими від себе дітьми. По-ступово коло їхнього читання розширюється за раху-нок бажання дізнатися про далеке, небачене в най-ближчому оточенні (інші народи, країни, моря, гори,пустелі, космос), розібратися у таємницях дивосвіту(чому бувають виверження вулканів і землетруси;чому літають літаки й не тонуть кораблі — і так безкінця). Дедалі привабливішою стає чарівна казка зусілякими дивами, мудрими красунями, шляхетнимий мужніми красенями–богатирями та з неодміннимпротиставленням добра і зла, з випробуваннями ро-зуму й сили, з неодмінною перемогою любові тасправедливості.

Обираючи книжку для дитини, не зайве довіри-тися власній інтуїції і, «примірявши» її до віку, упо-добань, характеру, можливостей і потреб свого ма-люка, ще й визначитися: чи сподобається вона йомуі чим саме? Радимо зважити на висловлювання В. Бє-лінського, який зазначав: лише та дитяча книжка є хо-рошою, яку цікаво читати і дітям, і дорослим.

На особливу увагу заслуговують вірші, особливоті, що близькі дітям своїм ритмом, веселою римою тамелодійністю, пісенністю. Дорослі все ж таки маютьобережно втручатися і вдумливо добирати найкращіпоетичні зразки, дбати про розширення з віком по-етичних уподобань малюків. Діапазон величезний:від коротких народних потішок — до довгих віршо-ваних казок, творів літературної класики.

• Для численних татусів і матусь, котрі бажаютьдобра своїм дітям, розмови про книги — один із най-вірніших способів завоювати довіру, не пропустити,не проґавити живу ниточку довірливого спілкування.Не лише у 6, але й у 12 і в 16 років батькам слід знатипро мрії та переживання своєї дитини. Адже ми, нажаль, все частіше усвідомлюємо, що нам немає прощо говорити один з одним, бо діти не хочуть обгово-рювати свої проблеми з батьками, а батьки не хочутьділитися зі своїми дітьми власними радісними абогіркими переживаннями. Прочитана ж разом вдалопідібрана книга дає батькам і дітям так зване «спільнесмислове поле» і може допомогти в находженні но-вих поглядів на ту чи іншу проблему, нових підходівдо їх вирішення та й просто сприяти новому ракурсутрадиційних сімейних розмов і дискусій.

Насамкінець ще раз скажемо: «Читайте, читайтеразом зі своїми дітьми! Адже разом прочитана і «про-думана» книга — це ваше спільне нове не лише смис-лове, але й емоційне «поле», яке не тільки дає про-стір новим темам для спілкування, а й зачіпає гли-бинні струни сердечні й душевні».


Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) є кла-сифікаційною системою, що постійно і динамічно роз-вивається. Вона представлена в трьох основних варі-антах: повних, середніх і скорочених таблицях, а та-кож у розроблених на їх основі спеціалізованих варі-антах і версіях. Як правило, таблиці ББК для дитячихбібліотек завжди видавалися після виходу в світ по-вних або середніх таблиць ББК, повторюючи їх струк-туру, враховуючи зміни та доповнення, розрізняючисьлише за ступенем деталізації (глибиною розкриттязмісту таблиць).

На сьогодні поетапно зі змінами та доповненнямивийшли чотири випуски видань середніх таблиць ББК,а саме: випуск 1 — «60/63 Соціальні науки в цілому.Суспільствознавство. Історія. Історичні науки»; ви-пуск 2 — «65/68 Економіка. Економічні науки. Полі-тика. Політологія. Право. Юридичні науки. Військовасправа. Військова наука»; випуск 3 — «4/5 Сільське талісове господарство. Сільськогосподарські та лісогос-подарські науки. Охорона здоров’я. Медичні науки»,а також додатковий випуск «Таблиці типових діленьзагального застосування». Представлені у даних ви-пусках розділи перероблено відповідно до коріннихзмін у житті суспільства, його ідеології, політиці, еко-номіці, правових засадах і розвитку науки.

Оскільки нова за змістом література надходить і дофондів дитячих та шкільних бібліотек, науково-до-слідним центром ББК та Російською державною ди-тячою бібліотекою було прийнято рішення про випуску 2008 р. 4-го видання таблиць бібліотечно-бібліогра-фічної класифікації (ББК) для дитячих і шкільних біб-ліотек, підготовленого на основі 3-го видання таблицьББК та з врахуванням змін, внесених відповідно доопублікованих випусків середніх таблиць ББК. Це«проміжне видання» має допомогти бібліотекарям–практикам вже сьогодні застосовувати нововведення всвоїй роботі. Насамперед, систематизаторам необ-хідно зосередити увагу на тих розділах, які зазнали уновому виданні таблиць ББК найбільших змін.

Відділ «4 Сільське та лісове господарство» об’єд-нує в собі дві значимі сфери практичної діяльності лю-дини. Ділення «40.7 Механізація та автоматизація

сільського господарства. Авіація і космічна техніка всільському господарстві» доповнено представленняму ньому літератури про використання космічної тех-ніки. Послідовність і тематику ділень про окремі га-лузі тваринництва узгоджено з відповідним випускомсередніх таблиць ББК. Змінено назви ділень «46.6Дрібна рогата худоба» та «46.7 Інші тварини, що ут-римуються людиною». Останнє стало більш деталізо-ваним за рахунок виокремлення літератури про гризу-нів, декоративних і лабораторних тварин, а також тва-рин, що утримуються в цирках і зоопарках.

У зв’язку зі зміною методики систематизації літе-ратура про акваріумні рослини та тварини, яка ранішевідображалася під індексом 28.082, тепер збирається уновому діленні «47.287 Декоративне рибництво. Ак-варіумістика». Також змінено і класифікаційний ін-декс літератури про утримання та розведення кролів,яка тепер відноситься до ділення «46.4 Кролівництво».Змінено назви та розширено розділи «43 Лісове гос-подарство», «47.1 Мисливське господарство» та «47.2Рибне господарство».

Відділ «5 Охорона здоров’я. Медицина» відобра-жає питання організації охорони здоров’я, медичноїнауки та прикладні галузі медицини. У ньому відбу-лися наступні зміни: розширено межі розділу «51 Со-ціальна медицина та організація охорони здоров’я. Гі-гієна. Епідеміологія», внесено нові ділення «51.1 Со-ціальна медицина і організація охорони здоров’я»,«52.7 Медична імунологія. Імунопатологія» та зміненоназву розділу «57 Хвороби, їх попередження та ліку-вання».

Значної переробки зазнали розділи суспільних наук60/68. У розділі «60 Суспільні науки в цілому» поданонове ділення «60.8 Соціальне управління», в якому ві-дображається література щодо ділового спілкування,зв’язків з громадськістю (піар, паблік рілейшенз), ме-тодів управління. Також тепер до цього ділення від-носяться і документи з питань діловодства, які ранішерозміщувались у розділі «65 Економіка. Економічнінауки».

Новими діленнями розширено розділ «63 Історія.Історичні науки», що дозволило виокремити літера-

Наталія Дзюба,завідуюча відділомкаталогізування

Національної бібліотеки України для дітей

Новий етап у розвитку бібліотечно-бібліографічної класифікаціїдля дитячих та шкільних бібліотек

Валентина Красножон,завідуюча відділом довідково-ін-формаційного обслуговування

Надія Полуня,головний бібліотекарвідділу каталогізування


туру з геральдики («63.215 Геральдика. Емблема-тика»), нумізматики («63.221 Нумізматика»), колек-ціонування монет («63.221-2 Монети. Скарби монет»)та нагрудних знаків, орденів, медалей («63.221-3 Фа-леристика»). У зв’язку із збільшенням масиву істо-ричної літератури деталізовано розділ «63.3(0)3 Ста-родавній світ», у якому виділено ділення «63.3(0)310Стародавній Єгипет», «63.3(0)321 Стародавня Греція»,«63.3(0)323 Стародавній Рим та Італія» та «63.3(0)329Інші народи та країни в античний період». Зміненохронологічні рамки історії середніх віків (5–15 ст.) танової історії (16 ст.-1918 р.). Для систематизації ма-сиву документів, що стосуються висвітлення історіїСпівдружності Незалежних Держав (СНД), введенонове ділення «63.3(051) Історія Євразії». Внесенозміни до періодизації та назв рубрик історії Росії таСРСР. Завдяки використанню спеціальних типових ді-лень, з’явилося багато нових, які дають змогу виді-лити літературу стосовно певних історичних подій(наприклад, «63.3(2)42-681 Навала монголо-татар»,«63.3(2)521.1–4 Рух декабристів», «63.3(2)53-7 Куль-тура «Срібної доби», «63.3(2)614-3 Політичні репре-сії»).

Враховуючи сучасні тенденції розвитку науки, змі-нено формулювання ділення щодо представлення лі-тератури з питань етнографії. Тепер воно виглядає так:«63.5 Етнологія (етнографія, народознавство)».

За рахунок використання територіальних визнач-ників окремих регіонів деталізовано розділ «65.04Економічна географія і регіональна економіка». Це до-зволяє виокремити та швидко знайти у довідково-біб-ліографічному апараті ресурси, які висвітлюють еко-номічний розвиток різних країн світу. Крім того, вра-ховуючи постійно зростаючий інтерес до економічнихнаук, у таблицях з’явилися нові ділення: «65.05 Уп-равління економікою», «65.2 Економіка праці. Фі-нанси. Бізнес. Підприємництво. Економіка організації(підприємства, фірми)», «65.291 Економіка організа-ції (підприємства, фірми)», «65.9(9) Економіка світо-вого океану». У ряді ділень змінено формулюванняназв, це: «65.24 Економіка праці», «65.29 Бізнес. Під-приємництво. Економіка організації (підприємства,фірми)», «65.3 Економіка окремих галузей господар-ства», «65.5 Світова економіка. Міжнародні еконо-мічні відносини».

Для систематизації документів про політичнусферу життя суспільства у таблицях модернізовановідділ «66 Політика. Політологія». Під діленнями роз-ділу «66.6 Політичні рухи і партії», завдяки викорис-танню при необхідності територіальних визначників,представлено літературу про діяльність політичнихпартій та рухів різного ідеологічного спрямування змоменту їх створення. Значно розширено розділ «66.7Суспільні рухи та організації», ділення якого відобра-жають літературу про суспільні організації та рухи, щоберуть активну участь у громадсько-політичномужитті суспільства: профспілки, жіночі та молодіжні

організації, організації щодо захисту конституційнихправ і свобод громадян, організації з розвитку дружби,солідарності та співробітництва між народами тощо.

Відділ «67 Право. Юридичні науки» відображає су-часну систему юридичних знань, що максимально на-ближена до світової практики. В новому виданні таб-лиць центральне місце займає розділ «67.4 Галузіправа», при модернізації якого було переглянуто гру-пування галузей права, що викликало і появу нових ді-лень, і зміни у формулюванні існуючих раніше. Середнових ділень слід звернути увагу на зміну наступнихіндексів та формулювань: «67.401.132 Охорона дер-жавної безпеки», «67.401.133 Охорона правопорядку»,«67.404 Цивільне і торговельне право. Сімейнеправо», «67.407 Природоресурсне право. Природоо-хоронне (екологічне) право», «67.409 Кримінально-виконавче право», «67.7 Суд. Прокуратура. Органирозслідування. Адвокатура. Нотаріат» та «67.9 Між-народне право. Право окремих країн». Крім того,з’явилися нові ділення «67.404.5 Сімейне право»,«67.410 Процесуальне право. Судочинство», «67.99Право окремих країн».

Великий і різносторонній комплекс теоретичних іпрактичних питань військової науки містить відділ«68 Військова справа. Військова наука», структуруякого значно розширено за рахунок появи нових і сут-тєвої зміни існуючих ділень. Тепер він має оновленийвигляд у відповідності до системи сучасних знань провійськову справу. Відбулися перестановки формулю-вань ділень відносно індексів класифікації. Насампе-ред, це стосується ділень розділу «68.5 Окремі видизбройних сил, роди військ та служби». Також введенонові рубрики: «68.55 Космічні війська», «68.57 При-кордонні та внутрішні війська», «68.58 Війська спеці-ального призначення (сили спеціальних операцій)»,«68.8г Історія зброї. Конструктори військової техніки»та «68.8л6 Виставки військової техніки». Завершуєвідділ видозмінений щодо методики систематизаціїрозділ «68.9 Цивільна оборона».

Незначних змін зазнали цикли природничих, тех-нічних і гуманітарних наук, оскільки відділи, що ві-дображають їх, ще не перевидавались у середньомуваріанті таблиць ББК. В основному деталізація у цихвідділах відбувається за рахунок використання за-гальних типових ділень, наприклад: «28.088л64 Запо-відники. Заказники. Національні парки», «28.5л64 Бо-танічні сади», «28.6л64 Зоологічні сади, парки, музеї»та «30н6 Техніка безпеки». З’явилися нові ділення«30.6 Загальна технологія. Основи промислового ви-робництва», «76.10 Історія книги», «76.196 Колекціо-нування марок (філателія)», «76.197 Колекціонуваннялистівок (філокартія)», «91.9:7 Бібліографічні посіб-ники з культури, науки, освіти».

Зазнало зміни формулювання назви ділення «22.61Астрометрія. Час». За новою методикою систематиза-ції література про системи літочислення та календарітепер відображається у розділі «63.2 Джерелознав-


ство. Допоміжні історичні дисципліни». Ресурси промови програмування перенесено з ділення «22.18 Ма-тематична кібернетика» до «32.973-018.1 Мови про-грамування». Документи з питань мобільного Інтер-нету та мобільної електронної пошти тепер відобра-жаються за діленням «32.973.202 Комп’ютерні сис-теми та мережі». Літературу про дизайн в цілому, якавідображалась за індексом 30.18, тепер слід збиратиза діленням «85.12 Декоративно-прикладне мис-тецтво. Дизайн».

На основі аналізу змін та нововведень, що пропо-нуються в новому виданні таблиць ББК, кожна бібліо-тека повинна внести відповідні корективи в свої ро-бочі схеми таблиць, якими користується для система-тизації документів. При адаптації таблиць слід врахо-вувати обсяг фонду, потреби читацької аудиторії, ре-гіональні особливості. Оскільки за законами міжна-родного авторського права ми не можемо видавати тарозповсюджувати єдині адаптовані таблиці ББК длядитячих та шкільних бібліотек українською мовою, торобоча схема таблиць кожної бібліотеки має стати їїукраїномовним варіантом для створення власних ка-талогів і картотек.

У процесі оновлення робочих схем таблиць ББК ра-димо фахівцям звернути увагу на деякі методичні ре-комендації. Зокрема, використання загальних, спеці-альних і територіальних типових ділень значно допо-може детальніше розкрити зміст документів, що до-зволить забезпечити відповідність пошуку. Слід за-значити, що у 4-му виданні значно збільшилася кіль-кість нових типових ділень, розширився спектр їх за-стосування. Використання спеціальних типових ді-лень передбачено у розділах «63 Історія», «81 Мовоз-навство (наука про мову)», «84 Художня література(твори). Фольклор (твори)» та «86 Релігія. Містика.Вільнодумство». Кожна бібліотека може самостійновирішувати, як застосувати типові ділення, заклавшиїх у робочі таблиці, наприклад: «22.1я92 Цікава мате-матика», «28.5с Збирання та складання колекцій, гер-баріїв», «84(4УКР)я92 Літературна творчість дітей Ук-раїни».

При застосуванні територіальних визначників дер-жав світу особливу увагу варто звернути на формулю-вання індексів через можливі розбіжності в перекладіназв країн на українську мову, наприклад: Угорщина— (4УГО), Німеччина — (4НІМ). Якщо назва країнискладається з декількох слів, то визначник може фор-муватися на основі комбінування перших літер кож-ного слова: Сполучені Штати Америки — (7США),Південна Осетія — (5ПІО), Східний Тімор — (5СХТ).

Для висвітлення у ДБА документів краєзнавчогохарактеру, що стосуються України в цілому та її пев-них адміністративних районів, необхідно застосову-вати відповідні територіальні визначники. Вони при-єднуються до індексів основних таблиць, вказуючи те-риторіальний аспект. З метою виділення блоку мате-ріалів про Україну використовується визначник

(4УКР). Для кожної області використовується індекс(4УКР-4…) з доданням перших трьох літер назви об-ласті, наприклад: (4УКР-4ЖИТ) — Житомирська об-ласть. Завдяки використанню індексу за аналогієюформуються і індекси (4УКР-2…) для обласних цент-рів, наприклад: (4УКР-2ЖИТ) — м. Житомир. При не-обхідності виділення документів про окремі райони,міста, селища певного регіону відкриваються розділиз визначником країни, області та населеного пункту,наприклад: м .Новоград-Волинський буде мати ви-значник (4УКР-4ЖИТ-2НОВ).

Зважаючи на те, що нове видання таблиць ББК нерозкриває у повному обсязі питання історії нашої дер-жави, спеціалісти НБУ для дітей розробили орієн-товну схему розділу «63.3(4УКР) Історія України».Цьому передувало ретельне вивчення сучасних підхо-дів до висвітлення історичних подій та консультації зфахівцями Національної історичної бібліотеки Ук-раїни. Індекси спеціальних типових ділень, представ-лені на початку даного розділу, можуть використову-ватися для розкриття змісту документів у кожному іс-торичному періоді. Схему, подану в додатку, радимовзяти за основу при систематизації джерел інформаціїз історії краю.

Сьогодні ряд бібліотек здійснює процес система-тизації документів в автоматизованому режимі. Фа-хівцями Національної бібліотеки України для дітействорено електронну версію розгорнутих робочих таб-лиць ББК, що прописана у формі зовнішнього слов-ника. Вона об’єднує варіанти таблиць для різних віко-вих категорій: дітей 10–15 років, дітей 8–9 років(<мл>) та організаторів дитячого читання (<В>). По-значки <мл> та <В> у примітках вказують на вибір ін-дексу при систематизації для відповідної групи чита-чів. Схема також включає ряд ділень для систематиза-ції нотних видань, про що в примітках засвідчує по-значка <н>. Використання електронного варіанту таб-лиць ББК в автоматизованій системі «МАРК–SQL» до-зволяє систематизатору отримати весь перелік рубрик,що розкривають тему, врахувати відповідні аспекти їївисвітлення в документі; здійснити правильний вибірділення відповідно до вікової категорії та виду доку-мента; прослідкувати взаємозв’язок індексів ББК ірубрик у процесі предметизації та уникнути небажа-них помилок.

Дані методичні рекомендації узагальнено висвіт-люють зміни, відображені в оновленому 4-му виданнітаблиць ББК для дитячих та шкільних бібліотек. Зви-чайно, дати відповіді на всі запитання, які ставить сьо-годні перед нами бібліотечна практика, ми не можемо.Для більшої ефективності процесу систематизаціїкожній бібліотеці бажано ретельно проаналізувативласні документні ресурси, систему каталогів і карто-тек та читацький контингент. З появою нових змін тадоповнень, що відбуваються у методиці систематиза-ції, ми будемо інформувати вас і надалі.


Шановні колеги, цикл публікацій ми розпочинаємо з розділу «63.3(4УКР) Історія України», якийсьогодні потребує найбільшої уваги систематизаторів-практиків. Чекаємо на ваші запитання та пропо-зиції щодо висвітлення систематизації літератури з інших галузей знань.

Додаток

Орієнтовна схема розділу «63.3(4УКР) Історія України»

(з досвіду НБУ для дітей)

1 (33) 2010

Documents