Організація навчально-

пізнавальної діяльності студентів

Хто такий студент?

Що таке вищий навчальний заклад?

Мета педагогічної освіти

створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, що спрямовується на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, а також потребу бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Зміст педагогічної освіти

Зміст педагогічної освіти з відповідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів визначається галузевими стандартами вищої педагогічної освіти та стандартом вищої освіти вищого навчального закладу і, враховуючи її особливості, передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Організація навчального процесу

• впровадження кредитно-модульної системи навчання;

• використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних методів навчання і мультимедійних засобів;

• індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів;

• впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;

• технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засобів навчання;

• використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості освіти.

Закономірності навчання у вищому навчальному закладі

Закономірності навчання - це впорядкованість педагогічних явищ, яка грунтується на повторюваності фактів і відображує стійкі залежності між елементами процесу навчання (метою, змістом, засобами навчання, навчальною діяльністю), а також його залежність від об'єктивних, стійких зовнішніх зв'язків.

Принципи навчання у вищому навчальному закладіПринципи навчання - це система

основних вимог, що спрямовують навчальний процес на досягнення поставлених педагогічних цілей на основі врахування закономірностей цього процесу.

Форми навчання у вищому

навчальному закладі

лекція семінар

практичне заняття

лабораторне заняття

Лекція-головна форма навчання у

ВУЗі.• спрямовує студента в пошуку інформації, допомогає відібрати необхідне і корисне;

• максимально сприяє вихованню і розвитку студента, формує глибоку ідейну переконаність, розвиває творчі здібності.

Види лекцій

вступна настановча одинарна заключна оглядова

Функції лекції

• інформаційна;

• орієнтуюча;

• стимулююча;

• методологічна;

• розвиваюча і виховуюча.

Як працювати на лекції?

Як створити конспект лекції?

Підготовка до семінару

прочитав

розібрався

зрозумів

записав

запам’ятав

Практичне заняття• стимулює мислення,

• зближує учбову діяльність із науковим пошуком.

Важливо, щоб розв’язок кожного завдання був доведений до кінця.

На молодших курсах видаються домашні завдання (ДЗ) на термін 2-4 тижні з наступним контролем їх вирішень.

Записи на практичних заняттях необхідно виконувати акуратно, в окремому зошиті.

Етапи лабораторної роботи

контрольні запитання

звіт

результати спостереження

висновки

Контроль успішності студентів

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання для визначення відповідності рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечення своєчасного коригування навчального процесу.

Види контролю:

поточний модульний

підсумковий

семестровий екзамен семестровий залік

диференційований недиференційований

Завдання контролю

поточного

підсумкового

Організація поточного контролю

• Систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях.

• Виконання індивідуальних завдань.

• Виконання завдань для самостійного опрацювання.

• Виконання модульних (контрольних) завдань.

Організація підсумкового контролю

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

До підсумкового контролю (оцінюється від 0 до 50 балів) входять: наукова робота студента з дисципліни, виконання індивідуального творчого завдання (може бути оцінено до 50 балів) або іспит з дисципліни, який оцінюється також від 0 до 5 балів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну для нього

кількість балів, має можливість:• не складати іспит (залік) і отримати набрану

кількість балів як підсумкову оцінку;• складати іспит (залік) з метою підвищення

свого рейтингу з певної навчальної дисципліни;

• використати час, який відведено графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення своїх особистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше 50 балів, зобов’язаний складати іспит.

ПЕРЕВЕДЕННЯ ДАНИХ100-БАЛЬНОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ

В 4-БАЛЬНУ ТА ШКАЛУ ECTS

Оформлення результатів семестрового контролю

Результати семестрового контролю вносяться викладачем у заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента, а працівниками деканату – в журнал обліку успішності студентів та навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує всі навчальні години з дисципліни, що виносяться на семестровий контроль, а також позитивну оцінку.

У відомостях напроти прізвища конкретного студента викладач робить записи

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані:

• додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

• виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.

Що ці обов′язки означають?

1. Выдрин В.М. Введение в специальность. -М., 1980.

2. Введение в специальность /Под ред. Л.И.Рувинского. - М., 1988.

3. Національна доктрина розвитку освіти //Освіта України. -2002.

4. Щербакова K.I. Вступ до спеціальності. -К., 1990.