1

Видається Сумським обласним комітетом молодіжних організацій (СОКМО) в рамках проекту “Сприяння розвитку громадських ініціатив у малих містах Північно-Східної України охоплених діяльністю Мережі громадських організацій”, за підтримки The National Endowment for Democracy.

NEDNED The National Endowment for DemocracySupporting Freedom around the world

Засновник і видавець:Сумський обласний комітет молодіжних організацій (СОКМО)

Редакційна колегія:Георгій Сахнюк, Наталка Меднікова, Ігор Бондар.

Поштова адреса: 40014, м.Суми, а/с 44e-mail: sahnuk@bigmir.netконтактні телефон/факс: (0542) 77-03-29

Редакція може не поділяти точки зору авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не повертаються і не рецензуються, редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Видання розповсюджується безкоштовно серед членів організацій-засновників та при-хильників.

Макет, верстка та друк здійснені на обладнанні організацій-засновників.

Наклад 400 екз.Видання здійснене в межах проекту “Сприяння розвитку громадських ініціатив у малих

містах Північно-Східної України охоплених діяльністю Мережі громадських організацій”.Проект здійснюється за підтримки The National Endowment for Democracy.Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Видання МОлОдіжних Організацій СУМСьКОї, ПОлтаВСьКОї та ЧернігіВСьКОї ОблаСтей

# 33,березень ’2010

2

Подія

Під час обговорення виступив начальник обласного управління у справах молоді та спорту Ві-ктор БОБИРЕНКО, який підкрес-лив те, що активність сумської молоді завжди доводила право-

ту та вирішальність свого слова в молодіжних питаннях області. На його думку, проведення пу-блічного обговорення та спіль-на розробка проекту майбутньої молодіжної програми є яскравим прикладом дії принципу делегу-вання частини повноважень та управлінських рішень від орга-нів влади до представників гро-мадськості, що є ефективним та необхідним для вдалої реалізації положень Програми.

Голова правління Сумського обласного комітету молодіжних організацій Георгій САХНЮК до-дав, що лише за умови налагодженої системи міжсекторної співпраці можливе досягнення конкретних результа-тів.

Як відзначили ліде-ри молодіжного руху, нова програма має не лише включати в себе загальнодержавні прі-оритети, але й перед-бачати впровадження інноваційних форм та

методів роботи з дітьми та мо-лоддю, відповідати сучасним за-питам та місцевим особливостям молодого покоління. З приводу цього молодь запропонувала ві-добразити в новій Програмі на-ступні пункти: впровадження тренінгових методик за різними напрямками; розвиток систе-ми учнівського та студентського самоврядування; забезпечення реалізації проектів пов’язаних з працевлаштуванням та профорі-єнтаційною роботою; посилення та розвиток системи патріотич-ного виховання.

Також доцільною була дум-ка щодо відкриття та створен-ня спеціалізованих комунальних установ, діяльність яких була б спрямована на впровадження та розвиток найбільш пріоритет-них напрямків молодіжної полі-тики. Так, були озвучені пропо-зиції щодо створення обласних Центрів патріотичного вихован-ня молоді, Молодіжного центру праці та Молодіжного ресурсно-го центру. Питання Молодіжно-го ресурсного центру вже давно підіймається молоддю, та в силу певних обставин досі не була реалізована. Велика заслуга в цьому та інших важливих питан-нях саме молодіжних організацій Сумщини.

Наталка Лучанінова

ПрОграМа “МОлОдь СУМщини” на 2011-2015 рОКи

11 лютого 2010 року в приміщення Сумської

обласної державної адміністрації

відбулося засідання “круглого столу”

на тему: “Розробка обласної комплексної

програми “Молодь Сумщини” на 2011-

2015 роки. Створення комунальних

установ”. У обговоренні питання

брали участь представники

обласної та міської влади, лідери громадських

організацій, експерти в галузі молодіжної

політики. Було прийняте рішення

сформувати робочу групу з

питань розробки та подальшого подання на розгляд обласної

ради проекту програми.

3

Пишу зараз статтю і думаю: от, зараз мені трішки більше 20 років, багато це чи мало? Як оці-нювати? Що можна встигнути за 20 років, чого можна досягти, до чого прагнути? Я майже ровес-ниця найпотужнішої молодіжної організації в Сумській області! Уявляєте?! Можна сказати, що ми разом з нею зростали. Я на-вчилася ходити, і вона встала на ноги, я навчилася говорити, і вона сказала свої перші стверд-ні слова протесту проти гніту та свавілля, я росла, і вона міцні-шала і помужнішала. Одне нас відрізняло: у мене було двоє до-свідчених батьків, а от їй дали життя не двоє, і не троє людей, це була одна молода, енергійна, віддана своїй Українській справі громада.

Чомусь часто чую, що Суми – це зросійщене, російськомовне місто. Коли їдеш за межі облас-ті, всі дивуються: ти зі Східної, а одразу і не скажеш! Особливо багато легенд про нас ходить у Західній Україні. Нещодавно приїздили до нас гості на ста-жування, молодь з Тернополя, з Вінниці. Зізнались, що очікува-

ли побачити зовсім інші Суми, а побачили… ну, те, що є, те й побачили… Тепер хочуть до нас приїздити на табори, переймати досвід патріотичного виховання! От вам і Суми.

Ще один міф розвіяв, двотом-ник (поки що двотомник) «ОУН-УПА на Сумщині». Як Вам? Міг хтось подумати 20 років назад, що Сумщина була ареною запе-клої боротьби наших підпільників з нав’язаним режимом? Та, не про те зараз мова.

Ніколи Суми не сиділи «в ку-щах». Молодь у нашому місті за-вжди була лакмусовим папірцем усіх суспільних змін і негараздів. У 1990 році хвилі громадського спротиву починали йти з Сум і, невдовзі, накрили Київ. Молодь СУМ «Сумщина» показала свою присутність і незадоволення. От тут і почалось! Почалася 20-річна історія славнозвісної організації. Багато було зроблено хлопцями й дівчатами на початку 90-их, і ми їм за це вдячні.

Історія СУМ «Сумщина» була зібрана і опублікована до 20-ї річниці організації (25 лютого 2010 р.) у виданні «Хроніка пра-

СПілКа УКраїнСьКОї МОлОді «СУМщина» – з МинУлиМ У МайбУтнє

пороносців. Нарис історії Спілки Української Молоді «Сумщина». Там зібрані спогади перших су-мівців, їх біографії, збережені факти за роки діяльності.

Багато чого змінилося з пли-ном часу. Ті молоденькі недо-свідчені студенти стали дорос-лими і впливовими. З’явилося безліч молодіжних організацій-послідовників. Прийшли нові люди, з’явилися нові думки, дії, перспективи.

Можливо, нас зараз менше, або ми в чомусь не дотягуємо до рівня наших попередників, але ми є, і будемо: не кращі, не гір-ші, просто, виховані своїм часом. Змінюється стан речей в держа-ві, в суспільстві, змінюється якіс-ний і кількісний стан організації. Одне не змінюється і об’єднує покоління: ідея створення і зміц-нення Української державнос-ті. Всі люди, які вважають себе патріотами держави, незалежно від того, членами якої організації вони є, все одно, ідентифікують себе як сумівців.

Наталка Лучанінова

4

на історію розвитку громадсько-го руху Сумщини.

Цікавою є сама структура кни-ги, яка містить сім розділів. Сюди вміщені біографічні відомості про засновників та керівників спіл-ки, документи, архівні матеріа-ли та фото, які показують увесь період діяльності організації. Безумовно, найціннішою та най-цікавішою, з точки зору інфор-маційної насиченості, є частина, до якої ввійшли спогади членів СУМ «Сумщина»: Р. Дейниченка, Г. Іванущенка, Р. Мартинюка, Є. Москаленка, С. Моші, О. Оль-шанського, В.Рога та Я. Фурса. Вони згадують свої перші кроки у громадській діяльності, друзів і товаришів, з якими пліч-о-пліч торували шлях до кращого май-

Презентація книги Олега Кор-нієнка «Хроніка Прапороносців» збіглася в даті з відзначенням двадцятої річниці створення та діяльності Спілки Української молоді «Сумщина». Більше того, саме ювілей організації наштов-хнув автора на її написання. Адже, двадцять років – це вже певний період, який має свою іс-торію, постаті й традиції.

Олег Корнієнко пояснює на-зву своєї книги: «Якщо з «Хро-ніками» все більш-менш ясно, то чому саме «Прапороносці»? А тому, що прапороносці за-вжди перебувають в авангарді. Прапороносець – це символ, гасло, яке веде маси за собою. На мою думку, саме таку функ-цію виконували молоді українські патріоти. Ну, і, зрештою, іспан-ською мовою прапор звучить як «bandera», що співзвучно з пріз-вищем видатного борця за Укра-їнську Незалежність, Героя Укра-їни Степана Бандери. Тому назва має символічний характер».

Зі слів автора, він намагався об’єктивно і всебічно висвітлити історію становлення та діяльнос-ті громадської організації «Спілка Української молоді «Сумщина»», а крім того й спроектувати бу-ремні 1989-2000 роки в Україні

бутнього. Пригадують визначні досягнення, блискучі перемо-ги та прорахунки. Саме для них «Хроніка Прапороносців» – це не лише 228 сторінок друкованого тексту – це їхнє життя, їхні мрії та звершення.

«Хроніка Прапороносців» – ак-туальне видання, що слугуватиме місточком між поколіннями патрі-отів рідної України. Ілюстроване на сторінках книги – прояв муж-ності та нескореності, твердості у своїх переконаннях, та впевне-ності у діях.

«Хроніка Прапороносців» – не лише нарис історії «Спілки Укра-їнської молоді «Сумщина»» – це славні сторінки діяльності про-гресивної молоді.

Ігор Бондар

«Хроніка Прапороносців» –

актуальне видання, що слугуватиме

місточком між поколіннями

патріотів рідної України

5

Місцем зібрання юних ама-торів став Сумський державний університет, який підтримав ініці-ативу організаторів.

На конкурс подали заяв-ки автори більше ніж 35 робіт у різних жанрах. Взагалі, оргкомі-тет запропонував формат шес-ти номінацій: комедійний ролик (самозйомка, озвучка, нарізка), соціальний ролик (висвітлен-ня певної проблеми), реклама (будь-чого, крім існуючих брендів і товарних знаків), анімація, німе кіно та авангард. Але зрештою їх довелося скоротити за браком відео у секторі реклами та ані-мації.

«Сама ідея проведення фес-тивалю виникла несподівано і випадково. Я й сам полюбляю знімати відеоролики. От тіль-ки демонструвати їх загалу ви-ходить лише на відеоконкурсах КВК, але й там все обмежуєть-ся комедійним сюжетом. Поду-мав, що точно знайдуться такі ж люди, котрі знімають, а показати нікому, і зрештою, ніде. Отак на-родилася ідея. Хочу підкреслити, що фестиваль абсолютно не пе-реслідував комерційної вигоди. Вхід до зали був вільним, жодних внесків з боку учасників. Фінан-сову підтримку для придбання подарунків і нагород перемож-цям надав Сумський державний

університет. Відмовилися також від залучення спонсорської до-помоги» – говорить ідейний лідер та головний організатор Олексій Прийменко.

Оцінювати роботи зібралися кваліфіковані члени журі: Василь Чубур – поет, перекладач, літе-ратурний критик, журналіст, член Національної спілки письмен-ників України., Уляна Дрючко-ва – журналіст Сумської ОДТРК, Олександр Гвоздик – головний редактор газети «В Двух сло-вах», Михайло Фоменко – про-фесійний оператор, Ілля Загряж-ський – режисер ATV, Костянтин Павленко – кінорежисер, голова журі.

«Взагалі фестиваль пройшов на високому рівні. Головною про-блемою поданих робіт було те, що автори використовували не

СтОП… знятО…Нещодавно у Сумах відбувся де-бютний фестиваль аматорського відео «Мотор». Це перший в місті захід подібного плану, до цього мистецтво аматорського відео, чесно кажучи, не культивувалося.

власне відео, а фото та уривки з фільмів. В той час, коли конкурс ставив за мету виявити талано-витих операторів, режисерів та акторів. Сподіваюся, що в на-ступному році справжніх амато-рів буде значно більше» – ділить-ся враженнями Уляна Дрючкова.

Головні нагороди вибороли Ілля Бондаренко з роликом «За-лежність» (соціальний ролик), «Буря в стакані» (авангард), ХОСЕ «Мох» (німе кіно), Фреш «Помилки природи» (комедій-ний ролик). Переможці отримали кубки та цінні нагороди.

На майбутнє планується зробити фестиваль щорічним та масштабнішим. Поживемо-побачимо, а зараз побажаємо натхнення організаторам та кре-ативу аматорам відеозйомок.

Ігор Бондар

6

«Серце дО Серця» У м.КреМенЧУККременчук взяв активну участь у проведенні акції, до якої було залучено понад

300 волонтерів з числа членів молодіжних і дитячих громадських організацій, учнів загальноосвітніх, позашкільних, студентів професійно-технічних, вищих навчаль-них закладів. 9 березня дитячій лікарні буде передано медичне обладнання, закуплене за кошти, зібрані під час благодійної акції «Серце до серця» у 2009 році.

З метою утвердження та пропаганди здорового способу життя серед дітей і молоді, розвитку мо-лодіжного та дитячого волонтерського руху за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та туризму України, Всеукраїнським благодійним фондом «Серце до серця» 4-10 травня 2009 року проведено щорічну всеукраїнську благодійну акцію допомоги дітям з вадами зору.

Під час проведення акції проводився збір коштів для закупівлі діагностичного обладнання та об-ладнання щодо попередження вад зору у дітей. Спільними зусиллями волонтерів, учнівською та сту-дентською молоддю, громадськістю в місті Кременчуці зібрано 31 175, 25 грн. 09 березня 2010 року о 14.00 у великій залі Кременчуцької міської ради дитячій лікарні буде передане медичне обладнання, закуплене за кошти, зібрані під час благодійної акції «Серце до серця» у 2009 році.

Чергова щорічна акція допомоги новонародженим дітям з різними вадами (дитячі неонатальні цен-три) відбудеться з 3 по 23 травня 2010 року. На святкових благодійних концертах, конкурсах плакатів, фотографій, ігротеках, як і у минулому році, проводитиметься збір коштів на придбання медичного об-ладнання для попередження та лікування дітей з різними вадами.

http://ngonetwork.org.ua

ПОдОлання СУСПільних ВиКлюЧень: інтернет-ВідеО-КОнференція єВрОКлУбіВ Наприкінці лютого представники 15 Євроклубів з трьох міст різних регіонів Укра-

їни зібралися одночасно, аби обговорити проблему соціальних виключень та шляхи її подолання. Послідовні телемости між учасниками дозволяли чути і бачити одне одного, ділитися досвідом та обговорювати можливість спільної роботи.

Організаторами відео-конференції, яка була присвячена Європейському року бо-ротьби з бідністю та соціальними виключеннями-2010, виступили Сумський Центр європейської інформації, Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» та Молодіжний ініціативний центр з м. Червоноград.

Конференція в Сумах розпочалася з творчої майстерні, присвяченій проблемі соціального виклю-чення серед молоді у локальних середовищах. Для участі у конференції молодь підготувала статистичні дані з цієї проблеми у навчальних закладах, які вони представляли. Євроклубівці обговорювали при-чини виникнення соціального виключення у суспільстві і у своїх школах зокрема, наслідки, до яких воно призводить та намагалися виробити спільні ідеї щодо шляхів подолання цієї проблеми. Учасники ді-йшли висновку, що запобігти виключенню серед молоді можна лише при співпраці та підтримці молоді з боку її близького оточення, психологів, а також залучення її до соціально активної діяльності. Учас-ники творчої майстерні зауважили, що європейський клуб як неформальне об’єднання у навчальних закладах, є одним із інструментів запобігання соціального виключення серед молоді.

Далі міркували над можливістю зробити суспільство навколо себе більш приязним і відкритим: що можна зробити, аби подолати виключення; що залежить від громади в цілому, що – від кожного з нас, а що – від людей, що зазнають виключення.

Євроклубівці трьох міст у різних регіонах України прийшли до висновку, що перетворення світу на-вколо слід починати з себе, з самовиховання та самопізнання, з прагнення зрозуміти і прийняти іншого таким, яким він є.

Унаслідок телемосту з’ясувалося, що результати обговорення у різних містах виявилися ідентич-ними, учасники дійшли до подібних висновків. Спілкування з однодумцями з інших міст дало змогу окреслити перспективи співпраці молоді різних регіонів на тему європейських цінностей, ознайомитися з досвідом колег та поділитися своїми ідеями.

Пролунало декілька пропозицій, які учасники взялися обговорити та обдумати у своїх Євроклубах, перетворивши їх у конкретні справи.

Подібна практика проведення телемостів між євроклубами Кременчука і Сум вже була апробована у жовтні 2009 року, коли під час тренінгу для шкільних європейських клубів «Основи толерантності та соціальної інтеграції», відбувалося он-лайн обговорення досвіду учнів шкіл з протидії дискримінації і упереджень у своєму середовищі. Подібна практика є надзвичайно ефективною для взаємного розви-тку і збагачення досвіду учасників євроклубівського руху України.

http://www.eu.sumy.ua

7

Сьогоднішня розмова про ді-вчину, яка на свій вік досягла чималих висот. На кафедрі жур-налістики та філології СумДУ її всі добре знають як сумлінну сту-дентку, відмінницю, активістку. Та її життя не обмежується лише на-вчанням. Катерина Швидка – сту-дентка 4-го курсу, переможниця першого в Сумах флеш-кросу, перший номер рейтингу області з крос-кантрі. Це про неї сказали: студентка, активістка, спортсмен-ка і … просто чарівна дівчина.

Катю, ти займаєшся флеш-кросом та крос-кантрі. Як при-йшла до такого, на перший по-гляд, зовсім не жіночого виду спорту?

Коли ти виконуєш вправи на свіжому повітрі, у лісі чи на ста-діоні, відчуваєш себе частиною чогосьнадзвичайного. Ми й так забагато часу проводимо в при-міщеннях, тому мої спортивні хобі – єдиний спосіб вибратися з «полону». До того ж я з великої родини туристів.

Хто твій наставник та вчи-тель?

Це все завдяки батьку, бо саме він – мій провідник, на-ставник. З перемогою – завжди до нього. Незважаючи на біль, стомлення та задуху, які відчу-ваю, коли їду на байку, згадую його обличчя і знаю, що на фініші чекає він.

Батько – стимул, він – органі-затор, соромно було не виправ-дати його сподівань.

Чи пам’ятаєш першу пере-могу?

Вперше в Сумах флеш-крос проводився 2008-го року – і я стала його переможницею. То незабутні враження!

Який твій особистий рекорд кілометражу пішки та на вело-сипеді за день? Хоча б при-близно?

– Хм, пішки… Складно сказа-ти, бо ж не маєш комп’ютера, як на байку. Але точно знаю, що на останніх змаганнях за півтори го-дини – 10 км. Це ще й з картою та 25-контрольними точками. А на байку – 100 км по Арабатській Стрілці за світовий день. Це були найважчі моменти у моєму житті. Але зараз я пишаюся собою.

Як заняття спортом позна-чається на твоєму житті, зо-крема навчанні?

Звичайно, позитивно. Я на-вчилася комунікабельності. На змаганнях яскраво проявляєть-ся справжня дружба та підтрим-ка. Навчилася боротися з со-бою, ставити мету та неодмінно досягати її. Можна навіть сказа-ти, що спорт робить мене впев-

КОрОлеВа байКУСвіт не стоїть на місці, людство постійно вигадує щось модернове у різних сферах життя. Мета-морфози не обійшли стороною і спорт, у якому ледь не щодня з’являються все нові і нові дис-ципліни, так би мовити певні мікси, поєднання різних видів спорту. Так народжуються екзотич-ні, часом дивні, але від того ще цікавіші змаган-ня. У Сумах активно культивується флеш-крос та крос-кантрі. Нам вдалося поспілкуватися з людиною, яка є першопрохідцем у цьому спорті.

неною у собі. На байку я – ко-ролева!

Чи пробувала себе в інших видах спорту?

Ой, тут може бути дуже до-вгий перелік. Я за своє коротке життя вже стільки спробувала! І плавання, і каяк, і легку атлетику, і байдарки, і туризм. Ще б зайня-лася плаванням.

Що плануєш найближчим часом?

О! Треба ще на гору яку-небудь залізти! Ось збираємося жіночим складом на Говерлу.

Довідка:Флеш-крос – захоплююча

спортивно-інтелектуальна гра, яка проводиться на велосипедах. Завдання: прибути на контроль-ний пункт, позначений на карті, і зробити кілька знімків цифровим фотоапаратом (згідно з фотозав-данням).

Крос-кантрі – одна зі спортив-них дисциплін, гонка з гірськими спусками, затяжними підйомами, швидкісними ділянками.

Ігор Бондар

8

Досвід

На конференції були присут-ні 167 делегатів. Звітну доповідь про роботу профспілкового комі-тету за період з 24 квітня 2007 року по 17 лютого 2010 року зачитала голова профспілко-вої організації студентів СумДУ Яковлева Ганна Володимирів-на. Вона звітувала по кожному напряму діяльності профкому: організаційно-масовій роботі, житлово-побутовій, оздоровчій, культурно-масовій, спортивній тощо. Окрема увага приділялася питанню захисту соціальних прав студентів. За словами Ганни Во-лодимирівни, стипендія і навіть індексація стипендії в універси-теті виплачуються своєчасно і в повному обсязі щомісяця, чим можуть похизуватися далеко не всі ВНЗ України. Студенти піль-гових категорій без затримок отримують усі кошти, перед-бачені для них законодавством України.

Профспілкова організація веде облік та опікується студен-тами пільгових категорій: чорно-бильцями, сиротами, інвалідами та студентами, що мають дітей віком до 3 років. Це стосується, зокрема, видачі матеріальної до-

помоги, новорічних подарунків, проведення розважальних захо-дів до свят. Так, на обліку у проф-спілці перебуває 75 студентів-інвалідів, 51 студент-сирота, 22 студенти-чорнобильці та 22 сту-денти, що мають дітей.

На конференцію завітав за-ступник голови Обласного ко-мітету профспілок працівників освіти і науки України Остров-ський Геннадій Миколайович. «Зі студент-ським профком співпрацюю з 2005 року і від-значаю у його діяльності дієву та ефективну співпрацю між студпрофкому і керівництвом університету. З кожним роком робота студент-ського профко-му стає на по-рядок вище», – зауважив Ген-надій Микола-йович.

Ректор уні-

“безПОСереднє заВдання СтУдПрОфКОМУ – захиСт ПраВ СтУдентіВ... “Пройшла XIX звітно-виборна конференція первинної профспілкової ор-ганізації студентів Сумського державного університету.

верситету, професор Васильєв Анатолій Васильович відзначив, що в поточній діяльності всього університету студентська проф-спілка відіграє важливу роль. «Студентське самоврядування і студентський профком – дві гіл-ки влади, які «працюють» на сту-дентів. Безпосереднє завдання студпрофкому – це це захист прав студентів».

Результатом проведеної конференції стало:

обрання голови первинної профспілкової організації сту-дентів СумДУ – нею стала Яков-лева Ганна Володимирівна;

вибори кандидатур до складу профспілкового комітету факуль-тетів (у кількості 38 осіб);

вибори ревізійної комісії;вибори делегатів на звітно-

виборну конференцію обласної організації профспілки.

Ліна П’ятниця

9

дОВгОСтрОКОВі шенгенСьКі Візи ПриріВняли дО ПОСВідКи на ПрОжиВання9 березня Європейський парламент прирівняв довгострокові шенгенські візи до посвідки на проживання. Про це йдеться у доповіді Карлоса Кое-льо (група народних партій, Португалія), схваленому сьогодні на пленар-ному засіданні Європарламенту в Страсбурзі. За доповідь проголосували 562 депутати, проти – 29, утримався 51, – повідомляє “Комерсант”.

Документ передбачає надання права власникам довгостроко-вих шенгенських віз (студентам, викладачам, науковцям і т.п.)

права на вільне пересування в інші країни, що входять до Шенген-ської зони.

До останнього часу Шенгенська угода не дозволяла власникам довгострокових шенгенських віз відвідувати інші країни Шенгенської зони чи їздити транзитом через інші країни, що входять до Шенген-ської зони, крім країни, що видала візу.

Згідно з новим законодавством, максимальний строк дії довго-строкової візи встановлений в 1 рік. При потребі більш тривалого перебування вихідця з третіх країн в країні-члені ЄС з завершення однорічного строку повинен видаватися дозвіл на проживання.

Нове законодавство набере чинності в ЄС з 5 квітня цього року.http://eu.prostir.ua

бізнеС-Старт: ПідтриМКа жінОЧих ініціатиВСумський ресурсний гендерний центр, який діє на базі СумДУ, спільно із Сумською асоціацією промисловців та підприємців провів конкурс бізнес-ідей. Цільовою аудиторією стали жінки Сумської області, які за-цікавлені у відкритті власної справи або щойно її відкрили.

Організатори відібрали 15 жінок зі всієї області – авторок кра-щих ідей. Для учасниць заплановані безкоштовні лекції фа-

хівців у галузях економіки, менеджменту, соціології, юриспруденції, майстер-класи з жінками, які досягли успіху в бізнесі, психологічні тренінги тощо. Можлива фінансова підтримка кращих проектів.

За словами фахівця Сумського ресурсного гендерного центру Костенко Андріани Миколаївни, конкурс проходив у рамках проек-ту «Бізнес-старт: підтримка жіночих ініціатив» і співфінансувався Єв-ропейським Союзом, Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку Sida та ПРООН. «Головна мета, яку ми ставили перед собою, – підтримати ініціативи жінок нашої області щодо заснування власного бізнесу. Крім того, плануємо розробити і рекомендації для розвитку бізнесу в Сумському регіоні».

Оголошення переможців конкурсу ідей бізнес-проектів відбудеться на обласній конференції «Бізнес-старт: підтримка жіночих ініціатив», що пройде 26-27 лютого в актовій залі СумДУ. Конференція перед-бачає презентацію результатів соціологічного дослідження «Соціально-психологічний портрет бізнес-активної жінки», круглий стіл і дебати на тему «Перспективи розвитку бізнесу на Сумщині».

Ліна П’ятниця

10

тому, що легенда про страйк була вигадана 1955 року задля відділення традиції свята від ко-муністичної ідеології під час хо-лодної війни.

Як би там не було, але піс-ля 1857 року пройшло ще пів-століття поки жінки знову про себе нагадали. 8 березня 1908 року відбувся мітинг на

чолі з Нью-Йоркською соціал-демократичною жіночою органі-зацією знову ж таки під гаслами рівних прав чоловіків та жінок. В цей день більш ніж 15 тисяч жі-нок пройшлися маршем через усе місто, вимагаючи скорочен-ня робочого дня та рівних умов оплати з чоловіками. Крім того, висувалася вимога надання жін-кам виборчого права.

1909 року Соціалістична партія Америки оголосила на-ціональний жіночий день, який святкували аж до 1913 року в останню неділю лютого. У 1909 році це було 28 лютого. Пізніше у 1910 році делегатки з США при-були до Копенгагену на Другу Міжнародну конференцію жінок-соціалісток, де й зустрілися з Кларою Цеткін.

Саме ця жінка у 1910 році, на Другій Міжнародній соціаліс-

Погляд

Восьме березня – свя-то, яке дає можливість

декому вкотре про-демонструвати свою

увагу та любов до жінок, іншим вперше

зізнатися в кохан-ні, комусь доставляє

лише суцільний го-ловний біль, а про-

давчиням квітів – ще одну нагоду заробити

вдвоє, а то й втроє більше грошей на тій

же кількості уже напів-мертвого товару (ну

не прийнято у нас на восьме березня чоло-вікові повертатися до-дому без букета). Але

ж біля витоків цього, сьогодні вже між-

народного жіночого дня, стояло далеко не

бажання жінок отри-мати пучечок мімоз за

10 гривень чи стояти біля плитки з дев’ятої ранку аби ввечері на-годувати гостей. По-

чиналося все дещо інакше.

не ПрО МіМОзи та тюльПани, абО яК же наСПраВді ВСе ПОЧиналОСя

Це свято багато хто вважає набутком ХІХ , а то й ХХ століття. Виявляється ні. День, який ціл-ковито присвячувався жінкам, іс-нував ще у Стародавньому Римі. Тоді його називали матроналієм, тобто днем, коли «матрони» – вільні за походженням, одружені жінки, отримували від своїх чоло-віків подарунки та були оповиті ореолом ніжності та ласки зі сто-рони своїх благовірних. Рабині ж звільнялися у цей день від своїх зобов’язань. Римлянки одягали найкращий одяг та найдорожчі прикраси і йшли до храму богині Вести – хранительки домашньо-го вогнища.

Згодом про свято призабули. Жінки посіли свої місця біля вог-нищ та дитячих ліжечок, а чоло-віки знову почали займатися на-гальними суспільно-важливими справами, не перериваючись на догоджання прекрасній статі.

Але тривожним знаком для всіх стало 8 березня 1857 року, так званий марш порожніх ка-струль, коли за однією з версій на вулиці Нью-Йорку вийшли з демонстрацією жінки, що пра-цювали в текстильній промис-ловості та представниці фабрик з пошиття одягу. Протест був направлений проти жахливих, а іноді й просто нестерпних умов праці жінок та низької заробіт-ної платні. Вони не просили, а вимагали, скорочення робочого дня хоча б до 10 годин, тоді як до того вони працювали по 16, підвищення умов праці та заро-бітної платні, що відповідала б затраченим зусиллям.

Існує й дещо інша версія щодо професії жінок, які вийшли висловити свій протест. Деякі дослідники кажуть, що страйку-вали представниці найдревнішої на світі професії. Але суть ви-мог була та ж сама: скорочення робочого дня, підвищення заро-бітної плати та поліпшення умов праці.

Деякі ж акцентують увагу на

11

тичній жіночій конференції, що проходила 27 серпня в межах Восьмого конгресу Другого Ін-тернаціоналу, запропонувала запровадити Міжнародний жіно-чий день. Малося на увазі, що в цей день жінки проводитимуть маніфестації та інші заходи, аби привернути увагу громадськості до своїх проблем. Право обра-ти дату свята було надане самій пані Кларі. Але щодо мотивації вибору саме восьмого березня існує теж кілька версій. За одні-єю з них саме цей день обрали на честь того ж таки маршу по-рожніх каструль. За іншою, Кла-ра Цеткін, вдало зуміла пов’язати народження нової жіночої сили, що бореться проти несправед-ливості щодо самих жінок та їх активного відсування на задній план, з історією власного на-роду (як ми знаємо, вона була представницею богообраного народу). Вибір дати пов’язують з великим єврейським святом Пурім, яке вшановує мудру жін-ку Есфірь, що врятувала свій на-род від загибелі. Відзначається воно на переломі зими та весни. Швидше за все, в той рік, коли було ухвалено рішення про по-чаток святкування Міжнародного жіночого дня, свято Пурім припа-ло на 8 березня. І хоча в іудеїв час Пуріма ковзає майже також як час православного Великодня, але число прижилося. Мабуть було незручно щороку змінювати дату.

І хоча дивно, мабуть, пред-ставникам різних релігій та віру-вань святкувати, здавалось би, абсолютно невластиве їм свято, але у вигляді трансформовано-го дня, коли вшановують жінку, її красу, мудрість і все, що ото-тожнюється з жіночністю, ніхто не проти прийняти його до свого списку червоних днів календаря.

Перший час з датами була повна плутанина. У 1911 році перший Міжнародний жіночий день святкували в Німеччині, Ав-стрії, Данії та Швейцарії 19 бе-резня за пропозицією члена ЦК соціал-демократичної партії Оле-ни Грінберг. Мотивація була сво-єрідною, адже саме в цей день 1848 року король Прусії пообіцяв провести реформи, в тому числі ввести виборче право для жінок, але своєї обіцянки так і не вико-нав. Того року на вулиці різних

міст по всьому світові вийшли більш ніж мільйон жінок та чоло-віків, крім права обирати, жінки вимагали право займати керівні посади та рівних з чоловіками виробничих прав.

1912 року він святкувався в тих же країнах вже 12 травня.

У 1913 році жінки різних країн ніяк не могли прийти до спільної дати передбачених мітингів, а тому в Німеччині мітингували 12 березня, у Австрії, Чехії, Венгрії, Швейцарії, Голандії – 9 березня, у Франції та Росії – 2 березня.

У Росії вперше Міжнарод-ний жіночий день святкувався у 1913 році в Петербурзі. У про-ханні на ім’я градоначальника було заявлено про організацію «...наукового ранку з жіночого питання». Влада дала дозвіл і 2 березня 1913 року у приміщенні Калашниківської хлібної біржі на вулиці Полтавській зібралося пів-тори тисячі людей. Питання, які розглядалися включали в себе проблему права голосу жінок, державне забезпечення мате-ринства та матеріальне забезпе-чення, адже життя, особливо для самотніх матерів у той час стало аж занадто дорогим. Наступного року у багатьох країнах Європи саме на 8 березня було органі-зовано марші в знак протесту проти війни.

Лише у 1914 році дата свята була зафіксована остаточно: 8 березня.

Під час Першої світової війни Міжнародний жіночий день не святкувався.

У 1917 році 23 лютого (8 бе-резня за новим стилем) жінки Росії вийшли на вулиці в останню неділю лютого з лозунгами «Хлі-ба та миру». За чотири дні імпе-ратор Микола ІІ зрікся престолу. Тимчасовий уряд гарантував жін-кам виборче право. Цей історич-ний день припав на 23 лютого за юліанським календарем, яким користувалися на той час у Росії, за григоріанським же це було 8 березня.

Права, які з такими трудноща-ми виборювалися жінками, ніби то були здобуті. Міжнародний жіночий день з приходом радян-ської влади став державним свя-том. З 1965 року він взагалі став навіть неробочим днем. Цього дня влада звітувала перед сус-пільством про роботу, яка була

зроблена щодо державної полі-тики з проблем жіноцтва. Посту-пово свято втратило політичне забарвлення. Але разом з тим і вага його в суспільстві почала втрачатися. Якщо раніше це був день на рівні з Першим травня, то зараз це просто данина навіть не жінці, а самій червоній даті. Іноді це навіть або просто звичка вітати і згадувати про те, що жін-ка таки не лише господиня, а ще й жінка, якій іноді варто нагадати про це, або з іншого боку просто день, коли можна зібратися ком-панією та відсвяткувати чергове «свято» не завжди в колі коханої жінки.

Але все ж таки варто пам’ятати, хоча б жінкам, що свя-то починалося не з квіток і пляш-ки дешевого вина, а з глобаль-ного руху жінок за свої права, права Хранительки роду, Жінки та Матері і перш за все Людини, яка гідна мати достойне місце в суспільстві, незважаючи на пере-пони, що стоять на її шляху.

Наталка Меднікова

12

табельно вони будуть виглядати за стійкою бару чи з підносом в руках. Вони беруть в руки газету або йдуть в Інтернет на сайти з оголошеннями про роботу, див-ляться все підряд, головним чи-ном, звертаючи увагу на цифри, після чого телефонують робото-давцеві і продають йому свій час і сили.

Втім, як і у «дорослих» пра-цюючих громадян, варіант «по знайомству» залишається одним із виграшних. Звичайно, пощас-тило більш за всіх тим, хто вла-штувався ще будучи студентом за фахом. Таких мало, але все таки. Можна вважати, що вони вже забезпечені роботою після закінчення навчального закладу.

Хоча дехто намагаються спе-кулювати своєю роботою, постій-но нагадувати про це і батькам, і викладачам, мовляв, я не встиг – я був на роботі. Або мама, ти ж знаєш я працюю, я маю право на повноцінний відпочинок.

Так як же все таки знайти ро-боту студенту? Більшість купує газети, обдзвонює всі більш при-вабливі оголошення і, можливо, все-таки знаходить майбутнє місце роботи. Тут є і свої плюси і мінуси.

Дуже добре, що ви самі на-магаєтесь домовиться, але після спілкування з приблизно 30ма такими шукачами, я виявила пев-ну закономірність, майже всі зу-стрічалися з такою пропозицією: Додатковий заробіток. Кар’єрний ріст. Без досвіду роботи та ви-щої освіти. Потрібні продавці-консультанти, кур’єри.

Майже всіх відразу запрошу-ють на співбесіду. В обумовле-ному місці новоспечених стаже-рів чекає людина, яка завченим текстом вводить в оману будь-якого, переконуючи, що за мі-сяць кожен отримає кругленьку суму. при цьому, не докладаючи особливих зусиль. На наступний день зацікавлених запрошують подивитися на роботу професі-оналів. Як виявляється, потрібно ходити по будинках і квартирах пропонуючи всім відомі масаже-

яК СУМСьКі СтУденти зарОбляють грОші

Тримайся, Студент!Немає нічого гіршого, ніж за-

лежати від кого-небуть. Людина завжди намагається знайти ма-теріальну незалежність: діти від своїх батьків, дружини від чолові-ків, чоловіки від жінок, і так далі.

Більш за все ця проблема хвилює постійно голодних і по-стійно бідних студентів, які те й роблять, що намагаються отри-мати матеріальну незалежність – жити без допомоги батьків, а та-кож , не дивлячись на стипендію.

Найцікавіше те, що працюють і повноплатники, які обмежені у фінансовому плані, і бюджетни-ки, котрі, отримують щомісячну винагороду за вдало здану се-сію.

Найпопулярніші способи за-робітку серед студентів, це так званий «не відходячи від каси» – виконання курсових, домаш-ніх завдань, креслень та інших робіт, репетиторство (найдрев-ніша студентська професія); ін-ший спосіб більше підходить для тих, хто проживає у гуртожитку: роздруківка, ксерокопіювання, сканування, нарощування нігтів, встановлення операційної систе-ми і т. д.

Треті влаштовуються на ро-боту офіціантами, бармена-ми, промоутерами, кур’єрами, продавцями-консультантами, секретарями, верстальниками, менеджерами в салони стільни-кового зв’язку, диспетчерами, нянями або гувернантками, ван-тажниками, різноробочими, роз-клеювачами оголошень, пере-кладачами, круп’є ...

В основному, для цього не потрібні ні досвід роботи, ні сані-тарна книжка, ні наявність певної освіти, час роботи теж підходить для тих, хто не збирається про-пускати заняття. Найсміливіші працюють у нічну зміну: охорон-цями, знову ж таки офіціантами і барменами, тільки вже в нічних клубах.

Роботодавець любить студен-та. Коли «живі» гроші потрібні терміново, студенти не довго ду-мають про те, наскільки респек-

13

постійне місце роботи, а багато хто вважає це місце стартовим.

Якщо ввести в пошуковій сис-темі Інету Робота для студентів знайдемо 1 млн. сторінок, але чи можна вірити у їх достовірність? У першій вкладці нам пропонують аж 4 вакансії для студентів: Агент ПриватБанку, Консультант з мо-лодіжних програм обміну, Work & Travel USA – стажування на літо для студентів, Агент з про-дажу банківських продуктів. Не думаю, що така робота буде всім до душі. Адже дві з них потребу-ють знань у фінансовій сфері, а дві інші – володіння іноземною мовою.

Інша вкладка пропонує 17 ва-кансій, з них 2 в Сумах: Мене-джер / бізнес-консультант, Ме-неджер відділу. На сайтах ВНЗ Сум сторінка працевлаштування для випускників взагалі відсутня, або якщо є, то це самий простий закон про працевлаштування ви-пускників.

Майже завжди, чим більше ти заробляєш – тим сильніше від-волікаєшся від навчання. Навіть якщо вчишся на вечірньому, не кажучи вже про денне відділення. Самі студенти про це говорити не люблять. Але коли вони опи-сували мені свої графіки роботи, я розуміла, що без жертв тут не обійшлося. Жертвувати явно до-водиться і лекціями, і навіть ча-сом на підготовку до іспитів. Ось чому старшокурсники намага-ються знайти роботу за фахом. Гроші, звичайно, студенту за-вжди потрібні, але якщо думати тільки про них, то ризикуєш і піс-ля інституту надовго залишитися із середнім заробітком студент-ським.

Так що, дорогі студенти, ви-бирати тільки вам, вчиться і ви-сіти в батьків на шиї або повисіти рік-другий, а потім влаштуватися на довгоочікувану роботу і не за-лежати ні від кого. Хоча, якщо ви вважаєте навчання другорядним для себе заняттям, тоді скатер-тиною вам дорога. Для студентів роботи достатньо, адже їх можна і обдурити, і ошукати, і придума-ти нові правила, а вони в силу своєї неосвіченості будуть ви-конувати все, вважаючи, що так і має бути, і лише одиниці підуть протестуючи.

Ольга Савотченко

ри, міні кухонні комбайни, та інші товари з усе відомого «Магазину на дивані». Незабаром новачки ро-зуміють, що зарплатня йде від про-дажів, а купувати ніхто нічого не збирається. Але все таки є люди, добились успіху і в такій справі, тож не варто скептично ставиться до такого роду реклами, якщо ви активні, комунікабельні, терплячі, ви можете спробувати себе в цій справі.

Ті, хто вибирає вакансії зі сфери обслуговування, стикаються з три-валим проходженням медичного огляду для оформлення санітарної книжки, але якщо ви дійсно хоче-те працювати офіціантом або бар-меном і не мати ніяких проблем, тоді варто напружитися і все-таки поставити потрібні печатки на по-трібних сторінках санкнижки. Плюс в роботі обслуговуючого персона-лу в тому, що ви можете отримува-ти додаткові гроші, крім заробітної плати – усім знайомі чайові.

Але для особливо вразливих ця робота знову-таки не підходить, адже контингент самі розумієте, в основному нетверезий, можуть нагрубити, сказати ущипливо або взагалі накричати за що-небудь. Потрібно вміти правильно реагу-вати на такі речі, а цього потрібно або вчиться або бути абсолютно непохитною людиною.

Існує також небезпека, що прийшовши на роботу в офіціанти, ви будете виконувати обов’язки, що не належать вам, наприклад митття посуду або туалетів.

Думаю, слід або поговорити з адміністрацією, натякнути або ска-зати прямо, що це не входить у ваші обов’язки, або проігнорувати таке експлуататорство і продовжу-вати виконувати за когось роботу, не отримуючи при цьому надбавки.

Студенти, яким все ж пощасти-ло більше за все і які можуть собі дозволити працювати за фахом, теж можуть зіткнутися з різнома-нітними проблемами, наприклад, несхвалення працевлаштування викладачами, які вважають, що всьому свій час і відповідно зараз час – навчання.

Хоча переважна більшість все ж таки за працюючих – адже багато хто вже зіткнулися з проблемою працевлаштування і тепер кожен тримається за будь-яку можли-вість. За фахом студенти вла-штовуються в основному завдяки практиці. Багато залишаються на

14

Життєписні дані Степана Бан-дери починаються зі звичайних для будь-якої автобіографії слів пересічної людини: «Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині». За ними не вгадаєш тої життєвої наснаги, сили духу і надзвичай-ної волі, того неймовірного зо-всім непересічного інтелекту та здатності вести за собою, яка була в нього.

Він з’явився на світ в сім’ї греко-католицького священика Андрій Бандери, який був у той час парохом в Угринові Старому та доньки священика Мирослави Бандери.

Все дитинство Степана про-йшло в рідному селі. Він зрос-тав у садибі батьків, яка до того була будинком дідуся та бабусі. Виховання дітей проходило в ат-мосфері патріотизму та живих національно-культурних ідей.

Точно невідомо, коли хлопець вступив до української гімназії в Стрию , у вересні чи в жов-тні 1919 року. Саме там він на-вчався до 1927 року. В третьому класі він став учасником Пласту. Під час навчання він входив до складу п’ятого пластового куре-ня імені князя Ярослава Осмо-мисла, а після закінчення гімна-зії – до другого куреня старших пластунів «Загін Червона Кали-на».Навесні 1922 р. від туберку-льозу горла помирла його мати, що тяжкою раною лягло на його серце.

У період 1927-1928 ро-ків Степан Бандера займався культурно-освітньою та гос-подарською діяльністю в рід-ному селі, він працював у чи-тальні «Просвіти», провадив театрально-аматорський гурток і хор, заснував рахункове това-

риство «Луг», належав до засно-вників кооперативу. Крім того ке-рував організаційно-вишкільною роботою по лінії підпільної УВО в довколишніх селах.

У вересні 1928 року він пере-їхав до Львова і тут записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи, де вчився до 1933 року. Перед дипломним іспитом через політичну діяль-ність його було заарештовано і ув’язнено.

В студентські роки Степан брав активну участь в органі-зованому українському наці-ональному житті. Був членом українського товариства студен-тів політехніки «Основа» та чле-ном управи Кружка студентів-рільників. Деякий час працював в бюро товариства Сільський Господар, що займався розви-тком агрокультури на західних українських землях. З товари-ством «Просвіта» їздив у неділі та свята в поїздки по довколиш-нім селам Львівщини з доповід-ями та для того, аби допомогти в організації різноманітних заходів.

ВартОВий СаМОСтійнОСті:кілька слів до життя та діяльності Степана бандери – очільника Проводу ОУн

Він не вживав щодо себе високопарних слів, він не вважав себе головним у справі відстоювання незалежності, він просто був тим, хто понад усе жадав тої самостійності, хто міг і таки віддав життя за свою справу, що власне й була справою всього життя.

15

З-поміж молодіжних і спортивно-руханкових організацій був ак-тивним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших плас-тунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентсько-му Спортовому Клубі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. Займався бігом, плаванням, ле-щатарством, мандрівництвом. У вільний час залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі та мандоліні.

У 1932–1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений крайовим про-відником ОУН і крайового комен-данта УВО на ЗУЗ. В липні 1932 р. Бандера з кількома іншими де-легатами від КЕ ОУН на ЗУЗ брав участь у Конференції ОУН у Пра-зі (так звана Віденська Конфе-ренція, яка була найважливішим збором ОУН після установчого конгресу). У 1933 р. брав участь в конференціях в Берліні та Гдан-ську.

Під керівництвом Бандери ОУН відходить від експропріацій-них акцій і починає серію караль-них акцій проти представників польської окупаційної влади. У цей період ОУНівцями було здій-снено три політичних вбивства, що отримали значний розголос – шкільного куратора Гадомсько-го, звинувачуваного у нищенні поляками українського шкільни-цтва та полонізації, працівника ГПУ Олексія Майлова як про-тест проти Голодомору в Україні та вбивство міністра внутрішніх справ Пєрацького, за якого поль-ська влада провела криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців. Степан Бандера здій-снював загальне керівництво за-махами на Майлова і Пєрацького.

В червні 1934 року Степан Бандера був ув’язнений поль-ською поліцією і перебував під слідством у в’язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року. В кінці 1935 на почат-ку 1936 р. відбувся процес перед окружним судом у Варшаві, в якому Бандеру, разом з одинад-цятьма іншими обвинуваченими, судили за приналежність до ОУН та за організацію вбивства мі-ністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку замінили на довічне ув’язнення.

Після того він сидів у в’язницях «Święty Krzyż» («Святий Хрест») біля Кельц, у Вронках що побли-зу Познаня і в Берестю над Бугом до вересня 1939 року. 13 верес-ня, коли положення польських військ на тій території стало кри-тичним, в’язнична адміністрація і сторожа поспішно евакуювалися і в’язні вийшли на волю.

У першій половині січня 1940 року Бандера прибув до Італії. Був у Римі, де станицею ОУН ке-рував проф. Є. Онацький. Там він зустрівся з своїм братом Олександром, який жив у Римі з 1933–1934, студіював там і зробив докторат з політично-економічних наук, одружився і працював у місцевій станиці.

5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донь-кою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в’язниці, потім – у концтаборі Заксенга-узен, де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (докто-ра політекономії) та Василя (ви-пускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили польські наглядачі-капо у концтаборі Аушвіц.

Андрія Михайловича Банде-ру – батька Степана, було вби-то радянською владою. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 р. було заарештовано і заслано до Сибіру (Красноярський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України – Марта-Марія Бандера померла на чужині у 1982 році, а літня Оксана Бандера поверну-лася на Батьківщину лише у 1989 році після майже 50 років життя у Сибіру. Вона померла 24 грудня 2008 року.

З початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана – Богдан. Він заги-нув у 1942 чи 1943 році.

Ще одна сестра – Володими-ра – перебувала у радянських виправно-трудових таборах з 1946 до 1956 року.

Після смерті Євгена Ко-новальця, згідно з заповітом, Провід ОУН очолив полковник Андрій Мельник, соратник Ко-новальця з часів боротьби УНР та спільної праці в лавах УВО. У серпні 1939 року в Римі відбув-

ся другий Великий Збір Україн-ських Націоналістів, який офіцій-но затвердив Андрія Мельника на посаді голови ПУН. Проте група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою, яка після окупації Польщі Німеччи-ною повернулася з тюрем і була відірвана від діяльності Орга-

нізації, в ультимативній формі почала домагатися від ПУН та його голови полковника Андрія Мельника зміни тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів. Конфлікт набрав гострих форм і призвів до роз-колу. Від ОУН відійшов осеред-ок Бандери, який у лютому 1940 року утворив «Революційний Провід ОУН» й перебрало собі назву ОУН-Р (пізніше – ОУН-Б; ОУН-СД).

За рік Революційний Провід скликав II Великий Збір ОУН, на якому одностайно обрано голо-вою Проводу Степана Бандеру. Під його проводом ОУН-Б стає кипучою революційною організа-цією. Вона розбудовує організа-ційну мережу на Рідних Землях, творить похідні групи ОУН-Б з того членства, що було за кордо-ном, і в порозумінні з прихильни-ми українській справі німецьки-ми військовими колами творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами.

Перед вибухом німецько-радянської війни Бандера ініціює створення Українського Націо-нального Комітету для консолі-дації українських політичних сил до боротьби за державність.

На початку 1940-х років Сте-пан Бандера був завербований

16

агентом абверу, а ОУН-Б тісно співпрацювало із німцями.

Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держа-ви у Львові. Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостій-ників», німці заарештували Бан-деру вже через кілька днів після акту проголошення відновлення Української Держави – 5 лип-ня 1941. Німецьким в’язнем був Степан Бандера до грудня 1944 р. Тоді звільнено його і кількох інших провідних членів ОУН з ув’язнення. Саме тоді німець-ку пропозицію співпраці Степан Бандера відкинув.

На Крайовій ширшій нараді Проводу ОУН-Б на Українських Землях у лютому 1945 р., що була трактована, як частина Великого Збору ОУН-Б, обра-но нове Бюро Проводу в тако-му складі: Бандера, Шухевич, Стецько. Цей вибір підтвердила Конференція ЗЧ ОУН-Б 1947 р. і тоді Степан Бандера став знову Головою Проводу всієї ОУН-Б. Як Провідник ОУН-Б, Бандера у післявоєнний час вирішує далі продовжувати збройну бороть-бу проти Москви. Він інтенсив-но організує крайовий зв’язок і бойові групи ОУН-Б, які втри-мують контакт з Краєм постійно аж до його смерті.

У 1948 році в Закордонних Частинах ОУН-Б утворюється опозиція, щодо якої Степан Бан-дерамає інші позиції в площині ідейній, організаційній і політич-ній.

В грудні 1950 р. Бандера пі-шов з посту Голови Проводу ЗЧ ОУН-Б. 22 серпня 1952 р. він пі-шов також з посту Голови Про-воду всієї ОУН-Б. Але це його рі-шення не було, одначе, прийняте ніякою компетентною установою ОУН-Б і Бандера залишився на-далі Провідником ОУН-Б до своєї смерті в 1959 році.

1955 р., відбулася 5-та Кон-ференція ЗЧ ОУН-Б, яка наново вибрала Головою Проводу ЗЧ ОУН-Б Степана Бандеру і з того часу знову інтенсивно проведено роботу Організації.

Напруженими для сім’ї Степа-на Бандери були повоєнні роки, адже радянські спецслужби по-лювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Наприклад, до 1948 року

сім’я шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Ін-сбрук, Зеєфельд, Мюнхен, Гіль-десгайм, Штарнберг. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім’я у 1954 році остаточно переїжджає до німець-кого міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагались приховати від Наталки важливість персони її батька, щоб не наражати дівчин-ку на небезпеку.

Саме в Мюнхені Степан Бан-дера провів останні роки життя, проживаючи під паспортом на ім’я Штефан Попель. За однією з версій, паспорт залишився йому від львівського шахіста Стефана Попеля, який у 1944 р. покинув Україну.

15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (KreittmayrstraЯe), в Мюнхені в 13:05 знайшли ще живого за-литого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отру-та. Богдан Сташинський зі спе-ціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері стру-менем розчину ціанистого калію. Двома роками пізніше, 17 лис-топада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбив-цею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелепіна і Хрущова.

Після докладного слідства проти вбивці відбувся т. зв. «про-цес Сташинського» від 8 до 15 жовтня 1962 р. Присуд проголо-шено 19 жовтня – вбивцю засу-джено на 8 років в’язниці суво-рого режиму.

Німецький Верховний Суд у Карлсруе затвердив, що голо-вним обвинуваченим у вбивстві Бандери є радянський уряд у Москві. В інтерв’ю російській газеті «Комсомольская прав-да», опублікованому у номері за 6 грудня 2005 року, колишній голова КДБ СРСР Володимир Крючков визнав що «убийство Степана Бандеры было одним из последних устранений КГБ насильственными методами нежелательных элементов».

20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхен-ському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі.

Прізвище «Бандера» стало одним із символів український національно-визвольного руху XX сторіччя. Після проголошення

незалежності багато молодіжних, політичних та громадських ор-ганізацій названо на його честь. Одною з неформальних назв Львова є «Бандерштадт», тоб-то «місто Бандери». На Волині проводять музичний фестиваль «Бандерштат».

У 1995 році режисер Олесь Янчук зняв фільм «Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені» про повоєнну долю Степана Бандери та загонів УПА.

У проекті «Великі українці» провідник українського визволь-ного руху посів 3-є місце. Про-ект закінчився гучним сканда-лом: Бандера, якого представляв Вахтанг Кіпіані, був серед лідерів голосування, але став третім, тоді як на підтримку майбутньо-го переможця Ярослава Мудро-го, якого представляв Дмитро Табачник, за деякими даними, в останній день голосування з 80 номерів приходило понад 100 смс щохвилини.

У Львові на честь діяча на-звано одну з найбільших вулиць міста. Там же у 2007 році було відкрито пам’ятник Степанові Бандері.

20 січня 2010 року, «за не-зламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені геро-їзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу», Президент України Віктор Ющен-ко присвоїв С.Бандері звання Ге-рой України з удостоєнням ор-дена Держави (посмертно). 22 січня на урочистостях з нагоди Дня соборності в Національній опері колишній голова держави зазначив, що «цього очікували мільйони українців і багато ро-ків». За нагородою вийшов онук провідника ОУН, якого також звуть Степан Бандера.

Людина, яка понад усе заслу-говує цього звання, людина, що поклала власне життя на справу визволення України з-під будь-якого гніту, людина, що своїм прикладом надихала і продовжує надихати молодше покоління до відстоювання честі власної дер-жави. Хто як не він заслуговує на звання того, хто дозволив уже тепер, у вільній, незалежній державі з гордістю промовляти «Слава Україні! Героям слава!».

(За матеріалами Інтернет-ресурсів)

Наталка Меднікова

17

Канадське видавництво «Каштан Прес» нещодав-

но опублікувало спогади гро-мадського діяча, очільника руху українських політв’язнів Сте-пана Петелицького під назвою «До Освенціму за Україну». Пан Петелицький, розповів керівник редакційно-видавничої групи з підготовки та видання книг Го-ловного управління зв’язків із громадськістю Сумської облдер-жадміністрації Олег Корнієнко,

присвячує свою книжку «міль-йонам українських жертв Голо-косту». Його спогади – це хви-лююча розповідь про те, до яких дій щодо українських патріотів вдавалися нацисти, які всіх укра-їнців вважали «untermenschen» – нижчою расою, призначеною для експлуатації на користь Третього Рейху. Це розповідь про долю і боротьбу, життя і смерть, мило-сердя і ненависть.

Петелицький мріяв про вільну і незалежну Україну, де могли б разом мирно жити люди всіх на-ціональностей, «жити на власній

землі без іноземного чобота на спині». Як і багато інших його сучасників, Петелицький став членом українського підпілля ОУН, незважаючи на той факт, що участь у цьому русі означа-ла смерть, якщо про це ставало відомо польській владі. Це озна-чало смерть, якщо про це дізна-валися і німецька або совєтська влада. Петелицький вважав, що незалежна Україна варта тако-го ризику. Це твердження під-

кріплює наступний документ: «Було встановлено, поза всяким сумнівом, що рух Бандери го-тує повстання у Рейхкомісаріаті з остаточною метою встанов-лення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно заарештовані й піс-ля досконального допиту мають бути таємно знищені як грабіж-ники». (Einsatzkommando, C5, 25. November 1941)

Українське суспільство, при-наймні його свідому частину, надзвичайно збурив пункт 19 Резолюції Європейського Парла-

дО ОСВенціМУ за УКраїнУ11 березня у Сумському прес-клубі, презентуючи книгу Степана Петелицького „До Освенціму за Україну”, об-говорили роль національних рухів у становленні укра-їнської державності та спотворення цієї ролі окремими політичними силами.

менту, який рекомендує україн-ському керівництву переглянути рішення про присвоєння Голові Проводу ОУН Степану Андрійо-вичу Бандері звання Героя Укра-їни (посмертно), – продовжили тему кандидат історичних наук, викладач СДПУ Олександр Вовк і член проводу обласної організа-ції СУМ Олександр Бойко.

Президія Української Націо-нальної Ради Сумщини, запевни-ли виступаючі, вважає, що таке рішення не має жодного право-вого та історичного підґрунтя та базується на наклепі комуністич-ної пропаганди, якою вона тав-рувала український національно-визвольний рух часів ІІ Світової війни. Це твердження є вкрай цинічним, оскільки Степан Бан-дера з початку липня 1941 року до жовтня 1944-го був в’язнем гітлерівського концтабору За-ксенхаузен. Двох його рідних братів Олексу та Василя знище-но в концтаборі Освенцім, сліди брата Богдана губляться в хер-сонському гестапо.

Дивним є також той факт, що Європарламент перекреслює рі-шення Нюрнберзського процесу, на якому було названо злочинців та колабораціоністів і визначено саме поняття «колабораціоніз-му». Ні Степан Бандера, ні очо-лювана ним Організація Україн-ських Націоналістів, ні Українська Повстанська армія не підпадають під поняття «колабораціонізму», і в звинувачувальній частині мате-ріалів Нюрнберзського процесу жодним чином згадані не були.

Рішення об’єднаної Європи має базуватися винятково на об’єктивних історичних фактах, а не мати сумнівне політичне забарвлення, дійшли висновку учасники прес-конференції.

www.ukrnationalism.org.ua

18

Одним із представників молодіжних організацій

України на цьому зібранні був Крайовий референт Спілки Укра-їнської Молоді в Україні Святос-лав Липовецький.

«Участь в Зустрічі взяли 24 представники громадських ор-ганізацій або ж молодіжного середовища крайових громад з 10 країн світу: Україна, Болга-рія, Вірменія, Росія, Словаччина, Сербія, Боснія і Герцоговина, Угорщина, Румунія, Естонія», – розповідає Святослав Липовець-кий.

Захід був покликаний обгово-рити проблеми та здобутки укра-їнського громадського, зокрема молодіжного руху діаспори. Вод-ночас її завданням було знайти ефективний спосіб координації для молодіжного руху діаспори, а також налагодити контакт з ор-ганізаціями з України.

Програма Зустрічі складалася з двох частин: конференція в по-сольстві України у Софії й відвід-ини пам’ятника Шевченка та мо-гил Драгоманова та Паращука.

Друга частина відбувалася у містечко Бансько – відомому гір-ськолижному курорті. Тут відбу-лося засідання «круглого столу» за участю голови Європейського Конгресу України Ярослави Хор-тіані, а також працювали 2 комі-сії: інформаційна та культурно-освітня.

«Відзначу, що Спілка Україн-

ської Молоді в Україні запропо-нувала конкретний план співпра-ці між діаспорними організаціями та організаціями, які діють в Укра-їні, який, ймовірно, розпочнеться вже цього таборового літа. Од-нією із нагальних потреб, які іс-нують в молоді Південно-Східної Європи є це виховний обмін. Громада цих країн майже що-річно організовують виїзди груп молоді на Україну. Тому їх участь в молодіжних таборах в нашій країні є цікавою та корисною. Підсумовуючи, вважаю, що дана зустріч була багатообіцяючою й матиме свої корисні наслідки», – каже Святослав Липовецький.

Учасники Зустрічі прийняли ряд звернень та резолюцій.

Проаналізувавши проблеми та здобутки в культурно-освітній сфері, делегати українських мо-лодіжних організацій Європи пропонують Конференції Укра-їнських Молодечих Організацій звернутися до Національної спіл-ки письменників України, Асоці-ації українських письменників, товариства «Просвіта» щодо на-дання сучасної художньої літера-тури для потреб молоді діаспори.

Світовому Конгресу українців запропоновано провести моніто-ринг освітніх потреб українських громад, а також розглянути мож-ливість використання в освітніх програмах курсу «Україна і світ» розробленого Центром україноз-навства КНУ ім.Т.Г.Шевченка.

Учасники Зустрічі звернули-ся до молодіжних громадських організацій в Україні щодо мож-ливостей залучення до їхніх освітніх, виховних, культурних та наукових програм (таборів, семі-нарів тощо) молоді з української діаспори, а також розроблення спеціальних туристичних та куль-турологічних програм, які б зна-йомили молодих представників діаспори з Україною.

Доцільним, на думку учасни-ків зустрічі українських молодіж-них організацій Європи «Болгарія 2010», доцільно підняття перед урядом України та Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту питання щодо підготовки та подання на затвердження Вер-ховної Ради України комплексної програми «Молодь діаспори».

Делегати Європейської зу-стрічі українських молодіжних організацій «Болгарія 2010» крім іншого прийняли звернення до Європейського парламенту, з огляду на резолюцію Європар-ламенту у справі України від 25 лютого 2010 року, яка стосуєть-ся надання Президентом України Віктором Ющенком звання Героя України Степану Бандері.

«У своїй резолюції Ви ви-словлюєте сподівання, що «нове українське керівництво перегля-не це рішення і в майбутньому підтримуватиме європейські цін-ності». Ми вважаємо, що до єв-ропейських цінностей власне й належить повага до державного суверенітету, права нації само-стійно визначати й відзначати своїх героїв. Звинувачення ліде-ра українського руху, який бо-ровся з нацизмом, в’язня одного із найжорстокіших концтаборів у колабораціонізмі є не просто фальшуванням історії, але й під-ступним ударом по іміджу Украї-ни у світі», – йдеться у звернені учасників Зустрічі.

Молодь закликає євро пар-ламентарів переглянути згадану резолюцію й відкликати пункт щодо обвинувачення Степана Бандери, як такий, що перечить історичній правді та є грубим по-рушенням європейських ціннос-тей.

Інформаційна референтура СУМ в Україні

заВершилаСь зУСтріЧ УКраїнСьКих МОлОдіжних Організацій єВрОПи У бОлгаріїУ Болгарії, з 26 лютого по 5 березня проходи-ла зустріч української молоді Європи «Болга-рія 2010». Її організатором були Конференція українських молодечих організацій Світового Конгресу Українців та Молодіжне відділення при Фундації “Мати Україна“ з Болгарії.

19

МНК ПРОВІВ ПРАКТиЧНий ВишКІЛ НА ДОНеЧЧиНІ

Більше ста кілометрів пішки за-ради вишколу лідерських якостей подолали учасники мандрівного та-бору “Урай”.

Півтора десятки спеціально віді-браних членів Молодіжного націо-налістичного конгресу за сильного морозу та складних психологічних і фізичних умов мандрували доне-цьким кряжем протягом чотирьох днів лютого 2010 року.

Однією з умов таборування було спання без наметів, окреме харчу-вання та швидке пересування. Окрім фізичного гарту та випробування вольових якостей, учасники табору прослухали курс лекцій з лідерства, інших вузькоспеціалізованих галу-зей та змогли на практиці перевіри-ти нові знання.

Зокрема, програма таборування передбачала отримання практичних навичок керівництва групою людей у максимально екстремальних умовах.

Попри складні випробування та завдання більшість учасників ман-дрівки витримали навантаження та змогли показати найкращі якості.

“Перед табором ми проводимо конкурс, де відбираємо найкращих. Цього року відбір пройшли лише чо-тирнадцять чоловік із двадцяти охо-чих, – розповідає комендант табору Максим Балабко. – Кожен таборо-вик отримав великий досвід із ви-живання в природі, адже харчування та спання організовували собі по-вністю самотужки, а природні умови були доволі важкими”.

В 2010 році “Урай” об’єднав учасників із Києва, Харкова, Терно-поля, Львова та Сум.

Довідка. Зимовий табір “Урай” був за-

снований Рівненською обласною організацією Молодіжного націо-налістичного конгресу у 2002 році. Із 2003 року табір “Урай” став ман-дрівним екстремальним всеукраїн-ським вишколом 1 рівня. За шість років існування мандрівного табо-ру близько ста членів МНК успішно пройшли вишкіл.

“Урай” щороку змінює місце проведення: Рівненська, Сумська, Брянська, Чернігівська, Київська, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська, Хмельниць-ка, а тепер і Житомирська області – це регіони, в яких побували “ураївці”. У таборі беруть участь тільки хлопці.

Інформцентр МНК

ПреамбулаОстаннім часом на адресу

української молоді лунає чимало звинувачень щодо низького рівня її громадянської позиції, не здат-ності зважуватись на достойні вчинки. Нинішнє покоління моло-дих українців часто намагаються порівнювати з їхніми ровесника-ми з часів визвольних змагань 1917-21 років, періоду Другої світової війни, подій «Революції на граніті». Як правило, такі по-рівняння не на користь сучасни-кам, але…

Але в житті кожної моло-дої людини завжди є місце для справжнього вчинку. Іноді кожен задає собі питання: “чого я до-билася/добився у житті? чого до-сягнула/досягнув?” Бува, живеш роками, здавалось би не просто так, а насправді навіть нема ні-чого такого,чим би дійсно можна було гордитись…

Справжній шляхетний вчинок завжди залежить і від моральних якостей юнака чи юначки, і від зо-внішніх обставин. Наприклад, не можливо змоделювати те, як би склались долі героїв-крутянців, якби не визвольна боротьба та обставини, які спонукали їх при-йняти перший і останній бій у своєму житті.

За будь-яких обставин муси-мо пам’ятати, що їхній подвиг – це, в першу чергу, сигнал для нас, їхніх наступників.

Мета: В умовах тотальної дис-кридитації молоді ми хочемо по-казати, що молоді люди здатні на вчинки якими можна пишатися.

Завдання: 1. Змінити громадську думку

про сучасну українську молодь, як про таку, що не здатна на без-корисливі і благородні вчинки.

2. Пропаганда серед молоді лицарських чеснот.

Умови конкурсу: • У конкурсі можуть брати

участь жителі тернопільської об-ласті віком до 35 років(включно).

• Кожен учасник повинен описати вчинок свій або друга, який заслуговує поваги.

• Інформація повинна бути написана українською мовою і містити такі пункти:

• Прізвище, ім’я та по-

батькові особи, яка подає інфор-мацію.

• Прізвище, ім’я та по-батькові особи, про яку інформа-ція .

• Де відбулася подія? • Коли саме? • Що саме сталося, і як ви до

цього причетні? • Який наслідок (для вас та

оточуючих)? • Чому ви вважаєте, що цей

вчинок заслуговує на увагу? • Чи може хтось підтвердити

ваші слова? • Фото, відео, вирізки з газет,

якщо є. • Ваші контакти (телефон,

e-mail). Подання інформації. Інформація в електронному

вигляді подається на електро-нну адресу конкурсу – vchunok@gmail.com, після чого розміщу-ється на інтернет-ресурсі www.ratushniak.te.ua

Визначення переможців відбу-ватиметься паралельно: членами оргкомітету та відвідувачами сай-ту www.ratushniak.te.ua шляхом голосування. Визначальним буде голос відвідувачів сайту.

Тривалість конкурсу: з 29 січня (день пам’яті героїв Крут ) до 10 травня.

Переможці отримають пода-рунки та матимуть змогу 23 трав-ня (Свято Героїв) відвідати місце бою на станції Крути. Всі учасни-ки конкурсу будуть нагородженні пам’ятними призами.

Оргкомітет: Яремко Богдан – Молодіжний Націоналістичний Конгрес, Святослав Абрам’юк – Молода Просвіта, Олег Вітвіць-кий – Українська Справа, Тарас Гребеняк – Центр національного відродження імені С. Бандери, Михайло Ратушняк – Спілка під-приємців Тернопільщини «Укра-їнська Справа».

Організатор: громадсько по-літичного об’єднання «Українська справа», ТОМГО «Молодіжний На-ціоналістичний Конгрес» за під-тримки Спілки підприємців Терно-пільщини «Укранська Справа».

Контакти: Тел. 0352-25-27-49 e-mail: vchunok@gmail.com

www.ukrnationalism.org.ua

МОЛОДІжНий КОНКУРС «ВЧиНОК»ПРиСВЯЧУЄТьСЯ ГеРОЯМ КРУТ

20

КОНКУРС ПРОеКТІВ МОЛОДІжНиХ МеДІА-РеСУРСІВ

“www.ТВІйМеДІАПРОеКТ.com”

Ти молодий? В тебе є ідея та друзі? Ти хочеш її реалізувати? Опиши нам свій проект, і ми дамо грант на його створення! Ти лідер? – За тобою майбутнє! Створи команду – реалізуйте вашу ідею разом. Вперед!

Всеукраїнський благодійний фонд «Надія та захист» за підтримки Студентської ради НТУУ «КПІ» оголошує конкурс на кращий проект студентського Інтернет-новинаря.

Мета проекту: створити незалежний молодіжний новинар, на сторінках якого буде розміщуватися інформація про студентське життя, можливості для студентів, молоді; бізнес-проекти, відпочинок, мандрівки, розваги та інше.

Ми хочемо сприяти створенню платформи, де кожен зміг би виразити свою особисту думку чи підняти цікаву для нього тему, як соціального так і побутового характеру.

Цей ресурс має стати площиною для зародження нових громадянських і соціальних ідей, в тому числі нових молодіжних проектів.

Проект-переможець конкурсу отримає грант в розмірі 12 тисяч гривень на реалізацію ідеї.Проекти, що займуть друге та третє місце отримають призи від партнерів конкурсу Національної

мережі мобільного зв’язку “Мобілочка” та Комерційного банку ”Глобус”.Детальна інформація щодо правил та критеріїв подачі заявок дивіться на сайті конкурсу: http://

ufhp.com.ua/ru/yourmediaproject

Заявки приймаються до 1.04.2010 р.

Для участі у конкурсі необхідно:• Бажання стати громадським діячем, створити соціально корисний ресурс, та бачити своє

майбутнє в ньому. • Бажання розвиватись і займатись соціально корисною справою. Ви можете бути дизайне-

ром, програмістом, журналістом, філософом, ким завгодно. Станьте лідером вашої команди, ство-ріть проект та управляйте ним самостійно.

• Чітко викладену ідеологію проекту та усі необхідні документи та плани• Мати команду (розробників, програмістів, дизайнерів або можливо частково. Але цей проект

повинен виконуватись за рахунок ваших навичок та знань). • Вік до 24 років (лідер команди повинен бути студентом, що повинно підтверджуватись від-

повідною довідкою з ВНЗ). • Бути громадянином України.

Фінансується створення проекту та його реалізація в Інтернет, а саме:1. Придбання доменного імені/сервера/ПО/прав на використання інформації та ПО.2. Оплата роботи найманих виконавців (веб-дизайнерів, журналістів, художників, програмістів). 3. Витрати на рекламу проекту (розкрутка в мережі Інтернет, оптимізація СЕО). 4. Поточні витрати при створені проекту (оплата комунальних рахунків, Інтернет трафіку). 5. Утримання проекту до досягнення точки незбитковості6. Створення резервного фонду для покриття непередбачуваних витрат.

Ми хочемо:1. Спільне управління проектом до точки його самостійності (незбитковості).2. Партнерство з ВБФ «Надія та Захист».3. Інформаційне супроводження усіх проектів ВБФ «Надія та Захист». 4. Мати доступ до формування стрічки новин на правах адміністратора (при погодженні с влас-

никами проекту).

КонтактиЧирка БогданСтудентська рада НТУУ ”КПІ”studrada@kpi.ua406 85 50http://ufhp.com.ua/ru/yourmediaproject

21

ПРІОРиТеТи ТА ПОРЯДОК ПОДАННЯ ГРАНТОВиХ ЗАЯВОК

ПРОГРАМи МАТРА НА 2010 РІК

В 2010 році відбулись зміни в процедурі отримання та підтримки проектів в рамках про-грами МАТРА. Далі Ви можете ознайомитись з оновленим порядком подання проектів

Цілі та завдання програмиЗ моменту свого започаткування у 1993 р. програма “Матра” спрямовується на підтримку про-

цесу перетворень та побудови демократичних суспільств в країнах Центральної та Східної Європи. В багатьох країнах цього регіону відбувся значний поступ на шляху до повноцінної демократії. Разом з тим, деякі проблеми ще потребують свого вирішення.

Безперечно, важливою є подальша підтримка в сфері активізації участі громадян, підсилення ролі громадянського суспільства, налагодження соціального діалогу та покращення прозорості / підзвітності органів влади. Оновлена програма “Матра” ставить за мету якомога краще відповісти на ці виклики сьогодення (що різняться від країни до країни). Таким чином, в оновленій програмі застосовуватиметься в більшій мірі географічний та тематичний підхід.

Програма “Матра” буде й надалі підтримувати розвиток демократії та верховенства закону, за-охочувати діалог між урядом та громадянським суспільством, розбудовувати та підсилювати інститу-ти громадянського суспільства та їх співпрацю з органами місцевого самоврядування, поглиблювати двосторонні зв’язки. Для надання допомоги у більш ефективний спосіб попередні інструменти про-грами “Матра” / підпрограми (наприклад, програма проектів “Матра”, програма малих проектів за підтримки посольства – “Матра КАП”, “Матра КНІП”, тощо) об’єднуються в єдину програму.

Програмна тематикаПрограмна тематика визначається окремо для кожної країни. Для України такі чотири широкі на-

прямки перебуватимуть у центрі уваги:• права людини, меншини, засоби масової інформації / поширення інформації;• законодавство та верховенство закону, демократичне управління / громадський порядок /

покращення процесу прийняття рішень / подолання корупції;• соціальний захист;• навколишнє середовище та біорізномаїття (будь ласка, для цієї теми дивіться окремі оголо-

шення щодо конкурсу проектів).

Організації-заявники / партнериПрограма “Матра” відкрита для організацій громадянського суспільства, академічних інститутів

та органів місцевого самоврядування України та Молдови. Нідерландські організації вищезазначеної категорії можуть звертатися за підтримкою, якщо проектна пропозиція передбачає співпрацю з міс-цевими партнерами. Підтримка не надається фізичним особам, прибутковим або незареєстрованим організаціям та політичним партіям з України / Молдови та Нідерландів.

Загальні критеріїПрограма “Матра” не має кінцевих термінів подання заявок; проектна пропозиція може бути по-

дана впродовж року. Організації-заявники надають один примірник проектної пропозиції, бажано, англійською мовою, а також українською / російською мовами. Крім того, до заявки додається ано-тація проекту англійською мовою (1-2 сторінки), що містить таку інформацію: стислий опис пробле-ми та пояснення її невідкладності, шляхи вирішення проблеми, результати проекту, спроможність організації виконати запропоновані заходи.

Тривалість проекту не перевищує 12 місяців. Максимальний бюджет проекту для України стано-вить 200,000 гривень, для Молдови – 15,000 євро.

Інші критерії застосовуються до проектних пропозицій, поданих в рамках тематичних або регіо-нальних конкурсів проектів, що оголошуються посольством Королівства Нідерландів додатково до регулярної програми “Матра”. Інформаційні повідомлення щодо таких конкурсів проектів будуть роз-міщені окремо на сайті посольства.

Щоб підтвердити отримання проектної пропозиції організації – заявники можуть зателефонувати або надіслати запит на електронну адресу відділу програми “Матра” (ел. пошта: kie-matra@minbuza.nl).

Кошти програми “Матра” обмежені. Це означає, що проектна пропозиція може бути відхилена навіть за умови виконання зазначених вимог.

Увага! В квітневому випуску інтерактивного помічника з фандрейзингу “Ворота к донору” читайте

інтерв`ю з Першим секретарем Посольства Королівства Нідерландів Пітером ван Флітом, який роз-повість більше про Програму та нові можливості.

КонтактиПосольство Королівства Нідерландів в Україніkie-matra@minbuza.nl+380-44-490-82-19/20http://www.netherlands-embassy.com.ua

Конкурси, проекти

22

КОНКУРС ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІй УКРАЇНСьКО-РОСІйСьКОГО ПРиКОРДОННЯ

Бажаючи продовжити розпочату 12 років тому діяльність з розширення і зміцнення співпраці України з сусідами на базі стандартів Європейського Союзу, Фундація ПАУСІ оголошує новий гран-товий конкурс для організацій українсько-російського прикордоння.

Цільові групи конкурсу:• неурядові організації з 4 областей України (заявник): Сумської, Харківської, Чернігівської і Лу-

ганської та їх партнери з 4 областей Російської Федерації (партнер): Брянської, Курської, Бєлгород-ської і Воронезької.

Заявку на отримання гранту можуть подавати виключно українські організації, але вони обов’язково повинні мати російського партнера.

Ціль конкурсу:Підтримка транскордонної співпраці громадських організацій та обмін досвідом у вирішенні міс-

цевих проблем на українсько-російському прикордонніПріоритетні сфери:• активізація молоді малих прикордонних міст;• обмін досвідом у вирішенні соціальних проблем;• співпраця у сфері культури українсько-російського прикордоння;• співпраця місцевих ЗМІПеревага надаватиметься проектам, поданим від організацій з малих містПрогнозований розмір гранту: 7 000 USDТермін подання заяв: будуть розглянуті заявки, які Фундація ПАУСІ отримає до 12.04.2010 до

14.00 за київським часом. Час реалізації проектів: червень-грудень 2010 року

КонтактиОльга ГалицькаФундація українсько-польської співпраці ПАУСІgo@pauci.kiev.ua 044 425 92 58/95 http://www.pauci.org/

МІжНАРОДНА АНТиКОРУПЦІйНА шКОЛА ЧеКАЄ НА УКРАЇНСьКиХ АКТиВІСТІВ (РОС.)

С 6-го по 9-е июля 2010 года студенты, аспиранты и молодые специалисты из Украины, Эстонии, Латвии, Молдовы, России и Беларуси смогут пройти обучение у ведущих специалистов и ученных, которые объяснят причины коррупционного поведения и представят инструменты противодействия коррупции, актуальные для постсоветских государств.

Международная летняя антикоррупционная школа является первым совместным для стран пост-советского лагеря обучающим мероприятием в сфере противодействия коррупции.

Программа школы состоит из трех различных учебных модулей, каждый из которых посвящен теории и практике осуществления борьбы с коррупцией, соответственно в трех секторах: государ-ственном, бизнес–секторе и гражданском обществе.

Обучение проводят всемирно известные эксперты по борьбе с коррупцией и региональные прак-тики, что позволит участникам реально увидеть причины и способы противодействия коррупции на всех уровнях. Кроме того, участники рассмотрят международные механизмы борьбы с коррупцией и корпоративные стандарты отчетности, роль средств массой информации и граждан в сфере контр-оля деятельности государства и участия в антикоррупционной деятельности.

Организаторы школы Transparency International Литва в сотрудничестве с Университетом Мико-ласа Ромериса и Творческим объединением «ТОРО».

Место проведения: Вильнюс, Литва, 5-9 июля 2010 года. К участию приглашаются студенты, аспиранты и молодые специалисты, которые активно занимаются антикоррупцией.

Для участия в школе необходимо иметь высокую мотивацию противодействовать коррупции и до 16 мая 2010 года заполнить on-line заявку. Наиболее успешным кандидатам будет предоставлена соответствующая стипендия, благодаря которой будут покрыты транспортные расходы и затраты на проживание и обучение. Количество стипендий ограничено.

КонтактиБочаров-Туз ВолодимирТОРОtischool@transparency.lt +370 5 212 69 51 http://www.tischool.lt/

23

Конкурси, проекти

КОНФеРеНЦІЯ «СТАНДАРТи РОБОТи З МОЛОДДю В СФеРІ ІНФОРМУВАННЯ ПРО ЄВРОПейСьКУ ІНТеГРАЦІю»

Конференція «Стандарти роботи з молоддю в сфері інформування про європейську інтеграцію», що відбудеться 9-10 квітня 2010 року в місті Суми, є підсумковим заходом за проектом, який реа-лізується ГО «Центр європейських ініціатив» під егідою Всеукраїнської мережі центрів європейської інформації за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

В програмі конференції:• презентація ініціатив учасників тренінгу «Стандарти роботи з молоддю в сфері інформування

про європейську інтеграцію», що відбувся в січні 2010 року;• обмін успішними практиками, презентація нових форм роботи;• зустріч з експертами з даної тематики;• участь в тематичних майстернях;• обговорення та вироблення рекомендацій щодо стандартів роботи з молоддю в сфері інфор-

мування про європейську інтеграцію. До участі в конференції запрошуємо:• представників мережі центрів європейської інформації;• представників громадських організацій, чия діяльність безпосередньо пов’язана з інформу-

ванням молоді про європейську інтеграцію;• представників інших організацій та навчальних закладів, які мають успішний досвід, дотичний

до теми конференції, та хотіли б ним поділитися. Участь у конференції, включаючи проживання і харчування є безоплатною. Організатори також

компенсують дорожні витрати учасникам за наявності оригіналів проїзних документів. Для того, щоб взяти участь, будь ласка, заповніть аплікаційну форму і надіслати її до 1 квітня на

електронну адресу info@eu.sumy.ua. Відбір учасників проводитиметься на конкурсній основі. Запро-шені учасники будуть повідомлені про участь у конференції не пізніше 3 квітня 2010 року.

КонтактиАнна ДесятоваЦентр європейських ініціативinfo@eu.sumy.ua +38 (0542) 798668 http://www.eu.sumy.ua/

КОНКУРС НА УЧАСТь У шКОЛІ ПРОФеСІйНОЇ жУРНАЛІСТиКи «НОВА УКРАЇНА»

18 березня 2010 року розпочато реєстрацію заявок на участь у Школі професійної журналістики «Нова Україна». Програма, що реалізовується в Україні другий рік поспіль, здійснюється Лабораторі-єю законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Метою Школи професійної журналістики «НОВА Україна» є формування майданчика для спілку-вання та особистісного розвитку професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами, а також поглиблення професійних знань та навичок роботи в різних жанрах.

Протягом 2010 року передбачається проведення чотирьох чотириденних сесій (Київ, АР Крим, Одеса та Львів). Основними тематичними модулями стануть питання професійних навичок та цін-нісних орієнтирів журналіста, професійних стандартів журналістики, аналіз внутрішньополітичних процесів та державної політики (охоплює політико-правову сферу, економіку, гуманітарну політику, тощо), а також викликів міжнародної журналістики.

Модель навчальної програми базується на форматі Української школи політичних студій і, відпо-відно, включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо. Модераторами, тренера-ми та лекторами виступатимуть провідні українські та зарубіжні експерти та суспільно-політичні діячі.

До участі у конкурсі запрошуються кандидати, які:• мають значні досягнення у сфері журналістики;• займають активну життєву позицію та демонструють лідерські якості;• володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на ко-

ристь суспільства та професії;• є громадянами України віком до 35 років.Реєстрація заявок триває до 6 квітня (вівторок) 2010 року (включно). Заповнену заявку необхідно

надіслати на електронну адресу: galyna@laboratory.kiev.ua (тема “School of Journalism”). Контактна особа – Галина Тищенко.

Детальнішу інформацію про Школу, умови конкурсу та аплікаційну форму розміщено на веб-сторінці Школи професійної журналістики «Нова Україна».

Із додатковими запитаннями, будь ласка, звертайтеся до менеджера Школи Марії Коваль (info@laboratory.kiev.ua) або асистента програми Галини Тищенко (galyna@laboratory.kiev.ua) за вказаними адресами електронної пошти або тел.: +38 044 531 37 68 (офіс).

КонтактиМарія КовальЛабораторія законодавчих ініціативinfo@laboratory.kiev.ua +380445313768 http://www.mediaschool.parlament.org.ua

24

ЦиКЛ ТРеНІНГІВ «ІНСТРУМеНТи НОВиХ МеДІА ДЛЯ еФеКТиВНОЇ РОБОТи ГРОМАДСьКиХ АКТиВІСТІВ ТА NGo»

Міжнародна громадська організація «Інтерньюз-Україна» запрошує громадських активістів та лі-дерів громадських організації взяти участь в 5-денному циклі тренінгів «Інструменти нових медіа для ефективної роботи громадських активістів та NGO».

Коли: Цикл тренінгів складається з двох модулів.Тренінги проходять в м. Києві в два етапи:Перший набір :1 модуль – 15-16 квітня 2010 р. (2 дні);2 модуль – 13-15 травня 2010 р. (3 дні) Другий набір :1 модуль – 22-23 квітня 2010 р. (2 дні);2 модуль – 18-20 травня 2010 р. (3 дні). Мета навчання: Участь у циклі тренінгів надасть Вам можливість краще зрозуміти ідеологію

конвергентних медіа, ефективно використовувати можливості Інтернету, а саме інструменти нових (соціальних) медіа для сучасного позиціонування організацій в онлайн-просторі, просування резуль-татів своєї роботи, а також привернення уваги та нових аудиторій до своїх організацій.

Пропонований курс навчання є одним з перших комплексних рішень з роботи в нових медіа для громадських активістів і лідерів NGO. Інноваційність курсу підтверджена досвідом навчання в рамках проекту MediaNext та подібних циклів тренінгів для журналістів та редакторів в рамках цього проекту.

Тренери: Віталій Мороз, керівник програм нових медіа, МГО «Інтерньюз-Україна» / проект MediaNext Андрій Маштаков, експерт з нових медіа, тренер проекту MediaNext.

Умови участі: Реєстраційний внесок на кожен з модулів – 100 грн.Внесок не є оплатою за навчан-ня. Учасникам з інших міст організатори оплачують проживання в готелі та компенсують витрати на проїзд. Участь одного й того самого учасника в усіх тренінгах циклу є обов’язковою умовою.

Для участі у тренінгу необхідно: Якщо Ви хочете стати учасником, необхідно заповнити онлайн анкету-заявку, яку можна знайти тут http://trainingsiua.blogspot.com/2010/03/ngo.html та надіслати:

• для учасників І набору до 18:00 5 квітня 2010 року.• для учасників ІІ набору до 18:00 12 квітня 2010 року. Група учасників циклу формується на конкурсних засадах. Організатори повідомлять запрошених

учасників про участь:– учасників І набору до 10 квітня 2010 року.– учасників ІІ набору до 16 квітня 2010 року.Заходи відбуваються в рамках проекту «Коаліції з нових медіа» в рамках проекту «У-Медіа» Інтер-

ньюз Нетворк за фінансової підтримки АМР США. Проект спрямований на покращення доступу гро-мадян до більш різноманітної та якісної інформації й сприяння активізації позиції громадян шляхом інтеграції та просування нових медіа.

Із запитаннями звертайтеся до Ольги Сушицької на osushytska@internews.ua або за номером 067-243-63-55.

КонтактиОльга СушицькаМГО ”Інтерньюз-Україна”osushytska@internews.ua 067 243 63 55 http://www.internews.ua/

СХІДНОЄВРОПейСьКА ПРОГРАМА ДЛЯ МОЛОДиХ жУРНАЛІСТІВ

Східноєвропейську програму для молодих журналістів було засновано у 2001 році. Щороку вона надає можливість 8 східноєвропейським та 8 німецьким журналістам пройти практику у одному з німецьких та зарубіжних засобів масової інформації.

Стипендіати працюють у якості гостя у одному з німецьких/зарубіжних засобів масової інформації та готують паралельно матеріали для своїх редакцій. Країнами обміну є Росія, Україна, Грузія, Ві-рменія та Азербайджан.

Основною ідеєю програми Маріон Грефін Дьонгофф є міжнародний обмін між засобами масової інформації. Для участі у програмі необхідні знання німецької мови.

Кінцевий термін подання заявки: 15 квітня 2009 р.

КонтактиСхідноєвропейська програма для молодих журналістівhttp://www.ijp.org/internat-journalisten-programme.html?&L=1