інструкції

ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказом директора НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей» від «___»___________2013р. №Директор:

____________ Котеленець В.Д.

Посадова інструкція №___завідуючого кабінетом хімії

____________________________________(прізвище, ім’я по батькові)

І. Загальні положення1.1. Дана посадова Інструкція розроблена на основі тарифікаційної

характеристики вчителя хімії. Під час розробки Інструкції враховані рекомендації з організації охорони праці в освітніх закладах системи Міністерства освіти і науки України.

1.2. Учитель хімії призначається і звільняється з посади директором школи.

1.3. Він повинен мати вищу педагогічну освіту. 1.4. Учитель хімії підпорядковується безпосередньо заступнику

директора школи з навчально-виховної роботи. 1.5. Завідувачу кабінетом хімії підпорядковується безпосередньо

лаборант. 1.6. У своїй діяльності вчитель хімії керується Конституцією і

законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки, а також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

1.7.Учитель дотримується положень Конвенції про права дитини.

II. Завдання та обов'язкиОсновними напрямками діяльності вчителя хімії є: 2.1. Організація поповнення кабінету обладнанням, приладами та

іншими матеріалами, приймання матеріальних цінностей (крім меблів) під відповідальність на збереження, забезпечення зберігання підзвітного майна, участь в інвентаризації та списуванні майна кабінету.

2.2. Стимулювання соціалізації учнів, формування в них загальної культури, свідомого вибору ними професії та готовності функціонування в ринкових умовах.

2.3. Забезпечення режиму дотримання правил і норм з охорони праці в навчальному закладі.

2.4. Завідувач кабінетом хімії: — несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих

місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо; — забороняє використання обладнання, не передбаченого Типовими

переліками; — здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони

праці та безпеки життєдіяльності під час робіт, передбачених навчальними програмами; — розробляє і періодично переглядає (не менш як 1 раз на 3 роки) інструкції з охорони праці, подає їх на затвердження директору;

— контролює стан обладнання навчального кабінету, його забезпечення протипожежним інвентарем, медичними та індивідуальними засобами захисту, а також наочною агітацією з питань забезпезпечення безпечних умов праці та навчання; — не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу та інших засобів індивідуального захисту;

— систематично проводить первинний, позаплановий, цільовий та вступний інструктажі з лаборантом та учнями, відповідно їх оформляє у журналах;

— перевіряє знання і виконання лаборантом й учнями правил та інструкцій з охорони праці;

— не допускає проведення занять, пов'язаних з небезпекою для життя й здоров'я учнів і працівників школи. При виявленні таких фактів повідомляє про це заступника директора з навчально-виховної роботи, проводить своєчасне розслідування і облік нещасник випадків, пов'язаних з роботою учнів у кабінеті; вживає заходи щодо усунення причин, які призвели до нещасного випадку;

— вносить пропозиції щодо покращення умов праці і навчання для включення їх в Угоду з охорони праці;

— допускає у визначеному порядку на заняття представників дирекції школи;

— бере участь у роботі педагогічної ради школи і нарадах, які проводяться дирекцією школи;

— чергує в школі у відповідності з графіком чергувань на перервах між уроками, а також за 20 хв до початку і протягом 20 хв після закінчення занять;

— проходить періодичне медичне обстеження; — дотримується етичних норм поведінки в школі, побуті, в

громадських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя.

III. Права

Учитель хімії має право:3.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, передбаченому

Статутом школи. 3.2. На захист професійної честі та гідності.

3.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, давати відповідні пояснення.

3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через посередника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування, пов'язаного з порушенням учителем норм професійної етики.

3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за виключенням випадків, передбачених законом.

3.6. Вільно обирати і використовувати методики навчання і виховання, навчальні посібники і матеріали, підручники.

3.7. Підвищувати свою кваліфікацію. 3.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну

кваліфікаційну категорію і одержувати її у випадку успішного проходження атестації.

3.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку школи.

IV. Відповідальність4.1. У визначеному законодавством України порядку вчитель хімії

несе відповідальність за: — реалізацію не в повному обсязі навчальних програм у відповідності з навчальним планом і розкладом навчального процесу; — життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу; — порушення прав і свобод учнів.

4.2. За безпечний стан робочих місць, приладів, інструментів, належний санітарний стан приміщень.

4.3. Відповідальність за проведення інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, а також записів в класному журналі та «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів».

4.4. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених даною Інструкцією, вчитель несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

4.5. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних з фізичним чи психічним насильством над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади у відповідності з трудовим законодавством і Законом України «Про освіту». Звільнення за цей вчинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.

4.6. За нанесені школі чи учасникам навчального процесу збитки у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків учитель хімії несе матеріальну відповідальність в порядку і в межах, визначених трудовим чи цивільним законодавством.

V. Повинен знати

Учитель хімії та завідувач кабінетом повинен знати: 5.1. Вимоги нормативних документів з питань безпеки

життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу. 5.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку. 5.3. Правила безпечної експлуатації електрообладнання. 5.4. Правила пожежної і електробезпеки. 5.5. Правила надання першої медичної допомоги. 5.6. Правила виробничої санітарії та гігієни праці. 5.7.Правила користування засобами пожежогасіння та

індивідуального захисту. 5.8. Шляхи евакуації дітей на випадок виникнення пожежі. 5.9. Особливості змісту навчальних прогам з хімії. 5.10. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. 5.11. Вимоги до ведення навчальної документації школи. 5.12. Основні теорії методів навчання, їх класифікацію. 5.13. Зміст і засоби оптимізації процесу навчання. 5.14. Психологічні основи диференційованого навчання. 5.15. Сутність уроку як основної форми процесу навчання і

виховання. 5.16. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з

урахуванням конкретних умов. 5.17. Основи формування системності знань школярів. 5.18. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу

виховання школярів. 5.19. Педагогічні основи учнівського самоврядування в школі. 5.20. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та

роботи з батьками. 5.21. Сучасні методики навчання з хімії. 5.22. Основну і додаткову літературу, першоджерела з хімії. 5.23. Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності,

узагальнення педагогічного досвіду.

VI. Кваліфікаційні вимоги6.1. Учитель хімії і завідуючий кабінетом хімії повинен мати

відповідну вищу освіту. 6.2. Володіти сучасними формами, методами організації навчально-

виховного процесу. Проявляти ґрунтовну професійну компетентність. 6.3. Забезпечувати свідому дисципліну школярів на уроках, під час

проведення лабораторних робіт у кабінеті хімії. 6.4. Забезпечувати результативність та якість своєї праці. 6.5. Раз на 5 років проходити навчання на курсах підвищення

кваліфікації з предмета і раз на 3 роки - з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням III групи допуску з електробезпеки до 1000 В.

6.6. Проводити вступний, первинний, цільовий та позаплановий інструктажі учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією у відповідних журналах.

VII. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)Учитель хімії: 7.1. Працює в режимі виконання встановленого йому навчального

навантаження у відповідності з розкладом навчальних занять. Бере участь в обов'язкових планових загальношкільних заходах, самостійно планує діяльність, яка визначена його посадовими обов'язками.

7.2. В період канікул, які не співпадають з відпусткою, залучається адміністрацією школи до педагогічної, методичної чи організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навчальне навантаження до початку канікул. Графік роботи вчителя під час канікул затверджується наказом директора школи.

7.3. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх учителів на умовах погодинної оплати і згідно з тарифікацією (в залежності від тривалості заміни).

7.4. Замінюється на період тимчасової відсутності вчителями тієї ж спеціальності чи вчителями, які мають відставання від навчального плану у викладанні предмета в даному класі.

7.5. Одержує від адміністрації школи матеріали нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними документами.

7.6. Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетентності, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи.

Розроблено:Заступником директора з навчально-виховної роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Посадову інструкцію отрималаІз змістом ознайомлена роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Посадова інструкція №___вчителя

____________________________________(прізвище, ім’я по батькові)

І. Загальні положення:1.1. Ця посадова інструкція розроблена на підставі тарифно-

кваліфікаційної характеристики вчителя хімії. При складанні інструкції враховано «Типове положення про атестацію педагогічних працівників України» із змінами та доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №419 від 01.12.98., а також «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001., №563

1.2. Вчитель хімії повинен мати вищу або середню спеціальну педагогічну освіту без вимог до стажу роботи;

1.3. Вчитель хімії адміністративно підпорядковується безпосередньо директорові школи;

1.4. Вчитель хімії призначається і звільняється з посади відділом освіти районної адміністрації з подання директора;

1.5. У своїй діяльності вчитель хімії керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України з питань освіти, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, методичними рекомендаціями Українського науково-методичного, обласного, районного центру, а також Статутом, нормативно-правовими актами навчального закладу, трудовою угодою, цією Інструкцією. Дотримується у роботі Конвенції про права дитини.

ІІ. Завдання та обов’язки

Основними завданнями та обов’язками діяльності вчителя хімії є:2.1. Проводити на високому методичному і науковому рівні навчання

учнів відповідно до програм та методик з хімії, використовуючи найефективніші прийоми, методи і засоби навчання.

2.2. Визначити завдання і зміст занять з урахуванням віку, підготовленості, індивідуальних, психофізичних особливостей учнів.

2.3. Забезпечувати повну безпеку учнів, виконання вимог техніки безпеки під час проведення уроків та лабораторних та практичних робіт з хімії.

2.4. Разом із медичними працівниками контролювати стан здоров’я дітей і регулювати їхнє фізичне навантаження.

2.5. Проводити позакласну роботу з учнями.2.6. Вести облік успішності і відвідування уроків.2.7. Турбуватися про збереження навчально-матеріальної бази з хімії,

обладнання та інвентарю, прийнятого на відповідальне збереження згідно з відповідними документами.

2.8. Брати участь у роботі методичного об’єднання.2.9. Проходити періодичні медичні обстеження.2.10. Дотримуватись етичних норм поведінки в школі, побуті,

громадських місцях, які відповідають суспільному статусу педагога.2.11. Постійно працювати над вдосконаленням власної інформаційної

компетентності. Застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології у практичній педагогічній діяльності.

2.12. Брати участь в організації та проведенні зовнішнього незалежного оцінювання.

2.13. Дотримуватись правил і норм із техніки безпеки та виробничої санітарії.

2.14. Складати і переглядати один раз на три роки інструкції з техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки та здійснювати нагляд за їхнім дотриманням відповідно до типових інструкцій.

2.15. Систематично проводити інструктажі з учнями з правил безпеки праці під час навчальних занять з обов’язковою реєстрацією в класному журналі та журналі реєстрації інструктажів учнів.

2.16. Проводити ретельну перевірку та своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, пов’язаних з роботою учнів.

2.17. Допускати у визначеному порядку на заняття представників дирекції школи.

2.18. Замінювати на уроках тимчасово відсутніх учителів згідно з розпорядженням заступника директора з навчально-виховної роботи.

2.19. Брати участь у роботі педагогічної ради школи і нарадах, які проводяться дирекцією школи.

ІІІ. Права:

Вчитель хімії має право:3.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, передбаченому

Статутом НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей»;3.2. Захищати професійну честь та гідність;3.3. Ознайомлюватись зі скаргами та іншими документами, що

містять оцінку його діяльності, і давати свої пояснення;3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через представника, в

тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового

розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики;

3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування за винятком випадків, передбачених законом;

3.6. На вільний вибір форм, методів, засобів навчання, методи оцінювання знань учнів;

3.7. На впровадження в освітній процес інформаційно-комунікаціних технологій;

3.8. На підвищення кваліфікації і перепідготовку;3.9. Атестуватися на добровільній основі на відповідну

кваліфікаційну категорію та здобувати її в разі успішного проходження атестації;

3.10. Давати учням під час занять і перерв обов’язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягувати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадку і в порядку, визначених Статутом і Правилами про нагородження учнів та стягнення;

ІV. Відповідальність:

4.1. У встановленому законодавством Україні порядку вчитель хімії несе відповідальність за:

4.1.1. Життя і здоров’я учнів під час навчального процесу;4.1.2. Реалізацію в повному обсязі навчальних програм відповідно до

навчального плану і розкладу навчального процесу4.1.3. Порушення прав і свобод учня.4.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин

Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших нормативних актів, посадових обов’язків, установлених цією інструкцією, вчитель інформатики несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

4.3. За застосування, в тому числі одноразове, як методу виховання фізичного та психологічного насильства над учнем, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України „Про освіту ”. Звільнення за такий вчинок не є заходом дисциплінарного покарання.

4.4. За спричинення школі чи учасникам освітнього процесу збитків у зв’язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов’язків учитель хімії несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і цивільним законодавством.

V. Повинен знати:

Вчитель хімії повинен знати:5.1. Закон України „Про освіту ”, інші законодавчі і нормативно-

правові акти та документи з питань навчання та виховання, державну мову відповідно до чинного законодавства про мови України. Нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

5.2. Правила внутрішнього розпорядку школи.5.3. Правила протипожежної безпеки, енергобезпеки, надання першої

медичної допомоги у разі нещасних випадків.5.4. Правила виробничої санітарії та гігієни праці.5.5. Правила користування засобами пожежогасіння та

індивідуального захисту.5.6. Шляхи евакуації учнів на випадок екстремальних ситуацій.5.7. Особливості змісту навчальних програм з фізики.5.8. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів.5.9. Вимоги до ведення навчальної документації школи.5.10. Основні методи навчання, їхню класифікацію.5.11. Зміст і засоби оптимізації процесу навчання.5.12. Психологічні основи диференційованого навчання.5.13. Суть уроку як основної форми процесу навчання і виховання.5.14. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з

урахуванням конкретних умов.5.15. Основи формування системності знань школярів.5.16. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу

виховання школярів.5.17. Педагогічні основи учнівського самоврядування у школі.5.18. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та

роботи з батьками.5.19. Сучасні методики навчання фізики.5.20. Основну і додаткову літературу, програму з фізики.5.21. Форми і методи удосконалення педагогічної майстерності,

узагальнення педагогічного досвіду.

VІ. Кваліфікаційні вимоги:6.1. Вчитель хімії повинен мати відповідну фахову освіту.6.2. Проводить вступний, цільовий та позаплановий інструктажі учнів

з охорони праці під час занять з обов’язковою реєстрацією у „Журналі реєстрації інструктажів учнів ” та в класному журналі.

6.3. Володіти сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, забезпечувати результативність та якість своєї праці.

6.4. Вчитель хімії повинен уважно оглянути місце проведення занять, переконатися у справності лабораторних приладь, надійності установлення і закріплення відповідно до санітарно-гігієнічних вимог до місця проведення занять.

6.5. Під час занять учитель хімії повинен навчити учнів безпечних прийомів виконання дослідів і стежити за виконанням учнями заходів безпеки, при цьому суворо дотримуватись принципів доступності й послідовності навчання.

6.6. Якщо в учня з’являються ознаки втоми або якщо він скаржиться на слабкість чи погане самопочуття, негайно відіслати його до лікаря.

6.7. Раз на 5 років проходити навчання на курсах підвищення кваліфікації з предмету і раз на три роки – з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням кваліфікаційної групи.

6.8. Розробляє і періодично переглядає інструкції з охорони праці і подає їх на затвердження директору.

6.9. Постійно підвищує педагогічну майстерність і фаховий рівень.

VІІ. Взаємовідносини:Вчитель хімії:7.1. Працює в режимі тижневого навантаження, розкладу уроків,

графіку позакласної роботи, затверджених наказом директора школи на початок навчального року.

7.2. Проводить уроки згідно з розкладом уроків, замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх учителів на умовах погодинної оплати і згідно з тарифікацією.

7.3. Дотримується правил внутрішнього розпорядку щодо організації робочого часу і його використання в навчальному закладі, замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх учителів тієї самої спеціальності.

7.4. Планує заходи з хімії на навчальний рік, семестр. План заходів затверджує директор школи.

7.5. Отримує від дирекції школи матеріали нормативно-правового та організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.

7.6. Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його компетенції, з дирекцією школи та педагогічними працівниками.

7.7. У період канікул, які не збігаються з відпусткою, залучається дирекцією школи до педагогічної, методичної та організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навантаження до початку канікул.

Розроблено:Заступником директора з навчально-виховної роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Посадову інструкцію отрималаІз змістом ознайомлена роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



ІНСТРУКЦІЯ з охорони праці №___

під час проведення занять у кабінеті хімії1. Загальні положення.

1.1. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті хімії поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу які працюють, або навчаються в кабінеті хімії.

1.2 Не приступати до роботи без інструктажу на робочому місці.1.3. Неухильно виконувати всі правили внутрішнього розпорядку.1.4.Користуйся запобіжними захисними пристосуваннями підчас

розливу кислоти, лугів.1.5. Основні небезпечні та шкідливі фактори у роботі:отруєння

парами речовим під час проведення дослідів;одержання уражень шкіри під час роботи з кислотами; одержання опіків під час роботи з електронагрівальними приладами та під час роботи з спиртівкою і сухим спиртом.

1.6. Тримай в чистоті і порядку своє робоче місце. 1.7. Дотримуйся трудової дисципліни не відходь від свою робочого

місця без дозволу вчителя. Не відволікай віл роботи інших. 1.8. Виконуй тільки доручену тобі роботу. 1.9. Одягнути спецодяг.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.2.1. Перевірити роботу витяжки. 2.2. Перевірити справність шнурів в електронагрівальних приладах

(чи не пошкоджена ізоляція). 2.3. Перевірити якість гноту в спиртівці. 2.4 Перевірити наявність спеціальної азбестової підставки і ковпачка

для гасіння спирту. 2.5. Для роботи з кислотами забезпечити наявність, склянки з чистою

водою та зливної посудини, а також ганчірки 3% розчину питної соди.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи.3.1 Будь-які речовини забороняється брати руками і пробувати на

смак.

3.2. Ознайомлюючись із запахом речовин, не можна підносити посуд близько до обличчя, бо вдихання парів може привести до подразнення дихального шляху

3.3 Для ознайомлення із запахом необхідно зробити рух від отвору до носа. 3.4. Дослід, що проходять з виділенням газу та утворення шкідливих речовин, необхідно проводити у витяжній шафі.

3.5 Без дозволу вчителя заборонено змішувати невідомі речовини. 3.6. Роботу виконуйте згідно інструкції. 3.7 Виконуючи досліди користуйтеся невеликими дозами речовин.

Якщо в інструкції лабораторної чи практичної роботи рекомендується брати небагато даної речовини, то слід пам'ятати, що твердої речовини треба брати приблизно 1/З чайної ложки, а рідини 1/2 мл.

3.8. Особливо обережним необхідно бути під час роботи з кислотами і лугами Якщо на руки, або одяг випадково потраплять кислота, або луг, то негайно змийте їх великою кількісно води.

3.9 Розводячи кислоти водою, завжди пам'ятайте таке правило: кислоти потрібно вливати тонкою цівкою у воду, а не навпаки, перемішувати. 3.10.Завжди користуйтесь тільки чистим лабораторним посудом. 3.11.Залишки речовини не висипайте і не виливайте знов у посудину з чистими речовинами

3.12. Працюючи із спиртівкою та електронагрівачем, дотримуйтесь правил:

- не запалюйте спиртівку від іншої; - щоб погасити полум'я спиртівки її необхідно накрити ковпачком; - при вмиканні шнуру електронагрівача в розетку перевірте, щоб

вимикач на приладі буї у положенні "вимкнено"; - якщо ввімкнений в мережу електронагрівач не нагрівається

повідомте про це вчителя: - працюючи з електронагрівачем, не допускайте забруднення

волосків розжарення; після закінчення роботи обов'язково вимкніть електронагрівач, а потім вимкніть шнур із розетки;

- під час роботи із сухим спиртом покладіть його на азбестову підставку, а після закінчення роботи погасіть, накривши ковпачком.

4. Вимоги безпеки після закінчений роботи.4.1.Відпрацьовані речовини і їх рештки змийте у спеціальні посудини

„для зливів ”.4.2. Хімічний посуд, реактиви і прилади покладіть на визначене місце

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуацій.5.1. При виникнеш пожежі необхідно: вимкнути рубильник;

організовано покинути приміщення: повідомити пожежну охорону;приступи до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

5.2. При опіках вогнем накласти марлеву пов'язку на уражене місце, викликати лікаря.

5.3. При опіках кислотами промити уражене місце великою кількістю води, а потім змочити 3% розчином питної соди, викликати лікаря

5.4. При опіках лугами промити уражене місце великою кількістю води, а потім змочити 3% оцтом, викликати лікаря.

5.5. При отруєнні дихальних шляхів необхідно вияснити яким реактивом воно викликане, а потім діяти згідно інструкції по наданню першої допомоги. При отруєнні парами хлору слід випити свіжого молока, викликати лікаря.

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Посадову інструкцію отрималаІз змістом ознайомлена роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Інструкція з охорони праці №___Правила електробезпеки в кабінеті хімії

І. Загальні положення

Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує великої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки,

1. У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівальне та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення та закритого типу.

При експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу-виготовлювача.

2. Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу із боку стін.

Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити, аркушевий азбест та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.

3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі.

4. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється.

5. Подачу струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуговує електромережу школи.

6. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів.

7. Після закінчення експериментів подача струму негайно припиняється. Шафи з розподільними щитами замикають на замок.

II. Електрична мережаЕлектропроводка, встановлення електрообладнання та приладів

у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам діючих Правил улаштування електроустановок (ПЕУ). Крім того:

1. Усі доступні для доторкування електротехнічні пристрої надійно ізолюють.

2. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можначерез штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі.Потужніші нагрівачі та інші прилади необхідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів.

3. Розподільні щити вміщують у шафах, виготовлених з незгораючих матеріалів.

4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження і обслуговування.

5. Заземлення електрообладнання треба виконувати за інструкцією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти.

6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником.

7. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця.

8. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.

9. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори у стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.

10. У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, а при необхідності викликати пожежну службу за телефоном 01.

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________

(підпис) (прізвище,ініціали)Посадову інструкцію отрималаІз змістом ознайомлена роботи _________________________



ІНСТРУКЦІЯ №___Правила пожежної безпеки

у кабінеті хімії1.Загальні положення

1.1.Забезпечення пожежної безпеки на уроках хімії визначається Правилами пожежної безпеки в Україні.

1.2.В кабінеті (лабораторії) хімії повинні бути справні первинні засоби пожежогасіння:

вогнегасники порошкові або вуглекислотні, які розміщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській;

ящик або відро з піском (об’ємом близько 0.01м3) і совком;покривало з вогнетривкого матеріалу;запас води в разі відсутності водопроводу.До первинних засобів пожежогасіння обов’язково необхідно

забезпечити вільний доступ.1.3.Скляні банки з легкозаймистими і вогненебезпечними речовинами

треба зберігати у лаборантській у залізних шафах або в спеціальних переносних металевих ящиках, що закриваються зверху кришкою з отворами, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Ящики, шафи фарбують у світлий колір. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні-речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче ніж 2м від проходів і нагрівальних приладів.

1.4.Вибухо-та вогненебезпечні хімічні речовини і суміші виносити і вносити в приміщення школи забороняється.

1.5.Приміщення кабінету (лабораторії) хімії потрібно утримувати в чистоті і порядку.

1.6.В кабінеті (лабораторії) слід розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу меблі та навчально-наочні засоби.

1.7.Усі роботи, пов’язані з можливістю виділення токсичних або пожежевибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитись лише у витяжних шафах, коли працює вентиляція.

Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією, а також якщо в них є речовини, матеріали, що не мають відношення до виконуваних операцій, забороняється.

1.8.Зберігати спецодяг слід у спеціально відведеному для цього місці.

1.9.Палити в приміщення кабінету (лабораторії), в будівлях та на території закладу забороняється.

2. Вимоги пожежної безпеки до організаційних робіт при проведенні дослідів з використанням вогне- і вибухонебезпечних

речовин2.1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються у

кабінетах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в України можна поділити на такі групи:

- речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;

- самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;

- легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які спалахують від дії відкритого полум’я; до них належать:

1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо;

2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;- речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна та

сульфатна кислоти, хрому (VI)оксид, калію перманганат та інші;- горючі речовини: сірка, вугілля, інші.2.1. Найбільш небезпечні стосовно спричинення пожеж такі

демонстраційні досліди: - горіння термітної суміші; - розгонка нафти з метою одержання більш легких фракцій; - крекінг гасу, солярної олії; - одержання етилену, його горіння; - бромування бензолу; - одержання нітробензолу; - термічне розкладання кам’яного вугілля. Не можна залишати

прилади для проведення дослідів без спостереження навіть на короткий час.

3. Вимоги пожежної безпеки після закінчення занять3.1. Прибирання робочих місць після закінчення занять виконується

за вказівками вчителя. 3.2. Невикористані реактиви мають бути поставлені на свої місця. 3.3. Використані реактиви, залишки кислот, лугів, органічних та

інших розчинів не виливати в каналізацію, а зливати в посуд, спеціально призначений для цього. Посудини в яких проводилися роботи з ЛЗР та ГР після закінчення дослідів повинні негайно промиватися пожежебезпечними розчинами.

3.4. Після закінчення занять треба негайно вимкнути електроприлади, електроосвітлення, перекрити водопровідні крани.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях4.1. Загоряння у кабінету хімії чи лабораторії слід відразу ліквідувати.У разі пожежі необхідно:- повідомити пожежну охорону за телефоном 101;

- вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;- вимкнути електромережу;- зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусідніх

приміщень;- припинити доступ людей в приміщення, де виникла пожежа;- надати потерпілим першу (долікарську) допомогу, в разі

необхідності викликати швидку допомогу.4.2. Легкозаймисті та горючі рідини та електропроводку необхідно

гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником;знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими

наявними вогнегасниками. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Посадову інструкцію отрималаІз змістом ознайомлена роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Інструкція з охорони праці №___

Правила надання першої медичної допомоги

при ураженні електричним струмом

І. Загальні положенняПри ураженні електрострумом треба швидко вимкнути рубильник,

обережно звільнити потерпілого від проводів, щоб не поширити дію струму на осіб, які беруть участь у наданні допомоги (звільнити потерпілого в гумових рукавицях або обгорнути руку сухою тканиною, стати на суху дошку чи килимок тощо).

Як установлено численними дослідженнями, небезпека електричного струму полягає в тому, що внаслідок проходження через тіло людини фібріляційного струму, зумовленого прикладанням різниць потенціалів, відбувається судорожне скорочення м'язів, у тому числі м'язів, що здійснюють дихальний рух грудної клітки, забезпечують роботу серця.

Фібріляційним струмом, що безумовно, призводить до смертельного ураження людини, вважається струм силою 0,1 А. Сила струму визначається не тільки значенням напруги, а й опором тіла людини в момент доторкання до струмоведучої частини.

Сучасні методи оживлення організму передбачають два основних прийоми, які слід застосувати негайно після встановлення факту відсутності дихання, пульсу у потерпілого від ураження електричним струмом:

а) штучне дихання ритмічним вдуванням повітря з свого рота в рот або ніс потерпілого (10-12 разів за хвилину);

б) підтримання у потерпілого штучного кровообігу непрямим (закритим) масажем серця. Для цього стискують м'яз серця ритмічними натисканнями на передню стінку грудної клітки в її нижній третині (60-70 разів за хв.)

Ні в якому разі не можна натискувати нижче від краю грудини на м'які тканини, цим можна пошкодити розміщені в черевній порожнині органи. Слід також уникати натискання на кінці ребер, бо це може призвести їх до перелому.

В оживленні беруть участь дві особи, у крайньому разі допомогу може надати й одна людина, яка по черзі проводить штучне дихання й масаж серця.

1. У разі ураження електричним струмом треба негайно подати потерпілому першу допомогу, бо це може закінчитись трагічно для нього. Негайно повідомити про нещасний випадок учителя або майстра, які знаходяться поблизу.

2. Потерпілого насамперед слід відірвати від електричних проводів. При цьому треба бути дуже обережним, бо від доторкання до потерпілого без додержання застережних заходів можна самому опинитися під дією струму.

3. Для відокремлення людини від електричних проводів, які перебувають під напругою, необхідно вжити таких заходів:

а) вимкнути струм рубильником або викрутити запобіжну пробку, чи перерубати струможивильні проводи, при цьому кожний провід треба розрізувати окремо. Інструмент, яким розрізуєш або розрубуєш проводи, повинен бути з ручкою з ізоляційного матеріалу (сухого дерева, пластмаси, гуми та ін.);

б) відірвати потерпілого від проводу, схопивши його за одяг. Перш ніж торкнутися до потерпілого, слід ізолювати себе від нього, надівши гумові рукавиці, калоші або стати на гумовий килимок, лист фанери або на сухі дерев'яні дошки. Ні в якому разі не можна ставати на вогку землю;

в) якщо неможливо ізолювати себе від потерпілого, то слід відірвати його від проводу за допомогою дерев'яної дошки або палиці, діючи ними як важелями, якщо можливо, то слід вибити провід з рук потерпілого;

г) можна також замкнути накоротко проводи, внаслідок чого пере-горять запобіжники і в мережі зникне струм. Замикання також відбудеться, якщо накинути на голі проводи дріт або вогку ганчірку.

Останні способи можна застосовувати лише тоді, коли немає змоги вимкнути рубильник або викрутити запобіжну пробку.

Звільнивши потерпілого від проводів, треба забезпечити йому доступ свіжого повітря, відчинити вікна й двері, якщо він перебуває в приміщенні, почати робити йому штучне дихання. Для цього слід:

а) покласти потерпілого на спину, голову відхилити трохи назад, розстебнути комір, зняти пасок, одяг, що заважає рухам, а також взуття;

б) за допомогою тупої викрутки, ложки або іншого подібного предмета розтиснути потерпілому зуби, видалити з рота й носа слиз та кров;

в) для кращого проходження повітря до легенів потерпілого бинтом або носовою хусточкою слід притиснути йому язик до нижньої щелепи, вставивши між зуби дерев'яну паличку, або тримати язик у витягненому положенні пальцями, обгорнутими хустинкою;

г) потім, стоячи позаду голови потерпілого, взяти його за зігнуті руки нижче ліктя й відвести їх від грудної клітки у сторони вгору так, щоб плечові частини рук лягли поряд з головою (вдих), тримаючи в такому положенні близько трьох секунд (лічачи раз, два, три), відвести руки вниз, обережно притискаючи їх до грудної клітки (лічачи чотири, п'ять, шість). Ці рухи повторювати від 14 до 18 раз на хвилину, тобто по числу нормальних

вдихів і видихів людини. При цьому не можна натискувати на живіт потерпілого, бо можна видавити з нього їжу, яка закупорить дихальні шляхи.

Надаючи першу медичну допомогу при ураженні електрострумом, слід звернути увагу на дихання, серцево-судинну систему потерпілого.

У разі припинення дихання, серцевої діяльності слід негайно розпочати непрямий масаж серця (натискувати долонями частими поштовхами в ділянці середини грудної кістки, трохи лівіше з ритмом 40-60 поштовхів за хвилину), штучне дихання рот у рот (попередньо закрити потерпілому ніс, вдихнувши повними грудьми, видихнути крізь марлю або носовичок у рот, крізь марлю або носовичок аналогічно робити видих у ніс). Штучне дихання роблять з частотою 16-18 раз на хвилину. Одночасно викликають спеціалізовану бригаду швидкої допомоги. Непрямий масаж серця, штучне дихання роблять до повного відновлення або до надання спеціалізованої допомоги.

При ослабленні серцевої діяльності дихання необхідно забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту, влити в рот чайну ложку чи 25 крапель кордіаміну, поплескати по щоках.

При пошкодженні шкіри - накласти стерильну пов'язку, направити потерпілого до лікаря.

Пошкоджену поверхню шкіри навколо опіку треба обробити зеленкою чи рожевим розчином марганцівки.

В кабінеті повинна бути аптечка першої лікарської допомоги.Штучне дихання треба робити безперервно до прибуття лікаря або до

відновлення у потерпілого нормального дихання. Далі потерпілого треба відправити на медпункт.

Слід пам'ятати, Що штучне дихання треба застосовувати не лише тоді, коли потерпілий виявляє ознаки життя, а й тоді, коли він не виявляє їх зовсім. Треба пам'ятати, що уявна смерть при ураженні електричним струмом у більшості випадків є лише глибокою непритомністю.

Перша допомога буде справді корисною для потерпілого при виконанні таких правил:

1.Подавати допомогу тільки в нещасних випадках при хворобливому стані, що загрожує життю, а не займатися лікуванням хворого.

2.З'ясовуючи характер ушкоджень, не доторкатися до ушкоджених частин тіла, не обмацувати їх, а обмежитись лише розпитуванням, оглядом.

3.Якщо неможливо визначити характер ушкодження, слід вважати його найтяжчим.

4. Піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про те, щоб не пошкодити йому; вибирати заходи допомоги безболісні, небезпечні.

5. Вживати тільки найнеобхідніших заходів.6. Твердо пам'ятати, що перша допомога не може замінити допомогу

лікаря.

Розроблено:Заступником директора

з навчально-виховної роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Інструкцію отрималаІз змістом ознайомлена роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказом директора НВК «Колківська ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей» від «___»___________2013р. №Директор:


Інструкція з охорони праці №___

Правила надання першої медичної допомоги

потерпілим у кабінеті хімії

1. Загальні положенняПід час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні

випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла і т. д.). Слід пам'ятати, що чим швидше буде подано допомогу потерпілому, тим менше буде поганих наслідків.

У кабінеті хімії повинна бути аптечка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів.

В аптечці повинна бути інструкція щодо надання першої-медичної допомоги.

2. Перша допомога при отруєнняхКарбон (II) оксидом

Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судороги і втрата свідомості.

Перша допомога: потерпілого негайно вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з додаванням 5%-ї вуглекислоти (СО2). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками. У разі потреби робити штучне дихання до прибуття лікаря.

Сірководнем (дигідрогенсульфідом)Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота,

загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів.

Перша допомога: потерпілому треба забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з додаванням 5-7%-ї вуглекислоти.

Оксидами нітрогенуОзнаки отруєння: оксиди нітрогену діють насамперед на слизову

оболонку і дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість

у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюванням серця.

Перша допомога: потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.

ХлоромОзнаки отруєння: хлор має сильну подразнювальну дію на верхні

дихальні шляхи. Кашель при тривалій дії посилюється і може завер-шитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припи-няється дихання.

Навіть при короткочасній дії хлору можливе набрякання легень.Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звіль-

нити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем. Зігрівати потерпілого грілками.

БромомОзнаки отруєння: бром уражає дихальні шляхи, подібно до отруєння

хлором, зумовлює ще сильніше ураження очей і слизових оболонок. Потрапляючи на шкіру, спричиняє сильні опіки.

Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря. Якщо він не втратив свідомості, слід застосувати інгаляцію (вдихання водяної пари з додаванням аміаку) і полоскання горла розчином питної соди.

Сульфур (IV) оксидомОзнаки отруєння: сильно подразнює слизові оболонки, спричиняє

кашель і чхання.Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати з

ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрокарбонату 2%.

АмоніакомОзнаки отруєння: сильно діє на слизові оболонки, спричиняє сльозо-

течу і запалення очей, сильний кашель, жар у горлі.Крім того, у потерпілого з'являються нудота і приступи задишки.Перша допомога: у разі отруєння дати потерпілому випити велику

кількість води з добавлянням до неї оцтової або лимонної кислоти, викликати блювання, дати молоко, яєчний білок; при отруєнні внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря і дати йому вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.

Отруйними органічними рідинами

Якщо в організм потрапили отруйні органічні рідини: ацетон, форма-лін, метиловий, аміловий спирти, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молоко і яєчний білок.

Карбон дисульфідомПотерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати нашатирний

спирт, дати 15-20 ефірно-валеріанових крапель з водою, валідол, напоїти міцним солодким чаєм.

Натрій фторидом

Забезпечити потерпілому повний спокій, напоїти молоком з яєчним білком або дати вапнисту воду.

Сульфатною кислотою

Дати потерпілому проковтнути кусочок льоду і покласти лід на живіт, прополоскати рот 1%-им розчином калій перманганату або 2%-им розчином питної соди, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.

РтуттюРтуть металева при прийманні всередину навіть у порівняно великих

кількостях не спричиняє отруєння, проте небезпечними є пари ртуті, її солі.

Ознаки отруєння: металевий присмак у роті. Слинотеча. Пекучий біль у стравоході, нудота.

Перша допомога: негайно викликати блювання, давати хворому молоко, яєчний білок (краще суміш білка з молоком). Добре також дати хворому активоване вугілля у воді або магній гідроксид. Викликати лікаря.

3. Перша допомога при опікахПід час роботи в кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й

хімічні опіки.Причиною термічних опіків є доторкування голими руками до

розпечених або дуже нагрітих частин лабораторного обладнання.Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин:

кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.З кислот найнебезпечнішими є концентровані нітратна й фторидна

кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які довго не заживають.

При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином калій перманганату, брильянтової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки

підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.

У разі одержання хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15-20 хв., забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрокарбонату 2% (при попаданні кислоти) або розчином оцтової чи лимонної кислоти з масовими частками за речовинами 1-2% (припопаданні лугу), ополіскують водою і накладають марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.

При опіках під час роботи з металевим натрієм, а також фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.

4. Перша допомога при пораненніНадаючи першу допомогу при пораненні (поріз склом тощо),

необхідно виконувати такі правила:1. Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити

руки, а якщо це зробити неможливо - змазати пальці йодною настойкою.Доторкатися до самої рани навіть вимитими руками не дозволяється.

Не дозволяється обмивати рану водою.2. Очищати рану механічно можна тільки з використанням стериль

ного пінцету або стерильної марлі.3. Після очищення змазати поверхню шкіри навколо рани йодною

спиртовою настойкою, накласти марлеву пов'язку.4. Якщо поріз невеликий, то присипати його білим стрептоцидом або

порошком іншого сульфаніламідного препарату, покрити стерильноюмарлею і забинтувати.

5. При серйозному порізі й сильній кровотечі викликати лікаря. Дойого приходу накласти джгут вище рани, покрити рану стерильноюмарлею.

6. При пораненні склом або іншим предметом рану промиваютьвеликою кількістю дистильованої води або тампоном, змочениметиловим спиртом; виймають осколки скла і знову промивають рануспиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, алені в якому разі не з глибини рани. Шкіру навколо рани обробляютьйодною настойкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують ізвертаються до лікаря.

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Інструкція №__________з охорони праці під час проведення

лабораторних і практичних робіт у кабінеті хімії

1. Загальні положення1. Усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії

повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту(халатами, гумовими рукавицями та ін.) за діючими нормами, щопередбачені для працівників хімічних лабораторій, відповідно доДНАОП 0.00 - 4.26-96 «Положення про порядок забезпечення праців-ників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобамиіндивідуального захисту».

Відповідальність з забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і працівників у кабінеті хімії несе керівник навчального закладу.

2. Спецодяг і засоби індивідуального захисту повинні зберігатися вшафах, спеціально призначених для цієї мети.

3. Вхід стороннім особам до кабінету хімії під час проведення практик-них занять забороняється.

4. Доступ учнів до місць зберігання хімічних реактивів повинен бутивиключений.

5. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повиннаперевищувати потреби для уроку, який проводиться.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи1. Перед початком практичних занять у кабінеті хімії перевіряють

справність усього обладнання, газової мережі, роботу вентиляції тощо.У разі виявлення якихось несправностей, що можуть створити підвищенунебезпечність, робота в кабінеті хімії не виконується доти, доки не усунутьцих несправностей.

2. Користуючись якими-небудь речовинами для дослідів, треба уважнопрочитати етикетку на склянці або іншій тарі, в якій зберігаютьсяреактиви, щоб запобігти помилок, що можуть призвести до нещаснихвипадків.

3. Перед початком роботи на парті учня повинні бути зошит, ручка,

інструкція з виконання роботи та реактиви. Учні повинні ознайомитисьз правилами техніки безпеки під час хімічних дослідів.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи1. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари,

проводять тільки у витяжній шафі із справно діючою вентиляцією.2. Установлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з

легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, обгороджують(з боку стулок шафи) захисним екраном з органічного скла. Досліди зтакими речовинами виконує тільки вчитель.

3. Забороняється брати реактиви незахишеними руками. Для цьоговикористовують фарфорові ложки, шпателі або совочки.

4. Насипати або наливати реактиви треба на столі.5. Просипаний або вилитий випадково реактив зсипати або зливати

назад у тару до основної кількості реактивів не дозволяється.6. Для нейтралізації пролитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у

кабінетах хімії повинні стояти склянки із заздалегідь приготовлениминейтралізуючими речовинами (соди та оцтової кислоти).

7. Визначаючи речовину за запахом, не можна нахилятись над горломпосудини і сильно вдихати пару і газ, що виділяється. Для цього требалегким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ доноса і вдихати обережно.

8. Закріплювати посуд у тримачах штатива потрібно обережно, обертаючи посуд навколо осі, поки не відчується невелике утруднення в обертанні.

9. Під час нагрівання рідин не можна заглядати в посудину згори, бо вразі можливого викидання нагрітої речовини можуть бути нещасні випадки.

10. Забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовинипоблизу відкритого вогню і сильно нагрітих предметів.

11. Забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники йспиртівки, а також увімкнені електронагрівальні прилади.

12. Під час роботи з легкозаймистими, вогне- і вибухонебезпечнимиреактивами не слід носити одяг із синтетичних або змішаних тканин, бов разі спалахування ці тканини не горять, а плавляться, пристають дошкіри, спричиняючи важкі опіки.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи1. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади,

закрити газові й водопровідні крани.2. Не можна виливати в раковину залишки кислот, лугів, сульфуро-

вмісних сполук, вогненебезпечних рідин, а також розчини, утворені врезультаті досліду. Ці речовини треба зливати в призначені для цієї метисклянки.

3. Щоб запобігти засміченню каналізації, не можна кидати в раковинупапір, пісок та інші тверді речовини.

4. Після закінчення роботи учні повинні одержані в результаті дослідів

речовини злити у відповідний посуд, помити руки з милом, прибратиробочий стіл і здати його вчителю.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях1. У випадку аварії (розбився прилад, склянка з агресивною рідиною),

коли починають виділятися у значній кількості отруйні гази і пари, требанегайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити доліквідації аварійного стану, застосовуючи протигаз та інші захист засоби.

2. Металеві калій і натрій, що загорілися, треба гасити порошковимвогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогоюазбестової ковдри. Забороняється застосовувати для гасіння лужнихметалів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону.

3. Якщо під час аварії будуть розлиті органічні розчинники в кількостіпонад 0,05 л, то необхідно:

а) негайно вивести учнів з приміщення;б) погасити в приміщенні всі пальники та вимкнути електричні прилади;в) зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;г) розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою

дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару ізнешкодити в той самий день;

д) припинити провітрювання приміщення тільки після того, якповністю зникне запах розлитого розчинника;

є) під час прибирання треба користуватись захисними окулярами й гумовими рукавицями.

4. Якщо виявляться якісь несправності у використовуваних вамиприладах, установках, недоброякісність посуду, негайно припиніть ро-боту і повідомте вчителя.

5. У випадку виникнення пожежі потрібно негайно повідомити зателефоном 01, звільнити приміщення, в міру можливостей вжити заходівз ліквідації пожежі, використовуючи всі засоби пожежогасіння, які є вкабінеті.

6. При короткому замиканні струму необхідно обезживити розпо-дільник-щит, звільнити приміщення, повідомити дирекцію школи.

7. При травмуванні учня потрібно надати першу медичну допомогу,а при необхідності викликати швидку допомогу за телефоном 03.

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________



Інструкція №_

з охорони праці під час роботи з металевим натрієм

1. Загальні положенняЛужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому

виділення водню може супроводжуватися вибухом.Під час роботи з металевим натрієм треба бути особливо обережним.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи1. Не можна допускати контакту натрію з водою, вологими

предметами, а також органічними сполуками, що містять хлор, і твердимкарбон оксидом.

2. Забороняється працювати з лужними металами при високій вологості в приміщенні.

3. Зберігати металевий натрій треба в скляній банці, щільно закритійкорковою пробкою, під шаром зневодненого гасу, парафіну аботрансформаторного масла. Банки поміщають у металевий ящик з піском.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи1. Усі роботи з металевим натрієм треба виконувати на листах у

витяжній шафі, одягнувши захисні окуляри і гумові рукавиці, віддаліквід джерел води і тепла.

2. Виймати металевий натрій з тари, завантажувати його в апаратитощо слід тільки пінцетом або щипцями. Гас, парафін і трансформаторнемасло з поверхні металів витирають фільтрувальним папером.

3. Різати металевий натрій слід на фільтрувальному папері сухим ігострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаромтрансформаторного масла або гасу для зняття верхнього пероксидногошару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим металомна повітрі може статися вибух.

4. Прилади і посуд, в яких підозрюється наявність металевого натрію,треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після того, коли весьметал розчиниться в ньому, можна мити водою.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Відходи (обрізки) металевого натрію збирати в окремі банки зі зневодненим гасом для наступного знищення в цей самий день. Нагро-маджувати залишки натрію не дозволяється.

<

2. Викидати залишки металевого натрію в каналізаційну раковинуабо тару для збирання сміття не дозволяється.

3. Відходи металевого натрію в кількості до 2 г знищують повністю,розчиняючи його в етиловому спирті. Розчиняти треба невеликимипорціями, утворений розчин зливають у каналізацію.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях1. Металевий натрій, що загорівся, треба гасити порошковим вогне.

гасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогою азбестовоїковдри.

2. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду,пінні вогнегасники та оксид карбону (вуглекислоту).

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Інструкція №_____з охорони праці при роботі з кислотами і лугами

1. Загальні положення1. Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що неви-

конання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків.З кислот найнебезпечнішими є концентровані нітратна та фторидна

кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які довго не заживають. Дуже небезпечна концентрована сульфатна кислота, особ-ливо для очей. Важкість опіків кислотами і лугами значно підвищується, якщо ці реагенти нагріті.

2. Під час усіх операцій з концентрованими кислотами і лугамиобов'язково користуйтеся гумовими рукавицями та захисними окулярами.

3. Основні кількості кислот та інших агресивних рідин повинні збері-гатися в приміщенні, спеціально призначеному для цього.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи1. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з бутлів великої

місткості у склянки треба за допомогою сифона, використовуючи якджерело тиску гумову грушу, ручний насос або ножну повітродувку.

2. Особливо обережно під тягою треба розливати концентрованікислоти: нітратну, хлоридну та інші димлячі речовини, а також аміак,щоб запобігти отруєнню.

3. Переносити склянки з реактивами треба в плетених кошичках абоіншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування.

4. Не можна переносити і навіть піднімати склянки з кислотами таіншими агресивними рідинами, взявши їх тільки за шийку посудини.

5. Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначенихдля них місцях зберігання.

6. Не можна наливати гарячі або навіть теплі рідини в товстостінніпосудини.

7. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні кусочкив спеціально відведеному місці, користуючись захисними окулярами,рукавицями.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

1. Розбавляючи концентровані кислоти водою, треба лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Доливання води до

концентрованої кислоти супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.

2. Для розбавлення концентрованих кислот і змішування речовин,що супроводжуються виділенням тепла, потрібно користуватися тількитонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.

3. Використовувати сульфатну кислоту в ексикаторі як водовби-раючий засіб забороняється.

4. Розчиняти луги треба у фарфоровому посуді, повільно додаючи доводи невеликі порції речовини при безперервному перемішуванні.Кусочки лугу треба брати тільки пінцетом або щипцями.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи1. Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо в спеціально

призначений посуд і зливати тільки після нейтралізації.2. Розлиті випадково кислоти або розчини лугів збирати і зливати в

місця за вказівкою вчителя.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях1. Щоб уникнути опіків порожнини рота і отруєння, забороняється

набирати розчини кислот і лугів у піпетку ротом. Для засмоктуванняцих речовин користуйтесь піпетками з пастами та гумовими грушами.

2. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском,нейтралізувати і після цього прибрати.

3. У випадку аварії, коли починає виділятись значна кількістьотруйних газів і пари, треба негайно вивести учнів з приміщення і післяцього приступити до ліквідації аварійного стану, користуючись протигазом та іншими захисними засобами.Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Інструкція №___з охорони праці при роботі з органічними розчинниками

І. Загальні положення1. Працюючи з органічними розчинниками, треба враховувати, що

багато з них небезпечні як сполуки, які мають значну токсичність і щобільшість з них легкозаймиста.

2. Під час роботи з розчинниками завжди треба бути дуже обережним,не можна допускати навіть незначної недбалості, бо це може призвестидо нещасного випадку.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи1. Роботу з розчинниками виконувати обов'язково у витяжній шафі.1. Посуд, в якому виконується дослід з органічними розчинниками,

перед заповненням повинен бути чистим і сухим.2. Розчинники необхідно зберігати у товстостінному скляному посуді

з притертою пробкою.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи1. Під час роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що

є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба погасити, а електричнінагріваючі прилади вимкнути.

2. Недопустимо під час дослідів з розчинниками залишати робочемісце без нагляду.

3. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті, не повиннаперевищувати потреби для уроку, який проводиться.

IV. Вимоги безпеки пісня закінчення роботи1. Забороняється виливати органічні розчинники в каналізацію. Потрібно збирати їх після проведеної роботи в призначену для цього тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях1. Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху,

треба виконувати стоячи.2. Якщо під час роботи будуть розлиті органічні розчинники, то

необхідно:

3. вивести учнів з приміщення;4. погасити всі пальники і вимкнути електричні прилади;5. зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;6. розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дере-

в'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодитив той самий день;

7. припинити провітрювання приміщення тільки після того, як пов-ністю зникне запах розлитого розчинника;

8. під час прибирання треба користуватися захисними окулярами тагумовими рукавицями.




Інструкція №____з охорони праці при роботі зі скляним посудом та

іншими виробами зі скла

І. Загальні положення1. Під час роботи зі скляним хімічним посудом, приладами, скляними

трубками та іншими виробами зі скла внаслідок неправильного повод-ження з ними трапляються нещасні випадки:

а) опіки рук при необережному поводженні зі скляним посудом,нагрітим до високої температури;

б) поранення рук і обличчя внаслідок розривання посудин абоприладів при порушенні правил використання виробів зі скла, що невідповідають за своєю якістю умовам проведення реакції.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи1. Установку або окремі частини, що перебувають під вакуумом, треба

екранувати дротяним екраном; під час роботи обов'язково користуватисязахисними окулярами.

2. У вакуумних установках і приладах застосовувати плоскодоннийпосуд не дозволяється.

3. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідьвипробовують на максимальне розрідження. Перед випробовуваннямпосудину треба обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку.Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтруванняпід розрідженням.

4. Щоб не порізати рук, кінці скляних трубок і паличок, що застосовуються для розмішування розчинів та інших цілей, повинні бутиоплавлені.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи1. Під час роботи на установці зі скла, якщо є хоч невелика ймовірність

аварії, розривання посудин тощо, обов'язково треба обгородити всюустановку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянкиустановки - металевою сіткою або металевим кожухом.

2. Усі види механічної ймовірності термічної обробки скла требавиконувати з використанням захисних окулярів.

3. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертоюпробкою доти, доки вона не охолоне.

•

4. Переносячи посудини з гарячою рідиною, треба брати їх руками,захищеними рушником; велику посудину при цьому тримають однієюрукою за дно, другою - за шийку.

5. Для змішування або розбавлення речовин, з яких виділяється тепло,треба користуватися фарфоровим або термостійким хімічним посудом.

6. Великі хімічні склянки треба піднімати двома руками так, щобвідігнуті краї склянки спиралися на вказівні й великі пальці.

7. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, треба спочаткупостукати по краях пробки знизу вгору дерев'яним молоточком. Якщоце не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щобне нагрілася пробка; нагрівати можна рушником, змоченим гарячоюводою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум'ям спиртовогопальника, безперервно обертаючи посудину навколо осі, недоторкаючись до полум'я. Не можна підігрівати посудину над відкритимполум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечніта отруйні речовини.

8. При складанні скляних приладів з'єднанням окремих їх частин задопомогою гумових трубок, а також при інших роботах із скломнеобхідно захищати руки рушником.

9. Забороняється користуватися скляним посудом або приладами, якімають хоча б невеликі тріщини, пошкодження.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи1. Після закінчення роботи учні повинні прибрати своє робоче місце,

результати дослідів злити у відповідний посуд, помити пробірки.2. Після закінчення роботи ретельно вимити руки з милом.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях1. У випадку виявлення учнем тріщин та пошкоджень скляного посуду

чи приладів учень повинен негайно повідомити про це вчителя.3. При травмуванні учень повинен повідомити вчителя. Вчитель

надасть першу медичну допомогу, а при необхідності викличе швидкудопомогу за телефоном 03.

Розроблено:Вчителем хімії _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)Погоджено:Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності роботи _________________________

(підпис) (прізвище,ініціали)Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки роботи _________________________ (підпис) (прізвище,ініціали)



Інструкція №_____Правила зберігання хімічних реактивів

1. Загальні положення

1. Хімічні реактиви зберігаються у приміщенні лаборантської(препараторської) у кількостях і порядку, що передбачені цими Пра-вилами.

2. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому ж відве-деному для нього місці.

3. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді -- у товстостінних скляних банках також зпритертими пробками.

4. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвоюреактиву та його формулою, крім того, на тарі з вогненебезпечнимиречовинами на етикетці повинен бути напис "вогненебезпечне".

5. Зберігати хімічні речовини без етикеток, із нерозбірливими напи-сами не дозволяється.

II. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин

Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабіне-тах хімії, за правилами спільного зберігання, можна поділити на такі групи:

1) речовини, що можуть утворювати суміші: калій азотнітрот, барійазотнітрот, кальцій азотнітрот, натрій азотнітрот та інші нітрати;

2) самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрійметалевий, кальцій металевий, карбід кальцію, пероксид натрію,пероксид барію, алюмінієвий пил, цинковий пил та інші;

3) легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легкоспалахують від дії відкритого полум'я. До них належать:

а) рідкі речовини: бензин, бензол, сірковуглець, ацетон, толуол,ксилол, гас, спирти (етиловий, бутиловий та інші), діетиловий ефір тощо;

б) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;4) речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна та

сульфатна кислоти, хромовий ангідрид та інші;

5) горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

1. Кожна з перелічених груп хімічних речовин повинна зберігатисяокремо одна від одної.

2. У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими і вогнене-безпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах абоспеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, а стінки йдно яких викладають аркушевим азбестом. Ящики встановлюють напідлозі віддалік від проходів і нагрівальних приладів.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватись додаткових заходів безпеки, а саме:

а) діетиловий ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовину холодному й темному місці, бо при зберіганні його на світлі утворюєтьсявибухова речовина - - пероксид етилу;

б) металевий калій і натрій повинні зберігатися в товстостіннихскляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються корко-вою пробкою, під шаром сухого гасу, парафіну або трансформаторногомасла в ящиках з піском;

в) пероксид натрію дозволяється зберігати в залізних банках іззалізними кришками, які щільно закриваються, або в товстостіннихскляних банках з притертими пробками. Пероксид натрію — окислювач.У суміші з горючими речовинами - вибухонебезпечний. Легко спалахуєвід змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, недопускаючи контакту з горючими матеріалами, оберігати від зволо-ження, пилу і світла;

г) сірковуглець, у зв'язку з підвищеною леткістю і вогненебезпечністю,треба зберігати під шаром води. З водою сірковуглець не взаємодіє і вній не розчиняється;

д) пероксид натрію, пероксид водню, хлорну кислоту (концент-ровану) та інші окислювачі не можна зберігати разом з відновниками -вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;

є) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор з бромом і йодом;

е) при зберіганні калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяєспалахуванню горючих матеріалів: гліцерин при кімнатній температуріспалахує внаслідок стикання з порошком калій перманганату; відзмочування порошка калій перманганату утворюється неміцний продукт(Мп2О7), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошкукалій перманганату з сіркою або фосфором відбувається вибух.

4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідкихречовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість велика, його поміщають у герметичний металевий футляр.

5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла

банці з притертою пробкою.

6. У приміщені, де зберігаються хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекислотний вогне-гасник, ящик або інший резервуар з піском.




Інструкцій №_Правила користування витяжною шафою

І. Загальні положення1. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих

газів і пари, кабінет хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами.2. Витяжні шафи, як правило, виготовляють з металевих конструкцій;

склити їх бажано армованим склом.Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх з внутрішнього

боку оббивають жерстю з азбестовою прокладкою на висоту не меншу ніж 0,5 м для захисту від полум'я пальників або електронагрівальних приладів.

3. Витяжні шафи обладнують верхніми й нижніми відсмоктувачами(вмикання відсмоктувачів регулюють залежно від густини газів і пари,що виділяються).

4. Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваногоповітря в переріз відкритих на 15-20 см стулок шафи була в межах 0,3-0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливимиречовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0-1,5 м/с уперерізі витяжної шафи.

5. Стулки витяжної шафи повинні відчинятися й зачинятися тільки увертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки в потрібномуположенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції.

6. Всередині витяжні шафи обладнують електричним освітленням увибухобезпечному виконанні. Електропроводка до світильників викону- ється відповідно до Правил улаштування електропроводок у вибухо-небезпечних приміщеннях. Перемикачі встановлюють поза шафою.

7. До витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові кранивстановлюють біля переднього борта шафи з таким розрахунком, щобзапобігти випадковому їх відчиненню.

8. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічнихпідводок з метою захисту від корозії періодично покриваютькислотостійким лаком або олійною фарбою.

II. Правила користування1. Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку роботи.

2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимальнозакритими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати їх

дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більшу як половина висоти отвору.

3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють задопомогою наявних для цього пристроїв.

4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користу-ються, повинні бути зачиненими. Внаслідок порушення цього правилазнижується ефективність роботи вентиляції.

5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжноїшафи в приміщеннях кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щобу шафі утворювалося невелике розрідження.


інструкції

Engineering