Навчально-тематичний план з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»

для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво».

Загальна кількість годин – 180 год. Лекцій: 60 год. 30 год. Самостійна робота студентів – 90 год.

№ п/п

Теми курсу Розподіл годин в тому числі:

п/п

лекції Семіна-

самост. робо

Всього

1 2 3 4 5 6 Модуль І. Економіка та економічна думка стародавнього світу та зародження ринкової системи

12 6 18 36

1 Предмет та метод історії економіки та економічної думки. Первісна доба в історії людства.

2 4 6

2 Перша класова економічна система в історії людства та її відображення в економічній думці.

2 2 2 6

3 Господарство та економічна думка періоду середньовіччя.

4 4 8

4 Господарство Русі – України в княжу добу та періоду литовсько – польського панування

2 4 6

5 Формування передумов та становлення ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVІ – перша половини XVІІст.).

2 2 4

6 Виникнення перших економічних концепцій (сер.XV –перша половина XVІІст.).

2 2 2 6

Модуль II. Економіка та економічна думка індустріальної епохи.

12 6 18 36

7 Вклад фізіократів у становлення класичного напрямку політичної економії.

2 2 4

8 Економічне вчення Адама Сміта. 2 2 4

9 Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XVIII ст.).

2 4 6

10 Промисловий переворот (остання третина XVIII ст. – перша половина XIX ст.).

2 4 6

11 Господарство українських земель у XVІІ – першій половині XІХ ст.

2 2 4

12 Еволюція класичного напрямку політичної економії в період становлення індустріальної господарської системи

2 2 4

13 Теоретична спадщина Давіда Рікардо 2 2 4

14 Українська економічна думка під впливом ідей класичної політичної економії.

2 2 4

Модуль III. Економіка та економічна думка завершення індустріальної епохи й панування ідей класичної політичної

12 6 18 36

15 Економічні погляди послідовників та критиків Д.Рікардо

2 2 4

16 Завершення класичної політичної економії

2 2 2 6

17 Історичний напрямок у політичній економії

2 2 4

18 Зародження та утвердження економіки монополістичної конкуренції

2 4 6

19 Перетворення маржиналізму в неокласичну теорію

2 2 4

20 Українська економічна думка під впливом ідей маржиналізму.

2 2

21 Економічний розвиток провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.)

2 4 6

22 Світове господарство в період становлення державно –монополістичного капіталізму.

2 2 4

Модуль IV. Економіка та економічна думка середини ХХ століття

12 6 18 36

23 Інституціоналізм як реакція на панування монополій у ринковій економіці.

2 2 4

24 Кейнсіанство та його практичне значення.

2 2 2 6

25 Сучасне кейнсіанство, його течії та еволюція(неокейнсіанство)

2 2 2 6

26 Економіка у роки ІІ світової війни та повоєнний період

2 4 6

27 Теорії ринку недосконалої конкуренції 2 4 6 28 Сучасна ліберальна концепція. 2 2 4 8 Модуль V. Економіка та економічна думка періоду становлення постіндустріального суспільства

12 6 18 36

29 Роль економічної кризи 1973 – 1975 рр. у реформуванні національних економік в системі світового господарства на базі науково – технічної революції (друга половина XX ст.)

2 4 6

30 Економічна інтеграція та її форми у системі світового господарства

2 2 4

31 Сучасний монетаризм, або неоконсерватизм

2 4 6

32 Економічний розвиток України в тоталітарній радянської системі та відображення його в економічній думці

2 2 2 6

33 Формування засад ринкового господарства в Україні (90- ті роки XX ст. – початок XXІ ст.)

2 4 6

34 Тенденції розвитку перехідної економіки та їх відображення в економічній думці

2 2 4

35 Проблеми входження України у європейський простір

2 2 4

Разом 60 30 90 180

РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

Змістовий модуль 1. Економіка та економічна думка стародавнього світу й зародження ринкової економіки

Тема 1: Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Первісна доба в історії людства. Економічна думка існувала з часів появи суспільства. Її огляд починається

із дослідженням перших цивілізацій. На ранніх стадіях економічна думка має особливість: вона ще не відокремилася від загально – філософського світогляду.

Історія економіки та історія економічної думки(теорії) формувалися та розвивалися окремо як дві наук. Базу для появи першої науки(економічної історії) заклав у 16 столітті Гільйом Боде. Заслугу остаточного виділення другої науки у самостійну(історії економічної теорії) вчені відводять Мак – Куллоху (поч.19 ст.). На протязі двадцятого століття дві дисципліни викладалися у навчальних закладах окремо. У 2003 – 2004 навчальному році в Україні їх об'єднали в один предмет.

Методологія визначається метою дослідження, а тому постійно змінюється та включає систему методів.

Періодизація через аналіз різних моделей розвитку людства: 5–ти стадійна модель Ліста; 3 – и стадійна модель Гільдебранта – Бюхера; формаційна та цивілізаційна моделі; історико – хронологічна модель.

Виокремити кам'яний вік та розглянути зміни на кожному із трьох його періодів, зокрема охарактеризувати палеолітичну та неолітичну революції. Основні види досягнень за часів палеоліту. Обґрунтувати доцільність певних видів діяльності та появу перших видів транспорту й людських поселень.

Перший суспільний поділ праці та його значення для історії людства. Землеробство та скотарство як відособлені сфери діяльності. Доцільність обміну та руйнування родо – племінних стосунків.

Бронзовий та залізний вік розглядати паралельно із зміною громади як головної господарської одиниці (родової, сусідської, територіальної). Формування етносів(народів) і їх охорона воїнами, не членами етносу. Етнополітична революція: ії суть та роль у створенні базових основ для державного устрою.

Тема 2. Перша класова економічна система в історії людства та її відображення в економічній думці

Рабовласницька економічна система – перше класове суспільство. Вона склалася у країнах зі сприятливими умовами життя на Землі. У цьому суспільстві сформувалися перші типи цивілізацій: східне та античне рабство, які мають як спільні риси, так і суттєві відмінності.

Ознаки східного(азіатського) рабства загальні та його специфіка у Стародавньому Єгипті й країнах Межиріччя. Причини втрати самостійності міст – держав Месопотамії та перетворення вільного населення на рабів. Утворення наприкінці 3 − го тис. до н.е. Вавілонського царства. Деспотизм рабства і форми його прояву.

Значення законів Ешнунни (де відображені перші спроби формування розподільних відносин) для розробки законів Хаммурапі і продовження існування рабства у Месопотамії.

Високий рівень якості життя у Стародавньому Єгипті, його економічне підгрунття. Роль освіти та високий рівень науки й практичне її застосування у медицині, побуті, культурі. Економічні погляди Стародавнього Сходу, виражені у письмових повчаннях царів своїм синам.

Основні напрямки давньокитайської та давньоіндійської економічної думки. Теорія природного права Конфуція (6 ст. до н.е.), даосизм – перша соціальна утопія(7 – 6 ст. до н.е.), проект земельної реформи Мен – цзи (3 ст. до н. е.). Економічні погляди легістів (5 – 3 ст. до нашої ери).

Каутілья у праці «Артхашастра» про роль держави в економіці. Про формування казни, її джерела та важелі впливу держави на ринкові процеси.

Роль зовнішнього чинника у загибелі східного рабства у першій половині І тис. до нашої ери.

Античне рабство Афін та Спарти. Унікальність античної громади – міст – полісів. Територіальна (на кожному окремому острові свій вид діяльності) спеціалізація та обмінно – грошові стосунки, торгівля й суднобудування.

Чотири етапи рабства Древньої Греції: а)гомерівський період (його характеристика); б)архаїчний період (із основними рисами); в)класичне рабство(його аналіз, особливо періоду «золотого 50 – ліття» після реформи Солона 594 р. до н.е.); г) палацове господарство (його звужене виробництво, характер розподілу).

Еволюція рабства у Стародавньому Римі через виділення 3 –х чи 4 – х періодів. Частіше аналіз здійснюється через 3 – и періоди: а) царський (ранній) Рим, коли цар Сервій Туллій шляхом реформ (вказати перелік та характер цих реформ) зруйнував родовий лад та прискорив утвердження рабства; б) республіканський Рим: вигнання царя, експансія територіальна та економічна, для забезпечення якої створюється єдина грошова система із введенням одно фунтової монети аса та найпоширенішої грошової одиниці сестерція(2,5 аса), занепад власного виробництва, незавершена спроба аграрної реформи братів Гракхів, посилення ролі освіти; в імперський період –банкрутство селянських господарств, скупчення у містах люмпен – пролетаріїв, фінансові труднощі, падіння рівня життя, натуралізація

виробництва, внутрішні заворушення, поділ імперії на 2 частини, кінець існування імперії (476 р. н.е.)

Ксенофонт, Платон, Арістотель про характер розвитку рабовласницького грецького суспільства.

Праці Катона Старшого, Варрона, Колумелли про організацію рабської праці у Стародавньому Римі. Економічні ідеї раннього християнства.

Тема 3. Господарство та економічна думка країн Західної Європи та

Сходу в період середньовіччя (V – XV ст.) Раннє, класичне (високе) та пізнє (зріле) середньовіччя, їх відмінності.

Утворення великого землеволодіння, покріпачення селян. Зацікавленість селян у зростанні виробництва як перевага феодалізму над рабовласництвом.

Утворення феодальної власності формально як наділ землею за військову службу та шляхом захвату общинних земель. Панування аграрного виробництва і утвердження аграрної цивілізації.

Перетворення родової общини на сусідську (марку). Алод як приватна власність, його ознаки, роль. Парцела – індивідуальне сімейне господарство як основна виробнича ланка франкської общини. Феодальна вотчина, її еволюція. Введення спадкової васальної служби і перетворення бенефіцію у феод як основну форму спадкового землеволодіння. Домен і селянські наділи, форми земельної ренти.

Класична форма феодалізму у Франкській державі, сеньйорально – селянські відносини. Замість алоду (дрібного селянського господарства), сеньйорія (феодальний маєток). Три типи земельної власності, структура землеволодіння (3 елементи).

Причини урбанізації, безправність міст, «комунальні революції», їх наслідки (два типи самоврядування міст), економіка міст, соціальна структура міського населення, корпоративність як риса консолідації у всіх сферах діяльності за часів середньовіччя, роль міст у руйнуванні феодальних відносин.

Сепаратизм феодалів, зменшення селянської залежності через запровадження грошової форми ренти, переміщення світових торгових шляхів і товарно – грошових потоків, напади кочових племен та інші чинники прискорили руйнування феодальних відносин і прискорили зміцнення сугубо ринкових стосунків.

Економічні погляди Ібн Хальдуна. Економічні ідеї Корану. Економічна думка феодальної Європи, виражена у «Салічній правді»,

«Капітуляції про вілли», «Кодексі канонічного права», трактаті Аквінського «Сума теології», єресях релігійних учених, мислителя Т.Мюнцера, соціальних утопічних ідеях Мора, Кампанелло, левелерів(зрівняльників) і дигерів(копачів).

Звернути увагу на те, що ядром світогляду європейського середньовіччя було християнство. Воно стало державною релігією. У монастирях як господарських, адміністративних центрах та соціальних інститутах розроблялася ідеологічна та моральна основа організації суспільного життя

(способи впливу на людей). Тому думки вчених античності були вихолощені, а реальні процеси не підлягали дослідженню та об'єктивній оцінці. Показати особливості канонічної доктрини у представників італійської та німецької течій.

Тема 4. Господарство Русі – України в княжу добу та періоду

литовсько – польського панування Перетворення племінної знаті – князів, бояр, дружинників – у феодалів

через захоплення общинних земель та збіднілих одноплемінників. Збільшення обсягів виробництва, продаж надлишків, розвиток ремесел, торгівлі та міст. Внутрішні та зовнішні чинники утворення Київської Русі.

Орне землеробство, форми і характер землеволодіння. Категорії залежного селянства: смерди, закупи, рядовичі, холопи.

Городища VІ – ІХ ст. Способи заснування міст, їх динаміка. Приналежність міст, управління містами. Види діяльності міщан. Внутрішня та зовнішня торгівля, яка із них була краще розвиненою? Фінансова система, одиниця оподаткування.

Причини та наслідки феодальної роздробленості на Русі. Руська Правда», у складі «Правди Ярослава»(30-ті рр. XІ ст.), «Правди

Ярославичів»(1072) та «Статуту Володимира Мономаха»(1113) про економічні відносини в Русі.

«Ізборник Святослава» про дотримання міри та здорового глузду при запровадження системи управління державою.

Відображення ідеї об'єднання та збереження цілісності держави у «Повісті минулих літ».

«Повчання дітям» Володимира Мономаха про норми і правила управління державою.

Литовський статут 1529 р., що закріпив великі привілеї шляхти. Заборона селянам розпоряджатися власним земельним наділом без дозволу панів.

Спеціальний статут «Устава на волоки» 1557р. зобов’язував організовувати так звані фільварки тобто сільськогосподарські маєтки. Усі землі проголошувалися власністю великого пана(магната). Він мав право розпоряджатися і селянськими землями.

Люблінська унія 1569 року про об’єднання Литви та Польщі. Залежність господарської діяльності не лише від праці, а й від церкви. Полемічні твори про формування національної свідомості українського народу та національно – визвольну боротьбу.

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах

Європейської цивілізації (XVІ – перша половини XVІІст.) Передумови для Відродження (Ренесансу) Європи у середині 15 ст., їх

економічне підгрунття. Опір суспільства проти аморальності (які форми її проявів?) служителів церкви. Лютер як каталізатор вибуху невдоволення діями церкви. Реформація церкви, особливості її здійснення у різних країнах, наслідки Реформації для економічного життя (у яких країнах позитивні, а де –

негативні?). Такі причини як гостра потреба у засобах обігу, у збільшенні податків, у

предметах розкоші та інші й сприятливі чинники обумовили спорядження урядами європейських держав (насамперед Іспанії та Португалії) експедицій для пошуку виходів додаткових шляхів до багатств Сходу. Були зроблені великі географічні відкриття, бо замість Сходу шлях віднайшли на багатий Захід. Аналізуємо детально їх наслідки: як позитивні, так і негативні. Два типи колоній. Нові торгові світові центри. Місце та роль Голландії.

Первісне нагромадження капіталу як історичний процес. Його роль у виникненні двох умов для розвитку капіталізму. Аналіз цих двох умов, як вони складалися (шляхи звільнення селян від землі та засобів існування і концентрації грошей у власності обмеженої кількості людей). Назвати деякі відмінності цього процесу у різних країнах та порівняти із сучасним періодом.

Розглянути причини та форми поширення силових і протизаконних методів позбавлення власності й перетворення на безправних членів суспільства у ХХІ столітті, зокрема в Україні.

Тема 6. Виникнення перших економічних концепцій Виникнення меркантилізму. Ранній меркантилізм. Зрілий меркантилізм.

Історичне значення меркантилізму. Потреба виявити механізм розвитку ринкової системи першопричина

зародження класичної школи політичної економії, основні її принципи. Методологія та проблематика класичної школи. 4 Етапи розвитку класичної політичної економії: рання (ІІ пол. 17 – І пол.18 ст.); зріла (Ост. третина 18 – поч. 19 ст.); пізня (І пол.19 – до завершення промислового перевороту); завершення класичної політичної економії(І пол. 19 – 80-і рр. 19 ст.).

Учення В.Петті про вартість, споживну вартість, працю, багатство, ренту, відсоток, гроші, заробітну плату. Суть та структура багатства як база для оподаткування. Практичне значення теорії через розроблену В.Петті методику розрахунку величини ренти, проте яка не мала наукових засад. Розуміння ціни землі, але з урахуванням лише одного чинника.

П.Буагільбер про причини бідності населення Франції та значення розвитку капіталізму для її подолання. Теоретичні обґрунтування переваг капіталізму через розкриття суті основних категорій, що характеризують новий спосіб виробництва. Аналіз товарного виробництва та надмірної ролі держави, яка його стримувала.

Через зовнішню торгівлю (експорт) країни Південно – Східної Азії накопили ресурси для створення власної потужної економіки.

Таким досвідом планував скористатися СРСР (у його складі Україна) під час перебудови, прийнявши відповідне законодавство. Проте результатів бажаних не вдалося досягти(на практичне заняття потрібно підготувати пояснення причин прорахунків).

Значення меркантилізму двояке; підрив устоїв феодалізму та закладання основ для становлення капіталізму. Показати форми прояву руйнації старого

та зародження нового. Р.Кантільйон про роль грошей (кількісна теорія грошей). Аналіз раннього

капіталізму через економічні категорії: вартість товару та вартість робочої сили, підприємництво, прибуток та підприємницький дохід, земельна рента тощо.

Економічні ідеї Д.Юма про торговий баланс, грошовий обіг(ефект Кантільйона – Юма), рівень процента, середньої норми прибутку.

Змістовний модуль 2. Економіка та економічна думка індустріальної

епохи Тема 7. Вклад фізіократів у становлення класичного напрямку

політичної економії Теоретичні обґрунтування фізіократами вирішення проблем економіки

Франції. Критика ідей меркантилізму та однобокий погляд на подолання кризових явищ у сільському господарстві країни. Обмеження сфери продуктивної праці.

Потрібно розкрити чотири складові теоретичного вчення Кене: а)про «природний порядок»; б) про «чистий продукт»; в) про капітал; г)"модель" суспільного відтворення. Трикласова суспільна структура Кене. Теорія відтворення і схема господарського кругообігу Франсуа Кене у його «Економічній таблиці» як перша спроба визначення основних пропорцій для забезпечення рівноважного розвитку економіки.

Суперечливість та прогресивність трактування економічних категорій А.Р.Ж. Тюрго, зокрема, замість теорії трудової вартості започатковує основи теорії корисності, тобто був найпершим попередником маржиналізму. Сформулював закон спадної родючості землі.

Тема 8. Економічне вчення Адама Сміта

Вчення А.Сміта про предмет і метод «абстракції» політичної економії, переваги внутрішньої торгівлі, її значення для залучення внутрішніх ресурсів (зокрема робочої сили) у виробничий процес. Його теорія «абсолютних переваг» у зовнішній торгівлі.

Вчення про багатство, спонукальні мотиви діяльності людини, економічний інтерес, «невидиму руку» ринкової економіки. Особливості його теорій: поділу праці, вартості, продуктивності праці, грошей.

Розширення меж продуктивного капіталу, його структура. Обмеженість у трактуванні капіталу, його видів та продуктивного капіталу.

Роль нагромадження як основного чинника збагачення нації. Розуміння ощадливості (хто такий ощадливий господар? Яка його роль?).

Аналіз відтворення через розмежування валового та чистого доходу. Розподіл доходів між трьома основними класами: капіталістами,

землевласниками та робітниками. Первинні та вторинні доходи, їх джерела. Аналіз форм та розмірів доходів.

Властивості товару, які аналізує А. Сміт;обмеженість у розумінні цих властивостей.

«Дійсна та номінальна» ціна товарів. Величина мінової вартості. Проста, кваліфікована та складна праця. Кількість живої праці.

Елементи «дійсної(природної ціни». Види, структура кожного виду капіталу та доходи на них. Узагальнюючі

показники, введені А. Смітом. Чинники, які впливають на доходи, зокрема на заробітну плату. Тема 9. Розвиток ринкового господарства в період становлення

національних держав ( друга половина XVII – перша половина XVIII ст.) Реформація церкви у герцогстві Нідерланди протягом першої половини

ХVІ ст., звуження феодальних відносин до 20% та успішний розвиток на базі вільної діяльності. Поневолення Іспанією народу Нідерландів та запровадження системи зиску економічного та тиску психологічного. Загальний опір і перетворення національно – визвольного руху у буржуазну революцію 1566 – 1609рр. та її наслідки для економічного розвитку Голландії. Причини лідерства Голландії у 16 – 17 ст., форми прояву лідерства. Скорочення власного виробництва та втрата лідерства.

Використання Англією силових методів утвердження ринкових відносин. Протекціонізм уряду. Буржуазна революція 1640–1660рр. Закон Кромвеля «Навігаційний акт» про умови перевезення товарів. Закладання основ власної промислової бази. Зміцнення банківської системи та посилення її ролі у зовнішній експансії.

Форми державної підтримки французької мануфактури, причини спеціалізації на предметах розкоші, а не товарах широкого вжитку. Стимули для морського флоту та суднобудування. Причини обмеження у вивозі золота та срібла, тобто політики меркантилізму. Пасивність буржуазії. Відсталість сільського господарства. Запізнілий характер буржуазної революції.

Причини повторного повернення панщини У Німеччині та покріпачення селян у кінці 16 – поч. 17 ст. Селянські повстання, релігійні війни. Роздробленість Німеччини навіть у кінці 17 ст. Потреба у продукції важкої індустрії, яка визначила особливості становлення ринкового господарства у Німеччині.

Тема 10. Промисловий переворот (остання третина XVIII ст. – перша

половина XIX ст.) Суть промислового перевороту та його специфіка у різних країнах.

Передумови для індустріалізації в Англії, їх аналіз, етапи та наслідки. Ознаки лідерства Англії.

Пізнє утвердження буржуазного ладу у Франції, його причини. Чому базові галузі виявилися вторинними? Вторинна роль промислового капіталу та надання першості банківському капіталу. Промисловий прорив у текстильній промисловості, його етапи. Третій етап індустріалізації під впливом буржуазної революції.

Причини відставання Німеччини в індустріалізації. Залишки феодалізму, роздробленості, відсутність єдиного ринку. Повільні темпи промислового

перевороту, його етапи. Підготовка до війни й пріоритет базовим галузям, використання власних науково – технічних розробок. Формування галузевої структури базових галузей. Державні стимули.

Колоніальна експансія європейців на американський континент. Боротьба за переділ колоній. Активність Англії у цій боротьбі. Бурхливий розвиток англійських колоній та проблеми самостійності.

Війна за незалежність Америки, її наслідки. Особливості промислового перевороту у США, з'ясувати їхнє підгрунття та відмінності по регіонах: півдні, центрі та півночі.

Громадянська війна і ліквідація феодальних рабовласницьких пережитків. Вихід США на перше місце у світі за обсягами виробництва.

Тема 11. Господарство українських земель у XVІІ – першій половині

XІХ ст. Національно – визвольна революція 1648 – 1676 рр., її причини та

наслідки. Ліквідація магнатського землеволодіння, панщини. Індивідуально – приватна власність і прискорений розвиток сільського господарства. Розширене відтворення. Входження до складу Російської імперії та утвердження двох форм землеволодіння: спадкової і рангової. Погіршення становища селян.

Індивідуально – трудова діяльність запорожців, січове господарство з його двома секторами. Ремесла та промисли на Січі. Господарство Запорізької Січі.

Українські міста та магдебурзьке право. Використання примусової праці селян у феодальних (вотчинних) і посесійних мануфактурах. Селянські та міські промисли й ремесла. Галузеві та територіальні особливості мануфактур.

Активізація внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Роль торгів, базарів та ярмарок. Стаціонарні заклади торгівлі. Основні торгові шляхи. Формування грошової системи (панування біметалізму?). Грошові реформи. Паперові гроші. Характеристика фінансово – податкової системи козацької держави.

Особливості промислового перевороту в Україні у порівнянні із європейськими державами та США. Промисловий переворот у Східній Україні упродовж 60 – 80 –х років. Синдикат як основні форми концентрації виробництва. Залежний характер промислового розвитку і, як наслідок, посилення монополізації в окремих регіонах країни.

Відмінності аграрних реформ в Австрійській та Російській імперіях, до складу яких входили українські землі. За рахунок яких джерел формувалися кошти для викупу поміщицьких земель? Суперечливі економічні та соціальні наслідки реформ для українських селян.

Особливості кооперативної діяльності по різних регіонах України. Причина запровадження системи великих членських внесків як перешкоди для масовості кооперативного руху.

Тема 12. Еволюція класичного напрямку політичної економії в період становлення індустріальної господарської системи)

Труднощі пояснення якісних змін у ринковій економіці на основі ідей учених класичної політичної економії. Нові реалії та старі погляди, які стримували прогрес.

Ж. – Б. Сей про предмет політичної економії, багатство, вартість, розподіл доходів. «Закон Сея»(теорія ринків). Критика Сеєм поглядів фізіократів на продуктивну працю. Учення Сея про нематеріальний продукт. Особливості теорії суб'єктивної цінності Сея.

Економічне вчення Т.Мальтуса: теорія народонаселення, теорія заробітної плати, закон спадної віддачі. Запропоновані Мальтусом два шляхи вирішення проблеми бідності.

Тема 13. Теоретична спадщина Давіда Рікардо Теоретична система Д. Рікардо: методологія, теорія вартості, вартість і

багатство, мінова вартість. Визначення головного завдання політичної економії як дослідження законів, що управляють розподілом доходів, тобто Рікардо звів(звузив) предмет політичної економії до відносин розподілу.

Товарна й кількісна теорія грошей, грошовий обіг та вільна торгівля. Трактування капіталу та відтворення. Вільна конкуренція та невідповідність обсягу виробленого продукту й платоспроможного попиту, можливість економічних криз.

Теорія розподілу доходів, природна та ринкова ціна праці. Рівень заробітної плати має дорівнювати фізіологічному прожитковому мінімуму.

Закон порівняльної переваги в зовнішній торгівлі Рікардо виводив із того, що в міжнародній торгівлі(на відміну від внутрішньої) не відбувається вирівнювання оплати праці. Прибуток зростає, коли купують робітники.

Тема 14. Українська економічна думка під впливом ідей класичної

політичної економії Обґрунтування Каразіним шляхів реформування економіки, зокрема через

звільнення селян від кріпацтва та інші. Журавський про переваги підприємницької організації виробництва в

Україні. Зокрема малого та дрібного виробництва. Популяризація Степановим ідей класичної політичної економії. Праці Вернадського про предмет економічної теорії, суть і механізм дії

об'єктивних економічних законів, роль праці у створенні суспільного багатства та зміну її форм.

Теоретична концепція Бунге. Теорія цінності Антоновича, його концепція розподілу.

Змістовий модуль 3. Економіка та економічна думка завершення індустріальної епохи й панування ідей класичної політекономії

Тема 15. Економічні погляди послідовників та критиків Д.Рікардо Трактування теорій класичної політичної економії у працях прибічників та

критиків учення Д.Рікардо. Джеймс Мілл як послідовник Рікардо про роль праці та капіталу у створенні вартості й про суперечливість між прибутком та земельною рентою, паразитизм землевласників.

Економічний романтизм Ж. Ш.Сісмонді (розуміння предмету науки, трудової теорії вартості, доходів, конкуренції, кризи). Прибічник трудової теорії вартості, а тому прибуток розглядав як відрахування із продукту праці робітника. Розрізняв трудові та нетрудові доходи, але рівень заробітної плати ставив у залежність від кількості населення, а не продуктивність праці.

Економічні погляди П.Ж. Прудона. «Теорія утримання», теорія останньої години Насау Вільяма Сеніора.

Теорія економічних гармоній як наслідок обміну послугами у розумінні Фредеріка Бастіа. Генрі Чарльз Керрі про «гармонію класових інтересів», вартість, ренту, вільну торгівлю.

Тема 16. Завершення класичної політичної економії К.Маркс про трудову теорію вартості та експлуатацію робочої сили.

Робоча сила та праця: спільне та відмінності. Учення про додаткову вартість, традиційні та сучасні способи її збільшення. Форми додаткової вартості.

Суть та практичне значення аналізу Марксом недоліків капіталістичних виробничих відносин.

Суть та чотири види капіталу, роль кожного із них. Форми доходів та їх джерела. Доходи на кожен із видів капіталу: промисловий прибуток, торговий прибуток, відсоток, земельна рента. Теорія земельної ренти, орендна плата й земельна рента, ціна землі.

К.Маркс про трудову теорію вартості та експлуатацію робочої сили. Робоча сила та праця: спільне та відмінності. Учення про додаткову вартість, традиційні та сучасні способи її збільшення. Форми додаткової вартості.

Суть та практичне значення аналізу Марксом недоліків капіталістичних виробничих відносин.

Суть та чотири види капіталу, роль кожного із них. Форми доходів та їх джерела. Доходи на кожен із видів капіталу: промисловий прибуток, торговий прибуток, відсоток, земельна рента. Теорія земельної ренти, орендна плата й земельна рента, ціна землі.

Тема 17. Історичний напрямок у політичній економії Учення Ф.Ліста про історичний метод дослідження. Його теорія

національних продуктивних сил та стадій розвитку. Обґрунтування необхідності активної економічної ролі держави.

«Стара» та «нова» історичні школи в Німеччині. Обстоювання особливостей законів господарської діяльності у кожній країні. Заперечення

положення класичної економії про роль індивідуальної вигоди як рушія економічної поведінки людини на противагу відстоювання суспільних інтересів.

Консервативна течія та буржуазно – ліберальне крило «молодої» історичної школи.

Тема 18. Зародження та утвердження економіки монополістичної

конкуренції Три стадії розвитку капіталізму. Дрібне виробництво та вільна

конкуренція. Економічні закони економіки вільної конкуренції. Ознаки економіки вільної конкуренції. Стихійний розвиток.

Причини та чинники укрупнення виробництва й капіталу. Ознаки еволюції промислового капіталізму.

Концентрація та централізація виробництва й капіталу як основні причини виникнення монополій, мілітаризація економіки, соціально – економічні зрушення, зародження монополістичної конкуренції як нової економічної системи, яка проіснувала із 70–х років XIX ст. до сер. XX ст.

Суть та характеристика економічної системи монополістичної конкуренції. Тема 19. Перетворення маржиналізму в неокласичну теорію Принципи та методи маржиналізму. Два етапи «маржинальної революції»,

особливості трактування маржиналістами економічних категорій капіталізму зокрема грошей, рівноваги та інших.

Особливості еволюції маржиналізму у працях Карла Менгера, Ейгена Бем – Баварка, Леона Вальраса, Вільяма Джевонсона, Фрідріха Візера. Дослідження Менгером сфери споживання та обігу в якості первинних на відміну від класичної школи і приматом сфери виробництва. Поділ життєвих благ на «порядки(благо першого порядку, другого, третього тощо). Теорія цінності Менгера.

Бем – Баверк про суб'єктивну та об'єктивну цінність, граничну корисність грошей. Теорія очікування (психологічна теорія процента) Бем – Баварка та обґрунтований ним (виявлений) закон «величини цінності речі», їх практичне значення.

Теорія продуктивних благ(так званий закон Візера), теорія зумовленого доходу Візера(перехід від кількісного до порядкового підходу у вимірі корисності благ.

Математичне трактування граничної корисності В.Джевонсоном, ототожнення економічної рівноваги із балансом страждань і задоволень. Рівняння рівноваги для різних сфер відтворення Джевонс.

Виокремлення чистої, прикладної, соціальної економічної теорії Л. Вальрасом, який заснував макроекономічне моделювання. Модель загальної економічної рівноваги Вальраса.

«Економікс» А.Маршалла, теорія ринкової рівноваги, вільне ціноутворення, ціна попиту, ціна пропозиції, закон попиту, закон пропозиції «хрест Маршалла», еластичність попиту, види еластичності, граничні

витрати, постійні та змінні витрати еластичність пропозиції. Теорія доходів А.Маршалла.

Джон Гейтс Кларк про граничні величини, статику та економічну динаміку. Аналіз Кларком чотирьох факторів виробництва, а не трьох. Теорія розподілу Кларка.

В.Парето про критерій оцінки виміру співвідношення переваг конкретних величин(їх черговість) при визначенні корисності. Застосував поняття байдужість стосовно споживання комбінацій двох альтернативних благ. Сформулював поняття суспільної максимальної корисності(що названо оптимум Парето).

Тема 20. Українська економічна думка під впливом ідей

маржиналізму. Маржиналізм українських економістів: Д.Піхто, Р. Орженцького,

О.Білімовича. Унікальність теорій М.Туган –Барановського. Вчені «Старої громади» М.Драгоманов, П.Чубинський та інші.

Представник «Молодої гвардії» С.Подолинський та його прогресивні ідеї. Маржинальні відкриття Є.Слуцького. Ординалістська версія споживацької

поведінки. Маржиналізм українських економістів: Д.Піхто, Р. Орженцького,

О.Білімовича. Унікальність теорій М.Туган –Барановського. Вчені «Старої громади» М.Драгоманов, П.Чубинський та інші.

Представник «Молодої гвардії» С.Подолинський та його прогресивні ідеї. Маржинальні відкриття Є.Слуцького. Ординалістська версія споживацької

поведінки. Наукові відкриття і виробництво. Нові види енергії. Нові галузі.

Структурні зрушення в економіці США. Нові форми організації виробничих процесів. Нові матеріали та технології. Зміна виробничих відносин, інтеграція. Основні форми економічної монополії. Міжнародні монополії. Територіальна експансія.

Причини лідерства США та Німеччини. Сприятливі політичні, економічні, соціальні та інші чинники. Стимули для залучення у США іноземного капіталу та робочої сили. Переваги внутрішнього ринку, роль зовнішнього ринку, стандартизація продукції, монополізація. Антимонопольна політика.

Консолідація німецької нації і внутрішнього ринку, додаткові джерела фінансування економіки (контрибуція). Індустріалізація на базі НТП через державне замовлення. Примат базовим галузям, виробничій інфраструктурі. Протекціонізм. Агресія задля виходу на нові території. Відсталість сільського господарства, дефіцит його продукції.

Втрата іноземних ринків Англією. Відсталість економіки (фізичне та моральне зношення основного капіталу). Концентрація у банківській системі та експорт капіталу монополіями у колонії. Масові банкрутства, особливо у сільському господарстві.

Поразка Франції у франко – пруській війні, загальні втрати (охарактеризувати). Відставання. Вивіз капіталу, перетворення Франції на світового ростовщика. Аграрна криза. Обмежена та запізніла друга технологічна революція.

Особливості переходу Японії до індустріального суспільства. Революція «Мейдзі». Прискорені темпи промислового перевороту. Нова митна політика. Наукові запозичення. Створення державою ринкової інфраструктури та великих підприємств, які перейшли у власність бізнесу.

Формування стану підприємців і роль самураїв у цьому процесі. Аграрна та грошова реформа 70–х років XIX ст. в Японії.

Міжнародний поділ праці (МПП). Внутрішньогалузева спеціалізація як форма МПП. Міжнародна торгівля. Міжнародні міграційні процеси, пов’язані з переселенням європейців до Америки.

Тема 22. Світове господарство в період становлення державно –

монополістичного капіталізму Вигоди США від першої світової війни, зміцнення економічного

потенціалу Японії. Втрати країн переможниць: Англії та Франції, форми прояву. Економічне піднесення 20-х років у США(процвітання) та Франції.

Відновлення золотого стандарту фунта стерлінгів Англії. Дестабілізація у Німеччині. Критичне становище Німеччини та план країн

– переможниць відродження її промисловості. План Дауеса та його наслідки. Перетворення плану Дауеса на план Юнга. Теорія економічної вартості Е.Бернштейна як заперечення трудової теорії

вартості, теорія демократизації капіталізму як обґрунтування зміни суперечностей капіталізму. Модель «класового миру» Бернштейна як прообраз громадянського суспільства.

Теорія імперіалізму К.Каутського про недоцільність революційного курсу. Якісний перехід капіталізму в нову стадію можливий через створення картелів, що відображено у теорії ультраімперіалізму К.Каутського.

Ідеї ліворадикалів К.Лібкнехта, Р.Люксембург, К.Цеткін, В.І.Леніна. Рівень економічного спаду під час кризи 1929–1933 рр. Соціальні та

економічні втрати. План виходу із економічної кризи у США («новий курс» Рузвельта), його

складові, етапи та способи втілення у практику. Особливості кризи у Німеччині, утворення галузевих картелів,

запровадження тотального контролю держави. Загальна мобілізація нації та знищення профспілок.

Допомога Німеччині зі сторони СРСР. Шляхи виходу із депресії Англії, Франції, Японії, Італії.

Змістовний модуль 4. Економіка та економічна думка середини ХХ століття

Тема 23. Інституціоналізм як реакція на панування монополій у

ринковій економіці Інституціоналізм – альтернатива неокласичної теорії. Його характерні

риси(методологія). Ранній, критичний інституціоналізм. Зрілий, позитивістський інституціоналізм та неоінституціоналізм.

Внесок Й.Шумпетера в теорію підприємництва та розкриття ролі підприємця в економіці. Теорія економічного розвитку про механізм зміни економічної системи через розмежування статики та динаміки. Роль кредиту й аналіз лише однієї форми капіталу. Ознаки підприємницького прибутку.

Новаторство Шумпетер пов'язує із циклічністю розвитку. Аналізує типи циклів та фази циклу.

У теорії ефективної конкуренції Шумпетер не протиставляє конкуренцію та монополію, висловив ідею їх позитивної взаємодії.

Соціально – інституціональний напрям, який представлено поглядами та ідеями учених: теорії Рональда Коуза, Джеймс Б'юкенена, Дугласа Норта, Роберта Фотеля, Джона Кеннета Гелбрейта, Артура Пігу, Даніела Белла.

Тема 24. Кейнсіанство та його практичне значення Занепад неокласичної теорії, потреба державного регулювання економіки і

способи її вирішення в економічному вченні Дж. М. Кейнса: макроекономічний аналіз, ефективний попит, концепція мультиплікації інвестицій, теорія процента, ціноутворення та інфляція, теорія заробітної плати, зайнятості.

Дві групи узагальнюючих показників та їх залежність має досліджувати економічна наука, на думку Кейнса. Величину сукупного попиту прирівняв до національного доходу й доказав, що особистий попит (споживання) є визначальним його компонентом. Причиною порушення рівноваги(виникнення кризи) є нестача ефективного попиту.

Сформулював основний психологічний закон суспільства, відкрив «парадокс ощадливості», виділив «переваги ліквідності» як доказ нестачі грошей для виробництва (нагромадження).

Для виходу із кризи доцільно запровадити державне замовлення та більше стимулювати залучення вільних ресурсів. Аналізує переваги економіки, яку регулює держава.

Економічна криза 1929 – 1933 років продемонструвала безсилість ринкової економіки. Уряди провідних країн змушені були віднайти способи відродження. Теорії Кейнса закріпили практичні зусилля та узагальнили досвід.

Інвестиційну діяльність стимулювала держава, опираючись на кейнсіанство. Різні моделі економіки дають відповідь, який варіант доцільно запровадити.

Кредитний механізм Кейнс розробив заперечуючи ощадливість, що було

характерно для попередників. Попит та пропозиція грошей складають окремий ринок, який має регулювати держава. Грошово – кредитне регулювання є необхідний елемент розвитку.

Безробіття у Кейнса та проблема зайнятості залежать від ефективності фінансово – бюджетного регулювання.

Тема 25. Сучасне кейнсіанство, його течії та

еволюція(неокейнсіанство) Замість проблем повної зайнятості а економічної рівноваги в післявоєнний

період головною стає проблема стабільності економічного зростання, на яку теорії Кейнса не мали відповіді. Економічна динаміки теоретично обґрунтовується та визначає політику держав.

Неокейнсіаці (зокрема Елвін Хансен) запропонували замінити безперервне державне регулювання маневруванням державними витратами. А принцип мультиплікації інвестицій та зайнятості замінити принципом акселератора.

У Франції неокейнсіаці (Ф.Перру Л.Столерю) запропонували ввести індикативне планування.

Власні моделі рівноваги, зростання та циклів розробили Джон Гікс, Овсій Домар, Рой Гаррод, Роберт Солоу. Албан Філіпс запропонував модель вирішення проблеми зайнятості та показав графічно обернену залежність між безробіттям та інфляцією.

Посилення нестабільності після ІІ світової війни дала підстави для економічної думки виявити та ввести в обіг нові поняття, бо ні державне регулювання, ні вільна конкуренція не забезпечують зайнятість та стабільність цін. Ринкова економіка змінилася. Тому посткейнсінці переключилися на дослідження недосконалої конкуренції (П'єро Сраффа, Франко Модільяні, Джоан Робінсон та ін.).

Тема 26. Розвиток національних економік у роки ІІ світової війни та

повоєнний період) Характер економічного розвитку європейських країн(агресорів та

завойованих). Загальні наслідки ІІ світової війни. Значення для економіки США її участі у ІІ світовій війні. Зацікавленість

США у відродженні зруйнованої економіки Європи, насамперед Німеччини. План Маршалла та перебіг його втілення. Країни, які погодилися

скористатися цим планом. Умови отримання американської допомоги. Передумови та наслідки прискореного розвитку Німеччини. Внутрішні та

зовнішні чинники «німецького чуда». «Архітектор» нової німецької економіки – Людвіг Ерхард. Грошово – цінова реформа німецького уряду. Ідея про створення у Німеччині «соціального ринкового господарства», його підгрунття та характеристика.

«Економічне диво» Японії. Створення виробничої інфраструктури за державний кошт як однієї із передумов раціонального розміщення продуктивних сил та втягування усіх ресурсів до діяльності. Високі темпи

росту, широке використання наукових запозичень. Глибокі економічні реформи. Роль зовнішньої допомоги. Система «патерналізму» – пожиттєвого залучення робочої сили у суспільну діяльність.

Тема 27. Теорії ринку недосконалої конкуренції Теорія монополістичної конкуренції Едварда Чемберліна про ідею синтезу

конкуренції та монополії. Нецінова конкуренція може забезпечити монопольне становище. Аналізує чинники такого становища.

Теорія олігополії Дж. Кларка(молодшого), характеристика олігополії, методи її панування.

Теорія недосконалої конкуренції П.Сраффи про масштаб виробництва як основний чинник економії на витратах.

Теорія недосконалої конкуренції Дж. Робінсон про неминучість концентрації та інші закономірності утворення монополій. Монополія завжди супроводжується ростом цін та нижчою якістю товарів.

Тема 28. Сучасна ліберальна концепція. Неолібералізм «Криві байдужості» Ф.І.Еджворта. Варіаційне обчислення корисності. Дослідження проблеми обміну та цін у працях І. Фішера, А. Пігу. Рівняння обміну Фішера та його практичне застосування. Суть «економічної теорії добробуту» А.Пігу, роль держави у його

забезпеченні. Видозміна неокласичних теорій зростання у працях Дж. Міда(ввів поняття

«стагфляція» для обґрунтування розумної політики цін), Кендрика, Кобба – Дугласа – Тінбергена(вплив багатьох чинників досліджували) та у моделі зростання Р.Солоу(показав взаємозамінність основних факторів у різних періодах).

Німецький неолібералізм (В.Ойкен, В.Рьопке, Л.Ерхард) про дві моделі господарської системи(капіталізм і соціалізм), які мають недоліки, а тому доцільно розробити свій варіант системи. Теорія «соціального ринкового господарства» виключала недоліки попередніх систем, була втілена у життя. У 70 – і роки ХХст. ця теорія трансформувалася у теорію «сформованого суспільства» із аналізом трьох фаз розвитку людської цивілізації.

Теорії французького неолібералізму (Ж.Рюеф, М.Алле): соціального порядку, регулюючого механізму, економічної ефективності, соціальної справедливості, раціональної економічної політики із запровадженням індикативного планування.

Німецькі економісти зробили найбільший внесок у формування теорії неолібералізму. Члени фрайбурзької школи сформували зміст теорії та заклали основи для її поширення. Неолібералізм став офіційною економічною доктриною ФРН, яка визначала напрям економічної політики. Деякі члени школи увійшли до складу уряду.

Послідовність і деталізація побудови нового суспільства. Французькі неоліберали про оптимальне поєднання лібералізму та

авторитаризму через свій варіант «соціального порядку». Доцільність та

практика індикативного планування. Змістовний модуль 5. Економіка та економічна думка періоду

становлення постіндустріального суспільства Тема 29. Роль економічної кризи 1973 – 1975 рр. у реформуванні

національних економік в системі світового господарства на базі науково – технічної революції (друга половина XX ст.)

Комплексний характер економічної кризи 1973 – 1975 рр., його глибина, наслідки. Бурхливий розвиток новітніх виробництв і галузей. Визначальна роль науки та інформації, зростання інвестиції у невиробничу сферу.

Структурні зміни в економіці США у 70 – і роки ХХст. Концепція нового федералізму в умовах постіндустріальної епохи. Стимулювання науково містких галузей. Скорочення податків, процентних ставок та соціальних програм.

Період сталого розвитку США у 90- і роки завдяки втіленню плану стабілізації економіки президента Б.Клінтона, яка складалася із трьох програм.

Реформа уряду М.Тетчер, спрямована на вільне підприємництво, розширення особистої ініціативи та крайній індивідуалізм. Курс на приватизацію. Нова податкова і фінансова політика. Контроль темпів зростання грошової маси в обігу, вільне ціноутворення. Заміна системи соціальних гарантій.

Тема 30. Економічна інтеграція та її форми у системі світового

господарства Міжнародні монополії як чинник прискореного формування світового

господарства. Розкол світового господарства у ХХ ст. на дві частини та боротьба між ними за лідерство.

Виділення у світовому господарстві трьох панівних центрів: США, Японії, Західної Європи, головним чином країн – членів «Спільного ринку».

Суть та форми економічної інтеграції. Від «Спільного ринку» – до Європейського Союзу. Сучасна інтеграція у формі саміту G 20, його періодичність та практичнее значення.

Серед сукупності причини виникнення, особливо у сучасних умовах виділяємо економічні. Суть глобальних проблем та структурування. Даємо сучасну економічну оцінку глобальних проблем.

Класифікація глобальних проблем передбачає їх короткий огляд, використовуючи фактичні та статистичні матеріали. Аналізуємо сучасні форми вияву глобальних проблем, значну частину із яких є намагання приховати чи звести нанівець їх негативні наслідки. Можливості розв’язання глобальних проблем показати через діяльність міжнародних та громадських організацій, економічну політику різних країн.

Тема 31. Сучасний монетаризм, або неоконсерватизм Ранній та сучасний монетаризм (американський). Сучасний монетаризм

включає декілька теорій. Основні монетарні ідеї Мілтона Фрідмана. Критика кейнсіанської теорії за стимулювання інфляції(через державні витрати), як основного фактора порушення економічної рівноваги.

У теорії економічного циклу доказано, що циклічність має грошову природу. Зміна пропозиції грошей (готівкових та безготівкових активів) – в основі зміни макроекономічних показників. Думка Фрідмана: пряме державне регулювання дає ефект із запізненням (лагом) у 8 – 14 місяців, коли потрібно не стимулювати, а уже стримувати виробництво. Не ставка процента має регулюватися, а приріст національного доходу. Сформулював «грошове правило» та розробив основні напрямки монетарної політики: політику «дешевих» грошей та політику «дорогих» грошей.

«Нова класична» теорія включає сучасний монетаризм і новітню неокласичну концепцію, яка складається із концепції «природного рівня безробіття», «раціональних очікувань», «адаптивних очікувань».

Фрідман про можливість економічної рівноваги при існуванні природного безробіття (теорія «природного рівня безробіття) визначає його параметри та критикує регулювання рівня зайнятості.

Концепція природного рівня безробіття використана Ойкеном для виявлення залежності між безробіття та недоотриманням національного доходу(Закон А.Оукена), де подано формулу розрахунку цієї залежності.

Теорії «раціональних очікувань» Роберта Лукаса і Гері Беккера, а також Томаса Сарджента, Роберта Барроу. Теорію «адаптивних очікувань» розвивав також М.Фрідман. Теорія заперечує альтернативний зв'язок між інфляцією та безробіттям, а головною умовою розвитку економіки є стабільні ціни. Ринкова економіка стабільна за природного безробіття і лише зміна цін (інфляція) порушує її рівновагу(породжує інфляційну психологію). Тому основним засобом встановлення рівноваги стає регулювання грошової маси.

Теорія «економіки пропозиції»(А.Лаффер, Р.Манделл) причиною нестабільності вважає податковий тиск. Зростання податків обумовлює вищі витрати та ріст цін, як наслідок, виникає ефект інфляції пропозиції(витрат). У теорії запропоновано обмеження – граничні податкові ставки (крива Лаффера).

Оновлений «Економікс» П.Самуельсона про синтез кейнсіанства й неокласики в єдину течію.

Тема 32. Економічний розвиток України в тоталітарній радянської

системі та відображення його в економічній думці Господарство України в роки ІІ світової війни. Економічні та людські

втрати в роки ІІ світової війни. Джерела та темпи відбудови народного господарства. Голод 1946−1947 рр. Грошова реформа 1947 року. Причини та форми вираження затратного характеру виробництва. Доцільність і напрямки реформування системи управління. Половинчатість «хрущовської» та «косигінської» реформ.

Застійні процеси в господарюванні 70-х – першій половині 80-х років. Криза середини 80-х років XX ст., форми її прояву. Політичні і економічні реформи М. Горбачова, причини їх нездійсненності. Концепція переходу до регульованої ринкової економіки.

Погляди Михайла Волобуєва про імперську політику центру, як перешкоду розвитку України. Переслідування за позитивне сприйняття концепцій О.Чаянова і О.Челінцева.

Переродження науки на служницю комуністичного режиму. Пропаганда ленінських ідей.

Зміна орієнтирів економічної думки у період «політичної відлиги»: праці В.Корнієнка, І.Лукінова, Ю.Пахомова, А.Покритана, А.Агафонова, І.Ястремського.

Тема 33. Формування засад ринкового господарства в Україні (90- ті роки XX ст. – початок XXІ ст.) «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990 р.) та

Акту про державну незалежність України (24 серпня 1991р.). Членство у МВФ. Ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір.

Грошова реформа 1996 року. Економічні перетворення на макрорівні – приватизація державних підприємств.

Формування податкової системи. Податкова система і формування «тіньової економіки». Зростання зовнішнього боргу країни. Проблеми та перспективи розвитку податкової системи. Необхідність її реформування.

Створення дворівневої банківської системи: НБУ та системи комерційних і спеціалізованих банків. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи.

Сучасний етап української думки. Тема 34. Тенденції розвитку перехідної економіки та їх відображення в

економічній думці Зміст та характер якісних змін в основах суспільства у перехідному

періоді. Складові, що підлягають змінам. Неекономічні чинники і риси змін. Типи перехідних економік за різними критеріями. Форми трансформацій Внутрі − та міжсистемні трансформації. Характер змін у розвинених

країнах. Моделі трансформації економічних засад розвитку : модель Ф.Стінглера,

«градуалістична» модель, модель «структурного підходу» Д. Гелбрейта. Теорія суспільного вибору Дж. Б′юкенена та її еволюція, теорія прав

власності та трансакційних витрат Р.Коуза. Трансакційні( від лат. transaction – угода оборудка) не пов′язані з процесом створення вартості, тобто це витрати на укладання ринкових угод. Р.Коуз дослідив проблему зовнішніх ефектів, яка має взаємний характер та пов′язана із мінімізацією величини сукупних втрат.

Д.Норт і Р.Дуглас (Нобелівські лауреати з економіки 1993р.) – представники нової економічної історії (кліометрії). Кліометрія (термін походить від імені музи історії Кліо з давньогрецької міфології та слова

метрія (грец. вимірювання) – галузь економічної історії, що вивчається на основі сучасних методів статистичного та математичного моделювання.

Варіанти ідеї трансформації капіталізму у працях представників сучасного інституціоналізм: теорія «врівноважуючої сили», теорія «суспільного достатку», теорія нового індустріального суспільства Дж. К.Гелбрейта¸ теорія «індустріального суспільства» П.Друкера, теорія стадій економічного зростання В. Ростоу, Теорія постіндустріального суспільства Т.Веблена, Д. Белла, Р.Арона, концепція «суперіндустріального су

Тема 35. Проблем входження України у європейський простір Європейський вибір як орієнтація на побудову громадянського

суспільства. Законодавче підгрунття для євроінтеграції. Етапи підготовки та труднощі їх проходження.

Економічні показники та їх досягнення на шляху євроінтеграції. Соціальні стандарти життя населення. Політичні свободи.

Практичне долучення громадян до радикальних перетворень усіх сфер життя, зокрема не лише в економіці, а й системі управління країною. Роль знань для свідомої діяльності усіх прошарків населення у якісних змінах країни.

Перелік питань до змістового модуля 1. Економіка та економічна

думка стародавнього світу й зародження ринкової системи.

1. Значення дисципліни "Історія економіки та економічної думки" для підготовки майбутнього фахівця-економіста.

2. Завдання дисципліни та її функції. 3. Основні джерела вивчення курсу "Історія економіки та економічної

думки". 4. Первісна доба на території України. 5. Основні здобутки господарства первісних племен. 6. Господарство скіфів та античних міст – держав українського

Причорномор'я 7. Економічні причини розквіту античного світу. 8. Економічні погляди Ксенофонта. 9. Два варіанти ідеальної держави Платона. 10. Особливості економічного розвитку країн Стародавнього Сходу. 11. Оригінальність розвитку економічної думки Стародавнього Китаю. 12. Висвітлення економічних проблем у давньоіндійській літературі. 13. Порівняльна характеристика економічної думки Стародавньої Греції та

Риму. 14. Економічні ідеї трактату «Артхашастра» та їх наукове значення. 15. Тлумачення основних економічних категорій: гроші, поділ праці,

власність тощо авторами античності. 16. Особливості господарського розвитку Стародавнього Риму.

17.Зародження та розвиток феодальних відносин у Європі на прикладі

королівства франків. 18.Українські міста у добу середньовіччя. 19.Господарство України у період раннього середньовіччя. 20.Літописи середньовічної України про господарські відносини у державі. 21.Особливості економічної думки в Європі періоду класичного

феодалізму. 22 Роль міст та торгово – банківської системи в епоху середньовіччя. 23. Порівняти причини та наслідки феодальної роздробленості у Європі та

Київській Русі. 24. Соціальні утопії пізнього середньовіччя. 25. Значення Магдебурзького права для зміцнення позицій міщан. 26. Первісне нагромадження капіталу: суть та причини. 27. Великі географічні відкриття та їх значення для формування світового

ринку. 28. Особливості становлення ринкової економіки у Голландії, Англії,

Франції, Німеччині. 29. Ранній (монетарний) меркантилізм та його основні представники. 30. Система мануфактурного меркантилізму: її представники. 31. Ідеї меркантилізму в Росії та Україні. 32. Відмінність методології В.Петті та меркантилістів 33. Порівняльна роль В.Петті та П.Буагільбера у зародженні класичної

політичної економії Перелік питань до змістового модуля 2. Економіка та економічна

думка індустріальної епохи. 1. Особливості становлення ринкової економіки у Голландії, Англії,

Франції, Німеччині. 2. Наукове значення економічної таблиці Ф. Кене. 3. Зміст концепції А.Сміта про "економічну людину" та "невидиму руку"

ринку. 4. Суперечливе тлумачення прибутку А.Р.Ж.Тюрго. 5. Природна та ринкова ціна («догма Сміта»). 6. Джерело утворення багатства, досліджене фізіократами. 7. Переумови розповсюдження ідей класичної політичної економії в

Україні. 8. Значення популяризації ідей фізіократів для реформування аграрного

сектора економіки України. 9. Дія закону спадної родючості землі сформульованого А.Р.Ж. Тюрго. 10. Учення фізіократів про чистий продукт та сучасність. 11. Аналіз А.Смітом первинних та вторинних доходів та їх сучасне

трактування. 12. Практичне значення вивчення досвіду Голландії ХVІІ ст. недооцінки

виробничої сфери. 13. Роль буржуазних революцій в історії людства.

14. Трудова теорія вартості Д.Рікардо. 15. Привабливість та особливості популяризації ідей класичної політичної

економії в Україні. 16.Історичне значення теоретичної спадщини Д.Рікардо. 17.Боротьба Америки за незалежність від метрополії Англії. 18.Зміст та значення теорії ринків Ж. –Б. Сея для сучасності 19. Мальтус про народонаселення та вину народу у своїй бідності 20.Причини трансформації капіталізму вільної конкуренції 21.Порівняльний аналіз оцінки кризи феодально − кріпосницької системи

в працях В. Каразіна, Журавського (дворянсько − ліберальний напрям). 22. Причини переміщення на лідерські позиції Англії до початку 18 ст. 23. Особливості процесу формування і розвитку внутрішніх(національних)

ринків у різних країнах. 24. Чому Нідерланди в XVI ст. – «взірцева» ринкова держава? Причини

втрати економічного лідерства у XVII ст. 25. Охарактеризуйте економічну систему Запорізької Січі. 26. Соціально – економічні завоювання українського народу в ході

Національно-визвольної революції середини XVII ст. 27. Особливості французького промислового перевороту. 28. Характеристика промислового перевороту у США. 29. Спільність у поглядах Сея і Мальтуса на економічну природу вартості. 30. Суть категорії «людський капітал», введеної Сеєм. Перелік питань до змістового модуля 3. Економіка та економічна

думка завершення індустріальної епохи й панування ідей класичної політекономії.

1 . Сутність теорії «утримання» Н. Сеніора. 2. Спільність теорій «гармонії класових інтересів» у Ф. Бастіа та у Г.Ч. Керрі. 3. Риси поєднання вчення Ж.Ш. Сісмонді – послідовника класичної школи та соціаліста П.Ж. Прудона. 4. Недоліки теорії «трьох факторів виробництва», виділених Сісмонді. 5. Зміст критики капіталізму П.Ж.Прудоном. 6. Основні положення марксистської теорії вартості. 7. К. Маркс про дві форми монополії та земельної ренти. 8. Різниця між вартістю та ціною землі. 9. Теорія відтворення К.Маркса. 10. Обмеженість та історичне значення економічного вчення марксизму. 11. Основні положення марксистської теорії економічного циклу. 12. Різниця між нагромадженням і доходом. 13. Сутність концепції «нової» історичної школи 14. Позитивні наслідки концентрації для капіталіста та економіки. 15. Суперечлива вигода від централізації капіталу та виробництва. 16. . Основні форми економічної монополій.

17. Засновники австрійської економічної школи. 18. Переважання ринку споживачів над ринком виробників у теоріях

маржиналізму. 19. Поєднання трудової теорії та теорії корисності у працях Туган –

Барановського. 20. Здобутки науки, техніки, технології виробництва в останній трет. XIX

ст., запроваджені у виробництво. 21. Структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом

останньої третини XIX - на початку XX ст.? 22. Форми та напрямки вивозу капіталу у кінці ХІХ – початку ХХ століття. 23. Характеристика «епохи Мейдзі». 24. Аграрна реформа Мацухіто.

25. Мета плану Дауеса. 26. Ревізія марксистської політекономії Е. Бернштейном. 27. Картельний шлях реформування капіталізму в трактуванні К.Каутського. 28. Теорія «громадянського суспільства» Бернштейна. 29. відмінність шляхів виходу зі світової кризи США та Німеччини. 30. Вклад А.Маршалла у теорію витрат. 31. Тлумачення категорії «капітальні блага» Кларком.

32. Зміст теорії демократизація капіталу. 33.

Перелік питань до змістового модуля 4. Економіка та економічна

думка середини ХХ століття. 1. Рушійні сили розвитку виділяли інституціоналісти. 2. . Спільні засади та відмінності маржиналізму та інституціоналізму при

дослідженні психології покупця. 3. Мотиви поведінки підприємця, досліджені Шумпетером. 4. Зміст теорії, яку нині називають новою політичною економією. 5. Значення кейнсіанського вчення для розвитку сучасної економічної

теорії 6. Зміст «кейнсіанської революції» в економічній теорії 7. Роль інвестицій, яку дослідив Кейнс 8. Поєднання Кейнсом капіталу і процента 9. Оцінка Кейнсом безробіття.

10. Зміст «парадоксу ощадливості». 11. Гранична ефективність капіталу. 12. Активний торговий баланс та заходи держави для його забезпечення.

13. Проблеми ціноутворення при державному регулюванні. 14. Недоліки постійного державного регулювання. 15. Рівноважна ставка процента у моделі Гікса. 16. Чинник, що поєднує моделі(теорії) Домара та Гаррода. 17. Суть критики кейнсіанства у ІІ половині ХХст. 18. Значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки.

19. Показники втрат від участі у ІІ світовій війні. 20.Чинники «економічного дива» Німеччини та Японії в 1950–1960-х роках. 21. Суть «економічного дива» Японії. 22. Переваги монополістичної конкуренції. 23. Типи ринкових ситуацій, виділених Робінсон. 24. Природна суть монополії(на думку Чемберліна). 25. Методологічні основи неолібералізму 26. Особливості французького неолібералізму. 27. Основні положення теорій двох типів господарських систем, соціальної ринкової економіки та сформованого суспільства німецьких неолібералів

28. Співвідношення між макро- та мікроаналізом у неолібералів. 29. Характер управління(ринок чи план?) у неолібералів. 30. Зміст демократизація капіталу

Перелік питань до змістового модуля 5. Економіка та економічна думка періоду становлення постіндустріального суспільства.

1. Роль НТП у розвитку національних і світової економіки 2. Місце сільського господарства в світовому і національних

господарствах. 3. Роль держави у розвитку національних господарств 4. Нові технології – основа постіндустріальної економіки. 5. Технологічна перебудова та зниження витрат. 6. Роль та значення інформатики. 7. Вільний час як наслідок перебудови економіки та чинник майбутнього 8. Передумови виникнення та суть постіндустріального суспільства 9. Ознаки постіндустріального суспільства. 10. Роль держави у постіндустріальному суспільстві. 11. Зміст глобальних проблем у сфері взаємодії природи і суспільства. 12. Причини, терміни та наслідки швидкого економічного зростання НІК. 13. Роль Інтернету у світовій системі інформації. 14. Суть глобалізації в період переходу в постіндустріальну фазу розвитку. 15. Особливості неолібералізму в Німеччині. 16. Проблеми реформування української економіки в умовах незалежності. 17. Інтеграція та економічне суперництво в сучасному світі. 18. Роль та місце ідей інституціоналізму у сучасній теорії та практиці. 19. Альтернативні теорії розвитку сучасного економічного світу. 20. Порівняйте економічну політику президентів Л. Кравчука, Л. Кучми, В.

Ющенка, В.Януковича, П.Порошенка. 21. Аналіз розвитку української економіки в 1994 –1999рр. 22. Проведення грошової реформи 1996 року в Україні, її суть та наслідки 23. Основні фактори «тіньового»сектора української економіки, її наслідки. 24. Що заважає подолати затяжну економічну кризу в Україні?

25. Особливості сучасного етапу розвитку української економічної думки. 26. стадії економічного зростання, запропонованих В.Ростоу. 27. Основні елементи «пучка прав власності» у теорії Р.Коуза. 28. Різниця між локальним типом перехідної економіки та глобальним. 29. Етапи розвитку інституційної структури Д.Норта. 30. Регіональна інтеграція та її чотири форми (етапи).

31. Мета створення зон вільної торгівлі.